Genesis	Gen	1	1	1	На початку Бог створив Небо та землю.
Genesis	Gen	1	1	2	А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.
Genesis	Gen	1	1	3	І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
Genesis	Gen	1	1	4	І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.
Genesis	Gen	1	1	5	І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.
Genesis	Gen	1	1	6	І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
Genesis	Gen	1	1	7	І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
Genesis	Gen	1	1	8	І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.
Genesis	Gen	1	1	9	І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.
Genesis	Gen	1	1	10	І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.
Genesis	Gen	1	1	11	І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
Genesis	Gen	1	1	12	І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.
Genesis	Gen	1	1	13	І був вечір, і був ранок, день третій.
Genesis	Gen	1	1	14	І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.
Genesis	Gen	1	1	15	І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.
Genesis	Gen	1	1	16	І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
Genesis	Gen	1	1	17	І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,
Genesis	Gen	1	1	18	і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.
Genesis	Gen	1	1	19	І був вечір, і був ранок, день четвертий.
Genesis	Gen	1	1	20	І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
Genesis	Gen	1	1	21	І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.
Genesis	Gen	1	1	22	І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!
Genesis	Gen	1	1	23	І був вечір, і був ранок, день п'ятий.
Genesis	Gen	1	1	24	І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
Genesis	Gen	1	1	25	І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.
Genesis	Gen	1	1	26	І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
Genesis	Gen	1	1	27	І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
Genesis	Gen	1	1	28	І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
Genesis	Gen	1	1	29	І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
Genesis	Gen	1	1	30	І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.
Genesis	Gen	1	1	31	І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.
Genesis	Gen	1	2	1	І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
Genesis	Gen	1	2	2	І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
Genesis	Gen	1	2	3	І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
Genesis	Gen	1	2	4	Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.
Genesis	Gen	1	2	5	І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
Genesis	Gen	1	2	6	І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
Genesis	Gen	1	2	7	І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
Genesis	Gen	1	2	8	І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
Genesis	Gen	1	2	9	І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
Genesis	Gen	1	2	10	І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.
Genesis	Gen	1	2	11	Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
Genesis	Gen	1	2	12	А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
Genesis	Gen	1	2	13	Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.
Genesis	Gen	1	2	14	А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.
Genesis	Gen	1	2	15	І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
Genesis	Gen	1	2	16	І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
Genesis	Gen	1	2	17	Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
Genesis	Gen	1	2	18	І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
Genesis	Gen	1	2	19	І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
Genesis	Gen	1	2	20	І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
Genesis	Gen	1	2	21	І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
Genesis	Gen	1	2	22	І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
Genesis	Gen	1	2	23	І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
Genesis	Gen	1	2	24	Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.
Genesis	Gen	1	2	25	І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
Genesis	Gen	1	3	1	Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
Genesis	Gen	1	3	2	І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
Genesis	Gen	1	3	3	але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.
Genesis	Gen	1	3	4	І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
Genesis	Gen	1	3	5	Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.
Genesis	Gen	1	3	6	І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.
Genesis	Gen	1	3	7	І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.
Genesis	Gen	1	3	8	І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
Genesis	Gen	1	3	9	І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?
Genesis	Gen	1	3	10	А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.
Genesis	Gen	1	3	11	І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?
Genesis	Gen	1	3	12	А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.
Genesis	Gen	1	3	13	Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.
Genesis	Gen	1	3	14	І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
Genesis	Gen	1	3	15	І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.
Genesis	Gen	1	3	16	До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.
Genesis	Gen	1	3	17	І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
Genesis	Gen	1	3	18	Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.
Genesis	Gen	1	3	19	У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.
Genesis	Gen	1	3	20	І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
Genesis	Gen	1	3	21	І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
Genesis	Gen	1	3	22	І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
Genesis	Gen	1	3	23	І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
Genesis	Gen	1	3	24	І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
Genesis	Gen	1	4	1	І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
Genesis	Gen	1	4	2	А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
Genesis	Gen	1	4	3	І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
Genesis	Gen	1	4	4	А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
Genesis	Gen	1	4	5	а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
Genesis	Gen	1	4	6	І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
Genesis	Gen	1	4	7	Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
Genesis	Gen	1	4	8	І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
Genesis	Gen	1	4	9	І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
Genesis	Gen	1	4	10	І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
Genesis	Gen	1	4	11	А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
Genesis	Gen	1	4	12	Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
Genesis	Gen	1	4	13	І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
Genesis	Gen	1	4	14	Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
Genesis	Gen	1	4	15	І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
Genesis	Gen	1	4	16	І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
Genesis	Gen	1	4	17	І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
Genesis	Gen	1	4	18	І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
Genesis	Gen	1	4	19	І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
Genesis	Gen	1	4	20	І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
Genesis	Gen	1	4	21	А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.
Genesis	Gen	1	4	22	А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.
Genesis	Gen	1	4	23	І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
Genesis	Gen	1	4	24	і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!
Genesis	Gen	1	4	25	І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
Genesis	Gen	1	4	26	А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
Genesis	Gen	1	5	1	Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
Genesis	Gen	1	5	2	Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
Genesis	Gen	1	5	3	І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
Genesis	Gen	1	5	4	І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
Genesis	Gen	1	5	5	А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
Genesis	Gen	1	5	6	І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
Genesis	Gen	1	5	7	І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
Genesis	Gen	1	5	8	А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
Genesis	Gen	1	5	9	І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
Genesis	Gen	1	5	10	І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	5	11	А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
Genesis	Gen	1	5	12	І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
Genesis	Gen	1	5	13	І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	5	14	А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
Genesis	Gen	1	5	15	І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
Genesis	Gen	1	5	16	І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	5	17	А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
Genesis	Gen	1	5	18	І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
Genesis	Gen	1	5	19	І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	5	20	А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
Genesis	Gen	1	5	21	І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
Genesis	Gen	1	5	22	І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	5	23	А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
Genesis	Gen	1	5	24	І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
Genesis	Gen	1	5	25	І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
Genesis	Gen	1	5	26	І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	5	27	А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
Genesis	Gen	1	5	28	І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
Genesis	Gen	1	5	29	ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
Genesis	Gen	1	5	30	І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	5	31	А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
Genesis	Gen	1	5	32	І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
Genesis	Gen	1	6	1	І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
Genesis	Gen	1	6	2	І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
Genesis	Gen	1	6	3	І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
Genesis	Gen	1	6	4	За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
Genesis	Gen	1	6	5	І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
Genesis	Gen	1	6	6	І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
Genesis	Gen	1	6	7	І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
Genesis	Gen	1	6	8	Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
Genesis	Gen	1	6	9	Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
Genesis	Gen	1	6	10	І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
Genesis	Gen	1	6	11	І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
Genesis	Gen	1	6	12	І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
Genesis	Gen	1	6	13	І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
Genesis	Gen	1	6	14	Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
Genesis	Gen	1	6	15	І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
Genesis	Gen	1	6	16	Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
Genesis	Gen	1	6	17	А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
Genesis	Gen	1	6	18	І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
Genesis	Gen	1	6	19	І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
Genesis	Gen	1	6	20	Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
Genesis	Gen	1	6	21	А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
Genesis	Gen	1	6	22	І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.
Genesis	Gen	1	7	1	І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
Genesis	Gen	1	7	2	Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
Genesis	Gen	1	7	3	Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.
Genesis	Gen	1	7	4	Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!
Genesis	Gen	1	7	5	І зробив Ной усе, як звелів був Господь.
Genesis	Gen	1	7	6	А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі.
Genesis	Gen	1	7	7	І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
Genesis	Gen	1	7	8	Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
Genesis	Gen	1	7	9	по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
Genesis	Gen	1	7	10	І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю.
Genesis	Gen	1	7	11	Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
Genesis	Gen	1	7	12	І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.
Genesis	Gen	1	7	13	Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
Genesis	Gen	1	7	14	вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
Genesis	Gen	1	7	15	І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
Genesis	Gen	1	7	16	А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
Genesis	Gen	1	7	17	І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.
Genesis	Gen	1	7	18	І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.
Genesis	Gen	1	7	19	І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.
Genesis	Gen	1	7	20	На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.
Genesis	Gen	1	7	21	І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
Genesis	Gen	1	7	22	Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі вимерло було.
Genesis	Gen	1	7	23	І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.
Genesis	Gen	1	7	24	І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.
Genesis	Gen	1	8	1	І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
Genesis	Gen	1	8	2	І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.
Genesis	Gen	1	8	3	І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.
Genesis	Gen	1	8	4	А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
Genesis	Gen	1	8	5	І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
Genesis	Gen	1	8	6	І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
Genesis	Gen	1	8	7	І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
Genesis	Gen	1	8	8	І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.
Genesis	Gen	1	8	9	Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
Genesis	Gen	1	8	10	І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
Genesis	Gen	1	8	11	І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
Genesis	Gen	1	8	12	І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
Genesis	Gen	1	8	13	І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
Genesis	Gen	1	8	14	А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.
Genesis	Gen	1	8	15	І промовив Ноєві Господь, кажучи:
Genesis	Gen	1	8	16	Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
Genesis	Gen	1	8	17	Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.
Genesis	Gen	1	8	18	І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
Genesis	Gen	1	8	19	Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
Genesis	Gen	1	8	20	І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
Genesis	Gen	1	8	21	І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
Genesis	Gen	1	8	22	Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!
Genesis	Gen	1	9	1	І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
Genesis	Gen	1	9	2	І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
Genesis	Gen	1	9	3	Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.
Genesis	Gen	1	9	4	Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
Genesis	Gen	1	9	5	А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.
Genesis	Gen	1	9	6	Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
Genesis	Gen	1	9	7	Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!
Genesis	Gen	1	9	8	І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
Genesis	Gen	1	9	9	А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
Genesis	Gen	1	9	10	І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
Genesis	Gen	1	9	11	І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.
Genesis	Gen	1	9	12	І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
Genesis	Gen	1	9	13	Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
Genesis	Gen	1	9	14	І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
Genesis	Gen	1	9	15	І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
Genesis	Gen	1	9	16	І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
Genesis	Gen	1	9	17	І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
Genesis	Gen	1	9	18	І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
Genesis	Gen	1	9	19	Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
Genesis	Gen	1	9	20	І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
Genesis	Gen	1	9	21	І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
Genesis	Gen	1	9	22	І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
Genesis	Gen	1	9	23	Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
Genesis	Gen	1	9	24	А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.
Genesis	Gen	1	9	25	І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!
Genesis	Gen	1	9	26	І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
Genesis	Gen	1	9	27	Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!
Genesis	Gen	1	9	28	А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.
Genesis	Gen	1	9	29	А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
Genesis	Gen	1	10	1	Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:
Genesis	Gen	1	10	2	Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.
Genesis	Gen	1	10	3	А сини Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.
Genesis	Gen	1	10	4	А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.
Genesis	Gen	1	10	5	Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.
Genesis	Gen	1	10	6	А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
Genesis	Gen	1	10	7	А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.
Genesis	Gen	1	10	8	Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів.
Genesis	Gen	1	10	9	Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.
Genesis	Gen	1	10	10	А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.
Genesis	Gen	1	10	11	З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах,
Genesis	Gen	1	10	12	і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике.
Genesis	Gen	1	10	13	А Міцраїм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,
Genesis	Gen	1	10	14	і патрусів, і каслухів, що звідси пішли филистимляни, і кафторів.
Genesis	Gen	1	10	15	А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,
Genesis	Gen	1	10	16	і Евусеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,
Genesis	Gen	1	10	17	і Хіввеянина, і Аркеянина, і Синеянина,
Genesis	Gen	1	10	18	і Арвадеянина, і Цемареянина, і Хаматеянина. А потім розпорошилися роди Ханаанеянина.
Genesis	Gen	1	10	19	І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.
Genesis	Gen	1	10	20	Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
Genesis	Gen	1	10	21	А Симові теж народились йому, він батько всіх синів Еверових, брат старший Яфетів.
Genesis	Gen	1	10	22	Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.
Genesis	Gen	1	10	23	А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.
Genesis	Gen	1	10	24	А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.
Genesis	Gen	1	10	25	А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.
Genesis	Gen	1	10	26	А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хасар-Мавета, і Єраха,
Genesis	Gen	1	10	27	і Гадорама, і Узала, і Диклу,
Genesis	Gen	1	10	28	і Увала, і Авімаїла, і Шеву,
Genesis	Gen	1	10	29	і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.
Genesis	Gen	1	10	30	А оселя їхня була від Меші в напрямі аж до Сефару, гори східньої.
Genesis	Gen	1	10	31	Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
Genesis	Gen	1	10	32	Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по потопі.
Genesis	Gen	1	11	1	І була вся земля одна мова та слова одні.
Genesis	Gen	1	11	2	І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
Genesis	Gen	1	11	3	І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
Genesis	Gen	1	11	4	І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
Genesis	Gen	1	11	5	І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
Genesis	Gen	1	11	6	І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Genesis	Gen	1	11	7	Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.
Genesis	Gen	1	11	8	І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
Genesis	Gen	1	11	9	І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Genesis	Gen	1	11	10	Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
Genesis	Gen	1	11	11	І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
Genesis	Gen	1	11	12	А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
Genesis	Gen	1	11	13	І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	11	14	Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
Genesis	Gen	1	11	15	І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	11	16	Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
Genesis	Gen	1	11	17	І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	11	18	Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
Genesis	Gen	1	11	19	І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	11	20	А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
Genesis	Gen	1	11	21	І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	11	22	А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
Genesis	Gen	1	11	23	І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	11	24	А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
Genesis	Gen	1	11	25	І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis	Gen	1	11	26	Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
Genesis	Gen	1	11	27	А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
Genesis	Gen	1	11	28	Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
Genesis	Gen	1	11	29	І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
Genesis	Gen	1	11	30	А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.
Genesis	Gen	1	11	31	І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
Genesis	Gen	1	11	32	І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
Genesis	Gen	1	12	1	І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
Genesis	Gen	1	12	2	І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.
Genesis	Gen	1	12	3	І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!
Genesis	Gen	1	12	4	І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.
Genesis	Gen	1	12	5	І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
Genesis	Gen	1	12	6	І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
Genesis	Gen	1	12	7	І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
Genesis	Gen	1	12	8	А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
Genesis	Gen	1	12	9	І подавався Аврам усе далі на південь.
Genesis	Gen	1	12	10	І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
Genesis	Gen	1	12	11	І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
Genesis	Gen	1	12	12	І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
Genesis	Gen	1	12	13	Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.
Genesis	Gen	1	12	14	І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
Genesis	Gen	1	12	15	І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.
Genesis	Gen	1	12	16	І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.
Genesis	Gen	1	12	17	І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
Genesis	Gen	1	12	18	І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
Genesis	Gen	1	12	19	Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!
Genesis	Gen	1	12	20	І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.
Genesis	Gen	1	13	1	І піднявся Аврам із Єгипту, сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву.
Genesis	Gen	1	13	2	А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.
Genesis	Gen	1	13	3	І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,
Genesis	Gen	1	13	4	до місця жертівника, що його він зробив там напочатку. І Аврам там прикликав Господнє Ймення.
Genesis	Gen	1	13	5	Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.
Genesis	Gen	1	13	6	І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.
Genesis	Gen	1	13	7	І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю.
Genesis	Gen	1	13	8	І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.
Genesis	Gen	1	13	9	Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч, то я піду праворуч, а як ти праворуч, то піду я ліворуч.
Genesis	Gen	1	13	10	І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край!
Genesis	Gen	1	13	11	І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.
Genesis	Gen	1	13	12	Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому.
Genesis	Gen	1	13	13	А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.
Genesis	Gen	1	13	14	І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,
Genesis	Gen	1	13	15	бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.
Genesis	Gen	1	13	16	І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде.
Genesis	Gen	1	13	17	Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його, бо тобі його дам!
Genesis	Gen	1	13	18	І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господеві.
Genesis	Gen	1	14	1	І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму,
Genesis	Gen	1	14	2	вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.
Genesis	Gen	1	14	3	Усі ці зібрались були до долини Сіддім, вона тепер море Солоне.
Genesis	Gen	1	14	4	Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали.
Genesis	Gen	1	14	5	А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі,
Genesis	Gen	1	14	6	і Хорянина в горах Сеїру аж до Ел-Парану, що він при пустині.
Genesis	Gen	1	14	7	І вернулись вони, і прибули до Ен-Мішпату, воно тепер Кадеш, і звоювали всю землю Амалика, а також Аморея, що сидів у Хаццон-Тамарі.
Genesis	Gen	1	14	8	І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім,
Genesis	Gen	1	14	9	із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, чотири царі проти п'ятьох.
Genesis	Gen	1	14	10	А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на гору.
Genesis	Gen	1	14	11	І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, і пішли.
Genesis	Gen	1	14	12	І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, бо пробував у Содомі, і добро його та й пішли.
Genesis	Gen	1	14	13	І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові, а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.
Genesis	Gen	1	14	14	І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.
Genesis	Gen	1	14	15	І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.
Genesis	Gen	1	14	16	І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.
Genesis	Gen	1	14	17	Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська.
Genesis	Gen	1	14	18	А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.
Genesis	Gen	1	14	19	І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
Genesis	Gen	1	14	20	І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.
Genesis	Gen	1	14	21	І сказав цар содомський Аврамові: Дай мені людей, а маєток візьми собі.
Genesis	Gen	1	14	22	Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,
Genesis	Gen	1	14	23	що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.
Genesis	Gen	1	14	24	Я не хочу нічого, даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, частину свою вони візьмуть.
Genesis	Gen	1	15	1	По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.
Genesis	Gen	1	15	2	А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.
Genesis	Gen	1	15	3	І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.
Genesis	Gen	1	15	4	І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.
Genesis	Gen	1	15	5	І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!
Genesis	Gen	1	15	6	І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.
Genesis	Gen	1	15	7	І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.
Genesis	Gen	1	15	8	І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?
Genesis	Gen	1	15	9	Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.
Genesis	Gen	1	15	10	І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
Genesis	Gen	1	15	11	І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
Genesis	Gen	1	15	12	Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
Genesis	Gen	1	15	13	І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
Genesis	Gen	1	15	14	Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
Genesis	Gen	1	15	15	А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
Genesis	Gen	1	15	16	А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.
Genesis	Gen	1	15	17	І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
Genesis	Gen	1	15	18	І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
Genesis	Gen	1	15	19	хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,
Genesis	Gen	1	15	20	і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,
Genesis	Gen	1	15	21	і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.
Genesis	Gen	1	16	1	А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.
Genesis	Gen	1	16	2	І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари.
Genesis	Gen	1	16	3	І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
Genesis	Gen	1	16	4	І він увійшов до Аґари, і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
Genesis	Gen	1	16	5	І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!
Genesis	Gen	1	16	6	І промовив Аврам до Сари: Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.
Genesis	Gen	1	16	7	І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
Genesis	Gen	1	16	8	і сказав: Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш? Та відказала: Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї.
Genesis	Gen	1	16	9	А Ангол Господній промовив до неї: Вернися до пані своєї, і терпи під руками її!
Genesis	Gen	1	16	10	І Ангол Господній промовив до неї: Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне.
Genesis	Gen	1	16	11	І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
Genesis	Gen	1	16	12	А він буде як дикий осел між людьми, рука його на всіх, а рука всіх на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях.
Genesis	Gen	1	16	13	І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?
Genesis	Gen	1	16	14	Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене, воно поміж Кадешем та поміж Баредом.
Genesis	Gen	1	16	15	І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім'я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.
Genesis	Gen	1	16	16	А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.
Genesis	Gen	1	17	1	І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
Genesis	Gen	1	17	2	І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе.
Genesis	Gen	1	17	3	І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
Genesis	Gen	1	17	4	Я, ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох народів.
Genesis	Gen	1	17	5	І не буде вже кликатись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
Genesis	Gen	1	17	6	І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.
Genesis	Gen	1	17	7	І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.
Genesis	Gen	1	17	8	І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.
Genesis	Gen	1	17	9	І сказав Авраамові Бог: А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твої по тобі в їхніх поколіннях.
Genesis	Gen	1	17	10	То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас.
Genesis	Gen	1	17	11	І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.
Genesis	Gen	1	17	12	А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого.
Genesis	Gen	1	17	13	Щодо обрізання, нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.
Genesis	Gen	1	17	14	А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, то стята буде душа та з народу свого, він зірвав заповіта Мого!
Genesis	Gen	1	17	15	І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я їй: Сарра.
Genesis	Gen	1	17	16	І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї.
Genesis	Gen	1	17	17	І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?
Genesis	Gen	1	17	18	А до Бога сказав Авраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!
Genesis	Gen	1	17	19	Бог же сказав: Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім.
Genesis	Gen	1	17	20	А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим народом учиню Я його.
Genesis	Gen	1	17	21	А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року.
Genesis	Gen	1	17	22	І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.
Genesis	Gen	1	17	23	І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої статі з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.
Genesis	Gen	1	17	24	А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
Genesis	Gen	1	17	25	А Ізмаїл був віку тринадцяти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
Genesis	Gen	1	17	26	Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.
Genesis	Gen	1	17	27	І всі мужі дому його, народжені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, були обрізані з ним.
Genesis	Gen	1	18	1	І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
Genesis	Gen	1	18	2	І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,
Genesis	Gen	1	18	3	та й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!
Genesis	Gen	1	18	4	Принесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
Genesis	Gen	1	18	5	І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.
Genesis	Gen	1	18	6	І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.
Genesis	Gen	1	18	7	І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.
Genesis	Gen	1	18	8	І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
Genesis	Gen	1	18	9	І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.
Genesis	Gen	1	18	10	І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
Genesis	Gen	1	18	11	Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
Genesis	Gen	1	18	12	І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!
Genesis	Gen	1	18	13	І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
Genesis	Gen	1	18	14	Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.
Genesis	Gen	1	18	15	А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!
Genesis	Gen	1	18	16	І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.
Genesis	Gen	1	18	17	А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?
Genesis	Gen	1	18	18	Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!
Genesis	Gen	1	18	19	Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.
Genesis	Gen	1	18	20	І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
Genesis	Gen	1	18	21	зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.
Genesis	Gen	1	18	22	І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.
Genesis	Gen	1	18	23	І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?
Genesis	Gen	1	18	24	Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?
Genesis	Gen	1	18	25	Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?
Genesis	Gen	1	18	26	І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.
Genesis	Gen	1	18	27	І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
Genesis	Gen	1	18	28	Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!
Genesis	Gen	1	18	29	І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!
Genesis	Gen	1	18	30	І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!
Genesis	Gen	1	18	31	І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!
Genesis	Gen	1	18	32	І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!
Genesis	Gen	1	18	33	І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.
Genesis	Gen	1	19	1	І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,
Genesis	Gen	1	19	2	та й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.
Genesis	Gen	1	19	3	А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.
Genesis	Gen	1	19	4	Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.
Genesis	Gen	1	19	5	І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!
Genesis	Gen	1	19	6	І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,
Genesis	Gen	1	19	7	і сказав: Браття мої, не чиніть лихого!
Genesis	Gen	1	19	8	Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.
Genesis	Gen	1	19	9	А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.
Genesis	Gen	1	19	10	Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.
Genesis	Gen	1	19	11	А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.
Genesis	Gen	1	19	12	І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,
Genesis	Gen	1	19	13	бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.
Genesis	Gen	1	19	14	І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.
Genesis	Gen	1	19	15	А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.
Genesis	Gen	1	19	16	А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.
Genesis	Gen	1	19	17	І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.
Genesis	Gen	1	19	18	А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!
Genesis	Gen	1	19	19	Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.
Genesis	Gen	1	19	20	Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.
Genesis	Gen	1	19	21	І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.
Genesis	Gen	1	19	22	Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.
Genesis	Gen	1	19	23	Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.
Genesis	Gen	1	19	24	І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.
Genesis	Gen	1	19	25	І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.
Genesis	Gen	1	19	26	А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...
Genesis	Gen	1	19	27	І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.
Genesis	Gen	1	19	28	І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
Genesis	Gen	1	19	29	І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.
Genesis	Gen	1	19	30	І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.
Genesis	Gen	1	19	31	І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.
Genesis	Gen	1	19	32	Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.
Genesis	Gen	1	19	33	І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
Genesis	Gen	1	19	34	І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.
Genesis	Gen	1	19	35	І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
Genesis	Gen	1	19	36	І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.
Genesis	Gen	1	19	37	І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.
Genesis	Gen	1	19	38	А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.
Genesis	Gen	1	20	1	І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.
Genesis	Gen	1	20	2	І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру.
Genesis	Gen	1	20	3	І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка.
Genesis	Gen	1	20	4	А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?
Genesis	Gen	1	20	5	Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх.
Genesis	Gen	1	20	6	І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.
Genesis	Gen	1	20	7	А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє.
Genesis	Gen	1	20	8	І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.
Genesis	Gen	1	20	9	І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!
Genesis	Gen	1	20	10	І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?
Genesis	Gen	1	20	11	І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.
Genesis	Gen	1	20	12	І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені.
Genesis	Gen	1	20	13	І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат.
Genesis	Gen	1	20	14	І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.
Genesis	Gen	1	20	15	І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби.
Genesis	Gen	1	20	16	А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана.
Genesis	Gen	1	20	17	І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати.
Genesis	Gen	1	20	18	Бо справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.
Genesis	Gen	1	21	1	А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Genesis	Gen	1	21	2	І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
Genesis	Gen	1	21	3	І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
Genesis	Gen	1	21	4	І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
Genesis	Gen	1	21	5	А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
Genesis	Gen	1	21	6	І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.
Genesis	Gen	1	21	7	І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.
Genesis	Gen	1	21	8	І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
Genesis	Gen	1	21	9	І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
Genesis	Gen	1	21	10	І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.
Genesis	Gen	1	21	11	Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
Genesis	Gen	1	21	12	І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
Genesis	Gen	1	21	13	І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.
Genesis	Gen	1	21	14	І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Genesis	Gen	1	21	15	І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
Genesis	Gen	1	21	16	І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
Genesis	Gen	1	21	17	І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.
Genesis	Gen	1	21	18	Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.
Genesis	Gen	1	21	19	І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
Genesis	Gen	1	21	20	І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
Genesis	Gen	1	21	21	І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.
Genesis	Gen	1	21	22	І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!
Genesis	Gen	1	21	23	А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.
Genesis	Gen	1	21	24	І сказав Авраам: Я присягаю!
Genesis	Gen	1	21	25	І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Genesis	Gen	1	21	26	І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.
Genesis	Gen	1	21	27	І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.
Genesis	Gen	1	21	28	І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
Genesis	Gen	1	21	29	І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?
Genesis	Gen	1	21	30	А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.
Genesis	Gen	1	21	31	Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Genesis	Gen	1	21	32	І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
Genesis	Gen	1	21	33	А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.
Genesis	Gen	1	21	34	І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.
Genesis	Gen	1	22	1	І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я!
Genesis	Gen	1	22	2	І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі.
Genesis	Gen	1	22	3	І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
Genesis	Gen	1	22	4	А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.
Genesis	Gen	1	22	5	І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас.
Genesis	Gen	1	22	6	І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.
Genesis	Gen	1	22	7	І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?
Genesis	Gen	1	22	8	І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє.
Genesis	Gen	1	22	9	І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.
Genesis	Gen	1	22	10	І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...
Genesis	Gen	1	22	11	Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!
Genesis	Gen	1	22	12	І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого.
Genesis	Gen	1	22	13	А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.
Genesis	Gen	1	22	14	І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться.
Genesis	Gen	1	22	15	А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,
Genesis	Gen	1	22	16	і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,
Genesis	Gen	1	22	17	то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
Genesis	Gen	1	22	18	І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.
Genesis	Gen	1	22	19	І вернувсь Авраам до слуг своїх.
Genesis	Gen	1	22	20	І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:
Genesis	Gen	1	22	21	Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,
Genesis	Gen	1	22	22	І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.
Genesis	Gen	1	22	23	А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.
Genesis	Gen	1	22	24	А наложниця його а їй на ймення Реума вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.
Genesis	Gen	1	23	1	І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, літа життя Сарриного.
Genesis	Gen	1	23	2	І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, це Хеврон у Краї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.
Genesis	Gen	1	23	3	І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:
Genesis	Gen	1	23	4	Я приходько й захожий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого.
Genesis	Gen	1	23	5	І відповіли сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:
Genesis	Gen	1	23	6	Послухай нас, пане мій, ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою.
Genesis	Gen	1	23	7	І встав Авраам, і вклонився народу тієї землі, синам Хетовим,
Genesis	Gen	1	23	8	та й промовив до них і сказав: Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,
Genesis	Gen	1	23	9	і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу.
Genesis	Gen	1	23	10	А Ефрон пробував серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:
Genesis	Gen	1	23	11	Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою.
Genesis	Gen	1	23	12	І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,
Genesis	Gen	1	23	13	та й сказав до Ефрона, так що чув був народ тієї землі, говорячи: Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою.
Genesis	Gen	1	23	14	А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:
Genesis	Gen	1	23	15	Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!
Genesis	Gen	1	23	16	І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.
Genesis	Gen	1	23	17	І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,
Genesis	Gen	1	23	18	купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.
Genesis	Gen	1	23	19	І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, це Хеврон у землі ханаанській.
Genesis	Gen	1	23	20	І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.
Genesis	Gen	1	24	1	А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.
Genesis	Gen	1	24	2	І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє,
Genesis	Gen	1	24	3	і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.
Genesis	Gen	1	24	4	Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака.
Genesis	Gen	1	24	5	І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?
Genesis	Gen	1	24	6	І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди!
Genesis	Gen	1	24	7	Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!
Genesis	Gen	1	24	8	А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай.
Genesis	Gen	1	24	9	І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.
Genesis	Gen	1	24	10	І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.
Genesis	Gen	1	24	11	І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,
Genesis	Gen	1	24	12	та й промовив: Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!
Genesis	Gen	1	24	13	Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати.
Genesis	Gen	1	24	14	І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном.
Genesis	Gen	1	24	15	І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.
Genesis	Gen	1	24	16	А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла.
Genesis	Gen	1	24	17	І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека!
Genesis	Gen	1	24	18	А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його.
Genesis	Gen	1	24	19	А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються.
Genesis	Gen	1	24	20	І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.
Genesis	Gen	1	24	21	А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?
Genesis	Gen	1	24	22	І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм,
Genesis	Gen	1	24	23	та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати?
Genesis	Gen	1	24	24	Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора.
Genesis	Gen	1	24	25	І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати.
Genesis	Gen	1	24	26	І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,
Genesis	Gen	1	24	27	та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана.
Genesis	Gen	1	24	28	І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду.
Genesis	Gen	1	24	29	А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.
Genesis	Gen	1	24	30	І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,
Genesis	Gen	1	24	31	і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів.
Genesis	Gen	1	24	32	І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.
Genesis	Gen	1	24	33	І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори!
Genesis	Gen	1	24	34	І той став говорити: Я раб Авраамів.
Genesis	Gen	1	24	35	А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.
Genesis	Gen	1	24	36	А Сарра, жінка пана мого, бувши старою, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.
Genesis	Gen	1	24	37	І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю.
Genesis	Gen	1	24	38	Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого.
Genesis	Gen	1	24	39	І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною?
Genesis	Gen	1	24	40	І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.
Genesis	Gen	1	24	41	Тоді будеш очищений ти від закляття мого, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закляття мого.
Genesis	Gen	1	24	42	І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я!
Genesis	Gen	1	24	43	Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,
Genesis	Gen	1	24	44	вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого.
Genesis	Gen	1	24	45	І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!
Genesis	Gen	1	24	46	І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.
Genesis	Gen	1	24	47	А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.
Genesis	Gen	1	24	48	І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.
Genesis	Gen	1	24	49	А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч.
Genesis	Gen	1	24	50	І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.
Genesis	Gen	1	24	51	Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був.
Genesis	Gen	1	24	52	І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.
Genesis	Gen	1	24	53	І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.
Genesis	Gen	1	24	54	І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.
Genesis	Gen	1	24	55	І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.
Genesis	Gen	1	24	56	І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.
Genesis	Gen	1	24	57	А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.
Genesis	Gen	1	24	58	І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.
Genesis	Gen	1	24	59	І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.
Genesis	Gen	1	24	60	І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.
Genesis	Gen	1	24	61	І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.
Genesis	Gen	1	24	62	А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.
Genesis	Gen	1	24	63	І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.
Genesis	Gen	1	24	64	І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.
Genesis	Gen	1	24	65	І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.
Genesis	Gen	1	24	66	І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.
Genesis	Gen	1	24	67	І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.
Genesis	Gen	1	25	1	А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура.
Genesis	Gen	1	25	2	А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.
Genesis	Gen	1	25	3	А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.
Genesis	Gen	1	25	4	А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, усі вони сини Кетури.
Genesis	Gen	1	25	5	І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.
Genesis	Gen	1	25	6	А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.
Genesis	Gen	1	25	7	А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.
Genesis	Gen	1	25	8	І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.
Genesis	Gen	1	25	9	І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,
Genesis	Gen	1	25	10	поле, що його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра, жінка його.
Genesis	Gen	1	25	11	І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.
Genesis	Gen	1	25	12	А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.
Genesis	Gen	1	25	13	І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,
Genesis	Gen	1	25	14	І Мішма, і Дума, і Масса,
Genesis	Gen	1	25	15	Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.
Genesis	Gen	1	25	16	Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочовищами, дванадцять начальників для їхніх племен.
Genesis	Gen	1	25	17	А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочив та й умер він, і був узятий до своєї рідні.
Genesis	Gen	1	25	18	І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма своїми братами.
Genesis	Gen	1	25	19	А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.
Genesis	Gen	1	25	20	І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.
Genesis	Gen	1	25	21	І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його.
Genesis	Gen	1	25	22	І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа.
Genesis	Gen	1	25	23	І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити.
Genesis	Gen	1	25	24	І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її.
Genesis	Gen	1	25	25	І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.
Genesis	Gen	1	25	26	А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.
Genesis	Gen	1	25	27	І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів.
Genesis	Gen	1	25	28	І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.
Genesis	Gen	1	25	29	І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.
Genesis	Gen	1	25	30	І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом.
Genesis	Gen	1	25	31	А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство.
Genesis	Gen	1	25	32	І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство?
Genesis	Gen	1	25	33	А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.
Genesis	Gen	1	25	34	І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.
Genesis	Gen	1	26	1	І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.
Genesis	Gen	1	26	2	І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в землі, про яку Я скажу тобі.
Genesis	Gen	1	26	3	Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.
Genesis	Gen	1	26	4	І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,
Genesis	Gen	1	26	5	через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.
Genesis	Gen	1	26	6	І осів Ісак у Ґерарі.
Genesis	Gen	1	26	7	І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона.
Genesis	Gen	1	26	8	І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.
Genesis	Gen	1	26	9	І покликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: Вона сестра моя? Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!
Genesis	Gen	1	26	10	І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас!
Genesis	Gen	1	26	11	І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.
Genesis	Gen	1	26	12	І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.
Genesis	Gen	1	26	13	І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.
Genesis	Gen	1	26	14	І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.
Genesis	Gen	1	26	15	І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, і понаповнювали їх землею.
Genesis	Gen	1	26	16	І сказав Авімелех Ісакові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!
Genesis	Gen	1	26	17	І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розтаборився, та й осів там.
Genesis	Gen	1	26	18	І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.
Genesis	Gen	1	26	19	І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.
Genesis	Gen	1	26	20	І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: Це наша вода! І він назвав ім'я для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.
Genesis	Gen	1	26	21	І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я: Ситна.
Genesis	Gen	1	26	22	І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я: Реховот, і сказав: Тепер нам поширив Господь, і в Краю ми розмножимось.
Genesis	Gen	1	26	23	А звідти піднявся він до Беер-Шеви.
Genesis	Gen	1	26	24	І явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу нащадків твоїх ради Авраама, Мойого раба.
Genesis	Gen	1	26	25	І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.
Genesis	Gen	1	26	26	І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.
Genesis	Gen	1	26	27	І сказав їм Ісак: Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе.
Genesis	Gen	1	26	28	А ті відказали: Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,
Genesis	Gen	1	26	29	що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!
Genesis	Gen	1	26	30	І він учинив для них гостину, і вони їли й пили.
Genesis	Gen	1	26	31	А рано вони повставали, і присягли один одному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.
Genesis	Gen	1	26	32	І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: Ми воду знайшли!
Genesis	Gen	1	26	33	І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.
Genesis	Gen	1	26	34	І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.
Genesis	Gen	1	26	35	І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.
Genesis	Gen	1	27	1	І сталося, що зостарівсь Ісак, і затемнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: Мій сину! А той відказав йому: Ось я!
Genesis	Gen	1	27	2	І промовив до нього Ісак: Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...
Genesis	Gen	1	27	3	А тепер візьми знаряддя своє, сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здобич мисливську.
Genesis	Gen	1	27	4	І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру.
Genesis	Gen	1	27	5	А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.
Genesis	Gen	1	27	6	А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: Ось я чула, як твій батько казав до Ісава, брата твого, говорячи:
Genesis	Gen	1	27	7	Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю.
Genesis	Gen	1	27	8	А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу тобі.
Genesis	Gen	1	27	9	Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.
Genesis	Gen	1	27	10	І принесеш батькові своєму, і буде він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю.
Genesis	Gen	1	27	11	І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: Таж брат мій Ісав чоловік волохатий, а я чоловік гладенький!
Genesis	Gen	1	27	12	Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокляття, а не благословення...
Genesis	Gen	1	27	13	І сказала йому його мати: На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені.
Genesis	Gen	1	27	14	І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачний, як любив його батько.
Genesis	Gen	1	27	15	І взяла Ревека гарні вбрання свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.
Genesis	Gen	1	27	16	А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.
Genesis	Gen	1	27	17	І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
Genesis	Gen	1	27	18	І прибув він до батька свого та й сказав: Батьку мій! А той відказав: Ось я. Хто ти, мій сину?
Genesis	Gen	1	27	19	А Яків промовив до батька свого: Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здобичі мисливської, щоб душа твоя поблагословила мене.
Genesis	Gen	1	27	20	І сказав Ісак до сина свого: Як це ти так швидко знайшов, сину мій? А той відказав: Бо мені допоміг Господь, Бог твій.
Genesis	Gen	1	27	21	І промовив Ісак до Якова: Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти це син мій Ісав, чи ні.
Genesis	Gen	1	27	22	І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: Голос голос Яковів, а руки руки Ісавові.
Genesis	Gen	1	27	23	І не впізнав він його, бо були його руки як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.
Genesis	Gen	1	27	24	І сказав він: То ти син мій Ісав? А той відказав: Я.
Genesis	Gen	1	27	25	І промовив Ісак: Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здобичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.
Genesis	Gen	1	27	26	І промовив до нього Ісак, його батько: Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!
Genesis	Gen	1	27	27	І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: Дивись, запах сина мого немов запах поля, що його Господь благословив!
Genesis	Gen	1	27	28	І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!
Genesis	Gen	1	27	29	Нехай тобі служать народи, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для братів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає проклятий, а хто поблагословить тебе благословенний!.
Genesis	Gen	1	27	30	І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полювання свого...
Genesis	Gen	1	27	31	І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!
Genesis	Gen	1	27	32	І озвався до нього Ісак, його батько: Хто ти? А той відказав: Я син твій, твій перворідний Ісав.
Genesis	Gen	1	27	33	І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благословенний!
Genesis	Gen	1	27	34	Як Ісав почув слова батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: Поблагослови мене, також мене, батьку мій!
Genesis	Gen	1	27	35	А той відказав: Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благословення твоє!
Genesis	Gen	1	27	36	І промовив Ісав: Тому звалось ім'я його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благословення моє. І сказав він: Чи ти не заховав для мене благословення?
Genesis	Gen	1	27	37	А Ісак відповів і промовив до Ісава: Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю, сину мій?
Genesis	Gen	1	27	38	І сказав Ісав до батька свого: Чи в тебе одне те благословення, батьку мій? Поблагослови мене, також мене, батьку мій! І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...
Genesis	Gen	1	27	39	І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: Ото буде садиба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.
Genesis	Gen	1	27	40	І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...
Genesis	Gen	1	27	41	І зненавидів Ісав Якова через благословення, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: Нехай наближаться дні жалоби по батьку моєму, і я вб'ю Якова, брата свого.
Genesis	Gen	1	27	42	І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.
Genesis	Gen	1	27	43	А тепер, сину мій, послухай мого голосу, і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.
Genesis	Gen	1	27	44	І посидиш у нього кілька часу, аж поки відвернеться лютість твого брата,
Genesis	Gen	1	27	45	аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?
Genesis	Gen	1	27	46	І сказала Ревека Ісакові: Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?
Genesis	Gen	1	28	1	І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: Не бери жінки з дочок ханаанських.
Genesis	Gen	1	28	2	Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.
Genesis	Gen	1	28	3	А Бог Всемогутній поблагословить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, і ти станеш громадою народів.
Genesis	Gen	1	28	4	І дасть тобі благословення Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові.
Genesis	Gen	1	28	5	І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.
Genesis	Gen	1	28	6	І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: Не бери жінки з дочок ханаанських,
Genesis	Gen	1	28	7	і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.
Genesis	Gen	1	28	8	І побачив Ісав, що дочки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,
Genesis	Gen	1	28	9	і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.
Genesis	Gen	1	28	10	І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.
Genesis	Gen	1	28	11	І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.
Genesis	Gen	1	28	12	І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній.
Genesis	Gen	1	28	13	І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм.
Genesis	Gen	1	28	14	І буде потомство твоє, немов порох землі. І поширишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі.
Genesis	Gen	1	28	15	І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі.
Genesis	Gen	1	28	16	І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!
Genesis	Gen	1	28	17	І злякався він і сказав: Яке страшне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна.
Genesis	Gen	1	28	18	І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.
Genesis	Gen	1	28	19	І назвав він ім'я тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.
Genesis	Gen	1	28	20	І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,
Genesis	Gen	1	28	21	і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом,
Genesis	Gen	1	28	22	і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!
Genesis	Gen	1	29	1	І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.
Genesis	Gen	1	29	2	І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.
Genesis	Gen	1	29	3	І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.
Genesis	Gen	1	29	4	І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.
Genesis	Gen	1	29	5	І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.
Genesis	Gen	1	29	6	І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.
Genesis	Gen	1	29	7	І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.
Genesis	Gen	1	29	8	А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.
Genesis	Gen	1	29	9	Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
Genesis	Gen	1	29	10	І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.
Genesis	Gen	1	29	11	І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...
Genesis	Gen	1	29	12	І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...
Genesis	Gen	1	29	13	І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.
Genesis	Gen	1	29	14	І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.
Genesis	Gen	1	29	15	І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?
Genesis	Gen	1	29	16	А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім'я молодшій Рахіль.
Genesis	Gen	1	29	17	Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.
Genesis	Gen	1	29	18	І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.
Genesis	Gen	1	29	19	І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!
Genesis	Gen	1	29	20	І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.
Genesis	Gen	1	29	21	І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!
Genesis	Gen	1	29	22	І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.
Genesis	Gen	1	29	23	І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.
Genesis	Gen	1	29	24	А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.
Genesis	Gen	1	29	25	А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?
Genesis	Gen	1	29	26	А Лаван відказав: У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.
Genesis	Gen	1	29	27	Виповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ других.
Genesis	Gen	1	29	28	І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.
Genesis	Gen	1	29	29	І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.
Genesis	Gen	1	29	30	І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.
Genesis	Gen	1	29	31	І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.
Genesis	Gen	1	29	32	І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!
Genesis	Gen	1	29	33	І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.
Genesis	Gen	1	29	34	І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.
Genesis	Gen	1	29	35	І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.
Genesis	Gen	1	30	1	І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!
Genesis	Gen	1	30	2	І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?
Genesis	Gen	1	30	3	І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.
Genesis	Gen	1	30	4	І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
Genesis	Gen	1	30	5	І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.
Genesis	Gen	1	30	6	І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.
Genesis	Gen	1	30	7	І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
Genesis	Gen	1	30	8	І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.
Genesis	Gen	1	30	9	І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.
Genesis	Gen	1	30	10	І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.
Genesis	Gen	1	30	11	І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад.
Genesis	Gen	1	30	12	І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
Genesis	Gen	1	30	13	І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир.
Genesis	Gen	1	30	14	І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!
Genesis	Gen	1	30	15	А та відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!
Genesis	Gen	1	30	16	І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї.
Genesis	Gen	1	30	17	І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
Genesis	Gen	1	30	18	І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар.
Genesis	Gen	1	30	19	І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
Genesis	Gen	1	30	20	І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон.
Genesis	Gen	1	30	21	А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
Genesis	Gen	1	30	22	І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
Genesis	Gen	1	30	23	І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!
Genesis	Gen	1	30	24	І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!
Genesis	Gen	1	30	25	І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.
Genesis	Gen	1	30	26	Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі.
Genesis	Gen	1	30	27	І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе.
Genesis	Gen	1	30	28	І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам.
Genesis	Gen	1	30	29	А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
Genesis	Gen	1	30	30	Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?
Genesis	Gen	1	30	31	І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
Genesis	Gen	1	30	32	Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.
Genesis	Gen	1	30	33	І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.
Genesis	Gen	1	30	34	А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм!
Genesis	Gen	1	30	35	І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
Genesis	Gen	1	30	36	І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
Genesis	Gen	1	30	37	І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
Genesis	Gen	1	30	38	І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.
Genesis	Gen	1	30	39	І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
Genesis	Gen	1	30	40	І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
Genesis	Gen	1	30	41	І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
Genesis	Gen	1	30	42	А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову.
Genesis	Gen	1	30	43	І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.
Genesis	Gen	1	31	1	І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...
Genesis	Gen	1	31	2	І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
Genesis	Gen	1	31	3	І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.
Genesis	Gen	1	31	4	І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
Genesis	Gen	1	31	5	та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
Genesis	Gen	1	31	6	А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.
Genesis	Gen	1	31	7	І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
Genesis	Gen	1	31	8	Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
Genesis	Gen	1	31	9	І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
Genesis	Gen	1	31	10	І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
Genesis	Gen	1	31	11	І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!
Genesis	Gen	1	31	12	Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
Genesis	Gen	1	31	13	Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.
Genesis	Gen	1	31	14	І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
Genesis	Gen	1	31	15	Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло.
Genesis	Gen	1	31	16	Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.
Genesis	Gen	1	31	17	І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
Genesis	Gen	1	31	18	І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
Genesis	Gen	1	31	19	А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
Genesis	Gen	1	31	20	І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
Genesis	Gen	1	31	21	І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
Genesis	Gen	1	31	22	А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
Genesis	Gen	1	31	23	І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
Genesis	Gen	1	31	24	І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
Genesis	Gen	1	31	25	І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
Genesis	Gen	1	31	26	І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
Genesis	Gen	1	31	27	Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
Genesis	Gen	1	31	28	І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
Genesis	Gen	1	31	29	Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
Genesis	Gen	1	31	30	А тепер справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але нащо ти покрав моїх богів?
Genesis	Gen	1	31	31	А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, що боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
Genesis	Gen	1	31	32	При кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
Genesis	Gen	1	31	33	І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
Genesis	Gen	1	31	34	А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.
Genesis	Gen	1	31	35	А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.
Genesis	Gen	1	31	36	І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
Genesis	Gen	1	31	37	що ти обмацав усі мої речі? Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.
Genesis	Gen	1	31	38	Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
Genesis	Gen	1	31	39	Розшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.
Genesis	Gen	1	31	40	Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
Genesis	Gen	1	31	41	Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
Genesis	Gen	1	31	42	Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.
Genesis	Gen	1	31	43	І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
Genesis	Gen	1	31	44	А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.
Genesis	Gen	1	31	45	І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
Genesis	Gen	1	31	46	І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
Genesis	Gen	1	31	47	І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
Genesis	Gen	1	31	48	І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
Genesis	Gen	1	31	49	і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.
Genesis	Gen	1	31	50	Коли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!
Genesis	Gen	1	31	51	А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
Genesis	Gen	1	31	52	Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду цієї могили до тебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
Genesis	Gen	1	31	53	Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
Genesis	Gen	1	31	54	І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.
Genesis	Gen	1	31	55	(32-1) І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
Genesis	Gen	1	32	1	(32-2) А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.
Genesis	Gen	1	32	2	(32-3) І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.
Genesis	Gen	1	32	3	(32-4) І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
Genesis	Gen	1	32	4	(32-5) І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.
Genesis	Gen	1	32	5	(32-6) І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.
Genesis	Gen	1	32	6	(32-7) І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.
Genesis	Gen	1	32	7	(32-8) І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.
Genesis	Gen	1	32	8	(32-9) І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.
Genesis	Gen	1	32	9	(32-10) І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.
Genesis	Gen	1	32	10	(32-11) Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.
Genesis	Gen	1	32	11	(32-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
Genesis	Gen	1	32	12	(32-13) А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч.
Genesis	Gen	1	32	13	(32-14) І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:
Genesis	Gen	1	32	14	(32-15) кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,
Genesis	Gen	1	32	15	(32-16) верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
Genesis	Gen	1	32	16	(32-17) І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.
Genesis	Gen	1	32	17	(32-18) І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
Genesis	Gen	1	32	18	(32-19) то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.
Genesis	Gen	1	32	19	(32-20) І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,
Genesis	Gen	1	32	20	(32-21) і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.
Genesis	Gen	1	32	21	(32-22) І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
Genesis	Gen	1	32	22	(32-23) І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
Genesis	Gen	1	32	23	(32-24) І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
Genesis	Gen	1	32	24	(32-25) І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
Genesis	Gen	1	32	25	(32-26) І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.
Genesis	Gen	1	32	26	(32-27) І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.
Genesis	Gen	1	32	27	(32-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.
Genesis	Gen	1	32	28	(32-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.
Genesis	Gen	1	32	29	(32-30) І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.
Genesis	Gen	1	32	30	(32-31) І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.
Genesis	Gen	1	32	31	(32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
Genesis	Gen	1	32	32	(32-33) Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.
Genesis	Gen	1	33	1	І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.
Genesis	Gen	1	33	2	І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.
Genesis	Gen	1	33	3	А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.
Genesis	Gen	1	33	4	І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.
Genesis	Gen	1	33	5	І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.
Genesis	Gen	1	33	6	І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.
Genesis	Gen	1	33	7	І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.
Genesis	Gen	1	33	8	І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.
Genesis	Gen	1	33	9	А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.
Genesis	Gen	1	33	10	А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.
Genesis	Gen	1	33	11	Візьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він його, і той узяв.
Genesis	Gen	1	33	12	І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.
Genesis	Gen	1	33	13	А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.
Genesis	Gen	1	33	14	Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.
Genesis	Gen	1	33	15	І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.
Genesis	Gen	1	33	16	І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.
Genesis	Gen	1	33	17	А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.
Genesis	Gen	1	33	18	І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.
Genesis	Gen	1	33	19	І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.
Genesis	Gen	1	33	20	І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.
Genesis	Gen	1	34	1	І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.
Genesis	Gen	1	34	2	І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
Genesis	Gen	1	34	3	І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
Genesis	Gen	1	34	4	І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьми те дівча за жінку для мене!
Genesis	Gen	1	34	5	А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.
Genesis	Gen	1	34	6	І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
Genesis	Gen	1	34	7	І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
Genesis	Gen	1	34	8	А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!
Genesis	Gen	1	34	9	І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
Genesis	Gen	1	34	10	І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.
Genesis	Gen	1	34	11	І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.
Genesis	Gen	1	34	12	Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!
Genesis	Gen	1	34	13	І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
Genesis	Gen	1	34	14	І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
Genesis	Gen	1	34	15	Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.
Genesis	Gen	1	34	16	І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.
Genesis	Gen	1	34	17	А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.
Genesis	Gen	1	34	18	І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
Genesis	Gen	1	34	19	І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.
Genesis	Gen	1	34	20	І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
Genesis	Gen	1	34	21	Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.
Genesis	Gen	1	34	22	Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.
Genesis	Gen	1	34	23	Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.
Genesis	Gen	1	34	24	І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.
Genesis	Gen	1	34	25	І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.
Genesis	Gen	1	34	26	Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.
Genesis	Gen	1	34	27	Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.
Genesis	Gen	1	34	28	Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,
Genesis	Gen	1	34	29	і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.
Genesis	Gen	1	34	30	І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знищений я та мій дім.
Genesis	Gen	1	34	31	А вони відказали: Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?
Genesis	Gen	1	35	1	І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.
Genesis	Gen	1	35	2	І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.
Genesis	Gen	1	35	3	І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.
Genesis	Gen	1	35	4	І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.
Genesis	Gen	1	35	5	І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
Genesis	Gen	1	35	6	І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.
Genesis	Gen	1	35	7	І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.
Genesis	Gen	1	35	8	І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.
Genesis	Gen	1	35	9	І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.
Genesis	Gen	1	35	10	І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.
Genesis	Gen	1	35	11	І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.
Genesis	Gen	1	35	12	А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.
Genesis	Gen	1	35	13	І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.
Genesis	Gen	1	35	14	І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.
Genesis	Gen	1	35	15	І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.
Genesis	Gen	1	35	16	І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.
Genesis	Gen	1	35	17	І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.
Genesis	Gen	1	35	18	І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.
Genesis	Gen	1	35	19	І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.
Genesis	Gen	1	35	20	І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.
Genesis	Gen	1	35	21	І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.
Genesis	Gen	1	35	22	І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.
Genesis	Gen	1	35	23	Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.
Genesis	Gen	1	35	24	Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.
Genesis	Gen	1	35	25	А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.
Genesis	Gen	1	35	26	А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.
Genesis	Gen	1	35	27	І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.
Genesis	Gen	1	35	28	І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.
Genesis	Gen	1	35	29	І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.
Genesis	Gen	1	36	1	А оце нащадки Ісава, цебто Едома.
Genesis	Gen	1	36	2	Ісав узяв жінок своїх з дочок ханаанських, Аду, дочку Елона хіттеянина, та Оголіваму, дочку Ани, дочку Ців'она хівеянина,
Genesis	Gen	1	36	3	та Босмат, дочку Ізмаїлову, сестру Невайотову.
Genesis	Gen	1	36	4	І породила Ада Ісавові Еліфаза, а Босмат породила Реуїла,
Genesis	Gen	1	36	5	а Оголівама породила Суша, і Ялама, і Кораха. Оце сини Ісавові, що були йому народжені в ханаанській землі.
Genesis	Gen	1	36	6	І взяв Ісав жінок своїх, і синів своїх, і дочок своїх, і всі душі дому свого, і худобу свою, і все стадо своє, і все своє майно, що набув у ханаанській землі, та й пішов до Краю від обличчя Якова, брата свого,
Genesis	Gen	1	36	7	бо маєток їх був більший, щоб пробувати їм разом, і край їх часового замешкання не міг вмістити їх через їхню худобу.
Genesis	Gen	1	36	8	І осівся Ісав на горі Сеїр, Ісав він Едом.
Genesis	Gen	1	36	9	А оце нащадки Ісава, батька Едому на горі Сеїр.
Genesis	Gen	1	36	10	Оце ймення синів Ісавових: Еліфаз, син Ади, жінки Ісавової, Реуїл, син Босмати, Ісавової жінки.
Genesis	Gen	1	36	11	А сини Еліфазові були: Теман, Омар, Цефо, і Ґатам, і Кеназ.
Genesis	Gen	1	36	12	А Тимна була наложниця Еліфаза, Ісавового сина, і породила вона Еліфазові Амалика. Оце сини Ади, Ісавової жінки.
Genesis	Gen	1	36	13	А оце сини Реуїлові: Нагат і Зера, Шамма й Мізза. Оце сини Босмати, Ісавової жінки.
Genesis	Gen	1	36	14	А оці були сини Оголівами, дочки Ани, дочки Ців'она, Ісавової жінки, і вродила вона Ісаву, Єуша, і Ялама, і Корея.
Genesis	Gen	1	36	15	А оце провідники Ісавових синів. Сини Еліфаза, Ісавового перворідного: провідник Теман, провідник Омар, провідник Цефо, провідник Кеназ,
Genesis	Gen	1	36	16	провідник Корей, провідник Ґатам, провідник Амалик. Оце провідники Еліфаза в краю Едома, оце сини Ади.
Genesis	Gen	1	36	17	А оце сини Реуїла, Ісавового сина: провідник Нагат, провідник Зерах, провідник Шамма, провідник Мізза. Оце провідники Реуїлові в краю едомському, оце сини Босмати, Ісавової жінки.
Genesis	Gen	1	36	18	А оце сини Оголівами, жінки Ісава: провідник Еуш, провідник Ялам, провідник Корей, оце провідники Оголівами, дочки Ани, Ісавової жінки.
Genesis	Gen	1	36	19	Оце сини Ісава, цебто Едома, і оце їхні провідники.
Genesis	Gen	1	36	20	Оце сини Сеїра, хореянина, мешканці цієї землі: Лотан і Шовал, і Ців'он, і Ана,
Genesis	Gen	1	36	21	і Дішон, і Ецев, і Дішан, оце провідники хореянина, сини Сеїру, краю едомського.
Genesis	Gen	1	36	22	А сини Лотана були: Хорі й Гемам, а Лотанова сестра Тимна.
Genesis	Gen	1	36	23	А оце сини Шовалові: Алван і Манахат, і Евал, Шефо, і Онам.
Genesis	Gen	1	36	24	А ото сини Ців'онові: і Айя, і Ана, той Ана, що знайшов був в пустині гарячі джерела, коли пас осли Ців'она, свого батька.
Genesis	Gen	1	36	25	А оце діти Ани: Дішон, і Оголівама, дочка Ани.
Genesis	Gen	1	36	26	А оце сини Дішонові: Хемдан, і Ешбан, і Ітран, і Керан.
Genesis	Gen	1	36	27	Ото сини Ецера: Білган, і Зааван, і Акан.
Genesis	Gen	1	36	28	Оце сини Дішана: Уц і Аран.
Genesis	Gen	1	36	29	Оце провідники хореянина: провідник Лотан, провідник Шовал, провідник Ців'он, провідник Ана,
Genesis	Gen	1	36	30	провідник Дішон, провідник Ецер, провідник Дішан, оце провідники хореянина за їхніми провідниками в краї Сеїр.
Genesis	Gen	1	36	31	А оце царі, що царювали в краю Едома перед царюванням царя в синів Ізраїлевих.
Genesis	Gen	1	36	32	І царював в Едомі Бела, син Беора, а ймення його міста Дінгава.
Genesis	Gen	1	36	33	І вмер Бела, і зацарював замість нього Йовав, син Зераха з Боцри.
Genesis	Gen	1	36	34	І вмер Йовав, і зацарював замість нього Хушам із землі теманіянина.
Genesis	Gen	1	36	35	І вмер Хушам, і зацарював замість нього Гадад, син Бедада, що побив мідіян на полі Моава, а ймення його міста Авіт.
Genesis	Gen	1	36	36	І вмер Гадад, і зацарював замість нього Самла з Машеку.
Genesis	Gen	1	36	37	І вмер Самла, і зацарював замість нього Саул з Реховоту надрічного.
Genesis	Gen	1	36	38	І вмер Саул, і зацарював замість нього Баал-Ханан, син Ахборів.
Genesis	Gen	1	36	39	І вмер Баал-Ханан, син Ахборів, і зацарював замість нього Гадад, а ім'я його міста Пау, а ім'я його жінки Мегетав'іл, дочка Матреди, дочки Ме-Загава.
Genesis	Gen	1	36	40	А оце імена провідників Ісавових за їхніми родами, за місцями їх, їхніми іменами: провідник Тимна, провідник Алва, провідник Етет,
Genesis	Gen	1	36	41	провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,
Genesis	Gen	1	36	42	провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,
Genesis	Gen	1	36	43	провідник Маґдіїл, провідник Ірам. Оце провідники Едома він же Ісав, батько Едому за їхніми оселями в краї їхнього володіння.
Genesis	Gen	1	37	1	І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.
Genesis	Gen	1	37	2	Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.
Genesis	Gen	1	37	3	А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.
Genesis	Gen	1	37	4	І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.
Genesis	Gen	1	37	5	І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.
Genesis	Gen	1	37	6	І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.
Genesis	Gen	1	37	7	А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.
Genesis	Gen	1	37	8	І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.
Genesis	Gen	1	37	9	І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.
Genesis	Gen	1	37	10	І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?
Genesis	Gen	1	37	11	І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова.
Genesis	Gen	1	37	12	І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.
Genesis	Gen	1	37	13	І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них! А той відказав йому: Ось я!
Genesis	Gen	1	37	14	І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.
Genesis	Gen	1	37	15	І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?
Genesis	Gen	1	37	16	А той відказав: Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?
Genesis	Gen	1	37	17	І сказав той чоловік: Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.
Genesis	Gen	1	37	18	А вони побачили його здалека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.
Genesis	Gen	1	37	19	І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!
Genesis	Gen	1	37	20	А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами.
Genesis	Gen	1	37	21	І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!
Genesis	Gen	1	37	22	І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.
Genesis	Gen	1	37	23	І сталося, коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.
Genesis	Gen	1	37	24	І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.
Genesis	Gen	1	37	25	І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.
Genesis	Gen	1	37	26	І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров?
Genesis	Gen	1	37	27	Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І послухалися брати його.
Genesis	Gen	1	37	28	І коли проходили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.
Genesis	Gen	1	37	29	А Рувим вернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...
Genesis	Gen	1	37	30	І вернувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця! А я, куди я піду?
Genesis	Gen	1	37	31	А вони взяли Йосипове вбрання, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.
Genesis	Gen	1	37	32	І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?
Genesis	Gen	1	37	33	А він пізнав його та й сказав: Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йосип!
Genesis	Gen	1	37	34	І роздер Яків одіж свою, і зодягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму...
Genesis	Gen	1	37	35	І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.
Genesis	Gen	1	37	36	І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.
Genesis	Gen	1	38	1	Сталося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
Genesis	Gen	1	38	2	І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
Genesis	Gen	1	38	3	І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
Genesis	Gen	1	38	4	І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.
Genesis	Gen	1	38	5	І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
Genesis	Gen	1	38	6	І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
Genesis	Gen	1	38	7	І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.
Genesis	Gen	1	38	8	І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.
Genesis	Gen	1	38	9	А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
Genesis	Gen	1	38	10	І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
Genesis	Gen	1	38	11	І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
Genesis	Gen	1	38	12	І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
Genesis	Gen	1	38	13	А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.
Genesis	Gen	1	38	14	І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
Genesis	Gen	1	38	15	І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.
Genesis	Gen	1	38	16	І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?
Genesis	Gen	1	38	17	А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.
Genesis	Gen	1	38	18	А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
Genesis	Gen	1	38	19	І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
Genesis	Gen	1	38	20	А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
Genesis	Gen	1	38	21	І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.
Genesis	Gen	1	38	22	І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.
Genesis	Gen	1	38	23	І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.
Genesis	Gen	1	38	24	І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.
Genesis	Gen	1	38	25	Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І сказала: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?
Genesis	Gen	1	38	26	І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму. І вже більше не знав він її.
Genesis	Gen	1	38	27	І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.
Genesis	Gen	1	38	28	І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.
Genesis	Gen	1	38	29	І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала ім'я йому Перец.
Genesis	Gen	1	38	30	А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зерах.
Genesis	Gen	1	39	1	А Йосип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, царедворець фараонів, начальник царської сторожі, муж єгиптянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.
Genesis	Gen	1	39	2	І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого пана єгиптянина.
Genesis	Gen	1	39	3	І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його.
Genesis	Gen	1	39	4	І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.
Genesis	Gen	1	39	5	І сталося, відколи він призначив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, у домі й на полі.
Genesis	Gen	1	39	6	І він позоставив усе, що мав, у руці Йосиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.
Genesis	Gen	1	39	7	І сталося по тих пригодах, і звела свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: Ляж зо мною!
Genesis	Gen	1	39	8	А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.
Genesis	Gen	1	39	9	Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?
Genesis	Gen	1	39	10	І сталося, що вона день-у-день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.
Genesis	Gen	1	39	11	І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було нікого з людей дому.
Genesis	Gen	1	39	12	І схопила вона його за одежу його, кажучи: Лягай же зо мною! А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.
Genesis	Gen	1	39	13	І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,
Genesis	Gen	1	39	14	то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: Дивіться, він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.
Genesis	Gen	1	39	15	І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір...
Genesis	Gen	1	39	16	І я поклала його одежу при собі аж до приходу пана його до свого дому.
Genesis	Gen	1	39	17	І вона переказала йому цими словами, говорячи: До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.
Genesis	Gen	1	39	18	І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір.
Genesis	Gen	1	39	19	І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: Отакі то речі вчинив мені твій раб, то запалився гнів його.
Genesis	Gen	1	39	20	І взяв його Йосипів пан, та й віддав його до дому в'язничного, до місця, де були ув'язнені царські в'язні. І пробував він там у тім домі в'язничнім.
Genesis	Gen	1	39	21	А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.
Genesis	Gen	1	39	22	І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що там робили, робив він.
Genesis	Gen	1	39	23	Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що він робив, щастив йому Господь.
Genesis	Gen	1	40	1	І сталося по тих пригодах, чашник єгипетського царя та пекар провинилися були панові своєму, цареві єгипетському.
Genesis	Gen	1	40	2	І розгнівався фараон на двох своїх евнухів, на начальника чашників і на начальника пекарів.
Genesis	Gen	1	40	3	І віддав їх під варту до дому начальника царської сторожі до в'язничного дому, до місця, де Йосип був ув'язнений.
Genesis	Gen	1	40	4	А начальник царської сторожі приставив Йосипа до них, і він їм услуговував. І були вони деякий час під вартою.
Genesis	Gen	1	40	5	І снився їм обом сон, кожному свій сон, однієї ночі, кожному за значенням його сна, чашникові й пекареві царя єгипетського, що були ув'язнені у в'язничному домі.
Genesis	Gen	1	40	6	І прибув до них Йосип уранці, і побачив їх, а вони ось сумні.
Genesis	Gen	1	40	7	І запитав він фараонових евнухів, що були з ним під вартою в домі пана його, говорячи: Чого ваші обличчя сьогодні сумні?
Genesis	Gen	1	40	8	А вони сказали йому: Снився нам сон, а відгадати його немає кому. І сказав до них Йосип: Чи ж не в Бога відгадки? Розповіджте но мені.
Genesis	Gen	1	40	9	І оповів начальник чашників Йосипові свій сон, і сказав йому: Бачив я в сні своїм, ось виноградний кущ передо мною.
Genesis	Gen	1	40	10	А в виноградному кущі три виноградні галузки, а він сам ніби розцвів, пустив цвіт, і дозріли грона його ягід.
Genesis	Gen	1	40	11	А в моїй руці фараонова чаша. І взяв я ті ягоди, і вичавив їх до фараонової чаші, і дав ту чашу в руку фараона.
Genesis	Gen	1	40	12	І сказав йому Йосип: Оце відгадка його: три виноградні галузки це три дні.
Genesis	Gen	1	40	13	Ще за три дні підійме фараон твою голову, і верне тебе на твоє становище, і ти даси чашу фараона до руки його за першим звичаєм, як був ти чашником його.
Genesis	Gen	1	40	14	Коли ти згадаєш собі про мене, як буде тобі добре, то вчиниш милість мені, коли згадаєш про мене перед фараоном, і випровадиш мене з цього дому.
Genesis	Gen	1	40	15	Бо я був справді вкрадений із Краю єврейського, а також тут я не вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї ями.
Genesis	Gen	1	40	16	І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: І я в сні своїм бачив, ось три коші печива на голові моїй.
Genesis	Gen	1	40	17	А в коші горішньому зо всякого пекарського виробу фараонове їдження, а птах їв його з коша з-над моєї голови.
Genesis	Gen	1	40	18	І відповів Йосип і сказав: Оце відгадка його: три коші то три дні.
Genesis	Gen	1	40	19	Ще за три дні підійме фараон голову твою з тебе, і повісить тебе на дереві, і птах поїсть тіло твоє з тебе.
Genesis	Gen	1	40	20	І сталося третього дня, у день народження фараона, і вчинив він гостину для всіх своїх рабів. І підняв він голову начальника чашників і голову начальника пекарів серед своїх рабів.
Genesis	Gen	1	40	21	І вернув він начальника чашників на його місце, і він подав чашу в руку фараонову.
Genesis	Gen	1	40	22	А начальника пекарів повісив, як відгадав був їм Йосип.
Genesis	Gen	1	40	23	Та начальник чашників не пам'ятав про Йосипа, та й забув за нього.
Genesis	Gen	1	41	1	І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.
Genesis	Gen	1	41	2	І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.
Genesis	Gen	1	41	3	А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
Genesis	Gen	1	41	4	І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
Genesis	Gen	1	41	5	І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
Genesis	Gen	1	41	6	А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
Genesis	Gen	1	41	7	І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.
Genesis	Gen	1	41	8	І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
Genesis	Gen	1	41	9	І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.
Genesis	Gen	1	41	10	Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.
Genesis	Gen	1	41	11	І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.
Genesis	Gen	1	41	12	А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
Genesis	Gen	1	41	13	І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.
Genesis	Gen	1	41	14	І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.
Genesis	Gen	1	41	15	І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.
Genesis	Gen	1	41	16	А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.
Genesis	Gen	1	41	17	І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.
Genesis	Gen	1	41	18	І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
Genesis	Gen	1	41	19	А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
Genesis	Gen	1	41	20	І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.
Genesis	Gen	1	41	21	І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
Genesis	Gen	1	41	22	І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
Genesis	Gen	1	41	23	А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
Genesis	Gen	1	41	24	І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.
Genesis	Gen	1	41	25	І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.
Genesis	Gen	1	41	26	Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.
Genesis	Gen	1	41	27	А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.
Genesis	Gen	1	41	28	Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.
Genesis	Gen	1	41	29	Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.
Genesis	Gen	1	41	30	А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
Genesis	Gen	1	41	31	І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
Genesis	Gen	1	41	32	А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
Genesis	Gen	1	41	33	А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
Genesis	Gen	1	41	34	Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
Genesis	Gen	1	41	35	І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
Genesis	Gen	1	41	36	І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.
Genesis	Gen	1	41	37	І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.
Genesis	Gen	1	41	38	І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?
Genesis	Gen	1	41	39	І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
Genesis	Gen	1	41	40	Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.
Genesis	Gen	1	41	41	І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.
Genesis	Gen	1	41	42	І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
Genesis	Gen	1	41	43	І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.
Genesis	Gen	1	41	44	І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.
Genesis	Gen	1	41	45	І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
Genesis	Gen	1	41	46	А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
Genesis	Gen	1	41	47	А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
Genesis	Gen	1	41	48	І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.
Genesis	Gen	1	41	49	І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
Genesis	Gen	1	41	50	А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
Genesis	Gen	1	41	51	І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.
Genesis	Gen	1	41	52	А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.
Genesis	Gen	1	41	53	І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
Genesis	Gen	1	41	54	І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
Genesis	Gen	1	41	55	Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.
Genesis	Gen	1	41	56	І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
Genesis	Gen	1	41	57	І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
Genesis	Gen	1	42	1	А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного?
Genesis	Gen	1	42	2	І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.
Genesis	Gen	1	42	3	І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.
Genesis	Gen	1	42	4	А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя!
Genesis	Gen	1	42	5	І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.
Genesis	Gen	1	42	6	А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.
Genesis	Gen	1	42	7	І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.
Genesis	Gen	1	42	8	І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.
Genesis	Gen	1	42	9	І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.
Genesis	Gen	1	42	10	А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.
Genesis	Gen	1	42	11	Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!
Genesis	Gen	1	42	12	Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!
Genesis	Gen	1	42	13	А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.
Genesis	Gen	1	42	14	І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.
Genesis	Gen	1	42	15	Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат!
Genesis	Gen	1	42	16	Пошліть з-поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!
Genesis	Gen	1	42	17	І він забрав їх під варту на три дні.
Genesis	Gen	1	42	18	А третього дня Йосип промовив до них: Зробіть це і живіть. Я Бога боюся,
Genesis	Gen	1	42	19	якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.
Genesis	Gen	1	42	20	А свого наймолодшого брата приведіть до мене, і будуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте. І вони зробили так.
Genesis	Gen	1	42	21	І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!
Genesis	Gen	1	42	22	І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається...
Genesis	Gen	1	42	23	А вони не знали, що Йосип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.
Genesis	Gen	1	42	24	А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симеона, та й зв'язав його на їхніх очах.
Genesis	Gen	1	42	25	А Йосип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.
Genesis	Gen	1	42	26	І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.
Genesis	Gen	1	42	27	І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а воно ось в отворі мішка його!
Genesis	Gen	1	42	28	І сказав він братам своїм: Повернене срібло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до одного: Що це Бог нам зробив?
Genesis	Gen	1	42	29	І прибули вони до Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх спіткало було, говорячи:
Genesis	Gen	1	42	30	Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.
Genesis	Gen	1	42	31	А ми сказали йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами!
Genesis	Gen	1	42	32	Ми дванадцятеро братів, сини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї.
Genesis	Gen	1	42	33	І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.
Genesis	Gen	1	42	34	І приведіть до мене брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівлі.
Genesis	Gen	1	42	35	І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, і полякались...
Genesis	Gen	1	42	36	І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!
Genesis	Gen	1	42	37	І промовив Рувим до батька свого, кажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе.
Genesis	Gen	1	42	38	А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу!...
Genesis	Gen	1	43	1	А голод став тяжкий у тім Краї.
Genesis	Gen	1	43	2	І сталося, як вони скінчили їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них батько їх: Верніться, купіть нам трохи їжі!
Genesis	Gen	1	43	3	І сказав йому Юда, говорячи: Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!
Genesis	Gen	1	43	4	Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зійдемо, і купимо тобі їжі.
Genesis	Gen	1	43	5	А коли не пошлеш, не зійдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами.
Genesis	Gen	1	43	6	І промовив Ізраїль: Нащо зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?
Genesis	Gen	1	43	7	А вони відказали: Розпитуючи, випитував той муж про нас та про місце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: Приведіть вашого брата?
Genesis	Gen	1	43	8	І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і будемо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.
Genesis	Gen	1	43	9	Я поручуся за нього, з моєї руки будеш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!
Genesis	Gen	1	43	10	А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були два рази.
Genesis	Gen	1	43	11	І сказав їм Ізраїль, їх батько: Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.
Genesis	Gen	1	43	12	А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, може то помилка.
Genesis	Gen	1	43	13	А брата вашого заберіть, і встаньте, ідіть до того мужа.
Genesis	Gen	1	43	14	А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніямина. А я, певно стратив сина свого!...
Genesis	Gen	1	43	15	І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.
Genesis	Gen	1	43	16	І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною будуть їсти ці люди опівдні.
Genesis	Gen	1	43	17	І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому.
Genesis	Gen	1	43	18	І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йосипового дому. І сказали вони: Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли...
Genesis	Gen	1	43	19	І приступили вони до чоловіка, що над домом Йосиповим, та й говорили до нього при вході в дім.
Genesis	Gen	1	43	20	І сказали вони: Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.
Genesis	Gen	1	43	21	І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!
Genesis	Gen	1	43	22	А на купівлю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше срібло до наших мішків...
Genesis	Gen	1	43	23	А той відказав: Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене. І вивів до них Симеона.
Genesis	Gen	1	43	24	І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.
Genesis	Gen	1	43	25	І вони приготовили дарунки до приходу Йосипа опівдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.
Genesis	Gen	1	43	26	І ввійшов Йосип до дому, а вони принесли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.
Genesis	Gen	1	43	27	А він запитав їх про мир і сказав: Чи гаразд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?
Genesis	Gen	1	43	28	А вони відказали: Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий. І вони схилилися, і вклонилися до землі.
Genesis	Gen	1	43	29	І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали? І сказав: Нехай Бог буде милостивий до тебе, мій сину!
Genesis	Gen	1	43	30	І Йосип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...
Genesis	Gen	1	43	31	І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: Покладіть хліба!
Genesis	Gen	1	43	32	І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.
Genesis	Gen	1	43	33	І вони посідали перед ним, перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед одним.
Genesis	Gen	1	43	34	І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпивалися з ним.
Genesis	Gen	1	44	1	І наказав він тому, що над домом його, говорячи: Понаповнюй мішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка його.
Genesis	Gen	1	44	2	А чашу мою, чашу срібну, поклади до отвору мішка наймолодшого, та срібло за хліб його. І зробив той за словом Йосиповим, яке він сказав був.
Genesis	Gen	1	44	3	Розвиднилось рано вранці, і люди ці були відпущені, вони та їхні осли.
Genesis	Gen	1	44	4	Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йосип сказав до того, що над домом його: Устань, побіжи за тими людьми, і дожени їх, та й скажи їм: Нащо ви заплатили злом за добро?
Genesis	Gen	1	44	5	Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке.
Genesis	Gen	1	44	6	І той їх догнав, і сказав їм ті слова.
Genesis	Gen	1	44	7	А вони відказали йому: Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ...
Genesis	Gen	1	44	8	Таж срібло, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?
Genesis	Gen	1	44	9	У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму панові.
Genesis	Gen	1	44	10	А той відказав: Тож тепер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба, а ви будете чисті.
Genesis	Gen	1	44	11	І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.
Genesis	Gen	1	44	12	І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!
Genesis	Gen	1	44	13	І пороздирали вони свою одіж!... І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.
Genesis	Gen	1	44	14	І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, а він ще був там. І попадали вони перед лицем його на землю.
Genesis	Gen	1	44	15	І сказав до них Йосип: Що це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?
Genesis	Gen	1	44	16	А Юда промовив: Що ми скажемо панові моєму? Що будемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша.
Genesis	Gen	1	44	17	А Йосип відказав: Далеке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька.
Genesis	Gen	1	44	18	І приступив до нього Юда та й промовив: О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.
Genesis	Gen	1	44	19	Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: Чи є в вас батько або брат?
Genesis	Gen	1	44	20	І сказали ми до пана мого: Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.
Genesis	Gen	1	44	21	А ти був сказав своїм рабам: Зведіть до мене його, і нехай я кину своїм оком на нього.
Genesis	Gen	1	44	22	І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той.
Genesis	Gen	1	44	23	А ти сказав своїм рабам: Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше лиця мого.
Genesis	Gen	1	44	24	І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.
Genesis	Gen	1	44	25	А батько наш сказав: Верніться, купіть нам трохи їжі.
Genesis	Gen	1	44	26	А ми відказали: Не можемо зійти.
Genesis	Gen	1	44	27	І сказав до нас раб твій, наш батько: Ви знаєте, що двох була породила мені жінка моя.
Genesis	Gen	1	44	28	Та пішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він... І я не бачив його аж дотепер.
Genesis	Gen	1	44	29	А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу.
Genesis	Gen	1	44	30	А тепер, коли я прийду до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, а душа його зв'язана з душею тією,
Genesis	Gen	1	44	31	То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу...
Genesis	Gen	1	44	32	Бо раб твій поручився за юнака батькові своєму, кажучи: Коли я не приведу його до тебе, то згрішу перед батьком своїм на всі дні!
Genesis	Gen	1	44	33	А тепер нехай же сяде твій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!...
Genesis	Gen	1	44	34	Бо як я прийду до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мені того нещастя, що спіткає мого батька.
Genesis	Gen	1	45	1	І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.
Genesis	Gen	1	45	2	І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
Genesis	Gen	1	45	3	І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...
Genesis	Gen	1	45	4	А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...
Genesis	Gen	1	45	5	А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.
Genesis	Gen	1	45	6	Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.
Genesis	Gen	1	45	7	І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
Genesis	Gen	1	45	8	І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.
Genesis	Gen	1	45	9	Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.
Genesis	Gen	1	45	10	І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
Genesis	Gen	1	45	11	І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
Genesis	Gen	1	45	12	І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.
Genesis	Gen	1	45	13	І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.
Genesis	Gen	1	45	14	І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...
Genesis	Gen	1	45	15	І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.
Genesis	Gen	1	45	16	І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
Genesis	Gen	1	45	17	І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.
Genesis	Gen	1	45	18	І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.
Genesis	Gen	1	45	19	А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.
Genesis	Gen	1	45	20	А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.
Genesis	Gen	1	45	21	І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.
Genesis	Gen	1	45	22	І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.
Genesis	Gen	1	45	23	А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.
Genesis	Gen	1	45	24	І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!
Genesis	Gen	1	45	25	І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
Genesis	Gen	1	45	26	І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
Genesis	Gen	1	45	27	І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
Genesis	Gen	1	45	28	І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!
Genesis	Gen	1	46	1	І вирушив Ізраїль, і все, що його, і прибув до Беер-Шеви, і приніс жертви Богові батька свого Ісака.
Genesis	Gen	1	46	2	І промовив Бог до Ізраїля в нічному видінні, і сказав: Якове, Якове! А той відказав: Ось я!
Genesis	Gen	1	46	3	І сказав Він: Я Той Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти до Єгипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.
Genesis	Gen	1	46	4	Я зійду з тобою до Єгипту, і Я також, виводячи, виведу тебе, а Йосип закриє рукою своєю очі твої.
Genesis	Gen	1	46	5	І встав Яків з Беер-Шеви. І повезли Ізраїлеві сини свого батька Якова, і дітей своїх, і жінок своїх возами, що послав фараон, щоб привезти його.
Genesis	Gen	1	46	6	І взяли вони стада свої, і маєток свій, що набули в землі ханаанській, і прибули до Єгипту Яків та ввесь рід його з ним.
Genesis	Gen	1	46	7	Він привів із собою до Єгипту синів своїх, і синів своїх синів з собою, дочок своїх, і дочок синів своїх, і ввесь рід свій.
Genesis	Gen	1	46	8	А оце ймення синів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту: Яків та сини його: перворідний Яковів Рувим.
Genesis	Gen	1	46	9	І сини Рувимові: Ханох, і Паллу, і Хецрон, і Кармі.
Genesis	Gen	1	46	10	І сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Саул, син ханаанеянки.
Genesis	Gen	1	46	11	І сини Левієві: Ґершон, Кегат і Мерарі.
Genesis	Gen	1	46	12	І сини Юдині: Ер, і Онан, і Шела, і Перец, і Зерах. І вмер Ер і Онан у ханаанській землі. А сини Перецеві були: Хецрон і Хамул.
Genesis	Gen	1	46	13	І сини Іссахарові: Тола, і Цувва, і Йов, і Шимрон.
Genesis	Gen	1	46	14	І сини Завулонові: Серед, і Елон, і Яхлеїл.
Genesis	Gen	1	46	15	Оце сини Ліїні, що вродила вона Якову в Падані арамейськім, та дочку його Діну. Усіх душ синів його й дочок його тридцять три.
Genesis	Gen	1	46	16	І сини Ґадові: Ціфйон, і Хаґґі, Шуні, і Ецбон, Ері, і Ароді, і Ар'їлі.
Genesis	Gen	1	46	17	І сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Верія, і Сірах, сестра їх. І сини Верії: Хевер і Малкіїл.
Genesis	Gen	1	46	18	Оце сини Зілпи, що Лаван був дав її своїй дочці Лії, а вона вродила їх Якову, шістнадцять душ.
Genesis	Gen	1	46	19	Сини Рахілі, жінки Якова: Йосип і Веніямин.
Genesis	Gen	1	46	20	І вродилися Йосипові в єгипетськім краї Манасія та Єфрем, що їх уродила йому Оснат, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
Genesis	Gen	1	46	21	І сини Веніяминові: Бела, і Бехер, і Ашбел, Ґера, і Нааман, Ехі, і Рош, Муппім, і Хуппім, і Ард.
Genesis	Gen	1	46	22	Оце сини Рахілині, що вродилися Якову, усіх душ чотирнадцять.
Genesis	Gen	1	46	23	І сини Данові: Хушім.
Genesis	Gen	1	46	24	І сини Нефталимові: Яхсеїл, і Ґуні, і Єцер, і Шіллем.
Genesis	Gen	1	46	25	Оце сини Білги, що її Лаван дав був своїй дочці Рахілі. І вона породила їх Якову, усіх душ сім.
Genesis	Gen	1	46	26	Усіх душ, що прийшли з Яковом в Єгипет, що походять із стегон його, окрім жінок синів Якова, усіх душ шістдесят і шість.
Genesis	Gen	1	46	27	А сини Йосипа, що народилися йому в Єгипті, дві душі. Усіх душ дому Якова, що прийшли були до Єгипту, сімдесят.
Genesis	Gen	1	46	28	І послав він перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним дорогу до Ґошену. І прибули вони до краю Ґошен.
Genesis	Gen	1	46	29	І запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його...
Genesis	Gen	1	46	30	І промовив Ізраїль до Йосипа: Нехай тепер помру я, побачивши обличчя твоє, що ти ще живий!
Genesis	Gen	1	46	31	А Йосип промовив до своїх братів і до дому батька свого: Піду й розкажу фараонові, та й повім йому: Брати мої й дім батька мого, що були в Краї ханаанськім, прибули до мене.
Genesis	Gen	1	46	32	А люди ці пастухи отари, бо були скотарі. І вони припровадили дрібну та велику худобу свою, і все, що їхнє було.
Genesis	Gen	1	46	33	І станеться, коли покличе вас фараон і скаже: Яке ваше зайняття?
Genesis	Gen	1	46	34	то ви відкажете: Скотарями були твої раби від молодости своєї аж дотепер, і ми, і батьки наші, щоб ви осіли в країні Ґошен, бо для Єгипту кожен пастух отари огида.
Genesis	Gen	1	47	1	І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Ґошен.
Genesis	Gen	1	47	2	І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.
Genesis	Gen	1	47	3	І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.
Genesis	Gen	1	47	4	І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.
Genesis	Gen	1	47	5	І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.
Genesis	Gen	1	47	6	Єгипетьський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Ґошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди.
Genesis	Gen	1	47	7	І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.
Genesis	Gen	1	47	8	І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?
Genesis	Gen	1	47	9	А Яків сказав до фараона: Днів часу мандрівки моєї сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні часу життя мого, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їхньої.
Genesis	Gen	1	47	10	І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.
Genesis	Gen	1	47	11	І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.
Genesis	Gen	1	47	12	І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.
Genesis	Gen	1	47	13	А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий. І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.
Genesis	Gen	1	47	14	І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.
Genesis	Gen	1	47	15	І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?
Genesis	Gen	1	47	16	А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.
Genesis	Gen	1	47	17	І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.
Genesis	Gen	1	47	18	І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!
Genesis	Gen	1	47	19	Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє...
Genesis	Gen	1	47	20	І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.
Genesis	Gen	1	47	21	А народ він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.
Genesis	Gen	1	47	22	Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.
Genesis	Gen	1	47	23	І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, і засійте землю.
Genesis	Gen	1	47	24	А настануть жнива, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.
Genesis	Gen	1	47	25	А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові.
Genesis	Gen	1	47	26	А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.
Genesis	Gen	1	47	27	І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмножилися.
Genesis	Gen	1	47	28	І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.
Genesis	Gen	1	47	29	І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!
Genesis	Gen	1	47	30	І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.
Genesis	Gen	1	47	31	А Яків сказав: Присягни ж мені! І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.
Genesis	Gen	1	48	1	І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.
Genesis	Gen	1	48	2	І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
Genesis	Gen	1	48	3	І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
Genesis	Gen	1	48	4	І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки.
Genesis	Gen	1	48	5	А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.
Genesis	Gen	1	48	6	А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
Genesis	Gen	1	48	7	А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.
Genesis	Gen	1	48	8	А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав: Хто вони?
Genesis	Gen	1	48	9	І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю.
Genesis	Gen	1	48	10	А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
Genesis	Gen	1	48	11	І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.
Genesis	Gen	1	48	12	І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
Genesis	Gen	1	48	13	І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
Genesis	Gen	1	48	14	І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний.
Genesis	Gen	1	48	15	І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
Genesis	Gen	1	48	16	Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.
Genesis	Gen	1	48	17	А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.
Genesis	Gen	1	48	18	І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю свою на його голову!
Genesis	Gen	1	48	19	А батько його не хотів, і сказав: Знаю, мій сину, знаю! І він буде народом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею народів.
Genesis	Gen	1	48	20	І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію! І поставив Єфрема перед Манасією.
Genesis	Gen	1	48	21	І сказав Ізраїль до Йосипа: Ось я вмираю... А Бог буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
Genesis	Gen	1	48	22	А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм.
Genesis	Gen	1	49	1	І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.
Genesis	Gen	1	49	2	Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька!
Genesis	Gen	1	49	3	Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности!
Genesis	Gen	1	49	4	Ти пінився був, як вода, та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!
Genesis	Gen	1	49	5	Симеон і Левій то брати, їхня зброя знаряддя насильства.
Genesis	Gen	1	49	6	Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили...
Genesis	Gen	1	49	7	Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!
Genesis	Gen	1	49	8	О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться.
Genesis	Gen	1	49	9	Юда лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його?
Genesis	Gen	1	49	10	Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів.
Genesis	Gen	1	49	11	Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою в виноградній крові!
Genesis	Gen	1	49	12	Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий.
Genesis	Gen	1	49	13	Завулон буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його до Сидону.
Genesis	Gen	1	49	14	Іссахар то костистий осел, що лежить між кошарами.
Genesis	Gen	1	49	15	І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.
Genesis	Gen	1	49	16	Дан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів.
Genesis	Gen	1	49	17	Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде.
Genesis	Gen	1	49	18	Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!
Genesis	Gen	1	49	19	Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти.
Genesis	Gen	1	49	20	Асир його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські.
Genesis	Gen	1	49	21	Нефталим вільна ланя, він прекрасні слова видає.
Genesis	Gen	1	49	22	Йосип вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається.
Genesis	Gen	1	49	23	І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його.
Genesis	Gen	1	49	24	Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих.
Genesis	Gen	1	49	25	Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби.
Genesis	Gen	1	49	26	Благословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх!
Genesis	Gen	1	49	27	Веніямин хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич.
Genesis	Gen	1	49	28	Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, кожного за благословенням його поблагословив їх.
Genesis	Gen	1	49	29	І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,
Genesis	Gen	1	49	30	у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.
Genesis	Gen	1	49	31	Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.
Genesis	Gen	1	49	32	Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета.
Genesis	Gen	1	49	33	І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.
Genesis	Gen	1	50	1	І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.
Genesis	Gen	1	50	2	І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.
Genesis	Gen	1	50	3	І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.
Genesis	Gen	1	50	4	А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:
Genesis	Gen	1	50	5	Батько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.
Genesis	Gen	1	50	6	І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.
Genesis	Gen	1	50	7	І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,
Genesis	Gen	1	50	8	і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.
Genesis	Gen	1	50	9	І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.
Genesis	Gen	1	50	10	І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.
Genesis	Gen	1	50	11	І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:
Genesis	Gen	1	50	12	І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.
Genesis	Gen	1	50	13	І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.
Genesis	Gen	1	50	14	А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.
Genesis	Gen	1	50	15	І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?
Genesis	Gen	1	50	16	І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:
Genesis	Gen	1	50	17	Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...
Genesis	Gen	1	50	18	І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!
Genesis	Gen	1	50	19	А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?
Genesis	Gen	1	50	20	Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!
Genesis	Gen	1	50	21	А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.
Genesis	Gen	1	50	22	І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.
Genesis	Gen	1	50	23	І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.
Genesis	Gen	1	50	24	І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.
Genesis	Gen	1	50	25	І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!
Genesis	Gen	1	50	26	І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.
Exodus	Exod	1	1	1	А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
Exodus	Exod	1	1	2	Рувим, Симеон, Левій і Юда,
Exodus	Exod	1	1	3	Іссахар, Завулон і Веніямин,
Exodus	Exod	1	1	4	Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
Exodus	Exod	1	1	5	І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
Exodus	Exod	1	1	6	І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
Exodus	Exod	1	1	7	А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
Exodus	Exod	1	1	8	І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
Exodus	Exod	1	1	9	І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
Exodus	Exod	1	1	10	Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
Exodus	Exod	1	1	11	І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
Exodus	Exod	1	1	12	Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
Exodus	Exod	1	1	13	І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
Exodus	Exod	1	1	14	І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Exodus	Exod	1	1	15	І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
Exodus	Exod	1	1	16	і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
Exodus	Exod	1	1	17	Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
Exodus	Exod	1	1	18	І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
Exodus	Exod	1	1	19	І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
Exodus	Exod	1	1	20	І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
Exodus	Exod	1	1	21	І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
Exodus	Exod	1	1	22	І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!
Exodus	Exod	1	2	1	І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
Exodus	Exod	1	2	2	І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
Exodus	Exod	1	2	3	Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.
Exodus	Exod	1	2	4	А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
Exodus	Exod	1	2	5	І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.
Exodus	Exod	1	2	6	І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!
Exodus	Exod	1	2	7	І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?
Exodus	Exod	1	2	8	І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
Exodus	Exod	1	2	9	А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
Exodus	Exod	1	2	10	І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.
Exodus	Exod	1	2	11	І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
Exodus	Exod	1	2	12	І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
Exodus	Exod	1	2	13	І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?
Exodus	Exod	1	2	14	А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!
Exodus	Exod	1	2	15	І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.
Exodus	Exod	1	2	16	А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.
Exodus	Exod	1	2	17	І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
Exodus	Exod	1	2	18	І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?.
Exodus	Exod	1	2	19	А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.
Exodus	Exod	1	2	20	І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.
Exodus	Exod	1	2	21	І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
Exodus	Exod	1	2	22	І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.
Exodus	Exod	1	2	23	І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
Exodus	Exod	1	2	24	І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
Exodus	Exod	1	2	25	І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
Exodus	Exod	1	3	1	А Мойсей пас отару тестя свого Їтра, жерця Мідіянського. І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.
Exodus	Exod	1	3	2	І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.
Exodus	Exod	1	3	3	І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?
Exodus	Exod	1	3	4	І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!
Exodus	Exod	1	3	5	І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!
Exodus	Exod	1	3	6	І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!
Exodus	Exod	1	3	7	І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.
Exodus	Exod	1	3	8	І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
Exodus	Exod	1	3	9	А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.
Exodus	Exod	1	3	10	А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!
Exodus	Exod	1	3	11	І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?
Exodus	Exod	1	3	12	А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.
Exodus	Exod	1	3	13	І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?
Exodus	Exod	1	3	14	І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.
Exodus	Exod	1	3	15	І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.
Exodus	Exod	1	3	16	Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.
Exodus	Exod	1	3	17	І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.
Exodus	Exod	1	3	18	І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!
Exodus	Exod	1	3	19	І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.
Exodus	Exod	1	3	20	І Я витягну Свою руку, та й поб'ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.
Exodus	Exod	1	3	21	І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!
Exodus	Exod	1	3	22	Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.
Exodus	Exod	1	4	1	І відповів Мойсей та й сказав: Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!
Exodus	Exod	1	4	2	І промовив до нього Господь: Що то в руці твоїй? Той відказав: Палиця.
Exodus	Exod	1	4	3	І сказав Він: Кинь її на землю! І той кинув її на землю, і вона стала вужем. І втік Мойсей від нього.
Exodus	Exod	1	4	4	І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку, і візьми його за хвоста! І він простяг свою руку й узяв його, і той став палицею в долоні його.
Exodus	Exod	1	4	5	Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова.
Exodus	Exod	1	4	6	І сказав Господь йому ще: Засунь свою руку за пахвину свою! І засунув він руку свою за пахвину свою, і витягнув її, аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг!
Exodus	Exod	1	4	7	А Він сказав: Поклади знов свою руку за пахвину свою! І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, і ось вона стала знову, як тіло його.
Exodus	Exod	1	4	8	І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної.
Exodus	Exod	1	4	9	І станеться коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров'ю на суходолі.
Exodus	Exod	1	4	10	Та Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий.
Exodus	Exod	1	4	11	І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь?
Exodus	Exod	1	4	12	А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити.
Exodus	Exod	1	4	13	А він відказав: Молю Тебе, Господи, пошли іншого, кого маєш послати.
Exodus	Exod	1	4	14	І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: Чи ж не Аарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.
Exodus	Exod	1	4	15	І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити.
Exodus	Exod	1	4	16	І він буде говорити за тебе до народу. І станеться, він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.
Exodus	Exod	1	4	17	І ти візьмеш у руку свою оцю палицю, якою ознаки чинитимеш.
Exodus	Exod	1	4	18	І пішов Мойсей, і вернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Піду я, і вернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони. А Їтро сказав до Мойсея: Іди в мирі!
Exodus	Exod	1	4	19	І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі.
Exodus	Exod	1	4	20	І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою.
Exodus	Exod	1	4	21	І сказав Господь до Мойсея: Коли ти підеш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.
Exodus	Exod	1	4	22	І ти скажеш фараонові: Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний то Ізраїль.
Exodus	Exod	1	4	23	І кажу Я тобі: Відпусти Мого сина, і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб'ю твого сина, твого перворідного.
Exodus	Exod	1	4	24	І сталося в дорозі на нічлігу, стрів був його Господь і шукав, щоб убити його.
Exodus	Exod	1	4	25	Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: Бо ти мені наречений крови!
Exodus	Exod	1	4	26	І пустив Він його. Тоді вона сказала: Наречений крови через обрізання.
Exodus	Exod	1	4	27	І сказав Господь до Аарона: Іди назустріч Мойсею в пустиню! І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його.
Exodus	Exod	1	4	28	І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому.
Exodus	Exod	1	4	29	І пішов був Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старших Ізраїлевих синів.
Exodus	Exod	1	4	30	І переказав Аарон усі слова, що Господь говорив був Мойсеєві. А той ті ознаки чинив на очах народу.
Exodus	Exod	1	4	31	І повірив народ той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, і вони схилилися, і поклонилися до землі.
Exodus	Exod	1	5	1	А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!
Exodus	Exod	1	5	2	А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!
Exodus	Exod	1	5	3	І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.
Exodus	Exod	1	5	4	І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!
Exodus	Exod	1	5	5	І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.
Exodus	Exod	1	5	6	І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
Exodus	Exod	1	5	7	Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
Exodus	Exod	1	5	8	А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!
Exodus	Exod	1	5	9	Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.
Exodus	Exod	1	5	10	І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
Exodus	Exod	1	5	11	Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.
Exodus	Exod	1	5	12	І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.
Exodus	Exod	1	5	13	А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома.
Exodus	Exod	1	5	14	І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?
Exodus	Exod	1	5	15	І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм?
Exodus	Exod	1	5	16	Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!
Exodus	Exod	1	5	17	А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.
Exodus	Exod	1	5	18	А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!
Exodus	Exod	1	5	19	І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!
Exodus	Exod	1	5	20	І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
Exodus	Exod	1	5	21	та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!
Exodus	Exod	1	5	22	І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?
Exodus	Exod	1	5	23	Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!
Exodus	Exod	1	6	1	І сказав Господь до Мойсея: Тепер побачиш, що вчиню Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпустить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із краю свого.
Exodus	Exod	1	6	2	І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: Я Господь!
Exodus	Exod	1	6	3	І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Господь Я не дався їм пізнати.
Exodus	Exod	1	6	4	А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.
Exodus	Exod	1	6	5	І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, і згадав заповіта Свого.
Exodus	Exod	1	6	6	Тому скажи синам Ізраїлевим: Я Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами.
Exodus	Exod	1	6	7	І візьму вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!
Exodus	Exod	1	6	8	І введу вас до того Краю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спадщину. Я Господь!
Exodus	Exod	1	6	9	І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу.
Exodus	Exod	1	6	10	І казав Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	6	11	Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого краю.
Exodus	Exod	1	6	12	І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон? А я необрізановустий!
Exodus	Exod	1	6	13	І казав Господь до Мойсея та до Аарона, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського краю.
Exodus	Exod	1	6	14	Оце голови батьківських домів їхніх. Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.
Exodus	Exod	1	6	15	А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, це родини Симеонові.
Exodus	Exod	1	6	16	А оце імена синів Левієвих за їхніми родинами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа життя Левієвого сто і тридцять і сім літ.
Exodus	Exod	1	6	17	Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми родинами.
Exodus	Exod	1	6	18	А сини Кегатові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового сто і тридцять і три роки.
Exodus	Exod	1	6	19	А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце родини Левієві за їхніми родами.
Exodus	Exod	1	6	20	І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Аарона та Мойсея. А літа життя Амрамового сто і тридцять і сім літ.
Exodus	Exod	1	6	21	А сини Їцгарові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.
Exodus	Exod	1	6	22	А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.
Exodus	Exod	1	6	23	І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.
Exodus	Exod	1	6	24	А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, це родини Корахові.
Exodus	Exod	1	6	25	А Елеазар, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце голови батьківських домів Левітів за їхніми родинами.
Exodus	Exod	1	6	26	Оце Аарон і Мойсей, що Господь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми військовими відділами.
Exodus	Exod	1	6	27	Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.
Exodus	Exod	1	6	28	І сталося в дні, коли Господь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,
Exodus	Exod	1	6	29	то казав Господь до Мойсея, говорячи: Я Господь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю тобі.
Exodus	Exod	1	6	30	І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фараон?
Exodus	Exod	1	7	1	І сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.
Exodus	Exod	1	7	2	Ти будеш говорити все, що Я накажу тобі, а брат твій Аарон буде говорити фараонові, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів з свого краю.
Exodus	Exod	1	7	3	А Я вчиню запеклим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім краї.
Exodus	Exod	1	7	4	І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського краю великими присудами.
Exodus	Exod	1	7	5	І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів.
Exodus	Exod	1	7	6	І вчинив Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так учинили вони.
Exodus	Exod	1	7	7	А Мойсей був віку восьмидесяти літ, а Аарон восьмидесяти і трьох літ, коли вони говорили до фараона.
Exodus	Exod	1	7	8	І промовив Господь до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Exodus	Exod	1	7	9	Коли буде до вас говорити фараон, кажучи: Покажіть своє чудо, то скажеш Ааронові: Візьми свою палицю, та й кинь перед лицем фараоновим, нехай станеться вужем!
Exodus	Exod	1	7	10	І ввійшов Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед лицем фараона й перед його рабами, і вона стала вужем!
Exodus	Exod	1	7	11	І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, і вчинили так само й вони, чарівники єгипетські, своїми чарами.
Exodus	Exod	1	7	12	І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.
Exodus	Exod	1	7	13	Та затверділо фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Exodus	Exod	1	7	14	І сказав Господь до Мойсея: Запекле фараонове серце, він відмовив відпустити народ!
Exodus	Exod	1	7	15	Піди до фараона рано вранці. Ось він вийде до води, а ти стань навпроти нього на березі Річки. А палицю, що була змінена на вужа, візьмеш у свою руку.
Exodus	Exod	1	7	16	І скажеш йому: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені на пустині! Та не послухався ти дотепер.
Exodus	Exod	1	7	17	Так сказав Господь: По цьому пізнаєш, що Я Господь: Ось я вдарю палицею, що в руці моїй, по воді, що в Річці, і вона зміниться на кров!
Exodus	Exod	1	7	18	А риба, що в Річці, погине. І засмердиться Річка, і попомучаться єгиптяни, щоб пити воду з Річки!
Exodus	Exod	1	7	19	І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми потоками, і над ставами їхніми, і над кожним водозбором їхнім, і вони стануть кров'ю. І буде кров по всій єгипетській землі, і в посуді дерев'янім, і в каміннім.
Exodus	Exod	1	7	20	І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь. І підняв він палицю, та й ударив воду, що в Річці, на очах фараона й на очах його рабів. І змінилася вся вода, що в Річці, на кров!
Exodus	Exod	1	7	21	А риби, що в Річці, погинули. І засмерділася Річка, і не могли єгиптяни пити воду з Річки. І була кров у всім єгипетськім краї.
Exodus	Exod	1	7	22	І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами. І стало запеклим фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Exodus	Exod	1	7	23	І повернувся фараон, і ввійшов до дому свого, і не приклав він свого серця також до цього.
Exodus	Exod	1	7	24	І всі єгиптяни копали біля Річки, щоб дістати води до пиття, бо не могли пити води з Річки.
Exodus	Exod	1	7	25	І минуло сім день по тому, як Господь ударив Річку.
Exodus	Exod	1	8	1	(7-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.
Exodus	Exod	1	8	2	(7-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.
Exodus	Exod	1	8	3	(7-28) І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.
Exodus	Exod	1	8	4	(7-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.
Exodus	Exod	1	8	5	(8-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край.
Exodus	Exod	1	8	6	(8-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.
Exodus	Exod	1	8	7	(8-3) Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.
Exodus	Exod	1	8	8	(8-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!
Exodus	Exod	1	8	9	(8-5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться.
Exodus	Exod	1	8	10	(8-6) А той відказав: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш!
Exodus	Exod	1	8	11	(8-7) І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.
Exodus	Exod	1	8	12	(8-8) І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.
Exodus	Exod	1	8	13	(8-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.
Exodus	Exod	1	8	14	(8-10) І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля!
Exodus	Exod	1	8	15	(8-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.
Exodus	Exod	1	8	16	(8-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!
Exodus	Exod	1	8	17	(8-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.
Exodus	Exod	1	8	18	(8-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.
Exodus	Exod	1	8	19	(8-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Exodus	Exod	1	8	20	(8-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
Exodus	Exod	1	8	21	(8-17) Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть.
Exodus	Exod	1	8	22	(8-18) І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!
Exodus	Exod	1	8	23	(8-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!
Exodus	Exod	1	8	24	(8-20) І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!
Exodus	Exod	1	8	25	(8-21) І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!
Exodus	Exod	1	8	26	(8-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?
Exodus	Exod	1	8	27	(8-23) Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.
Exodus	Exod	1	8	28	(8-24) І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!
Exodus	Exod	1	8	29	(8-25) І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві.
Exodus	Exod	1	8	30	(8-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.
Exodus	Exod	1	8	31	(8-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.
Exodus	Exod	1	8	32	(8-28) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того!
Exodus	Exod	1	9	1	І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
Exodus	Exod	1	9	2	Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,
Exodus	Exod	1	9	3	то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.
Exodus	Exod	1	9	4	І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам.
Exodus	Exod	1	9	5	І призначив Господь усталений час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.
Exodus	Exod	1	9	6	І зробив Господь ту річ назавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.
Exodus	Exod	1	9	7	І послав фараон довідатись, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, і не відпустив він народу того!
Exodus	Exod	1	9	8	І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.
Exodus	Exod	1	9	9	І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.
Exodus	Exod	1	9	10	І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.
Exodus	Exod	1	9	11	А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.
Exodus	Exod	1	9	12	І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.
Exodus	Exod	1	9	13	І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
Exodus	Exod	1	9	14	Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!
Exodus	Exod	1	9	15	Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.
Exodus	Exod	1	9	16	Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.
Exodus	Exod	1	9	17	Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.
Exodus	Exod	1	9	18	Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.
Exodus	Exod	1	9	19	А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!
Exodus	Exod	1	9	20	Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.
Exodus	Exod	1	9	21	А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.
Exodus	Exod	1	9	22	І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!
Exodus	Exod	1	9	23	І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.
Exodus	Exod	1	9	24	І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.
Exodus	Exod	1	9	25	І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!
Exodus	Exod	1	9	26	Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.
Exodus	Exod	1	9	27	І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом! Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!
Exodus	Exod	1	9	28	Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся...
Exodus	Exod	1	9	29	І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!
Exodus	Exod	1	9	30	А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!
Exodus	Exod	1	9	31	А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.
Exodus	Exod	1	9	32	А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.
Exodus	Exod	1	9	33	І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.
Exodus	Exod	1	9	34	І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.
Exodus	Exod	1	9	35	І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.
Exodus	Exod	1	10	1	І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього,
Exodus	Exod	1	10	2	і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я Господь!
Exodus	Exod	1	10	3	І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
Exodus	Exod	1	10	4	Бо коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.
Exodus	Exod	1	10	5	І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.
Exodus	Exod	1	10	6	І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні! І він відвернувся, і вийшов від фараона.
Exodus	Exod	1	10	7	І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою? Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?
Exodus	Exod	1	10	8	І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та хто піде?
Exodus	Exod	1	10	9	І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє.
Exodus	Exod	1	10	10	А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!... Та глядіть, бо щось лихе перед вами.
Exodus	Exod	1	10	11	Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте. І вигнано їх від лиця фараонового.
Exodus	Exod	1	10	12	І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав.
Exodus	Exod	1	10	13	І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, і східній вітер наніс сарани!
Exodus	Exod	1	10	14	І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої!
Exodus	Exod	1	10	15	І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!
Exodus	Exod	1	10	16	І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!
Exodus	Exod	1	10	17	А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть!
Exodus	Exod	1	10	18	І він вийшов від фараона й молився до Господа.
Exodus	Exod	1	10	19	І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї.
Exodus	Exod	1	10	20	Та Господь учинив запеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.
Exodus	Exod	1	10	21	І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.
Exodus	Exod	1	10	22	І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні.
Exodus	Exod	1	10	23	Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.
Exodus	Exod	1	10	24	І покликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша нехай іде з вами!
Exodus	Exod	1	10	25	Та Мойсей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.
Exodus	Exod	1	10	26	І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві.
Exodus	Exod	1	10	27	І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.
Exodus	Exod	1	10	28	І сказав йому фараон: Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!
Exodus	Exod	1	10	29	А Мойсей відказав: Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого!
Exodus	Exod	1	11	1	І сказав Господь до Мойсея: Ще одну поразу наведу Я на фараона й на Єгипет. Потому він відпустить вас ізвідси. А коли він буде відпускати вас, то зовсім вас вижене звідси!
Exodus	Exod	1	11	2	Скажи ж у вуха народу, і нехай позичить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї ближньої посуд срібний та посуд золотий,
Exodus	Exod	1	11	3	І дав Господь милість тому народові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єгипетськім краї в очах фараонових рабів та в очах того народу.
Exodus	Exod	1	11	4	І промовив Мойсей: Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду посеред Єгипту.
Exodus	Exod	1	11	5	І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жорнами, і все перворідне з худоби.
Exodus	Exod	1	11	6	І здійметься великий зойк по всій єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не буде.
Exodus	Exod	1	11	7	А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем.
Exodus	Exod	1	11	8	І зійдуть усі оці раби твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь народ, що слухає тебе. По цьому я вийду. І він вийшов від фараона, розпалений гнівом.
Exodus	Exod	1	11	9	І сказав Господь до Мойсея: Не послухав вас фараон, щоб могли помножитись чуда Мої в єгипетськім краї.
Exodus	Exod	1	11	10	А Мойсей та Аарон учинили всі оці чуда перед лицем фараоновим. Та зробив запеклим Господь фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів із своєї землі.
Exodus	Exod	1	12	1	І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:
Exodus	Exod	1	12	2	Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.
Exodus	Exod	1	12	3	Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.
Exodus	Exod	1	12	4	А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.
Exodus	Exod	1	12	5	Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.
Exodus	Exod	1	12	6	І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.
Exodus	Exod	1	12	7	І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.
Exodus	Exod	1	12	8	І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.
Exodus	Exod	1	12	9	Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.
Exodus	Exod	1	12	10	І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.
Exodus	Exod	1	12	11	А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!
Exodus	Exod	1	12	12	І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!
Exodus	Exod	1	12	13	І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.
Exodus	Exod	1	12	14	І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!
Exodus	Exod	1	12	15	Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.
Exodus	Exod	1	12	16	А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.
Exodus	Exod	1	12	17	І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.
Exodus	Exod	1	12	18	Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.
Exodus	Exod	1	12	19	Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.
Exodus	Exod	1	12	20	Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!
Exodus	Exod	1	12	21	І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.
Exodus	Exod	1	12	22	І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!
Exodus	Exod	1	12	23	І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.
Exodus	Exod	1	12	24	А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.
Exodus	Exod	1	12	25	І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.
Exodus	Exod	1	12	26	І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?
Exodus	Exod	1	12	27	то відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.
Exodus	Exod	1	12	28	І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
Exodus	Exod	1	12	29	І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.
Exodus	Exod	1	12	30	І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...
Exodus	Exod	1	12	31	І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!
Exodus	Exod	1	12	32	І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!
Exodus	Exod	1	12	33	І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!
Exodus	Exod	1	12	34	І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.
Exodus	Exod	1	12	35	І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.
Exodus	Exod	1	12	36	А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.
Exodus	Exod	1	12	37	І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,
Exodus	Exod	1	12	38	а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.
Exodus	Exod	1	12	39	І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.
Exodus	Exod	1	12	40	А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.
Exodus	Exod	1	12	41	І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.
Exodus	Exod	1	12	42	Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.
Exodus	Exod	1	12	43	І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.
Exodus	Exod	1	12	44	А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.
Exodus	Exod	1	12	45	Приходько та наймит не буде їсти її.
Exodus	Exod	1	12	46	В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.
Exodus	Exod	1	12	47	Уся громада Ізраїлева буде справляти її.
Exodus	Exod	1	12	48	А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.
Exodus	Exod	1	12	49	Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.
Exodus	Exod	1	12	50	І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
Exodus	Exod	1	12	51	І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.
Exodus	Exod	1	13	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	13	2	Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утробу серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби, для Мене воно!
Exodus	Exod	1	13	3	І сказав Мойсей до народу: Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти квашеного.
Exodus	Exod	1	13	4	Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.
Exodus	Exod	1	13	5	І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, який тече молоком та медом, то ти будеш служити ту службу того місяця.
Exodus	Exod	1	13	6	Сім день будеш їсти опрісноки, а дня сьомого свято для Господа!
Exodus	Exod	1	13	7	Опрісноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім Краї твоїм!
Exodus	Exod	1	13	8	І оповіси синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту.
Exodus	Exod	1	13	9	І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за пам'ятку між очима твоїми, щоб Господній Закон був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.
Exodus	Exod	1	13	10	І будеш додержуватися цієї постанови в означенім часі її з року в рік.
Exodus	Exod	1	13	11	І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,
Exodus	Exod	1	13	12	то відділиш усе, що розкриває утробу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, самці для Господа!
Exodus	Exod	1	13	13	А кожного віслюка, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людського серед синів твоїх викупиш.
Exodus	Exod	1	13	14	І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.
Exodus	Exod	1	13	15	І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби. Тому то я приношу в жертву Господеві все чоловічої статі, що розкриває утробу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.
Exodus	Exod	1	13	16	І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'язку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту.
Exodus	Exod	1	13	17	І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту.
Exodus	Exod	1	13	18	І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні.
Exodus	Exod	1	13	19	А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси.
Exodus	Exod	1	13	20	І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині.
Exodus	Exod	1	13	21	А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.
Exodus	Exod	1	13	22	Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!
Exodus	Exod	1	14	1	І говорив Господь до Мойсея, кажучи:
Exodus	Exod	1	14	2	Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай отаборяться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього отаборитесь над морем.
Exodus	Exod	1	14	3	І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, замкнено пустиню для них.
Exodus	Exod	1	14	4	І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єгиптяни, що Я Господь! І вони вчинили так.
Exodus	Exod	1	14	5	І повідомлено царя єгипетського, що втік той народ. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?
Exodus	Exod	1	14	6	І запріг він свою колесницю, і забрав народ свій з собою.
Exodus	Exod	1	14	7	І взяв він шість сотень добірних колесниць, і всі колесниці Єгипту, і трійкових над усіма ними.
Exodus	Exod	1	14	8	І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!
Exodus	Exod	1	14	9	І гналися єгиптяни за ними, уся кіннота, колесниці фараонові, і комонники його та військо його, і догнали їх, як вони отаборилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.
Exodus	Exod	1	14	10	А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,
Exodus	Exod	1	14	11	а Мойсеєві дорікали: Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?
Exodus	Exod	1	14	12	Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам рабство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!
Exodus	Exod	1	14	13	І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!
Exodus	Exod	1	14	14	Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!
Exodus	Exod	1	14	15	І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!
Exodus	Exod	1	14	16	А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, і нехай увійдуть Ізраїлеві сини в середину моря, на суходіл.
Exodus	Exod	1	14	17	А Я, ось Я вчиню запеклим серце єгиптянам, і вони ввійдуть за ними. І буду Я прославлений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комонників його.
Exodus	Exod	1	14	18	І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комонників його!
Exodus	Exod	1	14	19	І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табором, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,
Exodus	Exod	1	14	20	і ввійшов він у середину між табір Єгипту й між табір Ізраїлів. І була та хмара і темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до одного цілу ніч.
Exodus	Exod	1	14	21	І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода.
Exodus	Exod	1	14	22	І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.
Exodus	Exod	1	14	23	А єгиптяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря.
Exodus	Exod	1	14	24	І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський табір у стовпі огня й хмари, та й привів у замішання єгипетський табір.
Exodus	Exod	1	14	25	І поскидав колеса з колесниць його, і вчинив, що йому було тяжко ходити. І єгиптяни сказали: Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь воює за них з Єгиптом!
Exodus	Exod	1	14	26	І промовив Господь до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх.
Exodus	Exod	1	14	27	І простяг Мойсей руку свою на море, і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єгиптяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єгиптян у середину моря!
Exodus	Exod	1	14	28	І вернулась вода, і позакривала колесниці та комонників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!
Exodus	Exod	1	14	29	А Ізраїлеві сини йшли суходолом у середині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.
Exodus	Exod	1	14	30	І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізраїль мертвих єгиптян на березі моря.
Exodus	Exod	1	14	31	І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.
Exodus	Exod	1	15	1	Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!
Exodus	Exod	1	15	2	Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!
Exodus	Exod	1	15	3	Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення!
Exodus	Exod	1	15	4	Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.
Exodus	Exod	1	15	5	Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!
Exodus	Exod	1	15	6	Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!
Exodus	Exod	1	15	7	А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому!
Exodus	Exod	1	15	8	А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!
Exodus	Exod	1	15	9	Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!
Exodus	Exod	1	15	10	Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!
Exodus	Exod	1	15	11	Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!
Exodus	Exod	1	15	12	Простягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула!
Exodus	Exod	1	15	13	Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!
Exodus	Exod	1	15	14	Почули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!
Exodus	Exod	1	15	15	Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!
Exodus	Exod	1	15	16	Напали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!
Exodus	Exod	1	15	17	Ти їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,
Exodus	Exod	1	15	18	і Господь зацарює навіки віків!
Exodus	Exod	1	15	19	Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.
Exodus	Exod	1	15	20	І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.
Exodus	Exod	1	15	21	І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!
Exodus	Exod	1	15	22	І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.
Exodus	Exod	1	15	23	І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.
Exodus	Exod	1	15	24	І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?
Exodus	Exod	1	15	25	І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.
Exodus	Exod	1	15	26	І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!
Exodus	Exod	1	15	27	І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.
Exodus	Exod	1	16	1	І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з єгипетського краю.
Exodus	Exod	1	16	2	І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
Exodus	Exod	1	16	3	І говорили їм Ізраїлеві сини: Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба досить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір...
Exodus	Exod	1	16	4	І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.
Exodus	Exod	1	16	5	А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день.
Exodus	Exod	1	16	6	І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: Настане вечір і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського краю.
Exodus	Exod	1	16	7	А настане ранок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ремствування на Господа. А ми що, що ви ремствуєте на нас?
Exodus	Exod	1	16	8	І сказав Мойсей: Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього. А ми що? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!
Exodus	Exod	1	16	9	І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!
Exodus	Exod	1	16	10	І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!
Exodus	Exod	1	16	11	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	16	12	Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!
Exodus	Exod	1	16	13	І сталося ввечорі, і знялися перепелиці, і покрили табір. А рано була верства роси навколо табору.
Exodus	Exod	1	16	14	І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.
Exodus	Exod	1	16	15	І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
Exodus	Exod	1	16	16	Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди своєї, гомер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його.
Exodus	Exod	1	16	17	І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
Exodus	Exod	1	16	18	І зміряли вони гомером, і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, зібрали кожен у міру своєї їди!
Exodus	Exod	1	16	19	І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не лишає з нього до ранку!
Exodus	Exod	1	16	20	Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставляли з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
Exodus	Exod	1	16	21	І збирали його щоранку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце і воно розтавало.
Exodus	Exod	1	16	22	І сталося шостого дня, поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посходилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	16	23	А він сказав до них: Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що будете пекти печіть, а що будете варити варіть, а все позостале покладіть собі на сховок до ранку.
Exodus	Exod	1	16	24	І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви не було в нім.
Exodus	Exod	1	16	25	І сказав Мойсей: Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не знайдете його на полі.
Exodus	Exod	1	16	26	Шість день будете збирати його, а дня сьомого субота: не буде в ній того.
Exodus	Exod	1	16	27	І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.
Exodus	Exod	1	16	28	І сказав Господь до Мойсея: Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?
Exodus	Exod	1	16	29	Побачте, Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!
Exodus	Exod	1	16	30	І сьомого дня народ відпочивав.
Exodus	Exod	1	16	31	І назвав Ізраїлів дім ім'я тому: манна. Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду.
Exodus	Exod	1	16	32	І сказав Мойсей: Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю.
Exodus	Exod	1	16	33	І сказав Мойсей до Аарона: Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь.
Exodus	Exod	1	16	34	І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
Exodus	Exod	1	16	35	А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.
Exodus	Exod	1	16	36	А гомер він десята частина ефи.
Exodus	Exod	1	17	1	І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на походи свої з наказу Господнього, і отаборилася в Рефідімі. І не було води пити народові.
Exodus	Exod	1	17	2	І сварився народ із Мойсеєм, і казали вони: Дайте нам води, і ми будемо пити! А Мойсей їм сказав: Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробовуєте Господа?
Exodus	Exod	1	17	3	І народ був там спраглий води. І ремствував народ на Мойсея й говорив: Нащо це ти випровадив нас із Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та отари мої?
Exodus	Exod	1	17	4	І кликав Мойсей до Господа, кажучи: Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, і вони вкаменують мене!
Exodus	Exod	1	17	5	І сказав Господь до Мойсея: Перейдися перед народом, і візьми з собою декого з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди!
Exodus	Exod	1	17	6	Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, і вийде із неї вода, і буде пити народ! І зробив Мойсей так на очах старших Ізраїлевих.
Exodus	Exod	1	17	7	І назвав він ім'я того місця: Масса та Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: Чи є Господь серед нас, чи нема?
Exodus	Exod	1	17	8	І прибув Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі.
Exodus	Exod	1	17	9	І сказав Мойсей до Ісуса: Вибери нам людей, і вийди воюй з Амаликом. Узавтра я стану на верхів'ї гори, а Божа палиця буде в моїй руці.
Exodus	Exod	1	17	10	І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, щоб воювати з Амаликом. А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхів'я гори.
Exodus	Exod	1	17	11	І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускались, то перемагав Амалик.
Exodus	Exod	1	17	12	А руки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли вони каменя, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували руки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки сталі аж до заходу сонця.
Exodus	Exod	1	17	13	І переміг Ісус Амалика й народ його вістрям меча.
Exodus	Exod	1	17	14	І сказав Господь до Мойсея: Напиши це на пам'ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докраю зітру Я пам'ять Амаликову з-під неба.
Exodus	Exod	1	17	15	І збудував Мойсей жертівника, і назвав ім'я йому: Єгова-Ніссі.
Exodus	Exod	1	17	16	І проказав він: Бо рука на Господньому прапорі: Господеві війна з Амаликом із роду в рід!
Exodus	Exod	1	18	1	І почув Їтро, жрець мідіянський, Мойсеїв тесть, усе, що зробив був Бог для Мойсея та для Свого народу Ізраїлевого, що вивів Господь Ізраїля з Єгипту.
Exodus	Exod	1	18	2	І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, жінку Мойсеєву Ціппору, по відісланні її,
Exodus	Exod	1	18	3	та обох синів її, що ймення одному Ґершом, бо сказав був: Я став приходьком у чужому краї,
Exodus	Exod	1	18	4	а ймення другому Еліезер, бо Бог мого батька був мені поміччю, і визволив мене від фараонового меча.
Exodus	Exod	1	18	5	І прибув Їтро, тесть Мойсеїв, і сини його та жінка його до Мойсея в пустиню, де він отаборився там біля Божої гори.
Exodus	Exod	1	18	6	І сказав він до Мойсея: Я, тесть твій Їтро, приходжу до тебе, і жінка твоя, і обидва сини її з нею.
Exodus	Exod	1	18	7	І вийшов Мойсей навпроти свого тестя, та й уклонився до землі, і поцілував його. І питали вони один одного про мир, і ввійшли до намету.
Exodus	Exod	1	18	8	І оповів Мойсей своєму тестеві про все, що зробив був Господь фараонові та Єгиптові через Ізраїля, про всі ті труднощі, які він спіткав був по дорозі, та Господь визволив їх.
Exodus	Exod	1	18	9	І тішився Їтро всім тим добром, що вчинив Господь для Ізраїля, що визволив його з єгипетської руки.
Exodus	Exod	1	18	10	І промовив Їтро: Благословенний Господь, що визволив вас з єгипетської руки та з руки фараонової, що визволив народ з-під руки єгипетської.
Exodus	Exod	1	18	11	Тепер я знаю, що Господь більший за всіх богів, бо зробив це за те, що єгиптяни вихвалялись над ними.
Exodus	Exod	1	18	12	І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, цілопалення та жертви для Бога. І прийшов Аарон та всі старші Ізраїлеві їсти хліб з Мойсеєвим тестем перед Божим обличчям.
Exodus	Exod	1	18	13	І сталося назавтра, і сів Мойсей судити народ, а народ стояв навколо Мойсея від ранку аж до вечора.
Exodus	Exod	1	18	14	І побачив тесть Мойсеїв усе, що він робить народові, та й сказав: Що це за річ, що ти робиш народові? Для чого ти сидиш сам один, а ввесь народ стоїть навколо від ранку аж до вечора?
Exodus	Exod	1	18	15	А Мойсей відказав своєму тестеві: Бо народ приходить до мене питатися суду Бога.
Exodus	Exod	1	18	16	Бо як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та закони Його.
Exodus	Exod	1	18	17	І сказав тесть Мойсеїв до нього: Недобра ця річ, що ти чиниш.
Exodus	Exod	1	18	18	Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе. Не потрапиш ти чинити її сам один!
Exodus	Exod	1	18	19	Тепер послухай мого слова, пораджу тобі, і буде Бог із тобою! Стій за народ перед Богом, і принось справи до Бога.
Exodus	Exod	1	18	20	І ти остережеш їх за постанови та за закони, і об'явиш їм ту путь, якою вони підуть, і те діло, яке вони зроблять.
Exodus	Exod	1	18	21	А ти наздриш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.
Exodus	Exod	1	18	22	І будуть вони судити народ кожного часу. І станеться, кожну велику справу вони принесуть до тебе, а кожну малу справу розсудять самі. Полегши собі, і нехай вони несуть тягар із тобою.
Exodus	Exod	1	18	23	Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти втримаєшся, а також увесь народ цей прийде на своє місце в мирі.
Exodus	Exod	1	18	24	І послухався Мойсей голосу тестя свого, і зробив усе, що той був сказав.
Exodus	Exod	1	18	25	І вибрав Мойсей здібних мужів зо всього Ізраїля, і настановив їх начальниками над народом, тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.
Exodus	Exod	1	18	26	І судили вони народ кожного часу. Справу трудну приносили Мойсеєві, а кожну малу справу судили самі.
Exodus	Exod	1	18	27	І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов собі до краю свого.
Exodus	Exod	1	19	1	Третього місяця по виході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули вони на Сінайську пустиню.
Exodus	Exod	1	19	2	І рушили вони з Рефідіму, і ввійшли до Сінайської пустині, та й отаборилися в пустині. І отаборився там Ізраїль навпроти гори.
Exodus	Exod	1	19	3	А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:
Exodus	Exod	1	19	4	Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе.
Exodus	Exod	1	19	5	А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!
Exodus	Exod	1	19	6	А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам.
Exodus	Exod	1	19	7	І прибув Мойсей, і покликав старших народніх, та й виложив перед ними всі ті слова, що Господь наказав був йому.
Exodus	Exod	1	19	8	І відповів увесь народ разом, та й сказав: Усе, що Господь говорив, зробимо! А Мойсей доніс слова народу до Господа.
Exodus	Exod	1	19	9	І промовив Господь до Мойсея: Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки! І переповів Мойсей слова народу до Господа.
Exodus	Exod	1	19	10	І промовив Господь до Мойсея: Іди до людей, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони виперуть одіж свою.
Exodus	Exod	1	19	11	І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зійде Господь на гору Сінай на очах усього народу.
Exodus	Exod	1	19	12	І обведеш границею народ довкола, говорячи: Стережіться сходити на гору й доторкуватися до краю її. Кожен, хто доторкнеться до гори, буде конче забитий!
Exodus	Exod	1	19	13	Нехай не доторкнеться до неї рука, бо буде конче вкаменований, або буде справді застрілений, чи то худобина, чи то людина, не буде жити вона. Як сурма засурмить протяжливо, вони вийдуть на гору.
Exodus	Exod	1	19	14	І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони випрали одежу свою.
Exodus	Exod	1	19	15	І він сказав до народу: Будьте готові на третій день; не входьте до жінок.
Exodus	Exod	1	19	16	І сталося третього дня, коли ранок настав, і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І затремтів увесь народ, що був у таборі...
Exodus	Exod	1	19	17	І вивів Мойсей народ із табору назустріч Богові, і вони стали під горою.
Exodus	Exod	1	19	18	А гора Сінай уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора...
Exodus	Exod	1	19	19	І розлігся голос сурми, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно...
Exodus	Exod	1	19	20	І зійшов Господь на гору Сінай, на верхів'я гори. І покликав Господь Мойсея на верхів'я гори. І вийшов Мойсей.
Exodus	Exod	1	19	21	І промовив Господь до Мойсея: Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине.
Exodus	Exod	1	19	22	А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбивав.
Exodus	Exod	1	19	23	І сказав Мойсей до Господа: Не зможе народ вийти на гору Сінай, бо Ти засвідчив між нами, говорячи: Обведи границею цю гору, і освяти її.
Exodus	Exod	1	19	24	І промовив до нього Господь: Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбивав їх.
Exodus	Exod	1	19	25	І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.
Exodus	Exod	1	20	1	І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:
Exodus	Exod	1	20	2	Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
Exodus	Exod	1	20	3	Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
Exodus	Exod	1	20	4	Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
Exodus	Exod	1	20	5	Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
Exodus	Exod	1	20	6	і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.
Exodus	Exod	1	20	7	Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.
Exodus	Exod	1	20	8	Пам'ятай день суботній, щоб святити його!
Exodus	Exod	1	20	9	Шість день працюй і роби всю працю свою,
Exodus	Exod	1	20	10	а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.
Exodus	Exod	1	20	11	Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.
Exodus	Exod	1	20	12	Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
Exodus	Exod	1	20	13	Не вбивай!
Exodus	Exod	1	20	14	Не чини перелюбу!
Exodus	Exod	1	20	15	Не кради!
Exodus	Exod	1	20	16	Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!
Exodus	Exod	1	20	17	Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!
Exodus	Exod	1	20	18	І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, і всі тремтіли та й поставали здалека.
Exodus	Exod	1	20	19	І сказали вони до Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали.
Exodus	Exod	1	20	20	І промовив Мойсей до народу: Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили.
Exodus	Exod	1	20	21	І став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог.
Exodus	Exod	1	20	22	І промовив Господь до Мойсея: Отак скажеш до Ізраїлевих синів: Ви бачили, що Я говорив з вами з небес.
Exodus	Exod	1	20	23	Не будете робити при Мені богів із срібла, і богів із золота не будете робити собі.
Exodus	Exod	1	20	24	Ти зробиш для Мене жертівника з землі, і будеш приносити на ньому свої цілопалення й свої мирні жертви, і дрібну худобу свою, і велику худобу свою. На кожному місці, де Я згадаю Ймення Своє, Я до тебе прийду й поблагословлю тебе.
Exodus	Exod	1	20	25	А коли зробиш Мені жертівника з каменів, то не будеш будувати його з обтесаних, бо ти підносив би над ним знаряддя своє, і занечистив би його.
Exodus	Exod	1	20	26	І не будеш входити до Мого жертівника ступенями, щоб не була відкрита при ньому твоя нагота.
Exodus	Exod	1	21	1	А оце закони, що ти викладеш перед ними:
Exodus	Exod	1	21	2	Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.
Exodus	Exod	1	21	3	Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
Exodus	Exod	1	21	4	Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
Exodus	Exod	1	21	5	А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,
Exodus	Exod	1	21	6	то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!
Exodus	Exod	1	21	7	А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.
Exodus	Exod	1	21	8	Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
Exodus	Exod	1	21	9	А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.
Exodus	Exod	1	21	10	Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.
Exodus	Exod	1	21	11	А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.
Exodus	Exod	1	21	12	Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.
Exodus	Exod	1	21	13	А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
Exodus	Exod	1	21	14	А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.
Exodus	Exod	1	21	15	А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
Exodus	Exod	1	21	16	А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.
Exodus	Exod	1	21	17	І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
Exodus	Exod	1	21	18	А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,
Exodus	Exod	1	21	19	якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.
Exodus	Exod	1	21	20	А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
Exodus	Exod	1	21	21	Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.
Exodus	Exod	1	21	22	А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
Exodus	Exod	1	21	23	А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,
Exodus	Exod	1	21	24	око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
Exodus	Exod	1	21	25	опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
Exodus	Exod	1	21	26	А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
Exodus	Exod	1	21	27	А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
Exodus	Exod	1	21	28	А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
Exodus	Exod	1	21	29	А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.
Exodus	Exod	1	21	30	Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.
Exodus	Exod	1	21	31	Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.
Exodus	Exod	1	21	32	Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.
Exodus	Exod	1	21	33	А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,
Exodus	Exod	1	21	34	власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
Exodus	Exod	1	21	35	А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.
Exodus	Exod	1	21	36	А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.
Exodus	Exod	1	22	1	(21-37) Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.
Exodus	Exod	1	22	2	(22-1) Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.
Exodus	Exod	1	22	3	(22-2) Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.
Exodus	Exod	1	22	4	(22-3) Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
Exodus	Exod	1	22	5	(22-4) Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
Exodus	Exod	1	22	6	(22-5) Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
Exodus	Exod	1	22	7	(22-6) Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
Exodus	Exod	1	22	8	(22-7) Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
Exodus	Exod	1	22	9	(22-8) У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
Exodus	Exod	1	22	10	(22-9) Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив,
Exodus	Exod	1	22	11	(22-10) присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.
Exodus	Exod	1	22	12	(22-11) А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.
Exodus	Exod	1	22	13	(22-12) Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.
Exodus	Exod	1	22	14	(22-13) А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
Exodus	Exod	1	22	15	(22-14) якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
Exodus	Exod	1	22	16	(22-15) А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.
Exodus	Exod	1	22	17	(22-16) Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
Exodus	Exod	1	22	18	(22-17) Чарівниці не зоставиш при житті.
Exodus	Exod	1	22	19	(22-18) Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
Exodus	Exod	1	22	20	(22-19) Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
Exodus	Exod	1	22	21	(22-20) А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.
Exodus	Exod	1	22	22	(22-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
Exodus	Exod	1	22	23	(22-22) якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
Exodus	Exod	1	22	24	(22-23) і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.
Exodus	Exod	1	22	25	(22-24) Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.
Exodus	Exod	1	22	26	(22-25) Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,
Exodus	Exod	1	22	27	(22-26) бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
Exodus	Exod	1	22	28	(22-27) Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
Exodus	Exod	1	22	29	(22-28) Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.
Exodus	Exod	1	22	30	(22-29) Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
Exodus	Exod	1	22	31	(22-30) І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!
Exodus	Exod	1	23	1	Не будеш розносити неправдивих поголосок. Не покладеш руки своєї з несправедливим, щоб бути свідком неправди.
Exodus	Exod	1	23	2	Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.
Exodus	Exod	1	23	3	І не будеш потурати вбогому в його позові.
Exodus	Exod	1	23	4	Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.
Exodus	Exod	1	23	5	Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним.
Exodus	Exod	1	23	6	Не перегинай суду на бік вбогого свого в його позові.
Exodus	Exod	1	23	7	Від неправдивої справи віддалишся, а чистого й справедливого не забий, бо Я не всправедливлю несправедливого.
Exodus	Exod	1	23	8	А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих.
Exodus	Exod	1	23	9	А приходька не будеш тиснути, бож ви познали душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї.
Exodus	Exod	1	23	10	І шість літ будеш сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай,
Exodus	Exod	1	23	11	а сьомого опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них буде їсти польова звірина. Так само зробиш для виноградника твого, і для оливки твоєї.
Exodus	Exod	1	23	12	Шість день будеш робити діла свої, а сьомого дня спочинеш, щоб відпочив віл твій, і осел твій, і щоб відідхнув син невільниці твоєї й приходько.
Exodus	Exod	1	23	13	І все, що Я сказав вам, будете виконувати. А ймення інших богів не згадаєте, не буде почуте воно на устах твоїх.
Exodus	Exod	1	23	14	Три рази на рік будеш святкувати Мені.
Exodus	Exod	1	23	15	Будеш дотримувати свято Опрісноків; сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете являтися перед лицем Моїм з порожніми руками.
Exodus	Exod	1	23	16	І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою.
Exodus	Exod	1	23	17	Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа.
Exodus	Exod	1	23	18	Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночувати аж до ранку.
Exodus	Exod	1	23	19	Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.
Exodus	Exod	1	23	20	Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив.
Exodus	Exod	1	23	21	Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, бо Ім'я Моє в Ньому.
Exodus	Exod	1	23	22	Коли ж справді послухаєш ти його голосу, і вчиниш усе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, і буду гнобити твоїх гнобителів.
Exodus	Exod	1	23	23	Бо Мій Ангол ходитиме перед лицем твоїм, і запровадить тебе до амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, і ханаанеянина, хіввеянина, і євусеянина, а Я знищу його.
Exodus	Exod	1	23	24	Не будеш вклонятися їхнім богам, і служити їм не будеш, і не будеш чинити за вчинками їх, бо конче порозбиваєш і конче поламаєш їхні стовпи для богів.
Exodus	Exod	1	23	25	І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу.
Exodus	Exod	1	23	26	У твоїм Краї не буде такої, що скидає плода, ані неплідної. Число твоїх днів Я доповню.
Exodus	Exod	1	23	27	Свій страх пошлю перед лицем твоїм, і приведу в замішання ввесь цей народ, що ти ввійдеш між нього. І всіх ворогів твоїх оберну до тебе потилицею.
Exodus	Exod	1	23	28	І пошлю шершня перед тобою, і він вижене перед тобою хіввеянина, ханаанеянина та хіттеянина.
Exodus	Exod	1	23	29	Не вижену їх перед тобою в однім році, щоб не став той Край спустошеним, і не розмножилася на тебе польова звірина.
Exodus	Exod	1	23	30	Помалу Я буду їх виганяти перед тобою, аж поки ти розродишся, і посядеш цей Край.
Exodus	Exod	1	23	31	І покладу границю твою від моря Червоного й аж до моря Филистимського, і від пустині аж до Річки, бо дам в вашу руку мешканців цього Краю, і ти виженеш їх перед собою.
Exodus	Exod	1	23	32	Не складай умови з ними та з їхніми богами.
Exodus	Exod	1	23	33	Не будуть сидіти вони в твоїм Краї, щоб не ввести тебе в гріх супроти Мене, коли будеш служити їхнім богам, бо це буде пастка тобі!
Exodus	Exod	1	24	1	А до Мойсея сказав Він: Вийди до Господа ти й Аарон, Надав та Авігу, та сімдесят із Ізраїлевих старших, і вклоніться здалека.
Exodus	Exod	1	24	2	А Мойсей нехай підійде до Господа сам, а вони не підійдуть. А народ з ним не вийде.
Exodus	Exod	1	24	3	І прибув Мойсей, та й оповів народові всі Господні слова та всі закони. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: Усе, про що говорив Господь, зробимо!
Exodus	Exod	1	24	4	І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудував жертівника під горою, та дванадцять кам'яних стовпів для дванадцяти Ізраїлевих племен.
Exodus	Exod	1	24	5	І послав він юнаків, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопалення, і принесли жертви, мирні жертви для Господа, бички.
Exodus	Exod	1	24	6	І взяв Мойсей половину крови, і вилив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на жертівника.
Exodus	Exod	1	24	7	І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!
Exodus	Exod	1	24	8	І взяв Мойсей тієї крови, і покропив на народ, та й сказав: Оце кров заповіту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!
Exodus	Exod	1	24	9	І вийшов Мойсей й Аарон, Надав та Авігу, та сімдесят Ізраїлевих старших,
Exodus	Exod	1	24	10	і вони споглядали на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зроблене з сапфірової плити, і немов саме небо, щодо ясности.
Exodus	Exod	1	24	11	І він не простяг Своєї руки на достойних із синів Ізраїля. І вони споглядали на Бога, і їли й пили.
Exodus	Exod	1	24	12	І промовив Господь до Мойсея: Вийди до Мене на гору, і будь там. І дам тобі кам'яні таблиці, і закона та заповідь, що Я написав для навчання їх.
Exodus	Exod	1	24	13	І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу гору.
Exodus	Exod	1	24	14	А до старших сказав він: Сидіть нам на цім місці, аж поки ми вернемось до вас! А ось Аарон та Хур будуть із вами. Хто матиме справу, нехай прийде до них.
Exodus	Exod	1	24	15	І вийшов Мойсей на гору, а хмара закрила гору.
Exodus	Exod	1	24	16	І слава Господня спочивала на горі Сінай, а хмара закривала її шість день. А сьомого дня Він кликнув до Мойсея з середини хмари.
Exodus	Exod	1	24	17	А вид Господньої слави як огонь, що пожирає на верхів'ї гори, на очах Ізраїлевих синів.
Exodus	Exod	1	24	18	І ввійшов Мойсей у середину хмари, і вийшов на гору. І Мойсей пробував на горі сорок день та сорок ночей.
Exodus	Exod	1	25	1	А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	25	2	Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене.
Exodus	Exod	1	25	3	А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь,
Exodus	Exod	1	25	4	і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і козина вовна,
Exodus	Exod	1	25	5	і шкурки баранячі, начервоно пофарбовані, і шкурки тахашеві, і дерево акацій,
Exodus	Exod	1	25	6	олива на освітлення, пахощі до оливи намащення, і пахощі для кадила,
Exodus	Exod	1	25	7	і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.
Exodus	Exod	1	25	8	І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них.
Exodus	Exod	1	25	9	Як усе, що Я покажу тобі будову скинії та будову речей її, і так зробите.
Exodus	Exod	1	25	10	І зроблять вони ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його, і лікоть і пів вишина його.
Exodus	Exod	1	25	11	І пообкладаєш його щирим золотом зсередини та іззовні. І зробиш вінця золотого навколо над ним.
Exodus	Exod	1	25	12	І виллєш для нього чотири золоті каблучки, і даси на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, і дві каблучки на другому боці його.
Exodus	Exod	1	25	13	І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.
Exodus	Exod	1	25	14	І повсовуєш ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб ними носити ковчега.
Exodus	Exod	1	25	15	В ковчегових каблучках будуть ці держаки; не відступлять вони від нього.
Exodus	Exod	1	25	16	І покладеш до ковчегу те свідоцтво, що Я тобі дам.
Exodus	Exod	1	25	17	І зробиш віко зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його.
Exodus	Exod	1	25	18	І зробиш два золоті херувими, роботою кутою зробиш їх з обох кінців віка.
Exodus	Exod	1	25	19	І зроби одного херувима з кінця звідси, а одного херувима з кінця звідти. Від того віка поробите тих херувимів на обох кінцях його.
Exodus	Exod	1	25	20	І будуть ті херувими простягати крила догори, і затінювати своїми крильми над віком, а їхні обличчя одне до одного; до віка будуть обличчя тих херувимів.
Exodus	Exod	1	25	21	І покладеш те віко згори на ковчега, а до цього ковчега покладеш свідоцтво, яке Я тобі дам.
Exodus	Exod	1	25	22	І Я буду тобі відкриватися там, і буду говорити з тобою з-над віка з-посеред обох херувимів, що над ковчегом свідоцтва, про все, що розповім тобі для синів Ізраїлевих.
Exodus	Exod	1	25	23	І зробиш стола з акаційного дерева, два лікті довжина його, і лікоть ширина його, і лікоть і пів вишина його.
Exodus	Exod	1	25	24	І пообкладаєш його щирим золотом, і зробиш вінця золотого для нього навколо.
Exodus	Exod	1	25	25	І лиштву зробиш для нього в долоню навколо, і зробиш вінця золотого навколо, для лиштви його.
Exodus	Exod	1	25	26	І зробиш для нього чотири каблучки із золота, та й даси ці каблучки на чотирьох кінцях, що при його чотирьох ніжках.
Exodus	Exod	1	25	27	Навпроти лиштви будуть ці каблучки, на вкладання для держаків, щоб носити стола.
Exodus	Exod	1	25	28	І поробиш ті держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом, і на них будуть носити стола.
Exodus	Exod	1	25	29	І поробиш миски його, і кадильниці його, і чаші його та кухлі його, щоб ними лити, зо щирого золота їх ти поробиш.
Exodus	Exod	1	25	30	А на столі покладеш хліб показний, що завжди перед Моїм лицем.
Exodus	Exod	1	25	31	І зробиш свічника зо щирого золота, роботою кутою нехай буде зроблено цього свічника. Стовп його, і рамена його, келихи його, ґудзі його й квітки його будуть із нього.
Exodus	Exod	1	25	32	І шість рамен виходитимуть із боків його, три рамені свічника з одного боку його, і три рамені свічника з другого боку його.
Exodus	Exod	1	25	33	Три келихи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь і квітка, і три мигдалоподібні келихи в рамені другім, ґудзь і квітка. Так на шости раменах, що виходять із свічника.
Exodus	Exod	1	25	34	А на стовпі свічника чотири келихи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його.
Exodus	Exod	1	25	35	І ґудзь під двома раменами з нього, і ґудзь під іншими двома раменами з нього, і ґудзь під третіми двома раменами з нього, у шости рамен, що виходять із свічника.
Exodus	Exod	1	25	36	Їхні ґудзі та їхні рамена нехай будуть із нього. Увесь він одне куття щирого золота.
Exodus	Exod	1	25	37	І зробиш сім лямпадок до нього, і нехай засвітять його лямпадки, і нехай він світить на передню сторону його.
Exodus	Exod	1	25	38	А його щипчики та його лопатки на вугіль щире золото.
Exodus	Exod	1	25	39	З таланту щирого золота зробиш його та ввесь цей посуд.
Exodus	Exod	1	25	40	І дивись, і зроби за тим зразком, що тобі показувано на горі.
Exodus	Exod	1	26	1	А скинію зробиш із десяти покривал із суканого віссону, і блакиті, і пурпуру та з червені. Херувими мистецькою роботою зробиш ти їх.
Exodus	Exod	1	26	2	Довжина одного покривала двадцять і вісім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Усім покривалам міра одна.
Exodus	Exod	1	26	3	П'ять покривал буде поспинаних одне до одного, і п'ять покривал інших буде поспинаних одне до одного.
Exodus	Exod	1	26	4	І поробиш блакитні петельки на краю одного покривала з кінця в спинанні. І так само зробиш на краю кінцевого покривала в спинанні другім.
Exodus	Exod	1	26	5	П'ятдесят петельок поробиш у покривалі однім, і п'ятдесят петельок поробиш на кінці покривала, що в другім спинанні. Ті петельки протилеглі одна до однієї.
Exodus	Exod	1	26	6	І зробиш п'ятдесят золотих гачків, і поспинаєш ті покривала одне до одного тими гачками, і буде одна скинія.
Exodus	Exod	1	26	7	І проробиш покривала з вовни козиної на намета над внутрішньою скинією, зробиш їх одинадцять покривал.
Exodus	Exod	1	26	8	Довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Одинадцятьом покривалам міра одна.
Exodus	Exod	1	26	9	І поспинаєш п'ять покривал осібно, і шість покривал осібно, а шосте покривало складеш удвоє напереді намету.
Exodus	Exod	1	26	10	І поробиш п'ятдесят петельок на краю одного покривала, кінцевого в спинанні, і п'ятдесят петельок на краю покривала другого спинання.
Exodus	Exod	1	26	11	І зробиш п'ятдесят мідяних гачків, і повсовуєш ті гачки в петельки і поспинаєш намета, і буде він один.
Exodus	Exod	1	26	12	А те, що звисає, лишок в наметових покривалах, половина залишку покривала, буде звисати ззаду скинії.
Exodus	Exod	1	26	13	І лікоть із цього, і лікоть із того боку в залишку в довжині наметового покривала буде звішений на боки скинії з цього й з того боку на покриття її.
Exodus	Exod	1	26	14	І зробиш накриття для скинії, баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і накриття зверху з тахашевих шкурок.
Exodus	Exod	1	26	15	І поробиш для скинії стоячі дошки з акаційного дерева.
Exodus	Exod	1	26	16	Десять ліктів довжина дошки, і лікоть і півліктя ширина однієї дошки.
Exodus	Exod	1	26	17	В одній дошці дві ручки, сполучені одна до однієї. Так зробиш усім дошкам скинійним.
Exodus	Exod	1	26	18	І поробиш дошки для скинії, двадцять дощок на бік південний, на полудень.
Exodus	Exod	1	26	19	І сорок срібних підстав поробиш під тими двадцятьма дошками, дві підставі під однією дошкою для двох ручок її, і дві підставі під дошкою другою для двох ручок її.
Exodus	Exod	1	26	20	А для другого боку скинії, в сторону півночі двадцять дощок.
Exodus	Exod	1	26	21	І для них сорок срібних підстав, дві підставі під одну дошку, і дві підставі під дошку другу.
Exodus	Exod	1	26	22	А для заднього боку скинії на захід зробиш шість дощок.
Exodus	Exod	1	26	23	І дві дошки зробиш для кутів скинії на заднього бока.
Exodus	Exod	1	26	24	І нехай вони будуть поєднані здолу, і нехай разом будуть поєднані на верху її до однієї каблучки. Так нехай буде для обох них; нехай вони будуть для обох кутів.
Exodus	Exod	1	26	25	І буде вісім дощок, а їхні підстави зо срібла, шістнадцять підстав: дві підставі під одну дошку, і дві під дошку другу.
Exodus	Exod	1	26	26	І зробиш засуви з акаційного дерева, п'ять для дощок одного боку скинії,
Exodus	Exod	1	26	27	і п'ять засувів для дощок другого боку скинії, і п'ять засувів для дощок заднього боку на захід.
Exodus	Exod	1	26	28	А середній засув посередині дощок буде засувати від кінця до кінця.
Exodus	Exod	1	26	29	А ці дошки пообкладаєш золотом, а каблучки їхні, на вкладання для засувів, поробиш із золота; і ці засуви пообкладаєш золотом.
Exodus	Exod	1	26	30	І поставиш скинію згідно з приписами, як тобі показано на горі.
Exodus	Exod	1	26	31	І зробиш завісу з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону. Мистецькою роботою зробити її з херувимами.
Exodus	Exod	1	26	32	І повісь її на чотирьох акаційних стовпах, пообкладаних золотом, гаки їх золоті, на чотирьох срібних підставах.
Exodus	Exod	1	26	33	І повісь ту завісу під гачками, і внесеш туди за завісу ковчега свідоцтва. І ця завіса буде відділяти вам між святинею й між Святеє Святих!
Exodus	Exod	1	26	34	І покладеш те віко на ковчега свідоцтва в Святому Святих.
Exodus	Exod	1	26	35	І поставиш стола назовні завіси, а свічника навпроти столу на боці скинії на південь, а стола поставиш на боці півночі.
Exodus	Exod	1	26	36	І зробиш заслону входу скинії з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника.
Exodus	Exod	1	26	37	І зробиш для заслони п'ять акаційних стовпів, і пообкладаєш їх золотом; гаки їх золото; і виллєш для них п'ять мідяних підстав.
Exodus	Exod	1	27	1	І зробиш жертівника з акаційного дерева, п'ять ліктів довжина, і п'ять ліктів ширина; квадратовий нехай буде той жертівник, а вишина його три лікті.
Exodus	Exod	1	27	2	І поробиш роги його на чотирьох кутах його, із нього нехай будуть роги його. І пообкладаєш його міддю.
Exodus	Exod	1	27	3	І поробиш горшки на зсипування попелу з нього, і лопатки його, і кропильниці його, і видельця його, і його лопатки на вугіль. Для всього посуду його будеш уживати міді.
Exodus	Exod	1	27	4	І зробиш для нього мідяну мережу роботою сітки, а над мережею зробиш чотири мідяні каблучки на чотирьох кінцях його.
Exodus	Exod	1	27	5	І покладеш її здолу під лиштву жертівника, і буде та мережа аж до половини жертівника.
Exodus	Exod	1	27	6	І поробиш держаки для жертівника, держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх міддю.
Exodus	Exod	1	27	7	І буде всунено держаки його в каблучки; і будуть ті держаки на двох боках жертівника при ношенні його.
Exodus	Exod	1	27	8	Порожнявим усередині зробиш його з дощок. Як показано було тобі на горі, так нехай зроблять.
Exodus	Exod	1	27	9	І зробиш скинійне подвір'я. На південну сторону, на полудень запони для подвір'я, суканий віссон; довжина першій стороні сто літків.
Exodus	Exod	1	27	10	А стовпів для нього двадцять, а їхніх підстав із міді двадцять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus	Exod	1	27	11	І так само на сторону півночі вдовжину запони: довжина сто ліктів; а стовпів для нього двадцять, а підстав для них двадцять, із міді. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus	Exod	1	27	12	А ширина подвір'я в сторону заходу: запони п'ятдесят ліктів, а для них стовпів десять, а їхніх підстав десять.
Exodus	Exod	1	27	13	А ширина подвір'я в сторону переду, сходу, п'ятдесят ліктів.
Exodus	Exod	1	27	14	І на п'ятнадцять ліктів запони для боку; стовпів для них три, і підстав для них три.
Exodus	Exod	1	27	15	А для боку другого п'ятнадцять ліктів запони; стовпів для них три, і підстав для них три.
Exodus	Exod	1	27	16	А для брами подвір'я заслона на двадцять ліктів із блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника. Для них стовпів чотири, і підстав їхніх чотири.
Exodus	Exod	1	27	17	Усі стовпи подвір'я поспинані навколо сріблом; їхні гаки срібло, а підстави їхні мідь.
Exodus	Exod	1	27	18	Довжина подвір'я сто ліктів, а ширина скрізь п'ятдесят, а вишина п'ять ліктів. Запони з суканого віссону, а підстави стовпів мідь.
Exodus	Exod	1	27	19	Усі речі скинії для всякої служби в ній, усі кілки її й усі кілки подвір'я мідь.
Exodus	Exod	1	27	20	І ти накажеш Ізраїлевим синам, і нехай вони приносять тобі оливу з оливок, чисту, товчену, для освітлення, щоб завжди горіла лямпада.
Exodus	Exod	1	27	21	У скинії заповіту назовні завіси, що на свідоцтві, приготує її на запалення Аарон та сини його від вечора аж до ранку перед лицем Господнім. Це вічна постанова їхнім родам від Ізраїлевих синів!
Exodus	Exod	1	28	1	А ти візьми до себе брата свого Аарона та синів його з ним, з-поміж Ізраїлевих синів, щоб він був священиком для Мене, Аарона, Надава, і Авігу, Елеазара та Ітамара, синів Ааронових.
Exodus	Exod	1	28	2	І зробиш священні шати для брата свого Аарона на славу й красу.
Exodus	Exod	1	28	3	І ти скажеш усім мудросердим, що Я наповнив їх духом мудрости, і вони зроблять Ааронові шати для посвячення його, щоб був священиком для Мене.
Exodus	Exod	1	28	4	А оце ті шати, що вони зроблять: нагрудник, і ефод, і верхню шату, і хітон плетений, завій і пояс. І зробиш священні шати для брата свого Аарона та для синів його, щоб він був священиком для Мене.
Exodus	Exod	1	28	5	І візьмуть вони золота, і блакиті, і пурпуру, і червені та віссону,
Exodus	Exod	1	28	6	і зроблять ефода з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з віссону суканого, робота мистця.
Exodus	Exod	1	28	7	Два злучені нараменники будуть у нього при обох кінцях його, і буде він сполучений.
Exodus	Exod	1	28	8	А пояс мистецький його ефоду, що на нім, тієї ж роботи, нехай буде з нього, з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону.
Exodus	Exod	1	28	9	І візьмеш два оніксові камені, та й вирізьбиш на них імена Ізраїлевих синів,
Exodus	Exod	1	28	10	шість із їхніх імен на камені однім, а ймення шости позосталих на камені другім, за їхнім народженням.
Exodus	Exod	1	28	11	Роботою різьбаря каменя, різьбою печатки вирізьбиш на тих обох каменях імена Ізраїлевих синів; оточені золотими гніздами зробиш їх.
Exodus	Exod	1	28	12	І положиш обидва камені на нараменниках ефоду, камені пам'яти для Ізраїлевих синів. І буде носити Аарон їхні ймення перед Божим лицем на обох плечах своїх на пам'ять.
Exodus	Exod	1	28	13	А гнізда поробиш із золота.
Exodus	Exod	1	28	14	І два ланцюги зо щирого золота, плетеними поробиш їх, роботою шнурів. І даси ті плетені ланцюги на гнізда.
Exodus	Exod	1	28	15	І зробиш нагрудника судного, роботою мистця, як робота ефоду зробиш його, із золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з віссону суканого зробиш його.
Exodus	Exod	1	28	16	Квадратовий нехай буде він, зложений удвоє, п'ядь довжина його, і п'ядь ширина його.
Exodus	Exod	1	28	17	І понасаджуєш на ньому каменеве насадження, чотири ряди каменя. Ряд: рубін, топаз і смарагд ряд перший.
Exodus	Exod	1	28	18	А ряд другий: карбункул, сапфір і яспіс.
Exodus	Exod	1	28	19	А ряд третій: опаль, агат і аметист.
Exodus	Exod	1	28	20	А четвертий ряд: хризоліт, і онікс, і берил, вони будуть вставлені в золото в своїх гніздах.
Exodus	Exod	1	28	21	А камені нехай будуть на ймення дванадцяти Ізраїлевих синів, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ймення його нехай будуть для дванадцяти родів.
Exodus	Exod	1	28	22	І поробиш на нагруднику сукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.
Exodus	Exod	1	28	23	І зробиш на нагруднику дві золоті каблучки, і даси ці дві каблучки на двох кінцях нагрудника.
Exodus	Exod	1	28	24	І даси два золоті шнури на дві ті каблучки до кінців нагрудника.
Exodus	Exod	1	28	25	А два кінці двох шнурів даси до двох гнізд, і даси на нараменники ефоду спереду його.
Exodus	Exod	1	28	26	І зробиш дві золоті каблучки, і покладеш їх на двох кінцях нагрудника на краї його, що до сторони ефоду, всередину.
Exodus	Exod	1	28	27	І зробиш дві золоті каблучки, та й даси їх на обидва нараменники ефоду здолу, спереду його, при сполученні його, над мистецьким поясом ефоду.
Exodus	Exod	1	28	28	І прив'яжуть нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на мистецькім поясі ефоду, і не буде рухатись нагрудник із-над ефоду.
Exodus	Exod	1	28	29	І буде носити Аарон імена Ізраїлевих синів в суднім нагруднику на серці своїм, як буде входити до святині, на повсякчасну пам'ять перед Господнім лицем.
Exodus	Exod	1	28	30	І даси до судного нагрудника урім та туммім, і будуть вони на Аароновім серці при вході його перед Господнє лице. І буде завжди носити Аарон суд Ізраїлевих синів на своїм серці перед Господнім обличчям.
Exodus	Exod	1	28	31	І зробиш верхню шату для ефоду, усю блакитну.
Exodus	Exod	1	28	32	І нехай буде в середині її отвір для голови його; край отвору нехай буде навколо роботою ткача, як панцерний отвір буде їй, щоб їй не дертися.
Exodus	Exod	1	28	33	І поробиш на подолку її гранатові яблука з блакиті, і пурпуру та з червені, на подолку її навколо, і золоті дзвінки поміж ними навколо,
Exodus	Exod	1	28	34	золотий дзвінок і гранатове яблуко, золотий дзвінок і гранатове яблуко на подолку тієї шати навколо.
Exodus	Exod	1	28	35	І нехай вона буде на Ааронові для служення, і нехай буде чутий голос його при вході його до святині перед Господнє обличчя, і при виході його, щоб йому не померти.
Exodus	Exod	1	28	36	І зробиш квітку зо щирого золота, і вирізьбиш на ній, як різьба печатки: Святиня для Господа.
Exodus	Exod	1	28	37	І покладеш її на нитці з блакиті, і нехай вона буде на завої, на переді завою нехай буде вона.
Exodus	Exod	1	28	38	І нехай буде вона на Аароновім чолі, і нехай носить Аарон гріх тієї святощі, що Ізраїлеві сини посвятять її для всіх своїх святих дарунків. І нехай вона буде завжди на його чолі на благовоління для них перед Господнім лицем.
Exodus	Exod	1	28	39	І витчеш хітона з віссону, і зробиш завоя з віссону, і зробиш пояса роботою гаптяра.
Exodus	Exod	1	28	40	І для синів Ааронових поробиш хітони, і поробиш їм пояси, і поробиш їм покриття голови на славу й красу.
Exodus	Exod	1	28	41	І понадягаєш їх на брата свого Аарона та на синів його з ним. І помажеш їх, і рукоположиш їх, і посвятиш їх, і будуть вони священиками Мені.
Exodus	Exod	1	28	42	І пороби їм льняну спідню одіж, щоб закрити тілесну наготу, від стегон аж до голінок нехай будуть вони.
Exodus	Exod	1	28	43	І нехай будуть вони на Ааронові та на синах його при вході їх до скинії заповіту, або при приході їх до жертівника на служення в святині, і не понесуть вони гріха, і не помруть. Це вічна постанова йому та нащадками його по ньому!
Exodus	Exod	1	29	1	А оце та річ, яку ти зробиш їм для посвячення їх, щоб вони були священиками Мені. Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани,
Exodus	Exod	1	29	2	і прісний хліб, і прісні калачі, змішані з оливою, і прісні коржі, помазані оливою, із ліпшої пшеничної муки поробиш їх.
Exodus	Exod	1	29	3	І покладеш їх до одного коша, і принесеш їх у коші, і того бичка та два ті барани.
Exodus	Exod	1	29	4	А Аарона та синів його приведи до входу скинії умовлення, і обмиєш їх водою.
Exodus	Exod	1	29	5	І візьмеш шати та й убереш Аарона в хітона, і в ефодну шату, і в ефода, і в нагрудника, і опережеш його мистецьким поясом ефоду.
Exodus	Exod	1	29	6	І наложиш завоя на його голову, а на завій даси вінця святости.
Exodus	Exod	1	29	7	І візьмеш оливу помазання, і виллєш йому на голову, та й помажеш його.
Exodus	Exod	1	29	8	І приведеш синів його, та й повбираєш їх у хітони.
Exodus	Exod	1	29	9	І попідперізуєш їх поясом, Аарона та синів його, і наложиш їм покриття голови, і буде для них священство на вічну постанову. І рукоположиш Аарона та синів його.
Exodus	Exod	1	29	10	І приведеш бичка до скинії заповіту, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того бичка.
Exodus	Exod	1	29	11	І заріжеш того бичка перед Господнім обличчям при вході до скинії заповіту.
Exodus	Exod	1	29	12	І візьмеш крови бичка, і помажеш на рогах жертівника пальцем своїм, а всю кров виллєш до основи жертівника.
Exodus	Exod	1	29	13	І візьмеш увесь лій, що покриває нутро, і сальника на печінці, і обидві нирки та лій, що на них, та й спалиш на жертівнику.
Exodus	Exod	1	29	14	А м'ясо бичка, і шкуру його та нечистоти його спалиш в огні поза табором, це жертва за гріх.
Exodus	Exod	1	29	15	І візьмеш одного барана, і нехай покладуть Аарон та сини його свої руки на голову того барана.
Exodus	Exod	1	29	16	І заріжеш того барана, і візьмеш кров його, та й покропиш жертівника навколо.
Exodus	Exod	1	29	17	А того барана порозтинаєш на куски його, і виполощеш нутрощі його та голінки його, і покладеш на куски його та на голову його.
Exodus	Exod	1	29	18	І спалиш усього барана на жертівнику, це цілопалення для Господа, пахощі любі, огняна жертва, для Господа вона.
Exodus	Exod	1	29	19	І візьмеш другого барана, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того барана.
Exodus	Exod	1	29	20	І заріжеш того барана, і візьмеш крови його, та й даси на пипку Ааронового вуха, і на пипку правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їхньої, і на великий палець їхньої правої ноги. І покропиш ту кров на жертівника навколо.
Exodus	Exod	1	29	21	І візьмеш із крови, що на жертівнику, і з оливи помазання, та й покропиш на Аарона й на шати його, та на синів його й на шати синів його з ним. І освятиться він, і шати його та сини й шати синів його з ним!
Exodus	Exod	1	29	22	І візьмеш із того барана лій та курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і сальника на печінці, й обидві нирки, і лій, що на них, і праве стегно, бо це баран посвячення.
Exodus	Exod	1	29	23	І один буханець хліба, і один хлібний оливний калач, і один коржик із коша з прісним, що перед лицем Господнім.
Exodus	Exod	1	29	24	І покладеш усе те на руку Аарона й на руки синів його, і поколихаєш його, як колихання перед Господнім лицем.
Exodus	Exod	1	29	25	І візьмеш його з їхньої руки, та й спалиш на жертівнику на цілопалення, на пахощі любі перед Господнім лицем, це огняна жертва для Господа.
Exodus	Exod	1	29	26	І візьмеш грудину з барана посвячення, що Ааронів, і поколихаєш її, як колихання перед Господнім лицем, і це буде твоя частина.
Exodus	Exod	1	29	27	І посвятиш грудину колихання та стегно приношення, що були колихані, і що було принесене з барана рукоположення, з того, що Ааронове, і з того, що синів його.
Exodus	Exod	1	29	28	І буде це Ааронові та синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів, бо це приношення. І буде воно приношенням від Ізраїлевих синів і мирних їхніх жертов, їхнє приношення для Господа.
Exodus	Exod	1	29	29	А священні шати, що Ааронові, будуть по ньому синам його на помазання в них і на рукоположення їх.
Exodus	Exod	1	29	30	Сім день носитиме їх той із синів його, що буде священиком замість нього, що ввійде до скинії заповіту на служення в святині.
Exodus	Exod	1	29	31	І візьмеш барана посвячення, і звариш м'ясо його в святім місці.
Exodus	Exod	1	29	32	І буде їсти Аарон та сини його м'ясо того барана, та той хліб, що в коші, при вході до скинії заповіту.
Exodus	Exod	1	29	33	І поїдять вони те, чим окуплено їх на рукоположення їх, на посвячення їх. А чужий не буде їсти, бо святість воно!
Exodus	Exod	1	29	34	А якщо позостанеться з м'яса посвячення та з того хліба до ранку, то спалиш позостале в огні, не буде те їджене, бо святість воно!
Exodus	Exod	1	29	35	І зробиш Ааронові та синам його так, як усе, що Я наказав був тобі. Сім день будеш посвячувати їх.
Exodus	Exod	1	29	36	А бичка, жертву за гріх, будеш споряджати щоденно для окуплення. І будеш очищати жертівника, коли будеш чинити окуплення його. І помажеш його на його посвячення.
Exodus	Exod	1	29	37	Сім день будеш складати окупа на жертівнику й освятиш його, і стане той жертівник найсвятішим. Усе, що доторкнеться до жертівника, освятиться.
Exodus	Exod	1	29	38	А оце те, що будеш споряджати на жертівнику: ягнята, однорічного віку, двоє на день завжди.
Exodus	Exod	1	29	39	Одне ягня спорядиш уранці, а друге ягня спорядиш під вечір.
Exodus	Exod	1	29	40	І десятину ефи пшеничної муки, мішаної в товченій оливі, чверть гіну, і на лиття чверть гіну вина на одне ягня.
Exodus	Exod	1	29	41	А ягня друге спорядиш під вечір; як хлібну жертву ранку й як жертву плинну її спорядиш йому, на пахощі любі, огняна жертва для Господа,
Exodus	Exod	1	29	42	стале цілопалення для ваших поколінь при вході до скинії заповіту перед Господнім лицем, що буду там відкриватися вам, щоб говорити до тебе там.
Exodus	Exod	1	29	43	І буду відкриватися там Ізраїлевим синам, і це місце буде освячене Моєю славою.
Exodus	Exod	1	29	44	І освячу скинію заповіту, і жертівника, і Аарона та синів його освячу, щоб вони були священиками Мені.
Exodus	Exod	1	29	45	І буду Я спочивати серед Ізраїлевих синів, і буду їм Богом.
Exodus	Exod	1	29	46	І познають вони, що Я Господь, їхній Бог, що вивів їх із єгипетського краю, щоб перебувати Мені серед них. Я Господь, їхній Бог!
Exodus	Exod	1	30	1	І зробиш жертівника на кадіння кадила, з акаційного дерева зробиш його.
Exodus	Exod	1	30	2	Лікоть довжина його, і лікоть ширина його, квадратовий нехай буде він, а два лікті вишина його. З нього виходитимуть роги його.
Exodus	Exod	1	30	3	І пообкладаєш його щирим золотом, дах його та стіни його навколо, та роги його. І зробиш йому вінця золотого навколо.
Exodus	Exod	1	30	4	І дві золоті каблучки зробиш йому під вінця його, на двох боках його зробиш, на двох сторонах, і буде це на вкладання для держаків, щоб ними носити його.
Exodus	Exod	1	30	5	І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.
Exodus	Exod	1	30	6	І поставиш його перед завісою, що над ковчегом свідоцтва, перед віком, що на свідоцтві, яким Я буду тобі відкриватися там.
Exodus	Exod	1	30	7	І буде Аарон кадити на ньому кадило пахощів щоранку, коли він поправлятиме лямпадки, то буде кадити його.
Exodus	Exod	1	30	8	І при запаленні лямпадок під вечір він буде кадити його. Це постійне кадило перед Господнім лицем на ваші покоління!
Exodus	Exod	1	30	9	Не запалите на ньому чужого кадила, ані цілопалення, ані жертви хлібної, і жертви рідинної не будете лити на ньому.
Exodus	Exod	1	30	10	І складе Аарон окупа на роги його, раз у році, з крови жертви за гріх раз у році дня Окуплення складе він окупа на нього на ваші покоління. Це найсвятіше для Господа!
Exodus	Exod	1	30	11	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	30	12	Коли будеш робити перелік Ізраїлевих синів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу свою Господеві при переліку їх, і не буде між ними моровиці при переліку їх.
Exodus	Exod	1	30	13	Оце дасть кожен, що переходить на переліку: половину шекля, на міру шеклем святині, двадцять ґер той шекель; половина цього шекля приношення для Господа.
Exodus	Exod	1	30	14	Кожен, хто переходить на переліку, від віку двадцяти літ і вище, дасть приношення для Господа.
Exodus	Exod	1	30	15	Багатий не побільшить, а вбогий не зменшить від половини шекля, даючи приношення Господеві для складання окупу за ваші душі.
Exodus	Exod	1	30	16	І візьмеш гроші окупу від Ізраїлевих синів, та й даси їх на роботу скинії заповіту. І буде воно Ізраїлевим синам на пам'ять перед Господнім обличчям для окуплення за ваші душі.
Exodus	Exod	1	30	17	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	30	18	І зробиш умивальницю з міді, і підстава її мідь, на вмивання. І поставиш її між скинією заповіту й між жертівником, і наллєш туди води.
Exodus	Exod	1	30	19	І будуть Аарон та сини його мити з неї свої руки та ноги свої.
Exodus	Exod	1	30	20	Коли вони входитимуть до скинії заповіту, то будуть мити в воді, щоб їм не вмерти, або коли будуть відходити до жертівника на служення, щоб спалити огняну жертву для Господа.
Exodus	Exod	1	30	21	І будуть вони вмивати руки свої та ноги свої, щоб їм не вмерти. І буде це для них вічна постанова, для нього й для нащадків його на їхні покоління!
Exodus	Exod	1	30	22	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	30	23	А ти візьми собі найкращих пахощів: самотечної мірри п'ять сотень шеклів, і запашного цинамону половину його: двісті й п'ятдесят, і запашної очеретини двісті й п'ятдесят,
Exodus	Exod	1	30	24	і касії п'ять сотень шеклів на міру шеклем святині, та гін оливкової оливи.
Exodus	Exod	1	30	25	І зробиш її миром святого помазання, масть складену, робота робітника масти. Це буде миро святого помазання.
Exodus	Exod	1	30	26	І намастиш ним скинію заповіту, і ковчега свідоцтва,
Exodus	Exod	1	30	27	і стола та всі речі його, і свічника та речі його, і жертівника кадила,
Exodus	Exod	1	30	28	і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її.
Exodus	Exod	1	30	29	І освятиш їх, і стануть вони найсвятішим, усе, що доторкнеться до них, освятиться!
Exodus	Exod	1	30	30	І помажеш Аарона та синів його, та посвятиш їх на священнослуження Мені.
Exodus	Exod	1	30	31	А до синів Ізраїлевих будеш говорити, кажучи: Це буде Мені миро святого помазання на ваші покоління.
Exodus	Exod	1	30	32	На людське тіло не буде воно лите, і за постановою про нього не буде робитися, як воно, святиня воно, воно буде святиня для вас!
Exodus	Exod	1	30	33	Кожен, хто сам робитиме масть, як воно, і хто дасть із нього на чужого, той буде витятий із народу свого.
Exodus	Exod	1	30	34	І промовив Господь до Мойсея: Візьми собі пахощів: бальзаму, і ониху, і хелбану, пахощів, та чистого ладану, кожне буде в рівній частині.
Exodus	Exod	1	30	35	І зробиш з цього кадило, масть, робота робітника масти, посолене, чисте, святе.
Exodus	Exod	1	30	36	І зітреш із неї надрібно, і даси з неї перед обличчям свідоцтва в скинії заповіту, що Я буду являтися тобі там, це буде найсвятіше для вас!
Exodus	Exod	1	30	37	А кадило, що зробите, за постановою про нього це зробите собі, воно буде тобі святість для Господа!
Exodus	Exod	1	30	38	Кожен, хто зробить, як воно, щоб нюхати з нього, той буде витятий із народу свого!
Exodus	Exod	1	31	1	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	31	2	Дивися, Я покликав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного племени,
Exodus	Exod	1	31	3	і наповнив його Духом Божим, мудрістю, і розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи,
Exodus	Exod	1	31	4	на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,
Exodus	Exod	1	31	5	і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій роботі.
Exodus	Exod	1	31	6	І Я ото дав із ним Оголіява, Ахісамахового сина, Данового племени. А в серце кожного мудросердого Я дав мудрість, і зроблять вони все, що Я наказав був тобі:
Exodus	Exod	1	31	7	скинію заповіту, і ковчега для свідоцтва, і віко, що на ньому, і всі скинійні речі,
Exodus	Exod	1	31	8	і стола та речі його, і чистого свічника та всі речі його, і жертівника кадила,
Exodus	Exod	1	31	9	і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її,
Exodus	Exod	1	31	10	і шати служебні, і шати священні для священика Аарона, і шати синів його на священнослуження,
Exodus	Exod	1	31	11	і оливу помазання, і запашне кадило для святині, як усе, що Я наказав був тобі, вони зроблять.
Exodus	Exod	1	31	12	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	31	13	А ти промовляй Ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас!
Exodus	Exod	1	31	14	І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її!
Exodus	Exod	1	31	15	Шість день буде робитися праця, а дня сьомого субота відпочинку від праці, святість для Господа. Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий!
Exodus	Exod	1	31	16	І будуть Ізраїлеві сини додержувати суботу, щоб зробити суботу вічним заповітом для своїх поколінь.
Exodus	Exod	1	31	17	Це знак навіки поміж Мною та поміж Ізраїлевими синами, бо шість день творив Господь небо та землю, а дня сьомого перервав працю та спочив.
Exodus	Exod	1	31	18	І дав Він Мойсеєві, коли закінчив говорити з ним на Сінайській горі, дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, писані Божим перстом.
Exodus	Exod	1	32	1	І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.
Exodus	Exod	1	32	2	І сказав їм Аарон: Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене.
Exodus	Exod	1	32	3	І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона.
Exodus	Exod	1	32	4	І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!
Exodus	Exod	1	32	5	І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: Завтра свято для Господа!
Exodus	Exod	1	32	6	І повставали вони взавтра рано вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися.
Exodus	Exod	1	32	7	А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.
Exodus	Exod	1	32	8	Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!
Exodus	Exod	1	32	9	І промовив Господь до Мойсея: Я бачив народ той, і ось народ твердошиїй він!
Exodus	Exod	1	32	10	А тепер залиши Мене, і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом.
Exodus	Exod	1	32	11	І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?
Exodus	Exod	1	32	12	Нащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з-поверхні землі?... Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!
Exodus	Exod	1	32	13	Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, і вони посядуть навіки.
Exodus	Exod	1	32	14	І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові.
Exodus	Exod	1	32	15	І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, звідси й звідти вони були писані.
Exodus	Exod	1	32	16	А таблиці Божа робота вони, а письмо Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях.
Exodus	Exod	1	32	17	І почув Ісус голос народу, як кричав він, та й сказав до Мойсея: Крик бою в таборі!
Exodus	Exod	1	32	18	А той відказав: Це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, я чую голос співу!
Exodus	Exod	1	32	19	І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці... І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою!...
Exodus	Exod	1	32	20	І схопив він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох... І розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих.
Exodus	Exod	1	32	21	І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти гріх великий навів на нього?
Exodus	Exod	1	32	22	А Аарон відказав: Нехай не запалиться гнів мого пана! Ти знаєш народ цей, що він у злому.
Exodus	Exod	1	32	23	І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.
Exodus	Exod	1	32	24	І сказав я до них: Хто має золото, поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, і вийшло те теля.
Exodus	Exod	1	32	25	І побачив Мойсей народ, що незагнузданий він, бо Аарон розгнуздав його на ганьбу поміж їхніми ворогами.
Exodus	Exod	1	32	26	І став Мойсей у брамі табору й сказав: Хто за Господа до мене! І зібралися до нього всі Левіїні сини.
Exodus	Exod	1	32	27	І сказав він до них: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого.
Exodus	Exod	1	32	28	І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловіка.
Exodus	Exod	1	32	29	І сказав Мойсей: Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благословення.
Exodus	Exod	1	32	30	І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду я до Господа, може складу окуплення за ваш гріх.
Exodus	Exod	1	32	31	І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золотих богів!
Exodus	Exod	1	32	32	А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, витри мене з книги Своєї, яку Ти написав...
Exodus	Exod	1	32	33	І промовив Господь до Мойсея: Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.
Exodus	Exod	1	32	34	А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї покараю їх за їхній гріх!
Exodus	Exod	1	32	35	І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.
Exodus	Exod	1	33	1	І говорив Господь до Мойсея: Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського краю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Нащадкам твоїм дам його,
Exodus	Exod	1	33	2	і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина,
Exodus	Exod	1	33	3	до Краю, що тече молоком та медом, бо Я не піду серед тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.
Exodus	Exod	1	33	4	І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздоби.
Exodus	Exod	1	33	5	Бо промовив Господь до Мойсея: Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, якщо одну хвилину піду серед тебе, то вигублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, Я знатиму, що вчиню тобі.
Exodus	Exod	1	33	6	І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хорив.
Exodus	Exod	1	33	7	А Мойсей узяв намета, та й нап'яв його поза табором, далеко від табору, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табором.
Exodus	Exod	1	33	8	І бувало, коли виходив Мойсей до скинії, то підводився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.
Exodus	Exod	1	33	9	І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.
Exodus	Exod	1	33	10	І ввесь народ бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підводився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.
Exodus	Exod	1	33	11	І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.
Exodus	Exod	1	33	12	І сказав Мойсей до Господа: Дивися, Ти говориш мені: Випровади цей народ, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я, а також знайшов ти милість в очах Моїх.
Exodus	Exod	1	33	13	Тож тепер, коли знайшов я милість в очах Твоїх, об'яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю, як знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.
Exodus	Exod	1	33	14	А Він відказав: Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку.
Exodus	Exod	1	33	15	І сказав він до Нього: Коли сам Ти не підеш, то не виводь нас ізвідси.
Exodus	Exod	1	33	16	Бож чим тоді пізнається, що знайшов милість в очах Твоїх я та народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.
Exodus	Exod	1	33	17	І промовив Господь до Мойсея: Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе.
Exodus	Exod	1	33	18	А він відказав: Покажи мені славу Свою!
Exodus	Exod	1	33	19	І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний.
Exodus	Exod	1	33	20	І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити.
Exodus	Exod	1	33	21	І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі.
Exodus	Exod	1	33	22	І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.
Exodus	Exod	1	33	23	А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме.
Exodus	Exod	1	34	1	І промовив Господь до Мойсея: Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.
Exodus	Exod	1	34	2	І приготовся на рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, і станеш Мені там на верхів'ї гори.
Exodus	Exod	1	34	3	А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори.
Exodus	Exod	1	34	4	І витесав він дві кам'яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам'яні.
Exodus	Exod	1	34	5	А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа.
Exodus	Exod	1	34	6	І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,
Exodus	Exod	1	34	7	що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.
Exodus	Exod	1	34	8	І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,
Exodus	Exod	1	34	9	та й сказав: Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм.
Exodus	Exod	1	34	10	А Він відказав: Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!
Exodus	Exod	1	34	11	Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
Exodus	Exod	1	34	12	Стережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не став пасткою серед тебе.
Exodus	Exod	1	34	13	Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.
Exodus	Exod	1	34	14	Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім'я Його, Бог заздрісний Він!
Exodus	Exod	1	34	15	Щоб не склав ти умови з мешканцем Краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.
Exodus	Exod	1	34	16	І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.
Exodus	Exod	1	34	17	Литих богів не зробиш собі.
Exodus	Exod	1	34	18	Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.
Exodus	Exod	1	34	19	Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.
Exodus	Exod	1	34	20	А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.
Exodus	Exod	1	34	21	Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.
Exodus	Exod	1	34	22	І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.
Exodus	Exod	1	34	23	Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.
Exodus	Exod	1	34	24	Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.
Exodus	Exod	1	34	25	Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.
Exodus	Exod	1	34	26	Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.
Exodus	Exod	1	34	27	І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.
Exodus	Exod	1	34	28	І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей.
Exodus	Exod	1	34	29	І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.
Exodus	Exod	1	34	30	І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!
Exodus	Exod	1	34	31	І кликнув до них Мойсей, і звернулися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.
Exodus	Exod	1	34	32	А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай.
Exodus	Exod	1	34	33	І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало.
Exodus	Exod	1	34	34	А коли Мойсей входив перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому.
Exodus	Exod	1	34	35	І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.
Exodus	Exod	1	35	1	І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити.
Exodus	Exod	1	35	2	Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, субота спочинку від праці для Господа. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий!
Exodus	Exod	1	35	3	Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших осадах.
Exodus	Exod	1	35	4	І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та річ, що Господь наказав, говорячи:
Exodus	Exod	1	35	5	Візьміть від себе приношення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, приношення Господеві: золото, і срібло, і мідь,
Exodus	Exod	1	35	6	і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовну козину,
Exodus	Exod	1	35	7	і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дерева,
Exodus	Exod	1	35	8	і оливу на освітлення, і пахощі на оливу помазання, та пахощів на кадило,
Exodus	Exod	1	35	9	і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.
Exodus	Exod	1	35	10	А кожен із вас мудросердий прийде та зробить, що наказав був Господь:
Exodus	Exod	1	35	11	скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її;
Exodus	Exod	1	35	12	ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони;
Exodus	Exod	1	35	13	стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показний;
Exodus	Exod	1	35	14	і свічника освітлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення;
Exodus	Exod	1	35	15	і жертівника кадила, і держаки його, і оливу помазання, і кадило пахощів та заслону входу при вході;
Exodus	Exod	1	35	16	жертівника цілопалення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її;
Exodus	Exod	1	35	17	запони подвір'я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір'я;
Exodus	Exod	1	35	18	кілки скинії, і кілки подвір'я та шнури їхні;
Exodus	Exod	1	35	19	і шати служебні на служення в святині, священні шати для священика Аарона, та шати синів його на священнослуження.
Exodus	Exod	1	35	20	І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея.
Exodus	Exod	1	35	21	І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати.
Exodus	Exod	1	35	22	І приходили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і приносили гачка, і носову сережку, і персня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що людина приносила, як золото приношення для Господа.
Exodus	Exod	1	35	23	І кожна людина принесла, що хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві.
Exodus	Exod	1	35	24	Кожен, хто жертвував срібне та мідяне приношення, приносив Господнє приношення, і кожен, хто мав, поприносили акаційне дерево, на всяке зайняття коло тієї роботи.
Exodus	Exod	1	35	25	І кожна мудросерда жінка пряла руками своїми, і приносила пряжку: блакить, і пурпур, і червень, і віссон.
Exodus	Exod	1	35	26	І всі жінки, кого вело їхнє серце, пряли козину вовну.
Exodus	Exod	1	35	27	А начальники поприносили каміння оніксу, і каміння вставлення для ефоду та для нагрудника,
Exodus	Exod	1	35	28	і пахощі, і оливу на освітлення, і для оливи помазання, і для запашного кадила.
Exodus	Exod	1	35	29	Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло приносити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, Ізраїлеві сини приносили добровільний дар для Господа.
Exodus	Exod	1	35	30	І сказав Мойсей до Ізраїлевих синів: Дивіться, Господь назвав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного роду.
Exodus	Exod	1	35	31	І наповнив його Духом Божим, мудрістю, розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи
Exodus	Exod	1	35	32	на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,
Exodus	Exod	1	35	33	і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій мистецькій роботі.
Exodus	Exod	1	35	34	І вклав в його серце, щоб навчав, він і Оголіяв, син Ахісамаха, Данового племени.
Exodus	Exod	1	35	35	Він наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі.
Exodus	Exod	1	36	1	І зробить Бецал'їл та Оголіяв, та кожен мудросердий чоловік, кому Господь дав мудрости та розсудку, щоб уміти зробити кожну працю роботи в святині на все, що Господь наказав був.
Exodus	Exod	1	36	2	І покликав Мойсей Бецал'їла та Оголіява, та кожного мудросердого чоловіка, кому Господь подав мудрість у серце, кожного, кого вело серце зблизитися до тієї праці, щоб зробити її.
Exodus	Exod	1	36	3	І взяли вони від Мойсея все приношення, що позносили Ізраїлеві сини для праці служби святині, щоб зробити її. А вони ще приносили до нього щоранку добровільного дара.
Exodus	Exod	1	36	4	І прибули всі мудреці, що роблять усю роботу святині, кожен із праці своєї, яку вони роблять,
Exodus	Exod	1	36	5	і сказали до Мойсея, говорячи: Народ приносить більше, ніж потрібно було для праці, яку Господь звелів був зробити.
Exodus	Exod	1	36	6	І Мойсей наказав проголосити в таборі, говорячи: Ні чоловік, ні жінка нехай не роблять уже нічого на приношення для святині. І був стриманий народ від приносів.
Exodus	Exod	1	36	7	А наготовленого було досить для кожної праці, щоб зробити її, і ще зоставалось.
Exodus	Exod	1	36	8	І зробили кожен мудросердий із тих, що робили скинійну працю: десять покривал із суканого віссону, і блакиті, і пурпуру та з червені. Херувими мистецькою роботою він поробив їх.
Exodus	Exod	1	36	9	Довжина одного покривала двадцять і вісім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Усім покривалам міра одна.
Exodus	Exod	1	36	10	І поспинав він п'ять покривал одне до одного, і п'ять інших покривал поспинав одне до одного.
Exodus	Exod	1	36	11	І поробив він блакитні петельки на краю одного покривала з кінця в спинанні. Так само зробив на краю кінцевого покривала в спинанні другім.
Exodus	Exod	1	36	12	П'ятдесят петельок зробив він у покривалі однім, і п'ятдесят петельок зробив він на кінці покривала, що в другім спинанні. Ті петельки протилеглі одна до однієї.
Exodus	Exod	1	36	13	І зробив він п'ятдесят золотих гачків, і поспинав ті покривала одне до одного тими гачками, і стала одна скинія.
Exodus	Exod	1	36	14	І зробив він покривала з вовни козиної до намета над внутрішньою скинією, одинадцять покривал зробив таких.
Exodus	Exod	1	36	15	Довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Одинадцятьом покривалам міра одна.
Exodus	Exod	1	36	16	І поспинав він п'ять покривал осібно, а шість тих покривал осібно.
Exodus	Exod	1	36	17	І поробив він п'ятдесят петельок на краю кінцевого покривала в спинанні, і п'ятдесят петельок поробив на краю покривала другого спинання.
Exodus	Exod	1	36	18	І зробив він п'ятдесят мідяних гачків на спинання скинії, щоб стала вона одна.
Exodus	Exod	1	36	19	І зробив він накриття для скинії, баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і накриття зверху з тахашевих шкурок.
Exodus	Exod	1	36	20	І поробив він для скинії стоячі дошки з акаційного дерева.
Exodus	Exod	1	36	21	Десять ліктів довжина дошки, і лікоть і півліктя ширина однієї дошки.
Exodus	Exod	1	36	22	В одній дошці дві ручки, сполучені одна до однієї. Так він поробив усі дошки скинії.
Exodus	Exod	1	36	23	І поробив він дошки для скинії, двадцять дощок на бік південний, на полудень.
Exodus	Exod	1	36	24	І сорок срібних підстав поробив він під тими двадцятьма дошками, дві підставі під однією дошкою для ручок її, і дві підставі під дошкою другою для двох ручок її.
Exodus	Exod	1	36	25	А для другого боку скинії, у бік півночі зробив він двадцять дощок.
Exodus	Exod	1	36	26	І для них сорок срібних підстав, дві підставі під одну дошку, і дві підставі під дошку другу.
Exodus	Exod	1	36	27	А для заднього боку скинії на захід зробив він шість дощок.
Exodus	Exod	1	36	28	І дві дошки зробив він для скинійних кутів на заднього бока.
Exodus	Exod	1	36	29	І були вони поєднані здолу, і разом були вони поєднані на верху її до однієї каблучки. Так зробив він для них обох, для обох кутів.
Exodus	Exod	1	36	30	І було вісім дощок, а їхні підстави зо срібла, шістнадцять підстав: по дві підставі під одну дошку.
Exodus	Exod	1	36	31	І зробив він засуви з акаційного дерева, п'ять для дощок одного боку скинії,
Exodus	Exod	1	36	32	і п'ять засувів для дощок другого боку скинії, і п'ять засувів для дощок заднього боку на захід.
Exodus	Exod	1	36	33	І зробив він середнього засува, щоб засувати по середині дощок від кінця до кінця.
Exodus	Exod	1	36	34	А ці дошки він пообкладав золотом, а каблучки їхні, на вкладання для засувів, поробив із золота; і ці засуви він пообкладав золотом.
Exodus	Exod	1	36	35	І зробив він завісу з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону. Мистецькою роботою зробив її з херувимами.
Exodus	Exod	1	36	36	І він зробив для неї чотири акаційні стовпи, і пообкладав їх золотом, гаки їх золоті, і вилив для них чотири срібних підставі.
Exodus	Exod	1	36	37	І зробив він заслону для входу скинії з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника.
Exodus	Exod	1	36	38	А стовпи її п'ять, а гаки їх золоті; і він пообкладав їх верхи та їх обручі золотом; а підстави їхні п'ять із міді.
Exodus	Exod	1	37	1	І зробив Бецал'їл ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його, і лікоть і пів вишина його.
Exodus	Exod	1	37	2	І пообкладав він його щирим золотом зсередини та іззовні. І вінця золотого зробив навколо над ним.
Exodus	Exod	1	37	3	І він вилив для нього чотири золоті каблучки на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, і дві каблучки на другому боці його.
Exodus	Exod	1	37	4	І він поробив держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх золотом.
Exodus	Exod	1	37	5	І він повсовував ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб носити ковчега.
Exodus	Exod	1	37	6	І віко зробив зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його.
Exodus	Exod	1	37	7	І зробив два золоті херувими, роботою кутою зробив їх з обох кінців віка.
Exodus	Exod	1	37	8	І зробив одного херувима з кінця звідти, а одного херувима з кінця звідси. З того віка поробив тих херувимів на обох кінцях його.
Exodus	Exod	1	37	9	І були ті херувими з простягненими догори крилами, і затінювали своїми крилами над віком, а їхні лиця одне до одного; до віка були схилені лиця тих херувимів.
Exodus	Exod	1	37	10	І зробив він стола з акаційного дерева, два лікті довжина його, і лікоть ширина його, і лікоть і пів вишина його.
Exodus	Exod	1	37	11	І пообкладав його щирим золотом, і зробив вінця золотого для нього навколо.
Exodus	Exod	1	37	12	І лиштву зробив він для нього в долоню навколо, і зробив вінця золотого навколо для лиштви його.
Exodus	Exod	1	37	13	І він вилив для нього чотири каблучки із золота, та й дав ті каблучки на чотирьох кінцях, що при його чотирьох ніжках.
Exodus	Exod	1	37	14	При лиштві були ті каблучки, вкладання для держаків, щоб носити стола.
Exodus	Exod	1	37	15	І поробив він ті держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх золотом, щоб носити стола.
Exodus	Exod	1	37	16	І поробив він ті речі, що на столі: миски його, і кадильниці його, і кухлі його та чаші його, що ними лито, золото щире.
Exodus	Exod	1	37	17	І зробив він свічника зо щирого золота, роботою кутою зробив він того свічника. Стовп його, і рамена його, келихи його, ґудзі його й квіти його виходили з нього.
Exodus	Exod	1	37	18	І шість рамен виходило з боків його, три рамені свічника з одного боку його, і три рамені свічника з другого боку його.
Exodus	Exod	1	37	19	Три келихи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь і квітка, і три мигдалоподібні келихи в рамені другім, ґудзь і квітка. Так на шости раменах, що виходять із свічника.
Exodus	Exod	1	37	20	А на стовпі свічника чотири келихи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його.
Exodus	Exod	1	37	21	І ґудзь під двома раменами з нього, і ґудзь під другими двома раменами з нього, і ґудзь під третіми двома раменами з нього, у шости рамен, що виходять із свічника.
Exodus	Exod	1	37	22	Їхні ґудзі та їхні рамена виходили з нього. Увесь він одне куття щирого золота.
Exodus	Exod	1	37	23	І зробив він сім лямпадок до нього; а його щипчики та його лопатки на вугіль зо щирого золота.
Exodus	Exod	1	37	24	З таланту щирого золота зробив він його та всі його речі.
Exodus	Exod	1	37	25	І зробив він кадильного жертівника з акаційного дерева, лікоть довжина його, і лікоть ширина його, квадратовий, а два лікті вишина його. З нього були його роги.
Exodus	Exod	1	37	26	І пообкладав він його щирим золотом, верх його та стіни його навколо, та роги його. І вінця золотого навколо зробив.
Exodus	Exod	1	37	27	І дві золоті каблучки зробив йому під вінця його, зробив на обох боках його, на вкладання для держаків, щоб ними носити його.
Exodus	Exod	1	37	28	І держаки поробив із акаційного дерева, і золотом пообкладав їх.
Exodus	Exod	1	37	29	І зробив він миро святого помазання, і чисте кадило пахощів, робота робітника масти.
Exodus	Exod	1	38	1	І зробив він жертівника з акаційного дерева, п'ять ліктів довжина його, і п'ять ліктів ширина його, квадратовий, а вишина його три лікті.
Exodus	Exod	1	38	2	І поробив він роги його на чотирьох кутах його, з нього були його роги. І пообкладав його міддю.
Exodus	Exod	1	38	3	І він поробив усі речі жертівника: горшки, і шуфлі, і кропильниці, видельця, і лопатки на вугілля. Усі речі його поробив він із міді.
Exodus	Exod	1	38	4	І мережу зробив він із міді для жертівника роботою сітки, під лиштву його здолу до половини його.
Exodus	Exod	1	38	5	І вилив він чотири каблучки на чотирьох кінцях його для мідяної мережі, на вкладання для держаків.
Exodus	Exod	1	38	6	І поробив він держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх міддю.
Exodus	Exod	1	38	7	І повсовував він ті держаки в каблучки на боках жертівника, щоб ними носити його. Порожнявим усередині зробив його з дощок.
Exodus	Exod	1	38	8	І зробив він умивальницю з міді та підставу її з міді, з дзеркалами жінок, що сповняли службу при вході скинії заповіту.
Exodus	Exod	1	38	9	І зробив він подвір'я. На південну сторону, на полудень запони того подвір'я, суканий віссон, сто ліктів.
Exodus	Exod	1	38	10	А стовпів для нього двадцять, а їхніх підстав із міді двадцять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus	Exod	1	38	11	А в сторону півночі сто ліктів; стовпів для них двадцять і підстав для них двадцять, із міді. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus	Exod	1	38	12	А в сторону заходу, запони, п'ятдесят ліктів; стовпів для них десять, і підстав для них десять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus	Exod	1	38	13	А в сторону переду, сходу, п'ятдесят ліктів.
Exodus	Exod	1	38	14	Запони до боку п'ятнадцять ліктів; стовпів для них три, і підстав для них три.
Exodus	Exod	1	38	15	А для другого боку з цієї й з тієї сторони брами подвір'я запони на п'ятнадцять ліктів; стовпів для них три, і підстав для них три.
Exodus	Exod	1	38	16	Всі запони подвір'я навколо віссон суканий.
Exodus	Exod	1	38	17	А підстави для стовпів мідь, гаки стовпів та обручів їхніх срібло. А обклад верхів їх срібло, і вони всі стовпи подвір'я поспинані сріблом.
Exodus	Exod	1	38	18	А заслона брами подвір'я робота гаптівника: блакить, і пурпур, і червень та суканий віссон; і двадцять ліктів довжина, а вишина в ширині п'ять ліктів, відповідно запонам подвір'я.
Exodus	Exod	1	38	19	А стовпів для них чотири, і підстав для них чотири, із міді. Гаки їх срібло, і обклад верхів їх та їхніх обручів срібло.
Exodus	Exod	1	38	20	А всі кілки для скинії й для подвір'я навколо мідь.
Exodus	Exod	1	38	21	Оце перелік скинії, скинії свідоцтва, що був обрахований на приказ Мойсея, за допомогою Левитів під рукою Ітамара, сина Аарона, священика.
Exodus	Exod	1	38	22	А Бецал'їл, син Урія, сина Хура, Юдиного племени, поробив усе, що Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	38	23	А з ним Оголіяв, син Ахісамахів, Данового племени, оброблювач, і мистець, і гаптівник блакиттю, і пурпуром, і червенню, і віссоном.
Exodus	Exod	1	38	24	Усе золото, вжите для праці в усій роботі святині, то було золото колихання, двадцять і п'ять талантів та сім сотень і тридцять шеклів на міру шеклем святині.
Exodus	Exod	1	38	25	А срібло полічених у громаді мужів сто талантів та тисяча, і сімсот і сімдесят і п'ять шеклів на міру шеклем святині,
Exodus	Exod	1	38	26	на голову бека, цебто половина шекля на міру шеклем святині для кожного, хто переходив при переліку від віку двадцяти літ і вище, для шостисот тисяч і трьох тисяч і п'ятисот і п'ятидесяти.
Exodus	Exod	1	38	27	І було сто талантів срібла на відлиття підстав святині та підстав завіси, сотня підстав на сотню талантів, талант на підставу.
Exodus	Exod	1	38	28	А з тисячі й семисот і семидесяти й п'яти шеклів поробив він гаки для стовпів, і пообкладав їхні верхи та поспинав їх.
Exodus	Exod	1	38	29	А міді колихання було сімдесят талантів та дві тисячі й чотириста шеклів.
Exodus	Exod	1	38	30	І поробив він із неї підстави входу скинії заповіту, і жертівника мідяного, і його мідяну мережу, та всі речі жертівника,
Exodus	Exod	1	38	31	і підстави подвір'я навколо, і підстави брами подвір'я, і скинійні кілки, і всі кілки подвір'я навколо.
Exodus	Exod	1	39	1	А з блакиті й пурпуру та червені поробили вони службові шати для служення в святині. І поробили священні шати, що вони для Аарона, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	39	2	І зробив він ефода з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону.
Exodus	Exod	1	39	3	І повибивали вони золоті бляхи, та й настригли ниток на роботу серед блакиті, і серед пурпуру, і серед червені, і серед віссону, робота мистця.
Exodus	Exod	1	39	4	Вони зробили для нього злучені нараменники, на обох кінцях його він був сполучений.
Exodus	Exod	1	39	5	А пояс мистецький для накладання ефоду, що з ним з'єднаний і однакового з ним виробу, золото, блакить, і пурпур, і червень, і суканий віссон, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	39	6	І поробили вони камені оніксові, оточені золотими гніздами, вирізьблені різьбою печатки, з іменами Ізраїлевих синів.
Exodus	Exod	1	39	7	І він їх поклав на ефодові нараменники, камені на пам'ять для Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	39	8	І зробив він нагрудника, роботою мистця, як робота ефоду, золото, блакить, і пурпур, і червень, і суканий віссон.
Exodus	Exod	1	39	9	Квадратовий він був, складеним удвоє зробили нагрудника, п'ядь ширина його, складений удвоє.
Exodus	Exod	1	39	10	І понасаджували на ньому чотири ряди каменя. Ряд: рубін, топаз і смарагд ряд перший.
Exodus	Exod	1	39	11	А ряд другий: карбункул, сапфір і яспіс.
Exodus	Exod	1	39	12	А ряд третій: опаль, агат і аметист.
Exodus	Exod	1	39	13	А четвертий ряд: хризоліт, онікс і беріл, вони вставлені золотими насадами в своїх гніздах.
Exodus	Exod	1	39	14	А камені ті на ймення дванадцятьох Ізраїлевих синів вони, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ім'я його для дванадцяти племен.
Exodus	Exod	1	39	15	І поробили вони на нагруднику сукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.
Exodus	Exod	1	39	16	І зробили вони дві золоті гнізді та дві золоті каблучки, і дали ці каблучки на двох кінцях нагрудника.
Exodus	Exod	1	39	17	І дали два золоті шнури на дві ті каблучки до кінців нагрудника.
Exodus	Exod	1	39	18	А два кінці обох шнурів дали до двох гнізд, і дали на нараменники ефоду спереду його.
Exodus	Exod	1	39	19	І зробили дві золоті каблучки, та й поклали на обох кінцях нагрудника на краї його, що до сторони ефоду, всередину.
Exodus	Exod	1	39	20	І зробили вони дві золоті каблучки, та й дали їх на обидва нараменники ефоду здолу, спереду його, при сполученні його, над мистецьким поясом ефоду.
Exodus	Exod	1	39	21	І прив'язали нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на мистецькім поясі ефоду, і не буде рухатись нагрудник із-над ефоду, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	39	22	І зробив він шату для ефоду, ткацькою роботою, всю блакитну.
Exodus	Exod	1	39	23	А отвір шати в середині її, як отвір панцера; край отвору її обрамований навколо, щоб не дертися їй.
Exodus	Exod	1	39	24	І поробили вони на подолку шати гранатові яблука з блакиті, і пурпуру та з суканої червені.
Exodus	Exod	1	39	25	І поробили дзвінки зо щирого золота, і дали ті дзвінки поміж гранатові яблука на подолку шати навколо, поміж ті гранатові яблука,
Exodus	Exod	1	39	26	дзвінок і гранатове яблуко, дзвінок і гранатове яблуко на подолку шати тієї навколо, на служення, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	39	27	І поробили вони хітони з віссону, робота ткача, для Аарона та для синів його,
Exodus	Exod	1	39	28	і завоя з віссону, і шапки накриття з віссону, і льняна спідня одіж із суканого віссону,
Exodus	Exod	1	39	29	і пояса з суканого віссону, і блакиті, і пурпура та з червені, робота гаптяра, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	39	30	І зробили квітку, вінця святости, зо щирого золота, і написали на нім письмом різьби печатки: Святиня для Господа.
Exodus	Exod	1	39	31	І дали на нім блакитну нитку, щоб була на завої згори, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	39	32	І скінчилася вся робота скинії, скинії заповіту. І зробили Ізраїлеві сини все, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили вони.
Exodus	Exod	1	39	33	І позносили вони до Мойсея скинію внутрішню, намета зовнішнього та всі речі її: гачки її, дошки її, засуви її, і стовпи її та підстави її,
Exodus	Exod	1	39	34	і накриття з баранячих начервоно пофарбованих шкурок, і накриття з тахашевих шкурок, і завісу заслони,
Exodus	Exod	1	39	35	ковчега свідоцтва, і держаки його, і віко,
Exodus	Exod	1	39	36	стола, усі речі його, і хліб показний,
Exodus	Exod	1	39	37	чистого свічника та лямпадки його, лямпадки розставлені, та всі речі його й оливу освітлення,
Exodus	Exod	1	39	38	і золотого жертівника, миро помазання, і запашне кадило, і завісу при вході скинії,
Exodus	Exod	1	39	39	мідяного жертівника, і його мідяну мережку, держаки його, і всі речі його, умивальницю та підставу її,
Exodus	Exod	1	39	40	запони подвір'я, стовпи його, і підстави його, і заслону для брами подвір'я, шнури його, і кілки його, і всі речі для служби в скинії, у скинії заповіту,
Exodus	Exod	1	39	41	службові шати для служення в святині, священні шати священика Аарона, і шати синів його для священнослуження.
Exodus	Exod	1	39	42	Усе так, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини всю ту роботу.
Exodus	Exod	1	39	43	І побачив Мойсей усю ту роботу, і ось вони зробили її! Як Господь наказав був, так зробили вони. І поблагословив їх Мойсей!
Exodus	Exod	1	40	1	А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus	Exod	1	40	2	Першого місяця, першого дня місяця поставиш намета для скинії заповіту.
Exodus	Exod	1	40	3	І поставиш там ковчега свідоцтва, і закриєш ковчега завісою.
Exodus	Exod	1	40	4	І внесеш стола, і порозкладаєш належне йому; і внесеш свічника, і запалиш його лямпадки.
Exodus	Exod	1	40	5	І поставиш золотого жертівника для кадила перед ковчегом свідоцтва; і повісиш заслону входу скинії.
Exodus	Exod	1	40	6	І поставиш жертівника цілопалення перед входом скинії, скинії заповіту.
Exodus	Exod	1	40	7	І поставиш умивальницю між скинією заповіту та між жертівником, і даси туди води.
Exodus	Exod	1	40	8	І поставиш подвір'я навколо, і даси заслону брами подвір'я.
Exodus	Exod	1	40	9	І візьмеш миро помазання, та й помажеш скинію та все, що в ній, і освятиш її та всі речі її, і стане вона святістю.
Exodus	Exod	1	40	10	І помажеш жертівника цілопалення та всі речі його, і освятиш жертівника, і стане жертівник Найсвятішим.
Exodus	Exod	1	40	11	І помажеш умивальницю та підставу її, і освятиш її.
Exodus	Exod	1	40	12	І приведеш Аарона та синів його до входу скинії заповіту, та й обмиєш їх водою.
Exodus	Exod	1	40	13	І зодягнеш Аарона в священні шати, і помажеш його, і освятиш його, і він буде священнослужити Мені.
Exodus	Exod	1	40	14	І приведеш синів його, і позодягаєш їх у хітони.
Exodus	Exod	1	40	15	І помажеш їх, як помазав їхнього батька, і будуть вони священнослужити Мені. І станеться, що помазання їх буде на них на вічне священство, на їхні покоління!
Exodus	Exod	1	40	16	І зробив Мойсей усе, як Господь наказав був йому, так він зробив.
Exodus	Exod	1	40	17	І сталося першого місяця другого року, першого дня місяця, була поставлена скинія!
Exodus	Exod	1	40	18	І поставив Мойсей скинію, і дав підстави її, і поклав дошки її, і дав засови її, і поставив стовпи її.
Exodus	Exod	1	40	19	І розтягнув намета над внутрішньою скинією, і поклав скинійне накриття на неї згори, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	40	20	І взяв він і поклав свідоцтво до ковчега, а на ковчега поклав держаки, і дав на ковчега віко згори.
Exodus	Exod	1	40	21	І вніс він ковчега до скинії, і повісив завісу заслони, і закрив ковчег свідоцтва, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	40	22	І дав він стола в скинію заповіту, на стороні скинії на північ, поза завісою.
Exodus	Exod	1	40	23	І порозкладав на ньому розклад хліба перед Господнім лицем, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	40	24	І поставив свічника в скинії заповіту навпроти стола, на стороні скинії на південь.
Exodus	Exod	1	40	25	І позасвічував лямпадки перед Господнім лицем, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	40	26	І поставив золотого жертівника в скинії заповіту перед завісою.
Exodus	Exod	1	40	27	І кадив він на ньому запашні кадила, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	40	28	І повісив входову заслону до скинії.
Exodus	Exod	1	40	29	А жертівника цілопалення поставив при вході скинії, скинії заповіту, і приніс на ньому цілопалення та жертву хлібну, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	40	30	І поставив умивальницю між скинією заповіту та між жертівником, і туди дав води на миття.
Exodus	Exod	1	40	31	І вмивали з нього Мойсей й Аарон та сини його руки свої та ноги свої.
Exodus	Exod	1	40	32	Коли вони входили до скинії заповіту, і коли зближалися до жертівника, вони обмивалися, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus	Exod	1	40	33	І поставив подвір'я навколо скинії та жертівника, і повісив заслону брами подвір'я.
Exodus	Exod	1	40	34	А хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня наповнила скинію.
Exodus	Exod	1	40	35	І не міг Мойсей увійти до скинії заповіту, бо хмара спочивала над нею, а слава Господня наповнила скинію.
Exodus	Exod	1	40	36	А коли підіймалася хмара з-над скинії, то Ізраїлеві сини рушали в усі свої подорожі.
Exodus	Exod	1	40	37	А якщо хмара не підіймалася, то не рушали вони аж до дня, коли вона підіймалася,
Exodus	Exod	1	40	38	бо над скинією вдень була хмара Господня, а вночі був огонь у ній, на очах усього Ізраїлевого дому в усіх його подорожах!
Leviticus	Lev	1	1	1	І кликнув Господь до Мойсея, і промовляв до нього з скинії заповіту, говорячи:
Leviticus	Lev	1	1	2	Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли хто з вас принесе жертву для Господа зо скотини, то з худоби великої й худоби дрібної принесете вашу жертву.
Leviticus	Lev	1	1	3	Якщо жертва його цілопалення з худоби великої, то нехай принесе його, самця безвадного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім.
Leviticus	Lev	1	1	4	І покладе він руку свою на голову цілопалення, і буде йому дано вподобання на очищення від гріхів його.
Leviticus	Lev	1	1	5	І заріже він ягня перед Господнім лицем. А Ааронові сини, священики, принесуть кров, і покроплять тією кров'ю на жертівника навколо, що при вході до скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	1	6	І здере він шкуру з жертви цілопалення, і розітне його на куски його.
Leviticus	Lev	1	1	7	І дадуть сини священика Аарона огню на жертівника, і покладуть дров на тім огні.
Leviticus	Lev	1	1	8	І порозкладають Ааронові сини, священики, ті куски, голову та товщ, на дровах, що на огні, який на жертівнику.
Leviticus	Lev	1	1	9	А його нутрощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus	Lev	1	1	10	А якщо його жертва з дрібної худобини, з овець або з кіз на цілопалення, то нехай приведе його, безвадного самця,
Leviticus	Lev	1	1	11	і заріже його на боці жертівника на північ, перед Господнім лицем. І покроплять сини Ааронові, священики, кров'ю його на жертівника навколо.
Leviticus	Lev	1	1	12	І розітне його на куски його, голову його, і товщ його, а священик порозкладає їх на дровах, що на огні, який на жертівнику.
Leviticus	Lev	1	1	13	А нутрощі та голінки обмиє водою. І священик принесе все це, та й спалить на жертівнику, це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus	Lev	1	1	14	А якщо цілопалення його жертва для Господа з птаства, то нехай з горлиць або з голубенят принесе жертву свою.
Leviticus	Lev	1	1	15	І принесе її священик до жертівника, і проб'є йому нігтем великим голову, та й спалить на жертівнику, а кров його буде вилита при стіні жертівника.
Leviticus	Lev	1	1	16	І здійме його воло в пір'ї його, і кине його при жертівнику на схід на місце попелу.
Leviticus	Lev	1	1	17	І роздере його між крильми його, але не відділить їх. А священик спалить його на жертівнику на дровах, що на огні, воно цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus	Lev	1	2	1	А коли хто принесе жертву, жертву хлібну для Господа, то нехай пшенична мука буде жертва його, а він поллє на неї оливи, і дасть на неї ладану.
Leviticus	Lev	1	2	2	І принесе її до Ааронових синів, священиків, і візьме звідти повну свою жменю пшеничної муки її, і оливи її зо всім її ладаном, та й спалить священик на жертівнику за пригадувальну частину, це огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus	Lev	1	2	3	А позостале з цієї хлібної жертви для Аарона та для синів його, це Найсвятіше з Господніх жертов!
Leviticus	Lev	1	2	4	А коли принесеш жертву, жертву хлібну випеченого в печі, то нехай це буде пшенична мука, прісні калачі, мішані в оливі, та прісні коржики, помазані оливою.
Leviticus	Lev	1	2	5	А якщо твоя жертва жертва хлібна на лопатці, то нехай це буде пшенична мука, мішана в оливі, прісна.
Leviticus	Lev	1	2	6	Поламати її на шматочки, і поллєш на неї оливи, це хлібна жертва.
Leviticus	Lev	1	2	7	А якщо твоя жертва жертва хлібна смаження, то нехай буде зроблена в оливі з пшеничної муки.
Leviticus	Lev	1	2	8	І принесеш хлібну жертву, що зроблена з тих речей, для Господа, і подаси її до священика, а він принесе її до жертівника.
Leviticus	Lev	1	2	9	І принесе священик із хлібної жертви за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику, це огняна жертва, любі пахощі для Господа.
Leviticus	Lev	1	2	10	А позостале з цієї хлібної жертви для Аарона та для синів його: це Найсвятіше з Господніх жертов!
Leviticus	Lev	1	2	11	Кожна хлібна жертва, яку принесете Господеві, не буде зроблена квашена, бо все квашене й усякий мед не спалите з нього огняної жертви для Господа.
Leviticus	Lev	1	2	12	Як жертву первоплоду принесіть її для Господа, а на жертівника вона не приноситься на любі пахощі.
Leviticus	Lev	1	2	13	І кожну жертву, жертву хлібну, посолиш сіллю. І хлібної жертви твоєї не позбавиш соли заповіту Бога твого, на кожній жертві твоїй принесеш соли.
Leviticus	Lev	1	2	14	А якщо принесеш хлібну жертву первоплодів для Господа, то колосся, пряжене в огні, як потовчене зерно принесеш хлібну жертву своїх первоплодів.
Leviticus	Lev	1	2	15	І полий на неї оливи, і поклади на неї ладану, це жертва хлібна.
Leviticus	Lev	1	2	16	І спалить священик за пригадувальну частину її з потовченого зерна, із оливи її на всім ладані її, це огняна жертва для Господа.
Leviticus	Lev	1	3	1	А якщо його жертва мирна, якщо з великої худоби він приносить чи самця, чи самицю, він принесе її безвадну перед Господнє лице,
Leviticus	Lev	1	3	2	і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її при вході до скинії заповіту. А Ааронові сини, священики, покроплять тією кров'ю на жертівника навколо.
Leviticus	Lev	1	3	3	І принесе він із мирної жертви огняну жертву для Господа, лій, що закриває нутрощі, та ввесь лій, що на нутрощах,
Leviticus	Lev	1	3	4	і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.
Leviticus	Lev	1	3	5	І спалять те сини Ааронові на жертівнику на цілопалення, що на дровах, яке на огні, це огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus	Lev	1	3	6	А якщо з дрібної худоби його жертва на мирну жертву для Господа, самець чи самиця, то безвадну принесе її.
Leviticus	Lev	1	3	7	Якщо приносить він на жертву вівцю, то принесе її перед Господнє лице,
Leviticus	Lev	1	3	8	і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини покроплять кров'ю її на жертівника навколо.
Leviticus	Lev	1	3	9	І він принесе з мирної жертви огняну жертву для Господа, цілого курдюка, якого здійме при хребті, і лій, що закриває нутрощі, і ввесь лій, що на нутрощах,
Leviticus	Lev	1	3	10	і обидві нирки та лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.
Leviticus	Lev	1	3	11	І священик спалить те на жертівнику, хліб огняної жертви для Господа.
Leviticus	Lev	1	3	12	А якщо жертва його коза, то піднесе її перед лице Господнє,
Leviticus	Lev	1	3	13	і покладе свою руку на голову її, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини покроплять кров'ю її на жертівника навколо.
Leviticus	Lev	1	3	14	І він принесе з неї жертву свою, жертву для Господа, лій, що закриває нутрощі, та ввесь лій, що на нутрощах,
Leviticus	Lev	1	3	15	і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.
Leviticus	Lev	1	3	16	І священик спалить їх на жертівнику, це пожива, огняна жертва на любі пахощі; увесь лій для Господа.
Leviticus	Lev	1	3	17	Оце постанова вічна для ваших родів у всіх осадах ваших: жодного лою й жодної крови не будете їсти.
Leviticus	Lev	1	4	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	4	2	Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли хто невмисне згрішить проти якої зо всіх заповідей Господніх, чого не треба чинити, а він учинить проти однієї з них,
Leviticus	Lev	1	4	3	якщо помазаний священик згрішить на провину народу, то він принесе за гріх свій, що згрішив ним, бичка, молоде з худоби великої, безвадного для Господа на жертву за гріх.
Leviticus	Lev	1	4	4	І приведе він того бичка до входу скинії заповіту перед Господнє лице, і покладе свою руку на голову того бичка, та й заріже бичка перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	4	5	А помазаний священик візьме крови того бичка, та й внесе її до скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	4	6	І вмочить священик пальця свого в ту кров, та й покропить тією кров'ю сім раз перед Господнім лицем перед завіси святині.
Leviticus	Lev	1	4	7	І дасть священик з тієї крови на роги жертівника кадила пахощів, перед Господнім лицем, що він у скинії заповіту, а всю кров бичка виллє до підстави жертівника цілопалення, що при вході скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	4	8	А ввесь лій бичка жертви за гріх принесе з нього лій, що закриває нутрощі, і ввесь лій, що на нутрощах,
Leviticus	Lev	1	4	9	і обидві нирки та лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками,
Leviticus	Lev	1	4	10	як приноситься з вола мирної жертви, і священик спалить те на жертівнику цілопалення.
Leviticus	Lev	1	4	11	А шкуру бичка та все м'ясо його з головою його та голінками його, і нутрощі його, і нечистість їх,
Leviticus	Lev	1	4	12	і всього бичка винесе поза табір до чистого місця, до місця висипання попелу, і спалить його на дровах в огні, на висипанні попелу буде спалений він.
Leviticus	Lev	1	4	13	А коли вся Ізраїлева громада помилково згрішить, і діло буде затаєне з очей зборів, і зроблять що проти якої зо всіх Господніх заповідей, чого не можна робити, і завинять,
Leviticus	Lev	1	4	14	а гріх буде пізнаний, що вони згрішили ним, то збори принесуть бичка, молоде з худоби великої, на жертву за гріх. І вони приведуть його перед скинію заповіту.
Leviticus	Lev	1	4	15	А старші громади покладуть свої руки на голову бичка перед Господнім лицем, та й заріже один з них бичка перед лицем Господнім.
Leviticus	Lev	1	4	16	А помазаний священик внесе крови бичка до скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	4	17	І вмочить священик пальця свого в ту кров, та й покропить сім раз перед Господнім лицем перед завіси.
Leviticus	Lev	1	4	18	І дасть він із тієї крови на роги жертівника, що перед Господнім лицем, що він у скинії заповіту, а всю ту кров виллє до підстави жертівника цілопалення, що при вході скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	4	19	А ввесь його лій принесе з нього та й спалить на жертівнику.
Leviticus	Lev	1	4	20	І зробить з тим бичком те саме, що робив бичкові жертви за гріх, так само зробить із ним. І так священик дасть очищення за них, і буде прощено їм.
Leviticus	Lev	1	4	21	І винесе бичка поза табір, та й спалить його, як палив бичка першого, він жертва за гріх зборів.
Leviticus	Lev	1	4	22	Коли згрішить начальник, і зробить що невмисне проти якої зо всіх заповідей Господа, Бога його, чого робити не можна, та й завинить,
Leviticus	Lev	1	4	23	і буде пізнаний ним гріх його, що згрішив ним, то приведе він жертву свою безвадного козла,
Leviticus	Lev	1	4	24	і покладе свою руку на голову того козла, та й заріже його в місці, де ріжеться цілопалення перед Господнім лицем, він жертва за гріх.
Leviticus	Lev	1	4	25	А священик візьме з крови жертви за гріх своїм пальцем, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а кров його виллє до підстави жертівника цілопалення.
Leviticus	Lev	1	4	26	А ввесь лій його спалить на жертівнику, як лій мирної жертви, та й так очистить священик його з гріха його, і буде прощений йому.
Leviticus	Lev	1	4	27	А коли яка душа з народу землі невмисне згрішить, коли зробить що проти якої з заповідей Господніх, чого робити не можна, та й завинить,
Leviticus	Lev	1	4	28	і буде пізнаний ним гріх його, що згрішив, то він приведе жертву свою безвадну козу, самицю, за гріх свій, що він згрішив був,
Leviticus	Lev	1	4	29	і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже цю жертву за гріх у місці цілопалення.
Leviticus	Lev	1	4	30	А священик візьме своїм пальцем із крови її, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а всю її кров виллє до підстави жертівника.
Leviticus	Lev	1	4	31	А ввесь її лій він здійме, як знятий був лій із мирної жертви, і священик спалить на жертівнику на пахощі любі для Господа. І так священик очистить його, і буде прощено йому.
Leviticus	Lev	1	4	32	А якщо він приведе вівцю в жертву свою за гріх, то приведе безвадну самицю,
Leviticus	Lev	1	4	33	і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже її на жертву за гріх у місці, де ріже він жертву цілопалення.
Leviticus	Lev	1	4	34	І візьме священик із крови жертви за гріх своїм пальцем, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а всю кров її виллє до підстави жертівника.
Leviticus	Lev	1	4	35	А ввесь лій її здійме, як здіймається лій вівці з мирної жертви, та й спалить священик його на жертівнику на огняні жертви Господні. І так очистить його священик за гріх його, що згрішив був, і буде прощено йому.
Leviticus	Lev	1	5	1	А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;
Leviticus	Lev	1	5	2	або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або падла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незнане їй, то вона нечиста й завинить;
Leviticus	Lev	1	5	3	або коли доторкнеться нечистости людини, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незнане їй, а вона довідається, то завинить;
Leviticus	Lev	1	5	4	або коли хто присягне, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє людина в присязі, і буде це незнане йому, а він довідається, що завинив одним із цих,
Leviticus	Lev	1	5	5	то станеться, що завинить одним із цих, і визнає, чим він згрішив у тому.
Leviticus	Lev	1	5	6	І приведе він Господеві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, вівцю або козу на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха його.
Leviticus	Lev	1	5	7	А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві горлиці або двоє голубенят Господеві, одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення.
Leviticus	Lev	1	5	8	І принесе їх до священика, а він перше принесе те, що на жертву за гріх, і натне великим нігтем голову його від шиї її, але не відділить.
Leviticus	Lev	1	5	9	І покропить із крови жертви за гріх на стіну жертівника, а позостала кров буде вилита до підстави жертівника, це жертва за гріх.
Leviticus	Lev	1	5	10	А другого зробить цілопаленням за уставом. І очистить його священик від гріха його, що згрішив той, і буде прощено йому.
Leviticus	Lev	1	5	11	А якщо він не спроможний на дві горлиці або на двоє голубенят, то принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не дасть на неї ладану, бо вона жертва за гріх.
Leviticus	Lev	1	5	12	І принесе її до священика, а священик візьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господеві, вона жертва за гріх.
Leviticus	Lev	1	5	13	І очистить його священик від гріха його, що згрішив він одним із них, і буде йому прощений; і буде вона для священика, як жертва хлібна.
Leviticus	Lev	1	5	14	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	5	15	Коли хто переступом спроневіриться, і невмисне згрішить проти Господніх святощів, то він приведе жертву за провину свою до Господа, безвадного барана з дрібної худоби, за твоєю оцінкою срібла шеклів, на міру шеклем святині на жертву за провину.
Leviticus	Lev	1	5	16	А те, що згрішив проти святощів, поверне, і додасть до нього п'яту частину його священикові, а священик очистить його бараном жертви за гріх, і буде прощено йому.
Leviticus	Lev	1	5	17	А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх заповідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,
Leviticus	Lev	1	5	18	то він приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очистить його священик за помилку його, що нею помилився, бо він не знав, і буде прощена йому.
Leviticus	Lev	1	5	19	Це жертва за провину: він справді завинив Господеві.
Leviticus	Lev	1	6	1	(5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	6	2	(5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,
Leviticus	Lev	1	6	3	(5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,
Leviticus	Lev	1	6	4	(5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,
Leviticus	Lev	1	6	5	(5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.
Leviticus	Lev	1	6	6	(5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.
Leviticus	Lev	1	6	7	(5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.
Leviticus	Lev	1	6	8	(6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:
Leviticus	Lev	1	6	9	(6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
Leviticus	Lev	1	6	10	(6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
Leviticus	Lev	1	6	11	(6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.
Leviticus	Lev	1	6	12	(6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
Leviticus	Lev	1	6	13	(6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.
Leviticus	Lev	1	6	14	(6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.
Leviticus	Lev	1	6	15	(6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
Leviticus	Lev	1	6	16	(6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.
Leviticus	Lev	1	6	17	(6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
Leviticus	Lev	1	6	18	(6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.
Leviticus	Lev	1	6	19	(6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	6	20	(6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.
Leviticus	Lev	1	6	21	(6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.
Leviticus	Lev	1	6	22	(6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
Leviticus	Lev	1	6	23	(6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.
Leviticus	Lev	1	6	24	(6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	6	25	(6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!
Leviticus	Lev	1	6	26	(6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	6	27	(6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.
Leviticus	Lev	1	6	28	(6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
Leviticus	Lev	1	6	29	(6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.
Leviticus	Lev	1	6	30	(6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.
Leviticus	Lev	1	7	1	А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.
Leviticus	Lev	1	7	2	На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
Leviticus	Lev	1	7	3	А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі,
Leviticus	Lev	1	7	4	і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
Leviticus	Lev	1	7	5	та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.
Leviticus	Lev	1	7	6	Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
Leviticus	Lev	1	7	7	Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
Leviticus	Lev	1	7	8	А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.
Leviticus	Lev	1	7	9	І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде.
Leviticus	Lev	1	7	10	А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
Leviticus	Lev	1	7	11	А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.
Leviticus	Lev	1	7	12	Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
Leviticus	Lev	1	7	13	Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
Leviticus	Lev	1	7	14	І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.
Leviticus	Lev	1	7	15	А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку.
Leviticus	Lev	1	7	16	А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
Leviticus	Lev	1	7	17	А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
Leviticus	Lev	1	7	18	А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
Leviticus	Lev	1	7	19	А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо.
Leviticus	Lev	1	7	20	А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.
Leviticus	Lev	1	7	21	А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.
Leviticus	Lev	1	7	22	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	7	23	Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
Leviticus	Lev	1	7	24	А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.
Leviticus	Lev	1	7	25	Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
Leviticus	Lev	1	7	26	І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
Leviticus	Lev	1	7	27	Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.
Leviticus	Lev	1	7	28	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	7	29	Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
Leviticus	Lev	1	7	30	Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	7	31	І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
Leviticus	Lev	1	7	32	А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
Leviticus	Lev	1	7	33	Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно.
Leviticus	Lev	1	7	34	Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
Leviticus	Lev	1	7	35	Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
Leviticus	Lev	1	7	36	що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління!
Leviticus	Lev	1	7	37	Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
Leviticus	Lev	1	7	38	що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.
Leviticus	Lev	1	8	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	8	2	Візьми Аарона та синів його з ним, і шати, і оливу помазання, і бичка жертви за гріх, і два барани, і коша з опрісноками.
Leviticus	Lev	1	8	3	І збери всю громаду до входу скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	8	4	І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І зібралась громада до входу скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	8	5	І промовив Мойсей до громади: Оце та річ, що Господь наказав зробити.
Leviticus	Lev	1	8	6	І привів Мойсей Аарона й синів його, та й умив їх водою.
Leviticus	Lev	1	8	7	І дав він на нього хітона, й оперезав його поясом, і зодягнув його шатою, і дав на нього ефода, і оперезав його поясом ефоду, і прикріпив ним ефода на ньому.
Leviticus	Lev	1	8	8	І поклав на нього нагрудника, і дав до нагрудника урім та туммім.
Leviticus	Lev	1	8	9	І поклав завоя на голову його, і поклав на завоя спереду його золоту квітку, вінця святости, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus	Lev	1	8	10	І взяв Мойсей оливу помазання, і намастив скинію, і все, що в ній, та й освятив їх.
Leviticus	Lev	1	8	11	І покропив він із неї сім раз на жертівника, і намастив жертівника та ввесь посуд його, і вмивальницю та підставу її, щоб їх освятити.
Leviticus	Lev	1	8	12	І вилив з оливи помазання на Ааронову голову, та й помазав його, щоб його посвятити.
Leviticus	Lev	1	8	13	І привів Мойсей Ааронових синів, і зодягнув їх у хітони, й оперезав їх поясом, і поклав на них накриття голови, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus	Lev	1	8	14	І підвів він бичка жертви за гріх, і поклав Аарон та сини його свої руки на голову того бичка жертви за гріх.
Leviticus	Lev	1	8	15	І зарізав, і взяв Мойсей крови і дав своїм пальцем на роги навколо жертівника, і очистив жертівника. А кров вилив до підстави жертівника, і освятив його для очищання на ньому.
Leviticus	Lev	1	8	16	І взяв він увесь лій, що на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки та їхній лій, і Мойсей спалив на жертівнику.
Leviticus	Lev	1	8	17	А бичка, і шкуру його, і м'ясо його, і нечистість його спалив в огні поза табором, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus	Lev	1	8	18	І привів він барана цілопалення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана.
Leviticus	Lev	1	8	19	І зарізав, і покропив Мойсей кров'ю навколо жертівника.
Leviticus	Lev	1	8	20	А барана розсік на куски його, і Мойсей спалив голову, і куски, товщ.
Leviticus	Lev	1	8	21	А нутрощі та голінки пообмивав водою. І Мойсей спалив цілого барана на жертівнику, це цілопалення на пахощі любі, це огняна жертва для Господа, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus	Lev	1	8	22	І привів барана другого, барана посвячення. І поклали Аарон та сини його руки свої на голову того барана.
Leviticus	Lev	1	8	23	І зарізав, і взяв Мойсей із крови його та й дав на пипку правого вуха Ааронового й на великого пальця правої руки його, і на великого пальця правої ноги його.
Leviticus	Lev	1	8	24	І привів Ааронових синів, і дав Мойсей із крови тієї на пипку правого їхнього вуха, і на великого пальця правої руки їх, і на великого пальця правої ноги їх. І покропив Мойсей тією кров'ю жертівника навколо.
Leviticus	Lev	1	8	25	І взяв він лій, і курдюка, і ввесь лій, що на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки й їх лій, і стегно правиці.
Leviticus	Lev	1	8	26	А з коша з опрісноками, що перед лицем Господнім, узяв одного прісного калача та калача хлібного, одну оливу та одного коржика, і поклав на лої й на правім стегні.
Leviticus	Lev	1	8	27	І дав він усе на руки Аарона, і на руки синів його, і заколихав це, як колихання перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	8	28	І взяв це Мойсей із їхніх рук, та й спалив на жертівнику на цілопалення, воно жертва посвячення, на пахощі любі, воно огняна жертва для Господа.
Leviticus	Lev	1	8	29	І взяв Мойсей грудину та й заколихав її, як колихання перед Господнім лицем, із барана посвячення. Вона була для Мойсея на пайку, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus	Lev	1	8	30	І взяв Мойсей оливи помазання та крови, що на жертівнику, і покропив на Аарона, на шати його, і на синів його, і на шати синів його з ним. І посвятив Аарона, шати його, і синів його, і шати синів його з ним.
Leviticus	Lev	1	8	31	І сказав Мойсей до Аарона й до синів його: Варіть м'ясо при вході скинії заповіту, і там будете їсти його, і хліб, що в коші посвячення, як я наказав був, говорячи: Аарон та сини його будуть їсти його.
Leviticus	Lev	1	8	32	А позостале з м'яса та з хліба спалите в огні.
Leviticus	Lev	1	8	33	А із входу скинії заповіту не вийдете сім день, аж до дня виповнення днів вашого посвячення, бо Він буде сім день посвячувати вас.
Leviticus	Lev	1	8	34	Як учинив я сьогодні, так наказав Господь робити, щоб очистити вас.
Leviticus	Lev	1	8	35	А при вході скинії заповіту будете сидіти день і ніч сім день, і будете виконувати варту Господню, щоб вам не померти, бо так мені наказано.
Leviticus	Lev	1	8	36	І зробив Аарон та сини його все те, як наказав був Господь через Мойсея.
Leviticus	Lev	1	9	1	І сталося восьмого дня, закликав Мойсей Аарона та синів його, та старших Ізраїлевих,
Leviticus	Lev	1	9	2	та й сказав до Аарона: Візьми собі теля з худоби великої, на жертву за гріх, і барана на цілопалення, безвадних, і принеси перед Господнє лице.
Leviticus	Lev	1	9	3	А до синів Ізраїлевих будеш казати, говорячи: Візьміть козла на жертву за гріх, і теля й ягня однорічних, без вад, на цілопалення,
Leviticus	Lev	1	9	4	і вола, і барана на жертву мирну, на заріз перед Господнім лицем, і хлібну жертву, мішану в оливі, бо сьогодні об'явиться вам Господь.
Leviticus	Lev	1	9	5	І вони взяли, що наказав був Мойсей, перед скинію заповіту. І прийшла вся громада, та й стала перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	9	6	І сказав Мойсей: Оце та річ, що Господь наказав був, зробите, і об'явиться вам слава Господня.
Leviticus	Lev	1	9	7	І сказав Мойсей до Аарона: Підійди до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопалення, і очисти себе та народ, і вчини жертву за народ, і очисти їх, як наказав був Господь.
Leviticus	Lev	1	9	8	І підійшов Аарон до жертівника, та й зарізав теля жертви за свій гріх.
Leviticus	Lev	1	9	9	А сини Ааронові принесли до нього кров, і вмочив він свого пальця в кров, та й дав на роги жертівника, а кров вилив до підстави жертівника.
Leviticus	Lev	1	9	10	А лій і нирки та сальника на печінці з жертви за гріх спалив на жертівнику, як Господь наказав був Мойсеєві,
Leviticus	Lev	1	9	11	а м'ясо та шкуру спалив в огні поза табором.
Leviticus	Lev	1	9	12	І зарізав він жертву цілопалення, а Ааронові сини подали йому кров, і він покропив на жертівника навколо.
Leviticus	Lev	1	9	13	А цілопалення достачали йому його частинами, і голову, а він палив на жертівнику.
Leviticus	Lev	1	9	14	І обмив він нутрощі та голінки, і спалив на цілопаленні на жертівнику.
Leviticus	Lev	1	9	15	І приніс він жертву за народ, і взяв козла жертви за гріх народу, та й зарізав його, і склав його в жертві за гріх, як і першого.
Leviticus	Lev	1	9	16	І він приніс цілопалення, і вчинив його за постановою.
Leviticus	Lev	1	9	17	І він приніс хлібну жертву, і наповнив із неї руку свою, та й спалив на жертівнику, крім цілопалення ранкового.
Leviticus	Lev	1	9	18	І зарізав він вола й барана жертву мирну, що належить народові, а сини Ааронові принесли йому кров, і він покропив нею жертівника навколо,
Leviticus	Lev	1	9	19	і принесли лій з вола та з барана, курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і нирки, і сальника на печінці.
Leviticus	Lev	1	9	20	І поклали вони лій на грудину, а він спалив лій на жертівнику.
Leviticus	Lev	1	9	21	А грудину та праве стегно Аарон колихав, як колихання перед Господнім лицем, як наказав був Мойсей.
Leviticus	Lev	1	9	22	І підняв Аарон свої руки до народу, та й поблагословив його, і зійшов від приношення жертви за гріх і цілопалення та мирної жертви.
Leviticus	Lev	1	9	23	І ввійшов Мойсей та Аарон до скинії заповіту; і вийшли вони, і поблагословили народ, і слава Господня показалася всьому народові.
Leviticus	Lev	1	9	24	І вийшов огонь від лиця Господнього, і спалив на жертівнику цілопалення та товщ. А ввесь народ бачив це, і закричали вони з радости, та й попадали на обличчя свої...
Leviticus	Lev	1	10	1	І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм.
Leviticus	Lev	1	10	2	І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	10	3	І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон.
Leviticus	Lev	1	10	4	І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, та й промовив до них: Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза табір.
Leviticus	Lev	1	10	5	І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза табір, як наказав був Мойсей.
Leviticus	Lev	1	10	6	І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спалення, що спалив Господь.
Leviticus	Lev	1	10	7	А зо входу скинії заповіту не вийдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього помазання. І зробили вони за Мойсеєвим словом.
Leviticus	Lev	1	10	8	А Господь промовляв до Аарона, говорячи:
Leviticus	Lev	1	10	9	Вина та п'янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,
Leviticus	Lev	1	10	10	і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,
Leviticus	Lev	1	10	11	і щоб навчати Ізраїлевих синів усіх постанов, про що говорив до них Господь через Мойсея.
Leviticus	Lev	1	10	12	І Мойсей промовляв до Аарона та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: Візьміть хлібну жертву, полишену з огняних Господніх жертов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це Найсвятіше.
Leviticus	Lev	1	10	13	І будете їсти її в місці святому, бо вона уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняних жертов Господніх, бо так мені наказано.
Leviticus	Lev	1	10	14	А грудину колихання та стегно приношення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої дочки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.
Leviticus	Lev	1	10	15	Стегно приношення й грудину колихання на огняних жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь.
Leviticus	Lev	1	10	16	А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спалений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:
Leviticus	Lev	1	10	17	Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона Найсвятіше, і її я дав вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	10	18	Тож не внесено крови її до святині всередину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав.
Leviticus	Lev	1	10	19	І промовляв Аарон до Мойсея: От сьогодні принесли вони свою жертву за гріх і цілопалення своє перед Господнє лице, і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, чи буде це добре в Господніх очах?
Leviticus	Lev	1	10	20	І почув Мойсей, і було це добре в його очах.
Leviticus	Lev	1	11	1	І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи їм:
Leviticus	Lev	1	11	2	Промовляйте до Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та звірина, що будете їсти зо всієї худоби, що на землі:
Leviticus	Lev	1	11	3	Кожну з худоби, що має розділені копита, і що має копита роздвоєні розривом, що жує жуйку, її будете їсти.
Leviticus	Lev	1	11	4	Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку, і з тих, що мають розділені копита: верблюда, бо він жує жуйку, та розділених копит не має, нечистий він для вас.
Leviticus	Lev	1	11	5	І тушканчика, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, нечистий він для вас.
Leviticus	Lev	1	11	6	І зайця, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, нечистий він для вас.
Leviticus	Lev	1	11	7	І свині, бо вона має розділені ратиці, і має ратиці роздвоєні розривом, та жуйки не жує, нечиста вона для вас.
Leviticus	Lev	1	11	8	Їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього падла не будете доторкатися, нечисте воно для вас.
Leviticus	Lev	1	11	9	Оце будете їсти зо всього, що в воді: усе, що має плавці та луску в воді, у морях та в річках, їх будете їсти.
Leviticus	Lev	1	11	10	А все, що не має плавців та луски в морях і в річках, зо всього, що роїться в воді, і зо всього, що пливає в воді, гидота вони для вас!
Leviticus	Lev	1	11	11	І вони будуть гидота для вас, їхнього м'яса не будете їсти, а їхнього падла будете бридитися.
Leviticus	Lev	1	11	12	Усе, що не має плавців та луски в воді, гидота воно для вас.
Leviticus	Lev	1	11	13	А з птаства будете бридитися оцього, не будете їх їсти, гидота вони: орла, грифа й морського орла,
Leviticus	Lev	1	11	14	і коршака, і сокола за родом його,
Leviticus	Lev	1	11	15	усякого крука за родом його,
Leviticus	Lev	1	11	16	і струся, і сови, і яструба за родом його,
Leviticus	Lev	1	11	17	і пугача, і рибалки, та ібіса,
Leviticus	Lev	1	11	18	і лебедя, і пелікана, і сича,
Leviticus	Lev	1	11	19	і бусла, чаплі за родом її, і одуда, і нетопира.
Leviticus	Lev	1	11	20	Уся комашня, що ходить на чотирьох, гидота вона для вас.
Leviticus	Lev	1	11	21	Тільки те будете їсти зо всієї комашні, що ходить на чотирьох, що має голінки вище своїх ніг, щоб ними скакати на землі.
Leviticus	Lev	1	11	22	Оці серед них будете їсти: сарану за родом її, і сол'ам за родом його, і харґол за родом його, і хаґав за родом його.
Leviticus	Lev	1	11	23	А вся гадина летюча, що має чотири ноги, гидота вона для вас.
Leviticus	Lev	1	11	24	І через них ви будете ставати нечисті: кожен, хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	11	25	А кожен, хто понесе що з їхнього падла, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	11	26	Щодо всякої худоби, що має розділене копито, і що не має роздвоєного розривом копита, і жуйки не жує, нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий.
Leviticus	Lev	1	11	27	А кожне серед усякої звірини, що ходить на лапах своїх, що ходить на чотирьох, нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	11	28	А хто носить їхнє падло, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. Нечисті вони для вас.
Leviticus	Lev	1	11	29	А оце вам нечисте серед плазунів, що плазують по землі: кріт, і миша, і ящірка за родом її,
Leviticus	Lev	1	11	30	і ховрах, і щур, і слимак, і їжак, і тхір.
Leviticus	Lev	1	11	31	Оці нечисті для вас серед усього плазуючого. Кожен, хто доторкнеться до них, коли вони мертві, буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	11	32	І все, що впаде на нього, коли вони мертві, буде нечисте, кожна річ, з дерева, або з одежі, або зо шкури, або з грубої тканини, кожна річ, що вживається до праці, в воду треба покласти їх, і будуть нечисті аж до вечора, а потому стануть чистими.
Leviticus	Lev	1	11	33	А всякий глиняний посуд, що з них упаде що до його середини, усе, що в середині його, стане нечисте, а його розіб'єте.
Leviticus	Lev	1	11	34	Кожна їжа, що їсться, на якій була вода з такого посуду, буде нечиста; а кожен напій, що п'ється, у кожнім такім посуді стане нечистим.
Leviticus	Lev	1	11	35	І все, що на нього впаде з їхнього падла, стане нечисте: піч та огнище буде розвалене, вони нечисті, і нечисті будуть для вас.
Leviticus	Lev	1	11	36	Тільки джерело та яма, збір води, будуть чисті. А хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий.
Leviticus	Lev	1	11	37	А коли що впаде з їхнього падла на всяке насіння сівби, що сіється, чисте воно.
Leviticus	Lev	1	11	38	А коли буде налита вода на насіння, і впаде на нього з їхнього падла, нечисте воно для вас.
Leviticus	Lev	1	11	39	А коли помре що з худоби, що вона на їжу для вас, то хто доторкнеться падла її, той буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	11	40	А хто їсть із падла її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І хто носить падло її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	11	41	А все плазуюче, що плазує по землі, гидота воно, не буде їстися.
Leviticus	Lev	1	11	42	Усе, що повзає на животі, і все, що повзає на чотирьох, аж до всього, що багатоножне, усе плазуюче, що плазує по землі, не будете їх їсти, бо гидота вони.
Leviticus	Lev	1	11	43	Не занечищуйте душ своїх усім плазуючим, що плазує, і не зробитеся нечисті ними, і не станете нечисті ними.
Leviticus	Lev	1	11	44	Бо Я Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі.
Leviticus	Lev	1	11	45	Бо Я Господь, що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути для вас Богом. І будьте святі, бо святий Я.
Leviticus	Lev	1	11	46	Оце закон про худобу, і про птаство, і про всяку живу звірину, що рухається в воді, і про всяку душу, що плазує по землі,
Leviticus	Lev	1	11	47	щоб відділювати між нечистим та між чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться.
Leviticus	Lev	1	12	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	12	2	Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли жінка зачне, і породить дитя чоловічої статі, то буде нечиста сім день; як за днів нечистоти місячного її, буде нечиста вона.
Leviticus	Lev	1	12	3	А восьмого дня буде обрізане тіло крайньої плоті його.
Leviticus	Lev	1	12	4	І буде вона сидіти в крові очищення тридцять день і три дні. До всякої святощі не буде вона доторкатися, а до святині не ввійде аж до виповнення днів очищення її.
Leviticus	Lev	1	12	5	А якщо породить дитя жіночої статі, то буде нечиста вона два тижні, як за нечистости її місячної, і буде сидіти вона на крові очищення шістдесят день і шість день.
Leviticus	Lev	1	12	6	А по виповненні днів очищення її за сина або за дочку, принесе вона однорічне ягня на цілопалення, та голубеня або горлицю на жертву за гріх, до входу скинії заповіту до священика.
Leviticus	Lev	1	12	7	І він принесе це перед Господнє лице, і очистить її, і вона очиститься від джерела своєї крови. Це закон про породіллю дитини чоловічої або жіночої статі.
Leviticus	Lev	1	12	8	А коли рука її не спроможеться на ягня, то візьме вона дві горлиці або двоє голубенят, одне на цілопалення й одне на жертву за гріх, й очистить її священик, і вона стане чиста.
Leviticus	Lev	1	13	1	І Господь промовляв до Мойсея й Аарона, говорячи:
Leviticus	Lev	1	13	2	Чоловік, коли буде на шкурі тіла його напухлина, або лишай, або біла пляма, і буде на шкурі тіла його ніби болячка прокази, то буде спроваджений він до священика Аарона або одного з синів його, священиків.
Leviticus	Lev	1	13	3	І огляне священик ту болячку на шкурі тіла, а волосся на болячці перемінилося на біле, і вигляд болячки глибший від шкури тіла його, болячка прокази воно. І огляне її священик, і визнає його за нечистого.
Leviticus	Lev	1	13	4	А якщо болячка біла вона на шкурі тіла його, а вигляд її не глибший від шкури, і волосся її не перемінилося на біле, то замкне священик хворого на сім день.
Leviticus	Lev	1	13	5	І огляне її священик сьомого дня, а ось болячка, на погляд його, спинилася, не поширилася та болячка по шкурі, то замкне його священик удруге на сім день.
Leviticus	Lev	1	13	6	І огляне його священик сьомого дня вдруге, а ось болячка поблідла, не поширилася та болячка по шкурі, то священик визнає його за чистого, лишай вона. І випере він одежу свою та й стане чистий.
Leviticus	Lev	1	13	7	А якщо справді пошириться лишай той по шкурі по явленні священику на очищення його, то явиться він удруге до священика.
Leviticus	Lev	1	13	8	І огляне священик, а ось лишай той поширився по шкурі, то священик визнає його за нечистого, проказа воно.
Leviticus	Lev	1	13	9	Коли буде на людині болячка прокази, то буде приведена до священика.
Leviticus	Lev	1	13	10	І огляне священик, а ось на шкурі біла напухлина, і вона перемінила волосся на біле, і на напухлині ріст живого м'яса,
Leviticus	Lev	1	13	11	то це стара проказа на шкурі тіла його. І священик визнає його за нечистого, але не замкне його, бо справді давно він нечистий.
Leviticus	Lev	1	13	12	А якщо справді кинеться та проказа по шкурі, і покриє та проказа всю шкуру хворого від голови його аж до ніг його, куди лиш глянуть очі священикові,
Leviticus	Lev	1	13	13	і огляне священик, а ось проказа та покрила все тіло його, то він визнає за чисту ту болячку: вся вона перемінилася на білу, чиста вона.
Leviticus	Lev	1	13	14	А того дня, коли в ній побачиться живе м'ясо, він стане нечистий.
Leviticus	Lev	1	13	15	І огляне священик живе м'ясо, і визнає його за нечистого; те живе м'ясо нечисте воно, проказа воно.
Leviticus	Lev	1	13	16	Або коли живе м'ясо знову переміниться на біле, то він прийде до священика.
Leviticus	Lev	1	13	17	І огляне його священик, а ось перемінилася болячка на білу, то священик визнає ту болячку за чисту, чиста вона.
Leviticus	Lev	1	13	18	А тіло, коли буде на ньому на шкурі його гнояк, і він вилікуваний,
Leviticus	Lev	1	13	19	а на місці гнояка буде біла напухлина, або біла, червонява пляма, то покажеться священикові.
Leviticus	Lev	1	13	20	І огляне священик, а ось вигляд її нижчий від шкури, а волосся її перемінилося на біле, то священик визнає її за нечисту, болячка прокази вона, вона кинулась на гнояку.
Leviticus	Lev	1	13	21	А якщо огляне її священик, а ось нема в ній білого волосся, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то замкне його священик на сім день.
Leviticus	Lev	1	13	22	А якщо справді пошириться по шкурі, то священик визнає його за нечистого, болячка прокази вона.
Leviticus	Lev	1	13	23	А якщо біла пляма спинилася на своєму місці, не поширилася, вона струп чиряка, і священик визнає його за чистого.
Leviticus	Lev	1	13	24	Або тіло, коли буде на шкурі його опалення від огню, і буде заріст того опалення плямкою білою червонявою або білою,
Leviticus	Lev	1	13	25	то огляне її священик, а ось перемінилось волосся в плямі на біле, а вид її глибший від шкури, проказа вона, в опаленні кинулась. І визнає священик його за нечистого, болячка прокази вона.
Leviticus	Lev	1	13	26	А якщо священик огляне її, а ось у плямі нема білого волосу, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то священик замкне його на сім день.
Leviticus	Lev	1	13	27	І огляне його священик восьмого дня. Якщо справді пошириться по шкурі, то священик визнає його за нечистого, болячка прокази вона.
Leviticus	Lev	1	13	28	А якщо пляма спиниться на своїм місці, не поширилася по шкурі, і вона бліда, вона напухлина опалення. І священик визнає його за чистого, бо струп опалення вона.
Leviticus	Lev	1	13	29	А чоловік або жінка, коли буде на кому болячка на голові або на бороді,
Leviticus	Lev	1	13	30	то священик огляне ту болячку, а ось вид її глибший від шкури, а в ній жовтий, тонкий волос, то священик визнає його за нечисту, парші вона, вона проказа голови або бороди.
Leviticus	Lev	1	13	31	А коли священик огляне болячку паршів, а ось вид її не глибший від шкури, і в ній нема чорного волосу, то священик замкне хворого на парші на сім день.
Leviticus	Lev	1	13	32	І огляне священик ту болячку сьомого дня, а ось не поширилися парші, і волосся в них не стали жовті, а вид паршів не глибший від шкури,
Leviticus	Lev	1	13	33	то він поголиться, а паршів не поголить. І замкне священик хворого на парші вдруге на сім день.
Leviticus	Lev	1	13	34	І огляне священик парші сьомого дня, а ось парші не поширилися по шкурі, і їхній вид не глибший від шкури, то священик визнає його за чистого, і він випере одежу свою, і стане чистий.
Leviticus	Lev	1	13	35	А якщо справді поширяться парші по шкурі по його очищенні,
Leviticus	Lev	1	13	36	то священик огляне його, а ось поширились парші по шкурі, то священик не буде досліджувати щодо жовтого волосся, нечистий він.
Leviticus	Lev	1	13	37	А якщо, на його погляд парші спинилися, і в них виросло чорне волосся, то парші вилікувані, він чистий. І священик визнає його за чистого.
Leviticus	Lev	1	13	38	А чоловік або жінка, коли на шкурі їхнього тіла буде багато білих плям,
Leviticus	Lev	1	13	39	то огляне священик, а ось на шкурі їхнього тіла бліді білі плями, лишай воно, кинувся на шкурі, чистий він.
Leviticus	Lev	1	13	40	А коли в кого облізе голова його, лисий він, він чистий.
Leviticus	Lev	1	13	41	А якщо голова його облізла спереду його, лисий він спереду, він чистий.
Leviticus	Lev	1	13	42	А коли на лисині ззаду або на лисині спереду буде біла червонява болячка, це проказа, кинулась вона в лисині задній його або в лисині передній його.
Leviticus	Lev	1	13	43	І огляне його священик, а ось напухлина болячки біла червонява в лисині задній його або в лисині передній його, як вигляд прокази на шкурі тіла,
Leviticus	Lev	1	13	44	то це чоловік прокажений, нечистий він. Конче визнає священик його за нечистого, на голові його болячка його.
Leviticus	Lev	1	13	45	А прокажений, що проказа на ньому, одежа його буде роздерта, а голова його буде відкрита, і по уста закриє, і буде кричати: Нечистий, нечистий!
Leviticus	Lev	1	13	46	По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий, він нечистий. Самітний буде пробувати він, поза табором оселя його.
Leviticus	Lev	1	13	47	А одежа, коли буде на ній зараза прокази, на одежі вовняній або на одежі льняній,
Leviticus	Lev	1	13	48	або на нитці прямовісній, або на нитці поземій із льону та вовни, або на шкурі, або на всякім шкурянім виробі,
Leviticus	Lev	1	13	49	і буде та зараза зеленява або червонява на одежі, або на шкурі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій шкуряній речі, зараза прокази воно. І буде воно показане священикові.
Leviticus	Lev	1	13	50	І огляне священик ту заразу, та й замкне заразливе на сім день.
Leviticus	Lev	1	13	51	А дня сьомого огляне він ту заразу; коли зараза та поширилася на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на шкурі, на всьому, що зроблене зо шкури, та зараза злослива проказа, нечиста вона.
Leviticus	Lev	1	13	52	І він спалить ту одежу, або нитку прямовісну, або нитку позему в вовні або в льоні, або всяку річ шкуряну, що буде на ній зараза, бо злослива проказа це, огнем буде спалена.
Leviticus	Lev	1	13	53	А якщо священик побачить, а ось не поширилася зараза на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій речі шкуряній,
Leviticus	Lev	1	13	54	то священик накаже, і виперуть те, що на ньому зараза. І він замкне те вдруге на сім день.
Leviticus	Lev	1	13	55	І огляне священик заразу по випранні, і ось, зараза не перемінила свого вигляду, і зараза не поширилася, нечиста вона, огнем її спалите; вона заглиблення на стороні його передній або на стороні його задній.
Leviticus	Lev	1	13	56	А якщо священик побачив, а ось зараза та зблідла по випранні її, то він відірве її від одежі або від шкури, або від нитки прямовісної, або від нитки поземої.
Leviticus	Lev	1	13	57	А якщо вона покажеться ще на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на якій шкуряній речі, то це шириться вона, огнем спалиш те, що на ньому та зараза.
Leviticus	Lev	1	13	58	А одежа, або нитка прямовісна, або нитка позема, або яка шкуряна річ, що випереш і зійде від них та зараза, то буде випрана вдруге, і буде чиста.
Leviticus	Lev	1	13	59	Оце закон про хворобу прокази на одежі вовняній або на льняній, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на шкурі, на очищення її або на признання її за нечисту.
Leviticus	Lev	1	14	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	14	2	Оце буде закон про прокаженого в дні очищення його: І буде він приведений до священика.
Leviticus	Lev	1	14	3	І вийде священик поза табір, і огляне священик, а ось вилікувана хвороба прокази в прокаженого,
Leviticus	Lev	1	14	4	то священик накаже, і візьме для очищуваного двох живих чистих птахів, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу.
Leviticus	Lev	1	14	5	І накаже священик, і заріже одного птаха до глиняного посуду над живою водою.
Leviticus	Lev	1	14	6	Птаха живого він візьме його, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу, і вмочить їх та живого птаха в крові птаха, зарізаного над живою водою.
Leviticus	Lev	1	14	7	І покропить на очищуваного від прокази сім раз, та й очистить його, а живого птаха пустить у поле.
Leviticus	Lev	1	14	8	А очищуваний випере одежу свою й поголить усе волосся своє, і обмиється в воді, стане чистий. А потому ввійде до табору, і буде жити поза наметом своїм сім день.
Leviticus	Lev	1	14	9	І станеться сьомого дня, поголить він усе волосся своє, свою голову, і бороду свою, і брови очей своїх, і все волосся своє оголить, і випере одежу свою, і вимиє тіло своє в воді, і стане він чистий.
Leviticus	Lev	1	14	10	А восьмого дня візьме він двоє баранців безвадних, і одну однорічну безвадну вівцю і три десятих пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, і одного лоґа оливи.
Leviticus	Lev	1	14	11	І поставить священик, що очищує, чоловіка очищуваного з ними перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	14	12	І візьме священик одного баранця, і принесе його на жертву за гріх, та лоґа оливи, та й буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	14	13	І він заріже того баранця в місці, де ріже жертву за гріх і цілопалення, у місці святині, бо як жертва за гріх та жертва за провину, вона для священика, найсвятіше вона.
Leviticus	Lev	1	14	14	І візьме священик крови жертви за провину, та й дасть священик на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його.
Leviticus	Lev	1	14	15	І візьме священик з лоґу оливи, та й виллє на ліву долоню свою.
Leviticus	Lev	1	14	16	І вмочить священик правого пальця свого в оливу, що на лівій долоні його, і покропить з оливи пальцем своїм сім раз перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	14	17	А з решти оливи, що на долоні його, священик дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його на кров жертви за провину.
Leviticus	Lev	1	14	18	А позостале з оливи, що на долоні священиковій, дасть на голову очищуваного. І священик очистить його перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	14	19	І вчинить священик жертву за гріх, і очистить очищуваного з нечистоти його, а потім заріже цілопалення.
Leviticus	Lev	1	14	20	І зложить священик те цілопалення та ту хлібну жертву на жертівнику, і священик очистить його, і стане він чистий.
Leviticus	Lev	1	14	21	А якщо він бідний, і рука його неспроможна, то візьме одного баранця на жертву за провину на колихання, щоб очистити його, і одну десяту ефи пшеничної муки, мішану в оливі, і лоґа оливи,
Leviticus	Lev	1	14	22	та дві горлиці або двоє голубенят, на що спроможна рука його, і буде одне жертва за гріх, а одне цілопалення.
Leviticus	Lev	1	14	23	І він принесе їх восьмого дня на своє очищення до священика, до входу скинії заповіту перед Господнє лице.
Leviticus	Lev	1	14	24	І візьме священик ягня жертви за провину й лоґа оливи, та й буде колихати їх священик, як колихання перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	14	25	І заріже ягня жертви за провину, і візьме священик крови жертви за провину, та й дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його.
Leviticus	Lev	1	14	26	А з оливи виллє священик на ліву долоню свою.
Leviticus	Lev	1	14	27	І покропить священик своїм правим пальцем з оливи, що на лівій долоні його, сім раз перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	14	28	І дасть священик із оливи, що на долоні його, на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його, на місце крови жертви за провину.
Leviticus	Lev	1	14	29	А позостале з оливи, що на священиковій долоні, дасть на голову очищуваного на очищення його перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	14	30	І він спорядить одну з горлиць або з голубенят із того, на що спроможна рука його,
Leviticus	Lev	1	14	31	на що спроможна рука його, одне жертва за гріх, а одне цілопалення понад жертву хлібну. І очистить священик очищуваного перед Господнім лицем.
Leviticus	Lev	1	14	32	Оце закон про того, що в ньому хвороба прокази, що рука його неспроможна при очищенні його.
Leviticus	Lev	1	14	33	І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Leviticus	Lev	1	14	34	Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, що Я даю вам на володіння, і наведу хворобу прокази на доми Краю вашого володіння,
Leviticus	Lev	1	14	35	то прийде той, що його той дім, та й скаже священикові, говорячи: Ніби зараза показалася мені в домі.
Leviticus	Lev	1	14	36	І накаже священик, і опорожнять той дім, поки прийде священик, щоб оглянути заразу, щоб не стало нечистим усе, що в домі. А потому ввійде священик, щоб оглянути той дім.
Leviticus	Lev	1	14	37	І він огляне заразу, і ось у стінах дому заглиблення зеленяві або червоняві, а їхній вид нижчий від стіни.
Leviticus	Lev	1	14	38	І вийде священик із того дому до виходу дому того, і замкне той дім на сім день.
Leviticus	Lev	1	14	39	І вернеться священик сьомого дня та й огляне, а ось поширилася та зараза на стінах того дому.
Leviticus	Lev	1	14	40	І накаже священик, і витягнуть каміння, що на них та зараза, та й кинуть їх поза місто, до місця нечистого.
Leviticus	Lev	1	14	41	А дім той він вишкребе зсередини кругом, а глину, що вишкребли, висиплють поза містом, до нечистого місця.
Leviticus	Lev	1	14	42	І візьмуть інше каміння, і покладуть замість того каміння, і візьме інший тинк і обтинкує той дім.
Leviticus	Lev	1	14	43	А якщо вернеться та зараза, і кинеться в домі по витягненні того каміння й по вишкребанні того дому й по обтинкуванні,
Leviticus	Lev	1	14	44	то ввійде священик і огляне, а ось поширилася та зараза в тім домі, проказа злослива вона в тім домі, нечистий він.
Leviticus	Lev	1	14	45	І розвалить той дім, і каміння його, і дерево його, і ввесь тинк дому, і винесе поза місто, до нечистого місця.
Leviticus	Lev	1	14	46	А хто входить до того дому всі дні, коли він замикав його, той буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	14	47	А хто лежить у тім домі, той випере одежу свою, і хто їсть у тім домі, той випере одежу свою.
Leviticus	Lev	1	14	48	А якщо знову ввійде священик і побачить, а ось не поширилася зараза в домі по обтинкуванні дому, то священик визнає той дім за чистий, бо зараза вилікувана.
Leviticus	Lev	1	14	49	І візьме він на очищення того дому два птахи, і кедрового дерева, і червені, та ісопу.
Leviticus	Lev	1	14	50	І заріже одного птаха до глиняного посуду над живою водою.
Leviticus	Lev	1	14	51	І візьме він кедрового дерева, та ісопу, і червені, і живого птаха, та й умочить їх у крові зарізаного птаха та в живій воді, і сім раз покропить на той дім.
Leviticus	Lev	1	14	52	І очистить він той дім пташиною кров'ю, і живою водою, і птахом живим, і кедровим деревом, і ісопом, і червенню.
Leviticus	Lev	1	14	53	І пустить він живого птаха поза місто на поле, і очистить дім той, і він стане чистий.
Leviticus	Lev	1	14	54	Оце закон для всякої хвороби прокази та для паршів,
Leviticus	Lev	1	14	55	і для прокази одежі, і для дому,
Leviticus	Lev	1	14	56	і для напухлини, і для лишаю, і для білої плями,
Leviticus	Lev	1	14	57	для навчання на день занечищення й на день відчищення. Оце закон про проказу.
Leviticus	Lev	1	15	1	І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Leviticus	Lev	1	15	2	Промовляйте до Ізраїлевих синів і скажіть їм: Кожен чоловік, коли з його тіла тектиме теча його, нечистий він.
Leviticus	Lev	1	15	3	А це буде про нечистість його в течі його: коли тіло його випускає течу свою, або коли в тілі його задержалась теча його, воно нечистість його.
Leviticus	Lev	1	15	4	Кожне ложе, що течивий ляже на ньому, буде нечисте, і кожна річ, що він сяде на ній, буде нечиста.
Leviticus	Lev	1	15	5	І кожен, хто доторкнеться ложа його, випере свою одежу й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	6	А хто сяде на річ, що на ній сидів течивий, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	7	А хто доторкнеться до тіла течивого, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	8	А коли течивий плюне на чистого, то випере той одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	9	І кожен повіз, що на нім конно їде течивий, буде нечистий.
Leviticus	Lev	1	15	10	І кожен, хто доторкнеться до всього, що буде під ним, буде нечистий аж до вечора. А хто їх носить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	11	І кожен, кого доторкнеться течивий, а рук своїх він не обілляв водою, то випере він одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	12	А глиняний посуд, що його доторкнеться течивий, буде розбитий, а кожен посуд дерев'яний буде обмитий водою.
Leviticus	Lev	1	15	13	А коли течивий стане чистий від течі своєї, то він відлічить сім день на своє очищення, і випере одежу свою, і обмиє тіло своє в живій воді, і стане чистий.
Leviticus	Lev	1	15	14	А восьмого дня він візьме собі дві горлиці або двоє голубенят, та й прийде перед лице Господнє до входу скинії заповіту, і дасть їх священикові.
Leviticus	Lev	1	15	15	І спорядить їх священик: одне жертвою за гріх, а одне цілопаленням, та й очистить священик його перед Господнім лицем від течі його.
Leviticus	Lev	1	15	16	А чоловік, коли вийде з нього насіння парування, то обмиє в воді все тіло своє, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	17	А всяка одежа й всяка шкура, що на ній буде насіння парування, то вона буде випрана в воді, і буде нечиста аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	18	І жінка, що чоловік лежатиме з нею на парування, то обмиються вони в воді, і будуть нечисті аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	19	А жінка, коли буде течива, кров буде течею її в тілі її то сім день буде в своїй нечистості, а кожен, хто доторкнеться її, буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	20	І все, на чому вона лежатиме в нечистості своїй, буде нечисте; і все, на чому вона сяде, буде нечисте.
Leviticus	Lev	1	15	21	А кожен, хто доторкнеться до місця лежання її, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	22	А кожен, хто доторкнеться до всякої речі, на якій вона сидить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	23	А якщо було б щось на ложі або на тій речі, що вона сиділа на ній, і він доторкнеться того, то буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	24	А якщо буде лежати чоловік із нею, то нечистість її буде на ньому, і буде він нечистий сім день.
Leviticus	Lev	1	15	25	А жінка, коли буде текти теча крови її багато днів не в часі нечистости її, або коли буде текти понад нечистості її, то всі дні течі нечистости її буде вона, як за днів нечистости її, нечиста вона.
Leviticus	Lev	1	15	26	Кожне ложе, на якому вона лежатиме всі дні течі її, буде для неї, як ложе її нечистости. І кожна річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечистість місячного очищення її.
Leviticus	Lev	1	15	27	І кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і випере одежу свою, і обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus	Lev	1	15	28	А якщо вона очиститься від течі своєї, то відлічить собі сім день, а потому стане чиста.
Leviticus	Lev	1	15	29	А восьмого дня візьме собі дві горлиці, або двоє голубенят, та й принесе їх до священика до входу скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	15	30	І спорядить священик одне жертвою за гріх, а одне цілопаленням, та й очистить священик її перед Господнім лицем від течі нечистости її.
Leviticus	Lev	1	15	31	І відділите Ізраїлевих синів від їхньої нечистости, щоб не повмирали вони в своїй нечистості через занечищення їхнє Моєї скинії, яка серед них.
Leviticus	Lev	1	15	32	Оце закон про течивого та про того, що з нього виходить насіння лежання, що ним занечищується,
Leviticus	Lev	1	15	33	і про хвору в місячнім очищенні її, і про течивого на течу свою, для чоловіка й для жінки, та для чоловіка, що буде лежати з нечистою.
Leviticus	Lev	1	16	1	І Господь промовляв до Мойсея по смерті обох Ааронових синів, коли вони були наблизилися перед Господнє лице і померли.
Leviticus	Lev	1	16	2	І сказав Господь до Мойсея: Промовляй до Аарона, брата свого, і нехай він не входить кожного часу до святині за завісу, перед віко, що на ковчезі, щоб не вмер він, бо Я в хмарі являюся над тим віком.
Leviticus	Lev	1	16	3	З оцим увійде Аарон до святині, з телям на жертву за гріх та з бараном на цілопалення.
Leviticus	Lev	1	16	4	Він зодягне священного льняного хітона, і льняна спідня одіж буде на тілі його, і підпережеться льняним поясом, і обвинеться льняним завоєм, вони священні шати. І обмиє в воді своє тіло, та й зодягне він їх.
Leviticus	Lev	1	16	5	А від громади Ізраїлевих синів візьме він два козли на жертву за гріх та одного барана на цілопалення.
Leviticus	Lev	1	16	6	І принесе Аарон теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім.
Leviticus	Lev	1	16	7	І візьме він обох тих козлів, та й поставить їх перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.
Leviticus	Lev	1	16	8	І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, один жеребок для Господа, і один жеребок для Азазеля.
Leviticus	Lev	1	16	9	І принесе Аарон козла, що на нього вийшов жеребок для Господа, і вчинить його жертвою за гріх.
Leviticus	Lev	1	16	10	А козел, що на нього випав жеребок для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню.
Leviticus	Lev	1	16	11	І принесе Аарон бичка жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім; і заріже бичка жертви за гріх, що належить йому.
Leviticus	Lev	1	16	12	І візьме повну кадильницю горючого вугілля з-над жертівника перед Господнім лицем, і повні жмені свої тонко товченого запашного кадила, та й внесе за завісу.
Leviticus	Lev	1	16	13	І покладе він те кадило на огонь перед Господнім лицем, а хмара кадила закриє віко, що над свідоцтвом, щоб він не помер.
Leviticus	Lev	1	16	14	І візьме він крови бичка, та й покропить пальцем своїм на переді віка на схід, а перед віком покропить з крови сім раз своїм пальцем.
Leviticus	Lev	1	16	15	І заріже козла жертви за гріх, що належить народові, і внесе його кров за завісу, та й зробить із кров'ю його, як зробив був із кров'ю теляти, і покропить її на віко та перед віком.
Leviticus	Lev	1	16	16	І очистить він святиню з нечистости Ізраїлевих синів та з їхніх переступів через усі гріхи їхні. І так він зробить для скинії заповіту, що знаходиться з ними серед їхньої нечистости.
Leviticus	Lev	1	16	17	І жоден чоловік не буде в скинії заповіту, коли він входить на очищення до святині, аж до виходу його. І очистить він себе та дім свій, та всю громаду Ізраїлеву.
Leviticus	Lev	1	16	18	І вийде він до жертівника, що перед Господнім лицем, та й очистить його; і візьме крови теляти й крови козла, та й дасть на роги жертівника навколо.
Leviticus	Lev	1	16	19	І покропить на нього з крови пальцем своїм сім раз, та й очистить його, та освятить його від нечистости Ізраїлевих синів.
Leviticus	Lev	1	16	20	А коли він скінчить очищення святині й скинії заповіту та жертівника, то приведе живого козла.
Leviticus	Lev	1	16	21	І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню.
Leviticus	Lev	1	16	22	І понесе той козел на собі всі їхні гріхи до краю неврожайного, і пустить того козла в пустиню.
Leviticus	Lev	1	16	23	І ввійде Аарон до скинії заповіту, і здійме льняні шати, що зодягнув був при вході його до святині, і покладе їх там.
Leviticus	Lev	1	16	24	І обмиє він тіло своє в воді в місці святім, і зодягне шати свої та й вийде, і вчинить цілопалення своє та цілопалення за народ, і очистить себе та народ.
Leviticus	Lev	1	16	25	А лій жертви за гріх спалить на жертівнику.
Leviticus	Lev	1	16	26	А той, хто відводив козла до Азазеля, випере одежу свою й обмиє тіло своє в воді, а потому ввійде до табору.
Leviticus	Lev	1	16	27	А теля жертви за гріх та козла жертви за гріх, що їхню кров внесено на очищення в святині, випровадять поза табір, та й спалять в огні їхні шкури, і їхнє м'ясо та їхні нечистости.
Leviticus	Lev	1	16	28	А той, хто їх палить, випере одежу свою й обмиє своє тіло в воді, а потому ввійде до табору.
Leviticus	Lev	1	16	29	І це стане для вас на вічну постанову, сьомого місяця, десятого дня місяця будете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимете ви, ані тубілець, ані приходько, що мешкає серед вас,
Leviticus	Lev	1	16	30	бо того дня буде окуп ваш на очищення ваше, зо всіх гріхів ваших станете чисті перед Господом.
Leviticus	Lev	1	16	31	Субота повного відпочинку від праці вона для вас, і ви будете впокоряти душі свої, це вічна постанова.
Leviticus	Lev	1	16	32	А очистить той священик, що помазали його, і що посвятили його бути священиком замість батька свого. І зодягне він льняні шати, шати священні,
Leviticus	Lev	1	16	33	та й очистить Святеє Святих, і скинію заповіту, і жертівника очистить, і очистить священиків та ввесь народ громади.
Leviticus	Lev	1	16	34	І буде це для вас на вічну постанову на очищення Ізраїлевих синів зо всіх їхніх гріхів раз у році. І він учинив, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus	Lev	1	17	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	17	2	Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи:
Leviticus	Lev	1	17	3	Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в таборі, або щось заріже поза табором,
Leviticus	Lev	1	17	4	а до входу скинії заповіту не приведе того на принесення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, він пролив кров. І буде винищений чоловік той з-посеред народу свого,
Leviticus	Lev	1	17	5	щоб приводили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа.
Leviticus	Lev	1	17	6	І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа.
Leviticus	Lev	1	17	7	І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.
Leviticus	Lev	1	17	8	А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати серед вас, який принесе цілопалення або жертву,
Leviticus	Lev	1	17	9	а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, то буде знищений чоловік той з-посеред народу свого!
Leviticus	Lev	1	17	10	А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,
Leviticus	Lev	1	17	11	бо душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу.
Leviticus	Lev	1	17	12	Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.
Leviticus	Lev	1	17	13	А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає серед них, що вполює здобич звірини або птаства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.
Leviticus	Lev	1	17	14	Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.
Leviticus	Lev	1	17	15	А всяка душа, що їстиме падло та розшарпане серед тубільця і серед приходька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.
Leviticus	Lev	1	17	16	А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.
Leviticus	Lev	1	18	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	18	2	Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	18	3	За чином єгипетського краю, що сиділи ви в нім, не робіть, і за чином Краю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і звичаями їхніми не підете.
Leviticus	Lev	1	18	4	Ви виконуватимете устави Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	18	5	І будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, що людина їх виконує й ними живе. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	18	6	Жоден чоловік не наблизиться до жодної однокровної своєї, щоб відкрити наготу. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	18	7	Наготи батька свого й наготи матері своєї не відкриєш, вона мати твоя, не відкриєш наготи її!
Leviticus	Lev	1	18	8	Наготи жінки батька твого не відкриєш, вона нагота батька твого!
Leviticus	Lev	1	18	9	Наготи сестри своєї, дочки батька свого або дочки матері своєї, що народилися в домі або народилися назовні, не відкриєш їхньої наготи!
Leviticus	Lev	1	18	10	Наготу дочки сина свого або дочки дочки своєї, не відкриєш наготи їхньої, бо вони нагота твоя!
Leviticus	Lev	1	18	11	Наготи дочки жінки батька свого, народженої від батька твого, вона сестра твоя, не відкриєш наготи її!
Leviticus	Lev	1	18	12	Наготи сестри батька свого не відкриєш, вона однокровна батька твого!
Leviticus	Lev	1	18	13	Наготи сестри матері своєї не відкриєш, бо вона однокровна матері твоєї.
Leviticus	Lev	1	18	14	Наготи брата батька свого не відкриєш, до жінки його не наблизишся, вона тітка твоя!
Leviticus	Lev	1	18	15	Наготи невістки своєї не відкриєш, вона жінка сина твого, не відкриєш наготи її!
Leviticus	Lev	1	18	16	Наготи жінки брата свого не відкриєш, вона нагота брата твого!
Leviticus	Lev	1	18	17	Наготи жінки й дочки її не відкриєш; дочки сина її й дочки дочки її не візьмеш, щоб відкрити її наготу, вони однокровні її, це кровозмішання!
Leviticus	Lev	1	18	18	І жінки з сестрою її не візьмеш на суперництво, щоб відкрити наготу її при ній за життя її.
Leviticus	Lev	1	18	19	А до жінки в час відділення нечистости її не наблизишся, щоб відкрити наготу її.
Leviticus	Lev	1	18	20	А з жінкою свого ближнього не будеш лежати на насіння, щоб нею не стати нечистим.
Leviticus	Lev	1	18	21	А з насіння свого не даси на жертву Молохові, і не зневажиш Імени Бога свого. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	18	22	А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, гидота воно!
Leviticus	Lev	1	18	23	І з жодною худобиною не зляжешся, щоб не стати нею нечистим. І жінка не стане перед худобиною на злягання, це паскудство!
Leviticus	Lev	1	18	24	Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами.
Leviticus	Lev	1	18	25	І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, і та земля виригнула мешканців своїх!
Leviticus	Lev	1	18	26	І ви будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, і не зробите жодної зо всіх тих гидот, як і тубілець чи приходько, що мешкає серед вас.
Leviticus	Lev	1	18	27	Бо всі ті гидоти робили люди тієї землі, які перед вами, і стала нечиста та земля.
Leviticus	Lev	1	18	28	І щоб та земля не виригнула вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами.
Leviticus	Lev	1	18	29	Бо кожен, хто зробить одну зо всіх тих гидот, то душі, що роблять, будуть винищені з-посеред їхнього народу.
Leviticus	Lev	1	18	30	І ви будете додержувати наказів Моїх, щоб не чинити чого з тих гидотних постанов, що роблені перед вами, і не споганитеся ними. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	19	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	19	2	Промовляй до всієї громади Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	19	3	Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете додержувати. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	19	4	Не звертайтеся до ідолів, і не робіть собі литих божків. Я Господь Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	19	5	А коли ви принесете мирну жертву для Господа, на вподобання вас принесете її.
Leviticus	Lev	1	19	6	Ви будете їсти її в день принесення вашого та взавтра, а позостале до дня третього огнем буде спалене.
Leviticus	Lev	1	19	7	А якщо справді буде їджене воно третього дня, нечистість воно, не буде вподобане.
Leviticus	Lev	1	19	8	А хто те їсть, понесе він свій гріх, бо споганив він святиню Господню, і буде винищена душа та з-посеред народу свого!
Leviticus	Lev	1	19	9	А коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати;
Leviticus	Lev	1	19	10	а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позостав їх. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	19	11	Не будете красти, і не будете неправдиво заперечувати, і не будете говорити неправди один на одного!
Leviticus	Lev	1	19	12	І не будете присягати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім'я Бога свого. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	19	13	Не будеш гнобити ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита.
Leviticus	Lev	1	19	14	Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	19	15	Не зробите кривди в суді: не будеш потурати особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного, за правдою суди свого ближнього!
Leviticus	Lev	1	19	16	Не будеш ходити пліткарем серед народу свого. Не будеш наставати на життя свого ближнього. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	19	17	Не будеш ненавидіти брата свого в серці своєму. Конче вияви неправду свого ближнього, і не понесеш гріха за нього.
Leviticus	Lev	1	19	18	Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!
Leviticus	Lev	1	19	19	Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішанина ниток, не ввійде на тебе.
Leviticus	Lev	1	19	20	А чоловік, коли буде злягатися з жінкою, а вона невільниця, заручена чоловікові, а справді не була вона викуплена, або визволення не було дане їй, то нехай буде кара, але не будуть вони забиті, бо не увільнена вона.
Leviticus	Lev	1	19	21	І спровадить він жертву за провину свою Господеві до входу скинії заповіту, барана жертви за провину.
Leviticus	Lev	1	19	22	І очистить його священик бараном жертви за провину перед Господнім лицем за гріх його, що він був згрішив. І проститься йому гріх його, що він був згрішив.
Leviticus	Lev	1	19	23	А коли ви ввійдете до Краю цього, і понасаджуєте всяке їстивне дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, три роки буде воно для вас необрізане, не буде їджене.
Leviticus	Lev	1	19	24	А року четвертого ввесь плід його присвятиться для Господа.
Leviticus	Lev	1	19	25	А року п'ятого будете їсти плід його, щоб помножився для вас урожай його. Я Господь, Бог ваш.
Leviticus	Lev	1	19	26	Не будете їсти з кров'ю. Не будете ворожити, і не будете чарувати!
Leviticus	Lev	1	19	27	Не будете стригти волосся довкола голови вашої, і не будеш нищити краю бороди своєї.
Leviticus	Lev	1	19	28	І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі наколеного напису. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	19	29	Не безчесть своєї дочки, і не роби її блудливою, щоб не стала блудливою ця земля, і не наповнилась земля розпустою.
Leviticus	Lev	1	19	30	Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	19	31	Не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	19	32	Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	19	33	А коли мешкатиме з тобою приходько в вашім Краї, то не будете гнобити його.
Leviticus	Lev	1	19	34	Як тубілець із вас буде для вас приходько, що мешкає з вами, і ти будеш любити його, як самого себе, бо приходьки були ви в єгипетськім краї. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	19	35	Не будете чинити кривди в суді, у мірі, у вазі та в мірі рідини.
Leviticus	Lev	1	19	36	Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде в вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю!
Leviticus	Lev	1	19	37	І ви будете держати всі постанови Мої та всі устави Мої, і виконуватимете їх. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	20	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	20	2	І скажеш до Ізраїлевих синів: Кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає в Ізраїлі, який дасть із насіння свого Молохові, буде конче забитий, народ краю закидає його камінням.
Leviticus	Lev	1	20	3	А Я зверну лице Своє проти того чоловіка, і винищу його з-поміж народу його, бо з насіння свого дав він Молохові, щоб занечистити святиню Мою, збезчестити Моє святе Ймення.
Leviticus	Lev	1	20	4	А якщо справді люди того краю сховають свої очі від того чоловіка, коли він дасть із насіння свого Молохові, щоб не забити його,
Leviticus	Lev	1	20	5	то Я зверну Своє лице проти того чоловіка та проти родини його, і винищу його й усіх, що блудять за ним, блудячи за Молохом, з-посеред народу його.
Leviticus	Lev	1	20	6	А душа, що звертається до померлих духів та до чарівників, щоб блудити за ними, то Я зверну Своє лице проти тієї душі, і винищу того з-посеред народу його.
Leviticus	Lev	1	20	7	І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	20	8	І ви будете держати постанови Мої, і будете виконувати їх. Я Господь, що освячує вас!
Leviticus	Lev	1	20	9	Бо кожен чоловік, що прокляне свого батька чи матір свою, буде конче забитий, батька свого чи матір свою він прокляв, кров його на ньому!
Leviticus	Lev	1	20	10	А кожен, хто буде чинити перелюб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, буде конче забитий перелюбник та перелюбниця.
Leviticus	Lev	1	20	11	А хто буде лежати із жінкою батька свого, він відкрив наготу свого батька, будуть конче забиті обоє вони, кров їхня на них!
Leviticus	Lev	1	20	12	А хто буде лежати з невісткою своєю, будуть конче забиті обоє вони, гидоту вчинили вони, кров їхня на них!
Leviticus	Lev	1	20	13	А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них!
Leviticus	Lev	1	20	14	А хто візьме жінку й матір її, гидота це, в огні спалять його та її, і не буде кровозмішання серед вас!
Leviticus	Lev	1	20	15	А хто паруватиметься з скотиною, буде конче забитий, і скотину ту заб'єте.
Leviticus	Lev	1	20	16	А жінка, що наблизиться до якої скотини, щоб лежати з нею, то заб'єш ту жінку та скотину ту, будуть конче забиті вони, кров їхня на них!
Leviticus	Lev	1	20	17	А хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, а вона побачить наготу його, ганьба це! І будуть вони знищені на очах синів їхнього народу, він наготу сестри своєї відкрив, він понесе провину свою!
Leviticus	Lev	1	20	18	А хто буде лежати із жінкою, часу хвороби місячним, і відкриє її наготу, він джерело її обнажив, а вона відкрила джерело своєї крови, то будуть вони обоє знищені з-посеред народу свого!
Leviticus	Lev	1	20	19	І не відкриєш наготи сестри матері своєї й сестри батька свого, бо однокровну свою обнажив би ти, вони понесуть провину свою.
Leviticus	Lev	1	20	20	А хто буде лежати з тіткою своєю, він відкрив наготу дядька свого, гріх свій вони понесуть, бездітні помруть!
Leviticus	Lev	1	20	21	А хто візьме жінку брата свого, це нечисть, він відкрив наготу брата свого, бездітні будуть.
Leviticus	Lev	1	20	22	І ви будете додержувати всі постанови Мої й усі устави Мої, і будете виконувати їх, і не виригне вас земля та, куди Я впроваджаю вас, щоб сиділи ви в ній.
Leviticus	Lev	1	20	23	І не будете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, і Я їх обридив.
Leviticus	Lev	1	20	24	І сказав Я до вас: ви вспадкуєте їхню землю, а Я дам її вам на спадщину її, землю, що плине молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що відділив вас від тих народів!
Leviticus	Lev	1	20	25	І ви відділяйте між худобою чистою та нечистою, і між птаством нечистим та чистим, і не занечищуйте душ своїх худобою й птаством, і всім, що роїться на землі, що Я відділив для вас, як нечисте.
Leviticus	Lev	1	20	26	І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь. І Я відділю вас від тих народів, щоб ви були Мої.
Leviticus	Lev	1	20	27	А чоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті, камінням закидають їх, кров їхня на них!
Leviticus	Lev	1	21	1	І сказав Господь до Мойсея: Говори до священиків, Ааронових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечиститься через доторкнення до померлого серед свого народу.
Leviticus	Lev	1	21	2	Бо тільки через доторкнення до близьких однокровних своїх, через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,
Leviticus	Lev	1	21	3	і через сестру свою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиститися доторкненням.
Leviticus	Lev	1	21	4	Бувши одружений, нехай не занечиститься серед рідні своєї, щоб не збезчестити себе.
Leviticus	Lev	1	21	5	Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.
Leviticus	Lev	1	21	6	Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.
Leviticus	Lev	1	21	7	Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.
Leviticus	Lev	1	21	8	І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!
Leviticus	Lev	1	21	9	А священикова дочка, коли зачне робити блуд, вона безчестить батька свого, ув огні буде спалена.
Leviticus	Lev	1	21	10	А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива помазання, і буде посвячений на одягання шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,
Leviticus	Lev	1	21	11	і до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечиститься.
Leviticus	Lev	1	21	12	І він не відійде від святині, і не занечистить святині Бога свого, бо на ньому посвячення оливи помазання його Бога. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	21	13	І він візьме жінку в дівоцтві її.
Leviticus	Lev	1	21	14	Удови, і розведеної, і збезчещеної, блудливої, тих він не візьме, а тільки дівицю з-поміж рідні своєї він візьме за жінку.
Leviticus	Lev	1	21	15	І не збезчестить він насіння свого в рідні своїй, бо Я Господь, що освячує його.
Leviticus	Lev	1	21	16	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	21	17	Промовляй до Аарона, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб приносити хліб свого Бога.
Leviticus	Lev	1	21	18	Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелесий,
Leviticus	Lev	1	21	19	або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,
Leviticus	Lev	1	21	20	або горбатий, або висохлий, або більмо на оці його, або коростявий, або паршивий, або з розчавленими ядрами,
Leviticus	Lev	1	21	21	кожен чоловік із насіння священика Аарона, що на нім ця вада, не приступить, щоб приносити Господні огняні жертви, вада в нім, не приступить він, щоб приносити хліб свого Бога.
Leviticus	Lev	1	21	22	Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.
Leviticus	Lev	1	21	23	Та до завіси не підійде він, і до жертівника не приступить, бо вада в нім, і не збезчестить святині Моєї, бо Я Господь, що освячує їх.
Leviticus	Lev	1	21	24	І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізраїлевих.
Leviticus	Lev	1	22	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	22	2	Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	22	3	Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	22	4	Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання,
Leviticus	Lev	1	22	5	або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її,
Leviticus	Lev	1	22	6	особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.
Leviticus	Lev	1	22	7	А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.
Leviticus	Lev	1	22	8	Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	22	9	І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх. Я Господь, що освячує їх!
Leviticus	Lev	1	22	10	А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.
Leviticus	Lev	1	22	11	А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.
Leviticus	Lev	1	22	12	А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.
Leviticus	Lev	1	22	13	А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його.
Leviticus	Lev	1	22	14	А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,
Leviticus	Lev	1	22	15	і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,
Leviticus	Lev	1	22	16	і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх.
Leviticus	Lev	1	22	17	І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	22	18	Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,
Leviticus	Lev	1	22	19	то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.
Leviticus	Lev	1	22	20	Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.
Leviticus	Lev	1	22	21	А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній:
Leviticus	Lev	1	22	22	сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа.
Leviticus	Lev	1	22	23	А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.
Leviticus	Lev	1	22	24	А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того.
Leviticus	Lev	1	22	25	І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас.
Leviticus	Lev	1	22	26	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	22	27	Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа.
Leviticus	Lev	1	22	28	А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.
Leviticus	Lev	1	22	29	А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.
Leviticus	Lev	1	22	30	Того дня буде вона з'їджена, не зоставите з неї аж до ранку. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	22	31	І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	22	32	І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас,
Leviticus	Lev	1	22	33	що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	23	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	23	2	Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них скликатимете святі збори, оце вони, свята Мої:
Leviticus	Lev	1	23	3	Шість день буде робитись робота, а дня сьомого субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити. Це субота відпочинку для Господа по всіх оселях ваших!
Leviticus	Lev	1	23	4	Оце свята Господні, святі збори, що скличете їх у їхнім означенім часі:
Leviticus	Lev	1	23	5	У місяці першім, чотирнадцятого дня місяця під вечір Пасха для Господа.
Leviticus	Lev	1	23	6	А п'ятнадцятого дня того місяця свято Опрісноків для Господа, сім день будете їсти опрісноки.
Leviticus	Lev	1	23	7	Першого дня будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити.
Leviticus	Lev	1	23	8	І будете приносити для Господа жертву сім день; сьомого дня збори святі, жодного робочого зайняття не будете робити.
Leviticus	Lev	1	23	9	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	23	10	Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до того Краю, що Я даю вам, і будете жати жниво його, то снопа первоплоду ваших жнив принесете до священика,
Leviticus	Lev	1	23	11	а він буде колихати снопа того перед лицем Господнім, щоб набути вподобання вам; першого дня по святі священик буде колихати його.
Leviticus	Lev	1	23	12	І ви прирядите в дні вашого колихання снопа однорічне безвадне ягня на цілопалення для Господа.
Leviticus	Lev	1	23	13	А хлібна його жертва дві десяті ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огняна жертва для Господа, пахощі любі; а жертва лита його вино, чверть гіна.
Leviticus	Lev	1	23	14	А хліба, і пряженого зерна, і свіжих зерен ви не будете їсти аж до самого того дня, аж до вашого принесення жертви для вашого Бога. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
Leviticus	Lev	1	23	15	І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого принесення снопа колихання, сім тижнів, повні будуть вони.
Leviticus	Lev	1	23	16	А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдесят днів, та й принесете хлібну нову жертву для Господа.
Leviticus	Lev	1	23	17	З ваших осель принесете два хліби колихання, дві десяті ефи пшеничної муки будуть вони, будуть спечені квашені, первоплоди для Господа.
Leviticus	Lev	1	23	18	І принесете понад той хліб сім ягнят безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, вони будуть цілопалення для Господа, і жертва хлібна, і жертви литі для них, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus	Lev	1	23	19	І спорядите одного козла на жертву за гріх, та двоє ягнят у віці року на жертву мирну.
Leviticus	Lev	1	23	20	І священик буде колихати їх разом із хлібом первоплодів, як колихання перед Господнім лицем, над двома ягнятами. Вони будуть святощі для Господа, для священика.
Leviticus	Lev	1	23	21	І скличете того самого дня, і будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
Leviticus	Lev	1	23	22	А коли ви будете жати жниво вашої землі, не дожинай краю поля твого, а попадалих колосків жнива твого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позоставиш їх. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	23	23	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	23	24	Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, пам'ять сурмлення, святі збори.
Leviticus	Lev	1	23	25	Жодного робочого зайняття не будете робити, і принесете огняну жертву для Господа.
Leviticus	Lev	1	23	26	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	23	27	А десятого дня самого місяця день Очищення він, збори святі будуть для вас, і будете впокоряти душі ваші, і принесете огняну жертву для Господа.
Leviticus	Lev	1	23	28	І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого.
Leviticus	Lev	1	23	29	Бо кожна душа, що не буде впокорюватись того самого дня, то буде вона винищена з своєї рідні.
Leviticus	Lev	1	23	30	А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, то Я вигублю ту душу з-посеред народу її.
Leviticus	Lev	1	23	31	Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
Leviticus	Lev	1	23	32	Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу.
Leviticus	Lev	1	23	33	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	23	34	Промовляй до Ізраїлевих синів, кажучи: П'ятнадцятого дня того сьомого місяця, свято Кучок, сім день для Господа.
Leviticus	Lev	1	23	35	Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
Leviticus	Lev	1	23	36	Сім день будете приносити огняну жертву для Господа; восьмого дня святі збори будуть для вас, і принесете огняну жертву для Господа; це віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.
Leviticus	Lev	1	23	37	Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб приносити огняну жертву для Господа, цілопалення, хлібну жертву й заколену жертву, і жертви литі, належне дневі в його дні,
Leviticus	Lev	1	23	38	окрім Господніх субіт, і окрім дарів ваших, і окрім усіх ваших обітниць, і окрім усіх ваших дарувань, що дасте Господеві.
Leviticus	Lev	1	23	39	А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкувати свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок.
Leviticus	Lev	1	23	40	І візьмете собі першого дня плоду гарного дерева, пальмові віття, і галузку многолистого дерева та припоточних тополь, і будете веселитися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день.
Leviticus	Lev	1	23	41	І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, сьомого місяця будете святкувати його.
Leviticus	Lev	1	23	42	У кучках будете сидіти сім день, кожен тубілець в Ізраїлі сидітиме в кучках,
Leviticus	Lev	1	23	43	щоб ваші покоління пізнали що Я в кучках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	23	44	І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів про свята Господні.
Leviticus	Lev	1	24	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	24	2	Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду.
Leviticus	Lev	1	24	3	Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
Leviticus	Lev	1	24	4	На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.
Leviticus	Lev	1	24	5	І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.
Leviticus	Lev	1	24	6	І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
Leviticus	Lev	1	24	7	і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.
Leviticus	Lev	1	24	8	Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.
Leviticus	Lev	1	24	9	І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.
Leviticus	Lev	1	24	10	І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.
Leviticus	Lev	1	24	11	І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.
Leviticus	Lev	1	24	12	І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.
Leviticus	Lev	1	24	13	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	24	14	Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
Leviticus	Lev	1	24	15	А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.
Leviticus	Lev	1	24	16	А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.
Leviticus	Lev	1	24	17	І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.
Leviticus	Lev	1	24	18	А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.
Leviticus	Lev	1	24	19	І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:
Leviticus	Lev	1	24	20	зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.
Leviticus	Lev	1	24	21	А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.
Leviticus	Lev	1	24	22	Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	24	23	І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus	Lev	1	25	1	І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі, говорячи:
Leviticus	Lev	1	25	2	Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа.
Leviticus	Lev	1	25	3	Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,
Leviticus	Lev	1	25	4	а сьомого року субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтинати.
Leviticus	Lev	1	25	5	Саморослого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, рік повного відпочинку буде для землі.
Leviticus	Lev	1	25	6	І те, що саме вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,
Leviticus	Lev	1	25	7	і для скотини твоєї, і для звірини, що в Краї твоїм, буде ввесь урожай його на їжу.
Leviticus	Lev	1	25	8	І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.
Leviticus	Lev	1	25	9	І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю.
Leviticus	Lev	1	25	10	І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.
Leviticus	Lev	1	25	11	Ювілей цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх,
Leviticus	Lev	1	25	12	бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його.
Leviticus	Lev	1	25	13	У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости.
Leviticus	Lev	1	25	14	А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.
Leviticus	Lev	1	25	15	За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.
Leviticus	Lev	1	25	16	За многістю літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за малістю літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі число літ урожаю.
Leviticus	Lev	1	25	17	І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	25	18	І ви виконаєте постанови Мої, а устави Мої будете держати, і будете виконувати їх, і безпечно сидітимете на землі.
Leviticus	Lev	1	25	19	І земля дасть плід свій, а ви будете їсти досита, і безпечно сидітимете на ній.
Leviticus	Lev	1	25	20	А коли ви скажете: Що будемо їсти сьомого року, тож не будемо сіяти, не будемо збирати врожаї свої?
Leviticus	Lev	1	25	21	І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року, і зродить врожай на три роки.
Leviticus	Lev	1	25	22	І будете сіяти восьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, аж до виросту врожаю його будете їсти старе.
Leviticus	Lev	1	25	23	А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.
Leviticus	Lev	1	25	24	А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі.
Leviticus	Lev	1	25	25	Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого.
Leviticus	Lev	1	25	26	А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його,
Leviticus	Lev	1	25	27	то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости.
Leviticus	Lev	1	25	28	А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї.
Leviticus	Lev	1	25	29	А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його.
Leviticus	Lev	1	25	30	А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї.
Leviticus	Lev	1	25	31	А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.
Leviticus	Lev	1	25	32	А міста Левитів, доми в містах їх посілости викуп для Левитів завжди буде можливий.
Leviticus	Lev	1	25	33	А хто викупить від Левитів, то продаж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.
Leviticus	Lev	1	25	34	А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна посілість для них.
Leviticus	Lev	1	25	35	А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою.
Leviticus	Lev	1	25	36	Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою.
Leviticus	Lev	1	25	37	Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.
Leviticus	Lev	1	25	38	Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.
Leviticus	Lev	1	25	39	А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,
Leviticus	Lev	1	25	40	як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.
Leviticus	Lev	1	25	41	вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він:
Leviticus	Lev	1	25	42	бо вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.
Leviticus	Lev	1	25	43	Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.
Leviticus	Lev	1	25	44	А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, із них купите раба й невільницю.
Leviticus	Lev	1	25	45	А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість.
Leviticus	Lev	1	25	46	І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.
Leviticus	Lev	1	25	47	А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові племени приходька,
Leviticus	Lev	1	25	48	то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його,
Leviticus	Lev	1	25	49	або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, і буде викуплений.
Leviticus	Lev	1	25	50	І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, і буде ціна продажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.
Leviticus	Lev	1	25	51	Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла його купівлі.
Leviticus	Lev	1	25	52	А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, згідно з роками його верне свого викупа.
Leviticus	Lev	1	25	53	Як щорічнии наймит він буде при ньому, він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах.
Leviticus	Lev	1	25	54	А якщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,
Leviticus	Lev	1	25	55	бо Ізраїлеві сини Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	26	1	Не зробите собі божків та ідола, і кам'яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я Господь, Бог ваш!
Leviticus	Lev	1	26	2	Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	26	3	Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,
Leviticus	Lev	1	26	4	то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій.
Leviticus	Lev	1	26	5	І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно в вашому Краї.
Leviticus	Lev	1	26	6	І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.
Leviticus	Lev	1	26	7	І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попадають перед вами від меча.
Leviticus	Lev	1	26	8	І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, і попадають вороги ваші перед вами від меча.
Leviticus	Lev	1	26	9	І обернусь Я до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.
Leviticus	Lev	1	26	10	І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед новим.
Leviticus	Lev	1	26	11	І поставлю місце перебування Свого серед вас, і душа Моя не обридить вами.
Leviticus	Lev	1	26	12	І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом.
Leviticus	Lev	1	26	13	Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого ярма, і вивів вас із піднесеною головою.
Leviticus	Lev	1	26	14	А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей,
Leviticus	Lev	1	26	15	і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого,
Leviticus	Lev	1	26	16	то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші.
Leviticus	Lev	1	26	17	І зверну Я лице Своє на вас, і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.
Leviticus	Lev	1	26	18	А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи.
Leviticus	Lev	1	26	19	І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!
Leviticus	Lev	1	26	20	І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду.
Leviticus	Lev	1	26	21	А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.
Leviticus	Lev	1	26	22	І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.
Leviticus	Lev	1	26	23	А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене,
Leviticus	Lev	1	26	24	то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи.
Leviticus	Lev	1	26	25	І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога.
Leviticus	Lev	1	26	26	Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти і не насититеся.
Leviticus	Lev	1	26	27	А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене,
Leviticus	Lev	1	26	28	то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи,
Leviticus	Lev	1	26	29	і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати...
Leviticus	Lev	1	26	30	І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, і обридить душа Моя вас!
Leviticus	Lev	1	26	31	І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, і не прийму ваших пахощів любих.
Leviticus	Lev	1	26	32	І спустошу Я Край той, і будуть дивуватися з того ваші вороги, що мешкають у ньому.
Leviticus	Lev	1	26	33	А вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами меча, і стане Край ваш спустошенням, а міста ваші будуть руїною...
Leviticus	Lev	1	26	34	Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки.
Leviticus	Lev	1	26	35	По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.
Leviticus	Lev	1	26	36	А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться...
Leviticus	Lev	1	26	37	І будуть вони спотикатися один об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів...
Leviticus	Lev	1	26	38	І погинете серед поганів, і пожере вас земля ваших ворогів.
Leviticus	Lev	1	26	39	А позосталі серед вас помарніють у краях ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарніють із ними.
Leviticus	Lev	1	26	40	І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.
Leviticus	Lev	1	26	41	Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.
Leviticus	Lev	1	26	42	І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той Край.
Leviticus	Lev	1	26	43	А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа.
Leviticus	Lev	1	26	44	А проте, коли вони пробували в краю своїх ворогів, то Я не погорджував ними, і не збридив їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я Господь, Бог їх!
Leviticus	Lev	1	26	45	І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я Господь!
Leviticus	Lev	1	26	46	Оце постанови, і устави та закони, що дав Господь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сінайскій горі через Мойсея.
Leviticus	Lev	1	27	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus	Lev	1	27	2	Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,
Leviticus	Lev	1	27	3	то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, і буде твоя оцінка п'ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;
Leviticus	Lev	1	27	4	а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.
Leviticus	Lev	1	27	5	А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка двадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.
Leviticus	Lev	1	27	6	А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка три шеклі срібла.
Leviticus	Lev	1	27	7	А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п'ятнадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.
Leviticus	Lev	1	27	8	А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.
Leviticus	Lev	1	27	9	А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.
Leviticus	Lev	1	27	10	Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами.
Leviticus	Lev	1	27	11	А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,
Leviticus	Lev	1	27	12	і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.
Leviticus	Lev	1	27	13	А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оцінку твою.
Leviticus	Lev	1	27	14	А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.
Leviticus	Lev	1	27	15	А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його.
Leviticus	Lev	1	27	16	А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла.
Leviticus	Lev	1	27	17	Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.
Leviticus	Lev	1	27	18	А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.
Leviticus	Lev	1	27	19	А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його.
Leviticus	Lev	1	27	20	А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.
Leviticus	Lev	1	27	21	І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним.
Leviticus	Lev	1	27	22	А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,
Leviticus	Lev	1	27	23	то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.
Leviticus	Lev	1	27	24	В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.
Leviticus	Lev	1	27	25	А вся оцінка твоя буде шеклем святині, двадцять ґер буде шекель.
Leviticus	Lev	1	27	26	Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, чи то віл, чи то овечка, Господеві воно!
Leviticus	Lev	1	27	27	А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.
Leviticus	Lev	1	27	28	Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, воно найсвятіше для Господа.
Leviticus	Lev	1	27	29	Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, буде конче забите.
Leviticus	Lev	1	27	30	А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа!
Leviticus	Lev	1	27	31	А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, той додасть п'яту частину її над неї.
Leviticus	Lev	1	27	32	А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, десяте буде святість для Господа.
Leviticus	Lev	1	27	33	Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, буде святість, не буде викуплене.
Leviticus	Lev	1	27	34	Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі.
Numeri	Num	1	1	1	І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині в скинії заповіту першого дня другого місяця, другого року від виходу їх з єгипетського краю, говорячи:
Numeri	Num	1	1	2	Перелічіть усю громаду Ізраїлевих синів за родами їхніми, за домами їхніх батьків числом усіх чоловічої статі за їх головами,
Numeri	Num	1	1	3	від віку двадцяти літ і вище, кожного, хто здатний до війська в Ізраїлі, за військовими відділами їхніми перелічіть їх ти та Аарон.
Numeri	Num	1	1	4	А з вами будуть по одному мужеві для племени; той муж голова дому батьків своїх він.
Numeri	Num	1	1	5	А оце ймення тих мужів, що стануть із вами: для Рувима Еліцур, син Шедеурів;
Numeri	Num	1	1	6	для Симеона Шелуміїл, син Цурішаддаїв;
Numeri	Num	1	1	7	для Юди Нахшон, син Аммінадавів;
Numeri	Num	1	1	8	для Іссахара Натанаїл, син Цуарів;
Numeri	Num	1	1	9	для Завулона Елів, син Хелонів;
Numeri	Num	1	1	10	для Йосипових синів, від Єфрема Елішама, син Аммігудів; від Манасії Гамаліїл, син Педацурів;
Numeri	Num	1	1	11	для Веніямина Авідан, син Ґід'оніїв;
Numeri	Num	1	1	12	для Дана Ахіезер, син Аммішаддаїв;
Numeri	Num	1	1	13	для Асира Паґ'іїл, син Охранів;
Numeri	Num	1	1	14	для Ґада Ел'ясаф, син Деуїлів;
Numeri	Num	1	1	15	для Нефталима Ахіра, син Енанів.
Numeri	Num	1	1	16	Оце покликані громади, начальники племен їхніх батьків. Вони голови тисяч Ізраїлевих.
Numeri	Num	1	1	17	І взяв Мойсей та Аарон тих мужів, що були названі пойменно,
Numeri	Num	1	1	18	і вони зібрали всю ту громаду першого дня другого місяця. І вони виявили родоводи свої за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, за головами їх,
Numeri	Num	1	1	19	як Господь наказав був Мойсеєві. І він перелічив їх у Сінайській пустині.
Numeri	Num	1	1	20	І було синів Рувима, перворідного Ізраїлевого, їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен за головами їх, усіх чоловічої статі від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	21	перелічені їхні від Рувимового племені сорок і шість тисяч і п'ятсот.
Numeri	Num	1	1	22	У Симеонових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків перелік їх числом імен за головами їхніми, усі чоловічої статі від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	23	перелічені їхні від Симеонового племени п'ятдесят і дев'ять тисяч і триста.
Numeri	Num	1	1	24	У Ґадових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	25	перелічені їхні від Ґадового племени сорок і п'ять тисяч і шістсот і п'ятдесят.
Numeri	Num	1	1	26	У Юдових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	27	перелічені їхні від Юдового племени сімдесят і чотири тисячі й шістсот.
Numeri	Num	1	1	28	У Іссахарових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	29	перелічені їхні від Іссахарового племени п'ятдесят і чотири тисячі й чотириста.
Numeri	Num	1	1	30	У Завулонових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	31	перелічені їхні від Завулонового племени п'ятдесят і сім тисяч і чотириста.
Numeri	Num	1	1	32	У Йосипових синів: у Єфремових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	33	перелічені їхні від Єфремового племени сорок тисяч і п'ятсот.
Numeri	Num	1	1	34	У синів Манасії їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	35	перелічені їхні від племени Манасіїного тридцять і дві тисячі й двісті.
Numeri	Num	1	1	36	У Веніяминових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	37	перелічені їхні від Веніяминового племени тридцять і п'ять тисяч і чотириста.
Numeri	Num	1	1	38	У Данових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	39	перелічені їхні від Данового племени шістдесят і дві тисячі й сімсот.
Numeri	Num	1	1	40	У Асирових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	41	перелічені їхні від Асирового племени, сорок і одна тисяча й п'ятсот.
Numeri	Num	1	1	42	У синів Нефталимових їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri	Num	1	1	43	перелічені їхні від племени Нефталимового п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
Numeri	Num	1	1	44	Оце ті перелічені, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, дванадцятеро мужа, вони були по одному мужеві для дому батьків своїх.
Numeri	Num	1	1	45	І були всі перелічені з Ізраїлевих синів за домами батьків своїх від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська, в Ізраїлі,
Numeri	Num	1	1	46	і були всі перелічені шістсот тисяч і три тисячі й п'ятсот і п'ятдесят.
Numeri	Num	1	1	47	А Левити не були перелічені серед них за племенем батьків своїх.
Numeri	Num	1	1	48	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	1	49	Тільки Левієвого племени не переглянеш і не перелічиш їх серед Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	1	50	А ти постав Левитів наглядачами над скинією свідоцтва, і над усіма речами її та над усім, що її. Вони будуть носити скинію та всі її речі, і вони будуть обслуговувати її, і отаборяться навколо скинії.
Numeri	Num	1	1	51	А коли скинія буде рушати, Левити розберуть її, а коли буде спинятися скинія, Левити поставлять її. А якщо наблизиться чужий, він нехай буде забитий.
Numeri	Num	1	1	52	І отаборяться Ізраїлеві сини кожен у таборі своїм, і кожен при своїм прапорі за своїми військовими відділами.
Numeri	Num	1	1	53	А Левити отаборяться навколо скинії свідоцтва, щоб не було гніву на громаду Ізраїлевих синів. І будуть Левити виконувати сторожу скинії свідоцтва.
Numeri	Num	1	1	54	І зробили Ізраїлеві сини, згідно зо всім, як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили вони.
Numeri	Num	1	2	1	І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:
Numeri	Num	1	2	2	Отаборяться Ізраїлеві сини кожен при прапорі своїм за ознаками домів своїх батьків, навпроти скинії заповіту навколо отаборяться.
Numeri	Num	1	2	3	Напереді на схід отаборяться: прапор Юдиного табору за своїми військовими відділами, а начальник Юдиних синів Нахшон, син Аммінадавів;
Numeri	Num	1	2	4	а його військо та його перелік сімдесят і чотири тисячі й шістсот.
Numeri	Num	1	2	5	А при ньому отабориться Іссахарове плем'я, а начальник Іссахарових синів Натанаїл, син Цуарів;
Numeri	Num	1	2	6	а його військо та його перелік п'ятдесят і чотири тисячі й чотириста.
Numeri	Num	1	2	7	Плем'я Завулонове, а начальник Завулонових синів Еліяв, син Хелонів;
Numeri	Num	1	2	8	а його військо та його перелік п'ятдесят і сім тисяч і чотириста.
Numeri	Num	1	2	9	Усіх перелічених Юдиного табору сто тисяч і вісімдесят тисяч і шість тисяч і чотириста за своїми військовими відділами. Вони рушать найперше.
Numeri	Num	1	2	10	Прапор Рувимового табору на південь, за військовими відділами своїми, а начальник Рувимових синів Еліцур, син Шедеурів;
Numeri	Num	1	2	11	а його військо та його перелік сорок і шість тисяч і п'ятсот.
Numeri	Num	1	2	12	А при ньому отабориться Симеонове плем'я, а начальник Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв;
Numeri	Num	1	2	13	а його військо та його перелік п'ятдесят і дев'ять тисяч і триста.
Numeri	Num	1	2	14	І Ґадове плем'я, а начальник Ґадових синів Ел'ясаф, син Реуїлів;
Numeri	Num	1	2	15	а його військо та його перелік сорок і п'ять тисяч і шістсот і п'ятдесят.
Numeri	Num	1	2	16	Усіх перелічених Рувимового табору сто тисяч і п'ятдесят і одна тисяча й чотириста й п'ятдесят за своїми військовими відділами. Вони рушать другі.
Numeri	Num	1	2	17	І як рушить скинія заповіту, то табір Левитів буде серед таборів. Як вони отаборяться, так вирушать, кожен на своїм місці за своїми прапорами.
Numeri	Num	1	2	18	Прапор Єфремового табору за військовими відділами своїми на захід, а начальник Єфремових синів Елішама, син Аммігудів;
Numeri	Num	1	2	19	а його військо та їхній перелік сорок тисяч і п'ятсот.
Numeri	Num	1	2	20	А при ньому плем'я Манасіїне, а начальник синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів;
Numeri	Num	1	2	21	а його військо та їхній перелік тридцять і дві тисячі й двісті.
Numeri	Num	1	2	22	І Веніяминове плем'я, а начальник Веніяминових синів Авідан, син Ґід'оніїв;
Numeri	Num	1	2	23	а його військо та їхній перелік тридцять і п'ять тисяч і чотириста.
Numeri	Num	1	2	24	Усіх перелічених Єфремового табору сто тисяч і вісім тисяч і сто за своїми військовими відділами. Вони рушать треті.
Numeri	Num	1	2	25	Прапор Данового табору північ, за своїми військовими відділами, а начальник Данових синів Ахіезер, син Аммішаддаїв;
Numeri	Num	1	2	26	а його військо та їхній перелік шістдесят і дві тисячі й сімсот.
Numeri	Num	1	2	27	А при ньому отабориться Асирове плем'я, а начальник Асирових синів Паґ'іїл, син Охранів;
Numeri	Num	1	2	28	а його військо та їхній перелік сорок і одна тисяча й п'ятсот.
Numeri	Num	1	2	29	І плем'я Нефталимове, а начальник синів Нефталимових Ахіра, син Енанів;
Numeri	Num	1	2	30	а його військо та їхній перелік п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
Numeri	Num	1	2	31	Усіх перелічених Данового табору сто тисяч і п'ятдесят і сім тисяч і шістсот. Вони рушать наостанку за прапорами своїми.
Numeri	Num	1	2	32	Оце перелічені Ізраїлевих синів за домами батьків своїх, усіх перелічених тих таборів за своїми військовими відділами шістсот тисяч і три тисячі й п'ятсот і п'ятдесят.
Numeri	Num	1	2	33	А Левити не перелічені серед Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	2	34	І Ізраїлеві сини зробили все, що Господь наказав був Мойсеєві, так вони таборували за прапорами своїми, і так рушали кожен за своїми родами при домі своїх батьків.
Numeri	Num	1	3	1	А оце нащадки Ааронові та Мойсеєві в дні, коли Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі.
Numeri	Num	1	3	2	І оце імена Ааронових синів: перворідний Надав, і Авігу, Елеазар та Ітамар.
Numeri	Num	1	3	3	Оце імена Ааронових синів, помазаних священиків, що він посвятив їх бути священиками.
Numeri	Num	1	3	4	Та помер Надав та Авігу перед Господнім лицем, коли вони принесли були чужий огонь перед Господнім лицем у Сінайській пустині, а синів у них не було. І були священиками Елеазар та Ітамар за життя батька свого Аарона.
Numeri	Num	1	3	5	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	3	6	Приведи Левієве плем'я, і постав його перед священиком Аароном, і вони будуть услуговувати йому.
Numeri	Num	1	3	7	І будуть вони виконувати сторожу його та всієї громади перед скинією заповіту, щоб виконувати службу скинійну.
Numeri	Num	1	3	8	І будуть вони стерегти всі речі скинії заповіту та сторожу Ізраїлевих синів, щоб виконувати службу скинійну.
Numeri	Num	1	3	9	І даси Левитів Ааронові та синам його, власне йому вони дані від Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	3	10	А Аарона та синів його постав, щоб вони пильнували свого священства, а чужий, хто наблизиться, буде забитий.
Numeri	Num	1	3	11	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	3	12	А Я оце взяв Левитів з-посеред Ізраїлевих синів замість кожного перворідного, що розкривають утробу, з Ізраїлевих синів. І будуть Левити Мої,
Numeri	Num	1	3	13	бо Мій кожен перворідний. Того дня, коли Я був ударив кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив Собі кожного перворідного в Ізраїлі від людини аж до скотини, Мої вони будуть. Я Господь!
Numeri	Num	1	3	14	І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині, говорячи:
Numeri	Num	1	3	15	Перелічи Левієвих синів за домами їхніх батьків, за родами їхніми, кожного чоловічої статі від місячного віку й вище перелічиш їх.
Numeri	Num	1	3	16	І Мойсей перелічив їх за Господнім словом, як йому наказано.
Numeri	Num	1	3	17	І були за йменнями своїми оці Левієві сини: Ґершон, і Кегат, і Мерарі.
Numeri	Num	1	3	18	А оце імена Ґершонових синів за їхніми родами: Лівні та Шім'ї.
Numeri	Num	1	3	19	А сини Кегатові за їхніми родами: Амрам і Їцгар, Хеврон і Уззіїл.
Numeri	Num	1	3	20	А сини Мерарі за їхніми родами: Махлі та Муші. Оце вони, роди Левієві, за домами своїх батьків.
Numeri	Num	1	3	21	Від Ґершона: рід Лівнієвих та рід Шім'їєвих. Оце вони, роди Ґершонових.
Numeri	Num	1	3	22	Перелічені їхні числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, перелічені їхні сім тисяч і п'ятсот.
Numeri	Num	1	3	23	Роди Ґершонових будуть таборувати за наметом на захід.
Numeri	Num	1	3	24	А начальник батьківського дому Ґершонових Ел'ясаф, син Лаїлів.
Numeri	Num	1	3	25	А догляд Ґершонових синів у скинії заповіту: скинія внутрішня і намет зовнішній, і покриття його, і завіса входу скинії заповіту,
Numeri	Num	1	3	26	і запони подвір'я, і заслона входу подвір'я, що на скинії та на жертівнику навколо, і шнури її до всієї служби його.
Numeri	Num	1	3	27	А від Кегата: рід Амрамових, і рід Іцхарових, і рід Хевронових, і рід Оззіїлових, оце вони, роди Кегатових.
Numeri	Num	1	3	28	Числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, вісім тисяч і шістсот, що пильнували сторожу святині.
Numeri	Num	1	3	29	Роди Кегатових синів отаборяться на подовжньому боці скинії на південь.
Numeri	Num	1	3	30	А начальник батькового дому родів Кегатових Еліцафан, син Уззіїлів.
Numeri	Num	1	3	31	А їхній догляд: ковчег, і стіл, і свічник, і жертівники, і святі речі, що служать ними, і завіса, і вся служба при тому.
Numeri	Num	1	3	32	А начальник Левієвих начальників Елеазар, син священика Аарона, що мав догляд над тими, хто пильнує сторожу святині.
Numeri	Num	1	3	33	Від Мерарі: рід Махлієвих, і рід Мушієвих, оце вони, роди Мерарієві.
Numeri	Num	1	3	34	А перелічені їхні числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, шість тисяч і двісті.
Numeri	Num	1	3	35	А начальник батьківського дому Мерарієвих родів Цуріїл, син Авіхаїлів. Вони отаборяться на подовжнім боці скинії на північ.
Numeri	Num	1	3	36	А догляд сторожі Мерарієвих синів: дошки скинії, і засови її, і стовпи її, і підстави її, і всі речі її, і вся служба її,
Numeri	Num	1	3	37	і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і кілки їхні, і їхні шнури.
Numeri	Num	1	3	38	А ті, що таборують спереду перед скинією, перед скинією заповіту на схід, Мойсей й Аарон та сини його, вони виконують сторожу святині, сторожу за Ізраїлевих синів. А чужий, хто наблизиться, буде забитий.
Numeri	Num	1	3	39	Усі перелічені Левитів, що перелічив Мойсей та Аарон на Господній наказ за їхніми родами, кожен чоловічої статі від місячного віку й вище, двадцять і дві тисячі.
Numeri	Num	1	3	40	І сказав Господь до Мойсея: Перелічи всіх перворідних чоловічої статі Ізраїлевих синів від місячного віку й вище, і перелічи число імен їх.
Numeri	Num	1	3	41	І візьми для мене Левитів Я Господь! замість кожного перворідного Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість кожного перворідного серед худоби Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	3	42	І перелічив Мойсей, як Господь наказав був йому, усіх перворідних серед Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	3	43	І було всіх перворідних чоловічої статі числом імен від місячного віку й вище, за їхніми переліченими двадцять і дві тисячі двісті і сімдесят і три.
Numeri	Num	1	3	44	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	3	45	Візьми Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість їхньої худоби, і будуть Левити Мої. Я Господь!
Numeri	Num	1	3	46	А на окуп тих двохсот і семидесяти і трьох, що позостали понад Левитами з перворідного Ізраїлевих синів,
Numeri	Num	1	3	47	то візьми по п'яти шеклів на голову, на міру шеклем святині візьмеш, двадцять ґер шекель,
Numeri	Num	1	3	48	і даси ті гроші Ааронові та синам його, як окуп за позосталих серед них.
Numeri	Num	1	3	49	І взяв Мойсей гроші окупу від позосталих понад викуплених Левитами,
Numeri	Num	1	3	50	від перворідного Ізраїлевих синів узяв він ті гроші, тисячу і триста і шістдесят і п'ять на міру шеклем святині.
Numeri	Num	1	3	51	І дав Мойсей гроші окупу Ааронові та синами його за Господнім наказом, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	4	1	І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Numeri	Num	1	4	2	Перелічи Кегатових синів серед синів Левієвих за їхніми родами, за домами їхніх батьків
Numeri	Num	1	4	3	від віку тридцяти літ і вище й аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто здатний до війська, щоб виконувати працю в наметі скинії заповіту.
Numeri	Num	1	4	4	Оце служба Кегатових синів у скинії заповіту: носити Святеє Святих.
Numeri	Num	1	4	5	Коли табір рушатиме, то ввійде Аарон та сини його, та й здіймуть завісу заслони, і покриють нею ковчега свідоцтва.
Numeri	Num	1	4	6	І дадуть на нього шкуряне тахашеве накриття, і розкладуть згори покривало, усе з блакиті, і накладуть держаки його.
Numeri	Num	1	4	7	А на столі показних хлібів розкладуть блакитну шату, і дадуть на нього миски, і ложки, і чаші, і кухлі на лиття, і хліб повсякчасний буде на ньому.
Numeri	Num	1	4	8	І розкладуть на них шату з червені, і покриють її шкуряним тахашевим покриттям, і накладуть держаки його.
Numeri	Num	1	4	9	І візьмуть блакитну шату, і покриють свічника освітлення, і лямпадки його, і щипці його, і його лопатки на вугіль, і всі посудини для оливи його, якими служать при ньому,
Numeri	Num	1	4	10	і покриють його і ввесь посуд його шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.
Numeri	Num	1	4	11	А на золотий жертівник розкладуть блакитну шату, і покриють його шкуряним тахашевим покриттям, і вкладуть його держаки.
Numeri	Num	1	4	12	І візьмуть увесь посуд служення, що ним служать у святині, і дадуть до блакитної шати, і покриють їх шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.
Numeri	Num	1	4	13	І заберуть попіл із жертівника, і розкладуть на ньому шату пурпурову,
Numeri	Num	1	4	14	і покладуть на нього ввесь посуд його, що ним служать на ньому: лопатки на вугіль, видельця, і шуфлі, і кропильниці, ввесь посуд жертівника; і розкладуть на ньому шкуряне тахашеве покриття, і вкладуть держаки його.
Numeri	Num	1	4	15	І скінчить Аарон та сини покривати святиню та ввесь святий посуд, коли табір рушає, а потім увійдуть Кегатові сини, щоб нести але не доторкнуться до святого, щоб не повмирати.
Numeri	Num	1	4	16	А догляд Елеазара, сина священика Аарона, олива освітлення, і кадило пахощів, і повсякчасна хлібна жертва, і олива помазання, догляд усієї скинії та всього, що в ній, у святині та в речах її.
Numeri	Num	1	4	17	І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Numeri	Num	1	4	18	Не винищуйте племени Кегатових родів з-посеред Левитів.
Numeri	Num	1	4	19	І оце зробіть їм, і будуть жити й не повмирають, коли вони підходять до Святого Святих: увійдуть Аарон та сини його, і розмістять їх одного по одному на службі його та на ношенні його.
Numeri	Num	1	4	20	А самі вони не ввійдуть, щоб ані на хвилю не бачити святині, і щоб не повмирати.
Numeri	Num	1	4	21	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	4	22	Перелічи також Ґершонових синів, вони за домами свої батьків, за родами своїми,
Numeri	Num	1	4	23	від віку тридцяти літ і вище аж до віку п'ятидесяти літ перелічиш їх усіх, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.
Numeri	Num	1	4	24	Оце служба Ґершонових родів, на службу й на ношення:
Numeri	Num	1	4	25	вони будуть носити покривала скинії, і скинію заповіту, покриття її й покриття тахашеве, що на ній згори, і завісу входу скинії заповіту,
Numeri	Num	1	4	26	і запони подвір'я, і заслону входу брами подвір'я, що при скинії та при жертівнику навколо, і шнури їхні, і ввесь посуд служби їх, і все, що буде зроблене для них, і будуть служити вони.
Numeri	Num	1	4	27	На наказ Аарона та синів його буде вся служба Ґершонових синів щодо всього ношення їхнього та щодо всієї служби їхньої. І доручите їм пильнувати про все, що вони будуть носити.
Numeri	Num	1	4	28	Оце служба родів Ґершонових синів у скинії заповіту, а їхня сторожа у руці Ітамара, сина священика Ааронового.
Numeri	Num	1	4	29	Синів Мерарієвих за родами їхніми, за домами їхніх батьків перелічиш їх
Numeri	Num	1	4	30	від віку тридцяти літ і вище, й аж до віку п'ятидесяти літ, перелічиш їх кожного, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.
Numeri	Num	1	4	31	А оце те, що вони повинні носити під час їхньої служби в скинії заповіту: дошки скинії, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,
Numeri	Num	1	4	32	і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і їхні кілки, і їхні шнури, зо всіма їхніми речами, і зо всією службою їхньою, і пойменно перелічиш речі, що вони дбають про їхнє ношення.
Numeri	Num	1	4	33	Оце служба родин синів Мерарієвих щодо всієї їхньої служби в скинії заповіту під рукою Ітамара, сина священика Аарона.
Numeri	Num	1	4	34	І перелічив Мойсей та Аарон, та начальники громади Кегатових синів за їхніми родами й за домами їхніх батьків
Numeri	Num	1	4	35	від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту.
Numeri	Num	1	4	36	І було їхніх перелічених за їхніми родами дві тисячі сімсот і п'ятдесят.
Numeri	Num	1	4	37	Оце перелічені Кегатових родів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.
Numeri	Num	1	4	38	А перелічені Ґершонових синів за своїми родами та за домами своїх батьків
Numeri	Num	1	4	39	від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,
Numeri	Num	1	4	40	і було їхніх перелічених за родами їхніми, за домами своїх батьків дві тисячі й шістсот і тридцять.
Numeri	Num	1	4	41	Оце перелічені родів Ґершонових синів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом.
Numeri	Num	1	4	42	А перелічені родів синів Мерарієвих за їхніми родами, за домами своїх батьків
Numeri	Num	1	4	43	від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,
Numeri	Num	1	4	44	і було їхніх перелічених за родами їхніми три тисячі й двісті.
Numeri	Num	1	4	45	Оце перелічені родів синів Мерарієвих, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.
Numeri	Num	1	4	46	Усі перелічені Левити, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, за родами своїми, за домами своїх батьків
Numeri	Num	1	4	47	від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить, щоб виконувати працю служби й працю ношення в скинії заповіту,
Numeri	Num	1	4	48	і було їхніх перелічених вісім тисяч і п'ятсот і вісімдесят.
Numeri	Num	1	4	49	За Господнім наказом перелічено їх через Мойсея кожного на службі його та на ношенні його. І були перелічені, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	5	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	5	2	Накажи Ізраїлевим синам, і нехай повисилають з табору кожного прокаженого, і кожного течивого, і кожного нечистого через доторкнення до мертвого тіла.
Numeri	Num	1	5	3	І чоловіка й жінку будете висилати, поза табір будете висилати їх, і вони не занечистять таборів своїх, що Я серед них пробуваю.
Numeri	Num	1	5	4	І зробили так Ізраїлеві сини, і повисилали їх поза табір, як Господь промовляв був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
Numeri	Num	1	5	5	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	5	6	Промовляй до Ізраїлевих синів: Чоловік або жінка, коли зробить який людський гріх, чинячи тим спроневірення проти Господа, і завинить душа та,
Numeri	Num	1	5	7	то вони визнають свій гріх, що зробили, і кожен зверне найперше ціну провини своєї, і додасть до неї п'ятину її, та й дасть тому, кому завинив він.
Numeri	Num	1	5	8	А якщо в того чоловіка нема викупника, щоб йому звернути ту ціну провини, то провина та буде звернена Господеві, і буде це священикові, опріч барана очищення, що ним очистить його.
Numeri	Num	1	5	9	А кожне приношення зо всяких святощів Ізраїлевих синів, що принесуть священикові, буде йому.
Numeri	Num	1	5	10	І що хто посвятить, буде йому. Що хто дасть священикові, буде йому.
Numeri	Num	1	5	11	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	5	12	Промовляй до Ізраїлевих синів і скажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить і спроневірить його,
Numeri	Num	1	5	13	і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде заховане, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схоплена,
Numeri	Num	1	5	14	та на ньому перейде дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,
Numeri	Num	1	5	15	то приведе той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, десяту частину ефи ячної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, жертва пригадувальна, що пригадує провину.
Numeri	Num	1	5	16	І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.
Numeri	Num	1	5	17	І візьме священик святої води в глиняну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, візьме священик, та й дасть до води.
Numeri	Num	1	5	18	І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє голову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву пригадувальну, це хлібна жертва ревнощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокляття.
Numeri	Num	1	5	19	І закляне її священик та й скаже до жінки: Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, очисться від гіркої води, що наводить прокляття!
Numeri	Num	1	5	20	А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечистилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка,
Numeri	Num	1	5	21	і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед народу твого тим, що Господь зробить стегно твоє опалим, а живіт твій напухлим,
Numeri	Num	1	5	22	і ввійде ця вода, що наводить прокляття, до нутра твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно опалим. А жінка та скаже: Амінь, амінь!
Numeri	Num	1	5	23	І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гіркою водою,
Numeri	Num	1	5	24	і напоїть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.
Numeri	Num	1	5	25	І візьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колихати ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.
Numeri	Num	1	5	26	І візьме священик жменю з хлібної жертви, як пригадувальну частину, та й спалить на жертівнику. А потім напоїть ту жінку водою.
Numeri	Num	1	5	27	І напоїть водою, і станеться, якщо була вона занечищена й спроневірила своєму чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гіркий біль, і опухне живіт її, і западе стегно її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.
Numeri	Num	1	5	28	А якщо та жінка не була занечищена, і чиста вона, то буде очищена, і буде здатна родити дітей.
Numeri	Num	1	5	29	Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,
Numeri	Num	1	5	30	або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей закон.
Numeri	Num	1	5	31	І буде очищений той чоловік від гріха, а жінка та понесе свій гріх.
Numeri	Num	1	6	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	6	2	Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коли вирішиться скласти обітницю назіра, щоб посвятити себе Господеві,
Numeri	Num	1	6	3	то він стримається від вина та п'янкого напою, не буде пити оцту винного та оцту з п'янкого напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.
Numeri	Num	1	6	4	Усі дні посвячення свого не буде він їсти нічого, що зроблене з винограду, від зернят аж до лушпиння.
Numeri	Num	1	6	5	Усі дні його посвячення на назіра бритва не торкнеться голови його; аж до виповнення днів, що посвятить Господеві, він буде святий, мусить запустити волосся голови своєї!
Numeri	Num	1	6	6	Усі дні посвячення його Господеві не підійде він до мертвого тіла,
Numeri	Num	1	6	7	навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечиститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.
Numeri	Num	1	6	8	Усі дні посвячення його святий він для Господа.
Numeri	Num	1	6	9	А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечистить цим голову свого посвячення, то оголить голову свою в день очищення свого, сьомого дня оголить її.
Numeri	Num	1	6	10	А восьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту.
Numeri	Num	1	6	11	І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його голову того дня.
Numeri	Num	1	6	12	І почне він знову дні посвячення свого Господеві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.
Numeri	Num	1	6	13	І оце закон про назіра: того дня, коли виповнюються дні його посвячення, священик приведе його до входу скинії заповіту.
Numeri	Num	1	6	14	І принесе він Господеві жертву свою, одне безвадне однорічне ягня на цілопалення, і одну безвадну однорічну вівцю на жертву за гріх, і одного безвадного барана на жертву мирну,
Numeri	Num	1	6	15	і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви.
Numeri	Num	1	6	16	І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопалення.
Numeri	Num	1	6	17	А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу.
Numeri	Num	1	6	18	І оголить той назір голову свого посвячення у входа скинії заповіту, і візьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою.
Numeri	Num	1	6	19	І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назіра, як він оголить голову свого посвячення.
Numeri	Num	1	6	20	І священик буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад грудину колихання й понад стегно приношення. А по цьому той назір може пити вино.
Numeri	Num	1	6	21	Оце закон про назіра, що обіцяє свою жертву Господеві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обітницею своєю, що обіцює, так він зробить за законом про посвячення його.
Numeri	Num	1	6	22	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	6	23	Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:
Numeri	Num	1	6	24	Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!
Numeri	Num	1	6	25	Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!
Numeri	Num	1	6	26	Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!
Numeri	Num	1	6	27	Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!
Numeri	Num	1	7	1	І сталося того дня, коли Мойсей закінчив ставити скинію, і помазав її, і посвятив її та всі речі її, і жертівника та всі речі його, і помазав їх та посвятив їх,
Numeri	Num	1	7	2	то поприносили Ізраїлеві начальники, голови домів своїх батьків, вони начальники племен, вони ті, що стояли над переліком,
Numeri	Num	1	7	3	і принесли свою жертву перед Господнє лице: шість критих возів, і дванадцять волів, віз на двох начальників, а віл на одного, і поставили їх перед скинію.
Numeri	Num	1	7	4	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	7	5	Візьми від них, і будуть вони, щоб виконувати службу скинії заповіту, і даси їх Левитам, кожному за службою його.
Numeri	Num	1	7	6	І взяв Мойсей вози та воли, та й дав їх Левитам:
Numeri	Num	1	7	7	два вози та чотири воли дав Ґершоновим синам, за їхньою службою,
Numeri	Num	1	7	8	а чотири вози та вісім волів дав синам Мерарієвим за їхньою службою під рукою Ітамара, сина священика Аарона.
Numeri	Num	1	7	9	А Кегатовим синам не дав, бо на них лежить служба святині, на плечах повинні носити.
Numeri	Num	1	7	10	І поприносили начальники жертву на понову жертівника в день його помазання, і поприносили начальники свою жертву перед жертівника.
Numeri	Num	1	7	11	А Господь промовляв до Мойсея: По одному начальнику на день нехай приносять своє приношення на понову жертівника.
Numeri	Num	1	7	12	І був той, хто першого дня приніс своє приношення, Нахшон, син Аммінадавів, Юдиного племени.
Numeri	Num	1	7	13	А жертва його: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	14	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	15	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	16	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	17	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце приношення Нахшона, Аммінадавого сина.
Numeri	Num	1	7	18	Другого дня приніс Натанаїл, син Цуарів, начальник Іссахарів.
Numeri	Num	1	7	19	Приніс він своє приношення: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	20	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	21	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	22	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	23	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Натанаїла, Цуарового сина.
Numeri	Num	1	7	24	Третього дня начальник Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
Numeri	Num	1	7	25	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	26	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	27	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	28	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	29	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Еліява, Хелонового сина.
Numeri	Num	1	7	30	Четвертого дня начальник Рувимових синів Еліцур, син Шедеурів.
Numeri	Num	1	7	31	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	32	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	33	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	34	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	35	на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Еліцура, Шедеурового сина.
Numeri	Num	1	7	36	П'ятого дня начальник Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
Numeri	Num	1	7	37	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	38	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	39	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	40	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	41	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Шелуміїла, Цурішаддаєвого сина.
Numeri	Num	1	7	42	Шостого дня начальник Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
Numeri	Num	1	7	43	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	44	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	45	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	46	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	47	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ел'ясафа, Деуїлового сина.
Numeri	Num	1	7	48	Сьомого дня начальник Єфремових синів Елішама, син Аммігудів.
Numeri	Num	1	7	49	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	50	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	51	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	52	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	53	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Елішами, Аммігудового сина.
Numeri	Num	1	7	54	Восьмого дня начальник синів Манасії, Гамаліїл, син Педоцурів.
Numeri	Num	1	7	55	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	56	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	57	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	58	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	59	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Гамаліїла, Педоцурового сина.
Numeri	Num	1	7	60	Дев'ятого дня начальник Веніяминових синів Авідан, син Ґід'оніїв.
Numeri	Num	1	7	61	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	62	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	63	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	64	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	65	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Авідана, Ґід'онієвого сина.
Numeri	Num	1	7	66	Десятого дня начальник Данових синів Ахіезер, син Аммішаддаїв.
Numeri	Num	1	7	67	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri	Num	1	7	68	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	69	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	70	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	71	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ахіезера, Аммішаддаєвого сина.
Numeri	Num	1	7	72	Одинадцятого дня начальник Асирових синів Паґ'іїл, син Охранів.
Numeri	Num	1	7	73	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,
Numeri	Num	1	7	74	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	75	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	76	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	77	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Паґ'іїла, Охранового сина.
Numeri	Num	1	7	78	Дванадцятого дня начальник Нефталимових синів Ахіра, син Енанів.
Numeri	Num	1	7	79	Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,
Numeri	Num	1	7	80	одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri	Num	1	7	81	одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri	Num	1	7	82	один козел на жертву за гріх,
Numeri	Num	1	7	83	а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ахіри, Енанового сина.
Numeri	Num	1	7	84	Оце обряд освячення жертівника в дні його помазання, від Ізраїлевих начальників: срібних мисок дванадцять, срібних кропильниць дванадцять, золотих кадильниць дванадцять,
Numeri	Num	1	7	85	сто й тридцять шеклів одна срібна миска, і сімдесят одна кропильниця. Усе срібло посудин дві тисячі й чотириста шеклів на міру шеклем святині.
Numeri	Num	1	7	86	Кадильниць золотих дванадцять, повні кадила, по десяти шеклів кадильниця на міру шеклем святині; усе золото кадильниць сто й двадцять шеклів.
Numeri	Num	1	7	87	Уся велика худоба на цілопалення: дванадцять телят, баранів дванадцять, ягнят однорічних дванадцять, та жертва хлібна їх, і козлів дванадцять на жертву за гріх.
Numeri	Num	1	7	88	А вся худоба мирної жертви: двадцять і чотири теляті, баранів шістдесят, козлів шістдесят, ягнят однорічних шістдесят. Оце обряд освячення жертівника по помазанні його.
Numeri	Num	1	7	89	А коли Мойсей входив до скинії заповіту, щоб говорити з Ним, то він чув голос, що говорив до нього з-понад віка, яке на ковчезі свідоцтва, з-поміж обох херувимів говорив Він до нього.
Numeri	Num	1	8	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	8	2	Промовляй до Аарона та й скажи йому: Коли ти світитимеш лямпадки, то з переду свічника будуть світити сім лямпадок.
Numeri	Num	1	8	3	І Аарон зробив так, з переду свічника засвітив його лямпадки, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	8	4	А оце робота свічника: він куття золоте аж до підстави його, аж до квіток його куття він. За взірцем, що Господь показав був Мойсеєві, так він зробив свічника.
Numeri	Num	1	8	5	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	8	6	Візьми Левитів з-посеред Ізраїлевих синів, та й очисть їх.
Numeri	Num	1	8	7	І так зробиш їм, щоб очистити їх: покропи на них водою жертви за гріх, і нехай обголять бритвою все тіло своє, і нехай виперуть одежу свою, і стануть чисті.
Numeri	Num	1	8	8	І вони візьмуть теля, а його хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, і друге теля візьмеш на жертву за гріх.
Numeri	Num	1	8	9	І приведеш Левитів до скинії заповіту, і збереш усю громаду Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	8	10	І приведеш Левитів перед Господнє лице, а Ізраїлеві сини покладуть свої руки на Левитів.
Numeri	Num	1	8	11	І буде Аарон посвячувати Левитів, як посвячення перед Господнім лицем від Ізраїлевих синів, і будуть вони на роботу Господньої служби.
Numeri	Num	1	8	12	А Левити покладуть свої руки на голову телят, і зроби одного жертвою за гріх, а одного цілопаленням для Господа, щоб очистити Левитів.
Numeri	Num	1	8	13	І поставиш Левитів перед Аароном та перед синами його, і будеш посвячувати їх, як посвячення для Господа.
Numeri	Num	1	8	14	І відділиш Левитів з-поміж Ізраїлевих синів, і будуть Левити Мої.
Numeri	Num	1	8	15	А по цьому Левити ввійдуть, щоб служити в скинії заповіту, і ти їх очистиш, і віддаси їх, як жертву посвячення,
Numeri	Num	1	8	16	бо вони дані, Мені вони дані з-поміж Ізраїлевих синів; замість перворідного кожного з Ізраїлевих синів, що розкриває кожну утробу, узяв Я їх Собі,
Numeri	Num	1	8	17	бо Мій кожен перворідний серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби; того дня, коли Я побивав кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив їх Собі.
Numeri	Num	1	8	18	І взяв Я Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	8	19	І дав Я Левитів, як дар Ааронові та синам його з-поміж Ізраїлевих синів, щоб вони чинили службу Ізраїлевих синів в скинії заповіту, щоб очищали Ізраїлевих синів, щоб не було поразки серед Ізраїлевих синів, щоб Ізраїлеві сини підходили до святині.
Numeri	Num	1	8	20	І зробив Мойсей й Аарон та вся громада Ізраїлевих синів для Левитів усе, як Господь наказав був Мойсеєві про Левитів, так зробили їм Ізраїлеві сини.
Numeri	Num	1	8	21	І очистилися Левити, і випрали одяг свій, а Аарон посвятив їх перед Господнім лицем, і очистив їх Аарон, щоб стали чистими.
Numeri	Num	1	8	22	А по тому ввійшли Левити, щоб виконувати свою службу в скинії заповіту перед Аароном та перед синами його. Як Господь наказав був Мойсеєві про Левитів, так їм зробили вони.
Numeri	Num	1	8	23	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	8	24	Оце щодо Левитів: від віку двадцяти й п'яти літ і вище ввійдуть вони до праці на службу скинії заповіту.
Numeri	Num	1	8	25	А від віку п'ятидесяти літ відійдуть від служби, і не будуть уже служити.
Numeri	Num	1	8	26	І будуть вони обслуговувати братів своїх у скинії заповіту, щоб виконувати сторожу, а служби не будуть робити. Так зробиш Левитам у їхній службі.
Numeri	Num	1	9	1	І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:
Numeri	Num	1	9	2	І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.
Numeri	Num	1	9	3	Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.
Numeri	Num	1	9	4	І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.
Numeri	Num	1	9	5	І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
Numeri	Num	1	9	6	Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
Numeri	Num	1	9	7	та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?
Numeri	Num	1	9	8	І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.
Numeri	Num	1	9	9	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	9	10	Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
Numeri	Num	1	9	11	Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
Numeri	Num	1	9	12	Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.
Numeri	Num	1	9	13	А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!
Numeri	Num	1	9	14	А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.
Numeri	Num	1	9	15	А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.
Numeri	Num	1	9	16	Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.
Numeri	Num	1	9	17	І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.
Numeri	Num	1	9	18	На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.
Numeri	Num	1	9	19	А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.
Numeri	Num	1	9	20	І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.
Numeri	Num	1	9	21	І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.
Numeri	Num	1	9	22	Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.
Numeri	Num	1	9	23	На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.
Numeri	Num	1	10	1	Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	10	2	Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.
Numeri	Num	1	10	3	І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
Numeri	Num	1	10	4	А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.
Numeri	Num	1	10	5	А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.
Numeri	Num	1	10	6	А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.
Numeri	Num	1	10	7	А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.
Numeri	Num	1	10	8	А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
Numeri	Num	1	10	9	А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.
Numeri	Num	1	10	10	А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!
Numeri	Num	1	10	11	І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.
Numeri	Num	1	10	12	І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
Numeri	Num	1	10	13	І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.
Numeri	Num	1	10	14	І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.
Numeri	Num	1	10	15	А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.
Numeri	Num	1	10	16	А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
Numeri	Num	1	10	17	І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.
Numeri	Num	1	10	18	І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.
Numeri	Num	1	10	19	А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
Numeri	Num	1	10	20	А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
Numeri	Num	1	10	21	І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.
Numeri	Num	1	10	22	І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.
Numeri	Num	1	10	23	А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.
Numeri	Num	1	10	24	А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.
Numeri	Num	1	10	25	І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.
Numeri	Num	1	10	26	А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.
Numeri	Num	1	10	27	А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.
Numeri	Num	1	10	28	Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.
Numeri	Num	1	10	29	І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.
Numeri	Num	1	10	30	Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.
Numeri	Num	1	10	31	А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.
Numeri	Num	1	10	32	І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.
Numeri	Num	1	10	33	І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.
Numeri	Num	1	10	34	А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.
Numeri	Num	1	10	35	І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.
Numeri	Num	1	10	36	А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!
Numeri	Num	1	11	1	І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.
Numeri	Num	1	11	2	І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.
Numeri	Num	1	11	3	І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
Numeri	Num	1	11	4	А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?
Numeri	Num	1	11	5	Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.
Numeri	Num	1	11	6	А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.
Numeri	Num	1	11	7	А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.
Numeri	Num	1	11	8	Люди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.
Numeri	Num	1	11	9	А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.
Numeri	Num	1	11	10	І почув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен при вході намету свого. І сильно запалав гнів Господній, і в очах Мойсеєвих то було зле.
Numeri	Num	1	11	11	І сказав Мойсей до Господа: Нащо вчинив Ти зло своєму рабові, і чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти поклав тягара всього народу на мене?
Numeri	Num	1	11	12	Чи я був вагітний усім тим народом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця, до землі, яку Ти присягнув батькам його?
Numeri	Num	1	11	13	Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому народові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми будемо їсти!
Numeri	Num	1	11	14	Не подолаю я сам носити всього цього народа, бо він тяжчий за мене!
Numeri	Num	1	11	15	А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!
Numeri	Num	1	11	16	І сказав Господь до Мойсея: Збери ж мені сімдесятеро люда зо старших Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.
Numeri	Num	1	11	17	І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них, і вони носитимуть із тобою тягара того народу, і не будеш носити ти сам.
Numeri	Num	1	11	18	А до народу скажи: Освятіться назавтра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.
Numeri	Num	1	11	19	Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,
Numeri	Num	1	11	20	але цілий місяць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви знехтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?
Numeri	Num	1	11	21	І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піхоти той народ, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць часу.
Numeri	Num	1	11	22	Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, і вистачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, і вистачить їм?
Numeri	Num	1	11	23	А Господь сказав до Мойсея: Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи сповниться тобі Моє слово, чи ні.
Numeri	Num	1	11	24	І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старших народу, і поставив їх навколо скинії.
Numeri	Num	1	11	25	І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдесят чоловіка старших. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.
Numeri	Num	1	11	26	І зосталося двоє людей в таборі, ім'я одному Елдад, а ймення другому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в таборі.
Numeri	Num	1	11	27	І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: Елдад і Медад пророкують у таборі!
Numeri	Num	1	11	28	І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї молодости, та й сказав: Пане мій Мойсею, заборони їм!
Numeri	Num	1	11	29	І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!
Numeri	Num	1	11	30	І вернувся Мойсей до табору, він та старші Ізраїлеві.
Numeri	Num	1	11	31	І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табором, як денна дорога туди й як денна дорога сюди навколо табору, і коло двох ліктів на поверхні землі.
Numeri	Num	1	11	32	І встав народ, і цілий той день і цілу ту ніч, і цілий день назавтра збирали перепелицю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табору.
Numeri	Num	1	11	33	Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ...
Numeri	Num	1	11	34	І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадливий.
Numeri	Num	1	11	35	З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.
Numeri	Num	1	12	1	І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.
Numeri	Num	1	12	2	І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.
Numeri	Num	1	12	3	А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.
Numeri	Num	1	12	4	І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.
Numeri	Num	1	12	5	І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.
Numeri	Num	1	12	6	І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.
Numeri	Num	1	12	7	Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!
Numeri	Num	1	12	8	Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?
Numeri	Num	1	12	9	І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,
Numeri	Num	1	12	10	а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!
Numeri	Num	1	12	11	І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!
Numeri	Num	1	12	12	Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.
Numeri	Num	1	12	13	І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!
Numeri	Num	1	12	14	І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.
Numeri	Num	1	12	15	І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.
Numeri	Num	1	12	16	А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.
Numeri	Num	1	13	1	І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	13	2	Пошли людей, і вони розвідають ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одному чоловікові від племени своїх батьків, кожного начальника в них.
Numeri	Num	1	13	3	І послав їх Мойсей з пустині Паран за Господнім наказом. Усі вони мужі достойні, вони голови Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	13	4	А оце ймення їх: для Рувимового племени Шаммуа, син Заккурів;
Numeri	Num	1	13	5	для Симеонового племени Шафат, син Хоріїв;
Numeri	Num	1	13	6	для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
Numeri	Num	1	13	7	для Іссахарового племени Їґ'ал, син Йосипів;
Numeri	Num	1	13	8	для Єфремового племени Осія, син Навинів;
Numeri	Num	1	13	9	для Веніяминового племени Палті, син Рафуїв;
Numeri	Num	1	13	10	для Завулонового племени Ґаддіїл, син Содіїв;
Numeri	Num	1	13	11	для Йосипового племени, для племени Манасіїного Ґадді, син Сусіїв;
Numeri	Num	1	13	12	для Данового племени Амміїл, син Ґемалліїв;
Numeri	Num	1	13	13	для Асирового племени Сетур, син Михаїлів;
Numeri	Num	1	13	14	для Нефталимового племени Нахбі, син Вофсіїв;
Numeri	Num	1	13	15	для Ґадового племени Ґеуїл, син Махіїв.
Numeri	Num	1	13	16	Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розвідати той Край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісус.
Numeri	Num	1	13	17	І послав їх Мойсей розвідати Край ханаанський, та й промовив до них: Підіть тут на південь, і ввійдете на гору,
Numeri	Num	1	13	18	та й побачите той Край який він, і народ, що сидить у ньому, чи сильний він, чи слабий, чи малий він, чи численний?
Numeri	Num	1	13	19	І який той Край, що він сидить у ньому, чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, чи в таборах, чи в твердинях?
Numeri	Num	1	13	20	І яка та земля, чи масна вона, чи пісна? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відважні, і візьміть з плоду землі; а дні ці дні виноградного первоплоду.
Numeri	Num	1	13	21	І знялися вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.
Numeri	Num	1	13	22	І пішли вони на південь, і прибули аж до Хеврону, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, нащадки велетня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.
Numeri	Num	1	13	23	І прибули вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох понесли його на жердині; також узяли із гранатів та з фіґ.
Numeri	Num	1	13	24	Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там.
Numeri	Num	1	13	25	І вернулися вони з розвідки того Краю по сорока днях.
Numeri	Num	1	13	26	І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Аарона та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали справу їм та всій тій громаді, і показали плід того Краю.
Numeri	Num	1	13	27	І вони розповіли йому та й сказали: Прибули ми до Краю, куди ти послав був нас, а він тече молоком та медом, а оце плід його!
Numeri	Num	1	13	28	Та народ той, що сидить у тім Краї, міцний, а міста укріплені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків велетня...
Numeri	Num	1	13	29	Амалик сидить у краї південнім, а хіттеянин, і євусеянин, і амореянин сидять на горі, а ханаанеянин сидить над морем та при Йордані.
Numeri	Num	1	13	30	А Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!
Numeri	Num	1	13	31	Та люди, що ходили з ним, сказали: Ми не зможемо ввійти до того народу, бо він сильніший за нас...
Numeri	Num	1	13	32	І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той Край, що розвідали його, говорячи: Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх мешканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст.
Numeri	Num	1	13	33	І там ми бачили велетнів, синів Енака, з роду велетнів, і були ми в своїх очах немов та сарана, і такими були ми і в їхніх очах.
Numeri	Num	1	14	1	І зняла зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.
Numeri	Num	1	14	2	І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: О, якби ми померли були в єгипетськім краї, або щоб ми померли були в цій пустині!
Numeri	Num	1	14	3	І нащо Господь провадить нас до того Краю, щоб нам попадати від меча? Жінки наші та діти наші стануть здобиччю... Чи не краще нам вернутися до Єгипту?
Numeri	Num	1	14	4	І сказали вони один до одного: Оберімо собі голову, та й вертаймось до Єгипту!
Numeri	Num	1	14	5	І впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	14	6	А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,
Numeri	Num	1	14	7	та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: Той Край, що перейшли ми по ньому, щоб розвідати його, Край той дуже-дуже хороший!
Numeri	Num	1	14	8	Якщо Господь уподобає Собі нас, то впровадить нас до того Краю, і дасть його нам, Край, який тече молоком та медом.
Numeri	Num	1	14	9	Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо вони хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх!
Numeri	Num	1	14	10	І сказала була вся громада, щоб камінням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізраїлевим синам...
Numeri	Num	1	14	11	І промовив Господь до Мойсея: Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього?
Numeri	Num	1	14	12	Ударю його поразою, і позбавлю його насліддя, а тебе зроблю народом більшим і сильнішим від нього.
Numeri	Num	1	14	13	І сказав Мойсей до Господа: І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою народ цей,
Numeri	Num	1	14	14	та й скаже до мешканців цього Краю, які чули, що Ти Господь серед цього народу, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі,
Numeri	Num	1	14	15	якщо заб'єш Ти цей народ, як одну людину, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:
Numeri	Num	1	14	16	Через неспроможність Господа впровадити той народ до Краю, якого Він заприсяг був їм, вигубив їх у пустині...
Numeri	Num	1	14	17	А тепер нехай же звеличиться сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:
Numeri	Num	1	14	18	Господь довготерпеливий, і багатомилостивий, Він прощає провину та переступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколіннях.
Numeri	Num	1	14	19	Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж сюди!
Numeri	Num	1	14	20	А Господь сказав: Я простив за словом твоїм.
Numeri	Num	1	14	21	Але, як Я живий, слава Господня наповнить увесь оцей Край.
Numeri	Num	1	14	22	Тому всі ті люди, що бачили славу Мою та ознаки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробовували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
Numeri	Num	1	14	23	поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його!
Numeri	Num	1	14	24	Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, і потомство його оволодіє ним.
Numeri	Num	1	14	25	А амаликитянин та ханаанеянин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й рушайте на пустиню дорогою Червоного моря!
Numeri	Num	1	14	26	І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Numeri	Num	1	14	27	Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
Numeri	Num	1	14	28	Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам.
Numeri	Num	1	14	29	У цій пустині попадають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене.
Numeri	Num	1	14	30	Поправді кажу, ви не ввійдете до того Краю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
Numeri	Num	1	14	31	А діти ваші, що про них казали ви: станете здобиччю ворогові, то впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили.
Numeri	Num	1	14	32	І ваші власні трупи попадають у цій пустині!
Numeri	Num	1	14	33	А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині.
Numeri	Num	1	14	34	Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
Numeri	Num	1	14	35	Я, Господь, говорив: Поправді кажу, оце зроблю всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають.
Numeri	Num	1	14	36	А ті люди, яких Мойсей послав був розвідати той Край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той Край,
Numeri	Num	1	14	37	то ті люди, що пустили були злу вістку на той Край, повмирали від порази перед Господнім лицем.
Numeri	Num	1	14	38	А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, жили з тих людей, що ходили розвідати той Край.
Numeri	Num	1	14	39	І говорив Мойсей ці слова до всіх Ізраїлевих синів, і народ був у тяжкій жалобі!
Numeri	Num	1	14	40	І повставали вони рано вранці, та й повиходили на верхів'я гори, говорячи: Ось ми, і ми підемо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили.
Numeri	Num	1	14	41	А Мойсей сказав: Чому ж ви переступаєте наказ Господній? Таж це не вдасться!
Numeri	Num	1	14	42	Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то будете побиті своїми ворогами.
Numeri	Num	1	14	43	Бо там перед вами амаликитянин і ханаанеянин, і ви попадаєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами.
Numeri	Num	1	14	44	Але вони осмілилися вийти на верхів'я гори, а ковчег свідоцтва Господнього та Мойсей не рушилися з-посеред табору.
Numeri	Num	1	14	45	І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми.
Numeri	Num	1	15	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	15	2	Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до Краю ваших осель, що Я даю вам,
Numeri	Num	1	15	3	і принесете огняну жертву для Господа, цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці, або в дарі, або в означених часах при спорядженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібної,
Numeri	Num	1	15	4	то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,
Numeri	Num	1	15	5	і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопалення або для жертви для кожного ягняти.
Numeri	Num	1	15	6	Або для барана принесеш хлібну жертву, дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.
Numeri	Num	1	15	7	І вина для литої жертви третю частину гіна, принесеш пахощі любі для Господа.
Numeri	Num	1	15	8	А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на сповнення обітниці, або як мирну жертву для Господа,
Numeri	Num	1	15	9	то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.
Numeri	Num	1	15	10	І принесеш на литу жертву пів гіна вина, жертва огняна, пахощі любі для Господа.
Numeri	Num	1	15	11	Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.
Numeri	Num	1	15	12	За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.
Numeri	Num	1	15	13	Кожен тубілець так принесе це, щоб принести огняну жертву, пахощі любі для Господа.
Numeri	Num	1	15	14	А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова для ваших поколінь, то він принесе огняну жертву, пахощі любі для Господа, як принесете ви, так принесе й він.
Numeri	Num	1	15	15	Збори, постанова одна для вас та для приходька, що мешкає тимчасово, постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і приходько буде перед Господнім лицем!
Numeri	Num	1	15	16	Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами.
Numeri	Num	1	15	17	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	15	18	Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую вас туди,
Numeri	Num	1	15	19	то станеться, коли ви їстимете хліб того Краю, ви принесете приношення для Господа.
Numeri	Num	1	15	20	Як початок діж ваших, калача принесете на приношення, як приношення току, принесете його.
Numeri	Num	1	15	21	Від початку діж ваших дасте Господеві приношення, постанова для ваших поколінь!
Numeri	Num	1	15	22	А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих заповідей, що Господь говорив до Мойсея,
Numeri	Num	1	15	23	усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,
Numeri	Num	1	15	24	то станеться, коли зроблено помилку через недогляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.
Numeri	Num	1	15	25	І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.
Numeri	Num	1	15	26	І буде прощено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу.
Numeri	Num	1	15	27	А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.
Numeri	Num	1	15	28	І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, і буде прощено їй.
Numeri	Num	1	15	29	Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
Numeri	Num	1	15	30	А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її.
Numeri	Num	1	15	31	Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній.
Numeri	Num	1	15	32	І були Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня.
Numeri	Num	1	15	33	І привели його ті, хто знайшов його, як збирав дрова, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.
Numeri	Num	1	15	34	І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що зробити йому.
Numeri	Num	1	15	35	І сказав Господь до Мойсея: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його камінням усій громаді поза табором!
Numeri	Num	1	15	36	І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	15	37	І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	15	38	Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку.
Numeri	Num	1	15	39	І буде вона вам за кутаса, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте,
Numeri	Num	1	15	40	щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога!
Numeri	Num	1	15	41	Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш!
Numeri	Num	1	16	1	І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,
Numeri	Num	1	16	2	та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.
Numeri	Num	1	16	3	І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?
Numeri	Num	1	16	4	І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
Numeri	Num	1	16	5	І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.
Numeri	Num	1	16	6	Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,
Numeri	Num	1	16	7	і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!
Numeri	Num	1	16	8	І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,
Numeri	Num	1	16	9	чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?
Numeri	Num	1	16	10	І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.
Numeri	Num	1	16	11	Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?
Numeri	Num	1	16	12	І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!
Numeri	Num	1	16	13	Чи мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?
Numeri	Num	1	16	14	Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!
Numeri	Num	1	16	15	А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!
Numeri	Num	1	16	16	І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.
Numeri	Num	1	16	17	І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.
Numeri	Num	1	16	18	І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.
Numeri	Num	1	16	19	І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!
Numeri	Num	1	16	20	І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:
Numeri	Num	1	16	21	Відділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!
Numeri	Num	1	16	22	А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?
Numeri	Num	1	16	23	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	16	24	Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!
Numeri	Num	1	16	25	І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.
Numeri	Num	1	16	26	І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!
Numeri	Num	1	16	27	І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.
Numeri	Num	1	16	28	І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.
Numeri	Num	1	16	29	Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!
Numeri	Num	1	16	30	А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.
Numeri	Num	1	16	31	І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!
Numeri	Num	1	16	32	А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.
Numeri	Num	1	16	33	І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!
Numeri	Num	1	16	34	А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!
Numeri	Num	1	16	35	І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!
Numeri	Num	1	16	36	(17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	16	37	(17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,
Numeri	Num	1	16	38	(17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	16	39	(17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,
Numeri	Num	1	16	40	(17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.
Numeri	Num	1	16	41	(17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!
Numeri	Num	1	16	42	(17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!
Numeri	Num	1	16	43	(17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.
Numeri	Num	1	16	44	(17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	16	45	(17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.
Numeri	Num	1	16	46	(17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.
Numeri	Num	1	16	47	(17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.
Numeri	Num	1	16	48	(17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.
Numeri	Num	1	16	49	(17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.
Numeri	Num	1	16	50	(17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.
Numeri	Num	1	17	1	(17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	17	2	(17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.
Numeri	Num	1	17	3	(17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.
Numeri	Num	1	17	4	(17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.
Numeri	Num	1	17	5	(17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.
Numeri	Num	1	17	6	(17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.
Numeri	Num	1	17	7	(17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.
Numeri	Num	1	17	8	(17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!
Numeri	Num	1	17	9	(17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.
Numeri	Num	1	17	10	(17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.
Numeri	Num	1	17	11	(17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.
Numeri	Num	1	17	12	(17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!
Numeri	Num	1	17	13	(17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?
Numeri	Num	1	18	1	І сказав Господь до Аарона: Ти й сини твої та дім батька твого з тобою понесете на собі гріх щодо святині; і ти, і сини твої з тобою понесете на собі гріх щодо вашого священства.
Numeri	Num	1	18	2	А також ти наблизиш до себе братів своїх, плем'я Левіїне, плем'я батька свого, і вони злучаться з тобою, і будуть прислужувати тобі, а ти й сини твої з тобою будете перед скинією свідоцтва.
Numeri	Num	1	18	3	І будуть вони виконувати твою сторожу та строжу всієї скинії, тільки до речей святині та до жертівника не приступлять, щоб не повмирали як вони, так і ви.
Numeri	Num	1	18	4	І злучаться вони з тобою, і будуть виконувати сторожу скинії заповіту, для всякої служби в скинії, а чужий не приступить до вас.
Numeri	Num	1	18	5	І будете ви виконувати сторожу святині та сторожу жертівника, щоб не було вже гніву на Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	18	6	А Я оце взяв ваших братів Левитів з-посеред Ізраїлевих синів для вас, як дар вони дані Господеві, щоб виконувати службу скинії заповіту.
Numeri	Num	1	18	7	А ти та сини твої з тобою будете допильновувати ваше священство для всякої речі жертівника та для того, що поза завісою, і будете робити. Як службу дару даю Я священство вам, а чужий, хто приступить, буде забитий.
Numeri	Num	1	18	8	І Господь промовляв до Аарона: Я оце доручив тобі пильнувати за приношеннями Моїми. Від усього посвяченого синами Ізраїлевими Я дав частку тобі та для синів твоїх на вічну постанову.
Numeri	Num	1	18	9	Оце буде тобі з найсвятіших жертов, без огню: кожна їхня хлібна жертва, і кожна їхня жертва за гріх, і кожна їхня жертва за провину, що звернуть Мені як найсвятіше, тобі це та для твоїх синів!
Numeri	Num	1	18	10	На найсвятішому місці будеш ти їсти оце. Кожен чоловічої статі буде їсти, це буде святість для тебе.
Numeri	Num	1	18	11	А це тобі приношення їхнього дару всіх колихань Ізраїлевих синів, Я дав їх тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм з тобою на вічну постанову, кожен чистий у твоїм домі буде це їсти.
Numeri	Num	1	18	12	Усе найкраще зо свіжої оливи, і все найкраще з молодого вина та збіжжя, їхні первоплоди, що вони дадуть Господеві, Я віддав їх тобі.
Numeri	Num	1	18	13	Первоплоди усього, що в їхньому Краю, що вони принесуть Господеві, будуть для тебе, кожен чистий у твоїм домі буде те їсти.
Numeri	Num	1	18	14	Усе закляте між Ізраїлем буде тобі.
Numeri	Num	1	18	15	Усе, що розкриває утробу кожного тіла, що принесуть Господеві з-поміж людей та з-поміж скотини, буде для тебе. Тільки конче викупиш перворідного людини, і перворідне з нечистої худобини викупиш.
Numeri	Num	1	18	16	А викуп його: від місячного віку викупиш за твоєю оцінкою, п'ять шеклів срібла на міру шеклем святині, двадцять ґер він.
Numeri	Num	1	18	17	Тільки перворідного з волів, або перворідного з овечок, або перворідного з кіз не викупиш, вони святість: їхньою кров'ю окропиш жертівника, а їхній лій спалиш, як огняну жертву на любі пахощі для Господа.
Numeri	Num	1	18	18	А їхнє м'ясо буде для тебе, як грудина колихання, і як стегно правиці буде для тебе.
Numeri	Num	1	18	19	Усі святощі приношення, що Ізраїлеві сини принесуть для Господа, Я віддав тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм із тобою, вічною постановою. Це міцний заповіт, він вічний перед Господнім лицем для тебе та для насіння твого з тобою.
Numeri	Num	1	18	20	І сказав Господь до Аарона: У їхньому Краю ти не будеш мати власности, і не буде тобі частки між ними, Я частка твоя та власність твоя поміж Ізраїлевими синами!
Numeri	Num	1	18	21	А Левієвим синам Я дав ось кожну десятину в Ізраїлі на спадщину, взамін за їхню службу, бо вони виконують службу скинії заповіту.
Numeri	Num	1	18	22	І Ізраїлеві сини не приступлять уже до скинії заповіту, щоб не понести гріха, і не вмерти.
Numeri	Num	1	18	23	І буде Левит сам виконувати службу скинії заповіту, і сам понесе вину свою. Це вічна постанова для ваших поколінь, а між Ізраїлевими синами не будуть вони дідичити спадщину,
Numeri	Num	1	18	24	бо десятину Ізраїлевих синів, що вони принесуть як приношення для Господа, Я дав Левитам за спадщину. Тому Я сказав до них: Між Ізраїлевими синами не будуть вони дідичити спадщину.
Numeri	Num	1	18	25	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	18	26	А до Левитів будеш ти промовляти та й скажеш їм: Коли візьмете від Ізраїлевих синів ту десятину, що Я дав вам від них на ваше спадщину, то ви принесете з неї Господнє приношення, десятину з десятини.
Numeri	Num	1	18	27	І буде пораховане ваше приношення як збіжжя з току, і як повня з кадки чавила.
Numeri	Num	1	18	28	Так принесете й ви Господнє приношення зо всіх ваших десятин, що візьмете від Ізраїлевих синів, і дасте з того Господнє приношення священикові Ааронові.
Numeri	Num	1	18	29	Зо всіх ваших дарів принесе кожен Господнє приношення, зо всього найкращого посвячення з нього.
Numeri	Num	1	18	30	І скажи їм: коли ви будете приносити найкраще з нього, то це порахується Левитам, як урожай току, і як урожай кадки чавила.
Numeri	Num	1	18	31	І будете їсти це на кожному місці ви та дім ваш, бо це нагорода для вас взамін за вашу службу в скинії заповіту.
Numeri	Num	1	18	32	І ви не понесете через це гріха, коли будете приносити найкраще з нього, а святощів Ізраїлевих синів не збезчестите, і не повмираєте.
Numeri	Num	1	19	1	І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:
Numeri	Num	1	19	2	Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для тебе безвадну руду ялівку, що в ній нема вади, що на неї не накладали ярма.
Numeri	Num	1	19	3	І дасте її до священика Елеазара, а він виведе її поза табір. І заріжуть її перед ним.
Numeri	Num	1	19	4	І візьме Елеазар пальцем своїм її крови, та й покропить кров'ю її перед скинії заповіту сім раз.
Numeri	Num	1	19	5	І спалиться та ялівка на його очах, шкура її, і м'ясо її, і кров її з її нечистостями спалиться.
Numeri	Num	1	19	6	І візьме священик кедрове дерево, і ісоп та червень, та й кине до середини погорілища тієї ялівки.
Numeri	Num	1	19	7	І випере той священик шати свої та обмиє тіло своє в воді, а потім увійде до табору. І буде той священик нечистий аж до вечора.
Numeri	Num	1	19	8	А той, хто палить її, випере одежу свою в воді й обмиє тіло своє в воді, та й буде нечистий аж до вечора.
Numeri	Num	1	19	9	І збере чистий чоловік попіл тієї ялівки, і покладе поза табором в чистому місці, і буде це для громади Ізраїлевих синів на сховок для очищальної води, це жертва за гріх.
Numeri	Num	1	19	10	А той, хто збирає попіл тієї ялівки, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І це буде на вічну постанову для Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає серед них тимчасово.
Numeri	Num	1	19	11	А той, хто доторкається до всякого мертвого тіла людини, то буде нечистий сім день.
Numeri	Num	1	19	12	Він очиститься тим попелом дня третього та дня сьомого, і буде чистий. А якщо він не очиститься дня третього та дня сьомого, не буде чистий.
Numeri	Num	1	19	13	Кожен, хто доторкується до померлого, до тіла людини, що померла, і не очиститься, він занечистив Господню скинію, і буде винищена душа та з Ізраїля, бо очищальна вода не була покроплена на нього, нечистий він буде, нечистість його в ньому.
Numeri	Num	1	19	14	Оце той закон: коли в наметі помре людина, то кожен, хто входить до того намету, та все, що в наметі, буде нечисте сім день.
Numeri	Num	1	19	15	І кожна відкрита посудина, що на ній нема міцно прив'язаного накриття, нечиста вона.
Numeri	Num	1	19	16	А кожен, хто доторкнеться на поверхні поля до трупа від меча, або до померлого, або до костей людини, або до гробу, буде нечистий сім день.
Numeri	Num	1	19	17	І візьмуть для того нечистого пороху з погорілища жертви за гріх, і наллють на нього живої води до посуду.
Numeri	Num	1	19	18	А чистий чоловік візьме ісопу, і вмочить у ту воду, та й покропить на того намета, і на всі посудини, і на душі ті, що були там, та на того, хто доторкується до тієї кістки, або до трупа, або до померлого, або до гробу.
Numeri	Num	1	19	19	І покропить той чистий на нечистого дня третього та дня сьомого, та й очистить його сьомого дня. І випере він одежу свою й обмиє в воді, і стане чистий увечері.
Numeri	Num	1	19	20	А чоловік, що стане нечистим і не очиститься, то буде знищена душа та з-посеред збору, бо він занечистив Господню святиню, очищальна вода не була кроплена на нього, нечистий він.
Numeri	Num	1	19	21	І буде це для них на вічну постанову, а той, хто кропить очищальну воду, випере одежу свою, а хто доторкається до очищальної води, буде нечистий аж до вечора.
Numeri	Num	1	19	22	А кожен, до кого доторкнеться нечистий, буде нечистий, а особа, що доторкується, буде нечиста аж до вечора.
Numeri	Num	1	20	1	І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.
Numeri	Num	1	20	2	І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.
Numeri	Num	1	20	3	І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!
Numeri	Num	1	20	4	І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?
Numeri	Num	1	20	5	І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!
Numeri	Num	1	20	6	І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!
Numeri	Num	1	20	7	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	20	8	Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.
Numeri	Num	1	20	9	І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.
Numeri	Num	1	20	10	І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?
Numeri	Num	1	20	11	І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!...
Numeri	Num	1	20	12	І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.
Numeri	Num	1	20	13	Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.
Numeri	Num	1	20	14	І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.
Numeri	Num	1	20	15	І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.
Numeri	Num	1	20	16	І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі.
Numeri	Num	1	20	17	Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.
Numeri	Num	1	20	18	І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!
Numeri	Num	1	20	19	І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами!
Numeri	Num	1	20	20	А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.
Numeri	Num	1	20	21	І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.
Numeri	Num	1	20	22	І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.
Numeri	Num	1	20	23	І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи:
Numeri	Num	1	20	24	Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви.
Numeri	Num	1	20	25	Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору.
Numeri	Num	1	20	26	І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там.
Numeri	Num	1	20	27	І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади.
Numeri	Num	1	20	28	І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори.
Numeri	Num	1	20	29	І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.
Numeri	Num	1	21	1	І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.
Numeri	Num	1	21	2	І склав Ізраїль обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям.
Numeri	Num	1	21	3	І вислухав Господь голос Ізраїлів, і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім'я тому міста: Хорма.
Numeri	Num	1	21	4	І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.
Numeri	Num	1	21	5	І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа.
Numeri	Num	1	21	6	І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.
Numeri	Num	1	21	7	І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ.
Numeri	Num	1	21	8	І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити.
Numeri	Num	1	21	9	І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив!
Numeri	Num	1	21	10	І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.
Numeri	Num	1	21	11	І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.
Numeri	Num	1	21	12	Звідти вони рушили, і таборували в долині Зереду.
Numeri	Num	1	21	13	Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон границя Моаву між Моавом та амореянином.
Numeri	Num	1	21	14	Тому розповідається в Книжці воєн Господніх: Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
Numeri	Num	1	21	15	і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий.
Numeri	Num	1	21	16	А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: Збери народ, і нехай Я дам їм воду.
Numeri	Num	1	21	17	Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: Піднесися, кринице, співайте про неї!
Numeri	Num	1	21	18	Криниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. А з Мідбару до Маттани,
Numeri	Num	1	21	19	а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
Numeri	Num	1	21	20	а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.
Numeri	Num	1	21	21	І послав Ізраїль послів до Сигона аморейського царя, говорячи:
Numeri	Num	1	21	22	Нехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою.
Numeri	Num	1	21	23	І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
Numeri	Num	1	21	24	І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз границя синів Аммону.
Numeri	Num	1	21	25	І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
Numeri	Num	1	21	26	Бо Хешбон місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
Numeri	Num	1	21	27	Тому й розповідають кобзарі: Підіть до Хешбону, нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.
Numeri	Num	1	21	28	Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум'я з міста Сигонового, він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.
Numeri	Num	1	21	29	Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
Numeri	Num	1	21	30	І розбили ми їх, згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви.
Numeri	Num	1	21	31	І Ізраїль осів в аморейському краї.
Numeri	Num	1	21	32	І послав Мойсей розвідати про Язера, і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.
Numeri	Num	1	21	33	І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
Numeri	Num	1	21	34	І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.
Numeri	Num	1	21	35	І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.
Numeri	Num	1	22	1	І рушили Ізраїлеві сини, та й таборували в моавських степах по тім боці приєрихонського Йордану.
Numeri	Num	1	22	2	І побачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореянинові.
Numeri	Num	1	22	3	І дуже злякався Моав того народу, бо він був великий. І настрашився Моав Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	22	4	І сказав Моав до мідіянських старших: Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину. А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем.
Numeri	Num	1	22	5	І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене.
Numeri	Num	1	22	6	А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, проклятий.
Numeri	Num	1	22	7	І пішли моавські старші та старші Мідіяну, а дарунки за чари в руці їх, і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова.
Numeri	Num	1	22	8	А він їм сказав: Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене. І зостались моавські вельможі в Валаама.
Numeri	Num	1	22	9	І прийшов Бог до Валаама та й сказав: Хто ці люди з тобою?
Numeri	Num	1	22	10	І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:
Numeri	Num	1	22	11	Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його.
Numeri	Num	1	22	12	І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!
Numeri	Num	1	22	13	І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами.
Numeri	Num	1	22	14	І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами.
Numeri	Num	1	22	15	А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.
Numeri	Num	1	22	16	І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,
Numeri	Num	1	22	17	бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, прокляни мені народ той!
Numeri	Num	1	22	18	І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.
Numeri	Num	1	22	19	А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені.
Numeri	Num	1	22	20	І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.
Numeri	Num	1	22	21	І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.
Numeri	Num	1	22	22	І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.
Numeri	Num	1	22	23	І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.
Numeri	Num	1	22	24	І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.
Numeri	Num	1	22	25	І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.
Numeri	Num	1	22	26	І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.
Numeri	Num	1	22	27	І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.
Numeri	Num	1	22	28	І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?
Numeri	Num	1	22	29	І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!
Numeri	Num	1	22	30	І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відказав: Ні!
Numeri	Num	1	22	31	І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.
Numeri	Num	1	22	32	І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.
Numeri	Num	1	22	33	І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою.
Numeri	Num	1	22	34	І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі.
Numeri	Num	1	22	35	І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.
Numeri	Num	1	22	36	І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.
Numeri	Num	1	22	37	І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?
Numeri	Num	1	22	38	І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти.
Numeri	Num	1	22	39	І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.
Numeri	Num	1	22	40	І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.
Numeri	Num	1	22	41	І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.
Numeri	Num	1	23	1	І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
Numeri	Num	1	23	2	І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.
Numeri	Num	1	23	3	І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.
Numeri	Num	1	23	4	І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
Numeri	Num	1	23	5	І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.
Numeri	Num	1	23	6	І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.
Numeri	Num	1	23	7	І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!
Numeri	Num	1	23	8	Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?
Numeri	Num	1	23	9	Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.
Numeri	Num	1	23	10	Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!
Numeri	Num	1	23	11	І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!
Numeri	Num	1	23	12	А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?
Numeri	Num	1	23	13	І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!
Numeri	Num	1	23	14	І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.
Numeri	Num	1	23	15	І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.
Numeri	Num	1	23	16	І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.
Numeri	Num	1	23	17	І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?
Numeri	Num	1	23	18	І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!
Numeri	Num	1	23	19	Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?
Numeri	Num	1	23	20	Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!
Numeri	Num	1	23	21	Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!
Numeri	Num	1	23	22	Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!
Numeri	Num	1	23	23	Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.
Numeri	Num	1	23	24	Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!
Numeri	Num	1	23	25	І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!
Numeri	Num	1	23	26	І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?
Numeri	Num	1	23	27	І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.
Numeri	Num	1	23	28	І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.
Numeri	Num	1	23	29	І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
Numeri	Num	1	23	30	І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
Numeri	Num	1	24	1	І побачив Валаам, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного разу, на ворожбу, і звернув лице своє до пустині.
Numeri	Num	1	24	2	І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був Дух Божий!
Numeri	Num	1	24	3	І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
Numeri	Num	1	24	4	це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
Numeri	Num	1	24	5	Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твойого, Ізраїлю!
Numeri	Num	1	24	6	Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!
Numeri	Num	1	24	7	Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесеться.
Numeri	Num	1	24	8	Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потрощить, а стріли його поламає.
Numeri	Num	1	24	9	Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!
Numeri	Num	1	24	10	І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!
Numeri	Num	1	24	11	А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани.
Numeri	Num	1	24	12	І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:
Numeri	Num	1	24	13	Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я буду говорити!
Numeri	Num	1	24	14	А тепер я оце йду до народу свого. Ходи ж, я звіщу тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.
Numeri	Num	1	24	15	І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
Numeri	Num	1	24	16	мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
Numeri	Num	1	24	17	Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!
Numeri	Num	1	24	18	І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!
Numeri	Num	1	24	19	І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста.
Numeri	Num	1	24	20	І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він!
Numeri	Num	1	24	21	І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє!
Numeri	Num	1	24	22	Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!
Numeri	Num	1	24	23	І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?
Numeri	Num	1	24	24	І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впокорять, і Евера впокорять. Та загине наприкінці й він!
Numeri	Num	1	24	25	І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого. А Балак також пішов на дорогу свою.
Numeri	Num	1	25	1	І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,
Numeri	Num	1	25	2	а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.
Numeri	Num	1	25	3	І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
Numeri	Num	1	25	4	І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.
Numeri	Num	1	25	5	І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала.
Numeri	Num	1	25	6	Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.
Numeri	Num	1	25	7	І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.
Numeri	Num	1	25	8	І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	25	9	І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
Numeri	Num	1	25	10	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	25	11	Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.
Numeri	Num	1	25	12	Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.
Numeri	Num	1	25	13	І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	25	14	А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.
Numeri	Num	1	25	15	І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.
Numeri	Num	1	25	16	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	25	17	Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!
Numeri	Num	1	25	18	Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.
Numeri	Num	1	26	1	І сталося по поразці, і сказав Господь до Мойсея й до Елеазара, сина священика Аарона, говорячи:
Numeri	Num	1	26	2	Перелічіть усю громаду Ізраїлевих синів від віку двадцяти літ і вище за домами їхніх батьків, кожного, хто здатний до війська в Ізраїлі.
Numeri	Num	1	26	3	І говорив до них Мойсей та священик Елеазар у моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
Numeri	Num	1	26	4	Перелічіть від віку двадцяти літ і вище, як наказав був Господь Мойсеєві і Ізраїлевим синам, що виходили з єгипетського краю.
Numeri	Num	1	26	5	Рувим, перворідний Ізраїлів. Рувимові сини: Ханох рід Ханохів, від Паллу рід Паллуїв,
Numeri	Num	1	26	6	від Хецрона рід Хецронів, від Кармі рід Карміїв.
Numeri	Num	1	26	7	Оце Рувимові роди. І були їхні перелічені: сорок і три тисячі й сімсот і тридцять.
Numeri	Num	1	26	8	А сини Паллуєві: Еліяв.
Numeri	Num	1	26	9	А сини Еліявові: Немуїл, і Датан, і Авірон. Це той Датан та Авірон, покликані громади, що підбурювали проти Мойсея та проти Аарона в Кореєвій громаді, коли вони підбурювали на Господа.
Numeri	Num	1	26	10	І відкрила земля свої уста, та й поглинула їх та Корея при смерті тієї громади, коли огонь пожер був двісті і п'ятдесят люда, і стали вони за ознаку.
Numeri	Num	1	26	11	А Кореєві сини не померли.
Numeri	Num	1	26	12	Сини Симеонові за їхніми родами: від Немуїла рід Немуїлів, від Яміна рід Ямінів, від Яхіна рід Яхінів,
Numeri	Num	1	26	13	від Зераха рід Зерахів, від Саула рід Саулів.
Numeri	Num	1	26	14	Оце Симеонові роди, двадцять і дві тисячі й двісті.
Numeri	Num	1	26	15	Сини Ґадові за їхніми родами: від Цефона рід Цефонів, від Хаґґі рід Хаґґіїв, від Шуні рід Шуніїв,
Numeri	Num	1	26	16	від Озні рід Озніїв, від Ері рід Еріїв,
Numeri	Num	1	26	17	від Арода рід Ародів, від Ар'елі рід Ар'еліїв.
Numeri	Num	1	26	18	Оце роди Ґадових синів, за їхнім переліченням: сорок тисяч і п'ятсот.
Numeri	Num	1	26	19	Сини Юдині: Ер та Онан; і помер Ер та Онан у ханаанськім Краї.
Numeri	Num	1	26	20	І були Юдині сини за їхніми родами: від Шели рід Шелин, від Переца рід Переців, від Зераха рід Зерахів.
Numeri	Num	1	26	21	А Перецеві сини були: від Хецрона рід Хецронів, від Хамула рід Хамулів.
Numeri	Num	1	26	22	Оце Юдини роди за їхнім переліченням: сімдесят і шість тисяч і п'ятсот.
Numeri	Num	1	26	23	Сини Іссахарові за їхніми родами: Тола рід Толин, від Цувви рід Цуввин,
Numeri	Num	1	26	24	від Яшува рід Яшувів, від Шімрона рід Шімронів.
Numeri	Num	1	26	25	Оце Іссахарові роди за їхнім переліченням: шістдесят і чотири тисячі й триста.
Numeri	Num	1	26	26	Сини Завулонові за їхніми родами: від Середа рід Середів, від Елона рід Елонів, від Яхлеїла рід Яхлеїлів.
Numeri	Num	1	26	27	Оце Завулонові роди за їхнім переліченням: шістдесят тисяч і п'ятсот.
Numeri	Num	1	26	28	Сини Йосипа за їхніми родами: Манасія та Єфрем.
Numeri	Num	1	26	29	Сини Манасіїні: від Махіра рід Махірів, а Махір породив Ґілеада, від Ґілеада рід Ґілеадів.
Numeri	Num	1	26	30	Оце Ґілеадові сини: Єзер рід Єзерів, від Хелека рід Хелеків,
Numeri	Num	1	26	31	і Асріїл рід Асріїлів, і Шехем рід Шехемів,
Numeri	Num	1	26	32	і Шеміда рід Шемідин, і Хефер рід Хеферів.
Numeri	Num	1	26	33	А Целофхад, син Хеферів, не мав синів, а тільки дочок. А ймення дочок: Махла й Ноа, Хоґла, Мілка й Тірца.
Numeri	Num	1	26	34	Оце роди Манасіїні, а їхні перелічені: п'ятдесят і дві тисячі й сімсот.
Numeri	Num	1	26	35	Оце Єфремові сини за їхніми родами: від Шутелаха рід Шутелахів, від Бехера рід Бехерів, від Тахана рід Таханів.
Numeri	Num	1	26	36	А оце Шутелахові сини: від Ерана рід Еранів.
Numeri	Num	1	26	37	Оце роди Єфремових синів за їхнім переліченням: тридцять і дві тисячі і п'ятсот. Оце Йосипові сини за їхніми родами.
Numeri	Num	1	26	38	Сини Веніяминові за їхніми родами: від Бели рід Белин, від Ашбела рід Ашбелів, від Ахірама рід Ахірамів,
Numeri	Num	1	26	39	від Шефуфама рід Шефуфамів, від Хуфама рід Хуфамів.
Numeri	Num	1	26	40	А сини Белині були: Ард, і Нааман, від Арда рід Ардів, від Наамана рід Нааманів.
Numeri	Num	1	26	41	Оце Веніяминові сини за їхніми родами, а перелічені їхні: сорок і п'ять тисяч і шістсот.
Numeri	Num	1	26	42	Оце Данові сини за їхніми родами: від Шухама рід Шухамів. Оце Данові роди за їхніми родами.
Numeri	Num	1	26	43	Всі Шухамові роди за їхнім переліченням: шістдесят і чотири тисячі і чотириста.
Numeri	Num	1	26	44	Асирові сини за їхніми родами: від Їмни рід Їмнин, від Їшві рід Їшвіїв, від Берії рід Беріїв.
Numeri	Num	1	26	45	Сини Берії: від Хевера рід Хеверів, від Малкіїла рід Малкіїлів,
Numeri	Num	1	26	46	а ймення Асирової дочки Сарах.
Numeri	Num	1	26	47	Оце роди Асирових синів за їхнім переліченням: п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
Numeri	Num	1	26	48	Сини Нефталимові за їхніми родами: від Яхцеїла рід Яхцеїлів, від Ґуні рід Ґуніїв,
Numeri	Num	1	26	49	від Єцера рід Єцерів, від Шіллема рід Шіллемів.
Numeri	Num	1	26	50	Оце роди Нефталимові за їхніми родами й за їхнім переліченням: сорок і п'ять тисяч і чотириста.
Numeri	Num	1	26	51	Оце перелічені Ізраїлевих синів: шістсот тисяч і тисяча й сімсот і тридцять.
Numeri	Num	1	26	52	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	26	53	Для цих буде поділений Край у спадок за числом імен.
Numeri	Num	1	26	54	Численному примножиш спадщину його, а малому зменшиш спадок його, кожному за переліченням його буде дана спадщина його.
Numeri	Num	1	26	55	Тільки жеребком поділиться землю, вони будуть володіти за іменами племен їхніх батьків.
Numeri	Num	1	26	56	За жеребком буде поділена спадщина його поміж численним та малим.
Numeri	Num	1	26	57	А оце перелічені Левити за їхніми родами: від Ґершона рід Ґершонів, від Кегата рід Кегатів, від Мерарі рід Мераріїв.
Numeri	Num	1	26	58	Оце роди Левієві: рід Левіїв, рід Хевроніїв, рід Махліїв, рід Мушіїв, рід Кореїв, а Кегат породив Амрама.
Numeri	Num	1	26	59	А ймення Амрамової жінки Йохевед, дочка Левієва, що вродила її Левієві жінка його в Єгипті, а вона вродила Амрамові Аарона, і Мойсея, і сестру їх Маріям.
Numeri	Num	1	26	60	І вродилися Ааронові Надав, й Авігу, й Елеазар, й Ітамар.
Numeri	Num	1	26	61	А Надав та Авігу померли, коли вони приносили чужий огонь перед Господнє лице.
Numeri	Num	1	26	62	І були їхні перелічені двадцять і три тисячі, кожен чоловічої статі від місячного віку й вище; бо вони не були перелічені серед Ізраїлевих синів, не дана бо їм спадщина серед Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	26	63	Оце перелічені Мойсея та священика Елеазара, що перелічували Ізраїлевих синів у моавських степах над приєрихонським Йорданом.
Numeri	Num	1	26	64	А серед тих не було вже нікого з перелічених Мойсея та священика Аарона, що перелічували Ізраїлевих синів на Сінайській пустині,
Numeri	Num	1	26	65	бо Господь був сказав їм: Конче повмираєте ви на пустині. І не позостався з них ніхто, крім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
Numeri	Num	1	27	1	І прийшли дочки Целофхада, сина Хеферового, сина Ґілеадового, сина Махірового, сина Манасіїного, з родів Манасії, сина Йосипового, а оце ймення дочок його: Махла, Ноа, і Хоґла, і Мілка, і Тірца.
Numeri	Num	1	27	2	І стали вони перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром та перед начальниками, і всією громадою при вході скинії заповіту, говорячи:
Numeri	Num	1	27	3	Наш батько помер у пустині, і він не був серед громади змовників на Господа в Кореєвій громаді, бо він помер за свій гріх, а синів він не мав.
Numeri	Num	1	27	4	Чому ймення нашого батька буде відняте з-посеред його роду, що немає в нього сина? Дай же нам володіння серед братів нашого батька!
Numeri	Num	1	27	5	І приніс Мойсей їхню справу перед Господнє лице.
Numeri	Num	1	27	6	І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	27	7	Целофхадові дочки слушно говорять. Конче даси їм володіння спадкове серед братів їхнього батька, і зробиш, щоб перейшла їм спадщина їхнього батька.
Numeri	Num	1	27	8	А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Коли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спадок його перейшов дочці його.
Numeri	Num	1	27	9	А якщо в нього немає дочки, то дасте спадщину його братам його.
Numeri	Num	1	27	10	А якщо в нього немає братів, то дасте спадок його братам батька його.
Numeri	Num	1	27	11	А якщо в його батька немає братів, то дасте спадщину його родичеві, близькому йому з його роду, і він посяде його. А це стане для Ізраїлевих синів на правну постанову, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	27	12	І сказав Господь до Мойсея: Вийди на цю гору Аварім, і побач той Край, що Я дав Ізраїлевим синам.
Numeri	Num	1	27	13	І побачиш його, і будеш прилучений до своєї рідні і ти, як був прилучений твій брат Аарон,
Numeri	Num	1	27	14	бо ви були неслухняні наказам Моїм у пустині Цін при сварці громади, щоб явилася святість Моя через воду на їхніх очах. Це вода Меріви Кадеської в пустині Цін.
Numeri	Num	1	27	15	І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	27	16	Нехай призначить Господь, Бог духів і кожного тіла, чоловіка над громадою,
Numeri	Num	1	27	17	що вийде перед ними, і що ввійде перед ними, і що випровадить їх, і що впровадить їх, і не буде Господня громада, як отара, що не має пастуха.
Numeri	Num	1	27	18	І сказав Господь до Мойсея: Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього.
Numeri	Num	1	27	19	І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх очах.
Numeri	Num	1	27	20	І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	27	21	І стане він перед священиком Елеазаром, і він запитає для нього вироку уріму перед Господнім лицем. І за наказом його вийдуть, і за наказом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада.
Numeri	Num	1	27	22	І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І взяв він Ісуса, і поставив його перед Елеазаром та перед усією громадою.
Numeri	Num	1	27	23	І поклав він руки свої на нього, і заповів йому, як Господь промовляв через Мойсея.
Numeri	Num	1	28	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	28	2	Накажи Ізраїлевим синам, і скажи їм: Ви будете пильнувати жертву Мою, хліб Мій для огняних Моїх жертов, пахощі любі Мої, щоб приносити Мені означеного часу.
Numeri	Num	1	28	3	І скажи їм: Оце огняна жертва, що принесете Господеві: безвадні однорічні ягнята, двоє на день, цілопалення завжди.
Numeri	Num	1	28	4	Одне ягня принесеш уранці, а ягня друге принесеш надвечір.
Numeri	Num	1	28	5	І десяту частину ефи пшеничної муки на хлібну жертву, мішану в товченій оливі чверть гіна.
Numeri	Num	1	28	6	Це стале цілопалення, принесене на Сінайській горі на пахощі любі, огняна жертва для Господа.
Numeri	Num	1	28	7	А лита жертва його чверть гіна для одного ягняти. У святині принесеш литу жертву вина для Господа.
Numeri	Num	1	28	8	А друге ягня принесеш надвечір, принесеш як хлібну жертву ранку й як жертву литу його, це огняна жертва, любі пахощі для Господа.
Numeri	Num	1	28	9	А суботнього дня двоє однорічних безвадних ягнят, і дві десяті пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, і жертва лита його.
Numeri	Num	1	28	10	Це суботнє цілопалення щосуботи його, окрім цілопалення сталого та його литої жертви.
Numeri	Num	1	28	11	А першого дня ваших місяців принесете цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, однорічні ягнята сім безвадних,
Numeri	Num	1	28	12	і три десяті ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного бичка, і дві десяті пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного барана,
Numeri	Num	1	28	13	і по десятій частині ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного ягняти. Це цілопалення, пахощі любі, огняна жертва для Господа.
Numeri	Num	1	28	14	А їхні литі жертви: пів гіна вина буде для бика, а третина гіна для барана, а четвертина гіна для ягняти. Це новомісячне цілопалення кожного молодика, для всіх молодиків року.
Numeri	Num	1	28	15	І буде принесений один козел на жертву за гріх для Господа, крім сталого цілопалення, і лита жертва його.
Numeri	Num	1	28	16	А першого місяця, чотирнадцятого дня місяця Пасха для Господа.
Numeri	Num	1	28	17	А п'ятнадцятого дня того місяця свято, сім день опрісноки їсти.
Numeri	Num	1	28	18	Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
Numeri	Num	1	28	19	І принесете огняну жертву, цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, і сім однорічних ягнят, безвадні вони будуть у вас.
Numeri	Num	1	28	20	А їхня хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, принесете три десяті ефи для бичка й дві десяті для барана.
Numeri	Num	1	28	21	По десятій частині ефи принесеш для одного ягняти, так для семи ягнят.
Numeri	Num	1	28	22	І одного козла жертви за гріх на очищення вас,
Numeri	Num	1	28	23	окрім цілопалення ранку, що належить до сталого цілопалення, принесете оце.
Numeri	Num	1	28	24	Як оце, будете приносити щоденно сім день хліб огняної жертви, любі пахощі для Господа; окрім сталого цілопалення буде це принесене, і лита жертва його.
Numeri	Num	1	28	25	А сьомого дня будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
Numeri	Num	1	28	26	А дня первоплодів, коли приносите нову хлібну жертву для Господа в ваших тижнях, будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
Numeri	Num	1	28	27	І принесете цілопалення на любі пахощі для Господа: бички, молоде з великої худоби два, барана одного, сім ягнят однорічних.
Numeri	Num	1	28	28	А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для одного бичка, дві десяті для одного барана,
Numeri	Num	1	28	29	по десятій частині ефи для одного ягняти, так для семи ягнят.
Numeri	Num	1	28	30	Козел один, на очищення вас,
Numeri	Num	1	28	31	окрім сталого цілопалення та хлібної його жертви це принесете, вони будуть безвадні у вас, і їхні литі жертви.
Numeri	Num	1	29	1	А сьомого місяця, першого дня місяця святі збори будуть для вас, жодного робочого зайняття не будете робити, це буде для вас день сурмлення.
Numeri	Num	1	29	2	І спорядите цілопалення на пахощі любі для Господа: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічні ягнята, семеро безвадних.
Numeri	Num	1	29	3	А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для барана,
Numeri	Num	1	29	4	і одна десята для одного ягняти, так для семи ягнят,
Numeri	Num	1	29	5	і один козел, жертва за гріх, на очищення вас,
Numeri	Num	1	29	6	окрім новомісячного цілопалення й хлібної його жертви та цілопалення сталого, і хлібної його жертви та їхніх литих жертов за їхньою постановою, на любі пахощі, огняна жертва для Господа.
Numeri	Num	1	29	7	А десятого дня того сьомого місяця будуть для вас святі збори, і будете впокоряти свої душі, жодного зайняття не будете робити.
Numeri	Num	1	29	8	І принесете цілопалення для Господа, любі пахощі: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні будуть у вас.
Numeri	Num	1	29	9	А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для одного барана,
Numeri	Num	1	29	10	по десятій для одного ягняти, так для семи ягнят.
Numeri	Num	1	29	11	Козел один, жертва за гріх, окрім жертви за гріх очищення й сталого цілопалення, і його жертви хлібної та їхніх литих жертов.
Numeri	Num	1	29	12	А п'ятнадцятого дня сьомого місяця будуть для вас святі збори, жодного робочого заняття не будете робити, і будете святкувати сім день для Господа.
Numeri	Num	1	29	13	І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бички, молоде з великої худоби, тринадцятеро, барани два, однорічних ягнят чотирнадцятеро, безвадні будуть вони.
Numeri	Num	1	29	14	А хлібна їхня жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для кожного з тринадцяти бичків, дві десяті для одного барана, для двох баранів,
Numeri	Num	1	29	15	і по десятій для кожного з чотирнадцяти ягнят,
Numeri	Num	1	29	16	і один козел, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення, його хлібної жертви та його жертви литої.
Numeri	Num	1	29	17	А другого дня: бички, молоде з великої худоби, дванадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri	Num	1	29	18	А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri	Num	1	29	19	І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення й хлібної його жертви та їхніх литих жертов.
Numeri	Num	1	29	20	А третього дня: бички одинадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri	Num	1	29	21	А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri	Num	1	29	22	І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення й його хлібної жертви та його литої жертви.
Numeri	Num	1	29	23	А четвертого дня: бички десятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri	Num	1	29	24	Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri	Num	1	29	25	І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення їхньої хлібної жертви та їхньої литої жертви.
Numeri	Num	1	29	26	А п'ятого дня: бички дев'ятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri	Num	1	29	27	А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri	Num	1	29	28	І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
Numeri	Num	1	29	29	А шостого дня: бички восьмеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri	Num	1	29	30	А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх за постановою.
Numeri	Num	1	29	31	І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литих жертов.
Numeri	Num	1	29	32	А сьомого дня: бички семеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri	Num	1	29	33	А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri	Num	1	29	34	І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литої жертви.
Numeri	Num	1	29	35	А восьмого дня буде для вас віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.
Numeri	Num	1	29	36	І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бичка одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні.
Numeri	Num	1	29	37	Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичка, для барана й для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri	Num	1	29	38	І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
Numeri	Num	1	29	39	це принесете для Господа в ваші свята, окрім ваших обітниць та ваших дарів, для ваших цілопалень, і для ваших хлібних жертов, і для ваших литих жертов, і для ваших жертов мирних.
Numeri	Num	1	29	40	(30-1) І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.
Numeri	Num	1	30	1	(30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:
Numeri	Num	1	30	2	(30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
Numeri	Num	1	30	3	(30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,
Numeri	Num	1	30	4	(30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.
Numeri	Num	1	30	5	(30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.
Numeri	Num	1	30	6	(30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,
Numeri	Num	1	30	7	(30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.
Numeri	Num	1	30	8	(30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.
Numeri	Num	1	30	9	(30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.
Numeri	Num	1	30	10	(30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,
Numeri	Num	1	30	11	(30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.
Numeri	Num	1	30	12	(30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.
Numeri	Num	1	30	13	(30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.
Numeri	Num	1	30	14	(30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
Numeri	Num	1	30	15	(30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.
Numeri	Num	1	30	16	(30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.
Numeri	Num	1	31	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	31	2	Пімсти мідіянітам за кривду Ізраїлевих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні.
Numeri	Num	1	31	3	І промовив Мойсей до народу, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей для війська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пімсту на мідіян.
Numeri	Num	1	31	4	По тисячі з племені зо всіх Ізраїлевих племен пошлете до війська.
Numeri	Num	1	31	5	І були призначені з Ізраїлевих тисяч тисяча з племені дванадцять тисяч узброєних для війська.
Numeri	Num	1	31	6	І послав їх Мойсей тисячу з кожного племени до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий посуд, і сурми для сурмлення в його руці.
Numeri	Num	1	31	7	І рушили війною на Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабивали кожного чоловічої статі.
Numeri	Num	1	31	8	І крім тих забитих, позабивали мідіянських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, п'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
Numeri	Num	1	31	9	І полонили Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх дітей, і всю їхню худобу, і всі їхні стада та ввесь їх маєток пограбували.
Numeri	Num	1	31	10	А всі їхні міста по їхніх осадах та всі їхні оселі попалили огнем.
Numeri	Num	1	31	11	І позабирали вони все захоплене й усю здобич, людей та худобу.
Numeri	Num	1	31	12	І вони привели до Мойсея й до священика Елеазара та до громади Ізраїлевих синів полонених і здобич, і захоплене до табору, до моавських степів, що над приєрихонським Йорданом.
Numeri	Num	1	31	13	І вийшли Мойсей і священик Елеазар та всі начальники громади назустріч їм поза табір.
Numeri	Num	1	31	14	І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
Numeri	Num	1	31	15	І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?
Numeri	Num	1	31	16	Тож вони були для Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.
Numeri	Num	1	31	17	А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.
Numeri	Num	1	31	18	А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.
Numeri	Num	1	31	19	А ви пробудьте поза табором сім день. Кожен, хто забив кого, і кожен, хто доторкався трупа, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.
Numeri	Num	1	31	20	І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кожну дерев'яну річ.
Numeri	Num	1	31	21	І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: Оце постанова закону, що Господь наказав був Мойсеєві:
Numeri	Num	1	31	22	Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цину та олово,
Numeri	Num	1	31	23	кожну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, і стане чиста, тільки перше очищальною водою очиститься; а все, що не видержує огню, перепровадите через воду.
Numeri	Num	1	31	24	І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору.
Numeri	Num	1	31	25	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	31	26	Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківських домів громади.
Numeri	Num	1	31	27	І поділиш ту здобич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
Numeri	Num	1	31	28	І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної.
Numeri	Num	1	31	29	З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє приношення.
Numeri	Num	1	31	30	А з половини Ізраїлевих синів візьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти з людини, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібної, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії.
Numeri	Num	1	31	31	І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	31	32	І була здобич, позостале грабунку, що захопили були військові: дрібної худоби шістсот тисяч і сімдесят тисяч і п'ять тисяч.
Numeri	Num	1	31	33	А худоба велика сімдесят і дві тисячі.
Numeri	Num	1	31	34	І осли шістдесят і одна тисяча.
Numeri	Num	1	31	35	А душ людських із жінок, що не пізнали мужеського ложа, усіх душ тридцять і дві тисячі.
Numeri	Num	1	31	36	І була половина, частка тих, що входили до війська, число худоби дрібної триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
Numeri	Num	1	31	37	І була данина для Господа з худоби дрібної, шість сотень сімдесят і п'ять.
Numeri	Num	1	31	38	А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня данина для Господа сімдесят і двоє.
Numeri	Num	1	31	39	А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня данина для Господа шістдесят і один.
Numeri	Num	1	31	40	А душ людських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа тридцять і дві душі.
Numeri	Num	1	31	41	І дав Мойсей данину Господнього приношення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	31	42	І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну,
Numeri	Num	1	31	43	і була громадська половина з дрібної худоби триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
Numeri	Num	1	31	44	А худоба велика тридцять і шість тисяч.
Numeri	Num	1	31	45	А осли тридцять тисяч і п'ять сотень.
Numeri	Num	1	31	46	А людських душ шістнадцять тисяч,
Numeri	Num	1	31	47	і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одного з п'ятидесяти з людини та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri	Num	1	31	48	І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотники,
Numeri	Num	1	31	49	та й сказали Мойсеєві: Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало.
Numeri	Num	1	31	50	І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем.
Numeri	Num	1	31	51	І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.
Numeri	Num	1	31	52	І було всього золота приношення, що принесли для Господа, шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
Numeri	Num	1	31	53	Військові грабували кожен для себе.
Numeri	Num	1	31	54	І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, пам'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
Numeri	Num	1	32	1	А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.
Numeri	Num	1	32	2	І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
Numeri	Num	1	32	3	Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,
Numeri	Num	1	32	4	та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.
Numeri	Num	1	32	5	І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!
Numeri	Num	1	32	6	І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?
Numeri	Num	1	32	7	І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?
Numeri	Num	1	32	8	Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.
Numeri	Num	1	32	9	І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.
Numeri	Num	1	32	10	І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
Numeri	Num	1	32	11	Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
Numeri	Num	1	32	12	окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.
Numeri	Num	1	32	13	І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.
Numeri	Num	1	32	14	А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.
Numeri	Num	1	32	15	Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.
Numeri	Num	1	32	16	А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,
Numeri	Num	1	32	17	а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.
Numeri	Num	1	32	18	Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.
Numeri	Num	1	32	19	Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.
Numeri	Num	1	32	20	І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,
Numeri	Num	1	32	21	і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
Numeri	Num	1	32	22	то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.
Numeri	Num	1	32	23	А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
Numeri	Num	1	32	24	Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.
Numeri	Num	1	32	25	І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.
Numeri	Num	1	32	26	Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.
Numeri	Num	1	32	27	А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.
Numeri	Num	1	32	28	І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	32	29	І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
Numeri	Num	1	32	30	А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.
Numeri	Num	1	32	31	І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.
Numeri	Num	1	32	32	Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.
Numeri	Num	1	32	33	І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.
Numeri	Num	1	32	34	І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
Numeri	Num	1	32	35	і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
Numeri	Num	1	32	36	і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.
Numeri	Num	1	32	37	У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,
Numeri	Num	1	32	38	і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.
Numeri	Num	1	32	39	І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.
Numeri	Num	1	32	40	І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
Numeri	Num	1	32	41	А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.
Numeri	Num	1	32	42	А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.
Numeri	Num	1	33	1	Оце походи Ізраїлевих синів, що вийшли з єгипетського краю за своїми військовими відділами під рукою Мойсея та Аарона.
Numeri	Num	1	33	2	А Мойсей написав їхні виходи з їхніми походами за Господнім наказом, і оце їхні походи за їхніми виходами.
Numeri	Num	1	33	3	І рушили вони з Рамесесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця, другого дня по Пасці вийшли Ізраїлеві сини сильною рукою на очах усього Єгипту.
Numeri	Num	1	33	4	А Єгипет ховав, кого побив Господь серед них, кожного перворідного, а над їхніми богами зробив Господь суди.
Numeri	Num	1	33	5	І рушили Ізраїлеві сини з Рамесесу, і таборували в Суккоті.
Numeri	Num	1	33	6	І рушили з Суккоту й таборували в Етамі, що на краю пустині.
Numeri	Num	1	33	7	І рушили з Етаму, а вернулися до Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і таборували перед Міґдолом.
Numeri	Num	1	33	8	І рушили з-перед Хіроту, і перейшли серед моря до пустині, і йшли триденною дорогою в Етамській пустині, і таборували в Марі.
Numeri	Num	1	33	9	І рушили з Мари й увійшли до Еліму, а в Елімі дванадцять джерел води та сімдесят пальм, і таборували там.
Numeri	Num	1	33	10	І рушили з Еліму й таборували над Червоним морем.
Numeri	Num	1	33	11	І рушили з-над Червоного моря й таборували в пустині Сін.
Numeri	Num	1	33	12	І рушили з пустині Сін і таборували в Дофці.
Numeri	Num	1	33	13	І рушили з Дофки й таборували в Алуші.
Numeri	Num	1	33	14	І рушили з Алушу й таборували в Ріфідімі, і не було там води на пиття для народу.
Numeri	Num	1	33	15	І рушили з Ріфідіму й таборували в пустині Сінай.
Numeri	Num	1	33	16	І рушили з пустині Сінай і таборували в Ківрот-Гаттааві.
Numeri	Num	1	33	17	І рушили з Ківрот-Гаттаави й таборували в Хацероті.
Numeri	Num	1	33	18	І рушили з Хацероту й таборували в Рітмі.
Numeri	Num	1	33	19	І рушили з Рітми й таборували в Ріммоні Переца.
Numeri	Num	1	33	20	І рушили з Ріммону Переца й таборували в Лівні.
Numeri	Num	1	33	21	І рушили з Лівни й таборували в Ріссі.
Numeri	Num	1	33	22	І рушили з Рісси й таборували в Кегелаті.
Numeri	Num	1	33	23	І рушили з Кегелати й таборували на горі Шефер.
Numeri	Num	1	33	24	І рушили з гори Шефер і таборували в Хараді.
Numeri	Num	1	33	25	І рушили з Харади й таборували в Макгелоті.
Numeri	Num	1	33	26	І рушили з Макгелоту й таборували в Тахаті.
Numeri	Num	1	33	27	І рушили з Тахату й таборували в Тераху.
Numeri	Num	1	33	28	І рушили з Тераху й таборували в Мітці.
Numeri	Num	1	33	29	І рушили з Мітки й таборували в Хашмоні.
Numeri	Num	1	33	30	І рушили з Хашмони й таборували в Мосероті.
Numeri	Num	1	33	31	І рушили з Мосероту й таборували в Бене-Яакані.
Numeri	Num	1	33	32	І рушили з Бене-Яакану й таборували в Хорі Ґідґаду.
Numeri	Num	1	33	33	І рушили з Хору Ґідґаду й таборували в Йотваті.
Numeri	Num	1	33	34	І рушили з Йотвати й таборували в Авроні.
Numeri	Num	1	33	35	І рушили з Аврони й таборували в Ецйон-Ґевері.
Numeri	Num	1	33	36	І рушили з Ецйон-Ґеверу й таборували в пустині Цін, це Кадеш.
Numeri	Num	1	33	37	І рушили з Кадешу й таборували на Гор-горі, на краю едомської землі.
Numeri	Num	1	33	38	І зійшов священик Аарон на Гор-гору з Господнього наказу, та й помер там сорокового року виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю, п'ятого місяця, першого дня місяця.
Numeri	Num	1	33	39	А Аарон був віку ста й двадцяти й трьох літ, коли помер він на Гор-горі.
Numeri	Num	1	33	40	І почув ханаанеянин, цар Араду, а він сидів на півдні в Краї ханаанськім, що йдуть Ізраїлеві сини.
Numeri	Num	1	33	41	І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.
Numeri	Num	1	33	42	І рушили з Цалмони й таборували в Пуноні.
Numeri	Num	1	33	43	І рушили з Пунону й таборували в Овоті.
Numeri	Num	1	33	44	І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавській границі.
Numeri	Num	1	33	45	І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Ґаду.
Numeri	Num	1	33	46	І рушили з Дівону Ґаду й таборували в Алмон-Дівлатаймі.
Numeri	Num	1	33	47	І рушили з Алмон-Дівлатайми й таборували в горах Аварім перед Нево.
Numeri	Num	1	33	48	І рушили з гір Аварім, і таборували в моавських степах.
Numeri	Num	1	33	49	І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в моавських степах.
Numeri	Num	1	33	50	І Господь промовляв до Мойсея в моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
Numeri	Num	1	33	51	Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
Numeri	Num	1	33	52	то проженете всіх мешканців того Краю перед собою, і понищите всі їхні зображення, і всіх литих ідолів їхніх понищите, і всі їхні висоти поруйнуєте.
Numeri	Num	1	33	53	І ви заволодієте тим Краєм, і осядете в ньому, бо Я дав вам той Край на власність.
Numeri	Num	1	33	54	І ви заволодієте тим Краєм жеребком за вашими родами: численному збільшите власність його, а малому зменшите власність його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьків будете володіти собі.
Numeri	Num	1	33	55	А якщо ви не виженете мешканців того Краю від себе, то будуть ті, кого позоставите з них, колючками в ваших очах та тернями в ваших боках. І будуть вас утискати на тій землі, що на ній ви сидітимете.
Numeri	Num	1	33	56	І станеться, як Я думав був учинити їм, учиню те вам.
Numeri	Num	1	34	1	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	34	2	Накажи Ізраїлевим синам та й скажи їм: Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, це буде той Край, що припаде вам у спадщині, ханаанський Край по границях його.
Numeri	Num	1	34	3	І буде вам південна сторона від пустині Цін при Едомі, і буде вам південна границя від кінця Солоного моря на схід.
Numeri	Num	1	34	4	І скерується вам та границя з полудня до Маале-Акраббіму, і перейде до Ціну, і будуть виходи її з полудня до Кадеш-Барнеа. І вийде вона до Хацар-Аддару й перейде до Ацмону.
Numeri	Num	1	34	5	І скерується границя з Ацмону до єгипетського потоку, і будуть її виходи до моря.
Numeri	Num	1	34	6	А границя західня, буде для вас море Велике, це буде для вас західня границя.
Numeri	Num	1	34	7	А оце буде для вас північна границя: від Великого моря визначите собі за границю Гор-гору.
Numeri	Num	1	34	8	Від Гор-гори визначите в напрямі до Гамату, і будуть виходи границі до Цедаду.
Numeri	Num	1	34	9	І вийде границя до Зіфрону, і будуть її виходи до Гацар-Енану. Це буде вам північна границя.
Numeri	Num	1	34	10	І визначите собі за границю на схід від Гацар-Енану до Шефаму.
Numeri	Num	1	34	11	І зійде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зійде границя, і дійде на беріг Кінеретського моря на схід.
Numeri	Num	1	34	12	І зійде границя до Йордану, і будуть її виходи море Солоне. Це буде для вас Край по його границях навколо.
Numeri	Num	1	34	13	І Мойсей наказав Ізраїлевим синам, говорячи: Оце та земля, що ви поділите собі її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти племенам і половині племені.
Numeri	Num	1	34	14	Бо взяли плем'я Рувимових синів за домами батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків своїх, і половина племени Манасіїного взяли спадщину свою,
Numeri	Num	1	34	15	два племені й половина племени взяли вже свою спадщину з того боку приєрихонського Йордану на схід та на південь.
Numeri	Num	1	34	16	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	34	17	Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,
Numeri	Num	1	34	18	та візьмете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.
Numeri	Num	1	34	19	А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
Numeri	Num	1	34	20	а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;
Numeri	Num	1	34	21	а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;
Numeri	Num	1	34	22	для племени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;
Numeri	Num	1	34	23	для Йосипових синів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;
Numeri	Num	1	34	24	а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;
Numeri	Num	1	34	25	а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;
Numeri	Num	1	34	26	а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;
Numeri	Num	1	34	27	а для племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;
Numeri	Num	1	34	28	а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.
Numeri	Num	1	34	29	Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спадщину для Ізраїлевих синів.
Numeri	Num	1	35	1	І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
Numeri	Num	1	35	2	Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.
Numeri	Num	1	35	3	І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
Numeri	Num	1	35	4	А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.
Numeri	Num	1	35	5	І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.
Numeri	Num	1	35	6	А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.
Numeri	Num	1	35	7	Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.
Numeri	Num	1	35	8	А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.
Numeri	Num	1	35	9	І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri	Num	1	35	10	Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
Numeri	Num	1	35	11	то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
Numeri	Num	1	35	12	І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
Numeri	Num	1	35	13	А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
Numeri	Num	1	35	14	Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
Numeri	Num	1	35	15	Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
Numeri	Num	1	35	16	А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
Numeri	Num	1	35	17	А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
Numeri	Num	1	35	18	Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
Numeri	Num	1	35	19	Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
Numeri	Num	1	35	20	А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
Numeri	Num	1	35	21	або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
Numeri	Num	1	35	22	А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
Numeri	Num	1	35	23	або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
Numeri	Num	1	35	24	то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
Numeri	Num	1	35	25	І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
Numeri	Num	1	35	26	А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
Numeri	Num	1	35	27	і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
Numeri	Num	1	35	28	Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
Numeri	Num	1	35	29	І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
Numeri	Num	1	35	30	Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
Numeri	Num	1	35	31	І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
Numeri	Num	1	35	32	І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.
Numeri	Num	1	35	33	І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
Numeri	Num	1	35	34	І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!
Numeri	Num	1	36	1	І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,
Numeri	Num	1	36	2	і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.
Numeri	Num	1	36	3	І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.
Numeri	Num	1	36	4	А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.
Numeri	Num	1	36	5	І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.
Numeri	Num	1	36	6	Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.
Numeri	Num	1	36	7	І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.
Numeri	Num	1	36	8	А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.
Numeri	Num	1	36	9	І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.
Numeri	Num	1	36	10	Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.
Numeri	Num	1	36	11	І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.
Numeri	Num	1	36	12	Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.
Numeri	Num	1	36	13	Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.
Deuteronomium	Deut	1	1	1	Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,
Deuteronomium	Deut	1	1	2	одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.
Deuteronomium	Deut	1	1	3	І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
Deuteronomium	Deut	1	1	4	по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.
Deuteronomium	Deut	1	1	5	На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	1	6	Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі!
Deuteronomium	Deut	1	1	7	Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.
Deuteronomium	Deut	1	1	8	Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.
Deuteronomium	Deut	1	1	9	І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.
Deuteronomium	Deut	1	1	10	Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!
Deuteronomium	Deut	1	1	11	Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.
Deuteronomium	Deut	1	1	12	Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?
Deuteronomium	Deut	1	1	13	Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.
Deuteronomium	Deut	1	1	14	І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.
Deuteronomium	Deut	1	1	15	І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.
Deuteronomium	Deut	1	1	16	І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.
Deuteronomium	Deut	1	1	17	Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.
Deuteronomium	Deut	1	1	18	І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.
Deuteronomium	Deut	1	1	19	І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.
Deuteronomium	Deut	1	1	20	І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
Deuteronomium	Deut	1	1	21	Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!
Deuteronomium	Deut	1	1	22	А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.
Deuteronomium	Deut	1	1	23	І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужа, муж один для племени.
Deuteronomium	Deut	1	1	24	І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.
Deuteronomium	Deut	1	1	25	І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!
Deuteronomium	Deut	1	1	26	Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.
Deuteronomium	Deut	1	1	27	І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.
Deuteronomium	Deut	1	1	28	Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.
Deuteronomium	Deut	1	1	29	І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!
Deuteronomium	Deut	1	1	30	Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,
Deuteronomium	Deut	1	1	31	і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.
Deuteronomium	Deut	1	1	32	Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
Deuteronomium	Deut	1	1	33	що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.
Deuteronomium	Deut	1	1	34	І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	1	35	Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,
Deuteronomium	Deut	1	1	36	окрім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.
Deuteronomium	Deut	1	1	37	Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!
Deuteronomium	Deut	1	1	38	Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
Deuteronomium	Deut	1	1	39	А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
Deuteronomium	Deut	1	1	40	А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря.
Deuteronomium	Deut	1	1	41	А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.
Deuteronomium	Deut	1	1	42	Але Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.
Deuteronomium	Deut	1	1	43	І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на гору.
Deuteronomium	Deut	1	1	44	І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.
Deuteronomium	Deut	1	1	45	І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
Deuteronomium	Deut	1	1	46	І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.
Deuteronomium	Deut	1	2	1	І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружляли ми навколо гори Сеїр багато днів.
Deuteronomium	Deut	1	2	2	І сказав Господь до мене, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	2	3	Досить вам кружляти навколо цієї гори, оберніться на північ!
Deuteronomium	Deut	1	2	4	А народові наказуй, говорячи: Ви переходите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!
Deuteronomium	Deut	1	2	5	Не дражніть їх, бо Я не дам вам з їхнього краю місця ані на стопу ноги, бо гору Сеїр Я дав Ісавові, як спадщину.
Deuteronomium	Deut	1	2	6	Їжу купите від них за срібло і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло і будете пити.
Deuteronomium	Deut	1	2	7	Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, не відчув ти недостачі ні в чому.
Deuteronomium	Deut	1	2	8	І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги степу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.
Deuteronomium	Deut	1	2	9	І сказав Господь мені: Не ворогуй з Моавом, і не дратуй їх війною, бо Я не дам тобі з його краю спадщини, бо Лотовим синам дав Я Ар на спадок.
Deuteronomium	Deut	1	2	10	Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і численний, і високий, як велетні.
Deuteronomium	Deut	1	2	11	Рефаями вважалися й вони, як велетні, а моавітяни кличуть їх: еми.
Deuteronomium	Deut	1	2	12	А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль Краєві спадку свого, що дав їм Господь.
Deuteronomium	Deut	1	2	13	Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред. І перейшли ми потік Зеред.
Deuteronomium	Deut	1	2	14	А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли потік Зеред, тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військових із табору, як Господь присягнув був їм.
Deuteronomium	Deut	1	2	15	Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табору аж до решти.
Deuteronomium	Deut	1	2	16	І сталося, коли вигинули всі військові і вимерли з-посеред народу,
Deuteronomium	Deut	1	2	17	то Господь промовляв до мене, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	2	18	Ти сьогодні проходиш моавську границю Ар.
Deuteronomium	Deut	1	2	19	І прийдеш близько до Аммонових синів, не ненавидь їх і не дратуй їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спадщину.
Deuteronomium	Deut	1	2	20	За край рефаїв вважався також він, рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммонітяни кликали їх: замзуми,
Deuteronomium	Deut	1	2	21	народ великий, і численний, і високий, як велетні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,
Deuteronomium	Deut	1	2	22	як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, і сидять аж до сьогодні.
Deuteronomium	Deut	1	2	23	А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.
Deuteronomium	Deut	1	2	24	Уставайте, рушайте, та й перейдіть потік Арнон! Ось Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.
Deuteronomium	Deut	1	2	25	Того дня Я зачну наводити страх та жах перед тобою на народи під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтять, і жахнуться перед тобою.
Deuteronomium	Deut	1	2	26	І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	2	27	Нехай же я перейду в твоїм краї в дорозі, я піду дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.
Deuteronomium	Deut	1	2	28	Їжу за срібло продаси мені, і я їстиму, і воду даси мені за срібло, і я питиму. Нехай тільки перейду я ногами,
Deuteronomium	Deut	1	2	29	як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять ув Арі, аж перейду я Йордан до того Краю, що його нам дає Господь, Бог наш.
Deuteronomium	Deut	1	2	30	Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсточив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це видко.
Deuteronomium	Deut	1	2	31	І сказав Господь мені: Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодівати, щоб успадкувати його край.
Deuteronomium	Deut	1	2	32	І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.
Deuteronomium	Deut	1	2	33	І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.
Deuteronomium	Deut	1	2	34	І того часу ми здобули всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
Deuteronomium	Deut	1	2	35	Тільки худобу забрали ми собі на здобич, та захоплене в містах, що ми їх здобули.
Deuteronomium	Deut	1	2	36	Від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, усе віддав нам Господь, Бог наш.
Deuteronomium	Deut	1	2	37	Тільки до краю Аммонових синів не наблизився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.
Deuteronomium	Deut	1	3	1	І обернулися ми, та й пішли дорогою до Башану. І вийшов навперейми нас Оґ, цар башанський, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
Deuteronomium	Deut	1	3	2	І сказав Господь до мене: Не бійся його, бо в твою руку Я дав його, і ввесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигонові, цареві амореян, що сидів у Хешбоні.
Deuteronomium	Deut	1	3	3	І дав Господь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, царя башанського, та ввесь його народ, і побили ми його, так що нікого не позосталося в нього.
Deuteronomium	Deut	1	3	4	І здобули ми всі міста його, і того часу не було міста, що не взяли б ми від них, шістдесят міст, усю арґовську околицю, царство Оґа в Башані.
Deuteronomium	Deut	1	3	5	Усі ці міста укріплені, мур високий, ворота й засув, окрім дуже багатьох відкритих міст.
Deuteronomium	Deut	1	3	6	І вчинили ми їх закляттям, як зробили були Сигонові, цареві хешбонському, учинили закляттям усе місто, чоловіків, жінок та дітей.
Deuteronomium	Deut	1	3	7	А всю худобу й захоплене з міст забрали ми собі на здобич.
Deuteronomium	Deut	1	3	8	І взяли ми того часу той край з руки обох царів амореянина, що по другому боці Йордану, від Арнонського потоку аж до гори Гермон,
Deuteronomium	Deut	1	3	9	сидоняни кличуть на Гермон Сірйон, а амореяни кличуть на нього Сенір,
Deuteronomium	Deut	1	3	10	усі міста на рівнині, і ввесь Ґілеад, і ввесь Башан аж до Салхи й Едреї, міст царства Оґа в Башані.
Deuteronomium	Deut	1	3	11	Бо тільки Оґ, цар башанський, позостав із решти рефаїв. Оце його ложе, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Аммонових синів, дев'ять ліктів довжина його, і чотири лікті ширина його, на міру ліктем чоловіка.
Deuteronomium	Deut	1	3	12	А Край той того часу посіли ми. Від Ароеру, що над Арнонським потоком, і половину гори Ґілеад, і міста його я дав Рувимовим та Ґадовим.
Deuteronomium	Deut	1	3	13	А решту Ґілеаду та ввесь Башан, царство Оґа, віддав я половині племени Манасіїного, усю околицю арґовську, на ввесь той Башан кличеться: Край рефаїв.
Deuteronomium	Deut	1	3	14	Яір, син Манасіїн, узяв всю Арґову околицю аж до границі ґешурів та маахатів, і він назвав їх своїм іменем: Башан, села Яіра, і так їх кличуть аж до цього дня.
Deuteronomium	Deut	1	3	15	А Махірові дав я Ґілеад.
Deuteronomium	Deut	1	3	16	А Рувимовим та Ґадовим дав я від Ґілеаду й аж до Арнонського потоку, середину потоку та границю, і аж до потоку Яббоку, границі Аммонових синів,
Deuteronomium	Deut	1	3	17	і степ, і Йордан, і границю його від Кіннерету аж до моря степу, моря Солоного, у узбіччя Пісґі на схід.
Deuteronomium	Deut	1	3	18	І часу того наказав я вам, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам цей Край, щоб ви посіли його; узброєні перейдете перед вашими братами, Ізраїлевими синами, усі військові.
Deuteronomium	Deut	1	3	19	Тільки ваші жінки, і ваші діти та ваша худоба, я знаю, що худоба ваша велика! будуть сидіти по ваших містах, що я дав вам,
Deuteronomium	Deut	1	3	20	аж Господь дасть спочинок братам вашим, як вам, і посядуть також вони той Край, що Господь, Бог ваш, дає вам по той бік Йордану, і вернетесь кожен до спадку свого, що я дав вам.
Deuteronomium	Deut	1	3	21	А Ісусові наказав я того часу, говорячи: Ото твої очі бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, обом тим царям, так зробить Господь усім царствам, куди ти переходиш.
Deuteronomium	Deut	1	3	22	Не будеш боятися їх, бо Господь, Бог ваш, Він Той, що воює для вас.
Deuteronomium	Deut	1	3	23	І благав я того часу Господа, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	3	24	Владико Господи, Ти зачав показувати рабові Своєму велич Свою та міцну Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чини Твої, як великі діла Твої?
Deuteronomium	Deut	1	3	25	Нехай перейду ж я та побачу той хороший Край, що по тім боці Йордану, ту гарну гірську землю та Ливан!
Deuteronomium	Deut	1	3	26	Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: Досить тобі, не говори більше до Мене в цій справі!
Deuteronomium	Deut	1	3	27	Вийди на верхів'я Пісґі, і зведи свої очі на захід, і на північ, і на південь, і на схід, і побач своїми очима, бо ти не перейдеш цього Йордану!
Deuteronomium	Deut	1	3	28	І напоуми Ісуса, і зміцни його, й укріпи його, бо він перейде перед цим народом, і він зробить, що вони посядуть той Край, який ти побачиш.
Deuteronomium	Deut	1	3	29	І осіли ми в долині навпроти Бет-Пеору.
Deuteronomium	Deut	1	4	1	А тепер, Ізраїлю, послухай постанов та законів, що я навчаю вас чинити, щоб жили ви, і ввійшли, й посіли цей Край, що Господь, Бог батьків ваших, дає вам.
Deuteronomium	Deut	1	4	2	Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.
Deuteronomium	Deut	1	4	3	Очі ваші бачили те, що Господь зробив був з Ваалом пеорським, бо кожного чоловіка, що пішов за пеорським Ваалом, вигубив його Господь, Бог твій, з-посеред тебе.
Deuteronomium	Deut	1	4	4	А ви, що линули до Господа, Бога вашого, усі ви живі сьогодні.
Deuteronomium	Deut	1	4	5	Дивіться, навчив я вас постанов та законів, як наказав мені Господь, Бог мій, чинити так серед того Краю, куди ви входите, щоб посісти його.
Deuteronomium	Deut	1	4	6	Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на очах народів, що вислухають усіх постанов тих та й скажуть: Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд!
Deuteronomium	Deut	1	4	7	Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьких, як Господь, Бог наш, кожного разу, як ми кличемо до Нього?
Deuteronomium	Deut	1	4	8	І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?
Deuteronomium	Deut	1	4	9	Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повиходили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до відома синам твоїм та синам твоїх синів,
Deuteronomium	Deut	1	4	10	про день, коли стояв ти перед лицем Господа, Бога твого, на Хориві, як Господь говорив був до мене: Збери Мені той народ, і вони слухатимуть слів Моїх, із яких навчаться боятися Мене по всі дні, скільки вони житимуть на землі, та й синів своїх понавчають.
Deuteronomium	Deut	1	4	11	І поприходили ви, та й поставали під горою, а гора та горіла огнем аж до самих небес, а при тому була темрява, хмара та мряка.
Deuteronomium	Deut	1	4	12	І промовляв Господь до вас із середини огню, голос слів ви чули, та виду ви не бачили, окрім голосу.
Deuteronomium	Deut	1	4	13	І Він оголосив перед вами заповіта Свого, що наказав вам чинити, Десять Заповідей, і написав їх на двох камінних таблицях.
Deuteronomium	Deut	1	4	14	А мені Господь наказав того часу навчати вас постанов та законів, щоб виконували ви їх у Краю, куди ви переходите володіти ним.
Deuteronomium	Deut	1	4	15	І будете ви сильно стерегти свої душі, бо не бачили ви того дня жодної постаті, коли говорив Господь до вас на Хориві з середини огню,
Deuteronomium	Deut	1	4	16	щоб ви не зіпсулися, і не зробили собі ідола на подобу якогось боввана, зображення самця чи самиці,
Deuteronomium	Deut	1	4	17	зображення всякої худобини, що на землі, зображення всякого крилатого птаха, що літає під небом,
Deuteronomium	Deut	1	4	18	зображення всякого плазуючого по землі, зображення всякої риби, що в воді під землею,
Deuteronomium	Deut	1	4	19	і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, усе військо небесне, щоб не був ти зведений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім народам під усім небом.
Deuteronomium	Deut	1	4	20	А вас Господь узяв та й вивів вас із залізної гутничої печі, з Єгипту, щоб ви стали для Нього народом наділу, як сьогодні це видко.
Deuteronomium	Deut	1	4	21	А Господь був розгнівався на мене за ваші діла, і поклявся, що не перейду я Йордану, і не ввійду до того хорошого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадщину.
Deuteronomium	Deut	1	4	22	Бо я умру в цьому краї, я не перейду Йордану, а ви перейдете й посядете той хороший Край.
Deuteronomium	Deut	1	4	23	Стережіться, щоб не забули ви заповіту Господа, вашого Бога, якого склав з вами, щоб не зробили ви собі боввана на подобу всього, як наказав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	4	24	Бо Господь, Бог твій, Він палючий огонь, Бог заздрісний.
Deuteronomium	Deut	1	4	25	Коли ти породиш синів, і синів твоїх синів, і постарієте ви в Краю, і зіпсуєтеся, і зробите боввана на подобу чогось, і зробите зло в очах Господа, Бога свого, та Його розгнівите,
Deuteronomium	Deut	1	4	26	то беру Я сьогодні за свідків проти вас небо й землю, що незабаром конче погинете в Краю, на вспадкування якого ви переходите туди Йордан. Не будуть довгі ваші дні в ньому, бо конче ви будете вигублені.
Deuteronomium	Deut	1	4	27	І розпорошить вас Господь посеред народів, і будете ви нечисленні поміж людами, куди попровадить вас Господь.
Deuteronomium	Deut	1	4	28	І будете служити там богам, ділу рук людських, дереву та каменеві, які не бачать, і не чують, і не їдять, і не нюхають.
Deuteronomium	Deut	1	4	29	Та коли ви будете шукати звідти Господа, Бога свого, то знайдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю.
Deuteronomium	Deut	1	4	30	Як будеш у біді своїй, і коли спіткають тебе в кінці днів усі оці речі, то вернешся ти до Господа, Бога свого, і послухаєш Його голосу.
Deuteronomium	Deut	1	4	31	Бо Господь, Бог твій Бог милостивий: Він не залишить тебе й не знищить тебе, і не забуде заповіту батьків твоїх, яким їм присягнув був.
Deuteronomium	Deut	1	4	32	Бо питай но про перші дні, що були перше тебе, від того дня, коли Бог створив людину на землі, і від кінця неба й аж до кінця неба, чи бувало щось таке, як ця велика річ, або чи чуте було щось таке, як вона:
Deuteronomium	Deut	1	4	33	чи чув народ голос Бога, що говорив із середини огню, як чув ти і жив?
Deuteronomium	Deut	1	4	34	Або чи намагався який бог піти взяти собі народ з-посеред іншого народу пробами, ознаками, і чудами, і війною, і сильною рукою, і раменом витягненим, і страхами великими, як усе те, що зробив був вам Господь, Бог ваш, в Єгипті на очах твоїх?
Deuteronomium	Deut	1	4	35	Тобі було показане це, щоб ти пізнав, що Господь Він Бог, і нема іншого, окрім Нього.
Deuteronomium	Deut	1	4	36	Він дав тобі з неба почути Його голос, щоб навчити тебе, а на землі показав тобі Свій великий огонь, і слова Його чув ти з середини огню.
Deuteronomium	Deut	1	4	37	І тому, що кохав Він батьків твоїх, то вибрав їхнє насіння по них, і Сам Він вивів тебе Своєю великою силою з Єгипту,
Deuteronomium	Deut	1	4	38	щоб прогнати перед тобою народи, більші й сильніші за тебе, щоб ввести тебе, та дати тобі їхній Край на спадок, як сьогодні це видко.
Deuteronomium	Deut	1	4	39	І пізнаєш сьогодні, і візьмеш до серця свого, що Господь Він Бог на небі вгорі й на землі долі, іншого нема.
Deuteronomium	Deut	1	4	40	І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продовжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні.
Deuteronomium	Deut	1	4	41	Тоді виділив Мойсей три місті по той бік Йордану на схід сонця,
Deuteronomium	Deut	1	4	42	щоб утікав туди убійник, що замордує свого ближнього ненароком, а він не був йому ворогом ні вчора, ані позавчора. І втече він до одного з цих міст, і буде жити:
Deuteronomium	Deut	1	4	43	Бецер у пустині, у краї рівниннім, Рувимовому, і Рамот у Ґілеаді Ґадовому, і Ґолан у Башані Манасіїному.
Deuteronomium	Deut	1	4	44	І оце Закон, що Мойсей поклав перед Ізраїлевими синами,
Deuteronomium	Deut	1	4	45	оце свідоцтва, і постанови, і закони, що Мойсей говорив їх до Ізраїлевих синів при виході їх із Єгипту,
Deuteronomium	Deut	1	4	46	по той бік Йордану в долині навпроти Бет-Пеору в краю Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, якого побив Мойсей та Ізраїлеві сини при виході їх із Єгипту.
Deuteronomium	Deut	1	4	47	І вони оволоділи краєм його та краєм Оґа, башанського царя, обох аморейських царів, що по той бік Йордану на схід сонця,
Deuteronomium	Deut	1	4	48	від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і аж до гори Сіон, цебто Гермон,
Deuteronomium	Deut	1	4	49	і ввесь степ по тім боці Йордану на схід і аж до моря степу під узбіччям Пісґі.
Deuteronomium	Deut	1	5	1	І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.
Deuteronomium	Deut	1	5	2	Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.
Deuteronomium	Deut	1	5	3	Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.
Deuteronomium	Deut	1	5	4	Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.
Deuteronomium	Deut	1	5	5	Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:
Deuteronomium	Deut	1	5	6	Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
Deuteronomium	Deut	1	5	7	Хай не буде тобі інших богів при Мені!
Deuteronomium	Deut	1	5	8	Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
Deuteronomium	Deut	1	5	9	Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,
Deuteronomium	Deut	1	5	10	і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.
Deuteronomium	Deut	1	5	11	Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.
Deuteronomium	Deut	1	5	12	Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	5	13	Шість день працюй, і роби всю працю свою,
Deuteronomium	Deut	1	5	14	а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.
Deuteronomium	Deut	1	5	15	І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.
Deuteronomium	Deut	1	5	16	Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium	Deut	1	5	17	Не вбивай!
Deuteronomium	Deut	1	5	18	Не чини перелюбу!
Deuteronomium	Deut	1	5	19	Не кради!
Deuteronomium	Deut	1	5	20	Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!
Deuteronomium	Deut	1	5	21	І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!
Deuteronomium	Deut	1	5	22	Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.
Deuteronomium	Deut	1	5	23	І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,
Deuteronomium	Deut	1	5	24	та й сказали: Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, і вона жива!
Deuteronomium	Deut	1	5	25	А тепер нащо маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помремо.
Deuteronomium	Deut	1	5	26	Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?
Deuteronomium	Deut	1	5	27	Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо.
Deuteronomium	Deut	1	5	28	І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.
Deuteronomium	Deut	1	5	29	О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!
Deuteronomium	Deut	1	5	30	Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!
Deuteronomium	Deut	1	5	31	А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його.
Deuteronomium	Deut	1	5	32	І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч.
Deuteronomium	Deut	1	5	33	Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.
Deuteronomium	Deut	1	6	1	А оце заповідь, постанови та закони, що наказав Господь, Бог ваш, щоб навчити вас виконувати їх у Краї, що ви переходите туди посісти його,
Deuteronomium	Deut	1	6	2	щоб ти боявся Господа, Бога свого, щоб пильнувати всіх постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі, ти й син твій, та син твого сина по всі дні життя твого, і щоб були довгі твої дні.
Deuteronomium	Deut	1	6	3	І слухай, Ізраїлю, і пильнуй виконувати це, щоб було добре тобі, і щоб ви сильно розмножились, як прирік був Господь, Бог батьків твоїх, дати Край, що тече молоком та медом.
Deuteronomium	Deut	1	6	4	Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
Deuteronomium	Deut	1	6	5	І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
Deuteronomium	Deut	1	6	6	І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.
Deuteronomium	Deut	1	6	7	І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.
Deuteronomium	Deut	1	6	8	І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'язкою між очима твоїми.
Deuteronomium	Deut	1	6	9	І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх.
Deuteronomium	Deut	1	6	10	І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, якого присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову, щоб дати тобі великі та гарні міста, яких ти не будував,
Deuteronomium	Deut	1	6	11	та доми, повні всякого добра, яких ти не наповнював, і тесані колодязі, яких ти не тесав, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наситишся,
Deuteronomium	Deut	1	6	12	стережися тоді, щоб ти не забув Господа, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства!
Deuteronomium	Deut	1	6	13	Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати.
Deuteronomium	Deut	1	6	14	Не будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицях ваших,
Deuteronomium	Deut	1	6	15	бо Господь, Бог твій Бог заздрісний посеред тебе; щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.
Deuteronomium	Deut	1	6	16	Не будете спокушати Господа, Бога вашого, як спокушали ви в Массі.
Deuteronomium	Deut	1	6	17	Будете конче пильнувати заповідей Господа, Бога вашого, і свідоцтва Його, і постанови Його, що наказав Він тобі.
Deuteronomium	Deut	1	6	18	І будеш робити справедливе та добре в Господніх очах, щоб було тобі добре, і щоб увійшов ти та посів той хороший Край, що Господь присягнув був батькам твоїм,
Deuteronomium	Deut	1	6	19	щоб вигнати всіх ворогів твоїх перед тобою, як говорив був Господь.
Deuteronomium	Deut	1	6	20	Коли запитає тебе син твій колись, говорячи: Що це за свідоцтва й постанови та закони, що вам наказав Господь, Бог наш?
Deuteronomium	Deut	1	6	21	то скажеш синові своєму: Ми були раби фараонові в Єгипті, а Господь вивів нас із Єгипту сильною рукою.
Deuteronomium	Deut	1	6	22	І дав Господь ознаки та чуда великі та страшні на Єгипет, і на фараона та ввесь дім його на наших очах.
Deuteronomium	Deut	1	6	23	А нас вивів звідти, щоб увести нас та дати той Край, що присягнув був Він нашим батькам.
Deuteronomium	Deut	1	6	24	І наказав нам Господь чинити всі ті постанови, щоб боятися Господа, Бога нашого, щоб було добре нам усі дні, щоб утримати нас при житті, як дня цього.
Deuteronomium	Deut	1	6	25	І буде нам праведність у тому, коли будемо пильнувати виконувати всі ці заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам.
Deuteronomium	Deut	1	7	1	Коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене численні поганські народи перед тобою: хіттеянина, і ґірґашеянина, і амореянина, і ханаанеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, сім народів, численніших та міцніших за тебе.
Deuteronomium	Deut	1	7	2	І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.
Deuteronomium	Deut	1	7	3	І не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого,
Deuteronomium	Deut	1	7	4	бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.
Deuteronomium	Deut	1	7	5	Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,
Deuteronomium	Deut	1	7	6	бо ти святий народ для Господа, Бога свого, тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.
Deuteronomium	Deut	1	7	7	Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,
Deuteronomium	Deut	1	7	8	але з Господньої любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам, Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.
Deuteronomium	Deut	1	7	9	І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь,
Deuteronomium	Deut	1	7	10	і що надолужить ненависникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого ненависника, відплатить йому самому.
Deuteronomium	Deut	1	7	11	А ти будеш виконувати заповіді й постанови та закони, що Я сьогодні наказую виконувати їх.
Deuteronomium	Deut	1	7	12	І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.
Deuteronomium	Deut	1	7	13	І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.
Deuteronomium	Deut	1	7	14	Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.
Deuteronomium	Deut	1	7	15	І Господь відхилить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських недуг, які ти знаєш, не наведе їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.
Deuteronomium	Deut	1	7	16	І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, не змилосердиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе.
Deuteronomium	Deut	1	7	17	Коли скажеш у серці своїм: Ті люди численніші від мене, як я зможу вигнати їх?
Deuteronomium	Deut	1	7	18	не бійся їх! Пильно пам'ятай, що зробив був Господь, Бог твій, фараонові та всьому Єгиптові,
Deuteronomium	Deut	1	7	19	ті великі випробовування, що бачили твої очі, і ознаки та чуда, і сильну руку та витягнене рамено, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, так Господь, Бог твій, учинить усім тим народом, що ти їх боїшся.
Deuteronomium	Deut	1	7	20	Також і шершнів пошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що поховалися перед тобою.
Deuteronomium	Deut	1	7	21	Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшний.
Deuteronomium	Deut	1	7	22	І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмножилася над тобою польова звірина.
Deuteronomium	Deut	1	7	23	І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побентежить їх великим бентеженням, аж поки не будуть вигублені.
Deuteronomium	Deut	1	7	24	І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я з-під неба, не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх.
Deuteronomium	Deut	1	7	25	Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа, Бога твого.
Deuteronomium	Deut	1	7	26	І не внесеш цієї огиди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зогидиш її, і конче будеш бридитися нею, бо закляття вона.
Deuteronomium	Deut	1	8	1	Усі заповіді, що я сьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили, і множилися, і ввійшли й посіли той Край, що Господь присягнув вашим батькам.
Deuteronomium	Deut	1	8	2	І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.
Deuteronomium	Deut	1	8	3	І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.
Deuteronomium	Deut	1	8	4	Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ.
Deuteronomium	Deut	1	8	5	І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	8	6	І будеш виконувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його,
Deuteronomium	Deut	1	8	7	бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі,
Deuteronomium	Deut	1	8	8	до Краю пшениці, й ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату, до Краю оливкового дерева та меду,
Deuteronomium	Deut	1	8	9	до Краю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що каміння його залізо, а з його гір добуватимеш мідь.
Deuteronomium	Deut	1	8	10	І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі.
Deuteronomium	Deut	1	8	11	Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,
Deuteronomium	Deut	1	8	12	щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,
Deuteronomium	Deut	1	8	13	а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться,
Deuteronomium	Deut	1	8	14	то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства,
Deuteronomium	Deut	1	8	15	що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яної скелі,
Deuteronomium	Deut	1	8	16	що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоряти тебе, і щоб випробовувати тебе, щоб чинити тобі добро наостанку,
Deuteronomium	Deut	1	8	17	щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.
Deuteronomium	Deut	1	8	18	І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.
Deuteronomium	Deut	1	8	19	І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, ви конче погинете!
Deuteronomium	Deut	1	8	20	Як ті люди, що Господь вигубляє з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого!
Deuteronomium	Deut	1	9	1	Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,
Deuteronomium	Deut	1	9	2	народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?
Deuteronomium	Deut	1	9	3	І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.
Deuteronomium	Deut	1	9	4	Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.
Deuteronomium	Deut	1	9	5	Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
Deuteronomium	Deut	1	9	6	І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.
Deuteronomium	Deut	1	9	7	Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.
Deuteronomium	Deut	1	9	8	І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.
Deuteronomium	Deut	1	9	9	Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.
Deuteronomium	Deut	1	9	10	І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.
Deuteronomium	Deut	1	9	11	І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.
Deuteronomium	Deut	1	9	12	І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.
Deuteronomium	Deut	1	9	13	І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй.
Deuteronomium	Deut	1	9	14	Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.
Deuteronomium	Deut	1	9	15	І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.
Deuteronomium	Deut	1	9	16	І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!
Deuteronomium	Deut	1	9	17	І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...
Deuteronomium	Deut	1	9	18	І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,
Deuteronomium	Deut	1	9	19	бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу.
Deuteronomium	Deut	1	9	20	А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.
Deuteronomium	Deut	1	9	21	А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.
Deuteronomium	Deut	1	9	22	І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.
Deuteronomium	Deut	1	9	23	А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.
Deuteronomium	Deut	1	9	24	Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.
Deuteronomium	Deut	1	9	25	І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.
Deuteronomium	Deut	1	9	26	І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!
Deuteronomium	Deut	1	9	27	Згадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,
Deuteronomium	Deut	1	9	28	щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.
Deuteronomium	Deut	1	9	29	А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом.
Deuteronomium	Deut	1	10	1	Того часу сказав був до мене Господь: Витеши собі дві камінні таблиці, як перші, та й вийде до Мене на гору, і зроби собі дерев'яного ковчега.
Deuteronomium	Deut	1	10	2	А Я напишу на тих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти побив, і покладеш їх у ковчезі.
Deuteronomium	Deut	1	10	3	І зробив я ковчега з акаційного дерева, і витесав я дві камінні таблиці, як перші, та й зійшов на гору, а обидві таблиці в руці моїй.
Deuteronomium	Deut	1	10	4	І Він написав на тих таблицях, як перше письмо, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з середини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.
Deuteronomium	Deut	1	10	5	І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті таблиці, що зробив, до ковчегу. І були вони там, як наказав був Господь.
Deuteronomium	Deut	1	10	6	А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Аарон, і був там похований, а священиком став замість нього його син Елеазар.
Deuteronomium	Deut	1	10	7	А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до краю водних потоків.
Deuteronomium	Deut	1	10	8	Того часу Господь відділив був Левієве плем'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословляло Його Йменням аж до цього дня.
Deuteronomium	Deut	1	10	9	Тому не було Левієві частки та спадку з братами. Господь Він спадщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.
Deuteronomium	Deut	1	10	10	А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ночей. І вислухав Господь мене також цього разу, не захотів Господь погубити тебе.
Deuteronomium	Deut	1	10	11	І сказав був до мене Господь: Устань, іди в похід перед народом. І ввійдуть вони, і посядуть той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм.
Deuteronomium	Deut	1	10	12	А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,
Deuteronomium	Deut	1	10	13	виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.
Deuteronomium	Deut	1	10	14	Тож належить Господеві, Богу твоєму, небо, і небо небес, земля й усе, що на ній.
Deuteronomium	Deut	1	10	15	Тільки батьків твоїх уподобав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх народів, як бачиш цього дня.
Deuteronomium	Deut	1	10	16	І ви обріжете крайню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердою,
Deuteronomium	Deut	1	10	17	бо Господь, Бог ваш Він Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний, та страшний, що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме.
Deuteronomium	Deut	1	10	18	Він чинить суд сироті та вдові, і любить приходька, щоб дати йому хліба й одежу.
Deuteronomium	Deut	1	10	19	І будете ви любити приходька, бо приходьками були ви самі в єгипетськім краї.
Deuteronomium	Deut	1	10	20	Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горнутись, а Йменням Його будеш присягати.
Deuteronomium	Deut	1	10	21	Він хвала твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні діла, які бачили очі твої.
Deuteronomium	Deut	1	10	22	Сімдесятьма душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зорі на небі!
Deuteronomium	Deut	1	11	1	І будеш ти любити Господа, Бога свого, і будеш додержувати постанови Його, і звичаї Його і закони Його, і заповіді Його по всі дні.
Deuteronomium	Deut	1	11	2	І ви пізнаєте сьогодні, бо я навчаю не синів ваших, які не пізнали й не бачили карання Господа, Бога вашого, величність Його, руку Його сильну й рамено Його витягнене,
Deuteronomium	Deut	1	11	3	і ознаки Його, і чини Його, що зробив був серед Єгипту фараонові, єгипетському цареві та всьому його краєві,
Deuteronomium	Deut	1	11	4	і що Він зробив був війську Єгипта, коням його та колесницям його, що пустив над ними воду Червоного моря, коли вони гнались за вами, і вигубив їх Господь, і так є аж до дня цього,
Deuteronomium	Deut	1	11	5	і що Він зробив був для вас у пустині аж до вашого приходу до цього місця,
Deuteronomium	Deut	1	11	6	і що Він зробив був Датанові й Авіронові, синам Еліява, Рувимового сина, що земля відкрила була свої уста й поглинула їх, і їхні доми, і їхні намети, і всю власність, що була з ними, посеред усього Ізраїля.
Deuteronomium	Deut	1	11	7	Бо очі ваші то ті, що бачили всякий великий чин Господа, що Він зробив.
Deuteronomium	Deut	1	11	8	І будете ви виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую, щоб стали ви сильні, і ввійшли, і заволоділи тим Краєм, куди переходите ви, щоб посісти його,
Deuteronomium	Deut	1	11	9	і щоб довго жили ви на тій землі, що Господь присягнув був вашим батькам дати їм та їхньому насінню Край, що тече молоком та медом.
Deuteronomium	Deut	1	11	10	Бо цей Край, куди входиш ти заволодіти ним, він не такий, як єгипетський край, звідки вийшли ви, де ти засієш було насіння своє й поливаєш працею ніг своїх, як город варивний.
Deuteronomium	Deut	1	11	11	А цей Край, куди ви переходите посісти його, то край гір та долин, із небесного дощу він напоюється.
Deuteronomium	Deut	1	11	12	Край, що про нього дбає Господь, Бог твій, завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року аж до кінця року.
Deuteronomium	Deut	1	11	13	І станеться, якщо справді ви будете слухати Моїх заповідей, що Я вам сьогодні наказую, любити Господа, Бога вашого, і служити Йому всім вашим серцем і всією вашою душею,
Deuteronomium	Deut	1	11	14	то Я дам вам дощ вашого Краю своєчасно, дощ ранній і дощ пізній, і збереш ти своє збіжжя, і свій сік виноградний, і оливу свою.
Deuteronomium	Deut	1	11	15	І дам Я траву на твоїм полі для твоєї худоби, і будеш ти їсти й наситишся.
Deuteronomium	Deut	1	11	16	Стережіться, щоб не було зведене ваше серце, і щоб ви не відступили, і не служили іншим богам, і не вклонялися їм.
Deuteronomium	Deut	1	11	17	А то запалиться гнів Господній на вас, і замкне небо, і не буде дощу, а земля не дасть свого урожаю, і ви скоро погинете з тієї доброї землі, що Господь дає вам.
Deuteronomium	Deut	1	11	18	І покладете ви ці слова Мої на свої серця та на свої душі, і прив'яжете їх на знака на руці своїй, і вони будуть пов'язкою між вашими очима.
Deuteronomium	Deut	1	11	19	І будете навчати про них синів своїх, говорячи про них, коли ти сидітимеш у домі своїм, і коли ходитимеш дорогою, і коли лежатимеш, і коли вставатимеш.
Deuteronomium	Deut	1	11	20	І ти понаписуєш їх на бічних одвірках дому свого і на брамах своїх,
Deuteronomium	Deut	1	11	21	щоб дні ваші та дні синів ваших на землі, яку Господь присягнув був батькам вашим дати їм, були такі довгі, як дні неба над землею.
Deuteronomium	Deut	1	11	22	Бо якщо будете ви конче виконувати всі ті заповіді, що я наказав вам чинити їх, щоб любити Господа, Бога свого, щоб ходити всіма дорогами Його, і щоб горнутись до Нього,
Deuteronomium	Deut	1	11	23	то Господь вижене всі ті народи перед вами, і ви посядете народи більші й міцніші від вас.
Deuteronomium	Deut	1	11	24	Кожне місце, що на нього ступить ваша нога, буде ваше. Від пустині й Ливану, від Річки, річки Ефрату й аж до моря Останнього буде ваша границя.
Deuteronomium	Deut	1	11	25	Не встоїть ніхто перед вами, ляк перед вами й страх перед вами дасть Господь, Бог ваш, на кожен той край, що ви ступите на нього, як Він говорив вам.
Deuteronomium	Deut	1	11	26	Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття:
Deuteronomium	Deut	1	11	27	благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, які я наказую вам сьогодні,
Deuteronomium	Deut	1	11	28	і прокляття, якщо не будете слухатися заповідей Господа, Бога свого, і збочите з дороги, яку я наказую вам сьогодні, щоб ходити за іншими богами, яких ви не знали.
Deuteronomium	Deut	1	11	29	І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до Краю, куди ти входиш посісти його, то даси благословення на горі Ґарізім, а прокляття на горі Евал.
Deuteronomium	Deut	1	11	30	От вони на тому боці Йордану за дорогою заходу сонця, у краю ханаанеянина, що сидить у степу навпроти Ґілґалу при діброві Море.
Deuteronomium	Deut	1	11	31	Бо ви переходите Йордан, щоб увійти посісти той Край, що дає вам Господь, Бог ваш. І посядете його, й осядете в ньому,
Deuteronomium	Deut	1	11	32	і будете додержувати, щоб виконувати всі постанови й закони Його, які я сьогодні даю вам.
Deuteronomium	Deut	1	12	1	Оце постанови та закони, які ви пильнуватимете виконувати в Краї, що дав Господь, Бог батьків твоїх, на насліддя його всі дні, які житимете на цій землі.
Deuteronomium	Deut	1	12	2	Конче винищите всі ті місця, що служили там люди, яких ви виганяєте, своїм богам на високих горах і на пагірках, та під кожним зеленим деревом.
Deuteronomium	Deut	1	12	3	І розвалите їхні жертівники, і поламаєте камінні стовпи для богів, і їхні святі дерева попалите в огні, а бовванів їхніх богів порубаєте, і вигубите їхнє ймення з того місця.
Deuteronomium	Deut	1	12	4	Не робитимете так Господеві, вашому Богові,
Deuteronomium	Deut	1	12	5	бо тільки на місці, яке вибере Господь, Бог ваш, зо всіх ваших племен, щоб покласти там Ім'я Своє, на місці перебування Його будете шукати, і ти прийдеш туди.
Deuteronomium	Deut	1	12	6	І принесете туди свої цілопалення, і свої жертви, і свої десятини та приношення рук своїх, і обітниці свої, і дари свої, і перворідних худоби своєї великої та худоби своєї дрібної.
Deuteronomium	Deut	1	12	7	І будете їсти там перед лицем Господа, Бога вашого, і будете тішитися всім, до чого доторкнеться ваша рука, ви та доми ваші, якими поблагословив тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	12	8	Там ви не зробите так, як ми робимо сьогодні тут, кожен усе, що йому здається справедливим в очах тільки його,
Deuteronomium	Deut	1	12	9	бо ви дотепер не ввійшли до місця відпочинку й до спадщини, що Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium	Deut	1	12	10	А коли ви перейдете Йордан і осядете в Краї, що Господь, Бог ваш, дає вам на спадщину, і Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших навколо, і ви сидітимете безпечно,
Deuteronomium	Deut	1	12	11	то станеться, на те місце, що його вибере Господь, Бог ваш, щоб Ім'я Його перебувало там, туди принесете все, що я вам наказую: свої цілопалення, і свої жертви, десятини свої та приношення рук своїх, і всі добірні жертви обітниць своїх, що обіцяєте Господеві.
Deuteronomium	Deut	1	12	12	І будете тішитися перед лицем Господа, Бога вашого, ви й сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і невільниці ваші, і Левит, що в ваших брамах, бо нема йому частки й спадку з вами.
Deuteronomium	Deut	1	12	13	Стережися, щоб не приносив ти своїх цілопалень на кожному місці, яке побачиш,
Deuteronomium	Deut	1	12	14	бо тільки на тому місці, яке вибере Господь в одному з племен твоїх, там принесеш свої цілопалення, і там зробиш усе, що я наказую тобі.
Deuteronomium	Deut	1	12	15	Але скільки запрагне душа твоя, будеш різати й будеш їсти м'ясо, за благословенням Господа, Бога твого, що його дав тобі в усіх брамах твоїх; нечистий і чистий буде їсти його, як сарну й як оленя.
Deuteronomium	Deut	1	12	16	Тільки крови не їстимеш, на землю виллєш її, як воду.
Deuteronomium	Deut	1	12	17	Не зможеш ти їсти в брамах своїх десятини збіжжя свого, і соку виноградного свого, і оливи своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, і всіх обітниць своїх, що будеш обіцяти, і добровільних дарів своїх, і приношення своєї руки,
Deuteronomium	Deut	1	12	18	бо тільки перед лицем Господа, Бога свого, будеш їсти його в місці, яке вибере Господь, Бог твій, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх. І будеш ти радіти перед лицем Господа, Бога свого, усім, до чого доторкнеться рука твоя.
Deuteronomium	Deut	1	12	19	Стережися, щоб не залишив ти Левита по всі дні на землі своїй.
Deuteronomium	Deut	1	12	20	Коли Господь, Бог твій, поширить границю твою, як Він говорив тобі, і ти скажеш: Нехай я їм м'ясо, бо буде жадати душа твоя їсти м'ясо, то за всім жаданням душі своєї будеш ти їсти м'ясо.
Deuteronomium	Deut	1	12	21	Коли буде далеке від тебе те місце, що вибере Господь, Бог твій, щоб перебувало там Ім'я Його, то заріжеш із худоби своєї великої та з худоби своєї дрібної, щоб дав Господь тобі, як наказав я тобі, і будеш їсти в брамах своїх усім жаданням своєї душі.
Deuteronomium	Deut	1	12	22	Тільки як їсться сарну й оленя, так будеш їсти його, нечистий та чистий однаково можуть їсти його.
Deuteronomium	Deut	1	12	23	Тільки будь обережним, щоб не їсти крови, бо кров вона душа, і ти не будеш їсти душі разом з м'ясом.
Deuteronomium	Deut	1	12	24	Не будеш їсти її, на землю виллєш її, як воду.
Deuteronomium	Deut	1	12	25	Не будеш їсти її, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.
Deuteronomium	Deut	1	12	26	Тільки святощі свої, що будуть у тебе, та обітниці свої понесеш, і прийдеш до місця, яке вибере Господь.
Deuteronomium	Deut	1	12	27	І принесеш своє цілопалення, м'ясо та кров, на жертівнику Господа, Бога свого, а кров твоїх інших жертов буде вилита на жертівнику Господа, Бога твого, а м'ясо будеш їсти.
Deuteronomium	Deut	1	12	28	Виконуй і слухай усі ті слова, що я наказую тобі, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та справедливе в очах Господа, Бога свого.
Deuteronomium	Deut	1	12	29	Коли Господь, Бог твій, вигубить народи, куди ти входиш, щоб посісти їх перед собою, і посядеш їх, і осядеш у їхньому Краї,
Deuteronomium	Deut	1	12	30	то стережися, щоб не впасти до пастки за ними, коли вони будуть вигублені перед тобою, і щоб не шукав ти їхніх богів, говорячи: Як служать ті люди богам своїм, то зроблю так і я.
Deuteronomium	Deut	1	12	31	Не зробиш так Господеві, Богу своєму; бо всяку гидоту, яку Господь зненавидів, робили вони богам своїм, бо навіть синів своїх та дочок своїх вони палять в огні для богів своїх.
Deuteronomium	Deut	1	12	32	(13-1) Кожне слово, що я наказую його вам, будете додержувати виконувати, не додаси до нього, і не відіймеш від нього.
Deuteronomium	Deut	1	13	1	(13-2) Якщо повстане серед тебе пророк або сновидець, і дасть тобі ознаку або чудо,
Deuteronomium	Deut	1	13	2	(13-3) і збудеться та ознака й те чудо, що сказав він тобі, до того говорячи: Ходімо ж за іншими богами, яких ти не знав, і будемо їм служити,
Deuteronomium	Deut	1	13	3	(13-4) то не слухайся слів того пророка або того сновидця, бо цим Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею.
Deuteronomium	Deut	1	13	4	(13-5) За Господом, Богом вашим, будете ходити, і Його будете боятися, і заповіді його будете виконувати, і голосу Його будете слухатися, і Йому будете служити, і до Нього будете линути.
Deuteronomium	Deut	1	13	5	(13-6) А пророк той або той сновидець нехай буде забитий, бо намовляв на відступство від Господа, Бога вашого, що вивів вас із єгипетського краю й викупив вас з дому рабства, щоб звести тебе з дороги, що наказав тобі Господь, Бог твій, ходити нею; і вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium	Deut	1	13	6	(13-7) Коли намовить тебе брат твій, син твоєї матері, або син твій, або дочка твоя, або жінка твого лоня, або твій приятель, який тобі як душа твоя, таємно говорячи: Ходімо ж і служім іншим богам, яких не знав ти та батьки твої,
Deuteronomium	Deut	1	13	7	(13-8) з богів тих народів, що навколо вас, близьких тобі або далеких від тебе, від кінця землі й аж до кінця землі,
Deuteronomium	Deut	1	13	8	(13-9) то не будеш згоджуватися з ним і не будеш слухатися його, і не буде милосердитися око твоє над ним, і не змилосердишся й не сховаєш його,
Deuteronomium	Deut	1	13	9	(13-10) бо конче заб'єш ти його, рука твоя буде на ньому найперше, щоб забити його, рука всього народу наостанку.
Deuteronomium	Deut	1	13	10	(13-11) І закидаєш його камінням, і він помре, бо жадав відвернути тебе від Господа, Бога твого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
Deuteronomium	Deut	1	13	11	(13-12) А ввесь Ізраїль буде слухати і буде боятись, і більше не буде робити такої злої речі серед тебе.
Deuteronomium	Deut	1	13	12	(13-13) Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть:
Deuteronomium	Deut	1	13	13	(13-14) вийшли люди, сини велійяалові, з-поміж тебе, і звели з правдивої дороги мешканців свого міста, кажучи: Ходімо ж, і служім іншим богам, яких ви не знали,
Deuteronomium	Deut	1	13	14	(13-15) то будеш допитуватися, і будеш досліджувати, і будеш добре питати, а ось воно правда, дійсна та річ, була зроблена та гидота посеред тебе,
Deuteronomium	Deut	1	13	15	(13-16) то конче вибий мешканців того міста вістрям меча, віддай на закляття його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча.
Deuteronomium	Deut	1	13	16	(13-17) А всю здобич його збереш до середини майдану його, і спалиш огнем те місто та всю здобич його цілковито для Господа, Бога твого. І стане воно купою руїн навіки, не буде вже воно відбудоване.
Deuteronomium	Deut	1	13	17	(13-18) І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм,
Deuteronomium	Deut	1	13	18	(13-19) коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую тобі, щоб виконувати те, що справедливе в очах Господа, Бога твого.
Deuteronomium	Deut	1	14	1	Ви сини Господа, Бога вашого, не будете робити нарізів, і не вистригайте волосся над вашими очима за померлого,
Deuteronomium	Deut	1	14	2	бо ти святий народ для Господа, Бога твого, і Господь тебе вибрав, щоб був ти Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.
Deuteronomium	Deut	1	14	3	Не будеш їсти жодної гидоти.
Deuteronomium	Deut	1	14	4	Оце та худоба, що ви будете їсти: віл, кожне з овець і кожне з кіз,
Deuteronomium	Deut	1	14	5	олень, і сарна, і буйвіл, і ланя, і зубр, і антилопа, і жирафа.
Deuteronomium	Deut	1	14	6	Кожну з худоби, що має розділені копита та що має копита, роздвоєні розривом, що жує жуйку між худобою, те будете їсти.
Deuteronomium	Deut	1	14	7	Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку й що мають розділені копита, розщіплені: верблюда, і зайця, і тушканчика, бо вони жують жуйку, та копит не розділили, нечисті вони для вас.
Deuteronomium	Deut	1	14	8	І свині, бо має розділені ратиці, а жуйки не жує, нечиста вона для вас: їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього падла не доторкнетеся.
Deuteronomium	Deut	1	14	9	Оце будете їсти зо всього, що в воді, усе, що має плавці та луску, будете їсти.
Deuteronomium	Deut	1	14	10	А все, що не має плавців та луски, не будете їсти, нечисте воно для вас.
Deuteronomium	Deut	1	14	11	Кожного чистого птаха будете їсти.
Deuteronomium	Deut	1	14	12	А оце, чого з них ви не будете їсти: орла, і ґрифа, і морського орла,
Deuteronomium	Deut	1	14	13	і коршака, і сокола за родом його,
Deuteronomium	Deut	1	14	14	і всякого крука за родом його,
Deuteronomium	Deut	1	14	15	і струся, і сови, і яструба за родом його,
Deuteronomium	Deut	1	14	16	пугача, й ібіса, і лебедя,
Deuteronomium	Deut	1	14	17	і пелікана, і сича, і рибалки,
Deuteronomium	Deut	1	14	18	і бусла, і чаплі за родом її, і одуда, і кажана.
Deuteronomium	Deut	1	14	19	І кожне плазуюче з птаства нечисте воно для вас, не будете їсти.
Deuteronomium	Deut	1	14	20	Кожного чистого птаха будете їсти.
Deuteronomium	Deut	1	14	21	Не будете їсти жодного падла, даси його приходькові, що в брамах твоїх, і він їстиме його, або продаси чужинцеві, бо ти народ святий для Господа, Бога свого. Не будеш варити ягняти в молоці матері його.
Deuteronomium	Deut	1	14	22	Конче даси десятину з усього врожаю насіння твого, що рік-річно на полі зросте.
Deuteronomium	Deut	1	14	23	І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім'я Його перебувало там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні.
Deuteronomium	Deut	1	14	24	А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш понести того, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім'я Своє там, коли поблагословить тебе Господь, Бог твій,
Deuteronomium	Deut	1	14	25	то даси в сріблі, і зав'яжеш те срібло в руці своїй, і підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	14	26	І витратиш те срібло на все чого буде жадати душа твоя, на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п'янкий напій, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій.
Deuteronomium	Deut	1	14	27	А Левит, що живе по брамах твоїх, не кидай його, бо нема йому частки й спадку з тобою.
Deuteronomium	Deut	1	14	28	На кінці трьох років відділиш усю десятину свого врожаю в тім році, і покладеш у брамах своїх.
Deuteronomium	Deut	1	14	29	І прийде Левит, бо нема йому частки й спадку з тобою, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наситяться, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити.
Deuteronomium	Deut	1	15	1	У кінці семи літ зробиш відпущення.
Deuteronomium	Deut	1	15	2	А оце те відпущення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натискати на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпущення ради Господа.
Deuteronomium	Deut	1	15	3	На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,
Deuteronomium	Deut	1	15	4	та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагословить тебе Господь у Краї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, щоб ти посів його,
Deuteronomium	Deut	1	15	5	якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.
Deuteronomium	Deut	1	15	6	Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.
Deuteronomium	Deut	1	15	7	Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,
Deuteronomium	Deut	1	15	8	бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.
Deuteronomium	Deut	1	15	9	Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.
Deuteronomium	Deut	1	15	10	Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.
Deuteronomium	Deut	1	15	11	Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.
Deuteronomium	Deut	1	15	12	Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.
Deuteronomium	Deut	1	15	13	А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,
Deuteronomium	Deut	1	15	14	конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому.
Deuteronomium	Deut	1	15	15	І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.
Deuteronomium	Deut	1	15	16	І станеться, коли він скаже тобі: Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій, бо добре йому з тобою,
Deuteronomium	Deut	1	15	17	то візьмеш шило та й проколеш його вухо до дверей, і стане він тобі вічним рабом; і невільниці своїй зробиш так само.
Deuteronomium	Deut	1	15	18	Нехай не буде тобі тяжким в очах твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш.
Deuteronomium	Deut	1	15	19	Кожного перворідного самця, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господеві, Богові своєму. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного отари своєї.
Deuteronomium	Deut	1	15	20	Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.
Deuteronomium	Deut	1	15	21	А коли буде в нім вада, кульгаве або сліпе, усяка зла вада, то не принесеш його в жертву для Господа, Бога свого,
Deuteronomium	Deut	1	15	22	у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий разом, як сарну й як оленя.
Deuteronomium	Deut	1	15	23	Тільки крови його не будеш їсти, на землю виллєш її, як воду.
Deuteronomium	Deut	1	16	1	Додержуй місяця авіва, і справиш Пасху для Господа, Бога свого, бо в місяці авіві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі.
Deuteronomium	Deut	1	16	2	І заколи пасху для Господа, Бога свого, з худоби дрібної та з худоби великої в місці, яке вибере Господь, щоб там перебувало Ім'я Його.
Deuteronomium	Deut	1	16	3	Не будеш їсти при тому квашеного, сім день будеш їсти при тому опрісноки, хліб бідування, бо в поспіху вийшов ти з єгипетського краю, щоб усі дні життя свого пам'ятати день свого виходу з єгипетського краю.
Deuteronomium	Deut	1	16	4	І не буде бачене в тебе квашене сім день у всім краї твоїм. А з м'яса, що заколеш у жертву ввечері першого дня, ніщо не буде ночувати до ранку.
Deuteronomium	Deut	1	16	5	Не будеш заколювати пасху в одному з тих твоїх міст, які Господь, Бог твій дає тобі.
Deuteronomium	Deut	1	16	6	Але тільки на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його, заколеш пасху ввечері, при заході сонця, у час твого виходу з Єгипту.
Deuteronomium	Deut	1	16	7	І будеш варити, і будеш їсти на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій. А рано обернешся, і підеш до наметів своїх.
Deuteronomium	Deut	1	16	8	Шість день будеш їсти опрісноки, а сьомого дня віддання свята для Господа, Бога твого, не будеш робити зайняття.
Deuteronomium	Deut	1	16	9	Сім тижнів відлічиш собі, від початку праці серпа на дозрілому збіжжі зачнеш лічити сім тижнів.
Deuteronomium	Deut	1	16	10	І справиш свято Тижнів для Господа, Бога свого, у міру добровільного дару своєї руки, що нею даси, як поблагословить тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	16	11	І будеш радіти перед лицем Господа, Бога свого, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх, і приходько, і сирота, і вдова, що серед тебе в місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його.
Deuteronomium	Deut	1	16	12	І будеш пам'ятати, що ти сам був рабом в Єгипті, і будеш додержувати це, і будеш виконувати ці постанови.
Deuteronomium	Deut	1	16	13	Свято Кучок будеш справляти собі сім день, коли збереш з току свого та з кадки чавила свого.
Deuteronomium	Deut	1	16	14	І будеш радіти в святі своїм ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх.
Deuteronomium	Deut	1	16	15	Сім день будеш святкувати Господеві, Богові своєму, у місці, яке вибере Господь, бо поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім урожаї твоїм, і в усякім чині рук твоїх, і ти будеш тільки радісний.
Deuteronomium	Deut	1	16	16	Три рази в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок, і ніхто не буде бачений перед лицем Господнім упорожні,
Deuteronomium	Deut	1	16	17	кожен принесе дар руки своєї, за благословенням Господа, Бога свого, що дав Він тобі.
Deuteronomium	Deut	1	16	18	Суддів та урядників настановиш собі в усіх містах своїх, які Господь, Бог твій, дає тобі по племенах твоїх, і вони будуть судити народ справедливим судом.
Deuteronomium	Deut	1	16	19	Не викривиш закону, не будеш дивитися на особу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих.
Deuteronomium	Deut	1	16	20	За справедливістю, лише за справедливістю будеш гнатися, щоб жити й заволодіти Краєм, що Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium	Deut	1	16	21	Не посадиш собі святого дерева, усякого дерева при жертівнику Господа, Бога твого, що зробиш собі,
Deuteronomium	Deut	1	16	22	і не поставиш собі стовпа, що ненавидить Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	17	1	Не будеш приносити в жертву Господеві, Богові своєму вола або одне з дрібної худоби, що буде на ньому вада, усяка зла річ, бо це гидота для Господа, Бога твого.
Deuteronomium	Deut	1	17	2	Коли буде знайдений серед тебе в одному з міст твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, що зробить зле в очах Господа, Бога твого, щоб недотримати заповіту,
Deuteronomium	Deut	1	17	3	що пішов би й служив би іншим богам, і вклонявся б їм та сонцеві або місяцеві, або всім зорям небесним, чого я не наказав,
Deuteronomium	Deut	1	17	4	і буде розказано тобі, і ти почуєш, і будеш добре допитуватися, а ото воно правда, дійсна та річ, була зроблена ота гидота серед Ізраїля,
Deuteronomium	Deut	1	17	5	то випровадиш того чоловіка або ту жінку, що зробили ту злу річ, до брам своїх, того чоловіка або ту жінку, і вкаменуєш їх камінням, і вони погинуть.
Deuteronomium	Deut	1	17	6	На слова двох свідків або трьох свідків буде забитий обвинувачений, що має померти; на слова одного свідка не буде забитий.
Deuteronomium	Deut	1	17	7	Рука свідків буде на ньому найперше, щоб забити його, а рука всього народу наостанку. І вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium	Deut	1	17	8	Коли б у суді була тобі неясна справа між кров'ю та кров'ю, між суперечкою та суперечкою, і між раною та раною справи суперечки в брамах твоїх, то встанеш, і підеш до місця, яке вибере його Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	17	9	І прийдеш до священиків-Левитів і до судді, що буде в тих днях, і допитаєшся, і вони дадуть тобі слово присуду.
Deuteronomium	Deut	1	17	10	І ти поступиш за тим словом, що подадуть тобі з того місця, яке вибере Господь, і будеш пильнувати робити все так, як навчать тебе.
Deuteronomium	Deut	1	17	11	Ти поступиш за законом, що навчать тебе, і за вироком, що скажуть тобі, не відступиш ні праворуч ні ліворуч від слова, що подадуть тобі.
Deuteronomium	Deut	1	17	12	А коли хто через зухвалість не послухається священика, що стоїть там на служенні Господеві, Богові твоєму, або судді, то помре той, і вигубиш те зло з Ізраїля.
Deuteronomium	Deut	1	17	13	А ввесь народ буде слухати та буде боятися, і вже не буде поступати зухвало.
Deuteronomium	Deut	1	17	14	Коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, і посядеш його, і осядеш у ньому, та й скажеш: Нехай я поставлю над собою царя, як усі народи, що в моїх околицях,
Deuteronomium	Deut	1	17	15	то, ставлячи над собою царя, якого вибере Господь, Бог твій, конче з-посеред братів своїх поставиш над собою царя, не зможеш поставити над собою чоловіка чужинця, що він не брат твій.
Deuteronomium	Deut	1	17	16	Тільки щоб він не примножував собі коней, і не вертав народу до Єгипту, щоб примножити коней, бож Господь сказав вам: Не вертайтеся вже більше тією дорогою.
Deuteronomium	Deut	1	17	17	І хай не примножить він собі жінок, щоб не відступило його серце, і срібла та золота хай він не примножить собі дуже.
Deuteronomium	Deut	1	17	18	І станеться, як буде він сидіти на троні царства свого, то напише собі відписа цього Закону з книги, що перед лицем священиків-Левитів.
Deuteronomium	Deut	1	17	19	І буде вона з ним, і буде він читати в ній усі дні свого життя, щоб учився боятися Господа, Бога свого, щоб додержувати всіх слів цього Закону та тих постанов, щоб виконувати їх,
Deuteronomium	Deut	1	17	20	щоб не гордувало серце його своїми братами, і щоб не збочував він ні праворуч, ні ліворуч від цієї заповіді, щоб продожив дні на своїм царстві він та сини його серед Ізраїля.
Deuteronomium	Deut	1	18	1	Священикам-Левитам, усьому Левієвому племені не буде частки та спадку разом з Ізраїлем, огняні жертви Господа та частки Його будуть їм.
Deuteronomium	Deut	1	18	2	А спадку не буде йому серед братів його: Господь Він спадок його, як Він говорив був йому.
Deuteronomium	Deut	1	18	3	А оце буде належати священикам від народу, від тих, хто приносить жертву: коли це віл, коли це одне з дрібної худоби, то даси священикові плече, і щоки, і шлунок.
Deuteronomium	Deut	1	18	4	Початок від збіжжя свого, від виноградного соку свого, і від оливки своєї, і початок стриження отари своєї даси ти йому.
Deuteronomium	Deut	1	18	5	Бо його вибрав Господь, Бог твій, зо всіх племен твоїх, щоб ставав він служити в Господнє Ім'я, він та сини його по всі дні.
Deuteronomium	Deut	1	18	6	А коли прийде Левит з одної з брам твоїх з усього Ізраїля, де він мешкає там, і прибуде за всім жаданням своєї душі до місця, яке вибере Господь,
Deuteronomium	Deut	1	18	7	і буде він служити в Ім'я Господа, Бога свого, як усі його браття Левити, що стоять там перед Господнім лицем,
Deuteronomium	Deut	1	18	8	то по рівній частці будуть вони їсти, опріч маєтку, проданого по батьках.
Deuteronomium	Deut	1	18	9	Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів.
Deuteronomium	Deut	1	18	10	Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник,
Deuteronomium	Deut	1	18	11	і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих.
Deuteronomium	Deut	1	18	12	Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою.
Deuteronomium	Deut	1	18	13	Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм,
Deuteronomium	Deut	1	18	14	бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти не таке дав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	18	15	Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати,
Deuteronomium	Deut	1	18	16	згідно з усім, чого жадав ти від Господа, Бога свого, на Хориві в дні зборів, говорячи: Щоб більше не чути мені голосу Господа, Бога свого, а цього великого огню вже не побачити й не померти.
Deuteronomium	Deut	1	18	17	І сказав до мене Господь: Добре сказали вони.
Deuteronomium	Deut	1	18	18	Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.
Deuteronomium	Deut	1	18	19	І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того.
Deuteronomium	Deut	1	18	20	А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім'ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити, і що буде говорити ім'ям інших богів, хай помре той пророк.
Deuteronomium	Deut	1	18	21	А коли ти скажеш у серці своєму: Як ми пізнаємо те слово, якого Господь не говорив?
Deuteronomium	Deut	1	18	22	Що буде говорити той пророк Ім'ям Господа, і не станеться та річ, і не прийде, то це те слово, якого не сказав Господь. У зухвалості говорив його той пророк, і ти не будеш боятися його.
Deuteronomium	Deut	1	19	1	Коли Господь, Бог твій, повигублює народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній Край, і ти повиганяєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах,
Deuteronomium	Deut	1	19	2	то три місті відділиш собі в середині свого Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.
Deuteronomium	Deut	1	19	3	Приготуєш собі дорогу, і поділиш натроє землю твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і це буде на втікання туди кожного убійника.
Deuteronomium	Deut	1	19	4	А оце справа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'є свого ближнього ненароком, а він не був ворогом його від учора й позавчора;
Deuteronomium	Deut	1	19	5	або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дерева, і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо спаде з топорища й попаде в його ближнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і буде жити,
Deuteronomium	Deut	1	19	6	щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.
Deuteronomium	Deut	1	19	7	Тому то я наказую тобі, говорячи: Три місті відділиш собі.
Deuteronomium	Deut	1	19	8	А якщо Господь, Бог твій, розширить границю твою, як присягнув був батькам твоїм, і дасть тобі всю оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм,
Deuteronomium	Deut	1	19	9	коли ти будеш додержувати всі ці заповіді, щоб виконувати їх, що я наказую тобі сьогодні, щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити дорогами Його всі дні, то додаси собі ще три місті понад ті три,
Deuteronomium	Deut	1	19	10	щоб не була пролита неповинна кров серед твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і не буде на тобі кров.
Deuteronomium	Deut	1	19	11	А коли хто буде ненавидіти свого ближнього, і буде чатувати на нього, і повстане на нього та й уб'є його, і той помре, і втече він до одного з тих міст,
Deuteronomium	Deut	1	19	12	то пошлють старші його міста, і візьмуть його звідти, і дадуть його в руку месника крови, і він помре.
Deuteronomium	Deut	1	19	13	Не змилосердиться око твоє над ним, і ти усунеш кров неповинного з Ізраїля, і буде добре тобі.
Deuteronomium	Deut	1	19	14	Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежували предки в наділі твоїм, яке посядеш ти в Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.
Deuteronomium	Deut	1	19	15	Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха, у кожнім гріху, що згрішить, на слова двох свідків або на слова трьох свідків відбудеться справа.
Deuteronomium	Deut	1	19	16	Коли стане на кого неправдивий свідок, щоб свідчити проти нього підступно,
Deuteronomium	Deut	1	19	17	то стануть двоє цих людей, що мають суперечку, перед лицем Господнім, перед священиками та суддями, що будуть у тих днях.
Deuteronomium	Deut	1	19	18	І судді добре дослідять, а ось свідок неправдивий той свідок, неправду говорив на брата свого,
Deuteronomium	Deut	1	19	19	то зробите йому так, як він замишляв був зробити своєму братові, і вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium	Deut	1	19	20	А позосталі будуть слухати, і будуть боятися, і більш вже не будуть робити серед себе такого, як та річ зла.
Deuteronomium	Deut	1	19	21	І не змилосердиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу.
Deuteronomium	Deut	1	20	1	Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю.
Deuteronomium	Deut	1	20	2	І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу,
Deuteronomium	Deut	1	20	3	та й скаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,
Deuteronomium	Deut	1	20	4	бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!
Deuteronomium	Deut	1	20	5	А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин.
Deuteronomium	Deut	1	20	6	І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.
Deuteronomium	Deut	1	20	7	А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її.
Deuteronomium	Deut	1	20	8	І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: Хто є тут такий, що лякливий та м'якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його.
Deuteronomium	Deut	1	20	9	І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу.
Deuteronomium	Deut	1	20	10	Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.
Deuteronomium	Deut	1	20	11	І станеться, якщо воно відповість тобі: Мир, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.
Deuteronomium	Deut	1	20	12	А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його.
Deuteronomium	Deut	1	20	13	І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.
Deuteronomium	Deut	1	20	14	Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	20	15	Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.
Deuteronomium	Deut	1	20	16	Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,
Deuteronomium	Deut	1	20	17	бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,
Deuteronomium	Deut	1	20	18	щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.
Deuteronomium	Deut	1	20	19	Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?
Deuteronomium	Deut	1	20	20	Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.
Deuteronomium	Deut	1	21	1	Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде знайдений забитий, що впав на полі, і не буде відомим, хто вбив його,
Deuteronomium	Deut	1	21	2	то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
Deuteronomium	Deut	1	21	3	І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то візьмуть старші того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
Deuteronomium	Deut	1	21	4	І старші того міста зведуть ту телицю до долини висихаючого потоку, що на ньому не орано, і що він не засіюваний, і там у долині висихаючого потоку переріжуть шию тій телиці.
Deuteronomium	Deut	1	21	5	І підійдуть священики, Левієві сини, бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'ям, і за їхніми словами буде рішатися всяка суперечка та всяка пораза.
Deuteronomium	Deut	1	21	6	І всі старші того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висихаючого потоку їй перерізана шия.
Deuteronomium	Deut	1	21	7	І освідчать вони та й скажуть: Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
Deuteronomium	Deut	1	21	8	Прости народові своєму, Ізраїлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля, І буде прощена їм та кров.
Deuteronomium	Deut	1	21	9	А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.
Deuteronomium	Deut	1	21	10	Коли ти вийдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополониш із них полонених,
Deuteronomium	Deut	1	21	11	і побачиш серед полонених гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і візьмеш собі за жінку,
Deuteronomium	Deut	1	21	12	то впровадиш її до середини свого дому, а вона оголить свою голову й обітне свої нігті.
Deuteronomium	Deut	1	21	13	І здійме вона з себе одіж полону свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць часу, а по тому ти ввійдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
Deuteronomium	Deut	1	21	14	І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати не продаси її за срібло, і не будеш поводитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
Deuteronomium	Deut	1	21	15	Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та зненавиджена, і буде перворідний син від зненавидженої,
Deuteronomium	Deut	1	21	16	то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина зненавидженої,
Deuteronomium	Deut	1	21	17	але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.
Deuteronomium	Deut	1	21	18	Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,
Deuteronomium	Deut	1	21	19	то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.
Deuteronomium	Deut	1	21	20	І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.
Deuteronomium	Deut	1	21	21	І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
Deuteronomium	Deut	1	21	22	А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,
Deuteronomium	Deut	1	21	23	то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
Deuteronomium	Deut	1	22	1	Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
Deuteronomium	Deut	1	22	2	А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.
Deuteronomium	Deut	1	22	3	І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.
Deuteronomium	Deut	1	22	4	Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.
Deuteronomium	Deut	1	22	5	Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.
Deuteronomium	Deut	1	22	6	Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,
Deuteronomium	Deut	1	22	7	конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
Deuteronomium	Deut	1	22	8	Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
Deuteronomium	Deut	1	22	9	Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.
Deuteronomium	Deut	1	22	10	Не будеш орати волом і ослом разом.
Deuteronomium	Deut	1	22	11	Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.
Deuteronomium	Deut	1	22	12	Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.
Deuteronomium	Deut	1	22	13	Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,
Deuteronomium	Deut	1	22	14	і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,
Deuteronomium	Deut	1	22	15	то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.
Deuteronomium	Deut	1	22	16	І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.
Deuteronomium	Deut	1	22	17	І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.
Deuteronomium	Deut	1	22	18	А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,
Deuteronomium	Deut	1	22	19	і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.
Deuteronomium	Deut	1	22	20	А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,
Deuteronomium	Deut	1	22	21	то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium	Deut	1	22	22	Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
Deuteronomium	Deut	1	22	23	Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
Deuteronomium	Deut	1	22	24	то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
Deuteronomium	Deut	1	22	25	А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
Deuteronomium	Deut	1	22	26	а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.
Deuteronomium	Deut	1	22	27	Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.
Deuteronomium	Deut	1	22	28	Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,
Deuteronomium	Deut	1	22	29	то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.
Deuteronomium	Deut	1	22	30	(23-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.
Deuteronomium	Deut	1	23	1	(23-2) Не ввійде на збори Господні ранений розчавленням ятер та з відрізаним членом.
Deuteronomium	Deut	1	23	2	(23-3) Неправоложний не ввійде на збори Господні, також десяте покоління його не ввійде на збори Господні.
Deuteronomium	Deut	1	23	3	(23-4) Не ввійде на збори Господні аммонітянин та моавітянин, також десяте їхнє покоління не ввійде на збори Господні, аж навіки,
Deuteronomium	Deut	1	23	4	(23-5) за те, що вони не вийшли назустріч вас із хлібом та водою в дорозі, коли ви виходили з Єгипту, і що найняли були на тебе Валаама, Беорового сина з Петору Араму двох річок, щоб проклясти тебе.
Deuteronomium	Deut	1	23	5	(23-6) Та не хотів Господь, Бог твій, слухати Валаама, і перемінив тобі Господь, Бог твій, те прокляття на благословення, бо любить тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	23	6	(23-7) Не будеш бажати для них миру й добра по всі свої дні навіки.
Deuteronomium	Deut	1	23	7	(23-8) Не обридиш собі Ідумеянина, бо він твій брат; не обридиш собі Єгиптянина, бо був ти приходьком у краї його.
Deuteronomium	Deut	1	23	8	(23-9) Сини, що народяться їм, покоління третє ввійде з них на збори Господні.
Deuteronomium	Deut	1	23	9	(23-10) Коли табір вийде на ворогів твоїх, то будеш стерегтися всякої злої речі.
Deuteronomium	Deut	1	23	10	(23-11) Коли поміж тебе буде хто, що буде нечистий з нічної пригоди, то він вийде поза табір, до середини табору не ввійде.
Deuteronomium	Deut	1	23	11	(23-12) А коли наступатиме вечір, обмиється в воді, а по заході сонця ввійде до середини табору.
Deuteronomium	Deut	1	23	12	(23-13) А місце на потребу буде тобі поза табором, щоб виходити тобі туди назовні.
Deuteronomium	Deut	1	23	13	(23-14) А лопатка буде в тебе на поясі твоїм; і станеться, коли ти сидітимеш назовні, то будеш копати нею, і знову закриєш свою нечистість,
Deuteronomium	Deut	1	23	14	(23-15) бо Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати, і видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться.
Deuteronomium	Deut	1	23	15	(23-16) Не видавай панові раба його, який сховається до тебе від пана свого.
Deuteronomium	Deut	1	23	16	(23-17) З тобою він сидітиме серед вас у місці, яке він вибере за добре собі в одній з твоїх брам, і ти не будеш гнобити його.
Deuteronomium	Deut	1	23	17	(23-18) Блудниця не буде з Ізраїлевих дочок, і блудодій не буде з Ізраїлевих синів.
Deuteronomium	Deut	1	23	18	(23-19) Не принесеш дару розпусниці й ціни пса до дому Господа, Бога твого, ні за яку обітницю, бо тож вони обоє гидота перед Господом, Богом твоїм.
Deuteronomium	Deut	1	23	19	(23-20) Не будеш позичати братові своєму на відсоток срібла, на відсоток їжі та всякої речі, що позичається на відсоток.
Deuteronomium	Deut	1	23	20	(23-21) Чужому позичиш на відсоток, а братові своєму не позичиш на відсоток, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій у всьому, до чого доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш на володіння її.
Deuteronomium	Deut	1	23	21	(23-22) Коли ти складеш обітницю Господеві, Богові твоєму, не загаюйся виконати її, бо конче буде жадати Господь, Бог твій, від тебе, і буде на тобі гріх.
Deuteronomium	Deut	1	23	22	(23-23) А коли ти не складав обітниці, не буде на тобі гріха.
Deuteronomium	Deut	1	23	23	(23-24) Що вийшло з уст твоїх, будеш додержувати й будеш виконувати, як обіцяв ти Господеві, Богові своєму, добровільну жертву, що промовляв ти своїми устами.
Deuteronomium	Deut	1	23	24	(23-25) Коли ввійдеш до виноградника свого ближнього, то будеш їсти виноград, скільки схоче душа твоя, до свого насичення, а до посуду свого не візьмеш.
Deuteronomium	Deut	1	23	25	(23-26) Коли ти ввійдеш на дозріле збіжжя свого ближнього, то будеш рвати колоски рукою своєю, а серпом не будеш жати на дозрілім збіжжі свого ближнього.
Deuteronomium	Deut	1	24	1	Як хто візьме жінку, і стане їй чоловіком, і коли вона не знайде ласки в очах його, бо знайшов у ній яку ганебну річ, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому.
Deuteronomium	Deut	1	24	2	І вийде вона з його дому, і піде, і вийде за іншого чоловіка,
Deuteronomium	Deut	1	24	3	і коли зненавидить її той останній чоловік, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому. Або коли помре той останній чоловік, що взяв був її собі за жінку,
Deuteronomium	Deut	1	24	4	не може перший її муж, що відпустив її, вернути й узяти її, щоб стала йому за жінку по тому, як була занечищена, бо це огида перед Господнім лицем, і ти не зробиш грішною тієї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
Deuteronomium	Deut	1	24	5	Коли хто недавно одружився, не піде він до війська, і ніяка справа не покладеться на нього, вільний він буде один рік для свого дому, і порадує свою жінку, що взяв.
Deuteronomium	Deut	1	24	6	Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу.
Deuteronomium	Deut	1	24	7	Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів своїх, з Ізраїлевих синів, і буде поводитися з ним як із невільником, або й продасть його, то нехай помре той злодій, і ти вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium	Deut	1	24	8	Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити; як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те.
Deuteronomium	Deut	1	24	9	Пам'ятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріямі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту.
Deuteronomium	Deut	1	24	10	Коли ти позичиш своєму ближньому позичку з чогось, не ввійдеш до дому його, щоб узяти заставу його,
Deuteronomium	Deut	1	24	11	назовні будеш стояти, а той чоловік, що ти позичив йому, винесе до тебе заставу назовні.
Deuteronomium	Deut	1	24	12	А якщо він чоловік убогий, не ляжеш спати, маючи заставу його,
Deuteronomium	Deut	1	24	13	конче вернеш йому ту заставу при заході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого.
Deuteronomium	Deut	1	24	14	Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого, що в Краї твоїм у брамах твоїх.
Deuteronomium	Deut	1	24	15	Того ж дня даси йому заплату, і не зайде над нею незаплаченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його. І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі.
Deuteronomium	Deut	1	24	16	Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх свій смертю покараний буде.
Deuteronomium	Deut	1	24	17	Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі.
Deuteronomium	Deut	1	24	18	І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь, Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ.
Deuteronomium	Deut	1	24	19	Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук.
Deuteronomium	Deut	1	24	20	Коли будеш оббивати оливку свою, не будеш переоббивати в галузках за собою: воно буде приходькові, сироті та вдові.
Deuteronomium	Deut	1	24	21	Коли будеш збирати виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, воно буде приходькові, сироті та вдові.
Deuteronomium	Deut	1	24	22	І будеш пам'ятати, що рабом був ти в єгипетськім краї, тому я наказую тобі робити цю річ.
Deuteronomium	Deut	1	25	1	Коли буде суперечка між людьми, і вони прийдуть до суду, то розсудять їх, і оправдають справедливого, а несправедливого осудять.
Deuteronomium	Deut	1	25	2	І станеться, якщо вартий биття той несправедливий, то покладе його суддя, і буде його бити перед собою, число ударів згідно з його несправедливістю.
Deuteronomium	Deut	1	25	3	Сорока ударами буде його бити, не більше; щоб не бити його більше над те великим биттям, і щоб не був злегковажений брат твій на очах твоїх.
Deuteronomium	Deut	1	25	4	Не зав'яжеш рота волові, коли він молотить.
Deuteronomium	Deut	1	25	5	Коли браття сидітимуть разом, і один із них помре, а сина в нього нема, то жінка померлого не вийде заміж назовні за чужого, дівер її прийде до неї та й візьме її собі за жінку, і подіверує її.
Deuteronomium	Deut	1	25	6	І буде перворідний, що вона породить, стане він ім'ям його брата, що помер, і не буде стерте ім'я його з Ізраїля.
Deuteronomium	Deut	1	25	7	А якщо той чоловік не схоче взяти своєї братової, то братова його вийде до брами до старших та й скаже: Дівер мій відмовився відновити своєму братові ім'я в Ізраїлі, не хотів подіверувати мене.
Deuteronomium	Deut	1	25	8	І покличуть його старші його міста, і промовлятимуть до нього, а він устане та й скаже: Не хочу взяти її,
Deuteronomium	Deut	1	25	9	то підійде його братова до нього на очах старших, і здійме йому чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і заговорить, і скаже: Так робиться чоловікові, що не будує дому свого брата.
Deuteronomium	Deut	1	25	10	І буде зване ім'я його в Ізраїлі: Дім роззутого.
Deuteronomium	Deut	1	25	11	Коли чоловіки будуть сваритися разом один з одним, і підійде жінка одного, щоб оберегти свого чоловіка від руки того, що б'є, і простягне свою руку, і схопить за сором його,
Deuteronomium	Deut	1	25	12	то відрубаєш руку її, нехай не змилосердиться око твоє!
Deuteronomium	Deut	1	25	13	Не буде в тебе в торбі твоїй подвійного каменя до ваги, великого й малого,
Deuteronomium	Deut	1	25	14	не буде тобі в твоїм домі подвійної ефи, великої й малої.
Deuteronomium	Deut	1	25	15	Камінь до ваги буде в тебе повний і справедливий, ефа буде в тебе повна й справедлива, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium	Deut	1	25	16	Бо огида перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто чинить таке, хто чинить несправедливість.
Deuteronomium	Deut	1	25	17	Пам'ятайте, що зробив був тобі Амалик у дорозі, коли ви виходили з Єгипту,
Deuteronomium	Deut	1	25	18	що спіткав тебе в дорозі, і повбивав між тобою всіх задніх ослаблених, коли ти був змучений та струджений, а він не боявся Бога.
Deuteronomium	Deut	1	25	19	І станеться, коли Господь, Бог твій, дасть тобі мир від усіх ворогів твоїх навколо в Краї, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, щоб посісти його, то зітреш пам'ять Амалика з-під неба. Не забудь!
Deuteronomium	Deut	1	26	1	І станеться, коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, і посядеш його, і осядеш у ньому,
Deuteronomium	Deut	1	26	2	то візьмеш із початків усякого плоду землі, що збереш із Краю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробувало Ім'я Його.
Deuteronomium	Deut	1	26	3	І прийдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому: Засвідчую це сьогодні Господеві, Богові твоєму, що я ввійшов до Краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам.
Deuteronomium	Deut	1	26	4	І візьме священик того коша з твоєї руки, і покладе його перед жертівником Господа, Бога твого.
Deuteronomium	Deut	1	26	5	А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Мандрівний арамеянин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма людьми, та й став там народом великим, сильним та численним.
Deuteronomium	Deut	1	26	6	І чинили нам зло єгиптяни, і гнобили нас, і давали нас на роботу тяжку.
Deuteronomium	Deut	1	26	7	І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш.
Deuteronomium	Deut	1	26	8	І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами.
Deuteronomium	Deut	1	26	9	І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом.
Deuteronomium	Deut	1	26	10	А тепер оце приніс я початок плоду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи. І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого.
Deuteronomium	Deut	1	26	11	І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, і Левит, і приходько, що посеред тебе.
Deuteronomium	Deut	1	26	12	А коли ти скінчиш десятинити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, приходькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наситяться,
Deuteronomium	Deut	1	26	13	то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, сироті та вдові, за всіма Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.
Deuteronomium	Deut	1	26	14	Не їв я з нього в жалобі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.
Deuteronomium	Deut	1	26	15	Споглянь же з святого мешкання Свого, із небес, і поблагослови народ Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом.
Deuteronomium	Deut	1	26	16	Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.
Deuteronomium	Deut	1	26	17	Ти сьогодні засвідчив Господеві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити дорогами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і що будеш слухатися голосу Його.
Deuteronomium	Deut	1	26	18	А Господь сьогодні засвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, як Він наказав був тобі, і що ти виконуватимеш усі заповіді Його,
Deuteronomium	Deut	1	26	19	і що Він ставить тебе найвищим понад усі народи, яких Господь учинив, на хвалу, і на ім'я, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.
Deuteronomium	Deut	1	27	1	І наказав Мойсей та Ізраїлеві старші народові, говорячи: Додержуйте всіх заповідей, що я сьогодні наказую вам!
Deuteronomium	Deut	1	27	2	І станеться того дня, коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то поставиш собі велике каміння, і повапниш їх вапном.
Deuteronomium	Deut	1	27	3	І понаписуєш на них усі слова цього Закону, коли перейдеш, щоб увійшов ти до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, Край, що тече молоком та медом, як промовляв був Господь, Бог батьків твоїх, до тебе.
Deuteronomium	Deut	1	27	4	І станеться, коли ви перейдете Йордан, поставите те каміння, що я наказую вам сьогодні, на горі Евал, і повапните їх вапном.
Deuteronomium	Deut	1	27	5	І збудуєш там жертівника для Господа, Бога свого, жертівника з каміння, не піднесеш над ними заліза.
Deuteronomium	Deut	1	27	6	З нетесаного каміння збудуєш жертівника Господа, Бога свого, і принесеш на ньому цілопалення Господеві, Богові своєму.
Deuteronomium	Deut	1	27	7	І принесеш на жертву мирні жертви, і будеш там їсти, і будеш тішитися перед лицем Господа, Бога свого.
Deuteronomium	Deut	1	27	8	І напишеш на тих каміннях усі слова цього Закону дуже виразно.
Deuteronomium	Deut	1	27	9	І промовляв Мойсей та всі священики-Левити, до всього Ізраїля, говорячи: Уважай та слухай, Ізраїлю, ти цього дня став народом Господа, Бога свого.
Deuteronomium	Deut	1	27	10	І будеш ти слухатися Господа, Бога свого, і будеш виконувати заповіді Його та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні.
Deuteronomium	Deut	1	27	11	І наказав Мойсей того дня народові, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	27	12	Оці стануть на горі Ґарізім, щоб благословляти народ, коли ви перейдете Йордан: Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Йосип, і Веніямин.
Deuteronomium	Deut	1	27	13	А оці стануть для клятви на горі Евал: Рувим, Ґад, і Асир, і Завулон, Дан і Нефталим.
Deuteronomium	Deut	1	27	14	І відповідять Левити, і скажуть до всіх Ізраїлевих мужів сильним голосом:
Deuteronomium	Deut	1	27	15	Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	16	Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	17	Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього!
Deuteronomium	Deut	1	27	18	Проклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	19	Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	20	Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	21	Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	22	Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	23	Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	24	Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	25	Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	27	26	Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium	Deut	1	28	1	І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі.
Deuteronomium	Deut	1	28	2	І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.
Deuteronomium	Deut	1	28	3	Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі!
Deuteronomium	Deut	1	28	4	Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї!
Deuteronomium	Deut	1	28	5	Благословенний твій кіш та діжа твоя!
Deuteronomium	Deut	1	28	6	Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм!
Deuteronomium	Deut	1	28	7	Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою.
Deuteronomium	Deut	1	28	8	Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium	Deut	1	28	9	Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його.
Deuteronomium	Deut	1	28	10	І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе.
Deuteronomium	Deut	1	28	11	І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.
Deuteronomium	Deut	1	28	12	Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.
Deuteronomium	Deut	1	28	13	І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,
Deuteronomium	Deut	1	28	14	і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм.
Deuteronomium	Deut	1	28	15	Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе:
Deuteronomium	Deut	1	28	16	Проклятий ти в місті, і проклятий ти в полі!
Deuteronomium	Deut	1	28	17	Проклятий кіш твій та діжа твоя!
Deuteronomium	Deut	1	28	18	Проклятий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та котіння отари твоєї!
Deuteronomium	Deut	1	28	19	Проклятий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм!
Deuteronomium	Deut	1	28	20	Пошле Господь на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш вигублений, і аж поки ти скоро не загинеш через зло твоїх чинів, що опустив ти Мене.
Deuteronomium	Deut	1	28	21	Приліпить Господь до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш посісти її.
Deuteronomium	Deut	1	28	22	Ударить Господь тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.
Deuteronomium	Deut	1	28	23	І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом.
Deuteronomium	Deut	1	28	24	Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму куряву, а порох із неба буде сходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений.
Deuteronomium	Deut	1	28	25	Віддасть тебе Господь на поразку твоїм ворогам. Однією дорогою ти вийдеш навперейми його, а сімома дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх царствах землі.
Deuteronomium	Deut	1	28	26	І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив.
Deuteronomium	Deut	1	28	27	Ударить тебе Господь єгипетським гнояком, ґудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати.
Deuteronomium	Deut	1	28	28	Ударить тебе Господь божевіллям, і сліпотою, і туподумством.
Deuteronomium	Deut	1	28	29	І будеш ти мацати в південь, як мацає сліпий у темряві, і не матимеш поводження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки утискуваний та грабований, та не буде кому боронити.
Deuteronomium	Deut	1	28	30	Одружишся з жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не сидітимеш. Засадиш виноградника, та не будеш користатися ним.
Deuteronomium	Deut	1	28	31	Заколений буде віл твій на очах твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбований перед тобою, і не вернеться до тебе. Отара твоя віддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе.
Deuteronomium	Deut	1	28	32	Сини твої та дочки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними цілий день, а твоя рука не матиме сили.
Deuteronomium	Deut	1	28	33	Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні.
Deuteronomium	Deut	1	28	34	І ти збожеволієш від того, що бачитимуть очі твої.
Deuteronomium	Deut	1	28	35	Ударить тебе Господь злим гнояком на колінах і на стегнах, від якого не зможеш вилікуватися, від стопи ніг твоїх і аж до черепа твого.
Deuteronomium	Deut	1	28	36	Відведе Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки твої, і ти будеш служити там іншим богам, дереву та каменеві.
Deuteronomium	Deut	1	28	37	І станеш ти страхіттям, поговором та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь.
Deuteronomium	Deut	1	28	38	Багато насіння винесеш на поле, та мало збереш, бо пожере його сарана.
Deuteronomium	Deut	1	28	39	Позасаджуєш виноградники й будеш обробляти, та не будеш пити вина й не будеш збирати, бо пожере його черва.
Deuteronomium	Deut	1	28	40	Будуть у тебе оливки по всім краї твоїм, та оливою не будеш маститися, бо поспадає оливка твоя.
Deuteronomium	Deut	1	28	41	Ти породиш синів і дочок, та не будуть для тебе вони, бо підуть у неволю.
Deuteronomium	Deut	1	28	42	Усяке твоє дерево та плід твоєї землі обсяде черва.
Deuteronomium	Deut	1	28	43	Приходько, що серед тебе, піднесеться понад тебе високо-високо, а ти зійдеш низько-низько.
Deuteronomium	Deut	1	28	44	Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він стане головою, а ти станеш хвостом.
Deuteronomium	Deut	1	28	45	І прийдуть на тебе всі оці прокляття, і будуть гнати тебе, і доженуть тебе, аж поки ти будеш вигублений, бо не слухав ти голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати заповіді Його та постанови Його, що Він наказав був тобі.
Deuteronomium	Deut	1	28	46	І будуть вони на тобі на ознаку та на доказ, та на насінні твоєму аж навіки.
Deuteronomium	Deut	1	28	47	За те, що не служив ти Господеві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясноти всього,
Deuteronomium	Deut	1	28	48	то будеш служити ворогові своєму, якого Господь пошле на тебе, у голоді, і в прагненні, і в наготі, і в недостатку всього, а він дасть залізне ярмо на твою шию, аж поки вигубить тебе.
Deuteronomium	Deut	1	28	49	Господь нанесе на тебе народ іздалека, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,
Deuteronomium	Deut	1	28	50	народ жорстокий, що не зважатиме на старого, а для юнака не буде милостивий.
Deuteronomium	Deut	1	28	51	І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного соку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані котіння отари твоєї, аж поки вигубить тебе.
Deuteronomium	Deut	1	28	52	І він буде облягати тебе в усіх твоїх брамах, аж поки порозвалює по всім твоїм краї твої міцні і укріплені мури, на які ти надіявся, і буде гнобити тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм краї, що дав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	28	53	І будеш ти їсти плід утроби своєї, тіло синів своїх та дочок своїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог.
Deuteronomium	Deut	1	28	54	Кожен найлагідніший серед тебе й найбільше випещений, буде око його лихе на брата свого, і на жінку лоня свого, і на решту синів своїх, що позоставить їх ворог,
Deuteronomium	Deut	1	28	55	щоб не дати ані одному з них тіла синів своїх, що буде він їсти, бо йому не позостанеться нічого в облозі та в утискові, яким буде утискати тебе твій ворог по всіх твоїх брамах.
Deuteronomium	Deut	1	28	56	Найлагідніша між тобою й найбільше випещена, що через пещення та ніжність не пробувала ставити на землю стопи своєї ноги, зле буде око її на мужа лоня свого, і на сина свого, і на дочку свою,
Deuteronomium	Deut	1	28	57	і на послід, що виходить з-поміж ніг її при породі, і на дітей своїх, що породить, бо поїсть їх таємно через недостаток усього в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог у брамах твоїх.
Deuteronomium	Deut	1	28	58	Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшного Ймення Господа, Бога твого,
Deuteronomium	Deut	1	28	59	то Господь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні.
Deuteronomium	Deut	1	28	60	І наведе Він на тебе всякий єгипетський біль, якого боявся ти, а він пристане до тебе.
Deuteronomium	Deut	1	28	61	Також усяку хворобу та всяку поразу, що не написана в книзі цього Закону, наведе їх Господь на тебе, аж поки будеш ти вигублений.
Deuteronomium	Deut	1	28	62	І позостане вас мало, замість того, що були ви, щодо численности, як зорі небесні, бо ти не слухався голосу Господа, Бога свого.
Deuteronomium	Deut	1	28	63	І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмножував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигублятиме вас та коли винищуватиме вас, і ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.
Deuteronomium	Deut	1	28	64	І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.
Deuteronomium	Deut	1	28	65	І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.
Deuteronomium	Deut	1	28	66	І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.
Deuteronomium	Deut	1	28	67	Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити.
Deuteronomium	Deut	1	28	68	І верне тебе Господь до Єгипту на кораблях тією дорогою, про яку я казав тобі, що вже більше не побачиш її, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за рабів та за невільниць, та не буде покупця...
Deuteronomium	Deut	1	29	1	(28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.
Deuteronomium	Deut	1	29	2	(29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,
Deuteronomium	Deut	1	29	3	(29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,
Deuteronomium	Deut	1	29	4	(29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.
Deuteronomium	Deut	1	29	5	(29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.
Deuteronomium	Deut	1	29	6	(29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.
Deuteronomium	Deut	1	29	7	(29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,
Deuteronomium	Deut	1	29	8	(29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.
Deuteronomium	Deut	1	29	9	(29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.
Deuteronomium	Deut	1	29	10	(29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,
Deuteronomium	Deut	1	29	11	(29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,
Deuteronomium	Deut	1	29	12	(29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,
Deuteronomium	Deut	1	29	13	(29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
Deuteronomium	Deut	1	29	14	(29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,
Deuteronomium	Deut	1	29	15	(29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.
Deuteronomium	Deut	1	29	16	(29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,
Deuteronomium	Deut	1	29	17	(29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.
Deuteronomium	Deut	1	29	18	(29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,
Deuteronomium	Deut	1	29	19	(29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.
Deuteronomium	Deut	1	29	20	(29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.
Deuteronomium	Deut	1	29	21	(29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.
Deuteronomium	Deut	1	29	22	(29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:
Deuteronomium	Deut	1	29	23	(29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.
Deuteronomium	Deut	1	29	24	(29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?
Deuteronomium	Deut	1	29	25	(29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.
Deuteronomium	Deut	1	29	26	(29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.
Deuteronomium	Deut	1	29	27	(29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.
Deuteronomium	Deut	1	29	28	(29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.
Deuteronomium	Deut	1	29	29	(29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.
Deuteronomium	Deut	1	30	1	І станеться, коли прийдуть на тебе всі ці слова, благословення та прокляття, що я дав перед тобою, і ти візьмеш їх до свого серця серед усіх цих народів, куди закинув тебе Господь, Бог твій,
Deuteronomium	Deut	1	30	2	і ти навернешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,
Deuteronomium	Deut	1	30	3	то поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе, і змилосердиться над тобою, і знову позбирає тебе зо всіх народів, куди розпорошив тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium	Deut	1	30	4	Якщо буде твій вигнанець на кінці неба, то й звідти позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти Він візьме тебе.
Deuteronomium	Deut	1	30	5	І введе тебе Господь, Бог твій, до Краю, що посіли батьки твої, і ти посядеш його, і Він учинить добро тобі, і розмножить тебе більше за батьків твоїх.
Deuteronomium	Deut	1	30	6	І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.
Deuteronomium	Deut	1	30	7	І дасть Господь, Бог твій, усі ці прокляття на ворогів твоїх, та на тих, хто ненавидить тебе, хто гнав тебе.
Deuteronomium	Deut	1	30	8	А ти вернешся, і будеш слухатися Господнього голосу, і будеш виконувати всі Його заповіді, які я сьогодні наказую тобі.
Deuteronomium	Deut	1	30	9	І зробить Господь, Бог твій, що будеш ти мати надмір у кожному чині своєї руки, у плоді утроби своєї, і в плоді худоби своєї, і в плоді своєї землі на добре, бо Господь знову буде радіти тобою на добро, як радів був твоїми батьками,
Deuteronomium	Deut	1	30	10	коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб дотримувати заповіді Його та постанови Його, написані в цій книзі Закону, коли навернешся до Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю,
Deuteronomium	Deut	1	30	11	бо ця заповідь, що я сьогодні наказую тобі, не тяжка вона для тебе, і не далека вона.
Deuteronomium	Deut	1	30	12	Не на небі вона, щоб сказати: Хто зійде на небо для нас, та нам її візьме і нам оголосить, а ми будемо виконувати її?
Deuteronomium	Deut	1	30	13	І не по тім боці моря вона, щоб сказати: Хто піде для нас на той бік моря, і візьме її нам, і оголосить її нам, а ми будемо виконувати її?
Deuteronomium	Deut	1	30	14	Бож дуже близька до тебе та річ, вона в устах твоїх та в серці твоїм, щоб виконувати її.
Deuteronomium	Deut	1	30	15	Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.
Deuteronomium	Deut	1	30	16	Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.
Deuteronomium	Deut	1	30	17	А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,
Deuteronomium	Deut	1	30	18	я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.
Deuteronomium	Deut	1	30	19	Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,
Deuteronomium	Deut	1	30	20	щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм.
Deuteronomium	Deut	1	31	1	І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,
Deuteronomium	Deut	1	31	2	та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.
Deuteronomium	Deut	1	31	3	Господь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь.
Deuteronomium	Deut	1	31	4	І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він.
Deuteronomium	Deut	1	31	5	І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.
Deuteronomium	Deut	1	31	6	Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.
Deuteronomium	Deut	1	31	7	І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.
Deuteronomium	Deut	1	31	8	А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.
Deuteronomium	Deut	1	31	9	І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.
Deuteronomium	Deut	1	31	10	І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,
Deuteronomium	Deut	1	31	11	коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.
Deuteronomium	Deut	1	31	12	Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.
Deuteronomium	Deut	1	31	13	А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.
Deuteronomium	Deut	1	31	14	І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.
Deuteronomium	Deut	1	31	15	І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.
Deuteronomium	Deut	1	31	16	І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.
Deuteronomium	Deut	1	31	17	І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?
Deuteronomium	Deut	1	31	18	А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.
Deuteronomium	Deut	1	31	19	А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.
Deuteronomium	Deut	1	31	20	Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,
Deuteronomium	Deut	1	31	21	то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув.
Deuteronomium	Deut	1	31	22	І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.
Deuteronomium	Deut	1	31	23	І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою.
Deuteronomium	Deut	1	31	24	І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,
Deuteronomium	Deut	1	31	25	то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	31	26	Візьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.
Deuteronomium	Deut	1	31	27	Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй!
Deuteronomium	Deut	1	31	28	Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.
Deuteronomium	Deut	1	31	29	Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук.
Deuteronomium	Deut	1	31	30	І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх:
Deuteronomium	Deut	1	32	1	Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!
Deuteronomium	Deut	1	32	2	Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.
Deuteronomium	Deut	1	32	3	Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!
Deuteronomium	Deut	1	32	4	Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.
Deuteronomium	Deut	1	32	5	Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.
Deuteronomium	Deut	1	32	6	Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.
Deuteronomium	Deut	1	32	7	Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.
Deuteronomium	Deut	1	32	8	Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.
Deuteronomium	Deut	1	32	9	Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.
Deuteronomium	Deut	1	32	10	Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.
Deuteronomium	Deut	1	32	11	Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,
Deuteronomium	Deut	1	32	12	так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.
Deuteronomium	Deut	1	32	13	Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,
Deuteronomium	Deut	1	32	14	маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.
Deuteronomium	Deut	1	32	15	І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.
Deuteronomium	Deut	1	32	16	Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.
Deuteronomium	Deut	1	32	17	Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!
Deuteronomium	Deut	1	32	18	Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.
Deuteronomium	Deut	1	32	19	І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,
Deuteronomium	Deut	1	32	20	та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.
Deuteronomium	Deut	1	32	21	Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.
Deuteronomium	Deut	1	32	22	Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.
Deuteronomium	Deut	1	32	23	Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.
Deuteronomium	Deut	1	32	24	Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.
Deuteronomium	Deut	1	32	25	Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.
Deuteronomium	Deut	1	32	26	Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,
Deuteronomium	Deut	1	32	27	та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.
Deuteronomium	Deut	1	32	28	Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування.
Deuteronomium	Deut	1	32	29	Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.
Deuteronomium	Deut	1	32	30	Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?
Deuteronomium	Deut	1	32	31	Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.
Deuteronomium	Deut	1	32	32	Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,
Deuteronomium	Deut	1	32	33	вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!
Deuteronomium	Deut	1	32	34	Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?
Deuteronomium	Deut	1	32	35	Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.
Deuteronomium	Deut	1	32	36	Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.
Deuteronomium	Deut	1	32	37	І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,
Deuteronomium	Deut	1	32	38	що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.
Deuteronomium	Deut	1	32	39	Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
Deuteronomium	Deut	1	32	40	Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!
Deuteronomium	Deut	1	32	41	Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.
Deuteronomium	Deut	1	32	42	Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.
Deuteronomium	Deut	1	32	43	Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.
Deuteronomium	Deut	1	32	44	І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.
Deuteronomium	Deut	1	32	45	А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,
Deuteronomium	Deut	1	32	46	то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.
Deuteronomium	Deut	1	32	47	Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.
Deuteronomium	Deut	1	32	48	І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:
Deuteronomium	Deut	1	32	49	Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.
Deuteronomium	Deut	1	32	50	І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,
Deuteronomium	Deut	1	32	51	за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.
Deuteronomium	Deut	1	32	52	Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.
Deuteronomium	Deut	1	33	1	А оце благословення, яким поблагословив Ізраїлевих синів Мойсей, чоловік Божий, перед своєю смертю,
Deuteronomium	Deut	1	33	2	та й сказав: Господь від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його огонь Закону для них.
Deuteronomium	Deut	1	33	3	Теж народи Він любить. Всі святії його у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.
Deuteronomium	Deut	1	33	4	Дав Мойсей нам Закона, спадщину зборові Якова.
Deuteronomium	Deut	1	33	5	І був Він царем в Єшуруні, як народнії голови разом збирались, племена Ізраїлеві.
Deuteronomium	Deut	1	33	6	Рувим хай живе, і нехай не помре, і число люду його нехай буде велике.
Deuteronomium	Deut	1	33	7	А це про Юду. І він сказав: Почуй, Господи, голосу Юди, і до народу його Ти впровадиш його. Йому воюватимуть руки його, а Ти будеш поміч йому на його ворогів.
Deuteronomium	Deut	1	33	8	А про Левія сказав: Твій туммім і твій урім для чоловіка святого Твого, що його Ти був випробував у Массі, що суперечку з ним мав над водою Меріви,
Deuteronomium	Deut	1	33	9	що каже про батька свого та про матір свою: Не бачив тебе, що братів своїх не пізнає, і не знає синів своїх, бо додержують слова Твого, і вони заповіту Твого стережуть.
Deuteronomium	Deut	1	33	10	Навчають вони про права Твої Якова, а про Закона Твойого Ізраїля, приносять кадило Тобі та на жертівник Твій цілопалення.
Deuteronomium	Deut	1	33	11	Поблагослови його силу, о Господи, а чин його рук уподобай Собі. Поламай стегна тим, що стають проти нього, та ненависть мають на нього, щоб більш не повстали вони!
Deuteronomium	Deut	1	33	12	Про Веніямина сказав: Він Господній улюбленець, перебуває безпечно при Ньому, а Він окриває його цілий день і в раменах Його спочиває.
Deuteronomium	Deut	1	33	13	А про Йосипа він сказав: Благословенний від Господа Край Його дарами з неба, з роси та з безодні, що долі лежить,
Deuteronomium	Deut	1	33	14	і з дару врожаїв від сонця, і з дару рослини від місяців,
Deuteronomium	Deut	1	33	15	і з верхів'я гір сходу, і з дару відвічних пагірків,
Deuteronomium	Deut	1	33	16	і з дару землі та її повноти. А милість Того, що в терновім кущі пробував, нехай прийде на голову Йосипа та на тім'я вирізненого між братами своїми.
Deuteronomium	Deut	1	33	17	Величність його як вола його перворідного, а роги його роги буйвола, ними буде колоти народи всі разом, аж до кінців землі, а вони міріяди Єфремові, а вони Манасіїні тисячі.
Deuteronomium	Deut	1	33	18	А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, як будеш виходити, і ти, Іссахаре, у наметах своїх!
Deuteronomium	Deut	1	33	19	Вони кличуть народи на гори, приносять там праведні жертви, бо будуть вони споживати достаток морський та скарби, зариті в піску.
Deuteronomium	Deut	1	33	20	А про Ґада сказав: Благословенний, хто Ґада розширює! Він ліг, як левиця, і жере рам'я й череп.
Deuteronomium	Deut	1	33	21	Забезпечив він частку для себе, бо там частка прихована від Праводавця, і прийшов із головами народу, виконав правду Господню і Його постанови з Ізраїлем.
Deuteronomium	Deut	1	33	22	А на Дана сказав: Дан левів левчук, що з Башану вискакує.
Deuteronomium	Deut	1	33	23	А на Нефталима сказав: Нефталим ситий милістю, і повен Господнього благословення, захід та південь посядь!
Deuteronomium	Deut	1	33	24	А про Асира сказав: Асир благословенний найбільше з синів, уподобаний серед братів своїх, і в оливу вмочає він ногу свою.
Deuteronomium	Deut	1	33	25	Залізо та мідь то запора твоя, а сила твоя як усі твої дні.
Deuteronomium	Deut	1	33	26	Немає такого, як Бог, Єшуруне, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю величністю їде на хмарах.
Deuteronomium	Deut	1	33	27	Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!
Deuteronomium	Deut	1	33	28	І перебуває Ізраїль безпечно, самотно, він Яковове джерело в Краї збіжжя й вина, а небо його сипле краплями росу.
Deuteronomium	Deut	1	33	29	Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности. І будуть твої вороги при тобі упокорюватись, а ти по висотах їх будеш ступати.
Deuteronomium	Deut	1	34	1	І вийшов Мойсей із моавських степів на гору Нево, на верхів'я Пісґі, що навпроти Єрихону, а Господь дав йому побачити ввесь Край: Ґілеад аж до Дану,
Deuteronomium	Deut	1	34	2	і ввесь Нефталим, і край Єфрема та Манасії, і ввесь край Юди аж до Останнього моря,
Deuteronomium	Deut	1	34	3	і південь, і рівнину долини Єрихону, пальмового міста аж до Цоару.
Deuteronomium	Deut	1	34	4	І сказав Господь до нього: Оце той Край, що Я присягнув Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Насінню твоєму Я дам його. Я вчинив, що ти бачиш його власними очима, та туди не перейдеш.
Deuteronomium	Deut	1	34	5	І впокоївся там Мойсей, Господній раб, у моавському краї на приказ Господа.
Deuteronomium	Deut	1	34	6	І похований він у долині в моавському краї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гробу його аж до цього дня.
Deuteronomium	Deut	1	34	7	А Мойсей був віку ста й двадцяти літ, коли він помер, та не затемнилось око його, і вологість його не зменшилась.
Deuteronomium	Deut	1	34	8	І оплакували Мойсея Ізраїлеві сини в моавських степах тридцять день, та й покінчилися дні оплакування жалоби за Мойсеєм.
Deuteronomium	Deut	1	34	9	А Ісус, син Навинів, був повний духа мудрости, бо Мойсей поклав свої руки на нього. І слухали його Ізраїлеві сини, і робили, як Господь наказав був Мойсеєві.
Deuteronomium	Deut	1	34	10	І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя,
Deuteronomium	Deut	1	34	11	щодо всіх ознак та чуд, що Господь послав його чинити в єгипетськім краї фараонові й усім рабам його та всьому його краєві,
Deuteronomium	Deut	1	34	12	і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того страху великого, що Мойсей чинив на очах усього Ізраїля.
Josua	Josh	1	1	1	І сталося по смерті Мойсея, раба Божого, і сказав Господь до Ісуса, сина Навинового, Мойсеєвого слуги, говорячи:
Josua	Josh	1	1	2	Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам.
Josua	Josh	1	1	3	Кожне місце, що стопа ноги вашої ступить на ньому, Я дав вам, як Я говорив був Мойсеєві.
Josua	Josh	1	1	4	Від пустині й цього Ливану й аж до Великої Річки, річки Ефрату, увесь край хіттеян, і аж до Великого моря на захід буде ваша границя.
Josua	Josh	1	1	5	Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе.
Josua	Josh	1	1	6	Будь сильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм.
Josua	Josh	1	1	7	Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, не відхилишся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити.
Josua	Josh	1	1	8	Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.
Josua	Josh	1	1	9	Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити.
Josua	Josh	1	1	10	І наказав Ісус урядникам народу, говорячи:
Josua	Josh	1	1	11	Перейдіть посеред табору, і накажіть народові, говорячи: Приготуйте собі поживу на дорогу, бо по трьох днях ви переходите цей Йордан, щоб увійти посісти той Край, що Господь, Бог ваш, дає вам його на спадщину.
Josua	Josh	1	1	12	А Рувимовому й Ґадовому та половині племени Манасіїного Ісус сказав, говорячи:
Josua	Josh	1	1	13	Пам'ятайте те слово, що вам наказав був Мойсей, раб Господній, говорячи: Господь, Бог ваш, що відпочинок дає вам, дав вам цей Край.
Josua	Josh	1	1	14	Ваші жінки, діти ваші та ваша худоба зостануться в Краї, що дав вам Мойсей по той бік Йордану, а ви перейдете озброєні перед вашими братами, усі сильні військові, і допоможете їм,
Josua	Josh	1	1	15	аж поки Господь не дасть відпочинку вашим братам, як вам, і посядуть і вони той Край, що Господь, Бог ваш, дає їм. І ви вернетеся до Краю вашого спадку, і посядете його, що дав вам Мойсей, раб Господній, по той бік Йордану на схід сонця.
Josua	Josh	1	1	16	А вони відповіли Ісусові, говорячи: Усе, що накажеш нам, ми зробимо, і до всього, куди пошлеш нас, підемо.
Josua	Josh	1	1	17	Усе так, як слухалися ми Мойсея, так будемо слухатися тебе, тільки нехай буде Господь, Бог твій, з тобою, як був Він із Мойсеєм.
Josua	Josh	1	1	18	Кожен, хто буде неслухняний наказам твоїм, і не буде слухатися слів твоїх щодо всього, що накажеш йому, нехай буде вбитий. Тільки будь сильний та відважний!
Josua	Josh	1	2	1	І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там.
Josua	Josh	1	2	2	І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край.
Josua	Josh	1	2	3	І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край.
Josua	Josh	1	2	4	А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.
Josua	Josh	1	2	5	А коли замикалася брама зо смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх.
Josua	Josh	1	2	6	А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.
Josua	Josh	1	2	7	А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.
Josua	Josh	1	2	8	І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,
Josua	Josh	1	2	9	і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами.
Josua	Josh	1	2	10	Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям.
Josua	Josh	1	2	11	І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі!
Josua	Josh	1	2	12	А тепер присягніть мені Господом, що як я вчинила з вами милість, так зробите й ви милість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.
Josua	Josh	1	2	13	І зоставите при житті батька мого, і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти.
Josua	Josh	1	2	14	І сказали їй ті люди: Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі милість та правду.
Josua	Josh	1	2	15	І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.
Josua	Josh	1	2	16	І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не вернеться погоня, а потому підете своєю дорогою.
Josua	Josh	1	2	17	І сказали до неї ті люди: Ми будемо чисті від цієї присяги тобі, що ти заприсягла нас, якщо ти не вчиниш так.
Josua	Josh	1	2	18	Оце, як ми будемо входити до Краю, то ти прив'яжеш шнурка з цієї нитки червені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до дому.
Josua	Josh	1	2	19	І буде, усі, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.
Josua	Josh	1	2	20	А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від присяги тобі, якою ти заприсягла нас.
Josua	Josh	1	2	21	А вона сказала: Як ви сказали, нехай буде воно так. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного суканого шнурка.
Josua	Josh	1	2	22	І вони пішли, і вийшли на гору, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася погоня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.
Josua	Josh	1	2	23	І повернулися ті два мужі, і зійшли з гори, і перейшли Йордан, і прийшли до Ісуса, сина Навинового, та й розповіли йому все, що їх спіткало.
Josua	Josh	1	2	24	І сказали вони до Ісуса: Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зо страху перед нами.
Josua	Josh	1	3	1	І встав Ісус рано вранці, і вони рушили з Ситтіму, та й прийшли аж до Йордану він та всі Ізраїлеві сини. І переночували вони там перше, ніж перейшли.
Josua	Josh	1	3	2	І сталося по трьох днях, і перейшли урядники між табором,
Josua	Josh	1	3	3	і наказали народові, говорячи: Коли ви побачите ковчега заповіту Господа, Бога вашого, та священиків-Левитів, що несуть його, то ви рушите з вашого місця, і підете за ним.
Josua	Josh	1	3	4	Тільки віддаль між вами та між ним буде мірою коло двох тисяч ліктів. Не наближайтеся до нього, щоб ви знали ту дорогу, якою підете, бо ви не ходили цією дорогою ані вчора, ані позавчора.
Josua	Josh	1	3	5	І сказав Ісус до народу: Освятіться, бо Господь узавтра чинитиме чуда поміж вами.
Josua	Josh	1	3	6	І сказав Ісус до священиків, говорячи: Понесіть ковчега заповіту, і перейдіть Йордан перед народом. І понесли вони ковчега заповіту, і пішли перед народом.
Josua	Josh	1	3	7	І сказав Господь до Ісуса: Цього дня розпічну Я звеличувати тебе на очах усього Ізраїля, який буде бачити, що як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою.
Josua	Josh	1	3	8	А ти накажеш священикам, що носять ковчега заповіту, говорячи: Коли ви ввійдете до краю води Йордану, станете в Йордані.
Josua	Josh	1	3	9	І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Підійдіть сюди, і послухайте слів Господа, Бога вашого.
Josua	Josh	1	3	10	І Ісус сказав: По цьому пізнаєте, що Бог Живий поміж вами, і конче Він вижене перед вами ханаанеянина, і хіттеянина, і хіввеянина, і періззеянина, і ґірґашеянина, і євусеянина.
Josua	Josh	1	3	11	Оце ковчег заповіту Владики всієї землі переходить перед вами через Йордан.
Josua	Josh	1	3	12	А тепер візьміть собі дванадцять мужів з Ізраїлевих племен, по одному мужеві на плем'я.
Josua	Josh	1	3	13	І станеться, коли спиняться стопи ніг священиків, що носять ковчега Господа, Владики всієї землі, у воді Йордану, буде спинена вода, що тече зверху, і стане одним валом.
Josua	Josh	1	3	14	І сталося, коли рушив народ зо своїх наметів, щоб перейти Йордан, а священики, що несли ковчега заповіту перед народом,
Josua	Josh	1	3	15	і коли носії ковчегу прийшли до Йордану, а ноги священиків, що несли ковчега, занурилися в воду скраю, а Йордан був повний по всі береги свої всі дні жнив,
Josua	Josh	1	3	16	то спинилась вода, що зверху текла, стала одним валом, дуже далеко від міста Адама, що збоку Цортану, а та, що текла до степу, до Солоного моря, стекла зовсім, і була відділена, а народ перейшов навпроти Єрихону.
Josua	Josh	1	3	17	А священики, що несли ковчега заповіту Господнього, стали міцно на сухому посередині Йордану, і ввесь Ізраїль переходив по сухому, аж поки не скінчив переходити Йордан увесь народ.
Josua	Josh	1	4	1	І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:
Josua	Josh	1	4	2	Візьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени.
Josua	Josh	1	4	3	І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.
Josua	Josh	1	4	4	І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному мужеві з племени,
Josua	Josh	1	4	5	та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,
Josua	Josh	1	4	6	щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння?
Josua	Josh	1	4	7	то скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку для Ізраїлевих синів аж навіки.
Josua	Josh	1	4	8	І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять каменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там.
Josua	Josh	1	4	9	А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йордану на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони там аж до дня цього.
Josua	Josh	1	4	10	А священики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив.
Josua	Josh	1	4	11	І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом.
Josua	Josh	1	4	12	І перейшли Рувимові сини й сини Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.
Josua	Josh	1	4	13	Коло сорока тисяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів.
Josua	Josh	1	4	14	Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.
Josua	Josh	1	4	15	І сказав Господь до Ісуса, говорячи:
Josua	Josh	1	4	16	Накажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йордану.
Josua	Josh	1	4	17	І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!
Josua	Josh	1	4	18	І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берегах.
Josua	Josh	1	4	19	А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Єрихону.
Josua	Josh	1	4	20	А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.
Josua	Josh	1	4	21	І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння?
Josua	Josh	1	4	22	то познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,
Josua	Josh	1	4	23	бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли,
Josua	Josh	1	4	24	щоб усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні.
Josua	Josh	1	5	1	І сталося, як усі аморейські царі, що по той бік Йордану на захід, і всі ханаанські царі, що над морем, почули, що Господь висушив був воду Йордану перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо страху перед Ізраїлевими синами.
Josua	Josh	1	5	2	Того часу сказав Господь до Ісуса: Нароби собі камінних ножів, і пообрізуй Ізраїлевих синів знову, другий раз.
Josua	Josh	1	5	3	І наробив собі Ісус камінних ножів, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.
Josua	Josh	1	5	4	А оце та причина, чому Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.
Josua	Josh	1	5	5	Бо був обрізаний увесь народ, що виходив, а всього народу, що народився в пустині в дорозі по виході з Єгипту, не обрізували.
Josua	Josh	1	5	6	Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того Краю, що Господь заприсягнув був їхнім батькам дати їм Край, який тече молоком та медом.
Josua	Josh	1	5	7	А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.
Josua	Josh	1	5	8	І сталося, як увесь народ закінчив обрізуватися, то вони осіли в таборі на своїх місцях аж до видужання.
Josua	Josh	1	5	9	І сказав Господь до Ісуса: Сьогодні Я зняв з вас єгипетську ганьбу. І назвав те місце ім'ям: Ґілґал, і так є аж до цього дня.
Josua	Josh	1	5	10	І таборували Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і справили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихонських степах.
Josua	Josh	1	5	11	А назавтра по Пасці їли вони того самого дня з урожаю того Краю, опрісноки та пражене.
Josua	Josh	1	5	12	І перестала падати манна з другого дня, як вони їли з урожаю того Краю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, і їли вони того року з урожаю ханаанського Краю.
Josua	Josh	1	5	13	І сталося, коли Ісус був при Єрихоні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а витягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому: Чи ти наш, чи наших ворогів?
Josua	Josh	1	5	14	А той відказав: Ні, бо я вождь Господнього війська, тепер я прийшов. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав йому: Що говорить мій пан своєму рабові?
Josua	Josh	1	5	15	І сказав вождь Господнього війська до Ісуса: Скинь взуття своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно! І зробив Ісус так.
Josua	Josh	1	6	1	А Єрихон замкнувся, і був замкнений зо страху перед Ізраїлевими синами, ніхто не виходив і не входив.
Josua	Josh	1	6	2	І сказав Господь до Ісуса: Ось, Я дав у твою руку Єрихон та царя його, сильних вояків.
Josua	Josh	1	6	3	І обійдете навколо це місто, всі вояки, обхід навколо міста один раз. Так зробиш шість день.
Josua	Josh	1	6	4	А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед ковчегом. А сьомого дня обійдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у роги.
Josua	Josh	1	6	5	І станеться, коли засурмить баранячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми, а ввесь народ крикне гучним криком, то мур цього міста впаде на своєму місці, а народ увійде кожен перед себе.
Josua	Josh	1	6	6	І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом.
Josua	Josh	1	6	7	А до народу сказав: Підіть, обійдіть навколо це місто, а озброєний піде перед Господнім ковчегом.
Josua	Josh	1	6	8	І сталося, як Ісус сказав це народові, то сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів, ішли та сурмили в ці сурми, а ковчег Господнього заповіту йшов за ними.
Josua	Josh	1	6	9	А озброєні йшли перед священиками, що сурмили в роги, а військо заднє йшло за ковчегом. І все сурмили в сурми.
Josua	Josh	1	6	10	А народові Ісус наказав, говорячи: Не будете кричати, і не дасте почути вашого голосу, і не вийде слово з ваших уст аж до дня, коли я скажу вам: Закричіть! І ви закричите.
Josua	Josh	1	6	11	І Господній ковчег пішов навколо міста, обійшов один раз. І ввійшли до табору, та й ночували в таборі.
Josua	Josh	1	6	12	І встав Ісус рано вранці, і понесли священики Господнього ковчега.
Josua	Josh	1	6	13	А сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом, ішли та все сурмили в сурми, а озброєні йшли перед ними, а військо заднє йшло за Господнім ковчегом. І все сурмили в сурми.
Josua	Josh	1	6	14	І обійшли навколо міста другого дня один раз, та й вернулися до табору. Так зробили шість день.
Josua	Josh	1	6	15	І сталося сьомого дня, і повставали вони рано вранці, як сходила рання зоря, і обійшли навколо міста за тим приписом сім раз. Тільки того дня обійшли місто навколо сім раз.
Josua	Josh	1	6	16	І сталося, коли сьомого разу засурмили священики в сурми, то Ісус сказав до народу: Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!
Josua	Josh	1	6	17	І станеться це місто закляттям, воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудниця Рахав буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.
Josua	Josh	1	6	18	Та тільки стережіться заклятого, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли з заклятого, і щоб тим не завели Ізраїлевого табору під закляття, і не довели його до нещастя.
Josua	Josh	1	6	19	А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, це святість для Господа, воно ввійде до Господньої скарбниці.
Josua	Josh	1	6	20	І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто.
Josua	Josh	1	6	21	І зробили вони закляттям усе, що в місті, від чоловіка й аж до жінки, від юнака й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібної худоби, і осла, усе знищили вістрям меча.
Josua	Josh	1	6	22	А до двох тих людей, що вивідували Край, Ісус сказав: Увійдіть до дому тієї жінки блудниці, і виведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були їй.
Josua	Josh	1	6	23	І ввійшли юнаки, вивідувачі, і вивели Рахав, і батька її, і матір її, і братів її, і все, що її, і всі роди її вивели й умістили поза Ізраїлевим табором.
Josua	Josh	1	6	24	А місто та все, що в ньому, спалили огнем. Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбниці Господнього дому.
Josua	Josh	1	6	25	А блудницю Рахав, і дім її батька, і все, що її, Ісус позоставив при житті. І осіла вона серед Ізраїля, і так є аж до цього дня, бо сховала була послів, яких послав був Ісус вивідати Єрихон.
Josua	Josh	1	6	26	І того часу заприсягнув Ісус, говорячи: Проклятий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбудує це місто Єрихон, на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його.
Josua	Josh	1	6	27	І був Господь з Ісусом, а слава його розійшлася по всім Краї.
Josua	Josh	1	7	1	І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів.
Josua	Josh	1	7	2	І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: Підіть, і вивідайте цей Край. І пішли ті мужі, і вивідали той Ай.
Josua	Josh	1	7	3	І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: Нехай не йде ввесь народ, коло двох тисяч люда або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні.
Josua	Josh	1	7	4	І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, та вони повтікали перед айськими людьми.
Josua	Josh	1	7	5	І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбіччі гори. І охляло серце народу, та й стало як вода.
Josua	Josh	1	7	6	І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову.
Josua	Josh	1	7	7	І сказав Ісус: Ах, Владико Господи, для чого. Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану!
Josua	Josh	1	7	8	О, Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?
Josua	Josh	1	7	9	І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?
Josua	Josh	1	7	10	І сказав Господь до Ісуса: Устань, пощо то ти падаєш на обличчя своє?
Josua	Josh	1	7	11	Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.
Josua	Josh	1	7	12	І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з-поміж себе!
Josua	Josh	1	7	13	Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого.
Josua	Josh	1	7	14	І підходьте рано вранці за вашими племенами. І станеться, те плем'я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.
Josua	Josh	1	7	15	І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем.
Josua	Josh	1	7	16	І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племенами, і було виявлене Юдине плем'я.
Josua	Josh	1	7	17	І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.
Josua	Josh	1	7	18	І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.
Josua	Josh	1	7	19	І сказав Ісус до Ахана: Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив? Не скажи неправди передо мною!
Josua	Josh	1	7	20	І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.
Josua	Josh	1	7	21	І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.
Josua	Josh	1	7	22	І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.
Josua	Josh	1	7	23	І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.
Josua	Josh	1	7	24	І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.
Josua	Josh	1	7	25	І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня! І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.
Josua	Josh	1	7	26	І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я того місця: Ахор, аж до цього дня.
Josua	Josh	1	8	1	І сказав Господь до Ісуса: Не бійся й не лякайся, візьми з собою ввесь військовий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і народ його, і місто його, і край його.
Josua	Josh	1	8	2	І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, тільки здобич його та худобу його заберете собі. Постав собі засідку на місто позад нього.
Josua	Josh	1	8	3	І встав Ісус та ввесь військовий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних вояків, та й послав їх уночі.
Josua	Josh	1	8	4	І він наказав їм, говорячи: Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.
Josua	Josh	1	8	5	А я та ввесь народ, що зо мною, прийдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навперейми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.
Josua	Josh	1	8	6	І вийдуть вони за нами, а ми відтягнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.
Josua	Josh	1	8	7	А ви встанете з засідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.
Josua	Josh	1	8	8	І станеться, як ви візьмете місто, то підпалите місто огнем, зробите за Господнім словом. Глядіть, я вам наказав.
Josua	Josh	1	8	9	І послав їх Ісус, і пішли вони на засідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із заходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед народу.
Josua	Josh	1	8	10	І встав Ісус рано вранці, і переглянув народ, і пішов він та Ізраїлеві старші перед народом до Аю.
Josua	Josh	1	8	11	А всі вояки, що були з ним, пішли під гору, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборували з півночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.
Josua	Josh	1	8	12	І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як засідку між Бет-Елом та між Аєм з заходу міста.
Josua	Josh	1	8	13	І розклав народ, увесь табір, що з півночі міста, а задню частину його з заходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на середину долини.
Josua	Josh	1	8	14	І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навперейми Ізраїля на бій, він та ввесь його народ, на означений час перед степ. А він не знав, що є засідка на нього з-позад міста.
Josua	Josh	1	8	15	А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.
Josua	Josh	1	8	16	А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддалилися від міста.
Josua	Josh	1	8	17	І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоставили вони місто відчиненим, та й гналися за Ізраїлем.
Josua	Josh	1	8	18	І сказав Господь до Ісуса: Простягни списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам. І простягнув Ісус списа, що в руці його, до міста.
Josua	Josh	1	8	19	А засідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягнув свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули його, і поквапилися та й підпалили те місто огнем.
Josua	Josh	1	8	20	І обернулися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.
Josua	Josh	1	8	21	А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що засідка здобула те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.
Josua	Josh	1	8	22	А ті повиходили з міста навперейми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позосталося з них нікого, хто врятувався б чи втік.
Josua	Josh	1	8	23	А айського царя вони схопили живого, і привели його до Ісуса.
Josua	Josh	1	8	24	І сталося, як покінчив Ізраїль забивати всіх айських мешканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попадали вони від вістря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його вістрям меча.
Josua	Josh	1	8	25	І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські мешканці.
Josua	Josh	1	8	26	А Ісус не опускав своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закляттям усіх айських мешканців.
Josua	Josh	1	8	27	Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізраїль за словом Господа, що наказав був Ісусові.
Josua	Josh	1	8	28	І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.
Josua	Josh	1	8	29	А айського царя повісив на дереві аж до вечірнього часу. А коли сонце заходило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І накидали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.
Josua	Josh	1	8	30	Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Евал,
Josua	Josh	1	8	31	як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, жертівника з цілого каміння, що над ними не підіймали заліза. І принесли на ньому цілопалення для Господа, і приносили мирні жертви.
Josua	Josh	1	8	32	І він написав там на тих каміннях відписа Мойсеєвого Закону, що той написав перед Ізраїлевими синами.
Josua	Josh	1	8	33	А ввесь Ізраїль, і старші його, і урядники, і судді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як приходько, так і тубілець, половина його навпроти гори Ґарізім, а половина його навпроти гори Евал, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.
Josua	Josh	1	8	34	А потім він читав усі слова того Закону, благословення та прокляття, усе так, як написано в Законі.
Josua	Josh	1	8	35	Не було слова зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма зборами Ізраїля, і жінок, і дітей, і приходька, що ходить серед них.
Josua	Josh	1	9	1	І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йордану, на горі та на поділлі, та на всім березі Великого моря навпроти Ливану: хіттеянин, і амореянин, ханаанеянин, періззеянин, хіввеянин і євусеянин,
Josua	Josh	1	9	2	то вони зібралися разом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.
Josua	Josh	1	9	3	А мешканці Ґів'ону почули, що Ісус зробив Єрихонові та Аєві,
Josua	Josh	1	9	4	то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпечились живністю на дорогу, і взяли повитирані мішки для ослів своїх, і бурдюки для вина повитирані, і потріскані, і пов'язані,
Josua	Josh	1	9	5	і взуття повитиране та полатане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, запліснілий.
Josua	Josh	1	9	6	І пішли вони до Ісуса, до табору в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, а ви тепер складіть з нами умову.
Josua	Josh	1	9	7	І сказали Ізраїлеві мужі до хіввеян: Може ви сидите поблизу нас, то як ми складемо з вами умову?
Josua	Josh	1	9	8	І сказали вони до Ісуса: Ми твої раби. А Ісус сказав до них: Хто ви та звідки приходите?
Josua	Josh	1	9	9	І вони сказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що Він зробив був в Єгипті,
Josua	Josh	1	9	10	і все, що Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.
Josua	Josh	1	9	11	І сказали до нас наші старші та всі мешканці нашого краю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.
Josua	Josh	1	9	12	Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого виходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став запліснілий.
Josua	Josh	1	9	13	А ці бурдюки вина, що понаповнювали ми нові, ось подерлися! А ось одежа наша та взуття наше повитиралося від цієї дуже далекої дороги.
Josua	Josh	1	9	14	І взяли люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
Josua	Josh	1	9	15	І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
Josua	Josh	1	9	16	І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі вони до нього, і сидять вони поміж ними.
Josua	Josh	1	9	17	І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.
Josua	Josh	1	9	18	І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.
Josua	Josh	1	9	19	І сказали всі начальники до всієї громади: Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.
Josua	Josh	1	9	20	Оце зробімо їм, позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за присягу, що ми присягнули їм.
Josua	Josh	1	9	21	І сказали до них начальники: Нехай вони живуть. І стали вони рубати дрова та носити воду для всієї громади, як говорили їм начальники.
Josua	Josh	1	9	22	І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: Чому ви обманили нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите серед нас?
Josua	Josh	1	9	23	А тепер ви прокляті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі дров, і носії води для дому Бога мого.
Josua	Josh	1	9	24	А вони відповіли Ісусові та й сказали: Бо справді виявлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей Край, і вигубити всіх мешканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.
Josua	Josh	1	9	25	А тепер ми оце в руці твоїй: як добре, і як справедливо в очах твоїх учинити нам, учини.
Josua	Josh	1	9	26	І він зробив їм так, і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.
Josua	Josh	1	9	27	І дав їх Ісус того дня за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
Josua	Josh	1	10	1	І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
Josua	Josh	1	10	2	то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
Josua	Josh	1	10	3	І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
Josua	Josh	1	10	4	Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.
Josua	Josh	1	10	5	І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.
Josua	Josh	1	10	6	І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.
Josua	Josh	1	10	7	І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.
Josua	Josh	1	10	8	І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.
Josua	Josh	1	10	9	І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.
Josua	Josh	1	10	10	І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
Josua	Josh	1	10	11	І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.
Josua	Josh	1	10	12	Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
Josua	Josh	1	10	13	І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.
Josua	Josh	1	10	14	І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.
Josua	Josh	1	10	15	І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.
Josua	Josh	1	10	16	А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.
Josua	Josh	1	10	17	І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.
Josua	Josh	1	10	18	А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
Josua	Josh	1	10	19	А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.
Josua	Josh	1	10	20	І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,
Josua	Josh	1	10	21	то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
Josua	Josh	1	10	22	І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.
Josua	Josh	1	10	23	І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
Josua	Josh	1	10	24	І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.
Josua	Josh	1	10	25	І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.
Josua	Josh	1	10	26	А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.
Josua	Josh	1	10	27	І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.
Josua	Josh	1	10	28	А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
Josua	Josh	1	10	29	А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
Josua	Josh	1	10	30	І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
Josua	Josh	1	10	31	І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.
Josua	Josh	1	10	32	І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.
Josua	Josh	1	10	33	Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
Josua	Josh	1	10	34	І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.
Josua	Josh	1	10	35	І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.
Josua	Josh	1	10	36	І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
Josua	Josh	1	10	37	І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.
Josua	Josh	1	10	38	І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
Josua	Josh	1	10	39	І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
Josua	Josh	1	10	40	І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
Josua	Josh	1	10	41	І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
Josua	Josh	1	10	42	А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
Josua	Josh	1	10	43	І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.
Josua	Josh	1	11	1	І сталося, як почув це хацорський цар Явін, то послав до мадонського царя Йовава, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,
Josua	Josh	1	11	2	і до царів, що з півночі на горі та в степу на південь Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з заходу,
Josua	Josh	1	11	3	ханаанеянин зо сходу та з заходу, а амореянин, і хіттеянин, і періззеянин, і євусеянин, а хіввеянин під Гермоном, у краї Міцпи.
Josua	Josh	1	11	4	І вийшли вони та всі їхні табори з ними, народ, численний кількістю, як пісок, що на березі моря, і коней та колесниць дуже багато.
Josua	Josh	1	11	5	І змовилися всі ці царі, і прийшли й таборували разом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем.
Josua	Josh	1	11	6	І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо взавтра коло цього часу Я покладу їх усіх трупами перед Ізраїлем; їхнім коням попідрізуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні.
Josua	Josh	1	11	7	І вийшов на них зненацька Ісус та всі вояки з ним при озері Мером, та й напали на них.
Josua	Josh	1	11	8	І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибивали їх, так що не зоставили їм жодного врятованого.
Josua	Josh	1	11	9	І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім коням попідрізував жили, а їхні колесниці попалив ув огні.
Josua	Josh	1	11	10	І вернувся Ісус того часу, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств.
Josua	Josh	1	11	11	І вони повбивали вістрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем.
Josua	Josh	1	11	12	А всі царські міста та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх вістрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.
Josua	Josh	1	11	13	Тільки всі міста, що стоять на згір'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, одного його спалив Ісус.
Josua	Josh	1	11	14	А всю здобич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну людину побили вістрям меча, аж поки вони не вигубили їх, не позоставили жодної душі.
Josua	Josh	1	11	15	Як Господь наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, не занехав ані слова зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві.
Josua	Josh	1	11	16	І взяв Ісус ввесь той Край: гори Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізраїлеві, і їхню надморську низину,
Josua	Josh	1	11	17	від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в ливанській долині під горою Гермон. А всіх їхніх царів він забрав, і бив їх, і повбивав їх.
Josua	Josh	1	11	18	Довгий час провадив Ісус війну зо всіма тими царями.
Josua	Josh	1	11	19	Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хіввеянина, ґів'онських мешканців, усе взяли війною.
Josua	Josh	1	11	20	Бо від Господа було, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві.
Josua	Josh	1	11	21	І прийшов Ісус того часу, і вигубив велетнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, разом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.
Josua	Josh	1	11	22	Не позоставив велетня в краї Ізраїлевих синів, вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.
Josua	Josh	1	11	23	І взяв Ісус увесь Край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізраїлеві на спадок, за їхнім поділом на їхні племена. А Край заспокоївся від війни.
Josua	Josh	1	12	1	А оце царі того Краю, яких побили Ізраїлеві сини, і посіли їхній Край по тім боці Йордану на схід сонця, від арнонського потоку аж до гори Гермон, та ввесь степ на схід:
Josua	Josh	1	12	2	Сигон, цар аморейський, що сидів у Хешбоні, що панував від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і середина потоку, і половина Ґілеаду, і аж до потоку Яббоку, границі синів Аммонових,
Josua	Josh	1	12	3	і степ аж до озера Кінроту на схід, і аж до степового моря, моря Солоного на схід, дорогою на Бет-Гаєшімот, і від Теману під узбіччями Пісґі.
Josua	Josh	1	12	4	І границя Оґа, царя башанського, із остатку рефаїв, що сидів в Аштароті, і в Едреї,
Josua	Josh	1	12	5	і що панував на горі Гермон, і на Салха, і на всім Башані аж до границі ґешурейської та маахатейської, і половина Ґілеаду, границя Сигона, царя хешбонського.
Josua	Josh	1	12	6	Мойсей, раб Господній, та Ізраїлеві сини повбивали їх. І дав його Мойсей раб Господній, на спадок Рувимовому та Ґадовому та половині племени Манасіїного.
Josua	Josh	1	12	7	А оце царі того Краю, що повбивав Ісус та Ізраїлеві сини по той бік Йордану на захід від Баал-Ґаду в ливанській долині аж до гори Халак, що підіймається до Сеїру, і Ісус віддав її Ізраїлевим племенам на спадок за їхнім поділом,
Josua	Josh	1	12	8	на горі, і в Шефілі, і в Араві, і на узбіччі, і в пустині, і на півдні, хіттеянина, амореянина, і ханаанеянина, періззеянина, хіввеянина й євусеянина:
Josua	Josh	1	12	9	цар єрихонський один, цар гайський, що з боку Бет-Елу, один,
Josua	Josh	1	12	10	цар єрусалимський один, цар хевронський один,
Josua	Josh	1	12	11	цар ярмутський один, цар лахіський один,
Josua	Josh	1	12	12	цар єґлонський один, цар ґезерський один,
Josua	Josh	1	12	13	цар девірський один, цар ґедерський один,
Josua	Josh	1	12	14	цар хоремський один, цар арадський один,
Josua	Josh	1	12	15	цар лівенський один, цар адулламський один,
Josua	Josh	1	12	16	цар маккедський один, цар бет-елський один,
Josua	Josh	1	12	17	цар таппуахський один, цар хеферський один,
Josua	Josh	1	12	18	цар афекський один, цар шаронський один,
Josua	Josh	1	12	19	цар мадонський один, цар хацорський один,
Josua	Josh	1	12	20	цар шімронський один, цар ахшафський один,
Josua	Josh	1	12	21	цар таанахський один, цар меґіддівський один,
Josua	Josh	1	12	22	цар кедеський один, цар йокнеамський при Кармелі один,
Josua	Josh	1	12	23	цар дорський при Нафат-Дорі один, цар ґоїмський при Ґілґалі один,
Josua	Josh	1	12	24	цар тірцький один. Усіх царів тридцять і один.
Josua	Josh	1	13	1	А Ісус постарівся й увійшов у дні. І сказав Господь до нього: Ти постарівся та ввійшов у дні, а Краю позостається ще дуже багато, щоб посісти його.
Josua	Josh	1	13	2	Оце позосталий Край: усі округи филистимські, і ввесь Ґешурей,
Josua	Josh	1	13	3	від Шіхору, що навпроти Єгипту, і аж до границі Екрону на північ, що до ханаанеянина залічений, п'ять филистимських князів: аззатський, ашдодський, ашкелонський, ґаттійський і екронський, та аввеї.
Josua	Josh	1	13	4	Від півдня вся ханаанська земля та Меара, що сидонська, аж до Афеки, аж до аморейської границі,
Josua	Josh	1	13	5	і ґівлейська земля, і ввесь Ливан на схід сонця від Баал-Ґаду під горою Гермон аж до входу до Хамату.
Josua	Josh	1	13	6	Усіх мешканців гір від Ливану аж до Місрефот-Маїму, усіх сидонян, Я повиганяю їх перед Ізраїлевими синами. Тільки поділи її жеребком на спадок Ізраїлеві, як Я наказав був тобі.
Josua	Josh	1	13	7	А тепер поділи цей Край на спадок дев'яти племенам та половині племени Манасіїному.
Josua	Josh	1	13	8	Разом із ним Рувимові та Ґадові взяли свій спадок що дав їм Мойсей по той бік Йордану на схід, як дав їм Мойсей, раб Господній,
Josua	Josh	1	13	9	від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся медевська рівнина аж до Дівону,
Josua	Josh	1	13	10	і всі міста Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, аж до границі Аммонових синів,
Josua	Josh	1	13	11	і Ґілеад, і границя ґешурейська та маахейська, і вся гора Гермон, і ввесь Башан аж до Салхи,
Josua	Josh	1	13	12	усе царство Оґа в Башані, що царював в Аштароті та в Едреї, він позостався з останку рефаїв, а Мойсей повбивав їх та повиганяв їх.
Josua	Josh	1	13	13	І не вигнали Ізраїлеві сини ґешуреянина, і маахатеянина, і сидів Ґешур та Маахат серед Ізраїля, і так є аж до цього дня.
Josua	Josh	1	13	14	Тільки Левієвому племені не дав він спадку, огняні жертви Господа, Бога Ізраїля, то спадок його, як Я говорив був йому.
Josua	Josh	1	13	15	І дав Мойсей племені Рувимових синів спадок за їхніми родами.
Josua	Josh	1	13	16	І була їм границя від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся рівнина при Медеві,
Josua	Josh	1	13	17	Хешбон і всі міста його, що на рівнині, Дівон, і Бамот-Баал, і Бет-Баал-Меон,
Josua	Josh	1	13	18	і Ягца, і Кедемот, і Мефаат,
Josua	Josh	1	13	19	і Кір'ятаїм, і Сівма, і Церет-Гашшахар на горі Емеку,
Josua	Josh	1	13	20	і Бет-Пеор, і узбіччя Пісґі, і Бет-Гаєшімот,
Josua	Josh	1	13	21	і всі міста рівнини, і все царство Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, що Мойсей убив його та мідіянських начальників: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, сигонових князів, мешканців того краю.
Josua	Josh	1	13	22	А Валаама, Беорового сина, чарівника, Ізраїлеві сини забили мечем серед інших, яких вони побили.
Josua	Josh	1	13	23	І була границя Рувимових синів: Йордан і границя. Це спадок Рувимових синів за їхніми родами, їхні міста та їхні оселі.
Josua	Josh	1	13	24	І дав Мойсей Ґадовому племені, синам Ґада за їхніми родами,
Josua	Josh	1	13	25	і була їм границя: Язер, і всі ґілеадські міста, і половина краю аммонових синів аж до Ароеру, що навпроти Рабби,
Josua	Josh	1	13	26	А з Хешбону аж до Рамат Гамміцпі й Бетоніму, а від Маханаїму аж до границі Девіру,
Josua	Josh	1	13	27	і в долині Бет-Гараму, і Бет-Німра, і Суккот, і Цафон, останок царства Сигона, царя хешбонського, Йордан і границя аж до кінця озера Кіннерет по тім боці Йордану на схід.
Josua	Josh	1	13	28	Це спадок Ґадових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.
Josua	Josh	1	13	29	І дав Мойсей половині племени Манасіїного, і воно було половині племени Манасіїних синів за їхніми родами.
Josua	Josh	1	13	30	І була їхня границя від Манахаїму, увесь Башан, усе царство Оґа, царя башанського, і всі села Яіру, що в Башані, шістдесят міст.
Josua	Josh	1	13	31	А половина Ґілеаду, і Аштарот, і Едрея, міста Оґового царства в Башані, синам Махіра, Манасіїного сина, половині синів Махіра за їхніми родами.
Josua	Josh	1	13	32	Оце те, що Мойсей дав на спадок в моавських степах по тім боці Йордану на схід.
Josua	Josh	1	13	33	А Левієвому племені Мойсей не дав спадку, Господь, Бог Ізраїлів, Він їхній спадок, як говорив їм.
Josua	Josh	1	14	1	А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.
Josua	Josh	1	14	2	Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени.
Josua	Josh	1	14	3	Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.
Josua	Josh	1	14	4	Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.
Josua	Josh	1	14	5	Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.
Josua	Josh	1	14	6	І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.
Josua	Josh	1	14	7	Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.
Josua	Josh	1	14	8	А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.
Josua	Josh	1	14	9	І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.
Josua	Josh	1	14	10	А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.
Josua	Josh	1	14	11	Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.
Josua	Josh	1	14	12	А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь.
Josua	Josh	1	14	13	І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.
Josua	Josh	1	14	14	Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.
Josua	Josh	1	14	15	А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.
Josua	Josh	1	15	1	І був жеребок для племени Юдиних синів за їхніми родами: до едомської границі пустиня Цін, на південь від теманського краю.
Josua	Josh	1	15	2	І була їм південна границя від кінця Солоного моря, від затоки, зверненої на південь.
Josua	Josh	1	15	3	І йде вона на південь від Маале-Акраббіму, і переходить до Ціну, і підіймається з півдня, від Кадеш-Барнеа й переходить до Хецрону, і підіймається до Аддару й обертається до Кар до Каркаї.
Josua	Josh	1	15	4	І переходить вона до Адмону, і йде до єгипетського потоку, і границя закінчується на захід. Це буде для вас південна границя.
Josua	Josh	1	15	5	А границя на схід Солоне море аж до кінця Йордану. А границя у бік півночі: від морської затоки з кінця Йордану,
Josua	Josh	1	15	6	і підіймається границя до Бет-Хоґли й переходить на північ від Бет-Гаарови; і підіймається та границя до Евен-Боган-Бен-Рувена.
Josua	Josh	1	15	7	І підіймається та границя від ахорської долини, а на півночі звертається до Ґілґалу, що навпроти Маале-Адумміму, що на південь від потоку. І переходить та границя до Ме-Ен-Шемешу, і закінчується при Ен-Роґелі.
Josua	Josh	1	15	8	І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з півдня, це Єрусалим. І підіймається та границя до верхів'я гори, що навпроти Ґе-Гінному на захід, що в кінці Емек-Рефаіму на північ.
Josua	Josh	1	15	9	І біжить та границя від верхів'я гори до джерела Ме-Нефтоаху, і йде до міст гори Ефрону; і біжить та границя до Баали, це Кір'ят-Єарім.
Josua	Josh	1	15	10	І обертається та границя з Баали на захід до гори Сеїр, і переходить до плеча гори Єарім з півночі, це Кесалон; і сходить до Бет-Шемешу й переходить до Тімни.
Josua	Josh	1	15	11	І йде та границя по край Екрону на північ, і біжить та границя до Шіккарону, і переходить до гори Баали, і йде до Явнеїлу. І границя закінчується при заході.
Josua	Josh	1	15	12	А західня границя до Великого моря. А границя ця границя Юдиних синів навколо за їхніми родами.
Josua	Josh	1	15	13	А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім наказом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька велетнів, воно Хеврон.
Josua	Josh	1	15	14	І Калев повиганяв звідти трьох велетнів: Шешая, і Ахімана, і Талмая, уроджених велетнів.
Josua	Josh	1	15	15	І пішов він звідти до девірських мешканців, а ім'я Девіра давніше Кір'ят-Сефер.
Josua	Josh	1	15	16	І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому дочку мою Ахсу за жінку.
Josua	Josh	1	15	17	І здобув його Отніїл, син Кеназів, брат Калевів. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
Josua	Josh	1	15	18	І сталося, коли вона відходила, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?
Josua	Josh	1	15	19	І вона сказала: Дай мені дар благословення! Бо ти дав мені землю суху, то даси мені це й водні джерела. І він дав їй Ґуллот горішній та Ґуллот долішній.
Josua	Josh	1	15	20	Оце спадок племени Юдиних синів за їхніми родами.
Josua	Josh	1	15	21	І були ті міста від краю племени Юдиних синів до едомської границі на півдні: Кавцеїл, і Едер, і Яґур,
Josua	Josh	1	15	22	і Кіна, і Дімона, і Ад'ада,
Josua	Josh	1	15	23	і Кедеш, і Хацор, і Їтнан,
Josua	Josh	1	15	24	Зіф, і Телем, і Беалот,
Josua	Josh	1	15	25	і Хацор-Хадатта, і Керійот-Хецрон, це Хацор,
Josua	Josh	1	15	26	Амам, і Шема, і Молада,
Josua	Josh	1	15	27	і Хацор-Ґадда, і Хешмон, і Бет-Пелет,
Josua	Josh	1	15	28	і Хацар-Шуал, і Беер-Шева, і Бізйотея,
Josua	Josh	1	15	29	Баала, і Ійїм, і Ецем,
Josua	Josh	1	15	30	і Елтолад, і Хесіл, і Хорма,
Josua	Josh	1	15	31	і Ціклаґ, і Мадманна, і Сансанна,
Josua	Josh	1	15	32	і Леваот, і Шілхім, і Аїн, і Ріммон. Усіх міст двадцять і дев'ять та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	33	На Шефалі: Ештаол, і Цор'а, і Ашна,
Josua	Josh	1	15	34	і Заноах, і Ен-Ґаннім, Таппуах і Гаенам,
Josua	Josh	1	15	35	Ярмут, і Адуллам, Сохо й Азека,
Josua	Josh	1	15	36	і Шаараїм, і Адітаїм, і Ґедера, і Ґедеротаїм, чотирнадцять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	37	Ценан, і Хадаша, і Міґдал-Ґад,
Josua	Josh	1	15	38	і Діл'ан, і Міцпе, і Йоктеїл,
Josua	Josh	1	15	39	Лахіш, і Боцкат, і Еґлон,
Josua	Josh	1	15	40	і Каббон, і Лахмас, і Кітліш,
Josua	Josh	1	15	41	і Ґедерот, Бет-Даґон, і Наама, і Маккеда, шістнадцять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	42	Лівна, і Етер, і Ашан,
Josua	Josh	1	15	43	і Ївтах, і Ашна, і Неців,
Josua	Josh	1	15	44	і Кеіла, і Ахзів, і Мареша, дев'ять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	45	Екрон і підлеглі міста його та оселі його.
Josua	Josh	1	15	46	Від Екрону й до моря усе, що при Ашдоді та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	47	Ашдод, підлеглі міста його та оселі його; Азза, підлеглі міста її та оселі її до єгипетського потоку, і море Велике, і границя.
Josua	Josh	1	15	48	І на горах: Шамір, і Яттір, і Сохо,
Josua	Josh	1	15	49	і Данна, і Кір'ят-Санна, він Девір,
Josua	Josh	1	15	50	і Анав, і Ештемо, і Анім,
Josua	Josh	1	15	51	і Ґошен, і Холон, і Ґіло, одинадцять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	52	Арав, і Дума, і Еш'ан,
Josua	Josh	1	15	53	і Янім, і Бет-Таппуах, і Афека,
Josua	Josh	1	15	54	і Хумта, і Кір'ят-Арба, це Хеврон, і Ціор, дев'ять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	55	Маон, Кармел, і Зіф, і Юта,
Josua	Josh	1	15	56	Їзреїл, і Йокдеам, і Заноах,
Josua	Josh	1	15	57	Каїн, Ґів'а, і Тімна, десять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	58	Халхул, Бет-Цур, і Ґедор,
Josua	Josh	1	15	59	і Маарат, і Бет-Анот, і Елтекон, шість міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	60	Кір'ят-Баал, він Кір'ят-Єарім, і Рабба, двоє міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	61	На пустині: Бет-Гаарава, Міддін, і Сехаха,
Josua	Josh	1	15	62	і Нівшан, і Ір-Гаммелах, і Ен-Ґеді, шість міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	15	63	А євусеян, мешканців Єрусалиму, Юдини сини не могли їх вигнати, і осів Євусеянин із Юдиними синами в Єрусалимі, і так є аж до цього дня,
Josua	Josh	1	16	1	І вийшов жеребок для Йосипових синів: від єрихонського Йордану до єрихонської води на схід пустиня, що тягнеться від Єрихону по горі до Бет-Елу.
Josua	Josh	1	16	2	І виходить вона з Бет-Елу до Луз, і переходить до границі Арки до Атароту,
Josua	Josh	1	16	3	і сходить на захід до границі яфлетської, аж до границі Бет-Хорону долішнього, і аж до Ґезеру, і закінчується при морі.
Josua	Josh	1	16	4	І посіли це Йосипові сини, Манасія та Єфрем.
Josua	Josh	1	16	5	І була границя Єфремових синів за їхніми родами, а границя їхнього спадку на схід була: Атрот-Аддар аж до горішнього Бет-Хорону.
Josua	Josh	1	16	6	І виходить та границя до Міхметату з півночі, і повертається границя на схід до Таанат-Шіло, та й переходить його зо сходу до Яноаху.
Josua	Josh	1	16	7	І сходить вона з Яноаху до Атароту та до Наари, і дотикає Єрихону, і виходить до Йордану.
Josua	Josh	1	16	8	А з Таппуаху границя йде на захід до потоку Кана, та й закінчується при морі. Це спадок племени Єфремових синів за їхніми родами.
Josua	Josh	1	16	9	І міста, відділені для Єфремових синів, були серед спадку Манасіїних синів, усі ті міста та їхні оселі.
Josua	Josh	1	16	10	Та не вигнали вони ханаанеянина, що сидів у Ґезері. І сидів ханаанеянин посеред Єфрема і так є аж до цього дня, і давав данину працею.
Josua	Josh	1	17	1	І вийшов жеребок для Манасіїного племени, бо він первенець Йосипів, Махірові, Манасіїному первенцеві, Ґілеадовому батькові, бо він був вояк, то був йому Ґілеад та Башан.
Josua	Josh	1	17	2	І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми родами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йосипового сина, мужі, за їхніми родами.
Josua	Josh	1	17	3	А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки дочки. А оце імена його дочок: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца.
Josua	Josh	1	17	4	І прийшли вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: Господь наказав був Мойсеєві дати нам спадок серед наших братів. І дав їм на Господній наказ спадок серед братів їхнього батька.
Josua	Josh	1	17	5	І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йордану,
Josua	Josh	1	17	6	бо Манасіїні дочки посіли спадок серед синів його, а ґілеадський край був для позосталих Манасіїних синів.
Josua	Josh	1	17	7	І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на південь до мешканців Ен-Таппуаху.
Josua	Josh	1	17	8	Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі для Єфремових синів.
Josua	Josh	1	17	9	І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста Єфремові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від півночі до потоку, а кінчалася при морі.
Josua	Josh	1	17	10	На південь Єфремове, а на північ Манасіїне, а границею того було море. А в Асирі вони стикалися з півночі, а в Іссахарі зо сходу.
Josua	Josh	1	17	11	І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і мешканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини.
Josua	Josh	1	17	12	Та Манасіїні сини не могли повиганяти мешканців цих міст, і ханаанеянин продовжував сидіти в тому краї.
Josua	Josh	1	17	13	І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на данину, а вигнати не вигнали його.
Josua	Josh	1	17	14	І говорили Йосипові сини з Ісусом, кажучи: Чому ти дав мені на спадок один жеребок та наділ один, а я ж народ численний, бо до цього часу благословив мене Господь.
Josua	Josh	1	17	15	І сказав до них Ісус: Якщо ти народ численний, то піди до лісу, та й повикорчовуєш собі там у краї періззеянина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна для тебе.
Josua	Josh	1	17	16	І сказали Йосипові сини: Не вистачить нам тієї гори, та й залізна колесниця в кожного ханаанеянина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізреельській.
Josua	Josh	1	17	17	І сказав Ісус до Йосипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: Ти численний народ, і в тебе сила велика, не буде тобі один жеребок,
Josua	Josh	1	17	18	але буде тобі гористий край; а що там ліс, то викорчуй його, і будуть тобі й його кінці. Бо ти виженеш ханаанеянина, хоч у нього колесниці залізні, хоч він сильний.
Josua	Josh	1	18	1	І була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий Край.
Josua	Josh	1	18	2	І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племен, що не поділили ще спадку свого.
Josua	Josh	1	18	3	І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Аж доки ви будете лінуватися піти посісти той Край, що дав вам Господь, Бог ваших батьків?
Josua	Josh	1	18	4	Дайте від себе по три мужі на плем'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по Краю, і опишуть його за їхнім спадком, та й прийдуть до мене.
Josua	Josh	1	18	5	І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з півдня, а Йосипів дім стане на своїй границі з півночі.
Josua	Josh	1	18	6	А ви опишете той Край, сім частин, і принесете описа мені сюди, а я кину вам жеребка тут перед лицем Господа, Бога нашого.
Josua	Josh	1	18	7	А Левитам нема частки поміж вами, бо священнодіяння Господнє спадщина його. А Ґад, і Рувим, та половина Манасіїного племени взяли свій спадок по той бік Йордану на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній.
Josua	Josh	1	18	8	І встали ті мужі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли описувати Край, говорячи: Ідіть і походіть по Краю, і опишіть його, та й вертайтеся до мене. А я кину вам жеребка тут перед Господнім лицем у Шіло.
Josua	Josh	1	18	9	І пішли ті мужі, і перейшли по Краю, та й описали його за містами на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табору в Шіло.
Josua	Josh	1	18	10	І кинув їм Ісус жеребка в Шіло перед Господнім лицем. І поділив там Ісус Край для Ізраїлевих синів за їхніми поділами.
Josua	Josh	1	18	11	І вийшов жеребок для племени Веніяминових синів за їхніми родами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йосиповими.
Josua	Josh	1	18	12	І була їм границя на північну сторону від Йордану. І підіймається та границя до краю Єрихону з півночі, і підіймається на гору на захід, і закінчується при пустині Бет-Евен.
Josua	Josh	1	18	13	А звідти переходить та границя до Лузу, до краю Лузу на південь, це Бет-Ел. І сходить та границя до Атрот-Аддару на гору, що з півдня до долішнього Бет-Хорону.
Josua	Josh	1	18	14	І тягнеться та границя, і повертається на західній бік, на південь від гори, що навпроти Бет-Хорону на південь, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це західня сторона.
Josua	Josh	1	18	15	А південна сторона від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на захід, і виходить до джерела Ме-Нефтоаху.
Josua	Josh	1	18	16	І сходить та границя до кінця гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на північ. І сходить Ґе-Гінном побіч євусеянина на південь, і сходить до Ен-Роґелу,
Josua	Josh	1	18	17	і тягнеться вона з півночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І сходить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.
Josua	Josh	1	18	18	І переходить побіч навпроти Арави на північ, та й сходить до Арави.
Josua	Josh	1	18	19	І переходить та границя побіч Бет-Хоґли на північ, і закінчується границя при затоці Солоного моря на північ, до кінця Йордану з півдня. Це границя південна.
Josua	Josh	1	18	20	А Йордан граничить його зо східньої сторони. Це спадок Веніяминових синів за границями його навколо, за родами його.
Josua	Josh	1	18	21	І були міста для племени Веніяминових синів за їхніми родами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,
Josua	Josh	1	18	22	і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,
Josua	Josh	1	18	23	і Аввім, і Пара, і Офра,
Josua	Josh	1	18	24	і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, дванадцять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	18	25	Ґів'он, і Рама, і Беерот,
Josua	Josh	1	18	26	і Міцпе, і Кефіра, і Моца,
Josua	Josh	1	18	27	і Рекем, і Їрпеїл, і Пар'ала,
Josua	Josh	1	18	28	і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, чотирнадцять міст та їхні оселі. Це спадок Веніяминових синів за їхніми родами.
Josua	Josh	1	19	1	А другий жеребок вийшов Симеонові, племені Симеонових синів за їхніми родами. І був їхній спадок серед спадку Юдиних синів.
Josua	Josh	1	19	2	І був їм у спадку: Беер-Шева, і Молада,
Josua	Josh	1	19	3	і Хацар-Шуал, і Бала, і Ецем,
Josua	Josh	1	19	4	і Елтолад, і Бетул, і Хорма,
Josua	Josh	1	19	5	і Ціклаґ, і Бет-Гаммаркавот, і Хацар-Суса,
Josua	Josh	1	19	6	і Бет-Леваот, і Шарухен, тринадцять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	7	Аїн, Ріммон, і Етер, і Ашан, чотири місті та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	8	А всі оселі, що навколо тих міст аж до Баалат-Беер-Рамат-Неґеву, це спадок племени Симеонових синів за їхніми родами.
Josua	Josh	1	19	9	З наділу Юдиних синів спадок синів Симеонових, бо наділ Юдиних синів був численніший від них. І посіли Симеонові сини в середині їхнього спадку.
Josua	Josh	1	19	10	А третій жеребок вийшов Завулоновим синам за їхніми родами, і була границя їхнього спадку аж до Саріду.
Josua	Josh	1	19	11	І підіймається їхня границя до Яму та Мар'али, і стикається з Даббешетом, і стикається з потоком, що навпроти Йокнеаму,
Josua	Josh	1	19	12	і вертається з Саріду на схід, до сходу сонця, на границю Кіслот-Фавору, і виходить до Доврату, і підіймається до Яфія.
Josua	Josh	1	19	13	А звідти переходить на схід, на схід до Ґат-Хеферу, Ет-Каціну, до Ріммон-Гамметоару, до Неї.
Josua	Josh	1	19	14	І повертається його границя з півночі Ханнатону, і закінчується при Ґе-Їфтах-Елі.
Josua	Josh	1	19	15	І Каттат, і Нагалал, і Шімрон, і Їд'ала, і Віфлеєм, дванадцять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	16	Це спадок Завулонових синів за їхніми родами, оці міста та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	17	Четвертий жеребок вийшов Іссахарові, Іссахаровим синам за їхніми родами.
Josua	Josh	1	19	18	І була їхня границя: їзреел, і Кесуллот, і Шунем,
Josua	Josh	1	19	19	і Хафараїм, і Шіон, і Анахарат,
Josua	Josh	1	19	20	і Раббіт, і Кішйон, Евес,
Josua	Josh	1	19	21	і Ремет, і Ен-Ґаннім, і Ен-Хадда, і Бет-Паццец.
Josua	Josh	1	19	22	І дотикається та границя до Фавору, і Шахаціми, і Бет-Шемету, і їхня границя закінчується при Йордані, шістнадцять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	23	Оце спадок племени Іссахарових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	24	А п'ятий жеребок вийшов племені Асирових синів за їхніми родами.
Josua	Josh	1	19	25	І була їхня границя: Хелкат, і Халі, і Бетен, і Ахшат,
Josua	Josh	1	19	26	і Алламмелех, і Ам'ад, і Міш'ал, і дотикається Кармелю на захід та Шіхор-Лівнату,
Josua	Josh	1	19	27	і вертається на схід сонця до Бет-Даґону, і дотикається Завулона та Ґе-Їфтах-Елу, на північ Бет-Гаемеку та Ніелу, і виходить до Кавулу зліва.
Josua	Josh	1	19	28	І Еврон, і Рехов, і Хаммон, і Кана аж до Сидону Великого.
Josua	Josh	1	19	29	І вертається та границя до Рами та аж до міста Мівцар-Цору, і вертається границя до Хоси, і закінчується при заході від околиці Ахзіву,
Josua	Josh	1	19	30	і Умма, і Афек, і Рехов, двадцять і двоє міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	31	Оце спадок племени Асирових синів за їхніми родами, ті міста та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	32	Синам Нефталимовим вийшов шостий жеребок, для синів Нефталимових за їхніми родами.
Josua	Josh	1	19	33	І була їхня границя: від Хелефу, від Елону при Цаананнімі, і Адамі Ганнекев, і Явнеїл аж до Лаккуму, і кінчалася вона при Йордані.
Josua	Josh	1	19	34	І повертається та границя на захід до Ашнот-Фавору, і виходить звідти до Хуккоку та дотикається Завулона з полудня, а Асира дотикається з заходу, а Юди при Йордані на схід сонця.
Josua	Josh	1	19	35	А міста твердинні: Ціддім, Цер, і Хаммат, Раккат і Кіннерет,
Josua	Josh	1	19	36	і Адама, і Рама, І Хацор,
Josua	Josh	1	19	37	і Кедеш, і Едреї, і Ен-Хасор,
Josua	Josh	1	19	38	і Їр'он, і Міґдал-Ел, Хорем, і Бет-Анат, і Бет-Шамеш, дев'ятнадцять міст та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	39	Оце спадок племени синів Нефталимових за їхніми родами, міста та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	40	А племені Данових синів за їхніми родами вийшов сьомий жеребок.
Josua	Josh	1	19	41	І була границя їхнього насліддя: Цор'а, і Ештаол, і Ір-Шемеш,
Josua	Josh	1	19	42	і Шаалаббін, і Айялон, і Їтла,
Josua	Josh	1	19	43	і Елон, і Тімната, і Екрон,
Josua	Josh	1	19	44	і Елтеке, і Ґіббетон, і Баалат,
Josua	Josh	1	19	45	і Єгуд, і Бене-Берак, і Ґат-Ріммон,
Josua	Josh	1	19	46	і Ме-Яркон, і Раккон із границею навпроти Яфи.
Josua	Josh	1	19	47	І вийшла границя Данових синів від них. А Данові сини пішли й воювали з Лешемом, і здобули його, і побили вістрям меча, і посіли його, та й осілися в ньому. І вони назвали Лешему ім'я: Дан, як ім'я їхнього батька Дана.
Josua	Josh	1	19	48	Оце спадок племени Данових синів за їхніми родами, ті міста та їхні оселі.
Josua	Josh	1	19	49	І скінчили вони посідати Край згідно з його границями. І дали Ізраїлеві сини спадок Ісусові, синові Навиновому, посеред себе.
Josua	Josh	1	19	50	На Господній наказ дали йому те місто, яке він жадав: Тімнат-Серах на Єфремовій горі. І збудував він місто, та й осівся в ньому.
Josua	Josh	1	19	51	Оце той спадок, що священик Елеазар і Ісус, син Навинів, та голови домів батьків давали племенам Ізраїлевих синів жеребком у Шіло перед Господнім лицем при вході до скинії заповіту. І покінчили вони ділити Край.
Josua	Josh	1	20	1	І Господь промовляв до Ісуса, говорячи:
Josua	Josh	1	20	2	Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея,
Josua	Josh	1	20	3	щоб утікав туди убійник, що заб'є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на місце сховища від месника за кров.
Josua	Josh	1	20	4	І втече він до одного з тих міст, і стане при вході міської брами, та й буде голосно говорити старшим того міста про свою справу. І вони візьмуть його до міста до себе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.
Josua	Josh	1	20	5	А коли буде гнатися за ним месник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.
Josua	Josh	1	20	6	І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді повернеться убійник, та й увійде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік.
Josua	Josh	1	20	7	І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.
Josua	Josh	1	20	8	А по той бік єрихонського Йордану на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.
Josua	Josh	1	20	9	Оце були міста призначення для всіх Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає чужинцем серед них, на сховище туди кожному, хто вб'є кого ненароком. І не помре він від руки месника за кров, аж поки не стане перед громадою.
Josua	Josh	1	21	1	І підійшли голови домів батьків Левієвих до священика Елеазара й до Ісуса, сина Навинового, та до голів домів батьків племен Ізраїлевих синів,
Josua	Josh	1	21	2	та й говорили до них у Шіло в ханаанському Краї, кажучи: Господь наказав був через Мойсея дати нам міста на сидіння, а їхні пасовиська для нашої худоби.
Josua	Josh	1	21	3	І дали Ізраїлеві сини Левитам зо свого наділу на наказ Господній ті міста та їхні пасовиська.
Josua	Josh	1	21	4	І вийшов жеребок для родів кегатеянина. І були синам священика Аарона з Левитів від племени Юдиного, і від племени Симеонового, і від племени Веніяминового тринадцять міст.
Josua	Josh	1	21	5	А Кегатовим синам, що позосталися з родів племени Єфремового й з племени Данового та з половини племени Манасіїного жеребком дісталося десять міст.
Josua	Josh	1	21	6	А для Ґершонових синів від родів Іссахарового племени, і від Асирового племени, і від Нефталимового племени, і від половини Манасіїного племени в Башані жеребком дісталося тринадцять міст.
Josua	Josh	1	21	7	Мерарієвим синам за їхніми родами дісталося від племени Рувимового, і від племени Ґадового, і від племени Завулонового дванадцять міст.
Josua	Josh	1	21	8	І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська, як наказав був Господь через Мойсея, жеребком.
Josua	Josh	1	21	9	І дали вони з племени синів Юдиних та з племени синів Симеонових ті міста, що будуть нижче названі йменням своїм.
Josua	Josh	1	21	10	І було для Ааронових синів із родів кегатеянина, з Левієвих синів, бо їм був жеребок найперше.
Josua	Josh	1	21	11	І дали їм місто Кір'ят, батька велетнів Арби, воно Хеврон, на Юдиних горах, та його пасовиська навколо нього.
Josua	Josh	1	21	12	А мійське поле та оселі його дали Калеву, синові Єфуннеєвому, на власність його.
Josua	Josh	1	21	13	А синам священика Аарона дали місто сховища вбійника: Хеврон та його пасовиська, і Лівну та її пасовиська,
Josua	Josh	1	21	14	і Яттір та його пасовиська, і Ештемоа та її пасовиська,
Josua	Josh	1	21	15	і Холон та його пасовиська, і Девір та його пасовиська,
Josua	Josh	1	21	16	і Аїн та його пасовиська, і Ютту та її пасовиська, Бет-Шемеш та його пасовиська, дев'ять міст від двох тих племен.
Josua	Josh	1	21	17	А від Веніяминового племени: Ґів'он та його пасовиська, Ґеву та її пасовиська,
Josua	Josh	1	21	18	Анатоль та його пасовиська, і Алмон та його пасовиська, міст четверо.
Josua	Josh	1	21	19	Усіх міст Ааронових синів, священиків, тринадцять міст та їхні пасовиська.
Josua	Josh	1	21	20	А родам Кегатових синів, Левитам, що позостали від Кегатових синів, міста їхнього жеребка були від Єфремового племени.
Josua	Josh	1	21	21	І дали їм місто сховища вбійника: Сихем та його пасовиська, на Єфремовій горі, і Ґезер та його пасовиська.
Josua	Josh	1	21	22	І Ківцаїм та його пасовиська, і Бет-Хорон та його пасовиська, міст четверо.
Josua	Josh	1	21	23	А від Данового племени: Елтеке та його пасовиська, Ґіббетон та його пасовиська,
Josua	Josh	1	21	24	Айялон та його пасовиська, Ґат-Ріммон та його пасовиська, міст четверо.
Josua	Josh	1	21	25	А від половини Манасіїного племени: Таанах та його пасовиська, і Ґат-Ріммон та його пасовиська, міст двоє.
Josua	Josh	1	21	26	Усіх міст десять та їхні пасовиська для родів позосталих Кегатових синів.
Josua	Josh	1	21	27	А для Ґершонових синів з Левієвих родів від половини Манасіїного племени місто сховища вбійника: Ґолан у Башані та його пасовиська, і Беештера та її пасовиська, міст двоє.
Josua	Josh	1	21	28	А від Іссахарового племени: Кіш'йон та його пасовиська, Доврат та його пасовиська,
Josua	Josh	1	21	29	Ярмут та його пасовиська, Ен-Ґаннім та його пасовиська, міст четверо.
Josua	Josh	1	21	30	А від Асирового племени: Міш'ал та його пасовиська, Ардон та його пасовиська,
Josua	Josh	1	21	31	Хелкат та його пасовиська, Рехов та його пасовиська, міст четверо.
Josua	Josh	1	21	32	А від Нефталимового племени місто сховища вбійника: Кедеш у Ґаліл та його пасовиська, і Хаммот-Дор та його пасовиська, і Картан та його пасовиська, міст троє.
Josua	Josh	1	21	33	Усіх міст Ґершонових за їхніми родами тринадцять міст та їхні пасовиська.
Josua	Josh	1	21	34	А для родів Мерарієвих синів, Левитів, позосталих від племени Завулонового: Йокнеам та його пасовиська, Карта та її пасовиська.
Josua	Josh	1	21	35	Дімна та її пасовиська, Нагалал та його пасовиська, міст четверо.
Josua	Josh	1	21	36	А від Рувимового племени: Бецар та його пасовиська, і Ягца та її пасовиська,
Josua	Josh	1	21	37	Кедемот та його пасовиська, і Мефаат та його пасовиська, міст четверо.
Josua	Josh	1	21	38	А від Ґадового племени місто сховища вбійника: Рамот у Ґілеаді та його пасовиська, і Маханаїм та його пасовиська,
Josua	Josh	1	21	39	Хешбон та його пасовиська, Язер та його пасовиська, усіх міст четверо.
Josua	Josh	1	21	40	Усіх міст для Мерарієвих синів за їхніми родами, що позосталися з Левієвих родів, було за їхнім жеребком дванадцять міст.
Josua	Josh	1	21	41	Усіх Левієвих міст серед власности Ізраїлевих синів сорок і вісім міст та їхні пасовиська.
Josua	Josh	1	21	42	Будуть ті міста такі: кожне місто з пасовиськом його навколо нього, так для всіх тих міст.
Josua	Josh	1	21	43	І дав Господь Ізраїлеві ввесь той Край, що присягнув був дати його їхнім батькам, і вони посіли його та й осілися в ньому.
Josua	Josh	1	21	44	І Господь дав їм мир навколо, усе так, як присягнув був їхнім батькам. І ніхто зо всіх їхніх ворогів на встояв перед ними, усіх їхніх ворогів Господь дав у їхню руку.
Josua	Josh	1	21	45	Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова, що Господь говорив до Ізраїлевого дому, усе збулося.
Josua	Josh	1	22	1	Тоді покликав Ісус племено Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,
Josua	Josh	1	22	2	та й сказав їм: Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.
Josua	Josh	1	22	3	Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували виконання заповідей Господа, Бога вашого.
Josua	Josh	1	22	4	А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверніться, та й ідіть собі до наметів своїх, до краю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йордану.
Josua	Josh	1	22	5	Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Закона, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею.
Josua	Josh	1	22	6	І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наметів своїх.
Josua	Josh	1	22	7	А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йордану на захід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наметів, то поблагословив їх,
Josua	Josh	1	22	8	та й сказав до них, говорячи: Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже численною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома одежами. Поділіть здобич від ваших ворогів із вашими братами.
Josua	Josh	1	22	9	І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло, що в ханаанському Краї, щоб піти до краю Ґілеад, до краю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.
Josua	Josh	1	22	10	І прийшли до йорданських могил, що в ханаанському Краї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника над Йорданом, жертівника великого на вид.
Josua	Josh	1	22	11	І почули Ізраїлеві сини таке: Оце збудували сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника навпроти ханаанського Краю, при йорданських могилах, на боці Ізраїлевих синів.
Josua	Josh	1	22	12	І почули це Ізраїлеві сини, і була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, щоб піти на них війною.
Josua	Josh	1	22	13	І послали Ізраїлеві сини до синів Рувимових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського краю Пінхаса, сина священика Елеазара,
Josua	Josh	1	22	14	та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.
Josua	Josh	1	22	15	І прийшли вони до синів Рувимових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського краю, та й говорили з ними, кажучи:
Josua	Josh	1	22	16	Так сказала вся Господня громада: Що це за переступ, що ви спроневірилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі жертівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.
Josua	Josh	1	22	17	Чи нам мало Пеорового гріха, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пораза в Господній громаді?
Josua	Josh	1	22	18	А ви відвертаєтеся сьогодні від Господа. І станеться, ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.
Josua	Josh	1	22	19	І справді, якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до Краю Господньої посілости, що там пробуває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудуванням собі жертівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.
Josua	Josh	1	22	20	Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневірився був переступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єдиний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх.
Josua	Josh	1	22	21	І відповіли сини Рувимові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:
Josua	Josh	1	22	22	Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль він буде знати. Не пощади нас цього дня, якщо бунтом і якщо переступом проти Господа ми це зробили,
Josua	Josh	1	22	23	якщо ми збудували собі жертівника на відвернення від Господа; а якщо ми будували на принесення цілопалення та жертви хлібної, і якщо на спорядження на ньому мирних жертов, то Господь Він відплатить,
Josua	Josh	1	22	24	і якщо ми не зробили цього з обавою про таку річ, говорячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?
Josua	Josh	1	22	25	Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йордан, нема вам наділу в Господі! І ваші сини відірвуть наших синів від боязні Господа.
Josua	Josh	1	22	26	Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопалення й не на жертву,
Josua	Josh	1	22	27	але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопаленнями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!
Josua	Josh	1	22	28	І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколінь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопалення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.
Josua	Josh	1	22	29	Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відвертатися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопалення, і на жертву хлібну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його.
Josua	Josh	1	22	30	І почув священик Пінхас та начальники громади й голови тисяч Ізраїлевих, що були з ним, ті слова, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх очах.
Josua	Josh	1	22	31	І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневірилися Господеві тим переступом, тепер ви визволили Ізраїлевих синів від Господньої руки.
Josua	Josh	1	22	32	І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського краю до Краю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали їм звіт.
Josua	Josh	1	22	33	І була добра та річ в очах синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.
Josua	Josh	1	22	34	І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь Він Бог.
Josua	Josh	1	23	1	І сталося по багатьох днях по тому, як Господь дав мир Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навколо, а Ісус постарів, увійшов у літа,
Josua	Josh	1	23	2	то покликав Ісус усього Ізраїля, його старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, та й сказав до них: Я постарів, увійшов у літа.
Josua	Josh	1	23	3	А ви бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, усім цим людям для вас, бо Господь, Бог ваш, Він Той воюючий для вас!
Josua	Josh	1	23	4	Дивіться, ось я поділив вам жеребком цих позосталих людей на спадок для ваших племен від Йордану, і всі народи, що вигубив я, аж по море Велике, місце заходу сонця.
Josua	Josh	1	23	5	А Господь, Бог ваш, Він пожене їх перед вами, і вижене їх перед вами, і ви посядете їхній Край, як говорив був Господь, Бог ваш, до вас.
Josua	Josh	1	23	6	І ви будете дуже сильні, щоб виконувати й чинити все, написане в книзі Закону Мойсеєвого, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч,
Josua	Josh	1	23	7	щоб ви не змішувалися з цими людьми, цими позосталими з вами, а ім'я їхніх богів ви не згадаєте, і не будете заприсягати ними, і не будете служити їм, і не будете вклонятися їм,
Josua	Josh	1	23	8	бо ви будете горнутися тільки до Господа, Бога вашого, як робили ви аж до цього дня.
Josua	Josh	1	23	9	І вигнав Господь перед вами народи великі та сильні, а ви не встояв ніхто перед вами аж до цього дня.
Josua	Josh	1	23	10	Один чоловік із вас сам жене тисячу, бо Господь, Бог ваш Він той Вояк для вас, як говорив був Він вам.
Josua	Josh	1	23	11	І будете ви дуже пильнувати про свої душі, щоб любити Господа, Бога вашого.
Josua	Josh	1	23	12	Бо якщо справді будете ви відвертатися й приліпитеся до решти цих народів, цих позосталих із вами, і будете свататися з ними, і будете змішуватися з ними, а вони з вами,
Josua	Josh	1	23	13	то дійсно будете ви знати, що Господь, Бог ваш, більш не гнатиме ці народи перед вами, і вони стануть для вас сіткою й пасткою, та батогом на ваші боки, та терням на ваші очі, аж поки ви не вигинете з-над цієї доброї землі, яку дав вам Господь, Бог ваш.
Josua	Josh	1	23	14	А я оце сьогодні відходжу дорогою всієї землі. А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово.
Josua	Josh	1	23	15	І станеться, отак, як збулося вам усе те добре слово, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, так наведе Господь на вас усе те слово зле, аж поки Він вигубить вас з-над цієї доброї землі, яку вам дав Господь, Бог ваш.
Josua	Josh	1	23	16	Коли ви переступите заповіта Господа, Бога вашого, що Він наказав вам, і підете й будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм, то запалиться гнів Господній на вас, і ви скоро погинете з того хорошого Краю, що його Він вам дав.
Josua	Josh	1	24	1	І зібрав Ісус усі Ізраїлеві племена до Сихему, і покликав Ізраїлевих старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, і поставали вони перед Божим лицем.
Josua	Josh	1	24	2	І сказав Ісус до всього народу: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: По тім боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим богам.
Josua	Josh	1	24	3	І взяв Я вашого батька Авраама з того боку Річки, і водив його по всьому ханаанському Краї, і розмножив насіння його, і дав йому Ісака.
Josua	Josh	1	24	4	І дав Я Ісакові Якова та Ісава, і дав Ісавові гору Сеїр, щоб її посів, а Яків та сини його зійшли до Єгипту.
Josua	Josh	1	24	5	І послав Я Мойсея та Аарона, та й ударив Єгипет, як зробив Я серед нього, а потому Я вивів вас.
Josua	Josh	1	24	6	І вивів Я ваших батьків із Єгипту, і ввійшли ви до моря, а Єгипет гнався за вашими батьками колесницями та верхівцями до Червоного моря.
Josua	Josh	1	24	7	І кликали вони до Господа, і Він поклав темряву між вами та між Єгиптянином, і навів на нього море, і воно покрило його, і ваші очі бачили те, що зробив Я в Єгипті. І сиділи ви в пустині багато днів.
Josua	Josh	1	24	8	І ввів я вас до краю амореян, що сидять по тім боці Йордану, і вони воювали з вами, а Я дав їх у вашу руку. І ви посіли їхній край, і Я вигубив їх перед вами.
Josua	Josh	1	24	9	І встав був Балак, син Ціппорів, цар моавський, і воював з Ізраїлем. І він послав і покликав Валаама, Беорового сина, щоб проклясти вас.
Josua	Josh	1	24	10	Та не хотів Я слухати Валаама, і він, благословляючи, поблагословив вас, і Я врятував вас від його руки.
Josua	Josh	1	24	11	І перейшли ви Йордан, і прийшли до Єрихону. І воювали з вами господарі Єрихону: періззеянин, і ханаанеянин, і хіттеянин, і ґірґашеянин, і хіввеянин, і євусеянин, а Я дав їх у вашу руку.
Josua	Josh	1	24	12	І послав Я перед вами шершня, і він вигнав їх перед вами, двох царів аморейських, не мечем твоїм і не луком твоїм.
Josua	Josh	1	24	13	І дав Я вам Край, що над ним ти не трудився, і міста, що їх ви не будували, і ви осілися в них; виноградники та оливки, яких ви не садили, ви їли.
Josua	Josh	1	24	14	А тепер бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді, і повідкидайте богів, яким служили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й служіть Господеві.
Josua	Josh	1	24	15	А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві.
Josua	Josh	1	24	16	І відповів народ та й сказав: Борони, нас Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!
Josua	Josh	1	24	17	Бо Господь, Бог наш, Він Той, що вивів нас та наших батьків з єгипетського краю, з дому рабства, і що зробив на наших очах ті великі знамена, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми перейшли серед них.
Josua	Josh	1	24	18	І повиганяв Господь усі народи та амореянина, мешканця цього Краю, перед нами. І ми будемо служити Господеві, бо Він Бог наш.
Josua	Josh	1	24	19	І сказав Ісус до народу: Ви не здолієте служити Господеві, бо Він Бог святий, Бог заздрісний Він. Не простить Він вашу провину та ваших гріхів.
Josua	Josh	1	24	20	Коли ви покинете Господа, і будете служити чужим богам, то Він вернеться, і зробить вам зло, і вигубить вас по тому, як робив був добро вам.
Josua	Josh	1	24	21	І сказав народ до Ісуса: Ні, таки Господеві будемо служити!
Josua	Josh	1	24	22	І сказав Ісус до народу: Ви свідки на себе, що ви вибрали Господа служити Йому. І сказали вони: Свідки!
Josua	Josh	1	24	23	А тепер покиньте чужих богів, що серед вас, і прихиліть своє серце до Господа, Бога Ізраїлевого.
Josua	Josh	1	24	24	І сказав народ до Ісуса: Господеві, Богові нашому, ми будемо служити, а голосу Його будемо слухатися!
Josua	Josh	1	24	25	І склав Ісус заповіта з народом того дня, і дав йому постанови та закони в Сихемі.
Josua	Josh	1	24	26	І написав Ісус ті слова в книзі Божого Закону, і взяв великого каменя, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині.
Josua	Josh	1	24	27	І сказав Ісус до всього народу: Ось оцей камінь буде на нас на свідчення, бо він чув усі Господні слова, що Він говорив з нами. І він буде на вас за свідка, щоб ви не виреклися вашого Бога.
Josua	Josh	1	24	28	І відпустив Ісус народ, кожного до спадку його.
Josua	Josh	1	24	29	І сталося по тих випадках, і вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.
Josua	Josh	1	24	30	І поховали його в границі спадку його, у Тімнат-Серахові, що в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.
Josua	Josh	1	24	31	І служив Ізраїль Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продовжили дні свої по Ісусі, і що знали всякий чин Господній, що зробив Він Ізраїлеві.
Josua	Josh	1	24	32	А Йосипові кості, які Ізраїлеві сини винесли були з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, що купив був Яків від синів Гамора, Сихемового батька, за сто кеситів.
Josua	Josh	1	24	33	І Елеазар, син Ааронів, умер, і поховали його на верхів'ї Пінхаса, його сина, яке було йому дане на Єфремовій горі.
Richter	Judg	1	1	1	І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?
Richter	Judg	1	1	2	І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.
Richter	Judg	1	1	3	І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.
Richter	Judg	1	1	4	І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.
Richter	Judg	1	1	5	І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.
Richter	Judg	1	1	6	І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.
Richter	Judg	1	1	7	І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!
Richter	Judg	1	1	8	І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.
Richter	Judg	1	1	9	А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.
Richter	Judg	1	1	10	І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.
Richter	Judg	1	1	11	А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.
Richter	Judg	1	1	12	І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.
Richter	Judg	1	1	13	І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
Richter	Judg	1	1	14	І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?
Richter	Judg	1	1	15	І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.
Richter	Judg	1	1	16	А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.
Richter	Judg	1	1	17	І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.
Richter	Judg	1	1	18	І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.
Richter	Judg	1	1	19	І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.
Richter	Judg	1	1	20	І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.
Richter	Judg	1	1	21	А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.
Richter	Judg	1	1	22	І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.
Richter	Judg	1	1	23	І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.
Richter	Judg	1	1	24	І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!
Richter	Judg	1	1	25	І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.
Richter	Judg	1	1	26	І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.
Richter	Judg	1	1	27	А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.
Richter	Judg	1	1	28	І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.
Richter	Judg	1	1	29	І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.
Richter	Judg	1	1	30	Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.
Richter	Judg	1	1	31	Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.
Richter	Judg	1	1	32	І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.
Richter	Judg	1	1	33	Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.
Richter	Judg	1	1	34	І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.
Richter	Judg	1	1	35	І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.
Richter	Judg	1	1	36	А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.
Richter	Judg	1	2	1	І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!
Richter	Judg	1	2	2	А ви не складете заповіту з мешканцями цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не слухали ви Мого голосу. Що це ви зробили?
Richter	Judg	1	2	3	І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.
Richter	Judg	1	2	4	І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.
Richter	Judg	1	2	5	І назвали ім'я того місця: Бохім, і приносили там жертви Господеві.
Richter	Judg	1	2	6	А Ісус відпустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посісти той Край.
Richter	Judg	1	2	7	І служив народ Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізраїлеві.
Richter	Judg	1	2	8	І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.
Richter	Judg	1	2	9	І поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.
Richter	Judg	1	2	10	І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.
Richter	Judg	1	2	11	І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам.
Richter	Judg	1	2	12	І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.
Richter	Judg	1	2	13	І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.
Richter	Judg	1	2	14	І запалав Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, і вони їх грабували. І Він передав їх у руку навколишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.
Richter	Judg	1	2	15	У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.
Richter	Judg	1	2	16	І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.
Richter	Judg	1	2	17	Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили!
Richter	Judg	1	2	18	А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх.
Richter	Judg	1	2	19	І бувало, як умирав той суддя, вони знову псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чинів своїх та своєї неслухняної дороги.
Richter	Judg	1	2	20	І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,
Richter	Judg	1	2	21	тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умираючи,
Richter	Judg	1	2	22	щоб випробувати ними Ізраїля, чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.
Richter	Judg	1	2	23	І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.
Richter	Judg	1	3	1	А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,
Richter	Judg	1	3	2	тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни, тільки таких, що перед тим не знали їх:
Richter	Judg	1	3	3	п'ять володарів филистимських, і всі ханаанеяни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.
Richter	Judg	1	3	4	І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися заповідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.
Richter	Judg	1	3	5	А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
Richter	Judg	1	3	6	І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.
Richter	Judg	1	3	7	І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам.
Richter	Judg	1	3	8	І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.
Richter	Judg	1	3	9	І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.
Richter	Judg	1	3	10	І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.
Richter	Judg	1	3	11	І мав Край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.
Richter	Judg	1	3	12	А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах.
Richter	Judg	1	3	13	І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.
Richter	Judg	1	3	14	І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.
Richter	Judg	1	3	15	І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавському.
Richter	Judg	1	3	16	І зробив собі Егуд меча, а в нього два вістря, ґошед довжина його, він прип'яв його під своїм убранням на стегні своєї правиці.
Richter	Judg	1	3	17	І приніс він того дарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон чоловік дуже товстий.
Richter	Judg	1	3	18	І сталося, коли він скінчив підносити того дарунка, то відпустив тих, що несли того дарунка.
Richter	Judg	1	3	19	А він вернувся від бовванів, що при Ґілґалі, та й сказав: У мене таємна справа до тебе, о царю! А той сказав: Тихо! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.
Richter	Judg	1	3	20	І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохолодній горниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: Я маю Боже слово для тебе. І той устав із стільця.
Richter	Judg	1	3	21	І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна своєї правиці, та й загнав його йому в живіт.
Richter	Judg	1	3	22	І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило за вістрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло вістря до міжкроччя.
Richter	Judg	1	3	23	І вийшов Егуд до сіней, і зачинив за собою двері тієї горниці, та й замкнув.
Richter	Judg	1	3	24	І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці замкнені. І вони сказали: Певне він для потреби своєї в прохолодному покої.
Richter	Judg	1	3	25	І чекали вони аж допізна, а ото він не відчиняє дверей горниці. І взяли вони ключа, і відчинили, аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!
Richter	Judg	1	3	26	А Егуд утік, поки вони зволікались. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.
Richter	Judg	1	3	27	І сталося, коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори, а він перед ними.
Richter	Judg	1	3	28	І сказав він до них: Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів! І зійшли вони за ним, і захопили йорданські переходи до Моаву, і не дали нікому перейти.
Richter	Judg	1	3	29	І побили вони Моава того часу, близько десяти тисяч чоловіка, кожного кремезного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.
Richter	Judg	1	3	30	І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдесят літ.
Richter	Judg	1	3	31	А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филистимлян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятував Ізраїля.
Richter	Judg	1	4	1	А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.
Richter	Judg	1	4	2	І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.
Richter	Judg	1	4	3	І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.
Richter	Judg	1	4	4	А Девора пророчиця, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.
Richter	Judg	1	4	5	І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.
Richter	Judg	1	4	6	І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.
Richter	Judg	1	4	7	А я приведу до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і колесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку.
Richter	Judg	1	4	8	І сказав до неї Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо не підеш зо мною, не піду.
Richter	Judg	1	4	9	А вона відказала: Піти піду з тобою, тільки не буде твоя слава на тій дорозі, якою ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сісеру. І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу.
Richter	Judg	1	4	10	І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка. І пішла з ним Девора.
Richter	Judg	1	4	11	А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого тестя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.
Richter	Judg	1	4	12	І донесли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.
Richter	Judg	1	4	13	І скликав Сісера всі свої колесниці, дев'ятсот залізних колесниць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до кішонської долини.
Richter	Judg	1	4	14	І сказала Девора до Барака: Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісеру в твою руку. Ось Господь вийшов перед тобою. І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіка.
Richter	Judg	1	4	15	І Господь привів у замішання Сісеру, і всі колесниці та ввесь той табір вістрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесниці, і побіг пішки.
Richter	Judg	1	4	16	А Барак гнався за колесницями та за табором аж до Харошет-Ґаґґоїму. І впав увесь табір Сісерин від вістря меча, не позосталось ані одного.
Richter	Judg	1	4	17	А Сісера втік пішки до намету Яїли, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.
Richter	Judg	1	4	18	І вийшла Яїл навпроти Сісери, і сказала до нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійся! І він зайшов до неї до намету, і вона накрила його килимом.
Richter	Judg	1	4	19	І сказав він до неї: Напій мене трохи водою, бо я спрагнений. І відкрила вона молочного бурдюка, і напоїла його, та й накрила його.
Richter	Judg	1	4	20	І сказав він до неї: Стань при вході намету. І якщо хто ввійде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто? то ти відповіси: Нема.
Richter	Judg	1	4	21	І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю. А він спав, змучений, і він помер.
Richter	Judg	1	4	22	А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!...
Richter	Judg	1	4	23	Так приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.
Richter	Judg	1	4	24	А рука Ізраїлевих синів була все тяжча над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанського.
Richter	Judg	1	5	1	І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи:
Richter	Judg	1	5	2	Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став, поблагословіте ви Господа!
Richter	Judg	1	5	3	Почуйте, царі, уші наставте, князі: я Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля!
Richter	Judg	1	5	4	Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою.
Richter	Judg	1	5	5	Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля.
Richter	Judg	1	5	6	За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли дороги, подорожні ж ходили крутими дорогами.
Richter	Judg	1	5	7	Не стало селянства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.
Richter	Judg	1	5	8	Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалась. Поправді кажу вам, небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!
Richter	Judg	1	5	9	Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для народу, поблагословіте ви Господа!
Richter	Judg	1	5	10	Ті, хто їздить на білих ослицях, хто сидить на килимах та дорогою ходить, оповідайте!
Richter	Judg	1	5	11	Через крик при ділінні здобичі між місцями, де воду беруть, там виспівують правди Господні, правди селянства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній народ.
Richter	Judg	1	5	12	Збудися, збудися, Деворо! Збудися, збудися, і пісню співай! Устань, Бараку, і візьми до неволі своїх полонених, сину Авіноамів!
Richter	Judg	1	5	13	Тоді позосталий зійшов до потужних народу, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.
Richter	Judg	1	5	14	Від Єфрема прийшли були ті, що в Амалику їх корень; Веніямин за тобою, серед народів твоїх; від Махіра зійшли були провідники; а від Завулона оті, хто веде пером писаря.
Richter	Judg	1	5	15	І князі Іссахарові разом з Деворою, і Іссахар, як Барак, був відпущений пішки в долину. Великі вивідування у Рувимових відділах!
Richter	Judg	1	5	16	Чого ти усівсь між кошарами, щоб слухати мекання стад? Великі вивідування у Рувимових відділах!
Richter	Judg	1	5	17	Пробуває Ґілеад на тім боці Йордану, а Дан чому на кораблях буде мешкати він? На березі моря осівся Асир, і при потоках своїх пробуває.
Richter	Judg	1	5	18	Завулон це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим на польових висотах.
Richter	Judg	1	5	19	Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здобичі срібла не взяли.
Richter	Judg	1	5	20	Із неба войовано, зорі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.
Richter	Judg	1	5	21	Кішонський потік позмітав їх, потік стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе моя!
Richter	Judg	1	5	22	Тоді стукотіли копита коня від бігу швидкого, від бігу його скакунів!
Richter	Judg	1	5	23	Прокляніте Мероза, каже Ангол Господній, проклясти прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на поміч з хоробрими!
Richter	Judg	1	5	24	Нехай буде благословенна між жінками Яїл, жінка кенанеянина Хевера, нехай буде благословенна вона між жінками в наметі.
Richter	Judg	1	5	25	Води він просив подала молока, у царській чаші принесла п'янке молоко.
Richter	Judg	1	5	26	Ліву руку свою до кілка простягає, а правицю свою до молотка робітничого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому голову, і скроню розбила й пробила йому..
Richter	Judg	1	5	27	Між ноги її він схилився, упав і лежав, між ноги її він схилився, упав, де схиливсь, там забитий упав.
Richter	Judg	1	5	28	Через вікно виглядала та голосила Сісерина мати крізь ґрати: Чому колесниця його припізнилась вернутись? Чому припізнились колеса запряжок його?
Richter	Judg	1	5	29	Мудрі княгині її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:
Richter	Judg	1	5	30	Ось здобич знаходять та ділять вони, бранка, дві бранці на кожного мужа! А здобич із шат кольорових Сісері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, на два боки гаптована, жінці на шию.
Richter	Judg	1	5	31	Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй! І Край мав мир сорок літ.
Richter	Judg	1	6	1	А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ.
Richter	Judg	1	6	2	І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині.
Richter	Judg	1	6	3	І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього.
Richter	Judg	1	6	4	І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла,
Richter	Judg	1	6	5	бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його.
Richter	Judg	1	6	6	І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.
Richter	Judg	1	6	7	І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,
Richter	Judg	1	6	8	то Господь послав до Ізраїлевих синів мужа пророка, а він сказав їм: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому рабства.
Richter	Judg	1	6	9	І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас тиснув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній Край віддав вам.
Richter	Judg	1	6	10	І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому краї сидите ви. Та ви не послухалися Мого голосу!
Richter	Judg	1	6	11	І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедеон молотив пшеницю в виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами.
Richter	Judg	1	6	12	І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: Господь з тобою, хоробрий мужу!
Richter	Judg	1	6	13	А Гедеон сказав до нього: О, Пане мій, якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це? І де всі Його чуда, про які оповідали нам наші батьки, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна.
Richter	Judg	1	6	14	І обернувся до нього Господь і сказав: Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе.
Richter	Judg	1	6	15	І відказав Йому Гедеон: О, Господи мій, чим я спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденніша в Манасії, а я наймолодший у домі батька свого.
Richter	Judg	1	6	16	І сказав йому Господь: Але Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіянітян, як одного чоловіка.
Richter	Judg	1	6	17	А той до Нього сказав: Якщо знайшов я милість в очах Твоїх, то зроби мені ознаку, що Ти говориш зо мною.
Richter	Judg	1	6	18	Не відходь же звідси, аж поки я не прийду до Тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед лицем Твоїм. А Той відказав: Я буду сидіти аж до твого повернення.
Richter	Judg	1	6	19	І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня, і опрісноків з ефи муки, м'ясо поклав до коша, а юшку влив до горщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.
Richter	Judg	1	6	20	І сказав до нього Ангол Божий: Візьми це м'ясо й ці опрісноки, та й поклади на оцю скелю, а юшку вилий. І той так зробив.
Richter	Judg	1	6	21	І витягнув Ангол Господній кінець палиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрісноків, і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрісноки, а Ангол Господній зник з його очей.
Richter	Judg	1	6	22	І побачив Гедеон, що це Ангол Господній. І сказав Гедеон: Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя.
Richter	Judg	1	6	23	І сказав йому Господь: Мир тобі, не бійся, не помреш!
Richter	Judg	1	6	24	І Гедеон збудував там жертівника для Господа, і назвав ім'я йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.
Richter	Judg	1	6	25	І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми бичка з волів батька свого, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового жертівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.
Richter	Judg	1	6	26	І збудуєш жертівника Господеві, Богові своєму, на верху цієї твердині, у порядку. І візьмеш другого бичка, і принесеш цілопалення дровами з святого дерева, яке зрубаєш.
Richter	Judg	1	6	27	І взяв Гедеон десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі.
Richter	Judg	1	6	28	І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваалів розбитий, а святе дерево, що при ньому, порубане, а другого бичка принесено в жертву на збудованому жертівнику.
Richter	Judg	1	6	29	І говорили вони один одному: Хто зробив оцю річ? І вони вивідували й шукали, та й сказали: Гедеон, син Йоашів, зробив оцю річ.
Richter	Judg	1	6	30	І сказали люди того міста до Йоаша: Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому.
Richter	Judg	1	6	31	І сказав Йоаш до всіх, що стояли при ньому: Чи ви будете обставати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його жертівника.
Richter	Judg	1	6	32	І він назвав ім'я йому того дня: Єруббаал, говорячи: Нехай змагається з ним Ваал, бо він розбив його жертівника.
Richter	Judg	1	6	33	А всі мідіяніти й амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли Йордан, і таборували в долині Ізреел.
Richter	Judg	1	6	34	А Дух Господній зійшов на Гедеона, і він засурмив у сурму, і був скликаний Авіезер за ним.
Richter	Judg	1	6	35	І він послав послів по всьому Манасії, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Асира, і до Завулона, і до Нефталима, і вони вийшли навперейми них.
Richter	Judg	1	6	36	І сказав Гедеон до Бога: Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив,
Richter	Judg	1	6	37	то ось я розстелю на тоці вовняне руно; якщо роса буде на самім руні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!
Richter	Judg	1	6	38	І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстелив руно, і вичавив росу з руна, повне горня води.
Richter	Judg	1	6	39	І сказав Гедеон до Бога: Нехай не запалиться гнів Твій на мене, нехай я скажу тільки цей раз, нехай но я спробую руном тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні, а на всій землі нехай буде роса.
Richter	Judg	1	6	40	І Бог зробив так тієї ночі, і було сухо на самім руні, а на всій землі була роса.
Richter	Judg	1	7	1	І встав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен-Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів'ат-Гамморев долині.
Richter	Judg	1	7	2	І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.
Richter	Judg	1	7	3	А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.
Richter	Judg	1	7	4	І сказав Господь до Гедеона: Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде.
Richter	Judg	1	7	5	І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, поставиш його окремо.
Richter	Judg	1	7	6	І було число тих, що хлептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити воду.
Richter	Judg	1	7	7	І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце.
Richter	Judg	1	7	8	І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужа затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.
Richter	Judg	1	7	9	І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.
Richter	Judg	1	7	10	А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табору.
Richter	Judg	1	7	11	І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі.
Richter	Judg	1	7	12	А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо численности.
Richter	Judg	1	7	13	І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув.
Richter	Judg	1	7	14	І відповів його друг та й сказав: Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір.
Richter	Judg	1	7	15	І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!
Richter	Judg	1	7	16	І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків.
Richter	Judg	1	7	17	І сказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, як я зроблю, так зробите й ви.
Richter	Judg	1	7	18	І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!
Richter	Judg	1	7	19	І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.
Richter	Judg	1	7	20	І засурмили три відділи в сурми, і поторощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці сурми, щоб сурмити. І кричали вони: Меч за Господа та за Гедеона!
Richter	Judg	1	7	21	І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.
Richter	Judg	1	7	22	І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.
Richter	Judg	1	7	23	І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, і вони гналися за мідіянітянами.
Richter	Judg	1	7	24	А по всіх Єфремових горах Гедеон послав послів, говорячи: Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йордан. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йордан.
Richter	Judg	1	7	25	І вони захопили двох мідіянітянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.
Richter	Judg	1	8	1	І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.
Richter	Judg	1	8	2	І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?
Richter	Judg	1	8	3	У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.
Richter	Judg	1	8	4	І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.
Richter	Judg	1	8	5	І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.
Richter	Judg	1	8	6	І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?
Richter	Judg	1	8	7	І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!
Richter	Judg	1	8	8	І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.
Richter	Judg	1	8	9	І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.
Richter	Judg	1	8	10	А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.
Richter	Judg	1	8	11	А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.
Richter	Judg	1	8	12	І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.
Richter	Judg	1	8	13	І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.
Richter	Judg	1	8	14	І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.
Richter	Judg	1	8	15	І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?
Richter	Judg	1	8	16	І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.
Richter	Judg	1	8	17	А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.
Richter	Judg	1	8	18	І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.
Richter	Judg	1	8	19	А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!
Richter	Judg	1	8	20	І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.
Richter	Judg	1	8	21	І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.
Richter	Judg	1	8	22	І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.
Richter	Judg	1	8	23	І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.
Richter	Judg	1	8	24	І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.
Richter	Judg	1	8	25	І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.
Richter	Judg	1	8	26	І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.
Richter	Judg	1	8	27	А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.
Richter	Judg	1	8	28	І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.
Richter	Judg	1	8	29	І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.
Richter	Judg	1	8	30	А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.
Richter	Judg	1	8	31	А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.
Richter	Judg	1	8	32	І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.
Richter	Judg	1	8	33	І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.
Richter	Judg	1	8	34	І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.
Richter	Judg	1	8	35	І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.
Richter	Judg	1	9	1	І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:
Richter	Judg	1	9	2	Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.
Richter	Judg	1	9	3	І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.
Richter	Judg	1	9	4	І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.
Richter	Judg	1	9	5	А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.
Richter	Judg	1	9	6	І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.
Richter	Judg	1	9	7	І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!
Richter	Judg	1	9	8	Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!
Richter	Judg	1	9	9	А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?
Richter	Judg	1	9	10	І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!
Richter	Judg	1	9	11	І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?
Richter	Judg	1	9	12	І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!
Richter	Judg	1	9	13	І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?
Richter	Judg	1	9	14	Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!
Richter	Judg	1	9	15	А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!
Richter	Judg	1	9	16	А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,
Richter	Judg	1	9	17	бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,
Richter	Judg	1	9	18	а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,
Richter	Judg	1	9	19	і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!
Richter	Judg	1	9	20	А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.
Richter	Judg	1	9	21	І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.
Richter	Judg	1	9	22	І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.
Richter	Judg	1	9	23	І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,
Richter	Judg	1	9	24	щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.
Richter	Judg	1	9	25	І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.
Richter	Judg	1	9	26	І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.
Richter	Judg	1	9	27	І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.
Richter	Judg	1	9	28	І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?
Richter	Judg	1	9	29	А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!
Richter	Judg	1	9	30	І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.
Richter	Judg	1	9	31	І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.
Richter	Judg	1	9	32	А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.
Richter	Judg	1	9	33	І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.
Richter	Judg	1	9	34	І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.
Richter	Judg	1	9	35	І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.
Richter	Judg	1	9	36	А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!
Richter	Judg	1	9	37	А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.
Richter	Judg	1	9	38	І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!
Richter	Judg	1	9	39	І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.
Richter	Judg	1	9	40	І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.
Richter	Judg	1	9	41	І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.
Richter	Judg	1	9	42	І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.
Richter	Judg	1	9	43	І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.
Richter	Judg	1	9	44	А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.
Richter	Judg	1	9	45	І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.
Richter	Judg	1	9	46	І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.
Richter	Judg	1	9	47	І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.
Richter	Judg	1	9	48	І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.
Richter	Judg	1	9	49	І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.
Richter	Judg	1	9	50	І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.
Richter	Judg	1	9	51	А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.
Richter	Judg	1	9	52	І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.
Richter	Judg	1	9	53	Тоді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.
Richter	Judg	1	9	54	І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.
Richter	Judg	1	9	55	І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.
Richter	Judg	1	9	56	І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.
Richter	Judg	1	9	57	А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.
Richter	Judg	1	10	1	І став по Авімелехові на спасіння Ізраїля Тола, син Пуї, сина Додового, муж Іссахарів. І він сидів у Шамірі в Єфремових горах.
Richter	Judg	1	10	2	І судив він Ізраїля двадцять і три роки, та й помер, і був похований в Шамірі.
Richter	Judg	1	10	3	І став по ньому Яір ґілеадеянин, і судив Ізраїля двадцять і два роки.
Richter	Judg	1	10	4	І було в нього тридцять синів, що їздили на тридцяти молодих ослах, а в них тридцять міст, їх кличуть аж до цього дня: Яірові села, що в ґілеадському краї.
Richter	Judg	1	10	5	І помер Яір, і був похований в Камоні.
Richter	Judg	1	10	6	А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам та Астартам, і богам арамським, і богам сидонським, і богам моавським, і богам аммонських синів, і богам филистимським. І покинули вони Господа, і не служили Йому.
Richter	Judg	1	10	7	І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх в руку филистимлян та в руку синів Аммонових.
Richter	Judg	1	10	8	І вони били й мучили Ізраїлевих синів від того року, і гнобили вісімнадцять років усіх Ізраїлевих синів, що по той бік Йордану в аморейському краї, що в Ґілеаді.
Richter	Judg	1	10	9	І перейшли Аммонові сини Йордан, щоб воювати також з Юдою й з Веніямином та з Єфремовим домом. І Ізраїлеві було дуже тісно!
Richter	Judg	1	10	10	І кликали Ізраїлеві сини до Господа, говорячи: Згрішили ми Тобі, бо ми покинули свого Бога, і служили Ваалам.
Richter	Judg	1	10	11	І сказав Господь до Ізраїлевих синів: Чи ж не спас Я вас від Єгипту, і від амореянина, і від Аммонових синів, і від филистимлян?
Richter	Judg	1	10	12	А сидоняни, і Амалик, і Маон гнобили вас, і ви кликали до Мене, і Я спас вас від їхньої руки.
Richter	Judg	1	10	13	А ви полишили Мене, і служили іншим богам, тому більше не спасатиму вас.
Richter	Judg	1	10	14	Ідіть, і кличте до тих богів, що ви вибрали їх, вони спасуть вас у часі вашого утиску.
Richter	Judg	1	10	15	І сказали Ізраїлеві сини до Господа: Згрішили ми! Зроби Ти нам усе, як добре в очах Твоїх. Тільки спаси нас цього дня!
Richter	Judg	1	10	16	І повикидали вони з-поміж себе чужих богів, та й служили Господеві. І знетерпеливилась душа Його через Ізраїлеве страждання.
Richter	Judg	1	10	17	А Аммонові сини були скликані, та й таборували в Ґілеаді. І були зібрані Ізраїлеві сини, та й таборували в Міцпі.
Richter	Judg	1	10	18	І сказали той народ та ґілеадські князі, один до одного: Хто той чоловік, що зачне воювати з Аммоновими синами? Він стане головою для всіх ґілеадських мешканців.
Richter	Judg	1	11	1	А ґілеадянин Їфтах був хоробрий вояк. А він був син блудливої жінки, і з нею Ґілеад породив Їфтаха.
Richter	Judg	1	11	2	І породила Ґілеадова жінка йому синів. І повиростали сини тієї жінки, та й вигнали Їфтаха, і сказали йому: Не будеш володіти в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки!
Richter	Judg	1	11	3	І втік Їфтах перед своїми братами, і осівся в краї Тов. І зібралися до Їфтаха гулящі люди, та й виходили з ним.
Richter	Judg	1	11	4	І сталося по часі, і воювали Аммонові сини з Ізраїлем.
Richter	Judg	1	11	5	І сталося, як воювали Аммонові сини з Ізраїлем, то пішли ґілеадські старші, щоб забрати Їфтаха з краю Тов.
Richter	Judg	1	11	6	І сказали вони до Їфтаха: Іди ж, і будеш нам провідником, і будемо воювати з Аммоновими синами.
Richter	Judg	1	11	7	І сказав Їфтах до ґілеадських старших: Чи ж не ви зненавидили мене, і вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді?
Richter	Judg	1	11	8	І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: Зате ми тепер вернулися до тебе! І ти піди з нами, і будемо воювати з Аммоновими синами, і станеш нам головою для всіх мешканців ґілеадських.
Richter	Judg	1	11	9	І сказав Їфтах до ґілеадських старших: Якщо ви мене вернете воювати з Аммоновими синами, і Господь дасть їх, щоб були побиті передо мною, то чи я стану вам головою?
Richter	Judg	1	11	10	І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: Нехай Господь буде свідком поміж нами, що так, як слово твоє, так зробимо.
Richter	Judg	1	11	11	І пішов Їфтах з ґілеадськими старшими, і народ настановив його собі за голову та провідника, а Їфтах промовляв усі свої слова перед Господнім лицем у Міцпі.
Richter	Judg	1	11	12	І послав Їфтах послів до царів Аммонових синів, говорячи: Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати з моїм краєм?
Richter	Judg	1	11	13	І сказав цар Аммонових синів до Їфтахових послів: Бо Ізраїль забрав мій край, коли він виходив з Єгипту, від Арнону й аж до Яббоку та аж до Йордану. А тепер верни ж їх у мирі.
Richter	Judg	1	11	14	А Їфтах ще послав послів до царя Аммонових синів,
Richter	Judg	1	11	15	і сказав йому: Так сказав Їфтах: Не взяв Ізраїль краю Моавого та краю Аммонових синів,
Richter	Judg	1	11	16	бо коли йшли вони з Єгипту, то Ізраїль ішов по пустині аж до Червоного моря, і прийшов до Кадешу.
Richter	Judg	1	11	17	І послав Ізраїль послів до едомського царя, говорячи: Нехай я перейду твоїм краєм, та не послухав едомський цар. І послав він також до царя моавського, та й той не хотів. І осівся Ізраїль у Кадешу.
Richter	Judg	1	11	18	І пішов він пустинею, і обійшов край едомський та край моавський, і прийшов зо сходу сонця до моавського краю, та й таборували по тім боці Арнону, а в моавські границі не входили, бо Арнон границя Моава.
Richter	Judg	1	11	19	І послав Ізраїль послів до Сихона, царя аморейського, царя хешбонського, і сказав йому Ізраїль: Нехай ми перейдемо твоїм краєм аж до місця свого.
Richter	Judg	1	11	20	І не вірив Сихон Ізраїлеві, щоб він мирно перейшов його границями. І зібрав Сихон увесь народ свій, та й таборували в Йохці, і воювали з Ізраїлем.
Richter	Judg	1	11	21	І дав Господь, Бог Ізраїля, Сихона та ввесь народ його в Ізраїлеву руку, вони побили їх. І посів Ізраїль увесь край амореянина, мешканця того краю.
Richter	Judg	1	11	22	І вони посіли всю аморейську країну від Арнону й аж до Яббоку, і від пустині та аж до Йордану.
Richter	Judg	1	11	23	А тепер Господь, Бог Ізраїлів, вигнав Амореянина перед народом Своїм, Ізраїлем, а ти посядеш його?
Richter	Judg	1	11	24	Отож, що дасть тобі на насліддя Кемош, бог твій, те ти посядеш, а все, де вигнав Господь, Бог наш, перед нами, те ми посядемо.
Richter	Judg	1	11	25	А тепер чи справді ти ліпший від Балака, Ціппорового сина, царя моавського? Чи сваритися сварився він з Ізраїлем? Чи воювати воював із ними?
Richter	Judg	1	11	26	Коли Ізраїль сидів у Хешбоні та в підлеглих містах його, і в Ар'орі та в підлеглих містах його, і по всіх містах, що над Арноном, три сотні літ, то чому не відібрали ви їх за той час?
Richter	Judg	1	11	27	А тобі я не згрішив, а ти робиш зо мною зло, щоб воювати зо мною. Нехай розсудить Господь, що судить сьогодні між Ізраїлевими синами та між синами Аммоновими.
Richter	Judg	1	11	28	Та цар Аммонових синів не послухався слів Їфтаха, що до нього посилав.
Richter	Judg	1	11	29	І Дух Господній перебував на Їфтахові, і він перейшов Ґілеад та Манасію, і перейшов ґілеадську Міцпе, а з ґілеадської Міцпе перейшов до Аммонових синів.
Richter	Judg	1	11	30	І обіцяв Їфтах обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою руку,
Richter	Judg	1	11	31	то станеться, виходячий, що вийде з дверей мого дому навпроти мене, коли я вертатимусь з миром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу його в цілопалення.
Richter	Judg	1	11	32	І прийшов Їфтах до Аммонових синів воювати з ними, а Господь дав їх у його руку.
Richter	Judg	1	11	33	І він побив їх дуже великою поразкою від Ароеру й аж туди, де йти до Мінніту, двадцять міст, і аж до Авел-Кераміму. І впокорилися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими.
Richter	Judg	1	11	34	І прийшов Їфтах до Міцпи до свого дому, аж ось виходить навпроти нього дочка його з бубнами та з танцями! А вона була в нього тільки одна, не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки.
Richter	Judg	1	11	35	І сталося, як він побачив її, то роздер одежу свою та й сказав: Ах, дочко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасливлять мене. Бо я дав Господеві обіта, і не можу відмовитися від нього.
Richter	Judg	1	11	36	А вона відказала йому: Батьку мій, ти дав обітницю Господеві, зроби мені, як вийшло з твоїх уст, коли Господь зробив тобі пімсту на твоїх ворогів, на Аммонових синів.
Richter	Judg	1	11	37	І сказала вона до свого батька: Нехай буде мені зроблена оця річ: відпусти мене на два місяці, і нехай я піду й зійду на гору, і нехай оплачу дівування своє я та приятельки мої.
Richter	Judg	1	11	38	А він сказав: Іди! І послав її на два місяці. І пішла вона та її приятельки, і оплакувала дівування своє.
Richter	Judg	1	11	39	І сталося в кінці двох місяців, і вернулася вона до батька свого, а він учинив над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа. І сталося це звичаєм в Ізраїлі:
Richter	Judg	1	11	40	рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році.
Richter	Judg	1	12	1	І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ та й сказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою.
Richter	Judg	1	12	2	І сказав їм Їфтах: Велику боротьбу мав я та народ мій з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не спасли мене з його руки.
Richter	Judg	1	12	3	І коли я побачив, що ви не спасете, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього дня, щоб воювати зо мною?
Richter	Judg	1	12	4	І зібрав Їфтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побили ґілеадські люди Єфрема, бо ті сказали: Ви Єфремові втікачі, Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією.
Richter	Judg	1	12	5	І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні.
Richter	Judg	1	12	6	І казали йому: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі.
Richter	Judg	1	12	7	І судив Їфтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований у місті Ґілеаді.
Richter	Judg	1	12	8	А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.
Richter	Judg	1	12	9	І було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він відпустив заміж назовні, і тридцять дочок впровадив для синів своїх з-назовні. І судив він Ізраїля сім літ.
Richter	Judg	1	12	10	І помер Івцан і був похований в Віфлеємі.
Richter	Judg	1	12	11	А по ньому Ізраїля судив завулонівець Елон, і судив Ізраїля десять літ.
Richter	Judg	1	12	12	І помер завулонівець Елон, і був похований в Айялоні, у Завулоновім краї.
Richter	Judg	1	12	13	А по ньому Ізраїля судив Авдон, син Гіллела, пір'атонянин.
Richter	Judg	1	12	14	І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на семидесяти молодих ослах. І судив він Ізраїля вісім літ.
Richter	Judg	1	12	15	І помер Авдон, син Гіллела, пір'атонянин, і був похований в Єфремовім краї, на горі амаликеянина.
Richter	Judg	1	13	1	А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах. І Господь віддав їх у руку филистимлян на сорок літ.
Richter	Judg	1	13	2	І був один чоловік з Цар'ї, данівець з роду, а ім'я йому Маноах. А жінка його була неплідна, і не родила.
Richter	Judg	1	13	3	І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.
Richter	Judg	1	13	4	А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого,
Richter	Judg	1	13	5	бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян.
Richter	Judg	1	13	6	І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого Ангола, дуже грізний. І я не питала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.
Richter	Judg	1	13	7	І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і породиш сина, а тепер не пий вина та п'янкого напою, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерти своєї.
Richter	Judg	1	13	8	І благав Маноах Господа, та й сказав: О Господи, Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться.
Richter	Judg	1	13	9	І вислухав Бог цей Маноахів голос, і прийшов Божий Ангол ще до тієї жінки. А вона сиділа на полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.
Richter	Judg	1	13	10	І поспішила та жінка, і побігла та й оповіла чоловікові своєму, і сказала до нього: Ось з'явився мені той чоловік, що приходив був того дня до мене.
Richter	Judg	1	13	11	І встав, і пішов Маноах за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й сказав йому: Чи ти той чоловік, що говорив до цієї жінки? А той сказав: Я.
Richter	Judg	1	13	12	І сказав Маноах: Тепер нехай сповниться слово твоє. Та як нам виховувати ту дитину, і що чинити з нею?
Richter	Judg	1	13	13	І сказав Ангол Господній до Маноаха: Усього, що сказав я жінці, нехай вона стережеться.
Richter	Judg	1	13	14	Усього, що виходить із виноградного куща, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого нехай не п'є, і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я наказав.
Richter	Judg	1	13	15	І сказав Маноах до Ангола Господнього: Нехай ми задержимо тебе, і приготовимо для тебе козля.
Richter	Judg	1	13	16	І сказав Ангол Господній до Маноаха: Якщо ти задержиш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо приготуєш цілопалення для Господа принесеш його. Бо Маноах не знав, що це Ангол Господній.
Richter	Judg	1	13	17	І сказав Маноах до Господнього Ангола: Яке ім'я твоє? Коли сповниться твоє слово, то ми вшануємо тебе.
Richter	Judg	1	13	18	І сказав йому Ангол Господній: Чому ти питаєшся про моє ім'я? Воно дивне.
Richter	Judg	1	13	19	І взяв Маноах козля та жертву хлібну, і на скелі приніс Господеві. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.
Richter	Judg	1	13	20	І сталося, коли полум'я підіймалося з-над жертівника до неба, то Ангол Господній вознісся в полум'ї жертівника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.
Richter	Judg	1	13	21	І Ангол Господній більш уже не появлявся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ангол Господній.
Richter	Judg	1	13	22	І сказав Маноах до своєї жінки: Ми справді помремо, бо ми бачили Бога.
Richter	Judg	1	13	23	І сказала йому жінка його: Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з нашої руки цілопалення та хлібної жертви, і не дав би нам побачити всього цього, і не об'явив би нам цього часу речі, як це.
Richter	Judg	1	13	24	І породила та жінка сина, і назвала ім'я йому: Самсон. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.
Richter	Judg	1	13	25	А Дух Господній почав діяти в ньому в Дановім таборі між Цор'а та між Ештаолом.
Richter	Judg	1	14	1	І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.
Richter	Judg	1	14	2	І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку.
Richter	Judg	1	14	3	І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мені, бо вона люба очам моїм.
Richter	Judg	1	14	4	А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.
Richter	Judg	1	14	5	І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук.
Richter	Judg	1	14	6	І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.
Richter	Judg	1	14	7	І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах.
Richter	Judg	1	14	8	А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.
Richter	Judg	1	14	9	І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.
Richter	Judg	1	14	10	І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки.
Richter	Judg	1	14	11	І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.
Richter	Judg	1	14	12	І сказав їм Самсон: Нехай но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.
Richter	Judg	1	14	13	А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її.
Richter	Judg	1	14	14	І він сказав їм: З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні.
Richter	Judg	1	14	15	І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?
Richter	Judg	1	14	16	І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав. А він їй сказав: Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?
Richter	Judg	1	14	17	А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.
Richter	Judg	1	14	18	І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Що солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відказав: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.
Richter	Judg	1	14	19	І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого.
Richter	Judg	1	14	20	А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.
Richter	Judg	1	15	1	А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти.
Richter	Judg	1	15	2	І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї.
Richter	Judg	1	15	3	І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло.
Richter	Judg	1	15	4	І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.
Richter	Judg	1	15	5	І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.
Richter	Judg	1	15	6	І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.
Richter	Judg	1	15	7	І сказав їм Самсон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану.
Richter	Judg	1	15	8	І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.
Richter	Judg	1	15	9	І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.
Richter	Judg	1	15	10	І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив.
Richter	Judg	1	15	11	І пішли три тисячі люда від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробили мені, так я зробив їм.
Richter	Judg	1	15	12	І сказали йому: Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб'єте мене.
Richter	Judg	1	15	13	А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв'яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі.
Richter	Judg	1	15	14	Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його.
Richter	Judg	1	15	15	І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.
Richter	Judg	1	15	16	І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою цією щелепою тисячу люда побив я.
Richter	Judg	1	15	17	І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім'я тому місцю: Рамат-Лехі.
Richter	Judg	1	15	18	І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних.
Richter	Judg	1	15	19	І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.
Richter	Judg	1	15	20	І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.
Richter	Judg	1	16	1	І пішов Самсон до Гази, і побачив там жінку блудницю, і ввійшов до неї.
Richter	Judg	1	16	2	А аззеянам донесли, говорячи: Самсон прийшов сюди! І оточили вони, і чатували на нього всю ніч у міській брамі. І вони тихо поводилися всю ніч, говорячи: Будемо чатувати аж до ранішнього світу, і заб'ємо його.
Richter	Judg	1	16	3	І лежав Самсон аж до півночі. А опівночі встав, і схопив за двері міської брами та за обидва бічні одвірки, та й вирвав їх разом із засувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхів'я гори, що навпроти Хеврону.
Richter	Judg	1	16	4	І сталося потому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім'я їй Деліла.
Richter	Judg	1	16	5	І прийшли до неї филистимські володарі, та й сказали їй: Намов його та й побач, у чому його велика сила, і чим переможемо його та зв'яжемо його, щоб упокорити його? А ми кожен дамо тобі тисячу й сто шеклів срібла.
Richter	Judg	1	16	6	І сказала Деліла до Самсона: Розкажи мені, у чому твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упокорити тебе?
Richter	Judg	1	16	7	І сказав їй Самсон: Якщо зв'яжуть мене сімома мокрими шнурами, що ще не висушені, то ослабну та й стану, як кожен із людей.
Richter	Judg	1	16	8	І принесли їй филистимські володарі сім мокрих шнурів, що ще не були висушені, а вона зв'язала його ними.
Richter	Judg	1	16	9	А засідка сиділа в неї в іншій кімнаті. І вона сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! І він розірвав ті шнури, як розривається нитка з клоччя, коли понюхає огню. І не пізнана була його сила.
Richter	Judg	1	16	10	І сказала Деліла до Самсона: Оце ти обманив мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'язати тебе?
Richter	Judg	1	16	11	А він їй сказав: Якщо справді зв'яжуть мене новими суканими шнурами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей.
Richter	Judg	1	16	12	І взяла Деліла нові шнури, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А засідка сиділа в іншій кімнаті. І він зірвав їх зо своїх плечей, немов нитку.
Richter	Judg	1	16	13	І сказала Деліла Самсонові: Досі ти обманював мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв'язати тебе? А він їй сказав: Якщо утчеш сім кучерів моєї голови з основою.
Richter	Judg	1	16	14	І вона прибила їх ткацьким клинком, та й сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А він обудився зо сну свого, та й вирвав ткацького клинка тканини та основу.
Richter	Judg	1	16	15	І сказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обманив ти мене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила.
Richter	Judg	1	16	16	І сталося, коли вона докучала йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпеливилася душа його на смерть.
Richter	Judg	1	16	17	І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: Бритва не торкалась моєї голови, бо я Божий назорей від утроби своєї матері. Якщо я буду оголений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна людина.
Richter	Judg	1	16	18	І побачила Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филистимських володарів, говорячи: Прийдіть і цим разом, бо він розповів мені все своє серце. І прийшли до неї филистимські володарі, і знесли срібло в своїй руці.
Richter	Judg	1	16	19	А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказала оголити сім кучерів його голови. І став він слабнути, і відступила від нього сила його.
Richter	Judg	1	16	20	І сказала вона: Филистимляни на тебе, Самсоне! І збудився він зо сну свого та й сказав: Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся. А він не знав, що Господь відступився від нього.
Richter	Judg	1	16	21	І взяли його филистимляни, та й вибрали очі йому. І вони звели його до Гази, і зв'язали його мідяними ланцюгами, і він молов у домі ув'язнених.
Richter	Judg	1	16	22	А волос голови його зачав рости по тому, як був він оголений.
Richter	Judg	1	16	23	А филистимські володарі зібралися, щоб принести велику жертву Даґонові, своєму богові, та повеселитися. І сказали вони: Наш бог передав у нашу руку Самсона, ворога нашого.
Richter	Judg	1	16	24	І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустошителя нашого краю, який наші трупи намножив.
Richter	Judg	1	16	25	І сталося, коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: Покличте Самсона, і нехай він посмішить нас. І покликали Самсона з дому ув'язнених, і він витівав жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпами.
Richter	Judg	1	16	26	І сказав Самсон юнакові, що держав його за руку: Пусти мене, і дай доторкнутися мені до тих стовпів, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпруся на них.
Richter	Judg	1	16	27	А той дім був повен чоловіків та жінок, і туди зібралися всі филистимські володарі, а на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що приглядалися до жартів Самсона.
Richter	Judg	1	16	28	І кликнув Самсон до Господа, та й сказав: Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, і нехай я пімщу филистимлянам одну пімсту за двоє очей своїх!
Richter	Judg	1	16	29	І обняв Самсон обидва серединні стовпи, що на них міцно стояв той дім, і обперся на них, на одного правицею своєю, а на одного лівицею своєю.
Richter	Judg	1	16	30	І сказав Самсон: Нехай помру я разом із филистимлянами! І він з великою силою сперся на стовпи, і впав той дім на володарів та на ввесь той народ, що в ньому... І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя.
Richter	Judg	1	16	31	І зійшли його брати та ввесь дім його батька, і понесли його, і винесли та й поховали його між Цор'а та між Ештаолом у гробі Маноаха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять літ.
Richter	Judg	1	17	1	І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.
Richter	Judg	1	17	2	І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!
Richter	Judg	1	17	3	І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.
Richter	Judg	1	17	4	Та він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.
Richter	Judg	1	17	5	А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.
Richter	Judg	1	17	6	Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.
Richter	Judg	1	17	7	І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.
Richter	Judg	1	17	8	І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.
Richter	Judg	1	17	9	І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду.
Richter	Judg	1	17	10	І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,
Richter	Judg	1	17	11	і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.
Richter	Judg	1	17	12	І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.
Richter	Judg	1	17	13	І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.
Richter	Judg	1	18	1	Того часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.
Richter	Judg	1	18	2	І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.
Richter	Judg	1	18	3	Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?
Richter	Judg	1	18	4	І сказав він до них: Так і так зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика.
Richter	Judg	1	18	5	А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо.
Richter	Judg	1	18	6	І сказав їм священик: Ідіть із миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете.
Richter	Judg	1	18	7	І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.
Richter	Judg	1	18	8	І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: Що ви принесли?
Richter	Judg	1	18	9	А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.
Richter	Judg	1	18	10	Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі.
Richter	Judg	1	18	11	І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, оперезаних зброєю.
Richter	Judg	1	18	12	І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом.
Richter	Judg	1	18	13	І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.
Richter	Judg	1	18	14	І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите.
Richter	Judg	1	18	15	І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.
Richter	Judg	1	18	16	А шість сотень мужа, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.
Richter	Judg	1	18	17	І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю.
Richter	Judg	1	18	18	І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: Що ви робите?
Richter	Judg	1	18	19	А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?
Richter	Judg	1	18	20	І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.
Richter	Judg	1	18	21	І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.
Richter	Judg	1	18	22	Коли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.
Richter	Judg	1	18	23	І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?
Richter	Judg	1	18	24	І він сказав: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?
Richter	Judg	1	18	25	І сказали до нього Данові сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.
Richter	Judg	1	18	26	І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.
Richter	Judg	1	18	27	А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.
Richter	Judg	1	18	28	А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.
Richter	Judg	1	18	29	І вони назвали ім'я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я того міста було Лаїш.
Richter	Judg	1	18	30	І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.
Richter	Judg	1	18	31	І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.
Richter	Judg	1	19	1	І сталося тими днями, а царя в Ізраїлі не було і був один Левит приходько на узбіччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку наложницю з Юдиного Віфлеєму.
Richter	Judg	1	19	2	А наложниця його чинила перелюб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці часу.
Richter	Judg	1	19	3	І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела його до дому батька свого. І побачив його батько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назустріч йому.
Richter	Judg	1	19	4	І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, і їли й пили вони та ночували там.
Richter	Judg	1	19	5	І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім підете.
Richter	Judg	1	19	6	І сіли вони, і обоє разом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!
Richter	Judg	1	19	7	Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.
Richter	Judg	1	19	8	І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: Підкріпи ж своє серце! І зволікали вони аж до схилку дня, і їли обоє вони.
Richter	Judg	1	19	9	І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: Ось день схилився на вечір, переночуй же! Ось день кладеться, ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у дорогу свою, та й підеш до намету свого.
Richter	Judg	1	19	10	Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, це Єрусалим. А з ним пара нав'ючених ослів, і його наложниця з ним.
Richter	Judg	1	19	11	Вони були при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: Ходім, і зайдімо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому.
Richter	Judg	1	19	12	І сказав до нього пан його: Не заходьмо до міста чужинців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и.
Richter	Judg	1	19	13	І сказав він до слуги свого: Ходім, і прийдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі.
Richter	Judg	1	19	14	І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була Веніяминова.
Richter	Judg	1	19	15	І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майдані того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.
Richter	Judg	1	19	16	Аж ось старий чоловік іде ввечорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був приходько в Ґів'ї. А люди того місця сини Веніяминові.
Richter	Judg	1	19	17	І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника на міському майдані. І сказав той старий чоловік: Куди ти йдеш та звідки приходиш?
Richter	Judg	1	19	18	А той до нього сказав: Ми переходимо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлеєму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.
Richter	Judg	1	19	19	Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, не бракує жодної речі.
Richter	Judg	1	19	20	І сказав той старий чоловік: Мир тобі, нехай уся недостача твоя на мені, тільки на майдані не ночуй!
Richter	Judg	1	19	21	І він увів його до свого дому, і дав ослам корму, а самі вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.
Richter	Judg	1	19	22	Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та стукали в двері. І казали вони тому старому чоловікові, власникові того дому, говорячи: Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, і ми пізнаєм його!
Richter	Judg	1	19	23	І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По тому, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидоти!
Richter	Judg	1	19	24	Ось дочка моя дівчина, та його наложниця, я їх виведу, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї огидної речі!
Richter	Judg	1	19	25	Та ті люди не хотіли слухати його. І схопив той чоловік свою наложницю, і вивів до них назовні. І вони познали її, і безчестили її цілу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла рання зоря.
Richter	Judg	1	19	26	І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.
Richter	Judg	1	19	27	А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж ось та жінка, його наложниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.
Richter	Judg	1	19	28	І сказав він до неї: Уставай і підемо! Та вона не відповіла, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.
Richter	Judg	1	19	29	І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопив свою наложницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.
Richter	Judg	1	19	30	І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: Не бувало й не бачено такого, як це, від дня виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!
Richter	Judg	1	20	1	І повиходили всі Ізраїлеві сини, і була зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.
Richter	Judg	1	20	2	І стали проводирі всього того народу, усі Ізраїлеві племена, на зборах Божого народу, чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.
Richter	Judg	1	20	3	І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: Скажіть, як сталося таке зло?
Richter	Judg	1	20	4	І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордованої жінки, та й сказав: До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.
Richter	Judg	1	20	5	І встали на мене господарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезчестили, і померла вона.
Richter	Judg	1	20	6	І схопив я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володіння, бо вони вчинили розпусту та гидоту серед Ізраїля.
Richter	Judg	1	20	7	Ось ви всі Ізраїлеві сини, дайте собі тут слово та раду!
Richter	Judg	1	20	8	І встав увесь народ, як один муж, говорячи: Не підемо ніхто до намету свого, і не знайдемо ніхто до дому свого!
Richter	Judg	1	20	9	А тепер оце та річ, що зробимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребком!
Richter	Judg	1	20	10	І візьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидотою, що він зробив Ізраїлеві.
Richter	Judg	1	20	11	І був зібраний кожен ізраїльтянин до того міста разом, як один чоловік.
Richter	Judg	1	20	12	І послали Ізраїлеві племена людей по всіх Веніяминових родах, говорячи: Що це за зло, що сталось між вами?
Richter	Judg	1	20	13	А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, і ми повбиваємо їх, та й вигубимо зло з Ізраїля. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.
Richter	Judg	1	20	14	І Веніяминові сини були зібрані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.
Richter	Judg	1	20	15	І Веніяминові сини з міст були перелічені того дня, двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім мешканців Ґів'и, із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.
Richter	Judg	1	20	16	З усього того народу було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою правиці своєї, лівші, кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схибував.
Richter	Judg	1	20	17	І були перелічені ізраїльтяни, окрім Веніямина, чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військовий.
Richter	Judg	1	20	18	І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: Хто піде нам спереду на бій з Веніяминовими синами? І сказав Господь: Юда спереду.
Richter	Judg	1	20	19	І встали Ізраїлеві сини рано вранці, і таборували при Ґів'ї.
Richter	Judg	1	20	20	І вийшов Ізраїльтянин на війну з Веніямином, і сточили ізраїльтяни з ними бій при Ґів'ї.
Richter	Judg	1	20	21	І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.
Richter	Judg	1	20	22	І зміцнився народ, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.
Richter	Judg	1	20	23	І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: Чи далі піду я на бій з синами Веніямина, мого брата? І сказав Господь: Ідіть на нього!
Richter	Judg	1	20	24	І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.
Richter	Judg	1	20	25	А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, усі ті, що витягають меча.
Richter	Judg	1	20	26	І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора. І принесли вони цілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем.
Richter	Judg	1	20	27	І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковчег Божого заповіту був там.
Richter	Judg	1	20	28	А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: Чи далі піду ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся? А Господь сказав: Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку.
Richter	Judg	1	20	29	І поставив Ізраїль засідку навколо Ґів'ї.
Richter	Judg	1	20	30	І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.
Richter	Judg	1	20	31	І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.
Richter	Judg	1	20	32	І сказали Веніяминові сини: Биті вони перед нами, як перше! А Ізраїлеві сини сказали: Утікаймо, і відірвемо їх від міста на дороги.
Richter	Judg	1	20	33	І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.
Richter	Judg	1	20	34	І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, вибраного з усього Ізраїля, і бій став тяжкий. А вони не знали, що суне на них те зло.
Richter	Judg	1	20	35	І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, усі ті, що витягають меча.
Richter	Judg	1	20	36	І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізраїльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили засідці, яку поставили на Ґів'у.
Richter	Judg	1	20	37	А засідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І засідка вступилася, і побила все місто вістрям меча.
Richter	Judg	1	20	38	А Ізраїльтянин мав із засідкою умовленого знака, щоб із міста підняла великий дим.
Richter	Judg	1	20	39	І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!
Richter	Judg	1	20	40	А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, аж ось усе місто піднялося димом до неба!
Richter	Judg	1	20	41	І обернувся Ізраїльтянин, а Веніяминівець перестрашився, бо побачив, що досягло його те зло.
Richter	Judg	1	20	42	І обернулися вони перед Ізраїльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в середині його.
Richter	Judg	1	20	43	Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.
Richter	Judg	1	20	44	Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, усе це люди хоробрі.
Richter	Judg	1	20	45	І повернулися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозбирюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.
Richter	Judg	1	20	46	І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, усе це люди хоробрі.
Richter	Judg	1	20	47	І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.
Richter	Judg	1	20	48	А ізраїльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх вістрям меча, мужчин із міста, і худобу, і все знайдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.
Richter	Judg	1	21	1	І присягнув Ізраїльтянин в Міцпі, говорячи: Жоден із нас не дасть своєї дочки Веніяминові за жінку!
Richter	Judg	1	21	2	І посходився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І піднесли вони голос свій, та й плакали плачем великим.
Richter	Judg	1	21	3	І сказали вони: Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне плем'я?
Richter	Judg	1	21	4	І сталося назавтра, і встав рано народ, та й збудували жертівника, і принесли цілопалення та мирні жертви.
Richter	Judg	1	21	5	І сказали Ізраїлеві сини: Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та присяга була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: Такий буде конче забитий.
Richter	Judg	1	21	6	І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: Сьогодні відрубане з Ізраїля одне плем'я!
Richter	Judg	1	21	7	Що ми зробимо їм, позосталим, щодо жінок? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочок наших за жінок.
Richter	Judg	1	21	8	І сказали вони: Яке одне з Ізраїлевих племен не прийшло до Господа до Міцпи? Аж ось виявилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не приходив до табору на збори.
Richter	Judg	1	21	9	І був переглянений народ, а оце не було там нікого з мешканців Явешу ґілеадського!
Richter	Judg	1	21	10	І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: Ідіть, і повбиваєте мешканців ґілеадського Явешу вістрям меча, і жінок і дітей.
Richter	Judg	1	21	11	А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізнала чоловіка, зробите закляттям.
Richter	Judg	1	21	12	І знайшли вони з мешканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізнали чоловіка, і спровадили їх до табору в Шіло, що в ханаанському Краї.
Richter	Judg	1	21	13	І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: Мир!
Richter	Judg	1	21	14	І вернувся Веніямин того часу, і дали їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм досить.
Richter	Judg	1	21	15	А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив пролома в Ізраїлевих племенах.
Richter	Judg	1	21	16	І сказали старші громади: Що ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина.
Richter	Judg	1	21	17	І сказали вони: Останки насліддя для Веніямина, і не буде витерте плем'я з Ізраїля.
Richter	Judg	1	21	18	А ми не можемо дати їм жінок із наших дочок, бо Ізраїлеві сини присягли, говорячи: Проклятий, хто дає жінку Веніяминові!
Richter	Judg	1	21	19	І сказали вони: Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з півдня від Левони.
Richter	Judg	1	21	20	І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: Ідіть, і будете чатувати в виноградниках.
Richter	Judg	1	21	21	І побачите, аж ось дочки Шіла вийдуть танцювати танці, то ви вийдете з виноградників, та й схопите собі кожен свою жінку з дочок Шіла, і підете в Веніяминів край.
Richter	Judg	1	21	22	І буде, коли їхні батьки або їхні брати прийдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали їж, тому цього часу ви винні.
Richter	Judg	1	21	23	І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наділу свого, і побудували міста, та й осілися в них.
Richter	Judg	1	21	24	І порозходилися звідти Ізраїлеві сини того часу кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спадку свого.
Richter	Judg	1	21	25	Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що здавалося правдивим в його очах!
Ruth	Ruth	1	1	1	І сталось за часу, коли судді судили, то був голод у Краю. І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавських полях, він і жінка та двоє синів його.
Ruth	Ruth	1	1	2	А ім'я тому чоловікові Елімелех, а ім'я жінці його Ноомі; і ім'я двох синів його Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля, та й залишилися.
Ruth	Ruth	1	1	3	І помер Елімелех, муж Ноомі, і зосталася вона та два їхні сини.
Ruth	Ruth	1	1	4	І взяли вони собі за жінок моавітянок, ім'я одній Орпа, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ.
Ruth	Ruth	1	1	5	І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох дітях своїх та по чоловікові своєму.
Ruth	Ruth	1	1	6	І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Господь згадав про народ Свій, даючи їм хліба.
Ruth	Ruth	1	1	7	І вийшла вона з того місця, де була там, та обидві невістки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутися до Юдиного краю.
Ruth	Ruth	1	1	8	І сказала Ноомі до двох своїх невісток: Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною.
Ruth	Ruth	1	1	9	Нехай Господь дасть вам, і ви знайдете відпочинок кожна в домі свого мужа! І вона поцілувала їх, а вони підняли свій голос та плакали.
Ruth	Ruth	1	1	10	І вони сказали до неї: Ні, з тобою ми вернемось до народу твого!
Ruth	Ruth	1	1	11	А Ноомі сказала: Вертайтеся, дочки мої, чого ви підете зо мною? Чи я маю ще в утробі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків?
Ruth	Ruth	1	1	12	Верніться, дочки мої, ідіть, бо я занадто стара, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів,
Ruth	Ruth	1	1	13	чи ж ви чекали б їх, аж поки повиростають? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, дочки мої, бо мені значно гірше, як вам, бо Господня рука знайшла мене.
Ruth	Ruth	1	1	14	І підняли вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекруху, а Рут пригорнулася до неї.
Ruth	Ruth	1	1	15	І сказала Ноомі: Ось зовиця твоя вернулася до народу свого та до богів своїх, вернися й ти за зовицею своєю!
Ruth	Ruth	1	1	16	А Рут відказала: Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.
Ruth	Ruth	1	1	17	Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою.
Ruth	Ruth	1	1	18	І побачила Ноомі, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її.
Ruth	Ruth	1	1	19	І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони входили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: Чи це Ноомі?
Ruth	Ruth	1	1	20	А вона сказала їм: Не кличте мене: Ноомі, кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній.
Ruth	Ruth	1	1	21	Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?
Ruth	Ruth	1	1	22	І вернулася Ноомі та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячменю.
Ruth	Ruth	1	2	1	А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім'я йому Боаз.
Ruth	Ruth	1	2	2	І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайду милість. А та їй сказала: Іди, моя дочко!
Ruth	Ruth	1	2	3	І пішла вона, і прийшла та й збирала за женцями. А припадок навів її на ділянку поля Боаза, що з Елімелехового роду.
Ruth	Ruth	1	2	4	Аж ось прийшов із Віфлеєму Боаз, та й сказав до женців: Господь з вами! А вони відказали йому: Нехай поблагословить тебе Господь!
Ruth	Ruth	1	2	5	І сказав Боаз до слуги свого, поставленого над женцями: Чия це дівчина?
Ruth	Ruth	1	2	6	І відповів той слуга, поставлений над женцями, і сказав: Дівчина моавітянка вона, що вернулася з Ноомі з моавських піль.
Ruth	Ruth	1	2	7	А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопами за женцями! І прийшла вона, і стала від самого ранку й аж дотепер; а вдома вона була мало.
Ruth	Ruth	1	2	8	І сказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат.
Ruth	Ruth	1	2	9	Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти підеш за ними. Ось я наказав слугам не займати тебе. А як спрагнеш, то підеш до начинь, та й нап'єшся з того, що поначерпують слуги!
Ruth	Ruth	1	2	10	І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?
Ruth	Ruth	1	2	11	І відповів Боаз і сказав їй: Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чоловіка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.
Ruth	Ruth	1	2	12	Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!
Ruth	Ruth	1	2	13	А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!
Ruth	Ruth	1	2	14	І сказав їй Боаз у час їди: Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій. І сіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна. І їла вона й наситилася, і ще й позоставила.
Ruth	Ruth	1	2	15	І встала вона збирати. А Боаз наказав слугам своїм, говорячи: І між снопами нехай збирає, і не кривдьте її.
Ruth	Ruth	1	2	16	І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її.
Ruth	Ruth	1	2	17	І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.
Ruth	Ruth	1	2	18	І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекруха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала їй, що позоставила по своїй їжі.
Ruth	Ruth	1	2	19	І сказала їй свекруха її: Де ти збирала сьогодні, і де ти робила? Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.
Ruth	Ruth	1	2	20	І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.
Ruth	Ruth	1	2	21	І сказала моавітянка Рут: Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.
Ruth	Ruth	1	2	22	І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.
Ruth	Ruth	1	2	23	І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.
Ruth	Ruth	1	3	1	І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.
Ruth	Ruth	1	3	2	А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.
Ruth	Ruth	1	3	3	А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.
Ruth	Ruth	1	3	4	І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.
Ruth	Ruth	1	3	5	А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.
Ruth	Ruth	1	3	6	І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.
Ruth	Ruth	1	3	7	А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.
Ruth	Ruth	1	3	8	І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!
Ruth	Ruth	1	3	9	І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.
Ruth	Ruth	1	3	10	А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.
Ruth	Ruth	1	3	11	А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!
Ruth	Ruth	1	3	12	А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.
Ruth	Ruth	1	3	13	Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.
Ruth	Ruth	1	3	14	І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.
Ruth	Ruth	1	3	15	І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.
Ruth	Ruth	1	3	16	А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.
Ruth	Ruth	1	3	17	І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.
Ruth	Ruth	1	3	18	А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.
Ruth	Ruth	1	4	1	А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.
Ruth	Ruth	1	4	2	А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.
Ruth	Ruth	1	4	3	І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.
Ruth	Ruth	1	4	4	А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.
Ruth	Ruth	1	4	5	І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.
Ruth	Ruth	1	4	6	А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.
Ruth	Ruth	1	4	7	А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.
Ruth	Ruth	1	4	8	І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.
Ruth	Ruth	1	4	9	І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.
Ruth	Ruth	1	4	10	А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!
Ruth	Ruth	1	4	11	І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в Віфлеємі.
Ruth	Ruth	1	4	12	А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.
Ruth	Ruth	1	4	13	І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.
Ruth	Ruth	1	4	14	І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.
Ruth	Ruth	1	4	15	І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.
Ruth	Ruth	1	4	16	І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.
Ruth	Ruth	1	4	17	А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.
Ruth	Ruth	1	4	18	А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,
Ruth	Ruth	1	4	19	а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,
Ruth	Ruth	1	4	20	а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;
Ruth	Ruth	1	4	21	а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;
Ruth	Ruth	1	4	22	а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.
1 Samuel	1Sam	1	1	1	І був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'я йому Елкана, син Єрохама, сина Ілія, сина Тоху, сина Цуфа, єфремлянин.
1 Samuel	1Sam	1	1	2	А він мав дві жінки, ім'я одній Анна, а ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було.
1 Samuel	1Sam	1	1	3	А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло, щоб вклонятися та приносити жертви Господу Саваоту. А там два Ілієві сини, Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.
1 Samuel	1Sam	1	1	4	І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та дочкам її частини,
1 Samuel	1Sam	1	1	5	а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утробу.
1 Samuel	1Sam	1	1	6	А її суперниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утробу.
1 Samuel	1Sam	1	1	7	І так робив він рік-у-рік, коли вона входила до Господнього дому, а та так гнівила її. І вона плакала й не їла.
1 Samuel	1Sam	1	1	8	І сказав їй чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і чому не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?
1 Samuel	1Sam	1	1	9	І встала Анна по їді та по питті в Шіло, а священик Ілій сидів на стільці при бічному одвірку Господнього храму.
1 Samuel	1Sam	1	1	10	А вона була скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.
1 Samuel	1Sam	1	1	11	І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови.
1 Samuel	1Sam	1	1	12	І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілій пильнував за її устами.
1 Samuel	1Sam	1	1	13	А Анна вона говорила в серці своїм: тільки губи її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'яну.
1 Samuel	1Sam	1	1	14	І сказав до неї Ілій: Аж доки ти будеш п'яною? Витверезись зо свого вина!
1 Samuel	1Sam	1	1	15	А Анна відповіла та й сказала: Ні, пане мій, я жінка скорбна духом, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.
1 Samuel	1Sam	1	1	16	Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги своєї.
1 Samuel	1Sam	1	1	17	І відповів Ілій та й сказав: Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала.
1 Samuel	1Sam	1	1	18	А вона сказала: Нехай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.
1 Samuel	1Sam	1	1	19	І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.
1 Samuel	1Sam	1	1	20	І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.
1 Samuel	1Sam	1	1	21	І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну жертву та обітниці свої.
1 Samuel	1Sam	1	1	22	А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Аж коли буде відлучений цей хлопчик, то відведу його, і він з'явиться перед Господнім лицем, і назавжди позостанеться там!
1 Samuel	1Sam	1	1	23	І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.
1 Samuel	1Sam	1	1	24	А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома бичками й одною ефою муки, і бурдюком вина, і привела його до Господнього дому до Шіло. А той хлопчик був ще малий.
1 Samuel	1Sam	1	1	25	І зарізали бичка, і привели того хлопчика до Ілія.
1 Samuel	1Sam	1	1	26	І вона сказала: О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господеві.
1 Samuel	1Sam	1	1	27	Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього.
1 Samuel	1Sam	1	1	28	А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господеві.
1 Samuel	1Sam	1	2	1	І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!
1 Samuel	1Sam	1	2	2	Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
1 Samuel	1Sam	1	2	3	Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
1 Samuel	1Sam	1	2	4	Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
1 Samuel	1Sam	1	2	5	Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
1 Samuel	1Sam	1	2	6	Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
1 Samuel	1Sam	1	2	7	Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
1 Samuel	1Sam	1	2	8	Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
1 Samuel	1Sam	1	2	9	Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
1 Samuel	1Sam	1	2	10	Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!
1 Samuel	1Sam	1	2	11	І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.
1 Samuel	1Sam	1	2	12	А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,
1 Samuel	1Sam	1	2	13	ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
1 Samuel	1Sam	1	2	14	І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
1 Samuel	1Sam	1	2	15	Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!
1 Samuel	1Sam	1	2	16	А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!
1 Samuel	1Sam	1	2	17	І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
1 Samuel	1Sam	1	2	18	А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.
1 Samuel	1Sam	1	2	19	А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.
1 Samuel	1Sam	1	2	20	А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.
1 Samuel	1Sam	1	2	21	І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.
1 Samuel	1Sam	1	2	22	А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
1 Samuel	1Sam	1	2	23	І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
1 Samuel	1Sam	1	2	24	Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!
1 Samuel	1Sam	1	2	25	Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
1 Samuel	1Sam	1	2	26	А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
1 Samuel	1Sam	1	2	27	І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
1 Samuel	1Sam	1	2	28	Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
1 Samuel	1Sam	1	2	29	Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.
1 Samuel	1Sam	1	2	30	Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!
1 Samuel	1Sam	1	2	31	Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.
1 Samuel	1Sam	1	2	32	І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
1 Samuel	1Sam	1	2	33	Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.
1 Samuel	1Sam	1	2	34	А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
1 Samuel	1Sam	1	2	35	А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.
1 Samuel	1Sam	1	2	36	І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.
1 Samuel	1Sam	1	3	1	А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.
1 Samuel	1Sam	1	3	2	І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити,
1 Samuel	1Sam	1	3	3	і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,
1 Samuel	1Sam	1	3	4	то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я!
1 Samuel	1Sam	1	3	5	І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав .Вернися, лягай. І він пішов і ліг.
1 Samuel	1Sam	1	3	6	А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай.
1 Samuel	1Sam	1	3	7	А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.
1 Samuel	1Sam	1	3	8	А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.
1 Samuel	1Sam	1	3	9	І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.
1 Samuel	1Sam	1	3	10	І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!
1 Samuel	1Sam	1	3	11	І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.
1 Samuel	1Sam	1	3	12	Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.
1 Samuel	1Sam	1	3	13	І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.
1 Samuel	1Sam	1	3	14	Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.
1 Samuel	1Sam	1	3	15	І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.
1 Samuel	1Sam	1	3	16	І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я!
1 Samuel	1Sam	1	3	17	І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!
1 Samuel	1Sam	1	3	18	І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!
1 Samuel	1Sam	1	3	19	І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.
1 Samuel	1Sam	1	3	20	І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.
1 Samuel	1Sam	1	3	21	А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.
1 Samuel	1Sam	1	4	1	І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.
1 Samuel	1Sam	1	4	2	І вишикувались филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филистимлянами. І вони побили в боєвому шикові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.
1 Samuel	1Sam	1	4	3	І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві старші сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо собі з Шіло ковчега Господнього заповіту, і нехай ввійде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів.
1 Samuel	1Sam	1	4	4	І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту.
1 Samuel	1Sam	1	4	5	І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табору, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, аж застогнала земля!
1 Samuel	1Sam	1	4	6	А филистимляни почули голос окрику, та й сказали: Що це за голос цього великого окрику в єврейському таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.
1 Samuel	1Sam	1	4	7	І полякалися филистимляни, і говорили: Бог прибув до табору! І сказали вони: Біда нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!
1 Samuel	1Sam	1	4	8	Біда нам! Хто нас урятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою поразою у пустині!
1 Samuel	1Sam	1	4	9	Зміцніться та будьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, і воюйте!
1 Samuel	1Sam	1	4	10	І воювали филистимляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.
1 Samuel	1Sam	1	4	11	А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...
1 Samuel	1Sam	1	4	12	І побіг один веніяминівець із бою, і прибув того дня до Шіло; а одежа його була подерта, і порох на голові його.
1 Samuel	1Sam	1	4	13	І прибув він, аж ось Ілій сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!
1 Samuel	1Sam	1	4	14	А Ілій почув голос того крику та й сказав: Що це за голос того натовпу? А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілієві.
1 Samuel	1Sam	1	4	15	А Ілій був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його померкли, і він не міг бачити.
1 Samuel	1Sam	1	4	16	І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг із бою, і я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що то сталося, мій сину?
1 Samuel	1Sam	1	4	17	І відповів вісник і сказав: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і сталась велика поразка в народі. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ковчег Божий узятий!
1 Samuel	1Sam	1	4	18	І сталося, як згадав він про Божого ковчега, то впав Ілій зо стільця навзнак при брамі, зламався карк йому, і він помер, бо той муж був старий та тяжкий. А він судив Ізраїля сорок літ.
1 Samuel	1Sam	1	4	19	А невістка його, Пінхасова жінка, була важка, близька до родів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі її.
1 Samuel	1Sam	1	4	20	А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.
1 Samuel	1Sam	1	4	21	І вона назвала ім'я тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева слава! Бо почула про взяття Божого ковчегу, і про тестя свого та про мужа свого,
1 Samuel	1Sam	1	4	22	та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковчег.
1 Samuel	1Sam	1	5	1	А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
1 Samuel	1Sam	1	5	2	І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.
1 Samuel	1Sam	1	5	3	А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
1 Samuel	1Sam	1	5	4	А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
1 Samuel	1Sam	1	5	5	Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
1 Samuel	1Sam	1	5	6	І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.
1 Samuel	1Sam	1	5	7	І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!
1 Samuel	1Sam	1	5	8	І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
1 Samuel	1Sam	1	5	9	І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.
1 Samuel	1Sam	1	5	10	І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!
1 Samuel	1Sam	1	5	11	І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.
1 Samuel	1Sam	1	5	12	А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!
1 Samuel	1Sam	1	6	1	І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.
1 Samuel	1Sam	1	6	2	І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце?
1 Samuel	1Sam	1	6	3	А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.
1 Samuel	1Sam	1	6	4	І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому? А ті відказали: За числом филистимських володарів п'ять золотих болячок та п'ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.
1 Samuel	1Sam	1	6	5	І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.
1 Samuel	1Sam	1	6	6	І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?
1 Samuel	1Sam	1	6	7	А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.
1 Samuel	1Sam	1	6	8	І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде.
1 Samuel	1Sam	1	6	9	І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.
1 Samuel	1Sam	1	6	10	І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.
1 Samuel	1Sam	1	6	11	І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.
1 Samuel	1Sam	1	6	12	І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.
1 Samuel	1Sam	1	6	13	А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!
1 Samuel	1Sam	1	6	14	А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.
1 Samuel	1Sam	1	6	15	А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені. А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.
1 Samuel	1Sam	1	6	16	А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.
1 Samuel	1Sam	1	6	17	А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.
1 Samuel	1Sam	1	6	18	А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.
1 Samuel	1Sam	1	6	19	І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між народом п'ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка. І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.
1 Samuel	1Sam	1	6	20	І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він піде від нас?
1 Samuel	1Sam	1	6	21	І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до себе.
1 Samuel	1Sam	1	7	1	І поприходили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.
1 Samuel	1Sam	1	7	2	І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.
1 Samuel	1Sam	1	7	3	І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.
1 Samuel	1Sam	1	7	4	І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.
1 Samuel	1Sam	1	7	5	І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!
1 Samuel	1Sam	1	7	6	І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.
1 Samuel	1Sam	1	7	7	І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.
1 Samuel	1Sam	1	7	8	І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян.
1 Samuel	1Sam	1	7	9	І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.
1 Samuel	1Sam	1	7	10	І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.
1 Samuel	1Sam	1	7	11	І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет-Кар.
1 Samuel	1Sam	1	7	12	І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.
1 Samuel	1Sam	1	7	13	І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.
1 Samuel	1Sam	1	7	14	І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.
1 Samuel	1Sam	1	7	15	І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.
1 Samuel	1Sam	1	7	16	І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих місцях.
1 Samuel	1Sam	1	7	17	І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там жертівника для Господа.
1 Samuel	1Sam	1	8	1	І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.
1 Samuel	1Sam	1	8	2	І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.
1 Samuel	1Sam	1	8	3	А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.
1 Samuel	1Sam	1	8	4	І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,
1 Samuel	1Sam	1	8	5	та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.
1 Samuel	1Sam	1	8	6	І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.
1 Samuel	1Sam	1	8	7	І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.
1 Samuel	1Sam	1	8	8	Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.
1 Samuel	1Sam	1	8	9	А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.
1 Samuel	1Sam	1	8	10	І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,
1 Samuel	1Sam	1	8	11	і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;
1 Samuel	1Sam	1	8	12	і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.
1 Samuel	1Sam	1	8	13	А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.
1 Samuel	1Sam	1	8	14	І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.
1 Samuel	1Sam	1	8	15	А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.
1 Samuel	1Sam	1	8	16	І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.
1 Samuel	1Sam	1	8	17	Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.
1 Samuel	1Sam	1	8	18	І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!
1 Samuel	1Sam	1	8	19	Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!
1 Samuel	1Sam	1	8	20	І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.
1 Samuel	1Sam	1	8	21	І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.
1 Samuel	1Sam	1	8	22	А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!
1 Samuel	1Sam	1	9	1	І був чоловік із Веніяминового племени, а ім'я йому Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, веніяминівець, людина заможна.
1 Samuel	1Sam	1	9	2	І був у нього син, а ім'я йому Саул, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було нікого вродливішого за нього, цілою головою він був вищий від кожного з усього народу.
1 Samuel	1Sam	1	9	3	І пропали були Кішові, Сауловому батькові, ослиці. І сказав Кіш до свого сина Саула: Візьми з собою одного із слуг, і встань, іди, пошукай ослиці!
1 Samuel	1Sam	1	9	4	І він перейшов Єфремові гори, і перейшов край Шаліша, та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, та нема. І перейшов він край Веніяминів, та не знайшли.
1 Samuel	1Sam	1	9	5	Увійшли вони до краю Цуф, і Саул сказав до свого слуги, що з ним: Давай вернімося, щоб не занехав батько ослиць, та не став журитися за нами!
1 Samuel	1Sam	1	9	6	А той відказав йому: Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він говорить, конче справджується. Тепер сходімо туди, може він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б.
1 Samuel	1Sam	1	9	7	І сказав Саул до свого слуги: Ось ми підемо, та що ми принесемо цьому чоловікові? Бо хліб вийшов із наших торб, а подарунка нема, щоб принести Божому чоловікові. Що ми маємо?
1 Samuel	1Sam	1	9	8	А той слуга далі відповідав Саулові та й сказав: Ось у руці моїй знаходиться чверть шекля срібла, і я дам Божому чоловікові, а він розповість нам про нашу дорогу.
1 Samuel	1Sam	1	9	9	Колись в Ізраїлі, коли хто ходив питатися Бога, то так говорив: Давайте підемо до провидця. Бо що сьогодні, пророк, колись звалося провидець.
1 Samuel	1Sam	1	9	10	І сказав Саул до свого слуги: Добре твоє слово. Давай підемо! І пішли вони до того міста, де був чоловік Божий.
1 Samuel	1Sam	1	9	11	Коли вони підіймалися по узбіччях до міста, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І сказали вони до них: Чи є тут провидець?
1 Samuel	1Sam	1	9	12	А ті відповіли їм та й сказали: Є, ось перед тобою! Поспіши тепер, бо сьогодні він прийшов до міста, бо сьогодні в народа жертва на пагірку.
1 Samuel	1Sam	1	9	13	Як увійдете до міста, так знайдете його, поки він не вийде на пагірок їсти, бо народ не їсть аж до його приходу, бо він благословляє жертву, потім їдять покликані. А тепер увійдіть, бо зараз ви знайдете його.
1 Samuel	1Sam	1	9	14	І піднялися вони до міста. Як вони входили до середини того міста, аж ось Самуїл виходить навпроти них, щоб іти на пагірок.
1 Samuel	1Sam	1	9	15	А Господь, за день перед Сауловим приходом, виявив був Самуїлові, говорячи:
1 Samuel	1Sam	1	9	16	Цього часу взавтра пошлю до тебе чоловіка з Веніяминового краю, і ти помажеш його на володаря над Моїм Ізраїлевим народом, і він спасе народ Мій від руки филистимлян. Я бо зглянувся на народ Мій, бо голосіння його дійшло до Мене!
1 Samuel	1Sam	1	9	17	А коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: Оце той чоловік, що Я казав тобі, він володітиме народом Моїм.
1 Samuel	1Sam	1	9	18	І підійшов Саул до Самуїла в середині брами та й сказав: Скажи мені, де тут дім провидця?
1 Samuel	1Sam	1	9	19	І відповів Самуїл Саулові та й сказав: Я той провидець. Вийди перед мене на пагірок, і ви будете їсти зо мною сьогодні. А рано я відпущу тебе, і про все, що в серці твоїм, я розповім тобі.
1 Samuel	1Sam	1	9	20	А щодо ослиць, що пропали тобі, сьогодні вже три дні, не журися за них, бо знайшлися вони. Та для кого все пожадане в Ізраїлі? Хіба ж не для тебе та для всього дому батька твого?
1 Samuel	1Sam	1	9	21	І відповів Саул та й сказав: Чи ж я не веніяминівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніяминового племени. І чого ти говориш мені отаке слово?
1 Samuel	1Sam	1	9	22	І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімнати, і дав їм місце на чолі покликаних, а тих було близько тридцяти чоловіка.
1 Samuel	1Sam	1	9	23	І сказав Самуїл до кухаря: Дай же ту частку, що дав я тобі, що про неї я сказав тобі: Відклади її в себе!
1 Samuel	1Sam	1	9	24	І подав кухар стегно та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: Оце позоставлене! Поклади перед собою та їж, бо воно сховане для тебе на умовлений час, коли я сказав: Покликав я народ. І Саул їв із Самуїлом того дня.
1 Samuel	1Sam	1	9	25	І зійшли вони з пагірка до міста, і він розмовляв із Саулом на даху свого дому.
1 Samuel	1Sam	1	9	26	І повставали вони рано вранці. І сталося, як зійшла рання зоря, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорячи: Уставай же, і я відпушу тебе! І встав Саул, і вони вийшли обоє, він та Саул, на вулицю.
1 Samuel	1Sam	1	9	27	Коли вони підходили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: Скажи тому слузі, і нехай він іде перед нами. І той пішов. А ти зараз спинися, я оголошу тобі Боже слово!
1 Samuel	1Sam	1	10	1	І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)
1 Samuel	1Sam	1	10	2	Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?
1 Samuel	1Sam	1	10	3	І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.
1 Samuel	1Sam	1	10	4	І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.
1 Samuel	1Sam	1	10	5	Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.
1 Samuel	1Sam	1	10	6	І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.
1 Samuel	1Sam	1	10	7	І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.
1 Samuel	1Sam	1	10	8	І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.
1 Samuel	1Sam	1	10	9	І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.
1 Samuel	1Sam	1	10	10	І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
1 Samuel	1Sam	1	10	11	І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?
1 Samuel	1Sam	1	10	12	І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?
1 Samuel	1Sam	1	10	13	І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.
1 Samuel	1Sam	1	10	14	І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: Куди ви ходили? А той відказав: Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.
1 Samuel	1Sam	1	10	15	А дядько Саулів сказав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?
1 Samuel	1Sam	1	10	16	І сказав Саул до дядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.
1 Samuel	1Sam	1	10	17	І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,
1 Samuel	1Sam	1	10	18	та й сказав до Ізраїлевих синів: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.
1 Samuel	1Sam	1	10	19	А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами.
1 Samuel	1Sam	1	10	20	І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.
1 Samuel	1Sam	1	10	21	І привів він Веніяминове плем'я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами, і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.
1 Samuel	1Sam	1	10	22	І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди? А Господь відповів: Он він заховався між речами!
1 Samuel	1Sam	1	10	23	І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, і був вищий від усього народу на цілу голову.
1 Samuel	1Sam	1	10	24	І сказав Самуїл до всього народу: Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: Хай живе цар!
1 Samuel	1Sam	1	10	25	А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.
1 Samuel	1Sam	1	10	26	І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.
1 Samuel	1Sam	1	10	27	А негідні сини говорили: Що, нас спасе отакий? І гордували ним, і не принесли йому дара. Та він мовчав.
1 Samuel	1Sam	1	11	1	І вийшов аммонітянин Нахаш, і таборував при ґілеадському Явешу. І сказали всі явеські люди до Нахаша: Склади з нами умову, і ми будемо служити тобі!
1 Samuel	1Sam	1	11	2	І сказав до них аммонітянин Нахаш: Про це складу з вами умову, щоб кожному з вас вибрати праве око, і я вчиню це на ганьбу для всього Ізраїля.
1 Samuel	1Sam	1	11	3	І сказали до нього явеські старші: Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо послів у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе.
1 Samuel	1Sam	1	11	4	І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова до ушей народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав.
1 Samuel	1Sam	1	11	5	Аж ось Саул іде худобою з поля. І сказав Саул: Що народові, що плачуть? І розповіли йому слова явеських людей.
1 Samuel	1Sam	1	11	6	І злинув Божий Дух на Саула, як слухав він ті слова, і дуже запалав його гнів!
1 Samuel	1Sam	1	11	7	І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, говорячи: Хто не вийде за Саулом та за Самуїлом, отак буде зроблено худобі його! І великий страх спав на людей, і вони повиходили, як один чоловік.
1 Samuel	1Sam	1	11	8	І він перелічив їх у Безеку, і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей тридцять тисяч.
1 Samuel	1Sam	1	11	9	І сказали вони до послів, що прийшли: Так скажете мешканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам порятунок. І прийшли ті посли, і розповіли явеським людям, і вони зраділи.
1 Samuel	1Sam	1	11	10	І сказали явеські люди: Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в очах ваших.
1 Samuel	1Sam	1	11	11	І сталося назавтра, і склав Саул із народу три відділи, і вони пройшли в середину табору за ранньої сторожі, та й били Аммона аж до спекоти дня. І сталося, позосталі розбіглися, і не позосталося між ними двох разом.
1 Samuel	1Sam	1	11	12	І сказав народ до Самуїла: Хто той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх повбиваємо!
1 Samuel	1Sam	1	11	13	Та Саул сказав: Ніхто не буде забитий цього дня, бо Господь сьогодні зробив спасіння серед Ізраїля.
1 Samuel	1Sam	1	11	14	А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і підемо в Ґілґал, та й відновимо там царство!
1 Samuel	1Sam	1	11	15	І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і приносили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві мужі!
1 Samuel	1Sam	1	12	1	І сказав Самуїл до всього Ізраїля: Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, і поставив над вами царя.
1 Samuel	1Sam	1	12	2	А тепер той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодости аж до до цього дня.
1 Samuel	1Sam	1	12	3	Ось! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам.
1 Samuel	1Sam	1	12	4	А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав.
1 Samuel	1Sam	1	12	5	І він сказав: Господь свідок на вас, і свідок Його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці. А народ сказав: Свідок!
1 Samuel	1Sam	1	12	6	І сказав Самуїл до народу: Свідок Господь, що поставив Мойсея та Аарона, і що вивів наших батьків із єгипетського краю.
1 Samuel	1Sam	1	12	7	А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батьками.
1 Samuel	1Sam	1	12	8	Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осадили їх у цьому місці.
1 Samuel	1Sam	1	12	9	Та вони забули Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісери, начальника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, і вони воювали проти них.
1 Samuel	1Sam	1	12	10	І кликали вони до Господа та говорили: Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі.
1 Samuel	1Sam	1	12	11	І послав Господь Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, і врятував вас із руки довколишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.
1 Samuel	1Sam	1	12	12	А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, нехай царює над нами цар! А Цар ваш Господь, Бог ваш.
1 Samuel	1Sam	1	12	13	А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.
1 Samuel	1Sam	1	12	14	Якщо ви будете боятися Господа, і будете служити Йому, і будете слухатися Його голосу, і не будете непокірні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.
1 Samuel	1Sam	1	12	15	А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!
1 Samuel	1Sam	1	12	16	І ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших очах.
1 Samuel	1Sam	1	12	17	Чи ж сьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх очах жаданням для себе царя.
1 Samuel	1Sam	1	12	18	І кликнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!
1 Samuel	1Sam	1	12	19	І сказав увесь народ до Самуїла: Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи додали ми ще й оце зло, що жадали для себе царя.
1 Samuel	1Sam	1	12	20	І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм!
1 Samuel	1Sam	1	12	21	І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.
1 Samuel	1Sam	1	12	22	Бо Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.
1 Samuel	1Sam	1	12	23	Також я, не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту.
1 Samuel	1Sam	1	12	24	Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!
1 Samuel	1Sam	1	12	25	А якщо справді будете чинити зло, погинете й ви, і цар ваш!
1 Samuel	1Sam	1	13	1	Рік був, як Саул зацарював, і два роки царював над Ізраїлем.
1 Samuel	1Sam	1	13	2	І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йонатаном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.
1 Samuel	1Sam	1	13	3	І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филистимляни, а Саул засурмив у сурму по всьому Краю, говорячи: Нехай почують євреї!
1 Samuel	1Sam	1	13	4	А ввесь Ізраїль чув, говорячи: Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.
1 Samuel	1Sam	1	13	5	А филистимляни були зібрані воювати з Ізраїлем, тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівців, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборували в Міхмаші, на схід Бет-Авену.
1 Samuel	1Sam	1	13	6	А Ізраїльтянин побачив, що скрутно йому, що народ був пригноблений, і народ ховався по печерах, і по щілинах, і по скелях, і по льохах та по ямах.
1 Samuel	1Sam	1	13	7	А інші євреї перейшли Йордан до краю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.
1 Samuel	1Sam	1	13	8	І чекав він сім день умовленого часу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґалу, і народ став розбігатися від нього.
1 Samuel	1Sam	1	13	9	І сказав Саул: Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви. І він приніс цілопалення.
1 Samuel	1Sam	1	13	10	І сталося, як скінчив він приносити цілопалення, то ось приходить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.
1 Samuel	1Sam	1	13	11	І сказав Самуїл: Що ти зробив? А Саул відказав: Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умовлений час тих днів. А филистимляни зібралися в Міхмаші.
1 Samuel	1Sam	1	13	12	І я сказав: Тепер филистимляни зійдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопалення!
1 Samuel	1Sam	1	13	13	І сказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.
1 Samuel	1Sam	1	13	14	А тепер царство твоє не буде стояти, Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь.
1 Samuel	1Sam	1	13	15	І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знаходився з ним, близько шости сотень чоловіка.
1 Samuel	1Sam	1	13	16	І Саул і син його Йонатан та народ, що знаходився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филистимляни ж таборували в Міхмаші.
1 Samuel	1Sam	1	13	17	І вийшли руїнники з филистимського табору трьома відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до краю Шуал,
1 Samuel	1Sam	1	13	18	і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.
1 Samuel	1Sam	1	13	19	А коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: Щоб не робили євреї меча чи списа!
1 Samuel	1Sam	1	13	20	І сходив увесь Ізраїль до филистимлян гострити кожен свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого,
1 Samuel	1Sam	1	13	21	коли тупилися вістря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли сходити, щоб направити вістря рожна.
1 Samuel	1Sam	1	13	22	І сталося за днів війни, і не знайшлося ані меча, ані списа в руці всього народу, що був з Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки для Саула та для сина його Йонатана.
1 Samuel	1Sam	1	13	23	І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.
1 Samuel	1Sam	1	14	1	Одного дня сказав Йонатан, син Саулів, до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до филистимської залоги, що з того боку. А батькові своєму він цього не розповів.
1 Samuel	1Sam	1	14	2	А Саул сидів на кінці згір'я під гранатовим деревом, що в Міґроні. А народу, що з ним, було близько шости сотень чоловіка.
1 Samuel	1Sam	1	14	3	А Ахійя, син Ахітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілія, священика в Шіло, носив ефода. А народ не знав, що пішов Йонатан.
1 Samuel	1Sam	1	14	4	А між тими переходами, що Йонатан хотів перейти до филистимської залоги, була зубчаста скеля з цього боку переходу й зубчаста скеля з того боку переходу. А ім'я одній Боцец, а ім'я другій Сенне.
1 Samuel	1Sam	1	14	5	Один зуб скеля стовп із півночі, навпроти Міхмашу, а один із півдня, навпроти Ґеви.
1 Samuel	1Sam	1	14	6	І сказав Йонатан до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до сторожі тих необрізаних, може Господь зробить поміч для нас, бо Господеві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох.
1 Samuel	1Sam	1	14	7	І сказав йому його зброєноша: Роби все, що на серці твоїм! Звертай собі, ось я з тобою, куди хоче серце твоє.
1 Samuel	1Sam	1	14	8	І сказав Йонатан: Ось ми приходимо до тих людей, і покажемось їм.
1 Samuel	1Sam	1	14	9	Якщо вони скажуть до нас так: Стійте тихо, аж ми прийдемо до вас, то ми станемо на своєму місці, і не підіймемося до них.
1 Samuel	1Sam	1	14	10	А якщо вони скажуть так: Підійміться до нас, то підіймемося, бо Господь дав їх у нашу руку. Це для нас буде знаком.
1 Samuel	1Sam	1	14	11	І вони обидва показалися филистимській сторожі. І сказали филистимляни: Ось виходять із щілин євреї, що поховалися там.
1 Samuel	1Sam	1	14	12	І люди залоги відповіли Йонатанові та його зброєноші та й сказали: Підіймися до нас, і ми вам щось скажемо! І сказав Йонатан зброєноші своєму: Підіймайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!
1 Samuel	1Sam	1	14	13	І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєноша. І падали филистимляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.
1 Samuel	1Sam	1	14	14	І була перша поразка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцяти чоловіка, на половині скиби оброблюваного парою волів поля на день.
1 Samuel	1Sam	1	14	15	І стався сполох у таборі, на полі, та в усьому народі. Залога та нищителі затремтіли й вони. І задрижала земля, і знявся великий сполох!
1 Samuel	1Sam	1	14	16	І побачили Саулові вартівники в Веніяминовій Ґів'ї, аж ось натовп розпливається, і біжить сюди та туди.
1 Samuel	1Sam	1	14	17	І сказав Саул до народу, що був з ним: Перегляньте й побачте, хто пішов від нас? І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.
1 Samuel	1Sam	1	14	18	І сказав Саул до Ахійї: Принеси Божого ковчега! Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.
1 Samuel	1Sam	1	14	19	І сталося, коли Саул говорив до священика, то замішання в филистимському таборі все більшало та ширилось. І сказав Саул до священика: Спини свою руку!
1 Samuel	1Sam	1	14	20	І зібралися Саул та ввесь народ, що був із ним, і вони пішли аж до місця бою, аж ось меч кожного на його ближнього, замішання дуже велике!
1 Samuel	1Sam	1	14	21	А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що поприходили з ними з табором, і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йонатаном.
1 Samuel	1Sam	1	14	22	А всі ізраїльтяни, що ховалися в Єфремових горах, почули, що филистимляни втікають, і погналися за ними й вони до бою.
1 Samuel	1Sam	1	14	23	І спас Господь Ізраїля того дня. А бій перейшов аж за Бет-Евен.
1 Samuel	1Sam	1	14	24	Та ізраїльтянин був пригноблений того дня. А Саул наклав клятву на народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщуся на своїх ворогах. І ввесь той народ не їв хліба.
1 Samuel	1Sam	1	14	25	І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на галявині.
1 Samuel	1Sam	1	14	26	І ввійшов народ до того лісу, аж ось струмок меду! Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся присяги.
1 Samuel	1Sam	1	14	27	А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільник меду, та й підніс руку свою до уст своїх. І роз'яснилися очі йому!
1 Samuel	1Sam	1	14	28	А на це один із народу промовив і сказав: Заприсягаючи, заприсяг твій батько народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб сьогодні! І змучився від цього народ.
1 Samuel	1Sam	1	14	29	І сказав Йонатан: Знещасливив мій батько цю землю! Подивіться но, як роз'яснилися очі мої, коли я скуштував трохи цього меду.
1 Samuel	1Sam	1	14	30	А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здобичі своїх ворогів, що знайшов? Чи тепер не збільшилася б поразка филистимлян?
1 Samuel	1Sam	1	14	31	І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону. А народ дуже змучився.
1 Samuel	1Sam	1	14	32	І кинувся народ на здобич, і позабирали худобу дрібну й худобу велику та телят, та й різали на землю. І їв народ із кров'ю!
1 Samuel	1Sam	1	14	33	І розповіли Саулові, кажучи: Ось народ грішить проти Господа, їсть із кров'ю! А той відказав: Зрадили ви! Прикотіть до мене сьогодні великого каменя.
1 Samuel	1Sam	1	14	34	І сказав Саул: Розійдіться між людьми, та й скажіть їм: Приведіть до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібної худобини, і заріжте тут. І будете їсти, і не згрішите проти Господа, якщо не будете їсти з кров'ю. І поприводив увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали там.
1 Samuel	1Sam	1	14	35	І збудував Саул жертівника для Господа; його першого зачав він будувати, як жертівника для Господа.
1 Samuel	1Sam	1	14	36	І сказав Саул: Зійдімо вночі за филистимлянами, та й винищуймо їх аж до ранкового світла, і не полишімо між ними нікого. А вони сказали: Роби все, що добре в очах твоїх. А священик сказав: Приступімо тут до Бога!
1 Samuel	1Sam	1	14	37	І запитався Саул Бога: Чи зійти за филистимлянами? Чи даси їх в Ізраїлеву руку? Та Він не відповів йому того дня.
1 Samuel	1Sam	1	14	38	І сказав Саул: Зійдіться сюди всі видатні народу, і пізнайте та побачте, у чому стався той гріх сьогодні.
1 Samuel	1Sam	1	14	39	Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він! Та ніхто не відповів йому з усього народу.
1 Samuel	1Sam	1	14	40	І сказав він до всього Ізраїля: Ви станете на один бік, а я та син мій Йонатан на другий бік. І сказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!
1 Samuel	1Sam	1	14	41	І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: Дай же тумім! І був виявлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повиходив оправданим.
1 Samuel	1Sam	1	14	42	І сказав Саул: Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном. І був виявлений Йонатан.
1 Samuel	1Sam	1	14	43	І сказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив? І розповів йому Йонатан і сказав: Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. Ось я помру за це!
1 Samuel	1Sam	1	14	44	І сказав Саул: Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йонатане!
1 Samuel	1Sam	1	14	45	А народ сказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що зробив оце велике спасіння в Ізраїлі? Борони Боже! Як живий Господь, не спаде волосина з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня! І визволив народ Йонатана, і він не помер.
1 Samuel	1Sam	1	14	46	І відійшов Саул від филистимлян, а филистимляни пішли на своє місце.
1 Samuel	1Sam	1	14	47	І здобув Саул царювання над Ізраїлем, і воював навколо зо всіма своїми ворогами: з Моавом, і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами. І скрізь, проти кого він обертався, мав успіх.
1 Samuel	1Sam	1	14	48	І склав він військо, та й побив Амалика, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.
1 Samuel	1Sam	1	14	49	І були в Саула сини: Йонатан, і Їшві, і Малкішуя; а ім'я двох дочок його: ім'я старшій Мерав, а ім'я молодшій Мелхола.
1 Samuel	1Sam	1	14	50	А ім'я Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахімааца. А ім'я провідника його війська: Авнер, син Нера, Саулового дядька.
1 Samuel	1Sam	1	14	51	А Кіш батько Саулів, а Нер батько Авнера, син Авіїлів.
1 Samuel	1Sam	1	14	52	І була сильна війна на филистимлян за всіх Саулових днів. І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого сильного, то брав його до себе.
1 Samuel	1Sam	1	15	1	І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.
1 Samuel	1Sam	1	15	2	Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.
1 Samuel	1Sam	1	15	3	Тепер іди, і поб'єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.
1 Samuel	1Sam	1	15	4	І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.
1 Samuel	1Sam	1	15	5	І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.
1 Samuel	1Sam	1	15	6	І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.
1 Samuel	1Sam	1	15	7	А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
1 Samuel	1Sam	1	15	8	І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.
1 Samuel	1Sam	1	15	9	Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе його зробили закляттям.
1 Samuel	1Sam	1	15	10	І було Господнє слово до Самуїла й казало:
1 Samuel	1Sam	1	15	11	Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
1 Samuel	1Sam	1	15	12	А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам'ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.
1 Samuel	1Sam	1	15	13	І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє.
1 Samuel	1Sam	1	15	14	А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?
1 Samuel	1Sam	1	15	15	І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям.
1 Samuel	1Sam	1	15	16	А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той сказав йому: Говори.
1 Samuel	1Sam	1	15	17	І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
1 Samuel	1Sam	1	15	18	І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.
1 Samuel	1Sam	1	15	19	І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?
1 Samuel	1Sam	1	15	20	І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.
1 Samuel	1Sam	1	15	21	А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.
1 Samuel	1Sam	1	15	22	І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!
1 Samuel	1Sam	1	15	23	Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.
1 Samuel	1Sam	1	15	24	І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу.
1 Samuel	1Sam	1	15	25	А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві.
1 Samuel	1Sam	1	15	26	Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
1 Samuel	1Sam	1	15	27	І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.
1 Samuel	1Sam	1	15	28	І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
1 Samuel	1Sam	1	15	29	І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись.
1 Samuel	1Sam	1	15	30	А Саул сказав: Прогрішився я! Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.
1 Samuel	1Sam	1	15	31	І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.
1 Samuel	1Sam	1	15	32	І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!
1 Samuel	1Sam	1	15	33	А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
1 Samuel	1Sam	1	15	34	І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.
1 Samuel	1Sam	1	15	35	І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
1 Samuel	1Sam	1	16	1	І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.
1 Samuel	1Sam	1	16	2	І сказав Самуїл: Як я піду? А почує Саул, то вб'є мене. А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.
1 Samuel	1Sam	1	16	3	І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі.
1 Samuel	1Sam	1	16	4	І зробив Самуїл, що Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: Чи твій прихід то мир?
1 Samuel	1Sam	1	16	5	А він відказав: Мир! Я прийшов, щоб принести жертву Господеві. Освятіться, і прийдете зо мною до жертви. І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву.
1 Samuel	1Sam	1	16	6	І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець Його!
1 Samuel	1Sam	1	16	7	Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.
1 Samuel	1Sam	1	16	8	І покликав Єссей Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: Також цього не вибрав Господь!
1 Samuel	1Sam	1	16	9	І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: Також цього не вибрав Господь.
1 Samuel	1Sam	1	16	10	І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: Цих не вибрав Господь.
1 Samuel	1Sam	1	16	11	І сказав Самуїл до Єссея: Чи то всі твої діти? А той відказав: Ще позостався найменший, він пасе отару. І сказав Самуїл до Єссея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди.
1 Samuel	1Sam	1	16	12	І послав він, і привів його, а він рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він!
1 Samuel	1Sam	1	16	13	І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.
1 Samuel	1Sam	1	16	14	І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа.
1 Samuel	1Sam	1	16	15	І сказали раби Саула до нього: Оце злий дух від Бога нападає на тебе.
1 Samuel	1Sam	1	16	16	Нехай скаже пан наш, раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гуслах. І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре.
1 Samuel	1Sam	1	16	17	І сказав Саул до рабів своїх: Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до мене.
1 Samuel	1Sam	1	16	18	І відповів один із слуг, і сказав: Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави. І Господь із ним.
1 Samuel	1Sam	1	16	19	І послав Саул послів до Єссея й сказав: Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі.
1 Samuel	1Sam	1	16	20	І взяв Єссей осла, наладованого хлібом, та бурдюка вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.
1 Samuel	1Sam	1	16	21	І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і він став йому зброєношею.
1 Samuel	1Sam	1	16	22	І послав Саул до Єссея, говорячи: Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх.
1 Samuel	1Sam	1	16	23	І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав гусла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той злий дух.
1 Samuel	1Sam	1	17	1	І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.
1 Samuel	1Sam	1	17	2	І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вставилися до бою проти филистимлян.
1 Samuel	1Sam	1	17	3	І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.
1 Samuel	1Sam	1	17	4	І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.
1 Samuel	1Sam	1	17	5	А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.
1 Samuel	1Sam	1	17	6	А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.
1 Samuel	1Sam	1	17	7	А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.
1 Samuel	1Sam	1	17	8	І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.
1 Samuel	1Sam	1	17	9	Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.
1 Samuel	1Sam	1	17	10	І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.
1 Samuel	1Sam	1	17	11	І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.
1 Samuel	1Sam	1	17	12	А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.
1 Samuel	1Sam	1	17	13	І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма.
1 Samuel	1Sam	1	17	14	А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.
1 Samuel	1Sam	1	17	15	А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі.
1 Samuel	1Sam	1	17	16	А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.
1 Samuel	1Sam	1	17	17	І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.
1 Samuel	1Sam	1	17	18	А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.
1 Samuel	1Sam	1	17	19	А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами.
1 Samuel	1Sam	1	17	20	І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.
1 Samuel	1Sam	1	17	21	І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.
1 Samuel	1Sam	1	17	22	І Давид позоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.
1 Samuel	1Sam	1	17	23	А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім'я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.
1 Samuel	1Sam	1	17	24	А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.
1 Samuel	1Sam	1	17	25	І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.
1 Samuel	1Sam	1	17	26	І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?
1 Samuel	1Sam	1	17	27	А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'є його.
1 Samuel	1Sam	1	17	28	І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!
1 Samuel	1Sam	1	17	29	А Давид відказав: Та що я зробив тепер? Чи не на наказ батька?
1 Samuel	1Sam	1	17	30	І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.
1 Samuel	1Sam	1	17	31	І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.
1 Samuel	1Sam	1	17	32	І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.
1 Samuel	1Sam	1	17	33	І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.
1 Samuel	1Sam	1	17	34	І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,
1 Samuel	1Sam	1	17	35	а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.
1 Samuel	1Sam	1	17	36	І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!
1 Samuel	1Sam	1	17	37	І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!
1 Samuel	1Sam	1	17	38	І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.
1 Samuel	1Sam	1	17	39	І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.
1 Samuel	1Sam	1	17	40	І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із потоку, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.
1 Samuel	1Sam	1	17	41	А филистимлянин підходив усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита перед ним.
1 Samuel	1Sam	1	17	42	І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави.
1 Samuel	1Sam	1	17	43	І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з києм? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.
1 Samuel	1Sam	1	17	44	І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.
1 Samuel	1Sam	1	17	45	І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.
1 Samuel	1Sam	1	17	46	Сьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!
1 Samuel	1Sam	1	17	47	І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку.
1 Samuel	1Sam	1	17	48	І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.
1 Samuel	1Sam	1	17	49	І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.
1 Samuel	1Sam	1	17	50	І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.
1 Samuel	1Sam	1	17	51	І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!
1 Samuel	1Sam	1	17	52	А люди Ізраїлеві та Юдині схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.
1 Samuel	1Sam	1	17	53	І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.
1 Samuel	1Sam	1	17	54	А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.
1 Samuel	1Sam	1	17	55	А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!
1 Samuel	1Sam	1	17	56	І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак?
1 Samuel	1Sam	1	17	57	А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його.
1 Samuel	1Sam	1	17	58	І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.
1 Samuel	1Sam	1	18	1	І сталося, як скінчив він говорити до Саула, то Йонатанова душа зв'язалася з душею Давидовою, і полюбив його Йонатан, як душу свою.
1 Samuel	1Sam	1	18	2	І того дня взяв його Саул, і не пустив його вернутися до дому його батька.
1 Samuel	1Sam	1	18	3	І склав Йонатан із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
1 Samuel	1Sam	1	18	4	І зняв Йонатан із себе плаща, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання своє, і все аж до меча свого, і аж до лука свого, і аж до пояса свого.
1 Samuel	1Sam	1	18	5	І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настановив його Саул над вояками, і він подобався усьому народові, а також Сауловим рабам.
1 Samuel	1Sam	1	18	6	І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то повиходили жінки зо всіх Ізраїлевих міст, щоб співати та танцювати назустріч царя Саула, із бубнами, із радістю, та з цимбалами.
1 Samuel	1Sam	1	18	7	І викрикували ті жінки, що грали, та й казали: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!
1 Samuel	1Sam	1	18	8	І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприємна йому, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, йому бракує ще тільки царювання!
1 Samuel	1Sam	1	18	9	І від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида.
1 Samuel	1Sam	1	18	10	І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
1 Samuel	1Sam	1	18	11	І кинув Саул списа, кажучи про себе: Ударю в Давида, і приб'ю його до стіни! Та Давид два рази ухилився від нього.
1 Samuel	1Sam	1	18	12	І боявся Саул Давида, бо з ним був Господь, а від Саула Він відступив.
1 Samuel	1Sam	1	18	13	І віддалив його Саул від себе, і настановив його собі тисячником, і він виходив на війни, і вертався перед народом.
1 Samuel	1Sam	1	18	14	І мав Давид поводження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.
1 Samuel	1Sam	1	18	15	І побачив Саул, що той має велике поводження, і налякався його.
1 Samuel	1Sam	1	18	16	А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив на війни, і вертався перед ними.
1 Samuel	1Sam	1	18	17	І сказав Саул до Давида: Ось моя найстарша дочка Мерав, її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні війни! А про себе Саул сказав: Нехай не буде на ньому моя рука, а нехай буде на ньому рука филистимлян!
1 Samuel	1Sam	1	18	18	А Давид сказав до Саула: Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зятем цареві?
1 Samuel	1Sam	1	18	19	І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку, то вона була видана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
1 Samuel	1Sam	1	18	20	а Давида покохала Мелхола, друга Саулова дочка. І розповіли про це Саулові, і ця річ була слушна в очах його.
1 Samuel	1Sam	1	18	21	І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за пастку, і нехай буде на ньому рука филистимлян! А до Давида Саул сказав удруге: Посвоячишся сьогодні зо мною.
1 Samuel	1Sam	1	18	22	І наказав Саул своїм рабам: Промовляйте до Давида потиху, говорячи: Ось цар уподобав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоячишся з царем.
1 Samuel	1Sam	1	18	23	І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: Чи то легко в ваших очах посвоячитися з царем? Таж я людина вбога та маловажна!
1 Samuel	1Sam	1	18	24	І розповіли це раби Саула йому, говорячи: Отак говорив Давид.
1 Samuel	1Sam	1	18	25	І сказав Саул: Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на неприятелях царя. А Саул думав тим зробити, щоб Давид попав до руки филистимлян.
1 Samuel	1Sam	1	18	26	І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоячитися з царем. І в недовгому часі
1 Samuel	1Sam	1	18	27	встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филистимлян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоячитися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку свою Мелхолу.
1 Samuel	1Sam	1	18	28	І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхола, Саулова дочка, полюбила його.
1 Samuel	1Sam	1	18	29	А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул ненавидів Давида по всі дні.
1 Samuel	1Sam	1	18	30	І виходили воювати филистимські провідники, і бувало скільки вони виходили, то Давид мав найбільше поводження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я його дуже шановане.
1 Samuel	1Sam	1	19	1	І говорив Саул до свого сина Йонатана та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.
1 Samuel	1Sam	1	19	2	І розповів Йонатан Давидові, говорячи: Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, сиди в укритті, і сховайся.
1 Samuel	1Sam	1	19	3	А я вийду, і стану при своєму батькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що побачу, те розповім тобі.
1 Samuel	1Sam	1	19	4	І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.
1 Samuel	1Sam	1	19	5	І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?
1 Samuel	1Sam	1	19	6	І послухався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: Як живий Господь, не буде той убитий!
1 Samuel	1Sam	1	19	7	І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.
1 Samuel	1Sam	1	19	8	А війна була далі. І вийшов Давид, воював з филистимлянами, та й завдав їм велику поразку, і вони повтікали перед ним.
1 Samuel	1Sam	1	19	9	А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його в руці його, а Давид грав рукою.
1 Samuel	1Sam	1	19	10	А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну, а Давид утік, і був урятований тієї ночі.
1 Samuel	1Sam	1	19	11	І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий.
1 Samuel	1Sam	1	19	12	І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.
1 Samuel	1Sam	1	19	13	І взяла Мелхола домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.
1 Samuel	1Sam	1	19	14	І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!
1 Samuel	1Sam	1	19	15	І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!
1 Samuel	1Sam	1	19	16	І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!
1 Samuel	1Sam	1	19	17	І сказав Саул до Мелхоли: Нащо ти так обманила мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався? А Мелхола відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!
1 Samuel	1Sam	1	19	18	А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами, і розповів йому все, що зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.
1 Samuel	1Sam	1	19	19	І розповіджено Саулові, говорячи: Ось Давид у Найоті в Рамі.
1 Samuel	1Sam	1	19	20	І послав Саул посланців, щоб узяли Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.
1 Samuel	1Sam	1	19	21	І розповіли про це Саулові. І послав він інших посланців, та пророкували також і вони. А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.
1 Samuel	1Sam	1	19	22	І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид? А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.
1 Samuel	1Sam	1	19	23	І пішов він туди до Найоту в Рамі. І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.
1 Samuel	1Sam	1	19	24	І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч. Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?
1 Samuel	1Sam	1	20	1	І втік Давид з Найоту в Рамі, і прийшов та й сказав перед Йонатаном: Що я зробив, яка провина моя й який мій гріх перед батьком твоїм, що він шукає моєї душі?
1 Samuel	1Sam	1	20	2	А той відказав: Борони Боже, ти не помреш! Таж батько мій не робить жодної справи, великої чи справи малої, коли не відкриває на вухо мені, то чому мій батько заховає від мене цю справу? Цього не буде!
1 Samuel	1Sam	1	20	3	А Давид іще присягнув та й сказав: Добре пізнав твій батько, що я знайшов милість в очах твоїх. І сказав він: Нехай не довідається про те Йонатан, щоб не був він засмучений. Але як живий Господь і як жива душа твоя, між мною та смертю не більше кроку!
1 Samuel	1Sam	1	20	4	І сказав Йонатан до Давида: Що підкаже душа твоя, те зроблю тобі!
1 Samuel	1Sam	1	20	5	І сказав Давид до Йонатана: Ось узавтра новомісяччя, коли звичайно сиджу я з царем, щоб їсти з ним. Але ти відпусти мене, а я сховаюся в полі аж до третього вечора.
1 Samuel	1Sam	1	20	6	Якщо дійсно згадає про мене твій батько, то скажеш, що конче жадав від мене Давид, щоб йому забігти до свого міста Віфлеєму, бо там річна жертва для всього роду його.
1 Samuel	1Sam	1	20	7	Якщо він скаже так: Добре! то мир твоєму рабові. А якщо дійсно запалає йому гнів, то знай, що постановлене те зло від нього.
1 Samuel	1Sam	1	20	8	І зробиш милість своєму рабові, бо ти ввів свого раба в Господній заповіт із собою. А якщо є на мені провина, убий мене ти, а до батька твого пощо мене вести?
1 Samuel	1Sam	1	20	9	І відказав Йонатан: Борони тебе, Боже! Бо якщо справді пізнаю, що в мого батька постановлене зло, щоб прийшло на тебе, чи ж того я не розкажу тобі?
1 Samuel	1Sam	1	20	10	І сказав Давид до Йонатана: Хто повідомить мене, якщо батько твій відповість тобі жорстоке?
1 Samuel	1Sam	1	20	11	А Йонатан сказав до Давида: Ходи ж, і вийдемо на поле. І вийшли вони обидва на поле.
1 Samuel	1Sam	1	20	12	І сказав Йонатан до Давида: Свідок Господь, Бог Ізраїлів, що післязавтра цього часу вивідаю я батька свого. Нехай скарає мене Бог, якщо тоді не пошлю до тебе, і не сповіщу тебе,
1 Samuel	1Sam	1	20	13	так нехай зробить Господь Йонатану, і так нехай додасть! А якщо моєму батькові вгодно зробити зло тобі, то сповіщу тебе, і відішлю тебе, і ти підеш у мирі, а Господь буде з тобою, як Він був із моїм батьком.
1 Samuel	1Sam	1	20	14	І ти, якщо я буду ще живий, хіба не зробиш зо мною Господньої милости? Коли ж я помру,
1 Samuel	1Sam	1	20	15	то не відбирай своєї милости від дому мого навіки, а навіть тоді, як Господь понищить усіх Давидових ворогів із поверхні землі.
1 Samuel	1Sam	1	20	16	І нехай пошукає Господь душі від Давидових ворогів! І склав Йонатан умову з Давидовим домом.
1 Samuel	1Sam	1	20	17	І Йонатан далі присягався Давидові в своїй любові до нього, бо він покохав його, як свою душу.
1 Samuel	1Sam	1	20	18	І сказав йому Йонатан: Узавтра новомісяччя, і ти будеш згаданий, бо буде порожнє твоє місце.
1 Samuel	1Sam	1	20	19	А третього дня скоро зійдеш, і прийдеш до місця, де ти ховався у день твого чину, і сядеш при камені Азел.
1 Samuel	1Sam	1	20	20	А я пущу три стрілі набік, ніби стріляючи собі до мети.
1 Samuel	1Sam	1	20	21	І ось пошлю я слугу: Іди, знайди ті стріли! Якщо, говорячи, скажу я до хлопця: Он ті стріли тут перед тобою, візьми їх, то приходь, бо мир тобі, і нема нічого злого, як живий Господь!
1 Samuel	1Sam	1	20	22	А якщо я скажу до того юнака так: Он ті стріли з а тобою далі, то втікай, бо Господь відпускає тебе.
1 Samuel	1Sam	1	20	23	А та річ, що про неї говорили ми, я та ти, ось Господь буде свідком між мною та між тобою аж навіки!
1 Samuel	1Sam	1	20	24	І сховався Давид у полі. І було новомісяччя, а цар засів до їжі.
1 Samuel	1Sam	1	20	25	І сів цар на стільці своїм, як раз-у-раз, на стільці при стіні. І встав Йонатан, а Авнер сів збоку Саула, а Давидове місце було порожнє.
1 Samuel	1Sam	1	20	26	Та Саул нічого не говорив того дня, бо сказав собі: Це випадок, Давид не чистий, бо не очистився.
1 Samuel	1Sam	1	20	27	І сталося другого дня, на другий день новомісяччя, було порожнє Давидове місце. І сказав Саул до сина свого Йонатана: Чому не прийшов на хліб Єссеїв син і вчора, і сьогодні?
1 Samuel	1Sam	1	20	28	І відповів Йонатан Саулові: Дійсно просився Давид у мене до Віфлеєму.
1 Samuel	1Sam	1	20	29	І він говорив: Пусти мене, бо в тому місті для нас родова жертва, і запросив мене брат мій. А тепер, якщо знайшов я милість в очах твоїх, нехай я побіжу та побачу братів моїх. Тому не прийшов він до царського столу.
1 Samuel	1Sam	1	20	30	І запалав Саулів гнів на Йонатана, і він сказав йому: Негідний і неслухняний сину! Чи ж не знаю я, що ти вибрав Єссеєвого сина на свій сором та на сором і неславу своєї матері?
1 Samuel	1Sam	1	20	31	Бо всі дні, поки Єссеїв син живий на землі, не будеш міцно стояти ані ти, ані царство твоє. А тепер пошли, і приведи його до мене, бо він призначений на смерть.
1 Samuel	1Sam	1	20	32	І відповів Йонатан своєму батькові Саулові та й сказав йому: Чому він буде забитий? Що він зробив?
1 Samuel	1Sam	1	20	33	Тоді Саул кинув списа на нього, щоб убити його. І пізнав Йонатан, що то постановлене від батька, щоб убити Давида.
1 Samuel	1Sam	1	20	34	І встав Йонатан від столу, розпалений гнівом, і не їв хліба і другого дня новомісяччя, бо був засмучений за Давида, бо його образив його батько.
1 Samuel	1Sam	1	20	35	І сталося вранці, і вийшов Йонатан на поле, на умовлений з Давидом час, а з ним був малий хлопець.
1 Samuel	1Sam	1	20	36	І сказав він до хлопця свого: Побіжи, знайди ті стріли, що я вистріляю. Хлопець побіг, а він пустив стрілу поза нього.
1 Samuel	1Sam	1	20	37	І прийшов хлопець до місця стріли, що пустив Йонатан, а Йонатан кликнув за хлопцем і сказав: Он та стріла за тобою далі!
1 Samuel	1Sam	1	20	38	І кликнув Йонатан за хлопцем: Скоро, поспіши, не ставай! І зібрав Йонатанів хлопець стріли, та й прийшов до свого пана.
1 Samuel	1Sam	1	20	39	А той хлопець нічого не знав, тільки Йонатан та Давид знали ту справу.
1 Samuel	1Sam	1	20	40	І віддав Йонатан свою зброю юнакові, якого мав, та й сказав йому: Іди, занеси це до міста!
1 Samuel	1Sam	1	20	41	Той юнак пішов, а Давид устав із південного боку, і впав на обличчя своє на землю, та й поклонився три рази. І поцілували вони один одного, і оплакували один одного, а Давид гірко плакав.
1 Samuel	1Sam	1	20	42	І сказав Йонатан до Давида: Іди з миром! А що присягнули ми двоє в Господнє Ім'я, говорячи: Господь нехай буде свідком між мною та між тобою, і між насінням моїм та насінням твоїм, нехай буде аж навіки! (21-1) І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.
1 Samuel	1Sam	1	21	1	(21-2) І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: Чому ти сам, і нікого немає з тобою?
1 Samuel	1Sam	1	21	2	(21-3) І сказав Давид до священика Ахімелеха: Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.
1 Samuel	1Sam	1	21	3	(21-4) А тепер, що є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться.
1 Samuel	1Sam	1	21	4	(21-5) А священик відповів Давидові та й сказав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки.
1 Samuel	1Sam	1	21	5	(21-6) І відповів Давид священикові, та й сказав йому: Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим.
1 Samuel	1Sam	1	21	6	(21-7) І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.
1 Samuel	1Sam	1	21	7	(21-8) А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.
1 Samuel	1Sam	1	21	8	(21-9) І сказав Давид до Ахімелеха: Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, бо царська справа була нагла.
1 Samuel	1Sam	1	21	9	(21-10) А священик сказав: Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, візьми, бо тут нема іншого, окрім нього. І сказав Давид: Нема іншого такого, як він, дай його мені!
1 Samuel	1Sam	1	21	10	(21-11) І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.
1 Samuel	1Sam	1	21	11	(21-12) І сказали до нього Ахішеві раби: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої.
1 Samuel	1Sam	1	21	12	(21-13) І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.
1 Samuel	1Sam	1	21	13	(21-14) І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду.
1 Samuel	1Sam	1	21	14	(21-15) І сказав Ахіш до своїх рабів: Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?
1 Samuel	1Sam	1	21	15	(21-16) Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?
1 Samuel	1Sam	1	22	1	І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посходилися до нього туди.
1 Samuel	1Sam	1	22	2	І позбиралися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був задовжений, і кожен огірчений в душі, і він став над ними провідником. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.
1 Samuel	1Sam	1	22	3	І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: Нехай прийде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я буду знати, що зробить мені Бог.
1 Samuel	1Sam	1	22	4	І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебування в твердині.
1 Samuel	1Sam	1	22	5	А пророк Ґад сказав до Давида: Ти не будеш сидіти в твердині, іди, і перейдеш собі до Юдиного краю! І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.
1 Samuel	1Sam	1	22	6	І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.
1 Samuel	1Sam	1	22	7	І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: Послухайте, веніяминівці! Чи вже ж Єссеїв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи вже ж настановить усіх вас тисячниками та сотниками,
1 Samuel	1Sam	1	22	8	що всі ви змовилися на мене, і не донесли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссеєвим сином, і ніхто з вас не змилосердився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?
1 Samuel	1Sam	1	22	9	І відповів ідумеянин Доеґ, а він стояв при Саулових слугах, і сказав: Я бачив Єссеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,
1 Samuel	1Sam	1	22	10	і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята.
1 Samuel	1Sam	1	22	11	І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули до царя.
1 Samuel	1Sam	1	22	12	А Саул сказав: Слухай но, сину Ахітувів! А той відказав: Ось я, мій пане!
1 Samuel	1Sam	1	22	13	І сказав до нього Саул: Нащо ви змовилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?
1 Samuel	1Sam	1	22	14	І відповів Ахімелех цареві та й сказав: А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має приступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?
1 Samuel	1Sam	1	22	15	Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого.
1 Samuel	1Sam	1	22	16	А цар сказав: Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!
1 Samuel	1Sam	1	22	17	І сказав цар слугам, що стояли при ньому: Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука разом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.
1 Samuel	1Sam	1	22	18	Тоді цар сказав до Доеґа: Підійди ти, і вдар священиків! І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, і вбив того дня вісімдесят і п'ять чоловіка, що носять лляного ефода.
1 Samuel	1Sam	1	22	19	А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну худобину, усе побив вістрям меча.
1 Samuel	1Sam	1	22	20	Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім'я йому: Евіятар. І втік він до Давида.
1 Samuel	1Sam	1	22	21	І Евіятар доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.
1 Samuel	1Sam	1	22	22	А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!
1 Samuel	1Sam	1	22	23	Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш стережений у мене.
1 Samuel	1Sam	1	23	1	І донесли Давидові, говорячи: Ось филистимляни облягли Кеїлу, і грабують клуні.
1 Samuel	1Sam	1	23	2	І запитав Давид Господа, говорячи: Чи піду й переможу тих филистимлян? А Господь сказав до Давида: Іди, і поб'єш филистимлян та спасеш Кеїлу.
1 Samuel	1Sam	1	23	3	А Давидові люди сказали до нього: Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?
1 Samuel	1Sam	1	23	4	А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою руку.
1 Samuel	1Sam	1	23	5	І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филистимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку. І спас Давид мешканців Кеїли.
1 Samuel	1Sam	1	23	6	І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.
1 Samuel	1Sam	1	23	7	А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом.
1 Samuel	1Sam	1	23	8	І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.
1 Samuel	1Sam	1	23	9	І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіятара: Принеси ефода!
1 Samuel	1Sam	1	23	10	І Давид сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.
1 Samuel	1Sam	1	23	11	Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові! І сказав Господь: Зійде.
1 Samuel	1Sam	1	23	12	І запитався Давид: Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку? А Господь сказав: Видадуть.
1 Samuel	1Sam	1	23	13	І встав Давид та його люди, близько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.
1 Samuel	1Sam	1	23	14	І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.
1 Samuel	1Sam	1	23	15	І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші.
1 Samuel	1Sam	1	23	16	І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,
1 Samuel	1Sam	1	23	17	та й сказав до нього: Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул.
1 Samuel	1Sam	1	23	18	І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.
1 Samuel	1Sam	1	23	19	А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір'ї Хахіла, що з півдня від Єшімону.
1 Samuel	1Sam	1	23	20	А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам хіба видати його в цареву руку.
1 Samuel	1Sam	1	23	21	І сказав Саул: Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися надо мною!
1 Samuel	1Sam	1	23	22	Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнайте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!
1 Samuel	1Sam	1	23	23	І подивіться, і розізнайте всі схованки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, і я піду з вами. І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах.
1 Samuel	1Sam	1	23	24	І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.
1 Samuel	1Sam	1	23	25	А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.
1 Samuel	1Sam	1	23	26	І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.
1 Samuel	1Sam	1	23	27	І прийшов посланець до Саула, говорячи: Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!
1 Samuel	1Sam	1	23	28	І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян. Тому то назвали ім'я тому місцю: Села-Гаммахлекот.
1 Samuel	1Sam	1	23	29	(24-1) А Давид вийшов звідти, і осівся в твердинях Ен-Ґеді.
1 Samuel	1Sam	1	24	1	(24-2) І сталося, як вернувся Саул із погоні за филистимлянами, то донесли йому, говорячи: Ось Давид у пустині Ен-Ґеді.
1 Samuel	1Sam	1	24	2	(24-3) І взяв Саул три тисячі війська, вибраних з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.
1 Samuel	1Sam	1	24	3	(24-4) І прийшов він до кошар на отари при дорозі, а там печера. І Саул увійшов туди для потреби, а по боках печери сиділи Давид та люди його.
1 Samuel	1Sam	1	24	4	(24-5) І сказали люди Давида до нього: Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх очах. А Давид устав, і тихо відтяв полу Саулового плаща.
1 Samuel	1Sam	1	24	5	(24-6) І сталося потім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.
1 Samuel	1Sam	1	24	6	(24-7) І сказав він до своїх людей: Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він помазанець Господній!
1 Samuel	1Sam	1	24	7	(24-8) І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.
1 Samuel	1Sam	1	24	8	(24-9) А потому Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: Пане мій, о царю! А Саул озирнувся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.
1 Samuel	1Sam	1	24	9	(24-10) І сказав Давид до Саула: Нащо ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?
1 Samuel	1Sam	1	24	10	(24-11) Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосердився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він помазанець Господній!
1 Samuel	1Sam	1	24	11	(24-12) І подивися, батьку мій, і поглянь на полу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю полу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати її!
1 Samuel	1Sam	1	24	12	(24-13) Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!
1 Samuel	1Sam	1	24	13	(24-14) Як говорить стародавня приказка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!
1 Samuel	1Sam	1	24	14	(24-15) За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?
1 Samuel	1Sam	1	24	15	(24-16) І нехай буде Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки.
1 Samuel	1Sam	1	24	16	(24-17) І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова до Саула, то Саул сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? І підняв Саул голос свій, та й заплакав.
1 Samuel	1Sam	1	24	17	(24-18) І сказав він до Давида: Справедливіший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.
1 Samuel	1Sam	1	24	18	(24-19) Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.
1 Samuel	1Sam	1	24	19	(24-20) Як чоловік знайде свого ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відплатить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.
1 Samuel	1Sam	1	24	20	(24-21) А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царювати, і стане в руці твоїй Ізраїлеве царство.
1 Samuel	1Sam	1	24	21	(24-22) А тепер присягни мені Господом, що не вигубиш насіння мого по мені, і що не вигубиш імени мого з дому батька мого.
1 Samuel	1Sam	1	24	22	(24-23) І Давид заприсягнув Саулові. І пішов Саул до дому свого, а Давид та люди його ввійшли до твердині.
1 Samuel	1Sam	1	25	1	І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Паран.
1 Samuel	1Sam	1	25	2	І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.
1 Samuel	1Sam	1	25	3	А ім'я тому чоловікові Навал, а ім'я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева.
1 Samuel	1Sam	1	25	4	А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.
1 Samuel	1Sam	1	25	5	І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,
1 Samuel	1Sam	1	25	6	та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!
1 Samuel	1Sam	1	25	7	А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.
1 Samuel	1Sam	1	25	8	Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що знайде рука твоя!
1 Samuel	1Sam	1	25	9	І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.
1 Samuel	1Sam	1	25	10	І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!
1 Samuel	1Sam	1	25	11	І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то вони?
1 Samuel	1Sam	1	25	12	І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.
1 Samuel	1Sam	1	25	13	А Давид сказав до людей своїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і приперезав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при речах.
1 Samuel	1Sam	1	25	14	А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.
1 Samuel	1Sam	1	25	15	А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.
1 Samuel	1Sam	1	25	16	Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.
1 Samuel	1Sam	1	25	17	А тепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити.
1 Samuel	1Sam	1	25	18	Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це на ослів.
1 Samuel	1Sam	1	25	19	І сказала вона до своїх слуг: Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.
1 Samuel	1Sam	1	25	20	І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.
1 Samuel	1Sam	1	25	21	А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!
1 Samuel	1Sam	1	25	22	Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ранку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!
1 Samuel	1Sam	1	25	23	А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.
1 Samuel	1Sam	1	25	24	І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.
1 Samuel	1Sam	1	25	25	Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я його, такий він: Навал ім'я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.
1 Samuel	1Sam	1	25	26	А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!
1 Samuel	1Sam	1	25	27	А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.
1 Samuel	1Sam	1	25	28	Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.
1 Samuel	1Sam	1	25	29	І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'язана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!
1 Samuel	1Sam	1	25	30	І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володарем над Ізраїлем,
1 Samuel	1Sam	1	25	31	то це не буде тобі на спотикання та на спокусу серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!
1 Samuel	1Sam	1	25	32	І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!
1 Samuel	1Sam	1	25	33	І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.
1 Samuel	1Sam	1	25	34	Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!
1 Samuel	1Sam	1	25	35	І взяв Давид із руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!
1 Samuel	1Sam	1	25	36	І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.
1 Samuel	1Sam	1	25	37	І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.
1 Samuel	1Sam	1	25	38	І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.
1 Samuel	1Sam	1	25	39	І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.
1 Samuel	1Sam	1	25	40	І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.
1 Samuel	1Sam	1	25	41	А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!
1 Samuel	1Sam	1	25	42	І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.
1 Samuel	1Sam	1	25	43	А Ахіноам узяв Давида з Їзреелу, і вони обидві стали йому за жінок.
1 Samuel	1Sam	1	25	44	А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.
1 Samuel	1Sam	1	26	1	І прийшли зіфеяни до Саула до Ґів'ї, говорячи: Он Давид ховається на взгір'ях Гахіли навпроти Єшімону!
1 Samuel	1Sam	1	26	2	І встав Саул, і зійшов у пустиню Зіф, а з ним три тисячі чоловіка, вибраних із Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф.
1 Samuel	1Sam	1	26	3	І таборував Саул на згір'ї Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. А Давид пробував у пустині, і побачив, що Саул вийшов за ним до пустині.
1 Samuel	1Sam	1	26	4	І послав Давид підглядачів, і довідався, що Саул дійсно прийшов.
1 Samuel	1Sam	1	26	5	А Давид устав, і прийшов до місця, де таборував Саул. І Давид побачив те місце, де лежав Саул та Авнер, син Нерів, керівник його війська. А Саул лежав у таборі, а народ таборував навколо нього.
1 Samuel	1Sam	1	26	6	І звернувся Давид, і сказав до хіттеянина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: Хто зійде зо мною до Саула до табору? І сказав Авішай: Я зійду з тобою!
1 Samuel	1Sam	1	26	7	І прийшов Давид та Авішай до Саулового народу вночі, аж ось Саул лежить, спить у таборі, а спис його встромлений у землю в приголів'ї його, а Авнер та народ лежать навколо нього.
1 Samuel	1Sam	1	26	8	І сказав Авішай до Давида: Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю йому!
1 Samuel	1Sam	1	26	9	І сказав Давид до Авішая: Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього помазанця, і був невинний?
1 Samuel	1Sam	1	26	10	І сказав Давид: Як живий Господь, тільки Господь уразить його: або прийде день його і він помре, або він піде на війну і загине.
1 Samuel	1Sam	1	26	11	Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього помазанця! А тепер візьми цього списа, що в приголів'ї його, та горня води, і ходімо собі!
1 Samuel	1Sam	1	26	12	І взяв Давид списа та горня води з Саулового приголів'я, та й пішли собі. І ніхто не бачив, і не знав, і не збудився, бо всі вони спали, бо на них упав сон від Господа.
1 Samuel	1Sam	1	26	13	І перейшов Давид на той бік, і став здалека на верховині гори, а між ними велика просторінь.
1 Samuel	1Sam	1	26	14	І крикнув Давид до народу та до Авнера, Нерового сина, говорячи: Чи ж не відповіси, Авнере? А Авнер відповів та сказав: Хто ти, що кликав до царя?
1 Samuel	1Sam	1	26	15	І сказав Давид до Авнера: Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти свого пана, царя? Бо приходив один із народу, щоб погубити царя, твого пана.
1 Samuel	1Sam	1	26	16	Не добра це річ, що ти зробив! Як живий Господь, ви повинні померти, бо не пильнували ви пана свого, Господнього помазанця! А тепер побач, де царів спис, та де горня води, що були в приголів'ї його?
1 Samuel	1Sam	1	26	17	І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? А Давид сказав: Мій голос, пане мій, царю!
1 Samuel	1Sam	1	26	18	І далі сказав: Нащо то пан мій ганяється за своїм рабом? Бо що я зробив, і яке зло в моїй руці?
1 Samuel	1Sam	1	26	19	А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашною жертвою, а якщо людські сини, прокляті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спадку, говорячи: Іди, служи іншим богам!
1 Samuel	1Sam	1	26	20	А тепер нехай не проллється моя кров на землю перед Господнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, як женуть куропатву в горах!
1 Samuel	1Sam	1	26	21	І сказав Саул: Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню вже тобі зла за те, що дороге було моє життя в очах твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помилявся.
1 Samuel	1Sam	1	26	22	А Давид відповів та й сказав: Ось царів спис, і нехай прийде один із слуг, і нехай його візьме.
1 Samuel	1Sam	1	26	23	А Господь відплатить кожному за його справедливість та правду його, що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього помазанця.
1 Samuel	1Sam	1	26	24	І ось, яке велике було життя твоє цього дня в очах моїх, таке велике нехай буде моє життя в очах Господа, і нехай Він урятує мене від усякого утиску!
1 Samuel	1Sam	1	26	25	І сказав Саул до Давида: Благословенний ти, сину мій Давиде! І ти дійсно зробиш, і дійсно зможеш ти! І пішов Давид на свою дорогу, а Саул вернувся на своє місце.
1 Samuel	1Sam	1	27	1	І сказав Давид у серці своїм: Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його.
1 Samuel	1Sam	1	27	2	І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.
1 Samuel	1Sam	1	27	3	І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноан та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.
1 Samuel	1Sam	1	27	4	І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.
1 Samuel	1Sam	1	27	5	А Давид сказав до Ахіша: Якщо я знайшов милість в очах твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства разом із тобою?
1 Samuel	1Sam	1	27	6	І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царям аж до цього дня.
1 Samuel	1Sam	1	27	7	А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.
1 Samuel	1Sam	1	27	8	І сходив Давид та люди його, і нападали на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.
1 Samuel	1Sam	1	27	9	І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну та худобу велику, і осли, і верблюди, і одежу, і вертався, і приходив до Ахіша.
1 Samuel	1Sam	1	27	10	І питався Ахіш: На кого нападали ви сьогодні? А Давид казав: На південь Юдин, і на південь Єрахмеелеянина, і на південь Кенеянина.
1 Samuel	1Sam	1	27	11	А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привести до Ґату, говорячи: Щоб не донесли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його звичай по всі дні, коли сидів на филистимській землі.
1 Samuel	1Sam	1	27	12	І вірив Ахіш Давидові, говорячи: Справді обриднув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!
1 Samuel	1Sam	1	28	1	І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військові табори, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: Щоб ти певно знав, що вийдеш зо мною в таборі, ти та люди твої.
1 Samuel	1Sam	1	28	2	І сказав Давид до Ахіша: Тому тепер ти пізнаєш, що зробить твій раб. А Ахіш сказав до Давида: Тому то зроблю тебе сторожем моєї голови по всі дні.
1 Samuel	1Sam	1	28	3	А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганяв із Краю ворожбитів та віщунів.
1 Samuel	1Sam	1	28	4	І зібралися филистимляни, і прийшли, і таборували в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборували в Ґілбоа.
1 Samuel	1Sam	1	28	5	І побачив Саул филистимський табір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.
1 Samuel	1Sam	1	28	6	І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урімом, ані пророками.
1 Samuel	1Sam	1	28	7	І сказав Саул до своїх рабів: Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду до неї, і запитаю її. І відповіли йому раби його: Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі.
1 Samuel	1Sam	1	28	8	І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: Поворожи мені, і виклич мені того, кого скажу тобі.
1 Samuel	1Sam	1	28	9	А та жінка відповіла йому: Ти ж знаєш, що зробив Саул, що в Краю він вигубив ворожбитів та віщунів. І нащо ти важиш на мою душу, щоб забити її?
1 Samuel	1Sam	1	28	10	І Саул присягнув їй Господом, говорячи: Як живий Господь, не спіткає тебе вина за цю річ!
1 Samuel	1Sam	1	28	11	І сказала та жінка: Кого я викличу тобі? А він відказав: Самуїла виклич мені.
1 Samuel	1Sam	1	28	12	І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: Нащо ти обманив мене, таж ти Саул!
1 Samuel	1Sam	1	28	13	І сказав їй цар; Не бійся! Але що ти бачиш? А та жінка відказала Саулові: Я бачу ніби богів, що виходять із землі!
1 Samuel	1Sam	1	28	14	І він їй сказав: Який його вид? А та відказала: Виходить старий чоловік, зодягнений у довгу одежу. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.
1 Samuel	1Sam	1	28	15	І сказав Самуїл до Саула: Нащо ти непокоїш мене, мене викликаючи? А Саул сказав: Дуже тяжко мені, филистимляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що я маю робити.
1 Samuel	1Sam	1	28	16	І сказав Самуїл: І нащо ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?
1 Samuel	1Sam	1	28	17	І Господь зробив йому, як говорив був через мене, Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, Давидові.
1 Samuel	1Sam	1	28	18	Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'яного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.
1 Samuel	1Sam	1	28	19	І Господь віддав із тобою також Ізраїля до руки филистимлян. А взавтра ти та сини твої будете разом зо мною; також Ізраїлевого табора віддасть Господь до руки филистимлян.
1 Samuel	1Sam	1	28	20	І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба цілий той день та цілу ту ніч.
1 Samuel	1Sam	1	28	21	І підійшла та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригнічений. І сказала до нього: Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, і наразила життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.
1 Samuel	1Sam	1	28	22	А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, я покладу перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли підеш дорогою.
1 Samuel	1Sam	1	28	23	А він відмовився й сказав: Не буду їсти! Та сильно просили його слуги його та тая жінка, і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.
1 Samuel	1Sam	1	28	24	А та жінка мала в домі годоване теля, і поспішно зарізала його. І взяла вона муки й замісила, і спекла з того прісне.
1 Samuel	1Sam	1	28	25	І принесла те перед Саула та перед слуг його, і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.
1 Samuel	1Sam	1	29	1	І зібрали филистимляни всі свої війська до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.
1 Samuel	1Sam	1	29	2	А филистимські князі переходили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці разом з Ахішем.
1 Samuel	1Sam	1	29	3	І казали филистимські князі: Що це за євреї? А Ахіш відказав филистимським князям: Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його приходу аж до дня цього.
1 Samuel	1Sam	1	29	4	І гнівалися на нього филистимські князі. І сказали йому филистимські князі: Заверни того чоловіка, і нехай він вернеться до свого місця, де ти призначив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подобатися своєму панові? Хіба головами цих людей?
1 Samuel	1Sam	1	29	5	Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!
1 Samuel	1Sam	1	29	6	І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: Як живий Господь, ти правдивий, і в моїх очах добрий твій вихід та вхід твій зо мною в таборі, бо я не знайшов у тобі зла від дня приходу твого до мене аж до цього дня. Та в очах князів ти не добрий.
1 Samuel	1Sam	1	29	7	А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в очах филистимських князів.
1 Samuel	1Sam	1	29	8	А Давид сказав до Ахіша: Що ж зробив я? І що ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обличчям, аж до цього дня, що я не вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?
1 Samuel	1Sam	1	29	9	І відповів Ахіш і сказав до Давида: Знаю я, що ти добрий в очах моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну!
1 Samuel	1Sam	1	29	10	А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне, ідіть!
1 Samuel	1Sam	1	29	11	І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ранком і вернутися до филистимського краю. А филистимляни пішли до Ізраїля.
1 Samuel	1Sam	1	30	1	І сталося, коли Давид та люди його йшли до Ціклаґу, третього дня, то амаликитяни вдерлися до півдня та до Ціклаґу, і побили Ціклаґ та спалили його огнем.
1 Samuel	1Sam	1	30	2	І позабирали вони до неволі жінок, що були в ньому, від малого аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою.
1 Samuel	1Sam	1	30	3	І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спалене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні дочки забрані в неволю.
1 Samuel	1Sam	1	30	4	І підніс Давид та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили плакати.
1 Samuel	1Sam	1	30	5	І були взяті до неволі обидві Давидові жінки: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелітянина Навала.
1 Samuel	1Sam	1	30	6	І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнився Господом, Богом, своїм.
1 Samuel	1Sam	1	30	7	І сказав Давид до священика Евіятара, Ахімелехового сина: Принеси до мене ефода! І Евіятар приніс ефода до Давида.
1 Samuel	1Sam	1	30	8	І запитав Давид Господа, говорячи: Чи мені гнатися за тією ордою, чи дожену її? А Він відказав йому: Женися, бо конче доженеш, і конче визволиш.
1 Samuel	1Sam	1	30	9	І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним, і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися.
1 Samuel	1Sam	1	30	10	І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спинилися, бо були слабі, щоб перейти потока Бесор.
1 Samuel	1Sam	1	30	11	І знайшли вони в полі єгиптянина, і привели його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли його водою.
1 Samuel	1Sam	1	30	12	І дали йому половину грудки сушених фіґ та дві в'язки родзинок. І він з'їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі.
1 Samuel	1Sam	1	30	13	І запитав його Давид: Чий ти та звідкіля ти? А той відказав: Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та покинув мене пан мій, бо я захворів три дні тому.
1 Samuel	1Sam	1	30	14	Ми були вдерлися на південь керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем.
1 Samuel	1Sam	1	30	15	І сказав йому Давид: Чи не заведеш мене до тієї орди? А той відповів: Присягни мені Богом, що не вб'єш мене, і що не видаси мене в руку мого пана, то спроваджу тебе до тієї орди.
1 Samuel	1Sam	1	30	16	І він спровадив його, аж ось вони розпорошені по поверхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та святкують з приводу всієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филистимського краю та з Краю Юдиного.
1 Samuel	1Sam	1	30	17	І бив їх Давид від ранку аж до вечора наступного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсідали на верблюдів, і повтікали.
1 Samuel	1Sam	1	30	18	І врятував Давид усе, що позабирав був Амалик. І обидві свої жінки Давид урятував.
1 Samuel	1Sam	1	30	19	І не пропало їм нічого: усе, від малого й аж до великого, і аж до синів та дочок, і від здобичі, і аж до всього, що ті взяли були собі, усе вернув Давид!
1 Samuel	1Sam	1	30	20	І взяв Давид усю худобу дрібну та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: Це Давидова здобич!
1 Samuel	1Sam	1	30	21	Потому прийшов Давид до тих двохсот людей, що були слабі, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив був при потоці Бесор, а вони повиходили назустріч Давидові та назустріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир.
1 Samuel	1Sam	1	30	22	І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходили з Давидом, та й сказали: Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здобичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть!
1 Samuel	1Sam	1	30	23	А Давид сказав: Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Господь, і пильнував нас, і дав орду, що йшла на нас, у нашу руку.
1 Samuel	1Sam	1	30	24	А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина того, хто ходив до бою, то така частина й того, хто сидів при речах, рівно поділять.
1 Samuel	1Sam	1	30	25	І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за постанову та за звичай для Ізраїля, і він існує аж до цього дня.
1 Samuel	1Sam	1	30	26	І прийшов Давид до Ціклаґу, і послав зо здобичі Юдиним старшим, приятелям своїм, говорячи: Оце вам подарок зо здобичі Господніх ворогів,
1 Samuel	1Sam	1	30	27	тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамоті південнім, і тим, що в Яттері,
1 Samuel	1Sam	1	30	28	і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа,
1 Samuel	1Sam	1	30	29	і тим, що в Рахалі, і тим, що в містах Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кенеянина,
1 Samuel	1Sam	1	30	30	і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху,
1 Samuel	1Sam	1	30	31	і тим, що в Хевроні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його.
1 Samuel	1Sam	1	31	1	А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.
1 Samuel	1Sam	1	31	2	І догнали филистимляни Саула та його синів. І повбивали филистимляни Йонатана й Авінадава та Малкі-Шуя, Саулових синів.
1 Samuel	1Sam	1	31	3	І став бій тяжкий для Саула, і його знайшли лучники, він був дуже поранений тими лучниками.
1 Samuel	1Sam	1	31	4	І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не пробили мене, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча, та й упав на нього!
1 Samuel	1Sam	1	31	5	І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на свого меча, та й помер із ним.
1 Samuel	1Sam	1	31	6	І помер того дня Саул і троє синів його та зброєноша, також усі люди разом.
1 Samuel	1Sam	1	31	7	А ізраїльтяни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йордану, коли побачили, що повтікали ізраїльтяни, і що померли Саул та сини його, покидали ті міста й повтікали, а филистимляни поприходили й осілися в них.
1 Samuel	1Sam	1	31	8	І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа.
1 Samuel	1Sam	1	31	9	І вони стяли йому голову, і поздирали зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах їхніх божків та народові.
1 Samuel	1Sam	1	31	10	І вони поклали зброю його в домі Астарти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану.
1 Samuel	1Sam	1	31	11	І почули мешканці ґілеадського Явешу про те, що филистимляни зробили Саулові,
1 Samuel	1Sam	1	31	12	і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там.
1 Samuel	1Sam	1	31	13	І взяли вони їхні кості, і поховали під тамариском в Явешу, та й постили сім день.
2 Samuel	2Sam	1	1	1	І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.
2 Samuel	2Sam	1	1	2	І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, і порох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.
2 Samuel	2Sam	1	1	3	І сказав йому Давид: Звідки це ти приходиш? А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.
2 Samuel	2Sam	1	1	4	І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені! А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.
2 Samuel	2Sam	1	1	5	А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?
2 Samuel	2Sam	1	1	6	І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці та їздці доганяють його.
2 Samuel	2Sam	1	1	7	І він обернувся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!
2 Samuel	2Sam	1	1	8	І сказав він до мене: Хто ти? А я відказав йому: Я амаликитянин.
2 Samuel	2Sam	1	1	9	І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!...
2 Samuel	2Sam	1	1	10	І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм. І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.
2 Samuel	2Sam	1	1	11	І схопився Давид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.
2 Samuel	2Sam	1	1	12	І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.
2 Samuel	2Sam	1	1	13	І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти? А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.
2 Samuel	2Sam	1	1	14	І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?
2 Samuel	2Sam	1	1	15	І покликав Давид одного з слуг своїх і сказав: Підійди, убий його! І той ударив його, і він помер.
2 Samuel	2Sam	1	1	16	І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили проти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.
2 Samuel	2Sam	1	1	17	І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,
2 Samuel	2Sam	1	1	18	та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:
2 Samuel	2Sam	1	1	19	О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ях своїх, ой попадали лицарі!
2 Samuel	2Sam	1	1	20	Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!
2 Samuel	2Sam	1	1	21	Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!
2 Samuel	2Sam	1	1	22	Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!
2 Samuel	2Sam	1	1	23	Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!
2 Samuel	2Sam	1	1	24	Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!
2 Samuel	2Sam	1	1	25	Ой, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!
2 Samuel	2Sam	1	1	26	Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!
2 Samuel	2Sam	1	1	27	Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...
2 Samuel	2Sam	1	2	1	І сталося потому, і запитався Давид Господа, говорячи: Чи йти мені в одне з Юдиних міст? А Господь відказав йому: Іди! І сказав Давид: Куди я піду? А Він відказав: У Хеврон!
2 Samuel	2Sam	1	2	2	І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелянина Навала.
2 Samuel	2Sam	1	2	3	І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осілися по хевронських містах.
2 Samuel	2Sam	1	2	4	І посходилися Юдині мужі, і помазали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли, кажучи: Люди ґілеадського Явешу поховали Саула.
2 Samuel	2Sam	1	2	5	І послав Давид людей до ґілеадського Явешу, і сказав до них: Благословенні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та поховали його!
2 Samuel	2Sam	1	2	6	А тепер нехай Господь зробить вам милість та правду, і я теж зроблю вам те добро за те, що ви зробили цю річ.
2 Samuel	2Sam	1	2	7	А тепер нехай зміцняться ваші руки, і будьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім помазав мене царем над собою.
2 Samuel	2Sam	1	2	8	А Авнер, Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.
2 Samuel	2Sam	1	2	9	І він настановив його царем над Ґілеадом, і над Ашуреянином, і над Їзреелем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.
2 Samuel	2Sam	1	2	10	Іш-Бошет, Саулів син, був віку сорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, тільки дім Юди був за Давидом.
2 Samuel	2Sam	1	2	11	А число днів, що Давид був царем у Хевроні над Юдиним домом, сім літ і шість місяців.
2 Samuel	2Sam	1	2	12	І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.
2 Samuel	2Sam	1	2	13	А Йоав, син Церуї, та Давидові слуги вийшли й зустріли їх разом при ґів'онському ставі. І засіли вони ті з того боку ставу, а ті з цього боку ставу.
2 Samuel	2Sam	1	2	14	І сказав Авнер до Йоава: Нехай встануть ці юнаки, і побавляться перед нами! І сказав Йоав: Нехай встануть.
2 Samuel	2Sam	1	2	15	І встали, і перейшли в числі дванадцяти для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.
2 Samuel	2Sam	1	2	16	І схопили один одного за голову, та й всадили свого меча до боку один одного, і попадали разом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'оні.
2 Samuel	2Sam	1	2	17	І знявся того дня дуже жорстокий бій, і був побитий Авнер та Ізраїлеві люди Давидовими слугами.
2 Samuel	2Sam	1	2	18	І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газеля.
2 Samuel	2Sam	1	2	19	І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані праворуч, ані ліворуч із погоні за Авнером.
2 Samuel	2Sam	1	2	20	І обернувся Авнер позад себе й сказав: Чи це ти, Асаїле? А той відказав: Я.
2 Samuel	2Sam	1	2	21	І сказав йому Авнер: Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одного із слуг, і візьми собі зброю його. Та не хотів Асаїл спинити погоні за ним.
2 Samuel	2Sam	1	2	22	А Авнер знов говорив до Асаїла: Спинися в гонитві за мною! Нащо я вб'ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?
2 Samuel	2Sam	1	2	23	А той відмовився спинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов іззаду його! І впав він там, і помер на місці... І сталося, кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.
2 Samuel	2Sam	1	2	24	І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'онської пустині.
2 Samuel	2Sam	1	2	25	І зібралися Веніяминові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спинилися на верхів'ї одного взгір'я.
2 Samuel	2Sam	1	2	26	І кликнув Авнер до Йоава й сказав: Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наостанку? І аж доки ти не скажеш народові спинитися в гонитві за своїми братами?
2 Samuel	2Sam	1	2	27	А Йоав відказав: Як живий Бог, коли б ти не сказав був іншого, то ще від ранку народ був би перестав гнатися за братом своїм.
2 Samuel	2Sam	1	2	28	І засурмив Йоав у сурму, і спинився ввесь народ, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воювали.
2 Samuel	2Sam	1	2	29	А Авнер та люди його йшли степом усю ту ніч, і перейшли Йордан, і пройшли ввесь Бітрон, і прийшли до Маханаїму.
2 Samuel	2Sam	1	2	30	І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь народ, і забракло з Давидових слуг дев'ятнадцяти чоловіка та Асаїла.
2 Samuel	2Sam	1	2	31	А Давидові слуги побили з Веніямина та з людей Авнера, три сотні й шістдесят чоловіка, що померли.
2 Samuel	2Sam	1	2	32	І винесли Асаїла, і поховали його в гробі батька його, що в Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, а розсвіло їм у Хевроні.
2 Samuel	2Sam	1	3	1	І була довга та війна між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе зміцнювався, а Саулів дім усе слабнув.
2 Samuel	2Sam	1	3	2	І в Хевроні народилися Давидові сини, і був його первісток Амнон, від їзреелітки Ахіноам;
2 Samuel	2Sam	1	3	3	а другий син його Кіл'ав від Авіґаїл, колишньої жінки кармелянина Навала; а третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;
2 Samuel	2Sam	1	3	4	а четвертий Адонійя, син Хаґґіт, а п'ятий Шефатія, син Авітал,
2 Samuel	2Sam	1	3	5	а шостий Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилися Давидові в Хевроні.
2 Samuel	2Sam	1	3	6	І сталося, коли була війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Авнер тримався Саулового дому.
2 Samuel	2Sam	1	3	7	І мав Саул наложницю, а ім'я їй Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: Чого ти прийшов до наложниці батька мого?
2 Samuel	2Sam	1	3	8	І дуже запалився Авнерові гнів на слова Іш-Бошетові, і він сказав: Чи я псяча юдська голова? Сьогодні я роблю ласку домові твого батька Саула, його братам та його приятелям, і не віддав тебе в Давидову руку, а ти сьогодні згадав на мені гріх цієї жінки?
2 Samuel	2Sam	1	3	9	Нехай так зробить Бог Авнерові, і нехай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягнув був йому,
2 Samuel	2Sam	1	3	10	щоб перенести царство від Саулового дому, і щоб поставити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви.
2 Samuel	2Sam	1	3	11	І той не міг уже відповідати Авнерові ані слова, бо боявся його.
2 Samuel	2Sam	1	3	12	І послав Авнер замість себе послів до Давида сказати: Чия це земля? І ще сказати: Склади ж свою умову зо мною, і ось рука моя буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.
2 Samuel	2Sam	1	3	13	А Давид відказав: Добре, я складу з тобою умову! Тільки однієї речі я жадаю від тебе, а саме: ти не побачиш обличчя мого, якщо ти не приведеш Мелхи, Саулової дочки, коли ти прийдеш побачити мене.
2 Samuel	2Sam	1	3	14	І послав Давид послів до Іш-Бошета, Саулового сина, говорячи: Віддай жінку мою Мелху, яку я заручив був собі за сотню крайніх плотів филистимських.
2 Samuel	2Sam	1	3	15	І послав Іш-Бошет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.
2 Samuel	2Sam	1	3	16	І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: Іди, вернися! І той вернувся.
2 Samuel	2Sam	1	3	17	А Авнерове слово з Ізраїлевими старшими було таке: Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою.
2 Samuel	2Sam	1	3	18	А тепер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: Рукою Мого раба Давида Я спасу народ Мій, Ізраїля, від руки филистимлян та від руки всіх ворогів його.
2 Samuel	2Sam	1	3	19	І говорив Авнер також до ушей Веніяминових. І також пішов Авнер говорити до ушей Давидових у Хевроні, усе, що добре в очах Ізраїля та в очах усього дому Веніяминового.
2 Samuel	2Sam	1	3	20	І прийшов Авнер до Давида до Хеврону, а з ним двадцятеро люда. І Давид зробив прийняття Авнерові та людям, що з ним.
2 Samuel	2Sam	1	3	21	І сказав Авнер до Давида: Нехай я встану й піду, і приведу до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони складуть із тобою умову, і ти будеш царювати над усім, чого буде жадати душа твоя. І відпустив Давид Авнера, і він пішов із миром.
2 Samuel	2Sam	1	3	22	Аж ось прийшли слуги Давидові та Йоав із походу, і принесли з собою велику здобич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов із миром.
2 Samuel	2Sam	1	3	23	А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розповіли Йоаву, говорячи: Приходив Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, і той пішов із миром.
2 Samuel	2Sam	1	3	24	І прийшов Йоав до царя та й сказав: Що ти зробив? Ось приходив до тебе Авнер, нащо ти відпустив його, і він відійшов?
2 Samuel	2Sam	1	3	25	Ти знаєш Авнера, Нерового сина, він приходив, щоб намовити тебе та щоб вивідати твій вихід та вхід твій, і щоб вивідати все, що ти робиш.
2 Samuel	2Sam	1	3	26	І вийшов Йоав від Давида, і послав посланців за Авнером, і вони завернули його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.
2 Samuel	2Sam	1	3	27	І вернувся Авнер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла.
2 Samuel	2Sam	1	3	28	А потім почув про це Давид і сказав: Невинний я та царство моє перед Господом аж навіки в крові Авнера, Нерового сина.
2 Samuel	2Sam	1	3	29	Нехай вона спаде на голову Йоава та на ввесь дім його батька! І нехай не перестає в Йоавовому домі течивий, і прокажений, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба!
2 Samuel	2Sam	1	3	30	А Йоав та брат його Авішай убили Авнера за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів'оні в бою.
2 Samuel	2Sam	1	3	31	І сказав Давид до Йоава та до всього народу, що був з ним: Роздеріть вашу одежу, і опережіться веретищем, та й голосіть за Авнером! А цар Давид ішов за марами.
2 Samuel	2Sam	1	3	32	І поховали Авнера в Хевроні, а цар підніс свій голос та й плакав над Авнеровим гробом, і плакав увесь народ.
2 Samuel	2Sam	1	3	33	І заспівав цар жалобну пісню над Авнером та й сказав: Чи Авнер мав загинути смертю негідного?
2 Samuel	2Sam	1	3	34	Твої руки були не пов'язані, не забиті були твої ноги в кайдани, ти впав, як від неправедних падають! І ввесь народ ще більше плакав над ним.
2 Samuel	2Sam	1	3	35	І прийшов увесь народ, щоб намовити Давида покріпитися хлібом ще того дня, та присягнув Давид, говорячи: Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо я перед заходом сонця скуштую хліба або чогобудь!
2 Samuel	2Sam	1	3	36	А ввесь народ довідався про це, і це було добре в їхніх очах, як і все, що робив цар, було добре в очах усього народу.
2 Samuel	2Sam	1	3	37	І того дня довідалися ввесь народ та ввесь Ізраїль, що то не було від царя, щоб забити Авнера, сина Нерового.
2 Samuel	2Sam	1	3	38	І сказав цар своїм слугам: Ото ж знайте, що вождь та великий муж упав цього дня!
2 Samuel	2Sam	1	3	39	А я сьогодні слабий, хоч помазаний цар, а ті люди, сини Церуї, сильніші від мене. Нехай відплатить Господь злочинцеві за його зло!
2 Samuel	2Sam	1	4	1	І почув Саулів син, що помер Авнер у Хевроні, і опустилися руки його, а ввесь Ізраїль збентежився.
2 Samuel	2Sam	1	4	2	А Саулів син мав двох мужів, керівників відділів, ім'я одному Баана, а ім'я другому Рехав, сини бееротянина Ріммона, а Веніяминових синів, бо й Беерот залічений був на Веніямина.
2 Samuel	2Sam	1	4	3	Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і мешкали там приходьками, і так є аж до цього дня.
2 Samuel	2Sam	1	4	4	А Йонатан, Саулів син, мав кульгавого сина; він був віку п'яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його несла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім'я його Мефівошет.
2 Samuel	2Sam	1	4	5	І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спекота, до Іш-Бошетового дому, а він лежав у південному спочинку.
2 Samuel	2Sam	1	4	6	І ото ввійшли вони аж до середини дому, ніби взяти пшениці, та й ударили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли.
2 Samuel	2Sam	1	4	7	Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на ліжку своїм у своїй спальні, і вони вдарили його, і вбили його, і зняли йому голову. І взяли вони його голову, і йшли степовою дорогою всю ніч.
2 Samuel	2Sam	1	4	8	І принесли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хеврон, та й сказали цареві: Оце голова Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моєму, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його.
2 Samuel	2Sam	1	4	9	І відповів Давид Рехавові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,
2 Samuel	2Sam	1	4	10	коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, а він був в очах своїх, як приємний вісник, я схопив його, і вбив його в Ціклаґу, замість дати йому нагороду за звістку,
2 Samuel	2Sam	1	4	11	тим більше, коли люди несправедливі вбили справедливого чоловіка в домі його на постелі його! А тепер чи я не пошукаю його крови з вашої руки, і не вигублю вас із Краю?
2 Samuel	2Sam	1	4	12	І Давид наказав слугам, і вони вбили їх, і відрубали їхні руки та їхні ноги, та й повісили над ставом у Хевроні. А Іш-Бошетову голову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні.
2 Samuel	2Sam	1	5	1	І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!
2 Samuel	2Sam	1	5	2	І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем.
2 Samuel	2Sam	1	5	3	І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
2 Samuel	2Sam	1	5	4	Давид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.
2 Samuel	2Sam	1	5	5	У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.
2 Samuel	2Sam	1	5	6	І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих! А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!
2 Samuel	2Sam	1	5	7	Та Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим Містом.
2 Samuel	2Sam	1	5	8	І сказав Давид того дня: Кожен, хто заб'є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: Сліпий та кривий не ввійде до дому!
2 Samuel	2Sam	1	5	9	І осівся Давид у твердині, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.
2 Samuel	2Sam	1	5	10	І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.
2 Samuel	2Sam	1	5	11	І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.
2 Samuel	2Sam	1	5	12	І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.
2 Samuel	2Sam	1	5	13	А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, і народилися Давидові ще сини та дочки.
2 Samuel	2Sam	1	5	14	А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,
2 Samuel	2Sam	1	5	15	і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,
2 Samuel	2Sam	1	5	16	і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.
2 Samuel	2Sam	1	5	17	І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до твердині.
2 Samuel	2Sam	1	5	18	А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
2 Samuel	2Sam	1	5	19	А Давид запитався Господа, говорячи: Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку? І Господь відказав до Давида: Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою!
2 Samuel	2Sam	1	5	20	І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: Господь розірвав ворогів моїх передо мною, як розривають води. Тому він назвав ім'я тому місцю: Баал-Перацім.
2 Samuel	2Sam	1	5	21	І вони полишили там своїх божків, а їх забрав Давид та люди його.
2 Samuel	2Sam	1	5	22	А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
2 Samuel	2Sam	1	5	23	І запитався Давид Господа, а Він сказав: Не виходь, оточи їх з-позаду, і прийди до них від бальзамового ліска.
2 Samuel	2Sam	1	5	24	І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір.
2 Samuel	2Sam	1	5	25	І Давид зробив так, як наказав йому Господь, і він побив филистимлян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.
2 Samuel	2Sam	1	6	1	А Давид знову зібрав вибране військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.
2 Samuel	2Sam	1	6	2	І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім'я, Ім'я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.
2 Samuel	2Sam	1	6	3	І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.
2 Samuel	2Sam	1	6	4	І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.
2 Samuel	2Sam	1	6	5	А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.
2 Samuel	2Sam	1	6	6	І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.
2 Samuel	2Sam	1	6	7	І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.
2 Samuel	2Sam	1	6	8	І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
2 Samuel	2Sam	1	6	9	І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег?
2 Samuel	2Sam	1	6	10	І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.
2 Samuel	2Sam	1	6	11	І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.
2 Samuel	2Sam	1	6	12	І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.
2 Samuel	2Sam	1	6	13	І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.
2 Samuel	2Sam	1	6	14	А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.
2 Samuel	2Sam	1	6	15	І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.
2 Samuel	2Sam	1	6	16	І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму.
2 Samuel	2Sam	1	6	17	І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид. І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.
2 Samuel	2Sam	1	6	18	А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.
2 Samuel	2Sam	1	6	19	І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м'яса та по одному виноградному калачеві. І пішов увесь народ кожен до дому свого.
2 Samuel	2Sam	1	6	20	І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!
2 Samuel	2Sam	1	6	21	І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем!
2 Samuel	2Sam	1	6	22	І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований!
2 Samuel	2Sam	1	6	23	І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.
2 Samuel	2Sam	1	7	1	І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Господь дав йому відпочинути від усіх ворогів його навколо,
2 Samuel	2Sam	1	7	2	то цар сказав до пророка Натана: Подивися, я сиджу в кедровому домі, а Божий ковчег знаходиться під завісою!
2 Samuel	2Sam	1	7	3	І сказав Натан до царя: Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Господь з тобою.
2 Samuel	2Sam	1	7	4	І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Натана, кажучи:
2 Samuel	2Sam	1	7	5	Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробування?
2 Samuel	2Sam	1	7	6	Бо Я не пробував у домі від дня виведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.
2 Samuel	2Sam	1	7	7	Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими синами, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племен, якому наказав Я пасти народа Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому?
2 Samuel	2Sam	1	7	8	А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.
2 Samuel	2Sam	1	7	9	І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і вигубив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я, як ім'я великих на землі.
2 Samuel	2Sam	1	7	10	І встановив Я місце для народу Мого, для Ізраїля, і він пробуватиме на своєму місці, і не буде вже непокоєний, і кривдники не будуть більше гнобити його, як перед тим.
2 Samuel	2Sam	1	7	11	А від того дня, як Я настановив суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побудує тобі дім.
2 Samuel	2Sam	1	7	12	Коли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство.
2 Samuel	2Sam	1	7	13	Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки.
2 Samuel	2Sam	1	7	14	Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів.
2 Samuel	2Sam	1	7	15	Та милість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.
2 Samuel	2Sam	1	7	16	І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки!
2 Samuel	2Sam	1	7	17	Як усі ці слова, як усе це видіння, так говорив Натан до Давида.
2 Samuel	2Sam	1	7	18	Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: Хто я, Господи Боже, і що мій дім, що Ти привів мене аж сюди?
2 Samuel	2Sam	1	7	19	Та й це ще було мале в очах Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за законом людським, Господи Боже!
2 Samuel	2Sam	1	7	20	І що ще більше говоритиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба, Господи Боже!
2 Samuel	2Sam	1	7	21	Ради слова Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю величність, звіщаючи це Своєму рабові.
2 Samuel	2Sam	1	7	22	Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми ушима.
2 Samuel	2Sam	1	7	23	А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народ, і щоб установити йому Своє Ймення, і щоб учинити вам цю величність, та страшні речі для Свого Краю ради народу Свого, якого викупив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?
2 Samuel	2Sam	1	7	24	І Ти зміцнив Собі народ Свій, Ізраїля, Собі за народ аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.
2 Samuel	2Sam	1	7	25	А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говорив!
2 Samuel	2Sam	1	7	26	Нехай буде великим Ім'я Твоє аж навіки, щоб говорити: Господь Саваот Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!
2 Samuel	2Sam	1	7	27	Бо Ти, Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, об'явив Своєму рабові, говорячи: Збудую тобі дім, тому раб Твій здобувся на відвагу помолитися до Тебе цією молитвою!
2 Samuel	2Sam	1	7	28	А тепер, Господи Боже, Ти Той Бог, а слова Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.
2 Samuel	2Sam	1	7	29	А тепер зволь поблагословити дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благословення буде поблагословлений навіки дім раба Твого!
2 Samuel	2Sam	1	8	1	І сталося по тому, і побив Давид филистимлян, і поконав їх. І взяв Давид керму влади з руки филистимлян.
2 Samuel	2Sam	1	8	2	І побив він Моава, і переміряв їх шнуром, поклав їх на землю, і відміряв два шнури на побиття, а повен шнур на позоставлення при житті. І стали моавитяни Давидовими рабами, які приносили йому данину.
2 Samuel	2Sam	1	8	3	І побив Давид Ґадад'езера, сина Рехова, царя Цови, коли той ішов був відновити владу свою при річці Ефраті.
2 Samuel	2Sam	1	8	4	І здобув Давид від нього тисячу й сім сотень їздців та двадцять тисяч чоловіка пішого. А коням усіх тих колесниць Давид попідрізував жили, і позоставив із того сто колесниць.
2 Samuel	2Sam	1	8	5	І прийшов Арам дамаський, щоб допомогти Гадад'езерові, цареві Цови, та Давид побив в Арамі двадцять і дві тисячі чоловіка.
2 Samuel	2Sam	1	8	6	І настановив Давид залоги в дамаському Арамі, і став Арам для Давида за рабів, що приносили данину йому, а Господь допомагав Давидові в усьому, де він ходив.
2 Samuel	2Sam	1	8	7	І забрав Давид золоті щити, що були в рабів Ґадад'езера, і приніс їх до Єрусалиму.
2 Samuel	2Sam	1	8	8	А з Бетаху та з Беротаю, міст Гадад'езерових, цар Давид узяв дуже багато міді.
2 Samuel	2Sam	1	8	9	А коли почув Тоі, цар Хамоту, що Давид побив усе військо Гадад'езера,
2 Samuel	2Sam	1	8	10	то Тоі послав свого сина Йорама до царя Давида, щоб повітати його, та щоб поблагословити його за те, що він завжди воював з Гадад'езером та побив його, бо Тоі воював проти Гадад'езера. А в руці його були речі золоті, і речі срібні, і речі мідяні.
2 Samuel	2Sam	1	8	11	Також їх присвятив цар Давид Господеві разом зо сріблом та золотом, що він присвятив був із забраного в усіх народів, яких він здобув:
2 Samuel	2Sam	1	8	12	з Араму, і з Моаву, і з синів Аммона, і з филистимлян, і з Амалика, і зо здобичі Гадад'езера, сина Рехова, царя Цови.
2 Samuel	2Sam	1	8	13	І здобув Давид собі ім'я, коли він вернувся з побиття вісімнадцяти тисяч Араму в Беґе-Мелах.
2 Samuel	2Sam	1	8	14	І він поставив залоги в Едомі, в усьому Едомі поставив залоги. І став увесь Едом за рабів для Давида. І допомагав Господь Давидові в усьому, де він ходив.
2 Samuel	2Sam	1	8	15	І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив Давид суд та справедливість для всього народу свого.
2 Samuel	2Sam	1	8	16	А Йоав, син Церуї, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером.
2 Samuel	2Sam	1	8	17	А Садок, син Ахітува, та Ахімелех, син Евіятара, були священики, Серая був писарем.
2 Samuel	2Sam	1	8	18	А Беная, син Єгояди, був над Керетянином та над Пелетянином. А Давидові сини були начальниками царського двору.
2 Samuel	2Sam	1	9	1	І сказав Давид: Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана.
2 Samuel	2Sam	1	9	2	А при Сауловім домі був раб, а ім'я йому Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: Чи ти Ціва? А той відказав: Раб твій!
2 Samuel	2Sam	1	9	3	І сказав цар: Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку? І сказав Ціва до царя: Є ще син Йонатанів, кривий на ноги.
2 Samuel	2Sam	1	9	4	І сказав йому цар: Де він? А Ціва відказав цареві: Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.
2 Samuel	2Sam	1	9	5	І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.
2 Samuel	2Sam	1	9	6	І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! А той відказав: Ось твій раб!
2 Samuel	2Sam	1	9	7	І сказав йому Давид: Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі.
2 Samuel	2Sam	1	9	8	А той уклонився й сказав: Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?
2 Samuel	2Sam	1	9	9	А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.
2 Samuel	2Sam	1	9	10	І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.
2 Samuel	2Sam	1	9	11	І сказав Ціва до царя: Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб. А Мефівошет сказав цар буде їсти при моєму столі, як один із царських синів.
2 Samuel	2Sam	1	9	12	А Мефівошет мав малого сина, а ім'я йому Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.
2 Samuel	2Sam	1	9	13	А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.
2 Samuel	2Sam	1	10	1	І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун.
2 Samuel	2Sam	1	10	2	І сказав Давид: Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені. І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули Давидові раби до аммонітського краю.
2 Samuel	2Sam	1	10	3	А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його?
2 Samuel	2Sam	1	10	4	І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу на половину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх.
2 Samuel	2Sam	1	10	5	І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.
2 Samuel	2Sam	1	10	6	І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І аммонітяни послали й найняли Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхотинців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка.
2 Samuel	2Sam	1	10	7	А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все лицарське військо.
2 Samuel	2Sam	1	10	8	І повиходили аммонітяни, і встановилися до бою при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, вони самі були на полі.
2 Samuel	2Sam	1	10	9	І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього спереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й установив їх навпроти Арама.
2 Samuel	2Sam	1	10	10	А решту народу дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,
2 Samuel	2Sam	1	10	11	і сказав: Якщо Арам буде сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то я піду допомагати тобі.
2 Samuel	2Sam	1	10	12	Будь мужній, і станьмо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!
2 Samuel	2Sam	1	10	13	А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Арамом, то ті повтікали перед ним.
2 Samuel	2Sam	1	10	14	А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І вернувся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму.
2 Samuel	2Sam	1	10	15	А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися разом.
2 Samuel	2Sam	1	10	16	І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Геламу. А Шовах, провідник Гадад'езерового війська, був перед ними.
2 Samuel	2Sam	1	10	17	І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.
2 Samuel	2Sam	1	10	18	І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесниць та сорок тисяч верхівців. І вбив він Шоваха, зверхника війська його, і той там помер.
2 Samuel	2Sam	1	10	19	А коли всі царі, підлеглі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммонітянам.
2 Samuel	2Sam	1	11	1	І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.
2 Samuel	2Sam	1	11	2	І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.
2 Samuel	2Sam	1	11	3	І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!
2 Samuel	2Sam	1	11	4	І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.
2 Samuel	2Sam	1	11	5	І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!
2 Samuel	2Sam	1	11	6	А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.
2 Samuel	2Sam	1	11	7	І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.
2 Samuel	2Sam	1	11	8	І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.
2 Samuel	2Sam	1	11	9	Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.
2 Samuel	2Sam	1	11	10	І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?
2 Samuel	2Sam	1	11	11	І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!
2 Samuel	2Sam	1	11	12	І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.
2 Samuel	2Sam	1	11	13	І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.
2 Samuel	2Sam	1	11	14	І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.
2 Samuel	2Sam	1	11	15	А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.
2 Samuel	2Sam	1	11	16	І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.
2 Samuel	2Sam	1	11	17	І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.
2 Samuel	2Sam	1	11	18	І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.
2 Samuel	2Sam	1	11	19	І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,
2 Samuel	2Sam	1	11	20	і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?
2 Samuel	2Sam	1	11	21	Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.
2 Samuel	2Sam	1	11	22	І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.
2 Samuel	2Sam	1	11	23	І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.
2 Samuel	2Sam	1	11	24	А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.
2 Samuel	2Sam	1	11	25	І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!
2 Samuel	2Sam	1	11	26	І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.
2 Samuel	2Sam	1	11	27	А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.
2 Samuel	2Sam	1	12	1	І послав Господь Натана до Давида, а він прийшов до нього та й сказав йому: Два чоловіки були в одному місті, один заможний, а один убогий.
2 Samuel	2Sam	1	12	2	У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої.
2 Samuel	2Sam	1	12	3	А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та з синами його разом, із кавалка хліба його їла й з Келіха його пила, та на лоні його лежала, і була йому як дочка.
2 Samuel	2Sam	1	12	4	І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов, і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього прийшов...
2 Samuel	2Sam	1	12	5	І сильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Натана: Як живий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке.
2 Samuel	2Sam	1	12	6	А овечку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився.
2 Samuel	2Sam	1	12	7	І сказав Натан до Давида: Ти той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я помазав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Саулової руки.
2 Samuel	2Sam	1	12	8	І дав тобі дім твого пана, та жінок пана твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.
2 Samuel	2Sam	1	12	9	І чому ти зневажив Господнє слово, і вчинив це зло в очах Його? Хіттеянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів.
2 Samuel	2Sam	1	12	10	А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку.
2 Samuel	2Sam	1	12	11	Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця.
2 Samuel	2Sam	1	12	12	Хоч ти вчинив потаємно, а Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем.
2 Samuel	2Sam	1	12	13	І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давида: І Господь зняв твій гріх, не помреш!
2 Samuel	2Sam	1	12	14	Та що ти спонукав зневаження Господа цією річчю, то син твій, народжений тобі, конче помре.
2 Samuel	2Sam	1	12	15	І пішов Натан до свого дому, а Господь уразив дитя, що Давидові породила Урієва жінка, і воно захворіло.
2 Samuel	2Sam	1	12	16	А Давид молив Бога за дитинку, і постив Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю.
2 Samuel	2Sam	1	12	17	І прийшли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і не підкріпився з ними хлібом.
2 Samuel	2Sam	1	12	18	І сталося сьомого дня, і померло те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо казали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось лихе.
2 Samuel	2Sam	1	12	19	А Давид побачив, що слуги його шепочуться поміж собою, і зрозумів Давид, що померло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: Чи не померло те дитя? А ті відказали: Померло.
2 Samuel	2Sam	1	12	20	І звівся Давид із землі, і помився, і намастився, і змінив свою одежу, і ввійшов до Господнього дому та й поклонився. Потому ввійшов до свого дому, і захотів їсти, і поклали йому хліба, і він їв.
2 Samuel	2Sam	1	12	21	І сказали йому слуги його: Що це за річ, яку ти вчинив? Коли те дитя жило, ти постив та плакав; а як померло те дитя, ти встав та й їв хліб?
2 Samuel	2Sam	1	12	22	А він відказав: Коли те дитя ще жило, я постив та плакав, бо казав: Хто знає, може Господь учинить мені милість, і буде жити дитя те?
2 Samuel	2Sam	1	12	23	А тепер, померло воно. Нащо то я б постив? Чи зможу ще повернути його? Я піду до нього, а воно не вернеться до мене...
2 Samuel	2Sam	1	12	24	І потішив Давид жінку свою Вірсавію, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вродила сина, а він назвав ім'я йому: Соломон. І Господь полюбив його,
2 Samuel	2Sam	1	12	25	і послав пророка Натана, і той назвав ім'я йому: Єдід'я, ради Господа.
2 Samuel	2Sam	1	12	26	А Йоав воював з Раббою аммонітян, і здобув царське місто.
2 Samuel	2Sam	1	12	27	І послав Йоав послів до Давида, і сказав: Воював я з Раббою, і здобув я місто води.
2 Samuel	2Sam	1	12	28	А тепер збери решту народу, і таборуй біля міста, та здобудь його, щоб не здобув те місто я, і щоб не було воно назване моїм ім'ям.
2 Samuel	2Sam	1	12	29	І зібрав Давид увесь народ, і пішов до Рабби, і воював із нею, та й здобув її.
2 Samuel	2Sam	1	12	30	І взяв він корону з голови їхнього царя, а вага її талант золота, та дорогий камінь, і Давид поклав її на свою голову. І він виніс дуже багато здобичі з того міста.
2 Samuel	2Sam	1	12	31	А народ, що був у ньому, він повиводив, і поклав їх під пилку, і під залізні долота та під залізні сокири, і позаганяв їх до цегельняної печі. І так робив він усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.
2 Samuel	2Sam	1	13	1	І сталося по тому, мав Авесалом, син Давидів, уродливу сестру, а ім'я їй Тамара. І покохав її Амнон, син Давидів.
2 Samuel	2Sam	1	13	2	І вболівав Амнон так, що він аж захворів через свою сестру Тамару, бо вона була дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зробити.
2 Samuel	2Sam	1	13	3	А Амнон мав товариша, а ім'я йому Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата. І Йонадав був чоловік дуже хитрий.
2 Samuel	2Sam	1	13	4	І він сказав йому: Чого ти, царевичу, такий марний щоранку? Чи ж не розповіси мені? І сказав йому Амнон: Я кохаю Тамару, сестру брата свого Авесалома.
2 Samuel	2Sam	1	13	5	І сказав йому Йонадав: Ляж на ложі своєму, і вдавай хворого. А коли прийде твій батько, щоб побачити тебе, то скажи йому: Нехай прийде сестра моя Тамара, і нехай підкріпить мене хлібом, і нехай зробить на моїх очах ту їжу, щоб я бачив та їв із руки її.
2 Samuel	2Sam	1	13	6	І поклався Амнон, і вдавав хворого, а цар прийшов побачити його. І сказав Амнон до царя: Нехай прийде сестра моя Тамара, і нехай спече на моїх очах два млинці, і я попоїм з її руки.
2 Samuel	2Sam	1	13	7	І послав Давид до Тамари, до дому, говорячи: Іди до дому твого брата Амнона, і приготов йому їжу.
2 Samuel	2Sam	1	13	8	І прийшла Тамара до дому свого брата Амнона, а він лежить. І взяла вона тіста, і замісила, і приготовила на очах його, та й спекла млинці.
2 Samuel	2Sam	1	13	9	І взяла вона сковорідку, і виложила перед ним, та він відмовився їсти. І сказав Амнон: Випровадь від мене всіх людей. І повиходили від нього всі люди.
2 Samuel	2Sam	1	13	10	І сказав Амнон: Принеси їжу до кімнати, і я з'їм із твоєї руки. І взяла Тамара млинці, що приготовила, та й принесла своєму братові Амнонові до кімнати.
2 Samuel	2Sam	1	13	11	І вона принесла до нього, щоб їв, а він схопив її, та й сказав до неї: Ходи, ляж зо мною, моя сестро!...
2 Samuel	2Sam	1	13	12	А вона йому відказала: Ні, брате мій, не безчесть мене, бо не робиться так в Ізраїлі! Не роби цієї гидоти.
2 Samuel	2Sam	1	13	13	І куди я понесу свою ганьбу? А ти станеш, як один із мерзотників в Ізраїлі. Ти переговори з царем, і він не відмовить віддати мене тобі...
2 Samuel	2Sam	1	13	14	Та він не хотів слухати її голосу. І був він сильніший від неї, і збезчестив її, і лежав із нею...
2 Samuel	2Sam	1	13	15	І по цьому дуже зненавидів її Амнон великою ненавистю, бо ця ненависть, якою він зненавидів її, була більша від любови, якою любив її. І сказав до неї Амнон: Уставай, іди собі...
2 Samuel	2Sam	1	13	16	А вона відказав йому: Через це велике зло, по тому, що зробив ти зо мною, хочеш ще вигнати мене? Та він не хотів її слухати.
2 Samuel	2Sam	1	13	17	І покликав він юнака свого, слугу свого, та й сказав: Виженіть оцю від мене геть, і замкни за нею двері...
2 Samuel	2Sam	1	13	18	А на ній була квітчаста туніка, бо так завжди вбиралися царські дочки, панни. І його слуга випровадив її назовні, і замкнув за нею двері.
2 Samuel	2Sam	1	13	19	А Тамара посипала попелом свою голову, а квітчасту туніку, що була на ній, роздерла, і поклала руку свою на голову свою, і все ходила та голосила...
2 Samuel	2Sam	1	13	20	І сказав до неї брат її Авесалом: Чи брат твій Амнон був із тобою? А тепер, сестро моя, мовчи, брат же твій він! Не бери цієї речі до серця свого... І осіла Тамара, знівечена, у домі брата свого Авесалома.
2 Samuel	2Sam	1	13	21	А цар Давид почув про це все, і сильно розгнівався!
2 Samuel	2Sam	1	13	22	І не говорив Авесалом з Амноном ні про добре, ні про зле, бо Авесалом зненавидів Амнона за те, що той збезчестив сестру його Тамару.
2 Samuel	2Sam	1	13	23	І сталося по двох роках, і мав Авесалом стриження овець у Баал-Хацорі, що при Єфремі, і Авесалом закликав усіх царських синів.
2 Samuel	2Sam	1	13	24	І прийшов Авесалом до царя та й сказав: Ось у раба твого стриження, нехай піде цар та раби його з твоїм рабом.
2 Samuel	2Sam	1	13	25	І сказав цар до Авесалома: Ні, сину мій, не підемо ж ми всі, щоб не бути тобі на тяготу. І той сильно просив його, та він не хотів піти, але поблагословив його.
2 Samuel	2Sam	1	13	26	І сказав Авесалом: А як ні, нехай піде з нами брат мій Амнон! І сказав йому цар: Чого від піде з тобою?
2 Samuel	2Sam	1	13	27	Та Авесалом сильно просив його, і він послав з ним Амнона та всіх царських синів.
2 Samuel	2Sam	1	13	28	А Авесалом загадав юнакам своїм, говорячи: Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! і ви вб'єте його. Не бійтеся, чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважні!...
2 Samuel	2Sam	1	13	29	І зробили Авесаломові юнаки Амнонові, як загадав був Авесалом. А царські сини повставали, і сіли верхи кожен на мула свого, та й повтікали.
2 Samuel	2Sam	1	13	30	І сталося, були вони ще в дорозі, а вістка прийшла до Давида така: Авесалом повбивав усіх царських синів, і не позосталося з них ні одного...
2 Samuel	2Sam	1	13	31	І цар устав, і роздер шати свої, та й упав на землю, і всі слуги його стояли при ньому з роздертими шатами.
2 Samuel	2Sam	1	13	32	І відповів Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата, та й сказав: Нехай не каже мій пан: Усіх юнаків, царських синів, повбивали, бо помер тільки сам Амнон. Бо на наказ Авесалома це було вирішене від дня, як той збезчестив сестру його Тамару.
2 Samuel	2Sam	1	13	33	А тепер нехай мій пан цар не кладе на своє серце такого, говорячи: Усі царські сини повмирали, бо помер тільки сам Амнон.
2 Samuel	2Sam	1	13	34	І Авесалом утік. А юнак вартівник звів свої очі й побачив, аж ось численний народ іде дорогою, що була за ним, від боку гори.
2 Samuel	2Sam	1	13	35	І сказав Йонадав до царя: Ось прийшли царські сини, як слово раба твого, так сталося.
2 Samuel	2Sam	1	13	36	І сталося, як скінчив він говорити, аж ось поприходили царські сини, і піднесли свій голос та й плакали. А також цар та всі слуги його плакали вельми ревним плачем...
2 Samuel	2Sam	1	13	37	А Авесалом утік, і пішов до Талмая, Амміхурового сина, царя ґешурського. А Давид був у жалобі за сином своїм усі ті дні.
2 Samuel	2Sam	1	13	38	А Авесалом утік, і пішов до Ґешуру, і пробув там три роки.
2 Samuel	2Sam	1	13	39	І перестав цар Давид гніватися на Авесалома, бо він був зчасом потішений за Амнона, що помер.
2 Samuel	2Sam	1	14	1	А Йоав, син Церуї, пізнав, що цареве серце прихилилося до Авесалома.
2 Samuel	2Sam	1	14	2	І послав Йоав до Текої, і взяв звідти мудру жінку, та й сказав до неї: Удавай жалобу, і вберись у жалобні шати, і не намащуйся оливою, і будеш, як та жінка, що багато днів у жалобі за померлим.
2 Samuel	2Sam	1	14	3	І прийдеш ти до царя, та й скажеш до нього таке то слово. І Йоав поклав ці слова в її уста.
2 Samuel	2Sam	1	14	4	І говорила та текоїтянка до царя, і впала на обличчя своє на землю, і вклонилася та й сказала: Поможи, царю!
2 Samuel	2Sam	1	14	5	І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Та я жінка вдова, а чоловік мій помер.
2 Samuel	2Sam	1	14	6	А в невільниці твоєї двоє синів. І посварилися вони обидва в полі, а рятівника між ними не було, і вдарив один одного, та й убив його.
2 Samuel	2Sam	1	14	7	А ось увесь рід устав на невільницю твою та й кажуть: Видай убійника свого брата, і ми вб'ємо його за душу його брата, якого він убив, і вигубимо також спадкоємця. І погасять вони останню іскру мою, яка позосталася, щоб не лишити моєму чоловікові ані ймення, ані нащадків на поверхні землі...
2 Samuel	2Sam	1	14	8	І сказав цар до тієї жінки: Іди до свого дому, а я накажу про тебе.
2 Samuel	2Sam	1	14	9	І сказала та текоїтянка до царя: На мене, пане мій царю, той гріх, та на дім мого батька, а цар та трон його невинні.
2 Samuel	2Sam	1	14	10	І сказав цар: Того, хто буде говорити на тебе, приведеш його до мене, і він більш уже не займе тебе.
2 Samuel	2Sam	1	14	11	Та вона відказала: Нехай згадає цар Господа, Бога свого, щоб не помножити на згубу месника за кров та щоб вони не погубили мого сина. А він відказав: Як живий Господь, не впаде на землю й волосина сина твого!
2 Samuel	2Sam	1	14	12	І сказала та жінка: Нехай но невільниця твоя скаже слово до свого пана царя! А він відказав: Говори!
2 Samuel	2Sam	1	14	13	І сказала та жінка: А чому ти так думаєш проти Божого народу? Бо цар, коли сказав таке слово, сам себе обвинуватив, бо цар не вертає свого вигнанця.
2 Samuel	2Sam	1	14	14	Бо ми конче помремо, і ми як та вода, вилита на землю, що її не зібрати. Та Бог не знищить душі, і Він задумав не відвернути від Себе відігнаного.
2 Samuel	2Sam	1	14	15	І оце тепер прийшла я сказати панові моєму цареві оцю справу, бо той народ настрашив мене. І сказала твоя невільниця: Нехай скажу я цареві, може виконає цар слово своєї невільниці.
2 Samuel	2Sam	1	14	16	Бо цар вислухає, щоб урятувати свою невільницю з руки того чоловіка, що хоче вигубити мене та мого сина разом із Божого спадку.
2 Samuel	2Sam	1	14	17	І сказала твоя невільниця: Нехай станеться слово мого пана царя на втіху мені, бо мій пан цар як Ангол Божий, і розуміє добре та зле. А Господь, Бог твій, буде з тобою!
2 Samuel	2Sam	1	14	18	А цар відповів та й сказав до тієї жінки: Не заховай передо мною нічого, про що я спитаю тебе. І сказала та жінка: Нехай же говорить пан мій цар!
2 Samuel	2Sam	1	14	19	І цар сказав: Чи не Йоавова рука з тобою в усьому цьому? І відповіла та жінка та й сказала: Як жива душа моя, пане мій царю, не можна відхилитися ані праворуч, ані ліворуч від усього, що говорив мій пан цар, бо твій раб Йоав він наказав мені це, і він уклав в уста твоєї невільниці всі ці слова.
2 Samuel	2Sam	1	14	20	Щоб змінити вигляд тієї справи, раб твій Йоав зробив оцю річ. А пан мій мудрий, як мудрий Божий Ангол, щоб знати про все, що на землі.
2 Samuel	2Sam	1	14	21	І сказав цар до Йоава: Ось зробив ти цю річ, тож піди, поверни того юнака, Авесалома!
2 Samuel	2Sam	1	14	22	І впав Йоав на обличчя своє на землю, і поклонився, та й поблагословив царя. І сказав Йоав: Сьогодні раб твій пізнав, що знайшов ласку в очах твоїх, пане мій царю, бо цар виконав прохання свого раба.
2 Samuel	2Sam	1	14	23	І встав Йоав і пішов до Ґешуру, і привів Авесалома до Єрусалиму.
2 Samuel	2Sam	1	14	24	А цар сказав: Нехай він вернеться до свого дому, але обличчя мого не побачить. І вернувся Авесалом до дому свого, та царського обличчя не бачив.
2 Samuel	2Sam	1	14	25	А такого вродливого мужа, як Авесалом, не було в усьому Ізраїлі, щоб був так дуже хвалений, від стопи ноги його й аж до верху голови його не було в ньому вади.
2 Samuel	2Sam	1	14	26	А коли він голив свою голову, а голив він щороку, бо тяжке було волосся на ньому, тому голив його то важив волосся голови своєї на двісті шеклів царської ваги.
2 Samuel	2Sam	1	14	27	І народилися Авесаломові троє синів та одна дочка, а ім'я їй Тамара. Вона була жінка вродлива з вигляду.
2 Samuel	2Sam	1	14	28	І сидів Авесалом в Єрусалимі два роки часу, а царського обличчя не бачив.
2 Samuel	2Sam	1	14	29	І послав Авесалом до Йоава, щоб послати його до царя, та він не хотів прийти до нього. І послав він іще другий раз, та той не хотів прийти.
2 Samuel	2Sam	1	14	30	І сказав він до своїх слуг: Погляньте на Йоавову ділянку поля, що поруч мого, а в нього там ячмінь, ідіть і підпаліть його огнем. І Авесаломові слуги підпалили ту ділянку поля огнем.
2 Samuel	2Sam	1	14	31	Тоді Йоав устав і прийшов до Авесалома до дому, та й сказав йому: Нащо слуги твої підпалили огнем ту мою ділянку поля?
2 Samuel	2Sam	1	14	32	І сказав Авесалом до Йоава: Я ж посилав до тебе, говорячи: Прийди сюди, і нехай я пошлю тебе до царя сказати: Чого я прийшов із Ґешуру? Добре було б мені ще лишатися там. А тепер нехай я побачу царське обличчя, а якщо є на мені гріх, то нехай уб'є мене...
2 Samuel	2Sam	1	14	33	І прийшов Йоав до царя, і розповів йому те. І покликав він Авесалома, а той прийшов до царя та й поклонився йому обличчям своїм до землі. А цар поцілував Авесалома...
2 Samuel	2Sam	1	15	1	І сталося по тому, і завів собі Авесалом повоза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.
2 Samuel	2Sam	1	15	2	І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав суперечку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: З якого ти міста? І той говорив: З одного з Ізраїлевих племен твій раб.
2 Samuel	2Sam	1	15	3	І говорив до нього Авесалом: Дивися, слова твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати.
2 Samuel	2Sam	1	15	4	І говорив Авесалом: Коли б мене настановлено суддею в Краю, то до мене приходив би кожен чоловік, що мав би суперечку чи судову справу, а я виправдував би його.
2 Samuel	2Sam	1	15	5	І, бувало, коли хто підходив поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його та цілував його.
2 Samuel	2Sam	1	15	6	І робив Авесалом, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто приходив на суд до царя. І крав Авесалом серця Ізраїлевих людей!
2 Samuel	2Sam	1	15	7	І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесалом до царя: Піду я та виповню обітницю мою, що я обіцяв був Господеві в Хевроні.
2 Samuel	2Sam	1	15	8	Бо раб твій, коли осів був у Ґешурі в Арамі, склав обітницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я буду служити Господеві.
2 Samuel	2Sam	1	15	9	І сказав йому цар: Іди з миром! І той устав та й пішов до Хеврону.
2 Samuel	2Sam	1	15	10	І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Коли ви почуєте сурмлення сурми, то скажете: Зацарював Авесалом у Хевроні!
2 Samuel	2Sam	1	15	11	А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті своїй, і нічого не знали.
2 Samuel	2Sam	1	15	12	І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахітофела, Давидового дорадника, з його міста з Ґіло, як він мав приносити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесаломом.
2 Samuel	2Sam	1	15	13	І прийшов вісник до Давида, говорячи: Серце ізраїльтян стало за Авесаломом.
2 Samuel	2Sam	1	15	14	І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста вістрям меча.
2 Samuel	2Sam	1	15	15	І сказали цареві царські раби: Усе, що вибере наш пан цар, то при тому твої раби!
2 Samuel	2Sam	1	15	16	І вийшов цар та ввесь його дім пішки, а цар позоставив десять жінок наложниць, щоб стерегли дім.
2 Samuel	2Sam	1	15	17	І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.
2 Samuel	2Sam	1	15	18	А всі його слуги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, шість сотень чоловіка, що прийшли були пішки з Ґату, ішли перед царем.
2 Samuel	2Sam	1	15	19	А цар сказав до ґатянина Іттая: Чого підеш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигнанець зо свого місця.
2 Samuel	2Sam	1	15	20	Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду, куди доведеться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!
2 Samuel	2Sam	1	15	21	І відповів Іттай до царя та й сказав: Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому місці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!
2 Samuel	2Sam	1	15	22	І сказав Давид до Іттая: Іди й перейди! І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.
2 Samuel	2Sam	1	15	23	А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ переходив. А цар переходив потік Кедрон, і ввесь народ переходив дорогою до пустині.
2 Samuel	2Sam	1	15	24	А ось ішли й Садок та всі Левити з ним, що несли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіятар приносив цілопалення, аж поки ввесь народ не вийшов із міста.
2 Samuel	2Sam	1	15	25	І сказав цар до Садока: Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду милість у Господніх очах, і Він поверне мене, то я побачу Його та мешкання Його.
2 Samuel	2Sam	1	15	26	А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, ось я: нехай зробить мені, як добре в очах Його.
2 Samuel	2Sam	1	15	27	І сказав цар до священика Садока: Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахімаац та син Евіятарів Йонатан, обидва ваші сини будуть із вами.
2 Samuel	2Sam	1	15	28	Глядіть, я буду проволікати в степах цієї пустині, аж поки не прийде від вас слово, щоб повідомити мене.
2 Samuel	2Sam	1	15	29	І повернув Садок та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.
2 Samuel	2Sam	1	15	30	А Давид сходив узбіччям на гору Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов босий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали голову свою, і все йшли та плакали...
2 Samuel	2Sam	1	15	31	А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!
2 Samuel	2Sam	1	15	32	І сталося, коли вийшов Давид на верхів'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хушай у роздертій туніці, а порох на його голові.
2 Samuel	2Sam	1	15	33	І сказав йому Давид: Якщо ти підеш зо мною, то будеш мені тягарем.
2 Samuel	2Sam	1	15	34	А якщо вернешся до міста й скажеш Авесаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб, то зламаєш мені Ахітофелеву раду.
2 Samuel	2Sam	1	15	35	І чи ж не будуть там із тобою священики Садок та Евіятар? І станеться, усяку річ, яку ти почуєш із царевого дому, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.
2 Samuel	2Sam	1	15	36	Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте.
2 Samuel	2Sam	1	15	37	І ввійшов Хушай, Давидів друг, до міста. А Авесалом також увійшов до Єрусалиму.
2 Samuel	2Sam	1	16	1	А коли Давид пройшов трохи з верхів'я, аж ось Ціва, Мефівошетів слуга назустріч йому, та пара в'ючених ослів, а на них двісті хлібів, і сто в'язок родзинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.
2 Samuel	2Sam	1	16	2	І сказав цар до Ціви: Що це тобі? А Ціва відказав: Ці осли для царського дому на їзду, а хліб та літні плоди на їду юнакам, а вино на пиття змученому в пустині.
2 Samuel	2Sam	1	16	3	І сказав цар: А де син твого пана? А Ціва відказав цареві: Он він сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні Ізраїлів дім поверне мені царство мого батька.
2 Samuel	2Sam	1	16	4	І сказав цар до Ціви: Ось тобі все, що в Мефівошета. А Ціва відказав, уклонившись: Нехай я знайду ласку в очах твоїх, пане мій царю.
2 Samuel	2Sam	1	16	5	І прийшов цар Давид до Бахуріму, аж ось виходить ізвідти чоловік з роду Саулового дому, а ім'я йому Шім'ї, син Ґерин. Він ішов і все проклинав.
2 Samuel	2Sam	1	16	6	І він кидав камінням на Давида та на всіх рабів царя Давида, хоч увесь народ та всі лицарі були на правиці його та на лівиці його.
2 Samuel	2Sam	1	16	7	І отак говорив Шім'ї в прокльоні своїм: Іди, іди геть, кривавий переступнику та чоловіче негідний!
2 Samuel	2Sam	1	16	8	Господь обернув на тебе всю кров Саулового дому, що зацарював ти замість нього. І віддав Господь царство в руку сина твого Авесалома, а ти ось у своєму злі, бо ти кривавий переступник!...
2 Samuel	2Sam	1	16	9	І сказав до царя Авішай, син Церуї: Нащо проклинає цей мертвий пес мого пана царя? Піду я, і зітну йому голову!
2 Samuel	2Sam	1	16	10	А цар відказав: Що обходить це мене та вас, сини Церуїні? Що він проклинає, то це Господь йому сказав: Прокляни Давида! А хто скаже: Нащо ти так зробив?
2 Samuel	2Sam	1	16	11	І сказав Давид до Авішая та до всіх своїх слуг: Ось син мій, що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже говорити про цього веніяминівця! Дайте йому спокій, і нехай проклинає, бо так наказав йому зробити Господь!
2 Samuel	2Sam	1	16	12	Може зглянеться Господь над моєю бідою, і поверне мені цього дня добром замість його прокляття...
2 Samuel	2Sam	1	16	13	І йшов Давид та люди його дорогою, а Шім'ї йшов узбіччям гори навпроти нього. І він ішов та все проклинав, і кидав камінням на нього, та порошив порохом.
2 Samuel	2Sam	1	16	14	І прийшов цар та ввесь народ, що був із ним, змучені, і відідхнули там.
2 Samuel	2Sam	1	16	15	А Авесалом та ввесь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними Ахітофел.
2 Samuel	2Sam	1	16	16	І сталося, як прийшов аркеянин Хушай, Давидів товариш, до Авесалома, то сказав Хушай до Авесалома: Нехай живе цар, нехай живе цар!
2 Samuel	2Sam	1	16	17	І сказав Авесалом до Хушая: Це така ласка твоя з приятелем твоїм? Чому не пішов ти з своїм приятелем?
2 Samuel	2Sam	1	16	18	І сказав Хушай до Авесалома: Ні, бо кого вибрав Господь та цей народ, та кожен Ізраїлів муж, то я буду його, і з ним позостануся.
2 Samuel	2Sam	1	16	19	А подруге, кому я буду служити? Чи ж не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду й тобі.
2 Samuel	2Sam	1	16	20	І сказав Авесалом до Ахітофела: Дайте пораду, що маємо робити.
2 Samuel	2Sam	1	16	21	І сказав Ахітофел до Авесалома: Прийди до наложниць свого батька, яких він позоставив стерегти дім. І коли почує ввесь Ізраїль, що став ти зненавиджений у свого батька, то зміцняться руки всім, хто з тобою.
2 Samuel	2Sam	1	16	22	І розтягли Авесаломові намета на даху, і Авесалом прийшов до наложниць батька свого на очах усього Ізраїля.
2 Samuel	2Sam	1	16	23	А Ахітофелова порада, яку він радив тими днями, була така певна, як питати про Боже слово, така була Ахітофелова порада і для Давида, і для Авесалома!
2 Samuel	2Sam	1	17	1	І сказав Ахітофел до Авесалома: Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.
2 Samuel	2Sam	1	17	2	І нападу я на нього, а він змучений та слабосилий, і він затремтить, і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.
2 Samuel	2Sam	1	17	3	І наверну я ввесь народ до тебе; як не буде чоловіка, якого душі ти шукаєш, то ввесь народ буде мати мир.
2 Samuel	2Sam	1	17	4	І була люба ця річ в очах Авесалома та в очах усіх Ізраїлевих старших.
2 Samuel	2Sam	1	17	5	І сказав Авесалом: Поклич теж аркеянина Хушая, та нехай послухаємо, що в устах його, нехай скаже також він.
2 Samuel	2Sam	1	17	6	І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова його? Якщо ні, говори ти.
2 Samuel	2Sam	1	17	7	І сказав Хушай до Авесалома: Не добра та рада, яку цього разу радив Ахітофел.
2 Samuel	2Sam	1	17	8	І сказав Хушай: Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як медведиця, позбавлена на полі дітей. А батько твій вояк, і не буде ночувати з народом.
2 Samuel	2Sam	1	17	9	Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде серед них, нападаючих, напочатку, а хтобудь почує та скаже: Сталася поразка в народі, який за Авесаломом,
2 Samuel	2Sam	1	17	10	а хоча б він і хоробрий, якого серце як серце лев'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.
2 Samuel	2Sam	1	17	11	Тому раджу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, многотою як пісок, що над морем, і ти сам підеш до бою.
2 Samuel	2Sam	1	17	12	І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми, що з ним, ані одного.
2 Samuel	2Sam	1	17	13	А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе на те місто шнури, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика.
2 Samuel	2Sam	1	17	14	І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової! Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.
2 Samuel	2Sam	1	17	15	І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшим, а я радив так і так.
2 Samuel	2Sam	1	17	16	А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степах пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був поглинутий цар та ввесь народ, що з ним.
2 Samuel	2Sam	1	17	17	А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.
2 Samuel	2Sam	1	17	18	Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спустилися туди.
2 Samuel	2Sam	1	17	19	А жінка тая взяла й розтягла заслону на верху колодязя, і розложила на ньому зерна, і нічого не було пізнано.
2 Samuel	2Sam	1	17	20	І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: Де Ахімаац та Йонатан? А жінка та їм сказала:
2 Samuel	2Sam	1	17	21	І сталося по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли та донесли Давидові. І сказали вони до Давида: Уставайте, і переходьте швидко воду, бо отак радив на вас Ахітофел.
2 Samuel	2Sam	1	17	22	І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ранішнього світла перейшли Йордан, і не позосталося ані одного, що не перейшов би Йордану.
2 Samuel	2Sam	1	17	23	А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька...
2 Samuel	2Sam	1	17	24	А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.
2 Samuel	2Sam	1	17	25	І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.
2 Samuel	2Sam	1	17	26	І таборував Ізраїль та Авесалом у ґілеадському краї.
2 Samuel	2Sam	1	17	27	І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму
2 Samuel	2Sam	1	17	28	поприносили постелі, і чаші, і ганчарський посуд, і пшениці, і ячменю, і муки, і праженого зерна,
2 Samuel	2Sam	1	17	29	і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині.
2 Samuel	2Sam	1	18	1	А Давид переглянув народ, що з ним, і настановив над ними тисячників та сотників.
2 Samuel	2Sam	1	18	2	І послав Давид народ, третину під рукою Йоава, і третину під рукою Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Іттая. І сказав цар до народу: Конче піду також і я з вами!
2 Samuel	2Sam	1	18	3	Та народ сказав: Ти не підеш! Бо якщо ми справді втечемо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як будеш допомагати нам із міста.
2 Samuel	2Sam	1	18	4	І сказав до них цар: Що буде добре в очах ваших, зроблю. І став цар при брамі, а ввесь народ повиходив за сотнями та за тисячами.
2 Samuel	2Sam	1	18	5	А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Обережно будьте мені з моїм юнаком Авесаломом! А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідникам про Авесалома.
2 Samuel	2Sam	1	18	6	І вийшов народ на поле навперейми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.
2 Samuel	2Sam	1	18	7	І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими рабами. І була там того дня велика поразка, полягло двадцять тисяч!
2 Samuel	2Sam	1	18	8	І поширився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.
2 Samuel	2Sam	1	18	9	І спіткався Авесалом із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гущавину великого дуба, а його волосся заплуталося в дубі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг...
2 Samuel	2Sam	1	18	10	І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: Ось я бачив Авесалома, що висить на дубі.
2 Samuel	2Sam	1	18	11	І сказав Йоав до чоловіка, що доносив йому: Ось ти бачив, а чому ти не вразив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одного пояса.
2 Samuel	2Sam	1	18	12	І сказав той чоловік до Йоава: А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, не простягну своєї руки на царського сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака Авесалома!
2 Samuel	2Sam	1	18	13	Або коли б я допустився в душі своїй неправди, а всяка річ не затаїться перед царем! то й ти став би проти мене.
2 Samuel	2Sam	1	18	14	І сказав Йоав: Не буду отак зволікати з тобою! І він узяв три стрілі в руку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий висів на середині дуба...
2 Samuel	2Sam	1	18	15	І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вдарили Авесалома, та й убили його...
2 Samuel	2Sam	1	18	16	І засурмив Йоав у сурму, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав народ.
2 Samuel	2Sam	1	18	17	І взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і накидали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтікав кожен до намету свого.
2 Samuel	2Sam	1	18	18	А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царській долині, бо він казав: Нема в мене сина, щоб згадувати про ймення моє. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.
2 Samuel	2Sam	1	18	19	А Ахімаац, Садоків син, сказав: Побіжу я й сповіщу цареві, що Господь визволив його від руки його ворогів.
2 Samuel	2Sam	1	18	20	І сказав йому Йоав: Не ти вісник цього дня, а сповістиш іншого дня. А цього дня не сповістиш тому, що це ж царський син помер.
2 Samuel	2Sam	1	18	21	І сказав Йоав до кушита: Іди, донеси цареві, що ти бачив. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.
2 Samuel	2Sam	1	18	22	А Ахімаац, син Садока, знову сказав до Йоава: А нехай буде, що буде! Побіжу й я за кушитом! Йоав же відказав: Пощо ти побіжиш, мій сину, коли нема доброї вістки?
2 Samuel	2Sam	1	18	23	А нехай буде, що буде, побіжу! І той сказав йому: Біжи! І побіг Ахімаац дорогою рівнини, і випередив кушита.
2 Samuel	2Sam	1	18	24	А Давид сидів між двома брамами. А вартівник пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, аж ось біжить самітний чоловік.
2 Samuel	2Sam	1	18	25	І кликнув вартівник, і доніс цареві. А цар сказав: Якщо він сам, вістка в устах його! А чоловік усе йшов та зближався.
2 Samuel	2Sam	1	18	26	І побачив вартівник іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: Ось біжить самітний чоловік. А цар сказав: І цей зо звісткою!
2 Samuel	2Sam	1	18	27	І сказав вартівник: Я бачу біг першого, як біг Ахімааца, Садокового сина. А цар сказав: То чоловік добрий, і приходить з доброю звісткою.
2 Samuel	2Sam	1	18	28	І кликнув Ахімаац, і сказав до царя: Мир! І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які піднесли були руку свою проти мого пана царя!
2 Samuel	2Sam	1	18	29	А цар сказав: Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом? І сказав Ахімаац: Я бачив велике замішання, коли Йоав посилав царського раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що то...
2 Samuel	2Sam	1	18	30	І сказав цар: Відійди набік, стань отут. І той відійшов набік та й став.
2 Samuel	2Sam	1	18	31	Аж ось приходить кушит. І сказав кушит: Нехай прийме звістку мій пан цар, бо сьогодні визволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе.
2 Samuel	2Sam	1	18	32	І сказав цар до кушита: Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом? І сказав кушит: Нехай станетья, як тому юнакові, ворогам мого пана царя та всім, що повстали на тебе на зло!...
2 Samuel	2Sam	1	18	33	(19-1) І затремтів цар, і вийшов на горішній поверх брами, та й заплакав. А коли йшов, то так говорив: Сину мій, Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!...
2 Samuel	2Sam	1	19	1	(19-2) А Йоаву донесено: Ось цар плаче, і зачав жалобу по Авесаломові.
2 Samuel	2Sam	1	19	2	(19-3) І того дня ця перемога обернулася на жалобу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: Засмутився цар за своїм сином!
2 Samuel	2Sam	1	19	3	(19-4) І прокрадався народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоромлений своєю втечею з бою...
2 Samuel	2Sam	1	19	4	(19-5) А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!...
2 Samuel	2Sam	1	19	5	(19-6) І прийшов Йоав до дому царя, та й сказав: Сьогодні ти засоромив обличчя всіх своїх рабів, які сьогодні врятували життя твоє, і життя синів твоїх та дочок твоїх, і життя жінок твоїх, і життя наложниць твоїх,
2 Samuel	2Sam	1	19	6	(19-7) через те, що ти любиш тих, хто тебе ненавидить, і ненавидиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вождів ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесалом був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в очах твоїх...
2 Samuel	2Sam	1	19	7	(19-8) А тепер устань, і говори до серця своїх рабів. Бо присягаю Господом, якщо ти не вийдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночувати з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що приходило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!
2 Samuel	2Sam	1	19	8	(19-9) І цар устав та й засів у брамі, а всьому народові донесли, говорячи: Ось цар сидить у брамі! І посходився ввесь народ перед царське обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів.
2 Samuel	2Sam	1	19	9	(19-10) І сперечався ввесь народ по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филистимлян, а тепер утік із краю перед Авесаломом.
2 Samuel	2Sam	1	19	10	(19-11) А Авесалом, якого ми помазали були над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?
2 Samuel	2Sam	1	19	11	(19-12) І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: Говоріть так до Юдиних старших: Чого ви будете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.
2 Samuel	2Sam	1	19	12	(19-13) Ви браття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви будете останніми, щоб вернути царя?
2 Samuel	2Sam	1	19	13	(19-14) А Амасі скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не будеш у мене вождем війська по всі дні замість Йоава.
2 Samuel	2Sam	1	19	14	(19-15) І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одного чоловіка. І послали вони до царя: Вернися ти та всі твої слуги!
2 Samuel	2Sam	1	19	15	(19-16) І вернувся цар, і прийшов аж до Йордану, а Юда прийшов до Ґілґалу назустріч цареві, щоб перепровадити царя через Йордан.
2 Samuel	2Sam	1	19	16	(19-17) А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зустріч царя Давида.
2 Samuel	2Sam	1	19	17	(19-18) І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.
2 Samuel	2Sam	1	19	18	(19-19) І перейшов порон, щоб перепровадити царський дім та зробити, що було добре в очах його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той переходив Йордан,
2 Samuel	2Sam	1	19	19	(19-20) та й цареві сказав: Нехай пан не порахує мені переступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, щоб цар не поклав це до серця свого!
2 Samuel	2Sam	1	19	20	(19-21) Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йосипового дому перший, щоб вийти зустріти мого пана царя.
2 Samuel	2Sam	1	19	21	(19-22) А Авішай, син Церуїн, відповів та й сказав: Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього помазанця?
2 Samuel	2Sam	1	19	22	(19-23) А Давид відказав: Що вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?
2 Samuel	2Sam	1	19	23	(19-24) А до Шім'ї цар сказав: Не помреш! І заприсягнув йому цар.
2 Samuel	2Sam	1	19	24	(19-25) І зійшов спіткати царя й Мефівошет, онук Саулів. А він не оправляв ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.
2 Samuel	2Sam	1	19	25	(19-26) І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: Чому ти не пішов зо мною, Мефівошете?
2 Samuel	2Sam	1	19	26	(19-27) А той відказав: Пане мій царю, раб мій обманив мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульгавий.
2 Samuel	2Sam	1	19	27	(19-28) Та він очернив раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, немов Божий Ангол, тому зроби, що добре в очах твоїх!
2 Samuel	2Sam	1	19	28	(19-29) Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого столу. І яке ж я маю право скаржитися перед царем?
2 Samuel	2Sam	1	19	29	(19-30) І сказав йому цар: Пощо ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поділите поле.
2 Samuel	2Sam	1	19	30	(19-31) І сказав Мефівошет до царя: Нехай він візьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого!.
2 Samuel	2Sam	1	19	31	(19-32) А ґілеадянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб провести його за Йордан.
2 Samuel	2Sam	1	19	32	(19-33) А Барзіллай був дуже старий, віку восьмидесяти літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна людина.
2 Samuel	2Sam	1	19	33	(19-34) І сказав цар до Барзіллая: Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі.
2 Samuel	2Sam	1	19	34	(19-35) І сказав Барзіллай до царя: Скільки ще часу життя мого, що я піду з царем до Єрусалиму?
2 Samuel	2Sam	1	19	35	(19-36) Я сьогодні віку восьмидесяти літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що буду їсти та що буду пити? Чи послухаю я ще голосу співаків та співачок? І пощо буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?
2 Samuel	2Sam	1	19	36	(19-37) Трохи перейде твій раб із царем за Йордан. І чого цар висвідчує мені оце?
2 Samuel	2Sam	1	19	37	(19-38) Нехай раб твій вернеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган перейде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що добре в очах твоїх.
2 Samuel	2Sam	1	19	38	(19-39) І сказав цар: Кімган перейде зо мною, а я зроблю йому, що миле в очах твоїх. І все, що вибереш у мене, я зроблю тобі!
2 Samuel	2Sam	1	19	39	(19-40) І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзіллая, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.
2 Samuel	2Sam	1	19	40	(19-41) І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепровадили царя, а також перейшла половина Ізраїлевого народу.
2 Samuel	2Sam	1	19	41	(19-42) Аж ось усі ізраїльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепровадили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?
2 Samuel	2Sam	1	19	42	(19-43) І відповіли всі Юдині люди Ізраїлеві: Бо близький цар до нас! І чого то запалився тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дарунки?
2 Samuel	2Sam	1	19	43	(19-44) І відповіли ізраїльтяни юдеям та й сказали: Нас десять частин у царя, а також і в Давида ми ліпші від вас. Чому ж ви злегковажили нас? Хіба ж не нам було перше слово, щоб вернути царя? Але слово юдеїв було гостріше від слова ізраїльтян.
2 Samuel	2Sam	1	20	1	І трапився там негідний чоловік, а ім'я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму та й сказав: Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до наметів своїх!
2 Samuel	2Sam	1	20	2	І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.
2 Samuel	2Sam	1	20	3	І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі; і він їх годував, але до них не приходив. І були вони ув'язнені аж до дня своєї смерти, удівство за життя чоловіка.
2 Samuel	2Sam	1	20	4	І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!
2 Samuel	2Sam	1	20	5	І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.
2 Samuel	2Sam	1	20	6	І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.
2 Samuel	2Sam	1	20	7	І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.
2 Samuel	2Sam	1	20	8	Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодягнений в шату свою, а ній пояс із мечем, прип'ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.
2 Samuel	2Sam	1	20	9	І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тобі, брате мій? І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.
2 Samuel	2Sam	1	20	10	А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.
2 Samuel	2Sam	1	20	11	А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, і хто за Давида, за Йоавом!
2 Samuel	2Sam	1	20	12	А Амасу валявся в крові на середині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.
2 Samuel	2Sam	1	20	13	Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.
2 Samuel	2Sam	1	20	14	А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племен до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, і були вони зібрані, і теж пішли за ним.
2 Samuel	2Sam	1	20	15	А Йоавові люди прийшли й облягли його в Авелі Бет-Маахи, і насипали при місті вала, що стояв на передмур'ї. А ввесь народ, що був з Йоавом, заходився завалити мура.
2 Samuel	2Sam	1	20	16	І покликала мудра жінка з міста: Слухайте, слухайте, скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я буду говорити до тебе!
2 Samuel	2Sam	1	20	17	І він підійшов до неї, а та жінка сказала: Чи ти Йоав? А він відказав: Я. І вона сказала йому: Послухай слів своєї невільниці!. А він відказав: Я слухаю.
2 Samuel	2Sam	1	20	18	І сказала вона, говорячи: Колись треба було переговорювати, а саме, конче запитатися в Авелі, і так закінчили б справу.
2 Samuel	2Sam	1	20	19	Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матерів серед Ізраїля. Пощо ти нищиш спадщину Господню?
2 Samuel	2Sam	1	20	20	А Йоав відповів та й сказав: Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не знищу й не вигублю!
2 Samuel	2Sam	1	20	21	Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, син Біхрі, ім'я йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його самого, й я піду від міста. І сказала та жінка до Йоава: Ось голову його кинуть тобі через мур!
2 Samuel	2Sam	1	20	22	І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, і відрубали голову Шеви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурмив у сурму, і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоав вернувся в Єрусалим до царя.
2 Samuel	2Sam	1	20	23	І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Беная, син Єгоядин, над керітянином та над пелетянином;
2 Samuel	2Sam	1	20	24	а Адорам над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;
2 Samuel	2Sam	1	20	25	а Сева писарем, а Садок та Евіятар священиками.
2 Samuel	2Sam	1	20	26	А також яірянин Іра був священиком у Давида.
2 Samuel	2Sam	1	21	1	І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: Кров на Саула та на його дім за те, що повбивав він ґів'онітян.
2 Samuel	2Sam	1	21	2	І покликав цар ґів'онітян та й сказав їм про це. А ґів'онітяни, вони не з Ізраїлевих синів, а з останку амореянина, а Ізраїлеві сини були присягнули їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.
2 Samuel	2Sam	1	21	3	І сказав Давид до ґів'онітян: Що я зроблю вам і чим надолужу, щоб ви поблагословили Господню спадщину?
2 Samuel	2Sam	1	21	4	І сказали йому ґів'онітяни: Не треба нам ані срібла, ані золота від Саула та від дому його, і не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі. А він сказав: Що ви скажете, зроблю вам.
2 Samuel	2Sam	1	21	5	І сказали вони до царя: Чоловік той, що вигубив нас, і що замишляв на нас, щоб нас винищити, щоб ми не стали в усій Ізраїлевій границі,
2 Samuel	2Sam	1	21	6	нехай буде нам дано семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибранця. А цар сказав: Я дам.
2 Samuel	2Sam	1	21	7	Та змилосердився цар над Мефівошетом, сином Йонатана, Саулового сина, через Господню присягу, що була поміж ними, між Давидом та між Йонатаном, Сауловим сином.
2 Samuel	2Sam	1	21	8	І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мелхоли, Саулової дочки, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,
2 Samuel	2Sam	1	21	9	та й дав їх у руку ґів'онітян, і вони повішали їх на горі перед Господнім лицем. І впали семеро разом, а були вони побиті в перших днях жнив, коли початок жнив ячменю.
2 Samuel	2Sam	1	21	10	А Ріцпа, дочка Айїна, взяла веретище, і простягла його собі на скелі, і була там від початку жнив аж поки не зійшли на них води з неба, і не дала вона спочити на них птаству небесному вдень, а польовій звірині вночі...
2 Samuel	2Sam	1	21	11	І було донесено Давидові, що зробила Ріцпа, Айїна дочка, Саулова наложниця.
2 Samuel	2Sam	1	21	12	А Давид пішов, і взяв кості Саула та кості сина його Йонатана від господарів ґілеадського Явешу, що викрали були їх із майдану Бет-Шану що їх повісили там филистимляни того дня, коли филистимляни побили Саула в Ґілбоа.
2 Samuel	2Sam	1	21	13	І виніс він звідти кості Саула та кості сина його Йонатана, і зібрали кості повішаних.
2 Samuel	2Sam	1	21	14	І поховали кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому краї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, і потому Бог був ублаганий Краєм.
2 Samuel	2Sam	1	21	15	І була ще війна филистимлян з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним слуги його, і воювали з филистимлянами. І змучився Давид.
2 Samuel	2Sam	1	21	16	І був Ішбі в Нові, що з нащадків Рафи, а вага його списа три сотні шеклів міді, і оперезаний він був новою зброєю. І він сказав, щоб забити Давида.
2 Samuel	2Sam	1	21	17	Та поміг йому Авішай, син Церуїн, і він ударив филистимлянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли йому, говорячи: Ти не вийдеш уже з нами на війну, і не погасиш Ізраїлевого світильника!
2 Samuel	2Sam	1	21	18	І сталося потім, і була ще війна в Нові з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, що з нащадків Рафи.
2 Samuel	2Sam	1	21	19	І була ще війна в Нові з филистимлянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, і побив ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал.
2 Samuel	2Sam	1	21	20	І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на ногах по шість пальців, числом двадцять і чотири. Також і він був народжений тому Рафі.
2 Samuel	2Sam	1	21	21	І зневажав він Ізраїля, та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата!
2 Samuel	2Sam	1	21	22	Четверо тих були народжені тому Рафі в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.
2 Samuel	2Sam	1	22	1	І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
2 Samuel	2Sam	1	22	2	та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
2 Samuel	2Sam	1	22	3	Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
2 Samuel	2Sam	1	22	4	Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
2 Samuel	2Sam	1	22	5	Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
2 Samuel	2Sam	1	22	6	Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
2 Samuel	2Sam	1	22	7	В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
2 Samuel	2Sam	1	22	8	Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
2 Samuel	2Sam	1	22	9	з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
2 Samuel	2Sam	1	22	10	Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
2 Samuel	2Sam	1	22	11	Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
2 Samuel	2Sam	1	22	12	А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
2 Samuel	2Sam	1	22	13	Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
2 Samuel	2Sam	1	22	14	Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
2 Samuel	2Sam	1	22	15	Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
2 Samuel	2Sam	1	22	16	І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
2 Samuel	2Sam	1	22	17	Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
2 Samuel	2Sam	1	22	18	Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
2 Samuel	2Sam	1	22	19	Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
2 Samuel	2Sam	1	22	20	І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
2 Samuel	2Sam	1	22	21	Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
2 Samuel	2Sam	1	22	22	Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
2 Samuel	2Sam	1	22	23	бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
2 Samuel	2Sam	1	22	24	І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
2 Samuel	2Sam	1	22	25	Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
2 Samuel	2Sam	1	22	26	З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
2 Samuel	2Sam	1	22	27	із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
2 Samuel	2Sam	1	22	28	І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
2 Samuel	2Sam	1	22	29	Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
2 Samuel	2Sam	1	22	30	Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
2 Samuel	2Sam	1	22	31	Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
2 Samuel	2Sam	1	22	32	Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
2 Samuel	2Sam	1	22	33	Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
2 Samuel	2Sam	1	22	34	Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
2 Samuel	2Sam	1	22	35	Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
2 Samuel	2Sam	1	22	36	І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
2 Samuel	2Sam	1	22	37	Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
2 Samuel	2Sam	1	22	38	Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
2 Samuel	2Sam	1	22	39	Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
2 Samuel	2Sam	1	22	40	Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
2 Samuel	2Sam	1	22	41	Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
2 Samuel	2Sam	1	22	42	Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
2 Samuel	2Sam	1	22	43	І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
2 Samuel	2Sam	1	22	44	Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
2 Samuel	2Sam	1	22	45	Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
2 Samuel	2Sam	1	22	46	В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
2 Samuel	2Sam	1	22	47	Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
2 Samuel	2Sam	1	22	48	Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
2 Samuel	2Sam	1	22	49	що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
2 Samuel	2Sam	1	22	50	Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
2 Samuel	2Sam	1	22	51	Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!
2 Samuel	2Sam	1	23	1	А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.
2 Samuel	2Sam	1	23	2	Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!
2 Samuel	2Sam	1	23	3	Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!
2 Samuel	2Sam	1	23	4	І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!
2 Samuel	2Sam	1	23	5	Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?
2 Samuel	2Sam	1	23	6	А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.
2 Samuel	2Sam	1	23	7	А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!
2 Samuel	2Sam	1	23	8	А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.
2 Samuel	2Sam	1	23	9	По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,
2 Samuel	2Sam	1	23	10	він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.
2 Samuel	2Sam	1	23	11	А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.
2 Samuel	2Sam	1	23	12	І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.
2 Samuel	2Sam	1	23	13	І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.
2 Samuel	2Sam	1	23	14	Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.
2 Samuel	2Sam	1	23	15	І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?
2 Samuel	2Sam	1	23	16	І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,
2 Samuel	2Sam	1	23	17	та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.
2 Samuel	2Sam	1	23	18	А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.
2 Samuel	2Sam	1	23	19	Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.
2 Samuel	2Sam	1	23	20	А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.
2 Samuel	2Sam	1	23	21	Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.
2 Samuel	2Sam	1	23	22	Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.
2 Samuel	2Sam	1	23	23	З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.
2 Samuel	2Sam	1	23	24	Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;
2 Samuel	2Sam	1	23	25	Шамма хародянин, Еліка хародянин,
2 Samuel	2Sam	1	23	26	Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;
2 Samuel	2Sam	1	23	27	Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,
2 Samuel	2Sam	1	23	28	Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,
2 Samuel	2Sam	1	23	29	Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;
2 Samuel	2Sam	1	23	30	Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,
2 Samuel	2Sam	1	23	31	Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,
2 Samuel	2Sam	1	23	32	Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,
2 Samuel	2Sam	1	23	33	Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;
2 Samuel	2Sam	1	23	34	Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;
2 Samuel	2Sam	1	23	35	Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,
2 Samuel	2Sam	1	23	36	Їґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,
2 Samuel	2Sam	1	23	37	Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;
2 Samuel	2Sam	1	23	38	Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,
2 Samuel	2Sam	1	23	39	Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.
2 Samuel	2Sam	1	24	1	І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!
2 Samuel	2Sam	1	24	2	І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, і я пізнаю число цього народу.
2 Samuel	2Sam	1	24	3	І сказав Йоав до царя: Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?
2 Samuel	2Sam	1	24	4	Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.
2 Samuel	2Sam	1	24	5	І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.
2 Samuel	2Sam	1	24	6	І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.
2 Samuel	2Sam	1	24	7	І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.
2 Samuel	2Sam	1	24	8	І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.
2 Samuel	2Sam	1	24	9	І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа п'ятьсот тисяч чоловіка.
2 Samuel	2Sam	1	24	10	І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!...
2 Samuel	2Sam	1	24	11	І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
2 Samuel	2Sam	1	24	12	Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі.
2 Samuel	2Sam	1	24	13	І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене.
2 Samuel	2Sam	1	24	14	І сказав Давид до Ґада: Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, бо велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...
2 Samuel	2Sam	1	24	15	І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка...
2 Samuel	2Sam	1	24	16	І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку! А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.
2 Samuel	2Sam	1	24	17	І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!...
2 Samuel	2Sam	1	24	18	І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни.
2 Samuel	2Sam	1	24	19	І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.
2 Samuel	2Sam	1	24	20	І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.
2 Samuel	2Sam	1	24	21	І сказав Аравна: Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба? А Давид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, і буде стримана зараза від народу.
2 Samuel	2Sam	1	24	22	І сказав Аравна до Давида: Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма на дрова.
2 Samuel	2Sam	1	24	23	Усе віддає Аравна, о царю, цареві. І сказав Аравна до царя: Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!
2 Samuel	2Sam	1	24	24	І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за срібло п'ятидесяти шеклів.
2 Samuel	2Sam	1	24	25	І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, і була стримана зараза від Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	1	1	А Давид постарів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому тепло.
1 Könige	1Kgs	1	1	2	І сказали йому його раби: Нехай пошукають для пана царя молоду дівчину, і стане вона перед царем, і буде йому за доглядачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, і буде тепло панові цареві!
1 Könige	1Kgs	1	1	3	І шукали дівчину вродливу по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммітку Авішаґ, і привели її до царя.
1 Könige	1Kgs	1	1	4	А та дівчина була дуже вродлива. І була вона цареві доглядачкою, і прислуговувала йому, та цар не пізнав її.
1 Könige	1Kgs	1	1	5	А Адонія, син Хаґґітин, бундючився та говорив: Я буду царювати! І справив він собі повоза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.
1 Könige	1Kgs	1	1	6	А батько його ніколи його не засмучував, щоб сказати: Чому ти так робиш? А він також був дуже вродливий, і мати народила його по Авесаломі.
1 Könige	1Kgs	1	1	7	І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, і вони помагали Адонії.
1 Könige	1Kgs	1	1	8	А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.
1 Könige	1Kgs	1	1	9	І приніс Адонія в жертву худоби дрібної та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закликав усіх братів своїх, царських синів, та всіх Юдиних мужів, царських слуг.
1 Könige	1Kgs	1	1	10	А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покликав.
1 Könige	1Kgs	1	1	11	І сказав Натан до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти не чула, що зацарював Адонія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?
1 Könige	1Kgs	1	1	12	А тепер іди, я тобі пораджу, і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона!
1 Könige	1Kgs	1	1	13	Іди, і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому ж зацарював Адонія?
1 Könige	1Kgs	1	1	14	Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду за тобою, і потверджу слова твої.
1 Könige	1Kgs	1	1	15	І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві.
1 Könige	1Kgs	1	1	16	І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: Що тобі?
1 Könige	1Kgs	1	1	17	І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.
1 Könige	1Kgs	1	1	18	А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те...
1 Könige	1Kgs	1	1	19	І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав.
1 Könige	1Kgs	1	1	20	А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.
1 Könige	1Kgs	1	1	21	Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними.
1 Könige	1Kgs	1	1	22	І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан.
1 Könige	1Kgs	1	1	23	І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі.
1 Könige	1Kgs	1	1	24	І сказав Натан: Пане мій царю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?
1 Könige	1Kgs	1	1	25	Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної. І він покликав усіх царських синів, і провідників війська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адонія!
1 Könige	1Kgs	1	1	26	А мене я раб твій! і священика Садока, і Бенаю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покликав.
1 Könige	1Kgs	1	1	27	Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідомив раба свого, хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?
1 Könige	1Kgs	1	1	28	А цар Давид відповів та й сказав: Покличте мені Вірсавію! І прийшла вона перед царське обличчя, і стала перед царем.
1 Könige	1Kgs	1	1	29	І присягнув цар та й сказав: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха,
1 Könige	1Kgs	1	1	30	як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, так я й зроблю цього дня!
1 Könige	1Kgs	1	1	31	І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!
1 Könige	1Kgs	1	1	32	І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, і пророка Натана та Бенаю, сина Єгоядиного. І поприходили вони перед цареве обличчя.
1 Könige	1Kgs	1	1	33	І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю, і зведіть його до Ґіхону.
1 Könige	1Kgs	1	1	34	А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурміть у сурму та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!
1 Könige	1Kgs	1	1	35	Потім підете за ним, а він увійде та й сяде на моєму троні, і він буде царювати замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою.
1 Könige	1Kgs	1	1	36	І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!
1 Könige	1Kgs	1	1	37	Як був Господь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида!
1 Könige	1Kgs	1	1	38	І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону.
1 Könige	1Kgs	1	1	39	І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурмили в сурму, та й кричав увесь народ: Нехай живе цар Соломон!
1 Könige	1Kgs	1	1	40	І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопілках та радів великою радістю, аж земля розпадалася від їхнього голосу!
1 Könige	1Kgs	1	1	41	І почув це Адонія та всі покликані, що були з ним, а вони тількищо скінчили їсти. І почув Йоав голос сурми та й сказав: Що це за крик та гамір у місті?
1 Könige	1Kgs	1	1	42	Ще він говорив, аж ось приходить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!
1 Könige	1Kgs	1	1	43	І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона!
1 Könige	1Kgs	1	1	44	І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську мулицю.
1 Könige	1Kgs	1	1	45	І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повиходили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.
1 Könige	1Kgs	1	1	46	І Соломон уже засів на троні царства.
1 Könige	1Kgs	1	1	47	І також посходилися царські слуги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого! І вклонився цар на ложі своїм.
1 Könige	1Kgs	1	1	48	І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!
1 Könige	1Kgs	1	1	49	І затремтіли, і повставали всі покликані, що були з Адонією, і пішли кожен на дорогу свою...
1 Könige	1Kgs	1	1	50	А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопився за роги жертівника.
1 Könige	1Kgs	1	1	51	І донесено Соломонові, кажучи: Ось Адонія злякався царя Соломона, й ось він схопився за роги жертівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне мені, що не вб'є свого раба мечем!
1 Könige	1Kgs	1	1	52	І сказав Соломон: Якщо він буде мужем чесним, ані волосина його не впаде на землю! А якщо знайдеться в ньому зло, то помре.
1 Könige	1Kgs	1	1	53	І послав цар Соломон, і відвели його від жертівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!
1 Könige	1Kgs	1	2	1	І наблизилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	2	2	Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцний та станеш мужем.
1 Könige	1Kgs	1	2	3	І будеш ти стерегти накази Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти постанови Його, заповіді Його, та устави Його й свідчення Його, як писано в Мойсеєвім Законі, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся,
1 Könige	1Kgs	1	2	4	щоб виповнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу нікому від тебе на троні Ізраїлевім!
1 Könige	1Kgs	1	2	5	А також ти знаєш, що зробив мені Йоав, син Церуїн, що зробив він двом провідникам Ізраїлевих військ, Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і поплямив воєнною кров'ю свого пояса, що на стегнах його, та сандалі свої, що на ногах його.
1 Könige	1Kgs	1	2	6	І ти зробиш за своєю мудрістю, і не даси знизитися сивині його мирно до шеолу.
1 Könige	1Kgs	1	2	7	А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до мене, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.
1 Könige	1Kgs	1	2	8	А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокляв був мене гострим прокляттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йордану стрінути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем!
1 Könige	1Kgs	1	2	9	А тепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що зробити йому, і ти сивину його зведеш у крові до шеолу.
1 Könige	1Kgs	1	2	10	І спочив Давид з батьками своїми, і був похований у Давидовім Місті.
1 Könige	1Kgs	1	2	11	А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.
1 Könige	1Kgs	1	2	12	І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царювання було дуже міцне.
1 Könige	1Kgs	1	2	13	І прийшов Адонія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: Чи прихід твій з миром? І він відказав: З миром.
1 Könige	1Kgs	1	2	14	І сказав: Справа в мене до тебе. А вона відказала: Говори!
1 Könige	1Kgs	1	2	15	І він сказав: Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і досталось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.
1 Könige	1Kgs	1	2	16	А тепер одне бажання жадаю я від тебе: Не відмовляй мені! А вона сказала йому: Говори!
1 Könige	1Kgs	1	2	17	І він сказав: Скажи цареві Соломонові, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку.
1 Könige	1Kgs	1	2	18	І сказала Вірсавія: Добре, я скажу про тебе цареві.
1 Könige	1Kgs	1	2	19	І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по правиці його.
1 Könige	1Kgs	1	2	20	І сказала вона: Одне мале жадання бажаю я від тебе, не відмов мені. І сказав їй цар: Жадай, мати моя, бо я не відмовлю тобі.
1 Könige	1Kgs	1	2	21	І сказала вона: Нехай шунаммітка Авішаґ буде дана братові твоєму Адонії за жінку.
1 Könige	1Kgs	1	2	22	І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: І нащо ти просиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, старший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина!...
1 Könige	1Kgs	1	2	23	І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово...
1 Könige	1Kgs	1	2	24	А тепер, як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, сьогодні буде вбитий Адонія!
1 Könige	1Kgs	1	2	25	І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, і він уразив його, і той помер...
1 Könige	1Kgs	1	2	26	А священикові Евіятарові цар сказав: Іди до Анатоту на поля свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько.
1 Könige	1Kgs	1	2	27	І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб виповнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло на дім Іліїв.
1 Könige	1Kgs	1	2	28	А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопився за роги жертівника...
1 Könige	1Kgs	1	2	29	І донесено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: Іди, урази його!
1 Könige	1Kgs	1	2	30	І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: Так сказав цар: Вийди! А той відказав: Ні, я тут помру! І передав Беная цареві це слово, говорячи: Так сказав Йоав, і так відповів мені.
1 Könige	1Kgs	1	2	31	І сказав йому цар: Зроби, як я говорив, і врази його. І поховаєш його, і здіймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.
1 Könige	1Kgs	1	2	32	І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він уразив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мечем, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника Юдиного війська.
1 Könige	1Kgs	1	2	33	І нехай звернеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки.
1 Könige	1Kgs	1	2	34	І пішов Беная, Єгоядин син, і вразив його, та й убив його. І був він похований у своїм домі в пустині.
1 Könige	1Kgs	1	2	35	А цар, замість нього, настановив над військом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.
1 Könige	1Kgs	1	2	36	І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не вийдеш звідти ані сюди, ані туди.
1 Könige	1Kgs	1	2	37	І буде того дня, як ти вийдеш і перейдеш поток Кедрон, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!
1 Könige	1Kgs	1	2	38	І сказав Шім'ї до царя: Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій. І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів.
1 Könige	1Kgs	1	2	39	І сталося в кінці трьох років, і втекли двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І донесли Шім'ї, говорячи: Ось раби твої в Ґаті!
1 Könige	1Kgs	1	2	40	І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату.
1 Könige	1Kgs	1	2	41	А Соломонові донесено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.
1 Könige	1Kgs	1	2	42	І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти вийдеш і підеш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.
1 Könige	1Kgs	1	2	43	І чому ти не додержувався Господньої присяги та наказа, що я наказав був тобі?
1 Könige	1Kgs	1	2	44	І сказав цар до Шім'ї: Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.
1 Könige	1Kgs	1	2	45	А цар Соломон благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки.
1 Könige	1Kgs	1	2	46	І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вразив його, і він помер. І царство зміцніло в Соломоновій руці.
1 Könige	1Kgs	1	3	1	І посвоячився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчив будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.
1 Könige	1Kgs	1	3	2	Та народ приносив жертви на пагірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів.
1 Könige	1Kgs	1	3	3	І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він приносив жертви та кадив на пагірках.
1 Könige	1Kgs	1	3	4	І пішов був цар до Ґів'ону, щоб приносити там жертви, бо то найбільший пагірок. Тисячу цілопалень приніс Соломон на тому жертівникові.
1 Könige	1Kgs	1	3	5	У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!
1 Könige	1Kgs	1	3	6	А Соломон відказав: Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простотою серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.
1 Könige	1Kgs	1	3	7	А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, а я недоросток, не знаю виходу та входу.
1 Könige	1Kgs	1	3	8	А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, він народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту.
1 Könige	1Kgs	1	3	9	Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?
1 Könige	1Kgs	1	3	10	І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив оцю річ.
1 Könige	1Kgs	1	3	11	І сказав Бог до нього: За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,
1 Könige	1Kgs	1	3	12	то ось зроблю Я за словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.
1 Könige	1Kgs	1	3	13	А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє.
1 Könige	1Kgs	1	3	14	А якщо ти ходитимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!
1 Könige	1Kgs	1	3	15	І прокинувся Соломон, аж ось це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопалення та вчинив жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.
1 Könige	1Kgs	1	3	16	І прийшли до царя дві жінки блудниці, та й стали перед обличчям його.
1 Könige	1Kgs	1	3	17	І сказала одна жінка: Прошу, пане мій, я та ця жінка сидимо в одному домі. І породила я при ній у цьому домі.
1 Könige	1Kgs	1	3	18	І сталося третього дня по породі моїм, і породила теж оця жінка. А ми були разом, нікого чужого в домі з нами не було, тільки двоє нас було в домі.
1 Könige	1Kgs	1	3	19	А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.
1 Könige	1Kgs	1	3	20	І встала вона серед ночі, і взяла мого сина від мене, а невільниця твоя спала, і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм...
1 Könige	1Kgs	1	3	21	І встала я рано, щоб погодувати сина свого, аж ось помер він! І придивилася я до нього рано, а ото не був це син мій, що я породила...
1 Könige	1Kgs	1	3	22	А інша жінка відказала: Ні, то мій син живий, а твій син мертвий! А та говорила: Ні, то твій син мертвий, а мій син живий! І так сперечались вони перед царем.
1 Könige	1Kgs	1	3	23	І сказав цар: Ця говорить: Це мій син живий, а син твій мертвий, а та говорить: Ні, то син твій мертвий, а мій син живий.
1 Könige	1Kgs	1	3	24	І сказав цар: Подайте мені меча! І принесли меча перед цареве обличчя.
1 Könige	1Kgs	1	3	25	І сказав цар: Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину другій!...
1 Könige	1Kgs	1	3	26	І сказала до царя жінка, що син її той живий, бо запалилася любов її до сина свого, і сказала вона: Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити не забивайте його!... А та каже: Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!...
1 Könige	1Kgs	1	3	27	А цар відповів та й сказав: Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!
1 Könige	1Kgs	1	3	28	І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.
1 Könige	1Kgs	1	4	1	І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.
1 Könige	1Kgs	1	4	2	А оце його провідники: Азарія, Садоків син, священик.
1 Könige	1Kgs	1	4	3	Еліхореф та Ахійя, сини Шіші, писарі. Йосафат, син Ахілудів, канцлер.
1 Könige	1Kgs	1	4	4	А Беная, Єгоядин син, над військом, а Садок та Евіятар священики.
1 Könige	1Kgs	1	4	5	А Азарія, Натанів син, над намісниками, а Завуд, син Натанів священик, товариш царів.
1 Könige	1Kgs	1	4	6	А Ахішар над домом, а Адонірам, Авдин син над даниною.
1 Könige	1Kgs	1	4	7	А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, місяць на рік був на одного на годування.
1 Könige	1Kgs	1	4	8	А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,
1 Könige	1Kgs	1	4	9	Бен-Декер у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану.
1 Könige	1Kgs	1	4	10	Бен-Гесед в Арубботі, йому належали: Сохо та ввесь край Хеферу.
1 Könige	1Kgs	1	4	11	Бен-Авінадав уся околиця Дору; Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку.
1 Könige	1Kgs	1	4	12	Баана, Ахілудів син Таанах і Меґіддо та ввесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму.
1 Könige	1Kgs	1	4	13	Бен-Ґевер у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, шістдесят міст великих, із муром та з мідяним засувом.
1 Könige	1Kgs	1	4	14	Ахінадав, син Іддо в Маханаїмі.
1 Könige	1Kgs	1	4	15	Ахімаац в Нефталимі; також він узяв Босмат, Соломонову дочку, за жінку.
1 Könige	1Kgs	1	4	16	Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті.
1 Könige	1Kgs	1	4	17	Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі.
1 Könige	1Kgs	1	4	18	Шім'ї, Елин син, у Веніямині.
1 Könige	1Kgs	1	4	19	Ґевер, син Уріїв, у ґілеадському краї, у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому Краї.
1 Könige	1Kgs	1	4	20	Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем, щодо многоти. Вони їли й пили та тішилися!
1 Könige	1Kgs	1	4	21	(5-1) А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.
1 Könige	1Kgs	1	4	22	(5-2) І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.
1 Könige	1Kgs	1	4	23	(5-3) Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок.
1 Könige	1Kgs	1	4	24	(5-4) Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.
1 Könige	1Kgs	1	4	25	(5-5) І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.
1 Könige	1Kgs	1	4	26	(5-6) І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців.
1 Könige	1Kgs	1	4	27	(5-7) І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому.
1 Könige	1Kgs	1	4	28	(5-8) А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.
1 Könige	1Kgs	1	4	29	(5-9) І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря.
1 Könige	1Kgs	1	4	30	(5-10) І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.
1 Könige	1Kgs	1	4	31	(5-11) І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я його було славне серед усіх людей навколо.
1 Könige	1Kgs	1	4	32	(5-12) І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п'ять.
1 Könige	1Kgs	1	4	33	(5-13) І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.
1 Könige	1Kgs	1	4	34	(5-14) І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.
1 Könige	1Kgs	1	5	1	(5-15) І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.
1 Könige	1Kgs	1	5	2	(5-16) І послав Соломон до Хірама, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	5	3	(5-17) Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під стопи ніг його.
1 Könige	1Kgs	1	5	4	(5-18) А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, і нема злого випадку.
1 Könige	1Kgs	1	5	5	(5-19) І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.
1 Könige	1Kgs	1	5	6	(5-20) А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни.
1 Könige	1Kgs	1	5	7	(5-21) І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!
1 Könige	1Kgs	1	5	8	(5-22) І послав Хірам до Соломона, говорячи: Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я виконаю все бажання твоє, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.
1 Könige	1Kgs	1	5	9	(5-23) Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для мого дому.
1 Könige	1Kgs	1	5	10	(5-24) І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.
1 Könige	1Kgs	1	5	11	(5-25) А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.
1 Könige	1Kgs	1	5	12	(5-26) А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.
1 Könige	1Kgs	1	5	13	(5-27) А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка.
1 Könige	1Kgs	1	5	14	(5-28) І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітниками.
1 Könige	1Kgs	1	5	15	(5-29) І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,
1 Könige	1Kgs	1	5	16	(5-30) окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю.
1 Könige	1Kgs	1	5	17	(5-31) І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.
1 Könige	1Kgs	1	5	18	(5-32) І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.
1 Könige	1Kgs	1	6	1	І сталося, року чотирисотого й вісімдесятого по виході Ізраїлевих синів з єгипетського краю, четвертого року Соломонового царювання над Ізраїлем, місяця зіва, почав він будувати той храм для Господа.
1 Könige	1Kgs	1	6	2	А той храм, що цар Соломон збудував для Господа, шістдесят ліктів довжина його, а двадцять ширина його, а тридцять ліктів вишина його.
1 Könige	1Kgs	1	6	3	А притвор перед храмом цього дому двадцять ліктів довжина його, відповідно широкости храму, десять ліктів ширина його перед храмом.
1 Könige	1Kgs	1	6	4	І зробив він для храму прозорі вікна, широкі знадвору й вузькі всередині.
1 Könige	1Kgs	1	6	5	А до стіни храму збудував він прибудівку навколо, зо стінами дому навколо храму та найсвятішого, і поробив бічні кімнати навколо.
1 Könige	1Kgs	1	6	6	Долішня прибудівка ширина її п'ять ліктів, а середня шість ліктів ширина її, а третя сім ліктів ширина її, бо він дав навколо храму знадвору виступи, щоб не тримати їх у стінах храму.
1 Könige	1Kgs	1	6	7	А храм, коли був будований, будувався з викінченого каменя з каменоломні, а молотки та сокира, всяке залізне знаряддя не було чуте в храмі, коли його будували.
1 Könige	1Kgs	1	6	8	Вхід до середньої бічної кімнати був з правого боку храму, а крученими сходами входили до середньої, а з середньої до третьої.
1 Könige	1Kgs	1	6	9	І збудував він той храм та й покінчив його. І покрив він храм дошками та брусками кедрових дерев.
1 Könige	1Kgs	1	6	10	І збудував він прибудівку на ввесь храм, п'ять ліктів вишина її, і вона трималася храму кедровими деревинами.
1 Könige	1Kgs	1	6	11	І було Господнє слово до Соломона, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	6	12	Цей храм, що ти будуєш, якщо ти ходитимеш Моїми уставами й постанови Мої будеш виконувати, і будеш дотримувати всі Мої заповіді, щоб ними ходити, то Я виповню на тобі Своє слово, яке Я говорив був батькові твоєму Давидові.
1 Könige	1Kgs	1	6	13	І пробуватиму посеред Ізраїлевих синів, і не покину Свого Ізраїлевого народу.
1 Könige	1Kgs	1	6	14	І збудував Соломон той храм та й скінчив його.
1 Könige	1Kgs	1	6	15	І побудував він стіни храму зсередини з кедрових дощок, від підлоги храму аж до стін стропу покрив усередині деревом, а підлогу храму покрив кипарисовими дошками.
1 Könige	1Kgs	1	6	16	І збудував тих двадцять ліктів стіни з-заду храму з кедрових дощок, від підлоги аж до стін стропу, і це збудував йому зсередини за девіра, за Святеє Святих.
1 Könige	1Kgs	1	6	17	А той храм був на сорок ліктів, він той, що перед девіром.
1 Könige	1Kgs	1	6	18	А на кедрині всередині храму була різьба огірків та відкритих квітів. Усе кедрина, камінь був невидний.
1 Könige	1Kgs	1	6	19	А найсвятіше він приготовив усередині храму, щоб дати туди ковчега Господнього заповіту.
1 Könige	1Kgs	1	6	20	А середина найсвятішого двадцять ліктів довжина, і двадцять ліктів ширина, і двадцять ліктів вишина його, і він покрив його щирим золотом, і також покрив кедрового жертівника.
1 Könige	1Kgs	1	6	21	І Соломон покрив той храм зсередини щирим золотом, а перед найсвятішим перетягнув золотими ланцюгами, та покрив його золотом.
1 Könige	1Kgs	1	6	22	І ввесь храм він покрив золотом аж до кінця всього храму і всього жертівника, що при найсвятішому, покрив золотом.
1 Könige	1Kgs	1	6	23	І зробив у найсвятішому двох херувимів з оливкового дерева, десять ліктів вишина його.
1 Könige	1Kgs	1	6	24	І п'ять ліктів одне крило херувима, і п'ять ліктів друге крило херувима; десять ліктів від кінця одного його крила і аж до кінця другого його крила.
1 Könige	1Kgs	1	6	25	І десять ліктів був і другий херувим, одна міра й один вид обом херувимам.
1 Könige	1Kgs	1	6	26	Височина одного херувима десять ліктів, і так і другого херувима.
1 Könige	1Kgs	1	6	27	І дав він тих херувимів усередині внутрішнього храму. І херувими простягали свої крила, і торкалося крило одного однієї стіни, а крило другого херувима торкалося другої стіни. А їхні внутрішні крила дотикалися крило до крила.
1 Könige	1Kgs	1	6	28	І він покрив херувимів золотом.
1 Könige	1Kgs	1	6	29	А всі стіни храму навколо приоздобив ритими різьбами херувимів і пальм та розкритих квітів, зсередини та від зовнішньої частини.
1 Könige	1Kgs	1	6	30	А підлогу храму він покрив золотом для внутрішньої та для зовнішньої частини.
1 Könige	1Kgs	1	6	31	А на вхід до найсвятішого зробив двері з оливкового дерева; стовп, бічні одвірки п'ятикутні.
1 Könige	1Kgs	1	6	32	І двоє дверей були з оливкового дерева, і на них були пороблені різьби херувимів і пальм та розкритих квітів, і покрив золотом; і обклав золотом тих херувимів та ті пальми.
1 Könige	1Kgs	1	6	33	І так поробив і одвірки для входу до храму, з оливкового дерева, одвірки чотирикутні.
1 Könige	1Kgs	1	6	34	А двоє дверей були з кипарисового дерева. Дві частині одних дверей та дві частині других дверей були рухомі.
1 Könige	1Kgs	1	6	35	І повирізував на них херувимів і пальми та розкриті квіти, і покрив золотом, викутим по різьбі.
1 Könige	1Kgs	1	6	36	І збудував він унутрішній двір, три ряди тесаного каменя та ряд стятого кедрового брусся.
1 Könige	1Kgs	1	6	37	Року четвертого був заложений храм Господній, у місяці зів,
1 Könige	1Kgs	1	6	38	а року одинадцятого, у місяці бул, він місяць восьмий був закінчений той храм зо всіма речами його та за всіма планами його. І він будував його сім років.
1 Könige	1Kgs	1	7	1	А свій дім Соломон будував тринадцять років, та й скінчив увесь свій дім.
1 Könige	1Kgs	1	7	2	І збудував він дім Ливанського Лісу, сто ліктів довжина його, і п'ятдесят ліктів ширина його, і тридцять ліктів вишина його, на чотирьох рядах кедрових стовпів, а кедрові брусся на стовпах.
1 Könige	1Kgs	1	7	3	І покритий він був кедриною зверху на бічних кімнатах, що на сорока й п'яти стовпах, по п'ятнадцять на ряд.
1 Könige	1Kgs	1	7	4	А лутків було три ряди, вікно до вікна три рази.
1 Könige	1Kgs	1	7	5	А всі двері та бічні одвірки чотирикутні, з порогами, а навпроти вікно до вікна три рази.
1 Könige	1Kgs	1	7	6	І зробив він сіни зо стовпів, п'ятдесят ліктів довжина їх та тридцять ліктів ширина їх, і інші сіни перед ними, і стовпи, і причілок даху.
1 Könige	1Kgs	1	7	7	І зробив він тронову залю, де судив, залю судову, і покрив кедриною від підлоги до стелі.
1 Könige	1Kgs	1	7	8	А його дім, де жив, на іншому дворі, зсередини сіней, був такий, як та робота. І зробив він дім для фараонової дочки, яку взяв Соломон, як ті сіни.
1 Könige	1Kgs	1	7	9	Усе це з дорогого каміння, тесаного за мірою, обрізаного пилкою зсередини та іззовні, і від основи аж до стелі, а іззовні аж до великого двора.
1 Könige	1Kgs	1	7	10	А заснований він був на дорогих каміннях, каміннях великих, каміння десяти ліктів та каміння восьми ліктів.
1 Könige	1Kgs	1	7	11	А згори дорогі каміння, тесані за мірою, та кедрина.
1 Könige	1Kgs	1	7	12	А навколо великий двір, три ряди тесаного каміння та ряд стятого кедрового брусся; те саме й для внутрішнього двору Господнього храму та для сіней храму.
1 Könige	1Kgs	1	7	13	І послав цар Соломон, і взяв із Тиру Хірама,
1 Könige	1Kgs	1	7	14	це син однієї вдови, з племени Нефталимового, а батько його тирянин, що робив на міді. І був він наповнений мудрістю й розумом, та вмінням робити всяку роботу на міді. І прийшов він до царя Соломона, і зробив усю його роботу.
1 Könige	1Kgs	1	7	15	І він відлив два мідяні стовпи, вісімнадцять ліктів височина одного стовпа, а шнур дванадцяти ліктів оточив би його; такий і стовп другий.
1 Könige	1Kgs	1	7	16	І зробив він дві маковиці, щоб дати на верхи тих стовпів, відлив їх із міді; п'ять ліктів височина однієї маковиці, і п'ять ліктів височина маковиці другої.
1 Könige	1Kgs	1	7	17	А на тих маковицях, що були на верхах стовпів, було мереживо плетеної роботи та шнурки роботою ланцюжків, сім на маковиці одній і сім на маковиці другій.
1 Könige	1Kgs	1	7	18	І поробив він ті стовпи так, що два ряди гранатових яблук були навколо на одному мереживі, щоб покрити маковиці, що на верху; і так зробив і маковиці другій.
1 Könige	1Kgs	1	7	19	А маковиці, що на верху тих стовпів, були зроблені як лілеї, на чотири лікті, у притворі.
1 Könige	1Kgs	1	7	20	І маковиці на обох стовпах також зверху, навпроти випуклини, що з боку мережива. А тих гранатових яблук двісті, рядами навколо на маковиці другій.
1 Könige	1Kgs	1	7	21	І поставив він ті стовпи до притвору храму. І поставив він правого стовпа, і назвав ім'я йому: Яхін; і поставив стовпа лівого, і назвав ім'я йому: Боаз.
1 Könige	1Kgs	1	7	22	А на верху стовпів зроблено як лілеї. І була скінчена робота стовпів.
1 Könige	1Kgs	1	7	23	І зробив він лите море, десять ліктів від краю його аж до краю його, навколо круглясте, і п'ять ліктів височина його. А шнур на тридцять ліктів оточив би його навколо.
1 Könige	1Kgs	1	7	24	А здолу на краях його оточували його подоби огірків, по десять у лікті, вони оточували море навколо. Було два ряди тих огірків, вилитих при литті його.
1 Könige	1Kgs	1	7	25	Воно стояло на дванадцятьох волах, три обернені на північ, і три обернені на захід, і три обернені на південь, і три обернені на схід. А море на них зверху, а ввесь зад їх до нутра.
1 Könige	1Kgs	1	7	26	А грубина його долоня, а краї його подібні до краю келиха, як квітки лілеї. Містило воно дві тисячі батів.
1 Könige	1Kgs	1	7	27	І зробив він десять мідяних підстав, чотири лікті довжина однієї підстави, і чотири лікті ширина її, а три лікті вишина її.
1 Könige	1Kgs	1	7	28	А оце робота підстави: у них лиштви, а ті лиштви поміж прутами.
1 Könige	1Kgs	1	7	29	А на лиштвах, що між прутами, леви, воли та херувими. А на прутах зверху підніжки, а під левами та волами китиці, зроблені розложистими.
1 Könige	1Kgs	1	7	30	І чотири мідяні кола для однієї підстави та мідяні осі. А на чотирьох рогах їхні рамена, під мідницею рамена литі, з кожного боку китиці.
1 Könige	1Kgs	1	7	31	А гирло його з нутра маковиці й вище лікоть; а гирло круглясте, роботи підніжка, лікоть і півліктя; і також на гирлі його різьби, а рамено їх квадратове, не круглясте.
1 Könige	1Kgs	1	7	32	І чотири ті кола були під лиштвами, а осі колес у підставі. А вишина одного кола лікоть і півліктя.
1 Könige	1Kgs	1	7	33	А робота тих кіл як робота кола возового; їхні осі, і їхні обіддя, і їхні шпиці, і їхні маточини усе лите.
1 Könige	1Kgs	1	7	34	І чотири рамена на чотирьох рогах однієї підстави; з підстави виходили рамена її.
1 Könige	1Kgs	1	7	35	А на верху підстави було округле навкілля, півліктя вишини; а на верху підстави ручки її та лиштви її з неї.
1 Könige	1Kgs	1	7	36	І він повирізував на таблицях ручок її та на лиштвах її херувимів левів та пальми, на кожнім вільнім місці, та китиці навколо.
1 Könige	1Kgs	1	7	37	Як це, він зробив десять підстав, лиття одне, міра одна, одна робота для них усіх.
1 Könige	1Kgs	1	7	38	І зробив він десять мідяних умивальниць, сорок батів мала кожна вмивальниця; чотири лікті кожна вмивальниця; одна вмивальниця на одній підставі, так для десяти підстав.
1 Könige	1Kgs	1	7	39	І дав ті підстави п'ять на боці храму з правиці, і п'ять на боці храму з лівиці його, а море дав на правому боці храму, наперед, навпроти полудня.
1 Könige	1Kgs	1	7	40	І поробив Хірам умивальниці й лопатки та кропильниці. І покінчив Хірам робити всю ту роботу, що зробив цареві Соломонові для храму Господнього:
1 Könige	1Kgs	1	7	41	два стовпи та дві голівки маковиць, що на верху стовпів, і два мережива на покриття двох голівок маковиць, що на верху стовпів;
1 Könige	1Kgs	1	7	42	і чотири сотні гранатових яблук для двох мережив, два ряди гранатових яблук для одного мережива, на покриття обох голівок маковиць, що на верху стовпів;
1 Könige	1Kgs	1	7	43	і підстави десять, і вмивальниці десять;
1 Könige	1Kgs	1	7	44	і одне море, і воли дванадцять під морем;
1 Könige	1Kgs	1	7	45	і горнята, і лопатки, і кропильниці та всі ті речі, що Хірам поробив цареві Соломонові в Господньому домі, усе виполірувана мідь.
1 Könige	1Kgs	1	7	46	На Йорданській рівнині повідливав їх цар у глибокій землі між Суккотом та між Царетаном.
1 Könige	1Kgs	1	7	47	І порозставляв Соломон усі ці речі; через дуже велику многоту їх не була справджена вага міді.
1 Könige	1Kgs	1	7	48	І поробив Соломон усі речі, що в Господньому храмі: золотого жертівника, і золотого стола, що на ньому хліб показний,
1 Könige	1Kgs	1	7	49	і свічники, п'ять з правиці та п'ять з лівиці, перед найсвятішим, зо щирого золота; і квітки, і лямпади, і щипчики, з золота;
1 Könige	1Kgs	1	7	50	і миски, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і лопатки, золото щире; і чопи для дверей внутрішнього храму, для Святого Святих, для дверей дому для храму золото.
1 Könige	1Kgs	1	7	51	І була покінчена вся ця праця, яку цар Соломон зробив в Господньому храмі. І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида; срібло й золото та речі дав у скарбниці Господнього храму.
1 Könige	1Kgs	1	8	1	Тоді Соломон зібрав усіх Ізраїлевих старших та голів племен, керівників батьківських домів Ізраїлевих синів, до царя Соломона до Єрусалиму, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.
1 Könige	1Kgs	1	8	2	І були зібрані до царя Соломона всі ізраїльтяни в свято в місяці етанім, він місяць сьомий.
1 Könige	1Kgs	1	8	3	І поприходили всі Ізраїлеві старші, а священики понесли ковчега.
1 Könige	1Kgs	1	8	4	І понесли вони Господнього ковчега, і скинію заповіту та всі святі речі, що в ковчезі; і понесли їх священики та Левити.
1 Könige	1Kgs	1	8	5	А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралися при ньому, були з ним перед ковчегом, і приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многість не була вона ані записувана, ані лічена.
1 Könige	1Kgs	1	8	6	І внесли священики ковчега Господнього заповіту до девіру храму, до Святого Святих, під крила херувимів.
1 Könige	1Kgs	1	8	7	Бо херувими простягали крила над місцем ковчегу, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.
1 Könige	1Kgs	1	8	8	А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з святині перед найсвятішим, а зназовні не були видні. І вони там аж до цього дня.
1 Könige	1Kgs	1	8	9	У ковчезі не було нічого, тільки дві камінні таблиці, що поклав туди Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх з єгипетського краю.
1 Könige	1Kgs	1	8	10	І сталося, як священики виходили з святині, то хмара наповнила Господній храм.
1 Könige	1Kgs	1	8	11	І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила Господній храм!
1 Könige	1Kgs	1	8	12	Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.
1 Könige	1Kgs	1	8	13	Будуючи, я збудував оцей храм, на оселю Тобі, місце Твого пробування навіки!
1 Könige	1Kgs	1	8	14	І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
1 Könige	1Kgs	1	8	15	І він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і рукою Своєю тепер виконав, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	8	16	Від того дня, коли Я вивів Свій народ, Ізраїля, з Єгипту, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Ймення там. І вибрав Я Давида, щоб був над Моїм Ізраїлевим народом.
1 Könige	1Kgs	1	8	17	І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	8	18	Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі це на серці.
1 Könige	1Kgs	1	8	19	Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей дім для Ймення Мого!
1 Könige	1Kgs	1	8	20	І виконав Господь Своє слово, що Він говорив. І став я на місце батька мого Давида, та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
1 Könige	1Kgs	1	8	21	І встановив я там місце для ковчега, де Господній заповіт, якого Він склав із нашими батьками, коли виводив їх з єгипетського краю.
1 Könige	1Kgs	1	8	22	І став Соломон перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг руки свої до неба та й сказав:
1 Könige	1Kgs	1	8	23	Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небесах угорі та на землі долі. Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.
1 Könige	1Kgs	1	8	24	Ти додержав Своєму рабові, Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виконав, як цього дня.
1 Könige	1Kgs	1	8	25	А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, додерж для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив був йому, кажучи: Не буде в тебе переводу з-перед лиця Мого нікому з тих, що сидітимуть на Ізраїлевім троні, якщо тільки сини твої будуть держатися своїх доріг, щоб ходити перед Моїм лицем, як ти ходив перед лицем Моїм.
1 Könige	1Kgs	1	8	26	А тепер, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові, моєму батькові.
1 Könige	1Kgs	1	8	27	Бо чи ж справді Бог сидить на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збудував?
1 Könige	1Kgs	1	8	28	Та ти зглянешся на молитву Свого раба та на його благання, Господи, Боже мій, щоб почути спів та молитву, якою раб твій молиться перед лицем Твоїм сьогодні,
1 Könige	1Kgs	1	8	29	щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень, на те місце, про яке Ти сказав: Нехай буде Ймення Моє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці!
1 Könige	1Kgs	1	8	30	І Ти будеш прислухатися до благання Свого раба, та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. А Ти почуєш на місці Свого пробування, на небесах, і почуєш, і простиш.
1 Könige	1Kgs	1	8	31	Як згрішить людина проти свого ближнього, і вимагатимуть від нього клятви, щоб він поклявся, і для клятви прийдуть перед Твій жертівник у цьому храмі,
1 Könige	1Kgs	1	8	32	то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, осудиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, і всправедливиш праведного, щоб віддати йому за його справедливістю.
1 Könige	1Kgs	1	8	33	Коли Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом за те, що прогрішив Тобі, і коли вони звернуться до Тебе, і будуть славити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,
1 Könige	1Kgs	1	8	34	то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їхнім батькам.
1 Könige	1Kgs	1	8	35	Коли замкнеться небо й не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то коли знову вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і від гріха свого відвернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,
1 Könige	1Kgs	1	8	36	то Ти почуєш на небесах, і простиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину.
1 Könige	1Kgs	1	8	37	Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його ворог стане тіснити його в краю міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,
1 Könige	1Kgs	1	8	38	усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен почує рану свого серця, і простягне руки свої до цього храму,
1 Könige	1Kgs	1	8	39	то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і простиш, і зробиш, і даси кожному за всіма його дорогами, бо Ти Сам знаєш серце всіх людських синів,
1 Könige	1Kgs	1	8	40	щоб вони боялися Тебе по всі дні, доки вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим.
1 Könige	1Kgs	1	8	41	Також і чужинця, що він не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого,
1 Könige	1Kgs	1	8	42	бо почують і вони про велике Ім'я Твоє, і про сильну руку Твою та про витягнене рамено Твоє, і прийде він і помолиться в цьому храмі,
1 Könige	1Kgs	1	8	43	Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'ям Твоїм названо цей храм, що я збудував.
1 Könige	1Kgs	1	8	44	Коли народ Твій вийде на війну на свого ворога, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Господа в напрямі до міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
1 Könige	1Kgs	1	8	45	то почуєш Ти з неба їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!
1 Könige	1Kgs	1	8	46	Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького,
1 Könige	1Kgs	1	8	47	і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті в неволю, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх, говорячи: Ми згрішили, і безбожне чинили, були ми винні;
1 Könige	1Kgs	1	8	48	і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю ворогів своїх, що їх поневолили, і помоляться до Тебе в напрямі до свого краю, що Ти дав їхнім батькам, у напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Імени Твого,
1 Könige	1Kgs	1	8	49	то Ти почуєш на небесах, постійному місті пробування Свого, їхню молитву та їхнє благання, і зробиш їм суд,
1 Könige	1Kgs	1	8	50	і пробачиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі, і всі їхні провини, що завинили проти Тебе, і нахилиш до любови полонителів їхніх, і вони змилосердяться над ними,
1 Könige	1Kgs	1	8	51	бо вони народ Твій та наділ Твій, яке Ти вивів з Єгипту, з середини залізної гутничої печі,
1 Könige	1Kgs	1	8	52	щоб очі Твої були відкриті на благання Твого раба та на благання народу Твого, Ізраїля, щоб прислухуватися до них, коли вони кликатимуть до Тебе.
1 Könige	1Kgs	1	8	53	Бо Ти виділив їх зо всіх народів Собі на наділ, як говорив був через Мойсея, Свого раба, коли Ти виводив наших батьків із Єгипту, Владико мій, Господи!
1 Könige	1Kgs	1	8	54	І сталося, як Соломон скінчив цю молитву й благання до Господа, то він устав від Господнього жертівника, де він стояв на колінах своїх, а руки його були простягнені до неба.
1 Könige	1Kgs	1	8	55	І встав він, і поблагословив усі Ізраїлеві збори, говорячи сильним голосом:
1 Könige	1Kgs	1	8	56	Благословенний Господь, що дав мир Своєму народові, Ізраїлеві, усе, як обіцяв був, не відпало ані одне слово зо всіх Його добрих слів, які Він говорив був через раба Свого Мойсея.
1 Könige	1Kgs	1	8	57	Нехай буде Господь, Бог наш, з нами, як був Він із нашими батьками, нехай Він не опустить нас, нехай Він не покине нас,
1 Könige	1Kgs	1	8	58	щоб прихиляти наше серце до Себе, щоб ми ходили всіма Його дорогами, щоб ми дотримувалися наказів Його, і уставів Його та постанов Його, як і Він наказав був нашим батькам.
1 Könige	1Kgs	1	8	59	І нехай будуть оці слова мої, якими я благав перед Господнім лицем, близькі до Господа вдень та вночі, щоб чинити суд для раба Свого та суд для Свого народу, Ізраїля, день-у-день,
1 Könige	1Kgs	1	8	60	щоб знали всі народи землі, що Господь Він Бог, і нема вже іншого!
1 Könige	1Kgs	1	8	61	І нехай буде все серце ваше з Господом, Богом нашим, щоб ходити постановами його та щоб перестерігати заповіді Його, як цього дня!
1 Könige	1Kgs	1	8	62	А цар та ввесь Ізраїль з ним принесли жертву перед Господнім лицем.
1 Könige	1Kgs	1	8	63	І приніс Соломон жертву для мирних жертов, що приносив для Господа: двадцять і дві тисячі худоби великої, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали освячення Господнього храму цар та всі Ізраїлеві сини.
1 Könige	1Kgs	1	8	64	Того дня цар освятив середину двору, що перед храмом Господнім, бо приготовив там цілопалення й хлібну жертву та лій мирних жертов, бо мідяний жертівник, що перед Господнім лицем, був малий для прийняття цілопалення й хлібної жертви та лою мирних жертов.
1 Könige	1Kgs	1	8	65	І вчинив Соломон того часу свято, і з ним увесь Ізраїль, збір великий, що зійшовся звідти, де йдеться до Гамату аж до єгипетського потоку, перед лицем Господа, нашого Бога, сім день і сім день, чотирнадцять день.
1 Könige	1Kgs	1	8	66	Восьмого дня він відпустив народ, а вони поблагословили царя та й пішли до наметів своїх, радісні та веселосерді через усе те добро, що Господь учинив Своєму рабові Давидові та Своєму народові Ізраїлеві.
1 Könige	1Kgs	1	9	1	І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,
1 Könige	1Kgs	1	9	2	то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.
1 Könige	1Kgs	1	9	3	І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.
1 Könige	1Kgs	1	9	4	А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,
1 Könige	1Kgs	1	9	5	то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.
1 Könige	1Kgs	1	9	6	Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,
1 Könige	1Kgs	1	9	7	то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!
1 Könige	1Kgs	1	9	8	І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...
1 Könige	1Kgs	1	9	9	І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!
1 Könige	1Kgs	1	9	10	І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,
1 Könige	1Kgs	1	9	11	а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.
1 Könige	1Kgs	1	9	12	І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.
1 Könige	1Kgs	1	9	13	І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.
1 Könige	1Kgs	1	9	14	І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.
1 Könige	1Kgs	1	9	15	А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.
1 Könige	1Kgs	1	9	16	Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.
1 Könige	1Kgs	1	9	17	І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,
1 Könige	1Kgs	1	9	18	і Баалата, і Тамара в пустині того краю,
1 Könige	1Kgs	1	9	19	і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.
1 Könige	1Kgs	1	9	20	Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,
1 Könige	1Kgs	1	9	21	їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.
1 Könige	1Kgs	1	9	22	А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.
1 Könige	1Kgs	1	9	23	Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили народом, який робив на праці.
1 Könige	1Kgs	1	9	24	Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло.
1 Könige	1Kgs	1	9	25	І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім.
1 Könige	1Kgs	1	9	26	І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.
1 Könige	1Kgs	1	9	27	І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.
1 Könige	1Kgs	1	9	28	І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.
1 Könige	1Kgs	1	10	1	А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.
1 Könige	1Kgs	1	10	2	І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням. І прийшла вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.
1 Könige	1Kgs	1	10	3	І Соломон вияснив їй усі її слова, не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй.
1 Könige	1Kgs	1	10	4	І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,
1 Könige	1Kgs	1	10	5	і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому домі, і не могла вона з дива вийти!
1 Könige	1Kgs	1	10	6	І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.
1 Könige	1Kgs	1	10	7	І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!
1 Könige	1Kgs	1	10	8	Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!
1 Könige	1Kgs	1	10	9	Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість.
1 Könige	1Kgs	1	10	10	І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогого каміння. Більш уже ніколи не приходило так багато, як оці пахощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!
1 Könige	1Kgs	1	10	11	І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння.
1 Könige	1Kgs	1	10	12	І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева, і не бачено аж до цього дня!
1 Könige	1Kgs	1	10	13	А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царський дарунок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її.
1 Könige	1Kgs	1	10	14	І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота,
1 Könige	1Kgs	1	10	15	окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєвих намісників.
1 Könige	1Kgs	1	10	16	І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,
1 Könige	1Kgs	1	10	17	та три сотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
1 Könige	1Kgs	1	10	18	І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом.
1 Könige	1Kgs	1	10	19	У трона було шість ступенів; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.
1 Könige	1Kgs	1	10	20	І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!
1 Könige	1Kgs	1	10	21	І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
1 Könige	1Kgs	1	10	22	Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.
1 Könige	1Kgs	1	10	23	І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
1 Könige	1Kgs	1	10	24	І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.
1 Könige	1Kgs	1	10	25	І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, і зброю, і пахощі, коні та мули, із року в рік.
1 Könige	1Kgs	1	10	26	І назбирав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі.
1 Könige	1Kgs	1	10	27	І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, як каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!
1 Könige	1Kgs	1	10	28	А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші.
1 Könige	1Kgs	1	10	29	І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.
1 Könige	1Kgs	1	11	1	А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,
1 Könige	1Kgs	1	11	2	із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням.
1 Könige	1Kgs	1	11	3	І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце.
1 Könige	1Kgs	1	11	4	І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.
1 Könige	1Kgs	1	11	5	І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.
1 Könige	1Kgs	1	11	6	І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.
1 Könige	1Kgs	1	11	7	Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.
1 Könige	1Kgs	1	11	8	І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.
1 Könige	1Kgs	1	11	9	І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,
1 Könige	1Kgs	1	11	10	і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.
1 Könige	1Kgs	1	11	11	І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.
1 Könige	1Kgs	1	11	12	Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його!
1 Könige	1Kgs	1	11	13	Та всього царства Я не відберу, одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав.
1 Könige	1Kgs	1	11	14	І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, він із царського насіння в Едомі.
1 Könige	1Kgs	1	11	15	І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.
1 Könige	1Kgs	1	11	16	Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі.
1 Könige	1Kgs	1	11	17	І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.
1 Könige	1Kgs	1	11	18	І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю.
1 Könige	1Kgs	1	11	19	І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.
1 Könige	1Kgs	1	11	20	І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів.
1 Könige	1Kgs	1	11	21	І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Йоав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: Відпусти мене, й я піду до свого Краю!
1 Könige	1Kgs	1	11	22	А фараон йому відказав: Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю? Та той сказав: Ні, таки конче відпусти мене!
1 Könige	1Kgs	1	11	23	І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.
1 Könige	1Kgs	1	11	24	І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.
1 Könige	1Kgs	1	11	25	І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, і запанував над Сирією.
1 Könige	1Kgs	1	11	26	А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Цереди, а ім'я його матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І підняв він руку на царя.
1 Könige	1Kgs	1	11	27	А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька.
1 Könige	1Kgs	1	11	28	А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому.
1 Könige	1Kgs	1	11	29	І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений в нову одіж, й обидва вони були самі на полі.
1 Könige	1Kgs	1	11	30	І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.
1 Könige	1Kgs	1	11	31	І сказав він до Єровоама: Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен.
1 Könige	1Kgs	1	11	32	А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен.
1 Könige	1Kgs	1	11	33	Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.
1 Könige	1Kgs	1	11	34	Та не візьму Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх.
1 Könige	1Kgs	1	11	35	І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен.
1 Könige	1Kgs	1	11	36	А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.
1 Könige	1Kgs	1	11	37	А тебе Я візьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.
1 Könige	1Kgs	1	11	38	І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	11	39	І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні.
1 Könige	1Kgs	1	11	40	І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти.
1 Könige	1Kgs	1	11	41	А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, ото вони написані в книзі Соломонові діла.
1 Könige	1Kgs	1	11	42	А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ.
1 Könige	1Kgs	1	11	43	І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похований у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.
1 Könige	1Kgs	1	12	1	І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.
1 Könige	1Kgs	1	12	2	І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.
1 Könige	1Kgs	1	12	3	І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:
1 Könige	1Kgs	1	12	4	Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.
1 Könige	1Kgs	1	12	5	А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.
1 Könige	1Kgs	1	12	6	І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?
1 Könige	1Kgs	1	12	7	І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.
1 Könige	1Kgs	1	12	8	Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.
1 Könige	1Kgs	1	12	9	І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що твій батько наклав був на нас.
1 Könige	1Kgs	1	12	10	І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!
1 Könige	1Kgs	1	12	11	А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
1 Könige	1Kgs	1	12	12	І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.
1 Könige	1Kgs	1	12	13	І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.
1 Könige	1Kgs	1	12	14	І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...
1 Könige	1Kgs	1	12	15	І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.
1 Könige	1Kgs	1	12	16	І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.
1 Könige	1Kgs	1	12	17	А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, тільки над ними зацарював Рехав'ам.
1 Könige	1Kgs	1	12	18	І послав цар Рехав'ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.
1 Könige	1Kgs	1	12	19	І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.
1 Könige	1Kgs	1	12	20	І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.
1 Könige	1Kgs	1	12	21	І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амові, Соломоновому синові.
1 Könige	1Kgs	1	12	22	І було Боже слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	12	23	Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	12	24	Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.
1 Könige	1Kgs	1	12	25	І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.
1 Könige	1Kgs	1	12	26	І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер вернеться царство до Давидового дому!
1 Könige	1Kgs	1	12	27	Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й вернуться до Рехав'ама, царя Юдиного.
1 Könige	1Kgs	1	12	28	І порадився цар, і зробив два золоті тельці, і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю.
1 Könige	1Kgs	1	12	29	І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.
1 Könige	1Kgs	1	12	30	І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.
1 Könige	1Kgs	1	12	31	І зробив він жертівне місце на пагірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.
1 Könige	1Kgs	1	12	32	І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків, що поробив.
1 Könige	1Kgs	1	12	33	І приносив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого вимислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертівника, щоб покадити...
1 Könige	1Kgs	1	13	1	А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
1 Könige	1Kgs	1	13	2	І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім'я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
1 Könige	1Kgs	1	13	3	І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!...
1 Könige	1Kgs	1	13	4	І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе...
1 Könige	1Kgs	1	13	5	А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...
1 Könige	1Kgs	1	13	6	А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим...
1 Könige	1Kgs	1	13	7	І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!
1 Könige	1Kgs	1	13	8	А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...
1 Könige	1Kgs	1	13	9	Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!
1 Könige	1Kgs	1	13	10	І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
1 Könige	1Kgs	1	13	11	А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.
1 Könige	1Kgs	1	13	12	І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
1 Könige	1Kgs	1	13	13	І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
1 Könige	1Kgs	1	13	14	І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я.
1 Könige	1Kgs	1	13	15	І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба!
1 Könige	1Kgs	1	13	16	А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
1 Könige	1Kgs	1	13	17	Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!
1 Könige	1Kgs	1	13	18	А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду!
1 Könige	1Kgs	1	13	19	І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду...
1 Könige	1Kgs	1	13	20	І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
1 Könige	1Kgs	1	13	21	І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
1 Könige	1Kgs	1	13	22	і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...
1 Könige	1Kgs	1	13	23	І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
1 Könige	1Kgs	1	13	24	І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...
1 Könige	1Kgs	1	13	25	Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
1 Könige	1Kgs	1	13	26	І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.
1 Könige	1Kgs	1	13	27	І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали.
1 Könige	1Kgs	1	13	28	І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер осла.
1 Könige	1Kgs	1	13	29	І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
1 Könige	1Kgs	1	13	30	І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!
1 Könige	1Kgs	1	13	31	І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!
1 Könige	1Kgs	1	13	32	Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.
1 Könige	1Kgs	1	13	33	По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
1 Könige	1Kgs	1	13	34	І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.
1 Könige	1Kgs	1	14	1	Того часу заслаб Авійя, Єровоамів син
1 Könige	1Kgs	1	14	2	І сказав Єровоам до своєї жінки: Устань та переберися, і не пізнають, що ти Єровоамова жінка. І підеш до Шіло, ото там пророк Ахійя, який говорив про мене, що я буду царем над цим народом.
1 Könige	1Kgs	1	14	3	І візьми в свою руку десять хлібів і калачі та дзбанок меду, і ввійдеш до нього. Він скаже тобі, що буде хлопцеві.
1 Könige	1Kgs	1	14	4	І зробила так Єровоамова жінка. І встала вона, та й пішла до Шіло, і ввійшла до Ахійєвого дому. А Ахійя не міг бачити, бо очі йому стемніли через його старість.
1 Könige	1Kgs	1	14	5	І Господь сказав до Ахійї: Ось приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе слово про сина свого, бо він слабий. Отак і так будеш їй говорити. І станеться, коли вона ввійде, то вдаватиме чужу.
1 Könige	1Kgs	1	14	6	І сталося, як Ахійя почув шарудіння ніг її, як вона входила до входу, то сказав: Увійди, Єровоамова жінко! Чому то ти вдаєш чужу? А я посланий до тебе з твердою звісткою.
1 Könige	1Kgs	1	14	7	Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому, що Я підніс тебе з-посеред народу, і дав тебе за князя над Моїм народом, Ізраїлем,
1 Könige	1Kgs	1	14	8	і відірвав царство від Давидового дому й дав його тобі, та ти не був, як Мій раб Давид, що додержував заповідей Моїх, і що ходив за Мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в очах Моїх,
1 Könige	1Kgs	1	14	9	і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богів та литих бовванів, щоб гнівити Мене, а Мене ти відкинув геть,
1 Könige	1Kgs	1	14	10	тому ось Я наводжу 935 8688 лихо 7451 на Єровоамів 3379 дім 1004, і вигублю 3772 8689 в Єровоама 3379 навіть те, що мочить 8366 8688 на стіну 7023, невільника 6113 8803 й вільного 5800 8803 в Ізраїлі 3478, і вимету 1197 8765 позостале 310 по Єровоамовім 3379 домі 1004, як вимітається 1197 8762 сміття 1557, аж не 8552 8800 0 зостанеться 8552 8800 0 нічого.
1 Könige	1Kgs	1	14	11	Померлого в Єровоама в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне. Так сказав Господь.
1 Könige	1Kgs	1	14	12	А ти встань, іди до свого дому. Як ноги твої входитимуть до міста, то помре той хлопець.
1 Könige	1Kgs	1	14	13	І буде його оплакувати ввесь Ізраїль, і поховають його, бо він один в Єровоама ввійде до гробу, бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була знайдена добра річ для Господа, Бога Ізраїлевого.
1 Könige	1Kgs	1	14	14	А Господь поставить Собі царя над Ізраїлем, який вигубить Єровоамів дім того дня. Та що станеться тепер?
1 Könige	1Kgs	1	14	15	І поб'є Господь Ізраїля, і він захитається, як хитається очерет на воді! І вирве Він Ізраїля з-над цієї хорошої землі, яку дав їхнім батькам, і порозкидає їх по той бік Річки за те, що вони поробили собі Астарти, що гнівають Господа.
1 Könige	1Kgs	1	14	16	І Він видасть Ізраїля через гріх Єровоама, що грішив сам, і що ввів у гріх Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	14	17	І встала Єровоамова жінка, і пішла, і прийшла до Тірци. Як вона входила до порога дому, то той хлопець помер...
1 Könige	1Kgs	1	14	18	І поховали його, й оплакував його ввесь Ізраїль за словом Господа, що говорив через раба Свого пророка Ахійю.
1 Könige	1Kgs	1	14	19	А решта Єровоамових діл, як він воював та як він царював, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige	1Kgs	1	14	20	А час, який царював Єровоам, двадцять і два роки. І спочив він із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Надав.
1 Könige	1Kgs	1	14	21	А Рехав'ам, син Соломонів, царював у Юді. Рехав'ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, а царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я його матері: аммонітка Наама.
1 Könige	1Kgs	1	14	22	А Юда робив зло в Господніх очах, і вони гнівили Його більш від усього того, що чинили їхні батьки своїм гріхом, яким грішили.
1 Könige	1Kgs	1	14	23	І також вони будували собі жертівники на пагірках, і стовпи, і Астарти на кожному високому взгір'ї та під кожним зеленим деревом.
1 Könige	1Kgs	1	14	24	І також були блудодії в тому краї, вони чинили всю гидоту тих людей, що Господь прогнав їх від Ізраїлевого обличчя.
1 Könige	1Kgs	1	14	25	І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шушак, єгипетський цар, на Єрусалим.
1 Könige	1Kgs	1	14	26	І позабирав він скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все забрав. І забрав він усі золоті щити, що Соломон поробив був.
1 Könige	1Kgs	1	14	27	А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити, і віддав їх на руки провідників бігунів, що стерегли вхід до царського дому.
1 Könige	1Kgs	1	14	28	І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, бігуни носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
1 Könige	1Kgs	1	14	29	А решта Рехав'амових діл та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
1 Könige	1Kgs	1	14	30	А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точилася по всі дні.
1 Könige	1Kgs	1	14	31	І спочив Рехав'ам зо своїми батьками, і був він похований зо своїми батьками в Давидовому Місті. А ім'я його матері аммонітянка Наама. А замість нього зацарював його син Авійям.
1 Könige	1Kgs	1	15	1	А вісімнадцятого року царя Єровоама, Неватового сина, над Юдою зацарював Авійям.
1 Könige	1Kgs	1	15	2	Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Мааха, Авесаломова дочка.
1 Könige	1Kgs	1	15	3	І він ходив в усіх гріхах свого батька, які той робив перед ним, і серце його не було все з Господом, Богом своїм, як серце його батька Давида.
1 Könige	1Kgs	1	15	4	Бо Господь, Бог його, ради Давида дав йому світильника в Єрусалимі, щоб поставити сина його по ньому та укріпити Єрусалим.
1 Könige	1Kgs	1	15	5	Бо Давид робив добре в Господніх очах, і не відступав від усього що Він наказав був йому, по всі дні життя свого, окрім справи хіттянина Урії.
1 Könige	1Kgs	1	15	6	А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точилася по всі дні життя його.
1 Könige	1Kgs	1	15	7	А решта Авійямових діл та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І війна точилася між Авійямом та між Єровоамом.
1 Könige	1Kgs	1	15	8	І спочив Авійям зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса.
1 Könige	1Kgs	1	15	9	А року двадцятого Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Аса, цар Юдин.
1 Könige	1Kgs	1	15	10	І він царював в Єрусалимі сорок і один рік. А ім'я його матері Мааха, Авесаломова дочка.
1 Könige	1Kgs	1	15	11	І робив Аса добре в Господніх очах, як батько його Давид.
1 Könige	1Kgs	1	15	12	І вигнав він блудодіїв із краю, і повикидав усіх божків, яких поробили були їхні батьки.
1 Könige	1Kgs	1	15	13	І навіть матір свою Мааху, і її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола для Астарти. І Аса порубав ідола її, та й спалив у долині Кедрон.
1 Könige	1Kgs	1	15	14	А пагірки не минулися; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні.
1 Könige	1Kgs	1	15	15	І вніс він до Господнього дому присвячені речі свого батька та присвячені речі свої, срібло, і золото, і посуд.
1 Könige	1Kgs	1	15	16	А війна точилася між Асою та між Башою по всі їхні дні.
1 Könige	1Kgs	1	15	17	І пішов Баша, цар Ізраїлів, на Юду, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.
1 Könige	1Kgs	1	15	18	І взяв Аса все срібло та золото, позостале в скарбницях храму Господнього та дому царевого, та й дав його до руки своїх слуг. І послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дамаску, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	15	19	Є умова між мною та між тобою, між батьком моїм та між батьком твоїм. Ось послав я тобі дара, срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.
1 Könige	1Kgs	1	15	20	І послухався Бен-Гаддад царя Аси, і послав провідників свойого війська на Ізраїлеві міста, та й побив Іййона, і Дана, і Авела, Бат-Мааху, і всього Кінерота та всю землю Нефталимову.
1 Könige	1Kgs	1	15	21	І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, й осівся в Тірці.
1 Könige	1Kgs	1	15	22	А цар Аса закликав до послуху всього Юду, нікого не виключаючи, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша. І цар Аса збудував з того Веніяминову Ґеву.
1 Könige	1Kgs	1	15	23	А решта діл Аси та вся лицарськість його, і все, що він зробив був, і міста, які побудував, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів; тільки на час старости своєї він заслаб був на свої ноги.
1 Könige	1Kgs	1	15	24	І спочив Аса з батьками своїми, і був похований з батьками своїми в Місті Давида, свого батька. А замість нього зацарював його син Йосафат.
1 Könige	1Kgs	1	15	25	А над Ізраїлем зацарював Надав, Єровоамів син, у другому році Аси, царя Юдиного, та й царював над Ізраїлем два роки.
1 Könige	1Kgs	1	15	26	І робив він зле в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого та в гріху його, що вводив теж у гріх Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	15	27	І змовився на нього Баша, син Ахійї, з Іссахарового дому, та й побив його Баша в Ґіббетоні филистимському. А Надав та ввесь Ізраїль облягали Ґіббетон.
1 Könige	1Kgs	1	15	28	І вбив його Баша в третьому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.
1 Könige	1Kgs	1	15	29	І сталося, як зацарював він, то побив увесь Єровоамів дім, не позоставив Єровоамові жодної душі, аж поки не вигубив його, за словом Господа, що говорив через Свого раба шілонянина Ахійю,
1 Könige	1Kgs	1	15	30	за гріх Єровоама, що грішив сам і що вводив у гріх Ізраїля, через свій гнів, яким гнівив Господа, Бога Ізраїлевого.
1 Könige	1Kgs	1	15	31	А решта діл Надава та все, що він був зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige	1Kgs	1	15	32	А війна точилася між Асою та між Башею, Ізраїлевим царем, по всі дні їх.
1 Könige	1Kgs	1	15	33	Третього року Аси, царя Юдиного, зацарював Баша, син Ахійїн, над усім Ізраїлем у Тірці, на двадцять і чотири роки.
1 Könige	1Kgs	1	15	34	І робив він зло в Господніх очах, і ходив дорогою Єровоама та в гріху його, що вводив у гріх Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	16	1	І було Господнє слово до Єгу, Хананієвого сина, про Башу, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	16	2	Тому, що Я підніс тебе з пороху, і настановив тебе володарем над Моїм народом, Ізраїлем, а ти пішов Єровоамовою дорогою та вводив у гріх народ Мій, Ізраїля, щоб гнівити Мене гріхами їх,
1 Könige	1Kgs	1	16	3	то ось Я вигублю по Баші та по домі його, зроблю твій дім, як дім Єровоама, Неватового сина.
1 Könige	1Kgs	1	16	4	Померлого в Баші в місті з'їдять пси, а померлого йому на полі, поїсть птаство небесне.
1 Könige	1Kgs	1	16	5	А решта діл Баші, і що він зробив був, і лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige	1Kgs	1	16	6	І спочив Баша зо своїми батьками, і був похований в Тірці, а замість нього зацарював син його Ела.
1 Könige	1Kgs	1	16	7	І було слово Господнє через пророка Єгу, сина Хананієвого, до Баші та до дому його, а то через усе те зло, що коїв він у Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук, щоб бути, як Єровоамів дім, що Він побив його.
1 Könige	1Kgs	1	16	8	Двадцять і шостого року Аси, царя Юдиного, зацарював Ела, Башин син, над Ізраїлем у Тірці, на два роки.
1 Könige	1Kgs	1	16	9	І змовився на нього його раб Зімрі, провідник половини колесниць. І коли він, п'яний, пив у домі Арци, що був над його домом у Тірці,
1 Könige	1Kgs	1	16	10	то прийшов Зімрі й убив його, і вбив його в двадцятому й сьомому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.
1 Könige	1Kgs	1	16	11	І сталося, як він зацарював та сів на його троні, то він вибив увесь Башин дім, не позоставив навіть того, що мочить на стіну, ані рідних його, ані друзів його.
1 Könige	1Kgs	1	16	12	І вигубив Зімрі ввесь Башин дім, за словом Господа, що промовляв був до Баші через пророка Єгу,
1 Könige	1Kgs	1	16	13	за всі гріхи Баші та гріхи Елі, його сина, що грішили самі, і що вводили в гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, своїми гидотами.
1 Könige	1Kgs	1	16	14	А решта діл Елі та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige	1Kgs	1	16	15	У році двадцятому й сьомому Аси, царя Юдиного, зацарював Зімрі в Тірці на сім день, коли народ облягав филистимський Ґіббетон.
1 Könige	1Kgs	1	16	16	І прочув народ, що облягав, таке: Змовився Зімрі та й убив царя! І ввесь Ізраїль настановив царем над Ізраїлем Омрі, провідника війська, того дня в таборі.
1 Könige	1Kgs	1	16	17	І піднялися Омрі та ввесь Ізраїль із ним із Ґіббетону, і облягли Тірцу.
1 Könige	1Kgs	1	16	18	І сталося, як побачив Зімрі, що місто здобуте, то ввійшов до палацу царевого дому, та й спалив над собою царський дім огнем, і помер
1 Könige	1Kgs	1	16	19	за гріх свій, що грішив ним, щоб робити зло в Господніх очах, щоб ходити дорогою Єровоама та в гріху його, який він чинив, щоб вводити в гріх Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	16	20	А решта діл Зімрі та змова його, що вчинив був, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige	1Kgs	1	16	21	Тоді Ізраїлів народ поділився пополовині: половина народу була за Тівні, Ґінатового сина, щоб настановити його царем, а половина за Омрі.
1 Könige	1Kgs	1	16	22	Та був сильніший народ, що стояв за Омрі, від народу, що був за Тівні, Ґінатового сина. І помер Тівні, а зацарював Омрі.
1 Könige	1Kgs	1	16	23	У році тридцятому й першому Аси, царя Юдиного, над Ізраїлем зацарював на дванадцять літ Омрі. У Тірці царював він шість років.
1 Könige	1Kgs	1	16	24	І купив він від Шемера гору Шомерон за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав ім'я міста, яке збудував, іменем пана тієї гори: Шомерон.
1 Könige	1Kgs	1	16	25	І робив Омрі зло в Господніх очах, і чинив зло більше від усіх, хто був перед ним.
1 Könige	1Kgs	1	16	26	І ходив він усією дорогою Єровоама, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїля, гидотами своїми.
1 Könige	1Kgs	1	16	27	А решта діл Омрі, що робив він, та лицарськість його, яку він чинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige	1Kgs	1	16	28	І спочив Омрі з своїми батьками, і був похований у Самарії. А замість нього зацарював його син Ахав.
1 Könige	1Kgs	1	16	29	Ахав, син Омрі, зацарював над Ізраїлем у році тридцятому й восьмому Аси, царя Юдиного. І царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцять і два роки.
1 Könige	1Kgs	1	16	30	І робив Ахав, син Омрі, зло в Господніх очах більше від усіх, хто був перед ним.
1 Könige	1Kgs	1	16	31	І було йому мало ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, і він узяв за жінку Єзавель, дочку Етбаала, сидонського царя. І він пішов, і служив Ваалові, і вклонявся йому.
1 Könige	1Kgs	1	16	32	І він поставив жертівника для Ваала в Вааловому домі, якого збудував у Шомероні.
1 Könige	1Kgs	1	16	33	І зробив Ахав Астарту. І Ахав далі чинив, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, більше від усіх Ізраїлевих царів, що були перед ним.
1 Könige	1Kgs	1	16	34	За його днів Хіїл з Бет-Елу відбудував Єрихона, на перворіднім своїм Авірамові він заклав його фундаменти, а на наймолодшім своїм Сеґівові повставляв брами його, за словом Господа, що говорив через Ісуса, Навинового сина.
1 Könige	1Kgs	1	17	1	І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!
1 Könige	1Kgs	1	17	2	І було до нього слово Господнє, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	17	3	Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
1 Könige	1Kgs	1	17	4	І станеться, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.
1 Könige	1Kgs	1	17	5	І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
1 Könige	1Kgs	1	17	6	А круки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.
1 Könige	1Kgs	1	17	7	І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.
1 Könige	1Kgs	1	17	8	І було Господнє слово до нього, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	17	9	Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.
1 Könige	1Kgs	1	17	10	І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап'юся.
1 Könige	1Kgs	1	17	11	І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку!
1 Könige	1Kgs	1	17	12	А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо...
1 Könige	1Kgs	1	17	13	І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім.
1 Könige	1Kgs	1	17	14	Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі.
1 Könige	1Kgs	1	17	15	І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні,
1 Könige	1Kgs	1	17	16	дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що говорив через Іллю.
1 Könige	1Kgs	1	17	17	І сталося по тих пригодах, заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому.
1 Könige	1Kgs	1	17	18	І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!...
1 Könige	1Kgs	1	17	19	І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
1 Könige	1Kgs	1	17	20	І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?
1 Könige	1Kgs	1	17	21	І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!
1 Könige	1Kgs	1	17	22	І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила...
1 Könige	1Kgs	1	17	23	І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!
1 Könige	1Kgs	1	17	24	І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх правда!
1 Könige	1Kgs	1	18	1	І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: Іди, покажися до Ахава, а Я дам дощ на поверхню землі.
1 Könige	1Kgs	1	18	2	І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.
1 Könige	1Kgs	1	18	3	І покликав Ахав Овдія, що був над домом, а Овдій був дуже богобійний.
1 Könige	1Kgs	1	18	4	І сталося, коли Єзавель вигублювала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою.
1 Könige	1Kgs	1	18	5	І сказав Ахав до Овдія: Іди по Краю до всіх водних джерел та до всіх потоків, може знайдемо трави, і позоставимо при житті коня та мула, і не вигубимо худоби..
1 Könige	1Kgs	1	18	6	І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, Ахав пішов однією дорогою сам, Овдій пішов сам другою дорогою.
1 Könige	1Kgs	1	18	7	І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: Чи то ти, пане мій Іллє?
1 Könige	1Kgs	1	18	8	А той відказав йому: Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!
1 Könige	1Kgs	1	18	9	А він сказав: Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?
1 Könige	1Kgs	1	18	10	Як живий Господь, Бог твій, немає народу та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсягав те царство та той народ, що знайдуть тебе.
1 Könige	1Kgs	1	18	11	А тепер ти говориш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля!
1 Könige	1Kgs	1	18	12	І станеться, я піду від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахаву, а коли він не знайде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї молодости.
1 Könige	1Kgs	1	18	13	Чи ж не було сказано панові моєму те, що зробив я, коли Єзавель побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?
1 Könige	1Kgs	1	18	14	А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, і він мене вб'є!...
1 Könige	1Kgs	1	18	15	Та Ілля відказав: Як живий Господь Саваот, що я стою перед Його лицем, сьогодні я покажуся йому!
1 Könige	1Kgs	1	18	16	І пішов Овдій назустріч Ахаву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпроти Іллі.
1 Könige	1Kgs	1	18	17	І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: Чи це ти, що непокоїш Ізраїля?
1 Könige	1Kgs	1	18	18	А той відказав: Не я внещасливив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.
1 Könige	1Kgs	1	18	19	А тепер пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо столу Єзавелі.
1 Könige	1Kgs	1	18	20	І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел.
1 Könige	1Kgs	1	18	21	І підійшов Ілля до всього народу й сказав: Чи довго ви будете скакати на двох галузках? Якщо Господь Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал ідіть за ним! Та не відповів йому народ ані слова.
1 Könige	1Kgs	1	18	22	І сказав Ілля до народу: Я сам позостався Господній пророк, а пророків Ваалових чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.
1 Könige	1Kgs	1	18	23	І нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а огню не покладу.
1 Könige	1Kgs	1	18	24	І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу Ім'я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, Він Бог! І відповів той народ та й сказав: Це добре слово!
1 Könige	1Kgs	1	18	25	І сказав Ілля до Ваалових пророків: Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, і огню не покладете.
1 Könige	1Kgs	1	18	26	І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили.
1 Könige	1Kgs	1	18	27	І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля й говорив: Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може він спить, то прокинеться!
1 Könige	1Kgs	1	18	28	І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров.
1 Könige	1Kgs	1	18	29	І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху...
1 Könige	1Kgs	1	18	30	І сказав Ілля до всього народу: Підійдіть до мене! І підійшов увесь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертівника.
1 Könige	1Kgs	1	18	31	І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: Ізраїль буде ім'я твоє!
1 Könige	1Kgs	1	18	32	і збудував із того каміння жертівника в Ім'я Господнє, і зробив рова, площею на дві саті насіння, навколо жертівника.
1 Könige	1Kgs	1	18	33	І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах.
1 Könige	1Kgs	1	18	34	І він сказав: Наповніть чотири відрі води, і нехай виллють на цілопалення та на дрова. І сказав: Повторіть! І повторили. І сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.
1 Könige	1Kgs	1	18	35	І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнився водою.
1 Könige	1Kgs	1	18	36	І сталося в час принесення хлібної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
1 Könige	1Kgs	1	18	37	Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізнає цей народ, що Ти Господь, Бог, і Ти обернеш їхнє серце назад!
1 Könige	1Kgs	1	18	38	І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові...
1 Könige	1Kgs	1	18	39	І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: Господь, Він Бог, Господь, Він Бог!
1 Könige	1Kgs	1	18	40	І сказав до них Ілля: Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них! І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх...
1 Könige	1Kgs	1	18	41	І сказав Ілля до Ахава: Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу.
1 Könige	1Kgs	1	18	42	І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхів'я Кармелу, і нахилився до землі, і поклав обличчя своє між свої коліна.
1 Könige	1Kgs	1	18	43	І сказав він до свого хлопця: Вийди, подивися в напрямі моря! І той вийшов і подивився та й сказав: Нема нічого. Та він відказав: Вернися сім раз!
1 Könige	1Kgs	1	18	44	І сталося сьомого разу, і він сказав: Ось мала хмара, немов долоня людська, підіймається з моря. А він сказав: Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ.
1 Könige	1Kgs	1	18	45	І сталося по недовгому часі, і потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.
1 Könige	1Kgs	1	18	46	А Господня рука була на Іллі. І він оперезав свої стегна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.
1 Könige	1Kgs	1	19	1	А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем.
1 Könige	1Kgs	1	19	2	І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!
1 Könige	1Kgs	1	19	3	І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця.
1 Könige	1Kgs	1	19	4	А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!...
1 Könige	1Kgs	1	19	5	І поклався він, і заснув під одним ялівцем. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: Устань та попоїж!
1 Könige	1Kgs	1	19	6	І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, і знову поклався.
1 Könige	1Kgs	1	19	7	І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою.
1 Könige	1Kgs	1	19	8	І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив.
1 Könige	1Kgs	1	19	9	І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: Чого ти тут, Іллє?
1 Könige	1Kgs	1	19	10	А той відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.
1 Könige	1Kgs	1	19	11	А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь.
1 Könige	1Kgs	1	19	12	А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос.
1 Könige	1Kgs	1	19	13	І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє?
1 Könige	1Kgs	1	19	14	А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.
1 Könige	1Kgs	1	19	15	І сказав до нього Господь: Іди, вернися на свою дорогу на Дамаську пустиню. І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сирією.
1 Könige	1Kgs	1	19	16	А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.
1 Könige	1Kgs	1	19	17	І станеться, хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.
1 Könige	1Kgs	1	19	18	А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його.
1 Könige	1Kgs	1	19	19	І пішов він ізвідти, і знайшов Єлисея, Шафатового сина, а він оре. Дванадцять запрягів перед ним, а він при дванадцятому. І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща.
1 Könige	1Kgs	1	19	20	І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: Нехай поцілую я батька свого та свою матір, та й піду за тобою! А той відказав йому: Іди, але вернися, бо що я зробив тобі?
1 Könige	1Kgs	1	19	21	І вернувся він від нього, і взяв запряга волів та й приніс його в жертву, а ярмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.
1 Könige	1Kgs	1	20	1	А Бен-Гадад, цар сирійский, зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесниці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.
1 Könige	1Kgs	1	20	2	І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,
1 Könige	1Kgs	1	20	3	та й сказав йому: Так сказав Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє моє воно, а жінки твої та сини твої, ці найліпші, мої вони!
1 Könige	1Kgs	1	20	4	І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Буде за словом твоїм, пане мій царю! Твій я та все, що моє!
1 Könige	1Kgs	1	20	5	І знову вернулися ті посли та й сказали: Так сказав Бен-Гадад, говорячи: Я посилав до тебе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жінок своїх, і синів своїх.
1 Könige	1Kgs	1	20	6	А взавтра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе, і вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів. І станеться, на все, що сподобається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть...
1 Könige	1Kgs	1	20	7	І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав: Довідайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жінок моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, і я йому не відмовив.
1 Könige	1Kgs	1	20	8	І сказали до нього всі старші та ввесь народ: Не слухай, і не погоджуйся!
1 Könige	1Kgs	1	20	9	І сказав він до послів Бен-Гадада: Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що посилав ти до свого раба напочатку, я зроблю, а цієї речі зробити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь.
1 Könige	1Kgs	1	20	10	І послав до нього Бен-Гадад та й сказав: Нехай так зроблять мені боги, і нехай так додадуть, якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові, що стоїть при мені!...
1 Könige	1Kgs	1	20	11	І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Кажіть: Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує!
1 Könige	1Kgs	1	20	12	І сталося, як почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то сказав до своїх рабів: Пустіть тарани! І вони пустили тарани на місто.
1 Könige	1Kgs	1	20	13	Аж ось один пророк підійшов до Ахава, Ізраїлевого царя, та й сказав: Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізнаєш, що Я Господь!
1 Könige	1Kgs	1	20	14	І сказав Ахав: Ким? А той відказав: Так сказав Господь: Слугами начальників округ. І сказав: Хто розпічне війну? А той відказав: Ти.
1 Könige	1Kgs	1	20	15	І перелічив він слуг начальників судових округ, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь народ, усіх Ізраїлевих синів, сім тисяч.
1 Könige	1Kgs	1	20	16	І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і два царі, що допомагали йому.
1 Könige	1Kgs	1	20	17	І вийшли напочатку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи: Ось повиходили люди з Самарії.
1 Könige	1Kgs	1	20	18	А він відказав: Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у неволю!
1 Könige	1Kgs	1	20	19	А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними.
1 Könige	1Kgs	1	20	20	І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями.
1 Könige	1Kgs	1	20	21	І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки.
1 Könige	1Kgs	1	20	22	І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе.
1 Könige	1Kgs	1	20	23	А слуги сирійського царя сказали йому: Бог гір їхній Бог, тому вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівнині, присягаємо, що будемо сильніші від них!
1 Könige	1Kgs	1	20	24	І зроби цю річ: Поскидай тих царів, кожного з його місця, і понаставляй намісників замість них.
1 Könige	1Kgs	1	20	25	А ти збереш собі військо, як те, що відпало від тебе, і коней, скільки було коней, і колесниць, скільки було колесниць, і будемо воювати з ними на рівнині. Присягаємо, що ми будемо сильніші від них! І він послухався їхнього голосу, і зробив так.
1 Könige	1Kgs	1	20	26	І сталося по році, і Бен-Гадад переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.
1 Könige	1Kgs	1	20	27	А Ізраїлеві сини були переглянені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборували Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни наповнили Край.
1 Könige	1Kgs	1	20	28	І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: Так сказав Господь: Тому, що сказали сиріяни: Господь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий натовп у твою руку, і ви пізнаєте, що Я Господь!
1 Könige	1Kgs	1	20	29	І таборували ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпалився бій, і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одного дня.
1 Könige	1Kgs	1	20	30	А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.
1 Könige	1Kgs	1	20	31	І сказали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.
1 Könige	1Kgs	1	20	32	І підперезали вони веретищами стегна свої, а шнури на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали: Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя! А той відказав: Чи він іще живий? Він мій брат!
1 Könige	1Kgs	1	20	33	А ті люди взяли це за натяка, і поспішили скористатися з того й сказали: Брат твій Бен-Гадад! І той відказав: Підіть, приведіть його! І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесницю.
1 Könige	1Kgs	1	20	34	І сказав до нього Бен-Гадад: Ті міста, що батько мій був забрав від твого батька, я поверну. І ти урядиш собі в Дамаску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії. А Я сказав Ахав по умові відпущу тебе. І він склав з ним умову, та й відпустив його.
1 Könige	1Kgs	1	20	35	Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: Удар мене! Та відмовився той чоловік ударити його.
1 Könige	1Kgs	1	20	36	І сказав він йому: За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев! І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.
1 Könige	1Kgs	1	20	37	І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: Удар мене! І той чоловік ударив його, ударив та й зранив.
1 Könige	1Kgs	1	20	38	І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.
1 Könige	1Kgs	1	20	39	І сталося, цар проходив, а він кричав до царя й говорив: Раб твій ввійшов у середину бою. Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш таланта срібла.
1 Könige	1Kgs	1	20	40	І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник. І сказав до нього Ізраїлів цар: Такий твій присуд, ти сам проказав.
1 Könige	1Kgs	1	20	41	А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.
1 Könige	1Kgs	1	20	42	А той йому сказав: Так сказав Господь: Тому, що ти випустив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде життя твоє за його життя, а народ твій за його народ!...
1 Könige	1Kgs	1	20	43	І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадоволений та гнівний, і прибув у Самарію.
1 Könige	1Kgs	1	21	1	І сталося по цих пригодах таке. У їзреелянина Навота, що в Їзреелі, був виноградник при палаті Ахава, самарійського царя.
1 Könige	1Kgs	1	21	2	І говорив Ахав до Навота, кажучи: Дай мені свого виноградника, і він буде мені за яринного города, бо він близький до мого дому. А я дам тобі замість нього виноградника ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, я дам тобі срібла, ціну його.
1 Könige	1Kgs	1	21	3	І сказав Навот до Ахава: Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків.
1 Könige	1Kgs	1	21	4	І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот, бо той сказав: Не дам тобі спадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.
1 Könige	1Kgs	1	21	5	І прийшла до нього жінка його Єзавель та й сказала йому: Чого це твій дух сумний, і ти не їси хліба?
1 Könige	1Kgs	1	21	6	І сказав він до неї: Бо я говорив до їзреелянина Навота. І сказав я йому: Дай мені свого виноградника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого виноградника!
1 Könige	1Kgs	1	21	7	І сказала до нього його жінка Єзавель: Отепер ти зробишся царем над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я.
1 Könige	1Kgs	1	21	8	І понаписувала вона листи в імені Ахава, і позапечатувала їх його печаткою, та й порозсилала ті листи до старших та до вельможних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.
1 Könige	1Kgs	1	21	9	А в тих листах вона понаписувала так: Оголосіть піст, і посадіть Навота на чолі народу.
1 Könige	1Kgs	1	21	10	І посадіть двох негідних людей навпроти нього, нехай свідчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І виведіть його, і вкаменуйте його, і нехай він помре...
1 Könige	1Kgs	1	21	11	І зробили мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзавель, як було написано в листах, які вона порозсилала до них.
1 Könige	1Kgs	1	21	12	Оголосили вони піст, і посадили Навота на чолі народу.
1 Könige	1Kgs	1	21	13	І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: Навот зневажив Бога й царя! І вивели його поза місто, та й укаменували його камінням, і він помер...
1 Könige	1Kgs	1	21	14	І послали вони до Єзавелі, говорячи: Навот укаменований і помер.
1 Könige	1Kgs	1	21	15	І сталося, як почула Єзавель, що Навот укаменований і помер, то сказала Єзавель до Ахава: Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Навот не живий, а помер.
1 Könige	1Kgs	1	21	16	І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.
1 Könige	1Kgs	1	21	17	І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	21	18	Устань, зійди назустріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Сирії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.
1 Könige	1Kgs	1	21	19	І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!
1 Könige	1Kgs	1	21	20	І сказав Ахав до Іллі: Ось ти знайшов мене, вороже мій! А той відказав: Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Господніх очах.
1 Könige	1Kgs	1	21	21	Ось Я спроваджую на тебе лихо, і вигублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мочить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
1 Könige	1Kgs	1	21	22	І зроблю з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгнівив ти Мене та ввів у гріх Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	21	23	І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: Пси з'їдять Єзавель на передмур'ї Їзреелу.
1 Könige	1Kgs	1	21	24	Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне.
1 Könige	1Kgs	1	21	25	Бо ще не було такого, як Ахав, що запродався чинити зло в Господніх очах, що його намовила жінка його Єзавель.
1 Könige	1Kgs	1	21	26	І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили амореяни, що їх Господь повиганяв перед Ізраїлевими синами.
1 Könige	1Kgs	1	21	27	І сталося, як Ахав почув ці слова, то роздер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у веретищі, і ходив сумовито...
1 Könige	1Kgs	1	21	28	І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:
1 Könige	1Kgs	1	21	29	Чи ти спостеріг, що Ахав упокорився перед лицем Моїм? За те, що він упокорився перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів, за днів його сина наведу Я те лихо на його дім.
1 Könige	1Kgs	1	22	1	І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.
1 Könige	1Kgs	1	22	2	І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.
1 Könige	1Kgs	1	22	3	І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш? А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.
1 Könige	1Kgs	1	22	4	І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту? А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!
1 Könige	1Kgs	1	22	5	І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
1 Könige	1Kgs	1	22	6	І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.
1 Könige	1Kgs	1	22	7	І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього.
1 Könige	1Kgs	1	22	8	І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!
1 Könige	1Kgs	1	22	9	І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!
1 Könige	1Kgs	1	22	10	І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
1 Könige	1Kgs	1	22	11	А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх!
1 Könige	1Kgs	1	22	12	І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.
1 Könige	1Kgs	1	22	13	А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.
1 Könige	1Kgs	1	22	14	І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!
1 Könige	1Kgs	1	22	15	І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо? А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.
1 Könige	1Kgs	1	22	16	І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?
1 Könige	1Kgs	1	22	17	А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.
1 Könige	1Kgs	1	22	18	І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
1 Könige	1Kgs	1	22	19	А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його.
1 Könige	1Kgs	1	22	20	І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.
1 Könige	1Kgs	1	22	21	І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
1 Könige	1Kgs	1	22	22	А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
1 Könige	1Kgs	1	22	23	А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе...
1 Könige	1Kgs	1	22	24	І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
1 Könige	1Kgs	1	22	25	А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.
1 Könige	1Kgs	1	22	26	І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,
1 Könige	1Kgs	1	22	27	та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
1 Könige	1Kgs	1	22	28	А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!
1 Könige	1Kgs	1	22	29	І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
1 Könige	1Kgs	1	22	30	І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.
1 Könige	1Kgs	1	22	31	А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.
1 Könige	1Kgs	1	22	32	І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.
1 Könige	1Kgs	1	22	33	І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
1 Könige	1Kgs	1	22	34	А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений...
1 Könige	1Kgs	1	22	35	І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі. І кров із рани текла в колесницю.
1 Könige	1Kgs	1	22	36	А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!
1 Könige	1Kgs	1	22	37	І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії.
1 Könige	1Kgs	1	22	38	І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.
1 Könige	1Kgs	1	22	39	А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige	1Kgs	1	22	40	І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.
1 Könige	1Kgs	1	22	41	А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.
1 Könige	1Kgs	1	22	42	Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.
1 Könige	1Kgs	1	22	43	І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.
1 Könige	1Kgs	1	22	44	І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.
1 Könige	1Kgs	1	22	45	А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
1 Könige	1Kgs	1	22	46	А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю.
1 Könige	1Kgs	1	22	47	А царя не було в Едомі, був намісник царів.
1 Könige	1Kgs	1	22	48	А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.
1 Könige	1Kgs	1	22	49	Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не захотів.
1 Könige	1Kgs	1	22	50	І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.
1 Könige	1Kgs	1	22	51	Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.
1 Könige	1Kgs	1	22	52	І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
1 Könige	1Kgs	1	22	53	І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько.
2 Könige	2Kgs	1	1	1	А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	1	2	А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби?
2 Könige	2Kgs	1	1	3	А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?
2 Könige	2Kgs	1	1	4	Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!... І пішов Ілля.
2 Könige	2Kgs	1	1	5	І вернулися посли до царя, а він сказав до них: Що це ви вернулися?
2 Könige	2Kgs	1	1	6	А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш...
2 Könige	2Kgs	1	1	7	А він їм сказав: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вас, і говорив вам оці слова?
2 Könige	2Kgs	1	1	8	Вони ж відказали: Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його. А він сказав: Це тішб'янин Ілля!
2 Könige	2Kgs	1	1	9	І послав він до нього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!
2 Könige	2Kgs	1	1	10	А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесятку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...
2 Könige	2Kgs	1	1	11	І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!
2 Könige	2Kgs	1	1	12	І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п'ятдесятку! І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...
2 Könige	2Kgs	1	1	13	І знову послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти, в очах твоїх!
2 Könige	2Kgs	1	1	14	Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п'ятдесятників та їхні п'ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!
2 Könige	2Kgs	1	1	15	А Ангол Господній сказав до Іллі: Зійди з ним, не бійся його! І він устав, і зійшов з ним до царя,
2 Könige	2Kgs	1	1	16	Та й сказав до нього: Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!
2 Könige	2Kgs	1	1	17	І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.
2 Könige	2Kgs	1	1	18	А решта діл Ахазії, що він зробив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	2	1	І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в вихрі на небо, то йшов Ілля та Єлисей із Ґілґалу.
2 Könige	2Kgs	1	2	2	І сказав Ілля до Єлисея: Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет-Елу. Та Єлисей відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І зійшли вони до Бет-Елу.
2 Könige	2Kgs	1	2	3	І повиходили бет-ельські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!
2 Könige	2Kgs	1	2	4	І сказав йому Ілля: Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене до Єрихону. Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І прийшли вони до Єрихону.
2 Könige	2Kgs	1	2	5	І підійшли єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!
2 Könige	2Kgs	1	2	6	І сказав йому Ілля: Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану! Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І пішли вони обоє.
2 Könige	2Kgs	1	2	7	І п'ятдесят чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпроти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.
2 Könige	2Kgs	1	2	8	І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, і вона розділилась пополовині туди та сюди...
2 Könige	2Kgs	1	2	9	І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе! І сказав Єлисей: Нехай же буде на мені подвійний твій дух!
2 Könige	2Kgs	1	2	10	А той відказав: Тяжкого зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, буде тобі так, а якщо ні не буде.
2 Könige	2Kgs	1	2	11	І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо...
2 Könige	2Kgs	1	2	12	А Єлисей це бачив, і він закричав: Батьку мій, батьку мій, возе Ізраїлів та верхівці його! Та вже не побачив його... І схопився він сильно за одежу свою та й роздер її на дві частині.
2 Könige	2Kgs	1	2	13	І підняв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вернувся, і став на березі Йордану.
2 Könige	2Kgs	1	2	14	І взяв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: Де Господь, Бог Іллі? І також він ударив по воді, і вона розділилася пополовині туди та сюди!...
2 Könige	2Kgs	1	2	15	І побачили його знавпроти єрихонські пророчі сини, та й сказали: На Єлисеї спочив дух Іллів! І пішли вони назустріч йому, і попадали перед ним до землі,
2 Könige	2Kgs	1	2	16	та й сказали до нього: Ось із твоїми рабами є п'ятдесят чоловіка хоробрих, нехай вони підуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його Дух Господній, і кинув його на одну з гір або в одну з долин! А той відказав: Не посилайте!
2 Könige	2Kgs	1	2	17	Та вони сильно благали його, аж докучили йому, то він сказав: Посилайте! І послали вони п'ятдесят чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його.
2 Könige	2Kgs	1	2	18	І вони вернулися до нього (а він мешкав в Єрихоні). І сказав він до них: Чи ж не казав я вам: Не йдіть?
2 Könige	2Kgs	1	2	19	І сказали люди того міста Єлисеєві: Ось положення цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплідна.
2 Könige	2Kgs	1	2	20	А він сказав: Подайте мені нового дзбанка, і покладіть туди соли. І вони подали йому.
2 Könige	2Kgs	1	2	21	І він вийшов до джерела води, і кинув туди соли й сказав: Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, не буде вже звідти смерти, ані непліддя!
2 Könige	2Kgs	1	2	22	І була вилікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив.
2 Könige	2Kgs	1	2	23	І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: Ходи, лисий! Ходи, лисий!
2 Könige	2Kgs	1	2	24	І він обернувся назад і побачив їх, та й прокляв їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу, і розірвали з них сорок і двоє дітей...
2 Könige	2Kgs	1	2	25	А він пішов звідти до гори Кармел, а звідти вернувся до Самарії.
2 Könige	2Kgs	1	3	1	А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.
2 Könige	2Kgs	1	3	2	І чинив він лихо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.
2 Könige	2Kgs	1	3	3	Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.
2 Könige	2Kgs	1	3	4	А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.
2 Könige	2Kgs	1	3	5	І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.
2 Könige	2Kgs	1	3	6	І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив усього Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	3	7	І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного, говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський. Чи підеш зо мною на війну до Моаву? А той відказав: Вийду. Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!
2 Könige	2Kgs	1	3	8	І сказав: Котрою дорогою підемо? А той відказав: Дорогою едомської пустині.
2 Könige	2Kgs	1	3	9	І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідною дорогою сім день. І не було води таборові та худобі, що була при них.
2 Könige	2Kgs	1	3	10	І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь викликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
2 Könige	2Kgs	1	3	11	І сказав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа? І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.
2 Könige	2Kgs	1	3	12	І сказав Йосафат: Слово Господнє з ним! І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
2 Könige	2Kgs	1	3	13	І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері! А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
2 Könige	2Kgs	1	3	14	І сказав Єлисей: Як живий Господь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдиного царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.
2 Könige	2Kgs	1	3	15	А тепер приведіть мені гусляра. І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,
2 Könige	2Kgs	1	3	16	і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!
2 Könige	2Kgs	1	3	17	Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.
2 Könige	2Kgs	1	3	18	Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.
2 Könige	2Kgs	1	3	19	І ви поб'єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатите, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.
2 Könige	2Kgs	1	3	20	І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської дороги. І наповнилася земля водою.
2 Könige	2Kgs	1	3	21	А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.
2 Könige	2Kgs	1	3	22	І повставали вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
2 Könige	2Kgs	1	3	23	І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечами, і позабивали один одного. А тепер на здобич, Моаве!
2 Könige	2Kgs	1	3	24	І прийшли вони до Ізраїлевого табору. І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавлян,
2 Könige	2Kgs	1	3	25	а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його. І оточили тарани, та й били його.
2 Könige	2Kgs	1	3	26	І побачив моавський цар, що бій перемагає його, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едомського царя, та не зміг.
2 Könige	2Kgs	1	3	27	І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі... І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.
2 Könige	2Kgs	1	4	1	А одна з жінок пророчих синів кликала до Єлисея, говорячи: Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позичальник прийшов ось, щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів...
2 Könige	2Kgs	1	4	2	І сказав до неї Єлисей: Що я зроблю тобі? Розкажи мені, що є в тебе в домі. А та відказала: Нічого нема в домі твоєї невільниці, є тільки горня оливи.
2 Könige	2Kgs	1	4	3	А він сказав: Іди, позич собі настороні посуд від усіх сусідок твоїх, посуд порожній. Не бери мало!
2 Könige	2Kgs	1	4	4	І ввійдеш, і замкнеш двері за собою та за синами своїми, і поналиваєш у всі ті посудини, а повні повідставляй.
2 Könige	2Kgs	1	4	5	І пішла вона від нього, і замкнула двері за собою та за синами своїми. Вони подавали їй посуд, а вона наливала.
2 Könige	2Kgs	1	4	6	І сталося, коли понаповнювано посуд, то сказала вона до сина свого: Подай мені ще посуду! А він відказав їй: Нема вже посуду. І спинилася олива.
2 Könige	2Kgs	1	4	7	І вона прийшла, і донесла Божому чоловікові. І він сказав: Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позичальникові. А ти та сини твої будете жити на позостале.
2 Könige	2Kgs	1	4	8	І сталося певного дня, і прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, і вона сильно просила його до себе поїсти хліба. І бувало, скільки разів приходив він, заходив туди їсти хліб.
2 Könige	2Kgs	1	4	9	І сказала вона до чоловіка свого: Ось я познала, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.
2 Könige	2Kgs	1	4	10	Зробім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічника. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди.
2 Könige	2Kgs	1	4	11	Одного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
2 Könige	2Kgs	1	4	12	І сказав він до свого слуги Ґехазі: Поклич оцю шунамітянку! І той покликав її, і вона стала перед ним.
2 Könige	2Kgs	1	4	13	І сказав він до нього: Скажи їй: Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська? А вона відказала: Ні, я сиджу серед народу свого!
2 Könige	2Kgs	1	4	14	І сказав він: Що ж зробити їй? А Ґехазі відказав: Та вона не має сина, а чоловік її старий.
2 Könige	2Kgs	1	4	15	А він сказав: Поклич її. І він покликав її, і вона стала при вході.
2 Könige	2Kgs	1	4	16	І він сказав: На цей означений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина! А вона відказала: Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!
2 Könige	2Kgs	1	4	17	Та зачала та жінка, і породила сина на той означений час, того саме часу, про який говорив до неї Єлисей.
2 Könige	2Kgs	1	4	18	І росло те дитя. А одного разу вийшло воно до свого батька до женців.
2 Könige	2Kgs	1	4	19	І сказало воно до свого батька: Голова моя, голова моя!... А той сказав слузі: Занеси його до його матері!
2 Könige	2Kgs	1	4	20	І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полудня, та й померло...
2 Könige	2Kgs	1	4	21	І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.
2 Könige	2Kgs	1	4	22	І покликала вона свого чоловіка та й сказала: Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся.
2 Könige	2Kgs	1	4	23	А він сказав: Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота. А вона відказала: Добре!
2 Könige	2Kgs	1	4	24	І осідлала вона ослицю, і сказала до свого слуги: Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу тобі.
2 Könige	2Kgs	1	4	25	І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І сталося, як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: Ось та шунамітянка!
2 Könige	2Kgs	1	4	26	Побіжи ж назустріч їй та й скажи їй: Чи все гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині? А та відказала: Усе гаразд!
2 Könige	2Kgs	1	4	27	І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і сильно схопила за ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхнути її, та Божий чоловік сказав: Позостав її, бо затурбована душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені.
2 Könige	2Kgs	1	4	28	А вона сказала: Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впроваджуй мене в обману?
2 Könige	2Kgs	1	4	29	І він сказав до Ґехазі: Опережи стегна свої, і візьми мою палицю в руку свою та й іди. Коли спіткаєш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси йому. І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчя.
2 Könige	2Kgs	1	4	30	А мати того хлопця сказала: Як живий Господь і жива душа твоя, я не полишу тебе! І він устав і пішов за нею.
2 Könige	2Kgs	1	4	31	А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: Не збудився той хлопець!
2 Könige	2Kgs	1	4	32	І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...
2 Könige	2Kgs	1	4	33	І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.
2 Könige	2Kgs	1	4	34	І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...
2 Könige	2Kgs	1	4	35	І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.
2 Könige	2Kgs	1	4	36	І покликав він Ґехазі та й сказав: Поклич ту шунамітянку! І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: Забери свого сина!
2 Könige	2Kgs	1	4	37	І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла...
2 Könige	2Kgs	1	4	38	І вернувся Єлисей до Ґілґалу. А в Краю був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до свого хлопця: Пристав великого горшка, і звари їжу для пророчих синів.
2 Könige	2Kgs	1	4	39	І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини, і знайшов там витку рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огірків. І він прийшов, і накришив до горшка їжі, бо вони не знали того.
2 Könige	2Kgs	1	4	40	І поналивали вони людям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: Смерть у горшку, чоловіче Божий! І не могли вони їсти...
2 Könige	2Kgs	1	4	41	А він сказав: Дайте муки! І він всипав її до горшка і сказав: Наливай народові, і нехай їдять! І вже не було нічого злого в горшку.
2 Könige	2Kgs	1	4	42	І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первоплоду, двадцять ячмінних хлібців та зерна в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей: Дай народові, і нехай вони їдять!
2 Könige	2Kgs	1	4	43	А слуга його сказав: Що оце покладу я перед сотнею чоловіка? Та він відказав: Дай народові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: Їжте й позоставте!
2 Könige	2Kgs	1	4	44	І він поклав перед ними, і вони їли й позоставили, за словом Господнім.
2 Könige	2Kgs	1	5	1	А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.
2 Könige	2Kgs	1	5	2	А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана.
2 Könige	2Kgs	1	5	3	І сказала вона до своєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!
2 Könige	2Kgs	1	5	4	А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю.
2 Könige	2Kgs	1	5	5	І сказав сирійський цар: Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі.
2 Könige	2Kgs	1	5	6	І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його.
2 Könige	2Kgs	1	5	7	І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки.
2 Könige	2Kgs	1	5	8	І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!
2 Könige	2Kgs	1	5	9	І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колесницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.
2 Könige	2Kgs	1	5	10	І послав Єлисей до нього посла, говорячи: Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся.
2 Könige	2Kgs	1	5	11	І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого...
2 Könige	2Kgs	1	5	12	Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим? І повернувся він, і пішов у гніві.
2 Könige	2Kgs	1	5	13	І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!
2 Könige	2Kgs	1	5	14	І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!
2 Könige	2Kgs	1	5	15	І вернувся до Божого чоловіка він та ввесь табір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми дарунка від свого раба.
2 Könige	2Kgs	1	5	16	Та Єлисей відказав: Як живий Господь, що стою перед лицем Його, я не візьму! А той сильно просив його взяти, та він відмовився.
2 Könige	2Kgs	1	5	17	І сказав Нааман: А як ні, то нехай буде дано твоєму рабові землі, скільки понесуть два мули, бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві!
2 Könige	2Kgs	1	5	18	Тільки оцю річ нехай простить Господь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонятися, і опиратиметься на мою руку, то й я схилюся в Ріммоновім домі. Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі, то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ!
2 Könige	2Kgs	1	5	19	А той відказав: Іди з миром! І відійшов від нього на невелику відстань.
2 Könige	2Kgs	1	5	20	І сказав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!...
2 Könige	2Kgs	1	5	21	І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: Чи все гаразд?
2 Könige	2Kgs	1	5	22	А той відказав: Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!
2 Könige	2Kgs	1	5	23	А Нааман відказав: Будь ласкав, візьми два таланти! І він упрошував його. І зав'язав він два таланти срібла в дві торбі, та дві зміні одежі, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним.
2 Könige	2Kgs	1	5	24	І прийшов він до згір'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.
2 Könige	2Kgs	1	5	25	А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: Звідки ти, Ґехазі? А той відказав: Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди...
2 Könige	2Kgs	1	5	26	І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі? Чи час брати срібло та брати одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну та худобу велику, і рабів, і невільниць?
2 Könige	2Kgs	1	5	27	Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки! І той вийшов від нього прокажений, побілівши, як сніг!...
2 Könige	2Kgs	1	6	1	І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.
2 Könige	2Kgs	1	6	2	Ходім аж до Йордану, і візьмімо звідти кожен по одній деревині, і зробимо собі місце, щоб сидіти там. А він сказав: Ідіть.
2 Könige	2Kgs	1	6	3	І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами! А він сказав: Я піду.
2 Könige	2Kgs	1	6	4	І пішов він із ними, і вони прийшли до Йордану, і рубали дерево.
2 Könige	2Kgs	1	6	5	І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!
2 Könige	2Kgs	1	6	6	І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!...
2 Könige	2Kgs	1	6	7	І він сказав: Витягни собі! А той простяг свою руку і взяв...
2 Könige	2Kgs	1	6	8	Сирійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зо слугами своїми, говорячи: На такому то й такому то місці буде моє таборування.
2 Könige	2Kgs	1	6	9	А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни!
2 Könige	2Kgs	1	6	10	І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.
2 Könige	2Kgs	1	6	11	І сильно занепокоїлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: Чи не розповісте мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?
2 Könige	2Kgs	1	6	12	І сказав один з його слуг: Ні, пане мій царю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доносить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти говориш у спальні своїй!...
2 Könige	2Kgs	1	6	13	А він відказав: Ідіть, і подивіться, де він, і я пошлю й візьму його! І донесено йому, кажучи: Ось він у Дотані!
2 Könige	2Kgs	1	6	14	І послав він туди коні, і колесниці та військо. І прийшли вони вночі й оточили те місто.
2 Könige	2Kgs	1	6	15	А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці! І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити?
2 Könige	2Kgs	1	6	16	А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними.
2 Könige	2Kgs	1	6	17	І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!...
2 Könige	2Kgs	1	6	18	І зійшли сирійці до нього, а Єлисей помолився до Господа й сказав: Удар цей люд сліпотою! І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом...
2 Könige	2Kgs	1	6	19	І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І він завів їх у Самарію.
2 Könige	2Kgs	1	6	20	І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господи, відкрий оці очі, і нехай вони побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони в середині Самарії!...
2 Könige	2Kgs	1	6	21	І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: Чи побити їх, чи побити, мій батьку?
2 Könige	2Kgs	1	6	22	А той відказав: Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мечем та своїм списом? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана.
2 Könige	2Kgs	1	6	23	І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю.
2 Könige	2Kgs	1	6	24	І сталося по тому, і зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, увесь свій табір, і він зійшов і обліг Самарію.
2 Könige	2Kgs	1	6	25	І був великий голод у Самарії. І ось ті облягали їх, а осляча голова коштувала вісімдесят шеклів срібла, а чвертка каву голубиного помету п'ять шеклів срібла.
2 Könige	2Kgs	1	6	26	І сталося, проходив Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: Поможи, пане царю!
2 Könige	2Kgs	1	6	27	А він відказав: Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу тобі? Чи з току, або з чавила?
2 Könige	2Kgs	1	6	28	І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо його сьогодні, а мого сина з'їмо взавтра.
2 Könige	2Kgs	1	6	29	І зварили ми мого сина та й з'їли його... І сказала я до неї другого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо його, та вона сховала свого сина.
2 Könige	2Kgs	1	6	30	І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі. І народ побачив, аж ось веретище на тілі його зо споду!
2 Könige	2Kgs	1	6	31	І він сказав: Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позостанеться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!
2 Könige	2Kgs	1	6	32	А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старших: Чи ви бачите, що цей син убивника послав зняти мою голову? Глядіть, як прийде цей посол, то замкніть двері, і притиснете його в дверях. Ось і шарудіння ніг пана його за ним.
2 Könige	2Kgs	1	6	33	Ще він говорив із ними, аж ось приходить до нього посланець. І він сказав: Отаке зло від Господа! Чого ще чекати від Господа?
2 Könige	2Kgs	1	7	1	І сказав Єлисей: Послухайте слово Господнє: Так сказав Господь: Цього часу взавтра буде сея пшеничної муки за шекля, і дві сеї ячменю за шекля в брамі Самарії.
2 Könige	2Kgs	1	7	2	І відповів Божому чоловікові вельможа царя, що він на його руку спирався, і сказав: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той відказав: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.
2 Könige	2Kgs	1	7	3	І були при вході до брами чотири прокажені чоловіки. І сказали вони один до одного: Чого ми сидимо тут, аж поки не помремо?
2 Könige	2Kgs	1	7	4	Якщо ми скажемо: Увійдімо до міста, а в місті голод, то помремо там; а якщо сидітимемо тут, то теж помремо. Отож, ходіть, і перейдімо до сирійського табору, якщо там позоставлять нас при житті, будемо жити, а якщо заб'ють нас, то помремо...
2 Könige	2Kgs	1	7	5	І встали вони надвечір, щоб іти до сирійського табору. І прибули вони до краю сирійського табору, аж ось нема там нікого!
2 Könige	2Kgs	1	7	6	Бо Господь учинив, що сирійський табір почув стукотняву колесниць і їржання коней, та галас великого війська. І сказали вони один до одного: Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!
2 Könige	2Kgs	1	7	7	І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і табір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє!
2 Könige	2Kgs	1	7	8	І прийшли ті прокажені аж до краю табору, і ввійшли до одного намету, і їли й пили, і повиносили звідти срібло й золото та вбрання, і пішли й заховали. І вони знову ввійшли до іншого намету, і повиносили звідти, і пішли та й сховали.
2 Könige	2Kgs	1	7	9	І сказали вони один до одного: Неслушно ми робимо. Цей день він день доброї звістки, а ми мовчимо. Як ми будемо чекати аж до ранішнього світла, то впаде на нас провина. А тепер ходімо, і ввійдімо й донесімо царевому дому!
2 Könige	2Kgs	1	7	10	І прийшли вони, і покликали міських воротарів, та й донесли їм, говорячи: Увійшли ми до сирійського табору, а там нема ані людини, ані людського голосу, а тільки поприв'язувані коні та поприв'язувані осли, та намети, як вони були!
2 Könige	2Kgs	1	7	11	І воротарі покликали, і донесли про це до самого царського дому.
2 Könige	2Kgs	1	7	12	І встав цар уночі й сказав своїм слугам: Розкажу я вам, що нам зробили сирійці. Вони знають, що ми голодні, і повиходили з табору, щоб сховатися на полі, говорячи: Коли ті повиходять із міста, то ми схопимо їх живих, та й увійдемо до міста!
2 Könige	2Kgs	1	7	13	І відповів один із його слуг і сказав: Нехай візьмуть п'ятеро позосталих коней, що лишилися в ньому, у місті. Ось вони, (із усього війська Ізраїлевого тільки й лишилися, із усього війська Ізраїля, що згинуло), і пошлемо, і побачимо.
2 Könige	2Kgs	1	7	14	І взяли вони дві колесниці з кіньми, і цар послав їх услід за сирійським табором, говорячи: Ідіть і подивіться.
2 Könige	2Kgs	1	7	15	І пішли вони за ними аж до Йордану, аж ось уся дорога повна вбрання та речей, що покидали сирійці, як поспішали! І вернулися ці посли, і донесли цареві.
2 Könige	2Kgs	1	7	16	І вийшов народ, і розграбували сирійський табір. І коштувала сея пшеничної муки по шеклю, і дві сеї ячменю по шеклю за словом Господнім!
2 Könige	2Kgs	1	7	17	І цар призначив того вельможу, що на його руку він опирався, доглядати над брамою. Та затоптав його народ у брамі, і він помер, як казав був Божий чоловік, який говорив, коли приходив до нього цар.
2 Könige	2Kgs	1	7	18	І сталося, коли Божий чоловік говорив до царя, кажучи: Дві сеї ячменю по шеклю, і сея пшеничної муки по шеклю буде того часу взавтра в брамі Самарії,
2 Könige	2Kgs	1	7	19	то цей вельможа відповів Божому чоловікові й сказав: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той відказав: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.
2 Könige	2Kgs	1	7	20	І сталося йому так, і затоптав його народ у брамі, і він помер...
2 Könige	2Kgs	1	8	1	А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскресив, кажучи: Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до краю на сім літ.
2 Könige	2Kgs	1	8	2	І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і замешкала в филистимському краї сім літ.
2 Könige	2Kgs	1	8	3	І сталося наприкінці семи років, вернулася та жінка з филистимського краю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.
2 Könige	2Kgs	1	8	4	А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: Розкажи мені про все те велике, що зробив Єлисей.
2 Könige	2Kgs	1	8	5	І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.
2 Könige	2Kgs	1	8	6	І сказав Ґехазі: Пане мій царю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!
2 Könige	2Kgs	1	8	7	І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І донесено йому, кажучи: Божий чоловік прийшов аж сюди!
2 Könige	2Kgs	1	8	8	І сказав цар до Газаїла: Візьми в свою руку подарунка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: Чи видужаю я від оцієї хвороби?
2 Könige	2Kgs	1	8	9	І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подарунка в руку свою, та зо всього добра Дамаску тягару на сорок верблюдів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?
2 Könige	2Kgs	1	8	10	І сказав до нього Єлисей: Іди, скажи йому: Жити житимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він.
2 Könige	2Kgs	1	8	11	І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збентежився. І заплакав Божий чоловік.
2 Könige	2Kgs	1	8	12	А Газаїл сказав: Чого плаче мій пан? А той відказав: Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні твердині пустиш з огнем, і їхніх вояків позабиваєш мечем, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхне вагітне посічеш...
2 Könige	2Kgs	1	8	13	А Газаїл сказав: Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ? І сказав Єлисей: Господь показав мені тебе царем над Сирією!
2 Könige	2Kgs	1	8	14	І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: Що говорив тобі Єлисей? І він сказав: Говорив мені: жити житимеш!
2 Könige	2Kgs	1	8	15	І сталося другого дня, і взяв він покривало, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.
2 Könige	2Kgs	1	8	16	А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.
2 Könige	2Kgs	1	8	17	Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.
2 Könige	2Kgs	1	8	18	І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.
2 Könige	2Kgs	1	8	19	Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.
2 Könige	2Kgs	1	8	20	За його днів збунтувався був Едом, вийшли з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.
2 Könige	2Kgs	1	8	21	І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесниці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівників колесниць, то народ повтікав до наметів своїх.
2 Könige	2Kgs	1	8	22	І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу збунтувалася й Лівна.
2 Könige	2Kgs	1	8	23	А решта діл Йорама, та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	8	24	І спочив Йорам із батьками своїми, і був похований із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахазія.
2 Könige	2Kgs	1	8	25	У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
2 Könige	2Kgs	1	8	26	Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрі, Ізраїлевого царя.
2 Könige	2Kgs	1	8	27	І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх очах, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.
2 Könige	2Kgs	1	8	28	І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сиріяни Йорама.
2 Könige	2Kgs	1	8	29	І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзреелі від тих ран, що вчинили йому сиріяни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слабий.
2 Könige	2Kgs	1	9	1	А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.
2 Könige	2Kgs	1	9	2	І прийдеш туди, і побач там Єгу, сина Йосафата, Німшієвого сина. І ти ввійдеш, і візьмеш його з-між братів його, і введеш його до внутрішньої кімнати.
2 Könige	2Kgs	1	9	3	І візьмеш горня цієї оливи, і виллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчиниш двері й утечеш, і не будеш чекати.
2 Könige	2Kgs	1	9	4	І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.
2 Könige	2Kgs	1	9	5	І прийшов він, аж ось сидять керівники війська. І він сказав: Слово мені до тебе, о керівнику! А Єгу відказав: До кого з усіх нас? І той сказав: До тебе, о керівнику!
2 Könige	2Kgs	1	9	6	І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!...
2 Könige	2Kgs	1	9	7	І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.
2 Könige	2Kgs	1	9	8	І згине ввесь Ахавів дім, і вигублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
2 Könige	2Kgs	1	9	9	І зроблю Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.
2 Könige	2Kgs	1	9	10	А Єзавелю з'їдять пси в Їзреелевій ділянці, і не буде, хто б її поховав. І відчинив він двері та й утік...
2 Könige	2Kgs	1	9	11	А Єгу вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: Чи все гаразд? Чого приходив той несамовитий до тебе? А він відказав: Ви знаєте того чоловіка та його мову.
2 Könige	2Kgs	1	9	12	А вони відказали: Неправда! Розкажи ж нам! І той сказав: Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем!
2 Könige	2Kgs	1	9	13	А ті поспішно взяли кожен шати свої, і постелили під ним на верху сходів. І засурмили вони в сурму, і сказали: Зацарював Єгу!
2 Könige	2Kgs	1	9	14	І змовився Єгу, син Йосафата, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царем.
2 Könige	2Kgs	1	9	15	І вернувся цар Єгорам лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили йому сиріяни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жоден утікач із міста, щоб піти донести в Їзреелі.
2 Könige	2Kgs	1	9	16	І сів верхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.
2 Könige	2Kgs	1	9	17	А на башті в Їзреелі стояв вартовий. І побачив він натовп Єгуїв, як він ішов, і сказав: Я бачу натовп! А Єгорам відказав: Візьми верхівця, і пошли назустріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?
2 Könige	2Kgs	1	9	18	І відправився верхівець назустріч йому, і сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до того? Повертай за мною! І доніс вартовий, говорячи: Прийшов той посол аж до них, та не вернувся.
2 Könige	2Kgs	1	9	19	І послав він другого верхівця, і він прийшов до них та й сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до гаразду? Повертай за мною!
2 Könige	2Kgs	1	9	20	І доніс вартовий, говорячи: Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кінна їзда, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито.
2 Könige	2Kgs	1	9	21	І сказав Єгорам: Запрягай! І запріг його колесницю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесницею, щоб зустріти Єгу, і спіткали його в ділянці їзреелянина Навота.
2 Könige	2Kgs	1	9	22	І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: Чи все гаразд, Єгу? А той відказав: Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?
2 Könige	2Kgs	1	9	23	І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: Зрада, Ахазіє!
2 Könige	2Kgs	1	9	24	А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раменами, і пробила стріла його серце, і він похилився на колесниці своїй...
2 Könige	2Kgs	1	9	25	І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого: Візьми, кинь його на ділянці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, я й ти їхали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:
2 Könige	2Kgs	1	9	26	Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу тобі на цій же ділянці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій ділянці за словом Господнім.
2 Könige	2Kgs	1	9	27	А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнався за ним і сказав: Убийте й його на колесниці! І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.
2 Könige	2Kgs	1	9	28	А раби його відвезли його верхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гробі з батьками його в Давидовому Місті.
2 Könige	2Kgs	1	9	29	А в одинадцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.
2 Könige	2Kgs	1	9	30	І прийшов Єгу до Їзрееля, а Єзавель почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикрасила голову свою, та й виглянула через вікно.
2 Könige	2Kgs	1	9	31	А Єгу входить до брами. І сказала вона: Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого?
2 Könige	2Kgs	1	9	32	І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: Хто зо мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.
2 Könige	2Kgs	1	9	33	А він сказав: Скиньте її! І викинули її, і бризнула кров її на стіну та на коні. І він топтав її...
2 Könige	2Kgs	1	9	34	І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: Підіть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!
2 Könige	2Kgs	1	9	35	І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа, та ноги, та долоні рук...
2 Könige	2Kgs	1	9	36	І вони вернулися, і донесли йому про це. А він відказав: Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янина Іллю, говорячи: В Їзреелевій ділянці пси з'їдять Єзавелине тіло!
2 Könige	2Kgs	1	9	37	І буде Єзавелин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель...
2 Könige	2Kgs	1	10	1	А Ахав мав сімдесят синів у Самарії. І понаписував Єгу листи, і порозсилав до Самарії, до провідників Їзреелу, до старших і до виховників Ахавових синів, говорячи:
2 Könige	2Kgs	1	10	2	Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і з вами колесниці, і коні, і твердині, і зброя,
2 Könige	2Kgs	1	10	3	то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з синів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім вашого пана!
2 Könige	2Kgs	1	10	4	А вони дуже-дуже налякалися й сказали: Ось два царі не встояли перед ним, якже встоїмо ми?
2 Könige	2Kgs	1	10	5	І послали ті, що були над домом та над тим містом, і старші, і виховники до Єгу, говорячи: Ми раби твої, і зробимо все, що ти нам скажеш. Та ми не настановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!
2 Könige	2Kgs	1	10	6	А він написав до них другого листа, пишучи: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови мужів, синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу взавтра до Їзреелу (а царських синів було сімдесят чоловіка, при міських вельможах, що виховали їх).
2 Könige	2Kgs	1	10	7	І сталося, як прийшов той лист до них, то побрали вони царських синів, та й позабивали сімдесят чоловіка. І поскладали вони їхні голови в кошики, та й послали до нього в Їзреел...
2 Könige	2Kgs	1	10	8	І прибув посол, і доніс йому, кажучи: Принесли голови царських синів! А він сказав: Покладіть їх на дві купі при вході до брами до ранку.
2 Könige	2Kgs	1	10	9	І сталося вранці, і він вийшов і став, і сказав до всього народу: Ви невинні. Я вчинив змову на свого пана й убив його. А хто повбивав усіх цих?
2 Könige	2Kgs	1	10	10	Знайте ж тепер, що з Господнього слова не проминеться нічого, що Господь говорив на Ахавів дім, і Господь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.
2 Könige	2Kgs	1	10	11	І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в Їзреелі, і всіх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що не позоставив йому і врятованого!
2 Könige	2Kgs	1	10	12	І встав він і відійшов, і пішов до Самарії. А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,
2 Könige	2Kgs	1	10	13	то спіткав братів Ахазії, Юдиного царя, і сказав: Хто ви? А ті відказали: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих синів та синів цариці!
2 Könige	2Kgs	1	10	14	А він сказав: Схопіть їх живих! І схопили їх живих, і позабивали їх до ями Бет-Екеду, сорок і два чоловіка, і він не позоставив ані одного з них!
2 Könige	2Kgs	1	10	15	І пішов він ізвідти, і спіткав Єгонадава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й сказав до нього: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе? А Єгонадав відказав: Так! Дай же свою руку! І той дав руку свою, і підняв його до себе до колесниці,
2 Könige	2Kgs	1	10	16	і сказав: Іди ж зо мною, і приглянься до моєї запопадливости для Господа! І посадили його в колесницю його.
2 Könige	2Kgs	1	10	17	І прибув він до Самарії, і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії, і вибив аж до кінця його, за словом Господа, що говорив до був Іллі.
2 Könige	2Kgs	1	10	18	І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них: Ахав мало служив Ваалові, Єгу служитиме йому більше!
2 Könige	2Kgs	1	10	19	А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків. Нехай нікого не бракуватиме, бо в мене велика жертва для Ваала. Кожен, хто буде відсутній, не буде живий! А Єгу зробив це підступом, щоб вигубити тих, хто служить Ваалові.
2 Könige	2Kgs	1	10	20	І сказав Єгу: Оголосіть святочні збори для Ваала! І вони оголосили.
2 Könige	2Kgs	1	10	21	І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служить Ваалові, і не позостався ніхто, хто не прийшов би. І прибули вони до Ваалового дому, і переповнився Ваалів дім від входу до входу.
2 Könige	2Kgs	1	10	22	І сказав він тому, хто над царською шатнею: Винеси одежу для всіх тих, хто служить Ваалові. І той виніс їм ту одежу.
2 Könige	2Kgs	1	10	23	І ввійшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів: Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки самі ті, хто служить Ваалові.
2 Könige	2Kgs	1	10	24	І ввійшли вони, щоб принести жертви та цілопалення. А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що я ввів на ваші руки, життя його буде за життя того!
2 Könige	2Kgs	1	10	25	І сталося, як скінчив він приряджувати цілопалення, то Єгу сказав до бігунів та до старшин: Увійдіть, повбивайте їх, нехай ніхто не вийде!... І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини. Потому пішли до міста Ваалового дому.
2 Könige	2Kgs	1	10	26	І повиносили вони бовванів Ваалового дому, і попалили те.
2 Könige	2Kgs	1	10	27	І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечисте місце, і так є аж до сьогодні.
2 Könige	2Kgs	1	10	28	І вигубив Єгу Ваала з Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	10	29	Тільки не відступив він від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих тельців, що в Бет-Елі та що в Дані.
2 Könige	2Kgs	1	10	30	І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти добре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ахавовому домові все, що було на серці Моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління.
2 Könige	2Kgs	1	10	31	Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа, Бога Ізраїля, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	10	32	За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини, і побив їх Газаїл в усій Ізраїлевій країні,
2 Könige	2Kgs	1	10	33	від Йордану на схід сонця, увесь край Ґілеаду, Ґадів, Рувимів та Манасіїн, від Ароеру, що над потоком Арнон, і Ґілеад та Башан.
2 Könige	2Kgs	1	10	34	А решта діл Єгу, і все, що він зробив, і вся лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	10	35	І спочив Єгу зо своїми батьками, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Єгоахаз.
2 Könige	2Kgs	1	10	36	А дні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцять і вісім літ.
2 Könige	2Kgs	1	11	1	А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 Könige	2Kgs	1	11	2	А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
2 Könige	2Kgs	1	11	3	І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
2 Könige	2Kgs	1	11	4	А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
2 Könige	2Kgs	1	11	5	І він наказав їм, говорячи: Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
2 Könige	2Kgs	1	11	6	А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, і будете виконувати сторожу дому на зміну.
2 Könige	2Kgs	1	11	7	А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
2 Könige	2Kgs	1	11	8	І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.
2 Könige	2Kgs	1	11	9	І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
2 Könige	2Kgs	1	11	10	І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
2 Könige	2Kgs	1	11	11	І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
2 Könige	2Kgs	1	11	12	А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: Нехай живе цар!
2 Könige	2Kgs	1	11	13	І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
2 Könige	2Kgs	1	11	14	І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Зрада, зрада!
2 Könige	2Kgs	1	11	15	А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо священик сказав: Нехай вона не буде забита в Господньому домі!
2 Könige	2Kgs	1	11	16	І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
2 Könige	2Kgs	1	11	17	І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
2 Könige	2Kgs	1	11	18	І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
2 Könige	2Kgs	1	11	19	І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
2 Könige	2Kgs	1	11	20	І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
2 Könige	2Kgs	1	11	21	(12-1) Єгоаш був віку семи років, коли зацарював.
2 Könige	2Kgs	1	12	1	(12-2) Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Ців'я, з Беер-Шеви.
2 Könige	2Kgs	1	12	2	(12-3) І робив Єгоаш угодне в Господніх очах по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда.
2 Könige	2Kgs	1	12	3	(12-4) Тільки пагірки не були понищені, народ ще приносив жертви та кадив на пагірках.
2 Könige	2Kgs	1	12	4	(12-5) І сказав Єгоаш до священика: Усе посвячене срібло, що буде внесене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки людині спаде на серце принести до Господнього дому,
2 Könige	2Kgs	1	12	5	(12-6) візьмуть собі священики, кожен від знайомого свого, і вони зроблять направу Господнього дому в усьому, що буде знайдене там на направу.
2 Könige	2Kgs	1	12	6	(12-7) І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не направили ушкодження храму.
2 Könige	2Kgs	1	12	7	(12-8) І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: Чому ви не направляєте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайомих, а на направу ушкодження храму віддасте його.
2 Könige	2Kgs	1	12	8	(12-9) І погодилися священики не брати срібла від народу, і не направляти ушкодження храму.
2 Könige	2Kgs	1	12	9	(12-10) І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовбав дірку на віку її, і поставив її при жертівнику праворуч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли порога, усе срібло, що приносилося до Господнього дому.
2 Könige	2Kgs	1	12	10	(12-11) І бувало, як вони бачили, що намножилося те срібло в скрині, то приходив царський писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі.
2 Könige	2Kgs	1	12	11	(12-12) І давали те перелічене срібло на руки робітникам праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його теслям та будівничим, що робили в Господньому домі.
2 Könige	2Kgs	1	12	12	(12-13) І мулярам, і каменярам, і на закуп дерева та тесаного каменя, та на направу ушкодження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи.
2 Könige	2Kgs	1	12	13	(12-14) Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропильниці, сурми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що приносилося до Господнього дому,
2 Könige	2Kgs	1	12	14	(12-15) бо його давали робітникам праці та направляли ним дім Господній.
2 Könige	2Kgs	1	12	15	(12-16) І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітникам праці, бо ті робили чесно.
2 Könige	2Kgs	1	12	16	(12-17) Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вносилося до Господнього дому, воно було для священиків.
2 Könige	2Kgs	1	12	17	(12-18) Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим.
2 Könige	2Kgs	1	12	18	(12-19) І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафат, і Єгорам, і Ахазія, батьки його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбницях Господнього дому та дому царського, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, і той відійшов від Єрусалиму...
2 Könige	2Kgs	1	12	19	(12-20) А решта діл Йоаша, і все, що він зробив, он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	12	20	(12-21) І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли.
2 Könige	2Kgs	1	12	21	(12-22) Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амація.
2 Könige	2Kgs	1	13	1	Двадцятого й третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, на сімнадцять літ.
2 Könige	2Kgs	1	13	2	І робив він зло в Господніх очах, і ходив у гріхах Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і не відхилявся від того.
2 Könige	2Kgs	1	13	3	І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.
2 Könige	2Kgs	1	13	4	Та вблагав Єгоахаз лице Господнє, і Господь його вислухав, бо бачив Він горе Ізраїля, бо тиснув їх сирійський цар.
2 Könige	2Kgs	1	13	5	І дав Господь Ізраїлеві спасителя, і вони вийшли з-під руки Сирії. І сиділи Ізраїлеві сини в своїх наметах, як давніш.
2 Könige	2Kgs	1	13	6	Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля, і сам у тому ходив, і Астарта стояла в Самарії.
2 Könige	2Kgs	1	13	7	А Сирія не позоставила Єгоахазові народу, як тільки п'ятдесят верхівців та десять возів, та десять тисяч піхоти, бо їх вигубив сирійський цар, і зробив їх порохом на топтання.
2 Könige	2Kgs	1	13	8	А решта діл Єгоахаза, і все, що він робив, та його лицарськість, он вони написані в Книзі Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	13	9	І спочив Єгоахаз з батьками своїми, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Йоаш.
2 Könige	2Kgs	1	13	10	Тридцятого й сьомого року Йоаша, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, на шістнадцять літ.
2 Könige	2Kgs	1	13	11	І робив він зле в Господніх очах, і не відходив від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і в тому ходив.
2 Könige	2Kgs	1	13	12	А решта діл Йоаша, і все, що він робив, і лицарськість його, як він воював з Амацією, Юдиним царем, он вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	13	13	І спочив Йоаш з батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І був похований Йоаш у Самарії, з Ізраїлевими царями.
2 Könige	2Kgs	1	13	14	А Єлисей заслаб на недугу, що з неї й помер. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, і плакав над ним і говорив: Батьку мій, батьку мій, колеснице Ізраїлева та верхівці його!
2 Könige	2Kgs	1	13	15	І сказав йому Єлисей: Візьми лука та стріли. І приніс той до нього лука та стріли.
2 Könige	2Kgs	1	13	16	А він сказав Ізраїлевому цареві: Поклади свою руку на лука! І той поклав свою руку. А Єлисей поклав свої руки на руки цареві.
2 Könige	2Kgs	1	13	17	І він сказав: Відчини вікно на схід! І той відчинив. І сказав Єлисей: Стріляй! І той вистрілив, а він сказав: Стріла спасіння Господнього, і стріла спасіння проти Сирії. І поб'єш ти Сирію в Афеку аж до кінця!
2 Könige	2Kgs	1	13	18	І він сказав: Візьми стріли! І той узяв, а він сказав до Ізраїлевого царя: Удар по землі! І він ударив три рази та й став.
2 Könige	2Kgs	1	13	19	І розгнівався на нього Божий чоловік і сказав: Щоб ти був ударив п'ять або шість раз, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб'єш ти Сирію.
2 Könige	2Kgs	1	13	20	І спочив Єлисей, і поховали його. А моавські орди прийшли до Краю наступного року.
2 Könige	2Kgs	1	13	21	І сталося, як ховали одного чоловіка, то погребальники побачили ті орди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих костей, то воскрес, і встав на ноги свої...
2 Könige	2Kgs	1	13	22	А Газаїл, сирійський цар, тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза.
2 Könige	2Kgs	1	13	23	Та Господь був милостивий до них, і змилувався над ними, і звернувся до них ради заповіта Свого з Авраамом, Ісаком та Яковом, і не хотів вигубити їх, і не відкинув їх від Свого лиця аж дотепер.
2 Könige	2Kgs	1	13	24	І спочив Газаїл, сирійський цар, а замість нього зацарював син його Бен-Гадад.
2 Könige	2Kgs	1	13	25	І Йоаш, Єгоахазів син, узяв назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, що взяв був із руки Єгоахаза, свого батька, у війні. Три рази побив його Йоаш, і вернув Ізраїлеві міста.
2 Könige	2Kgs	1	14	1	Другого року Йоаша, Йоахазового сина, Ізраїлевого царя, зацарював Амація, Йоашів син, цар Юдин.
2 Könige	2Kgs	1	14	2	Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 Könige	2Kgs	1	14	3	І робив він угодне в Господніх очах, тільки не так, як його батько Давид, він робив усе, що робив його батько Йоаш.
2 Könige	2Kgs	1	14	4	Тільки пагірки не були знищені, народ приносив жертву та кадив на пагірках.
2 Könige	2Kgs	1	14	5	І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя.
2 Könige	2Kgs	1	14	6	А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий.
2 Könige	2Kgs	1	14	7	Він побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я їй: Йоктеїл, і так вона зветься аж до цього дня.
2 Könige	2Kgs	1	14	8	Тоді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди ж, поміряємось!
2 Könige	2Kgs	1	14	9	І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Терен, що на Ливані, послав до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала той терен.
2 Könige	2Kgs	1	14	10	Побити побив ти Едома, і піднесло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо будеш ти дрочитися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?
2 Könige	2Kgs	1	14	11	Та не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
2 Könige	2Kgs	1	14	12	І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.
2 Könige	2Kgs	1	14	13	А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами наріжної, чотири сотні ліктів.
2 Könige	2Kgs	1	14	14	І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, та запоручників, і вернувся в Самарію.
2 Könige	2Kgs	1	14	15	А решта діл Йоаша, що зробив він, та лицарськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	14	16	І спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоам.
2 Könige	2Kgs	1	14	17	І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
2 Könige	2Kgs	1	14	18	А решта діл Амації, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	14	19	І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.
2 Könige	2Kgs	1	14	20	І повезли його на конях, і він був похований з батьками своїми в Давидовому Місті.
2 Könige	2Kgs	1	14	21	І взяв ввесь Юдин народ Азарію, а він був віку шістнадцяти літ, і настановили його царем замість батька його Амації.
2 Könige	2Kgs	1	14	22	Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.
2 Könige	2Kgs	1	14	23	П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоам, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік.
2 Könige	2Kgs	1	14	24	І робив він зло в Господніх очах, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	14	25	Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степового моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,
2 Könige	2Kgs	1	14	26	бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника Ізраїлеві.
2 Könige	2Kgs	1	14	27	Та не говорив Господь знищити Ізраїлеве ім'я з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.
2 Könige	2Kgs	1	14	28	А решта діл Єровоама та лицарськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	14	29	І спочив Єровоам із батьками своїми та з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Захарій.
2 Könige	2Kgs	1	15	1	Двадцятого й сьомого року Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Азарія, син Амації, Юдиного царя.
2 Könige	2Kgs	1	15	2	Він був віку шістнадцяти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і два роки. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.
2 Könige	2Kgs	1	15	3	І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив його батько Амація.
2 Könige	2Kgs	1	15	4	Тільки пагірки не були знищені, народ ще приносив жертву та кадив на пагірках.
2 Könige	2Kgs	1	15	5	І вдарив Господь царя, і він був прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів ув осібному домі. А над домом був Йотам, царів син, він судив народ Краю.
2 Könige	2Kgs	1	15	6	А решта діл Азарії та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	15	7	І спочив Азарія з своїми батьками, і його поховали з його батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Йотам.
2 Könige	2Kgs	1	15	8	Тридцятого й восьмого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Захарій, син Єровоама, на шість місяців.
2 Könige	2Kgs	1	15	9	І робив він зле в Господніх очах, як робили батьки його, не відступився від гріхів Єровоама, Наватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	15	10	І вчинив змову на нього Шаллум, Явешів син, і бив його перед народом і вбив його, і зацарював замість нього.
2 Könige	2Kgs	1	15	11	А решта діл Захарія, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	15	12	Оце Господнє слово, що Він промовляв до Єгу, говорячи: Сини чотирьох поколінь будуть сидіти тобі на Ізраїлевому троні. І сталося так.
2 Könige	2Kgs	1	15	13	Шаллум, Явешів син, зацарював тридцятого й дев'ятого року Уззійї, Юдиного царя, і царював місяць часу в Самарії.
2 Könige	2Kgs	1	15	14	І пішов Менахем, Ґадіїв син, з Тірци, і прибув у Самарію, та й побив Шаллума, Явешового сина, в Самарії, і вбив його, і зацарював замість нього.
2 Könige	2Kgs	1	15	15	А решта днів Шаллума та змова його, яку він учинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	15	16	Тоді побив Менахем місто Тіфсах та все, що в ньому, і границі його від Тірци, бо не відчинило воно брами. І він вибив його, а все вагітне повитинав.
2 Könige	2Kgs	1	15	17	Тридцятого й дев'ятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем, Ґадіїв син, на десять літ.
2 Könige	2Kgs	1	15	18	І робив він зле в Господніх очах, не вступився від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля. За його днів
2 Könige	2Kgs	1	15	19	прийшов Пул, асирійський цар, на край. І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла, щоб його руки були з ним, щоб зміцнити царство в його руці.
2 Könige	2Kgs	1	15	20	А Менахем розклав це срібло на Ізраїля, на всіх вояків, щоб дати асирійському цареві, по п'ятдесят шеклів срібла від кожного чоловіка. І вернувся асирійський цар, і не стояв там у Краю.
2 Könige	2Kgs	1	15	21	А решта діл Менахема та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	15	22	І спочив Менахем з батьками своїми, а замість нього зацарював син його Пекахія.
2 Könige	2Kgs	1	15	23	П'ятдесятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Пекахія, син Менахемів, на два роки.
2 Könige	2Kgs	1	15	24	І робив він зло в Господніх очах, не відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	15	25	І вчинив на нього змову Пеках, син Ремалії, старшина його, і забив його в палаті царського дому, з Арґовом та з Ар'єм, а з ним було п'ятдесят чоловіка з ґілеадян. І він убив його, і зацарював замість нього.
2 Könige	2Kgs	1	15	26	А решта діл Пекахії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	15	27	П'ятдесятого й другого року Азарії, Юдиного царя, зацарював у Самарії над Ізраїлем Пеках, син Ремалії, на двадцять років.
2 Könige	2Kgs	1	15	28	І робив він зло в Господніх очах, ні відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	15	29	За днів Пекаха, Ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар асирійський, взяв Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґаліла, увесь край Нефталимів, та й вигнав їх до Асирії.
2 Könige	2Kgs	1	15	30	А Осія, син Елин, склав змову на Пекаха, сина Ремалії, і вдарив його та й убив його, і зацарював замість нього двадцятого року Йотама, Уззійїного сина.
2 Könige	2Kgs	1	15	31	А решта діл Пекаха та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige	2Kgs	1	15	32	Другого року Пекаха, сина Ремалії, Ізраїлевого царя, зацарював Йотам, син Уззійї, Юдиного царя.
2 Könige	2Kgs	1	15	33	Він був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.
2 Könige	2Kgs	1	15	34	І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя, робив він.
2 Könige	2Kgs	1	15	35	Тільки пагірки не були знищені, народ іще приносив жертви та кадив на пагірках. Він збудував горішню браму Господнього дому.
2 Könige	2Kgs	1	15	36	А решта діл Йотама та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	15	37	За тих днів зачав Господь посилати на Юду Реціна, сирійського царя, та Пекаха, сина Ремалії.
2 Könige	2Kgs	1	15	38	І спочив Йотам із своїми батьками, і був похований з батьками своїми в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Ахаз.
2 Könige	2Kgs	1	16	1	Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.
2 Könige	2Kgs	1	16	2	Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі шістнадцять років, і не робив угодного в очах Господа, Бога свого, як батько його Давид.
2 Könige	2Kgs	1	16	3	І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидотою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.
2 Könige	2Kgs	1	16	4	І приносив він жертву та кадив на пагірках, і на згір'ях, та під усяким зеленим деревом.
2 Könige	2Kgs	1	16	5	Тоді прийшов Рецін, сирійський цар, та Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, на війну до Єрусалиму. І облягли вони Ахаза, та не змогли звоювати.
2 Könige	2Kgs	1	16	6	Того часу Рецін, сирійський цар, вернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елоту. І едомляни прибули до Елату, й осілися там, і живуть тут аж до цього дня.
2 Könige	2Kgs	1	16	7	І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пелесера, асирійського царя, говорячи: Я твій раб та син твій, вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого, що повстають на мене.
2 Könige	2Kgs	1	16	8	І взяв Ахаз срібло та золото, знайдене в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, і послав дарунка до асирійського царя.
2 Könige	2Kgs	1	16	9	І послухав його асирійський цар. І пішов асирійський цар на Дамаск і взяв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив.
2 Könige	2Kgs	1	16	10	І пішов цар Ахаз назустріч Тіґлат-Піл'есера, асирійського царя, до Дамаску, і побачив дамаського жертівника. І послав цар Ахаз до священика Урії подобу жертівника та взір його всієї його будови.
2 Könige	2Kgs	1	16	11	І збудував священик Урія жертівника, як усе, що послав був цар Ахаз із Дамаску, так зробив священик Урія до приходу царя Ахаза з Дамаску.
2 Könige	2Kgs	1	16	12	І прибув цар із Дамаску, і побачив цар того жертівника, і приступив цар до жертівника, і приніс на ньому жертву.
2 Könige	2Kgs	1	16	13	І спалив він своє цілопалення та свою жертву хлібну, і вилив свою ливну жертву, і покропив кров'ю своїх мирних жертов того жертівника.
2 Könige	2Kgs	1	16	14	А мідяного жертівника, що перед Господнім лицем, він переставив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому, і поставив його на бік жертівника на північ.
2 Könige	2Kgs	1	16	15	І наказав цар Ахаз священикові Урії, говорячи: На великому жертівнику пали ранішнє цілопалення та вечірню хлібну жертву, і цілопалення цареве та хлібну його жертву, і цілопалення всього народу Краю та хлібну їхню жертву, і їхні ливні жертви. І всю кров цілопалення та всю кров жертви покропиш на нього. А щодо мідяного жертівника, то я розважу.
2 Könige	2Kgs	1	16	16	І зробив священик Урія все так, як наказав був цар Ахаз.
2 Könige	2Kgs	1	16	17	А цар Ахаз повідрубував рами підстав, і відсунув із них умивальницю, і зняв море з мідяних волів, що під ним, і поставив його на камінну підлогу.
2 Könige	2Kgs	1	16	18	І закритий суботній перехід, що збудували при храмі, і зовнішній царський вхід він обернув до Господнього дому задля асирійського царя.
2 Könige	2Kgs	1	16	19	А решта діл Ахаза, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	16	20	І спочив Ахаз із батьками своїми, і був похований з батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Хізкійя.
2 Könige	2Kgs	1	17	1	Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев'ять років.
2 Könige	2Kgs	1	17	2	І робив він зле в Господніх очах, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.
2 Könige	2Kgs	1	17	3	На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину.
2 Könige	2Kgs	1	17	4	Та асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язничому домі.
2 Könige	2Kgs	1	17	5	І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки.
2 Könige	2Kgs	1	17	6	Дев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.
2 Könige	2Kgs	1	17	7	І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,
2 Könige	2Kgs	1	17	8	і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,
2 Könige	2Kgs	1	17	9	а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,
2 Könige	2Kgs	1	17	10	і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом,
2 Könige	2Kgs	1	17	11	і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,
2 Könige	2Kgs	1	17	12	і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі,
2 Könige	2Kgs	1	17	13	то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків.
2 Könige	2Kgs	1	17	14	Та не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.
2 Könige	2Kgs	1	17	15	І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
2 Könige	2Kgs	1	17	16	І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.
2 Könige	2Kgs	1	17	17	І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.
2 Könige	2Kgs	1	17	18	І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я.
2 Könige	2Kgs	1	17	19	Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.
2 Könige	2Kgs	1	17	20	І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,
2 Könige	2Kgs	1	17	21	бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
2 Könige	2Kgs	1	17	22	І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того,
2 Könige	2Kgs	1	17	23	аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.
2 Könige	2Kgs	1	17	24	І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.
2 Könige	2Kgs	1	17	25	І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.
2 Könige	2Kgs	1	17	26	І сказали вони до асирійського царя, говорячи: Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю.
2 Könige	2Kgs	1	17	27	І наказав асирійський цар, говорячи: Відведіть туди одного зо священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю.
2 Könige	2Kgs	1	17	28	І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.
2 Könige	2Kgs	1	17	29	Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.
2 Könige	2Kgs	1	17	30	А вавилоняни зробили Сукот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,
2 Könige	2Kgs	1	17	31	а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.
2 Könige	2Kgs	1	17	32	І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з-серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці.
2 Könige	2Kgs	1	17	33	Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх.
2 Könige	2Kgs	1	17	34	Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я Ізраїля.
2 Könige	2Kgs	1	17	35	І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм,
2 Könige	2Kgs	1	17	36	а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви.
2 Könige	2Kgs	1	17	37	І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.
2 Könige	2Kgs	1	17	38	А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,
2 Könige	2Kgs	1	17	39	а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів.
2 Könige	2Kgs	1	17	40	Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм.
2 Könige	2Kgs	1	17	41	І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.
2 Könige	2Kgs	1	18	1	І сталося третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.
2 Könige	2Kgs	1	18	2	Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я його матері Аві, дочка Захарія.
2 Könige	2Kgs	1	18	3	І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.
2 Könige	2Kgs	1	18	4	Він понищив пагірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан.
2 Könige	2Kgs	1	18	5	Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.
2 Könige	2Kgs	1	18	6	І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.
2 Könige	2Kgs	1	18	7	І був Господь із ним, у всьому, куди він ходив, він мав поводження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.
2 Könige	2Kgs	1	18	8	Він побив филистимлян аж до Аззи та границі її від вартової башти аж до твердинного міста.
2 Könige	2Kgs	1	18	9	І сталося четвертого року царя Єзекії, це сьомий рік Осії, Елиного сина, Ізраїлевого царя, пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.
2 Könige	2Kgs	1	18	10	І здобув він її по трьох роках: шостого року Єзекії, це дев'ятий рік Осії, Ізраїлевого царя, була здобута Самарія.
2 Könige	2Kgs	1	18	11	І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.
2 Könige	2Kgs	1	18	12	Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.
2 Könige	2Kgs	1	18	13	А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
2 Könige	2Kgs	1	18	14	І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: Згрішив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу. І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.
2 Könige	2Kgs	1	18	15	І віддав Єзекія все срібло, знайдене в Господньому домі та в царевих скарбницях.
2 Könige	2Kgs	1	18	16	Того часу Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його асирійському цареві.
2 Könige	2Kgs	1	18	17	А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача, і великого євнуха та великого чашника з великим військом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотягом горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшників.
2 Könige	2Kgs	1	18	18	І кликнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.
2 Könige	2Kgs	1	18	19	І сказав до них великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?
2 Könige	2Kgs	1	18	20	Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?
2 Könige	2Kgs	1	18	21	Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому й продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.
2 Könige	2Kgs	1	18	22	А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі?
2 Könige	2Kgs	1	18	23	А тепер піди в заклад із моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.
2 Könige	2Kgs	1	18	24	І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців!
2 Könige	2Kgs	1	18	25	Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!
2 Könige	2Kgs	1	18	26	І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юдейському в слух тих людей, що на мурі.
2 Könige	2Kgs	1	18	27	І сказав до них великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?
2 Könige	2Kgs	1	18	28	І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: Послухайте слово великого царя, царя асирійського:
2 Könige	2Kgs	1	18	29	Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від руки його!
2 Könige	2Kgs	1	18	30	І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.
2 Könige	2Kgs	1	18	31	Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,
2 Könige	2Kgs	1	18	32	аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш Край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!
2 Könige	2Kgs	1	18	33	Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
2 Könige	2Kgs	1	18	34	Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від моєї руки?
2 Könige	2Kgs	1	18	35	Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?
2 Könige	2Kgs	1	18	36	І мовчав той народ, і не відповів йому ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: Не відповідайте йому!
2 Könige	2Kgs	1	18	37	І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.
2 Könige	2Kgs	1	19	1	І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому.
2 Könige	2Kgs	1	19	2	І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
2 Könige	2Kgs	1	19	3	І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!
2 Könige	2Kgs	1	19	4	Може почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться.
2 Könige	2Kgs	1	19	5	І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
2 Könige	2Kgs	1	19	6	І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!
2 Könige	2Kgs	1	19	7	Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.
2 Könige	2Kgs	1	19	8	І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
2 Könige	2Kgs	1	19	9	А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Ось він вийшов воювати з тобою! то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:
2 Könige	2Kgs	1	19	10	Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, що ти надієшся на Нього, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.
2 Könige	2Kgs	1	19	11	Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?
2 Könige	2Kgs	1	19	12	Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
2 Könige	2Kgs	1	19	13	Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?
2 Könige	2Kgs	1	19	14	І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.
2 Könige	2Kgs	1	19	15	І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!
2 Könige	2Kgs	1	19	16	Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!
2 Könige	2Kgs	1	19	17	Справді, Господи, асирійські царі попустошили ті народи та їхній край.
2 Könige	2Kgs	1	19	18	І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
2 Könige	2Kgs	1	19	19	А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!
2 Könige	2Kgs	1	19	20	І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
2 Könige	2Kgs	1	19	21	Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
2 Könige	2Kgs	1	19	22	Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!
2 Könige	2Kgs	1	19	23	Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Ливану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його саду.
2 Könige	2Kgs	1	19	24	Я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!
2 Könige	2Kgs	1	19	25	Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх...
2 Könige	2Kgs	1	19	26	А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...
2 Könige	2Kgs	1	19	27	І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.
2 Könige	2Kgs	1	19	28	За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!
2 Könige	2Kgs	1	19	29	А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.
2 Könige	2Kgs	1	19	30	А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.
2 Könige	2Kgs	1	19	31	Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!
2 Könige	2Kgs	1	19	32	Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле!
2 Könige	2Kgs	1	19	33	Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!
2 Könige	2Kgs	1	19	34	І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!
2 Könige	2Kgs	1	19	35	І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!...
2 Könige	2Kgs	1	19	36	А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневії.
2 Könige	2Kgs	1	19	37	І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
2 Könige	2Kgs	1	20	1	Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш.
2 Könige	2Kgs	1	20	2	А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:
2 Könige	2Kgs	1	20	3	О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем...
2 Könige	2Kgs	1	20	4	І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:
2 Könige	2Kgs	1	20	5	Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе, третього дня зійдеш ти до Господнього дому!
2 Könige	2Kgs	1	20	6	І до днів твоїх Я додам п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида.
2 Könige	2Kgs	1	20	7	А Ісая сказав: Візьміть грудку фіґ. І взяли й поклали на того гнояка, і він видужав...
2 Könige	2Kgs	1	20	8	І сказав Єзекія до Ісаї: Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня зійду до Господнього дому?
2 Könige	2Kgs	1	20	9	І сказав Ісая: Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, щоб пішла тінь уперед на десять ступенів, чи щоб вернулася на десять ступенів?
2 Könige	2Kgs	1	20	10	І сказав Єзекія: Легко тіні похилитися вперед на десять ступенів; ні, а нехай тінь вернеться назад на десять ступенів!
2 Könige	2Kgs	1	20	11	І кликнув пророк Ісая до Господа, і Він завернув тінь на ступенях, де вона спускалася на ступені Ахазові, на десять ступенів...
2 Könige	2Kgs	1	20	12	Того часу послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листа та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворів.
2 Könige	2Kgs	1	20	13	І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.
2 Könige	2Kgs	1	20	14	І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? А Єзекія сказав: Вони прийшли з далекого краю, з Вавилону.
2 Könige	2Kgs	1	20	15	І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.
2 Könige	2Kgs	1	20	16	І сказав Ісая до Єзекії: Послухай Господнього слова:
2 Könige	2Kgs	1	20	17	Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь!
2 Könige	2Kgs	1	20	18	А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, декого заберуть, і вони будуть євнухами в палатах вавилонського царя!
2 Könige	2Kgs	1	20	19	І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав! І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!
2 Könige	2Kgs	1	20	20	А решта діл Єзекії та вся лицарськість його, і як він зробив става та водотяга, і впровадив воду до міста, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	20	21	І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.
2 Könige	2Kgs	1	21	1	Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ. А ім'я його матері Хевці-Ваг.
2 Könige	2Kgs	1	21	2	І робив він зло в Господніх очах, за гидотою тих народів, яких Господь повиганяв з-перед обличчя Ізраїлевих синів.
2 Könige	2Kgs	1	21	3	І він знову побудував пагірки, що їх винищив був його батько Єзекія, і понаставляв жертівників Ваалові, і зробив Астарту, як зробив був Ахав, Ізраїлів цар, і вклонявся всім небесним світилам та служив їм.
2 Könige	2Kgs	1	21	4	І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі покладу Я Ім'я Своє!
2 Könige	2Kgs	1	21	5	І побудував він жертівники для всіх небесних світил на обох подвір'ях Господнього дому.
2 Könige	2Kgs	1	21	6	І він перепровадив свого сина через огонь, і гадав, і ворожив, і настановив викликувачів духів померлих та духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його.
2 Könige	2Kgs	1	21	7	І поставив він боввана Астарти, якого зробив, у домі, про якого Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я Своє навіки!
2 Könige	2Kgs	1	21	8	І більше не мандруватиме Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, та ввесь Закон, що наказав їм Мій раб Мойсей.
2 Könige	2Kgs	1	21	9	Та не послухалися вони. І Манасія звів їх до того, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед обличчя Ізраїлевих синів.
2 Könige	2Kgs	1	21	10	І говорив Господь через Своїх рабів пророків, кажучи:
2 Könige	2Kgs	1	21	11	За те, що Манасія, цар Юдин, зробив ці гидоти, учинив гірше від усього, що робили були амореяни, що були перед ним, і ввів у гріх також Юду божками своїми,
2 Könige	2Kgs	1	21	12	тому так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу таке зло на Єрусалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвенить в обох вухах!...
2 Könige	2Kgs	1	21	13	І протягну Я на Єрусалим мірку Самарії, та вагу Ахавого дому, і витру Єрусалим, як витирають миску: витер і перевернув її догори дном!
2 Könige	2Kgs	1	21	14	І Я покину останок наділу Мого, і дам їх у руку їхнім ворогам, і вони будуть на грабіж та на здобич для всіх їхніх ворогів,
2 Könige	2Kgs	1	21	15	тому, що вони робили зло в Моїх очах, і все гнівили Мене від дня, коли вийшли їхні батьки з Єгипту, й аж до дня цього...
2 Könige	2Kgs	1	21	16	А також Манасія пролив дуже багато невинної крови, аж наповнив нею Єрусалим від входу до входу, окрім свого гріха, що ввів у гріх Юду, щоб чинити зле в Господніх очах.
2 Könige	2Kgs	1	21	17	А решта діл Манасії, та все, що він зробив, і гріх його, яким він грішив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	21	18	І спочив Манасія з батьками своїми, і був похований в садку свого дому, в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Амон.
2 Könige	2Kgs	1	21	19	Амон був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. А ім'я його матері Мешуллемет, дочка Харуца з Йотви.
2 Könige	2Kgs	1	21	20	І робив він зло в Господніх очах, як робив його батько Манасія.
2 Könige	2Kgs	1	21	21	І ходив він усією тією дорогою, якою ходив його батько, і служив тим бовванам, яким служив батько його, і вклонявся їм.
2 Könige	2Kgs	1	21	22	І покинув він Господа, Бога батьків своїх, і не ходив Господньою дорогою.
2 Könige	2Kgs	1	21	23	І вчинили змову слуги Амона на нього, і вбили царя в його домі.
2 Könige	2Kgs	1	21	24	Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона. І народ настановив царем Краю замість нього сина його Йосію.
2 Könige	2Kgs	1	21	25	А решта діл Амона, усе, що робив він, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	21	26	І поховали його в його гробі в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Йосія.
2 Könige	2Kgs	1	22	1	Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я його матері Єдида, дочка Адаї з Боцкату.
2 Könige	2Kgs	1	22	2	І робив він угодне в Господніх очах, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.
2 Könige	2Kgs	1	22	3	І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:
2 Könige	2Kgs	1	22	4	Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелічить те срібло, що знесене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі порога.
2 Könige	2Kgs	1	22	5	І нехай дадуть його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушкодження храму,
2 Könige	2Kgs	1	22	6	теслярам, і будівничим, і мулярам, щоб купувати дерево та тесане каміння на направу храму.
2 Könige	2Kgs	1	22	7	Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що дане на їхню руку, бо чесно вони роблять.
2 Könige	2Kgs	1	22	8	І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі Книгу Закону! І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.
2 Könige	2Kgs	1	22	9	І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: Раби твої висипали те срібло, що знайдене в домі, і дали його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі.
2 Könige	2Kgs	1	22	10	І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав її перед царем.
2 Könige	2Kgs	1	22	11	І сталося, як цар почув слова Книги Закону, то роздер свої шати...
2 Könige	2Kgs	1	22	12	І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому слузі, говорячи:
2 Könige	2Kgs	1	22	13	Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї знайденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас.
2 Könige	2Kgs	1	22	14	І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, вона сиділа в Єрусалимі, на Новому Місті, і говорили до неї.
2 Könige	2Kgs	1	22	15	А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:
2 Könige	2Kgs	1	22	16	Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі слова тієї книги, що читав Юдин цар,
2 Könige	2Kgs	1	22	17	за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всім ділом своїх рук. І розпалився Мій гнів на це місце, і він не погасне!
2 Könige	2Kgs	1	22	18	А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, ті слова, які ти чув:
2 Könige	2Kgs	1	22	19	За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.
2 Könige	2Kgs	1	22	20	Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце. І вони принесли цю вістку цареві.
2 Könige	2Kgs	1	23	1	А цар послав, і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму.
2 Könige	2Kgs	1	23	2	І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.
2 Könige	2Kgs	1	23	3	І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.
2 Könige	2Kgs	1	23	4	І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.
2 Könige	2Kgs	1	23	5	І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.
2 Könige	2Kgs	1	23	6	І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.
2 Könige	2Kgs	1	23	7	І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.
2 Könige	2Kgs	1	23	8	І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.
2 Könige	2Kgs	1	23	9	Але священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.
2 Könige	2Kgs	1	23	10	І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.
2 Könige	2Kgs	1	23	11	І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.
2 Könige	2Kgs	1	23	12	А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір'ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.
2 Könige	2Kgs	1	23	13	А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.
2 Könige	2Kgs	1	23	14	І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.
2 Könige	2Kgs	1	23	15	А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.
2 Könige	2Kgs	1	23	16	І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.
2 Könige	2Kgs	1	23	17	І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.
2 Könige	2Kgs	1	23	18	А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.
2 Könige	2Kgs	1	23	19	А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.
2 Könige	2Kgs	1	23	20	І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.
2 Könige	2Kgs	1	23	21	І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.
2 Könige	2Kgs	1	23	22	Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.
2 Könige	2Kgs	1	23	23	І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.
2 Könige	2Kgs	1	23	24	А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.
2 Könige	2Kgs	1	23	25	А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.
2 Könige	2Kgs	1	23	26	Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.
2 Könige	2Kgs	1	23	27	І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!
2 Könige	2Kgs	1	23	28	А решта діл Йосії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	23	29	За його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...
2 Könige	2Kgs	1	23	30	І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.
2 Könige	2Kgs	1	23	31	Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.
2 Könige	2Kgs	1	23	32	І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.
2 Könige	2Kgs	1	23	33	І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.
2 Könige	2Kgs	1	23	34	А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.
2 Könige	2Kgs	1	23	35	І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.
2 Könige	2Kgs	1	23	36	Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.
2 Könige	2Kgs	1	23	37	І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.
2 Könige	2Kgs	1	24	1	За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього.
2 Könige	2Kgs	1	24	2	А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.
2 Könige	2Kgs	1	24	3	Тільки на наказ Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив,
2 Könige	2Kgs	1	24	4	а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров'ю; і не хотів Господь простити.
2 Könige	2Kgs	1	24	5	А решта Єгоякимових діл, та все, що він робив, ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige	2Kgs	1	24	6	І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.
2 Könige	2Kgs	1	24	7	І більше вже не виходив єгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.
2 Könige	2Kgs	1	24	8	Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму.
2 Könige	2Kgs	1	24	9	І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив його батько.
2 Könige	2Kgs	1	24	10	Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавилонського, і місто попало в облогу.
2 Könige	2Kgs	1	24	11	І прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, на місто, а його раби облягали його.
2 Könige	2Kgs	1	24	12	І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.
2 Könige	2Kgs	1	24	13	І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і повідрубував всі золоті речі, які поробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.
2 Könige	2Kgs	1	24	14	І повиводив він увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових, десять тисяч пішло до неволі, і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденного народу Краю...
2 Könige	2Kgs	1	24	15	І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у Краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону.
2 Könige	2Kgs	1	24	16	І всіх військових, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною, вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.
2 Könige	2Kgs	1	24	17	А царем настановив вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім'я його на Седекію.
2 Könige	2Kgs	1	24	18	Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.
2 Könige	2Kgs	1	24	19	І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
2 Könige	2Kgs	1	24	20	Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
2 Könige	2Kgs	1	25	1	І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
2 Könige	2Kgs	1	25	2	І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
2 Könige	2Kgs	1	25	3	Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
2 Könige	2Kgs	1	25	4	І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
2 Könige	2Kgs	1	25	5	А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
2 Könige	2Kgs	1	25	6	І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
2 Könige	2Kgs	1	25	7	А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...
2 Könige	2Kgs	1	25	8	А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
2 Könige	2Kgs	1	25	9	І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
2 Könige	2Kgs	1	25	10	І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
2 Könige	2Kgs	1	25	11	А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.
2 Könige	2Kgs	1	25	12	А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
2 Könige	2Kgs	1	25	13	А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
2 Könige	2Kgs	1	25	14	І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
2 Könige	2Kgs	1	25	15	І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
2 Könige	2Kgs	1	25	16	Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
2 Könige	2Kgs	1	25	17	Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.
2 Könige	2Kgs	1	25	18	І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
2 Könige	2Kgs	1	25	19	А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
2 Könige	2Kgs	1	25	20	І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
2 Könige	2Kgs	1	25	21	І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
2 Könige	2Kgs	1	25	22	А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
2 Könige	2Kgs	1	25	23	І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
2 Könige	2Kgs	1	25	24	І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
2 Könige	2Kgs	1	25	25	І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
2 Könige	2Kgs	1	25	26	І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
2 Könige	2Kgs	1	25	27	І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.
2 Könige	2Kgs	1	25	28	І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
2 Könige	2Kgs	1	25	29	І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
2 Könige	2Kgs	1	25	30	А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
1 Chronika	1Chr	1	1	1	Адам 121, Сиф 8352, Енош 583,
1 Chronika	1Chr	1	1	2	Кенан 7018, Магалел'їл 4111, Яред 3382,
1 Chronika	1Chr	1	1	3	Енох 2585, Метушелах 4968, Ламех 3929,
1 Chronika	1Chr	1	1	4	Ной 5146, Сим 8035, Хам 2526 та Яфет 3315.
1 Chronika	1Chr	1	1	5	Сини 1121 Яфетові 3315: Ґомер 1586, і Маґоґ 4031, і Мадай 4074, і Яван 3120, і Тувал 8422, і Мешех 4902, і Тірас 8494.
1 Chronika	1Chr	1	1	6	А сини 1121 Ґомерові 1586: Ашкеназ 813 і Діфат 7384, і Тоґарма 8425.
1 Chronika	1Chr	1	1	7	А сини 1121 Яванові 3120: Еліша 473 й Таршіша 8659, кіттяни 3794 й роданяни 1721.
1 Chronika	1Chr	1	1	8	Сини 1121 Хамові 2526: Куш 3568 і Міцраїм 4714, Пут 6316 і Ханаан 3667.
1 Chronika	1Chr	1	1	9	А сини 1121 Кушеві 3568: Шева 5434, і Хавіла 2341, і Савта 5454, і Раама 7484, і Савтеха 5455. А сини 1121 Рамині 7484: Шева 7614 й Дедан 1719.
1 Chronika	1Chr	1	1	10	А Куш 3568 породив 3205 8804 Німрода 5248, він зачав 2490 8689 бути велетом 1368 на землі 776.
1 Chronika	1Chr	1	1	11	А Міцраїм 4714 породив 3205 8804 лудян 3866, і анам'ян 6047, і легав'ян 3853, і нафтух'ян 5320,
1 Chronika	1Chr	1	1	12	і патрусян 6625, і каслух'ян 3695, що вийшли 3318 8804 звідти филистимляни 6430, і кафторян 3732.
1 Chronika	1Chr	1	1	13	А Ханаан породив Сидона, свого первородженого, і Хета,
1 Chronika	1Chr	1	1	14	і євусеянина, і амореянина, і ґірґашеянина,
1 Chronika	1Chr	1	1	15	і хіввеянина, і аркеянина, і сінеянина,
1 Chronika	1Chr	1	1	16	і арвадянина, і цемарянина, і хаматянина.
1 Chronika	1Chr	1	1	17	Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам. Сини Арамові: і Уц, і Хул, і Ґетер, і Мешех.
1 Chronika	1Chr	1	1	18	А Арпахшад породив Шалаха, а Шалах породив Евера.
1 Chronika	1Chr	1	1	19	А Еверові народилося двоє синів, ім'я одному Пелеґ, бо за його днів була поділена земля, а ім'я брата його Йоктан.
1 Chronika	1Chr	1	1	20	А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хацармавета, і Єраха,
1 Chronika	1Chr	1	1	21	і Гадорама, і Узала, і Діклу,
1 Chronika	1Chr	1	1	22	і Евала, і Авімаїла, і Шеву,
1 Chronika	1Chr	1	1	23	і Офіра, і Хавілу, і Йовава, усі вони сини Йоктанові.
1 Chronika	1Chr	1	1	24	Сим, Арпахшад, Шелах,
1 Chronika	1Chr	1	1	25	Пелеґ, Реу,
1 Chronika	1Chr	1	1	26	Серуґ, Нахор, Терах,
1 Chronika	1Chr	1	1	27	Аврам, він же Авраам.
1 Chronika	1Chr	1	1	28	Сини Авраамові: Ісак та Ізмаїл.
1 Chronika	1Chr	1	1	29	Оце їхні нащадки: первороджений Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,
1 Chronika	1Chr	1	1	30	Мішма, і Дума, Масса, Хадад, і Тема,
1 Chronika	1Chr	1	1	31	Єтур, Нафіш, і Кедема, оце вони сини Ізмаїлові.
1 Chronika	1Chr	1	1	32	А сини Кетури, Авраамової наложниці: вона породила Зімрана, і Йокшана, і Медана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха. А Йокшанові сини: Шева й Дедан.
1 Chronika	1Chr	1	1	33	А Мідіянові сини: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, ці всі сини Кетури.
1 Chronika	1Chr	1	1	34	А Авраам породив Ісака. Ісакові сини: Ісав і Ізраїль.
1 Chronika	1Chr	1	1	35	Ісавові сини: Еліфаз, Реуїл, і Єуш, і Йалам, і Кора.
1 Chronika	1Chr	1	1	36	Сини Еліфазові: Теман і Омар, Цефі й Ґатам, Кеназ і Тімна, і Амалик.
1 Chronika	1Chr	1	1	37	Сини Реуїлові: Нахат, Зерах, Шамма й Мізза.
1 Chronika	1Chr	1	1	38	А сини Сеїрові: Лотан, і Шовал, і Ців'он, і Ана, і Дішон, і Ецер, і Дішан.
1 Chronika	1Chr	1	1	39	А сини Лотанові: Хорі, і Гомам, і Ахот, Лотан, Тімна.
1 Chronika	1Chr	1	1	40	Сини Шовалові: Ал'ян, і Манахат, і Евал, Шефі, і Онам. А сини Ців'онові: Айя й Ана.
1 Chronika	1Chr	1	1	41	А сини Анині: Дішон. А сини Дішонові: Хамран, і Ешбан, і Їтран, і Керан.
1 Chronika	1Chr	1	1	42	Сини Ецерові: Білган, і Зааван, Яакан. Сини Дішонові: Уц та Аран.
1 Chronika	1Chr	1	1	43	А оце царі, що царювали в Едомовому краї перед зацарюванням царя в Ізраїлевих синів: Бела, Беорів син, а ім'я його міста Дінгава.
1 Chronika	1Chr	1	1	44	І помер Бела, а замість нього зацарював Йовав, Зерахів син з Боцри.
1 Chronika	1Chr	1	1	45	І помер Йовав, а замість нього зацарював Хушам із краю теманянина.
1 Chronika	1Chr	1	1	46	І помер Хушам, а замість нього зацарював Гадад, Бедадів син, що побив був Мідіяна на Моавському полі, а ім'я місту його Авіт.
1 Chronika	1Chr	1	1	47	І помер Гадад, а замість нього зацарював Самла з Масреки.
1 Chronika	1Chr	1	1	48	І помер Самла, а замість нього зацарював Саул з Рехевот-Ганнагару.
1 Chronika	1Chr	1	1	49	І помер Саул, а замість нього зацарював Баал-Ханан, син Ахборів.
1 Chronika	1Chr	1	1	50	І помер Баал-Ханан, а замість нього зацарював Гадад, а ім'я його міста Раї, а ім'я жінки його Мегетав'їл, дочка Матреда, дочки Ме-Загавової.
1 Chronika	1Chr	1	1	51	І помер Гадад. І були потому провідники Едому: провідник Тімна, провідник Ал'я, провідник Єтет,
1 Chronika	1Chr	1	1	52	провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,
1 Chronika	1Chr	1	1	53	провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,
1 Chronika	1Chr	1	1	54	провідник Маґдіїл, провідник Ірам, оце провідники Едому.
1 Chronika	1Chr	1	2	1	Оце Ізраїлеві сини: Рувим, Симеон, Левій, і Юда, Іссахар, і Завулон,
1 Chronika	1Chr	1	2	2	Дан, Йосип, Веніямин, Нефталим, Ґад і Асир.
1 Chronika	1Chr	1	2	3	Юдині сини: Ер, і Онан, і Шела, троє народилися йому від ханаанеянки Бат-Шуї. І був Ер, Юдин первороджений, нечестивий в очах Господа, і Він забив його.
1 Chronika	1Chr	1	2	4	А Тамар, невістка його, породила йому Переца та Зеваха, усіх Юдиних синів п'ятеро.
1 Chronika	1Chr	1	2	5	Сини Перецові: Хецрон та Хамул.
1 Chronika	1Chr	1	2	6	А сини Зерахові: Зімрі, і Етан, і Геман, і Калкол, і Дера, усіх їх п'ятеро.
1 Chronika	1Chr	1	2	7	А Кармієві сини: Ахар, що напровадив біду на Ізраїля, що спроневірився в заклятті.
1 Chronika	1Chr	1	2	8	А сини Етанові: Азарія.
1 Chronika	1Chr	1	2	9	А сини Хецронові, що народилися йому: Єрахмеїл, і Рам, і Келувай.
1 Chronika	1Chr	1	2	10	А Рам породив Аммінадава, а Аммінадав породив Нахшона, начальника синів Юдиних.
1 Chronika	1Chr	1	2	11	А Нахшон породив Салму, а Салма породив Боаза,
1 Chronika	1Chr	1	2	12	а Боаз породив Оведа, а Овед породив Єссея.
1 Chronika	1Chr	1	2	13	А Єссей породив свого первородженого Еліава, і Авінадава другого, і Шім'у третього,
1 Chronika	1Chr	1	2	14	Натаніїла четвертого, Раддая п'ятого,
1 Chronika	1Chr	1	2	15	Оцема шостого, Давида сьомого.
1 Chronika	1Chr	1	2	16	А їхні сестри: Церуя й Авідаїл. А Церуїні сини: Авшай, і Йоав, і Аса-Ел, усіх троє.
1 Chronika	1Chr	1	2	17	А Авіґаїл породила Амасу, а батько Амасин їшмеелянин Єтер.
1 Chronika	1Chr	1	2	18	А Калев, Хецронів син, породив зо своєю жінкою Азувою та з Еріот дітей. А оце сини її: Єшер, і Шовав, і Ардон.
1 Chronika	1Chr	1	2	19	І померла Азува, а Калев узяв собі Ефрату, і вона породила йому Хура.
1 Chronika	1Chr	1	2	20	А Хур породив Урі, а Урі породив Бецаліїла.
1 Chronika	1Chr	1	2	21	А потому прийшов Хецрон до дочки Махіра, Ґілеадового батька, і він узяв її, а він був віку шостидесяти років, і вона породила йому Сеґува.
1 Chronika	1Chr	1	2	22	А Сеґув породив Яіра, і він мав двадцять і три місті в ґілеадському краї.
1 Chronika	1Chr	1	2	23	Але Ґешур та Арам забрали від них Яірові оселі, Кенат та залежні від нього міста, шістдесят міст. Усе це сини Махіра, Ґілеадового батька.
1 Chronika	1Chr	1	2	24	А по Хецроновій смерті прийшов Калев до Єфрати, і Хецронова жінка Авійя породила йому Ашхура, батька Текої.
1 Chronika	1Chr	1	2	25	А сини Єрахмеїла, Хецронового первородженого, були: первороджений Рам, і Буна, і Орен, і Оцем, Ахійя.
1 Chronika	1Chr	1	2	26	І була в Єрахмеїла інша жінка, а ім'я їй Атара, вона мати Онама.
1 Chronika	1Chr	1	2	27	А сини Рама, Єрахмеїлового первородженого, були: Маац, і Ямін, і Екер.
1 Chronika	1Chr	1	2	28	А сини Онамові були: Шаммай, і Яда. А сини Шаммая: Надав та Авішур.
1 Chronika	1Chr	1	2	29	А ім'я Авішуровій жінці Авіхаїл, і вона породила йому Ахбана та Моліда.
1 Chronika	1Chr	1	2	30	А сини Надавові: Селед та Аппаїм, а Селед помер без дітей.
1 Chronika	1Chr	1	2	31	А сини Аппаїмові: Їш'ї. А сини Їш'ї: Шешан. А сини Шешанові: Ахлай.
1 Chronika	1Chr	1	2	32	А сини Яди, Шаммаєвого брата: Єтер і Йонатан. І помер Єтер без дітей.
1 Chronika	1Chr	1	2	33	А Йонатанові сини: Пелет, і Заза, оце були сини Єрахмеїлові.
1 Chronika	1Chr	1	2	34	А в Шешана не було синів, а тільки дочки. Був у Шешана раб єгиптянин, а ім'я йому Ярха.
1 Chronika	1Chr	1	2	35	І дав Шешан рабові своєму Ярсі свою дочку за жінку, і вона породила йому Аттая.
1 Chronika	1Chr	1	2	36	А Аттай породив Натана, а Натан породив Завада,
1 Chronika	1Chr	1	2	37	А Завад породив Ефлала, а Ефлал породив Оведа.
1 Chronika	1Chr	1	2	38	А Овед породив Єгу, а Єгу породив Азарію,
1 Chronika	1Chr	1	2	39	а Азарія породив Хелеца, а Хелец породив Ел'асу.
1 Chronika	1Chr	1	2	40	А Ел'аса породив Сісмая, а Сісмай породив Шаллума.
1 Chronika	1Chr	1	2	41	А Шаллум породив Єкамію, а Єкамія породив Елішаму.
1 Chronika	1Chr	1	2	42	А сини Калева, Єрахмеїлового брата: Меша, його первороджений, він батько Зіфа. І сини Мареші, Хевронового батька.
1 Chronika	1Chr	1	2	43	А Хевронові сини: Корах, і Таппуах, і Рекем, і Шама.
1 Chronika	1Chr	1	2	44	А Шама породив Рахама, Єракеамового батька, а Рекем породив Шаммая.
1 Chronika	1Chr	1	2	45	А сини Шаммаєві: Маон, а Маон був основник Бет-Цуру.
1 Chronika	1Chr	1	2	46	А Ефа, наложниця Калева, породила Харана, і Моцу, і Ґазеза. А Харан породив Ґазеза.
1 Chronika	1Chr	1	2	47	А сини Єгдаєві: Реґем, і Йотам, і Ґешан, і Фелет, і Ефа, і Шааф.
1 Chronika	1Chr	1	2	48	Калевова наложниця Мааха породила Шевера та Тірхату.
1 Chronika	1Chr	1	2	49	І породила вона Шаафа, батька Мадманни, Шеву, батька Махбени, та батька Ґів'и. А дочка Калевова Ахса.
1 Chronika	1Chr	1	2	50	Оце були сини Калева, сина Гура, первородженого Ефрати: Шовал, батько Кір'ят-Єаріму,
1 Chronika	1Chr	1	2	51	Салма, батько Віфлеєма, Гареф, батько Бе-Ґадеру.
1 Chronika	1Chr	1	2	52	У Шовала, батька Кір'ят-Єаріму, були сини: Гарое, Хаці-Гамменухот.
1 Chronika	1Chr	1	2	53	А роди Кір'ят-Єаріма: їтряни, путяни, шуматяни, мішраяни, від них пішли цор'атяни та єштауляни.
1 Chronika	1Chr	1	2	54	Сини Салмині: Бет-Лехем, і нетофаляни, Атрот, Бет-Йоав, і хаці-гаммонахтяни, цоряни.
1 Chronika	1Chr	1	2	55	А роди писарів, мешканців Ябецу, тір'атяни, шім'атяни, сухатяни, вони кіняни, що походять від Хамата, батька Бет-Рехавового.
1 Chronika	1Chr	1	3	1	А оце були Давидові сини, що народилися йому в Хевроні: первороджений Амнон, від їзреелітянки Ахіноам; другий Даниїл, від кармелітянки Авіґаїл;
1 Chronika	1Chr	1	3	2	третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського; четвертий Адонійя, син Хаґґіт;
1 Chronika	1Chr	1	3	3	п'ятий Шефатія, від Авітал; шостий Їтреам, від жінки його Еґли;
1 Chronika	1Chr	1	3	4	шестеро народжено йому в Хевроні. І царював він там сім років і шість місяців, а тридцять і три роки царював в Єрусалимі.
1 Chronika	1Chr	1	3	5	А оці народилися йому в Єрусалимі: Шім'а, і Шовав, і Натан, і Соломон, четверо від Вірсавії, Амміїлової дочки,
1 Chronika	1Chr	1	3	6	і Ївхар, і Елішама, і Еліфалет,
1 Chronika	1Chr	1	3	7	і Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,
1 Chronika	1Chr	1	3	8	і Елішама, і Еліяда, і Еліфелет, дев'ятеро.
1 Chronika	1Chr	1	3	9	Усе це Давидові сини, окрім синів наложниць та сестри їх Тамари.
1 Chronika	1Chr	1	3	10	А син Соломонів Рехав'ам, його син Авійя, його син Аса, його син Йосафат,
1 Chronika	1Chr	1	3	11	його син Йорам, його син Ахазія, його син Йоаш,
1 Chronika	1Chr	1	3	12	його син Амація, його син Азарія, його син Йотам,
1 Chronika	1Chr	1	3	13	його син Ахаз, його син Хізкійя, його син Манасія,
1 Chronika	1Chr	1	3	14	його син Амон, його син Йосія.
1 Chronika	1Chr	1	3	15	А сини Йосії: первороджений Йоханан, другий Єгояким, третій Седекія, четвертий Шаллум.
1 Chronika	1Chr	1	3	16	А сини Єгоякимові: Єхонія син його, та син його Седекія.
1 Chronika	1Chr	1	3	17	А сини Єхонії: Ассір, Шеал'тіїл, син його,
1 Chronika	1Chr	1	3	18	і Малкірам, і Педая, і Шен'аццар, Єкам'я, Гошама, і Недав'я.
1 Chronika	1Chr	1	3	19	А сини Педаї: Зоровавель і Шім'ї. А сини Зоровавеля: Мешуллам, і Хананія, і сестра їхня Шеломіт,
1 Chronika	1Chr	1	3	20	і Хашува, і Огел, і Верех'я, і Хасад'я, Юшав-Хесед, п'ятеро.
1 Chronika	1Chr	1	3	21	А сини Хананії: Пелатія та Єшая, сини Рефаї, сини Арнонові, сини Овадії, сини Шеханії.
1 Chronika	1Chr	1	3	22	А сини Шеханії: Шемая. А сини Шемаї: Хаттиш, і Їґ'ал, і Баріах, і Неарія, і Шафат, шестеро.
1 Chronika	1Chr	1	3	23	А сини Неарії: Ел'йоенай, і Хізкійя, і Азрікам, троє.
1 Chronika	1Chr	1	3	24	А сини Ел'йоенаєві: Годав'я, і Ел'яшів, і Пелая, і Аккув, і Йоханан, і Делая, і Анані, семеро.
1 Chronika	1Chr	1	4	1	Сини Юдині: Перец, Хецрон, і Кармі, і Хур, і Шовал.
1 Chronika	1Chr	1	4	2	А Реая, син Шовалів, породив Яхата, а Яхат породив Ахумая та Лахада, оце роди цор'атян.
1 Chronika	1Chr	1	4	3	А оці Аві-Етамові: Їзреел, і Їшма, і Їдбаш, а ім'я їхній сестрі Гаццелелпоні.
1 Chronika	1Chr	1	4	4	А Пенуїл батько Ґедора, а Езер батько Хуші. Оце сини Хура, Єфремового первородженого, батька Віфлеєму.
1 Chronika	1Chr	1	4	5	А в Ашхура, батька Текої, були дві жінки: Хел'а та Наара.
1 Chronika	1Chr	1	4	6	І породила йому Наара Ахуззама, і Хефера, і Темені, і Ахаштарі, оце сини Наарині.
1 Chronika	1Chr	1	4	7	А сини Хел'ині: Церет, і Цохар, і Етнан.
1 Chronika	1Chr	1	4	8	А Коц породив Анува, і Гаццовеву, і роди Ахархела, сина Гарумового.
1 Chronika	1Chr	1	4	9	А Ябец був поважаний більше від своїх братів, і мати його назвала йому ім'я Ябец, говорячи: Я породила його в болісті.
1 Chronika	1Chr	1	4	10	кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорячи: Коли б Ти, благословляючи, поблагословив мене, і побільшив границю мою, і рука Твоя була зо мною, і зробив охорону від лиха, щоб не засмучувати мене! І Бог послав, чого він просив.
1 Chronika	1Chr	1	4	11	А Келув, брат Шухи, породив Мехіра, він батько Ештона.
1 Chronika	1Chr	1	4	12	А Ештон породив Бет-Рафу, і Пасеаха, і Техінну, батька міста Нахаша. Це люди Рехи.
1 Chronika	1Chr	1	4	13	А сини Кеназа: Отніїл та Серая. А сини Отніїлові: Хатат.
1 Chronika	1Chr	1	4	14	А Меонотай породив Офру, а Серая породив Яава, батька Ремісничої Долини, бо вони були ремісники.
1 Chronika	1Chr	1	4	15	А сини Калева, Єфуннеєвого сина: Іру, Ела та Наам. А Елин син Кеназ.
1 Chronika	1Chr	1	4	16	А сини Єгаллел'їлові: Зіф і Зіфа, Тір'я й Асар'їл.
1 Chronika	1Chr	1	4	17	А сини Езри: Єтер, і Меред, і Ефер, і Ялон. А оце сини Біт'ї, фараонової дочки, що взяв Меред; і вона зачала й породила Мір'яма, і Шаммая, і Їшбаха, батька Ештемої.
1 Chronika	1Chr	1	4	18	А жінка його юдеянка породила Єреда, батька Ґедору, і Хевера, батька Сохо, і Єкутіїла, батька Заноаха.
1 Chronika	1Chr	1	4	19	А сини жінки Годійї, сестри Нахама, батька ґарм'янина Кеїли та маахатянина Ештемоа,
1 Chronika	1Chr	1	4	20	а сини Симеонові: Амнон, і Рінна, Бен-Ханан, і Тілон. А сини Їш'ї: Зохет та Бен-Зохет.
1 Chronika	1Chr	1	4	21	Сини Шели, Юдиного сина: Ер, батько Лехи, і Лада, батько Мареші, і роди дому робітників віссону, з дому Ашбеа.
1 Chronika	1Chr	1	4	22	І Йокін, і люди Козеви, і Йоаш, і Сараф, що володіли Моавом, і Яшуві-Лехем. Та це справи стародавні.
1 Chronika	1Chr	1	4	23	Вони були ганчарі, і замешкували садки та городи; вони жили там у царя для його роботи.
1 Chronika	1Chr	1	4	24	Сини Симеонові: Немуїл, і Ямім, Ярів, Зерах, Саул,
1 Chronika	1Chr	1	4	25	його син Шаллум, його син Мівсам, його син Мішма.
1 Chronika	1Chr	1	4	26	А сини Мішми: Хаммуїл син його, його син Заккур, його син Шім'ї.
1 Chronika	1Chr	1	4	27	А в Шім'ї було шістнадцять синів та шість дочок, а брати його не мали багатьох синів, і не помножили ввесь свій рід так, як сини Юдині.
1 Chronika	1Chr	1	4	28	І осілися вони в Беер-Шеві, і в Моладі, і в Хацар-Шуалі,
1 Chronika	1Chr	1	4	29	і в Білзі, і в Ецемі, і в Толаді,
1 Chronika	1Chr	1	4	30	і в Бетуїлі, і в Хормі, і в Ціклаґу,
1 Chronika	1Chr	1	4	31	і в Бет-Маркавоті, і в Хацар-Сусімі, і в Бет-Бір'і, і в Шаараїмі, оце їхні міста аж до зацарювання Давидового.
1 Chronika	1Chr	1	4	32	А їхні осади: Етам, і Аїн, Ріммон, і Тохен, і Ашан, п'ятеро міст.
1 Chronika	1Chr	1	4	33	А всі їхні осади, що навколо тих міст, аж до Баалу; це місця їх оселення та родоводи їх про них.
1 Chronika	1Chr	1	4	34	А Мешовав, і Ямлех, і Йоша, син Амації,
1 Chronika	1Chr	1	4	35	і Йоїл, і Єгу, син Йошів'ї, сина Сераї, сина Асіїлового,
1 Chronika	1Chr	1	4	36	і Елйоенай, і Якова, і Шохая, і Асая, і Адіїл, і Єсіміїл, і Беная,
1 Chronika	1Chr	1	4	37	і Зіза, син Шіф'і, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.
1 Chronika	1Chr	1	4	38	Це ті, що входять в імена князів у свої роди, а дім своїх батьків сильно розмножили.
1 Chronika	1Chr	1	4	39	І пішли вони до Мево-Ґедору, аж до східнього боку долини, щоб пошукати пасовиська для своїх отар.
1 Chronika	1Chr	1	4	40	І знайшли вони пасовисько сите та добре, а той край був просторий, і тихий та спокійний, бо від Хама походили ті, що сиділи там колись.
1 Chronika	1Chr	1	4	41	І пішли ці, записані іменами за днів Єзекії, царя Юдиного, і розбили їхні намети там, і побили меінітів, що були знайдені там, що їх учинили закляттям аж до цього дня, й осілися замість них, бо там пасовисько для їхньої дрібної худоби.
1 Chronika	1Chr	1	4	42	А з них, з Симеонових синів, пішли на гору Сеїр п'ять сотень чоловіка, а Пелатія, і Неарія, і Рефая, і Уззіїл, сини Їш'ї, були на чолі їх.
1 Chronika	1Chr	1	4	43	І вони побили останок урятованих Амалика, й осілися там аж до цього дня.
1 Chronika	1Chr	1	5	1	А сини Рувима, Ізраїлевого первородженого, бо він первороджений, та за збезчещення ним ложа свого батька перворідство було дане синам Йосипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворідства.
1 Chronika	1Chr	1	5	2	Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і князем, сильнішим від нього, а перворідство дісталося Йосипові.
1 Chronika	1Chr	1	5	3	Сини Рувима, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.
1 Chronika	1Chr	1	5	4	Йоїлові сини: Шемая син його, його син Ґоґ, син його Шім'ї,
1 Chronika	1Chr	1	5	5	син його Міха, син його Реая, син його Баал,
1 Chronika	1Chr	1	5	6	син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Рувимівців.
1 Chronika	1Chr	1	5	7	А брати його, за його родами, у приписуванні за потомством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,
1 Chronika	1Chr	1	5	8	і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.
1 Chronika	1Chr	1	5	9	А на схід він сидів аж до виходу на пустиню від річки Ефрат, бо їхні череди в ґілеадському краї стали численні.
1 Chronika	1Chr	1	5	10	А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наметах на всім просторі на схід від Ґілеаду.
1 Chronika	1Chr	1	5	11	А Ґадові сини сиділи навпроти них у башанському краї аж до Салхи.
1 Chronika	1Chr	1	5	12	Йоїл голова, а Шафам другий, і Янай, і Шафат у Башані.
1 Chronika	1Chr	1	5	13	А їхні браття за домами своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, семеро.
1 Chronika	1Chr	1	5	14	Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.
1 Chronika	1Chr	1	5	15	Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови дому батьків їх.
1 Chronika	1Chr	1	5	16	І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасовиськах Шарону, на місцях виходу їх.
1 Chronika	1Chr	1	5	17	Усі вони були переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.
1 Chronika	1Chr	1	5	18	Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військових, що носять щита й меча та натягують лука, та випрактикуваних у війні було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдесят, що виходили з військом.
1 Chronika	1Chr	1	5	19	І провадили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.
1 Chronika	1Chr	1	5	20	І дана була їм поміч на них, і віддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою, і Він був ублаганий, бо вони надіялися на Нього.
1 Chronika	1Chr	1	5	21	І вони зайняли їхні череди: їхніх верблюдів п'ятдесят тисяч, і дрібної худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а людських душ сто тисяч.
1 Chronika	1Chr	1	5	22	Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.
1 Chronika	1Chr	1	5	23	А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори Гермону. Вони розмножилися.
1 Chronika	1Chr	1	5	24	А оце голови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, мужі відважні, мужі славні, голови домів їхніх батьків.
1 Chronika	1Chr	1	5	25	Та спроневірилися вони Богові своїх батьків, і блудили за богами народів Краю, яких Бог вигубив перед ними.
1 Chronika	1Chr	1	5	26	І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він виселив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.
1 Chronika	1Chr	1	6	1	(5-27) Левієві сини: Ґершон, Кегат і Мерарі.
1 Chronika	1Chr	1	6	2	(5-28) А сини Кегатові: Амрам, Їцхар, Хеврон, і Уззіїл.
1 Chronika	1Chr	1	6	3	(5-29) А сини Амрамові: Аарон, і Мойсей, і Міріям. А сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.
1 Chronika	1Chr	1	6	4	(5-30) Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую,
1 Chronika	1Chr	1	6	5	(5-31) а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі.
1 Chronika	1Chr	1	6	6	(5-32) А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота.
1 Chronika	1Chr	1	6	7	(5-33) Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.
1 Chronika	1Chr	1	6	8	(5-34) А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца.
1 Chronika	1Chr	1	6	9	(5-35) А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана.
1 Chronika	1Chr	1	6	10	(5-36) А Йоханан породив Азарію, це той, що був священиком у Господньому домі, якого вибудував Соломон в Єрусалимі.
1 Chronika	1Chr	1	6	11	(5-37) І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.
1 Chronika	1Chr	1	6	12	(5-38) А Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума.
1 Chronika	1Chr	1	6	13	(5-39) А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію.
1 Chronika	1Chr	1	6	14	(5-40) А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака.
1 Chronika	1Chr	1	6	15	(5-41) А Єгоцадак пішов до неволі, коли Господь вивів Юду та Єрусалим через Навуходоносора.
1 Chronika	1Chr	1	6	16	(6-1) Сини Левієві: Ґершом, Кегат та Мерарі.
1 Chronika	1Chr	1	6	17	(6-2) А оце ймення Ґершомових синів: Лівні та Шім'ї.
1 Chronika	1Chr	1	6	18	(6-3) А сини Кегатові: Амрам, і Їцхар, і Хеврон, і Уззіїл.
1 Chronika	1Chr	1	6	19	(6-4) Сини Мерарієві: Махлі та Муші. А оце Левієві роди за їхніми батьками:
1 Chronika	1Chr	1	6	20	(6-5) у Ґершома: Лівні його син, син його Яхат, його син Зімма,
1 Chronika	1Chr	1	6	21	(6-6) його син Йоах, його син Іддо, його син Зерах, його син Єатрай.
1 Chronika	1Chr	1	6	22	(6-7) Сини Кегатові: Аммінадав син його, його син Корах, син його Ассір,
1 Chronika	1Chr	1	6	23	(6-8) син його Елкана, син його Ев'ясаф, син його Ассір,
1 Chronika	1Chr	1	6	24	(6-9) син його Тахат, син його Уріїл, син його Уззійя та Саул син його.
1 Chronika	1Chr	1	6	25	(6-10) А сини Елкани: Амасай та Ахімот.
1 Chronika	1Chr	1	6	26	(6-11) Елкана його син, Цофай син його, і Нахат син його,
1 Chronika	1Chr	1	6	27	(6-12) Еліяв син його, Єрохам син його, Елкана син його.
1 Chronika	1Chr	1	6	28	(6-13) А Самуїлові сини: первороджений Йоїл, а другий Авійя.
1 Chronika	1Chr	1	6	29	(6-14) Сини Мерарієві: Махлі, його син Лівні, його син Шім'ї, його син Узза,
1 Chronika	1Chr	1	6	30	(6-15) син його Шім'а, син його Хаґґійя, син його Асая.
1 Chronika	1Chr	1	6	31	(6-16) А оце ті, яких Давид поставив для співання в Господньому домі, від часу миру ковчега.
1 Chronika	1Chr	1	6	32	(6-17) І вони служили перед скинією, скинією заповіту, піснею, аж поки Соломон не збудував Господнього дому в Єрусалимі. І вони ставали, за уставом своїм, на свою службу.
1 Chronika	1Chr	1	6	33	(6-18) А оце ті, що стояли, та їхні сини: співак Геман, син Йоїла, сина Самуїла,
1 Chronika	1Chr	1	6	34	(6-19) сина Елкани, сина Єрохама, сина Еліїла, сина Тоаха,
1 Chronika	1Chr	1	6	35	(6-20) сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая,
1 Chronika	1Chr	1	6	36	(6-21) сина Елкани, сина Йоїла, сина Азарії, сина Цефанії,
1 Chronika	1Chr	1	6	37	(6-22) сина Тахата, сина Ассіра, сина Ев'ясафа, сина Кораха,
1 Chronika	1Chr	1	6	38	(6-23) сина Їцхара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.
1 Chronika	1Chr	1	6	39	(6-24) А брат його Асаф, що стояв на правиці його: Асаф був сином Берехії, сина Шім'ї,
1 Chronika	1Chr	1	6	40	(6-25) сина Михаїла, сина Баасеї, сина Малкійї,
1 Chronika	1Chr	1	6	41	(6-26) сина Етні, сина Зераха, сина Адаї,
1 Chronika	1Chr	1	6	42	(6-27) сина Етана, сина Зіммі, сина Шім'ї,
1 Chronika	1Chr	1	6	43	(6-28) сина Йахата, сина Ґершома, сина Леві.
1 Chronika	1Chr	1	6	44	(6-29) А сини Мерарі, брати їхні на лівиці: Етам, син Кіші, сина Авді, сина Маллуха,
1 Chronika	1Chr	1	6	45	(6-30) сина Хашав'ї, сина Амації, сина Хілкійї,
1 Chronika	1Chr	1	6	46	(6-31) сина Амці, сина Бані, сина Шамері
1 Chronika	1Chr	1	6	47	(6-32) сина Махті, сина Муші, сина Мерарі, сина Леві.
1 Chronika	1Chr	1	6	48	(6-33) А брати їх Левити дані на всяку роботу скинії Божого дому.
1 Chronika	1Chr	1	6	49	(6-34) А Аарон та сини його палили на жертівнику цілопалення та на кадильному жертівнику, і були на всяку роботу Святого Святих, та на очищення Ізраїля, згідно зо всім тим, що наказав був Мойсей, раб Божий.
1 Chronika	1Chr	1	6	50	(6-35) А оце Ааронові сини: Елеазар син його, його син Пінхас, його син Авішуя,
1 Chronika	1Chr	1	6	51	(6-36) його син Буккі, його син Уззі, його син Зерахія,
1 Chronika	1Chr	1	6	52	(6-37) його син Мерайот, його син Амарія, його син Ахітув,
1 Chronika	1Chr	1	6	53	(6-38) його син Садок, його син Ахімаац.
1 Chronika	1Chr	1	6	54	(6-39) А оце місце їхнього сидіння за їхніми осадами, в їхніх границях, синам Аароновим, з роду Кегатівців, бо для них був такий жеребок.
1 Chronika	1Chr	1	6	55	(6-40) І дали їм Хеврон в Юдиному краї, та пасовиська його навколо нього.
1 Chronika	1Chr	1	6	56	(6-41) А міське поле та осади його дали Калеву, синові Ефунне.
1 Chronika	1Chr	1	6	57	(6-42) А Аароновим синам дали міста сховища: Хеврон, і Лівну та її пасовиська, і Яттір, і Ештемоа та пасовиська його,
1 Chronika	1Chr	1	6	58	(6-43) і Хілен та пасовиська його, Девір та пасовиська його,
1 Chronika	1Chr	1	6	59	(6-44) і Ашон та пасовиська його, і Бет-Шемеш та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	6	60	(6-45) А з племени Веніяминового: Ґеву та пасовиська її, і Алемет та пасовиська його, і Анатот та пасовиська його, усіх їхніх міст в їхніх родах тринадцять міст.
1 Chronika	1Chr	1	6	61	(6-46) А Кегатовим синам, позосталим із роду племени, дано з половини племени, племени Манасіїного, жеребком десять міст.
1 Chronika	1Chr	1	6	62	(6-47) А Ґершомовим синам, за їхніми родами, з племени Іссахарового, і з племени Асирового, і з племени Нефталимового, і з племени Манасіїного в Башані дано тринадцять міст.
1 Chronika	1Chr	1	6	63	(6-48) Синам Мерарієвим за родами їх із племени Рувимового, і з племени Ґадового, і з племени Завулонового дано за жеребком дванадцять міст.
1 Chronika	1Chr	1	6	64	(6-49) І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська.
1 Chronika	1Chr	1	6	65	(6-50) Вони дали жеребком із племени Юдиних синів, і з племени Симеонових синів, і з племени Веніяминових синів ті міста, що їх вони назвали іменами.
1 Chronika	1Chr	1	6	66	(6-51) А щодо тих, що з родів Кегатових синів, то міста границь їх були від Єфремового племени.
1 Chronika	1Chr	1	6	67	(6-52) І дали їм міста сховища: Сихем та пасовиська його, в Єфремових горах, і Ґезер та пасовиська його,
1 Chronika	1Chr	1	6	68	(6-53) і Йокмеам та пасовиська його, і Бет-Хорон та пасовиська його,
1 Chronika	1Chr	1	6	69	(6-54) і Айялон та пасовиська його, і Ґат-Ріммон та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	6	70	(6-55) А з половини Манасіїного племени: Анер та пасовиська його, і Біл'ам та пасовиська його, за родами позосталих Кегатових синів.
1 Chronika	1Chr	1	6	71	(6-56) Ґершомовим синам із роду половини Манасіїного племени: Ґолан у Башані та пасовиська його, і Аштарот та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	6	72	(6-57) А з Іссахарового племени: Кедеш та пасовиська його, і Доврат та пасовиська його,
1 Chronika	1Chr	1	6	73	(6-58) і Рамот та пасовиська його, і Анем та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	6	74	(6-59) А з Асирового племени: Машал та пасовиська його, і Авдон та пасовиська його,
1 Chronika	1Chr	1	6	75	(6-60) і Хукок та пасовиська його, і Рехов та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	6	76	(6-61) А з племени Нефталимового: Кедеш у Ґалілі та пасовиська його, і Хаммон та пасовиська його, і Кір'ятаїм та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	6	77	(6-62) А позосталим Мерарієвим синам із Завулонового племени: Ріммон та пасовиська його, Фавор та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	6	78	(6-63) А з другого боку Йордану при Єрихоні, на схід від Йордану, з Рувимового племени: Бецер на пустині та пасовиська його, і Ягца та пасовиська її,
1 Chronika	1Chr	1	6	79	(6-64) і Кедемот та пасовиська його, і Мефаат та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	6	80	(6-65) А з Ґадового племени: Рамот у Ґілеаді та пасовиська його, і Маханаїм та пасовиська його,
1 Chronika	1Chr	1	6	81	(6-66) і Хешбон та пасовиська його, і Яазір та пасовиська його.
1 Chronika	1Chr	1	7	1	А Іссахарові сини: Тола, і Пуа, Яшув і Шімрон, четверо.
1 Chronika	1Chr	1	7	2	А Толині сини: Уззі, і Рефая, і Єріїл, і Яхмай, і Ївсам, і Самуїл, голови їхніх батьківських домів Толи, хоробрі вояки своїх родів. Число їх за Давидових днів двадцять і дві тисячі і шість сотень.
1 Chronika	1Chr	1	7	3	А сини Уззі: Їзрахія. А сини Їзрахії: Михаїл, і Овадія, і Йоїл, Їшшійя, п'ятеро, вони всі голови.
1 Chronika	1Chr	1	7	4	А в них, за їхніми нащадками, за домом їхніх батьків, були бойові військові ватаги, тридцять і шість тисяч, бо вони мали багато жінок та синів.
1 Chronika	1Chr	1	7	5	А їхніх братів по всіх Іссахарових родах, хоробрих вояків, було вісімдесят і сім тисяч, усі вони переписані.
1 Chronika	1Chr	1	7	6	Веніямин: Бела, і Бекер, і Єдіяїл, троє.
1 Chronika	1Chr	1	7	7	А сини Белині: Ецбон, і Уззі, і Уззіїл, і Єрімот, і Ірі, п'ятеро голів батьківських домів, хоробрі вояки. А в родоводах їх двадцять і дві тисячі тридцять і чотири.
1 Chronika	1Chr	1	7	8	А сини Бехерові: Земіра, і Йоаш, і Еліезер, і Елйоенай, і Омрі, і Єремот, і Авійя, і Анатот, і Алемет, усе це Бехерові сини.
1 Chronika	1Chr	1	7	9	А в родоводах їх, за їхніми нащадками, головами дому їхніх батьків, хоробрих вояків, двадцять тисяч і двісті.
1 Chronika	1Chr	1	7	10	А сини Єдіяїлові: Білган. А сини Білганові: Єуш, і Веніямин, і Егуд, і Кенаана, і Зетан, і Таршіш, і Ахішахар.
1 Chronika	1Chr	1	7	11	Усіх цих Едіяїлових синів, за головами дому батьків, хоробрих вояків, було сімнадцять тисяч і двісті, що виходили з військовим відділом на війну.
1 Chronika	1Chr	1	7	12	І Шуппім, і Хуппім, сини Іра, Хушім син Ахера.
1 Chronika	1Chr	1	7	13	Сини Нефталимові: Яхціїл, і Ґуні, і Єцер, і Шаллум, сини Білги.
1 Chronika	1Chr	1	7	14	Сини Манасіїні: Асріїл, якого породила його наложниця арамітка; вона породила й Махіра, Ґілеадового батька.
1 Chronika	1Chr	1	7	15	А Махір узяв жінку для Хуппіма та Шуппіма, а ім'я його сестрі Мааха, а ім'я другому Целофхад. А в Целофхада були тільки дочки.
1 Chronika	1Chr	1	7	16	І породила Мааха, Махірова жінка, сина, і назвала ім'я йому Переш, а ім'я братові його Шареш. А його сини Улам і Рекем.
1 Chronika	1Chr	1	7	17	А Уламові сини: Бедан. Оце сини Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного.
1 Chronika	1Chr	1	7	18	А сестра його Молехет породила Ішгода, і Авіезера, і Махлу.
1 Chronika	1Chr	1	7	19	А сини Шеміди були: Ахіян, і Шехем, і Лікхі, і Аніям.
1 Chronika	1Chr	1	7	20	А сини Єфремові: Шутелах, і Веред, син його, і син його Тахат, і син його Ел'ада, і син його Тахат,
1 Chronika	1Chr	1	7	21	і син його Завад, і син його Шутелах, і Езер, і Ел'ад. І повбивали їх люди Ґату, народжені в Краю, бо вони зійшли були забрати їхні череди.
1 Chronika	1Chr	1	7	22	І був у жалобі їх батько Єфрем численні дні, а брати його приходили розважати його.
1 Chronika	1Chr	1	7	23	І ввійшов він до жінки своєї, і зачала вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Берія, бо зло було в домі його.
1 Chronika	1Chr	1	7	24	А дочка його Шеера. І вона збудувала Бет-Хорон долішній і горішній та Уззен-Шееру.
1 Chronika	1Chr	1	7	25	І син його Рефах, і Решеф, і син його Телах, і син його Тахан,
1 Chronika	1Chr	1	7	26	син його Ладан, син його Аммігуд, син його Елішама,
1 Chronika	1Chr	1	7	27	син його Нон, син його Ісус.
1 Chronika	1Chr	1	7	28	А їхня посілість та місця їхнього оселення Бет-Ел та належні йому міста, а на схід Нааран, а на захід Ґезер та належні йому міста, і Сихем та належні йому міста, аж до Айї та належних йому міст.
1 Chronika	1Chr	1	7	29	А на руки Манасіїних синів: Бет-Шеан та належні йому міста, Танах та належні йому міста, Меґіддо та належні йому міста, Дор та належні йому міста, у них сиділи сини Йосипа, Ізраїлевого сина.
1 Chronika	1Chr	1	7	30	Сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Берія, та сестра їх Серах.
1 Chronika	1Chr	1	7	31	А сини Беріїні: Хевер і Малкіїл, він батько Бірзаіта.
1 Chronika	1Chr	1	7	32	А Хевер породив Яфлета, і Шомера, і Хотама, і сестру їх Шую.
1 Chronika	1Chr	1	7	33	А сини Яфлетові: Пасах, і Бімхал, і Ашват, оце сини Яфлетові.
1 Chronika	1Chr	1	7	34	А сини Шемерові: Ахі і Рогаґґа, Яхебба та Арам.
1 Chronika	1Chr	1	7	35	А сини Гелема, його брата: Цофах, і Їмна, і Шелеш, і Амал.
1 Chronika	1Chr	1	7	36	Сини Цофахові: Суах, і Харнефер, і Шуал, і Бері, і Їмра,
1 Chronika	1Chr	1	7	37	Бецер, і Год, і Шамма, і Шілша, і Їтран, і Беера.
1 Chronika	1Chr	1	7	38	А сини Єтерові: Єфунне, і Піспа, і Ара.
1 Chronika	1Chr	1	7	39	А сини Улли: Арах, і Ханніїл, і Ріція.
1 Chronika	1Chr	1	7	40	Усе це Асирові сини, голови батьківських домів, вибрані лицарі вояки, голови начальників. А в родовідних книгах військових записано, число їхніх людей було двадцять і шість тисяч.
1 Chronika	1Chr	1	8	1	А Веніямин породив первородженого свого Белу, другого Ашбелу, і третього Ахраха,
1 Chronika	1Chr	1	8	2	четвертого Наху, і п'ятого Рафу.
1 Chronika	1Chr	1	8	3	А в Бели були сини: Аддар, і Ґера, і Авігуд,
1 Chronika	1Chr	1	8	4	і Авішуя, і Нааман, і Ахоах,
1 Chronika	1Chr	1	8	5	і Ґера, і Шефуфан, і Хурам.
1 Chronika	1Chr	1	8	6	А оце сини Ехудові, вони були голови дому батьків, мешканців Ґеви, та переселено їх до Манахату:
1 Chronika	1Chr	1	8	7	і Нааман, і Ахійя, і Ґера, він їх переселив, і породив Уззу та Ахіхуда.
1 Chronika	1Chr	1	8	8	А Шахараїм породив дітей на моавському полі по тому, як він відіслав своїх жінок Хушім та Баару.
1 Chronika	1Chr	1	8	9	І породив він від Ходеш, своєї жінки: Йовава, і Цівію, і Мешу, і Малкам,
1 Chronika	1Chr	1	8	10	і Єуц, і Сохію, і Мірму, це сини його, голови батьківських домів.
1 Chronika	1Chr	1	8	11	А від Хушім він породив Авітува та Елпаала.
1 Chronika	1Chr	1	8	12	А сини Елпаалові: Евер, і Міш'ам, і Шемер, він збудував Оно й Лод та належні йому міста.
1 Chronika	1Chr	1	8	13	А Берія та Шема вони голови дому батьків, мешканців Айялону; вони вигнали мешканців Ґату.
1 Chronika	1Chr	1	8	14	А Ахйо, Шашак і Єремот,
1 Chronika	1Chr	1	8	15	і Зевадія, і Арад, і Адер,
1 Chronika	1Chr	1	8	16	і Михаїл, і Їшпа, і Йоха сини Берії.
1 Chronika	1Chr	1	8	17	А Зевадія, і Мешуллам, і Хізкі, і Хевер,
1 Chronika	1Chr	1	8	18	і Їшмерай, і Їзлія, і Йовав, сини Елпаалові.
1 Chronika	1Chr	1	8	19	А Яким, і Зіхрі, і Завді,
1 Chronika	1Chr	1	8	20	і Еліенай, і Ціллетай, і Еліїл,
1 Chronika	1Chr	1	8	21	і Адая, і Берая, і Шімрат, сини Шімеієві.
1 Chronika	1Chr	1	8	22	А Їшпан, і Евер, і Еліїл,
1 Chronika	1Chr	1	8	23	і Авдон, і Зіхрі, і Ханан,
1 Chronika	1Chr	1	8	24	і Хананія, і Елам, і Антотійя,
1 Chronika	1Chr	1	8	25	і Їфдея, і Пенуїл, сини Шашакові.
1 Chronika	1Chr	1	8	26	А Шамшерай, і Шехарія, і Аталія,
1 Chronika	1Chr	1	8	27	і Яарешія, і Елійя, і Зіхрі, сини Єрохамові.
1 Chronika	1Chr	1	8	28	Оце голови дому батьків за їхніми нащадками, голови, що вони сиділи в Єрусалимі.
1 Chronika	1Chr	1	8	29	А в Ґів'оні сиділи: батько Ґів'ону, а ім'я його жінці Мааха,
1 Chronika	1Chr	1	8	30	і первороджений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Надав,
1 Chronika	1Chr	1	8	31	і Ґедор, і Ахйо, і Зехер.
1 Chronika	1Chr	1	8	32	А Міклот породив Шім'у. І вони теж сиділи в Єрусалимі, при братах своїх, зо своїми братами.
1 Chronika	1Chr	1	8	33	А Нер породив Кіша. А Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шуя, і Авінадава, і Ешбаала.
1 Chronika	1Chr	1	8	34	А син Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.
1 Chronika	1Chr	1	8	35	А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тареа, і Ахаз.
1 Chronika	1Chr	1	8	36	А Ахаз породив Єгоадду, а Єгоадда породив Алемета, і Азмавета, і Зімрі: а Зімрі породив Моцу.
1 Chronika	1Chr	1	8	37	А Моца породив Бін'ю, його син Рафа, його син Ел'аса, його син Ацел.
1 Chronika	1Chr	1	8	38	А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, усі вони сини Ацелові.
1 Chronika	1Chr	1	8	39	А сини Ешека, брата його: первороджений його Улам, другий Єуш, третій Еліфелет.
1 Chronika	1Chr	1	8	40	А Уламові сини були мужі хоробрі вояки, що натягували лука й що мали багато синів та онуків, сотню й п'ятдесят. Усі вони з Веніяминових синів.
1 Chronika	1Chr	1	9	1	А ввесь Ізраїль був переписаний, й ось вони були записані в книзі Ізраїлевих царів. А Юда був переселений до Вавилону за своє спроневірення.
1 Chronika	1Chr	1	9	2	А перші мешканці, що сиділи в своїй посілості, по своїх містах, були: Ізраїль, священики, Левити та слуги храму.
1 Chronika	1Chr	1	9	3	А в Єрусалимі сиділи з Юдиних синів, і з Веніяминових синів, і з синів Єфремових та Манасіїних:
1 Chronika	1Chr	1	9	4	Утай, син Аммігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, з синів Переца, Юдиного сина.
1 Chronika	1Chr	1	9	5	А з шілонян: первороджений Асая та сини його.
1 Chronika	1Chr	1	9	6	А з синів Зерахових: Єуїл, та брати їх, шість сотень і дев'ятдесят.
1 Chronika	1Chr	1	9	7	А з синів Веніяминових: Саллу, син Мешуллама, сина Годавії, сина Сенуї,
1 Chronika	1Chr	1	9	8	і Ївнея, син Єрохамів; і Ела, син Уззі, сина Міхрі, і Мешуллам, син Шефатії, сина Реуїла, сина Ївнійї,
1 Chronika	1Chr	1	9	9	і брати їхні за їхніми нащадками, дев'ять сотень і п'ятдесят і шість. Усі ці мужі голови батьків, дому батьків своїх.
1 Chronika	1Chr	1	9	10	А із священиків: Єдая, і Єгоярів, і Яхін.
1 Chronika	1Chr	1	9	11	А Азарія, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітава, управитель Божого дому;
1 Chronika	1Chr	1	9	12	і Адая, син Єрохама, сина Пашхура, сина Малкійї; і Масай, син Адіїла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера;
1 Chronika	1Chr	1	9	13	і брати їх, голови дому своїх батьків тисяча й сім сотень і шістдесят, дуже добрі мужі на працю в ділі Божого дому.
1 Chronika	1Chr	1	9	14	А з Левитів: Шемая, син Хассува, сина Азрікама, сина Хашав'ї, з синів Мерарі;
1 Chronika	1Chr	1	9	15	і Бакбаккар, Хереш, і Балал, і Маттанія, син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа;
1 Chronika	1Chr	1	9	16	і Авадія, син Шемаї, сина Ґалала, сина Єдутуна; і Берехія, син Аси, сина Елкани, що сидів в осадах нетоф'ян.
1 Chronika	1Chr	1	9	17	А придверні: Шаллум, і Аккув, і Талмон, і Ахіман, і брати їхні; Шаллум був голова.
1 Chronika	1Chr	1	9	18	І аж дотепер вони в царській брамі на схід, вони придверні таборів Левієвих синів.
1 Chronika	1Chr	1	9	19	А Шаллум, син Коре, сина Ев'ясафа, сина Кораха, і брати його з дому його батька, корахівці, на праці служби, стерегли пороги скинії, а їхні батьки були над Господнім табором, стерегли вхід.
1 Chronika	1Chr	1	9	20	І Пінхас, син Елеазарів, був над ними колись зверхником, і Господь був із ним.
1 Chronika	1Chr	1	9	21	Захарій, син Мешелемії, був придверний при вході скинії заповіту.
1 Chronika	1Chr	1	9	22	Усіх їх, вибраних на придверних при порогах, було двісті й дванадцять. Вони переписані по своїх осадах. Їх поставив Давид та прозорливець Самуїл за їх вірність.
1 Chronika	1Chr	1	9	23	І вони та їхні сини були при брамах Господнього дому, дому скинії, за вартами.
1 Chronika	1Chr	1	9	24	На чотири боки були придверні: на схід, на захід, на північ, на південь.
1 Chronika	1Chr	1	9	25	А брати їхні були по селах, мусіли приходити на сім день, від часу до часу, щоб бути з ними на службі,
1 Chronika	1Chr	1	9	26	бо в службі були чотири перші придверні, вони Левити; вони ж доглядали помешкань та скарбів Божого дому.
1 Chronika	1Chr	1	9	27	І вони всю ніч перебували навколо Божого дому, бо на них був обов'язок варти, і вона щоранку відмикали двері.
1 Chronika	1Chr	1	9	28	І з них були дехто коло службового посуду, бо за числом його приносили, і за числом його виносили.
1 Chronika	1Chr	1	9	29	І з них дехто були призначені до посуду та до всяких святих речей: і над пшеничною мукою, і над вином, і над оливою, і над ладаном, і над пахощами.
1 Chronika	1Chr	1	9	30	А з священичих синів були ті, що мішали запашне на кадило.
1 Chronika	1Chr	1	9	31	А Маттітія з Левитів, він первороджений корахівця Шаллума, був у службі над справою сковорід.
1 Chronika	1Chr	1	9	32	А з синів кегатівців, з їхніх братів, були над хлібом показним, щоб приготовляти щосуботи.
1 Chronika	1Chr	1	9	33	А оце співаки, голови батьківських домів Левитів, по кімнатах, були вільні від іншої праці, бо вдень та вночі були вони при своїй роботі.
1 Chronika	1Chr	1	9	34	Оце голови батьківських домів Левитів за їхніми нащадками, голови, що сиділи в Єрусалимі.
1 Chronika	1Chr	1	9	35	А в Ґів'оні сиділи: батько Ґів'ону Єіїл, а ім'я його жінці Мааха,
1 Chronika	1Chr	1	9	36	і первороджений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Нер, і Надав,
1 Chronika	1Chr	1	9	37	і Ґедор, і Ахйо, і Захарій, і Міклот.
1 Chronika	1Chr	1	9	38	А Міклот породив Шім'ама. І вони теж сиділи в Єрусалимі при братах своїх, зо своїми братами.
1 Chronika	1Chr	1	9	39	А Нер породив Кіша, а Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шую, і Авінадава, і Ешбаала.
1 Chronika	1Chr	1	9	40	А син Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.
1 Chronika	1Chr	1	9	41	А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тахрея.
1 Chronika	1Chr	1	9	42	А Ахаз породив Яру, а Яра породив Алмета, і Азмавета, і Зімрі. А Зімрі породив Моцу.
1 Chronika	1Chr	1	9	43	А Моца породив Бін'ю, його син Рефая, його син Ел'аса, його син Ацел.
1 Chronika	1Chr	1	9	44	А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, оце сини Ацелові.
1 Chronika	1Chr	1	10	1	А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.
1 Chronika	1Chr	1	10	2	І гналися филистимляни за Саулом та за його синами. І повбивали филистимляни Йонатана, і Авінадава, і Малкі-Шуя, Саулових синів...
1 Chronika	1Chr	1	10	3	І став бій тяжкий для Саула, і лучники кинулися на нього, і він злякався тих лучників.
1 Chronika	1Chr	1	10	4	І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча та й упав на нього...
1 Chronika	1Chr	1	10	5	І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на меча, та й помер...
1 Chronika	1Chr	1	10	6	І помер Саул і троє синів його, та ввесь його дім померли разом.
1 Chronika	1Chr	1	10	7	І побачили всі ізраїльтяни, що мешкали в долині, що всі втікають, та що помер Саул та сини його, то покидали свої міста й повтікали, а филистимляни поприходили, й осілися в них...
1 Chronika	1Chr	1	10	8	І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та синів його, що лежали на горі Ґілбоа.
1 Chronika	1Chr	1	10	9	І вони пообдирали його, і понесли голову його та зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах своїх божків та народові.
1 Chronika	1Chr	1	10	10	І вони поклали зброю його в домі свого бога, а голову його прибили в домі Даґона.
1 Chronika	1Chr	1	10	11	І почув увесь ґілеадський Явеш про все, що филистимляни зробили Саулові,
1 Chronika	1Chr	1	10	12	і встали всі хоробрі, і понесли Саулове тіло та тіла синів його, і принесли до Явешу, та й поховали їхні кості під дубом в Явеші, і постили сім день.
1 Chronika	1Chr	1	10	13	І помер Саул за своє беззаконня, що він ним спроневірився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб вивідати,
1 Chronika	1Chr	1	10	14	а не вивідував від Господа. І Він убив його, а царство його передав Давидові, Єссеєвому синові.
1 Chronika	1Chr	1	11	1	І зібрався ввесь Ізраїль до Давида в Хеврон, говорячи: Оце ми кість твоя та тіло твоє!
1 Chronika	1Chr	1	11	2	І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приводив Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш князем над народом Моїм, Ізраїлем.
1 Chronika	1Chr	1	11	3	І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.
1 Chronika	1Chr	1	11	4	І пішов Давид та ввесь Ізраїль до Єрусалиму, він Євус, і там були євусеяни, мешканці того краю.
1 Chronika	1Chr	1	11	5	І сказали мешканці Євусу до Давида: Ти не ввійдеш сюди! Та здобув Давид твердиню Сіон, він Місто Давида.
1 Chronika	1Chr	1	11	6	І сказав Давид: Кожен, хто найперше поб'є євусеянина, той стане за голову та за зверхника. І ввійшов найперше Йоав, син Церуїн, і став за голову.
1 Chronika	1Chr	1	11	7	І осівся Давид у твердині, тому назвав ім'я їй: Давидове Місто.
1 Chronika	1Chr	1	11	8	І він збудував місто навколо, від Мілло й аж навколо, а Йоав відновив решту міста.
1 Chronika	1Chr	1	11	9	І Давид ставав усе більшим, а Господь Саваот був із ним.
1 Chronika	1Chr	1	11	10	А оце голови Давидових лицарів, що хоробро трудилися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.
1 Chronika	1Chr	1	11	11	А оце число Давидових лицарів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, він махнув своїм списом і побив за один раз три сотні!
1 Chronika	1Chr	1	11	12	А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, він один із трьох лицарів.
1 Chronika	1Chr	1	11	13	Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була там ділянка поля, повна ячменю, а народ утікав перед филистимлянами.
1 Chronika	1Chr	1	11	14	Та вони стали посеред ділянки, і врятували її та й побили филистимлян. І Господь подав велику перемогу!
1 Chronika	1Chr	1	11	15	І зійшли троє з тих тридцяти на переді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський табір таборував у долині Рефаїм.
1 Chronika	1Chr	1	11	16	Давид же був тоді в твердині, а филистимська залога була тоді в Віфлеємі.
1 Chronika	1Chr	1	11	17	І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з віфлеємської криниці, що в брамі?
1 Chronika	1Chr	1	11	18	І продерлися ці троє до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли й принесли до Давида, та Давид не схотів її пити, і вилив її для Господа,
1 Chronika	1Chr	1	11	19	та й сказав: Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони принесли її! І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих лицарів.
1 Chronika	1Chr	1	11	20	А Авшай, Йоавів брат, він голова тих трьох. І він махнув своїм списом і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я серед трьох.
1 Chronika	1Chr	1	11	21	З тих трьох серед двох він був найшановніший, і став їм за провідника. А до тих трьох не досяг.
1 Chronika	1Chr	1	11	22	Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у ділах, з Кавцеїлу, він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в середині ями сніжного дня.
1 Chronika	1Chr	1	11	23	І він побив одного єгиптянина, мужа поставного, на п'ять ліктів, а в руці єгиптянина був спис, як ткацький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа з руки того єгиптянина, та й його забив його списом.
1 Chronika	1Chr	1	11	24	Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я було серед тих трьох хоробрих.
1 Chronika	1Chr	1	11	25	З тих тридцяти він був найповажніший, а до тих трьох не досяг. І Давид призначив його до своєї прибічної сторожі.
1 Chronika	1Chr	1	11	26	А хоробрі мужі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,
1 Chronika	1Chr	1	11	27	гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,
1 Chronika	1Chr	1	11	28	Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер,
1 Chronika	1Chr	1	11	29	хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,
1 Chronika	1Chr	1	11	30	нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,
1 Chronika	1Chr	1	11	31	Ітай, син Ріваїв, з Ґів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,
1 Chronika	1Chr	1	11	32	Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,
1 Chronika	1Chr	1	11	33	бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,
1 Chronika	1Chr	1	11	34	сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,
1 Chronika	1Chr	1	11	35	Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,
1 Chronika	1Chr	1	11	36	мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,
1 Chronika	1Chr	1	11	37	кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,
1 Chronika	1Chr	1	11	38	Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Ґаґрі,
1 Chronika	1Chr	1	11	39	аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєноша Йоава, Церуїного сина,
1 Chronika	1Chr	1	11	40	їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,
1 Chronika	1Chr	1	11	41	хіттеянин Урійя, Завад, син Ахлая,
1 Chronika	1Chr	1	11	42	Адіна, син Шізин, Рувимівець, голова Рувимівців і над тридцятьма,
1 Chronika	1Chr	1	11	43	Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,
1 Chronika	1Chr	1	11	44	аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,
1 Chronika	1Chr	1	11	45	Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,
1 Chronika	1Chr	1	11	46	махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,
1 Chronika	1Chr	1	11	47	Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.
1 Chronika	1Chr	1	12	1	А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,
1 Chronika	1Chr	1	12	2	що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
1 Chronika	1Chr	1	12	3	голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
1 Chronika	1Chr	1	12	4	і ґів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
1 Chronika	1Chr	1	12	5	Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
1 Chronika	1Chr	1	12	6	Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
1 Chronika	1Chr	1	12	7	і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
1 Chronika	1Chr	1	12	8	А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.
1 Chronika	1Chr	1	12	9	Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,
1 Chronika	1Chr	1	12	10	четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея,
1 Chronika	1Chr	1	12	11	шостий Аттай, сьомий Еліїл,
1 Chronika	1Chr	1	12	12	восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,
1 Chronika	1Chr	1	12	13	десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
1 Chronika	1Chr	1	12	14	Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.
1 Chronika	1Chr	1	12	15	Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.
1 Chronika	1Chr	1	12	16	І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
1 Chronika	1Chr	1	12	17	А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!
1 Chronika	1Chr	1	12	18	І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
1 Chronika	1Chr	1	12	19	І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!
1 Chronika	1Chr	1	12	20	Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок.
1 Chronika	1Chr	1	12	21	І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.
1 Chronika	1Chr	1	12	22	Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.
1 Chronika	1Chr	1	12	23	А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
1 Chronika	1Chr	1	12	24	Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.
1 Chronika	1Chr	1	12	25	З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.
1 Chronika	1Chr	1	12	26	З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.
1 Chronika	1Chr	1	12	27	І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
1 Chronika	1Chr	1	12	28	І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.
1 Chronika	1Chr	1	12	29	А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.
1 Chronika	1Chr	1	12	30	А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.
1 Chronika	1Chr	1	12	31	А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
1 Chronika	1Chr	1	12	32	А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
1 Chronika	1Chr	1	12	33	Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.
1 Chronika	1Chr	1	12	34	А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.
1 Chronika	1Chr	1	12	35	А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
1 Chronika	1Chr	1	12	36	А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.
1 Chronika	1Chr	1	12	37	А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.
1 Chronika	1Chr	1	12	38	Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.
1 Chronika	1Chr	1	12	39	І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.
1 Chronika	1Chr	1	12	40	А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.
1 Chronika	1Chr	1	13	1	І радився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма значними.
1 Chronika	1Chr	1	13	2	І сказав Давид до всієї Ізраїлевої громади: Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподобане, пошлімо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих краях, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберуться до нас.
1 Chronika	1Chr	1	13	3	І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверталися ми до нього за Саулових днів.
1 Chronika	1Chr	1	13	4	І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слушна була та річ в очах усього народу.
1 Chronika	1Chr	1	13	5	І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йдеться до Хамату, щоб спровадити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.
1 Chronika	1Chr	1	13	6	І пішов Давид та ввесь Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб винести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я Його прикликається.
1 Chronika	1Chr	1	13	7	І повезли Божого ковчега на новому возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо провадили того воза.
1 Chronika	1Chr	1	13	8	А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, і з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на цимбалах, і на сурмах.
1 Chronika	1Chr	1	13	9	І прийшли вони аж до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоб підхопити ковчега, бо воли нахилили його.
1 Chronika	1Chr	1	13	10	І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...
1 Chronika	1Chr	1	13	11	І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
1 Chronika	1Chr	1	13	12	І того дня Давид злякався Бога, говорячи: Як я внесу до себе Божого ковчега?
1 Chronika	1Chr	1	13	13	І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до дому ґатянина Овед-Едома.
1 Chronika	1Chr	1	13	14	І пробував Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагословив дім Овед-Едома, та все, що було його.
1 Chronika	1Chr	1	14	1	А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.
1 Chronika	1Chr	1	14	2	І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.
1 Chronika	1Chr	1	14	3	І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.
1 Chronika	1Chr	1	14	4	А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
1 Chronika	1Chr	1	14	5	і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
1 Chronika	1Chr	1	14	6	і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
1 Chronika	1Chr	1	14	7	і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
1 Chronika	1Chr	1	14	8	І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
1 Chronika	1Chr	1	14	9	А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.
1 Chronika	1Chr	1	14	10	І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.
1 Chronika	1Chr	1	14	11	І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!
1 Chronika	1Chr	1	14	12	А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.
1 Chronika	1Chr	1	14	13	А филистимляни ще отаборилися в долині.
1 Chronika	1Chr	1	14	14	А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.
1 Chronika	1Chr	1	14	15	І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.
1 Chronika	1Chr	1	14	16	І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
1 Chronika	1Chr	1	14	17	І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.
1 Chronika	1Chr	1	15	1	І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.
1 Chronika	1Chr	1	15	2	Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.
1 Chronika	1Chr	1	15	3	І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.
1 Chronika	1Chr	1	15	4	І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.
1 Chronika	1Chr	1	15	5	Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.
1 Chronika	1Chr	1	15	6	Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.
1 Chronika	1Chr	1	15	7	Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.
1 Chronika	1Chr	1	15	8	Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.
1 Chronika	1Chr	1	15	9	Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.
1 Chronika	1Chr	1	15	10	Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	15	11	І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
1 Chronika	1Chr	1	15	12	та й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.
1 Chronika	1Chr	1	15	13	Бо через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.
1 Chronika	1Chr	1	15	14	І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
1 Chronika	1Chr	1	15	15	І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.
1 Chronika	1Chr	1	15	16	І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.
1 Chronika	1Chr	1	15	17	І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.
1 Chronika	1Chr	1	15	18	А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.
1 Chronika	1Chr	1	15	19	А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.
1 Chronika	1Chr	1	15	20	А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.
1 Chronika	1Chr	1	15	21	А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.
1 Chronika	1Chr	1	15	22	А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.
1 Chronika	1Chr	1	15	23	А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.
1 Chronika	1Chr	1	15	24	А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.
1 Chronika	1Chr	1	15	25	І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.
1 Chronika	1Chr	1	15	26	І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.
1 Chronika	1Chr	1	15	27	А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.
1 Chronika	1Chr	1	15	28	І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.
1 Chronika	1Chr	1	15	29	І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.
1 Chronika	1Chr	1	16	1	І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині скинії, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим лицем.
1 Chronika	1Chr	1	16	2	І покінчив Давид приносити цілопалення та мирні жертви, та й поблагословив народ Ім'ям Господнім.
1 Chronika	1Chr	1	16	3	І він поділив для всякого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, і по кавалкові м'яса та по виноградному калачеві.
1 Chronika	1Chr	1	16	4	І він попризначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачих, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
1 Chronika	1Chr	1	16	5	Асаф був головою, а другий по ньому Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл на знаряддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимбалах.
1 Chronika	1Chr	1	16	6	А священики Беная та Яхазіїл на сурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.
1 Chronika	1Chr	1	16	7	Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подяку Господеві через Асафа та братів його:
1 Chronika	1Chr	1	16	8	Дякуйте Господу, кличте Ім'я Його, серед народів звіщайте про вчинки Його!
1 Chronika	1Chr	1	16	9	Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
1 Chronika	1Chr	1	16	10	Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
1 Chronika	1Chr	1	16	11	Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
1 Chronika	1Chr	1	16	12	Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його
1 Chronika	1Chr	1	16	13	ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
1 Chronika	1Chr	1	16	14	Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
1 Chronika	1Chr	1	16	15	Пам'ятайте навіки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу родів,
1 Chronika	1Chr	1	16	16	що склав Він Його з Авраамом, і присягу Його для Ісака.
1 Chronika	1Chr	1	16	17	І Він поставив його за Закона для Якова, Ізраїлеві заповітом навіки,
1 Chronika	1Chr	1	16	18	говорячи: Дам тобі край ханаанський, як наділ спадщини для вас!
1 Chronika	1Chr	1	16	19	Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі,
1 Chronika	1Chr	1	16	20	і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.
1 Chronika	1Chr	1	16	21	Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
1 Chronika	1Chr	1	16	22	Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
1 Chronika	1Chr	1	16	23	Господеві співайте, вся земле, з дня-на-день сповіщайте спасіння Його!
1 Chronika	1Chr	1	16	24	Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіма народами.
1 Chronika	1Chr	1	16	25	Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх!
1 Chronika	1Chr	1	16	26	Бо всі боги народів божки, а Господь небеса сотворив!
1 Chronika	1Chr	1	16	27	Слава та велич перед лицем Його, сила та радість на місці Його.
1 Chronika	1Chr	1	16	28	Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
1 Chronika	1Chr	1	16	29	дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!
1 Chronika	1Chr	1	16	30	Перед лицем Його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
1 Chronika	1Chr	1	16	31	Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: Царює Господь!
1 Chronika	1Chr	1	16	32	Нехай гримить море й його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!
1 Chronika	1Chr	1	16	33	Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.
1 Chronika	1Chr	1	16	34	Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
1 Chronika	1Chr	1	16	35	І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
1 Chronika	1Chr	1	16	36	Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! А народ увесь сказав: Амінь і Хвала Господеві!
1 Chronika	1Chr	1	16	37	І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в якій день треба було,
1 Chronika	1Chr	1	16	38	і Овед-Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних;
1 Chronika	1Chr	1	16	39	а священика Садока та братів його священиків перед Господнім наметом на пагірку, що в Ґів'оні,
1 Chronika	1Chr	1	16	40	щоб приносити цілопалення для Господа на жертівнику цілопалення, завжди ранком та ввечорі, та на все інше, що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.
1 Chronika	1Chr	1	16	41	А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!
1 Chronika	1Chr	1	16	42	А з ними сурми та цимбали для тих, що грають, та знаряддя для Божої пісні. А сини Єдутунові сторожі до брами.
1 Chronika	1Chr	1	16	43	І порозходився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
1 Chronika	1Chr	1	17	1	І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!...
1 Chronika	1Chr	1	17	2	І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!
1 Chronika	1Chr	1	17	3	І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи:
1 Chronika	1Chr	1	17	4	Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування.
1 Chronika	1Chr	1	17	5	Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету.
1 Chronika	1Chr	1	17	6	Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?
1 Chronika	1Chr	1	17	7	А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.
1 Chronika	1Chr	1	17	8	І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.
1 Chronika	1Chr	1	17	9	І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.
1 Chronika	1Chr	1	17	10	А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.
1 Chronika	1Chr	1	17	11	І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.
1 Chronika	1Chr	1	17	12	Він збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки.
1 Chronika	1Chr	1	17	13	Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.
1 Chronika	1Chr	1	17	14	І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки.
1 Chronika	1Chr	1	17	15	За всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида.
1 Chronika	1Chr	1	17	16	І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?
1 Chronika	1Chr	1	17	17	Та й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже!
1 Chronika	1Chr	1	17	18	Що Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!
1 Chronika	1Chr	1	17	19	Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі.
1 Chronika	1Chr	1	17	20	Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима.
1 Chronika	1Chr	1	17	21	І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту?
1 Chronika	1Chr	1	17	22	І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога!
1 Chronika	1Chr	1	17	23	А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!
1 Chronika	1Chr	1	17	24	А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.
1 Chronika	1Chr	1	17	25	Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.
1 Chronika	1Chr	1	17	26	А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.
1 Chronika	1Chr	1	17	27	А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки!
1 Chronika	1Chr	1	18	1	І сталося по тому, і побив Давид филистимлян та поконав їх; і взяв він Ґат та належні йому міста з руки филистимлян.
1 Chronika	1Chr	1	18	2	І побив він Моава, і стали моавітяни Давидовими рабами, що приносили дари.
1 Chronika	1Chr	1	18	3	І побив Давид Гадад'езера, царя цовського, в Хаматі, коли той ішов, щоб поставити владу свою на річці Ефраті.
1 Chronika	1Chr	1	18	4	І здобув Давид від нього тисячі колесниць і сім тисяч верхівців та двадцять тисяч пішого люду. І попідрізував Давид жили коням усіх колесниць, і позоставив із них тільки сотню для колесниць.
1 Chronika	1Chr	1	18	5	І прийшов Арам із Дамаску на поміч Гадад'езерові, цареві цовському, та Давид вибив серед сиріян двадцять і дві тисячі чоловіка.
1 Chronika	1Chr	1	18	6	І поставив Давид у Сирії Дамаській залогу, і сиріяни стали для Давида рабами, що приносили дари. А Господь допомагав Давидові скрізь, де він ходив.
1 Chronika	1Chr	1	18	7	І позабирав Давид золоті щити, що були на Гадад'езерових рабах, і позносив їх до Єрусалиму.
1 Chronika	1Chr	1	18	8	А з Тівхату та з Куну, Гадад'езерових міст, позабирав Давид дуже багато міді, з неї поробив Соломон мідяне море й стовпи, та мідяні речі.
1 Chronika	1Chr	1	18	9	І прочув Тоу, цар хамотський, що Давид побив усе військо Гадад'езера, царя цовського.
1 Chronika	1Chr	1	18	10	І послав він сина свого Гадорама до царя Давида, щоб привітати його, та щоб поблагословити його за те, що воював із Гадад'езером та й побив його, бо Гадад'езер провадив війну з Тоу, а з ним послав всякі речі золоті, і срібні, і мідяні.
1 Chronika	1Chr	1	18	11	І Давид присвятив їх Господеві разом із тим сріблом та золотом, що повиносив від усіх народів з Едому, і з Моаву, і від Аммонових синів та від Амалика.
1 Chronika	1Chr	1	18	12	А Авшай, син Церуїн, побив Едома в Соляній долині, вісімнадцять тисяч.
1 Chronika	1Chr	1	18	13	І поставив він в Едомі залогу, і став увесь Едом Давидовими рабами. А Господь допомагав Давидові скрізь, де він ходив.
1 Chronika	1Chr	1	18	14	І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив суд та справедливість усьому своєму народові.
1 Chronika	1Chr	1	18	15	А Йоав, син Церуїн, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, канцлер.
1 Chronika	1Chr	1	18	16	А Садок, син Ахітувів, та Авімелех, син Ев'ятарів, були священики, а Шавша писар.
1 Chronika	1Chr	1	18	17	А Беная, син Єгоядин, був над керетянином та над пелетянином, а Давидові сини перші при царевій руці.
1 Chronika	1Chr	1	19	1	І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.
1 Chronika	1Chr	1	19	2	І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.
1 Chronika	1Chr	1	19	3	А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?
1 Chronika	1Chr	1	19	4	І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...
1 Chronika	1Chr	1	19	5	І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.
1 Chronika	1Chr	1	19	6	І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.
1 Chronika	1Chr	1	19	7	І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.
1 Chronika	1Chr	1	19	8	А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.
1 Chronika	1Chr	1	19	9	І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.
1 Chronika	1Chr	1	19	10	І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.
1 Chronika	1Chr	1	19	11	А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,
1 Chronika	1Chr	1	19	12	і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.
1 Chronika	1Chr	1	19	13	Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!
1 Chronika	1Chr	1	19	14	А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.
1 Chronika	1Chr	1	19	15	А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.
1 Chronika	1Chr	1	19	16	А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.
1 Chronika	1Chr	1	19	17	І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
1 Chronika	1Chr	1	19	18	І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...
1 Chronika	1Chr	1	19	19	А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.
1 Chronika	1Chr	1	20	1	І сталося по році, того часу, як царі виходили на війну, то Йоав повів військову силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.
1 Chronika	1Chr	1	20	2	І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здобичі з того міста.
1 Chronika	1Chr	1	20	3	А народ, що був у ньому, повиводив, і перетинав їх пилками, і забивав залізними долотами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.
1 Chronika	1Chr	1	20	4	І сталося по тому, і була війна в Ґезері з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були поконані.
1 Chronika	1Chr	1	20	5	І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал!
1 Chronika	1Chr	1	20	6	І була ще війна в Ґаті. А там був чоловік великого зросту, що мав по шість пальців, усього двадцять і чотири. І він також був із нащадків Рефая.
1 Chronika	1Chr	1	20	7	І зневажав він Ізраїля, та забив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.
1 Chronika	1Chr	1	20	8	Ці також походили від Рефая в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.
1 Chronika	1Chr	1	21	1	І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.
1 Chronika	1Chr	1	21	2	І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, і я знатиму число їх!
1 Chronika	1Chr	1	21	3	І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до народу Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?
1 Chronika	1Chr	1	21	4	Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
1 Chronika	1Chr	1	21	5	І дав Йоав Давидові число переліку народу. І було всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витягають меча, а Юди чотири сотні й сімдесят тисяч чоловіка, що витягають меча.
1 Chronika	1Chr	1	21	6	А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царське слово було огидою для Йоава...
1 Chronika	1Chr	1	21	7	І було зло в Божих очах на ту річ, і Він ударив Ізраїля!
1 Chronika	1Chr	1	21	8	І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!...
1 Chronika	1Chr	1	21	9	І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
1 Chronika	1Chr	1	21	10	Іди, і будеш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю тобі.
1 Chronika	1Chr	1	21	11	І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі:
1 Chronika	1Chr	1	21	12	чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганятиме тебе, чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю, і Ангол Господній буде нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну Я Тому, Хто послав мене...
1 Chronika	1Chr	1	21	13	І сказав Давид до Ґада: Тяжко мені дуже! Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...
1 Chronika	1Chr	1	21	14	І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловіка!
1 Chronika	1Chr	1	21	15	І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: Забагато тепер! Попусти свою руку! А Ангол Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.
1 Chronika	1Chr	1	21	16	І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був витягнений меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та ті старші, покриті веретами, на обличчя свої...
1 Chronika	1Chr	1	21	17	І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його...
1 Chronika	1Chr	1	21	18	А Ангол Господній говорив до Ґада, сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити жертівника для Господа на току євусеянина Орнана.
1 Chronika	1Chr	1	21	19	І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.
1 Chronika	1Chr	1	21	20	І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, поховалися. А Орнан молотив пшеницю.
1 Chronika	1Chr	1	21	21	І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, і вийшов із току, і поклонився Давидові обличчям до землі.
1 Chronika	1Chr	1	21	22	І сказав Давид до Орнана: Дай же мені місце цього току, й я збудую на ньому жертівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, і буде стримана моровиця від народу.
1 Chronika	1Chr	1	21	23	І сказав Орнан до Давида: Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його. Дивися, я даю цю худобу на цілопалення, а молотарки на дрова, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!
1 Chronika	1Chr	1	21	24	І сказав цар Давид до Орнана: Ні, бо купуючи, куплю за срібло повної ваги, бо не піднесу твого в жертві для Господа, і не спалю цілопалення дармо!
1 Chronika	1Chr	1	21	25	І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень шеклів.
1 Chronika	1Chr	1	21	26	І збудував там Давид жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому огнем із небес на жертівник цілопалення.
1 Chronika	1Chr	1	21	27	І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до піхов його.
1 Chronika	1Chr	1	21	28	Того часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.
1 Chronika	1Chr	1	21	29	А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та жертівник цілопалення були того часу на пагірку в Ґів'оні.
1 Chronika	1Chr	1	21	30	Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настрашився меча Господнього Ангола.
1 Chronika	1Chr	1	22	1	І Давид сказав: Це той дім Господа Бога, і це жертівник на цілопалення для Ізраїля!
1 Chronika	1Chr	1	22	2	І сказав Давид, щоб зібрати приходьків, що були в Ізраїлевому Краї, і поставив каменярів тесати брили каміння, щоб збудувати Божого дома.
1 Chronika	1Chr	1	22	3	І заготовив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги,
1 Chronika	1Chr	1	22	4	і кедрового дерева без числа, бо сидоняни та тиряни спровадили Давидові силу кедрового дерева.
1 Chronika	1Chr	1	22	5	І сказав Давид: Мій син Соломон ще юнак та тендітний, приготую ж йому все на цей храм на збудування для Господа, щоб піднести його високо на славу та на велич для всіх країв. Приготую ж я все для нього! І Давид заготовив безліч усього перед своєю смертю.
1 Chronika	1Chr	1	22	6	І він покликав сина свого Соломона, і наказав йому збудувати храм для Господа, Бога Ізраїля.
1 Chronika	1Chr	1	22	7	І сказав Давид до Соломона: Сину мій, я мав на своєму серці вибудувати храм для Ймення Господа, Бога мого.
1 Chronika	1Chr	1	22	8	Та було про мене Господнє слово, кажучи: Безліч крови пролив ти та війни великі провадив. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на землю перед лицем Моїм!
1 Chronika	1Chr	1	22	9	Ось народиться тобі син, він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навколо, бо Соломон буде ім'я йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та тишу.
1 Chronika	1Chr	1	22	10	Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!
1 Chronika	1Chr	1	22	11	Тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою, і буде щастити тобі, і збудуєш ти дім для Господа, Бога свого, як говорив Він про тебе.
1 Chronika	1Chr	1	22	12	Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти Закон Господа, Бога свого.
1 Chronika	1Chr	1	22	13	Тоді буде щастити тобі, якщо будеш додержувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля. Будь сильний та міцний, не бійся й не страхайся!
1 Chronika	1Chr	1	22	14	І ось я в скудоті своїй заготовив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза нема ваги, бо безліч того; і дерева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси.
1 Chronika	1Chr	1	22	15	А в тебе безліч робітників для праці, теслярів і каменярів та дереворубів, та всяких здібних на всяку роботу.
1 Chronika	1Chr	1	22	16	Золоту, сріблу, і міді та залізу нема числа. Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!
1 Chronika	1Chr	1	22	17	І наказав Давид усім Ізраїлевим князям, щоб допомагали синові його Соломонові:
1 Chronika	1Chr	1	22	18	Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навколо, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, і була здобута ця земля перед лицем Господа та перед народом Його.
1 Chronika	1Chr	1	22	19	Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудованого для Господнього Ймення.
1 Chronika	1Chr	1	23	1	А коли Давид постарів і наситився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
1 Chronika	1Chr	1	23	2	І зібрав він усіх Ізраїлевих князів, і священиків та Левитів.
1 Chronika	1Chr	1	23	3	І були перелічені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми головами, за мужчинами тридцять і вісім тисяч.
1 Chronika	1Chr	1	23	4	Із них для керування над роботою Господнього дому двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів шість тисяч,
1 Chronika	1Chr	1	23	5	і чотири тисячі придверних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаряддях, які я зробив на славлення.
1 Chronika	1Chr	1	23	6	І поділив їх Давид на черги за синами Левія, для Ґершона, Кегата та Мерарі.
1 Chronika	1Chr	1	23	7	З Ґершонівців Ладан і Шім'ї.
1 Chronika	1Chr	1	23	8	Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.
1 Chronika	1Chr	1	23	9	Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони голови батьківських домів Ладана.
1 Chronika	1Chr	1	23	10	А сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, оце сини Шім'ї, четверо.
1 Chronika	1Chr	1	23	11	І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один батьківський дім при переліченні.
1 Chronika	1Chr	1	23	12	Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.
1 Chronika	1Chr	1	23	13	Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відділений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім'ям Його аж навіки.
1 Chronika	1Chr	1	23	14	А Мойсей Божий чоловік, сини його полічені до Левієвого племени.
1 Chronika	1Chr	1	23	15	Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер.
1 Chronika	1Chr	1	23	16	Сини Ґершомові: Шевуїл, голова.
1 Chronika	1Chr	1	23	17	А сини Еліезерові були: Рехавія, голова; і не було в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помножились.
1 Chronika	1Chr	1	23	18	Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.
1 Chronika	1Chr	1	23	19	Сини Хевронові: Єрійя голова, Амарія другий, Яхазіїл третій, і Єкам'ам четвертий.
1 Chronika	1Chr	1	23	20	Сини Уззіїлові: Міхал голова, а Їшшійя другий.
1 Chronika	1Chr	1	23	21	Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.
1 Chronika	1Chr	1	23	22	І помер Елеазар, і не було в нього синів, бо тільки дочки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати.
1 Chronika	1Chr	1	23	23	Сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, троє.
1 Chronika	1Chr	1	23	24	Оце сини Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегляненням їхнім, числом імен за особами їх, що чинили роботу для будови Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.
1 Chronika	1Chr	1	23	25	Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму народові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.
1 Chronika	1Chr	1	23	26	І також Левитам не треба носити скинії та всіх речей її для служби їй,
1 Chronika	1Chr	1	23	27	бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих синів від віку двадцяти літ і вище.
1 Chronika	1Chr	1	23	28	Бо їхнє становище при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подвір'ями, і над кімнатами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому,
1 Chronika	1Chr	1	23	29	і при хлібі виставнім, і при пшеничній муці на хлібну жертву та на прісні коржі, і при сковородах, і при праженні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини.
1 Chronika	1Chr	1	23	30	І щоб ставати щоранку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір.
1 Chronika	1Chr	1	23	31	І при всякому спаленні цілопалень для Господа на суботи, на молодики, і на свята в числі за правом на них, завжди перед лицем Господнім.
1 Chronika	1Chr	1	23	32	І чинили вони охорону скинії заповіту, і сторожу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.
1 Chronika	1Chr	1	24	1	А в Ааронових синів такі їхні черги: Ааронові сини: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.
1 Chronika	1Chr	1	24	2	Та повмирали Надав та Авігу за життя їхнього батька, і не мали вони синів, тому священнодіяли Елеазар та Ітамар.
1 Chronika	1Chr	1	24	3	І поділив їх Давид і Садок, з Елеазарових синів, та Ахімелех, з Ітамарових синів, за їхнім урядом в їхній службі.
1 Chronika	1Chr	1	24	4	І були знайдені Елеазарові сини численнішими, щодо голів чоловіків, від синів Ітамарових. І вони поділили їх: для Елеазарових синів голів дому батьків було шістнадцять, а для Ітамарових синів для дому батьків їх вісім.
1 Chronika	1Chr	1	24	5	І поділили їх жеребками, тих з тими, бо головними в святині та головними перед Богом були з синів Елеазарових та серед синів Ітамарових.
1 Chronika	1Chr	1	24	6	І записав їх Шемая, син Натанаїлів, писар із Левитів, перед царем, і головними, і священиком Садоком, і Ахімелехом, сином Евіятаровим, і головами дому батьків священиків та Левитів. Один батьківський дім був узятий для Елеазара, а один був узятий для Ітамара.
1 Chronika	1Chr	1	24	7	І вийшов перший жеребок для Єгояріва, другий для Єдаї,
1 Chronika	1Chr	1	24	8	третій для Харіма, четвертий для Сеоріма,
1 Chronika	1Chr	1	24	9	п'ятий для Малкійї, шостий для Мійяміна,
1 Chronika	1Chr	1	24	10	сьомий для Гаккоца, восьмий для Авійї,
1 Chronika	1Chr	1	24	11	дев'ятий для Єшуї, десятий для Шеханії,
1 Chronika	1Chr	1	24	12	одинадцятий для Ел'яшіва, дванадцятий для Якіма,
1 Chronika	1Chr	1	24	13	тринадцятий для Хуппи, чотирнадцятий для Єшев'ава,
1 Chronika	1Chr	1	24	14	п'ятнадцятий для Білґи, шістнадцятий для Іммера,
1 Chronika	1Chr	1	24	15	сімнадцятий для Хезіра, вісімнадцятий для Гаппіццеца,
1 Chronika	1Chr	1	24	16	дев'ятнадцятий для Петах'ї, двадцятий для Єхезкела,
1 Chronika	1Chr	1	24	17	двадцять і перший для Яхіна, двадцять і другий для Ґамула,
1 Chronika	1Chr	1	24	18	двадцять і третій для Делаї, двадцять і четвертий для Маазії.
1 Chronika	1Chr	1	24	19	Оце порядок їхньої служби, щоб приходити до Господнього дому за їхньою постановою через Аарона, їхнього батька, як йому наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
1 Chronika	1Chr	1	24	20	А від позосталих Левієвих синів: від Амрамових синів Шуваїл, від синів Шуваїлових Єхедія.
1 Chronika	1Chr	1	24	21	Від Рехавії, від синів Рехавії: голова Їшшійя.
1 Chronika	1Chr	1	24	22	Від Їцгарівців: Шеломот, від Шеломотових синів: Яхат.
1 Chronika	1Chr	1	24	23	А сини Хевронові: Єрійя, другий Амарія, третій Яхазіїл, четвертий Єкам'ам.
1 Chronika	1Chr	1	24	24	Сини Уззіїлові: Міха, сини Міхині: Шамір.
1 Chronika	1Chr	1	24	25	Брат Міхи Їшшійя, сини Їшшійїні Захарій.
1 Chronika	1Chr	1	24	26	Сини Мерарієві: Махлі та Муші, сини Яазійї Бено.
1 Chronika	1Chr	1	24	27	Сини Мерарієві, від Яазійї: Бено, і Шогам, і Заккур, і Іврі.
1 Chronika	1Chr	1	24	28	У Махлі: Елеазар, у нього не було синів.
1 Chronika	1Chr	1	24	29	Від Кіша, сини Кішові: Єрахмеїл.
1 Chronika	1Chr	1	24	30	А сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єрімот. Оце сини Левитів, за домом їхніх батьків.
1 Chronika	1Chr	1	24	31	І кидали жеребки і вони відповідно до братів своїх, Ааронових синів, перед царем Давидом, і Садоком, і Ахімелехом, і головами дому батьків священиків та Левитів, голови родин нарівні зо своїм меншим братом.
1 Chronika	1Chr	1	25	1	І відділив Давид та зверхники війська на службу синів Асафа, і Гемана, і Єдутуна, що провіщували на цитрах, і на арфах, і на цимбалах. А число їх, людей праці до служби, було таке:
1 Chronika	1Chr	1	25	2	від Асафових синів: Заккур, і Йосип, і Нетанія, і Асар'їла, Асафові сини, при Асафі, що пророкував при царі.
1 Chronika	1Chr	1	25	3	Від Єдутуна, Єдутунові сини: Ґедалія, і Цері, і Ісая, Хашавія, і Маттітія, шестеро при своєму батькові Єдутуні, що пророкував на цитрі на дяку та на хвалу Господеві.
1 Chronika	1Chr	1	25	4	Від Гемана, Геманові сини: Буккійя, Маттанія, Уззіїл, Шевуїл, і Єрімот, Хананія, Ханані, Еліата, Ґіддалті, і Ромамті, Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готір, Махазіот.
1 Chronika	1Chr	1	25	5	Усі ці сини Гемана, царського прозорливця в Божих словах, щоб підвищувати силу. І дав Бог Геманові чотирнадцять синів та три дочки.
1 Chronika	1Chr	1	25	6	Усі вони були при своєму батькові, на співі Господнього дому, на цимбалах, на арфах та цитрах для служби в Божому домі; при царі Асаф, Єдутун та Геман.
1 Chronika	1Chr	1	25	7	І було їхнє число з їхніми братами, вивченими співу для Господа, усіх розуміючих, двісті й вісімдесят і вісім.
1 Chronika	1Chr	1	25	8	І кинули вони жеребки, черга відповідно черзі, як малий, так і великий, учитель з учнем.
1 Chronika	1Chr	1	25	9	І вийшов перший жеребок від Асафа для Йосипа, другий Ґедалія, він і брати його та сини його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	10	Третій Заккур, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	11	Четвертий для Їцрі, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	12	П'ятий Нетанія, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	13	Шостий Буккійя, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	14	Сьомий Єсар'їла, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	15	Восьмий Ісая, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	16	Дев'ятий Маттанія, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	17	Десятий Шім'ї, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	18	Одинадцятий Азаріїл, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	19	Дванадцятий для Хашав'ї, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	20	Тринадцятий для Шуваїла, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	21	Чотирнадцятий для Маттітії, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	22	П'ятнадцятий для Єремота, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	23	Шістнадцятий для Хананії, сини його брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	24	Сімнадцятий для Йошбекаші, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	25	Вісімнадцятий для Ханані, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	26	Дев'ятнадцятий для Маллоті, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	27	Двадцятий для Елійяти, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	28	Двадцять і перший для Готіра, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	29	Двадцять і другий для Ґіддалті, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	30	Двадцять і третій для Махазіота, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	25	31	Двадцять і четвертий для Ромамті-Езера, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika	1Chr	1	26	1	Черги придверних, від Корахівців: Мешелемія, син Коре, з Асафових синів.
1 Chronika	1Chr	1	26	2	А в Мешелемії сини: первороджений Захарій, другий Єдіаїл, третій Зевадія, четвертий Ятніїл,
1 Chronika	1Chr	1	26	3	п'ятий Елам, шостий Єгоханан, сьомий Ел'єгоенай.
1 Chronika	1Chr	1	26	4	А в Овед-Едома сини: первороджений Шемая, другий Єгозавад, третій Йоах, четвертий Сахар, і п'ятий Натанаїл,
1 Chronika	1Chr	1	26	5	шостий Амміїл, сьомий Іссахар, восьмий Пеуллетай, бо поблагословив його Бог.
1 Chronika	1Chr	1	26	6	У сина його Шемаї народилися сини, що панували над домом їхнього батька, бо вони хоробрі вояки.
1 Chronika	1Chr	1	26	7	Сини Шемаї: Отні, і Рефаїл, і Овед, Елзавад; його брати, мужі хоробрі, Елігу та Шемахія.
1 Chronika	1Chr	1	26	8	Усі ці з Оведових синів; вони й сини та брати їхні кожен хоробрий муж у силі до праці, шістдесят і два для Овед-Едома.
1 Chronika	1Chr	1	26	9	А в Мешелемії було синів та братів, мужів хоробрих, вісімнадцять.
1 Chronika	1Chr	1	26	10	А в Хоси, з синів Мерарі, сини: голова Шімрі, бо хоч не був він первороджений, та батько його настановив його за голову:
1 Chronika	1Chr	1	26	11	другий Хілкійя, третій Тевалія, четвертий Захарій; усіх синів та братів у Хоси тринадцять.
1 Chronika	1Chr	1	26	12	У цих були черги придверних, за головами мужчин, черги відповідно до їхніх братів на служення в Господньому домі.
1 Chronika	1Chr	1	26	13	І кинули вони жеребки, як малий, так і великий, за домом їхніх батьків, для кожної брами.
1 Chronika	1Chr	1	26	14	І впав жеребок на схід для Шелемії. І кинули жеребки для сина його Захарія, мудрого дорадника, і вийшов жеребок його на північ,
1 Chronika	1Chr	1	26	15	для Овед-Едома, на південь, а для синів його комори.
1 Chronika	1Chr	1	26	16	Для Шуппіма та для Хоси на захід, разом із брамою Шаллехет, де підіймається битий шлях, варта навпроти варти.
1 Chronika	1Chr	1	26	17	На схід шість Левитів, на північ четверо на день, на південь четверо на день, а для комори по двоє.
1 Chronika	1Chr	1	26	18	Для Парбару на захід четверо для битого шляху, двоє для Парбару.
1 Chronika	1Chr	1	26	19	Оце черги придверних із синів Корахівців та з синів Мерарі.
1 Chronika	1Chr	1	26	20	А Левити: Ахійя був над скарбами Божого дому та до скарбів святині.
1 Chronika	1Chr	1	26	21	Сини Ладана, сини Ґершонівців, від Ладана, голови дому батьків, від Ладана Ґершонівця: Єхіїлі.
1 Chronika	1Chr	1	26	22	Сини Єхіїлі: Зетам та Йоїл, брат його, над скарбами Господнього дому.
1 Chronika	1Chr	1	26	23	Для Амрамівців, для Їцгарівців, для Хевронівців, для Аззіїлівців:
1 Chronika	1Chr	1	26	24	Шевуїл, син Ґершома, сина Мойсея, володар над скарбами.
1 Chronika	1Chr	1	26	25	А брати його від Еліезера: його син Рехавія, і його син Ісая, і його син Йорам, і його син Зіхрі, і його син Шеломіт.
1 Chronika	1Chr	1	26	26	Цей Шеломіт та брати його були над усіма скарбами святині, які посвятив цар Давид та голови дому батьків, і тисячники, і сотники та зверхники війська,
1 Chronika	1Chr	1	26	27	з воєн та зо здобичі вони присвячували на підтримання Господнього дому,
1 Chronika	1Chr	1	26	28	і все, що посвятив прозорливець Самуїл, і Саул, син Кішів, і Авнер, син Нерів, і Йоав, син Церуїн, усе посвячене було в руці Шеломіта та братів його.
1 Chronika	1Chr	1	26	29	Від Їцгарівців: Кенанія та сини його на зовнішню роботу над Ізраїлем, на писарів та на суддів.
1 Chronika	1Chr	1	26	30	Від Хевронівців: Хашавія та брати його, мужі хоробрі, тисяча й сім сотень, над переглядом Ізраїля з другого боку Йордану на захід, для всякої Господньої праці та для роботи царської.
1 Chronika	1Chr	1	26	31	Від Хевронівців: Єрійя голова для Хевронівця, для його нащадків, за домом батьків. У сороковому році Давидового царювання вони були досліджені, і серед них знайдено хоробрих мужів в гілеадському Язері.
1 Chronika	1Chr	1	26	32	А брати його мужі хоробрі, дві тисячі й сім сотень, голови дому батьків. І цар Давид настановив їх над Рувимівцями і над Ґадівцями та над половиною племени Манасіїного для всякої Божої справи та справи царської.
1 Chronika	1Chr	1	27	1	А Ізраїлеві сини, за їхнім числом, голови батьківських родів і тисячники, і сотники та їхні урядники служили цареві щодо всякої справи відділів, що приходив та відходив місяць у місяць для всіх місяців року; один відділ мав двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	2	Над першим відділом, на перший місяць Яшов'ам, син Завдіїлів, а на відділ його двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	3	Він був з Перецових синів, голова всіх військових зверхників на перший місяць.
1 Chronika	1Chr	1	27	4	А над відділом другого місяця Ахохівець Додай, а володар його відділу Міклот; а на його відділ ішло двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	5	Третій зверхник війська на третій місяць священик Беная, голова, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	6	Цей Беная лицар із тридцяти й над тридцятьма; а над його відділом був син його Аммізавад.
1 Chronika	1Chr	1	27	7	Четвертий на місяць четвертий Асаїл, брат Йоавів, а по ньому син його Зевадія; а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	8	П'ятий на місяць п'ятий зверхник ізрах'янин Шамут, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	9	Шостий на місяць шостий Іра, син текоянина Іккеша, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	10	Сьомий на місяць сьомий пелонянин Хелец з Єфремових синів, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	11	Восьмий на місяць восьмий хушанин Сіббехай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	12	Дев'ятий на місяць дев'ятий анатонянин Авіезер з Веніяминівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	13	Десятий на місяць десятий нетоф'янин Магарай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	14	Одинадцятий на одинадцятий місяць пір'атонянин Беная з Єфремових синів, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	15	Дванадцятий на дванадцятий місяць нетоф'янин Хелдай з Отніїла, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika	1Chr	1	27	16	А над Ізраїлевими племенами були: для Рувимівців володар Еліезер, син Зіхрі; для Симеонівців Шефатія, син Маахи.
1 Chronika	1Chr	1	27	17	Для Левія Хашавія, син Кемуїла, для Аарона Садок.
1 Chronika	1Chr	1	27	18	Для Юди Елігу, з Давидових братів, для Іссахара Омрі, син Михаїлів.
1 Chronika	1Chr	1	27	19	Для Завулона Їшмая, син Овадії, для Нефталима Єрімот син Азріїлів.
1 Chronika	1Chr	1	27	20	Для Єфремових синів Осія, син Азазії, для половини Манасіїного племени Йоїл, син Педаї.
1 Chronika	1Chr	1	27	21	Для половини Манасії в Ґілеаді Їддо, син Захарія, для Веніямина Яасіїл, син Авнерів.
1 Chronika	1Chr	1	27	22	Для Дана Азаріїл, син Єрохамів. Оце зверхники Ізраїлевих племен.
1 Chronika	1Chr	1	27	23	А Давид не перелічив їхнього числа від віку двадцяти літ і нижче, бо Господь сказав був, що розмножить Ізраїля, як зорі небесні.
1 Chronika	1Chr	1	27	24	Йоав, син Церуїн, зачав був лічити, та не скінчив. І був за те гнів на Ізраїля, і не ввійшло те число в число хроніки царя Давида.
1 Chronika	1Chr	1	27	25	А над скарбами царськими Азмавет, Адіїлів син, а над скарбами на полі, у містах, і в селах та в баштах Єгонатан, син Уззійї.
1 Chronika	1Chr	1	27	26	А над тими, що робили польову роботу, для праці, на землі Езрі, син Келувів.
1 Chronika	1Chr	1	27	27	А над виноградниками рам'янин Шім'ї, а над тим, що в виноградниках для запасів вина шефам'янин Завді.
1 Chronika	1Chr	1	27	28	А над оливками та над сикоморами, що в Шефелі, ґедерянин Баал-Ханан; а над скарбами оливи Йоаш.
1 Chronika	1Chr	1	27	29	А над великою худобою, що пасеться в Шароні, шаронянин Шітрай, а над великою худобою в долинах Шафат, син Адлаїв.
1 Chronika	1Chr	1	27	30	А над верблюдами їзмаїльтянин Овіл, а над ослицями меронотянин Єхдея.
1 Chronika	1Chr	1	27	31	А над дрібною худобою гаґрянин Язіз. Усі оці зверхники маєтку, що мав цар Давид.
1 Chronika	1Chr	1	27	32	А Йонатан, Давидів дядько, був радник, він чоловік розумний та писар. А Єхіїл, син Нахмоніїв, був із царськими синами.
1 Chronika	1Chr	1	27	33	А Ахітофель радник цареві, а арк'янин Хушай приятель царів.
1 Chronika	1Chr	1	27	34	А по Ахітофелю Єгояда, син Бенаї, та Евіятар, а зверхник царського війська Йоав.
1 Chronika	1Chr	1	28	1	І зібрав Давид усіх Ізраїлевих князів, зверхників племен, і зверхників відділів, що служать цареві, і тисячників, і сотників, і зверхників усякого маєтку та добутку царя та синів його разом з евнухами та лицарями, та всякого хороброго вояка до Єрусалиму.
1 Chronika	1Chr	1	28	2	І встав цар Давид на ноги свої та й сказав: Послухайте мене, брати мої та народе мій! Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту та на підніжок ніг нашого Бога, й я приготовив потрібне на збудування.
1 Chronika	1Chr	1	28	3	А Бог сказав мені: Ти не збудуєш храма для Мого Ймення, бо ти муж воєн і кров проливав.
1 Chronika	1Chr	1	28	4	Та вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому дім батька мого, а серед синів мого батька мене уподобав Собі, щоб настановити царем над усім Ізраїлем.
1 Chronika	1Chr	1	28	5	А зо всіх моїх синів, бо багатьох синів дав мені Господь то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем.
1 Chronika	1Chr	1	28	6	І Він сказав мені: Соломон, син твій, він збудує храма Мого та двори Мої, бо його Я вибрав Собі за сина, а Я буду йому за Отця.
1 Chronika	1Chr	1	28	7	І міцно поставлю Я царство його аж навіки, якщо він буде сильний, щоб виконувати заповіді Мої та постанови Мої, як цього дня.
1 Chronika	1Chr	1	28	8	А тепер на очах усього Ізраїля, Господнього збору, та в ушах нашого Бога говорю вам: Додержуйте й досліджуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб ви посіли цей добрий Край і віддали його в спадщину по собі синам вашим аж навіки.
1 Chronika	1Chr	1	28	9	А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.
1 Chronika	1Chr	1	28	10	Тепер дивися, що Господь вибрав тебе збудувати дім на святиню. Будь міцний та роби!
1 Chronika	1Chr	1	28	11	І Давид дав своєму синові Соломонові взори Господнього дому: притвору, і домів його, і скарбниць його, і горниць його, і кімнат його внутрішніх, і дому для ковчегу,
1 Chronika	1Chr	1	28	12	і взір усього, що було в дусі його для подвір'я Господнього дому, і для всіх кімнат навколо, для скарбів Божого дому та для скарбів святині,
1 Chronika	1Chr	1	28	13	і для відділів священиків та Левитів, і для всякої праці служби Господнього дому, і для всяких речей для служби Господнього дому.
1 Chronika	1Chr	1	28	14	І дав він золота вагою для золота, для всіх речей кожної служби; і срібла для всіх срібних речей вагою, для всіх речей кожної служби;
1 Chronika	1Chr	1	28	15	і вагу для золотих свічників та золотих їхніх лямпадок, вагою кожного свічника та лямпадок його, і для срібних свічників, вагою для свічника та лямпадок його, за роботою кожного свічника.
1 Chronika	1Chr	1	28	16	І дав золота вагою для столів хлібів показних, для кожного столу і срібла для срібних столів,
1 Chronika	1Chr	1	28	17	і видельця, і кропильниці, і чарки чисте золото, і для золотих келіхів вагою для кожного келіха, і для келіхів срібних, вагою для кожного келіха.
1 Chronika	1Chr	1	28	18	А для кадильного жертівника дав очищеного золота вагою, і на подобу воза, для золотих херувимів, що простягають крила свої й покривають над ковчегом Господнього заповіту.
1 Chronika	1Chr	1	28	19	Усе це він зрозумів із письма з Господньої руки, що була над ним, усі роботи взору.
1 Chronika	1Chr	1	28	20	І сказав Давид до сина свого Соломона: Будь сильний і будь відважний, і роби, не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою, Він не покине тебе й не позоставить тебе аж до закінчення всієї праці роботи Господнього дому...
1 Chronika	1Chr	1	28	21	А оце черги священиків та Левитів для всякої служби Божого дому. І будуть з тобою в усякій праці ревні люди, здібні на всяку службу, а начальники та ввесь народ, на всі накази твої.
1 Chronika	1Chr	1	29	1	І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.
1 Chronika	1Chr	1	29	2	А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев'яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.
1 Chronika	1Chr	1	29	3	І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
1 Chronika	1Chr	1	29	4	три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;
1 Chronika	1Chr	1	29	5	на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?
1 Chronika	1Chr	1	29	6	І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
1 Chronika	1Chr	1	29	7	І дали вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
1 Chronika	1Chr	1	29	8	А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
1 Chronika	1Chr	1	29	9	І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
1 Chronika	1Chr	1	29	10	І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
1 Chronika	1Chr	1	29	11	Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!
1 Chronika	1Chr	1	29	12	І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.
1 Chronika	1Chr	1	29	13	А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.
1 Chronika	1Chr	1	29	14	І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.
1 Chronika	1Chr	1	29	15	Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!
1 Chronika	1Chr	1	29	16	Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!
1 Chronika	1Chr	1	29	17	І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.
1 Chronika	1Chr	1	29	18	Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!
1 Chronika	1Chr	1	29	19	А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!
1 Chronika	1Chr	1	29	20	І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!
1 Chronika	1Chr	1	29	21	І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.
1 Chronika	1Chr	1	29	22	І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.
1 Chronika	1Chr	1	29	23	І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.
1 Chronika	1Chr	1	29	24	І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.
1 Chronika	1Chr	1	29	25	І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.
1 Chronika	1Chr	1	29	26	І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.
1 Chronika	1Chr	1	29	27	А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
1 Chronika	1Chr	1	29	28	І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.
1 Chronika	1Chr	1	29	29	А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,
1 Chronika	1Chr	1	29	30	разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.
2 Chronika	2Chr	1	1	1	І зміцнився Соломон, син Давидів, над царством своїм, а Господь, Бог його, був із ним та високо звеличив його.
2 Chronika	2Chr	1	1	2	І сказав Соломон до всього Ізраїля, до тисячників та сотників, і до суддів, і до всіх начальників, до всього Ізраїля, до голів батьківських родів.
2 Chronika	2Chr	1	1	3	І пішли Соломон та ввесь збір із ним до пагірка, що в Ґів'оні, бо там була скинія Божого заповіту, яку зробив Мойсей, раб Господній, у пустині.
2 Chronika	2Chr	1	1	4	Але Божого ковчега Давид переніс із Кір'ят-Єаріму туди, де приготовив йому місце Давид, бо він поставив йому скинію в Єрусалимі.
2 Chronika	2Chr	1	1	5	А мідяного жертівника, що зробив був Веселіїл, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.
2 Chronika	2Chr	1	1	6	І зійшов Соломон туди перед Господнє лице на мідяний жертівник, що належав до скинії заповіту, і приніс на ньому тисячу цілопалень.
2 Chronika	2Chr	1	1	7	Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому: Зажадай, чого дати тобі!
2 Chronika	2Chr	1	1	8	І сказав Соломон до Бога: Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість нього.
2 Chronika	2Chr	1	1	9	Тепер, Господи, Боже, нехай буде виповнене слово Твоє до батька мого Давида, бо Ти настановив мене царем над народом численним, як порох землі.
2 Chronika	2Chr	1	1	10	Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ?
2 Chronika	2Chr	1	1	11	І сказав Бог до Соломона: За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрости та знання, щоб судити народ Мій, над яким Я настановив тебе царем,
2 Chronika	2Chr	1	1	12	то дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою, і по тобі не буде таких!
2 Chronika	2Chr	1	1	13	І прийшов Соломон із пагірка, що в Ґів'оні, до Єрусалиму, від скинії заповіту, і зацарював над Ізраїлем.
2 Chronika	2Chr	1	1	14	І зібрав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.
2 Chronika	2Chr	1	1	15	І цар зібрав в Єрусалимі срібла та золота, мов каміння, а кедрів зібрав, щодо численности, як сикомор, що в Шефелі.
2 Chronika	2Chr	1	1	16	А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці купували їх з Кеве.
2 Chronika	2Chr	1	1	17	І ходили вони, і вивозили з Єгипту колесницю за шість сотень срібла, а коня за сотню й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царів сирійських.
2 Chronika	2Chr	1	2	1	(1-18) І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царський для себе.
2 Chronika	2Chr	1	2	2	(2-1) І відлічив Соломон сімдесят тисяч чоловіка носіїв та вісімдесят тисяч чоловіка каменотесів у горах, а керівників над ними три тисячі й шість сотень.
2 Chronika	2Chr	1	2	3	(2-2) І послав Соломон до Хірама, царя тирського, говорячи: Як зробив ти з батьком моїм Давидом, і послав був йому кедри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені.
2 Chronika	2Chr	1	2	4	(2-3) Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому, щоб кадити перед Його лицем запашне кадило, і для постійного покладення хліба та для цілопалення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!
2 Chronika	2Chr	1	2	5	(2-4) А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!
2 Chronika	2Chr	1	2	6	(2-5) А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на кадіння перед лицем Його!
2 Chronika	2Chr	1	2	7	(2-6) А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пурпурі, і в червені, і в блакиті, і що вміє вирізувати різьби, разом із тими мистцями, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких приготовив батько мій Давид.
2 Chronika	2Chr	1	2	8	(2-7) І пошли мені з Ливану дерева кедрового, кипарисового та сандалового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дерева ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,
2 Chronika	2Chr	1	2	9	(2-8) щоб наготовити мені безліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!
2 Chronika	2Chr	1	2	10	(2-9) А ось дереворубам, що стинають дерева, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч корів, та ячменю двадцять тисяч корів, і вина двадцять тисяч батів, і оливи двадцять тисяч батів.
2 Chronika	2Chr	1	2	11	(2-10) І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя.
2 Chronika	2Chr	1	2	12	(2-11) І сказав Хірам: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання, що збудує дім Господній та дім царський для себе!
2 Chronika	2Chr	1	2	13	(2-12) А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання, Хурам-Аві,
2 Chronika	2Chr	1	2	14	(2-13) сина жінки з Данових дочок, а батько його тирянин, що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в деревах, у пурпурі й у блакиті, і в віссоні, і в червені, і різати всяку різьбу, і виконувати всяку думку, що буде дана йому з мистцями твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.
2 Chronika	2Chr	1	2	15	(2-14) А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.
2 Chronika	2Chr	1	2	16	(2-15) А ми нарубаємо дерев із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плотами морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	2	17	(2-16) І перелічив Соломон усіх людей приходьків, що в Ізраїлевому Краї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було знайдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.
2 Chronika	2Chr	1	2	18	(2-17) І він зробив із них сімдесят тисяч носіїв та вісімдесят тисяч каменотесів у горах, та тридцять тисяч і шість сотень керівників, що спонукували той народ до праці.
2 Chronika	2Chr	1	3	1	І зачав Соломон будувати Господній дім в Єрусалимі на горі Морійя, що вказана була батькові його Давидові, на місці, яке приготовив Давид на тоці євусеянина Орнана.
2 Chronika	2Chr	1	3	2	І зачав він будувати другого місяця, другого дня, четвертого року свого царювання.
2 Chronika	2Chr	1	3	3	А це основа будови Божого дому: довжина шістдесят ліктів старою мірою, а ширина двадцять ліктів.
2 Chronika	2Chr	1	3	4	А притвор, щодо довжини, був за шириною храму, двадцять ліктів, а вишина сто й двадцять. І покрив він його зсередини чистим золотом.
2 Chronika	2Chr	1	3	5	А великий храм він покрив кипарисовим деревом, і покрив його добрим золотом, і наробив на ньому пальм та ланцюгів.
2 Chronika	2Chr	1	3	6	І покрив він той храм дорогим каменем на оздобу, а золото золото було з Парваїму.
2 Chronika	2Chr	1	3	7	І покрив він золотом храм, балки, пороги, і стіни його та його двері, а на стінах повирізував херувимів.
2 Chronika	2Chr	1	3	8	І зробив дім Святого Святих: довжина його за шириною храму двадцять ліктів, і ширина його двадцять ліктів. І покрив він його добрим золотом, на таланти шість сотень.
2 Chronika	2Chr	1	3	9	А вага цвяхів на шеклі золота п'ятдесят; і горниці покрив золотом.
2 Chronika	2Chr	1	3	10	І зробив він у домі Святого Святих двох херувимів різьб'яною роботою, і покрив їх золотом.
2 Chronika	2Chr	1	3	11	А крила херувимів: довжина їх двадцять ліктів, крило одного на п'ять ліктів, дотикалося стіни храму, а крило інше п'ять ліктів, дотикалося крила другого херувима.
2 Chronika	2Chr	1	3	12	А крило другого херувима п'ять ліктів, дотикалося стіни храму, а крило інше п'ять ліктів, прилягало до крила іншого херувима.
2 Chronika	2Chr	1	3	13	Розтягнені крила цих херувимів двадцять ліктів; і вони стояли на ногах своїх, а їхні обличчя до храму.
2 Chronika	2Chr	1	3	14	І зробив він завісу, блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і наробив на ній херувимів.
2 Chronika	2Chr	1	3	15	І зробив він перед храмом два стовпи, тридцять і п'ять ліктів завдовжки, а маковиці, що на верху його, п'ять ліктів.
2 Chronika	2Chr	1	3	16	І поробив ланцюги, як у девірі, і дав їх на верхи тих стовпів. І зробив сотню гранатових яблук, і дав на ланцюги.
2 Chronika	2Chr	1	3	17	І поставив стовпи перед храмом, один з правиці, а один з лівиці. І назвав ім'я правому: Яхін, а ім'я лівому Боаз.
2 Chronika	2Chr	1	4	1	І зробив мідяного жертівника, двадцять ліктів довжина йому і двадцять ліктів ширина йому, і десять ліктів височина йому.
2 Chronika	2Chr	1	4	2	І зробив він лите море, десять на міру ліктем від краю його до краю його, навколо круглясте, і п'ять на міру ліктем височина йому. А шнур тридцять на міру ліктем оточував його навколо.
2 Chronika	2Chr	1	4	3	А під ним постать волів, що зо всіх сторін оточують його, на десять ліктів на міру ліктем оточують море навколо; два ряди волів відлиті при відливанні його.
2 Chronika	2Chr	1	4	4	Воно стояло на дванадцятьох волах, три обернені на північ, і три обернені на захід, і три обернені на південь, і три обернені на схід. А море на них зверху, а всі зади їх до нутра.
2 Chronika	2Chr	1	4	5	А грубина його долоня, а край його як робота краю келіха, квітки лілеї. Містило воно три тисячі батів.
2 Chronika	2Chr	1	4	6	І зробив десять умивальниць, і поставив п'ять з правиці, а п'ять з лівиці, щоб мити в них, приготовлене на цілопалення полощуть у них, а море для священиків, щоб митися в ньому.
2 Chronika	2Chr	1	4	7	І зробив десять золотих свічників, як належалося, і поставив їх у храмі п'ять з правиці, а п'ять з лівиці.
2 Chronika	2Chr	1	4	8	І зробив десять столів, і поставив у храмі, п'ять з правиці, а п'ять з лівиці. І зробив сто золотих кропильниць.
2 Chronika	2Chr	1	4	9	І зробив священиче подвір'я та подвір'я велике, і двері до подвір'я, і їхні двері покрив міддю.
2 Chronika	2Chr	1	4	10	А море поставив з правого боку на південний схід.
2 Chronika	2Chr	1	4	11	І поробив Хурам горнята, і лопатки, і кропильниці. І покінчив Хурам робити працю, яку зробив для царя Соломона в Божому домі:
2 Chronika	2Chr	1	4	12	два стовпи, і кулі, і дві маковиці на верху тих стовпів, і дві мережки на покриття обидвох куль маковиць, що на верхах стовпів,
2 Chronika	2Chr	1	4	13	і чотири сотні гранатових яблук для обох мережок, два ряди гранатових яблук для однієї мережки, щоб покрити обидві кулі маковиць, що на переді тих стовпів.
2 Chronika	2Chr	1	4	14	І поробив підстави, і поробив умивальниці на тих підставах,
2 Chronika	2Chr	1	4	15	одне море, і дванадцять волів під ним,
2 Chronika	2Chr	1	4	16	і горнята, і лопатки, і видельця, і всі їхні речі поробив Хурам-Авів цареві Соломонові для Господнього дому з виполіруваної міді.
2 Chronika	2Chr	1	4	17	На Йорданській рівнині повідливав їх цар у глинистій землі між Суккотом та між Цередою.
2 Chronika	2Chr	1	4	18	І наробив Соломон усіх цих речей дуже багато, бо не досліджена була вага міді.
2 Chronika	2Chr	1	4	19	І поробив Соломон усі речі, що в Божому домі, та золотого жертівника й столи, а на них хліб показний,
2 Chronika	2Chr	1	4	20	і свічники, і їхні лямпадки, щоб запалювати їх за постановою перед девіром, зо щирого золота.
2 Chronika	2Chr	1	4	21	А квітки, і лямпадки, і щипчики із золота, з досконалого золота.
2 Chronika	2Chr	1	4	22	А ножиці, і кропильниці, і ложки, і кадильниці зо щирого золота; а вхід до дому, його внутрішні двері до Святого Святих та двері дому до храму із золота.
2 Chronika	2Chr	1	5	1	І була закінчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида, і срібло, і золото, і всі ці речі дав до скарбниці Божого дому.
2 Chronika	2Chr	1	5	2	Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старших, і всіх голів племен, начальників батьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.
2 Chronika	2Chr	1	5	3	І були зібрані до царя всі ізраїльтяни в свято, воно сьомого місяця.
2 Chronika	2Chr	1	5	4	І поприходили всі Ізраїлеві старші, і Левити понесли ковчега.
2 Chronika	2Chr	1	5	5	І понесли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, несли їх священики та Левити.
2 Chronika	2Chr	1	5	6	А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многоту не була ані записувана, ані лічена!
2 Chronika	2Chr	1	5	7	І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під крила херувимів.
2 Chronika	2Chr	1	5	8	А херувими простягали крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.
2 Chronika	2Chr	1	5	9	А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з ковчегу, що перед девіром, а назовні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
2 Chronika	2Chr	1	5	10	У ковчезі не було нічого, тільки дві таблиці, що поклав Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.
2 Chronika	2Chr	1	5	11	І сталося, як священики виходили із святині, а всі священики, що були там, освятилися, без додержання черг,
2 Chronika	2Chr	1	5	12	а Левити співаки, усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, убрані в віссон, з цимбалами, із арфами та з цитрами, стояли на схід від жертівника, а з ними сто й двадцять священиків, що сурмили на сурмах,
2 Chronika	2Chr	1	5	13	і було воно для сурмачів та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу та дяку Господеві, і як загримів голос на сурмах, і на цимбалах, і на музичних знаряддях, і як хвалили Господа: Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! то дім, дім Господній наповнився хмарою!...
2 Chronika	2Chr	1	5	14	І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий!...
2 Chronika	2Chr	1	6	1	Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.
2 Chronika	2Chr	1	6	2	А я збудував храм оселі Твоєї, і місце Твого пробування навіки!
2 Chronika	2Chr	1	6	3	І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
2 Chronika	2Chr	1	6	4	А він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми виконав, кажучи:
2 Chronika	2Chr	1	6	5	Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського краю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Імени там. І не вибрав Я нікого, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.
2 Chronika	2Chr	1	6	6	Та вибрав Я Єрусалим на пробування Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.
2 Chronika	2Chr	1	6	7	І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
2 Chronika	2Chr	1	6	8	Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.
2 Chronika	2Chr	1	6	9	Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей храм для Ймення Мого!
2 Chronika	2Chr	1	6	10	І сповнив Господь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
2 Chronika	2Chr	1	6	11	І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими синами.
2 Chronika	2Chr	1	6	12	І став він перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки.
2 Chronika	2Chr	1	6	13	А Соломон зробив був мідяне стояло, і поставив його на середину подвір'я, п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,
2 Chronika	2Chr	1	6	14	та й сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.
2 Chronika	2Chr	1	6	15	Ти сповнив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виповнив, як цього дня.
2 Chronika	2Chr	1	6	16	А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, сповни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведеться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть додержувати своїх доріг, щоб ходити в Законі Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.
2 Chronika	2Chr	1	6	17	А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.
2 Chronika	2Chr	1	6	18	Бо чи ж справді Бог сидить з людиною на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм цей, що я збудував?
2 Chronika	2Chr	1	6	19	І Ти звернешся до молитви Свого раба та до його благання, Господи, Боже мій, щоб почути поклик та молитву, якою раб Твій молиться перед лицем Твоїм,
2 Chronika	2Chr	1	6	20	щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладеш Ім'я Своє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці.
2 Chronika	2Chr	1	6	21	І Ти будеш прислухатися до благань Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробування, із небес і почуєш, і пробачиш.
2 Chronika	2Chr	1	6	22	Якщо згрішить людина про ти свого ближнього, і буде примушена принести клятву, щоб присягнути, і клятва прийде перед Твоїм жертівником у цьому храмі,
2 Chronika	2Chr	1	6	23	то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, обвинуватиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, й усправедливиш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.
2 Chronika	2Chr	1	6	24	А якщо Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони звернуться, і будуть хвалити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,
2 Chronika	2Chr	1	6	25	то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!
2 Chronika	2Chr	1	6	26	Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і з гріха свого навернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,
2 Chronika	2Chr	1	6	27	то Ти почуєш на небесах, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину!
2 Chronika	2Chr	1	6	28	Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його вороги гнобитимуть його в Краї міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,
2 Chronika	2Chr	1	6	29	усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен буде знати поразу свою та горе своє, і простягне руки свої до цього храму,
2 Chronika	2Chr	1	6	30	то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце людських синів,
2 Chronika	2Chr	1	6	31	щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим!
2 Chronika	2Chr	1	6	32	Також і чужинця, який не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого великого, і руки Твоєї Сильної та рамена Твого витягненого, і прийде, і помолиться в цьому храмі,
2 Chronika	2Chr	1	6	33	то Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'я Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!
2 Chronika	2Chr	1	6	34	Коли народ Твій вийде на війну на своїх ворогів, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
2 Chronika	2Chr	1	6	35	то почуєш Ти з небес їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!
2 Chronika	2Chr	1	6	36	Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і даси їх ворогові, а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького,
2 Chronika	2Chr	1	6	37	і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті до неволі, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,
2 Chronika	2Chr	1	6	38	і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю своєї неволі, куди їх поневолили, і помоляться в напрямі до свого Краю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
2 Chronika	2Chr	1	6	39	то Ти почуєш із небес, із постійного місця пробування Свого, їхню молитву та їхні благання, і вчиниш їм суд, і простиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі!
2 Chronika	2Chr	1	6	40	Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наставлені на слухання молитви цього місця!
2 Chronika	2Chr	1	6	41	А тепер, Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочинок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а побожні Твої хай добром веселяться!
2 Chronika	2Chr	1	6	42	Господи Боже, не відвертай лиця від Свого помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!
2 Chronika	2Chr	1	7	1	А коли Соломон закінчив молитися, то зійшов огонь із небес, поїв цілопалення та жертви, а слава Господня наповнила храм той!
2 Chronika	2Chr	1	7	2	І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня наповнила дім Господній!
2 Chronika	2Chr	1	7	3	А всі Ізраїлеві сини бачили, як сходив огонь та Господня слава на храм той, і вони попадали обличчям до землі на підлогу з камінних плит, і вклонилися до землі, і дякували Господеві: Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Chronika	2Chr	1	7	4	А цар та ввесь народ приносили жертву перед Господнім лицем.
2 Chronika	2Chr	1	7	5	І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали обряд освячення Божого дому цар та ввесь народ.
2 Chronika	2Chr	1	7	6	А священики стояли на вартах своїх, а Левити зо знаряддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господеві, Бо навіки Його милосердя, коли Давид хвалив ними; і священики сурмили навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв...
2 Chronika	2Chr	1	7	7	І посвятив Соломон середину подвір'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопалення та лій мирних жертв, бо мідяний жертівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопалення й хлібної жертви та лою.
2 Chronika	2Chr	1	7	8	І справив Соломон того часу те свято на сім день, а ввесь Ізраїль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку.
2 Chronika	2Chr	1	7	9	А восьмого дня справили віддання свята, бо обряд освячення жертівника справляли сім день, і свято сім день.
2 Chronika	2Chr	1	7	10	А дня двадцятого й третього сьомого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.
2 Chronika	2Chr	1	7	11	І закінчив Соломон дім Господній та дім царський, та все, що приходило Соломонові на серце, щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму, пощастило йому.
2 Chronika	2Chr	1	7	12	І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: Вислухав Я молитви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.
2 Chronika	2Chr	1	7	13	Якщо Я замкну небеса, і не буде дощу, і якщо накажу сарані поїсти землю, і якщо нашлю моровицю на народ Мій,
2 Chronika	2Chr	1	7	14	і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!
2 Chronika	2Chr	1	7	15	Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наставлені на слухання молитви цього місця.
2 Chronika	2Chr	1	7	16	І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє будуть там по всі дні.
2 Chronika	2Chr	1	7	17	А тепер, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, щоб зробити все, що наказав Я тобі, і якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та прав Моїх,
2 Chronika	2Chr	1	7	18	то поставлю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе переводу нікому з пануючих в Ізраїлі!
2 Chronika	2Chr	1	7	19	А якщо ви відвернетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,
2 Chronika	2Chr	1	7	20	то Я повириваю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за приповістку та за посміховище серед усіх народів!
2 Chronika	2Chr	1	7	21	А храм цей, що був найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та й скаже: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...
2 Chronika	2Chr	1	7	22	І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Він навів на них усе оце лихо!...
2 Chronika	2Chr	1	8	1	І сталося по двадцятьох роках, коли Соломон будував дім Господній та свій дім,
2 Chronika	2Chr	1	8	2	то міста, які дав Хурам Соломонові, Соломон розбудував їх, і осадив там Ізраїлевих синів.
2 Chronika	2Chr	1	8	3	І пішов Соломон до Хават-Цови, і переміг її.
2 Chronika	2Chr	1	8	4	І збудував він Тадмора в пустині, та всі міста для запасів, що побудував у Хаматі.
2 Chronika	2Chr	1	8	5	І побудував він Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній, твердинні міста, мури, двері та засуви,
2 Chronika	2Chr	1	8	6	і Баалат, і всі міста для запасів, що були в Соломона, і всі міста для колесниць, і міста для верхівців, і всяке пожадання Соломона, що жадав він збудувати в Єрусалимі й на Ливані, та в усьому Краї його панування.
2 Chronika	2Chr	1	8	7	Увесь народ, позосталий з хіттеян, і з амореян, і з періззеян, і з хіввеян, і з євусеян, що вони не з Ізраїля,
2 Chronika	2Chr	1	8	8	з їхніх синів, що зосталися по них у Краї, що їх не повигублювали Ізраїлеві сини, то їх Соломон узяв на данину, і це позосталося аж до цього дня.
2 Chronika	2Chr	1	8	9	А Ізраїлевих синів Соломон не робив рабами для своєї праці, але вони були військові, і зверхники сторожі його, і зверхники колесниць його та його верхівців.
2 Chronika	2Chr	1	8	10	І оце вони були зверхники-намісники царя Соломона, двісті і п'ятдесят, що панували над народом.
2 Chronika	2Chr	1	8	11	А фараонову дочку перевів Соломон із Давидового Міста до дому, що збудував для неї, як сказав: Не буде сидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевого царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього.
2 Chronika	2Chr	1	8	12	Тоді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертівнику, якого він збудував перед притвором,
2 Chronika	2Chr	1	8	13	щоб за потребою кожного дня приносити жертву за Мойсеєвим наказом, на суботи, і на молодики, і на свята три рази в році: в свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок.
2 Chronika	2Chr	1	8	14	І поставив він, за розпорядком Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу, і Левитів на їхніх вартах на хвалу та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня, і придверних в їхніх чергах для кожної брами, бо такий був наказ Давида, Божого чоловіка.
2 Chronika	2Chr	1	8	15	І не відступали вони від наказів царя про священиків та Левитів, щодо всякої речі й щодо скарбів.
2 Chronika	2Chr	1	8	16	І була зроблена вся Соломонова праця аж до цього дня, від заложення Господнього дому й аж до закінчення його, коли був закінчений дім Господній.
2 Chronika	2Chr	1	8	17	Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над морським берегом в едомському краї.
2 Chronika	2Chr	1	8	18	І прислав йому Хурам через своїх рабів кораблі та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й п'ятдесят талантів золота, і привезли до царя Соломона.
2 Chronika	2Chr	1	9	1	А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.
2 Chronika	2Chr	1	9	2	І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.
2 Chronika	2Chr	1	9	3	І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,
2 Chronika	2Chr	1	9	4	і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!
2 Chronika	2Chr	1	9	5	І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.
2 Chronika	2Chr	1	9	6	І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!
2 Chronika	2Chr	1	9	7	Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!
2 Chronika	2Chr	1	9	8	Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!
2 Chronika	2Chr	1	9	9	І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!
2 Chronika	2Chr	1	9	10	І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.
2 Chronika	2Chr	1	9	11	І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!
2 Chronika	2Chr	1	9	12	А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.
2 Chronika	2Chr	1	9	13	І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень і шістдесят і шість талантів золота,
2 Chronika	2Chr	1	9	14	окрім того, що приходило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові.
2 Chronika	2Chr	1	9	15	І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,
2 Chronika	2Chr	1	9	16	та три сотні щитів менших із кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
2 Chronika	2Chr	1	9	17	І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його чистим золотом.
2 Chronika	2Chr	1	9	18	У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.
2 Chronika	2Chr	1	9	19	І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!
2 Chronika	2Chr	1	9	20	І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
2 Chronika	2Chr	1	9	21	Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.
2 Chronika	2Chr	1	9	22	І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
2 Chronika	2Chr	1	9	23	І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.
2 Chronika	2Chr	1	9	24	І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.
2 Chronika	2Chr	1	9	25	І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.
2 Chronika	2Chr	1	9	26	І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетської границі.
2 Chronika	2Chr	1	9	27	І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!
2 Chronika	2Chr	1	9	28	А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.
2 Chronika	2Chr	1	9	29	А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама, Неватового сина.
2 Chronika	2Chr	1	9	30	І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.
2 Chronika	2Chr	1	9	31	І спочив Соломон за своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.
2 Chronika	2Chr	1	10	1	І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.
2 Chronika	2Chr	1	10	2	І сталося, як почув це Єровоам, Неватів син, він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, то вернувся Єровоам з Єгипту.
2 Chronika	2Chr	1	10	3	І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:
2 Chronika	2Chr	1	10	4	Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.
2 Chronika	2Chr	1	10	5	А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.
2 Chronika	2Chr	1	10	6	І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?
2 Chronika	2Chr	1	10	7	І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і зробиш за волею їх, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.
2 Chronika	2Chr	1	10	8	Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.
2 Chronika	2Chr	1	10	9	І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав був на нас.
2 Chronika	2Chr	1	10	10	І говорили з ним ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!
2 Chronika	2Chr	1	10	11	А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я добавлю до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я битиму скорпіонами...
2 Chronika	2Chr	1	10	12	І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.
2 Chronika	2Chr	1	10	13	І цар жорстоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старших,
2 Chronika	2Chr	1	10	14	і говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я скорпіонами!...
2 Chronika	2Chr	1	10	15	І не послухався цар народу, бо це спричинене було від Бога, щоб справдити Господеві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.
2 Chronika	2Chr	1	10	16	І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...
2 Chronika	2Chr	1	10	17	А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, то над ними зацарював Рехав'ам.
2 Chronika	2Chr	1	10	18	І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму...
2 Chronika	2Chr	1	10	19	І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.
2 Chronika	2Chr	1	11	1	І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав дім Юдин та Веніяминів, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлем, щоб вернути царство Рехав'амові.
2 Chronika	2Chr	1	11	2	І було Господнє слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:
2 Chronika	2Chr	1	11	3	Скажи Рехав'амові, Соломонову синові, цареві Юдиному, та всьому Ізраїлеві в Юді та в Веніямині, говорячи:
2 Chronika	2Chr	1	11	4	Так сказав Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господніх слів, і вернулися з походу на Єровоама.
2 Chronika	2Chr	1	11	5	І осівся Рехав'ам в Єрусалимі, і побудував твердинні міста в Юді.
2 Chronika	2Chr	1	11	6	І збудував він Віфлеєма, і Етама, і Текою,
2 Chronika	2Chr	1	11	7	і Бет-Цура, і Сохо, і Адуллама,
2 Chronika	2Chr	1	11	8	і Ґата, і Марешу, і Зіфа,
2 Chronika	2Chr	1	11	9	і Адораїма, і Лахіша, і Азеку,
2 Chronika	2Chr	1	11	10	і Цор'у, і Айялона, і Хеврона, що в Юді та в Веніямині, міста твердинні.
2 Chronika	2Chr	1	11	11	І зміцнив він ті твердині, і дав у них начальників, і запаси, і оливи, і вина,
2 Chronika	2Chr	1	11	12	а до кожного окремого міста великі щити та ратища, і дуже сильно їх позміцнював. І був його Юда та Веніямин.
2 Chronika	2Chr	1	11	13	А священики та Левити, що були в усьому Ізраїлі, зібралися до нього з усієї їхньої границі.
2 Chronika	2Chr	1	11	14	Бо Левити кидали пасовиська свої та власність свою, і приходили до Юди та до Єрусалиму, бо Єровоам та сини його усунули їх від священичого служіння Господеві,
2 Chronika	2Chr	1	11	15	і понаставляли собі священиків для пагірків та демонів, та для тельців, що він понароблював.
2 Chronika	2Chr	1	11	16	А за ними, зо всіх Ізраїлевих племен ті, що віддавали своє серце шукати Господа, Бога Ізраїля, приходили до Єрусалиму приносити жертви Господеві, Богові батьків своїх.
2 Chronika	2Chr	1	11	17	І зміцнили вони Юдине царство, і підсилили Рехав'ама, Соломонового сина, на три роки, бо вони ходили три роки дорогою Давида та Соломона.
2 Chronika	2Chr	1	11	18	І взяв собі Рехав'ам жінку Махалат, дочку Єрімота, Давидового сина, та Авіхаїл, дочку Еліава, Ісаєвого сина.
2 Chronika	2Chr	1	11	19	І вона породила йому синів: Єуша, і Шемарію, Загама.
2 Chronika	2Chr	1	11	20	А по ній він узяв Мааху, дочку Авесаломову, і вона породила йому Авійю, і Аттая, і Зізу, і Шеломіта.
2 Chronika	2Chr	1	11	21	І покохав Рехав'ам Мааху, Авесаломову дочку, над усіх жінок своїх та наложниць своїх, бо він узяв вісімнадцять жінок та шістдесят наложниць, і породив двадцять і вісім синів та шістдесят дочок.
2 Chronika	2Chr	1	11	22	А за голову Рехав'ам поставив Авійю, Маахиного сина, за володаря серед братів його, бо він хотів настановити його царем.
2 Chronika	2Chr	1	11	23	І мудро він чинив, і порозсилав усіх синів своїх до всіх країв Юди й Веніямина, до всіх твердинних міст, і дав їм багате утримання, і підшукав їм багато жінок.
2 Chronika	2Chr	1	12	1	І сталося, як зміцніло Рехав'амове царство й став він сильний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Закона.
2 Chronika	2Chr	1	12	2	І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, бо вони спроневірилися Господеві,
2 Chronika	2Chr	1	12	3	з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, ливіянам, суккійянам та кушанам.
2 Chronika	2Chr	1	12	4	І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	12	5	А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку!
2 Chronika	2Chr	1	12	6	І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: Справедливий Господь!
2 Chronika	2Chr	1	12	7	А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: Упокорилися вони, не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака.
2 Chronika	2Chr	1	12	8	Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним.
2 Chronika	2Chr	1	12	9	І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був.
2 Chronika	2Chr	1	12	10	А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити, і склав їх на руки зверхника сторожів, що стерегли вхід до царського дому.
2 Chronika	2Chr	1	12	11	І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, приходили бігуни, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
2 Chronika	2Chr	1	12	12	А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигублення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
2 Chronika	2Chr	1	12	13	І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я його матері аммонітка Наама.
2 Chronika	2Chr	1	12	14	І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.
2 Chronika	2Chr	1	12	15	А Рехав'амові діла, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: Родословні книги. І точилися війни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні.
2 Chronika	2Chr	1	12	16	І спочив Рехав'ам зо своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авійя.
2 Chronika	2Chr	1	13	1	Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.
2 Chronika	2Chr	1	13	2	Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї. І війна точилася між Авійєю та між Єровоамом.
2 Chronika	2Chr	1	13	3	І зачав Авійя війну з військом хоробрих вояків, чотири сотні тисяч вибраних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома сотнями тисяч вибраних мужів, хоробрих вояків.
2 Chronika	2Chr	1	13	4	І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!
2 Chronika	2Chr	1	13	5	Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною умовою?
2 Chronika	2Chr	1	13	6	Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого.
2 Chronika	2Chr	1	13	7	І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, і не був сильним проти них.
2 Chronika	2Chr	1	13	8	А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понароблював вам за богів.
2 Chronika	2Chr	1	13	9	Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааронових синів, та Левитів? І понаставляли ви собі священиків, як ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.
2 Chronika	2Chr	1	13	10	А ми, Бог наш Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господеві, це Ааронові сини, а Левити при службі.
2 Chronika	2Chr	1	13	11	І ми приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпади його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!
2 Chronika	2Chr	1	13	12	І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас. Ізраїлеві сини, не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведеться!
2 Chronika	2Chr	1	13	13	А Єровоам вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка позад них.
2 Chronika	2Chr	1	13	14	І обернулися юдеї, аж ось у них бій спереду та ззаду! І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми...
2 Chronika	2Chr	1	13	15	І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.
2 Chronika	2Chr	1	13	16	І повтікали ізраїльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.
2 Chronika	2Chr	1	13	17	І вдарили в них Авійя та народ його великою поразою, і попадали трупи з Ізраїля, п'ять сотень тисяч вибраних мужів!
2 Chronika	2Chr	1	13	18	І впокорилися Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.
2 Chronika	2Chr	1	13	19	І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
2 Chronika	2Chr	1	13	20	І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.
2 Chronika	2Chr	1	13	21	І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочок.
2 Chronika	2Chr	1	13	22	А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова його описані в історії пророка Іддо.
2 Chronika	2Chr	1	14	1	(13-23) І спочив Авійя зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспокоївся Край на десять літ.
2 Chronika	2Chr	1	14	2	(14-1) І робив Аса добре та вгодне в очах Господа, Бога свого.
2 Chronika	2Chr	1	14	3	(14-2) І повсував він жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінні стовпи для божків, і постинав святі дерева.
2 Chronika	2Chr	1	14	4	(14-3) І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Закона та заповідь.
2 Chronika	2Chr	1	14	5	(14-4) І повсував він зо всіх Юдиних міст пагірки та подоби сонця. І заспокоїлося царство при ньому.
2 Chronika	2Chr	1	14	6	(14-5) І побудував він твердинні міста в Юді, бо заспокоївся Край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.
2 Chronika	2Chr	1	14	7	(14-6) І сказав він до Юди: Побудуймо ці міста, й оточімо муром та баштами, ворітьми та засувами. Іще він, цей Край, наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бога. Зверталися ми, і Він дав нам мир навколо. І побудували, і їм щастило.
2 Chronika	2Chr	1	14	8	(14-7) І було в Аси війська: носіїв великих щитів та ратищ з Юди три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять малого щита, та лучників двісті й вісімдесят тисяч. Усі вони хоробрі вояки.
2 Chronika	2Chr	1	14	9	(14-8) І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць, і прибув аж до Мареші.
2 Chronika	2Chr	1	14	10	(14-9) І вийшов Аса проти нього, і вони вставилися до бою в долині Цефат при Мареші.
2 Chronika	2Chr	1	14	11	(14-10) І кликнув Аса до Господа. Бога свого, та й сказав: Господи, нема кому, крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч. Господи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!
2 Chronika	2Chr	1	14	12	(14-11) І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.
2 Chronika	2Chr	1	14	13	(14-12) І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І понесли вони дуже багато здобичі.
2 Chronika	2Chr	1	14	14	(14-13) І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здобичі.
2 Chronika	2Chr	1	14	15	(14-14) Порозбивали вони також намети чередників, і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й вернулися до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	15	1	А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.
2 Chronika	2Chr	1	15	2	І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!
2 Chronika	2Chr	1	15	3	У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.
2 Chronika	2Chr	1	15	4	І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.
2 Chronika	2Chr	1	15	5	А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.
2 Chronika	2Chr	1	15	6	І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.
2 Chronika	2Chr	1	15	7	А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!
2 Chronika	2Chr	1	15	8	А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.
2 Chronika	2Chr	1	15	9	І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
2 Chronika	2Chr	1	15	10	І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.
2 Chronika	2Chr	1	15	11	І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч.
2 Chronika	2Chr	1	15	12	І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
2 Chronika	2Chr	1	15	13	А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.
2 Chronika	2Chr	1	15	14	І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.
2 Chronika	2Chr	1	15	15	І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.
2 Chronika	2Chr	1	15	16	І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон.
2 Chronika	2Chr	1	15	17	Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.
2 Chronika	2Chr	1	15	18	І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.
2 Chronika	2Chr	1	15	19	А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси.
2 Chronika	2Chr	1	16	1	Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.
2 Chronika	2Chr	1	16	2	І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
2 Chronika	2Chr	1	16	3	Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.
2 Chronika	2Chr	1	16	4	І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.
2 Chronika	2Chr	1	16	5	І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
2 Chronika	2Chr	1	16	6	А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.
2 Chronika	2Chr	1	16	7	А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.
2 Chronika	2Chr	1	16	8	Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
2 Chronika	2Chr	1	16	9	Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!
2 Chronika	2Chr	1	16	10	І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.
2 Chronika	2Chr	1	16	11	І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
2 Chronika	2Chr	1	16	12	І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.
2 Chronika	2Chr	1	16	13	І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.
2 Chronika	2Chr	1	16	14	І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.
2 Chronika	2Chr	1	17	1	А замість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем.
2 Chronika	2Chr	1	17	2	І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса.
2 Chronika	2Chr	1	17	3	І був Господь з Йосафатом, бо він ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів.
2 Chronika	2Chr	1	17	4	Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за чином Ізраїля.
2 Chronika	2Chr	1	17	5	І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала дарунка Йосафатові, і було в нього багато багатства та слави.
2 Chronika	2Chr	1	17	6	І повищилось серце його на Господніх дорогах, і він іще повсовував пагірки та Астарти з Юди.
2 Chronika	2Chr	1	17	7	А третього року свого царювання послав він до своїх зверхників, до Бен-Хаїла, і до Овадії, і до Захарія, і до Натанаїла, і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах.
2 Chronika	2Chr	1	17	8	А з ними були Левити: Шемая, і Натанія, і Зевадія, і Асаїл, і Шемірамот, і Єгонатан, і Адонійя, і Товійя, і Тов-Адонійя, Левити, а з ними Елішама та Єгорам, священики.
2 Chronika	2Chr	1	17	9	І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу.
2 Chronika	2Chr	1	17	10	І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.
2 Chronika	2Chr	1	17	11	А від филистимлян приносили Йосафатові дари та срібло данини; також араби приводили йому дрібну худобу: сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень козлів.
2 Chronika	2Chr	1	17	12	І Йосафат усе зростав угору. І побудував він в Юді твердині та міста на запаси.
2 Chronika	2Chr	1	17	13	І мав він багато добра по Юдиних містах, і мужів військових, хоробрих вояків в Єрусалимі.
2 Chronika	2Chr	1	17	14	А оце їхній перегляд, за домами їхніх батьків. Від Юди тисячники: зверхник Адна, а з ним три сотні тисяч хоробрих вояків.
2 Chronika	2Chr	1	17	15	А при ньому зверхник Єгоханан, а з ним двісті й вісімдесят тисяч.
2 Chronika	2Chr	1	17	16	А при ньому Амасія, син Зіхрі, що присвятив себе Господеві, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.
2 Chronika	2Chr	1	17	17	А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч узброєних луком та щитом.
2 Chronika	2Chr	1	17	18	А при ньому Єгозавад, а з ним сто й вісімдесят тисяч узброєного війська.
2 Chronika	2Chr	1	17	19	Оці служили цареві, опріч тих, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.
2 Chronika	2Chr	1	18	1	І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
2 Chronika	2Chr	1	18	2	А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
2 Chronika	2Chr	1	18	3	І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.
2 Chronika	2Chr	1	18	4	І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
2 Chronika	2Chr	1	18	5	І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!
2 Chronika	2Chr	1	18	6	І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.
2 Chronika	2Chr	1	18	7	І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!
2 Chronika	2Chr	1	18	8	І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!
2 Chronika	2Chr	1	18	9	А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
2 Chronika	2Chr	1	18	10	А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!
2 Chronika	2Chr	1	18	11	І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!
2 Chronika	2Chr	1	18	12	А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.
2 Chronika	2Chr	1	18	13	І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!
2 Chronika	2Chr	1	18	14	І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.
2 Chronika	2Chr	1	18	15	І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?
2 Chronika	2Chr	1	18	16	А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!
2 Chronika	2Chr	1	18	17	І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
2 Chronika	2Chr	1	18	18	А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
2 Chronika	2Chr	1	18	19	І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
2 Chronika	2Chr	1	18	20	І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
2 Chronika	2Chr	1	18	21	А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
2 Chronika	2Chr	1	18	22	А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...
2 Chronika	2Chr	1	18	23	І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
2 Chronika	2Chr	1	18	24	А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...
2 Chronika	2Chr	1	18	25	І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
2 Chronika	2Chr	1	18	26	та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
2 Chronika	2Chr	1	18	27	А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!
2 Chronika	2Chr	1	18	28	І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
2 Chronika	2Chr	1	18	29	І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
2 Chronika	2Chr	1	18	30	А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!
2 Chronika	2Chr	1	18	31	І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
2 Chronika	2Chr	1	18	32	І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
2 Chronika	2Chr	1	18	33	А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...
2 Chronika	2Chr	1	18	34	І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...
2 Chronika	2Chr	1	19	1	І вернувся Йосафат, цар Юдин, із миром до дому свого до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	19	2	І вийшов перед нього прозорливець Єгу, син Ханані, та й сказав до царя Йосафата: Чи будеш допомагати несправедливому, а тих, хто ненавидить Господа, будеш любити? І за це на тобі гнів від Господнього лиця.
2 Chronika	2Chr	1	19	3	Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигублював Астарти з Краю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа.
2 Chronika	2Chr	1	19	4	І осівся Йосафат в Єрусалимі, і він знову виходив між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, і навертав їх до Господа, Бога їхніх батьків.
2 Chronika	2Chr	1	19	5	І понаставляв він суддів у Краю, по всіх укріплених Юдиних містах, для кожного міста.
2 Chronika	2Chr	1	19	6	І сказав він до суддів: Дивіться, що ви робите, бо не для людини ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду.
2 Chronika	2Chr	1	19	7	А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання дарунка.
2 Chronika	2Chr	1	19	8	А також в Єрусалимі понаставляв Йосафат з Левитів і з священиків та з голів батьківських домів Ізраїля для Господнього суду та для суперечок. І вернулися вони до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	19	9	І він наказав їм, говорячи: Отак чиніть у страху Господньому, вірністю та цілим серцем.
2 Chronika	2Chr	1	19	10	А щодо всякої суперечки, що прийде до вас від ваших братів, що сидять по містах своїх, де треба розсудити чи то за кров, чи то за Закон, чи то за заповідь, устави, чи за права, то остережете їх, і вони не згрішать Господеві, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згрішите!
2 Chronika	2Chr	1	19	11	А ось священик Амарія голова над вами до всяких Господніх речей, а Завадія, син Ізмаїлів, володар Юдиного дому, до всякої царевої речі, і писарі Левити перед вами. Будьте міцні й зробіть, і нехай буде Господь з добрим!
2 Chronika	2Chr	1	20	1	І сталося по тому, пішли моавітяни та аммонітяни, а з ними деякі з меунян, проти Йосафата на війну.
2 Chronika	2Chr	1	20	2	І прийшли, і донесли Йосафатові, говорячи: Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно Ен-Ґеді.
2 Chronika	2Chr	1	20	3	І злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.
2 Chronika	2Chr	1	20	4	І зібралися юдеяни просити допомоги від Господа, також поприходили зо всіх Юдиних міст просити Господа.
2 Chronika	2Chr	1	20	5	І став Йосафат у зборі Юдиному та єрусалимському в Господньому домі, перед новим подвір'ям,
2 Chronika	2Chr	1	20	6	та й сказав: Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небесах? І Ти пануєш над усіма царствами народів, і в руці Твоїй сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!
2 Chronika	2Chr	1	20	7	Чи ж не Ти, Боже наш, повиганяв мешканців цього Краю перед народом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоєму приятелеві навіки?
2 Chronika	2Chr	1	20	8	І вони осілися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи:
2 Chronika	2Chr	1	20	9	Якщо прийде на нас зло, меч укарання, чи моровиця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім'я Твоє в цьому храмі, і будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш.
2 Chronika	2Chr	1	20	10	А тепер ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через них Ти не дав ізраїльтянам іти, коли вони виходили були з єгипетського краю, і вони минули їх, і не вигубили їх,
2 Chronika	2Chr	1	20	11	і оце вони відплачують нам навалою, щоб вигнати нас із спадку Твого, який Ти віддав нам.
2 Chronika	2Chr	1	20	12	Боже наш, чи ж Ти не осудиш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силенною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе!
2 Chronika	2Chr	1	20	13	А всі юдеяни стояли перед Господнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні сини.
2 Chronika	2Chr	1	20	14	А Яхазіїл, син Захарія, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, Левит із Асафових синів, був на ньому Дух Господній серед збору,
2 Chronika	2Chr	1	20	15	і він сказав: Послухайте, ввесь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа!
2 Chronika	2Chr	1	20	16	Узавтра зійдіть на них, ось вони входять збіччям Ціцу, і ви їх знайдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл.
2 Chronika	2Chr	1	20	17	Не вам воювати в цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, узавтра виходьте перед них, а Господь буде з вами!
2 Chronika	2Chr	1	20	18	І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім лицем, щоб уклонитися Господеві.
2 Chronika	2Chr	1	20	19	І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим.
2 Chronika	2Chr	1	20	20	І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам!
2 Chronika	2Chr	1	20	21	І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!
2 Chronika	2Chr	1	20	22	А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті,
2 Chronika	2Chr	1	20	23	бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб вигубити себе.
2 Chronika	2Chr	1	20	24	І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятованого!
2 Chronika	2Chr	1	20	25	І прийшов Йосафат та народ його, щоб пограбувати їхню здобич, і знайшли серед них дуже багато і маєтку, і одежі, і коштовностей, і понабирали собі стільки, що не могли нести. І вони три дні все грабували ту здобич, бо численна була вона!
2 Chronika	2Chr	1	20	26	А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім'я тому місцю: долина Бераха, і так воно зветься аж до сьогодні.
2 Chronika	2Chr	1	20	27	І вернулися всі юдеяни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі їх, щоб вернутися до Єрусалиму з радістю, бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів.
2 Chronika	2Chr	1	20	28	І прибули вони до Єрусалиму з арфами й з цитрами та сурмами до Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	20	29	І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами...
2 Chronika	2Chr	1	20	30	І заспокоїлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.
2 Chronika	2Chr	1	20	31	І царював Йосафат над Юдою. Він був віку тридцяти й п'яти років, коли зацарював, а двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.
2 Chronika	2Chr	1	20	32	І ходив він дорогою свого батька Аси, і не уступався з неї, щоб робити вгодне в Господніх очах.
2 Chronika	2Chr	1	20	33	Тільки пагірки не минулися, і народ іще не вчинив свого серця міцним для Бога своїх батьків.
2 Chronika	2Chr	1	20	34	А решта Йосафатових діл, перші й останні, ото вони описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.
2 Chronika	2Chr	1	20	35	А по тому поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим царем, що робив несправедливо.
2 Chronika	2Chr	1	20	36	І поєднався він із ним, щоб поробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґевері.
2 Chronika	2Chr	1	20	37	Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата, говорячи: За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь чини твої! І порозбивалися ті кораблі, і не могли йти до Таршішу...
2 Chronika	2Chr	1	21	1	І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгорам.
2 Chronika	2Chr	1	21	2	І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.
2 Chronika	2Chr	1	21	3	І дав їм їхній батько великі подарунки срібла, і золота, і коштовності з твердинними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він первороджений.
2 Chronika	2Chr	1	21	4	І став Єгорам на царстві батька. І зміцнився він, і позабивав усіх братів своїх мечем, а також декого з Ізраїлевих зверхників.
2 Chronika	2Chr	1	21	5	Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.
2 Chronika	2Chr	1	21	6	І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.
2 Chronika	2Chr	1	21	7	Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.
2 Chronika	2Chr	1	21	8	За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.
2 Chronika	2Chr	1	21	9	І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесниці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесниць.
2 Chronika	2Chr	1	21	10	І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу відпала й Лівна з-під руки його, бо він покинув Господа, Бога своїх батьків.
2 Chronika	2Chr	1	21	11	Також він наробив пагірків по Юдиних містах, і вчинив перелюбами єрусалимських мешканців, а Юду звів.
2 Chronika	2Chr	1	21	12	І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,
2 Chronika	2Chr	1	21	13	а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелюбниками Юду та мешканців Єрусалиму, як чинив перелюбниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,
2 Chronika	2Chr	1	21	14	то ось ударить Господь великою поразою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.
2 Chronika	2Chr	1	21	15	А ти будеш у великих хворобах, у хворобі нутра свого, аж вийдуть нутрощі твої через довгочасну хворобу.
2 Chronika	2Chr	1	21	16	І збудив Господь на Єгорама духа филистимлян та арабів, що при етіопах.
2 Chronika	2Chr	1	21	17	І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знаходився в царському домі, а також синів його та жінок його. І не позосталося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.
2 Chronika	2Chr	1	21	18	А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невидужною хворобою.
2 Chronika	2Chr	1	21	19	І сталося по певному часі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його нутрощі від хвороби його, і він помер у тяжких болях. А народ його не зробив для нього спалення пахощів, як робили спалення батькам його.
2 Chronika	2Chr	1	21	20	Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жалував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царських гробах.
2 Chronika	2Chr	1	22	1	А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших позабивала та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
2 Chronika	2Chr	1	22	2	Ахазія був віку сорока й двох літ, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрієва.
2 Chronika	2Chr	1	22	3	Також він ходив дорогою Ахавого дому, бо його мати була йому дорадниця, щоб чинити беззаконня.
2 Chronika	2Chr	1	22	4	І чинив він зло в Господніх очах, як Ахавів дім, бо вони були йому дорадниками по смерті його батька, на погибіль йому.
2 Chronika	2Chr	1	22	5	Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, на війну на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот. І побили сиріяни Йорама.
2 Chronika	2Chr	1	22	6	І вернувся він лікуватися в Їзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював із Хазаїлом, сирійським царем. А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Їзреелі, бо він був слабий.
2 Chronika	2Chr	1	22	7	І від Бога було на погибіль Ахазії, щоб прийти до Єгорама, бо як прийшов, вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його вигубити Ахавів дім.
2 Chronika	2Chr	1	22	8	І сталося, коли Єгу чинив суд над Ахавовим домом, то знайшов він Юдиних зверхників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і позабивав їх.
2 Chronika	2Chr	1	22	9	І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії. І привели його до Єгу та й забили його; і поховали його, бо сказали: Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа. І не було в домі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.
2 Chronika	2Chr	1	22	10	А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й вигубила все цареве насіння Юдиного дому...
2 Chronika	2Chr	1	22	11	А Єгосав'ат, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, і дала його та няньку його до спальної кімнати. І сховала його Єгосав'ат, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не забила його.
2 Chronika	2Chr	1	22	12	І він був з ними в Божому домі, ховаючися шість років, а Аталія царювала над Краєм.
2 Chronika	2Chr	1	23	1	А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, в умову з собою.
2 Chronika	2Chr	1	23	2	І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	23	3	І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.
2 Chronika	2Chr	1	23	4	Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.
2 Chronika	2Chr	1	23	5	А третина при царському домі, а третина при брамі Єсод, а ввесь народ у подвір'ях Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	23	6	І нехай не входить до Господнього йому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.
2 Chronika	2Chr	1	23	7	І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його.
2 Chronika	2Chr	1	23	8	І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.
2 Chronika	2Chr	1	23	9	І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.
2 Chronika	2Chr	1	23	10	І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
2 Chronika	2Chr	1	23	11	І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: Нехай живе цар!
2 Chronika	2Chr	1	23	12	І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	23	13	І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Змова, змова!
2 Chronika	2Chr	1	23	14	А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, нехай буде забитий мечем! Бо священик сказав: Не заб'єте її в Господньому домі!
2 Chronika	2Chr	1	23	15	І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.
2 Chronika	2Chr	1	23	16	І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.
2 Chronika	2Chr	1	23	17	І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.
2 Chronika	2Chr	1	23	18	А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зо співом, за уставом Давидовим.
2 Chronika	2Chr	1	23	19	А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий.
2 Chronika	2Chr	1	23	20	І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.
2 Chronika	2Chr	1	23	21	І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.
2 Chronika	2Chr	1	24	1	Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви.
2 Chronika	2Chr	1	24	2	І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.
2 Chronika	2Chr	1	24	3	І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.
2 Chronika	2Chr	1	24	4	І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім.
2 Chronika	2Chr	1	24	5	І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спішилися Левити.
2 Chronika	2Chr	1	24	6	І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва?
2 Chronika	2Chr	1	24	7	Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів.
2 Chronika	2Chr	1	24	8	І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.
2 Chronika	2Chr	1	24	9	І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
2 Chronika	2Chr	1	24	10	І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
2 Chronika	2Chr	1	24	11	І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
2 Chronika	2Chr	1	24	12	А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	24	13	І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
2 Chronika	2Chr	1	24	14	А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.
2 Chronika	2Chr	1	24	15	І постарів Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.
2 Chronika	2Chr	1	24	16	І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
2 Chronika	2Chr	1	24	17	А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
2 Chronika	2Chr	1	24	18	І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
2 Chronika	2Chr	1	24	19	І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.
2 Chronika	2Chr	1	24	20	А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!...
2 Chronika	2Chr	1	24	21	І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього дому...
2 Chronika	2Chr	1	24	22	І не пам'ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!...
2 Chronika	2Chr	1	24	23	І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.
2 Chronika	2Chr	1	24	24	Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
2 Chronika	2Chr	1	24	25	А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.
2 Chronika	2Chr	1	24	26	А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
2 Chronika	2Chr	1	24	27	А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
2 Chronika	2Chr	1	25	1	У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	25	2	І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.
2 Chronika	2Chr	1	25	3	І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
2 Chronika	2Chr	1	25	4	А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре.
2 Chronika	2Chr	1	25	5	І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто тримає ратище та великого щита.
2 Chronika	2Chr	1	25	6	І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.
2 Chronika	2Chr	1	25	7	І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
2 Chronika	2Chr	1	25	8	Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися.
2 Chronika	2Chr	1	25	9	І сказав Амація до Божого чоловіка: А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську? А Божий чоловік відказав: Господь може дати тобі більше від цього!
2 Chronika	2Chr	1	25	10	І відділив Амація їх, те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві.
2 Chronika	2Chr	1	25	11	А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
2 Chronika	2Chr	1	25	12	а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів'я скелі, і поскидали їх з верхів'я тієї скелі, і всі вони позабивалися...
2 Chronika	2Chr	1	25	13	А люди того війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.
2 Chronika	2Chr	1	25	14	І сталося по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.
2 Chronika	2Chr	1	25	15	І запалився Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?
2 Chronika	2Chr	1	25	16	І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе? І перестав той пророк, але сказав: Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради...
2 Chronika	2Chr	1	25	17	І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди но, поміряємось!
2 Chronika	2Chr	1	25	18	І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Тернина, що на Ливані, послала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала ту тернину...
2 Chronika	2Chr	1	25	19	Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднесло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш дрочитися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?
2 Chronika	2Chr	1	25	20	Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверталися вони до едомських богів.
2 Chronika	2Chr	1	25	21	І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
2 Chronika	2Chr	1	25	22	І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.
2 Chronika	2Chr	1	25	23	А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролім в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.
2 Chronika	2Chr	1	25	24	І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернувся в Самарію.
2 Chronika	2Chr	1	25	25	І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
2 Chronika	2Chr	1	25	26	А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
2 Chronika	2Chr	1	25	27	А від часу, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.
2 Chronika	2Chr	1	25	28	І повезли його на конях, і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.
2 Chronika	2Chr	1	26	1	І взяв увесь Юдин народ Уззійю, а він був шістнадцяти літ, і настановили його царем замість батька його Амації.
2 Chronika	2Chr	1	26	2	Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.
2 Chronika	2Chr	1	26	3	Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдесят і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	26	4	І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив батько його Амація.
2 Chronika	2Chr	1	26	5	І став він звертатися до Бога за днів Захарія, що розумів Божі видіння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому успіх.
2 Chronika	2Chr	1	26	6	І він вийшов, і воював із филистимлянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста в Асдоді та в филистимлян.
2 Chronika	2Chr	1	26	7	І допоміг йому Бог над филистимлянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.
2 Chronika	2Chr	1	26	8	І давали аммонітяни данину для Уззійї, а ім'я його пронеслося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцнився.
2 Chronika	2Chr	1	26	9	І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позміцнював їх.
2 Chronika	2Chr	1	26	10	І побудував він башти в пустині, і повисікував багато ям для води, бо мав великі череди і на долині, і на рівнині, рільників, і виноградарів у горах, і садки, бо він любив хліборобство.
2 Chronika	2Chr	1	26	11	І було в Уззійї військо, що провадило війну, яке виходило на війну відділом за числом їхнього переліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царевих зверхників.
2 Chronika	2Chr	1	26	12	Усе число голів батьківських родів, хоробрих вояків, дві тисячі й шість сотень.
2 Chronika	2Chr	1	26	13	А при них війська, три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати цареві на ворога.
2 Chronika	2Chr	1	26	14	І наготовив для них Уззійя для всього війська щити малі й ратища, і шоломи, і панцери, і луки, і пращного каміння.
2 Chronika	2Chr	1	26	15	І наробив він в Єрусалимі військових машин, майстерно придуманих, щоб були вони на баштах і на рогах на стріляння стрілами та великим камінням. І пронеслося ім'я його аж надто далеко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став сильним.
2 Chronika	2Chr	1	26	16	А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він спроневірився Господеві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертівнику.
2 Chronika	2Chr	1	26	17	А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдесят хоробрих мужів.
2 Chronika	2Chr	1	26	18	І стали вони проти царя Узійї та й сказали йому: Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневірився, і не за честь це буде тобі від Господа Бога!
2 Chronika	2Chr	1	26	19	І розгнівався Уззійя, а в руці його була кадильниця на кадіння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі його показалася проказа, перед священиками в Господньому домі, при кадильному жертівнику...
2 Chronika	2Chr	1	26	20	І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокажений на чолі своїм! І вони поспішно вигнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вразив його Господь!
2 Chronika	2Chr	1	26	21	І був цар Уззійя прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокажений, бо був вилучений від Господнього дому. А над царським домом був син його Йотам, він судив народ Краю.
2 Chronika	2Chr	1	26	22	А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.
2 Chronika	2Chr	1	26	23	І спочив Уззійя з своїми батьками, і поховали його з батьками його на погребовому царському полі, бо сказали: Він прокажений. А замість нього зацарював син його Йотам.
2 Chronika	2Chr	1	27	1	Йотам був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.
2 Chronika	2Chr	1	27	2	І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя. Тільки він не входив до Господнього храму, та народ іще грішив.
2 Chronika	2Chr	1	27	3	Він збудував горішню браму Господнього дому, і багато побудував на мурі Офел.
2 Chronika	2Chr	1	27	4	І побудував він міста в Юдиних горах, а в лісах побудував твердині та башти.
2 Chronika	2Chr	1	27	5	І він воював з царем аммонітян, і був сильніший від них. І дали йому аммонітяни того року сотню талантів срібла, і десять тисяч корів пшениці та десять тисяч ячменю. Це давали йому аммонітяни й року другого та третього.
2 Chronika	2Chr	1	27	6	І став сильний Йотам, бо поправив дороги свої перед лицем Господа, Бога свого.
2 Chronika	2Chr	1	27	7	А решта Йотамових діл, і всі війни його та дороги його, ось вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.
2 Chronika	2Chr	1	27	8	Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.
2 Chronika	2Chr	1	27	9	І спочив Йотам із своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахаз.
2 Chronika	2Chr	1	28	1	Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.
2 Chronika	2Chr	1	28	2	І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.
2 Chronika	2Chr	1	28	3	І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.
2 Chronika	2Chr	1	28	4	І він приносив жертви та кадив на пагірках і на висотах, та під кожним зеленим деревом.
2 Chronika	2Chr	1	28	5	І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених, і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий і в руку Ізраїлевого царя, і той уразив його великою поразою.
2 Chronika	2Chr	1	28	6	І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоробрих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.
2 Chronika	2Chr	1	28	7	А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царського сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.
2 Chronika	2Chr	1	28	8	І Ізраїлеві сини взяли до неволі зо своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також пограбували від них велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.
2 Chronika	2Chr	1	28	9	А там був Господній пророк, Одед ім'я йому. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибивали між ними з лютістю, яка досягла аж до небес.
2 Chronika	2Chr	1	28	10	А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?
2 Chronika	2Chr	1	28	11	Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полонених, яких взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!
2 Chronika	2Chr	1	28	12	І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,
2 Chronika	2Chr	1	28	13	та й сказали до них: Не приводьте цих полонених сюди, бо на провину нам проти Господа ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жар гніву Господнього на Ізраїля!
2 Chronika	2Chr	1	28	14	І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та всім збором.
2 Chronika	2Chr	1	28	15	І встали ті мужі, що були означені іменами, і взяли полонених, і всіх їхніх нагих позодягали зо здобичі, і зодягнули їх, і обули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і намастили їх, і кожного слабого з них повезли на ослах. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.
2 Chronika	2Chr	1	28	16	Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомогли йому.
2 Chronika	2Chr	1	28	17	Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли до неволі полонених.
2 Chronika	2Chr	1	28	18	А филистимляни розсипалися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та залежні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осілися там.
2 Chronika	2Chr	1	28	19	Бо Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневірився великим гріхом проти Господа.
2 Chronika	2Chr	1	28	20	І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.
2 Chronika	2Chr	1	28	21	Бо Ахаз пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському цареві, та не було це на поміч йому.
2 Chronika	2Chr	1	28	22	А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.
2 Chronika	2Chr	1	28	23	І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і говорив: Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, вони будуть допомагати мені! А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!
2 Chronika	2Chr	1	28	24	І Ахаз зібрав посуд Божого дому, і порубав посуд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі жертівники в кожному куті в Єрусалимі...
2 Chronika	2Chr	1	28	25	І в кожному місті Юдиному поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, і розгнівав Господа, Бога батьків своїх.
2 Chronika	2Chr	1	28	26	А решта його діл та всі дороги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
2 Chronika	2Chr	1	28	27	І спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.
2 Chronika	2Chr	1	29	1	Єзекія зацарював у віці двадцяти й п'яти літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Авійя, дочка Захарії.
2 Chronika	2Chr	1	29	2	І робив він угодне в Господніх очах, як усе, що робив був його батько Давид.
2 Chronika	2Chr	1	29	3	Він першого року свого царювання, місяця першого відчинив двері Господнього дому, і поправив їх.
2 Chronika	2Chr	1	29	4	І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на східню площу,
2 Chronika	2Chr	1	29	5	та й сказав їм: Послухайте мене, Левити! Освятіться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і винесіть нечисть із святині.
2 Chronika	2Chr	1	29	6	Бо наші батьки спроневірилися, і робили лихе в очах Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спиною до неї.
2 Chronika	2Chr	1	29	7	Також замкнули вони двері притвору, і погасили лямпадки, а кадила не кадили, і цілопалення не приносили в святині для Ізраїлевого Бога.
2 Chronika	2Chr	1	29	8	І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на ганьбу, і на спустошення, і на посміховище, як ви бачите своїми очима.
2 Chronika	2Chr	1	29	9	І ось попадали наші батьки від меча, а наші сини, і наші дочки, і жінки наші в неволі за це!
2 Chronika	2Chr	1	29	10	Тепер на моєму серці лежить скласти заповіта з Господом, Ізраїлевим Богом, і нехай Він відверне від нас жар гніву Свого.
2 Chronika	2Chr	1	29	11	Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!
2 Chronika	2Chr	1	29	12	І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;
2 Chronika	2Chr	1	29	13	а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.
2 Chronika	2Chr	1	29	14	А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.
2 Chronika	2Chr	1	29	15	І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за наказом царським у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.
2 Chronika	2Chr	1	29	16	І повходили священики до середини Господнього дому на очищення. І повиносили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли це, щоб винести назовні до долини Кедрон.
2 Chronika	2Chr	1	29	17	І зачали вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили.
2 Chronika	2Chr	1	29	18	І ввійшли вони в середину дому до царя Єзекії та й сказали: Очистили ми ввесь Господній дім, і жертівника цілопалення, та всі його речі, і стіл укладання хлібів та всі його речі.
2 Chronika	2Chr	1	29	19	А всі ті речі, які цар Ахаз занехав був за свого царювання, коли спроневірився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім жертівником.
2 Chronika	2Chr	1	29	20	І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	29	21	І привели вони сім биків, і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Аароновим синам, священикам, принести це в жертву на Господньому жертівнику.
2 Chronika	2Chr	1	29	22	І порізали ту велику худобу, а священики прийняли кров і покропили на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали овечок, і покропили ту кров на жертівника.
2 Chronika	2Chr	1	29	23	І привели козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.
2 Chronika	2Chr	1	29	24	І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очистили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх.
2 Chronika	2Chr	1	29	25	І поставив він Левитів Господнього дому з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида та Ґада, царевого прозорливця, та пророка Натана, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.
2 Chronika	2Chr	1	29	26	І поставали Левити з Давидовим знаряддям, а священики із сурмами.
2 Chronika	2Chr	1	29	27	І сказав Єзекія принести цілопалення на жертівника. А коли розпочали цілопалення, зачався спів Господеві та звуки сурем і музичного знаряддя Давида, Ізраїлевого царя.
2 Chronika	2Chr	1	29	28	І ввесь збір вклонився, і співаки співали, а сурми сурмили, це все аж до кінця цілопалення!
2 Chronika	2Chr	1	29	29	А як скінчили приносити жертву, попадали навколішки цар та всі, що були з ним, і вклонилися.
2 Chronika	2Chr	1	29	30	І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорливця Асафа, і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклонялися до землі.
2 Chronika	2Chr	1	29	31	І відповів Єзекія й сказав: Тепер ви освячені для Господа. Підійдіть, і приведіть жертви та приноси вдячні для Господнього дому. І привів збір жертви та приноси вдячні, і кожен, хто мав жертвенне серце, приносив цілопалення.
2 Chronika	2Chr	1	29	32	І було число цілопалення, що спровадив збір: худоби великої сімдесят, баранів сотня, овечок двісті, для цілопалення Господеві все це.
2 Chronika	2Chr	1	29	33	А для святости: худоби великої шість сотень, а худоби дрібної три тисячі.
2 Chronika	2Chr	1	29	34	Тільки священиків було мало, і не могли вони обдирати шкур зо всіх цілопалень; і допомагали їм їхні брати Левити аж до скінчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освячення, аніж священики.
2 Chronika	2Chr	1	29	35	І також було багато палень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопалення. І так була відновлена служба Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	29	36	І радів Єзекія та ввесь народ тим, що Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподівано!
2 Chronika	2Chr	1	30	1	І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.
2 Chronika	2Chr	1	30	2	І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.
2 Chronika	2Chr	1	30	3	Бо не могли справити її того часу, бо священики не освятилися в потрібному числі, а народ не зібрався до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	30	4	І була вгодна та річ в очах царевих та в очах усього збору.
2 Chronika	2Chr	1	30	5	І вони постановили оголосити по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб приходили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.
2 Chronika	2Chr	1	30	6	І пішли бігуни з листами від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за наказом царя говорили: Ізраїлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, і Він повернеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.
2 Chronika	2Chr	1	30	7	І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневірилися Господеві, Богові їхніх батьків, і Він дав їх на спустошення, як ви бачите.
2 Chronika	2Chr	1	30	8	Тепер не будьте твердошиї, як ваші батьки. Покоріться Господеві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господеві, Богові вашому, і Він відверне від вас жар гніву Свого.
2 Chronika	2Chr	1	30	9	Бо як ви навернетесь до Господа, то брати ваші та ваші сини знайдуть милосердя в своїх поневільників, і зможуть вернутися до цього Краю, бо милостивий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.
2 Chronika	2Chr	1	30	10	І сторожі все переходили з міста до міста по краю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завулона. Та люди глузували з них, і висміювали їх.
2 Chronika	2Chr	1	30	11	Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокорилися, і поприходили до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	30	12	Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для виконання наказу царя та зверхників за Господнім словом.
2 Chronika	2Chr	1	30	13	І зібрався до Єрусалиму численний народ, щоб справити свято Опрісноків другого місяця, збір дуже численний.
2 Chronika	2Chr	1	30	14	І встали вони, і повикидали ідольські жертівники, що були в Єрусалимі, і повикидали всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедрон.
2 Chronika	2Chr	1	30	15	І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоромилися й освятилися, і принесли цілопалення до Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	30	16	І поставали вони на своєму місці за їхнім правом, за Законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи з руки Левитів.
2 Chronika	2Chr	1	30	17	Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для різання пасхальних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.
2 Chronika	2Chr	1	30	18	Бо безліч народу, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очистилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: Добрий Господь простить кожному,
2 Chronika	2Chr	1	30	19	хто все своє серце міцно встановив, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині.
2 Chronika	2Chr	1	30	20	І послухав Господь Єзекію, і простив народ.
2 Chronika	2Chr	1	30	21	І справляли Ізраїлеві сини, що знаходилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день славили Господа всією силою.
2 Chronika	2Chr	1	30	22	І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святкову жертву сім день, і приносили мирні жертви, і сповідалися Господеві, Богові батьків своїх.
2 Chronika	2Chr	1	30	23	І ввесь збір нарадився справити свято ще другі сім день, і справляли сім день в радості.
2 Chronika	2Chr	1	30	24	Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібної, а зверхники дали для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібної. І освятилося багато священиків.
2 Chronika	2Chr	1	30	25	І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і приходьки, що поприходили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.
2 Chronika	2Chr	1	30	26	І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!
2 Chronika	2Chr	1	30	27	І встали священики та Левити, і поблагословили народ. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його, до небес!
2 Chronika	2Chr	1	31	1	А коли це все скінчилося, вийшов увесь Ізраїль, що знаходився там, до Юдиних міст, і поламали стовпи для божків, і постинали посвячені дерева, і порозбивали пагірки та жертівники в усьому Юді й Веніямині, і в Єфремі та Манасії аж до кінця. Потому вернулися всі Ізраїлеві сини, кожен до своєї посілости, до своїх міст.
2 Chronika	2Chr	1	31	2	І Єзекія поставив черги священиків та Левитів за їхніми відділами, кожного за його служенням, зо священиків та з Левитів, на цілопалення, і на мирні жертви, на служення й на подяку, і на хвалу в брамах Господніх таборів.
2 Chronika	2Chr	1	31	3	А царева частка зо здобутку його приділена була на цілопалення: на цілопалення ранішні та вечірні, і на цілопалення на суботи й на молодики та на свята, як написано в Законі Господньому.
2 Chronika	2Chr	1	31	4	І наказав він народові, мешканцям Єрусалиму, давати частку священичу та левитську, щоб вони були ревними з Законі Господньому.
2 Chronika	2Chr	1	31	5	А як поширився той наказ, поназносили Ізраїлеві сини багато первоплодів збіжжя, виноградного соку, і нової оливи, і меду, і всякого полевого врожаю; і як десятину того всього багато поназносили.
2 Chronika	2Chr	1	31	6	А Ізраїлеві та Юдині сини, що сиділи по Юдиних містах, також вони поприносили десятину худоби великої та худоби дрібної, і десятину святих речей, посвячених Господеві, їхньому Богові, і понадавали того багато куп.
2 Chronika	2Chr	1	31	7	Третього місяця зачали складати ті купи, а місяця сьомого закінчили.
2 Chronika	2Chr	1	31	8	І прийшли Єзекія та зверхники, і побачили ті купи, і поблагословили Господа та народ Його, Ізраїля.
2 Chronika	2Chr	1	31	9	І вивідував Єзекія священиків та Левитів про ті купи.
2 Chronika	2Chr	1	31	10	І говорив до нього священик Азарія, голова Садокового дому, і сказав: Відколи зачали приносити приношення до Господнього дому, ми їли й були ситі, і багато позосталося, бо Господь поблагословив народ Свій. А з останків складено оцю многоту.
2 Chronika	2Chr	1	31	11	Тоді Єзекія наказав приготовити комори в Господньому домі, і приготовили.
2 Chronika	2Chr	1	31	12	І вірно перенесли туди приношення, і десятину, і святощі, а над ними володарем був Левит Конанія, а брат його Шім'ї другим.
2 Chronika	2Chr	1	31	13	А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная були урядовцями під рукою Конанії та брата його Шім'ї, призначені царем та Азарієм, володарем при Божому домі.
2 Chronika	2Chr	1	31	14	А Коре, син Їмни, Левит, придверний зо східнього боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати Господні приношення та речі найсвятіші.
2 Chronika	2Chr	1	31	15	А при ньому були: Еден, і Мін'ямін, і Єшуа, і Шемая, Амарія, і Шеханія по священичих містах, щоб вірно роздавати їхнім братам за чергами, як великому, так і малому,
2 Chronika	2Chr	1	31	16	окрім їхніх позаписуваних: для мужчин від віку трьох літ і вище, для кожного, хто приходив до Господнього дому на щоденне діло, на їхнє служення, за їхніми сторожами та за їхніми чергами,
2 Chronika	2Chr	1	31	17	і приписаним священикам до дому їхніх батьків, та Левитам від віку двадцяти літ і вище, у сторожах їхніх та в чергах їхніх,
2 Chronika	2Chr	1	31	18	і їхнім приписаним з усіма їхніми дітьми, їхніми жінками, і їхніми синами, і їхніми дочками, для всього збору, бо вони в вірності своїй посвящаються на святість.
2 Chronika	2Chr	1	31	19	А синам священика Аарона, на полях пасовиська їхніх міст, у кожному місті поставлені були мужі, що зазначені поіменно, щоб давати частки кожному мужчині серед священиків та всякому приписаному серед Левитів.
2 Chronika	2Chr	1	31	20	І зробив Єзекія так, як це, по всій Юдеї. І робив він добре й угодне та справедливе перед лицем Господа, Бога свого.
2 Chronika	2Chr	1	31	21	І в усякому ділі, яке він зачинав, у роботі Божого дому, і в Законі, і в заповіді, щоб звертатися до Бога свого, робив він усім своїм серцем, і мав успіх.
2 Chronika	2Chr	1	32	1	По цих справах та по цій вірності прийшов Санхерів, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табором проти укріплених міст, і думав здобути їх собі.
2 Chronika	2Chr	1	32	2	І побачив Єзекія, що прийшов Санхерів, і що він задумує війну на Єрусалим,
2 Chronika	2Chr	1	32	3	то він нарадився зо своїми зверхниками та своїми лицарями позатикати джерельні води, що назовні міста. І вони допомогли йому.
2 Chronika	2Chr	1	32	4	І було зібрано багато народу, і вони позатикали всі джерела й потік, що плив у Краю, говорячи: Нащо б мали так багато води асирійські царі, коли прийдуть?
2 Chronika	2Chr	1	32	5	І він підбадьорився, і забудував увесь виломаний мур, і поставив на нього башту, а поза тим муром інший мур, і зміцнив Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ратищ та щитів.
2 Chronika	2Chr	1	32	6	І понаставляв він над народом військових зверхників, і зібрав їх до себе, на майдан біля міської брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:
2 Chronika	2Chr	1	32	7	Будьте міцні та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим натовпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.
2 Chronika	2Chr	1	32	8	З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.
2 Chronika	2Chr	1	32	9	По цьому послав Санхерів, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, а він сам таборував проти Лахішу, і вся сила його була з ним, до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:
2 Chronika	2Chr	1	32	10	Так говорить Санхерів, цар асирійський: На що ви сподіваєтесь і сидите в облозі в Єрусалимі?
2 Chronika	2Chr	1	32	11	Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спраги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.
2 Chronika	2Chr	1	32	12	Чи ж не він, Єзекія, поруйнував пагірки його та жертівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним жертівником будете вклонятися й на ньому будете кадити?
2 Chronika	2Chr	1	32	13	Чи ж ви не знаєте, що зробив я та батьки мої всім народом земель? Чи справді могли боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?
2 Chronika	2Chr	1	32	14	Хто з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?
2 Chronika	2Chr	1	32	15	А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зводить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жоден бог жодного народу та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші боги не врятують вас від моєї руки!
2 Chronika	2Chr	1	32	16	І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.
2 Chronika	2Chr	1	32	17	І писав він листи з лайкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: Як боги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!
2 Chronika	2Chr	1	32	18	І кликали вони сильним голосом по-юдейському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрашити їх та налякати їх, щоб здобути місто.
2 Chronika	2Chr	1	32	19	І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богів землі, чин людських рук.
2 Chronika	2Chr	1	32	20	І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.
2 Chronika	2Chr	1	32	21	І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка, і володаря, і зверхника в таборі царя асирійського, і той вернувся з соромом обличчя до краю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра його, вбили його там мечем...
2 Chronika	2Chr	1	32	22	І спас Господь Єзекію та єрусалимських мешканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навколо.
2 Chronika	2Chr	1	32	23	І багато-хто приносили дара для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьому піднісся в очах усіх народів!
2 Chronika	2Chr	1	32	24	Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, і Він відповів йому, і дав йому знака.
2 Chronika	2Chr	1	32	25	Та Єзекія не віддав так, як було зроблено йому, бо запишнилося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусалим.
2 Chronika	2Chr	1	32	26	Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.
2 Chronika	2Chr	1	32	27	І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбниці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на пахощі, і на щити, і на всякі дорогі речі,
2 Chronika	2Chr	1	32	28	і клуні на врожай збіжжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби для всякої худоби, і жолоби для черід.
2 Chronika	2Chr	1	32	29	І побудував він собі міста, і мав великий набуток худоби дрібної та худоби великої, бо Бог дав йому дуже великий маєток.
2 Chronika	2Chr	1	32	30	І він, Єзекія, заткнув вихід води горішнього Ґіхону, і вивів її вдолину на захід від Давидового Міста. І мав Єзекія успіх в усіх своїх ділах.
2 Chronika	2Chr	1	32	31	Тільки при послах вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю, залишив був його Бог, щоб випробувати його, щоб пізнати все в його серці.
2 Chronika	2Chr	1	32	32	А решта діл Єзекії та його чесноти, ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
2 Chronika	2Chr	1	32	33	І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбіччях гробів Давидових синів, і віддали йому честь по смерті його, уся Юдея та мешканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасія.
2 Chronika	2Chr	1	33	1	Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ.
2 Chronika	2Chr	1	33	2	І робив він лихе в Господніх очах, за поганською гидотою тих народів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів.
2 Chronika	2Chr	1	33	3	І він знову побудував пагірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставляв жертівники для Ваалів, і поробив Астарти, і вклонявся всім небесним силам, і служив їм.
2 Chronika	2Chr	1	33	4	І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі буде Ім'я Моє навіки!
2 Chronika	2Chr	1	33	5	І побудував він жертівники для всіх небесних сил на обох подвір'ях Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	33	6	І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановляв викликувачів духів померлих і духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його.
2 Chronika	2Chr	1	33	7	І поставив він різаного боввана, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я Своє навіки!
2 Chronika	2Chr	1	33	8	І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Закон, і устави, і постанови, дані через Мойсея.
2 Chronika	2Chr	1	33	9	Та Манасія робив блудливими Юдею та мешканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів.
2 Chronika	2Chr	1	33	10	І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.
2 Chronika	2Chr	1	33	11	І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопили Манасію на повід, і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону.
2 Chronika	2Chr	1	33	12	А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.
2 Chronika	2Chr	1	33	13	І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!
2 Chronika	2Chr	1	33	14	По цьому збудував він зовнішній мур для Давидового Міста на захід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже високо підняв його. І понаставляв він військових зверхників по всіх укріплених містах Юдеї.
2 Chronika	2Chr	1	33	15	І повикидав він чужих богів та подобу боввана з Господнього дому, і всі жертівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.
2 Chronika	2Chr	1	33	16	І збудував він Господнього жертівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господеві, Богові Ізраїлевому.
2 Chronika	2Chr	1	33	17	Але народ приносив жертви ще на пагірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.
2 Chronika	2Chr	1	33	18	А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорливців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.
2 Chronika	2Chr	1	33	19	А молитва його, і як Він був ублаганий, і ввесь його гріх та його спроневірення, і місця, що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, ось вони описані в словах його прозорливців.
2 Chronika	2Chr	1	33	20	І спочив Манасія з батьками своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амон.
2 Chronika	2Chr	1	33	21	Амон був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки.
2 Chronika	2Chr	1	33	22	І робив він зло Господніх очах, як робив його батько Манасія. А всім бовванам, яких наробив його батько Манасія, Амон приносив жертви та служив їм.
2 Chronika	2Chr	1	33	23	І не впокорився він перед Господнім лицем, як упокорився був його батько Манасія, і він, Амон, побільшив провину.
2 Chronika	2Chr	1	33	24	І змовилися раби його на нього, і забили його в його домі.
2 Chronika	2Chr	1	33	25	Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосію.
2 Chronika	2Chr	1	34	1	Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.
2 Chronika	2Chr	1	34	2	І робив він угодне в Господніх очах, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.
2 Chronika	2Chr	1	34	3	І восьмого року царювання свого, бувши ще юнаком, розпочав він звертатися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від пагірків, і Астарт, і бовванів різаних та литих.
2 Chronika	2Chr	1	34	4	І порозбивали перед ним Ваалові жертівники, а стовпи сонця, що були на них, він повирубував, а Астарти, і боввани різані та литі поламав і розтер, і розкидав на гроби тих, хто приносив їм жертви.
2 Chronika	2Chr	1	34	5	А кості жерців попалив на їхніх жертівниках, і очистив Юдею та Єрусалим.
2 Chronika	2Chr	1	34	6	А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навколо
2 Chronika	2Chr	1	34	7	порозбивав жертівники та Астарти, і потовк боввани на порох, а всі ідоли сонця повирубував в усьому Ізраїлевому краї, і вернувся до Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	34	8	А вісімнадцятого року царювання його, по очищенні Краю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та канцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб направити дім Господа, Бога його.
2 Chronika	2Chr	1	34	9	І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було знесене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли порога, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та мешканців Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	34	10	І дали на руку робітників праці, приставлених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали на відбудову та на направу Божого дому.
2 Chronika	2Chr	1	34	11	І дали вони теслям, і будівничим, щоб купувати тесане каміння та дерева на зв'язування та на покриття домів, що їх понищили Юдині царі.
2 Chronika	2Chr	1	34	12	А ті люди чесно виконували працю, а над ними були поставлені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керування. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаряддях,
2 Chronika	2Chr	1	34	13	були над носіями, і керували всіма робітниками на кожну роботу; а з Левитів були писарі й урядники та придверні.
2 Chronika	2Chr	1	34	14	А коли вони виймали срібло, принесене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Закону, даного через Мойсея.
2 Chronika	2Chr	1	34	15	І відповів Хілкійя й сказав до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі книгу Закону! І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.
2 Chronika	2Chr	1	34	16	І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс цареві ще відповідь, говорячи: Усе, що дано через твоїх рабів, вони роблять.
2 Chronika	2Chr	1	34	17	І вони висипали те срібло, що знайдене в Господньому домі, і дали його на руку приставлених та на руку робітників праці.
2 Chronika	2Chr	1	34	18	І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав з неї перед царем.
2 Chronika	2Chr	1	34	19	І сталося, як цар почув слова книги Закону, то роздер свої шати...
2 Chronika	2Chr	1	34	20	І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:
2 Chronika	2Chr	1	34	21	Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова цієї книги, що знайдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші це дотримували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі.
2 Chronika	2Chr	1	34	22	І пішов Хілкійя та ті, кому звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сторожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Новому Місті, і говорили до неї про це.
2 Chronika	2Chr	1	34	23	А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:
2 Chronika	2Chr	1	34	24	Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі ті прокляття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,
2 Chronika	2Chr	1	34	25	за те, що вони покинули Мене й кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, і він не погасне...
2 Chronika	2Chr	1	34	26	А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про ті слова, які ти чув:
2 Chronika	2Chr	1	34	27	За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед лицем Бога свого, коли ти почув слова Його на це місце та на мешканців його, і ти впокорився перед лицем Моїм, і роздер свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.
2 Chronika	2Chr	1	34	28	Ось Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у спокої, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу на оце місце та на мешканців його! І вони принесли відповідь цареві.
2 Chronika	2Chr	1	34	29	А цар послав, і зібрав усіх старших Юдеї та Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	34	30	І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і мешканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до малого, і він прочитав уголос слова книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.
2 Chronika	2Chr	1	34	31	І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб виконувати слова того заповіту, що написані в тій книзі.
2 Chronika	2Chr	1	34	32	І наставив він кожного, хто знаходився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І мешканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.
2 Chronika	2Chr	1	34	33	І Йосія повикидав усі поганські гидоти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знаходився в Ізраїлі, служити Господеві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.
2 Chronika	2Chr	1	35	1	І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.
2 Chronika	2Chr	1	35	2	І поставив він священиків на їхні становища, і підбадьорував їх на службу Господнього дому.
2 Chronika	2Chr	1	35	3	І сказав він Левитам, наставникам усього Ізраїля, посвяченим для Господа: Дайте святого ковчега до храму, що його збудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раменах, служіть тепер Господеві, вашому Богові, та Його народові, Ізраїлеві.
2 Chronika	2Chr	1	35	4	І приготуйтеся за родом ваших батьків, за вашими чергами, за писанням Давида, Ізраїлевого царя, та за писанням його сина Соломона.
2 Chronika	2Chr	1	35	5	І станьте в святині за відділами батьківських родів ваших братів, синів народу, а поділ за батьківськими домами в Левитів.
2 Chronika	2Chr	1	35	6	І заріжте пасхальне ягня, й освятіться, і приготуйте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея.
2 Chronika	2Chr	1	35	7	І дав Йосія для людських синів худоби дрібної, овечок та молодих кіз, це все на пасхальне ягня для кожного, хто знаходився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої три тисячі. Це з набутку царевого.
2 Chronika	2Chr	1	35	8	А його зверхники дали на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші в Божому домі, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі й шість сотень худоби дрібної, а худоби великої три тисячі.
2 Chronika	2Chr	1	35	9	А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали для Левитів на пасхальні жертви п'ять тисяч худоби дрібної, а худоби великої п'ять сотень.
2 Chronika	2Chr	1	35	10	І була міцно встановлена служба, і стали священики на своїм становищі, а Левити при своїх чергах, за наказом царя.
2 Chronika	2Chr	1	35	11	І різали пасхальне ягня, а священики кропили кров'ю, беручи з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.
2 Chronika	2Chr	1	35	12	І відділили, що було на цілопалення, щоб дати їх за відділами, по батьківських домах синам народу на приношення Господеві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.
2 Chronika	2Chr	1	35	13	І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшках, і в котлах, і в горнятах, і швидко несли всім синам народу.
2 Chronika	2Chr	1	35	14	А потім наварили собі та священикам, бо священики, Ааронові сини, були зайняті приношенням цілопалення та лою аж до ночі, то Левити наготовили їжі собі та священикам, Аароновим синам.
2 Chronika	2Chr	1	35	15	А співаки, Асафові сини, були на своїх місцях за наказом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царевого прозорливця, а придверні були при кожній брамі, їм не треба було відходити від своїх робіт, бо їхні брати Левити наготовили їм.
2 Chronika	2Chr	1	35	16	І була міцно встановлена вся Господня служба того дня, щоб справити Пасху й принести цілопалення на Господньому жертівнику, за наказом царя Йосії.
2 Chronika	2Chr	1	35	17	І Ізраїлеві сини, що знаходилися там, справляли того часу Пасху та свято Опрісноків сім день.
2 Chronika	2Chr	1	35	18	І не справлялася Пасха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Пасха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знаходився там, та мешканці Єрусалиму.
2 Chronika	2Chr	1	35	19	Вісімнадцятого року царювання Йосії справлялася ця Пасха.
2 Chronika	2Chr	1	35	20	По всьому цьому, коли Йосія приготовив дім Божий, прийшов Нехо, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.
2 Chronika	2Chr	1	35	21	І послав той до нього послів, говорячи: Що мені до тебе, царю Юдин? Не проти тебе приходжу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спішити. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!
2 Chronika	2Chr	1	35	22	Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого наказу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.
2 Chronika	2Chr	1	35	23	І вистрілили стрільці на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: Відведіть мене, бо я сильно ранений...
2 Chronika	2Chr	1	35	24	І перевели його його раби з військової колесниці на його другий повіз, і відвезли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гробах своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії.
2 Chronika	2Chr	1	35	25	І Єремія співав жалобну пісню по Йосії. А всі співаки та співачки оповідали в жалобних своїх піснях про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в Жалобних Піснях.
2 Chronika	2Chr	1	35	26	А решта діл Йосії та його чесноти, за написаним у Господнім Законі,
2 Chronika	2Chr	1	35	27	і дії його перші та останні, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.
2 Chronika	2Chr	1	36	1	А народ Краю взяв Йоахаза, сина Йосії, і настановив його царем в Єрусалимі замість батька його.
2 Chronika	2Chr	1	36	2	Йоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.
2 Chronika	2Chr	1	36	3	І скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав кару на цей Край, сто талантів срібла та талант золота.
2 Chronika	2Chr	1	36	4	І єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.
2 Chronika	2Chr	1	36	5	Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в очах Господа, Бога свого.
2 Chronika	2Chr	1	36	6	На нього пішов Навуходоносор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайдани, щоб відвести його до Вавилону.
2 Chronika	2Chr	1	36	7	А дещо з посуду Господнього дому Навуходоносор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.
2 Chronika	2Chr	1	36	8	А решта Єгоякимових діл та гидоти його, які він робив, і що знайдено проти нього, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхін.
2 Chronika	2Chr	1	36	9	Єгояхін був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе в Господніх очах.
2 Chronika	2Chr	1	36	10	А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавилону з дорогим посудом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.
2 Chronika	2Chr	1	36	11	Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років.
2 Chronika	2Chr	1	36	12	І робив він зло в очах Господа, Бога свого, не впокорився перед пророком Єремією, що говорив із наказу Господнього.
2 Chronika	2Chr	1	36	13	І він також відкинувся від царя Навуходоносора, що був заприсягнув його Господом, і вчинив твердою свою шию, і став запеклим, щоб не навертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.
2 Chronika	2Chr	1	36	14	Також усі зверхники священиків та народу ще більше грішили, шануючи гидоти поган, і вони занечистили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.
2 Chronika	2Chr	1	36	15	А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю.
2 Chronika	2Chr	1	36	16	Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.
2 Chronika	2Chr	1	36	17	І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, усе дав в його руку...
2 Chronika	2Chr	1	36	18	І всі речі Божого дому, великі та малі, і скарби дому Господнього та дому царя й його зверхників, усе переніс до Вавилону.
2 Chronika	2Chr	1	36	19	І спалили вони Божий дім, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили огнем, а всі дорогі речі його понищили...
2 Chronika	2Chr	1	36	20	І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,
2 Chronika	2Chr	1	36	21	щоб виповнилося Господнє слово, проречене Єреміїними устами, аж поки вподобає собі земля свої суботи, по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, щоб сповнилися сімдесят літ.
2 Chronika	2Chr	1	36	22	А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:
2 Chronika	2Chr	1	36	23	Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!
Esra	Ezra	1	1	1	А першого року Кіра, царя перського, щоб сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:
Esra	Ezra	1	1	2	Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї.
Esra	Ezra	1	1	3	Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі.
Esra	Ezra	1	1	4	А кожному позосталому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худобою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі.
Esra	Ezra	1	1	5	І повставали голови батьківських родів Юди та Веніямина, і священики, і Левити, аж до всякого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім Господа, що в Єрусалимі.
Esra	Ezra	1	1	6	А все їхнє довкілля зміцнило їм руки речами срібними та золотими, маєтком, і худобою, і коштовностями, окрім того, що хто пожертвував був добровільно.
Esra	Ezra	1	1	7	А цар Кір повиносив речі Господнього дому, які забрав був Навуходоносор з Єрусалиму, і дав їх до дому бога свого,
Esra	Ezra	1	1	8	і повиносив їх Кір, цар перський, рукою скарбника Мітредата, а той відрахував їх Шешбаццарові, Юдиному начальникові.
Esra	Ezra	1	1	9	І оце їхнє число: мисок золотих тридцять, мисок срібних тисяча, ножів двадцять і дев'ять,
Esra	Ezra	1	1	10	келіхів золотих тридцять, келіхів срібних подвійних чотири сотні й десять, посуду іншого тисяча.
Esra	Ezra	1	1	11	Усього золотого й срібного посуду п'ять тисяч і чотири сотні. Усе це завіз Шешбаццар, коли вигнанці верталися з Вавилону до Єрусалиму.
Esra	Ezra	1	2	1	А оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, до Вавилону, і вони повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до міста свого,
Esra	Ezra	1	2	2	ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:
Esra	Ezra	1	2	3	синів Пар'ошових дві тисячі сто сімдесят і два,
Esra	Ezra	1	2	4	синів Шефатіїних три сотні сімдесят і два,
Esra	Ezra	1	2	5	синів Арахових сім сотень сімдесят і п'ять,
Esra	Ezra	1	2	6	синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі вісім сотень і дванадцять,
Esra	Ezra	1	2	7	синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
Esra	Ezra	1	2	8	синів Заттуєвих дев'ять сотень і сорок і п'ять,
Esra	Ezra	1	2	9	синів Заккеєвих сім сотень і шістдесят,
Esra	Ezra	1	2	10	синів Банієвих шість сотень сорок і два,
Esra	Ezra	1	2	11	синів Беваєвих шість сотень двадцять і три,
Esra	Ezra	1	2	12	синів Азґадових тисяча двісті двадцять і два,
Esra	Ezra	1	2	13	синів Адонікамових шість сотень шістдесят і шість,
Esra	Ezra	1	2	14	синів Біґваєвих дві тисячі п'ятдесят і шість,
Esra	Ezra	1	2	15	синів Адінових чотири сотні п'ятдесят і чотири,
Esra	Ezra	1	2	16	синів Атерових, від Єзекії дев'ятдесят і вісім,
Esra	Ezra	1	2	17	синів Бецаєвих три сотні двадцять і три,
Esra	Ezra	1	2	18	синів Йориних сто й дванадцять,
Esra	Ezra	1	2	19	синів Хашумових двісті двадцять і три,
Esra	Ezra	1	2	20	синів Ґіббарових дев'ятдесят і п'ять,
Esra	Ezra	1	2	21	виходьків з Віфлеєму сто двадцять і три,
Esra	Ezra	1	2	22	людей з Нетофи п'ятдесят і шість,
Esra	Ezra	1	2	23	людей з Анатоту сто двадцять і вісім,
Esra	Ezra	1	2	24	виходьків з Азмавету сорок і два,
Esra	Ezra	1	2	25	виходьків з Кір'ят-Аріму, Кефіри та Беероту сім сотень і сорок і три,
Esra	Ezra	1	2	26	виходьків з Рами та Ґеви: шість сотень двадцять і один,
Esra	Ezra	1	2	27	людей з Міхмасу сто двадцять і два,
Esra	Ezra	1	2	28	людей з Бет-Елу та Аю двісті двадцять і три,
Esra	Ezra	1	2	29	виходьків з Нево п'ятдесят і два,
Esra	Ezra	1	2	30	виходьків з Маґбішу сто п'ятдесят і шість,
Esra	Ezra	1	2	31	виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
Esra	Ezra	1	2	32	виходьків з Харіму три сотні й двадцять,
Esra	Ezra	1	2	33	виходьків з Лоду, Хадіду та Оно сім сотень двадцять і п'ять,
Esra	Ezra	1	2	34	виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,
Esra	Ezra	1	2	35	виходьків з Сенаї три тисячі і шість сотень і тридцять.
Esra	Ezra	1	2	36	Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,
Esra	Ezra	1	2	37	синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,
Esra	Ezra	1	2	38	синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,
Esra	Ezra	1	2	39	синів Харімових тисяча й сімнадцять.
Esra	Ezra	1	2	40	Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, з синів Гадавії сімдесят і чотири.
Esra	Ezra	1	2	41	Співаків: синів Асафових сто двадцять і вісім.
Esra	Ezra	1	2	42	Синів придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих, усіх сто тридцять і дев'ять.
Esra	Ezra	1	2	43	Храмових підданців: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,
Esra	Ezra	1	2	44	синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,
Esra	Ezra	1	2	45	синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,
Esra	Ezra	1	2	46	синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,
Esra	Ezra	1	2	47	синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,
Esra	Ezra	1	2	48	синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,
Esra	Ezra	1	2	49	синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,
Esra	Ezra	1	2	50	синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,
Esra	Ezra	1	2	51	синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,
Esra	Ezra	1	2	52	синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,
Esra	Ezra	1	2	53	синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,
Esra	Ezra	1	2	54	синів Незіхових, синів Хатіфиних,
Esra	Ezra	1	2	55	синів Соломонових рабів: синів Сотаєвих, синів Соферетових, синів Терудиних,
Esra	Ezra	1	2	56	Синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,
Esra	Ezra	1	2	57	синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих,
Esra	Ezra	1	2	58	усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.
Esra	Ezra	1	2	59	А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддану та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:
Esra	Ezra	1	2	60	синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень п'ятдесят і два.
Esra	Ezra	1	2	61	І з синів священичих: сини Ховайїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і звався їхнім ім'ям.
Esra	Ezra	1	2	62	Вони шукали свого запису родоводу, та не знайшли, і були вони вилучені зо священства,
Esra	Ezra	1	2	63	а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.
Esra	Ezra	1	2	64	Усього збору разом сорок дві тисячі три сотні шістдесят,
Esra	Ezra	1	2	65	окрім їхніх рабів та невільниць, цих було сім тисяч три сотні тридцять і сім; а їхніх співаків та співачок двісті.
Esra	Ezra	1	2	66	Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,
Esra	Ezra	1	2	67	їхніх верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч сім сотень і двадцять.
Esra	Ezra	1	2	68	А з голів батьківських родів, коли вони прийшли до Господнього дому, що в Єрусалимі, то вони жертвували до Божого дому, щоб поставити його на його становищі.
Esra	Ezra	1	2	69	За своєю спроможністю вони дали до скарбу на працю: золота шістдесят одну тисячу дарейків, а срібла п'ять тисяч мін, а священичих убрань сто.
Esra	Ezra	1	2	70	І осілися священики й Левити, та з народу, і співаки, і придверні, і храмові підданці по своїх містах, і ввесь Ізраїль по своїх містах.
Esra	Ezra	1	3	1	А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався народ, як один чоловік, до Єрусалиму.
Esra	Ezra	1	3	2	І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудували жертівника Бога Ізраїля, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка.
Esra	Ezra	1	3	3	І поставили міцно жертівника на його основі, бо були вони в страху від народів країв, і приносили на ньому цілопалення для Господа, цілопалення на ранок та на вечір.
Esra	Ezra	1	3	4	І справили свято Кучок, як написано, і щоденні цілопалення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день,
Esra	Ezra	1	3	5	а по тому цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господеві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.
Esra	Ezra	1	3	6	Від першого дня сьомого місяця зачали приносити цілопалення для Господа. А під Господній храм не були ще покладені основи.
Esra	Ezra	1	3	7	І дали срібла каменярам та теслям, і їжі, і питва та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достачали кедрові дерева з Ливану до Яфського моря за дозволом їм Кіра, царя перського.
Esra	Ezra	1	3	8	А другого року по своєму приході до Божого дому до Єрусалиму, другого місяця, почали робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприходив з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керувати над працею Господнього дому.
Esra	Ezra	1	3	9	І став Ісус, сини його та брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік, на догляд над робітниками праці в Божому домі, сини Хенададові, сини їх та їхні брати, Левити.
Esra	Ezra	1	3	10	А коли клали основу Господнього храму, то поставили облаченних священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів, із цимбалами, щоб славити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя.
Esra	Ezra	1	3	11	І відповіли вони хвалою та подякою Господеві, Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя на Ізраїля. А ввесь народ викликував гучним покликом, славлячи Господа за основу Господнього дому!
Esra	Ezra	1	3	12	А багато-хто зо священиків і Левитів та з голів батьківських родів, старші, що бачили перший храм, при заснуванні його, того храму, своїми очима, плакали ревним голосом, а багато-хто покликували піднесеним голосом у радості...
Esra	Ezra	1	3	13	І не міг народ розпізнати голосу поклику радости від голосу плачу народу, бо народ сильно викликував, а голос був чутий аж далеко...
Esra	Ezra	1	4	1	І почули Юдині та Веніяминові вороги, що вигнанці будують храма Господеві, Богові Ізраїля.
Esra	Ezra	1	4	2	І прийшли вони до Зоровавеля та до голів батьківських родів, та й сказали їм: І ми будемо будувати з вами, бо ми звертаємось, як ви, до вашого Бога, і ми приносимо Йому жертви від днів Есар-Хаддона, царя асирійського, що привів нас сюди.
Esra	Ezra	1	4	3	І сказав їм Зоровавель і Ісус, та решта голів батьківських родів Ізраїлевих: Не вам і нам разом будувати храм для Бога! Самі бо ми будемо будувати для Господа, Бога Ізраїлевого, як наказав нам цар Кір, цар перський.
Esra	Ezra	1	4	4	І став народ тієї землі ослаблювати руки Юдиного народу та страхати їх при будуванні.
Esra	Ezra	1	4	5	І підкуплювали вони проти них дорадників царських, щоб заламати їхній задум, по всі дні Кіра, царя перського, й аж до царювання Дарія, царя перського.
Esra	Ezra	1	4	6	А за царя Ахашвероша, на початку його царювання, написали вони оскарження на мешканців Юдеї та Єрусалиму.
Esra	Ezra	1	4	7	А за днів Артаксеркса написав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний по-арамейськи, а перекладений по-перськи.
Esra	Ezra	1	4	8	Начальник Рехум та писар Шімай написали одного листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса отак.
Esra	Ezra	1	4	9	Тоді начальник Рехум та писар Шімшай та решта товаришів його, судді й урядники, писарчуки, писарі, аркев'яни, вавилоняни, шушаняни, цебто еламіти,
Esra	Ezra	1	4	10	та решта народів, яких повиганяв Аснаппар, великий та славний, й осадив їх у місті Самарії та в решті Заріччя.
Esra	Ezra	1	4	11	Оце відпис листа, що послали до нього: До царя Артаксеркса твої раби, люди Заріччя. І ось
Esra	Ezra	1	4	12	щоб було відоме цареві, що Юдеї, які вийшли від тебе до нас, прибули до Єрусалиму. Вони будують місто бунтівниче та шкідливе, і вдосконалюють мури, а підвалини поліпшили.
Esra	Ezra	1	4	13	А тепер щоб було відоме цареві, що коли тільки це місто буде збудоване, а мури закінчаться, вони не будуть давати ані данини, ані податку, ані мита, а це буде шкодити царському прибуткові.
Esra	Ezra	1	4	14	І ото, беручи на увагу, що сіль царського палацу сіль наша, а царський сором не випадає нам бачити, тому ми посилаємо й завідомляємо царя,
Esra	Ezra	1	4	15	щоб пошукали в книзі споминів батьків твоїх, і ти знайдеш у книзі споминів, і знатимеш, що місто це місто бунтівниче та шкідливе царям та округам, і що в ньому підіймали бунт від правіку, чому місто це було зруйноване.
Esra	Ezra	1	4	16	Ми сповіщаємо царя, що коли тільки місто це буде добудоване, а мури закінчаться, то через те не буде тобі частки в Заріччі.
Esra	Ezra	1	4	17	Цар послав відповідь: Начальникові Рехумові, і писареві Шімшаєві, та решті їхніх товаришів, що сидять у Самарії, і решта Заріччя: Мир вам! А тепер,
Esra	Ezra	1	4	18	лист, якого ви послали до нас, виразно прочитаний передо мною.
Esra	Ezra	1	4	19	І був виданий від мене наказ, і шукали та й знайшли, що місто це з давніх-давен підіймалося на царів, і повстання та бунт робилися в ньому.
Esra	Ezra	1	4	20	І могутні царі були над Єрусалимом, і панували в усьому Заріччі, а данина, податок та мито давалися їм.
Esra	Ezra	1	4	21	А тепер видайте наказа, щоб спинилися ці люди, а місто це не будувалося, поки від мене не буде виданий новий наказ.
Esra	Ezra	1	4	22	І будьте бережні, щоб через це не зробити помилки. Нащо ростиме зло на шкоду царям?
Esra	Ezra	1	4	23	Тоді, як тільки був прочитаний відпис листа царя Артаксеркса перед Рехумом і писарем Шімшаєм та їхніми товаришами, пішли вони поспішно до Єрусалиму, і спинили роботу їх зброєю та насиллям!
Esra	Ezra	1	4	24	Тим спинилася робота Божого дому, що в Єрусалимі, і спинилася вона аж до другого року царювання Дарія, царя перського...
Esra	Ezra	1	5	1	І пророкував пророк Огій та Захарій, син Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в Єрусалимі, в Ім'я Бога Ізраїля, що над ними.
Esra	Ezra	1	5	2	Тоді встали Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і зачали будувати Божий дім, що в Єрусалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм.
Esra	Ezra	1	5	3	Того часу прийшов до них Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай та їхні товариші, і сказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм і кінчати цю будову?
Esra	Ezra	1	5	4	Тоді ми сказали їм імена тих мужів, що будують цього будинка.
Esra	Ezra	1	5	5	Та око їхнього Бога було на юдейських старших, і вони не спинили їх, аж поки не піде донесення до Дарія, і тоді дадуть писемну відповідь про це.
Esra	Ezra	1	5	6	Ось відпис листа, що послав Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай, та товариство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія,
Esra	Ezra	1	5	7	вони послали йому донесення, а в ньому писано так: Цареві Дарієві усякого миру!
Esra	Ezra	1	5	8	Щоб було відоме цареві, що ми ходили до Юдейської округи, до дому великого Бога, а він будується з великого каменя, і дерево кладеться в стіни. А робота та робиться докладно, і успіх у їхній руці.
Esra	Ezra	1	5	9	Тоді ми питалися тих старших, і сказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм і кінчати цю святиню?
Esra	Ezra	1	5	10	А також питалися ми їх про їхні імена, щоб повідомити тебе, що запишемо ім'я тих мужів, які за голову в них.
Esra	Ezra	1	5	11	А вони так відповіли нам та сказали: Ми то раби Бога небес та землі, і будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчив його великий Ізраїлів цар.
Esra	Ezra	1	5	12	Але згодом, коли наші батьки розгнівили були Бога небес, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея, а храм той він зруйнував його, а народ вигнав до Вавилону.
Esra	Ezra	1	5	13	Але першого року Кіра, царя вавилонського, цар Кір видав наказа будувати цей дім Божий.
Esra	Ezra	1	5	14	А також посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я його Шешбаццар, якого він настановив намісником.
Esra	Ezra	1	5	15	І сказав він йому: Візьми цей посуд, іди, віднеси його до храму, що в Єрусалимі, а дім Божий нехай будується на своєму місці.
Esra	Ezra	1	5	16	Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підвалини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді й аж до цього часу він будується, і не скінчений.
Esra	Ezra	1	5	17	І ось, якщо це цареві добре, нехай пошукається в домі царських скарбів там, у Вавилоні, чи справді від царя Кіра виданий був наказ будувати цей Божий дім в Єрусалимі, а царську волю про це нехай пошлють до нас.
Esra	Ezra	1	6	1	Тоді цар Дарій видав наказа, і шукали в домі, де складають скарби книжок у Вавилоні.
Esra	Ezra	1	6	2	І був знайдений один звій в замку Ахметі, що в мідійській окрузі, а в ньому написано так: На пам'ять.
Esra	Ezra	1	6	3	Першого року царя Кіра цар Кір видав наказа: Дім Божий в Єрусалимі дім той нехай будується на місці, де приносять жертви, а його підвалини заложені. Вишина його шістдесят ліктів, ширина його шістдесят ліктів.
Esra	Ezra	1	6	4	Три ряди з великого каменю, й один ряд з дерева, а видатки будуть дані з царського дому.
Esra	Ezra	1	6	5	А посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор виніс був із храму, що в Єрусалимі, і переніс до Вавилону, нехай повернуть, і нехай він піде до храму, що в Єрусалимі, на своє місце, і покладеш те в Божому домі...
Esra	Ezra	1	6	6	Тепер же ти, Таттенаю, наміснику Заріччя, ти, Шетор-Бозенаю з товаришами своїми, перси, що в Заріччі, віддаліться звідти!
Esra	Ezra	1	6	7	Позоставте працю цього Божого дому, юдейський намісник та юдейські старші збудують той Божий дім на його місці.
Esra	Ezra	1	6	8	А від мене даний наказ про те, що ви будете робити з тими юдейськими старшими, щоб збудувати цей Божий дім, а з царського добра, з данини Заріччя, нехай докладно дається видаток тим людям, щоб не спиняти роботи.
Esra	Ezra	1	6	9	А що буде потрібне, чи телят, чи баранів, чи овечок на принесення Небесному Богові, пшеницю, сіль, вино та оливу, що скажуть священики, які в Єрусалимі, щоб без омани видавалося їм день-у-день,
Esra	Ezra	1	6	10	щоб вони завжди приносили пахощі в жертву Небесному Богові та молилися за життя царя та синів його.
Esra	Ezra	1	6	11	А від мене виданий наказ, що коли який чоловік змінить це моє слово, то буде вирване дерево з дому його, і буде поставлене, а він буде прибитий на ньому, а дім його буде обернений за це в руїну!
Esra	Ezra	1	6	12	А Бог, що вчинив, щоб там пробувало Ім'я Його, знищить кожного царя та народ, що простягне свою руку, щоб змінити це, щоб ушкодити той Божий дім, що в Єрусалимі! Я, Дарій, видав цього наказа, нехай він докладно буде виконаний!
Esra	Ezra	1	6	13	Тоді Таттенай, намісник Заріччя, Шетар-Бозенай та їхні товариші докладно зробили згідно з тим, як послав цар Дарій.
Esra	Ezra	1	6	14	А юдейські старші будували, і щастило їм за пророцтвом пророка Огія та Захарія, сина Іддо. І вони збудували й закінчили з наказу Бога Ізраїлевого та з наказу Кіра, і Дарія, і Артаксеркса, царя перського.
Esra	Ezra	1	6	15	І закінчений був цей храм до третього місяця адара, що він місяць дванадцятий, шостого року царювання царя Дарія.
Esra	Ezra	1	6	16	І справили Ізраїлеві сини, священики й Левити та решта вигнанців свято відновлення того Божого дому з радістю.
Esra	Ezra	1	6	17	І принесли в жертву на свято відновлення того Божого дому: волів сотню, баранів двісті, ягнят чотири сотні, а козлят у жертву за гріх за всього Ізраїля дванадцять, за числом Ізраїлевих племен.
Esra	Ezra	1	6	18	І поставили священиків за їхніми частинами, а Левитів за чергами їхніми на службу Божого дому, що в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.
Esra	Ezra	1	6	19	А поверненці справили Пасху чотирнадцятого дня першого місяця,
Esra	Ezra	1	6	20	бо очистилися священики та Левити, як один, усі вони чисті. І вони зарізали пасхальне ягня для всіх поверненців, для своїх братів священиків та для себе.
Esra	Ezra	1	6	21	І їли Ізраїлеві сини, що вернулися з вигнання, і також усі, хто відділився до них від нечистости народів землі, щоб звертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.
Esra	Ezra	1	6	22	І справляли вони свято Опрісноків сім день у радості, бо Господь їх потішив і обернув до них серце асирійського царя, щоб зміцнити їхні руки при праці дому Бога, Бога Ізраїлевого.
Esra	Ezra	1	7	1	А по цих пригодах, за царювання Артаксеркса, царя перського, Ездра, син Азарії, сина Хійлкійї,
Esra	Ezra	1	7	2	сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,
Esra	Ezra	1	7	3	сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
Esra	Ezra	1	7	4	сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,
Esra	Ezra	1	7	5	сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика,
Esra	Ezra	1	7	6	цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знавець Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожадання.
Esra	Ezra	1	7	7	І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придверних, і храмових підданців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксеркса.
Esra	Ezra	1	7	8	І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царювання.
Esra	Ezra	1	7	9	Бо першого дня місяця першого був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.
Esra	Ezra	1	7	10	Бо Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.
Esra	Ezra	1	7	11	А оце відпис писання, що цар Артаксеркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:
Esra	Ezra	1	7	12	Артаксеркс, цар над царями, до священика Ездри, досконалого вчителя Закону Бога Небесного, і так далі.
Esra	Ezra	1	7	13	А ось виданий від мене наказ, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого народу, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,
Esra	Ezra	1	7	14	через те, що ти посланий від царя та семи його дорадників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,
Esra	Ezra	1	7	15	і щоб відправити срібло та золото, що цар та дорадники його пожертвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,
Esra	Ezra	1	7	16	і все срібло та золото, яке ти знайдеш у всій вавилонській окрузі разом із пожертвами народу та священиків, які жертвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.
Esra	Ezra	1	7	17	Тому ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлібні та їх жертви ливні, і принесеш їх на жертівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.
Esra	Ezra	1	7	18	А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробіть за вподобанням вашого Бога.
Esra	Ezra	1	7	19	А посуд, що даний тобі на служення дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.
Esra	Ezra	1	7	20	А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде дана з дому царських скарбів.
Esra	Ezra	1	7	21	А від мене я цар Артаксеркс виданий наказ для всіх скарбників, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Закону Бога Небесного, нехай буде докладно зроблене:
Esra	Ezra	1	7	22	срібла аж до сотні талантів, і пшениці аж до сотні корів, і вина аж до сотні батів, і оливи аж до сотні батів, за соли без запису.
Esra	Ezra	1	7	23	Усе, що з наказу Небесного Бога, нехай буде горливо зроблене для дому Небесного Бога, бо нащо був би гнів на царство царя та на синів його?
Esra	Ezra	1	7	24	І вас завідомляємо, що всі священики та Левити, співаки, придверні, храмові підданці та працівники того Божого дому вільні, данини, податку, чи мита не належить накладати на них!
Esra	Ezra	1	7	25	А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризначай суддів та виконавців Закону, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає закони твого Бога, а хто не знає, тих навчите.
Esra	Ezra	1	7	26	А кожен, хто не буде виконувати Закона твого Бога та закона царського докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигнання, чи то на кару маєткову, чи то на ув'язнення.
Esra	Ezra	1	7	27	Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у цареве серце, щоб оздобити дім Господній, що в Єрусалимі,
Esra	Ezra	1	7	28	а на мене нахилив милість перед царем та його дорадниками, та всіма хоробрими царевими зверхниками! А я зміцнився, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідних людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.
Esra	Ezra	1	8	1	А оце голови їхніх батьків та їх родовід, що пішли зо мною, за царювання царя Артаксеркса, з Вавилону:
Esra	Ezra	1	8	2	з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.
Esra	Ezra	1	8	3	З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родоводом сто й п'ятдесят мужчин.
Esra	Ezra	1	8	4	З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахіїн, а з ним двісті мужчин.
Esra	Ezra	1	8	5	З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.
Esra	Ezra	1	8	6	А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдесят мужчин.
Esra	Ezra	1	8	7	А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдесят мужчин.
Esra	Ezra	1	8	8	А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдесят мужчин.
Esra	Ezra	1	8	9	З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.
Esra	Ezra	1	8	10	А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдесят мужчин.
Esra	Ezra	1	8	11	А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.
Esra	Ezra	1	8	12	А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.
Esra	Ezra	1	8	13	А з Адонікамових синів останні, а оце їхні імена: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдесят мужчин.
Esra	Ezra	1	8	14	А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдесят мужчин.
Esra	Ezra	1	8	15	І зібрав я їх до річки, що впадає до Агави, і ми таборували там три дні. І переглянув я народ та священиків, і не знайшов там нікого з Левієвих синів.
Esra	Ezra	1	8	16	І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.
Esra	Ezra	1	8	17	І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова, щоб говорити до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіф'я, щоб вони привели нам служителів для дому нашого Бога.
Esra	Ezra	1	8	18	І привели вони нам, бо рука нашого Бога була добра до нас, чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, вісімнадцять,
Esra	Ezra	1	8	19	та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його двадцять,
Esra	Ezra	1	8	20	а з підданців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, двісті й двадцять підданців: усі вони були означені поіменно.
Esra	Ezra	1	8	21	І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокорятися нам перед лицем нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,
Esra	Ezra	1	8	22	бо я соромився просити від царя війська та верхівців, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його на всіх, хто кидає Його!
Esra	Ezra	1	8	23	І постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе.
Esra	Ezra	1	8	24	І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьох їхніх братів з ними.
Esra	Ezra	1	8	25	І відважив я їм срібло й золото та посуд принесення нашого Божого дому, що принесли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знаходився там.
Esra	Ezra	1	8	26	І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдесят талантів срібла, а срібних речей сто талантів, золота сто талантів,
Esra	Ezra	1	8	27	а золотих чаш двадцять на тисячу дарейків, а посудин з золоченої й доброї міді дві, дорогі, як золото.
Esra	Ezra	1	8	28	І сказав я до них: Ви святість для Господа, і цей посуд святість, а те срібло та золото добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.
Esra	Ezra	1	8	29	Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відважите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками батьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімнат Господнього дому.
Esra	Ezra	1	8	30	І прийняли священики та Левити вагу того срібла та золота та того посуду, щоб віднести до Єрусалиму, до дому нашого Бога.
Esra	Ezra	1	8	31	І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника на дорозі.
Esra	Ezra	1	8	32	І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.
Esra	Ezra	1	8	33	А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той посуд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити,
Esra	Ezra	1	8	34	за числом, за вагою на все. І того часу була записана вся та вага.
Esra	Ezra	1	8	35	Ті, що прийшли з полону, сини вигнання, принесли цілопалення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдесят і шість баранів, сімдесят і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, це все цілопалення для Господа.
Esra	Ezra	1	8	36	І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, а ті підтримували народ та Божий дім.
Esra	Ezra	1	9	1	А як скінчилося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділилися від народів цих країв з їхніми гидотами, від хананеян, періззеян, євусеян, аммонеян, моавітян, єгиптян та амореян,
Esra	Ezra	1	9	2	бо побрали з їхніх дочок собі та своїм синам, змішалося святе насіння з народами цих країв, а рука зверхників та представників була перша в цьому спроневіренні.
Esra	Ezra	1	9	3	А коли я почув це слово, то роздер я одежу свою та плаща свого, і рвав волосся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпілий...
Esra	Ezra	1	9	4	І зібралися до мене всі тремтячі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневірення поверненців, а я сидів остовпілий аж до жертви вечірньої.
Esra	Ezra	1	9	5	А за вечірньої жертви встав я з упокорення свого, і, роздерши шату свою та плаща свого, упав я на коліна свої, і простягнув руки свої до Господа, Бога мого...
Esra	Ezra	1	9	6	І сказав я: Боже мій, соромлюся я та стидаюся піднести, Боже мій, обличчя своє до Тебе, бо беззаконня наші помножилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!...
Esra	Ezra	1	9	7	Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззаконня були віддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих країв на меча, на полон, і на грабіж, і на посоромлення обличчя, як цього дня.
Esra	Ezra	1	9	8	А тепер на малу хвилю сталася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоставити нам останок, і дати нам затвердитися на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!
Esra	Ezra	1	9	9	Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед перськими царями, щоб дати нам ожити, щоб піднести дім нашого Бога й щоб відбудувати руїни його, та щоб дати нам захист в Юдеї та в Єрусалимі.
Esra	Ezra	1	9	10	А тепер що скажемо, Боже наш, по цьому? Бо ми покинули заповіді Твої,
Esra	Ezra	1	9	11	які Ти наказав через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість народу цих країв, через їхні гидоти, що наповнили його від краю до краю своєю нечистістю.
Esra	Ezra	1	9	12	А тепер дочок своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочок не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та споживали добро цієї землі, і віддали на спадок вашим синам аж навіки.
Esra	Ezra	1	9	13	А по тому всьому, що прийшло на нас за наші злі чини та за нашу велику провину, бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха нашого, і дав нам таку рештку,
Esra	Ezra	1	9	14	чи знову ми ламатимемо заповіді Твої, і будемо посвоячуватися з оцими мерзотними народами? Чи ж Ти не розгніваєшся на нас аж до вигублення нас, так що ніхто не позостався б і не врятувався?
Esra	Ezra	1	9	15	Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позосталися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не встояти нам за це перед лицем Твоїм!...
Esra	Ezra	1	10	1	А коли Ездра молився та сповідався, плакав та припадав перед Божим домом, зібрався до нього з Ізраїля дуже великий збір, чоловіки, і жінки та діти, бо народ плакав ревним плачем...
Esra	Ezra	1	10	2	І відповів Шеханія, Єхіїлів син, з Еламових синів, та й сказав до Ездри: Ми спроневірилися нашому Богові, бо взяли ми чужинок із народів цього краю за жінок. Але є ще надія для Ізраїля в цьому!
Esra	Ezra	1	10	3	А тепер складімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від себе всіх жінок та народжене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремтить перед заповіддю нашого Бога, і буде зроблене за Законом.
Esra	Ezra	1	10	4	Устань, бо на тобі ця річ, а ми з тобою. Будь мужній і дій!
Esra	Ezra	1	10	5	І встав Ездра, і заприсяг зверхників, священиків і Левитів та всього Ізраїля, щоб робити за цим словом. І вони заприсягли.
Esra	Ezra	1	10	6	І Ездра встав з-перед Божого дому й пішов до кімнати Єгохонана, Ел'яшівового сина, і ночував там. Хліба він не їв і води не пив, бо був у жалобі за спроневірення поверненців.
Esra	Ezra	1	10	7	І оголосили в Юдеї та в Єрусалимі до всіх поверненців, щоб зібратися до Єрусалиму.
Esra	Ezra	1	10	8	А кожен, хто не прийде до трьох день, за порадою зверхників та старших, увесь маєток того буде зроблений закляттям, а він буде вилучений із громади поверненців.
Esra	Ezra	1	10	9	І зібралися всі люди Юди та Веніямина до Єрусалиму до трьох день, це був дев'ятий місяць, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на площі Божого дому, тремтячи від цієї справи та від дощу.
Esra	Ezra	1	10	10	І встав священик Ездра та й сказав до них: Ви спроневірилися, і взяли чужинних жінок, щоб побільшити Ізраїлеву провину.
Esra	Ezra	1	10	11	А тепер повиніться Господеві, Богові ваших батьків, і чиніть Його волю! І віддаліться від народів цього Краю та від тих чужих жінок!
Esra	Ezra	1	10	12	І відповіла вся громада, і сказали гучним голосом: Так, за словом твоїм, ми повинні зробити!
Esra	Ezra	1	10	13	Але народ численний, і час дощів, і нема сили стояти на вулиці. Та й праці не на один день і не на два, бо ми багато нагрішили в цій справі.
Esra	Ezra	1	10	14	Нехай же стануть наші зверхники за ввесь збір, а кожен, хто є в наших містах, хто взяв чужинних жінок, нехай прийде на означені часи, а з ними старші кожного міста та судді його, аж поки не відвернеться від нас жар гніву нашого Бога за цю річ.
Esra	Ezra	1	10	15	Особливо стали над цим Йонатан, син Асагелів, та Яхзея, син Тіквин, а Мешуллам та Левит Шеббетай допомагали їм.
Esra	Ezra	1	10	16	І зробили так поверненці. І відділив собі священик Ездра людей, голів батьків за родом їхніх батьків, і всі вони поіменно. І сіли вони першого дня десятого місяця, щоб дослідити цю справу.
Esra	Ezra	1	10	17	І скінчили до першого дня першого місяця справи про всіх тих людей, що взяли були чужинних жінок.
Esra	Ezra	1	10	18	І знайшлися поміж священичими синами, що взяли чужинних жінок, із синів Єшуї, сина Йоцадакового, та братів його: Моасея, і Еліезер, і Ярів, і Ґедалія.
Esra	Ezra	1	10	19	І дали вони руку свою, що повипроваджують жінок своїх, а винні принесли в жертву барана з отари за провину свою.
Esra	Ezra	1	10	20	А з синів Іммерових: Ханані та Зевадія.
Esra	Ezra	1	10	21	І з синів Харімових: Массея, і Елійя, і Шемая, і Єхіїл, і Уззійя.
Esra	Ezra	1	10	22	І з синів Пашхурових: Ел'йоенай, Маасея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Ел'аса.
Esra	Ezra	1	10	23	А з Левитів: Йозавад, і Шім'ї, і Келая, він Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.
Esra	Ezra	1	10	24	А з співаків: Ел'яшів. А з придверних: Шаллум, і Телем, та Урі.
Esra	Ezra	1	10	25	А з Ізраїля, з синів Пар'ошових: Рам'я, і Їззійя, і Малкійя, і Мійямін, і Елеазар, і Малкійя та Беная.
Esra	Ezra	1	10	26	А з синів Еламових: Маттанія, Захарій, і Єхіїл, і Авді, і Єремот, і Елійя.
Esra	Ezra	1	10	27	І з синів Затту: Ел'йоенай, Ел'яшів, Маттанія, і Еремот, і Завад та Азіза.
Esra	Ezra	1	10	28	А з синів Беваєвих: Єгоханан, Хананія, Заббай, Атлай.
Esra	Ezra	1	10	29	І з синів Банієвих: Мешуллам, Маллух, і Адая, Яшув, і Шеал та Рамот.
Esra	Ezra	1	10	30	І з синів Пахатових: Моав, Адна, і Хелал, Беная, Маасея, Маттанія, Веселіїл, і Біннуй та Манасія.
Esra	Ezra	1	10	31	І з синів Харімових: Еліезер, Їшшійя, Малкійя, Шемая, Шімон,
Esra	Ezra	1	10	32	Веніямин, Маллух, Шемарія.
Esra	Ezra	1	10	33	З синів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манасія, Шім'ї.
Esra	Ezra	1	10	34	З синів Банаєвих: Маадай, Амрам, і Уїл,
Esra	Ezra	1	10	35	Беная, Бедея, Келугу,
Esra	Ezra	1	10	36	Ванія, Меремот, Ел'ятів,
Esra	Ezra	1	10	37	Маттанія, Маттенай, і Яасай,
Esra	Ezra	1	10	38	і Бані, і Біннуй, Шім'ї,
Esra	Ezra	1	10	39	і Шелемія, і Натан, і Адая,
Esra	Ezra	1	10	40	Махнадвай, Шашай, Шарай,
Esra	Ezra	1	10	41	Азаріїл, і Шелемія, Шемарія,
Esra	Ezra	1	10	42	Шаллум, Амарія, Йосип.
Esra	Ezra	1	10	43	А з синів Нево: Єіїл, Маттітія, Завад, Зевіна, Яддай, і Йоїл, Беная.
Esra	Ezra	1	10	44	Усі оці взяли були чужинних жінок, а деякі з цих жінок і дітей породили.
Nehemia	Neh	1	1	1	Слова Неемії, Гахаліїного сина: І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в замку Шушан.
Nehemia	Neh	1	1	2	І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятувалися, що позостали від полону, та про Єрусалим.
Nehemia	Neh	1	1	3	А вони сказали мені: Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі, а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем...
Nehemia	Neh	1	1	4	І сталося, як почув я ці слова, сів я та й плакав, і був у жалобі кілька днів, і постив, і молився перед лицем Небесного Бога.
Nehemia	Neh	1	1	5	І сказав я: Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізний, що дотримуєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої,
Nehemia	Neh	1	1	6	нехай же буде ухо Твоє чутке, а очі Твої відкриті, щоб прислухуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповідаюся в гріхах Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, і я і дім батька мого грішили!
Nehemia	Neh	1	1	7	Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.
Nehemia	Neh	1	1	8	Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, говорячи: як ви спроневіритеся, Я розпорошу вас поміж народами!
Nehemia	Neh	1	1	9	Та коли навернетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигнанці на краю небес, то й звідти позбираю їх, і приведу до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я Моє!
Nehemia	Neh	1	1	10	А вони раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.
Nehemia	Neh	1	1	11	Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що прагнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем! А я був чашником царевим.
Nehemia	Neh	1	2	1	І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві. І я, здавалося, не був сумний перед ним.
Nehemia	Neh	1	2	2	Та сказав мені цар: Чому обличчя твоє сумне, чи ти не хворий? Це не інше що, як тільки сум серця... І я вельми сильно злякався!
Nehemia	Neh	1	2	3	І сказав я до царя: Нехай цар живе навіки! Чому не буде сумне обличчя моє, коли місто дому гробів батьків моїх поруйноване, а брами його попалені огнем!...
Nehemia	Neh	1	2	4	І сказав мені цар: Чого ж ти просиш? І я помолився до Небесного Бога,
Nehemia	Neh	1	2	5	і сказав цареві: Якщо це цареві вгодне, і якщо раб твій уподобаний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробів батьків моїх, і я відбудую його!
Nehemia	Neh	1	2	6	І сказав мені цар (а цариця сиділа при ньому): Скільки часу буде дорога твоя, і коли ти повернешся? І сподобалось це цареві, і він послав мене, а я призначив йому час.
Nehemia	Neh	1	2	7	І сказав я цареві: Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи до намісників Заріччя, щоб провадили мене, аж поки не прийду до Юдеї,
Nehemia	Neh	1	2	8	і листа до Асафа, дозорця царевого лісу, щоб дав мені дерева на брусся для замкових брам, що належать до Божого дому, і для міського муру, і для дому, що до нього ввійду. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною.
Nehemia	Neh	1	2	9	І прибув я до намісників Заріччя, і дав їм цареві листи. А цар послав зо мною зверхників війська та верхівців.
Nehemia	Neh	1	2	10	І почув про це хоронянин Санваллат та раб аммонітянин Товія, і було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопотатися про добро для Ізраїлевих синів.
Nehemia	Neh	1	2	11	І прийшов я до Єрусалиму, і був там три дні.
Nehemia	Neh	1	2	12	І встав я вночі, я та трохи людей зо мною, і не розповів я нікому, що Бог мій дав до мого серця зробити для Єрусалиму. А худоби не було зо мною, окрім тієї худоби, що я нею їздив.
Nehemia	Neh	1	2	13	І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно оглянув мури Єрусалиму, що були поруйновані, а брами його були попалені огнем.
Nehemia	Neh	1	2	14	І перейшов я до Джерельної брами та до царського ставу, та там не було місця для переходу худоби, що була підо мною.
Nehemia	Neh	1	2	15	І йшов я долиною вночі, і докладно оглядав мура. Потім я вернувся, і ввійшов Долинною брамою, і вернувся.
Nehemia	Neh	1	2	16	А заступники не знали, куди я пішов та що я роблю, а юдеям, і священикам, і шляхті, і заступникам, і решті тих, що робили працю, я доти нічого не розповідав.
Nehemia	Neh	1	2	17	І сказав я до них: Ви бачите біду, що ми в ній, що Єрусалим зруйнований, а брами його попалені огнем. Ідіть, і збудуйте мура Єрусалиму, і вже не будемо ми ганьбою!...
Nehemia	Neh	1	2	18	І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також слова царя, які сказав він мені. І сказали вони: Станемо й збудуємо! І зміцнили вони руки свої на добре діло.
Nehemia	Neh	1	2	19	І почув це хоронянин Санваллат та аммонітянин раб Товія, і араб Ґешем, і сміялися з нас, і погорджували нами й говорили: Що це за річ, яку ви робите? Чи проти царя ви бунтуєтесь?
Nehemia	Neh	1	2	20	А я їм відповів і сказав до них: Небесний Бог Він дасть нам успіх, а ми, Його раби, станемо й збудуємо! А вам нема ані частки, ані права, ані пам'ятки в Єрусалимі!
Nehemia	Neh	1	3	1	І встав Еліяшів, первосвященик, та брати його священики, і збудували Овечу браму. Вони освятили її, і повставляли її двері, й аж до башти Меа освятили її, аж до башти Ханан'їла.
Nehemia	Neh	1	3	2	А поруч нього будували єрихоняни, а поруч них будував Заккур, син Імріїв.
Nehemia	Neh	1	3	3	А браму Рибну збудували сини Сенаїні, і вони покрили її бруссями, і повставляли двері її, замки її та засуви її.
Nehemia	Neh	1	3	4	А поруч них направляв Меремот, син Урії, Коцового сина, а поруч них направляв Мешуллам, син Берехії, Мешав'їлового сина, а поруч них направляв Садок, Баанин син.
Nehemia	Neh	1	3	5	А поруч них направляли текояни, але їхні вельможі не схилили своєї шиї в службу свого Господа.
Nehemia	Neh	1	3	6	А браму Стару направляли Йояда, син Пасеахів, та Мешуллам, син Бесодеїн, вони покривали бруссями, і вставляли двері її, і замки її та засуви її.
Nehemia	Neh	1	3	7	А поруч них направляв ґів'онеянин Мелатія та меронотеянин Ядон, люди Ґів'ону та Міцпи, що належали до володіння намісника Заріччя.
Nehemia	Neh	1	3	8	Поруч нього направляв Уззіїл, син Хархаїн, з золотарів, а поруч нього направляв Хананія, син Раккахімів, і вони відновили Єрусалима аж до Широкого муру.
Nehemia	Neh	1	3	9	А поруч нього направляв Рефая, син Хурів, зверхник половини єрусалимської округи.
Nehemia	Neh	1	3	10	А поруч нього направляв Єдая, син Харумафів, а то навпроти дому свого, а при його руці направляв Хаттуш, син Хашавнеїн.
Nehemia	Neh	1	3	11	Другу міру направляв Малкійя, син Харімів, та Хашшув, син Пахат-Моавів, та башту Печей.
Nehemia	Neh	1	3	12	А поруч нього направляв Шаллум, син Лохеша, зверхник половини єрусалимської округи, він та дочка його.
Nehemia	Neh	1	3	13	Браму Долинну направляв Ханун та мешканці Заноаху, вони збудували її, і повставляли двері її, замки її та засуви її, і тисячу ліктів у мурі аж до Смітникової брами.
Nehemia	Neh	1	3	14	А Смітникову браму направив Малкійя, син Рехавів, зверхник бет-керемської округи, він збудував її, і повставляв її двері, замки її та засуви її.
Nehemia	Neh	1	3	15	А Джерельну браму направив Шаллум, син Кол-Хезеїв, зверхник округи Міцпи, він збудував її, і покрив її, і повставляв її двері, замки її та засуви її, і направив мура ставу Шелах до царського садка, і аж до ступенів, що спускаються з Давидового Міста.
Nehemia	Neh	1	3	16	За ним направляв Неемія, син Азбуків, зверхник половини бетцурської округи аж до місця навпроти Давидових гробів і аж до зробленого ставу, і аж до дому Лицарів.
Nehemia	Neh	1	3	17	За ним направляли Левити: Рехум, син Баніїв, поруч нього направляв зверхник половини округи Кеїла, для своєї округи.
Nehemia	Neh	1	3	18	За ним направляли їхні брати: Баввай, син Хенададів, зверхник половини округи Кеїла.
Nehemia	Neh	1	3	19	І направляв поруч нього Езер, син Єшуїн, зверхник округи, міру другу, від місця навпроти виходу до зброярні наріжника.
Nehemia	Neh	1	3	20	За ним ревно направляв Барух, Заббаїв син, міру другу, від наріжника аж до входу до дому первосвященика Еліяшіва.
Nehemia	Neh	1	3	21	За ним направляв Меремот, син Урійї, сина Коцового, міру другу, від входу до Еліяшівового дому й аж до кінця Еліяшівового дому.
Nehemia	Neh	1	3	22	А за ним направляли священики, люди йорданської округи.
Nehemia	Neh	1	3	23	За ним направляв Веніямин, син Хашшувів, навпроти свого дому; за ним направляв Азарія, син Маасеї, сина Ананіїного, при своєму домі.
Nehemia	Neh	1	3	24	За ним направляв Біннуй, син Хенададів, міру другу, від Азаріїного дому аж до наріжника й аж до рогу.
Nehemia	Neh	1	3	25	Палал, син Узаїв, від місця навпроти наріжника та в горішній башті, що виходить із царського дому, що при в'язничному подвір'ї. За ним Педая, син Пар'ошів.
Nehemia	Neh	1	3	26	А підданці храму сиділи в Офелі аж до місця навпроти Водної брами на схід та навпроти виступаючої башти.
Nehemia	Neh	1	3	27	За ним направляли техояни, міру другу, від місця навпроти великої виступаючої башти й аж до офельського муру.
Nehemia	Neh	1	3	28	З-над Кінської брами направляли священики, кожен навпроти дому свого.
Nehemia	Neh	1	3	29	За ними направляв Садок, син Іммерів, навпроти свого дому, а за ним направляв Шемая, син Шеханіїн, сторож Східньої брами.
Nehemia	Neh	1	3	30	За ним направляв Хананія, син Шелеміїн, та Ханун, шостий син Цалафів, міру другу; за ним направляв Мешуллам, син Берехіїн, навпроти своєї кімнати.
Nehemia	Neh	1	3	31	За ним направляв Малкійя, син золотаря, аж до дому храмових підданців та крамарів, навпроти брами Міфкад і аж до наріжної горниці.
Nehemia	Neh	1	3	32	А між наріжною горницею до Овечої брами направляли золотарі та крамарі.
Nehemia	Neh	1	4	1	(3-33) І сталося, як почув Санваллат, що ми будуємо того мура, то він запалився гнівом, і дуже розгнівався, і сміявся з юдеїв.
Nehemia	Neh	1	4	2	(3-34) І говорив він перед своїми братами та самарійським військом і сказав: Що це роблять ці мізерні юдеї? Чи їм це позоставлять? Чи будуть вони приносити жертву? Чи закінчать цього дня? Чи оживлять вони ці каміння з куп пороху, а вони ж попалені?
Nehemia	Neh	1	4	3	(3-35) А аммонітянин Товійя був при ньому й сказав: Та й що вони будують? Якщо вийде лисиця, то вона зробить дірку в їхній камінній стіні!...
Nehemia	Neh	1	4	4	(3-36) Почуй, Боже наш, що ми стали погордою, і поверни їхню ганьбу на голову їхню, і дай їх на здобич у край полону!
Nehemia	Neh	1	4	5	(3-37) І не закрий їхньої провини, а їхній гріх нехай не буде стертий з-перед лиця Твого, бо вони образили будівничих!
Nehemia	Neh	1	4	6	(3-38) І збудували ми того мура, і був пов'язаний увесь той мур аж до половини його. А серце народу було, щоб далі робити!
Nehemia	Neh	1	4	7	(4-1) І сталося, як почув Санваллат, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що виломи в стіні стали затарасовуватися, то дуже запалилися гнівом.
Nehemia	Neh	1	4	8	(4-2) І змовилися вони всі разом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замішання.
Nehemia	Neh	1	4	9	(4-3) І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторожу вдень та вночі, перед ними.
Nehemia	Neh	1	4	10	(4-4) І сказав Юда: Ослабла сила носія, а звалищ багато, і ми не зможемо далі будувати мура!...
Nehemia	Neh	1	4	11	(4-5) А наші ненависники говорили: Вони не знатимуть і не побачать, як ми прийдемо до середини їх, і позабиваємо їх, та й спинимо працю!
Nehemia	Neh	1	4	12	(4-6) І сталося, як приходили ті юдеяни, що сиділи при них, то говорили нам про це разів десять, зо всіх місць, де вони пробували.
Nehemia	Neh	1	4	13	(4-7) Тоді поставив я сторожу здолу того місця за муром у печерах. І поставив я народ за їхніми родами, з їхніми мечами, їхніми ратищами та їхніми луками.
Nehemia	Neh	1	4	14	(4-8) І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхетних, і до заступників, і до решти народу: Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші!
Nehemia	Neh	1	4	15	(4-9) І сталося, як почули наші вороги, що нам те відоме, то Господь зламав їхній задум, і всі ми вернулися до муру, кожен до праці своєї.
Nehemia	Neh	1	4	16	(4-10) І було від того дня, що половина моїх юнаків робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити, і луки та панцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.
Nehemia	Neh	1	4	17	(4-11) Будівничі працювали на мурі, а носії наладовували тягар, вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа...
Nehemia	Neh	1	4	18	(4-12) А в кожного будівничого його меч був прив'язаний на стегнах його, і так вони будували, а біля мене був сурмач.
Nehemia	Neh	1	4	19	(4-13) І сказав я до шляхетних, до заступників та до решти народу: Праця велика й простора, а ми повідділювані на мурі, далеко один від одного.
Nehemia	Neh	1	4	20	(4-14) Тому то в місце, де почуєте голос сурми, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!
Nehemia	Neh	1	4	21	(4-15) І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до появлення зір.
Nehemia	Neh	1	4	22	(4-16) Також того часу сказав я до народу: Кожен з юнаком своїм нехай ночують у середині Єрусалиму, і будуть вони для нас уночі сторожею, а вдень на працю.
Nehemia	Neh	1	4	23	(4-17) І ні я, ані брати мої, ані юнаки мої, ані сторожі, що були за мною, ми не здіймали своєї одежі, кожен мав свою зброю при своєму стегні.
Nehemia	Neh	1	5	1	І був великий крик народу та їхніх жінок на своїх братів юдеїв.
Nehemia	Neh	1	5	2	І були такі, що говорили: Ми даємо в заставу синів своїх та дочок своїх, і беремо збіжжя, і їмо й живемо!
Nehemia	Neh	1	5	3	І були такі, що говорили: Ми заставляємо поля свої, і виноградники свої, і доми свої, і беремо збіжжя в цьому голоді!
Nehemia	Neh	1	5	4	І були такі, що говорили: Ми позичаємо срібло на податок царський за наші поля та наші виноградники.
Nehemia	Neh	1	5	5	А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини. А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані. Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим...
Nehemia	Neh	1	5	6	І сильно запалав у мені гнів, коли я почув їхній крик та ці слова!
Nehemia	Neh	1	5	7	А моє серце дало мені раду, і я сперечався з шляхетними та з заступниками та й сказав їм: Ви заставою тиснете один одного! І скликав я на них великі збори.
Nehemia	Neh	1	5	8	І сказав я до них: Ми викуповуємо своїх братів юдеїв, проданих поганам, за нашою спромогою, а ви будете продавати своїх братів, і вони продаються нам? І мовчали вони, і не знаходили слова...
Nehemia	Neh	1	5	9	І сказав я: Не добра це річ, що ви робите! Чи ж не в боязні нашого Бога ви маєте ходити, через ганьбу від тих поганів, наших ворогів?
Nehemia	Neh	1	5	10	Також і я, брати мої та юнаки мої були позикодавцями срібла та збіжжя. Опустімо ж ми оцей борг!
Nehemia	Neh	1	5	11	Верніть їм зараз їхні поля, їхні виноградники, їхні оливки, й їхні доми та відсоток срібла, і збіжжя, виноградний сік та нову оливу, що ви дали їм у заставу за них!
Nehemia	Neh	1	5	12	І вони сказали: Повернемо, і не будемо жадати від них! Зробимо так, як ти говориш! І покликав я священиків, і заприсягнув їх зробити за цим словом.
Nehemia	Neh	1	5	13	Витрусив я й свою пазуху та й сказав: Нехай отак витрусить Бог кожного чоловіка, хто не сповнить цього слова, з дому його та з труду його, і нехай буде такий витрушений та порожній! І сказали всі збори: Амінь! І славили вони Господа, і народ зробив за цим словом.
Nehemia	Neh	1	5	14	Також від дня, коли цар наказав мені бути їхнім намісником в Юдиному краї від року двадцятого й аж до року тридцять другого царя Артаксеркса, дванадцять літ не їв намісничого хліба ані я, ані брати мої.
Nehemia	Neh	1	5	15	А намісники попередні, що були передо мною, чинили тяжке над народом, і брали від них хлібом та вином одного дня сорок шеклів срібла; також їхні слуги панували над народом. А я не робив так через страх Божий.
Nehemia	Neh	1	5	16	також у праці того муру я підтримував, і поля не купували ми, а всі мої слуги були зібрані там над працею.
Nehemia	Neh	1	5	17	А за столом моїм були юдеї та заступники, сто й п'ятдесят чоловіка, та й ті, хто приходив до нас із народів, що навколо нас.
Nehemia	Neh	1	5	18	А що готовилося на один день, було: віл один, худоби дрібної шестеро вибраних, і птиця готувалася в мене, а за десять день виходило багато всякого вина. А при тому я не жадав намісничого хліба, бо та робота направи мурів була тяжка на тому народі.
Nehemia	Neh	1	5	19	Запам'ятай же мені, Боже мій, на добре все те, що я робив для цього народу!
Nehemia	Neh	1	6	1	І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,
Nehemia	Neh	1	6	2	то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно! А вони замишляли зробити мені зло...
Nehemia	Neh	1	6	3	І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?
Nehemia	Neh	1	6	4	І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.
Nehemia	Neh	1	6	5	І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.
Nehemia	Neh	1	6	6	А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.
Nehemia	Neh	1	6	7	Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, приходь, і порадьмося разом!
Nehemia	Neh	1	6	8	І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!...
Nehemia	Neh	1	6	9	Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!
Nehemia	Neh	1	6	10	І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе...
Nehemia	Neh	1	6	11	Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!
Nehemia	Neh	1	6	12	І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його...
Nehemia	Neh	1	6	13	Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.
Nehemia	Neh	1	6	14	Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!
Nehemia	Neh	1	6	15	І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.
Nehemia	Neh	1	6	16	І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!
Nehemia	Neh	1	6	17	Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.
Nehemia	Neh	1	6	18	Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.
Nehemia	Neh	1	6	19	І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.
Nehemia	Neh	1	7	1	І сталося, як був збудований мур, то повставляв я двері, і були понаставлювані придверні, співаки та Левити.
Nehemia	Neh	1	7	2	І призначив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших.
Nehemia	Neh	1	7	3	І сказав я до них: Нехай не відчиняються єрусалимські брами аж до спеки сонця. І поки вони самі стоять, нехай позамикають двері, і так тримайте. І поставити варти з єрусалимських мешканців, кожного на його сторожі, і кожного навпроти його дому!
Nehemia	Neh	1	7	4	А місто було широко-просторе й велике, та народу в ньому мало, і доми не були побудовані.
Nehemia	Neh	1	7	5	І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхетних, і заступників та народ, щоб переписати. І знайшов я книжку перепису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке:
Nehemia	Neh	1	7	6	Оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, і вони повернулися до Єрусалиму та до Юдеї, кожен до міста свого,
Nehemia	Neh	1	7	7	ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:
Nehemia	Neh	1	7	8	синів Пар'ошових дві тисячі сто й сімдесят і два,
Nehemia	Neh	1	7	9	синів Шеватіїних три сотні і сімдесят і два,
Nehemia	Neh	1	7	10	синів Арахових шість сотень п'ятдесят і два,
Nehemia	Neh	1	7	11	синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі й вісім сотень вісімнадцять,
Nehemia	Neh	1	7	12	синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
Nehemia	Neh	1	7	13	синів Заттуєвих вісім сотень сорок і п'ять,
Nehemia	Neh	1	7	14	синів Заккаєвих сім сотень і шістдесят,
Nehemia	Neh	1	7	15	синів Біннуєвих шість сотень сорок і вісім,
Nehemia	Neh	1	7	16	синів Беваєвих шість сотень двадцять і вісім,
Nehemia	Neh	1	7	17	синів Азґадових дві тисячі три сотні двадцять і два,
Nehemia	Neh	1	7	18	синів Адонікамових шість сотень шістдесят і сім,
Nehemia	Neh	1	7	19	синів Біґваєвих дві тисячі шістдесят і сім,
Nehemia	Neh	1	7	20	синів Адінових шість сотень п'ятдесят і п'ять,
Nehemia	Neh	1	7	21	синів Атерових, з синів Хізкійїних дев'ятдесят і вісім,
Nehemia	Neh	1	7	22	синів Хашумових три сотні двадцять і вісім,
Nehemia	Neh	1	7	23	синів Бецаєвих три сотні двадцять і чотири,
Nehemia	Neh	1	7	24	синів Харіфових сто дванадцять,
Nehemia	Neh	1	7	25	синів Ґів'онових дев'ятдесят і п'ять,
Nehemia	Neh	1	7	26	людей з Віфлеєму та Нетофи сто вісімдесят і вісім,
Nehemia	Neh	1	7	27	людей з Анототу сто двадцять і вісім,
Nehemia	Neh	1	7	28	людей з Бет-Азмавету сорок і два,
Nehemia	Neh	1	7	29	людей з Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту сім сотень сорок і три,
Nehemia	Neh	1	7	30	людей з Рами та Ґави шість сотень двадцять і один,
Nehemia	Neh	1	7	31	людей з Міхмасу сто двадцять і два,
Nehemia	Neh	1	7	32	людей з Бет-Елу та Аю сто двадцять і три,
Nehemia	Neh	1	7	33	людей з Нево Другого п'ятдесят і два,
Nehemia	Neh	1	7	34	виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
Nehemia	Neh	1	7	35	виходьків з Харіму три сотні й двадцять,
Nehemia	Neh	1	7	36	виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,
Nehemia	Neh	1	7	37	виходьків з Лоду, Хадіду й Оно сім сотень і двадцять і один,
Nehemia	Neh	1	7	38	виходьків з Сенаї три тисячі дев'ять сотень і тридцять.
Nehemia	Neh	1	7	39	Священиків: синів Єдаїних з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,
Nehemia	Neh	1	7	40	синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,
Nehemia	Neh	1	7	41	синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,
Nehemia	Neh	1	7	42	синів Харімових тисяча сімнадцять.
Nehemia	Neh	1	7	43	Левитів: синів Ісусових з Кадміїлового дому, з Годевиних синів сімдесят і чотири.
Nehemia	Neh	1	7	44	Співаків: синів Асафових сто сорок і вісім.
Nehemia	Neh	1	7	45	Придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих сто тридцять і вісім.
Nehemia	Neh	1	7	46	Храмових підданців: сини Ціхині, сини Хасуфині, сини Таббаотові,
Nehemia	Neh	1	7	47	сини Керосові, сини Сіїні, сини Падонові,
Nehemia	Neh	1	7	48	сини Леванині, сини Хаґавині, сини Салмаєві,
Nehemia	Neh	1	7	49	сини Хананові, сини Ґідделові, сини Ґахарові,
Nehemia	Neh	1	7	50	сини Реаїні, сини Рецінові, сини Некодині,
Nehemia	Neh	1	7	51	сини Ґаззамові, сини Уззині, сини Пасеахові,
Nehemia	Neh	1	7	52	сини Бесаєві, сини Меунімові, сини Нефішесінові,
Nehemia	Neh	1	7	53	сини Бакбутові, сини Хакуфині, сини Хархурові,
Nehemia	Neh	1	7	54	сини Бацлітові, сини Мехидині, сини Харшині,
Nehemia	Neh	1	7	55	сини Баркосові, сини Сісерині, сини Темахові,
Nehemia	Neh	1	7	56	сини Неціяхові, сини Хатіфині.
Nehemia	Neh	1	7	57	Синів Соломонових рабів: сини Сотаєві, сини Соферетові, сини Перідині,
Nehemia	Neh	1	7	58	сини Яалині, сини Дарконові, сини Ґідделові,
Nehemia	Neh	1	7	59	сини Шефатіїні, сини Хаттілові, сини Похерет-Гаццеваїмові, сини Амонові,
Nehemia	Neh	1	7	60	усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.
Nehemia	Neh	1	7	61	А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:
Nehemia	Neh	1	7	62	синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень сорок і два.
Nehemia	Neh	1	7	63	А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.
Nehemia	Neh	1	7	64	Вони шукали запису свого родоводу, але він не знайшовся, і були вони вилучені зо священства,
Nehemia	Neh	1	7	65	а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.
Nehemia	Neh	1	7	66	Усього збору разом сорок дві тисячі триста й шістдесят,
Nehemia	Neh	1	7	67	окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять і сім; а в них співаків та співачок двісті й сорок і п'ять.
Nehemia	Neh	1	7	68	Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,
Nehemia	Neh	1	7	69	верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч і сім сотень і двадцять.
Nehemia	Neh	1	7	70	А частина голів батьківських родів дали на працю: намісник дав до скарбниці: золота тисячу дарейків, кропильниць п'ятдесят, священичих шат п'ятсот і тридцять.
Nehemia	Neh	1	7	71	А з голів батьківських родів дали до скарбниці на працю: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі й двісті мін.
Nehemia	Neh	1	7	72	А що дала решта народу: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі мін, а священичих шат шістдесят і сім.
Nehemia	Neh	1	7	73	І осілися священики, і Левити, і придверні, і співаки, і дехто з народу, і храмові підданці, і ввесь Ізраїль по своїх містах. Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини були по своїх містах.
Nehemia	Neh	1	8	1	І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві.
Nehemia	Neh	1	8	2	І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.
Nehemia	Neh	1	8	3	І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Закону.
Nehemia	Neh	1	8	4	І стояв учитель Ездра на дерев'яному підвищенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Урійя, і Хілкійя, і Маасея на правиці його, а на лівиці його: Педая, і Мішаїл, і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.
Nehemia	Neh	1	8	5	І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, увесь народ устав.
Nehemia	Neh	1	8	6	І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: Амінь, Амінь! з піднесенням своїх рук. І всі схилялися, і вклонялися Господеві обличчям до землі!
Nehemia	Neh	1	8	7	А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити пояснювали народові Закона, а народ був на своєму місці.
Nehemia	Neh	1	8	8	І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.
Nehemia	Neh	1	8	9	І сказав намісник Неемія, і священик учитель Ездра й Левити, що вияснювали народові, до всього народу: День цей святий він для Господа, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав увесь народ, як почув слова Закону...
Nehemia	Neh	1	8	10	І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!
Nehemia	Neh	1	8	11	І Левити потішали ввесь народ, говорячи: Мовчіть, бо цей день святий, і не сумуйте!
Nehemia	Neh	1	8	12	І пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому.
Nehemia	Neh	1	8	13	А другого дня зібралися голови батьківських родів усього народу, священики та Левити, до вчителя Ездри, щоб він виясняв їм слова Закону.
Nehemia	Neh	1	8	14	І знайшли написане в Законі, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїлеві сини сиділи в кучках у свято сьомого місяця,
Nehemia	Neh	1	8	15	і щоб розголосили й оголосили по всіх своїх містах та в Єрусалимі, говорячи: Вийдіть на гору, і понаносьте галуззя оливкового, і галуззя дерева оливкового, і галуззя миртового, і галуззя пальмового, і галуззя густолистого дерева, щоб поробити кучки, як написано.
Nehemia	Neh	1	8	16	І вийшов народ, і поназношували, і поробили собі кучки кожен на даху своїм, і в подвір'ях своїх, і в подвір'ях Божого дому, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.
Nehemia	Neh	1	8	17	І поробила кучки вся громада, що вернулася з полону, і сиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість!
Nehemia	Neh	1	8	18	І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого дня аж до дня останнього. І справляли свято сім день; а восьмого дня віддання, за уставом.
Nehemia	Neh	1	9	1	А двадцятого й четвертого дня того місяця зібралися Ізраїлеві сини в пості та в веретищах, а на них порох.
Nehemia	Neh	1	9	2	А Ізраїлеве насіння відділилося від усіх чужинців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.
Nehemia	Neh	1	9	3	І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Закону Господа, Бога свого, а чверть сповідалися і вклонялися Господеві, Богові своєму.
Nehemia	Neh	1	9	4	І стали не левитському підвищенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кликали сильним голосом до Господа, Бога свого.
Nehemia	Neh	1	9	5	І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я слави Твоєї, і нехай воно буде звеличене над усяке благословення та славу!
Nehemia	Neh	1	9	6	Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небес, і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, а небесне військо Тобі вклоняється!
Nehemia	Neh	1	9	7	Ти то Господь, Бог, що вибрав Аврама, і вивів його з халдейського Уру, і дав йому ім'я Авраам.
Nehemia	Neh	1	9	8	І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати Край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його. І Ти виконав слова Свої, бо Ти праведний!
Nehemia	Neh	1	9	9	І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.
Nehemia	Neh	1	9	10	І дав Ти знаки та чуда на фараоні та на всіх його рабах, і на всім народі краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо поводилися з ними, і зробив Ти Собі Ім'я, як видно цього дня.
Nehemia	Neh	1	9	11	І море Ти розсік перед ними, і вони перейшли серед моря по суходолу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глибин, як камінь до бурхливої води.
Nehemia	Neh	1	9	12	І Ти провадив їх стовпом хмари вдень, а стовпом огню вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.
Nehemia	Neh	1	9	13	І Ти зійшов був на гору Сінай, і говорив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.
Nehemia	Neh	1	9	14	І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.
Nehemia	Neh	1	9	15	І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.
Nehemia	Neh	1	9	16	Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.
Nehemia	Neh	1	9	17	І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!
Nehemia	Neh	1	9	18	Хоч вони зробили були собі литого тельця та сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Єгипту, і робили великі образи,
Nehemia	Neh	1	9	19	та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.
Nehemia	Neh	1	9	20	І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.
Nehemia	Neh	1	9	21	І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недостатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли.
Nehemia	Neh	1	9	22	І дав Ти їм царства та народи, які призначив на поділ, і вони посіли край Сигона, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.
Nehemia	Neh	1	9	23	А їхніх синів Ти помножив, як зорі небесні, і ввів їх до Краю, що про нього казав Ти їхнім батькам, щоб ішли посісти.
Nehemia	Neh	1	9	24	І ввійшли сини, і посіли той Край, і Ти впокорив перед ними мешканців того Краю ханаанеян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та народи того Краю, щоб чинити з ними за своєю волею.
Nehemia	Neh	1	9	25	І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.
Nehemia	Neh	1	9	26	І стали вони неслухняні, і побунтувалися проти Тебе, і кинули Закона Твого геть за свою спину, і позабивали пророків Твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до Тебе. І чинили вони великі образи.
Nehemia	Neh	1	9	27	І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утискали їх. А в часі горя свого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосердям давав їм спасителів, і вони спасали їх з руки їхніх ворогів.
Nehemia	Neh	1	9	28	Та коли був їм мир, вони знову чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у руку їхніх ворогів, і ті панували над ними. І вони знову кликали до Тебе, а Ти з неба їх вислуховував, і спасав їх за милосердям Своїм довгий час.
Nehemia	Neh	1	9	29	І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого, та вони чинили лихе, і не слухалися заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, які коли б людина чинила, то жила б ними, і ставало рамено їх неслухняне, а шию свою робили твердою, і не слухалися.
Nehemia	Neh	1	9	30	І зволікав Ти їм довгі роки, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слухали того, і Ти дав їх у руку народів цих країв.
Nehemia	Neh	1	9	31	І через велике Своє милосердя Ти не вигубив і не покинув їх, бо Ти Бог ласкавий та милосердний!
Nehemia	Neh	1	9	32	А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшний, що бережеш заповіта та милість, нехай не буде малою перед лицем Твоїм уся та мука, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій народ від днів асирійських царів аж до цього дня!
Nehemia	Neh	1	9	33	А ти справедливий у всьому, що приходить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедливі.
Nehemia	Neh	1	9	34	А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки не виконували Закона Твого, і не слухалися заповідей Твоїх та свідоцтв Твоїх, що Ти свідчив проти них.
Nehemia	Neh	1	9	35	І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в тому просторому та ситому Краї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відвернулися від своїх злих чинів.
Nehemia	Neh	1	9	36	Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його нашим батькам, щоб їсти плід його та добро його, ось ми раби в ньому!
Nehemia	Neh	1	9	37	І він множить свій урожай для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тілами та над нашою худобою за своїм уподобанням, і ми в великому утискові!
Nehemia	Neh	1	9	38	(10-1) Через те все ми складаємо певну умову, і підписуємо, а печатки кладуть наші зверхники, наші Левити, наші священики.
Nehemia	Neh	1	10	1	(10-2) А між тих, що поклали печатки, були: намісник Неемія, син Хахаліїн, і Цідкійя,
Nehemia	Neh	1	10	2	(10-3) Серая, Азарія, Єремія,
Nehemia	Neh	1	10	3	(10-4) Пашхур, Амарія, Малкійя,
Nehemia	Neh	1	10	4	(10-5) Хаттуш, Шеванія, Маллух,
Nehemia	Neh	1	10	5	(10-6) Харім, Меремот, Овадія,
Nehemia	Neh	1	10	6	(10-7) Даніїл, Ґіннетон, Барух,
Nehemia	Neh	1	10	7	(10-8) Мешуллам, Авійя, Мійямін,
Nehemia	Neh	1	10	8	(10-9) Маазія, Білґай, Шемая, оце священики.
Nehemia	Neh	1	10	9	(10-10) А Левити: Ісус, син Азаніїн, Біннуй, з Хенададових синів, Кадміїл.
Nehemia	Neh	1	10	10	(10-11) А їхні брати: Шеванія, Годійя, Келіта, Пелая, Ханан,
Nehemia	Neh	1	10	11	(10-12) Міха, Рехов, Хашавія,
Nehemia	Neh	1	10	12	(10-13) Заккур, Шеревія, Шеванія,
Nehemia	Neh	1	10	13	(10-14) Годійя, Бані, Беніну.
Nehemia	Neh	1	10	14	(10-15) Голови народу: Пар'ош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,
Nehemia	Neh	1	10	15	(10-16) Бунні, Аз'дад, Бевай,
Nehemia	Neh	1	10	16	(10-17) Адонійя, Біґвай, Адін,
Nehemia	Neh	1	10	17	(10-18) Атер, Хізкійя, Аззур,
Nehemia	Neh	1	10	18	(10-19) Годійя, Хашум, Бецай,
Nehemia	Neh	1	10	19	(10-20) Харіф, Анатот, Невай,
Nehemia	Neh	1	10	20	(10-21) Маґпіяш, Мешуллам, Хезір,
Nehemia	Neh	1	10	21	(10-22) Мешезав'їл, Садок, Яддуя,
Nehemia	Neh	1	10	22	(10-23) Пелатія, Ханан, Аная,
Nehemia	Neh	1	10	23	(10-24) Осія, Хананія, Хашшув,
Nehemia	Neh	1	10	24	(10-25) Галлохеш, Пілха, Шовек,
Nehemia	Neh	1	10	25	(10-26) Рехум, Хашавна, Маасея,
Nehemia	Neh	1	10	26	(10-27) і Ахійя, Ханан, Анан,
Nehemia	Neh	1	10	27	(10-28) Маллух, Харім, Баана.
Nehemia	Neh	1	10	28	(10-29) І решта народу, священики, Левити, придверні, співаки, храмові підданці, і кожен, відділений від народів краю до Божого Закону, їхні жінки, їхні сини, та їхні дочки, кожен знаючий та розуміючий,
Nehemia	Neh	1	10	29	(10-30) зміцняють присягу при браттях своїх, при своїх шляхетних, і вступили в клятву та присягу, щоб ходити в Божому Законі, що був даний через Мойсея, Божого раба, і щоб дотримуватися, і щоб виконувати всі заповіді Господа, нашого Бога, і права Його, і постанови Його,
Nehemia	Neh	1	10	30	(10-31) і що не дамо наших синів народам Краю, а їхніх дочок не візьмемо для наших синів.
Nehemia	Neh	1	10	31	(10-32) А від народів цього Краю, що спроваджують товари та всяке збіжжя в день суботній на продаж, не візьмемо від них у суботу та в святі дні, і сьомого року понехаємо землю та всякого роду борги.
Nehemia	Neh	1	10	32	(10-33) І поставили ми собі за обов'язок, щоб давати нам третину шекля в рік на службу дому нашого Бога,
Nehemia	Neh	1	10	33	(10-34) на хліб показний, і на постійний дар, і на постійне цілопалення, на суботи, на молодики, на свята, і на освячені речі, і на жертви за гріх на окуплення за Ізраїля, і на всяку працю дому нашого Бога.
Nehemia	Neh	1	10	34	(10-35) І кинули ми жеребки про пожертву дров, священики, Левити та народ, щоб приносити до дому нашого Бога, за домом наших батьків, на означені часи рік-річно, щоб палити на жертівнику Господа, нашого Бога, як написано в Законі,
Nehemia	Neh	1	10	35	(10-36) і щоб приносити первоплоди нашої землі та первоплоди всякого плоду зо всякого дерева рік-річно до Господнього дому,
Nehemia	Neh	1	10	36	(10-37) і первороджених синів наших та нашої худоби, як написано в Законі, і первороджених худоби нашої великої та худоби нашої дрібної, щоб приносити до дому нашого Бога до священиків, що служать у домі нашого Бога,
Nehemia	Neh	1	10	37	(10-38) і первопочаток наших діж, і наші приношення, і плід усякого дерева, молоде вино та оливу спровадимо священикам до кімнат дому нашого Бога, а десятину нашої землі Левитам. А вони, Левити, будуть збирати десятину по всіх містах нашої роботи.
Nehemia	Neh	1	10	38	(10-39) І буде священик, син Ааронів, із Левитами, коли Левити будуть збирати десятину, і Левити віднесуть десятину від десятини до дому нашого Бога до комір, до скарбниці.
Nehemia	Neh	1	10	39	(10-40) Бо до комір будуть зносити сини Ізраїлеві та сини Левитів приношення збіжжя, молодого вина та оливи, і там є речі святині, служачі священики, і придверні, і співаки. І ми не опустимо дому нашого Бога!
Nehemia	Neh	1	11	1	І сиділи зверхники народу в Єрусалимі, а решта народу кинули жеребки, щоб привести одного з десяти сидіти в Єрусалимі, місті святому, а дев'ять частин зостаються по інших містах.
Nehemia	Neh	1	11	2	І поблагословив народ усіх тих людей, що пожертвувалися сидіти в Єрусалимі.
Nehemia	Neh	1	11	3	А оце голови округи, що сиділи в Єрусалимі, а по Юдиних містах сиділи, кожен у своїй посілості, по своїх містах, Ізраїль, священики, і Левити, і храмові підданці, і сини Соломонових рабів.
Nehemia	Neh	1	11	4	А в Єрусалимі сиділи оці з синів Юдиних та з синів Веніяминових. Із синів Юдиних: Атая, син Уззійї, сина Захарія, сина Амарії, сина Шефатії, сина Магаліїла, із синів Перецових.
Nehemia	Neh	1	11	5	І Маасея, син Баруха, сина Кол-Хозе, сина Хазаї, сина Адаї, сина Йояріва, сина Захарія, сина Шілоні.
Nehemia	Neh	1	11	6	Усіх синів Перецових, що сиділи в Єрусалимі, було чотири сотні шістдесят і вісім хоробрих людей.
Nehemia	Neh	1	11	7	А оце Веніяминові сини: Саллу, син Мешуллама, сина Йоеда, сина Педаї, сина Кадаї, сина Маасеї, сина Ітіїла, сина Ісаї.
Nehemia	Neh	1	11	8	А по ньому: Ґаббай, Саллай, дев'ять сотень двадцять і вісім.
Nehemia	Neh	1	11	9	А Йоїл, син Зіхрі, був провідником над ними, а Юда, син Сенуїн, другий над містом.
Nehemia	Neh	1	11	10	Із священиків: Єдая, син Йоярів, Яхін,
Nehemia	Neh	1	11	11	Серая, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітува, начальник у Божому домі.
Nehemia	Neh	1	11	12	А їхніх братів, що робили службу для Божого дому, вісім сотень і двадцять і два. І Адая, син Єрохама, сина Пелалії, сина Амці, сина Захарія, сина Пашхура, сина Малкійї,
Nehemia	Neh	1	11	13	а їхніх братів, голів батьківських родів, двісті сорок і два. І Амашсай, син Азаріїла, сина Ахезая, сина Мешіллемота, сина Іммера,
Nehemia	Neh	1	11	14	а їхніх братів, хоробрих вояків, сто двадцять і вісім, а провідник над ними Завдіїл, син Ґедоліма.
Nehemia	Neh	1	11	15	А з Левитів: Шемая, син Хашшува, сина Азрікама, сина Хашавії, сина Бунні.
Nehemia	Neh	1	11	16	А Шаббетай та Йозавад були над зовнішньою службою для Божого дому, з голів Левитів.
Nehemia	Neh	1	11	17	А Матанія, син Міхи, сина Завді, сина Асафового, був головою, що починав славословити при молитві, і Бакбукія, другий з братів його, і Авда, син Шаммуї, сина Ґалала, сина Єдутунового.
Nehemia	Neh	1	11	18	Усіх Левитів у святому місті було двісті вісімдесят і чотири.
Nehemia	Neh	1	11	19	А придверні: Аккув, Талмон та їхні брати, що сторожили при брамах, сто сімдесят і два.
Nehemia	Neh	1	11	20	А решта Ізраїля, священики, Левити були по всіх Юдиних містах, кожен у наділі своїм.
Nehemia	Neh	1	11	21	А храмові підданці сиділи в Офелі, а Ціха та Ґішпа були над підданцями.
Nehemia	Neh	1	11	22	А провідником Левитів в Єрусалимі був Уззі, син Бані, сина Хашавії, сина Маттанії, сина Міхи, з Асафових синів, співаків при службі Божого дому,
Nehemia	Neh	1	11	23	бо був царів наказ про них та певна оплата на співаків про кожен день.
Nehemia	Neh	1	11	24	А Петахія, син Мешезав'їла, із синів Зераха, сина Юдиного, був при руці царя для всіх справ народу.
Nehemia	Neh	1	11	25	А по дворах на полях своїх з Юдиних синів сиділи: в Кір'ят-Арбі та залежних її містах, і в Дівоні та залежних його містах, і в Єкавцеїлі та залежних його містах,
Nehemia	Neh	1	11	26	і в Єшуї, і в Моладі, і в Бет-Пелеті,
Nehemia	Neh	1	11	27	і в Хасар-Шуалі, і в Беер-Шеві та залежних його містах,
Nehemia	Neh	1	11	28	і в Ціклаґу, і в Мехоні та в залежних її містах,
Nehemia	Neh	1	11	29	і в Ен-Ріммоні, і в Цор'ї, і в Ярмуті,
Nehemia	Neh	1	11	30	Заноаху, Адулламі та дворах її, в Лахішу та полях його, в Азці та залежних її містах. І таборували вони від Беер-Шеви аж до долини Гінном.
Nehemia	Neh	1	11	31	А Веніяминові сини, починаючи від Ґеви, заселили оці міста: Міхмаш, і Айя, і Бет-Ел та залежні його міста,
Nehemia	Neh	1	11	32	Анатот, Нов, Ананія,
Nehemia	Neh	1	11	33	Хацор, Рама, Ґіттаїм,
Nehemia	Neh	1	11	34	Хадід, Цевоїм, Неваллат,
Nehemia	Neh	1	11	35	Лод і Оно, долина Харашім.
Nehemia	Neh	1	11	36	А з Левитів Юдині відділи жили в краю Веніямина.
Nehemia	Neh	1	12	1	А оце священики та Левити, що прийшли з Зоровавелем, сином Шеалтіїловим, та з Ісусом: Серая, Їрмея, Ездра,
Nehemia	Neh	1	12	2	Амарія, Маллух, Хаттуш,
Nehemia	Neh	1	12	3	Шеханія, Рехум, Меремот,
Nehemia	Neh	1	12	4	Іддо, Ґіннетой, Авійя,
Nehemia	Neh	1	12	5	Мійямін, Маадія, Білґа,
Nehemia	Neh	1	12	6	Шемая, і Йоярів, Єдая,
Nehemia	Neh	1	12	7	Саллу, Амок, Хілкійя, Єдая. Це голови священиків та брати їхні за днів Ісуса.
Nehemia	Neh	1	12	8	А Левити: Ісус, Біннуй, Кадміїл, Шеревея, Юда, Матанія, головний над славослов'ям він та брати його.
Nehemia	Neh	1	12	9	І Бакбукія та Унні, їхні брати, були навпроти них на сторожі.
Nehemia	Neh	1	12	10	А Ісус породив Йоякима, а Йояким породив Ел'яшіва, а Ел'яшів породив Йояду,
Nehemia	Neh	1	12	11	а Йояда породив Йонатана, а Йонатан породив Яддуя.
Nehemia	Neh	1	12	12	А за Йоякимових днів були священики, голови батьківських родів: з роду Сераїного Мерая, з Їрмеїного Хананія,
Nehemia	Neh	1	12	13	з Ездриного Мешуллам, з Амаріїного Єгоханан,
Nehemia	Neh	1	12	14	з Меліхового Йонатан, з Шеваніїного Йосип,
Nehemia	Neh	1	12	15	з Харімового Адна, з Мерайотового Хелкай,
Nehemia	Neh	1	12	16	з Іддового Захарій, з Ґіннетонового Мешуллам,
Nehemia	Neh	1	12	17	з Авійїного Зіхрі, з Мін'ямінового та з Моадеїного Пілтай,
Nehemia	Neh	1	12	18	з Білґиного Шаммуя, з Шемаїного Йонатан,
Nehemia	Neh	1	12	19	а з Йоярівового Маттенай, з Єдаїного Уззі,
Nehemia	Neh	1	12	20	з Саллаєвого Каллай, з Амокового Евер,
Nehemia	Neh	1	12	21	з Хілкійїного Хашавія, з Єдаїного Натанаїл.
Nehemia	Neh	1	12	22	Левити, голови батьківських родів, були записані за днів Ел'яшіва, Йояди, і Йоханана, і Яддуя, а священики за царювання Дарія перського.
Nehemia	Neh	1	12	23	Сини Левія, голови батьківських родів, записані в Книгу Хронік, і аж до днів Йоханана, сина Ел'яшівового.
Nehemia	Neh	1	12	24	А голови Левитів: Хашавія, Шеревія, і Ісус, син Кадміїлів, та брати їхні були навпроти них, щоб хвалити та славити за наказом Давида, Божого чоловіка, черга за чергою.
Nehemia	Neh	1	12	25	Матанія, і Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув, придверні, сторожа в брамних складах.
Nehemia	Neh	1	12	26	Вони були за днів Йоякима, сина Ісуса, сина Йоцадакового, та за днів намісника Неемії та священика вчителя Ездри.
Nehemia	Neh	1	12	27	А в свято освячення єрусалимського муру шукали Левитів по всіх їхніх місцях, щоб привести їх до Єрусалиму справити свято освячення та радости з похвалами, із піснею, цимбалами, арфами та з цитрами.
Nehemia	Neh	1	12	28	І позбиралися сини співаків та з округи навколо Єрусалиму та з осель нетофатян,
Nehemia	Neh	1	12	29	і з Бет-Гаґґілґала, і з піль Ґеви та Азмавету, бо співаки побудували собі двори навколо Єрусалиму.
Nehemia	Neh	1	12	30	І очистилися священики та Левити, і вони очистили народ, і брами та мур.
Nehemia	Neh	1	12	31	І повводив я Юдиних зверхників на мур, і поставив два великі збори славословників та походи, з них один пішов праворуч по муру до Смітникової брами.
Nehemia	Neh	1	12	32	А за ними йшов Гошая та половина Юдиних зверхників,
Nehemia	Neh	1	12	33	і Азарія, Ездра, і Мешуллам,
Nehemia	Neh	1	12	34	Юда, і Веніямин, Шемая, і Ірмея.
Nehemia	Neh	1	12	35	А з священичих синів із сурмами: Захарій, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Міхаї, сина Заккура, сина Асафового,
Nehemia	Neh	1	12	36	а брати його: Шемая, і Азаріїл, Мілай, Ґілалай, Маай, Натанаїл, і Юда, Ханані з музичними знаряддями Давида, Божого чоловіка, а вчитель Ездра перед ними.
Nehemia	Neh	1	12	37	А при Джерельній брамі, навпроти них, вони йшли ступенями Давидового Міста, входом на стіну над Давидовим домом і аж до Водної брами на схід.
Nehemia	Neh	1	12	38	А другий збір славословників ішов ліворуч, а за ним я та половина народу, зверху по муру вище башти Печей та аж до Широкого муру,
Nehemia	Neh	1	12	39	і від Єфремової брами та до брами Старої, і до брами Рибної, і башти Ханан'їла, і башти Меа, і аж до брами Овечої, і спинилися біля брами Ув'язнення.
Nehemia	Neh	1	12	40	І стали обидва збори славословників біля Божого дому, і я, і половина заступників зо мною,
Nehemia	Neh	1	12	41	і священики: Ел'яким, Маасея, Мін'ямин, Міхая, Елйоенай, Захарій, Хананія з сурмами,
Nehemia	Neh	1	12	42	і Маасея, і Шемая, і Елеазар, і Уззі, і Єгоханан, і Малкійя, і Елам, і Езер. І співаки співали, а Їзрахія був провідником.
Nehemia	Neh	1	12	43	І вони приносили того дня великі жертви та раділи, бо Бог порадував їх великою радістю. І раділи також жінки та діти, і аж далеко чута була радість Єрусалиму!
Nehemia	Neh	1	12	44	І того дня були попризначувані люди над коморами для скарбів, для приношень, для первоплодів та для десятин, щоб зносити в них з міських піль законні частки священикам та Левитам, бо радість Юдеї була дивитися на священиків та на Левитів, що стояли!
Nehemia	Neh	1	12	45	І вони стерегли постанови свого Бога, і постанови про очищення, і були співаками та придверними за наказом Давида та сина його Соломона.
Nehemia	Neh	1	12	46	Бо віддавна, за днів Давида та Асафа, були голови співаків та пісні хвали й збори славословників для Бога.
Nehemia	Neh	1	12	47	І ввесь Ізраїль за днів Зоровавеля та за днів Неемії давав частки співацькі та придверничі, щодня належне, і освячував це Левитам, а Левити освячували Аароновим синам.
Nehemia	Neh	1	13	1	Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,
Nehemia	Neh	1	13	2	бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.
Nehemia	Neh	1	13	3	І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.
Nehemia	Neh	1	13	4	А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,
Nehemia	Neh	1	13	5	то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.
Nehemia	Neh	1	13	6	А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.
Nehemia	Neh	1	13	7	І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому.
Nehemia	Neh	1	13	8	І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.
Nehemia	Neh	1	13	9	І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.
Nehemia	Neh	1	13	10	І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.
Nehemia	Neh	1	13	11	І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.
Nehemia	Neh	1	13	12	І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.
Nehemia	Neh	1	13	13	І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів.
Nehemia	Neh	1	13	14	Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!
Nehemia	Neh	1	13	15	Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.
Nehemia	Neh	1	13	16	А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.
Nehemia	Neh	1	13	17	І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?
Nehemia	Neh	1	13	18	Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи.
Nehemia	Neh	1	13	19	І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня!
Nehemia	Neh	1	13	20	І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.
Nehemia	Neh	1	13	21	І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу.
Nehemia	Neh	1	13	22	І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!
Nehemia	Neh	1	13	23	Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.
Nehemia	Neh	1	13	24	А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу.
Nehemia	Neh	1	13	25	І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.
Nehemia	Neh	1	13	26	Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки?
Nehemia	Neh	1	13	27	І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?
Nehemia	Neh	1	13	28	А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе!
Nehemia	Neh	1	13	29	Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!
Nehemia	Neh	1	13	30	І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,
Nehemia	Neh	1	13	31	і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро!
Esther	Esth	1	1	1	І сталося за днів Ахашвероша, це той Ахашверош, що царював від Індії аж до Етіопії, сто й двадцять і сім округ,
Esther	Esth	1	1	2	за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Сузи.
Esther	Esth	1	1	3	Третього року свого царювання справив він гостину для всіх своїх князів та для своїх слуг війська перського та мідійського, старших та правителів округ,
Esther	Esth	1	1	4	показуючи багатство слави царства свого й пишну славу своєї величности довгі дні, сто й вісімдесят день.
Esther	Esth	1	1	5	А по скінченні цих днів справив цар для всього народу, що знаходився в замку Сузи, від великого й аж до малого, гостину на сім день на садковому подвір'ї царського палацу.
Esther	Esth	1	1	6	Біла, зелена та блакитна тканина, тримана віссоновими та пурпуровими шнурами, висіла на срібних стовпцях та мармурових колонах. Золоті та срібні ложа стояли на підлозі з плиток з зеленого, білого, жовтого й чорного мармуру.
Esther	Esth	1	1	7	А напої подавали в золотому посуді, в посуді все різному, і царського вина було вельми щедро, за великою спроможністю царя.
Esther	Esth	1	1	8	А пиття було за встановленим порядком, ніхто не примушував, бо цар так установив усім значним свого дому, щоб чинили за вподобою кожного.
Esther	Esth	1	1	9	Також цариця Вашті справила гостину для жінок в царському домі царя Ахашвероша.
Esther	Esth	1	1	10	Сьомого дня, коли цареві стало весело на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом евнухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша,
Esther	Esth	1	1	11	привести царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царській, щоб показати народам та зверхникам її красу, бо була вона вродливого вигляду.
Esther	Esth	1	1	12	Та цариця Вашті відмовилася прийти за царським словом, що було передане їй через евнухів. І сильно загнівався цар, і в ньому горіла його лютість!
Esther	Esth	1	1	13	І сказав цар до мудреців, що знають часи бо так царська справа йшла перед усіма, що знали закона та право,
Esther	Esth	1	1	14	а близькими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перських та мідійських, які бачать цареве обличчя й сидять перші в царстві:
Esther	Esth	1	1	15	Як велить закон, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала слова царя Ахашвероша, переданого їй через евнухів?
Esther	Esth	1	1	16	І сказав Мемухан перед царем та князями: Не перед самим царем провинилася цариця Вашті, але й перед усіма князями та перед усіма народами, що по всіх округах царя Ахашвероша.
Esther	Esth	1	1	17	Бо царицин учинок дійде до всіх жінок, і спричиниться до погордження їхніх чоловіків в їхніх очах, бо будуть говорити: Цар Ахашверош сказав був привести царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла!
Esther	Esth	1	1	18	І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про царицин учинок, до всіх царських князів, і буде багато погорди та гніву!
Esther	Esth	1	1	19	Якщо цареві це добре, нехай вийде царський наказ від нього й нехай буде записане в законах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не приходила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царювання цар дасть іншій, ліпшій від неї.
Esther	Esth	1	1	20	А коли почується царський наказ, який цар зробить відомим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до малого.
Esther	Esth	1	1	21	І була приємна ця рада в очах царя та князів, і цар зробив за Мемухановим словом.
Esther	Esth	1	1	22	І порозсилав він листи до всіх царських округ, до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, щоб кожен чоловік був паном у домі своєму, і говорив про це мовою свого народу.
Esther	Esth	1	2	1	По цих подіях, коли затихла лютість царя Ахашвероша, згадав він про Вашті, і що вона зробила, і що було заряджене про неї.
Esther	Esth	1	2	2	І сказали царські отроки, його слуги: Нехай пошукають для царя дівчат, уродливих на вигляд паннів,
Esther	Esth	1	2	3	і нехай цар призначить урядників по всіх округах свого царства, і нехай вони зберуть усіх дівчат, паннів уродливого вигляду, до замку Сузи, до дому жінок під руку Геґая, царського євнуха, сторожа жінок, і дати їм потрібне для їхнього причепурення.
Esther	Esth	1	2	4	А та дівчина, що буде найкраща в царських очах, буде царювати замість Вашті. І була приємна ця рада у царевих очах, і він зробив так.
Esther	Esth	1	2	5	А в замку Сузи був один юдеянин, а ім'я йому Мордехай, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, муж Веніяминівець,
Esther	Esth	1	2	6	що був узятий з Єрусалиму з тим полоном, який був узятий разом з Єхонією, царем Юдиним, якого взяв був Навуходоносор, цар вавилонський.
Esther	Esth	1	2	7	І він виховував Гадассу, вона ж Естер, дочку свого дядька, бо не мала вона ні батька, ні матері. А ця дівчина була хорошої постави та вродливого вигляду, а коли помер її батько та мати її, Мордехай узяв її собі за дочку.
Esther	Esth	1	2	8	І сталося, коли був оголошений царський наказ та закон його, і коли збирали багато дівчат до замку Сузи під руку Геґая, то взята була й Естер до царського дому під руку Геґая, сторожа жінок.
Esther	Esth	1	2	9	І була та дівчина хороша в його очах, і мала ласку перед ним, і він приспішив видати їй потрібне для її причепурення й її частки, та дати їй сімох відповідних дівчат із царського дому. І він перемістив її та дівчат її до найкращого місця в домі жінок.
Esther	Esth	1	2	10	Естер не виявила ні про народ свій, ні про місце свого народження, бо Мордехай наказав їй, щоб цього вона не виявляла.
Esther	Esth	1	2	11	А кожного дня Мордехай ходив до подвір'я дому жінок, щоб довідатись, як мається Естер та що вона робить.
Esther	Esth	1	2	12	А коли приходила черга для кожної дівчини входити до царя Ахашвероша, коли кінчалися дванадцять місяців установленого порядку для жінок, бо так виповнялися дні їхнього причепурювання: шість місяців мирровою оливою, а шість місяців пахощами та іншим потрібним для причепурювання жінок,
Esther	Esth	1	2	13	то з тим дівчина приходила до царя: давалося їй усе, що вона скаже, щоб воно йшло з нею з дому жінок до дому царського.
Esther	Esth	1	2	14	Ввечорі вона приходила, а ранком вона верталася до другого дому жінок під руку Шаазґаза, царського евнуха, сторожа наложниць. Вона вже не входила до царя, хіба б що цар пожадав її, і вона була покликана за ім'ям.
Esther	Esth	1	2	15	А коли настала черга для Естери, дочки Авіхая, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за дочку, щоб іти до царя, вона нічого не жадала, як тільки того, що казав Геґай, царський евнух, сторож жінок. І Естер мала ласку в очах усіх, хто її бачив!
Esther	Esth	1	2	16	І була взята Естер до царя Ахашвероша, до царського дому його, десятого місяця, він місяць тевет, сьомого року царювання його.
Esther	Esth	1	2	17	І цар покохав Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність та ласку перед його обличчям понад усіх дівчат, і він поклав царську корону на її голову, і зробив її царицею замість Вашті.
Esther	Esth	1	2	18	І справив цар велику гостину для всіх своїх князів та своїх слуг, гостину для Естери, і зробив полегшення для округ, і дав дарунка за царською спроможністю.
Esther	Esth	1	2	19	А коли збирали дівчат другий раз, то Мордехай сидів при царській брамі.
Esther	Esth	1	2	20	Естер же не виявляла місця свого народження та народу свого, як наказав був їй Мордехай, бо Естер виконувала Мордехаєве слово так, як коли була в нього на вихованні.
Esther	Esth	1	2	21	Тими днями, коли Мордехай сидів у царській брамі, розгнівалися Біґтан та Тереш, два царські евнухи зо сторожів порогів, і задумували простягнути руку на царя Ахашвероша.
Esther	Esth	1	2	22	І стала відома ця річ Мордехаєві, і він доніс про це цариці Естер, а Естер переказала цареві в імені Мордехая.
Esther	Esth	1	2	23	І була розвідана ця справа, і знайдено так, і ті обоє були повішені на шибениці. І було записане це в хроніці перед обличчям царським.
Esther	Esth	1	3	1	По цих подіях цар Ахашверош звеличив Гамана, сина Гаммедатового, аґаґ'янина, і повищив його, і поставив його крісло понад усіх князів, що були з ним.
Esther	Esth	1	3	2	А всі цареві раби, що були в царській брамі, падали на коліна та вклонялися Гаманові, бо так про нього наказав цар. А Мордехай не падав на коліна й не вклонявся.
Esther	Esth	1	3	3	І сказали царські раби, що були в царській брамі, до Мордехая: Чого ти переступаєш царевого наказа?
Esther	Esth	1	3	4	І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слухався їх, то вони донесли Гаманові, щоб побачити, чи втримається Мордехай у своїм слові, бо він виявив їм, що він юдеянин.
Esther	Esth	1	3	5	І побачив Гаман, що Мордехай не падає на коліна й не вклоняється йому, і Гаман переповнився лютістю...
Esther	Esth	1	3	6	І погорджував він у своїх очах простягнути руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо донесли йому про Мордехаїв народ, і Гаман шукав випадку вигубити всіх юдеян, що були в усьому Ахашверошевому царстві, народ Мордехаїв.
Esther	Esth	1	3	7	Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашвероша, кидано пура, цебто жеребка, перед Гаманом із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар.
Esther	Esth	1	3	8	І сказав Гаман до царя Ахашвероша: Є один народ, розпорошений та поділений між народами в усіх округах твого царства, а закони їх різняться від законів усіх народів і законів царських вони не виконують, і цареві не варто позоставляти їх.
Esther	Esth	1	3	9	Якщо це цареві вгодне, нехай буде написано вигубити їх, а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників, щоб унесли до царських скарбниць!
Esther	Esth	1	3	10	І зняв цар персня свого зо своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, ненависникові юдеїв.
Esther	Esth	1	3	11	І сказав цар до Гамана: Це срібло віддаю тобі, і дається тобі й той народ, щоб робити з ним, як угодно в очах твоїх!
Esther	Esth	1	3	12	І були покликані царські писарі першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Гаман до царських сатрапів та до намісників, що були над кожною скругою, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом його, і до кожного народу мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припечатано було царським перснем.
Esther	Esth	1	3	13	І були послані листи через гінців до всіх царських округ, щоб були повигублювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старого, діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здобич по них пограбувати.
Esther	Esth	1	3	14	Відпис із цього листа щоб був виданий як закон, у кожній окрузі, і оголошений для всіх народів, щоб були готові на цей день.
Esther	Esth	1	3	15	Гінці вийшли, пігнані царевим словом. А закон був виданий в замку Сузи. А цар та Гаман сіли до пиття, а місто Сузи було в замішанні.
Esther	Esth	1	4	1	А Мордехай довідався про все, що було зроблено. І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким!
Esther	Esth	1	4	2	І прийшов він аж під царську браму, бо не можна було входити в царську браму в веретищному убранні.
Esther	Esth	1	4	3	А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба, і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попел були ложем для багатьох...
Esther	Esth	1	4	4	І прийшли дівчата Естерині й евнухи її, та й донесли їй про це. І дуже затремтіла цариця, і послала одежу зодягнути Мордехая та зняти з нього його веретище, та він не прийняв.
Esther	Esth	1	4	5	І покликала Естер Гатаха, одного з евнухів царя, якого він приставив до неї, і наказала йому довідатися про Мордехая, що то з ним, і чого то жалоба?
Esther	Esth	1	4	6	І вийшов Гатах на міську площу, що перед царською брамою.
Esther	Esth	1	4	7	І виявив йому Мордехай усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв, щоб вигубити їх.
Esther	Esth	1	4	8	І він дав йому відписа листа закону, що був виданий у Сузах на вигублення їх, щоб показав Естері, та щоб доніс їй, і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ.
Esther	Esth	1	4	9	І прийшов Гатах, і доніс Естері Мордехаєві слова.
Esther	Esth	1	4	10	І сказала Естер до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:
Esther	Esth	1	4	11	Усі царські раби та народ царських округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до царя до внутрішнього подвір'я непокликаний, один йому закон, убити його, окрім того, кому цар простягне золоте берло, і буде він жити. А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день...
Esther	Esth	1	4	12	І переказали Мордехаєві Естерині слова.
Esther	Esth	1	4	13	І сказав Мордехай відповісти Естері: Не думай в душі своїй, що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв...
Esther	Esth	1	4	14	Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...
Esther	Esth	1	4	15	І сказала Естер відповісти Мордехаєві:
Esther	Esth	1	4	16	Іди, збери всіх юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівчата мої будемо постити так, і так прийду до царя, хоч це не буде за законом. А якщо я загину, то загину...
Esther	Esth	1	4	17	І пішов Мордехай, і зробив усе, як звеліла йому Естер.
Esther	Esth	1	5	1	І сталося третього дня, і вбрала Естер царські шати, та й стала на внутрішньому подвір'ї царського дому, навпроти царського дому. А цар сидів на троні свого царства в царському домі навпроти входу до дому.
Esther	Esth	1	5	2	І сталося, як цар побачив царицю Естер, що стоїть у брамі, то знайшла вона ласку в очах його. І цар простягнув Естері золоте берло, що в руці його, а Естер підійшла й доторкнулася до кінця берла.
Esther	Esth	1	5	3	І сказав до неї цар: Що тобі, царице Естер? І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде дане тобі!
Esther	Esth	1	5	4	А Естер відказала: Якщо це цареві вгодне, нехай прийде цар та Гаман сьогодні на гостину, яку я вчиню йому!
Esther	Esth	1	5	5	І сказав цар: Скоріше покличте Гамана, щоб виконати Естерині слова! І прийшов цар та Гаман у гостину, що вчинила Естер.
Esther	Esth	1	5	6	І сказав цар до Естери при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблене!
Esther	Esth	1	5	7	І відповіла Естер та й сказала: Моє жадання та моє прохання таке:
Esther	Esth	1	5	8	Якщо знайшла я ласку в царевих очах, і якщо це цареві вгодне, щоб вволити жадання моє й щоб виконати прохання моє, нехай прийде цар та Гаман на гостину, що зроблю їм, і взавтра я зроблю за царевим словом.
Esther	Esth	1	5	9	І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Гаман переповнився лютістю на Мордехая.
Esther	Esth	1	5	10	Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш.
Esther	Esth	1	5	11	І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.
Esther	Esth	1	5	12	І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем!
Esther	Esth	1	5	13	Та все це нічого не варте мені цього часу, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царській брамі!...
Esther	Esth	1	5	14	І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі: Нехай приготують шибеницю, високу на п'ятдесят ліктів, а ранком скажи цареві, і нехай повісять на ній Мордехая, і підеш з царем радісний на гостину! І була приємна та рада для Гамана, і зробив він ту шибеницю.
Esther	Esth	1	6	1	Тієї ночі втік був сон від царя, і він сказав принести Книгу пам'яток, Хроніки, і вони читалися перед обличчям царським.
Esther	Esth	1	6	2	І знайдене було написане, що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша, двох царських евнухів, зо сторожів порога, що задумували були простягнути руку на царя Ахашвероша.
Esther	Esth	1	6	3	І сказав цар: Яка честь та гідність зроблена Мордехаєві за це? І сказали цареві отроки, що прислуговували йому: Нічого йому не зроблено...
Esther	Esth	1	6	4	І спитав цар: Хто на подвір'ї? А Гаман прийшов на зовнішнє подвір'я царського дому, щоб сказати цареві повісити Мордехая на тій шибениці, яку приготовив для нього.
Esther	Esth	1	6	5	І сказали отроки царя до нього: Ось Гаман стоїть на подвір'ї. І сказав цар: Нехай увійде!
Esther	Esth	1	6	6	І Гаман увійшов, а цар йому сказав: Що зробити з чоловіком, якому цар хоче чести? І подумав Гаман у серці своїм: Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?
Esther	Esth	1	6	7	І відповів Гаман цареві: Тому чоловікові, якому цар жадає чести,
Esther	Esth	1	6	8	нехай принесуть цареву одежу, яку цар зодягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була дана царська корона на його голову.
Esther	Esth	1	6	9	І дати цю одежу та цього коня на руку котрогось із старших князів царевих. І нехай зодягнуть того чоловіка, якому цар жадає чести, і нехай возять його на коні на міській площі, і нехай кличуть перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!
Esther	Esth	1	6	10	І сказав цар до Гамана: Поспіши, візьми одежу та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордехаєві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого зо всього, що ти говорив!
Esther	Esth	1	6	11	І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міській площі, і кричав перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!
Esther	Esth	1	6	12	І вернувся Мордехай до царської брами, а Гаман поспішив до дому свого сумний та закривши голову...
Esther	Esth	1	6	13	І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім приятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зереш: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впадеш перед ним!...
Esther	Esth	1	6	14	Ще вони говорили з ним, а евнухи царські прибули й поспішили відвести Гамана на гостину, яку зробила Естер.
Esther	Esth	1	7	1	І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер.
Esther	Esth	1	7	2	І сказав цар до Естери також другого дня при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблено!
Esther	Esth	1	7	3	І відповіла цариця Естер та й сказала: Якщо знайшла я ласку в очах твоїх, о царю, і якщо це цареві вгодне, нехай буде дане мені життя моє на жадання моє, а народ мій на прохання моє!
Esther	Esth	1	7	4	Бо продані ми, я та народ мій, на вигублення, на забій та на погибіль... Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння...
Esther	Esth	1	7	5	Тоді сказав цар Ахашверош, і повів до цариці Естери: Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так?
Esther	Esth	1	7	6	І сказала Естер: Ненависник та ворог це злий Гаман! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці...
Esther	Esth	1	7	7	А цар у своїй лютості устав від гостини, і вийшов до палацового саду. А Гаман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя...
Esther	Esth	1	7	8	І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі? Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...
Esther	Esth	1	7	9	І сказав Харвона, один з евнухів перед царевим обличчям: Та ось шибениця, яку зробив Гаман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ній!
Esther	Esth	1	7	10	І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...
Esther	Esth	1	8	1	Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.
Esther	Esth	1	8	2	І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.
Esther	Esth	1	8	3	І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...
Esther	Esth	1	8	4	І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,
Esther	Esth	1	8	5	та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.
Esther	Esth	1	8	6	Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?
Esther	Esth	1	8	7	І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.
Esther	Esth	1	8	8	А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.
Esther	Esth	1	8	9	І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.
Esther	Esth	1	8	10	І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,
Esther	Esth	1	8	11	що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,
Esther	Esth	1	8	12	одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.
Esther	Esth	1	8	13	Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.
Esther	Esth	1	8	14	Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.
Esther	Esth	1	8	15	А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!
Esther	Esth	1	8	16	Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!
Esther	Esth	1	8	17	І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.
Esther	Esth	1	9	1	А дванадцятого місяця, він місяць адар, тринадцятого дня в ньому, коли наказ царя та закон його мали бути виконані, дня, коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними, повернулося те так, що вони, юдеї, запанували над ненависниками своїми,
Esther	Esth	1	9	2	зібралися юдеї в своїх містах по всіх округах царя Ахашвероша, щоб простягнути руку на тих, що задумували їм лихо, та ніхто не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі народи.
Esther	Esth	1	9	3	А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і виконавці царської праці підтримували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.
Esther	Esth	1	9	4	Бо Мордехай став великим у царському домі, а вістка про нього покотилась по всіх округах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.
Esther	Esth	1	9	5	І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.
Esther	Esth	1	9	6	А в замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка,
Esther	Esth	1	9	7	і Паршандату, і Далфона, і Аспату,
Esther	Esth	1	9	8	і Пората, і Адалію, і Арідата,
Esther	Esth	1	9	9	і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,
Esther	Esth	1	9	10	десятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ненависника юдеїв, забили, а на грабунок не простягли своєї руки.
Esther	Esth	1	9	11	Того дня число забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчя.
Esther	Esth	1	9	12	І сказав цар до цариці Естери: У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих округ? І яке жадання твоє? І буде тобі вволене. І яке ще прохання твоє? І буде зроблене.
Esther	Esth	1	9	13	І відповіла Естер: Якщо це цареві вгодне, нехай буде дане юдеям, що в Сузах, також узавтра вчинити за законом цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на шибениці.
Esther	Esth	1	9	14	І сказав цар, щоб було зроблено так, і був даний закон у Сузах, а десятьох Гаманових синів повісили.
Esther	Esth	1	9	15	І зібралися юдеї, що в Сузах, також чотирнадцятого дня місяця адар, і вибили в Сузах три сотні чоловіка, а на грабунок не простягли своєї руки.
Esther	Esth	1	9	16	А решта юдеїв, що жили по царських округах, зібралися та й стали до бою за своє життя, і відпочили від ворогів своїх. І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч, а на грабунок не простягли своєї руки.
Esther	Esth	1	9	17	Це було тринадцятого дня місяця адара, а чотирнадцятого в ньому настав мир, і зробили його днем гостини та радости.
Esther	Esth	1	9	18	А юдеї, що в Сузах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирнадцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, і зробили його днем гостини та радости.
Esther	Esth	1	9	19	Тому то юдеї неогороджених селищ, що сидять по неогороджених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посилання дарунків один одному.
Esther	Esth	1	9	20	А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи до всіх юдеїв, що по всіх округах царя Ахашвероша, до близьких та далеких,
Esther	Esth	1	9	21	щоб вони постановили святкувати чотирнадцятий день місяця адара та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,
Esther	Esth	1	9	22	які ті дні, коли юдеї відпочили від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум обернувся на радість, жалоба на свято, щоб зробити їх днями гостини та радости, і посилання дарунків один одному та дарунків убогим.
Esther	Esth	1	9	23	І прийняли юдеї це, що зачали робити, і про що написав їм Мордехай,
Esther	Esth	1	9	24	що аґаґ'янин Гаман, син Гаммедатів, ненависник усіх юдеїв, замишляв був на юдеїв, щоб вигубити їх, і кидав пура, цебто жеребка, на збентеження їх та на згубу їхню.
Esther	Esth	1	9	25	Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.
Esther	Esth	1	9	26	Тому то й назвали ці дні: Пурім, від імени пур. Тому то згідно зо всіма словами цього листа, і що вони бачили про це й що трапилося з ними,
Esther	Esth	1	9	27	юдеї постановили й прийняли на себе й на нащадків своїх, та на всіх, хто поєднається з ними, і не відступлять, але щоб святкувати два ті дні кожного року згідно з написаним про них та згідно з їхнім часом.
Esther	Esth	1	9	28	А дні ці мають споминатися та святкуватися в кожному поколінні, у кожному роді, у кожній окрузі, у кожному місті. А ці дні, Пурім, не минуться між юдеями, а пам'ять про них не скінчиться з їхнього насіння.
Esther	Esth	1	9	29	І написала цариця Естер, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домаганням другий раз про те, щоб виконувати цього листа про Пурім.
Esther	Esth	1	9	30	І порозсилав він листи до всіх юдеїв, до ста й двадцяти й семи округ Ахашверошового царства, зо словами миру та правди,
Esther	Esth	1	9	31	щоб вони виконували ті дні Пурім у їх означених часах, як постановив про них юдеянин Мордехай та цариця Естер, і як вони самі постановили на себе та на нащадків своїх приписи постів та їхнього голосіння.
Esther	Esth	1	9	32	А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім, і було це записане в книгу.
Esther	Esth	1	10	1	І наклав цар Ахашверош данину на землю та на морські острови.
Esther	Esth	1	10	2	А ввесь чин його сили та його лицарських діл, і виразний опис величности Мордехая, що звеличив його цар, ось вони описані в Книзі Хронік царів мідійських та перських.
Esther	Esth	1	10	3	Бо юдеянин Мордехай був другий по царі Ахашвероші, і великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх, який шукав добра для народу свого й говорив мир! для всіх нащадків своїх.
Hiob	Job	1	1	1	Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.
Hiob	Job	1	1	2	І народилися йому семеро синів та три дочки.
Hiob	Job	1	1	3	А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.
Hiob	Job	1	1	4	А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.
Hiob	Job	1	1	5	І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні.
Hiob	Job	1	1	6	І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.
Hiob	Job	1	1	7	І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.
Hiob	Job	1	1	8	І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає.
Hiob	Job	1	1	9	І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога?
Hiob	Job	1	1	10	Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.
Hiob	Job	1	1	11	Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?
Hiob	Job	1	1	12	І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього.
Hiob	Job	1	1	13	І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,
Hiob	Job	1	1	14	то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.
Hiob	Job	1	1	15	Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
Hiob	Job	1	1	16	Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...
Hiob	Job	1	1	17	Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
Hiob	Job	1	1	18	Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.
Hiob	Job	1	1	19	Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
Hiob	Job	1	1	20	І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,
Hiob	Job	1	1	21	та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!
Hiob	Job	1	1	22	При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!
Hiob	Job	1	2	1	І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.
Hiob	Job	1	2	2	І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:
Hiob	Job	1	2	3	І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...
Hiob	Job	1	2	4	І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.
Hiob	Job	1	2	5	Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?
Hiob	Job	1	2	6	І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!
Hiob	Job	1	2	7	І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...
Hiob	Job	1	2	8	А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...
Hiob	Job	1	2	9	І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...
Hiob	Job	1	2	10	А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...
Hiob	Job	1	2	11	І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.
Hiob	Job	1	2	12	І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...
Hiob	Job	1	2	13	І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...
Hiob	Job	1	3	1	По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.
Hiob	Job	1	3	2	І Йов заговорив та й сказав:
Hiob	Job	1	3	3	Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!
Hiob	Job	1	3	4	Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...
Hiob	Job	1	3	5	Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...
Hiob	Job	1	3	6	Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...
Hiob	Job	1	3	7	Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!
Hiob	Job	1	3	8	Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!
Hiob	Job	1	3	9	Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,
Hiob	Job	1	3	10	бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...
Hiob	Job	1	3	11	Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?
Hiob	Job	1	3	12	Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?
Hiob	Job	1	3	13	Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок
Hiob	Job	1	3	14	з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,
Hiob	Job	1	3	15	або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...
Hiob	Job	1	3	16	Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?
Hiob	Job	1	3	17	Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,
Hiob	Job	1	3	18	разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...
Hiob	Job	1	3	19	Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...
Hiob	Job	1	3	20	І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,
Hiob	Job	1	3	21	що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,
Hiob	Job	1	3	22	тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,
Hiob	Job	1	3	23	мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...
Hiob	Job	1	3	24	Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,
Hiob	Job	1	3	25	бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...
Hiob	Job	1	3	26	Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...
Hiob	Job	1	4	1	І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
Hiob	Job	1	4	2	Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?
Hiob	Job	1	4	3	Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
Hiob	Job	1	4	4	того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
Hiob	Job	1	4	5	А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
Hiob	Job	1	4	6	Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?
Hiob	Job	1	4	7	Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?
Hiob	Job	1	4	8	Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:
Hiob	Job	1	4	9	вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!
Hiob	Job	1	4	10	Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.
Hiob	Job	1	4	11	Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.
Hiob	Job	1	4	12	І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.
Hiob	Job	1	4	13	у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,
Hiob	Job	1	4	14	спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,
Hiob	Job	1	4	15	і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...
Hiob	Job	1	4	16	Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:
Hiob	Job	1	4	17	Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?
Hiob	Job	1	4	18	Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!
Hiob	Job	1	4	19	Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!
Hiob	Job	1	4	20	Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...
Hiob	Job	1	4	21	Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...
Hiob	Job	1	5	1	Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?
Hiob	Job	1	5	2	Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!
Hiob	Job	1	5	3	Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...
Hiob	Job	1	5	4	Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!
Hiob	Job	1	5	5	Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!
Hiob	Job	1	5	6	Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,
Hiob	Job	1	5	7	бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...
Hiob	Job	1	5	8	А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,
Hiob	Job	1	5	9	Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,
Hiob	Job	1	5	10	бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,
Hiob	Job	1	5	11	щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.
Hiob	Job	1	5	12	Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,
Hiob	Job	1	5	13	Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,
Hiob	Job	1	5	14	вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...
Hiob	Job	1	5	15	І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,
Hiob	Job	1	5	16	і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!
Hiob	Job	1	5	17	Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:
Hiob	Job	1	5	18	Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!
Hiob	Job	1	5	19	В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:
Hiob	Job	1	5	20	Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.
Hiob	Job	1	5	21	Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.
Hiob	Job	1	5	22	З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.
Hiob	Job	1	5	23	Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.
Hiob	Job	1	5	24	І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.
Hiob	Job	1	5	25	І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!
Hiob	Job	1	5	26	І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!
Hiob	Job	1	5	27	Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!
Hiob	Job	1	6	1	А Йов відповів та й сказав:
Hiob	Job	1	6	2	Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,
Hiob	Job	1	6	3	то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...
Hiob	Job	1	6	4	Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...
Hiob	Job	1	6	5	Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?
Hiob	Job	1	6	6	Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?
Hiob	Job	1	6	7	Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...
Hiob	Job	1	6	8	О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!
Hiob	Job	1	6	9	О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,
Hiob	Job	1	6	10	то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...
Hiob	Job	1	6	11	Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?
Hiob	Job	1	6	12	Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?
Hiob	Job	1	6	13	Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?
Hiob	Job	1	6	14	Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...
Hiob	Job	1	6	15	Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,
Hiob	Job	1	6	16	темніші від льоду вони, в них ховається сніг.
Hiob	Job	1	6	17	Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.
Hiob	Job	1	6	18	Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.
Hiob	Job	1	6	19	Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.
Hiob	Job	1	6	20	І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.
Hiob	Job	1	6	21	Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!
Hiob	Job	1	6	22	Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,
Hiob	Job	1	6	23	і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?
Hiob	Job	1	6	24	Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...
Hiob	Job	1	6	25	Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?
Hiob	Job	1	6	26	Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,
Hiob	Job	1	6	27	і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...
Hiob	Job	1	6	28	Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.
Hiob	Job	1	6	29	Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!
Hiob	Job	1	6	30	Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?
Hiob	Job	1	7	1	Хіба чоловік на землі не на службі військовій? І його дні як дні наймита!...
Hiob	Job	1	7	2	Як раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,
Hiob	Job	1	7	3	так місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили...
Hiob	Job	1	7	4	Коли я кладусь, то кажу: Коли встану? І тягнеться вечір, і перевертання із боку на бік їм до ранку...
Hiob	Job	1	7	5	Зодяглось моє тіло червою та струпами в поросі, шкіра моя затверділа й бридка...
Hiob	Job	1	7	6	А дні мої стали швидчіші за ткацького човника, і в марнотній надії минають вони...
Hiob	Job	1	7	7	Пам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра...
Hiob	Job	1	7	8	Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене...
Hiob	Job	1	7	9	Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить,
Hiob	Job	1	7	10	не вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його...
Hiob	Job	1	7	11	Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі:
Hiob	Job	1	7	12	Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?
Hiob	Job	1	7	13	Коли я кажу: Нехай постіль потішить мене, хай думки мої ложе моє забере,
Hiob	Job	1	7	14	то Ти снами лякаєш мене, і видіннями страшиш мене...
Hiob	Job	1	7	15	І душа моя прагне задушення, смерти хочуть мої кості.
Hiob	Job	1	7	16	Я обридив життям... Не повіки ж я житиму!... Відпусти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!...
Hiob	Job	1	7	17	Що таке чоловік, що його Ти підносиш, що серце Своє прикладаєш до нього?
Hiob	Job	1	7	18	Ти щоранку за ним назираєш, щохвилі його Ти досліджуєш...
Hiob	Job	1	7	19	Як довго від мене ще Ти не відвернешся, не пустиш мене проковтнути хоч слину свою?
Hiob	Job	1	7	20	Я згрішив... Що ж я маю робити, о Стороже людський? Чому Ти поклав мене ціллю для Себе, і я стався собі тягарем?
Hiob	Job	1	7	21	І чому Ти не простиш мойого гріха, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене...
Hiob	Job	1	8	1	І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Hiob	Job	1	8	2	Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?
Hiob	Job	1	8	3	Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?
Hiob	Job	1	8	4	Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!
Hiob	Job	1	8	5	Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,
Hiob	Job	1	8	6	якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,
Hiob	Job	1	8	7	і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!
Hiob	Job	1	8	8	Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
Hiob	Job	1	8	9	бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,
Hiob	Job	1	8	10	отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:
Hiob	Job	1	8	11	Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?
Hiob	Job	1	8	12	Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:
Hiob	Job	1	8	13	отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,
Hiob	Job	1	8	14	бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...
Hiob	Job	1	8	15	На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...
Hiob	Job	1	8	16	Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
Hiob	Job	1	8	17	на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
Hiob	Job	1	8	18	Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...
Hiob	Job	1	8	19	Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
Hiob	Job	1	8	20	Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
Hiob	Job	1	8	21	аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...
Hiob	Job	1	8	22	Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!
Hiob	Job	1	9	1	А Йов відповів та й сказав:
Hiob	Job	1	9	2	Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?
Hiob	Job	1	9	3	Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...
Hiob	Job	1	9	4	Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
Hiob	Job	1	9	5	Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
Hiob	Job	1	9	6	Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
Hiob	Job	1	9	7	Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
Hiob	Job	1	9	8	Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
Hiob	Job	1	9	9	Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
Hiob	Job	1	9	10	Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...
Hiob	Job	1	9	11	Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...
Hiob	Job	1	9	12	Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
Hiob	Job	1	9	13	Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
Hiob	Job	1	9	14	що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
Hiob	Job	1	9	15	я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
Hiob	Job	1	9	16	Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
Hiob	Job	1	9	17	Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...
Hiob	Job	1	9	18	Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
Hiob	Job	1	9	19	Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
Hiob	Job	1	9	20	Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...
Hiob	Job	1	9	21	Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
Hiob	Job	1	9	22	Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
Hiob	Job	1	9	23	Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
Hiob	Job	1	9	24	У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
Hiob	Job	1	9	25	А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
Hiob	Job	1	9	26	проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
Hiob	Job	1	9	27	Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
Hiob	Job	1	9	28	то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...
Hiob	Job	1	9	29	Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
Hiob	Job	1	9	30	Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
Hiob	Job	1	9	31	то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...
Hiob	Job	1	9	32	Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
Hiob	Job	1	9	33	поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...
Hiob	Job	1	9	34	Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
Hiob	Job	1	9	35	тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...
Hiob	Job	1	10	1	Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!
Hiob	Job	1	10	2	Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?
Hiob	Job	1	10	3	Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?
Hiob	Job	1	10	4	Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?
Hiob	Job	1	10	5	Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,
Hiob	Job	1	10	6	що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,
Hiob	Job	1	10	7	хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?
Hiob	Job	1	10	8	Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...
Hiob	Job	1	10	9	Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.
Hiob	Job	1	10	10	Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?
Hiob	Job	1	10	11	Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.
Hiob	Job	1	10	12	Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.
Hiob	Job	1	10	13	А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:
Hiob	Job	1	10	14	якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...
Hiob	Job	1	10	15	Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...
Hiob	Job	1	10	16	А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:
Hiob	Job	1	10	17	поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...
Hiob	Job	1	10	18	І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,
Hiob	Job	1	10	19	як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...
Hiob	Job	1	10	20	Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,
Hiob	Job	1	10	21	поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,
Hiob	Job	1	10	22	до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...
Hiob	Job	1	11	1	І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:
Hiob	Job	1	11	2	Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?
Hiob	Job	1	11	3	Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?
Hiob	Job	1	11	4	Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!
Hiob	Job	1	11	5	О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,
Hiob	Job	1	11	6	і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
Hiob	Job	1	11	7	Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?
Hiob	Job	1	11	8	Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?
Hiob	Job	1	11	9	Її міра довша за землю, і ширша за море вона!
Hiob	Job	1	11	10	Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?
Hiob	Job	1	11	11	Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?
Hiob	Job	1	11	12	Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!
Hiob	Job	1	11	13	Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,
Hiob	Job	1	11	14	якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,
Hiob	Job	1	11	15	тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!
Hiob	Job	1	11	16	Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...
Hiob	Job	1	11	17	Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.
Hiob	Job	1	11	18	І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,
Hiob	Job	1	11	19	і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...
Hiob	Job	1	11	20	А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!
Hiob	Job	1	12	1	А Йов відповів та й сказав:
Hiob	Job	1	12	2	Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...
Hiob	Job	1	12	3	Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?
Hiob	Job	1	12	4	Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...
Hiob	Job	1	12	5	Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!
Hiob	Job	1	12	6	Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.
Hiob	Job	1	12	7	Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.
Hiob	Job	1	12	8	Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.
Hiob	Job	1	12	9	Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Hiob	Job	1	12	10	Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?
Hiob	Job	1	12	11	Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?
Hiob	Job	1	12	12	Мудрість у старших, бо довгість днів розум.
Hiob	Job	1	12	13	Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.
Hiob	Job	1	12	14	Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.
Hiob	Job	1	12	15	Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.
Hiob	Job	1	12	16	В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.
Hiob	Job	1	12	17	Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,
Hiob	Job	1	12	18	Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.
Hiob	Job	1	12	19	Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Hiob	Job	1	12	20	Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.
Hiob	Job	1	12	21	На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Hiob	Job	1	12	22	Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.
Hiob	Job	1	12	23	Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.
Hiob	Job	1	12	24	Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,
Hiob	Job	1	12	25	вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!
Hiob	Job	1	13	1	Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...
Hiob	Job	1	13	2	Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,
Hiob	Job	1	13	3	і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
Hiob	Job	1	13	4	Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
Hiob	Job	1	13	5	О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...
Hiob	Job	1	13	6	Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.
Hiob	Job	1	13	7	Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
Hiob	Job	1	13	8	Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Hiob	Job	1	13	9	Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
Hiob	Job	1	13	10	Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
Hiob	Job	1	13	11	Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
Hiob	Job	1	13	12	Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
Hiob	Job	1	13	13	Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
Hiob	Job	1	13	14	Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
Hiob	Job	1	13	15	Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
Hiob	Job	1	13	16	І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
Hiob	Job	1	13	17	Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
Hiob	Job	1	13	18	Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
Hiob	Job	1	13	19	Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...
Hiob	Job	1	13	20	Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
Hiob	Job	1	13	21	віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...
Hiob	Job	1	13	22	Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
Hiob	Job	1	13	23	Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
Hiob	Job	1	13	24	Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
Hiob	Job	1	13	25	Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
Hiob	Job	1	13	26	Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
Hiob	Job	1	13	27	і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
Hiob	Job	1	13	28	і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...
Hiob	Job	1	14	1	Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
Hiob	Job	1	14	2	вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
Hiob	Job	1	14	3	І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!
Hiob	Job	1	14	4	Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!
Hiob	Job	1	14	5	Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,
Hiob	Job	1	14	6	відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...
Hiob	Job	1	14	7	Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;
Hiob	Job	1	14	8	якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,
Hiob	Job	1	14	9	то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!
Hiob	Job	1	14	10	А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...
Hiob	Job	1	14	11	Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
Hiob	Job	1	14	12	так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...
Hiob	Job	1	14	13	О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!
Hiob	Job	1	14	14	Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
Hiob	Job	1	14	15	Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
Hiob	Job	1	14	16	бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
Hiob	Job	1	14	17	провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
Hiob	Job	1	14	18	Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
Hiob	Job	1	14	19	каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
Hiob	Job	1	14	20	Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...
Hiob	Job	1	14	21	Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...
Hiob	Job	1	14	22	Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..
Hiob	Job	1	15	1	І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
Hiob	Job	1	15	2	Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?
Hiob	Job	1	15	3	Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?
Hiob	Job	1	15	4	Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,
Hiob	Job	1	15	5	бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Hiob	Job	1	15	6	Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:
Hiob	Job	1	15	7	Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?
Hiob	Job	1	15	8	Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?
Hiob	Job	1	15	9	Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?
Hiob	Job	1	15	10	Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.
Hiob	Job	1	15	11	Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?
Hiob	Job	1	15	12	Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,
Hiob	Job	1	15	13	що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?
Hiob	Job	1	15	14	Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?
Hiob	Job	1	15	15	Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,
Hiob	Job	1	15	16	що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Hiob	Job	1	15	17	Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,
Hiob	Job	1	15	18	про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,
Hiob	Job	1	15	19	їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.
Hiob	Job	1	15	20	Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.
Hiob	Job	1	15	21	Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.
Hiob	Job	1	15	22	Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.
Hiob	Job	1	15	23	Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...
Hiob	Job	1	15	24	Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,
Hiob	Job	1	15	25	бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,
Hiob	Job	1	15	26	проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.
Hiob	Job	1	15	27	Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,
Hiob	Job	1	15	28	і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.
Hiob	Job	1	15	29	Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.
Hiob	Job	1	15	30	Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.
Hiob	Job	1	15	31	Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,
Hiob	Job	1	15	32	вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!
Hiob	Job	1	15	33	Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,
Hiob	Job	1	15	34	бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:
Hiob	Job	1	15	35	він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...
Hiob	Job	1	16	1	А Йов відповів та й сказав:
Hiob	Job	1	16	2	Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!
Hiob	Job	1	16	3	Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?
Hiob	Job	1	16	4	І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,
Hiob	Job	1	16	5	устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!
Hiob	Job	1	16	6	Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?
Hiob	Job	1	16	7	Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,
Hiob	Job	1	16	8	і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!
Hiob	Job	1	16	9	Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...
Hiob	Job	1	16	10	Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:
Hiob	Job	1	16	11	Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...
Hiob	Job	1	16	12	Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:
Hiob	Job	1	16	13	Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...
Hiob	Job	1	16	14	Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...
Hiob	Job	1	16	15	Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...
Hiob	Job	1	16	16	Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,
Hiob	Job	1	16	17	хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!
Hiob	Job	1	16	18	Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,
Hiob	Job	1	16	19	бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...
Hiob	Job	1	16	20	Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,
Hiob	Job	1	16	21	і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,
Hiob	Job	1	16	22	бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...
Hiob	Job	1	17	1	Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...
Hiob	Job	1	17	2	Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...
Hiob	Job	1	17	3	Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?
Hiob	Job	1	17	4	Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.
Hiob	Job	1	17	5	Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,
Hiob	Job	1	17	6	Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...
Hiob	Job	1	17	7	З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...
Hiob	Job	1	17	8	Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.
Hiob	Job	1	17	9	І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.
Hiob	Job	1	17	10	Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...
Hiob	Job	1	17	11	Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,
Hiob	Job	1	17	12	вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!
Hiob	Job	1	17	13	Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...
Hiob	Job	1	17	14	До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...
Hiob	Job	1	17	15	Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?
Hiob	Job	1	17	16	До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...
Hiob	Job	1	18	1	І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Hiob	Job	1	18	2	Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!
Hiob	Job	1	18	3	Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?
Hiob	Job	1	18	4	О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?
Hiob	Job	1	18	5	Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
Hiob	Job	1	18	6	його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
Hiob	Job	1	18	7	стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...
Hiob	Job	1	18	8	Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Hiob	Job	1	18	9	пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
Hiob	Job	1	18	10	на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...
Hiob	Job	1	18	11	Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
Hiob	Job	1	18	12	Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
Hiob	Job	1	18	13	Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
Hiob	Job	1	18	14	Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...
Hiob	Job	1	18	15	Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.
Hiob	Job	1	18	16	Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.
Hiob	Job	1	18	17	Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.
Hiob	Job	1	18	18	Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.
Hiob	Job	1	18	19	У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
Hiob	Job	1	18	20	На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...
Hiob	Job	1	18	21	Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!
Hiob	Job	1	19	1	А Йов відповів та й сказав:
Hiob	Job	1	19	2	Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?
Hiob	Job	1	19	3	Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...
Hiob	Job	1	19	4	Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.
Hiob	Job	1	19	5	Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?
Hiob	Job	1	19	6	Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!
Hiob	Job	1	19	7	Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...
Hiob	Job	1	19	8	Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!
Hiob	Job	1	19	9	Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!
Hiob	Job	1	19	10	Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...
Hiob	Job	1	19	11	І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:
Hiob	Job	1	19	12	полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...
Hiob	Job	1	19	13	Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,
Hiob	Job	1	19	14	мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...
Hiob	Job	1	19	15	Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...
Hiob	Job	1	19	16	Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...
Hiob	Job	1	19	17	Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...
Hiob	Job	1	19	18	Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...
Hiob	Job	1	19	19	Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...
Hiob	Job	1	19	20	До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...
Hiob	Job	1	19	21	Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...
Hiob	Job	1	19	22	Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?
Hiob	Job	1	19	23	О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,
Hiob	Job	1	19	24	коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!
Hiob	Job	1	19	25	Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху
Hiob	Job	1	19	26	цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
Hiob	Job	1	19	27	сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...
Hiob	Job	1	19	28	Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!
Hiob	Job	1	19	29	то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...
Hiob	Job	1	20	1	І відповів нааматянин Цофар та й сказав:
Hiob	Job	1	20	2	Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!
Hiob	Job	1	20	3	Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Hiob	Job	1	20	4	Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,
Hiob	Job	1	20	5	то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?
Hiob	Job	1	20	6	Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,
Hiob	Job	1	20	7	проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
Hiob	Job	1	20	8	Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:
Hiob	Job	1	20	9	його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...
Hiob	Job	1	20	10	Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...
Hiob	Job	1	20	11	Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!
Hiob	Job	1	20	12	Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,
Hiob	Job	1	20	13	над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,
Hiob	Job	1	20	14	то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...
Hiob	Job	1	20	15	Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...
Hiob	Job	1	20	16	Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!
Hiob	Job	1	20	17	Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.
Hiob	Job	1	20	18	Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...
Hiob	Job	1	20	19	Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Hiob	Job	1	20	20	Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Hiob	Job	1	20	21	Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:
Hiob	Job	1	20	22	за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!
Hiob	Job	1	20	23	Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...
Hiob	Job	1	20	24	Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...
Hiob	Job	1	20	25	Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!
Hiob	Job	1	20	26	При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...
Hiob	Job	1	20	27	Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,
Hiob	Job	1	20	28	урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...
Hiob	Job	1	20	29	Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!
Hiob	Job	1	21	1	А Йов відповів та й сказав:
Hiob	Job	1	21	2	Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
Hiob	Job	1	21	3	Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.
Hiob	Job	1	21	4	Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
Hiob	Job	1	21	5	Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...
Hiob	Job	1	21	6	І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...
Hiob	Job	1	21	7	Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
Hiob	Job	1	21	8	Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...
Hiob	Job	1	21	9	Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
Hiob	Job	1	21	10	Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.
Hiob	Job	1	21	11	Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
Hiob	Job	1	21	12	Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Hiob	Job	1	21	13	Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
Hiob	Job	1	21	14	А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
Hiob	Job	1	21	15	Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?
Hiob	Job	1	21	16	Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...
Hiob	Job	1	21	17	Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
Hiob	Job	1	21	18	Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
Hiob	Job	1	21	19	Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
Hiob	Job	1	21	20	Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
Hiob	Job	1	21	21	Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
Hiob	Job	1	21	22	Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
Hiob	Job	1	21	23	Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
Hiob	Job	1	21	24	діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
Hiob	Job	1	21	25	А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
Hiob	Job	1	21	26	та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...
Hiob	Job	1	21	27	Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
Hiob	Job	1	21	28	Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
Hiob	Job	1	21	29	Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
Hiob	Job	1	21	30	що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
Hiob	Job	1	21	31	Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
Hiob	Job	1	21	32	І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...
Hiob	Job	1	21	33	Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...
Hiob	Job	1	21	34	І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...
Hiob	Job	1	22	1	І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:
Hiob	Job	1	22	2	Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!
Hiob	Job	1	22	3	Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Hiob	Job	1	22	4	Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?
Hiob	Job	1	22	5	Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!
Hiob	Job	1	22	6	Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!
Hiob	Job	1	22	7	Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...
Hiob	Job	1	22	8	А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.
Hiob	Job	1	22	9	Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,
Hiob	Job	1	22	10	тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,
Hiob	Job	1	22	11	твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...
Hiob	Job	1	22	12	Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!
Hiob	Job	1	22	13	А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Hiob	Job	1	22	14	Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.
Hiob	Job	1	22	15	Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,
Hiob	Job	1	22	16	що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,
Hiob	Job	1	22	17	що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?
Hiob	Job	1	22	18	А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!
Hiob	Job	1	22	19	Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:
Hiob	Job	1	22	20	Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!
Hiob	Job	1	22	21	Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.
Hiob	Job	1	22	22	Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Hiob	Job	1	22	23	Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.
Hiob	Job	1	22	24	І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,
Hiob	Job	1	22	25	і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!
Hiob	Job	1	22	26	Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,
Hiob	Job	1	22	27	будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.
Hiob	Job	1	22	28	А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.
Hiob	Job	1	22	29	Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.
Hiob	Job	1	22	30	Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.
Hiob	Job	1	23	1	А Йов відповів та й сказав:
Hiob	Job	1	23	2	Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...
Hiob	Job	1	23	3	О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!
Hiob	Job	1	23	4	Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,
Hiob	Job	1	23	5	розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.
Hiob	Job	1	23	6	Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!
Hiob	Job	1	23	7	Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.
Hiob	Job	1	23	8	Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,
Hiob	Job	1	23	9	на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...
Hiob	Job	1	23	10	А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!
Hiob	Job	1	23	11	Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.
Hiob	Job	1	23	12	Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.
Hiob	Job	1	23	13	Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:
Hiob	Job	1	23	14	бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!
Hiob	Job	1	23	15	Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...
Hiob	Job	1	23	16	А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,
Hiob	Job	1	23	17	бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Hiob	Job	1	24	1	Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
Hiob	Job	1	24	2	Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
Hiob	Job	1	24	3	займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
Hiob	Job	1	24	4	вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...
Hiob	Job	1	24	5	Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...
Hiob	Job	1	24	6	На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
Hiob	Job	1	24	7	наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
Hiob	Job	1	24	8	мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...
Hiob	Job	1	24	9	Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
Hiob	Job	1	24	10	Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
Hiob	Job	1	24	11	Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
Hiob	Job	1	24	12	Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
Hiob	Job	1	24	13	Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
Hiob	Job	1	24	14	На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
Hiob	Job	1	24	15	А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
Hiob	Job	1	24	16	Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
Hiob	Job	1	24	17	бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
Hiob	Job	1	24	18	Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
Hiob	Job	1	24	19	Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
Hiob	Job	1	24	20	Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
Hiob	Job	1	24	21	Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
Hiob	Job	1	24	22	А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
Hiob	Job	1	24	23	Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
Hiob	Job	1	24	24	підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
Hiob	Job	1	24	25	Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?
Hiob	Job	1	25	1	І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Hiob	Job	1	25	2	Панування та острах у Нього, Який на висотах Своїх чинить мир.
Hiob	Job	1	25	3	Чи війську Його є число? І над ким Його світло не сходить?
Hiob	Job	1	25	4	І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?
Hiob	Job	1	25	5	Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зорі не ясні!
Hiob	Job	1	25	6	Що ж тоді людина ота, червяк, чи син людський хробак?...
Hiob	Job	1	26	1	А Йов відповів та й сказав:
Hiob	Job	1	26	2	Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?
Hiob	Job	1	26	3	Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
Hiob	Job	1	26	4	Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?
Hiob	Job	1	26	5	Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.
Hiob	Job	1	26	6	Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.
Hiob	Job	1	26	7	Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.
Hiob	Job	1	26	8	Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.
Hiob	Job	1	26	9	Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
Hiob	Job	1	26	10	На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.
Hiob	Job	1	26	11	Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.
Hiob	Job	1	26	12	Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.
Hiob	Job	1	26	13	Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.
Hiob	Job	1	26	14	Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...
Hiob	Job	1	27	1	І Йов далі вів мову свою та й казав:
Hiob	Job	1	27	2	Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,
Hiob	Job	1	27	3	і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,
Hiob	Job	1	27	4	неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!
Hiob	Job	1	27	5	Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,
Hiob	Job	1	27	6	за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,
Hiob	Job	1	27	7	нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!
Hiob	Job	1	27	8	Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?
Hiob	Job	1	27	9	Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?
Hiob	Job	1	27	10	Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?
Hiob	Job	1	27	11	Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,
Hiob	Job	1	27	12	таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?
Hiob	Job	1	27	13	Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:
Hiob	Job	1	27	14	Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!
Hiob	Job	1	27	15	Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Hiob	Job	1	27	16	Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,
Hiob	Job	1	27	17	то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...
Hiob	Job	1	27	18	Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,
Hiob	Job	1	27	19	він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...
Hiob	Job	1	27	20	Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,
Hiob	Job	1	27	21	східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...
Hiob	Job	1	27	22	Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Hiob	Job	1	27	23	Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...
Hiob	Job	1	28	1	Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,
Hiob	Job	1	28	2	залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.
Hiob	Job	1	28	3	Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:
Hiob	Job	1	28	4	ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.
Hiob	Job	1	28	5	Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,
Hiob	Job	1	28	6	місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.
Hiob	Job	1	28	7	Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,
Hiob	Job	1	28	8	не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.
Hiob	Job	1	28	9	Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,
Hiob	Job	1	28	10	пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Hiob	Job	1	28	11	Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.
Hiob	Job	1	28	12	Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?
Hiob	Job	1	28	13	Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.
Hiob	Job	1	28	14	Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!
Hiob	Job	1	28	15	Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.
Hiob	Job	1	28	16	Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.
Hiob	Job	1	28	17	Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.
Hiob	Job	1	28	18	Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!
Hiob	Job	1	28	19	Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.
Hiob	Job	1	28	20	А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?
Hiob	Job	1	28	21	Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.
Hiob	Job	1	28	22	Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Hiob	Job	1	28	23	Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Hiob	Job	1	28	24	Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.
Hiob	Job	1	28	25	Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,
Hiob	Job	1	28	26	коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,
Hiob	Job	1	28	27	тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
Hiob	Job	1	28	28	І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!
Hiob	Job	1	29	1	І Йов далі вів мову свою та й сказав:
Hiob	Job	1	29	2	О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,
Hiob	Job	1	29	3	коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,
Hiob	Job	1	29	4	як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,
Hiob	Job	1	29	5	коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,
Hiob	Job	1	29	6	коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...
Hiob	Job	1	29	7	Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,
Hiob	Job	1	29	8	як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,
Hiob	Job	1	29	9	зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,
Hiob	Job	1	29	10	ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...
Hiob	Job	1	29	11	Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,
Hiob	Job	1	29	12	бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.
Hiob	Job	1	29	13	Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!
Hiob	Job	1	29	14	Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.
Hiob	Job	1	29	15	Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.
Hiob	Job	1	29	16	Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.
Hiob	Job	1	29	17	Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.
Hiob	Job	1	29	18	І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:
Hiob	Job	1	29	19	для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...
Hiob	Job	1	29	20	Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.
Hiob	Job	1	29	21	Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.
Hiob	Job	1	29	22	По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.
Hiob	Job	1	29	23	І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...
Hiob	Job	1	29	24	Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.
Hiob	Job	1	29	25	Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!
Hiob	Job	1	30	1	А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...
Hiob	Job	1	30	2	Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!
Hiob	Job	1	30	3	Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
Hiob	Job	1	30	4	рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...
Hiob	Job	1	30	5	Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,
Hiob	Job	1	30	6	так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,
Hiob	Job	1	30	7	ревіли вони між кущами, збирались під терням,
Hiob	Job	1	30	8	сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!
Hiob	Job	1	30	9	А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...
Hiob	Job	1	30	10	Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,
Hiob	Job	1	30	11	бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...
Hiob	Job	1	30	12	По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...
Hiob	Job	1	30	13	Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,
Hiob	Job	1	30	14	немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...
Hiob	Job	1	30	15	Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...
Hiob	Job	1	30	16	А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
Hiob	Job	1	30	17	Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...
Hiob	Job	1	30	18	З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.
Hiob	Job	1	30	19	Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.
Hiob	Job	1	30	20	Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...
Hiob	Job	1	30	21	Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...
Hiob	Job	1	30	22	На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!
Hiob	Job	1	30	23	Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...
Hiob	Job	1	30	24	Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?
Hiob	Job	1	30	25	Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
Hiob	Job	1	30	26	Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...
Hiob	Job	1	30	27	Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,
Hiob	Job	1	30	28	ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...
Hiob	Job	1	30	29	Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,
Hiob	Job	1	30	30	моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...
Hiob	Job	1	30	31	І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...
Hiob	Job	1	31	1	Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
Hiob	Job	1	31	2	І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
Hiob	Job	1	31	3	Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
Hiob	Job	1	31	4	Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
Hiob	Job	1	31	5	Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
Hiob	Job	1	31	6	то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
Hiob	Job	1	31	7	Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
Hiob	Job	1	31	8	то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
Hiob	Job	1	31	9	Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
Hiob	Job	1	31	10	то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
Hiob	Job	1	31	11	Бо гидота оце, й це провина підсудна,
Hiob	Job	1	31	12	бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
Hiob	Job	1	31	13	Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
Hiob	Job	1	31	14	то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
Hiob	Job	1	31	15	Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
Hiob	Job	1	31	16	Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
Hiob	Job	1	31	17	Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
Hiob	Job	1	31	18	Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
Hiob	Job	1	31	19	Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
Hiob	Job	1	31	20	чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
Hiob	Job	1	31	21	Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
Hiob	Job	1	31	22	хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
Hiob	Job	1	31	23	Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
Hiob	Job	1	31	24	Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
Hiob	Job	1	31	25	Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
Hiob	Job	1	31	26	Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
Hiob	Job	1	31	27	то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
Hiob	Job	1	31	28	це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
Hiob	Job	1	31	29	Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
Hiob	Job	1	31	30	Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
Hiob	Job	1	31	31	Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
Hiob	Job	1	31	32	Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
Hiob	Job	1	31	33	Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
Hiob	Job	1	31	34	Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
Hiob	Job	1	31	35	О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
Hiob	Job	1	31	36	Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
Hiob	Job	1	31	37	Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
Hiob	Job	1	31	38	Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
Hiob	Job	1	31	39	якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
Hiob	Job	1	31	40	то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.
Hiob	Job	1	32	1	І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
Hiob	Job	1	32	2	І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
Hiob	Job	1	32	3	Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
Hiob	Job	1	32	4	А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
Hiob	Job	1	32	5	І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
Hiob	Job	1	32	6	І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
Hiob	Job	1	32	7	Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
Hiob	Job	1	32	8	Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
Hiob	Job	1	32	9	Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
Hiob	Job	1	32	10	Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
Hiob	Job	1	32	11	Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
Hiob	Job	1	32	12	І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
Hiob	Job	1	32	13	Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
Hiob	Job	1	32	14	Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
Hiob	Job	1	32	15	Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
Hiob	Job	1	32	16	Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
Hiob	Job	1	32	17	Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
Hiob	Job	1	32	18	Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
Hiob	Job	1	32	19	Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
Hiob	Job	1	32	20	Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
Hiob	Job	1	32	21	На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
Hiob	Job	1	32	22	бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!
Hiob	Job	1	33	1	Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.
Hiob	Job	1	33	2	Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.
Hiob	Job	1	33	3	Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.
Hiob	Job	1	33	4	Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.
Hiob	Job	1	33	5	Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!
Hiob	Job	1	33	6	Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!
Hiob	Job	1	33	7	Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.
Hiob	Job	1	33	8	Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
Hiob	Job	1	33	9	Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
Hiob	Job	1	33	10	Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.
Hiob	Job	1	33	11	У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...
Hiob	Job	1	33	12	Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!
Hiob	Job	1	33	13	Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Hiob	Job	1	33	14	Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:
Hiob	Job	1	33	15	у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,
Hiob	Job	1	33	16	тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,
Hiob	Job	1	33	17	щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,
Hiob	Job	1	33	18	щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.
Hiob	Job	1	33	19	І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.
Hiob	Job	1	33	20	І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.
Hiob	Job	1	33	21	Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.
Hiob	Job	1	33	22	І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.
Hiob	Job	1	33	23	Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,
Hiob	Job	1	33	24	то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.
Hiob	Job	1	33	25	Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.
Hiob	Job	1	33	26	Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
Hiob	Job	1	33	27	Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
Hiob	Job	1	33	28	Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.
Hiob	Job	1	33	29	Бог робить це все двічі-тричі з людиною,
Hiob	Job	1	33	30	щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.
Hiob	Job	1	33	31	Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!
Hiob	Job	1	33	32	Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.
Hiob	Job	1	33	33	Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!
Hiob	Job	1	34	1	І говорив Елігу та й сказав:
Hiob	Job	1	34	2	Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
Hiob	Job	1	34	3	Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
Hiob	Job	1	34	4	Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
Hiob	Job	1	34	5	Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
Hiob	Job	1	34	6	Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...
Hiob	Job	1	34	7	Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,
Hiob	Job	1	34	8	і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
Hiob	Job	1	34	9	Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.
Hiob	Job	1	34	10	Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
Hiob	Job	1	34	11	Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
Hiob	Job	1	34	12	Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
Hiob	Job	1	34	13	Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
Hiob	Job	1	34	14	Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
Hiob	Job	1	34	15	всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
Hiob	Job	1	34	16	Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
Hiob	Job	1	34	17	Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
Hiob	Job	1	34	18	Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?
Hiob	Job	1	34	19	Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,
Hiob	Job	1	34	20	за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.
Hiob	Job	1	34	21	Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,
Hiob	Job	1	34	22	немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
Hiob	Job	1	34	23	Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
Hiob	Job	1	34	24	Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
Hiob	Job	1	34	25	Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!
Hiob	Job	1	34	26	Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,
Hiob	Job	1	34	27	за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
Hiob	Job	1	34	28	щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
Hiob	Job	1	34	29	Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,
Hiob	Job	1	34	30	щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.
Hiob	Job	1	34	31	Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!
Hiob	Job	1	34	32	Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!
Hiob	Job	1	34	33	Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
Hiob	Job	1	34	34	Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Hiob	Job	1	34	35	Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.
Hiob	Job	1	34	36	О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
Hiob	Job	1	34	37	бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...
Hiob	Job	1	35	1	І говорив Елігу та й сказав:
Hiob	Job	1	35	2	Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?
Hiob	Job	1	35	3	Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?
Hiob	Job	1	35	4	Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Hiob	Job	1	35	5	Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.
Hiob	Job	1	35	6	Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?
Hiob	Job	1	35	7	Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?
Hiob	Job	1	35	8	Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...
Hiob	Job	1	35	9	Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...
Hiob	Job	1	35	10	Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Hiob	Job	1	35	11	що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Hiob	Job	1	35	12	Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.
Hiob	Job	1	35	13	Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.
Hiob	Job	1	35	14	Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!
Hiob	Job	1	35	15	А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,
Hiob	Job	1	35	16	то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...
Hiob	Job	1	36	1	І далі Елігу казав:
Hiob	Job	1	36	2	Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.
Hiob	Job	1	36	3	Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.
Hiob	Job	1	36	4	Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.
Hiob	Job	1	36	5	Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.
Hiob	Job	1	36	6	Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Hiob	Job	1	36	7	Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.
Hiob	Job	1	36	8	А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,
Hiob	Job	1	36	9	то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Hiob	Job	1	36	10	Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.
Hiob	Job	1	36	11	Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.
Hiob	Job	1	36	12	Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.
Hiob	Job	1	36	13	А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Hiob	Job	1	36	14	У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.
Hiob	Job	1	36	15	Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.
Hiob	Job	1	36	16	Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.
Hiob	Job	1	36	17	Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.
Hiob	Job	1	36	18	Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.
Hiob	Job	1	36	19	Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?
Hiob	Job	1	36	20	Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.
Hiob	Job	1	36	21	Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.
Hiob	Job	1	36	22	Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?
Hiob	Job	1	36	23	Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?
Hiob	Job	1	36	24	Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Hiob	Job	1	36	25	що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.
Hiob	Job	1	36	26	Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!
Hiob	Job	1	36	27	Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,
Hiob	Job	1	36	28	що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.
Hiob	Job	1	36	29	Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?
Hiob	Job	1	36	30	Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,
Hiob	Job	1	36	31	бо ними Він судить народи, багато поживи дає.
Hiob	Job	1	36	32	Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.
Hiob	Job	1	36	33	Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.
Hiob	Job	1	37	1	Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.
Hiob	Job	1	37	2	Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,
Hiob	Job	1	37	3	його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.
Hiob	Job	1	37	4	За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
Hiob	Job	1	37	5	Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.
Hiob	Job	1	37	6	До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!
Hiob	Job	1	37	7	Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.
Hiob	Job	1	37	8	І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.
Hiob	Job	1	37	9	Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.
Hiob	Job	1	37	10	Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.
Hiob	Job	1	37	11	Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,
Hiob	Job	1	37	12	і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,
Hiob	Job	1	37	13	він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.
Hiob	Job	1	37	14	Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!
Hiob	Job	1	37	15	Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?
Hiob	Job	1	37	16	Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,
Hiob	Job	1	37	17	ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?
Hiob	Job	1	37	18	Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?
Hiob	Job	1	37	19	Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.
Hiob	Job	1	37	20	Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?
Hiob	Job	1	37	21	І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.
Hiob	Job	1	37	22	Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.
Hiob	Job	1	37	23	Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.
Hiob	Job	1	37	24	Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.
Hiob	Job	1	38	1	Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Hiob	Job	1	38	2	Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?
Hiob	Job	1	38	3	Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!
Hiob	Job	1	38	4	Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!
Hiob	Job	1	38	5	Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?
Hiob	Job	1	38	6	У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,
Hiob	Job	1	38	7	коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?
Hiob	Job	1	38	8	І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,
Hiob	Job	1	38	9	коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,
Hiob	Job	1	38	10	і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,
Hiob	Job	1	38	11	і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?
Hiob	Job	1	38	12	Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,
Hiob	Job	1	38	13	щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?
Hiob	Job	1	38	14	Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!
Hiob	Job	1	38	15	І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!
Hiob	Job	1	38	16	Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?
Hiob	Job	1	38	17	Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?
Hiob	Job	1	38	18	Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Hiob	Job	1	38	19	Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,
Hiob	Job	1	38	20	щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?
Hiob	Job	1	38	21	Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Hiob	Job	1	38	22	Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,
Hiob	Job	1	38	23	які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?
Hiob	Job	1	38	24	Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?
Hiob	Job	1	38	25	Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,
Hiob	Job	1	38	26	щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
Hiob	Job	1	38	27	щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?
Hiob	Job	1	38	28	Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?
Hiob	Job	1	38	29	Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?
Hiob	Job	1	38	30	Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.
Hiob	Job	1	38	31	Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?
Hiob	Job	1	38	32	Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?
Hiob	Job	1	38	33	Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?
Hiob	Job	1	38	34	Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?
Hiob	Job	1	38	35	Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?
Hiob	Job	1	38	36	Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?
Hiob	Job	1	38	37	Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,
Hiob	Job	1	38	38	коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?
Hiob	Job	1	38	39	Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,
Hiob	Job	1	38	40	як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?
Hiob	Job	1	38	41	Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?
Hiob	Job	1	39	1	Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?
Hiob	Job	1	39	2	Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,
Hiob	Job	1	39	3	коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?
Hiob	Job	1	39	4	Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.
Hiob	Job	1	39	5	Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,
Hiob	Job	1	39	6	якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?
Hiob	Job	1	39	7	Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.
Hiob	Job	1	39	8	Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Hiob	Job	1	39	9	Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?
Hiob	Job	1	39	10	Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?
Hiob	Job	1	39	11	Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?
Hiob	Job	1	39	12	Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?
Hiob	Job	1	39	13	Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?
Hiob	Job	1	39	14	Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,
Hiob	Job	1	39	15	і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.
Hiob	Job	1	39	16	Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,
Hiob	Job	1	39	17	бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Hiob	Job	1	39	18	А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!
Hiob	Job	1	39	19	Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?
Hiob	Job	1	39	20	Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!
Hiob	Job	1	39	21	Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,
Hiob	Job	1	39	22	сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,
Hiob	Job	1	39	23	хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!
Hiob	Job	1	39	24	Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Hiob	Job	1	39	25	При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.
Hiob	Job	1	39	26	Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?
Hiob	Job	1	39	27	Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?
Hiob	Job	1	39	28	На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,
Hiob	Job	1	39	29	ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,
Hiob	Job	1	39	30	а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.
Hiob	Job	1	40	1	І говорив Господь Йову й сказав:
Hiob	Job	1	40	2	Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
Hiob	Job	1	40	3	І Йов відповів Господеві й сказав:
Hiob	Job	1	40	4	Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...
Hiob	Job	1	40	5	Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...
Hiob	Job	1	40	6	І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Hiob	Job	1	40	7	Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!
Hiob	Job	1	40	8	Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?
Hiob	Job	1	40	9	Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,
Hiob	Job	1	40	10	то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!
Hiob	Job	1	40	11	Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!
Hiob	Job	1	40	12	Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,
Hiob	Job	1	40	13	поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.
Hiob	Job	1	40	14	Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
Hiob	Job	1	40	15	А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.
Hiob	Job	1	40	16	Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.
Hiob	Job	1	40	17	Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.
Hiob	Job	1	40	18	Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.
Hiob	Job	1	40	19	Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...
Hiob	Job	1	40	20	Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.
Hiob	Job	1	40	21	Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.
Hiob	Job	1	40	22	Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.
Hiob	Job	1	40	23	Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!
Hiob	Job	1	40	24	Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?
Hiob	Job	1	41	1	(40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?
Hiob	Job	1	41	2	(40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?
Hiob	Job	1	41	3	(40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?
Hiob	Job	1	41	4	(40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?
Hiob	Job	1	41	5	(40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?
Hiob	Job	1	41	6	(40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?
Hiob	Job	1	41	7	(40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?
Hiob	Job	1	41	8	(40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!
Hiob	Job	1	41	9	(41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.
Hiob	Job	1	41	10	(41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Hiob	Job	1	41	11	(41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!
Hiob	Job	1	41	12	(41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
Hiob	Job	1	41	13	(41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
Hiob	Job	1	41	14	(41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
Hiob	Job	1	41	15	(41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.
Hiob	Job	1	41	16	(41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
Hiob	Job	1	41	17	(41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
Hiob	Job	1	41	18	(41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
Hiob	Job	1	41	19	(41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!
Hiob	Job	1	41	20	(41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
Hiob	Job	1	41	21	(41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.
Hiob	Job	1	41	22	(41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Hiob	Job	1	41	23	(41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.
Hiob	Job	1	41	24	(41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
Hiob	Job	1	41	25	(41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
Hiob	Job	1	41	26	(41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
Hiob	Job	1	41	27	(41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!
Hiob	Job	1	41	28	(41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
Hiob	Job	1	41	29	(41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
Hiob	Job	1	41	30	(41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.
Hiob	Job	1	41	31	(41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
Hiob	Job	1	41	32	(41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.
Hiob	Job	1	41	33	(41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Hiob	Job	1	41	34	(41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!
Hiob	Job	1	42	1	А Йов відповів Господеві й сказав:
Hiob	Job	1	42	2	Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!
Hiob	Job	1	42	3	Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:
Hiob	Job	1	42	4	Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни...
Hiob	Job	1	42	5	Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...
Hiob	Job	1	42	6	Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...
Hiob	Job	1	42	7	І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.
Hiob	Job	1	42	8	А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.
Hiob	Job	1	42	9	І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова.
Hiob	Job	1	42	10	І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє.
Hiob	Job	1	42	11	І поприходили до нього всі брати його, і всі сестри його та всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хитали над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спровадив на нього. І дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці.
Hiob	Job	1	42	12	А Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.
Hiob	Job	1	42	13	І було в нього семеро синів та три дочки.
Hiob	Job	1	42	14	І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух.
Hiob	Job	1	42	15	І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами.
Hiob	Job	1	42	16	А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.
Hiob	Job	1	42	17	І впокоївся Йов старим та насиченим днями.
Psalmen	Ps	1	1	1	Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
Psalmen	Ps	1	1	2	та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
Psalmen	Ps	1	1	3	І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!
Psalmen	Ps	1	1	4	Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!
Psalmen	Ps	1	1	5	Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,
Psalmen	Ps	1	1	6	дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!
Psalmen	Ps	1	2	1	Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
Psalmen	Ps	1	2	2	Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
Psalmen	Ps	1	2	3	Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
Psalmen	Ps	1	2	4	Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!
Psalmen	Ps	1	2	5	Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
Psalmen	Ps	1	2	6	Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
Psalmen	Ps	1	2	7	Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Psalmen	Ps	1	2	8	Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
Psalmen	Ps	1	2	9	Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...
Psalmen	Ps	1	2	10	А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
Psalmen	Ps	1	2	11	Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
Psalmen	Ps	1	2	12	Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!
Psalmen	Ps	1	3	1	Псалом Давидів, як він утікав був від перед Авесаломом, своїм сином. (3-2) Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!
Psalmen	Ps	1	3	2	(3-3) Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Села.
Psalmen	Ps	1	3	3	(3-4) Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!
Psalmen	Ps	1	3	4	(3-5) Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.
Psalmen	Ps	1	3	5	(3-6) Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,
Psalmen	Ps	1	3	6	(3-7) і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!
Psalmen	Ps	1	3	7	(3-8) Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!
Psalmen	Ps	1	3	8	(3-9) Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.
Psalmen	Ps	1	4	1	Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. Псалом Давидів. (4-2) Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою!
Psalmen	Ps	1	4	2	(4-3) Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.
Psalmen	Ps	1	4	3	(4-4) і знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!
Psalmen	Ps	1	4	4	(4-5) Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.
Psalmen	Ps	1	4	5	(4-6) Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.
Psalmen	Ps	1	4	6	(4-7) Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!
Psalmen	Ps	1	4	7	(4-8) Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.
Psalmen	Ps	1	4	8	(4-9) У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!
Psalmen	Ps	1	5	1	Для дириґетна хору. До флейти. Псалом Давидів. (5-2) Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.
Psalmen	Ps	1	5	2	(5-3) Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!
Psalmen	Ps	1	5	3	(5-4) Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,
Psalmen	Ps	1	5	4	(5-5) бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!
Psalmen	Ps	1	5	5	(5-6) Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.
Psalmen	Ps	1	5	6	(5-7) Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.
Psalmen	Ps	1	5	7	(5-8) А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.
Psalmen	Ps	1	5	8	(5-9) Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,
Psalmen	Ps	1	5	9	(5-10) бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!
Psalmen	Ps	1	5	10	(5-11) Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!
Psalmen	Ps	1	5	11	(5-12) А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім'я Твоє!
Psalmen	Ps	1	5	12	(5-13) Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!
Psalmen	Ps	1	6	1	Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. На октаву. Псалом Давидів. (6-2) Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!
Psalmen	Ps	1	6	2	(6-3) Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,
Psalmen	Ps	1	6	3	(6-4) і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?
Psalmen	Ps	1	6	4	(6-5) Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!
Psalmen	Ps	1	6	5	(6-6) Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?
Psalmen	Ps	1	6	6	(6-7) Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...
Psalmen	Ps	1	6	7	(6-8) Моє око зів'яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх...
Psalmen	Ps	1	6	8	(6-9) Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!
Psalmen	Ps	1	6	9	(6-10) Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,
Psalmen	Ps	1	6	10	(6-11) усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!
Psalmen	Ps	1	7	1	Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.
Psalmen	Ps	1	7	2	(7-3) щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
Psalmen	Ps	1	7	3	(7-4) Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,
Psalmen	Ps	1	7	4	(7-5) коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,
Psalmen	Ps	1	7	5	(7-6) ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.
Psalmen	Ps	1	7	6	(7-7) Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!
Psalmen	Ps	1	7	7	(7-8) і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!
Psalmen	Ps	1	7	8	(7-9) Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.
Psalmen	Ps	1	7	9	(7-10) Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
Psalmen	Ps	1	7	10	(7-11) Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
Psalmen	Ps	1	7	11	(7-12) Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
Psalmen	Ps	1	7	12	(7-13) коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,
Psalmen	Ps	1	7	13	(7-14) і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.
Psalmen	Ps	1	7	14	(7-15) Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.
Psalmen	Ps	1	7	15	(7-16) Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,
Psalmen	Ps	1	7	16	(7-17) обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!
Psalmen	Ps	1	7	17	(7-18) Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!
Psalmen	Ps	1	8	1	Для дириґетна хору. На інструменті ґатійськім. Псалом Давидів. (8-2) Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами!
Psalmen	Ps	1	8	2	(8-3) З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.
Psalmen	Ps	1	8	3	(8-4) Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,
Psalmen	Ps	1	8	4	(8-5) то що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?
Psalmen	Ps	1	8	5	(8-6) А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!
Psalmen	Ps	1	8	6	(8-7) Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив:
Psalmen	Ps	1	8	7	(8-8) худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,
Psalmen	Ps	1	8	8	(8-9) птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!
Psalmen	Ps	1	8	9	(8-10) Господи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!
Psalmen	Ps	1	9	1	Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
Psalmen	Ps	1	9	2	(9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
Psalmen	Ps	1	9	3	(9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
Psalmen	Ps	1	9	4	(9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
Psalmen	Ps	1	9	5	(9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!
Psalmen	Ps	1	9	6	(9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
Psalmen	Ps	1	9	7	(9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
Psalmen	Ps	1	9	8	(9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
Psalmen	Ps	1	9	9	(9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
Psalmen	Ps	1	9	10	(9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
Psalmen	Ps	1	9	11	(9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
Psalmen	Ps	1	9	12	(9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
Psalmen	Ps	1	9	13	(9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
Psalmen	Ps	1	9	14	(9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
Psalmen	Ps	1	9	15	(9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
Psalmen	Ps	1	9	16	(9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
Psalmen	Ps	1	9	17	(9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
Psalmen	Ps	1	9	18	(9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
Psalmen	Ps	1	9	19	(9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
Psalmen	Ps	1	9	20	(9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
Psalmen	Ps	1	10	1	Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
Psalmen	Ps	1	10	2	Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
Psalmen	Ps	1	10	3	Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
Psalmen	Ps	1	10	4	У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...
Psalmen	Ps	1	10	5	Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...
Psalmen	Ps	1	10	6	Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...
Psalmen	Ps	1	10	7	Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
Psalmen	Ps	1	10	8	Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...
Psalmen	Ps	1	10	9	В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...
Psalmen	Ps	1	10	10	Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...
Psalmen	Ps	1	10	11	Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
Psalmen	Ps	1	10	12	Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
Psalmen	Ps	1	10	13	Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
Psalmen	Ps	1	10	14	Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
Psalmen	Ps	1	10	15	Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
Psalmen	Ps	1	10	16	Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
Psalmen	Ps	1	10	17	Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
Psalmen	Ps	1	10	18	щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!
Psalmen	Ps	1	11	1	Для дириґетна хору. Давидів. Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?
Psalmen	Ps	1	11	2	Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...
Psalmen	Ps	1	11	3	Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?
Psalmen	Ps	1	11	4	Господь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!
Psalmen	Ps	1	11	5	Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!
Psalmen	Ps	1	11	6	Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.
Psalmen	Ps	1	11	7	Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!
Psalmen	Ps	1	12	1	Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!
Psalmen	Ps	1	12	2	(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...
Psalmen	Ps	1	12	3	(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого
Psalmen	Ps	1	12	4	(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?
Psalmen	Ps	1	12	5	(12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!
Psalmen	Ps	1	12	6	(12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!
Psalmen	Ps	1	12	7	(12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!
Psalmen	Ps	1	12	8	(12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.
Psalmen	Ps	1	13	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (13-2) Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?
Psalmen	Ps	1	13	2	(13-3) Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?
Psalmen	Ps	1	13	3	(13-4) Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!
Psalmen	Ps	1	13	4	(13-5) Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь!
Psalmen	Ps	1	13	5	(13-6) Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм!
Psalmen	Ps	1	13	6	(13-7) Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив...
Psalmen	Ps	1	14	1	Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...
Psalmen	Ps	1	14	2	Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
Psalmen	Ps	1	14	3	Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...
Psalmen	Ps	1	14	4	Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...
Psalmen	Ps	1	14	5	Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.
Psalmen	Ps	1	14	6	Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.
Psalmen	Ps	1	14	7	Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!
Psalmen	Ps	1	15	1	Псалом Давидів. Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?
Psalmen	Ps	1	15	2	Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,
Psalmen	Ps	1	15	3	хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!
Psalmen	Ps	1	15	4	Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;
Psalmen	Ps	1	15	5	не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!
Psalmen	Ps	1	16	1	Золота пісня Давадова. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!
Psalmen	Ps	1	16	2	Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!
Psalmen	Ps	1	16	3	До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!
Psalmen	Ps	1	16	4	Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!
Psalmen	Ps	1	16	5	Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!
Psalmen	Ps	1	16	6	Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!
Psalmen	Ps	1	16	7	Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.
Psalmen	Ps	1	16	8	Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!
Psalmen	Ps	1	16	9	Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!
Psalmen	Ps	1	16	10	Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!
Psalmen	Ps	1	16	11	Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!
Psalmen	Ps	1	17	1	Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
Psalmen	Ps	1	17	2	Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
Psalmen	Ps	1	17	3	Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
Psalmen	Ps	1	17	4	а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
Psalmen	Ps	1	17	5	Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
Psalmen	Ps	1	17	6	Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
Psalmen	Ps	1	17	7	покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
Psalmen	Ps	1	17	8	Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
Psalmen	Ps	1	17	9	від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
Psalmen	Ps	1	17	10	Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
Psalmen	Ps	1	17	11	Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...
Psalmen	Ps	1	17	12	із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...
Psalmen	Ps	1	17	13	Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
Psalmen	Ps	1	17	14	від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
Psalmen	Ps	1	17	15	А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!
Psalmen	Ps	1	18	1	Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
Psalmen	Ps	1	18	2	(18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
Psalmen	Ps	1	18	3	(18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
Psalmen	Ps	1	18	4	(18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
Psalmen	Ps	1	18	5	(18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
Psalmen	Ps	1	18	6	(18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
Psalmen	Ps	1	18	7	(18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
Psalmen	Ps	1	18	8	(18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
Psalmen	Ps	1	18	9	(18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
Psalmen	Ps	1	18	10	(18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
Psalmen	Ps	1	18	11	(18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
Psalmen	Ps	1	18	12	(18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
Psalmen	Ps	1	18	13	(18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
Psalmen	Ps	1	18	14	(18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
Psalmen	Ps	1	18	15	(18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
Psalmen	Ps	1	18	16	(18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
Psalmen	Ps	1	18	17	(18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
Psalmen	Ps	1	18	18	(18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
Psalmen	Ps	1	18	19	(18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
Psalmen	Ps	1	18	20	(18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
Psalmen	Ps	1	18	21	(18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Psalmen	Ps	1	18	22	(18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
Psalmen	Ps	1	18	23	(18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Psalmen	Ps	1	18	24	(18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Psalmen	Ps	1	18	25	(18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
Psalmen	Ps	1	18	26	(18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
Psalmen	Ps	1	18	27	(18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
Psalmen	Ps	1	18	28	(18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
Psalmen	Ps	1	18	29	(18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Psalmen	Ps	1	18	30	(18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
Psalmen	Ps	1	18	31	(18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Psalmen	Ps	1	18	32	(18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
Psalmen	Ps	1	18	33	(18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
Psalmen	Ps	1	18	34	(18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
Psalmen	Ps	1	18	35	(18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Psalmen	Ps	1	18	36	(18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
Psalmen	Ps	1	18	37	(18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
Psalmen	Ps	1	18	38	(18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Psalmen	Ps	1	18	39	(18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
Psalmen	Ps	1	18	40	(18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
Psalmen	Ps	1	18	41	(18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
Psalmen	Ps	1	18	42	(18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
Psalmen	Ps	1	18	43	(18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
Psalmen	Ps	1	18	44	(18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
Psalmen	Ps	1	18	45	(18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
Psalmen	Ps	1	18	46	(18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
Psalmen	Ps	1	18	47	(18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
Psalmen	Ps	1	18	48	(18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
Psalmen	Ps	1	18	49	(18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
Psalmen	Ps	1	18	50	(18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Psalmen	Ps	1	19	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
Psalmen	Ps	1	19	2	(19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
Psalmen	Ps	1	19	3	(19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,
Psalmen	Ps	1	19	4	(19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
Psalmen	Ps	1	19	5	(19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
Psalmen	Ps	1	19	6	(19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
Psalmen	Ps	1	19	7	(19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
Psalmen	Ps	1	19	8	(19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
Psalmen	Ps	1	19	9	(19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
Psalmen	Ps	1	19	10	(19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
Psalmen	Ps	1	19	11	(19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
Psalmen	Ps	1	19	12	(19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
Psalmen	Ps	1	19	13	(19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
Psalmen	Ps	1	19	14	(19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
Psalmen	Ps	1	20	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (20-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!
Psalmen	Ps	1	20	2	(20-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
Psalmen	Ps	1	20	3	(20-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.
Psalmen	Ps	1	20	4	(20-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
Psalmen	Ps	1	20	5	(20-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
Psalmen	Ps	1	20	6	(20-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
Psalmen	Ps	1	20	7	(20-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога:
Psalmen	Ps	1	20	8	(20-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
Psalmen	Ps	1	20	9	(20-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
Psalmen	Ps	1	21	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (21-2) Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
Psalmen	Ps	1	21	2	(21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
Psalmen	Ps	1	21	3	(21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
Psalmen	Ps	1	21	4	(21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
Psalmen	Ps	1	21	5	(21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
Psalmen	Ps	1	21	6	(21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
Psalmen	Ps	1	21	7	(21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
Psalmen	Ps	1	21	8	(21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
Psalmen	Ps	1	21	9	(21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
Psalmen	Ps	1	21	10	(21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
Psalmen	Ps	1	21	11	(21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
Psalmen	Ps	1	21	12	(21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
Psalmen	Ps	1	21	13	(21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!
Psalmen	Ps	1	22	1	Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
Psalmen	Ps	1	22	2	(22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
Psalmen	Ps	1	22	3	(22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
Psalmen	Ps	1	22	4	(22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
Psalmen	Ps	1	22	5	(22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
Psalmen	Ps	1	22	6	(22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
Psalmen	Ps	1	22	7	(22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
Psalmen	Ps	1	22	8	(22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
Psalmen	Ps	1	22	9	(22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
Psalmen	Ps	1	22	10	(22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
Psalmen	Ps	1	22	11	(22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
Psalmen	Ps	1	22	12	(22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
Psalmen	Ps	1	22	13	(22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
Psalmen	Ps	1	22	14	(22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
Psalmen	Ps	1	22	15	(22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
Psalmen	Ps	1	22	16	(22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
Psalmen	Ps	1	22	17	(22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
Psalmen	Ps	1	22	18	(22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
Psalmen	Ps	1	22	19	(22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
Psalmen	Ps	1	22	20	(22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
Psalmen	Ps	1	22	21	(22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
Psalmen	Ps	1	22	22	(22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
Psalmen	Ps	1	22	23	(22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,
Psalmen	Ps	1	22	24	(22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
Psalmen	Ps	1	22	25	(22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
Psalmen	Ps	1	22	26	(22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
Psalmen	Ps	1	22	27	(22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
Psalmen	Ps	1	22	28	(22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
Psalmen	Ps	1	22	29	(22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
Psalmen	Ps	1	22	30	(22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
Psalmen	Ps	1	22	31	(22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
Psalmen	Ps	1	23	1	Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
Psalmen	Ps	1	23	2	на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
Psalmen	Ps	1	23	3	Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
Psalmen	Ps	1	23	4	Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
Psalmen	Ps	1	23	5	Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
Psalmen	Ps	1	23	6	Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
Psalmen	Ps	1	24	1	Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,
Psalmen	Ps	1	24	2	бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.
Psalmen	Ps	1	24	3	Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?
Psalmen	Ps	1	24	4	У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,
Psalmen	Ps	1	24	5	нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!
Psalmen	Ps	1	24	6	Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.
Psalmen	Ps	1	24	7	Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
Psalmen	Ps	1	24	8	Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!
Psalmen	Ps	1	24	9	Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
Psalmen	Ps	1	24	10	Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.
Psalmen	Ps	1	25	1	Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
Psalmen	Ps	1	25	2	Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
Psalmen	Ps	1	25	3	Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
Psalmen	Ps	1	25	4	Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
Psalmen	Ps	1	25	5	провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
Psalmen	Ps	1	25	6	Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
Psalmen	Ps	1	25	7	Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
Psalmen	Ps	1	25	8	Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
Psalmen	Ps	1	25	9	Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
Psalmen	Ps	1	25	10	Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
Psalmen	Ps	1	25	11	Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
Psalmen	Ps	1	25	12	Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
Psalmen	Ps	1	25	13	душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
Psalmen	Ps	1	25	14	Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
Psalmen	Ps	1	25	15	Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
Psalmen	Ps	1	25	16	Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
Psalmen	Ps	1	25	17	Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
Psalmen	Ps	1	25	18	Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
Psalmen	Ps	1	25	19	Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...
Psalmen	Ps	1	25	20	Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
Psalmen	Ps	1	25	21	Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
Psalmen	Ps	1	25	22	Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!
Psalmen	Ps	1	26	1	Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
Psalmen	Ps	1	26	2	Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
Psalmen	Ps	1	26	3	бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
Psalmen	Ps	1	26	4	Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
Psalmen	Ps	1	26	5	я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
Psalmen	Ps	1	26	6	Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
Psalmen	Ps	1	26	7	щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
Psalmen	Ps	1	26	8	Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
Psalmen	Ps	1	26	9	Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
Psalmen	Ps	1	26	10	що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
Psalmen	Ps	1	26	11	А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
Psalmen	Ps	1	26	12	Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!
Psalmen	Ps	1	27	1	Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
Psalmen	Ps	1	27	2	Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...
Psalmen	Ps	1	27	3	коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
Psalmen	Ps	1	27	4	Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
Psalmen	Ps	1	27	5	бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
Psalmen	Ps	1	27	6	А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
Psalmen	Ps	1	27	7	Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
Psalmen	Ps	1	27	8	За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
Psalmen	Ps	1	27	9	не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
Psalmen	Ps	1	27	10	бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
Psalmen	Ps	1	27	11	Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
Psalmen	Ps	1	27	12	Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
Psalmen	Ps	1	27	13	немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
Psalmen	Ps	1	27	14	Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
Psalmen	Ps	1	28	1	Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
Psalmen	Ps	1	28	2	Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
Psalmen	Ps	1	28	3	Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
Psalmen	Ps	1	28	4	Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
Psalmen	Ps	1	28	5	бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
Psalmen	Ps	1	28	6	Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
Psalmen	Ps	1	28	7	Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
Psalmen	Ps	1	28	8	Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
Psalmen	Ps	1	28	9	Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!
Psalmen	Ps	1	29	1	Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
Psalmen	Ps	1	29	2	Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
Psalmen	Ps	1	29	3	Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
Psalmen	Ps	1	29	4	Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
Psalmen	Ps	1	29	5	Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
Psalmen	Ps	1	29	6	Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
Psalmen	Ps	1	29	7	Голос Господній викрешує полум'я огняне,
Psalmen	Ps	1	29	8	голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
Psalmen	Ps	1	29	9	Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
Psalmen	Ps	1	29	10	Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
Psalmen	Ps	1	29	11	Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!
Psalmen	Ps	1	30	1	Псалом Давидів. Пісня освячення дому. (30-2) Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
Psalmen	Ps	1	30	2	(30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
Psalmen	Ps	1	30	3	(30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
Psalmen	Ps	1	30	4	(30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
Psalmen	Ps	1	30	5	(30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
Psalmen	Ps	1	30	6	(30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
Psalmen	Ps	1	30	7	(30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
Psalmen	Ps	1	30	8	(30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
Psalmen	Ps	1	30	9	(30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
Psalmen	Ps	1	30	10	(30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
Psalmen	Ps	1	30	11	(30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,
Psalmen	Ps	1	30	12	(30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!
Psalmen	Ps	1	31	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
Psalmen	Ps	1	31	2	(31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
Psalmen	Ps	1	31	3	(31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
Psalmen	Ps	1	31	4	(31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
Psalmen	Ps	1	31	5	(31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
Psalmen	Ps	1	31	6	(31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
Psalmen	Ps	1	31	7	(31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
Psalmen	Ps	1	31	8	(31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
Psalmen	Ps	1	31	9	(31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
Psalmen	Ps	1	31	10	(31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
Psalmen	Ps	1	31	11	(31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
Psalmen	Ps	1	31	12	(31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
Psalmen	Ps	1	31	13	(31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
Psalmen	Ps	1	31	14	(31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
Psalmen	Ps	1	31	15	(31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
Psalmen	Ps	1	31	16	(31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
Psalmen	Ps	1	31	17	(31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
Psalmen	Ps	1	31	18	(31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
Psalmen	Ps	1	31	19	(31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
Psalmen	Ps	1	31	20	(31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
Psalmen	Ps	1	31	21	(31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
Psalmen	Ps	1	31	22	(31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...
Psalmen	Ps	1	31	23	(31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
Psalmen	Ps	1	31	24	(31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!
Psalmen	Ps	1	32	1	Давидів. Пісня навчальна. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
Psalmen	Ps	1	32	2	блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
Psalmen	Ps	1	32	3	Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
Psalmen	Ps	1	32	4	бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.
Psalmen	Ps	1	32	5	Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.
Psalmen	Ps	1	32	6	Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
Psalmen	Ps	1	32	7	Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.
Psalmen	Ps	1	32	8	Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
Psalmen	Ps	1	32	9	Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
Psalmen	Ps	1	32	10	Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
Psalmen	Ps	1	32	11	Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!
Psalmen	Ps	1	33	1	Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
Psalmen	Ps	1	33	2	Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
Psalmen	Ps	1	33	3	заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
Psalmen	Ps	1	33	4	бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
Psalmen	Ps	1	33	5	Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
Psalmen	Ps	1	33	6	Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
Psalmen	Ps	1	33	7	Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
Psalmen	Ps	1	33	8	Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
Psalmen	Ps	1	33	9	бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
Psalmen	Ps	1	33	10	Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
Psalmen	Ps	1	33	11	а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
Psalmen	Ps	1	33	12	Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
Psalmen	Ps	1	33	13	Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
Psalmen	Ps	1	33	14	приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
Psalmen	Ps	1	33	15	Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
Psalmen	Ps	1	33	16	Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
Psalmen	Ps	1	33	17	для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
Psalmen	Ps	1	33	18	ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
Psalmen	Ps	1	33	19	щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
Psalmen	Ps	1	33	20	Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
Psalmen	Ps	1	33	21	бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
Psalmen	Ps	1	33	22	Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
Psalmen	Ps	1	34	1	Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
Psalmen	Ps	1	34	2	(34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
Psalmen	Ps	1	34	3	(34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!
Psalmen	Ps	1	34	4	(34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
Psalmen	Ps	1	34	5	(34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
Psalmen	Ps	1	34	6	(34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
Psalmen	Ps	1	34	7	(34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
Psalmen	Ps	1	34	8	(34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
Psalmen	Ps	1	34	9	(34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Psalmen	Ps	1	34	10	(34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
Psalmen	Ps	1	34	11	(34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
Psalmen	Ps	1	34	12	(34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
Psalmen	Ps	1	34	13	(34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
Psalmen	Ps	1	34	14	(34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
Psalmen	Ps	1	34	15	(34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
Psalmen	Ps	1	34	16	(34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.
Psalmen	Ps	1	34	17	(34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
Psalmen	Ps	1	34	18	(34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
Psalmen	Ps	1	34	19	(34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
Psalmen	Ps	1	34	20	(34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
Psalmen	Ps	1	34	21	(34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
Psalmen	Ps	1	34	22	(34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
Psalmen	Ps	1	35	1	Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
Psalmen	Ps	1	35	2	візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
Psalmen	Ps	1	35	3	Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
Psalmen	Ps	1	35	4	Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
Psalmen	Ps	1	35	5	Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
Psalmen	Ps	1	35	6	нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
Psalmen	Ps	1	35	7	бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
Psalmen	Ps	1	35	8	Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
Psalmen	Ps	1	35	9	А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
Psalmen	Ps	1	35	10	Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
Psalmen	Ps	1	35	11	Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
Psalmen	Ps	1	35	12	віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
Psalmen	Ps	1	35	13	А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...
Psalmen	Ps	1	35	14	Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...
Psalmen	Ps	1	35	15	А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
Psalmen	Ps	1	35	16	з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...
Psalmen	Ps	1	35	17	Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
Psalmen	Ps	1	35	18	Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
Psalmen	Ps	1	35	19	Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
Psalmen	Ps	1	35	20	бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
Psalmen	Ps	1	35	21	свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!
Psalmen	Ps	1	35	22	Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
Psalmen	Ps	1	35	23	Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
Psalmen	Ps	1	35	24	розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
Psalmen	Ps	1	35	25	нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...
Psalmen	Ps	1	35	26	Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
Psalmen	Ps	1	35	27	Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
Psalmen	Ps	1	35	28	А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
Psalmen	Ps	1	36	1	Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. (36-2) Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
Psalmen	Ps	1	36	2	(36-3) бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
Psalmen	Ps	1	36	3	(36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
Psalmen	Ps	1	36	4	(36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
Psalmen	Ps	1	36	5	(36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
Psalmen	Ps	1	36	6	(36-7) Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
Psalmen	Ps	1	36	7	(36-8) Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
Psalmen	Ps	1	36	8	(36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
Psalmen	Ps	1	36	9	(36-10) бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
Psalmen	Ps	1	36	10	(36-11) Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
Psalmen	Ps	1	36	11	(36-12) Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
Psalmen	Ps	1	36	12	(36-13) Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.
Psalmen	Ps	1	37	1	Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
Psalmen	Ps	1	37	2	бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
Psalmen	Ps	1	37	3	Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
Psalmen	Ps	1	37	4	Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
Psalmen	Ps	1	37	5	На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Psalmen	Ps	1	37	6	і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
Psalmen	Ps	1	37	7	Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
Psalmen	Ps	1	37	8	Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
Psalmen	Ps	1	37	9	бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
Psalmen	Ps	1	37	10	А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
Psalmen	Ps	1	37	11	а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
Psalmen	Ps	1	37	12	Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
Psalmen	Ps	1	37	13	та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
Psalmen	Ps	1	37	14	Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
Psalmen	Ps	1	37	15	та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
Psalmen	Ps	1	37	16	Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Psalmen	Ps	1	37	17	бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
Psalmen	Ps	1	37	18	Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Psalmen	Ps	1	37	19	за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
Psalmen	Ps	1	37	20	Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
Psalmen	Ps	1	37	21	Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
Psalmen	Ps	1	37	22	бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
Psalmen	Ps	1	37	23	Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Psalmen	Ps	1	37	24	коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
Psalmen	Ps	1	37	25	Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Psalmen	Ps	1	37	26	Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
Psalmen	Ps	1	37	27	Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Psalmen	Ps	1	37	28	Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
Psalmen	Ps	1	37	29	Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Psalmen	Ps	1	37	30	Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Psalmen	Ps	1	37	31	Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
Psalmen	Ps	1	37	32	А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
Psalmen	Ps	1	37	33	та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
Psalmen	Ps	1	37	34	Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
Psalmen	Ps	1	37	35	Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
Psalmen	Ps	1	37	36	та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
Psalmen	Ps	1	37	37	Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
Psalmen	Ps	1	37	38	переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
Psalmen	Ps	1	37	39	А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
Psalmen	Ps	1	37	40	і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!
Psalmen	Ps	1	38	1	Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
Psalmen	Ps	1	38	2	(38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
Psalmen	Ps	1	38	3	(38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
Psalmen	Ps	1	38	4	(38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
Psalmen	Ps	1	38	5	(38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
Psalmen	Ps	1	38	6	(38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
Psalmen	Ps	1	38	7	(38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
Psalmen	Ps	1	38	8	(38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
Psalmen	Ps	1	38	9	(38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
Psalmen	Ps	1	38	10	(38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
Psalmen	Ps	1	38	11	(38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
Psalmen	Ps	1	38	12	(38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
Psalmen	Ps	1	38	13	(38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
Psalmen	Ps	1	38	14	(38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
Psalmen	Ps	1	38	15	(38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
Psalmen	Ps	1	38	16	(38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
Psalmen	Ps	1	38	17	(38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Psalmen	Ps	1	38	18	(38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
Psalmen	Ps	1	38	19	(38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
Psalmen	Ps	1	38	20	(38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
Psalmen	Ps	1	38	21	(38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Psalmen	Ps	1	38	22	(38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!
Psalmen	Ps	1	39	1	Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
Psalmen	Ps	1	39	2	(39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
Psalmen	Ps	1	39	3	(39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:
Psalmen	Ps	1	39	4	(39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
Psalmen	Ps	1	39	5	(39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
Psalmen	Ps	1	39	6	(39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
Psalmen	Ps	1	39	7	(39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
Psalmen	Ps	1	39	8	(39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
Psalmen	Ps	1	39	9	(39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
Psalmen	Ps	1	39	10	(39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
Psalmen	Ps	1	39	11	(39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
Psalmen	Ps	1	39	12	(39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
Psalmen	Ps	1	39	13	(39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!
Psalmen	Ps	1	40	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (40-2) Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
Psalmen	Ps	1	40	2	(40-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
Psalmen	Ps	1	40	3	(40-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
Psalmen	Ps	1	40	4	(40-5) Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
Psalmen	Ps	1	40	5	(40-6) Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
Psalmen	Ps	1	40	6	(40-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
Psalmen	Ps	1	40	7	(40-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
Psalmen	Ps	1	40	8	(40-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
Psalmen	Ps	1	40	9	(40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,
Psalmen	Ps	1	40	10	(40-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
Psalmen	Ps	1	40	11	(40-12) Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
Psalmen	Ps	1	40	12	(40-13) бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...
Psalmen	Ps	1	40	13	(40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
Psalmen	Ps	1	40	14	(40-15) нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
Psalmen	Ps	1	40	15	(40-16) Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
Psalmen	Ps	1	40	16	(40-17) Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
Psalmen	Ps	1	40	17	(40-18) А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
Psalmen	Ps	1	41	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
Psalmen	Ps	1	41	2	(41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!
Psalmen	Ps	1	41	3	(41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.
Psalmen	Ps	1	41	4	(41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
Psalmen	Ps	1	41	5	(41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
Psalmen	Ps	1	41	6	(41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...
Psalmen	Ps	1	41	7	(41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
Psalmen	Ps	1	41	8	(41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...
Psalmen	Ps	1	41	9	(41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
Psalmen	Ps	1	41	10	(41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
Psalmen	Ps	1	41	11	(41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
Psalmen	Ps	1	41	12	(41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
Psalmen	Ps	1	41	13	(41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!
Psalmen	Ps	1	42	1	Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
Psalmen	Ps	1	42	2	(42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
Psalmen	Ps	1	42	3	(42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
Psalmen	Ps	1	42	4	(42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...
Psalmen	Ps	1	42	5	(42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
Psalmen	Ps	1	42	6	(42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.
Psalmen	Ps	1	42	7	(42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
Psalmen	Ps	1	42	8	(42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
Psalmen	Ps	1	42	9	(42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
Psalmen	Ps	1	42	10	(42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
Psalmen	Ps	1	42	11	(42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!
Psalmen	Ps	1	43	1	Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!
Psalmen	Ps	1	43	2	Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
Psalmen	Ps	1	43	3	Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.
Psalmen	Ps	1	43	4	і нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!
Psalmen	Ps	1	43	5	Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!
Psalmen	Ps	1	44	1	Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
Psalmen	Ps	1	44	2	(44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
Psalmen	Ps	1	44	3	(44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
Psalmen	Ps	1	44	4	(44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
Psalmen	Ps	1	44	5	(44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
Psalmen	Ps	1	44	6	(44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
Psalmen	Ps	1	44	7	(44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
Psalmen	Ps	1	44	8	(44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,
Psalmen	Ps	1	44	9	(44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
Psalmen	Ps	1	44	10	(44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
Psalmen	Ps	1	44	11	(44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
Psalmen	Ps	1	44	12	(44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
Psalmen	Ps	1	44	13	(44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
Psalmen	Ps	1	44	14	(44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
Psalmen	Ps	1	44	15	(44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
Psalmen	Ps	1	44	16	(44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
Psalmen	Ps	1	44	17	(44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
Psalmen	Ps	1	44	18	(44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
Psalmen	Ps	1	44	19	(44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
Psalmen	Ps	1	44	20	(44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
Psalmen	Ps	1	44	21	(44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
Psalmen	Ps	1	44	22	(44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
Psalmen	Ps	1	44	23	(44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
Psalmen	Ps	1	44	24	(44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
Psalmen	Ps	1	44	25	(44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
Psalmen	Ps	1	44	26	(44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!
Psalmen	Ps	1	45	1	Для дириґетна хору. На „Лілеї". Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови. (45-2) Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!
Psalmen	Ps	1	45	2	(45-3) Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
Psalmen	Ps	1	45	3	(45-4) Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
Psalmen	Ps	1	45	4	(45-5) і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
Psalmen	Ps	1	45	5	(45-6) Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
Psalmen	Ps	1	45	6	(45-7) Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
Psalmen	Ps	1	45	7	(45-8) Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
Psalmen	Ps	1	45	8	(45-9) Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
Psalmen	Ps	1	45	9	(45-10) Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
Psalmen	Ps	1	45	10	(45-11) Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
Psalmen	Ps	1	45	11	(45-12) А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
Psalmen	Ps	1	45	12	(45-13) А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
Psalmen	Ps	1	45	13	(45-14) Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.
Psalmen	Ps	1	45	14	(45-15) У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
Psalmen	Ps	1	45	15	(45-16) Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.
Psalmen	Ps	1	45	16	(45-17) Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
Psalmen	Ps	1	45	17	(45-18) Я буду ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!
Psalmen	Ps	1	46	1	Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня. (46-2) Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
Psalmen	Ps	1	46	2	(46-3) тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
Psalmen	Ps	1	46	3	(46-4) Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.
Psalmen	Ps	1	46	4	(46-5) Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
Psalmen	Ps	1	46	5	(46-6) Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
Psalmen	Ps	1	46	6	(46-7) Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
Psalmen	Ps	1	46	7	(46-8) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
Psalmen	Ps	1	46	8	(46-9) ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
Psalmen	Ps	1	46	9	(46-10) Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
Psalmen	Ps	1	46	10	(46-11) Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
Psalmen	Ps	1	46	11	(46-12) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.
Psalmen	Ps	1	47	1	Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (47-2) Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости,
Psalmen	Ps	1	47	2	(47-3) грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі!
Psalmen	Ps	1	47	3	(47-4) Він народи під нас підбиває, а поган нам під ноги,
Psalmen	Ps	1	47	4	(47-5) Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села.
Psalmen	Ps	1	47	5	(47-6) Бог виступає при радісних окриках, Господь при голосі рога.
Psalmen	Ps	1	47	6	(47-7) Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте,
Psalmen	Ps	1	47	7	(47-8) бо Бог Цар усієї землі, співайте навчальний псалом!
Psalmen	Ps	1	47	8	(47-9) Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі!
Psalmen	Ps	1	47	9	(47-10) Зібрались владики народів, народ Бога Авраамового, як Божі щити на землі, між ними Він сильно звеличений!
Psalmen	Ps	1	48	1	Пісня. Псалом синів Кореєвих. (48-2) Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!
Psalmen	Ps	1	48	2	(48-3) Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного!
Psalmen	Ps	1	48	3	(48-4) Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.
Psalmen	Ps	1	48	4	(48-5) Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
Psalmen	Ps	1	48	5	(48-6) але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились...
Psalmen	Ps	1	48	6	(48-7) Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;
Psalmen	Ps	1	48	7	(48-8) Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
Psalmen	Ps	1	48	8	(48-9) Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
Psalmen	Ps	1	48	9	(48-10) Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
Psalmen	Ps	1	48	10	(48-11) Як ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
Psalmen	Ps	1	48	11	(48-12) Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.
Psalmen	Ps	1	48	12	(48-13) Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,
Psalmen	Ps	1	48	13	(48-14) зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному,
Psalmen	Ps	1	48	14	(48-15) бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!
Psalmen	Ps	1	49	1	Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
Psalmen	Ps	1	49	2	(49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,
Psalmen	Ps	1	49	3	(49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,
Psalmen	Ps	1	49	4	(49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!
Psalmen	Ps	1	49	5	(49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
Psalmen	Ps	1	49	6	(49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
Psalmen	Ps	1	49	7	(49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,
Psalmen	Ps	1	49	8	(49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,
Psalmen	Ps	1	49	9	(49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
Psalmen	Ps	1	49	10	(49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...
Psalmen	Ps	1	49	11	(49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
Psalmen	Ps	1	49	12	(49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
Psalmen	Ps	1	49	13	(49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
Psalmen	Ps	1	49	14	(49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...
Psalmen	Ps	1	49	15	(49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
Psalmen	Ps	1	49	16	(49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
Psalmen	Ps	1	49	17	(49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
Psalmen	Ps	1	49	18	(49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
Psalmen	Ps	1	49	19	(49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Psalmen	Ps	1	49	20	(49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!
Psalmen	Ps	1	50	1	Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
Psalmen	Ps	1	50	2	із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
Psalmen	Ps	1	50	3	Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
Psalmen	Ps	1	50	4	Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
Psalmen	Ps	1	50	5	Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
Psalmen	Ps	1	50	6	і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
Psalmen	Ps	1	50	7	Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Psalmen	Ps	1	50	8	Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
Psalmen	Ps	1	50	9	не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
Psalmen	Ps	1	50	10	бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
Psalmen	Ps	1	50	11	Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
Psalmen	Ps	1	50	12	Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
Psalmen	Ps	1	50	13	Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
Psalmen	Ps	1	50	14	Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
Psalmen	Ps	1	50	15	і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
Psalmen	Ps	1	50	16	А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
Psalmen	Ps	1	50	17	Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
Psalmen	Ps	1	50	18	Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
Psalmen	Ps	1	50	19	Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
Psalmen	Ps	1	50	20	Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
Psalmen	Ps	1	50	21	Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
Psalmen	Ps	1	50	22	Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
Psalmen	Ps	1	50	23	Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!
Psalmen	Ps	1	51	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (51-3) Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!
Psalmen	Ps	1	51	2	(51-4) Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,
Psalmen	Ps	1	51	3	(51-5) бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.
Psalmen	Ps	1	51	4	(51-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.
Psalmen	Ps	1	51	5	(51-7) Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.
Psalmen	Ps	1	51	6	(51-8) Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.
Psalmen	Ps	1	51	7	(51-9) Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.
Psalmen	Ps	1	51	8	(51-10) Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.
Psalmen	Ps	1	51	9	(51-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.
Psalmen	Ps	1	51	10	(51-12) Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
Psalmen	Ps	1	51	11	(51-13) Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
Psalmen	Ps	1	51	12	(51-14) Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.
Psalmen	Ps	1	51	13	(51-15) Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе.
Psalmen	Ps	1	51	14	(51-16) Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість!
Psalmen	Ps	1	51	15	(51-17) Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
Psalmen	Ps	1	51	16	(51-18) бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде.
Psalmen	Ps	1	51	17	(51-19) Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!
Psalmen	Ps	1	51	18	(51-20) Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму,
Psalmen	Ps	1	51	19	(51-21) тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!
Psalmen	Ps	1	52	1	Для дириґетна хору. Псалом навчальний Давидів. (52-3) Чого хвалишся злом, о могутній? Цілий день Божа милість зо мною.
Psalmen	Ps	1	52	2	(52-4) Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!
Psalmen	Ps	1	52	3	(52-5) Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,
Psalmen	Ps	1	52	4	(52-6) ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!
Psalmen	Ps	1	52	5	(52-7) Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.
Psalmen	Ps	1	52	6	(52-8) і побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
Psalmen	Ps	1	52	7	(52-9) Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого...
Psalmen	Ps	1	52	8	(52-10) А я як зелена оливка у Божому домі, надіюсь на Божую милість на вічні віки!
Psalmen	Ps	1	52	9	(52-11) Буду славити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про ймення Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!
Psalmen	Ps	1	53	1	Для дириґетна хору. На „Махалат". Навчальний псалом. Давидів. (53-2) Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!...
Psalmen	Ps	1	53	2	(53-3) Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
Psalmen	Ps	1	53	3	(53-4) Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!...
Psalmen	Ps	1	53	4	(53-5) Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!
Psalmen	Ps	1	53	5	(53-6) Тоді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, ти їх посоромив, бо ними погордував Бог!
Psalmen	Ps	1	53	6	(53-7) Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде ізраїль!
Psalmen	Ps	1	54	1	Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів, (54-2) як зіфіяни прийшли були та сказали Саулові: „Ось Давид поміж нами ховається!" (54-3) Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!
Psalmen	Ps	1	54	2	(54-4) Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,
Psalmen	Ps	1	54	3	(54-5) бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.
Psalmen	Ps	1	54	4	(54-6) Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.
Psalmen	Ps	1	54	5	(54-7) Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.
Psalmen	Ps	1	54	6	(54-8) В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,
Psalmen	Ps	1	54	7	(54-9) бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!
Psalmen	Ps	1	55	1	Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів. (55-2) Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
Psalmen	Ps	1	55	2	(55-3) Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
Psalmen	Ps	1	55	3	(55-4) від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...
Psalmen	Ps	1	55	4	(55-5) Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
Psalmen	Ps	1	55	5	(55-6) страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...
Psalmen	Ps	1	55	6	(55-7) казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!
Psalmen	Ps	1	55	7	(55-8) Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.
Psalmen	Ps	1	55	8	(55-9) Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...
Psalmen	Ps	1	55	9	(55-10) Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,
Psalmen	Ps	1	55	10	(55-11) вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
Psalmen	Ps	1	55	11	(55-12) нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
Psalmen	Ps	1	55	12	(55-13) бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,
Psalmen	Ps	1	55	13	(55-14) але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
Psalmen	Ps	1	55	14	(55-15) з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...
Psalmen	Ps	1	55	15	(55-16) Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
Psalmen	Ps	1	55	16	(55-17) Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
Psalmen	Ps	1	55	17	(55-18) увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!
Psalmen	Ps	1	55	18	(55-19) У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
Psalmen	Ps	1	55	19	(55-20) Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,
Psalmen	Ps	1	55	20	(55-21) ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
Psalmen	Ps	1	55	21	(55-22) його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...
Psalmen	Ps	1	55	22	(55-23) Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
Psalmen	Ps	1	55	23	(55-24) А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!
Psalmen	Ps	1	56	1	Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. (56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
Psalmen	Ps	1	56	2	(56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
Psalmen	Ps	1	56	3	(56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
Psalmen	Ps	1	56	4	(56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
Psalmen	Ps	1	56	5	(56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
Psalmen	Ps	1	56	6	(56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,
Psalmen	Ps	1	56	7	(56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
Psalmen	Ps	1	56	8	(56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
Psalmen	Ps	1	56	9	(56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
Psalmen	Ps	1	56	10	(56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
Psalmen	Ps	1	56	11	(56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
Psalmen	Ps	1	56	12	(56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
Psalmen	Ps	1	56	13	(56-14) Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
Psalmen	Ps	1	57	1	Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
Psalmen	Ps	1	57	2	(57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
Psalmen	Ps	1	57	3	(57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
Psalmen	Ps	1	57	4	(57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
Psalmen	Ps	1	57	5	(57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
Psalmen	Ps	1	57	6	(57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.
Psalmen	Ps	1	57	7	(57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!
Psalmen	Ps	1	57	8	(57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
Psalmen	Ps	1	57	9	(57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
Psalmen	Ps	1	57	10	(57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!
Psalmen	Ps	1	57	11	(57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
Psalmen	Ps	1	58	1	Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (58-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
Psalmen	Ps	1	58	2	(58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
Psalmen	Ps	1	58	3	(58-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
Psalmen	Ps	1	58	4	(58-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
Psalmen	Ps	1	58	5	(58-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
Psalmen	Ps	1	58	6	(58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
Psalmen	Ps	1	58	7	(58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
Psalmen	Ps	1	58	8	(58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
Psalmen	Ps	1	58	9	(58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
Psalmen	Ps	1	58	10	(58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
Psalmen	Ps	1	58	11	(58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!
Psalmen	Ps	1	59	1	Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його. (59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!
Psalmen	Ps	1	59	2	(59-3) Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,
Psalmen	Ps	1	59	3	(59-4) бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
Psalmen	Ps	1	59	4	(59-5) Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!
Psalmen	Ps	1	59	5	(59-6) і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.
Psalmen	Ps	1	59	6	(59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,
Psalmen	Ps	1	59	7	(59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...
Psalmen	Ps	1	59	8	(59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
Psalmen	Ps	1	59	9	(59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!
Psalmen	Ps	1	59	10	(59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!
Psalmen	Ps	1	59	11	(59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
Psalmen	Ps	1	59	12	(59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!
Psalmen	Ps	1	59	13	(59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.
Psalmen	Ps	1	59	14	(59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.
Psalmen	Ps	1	59	15	(59-16) Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.
Psalmen	Ps	1	59	16	(59-17) А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!
Psalmen	Ps	1	59	17	(59-18) Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!
Psalmen	Ps	1	60	1	Для дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання, (60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!
Psalmen	Ps	1	60	2	(60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
Psalmen	Ps	1	60	3	(60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...
Psalmen	Ps	1	60	4	(60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.
Psalmen	Ps	1	60	5	(60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
Psalmen	Ps	1	60	6	(60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
Psalmen	Ps	1	60	7	(60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.
Psalmen	Ps	1	60	8	(60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!
Psalmen	Ps	1	60	9	(60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
Psalmen	Ps	1	60	10	(60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
Psalmen	Ps	1	60	11	(60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
Psalmen	Ps	1	60	12	(60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!
Psalmen	Ps	1	61	1	Для дириґетна хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів. (61-2) Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,
Psalmen	Ps	1	61	2	(61-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
Psalmen	Ps	1	61	3	(61-4) бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!
Psalmen	Ps	1	61	4	(61-5) Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,
Psalmen	Ps	1	61	5	(61-6) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!
Psalmen	Ps	1	61	6	(61-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,
Psalmen	Ps	1	61	7	(61-8) нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!
Psalmen	Ps	1	61	8	(61-9) Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!
Psalmen	Ps	1	62	1	Для дириґетна хору. Для Єдутуна. Псалом Давидів. (62-2) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!
Psalmen	Ps	1	62	2	(62-3) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!
Psalmen	Ps	1	62	3	(62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!
Psalmen	Ps	1	62	4	(62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.
Psalmen	Ps	1	62	5	(62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!
Psalmen	Ps	1	62	6	(62-7) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!
Psalmen	Ps	1	62	7	(62-8) У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!
Psalmen	Ps	1	62	8	(62-9) Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.
Psalmen	Ps	1	62	9	(62-10) Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!
Psalmen	Ps	1	62	10	(62-11) Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!
Psalmen	Ps	1	62	11	(62-12) Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!
Psalmen	Ps	1	62	12	(62-13) і в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!
Psalmen	Ps	1	63	1	Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. (63-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...
Psalmen	Ps	1	63	2	(63-3) Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,
Psalmen	Ps	1	63	3	(63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!
Psalmen	Ps	1	63	4	(63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
Psalmen	Ps	1	63	5	(63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.
Psalmen	Ps	1	63	6	(63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
Psalmen	Ps	1	63	7	(63-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!
Psalmen	Ps	1	63	8	(63-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.
Psalmen	Ps	1	63	9	(63-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,
Psalmen	Ps	1	63	10	(63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!
Psalmen	Ps	1	63	11	(63-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!
Psalmen	Ps	1	64	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (64-2) Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!
Psalmen	Ps	1	64	2	(64-3) Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,
Psalmen	Ps	1	64	3	(64-4) які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,
Psalmen	Ps	1	64	4	(64-5) щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...
Psalmen	Ps	1	64	5	(64-6) У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?
Psalmen	Ps	1	64	6	(64-7) Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!
Psalmen	Ps	1	64	7	(64-8) Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,
Psalmen	Ps	1	64	8	(64-9) і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...
Psalmen	Ps	1	64	9	(64-10) і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!
Psalmen	Ps	1	64	10	(64-11) і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!
Psalmen	Ps	1	65	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. Уся земле, покликуйте Богові:
Psalmen	Ps	1	65	2	Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!
Psalmen	Ps	1	65	3	Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!
Psalmen	Ps	1	65	4	Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!
Psalmen	Ps	1	65	5	Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!
Psalmen	Ps	1	65	6	Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,
Psalmen	Ps	1	65	7	що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,
Psalmen	Ps	1	65	8	що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...
Psalmen	Ps	1	65	9	і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.
Psalmen	Ps	1	65	10	Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!
Psalmen	Ps	1	65	11	Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!
Psalmen	Ps	1	65	12	Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!
Psalmen	Ps	1	65	13	Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я! (65-14) Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!
Psalmen	Ps	1	66	1	Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,
Psalmen	Ps	1	66	2	виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
Psalmen	Ps	1	66	3	Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
Psalmen	Ps	1	66	4	вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.
Psalmen	Ps	1	66	5	ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
Psalmen	Ps	1	66	6	Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
Psalmen	Ps	1	66	7	Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.
Psalmen	Ps	1	66	8	Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
Psalmen	Ps	1	66	9	що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
Psalmen	Ps	1	66	10	бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...
Psalmen	Ps	1	66	11	Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
Psalmen	Ps	1	66	12	Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
Psalmen	Ps	1	66	13	Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
Psalmen	Ps	1	66	14	що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
Psalmen	Ps	1	66	15	Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.
Psalmen	Ps	1	66	16	ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
Psalmen	Ps	1	66	17	До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
Psalmen	Ps	1	66	18	Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
Psalmen	Ps	1	66	19	але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
Psalmen	Ps	1	66	20	Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!
Psalmen	Ps	1	67	1	Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня. (67-2) Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
Psalmen	Ps	1	67	2	(67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
Psalmen	Ps	1	67	3	(67-4) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
Psalmen	Ps	1	67	4	(67-5) Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
Psalmen	Ps	1	67	5	(67-6) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
Psalmen	Ps	1	67	6	(67-7) Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
Psalmen	Ps	1	67	7	(67-8) Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!
Psalmen	Ps	1	68	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. (68-2) Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
Psalmen	Ps	1	68	2	(68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
Psalmen	Ps	1	68	3	(68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
Psalmen	Ps	1	68	4	(68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
Psalmen	Ps	1	68	5	(68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
Psalmen	Ps	1	68	6	(68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
Psalmen	Ps	1	68	7	(68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
Psalmen	Ps	1	68	8	(68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!
Psalmen	Ps	1	68	9	(68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
Psalmen	Ps	1	68	10	(68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
Psalmen	Ps	1	68	11	(68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:
Psalmen	Ps	1	68	12	(68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
Psalmen	Ps	1	68	13	(68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
Psalmen	Ps	1	68	14	(68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
Psalmen	Ps	1	68	15	(68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.
Psalmen	Ps	1	68	16	(68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
Psalmen	Ps	1	68	17	(68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
Psalmen	Ps	1	68	18	(68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
Psalmen	Ps	1	68	19	(68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.
Psalmen	Ps	1	68	20	(68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
Psalmen	Ps	1	68	21	(68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
Psalmen	Ps	1	68	22	(68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
Psalmen	Ps	1	68	23	(68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
Psalmen	Ps	1	68	24	(68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
Psalmen	Ps	1	68	25	(68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
Psalmen	Ps	1	68	26	(68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!
Psalmen	Ps	1	68	27	(68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
Psalmen	Ps	1	68	28	(68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
Psalmen	Ps	1	68	29	(68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
Psalmen	Ps	1	68	30	(68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
Psalmen	Ps	1	68	31	(68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
Psalmen	Ps	1	68	32	(68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
Psalmen	Ps	1	68	33	(68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
Psalmen	Ps	1	68	34	(68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
Psalmen	Ps	1	68	35	(68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!
Psalmen	Ps	1	69	1	Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
Psalmen	Ps	1	69	2	(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
Psalmen	Ps	1	69	3	(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
Psalmen	Ps	1	69	4	(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
Psalmen	Ps	1	69	5	(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
Psalmen	Ps	1	69	6	(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
Psalmen	Ps	1	69	7	(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
Psalmen	Ps	1	69	8	(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
Psalmen	Ps	1	69	9	(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
Psalmen	Ps	1	69	10	(69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
Psalmen	Ps	1	69	11	(69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
Psalmen	Ps	1	69	12	(69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
Psalmen	Ps	1	69	13	(69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
Psalmen	Ps	1	69	14	(69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
Psalmen	Ps	1	69	15	(69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
Psalmen	Ps	1	69	16	(69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
Psalmen	Ps	1	69	17	(69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
Psalmen	Ps	1	69	18	(69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
Psalmen	Ps	1	69	19	(69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
Psalmen	Ps	1	69	20	(69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
Psalmen	Ps	1	69	21	(69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
Psalmen	Ps	1	69	22	(69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
Psalmen	Ps	1	69	23	(69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
Psalmen	Ps	1	69	24	(69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
Psalmen	Ps	1	69	25	(69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
Psalmen	Ps	1	69	26	(69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
Psalmen	Ps	1	69	27	(69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
Psalmen	Ps	1	69	28	(69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
Psalmen	Ps	1	69	29	(69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
Psalmen	Ps	1	69	30	(69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
Psalmen	Ps	1	69	31	(69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
Psalmen	Ps	1	69	32	(69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
Psalmen	Ps	1	69	33	(69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
Psalmen	Ps	1	69	34	(69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
Psalmen	Ps	1	69	35	(69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
Psalmen	Ps	1	69	36	(69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!
Psalmen	Ps	1	70	1	Для дириґетна хору. Давидів. На пам'ятку. (70-2) Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!
Psalmen	Ps	1	70	2	(70-3) Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
Psalmen	Ps	1	70	3	(70-4) Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага!
Psalmen	Ps	1	70	4	(70-5) Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
Psalmen	Ps	1	70	5	(70-6) А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
Psalmen	Ps	1	71	1	До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
Psalmen	Ps	1	71	2	визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,
Psalmen	Ps	1	71	3	стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
Psalmen	Ps	1	71	4	Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
Psalmen	Ps	1	71	5	Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
Psalmen	Ps	1	71	6	На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!
Psalmen	Ps	1	71	7	Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!
Psalmen	Ps	1	71	8	Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!
Psalmen	Ps	1	71	9	Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,
Psalmen	Ps	1	71	10	бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,
Psalmen	Ps	1	71	11	говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...
Psalmen	Ps	1	71	12	Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!
Psalmen	Ps	1	71	13	Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
Psalmen	Ps	1	71	14	А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!
Psalmen	Ps	1	71	15	Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,
Psalmen	Ps	1	71	16	буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!
Psalmen	Ps	1	71	17	Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.
Psalmen	Ps	1	71	18	А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!
Psalmen	Ps	1	71	19	Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?
Psalmen	Ps	1	71	20	Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,
Psalmen	Ps	1	71	21	Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!
Psalmen	Ps	1	71	22	А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!
Psalmen	Ps	1	71	23	Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!
Psalmen	Ps	1	71	24	Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!
Psalmen	Ps	1	72	1	Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
Psalmen	Ps	1	72	2	хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!
Psalmen	Ps	1	72	3	Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
Psalmen	Ps	1	72	4	Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
Psalmen	Ps	1	72	5	Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!
Psalmen	Ps	1	72	6	Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
Psalmen	Ps	1	72	7	Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,
Psalmen	Ps	1	72	8	і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
Psalmen	Ps	1	72	9	Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...
Psalmen	Ps	1	72	10	Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
Psalmen	Ps	1	72	11	і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
Psalmen	Ps	1	72	12	бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!
Psalmen	Ps	1	72	13	Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
Psalmen	Ps	1	72	14	від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
Psalmen	Ps	1	72	15	і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
Psalmen	Ps	1	72	16	На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
Psalmen	Ps	1	72	17	Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!
Psalmen	Ps	1	72	18	Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
Psalmen	Ps	1	72	19	і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
Psalmen	Ps	1	72	20	Скінчились молитви Давида, сина Єссея.
Psalmen	Ps	1	73	1	Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
Psalmen	Ps	1	73	2	А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
Psalmen	Ps	1	73	3	бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
Psalmen	Ps	1	73	4	бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Psalmen	Ps	1	73	5	на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
Psalmen	Ps	1	73	6	Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
Psalmen	Ps	1	73	7	вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
Psalmen	Ps	1	73	8	сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
Psalmen	Ps	1	73	9	свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
Psalmen	Ps	1	73	10	Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
Psalmen	Ps	1	73	11	та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
Psalmen	Ps	1	73	12	як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
Psalmen	Ps	1	73	13	Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
Psalmen	Ps	1	73	14	і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
Psalmen	Ps	1	73	15	Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
Psalmen	Ps	1	73	16	і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
Psalmen	Ps	1	73	17	аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
Psalmen	Ps	1	73	18	направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
Psalmen	Ps	1	73	19	Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
Psalmen	Ps	1	73	20	Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
Psalmen	Ps	1	73	21	Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
Psalmen	Ps	1	73	22	а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...
Psalmen	Ps	1	73	23	Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
Psalmen	Ps	1	73	24	Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
Psalmen	Ps	1	73	25	Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
Psalmen	Ps	1	73	26	Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
Psalmen	Ps	1	73	27	бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
Psalmen	Ps	1	73	28	А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!
Psalmen	Ps	1	74	1	Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
Psalmen	Ps	1	74	2	Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
Psalmen	Ps	1	74	3	підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
Psalmen	Ps	1	74	4	Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
Psalmen	Ps	1	74	5	виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...
Psalmen	Ps	1	74	6	А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
Psalmen	Ps	1	74	7	Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...
Psalmen	Ps	1	74	8	Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...
Psalmen	Ps	1	74	9	Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
Psalmen	Ps	1	74	10	Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?
Psalmen	Ps	1	74	11	Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!
Psalmen	Ps	1	74	12	А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
Psalmen	Ps	1	74	13	Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
Psalmen	Ps	1	74	14	Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
Psalmen	Ps	1	74	15	Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
Psalmen	Ps	1	74	16	Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
Psalmen	Ps	1	74	17	всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
Psalmen	Ps	1	74	18	Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
Psalmen	Ps	1	74	19	Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
Psalmen	Ps	1	74	20	Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
Psalmen	Ps	1	74	21	Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!
Psalmen	Ps	1	74	22	Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!
Psalmen	Ps	1	74	23	Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!
Psalmen	Ps	1	75	1	Для дириґетна хору. „Не вигуби!" Псалом Асафів. Пісня. (75-2) Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.
Psalmen	Ps	1	75	2	(75-3) Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
Psalmen	Ps	1	75	3	(75-4) Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.
Psalmen	Ps	1	75	4	(75-5) Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
Psalmen	Ps	1	75	5	(75-6) Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
Psalmen	Ps	1	75	6	(75-7) бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
Psalmen	Ps	1	75	7	(75-8) але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
Psalmen	Ps	1	75	8	(75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!
Psalmen	Ps	1	75	9	(75-10) А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
Psalmen	Ps	1	75	10	(75-11) відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!
Psalmen	Ps	1	76	1	Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом Асафів. Пісня. (76-2) Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в ізраїлі!
Psalmen	Ps	1	76	2	(76-3) У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,
Psalmen	Ps	1	76	3	(76-4) Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.
Psalmen	Ps	1	76	4	(76-5) Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.
Psalmen	Ps	1	76	5	(76-6) Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...
Psalmen	Ps	1	76	6	(76-7) Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:
Psalmen	Ps	1	76	7	(76-8) Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...
Psalmen	Ps	1	76	8	(76-9) Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,
Psalmen	Ps	1	76	9	(76-10) як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.
Psalmen	Ps	1	76	10	(76-11) Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.
Psalmen	Ps	1	76	11	(76-12) Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:
Psalmen	Ps	1	76	12	(76-13) Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!
Psalmen	Ps	1	77	1	Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
Psalmen	Ps	1	77	2	(77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
Psalmen	Ps	1	77	3	(77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
Psalmen	Ps	1	77	4	(77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
Psalmen	Ps	1	77	5	(77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
Psalmen	Ps	1	77	6	(77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
Psalmen	Ps	1	77	7	(77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
Psalmen	Ps	1	77	8	(77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
Psalmen	Ps	1	77	9	(77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
Psalmen	Ps	1	77	10	(77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
Psalmen	Ps	1	77	11	(77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
Psalmen	Ps	1	77	12	(77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
Psalmen	Ps	1	77	13	(77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
Psalmen	Ps	1	77	14	(77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
Psalmen	Ps	1	77	15	(77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
Psalmen	Ps	1	77	16	(77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
Psalmen	Ps	1	77	17	(77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
Psalmen	Ps	1	77	18	(77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
Psalmen	Ps	1	77	19	(77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
Psalmen	Ps	1	77	20	(77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.
Psalmen	Ps	1	78	1	Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
Psalmen	Ps	1	78	2	нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!
Psalmen	Ps	1	78	3	Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
Psalmen	Ps	1	78	4	того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
Psalmen	Ps	1	78	5	Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
Psalmen	Ps	1	78	6	щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
Psalmen	Ps	1	78	7	і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
Psalmen	Ps	1	78	8	і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
Psalmen	Ps	1	78	9	Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
Psalmen	Ps	1	78	10	вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
Psalmen	Ps	1	78	11	і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
Psalmen	Ps	1	78	12	Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
Psalmen	Ps	1	78	13	Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
Psalmen	Ps	1	78	14	і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
Psalmen	Ps	1	78	15	на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
Psalmen	Ps	1	78	16	Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
Psalmen	Ps	1	78	17	Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
Psalmen	Ps	1	78	18	і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
Psalmen	Ps	1	78	19	і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
Psalmen	Ps	1	78	20	Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?
Psalmen	Ps	1	78	21	Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,
Psalmen	Ps	1	78	22	бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
Psalmen	Ps	1	78	23	А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
Psalmen	Ps	1	78	24	і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
Psalmen	Ps	1	78	25	Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
Psalmen	Ps	1	78	26	Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
Psalmen	Ps	1	78	27	і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
Psalmen	Ps	1	78	28	і спустив його серед табору його, коло наметів його.
Psalmen	Ps	1	78	29	і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
Psalmen	Ps	1	78	30	Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
Psalmen	Ps	1	78	31	а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...
Psalmen	Ps	1	78	32	Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
Psalmen	Ps	1	78	33	і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
Psalmen	Ps	1	78	34	Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
Psalmen	Ps	1	78	35	і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
Psalmen	Ps	1	78	36	і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
Psalmen	Ps	1	78	37	бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...
Psalmen	Ps	1	78	38	Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
Psalmen	Ps	1	78	39	і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
Psalmen	Ps	1	78	40	Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
Psalmen	Ps	1	78	41	і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,
Psalmen	Ps	1	78	42	вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
Psalmen	Ps	1	78	43	як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
Psalmen	Ps	1	78	44	і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...
Psalmen	Ps	1	78	45	Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
Psalmen	Ps	1	78	46	А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
Psalmen	Ps	1	78	47	Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
Psalmen	Ps	1	78	48	і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
Psalmen	Ps	1	78	49	Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
Psalmen	Ps	1	78	50	Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
Psalmen	Ps	1	78	51	і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
Psalmen	Ps	1	78	52	і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.
Psalmen	Ps	1	78	53	і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
Psalmen	Ps	1	78	54	і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.
Psalmen	Ps	1	78	55	і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.
Psalmen	Ps	1	78	56	Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
Psalmen	Ps	1	78	57	і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
Psalmen	Ps	1	78	58	і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
Psalmen	Ps	1	78	59	Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,
Psalmen	Ps	1	78	60	і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
Psalmen	Ps	1	78	61	і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...
Psalmen	Ps	1	78	62	і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
Psalmen	Ps	1	78	63	його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
Psalmen	Ps	1	78	64	його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
Psalmen	Ps	1	78	65	Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
Psalmen	Ps	1	78	66	і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
Psalmen	Ps	1	78	67	Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
Psalmen	Ps	1	78	68	а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
Psalmen	Ps	1	78	69	і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
Psalmen	Ps	1	78	70	і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
Psalmen	Ps	1	78	71	від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,
Psalmen	Ps	1	78	72	і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!
Psalmen	Ps	1	79	1	Псалом Асафів. Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!
Psalmen	Ps	1	79	2	Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...
Psalmen	Ps	1	79	3	Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...
Psalmen	Ps	1	79	4	Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...
Psalmen	Ps	1	79	5	Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Psalmen	Ps	1	79	6	Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,
Psalmen	Ps	1	79	7	бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!
Psalmen	Ps	1	79	8	Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...
Psalmen	Ps	1	79	9	Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!
Psalmen	Ps	1	79	10	Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,
Psalmen	Ps	1	79	11	нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!
Psalmen	Ps	1	79	12	А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!
Psalmen	Ps	1	79	13	А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!
Psalmen	Ps	1	80	1	Для дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів. (80-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися
Psalmen	Ps	1	80	2	(80-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Psalmen	Ps	1	80	3	(80-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
Psalmen	Ps	1	80	4	(80-5) Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?
Psalmen	Ps	1	80	5	(80-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...
Psalmen	Ps	1	80	6	(80-7) Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...
Psalmen	Ps	1	80	7	(80-8) Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
Psalmen	Ps	1	80	8	(80-9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,
Psalmen	Ps	1	80	9	(80-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,
Psalmen	Ps	1	80	10	(80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,
Psalmen	Ps	1	80	11	(80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!
Psalmen	Ps	1	80	12	(80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?
Psalmen	Ps	1	80	13	(80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!
Psalmen	Ps	1	80	14	(80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,
Psalmen	Ps	1	80	15	(80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!
Psalmen	Ps	1	80	16	(80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,
Psalmen	Ps	1	80	17	(80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Psalmen	Ps	1	80	18	(80-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!
Psalmen	Ps	1	80	19	(80-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
Psalmen	Ps	1	81	1	Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів. (81-2) Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,
Psalmen	Ps	1	81	2	(81-3) заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,
Psalmen	Ps	1	81	3	(81-4) засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,
Psalmen	Ps	1	81	4	(81-5) бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!
Psalmen	Ps	1	81	5	(81-6) На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Psalmen	Ps	1	81	6	(81-7) Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.
Psalmen	Ps	1	81	7	(81-8) Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.
Psalmen	Ps	1	81	8	(81-9) Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:
Psalmen	Ps	1	81	9	(81-10) нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
Psalmen	Ps	1	81	10	(81-11) Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!
Psalmen	Ps	1	81	11	(81-12) Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,
Psalmen	Ps	1	81	12	(81-13) і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!
Psalmen	Ps	1	81	13	(81-14) Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,
Psalmen	Ps	1	81	14	(81-15) ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!
Psalmen	Ps	1	81	15	(81-16) Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,
Psalmen	Ps	1	81	16	(81-17) і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!
Psalmen	Ps	1	82	1	Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:
Psalmen	Ps	1	82	2	Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.
Psalmen	Ps	1	82	3	Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,
Psalmen	Ps	1	82	4	порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!
Psalmen	Ps	1	82	5	Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...
Psalmen	Ps	1	82	6	Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,
Psalmen	Ps	1	82	7	та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.
Psalmen	Ps	1	82	8	Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!
Psalmen	Ps	1	83	1	Пісня. Псалом Асафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,
Psalmen	Ps	1	83	2	(83-3) бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
Psalmen	Ps	1	83	3	(83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
Psalmen	Ps	1	83	4	(83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!
Psalmen	Ps	1	83	5	(83-6) Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,
Psalmen	Ps	1	83	6	(83-7) намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
Psalmen	Ps	1	83	7	(83-8) Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
Psalmen	Ps	1	83	8	(83-9) і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.
Psalmen	Ps	1	83	9	(83-10) Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
Psalmen	Ps	1	83	10	(83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
Psalmen	Ps	1	83	11	(83-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,
Psalmen	Ps	1	83	12	(83-13) що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!
Psalmen	Ps	1	83	13	(83-14) Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
Psalmen	Ps	1	83	14	(83-15) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,
Psalmen	Ps	1	83	15	(83-16) так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
Psalmen	Ps	1	83	16	(83-17) Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Psalmen	Ps	1	83	17	(83-18) Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
Psalmen	Ps	1	83	18	(83-19) і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Psalmen	Ps	1	84	1	Для дириґетна хору. На ґітійськомім знарядді. Синів Кореєвих. Псалом. (84-2) Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!
Psalmen	Ps	1	84	2	(84-3) Затужена та омліває душа моя за подвір'ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!
Psalmen	Ps	1	84	3	(84-4) і пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій!
Psalmen	Ps	1	84	4	(84-5) Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе! Села.
Psalmen	Ps	1	84	5	(84-6) Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе,
Psalmen	Ps	1	84	6	(84-7) ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!
Psalmen	Ps	1	84	7	(84-8) Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.
Psalmen	Ps	1	84	8	(84-9) Господи, Боже Саваоте, послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села.
Psalmen	Ps	1	84	9	(84-10) Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!
Psalmen	Ps	1	84	10	(84-11) Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!
Psalmen	Ps	1	84	11	(84-12) Бо сонце та щит Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.
Psalmen	Ps	1	84	12	(84-13) Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!
Psalmen	Ps	1	85	1	Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (85-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,
Psalmen	Ps	1	85	2	(85-3) Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.
Psalmen	Ps	1	85	3	(85-4) Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!
Psalmen	Ps	1	85	4	(85-5) Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!
Psalmen	Ps	1	85	5	(85-6) Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?
Psalmen	Ps	1	85	6	(85-7) Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!
Psalmen	Ps	1	85	7	(85-8) Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,
Psalmen	Ps	1	85	8	(85-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!
Psalmen	Ps	1	85	9	(85-10) Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.
Psalmen	Ps	1	85	10	(85-11) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
Psalmen	Ps	1	85	11	(85-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.
Psalmen	Ps	1	85	12	(85-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
Psalmen	Ps	1	85	13	(85-14) Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.
Psalmen	Ps	1	86	1	Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!
Psalmen	Ps	1	86	2	Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!
Psalmen	Ps	1	86	3	Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
Psalmen	Ps	1	86	4	потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,
Psalmen	Ps	1	86	5	бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!
Psalmen	Ps	1	86	6	Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,
Psalmen	Ps	1	86	7	в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!
Psalmen	Ps	1	86	8	Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!
Psalmen	Ps	1	86	9	Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та ім'я Твоє славити будуть,
Psalmen	Ps	1	86	10	великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!
Psalmen	Ps	1	86	11	Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!
Psalmen	Ps	1	86	12	Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки ім'я Твоє,
Psalmen	Ps	1	86	13	велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!
Psalmen	Ps	1	86	14	Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...
Psalmen	Ps	1	86	15	А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,
Psalmen	Ps	1	86	16	зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!
Psalmen	Ps	1	86	17	Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!
Psalmen	Ps	1	87	1	Синів Кореєвих. Псалом. Пісня. Основа його на горах святих,
Psalmen	Ps	1	87	2	Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.
Psalmen	Ps	1	87	3	Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.
Psalmen	Ps	1	87	4	Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.
Psalmen	Ps	1	87	5	і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!
Psalmen	Ps	1	87	6	Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.
Psalmen	Ps	1	87	7	і співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!
Psalmen	Ps	1	88	1	Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
Psalmen	Ps	1	88	2	(88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
Psalmen	Ps	1	88	3	(88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
Psalmen	Ps	1	88	4	(88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
Psalmen	Ps	1	88	5	(88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
Psalmen	Ps	1	88	6	(88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
Psalmen	Ps	1	88	7	(88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
Psalmen	Ps	1	88	8	(88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
Psalmen	Ps	1	88	9	(88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
Psalmen	Ps	1	88	10	(88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
Psalmen	Ps	1	88	11	(88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
Psalmen	Ps	1	88	12	(88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
Psalmen	Ps	1	88	13	(88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
Psalmen	Ps	1	88	14	(88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
Psalmen	Ps	1	88	15	(88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
Psalmen	Ps	1	88	16	(88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
Psalmen	Ps	1	88	17	(88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
Psalmen	Ps	1	88	18	(88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...
Psalmen	Ps	1	89	1	Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
Psalmen	Ps	1	89	2	(89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
Psalmen	Ps	1	89	3	(89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
Psalmen	Ps	1	89	4	(89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
Psalmen	Ps	1	89	5	(89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
Psalmen	Ps	1	89	6	(89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Psalmen	Ps	1	89	7	(89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
Psalmen	Ps	1	89	8	(89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
Psalmen	Ps	1	89	9	(89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
Psalmen	Ps	1	89	10	(89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
Psalmen	Ps	1	89	11	(89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
Psalmen	Ps	1	89	12	(89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
Psalmen	Ps	1	89	13	(89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
Psalmen	Ps	1	89	14	(89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
Psalmen	Ps	1	89	15	(89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Psalmen	Ps	1	89	16	(89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
Psalmen	Ps	1	89	17	(89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
Psalmen	Ps	1	89	18	(89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
Psalmen	Ps	1	89	19	(89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
Psalmen	Ps	1	89	20	(89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
Psalmen	Ps	1	89	21	(89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
Psalmen	Ps	1	89	22	(89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
Psalmen	Ps	1	89	23	(89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
Psalmen	Ps	1	89	24	(89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
Psalmen	Ps	1	89	25	(89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
Psalmen	Ps	1	89	26	(89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
Psalmen	Ps	1	89	27	(89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
Psalmen	Ps	1	89	28	(89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
Psalmen	Ps	1	89	29	(89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
Psalmen	Ps	1	89	30	(89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
Psalmen	Ps	1	89	31	(89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
Psalmen	Ps	1	89	32	(89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
Psalmen	Ps	1	89	33	(89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
Psalmen	Ps	1	89	34	(89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
Psalmen	Ps	1	89	35	(89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
Psalmen	Ps	1	89	36	(89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
Psalmen	Ps	1	89	37	(89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
Psalmen	Ps	1	89	38	(89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
Psalmen	Ps	1	89	39	(89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
Psalmen	Ps	1	89	40	(89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
Psalmen	Ps	1	89	41	(89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
Psalmen	Ps	1	89	42	(89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
Psalmen	Ps	1	89	43	(89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
Psalmen	Ps	1	89	44	(89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Psalmen	Ps	1	89	45	(89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
Psalmen	Ps	1	89	46	(89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Psalmen	Ps	1	89	47	(89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
Psalmen	Ps	1	89	48	(89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
Psalmen	Ps	1	89	49	(89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Psalmen	Ps	1	89	50	(89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
Psalmen	Ps	1	89	51	(89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
Psalmen	Ps	1	89	52	(89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
Psalmen	Ps	1	90	1	Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
Psalmen	Ps	1	90	2	Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
Psalmen	Ps	1	90	3	Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
Psalmen	Ps	1	90	4	Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
Psalmen	Ps	1	90	5	Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
Psalmen	Ps	1	90	6	уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
Psalmen	Ps	1	90	7	Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
Psalmen	Ps	1	90	8	Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
Psalmen	Ps	1	90	9	Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
Psalmen	Ps	1	90	10	Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
Psalmen	Ps	1	90	11	Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
Psalmen	Ps	1	90	12	Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
Psalmen	Ps	1	90	13	Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
Psalmen	Ps	1	90	14	Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
Psalmen	Ps	1	90	15	Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
Psalmen	Ps	1	90	16	Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
Psalmen	Ps	1	90	17	і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
Psalmen	Ps	1	91	1	Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
Psalmen	Ps	1	91	2	той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
Psalmen	Ps	1	91	3	Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
Psalmen	Ps	1	91	4	Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
Psalmen	Ps	1	91	5	Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
Psalmen	Ps	1	91	6	ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
Psalmen	Ps	1	91	7	впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
Psalmen	Ps	1	91	8	Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
Psalmen	Ps	1	91	9	бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
Psalmen	Ps	1	91	10	Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
Psalmen	Ps	1	91	11	бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
Psalmen	Ps	1	91	12	на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
Psalmen	Ps	1	91	13	На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
Psalmen	Ps	1	91	14	Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
Psalmen	Ps	1	91	15	як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
Psalmen	Ps	1	91	16	і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
Psalmen	Ps	1	92	1	Псалом. Пісня на день суботній. (92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
Psalmen	Ps	1	92	2	(92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
Psalmen	Ps	1	92	3	(92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
Psalmen	Ps	1	92	4	(92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
Psalmen	Ps	1	92	5	(92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
Psalmen	Ps	1	92	6	(92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
Psalmen	Ps	1	92	7	(92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
Psalmen	Ps	1	92	8	(92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
Psalmen	Ps	1	92	9	(92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
Psalmen	Ps	1	92	10	(92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
Psalmen	Ps	1	92	11	(92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
Psalmen	Ps	1	92	12	(92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
Psalmen	Ps	1	92	13	(92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,
Psalmen	Ps	1	92	14	(92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
Psalmen	Ps	1	92	15	(92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
Psalmen	Ps	1	93	1	Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
Psalmen	Ps	1	93	2	Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!
Psalmen	Ps	1	93	3	Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,
Psalmen	Ps	1	93	4	та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!
Psalmen	Ps	1	93	5	Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!
Psalmen	Ps	1	94	1	Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,
Psalmen	Ps	1	94	2	піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
Psalmen	Ps	1	94	3	Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
Psalmen	Ps	1	94	4	Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
Psalmen	Ps	1	94	5	Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...
Psalmen	Ps	1	94	6	Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
Psalmen	Ps	1	94	7	та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...
Psalmen	Ps	1	94	8	Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
Psalmen	Ps	1	94	9	Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
Psalmen	Ps	1	94	10	Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
Psalmen	Ps	1	94	11	Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
Psalmen	Ps	1	94	12	Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
Psalmen	Ps	1	94	13	щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
Psalmen	Ps	1	94	14	бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
Psalmen	Ps	1	94	15	бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
Psalmen	Ps	1	94	16	Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Psalmen	Ps	1	94	17	Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...
Psalmen	Ps	1	94	18	Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
Psalmen	Ps	1	94	19	Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
Psalmen	Ps	1	94	20	Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?
Psalmen	Ps	1	94	21	Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
Psalmen	Ps	1	94	22	і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
Psalmen	Ps	1	94	23	і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Psalmen	Ps	1	95	1	Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,
Psalmen	Ps	1	95	2	хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,
Psalmen	Ps	1	95	3	бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,
Psalmen	Ps	1	95	4	що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,
Psalmen	Ps	1	95	5	що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!
Psalmen	Ps	1	95	6	Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!
Psalmen	Ps	1	95	7	Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,
Psalmen	Ps	1	95	8	не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,
Psalmen	Ps	1	95	9	коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.
Psalmen	Ps	1	95	10	Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
Psalmen	Ps	1	95	11	тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!
Psalmen	Ps	1	96	1	Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!
Psalmen	Ps	1	96	2	Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
Psalmen	Ps	1	96	3	Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,
Psalmen	Ps	1	96	4	бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!
Psalmen	Ps	1	96	5	Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,
Psalmen	Ps	1	96	6	перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!
Psalmen	Ps	1	96	7	Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
Psalmen	Ps	1	96	8	дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!
Psalmen	Ps	1	96	9	Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,
Psalmen	Ps	1	96	10	сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!
Psalmen	Ps	1	96	11	Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,
Psalmen	Ps	1	96	12	нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,
Psalmen	Ps	1	96	13	перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!
Psalmen	Ps	1	97	1	Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!
Psalmen	Ps	1	97	2	Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.
Psalmen	Ps	1	97	3	Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.
Psalmen	Ps	1	97	4	Освітили вселенну Його блискавиці, те бачить земля та тремтить!
Psalmen	Ps	1	97	5	Гори, як віск, розтопилися перед обличчям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.
Psalmen	Ps	1	97	6	Небо розповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.
Psalmen	Ps	1	97	7	Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється! Додолу впадіть перед Ним, усі боги!
Psalmen	Ps	1	97	8	Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,
Psalmen	Ps	1	97	9	бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!
Psalmen	Ps	1	97	10	Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.
Psalmen	Ps	1	97	11	Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.
Psalmen	Ps	1	97	12	Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу пам'ять!
Psalmen	Ps	1	98	1	Псалом. Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.
Psalmen	Ps	1	98	2	Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.
Psalmen	Ps	1	98	3	Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.
Psalmen	Ps	1	98	4	Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!
Psalmen	Ps	1	98	5	Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,
Psalmen	Ps	1	98	6	на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!
Psalmen	Ps	1	98	7	Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,
Psalmen	Ps	1	98	8	ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори
Psalmen	Ps	1	98	9	перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!
Psalmen	Ps	1	99	1	Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!
Psalmen	Ps	1	99	2	Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!
Psalmen	Ps	1	99	3	Хай ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!
Psalmen	Ps	1	99	4	А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!
Psalmen	Ps	1	99	5	Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!
Psalmen	Ps	1	99	6	Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,
Psalmen	Ps	1	99	7	у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.
Psalmen	Ps	1	99	8	Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.
Psalmen	Ps	1	99	9	Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!
Psalmen	Ps	1	100	1	Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!
Psalmen	Ps	1	100	2	Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!
Psalmen	Ps	1	100	3	Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.
Psalmen	Ps	1	100	4	Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,
Psalmen	Ps	1	100	5	бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!
Psalmen	Ps	1	101	1	Псалом Давидів. Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи,
Psalmen	Ps	1	101	2	придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,
Psalmen	Ps	1	101	3	не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,
Psalmen	Ps	1	101	4	перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!
Psalmen	Ps	1	101	5	Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!
Psalmen	Ps	1	101	6	Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.
Psalmen	Ps	1	101	7	Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!
Psalmen	Ps	1	101	8	Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!
Psalmen	Ps	1	102	1	Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
Psalmen	Ps	1	102	2	(102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
Psalmen	Ps	1	102	3	(102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
Psalmen	Ps	1	102	4	(102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
Psalmen	Ps	1	102	5	(102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
Psalmen	Ps	1	102	6	(102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
Psalmen	Ps	1	102	7	(102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
Psalmen	Ps	1	102	8	(102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
Psalmen	Ps	1	102	9	(102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
Psalmen	Ps	1	102	10	(102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
Psalmen	Ps	1	102	11	(102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
Psalmen	Ps	1	102	12	(102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
Psalmen	Ps	1	102	13	(102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
Psalmen	Ps	1	102	14	(102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
Psalmen	Ps	1	102	15	(102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
Psalmen	Ps	1	102	16	(102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
Psalmen	Ps	1	102	17	(102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
Psalmen	Ps	1	102	18	(102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
Psalmen	Ps	1	102	19	(102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
Psalmen	Ps	1	102	20	(102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
Psalmen	Ps	1	102	21	(102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
Psalmen	Ps	1	102	22	(102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
Psalmen	Ps	1	102	23	(102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
Psalmen	Ps	1	102	24	(102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
Psalmen	Ps	1	102	25	(102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
Psalmen	Ps	1	102	26	(102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
Psalmen	Ps	1	102	27	(102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
Psalmen	Ps	1	102	28	(102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
Psalmen	Ps	1	103	1	Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
Psalmen	Ps	1	103	2	Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
Psalmen	Ps	1	103	3	Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
Psalmen	Ps	1	103	4	Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
Psalmen	Ps	1	103	5	Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
Psalmen	Ps	1	103	6	Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
Psalmen	Ps	1	103	7	Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.
Psalmen	Ps	1	103	8	Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
Psalmen	Ps	1	103	9	Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
Psalmen	Ps	1	103	10	Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
Psalmen	Ps	1	103	11	Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
Psalmen	Ps	1	103	12	як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
Psalmen	Ps	1	103	13	Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
Psalmen	Ps	1	103	14	бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
Psalmen	Ps	1	103	15	чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
Psalmen	Ps	1	103	16	та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...
Psalmen	Ps	1	103	17	А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
Psalmen	Ps	1	103	18	що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
Psalmen	Ps	1	103	19	Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
Psalmen	Ps	1	103	20	Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Psalmen	Ps	1	103	21	Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
Psalmen	Ps	1	103	22	Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!
Psalmen	Ps	1	104	1	Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
Psalmen	Ps	1	104	2	Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
Psalmen	Ps	1	104	3	Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
Psalmen	Ps	1	104	4	Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
Psalmen	Ps	1	104	5	Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
Psalmen	Ps	1	104	6	безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
Psalmen	Ps	1	104	7	від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
Psalmen	Ps	1	104	8	виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
Psalmen	Ps	1	104	9	Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
Psalmen	Ps	1	104	10	Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
Psalmen	Ps	1	104	11	напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
Psalmen	Ps	1	104	12	Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
Psalmen	Ps	1	104	13	Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
Psalmen	Ps	1	104	14	Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
Psalmen	Ps	1	104	15	і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
Psalmen	Ps	1	104	16	Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
Psalmen	Ps	1	104	17	що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
Psalmen	Ps	1	104	18	Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
Psalmen	Ps	1	104	19	і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
Psalmen	Ps	1	104	20	Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
Psalmen	Ps	1	104	21	ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
Psalmen	Ps	1	104	22	Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
Psalmen	Ps	1	104	23	Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
Psalmen	Ps	1	104	24	Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
Psalmen	Ps	1	104	25	Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
Psalmen	Ps	1	104	26	Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
Psalmen	Ps	1	104	27	Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
Psalmen	Ps	1	104	28	Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
Psalmen	Ps	1	104	29	Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
Psalmen	Ps	1	104	30	Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
Psalmen	Ps	1	104	31	Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
Psalmen	Ps	1	104	32	Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
Psalmen	Ps	1	104	33	Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
Psalmen	Ps	1	104	34	Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
Psalmen	Ps	1	104	35	Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	105	1	Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
Psalmen	Ps	1	105	2	Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
Psalmen	Ps	1	105	3	Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
Psalmen	Ps	1	105	4	Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
Psalmen	Ps	1	105	5	Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
Psalmen	Ps	1	105	6	ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
Psalmen	Ps	1	105	7	Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
Psalmen	Ps	1	105	8	Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Psalmen	Ps	1	105	9	що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.
Psalmen	Ps	1	105	10	Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,
Psalmen	Ps	1	105	11	говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!
Psalmen	Ps	1	105	12	Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
Psalmen	Ps	1	105	13	і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
Psalmen	Ps	1	105	14	Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
Psalmen	Ps	1	105	15	Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
Psalmen	Ps	1	105	16	і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
Psalmen	Ps	1	105	17	Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.
Psalmen	Ps	1	105	18	Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
Psalmen	Ps	1	105	19	аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.
Psalmen	Ps	1	105	20	Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.
Psalmen	Ps	1	105	21	Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
Psalmen	Ps	1	105	22	щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
Psalmen	Ps	1	105	23	і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
Psalmen	Ps	1	105	24	А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
Psalmen	Ps	1	105	25	Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
Psalmen	Ps	1	105	26	Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Psalmen	Ps	1	105	27	вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
Psalmen	Ps	1	105	28	Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.
Psalmen	Ps	1	105	29	Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
Psalmen	Ps	1	105	30	Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
Psalmen	Ps	1	105	31	Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
Psalmen	Ps	1	105	32	Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.
Psalmen	Ps	1	105	33	і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
Psalmen	Ps	1	105	34	Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,
Psalmen	Ps	1	105	35	усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.
Psalmen	Ps	1	105	36	і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
Psalmen	Ps	1	105	37	і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
Psalmen	Ps	1	105	38	Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
Psalmen	Ps	1	105	39	Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.
Psalmen	Ps	1	105	40	Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
Psalmen	Ps	1	105	41	Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
Psalmen	Ps	1	105	42	бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Psalmen	Ps	1	105	43	і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,
Psalmen	Ps	1	105	44	і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
Psalmen	Ps	1	105	45	щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	106	1	Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	106	2	Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
Psalmen	Ps	1	106	3	Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
Psalmen	Ps	1	106	4	Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
Psalmen	Ps	1	106	5	щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
Psalmen	Ps	1	106	6	Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
Psalmen	Ps	1	106	7	Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
Psalmen	Ps	1	106	8	Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Psalmen	Ps	1	106	9	Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
Psalmen	Ps	1	106	10	і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
Psalmen	Ps	1	106	11	і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
Psalmen	Ps	1	106	12	Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
Psalmen	Ps	1	106	13	Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
Psalmen	Ps	1	106	14	і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
Psalmen	Ps	1	106	15	і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
Psalmen	Ps	1	106	16	Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
Psalmen	Ps	1	106	17	Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
Psalmen	Ps	1	106	18	і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
Psalmen	Ps	1	106	19	Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
Psalmen	Ps	1	106	20	і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
Psalmen	Ps	1	106	21	забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Psalmen	Ps	1	106	22	у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
Psalmen	Ps	1	106	23	і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
Psalmen	Ps	1	106	24	Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
Psalmen	Ps	1	106	25	і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
Psalmen	Ps	1	106	26	і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
Psalmen	Ps	1	106	27	і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
Psalmen	Ps	1	106	28	і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
Psalmen	Ps	1	106	29	і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
Psalmen	Ps	1	106	30	і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
Psalmen	Ps	1	106	31	і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Psalmen	Ps	1	106	32	і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
Psalmen	Ps	1	106	33	бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
Psalmen	Ps	1	106	34	Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
Psalmen	Ps	1	106	35	і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
Psalmen	Ps	1	106	36	і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
Psalmen	Ps	1	106	37	і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
Psalmen	Ps	1	106	38	і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,
Psalmen	Ps	1	106	39	і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
Psalmen	Ps	1	106	40	і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
Psalmen	Ps	1	106	41	і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
Psalmen	Ps	1	106	42	і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
Psalmen	Ps	1	106	43	Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
Psalmen	Ps	1	106	44	Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
Psalmen	Ps	1	106	45	і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
Psalmen	Ps	1	106	46	і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
Psalmen	Ps	1	106	47	Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
Psalmen	Ps	1	106	48	Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	107	1	Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	107	2	хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
Psalmen	Ps	1	107	3	і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
Psalmen	Ps	1	107	4	Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
Psalmen	Ps	1	107	5	голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
Psalmen	Ps	1	107	6	і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
Psalmen	Ps	1	107	7	і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
Psalmen	Ps	1	107	8	Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
Psalmen	Ps	1	107	9	бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
Psalmen	Ps	1	107	10	Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
Psalmen	Ps	1	107	11	бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
Psalmen	Ps	1	107	12	Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
Psalmen	Ps	1	107	13	і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
Psalmen	Ps	1	107	14	і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
Psalmen	Ps	1	107	15	Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
Psalmen	Ps	1	107	16	бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
Psalmen	Ps	1	107	17	Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Psalmen	Ps	1	107	18	Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
Psalmen	Ps	1	107	19	і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
Psalmen	Ps	1	107	20	Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Psalmen	Ps	1	107	21	Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
Psalmen	Ps	1	107	22	і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
Psalmen	Ps	1	107	23	Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,
Psalmen	Ps	1	107	24	вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
Psalmen	Ps	1	107	25	Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
Psalmen	Ps	1	107	26	до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!
Psalmen	Ps	1	107	27	Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
Psalmen	Ps	1	107	28	Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
Psalmen	Ps	1	107	29	Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
Psalmen	Ps	1	107	30	і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
Psalmen	Ps	1	107	31	Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
Psalmen	Ps	1	107	32	Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
Psalmen	Ps	1	107	33	Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,
Psalmen	Ps	1	107	34	плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.
Psalmen	Ps	1	107	35	Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,
Psalmen	Ps	1	107	36	і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
Psalmen	Ps	1	107	37	і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!
Psalmen	Ps	1	107	38	і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
Psalmen	Ps	1	107	39	Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
Psalmen	Ps	1	107	40	Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,
Psalmen	Ps	1	107	41	а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
Psalmen	Ps	1	107	42	Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.
Psalmen	Ps	1	107	43	Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!
Psalmen	Ps	1	108	1	Пісня. Псалом Давидів. (108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!
Psalmen	Ps	1	108	2	(108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
Psalmen	Ps	1	108	3	(108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,
Psalmen	Ps	1	108	4	(108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!
Psalmen	Ps	1	108	5	(108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!
Psalmen	Ps	1	108	6	(108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!
Psalmen	Ps	1	108	7	(108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.
Psalmen	Ps	1	108	8	(108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
Psalmen	Ps	1	108	9	(108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!
Psalmen	Ps	1	108	10	(108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
Psalmen	Ps	1	108	11	(108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
Psalmen	Ps	1	108	12	(108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
Psalmen	Ps	1	108	13	(108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!
Psalmen	Ps	1	109	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
Psalmen	Ps	1	109	2	бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
Psalmen	Ps	1	109	3	і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
Psalmen	Ps	1	109	4	обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
Psalmen	Ps	1	109	5	вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
Psalmen	Ps	1	109	6	Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
Psalmen	Ps	1	109	7	Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Psalmen	Ps	1	109	8	Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
Psalmen	Ps	1	109	9	Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
Psalmen	Ps	1	109	10	і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Psalmen	Ps	1	109	11	Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
Psalmen	Ps	1	109	12	Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
Psalmen	Ps	1	109	13	Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
Psalmen	Ps	1	109	14	Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Psalmen	Ps	1	109	15	Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
Psalmen	Ps	1	109	16	ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
Psalmen	Ps	1	109	17	Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
Psalmen	Ps	1	109	18	Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
Psalmen	Ps	1	109	19	Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
Psalmen	Ps	1	109	20	Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
Psalmen	Ps	1	109	21	А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
Psalmen	Ps	1	109	22	бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
Psalmen	Ps	1	109	23	Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
Psalmen	Ps	1	109	24	Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
Psalmen	Ps	1	109	25	і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
Psalmen	Ps	1	109	26	Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Psalmen	Ps	1	109	27	і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
Psalmen	Ps	1	109	28	Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
Psalmen	Ps	1	109	29	Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Psalmen	Ps	1	109	30	Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
Psalmen	Ps	1	109	31	бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!
Psalmen	Ps	1	110	1	Псалом Давидів. Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!
Psalmen	Ps	1	110	2	Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!
Psalmen	Ps	1	110	3	Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.
Psalmen	Ps	1	110	4	Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.
Psalmen	Ps	1	110	5	По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,
Psalmen	Ps	1	110	6	Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...
Psalmen	Ps	1	110	7	Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!
Psalmen	Ps	1	111	1	Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
Psalmen	Ps	1	111	2	Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
Psalmen	Ps	1	111	3	Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
Psalmen	Ps	1	111	4	Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
Psalmen	Ps	1	111	5	Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!
Psalmen	Ps	1	111	6	Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
Psalmen	Ps	1	111	7	Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
Psalmen	Ps	1	111	8	вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
Psalmen	Ps	1	111	9	Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
Psalmen	Ps	1	111	10	Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!
Psalmen	Ps	1	112	1	Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!
Psalmen	Ps	1	112	2	Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!
Psalmen	Ps	1	112	3	Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!
Psalmen	Ps	1	112	4	Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!
Psalmen	Ps	1	112	5	Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,
Psalmen	Ps	1	112	6	і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!
Psalmen	Ps	1	112	7	Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!
Psalmen	Ps	1	112	8	Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!
Psalmen	Ps	1	112	9	Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!
Psalmen	Ps	1	112	10	Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!
Psalmen	Ps	1	113	1	Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа!
Psalmen	Ps	1	113	2	Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки!
Psalmen	Ps	1	113	3	Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я!
Psalmen	Ps	1	113	4	Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!
Psalmen	Ps	1	113	5	Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,
Psalmen	Ps	1	113	6	та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?
Psalmen	Ps	1	113	7	Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,
Psalmen	Ps	1	113	8	щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!
Psalmen	Ps	1	113	9	Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	114	1	Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
Psalmen	Ps	1	114	2	Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
Psalmen	Ps	1	114	3	Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
Psalmen	Ps	1	114	4	Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
Psalmen	Ps	1	114	5	Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
Psalmen	Ps	1	114	6	Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
Psalmen	Ps	1	114	7	Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
Psalmen	Ps	1	114	8	що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
Psalmen	Ps	1	115	1	(114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Psalmen	Ps	1	115	2	(114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
Psalmen	Ps	1	115	3	(114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
Psalmen	Ps	1	115	4	(114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
Psalmen	Ps	1	115	5	(114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
Psalmen	Ps	1	115	6	(114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
Psalmen	Ps	1	115	7	(114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
Psalmen	Ps	1	115	8	(114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
Psalmen	Ps	1	115	9	(114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Psalmen	Ps	1	115	10	(114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Psalmen	Ps	1	115	11	(114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Psalmen	Ps	1	115	12	(114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
Psalmen	Ps	1	115	13	(114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
Psalmen	Ps	1	115	14	(114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
Psalmen	Ps	1	115	15	(114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Psalmen	Ps	1	115	16	(114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
Psalmen	Ps	1	115	17	(114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
Psalmen	Ps	1	115	18	(114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	116	1	(115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,
Psalmen	Ps	1	116	2	(115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!
Psalmen	Ps	1	116	3	(115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
Psalmen	Ps	1	116	4	(115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!
Psalmen	Ps	1	116	5	(115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!
Psalmen	Ps	1	116	6	(115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!
Psalmen	Ps	1	116	7	(115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,
Psalmen	Ps	1	116	8	(115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.
Psalmen	Ps	1	116	9	(115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
Psalmen	Ps	1	116	10	(116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!
Psalmen	Ps	1	116	11	(116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!
Psalmen	Ps	1	116	12	(116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?
Psalmen	Ps	1	116	13	(116-4) Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!
Psalmen	Ps	1	116	14	(116-5) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
Psalmen	Ps	1	116	15	(116-6) Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!
Psalmen	Ps	1	116	16	(116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!
Psalmen	Ps	1	116	17	(116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!
Psalmen	Ps	1	116	18	(116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,
Psalmen	Ps	1	116	19	(116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	117	1	Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,
Psalmen	Ps	1	117	2	бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	118	1	Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	118	2	Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	118	3	Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	118	4	Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	118	5	У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
Psalmen	Ps	1	118	6	Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
Psalmen	Ps	1	118	7	Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
Psalmen	Ps	1	118	8	Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
Psalmen	Ps	1	118	9	краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
Psalmen	Ps	1	118	10	Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
Psalmen	Ps	1	118	11	Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
Psalmen	Ps	1	118	12	Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!
Psalmen	Ps	1	118	13	Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
Psalmen	Ps	1	118	14	Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
Psalmen	Ps	1	118	15	Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
Psalmen	Ps	1	118	16	Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
Psalmen	Ps	1	118	17	Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
Psalmen	Ps	1	118	18	Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
Psalmen	Ps	1	118	19	Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
Psalmen	Ps	1	118	20	Це брама Господня, праведники в неї входять.
Psalmen	Ps	1	118	21	Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
Psalmen	Ps	1	118	22	Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
Psalmen	Ps	1	118	23	від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
Psalmen	Ps	1	118	24	Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
Psalmen	Ps	1	118	25	Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
Psalmen	Ps	1	118	26	Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!
Psalmen	Ps	1	118	27	Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
Psalmen	Ps	1	118	28	Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
Psalmen	Ps	1	118	29	Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	119	1	Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
Psalmen	Ps	1	119	2	Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
Psalmen	Ps	1	119	3	і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
Psalmen	Ps	1	119	4	Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
Psalmen	Ps	1	119	5	Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
Psalmen	Ps	1	119	6	не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
Psalmen	Ps	1	119	7	Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
Psalmen	Ps	1	119	8	Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
Psalmen	Ps	1	119	9	Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
Psalmen	Ps	1	119	10	Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
Psalmen	Ps	1	119	11	Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
Psalmen	Ps	1	119	12	Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
Psalmen	Ps	1	119	13	Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
Psalmen	Ps	1	119	14	З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
Psalmen	Ps	1	119	15	Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
Psalmen	Ps	1	119	16	Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
Psalmen	Ps	1	119	17	Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
Psalmen	Ps	1	119	18	Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
Psalmen	Ps	1	119	19	На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Psalmen	Ps	1	119	20	Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...
Psalmen	Ps	1	119	21	Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
Psalmen	Ps	1	119	22	Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
Psalmen	Ps	1	119	23	Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
Psalmen	Ps	1	119	24	і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
Psalmen	Ps	1	119	25	Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!
Psalmen	Ps	1	119	26	Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!
Psalmen	Ps	1	119	27	Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.
Psalmen	Ps	1	119	28	Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Psalmen	Ps	1	119	29	Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
Psalmen	Ps	1	119	30	Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
Psalmen	Ps	1	119	31	До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
Psalmen	Ps	1	119	32	Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
Psalmen	Ps	1	119	33	Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!
Psalmen	Ps	1	119	34	Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
Psalmen	Ps	1	119	35	Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
Psalmen	Ps	1	119	36	Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
Psalmen	Ps	1	119	37	Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!
Psalmen	Ps	1	119	38	Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Psalmen	Ps	1	119	39	Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
Psalmen	Ps	1	119	40	Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!
Psalmen	Ps	1	119	41	і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Psalmen	Ps	1	119	42	і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
Psalmen	Ps	1	119	43	і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
Psalmen	Ps	1	119	44	А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
Psalmen	Ps	1	119	45	і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
Psalmen	Ps	1	119	46	і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
Psalmen	Ps	1	119	47	і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
Psalmen	Ps	1	119	48	і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
Psalmen	Ps	1	119	49	Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Psalmen	Ps	1	119	50	Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
Psalmen	Ps	1	119	51	Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
Psalmen	Ps	1	119	52	Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
Psalmen	Ps	1	119	53	Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
Psalmen	Ps	1	119	54	Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
Psalmen	Ps	1	119	55	Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
Psalmen	Ps	1	119	56	Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
Psalmen	Ps	1	119	57	Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
Psalmen	Ps	1	119	58	Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Psalmen	Ps	1	119	59	Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
Psalmen	Ps	1	119	60	Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
Psalmen	Ps	1	119	61	Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
Psalmen	Ps	1	119	62	Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
Psalmen	Ps	1	119	63	Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
Psalmen	Ps	1	119	64	Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
Psalmen	Ps	1	119	65	Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Psalmen	Ps	1	119	66	Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
Psalmen	Ps	1	119	67	Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Psalmen	Ps	1	119	68	Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
Psalmen	Ps	1	119	69	Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
Psalmen	Ps	1	119	70	Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
Psalmen	Ps	1	119	71	Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
Psalmen	Ps	1	119	72	Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Psalmen	Ps	1	119	73	Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
Psalmen	Ps	1	119	74	Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
Psalmen	Ps	1	119	75	Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
Psalmen	Ps	1	119	76	Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
Psalmen	Ps	1	119	77	Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
Psalmen	Ps	1	119	78	Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
Psalmen	Ps	1	119	79	До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
Psalmen	Ps	1	119	80	Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
Psalmen	Ps	1	119	81	Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
Psalmen	Ps	1	119	82	За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
Psalmen	Ps	1	119	83	Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
Psalmen	Ps	1	119	84	Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
Psalmen	Ps	1	119	85	Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
Psalmen	Ps	1	119	86	Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
Psalmen	Ps	1	119	87	Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
Psalmen	Ps	1	119	88	Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Psalmen	Ps	1	119	89	Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
Psalmen	Ps	1	119	90	З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
Psalmen	Ps	1	119	91	усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Psalmen	Ps	1	119	92	Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Psalmen	Ps	1	119	93	Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
Psalmen	Ps	1	119	94	Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
Psalmen	Ps	1	119	95	Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
Psalmen	Ps	1	119	96	Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
Psalmen	Ps	1	119	97	Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
Psalmen	Ps	1	119	98	Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
Psalmen	Ps	1	119	99	Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
Psalmen	Ps	1	119	100	Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
Psalmen	Ps	1	119	101	Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
Psalmen	Ps	1	119	102	Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
Psalmen	Ps	1	119	103	Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
Psalmen	Ps	1	119	104	Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
Psalmen	Ps	1	119	105	Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
Psalmen	Ps	1	119	106	Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
Psalmen	Ps	1	119	107	Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
Psalmen	Ps	1	119	108	Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
Psalmen	Ps	1	119	109	У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
Psalmen	Ps	1	119	110	Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
Psalmen	Ps	1	119	111	Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
Psalmen	Ps	1	119	112	Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
Psalmen	Ps	1	119	113	Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
Psalmen	Ps	1	119	114	Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
Psalmen	Ps	1	119	115	Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
Psalmen	Ps	1	119	116	За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
Psalmen	Ps	1	119	117	Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
Psalmen	Ps	1	119	118	Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
Psalmen	Ps	1	119	119	Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
Psalmen	Ps	1	119	120	Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
Psalmen	Ps	1	119	121	Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
Psalmen	Ps	1	119	122	Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
Psalmen	Ps	1	119	123	Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Psalmen	Ps	1	119	124	Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
Psalmen	Ps	1	119	125	Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
Psalmen	Ps	1	119	126	Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
Psalmen	Ps	1	119	127	Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
Psalmen	Ps	1	119	128	Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
Psalmen	Ps	1	119	129	Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
Psalmen	Ps	1	119	130	Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
Psalmen	Ps	1	119	131	Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
Psalmen	Ps	1	119	132	Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
Psalmen	Ps	1	119	133	Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
Psalmen	Ps	1	119	134	Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
Psalmen	Ps	1	119	135	Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
Psalmen	Ps	1	119	136	Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
Psalmen	Ps	1	119	137	Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
Psalmen	Ps	1	119	138	бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
Psalmen	Ps	1	119	139	Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
Psalmen	Ps	1	119	140	Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Psalmen	Ps	1	119	141	Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
Psalmen	Ps	1	119	142	Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
Psalmen	Ps	1	119	143	Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
Psalmen	Ps	1	119	144	Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
Psalmen	Ps	1	119	145	Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
Psalmen	Ps	1	119	146	Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
Psalmen	Ps	1	119	147	Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
Psalmen	Ps	1	119	148	Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Psalmen	Ps	1	119	149	Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
Psalmen	Ps	1	119	150	Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
Psalmen	Ps	1	119	151	та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
Psalmen	Ps	1	119	152	Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
Psalmen	Ps	1	119	153	Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
Psalmen	Ps	1	119	154	Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Psalmen	Ps	1	119	155	Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
Psalmen	Ps	1	119	156	Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
Psalmen	Ps	1	119	157	Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
Psalmen	Ps	1	119	158	Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
Psalmen	Ps	1	119	159	Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
Psalmen	Ps	1	119	160	Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
Psalmen	Ps	1	119	161	Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
Psalmen	Ps	1	119	162	Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
Psalmen	Ps	1	119	163	Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!
Psalmen	Ps	1	119	164	Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
Psalmen	Ps	1	119	165	Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.
Psalmen	Ps	1	119	166	На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
Psalmen	Ps	1	119	167	Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
Psalmen	Ps	1	119	168	Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
Psalmen	Ps	1	119	169	Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Psalmen	Ps	1	119	170	Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!
Psalmen	Ps	1	119	171	Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
Psalmen	Ps	1	119	172	Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.
Psalmen	Ps	1	119	173	Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
Psalmen	Ps	1	119	174	Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
Psalmen	Ps	1	119	175	Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
Psalmen	Ps	1	119	176	Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...
Psalmen	Ps	1	120	1	Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,
Psalmen	Ps	1	120	2	Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!
Psalmen	Ps	1	120	3	Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?
Psalmen	Ps	1	120	4	Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!
Psalmen	Ps	1	120	5	Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!
Psalmen	Ps	1	120	6	Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:
Psalmen	Ps	1	120	7	я за мир, та коли говорю, то вони за війну!
Psalmen	Ps	1	121	1	Пісня прочан. Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,
Psalmen	Ps	1	121	2	мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!
Psalmen	Ps	1	121	3	Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож:
Psalmen	Ps	1	121	4	оце не дрімає й не спить Сторож ізраїлів!
Psalmen	Ps	1	121	5	Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй,
Psalmen	Ps	1	121	6	удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!
Psalmen	Ps	1	121	7	Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,
Psalmen	Ps	1	121	8	Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!
Psalmen	Ps	1	122	1	Пісня прочан. Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!
Psalmen	Ps	1	122	2	Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.
Psalmen	Ps	1	122	3	Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,
Psalmen	Ps	1	122	4	куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!
Psalmen	Ps	1	122	5	Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.
Psalmen	Ps	1	122	6	Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!
Psalmen	Ps	1	122	7	Нехай буде мир у твоїх передмур'ях, безпека в палатах твоїх!
Psalmen	Ps	1	122	8	Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!
Psalmen	Ps	1	122	9	Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!
Psalmen	Ps	1	123	1	Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!
Psalmen	Ps	1	123	2	Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!
Psalmen	Ps	1	123	3	Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!
Psalmen	Ps	1	123	4	Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...
Psalmen	Ps	1	124	1	Пісня прочан. Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість!
Psalmen	Ps	1	124	2	коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,
Psalmen	Ps	1	124	3	то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,
Psalmen	Ps	1	124	4	то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,
Psalmen	Ps	1	124	5	душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!
Psalmen	Ps	1	124	6	Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!
Psalmen	Ps	1	124	7	Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!
Psalmen	Ps	1	124	8	Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!
Psalmen	Ps	1	125	1	Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!
Psalmen	Ps	1	125	2	Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!
Psalmen	Ps	1	125	3	Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.
Psalmen	Ps	1	125	4	Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих!
Psalmen	Ps	1	125	5	Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!
Psalmen	Ps	1	126	1	Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...
Psalmen	Ps	1	126	2	Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
Psalmen	Ps	1	126	3	Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
Psalmen	Ps	1	126	4	Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
Psalmen	Ps	1	126	5	Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
Psalmen	Ps	1	126	6	все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
Psalmen	Ps	1	127	1	Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!
Psalmen	Ps	1	127	2	Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!
Psalmen	Ps	1	127	3	Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!
Psalmen	Ps	1	127	4	Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:
Psalmen	Ps	1	127	5	блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!
Psalmen	Ps	1	128	1	Пісня прочан. Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його!
Psalmen	Ps	1	128	2	Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі!
Psalmen	Ps	1	128	3	Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові!
Psalmen	Ps	1	128	4	Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа!
Psalmen	Ps	1	128	5	Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,
Psalmen	Ps	1	128	6	і побачиш онуків своїх! Мир на ізраїля!
Psalmen	Ps	1	129	1	Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!
Psalmen	Ps	1	129	2	Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
Psalmen	Ps	1	129	3	Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
Psalmen	Ps	1	129	4	та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
Psalmen	Ps	1	129	5	Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
Psalmen	Ps	1	129	6	Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
Psalmen	Ps	1	129	7	що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
Psalmen	Ps	1	129	8	і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!
Psalmen	Ps	1	130	1	Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:
Psalmen	Ps	1	130	2	Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!
Psalmen	Ps	1	130	3	Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?
Psalmen	Ps	1	130	4	Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...
Psalmen	Ps	1	130	5	Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.
Psalmen	Ps	1	130	6	Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.
Psalmen	Ps	1	130	7	Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,
Psalmen	Ps	1	130	8	і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!
Psalmen	Ps	1	131	1	Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!
Psalmen	Ps	1	131	2	Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!
Psalmen	Ps	1	131	3	Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!
Psalmen	Ps	1	132	1	Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
Psalmen	Ps	1	132	2	що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
Psalmen	Ps	1	132	3	Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
Psalmen	Ps	1	132	4	не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
Psalmen	Ps	1	132	5	аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
Psalmen	Ps	1	132	6	Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
Psalmen	Ps	1	132	7	Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
Psalmen	Ps	1	132	8	Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Psalmen	Ps	1	132	9	Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
Psalmen	Ps	1	132	10	Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
Psalmen	Ps	1	132	11	Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
Psalmen	Ps	1	132	12	Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
Psalmen	Ps	1	132	13	Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
Psalmen	Ps	1	132	14	То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
Psalmen	Ps	1	132	15	поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
Psalmen	Ps	1	132	16	Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
Psalmen	Ps	1	132	17	Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
Psalmen	Ps	1	132	18	ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!
Psalmen	Ps	1	133	1	Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!
Psalmen	Ps	1	133	2	Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!
Psalmen	Ps	1	133	3	Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!
Psalmen	Ps	1	134	1	Пісня прочан. Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!
Psalmen	Ps	1	134	2	Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть!
Psalmen	Ps	1	134	3	Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!
Psalmen	Ps	1	135	1	Алілуя! Хваліте Господнє ім'я, хваліте, Господні раби,
Psalmen	Ps	1	135	2	що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога!
Psalmen	Ps	1	135	3	Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно,
Psalmen	Ps	1	135	4	бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою!
Psalmen	Ps	1	135	5	Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
Psalmen	Ps	1	135	6	Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!
Psalmen	Ps	1	135	7	Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх.
Psalmen	Ps	1	135	8	Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини.
Psalmen	Ps	1	135	9	Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його.
Psalmen	Ps	1	135	10	Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав:
Psalmen	Ps	1	135	11	Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.
Psalmen	Ps	1	135	12	і Він дав їхню землю спадщиною, на спадок ізраїлеві, Своєму народові.
Psalmen	Ps	1	135	13	Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, пам'ять Твоя з роду в рід!
Psalmen	Ps	1	135	14	Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами.
Psalmen	Ps	1	135	15	Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:
Psalmen	Ps	1	135	16	вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
Psalmen	Ps	1	135	17	мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!
Psalmen	Ps	1	135	18	Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
Psalmen	Ps	1	135	19	Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!
Psalmen	Ps	1	135	20	Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!
Psalmen	Ps	1	135	21	Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	136	1	Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	2	Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	3	Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	4	Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	5	Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	6	Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	7	Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	8	сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	9	місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	10	Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	11	і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	12	рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	13	Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	14	і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	15	і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	16	Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	17	Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	18	і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	19	Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	20	і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	21	і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	22	на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	23	Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	24	і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	25	Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	136	26	Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
Psalmen	Ps	1	137	1	Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
Psalmen	Ps	1	137	2	На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
Psalmen	Ps	1	137	3	співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!
Psalmen	Ps	1	137	4	Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
Psalmen	Ps	1	137	5	Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!
Psalmen	Ps	1	137	6	Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...
Psalmen	Ps	1	137	7	Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...
Psalmen	Ps	1	137	8	Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
Psalmen	Ps	1	137	9	Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...
Psalmen	Ps	1	138	1	Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!
Psalmen	Ps	1	138	2	Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!
Psalmen	Ps	1	138	3	Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!
Psalmen	Ps	1	138	4	Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,
Psalmen	Ps	1	138	5	і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,
Psalmen	Ps	1	138	6	бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!
Psalmen	Ps	1	138	7	Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,
Psalmen	Ps	1	138	8	для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!
Psalmen	Ps	1	139	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
Psalmen	Ps	1	139	2	Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
Psalmen	Ps	1	139	3	Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
Psalmen	Ps	1	139	4	бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
Psalmen	Ps	1	139	5	Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
Psalmen	Ps	1	139	6	Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
Psalmen	Ps	1	139	7	Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
Psalmen	Ps	1	139	8	Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
Psalmen	Ps	1	139	9	Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
Psalmen	Ps	1	139	10	то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
Psalmen	Ps	1	139	11	Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
Psalmen	Ps	1	139	12	то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
Psalmen	Ps	1	139	13	Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
Psalmen	Ps	1	139	14	Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
Psalmen	Ps	1	139	15	і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
Psalmen	Ps	1	139	16	Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...
Psalmen	Ps	1	139	17	Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
Psalmen	Ps	1	139	18	перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
Psalmen	Ps	1	139	19	Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Psalmen	Ps	1	139	20	Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
Psalmen	Ps	1	139	21	Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
Psalmen	Ps	1	139	22	повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...
Psalmen	Ps	1	139	23	Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,
Psalmen	Ps	1	139	24	і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!
Psalmen	Ps	1	140	1	Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (140-2) Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,
Psalmen	Ps	1	140	2	(140-3) що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!
Psalmen	Ps	1	140	3	(140-4) Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села.
Psalmen	Ps	1	140	4	(140-5) Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати...
Psalmen	Ps	1	140	5	(140-6) Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села.
Psalmen	Ps	1	140	6	(140-7) Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!
Psalmen	Ps	1	140	7	(140-8) Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову,
Psalmen	Ps	1	140	8	(140-9) не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села.
Psalmen	Ps	1	140	9	(140-10) Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!
Psalmen	Ps	1	140	10	(140-11) Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...
Psalmen	Ps	1	140	11	(140-12) Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!
Psalmen	Ps	1	140	12	(140-13) Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,
Psalmen	Ps	1	140	13	(140-14) тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!
Psalmen	Ps	1	141	1	Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!
Psalmen	Ps	1	141	2	Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!
Psalmen	Ps	1	141	3	Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!
Psalmen	Ps	1	141	4	Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!
Psalmen	Ps	1	141	5	Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
Psalmen	Ps	1	141	6	Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...
Psalmen	Ps	1	141	7	Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.
Psalmen	Ps	1	141	8	Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!
Psalmen	Ps	1	141	9	Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!
Psalmen	Ps	1	141	10	Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!
Psalmen	Ps	1	142	1	Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!
Psalmen	Ps	1	142	2	(142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,
Psalmen	Ps	1	142	3	(142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!
Psalmen	Ps	1	142	4	(142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...
Psalmen	Ps	1	142	5	(142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!
Psalmen	Ps	1	142	6	(142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!
Psalmen	Ps	1	142	7	(142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!
Psalmen	Ps	1	143	1	Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!
Psalmen	Ps	1	143	2	і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!
Psalmen	Ps	1	143	3	Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!
Psalmen	Ps	1	143	4	Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...
Psalmen	Ps	1	143	5	Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.
Psalmen	Ps	1	143	6	Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.
Psalmen	Ps	1	143	7	Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!
Psalmen	Ps	1	143	8	Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!
Psalmen	Ps	1	143	9	Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!
Psalmen	Ps	1	143	10	Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!
Psalmen	Ps	1	143	11	Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!
Psalmen	Ps	1	143	12	А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!
Psalmen	Ps	1	144	1	Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
Psalmen	Ps	1	144	2	Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!
Psalmen	Ps	1	144	3	Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
Psalmen	Ps	1	144	4	Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!
Psalmen	Ps	1	144	5	Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!
Psalmen	Ps	1	144	6	Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!
Psalmen	Ps	1	144	7	Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,
Psalmen	Ps	1	144	8	що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!
Psalmen	Ps	1	144	9	Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,
Psalmen	Ps	1	144	10	що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!
Psalmen	Ps	1	144	11	Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,
Psalmen	Ps	1	144	12	щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
Psalmen	Ps	1	144	13	Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!
Psalmen	Ps	1	144	14	Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!
Psalmen	Ps	1	144	15	Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!
Psalmen	Ps	1	145	1	Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!
Psalmen	Ps	1	145	2	Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!
Psalmen	Ps	1	145	3	Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!
Psalmen	Ps	1	145	4	Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!
Psalmen	Ps	1	145	5	Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!
Psalmen	Ps	1	145	6	Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.
Psalmen	Ps	1	145	7	Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!
Psalmen	Ps	1	145	8	Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,
Psalmen	Ps	1	145	9	Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!
Psalmen	Ps	1	145	10	Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,
Psalmen	Ps	1	145	11	про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,
Psalmen	Ps	1	145	12	щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!
Psalmen	Ps	1	145	13	Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!
Psalmen	Ps	1	145	14	Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!
Psalmen	Ps	1	145	15	Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,
Psalmen	Ps	1	145	16	Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!
Psalmen	Ps	1	145	17	Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,
Psalmen	Ps	1	145	18	Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
Psalmen	Ps	1	145	19	Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,
Psalmen	Ps	1	145	20	Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!
Psalmen	Ps	1	145	21	Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!
Psalmen	Ps	1	146	1	Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,
Psalmen	Ps	1	146	2	хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
Psalmen	Ps	1	146	3	Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
Psalmen	Ps	1	146	4	вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
Psalmen	Ps	1	146	5	Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
Psalmen	Ps	1	146	6	що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
Psalmen	Ps	1	146	7	правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,
Psalmen	Ps	1	146	8	Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
Psalmen	Ps	1	146	9	Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
Psalmen	Ps	1	146	10	Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	147	1	Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
Psalmen	Ps	1	147	2	Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
Psalmen	Ps	1	147	3	Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
Psalmen	Ps	1	147	4	вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
Psalmen	Ps	1	147	5	Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Psalmen	Ps	1	147	6	Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
Psalmen	Ps	1	147	7	Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
Psalmen	Ps	1	147	8	Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
Psalmen	Ps	1	147	9	худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
Psalmen	Ps	1	147	10	Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
Psalmen	Ps	1	147	11	Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
Psalmen	Ps	1	147	12	Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Psalmen	Ps	1	147	13	бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Psalmen	Ps	1	147	14	чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Psalmen	Ps	1	147	15	посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
Psalmen	Ps	1	147	16	Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
Psalmen	Ps	1	147	17	Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
Psalmen	Ps	1	147	18	Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
Psalmen	Ps	1	147	19	Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
Psalmen	Ps	1	147	20	для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	148	1	Алілуя! Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!
Psalmen	Ps	1	148	2	Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:
Psalmen	Ps	1	148	3	Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!
Psalmen	Ps	1	148	4	Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!
Psalmen	Ps	1	148	5	Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,
Psalmen	Ps	1	148	6	Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!
Psalmen	Ps	1	148	7	Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,
Psalmen	Ps	1	148	8	огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,
Psalmen	Ps	1	148	9	гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,
Psalmen	Ps	1	148	10	звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,
Psalmen	Ps	1	148	11	земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,
Psalmen	Ps	1	148	12	юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,
Psalmen	Ps	1	148	13	нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!
Psalmen	Ps	1	148	14	Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	149	1	Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!
Psalmen	Ps	1	149	2	Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!
Psalmen	Ps	1	149	3	Нехай славлять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,
Psalmen	Ps	1	149	4	бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!
Psalmen	Ps	1	149	5	Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,
Psalmen	Ps	1	149	6	прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,
Psalmen	Ps	1	149	7	щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,
Psalmen	Ps	1	149	8	щоб їхніх царів пов'язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,
Psalmen	Ps	1	149	9	щоб між ними чинити суд написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!
Psalmen	Ps	1	150	1	Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!
Psalmen	Ps	1	150	2	Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!
Psalmen	Ps	1	150	3	Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!
Psalmen	Ps	1	150	4	Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!
Psalmen	Ps	1	150	5	Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!
Psalmen	Ps	1	150	6	Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!
Sprüche	Prov	1	1	1	Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
Sprüche	Prov	1	1	2	щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
Sprüche	Prov	1	1	3	щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
Sprüche	Prov	1	1	4	щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
Sprüche	Prov	1	1	5	Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
Sprüche	Prov	1	1	6	щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
Sprüche	Prov	1	1	7	Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
Sprüche	Prov	1	1	8	Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
Sprüche	Prov	1	1	9	вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
Sprüche	Prov	1	1	10	Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
Sprüche	Prov	1	1	11	Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
Sprüche	Prov	1	1	12	живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
Sprüche	Prov	1	1	13	Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
Sprüche	Prov	1	1	14	Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
Sprüche	Prov	1	1	15	сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
Sprüche	Prov	1	1	16	бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Sprüche	Prov	1	1	17	Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
Sprüche	Prov	1	1	18	то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
Sprüche	Prov	1	1	19	Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
Sprüche	Prov	1	1	20	Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,
Sprüche	Prov	1	1	21	на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:
Sprüche	Prov	1	1	22	Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
Sprüche	Prov	1	1	23	Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
Sprüche	Prov	1	1	24	Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
Sprüche	Prov	1	1	25	І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
Sprüche	Prov	1	1	26	Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
Sprüche	Prov	1	1	27	Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,
Sprüche	Prov	1	1	28	тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,
Sprüche	Prov	1	1	29	за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,
Sprüche	Prov	1	1	30	не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!
Sprüche	Prov	1	1	31	І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,
Sprüche	Prov	1	1	32	бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!
Sprüche	Prov	1	1	33	А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!
Sprüche	Prov	1	2	1	Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
Sprüche	Prov	1	2	2	щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
Sprüche	Prov	1	2	3	якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
Sprüche	Prov	1	2	4	якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
Sprüche	Prov	1	2	5	тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
Sprüche	Prov	1	2	6	бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
Sprüche	Prov	1	2	7	Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
Sprüche	Prov	1	2	8	щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
Sprüche	Prov	1	2	9	Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
Sprüche	Prov	1	2	10	бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
Sprüche	Prov	1	2	11	розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
Sprüche	Prov	1	2	12	щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
Sprüche	Prov	1	2	13	від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
Sprüche	Prov	1	2	14	що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
Sprüche	Prov	1	2	15	що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
Sprüche	Prov	1	2	16	щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
Sprüche	Prov	1	2	17	що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
Sprüche	Prov	1	2	18	вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
Sprüche	Prov	1	2	19	ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
Sprüche	Prov	1	2	20	щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
Sprüche	Prov	1	2	21	Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
Sprüche	Prov	1	2	22	а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!
Sprüche	Prov	1	3	1	Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,
Sprüche	Prov	1	3	2	бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!
Sprüche	Prov	1	3	3	Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого,
Sprüche	Prov	1	3	4	і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!
Sprüche	Prov	1	3	5	Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Sprüche	Prov	1	3	6	Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.
Sprüche	Prov	1	3	7	Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!
Sprüche	Prov	1	3	8	Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.
Sprüche	Prov	1	3	9	Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,
Sprüche	Prov	1	3	10	і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!
Sprüche	Prov	1	3	11	Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,
Sprüche	Prov	1	3	12	бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!
Sprüche	Prov	1	3	13	Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,
Sprüche	Prov	1	3	14	бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,
Sprüche	Prov	1	3	15	дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.
Sprüche	Prov	1	3	16	Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.
Sprüche	Prov	1	3	17	Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.
Sprüche	Prov	1	3	18	Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!
Sprüche	Prov	1	3	19	Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
Sprüche	Prov	1	3	20	Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.
Sprüche	Prov	1	3	21	Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,
Sprüche	Prov	1	3	22	і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,
Sprüche	Prov	1	3	23	Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!
Sprüche	Prov	1	3	24	Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Sprüche	Prov	1	3	25	Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,
Sprüche	Prov	1	3	26	бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
Sprüche	Prov	1	3	27	Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,
Sprüche	Prov	1	3	28	не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.
Sprüche	Prov	1	3	29	Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Sprüche	Prov	1	3	30	Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Sprüche	Prov	1	3	31	Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,
Sprüche	Prov	1	3	32	бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.
Sprüche	Prov	1	3	33	Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,
Sprüche	Prov	1	3	34	з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.
Sprüche	Prov	1	3	35	Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.
Sprüche	Prov	1	4	1	Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,
Sprüche	Prov	1	4	2	бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,
Sprüche	Prov	1	4	3	бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.
Sprüche	Prov	1	4	4	І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!
Sprüche	Prov	1	4	5	Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,
Sprüche	Prov	1	4	6	не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!
Sprüche	Prov	1	4	7	Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
Sprüche	Prov	1	4	8	Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:
Sprüche	Prov	1	4	9	вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
Sprüche	Prov	1	4	10	Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,
Sprüche	Prov	1	4	11	дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:
Sprüche	Prov	1	4	12	коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!
Sprüche	Prov	1	4	13	Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!
Sprüche	Prov	1	4	14	На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,
Sprüche	Prov	1	4	15	покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,
Sprüche	Prov	1	4	16	бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...
Sprüche	Prov	1	4	17	Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.
Sprüche	Prov	1	4	18	А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!
Sprüche	Prov	1	4	19	Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...
Sprüche	Prov	1	4	20	Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!
Sprüche	Prov	1	4	21	Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!
Sprüche	Prov	1	4	22	Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.
Sprüche	Prov	1	4	23	Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.
Sprüche	Prov	1	4	24	Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.
Sprüche	Prov	1	4	25	Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.
Sprüche	Prov	1	4	26	Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
Sprüche	Prov	1	4	27	не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!
Sprüche	Prov	1	5	1	Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
Sprüche	Prov	1	5	2	щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
Sprüche	Prov	1	5	3	Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
Sprüche	Prov	1	5	4	та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
Sprüche	Prov	1	5	5	її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
Sprüche	Prov	1	5	6	Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
Sprüche	Prov	1	5	7	Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
Sprüche	Prov	1	5	8	віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
Sprüche	Prov	1	5	9	щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
Sprüche	Prov	1	5	10	щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
Sprüche	Prov	1	5	11	І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
Sprüche	Prov	1	5	12	і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
Sprüche	Prov	1	5	13	І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...
Sprüche	Prov	1	5	14	Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...
Sprüche	Prov	1	5	15	Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
Sprüche	Prov	1	5	16	чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
Sprüche	Prov	1	5	17	Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Sprüche	Prov	1	5	18	Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,
Sprüche	Prov	1	5	19	вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
Sprüche	Prov	1	5	20	І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
Sprüche	Prov	1	5	21	Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:
Sprüche	Prov	1	5	22	власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,
Sprüche	Prov	1	5	23	помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...
Sprüche	Prov	1	6	1	Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
Sprüche	Prov	1	6	2	ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
Sprüche	Prov	1	6	3	Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
Sprüche	Prov	1	6	4	не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
Sprüche	Prov	1	6	5	рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
Sprüche	Prov	1	6	6	Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
Sprüche	Prov	1	6	7	нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
Sprüche	Prov	1	6	8	вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
Sprüche	Prov	1	6	9	Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
Sprüche	Prov	1	6	10	Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
Sprüche	Prov	1	6	11	і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
Sprüche	Prov	1	6	12	Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
Sprüche	Prov	1	6	13	він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
Sprüche	Prov	1	6	14	в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
Sprüche	Prov	1	6	15	тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
Sprüche	Prov	1	6	16	Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
Sprüche	Prov	1	6	17	очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
Sprüche	Prov	1	6	18	серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
Sprüche	Prov	1	6	19	свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
Sprüche	Prov	1	6	20	Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
Sprüche	Prov	1	6	21	Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
Sprüche	Prov	1	6	22	Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
Sprüche	Prov	1	6	23	Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
Sprüche	Prov	1	6	24	щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
Sprüche	Prov	1	6	25	Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
Sprüche	Prov	1	6	26	бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
Sprüche	Prov	1	6	27	Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
Sprüche	Prov	1	6	28	Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
Sprüche	Prov	1	6	29	Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
Sprüche	Prov	1	6	30	Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
Sprüche	Prov	1	6	31	та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
Sprüche	Prov	1	6	32	Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
Sprüche	Prov	1	6	33	побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
Sprüche	Prov	1	6	34	бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
Sprüche	Prov	1	6	35	він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!
Sprüche	Prov	1	7	1	Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Sprüche	Prov	1	7	2	бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,
Sprüche	Prov	1	7	3	прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!
Sprüche	Prov	1	7	4	На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!
Sprüche	Prov	1	7	5	щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.
Sprüche	Prov	1	7	6	Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,
Sprüche	Prov	1	7	7	і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,
Sprüche	Prov	1	7	8	проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Sprüche	Prov	1	7	9	коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.
Sprüche	Prov	1	7	10	Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,
Sprüche	Prov	1	7	11	галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:
Sprüche	Prov	1	7	12	раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...
Sprüche	Prov	1	7	13	І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Sprüche	Prov	1	7	14	У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!
Sprüche	Prov	1	7	15	Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!
Sprüche	Prov	1	7	16	Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,
Sprüche	Prov	1	7	17	постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...
Sprüche	Prov	1	7	18	Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!
Sprüche	Prov	1	7	19	Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:
Sprüche	Prov	1	7	20	вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...
Sprüche	Prov	1	7	21	Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,
Sprüche	Prov	1	7	22	він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,
Sprüche	Prov	1	7	23	як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...
Sprüche	Prov	1	7	24	А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:
Sprüche	Prov	1	7	25	Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,
Sprüche	Prov	1	7	26	бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!
Sprüche	Prov	1	7	27	Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...
Sprüche	Prov	1	8	1	Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Sprüche	Prov	1	8	2	На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
Sprüche	Prov	1	8	3	При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
Sprüche	Prov	1	8	4	До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
Sprüche	Prov	1	8	5	Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
Sprüche	Prov	1	8	6	Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.
Sprüche	Prov	1	8	7	Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.
Sprüche	Prov	1	8	8	Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
Sprüche	Prov	1	8	9	Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
Sprüche	Prov	1	8	10	Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
Sprüche	Prov	1	8	11	ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
Sprüche	Prov	1	8	12	Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
Sprüche	Prov	1	8	13	Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
Sprüche	Prov	1	8	14	В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
Sprüche	Prov	1	8	15	Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
Sprüche	Prov	1	8	16	Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
Sprüche	Prov	1	8	17	Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!
Sprüche	Prov	1	8	18	Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
Sprüche	Prov	1	8	19	ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
Sprüche	Prov	1	8	20	Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
Sprüche	Prov	1	8	21	щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!
Sprüche	Prov	1	8	22	Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,
Sprüche	Prov	1	8	23	відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
Sprüche	Prov	1	8	24	Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.
Sprüche	Prov	1	8	25	Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,
Sprüche	Prov	1	8	26	коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.
Sprüche	Prov	1	8	27	Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,
Sprüche	Prov	1	8	28	коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,
Sprüche	Prov	1	8	29	коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,
Sprüche	Prov	1	8	30	то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
Sprüche	Prov	1	8	31	радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!
Sprüche	Prov	1	8	32	Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
Sprüche	Prov	1	8	33	Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Sprüche	Prov	1	8	34	Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!
Sprüche	Prov	1	8	35	Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
Sprüche	Prov	1	8	36	А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!
Sprüche	Prov	1	9	1	Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
Sprüche	Prov	1	9	2	Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
Sprüche	Prov	1	9	3	Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
Sprüche	Prov	1	9	4	Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
Sprüche	Prov	1	9	5	Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
Sprüche	Prov	1	9	6	Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
Sprüche	Prov	1	9	7	Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Sprüche	Prov	1	9	8	Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
Sprüche	Prov	1	9	9	Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
Sprüche	Prov	1	9	10	Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
Sprüche	Prov	1	9	11	бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
Sprüche	Prov	1	9	12	Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
Sprüche	Prov	1	9	13	Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
Sprüche	Prov	1	9	14	Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
Sprüche	Prov	1	9	15	щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
Sprüche	Prov	1	9	16	Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
Sprüche	Prov	1	9	17	Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...
Sprüche	Prov	1	9	18	І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...
Sprüche	Prov	1	10	1	Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
Sprüche	Prov	1	10	2	Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
Sprüche	Prov	1	10	3	Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
Sprüche	Prov	1	10	4	Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
Sprüche	Prov	1	10	5	Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
Sprüche	Prov	1	10	6	Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
Sprüche	Prov	1	10	7	Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
Sprüche	Prov	1	10	8	Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
Sprüche	Prov	1	10	9	Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
Sprüche	Prov	1	10	10	Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
Sprüche	Prov	1	10	11	Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Sprüche	Prov	1	10	12	Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
Sprüche	Prov	1	10	13	В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
Sprüche	Prov	1	10	14	Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
Sprüche	Prov	1	10	15	Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
Sprüche	Prov	1	10	16	Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
Sprüche	Prov	1	10	17	Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
Sprüche	Prov	1	10	18	Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
Sprüche	Prov	1	10	19	Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Sprüche	Prov	1	10	20	Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
Sprüche	Prov	1	10	21	Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
Sprüche	Prov	1	10	22	Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
Sprüche	Prov	1	10	23	Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.
Sprüche	Prov	1	10	24	Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.
Sprüche	Prov	1	10	25	Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.
Sprüche	Prov	1	10	26	Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.
Sprüche	Prov	1	10	27	Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.
Sprüche	Prov	1	10	28	Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.
Sprüche	Prov	1	10	29	Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.
Sprüche	Prov	1	10	30	Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.
Sprüche	Prov	1	10	31	Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Sprüche	Prov	1	10	32	Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.
Sprüche	Prov	1	11	1	Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
Sprüche	Prov	1	11	2	Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
Sprüche	Prov	1	11	3	Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
Sprüche	Prov	1	11	4	Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
Sprüche	Prov	1	11	5	Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
Sprüche	Prov	1	11	6	Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
Sprüche	Prov	1	11	7	При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
Sprüche	Prov	1	11	8	Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
Sprüche	Prov	1	11	9	Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
Sprüche	Prov	1	11	10	Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
Sprüche	Prov	1	11	11	Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
Sprüche	Prov	1	11	12	Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
Sprüche	Prov	1	11	13	Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
Sprüche	Prov	1	11	14	Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
Sprüche	Prov	1	11	15	Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
Sprüche	Prov	1	11	16	Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
Sprüche	Prov	1	11	17	Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
Sprüche	Prov	1	11	18	Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
Sprüche	Prov	1	11	19	Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
Sprüche	Prov	1	11	20	Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
Sprüche	Prov	1	11	21	Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
Sprüche	Prov	1	11	22	Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
Sprüche	Prov	1	11	23	Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
Sprüche	Prov	1	11	24	Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
Sprüche	Prov	1	11	25	Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
Sprüche	Prov	1	11	26	Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
Sprüche	Prov	1	11	27	Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
Sprüche	Prov	1	11	28	Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
Sprüche	Prov	1	11	29	Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
Sprüche	Prov	1	11	30	Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
Sprüche	Prov	1	11	31	Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
Sprüche	Prov	1	12	1	Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.
Sprüche	Prov	1	12	2	Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.
Sprüche	Prov	1	12	3	Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.
Sprüche	Prov	1	12	4	Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.
Sprüche	Prov	1	12	5	Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.
Sprüche	Prov	1	12	6	Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
Sprüche	Prov	1	12	7	Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Sprüche	Prov	1	12	8	Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.
Sprüche	Prov	1	12	9	Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.
Sprüche	Prov	1	12	10	Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Sprüche	Prov	1	12	11	Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.
Sprüche	Prov	1	12	12	Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.
Sprüche	Prov	1	12	13	Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
Sprüche	Prov	1	12	14	Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.
Sprüche	Prov	1	12	15	Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.
Sprüche	Prov	1	12	16	Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.
Sprüche	Prov	1	12	17	Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.
Sprüche	Prov	1	12	18	Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.
Sprüche	Prov	1	12	19	Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.
Sprüche	Prov	1	12	20	В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.
Sprüche	Prov	1	12	21	Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.
Sprüche	Prov	1	12	22	Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.
Sprüche	Prov	1	12	23	Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.
Sprüche	Prov	1	12	24	Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.
Sprüche	Prov	1	12	25	Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
Sprüche	Prov	1	12	26	Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
Sprüche	Prov	1	12	27	Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
Sprüche	Prov	1	12	28	В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Sprüche	Prov	1	13	1	Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
Sprüche	Prov	1	13	2	З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
Sprüche	Prov	1	13	3	Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
Sprüche	Prov	1	13	4	Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
Sprüche	Prov	1	13	5	Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
Sprüche	Prov	1	13	6	Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
Sprüche	Prov	1	13	7	Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
Sprüche	Prov	1	13	8	Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
Sprüche	Prov	1	13	9	Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
Sprüche	Prov	1	13	10	Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
Sprüche	Prov	1	13	11	Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
Sprüche	Prov	1	13	12	Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
Sprüche	Prov	1	13	13	Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
Sprüche	Prov	1	13	14	Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
Sprüche	Prov	1	13	15	Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
Sprüche	Prov	1	13	16	Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
Sprüche	Prov	1	13	17	Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
Sprüche	Prov	1	13	18	Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
Sprüche	Prov	1	13	19	Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
Sprüche	Prov	1	13	20	Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
Sprüche	Prov	1	13	21	Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
Sprüche	Prov	1	13	22	Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
Sprüche	Prov	1	13	23	Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.
Sprüche	Prov	1	13	24	Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
Sprüche	Prov	1	13	25	Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.
Sprüche	Prov	1	14	1	Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
Sprüche	Prov	1	14	2	Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
Sprüche	Prov	1	14	3	На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
Sprüche	Prov	1	14	4	Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
Sprüche	Prov	1	14	5	Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
Sprüche	Prov	1	14	6	Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
Sprüche	Prov	1	14	7	Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
Sprüche	Prov	1	14	8	Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
Sprüche	Prov	1	14	9	Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
Sprüche	Prov	1	14	10	Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Sprüche	Prov	1	14	11	Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
Sprüche	Prov	1	14	12	Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
Sprüche	Prov	1	14	13	Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
Sprüche	Prov	1	14	14	Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
Sprüche	Prov	1	14	15	Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
Sprüche	Prov	1	14	16	Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
Sprüche	Prov	1	14	17	Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
Sprüche	Prov	1	14	18	Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
Sprüche	Prov	1	14	19	Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
Sprüche	Prov	1	14	20	Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
Sprüche	Prov	1	14	21	Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
Sprüche	Prov	1	14	22	Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
Sprüche	Prov	1	14	23	Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
Sprüche	Prov	1	14	24	Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
Sprüche	Prov	1	14	25	Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
Sprüche	Prov	1	14	26	У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
Sprüche	Prov	1	14	27	Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
Sprüche	Prov	1	14	28	У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
Sprüche	Prov	1	14	29	Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
Sprüche	Prov	1	14	30	Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
Sprüche	Prov	1	14	31	Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
Sprüche	Prov	1	14	32	Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
Sprüche	Prov	1	14	33	Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
Sprüche	Prov	1	14	34	Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
Sprüche	Prov	1	14	35	Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
Sprüche	Prov	1	15	1	Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
Sprüche	Prov	1	15	2	Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
Sprüche	Prov	1	15	3	Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
Sprüche	Prov	1	15	4	Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
Sprüche	Prov	1	15	5	Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
Sprüche	Prov	1	15	6	Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
Sprüche	Prov	1	15	7	Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
Sprüche	Prov	1	15	8	Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
Sprüche	Prov	1	15	9	Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Sprüche	Prov	1	15	10	Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
Sprüche	Prov	1	15	11	Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
Sprüche	Prov	1	15	12	Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
Sprüche	Prov	1	15	13	Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
Sprüche	Prov	1	15	14	Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
Sprüche	Prov	1	15	15	Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
Sprüche	Prov	1	15	16	Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
Sprüche	Prov	1	15	17	Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
Sprüche	Prov	1	15	18	Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
Sprüche	Prov	1	15	19	Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
Sprüche	Prov	1	15	20	Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
Sprüche	Prov	1	15	21	Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
Sprüche	Prov	1	15	22	Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
Sprüche	Prov	1	15	23	Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
Sprüche	Prov	1	15	24	Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
Sprüche	Prov	1	15	25	Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
Sprüche	Prov	1	15	26	Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
Sprüche	Prov	1	15	27	Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
Sprüche	Prov	1	15	28	Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
Sprüche	Prov	1	15	29	Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
Sprüche	Prov	1	15	30	Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
Sprüche	Prov	1	15	31	Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
Sprüche	Prov	1	15	32	Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
Sprüche	Prov	1	15	33	Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
Sprüche	Prov	1	16	1	Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
Sprüche	Prov	1	16	2	Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Sprüche	Prov	1	16	3	Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
Sprüche	Prov	1	16	4	Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
Sprüche	Prov	1	16	5	Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
Sprüche	Prov	1	16	6	Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
Sprüche	Prov	1	16	7	Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
Sprüche	Prov	1	16	8	Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
Sprüche	Prov	1	16	9	Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
Sprüche	Prov	1	16	10	Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
Sprüche	Prov	1	16	11	Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
Sprüche	Prov	1	16	12	Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
Sprüche	Prov	1	16	13	Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Sprüche	Prov	1	16	14	Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
Sprüche	Prov	1	16	15	У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
Sprüche	Prov	1	16	16	Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
Sprüche	Prov	1	16	17	Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
Sprüche	Prov	1	16	18	Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
Sprüche	Prov	1	16	19	Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
Sprüche	Prov	1	16	20	Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
Sprüche	Prov	1	16	21	Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
Sprüche	Prov	1	16	22	Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
Sprüche	Prov	1	16	23	Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
Sprüche	Prov	1	16	24	Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Sprüche	Prov	1	16	25	Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
Sprüche	Prov	1	16	26	Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Sprüche	Prov	1	16	27	Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
Sprüche	Prov	1	16	28	Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
Sprüche	Prov	1	16	29	Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Sprüche	Prov	1	16	30	Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Sprüche	Prov	1	16	31	Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
Sprüche	Prov	1	16	32	Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
Sprüche	Prov	1	16	33	За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.
Sprüche	Prov	1	17	1	Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
Sprüche	Prov	1	17	2	Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
Sprüche	Prov	1	17	3	Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
Sprüche	Prov	1	17	4	Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
Sprüche	Prov	1	17	5	Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
Sprüche	Prov	1	17	6	Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
Sprüche	Prov	1	17	7	Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
Sprüche	Prov	1	17	8	Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
Sprüche	Prov	1	17	9	Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
Sprüche	Prov	1	17	10	На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
Sprüche	Prov	1	17	11	Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Sprüche	Prov	1	17	12	Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
Sprüche	Prov	1	17	13	Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
Sprüche	Prov	1	17	14	Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
Sprüche	Prov	1	17	15	Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
Sprüche	Prov	1	17	16	Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
Sprüche	Prov	1	17	17	Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
Sprüche	Prov	1	17	18	Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
Sprüche	Prov	1	17	19	Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Sprüche	Prov	1	17	20	Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
Sprüche	Prov	1	17	21	Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
Sprüche	Prov	1	17	22	Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
Sprüche	Prov	1	17	23	Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
Sprüche	Prov	1	17	24	З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
Sprüche	Prov	1	17	25	Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
Sprüche	Prov	1	17	26	Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
Sprüche	Prov	1	17	27	Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
Sprüche	Prov	1	17	28	І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
Sprüche	Prov	1	18	1	Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Sprüche	Prov	1	18	2	Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Sprüche	Prov	1	18	3	З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.
Sprüche	Prov	1	18	4	Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
Sprüche	Prov	1	18	5	Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Sprüche	Prov	1	18	6	Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
Sprüche	Prov	1	18	7	Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
Sprüche	Prov	1	18	8	Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
Sprüche	Prov	1	18	9	Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
Sprüche	Prov	1	18	10	Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Sprüche	Prov	1	18	11	Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Sprüche	Prov	1	18	12	Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
Sprüche	Prov	1	18	13	Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
Sprüche	Prov	1	18	14	Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
Sprüche	Prov	1	18	15	Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
Sprüche	Prov	1	18	16	Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
Sprüche	Prov	1	18	17	Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
Sprüche	Prov	1	18	18	Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.
Sprüche	Prov	1	18	19	Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.
Sprüche	Prov	1	18	20	Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
Sprüche	Prov	1	18	21	Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Sprüche	Prov	1	18	22	Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.
Sprüche	Prov	1	18	23	Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.
Sprüche	Prov	1	18	24	Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
Sprüche	Prov	1	19	1	Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
Sprüche	Prov	1	19	2	Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
Sprüche	Prov	1	19	3	Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
Sprüche	Prov	1	19	4	Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
Sprüche	Prov	1	19	5	Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
Sprüche	Prov	1	19	6	Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
Sprüche	Prov	1	19	7	Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
Sprüche	Prov	1	19	8	Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
Sprüche	Prov	1	19	9	Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Sprüche	Prov	1	19	10	Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
Sprüche	Prov	1	19	11	Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
Sprüche	Prov	1	19	12	Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
Sprüche	Prov	1	19	13	Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
Sprüche	Prov	1	19	14	Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
Sprüche	Prov	1	19	15	Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
Sprüche	Prov	1	19	16	Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
Sprüche	Prov	1	19	17	Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
Sprüche	Prov	1	19	18	Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
Sprüche	Prov	1	19	19	Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
Sprüche	Prov	1	19	20	Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
Sprüche	Prov	1	19	21	У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
Sprüche	Prov	1	19	22	Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
Sprüche	Prov	1	19	23	Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
Sprüche	Prov	1	19	24	У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
Sprüche	Prov	1	19	25	Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
Sprüche	Prov	1	19	26	Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
Sprüche	Prov	1	19	27	перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
Sprüche	Prov	1	19	28	Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
Sprüche	Prov	1	19	29	На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.
Sprüche	Prov	1	20	1	Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
Sprüche	Prov	1	20	2	Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
Sprüche	Prov	1	20	3	Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
Sprüche	Prov	1	20	4	Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
Sprüche	Prov	1	20	5	Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
Sprüche	Prov	1	20	6	Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
Sprüche	Prov	1	20	7	У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
Sprüche	Prov	1	20	8	Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
Sprüche	Prov	1	20	9	Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
Sprüche	Prov	1	20	10	Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
Sprüche	Prov	1	20	11	Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
Sprüche	Prov	1	20	12	Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
Sprüche	Prov	1	20	13	Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
Sprüche	Prov	1	20	14	Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
Sprüche	Prov	1	20	15	Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
Sprüche	Prov	1	20	16	Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
Sprüche	Prov	1	20	17	Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
Sprüche	Prov	1	20	18	Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
Sprüche	Prov	1	20	19	Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
Sprüche	Prov	1	20	20	Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
Sprüche	Prov	1	20	21	Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
Sprüche	Prov	1	20	22	Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Sprüche	Prov	1	20	23	Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
Sprüche	Prov	1	20	24	Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
Sprüche	Prov	1	20	25	Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
Sprüche	Prov	1	20	26	Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
Sprüche	Prov	1	20	27	Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
Sprüche	Prov	1	20	28	Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Sprüche	Prov	1	20	29	Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
Sprüche	Prov	1	20	30	Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.
Sprüche	Prov	1	21	1	Водні потоки цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує.
Sprüche	Prov	1	21	2	Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь.
Sprüche	Prov	1	21	3	Справедливість та правду чинити для Господа це добірніше за жертву.
Sprüche	Prov	1	21	4	Муж гордого ока та серця надутого несправедливий, а світильник безбожних це гріх.
Sprüche	Prov	1	21	5	Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток.
Sprüche	Prov	1	21	6	Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти.
Sprüche	Prov	1	21	7	Насильство безбожних прямує на них, бо права чинити не хочуть.
Sprüche	Prov	1	21	8	Дорога злочинця крута, а чистий прямий його чин.
Sprüche	Prov	1	21	9	Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
Sprüche	Prov	1	21	10	Лихого жадає душа нечестивого, і в очах його ближній його не отримає милости.
Sprüche	Prov	1	21	11	Як карають глумливця мудріє безумний, а як мудрого вчать, знання набуває.
Sprüche	Prov	1	21	12	До дому свого приглядається праведний, а безбожний доводить до зла.
Sprüche	Prov	1	21	13	Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Sprüche	Prov	1	21	14	Таємний дарунок погашує гнів, а неявний гостинець лють сильну.
Sprüche	Prov	1	21	15	Радість праведному правосуддя чинити, а злочинцеві страх.
Sprüche	Prov	1	21	16	Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Sprüche	Prov	1	21	17	Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє.
Sprüche	Prov	1	21	18	Безбожний то викуп за праведного, а лукавий за щирого.
Sprüche	Prov	1	21	19	Ліпше сидіти в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Sprüche	Prov	1	21	20	Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його.
Sprüche	Prov	1	21	21	Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу.
Sprüche	Prov	1	21	22	До міста хоробрих увійде премудрий, і твердиню надії його поруйнує.
Sprüche	Prov	1	21	23	Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха.
Sprüche	Prov	1	21	24	Надутий пихою насмішник ім'я йому, він робить усе із бундючним зухвальством.
Sprüche	Prov	1	21	25	Пожадання лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити,
Sprüche	Prov	1	21	26	він кожного дня пожадливо жадає, а справедливий дає та не жалує.
Sprüche	Prov	1	21	27	Жертва безбожних огида, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься.
Sprüche	Prov	1	21	28	Свідок брехливий загине, а людина, що слухає Боже, говоритиме завжди.
Sprüche	Prov	1	21	29	Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою.
Sprüche	Prov	1	21	30	Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа.
Sprüche	Prov	1	21	31	Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!
Sprüche	Prov	1	22	1	Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.
Sprüche	Prov	1	22	2	Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.
Sprüche	Prov	1	22	3	Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
Sprüche	Prov	1	22	4	Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.
Sprüche	Prov	1	22	5	Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.
Sprüche	Prov	1	22	6	Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
Sprüche	Prov	1	22	7	Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.
Sprüche	Prov	1	22	8	Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.
Sprüche	Prov	1	22	9	Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.
Sprüche	Prov	1	22	10	Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.
Sprüche	Prov	1	22	11	Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Sprüche	Prov	1	22	12	Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.
Sprüche	Prov	1	22	13	Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!
Sprüche	Prov	1	22	14	Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.
Sprüche	Prov	1	22	15	До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.
Sprüche	Prov	1	22	16	Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.
Sprüche	Prov	1	22	17	Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,
Sprüche	Prov	1	22	18	бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!
Sprüche	Prov	1	22	19	Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.
Sprüche	Prov	1	22	20	Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,
Sprüche	Prov	1	22	21	щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.
Sprüche	Prov	1	22	22	Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,
Sprüche	Prov	1	22	23	бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Sprüche	Prov	1	22	24	Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,
Sprüche	Prov	1	22	25	щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.
Sprüche	Prov	1	22	26	Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:
Sprüche	Prov	1	22	27	коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?
Sprüche	Prov	1	22	28	Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.
Sprüche	Prov	1	22	29	Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.
Sprüche	Prov	1	23	1	Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
Sprüche	Prov	1	23	2	і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
Sprüche	Prov	1	23	3	не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
Sprüche	Prov	1	23	4	Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
Sprüche	Prov	1	23	5	свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...
Sprüche	Prov	1	23	6	Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
Sprüche	Prov	1	23	7	бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,
Sprüche	Prov	1	23	8	той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
Sprüche	Prov	1	23	9	Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
Sprüche	Prov	1	23	10	Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
Sprüche	Prov	1	23	11	бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
Sprüche	Prov	1	23	12	Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
Sprüche	Prov	1	23	13	Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
Sprüche	Prov	1	23	14	ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
Sprüche	Prov	1	23	15	Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Sprüche	Prov	1	23	16	і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
Sprüche	Prov	1	23	17	Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
Sprüche	Prov	1	23	18	бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
Sprüche	Prov	1	23	19	Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Sprüche	Prov	1	23	20	Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,
Sprüche	Prov	1	23	21	бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
Sprüche	Prov	1	23	22	Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
Sprüche	Prov	1	23	23	Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
Sprüche	Prov	1	23	24	Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
Sprüche	Prov	1	23	25	Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
Sprüche	Prov	1	23	26	Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
Sprüche	Prov	1	23	27	Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
Sprüche	Prov	1	23	28	І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
Sprüche	Prov	1	23	29	В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
Sprüche	Prov	1	23	30	У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
Sprüche	Prov	1	23	31	Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
Sprüche	Prov	1	23	32	кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
Sprüche	Prov	1	23	33	пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...
Sprüche	Prov	1	23	34	І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
Sprüche	Prov	1	23	35	І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...
Sprüche	Prov	1	24	1	Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,
Sprüche	Prov	1	24	2	бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.
Sprüche	Prov	1	24	3	Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
Sprüche	Prov	1	24	4	А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.
Sprüche	Prov	1	24	5	Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.
Sprüche	Prov	1	24	6	Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.
Sprüche	Prov	1	24	7	Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.
Sprüche	Prov	1	24	8	Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.
Sprüche	Prov	1	24	9	Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.
Sprüche	Prov	1	24	10	Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.
Sprüche	Prov	1	24	11	Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?
Sprüche	Prov	1	24	12	Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.
Sprüche	Prov	1	24	13	Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,
Sprüche	Prov	1	24	14	отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!
Sprüche	Prov	1	24	15	Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
Sprüche	Prov	1	24	16	бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!
Sprüche	Prov	1	24	17	Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,
Sprüche	Prov	1	24	18	щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Sprüche	Prov	1	24	19	Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Sprüche	Prov	1	24	20	бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.
Sprüche	Prov	1	24	21	Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
Sprüche	Prov	1	24	22	бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?
Sprüche	Prov	1	24	23	І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.
Sprüche	Prov	1	24	24	Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.
Sprüche	Prov	1	24	25	А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!
Sprüche	Prov	1	24	26	Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Sprüche	Prov	1	24	27	Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.
Sprüche	Prov	1	24	28	Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.
Sprüche	Prov	1	24	29	Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!
Sprüche	Prov	1	24	30	Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,
Sprüche	Prov	1	24	31	і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...
Sprüche	Prov	1	24	32	І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:
Sprüche	Prov	1	24	33	Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
Sprüche	Prov	1	24	34	і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...
Sprüche	Prov	1	25	1	І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.
Sprüche	Prov	1	25	2	Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.
Sprüche	Prov	1	25	3	Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.
Sprüche	Prov	1	25	4	Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,
Sprüche	Prov	1	25	5	коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.
Sprüche	Prov	1	25	6	Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,
Sprüche	Prov	1	25	7	бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.
Sprüche	Prov	1	25	8	Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?
Sprüche	Prov	1	25	9	Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,
Sprüche	Prov	1	25	10	щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.
Sprüche	Prov	1	25	11	Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.
Sprüche	Prov	1	25	12	Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.
Sprüche	Prov	1	25	13	Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.
Sprüche	Prov	1	25	14	Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.
Sprüche	Prov	1	25	15	Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.
Sprüche	Prov	1	25	16	Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.
Sprüche	Prov	1	25	17	Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.
Sprüche	Prov	1	25	18	Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
Sprüche	Prov	1	25	19	Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.
Sprüche	Prov	1	25	20	Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.
Sprüche	Prov	1	25	21	Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,
Sprüche	Prov	1	25	22	бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!
Sprüche	Prov	1	25	23	Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.
Sprüche	Prov	1	25	24	Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
Sprüche	Prov	1	25	25	Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.
Sprüche	Prov	1	25	26	Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.
Sprüche	Prov	1	25	27	Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.
Sprüche	Prov	1	25	28	Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.
Sprüche	Prov	1	26	1	Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.
Sprüche	Prov	1	26	2	Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.
Sprüche	Prov	1	26	3	Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.
Sprüche	Prov	1	26	4	Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Sprüche	Prov	1	26	5	Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.
Sprüche	Prov	1	26	6	Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.
Sprüche	Prov	1	26	7	Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.
Sprüche	Prov	1	26	8	Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.
Sprüche	Prov	1	26	9	Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.
Sprüche	Prov	1	26	10	Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.
Sprüche	Prov	1	26	11	Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.
Sprüche	Prov	1	26	12	Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.
Sprüche	Prov	1	26	13	Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!
Sprüche	Prov	1	26	14	Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.
Sprüche	Prov	1	26	15	Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.
Sprüche	Prov	1	26	16	Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Sprüche	Prov	1	26	17	Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.
Sprüche	Prov	1	26	18	Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,
Sprüche	Prov	1	26	19	так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...
Sprüche	Prov	1	26	20	З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.
Sprüche	Prov	1	26	21	Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.
Sprüche	Prov	1	26	22	Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.
Sprüche	Prov	1	26	23	Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,
Sprüche	Prov	1	26	24	устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:
Sprüche	Prov	1	26	25	коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!
Sprüche	Prov	1	26	26	Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.
Sprüche	Prov	1	26	27	Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.
Sprüche	Prov	1	26	28	Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.
Sprüche	Prov	1	27	1	Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
Sprüche	Prov	1	27	2	Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Sprüche	Prov	1	27	3	Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Sprüche	Prov	1	27	4	Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
Sprüche	Prov	1	27	5	Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
Sprüche	Prov	1	27	6	Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
Sprüche	Prov	1	27	7	Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
Sprüche	Prov	1	27	8	Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
Sprüche	Prov	1	27	9	Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Sprüche	Prov	1	27	10	Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
Sprüche	Prov	1	27	11	Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
Sprüche	Prov	1	27	12	Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
Sprüche	Prov	1	27	13	Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
Sprüche	Prov	1	27	14	Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
Sprüche	Prov	1	27	15	Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
Sprüche	Prov	1	27	16	хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
Sprüche	Prov	1	27	17	Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
Sprüche	Prov	1	27	18	Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Sprüche	Prov	1	27	19	Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
Sprüche	Prov	1	27	20	Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
Sprüche	Prov	1	27	21	Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
Sprüche	Prov	1	27	22	Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
Sprüche	Prov	1	27	23	Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
Sprüche	Prov	1	27	24	бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Sprüche	Prov	1	27	25	Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
Sprüche	Prov	1	27	26	будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
Sprüche	Prov	1	27	27	і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
Sprüche	Prov	1	28	1	Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.
Sprüche	Prov	1	28	2	Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.
Sprüche	Prov	1	28	3	Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.
Sprüche	Prov	1	28	4	Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.
Sprüche	Prov	1	28	5	Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
Sprüche	Prov	1	28	6	Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.
Sprüche	Prov	1	28	7	Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.
Sprüche	Prov	1	28	8	Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.
Sprüche	Prov	1	28	9	Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.
Sprüche	Prov	1	28	10	Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.
Sprüche	Prov	1	28	11	Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.
Sprüche	Prov	1	28	12	Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.
Sprüche	Prov	1	28	13	Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.
Sprüche	Prov	1	28	14	Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.
Sprüche	Prov	1	28	15	Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.
Sprüche	Prov	1	28	16	Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.
Sprüche	Prov	1	28	17	Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!
Sprüche	Prov	1	28	18	Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.
Sprüche	Prov	1	28	19	Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.
Sprüche	Prov	1	28	20	Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.
Sprüche	Prov	1	28	21	Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.
Sprüche	Prov	1	28	22	Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.
Sprüche	Prov	1	28	23	Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.
Sprüche	Prov	1	28	24	Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.
Sprüche	Prov	1	28	25	Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.
Sprüche	Prov	1	28	26	Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.
Sprüche	Prov	1	28	27	Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.
Sprüche	Prov	1	28	28	Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.
Sprüche	Prov	1	29	1	Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Sprüche	Prov	1	29	2	Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.
Sprüche	Prov	1	29	3	Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.
Sprüche	Prov	1	29	4	Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.
Sprüche	Prov	1	29	5	Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.
Sprüche	Prov	1	29	6	У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.
Sprüche	Prov	1	29	7	Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.
Sprüche	Prov	1	29	8	Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.
Sprüche	Prov	1	29	9	Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.
Sprüche	Prov	1	29	10	Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Sprüche	Prov	1	29	11	Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.
Sprüche	Prov	1	29	12	Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!
Sprüche	Prov	1	29	13	Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.
Sprüche	Prov	1	29	14	Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.
Sprüche	Prov	1	29	15	Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
Sprüche	Prov	1	29	16	Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.
Sprüche	Prov	1	29	17	Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.
Sprüche	Prov	1	29	18	Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.
Sprüche	Prov	1	29	19	Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.
Sprüche	Prov	1	29	20	Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!
Sprüche	Prov	1	29	21	Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Sprüche	Prov	1	29	22	Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Sprüche	Prov	1	29	23	Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.
Sprüche	Prov	1	29	24	Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.
Sprüche	Prov	1	29	25	Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.
Sprüche	Prov	1	29	26	Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.
Sprüche	Prov	1	29	27	Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.
Sprüche	Prov	1	30	1	Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!
Sprüche	Prov	1	30	2	Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
Sprüche	Prov	1	30	3	і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...
Sprüche	Prov	1	30	4	Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?
Sprüche	Prov	1	30	5	Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Sprüche	Prov	1	30	6	До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
Sprüche	Prov	1	30	7	Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:
Sprüche	Prov	1	30	8	віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
Sprüche	Prov	1	30	9	щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.
Sprüche	Prov	1	30	10	Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Sprüche	Prov	1	30	11	Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
Sprüche	Prov	1	30	12	покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
Sprüche	Prov	1	30	13	покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
Sprüche	Prov	1	30	14	Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
Sprüche	Prov	1	30	15	Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:
Sprüche	Prov	1	30	16	шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!
Sprüche	Prov	1	30	17	Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
Sprüche	Prov	1	30	18	Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Sprüche	Prov	1	30	19	дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...
Sprüche	Prov	1	30	20	Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...
Sprüche	Prov	1	30	21	Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
Sprüche	Prov	1	30	22	під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
Sprüche	Prov	1	30	23	під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...
Sprüche	Prov	1	30	24	Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
Sprüche	Prov	1	30	25	мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
Sprüche	Prov	1	30	26	борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
Sprüche	Prov	1	30	27	немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;
Sprüche	Prov	1	30	28	павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
Sprüche	Prov	1	30	29	Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
Sprüche	Prov	1	30	30	лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
Sprüche	Prov	1	30	31	осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
Sprüche	Prov	1	30	32	Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!
Sprüche	Prov	1	30	33	Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.
Sprüche	Prov	1	31	1	Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:
Sprüche	Prov	1	31	2	Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?
Sprüche	Prov	1	31	3	Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!
Sprüche	Prov	1	31	4	Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,
Sprüche	Prov	1	31	5	щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!
Sprüche	Prov	1	31	6	Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:
Sprüche	Prov	1	31	7	він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!
Sprüche	Prov	1	31	8	Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
Sprüche	Prov	1	31	9	Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
Sprüche	Prov	1	31	10	Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:
Sprüche	Prov	1	31	11	довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
Sprüche	Prov	1	31	12	Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
Sprüche	Prov	1	31	13	Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
Sprüche	Prov	1	31	14	Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
Sprüche	Prov	1	31	15	І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
Sprüche	Prov	1	31	16	Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.
Sprüche	Prov	1	31	17	Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
Sprüche	Prov	1	31	18	Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
Sprüche	Prov	1	31	19	Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
Sprüche	Prov	1	31	20	Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Sprüche	Prov	1	31	21	Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
Sprüche	Prov	1	31	22	Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.
Sprüche	Prov	1	31	23	Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Sprüche	Prov	1	31	24	Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.
Sprüche	Prov	1	31	25	Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.
Sprüche	Prov	1	31	26	Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
Sprüche	Prov	1	31	27	Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.
Sprüche	Prov	1	31	28	Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:
Sprüche	Prov	1	31	29	Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!
Sprüche	Prov	1	31	30	Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!
Sprüche	Prov	1	31	31	Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!
Prediger	Eccl	1	1	1	Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
Prediger	Eccl	1	1	2	Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!
Prediger	Eccl	1	1	3	Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?
Prediger	Eccl	1	1	4	Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!
Prediger	Eccl	1	1	5	І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.
Prediger	Eccl	1	1	6	Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...
Prediger	Eccl	1	1	7	Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!
Prediger	Eccl	1	1	8	Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...
Prediger	Eccl	1	1	9	Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...
Prediger	Eccl	1	1	10	Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
Prediger	Eccl	1	1	11	Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...
Prediger	Eccl	1	1	12	Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
Prediger	Eccl	1	1	13	І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.
Prediger	Eccl	1	1	14	Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...
Prediger	Eccl	1	1	15	Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!
Prediger	Eccl	1	1	16	Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
Prediger	Eccl	1	1	17	І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...
Prediger	Eccl	1	1	18	Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...
Prediger	Eccl	1	2	1	Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...
Prediger	Eccl	1	2	2	На сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?
Prediger	Eccl	1	2	3	Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.
Prediger	Eccl	1	2	4	Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,
Prediger	Eccl	1	2	5	запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.
Prediger	Eccl	1	2	6	Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.
Prediger	Eccl	1	2	7	Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!
Prediger	Eccl	1	2	8	Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.
Prediger	Eccl	1	2	9	І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.
Prediger	Eccl	1	2	10	І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!
Prediger	Eccl	1	2	11	Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...
Prediger	Eccl	1	2	12	І звернувся я, щоб бачити мудрість, і безум, і дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!
Prediger	Eccl	1	2	13	І я побачив, що є перевага у мудрости над глупотою, як є перевага у світла над темрявою:
Prediger	Eccl	1	2	14	у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!
Prediger	Eccl	1	2	15	І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...
Prediger	Eccl	1	2	16	Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки, в днях наступних зовсім все забудеться, і мудрий вмирає так само, як і нерозумний...
Prediger	Eccl	1	2	17	І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...
Prediger	Eccl	1	2	18	І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,
Prediger	Eccl	1	2	19	а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...
Prediger	Eccl	1	2	20	І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...
Prediger	Eccl	1	2	21	Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!
Prediger	Eccl	1	2	22	Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?
Prediger	Eccl	1	2	23	Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...
Prediger	Eccl	1	2	24	Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!
Prediger	Eccl	1	2	25	Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?
Prediger	Eccl	1	2	26	Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...
Prediger	Eccl	1	3	1	Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
Prediger	Eccl	1	3	2	час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
Prediger	Eccl	1	3	3	час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
Prediger	Eccl	1	3	4	час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
Prediger	Eccl	1	3	5	час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
Prediger	Eccl	1	3	6	час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
Prediger	Eccl	1	3	7	час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
Prediger	Eccl	1	3	8	час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
Prediger	Eccl	1	3	9	Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?
Prediger	Eccl	1	3	10	Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,
Prediger	Eccl	1	3	11	усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...
Prediger	Eccl	1	3	12	Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.
Prediger	Eccl	1	3	13	І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!
Prediger	Eccl	1	3	14	Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
Prediger	Eccl	1	3	15	Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!
Prediger	Eccl	1	3	16	І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...
Prediger	Eccl	1	3	17	Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
Prediger	Eccl	1	3	18	Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
Prediger	Eccl	1	3	19	бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
Prediger	Eccl	1	3	20	Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
Prediger	Eccl	1	3	21	Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
Prediger	Eccl	1	3	22	І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...
Prediger	Eccl	1	4	1	І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...
Prediger	Eccl	1	4	2	І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...
Prediger	Eccl	1	4	3	А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
Prediger	Eccl	1	4	4	І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...
Prediger	Eccl	1	4	5	Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,
Prediger	Eccl	1	4	6	краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...
Prediger	Eccl	1	4	7	І знову я бачив марноту під сонцем:
Prediger	Eccl	1	4	8	Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...
Prediger	Eccl	1	4	9	Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
Prediger	Eccl	1	4	10	і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...
Prediger	Eccl	1	4	11	Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
Prediger	Eccl	1	4	12	А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
Prediger	Eccl	1	4	13	Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,
Prediger	Eccl	1	4	14	бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!
Prediger	Eccl	1	4	15	Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.
Prediger	Eccl	1	4	16	Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...
Prediger	Eccl	1	5	1	(4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!
Prediger	Eccl	1	5	2	(5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!
Prediger	Eccl	1	5	3	(5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.
Prediger	Eccl	1	5	4	(5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!
Prediger	Eccl	1	5	5	(5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!
Prediger	Eccl	1	5	6	(5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?
Prediger	Eccl	1	5	7	(5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!
Prediger	Eccl	1	5	8	(5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.
Prediger	Eccl	1	5	9	(5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.
Prediger	Eccl	1	5	10	(5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!
Prediger	Eccl	1	5	11	(5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?
Prediger	Eccl	1	5	12	(5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.
Prediger	Eccl	1	5	13	(5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,
Prediger	Eccl	1	5	14	(5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:
Prediger	Eccl	1	5	15	(5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...
Prediger	Eccl	1	5	16	(5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?
Prediger	Eccl	1	5	17	(5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...
Prediger	Eccl	1	5	18	(5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!
Prediger	Eccl	1	5	19	(5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!
Prediger	Eccl	1	5	20	(5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!
Prediger	Eccl	1	6	1	Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:
Prediger	Eccl	1	6	2	Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...
Prediger	Eccl	1	6	3	Якби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...
Prediger	Eccl	1	6	4	Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,
Prediger	Eccl	1	6	5	ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...
Prediger	Eccl	1	6	6	А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?
Prediger	Eccl	1	6	7	Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.
Prediger	Eccl	1	6	8	Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?
Prediger	Eccl	1	6	9	Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...
Prediger	Eccl	1	6	10	Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,
Prediger	Eccl	1	6	11	бо багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?
Prediger	Eccl	1	6	12	Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?
Prediger	Eccl	1	7	1	Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
Prediger	Eccl	1	7	2	Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
Prediger	Eccl	1	7	3	Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
Prediger	Eccl	1	7	4	Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.
Prediger	Eccl	1	7	5	Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
Prediger	Eccl	1	7	6	бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...
Prediger	Eccl	1	7	7	Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
Prediger	Eccl	1	7	8	Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
Prediger	Eccl	1	7	9	Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
Prediger	Eccl	1	7	10	Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.
Prediger	Eccl	1	7	11	Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
Prediger	Eccl	1	7	12	бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
Prediger	Eccl	1	7	13	Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?
Prediger	Eccl	1	7	14	За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
Prediger	Eccl	1	7	15	В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
Prediger	Eccl	1	7	16	Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Prediger	Eccl	1	7	17	Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
Prediger	Eccl	1	7	18	Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
Prediger	Eccl	1	7	19	Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Prediger	Eccl	1	7	20	Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
Prediger	Eccl	1	7	21	тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
Prediger	Eccl	1	7	22	знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
Prediger	Eccl	1	7	23	Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
Prediger	Eccl	1	7	24	Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
Prediger	Eccl	1	7	25	Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
Prediger	Eccl	1	7	26	І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
Prediger	Eccl	1	7	27	Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
Prediger	Eccl	1	7	28	Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...
Prediger	Eccl	1	7	29	Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
Prediger	Eccl	1	8	1	Хто, як той мудрий, і значення речі хто знає? Розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється.
Prediger	Eccl	1	8	2	Я раджу: Наказа царського виконуй, і то ради присяги перед Богом.
Prediger	Eccl	1	8	3	Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,
Prediger	Eccl	1	8	4	бо слово цареве то влада, і хто йому скаже: Що робиш?
Prediger	Eccl	1	8	5	Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.
Prediger	Eccl	1	8	6	Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо людини численне на ній,
Prediger	Eccl	1	8	7	бо не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?
Prediger	Eccl	1	8	8	Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.
Prediger	Eccl	1	8	9	Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.
Prediger	Eccl	1	8	10	І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!
Prediger	Eccl	1	8	11	Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.
Prediger	Eccl	1	8	12	Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!
Prediger	Eccl	1	8	13	А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!
Prediger	Eccl	1	8	14	Є марнота, яка на землі діється, що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!...
Prediger	Eccl	1	8	15	І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.
Prediger	Eccl	1	8	16	Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима,
Prediger	Eccl	1	8	17	і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, не зможе знайти!...
Prediger	Eccl	1	9	1	Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!
Prediger	Eccl	1	9	2	Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...
Prediger	Eccl	1	9	3	Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...
Prediger	Eccl	1	9	4	Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!
Prediger	Eccl	1	9	5	Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,
Prediger	Eccl	1	9	6	і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...
Prediger	Eccl	1	9	7	Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!
Prediger	Eccl	1	9	8	Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!
Prediger	Eccl	1	9	9	Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!
Prediger	Eccl	1	9	10	Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!
Prediger	Eccl	1	9	11	Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!
Prediger	Eccl	1	9	12	Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...
Prediger	Eccl	1	9	13	Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:
Prediger	Eccl	1	9	14	Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.
Prediger	Eccl	1	9	15	Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!
Prediger	Eccl	1	9	16	І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!
Prediger	Eccl	1	9	17	Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.
Prediger	Eccl	1	9	18	Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...
Prediger	Eccl	1	10	1	Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.
Prediger	Eccl	1	10	2	Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.
Prediger	Eccl	1	10	3	Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
Prediger	Eccl	1	10	4	Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
Prediger	Eccl	1	10	5	Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:
Prediger	Eccl	1	10	6	на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!
Prediger	Eccl	1	10	7	Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...
Prediger	Eccl	1	10	8	Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.
Prediger	Eccl	1	10	9	Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.
Prediger	Eccl	1	10	10	Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!
Prediger	Eccl	1	10	11	Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.
Prediger	Eccl	1	10	12	Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
Prediger	Eccl	1	10	13	початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.
Prediger	Eccl	1	10	14	Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
Prediger	Eccl	1	10	15	Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
Prediger	Eccl	1	10	16	Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
Prediger	Eccl	1	10	17	Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!
Prediger	Eccl	1	10	18	Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.
Prediger	Eccl	1	10	19	Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
Prediger	Eccl	1	10	20	Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...
Prediger	Eccl	1	11	1	Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.
Prediger	Eccl	1	11	2	Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.
Prediger	Eccl	1	11	3	Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде.
Prediger	Eccl	1	11	4	Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.
Prediger	Eccl	1	11	5	Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе.
Prediger	Eccl	1	11	6	Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.
Prediger	Eccl	1	11	7	І світло солодке, і добре очам сонце бачити,
Prediger	Eccl	1	11	8	і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!
Prediger	Eccl	1	11	9	Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!
Prediger	Eccl	1	11	10	Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!
Prediger	Eccl	1	12	1	І пам'ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні!
Prediger	Eccl	1	12	2	аж поки не стемніє сонце, і світло, і місяць, і зорі, і не вернуться хмари густі за дощем,
Prediger	Eccl	1	12	3	у день, коли затремтять ті, хто дім стереже, і зігнуться мужні, і спинять роботу свою млинарі, бо їх стане мало, і потемніють ті, хто в вікно визирає,
Prediger	Eccl	1	12	4	і двері подвійні на вулицю замкнені будуть, як зменшиться гуркіт млина, і голос пташини замовкне, і затихнуть всі дочки співучі,
Prediger	Eccl	1	12	5	і будуть боятись високого місця, і жахи в дорозі їм будуть, і мигдаль зацвіте, й обтяжіє кобилка, і загине бажання, бо людина відходить до вічного дому свого, а по вулиці будуть ходити довкола голосільники,
Prediger	Eccl	1	12	6	аж поки не пірветься срібний шнурок, і не зломиться кругла посудина з золота, і при джерелі не розіб'ється глек, і не зламається коло, й не руне в криницю...
Prediger	Eccl	1	12	7	І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!
Prediger	Eccl	1	12	8	Наймарніша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...
Prediger	Eccl	1	12	9	Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.
Prediger	Eccl	1	12	10	Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.
Prediger	Eccl	1	12	11	Слова мудрих немов оті леза в ґірлизі, і мов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів, вони дані від одного Пастиря.
Prediger	Eccl	1	12	12	А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!
Prediger	Eccl	1	12	13	Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!
Prediger	Eccl	1	12	14	Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!
Hohelied	Song	1	1	1	Соломонова Пісня над піснями.
Hohelied	Song	1	1	2	Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
Hohelied	Song	1	1	3	На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
Hohelied	Song	1	1	4	Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
Hohelied	Song	1	1	5	Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
Hohelied	Song	1	1	6	Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...
Hohelied	Song	1	1	7	Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
Hohelied	Song	1	1	8	Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.
Hohelied	Song	1	1	9	Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!
Hohelied	Song	1	1	10	Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!
Hohelied	Song	1	1	11	Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!
Hohelied	Song	1	1	12	Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.
Hohelied	Song	1	1	13	Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!
Hohelied	Song	1	1	14	Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!
Hohelied	Song	1	1	15	Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!
Hohelied	Song	1	1	16	Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!
Hohelied	Song	1	1	17	Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!
Hohelied	Song	1	2	1	Я саронська троянда, я долинна лілея!
Hohelied	Song	1	2	2	Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!
Hohelied	Song	1	2	3	Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!
Hohelied	Song	1	2	4	Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!
Hohelied	Song	1	2	5	Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!
Hohelied	Song	1	2	6	Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
Hohelied	Song	1	2	7	Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
Hohelied	Song	1	2	8	Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...
Hohelied	Song	1	2	9	Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...
Hohelied	Song	1	2	10	Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
Hohelied	Song	1	2	11	Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
Hohelied	Song	1	2	12	Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
Hohelied	Song	1	2	13	Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
Hohelied	Song	1	2	14	Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!
Hohelied	Song	1	2	15	Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!
Hohelied	Song	1	2	16	Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
Hohelied	Song	1	2	17	Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!
Hohelied	Song	1	3	1	По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...
Hohelied	Song	1	3	2	Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла...
Hohelied	Song	1	3	3	Спіткали мене сторожі, що по місті проходять... Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?
Hohelied	Song	1	3	4	Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...
Hohelied	Song	1	3	5	Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
Hohelied	Song	1	3	6	Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?
Hohelied	Song	1	3	7	Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
Hohelied	Song	1	3	8	Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
Hohelied	Song	1	3	9	Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
Hohelied	Song	1	3	10	стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...
Hohelied	Song	1	3	11	Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!
Hohelied	Song	1	4	1	Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!
Hohelied	Song	1	4	2	Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної...
Hohelied	Song	1	4	3	Твої губки немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
Hohelied	Song	1	4	4	Твоя шия немов та Давидова башта, на зброю збудована: тисяча щитів повішена в ній, усе щити лицарів!
Hohelied	Song	1	4	5	Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...
Hohelied	Song	1	4	6	Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...
Hohelied	Song	1	4	7	Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!
Hohelied	Song	1	4	8	Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.
Hohelied	Song	1	4	9	Забрала ти серце мені, моя сестро, моя наречена, забрала ти серце мені самим очком своїм, разочком одненьким намиста свого!...
Hohelied	Song	1	4	10	Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...
Hohelied	Song	1	4	11	Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!
Hohelied	Song	1	4	12	Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...
Hohelied	Song	1	4	13	Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,
Hohelied	Song	1	4	14	нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,
Hohelied	Song	1	4	15	ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...
Hohelied	Song	1	4	16	Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...
Hohelied	Song	1	5	1	Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!
Hohelied	Song	1	5	2	Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...
Hohelied	Song	1	5	3	Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?...
Hohelied	Song	1	5	4	Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!...
Hohelied	Song	1	5	5	Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...
Hohelied	Song	1	5	6	Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...
Hohelied	Song	1	5	7	Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!
Hohelied	Song	1	5	8	Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!
Hohelied	Song	1	5	9	Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?
Hohelied	Song	1	5	10	Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...
Hohelied	Song	1	5	11	Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...
Hohelied	Song	1	5	12	Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!
Hohelied	Song	1	5	13	Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!
Hohelied	Song	1	5	14	Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!
Hohelied	Song	1	5	15	Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!
Hohelied	Song	1	5	16	Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!
Hohelied	Song	1	6	1	Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.
Hohelied	Song	1	6	2	Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.
Hohelied	Song	1	6	3	Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!
Hohelied	Song	1	6	4	Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!
Hohelied	Song	1	6	5	Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!
Hohelied	Song	1	6	6	Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!
Hohelied	Song	1	6	7	Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
Hohelied	Song	1	6	8	Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,
Hohelied	Song	1	6	9	та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:
Hohelied	Song	1	6	10	Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?
Hohelied	Song	1	6	11	Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?
Hohelied	Song	1	6	12	І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...
Hohelied	Song	1	6	13	(7-1) Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?
Hohelied	Song	1	7	1	(7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!
Hohelied	Song	1	7	2	(7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!
Hohelied	Song	1	7	3	(7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!
Hohelied	Song	1	7	4	(7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!
Hohelied	Song	1	7	5	(7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!
Hohelied	Song	1	7	6	(7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!
Hohelied	Song	1	7	7	(7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!
Hohelied	Song	1	7	8	(7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...
Hohelied	Song	1	7	9	(7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!
Hohelied	Song	1	7	10	(7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!
Hohelied	Song	1	7	11	(7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!
Hohelied	Song	1	7	12	(7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!
Hohelied	Song	1	7	13	(7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!
Hohelied	Song	1	8	1	О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!
Hohelied	Song	1	8	2	Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!
Hohelied	Song	1	8	3	Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
Hohelied	Song	1	8	4	Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!
Hohelied	Song	1	8	5	Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!
Hohelied	Song	1	8	6	Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!
Hohelied	Song	1	8	7	Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...
Hohelied	Song	1	8	8	Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?
Hohelied	Song	1	8	9	Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...
Hohelied	Song	1	8	10	Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...
Hohelied	Song	1	8	11	Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.
Hohelied	Song	1	8	12	Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!
Hohelied	Song	1	8	13	О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!
Hohelied	Song	1	8	14	Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!
Jesaja	Isa	1	1	1	Видіння 2377 Ісаї 3470, Амосового 531 сина 1121, яке він був бачив 2372 8804 про Юдею 3063 та про Єрусалим 3389 за днів 3117 Уззії 5818, Йотама 3147, Ахаза 271 та Єзекії 3169, Юдиних 3063 царів 4428.
Jesaja	Isa	1	1	2	Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо говорить Господь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони зняли бунт проти Мене!...
Jesaja	Isa	1	1	3	Віл знає свого власника, а осел ясла пана свого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене...
Jesaja	Isa	1	1	4	О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад!
Jesaja	Isa	1	1	5	У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...
Jesaja	Isa	1	1	6	Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав'язувані, і оливою не порозм'якшувані...
Jesaja	Isa	1	1	7	Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!...
Jesaja	Isa	1	1	8	І позосталась Сіонська дочка, мов курінь в винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, як місто обложене...
Jesaja	Isa	1	1	9	Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні...
Jesaja	Isa	1	1	10	Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський,
Jesaja	Isa	1	1	11	нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!
Jesaja	Isa	1	1	12	Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої?
Jesaja	Isa	1	1	13	Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...
Jesaja	Isa	1	1	14	Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...
Jesaja	Isa	1	1	15	Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...
Jesaja	Isa	1	1	16	Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!
Jesaja	Isa	1	1	17	Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!
Jesaja	Isa	1	1	18	Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!
Jesaja	Isa	1	1	19	Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.
Jesaja	Isa	1	1	20	А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце!
Jesaja	Isa	1	1	21	Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники!
Jesaja	Isa	1	1	22	Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене...
Jesaja	Isa	1	1	23	Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...
Jesaja	Isa	1	1	24	Тому то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах!
Jesaja	Isa	1	1	25	І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю!
Jesaja	Isa	1	1	26	І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!
Jesaja	Isa	1	1	27	Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, справедливістю.
Jesaja	Isa	1	1	28	А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені.
Jesaja	Isa	1	1	29	І будете ви посоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і застидаєтеся за садки, які вибрали ви.
Jesaja	Isa	1	1	30	Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.
Jesaja	Isa	1	1	31	І станеться сильний кострицею, його ж діло за іскру, і вони обоє попаляться разом, і не буде нікого, хто б те погасив!
Jesaja	Isa	1	2	1	Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:
Jesaja	Isa	1	2	2	І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.
Jesaja	Isa	1	2	3	І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.
Jesaja	Isa	1	2	4	І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!
Jesaja	Isa	1	2	5	Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!
Jesaja	Isa	1	2	6	Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.
Jesaja	Isa	1	2	7	І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.
Jesaja	Isa	1	2	8	І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,
Jesaja	Isa	1	2	9	і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!
Jesaja	Isa	1	2	10	Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!
Jesaja	Isa	1	2	11	Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!
Jesaja	Isa	1	2	12	Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,
Jesaja	Isa	1	2	13	і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,
Jesaja	Isa	1	2	14	і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,
Jesaja	Isa	1	2	15	і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,
Jesaja	Isa	1	2	16	і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!
Jesaja	Isa	1	2	17	І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,
Jesaja	Isa	1	2	18	а божища зовсім минуться!
Jesaja	Isa	1	2	19	І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!
Jesaja	Isa	1	2	20	Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,
Jesaja	Isa	1	2	21	щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!
Jesaja	Isa	1	2	22	Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?
Jesaja	Isa	1	3	1	Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,
Jesaja	Isa	1	3	2	лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,
Jesaja	Isa	1	3	3	п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,
Jesaja	Isa	1	3	4	і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!
Jesaja	Isa	1	3	5	І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...
Jesaja	Isa	1	3	6	Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!
Jesaja	Isa	1	3	7	Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!
Jesaja	Isa	1	3	8	Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...
Jesaja	Isa	1	3	9	Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
Jesaja	Isa	1	3	10	Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.
Jesaja	Isa	1	3	11	Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!
Jesaja	Isa	1	3	12	Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!
Jesaja	Isa	1	3	13	Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.
Jesaja	Isa	1	3	14	Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!
Jesaja	Isa	1	3	15	Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.
Jesaja	Isa	1	3	16	І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,
Jesaja	Isa	1	3	17	тому вчинить Господь тім'я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!...
Jesaja	Isa	1	3	18	Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,
Jesaja	Isa	1	3	19	сережки, нараменники, і серпанки,
Jesaja	Isa	1	3	20	і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,
Jesaja	Isa	1	3	21	персні, і сережки носові,
Jesaja	Isa	1	3	22	чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,
Jesaja	Isa	1	3	23	дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.
Jesaja	Isa	1	3	24	І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!
Jesaja	Isa	1	3	25	Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,
Jesaja	Isa	1	3	26	і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка...
Jesaja	Isa	1	4	1	І того дня сім жінок схоплять мужа одного, говорячи: Ми будемо їсти свій хліб, і зодягатимем одіж свою, тільки йменням твоїм хай нас кличуть, забери ти наш сором!
Jesaja	Isa	1	4	2	Того дня буде парость Господня красою та славою, плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля.
Jesaja	Isa	1	4	3	І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі, святим буде зватися він, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,
Jesaja	Isa	1	4	4	коли нечистоту Господь змиє з сіонських дочок, а кров Єрусалиму сполоще з-посеред його духом права та духом очищення.
Jesaja	Isa	1	4	5	І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...
Jesaja	Isa	1	4	6	І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу!
Jesaja	Isa	1	5	1	Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.
Jesaja	Isa	1	5	2	І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!
Jesaja	Isa	1	5	3	Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
Jesaja	Isa	1	5	4	що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?
Jesaja	Isa	1	5	5	А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,
Jesaja	Isa	1	5	6	зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!
Jesaja	Isa	1	5	7	Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...
Jesaja	Isa	1	5	8	Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!
Jesaja	Isa	1	5	9	В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.
Jesaja	Isa	1	5	10	Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу.
Jesaja	Isa	1	5	11	Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!
Jesaja	Isa	1	5	12	І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.
Jesaja	Isa	1	5	13	Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його висохне з прагнення...
Jesaja	Isa	1	5	14	Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
Jesaja	Isa	1	5	15	І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,
Jesaja	Isa	1	5	16	а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!
Jesaja	Isa	1	5	17	І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.
Jesaja	Isa	1	5	18	Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,
Jesaja	Isa	1	5	19	та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!
Jesaja	Isa	1	5	20	Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!
Jesaja	Isa	1	5	21	Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!
Jesaja	Isa	1	5	22	Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою,
Jesaja	Isa	1	5	23	що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...
Jesaja	Isa	1	5	24	Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум'я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!
Jesaja	Isa	1	5	25	Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
Jesaja	Isa	1	5	26	І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,
Jesaja	Isa	1	5	27	немає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.
Jesaja	Isa	1	5	28	Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані. Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.
Jesaja	Isa	1	5	29	Його рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!
Jesaja	Isa	1	5	30	І на нього ревітиме він того дня, як те море реве... І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її...
Jesaja	Isa	1	6	1	Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.
Jesaja	Isa	1	6	2	Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.
Jesaja	Isa	1	6	3	І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!
Jesaja	Isa	1	6	4	І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!
Jesaja	Isa	1	6	5	Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!
Jesaja	Isa	1	6	6	І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника.
Jesaja	Isa	1	6	7	І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений.
Jesaja	Isa	1	6	8	І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!
Jesaja	Isa	1	6	9	А Він проказав: Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте.
Jesaja	Isa	1	6	10	Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він!
Jesaja	Isa	1	6	11	І сказав я: Аж доки, о Господи? А Він відказав: Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім...
Jesaja	Isa	1	6	12	І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі...
Jesaja	Isa	1	6	13	І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння бо святости пень їхній!
Jesaja	Isa	1	7	1	І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.
Jesaja	Isa	1	7	2	І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!
Jesaja	Isa	1	7	3	І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників.
Jesaja	Isa	1	7	4	І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,
Jesaja	Isa	1	7	5	за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:
Jesaja	Isa	1	7	6	Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.
Jesaja	Isa	1	7	7	Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!
Jesaja	Isa	1	7	8	Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!
Jesaja	Isa	1	7	9	А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте.
Jesaja	Isa	1	7	10	І Господь далі говорив до Ахаза й казав:
Jesaja	Isa	1	7	11	Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!
Jesaja	Isa	1	7	12	А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа.
Jesaja	Isa	1	7	13	І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?
Jesaja	Isa	1	7	14	Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.
Jesaja	Isa	1	7	15	Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.
Jesaja	Isa	1	7	16	Бо поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її.
Jesaja	Isa	1	7	17	Спровадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського.
Jesaja	Isa	1	7	18	І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,
Jesaja	Isa	1	7	19	і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх...
Jesaja	Isa	1	7	20	Дня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.
Jesaja	Isa	1	7	21	І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,
Jesaja	Isa	1	7	22	то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.
Jesaja	Isa	1	7	23	І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!
Jesaja	Isa	1	7	24	Зо стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля...
Jesaja	Isa	1	7	25	А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його...
Jesaja	Isa	1	8	1	І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.
Jesaja	Isa	1	8	2	І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.
Jesaja	Isa	1	8	3	І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.
Jesaja	Isa	1	8	4	Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.
Jesaja	Isa	1	8	5	І Господь ще далі говорив до мене й казав:
Jesaja	Isa	1	8	6	За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,
Jesaja	Isa	1	8	7	то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його. І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.
Jesaja	Isa	1	8	8	І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!
Jesaja	Isa	1	8	9	Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!
Jesaja	Isa	1	8	10	Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!
Jesaja	Isa	1	8	11	Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:
Jesaja	Isa	1	8	12	Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!
Jesaja	Isa	1	8	13	Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
Jesaja	Isa	1	8	14	І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
Jesaja	Isa	1	8	15	І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
Jesaja	Isa	1	8	16	Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.
Jesaja	Isa	1	8	17	І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
Jesaja	Isa	1	8	18	Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
Jesaja	Isa	1	8	19	А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?
Jesaja	Isa	1	8	20	До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
Jesaja	Isa	1	8	21	І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
Jesaja	Isa	1	8	22	і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність...
Jesaja	Isa	1	9	1	(8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.
Jesaja	Isa	1	9	2	(9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!
Jesaja	Isa	1	9	3	(9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!
Jesaja	Isa	1	9	4	(9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.
Jesaja	Isa	1	9	5	(9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!
Jesaja	Isa	1	9	6	(9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
Jesaja	Isa	1	9	7	(9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!
Jesaja	Isa	1	9	8	(9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,
Jesaja	Isa	1	9	9	(9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:
Jesaja	Isa	1	9	10	(9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!
Jesaja	Isa	1	9	11	(9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:
Jesaja	Isa	1	9	12	(9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
Jesaja	Isa	1	9	13	(9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...
Jesaja	Isa	1	9	14	(9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.
Jesaja	Isa	1	9	15	(9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.
Jesaja	Isa	1	9	16	(9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.
Jesaja	Isa	1	9	17	(9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
Jesaja	Isa	1	9	18	(9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...
Jesaja	Isa	1	9	19	(9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!...
Jesaja	Isa	1	9	20	(9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:
Jesaja	Isa	1	9	21	(9-20) Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
Jesaja	Isa	1	10	1	Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,
Jesaja	Isa	1	10	2	щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...
Jesaja	Isa	1	10	3	А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?
Jesaja	Isa	1	10	4	Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
Jesaja	Isa	1	10	5	Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!
Jesaja	Isa	1	10	6	На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.
Jesaja	Isa	1	10	7	Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!
Jesaja	Isa	1	10	8	Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?
Jesaja	Isa	1	10	9	Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?
Jesaja	Isa	1	10	10	Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,
Jesaja	Isa	1	10	11	то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?
Jesaja	Isa	1	10	12	І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!
Jesaja	Isa	1	10	13	Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!
Jesaja	Isa	1	10	14	І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...
Jesaja	Isa	1	10	15	Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!
Jesaja	Isa	1	10	16	Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!
Jesaja	Isa	1	10	17	І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!
Jesaja	Isa	1	10	18	І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,
Jesaja	Isa	1	10	19	і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!
Jesaja	Isa	1	10	20	І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
Jesaja	Isa	1	10	21	Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.
Jesaja	Isa	1	10	22	Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,
Jesaja	Isa	1	10	23	бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.
Jesaja	Isa	1	10	24	Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.
Jesaja	Isa	1	10	25	Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!
Jesaja	Isa	1	10	26	І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!
Jesaja	Isa	1	10	27	І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!
Jesaja	Isa	1	10	28	Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.
Jesaja	Isa	1	10	29	Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.
Jesaja	Isa	1	10	30	Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!
Jesaja	Isa	1	10	31	Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...
Jesaja	Isa	1	10	32	Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.
Jesaja	Isa	1	10	33	Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.
Jesaja	Isa	1	10	34	І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!
Jesaja	Isa	1	11	1	І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його.
Jesaja	Isa	1	11	2	І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього.
Jesaja	Isa	1	11	3	Його уподобання в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати,
Jesaja	Isa	1	11	4	але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі. І вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному.
Jesaja	Isa	1	11	5	І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же поясом стегон Його!
Jesaja	Isa	1	11	6	І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме!
Jesaja	Isa	1	11	7	А корова й ведмідь будуть пастися разом, разом будуть лежати їхні діти, і лев буде їсти солому, немов та худоба!
Jesaja	Isa	1	11	8	І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки,
Jesaja	Isa	1	11	9	не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!
Jesaja	Isa	1	11	10	І станеться в день той: до Кореня Єссеєвого, що стане прапором народам, погани звертатися будуть до Нього, і буде славою місце спочинку Його!
Jesaja	Isa	1	11	11	І станеться в день той, і знову подруге простягне Господь Свою руку, щоб набути останок народу Свого, що полишиться з Ашшуру й з Єгипту, і з Патросу та з Етіопії, і з Еламу й з Шін'ару, і з Хамату, та з морських островів.
Jesaja	Isa	1	11	12	І поганам підійме Він прапора, і згромадить вигнанців Ізраїля, і розпорошення Юди збере з чотирьох країв світу!
Jesaja	Isa	1	11	13	І спиниться заздрість Єфрема, і витяті будуть супротивники Юди, не буде вже заздрити Юді Єфрем, а Юда не буде гнобити Єфрема.
Jesaja	Isa	1	11	14	І вони полетять на плече филистимлян до моря, пограбують гуртом синів сходу, на Едома й Моава вони накладуть свою руку, і діти Аммона їх слухати будуть.
Jesaja	Isa	1	11	15	І вчинить закляттям Господь затоку моря Єгипетського, і руку Свою простягне на ріку в сильнім вітрі Своїм, і на сім потоків розділить її, й буде можна її у взутті переходити.
Jesaja	Isa	1	11	16	І буде широка дорога для решти народу Його, що з Ашшуру зостанеться, як була для Ізраїля в день, коли він виходив із краю єгипетського.
Jesaja	Isa	1	12	1	І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш,
Jesaja	Isa	1	12	2	оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став!
Jesaja	Isa	1	12	3	І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел!
Jesaja	Isa	1	12	4	І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне!
Jesaja	Isa	1	12	5	Співайте для Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі!
Jesaja	Isa	1	12	6	Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!
Jesaja	Isa	1	13	1	Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів.
Jesaja	Isa	1	13	2	Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!
Jesaja	Isa	1	13	3	Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.
Jesaja	Isa	1	13	4	Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо!
Jesaja	Isa	1	13	5	Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити!
Jesaja	Isa	1	13	6	Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...
Jesaja	Isa	1	13	7	Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.
Jesaja	Isa	1	13	8	І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя...
Jesaja	Isa	1	13	9	Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї!
Jesaja	Isa	1	13	10	Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм...
Jesaja	Isa	1	13	11	І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!
Jesaja	Isa	1	13	12	Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.
Jesaja	Isa	1	13	13	Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...
Jesaja	Isa	1	13	14	І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.
Jesaja	Isa	1	13	15	Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча...
Jesaja	Isa	1	13	16	А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять!
Jesaja	Isa	1	13	17	Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього,
Jesaja	Isa	1	13	18	і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости...
Jesaja	Isa	1	13	19	І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру!
Jesaja	Isa	1	13	20	Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою...
Jesaja	Isa	1	13	21	Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть...
Jesaja	Isa	1	13	22	І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!
Jesaja	Isa	1	14	1	Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.
Jesaja	Isa	1	14	2	І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!
Jesaja	Isa	1	14	3	І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,
Jesaja	Isa	1	14	4	то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!
Jesaja	Isa	1	14	5	Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих,
Jesaja	Isa	1	14	6	що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.
Jesaja	Isa	1	14	7	Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.
Jesaja	Isa	1	14	8	Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!
Jesaja	Isa	1	14	9	Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.
Jesaja	Isa	1	14	10	Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!
Jesaja	Isa	1	14	11	Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе...
Jesaja	Isa	1	14	12	Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!
Jesaja	Isa	1	14	13	Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,
Jesaja	Isa	1	14	14	підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!
Jesaja	Isa	1	14	15	Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!
Jesaja	Isa	1	14	16	Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,
Jesaja	Isa	1	14	17	що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?
Jesaja	Isa	1	14	18	Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,
Jesaja	Isa	1	14	19	ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...
Jesaja	Isa	1	14	20	Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!
Jesaja	Isa	1	14	21	Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.
Jesaja	Isa	1	14	22	І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!
Jesaja	Isa	1	14	23	І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!
Jesaja	Isa	1	14	24	Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,
Jesaja	Isa	1	14	25	щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!
Jesaja	Isa	1	14	26	Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.
Jesaja	Isa	1	14	27	Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?
Jesaja	Isa	1	14	28	У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:
Jesaja	Isa	1	14	29	Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!
Jesaja	Isa	1	14	30	І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!
Jesaja	Isa	1	14	31	Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!
Jesaja	Isa	1	14	32	І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!
Jesaja	Isa	1	15	1	Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.
Jesaja	Isa	1	15	2	Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх головах його лисина, обстрижена кожна його борода,
Jesaja	Isa	1	15	3	на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...
Jesaja	Isa	1	15	4	І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.
Jesaja	Isa	1	15	5	Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,
Jesaja	Isa	1	15	6	бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...
Jesaja	Isa	1	15	7	Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.
Jesaja	Isa	1	15	8	Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.
Jesaja	Isa	1	15	9	Бо наповнилась кров'ю димонська вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.
Jesaja	Isa	1	16	1	Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.
Jesaja	Isa	1	16	2	І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:
Jesaja	Isa	1	16	3	Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай...
Jesaja	Isa	1	16	4	Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі...
Jesaja	Isa	1	16	5	І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.
Jesaja	Isa	1	16	6	Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці...
Jesaja	Isa	1	16	7	Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,
Jesaja	Isa	1	16	8	бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли.
Jesaja	Isa	1	16	9	Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.
Jesaja	Isa	1	16	10	І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радости Я припинив!
Jesaja	Isa	1	16	11	Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.
Jesaja	Isa	1	16	12	І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого.
Jesaja	Isa	1	16	13	Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава.
Jesaja	Isa	1	16	14	А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика!
Jesaja	Isa	1	17	1	Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск вилучається з міст, і стається, як купа руїн.
Jesaja	Isa	1	17	2	Покинені будуть міста Ароеру, для черід вони будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх сполошити...
Jesaja	Isa	1	17	3	Заникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Араму будуть, як слава синів Ізраїля, говорить Господь Саваот!
Jesaja	Isa	1	17	4	І станеться в день той, слава Якова знидіє, і вихудне товщ його тіла.
Jesaja	Isa	1	17	5	І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а рамено його жне колосся; і буде, немов би збирають колосся в долині Рефаїм.
Jesaja	Isa	1	17	6	І на ньому зостануться залишки з плодів, як при оббиванні оливки: дві-три ягідки на верховітті, чотири-п'ять на галузках плідної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.
Jesaja	Isa	1	17	7	Того дня зверне людина зір до свого Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.
Jesaja	Isa	1	17	8	І не буде звертатись людина до жертівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що зробили були її пальці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.
Jesaja	Isa	1	17	9	Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхів'я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.
Jesaja	Isa	1	17	10	Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога спасіння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому то садиш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.
Jesaja	Isa	1	17	11	Того дня, як садила, ти обгородила його, і про посів свій подбала, щоб рано зацвіло. Але жниво минулося в день слабости невигойного болю!...
Jesaja	Isa	1	17	12	Біда, рев численних народів, гуркочуть, як гуркіт морів, і галас племен, вони галасують, як гуркіт міцної води.
Jesaja	Isa	1	17	13	Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе...
Jesaja	Isa	1	17	14	Як вечір насуне то й жах ось, поки ранок настане не буде його. Це талан наших грабівників, і це доля дерилюдів наших!...
Jesaja	Isa	1	18	1	Горе тобі, дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських,
Jesaja	Isa	1	18	2	що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води! Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали.
Jesaja	Isa	1	18	3	Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.
Jesaja	Isa	1	18	4	Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив!
Jesaja	Isa	1	18	5	Бо перед жнивами, як скінчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами галуззя м'які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він.
Jesaja	Isa	1	18	6	Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.
Jesaja	Isa	1	18	7	Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.
Jesaja	Isa	1	19	1	Пророцтво про Єгипет. Ось на хмарі легенькій несеться Господь і прибуде в Єгипет, і затремтять перед лицем Його боввани Єгипту, і серце Єгипту розтане посеред нього.
Jesaja	Isa	1	19	2	І підбурю єгиптянина на єгиптянина, і будуть точити війну кожен з братом своїм, і кожен із ближнім своїм, місто з містом, а царство із царством.
Jesaja	Isa	1	19	3	І Єгипет на дусі поникне в своєму нутрі, а раду його Я поплутаю, і вони будуть питати бовванів своїх, і заклиначів духів та духів померлих і своїх ворожбитів.
Jesaja	Isa	1	19	4	І віддам Я Єгипет у руку жорстокого пана, і цар лютий над ним запанує, говорить Господь, Господь Саваот!
Jesaja	Isa	1	19	5	І зникне із Моря вода, і висохне Річка, та й стане суха.
Jesaja	Isa	1	19	6	І засмердяться річки та нужденними стануть, і повисихають притоки Єгипту, пов'яне комиш та очерет.
Jesaja	Isa	1	19	7	Луги над рікою, над берегом річки, і все, що при річці посіяне, повисихає, розвіється все, і не буде його.
Jesaja	Isa	1	19	8	І заплачуть рибалки, і будуть ридати всі ті, що гачка закидають до річки, а ті, що розтягують невід на воду, стратять надію.
Jesaja	Isa	1	19	9	А ті, що працюють при чесанім льоні та тчуть полотно, засоромляться.
Jesaja	Isa	1	19	10	І будуть основи Єгипту розбиті, всі ж працюючі за плату на дусі впадуть.
Jesaja	Isa	1	19	11	Дійсно, вельможі Цоану безумні, і нерозумною стала рада мудрих фараонових радників. І як фараонові скажете: Я син мудреців, я син давніх царів?
Jesaja	Isa	1	19	12	Де ж вони, де твої мудреці? І хай розкажуть тобі й хай пізнають, що порадив Господь Саваот на Єгипет.
Jesaja	Isa	1	19	13	Стали немудрі вельможі Цоану, вельможі Мемфісу обманені, учинили блудячим Єгипет головніші з племен його.
Jesaja	Isa	1	19	14	Господь влив у нього дух одуру, і вони вчинили блудячим Єгипет в усякому чині його, як блудить п'яниця в блювоті своїй...
Jesaja	Isa	1	19	15	І Єгипет не матиме діла, що вміли б вчинити його голова або хвіст, пальмова галузка чи очеретина.
Jesaja	Isa	1	19	16	Того дня стане Єгипет, немов ті жінки, і тремтітиме, і буде лякатись помаху руки Господа Саваота, що Він нею над ним помахає.
Jesaja	Isa	1	19	17	І стане юдейська земля для Єгипту за пострах: кожен, кому пригадають про неї, злякається перед задумом Господа Саваота, якого повзяв Він на нього.
Jesaja	Isa	1	19	18	Того дня буде п'ять міст в єгипетськім краї, що говоритимуть ханаанською мовою й присягатимуть Господом Саваотом. Одне буде зватися Ір-Гахерес.
Jesaja	Isa	1	19	19	Того дня серед краю єгипетського буде жертівник Господу, і стовп при границі його Господеві.
Jesaja	Isa	1	19	20	І він буде в єгипетськім краї ознакою й свідком для Господа Саваота, коли будуть взивати до Господа перед гнобителями, то пошле їм спасителя та оборонця, який їх спасе.
Jesaja	Isa	1	19	21	І стане знаний Господь для Єгипту, і того дня познають єгиптяни Господа, і будуть служити жертвою й жертвою хлібною, і присягнуть обітницю Господеві, і виповнять.
Jesaja	Isa	1	19	22	І вразить єгиптян Господь, буде бити їх та лікувати, і до Господа звернуться, і Він дасться їм ублагати Себе, і їх вилікує.
Jesaja	Isa	1	19	23	Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асирію, і прийдуть асирійці до єгиптян, а єгиптяни до асирійців, і будуть служити єгиптяни з асирійцями Господеві.
Jesaja	Isa	1	19	24	Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії, благословенням серед землі,
Jesaja	Isa	1	19	25	бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: Благословенний народ мій Єгипет, і Ашшур, чин Моїх рук, та Ізраїль, спадщина Моя!
Jesaja	Isa	1	20	1	Того року, коли Тартан прийшов до Ашдоду, як його послав був Сарґон, цар асирійський, і він воював був з Ашдодом і здобув його,
Jesaja	Isa	1	20	2	того часу казав був Господь через Ісаю, Амосового сина, говорячи: Іди, і розв'яжеш верету з-над стегон своїх, і здіймеш взуття зо своєї ноги! І він зробив так, ходив нагий та босий.
Jesaja	Isa	1	20	3	І Господь говорив: Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки, це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію,
Jesaja	Isa	1	20	4	так поведе цар асирійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та старих, нагих та босих, навіть з озадком відкритим. Сором Єгипту!
Jesaja	Isa	1	20	5	І будуть збентежені та засоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту.
Jesaja	Isa	1	20	6	І скаже того дня мешканець того побережжя: Оце таке місце, куди звернений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урятуватися перед асирійським царем. І як ми втечемо?
Jesaja	Isa	1	21	1	Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.
Jesaja	Isa	1	21	2	Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.
Jesaja	Isa	1	21	3	Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.
Jesaja	Isa	1	21	4	Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.
Jesaja	Isa	1	21	5	Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!
Jesaja	Isa	1	21	6	Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.
Jesaja	Isa	1	21	7	І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.
Jesaja	Isa	1	21	8	І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!
Jesaja	Isa	1	21	9	Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!
Jesaja	Isa	1	21	10	О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.
Jesaja	Isa	1	21	11	Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?
Jesaja	Isa	1	21	12	А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!
Jesaja	Isa	1	21	13	Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.
Jesaja	Isa	1	21	14	Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!
Jesaja	Isa	1	21	15	Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.
Jesaja	Isa	1	21	16	Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.
Jesaja	Isa	1	21	17	А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.
Jesaja	Isa	1	22	1	Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?
Jesaja	Isa	1	22	2	Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої не побиті мечем, і не повмирали в війні.
Jesaja	Isa	1	22	3	Усі разом утекли твої проводирі, без вистрілу луку пов'язані усі, хто з тобою знайшовся, пов'язані разом, хоч вони повтікали далеко.
Jesaja	Isa	1	22	4	Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована,
Jesaja	Isa	1	22	5	бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!
Jesaja	Isa	1	22	6	А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.
Jesaja	Isa	1	22	7	І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.
Jesaja	Isa	1	22	8	І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.
Jesaja	Isa	1	22	9	І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;
Jesaja	Isa	1	22	10	і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;
Jesaja	Isa	1	22	11	і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
Jesaja	Isa	1	22	12	І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.
Jesaja	Isa	1	22	13	Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!
Jesaja	Isa	1	22	14	І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.
Jesaja	Isa	1	22	15	Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
Jesaja	Isa	1	22	16	Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав? Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,
Jesaja	Isa	1	22	17	та Господь тебе з силою викине, лицарю, і хапаючи, схопить тебе,
Jesaja	Isa	1	22	18	звиваючи, звине тебе на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!
Jesaja	Isa	1	22	19	І попхну тебе з стану твого, і скину тебе з того місця, на якому стоїш.
Jesaja	Isa	1	22	20	І станеться в день той, і покличу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
Jesaja	Isa	1	22	21	і на нього хітона твого одягну, і підпережу Я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
Jesaja	Isa	1	22	22	І дам ключа дому Давидового на рамено його, і коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчиняти.
Jesaja	Isa	1	22	23	І його Я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він домові батька свого троном слави.
Jesaja	Isa	1	22	24	І повісять на ньому всю славу отцівського дому його, нащадки та дикі відростки, увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного!
Jesaja	Isa	1	22	25	Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться кілок, що був в певне місце забитий, і буде відрубаний та й упаде, і знищений буде тягар, що на ньому, бо так каже Господь!...
Jesaja	Isa	1	23	1	Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито.
Jesaja	Isa	1	23	2	Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.
Jesaja	Isa	1	23	3	І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.
Jesaja	Isa	1	23	4	Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.
Jesaja	Isa	1	23	5	Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.
Jesaja	Isa	1	23	6	Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я!
Jesaja	Isa	1	23	7	Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.
Jesaja	Isa	1	23	8	Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?
Jesaja	Isa	1	23	9	Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.
Jesaja	Isa	1	23	10	Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони
Jesaja	Isa	1	23	11	Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,
Jesaja	Isa	1	23	12	і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.
Jesaja	Isa	1	23	13	Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.
Jesaja	Isa	1	23	14	Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!
Jesaja	Isa	1	23	15	І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:
Jesaja	Isa	1	23	16	Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!
Jesaja	Isa	1	23	17	І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.
Jesaja	Isa	1	23	18	І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.
Jesaja	Isa	1	24	1	Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.
Jesaja	Isa	1	24	2	І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.
Jesaja	Isa	1	24	3	Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,
Jesaja	Isa	1	24	4	засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...
Jesaja	Isa	1	24	5	Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...
Jesaja	Isa	1	24	6	Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...
Jesaja	Isa	1	24	7	Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,
Jesaja	Isa	1	24	8	спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!
Jesaja	Isa	1	24	9	При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...
Jesaja	Isa	1	24	10	Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...
Jesaja	Isa	1	24	11	На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,
Jesaja	Isa	1	24	12	позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...
Jesaja	Isa	1	24	13	Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.
Jesaja	Isa	1	24	14	Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.
Jesaja	Isa	1	24	15	Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!
Jesaja	Isa	1	24	16	Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!
Jesaja	Isa	1	24	17	Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!
Jesaja	Isa	1	24	18	І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...
Jesaja	Isa	1	24	19	Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...
Jesaja	Isa	1	24	20	Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!
Jesaja	Isa	1	24	21	І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,
Jesaja	Isa	1	24	22	і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!
Jesaja	Isa	1	24	23	Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!
Jesaja	Isa	1	25	1	Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!
Jesaja	Isa	1	25	2	Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!
Jesaja	Isa	1	25	3	Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,
Jesaja	Isa	1	25	4	бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!
Jesaja	Isa	1	25	5	Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.
Jesaja	Isa	1	25	6	І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.
Jesaja	Isa	1	25	7	І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.
Jesaja	Isa	1	25	8	Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.
Jesaja	Isa	1	25	9	І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!
Jesaja	Isa	1	25	10	Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,
Jesaja	Isa	1	25	11	і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.
Jesaja	Isa	1	25	12	А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!
Jesaja	Isa	1	26	1	Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки.
Jesaja	Isa	1	26	2	Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!
Jesaja	Isa	1	26	3	Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.
Jesaja	Isa	1	26	4	Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!
Jesaja	Isa	1	26	5	Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!
Jesaja	Isa	1	26	6	Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних...
Jesaja	Isa	1	26	7	Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.
Jesaja	Isa	1	26	8	І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,
Jesaja	Isa	1	26	9	за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!
Jesaja	Isa	1	26	10	Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!
Jesaja	Isa	1	26	11	Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!
Jesaja	Isa	1	26	12	Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!
Jesaja	Isa	1	26	13	Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.
Jesaja	Isa	1	26	14	Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.
Jesaja	Isa	1	26	15	Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.
Jesaja	Isa	1	26	16	Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.
Jesaja	Isa	1	26	17	Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:
Jesaja	Isa	1	26	18	ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...
Jesaja	Isa	1	26	19	Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!
Jesaja	Isa	1	26	20	Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!
Jesaja	Isa	1	26	21	Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!
Jesaja	Isa	1	27	1	У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є.
Jesaja	Isa	1	27	2	У той день заспівайте про нього, про виноградник принадний:
Jesaja	Isa	1	27	3	Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі,
Jesaja	Isa	1	27	4	Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя, на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!...
Jesaja	Isa	1	27	5	Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!
Jesaja	Isa	1	27	6	Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять.
Jesaja	Isa	1	27	7	Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив був його? Чи він був забитий, як забиті були його вбивники?
Jesaja	Isa	1	27	8	Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.
Jesaja	Isa	1	27	9	Тому вина Якова буде окуплена цим, а це плід увесь: усунення з нього гріха, коли він учинить каміння все жертівника побитим, немов грудки крейди, і не стоятимуть більше Астарти, і стовпи на честь сонця.
Jesaja	Isa	1	27	10	Бо місто укріплене буде самотнє, мешкання покинене та позоставлене, мов би пустиня, там пастися буде теля, і там буде лежати воно, та понищить галузки його.
Jesaja	Isa	1	27	11	Коли висохнуть віття його, то поламане буде, жінки прийдуть і спалять його... А що це нерозумний народ, тому милосердя до нього Творець його мати не буде, і не буде ласкавий до нього Створитель його...
Jesaja	Isa	1	27	12	І станеться в день той, плоди помолотить Господь від бігу ріки до потоку єгипетського, а ви по одному позбирані будете, синове Ізраїля!
Jesaja	Isa	1	27	13	І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві.
Jesaja	Isa	1	28	1	Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!
Jesaja	Isa	1	28	2	Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!
Jesaja	Isa	1	28	3	Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,
Jesaja	Isa	1	28	4	і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!
Jesaja	Isa	1	28	5	Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,
Jesaja	Isa	1	28	6	і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!
Jesaja	Isa	1	28	7	І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...
Jesaja	Isa	1	28	8	Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...
Jesaja	Isa	1	28	9	Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?
Jesaja	Isa	1	28	10	Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.
Jesaja	Isa	1	28	11	Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому
Jesaja	Isa	1	28	12	Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.
Jesaja	Isa	1	28	13	І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...
Jesaja	Isa	1	28	14	Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!
Jesaja	Isa	1	28	15	Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!
Jesaja	Isa	1	28	16	Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!
Jesaja	Isa	1	28	17	І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!
Jesaja	Isa	1	28	18	І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!
Jesaja	Isa	1	28	19	Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...
Jesaja	Isa	1	28	20	Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...
Jesaja	Isa	1	28	21	Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!
Jesaja	Isa	1	28	22	Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...
Jesaja	Isa	1	28	23	Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!
Jesaja	Isa	1	28	24	Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?
Jesaja	Isa	1	28	25	Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?
Jesaja	Isa	1	28	26	І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:
Jesaja	Isa	1	28	27	Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.
Jesaja	Isa	1	28	28	Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.
Jesaja	Isa	1	28	29	І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!
Jesaja	Isa	1	29	1	Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!
Jesaja	Isa	1	29	2	І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.
Jesaja	Isa	1	29	3	І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
Jesaja	Isa	1	29	4	І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.
Jesaja	Isa	1	29	5	І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..
Jesaja	Isa	1	29	6	Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.
Jesaja	Isa	1	29	7	І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.
Jesaja	Isa	1	29	8	І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.
Jesaja	Isa	1	29	9	Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,
Jesaja	Isa	1	29	10	бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!
Jesaja	Isa	1	29	11	І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.
Jesaja	Isa	1	29	12	І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.
Jesaja	Isa	1	29	13	І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,
Jesaja	Isa	1	29	14	тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.
Jesaja	Isa	1	29	15	Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?
Jesaja	Isa	1	29	16	О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?
Jesaja	Isa	1	29	17	Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?
Jesaja	Isa	1	29	18	І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,
Jesaja	Isa	1	29	19	і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!
Jesaja	Isa	1	29	20	Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,
Jesaja	Isa	1	29	21	хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.
Jesaja	Isa	1	29	22	Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,
Jesaja	Isa	1	29	23	бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!
Jesaja	Isa	1	29	24	Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!
Jesaja	Isa	1	30	1	Горе синам неслухняним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, та без духу Мого, щоб додати гріх на гріх,
Jesaja	Isa	1	30	2	що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб захисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!
Jesaja	Isa	1	30	3	І стане вам соромом захист отой фараонів, а ховання у тіні Єгипту за ганьбу,
Jesaja	Isa	1	30	4	бо в Цоані були його провідники, і його посланці до Ханесу прийшли.
Jesaja	Isa	1	30	5	Вони посоромлені будуть усі за народ, що не буде корисний для них, що не буде на поміч і не на пожиток, а на сором та ганьбу...
Jesaja	Isa	1	30	6	Пророцтво 4853 про Бегемота 929 півдня 5045. В краю 776 утиску 6869 та переслідування 6695, звідки левиця 3833 та лев 3918, гадюка 660 й огнистий 8314 0 летючий 5774 8789 дракон 8314 0, носять 5375 8799 багатство 2428 своє на хребті 3802 молодих 5895 0 ослюків 5895 0, і скарби 214 свої на верблюжім 1581 горбі 1707 до народу 5971, який не поможе 3276 8686.
Jesaja	Isa	1	30	7	А Єгипет 4714, його поміч 5826 8799 марна 1892 та пуста 7385, тому то я кликнув 7121 8804 на теє 2063: Рагав 7293, сидіти 7674 0 спокійно 7674 0!
Jesaja	Isa	1	30	8	Тепер увійди, напиши на таблиці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи воно буде і свідком навіки.
Jesaja	Isa	1	30	9	Бо це неслухняний народ, це брехливі сини, сини, що не хочуть послухати науки Господньої,
Jesaja	Isa	1	30	10	що говорять провидцям: Не бачте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе,
Jesaja	Isa	1	30	11	уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!
Jesaja	Isa	1	30	12	Тому промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви нехтуєте оцим словом, і надію кладете на тиск та крутійство, і на це опираєтеся,
Jesaja	Isa	1	30	13	тому буде для вас ця провина, як вилім, що має впасти, що зяє на мурі високім, що нагло, раптовно приходить руїна його!
Jesaja	Isa	1	30	14	І Він поруйнує його, як руйнується посуд ганчарський, розбиваючи без милосердя його, і в уламках його не знайдеться ані черепка, щоб із огнища взяти огню чи води зачерпнути з кринички...
Jesaja	Isa	1	30	15	Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви навернетесь та спочинете, то врятовані будете, сила вам буде в утишенні та в сподіванні. Та ви не хотіли,
Jesaja	Isa	1	30	16	і казали: О ні, бо на конях втечемо, тому то втікати ви будете, На баских ми поїдемо, тому стануть баскими погоничі ваші!...
Jesaja	Isa	1	30	17	Від крику одного полине одна тисяча, від крику п'ятьох дременете ви всі, аж зостанетеся, немов щогла ота на вершечку гори, і немов прапор на взгір'ї!
Jesaja	Isa	1	30	18	І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому Він підійметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господи то Бог правосуддя: блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе!
Jesaja	Isa	1	30	19	Бо ти, о народе в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати не будеш ти плакати: милостивим поправді Він буде до тебе на голос благання твого, і як почує його, відповість Він тобі.
Jesaja	Isa	1	30	20	І дасть вам Господь хліба в утиску і воду в гнобительстві, та твої вчителі вже не будуть ховатись, і очі твої вчителів твоїх бачити будуть.
Jesaja	Isa	1	30	21	А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: Це та дорога, простуйте ви нею!
Jesaja	Isa	1	30	22	І нечистим учините ви поволоку бовванів своїх із срібла й покриття на божка золотого свого, розпорошиш ти їх, як нечисте, і геть скажеш йому.
Jesaja	Isa	1	30	23	І Він пошле дощ на насіння твоє, яким будеш обсіювати землю, та хліб урожаю землі, і поживний та ситий він буде. Того дня на широкім пасовиську пастися буде твоя череда,
Jesaja	Isa	1	30	24	а воли й віслюки, що оброблюють землю, будуть мішанку їсти солону, лопатою й віялкою перечищену.
Jesaja	Isa	1	30	25	І на кожній високій горі та на кожному взгір'ї високому будуть струмки та потоки води в день великого бою, коли башти попадають.
Jesaja	Isa	1	30	26	І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усемеро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'яже зламання народу Свого та загоїть поранення вдару Свого!
Jesaja	Isa	1	30	27	Ось Імення Господнє приходить здалека, палахкотить Його гнів, і здіймається тяжко: Його уста обурення повні, язик же Його, як жерущий огонь,
Jesaja	Isa	1	30	28	Його ж дух, як потоп заливний, що до шиї сягає, щоб просіяти люди на ситі погибелі... І буде на щелепах людів вуздечка, що тягне до блуду.
Jesaja	Isa	1	30	29	Буде пісня для вас, як за ночі освячення свята, і радість сердечна, мов у того, хто ходить з сопілкою, щоб вийти на гору Господню до Скелі Ізраїля.
Jesaja	Isa	1	30	30	І Господь дасть почути велич голосу Свого, опускання ж рамена Свого покаже у гніві бурхливому та в огняному жерущому полум'ї, у бурі й дощі, та в камінному граді!
Jesaja	Isa	1	30	31	Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшур, що жезлом буде битий.
Jesaja	Isa	1	30	32	І станеться, кожне ударення кия карання Його, що на нього Господь покладе, буде з бубнами й арфою, і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боях.
Jesaja	Isa	1	30	33	Бо давно приготовлений Тофет, приготовлений він і для царя, глибоким, широким учинений; на багатті огню його й дров багатенно, запалить його дух Господній, немов би потока сірчаного!
Jesaja	Isa	1	31	1	Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на коней спираються, і на колесниці надію свою покладають, вони бо численні! та на верхівців, бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не звертаються!
Jesaja	Isa	1	31	2	Та мудрий і Він, і спровадить лихе, і Своїх слів не відмінить, і підійметься Він проти дому безбожних, і проти помочі несправедливих.
Jesaja	Isa	1	31	3	А Єгипет не Бог, а людина, а коні їхні тіло, не дух: як простягне Господь Свою руку, то спіткнеться помагач, впаде і підпомаганий, і разом вони всі погинуть!
Jesaja	Isa	1	31	4	Бо до мене Господь сказав так: Як муркає лев чи левчук над своєю здобиччю, хоч покликана буде на нього юрба пастухів, він голосу їхнього не лякається, та не боїться їхнього крику, так зійде Господь Саваот воювати на Сіонській горі та на взгір'ї її!
Jesaja	Isa	1	31	5	Як птахи летючі пташат, так Єрусалима Господь Саваот охоронить, охоронить літаючи, та збереже, пощадить та врятує!
Jesaja	Isa	1	31	6	Верніться до Того, від Кого далеко відпали, синове Ізраїлеві!
Jesaja	Isa	1	31	7	Бо дня того обридить собі чоловік божків срібних своїх та бовванів своїх золотих, що вам наробили на гріх руки ваші.
Jesaja	Isa	1	31	8	І Ашшур упаде від меча того нелюда, і його пожере меч нелюдський; і він побіжить не перед мечем, і стануть його юнаки кріпаками...
Jesaja	Isa	1	31	9	А скеля його проминеться від страху, і владики його затривожаться перед прапором... Так говорить Господь, що має огонь на Сіоні, а в Єрусалимі у Нього горнило.
Jesaja	Isa	1	32	1	Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
Jesaja	Isa	1	32	2	І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...
Jesaja	Isa	1	32	3	І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!
Jesaja	Isa	1	32	4	І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.
Jesaja	Isa	1	32	5	Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,
Jesaja	Isa	1	32	6	бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!
Jesaja	Isa	1	32	7	А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,
Jesaja	Isa	1	32	8	а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.
Jesaja	Isa	1	32	9	Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
Jesaja	Isa	1	32	10	Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!
Jesaja	Isa	1	32	11	Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!
Jesaja	Isa	1	32	12	За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...
Jesaja	Isa	1	32	13	На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
Jesaja	Isa	1	32	14	Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
Jesaja	Isa	1	32	15	аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
Jesaja	Isa	1	32	16	Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
Jesaja	Isa	1	32	17	І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
Jesaja	Isa	1	32	18	І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
Jesaja	Isa	1	32	19	І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...
Jesaja	Isa	1	32	20	Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!
Jesaja	Isa	1	33	1	Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
Jesaja	Isa	1	33	2	Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!
Jesaja	Isa	1	33	3	Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.
Jesaja	Isa	1	33	4	І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.
Jesaja	Isa	1	33	5	Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.
Jesaja	Isa	1	33	6	І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.
Jesaja	Isa	1	33	7	Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.
Jesaja	Isa	1	33	8	Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...
Jesaja	Isa	1	33	9	Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...
Jesaja	Isa	1	33	10	Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!
Jesaja	Isa	1	33	11	Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...
Jesaja	Isa	1	33	12	І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...
Jesaja	Isa	1	33	13	Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
Jesaja	Isa	1	33	14	Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?
Jesaja	Isa	1	33	15	Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,
Jesaja	Isa	1	33	16	той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!
Jesaja	Isa	1	33	17	Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.
Jesaja	Isa	1	33	18	Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?
Jesaja	Isa	1	33	19	Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.
Jesaja	Isa	1	33	20	Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.
Jesaja	Isa	1	33	21	Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.
Jesaja	Isa	1	33	22	Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!
Jesaja	Isa	1	33	23	Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.
Jesaja	Isa	1	33	24	І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.
Jesaja	Isa	1	34	1	Наблизьтеся, люди, щоб чути, народи ж, послухайте! Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!
Jesaja	Isa	1	34	2	Господній бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо: Він їх учинив за закляття, віддав їх на різь!
Jesaja	Isa	1	34	3	І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крови...
Jesaja	Isa	1	34	4	І небесні світила усі позникають, а небо, як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають, як спадає оте виноградове листя, й як спадає з фіґовниці плід недозрілий!...
Jesaja	Isa	1	34	5	Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:
Jesaja	Isa	1	34	6	меч Господній наповнився кров'ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі...
Jesaja	Isa	1	34	7	І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров'ю їхній край і насититься туком їхній порох,
Jesaja	Isa	1	34	8	бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!
Jesaja	Isa	1	34	9	І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край...
Jesaja	Isa	1	34	10	Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.
Jesaja	Isa	1	34	11	І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення та виска знищення...
Jesaja	Isa	1	34	12	Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.
Jesaja	Isa	1	34	13	І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане мешканням шакалів, подвір'ям для струсів...
Jesaja	Isa	1	34	14	І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого; Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!
Jesaja	Isa	1	34	15	Там кублитись буде скакуча гадюка й складатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме яйця свої... Там теж яструби будуть збиратись один до одного...
Jesaja	Isa	1	34	16	Пошукайте у книзі Господній й читайте: Із них не забракне ні одного, не будуть шукати один одного, бо уста Його то вони наказали, а Дух Його Він їх зібрав!
Jesaja	Isa	1	34	17	І Він кинув для них жеребка, а рука Його шнуром мірильним його поділила для них, і посядуть його аж повік, з роду в рід будуть в нім пробувати!
Jesaja	Isa	1	35	1	Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда,
Jesaja	Isa	1	35	2	розцвітаючи, буде цвісти та радіти, буде втіха також та співання, бо дана йому буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!
Jesaja	Isa	1	35	3	Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна!
Jesaja	Isa	1	35	4	Скажіть тим, що вони боязливого серця: Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде, як Божа відплата, Він прийде й спасе вас!
Jesaja	Isa	1	35	5	Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим,
Jesaja	Isa	1	35	6	Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом, і потоки в степу!
Jesaja	Isa	1	35	7	І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу.
Jesaja	Isa	1	35	8	І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти.
Jesaja	Isa	1	35	9	Не буде там лева, і дика звірина не піде на неї, не знайдеться там, а будуть ходити лиш викуплені.
Jesaja	Isa	1	35	10	І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!
Jesaja	Isa	1	36	1	І сталося, чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
Jesaja	Isa	1	36	2	І послав асирійський цар великого чашника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим військом, і він став при водоводі горішнього ставу, на битій дорозі поля Валюшників.
Jesaja	Isa	1	36	3	І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.
Jesaja	Isa	1	36	4	І сказав їм великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?
Jesaja	Isa	1	36	5	Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?
Jesaja	Isa	1	36	6	Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього!
Jesaja	Isa	1	36	7	А коли ти скажеш мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсовував пагірки його та жертівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися?
Jesaja	Isa	1	36	8	А тепер увійди но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.
Jesaja	Isa	1	36	9	І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі надіявся на Єгипет ради колесниць та верхівців!
Jesaja	Isa	1	36	10	Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та й знищ його!
Jesaja	Isa	1	36	11	І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори до нас по-юдейському в голос при тих людях, що на мурі.
Jesaja	Isa	1	36	12	І сказав великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?
Jesaja	Isa	1	36	13	І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: Послухайте слів великого царя, царя асирійського!
Jesaja	Isa	1	36	14	Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас!
Jesaja	Isa	1	36	15	І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.
Jesaja	Isa	1	36	16	Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,
Jesaja	Isa	1	36	17	аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.
Jesaja	Isa	1	36	18	Щоб не намовив вас Єзекія, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
Jesaja	Isa	1	36	19	Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарію від моєї руки?
Jesaja	Isa	1	36	20	Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?
Jesaja	Isa	1	36	21	І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав Не відповідайте йому!
Jesaja	Isa	1	36	22	І прийшов Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.
Jesaja	Isa	1	37	1	І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...
Jesaja	Isa	1	37	2	І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
Jesaja	Isa	1	37	3	І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!
Jesaja	Isa	1	37	4	Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...
Jesaja	Isa	1	37	5	І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
Jesaja	Isa	1	37	6	І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.
Jesaja	Isa	1	37	7	Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!
Jesaja	Isa	1	37	8	І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
Jesaja	Isa	1	37	9	І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:
Jesaja	Isa	1	37	10	Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.
Jesaja	Isa	1	37	11	Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?
Jesaja	Isa	1	37	12	Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
Jesaja	Isa	1	37	13	Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?
Jesaja	Isa	1	37	14	І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.
Jesaja	Isa	1	37	15	І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:
Jesaja	Isa	1	37	16	Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!
Jesaja	Isa	1	37	17	Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.
Jesaja	Isa	1	37	18	Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.
Jesaja	Isa	1	37	19	І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
Jesaja	Isa	1	37	20	А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!
Jesaja	Isa	1	37	21	І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
Jesaja	Isa	1	37	22	Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
Jesaja	Isa	1	37	23	Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!
Jesaja	Isa	1	37	24	Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,
Jesaja	Isa	1	37	25	я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!
Jesaja	Isa	1	37	26	Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.
Jesaja	Isa	1	37	27	А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...
Jesaja	Isa	1	37	28	І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.
Jesaja	Isa	1	37	29	За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!
Jesaja	Isa	1	37	30	А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.
Jesaja	Isa	1	37	31	А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.
Jesaja	Isa	1	37	32	Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.
Jesaja	Isa	1	37	33	Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.
Jesaja	Isa	1	37	34	Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!
Jesaja	Isa	1	37	35	І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!
Jesaja	Isa	1	37	36	І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...
Jesaja	Isa	1	37	37	А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.
Jesaja	Isa	1	37	38	І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
Jesaja	Isa	1	38	1	Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...
Jesaja	Isa	1	38	2	І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
Jesaja	Isa	1	38	3	та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем!
Jesaja	Isa	1	38	4	І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
Jesaja	Isa	1	38	5	Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,
Jesaja	Isa	1	38	6	і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
Jesaja	Isa	1	38	7	І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
Jesaja	Isa	1	38	8	ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.
Jesaja	Isa	1	38	9	Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:
Jesaja	Isa	1	38	10	Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму...
Jesaja	Isa	1	38	11	Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...
Jesaja	Isa	1	38	12	Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...
Jesaja	Isa	1	38	13	Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною...
Jesaja	Isa	1	38	14	Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!
Jesaja	Isa	1	38	15	Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!
Jesaja	Isa	1	38	16	Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!
Jesaja	Isa	1	38	17	Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,
Jesaja	Isa	1	38	18	бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.
Jesaja	Isa	1	38	19	Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!
Jesaja	Isa	1	38	20	Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!
Jesaja	Isa	1	38	21	А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!
Jesaja	Isa	1	38	22	А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?
Jesaja	Isa	1	39	1	Того часу послав Меродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листи та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що той захворів та видужав.
Jesaja	Isa	1	39	2	І радів ними Єзекія, і показав їм скарбницю свою, срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.
Jesaja	Isa	1	39	3	І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? А Єзекія сказав: Вони прийшли до мене з далекого краю, з Вавилону.
Jesaja	Isa	1	39	4	І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.
Jesaja	Isa	1	39	5	І сказав Ісая до Єзекії: Послухай же слова Господа Саваота:
Jesaja	Isa	1	39	6	Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь...
Jesaja	Isa	1	39	7	А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, заберуть, і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!...
Jesaja	Isa	1	39	8	І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав! І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!...
Jesaja	Isa	1	40	1	Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!
Jesaja	Isa	1	40	2	Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!
Jesaja	Isa	1	40	3	Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!
Jesaja	Isa	1	40	4	Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!
Jesaja	Isa	1	40	5	І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!
Jesaja	Isa	1	40	6	Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:
Jesaja	Isa	1	40	7	трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:
Jesaja	Isa	1	40	8	Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!
Jesaja	Isa	1	40	9	На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
Jesaja	Isa	1	40	10	Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.
Jesaja	Isa	1	40	11	Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!
Jesaja	Isa	1	40	12	Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?
Jesaja	Isa	1	40	13	Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?
Jesaja	Isa	1	40	14	З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?
Jesaja	Isa	1	40	15	Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!
Jesaja	Isa	1	40	16	І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!
Jesaja	Isa	1	40	17	Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.
Jesaja	Isa	1	40	18	І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?
Jesaja	Isa	1	40	19	Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.
Jesaja	Isa	1	40	20	Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.
Jesaja	Isa	1	40	21	Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?
Jesaja	Isa	1	40	22	Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.
Jesaja	Isa	1	40	23	Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:
Jesaja	Isa	1	40	24	вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!
Jesaja	Isa	1	40	25	І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.
Jesaja	Isa	1	40	26	Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.
Jesaja	Isa	1	40	27	Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.
Jesaja	Isa	1	40	28	Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.
Jesaja	Isa	1	40	29	Він змученому дає силу, а безсилому міць.
Jesaja	Isa	1	40	30	І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,
Jesaja	Isa	1	40	31	а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!
Jesaja	Isa	1	41	1	Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!
Jesaja	Isa	1	41	2	Хто зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну.
Jesaja	Isa	1	41	3	Він жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.
Jesaja	Isa	1	41	4	Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
Jesaja	Isa	1	41	5	Бачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.
Jesaja	Isa	1	41	6	Один одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний!
Jesaja	Isa	1	41	7	І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.
Jesaja	Isa	1	41	8	Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,
Jesaja	Isa	1	41	9	ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,
Jesaja	Isa	1	41	10	не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.
Jesaja	Isa	1	41	11	Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.
Jesaja	Isa	1	41	12	Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.
Jesaja	Isa	1	41	13	Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!
Jesaja	Isa	1	41	14	Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!
Jesaja	Isa	1	41	15	Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш!
Jesaja	Isa	1	41	16	Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.
Jesaja	Isa	1	41	17	Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!
Jesaja	Isa	1	41	18	Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!
Jesaja	Isa	1	41	19	На пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,
Jesaja	Isa	1	41	20	щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!
Jesaja	Isa	1	41	21	Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.
Jesaja	Isa	1	41	22	Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.
Jesaja	Isa	1	41	23	Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.
Jesaja	Isa	1	41	24	Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає!
Jesaja	Isa	1	41	25	Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім'я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче!
Jesaja	Isa	1	41	26	Хто сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда? Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів...
Jesaja	Isa	1	41	27	Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.
Jesaja	Isa	1	41	28	І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.
Jesaja	Isa	1	41	29	Тож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!
Jesaja	Isa	1	42	1	Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.
Jesaja	Isa	1	42	2	Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.
Jesaja	Isa	1	42	3	Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.
Jesaja	Isa	1	42	4	Не втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.
Jesaja	Isa	1	42	5	Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.
Jesaja	Isa	1	42	6	Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,
Jesaja	Isa	1	42	7	щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви!
Jesaja	Isa	1	42	8	Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.
Jesaja	Isa	1	42	9	Речі давні прийшли ось, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть.
Jesaja	Isa	1	42	10	Заспівайте для Господа пісню нову, від краю землі Йому хвалу! Нехай шумить море, і все, що є в ньому, острови та їхні мешканці!
Jesaja	Isa	1	42	11	Хай голосно кличуть пустиня й міста її, оселі, що в них проживає Кедар! Хай виспівують мешканці скелі, хай кричать із вершини гірської!
Jesaja	Isa	1	42	12	Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!
Jesaja	Isa	1	42	13	Господь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів!
Jesaja	Isa	1	42	14	Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря!
Jesaja	Isa	1	42	15	Спустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую!
Jesaja	Isa	1	42	16	І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!
Jesaja	Isa	1	42	17	Відступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!
Jesaja	Isa	1	42	18	Почуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!
Jesaja	Isa	1	42	19	Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?
Jesaja	Isa	1	42	20	Ти бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.
Jesaja	Isa	1	42	21	Господь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона.
Jesaja	Isa	1	42	22	Але він народ попустошений та поплюндрований; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані; стали вони за грабіж, і немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни!
Jesaja	Isa	1	42	23	Хто з вас візьме оце до вух, на майбутнє почує й послухає?
Jesaja	Isa	1	42	24	Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжникам? Хіба ж не Господь, що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його, а Закона Його ми не слухали?
Jesaja	Isa	1	42	25	І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього!
Jesaja	Isa	1	43	1	А тепер отак каже Господь, що створив тебе, Якове, і тебе вформував, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім'я твоє, Мій ти!
Jesaja	Isa	1	43	2	Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.
Jesaja	Isa	1	43	3	Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель! Дав Я на викуп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу замість тебе.
Jesaja	Isa	1	43	4	Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи за душу твою.
Jesaja	Isa	1	43	5	Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згромаджу насіння твоє, і з заходу тебе позбираю.
Jesaja	Isa	1	43	6	Скажу півночі: Дай, а до півдня: Не стримуй! Поприводь ти синів моїх здалека, а дочки мої від окраїн землі,
Jesaja	Isa	1	43	7	і кожного, хто тільки зветься Іменням Моїм, і кого Я на славу Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив.
Jesaja	Isa	1	43	8	Приведи ти народа сліпого, хоч очі він має, і глухих, хоч вуха в них є!
Jesaja	Isa	1	43	9	Нехай разом зберуться всі люди і народи згромадяться: хто поміж ними розкаже про це, і хто розповість про минуле? Нехай дадуть свідків своїх і оправдані будуть, і хай вони чують та скажуть: Це правда!
Jesaja	Isa	1	43	10	Ви свідки Мої, говорить Господь, та раб Мій, якого Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, ще це Я. До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені!
Jesaja	Isa	1	43	11	Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя!
Jesaja	Isa	1	43	12	Я розказав, і споміг, і звістив, і Бога чужого немає між вами, ви ж свідки Мої, говорить Господь, а Я Бог!
Jesaja	Isa	1	43	13	І Я здавна Той Самий, і ніхто не врятує з Моєї руки, як що Я вчиню, то хто це перемінить?
Jesaja	Isa	1	43	14	Так говорить Господь, ваш Відкупитель, Святий Ізраїлів: Ради вас Я послав у Вавилон, і зганяю усіх втікачів, а халдеїв кораблі їх утіхи.
Jesaja	Isa	1	43	15	Я Господь, ваш Святий, Творець Ізраїля, Цар ваш!
Jesaja	Isa	1	43	16	Так говорить Господь, що дорогу на морі дає, а стежку в могутній воді,
Jesaja	Isa	1	43	17	що випровадив колесницю й коня, військо та силу, що разом лягли і не встали, зотліли, як льон, та погасли...
Jesaja	Isa	1	43	18	Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не думайте!
Jesaja	Isa	1	43	19	Ось зроблю Я нове, тепер виросте. Чи ж про це ви не знаєте? Теж зроблю Я дорогу в степу, а в пустині річки.
Jesaja	Isa	1	43	20	Буде славити Мене польова звірина, шакали та струсі, бо воду Я дам на степу, а в пустині річки, щоб напувати народ Мій, вибранця Мого.
Jesaja	Isa	1	43	21	Цей народ Я Собі вформував, він буде звіщати про славу Мою.
Jesaja	Isa	1	43	22	Та Мене ти не кликав, о Якове, не змагався за Мене, Ізраїлю.
Jesaja	Isa	1	43	23	Ти Мені не приводив ягнят цілопалень своїх, і своїми жертвами не шанував ти Мене... Я тебе не силував, щоб приносити жертву хлібну, і кадилом не мучив тебе.
Jesaja	Isa	1	43	24	Очерету запашного не купував ти за срібло Мені, і не напував ти Мене лоєм жертов своїх, тільки своїми гріхами Мене ти турбував та своїми провинами мучив Мене!...
Jesaja	Isa	1	43	25	Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ятає!
Jesaja	Isa	1	43	26	Пригадай ти Мені і судімося разом, розкажи ти Мені, щоб тобі оправдатись!
Jesaja	Isa	1	43	27	Твій батько був перший згрішив, і відпали від Мене твої посередники,
Jesaja	Isa	1	43	28	тому Я позбавив священства священиків, і Якова дав на прокляття, і на зневагу Ізраїля!
Jesaja	Isa	1	44	1	А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я вибрав.
Jesaja	Isa	1	44	2	Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуруне, якого Я вибрав!
Jesaja	Isa	1	44	3	Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,
Jesaja	Isa	1	44	4	і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!
Jesaja	Isa	1	44	5	Цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йменням Ізраїля.
Jesaja	Isa	1	44	6	Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!
Jesaja	Isa	1	44	7	І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звістить те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє.
Jesaja	Isa	1	44	8	Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Мене? І Скелі немає, не знаю ні жодної!
Jesaja	Isa	1	44	9	Всі, що роблять бовванів, марнота вони, і їхні улюбленці не помагають, а свідками того самі: не бачать вони та не знають, щоб застидатись!
Jesaja	Isa	1	44	10	Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає?
Jesaja	Isa	1	44	11	Тож друзі його посоромлені будуть усі, майстрі ж вони тільки з людей. Хай вони всі зберуться та стануть: вони полякаються та посоромляться разом!
Jesaja	Isa	1	44	12	Коваль тне з заліза сокиру, і в горючім вугіллі працює, і формує божка молотками та робить його своїм сильним раменом, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й мучиться...
Jesaja	Isa	1	44	13	А тесля витягує шнура, визначує штифтом його, того ідола, гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити.
Jesaja	Isa	1	44	14	Настинає кедрин він собі, і візьме граба й дуба, і міцне собі викохає між лісними деревами, ясен посадить, а дощик вирощує.
Jesaja	Isa	1	44	15	І стане людині оце все на паливо, і візьме частину із того й зогріється, теж підпалить в печі й спече хліб. Також виробить бога й йому поклоняється, ідолом зробить його, і перед ним на коліна впадає.
Jesaja	Isa	1	44	16	Половину його він попалить в огні, на половині його варить м'ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: Як добре, нагрівся, відчув я огонь...
Jesaja	Isa	1	44	17	А останок його він за бога вчинив, за боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: Рятуй же мене, бо ти бог мій!
Jesaja	Isa	1	44	18	Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, і стверділи їхні серця, щоб не розуміти!
Jesaja	Isa	1	44	19	І не покладе він до серця свого, і немає знання ані розуму, щоб проказати: Половину його попалив я в огні, і на вугіллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за огиду вчиню, буду кланятися дерев'яній колоді?
Jesaja	Isa	1	44	20	Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй?
Jesaja	Isa	1	44	21	Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене!
Jesaja	Isa	1	44	22	Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку гріхи твої, навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив!
Jesaja	Isa	1	44	23	Радійте, небеса, бо Господь це зробив; викликуйте радісно, глибини землі; втішайтеся співом, о гори та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і прославивсь в Ізраїлі!
Jesaja	Isa	1	44	24	Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною?
Jesaja	Isa	1	44	25	Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум,
Jesaja	Isa	1	44	26	Хто сповнює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців, Хто Єрусалимові каже: Ти будеш заселений! а юдейським містам: Забудовані будете ви, а руїни його відбудую!
Jesaja	Isa	1	44	27	Хто глибіні проказує: Висохни, а річки твої Я повисушую,
Jesaja	Isa	1	44	28	Хто до Кіра говорить: Мій пастирю, і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже: Збудований будеш! а храмові: Будеш закладений!
Jesaja	Isa	1	45	1	Так говорить Господь до Свого помазанця Кіра: Я міцно тримаю тебе за правицю, щоб перед обличчям твоїм повалити народи, і з стегон царів розв'яжу пояси, щоб відчинити двері перед тобою, а брами не будуть замикані.
Jesaja	Isa	1	45	2	Я перед тобою піду й повирівнюю висунене, двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви.
Jesaja	Isa	1	45	3	І дам тобі скарби, що в темряві, та багатства заховані, щоб пізнав ти, що Я то Господь, Який кличе тебе за йменням твоїм, Бог Ізраїлів,
Jesaja	Isa	1	45	4	ради раба Мого Якова й ради вибранця Мого Ізраїля, і кличу тебе твоїм іменням, тебе називаю, хоч ти не знаєш Мене.
Jesaja	Isa	1	45	5	Я Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене. Я тебе підперізую, хоч ти не знаєш Мене,
Jesaja	Isa	1	45	6	щоб дізналися зо сходу сонця й з заходу, що крім Мене немає нічого; Я Господь, і нема вже нікого,
Jesaja	Isa	1	45	7	Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я Господь, Який робить це все!
Jesaja	Isa	1	45	8	Спустіть росу згори, небеса, а із хмар хай спливе справедливість! Хай земля відкривається, і хай породить спасіння та правду, хай разом ростуть! Я, Господь, це вчинив!
Jesaja	Isa	1	45	9	Горе тому, хто з Творцем своїм свариться, черепок із земних черепків! Чи глина повість ганчареві своєму: Що робиш? а діло його: Ти без рук!
Jesaja	Isa	1	45	10	Горе тому, хто патякає батькові: Пощо ти плодиш? а жінці: Пощо ти родиш?
Jesaja	Isa	1	45	11	Так говорить Господь, Святий Ізраїлів, і Той, Хто його вформував: Питайте Мене про майбутнє, а долю синів Моїх й чин Моїх рук позоставте Мені!
Jesaja	Isa	1	45	12	Я землю вчинив і створив людину на ній, небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів.
Jesaja	Isa	1	45	13	Я збудив його в правді, і зрівняю йому всі дороги. Він місто Моє побудує і відпустить вигнанців Моїх не за викуп і не за дарунка, говорить Господь Саваот.
Jesaja	Isa	1	45	14	Так говорить Господь: Праця Єгипту й торгівля Етіопії та високі севаїтяни перейдуть до тебе та будуть твої. Підуть вони за тобою, у кайданах перейдуть, і будуть вклонятись тобі та благати тебе: Тільки в тебе є Бог, і нема більш, нема іншого Бога!
Jesaja	Isa	1	45	15	Справді Ти Бог таємничий, Бог Ізраїлів, Спаситель!
Jesaja	Isa	1	45	16	Всі вони засоромляться й зніяковіють, майстрі ідолів підуть у соромі разом,
Jesaja	Isa	1	45	17	Ізраїль же буде спасений від Господа вічним спасінням: не будете ви засоромлені ані знеславлені аж на вічні віки!
Jesaja	Isa	1	45	18	Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!
Jesaja	Isa	1	45	19	Я не говорив в укритті, на темному місці землі. Я не говорив до насіння Якова: Шукаєте дармо Мене! Я Господь, говорю справедливість, звіщаю правдиве!
Jesaja	Isa	1	45	20	Зберіться й прийдіть, наблизьтеся разом, урятовані всі із поганів! Не знає нічого, хто дерево носить, боввана свого, та що молиться богові, який не поможе.
Jesaja	Isa	1	45	21	Розкажіть та наблизьте, і хай разом нарадяться: Хто розповів це віддавна, із давніх часів це звістив? Чи ж не Я, ваш Господь? Бож немає вже Бога, крім Мене, окрім Мене нема Бога праведного та Спасителя!
Jesaja	Isa	1	45	22	Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!
Jesaja	Isa	1	45	23	Я Собою Самим присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться: усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне
Jesaja	Isa	1	45	24	й Мені скаже: Тільки в Господі правда та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі, що на Нього запалюються.
Jesaja	Isa	1	45	25	Через Господа усправедливляться, і буде прославлене всяке насіння Ізраїля!
Jesaja	Isa	1	46	1	Бел упав на коліна, зігнувся Нево, стали ідоли їхні для звірини й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тягар на худобу помучену.
Jesaja	Isa	1	46	2	Зігнулися й разом упали вони на коліна; не могли врятувати тягара, і самі до полону пішли...
Jesaja	Isa	1	46	3	Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь залишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утроби,
Jesaja	Isa	1	46	4	і Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!
Jesaja	Isa	1	46	5	До кого Мене ви вподобите та прирівняєте, до кого подібним Мене ви учините, щоб схожому бути?
Jesaja	Isa	1	46	6	Ті, що золото сиплють з киси, срібло ж важать вагою, винаймлюють золотаря, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоняються,
Jesaja	Isa	1	46	7	носять його на плечі, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відповість, і не врятує його від недолі.
Jesaja	Isa	1	46	8	Пам'ятайте про це та змужнійте, візьміть це на розум, провинники!
Jesaja	Isa	1	46	9	Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я,
Jesaja	Isa	1	46	10	що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,
Jesaja	Isa	1	46	11	що хижого птаха зо сходу прикликую, з краю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав те й спроваджу, що Я задумав був теє зроблю!
Jesaja	Isa	1	46	12	Почуйте Мене, твердосерді, далекі від справедливости!
Jesaja	Isa	1	46	13	Я Свою справедливість наблизив, вона недалеко, а спасіння Моє не припізниться, і дам на Сіоні спасіння, дам Ізраїлеві Свою велич!
Jesaja	Isa	1	47	1	Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!
Jesaja	Isa	1	47	2	Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,
Jesaja	Isa	1	47	3	і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!
Jesaja	Isa	1	47	4	Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.
Jesaja	Isa	1	47	5	Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!
Jesaja	Isa	1	47	6	Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,
Jesaja	Isa	1	47	7	та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...
Jesaja	Isa	1	47	8	А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!
Jesaja	Isa	1	47	9	Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!...
Jesaja	Isa	1	47	10	Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: Ніхто не побачить мене! Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!
Jesaja	Isa	1	47	11	І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптовно спустошення, про яке ти не знаєш...
Jesaja	Isa	1	47	12	Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого, може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш!
Jesaja	Isa	1	47	13	Змучилась ти від великої кількости рад своїх, хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!
Jesaja	Isa	1	47	14	Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, не врятують своєї душі з руки полум'я, це не жар, щоб погріти себе, ані полум'я, щоб сидіти біля нього...
Jesaja	Isa	1	47	15	Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого, кожен буде блудити на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!
Jesaja	Isa	1	48	1	Послухайте це, доме Яковів, що зветесь іменням Ізраїлевим, і що вийшли із Юдиних вод, що клянетеся Йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте, хоч не в правді та не в справедливості!
Jesaja	Isa	1	48	2	Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються, Йому Ймення Господь Саваот!
Jesaja	Isa	1	48	3	Я віддавна звіщав про минуле, із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, раптовно зробив, і прийшло.
Jesaja	Isa	1	48	4	Тому, що Я знав, що впертий ти є, твоя ж шия то м'язи залізні, а чоло твоє мідяне,
Jesaja	Isa	1	48	5	то звіщав Я віддавна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: Мій божок це зробив, а про це наказав мій бовван та мій ідол.
Jesaja	Isa	1	48	6	Ти чув, переглянь усе це; і ви хіба не визнаєте цього? Тепер розповів Я тобі новини й таємниці, яких ти не знав.
Jesaja	Isa	1	48	7	Тепер вони створені, а не віддавна, а перед цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: Оце я їх знав.
Jesaja	Isa	1	48	8	Та не чув ти й не знав, і віддавна ти не відкривав свого вуха, бо Я знав, що напевно ти зрадиш, і звано тебе від утроби: перевертень.
Jesaja	Isa	1	48	9	Ради Ймення Свого Я спиняю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стримуюся проти тебе, щоб не знищити тебе.
Jesaja	Isa	1	48	10	Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив.
Jesaja	Isa	1	48	11	Ради Себе, ради Себе роблю, бо як буде збезчещене Ймення Моє? А іншому слави Своєї не дам.
Jesaja	Isa	1	48	12	Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я останній!
Jesaja	Isa	1	48	13	Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, Я закличу до них і вони стануть разом.
Jesaja	Isa	1	48	14	Зберіться ви всі та й послухайте: Хто серед вас розповів був про те? Кого Господь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеях.
Jesaja	Isa	1	48	15	Я, Я говорив і покликав його, спровадив його, і він на дорозі своїй буде мати поводження.
Jesaja	Isa	1	48	16	Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.
Jesaja	Isa	1	48	17	Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.
Jesaja	Isa	1	48	18	О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!
Jesaja	Isa	1	48	19	А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ймення із-перед обличчя Мого!
Jesaja	Isa	1	48	20	Вирушіть із Вавилону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, оце розголосіть, аж до краю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова!
Jesaja	Isa	1	48	21	І спраги не знали вони на пустинях, якими провадив Він їх: воду з скелі пустив їм, Він скелю розбив і вода потекла!
Jesaja	Isa	1	48	22	Для безбожних спокою немає, говорить Господь.
Jesaja	Isa	1	49	1	Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.
Jesaja	Isa	1	49	2	І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене.
Jesaja	Isa	1	49	3	І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!
Jesaja	Isa	1	49	4	І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом.
Jesaja	Isa	1	49	5	Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.
Jesaja	Isa	1	49	6	І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!
Jesaja	Isa	1	49	7	Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.
Jesaja	Isa	1	49	8	Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені,
Jesaja	Isa	1	49	9	щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська.
Jesaja	Isa	1	49	10	Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.
Jesaja	Isa	1	49	11	І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої.
Jesaja	Isa	1	49	12	Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім.
Jesaja	Isa	1	49	13	Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!
Jesaja	Isa	1	49	14	І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув...
Jesaja	Isa	1	49	15	Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!
Jesaja	Isa	1	49	16	Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.
Jesaja	Isa	1	49	17	Синове твої поспішаться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідходять від тебе.
Jesaja	Isa	1	49	18	Здійми свої очі навколо й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до тебе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздобу, зодягнеш, та підв'яжешся ними, немов наречена.
Jesaja	Isa	1	49	19	Бо руїни твої та пустині твої, і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував.
Jesaja	Isa	1	49	20	Іще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!
Jesaja	Isa	1	49	21	І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці, звідки вони?
Jesaja	Isa	1	49	22	Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах.
Jesaja	Isa	1	49	23	І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється!
Jesaja	Isa	1	49	24	Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде?
Jesaja	Isa	1	49	25	Бо Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу.
Jesaja	Isa	1	49	26	І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров'ю, немов би вином молодим... І пізнає тоді кожне тіло, що Я то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів!
Jesaja	Isa	1	50	1	Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.
Jesaja	Isa	1	50	2	Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення!
Jesaja	Isa	1	50	3	Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім верету чиню.
Jesaja	Isa	1	50	4	Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.
Jesaja	Isa	1	50	5	Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняним, назад не відступив.
Jesaja	Isa	1	50	6	Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.
Jesaja	Isa	1	50	7	Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я.
Jesaja	Isa	1	50	8	Близько Той, Хто Мене всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивник? Хай до Мене підійде!
Jesaja	Isa	1	50	9	Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим?
Jesaja	Isa	1	50	10	Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається!
Jesaja	Isa	1	50	11	Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!
Jesaja	Isa	1	51	1	Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані.
Jesaja	Isa	1	51	2	Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його.
Jesaja	Isa	1	51	3	Бо Сіона Господь потішає, всі руїни його потішає, й обертає пустині його на Еден, його ж степ на Господній садок! Пробуватимуть в ньому утіха та радість, хвала й пісноспіви.
Jesaja	Isa	1	51	4	Послухай Мене, Мій народе, і візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правосуддя поставлю за світло народам!
Jesaja	Isa	1	51	5	Близька правда Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. Острови будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє.
Jesaja	Isa	1	51	6	Здійміть свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж Моє буде вічне, а правда Моя не зламається!
Jesaja	Isa	1	51	7	Почуйте Мене, знавці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь,
Jesaja	Isa	1	51	8	бо поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва їх зжере, а правда Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід!
Jesaja	Isa	1	51	9	Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?
Jesaja	Isa	1	51	10	Хіба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?
Jesaja	Isa	1	51	11	Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!
Jesaja	Isa	1	51	12	Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний?
Jesaja	Isa	1	51	13	І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?
Jesaja	Isa	1	51	14	Закутий в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба.
Jesaja	Isa	1	51	15	Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвілі, Господь Саваот Йому Ймення!
Jesaja	Isa	1	51	16	І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!
Jesaja	Isa	1	51	17	Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої випила ти келіх гніву Його, чашу-келіха одуру випила, вицідила...
Jesaja	Isa	1	51	18	Зо всіх тих синів, що вона породила, нікого нема, хто б провадив її; зо всіх тих синів, яких виховала, нікого нема, хто б підтримав її...
Jesaja	Isa	1	51	19	Ці дві речі спіткали тебе, але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, хто розважить тебе?
Jesaja	Isa	1	51	20	Синове твої повмлівали, лежали на розі всіх вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву Господнього, крику Бога твого...
Jesaja	Isa	1	51	21	Тому то послухай оцього, убога й сп'яніла, але не з вина:
Jesaja	Isa	1	51	22	Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за народ Свій стає: Ось келіха одуру Я забираю з твоєї руки, чашу-келіха гніву Мого, більше пити його вже не будеш!
Jesaja	Isa	1	51	23	І дам Я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: Схились, і по тобі ми перейдемо! І поклала ти спину свою, немов землю, й як вулицю для перехожих...
Jesaja	Isa	1	52	1	Збудися, збудись, зодягнися, Сіоне, у силу свою, зодягнися у щати пишноти своєї, о Єрусалиме, о місто святе, бо вже необрізаний та занечищений більше не ввійде до тебе!
Jesaja	Isa	1	52	2	Обтруси з себе порох, устань та сідай, Єрусалиме! Розв'яжи пута шиї своєї, о бранко, о дочко Сіону!
Jesaja	Isa	1	52	3	Бо Господь каже так: Задармо були ви попродані, тому будете викуплені не за срібло.
Jesaja	Isa	1	52	4	Бо так Господь Бог промовляє: До Єгипту зійшов був народ Мій впочатку, щоб мешкати там, а Ашшур за ніщо його тиснув.
Jesaja	Isa	1	52	5	А тепер що Мені тут, говорить Господь, коли взятий даремно народ Мій? Шаліють володарі їхні, говорить Господь, і постійно ввесь день Моє Ймення зневажене...
Jesaja	Isa	1	52	6	Тому Моє Ймення пізнає народ Мій, тому того дня він пізнає, що Я то Отой, що говорить: Ось Я!
Jesaja	Isa	1	52	7	Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!
Jesaja	Isa	1	52	8	Слухай, твої сторожі зняли голос, укупі співають, бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону Господь повертається.
Jesaja	Isa	1	52	9	Радійте, співайте сумісно, о єрусалимські руїни, бо народа Свого Господь звеселив, викупив Єрусалима!
Jesaja	Isa	1	52	10	Господь обнажив на очах усіх народів святеє рамено Своє, і спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі!
Jesaja	Isa	1	52	11	Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти, нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що носите посуд Господній!
Jesaja	Isa	1	52	12	Бо не в поспіху вийдете і не навтеки ви підете, бо піде Господь перед вами, за вами ж Ізраїлів Бог.
Jesaja	Isa	1	52	13	Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенним Він стане!
Jesaja	Isa	1	52	14	Як багато-хто Ним дивувались, такий то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!
Jesaja	Isa	1	52	15	так Він здивує численних народів, царі свої уста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони!...
Jesaja	Isa	1	53	1	Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?
Jesaja	Isa	1	53	2	Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!
Jesaja	Isa	1	53	3	Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...
Jesaja	Isa	1	53	4	Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...
Jesaja	Isa	1	53	5	А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!
Jesaja	Isa	1	53	6	Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!
Jesaja	Isa	1	53	7	Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...
Jesaja	Isa	1	53	8	Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...
Jesaja	Isa	1	53	9	І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...
Jesaja	Isa	1	53	10	Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!
Jesaja	Isa	1	53	11	Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.
Jesaja	Isa	1	53	12	Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!
Jesaja	Isa	1	54	1	Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!
Jesaja	Isa	1	54	2	Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!
Jesaja	Isa	1	54	3	Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.
Jesaja	Isa	1	54	4	Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...
Jesaja	Isa	1	54	5	Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!
Jesaja	Isa	1	54	6	Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.
Jesaja	Isa	1	54	7	На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.
Jesaja	Isa	1	54	8	У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.
Jesaja	Isa	1	54	9	Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!
Jesaja	Isa	1	54	10	Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.
Jesaja	Isa	1	54	11	Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!
Jesaja	Isa	1	54	12	І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.
Jesaja	Isa	1	54	13	Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!
Jesaja	Isa	1	54	14	Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.
Jesaja	Isa	1	54	15	Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.
Jesaja	Isa	1	54	16	Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.
Jesaja	Isa	1	54	17	Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!
Jesaja	Isa	1	55	1	О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!
Jesaja	Isa	1	55	2	Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа!
Jesaja	Isa	1	55	3	Нахиліть своє вухо, й до Мене прийдіть, послухайте, й житиме ваша душа! І з Я вами складу заповіта навіки на незмінні Давидові милості.
Jesaja	Isa	1	55	4	Отож, Його дав Я за свідка народам, за проводиря та владику народам.
Jesaja	Isa	1	55	5	Тож покличеш народ, що не знаєш його, і той люд, що не знає тебе, і вони поспішаться до тебе, ради Господа, Бога твого, і ради Святого Ізраїлевого, що прославив тебе.
Jesaja	Isa	1	55	6	Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!
Jesaja	Isa	1	55	7	Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!
Jesaja	Isa	1	55	8	Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь.
Jesaja	Isa	1	55	9	Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.
Jesaja	Isa	1	55	10	Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові,
Jesaja	Isa	1	55	11	так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!
Jesaja	Isa	1	55	12	Бо з радістю вийдете ви, і з миром проваджені будете. Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням, і всі польові дерева будуть плескати в долоні.
Jesaja	Isa	1	55	13	На місце тернини зросте кипарис, а замість кропиви появиться мирт. І стане усе Господеві на славу, на вічну ознаку, яка не понищиться!
Jesaja	Isa	1	56	1	Так говорить Господь: Бережіть правосуддя й чиніть справедливість, незабаром бо прийде спасіння Моє, і появиться правда Моя.
Jesaja	Isa	1	56	2	Блаженна людина, що робить таке, і син людський, що міцно тримається цього, що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!
Jesaja	Isa	1	56	3	І нехай не повість чужинець, який прилучився до Господа, кажучи: Насправді мене відділив від народу Свого Господь, і скопець хай не скаже: Таж я сухе дерево!
Jesaja	Isa	1	56	4	Бо так каже Господь про скопців, що суботи Мої бережуть, і вибирають завгодне Мені, і що тримаються міцно Мого заповіту:
Jesaja	Isa	1	56	5	Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок, Я дам йому вічне ім'я, яке не понищиться!
Jesaja	Isa	1	56	6	А тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту,
Jesaja	Isa	1	56	7	їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!
Jesaja	Isa	1	56	8	Слово Господа Бога, що збирає вигнанців Ізраїля: Я ще позбираю до нього, до його зібраних!
Jesaja	Isa	1	56	9	Польова вся звірино, прибудьте спожити, також лісова вся звірино!
Jesaja	Isa	1	56	10	Його вартівники всі сліпі, не знають нічого, всі вони пси німі, які гавкати не можуть, мрійники, лежні, що люблять дрімати!
Jesaja	Isa	1	56	11	І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі...
Jesaja	Isa	1	56	12	Прийдіть но, говорять, візьму я вина, та напою п'янкого нажлуктимось, і буде і цей день, і завтрішній день далеко щедріший!...
Jesaja	Isa	1	57	1	Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!
Jesaja	Isa	1	57	2	Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
Jesaja	Isa	1	57	3	Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,
Jesaja	Isa	1	57	4	над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,
Jesaja	Isa	1	57	5	ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?
Jesaja	Isa	1	57	6	У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?
Jesaja	Isa	1	57	7	На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.
Jesaja	Isa	1	57	8	І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.
Jesaja	Isa	1	57	9	І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.
Jesaja	Isa	1	57	10	Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.
Jesaja	Isa	1	57	11	І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?
Jesaja	Isa	1	57	12	Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!
Jesaja	Isa	1	57	13	Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!
Jesaja	Isa	1	57	14	І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!
Jesaja	Isa	1	57	15	Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!
Jesaja	Isa	1	57	16	Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.
Jesaja	Isa	1	57	17	Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.
Jesaja	Isa	1	57	18	Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.
Jesaja	Isa	1	57	19	Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.
Jesaja	Isa	1	57	20	А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
Jesaja	Isa	1	57	21	Для безбожних спокою немає, говорить Господь!
Jesaja	Isa	1	58	1	Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!
Jesaja	Isa	1	58	2	Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:
Jesaja	Isa	1	58	3	Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!
Jesaja	Isa	1	58	4	Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!
Jesaja	Isa	1	58	5	Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?
Jesaja	Isa	1	58	6	Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?
Jesaja	Isa	1	58	7	Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?
Jesaja	Isa	1	58	8	Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!
Jesaja	Isa	1	58	9	Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,
Jesaja	Isa	1	58	10	і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,
Jesaja	Isa	1	58	11	і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!
Jesaja	Isa	1	58	12	І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!
Jesaja	Isa	1	58	13	Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,
Jesaja	Isa	1	58	14	тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!
Jesaja	Isa	1	59	1	Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути,
Jesaja	Isa	1	59	2	бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув,
Jesaja	Isa	1	59	3	бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе!
Jesaja	Isa	1	59	4	Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!
Jesaja	Isa	1	59	5	Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...
Jesaja	Isa	1	59	6	Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...
Jesaja	Isa	1	59	7	Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!
Jesaja	Isa	1	59	8	Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.
Jesaja	Isa	1	59	9	Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо!
Jesaja	Isa	1	59	10	Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...
Jesaja	Isa	1	59	11	Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно...
Jesaja	Isa	1	59	12	Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх!
Jesaja	Isa	1	59	13	Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...
Jesaja	Isa	1	59	14	І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,
Jesaja	Isa	1	59	15	і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!
Jesaja	Isa	1	59	16	І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його,
Jesaja	Isa	1	59	17	і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем!
Jesaja	Isa	1	59	18	Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, островам надолужить заплату.
Jesaja	Isa	1	59	19	І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене,
Jesaja	Isa	1	59	20	і прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху в Якові, каже Господь.
Jesaja	Isa	1	59	21	А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки!
Jesaja	Isa	1	60	1	Уставай, світися, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла!
Jesaja	Isa	1	60	2	Бо темрява землю вкриває, а морок народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з'являється!
Jesaja	Isa	1	60	3	І підуть народи за світлом твоїм, а царі за ясністю сяйва твого.
Jesaja	Isa	1	60	4	Здійми свої очі навколо й побач: усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть!
Jesaja	Isa	1	60	5	Побачиш тоді і роз'яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!
Jesaja	Isa	1	60	6	Безліч верблюдів закриє тебе, молоді ті верблюди з Мідіяну й Ефи, усі вони прийдуть із Шеви, носитимуть золото й ладан та хвали Господні звіщатимуть.
Jesaja	Isa	1	60	7	Всі отари кедарські зберуться до тебе, барани невайотські послужать тобі, вони підуть усі на Мій вівтар, як жертва приємна, і Я прославлю дім слави Своєї!
Jesaja	Isa	1	60	8	Хто вони, що летять, як та хмара, і немов голуби до своїх голубників?
Jesaja	Isa	1	60	9	Бо до Мене збираються мореплавці, і найперше пливуть кораблі із Таршішу, щоб привести синів твоїх здалека, з ними їхнє срібло та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо прославив тебе.
Jesaja	Isa	1	60	10	І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою!
Jesaja	Isa	1	60	11	І будуть постійно відкритими брами твої, ані вдень, ні вночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатство народів, і їхні царі щоб були припроваджені.
Jesaja	Isa	1	60	12	Бо погинуть народ та те царство, що не схочуть служити тобі, і ці народи понищені будуть зовсім!
Jesaja	Isa	1	60	13	Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную.
Jesaja	Isa	1	60	14	І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!
Jesaja	Isa	1	60	15	За те, що була ти покинута та осоружна, о дочко Сіону, і через тебе ніхто не ходив, то вчиню тебе славою вічною, радістю з роду в рід!
Jesaja	Isa	1	60	16	І будеш ти ссати молоко із народів, і груди царів будеш ссати, і пізнаєш, що Я то Господь, твій Спаситель, а твій Викупитель Потужний Яковів!
Jesaja	Isa	1	60	17	Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева мідь, а замість каміння залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками справедливість!
Jesaja	Isa	1	60	18	В твоїм краї не буде вже чуте насилля, руїна й спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури спасінням, а брами свої похвалою!
Jesaja	Isa	1	60	19	Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог за окрасу твою!
Jesaja	Isa	1	60	20	Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться!
Jesaja	Isa	1	60	21	А народ твій усі справедливі вони, землю вспадкують навіки, парость Моїх саджанців, чин Моїх рук на прославлення!
Jesaja	Isa	1	60	22	Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!
Jesaja	Isa	1	61	1	Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,
Jesaja	Isa	1	61	2	щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,
Jesaja	Isa	1	61	3	щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!
Jesaja	Isa	1	61	4	І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід попустошені.
Jesaja	Isa	1	61	5	І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!
Jesaja	Isa	1	61	6	І будуть вас кликати: Господні, священики будуть казати на вас: слуги нашого Бога! Ви будете їсти багатство народів, і їхньою славою будете славитись.
Jesaja	Isa	1	61	7	За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток, ваш уділ, тому то посядуть вони в своїм краї подвійне, радість вічна їм буде!
Jesaja	Isa	1	61	8	Бо Господь Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного!
Jesaja	Isa	1	61	9	І буде насіння їхнє знане між людами, і між народами їхні нащадки, усі, хто бачити їх буде, пізнають їх, що вони те насіння, яке благословив був Господь!
Jesaja	Isa	1	61	10	Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!
Jesaja	Isa	1	61	11	Бо так як земля та виводить рослинність свою, й як насіння своє родить сад, так Господь Бог учинить, що виросте правда й хвала перед усіма народами!
Jesaja	Isa	1	62	1	Не буду мовчати я ради Сіону, і ради Єрусалиму не буду спокійний, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість, а спасіння його як горючий світильник!
Jesaja	Isa	1	62	2	І побачать народи твою справедливість, а славу твою всі царі, і йменням новим будуть звати тебе, що уста Господні докладно означать його.
Jesaja	Isa	1	62	3	І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого!
Jesaja	Isa	1	62	4	Вже не скажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пустиня, бо тебе будуть кликати в ній моя втіха, а край твій заміжня, бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку!
Jesaja	Isa	1	62	5	Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!
Jesaja	Isa	1	62	6	На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,
Jesaja	Isa	1	62	7	і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!
Jesaja	Isa	1	62	8	Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього!
Jesaja	Isa	1	62	9	Бо ті, хто збирає його, будуть їсти його та й хвалитимуть Господа, і ті, хто громадить його, будуть пити його на подвір'ях святині Моєї!
Jesaja	Isa	1	62	10	Проходьте, проходьте ви брамами, чистьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очистьте від каменя, підійміть над народами прапора!
Jesaja	Isa	1	62	11	Ось звіщає Господь аж до краю землі: Розкажіте сіонській дочці: Ось приходить Спасіння твоє, ось із Ним нагорода Його, і заплата Його перед Ним!
Jesaja	Isa	1	62	12	І будуть їх звати народом святим, викупленцями Господа, а на тебе закличуть жадана, незалишене місто!
Jesaja	Isa	1	63	1	Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!
Jesaja	Isa	1	63	2	Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?
Jesaja	Isa	1	63	3	Сам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...
Jesaja	Isa	1	63	4	Бо день помсти у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!
Jesaja	Isa	1	63	5	Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!
Jesaja	Isa	1	63	6	І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!
Jesaja	Isa	1	63	7	Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!
Jesaja	Isa	1	63	8	І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.
Jesaja	Isa	1	63	9	В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.
Jesaja	Isa	1	63	10	Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...
Jesaja	Isa	1	63	11	Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?
Jesaja	Isa	1	63	12	Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?
Jesaja	Isa	1	63	13	Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?
Jesaja	Isa	1	63	14	Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!
Jesaja	Isa	1	63	15	Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?
Jesaja	Isa	1	63	16	Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!
Jesaja	Isa	1	63	17	Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!
Jesaja	Isa	1	63	18	Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали!
Jesaja	Isa	1	63	19	Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!
Jesaja	Isa	1	64	1	О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори,
Jesaja	Isa	1	64	2	як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи!
Jesaja	Isa	1	64	3	Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!
Jesaja	Isa	1	64	4	І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!
Jesaja	Isa	1	64	5	Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!
Jesaja	Isa	1	64	6	І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...
Jesaja	Isa	1	64	7	І немає нікого, хто кликав би Ймення Твоє, хто збудився б триматися міцно за Тебе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти...
Jesaja	Isa	1	64	8	Тепер же, о Господи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі чин Твоєї руки!
Jesaja	Isa	1	64	9	Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, ми народ Твій усі!
Jesaja	Isa	1	64	10	Святі міста Твої стали пустинею, Сіон став пустелею, степом став Єрусалим...
Jesaja	Isa	1	64	11	Дім святощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем став, а все наше любе руїною стало...
Jesaja	Isa	1	64	12	Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш?
Jesaja	Isa	1	65	1	Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що Йменням Моїм не був званий.
Jesaja	Isa	1	65	2	Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю,
Jesaja	Isa	1	65	3	до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах,
Jesaja	Isa	1	65	4	що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста,
Jesaja	Isa	1	65	5	що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!
Jesaja	Isa	1	65	6	Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні!
Jesaja	Isa	1	65	7	Укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, говорить Господь, що кадили на горах і на взгір'ях Мене зневажали, і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня!...
Jesaja	Isa	1	65	8	Так говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: Не псуй ти його, бо благословення у ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити!
Jesaja	Isa	1	65	9	І насіння Я виведу з Якова, а з Юди спадкоємця гір Моїх, і вибранці Мої одідичать її, і раби Мої житимуть там.
Jesaja	Isa	1	65	10	І стане Шарон пасовиськом отари, а долина Ахор за ліжницю худоби великої, для народу Мого, що шукали Мене.
Jesaja	Isa	1	65	11	А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу,
Jesaja	Isa	1	65	12	то вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!...
Jesaja	Isa	1	65	13	Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете...
Jesaja	Isa	1	65	14	Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете...
Jesaja	Isa	1	65	15	І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше ймення,
Jesaja	Isa	1	65	16	так що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх!
Jesaja	Isa	1	65	17	Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!
Jesaja	Isa	1	65	18	Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його на веселість!
Jesaja	Isa	1	65	19	І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм, і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!
Jesaja	Isa	1	65	20	З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!
Jesaja	Isa	1	65	21	І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати.
Jesaja	Isa	1	65	22	Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!
Jesaja	Isa	1	65	23	Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.
Jesaja	Isa	1	65	24	І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!
Jesaja	Isa	1	65	25	Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.
Jesaja	Isa	1	66	1	Так говорить Господь: Небеса Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збудуєте ви, і яке ото місце Його відпочинку?
Jesaja	Isa	1	66	2	Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.
Jesaja	Isa	1	66	3	Інакше хто ріже вола одночасно вбиває людину, приносить у жертву ягня переломлює шию собаці, дарунка приносить вживає свинячої крови, складає з кадила частину пригадувальну, одночасно божка благословить... Отак як дороги свої вони повибирали, і до гидот тих своїх уподобання чує душа їхня,
Jesaja	Isa	1	66	4	так виберу й Я їх на зведення, і предмета їхнього страху на них наведу, за те, що Я кликав і ніхто відповіді не давав, говорив Я й не чули вони, та чинили лихе в Моїх очах, і вибрали те, чого Я не жадав!...
Jesaja	Isa	1	66	5	Послухайте слова Господнього ті, що на слово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо! Та будуть вони посоромлені!
Jesaja	Isa	1	66	6	Голос гомону з міста, голос із храму, це голос Господа, що заплату дає для Своїх ворогів!
Jesaja	Isa	1	66	7	Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела...
Jesaja	Isa	1	66	8	Хто таке коли чув, і хто бачив таке? Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом? Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання, то синів своїх вже породила...
Jesaja	Isa	1	66	9	Чи Я допроваджу до породу, і не вчиню, щоб вона породила? говорить Господь. Чи Я, що чиню, щоб родила, і стримаю? каже твій Бог.
Jesaja	Isa	1	66	10	Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були!
Jesaja	Isa	1	66	11	Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави!
Jesaja	Isa	1	66	12	Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний: і ви будете ссати, і на руках вас носитимуть, і бавитимуть на колінах!
Jesaja	Isa	1	66	13	Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу, і ви втішені будете Єрусалимом.
Jesaja	Isa	1	66	14	І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості! І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів.
Jesaja	Isa	1	66	15	Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум'яним огнем!
Jesaja	Isa	1	66	16	Бо огнем та мечем Своїм буде судитись Господь з кожним тілом, і буде багато побитих від Господа...
Jesaja	Isa	1	66	17	А ті, хто освячується й очищає себе у поганських садках, один по одному, всередині, їдять м'ясо свиняче й гидоти та мишу, вони разом загинуть, говорить Господь!...
Jesaja	Isa	1	66	18	І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, і прийду, щоб зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й Мою славу побачать!
Jesaja	Isa	1	66	19	І знака на них покладу, і пошлю урятованих з них до народів, у Таршіш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови предалекі, що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, і звістять мою славу вони між народами!
Jesaja	Isa	1	66	20	І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях, і на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору святу Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього.
Jesaja	Isa	1	66	21	І візьму Я із них за священиків та за Левитів, говорить Господь.
Jesaja	Isa	1	66	22	Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я!
Jesaja	Isa	1	66	23	І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь.
Jesaja	Isa	1	66	24	І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!
Jeremia	Jer	1	1	1	Слова Єремії, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї,
Jeremia	Jer	1	1	2	що було до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царювання.
Jeremia	Jer	1	1	3	І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до виходу Єрусалиму на вигнання в п'ятому місяці.
Jeremia	Jer	1	1	4	І прийшло мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia	Jer	1	1	5	Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!
Jeremia	Jer	1	1	6	А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!...
Jeremia	Jer	1	1	7	Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу.
Jeremia	Jer	1	1	8	Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	1	9	І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої уста слова Мої!
Jeremia	Jer	1	1	10	Дивись, Я сьогодні призначив тебе над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!
Jeremia	Jer	1	1	11	І було мені слово Господнє, говорячи: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдалеву галузку.
Jeremia	Jer	1	1	12	І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно.
Jeremia	Jer	1	1	13	І було мені слово Господнє подруге таке: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипляче горня, а перед його звернений з півночі на південь.
Jeremia	Jer	1	1	14	І сказав мені Господь: З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі.
Jeremia	Jer	1	1	15	Бо ось Я покличу всі родини царств на півночі, говорить Господь, і вони поприходять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних містах.
Jeremia	Jer	1	1	16	І буду судитися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, і вклонялись чинам своїх рук.
Jeremia	Jer	1	1	17	А ти підпережеш стегна свої та й устанеш, і будеш говорити їм усе, що Я накажу тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!
Jeremia	Jer	1	1	18	Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князів, проти його священиків та проти народу цієї землі.
Jeremia	Jer	1	1	19	І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, говорить Господь, щоб тебе рятувати!
Jeremia	Jer	1	2	1	І було мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia	Jer	1	2	2	Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.
Jeremia	Jer	1	2	3	Ізраїль то святість для Господа, початок врожаю Його. Всі, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	2	4	Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі роди дому Ізраїля!
Jeremia	Jer	1	2	5	Так говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?
Jeremia	Jer	1	2	6	І не спитали вони: де Господь, що нас вивів із краю єгипетського, що провадив Він нас по пустині, по землі степовій, повній ям, по краю сухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осілась людина?
Jeremia	Jer	1	2	7	І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його. І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою...
Jeremia	Jer	1	2	8	Священики не повіли: де Господь? А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...
Jeremia	Jer	1	2	9	Тому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!
Jeremia	Jer	1	2	10	Бо перейдіть острови хіттеян, і побачте, і до Кедару пошліть, та пригляньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?
Jeremia	Jer	1	2	11	Чи змінив люд богів, хоч не Бог вони? А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагає!...
Jeremia	Jer	1	2	12	Здивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	2	13	Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.
Jeremia	Jer	1	2	14	Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?
Jeremia	Jer	1	2	15	На нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця...
Jeremia	Jer	1	2	16	Також сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.
Jeremia	Jer	1	2	17	Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?
Jeremia	Jer	1	2	18	І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?
Jeremia	Jer	1	2	19	Хай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.
Jeremia	Jer	1	2	20	Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити! Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею...
Jeremia	Jer	1	2	21	А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?
Jeremia	Jer	1	2	22	Тому то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!
Jeremia	Jer	1	2	23	Як ти зможеш сказати: Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила? Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти наробила, пустотлива верблюдко, що крутиш дороги свої!
Jeremia	Jer	1	2	24	Ти як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жаданні своєї душі, хто заверне її в час її похотливости? Усі, хто шукає її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!
Jeremia	Jer	1	2	25	Стримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...
Jeremia	Jer	1	2	26	Як для злодія сором, коли буде зловлений, так себе осоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні священики, й їхні пророки,
Jeremia	Jer	1	2	27	що говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!
Jeremia	Jer	1	2	28	А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!
Jeremia	Jer	1	2	29	Чого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	2	30	Надармо Я бив синів ваших, науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!
Jeremia	Jer	1	2	31	О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?
Jeremia	Jer	1	2	32	Чи панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!
Jeremia	Jer	1	2	33	Як ти вправно дорогу свою повела, щоб шукати кохання! Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства,
Jeremia	Jer	1	2	34	і навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гарячому, але понад усім тим
Jeremia	Jer	1	2	35	ти кажеш: Невинна я, Його гнів відвернувся від мене направду... Ось Я буду змагатись з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!
Jeremia	Jer	1	2	36	Нащо тиняєшся ти, і міняєш дорогу свою? Таж ти посоромлена будеш Єгиптом, як ти посоромлена від Асирії!
Jeremia	Jer	1	2	37	І звідти ти вийдеш, заламуючи свої руки на своїй голові, бо повідкидав Господь тих, на кого ти надіялася, і не будеш ти мати в них успіху...
Jeremia	Jer	1	3	1	І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома, і тобі повертатись до Мене? говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	3	2	Зведи свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!
Jeremia	Jer	1	3	3	І дощі були стримувані, і не було дощу пізнього, проте мала ти чоло блудниці, і стратила сором...
Jeremia	Jer	1	3	4	Чи ж кликати віднині не будеш до Мене: Отче мій, Ти юнацтва мого Провідник!
Jeremia	Jer	1	3	5	Чи Він пам'ятатиме вічно про гнів, чи назавжди його стерегтиме? Таке ти говориш, і безмежно зло чиниш...
Jeremia	Jer	1	3	6	І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу гору, і під кожне зелене дерево, і блудодіяла там...
Jeremia	Jer	1	3	7	Я думав: Як зробить вона все оце, то до Мене повернеться; та вона не вернулась, і бачила це сестра її зрадниця, Юдея.
Jeremia	Jer	1	3	8	І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...
Jeremia	Jer	1	3	9	І сталось від розголосу про перелюб її, збезчестила вона землю, і перелюб чинила з камінням та з деревом.
Jeremia	Jer	1	3	10	І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдавала, говорить Господь...
Jeremia	Jer	1	3	11	І промовив до мене Господь: Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди.
Jeremia	Jer	1	3	12	Піди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву.
Jeremia	Jer	1	3	13	Тільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	3	14	Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!
Jeremia	Jer	1	3	15	І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.
Jeremia	Jer	1	3	16	І буде, коли ви розмножитеся та розплодитеся на землі за цих днів, говорить Господь, не скажуть уже: ковчег заповіту Господнього, і він вже не прийде на серце, і його пам'ятати не будуть, і більше не буде він зроблений...
Jeremia	Jer	1	3	17	Того часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього, і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого...
Jeremia	Jer	1	3	18	Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля підуть і разом прибудуть з північного краю до краю, що вашим батькам на спадок Я дав.
Jeremia	Jer	1	3	19	І Я був подумав: як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий, найкращу спадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, і не відвернетеся ви від Мене.
Jeremia	Jer	1	3	20	Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів! каже Господь.
Jeremia	Jer	1	3	21	Чути голос на лисих горах, плач благальний синів Ізраїлевих, вони бо скривили дорогу свою, забули про Господа, Бога свого:
Jeremia	Jer	1	3	22	Верніться, невірні сини, усі ваші відступства Я вилікую! Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!
Jeremia	Jer	1	3	23	Справді, неправда ті пагірки, той гомін на горах, справді, в Господі, Богові нашім, спасіння Ізраїлеве!
Jeremia	Jer	1	3	24	А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочок.
Jeremia	Jer	1	3	25	Лежимо ми у соромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогрішилися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!...
Jeremia	Jer	1	4	1	Якщо ти, Ізраїлю, вернешся, каже Господь, до Мене ти вернешся, і якщо ти відкинеш із-перед обличчя Мого гидоти свої, то не будеш тинятись!
Jeremia	Jer	1	4	2	І якщо ти присягнеш Як живий Господь правдою й правом та справедливістю, то будуть Ним благословлятись народи, і хвалитись Ним будуть.
Jeremia	Jer	1	4	3	Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині, і не сійте в тернину!
Jeremia	Jer	1	4	4	Обрізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні плоті, юдеї та мешканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лютість, і буде палати вона, і не буде кому погасити через злі ваші вчинки!
Jeremia	Jer	1	4	5	Оповістіте в Юдеї та в Єрусалимі звістіть та й скажіть: Засурміте в сурму у краю! Кричіть гучним голосом та говоріть: Зберіться та підемо до міст до твердинних!
Jeremia	Jer	1	4	6	Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...
Jeremia	Jer	1	4	7	Лев виходить із своєї гущавини, і той, хто нищить народи, вирушає із місця свого, щоб твій край обернути на руїну, і спустошені будуть міста твої, так що забракне і мешканця!...
Jeremia	Jer	1	4	8	Отож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!
Jeremia	Jer	1	4	9	І станеться в день той, говорить Господь, згине розум царя і розум князів, і остовпіють священики, а пророки здивуються
Jeremia	Jer	1	4	10	й скажуть: О Господи, Боже, справді обманений сильно народ цей та Єрусалим, коли казано: Буде вам мир, а меч доторкнувся ось аж до душі!...
Jeremia	Jer	1	4	11	Того часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!
Jeremia	Jer	1	4	12	Та вітер сильніший від цього прибуде Мені, і над ними Я суд прокажу...
Jeremia	Jer	1	4	13	Ось він прийде, як хмари, й як буря його колесниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо спустошені будемо ми!...
Jeremia	Jer	1	4	14	Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врятований! Аж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоєї?
Jeremia	Jer	1	4	15	Бо голос доносить із Дану й звіщає погибіль з Єфремових гір...
Jeremia	Jer	1	4	16	Пригадайте народам оце, сповістіть ось про Єрусалим: Приходять з далекого краю його облягати, і здіймають свій крик на юдейські міста!
Jeremia	Jer	1	4	17	Як сторожа полів, навколо оточать його, бо він Мені був неслухняний, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	4	18	Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке, бо торкнуло воно аж до серця твого...
Jeremia	Jer	1	4	19	Ой, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!
Jeremia	Jer	1	4	20	Біда на біду прикликається, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...
Jeremia	Jer	1	4	21	Аж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?
Jeremia	Jer	1	4	22	Тому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!
Jeremia	Jer	1	4	23	Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!
Jeremia	Jer	1	4	24	Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!
Jeremia	Jer	1	4	25	Дивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.
Jeremia	Jer	1	4	26	Дивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...
Jeremia	Jer	1	4	27	Бо Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!
Jeremia	Jer	1	4	28	І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...
Jeremia	Jer	1	4	29	Від гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немає нікого, хто мешкав би в них...
Jeremia	Jer	1	4	30	А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин, хоч прикрашуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшся: обридили тобою коханці твої, на життя твоє важать вони!
Jeremia	Jer	1	4	31	Бо чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлює руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя моє вбивникам!...
Jeremia	Jer	1	5	1	Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!
Jeremia	Jer	1	5	2	Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.
Jeremia	Jer	1	5	3	Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!
Jeremia	Jer	1	5	4	А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.
Jeremia	Jer	1	5	5	Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!
Jeremia	Jer	1	5	6	Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!
Jeremia	Jer	1	5	7	Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,
Jeremia	Jer	1	5	8	волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...
Jeremia	Jer	1	5	9	Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
Jeremia	Jer	1	5	10	Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,
Jeremia	Jer	1	5	11	бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	5	12	Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!
Jeremia	Jer	1	5	13	А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!
Jeremia	Jer	1	5	14	Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!
Jeremia	Jer	1	5	15	Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.
Jeremia	Jer	1	5	16	Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.
Jeremia	Jer	1	5	17	І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...
Jeremia	Jer	1	5	18	Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!
Jeremia	Jer	1	5	19	І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...
Jeremia	Jer	1	5	20	Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	5	21	Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!
Jeremia	Jer	1	5	22	Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!
Jeremia	Jer	1	5	23	А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.
Jeremia	Jer	1	5	24	І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.
Jeremia	Jer	1	5	25	Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.
Jeremia	Jer	1	5	26	Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...
Jeremia	Jer	1	5	27	Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!
Jeremia	Jer	1	5	28	Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.
Jeremia	Jer	1	5	29	Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
Jeremia	Jer	1	5	30	Чудне та страшне стало в краї:
Jeremia	Jer	1	5	31	пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?
Jeremia	Jer	1	6	1	Утікайте, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і знак підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя!
Jeremia	Jer	1	6	2	І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену.
Jeremia	Jer	1	6	3	Пастухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ній, кожен місце своє випасатиме.
Jeremia	Jer	1	6	4	Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тягнуться тіні вечірні!
Jeremia	Jer	1	6	5	Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її!
Jeremia	Jer	1	6	6	Бо так промовляє Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйноване бути, в ньому повно насильства:
Jeremia	Jer	1	6	7	як виприскує воду свою джерело, так виприскує він своє зло... Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана...
Jeremia	Jer	1	6	8	Будь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним краєм!
Jeremia	Jer	1	6	9	Так говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, простягни свою руку, немов виноградар по грона!
Jeremia	Jer	1	6	10	До кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його!
Jeremia	Jer	1	6	11	І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,
Jeremia	Jer	1	6	12	і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	6	13	Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...
Jeremia	Jer	1	6	14	І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: Мир, мир, а миру нема!
Jeremia	Jer	1	6	15	Чи вони засоромилися, що гидоту робили? не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють... Тому то впадуть між упалими в часі, коли їх навіщу Я, спіткнуться, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	6	16	Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: Не підемо!
Jeremia	Jer	1	6	17	І Я сторожів був поставив над вами, говорячи: Прислухайтесь до голосу сурми! Та вони відказали: Не будем прислухуватись!
Jeremia	Jer	1	6	18	Тому слухайте, люди, і пізнай, ти громадо, що станеться з ними.
Jeremia	Jer	1	6	19	Послухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили!
Jeremia	Jer	1	6	20	Навіщо Мені те кадило, що з Шеви приходить, запашний очерет із далекого краю? Цілопалення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!
Jeremia	Jer	1	6	21	Тому то Господь каже так: Ось Я дам спотикання оцьому народові, і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини, сусід та приятель його, і загинуть!
Jeremia	Jer	1	6	22	Так говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджується люд великий із кінців землі.
Jeremia	Jer	1	6	23	Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!
Jeremia	Jer	1	6	24	Як почули ми звістку про нього, омліли нам руки, обняла нас тривога та біль, немов в породіллі...
Jeremia	Jer	1	6	25	Не виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та страхіття навколо!
Jeremia	Jer	1	6	26	Дочко народу Мого, веретою підпережись та качайся у попелі! Справ жалобу собі, немов над однородженим, голосіння гірке, бо прийде зненацька руїнник на нас!
Jeremia	Jer	1	6	27	Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав і випробовував їхню дорогу.
Jeremia	Jer	1	6	28	Вони всі відступники над відступниками, чинять наклепи, усі вони мідь та залізо, вони згубники!...
Jeremia	Jer	1	6	29	Спалилося духало, від огню зникло оливо, надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено...
Jeremia	Jer	1	6	30	Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув.
Jeremia	Jer	1	7	1	Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
Jeremia	Jer	1	7	2	Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.
Jeremia	Jer	1	7	3	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці!
Jeremia	Jer	1	7	4	Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!
Jeremia	Jer	1	7	5	Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,
Jeremia	Jer	1	7	6	не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,
Jeremia	Jer	1	7	7	то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!
Jeremia	Jer	1	7	8	Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:
Jeremia	Jer	1	7	9	Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,
Jeremia	Jer	1	7	10	а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?
Jeremia	Jer	1	7	11	Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь...
Jeremia	Jer	1	7	12	Бо підіть но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого...
Jeremia	Jer	1	7	13	Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, говорить Господь, і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали,
Jeremia	Jer	1	7	14	то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло,
Jeremia	Jer	1	7	15	і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!...
Jeremia	Jer	1	7	16	А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, бо не вислухаю Я тебе!
Jeremia	Jer	1	7	17	Хіба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
Jeremia	Jer	1	7	18	Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені...
Jeremia	Jer	1	7	19	Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
Jeremia	Jer	1	7	20	Тому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, і палатиме він, і не згасне!
Jeremia	Jer	1	7	21	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
Jeremia	Jer	1	7	22	бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.
Jeremia	Jer	1	7	23	Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.
Jeremia	Jer	1	7	24	Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.
Jeremia	Jer	1	7	25	Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.
Jeremia	Jer	1	7	26	Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх...
Jeremia	Jer	1	7	27	І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть...
Jeremia	Jer	1	7	28	І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, загинула правда, і зникла з їхніх уст...
Jeremia	Jer	1	7	29	Обстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
Jeremia	Jer	1	7	30	Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах, говорить Господь, поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його...
Jeremia	Jer	1	7	31	І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило...
Jeremia	Jer	1	7	32	Тому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб.
Jeremia	Jer	1	7	33	І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!...
Jeremia	Jer	1	7	34	І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, бо руїною стане цей Край!
Jeremia	Jer	1	8	1	Того часу, говорить Господь, повитягують кості царів Юди та кості його князів, і кості священиків, і кості пророків, і кості мешканців Єрусалиму з їхніх гробів,
Jeremia	Jer	1	8	2	і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!
Jeremia	Jer	1	8	3	І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позосталих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганяв, говорить Господь Саваот.
Jeremia	Jer	1	8	4	І скажеш до них: Так говорить Господь: Хіба падають і не встають? Хіба хто відступить, то вже не вертається?
Jeremia	Jer	1	8	5	Чому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням? Міцно схопились вони за оману, не хочуть навернутись.
Jeremia	Jer	1	8	6	Прислухався Я й слухав: неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своєму лукавстві, говорячи: Що я зробив? Кожен з них обертається до свого бігу, мов той кінь, що женеться у бій...
Jeremia	Jer	1	8	7	І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого, а народ Мій не знає Господнього права!...
Jeremia	Jer	1	8	8	Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Закон? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце!
Jeremia	Jer	1	8	9	Засоромлені ці мудреці, збентежилися й були схоплені. Ось вони слово Господнє відкинули, що ж за мудрість ще мають вони?
Jeremia	Jer	1	8	10	Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...
Jeremia	Jer	1	8	11	І легенько лікують нещастя народу Мого, говорячи: Мир, мир, а миру нема!
Jeremia	Jer	1	8	12	Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...
Jeremia	Jer	1	8	13	Зберу їх дощенту, говорить Господь: не буде ягід у них на винограді, і не буде на фіґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'яне, і пошлю їм таких, що їх поїдять...
Jeremia	Jer	1	8	14	Пощо ми сидимо? Збирайтесь та підемо в твердинні міста та й погинемо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми згинемо, і напоїв нас водою трійливою, бо ми Господеві згрішили...
Jeremia	Jer	1	8	15	Ми миру чекали, й немає добра, часу вилікування й ось жах!
Jeremia	Jer	1	8	16	Чути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю та повню її, місто й тих, хто замешкує в ньому...
Jeremia	Jer	1	8	17	Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!
Jeremia	Jer	1	8	18	Яка моя втіха у смутку? Болить мені серце моє...
Jeremia	Jer	1	8	19	Ось голосіння дочки Мого народу з далекого краю: Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами, тими чужими марнотами?
Jeremia	Jer	1	8	20	Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...
Jeremia	Jer	1	8	21	Через нещастя дочки народу мого знещасливлений я, і міцно страхіття мене обняло...
Jeremia	Jer	1	8	22	Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря? Чому нема вилікування для доньки народу Мого?
Jeremia	Jer	1	9	1	(8-23) Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!...
Jeremia	Jer	1	9	2	(9-1) Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!
Jeremia	Jer	1	9	3	(9-2) Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	9	4	(9-3) Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!
Jeremia	Jer	1	9	5	(9-4) Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!
Jeremia	Jer	1	9	6	(9-5) Серед омани твоє проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	9	7	(9-6) Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?
Jeremia	Jer	1	9	8	(9-7) Їхній язик смертоносна стріла, він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своєму кладе свою засідку...
Jeremia	Jer	1	9	9	(9-8) Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?
Jeremia	Jer	1	9	10	(9-9) Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!
Jeremia	Jer	1	9	11	(9-10) І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!
Jeremia	Jer	1	9	12	(9-11) Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня, і що нею не ходить ніхто?
Jeremia	Jer	1	9	13	(9-12) А Господь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Законом,
Jeremia	Jer	1	9	14	(9-13) а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...
Jeremia	Jer	1	9	15	(9-14) Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!
Jeremia	Jer	1	9	16	(9-15) І розпорошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
Jeremia	Jer	1	9	17	(9-16) Так говорить Господь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!
Jeremia	Jer	1	9	18	(9-17) І хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайдуться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!
Jeremia	Jer	1	9	19	(9-18) Бо почується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...
Jeremia	Jer	1	9	20	(9-19) Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме слово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної пісні!
Jeremia	Jer	1	9	21	(9-20) Бо смерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...
Jeremia	Jer	1	9	22	(9-21) Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...
Jeremia	Jer	1	9	23	(9-22) Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!
Jeremia	Jer	1	9	24	(9-23) Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!
Jeremia	Jer	1	9	25	(9-24) Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,
Jeremia	Jer	1	9	26	(9-25) Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...
Jeremia	Jer	1	10	1	Послухайте слова того, що вам каже Господь, о доме Ізраїлів!
Jeremia	Jer	1	10	2	Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, бо тільки погани лякаються їх!
Jeremia	Jer	1	10	3	Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!
Jeremia	Jer	1	10	4	Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитається.
Jeremia	Jer	1	10	5	Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі!
Jeremia	Jer	1	10	6	Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я Твоє могутністю!
Jeremia	Jer	1	10	7	Хто не буде боятись Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немає такого, як Ти!
Jeremia	Jer	1	10	8	Вони стали всі разом безумні й безглузді, наука марна оце дерево!
Jeremia	Jer	1	10	9	Срібна бляха з Таршішу привезена, злото ж з Офіру, праця майстра й руки золотарської, блакить та пурпура їхня одіж, усі вони праця мистців.
Jeremia	Jer	1	10	10	А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.
Jeremia	Jer	1	10	11	Отак їм скажіть: боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього!
Jeremia	Jer	1	10	12	Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом.
Jeremia	Jer	1	10	13	Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх,
Jeremia	Jer	1	10	14	тоді кожна людина дуріє в своєму знанні, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа!...
Jeremia	Jer	1	10	15	Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!
Jeremia	Jer	1	10	16	Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформував, а Ізраїль племено спадку Його, Господь Саваот Його Ймення!
Jeremia	Jer	1	10	17	Забери із землі свій товар, ти, що сидиш ув облозі!
Jeremia	Jer	1	10	18	Бо Господь каже так: Ось цим разом Я кину мешканців цієї землі, мов із пращі, і притисну їх так, щоб пізнання знайшли...
Jeremia	Jer	1	10	19	Ой, горе мені з-за нещастя мого, моя рана болюча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу я її.
Jeremia	Jer	1	10	20	Намета мого попустошено і зірвані всі мої шнури. Розійшлись мої діти від мене й нема їх, нема вже кому розтягнути намета мого та повісити завіси мої...
Jeremia	Jer	1	10	21	Бо пастирі стали безглузді, і вони не звертались до Господа, тому не щастилося їм, і розпорошене все їхнє стадо...
Jeremia	Jer	1	10	22	Голос звістки: Іде ось, і гуркіт великий з північного краю, щоб юдські міста обернути в спустошення, на мешкання шакалів...
Jeremia	Jer	1	10	23	Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком.
Jeremia	Jer	1	10	24	Карай мене, Господи, тільки ж за судом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене!
Jeremia	Jer	1	10	25	Вилий лютість Свою на народи, що не знають Тебе, та на роди, що Ймення Твого не кликали, що Якова з'їли й пожерли його, і погубили його, а мешкання його опустошили!...
Jeremia	Jer	1	11	1	Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:
Jeremia	Jer	1	11	2	Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,
Jeremia	Jer	1	11	3	і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,
Jeremia	Jer	1	11	4	що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,
Jeremia	Jer	1	11	5	щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи!
Jeremia	Jer	1	11	6	І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!
Jeremia	Jer	1	11	7	Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня, як виводив їх з краю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засвідчую, кажучи: Слухайтеся Мого голосу!
Jeremia	Jer	1	11	8	Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упертістю злісного серця свого... І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.
Jeremia	Jer	1	11	9	І промовив до мене Господь: Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму!
Jeremia	Jer	1	11	10	Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за богами чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батьками.
Jeremia	Jer	1	11	11	Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!
Jeremia	Jer	1	11	12	І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці, і будуть кричати до богів, що їм кадять вони, але ті помогти не поможуть їм за часу їхнього лиха!
Jeremia	Jer	1	11	13	Бо богів твоїх за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові.
Jeremia	Jer	1	11	14	А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з-за лиха свого!
Jeremia	Jer	1	11	15	Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м'ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!
Jeremia	Jer	1	11	16	Оливка зелена, гарна плодом хорошим, так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!
Jeremia	Jer	1	11	17	А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.
Jeremia	Jer	1	11	18	А Господь дав пізнати мені й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.
Jeremia	Jer	1	11	19	А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!
Jeremia	Jer	1	11	20	Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!
Jeremia	Jer	1	11	21	Тому так промовляє Господь на людей Анатоту, що пошукують душу твою та говорять: Не пророкуй Ім'ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!
Jeremia	Jer	1	11	22	Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я навіщу їх: від меча юнаки повмирають, а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!
Jeremia	Jer	1	11	23	І останку не буде по них, бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх!...
Jeremia	Jer	1	12	1	Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?
Jeremia	Jer	1	12	2	Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.
Jeremia	Jer	1	12	3	А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи їх, немов на заріз ту отару, і признач їх на день побиття!
Jeremia	Jer	1	12	4	Аж доки в жалобі земля пробуватиме, і сохнути буде трава всього поля за зло її мешканців? Гине худоба та птаство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!
Jeremia	Jer	1	12	5	Як ти з пішими бігав, і вони тебе змучили, то як будеш змагатися з кіньми? Ти в спокійному краї безпечний, та що будеш робити в повідді Йордану?
Jeremia	Jer	1	12	6	Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть!
Jeremia	Jer	1	12	7	Покинув Я Свій дім, залишив спадок Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.
Jeremia	Jer	1	12	8	Спадок Мій Мені став, мов лев той у лісі, свій голос дав проти Мене, тому то його Я зненавидив...
Jeremia	Jer	1	12	9	Чи для Мене спадок Мій, хижий птах різнобарвний, що хижі птахи позлітались круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову звірину, спровадьте, щоб жерли!
Jeremia	Jer	1	12	10	Численні пастирі попсували Мого виноградника, потоптали Мій уділ, Мій улюблений уділ вони обернули на голу пустиню!
Jeremia	Jer	1	12	11	Обернули його на спустошення, він при Мені у жалобі, спустошений, увесь Край опустілий, бо нікого нема, хто б поклав це на серце собі!
Jeremia	Jer	1	12	12	Поприходять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжирає від краю землі й аж до краю землі, миру не буде для всякого тіла!...
Jeremia	Jer	1	12	13	Пшеницю посіяли, терня ж пожали, намучилися, та не мали користи... І буде вам сором за ваші плоди через лютість Господнього гніву!
Jeremia	Jer	1	12	14	Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотикаються того спадку, що Я дав на спадщину народу Моєму Ізраїлеві: Ось Я повириваю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з середини їхньої.
Jeremia	Jer	1	12	15	І станеться, як Я їх повириваю, то вернуся й помилую їх, і кожного з них приверну до спадщини його, і кожного до краю його.
Jeremia	Jer	1	12	16	І буде, якщо вони справді навчаться доріг народу Мого, щоб присягатися Йменням Моїм: Як живий Господь, як вони присягати навчили народ Мій Ваалом, то збудуються серед народу Мого!
Jeremia	Jer	1	12	17	А якщо не послухають, то вирву народ цей, вириваючи та вигубляючи, каже Господь!
Jeremia	Jer	1	13	1	Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.
Jeremia	Jer	1	13	2	І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.
Jeremia	Jer	1	13	3	І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
Jeremia	Jer	1	13	4	Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі.
Jeremia	Jer	1	13	5	І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
Jeremia	Jer	1	13	6	І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там.
Jeremia	Jer	1	13	7	І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!
Jeremia	Jer	1	13	8	І було мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia	Jer	1	13	9	Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
Jeremia	Jer	1	13	10	цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!...
Jeremia	Jer	1	13	11	Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!
Jeremia	Jer	1	13	12	І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?
Jeremia	Jer	1	13	13	І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.
Jeremia	Jer	1	13	14	І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!
Jeremia	Jer	1	13	15	Послухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!
Jeremia	Jer	1	13	16	Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...
Jeremia	Jer	1	13	17	А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...
Jeremia	Jer	1	13	18	Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
Jeremia	Jer	1	13	19	Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!
Jeremia	Jer	1	13	20	Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?
Jeremia	Jer	1	13	21	Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?
Jeremia	Jer	1	13	22	коли ж скажеш у серці своєму: Чому такі речі спіткали мене? за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!
Jeremia	Jer	1	13	23	Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!
Jeremia	Jer	1	13	24	Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
Jeremia	Jer	1	13	25	Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!
Jeremia	Jer	1	13	26	І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, і покажеться ганьба твоя:
Jeremia	Jer	1	13	27	твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?
Jeremia	Jer	1	14	1	Слово Господнє до Єремії, що було в справі посухи.
Jeremia	Jer	1	14	2	Упала в жалобу Юдея, а брами її ослабіли, насупилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.
Jeremia	Jer	1	14	3	А вельможі її своїх слуг посилають по воду, вони йдуть до криниці й води не знаходять, їхній посуд порожній вертається... Засоромляться та зашаріють вони, і свої голови понакривають.
Jeremia	Jer	1	14	4	Тому, що земля стала спрагла, бо дощу не було на землі, засоромилися рільники, свої голови понакривали.
Jeremia	Jer	1	14	5	Навіть ланя на полі породить сарнятко та й кине, бо немає трави...
Jeremia	Jer	1	14	6	Навіть дикі осли поставали на голих горах, вітер втягують, мов ті шакали, і меркнуть їм очі, бо немає трави...
Jeremia	Jer	1	14	7	Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Ймення Свого, бо намножились наші відступники, ми Тобі нагрішили!
Jeremia	Jer	1	14	8	О надіє Ізраїлева, о Спасителю в часі недолі, нащо будеш Ти в Краї, як той чужаниця, й як той подорожній, що намета лише на ночліг розтягає?
Jeremia	Jer	1	14	9	Нащо будеш Ти, мов людина остовпіла, немов той силач, що не може спасти? Таж Ти в нашій середині, Господи, Ймення ж Твоє на нас кличеться, не залишай нас!
Jeremia	Jer	1	14	10	Так говорить Господь до народу цього: Так люблять вони волочитись, а не стримувати своїх ніг, тому то не має Господь уподобання в них, Він тепер їхню провину згадає, і їхній гріх покарає!
Jeremia	Jer	1	14	11	І промовив до мене Господь: Не молись за народ цей на добре йому:
Jeremia	Jer	1	14	12	Як вони будуть постити, Я не послухаю їхніх благань, а коли принесуть цілопалення й дар, Я їх не прийму, бо Я повигублюю всіх їх мечем, і голодом, і моровицею!...
Jeremia	Jer	1	14	13	А я відказав: О Господи, Боже! Ось пророки говорять до них: Ви не будете бачити меча, і не буде вам голоду, правдивий бо мир в цьому місці вам дам!
Jeremia	Jer	1	14	14	Та промовив до мене Господь: Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні видіння та чари, нікчемність й оману свого серця...
Jeremia	Jer	1	14	15	Тому так промовляє Господь на пророків, які пророкують Іменням Моїм, хоч Я не посилав їх, та що кажуть вони: Меч та голод не буде в цім Краї: від меча та від голоду згинуть пророки такі!
Jeremia	Jer	1	14	16	А народ, що таке пророкують йому, розкиданий буде по вулицях Єрусалиму від голоду та від меча, і не буде кому поховати його, вони й їхні жінки, й їхні сини та їхні дочки, і виллю на них їхнє зло!
Jeremia	Jer	1	14	17	І ти скажеш до них оце слово: Хай заходять удень та вночі мої очі слізьми, і нехай не затихнуть, бо дівчина, доня народу мого, буде побита великим нещастям, дуже болючим ударом!
Jeremia	Jer	1	14	18	Якщо вийду на поле ось побиті мечем, й якщо вийду до міста ось помлілі із голоду, і навіть пророк та священик шмигляють по краю, якого не знають...
Jeremia	Jer	1	14	19	Чи насправді покинув Ти Юду? Чи й Сіоном гидує душа Твоя? Чому вразив Ти нас і немає нам ліку? Ми чекаємо миру й немає добра, і часу вздоровлення та ось тільки жах!...
Jeremia	Jer	1	14	20	Знаємо, Господи, нашу безбожність, вину наших батьків, бо ми проти Тебе згрішили,
Jeremia	Jer	1	14	21	та не відкидай нас ради Ймення Свого, не безчесть трону слави Своєї, пам'ятай, не зламай заповіту Свого із нами!
Jeremia	Jer	1	14	22	Хіба є між марними божками поганів такі, що спускають дощі? І чи небо саме дає зливу? Чи ж не Ти Господь Бог наш? Тому то на Тебе надіємось ми, бо Ти це все чиниш!
Jeremia	Jer	1	15	1	І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, то душа Моя до народу цього не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повиходять!
Jeremia	Jer	1	15	2	І буде, як скажуть до тебе вони: Куди підемо? то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть ті на смерть, і хто на меча на меча, і хто на голод на голод, а хто до полону в полон...
Jeremia	Jer	1	15	3	І Я навіщу їх чотирьома способами, говорить Господь: мечем, щоб побити, і псами, щоб їх волочити, і птаством небесним, і земною звіриною, щоб жерли та нищили...
Jeremia	Jer	1	15	4	І Я дам їх на пострах усім царствам землі за Манасію, Єзекіїного сина, царя Юдиного, за те, що зробив був він в Єрусалимі.
Jeremia	Jer	1	15	5	Бо хто змилується над тобою, о Єрусалиме? І хто співчуття тобі виявить? І хто зверне з путі, щоб тебе запитати про поводження?
Jeremia	Jer	1	15	6	Ти покинув Мене, промовляє Господь, відступився назад, тому Я простягнув Свою руку на тебе, і знищив тебе, утомився Я жалувати!
Jeremia	Jer	1	15	7	І віячкою їх розвіяв по брамах землі, позбавив дітей, і погубив Свій народ, бо вони не вернулись з доріг неправдивих своїх,
Jeremia	Jer	1	15	8	у Мене більше було його вдів, як морського піску! А на матір юнацтва, спровадив опівдні грабіжника їм, нагло кинув на неї страхіття та жах,
Jeremia	Jer	1	15	9	зомліла вона, що сімох породила, видихнула свою душу, зайшло сонце її, коли був іще день, засоромилася та збентежилась... А решту їх Я дам під меча перед їхніми ворогами, говорить Господь...
Jeremia	Jer	1	15	10	Горе мені, моя мати, що ти породила такого мене, чоловіка сварливого та чоловіка сутяжного для всієї землі! Нікому я не позичав, і ніхто мені не боргував, та всі проклинають мене...
Jeremia	Jer	1	15	11	Промовив Господь: Я справді підсилю на добре тебе, Я справді вчиню, що проситиме ворог тебе за час зла й за час утиску!
Jeremia	Jer	1	15	12	Чи можна зламати залізом залізо із півночі й мідь?
Jeremia	Jer	1	15	13	Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, і не за ціну, але за гріхи твої всі, у всіх границях твоїх.
Jeremia	Jer	1	15	14	І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалав в Моїм гніві, і над вами палатиме він!
Jeremia	Jer	1	15	15	Ти, Господи, знаєш усе, згадай же мене й заступися за мене, і помстися над тими, що гонять мене! На довгу Свою терпеливість до них мене не бери, знай, що сором носив я за Тебе!
Jeremia	Jer	1	15	16	Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!
Jeremia	Jer	1	15	17	Не сидів я на зборі веселому та не радів, через руку Твою я самітний сидів, бо Ти гнівом наповнив мене.
Jeremia	Jer	1	15	18	Чому біль мій став вічний, а рана моя невигойна, що не хоче загоїтись? Чи справді Ти станеш мені як обманний потік, що води його висихають?
Jeremia	Jer	1	15	19	Тому Господь так відказав: Якщо ти навернешся, то тебе приверну, і перед лицем Моїм станеш, а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої: до тебе самі вони звернуться, а не ти до них звернешся!
Jeremia	Jer	1	15	20	І дам Я тебе для оцього народу за мура міцного із міді, і будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе: бо Я буду з тобою, щоб спасати тебе й щоб тебе рятувати, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	15	21	І врятую тебе з руки злих, і з рук насильників тих тебе визволю!
Jeremia	Jer	1	16	1	І було слово Господнє до мене, промовляючи:
Jeremia	Jer	1	16	2	Не бери собі жінки, і хай у тебе не буде синів, ні дочок у цьому місці.
Jeremia	Jer	1	16	3	Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що народжені в місці цьому, і про їхніх матерів, що народжують їх, і про їхніх батьків, що їх родять у Краї цьому:
Jeremia	Jer	1	16	4	Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі... Від меча та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині...
Jeremia	Jer	1	16	5	Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім смутку, і не ходи голосити, і не співчувай їм, бо від цього народу забрав Я Свій мир, говорить Господь, ласку та милість.
Jeremia	Jer	1	16	6	І повимирають великі й малі в цьому Краї, не будуть поховані, і голосити не будуть за ними, і не будуть робити нарізів, і не будуть робити собі лисини...
Jeremia	Jer	1	16	7	І не будуть ламати їм хліба в жалобі, щоб потішити їх над померлим, і не напоять їх келіхом втіхи над батьком його й його матір'ю...
Jeremia	Jer	1	16	8	І до дому бенкету не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.
Jeremia	Jer	1	16	9	Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню в цьому місці на ваших очах і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!
Jeremia	Jer	1	16	10	І буде, коли перекажеш народові цьому ці слова, то скажуть тобі: За що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогрішилися Господу, Богові нашому?
Jeremia	Jer	1	16	11	І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, каже Господь, і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!
Jeremia	Jer	1	16	12	А ви робите гірше від ваших батьків, і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого, щоб Мені не служити...
Jeremia	Jer	1	16	13	Тому викину вас з цього Краю до краю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.
Jeremia	Jer	1	16	14	Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,
Jeremia	Jer	1	16	15	а тільки: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із північного краю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх... Та Я їх верну на їхню землю, яку Я був дав батькам їхнім.
Jeremia	Jer	1	16	16	Оце Я пошлю по численних рибалок, говорить Господь, і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх з усіх гір, і з усякого взгір'я, і зо скельних розщілин.
Jeremia	Jer	1	16	17	Бо очі Мої на всі їхні дороги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого не закрилася їхня провина.
Jeremia	Jer	1	16	18	І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що трупом обриджень своїх збезчестили Край мій, а їхні гидоти спадок Мій переповнили...
Jeremia	Jer	1	16	19	О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було...
Jeremia	Jer	1	16	20	Чи зробить людина для себе богів, а вони не боги?
Jeremia	Jer	1	16	21	Тому то ось Я учиню, що познають цим разом вони, учиню, що познають вони Мою руку та силу Мою, і познають, що Ймення Моє це Господь!
Jeremia	Jer	1	17	1	Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх.
Jeremia	Jer	1	17	2	Як про синів своїх, так пам'ятають про жертовники своїх та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках,
Jeremia	Jer	1	17	3	про гору на полі. Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої за гріх по всіляких границях твоїх.
Jeremia	Jer	1	17	4	І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!
Jeremia	Jer	1	17	5	Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!
Jeremia	Jer	1	17	6	І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...
Jeremia	Jer	1	17	7	Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!
Jeremia	Jer	1	17	8	І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!
Jeremia	Jer	1	17	9	Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?
Jeremia	Jer	1	17	10	Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.
Jeremia	Jer	1	17	11	Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...
Jeremia	Jer	1	17	12	Трон слави, високий від віку, це місце нашої святині!
Jeremia	Jer	1	17	13	Надіє Ізраїлева, Господи, посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.
Jeremia	Jer	1	17	14	Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, бо Ти слава моя!
Jeremia	Jer	1	17	15	Ось вони мені кажуть: Де слово Господнє? Нехай воно прийде!
Jeremia	Jer	1	17	16	А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаєш, що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було.
Jeremia	Jer	1	17	17	Не будь Ти для мене страхіттям, на день зла Ти моє пристановище!
Jeremia	Jer	1	17	18	Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!
Jeremia	Jer	1	17	19	Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.
Jeremia	Jer	1	17	20	І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими.
Jeremia	Jer	1	17	21	Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягару за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму.
Jeremia	Jer	1	17	22	І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був!
Jeremia	Jer	1	17	23	Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання.
Jeremia	Jer	1	17	24	І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, каже Господь, щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити,
Jeremia	Jer	1	17	25	то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!
Jeremia	Jer	1	17	26	І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього.
Jeremia	Jer	1	17	27	А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, і не погасне!
Jeremia	Jer	1	18	1	Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
Jeremia	Jer	1	18	2	Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуєш слова Мої.
Jeremia	Jer	1	18	3	І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.
Jeremia	Jer	1	18	4	І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.
Jeremia	Jer	1	18	5	І було мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia	Jer	1	18	6	Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
Jeremia	Jer	1	18	7	Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,
Jeremia	Jer	1	18	8	та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.
Jeremia	Jer	1	18	9	А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
Jeremia	Jer	1	18	10	та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.
Jeremia	Jer	1	18	11	А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!
Jeremia	Jer	1	18	12	Та вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого.
Jeremia	Jer	1	18	13	Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
Jeremia	Jer	1	18	14	Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі? Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі?
Jeremia	Jer	1	18	15	Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,
Jeremia	Jer	1	18	16	щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю...
Jeremia	Jer	1	18	17	Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом; потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя!
Jeremia	Jer	1	18	18	І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!
Jeremia	Jer	1	18	19	Послухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників!
Jeremia	Jer	1	18	20	Хіба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моєї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!
Jeremia	Jer	1	18	21	Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!
Jeremia	Jer	1	18	22	Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...
Jeremia	Jer	1	18	23	А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!
Jeremia	Jer	1	19	1	Господь сказав так: Іди, і купиш баньку в ганчара, і візьми собі з старших народу та з старших священиків.
Jeremia	Jer	1	19	2	І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп'яної брами, і будеш там оголошувати ті слова, що до тебе Я їх говоритиму.
Jeremia	Jer	1	19	3	І скажеш: Послухайте слова Господнього, царі Юди та мешканці Єрусалиму! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зло наведу на це місце, так що всякому, хто почує про нього, задзвенить в його вухах!
Jeremia	Jer	1	19	4	Це за те, що вони залишили Мене, і вчинили чужим оце місце, і кадили у ньому для інших богів, що не знали їх ані вони, ні батьки їхні, ані юдейські царі, і кров'ю невинних наповнили місце оце,
Jeremia	Jer	1	19	5	і пагірки побудували Ваалові, щоб палити дітей своїх на огні цілопалення для Ваала, чого не велів Я і не говорив, і що на серце Мені не приходило!
Jeremia	Jer	1	19	6	Тому наступають ось дні, говорить Господь, що не буде вже зватися місце це Тофет і Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина Убивства.
Jeremia	Jer	1	19	7	І знищу на місці цьому раду Юдину та Єрусалиму, і впадуть від меча перед їхніми ворогами та від руки тих, хто шукає їхньої душі, і дам падло їхнє на стерво для птаства небесного та для земної звірини...
Jeremia	Jer	1	19	8	І вчиню оце місце страхіттям і посміхом, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, побачивши всі його врази...
Jeremia	Jer	1	19	9	І вчиню, що вони будуть їсти тіло синів своїх й тіло дочок своїх, і тіло один одного їсти вони будуть в облозі та в утискові, яким будуть тиснути їх вороги їхні та ті, хто буде шукати їхню душу...
Jeremia	Jer	1	19	10	І розіб'єш баньку на очах тих людей, що ходять з тобою,
Jeremia	Jer	1	19	11	та й скажеш до них: Так говорить Господь Саваот: Отак розіб'ю Я народ цей та місто оце, як розбивається посуд ганчарський, що не може вже бути направленим, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб...
Jeremia	Jer	1	19	12	Так зроблю цьому місцю, говорить Господь, та мешканцям його, щоб зробити це місто, як Тофет...
Jeremia	Jer	1	19	13	І стануть доми Єрусалиму та доми царів Юди, як місце те Тофет, нечисті усі ті доми, що кадили на їхніх дахах усім небесним світилам, та лили жертви литі для інших богів!
Jeremia	Jer	1	19	14	І прийшов Єремія з Тофету, куди посилав його Господь пророкувати, і став у дворі Господнього дому, і сказав до всього народу:
Jeremia	Jer	1	19	15	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось спроваджу до міста цього та до всіх його міст усе те лихо, що Я говорив був на нього, бо вчинили вони свою шию твердою, щоб не слухатися Моїх слів!
Jeremia	Jer	1	20	1	І почув Пашхур, Іммерів син, священик, що був старшим наглядачем, начальник Господнього дому, Єремію, що пророкував ці слова.
Jeremia	Jer	1	20	2	І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язницю, що була в горішній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі...
Jeremia	Jer	1	20	3	І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язниці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я тобі, а тільки Маґор-Міссавів.
Jeremia	Jer	1	20	4	Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого та для всіх твоїх приятелів, і вони попадають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.
Jeremia	Jer	1	20	5	І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здобуток, і всю коштовність його, та всі скарби юдських царів, усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і візьмуть їх та й відведуть їх до Вавилону...
Jeremia	Jer	1	20	6	А ти, Пашхуре, та всі мешканці дому твого підете до полону. І прийдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої приятелі, яким ти неправдиво пророкував.
Jeremia	Jer	1	20	7	Намовляв мене, Господи, і був я намовлений, Ти взяв міцно мене й переміг! Я став цілий день посміховищем, кожен глузує із мене...
Jeremia	Jer	1	20	8	Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: Ґвалт! та Грабіж! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище...
Jeremia	Jer	1	20	9	І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, і я змучивсь тримати його й більш не можу!
Jeremia	Jer	1	20	10	Бо чув я обмову численних, ось острах навколо: Розкажіть, донесемо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упадку та каже: Може буде обманений і переможемо його, і помстимося над ним!
Jeremia	Jer	1	20	11	Та зо мною Господь, як потужний силач, тому ті, хто женеться за мною, спіткнуться та не переможуть! Будуть сильно вони посоромлені, бо робили без розуму, вічний сором їм буде, який не забудеться!
Jeremia	Jer	1	20	12	А Господь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та серце. Хай над ними побачу я помсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!
Jeremia	Jer	1	20	13	Співайте пісні Господеві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв!
Jeremia	Jer	1	20	14	Проклятий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благословенний не буде!
Jeremia	Jer	1	20	15	Проклятий той муж, який сповістив мого батька, говорячи: Народилось тобі дитя-хлопець, а тим справді потішив його!
Jeremia	Jer	1	20	16	І бодай стався муж той, немов ті міста, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він уранці, а лемент військовий у часі полудня,
Jeremia	Jer	1	20	17	за те, що в утробі мене не забив, і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утроба її вагітною навіки була б!...
Jeremia	Jer	1	20	18	Чого то з утроби я вийшов, щоб бачити клопіт й скорботу, і нащо кінчаються в соромі ці мої дні?...
Jeremia	Jer	1	21	1	Слово, що було до Єремії від Господа, коли цар Седекія послав був до нього Пашхура, сина Малкійїного, та священика Цефанію, сина Маасеїного, говорячи:
Jeremia	Jer	1	21	2	Звернися, за нас до Господа, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас. Може Господь зробить з нами за всіма Своїми чудами, і той відійде від нас!
Jeremia	Jer	1	21	3	І сказав Єремія до них: Так скажіть до Седекії:
Jeremia	Jer	1	21	4	Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я назад оберну військові знаряддя, що в вашій руці, що ви воюєте ними поза муром з вавилонським царем та з халдеями, які облягають вас, і позбираю їх до середини цього міста.
Jeremia	Jer	1	21	5	І буду Я воювати з вами рукою витягненою та сильним раменом, і в гніві, і в люті, і в великому пересерді!
Jeremia	Jer	1	21	6	І вражу мешканців цього міста, і чоловіка, і худобу, від великої моровиці повмирають вони!
Jeremia	Jer	1	21	7	А потому говорить Господь Я віддам Седекію, Юдиного царя, і його рабів, і народ, і врятованих у цьому місті від моровиці, від меча та від голоду в руку Навуходоносора, царя вавилонського, та в руку ворогів їхніх, що шукають їхньої душі, і він ударить їх вістрям меча, не змилується над ними й не змилосердиться, і не матиме любови!
Jeremia	Jer	1	21	8	А цьому народові скажеш: Так говорить Господь: Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти.
Jeremia	Jer	1	21	9	Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, і від голоду та від моровиці; а той, хто перейде і прийде до халдеїв, що вас облягають, буде жити, і стане йому душа його за здобич.
Jeremia	Jer	1	21	10	Бо Я обернув лице Своє на це місто на зле, а не на добре, говорить Господь, воно буде дане в руку царя вавилонського, а він спалить його огнем!...
Jeremia	Jer	1	21	11	А домові царя Юди скажи так: Послухайте слова Господнього:
Jeremia	Jer	1	21	12	Доме Давидів, отак промовляє Господь: Судіть вранці суд і рятуйте грабованого від руки переслідника, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лють, і вона запалає за зло ваших учинків, і не буде кому погасити!
Jeremia	Jer	1	21	13	Ось Я проти тебе, мешканко долини, о скеле рівнини, говорить Господь, на вас, що говорите: Хто прийде на нас і хто ввійде в помешкання наші?
Jeremia	Jer	1	21	14	Бо Я покараю вас згідно із плодом ваших учинків, говорить Господь, і огонь запалю в його лісі, і він пожере всі довкілля його!
Jeremia	Jer	1	22	1	Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
Jeremia	Jer	1	22	2	та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.
Jeremia	Jer	1	22	3	Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!
Jeremia	Jer	1	22	4	Бо коли оце слово насправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.
Jeremia	Jer	1	22	5	А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою говорить Господь: руїною станеться дім цей!
Jeremia	Jer	1	22	6	Бо так промовляє Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!
Jeremia	Jer	1	22	7	І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!
Jeremia	Jer	1	22	8	І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?
Jeremia	Jer	1	22	9	І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
Jeremia	Jer	1	22	10	Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився...
Jeremia	Jer	1	22	11	Бо так промовляє Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!
Jeremia	Jer	1	22	12	Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...
Jeremia	Jer	1	22	13	Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,
Jeremia	Jer	1	22	14	що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі! І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою.
Jeremia	Jer	1	22	15	Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,
Jeremia	Jer	1	22	16	він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	22	17	Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...
Jeremia	Jer	1	22	18	Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате! й О сестро! Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!
Jeremia	Jer	1	22	19	Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...
Jeremia	Jer	1	22	20	Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі...
Jeremia	Jer	1	22	21	Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: Не слухатиму! Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу...
Jeremia	Jer	1	22	22	Усіх твоїх пастирів буря розкидає, а коханці твої підуть до полону, справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло!...
Jeremia	Jer	1	22	23	О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!
Jeremia	Jer	1	22	24	Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!
Jeremia	Jer	1	22	25	І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв...
Jeremia	Jer	1	22	26	І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, і там ви повмираєте!
Jeremia	Jer	1	22	27	А до Краю, куди вони прагнуть душею своєю вернутись, туди не повернуться!
Jeremia	Jer	1	22	28	Чи муж цей, Конія, це глиняний посуд, погорджений та розпорошений? Хіба він посудина та непотрібна? Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?
Jeremia	Jer	1	22	29	О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова:
Jeremia	Jer	1	22	30	Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!
Jeremia	Jer	1	23	1	Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	23	2	Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	23	3	А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться.
Jeremia	Jer	1	23	4	І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь!
Jeremia	Jer	1	23	5	Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.
Jeremia	Jer	1	23	6	За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша.
Jeremia	Jer	1	23	7	Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,
Jeremia	Jer	1	23	8	а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі.
Jeremia	Jer	1	23	9	Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів...
Jeremia	Jer	1	23	10	Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда...
Jeremia	Jer	1	23	11	Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	23	12	Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...
Jeremia	Jer	1	23	13	А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!
Jeremia	Jer	1	23	14	А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора...
Jeremia	Jer	1	23	15	Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
Jeremia	Jer	1	23	16	Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх.
Jeremia	Jer	1	23	17	Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас!
Jeremia	Jer	1	23	18	А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?
Jeremia	Jer	1	23	19	Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...
Jeremia	Jer	1	23	20	Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це!
Jeremia	Jer	1	23	21	Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують.
Jeremia	Jer	1	23	22	А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.
Jeremia	Jer	1	23	23	Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?
Jeremia	Jer	1	23	24	Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.
Jeremia	Jer	1	23	25	Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!...
Jeremia	Jer	1	23	26	Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?
Jeremia	Jer	1	23	27	Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення.
Jeremia	Jer	1	23	28	Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідає про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, що соломі до збіжжя? говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	23	29	Хіба слово Моє не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупує?
Jeremia	Jer	1	23	30	Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного.
Jeremia	Jer	1	23	31	Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня!
Jeremia	Jer	1	23	32	Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своєю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь....
Jeremia	Jer	1	23	33	А коли запитає тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнє пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	23	34	А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю!
Jeremia	Jer	1	23	35	Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив?
Jeremia	Jer	1	23	36	А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога.
Jeremia	Jer	1	23	37	Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив?
Jeremia	Jer	1	23	38	Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляє Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар,
Jeremia	Jer	1	23	39	тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця...
Jeremia	Jer	1	23	40	І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!...
Jeremia	Jer	1	24	1	Господь показав мені, і ось два коші фіґ стояли перед храмом Господнім, потому, як Навуходоносор, цар вавилонський, вигнав Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юдиного, та правителів Юдських, і майстра, і слюсаря з Єрусалиму, та й привів їх до Вавилону.
Jeremia	Jer	1	24	2	Один кіш фіґи дуже добрі, як фіґи першого врожаю, а один кіш фіґи дуже злі, яких не їдять через їхню непридатність.
Jeremia	Jer	1	24	3	І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Фіґи. Фіґи добрі дуже добрі, а злі дуже злі, яких не їдять через їхню непридатність.
Jeremia	Jer	1	24	4	І було мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia	Jer	1	24	5	Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Як фіґи ці добрі, так оберну Я на добре вигнанців Юдиних, яких Я послав із цього місця до краю халдейського.
Jeremia	Jer	1	24	6	І зверну Я Своє око на них на добро, і поверну їх до цього Краю, і збудую їх, а не розіб'ю, і засаджу їх, а не вирву.
Jeremia	Jer	1	24	7	І дам Я їм серце пізнати Мене, що Я Господь. І вони Мені будуть народом, а Я буду їм Богом, бо вони навернуться до Мене всім серцем своїм!
Jeremia	Jer	1	24	8	А як фіґи ті злі, яких не їдять через їхню непридатність, то так говорить Господь: За такого Я дам Седекію, царя Юдиного, і його правителів та решту Єрусалиму, що залишилися в цьому Краї та що сидять у краї єгипетському.
Jeremia	Jer	1	24	9	І дам їх за острах, на зло для всіх царств землі, на ганьбу та за притчу, на глум та на прокляття в усіх тих місцях, куди вижену їх.
Jeremia	Jer	1	24	10	І пошлю на них меча, і голод та моровицю, аж поки не вигублені будуть на землі, яку Я був дав їм та їхнім батькам!...
Jeremia	Jer	1	25	1	Слово, що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного це перший рік Навуходоносора, царя вавилонського,
Jeremia	Jer	1	25	2	що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму, говорячи:
Jeremia	Jer	1	25	3	Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до мене. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
Jeremia	Jer	1	25	4	І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати.
Jeremia	Jer	1	25	5	А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки.
Jeremia	Jer	1	25	6	І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, і Я не вчиню вам лихого.
Jeremia	Jer	1	25	7	Та ви не прислухалися до Мене, говорить Господь, щоб не гнівити Мене чином рук своїх, на зло собі.
Jeremia	Jer	1	25	8	Тому так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слухалися слів Моїх,
Jeremia	Jer	1	25	9	ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.
Jeremia	Jer	1	25	10	І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...
Jeremia	Jer	1	25	11	І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!
Jeremia	Jer	1	25	12	І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення.
Jeremia	Jer	1	25	13	І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.
Jeremia	Jer	1	25	14	Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.
Jeremia	Jer	1	25	15	Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.
Jeremia	Jer	1	25	16	І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них...
Jeremia	Jer	1	25	17	І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:
Jeremia	Jer	1	25	18	Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,
Jeremia	Jer	1	25	19	фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,
Jeremia	Jer	1	25	20	і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,
Jeremia	Jer	1	25	21	Едома й Моава та синів Аммона,
Jeremia	Jer	1	25	22	і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,
Jeremia	Jer	1	25	23	і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,
Jeremia	Jer	1	25	24	і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,
Jeremia	Jer	1	25	25	і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
Jeremia	Jer	1	25	26	і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.
Jeremia	Jer	1	25	27	І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас.
Jeremia	Jer	1	25	28	І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити!
Jeremia	Jer	1	25	29	Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот!
Jeremia	Jer	1	25	30	А ти пророкувати їм будеш усі ці слова, й до них скажеш: Господь загримить з височини, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чавильники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
Jeremia	Jer	1	25	31	Дійде гомін до краю землі, бо в Господа пря із народами, Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	25	32	Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі,
Jeremia	Jer	1	25	33	і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!...
Jeremia	Jer	1	25	34	Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!...
Jeremia	Jer	1	25	35	І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди утікання...
Jeremia	Jer	1	25	36	І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду,
Jeremia	Jer	1	25	37	і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву...
Jeremia	Jer	1	25	38	Він покинув, як лев свою пущу, бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя, і через запал гніву Його...
Jeremia	Jer	1	26	1	На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:
Jeremia	Jer	1	26	2	Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.
Jeremia	Jer	1	26	3	Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!
Jeremia	Jer	1	26	4	І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,
Jeremia	Jer	1	26	5	щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,
Jeremia	Jer	1	26	6	то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...
Jeremia	Jer	1	26	7	І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.
Jeremia	Jer	1	26	8	І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!
Jeremia	Jer	1	26	9	Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.
Jeremia	Jer	1	26	10	І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.
Jeremia	Jer	1	26	11	І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!
Jeremia	Jer	1	26	12	І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.
Jeremia	Jer	1	26	13	А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.
Jeremia	Jer	1	26	14	А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!
Jeremia	Jer	1	26	15	Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.
Jeremia	Jer	1	26	16	І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!
Jeremia	Jer	1	26	17	І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:
Jeremia	Jer	1	26	18	Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...
Jeremia	Jer	1	26	19	Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?
Jeremia	Jer	1	26	20	І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.
Jeremia	Jer	1	26	21	І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.
Jeremia	Jer	1	26	22	І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.
Jeremia	Jer	1	26	23	І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...
Jeremia	Jer	1	26	24	Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.
Jeremia	Jer	1	27	1	На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юди, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:
Jeremia	Jer	1	27	2	Так сказав був до мене Господь: Зроби собі поворозки та ярма, і надінь їх на шию свою.
Jeremia	Jer	1	27	3	І пошлеш їх до царя Едому, і до царя Моаву, і до царя синів Аммону, і до царя Тиру, і до царя Сидону через послів, що приходять до Єрусалиму до Седекії, царя Юдиного.
Jeremia	Jer	1	27	4	І накажеш їм, щоб до своїх володарів говорили: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Так скажете вашим володарям:
Jeremia	Jer	1	27	5	Я вчинив землю й людину, і скотину, що на поверхні землі, Своєю силою великою та витягненим раменом Своїм, і дав її тому, хто сподобався в очах Моїх.
Jeremia	Jer	1	27	6	А тепер Я віддав усі ці землі в руку Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, а також польову звірину дав Я йому, щоб служила йому.
Jeremia	Jer	1	27	7	І будуть служити всі народи йому та синові його, і синові сина його, аж поки не прийде час також його власному краєві, і поневолять його численні народи та великі царі.
Jeremia	Jer	1	27	8	І станеться, той народ і те царство, що не будуть служити йому, Навуходоносорові, цареві вавилонському, і того, хто не дасть шиї своєї в ярмо вавилонського царя, покараю Я народ цей мечем, і голодом, і заразою, говорить Господь, аж поки не зроблю їм кінця рукою його!
Jeremia	Jer	1	27	9	А ви не прислухайтесь до ваших пророків, і до ваших ворожбитів, і до ваших сновидців, і до ваших знахарів, і до ваших чарівників, що говорять до вас, кажучи: Не служіть вавилонському цареві!
Jeremia	Jer	1	27	10	Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас з вашої землі, і Я вас вижену, і ви погинете.
Jeremia	Jer	1	27	11	А народ, що вкладе свою шию в ярмо вавилонського царя й буде служити йому, то залишу його на його землі, говорить Господь, і він буде її обробляти, і буде сидіти на ній.
Jeremia	Jer	1	27	12	І до Седекії, царя Юдиного, говорив Я згідно з усіма цими словами, кажучи: Вкладіть ваші шиї в ярмо вавилонського царя, і служіть йому та його народові, і будете жити.
Jeremia	Jer	1	27	13	Пощо помрете ти та народ твій від меча, голоду та моровиці, як говорив був Господь про той люд, що не буде служити вавилонському цареві?
Jeremia	Jer	1	27	14	І не прислухуйтеся до слів пророків, що кажуть до вас, говорячи: Не будете служити вавилонському цареві, бо неправду вони вам пророкують.
Jeremia	Jer	1	27	15	Бо Я не посилав їх, говорить Господь, і вони пророкують неправду в Ім'я Моє, щоб Я вигнав вас, і погинете ви та пророки, що вам те пророкують!...
Jeremia	Jer	1	27	16	А до священиків та до всього цього народу говорив я, кажучи: Так говорить Господь: Не прислухуйтеся до слів ваших пророків, що пророкують вам, кажучи: Ось тепер незабаром вертається з Вавилону посуд Господнього дому, бо лжу вони пророкують.
Jeremia	Jer	1	27	17	Не прислухуйтеся до них, служіть цареві вавилонському, то будете жити, нащо буде це місто руїною?
Jeremia	Jer	1	27	18	А якщо вони пророки, і якщо слово Господнє з ними, нехай же просять вони Господа Саваота, щоб не перейшов посуд, позосталий в Господньому домі, і в домі царя Юди, і в Єрусалимі до Вавилону.
Jeremia	Jer	1	27	19	Бо так промовляє Господь Саваот про стовпи, і про море, і про підстави, і про решту посуду, позосталого в цьому місті,
Jeremia	Jer	1	27	20	що не забрав їх Навуходоносор, цар вавилонський, коли виганяв був в неволю Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, з Єрусалиму до Вавилону, та всіх шляхетних Юди та Єрусалиму.
Jeremia	Jer	1	27	21	Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про посуд, позосталий в Господньому домі та в домі царя Юди та Єрусалиму:
Jeremia	Jer	1	27	22	До Вавилону буде він спроваджений, і там пробуватиме аж до дня Моїх відвідин їх, говорить Господь, тоді випроваджу його, і верну його до цього місця...
Jeremia	Jer	1	28	1	І сталося того року на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п'ятого місяця, сказав до мене Ананія, син Аззурів, пророк, що з Ґів'ону, у Господньому домі, на очах священиків та всього народу, говорячи:
Jeremia	Jer	1	28	2	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Зламаю ярмо царя вавилонського!
Jeremia	Jer	1	28	3	За два роки часу Я верну до цього місця ввесь посуд Господнього дому, що забрав був Навуходоносор, цар вавилонський, з цього місця, і спровадив його до Вавилону.
Jeremia	Jer	1	28	4	І Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, і всіх Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавилону, Я верну до цього місця, говорить Господь, бо зламаю ярмо царя вавилонського!
Jeremia	Jer	1	28	5	І говорив пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу, що стояли в Господньому домі.
Jeremia	Jer	1	28	6	І сказав пророк Єремія: Амінь! Нехай так зробить Господь, нехай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця.
Jeremia	Jer	1	28	7	Тільки послухай це слово, що я говорю в вуха твої та в вуха всього народу:
Jeremia	Jer	1	28	8	Ті пророки, що від віків були передо мною і перед тобою, пророкували про численні краї та про царства великі, про війни, і про голод та про моровицю.
Jeremia	Jer	1	28	9	Пророк, що пророкує про мир, коли справдиться слово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його справді послав Господь.
Jeremia	Jer	1	28	10	І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його.
Jeremia	Jer	1	28	11	І сказав Ананія на очах усього народу, говорячи: Так говорить Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки часу, з шиї всіх народів! І пішов пророк Єремія своєю дорогою.
Jeremia	Jer	1	28	12	І було слово Господнє до Єремії по тому, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії, говорячи:
Jeremia	Jer	1	28	13	Іди, і скажеш до Ананії, говорячи: Так говорить Господь: Ти поламав дерев'яне ярмо, але Я зроблю замість нього ярмо залізне.
Jeremia	Jer	1	28	14	Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві вавилонському, і вони будуть служити йому, і навіть польову звірину віддам Я йому!
Jeremia	Jer	1	28	15	І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але ти доводиш, що народ цей довіряє неправді.
Jeremia	Jer	1	28	16	Тому так промовляє Господь: Ось Я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо про відступство від Господа говорив ти!...
Jeremia	Jer	1	28	17	І помер пророк Ананія того року сьомого місяця...
Jeremia	Jer	1	29	1	А оце слова листа, якого пророк Єремія послав з Єрусалиму до залишку старших, і до священиків, і до пророків, і до всього народу, що його вигнав Навуходоносор з Єрусалиму до Вавилону, в неволю,
Jeremia	Jer	1	29	2	по виході царя Єхонії й матері царя та евнухів, князів Юди та Єрусалиму, і майстрів та слюсарів Єрусалиму,
Jeremia	Jer	1	29	3	через Ел'асу, Шафанового сина, та Ґемарію, сина Хілкійїного, яких послав Седекія, цар Юди, до Навуходоносора, царя вавилонського, до Вавилону, говорячи:
Jeremia	Jer	1	29	4	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, до всього вигнання в неволю, що Я вигнав з Єрусалиму до Вавилону:
Jeremia	Jer	1	29	5	Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!
Jeremia	Jer	1	29	6	Поберіть жінок, і зродіть синів та дочок, і візьміть для ваших синів жінок, а свої дочки віддайте людям, і нехай вони породять синів та дочок, і помножтеся там, і не малійте!
Jeremia	Jer	1	29	7	І дбайте про спокій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в спокої його буде і ваш спокій.
Jeremia	Jer	1	29	8	Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нехай не зводять вас ваші пророки, що серед вас, та ваші чарівники, і не прислухуйтеся до ваших снів, що вам сняться.
Jeremia	Jer	1	29	9	Бо лжу вони вам пророкують Ім'ям Моїм, Я їх не посилав, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	29	10	Бо так промовляє Господь: По сповненні семидесяти літ Вавилону Я до вас завітаю, і справджу Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця.
Jeremia	Jer	1	29	11	Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.
Jeremia	Jer	1	29	12	І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас.
Jeremia	Jer	1	29	13	І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем.
Jeremia	Jer	1	29	14	І Я дамся вам знайти Себе, говорить Господь, і верну вас, і зберу вас зо всіх народів та зо всіх місць, куди Я вигнав був вас, говорить Господь, верну вас до того місця, звідки вас Я був вигнав.
Jeremia	Jer	1	29	15	Якщо ви кажете: Господь поставив нам пророків і в Вавилоні,
Jeremia	Jer	1	29	16	то так говорить Господь до царя, що сидить на Давидовому троні, та до всього народу, що сидить у цьому місті, до ваших братів, що не вийшли з вами на вигнання:
Jeremia	Jer	1	29	17	Так говорить Господь Саваот: Ось Я пошлю на вас меча, голод та моровицю, і дам їх, як обридливі фіґи, яких не їдять через їхню непридатність.
Jeremia	Jer	1	29	18	І буду гнатися за ними мечем, голодом та моровицею, і дам їх на пострах для всіх земних царств, на прокляття, і на остовпіння, і на посміховище, і на ганьбу серед усіх народів, куди Я їх був повиганяв,
Jeremia	Jer	1	29	19	за те, що не слухалися слів Моїх, говорить Господь, що посилав Я до них рабів Моїх пророків, рано та пізно, та не слухали ви, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	29	20	А ви, все вигнання, що послав Я з Єрусалиму до Вавилону, послухайте слова Господнього:
Jeremia	Jer	1	29	21	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам Моїм Ім'ям: Ось Я віддам їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він повбиває їх на ваших очах!
Jeremia	Jer	1	29	22	І візьметься від них прокляття для всього Юдиного вигнання, що в Вавилоні, говорячи: Нехай учинить тебе Господь, як Седекію та як Ахава, яких вавилонський цар пік на огні,
Jeremia	Jer	1	29	23	за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, і перелюб чинили з жінками своїх ближніх, і говорили ложне слово Ім'ям Моїм, чого Я не звелів їм, а Я відаю це, і Я свідок цьому, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	29	24	А до Шемаї нехеламітянина скажеш, говорячи:
Jeremia	Jer	1	29	25	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: За те, що ти своїм ім'ям посилав листи до всього народу, що в Єрусалимі, і до священика Цефанії, Маасеїного сина, і до всіх священиків, говорячи:
Jeremia	Jer	1	29	26	Господь тебе дав за священика замість священика Єгояди, щоб бути наглядачем у Господньому домі для кожного чоловіка, що божевільний і що вдає пророка, і даси його до в'язниці, а на шию кайдани надінеш.
Jeremia	Jer	1	29	27	А тепер, чому ти не скартав Єремію з Анатоту, що вдає з себе пророка?
Jeremia	Jer	1	29	28	Бо він послав до нас, до Вавилону, говорячи: Довге воно, вигнання! Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!
Jeremia	Jer	1	29	29	І священик Цефанія прочитав цього листа вголос пророкові Єремії.
Jeremia	Jer	1	29	30	І було слово Господнє до Єремії, говорячи:
Jeremia	Jer	1	29	31	Пошли всьому вигнанню, говорячи: Так говорить Господь про нехеламітянина Шемаю: За те, що вам пророкував Шемая, хоч Я не посилав його, і зробив, щоб ви надіялись на неправду,
Jeremia	Jer	1	29	32	тому так промовляє Господь: Ось Я покараю нехеламітянина Шемаю та насіння його: не буде в нього нікого, хто сидів би серед цього народу, і не побачить він добра, яке Я зроблю для народу Свого, говорить Господь, бо про відступство від Господа говорив він!
Jeremia	Jer	1	30	1	Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
Jeremia	Jer	1	30	2	Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова, що тобі говорив Я, до книги.
Jeremia	Jer	1	30	3	Бо приходять ось дні, говорить Господь, і Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин, каже Господь, і верну їх до Краю, що їхнім батькам Я був дав, і вони посядуть його.
Jeremia	Jer	1	30	4	А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:
Jeremia	Jer	1	30	5	Бо так промовляє Господь: Почули ми голос страху, переляку, й немає спокою...
Jeremia	Jer	1	30	6	Запитайте й побачте, чи родить мужчина? Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і всяке обличчя поблідло?
Jeremia	Jer	1	30	7	Ой горе, бо це день великий, немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!
Jeremia	Jer	1	30	8	І буде в той день, говорить Господь Саваот, поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пута твої розірву, і не будуть чужі поневолювати більше його!
Jeremia	Jer	1	30	9	І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своєму, і цареві своєму Давидові, якого поставлю Я їм.
Jeremia	Jer	1	30	10	А ти не лякайся, рабе Мій Якові, каже Господь, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого краю, і нащадків твоїх з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив,
Jeremia	Jer	1	30	11	бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе! Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!
Jeremia	Jer	1	30	12	Бо так промовляє Господь: Невилічальна пораза твоя, рана твоя невигойна!
Jeremia	Jer	1	30	13	Немає того, хто б справу твою розсудив для твоєї болячки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло!
Jeremia	Jer	1	30	14	Забули про тебе всі друзі твої, до тебе вони не звертаються, бо ворожим ударом Я вразив тебе, жорстокою карою за численні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої...
Jeremia	Jer	1	30	15	Чого ти кричиш про поразу свою, про свій біль невигойний? За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це...
Jeremia	Jer	1	30	16	Тому всі, що тебе поїдають, поїджені будуть, а всі вороги твої всі вони підуть в полон, і стануть здобиччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабунок віддам!
Jeremia	Jer	1	30	17	Бо вирощу шкурку на рані тобі, і з пораз тебе вилікую, говорить Господь, бо відкинута звано тебе, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукає.
Jeremia	Jer	1	30	18	Так говорить Господь: Ось Я поверну з полону шатра Яковові, і змилуюся над місцями його пробування, і на пагірку своїм побудується місто, а палац осядеться на відповідному місці своїм.
Jeremia	Jer	1	30	19	І вийде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помножу, і не буде їх мало, і прославлю Я їх і не будуть принижені!
Jeremia	Jer	1	30	20	І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцний перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!
Jeremia	Jer	1	30	21	І буде із нього Потужний його, і постане Володар його з-поміж нього, й Я наближу Його, й Він підійде до Мене! Бо хто є такий, що наразить життя своє на небезпеку, щоб до Мене наблизитись? каже Господь.
Jeremia	Jer	1	30	22	І станете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!
Jeremia	Jer	1	30	23	Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде.
Jeremia	Jer	1	30	24	Не спиниться полум'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не виконає замірів серця Свого, ви наприкінці днів зрозумієте це!
Jeremia	Jer	1	31	1	Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!
Jeremia	Jer	1	31	2	Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.
Jeremia	Jer	1	31	3	Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
Jeremia	Jer	1	31	4	Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,
Jeremia	Jer	1	31	5	на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!
Jeremia	Jer	1	31	6	Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!
Jeremia	Jer	1	31	7	Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!
Jeremia	Jer	1	31	8	Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!
Jeremia	Jer	1	31	9	Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!
Jeremia	Jer	1	31	10	Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!
Jeremia	Jer	1	31	11	Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.
Jeremia	Jer	1	31	12	І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!
Jeremia	Jer	1	31	13	Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!
Jeremia	Jer	1	31	14	І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!
Jeremia	Jer	1	31	15	Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...
Jeremia	Jer	1	31	16	Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!
Jeremia	Jer	1	31	17	І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!
Jeremia	Jer	1	31	18	Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!
Jeremia	Jer	1	31	19	Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.
Jeremia	Jer	1	31	20	Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	31	21	Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
Jeremia	Jer	1	31	22	Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!
Jeremia	Jer	1	31	23	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!
Jeremia	Jer	1	31	24	І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.
Jeremia	Jer	1	31	25	Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.
Jeremia	Jer	1	31	26	На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.
Jeremia	Jer	1	31	27	Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.
Jeremia	Jer	1	31	28	І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	31	29	Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!
Jeremia	Jer	1	31	30	бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!
Jeremia	Jer	1	31	31	Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.
Jeremia	Jer	1	31	32	Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	31	33	Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!
Jeremia	Jer	1	31	34	І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!
Jeremia	Jer	1	31	35	Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!
Jeremia	Jer	1	31	36	Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні.
Jeremia	Jer	1	31	37	Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	31	38	Ось дні настають, говорить Господь, і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.
Jeremia	Jer	1	31	39	І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої.
Jeremia	Jer	1	31	40	І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується ввіки вона!
Jeremia	Jer	1	32	1	Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.
Jeremia	Jer	1	32	2	А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного,
Jeremia	Jer	1	32	3	що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...
Jeremia	Jer	1	32	4	А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...
Jeremia	Jer	1	32	5	І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...
Jeremia	Jer	1	32	6	А Єремія відказав: Було мені слово Господнє таке:
Jeremia	Jer	1	32	7	Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право купити.
Jeremia	Jer	1	32	8	І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.
Jeremia	Jer	1	32	9	І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.
Jeremia	Jer	1	32	10	А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.
Jeremia	Jer	1	32	11	І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.
Jeremia	Jer	1	32	12	І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.
Jeremia	Jer	1	32	13	І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
Jeremia	Jer	1	32	14	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.
Jeremia	Jer	1	32	15	Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!
Jeremia	Jer	1	32	16	І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
Jeremia	Jer	1	32	17	О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!
Jeremia	Jer	1	32	18	Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!
Jeremia	Jer	1	32	19	Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,
Jeremia	Jer	1	32	20	що знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!
Jeremia	Jer	1	32	21	І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.
Jeremia	Jer	1	32	22	І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.
Jeremia	Jer	1	32	23	І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...
Jeremia	Jer	1	32	24	Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.
Jeremia	Jer	1	32	25	А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...
Jeremia	Jer	1	32	26	І було Господнє слово до Єремії, говорячи:
Jeremia	Jer	1	32	27	Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?
Jeremia	Jer	1	32	28	Тому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!
Jeremia	Jer	1	32	29	І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...
Jeremia	Jer	1	32	30	Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...
Jeremia	Jer	1	32	31	Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
Jeremia	Jer	1	32	32	за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...
Jeremia	Jer	1	32	33	І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...
Jeremia	Jer	1	32	34	І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Моє кликалося, щоб його занечистити...
Jeremia	Jer	1	32	35	І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.
Jeremia	Jer	1	32	36	Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:
Jeremia	Jer	1	32	37	Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,
Jeremia	Jer	1	32	38	і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!
Jeremia	Jer	1	32	39	І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.
Jeremia	Jer	1	32	40	І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
Jeremia	Jer	1	32	41	І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.
Jeremia	Jer	1	32	42	Бо так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!
Jeremia	Jer	1	32	43	І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немає людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.
Jeremia	Jer	1	32	44	І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	33	1	І було Єремії Господнє слово вдруге, коли він ще замкнений був на подвір'ї в'язниці, говорячи:
Jeremia	Jer	1	33	2	Так говорить Господь, що чинить оце, Господь, що вформовує це, щоб поставити міцно оце, Господь Його Ймення:
Jeremia	Jer	1	33	3	Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!
Jeremia	Jer	1	33	4	Бо так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про доми цього міста й про доми царів Юди, що їх поруйновано на оборонні вали,
Jeremia	Jer	1	33	5	приходять вони воювати з халдеями, щоб доми понаповнювати людськими трупами, що вразив Я гнівом Своїм та люттю Своєю, і сховав Я від міста оцього обличчя Своє за все їхнє зло:
Jeremia	Jer	1	33	6	Ось Я йому вирощу шкурку на рані, й дам ліки, та їх уздоровлю, і відкрию багатство спокою та правди для них!
Jeremia	Jer	1	33	7	І Я поверну долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напочатку.
Jeremia	Jer	1	33	8	І очищу Я їх з їхньої провини всілякої, що нагрішили Мені, і пробачу всі їхні провини, якими нагрішили Мені, та відпали від Мене.
Jeremia	Jer	1	33	9	І Єрусалим Мені стане за радісне ймення, за хвалу та пишноту всім людям землі, що почують про все те добро, що зробив Я для них! І вони полякаються та затремтять через все те добро та ввесь спокій, який Я для нього вчинив!
Jeremia	Jer	1	33	10	Так говорить Господь: Ще буде почутий на місці оцьому, про яке ви говорите: Воно поруйноване, так що немає людини й немає скотини, у містах Юди й на вулицях Єрусалиму, спустошених так, що немає людини, й немає мешканця, й немає скотини,
Jeremia	Jer	1	33	11	радісний голос та голос веселий, голос молодого та голос молодої, голос тих, що говорять: Хваліть Господа Саваота, бо добрий Господь, бо навіки Його милосердя! що жертву хвали до Господнього дому приносять, бо Я поверну долю Краю цього, як було напочатку, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	33	12	Так говорить Господь Саваот: Ще буде на місці оцьому спустошеному, що немає нічого воно від людини та аж до скотини, та по містах його всіх ще буде пасовисько для пастухів, куди приведуть вони череду на відпочинок!
Jeremia	Jer	1	33	13	У містах у горішніх, у містах долішніх, і в південних містах, і в Веніяминовому краї, і в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних ще проходитиме череда через руки рахуючого, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	33	14	Ось дні настають, говорить Господь, і Я виповню добре те слово, що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин:
Jeremia	Jer	1	33	15	тими днями та часу того Я Давидові зрощу Пагінця справедливости, Він буде чинити на землі правосуддя та правду!
Jeremia	Jer	1	33	16	Юда буде спасений в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно, і його будуть кликати так: Господь наша правда!
Jeremia	Jer	1	33	17	Бо так промовляє Господь: Нема переводу Давидовим мужам, що мають сидіти на троні дому Ізраїлевого,
Jeremia	Jer	1	33	18	і нема переводу в Левитів священиків перед обличчям Моїм тому мужеві, що буде приносити цілопалення, і спалювати хлібну жертву, і приносити жертву всі дні!
Jeremia	Jer	1	33	19	І було слово Господа до Єремії таке:
Jeremia	Jer	1	33	20	Так говорить Господь: Якщо знищите ви заповіта Мого щодо дня та Мого заповіта щодо ночі, щоб не було дня та ночі в їхньому часі,
Jeremia	Jer	1	33	21	то знищений буде також заповіт Мій з Давидом, рабом Моїм, щоб він сина не мав, який не царював би на троні його, і з Левитами-священиками, слугами Моїми!
Jeremia	Jer	1	33	22	І як незчисленні ті зорі небесні, а морський пісок незміренний, так помножу насіння Давида, Мого раба, та Левитів, що служать Мені!
Jeremia	Jer	1	33	23	І було слово Господа до Єремії таке:
Jeremia	Jer	1	33	24	Хіба ж ти не завважив, як народ цей казав був, говорячи: Обидва ті роди, яких Господь вибрав, відкинув Він їх? І народом Моїм вони нехтують, наче б не був він уже перед ними народом.
Jeremia	Jer	1	33	25	Так говорить Господь: Якщо заповіта Мого щодо дня та щодо ночі нема, якщо Я уставів для неба й землі не поклав,
Jeremia	Jer	1	33	26	то відкину й насіння Якова та раба Мого Давида, щоб не брати володарів із насіння його для насіння Авраама, Ісака та Якова... Та не буде того, бо верну їхню долю, й помилую їх!
Jeremia	Jer	1	34	1	Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар вавилонський, і все військо його, і всі царства землі, панування руки його, та всі народи воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:
Jeremia	Jer	1	34	2	Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звістиш йому: Так говорить Господь: Ось Я віддам оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю його огнем.
Jeremia	Jer	1	34	3	А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схоплений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти прийдеш.
Jeremia	Jer	1	34	4	Але послухай Господнього слова, Седекіє, царю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча!
Jeremia	Jer	1	34	5	У мирі помреш ти; і як палили на погребі батькам твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й О пане будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь.
Jeremia	Jer	1	34	6	І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова в Єрусалимі.
Jeremia	Jer	1	34	7	А військо вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залишилися серед Юдиних міст містами твердинними.
Jeremia	Jer	1	34	8	Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім народом, що в Єрусалимі, щоб оголосити їм волю,
Jeremia	Jer	1	34	9	щоб кожен відпустив раба свого, і кожен свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не поневолював свого брата юдея.
Jeremia	Jer	1	34	10	І послухалися всі князі та ввесь народ, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен свою невільницю, вільними, щоб більш не неволити їх. І вони послухалися, і повідпускали.
Jeremia	Jer	1	34	11	Але потому вони знову вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпускали були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.
Jeremia	Jer	1	34	12	І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи:
Jeremia	Jer	1	34	13	Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського краю, з дому рабства, кажучи:
Jeremia	Jer	1	34	14	З кінцем семи років відпустите кожен свого брата єврея, що буде проданий тобі й послужить тобі шість років, і відпустиш його вільним від себе. Та не слухалися Мене ваші батьки, і не прихилили свого уха до цього.
Jeremia	Jer	1	34	15	А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кликалось Ім'я Моє.
Jeremia	Jer	1	34	16	Та ви знову збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.
Jeremia	Jer	1	34	17	Тому так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я говорить Господь оголошу вам волю до меча, до моровиці й до голоду, і віддам вас на пострах для всіх царств землі!...
Jeremia	Jer	1	34	18	І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надвоє теля та перейшли між його кавалками,
Jeremia	Jer	1	34	19	також князів Юди та князів Єрусалиму, евнухів і священиків, та ввесь народ Краю, що проходили поміж кавалками цього теляти,
Jeremia	Jer	1	34	20	то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане падло їхнє стервом для птаства небесного та для земної звірини...
Jeremia	Jer	1	34	21	А Седекію, царя Юдиного, та його князів віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку війська вавилонського царя, що відходить від вас.
Jeremia	Jer	1	34	22	Ось Я накажу, говорить Господь, і верну їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобудуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спустошення, і не буде в них мешканця!...
Jeremia	Jer	1	35	1	Слово, що було до Єремії від Господа за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, говорячи:
Jeremia	Jer	1	35	2	Іди до дому Рехавітів, і будеш говорити з ними, і введеш їх до Господнього дому, до однієї з кімнат, і напоїш їх вином.
Jeremia	Jer	1	35	3	І взяв я Яазанію, Єреміїного сина, сина Хаваццініїного, і братів його, і всіх синів його та ввесь дім Рехавітів.
Jeremia	Jer	1	35	4	І ввів я їх до Господнього дому, до кімнати синів Ханана, сина Їґдаліїного, Божого чоловіка, що була при кімнаті князів, що над кімнатою Маасеї, Шаллумового сина, який пильнував порога.
Jeremia	Jer	1	35	5	І поставив я перед синами дому Рехавітів келіхи, повні вина, та чаші, та й сказав до них: Пийте вино!
Jeremia	Jer	1	35	6	А вони відказали: Не будемо пити вина, бо наш батько Йонадав, син Рехавів, наказав нам, говорячи: Не пийте вина ані ви, ані ваші сини аж навіки!
Jeremia	Jer	1	35	7	І не будуйте дому, і не сійте, і не засаджуйте виноградника, і не майте їх, але сидіть у наметах по всі ваші дні, щоб жити довгі дні на поверхні землі, де ви мандруєте!
Jeremia	Jer	1	35	8	І послухалися ми голосу нашого батька Єгонадава, Рехавового сина, про все, що він наказав був нам, щоб не пили вина по всі наші дні ми, наші жінки, наші сини та дочки наші,
Jeremia	Jer	1	35	9	і щоб ні будувати домів для нашого пробування, а виноградник і поле та насіння не будуть наші.
Jeremia	Jer	1	35	10	І осіли ми в наметах, і послухалися, та й зробили все, що наказав нам наш батько Йонадав.
Jeremia	Jer	1	35	11	І сталося, коли Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов був на цей Край, то ми сказали: Ходіть, і ввійдемо до Єрусалиму перед військом халдеїв та перед військом Араму. І осілися ми в Єрусалимі.
Jeremia	Jer	1	35	12	І було слово Господа до Єремії таке:
Jeremia	Jer	1	35	13	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до юдеянина та до мешканців Єрусалиму: Чи з цього не витягнете науки, щоб слухатися Моїх слів? говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	35	14	Додержано слова Єгонадава, Рехавового сина, що наказав був синам своїм не пити вина, і не пили вони аж до дня цього, бо послухалися наказу свого батька; а Я говорив до вас рано та пізно, та не слухалися ви Мене!
Jeremia	Jer	1	35	15	І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться но кожен зо своєї злої дороги, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.
Jeremia	Jer	1	35	16	Бо додержали сини Єгонадава, сина Рехавового, наказа свого батька, що наказав був їм, а народ цей не послухався Мене.
Jeremia	Jer	1	35	17	Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те зло, що Я провіщав був про них. Бо Я говорив до них, та вони не слухали, і кликав Я їх, та вони не відповідали...
Jeremia	Jer	1	35	18	А до дому Рехавітів Єремія сказав: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ви слухалися наказа вашого батька Єгонадава, та держитеся всіх наказів його, і зробили те все, що Я заповів вам,
Jeremia	Jer	1	35	19	тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нема переводу в Йонадава, Рехавового сина, мужеві, що стоятиме перед лицем Моїм по всі дні!
Jeremia	Jer	1	36	1	І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:
Jeremia	Jer	1	36	2	Візьми собі книжкового звоя, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі народи від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.
Jeremia	Jer	1	36	3	Може почує дім Юдин усе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх.
Jeremia	Jer	1	36	4	І покликав Єремія Баруха, Нерійїного сина, і Барух написав з уст Єремії всі Господні слова, що Він говорив йому, на книжковий звій.
Jeremia	Jer	1	36	5	І наказав Єремія Барухові, кажучи: Я задержаний, не можу ввійти до Господнього дому.
Jeremia	Jer	1	36	6	Тому піди сам, прочитай зо звою, що написав ти з моїх уст, Господні слова в вуха народу в Господньому домі в дні посту, а також в вуха всього Юди, що приходить зо своїх міст, відчитаєш їх.
Jeremia	Jer	1	36	7	Може впаде їхнє благання перед Господнє лице, і вони вернуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти народу цього!
Jeremia	Jer	1	36	8	І зробив Барух, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова в Господньому домі.
Jeremia	Jer	1	36	9	І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу, що поприходив з Юдиних міст до Єрусалиму.
Jeremia	Jer	1	36	10	І прочитав Барух з книги Єреміїні слова в домі Господньому в кімнаті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горішньому подвір'ї, при вході до нової брами Господнього дому, в вуха всього народу.
Jeremia	Jer	1	36	11	І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова з книги,
Jeremia	Jer	1	36	12	і зійшов до царського дому, до кімнати писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі зверхники.
Jeremia	Jer	1	36	13	І розповів їм Михей всі ті слова, які він почув був, коли Барух читав із книги в вуха народу.
Jeremia	Jer	1	36	14	І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: Того звоя, що читав ти з нього в вуха народу, візьми його в свою руку та й прийди! І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.
Jeremia	Jer	1	36	15	А ті сказали до нього: Сідай же, і прочитай його в наші вуха! І прочитав Барух в їхні вуха.
Jeremia	Jer	1	36	16	І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахнулися один перед одним, та й сказали Барухові: Конче перекажімо цареві всі ці слова!
Jeremia	Jer	1	36	17	І запитали вони Баруха, говорячи: Розкажи нам, як ти писав усі ці слова з його уст?
Jeremia	Jer	1	36	18	І сказав їм Барух: Він проказував мені з своїх уст усі ці слова, а я писав у книзі чорнилом.
Jeremia	Jer	1	36	19	І сказали зверхники до Баруха: Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де ви!
Jeremia	Jer	1	36	20	І прийшли вони до царя на подвір'я, а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами, і розповіли в вуха царя всі ті слова.
Jeremia	Jer	1	36	21	І послав цар Єгудія взяти звоя, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників, що стояли при царі.
Jeremia	Jer	1	36	22	А цар сидів у зимовому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпалений коминок.
Jeremia	Jer	1	36	23	І сталося, коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку...
Jeremia	Jer	1	36	24	Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова.
Jeremia	Jer	1	36	25	І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того звою, та не послухався він їх.
Jeremia	Jer	1	36	26	І наказав цар Єрахмеїлові, синові царевому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.
Jeremia	Jer	1	36	27	І було Господнє слово до Єремії потому, як цар спалив був звоя та ті слова, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:
Jeremia	Jer	1	36	28	Візьми собі знову іншого звоя, і напиши на ньому всі перші слова, що були на першому звої, якого спалив Єгояким, цар Юдин.
Jeremia	Jer	1	36	29	А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього звоя, говорячи: Нащо написав ти на ньому таке: Конче прийде цар вавилонський і знищить оцей Край, і вигубить в ньому людину й скотину.
Jeremia	Jer	1	36	30	Тому так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде кинений на спекоту вдень та на холод вночі...
Jeremia	Jer	1	36	31	І навіщу його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеянина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали...
Jeremia	Jer	1	36	32	І Єремія взяв іншого звоя, і дав його писареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було додано ще багато подібних слів.
Jeremia	Jer	1	37	1	І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї.
Jeremia	Jer	1	37	2	Та не послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.
Jeremia	Jer	1	37	3	І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: Помолися за нас до Господа, Бога нашого!
Jeremia	Jer	1	37	4	А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в'язниці.
Jeremia	Jer	1	37	5	А фараонове військо вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.
Jeremia	Jer	1	37	6	І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:
Jeremia	Jer	1	37	7	Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо, що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту.
Jeremia	Jer	1	37	8	А халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, та й спалять його огнем.
Jeremia	Jer	1	37	9	Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: Халдеї конче підуть від нас, бо не підуть вони.
Jeremia	Jer	1	37	10	Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем...
Jeremia	Jer	1	37	11	І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,
Jeremia	Jer	1	37	12	то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу.
Jeremia	Jer	1	37	13	Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім'я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв!
Jeremia	Jer	1	37	14	А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв! Та не послухав той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.
Jeremia	Jer	1	37	15	І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язничний дім.
Jeremia	Jer	1	37	16	І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів...
Jeremia	Jer	1	37	17	І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: Чи є слово від Господа? І Єремія відказав: Є. І далі сказав: Ти будеш відданий в руку вавилонського царя...
Jeremia	Jer	1	37	18	І сказав Єремія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'язниці?
Jeremia	Jer	1	37	19	І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?
Jeremia	Jer	1	37	20	А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!...
Jeremia	Jer	1	37	21	І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.
Jeremia	Jer	1	38	1	І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:
Jeremia	Jer	1	38	2	Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!
Jeremia	Jer	1	38	3	Так говорить Господь: Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!
Jeremia	Jer	1	38	4	І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...
Jeremia	Jer	1	38	5	І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.
Jeremia	Jer	1	38	6	І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!
Jeremia	Jer	1	38	7	І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.
Jeremia	Jer	1	38	8	І вийшов Евед-Мелех з царського дому, та й сказав цареві, говорячи:
Jeremia	Jer	1	38	9	Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба...
Jeremia	Jer	1	38	10	І наказав цар муринові Евед-Мелехові, говорячи: Візьми з собою звідси троє люда, і витягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!
Jeremia	Jer	1	38	11	І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царського дому під скарбницею, і набрав ізвідти подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами.
Jeremia	Jer	1	38	12	І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте шмаття та лахи попід пахи своїх рук під шнури! І зробив Єремія так.
Jeremia	Jer	1	38	13	І потягнули Єремію шнурами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.
Jeremia	Jer	1	38	14	І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене нічого!
Jeremia	Jer	1	38	15	І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...
Jeremia	Jer	1	38	16	І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!
Jeremia	Jer	1	38	17	І сказав Єремія до Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, і будеш жити ти та дім твій.
Jeremia	Jer	1	38	18	А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...
Jeremia	Jer	1	38	19	І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...
Jeremia	Jer	1	38	20	І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!
Jeremia	Jer	1	38	21	А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:
Jeremia	Jer	1	38	22	І ось усі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.
Jeremia	Jer	1	38	23	А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене огнем...
Jeremia	Jer	1	38	24	І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.
Jeremia	Jer	1	38	25	Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?
Jeremia	Jer	1	38	26	то скажеш до них: Я склав своє благання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.
Jeremia	Jer	1	38	27	І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.
Jeremia	Jer	1	38	28	І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:
Jeremia	Jer	1	39	1	Дев'ятого року Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, та все його військо до Єрусалиму та й облягли його.
Jeremia	Jer	1	39	2	Одинадцятого року Седекії, місяця четвертого, дев'ятого дня місяця, був пробитий пролім до міста...
Jeremia	Jer	1	39	3	І поприходили всі зверхники вавилонського царя, і посідали в Середущій брамі: Нерґал-Сар'ецер, Самгар, Нево, Сарсехім, старший евнух, Нерґал-Сар'ецер, старший маг, і вся решта зверхників вавилонського царя.
Jeremia	Jer	1	39	4	І сталося, як побачив їх Седекія, цар Юдин, та всі вояки, то вони повтікали, і повиходили вночі з міста дорогою царського садка, брамою між обома мурами, і вийшли дорогою в степ.
Jeremia	Jer	1	39	5	І погналося халдейське військо за ними, і догнали Седекію в єрихонських степах... І взяли вони його, і завели його до Навуходоносора, царя вавилонського, до Рівли, в краю Хамат, і той засудив його.
Jeremia	Jer	1	39	6	І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на очах його; і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар...
Jeremia	Jer	1	39	7	А очі Седекії він вибрав, і скував його мідяними кайданами, щоб відвести його до Вавилону...
Jeremia	Jer	1	39	8	А дім царя та дому народу халдеї попалили огнем, і порозбивали мури Єрусалиму.
Jeremia	Jer	1	39	9	А решту народу, позосталих у місті, та перебіжців, що попереходили до нього, і решту народу, що позосталися, вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, до Вавилону.
Jeremia	Jer	1	39	10	А з бідноти народу, що не мали нічого, Невузар'адан, начальник царської сторожі, позоставив декого в Юдиному краї, і дав їм того дня виноградники та поля.
Jeremia	Jer	1	39	11	І наказав Навуходоносор, цар вавилонський, про Єремію, через начальника царської сторожі, говорячи:
Jeremia	Jer	1	39	12	Візьми його, і зверни на нього свої очі, і не зроби йому нічого злого, і тільки як він скаже тобі, так з ним зроби!
Jeremia	Jer	1	39	13	І послав Невузар'адан, начальник царської сторожі, і Невушазбан, старший евнух, і Нерґал-Сар'ецер, старший маг, та всі начальники вавилонського царя,
Jeremia	Jer	1	39	14	і послали вони, і взяли Єремію з подвір'я в'язниці, і дали його до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб вивести його до дому. І осівся він серед народу.
Jeremia	Jer	1	39	15	А до Єремії було Господнє слово, коли він був затриманий в подвір'ї в'язниці, таке:
Jeremia	Jer	1	39	16	Іди, і скажеш до мурина Евед-Мелеха, говорячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу Свої слова на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть діятися перед тобою цього дня.
Jeremia	Jer	1	39	17	Але тебе врятую цього дня, говорить Господь, і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся.
Jeremia	Jer	1	39	18	Бо конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	40	1	Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як Невузар'адан, начальник царської сторожі, відпустив його з Рами, коли його він узяв, а він був закутий кайданами серед усього вигнання Єрусалиму та Юди, вигнаних до Вавилону.
Jeremia	Jer	1	40	2	І взяв начальник царської сторожі Єремію, та й сказав до нього: Господь, Бог твій, говорив оце зло на це місце.
Jeremia	Jer	1	40	3	І навів, і зробив Господь, як говорив був, бо ви згрішили Господеві, і не слухалися Його голосу, і сталася вам ця річ.
Jeremia	Jer	1	40	4	А тепер ось я сьогодні розковую тебе з кайданів, що на твоїх руках. Якщо в очах твоїх добре піти зо мною до Вавилону, іди, і зверну я своє око на тебе. А якщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону, то залишись. Дивися, увесь Край перед тобою: куди тобі видається за добре й за справедливе піти, туди йди!
Jeremia	Jer	1	40	5	І коли той не навертався на це, сказав далі: То вернися до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними містами, і живи з ним серед народу; або куди тобі подобається, туди йди. І дав йому начальник царської сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.
Jeremia	Jer	1	40	6	І прийшов Єремія до Ґедалії, сина Ахікамового, до Міцпи, й осівся з ним серед народу, позосталого в Краю.
Jeremia	Jer	1	40	7	А коли всі військові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив начальником над краєм Ґедалію, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жінок та дітей, і тих з бідних Краю, що не були вигнані до Вавилону,
Jeremia	Jer	1	40	8	то поприходили до Ґедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.
Jeremia	Jer	1	40	9	І Ґедалія, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягнувся їм та їхнім людям, говорячи: Не бійтеся служити халдеям! Сидіть у Краї й служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
Jeremia	Jer	1	40	10	А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас. А ви збирайте вино й літні плоди та оливу, і складайте в ваш посуд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!
Jeremia	Jer	1	40	11	І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.
Jeremia	Jer	1	40	12	І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозігнані, і прийшли до Юдиного краю, до Ґедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.
Jeremia	Jer	1	40	13	А Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були на полі, прийшли до Ґедалії до Міцпи,
Jeremia	Jer	1	40	14	та й сказали до нього: Чи справді ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе? Та не повірив їм Ґедалія, син Ахікамів.
Jeremia	Jer	1	40	15	А Йоханан, син Кареахів, сказав таємно до Ґедалії в Міцпі, говорячи: Нехай я піду й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідається. Нащо мають забити тебе, і буде розпорошений увесь Юда, зібраний до тебе, і погине останок Юди?
Jeremia	Jer	1	40	16	І сказав Ґедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: Не роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!
Jeremia	Jer	1	41	1	І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царського, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там разом хліб у Міцпі.
Jeremia	Jer	1	41	2	І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм...
Jeremia	Jer	1	41	3	І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв вояків, що знаходилися там.
Jeremia	Jer	1	41	4	І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, а ніхто про це не знав,
Jeremia	Jer	1	41	5	і поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят люда оголенобородих, і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі, а в їхній руці хлібна жертва та ладан, як принесення для Господнього дому.
Jeremia	Jer	1	41	6	І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!
Jeremia	Jer	1	41	7	І сталося, як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до середини ями, він та ті люди, що були з ним...
Jeremia	Jer	1	41	8	Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі скарби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.
Jeremia	Jer	1	41	9	А та яма, куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар Аса проти Баеші, Ізраїльського царя, її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.
Jeremia	Jer	1	41	10	І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та ввесь народ, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царської сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.
Jeremia	Jer	1	41	11	І почув Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.
Jeremia	Jer	1	41	12	І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.
Jeremia	Jer	1	41	13	І сталося, як увесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військових зверхників, що були з ним, то зрадів.
Jeremia	Jer	1	41	14	І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.
Jeremia	Jer	1	41	15	А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.
Jeremia	Jer	1	41	16	І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів вояків, і жінок, і дітей, і евнухів, що вернув з Ґів'ону.
Jeremia	Jer	1	41	17	І пішли вони й стали на нічліг в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту
Jeremia	Jer	1	41	18	від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм.
Jeremia	Jer	1	42	1	І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,
Jeremia	Jer	1	42	2	та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас...
Jeremia	Jer	1	42	3	І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо.
Jeremia	Jer	1	42	4	І промовив до них пророк Єремія: Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас.
Jeremia	Jer	1	42	5	А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
Jeremia	Jer	1	42	6	Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого.
Jeremia	Jer	1	42	7	І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.
Jeremia	Jer	1	42	8	І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,
Jeremia	Jer	1	42	9	та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:
Jeremia	Jer	1	42	10	Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб'ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.
Jeremia	Jer	1	42	11	Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!
Jeremia	Jer	1	42	12	І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.
Jeremia	Jer	1	42	13	А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,
Jeremia	Jer	1	42	14	кажучи: Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти,
Jeremia	Jer	1	42	15	то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,
Jeremia	Jer	1	42	16	то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, і там ви повмираєте...
Jeremia	Jer	1	42	17	І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них...
Jeremia	Jer	1	42	18	Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця...
Jeremia	Jer	1	42	19	Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!
Jeremia	Jer	1	42	20	Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, і ми зробимо.
Jeremia	Jer	1	42	21	І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.
Jeremia	Jer	1	42	22	А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями...
Jeremia	Jer	1	43	1	І сталося, як Єремія скінчив говорити до всього народу всі слова Господа, Бога їхнього, всі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній,
Jeremia	Jer	1	43	2	то сказав Азарія, син Гошаїн, і Йоханан, син Кареахів, та всі бундючні люди, кажучи до Єремії: Брехню ти говориш! Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там,
Jeremia	Jer	1	43	3	то тебе намовив проти нас Барух, син Нерійїн, щоб віддати нас у руку халдеїв, щоб повбивати нас, і щоб вигнати нас до Вавилону...
Jeremia	Jer	1	43	4	І не послухався Йоханан, син Кареахів, і всі військові зверхники та ввесь народ Господнього голосу, щоб сидіти в Юдиному краї.
Jeremia	Jer	1	43	5	І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники всю Юдину решту, що вернулися від усіх народів, куди були вигнані, щоб замешкати в Юдиному краї,
Jeremia	Jer	1	43	6	мужчин та жінок, і дітей та царських дочок, і всяку душу, що Невузар'адан, начальник царської сторожі, позоставив був із Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафанового, і з пророком Єремією та з Барухом, сином Нерійїним,
Jeremia	Jer	1	43	7	і прийшли до єгипетського краю, бо не послухалися Господнього голосу, і прийшли до Тахпанхесу.
Jeremia	Jer	1	43	8	І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі таке:
Jeremia	Jer	1	43	9	Візьми в свою руку великі каміння, і сховай їх у глині на цегляному майдані, що при вході до фараонового дому в Тахпанхесі, на очах юдейських людей.
Jeremia	Jer	1	43	10	І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я пошлю й візьму Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і поставлю його трона над тими каміннями, що Я поховав, і він своє царське шатро розтягне над ними.
Jeremia	Jer	1	43	11	І він прийде, і вдарить єгипетський край: що призначене на смерть піде на смерть, а що до полону до полону, а що на меча піде на меча...
Jeremia	Jer	1	43	12	І підпалю огонь у домах єгипетських богів, і він попалить їх, і забере їх у полон, і він очистить єгипетський край, як чистить пастух свою одіж, і вийде звідти в спокої...
Jeremia	Jer	1	43	13	І він поламає посвячені стовпи Бет-Шемеша, що в єгипетському краї, а доми єгипетських богів попалить огнем.
Jeremia	Jer	1	44	1	Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в єгипетському краї, що сиділи в Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю Патрос, говорячи:
Jeremia	Jer	1	44	2	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спровадив на Єрусалим та на всі Юдині міста, і ось вони цього дня руїна, і немає в них мешканця...
Jeremia	Jer	1	44	3	Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гнівити Мене, ходячи кадити, служити іншим богам, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки.
Jeremia	Jer	1	44	4	І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридливої речі, яку Я зненавидив!
Jeremia	Jer	1	44	5	Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим богам.
Jeremia	Jer	1	44	6	І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запалав він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пустинею, як бачите цього дня...
Jeremia	Jer	1	44	7	А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Нащо ви робите велике зло своїм душам, вигублюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля з-серед Юди, щоб не залишилася вам решта?
Jeremia	Jer	1	44	8	Нащо ви робите, щоб гнівити Мене чинами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському краї, куди ви прийшли чужинцями замешкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокляттям та ганьбою серед усіх людів землі?
Jeremia	Jer	1	44	9	Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному краї та на вулицях Єрусалиму?
Jeremia	Jer	1	44	10	Не були вони впокорені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Законом Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батькам.
Jeremia	Jer	1	44	11	Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну обличчя Своє на вас вам на зло, щоб викоренити всього Юду!
Jeremia	Jer	1	44	12	І візьму Я залишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужинцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському краї, попадають від меча та від голоду, погинуть від малого й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбою, застрашенням, і прокляттям та ганьбою...
Jeremia	Jer	1	44	13	І покараю замешкалих в єгипетському краї, як покарав Я Єрусалим, мечем, голодом та моровицею...
Jeremia	Jer	1	44	14	І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужинцями замешкати там в єгипетському краї, щоб вернутися до Юдиного краю, куди вони бажають усією душею своєю вернутися й оселитися там. Але не вернуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі!
Jeremia	Jer	1	44	15	І відповіли Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки кадять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там, великий збір, і ввесь народ, що сидів в єгипетському краї в Патросі, говорячи:
Jeremia	Jer	1	44	16	Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім'ям, ми не слухаємо тебе.
Jeremia	Jer	1	44	17	Бо напевно виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.
Jeremia	Jer	1	44	18	А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!
Jeremia	Jer	1	44	19	А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням, і ллємо їй литі жертви?
Jeremia	Jer	1	44	20	І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, говорячи:
Jeremia	Jer	1	44	21	Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?
Jeremia	Jer	1	44	22	І не зміг Господь більше знести зла ваших чинів, та ті гидоти, що ви наробили, тому став ваш Край руїною, і застрашенням та прокляттям, так що немає мешканця, як бачите цього дня...
Jeremia	Jer	1	44	23	За те, що кадили ви, і що грішили Господеві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Законом Його й Його правом та свідоцтвами Його, тому спіткало вас оце зло, як бачите цього дня.
Jeremia	Jer	1	44	24	І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському краї!
Jeremia	Jer	1	44	25	Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки говорили своїми устами й своїми руками виконували, кажучи: Конче виконаємо свої присяги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, тому напевно здійсніте ваші присяги, і конче виконайте обітниці ваші.
Jeremia	Jer	1	44	26	Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському краї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'ям, говорить Господь, що не буде вже Ім'я Моє кликатися устами жодного юдеянина, кажучи: Живий Господь Бог! у всьому єгипетському краї.
Jeremia	Jer	1	44	27	Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юдеянин, що в єгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.
Jeremia	Jer	1	44	28	А врятовані від меча вернуться з єгипетського краю до краю Юдиного нечисленними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського краю чужинцями замешкати там, чиє слово виконається: Моє чи їхнє?
Jeremia	Jer	1	44	29	А оце вам той знак, говорить Господь, що Я відвідаю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче справдяться Мої слова на вас на зло.
Jeremia	Jer	1	44	30	Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоносора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!
Jeremia	Jer	1	45	1	Слово, що говорив пророк Єремія до Баруха, Нерійїного сина, коли той писав ці слова в книзі з Єреміїних уст, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, кажучи:
Jeremia	Jer	1	45	2	Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про тебе, Баруху:
Jeremia	Jer	1	45	3	Ти сказав був: Ой горе мені, бо додав Господь смутку до болю мого! Я змучивсь зідханням своїм, і не знайшов відпочинку!
Jeremia	Jer	1	45	4	Так скажеш йому: Так говорить Господь: Ось Я поруйную, що Я збудував, а що Я насадив, те Я вирву, також усю землю Свою.
Jeremia	Jer	1	45	5	А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай, бо ось Я наведу зло на кожне тіло, говорить Господь, а тобі дам душу твою за здобич на всіх тих місцях, де ти будеш ходити!
Jeremia	Jer	1	46	1	Слово Господнє, що було пророкові Єремії про народи.
Jeremia	Jer	1	46	2	На Єгипет. На військо фараона Нехо, єгипетського царя, що був над річкою Ефратом у Каркеміші, якого побив Навуходоносор, вавилонський цар, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного:
Jeremia	Jer	1	46	3	Приготуйте щитка та щита, і приступіть до війни!
Jeremia	Jer	1	46	4	Запрягайте но коні й сідайте, верхівці, і поставайте в шоломах! Вичистіть ратища та зодягніться в кольчуги!
Jeremia	Jer	1	46	5	Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються... Страхіття навколо, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	46	6	Швидкий не втече, і не врятується лицар, на півночі, при річці Ефраті спіткнуться вони та й попадають!
Jeremia	Jer	1	46	7	Хто то такий підіймається, мов та Ріка, як річки, його води хвилюються?
Jeremia	Jer	1	46	8	Єгипет, немов та Ріка, підіймається він, мов річки, його води хвилюються, і каже: Підіймуся, покрию я землю, і вигублю місто й мешканців його!
Jeremia	Jer	1	46	9	Сідайте на коні й шалійте, колесниці! І хай лицарі вийдуть, Куш та Пут, що хапають щита, та людійці, що хапають, натягують лука!
Jeremia	Jer	1	46	10	А день цей Господа, Бога Саваота, день помсти, щоб помститися над ворогами Своїми, і меч буде жерти й насититься, і досить нап'ється їхньої крови, бо це буде жертва для Господа, Бога Саваота, в північному краї при річці Ефраті!
Jeremia	Jer	1	46	11	Піди до Ґілеаду, й бальзаму візьми, дівчино, дочко Єгипту! Надармо вживаєш ти ліків багато, своїх ран не загоїш!
Jeremia	Jer	1	46	12	Почули народи про ганьбу твою, а крику твого стала повна земля, бо спіткнулися лицар об лицаря, разом упали обоє вони!
Jeremia	Jer	1	46	13	Слово, що говорив Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб побити єгипетську землю:
Jeremia	Jer	1	46	14	Розкажіте в Єгипті, і розголосіте в Міґдолі, і розголосіте в Нофі й Тахпанхесі! Скажіть: стань, і собі приготуйся, бо меч пожирає круг тебе!
Jeremia	Jer	1	46	15	Чому твої лицарі впали? Не втрималися, бо пхнув їх Господь!...
Jeremia	Jer	1	46	16	Стало багато таких, що спіткнулися, навіть падають один на одного й говорять: Уставай, і до свого народу вернімось, і до краю народження нашого, перед згубним мечем!
Jeremia	Jer	1	46	17	Назвіте ім'я фараону, цареві єгипетському: Загибіль, пропустив він усталений час!
Jeremia	Jer	1	46	18	Як живий Я, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення, він прийде, немов би Фавор у горах, й як при морі Кармел!
Jeremia	Jer	1	46	19	Приготуй необхідне собі на мандрівки, мешканко, о дочко Єгипту, бо стане спустошенням Ноф, і він спалений буде, і в ньому не буде мешканця!
Jeremia	Jer	1	46	20	Єгипет теля гарноусте, та летить он із півночі ґедзь!...
Jeremia	Jer	1	46	21	Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час навіщення їх...
Jeremia	Jer	1	46	22	Розлягається голос його, як гадюче сичання, бо йдуть вони з військом, і прийдуть до нього з сокирами, мов дроворуби...
Jeremia	Jer	1	46	23	Вони ліс його витнуть, говорить Господь, хоч він непрохідний, бо стануть вони більш численні, як та сарана, і не буде числа їм.
Jeremia	Jer	1	46	24	Засоромлена буде єгипетська донька, буде видана в руку народу північного...
Jeremia	Jer	1	46	25	Говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю Амона із Но, і фараона, і Єгипет, і богів його, і царів його, і фараона, і тих, що на нього надіються.
Jeremia	Jer	1	46	26	І дам їх у руку всіх тих, хто шукає їхню душу, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку рабів його, а потому він буде заселений, як за днів давніх, говорить Господь!
Jeremia	Jer	1	46	27	А ти не лякайся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе здалека, і насіння твоє з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив!
Jeremia	Jer	1	46	28	А ти не лякайся, рабе Мій Якове, каже Господь, бо Я з тобою, бо зроблю Я кінець всім народам, куди тебе вигнав, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, і тебе непокараним не полишу!
Jeremia	Jer	1	47	1	Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филистимлян, перше як фараон побив Аззу.
Jeremia	Jer	1	47	2	Так говорить Господь: Ось підіймаються води із півночі, і стануть вони за потік заливний, і заллють вони землю та все, що на ній, місто й замешкалих в ньому, і буде кричати людина, і кожен мешканець землі заголосить...
Jeremia	Jer	1	47	3	Через гук тупотіння копит баских коней його, через гуркіт його колесниць, через скрип його кіл не звернулись батьки до синів, бо зомліли їм руки,
Jeremia	Jer	1	47	4	бо настав це той день, щоб понищити всіх филистимлян, щоб Тиру й Сидонові вигубити помічну всяку рештку... Бо понищить Господь филистимлян, рештку острова Кафтора,
Jeremia	Jer	1	47	5	шолудивою стане Азза, згине Ашкелон, решта долини їхньої... Як довго ти будеш нарізи робити собі у жалобі?
Jeremia	Jer	1	47	6	О мечу Господній, аж доки ти не заспокоїшся? Вернися до піхви своєї, заспокойся й замовкни!
Jeremia	Jer	1	47	7	Але як заспокоїться він, коли наказав йому це Сам Господь? До Ашкелону й до берегу моря, туди Він призначив його!...
Jeremia	Jer	1	48	1	На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий...
Jeremia	Jer	1	48	2	Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч!
Jeremia	Jer	1	48	3	Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике!
Jeremia	Jer	1	48	4	Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару,
Jeremia	Jer	1	48	5	бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну...
Jeremia	Jer	1	48	6	Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині!
Jeremia	Jer	1	48	7	Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники...
Jeremia	Jer	1	48	8	І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!...
Jeremia	Jer	1	48	9	Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них...
Jeremia	Jer	1	48	10	Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує!
Jeremia	Jer	1	48	11	Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився.
Jeremia	Jer	1	48	12	Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!...
Jeremia	Jer	1	48	13	І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.
Jeremia	Jer	1	48	14	Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою?
Jeremia	Jer	1	48	15	Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення...
Jeremia	Jer	1	48	16	Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться...
Jeremia	Jer	1	48	17	Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна!
Jeremia	Jer	1	48	18	Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої!
Jeremia	Jer	1	48	19	Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося?
Jeremia	Jer	1	48	20	Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений!
Jeremia	Jer	1	48	21	І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,
Jeremia	Jer	1	48	22	і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,
Jeremia	Jer	1	48	23	і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,
Jeremia	Jer	1	48	24	і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі...
Jeremia	Jer	1	48	25	І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	48	26	Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!...
Jeremia	Jer	1	48	27	І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш?
Jeremia	Jer	1	48	28	Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться!
Jeremia	Jer	1	48	29	Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця.
Jeremia	Jer	1	48	30	Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне!
Jeremia	Jer	1	48	31	Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу...
Jeremia	Jer	1	48	32	Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твоє,
Jeremia	Jer	1	48	33	і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання...
Jeremia	Jer	1	48	34	Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане...
Jeremia	Jer	1	48	35	І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своєму.
Jeremia	Jer	1	48	36	Тому стогне серце Моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!...
Jeremia	Jer	1	48	37	Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета...
Jeremia	Jer	1	48	38	На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь...
Jeremia	Jer	1	48	39	Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його!
Jeremia	Jer	1	48	40	Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне,
Jeremia	Jer	1	48	41	міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі!
Jeremia	Jer	1	48	42	І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він...
Jeremia	Jer	1	48	43	Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	48	44	Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	48	45	Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих...
Jeremia	Jer	1	48	46	Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!...
Jeremia	Jer	1	48	47	І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.
Jeremia	Jer	1	49	1	На Аммонових синів. Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоємця в нього? Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?
Jeremia	Jer	1	49	2	Тому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	49	3	Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!
Jeremia	Jer	1	49	4	Чого ти долинами хвалишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?
Jeremia	Jer	1	49	5	Ось Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!...
Jeremia	Jer	1	49	6	А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	49	7	На Едома. Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
Jeremia	Jer	1	49	8	Утікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!
Jeremia	Jer	1	49	9	Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.
Jeremia	Jer	1	49	10	Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!
Jeremia	Jer	1	49	11	Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!
Jeremia	Jer	1	49	12	Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!
Jeremia	Jer	1	49	13	Бо Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!
Jeremia	Jer	1	49	14	Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,
Jeremia	Jer	1	49	15	бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!
Jeremia	Jer	1	49	16	Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся. Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
Jeremia	Jer	1	49	17	І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить...
Jeremia	Jer	1	49	18	Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.
Jeremia	Jer	1	49	19	Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
Jeremia	Jer	1	49	20	Тому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
Jeremia	Jer	1	49	21	Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.
Jeremia	Jer	1	49	22	Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі...
Jeremia	Jer	1	49	23	На Дамаск. Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.
Jeremia	Jer	1	49	24	Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю...
Jeremia	Jer	1	49	25	Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!
Jeremia	Jer	1	49	26	Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.
Jeremia	Jer	1	49	27	І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!...
Jeremia	Jer	1	49	28	На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!
Jeremia	Jer	1	49	29	Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!
Jeremia	Jer	1	49	30	Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!
Jeremia	Jer	1	49	31	Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляє Господь, немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.
Jeremia	Jer	1	49	32	І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь...
Jeremia	Jer	1	49	33	І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!...
Jeremia	Jer	1	49	34	Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:
Jeremia	Jer	1	49	35	Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!
Jeremia	Jer	1	49	36	І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу...
Jeremia	Jer	1	49	37	І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
Jeremia	Jer	1	49	38	І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь...
Jeremia	Jer	1	49	39	Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	50	1	Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:
Jeremia	Jer	1	50	2	Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!
Jeremia	Jer	1	50	3	Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!...
Jeremia	Jer	1	50	4	За тих днів і того часу, говорить Господь, поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати...
Jeremia	Jer	1	50	5	Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!
Jeremia	Jer	1	50	6	Мій народ це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір'я, забули про ложе своє...
Jeremia	Jer	1	50	7	Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, Господеві.
Jeremia	Jer	1	50	8	Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!
Jeremia	Jer	1	50	9	Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, звідти здобутий він буде! Його стріли, мов лицар, якому щастить, не вертаються дармо,
Jeremia	Jer	1	50	10	і здобиччю стане Халдея, наситяться всі, хто пустошить її, промовляє Господь...
Jeremia	Jer	1	50	11	Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки...
Jeremia	Jer	1	50	12	Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша... Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!
Jeremia	Jer	1	50	13	Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся... Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!
Jeremia	Jer	1	50	14	Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягує! Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!
Jeremia	Jer	1	50	15	Здійміть крик проти нього навколо! Він дав руку піддатись, стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня... Помстіться над ним: як зробив він зробіть так йому!
Jeremia	Jer	1	50	16	Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапає серпа в часі жнив! Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.
Jeremia	Jer	1	50	17	Ізраїль вівця розпорошена, що леви погнали її: перший жер його цар асирійський, а останній цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості...
Jeremia	Jer	1	50	18	Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.
Jeremia	Jer	1	50	19	І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде.
Jeremia	Jer	1	50	20	За тих днів й того часу говорить Господь будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!
Jeremia	Jer	1	50	21	На край Чварів подвійних, на нього піди й на мешканців Покарання! Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, говорить Господь, і зроби так усе, як тобі наказав!
Jeremia	Jer	1	50	22	Гуркіт бою в краю та велике спустошення!
Jeremia	Jer	1	50	23	Як побитий й поламаний молот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!
Jeremia	Jer	1	50	24	Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав! Ти знайдений й схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!
Jeremia	Jer	1	50	25	Господь відчинив Своє сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.
Jeremia	Jer	1	50	26	Ідіть ви на нього із краю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, хай не буде йому позосталого!
Jeremia	Jer	1	50	27	Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!
Jeremia	Jer	1	50	28	Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.
Jeremia	Jer	1	50	29	Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягує, табором станьте при ньому навколо, нехай йому втечі не буде! Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!
Jeremia	Jer	1	50	30	Тому то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.
Jeremia	Jer	1	50	31	Ось Я проти тебе, о пихо, говорить Господь, Бог Саваот, бо день твій прийшов, час тебе покарати!
Jeremia	Jer	1	50	32	І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її. І огонь по містах його Я запалю, і він пожере всі довкілля його...
Jeremia	Jer	1	50	33	Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.
Jeremia	Jer	1	50	34	Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот Йому Ймення! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.
Jeremia	Jer	1	50	35	Меч на халдеїв, говорить Господь, і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!
Jeremia	Jer	1	50	36	Меч на ворожбитів і безглуздими стануть, меч на лицарство його і вони полякаються!
Jeremia	Jer	1	50	37	Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів, яка серед нього, і стануть вони як жінки! Меч на скарби його й пограбовані будуть!
Jeremia	Jer	1	50	38	Посуха на води його, й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів...
Jeremia	Jer	1	50	39	Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід...
Jeremia	Jer	1	50	40	Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, говорить Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!
Jeremia	Jer	1	50	41	Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, вони збуджені будуть із кінців землі:
Jeremia	Jer	1	50	42	Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!
Jeremia	Jer	1	50	43	Почув цар вавилонський відомість про них, й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!...
Jeremia	Jer	1	50	44	Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?
Jeremia	Jer	1	50	45	Тому то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
Jeremia	Jer	1	50	46	Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почується крик між народами!...
Jeremia	Jer	1	51	1	Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу на отой Вавилон та на мешканців серця повстанців на Мене.
Jeremia	Jer	1	51	2	І на Вавилон Я пошлю віяча, і розвіють його, і випорожнять його край, бо оточать його у день зла.
Jeremia	Jer	1	51	3	Нехай лука свого напинає стрілець проти того, хто й собі напинає, проти того, хто своїм панцерем чваниться! І не змилуйтеся над його юнаками, закляттям учиніть усе військо його!
Jeremia	Jer	1	51	4	І попадають вбиті в халдейському краї, і попробивані на його вулицях...
Jeremia	Jer	1	51	5	Бо Ізраїль та Юда не вдівець він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та наповнився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.
Jeremia	Jer	1	51	6	Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урятовуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господеві час помсти, Він дасть відповідну заплату йому!
Jeremia	Jer	1	51	7	Вавилон у Господній руці золотая це чаша, що всю землю напоювала: народи впивались вином тим його, тому пошаліли народи!
Jeremia	Jer	1	51	8	Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальзаму для болю його, може буде загоєний він!
Jeremia	Jer	1	51	9	Вавилон лікували, та він не був вилікуваний, покиньте його, і підемо кожен до краю свого, бо присуд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!...
Jeremia	Jer	1	51	10	Вивів Господь справедливості наші, прийдіть, і розповімо на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!
Jeremia	Jer	1	51	11	Вигостріть стріли, візьміте щити! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його задум, понищити його, бо це помста Господня, помста за храма Його!
Jeremia	Jer	1	51	12	Проти мурів Вавилону підійміте прапора, сторожу зміцніть, сторожів порозставляйте, і чати поставте, бо Господь і задумав, і зробив, що Він говорив був на мешканців Вавилону.
Jeremia	Jer	1	51	13	О ти, що живеш над великими водами, що маєш скарбів багатенно, кінець твій прийшов, міра твоєї захланности!
Jeremia	Jer	1	51	14	Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми тебе, мов сараною, і на тебе вони крик військовий підіймуть!
Jeremia	Jer	1	51	15	Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо розтяг Своїм розумом.
Jeremia	Jer	1	51	16	Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли із дощем чинить блискавки та випроваджує вітер зо сховищ Своїх,
Jeremia	Jer	1	51	17	тоді кожна людина в знанні туманіє, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа!
Jeremia	Jer	1	51	18	Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!
Jeremia	Jer	1	51	19	Не така, як оці, частка Яковова, бо все це Він створив, і Ізраїль племено спадщини Його, Господь Саваот Йому Ймення!
Jeremia	Jer	1	51	20	Ти Мій молот, знаряддя військове, тобою поб'ю Я народи, і тобою Я вигублю царства!
Jeremia	Jer	1	51	21	І тобою поб'ю Я коня й верхівця, і тобою поб'ю колесницю й її візника!
Jeremia	Jer	1	51	22	І тобою поб'ю чоловіка та жінку, старого та хлопця тобою поб'ю, і тобою поб'ю юнака та дівчину!
Jeremia	Jer	1	51	23	І тобою поб'ю пастуха й його стадо, і тобою поб'ю селянина та запряг його, і тобою поб'ю Я намісників та їхніх заступників!
Jeremia	Jer	1	51	24	І Я відплачу Вавилонові і всім мешканцям халдеїв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших очах, промовляє Господь!
Jeremia	Jer	1	51	25	Оце Я на тебе, о горо ти згубна, говорить Господь, що всю землю ти губиш! І руку Свою простягну над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю горою горючою!
Jeremia	Jer	1	51	26	І не братимуть з тебе наріжного каменя, ані каменя на підвалини, бо спустошенням вічним ти станеш, говорить Господь...
Jeremia	Jer	1	51	27	Підійміте прапор на землі, засурміть у сурму між народами, приготуйте народи на бій проти нього, покличте на нього царства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьмана над ними, коней спровадьте, немов ту шорстку сарану!
Jeremia	Jer	1	51	28	Приготуйте на бій проти нього народи, царів Мідії, намісників її та всіх її заступників, та ввесь край панування її!
Jeremia	Jer	1	51	29	І затряслася земля, і корчитись стала від болю, бо здійснилися задуми Господа на Вавилон, щоб край вавилонський вчинити жахливим спустошенням та без мешканця...
Jeremia	Jer	1	51	30	Силачі вавилонські воювати перестали, у твердинях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки, оселі його попідпалювані, його засуви зламані...
Jeremia	Jer	1	51	31	Бігун бігунові назустріч біжить, а посол назустріч послові, щоб звістити царю вавилонському, що з кінця до кінця взяте місто його,
Jeremia	Jer	1	51	32	і броди захоплені, і фортеці огнем попалили, вояки перестрашені...
Jeremia	Jer	1	51	33	Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка вавилонська мов тік в час топтання його: іще трохи й настане для неї час жнив!
Jeremia	Jer	1	51	34	Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене...
Jeremia	Jer	1	51	35	Насилля моє й моє тіло на Вавилон, говорить мешканка Сіону, кров же моя на мешканців халдеїв, говорить Єрусалим!
Jeremia	Jer	1	51	36	Тому так промовляє Господь: Оце Я змагаюсь за справу твою, і помщу твою помсту, і висушу море його, і джерело його висушу.
Jeremia	Jer	1	51	37	І стане руїною цей Вавилон, мешканням шакалів, страхіттям та посміхом, і в ньому мешканця не буде!...
Jeremia	Jer	1	51	38	Заревуть вони разом, немов левчуки, загарчать, немов ті левенята...
Jeremia	Jer	1	51	39	Як вони порозпалюються, то зроблю їм бенкета та їх упою, щоб раділи й заснули сном вічним, і вже не пробудяться, каже Господь!
Jeremia	Jer	1	51	40	Поспускаю Я їх, мов овець до зарізу, немов баранів із козлами.
Jeremia	Jer	1	51	41	Як здобутий Шешах, і як схоплена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавилон посеред народів!
Jeremia	Jer	1	51	42	На Вавилон вийшло море, і вкрився він безліччю хвиль тих його.
Jeremia	Jer	1	51	43	Міста його стануть спустошенням, краєм пустині та степу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка людина, і не буде ходити по ньому син людський!
Jeremia	Jer	1	51	44	І Я навіщу Бела в Вавилоні, і витягну з уст його те, що він був ковтнув, і вже народи до нього не будуть плисти, немов ріки, і мур вавилонський впаде!
Jeremia	Jer	1	51	45	Мій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!
Jeremia	Jer	1	51	46	І щоб серце ваше не слабло, а ви не злякалися вістки, почутої в краї, бо прийде цього року ця звістка, а потім того року та звістка, і буде насилля в краю, і повстане пануючий проти пануючого...
Jeremia	Jer	1	51	47	Тому то ось дні настають, і навіщу Я божків Вавилону, і ввесь його край посоромлений буде, і всі його вбиті попадають в ньому!
Jeremia	Jer	1	51	48	І над Вавилоном співатимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього приходять спустошники з півночі, каже Господь.
Jeremia	Jer	1	51	49	Вавилон мусить упасти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі...
Jeremia	Jer	1	51	50	Хто втік від меча, ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й здалека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!
Jeremia	Jer	1	51	51	Застидалися ми, як почули цю ганьбу, сором покрив нам обличчя, бо чужинці прийшли у святиню Господнього дому...
Jeremia	Jer	1	51	52	Тому то ось дні настають, говорить Господь, і бовванів його навіщу, і буде стогнати поранений по всім краї його!
Jeremia	Jer	1	51	53	Коли б Вавилон аж до неба піднісся, і коли б уміцнив свою силу він на височині, то все таки прийдуть від Мене до нього спустошники, каже Господь!
Jeremia	Jer	1	51	54	Чується крик з Вавилону, і велике понищення з краю халдеїв,
Jeremia	Jer	1	51	55	бо пустошить Господь Вавилона і галас великий приглушує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як води великі, і розлягається гуркіт їхнього голосу...
Jeremia	Jer	1	51	56	Бо прийде спустошник на нього, на Вавилон, і схоплене буде лицарство його, їхній лук поламається, бож Бог відплати Господь, Він напевно заплатить!
Jeremia	Jer	1	51	57	І впою його зверхників та мудреців його, намісників його та заступників його, і його лицарів, і сном вічним заснуть, і не збудяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Ймення...
Jeremia	Jer	1	51	58	Так говорить Господь Саваот: Товстий мур вавилонський аж до основ буде знищений, і брами високі його огнем будуть спалені, і мучились дармо народи, і для огню мордувались племена!...
Jeremia	Jer	1	51	59	Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царювання його. А Серая був головним царським постельником.
Jeremia	Jer	1	51	60	І написав Єремія все те лихо, що прийде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова, що написані на Вавилон.
Jeremia	Jer	1	51	61	Я сказав Єремія до Сераї: Як прийдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова.
Jeremia	Jer	1	51	62	І скажи: Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним.
Jeremia	Jer	1	51	63	І станеться, як ти скінчиш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до середини Ефрату,
Jeremia	Jer	1	51	64	та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу, і вони попомучаться!... Аж досі слова Єремієні.
Jeremia	Jer	1	52	1	Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.
Jeremia	Jer	1	52	2	І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
Jeremia	Jer	1	52	3	Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
Jeremia	Jer	1	52	4	І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
Jeremia	Jer	1	52	5	І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.
Jeremia	Jer	1	52	6	Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.
Jeremia	Jer	1	52	7	І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.
Jeremia	Jer	1	52	8	А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...
Jeremia	Jer	1	52	9	І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
Jeremia	Jer	1	52	10	І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...
Jeremia	Jer	1	52	11	А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...
Jeremia	Jer	1	52	12	А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
Jeremia	Jer	1	52	13	І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
Jeremia	Jer	1	52	14	І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
Jeremia	Jer	1	52	15	А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.
Jeremia	Jer	1	52	16	А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.
Jeremia	Jer	1	52	17	А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.
Jeremia	Jer	1	52	18	І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.
Jeremia	Jer	1	52	19	І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
Jeremia	Jer	1	52	20	Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!
Jeremia	Jer	1	52	21	А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.
Jeremia	Jer	1	52	22	І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.
Jeremia	Jer	1	52	23	І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.
Jeremia	Jer	1	52	24	начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
Jeremia	Jer	1	52	25	А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.
Jeremia	Jer	1	52	26	І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
Jeremia	Jer	1	52	27	І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!
Jeremia	Jer	1	52	28	Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.
Jeremia	Jer	1	52	29	У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
Jeremia	Jer	1	52	30	У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.
Jeremia	Jer	1	52	31	І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.
Jeremia	Jer	1	52	32	І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
Jeremia	Jer	1	52	33	І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
Jeremia	Jer	1	52	34	А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
Klagelieder	Lam	1	1	1	Як самітно сидить колись велелюдне це місто, немов удова воно стало! Могутнє посеред народів, княгиня посеред країн воно стало данницею!...
Klagelieder	Lam	1	1	2	Гірко плаче по ночах вона, і сльози гарячі на щоках у неї... Нема потішителя в неї зо всіх, що кохали її, її зрадили всі її друзі, вони ворогами їй стали!
Klagelieder	Lam	1	1	3	Юдея пішла на вигнання з біди та з роботи тяжкої, вона оселилася поміж поганами, спочинку собі не знайшла! Догнали її всі її переслідники серед тіснот...
Klagelieder	Lam	1	1	4	Дороги сіонської доньки сумні, бо немає на свято прочан! Усі брами її попустіли, зідхає священство її, посумнілі дівчата її, а вона гірко їй!
Klagelieder	Lam	1	1	5	Її грабівники взяли гору над нею, і добре ведеться її ворогам, бо їй завдав смутку Господь за численність у неї гріхів: Немовлята її до полону пішли перед ворогом...
Klagelieder	Lam	1	1	6	І відійшла від сіонської доньки вся величність її... Її князі стали, немов олені ті, що паші собі не знаходять, і йдуть у безсиллі перед переслідником...
Klagelieder	Lam	1	1	7	У дні лиха свого та страждання свого дочка єрусалимська спогадує всі свої скарби, що були від днів давніх, як народ її впав був у руку ворожу, і не було, хто б їй поміч подав... Вороги споглядали на неї, і сміялись з руїни її...
Klagelieder	Lam	1	1	8	Дочка єрусалимська гріхом прогрішилась, тому то нечистою стала, усі, що її шанували, погорджують нею, наготу бо її вони бачили! І зідхає вона, й відвертається взад...
Klagelieder	Lam	1	1	9	Нечистість її на подолках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала предивно, і нікого нема, хто б потішив її... Побач, Господи, горе моє, бо звеличився ворог!
Klagelieder	Lam	1	1	10	Гнобитель простяг свою руку на всі її скарби, і бачить вона, що в святиню її увіходять погани, про яких наказав Ти: Не ввійдуть вони в твої збори!
Klagelieder	Lam	1	1	11	Увесь народ її стогне, шукаючи хліба, свої скарби коштовні за їжу дають, аби тільки душу свою проживити... Зглянься, Господи, і подивися, яка стала погорджена я!
Klagelieder	Lam	1	1	12	Не вам кажучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завданий мені, що Господь засмутив ним мене у день лютого гніву Свого?...
Klagelieder	Lam	1	1	13	Із височини Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанував! Розтяг сітку на ноги мої, повернув мене взад, учинив Він мене спустошілою, увесь день болящою...
Klagelieder	Lam	1	1	14	Ярмо моїх прогріхів зв'язане міцно рукою Його, плетуться вони та приходять на шию мою! Він зробив, що спіткнулася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й звестись не можу...
Klagelieder	Lam	1	1	15	Усіх моїх сильних Господь поскидав серед мене, мов на свято зібрання, Він скликав на мене, щоб моїх юнаків поторощити, як у чавилі, стоптав Господь дівчину, Юдину доньку...
Klagelieder	Lam	1	1	16	За оцим плачу я, око моє, моє око слізьми запливає! бо далеко від мене втішитель, що душу мою оживив би; мої діти понехтувані, бо посилився ворог!
Klagelieder	Lam	1	1	17	Сіонська дочка простягла свої руки, немає розрадника їй: Господь наказав проти Якова довкола нього його ворогам, донька єрусалимська нечистою стала між ними...
Klagelieder	Lam	1	1	18	Справедливий Господь, а я слову Його неслухняна була... Послухайте но, всі народи, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки у неволю пішли!
Klagelieder	Lam	1	1	19	Взивала до друзів своїх, та вони обманули мене! Священство моє й мої старші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживити...
Klagelieder	Lam	1	1	20	Зглянься, Господи, тісно мені! Моє нутро бентежиться, перевертається серце моє у мені, бо була зовсім неслухняна... На вулиці меч осирочував, а в домі смерть...
Klagelieder	Lam	1	1	21	Почули, що я ось стогну, й немає мені потішителя, вчули про лихо моє всі мої вороги, та й зраділи, що Ти це зробив... Спровадив Ти день, що його заповів, бодай сталося їм, як мені!
Klagelieder	Lam	1	1	22	Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, бо численні стогнання мої, моє ж серце боляще...
Klagelieder	Lam	1	2	1	Як захмарив Господь в Своїм гніві сіонську дочку! Він кинув із неба на землю пишноту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого про підніжка ногам Своїм,
Klagelieder	Lam	1	2	2	понищив Господь, не помилував житла всі Яковові... Він позбурював у гніві Своїм у дочки Юди твердині, на землю звалив, збезчестив Він царство й князів усіх його...
Klagelieder	Lam	1	2	3	В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, правицю Свою відвернув Він від ворога, та й запалав проти Якова, мов той палючий огонь, що навколо жере!
Klagelieder	Lam	1	2	4	Він нап'яв Свого лука, як ворог, противником стала правиця Його, і Він вибив усе, що для ока було пожадане, у скинії доньки сіонської вилив запеклість Свою, як огонь...
Klagelieder	Lam	1	2	5	Господь став, як той ворог, понищив Ізраїля Він, всі палати його зруйнував, твердині його попустошив, і Юдиній доньці примножив зідхання та стогін!
Klagelieder	Lam	1	2	6	Понищив горожу Свою, немов у садка, місце зборів Своїх попустошив, Господь учинив, що забули в Сіоні про свято й суботу, і відкинув царя та священика в лютості гніву Свого...
Klagelieder	Lam	1	2	7	Покинув Господь Свого жертівника, допустив побезчестити святиню Свою, передав в руку ворога мури палаців її, вороги зашуміли в Господньому домі, немов би святкового дня!
Klagelieder	Lam	1	2	8	Задумав Господь зруйнувати мур сіонської доньки, Він витягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумними вчинив передмур'я та мур, вони разом ослабли...
Klagelieder	Lam	1	2	9	Її брами запалися в землю, понищив Він та поламав її засуви... Її цар і князі її серед поганів... Немає навчання Закону, і пророки її не знаходять видіння від Господа...
Klagelieder	Lam	1	2	10	Сидять на землі та мовчать старші доньки сіонської, порох посипали на свою голову, підперезались веретами, аж до землі свою голову єрусалимські дівчата схилили...
Klagelieder	Lam	1	2	11	Повипливали від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається через занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на площах міських.
Klagelieder	Lam	1	2	12	Вони квилять своїм матерям: Де пожива й вино? І скулюються, як ранений, на площах міських, коли душі свої випускають на лоні своїх матерів...
Klagelieder	Lam	1	2	13	Що засвідчу тобі, що вподоблю до тебе, о єрусалимськая дочко? Що вчиню тобі рівним, щоб тебе звеселити, о діво, о дочко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя, хто тебе полікує?
Klagelieder	Lam	1	2	14	Пророки твої провіщали для тебе марноту й фальшиве, і не відкривали твого гріха, щоб долю твою відвернути, для тебе вбачали пророцтва марноти й вигнання...
Klagelieder	Lam	1	2	15	Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посвистують та головою своєю хитають над донькою Єрусалиму та кажуть: Хіба це те місто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада всієї землі?
Klagelieder	Lam	1	2	16	Усі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його, знайшли ми і бачимо його!...
Klagelieder	Lam	1	2	17	Учинив Господь те, що задумав, Він виповнив слово Своє, що його наказав від днів давніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він рога підійняв супротивних твоїх...
Klagelieder	Lam	1	2	18	Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о дочко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочинку собі, нехай не спочине зіниця твоя!
Klagelieder	Lam	1	2	19	Уставай, голоси уночі на початку сторожі! Виливай своє серце, мов воду, навпроти обличчя Господнього! Підійми ти до Нього долоні свої за душу своїх немовлят, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!...
Klagelieder	Lam	1	2	20	Споглянь, Господи, і подивися, кому Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки їли плід свій, своїх немовлят, яких виплекали? Щоб був у святині Господній забитий священик і пророк?
Klagelieder	Lam	1	2	21	Лежать на землі на вулицях рядом юнак та старий... Попадали діви мої та мої парубки від меча, Ти побив їх в день гніву Свого, порізав, не мав милосердя...
Klagelieder	Lam	1	2	22	Ти викликував, мов на день свята, жахоти мої із довкілля, і врятованого не було, і позостальця в день гніву Господнього, повигублював ворог мій тих, кого виплекала та зростила була...
Klagelieder	Lam	1	3	1	Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
Klagelieder	Lam	1	3	2	Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
Klagelieder	Lam	1	3	3	Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
Klagelieder	Lam	1	3	4	Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
Klagelieder	Lam	1	3	5	обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
Klagelieder	Lam	1	3	6	у темноті мене посадив, мов померлих давно...
Klagelieder	Lam	1	3	7	Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
Klagelieder	Lam	1	3	8	І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
Klagelieder	Lam	1	3	9	Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
Klagelieder	Lam	1	3	10	Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
Klagelieder	Lam	1	3	11	Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
Klagelieder	Lam	1	3	12	Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
Klagelieder	Lam	1	3	13	пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
Klagelieder	Lam	1	3	14	Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
Klagelieder	Lam	1	3	15	Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
Klagelieder	Lam	1	3	16	І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
Klagelieder	Lam	1	3	17	і душа моя спокій згубила, забув я добро...
Klagelieder	Lam	1	3	18	І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
Klagelieder	Lam	1	3	19	Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
Klagelieder	Lam	1	3	20	душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
Klagelieder	Lam	1	3	21	Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Klagelieder	Lam	1	3	22	Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
Klagelieder	Lam	1	3	23	нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
Klagelieder	Lam	1	3	24	Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
Klagelieder	Lam	1	3	25	Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
Klagelieder	Lam	1	3	26	Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
Klagelieder	Lam	1	3	27	Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
Klagelieder	Lam	1	3	28	нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
Klagelieder	Lam	1	3	29	хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
Klagelieder	Lam	1	3	30	хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
Klagelieder	Lam	1	3	31	Бо Господь не навіки ж покине!
Klagelieder	Lam	1	3	32	Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
Klagelieder	Lam	1	3	33	бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
Klagelieder	Lam	1	3	34	Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
Klagelieder	Lam	1	3	35	щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
Klagelieder	Lam	1	3	36	щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
Klagelieder	Lam	1	3	37	Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
Klagelieder	Lam	1	3	38	Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
Klagelieder	Lam	1	3	39	Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
Klagelieder	Lam	1	3	40	Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
Klagelieder	Lam	1	3	41	підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
Klagelieder	Lam	1	3	42	Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
Klagelieder	Lam	1	3	43	закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
Klagelieder	Lam	1	3	44	закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
Klagelieder	Lam	1	3	45	Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
Klagelieder	Lam	1	3	46	наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
Klagelieder	Lam	1	3	47	страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
Klagelieder	Lam	1	3	48	Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
Klagelieder	Lam	1	3	49	Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
Klagelieder	Lam	1	3	50	аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
Klagelieder	Lam	1	3	51	моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
Klagelieder	Lam	1	3	52	Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
Klagelieder	Lam	1	3	53	життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
Klagelieder	Lam	1	3	54	Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
Klagelieder	Lam	1	3	55	Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
Klagelieder	Lam	1	3	56	Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
Klagelieder	Lam	1	3	57	Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
Klagelieder	Lam	1	3	58	За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
Klagelieder	Lam	1	3	59	Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
Klagelieder	Lam	1	3	60	Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
Klagelieder	Lam	1	3	61	Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
Klagelieder	Lam	1	3	62	мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
Klagelieder	Lam	1	3	63	Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
Klagelieder	Lam	1	3	64	Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
Klagelieder	Lam	1	3	65	Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
Klagelieder	Lam	1	3	66	Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!
Klagelieder	Lam	1	4	1	Як потемніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на розі всіх вулиць каміння святе порозкидане!
Klagelieder	Lam	1	4	2	Коштовні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за глиняний посуд полічені, за чин рук ганчарських!
Klagelieder	Lam	1	4	3	Навіть шакали витягують перса, годують своїх молодят, а доня народу мого жорстока, мов струсі в пустині:
Klagelieder	Lam	1	4	4	язик сосунця до його піднебіння від спраги прилип... Хліба жадають собі немовлята, й немає нікого, хто б їм відломив...
Klagelieder	Lam	1	4	5	Ті, що їли присмаки, на вулицях з голоду мліють; ті, що виплекані на пурпурі, тепер смітники обіймають...
Klagelieder	Lam	1	4	6	І більшою стала вина доньки люду мого за прогріх Содому, що був перевернений вмить, і не торкалися руки до нього...
Klagelieder	Lam	1	4	7	Її можновладці чистіші від снігу були, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов перли, їхній вигляд сапфір,
Klagelieder	Lam	1	4	8	а тепер їхній вигляд чорніший за сажу, не розпізнають їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості, зробилась сухою, як дерево...
Klagelieder	Lam	1	4	9	Забитим мечем стало ліпше, ніж повбиваним голодом, що гинуть проколені, за браком плодів польових...
Klagelieder	Lam	1	4	10	Руки жінок милосердних варили своїх діточок, які стали поживою їм під час руйнування дочки мого люду...
Klagelieder	Lam	1	4	11	Закінчив Господь лютість Свою, вилив жар Свого гніву, і запалив на Сіоні огонь, і пожер він основи його!
Klagelieder	Lam	1	4	12	Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму...
Klagelieder	Lam	1	4	13	Усе сталося це за провини пророків його, за неправду священства його, що кров праведників серед нього лили...
Klagelieder	Lam	1	4	14	По вулицях бродять, немов ті сліпці, поплямовані кров'ю, так що люди не можуть діткнутись до одягу їхнього.
Klagelieder	Lam	1	4	15	Уступіться, нечисті! кричали до них, уступіться, збочуйте, не доторкуйтеся!... І повтікали вони й мандрували, і казали між людьми: Мешкати в нас більш не будуть!
Klagelieder	Lam	1	4	16	Господнє лице розпорошило їх, не дивиться більше на них, бо вони не звертали уваги на обличчя священиків, до старих вони ласки не мали...
Klagelieder	Lam	1	4	17	Уже прогляділи ми очі свої, даремно чекавши на поміч собі, на варті своїй ми чекали народу, який нас не спас...
Klagelieder	Lam	1	4	18	Чатують вони наші кроки, щоб ходити не могли ми по площах своїх. Кінець наш наблизився, сповнилися наші дні, бо прийшов нам кінець...
Klagelieder	Lam	1	4	19	Гнобителі наші скоріші були за орлів піднебесних, вони уганялись за нами по горах, на нас чатували в пустині...
Klagelieder	Lam	1	4	20	Попав в ями живущий наш дух, Господній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будемо жити в тіні його серед народів.
Klagelieder	Lam	1	4	21	Веселися та тішся, о дочко Едому, що сидиш в краю Уц, також над тобою перейде злий келіх, уп'єшся й оголишся й ти!
Klagelieder	Lam	1	4	22	Скінчилася кара твоя, дочко Сіону, не буде Він більше тебе виганяти, та твоє беззаконня скарає Він, дочко Едому, відкриє провини твої!
Klagelieder	Lam	1	5	1	Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,
Klagelieder	Lam	1	5	2	наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!
Klagelieder	Lam	1	5	3	Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...
Klagelieder	Lam	1	5	4	Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...
Klagelieder	Lam	1	5	5	У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!
Klagelieder	Lam	1	5	6	До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!
Klagelieder	Lam	1	5	7	Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!
Klagelieder	Lam	1	5	8	Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...
Klagelieder	Lam	1	5	9	Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...
Klagelieder	Lam	1	5	10	Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...
Klagelieder	Lam	1	5	11	Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...
Klagelieder	Lam	1	5	12	Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...
Klagelieder	Lam	1	5	13	Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...
Klagelieder	Lam	1	5	14	Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,
Klagelieder	Lam	1	5	15	втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...
Klagelieder	Lam	1	5	16	Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,
Klagelieder	Lam	1	5	17	тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
Klagelieder	Lam	1	5	18	через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
Klagelieder	Lam	1	5	19	Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
Klagelieder	Lam	1	5	20	Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
Klagelieder	Lam	1	5	21	Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
Klagelieder	Lam	1	5	22	Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...
Hesekiel	Ezek	1	1	1	І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.
Hesekiel	Ezek	1	1	2	П'ятого дня місяця, це п'ятий рік полону царя Єгоякима,
Hesekiel	Ezek	1	1	3	сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.
Hesekiel	Ezek	1	1	4	І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню.
Hesekiel	Ezek	1	1	5	А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.
Hesekiel	Ezek	1	1	6	І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.
Hesekiel	Ezek	1	1	7	А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.
Hesekiel	Ezek	1	1	8	А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.
Hesekiel	Ezek	1	1	9	Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе.
Hesekiel	Ezek	1	1	10	А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.
Hesekiel	Ezek	1	1	11	А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.
Hesekiel	Ezek	1	1	12	І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.
Hesekiel	Ezek	1	1	13	А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.
Hesekiel	Ezek	1	1	14	І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.
Hesekiel	Ezek	1	1	15	І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
Hesekiel	Ezek	1	1	16	Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі.
Hesekiel	Ezek	1	1	17	Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.
Hesekiel	Ezek	1	1	18	А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.
Hesekiel	Ezek	1	1	19	І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.
Hesekiel	Ezek	1	1	20	Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.
Hesekiel	Ezek	1	1	21	Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.
Hesekiel	Ezek	1	1	22	А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.
Hesekiel	Ezek	1	1	23	А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.
Hesekiel	Ezek	1	1	24	А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
Hesekiel	Ezek	1	1	25	І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.
Hesekiel	Ezek	1	1	26	А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.
Hesekiel	Ezek	1	1	27	І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.
Hesekiel	Ezek	1	1	28	Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.
Hesekiel	Ezek	1	2	1	І сказав Він до мене: Сину людський, зведися на ноги свої, і Я буду говорити з тобою!
Hesekiel	Ezek	1	2	2	І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
Hesekiel	Ezek	1	2	3	І сказав Він до мене: Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!
Hesekiel	Ezek	1	2	4	А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	2	5	А вони чи послухаються, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був серед них.
Hesekiel	Ezek	1	2	6	А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.
Hesekiel	Ezek	1	2	7	І будеш говорити до них Мої слова, чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.
Hesekiel	Ezek	1	2	8	А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам.
Hesekiel	Ezek	1	2	9	І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
Hesekiel	Ezek	1	2	10	І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе...
Hesekiel	Ezek	1	3	1	І сказав Він до мене: Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!
Hesekiel	Ezek	1	3	2	І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.
Hesekiel	Ezek	1	3	3	І сказав Він до мене: Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.
Hesekiel	Ezek	1	3	4	І сказав Він до мені: Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.
Hesekiel	Ezek	1	3	5	Бо ти посланий не до народу чужої мови та тяжкого язика, але до Ізраїлевого дому,
Hesekiel	Ezek	1	3	6	не до численних народів чужої мови та тяжкого язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них послав тебе, вони будуть слухати тебе!
Hesekiel	Ezek	1	3	7	Але Ізраїлів дім не захоче слухатися тебе, бо вони не хочуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім твердолобі та жорстокосерді вони!
Hesekiel	Ezek	1	3	8	Ось Я зробив твоє обличчя твердим проти їхнього обличчя, і чоло твоє твердим проти лоба їхнього.
Hesekiel	Ezek	1	3	9	Як той діямант, твердішим від скелі, зробив Я чоло твоє, не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохобности!
Hesekiel	Ezek	1	3	10	І сказав Він до мене: Сину людський, усі Мої слова, які говорю Я до тебе, візьми в своє серце та слухай вухами своїми.
Hesekiel	Ezek	1	3	11	І йди, піди до вигнанців, до синів твого народу, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, а вони чи послухаються, чи занехають.
Hesekiel	Ezek	1	3	12	І підійняв мене Дух, і я почув за собою гуркіт громового голосу: Благословенна слава Господня! із свого місця,
Hesekiel	Ezek	1	3	13	і шум крил живих істот, що дотикались одне об одне, і цокіт коліс рівночасно з ними, і гуркіт громового голосу!...
Hesekiel	Ezek	1	3	14	І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огірчений в лютості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна!
Hesekiel	Ezek	1	3	15	І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.
Hesekiel	Ezek	1	3	16	І сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:
Hesekiel	Ezek	1	3	17	Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.
Hesekiel	Ezek	1	3	18	Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!
Hesekiel	Ezek	1	3	19	Але ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував.
Hesekiel	Ezek	1	3	20	А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу спотикання перед ним, і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!
Hesekiel	Ezek	1	3	21	А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував.
Hesekiel	Ezek	1	3	22	І була там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: Устань, вийди до долини, і там Я буду говорити з тобою.
Hesekiel	Ezek	1	3	23	І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кевар. І впав я на обличчя своє...
Hesekiel	Ezek	1	3	24	Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: Увійди, замкнися в середині свого дому!
Hesekiel	Ezek	1	3	25	А ти, сину людський, ось дадуть на тебе шнури, і зв'яжуть тебе ними, і ти не вийдеш з-поміж них!
Hesekiel	Ezek	1	3	26	А язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони дім ворохобний.
Hesekiel	Ezek	1	3	27	А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог. Хто хоче слухати нехай слухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!
Hesekiel	Ezek	1	4	1	А ти, сину людський, візьми собі цеглину, і поклади її перед собою, і накреслиш на ній місто Єрусалим.
Hesekiel	Ezek	1	4	2	І постав проти нього облогу, і збудуй проти нього башту, і висип вала навколо нього, і постав проти нього табори війська, і постав проти нього муроломи.
Hesekiel	Ezek	1	4	3	І візьми собі залізну сковороду, і постав її ніби залізною стіною поміж собою та між тим містом, і зверни своє обличчя до нього, і буде воно в облозі, і ти обляжеш його. Це ознака для Ізраїлевого дому!
Hesekiel	Ezek	1	4	4	А ти лягай на лівий свій бік, і поклади на нього провину Ізраїлевого дому. За числом днів, що будеш лежати на ньому, ти будеш носити їхню провину.
Hesekiel	Ezek	1	4	5	І Я призначив тобі роки їхньої провини за числом днів, три сотні й дев'ятдесят днів, і ти будеш носити провину Ізраїлевого дому.
Hesekiel	Ezek	1	4	6	А коли ти це скінчиш, то ляжеш удруге, на правий свій бік, і будеш носити провину Юдиного дому сорок день, один день за один рік Я тобі призначив.
Hesekiel	Ezek	1	4	7	І на облогу Єрусалиму зверни своє обличчя та відкрите рамено своє, і будеш пророкувати на нього.
Hesekiel	Ezek	1	4	8	І ось Я накладу на тебе шнури, і ти не повернешся з боку одного на інший бік, аж поки ти не закінчиш днів своєї облоги.
Hesekiel	Ezek	1	4	9	А ти візьми собі пшениці та ячменю, і бобів та сочевиці, і проса та вики, і даси їх до одного посуду, і зробиш із них собі хліб, за кількістю днів, що лежатимеш на боці своєму, три сотні й дев'ятдесят день будеш те їсти.
Hesekiel	Ezek	1	4	10	А їжа твоя, яку будеш ти їсти, буде вагою двадцять шеклів на день, час від часу будеш це їсти.
Hesekiel	Ezek	1	4	11	І воду будеш пити мірою, шоста частина гіна, час від часу будеш пити.
Hesekiel	Ezek	1	4	12	І їстимеш це, як ячмінного калача, і будеш пекти це на кавалках людського калу, перед їхніми очима...
Hesekiel	Ezek	1	4	13	І сказав Господь: Так будуть їсти Ізраїлеві сини свій нечистий хліб серед тих народів, куди Я їх вижену...
Hesekiel	Ezek	1	4	14	А я відказав: О Господи, Боже, ось душа моя не занечищена, і падла та розшматованого звірями я не їв від молодости своєї й аж дотепер, і м'ясо нечисте не входило в мої уста.
Hesekiel	Ezek	1	4	15	І сказав Він до мене: Дивися, Я дав тобі товарячий гній замість людського калу, і ти зроби на ньому свій хліб!
Hesekiel	Ezek	1	4	16	І сказав Він до мене: Сину людський, ось Я поламаю підпору хліба в Єрусалимі, і будуть їсти хліб за вагою та в страху, а воду будуть пити за мірою та зо смутком,
Hesekiel	Ezek	1	4	17	щоб відчули вони брак хліба та води, і жахнулися один з одним, і вони знидіють за свій гріх!
Hesekiel	Ezek	1	5	1	А ти, сину людський, візьми собі гострого меча, як бритву стрижіїв; візьми його собі, і проведи ним по голові своїй та по бороді своїй. І візьми собі вагові шальки, і поділи те волосся.
Hesekiel	Ezek	1	5	2	Третину спали в огні посеред міста, коли виповняться дні облоги; і візьми другу третину, і посічи мечем навколо нього, а третину розпороши на вітер, і Я витягну меча за ними.
Hesekiel	Ezek	1	5	3	І візьми звідти мале число волосся, і зав'яжи його в своїх полах.
Hesekiel	Ezek	1	5	4	І візьми із нього ще, і кинь його до середини огню, і спали його в огні, з нього вийде огонь на ввесь Ізраїлів дім...
Hesekiel	Ezek	1	5	5	Так говорить Господь Бог: Цей Єрусалим Я поставив його в середині народів, а довкілля його країни.
Hesekiel	Ezek	1	5	6	Та він став проти постанов Моїх більше від поганів, а проти устав Моїх більше від тих країн, що навколо нього, бо права Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними.
Hesekiel	Ezek	1	5	7	Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви ворохобилися більше від тих поган, що навколо вас, й уставами Моїми не ходили, і постанов Моїх не виконували, а робили за постановами тих поган, що навколо вас,
Hesekiel	Ezek	1	5	8	тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти тебе, Сам Я, і зроблю серед тебе суди перед очима тих поган!
Hesekiel	Ezek	1	5	9	І зроблю на тобі те, чого Я не робив, і нічого подібного вже не зроблю, за гидоти твої.
Hesekiel	Ezek	1	5	10	Тому серед тебе батьки будуть їсти синів, а сини будуть їсти батьків своїх, і виконаю над тобою присуди, і розпорошу ввесь останок твій на всі вітри!...
Hesekiel	Ezek	1	5	11	Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що ти занечистив святиню Мою всіма гидотами своїми та всіма обридженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосерджуся!
Hesekiel	Ezek	1	5	12	Третина твоя помре від моровиці й загине від голоду серед тебе, а третина попадає від меча в твоїх околицях, а третину розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча!
Hesekiel	Ezek	1	5	13	І докінчиться гнів Мій, і Я заспокою Свою лють проти них, і задовольнюся. І пізнають вони, що Я, Господь, говорив у горливості Своїй, коли доконаю Свою лютість на них!
Hesekiel	Ezek	1	5	14	І зроблю тебе руїною та ганьбою серед людів, що навколо тебе, перед очима кожного, хто буде проходити...
Hesekiel	Ezek	1	5	15	І станеш ганьбою та посміховиськом, осторогою та остовпінням для народів, що навколо тебе, коли буду виконувати на тобі присуди гнівом та люттю, та лютими картаннями. Я, Господь, оце говорив!
Hesekiel	Ezek	1	5	16	Коли Я пошлю на них злі стріли голоду, що будуть нищівними, що пошлю їх понищити вас та примножу голод на вас, то Я зламаю вам підпору хліба,
Hesekiel	Ezek	1	5	17	і пошлю на вас голод та злу звірину, і позбавлю тебе дітей, і моровиця та кров перейде серед тебе, і спроваджу на тебе меча. Я, Господь, оце говорив!
Hesekiel	Ezek	1	6	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	6	2	Сину людський, зверни своє обличчя до Ізраїлевих гір, і пророкуй на них,
Hesekiel	Ezek	1	6	3	та й скажеш: Гори Ізраїлеві, послухайте слова Господа Бога! Так говорить Господь Бог горам та підгіркам, і річищам та долинам: Ось Я спроваджу на вас меча, і вигублю ваші пагірки,
Hesekiel	Ezek	1	6	4	і будуть опустошені ваші жертівники, і будуть розбиті ваші фіґури сонця, і кину Я ваших побитих перед вашими божками!
Hesekiel	Ezek	1	6	5	І дам трупи Ізраїлевих синів перед їхніми божками, і розпорошу ваші кості навколо ваших жертівників...
Hesekiel	Ezek	1	6	6	По всіх місцях вашого перебування міста будуть поруйновані, а пагірки попустошені, щоб ваші жертівники були поруйновані та побезчещені, і щоб були розтрощені й перестали існувати ваші божки, і були розбиті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла...
Hesekiel	Ezek	1	6	7	І впаде забитий між вами, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	6	8	А Я позоставлю з вас решту, бо будете мати врятованих від меча серед народів, коли ви будете розпорошені серед країн.
Hesekiel	Ezek	1	6	9	І ваші врятовані згадають про Мене серед народів, куди будуть забрані до полону, коли Я зламаю їхнє блудне серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що перелюб чинили з своїми божками, і вони самі будуть бридитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидот.
Hesekiel	Ezek	1	6	10	І пізнають вони, що Я Господь, і що Я не надармо говорив, що вчиню їм оцю злу річ!
Hesekiel	Ezek	1	6	11	Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й тупни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попадають від меча, голоду та моровиці!
Hesekiel	Ezek	1	6	12	Той, хто далекий, помре від моровиці, а хто близький впаде від меча, а хто позостане та буде врятований помре від голоду. І так Я викінчу Свою лютість на них!
Hesekiel	Ezek	1	6	13	І пізнаєте ви, що Я Господь, коли їхні забиті будуть лежати серед їхніх божків навколо їхніх жертівників на всякім високім підгір'ї, на всіх щитах гір, і під усяким зеленим деревом, і під усяким густим дубом, на місці, де вони приносили приємні пахощі для всіх своїх божків.
Hesekiel	Ezek	1	6	14	І Я витягну руку Свою на них, і зроблю цей Край спустошенням та пусткою, від пустині аж до Рівли, по всіх місцях їхнього сидіння... І пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	7	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	7	2	А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!
Hesekiel	Ezek	1	7	3	На тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої.
Hesekiel	Ezek	1	7	4	І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь!
Hesekiel	Ezek	1	7	5	Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!
Hesekiel	Ezek	1	7	6	Приходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він!
Hesekiel	Ezek	1	7	7	Надійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости...
Hesekiel	Ezek	1	7	8	Тепер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої!
Hesekiel	Ezek	1	7	9	І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає!
Hesekiel	Ezek	1	7	10	Ось той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха,
Hesekiel	Ezek	1	7	11	розвилося насильство для кия безбожности! Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти...
Hesekiel	Ezek	1	7	12	Надходить той час, наближається день... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!
Hesekiel	Ezek	1	7	13	Бо до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя...
Hesekiel	Ezek	1	7	14	Засурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість!
Hesekiel	Ezek	1	7	15	На вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор...
Hesekiel	Ezek	1	7	16	І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій...
Hesekiel	Ezek	1	7	17	Усі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна,
Hesekiel	Ezek	1	7	18	і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина...
Hesekiel	Ezek	1	7	19	Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!
Hesekiel	Ezek	1	7	20	А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість,
Hesekiel	Ezek	1	7	21	і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич...
Hesekiel	Ezek	1	7	22	І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його...
Hesekiel	Ezek	1	7	23	Зроби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось...
Hesekiel	Ezek	1	7	24	І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть!
Hesekiel	Ezek	1	7	25	Загибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його...
Hesekiel	Ezek	1	7	26	Прийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших...
Hesekiel	Ezek	1	7	27	Цар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь!
Hesekiel	Ezek	1	8	1	І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.
Hesekiel	Ezek	1	8	2	І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.
Hesekiel	Ezek	1	8	3	І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.
Hesekiel	Ezek	1	8	4	І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!
Hesekiel	Ezek	1	8	5	І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ! І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.
Hesekiel	Ezek	1	8	6	І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.
Hesekiel	Ezek	1	8	7	І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!
Hesekiel	Ezek	1	8	8	І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!
Hesekiel	Ezek	1	8	9	І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!
Hesekiel	Ezek	1	8	10	І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...
Hesekiel	Ezek	1	8	11	А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.
Hesekiel	Ezek	1	8	12	І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...
Hesekiel	Ezek	1	8	13	І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.
Hesekiel	Ezek	1	8	14	І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.
Hesekiel	Ezek	1	8	15	І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!
Hesekiel	Ezek	1	8	16	І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.
Hesekiel	Ezek	1	8	17	І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.
Hesekiel	Ezek	1	8	18	Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...
Hesekiel	Ezek	1	9	1	І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.
Hesekiel	Ezek	1	9	2	І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.
Hesekiel	Ezek	1	9	3	А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.
Hesekiel	Ezek	1	9	4	І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.
Hesekiel	Ezek	1	9	5	А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
Hesekiel	Ezek	1	9	6	Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині... І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.
Hesekiel	Ezek	1	9	7	І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір'я трупами, і вийдіть! І вони повиходили, і вбивали в місті.
Hesekiel	Ezek	1	9	8	І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?
Hesekiel	Ezek	1	9	9	І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...
Hesekiel	Ezek	1	9	10	І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!
Hesekiel	Ezek	1	9	11	І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!
Hesekiel	Ezek	1	10	1	І побачив я, аж ось на небозводі, що на голові Херувимів, було щось, як камінь сапфір, на вигляд подоби трону бачилося на них.
Hesekiel	Ezek	1	10	2	І Він промовив до того чоловіка, одягненого в льняне, та й сказав: Увійди поміж колеса під Херувимом, і наповни свої жмені вуглинами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто! І він увійшов перед моїми очима.
Hesekiel	Ezek	1	10	3	А Херувими стояли з правого боку дому, коли входив чоловік, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.
Hesekiel	Ezek	1	10	4	І піднялася слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і наповнився дім хмарою, а подвір'я наповнилося сяйвом Господньої слави.
Hesekiel	Ezek	1	10	5	А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'я, як голос Бога Всемогутнього, коли Він говорить.
Hesekiel	Ezek	1	10	6	І сталося, коли Він наказав чоловікові, одягненому в льняне, кажучи: Візьми огонь поміж колесами з-під Херувимів, то той прийшов і став при колесі.
Hesekiel	Ezek	1	10	7	І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одягненого в льняне, а той узяв і вийшов.
Hesekiel	Ezek	1	10	8	І показалася в Херувимів подоба людської руки під їхніми крилами.
Hesekiel	Ezek	1	10	9	І я побачив, аж ось чотири колесі при Херувимах, по одному колесі при кожному Херувимі, а вид тих колес, ніби вигляд каменя хризоліта.
Hesekiel	Ezek	1	10	10	А їхній вигляд подоба одна чотирьом їм, як коли б колесо було в колесі.
Hesekiel	Ezek	1	10	11	В ході своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберталися в ході своїй, бо до того місця, куди обернеться голова, за нею йшли вони, не оберталися в ході своїй.
Hesekiel	Ezek	1	10	12	А все їхнє тіло, і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила, і ті колеса були повні очей навколо, всі чотири мали колеса.
Hesekiel	Ezek	1	10	13	А ці колеса були кликані при мені Ґалґал.
Hesekiel	Ezek	1	10	14	А в кожного чотири обличчі: обличчя одного обличчя Херувима, обличчя другого обличчя людини, а третій обличчя лева, а четвертий обличчя орла.
Hesekiel	Ezek	1	10	15	І піднялися ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кевар.
Hesekiel	Ezek	1	10	16	А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті колеса при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відвертаються також ті колеса від них.
Hesekiel	Ezek	1	10	17	Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти.
Hesekiel	Ezek	1	10	18	І вийшла слава Господня з-над порога дому, і стала над Херувимами.
Hesekiel	Ezek	1	10	19	І підняли Херувими свої крила, і знялися з землі на моїх очах, коли вони йшли, а ті колеса побіч них, і стали при вході до східньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
Hesekiel	Ezek	1	10	20	Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І я пізнав, що це Херувими.
Hesekiel	Ezek	1	10	21	У кожного було по чотири обличчі, у кожного чотири крилі, а під їхніми крилами подоба людських рук.
Hesekiel	Ezek	1	10	22	А подоба їхнього обличчя це ті обличчя, які я бачив над річкою Кевар, їхній вигляд та вони самі. Кожен ішов просто вперед.
Hesekiel	Ezek	1	11	1	І підійняв мене Дух, і привів мене до східньої брами Господнього дому, що обернена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п'ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.
Hesekiel	Ezek	1	11	2	І сказав Він до мене: Сину людський, оце ті люди, що задумують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
Hesekiel	Ezek	1	11	3	що говорять: Не скоро будувати доми. Воно казан, а ми м'ясо.
Hesekiel	Ezek	1	11	4	Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!
Hesekiel	Ezek	1	11	5	І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа Я знаю їх.
Hesekiel	Ezek	1	11	6	Ви намножили своїх забитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.
Hesekiel	Ezek	1	11	7	Тому так говорить Господь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно той казан. Та Я випроваджу вас із нього!
Hesekiel	Ezek	1	11	8	Ви боїтеся меча і меча наведу Я на вас, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	11	9	І випроваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю між вами присуди!
Hesekiel	Ezek	1	11	10	Від меча ви попадаєте; на границі Ізраїля розсуджу вас, і ви пізнаєте, що Я то Господь!
Hesekiel	Ezek	1	11	11	Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу вас!
Hesekiel	Ezek	1	11	12	І пізнаєте ви, що Я Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постанов Моїх не виконували, але виконували за постановами тих народів, що навколо вас.
Hesekiel	Ezek	1	11	13	І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!...
Hesekiel	Ezek	1	11	14	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	11	15	Сину людський, брати твої, брати твої мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім увесь той, що до них говорили мешканці Єрусалиму: Віддаліться від Господа, нам даний цей Край на володіння,
Hesekiel	Ezek	1	11	16	тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли.
Hesekiel	Ezek	1	11	17	Тому скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.
Hesekiel	Ezek	1	11	18	І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її.
Hesekiel	Ezek	1	11	19	І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,
Hesekiel	Ezek	1	11	20	щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
Hesekiel	Ezek	1	11	21	А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзотами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог...
Hesekiel	Ezek	1	11	22	І попідіймали Херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
Hesekiel	Ezek	1	11	23	І піднялася слава Господня з-над середини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.
Hesekiel	Ezek	1	11	24	І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, Духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив.
Hesekiel	Ezek	1	11	25	І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені.
Hesekiel	Ezek	1	12	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	12	2	Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.
Hesekiel	Ezek	1	12	3	А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.
Hesekiel	Ezek	1	12	4	І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.
Hesekiel	Ezek	1	12	5	На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.
Hesekiel	Ezek	1	12	6	На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.
Hesekiel	Ezek	1	12	7	І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.
Hesekiel	Ezek	1	12	8	А ранком було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	12	9	Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?
Hesekiel	Ezek	1	12	10	Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.
Hesekiel	Ezek	1	12	11	Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!
Hesekiel	Ezek	1	12	12	А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.
Hesekiel	Ezek	1	12	13	І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.
Hesekiel	Ezek	1	12	14	А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...
Hesekiel	Ezek	1	12	15	І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!
Hesekiel	Ezek	1	12	16	А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	12	17	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	12	18	Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.
Hesekiel	Ezek	1	12	19	І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.
Hesekiel	Ezek	1	12	20	І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	12	21	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	12	22	Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?
Hesekiel	Ezek	1	12	23	Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.
Hesekiel	Ezek	1	12	24	Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.
Hesekiel	Ezek	1	12	25	Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	12	26	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	12	27	Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.
Hesekiel	Ezek	1	12	28	Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	13	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	13	2	Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пророків, що пророкують, і скажи пророкам, що провіщають із власного серця: Послухайте Господнього слова!
Hesekiel	Ezek	1	13	3	Так говорить Господь Бог: Горе на пророків безумних, що ходять за своїм духом та за тим, чого не бачили!
Hesekiel	Ezek	1	13	4	Твої пророки, Ізраїлю, як ті лисиці в руїнах!
Hesekiel	Ezek	1	13	5	Не ввійшли ви в проломи, і не загородили загороди над Ізраїлевим домом, щоб стати на бій Господнього дня.
Hesekiel	Ezek	1	13	6	Вони бачать марноту та фальшиве чарування, говорячи: Говорить Господь, а Господь не посилав їх, та вони мають надію, що сповниться слово.
Hesekiel	Ezek	1	13	7	Хіба ж не марне видіння ви бачили, і не фальшиве чарування ви говорили? А ви кажете: Говорить Господь, а Я не говорив!
Hesekiel	Ezek	1	13	8	Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви говорите марноту, і бачите лжу, тому ось Я проти вас, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	13	9	І буде рука Моя проти пророків, що бачать марноту й чарують ілжею. Вони не будуть на раді народу Мого, і в перепису Ізраїлевого дому не будуть записані, і до землі Ізраїлевої не ввійдуть. І пізнаєте ви, що Я Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	13	10	Саме за те, що вони впровадили народ Мій у помилку, говорячи мир, а миру нема. І він будує мура, а вони тинкують його будьяким тинком.
Hesekiel	Ezek	1	13	11	Скажи до тих, що тинкують будьяким тинком, що мур упаде. Буде дощ заливний, і ви, каміння великого граду, впадете, і вітер бурхливий розвалить мура.
Hesekiel	Ezek	1	13	12	І ось стіна впаде. Чи ж не скажуть вам: Де той тинк, яким ви тинкували?
Hesekiel	Ezek	1	13	13	Тому так говорить Господь Бог: Я вчиню, що бурхливий вітер валитиме в лютості Моїй, і буде дощ заливний в Моїм гніві, і каміння великого граду в лютості на вигублення.
Hesekiel	Ezek	1	13	14	І розіб'ю Я ту стіну, яку ви обтинкували будьяким тинком, і повалю її до землі, й оголиться підвалина її, і впаде, і ви загинете в середині його, Єрусалима, і пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	13	15	І докінчу Я лютість Свою на стіні та на тих, що тинкують її якимбудь тинком, і скажу вам: Немає стіни та її тинкувальників,
Hesekiel	Ezek	1	13	16	Ізраїлевих пророків, що пророкували на Єрусалим і бачили для нього видіння миру, та немає миру, говорить Господь!
Hesekiel	Ezek	1	13	17	А ти, сину людський, зверни своє обличчя до дочок свого народу, що пророкують з власного серця, і пророкуй на них,
Hesekiel	Ezek	1	13	18	та й скажи: Так говорить Господь Бог: Горе тим, що шиють чародійні обв'язки на суглоби рук, і роблять хустки на голову всякого зросту, щоб ловити душі. Невже, ловлячи душі Мого народу, ви свої душі спасете?
Hesekiel	Ezek	1	13	19	І ви безчестите Мене в Мого народу за жмені ячменю та за кришки хліба, забиваючи душі, що не повинні б умирати, та лишаючи при житті душі, що не повинні б жити, своїми обманами Моєму народові, що слухають лжу.
Hesekiel	Ezek	1	13	20	Тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти ваших чародійних обв'язок, ув які ви ловите душі. І позриваю їх із ваших рамен, і повипускаю ті душі, ті душі, що ви ловите, щоб були вільні, як птахи.
Hesekiel	Ezek	1	13	21	І позриваю ваші хустки, і врятую народ Свій з вашої руки, і не будуть вони вже в вашій руці за здобич, і пізнаєте ви, що Я Господь.
Hesekiel	Ezek	1	13	22	За те, що ви лжею заподіяли біль серцю праведного, хоч Я не зробив йому болю, і за те, що ви зміцнюєте руки безбожного, щоб він не відвернувся від своєї злої дороги, щоб спасти його при житті,
Hesekiel	Ezek	1	13	23	тому більш не будете бачити марноти та не будете віщувати, і Я врятую народ Свій з вашої руки, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	14	1	І прийшли до мене мужі з Ізраїлевих старших, і посідали передо мною.
Hesekiel	Ezek	1	14	2	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	14	3	Сину людський, ці мужі допустили своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запитувати Мене?
Hesekiel	Ezek	1	14	4	Тому говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допустить своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї покладе перед обличчям своїм, і прийде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многотою його божків,
Hesekiel	Ezek	1	14	5	щоб схопити тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддалилися від Мене через своїх божків!
Hesekiel	Ezek	1	14	6	Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверніться, і відступіть від ваших божків, і від усіх ваших гидот відверніть свої обличчя!
Hesekiel	Ezek	1	14	7	Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужинців, що мешкають серед Ізраїля, коли відступить від Мене, і допустить своїх божків у своє серце, і покладе спотикання своєї провини перед обличчям своїм, і прийде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.
Hesekiel	Ezek	1	14	8	І зверну Я лице Своє проти цього чоловіка, і вчиню його за знака та за приповістку, і вигублю його з-посеред Свого народу, і пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	14	9	А пророк, коли б був зведений, і говорив би слово, Я, Господь, зведу цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!
Hesekiel	Ezek	1	14	10	І понесуть вони свою провину, яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,
Hesekiel	Ezek	1	14	11	щоб не блудив уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечищувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені народом, а Я буду їм Богом, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	14	12	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	14	13	Сину людський, коли згрішить проти Мене земля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину.
Hesekiel	Ezek	1	14	14	А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	14	15	Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і стала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину,
Hesekiel	Ezek	1	14	16	той й ці три мужі серед неї, як живий Я, говорить Господь Бог, не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням...
Hesekiel	Ezek	1	14	17	Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мечеві сказав: Пройди по Краю, і вигуби з нього людину й скотину,
Hesekiel	Ezek	1	14	18	то ці три мужі серед нього, як живий Я! говорить Господь Бог, не врятують синів, ні дочок, бо врятуються самі тільки вони!
Hesekiel	Ezek	1	14	19	Або коли б Я моровицю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї людину й скотину,
Hesekiel	Ezek	1	14	20	а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, як живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу.
Hesekiel	Ezek	1	14	21	Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину,
Hesekiel	Ezek	1	14	22	то все таки залишаться в ньому рештки, що будуть випроваджені, сини та дочки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.
Hesekiel	Ezek	1	14	23	І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не надармо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	15	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	15	2	Сину людський, чим краще виноградове дерево від усякого дерева, та виноградна галузка, що була серед дерев лісових?
Hesekiel	Ezek	1	15	3	Чи візьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повісити на ньому всяку річ?
Hesekiel	Ezek	1	15	4	Ось воно дане огневі на пожертя... Обидва кінці його пожер огонь, а середина його надгоріла, чи надається воно до роботи?
Hesekiel	Ezek	1	15	5	Як було воно непорушним воно не надавалося на роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?
Hesekiel	Ezek	1	15	6	Тому так говорить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!
Hesekiel	Ezek	1	15	7	І оберну Я лице Своє проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я Господь, коли зверну Своє лице проти них!
Hesekiel	Ezek	1	15	8	І віддам цей Край на спустошення, за те, що вони спроневірилися, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	16	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	16	2	Сину людський, повідом Єрусалим про його гидоти,
Hesekiel	Ezek	1	16	3	та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки Єрусалиму: Походження твоє й народження твоє з краю ханаанського, твій батько амореєць, а мати твоя хіттеянка.
Hesekiel	Ezek	1	16	4	При твоєму народженні, того дня, як ти народилася, не був обрізаний пупок твій, і водою не була ти обмита на очищення, ані не була ти посолена, ані не була ти сповита.
Hesekiel	Ezek	1	16	5	Не змилувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милосердя над тобою, але була ти викинена на відкрите поле, так мало ціновано душу твою в день твойого народження!
Hesekiel	Ezek	1	16	6	І проходив Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валялася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!
Hesekiel	Ezek	1	16	7	Рости ж, зробив Я тебе, як польову ростину, і ти зросла та стала велика, і дійшла ти до найвродливішої вроди: перса випростались, волос твій виріс, а ти була зовсім нага!
Hesekiel	Ezek	1	16	8	І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, час кохання. І простягнув Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, говорить Господь Бог, і стала ти Моєю.
Hesekiel	Ezek	1	16	9	І обмив Я тебе водою, і сполоскав Я кров твою з тебе, і натер тебе оливою.
Hesekiel	Ezek	1	16	10	І зодягнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тахаш, і сповив тебе в віссон, і покрив тебе шовком.
Hesekiel	Ezek	1	16	11	І приоздобив тебе оздобою, і дав нараменники на руки твої, а ланцюга на шию твою.
Hesekiel	Ezek	1	16	12	І дав Я носову сережку до носа твого, і сережки на вуха твої, а пишну корону на твою голову.
Hesekiel	Ezek	1	16	13	І приоздобилась ти золотом та сріблом, а одіж твоя віссон та шовк, і різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдалося тобі досягти царської гідности!
Hesekiel	Ezek	1	16	14	І розійшлося ім'я твоє поміж народами за твою красу, бо досконала вона, через пишноту Мою, яку Я на тебе поклав, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	16	15	І покладалася ти на красу свою, і стала розпусною через славу свою, і виливала ти розпусту свою на кожного перехожого, його ти була.
Hesekiel	Ezek	1	16	16	І брала ти з шат своїх, і робила собі різнокольорові пагірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде.
Hesekiel	Ezek	1	16	17	І брала ти речі з пишноти своєї, з Мого золота та зо срібла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, і чинила розпусту із ними.
Hesekiel	Ezek	1	16	18	І брала ти свою різнокольорову одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.
Hesekiel	Ezek	1	16	19	А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на любі пахощі. І сталося це, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	16	20	І брала ти синів своїх та дочок своїх, що породила Мені, і приносила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї,
Hesekiel	Ezek	1	16	21	що ти різала дітей Моїх і давала їм, перепроваджуючи через огонь для них?
Hesekiel	Ezek	1	16	22	І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї молодости, коли була нагою-пренагою, коли валялася в крові своїй...
Hesekiel	Ezek	1	16	23	І сталося по всьому тому твоєму злі, горе, горе тобі! говорить Господь Бог,
Hesekiel	Ezek	1	16	24	і побудувала ти собі місця розпусти, і поробила собі підвищення на кожному майдані.
Hesekiel	Ezek	1	16	25	На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підвищення, і знеславила красу свою, і розхиляла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту...
Hesekiel	Ezek	1	16	26	І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотелесими, і побільшувала свою розпусту, щоб гнівити Мене.
Hesekiel	Ezek	1	16	27	І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, і дав тебе на волю твоїх ненависниць, филистимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.
Hesekiel	Ezek	1	16	28	Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла насититись, і блудила з ними, і теж не наситилась.
Hesekiel	Ezek	1	16	29	І побільшила ти свою розпусту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наситилася.
Hesekiel	Ezek	1	16	30	Як змучилося серце твоє, говорить Господь Бог, коли ти робила всі оці вчинки свавільної розпусної жінки!
Hesekiel	Ezek	1	16	31	Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздоріжжі, а підвищення своє робила на кожному майдані, то не була ти, як блудниця, щоб збирати заплату за розпусту,
Hesekiel	Ezek	1	16	32	але як перелюбна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих.
Hesekiel	Ezek	1	16	33	Усім блудницям дають дарунка, а ти сама давала дарунки свої всім коханцям своїм, і підкуповувала їх, щоб приходили до тебе звідусіль на розпусту з тобою.
Hesekiel	Ezek	1	16	34	І було тобі при твоїй розпусті навпаки від інших жінок, бо не волочились за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки.
Hesekiel	Ezek	1	16	35	Тому то, розпуснице, послухай Господнього слова:
Hesekiel	Ezek	1	16	36	Так говорить Господь Бог: За те, що виливалась твоя розпуста, і відкривалась твоя нагота в блудодійстві твоїм з твоїми коханцями та зо всіма божками гидоти твоєї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм,
Hesekiel	Ezek	1	16	37	тому ось Я позбираю всіх коханців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, разом з тими, кого ти зненавиділа, і зберу їх коло тебе знавкола, і відкрию їм наготу твою, і вони побачать увесь твій сором!
Hesekiel	Ezek	1	16	38	І засуджу тебе присудом на перелюбниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та заздрости...
Hesekiel	Ezek	1	16	39	І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйнують твоє місце розпусти, і порозвалюють підвищення твої, і постягають з тебе шати твої, і позабирають пишні вбрання твої, і покладуть тебе зовсім нагою...
Hesekiel	Ezek	1	16	40	І зберуть проти тебе збори, і закидають тебе камінням, і порубають тебе своїми мечами...
Hesekiel	Ezek	1	16	41	І попалять доми твої огнем, і зроблять на тебе присуди на очах багатьох жінок. І зроблю Я кінець, щоб не була ти розпусницею, і ти вже не будеш давати дарунка за розпусту!
Hesekiel	Ezek	1	16	42	І заспокоїться Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя заздрість, і я заспокоюся, і не буду вже гніватися.
Hesekiel	Ezek	1	16	43	За те, що ти не пам'ятала про дні своєї молодости, і гнівила Мене всім тим, то й Я ось поверну дорогу твою на твою голову, говорить Господь Бог, щоб не чинила ти розпусти після всіх гидот своїх!...
Hesekiel	Ezek	1	16	44	Ось кожен приповістник говоритиме про тебе приповістку, кажучи: Яка мати така її донька!
Hesekiel	Ezek	1	16	45	Ти дочка своєї матері, що покинула свого чоловіка та своїх синів, і ти сестра своїх сестер, що покидали своїх чоловіків та своїх синів. Мати ваша хіттейка, а ваш батько амореєць!
Hesekiel	Ezek	1	16	46	А старша сестра твоя Самарія та дочки її, що сидять по лівиці твоїй, а сестра твоя, менша від тебе, що сидить по правиці твоїй це Содома та дочки її.
Hesekiel	Ezek	1	16	47	А ти хіба не ходила їхніми дорогами й не робила за їхніми гидотами? Мало бракувало, і зіпсулася б ти більше від них на всіх своїх дорогах!
Hesekiel	Ezek	1	16	48	Як живий Я, говорить Господь Бог, не зробила Содома, сестра твоя, вона та дочки її, як зробила ти та твої дочки!
Hesekiel	Ezek	1	16	49	Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла.
Hesekiel	Ezek	1	16	50	І запишались вони, і робили гидоти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце.
Hesekiel	Ezek	1	16	51	А Самарія не нагрішила й половини гріхів твоїх, та ти побільшила гидоти свої більш від них, і оправдала сестер своїх усіма своїми гидотами, які ти зробила.
Hesekiel	Ezek	1	16	52	Тож носи свою ганьбу ти, що чинила її для своїх сестер, через твої гріхи, якими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть справедливіші за тебе! І також посоромся, і носи свій сором за твоє всправедливлення своїх сестер!
Hesekiel	Ezek	1	16	53	І поверну Я їхню долю, долю Содоми та дочок її, і Самарію та дочок її, і поверну долю твою серед них,
Hesekiel	Ezek	1	16	54	щоб носила ти свій сором, і соромилася всього того, що ти наробила, потішаючи їх.
Hesekiel	Ezek	1	16	55	А твої сестри, Содома та дочки її, вернуться до свого попереднього стану, і Самарія та дочки її вернуться до свого попереднього стану, і ти та дочки твої вернетесь до свого попереднього стану.
Hesekiel	Ezek	1	16	56	І не була сестра твоя Содома згадувана в устах твоїх за днів твоїх гордощів,
Hesekiel	Ezek	1	16	57	поки не відкрилося зло твоє, коли ганьбили тебе дочки Сирії та всіх околиць його, і дочки филистимські погорджували тебе звідусіль.
Hesekiel	Ezek	1	16	58	Свою розпусту та гидоти свої, ти їх понесеш, говорить Господь.
Hesekiel	Ezek	1	16	59	Бо так говорить Господь Бог: І зроблю Я з тобою, як робила ти, що погордила присягою, щоб зламати заповіта.
Hesekiel	Ezek	1	16	60	І згадаю Я Свого заповіта з тобою за днів твоєї молодости, і поставлю тобі заповіта вічного.
Hesekiel	Ezek	1	16	61	І ти згадаєш про свої дороги й засоромишся, коли ти візьмеш сестер своїх, старших від тебе, разом з меншими від тебе і дам їх тобі за дочок, але не з твого заповіту.
Hesekiel	Ezek	1	16	62	І відновлю Я Свого заповіта з тобою, і ти пізнаєш, що Я Господь,
Hesekiel	Ezek	1	16	63	щоб згадала ти й засоромилася, і не могла більше відкривати уста перед ганьбою своєю, коли прощу тобі все, що ти наробила, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	17	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	17	2	Сину людський, загадай загадку, і склади притчу Ізраїлевому домові,
Hesekiel	Ezek	1	17	3	та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір'я, прилетів до Ливану, і взяв верховіття кедру.
Hesekiel	Ezek	1	17	4	Чубка галузок його обірвав, і приніс його до купецького краю, у місті гандлярів поклав його.
Hesekiel	Ezek	1	17	5	І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу.
Hesekiel	Ezek	1	17	6	І воно виросло, і стало гіллястим виноградом, низькорослим, що обертав свої галузки до нього, а його коріння були під ним. І стало воно виноградом, і вигнало віття, і пустило галузки.
Hesekiel	Ezek	1	17	7	Та був ще один великий орел, великокрилий та густоперий. І ось той виноград витянув пожадливо своє коріння на нього, і свої галузки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядок свого засадження.
Hesekiel	Ezek	1	17	8	Він був посаджений на доброму полі при великих водах, щоб пустив галузки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.
Hesekiel	Ezek	1	17	9	Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведеться йому? Чи не вирвуть коріння його, і не позривають плоду його, так що він засохне? Усе зелене галуззя його посохне, і не треба великого рамена та численного народу, щоб вирвати його з його коріння.
Hesekiel	Ezek	1	17	10	І ось хоч він засаджений, чи поведеться йому? Чи всихаючи, не всохне він, як тільки доторкнеться його східній вітер? Він усохне на грядках, де посаджений...
Hesekiel	Ezek	1	17	11	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	17	12	Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князів, і відвів їх до себе до Вавилону.
Hesekiel	Ezek	1	17	13	І взяв із царського насіння, і склав з ним умову, і ввів його в присягу, і забрав потужних землі,
Hesekiel	Ezek	1	17	14	щоб це було царство низьке, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.
Hesekiel	Ezek	1	17	15	Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу. Чи йому поведеться? Чи втече той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?
Hesekiel	Ezek	1	17	16	Як живий Я, говорить Господь Бог, у місці царя, який поставив його царем, той, що погордив його присягою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!
Hesekiel	Ezek	1	17	17	І фараон не поможе йому на війні великим військом та численним народом, коли насиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.
Hesekiel	Ezek	1	17	18	І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується.
Hesekiel	Ezek	1	17	19	Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, присягу Мою, якою він погордив, та умову Мою, яку він зламав, дам це на його голову!
Hesekiel	Ezek	1	17	20	І розтягну над ним Свою сітку, і буде він схоплений в пастку Мою, і спроваджу його до Вавилону, і розсуджуся з ним там за його спроневірення, яке він спроневірив проти Мене.
Hesekiel	Ezek	1	17	21	І всі втікачі його з усіх його полків попадають від меча, а позосталі будуть розпорошені на всі вітри. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!
Hesekiel	Ezek	1	17	22	Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі.
Hesekiel	Ezek	1	17	23	На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною. І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок.
Hesekiel	Ezek	1	17	24	І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив і вчинив!
Hesekiel	Ezek	1	18	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	18	2	Що це вам, що ви складаєте приповістку на Ізраїлеву землю, говорячи: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!
Hesekiel	Ezek	1	18	3	Як живий Я, говорить Господь Бог, не будете вже складати тієї приповістки в Ізраїлі!
Hesekiel	Ezek	1	18	4	Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре.
Hesekiel	Ezek	1	18	5	А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,
Hesekiel	Ezek	1	18	6	на горах жертвенного не їсть, і очей своїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, і жінки свого ближнього не занечищує, а до жінки в часі її нечистоти не наближується,
Hesekiel	Ezek	1	18	7	і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,
Hesekiel	Ezek	1	18	8	на лихву не дає, а відсотків не бере, від кривди відвертає руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,
Hesekiel	Ezek	1	18	9	уставами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	18	10	А як породить він сина насильника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,
Hesekiel	Ezek	1	18	11	чого він усього того не робив, а також на горах жертвенне їв, і жінку свого ближнього занечищував,
Hesekiel	Ezek	1	18	12	убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,
Hesekiel	Ezek	1	18	13	на лихву давав, і відсоток брав, то чи буде він жити? Не буде він жити! Він усі ті гидоти чинив, він мусить конче померти, кров його буде на ньому!
Hesekiel	Ezek	1	18	14	А ось породив він сина, і той побачив усі гріхи свого батька, які той робив, і хоч бачив, та не робив, як той:
Hesekiel	Ezek	1	18	15	на горах жертвенного не їв, і очей своїх до божків Ізраїлевого дому не зводив, жінки свого ближнього не занечищував,
Hesekiel	Ezek	1	18	16	і нікого не утискав, застави у застав не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,
Hesekiel	Ezek	1	18	17	від кривди свою руку відвертав, лихви та відсотків не брав, права Мої чинив, уставами Моїми ходив, такий не помре за провину свого батька, він конче буде жити!
Hesekiel	Ezek	1	18	18	Батько ж його, за те, що утиском тиснув, грабунком грабував брата, і що недобре чинив серед народу свого, то ось він помре за провину свою!
Hesekiel	Ezek	1	18	19	А скажете ви: Чому той син не поніс провину за батька? Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконував їх, він конче буде жити!
Hesekiel	Ezek	1	18	20	Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.
Hesekiel	Ezek	1	18	21	А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких наробив, і виконував усі устави Мої, і робив право та справедливість, буде конче він жити, не помре!
Hesekiel	Ezek	1	18	22	Усі його гріхи, які наробив він, не згадаються йому, він буде жити в своїй справедливості, яку чинив!
Hesekiel	Ezek	1	18	23	Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?
Hesekiel	Ezek	1	18	24	А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!
Hesekiel	Ezek	1	18	25	А ви кажете: Неправа Господня дорога! Послухайте но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа? Чи не ваші дороги неправі?
Hesekiel	Ezek	1	18	26	Коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й чинив кривду, і за те помер, то він помре за кривду свою, яку він чинив.
Hesekiel	Ezek	1	18	27	А коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже.
Hesekiel	Ezek	1	18	28	І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!
Hesekiel	Ezek	1	18	29	А Ізраїлів дім каже: Неправа Господня дорога! Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів? Чи ж то не ваші дороги неправі?
Hesekiel	Ezek	1	18	30	Тому буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!
Hesekiel	Ezek	1	18	31	Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?
Hesekiel	Ezek	1	18	32	Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!
Hesekiel	Ezek	1	19	1	А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,
Hesekiel	Ezek	1	19	2	та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!
Hesekiel	Ezek	1	19	3	І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!
Hesekiel	Ezek	1	19	4	І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели...
Hesekiel	Ezek	1	19	5	Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.
Hesekiel	Ezek	1	19	6	І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!
Hesekiel	Ezek	1	19	7	І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!
Hesekiel	Ezek	1	19	8	Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму!
Hesekiel	Ezek	1	19	9	І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих...
Hesekiel	Ezek	1	19	10	Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі.
Hesekiel	Ezek	1	19	11	І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!
Hesekiel	Ezek	1	19	12	Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...
Hesekiel	Ezek	1	19	13	А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному,
Hesekiel	Ezek	1	19	14	і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона.
Hesekiel	Ezek	1	20	1	І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
Hesekiel	Ezek	1	20	2	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	20	3	Сину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, не відповім вам, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	20	4	Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,
Hesekiel	Ezek	1	20	5	та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: Я Господь, Бог ваш,
Hesekiel	Ezek	1	20	6	того дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.
Hesekiel	Ezek	1	20	7	І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я Господь, Бог ваш!
Hesekiel	Ezek	1	20	8	Та були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.
Hesekiel	Ezek	1	20	9	І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.
Hesekiel	Ezek	1	20	10	І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.
Hesekiel	Ezek	1	20	11	І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.
Hesekiel	Ezek	1	20	12	І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.
Hesekiel	Ezek	1	20	13	Та став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.
Hesekiel	Ezek	1	20	14	Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
Hesekiel	Ezek	1	20	15	Але й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,
Hesekiel	Ezek	1	20	16	за те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце...
Hesekiel	Ezek	1	20	17	І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.
Hesekiel	Ezek	1	20	18	І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!
Hesekiel	Ezek	1	20	19	Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.
Hesekiel	Ezek	1	20	20	І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!
Hesekiel	Ezek	1	20	21	Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.
Hesekiel	Ezek	1	20	22	І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.
Hesekiel	Ezek	1	20	23	Та й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,
Hesekiel	Ezek	1	20	24	за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.
Hesekiel	Ezek	1	20	25	І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
Hesekiel	Ezek	1	20	26	І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	20	27	Тому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:
Hesekiel	Ezek	1	20	28	коли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи, підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене, і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.
Hesekiel	Ezek	1	20	29	І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама аж до цього дня.
Hesekiel	Ezek	1	20	30	Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?
Hesekiel	Ezek	1	20	31	А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, не дам Я вам відповіді!
Hesekiel	Ezek	1	20	32	А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю.
Hesekiel	Ezek	1	20	33	Як живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!
Hesekiel	Ezek	1	20	34	І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.
Hesekiel	Ezek	1	20	35	І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,
Hesekiel	Ezek	1	20	36	як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	20	37	І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.
Hesekiel	Ezek	1	20	38	І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	20	39	А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам! Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками...
Hesekiel	Ezek	1	20	40	Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!
Hesekiel	Ezek	1	20	41	Любими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.
Hesekiel	Ezek	1	20	42	І пізнаєте ви, що Я Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.
Hesekiel	Ezek	1	20	43	І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили...
Hesekiel	Ezek	1	20	44	І пізнаєте, що я Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	20	45	(21-1) І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	20	46	(21-2) Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.
Hesekiel	Ezek	1	20	47	(21-3) І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.
Hesekiel	Ezek	1	20	48	(21-4) І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!
Hesekiel	Ezek	1	20	49	(21-5) І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?
Hesekiel	Ezek	1	21	1	(21-6) І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	21	2	(21-7) Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.
Hesekiel	Ezek	1	21	3	(21-8) І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з піхви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.
Hesekiel	Ezek	1	21	4	(21-9) Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від півдня на північ.
Hesekiel	Ezek	1	21	5	(21-10) І кожне тіло пізнає, що Я Господь, витяг меча Свого з піхви його, уже не вернеться він!
Hesekiel	Ezek	1	21	6	(21-11) А ти, сину людський, стогни, ніби мав би ти зламані стегна, і гірко стогни на їхніх очах!
Hesekiel	Ezek	1	21	7	(21-12) І буде, коли тобі скажуть: Чого то ти стогнеш? то скажеш: На звістку, що йде, і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайдуться водою! Оце прийде та станеться, каже Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	21	8	(21-13) І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	21	9	(21-14) Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!
Hesekiel	Ezek	1	21	10	(21-15) Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?
Hesekiel	Ezek	1	21	11	(21-16) І дали його виполірувати, щоб узяти в долоню. Це нагострений меч, і він полірований, щоб дати його в руку вбивця...
Hesekiel	Ezek	1	21	12	(21-17) Кричи та реви, сину людський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по стегнах!
Hesekiel	Ezek	1	21	13	(21-18) Та він уже випробуваний. Та що ж тепер, коли йому жезло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	21	14	(21-19) А ти, сину людський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подвоїться та потроїться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружляє довкола них.
Hesekiel	Ezek	1	21	15	(21-20) Щоб стопилося серце й полягло якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різанину меча. О горе, він справді зроблений блискучим, виполіруваним на різанину!
Hesekiel	Ezek	1	21	16	(21-21) Об'єднайся, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде вістря твоє...
Hesekiel	Ezek	1	21	17	(21-22) І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспокою. Я, Господь, це прорік!
Hesekiel	Ezek	1	21	18	(21-23) І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	21	19	(21-24) А ти, сину людський, признач собі дві дорозі, якими прибуде меч вавилонського царя. Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти вистругай дороговказну руку, на початку дороги до міста її вистругай.
Hesekiel	Ezek	1	21	20	(21-25) Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.
Hesekiel	Ezek	1	21	21	(21-26) Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.
Hesekiel	Ezek	1	21	22	(21-27) У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.
Hesekiel	Ezek	1	21	23	(21-28) Але буде це їм в їхніх очах, як чарування марнотне, буде для них заприсяження присягами, та він згадає провину, щоб були вони схоплені.
Hesekiel	Ezek	1	21	24	(21-29) Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки схоплені будете!
Hesekiel	Ezek	1	21	25	(21-30) А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої,
Hesekiel	Ezek	1	21	26	(21-31) так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться!
Hesekiel	Ezek	1	21	27	(21-32) Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, і Я Йому дам!
Hesekiel	Ezek	1	21	28	(21-33) А ти, сину людський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню ганьбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блискучий, щоб блищав, як та блискавка,
Hesekiel	Ezek	1	21	29	(21-34) для тебе бачили обманні видіння, пророкували для тебе неправду, щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день прийде в час кари кінцевої.
Hesekiel	Ezek	1	21	30	(21-35) Верни ж меча до піхви його! У місці, де створений ти, у краю походження твого осуджу Я тебе!
Hesekiel	Ezek	1	21	31	(21-36) І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересердя Свого на тебе дмухну, і дам тебе в руку людей зухвалих, які знищення замишляють!
Hesekiel	Ezek	1	21	32	(21-37) Ти станеш огневі на їжу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!
Hesekiel	Ezek	1	22	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	22	2	А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його,
Hesekiel	Ezek	1	22	3	та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!
Hesekiel	Ezek	1	22	4	Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!
Hesekiel	Ezek	1	22	5	Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!
Hesekiel	Ezek	1	22	6	Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.
Hesekiel	Ezek	1	22	7	Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.
Hesekiel	Ezek	1	22	8	Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.
Hesekiel	Ezek	1	22	9	У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.
Hesekiel	Ezek	1	22	10	Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.
Hesekiel	Ezek	1	22	11	І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого...
Hesekiel	Ezek	1	22	12	Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог...
Hesekiel	Ezek	1	22	13	І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.
Hesekiel	Ezek	1	22	14	Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!
Hesekiel	Ezek	1	22	15	І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе.
Hesekiel	Ezek	1	22	16	І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я Господь!...
Hesekiel	Ezek	1	22	17	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	22	18	Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю; усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися.
Hesekiel	Ezek	1	22	19	Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середині Єрусалиму.
Hesekiel	Ezek	1	22	20	Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас!
Hesekiel	Ezek	1	22	21	І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його...
Hesekiel	Ezek	1	22	22	Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!...
Hesekiel	Ezek	1	22	23	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	22	24	Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая!
Hesekiel	Ezek	1	22	25	Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.
Hesekiel	Ezek	1	22	26	Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.
Hesekiel	Ezek	1	22	27	Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.
Hesekiel	Ezek	1	22	28	А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив...
Hesekiel	Ezek	1	22	29	Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї...
Hesekiel	Ezek	1	22	30	І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!
Hesekiel	Ezek	1	22	31	І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог...
Hesekiel	Ezek	1	23	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	23	2	Сину людський, були собі дві жінки, дочки однієї матері.
Hesekiel	Ezek	1	23	3	І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй молодості чинили розпусту, там почавлені їхні груди, там замацані їхні перса дівочі.
Hesekiel	Ezek	1	23	4	А їхні імена: Огола старша та Оголива сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочок. А їхні імена: Самарія Огола, а Єрусалим Оголива.
Hesekiel	Ezek	1	23	5	І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коханцями, з асиріянами, хто був їй близький,
Hesekiel	Ezek	1	23	6	що їхнє убрання блакить, намісники та заступники вони, усі вони юнаки вродливі, вершники, що гарцюють на конях.
Hesekiel	Ezek	1	23	7	І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добірні Ашшурові сини, і всіма, яких кохала, і всіма своїми божками була вона занечищена.
Hesekiel	Ezek	1	23	8	Та не відкидала вона своєї розпусти й від єгиптян, бо вони лежали з нею в її молодості, і вони стискали дівочі її перса, і виливали свою розпусту на неї...
Hesekiel	Ezek	1	23	9	Тому й дав Я її в руку її коханків, у руку Ашшурових синів, що з ними кохалась вона.
Hesekiel	Ezek	1	23	10	Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочок її, а її забили мечем... І стала вона неславним ім'ям для жінок, і присуди зробили на ній.
Hesekiel	Ezek	1	23	11	А сестра її Оголива бачила це, але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою більшою від розпусти своєї сестри.
Hesekiel	Ezek	1	23	12	Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близькими їй намісниками та заступниками, досконало зодягненими, з верхівцями, що гарцюють на конях, усі вони юнаки вродливі.
Hesekiel	Ezek	1	23	13	І побачив Я, що вона обезчещена, що дорога одна їм обом.
Hesekiel	Ezek	1	23	14	Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила мужів, вирізьблених на стіні, зображення халдеїв, креслених і запущених червонилом,
Hesekiel	Ezek	1	23	15	підперезаних поясом по стегнах своїх, вони з опадаючим завоєм на голові їхній, усі вони на вигляд військові старшини, подоба синів вавилонських, Халдея край народження їхнього,
Hesekiel	Ezek	1	23	16	то пожадала вона їх через сам погляд очей своїх, і послала посланців по них, до Халдеї.
Hesekiel	Ezek	1	23	17	І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечистили її своєю розпустою, і вона занечистилася ними, і відвернулася душа її від них...
Hesekiel	Ezek	1	23	18	І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу, тому відвернулася душа Моя від неї, як відвернулася душа Моя від її сестри.
Hesekiel	Ezek	1	23	19	І побільшила вона розпусту свою на згадку днів своєї молодости, коли чинила розпусту в єгипетському краї.
Hesekiel	Ezek	1	23	20	І жадала вона собі на коханців тих, що їхня плоть плоть ослина, а їхня похіть похіть жеребця.
Hesekiel	Ezek	1	23	21	І згадала ти розпусту своєї молодости, коли єгиптяни стискали груди твої ради перс твоєї молодости.
Hesekiel	Ezek	1	23	22	Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось Я збуджу коханців твоїх на тебе, що від них відвернулася душа твоя, і спроваджу їх на тебе з довкілля,
Hesekiel	Ezek	1	23	23	синів Вавилону, і всіх халдеїв, Пекод, і Шоа, і Коа, і всіх синів Ашшурових з ними, уродливі то юнаки, усі вони начальники та заступники, військові старшини та славні, усі вони гарцюють на конях.
Hesekiel	Ezek	1	23	24	І прийдуть на тебе з півночі, з колесницями та з колесами, та зо збором народів; щита великого й щита малого та шоломи покладуть проти тебе навколо. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.
Hesekiel	Ezek	1	23	25	І зверну Я лютість Свою на тебе, і вони зроблять з тобою в гніві: пообтинають носа твого та вуха твої, а що полишиться в тебе, від меча упаде. Вони позабирають синів твоїх та дочок твоїх, а що залишиться в тебе, буде пожерте огнем...
Hesekiel	Ezek	1	23	26	І постягають із тебе шати твої, і позабирають речі пишноти твоєї.
Hesekiel	Ezek	1	23	27	І спиню Я розпусту твою в тебе, і розпусту твою з єгипетського краю, і ти не зведеш очей своїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.
Hesekiel	Ezek	1	23	28	Бо так говорить Господь Бог: Ось Я даю тебе в руку того, кого ти зненавиділа, у руку тих, що від них відвернулася душа твоя.
Hesekiel	Ezek	1	23	29	І зроблять з тобою в ненависті, і візьмуть здобуток твій, і поставлять тебе нагою та голою, і буде відкрита нагота перелюбу твого, і розпуста твоя та твій блуд...
Hesekiel	Ezek	1	23	30	Будуть робити це тобі за твоє ходіння в розпусті з народами, за те, що ти збезчестилась їхніми божками.
Hesekiel	Ezek	1	23	31	Дорогою своєї сестри ти ходила, тому дам її келіха в твою руку.
Hesekiel	Ezek	1	23	32	Так говорить Господь Бог: Келіха своєї сестри ти вип'єш, глибокого та широкого; станеш за жарт та за посміховисько, це багатомісткий келіх.
Hesekiel	Ezek	1	23	33	П'янством та смутком будеш наповнена, буде це келіх спустошення й розруху, келіх твоєї сестри Самарії.
Hesekiel	Ezek	1	23	34	І ти вип'єш його, і витягнеш усе, а череп'я його порозбиваєш, і перса свої порозриваєш, бо це Я говорив, каже Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	23	35	Тому так говорить Господь Бог: Через те, що ти забула Мене, і кинула мене за спину свою, то й ти носи розпусту свою та свій блуд!
Hesekiel	Ezek	1	23	36	І сказав Господь до мене: Сину людський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидоти!
Hesekiel	Ezek	1	23	37	Бо вони перелюб чинили, і кров на їхніх руках, і з божками своїми перелюб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепроваджували через огонь для них на їжу...
Hesekiel	Ezek	1	23	38	Ще оце чинили Мені: Занечистили святиню Мою того дня, і суботи Мої зневажили.
Hesekiel	Ezek	1	23	39	А коли вони різали синів своїх для своїх божків, то приходили до Моєї святині того дня, щоб збезчестити її, і оце так робили вони в середині Мого дому...
Hesekiel	Ezek	1	23	40	А що більше, посилали до мужів, що здалека приходять, що до них був посланий посланець, і ось поприходили ті, що для них ти вмилася, нафарбувала блакитом очі свої й оздобою приоздобилася.
Hesekiel	Ezek	1	23	41	І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.
Hesekiel	Ezek	1	23	42	І голос заспокоєної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спроваджували ще п'яних з пустині, і давали нараменники на їхні руки та пишні корони на їхні голови.
Hesekiel	Ezek	1	23	43	І сказав Я до тієї, що в'янула від перелюбу: Буде тепер вона ще далі чинити розпусту?
Hesekiel	Ezek	1	23	44	І прийшли до неї, як приходять до блудниці, так приходили до Оголи та Оголиви, розпусних жінок.
Hesekiel	Ezek	1	23	45	А люди справедливі вони розсудять їх правом про тих, що чинять перелюб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять перелюб, і кров на їхніх руках.
Hesekiel	Ezek	1	23	46	Бо так говорить Господь Бог: Скликати б на них збори, і дати їх на страх та на здобич!
Hesekiel	Ezek	1	23	47	І збори закидають їх камінням, і порозсікають їх своїми мечами, синів їхніх та їхніх дочок повбивають, а їхні доми попалять огнем...
Hesekiel	Ezek	1	23	48	І спиню Я розпусту в Краю, і буде наука всім жінкам, і вони не будуть робити такого, як ваша розпуста!
Hesekiel	Ezek	1	23	49	І покладуть вони вашу розпусту на вас, і ви будете носити гріхи ваших божків. І ви пізнаєте, що Я Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	24	1	А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	24	2	Сину людський, напиши собі ім'я цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.
Hesekiel	Ezek	1	24	3	І розкажи притчу на дім ворохобности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла, пристав та й налий води в нього.
Hesekiel	Ezek	1	24	4	Повкладай його кусні до нього, усякий добрий кусок, стегно та лопатку, наповни кістками добірними.
Hesekiel	Ezek	1	24	5	Візьми добірніше з отари, розклади під ним дрова, звари його кусні, і щоб у ньому зварилися кості його.
Hesekiel	Ezek	1	24	6	Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, котлові, що іржа його в ньому, і що його іржа не сходить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок!
Hesekiel	Ezek	1	24	7	Кров бо його серед нього, він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.
Hesekiel	Ezek	1	24	8	Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була.
Hesekiel	Ezek	1	24	9	Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, збільшу огнище й Я!
Hesekiel	Ezek	1	24	10	Підклади дров, розпали цей огонь, довари м'ясо, і вилий росіл, а кості хай спалені будуть.
Hesekiel	Ezek	1	24	11	І постав його порожнім на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб розтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.
Hesekiel	Ezek	1	24	12	Увесь труд надармо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з його іржею!
Hesekiel	Ezek	1	24	13	У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі.
Hesekiel	Ezek	1	24	14	Я, Господь, це казав, і надійде воно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе, це Господь Бог промовляє!
Hesekiel	Ezek	1	24	15	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	24	16	Сину людський, ось Я візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя.
Hesekiel	Ezek	1	24	17	Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба.
Hesekiel	Ezek	1	24	18	І говорив я до народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.
Hesekiel	Ezek	1	24	19	І сказав мені той народ: Чи не розповіси нам, що це нам таке, що ти робиш?
Hesekiel	Ezek	1	24	20	І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	24	21	Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезчещу святиню Мою, опору вашої сили, утіху ваших очей та любе вашій душі. А ваші сини та ваші дочки, що ви покинули їх, попадають від меча...
Hesekiel	Ezek	1	24	22	І ви зробите, як зробив я: вусів не закриєте, і хліба жалобного не будете їсти...
Hesekiel	Ezek	1	24	23	А прикраси ваші будуть на ваших головах, і взуття ваше на ваших ногах, не будете голосити, і не будете плакати, а будете сохнути через свої гріхи, і будете стогнати один до одного...
Hesekiel	Ezek	1	24	24	І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, будете робити і ви. І коли те прийде, то пізнаєте ви, що Я Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	24	25	А ти, сину людський, того дня, коли візьму від них їхню силу, радість пишноти їхньої, утіху очей їхніх, прагнення їхньої душі, їхніх синів та дочок їхніх,
Hesekiel	Ezek	1	24	26	того дня прийде до тебе врятований, щоб сповістити про це в твої вуха.
Hesekiel	Ezek	1	24	27	Цього дня відкриються твої уста разом з цим урятованим, і будеш говорити, і не будеш уже німий, і станеш для них знаком. І пізнають, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	25	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	25	2	Сину людський, зверни своє обличчя до Аммонових синів, і пророкуй на них.
Hesekiel	Ezek	1	25	3	І скажеш Аммоновим синам: Послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти говориш Ага! про Мою святиню, бо вона збезчещена, і про Ізраїлеву землю, бо спустошена, і про Юдин дім, бо пішов у полон,
Hesekiel	Ezek	1	25	4	тому ось Я дам тебе синам сходу на спадок, і поставлять вони в тебе шатра свої, і зроблять у тебе місця свого пробування. Вони будуть їсти твій плід, і вони будуть пити твоє молоко.
Hesekiel	Ezek	1	25	5	І дам я Раббу на стайню для верблюдів, а Аммонових синів на лігво отари, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	25	6	Бо так Господь Бог промовляє: За твоє плескання рукою, і твоє тупотіння ногою, і що в душі тішишся ти всією своєю погордою до Ізраїлевої землі,
Hesekiel	Ezek	1	25	7	тому ось Я витягну Свою руку на тебе, і дам тебе на здобич для народів, і витну тебе з народів, і вигублю тебе з країв, знищу тебе, і пізнаєш, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	25	8	Так сказав Господь Бог: За те, що Моав та Сеїр говорять: Ось Юдин дім як усі народи,
Hesekiel	Ezek	1	25	9	тому ось Я відкрию Моавове збіччя від міст, від його міст, від його кінця, пишноту землі: Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму.
Hesekiel	Ezek	1	25	10	Я дам його на спадок для синів сходу разом з синами Аммоновими, щоб не згадувались Аммонові сини серед народів.
Hesekiel	Ezek	1	25	11	А над Моавом зроблю присуди, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	25	12	Так говорить Господь Бог: За те, що Едом мстився мстою над Юдиним домом, і тяжко грішили, через те, що мстилися над ними,
Hesekiel	Ezek	1	25	13	тому так говорить Господь Бог: І витягну Я руку Свою на Едома, і витну з нього людину й скотину, і вчиню його руїною, від Теману й аж до Дедану вони попадають від меча!
Hesekiel	Ezek	1	25	14	І дам Я Свою помсту над Едомом у руку Мого народу Ізраїля, і вчиню в Едомі за гнівом Своїм, за лютістю Своєю, і зазнають вони Моєї помсти, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	25	15	Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни чинили в помсті, і мстилися мстою через погорду в душі, щоб нищити в вічній ненависті,
Hesekiel	Ezek	1	25	16	тому так говорить Господь Бог: Ось Я витягну Свою руку на филистимлян, і витну керетян, і вигублю останок морського берега,
Hesekiel	Ezek	1	25	17	і вчиню над ними жорстокі помсти лютими карами. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я вчиню Свою помсту серед них!
Hesekiel	Ezek	1	26	1	І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:
Hesekiel	Ezek	1	26	2	Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений,
Hesekiel	Ezek	1	26	3	тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі...
Hesekiel	Ezek	1	26	4	І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю...
Hesekiel	Ezek	1	26	5	Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів,
Hesekiel	Ezek	1	26	6	а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	26	7	Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ.
Hesekiel	Ezek	1	26	8	Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита...
Hesekiel	Ezek	1	26	9	І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої!
Hesekiel	Ezek	1	26	10	Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром...
Hesekiel	Ezek	1	26	11	Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам'ятники твоєї могутности...
Hesekiel	Ezek	1	26	12	І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!...
Hesekiel	Ezek	1	26	13	І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде...
Hesekiel	Ezek	1	26	14	І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!
Hesekiel	Ezek	1	26	15	Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови?
Hesekiel	Ezek	1	26	16	І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої мантії, і постягають свої кольорові одежі, і зодягнуться страхом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою...
Hesekiel	Ezek	1	26	17	І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців!
Hesekiel	Ezek	1	26	18	Тепер затремтять острови в дні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою...
Hesekiel	Ezek	1	26	19	Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,
Hesekiel	Ezek	1	26	20	то знижу тебе разом з тими, що сходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, і в країні живих більш не жив!...
Hesekiel	Ezek	1	26	21	За пострах тебе учиню, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	27	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	27	2	А ти, сину людський, здійми пісню жалобну про Тир!
Hesekiel	Ezek	1	27	3	І скажеш до Тиру: Ти, що при входах морських пробуваєш, що торгуєш з народами на численних островах: Так говорить Господь Бог: Тире, ти сказав: я то корона краси!
Hesekiel	Ezek	1	27	4	У серці морів границі твої; будівничі твої довершили твою красу!
Hesekiel	Ezek	1	27	5	З кипарису з Сеніру вони збудували для тебе всі дошки подвійні, взяли кедра з Ливану, щоб щоглу зробити на тобі.
Hesekiel	Ezek	1	27	6	З башанських дубів твої весла зробили, твій поклад зробили із кости слонової, із смереки з островів тих Кіттійських.
Hesekiel	Ezek	1	27	7	Сорокатий з Єгипту віссон був вітрилом твоїм, щоб за прапора бути тобі; блакить та пурпура з островів Еліші стали твоїм покриттям.
Hesekiel	Ezek	1	27	8	Мешканці Сидону й Арваду були веслярами тобі, мудреці твої, Тире, у тебе були, вони мореплавці твої.
Hesekiel	Ezek	1	27	9	Старші із Ґевалу й його мудреці були в тебе за тих, що латали проломи твої. Всі морські кораблі й мореплавці їхні в тебе були, щоб міняти крам твій.
Hesekiel	Ezek	1	27	10	Перс, і Луд, і Пут були в війську твоїм вояками твоїми, вішали в тебе щита та шолома, вони то давали тобі пишноту.
Hesekiel	Ezek	1	27	11	Синове Арваду та військо твоє навколо на мурах твоїх, а Ґаммадеї на баштах твоїх пробували, щити свої вішали навколо на мурах твоїх, вони довершили окрасу твою.
Hesekiel	Ezek	1	27	12	Таршіш був для тебе купцем через многоту багатства усякого; сріблом, залізом, циною й оливом платили вони за крам твій.
Hesekiel	Ezek	1	27	13	Яван, Тувал та Мешех це купці твої, людську душу та мідяні речі давали вони за замінний крам твій.
Hesekiel	Ezek	1	27	14	З дому Тоґарми давали коні, і верхівців, і мулів за крам твій.
Hesekiel	Ezek	1	27	15	Синове Дедану твої покупці; численні острови торгували з тобою, рогами слонової кости й гебановим деревом звертали данину твою.
Hesekiel	Ezek	1	27	16	Арам твій купець через многість виробів твоїх; рубин, пурпуру, і квітчасту тканину, і віссон, і коралі та дорогоцінний камінь давали тобі за крам твій.
Hesekiel	Ezek	1	27	17	Юда й Ізраїлів Край це купці твої; пшеницю з Мінніту, солодощі, і мед, і оливу й бальзам давали вони за замінний крам твій.
Hesekiel	Ezek	1	27	18	Дамаск твій купець через многість виробів твоїх, через многість багатства усякого, вином із Хелбону та білою вовною.
Hesekiel	Ezek	1	27	19	Ведан та Яван із Уззалу давали тобі за крам залізо оброблене, бальзам та очерет, було це замінним крамом твоїм.
Hesekiel	Ezek	1	27	20	Дедан твій купець килимками до сідел при їждженні.
Hesekiel	Ezek	1	27	21	Арабія та всі кедарські князі покупці це твоєї руки; ягнятами, і баранами, і козлами, ними торгівля твоя.
Hesekiel	Ezek	1	27	22	Купці Шеви й Рами покупці це твої, коштовним бальзамом, і дорогим усіляким камінням та злотом давали вони за товар твій.
Hesekiel	Ezek	1	27	23	Харан, і Ханне, і Еден, купці Шеви, Ашшур та Кілмад це твої покупці.
Hesekiel	Ezek	1	27	24	Це твої покупці коштовним убранням: покривалами блакитними, і квітчастими, і багатокольоровими тканими виробами, міцними шнурами пов'язаними за крам твій.
Hesekiel	Ezek	1	27	25	Кораблі із Таршішу твої каравани, для краму твого замінного, і став ти багатим, і став дуже славним у серці морів.
Hesekiel	Ezek	1	27	26	На воду велику тебе завели твої веслярі, і в серці морів східній вітер розіб'є тебе.
Hesekiel	Ezek	1	27	27	Багатство твоє та крам твій, і вироби твої замінні, мореплавці твої і твої щоглярі, ті, що латають пробої твої, і ті, що міняють замінний крам твій, і всі твої вояки, які в тебе, і всі збори твої, що серед тебе, попадають в серці морів в дні упадку твого!
Hesekiel	Ezek	1	27	28	На лемент твоїх щоглярів затремтять вали морські,
Hesekiel	Ezek	1	27	29	і посходять з своїх кораблів усі веслярі, мореплавці, всі морські щоглярі, на землі постають.
Hesekiel	Ezek	1	27	30	І заголосять за тебе вони тужним голосом, і кричатимуть гірко, і свої голови порохом пообсипають, у попелі будуть качатись!
Hesekiel	Ezek	1	27	31	І зроблять собі ради тебе жалобную лисину, і себе опережуть веретами, і плакатимуть за тобою в гіркоті душі гірким голосінням....
Hesekiel	Ezek	1	27	32	І пісню жалоби сини їхні здіймуть про тебе, і над тобою співатимуть жалібно: Хто інший, як Тир, посередині моря зруйнований?
Hesekiel	Ezek	1	27	33	Коли припливали вироби твої із морів, насищав ти численні народи; многотою багатства твого та виробів замінних твоїх ти збагачував земських царів!
Hesekiel	Ezek	1	27	34	Тепер же, коли ти розбитий на морі, у водних глибинах, то замінний виріб твій і всі збори твої серед тебе попадали...
Hesekiel	Ezek	1	27	35	Над тобою стовпіють усі остров'яни, а їхні царі затремтіли від жаху, засльозилися їхні обличчя!
Hesekiel	Ezek	1	27	36	Купці серед народів глузливо свистять над тобою, ти пострахом став, і не буде навіки тебе!...
Hesekiel	Ezek	1	28	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	28	2	Сину людський, скажи князеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що повищилось серце твоє й ти сказав: Я Бог, сиджу на Божому престолі в серці морів, а ти тільки людина, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим...
Hesekiel	Ezek	1	28	3	Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе.
Hesekiel	Ezek	1	28	4	Своєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгромадив золота та срібла в скарбницях своїх.
Hesekiel	Ezek	1	28	5	Великою своєю мудрістю та торгівлею свою помножив ти багатство своє, і повищилось твоє серце багатством своїм!
Hesekiel	Ezek	1	28	6	Тому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим,
Hesekiel	Ezek	1	28	7	тому ось Я спроваджу на тебе чужих, насильників поміж народами, і вони повитягають мечі свої на красу твоєї мудрости, і зневажать красу твою.
Hesekiel	Ezek	1	28	8	Вони скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів.
Hesekiel	Ezek	1	28	9	Чи справді ти скажеш: Я бог! перед убивником своїм, а ти ж тільки людина, а не Бог, у руці тих, що зневажають тебе?
Hesekiel	Ezek	1	28	10	Ти помреш смертю необрізанців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	28	11	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	28	12	Сину людський, здійми жалобну пісню на тирського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать досконалости, повен мудрости, і корона краси.
Hesekiel	Ezek	1	28	13	Ти пробував ув Едені, садку Божому: усякий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз і яспіс, хризоліт, согам, і онікс, сапфір, рубін і смарагд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопілок твоїх були в тебе що дня, коли був ти створений, були вони наготовлені.
Hesekiel	Ezek	1	28	14	Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння.
Hesekiel	Ezek	1	28	15	Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість.
Hesekiel	Ezek	1	28	16	Через велику торгівлю твою твоє нутро переповнилось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння.
Hesekiel	Ezek	1	28	17	Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе.
Hesekiel	Ezek	1	28	18	Многотою провин своїх, через кривду торгівлі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї середини, і він пожер тебе, і Я зробив тебе попелом на землі на очах усіх, хто бачить тебе.
Hesekiel	Ezek	1	28	19	Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти пострахом станеш, і не буде тебе аж навіки!...
Hesekiel	Ezek	1	28	20	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	28	21	Сину людський, зверни своє обличчя до Сидону, і пророкуй на нього,
Hesekiel	Ezek	1	28	22	та й скажеш: так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Сидоне, і буду шанований серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли робитиму на нього присуди, і коли покажу Свою святість серед нього.
Hesekiel	Ezek	1	28	23	І пошлю на нього моровицю та кров на його вулиці, і впаде серед нього пробитий, що прийде на нього знавкола, і пізнають, що Я Господь.
Hesekiel	Ezek	1	28	24	І не буде вже для Ізраїлевого дому колючої тернини та будяччя, що приносить біль зо всіх їхніх околиць, що погорджують ними, і пізнають вони, що Я Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	28	25	Так говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із народів, між якими вони розпорошені, то Я покажу на ньому Свою святість на очах народів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову.
Hesekiel	Ezek	1	28	26	І осядуть вони на ній безпечно, і будуватимуть доми та садитимуть виноградники, і будуть сидіти безпечно, коли Я чинитиму присуди на всіх тих, що погорджують ними з їхнього довкілля. І пізнають вони, що Я Господь, їхній Бог!
Hesekiel	Ezek	1	29	1	За десятого року, десятого місяця, дванадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	29	2	Сину людський, зверни своє обличчя до фараона, єгипетського царя, і пророкуй на нього та на ввесь Єгипет.
Hesekiel	Ezek	1	29	3	Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, крокодиле великий, що лежиш серед своїх рік, що говориш: Моя річка моя, і я утворив її для себе!
Hesekiel	Ezek	1	29	4	І вкладу гачки в щелепи твої, і поприліплюю рибу твоїх річок до твоєї луски, і підійму тебе з середини твоїх річок, і всі риби твоїх річок поприліплюються до твоєї луски!
Hesekiel	Ezek	1	29	5	І вирву тебе й кину в пустиню, тебе та всі риби річок твоїх; ти впадеш на поверхні поля, не будеш згромаджений і не будеш позбираний, для земної звірини та для птаства небесного дам Я на їжу тебе...
Hesekiel	Ezek	1	29	6	І пізнають усі мешканці Єгипту, що Я Господь, бо вони були для Ізраїлевого дому очеретяною палицею.
Hesekiel	Ezek	1	29	7	Коли вони хапались за тебе долонею, ти ламався й роздирав їм усе рамено; а коли вони опиралися на тебе, ти ламався й чинив, що їм тряслися всі стегна.
Hesekiel	Ezek	1	29	8	Тому так говорить Господь Бог: Ось Я наведу на тебе меча, і витну з-між тебе людину й скотину.
Hesekiel	Ezek	1	29	9	І стане єгипетський край спустошенням та руїною, і пізнають вони, що Я Господь, за те, що він говорив: Річка моя, і то я її утворив!
Hesekiel	Ezek	1	29	10	Тому ось Я проти тебе та проти річок твоїх, і оберну єгипетський край на поруйновані руїни, на спустошення від Міґдолу аж до Севене, і аж до границі Етіопії,
Hesekiel	Ezek	1	29	11	не перейде по ньому нога людська, і нога звірини не перейде по ньому, і не буде він замешканий сорок років...
Hesekiel	Ezek	1	29	12	І оберну Я єгипетський край на спустошення серед спустошених країв, а його міста серед поруйнованих міст будуть спустошенням сорок років, і розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях...
Hesekiel	Ezek	1	29	13	Бо так говорить Господь Бог: Наприкінці сорока років позбираю Єгипет з-між народів, де вони були розпорошені.
Hesekiel	Ezek	1	29	14	І верну долю Єгипту, і верну їх до краю Патрос, до краю їхнього походження, і вони будуть там царством слабим.
Hesekiel	Ezek	1	29	15	З-поміж царств воно буде найнижче, і не підійметься вже понад народами, і поменшу їх, щоб не панували над народами.
Hesekiel	Ezek	1	29	16	І не буде вже воно для Ізраїлевого дому надією, яка пригадувала б беззаконня, коли вони, зверталися до нього. І пізнають вони що Я Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	29	17	І сталося за двадцятого й сьомого року, першого місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	29	18	Сину людський, Навуходоносор, цар вавилонський, змусив своє військо робити велику працю проти Тиру. Кожна голова вилисіла, і всяке рамено витерте, та нема нагороди ані йому, ані війську його від Тиру за ту працю, яку він робив проти нього.
Hesekiel	Ezek	1	29	19	Тому так говорить Господь Бог: Ось Я дам Навуходоносорові, цареві вавилонському, єгипетську землю, і він забере багатство її, і ограбує грабунком її, і забере її здобиччю, і вона стане нагородою для війська його.
Hesekiel	Ezek	1	29	20	За працю його, яку він робив у ній, Я даю йому єгипетську землю, бо вони це зробили Мені, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	29	21	Того дня вирощу рога Ізраїлевому домові, а тобі відкрию уста серед них. І вони пізнають, що Я Господь.
Hesekiel	Ezek	1	30	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	30	2	Сину людський, пророкуй, і скажеш: Так говорить Господь Бог: Голосіть Ой! цього дня!
Hesekiel	Ezek	1	30	3	Бо близький день, і близький день Господній, день хмарний, настає час народів!
Hesekiel	Ezek	1	30	4	І прийде меч на Єгипет, і буде тремтіння в Етіопії, коли будуть падати забиті в Єгипті, і заберуть багатство його, і будуть розбиті основи його.
Hesekiel	Ezek	1	30	5	Куш, і Пут, і Луд, і ввесь помішаний народ, і Кув, і сини землі заповіту попадають з ними від меча.
Hesekiel	Ezek	1	30	6	Так говорить Господь: І попадають підпори Єгипту, і так упаде гординя сили його, від Міґдолу аж до Севене, від меча попадають у ньому, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	30	7	І буде він спустошений серед попустошених країв, а міста його будуть серед міст поруйнованих.
Hesekiel	Ezek	1	30	8	І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам огонь на Єгипет, і будуть поторощені всі, хто йому помагає.
Hesekiel	Ezek	1	30	9	Того дня повиходять посланці з-перед Мого лиця на кораблях, щоб налякати безпечну Етіопію, і буде через них жах, як у день Єгипту, бо це ось надходить!
Hesekiel	Ezek	1	30	10	Так говорить Господь Бог: І Я зроблю кінець єгипетському многолюдству рукою Навуходоносора, вавилонського царя.
Hesekiel	Ezek	1	30	11	Він та народ його з ним, насильники людів, будуть спроваджені знищити землю, і вони повитягують мечі свої на Єгипет, і наповнять край побитими!
Hesekiel	Ezek	1	30	12	І оберну Я річки на суходіл, і передам землю в руку злочинців, і спустошу край та все, що в ньому, рукою чужих. Я, Господь, це сказав!
Hesekiel	Ezek	1	30	13	Так говорить Господь Бог: І повигублюю божків, і зроблю кінець бовванам з Нофу, і не буде вже князів в єгипетському краї, і дам пострах на єгипетську землю.
Hesekiel	Ezek	1	30	14	І Патрос спустошу, і дам огонь у Цоан, і буду виконувати присуди в Но.
Hesekiel	Ezek	1	30	15	І виллю Я гнів Свій на Сіна, твердиню єгипетську, і витну многолюдство Но.
Hesekiel	Ezek	1	30	16	І пошлю Я огонь на Єгипет, сильно буде корчитись Сін, а Но буде проламаний, а на Ноф нападуть вороги вдень.
Hesekiel	Ezek	1	30	17	Юнаки Авену та Пі-Весету попадають від меча, а інші підуть у полон.
Hesekiel	Ezek	1	30	18	А в Тахпанхесі потемніє день, коли Я ламатиму там єгипетські ярма, і скінчиться в ньому пиха сили його. Самого його хмара закриє, а його дочки підуть у полон...
Hesekiel	Ezek	1	30	19	І буду виконувати присуди над Єгиптом, і вони пізнають, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	30	20	І сталося, за одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	30	21	Сину людський, Я зламав рамено фараона, єгипетського царя, і ось воно не буде перев'язане, щоб дати ліки, щоб покласти пов'язку, щоб обвинути його, і щоб зміцнити його вхопитися за меча.
Hesekiel	Ezek	1	30	22	Тому так говорить Господь Бог: Ось Я на фараона, єгипетського царя, і поламаю рамена його, те дуже та те зламане, і викину меча з його руки.
Hesekiel	Ezek	1	30	23	І розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях.
Hesekiel	Ezek	1	30	24	І зміцню рамена вавилонського царя, і дам меча Свого в його руку, і зламаю Я фараонові рамена, і він буде стогнати стогоном проколеного перед ним.
Hesekiel	Ezek	1	30	25	І зміцню Я рамена вавилонського царя, а фараонові рамена опадуть. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам Свого меча в руку вавилонського царя, і простягну його на єгипетську землю.
Hesekiel	Ezek	1	30	26	І розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях. І пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	31	1	І сталося за одинадцятого року, третього місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	31	2	Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його многолюдства: До кого ти вподоблюєшся в своїй величі?
Hesekiel	Ezek	1	31	3	Ось Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасними галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий, і аж між хмарами буде верховіття його.
Hesekiel	Ezek	1	31	4	Води його виховали, безодня його викохала, він річки свої попровадив навколо свого насадження, а канали свої посилав до всіх дерев польових.
Hesekiel	Ezek	1	31	5	Тому його зріст став вищий від усіх польових дерев, і помножилися галузки його, і від великої води його віття повидовжувалось, коли вигнався він.
Hesekiel	Ezek	1	31	6	В його віттях кублилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.
Hesekiel	Ezek	1	31	7	І був він уродливий висотою свого зросту, довготою галузок своїх, бо його корінь був при великих водах.
Hesekiel	Ezek	1	31	8	Кедри в Божому садку не були рівні йому, кипариси не були подібні до галузок його, а платани не були, як його віття. Жодне дерево в Божому садку не було подібне до нього красою своєю!
Hesekiel	Ezek	1	31	9	Я оздобив його ряснотою галузок його, і йому заздрили всі еденські дерева, що в Божому садку.
Hesekiel	Ezek	1	31	10	Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти повищився зростом, і дав верховіття своє аж між хмари, і повищилося серце його, коли він став високим,
Hesekiel	Ezek	1	31	11	то дай його в руку сильного з народів, він конче зробить йому за його беззаконня, за це Я вигнав його!
Hesekiel	Ezek	1	31	12	І витяли його чужі, насильники народів, і повідкидали його. На гори й на всі долини попадали галузки його, і було поламане віття його по всіх потоках землі, а всі народи землі повиходили з тіні його й покинули його.
Hesekiel	Ezek	1	31	13	Над його руїнами пробувало все небесне птаство, а при галуззях його була всяка польова звірина,
Hesekiel	Ezek	1	31	14	щоб не повищувалися своїм зростом усі дерева при воді, і не давали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п'ють воду, бо всі вони віддані смерті до підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили.
Hesekiel	Ezek	1	31	15	Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу, учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана велика вода, і затемнив над ним Лівана, а всі польові дерева помліли над ним.
Hesekiel	Ezek	1	31	16	Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному краї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п'ють воду.
Hesekiel	Ezek	1	31	17	Також вони зійшли з ними до шеолу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів.
Hesekiel	Ezek	1	31	18	До кого став ти так подібний у славі та в великості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до підземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолюдство його, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	32	1	І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	32	2	Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!
Hesekiel	Ezek	1	32	3	Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну!
Hesekiel	Ezek	1	32	4	І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі...
Hesekiel	Ezek	1	32	5	І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню...
Hesekiel	Ezek	1	32	6	І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища...
Hesekiel	Ezek	1	32	7	А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла...
Hesekiel	Ezek	1	32	8	Всі світила, що світять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	32	9	І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.
Hesekiel	Ezek	1	32	10	І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого...
Hesekiel	Ezek	1	32	11	Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе!
Hesekiel	Ezek	1	32	12	Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене...
Hesekiel	Ezek	1	32	13	І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити.
Hesekiel	Ezek	1	32	14	Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	32	15	Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!...
Hesekiel	Ezek	1	32	16	Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	32	17	І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	32	18	Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!
Hesekiel	Ezek	1	32	19	Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!
Hesekiel	Ezek	1	32	20	Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи...
Hesekiel	Ezek	1	32	21	Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем:
Hesekiel	Ezek	1	32	22	Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали,
Hesekiel	Ezek	1	32	23	що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих...
Hesekiel	Ezek	1	32	24	Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу...
Hesekiel	Ezek	1	32	25	Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він...
Hesekiel	Ezek	1	32	26	Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих...
Hesekiel	Ezek	1	32	27	І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,
Hesekiel	Ezek	1	32	28	а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем...
Hesekiel	Ezek	1	32	29	Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу...
Hesekiel	Ezek	1	32	30	Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу...
Hesekiel	Ezek	1	32	31	Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!...
Hesekiel	Ezek	1	32	32	Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	33	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	33	2	Сину людський, говори синам свого народу, та й скажеш до них: Коли б Я спровадив на який край меча, і взяв би народ цього краю одного чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартовим,
Hesekiel	Ezek	1	33	3	і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурмив би в сурму, й остеріг народ,
Hesekiel	Ezek	1	33	4	і почув би хто голос сурми, та не був би обережний, і прийшов би меч та й захопив би його, то кров його на голові його буде!
Hesekiel	Ezek	1	33	5	Голос сурми він чув, та не був обережний, кров його буде на ньому, а він, коли б був обережний, урятував би свою душу.
Hesekiel	Ezek	1	33	6	А той вартовий, коли б побачив меча, що йде, і не засурмив би в сурму, а народ не був би обережний, і прийшов би меч, і захопив би одного з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартового.
Hesekiel	Ezek	1	33	7	А ти, сину людський, Я дав тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остережеш їх від Мене.
Hesekiel	Ezek	1	33	8	Коли б Я сказав до безбожного: Безбожнику, ти конче помреш!, а ти не говорив би, щоб остерегти безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.
Hesekiel	Ezek	1	33	9	А ти, коли остережеш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не вернеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятував.
Hesekiel	Ezek	1	33	10	А ти, сину людський, скажи до Ізраїлевого дому: Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми гинемо, то як будемо жити?
Hesekiel	Ezek	1	33	11	Скажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?
Hesekiel	Ezek	1	33	12	А ти, сину людський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого не врятує його в дні гріха його, а несправедливість несправедливого не спіткнеться він об неї в дні навернення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха.
Hesekiel	Ezek	1	33	13	Коли Я скажу справедливому: Буде конче він жити, а він надіявся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде згадана, і за кривду свою, що зробив, він помре!
Hesekiel	Ezek	1	33	14	А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість:
Hesekiel	Ezek	1	33	15	заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!
Hesekiel	Ezek	1	33	16	Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані, право та справедливість робив він, конче буде він жити!
Hesekiel	Ezek	1	33	17	І кажуть сини твого народу: Несправедлива Господня дорога! тоді як несправедлива їхня власна дорога.
Hesekiel	Ezek	1	33	18	Коли справедливий відвернеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!
Hesekiel	Ezek	1	33	19	А коли несправедливий відвернеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!
Hesekiel	Ezek	1	33	20	А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його дорогами!
Hesekiel	Ezek	1	33	21	І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигнання, прийшов був до мене втікач з Єрусалиму, говорячи: Побите це місто!...
Hesekiel	Ezek	1	33	22	А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед приходом цього втікача, і Він відкрив мої уста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!
Hesekiel	Ezek	1	33	23	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	33	24	Сину людський, мешканці цих руїн на Ізраїлевій землі говорять так: Авраам був один, та проте посів цей Край, а нас багато, нам даний цей Край на спадщину!
Hesekiel	Ezek	1	33	25	Тому скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зводите до бовванів своїх, і кров проливаєте, і цей Край посядете ви?
Hesekiel	Ezek	1	33	26	Ви спираєтесь на свого меча, робите гидоту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, і цей Край посядете ви?
Hesekiel	Ezek	1	33	27	Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, ті, хто в руїнах, попадають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині, щоб пожерла його, а ті, хто в твердинях та в печерах, помруть від моровиці!
Hesekiel	Ezek	1	33	28	І оберну Я цей Край на спустошення та на сплюндрування, і скінчиться пиха сили його, і опустошіють Ізраїлеві гори, так що не буде й перехожого...
Hesekiel	Ezek	1	33	29	І пізнають вони, що Я Господь, коли Я оберну цей Край на спустошення та на сплюндрування за всі їхні гидоти, що зробили вони.
Hesekiel	Ezek	1	33	30	А ти, сину людський, сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа?
Hesekiel	Ezek	1	33	31	І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою.
Hesekiel	Ezek	1	33	32	І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують!
Hesekiel	Ezek	1	33	33	А коли оце прийде, ось воно вже приходить! то пізнають вони, що серед них був пророк.
Hesekiel	Ezek	1	34	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	34	2	Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пастирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих пастирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе! Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?
Hesekiel	Ezek	1	34	3	Жир ви їсте, та вовну вдягаєте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасете!
Hesekiel	Ezek	1	34	4	Слабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев'язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю!
Hesekiel	Ezek	1	34	5	І порозпорошувалися вони з браку пастиря, і стали за їжу для всякої польової звірини, і порозбігалися...
Hesekiel	Ezek	1	34	6	Блукає отара Моя по всіх горах та по всіх високих згір'ях, і по всій широкій землі розпорошена отара Моя, і немає нікого, хто турбувався б про них, і немає нікого, хто б їх шукав!...
Hesekiel	Ezek	1	34	7	Тому, пастирі, послухайте слова Господнього:
Hesekiel	Ezek	1	34	8	Як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що отара Моя полишена на здобич, і стала отара Моя за їжу для всякої польової звірини через брак пастиря, і пастирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасуть пастирі Мої, а отари Моєї не пасуть,
Hesekiel	Ezek	1	34	9	тому, пастирі, послухайте слова Господнього:
Hesekiel	Ezek	1	34	10	Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих пастирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву їх від пасіння отари, і ті пастирі не будуть уже пасти самих себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за їжу.
Hesekiel	Ezek	1	34	11	Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх.
Hesekiel	Ezek	1	34	12	Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.
Hesekiel	Ezek	1	34	13	І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю.
Hesekiel	Ezek	1	34	14	На пасовищі доброму пастиму їх, і на високих Ізраїлевих горах буде їхній випас, там вони будуть лежати на випасі доброму, і випасатимуть сите пасовище на Ізраїлевих горах!
Hesekiel	Ezek	1	34	15	Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	34	16	Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев'яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям!
Hesekiel	Ezek	1	34	17	А ви, отаро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я буду судити між вівцею й вівцею, між бараном і козлами.
Hesekiel	Ezek	1	34	18	Чи мало вам того, що ви спасуєте хороше пасовище, а решту ваших пасовищ ви топчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте, а позосталу ногами своїми каламутите?
Hesekiel	Ezek	1	34	19	І отара Моя мусить випасати потоптане вашими ногами, і пити скаламучене вашими ногами!
Hesekiel	Ezek	1	34	20	Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу між вівцею ситою й між вівцею худою.
Hesekiel	Ezek	1	34	21	За те, що ви боком і раменом попихаєте, і рогами вашими колете всіх слабих, аж поки не порозпорошуєте їх геть,
Hesekiel	Ezek	1	34	22	то Я спасу отару Свою, і вона не буде вже за здобич, і Я розсуджу між вівцею та вівцею!
Hesekiel	Ezek	1	34	23	І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря!
Hesekiel	Ezek	1	34	24	А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид князем серед них. Я, Господь, це сказав!
Hesekiel	Ezek	1	34	25	І складу Я з ними заповіта миру, і прикінчу на землі злу звірину, і вони пробуватимуть в пустині безпечно, і будуть спати по лісах.
Hesekiel	Ezek	1	34	26	І вчиню їх та довкілля Мого взгір'я благословенням, і спущу дощ в його часі, будуть це дощі благословенні.
Hesekiel	Ezek	1	34	27	І польове дерево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я Господь, коли зламаю занози їхнього ярма, і врятую їх від руки тих, хто їх поневолив.
Hesekiel	Ezek	1	34	28	І не будуть уже вони за здобич для народів, і звірина земна не жертиме їх, і будуть вони сидіти безпечно, і не буде нікого, хто б їх настрашив.
Hesekiel	Ezek	1	34	29	І викохаю їм саджанця на славу, і не будуть вони вже забрані голодом із землі, і не понесуть уже ганьби народів.
Hesekiel	Ezek	1	34	30	І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, з ними, а вони народ Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	34	31	А ви отара Моя, отара Мого випасу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	35	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	35	2	Сину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї
Hesekiel	Ezek	1	35	3	та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.
Hesekiel	Ezek	1	35	4	Міста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	35	5	За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,
Hesekiel	Ezek	1	35	6	тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!
Hesekiel	Ezek	1	35	7	Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.
Hesekiel	Ezek	1	35	8	І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!
Hesekiel	Ezek	1	35	9	На вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	35	10	За те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,
Hesekiel	Ezek	1	35	11	тому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.
Hesekiel	Ezek	1	35	12	І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!
Hesekiel	Ezek	1	35	13	І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!
Hesekiel	Ezek	1	35	14	Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!
Hesekiel	Ezek	1	35	15	Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	36	1	А ти, сину людський, пророкуй на Ізраїлеві гори, та й скажеш: Ізраїлеві гори, послухайте слова Господнього!
Hesekiel	Ezek	1	36	2	Так говорить Господь Бог: За те, що ворог говорить на вас Ага! і вічні пагірки стали вам за спадщину,
Hesekiel	Ezek	1	36	3	тому пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пустошено й топтано вас знавкола, щоб були ви спадком для останку народів, і були ви взяті на кінчик язика й на балаканину народу,
Hesekiel	Ezek	1	36	4	тому, Ізраїлеві гори, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згір'їв, до річищ та до долин, і до спустошілих руїн, і до опущених міст, що стали за здобич та за посміховисько для решти тих народів, що навколо.
Hesekiel	Ezek	1	36	5	Так говорить Господь Бог: Поправді кажу, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих народів та на ввесь Едом, що взяли собі Мій Край за спадок у радості всього серця, у погорді душі, щоб вигнати його на здобич.
Hesekiel	Ezek	1	36	6	Тому пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до річищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ревності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили ганьбу народів.
Hesekiel	Ezek	1	36	7	Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою руку, що ті люди, які навколо вас, вони понесуть свою ганьбу!
Hesekiel	Ezek	1	36	8	А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше віття, і будете приносити плід свій для Мого народу Ізраїля, бо вони зблизилися, щоб прийти.
Hesekiel	Ezek	1	36	9	Бо ось Я прийду до вас, і звернуся до вас, і ви будете оброблені та обсіяні.
Hesekiel	Ezek	1	36	10	І розмножу на вас людину, увесь Ізраїлів дім, усього його, і будуть заселені ці міста, а руїни будуть забудовані.
Hesekiel	Ezek	1	36	11	І розмножу на вас людину та скотину, і вони помножаться та розплодяться, і позаселюю вас, як за вашої давнини, і буду чинити вам краще, як за ваших початків, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	36	12	І попроваджу на вас людину, мій народ Ізраїлів, і вони посядуть тебе, і станеш ти їм на спадок, і не будеш уже більше позбавляти їх дітей.
Hesekiel	Ezek	1	36	13	Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси людину, і позбавляєш народ свій дітей,
Hesekiel	Ezek	1	36	14	тому ти не будеш уже їсти людини, і більше не позбавиш свій народ дітей, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	36	15	І не почуєш уже ти більше ганьби від поган, і наруги народів не будеш більше носити, і не вчиниш більше, щоб народ твій спотикався, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	36	16	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	36	17	Сину людський, Ізраїлів дім вони жили на землі своїй, та й занечистили її своєю дорогою та своїми вчинками, як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем!
Hesekiel	Ezek	1	36	18	І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовванами своїми занечистили її.
Hesekiel	Ezek	1	36	19	І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпорошені по країнах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсудив Я їх.
Hesekiel	Ezek	1	36	20	І коли прийшли вони до тих народів, куди поприходили, то зневажили святе Моє Ймення, коли стали до них говорити: Вони народ Господа, та з землі Його повиходили!
Hesekiel	Ezek	1	36	21	І змилувався Я над Своїм святим Ім'ям, що його зневажив Ізраїлів дім серед народів, куди вони поприходили.
Hesekiel	Ezek	1	36	22	Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Не для вас Я роблю це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Ймення, яке ви зневажили серед народів, куди ви поприходили.
Hesekiel	Ezek	1	36	23	І освячу Я велике Ім'я Своє, зневажене серед народів, що ви зневажили серед них, і пізнають ті люди, що Я Господь, говорить Господь Бог, коли Я покажу Свою святість серед вас на їхніх очах.
Hesekiel	Ezek	1	36	24	І візьму вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу вас до вашої землі.
Hesekiel	Ezek	1	36	25	І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас.
Hesekiel	Ezek	1	36	26	І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.
Hesekiel	Ezek	1	36	27	І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати.
Hesekiel	Ezek	1	36	28	І ви будете сидіти в Краю, якого Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, а Я буду вам Богом!
Hesekiel	Ezek	1	36	29	І спасу вас від усіх ваших нечистот, і покличу збіжжя, і помножу його, і не дам на вас голоду.
Hesekiel	Ezek	1	36	30	І намножу плід дерева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися сорому через голод між народами.
Hesekiel	Ezek	1	36	31	І згадаєте ви про ваші дороги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бридитися самих себе за свої провини та за гидоти свої.
Hesekiel	Ezek	1	36	32	Не для вас Я це робитиму, говорить Господь Бог, нехай буде це вам відоме! Зашарійтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів доме!
Hesekiel	Ezek	1	36	33	Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очищу вас зо всіх ваших провин, то позаселюю ці міста, і будуть забудовані руїни.
Hesekiel	Ezek	1	36	34	А спустошена земля буде оброблювана за те, що була спустошенням на очах кожного перехожого.
Hesekiel	Ezek	1	36	35	І скажуть: Цей опустошілий Край став як той еденський садок, а ці міста, повалені й попустошені та поруйновані, тепер укріплені та замешкані!
Hesekiel	Ezek	1	36	36	І пізнають народи, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйноване, засадив спустошіле. Я, Господь, говорив це і зробив!
Hesekiel	Ezek	1	36	37	Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилюся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помножу їх, як людську отару!
Hesekiel	Ezek	1	36	38	Як освячена отара, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйновані міста, повні отари людської, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	37	1	Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона повна кісток!
Hesekiel	Ezek	1	37	2	І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі!
Hesekiel	Ezek	1	37	3	І сказав Він мені: Сину людський, чи оживуть оці кості? А я відказав: Господи Боже, Ти знаєш!
Hesekiel	Ezek	1	37	4	І сказав Він мені: Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!
Hesekiel	Ezek	1	37	5	Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа і ви оживете!
Hesekiel	Ezek	1	37	6	І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	37	7	І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї.
Hesekiel	Ezek	1	37	8	І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.
Hesekiel	Ezek	1	37	9	І сказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть!
Hesekiel	Ezek	1	37	10	І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, військо дуже-дуже велике!...
Hesekiel	Ezek	1	37	11	І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!
Hesekiel	Ezek	1	37	12	Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!
Hesekiel	Ezek	1	37	13	І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!
Hesekiel	Ezek	1	37	14	І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!
Hesekiel	Ezek	1	37	15	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	37	16	А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: Юді та синам Ізраїля, його друзям. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його.
Hesekiel	Ezek	1	37	17	І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, і вони стануть за одне в твоїй руці!
Hesekiel	Ezek	1	37	18	І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?
Hesekiel	Ezek	1	37	19	то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, і стануть вони одним у Моїй руці!
Hesekiel	Ezek	1	37	20	І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.
Hesekiel	Ezek	1	37	21	І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.
Hesekiel	Ezek	1	37	22	І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.
Hesekiel	Ezek	1	37	23	І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!
Hesekiel	Ezek	1	37	24	А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.
Hesekiel	Ezek	1	37	25	І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!
Hesekiel	Ezek	1	37	26	І складу з ними заповіта миру, це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!
Hesekiel	Ezek	1	37	27	І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.
Hesekiel	Ezek	1	37	28	І пізнають ці народи, що Я Господь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!
Hesekiel	Ezek	1	38	1	І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel	Ezek	1	38	2	Сину людський, зверни своє обличчя до Ґоґа, краю Маґоґа, князя Рошу, Мешеху та Тувалу, і пророкуй на нього
Hesekiel	Ezek	1	38	3	та й скажеш: Так сказав Господь: Ось Я проти тебе, Ґоґу, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!
Hesekiel	Ezek	1	38	4	І заверну тебе, і вкладу гачки в щелепи твої, і виведу тебе та все військо твоє, коней та верхівців, усі вони досконало озброєні, велике зборище, зо щитами та щитками, усі озброєні мечами.
Hesekiel	Ezek	1	38	5	Парас, Куш і Пут із ними, усі вони зо щитом та з шоломом.
Hesekiel	Ezek	1	38	6	Ґомер і всі орди його, дім Тоґарми, кінці північні та всі відділи його, численні народи з тобою.
Hesekiel	Ezek	1	38	7	Приготуйся, і приготуй собі ти та все зборище твоє, зібрані при тобі, і будеш для них сторожею.
Hesekiel	Ezek	1	38	8	По багатьох днях ти будеш потрібний, у кінці років прийдеш до Краю, що повернений від меча, що зібраний від численних народів, на Ізраїлеві гори, що завжди були руїною, а він був виведений від народів, і всі вони сидять безпечно.
Hesekiel	Ezek	1	38	9	І вийдеш, прийдеш як буря, будеш як хмара, щоб покрити землю, ти та всі відділи твої, та численні народи з тобою.
Hesekiel	Ezek	1	38	10	Так говорить Господь Бог: І станеться того дня, увійдуть слова на твоє серце, і ти будеш думати злу думку,
Hesekiel	Ezek	1	38	11	та й скажеш: Піду на неукріплений край, знайду спокійних, що безпечно сидять, усі вони сидять в осадах без муру, і нема в них засува та воріт,
Hesekiel	Ezek	1	38	12	щоб набрати здобичі, і чинити грабунок, щоб повернути свою руку на заселені руїни, і на народ, зібраний з народів, що набувають добуток та маєток, що сидять посеред землі.
Hesekiel	Ezek	1	38	13	Шева та Дедан, і купці Таршішу, і всі левчуки його скажуть тобі: Чи ти прийшов набрати здобичі, чи ти зібрав своє зборище, щоб чинити грабунок, щоб винести срібло та золото, щоб набрати добутку та маєтку, щоб набрати великої здобичі?
Hesekiel	Ezek	1	38	14	Тому пророкуй, сину людський, та й скажеш до Ґоґа: Так говорить Господь Бог: Чи того дня, коли народ Мій сидітиме безпечно, ти не довідаєшся про це?
Hesekiel	Ezek	1	38	15	І прийдеш із свого місця, із північних кінців, ти та численні народи з тобою, всі вони гарцюють на конях, зборище велике й військо численне!
Hesekiel	Ezek	1	38	16	І здіймешся на народ Мій Ізраїлів, як хмара, щоб покрити землю. Буде це на кінці днів, і виведу тебе на Мій Край, щоб народи пізнали Мене, коли Я покажу Свою святість тобі, Ґоґу, на їхніх очах.
Hesekiel	Ezek	1	38	17	Так говорить Господь Бог: Чи ти той, що про нього говорив Я за давніх днів через Моїх рабів, Ізраїлевих пророків, що пророкували за тих днів про роки, щоб привести тебе на них?
Hesekiel	Ezek	1	38	18	І станеться того дня, у дні приходу Ґоґа на Ізраїлеву землю, говорить Господь Бог, увійде ревність Моя в ніздрі Мої.
Hesekiel	Ezek	1	38	19	І в ревності своїй, в огні Свого гніву Я сказав: цього дня буде великий трус на Ізраїлевій землі.
Hesekiel	Ezek	1	38	20	І затремтять перед Моїм лицем морські риби та птаство небесне, і польова звірина, всяке гаддя, що плазує по землі, і всяка людина, що на поверхні землі, і будуть поруйновані гори, і поваляться урвища, і всякий мур на землю впаде.
Hesekiel	Ezek	1	38	21	І покличу проти нього меча на всіх горах Моїх, говорить Господь Бог, меч кожного буде на брата його!
Hesekiel	Ezek	1	38	22	І буду судитися з ними моровицею та кров'ю, і пущу заливний дощ та камінний град, огонь та сірку на нього та на відділи його, та на численні народи, що з ним.
Hesekiel	Ezek	1	38	23	І звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	39	1	А ти, сину людський, пророкуй на Ґоґа та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ото Я на тебе, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!
Hesekiel	Ezek	1	39	2	І верну тебе, і попроваджу тебе, і підійму тебе з північних кінців, і впроваджу тебе на Ізраїлеві гори.
Hesekiel	Ezek	1	39	3	І виб'ю лука твого з твоєї лівиці, а твої стріли кину з твоєї правиці.
Hesekiel	Ezek	1	39	4	Упадеш на Ізраїлевих горах ти й усі відділи твої та народи, що з тобою; віддам тебе на з'їдження хижому птаству, усякому крилатому та польовій звірині.
Hesekiel	Ezek	1	39	5	На відкритому полі впадеш ти, бо це Я говорив, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	39	6	І пошлю Я огонь на Маґоґа та на тих, що безпечно замешкують острови, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel	Ezek	1	39	7	А Своє святе Ім'я розголошу посеред Мого народу Ізраїля, і більше не дам зневажити святе Моє Ймення, і народи пізнають, що Я Господь, Святий Ізраїлів!
Hesekiel	Ezek	1	39	8	Ось прийде і станеться, говорить Господь Бог, це той день, що Я говорив.
Hesekiel	Ezek	1	39	9	І повиходять мешканці Ізраїлевих міст, і накладуть огонь, і палитимуть зброю та щитка й щита, лука та стріли, і ручноно кия та ратище, і будуть ними палити огонь сім років.
Hesekiel	Ezek	1	39	10	І не будуть носити дров з поля, і не будуть рубати з лісів, бо зброєю будуть палити огонь, і візьмуть здобич із тих, хто брав здобич із них, і пограбують тих, хто їх грабував, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	39	11	І станеться того дня, дам Я там Ґоґові місце гробу в Ізраїлі, Долину Перехожих, на схід від моря, і що замикає дорогу перехожим. І поховають там Ґоґа й усе його многолюдство, та й назвуть: Долина Многолюдства Ґоґа.
Hesekiel	Ezek	1	39	12	І буде ховати їх Ізраїлів дім, щоб очистити землю, сім місяців.
Hesekiel	Ezek	1	39	13	І буде ховати ввесь народ краю, і він стане для них за пам'ятку, того дня, коли Я прославлю Себе, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	39	14	І відділять людей, які без перерви ходитимуть по краю й ховатимуть з перехожими позосталих ще на поверхні землі, щоб її очистити. По семи місяцях вони ще будуть вишукувати.
Hesekiel	Ezek	1	39	15	І перейдуть ті обхідники по краю, і коли хто побачить людську кістку, то поставить при ній знака, аж поки не поховають її похоронники в Долині Многолюдства Ґоґа.
Hesekiel	Ezek	1	39	16	А ім'я міста Гамона. І очистять землю.
Hesekiel	Ezek	1	39	17	А ти, сину людський, так говорить Господь Бог: Скажи птахові, усякому крилатому, та всій польовій звірині: Згромадьтеся й прийдіть, зберіться навколо над жертвою, що Я принесу для вас, велика жертва на Ізраїлевих горах, і ви будете їсти м'ясо, і будете пити кров.
Hesekiel	Ezek	1	39	18	Ви будете їсти тіло лицарів, а кров князів землі будете пити, барани, і вівці, і козли, бики, ситі башанські бики всі вони.
Hesekiel	Ezek	1	39	19	І будете їсти лій аж до ситости, і будете пити кров аж до впоєння з Моєї жертви, яку Я приніс для вас,
Hesekiel	Ezek	1	39	20	і насититеся при Моєму столі кіньми та верхівцями, лицарями та всякими вояками, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	39	21	І дам Свою славу між народами, і побачать усі народи Мій суд, що зроблю Я, та Мою руку, що на них покладу.
Hesekiel	Ezek	1	39	22	І пізнає Ізраїлів дім, що Я Господь, їхній Бог, від цього дня й далі.
Hesekiel	Ezek	1	39	23	І пізнають народи, що Ізраїлів дім пішов на вигнання за провини свої, за те, що спроневірилися Мені, а Я сховав був від них лице Своє, і віддав їх у руку їхніх неприятелів, і всі вони попадали від меча.
Hesekiel	Ezek	1	39	24	За їхньою нечистістю та за їхнє беззаконня зробив Я це з ними, і сховав від них лице Своє.
Hesekiel	Ezek	1	39	25	Тому так говорить Господь Бог: Тепер поверну долю Якова, і змилуюся над усім Ізраїлевим домом, і буду ревний за Своє святе Ймення.
Hesekiel	Ezek	1	39	26	І відчують вони свою ганьбу та все своє спроневірення, яким спроневірилися Мені, коли сядуть безпечно на своїй землі, і не буде вже нікого, хто б їх страшив,
Hesekiel	Ezek	1	39	27	коли поверну їх з народів, і позбираю їх із країв їхніх ворогів, і покажу Свою святість у них на очах численних народів.
Hesekiel	Ezek	1	39	28	І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, коли вижену їх у полон до народів, а потому позбираю їх на їхню землю, і більш не позоставлю там нікого з них.
Hesekiel	Ezek	1	39	29	І не сховаю вже від них Свого лиця, бо виллю Духа Свого на Ізраїлів дім, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	40	1	Двадцятого й п'ятого року нашого вигнання, на початку року, десятого дня місяця, чотирнадцятого року по тому, як було зруйноване місто, того самого дня була на мені Господня рука, і Він упровадив мене туди.
Hesekiel	Ezek	1	40	2	У Божих видіннях упровадив Він мене до Ізраїлевого Краю, і дав спочити мені на дуже високій горі, а на ній була ніби будова міста, з полудня.
Hesekiel	Ezek	1	40	3	І привів мене туди, і ось чоловік, що його вид, ніби вид блискучої міді, а в його руці льняна нитка та мірнича палиця, і він стояв у брамі.
Hesekiel	Ezek	1	40	4	І сказав мені цей чоловік: Сину людський, дивися своїми очима й слухай своїми вухами, і зверни своє серце на все, що я покажу тобі, бо ти приведений сюди, щоб показати тобі. Усе, що ти побачиш, об'яви Ізраїлевому домові.
Hesekiel	Ezek	1	40	5	І ось мур назовні храму навколо, а в руці того чоловіка мірнича палиця на шість ліктів, на міру ліктем та долонею. І зміряв він ширину тієї будівлі одна палиця, і заввишки одна палиця.
Hesekiel	Ezek	1	40	6	І прийшов він до брами, що її перед у напрямі до сходу, і ввійшов її сходами, і зміряв порога тієї брами одна палиця завширшки, і другий поріг одна палиця завширшки.
Hesekiel	Ezek	1	40	7	А вартівня одна палиця завдовжки й одна палиця завширшки, а поміж вартівнями п'ять ліктів; а поріг брами з боку сінечок тієї брами, зсередини одна палиця.
Hesekiel	Ezek	1	40	8	І зміряв він сіни тієї брами зсередини одна палиця.
Hesekiel	Ezek	1	40	9	І зміряв сіни брами вісім ліктів, а стовпи її два лікті, а сіни брами зсередини.
Hesekiel	Ezek	1	40	10	А брамні вартівні в напрямі на схід три звідси й три звідти, і міра одна їм трьом, і міра одна стовпам звідси та звідти.
Hesekiel	Ezek	1	40	11	І зміряв він ширину входу до брами десять ліктів, довжина брами тринадцять ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	12	А розмежування перед вартівнями один лікоть, і один лікоть звідти, а вартівня шість ліктів звідси й шість ліктів звідти.
Hesekiel	Ezek	1	40	13	І зміряв браму з даху вартівні до даху її, завширшки двадцять і п'ять ліктів, двері навпроти дверей.
Hesekiel	Ezek	1	40	14	І поробив стовпи, шістдесят ліктів, і до стовпів підходить подвір'я, навколо брами.
Hesekiel	Ezek	1	40	15	А від переду брамного входу аж до переду сіней внутрішньої брами п'ятдесят ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	16	І були вікна, широкі знадвору й вузькі в середині, до вартівень та до їхніх стовпів у середині брами навколо, і так до сіней, і вікна навколо до середини, а на стовпах вирізьблені пальми.
Hesekiel	Ezek	1	40	17	І він впровадив мене до зовнішнього подвір'я. І ось комори та підлога, викладена з каміння, зроблена для подвір'я навколо, тридцять комір на підлозі.
Hesekiel	Ezek	1	40	18	А ця підлога була позад брам, по довжині брам, долішня підлога.
Hesekiel	Ezek	1	40	19	І зміряв він ширину від переду долішньої брами до переду внутрішнього подвір'я назовні, сто ліктів, на схід та на північ.
Hesekiel	Ezek	1	40	20	А та брама, що перед її в напрямі на північ до зовнішнього подвір'я, він зміряв довжину її та ширину її.
Hesekiel	Ezek	1	40	21	І вартівні її три звідси й три звідти, і стовпи її, і сіни її були за мірою першої брами, п'ятдесят ліктів довжина її, а ширина двадцять і п'ять на міру ліктем.
Hesekiel	Ezek	1	40	22	А вікна її, і сіни її та вирізьблені пальми її за мірою брами, що перед її в напрямі на схід, а сімома східцями входять у неї, а її сіни перед ними.
Hesekiel	Ezek	1	40	23	І брама внутрішнього подвір'я навпроти брами на північ та на схід. І зміряв він від брами до брами сто ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	24	І він попровадив мене в напрямі на південь, аж ось брама в напрямі на південь. І він зміряв стовпи її та сіни її за тими мірами.
Hesekiel	Ezek	1	40	25	А в неї вікна та сіни її навколо, які ті вікна, п'ятдесят ліктів завдовжки, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	26	А семеро східців вхід до неї, і сіни її перед ними, а вирізьблені пальми її одна звідси, а одна звідти при стовпах її.
Hesekiel	Ezek	1	40	27	А брама внутрішнього подвір'я у напрямі на південь, і він зміряв від брами до брами в напрямі на південь сто ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	28	І впровадив мене до внутрішнього подвір'я південною брамою, і зміряв південну браму за тими мірами.
Hesekiel	Ezek	1	40	29	І вартівні її, і стовпи її, і сіни її за тими мірами, і вікна її, і в сінях її навколо п'ятдесят ліктів завдовжки, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	30	А сіни її навколо завдовжки двадцять і п'ять ліктів, а завширшки п'ять ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	31	І сіни її при зовнішньому подвір'ї, і пальми при стовпах її, а вісім сходів її вхід.
Hesekiel	Ezek	1	40	32	І він упровадив мене до внутрішнього подвір'я в напрямі на схід, і зміряв брами за тими мірами.
Hesekiel	Ezek	1	40	33	І вартівні її, і стовпи її, і сіни її за тими мірами, а в неї вікна та в її сінях навколо, завдовжки п'ятдесят ліктів, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	34	А її сіни були до зовнішнього подвір'я, а пальми її при її стовпах звідси й звідти, а вісім східців її вхід.
Hesekiel	Ezek	1	40	35	І впровадив мене до північної брами, і зміряв тими мірами.
Hesekiel	Ezek	1	40	36	Вартівні її, стовпи її, і її сіни та вікна в неї навколо, завдовжки п'ятдесят ліктів, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	40	37	А стовпи її до зовнішнього подвір'я, а пальми при стовпах її з цього й з того боку, а вісім сходів її вхід.
Hesekiel	Ezek	1	40	38	І комора, і її вхід у стовпах брам, там полощуть цілопалення.
Hesekiel	Ezek	1	40	39	А в сінях брами два столи звідси й два столи звідти, щоб різати на них цілопалення й жертви за гріх та жертви за провину.
Hesekiel	Ezek	1	40	40	А при зовнішньому боці, що підіймається до входу північної брами, два столи, і при боці іншому, що при сінях брами, два столи.
Hesekiel	Ezek	1	40	41	Чотири столи звідси й чотири столи звідти при боці брами, вісім столів, що на них ріжуть.
Hesekiel	Ezek	1	40	42	І чотири столи на цілопалення, каміння тесане, завдовжки лікоть один і і пів, а заввишки один лікоть; на них кладуть знаряддя, що ними ріжуть цілопалення та жертву.
Hesekiel	Ezek	1	40	43	І гаки, на одну долоню, були приготовлені в домі навколо, а на столах жертовне м'ясо.
Hesekiel	Ezek	1	40	44	А назовні внутрішньої брами були дві кімнаті у внутрішньому подвір'ї, що при північному боці брами, а їхній перед у напрямі на південь, одна при боці східньої брами, перед її у напрямі на північ.
Hesekiel	Ezek	1	40	45	І сказав він до мене: Ця кімната, що перед її в напрямі на південь, для священиків, що стережуть сторожу храму.
Hesekiel	Ezek	1	40	46	А та кімната, що перед її в напрямі на північ, для священиків, що виконують сторожу жертівника. Це Садокові сини, що з Левієвих синів наближуються до Господа, щоб служити Йому.
Hesekiel	Ezek	1	40	47	І зміряв подвір'я завдовжки сто ліктів, і завширшки сто ліктів, чотирикутнє, а жертівник був перед храмом.
Hesekiel	Ezek	1	40	48	І впровадив мене до сіней храму, і зміряв стовпа сіней, п'ять ліктів звідси, і п'ять ліктів звідти, а ширина брами три лікті звідси й три лікті звідти.
Hesekiel	Ezek	1	40	49	Довжина сіней двадцять ліктів, а завширшки одинадцять ліктів, а десятьма сходами ходять до нього; а стовпи при стовпах, один звідси, а один звідти.
Hesekiel	Ezek	1	41	1	І впровадив мене до храму, і він зміряв стовпи, шість ліктів завширшки звідси, і шість ліктів завширшки звідти, ширина скинії.
Hesekiel	Ezek	1	41	2	А ширина входу десять ліктів, а боки входу п'ять ліктів звідси й п'ять ліктів звідти; і зміряв довжину його сорок ліктів, а завширшки двадцять ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	41	3	І ввійшов він до середини, і зміряв входового стовпа два лікті, а вхід шість ліктів, а ширина входу сім ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	41	4	І зміряв довжину його двадцять ліктів, а завширшки двадцять ліктів на переді храму. І сказав він мені: Це Святеє Святих!
Hesekiel	Ezek	1	41	5	І зміряв він стіну храму шість ліктів, а ширина бічної кімнати чотири лікті кругом навколо храму.
Hesekiel	Ezek	1	41	6	А кімнати бічні, кімната при кімнаті, тридцять в трьох поверхах, і входили в стіну, що храм мав для бічних кімнат навколо кругом, щоб держалися, і не держалися в стіні того храму.
Hesekiel	Ezek	1	41	7	І він ставав ширший, і обертався все більше вгору до бічних кімнат, бо той храм був обернений більше вгору, кругом навколо храму, тому храм був ширший вгору, і так долішній поверх входить на горішній через середній.
Hesekiel	Ezek	1	41	8	І бачив я вишину храму навколо, підвалини бічних кімнат повна палиця, шість ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	41	9	Ширина стіни, що в бічній кімнаті назовні, п'ять ліктів, а вільне місце між бічними кімнатами, що належить до храму.
Hesekiel	Ezek	1	41	10	І поміж коморами завширшки двадцять ліктів кругом навколо храму.
Hesekiel	Ezek	1	41	11	А вхід з бічної кімнати до вільного місця вхід один у напрямі на північ, і вхід один на південь, а ширина вільного місця п'ять ліктів кругом навколо.
Hesekiel	Ezek	1	41	12	А будівля, що перед відгородженим майданом у напрямі на захід, завширшки сімдесят ліктів, а стіна будівлі п'ять ліктів, ширина кругом навколо, а довжина її дев'ятдесят ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	41	13	І він зміряв той храм, завдовжки сто ліктів, а відгороджений майдан і будівля та стіни її, завдовжки сто ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	41	14	А ширина передньої частини храму та відгородженого майдану на схід сто ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	41	15	І зміряв він довжину будівлі до переду відгородженого майдану, що позад неї, ґалерія звідси й звідти, сто ліктів, і так внутрішній храм і сінечки подвір'я.
Hesekiel	Ezek	1	41	16	Пороги та вікна, широкі знадвору, і вузькі всередині, ґалерія навколо них трьох, навпроти порогу дерев'яний обклад навколо й земля до вікон, а вікна зачинені.
Hesekiel	Ezek	1	41	17	Усе понад входом і аж до внутрішнього храму, і назовні при кожній стіні кругом навколо, у внутрішньому й у зовнішньому, вирізьблене,
Hesekiel	Ezek	1	41	18	і було зроблене херувимами та пальмами, і пальма була між херувимом та херувимом, два обличчя в херувима.
Hesekiel	Ezek	1	41	19	І людське обличчя мали пальми звідси, а обличчя левчука мали пальми звідти, пороблені при всьому домі навколо.
Hesekiel	Ezek	1	41	20	Від землі аж понад вхід пороблені херувими та пальми на стіні храму.
Hesekiel	Ezek	1	41	21	Храм мав чотирикутні одвірки, а перед святині мав такий самий вигляд.
Hesekiel	Ezek	1	41	22	Жертівник був із дерева, три лікті високий, а довжина його два лікті, а в нього його кути й підніжжя його та стіни його дерево. І сказав він мені: Це той стіл, що перед Господнім лицем!
Hesekiel	Ezek	1	41	23	А в храмі та в святині було двоє дверей.
Hesekiel	Ezek	1	41	24	І в тих дверях було по дві дошці, обидві дошки оберталися, дві в одних дверях, і дві в інших дверях.
Hesekiel	Ezek	1	41	25	І були зроблені на них, на дверях храму, херувими та пальми, як пороблені були в стінах, а дерев'яний ґанок при переді сіней назовні.
Hesekiel	Ezek	1	41	26	І вікна, широкі знадвору й вузькі всередині, і пальми звідси та звідти при боках сіней, і такі бічні кімнати храму та стріхи.
Hesekiel	Ezek	1	42	1	І він вивів мене до зовнішнього подвір'я дорогою в напрямі на північ, і ввів мене до кімнат, що навпроти відгородженої площі, і що навпроти будівлі на північ.
Hesekiel	Ezek	1	42	2	Навпроти завдовжки сто ліктів, вхід північний, а завширшки п'ятдесят ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	42	3	Навпроти двадцять ліктів, що у внутрішньому подвір'ї, і навпроти викладеної підлоги, що в зовнішньому подвір'ї, ґалерія до переду ґалерії на три поверхи.
Hesekiel	Ezek	1	42	4	А перед кімнатами був хід на десять ліктів ширини до внутрішнього подвір'я, дорогою ста ліктів, а виходи їхні на північ.
Hesekiel	Ezek	1	42	5	А горішні кімнати були коротші, бо ґалерії забирали від них більше місця, ніж з долішніх та з середніх тієї будівлі.
Hesekiel	Ezek	1	42	6	Бо вони були триповерхові, і не було в них стовпів, як стовпи подвір'я, тому вони були вужчі від долішніх та від середніх на землі.
Hesekiel	Ezek	1	42	7	А мур, що назовні навпроти кімнат, у напрямі зовнішнього подвір'я, до переду кімнат довжина його п'ятдесят ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	42	8	Бо довжина тих кімнат, що в зовнішнього подвір'я, п'ятдесят ліктів, і ось на переді храму сто ліктів.
Hesekiel	Ezek	1	42	9	А під тими кімнатами хід від сходу, коли входити до них з зовнішнього подвір'я.
Hesekiel	Ezek	1	42	10	По ширині муру подвір'я в напрямі на схід до переду вільного місця й до переду будівлі кімнати.
Hesekiel	Ezek	1	42	11	А дорога перед ними як вид кімнат, що в напрямі на північ; яка довжина, така ширина їхня, а всі виходи були за їхніми способами та за їхніми виходами.
Hesekiel	Ezek	1	42	12	І як входи кімнат, що в напрямі півдня, такий був вхід на початку дороги, дороги перед відповідним муром у напрямі на схід, коли йти до них.
Hesekiel	Ezek	1	42	13	І сказав він мені: Кімнати північні і кімнати південні, що на переді вільного місця, це кімнати священні, де їдять священики, що наближуються до Господа, найсвятіше, там складають найсвятіше, і жертву хлібну, і жертву за гріх, і жертву за провину, бо це місце святе.
Hesekiel	Ezek	1	42	14	Коли священики ввійдуть, то не сміють виходити зо святині до зовнішнього подвір'я, і мають там складати свої шати, в яких служать, бо вони святощі. І зодягнуть вони інші шати, і тоді тільки можуть зближатися до того, що належить народові.
Hesekiel	Ezek	1	42	15	І скінчив він вимірювання внутрішнього храму, і випровадив мене в напрямі брами, що перед її в напрямі на схід, і зміряв те кругом навколо.
Hesekiel	Ezek	1	42	16	Він зміряв мірничою палицею східній бік, п'ять сотень палиць мірничою палицею навколо.
Hesekiel	Ezek	1	42	17	Зміряв північний бік, п'ять сотень палиць мірничною палицею навколо.
Hesekiel	Ezek	1	42	18	Зміряв південний бік, п'ять сотень палиць мірничою палицею.
Hesekiel	Ezek	1	42	19	Обернувся до західнього боку, наміряв п'ять сотень палиць мірничою палицею.
Hesekiel	Ezek	1	42	20	На чотири сторони відміряв те. Мало воно мур кругом навколо, завдовжки п'ять сотень, і завширшки п'ять сотень, щоб відділити між святим та звичайним.
Hesekiel	Ezek	1	43	1	І попровадив мене до брами, до брами, що звернена в напрямі сходу.
Hesekiel	Ezek	1	43	2	І ось слава Ізраїлевого Бога йшла в напрямі від сходу, а голос Його був, як шум великої води, а земля засвітилася від слави Його!
Hesekiel	Ezek	1	43	3	І вид був такий же, як я бачив: як те видиво, що я бачив, коли я приходив руйнувати місто, і види були, як той вид, що я бачив при річці Кевар. І впав я на обличчя своє!
Hesekiel	Ezek	1	43	4	І слава Господня ввійшла в храм у напрямі брами, що перед її в напрямі сходу!
Hesekiel	Ezek	1	43	5	І підняв мене Дух, і впровадив мене до внутрішнього подвір'я, і ось слава Господня наповнила храм!
Hesekiel	Ezek	1	43	6	І почув я Промовляючого до мене з храму, а той муж стояв при мені.
Hesekiel	Ezek	1	43	7	І сказав Він мені: Сину людський, це місце престолу Мого, і місце стіп Моїх ніг, де Я буду перебувати навіки посеред Ізраїлевих синів, не занечистить уже Ізраїлів дім святе Ім'я Моє, вони та їхні царі розпустою своєю та трупами їхніх царів при їхньому вмиранні!
Hesekiel	Ezek	1	43	8	Вони ставили свого порога при Моєму порозі, і свої одвірки при одвірках Моїх, так що тільки стіна була між Мною та між ними, і вони занечистили святе Ім'я Моє своїми гидотами, яких наробили, і Я вигубив їх у Своїм гніві...
Hesekiel	Ezek	1	43	9	Тепер нехай вони віддалять від Мене розпусту свою та трупи своїх царів, і Я буду пробувати між ними навіки.
Hesekiel	Ezek	1	43	10	Ти, сину людський, об'яви Ізраїлевому домові про цей храм, і вони посоромляться від своїх провин, і зміряють міру.
Hesekiel	Ezek	1	43	11	А якщо вони засоромляться від усього, чого наробили, то виясни їм вигляд храму, і план його, і виходи його та його входи, і всі устави його, і всі начерки його, і всі закони його, і напиши це на очах їх, і нехай вони стережуть усякий начерк його, і всі устави його, і нехай вони роблять їх!
Hesekiel	Ezek	1	43	12	Оце закон храму: на вершині гори вся границя його кругом навколо має бути Святеє Святих. Ось це закон храму.
Hesekiel	Ezek	1	43	13	А оце міри жертівника ліктями, лікоть це лікоть та долоня. І основа жертівника лікоть, і лікоть завширшки, а його границя до його краю навколо одна п'ядь, і це задня сторона жертівника.
Hesekiel	Ezek	1	43	14	А від основи на землі аж до долішнього обкладу жертівника два лікті, а завширшки один лікоть, а від малого відступу жертівника аж до великого чотири лікті, а завширшки лікоть.
Hesekiel	Ezek	1	43	15	А жертівник чотири лікті високий, а від жертівника й вище чотири роги.
Hesekiel	Ezek	1	43	16	А огнище дванадцять ліктів завдовжки на дванадцять завширшки, чотирикутнє при чотирьох своїх боках.
Hesekiel	Ezek	1	43	17	А долішній обклад чотирнадцять ліктів завдовжки на чотирнадцять завширшки при чотирьох боках її, а границя навколо нього півліктя, а основа його лікоть навколо, а сходи його звернені на схід.
Hesekiel	Ezek	1	43	18	І сказав Він мені: Сину людський, так говорить Господь Бог: Оце устави жертівника на день, коли він буде зроблений, щоб приносити на ньому цілопалення, і кропити на нього кров.
Hesekiel	Ezek	1	43	19	І даси священикам-Левитам, що вони з Садокового насіння, що наближуються до Мене, говорить Господь Бог, щоб служили Мені, молодого бика з великої худоби на жертву за гріх.
Hesekiel	Ezek	1	43	20	І візьмеш з його крови, і покропи на чотири його роги й до чотирьох кутів оправи та до границі навколо, і очисти його та освяти його.
Hesekiel	Ezek	1	43	21	І візьмеш бика тієї жертви за гріх, і спалять його на означеному місці храму назовні святині.
Hesekiel	Ezek	1	43	22	А другого дня принесеш у жертву козла безвадного на жертву за гріх, і очистять жертівника, як очистили биком.
Hesekiel	Ezek	1	43	23	А коли покінчиш очищати, принесеш у жертву молодого бика з великої худоби, безвадного, і безвадного барана з отари.
Hesekiel	Ezek	1	43	24	І приведи їх перед Господнє лице, і кинуть священики на них сіль, і принесуть їх цілопаленням для Господа.
Hesekiel	Ezek	1	43	25	Сім день будеш приготовляти козла жертви за гріх на кожен день, і молодого бика з великої худоби, і барана з отари, безвадних приготовлять.
Hesekiel	Ezek	1	43	26	Сім день будуть очищати того жертівника, і очистять його, і освятять його.
Hesekiel	Ezek	1	43	27	І скінчаться ті дні, і станеться, восьмого дня й далі приготовлять священики на жертівнику ваші цілопалення та ваші жертви мирні, і вподобаю Собі вас, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	44	1	І вернув мене в напрямі брами зовнішньої святині, що обернена на схід, а вона замкнена.
Hesekiel	Ezek	1	44	2	І сказав мені Господь: Брама ця буде замкнена, не буде відчинена, і ніхто не ввійде в неї, бо в неї ввійшов Господь, Бог Ізраїлів, і вона буде замкнена.
Hesekiel	Ezek	1	44	3	Князь, сам князь буде сидіти в ній, щоб їсти хліб перед Господнім лицем; сіньми брами він увійде, і сіньми вийде.
Hesekiel	Ezek	1	44	4	І випровадив мене в напрямі північної брами до переду храму, і побачив я, аж ось слава Господня наповнила Господній дім! І впав я на обличчя своє...
Hesekiel	Ezek	1	44	5	І сказав мені Господь: Сину людський, зверни своє серце, і побач своїми очима, а своїми вухами послухай усе, що Я говоритиму з тобою щодо всіх постанов Господнього дому, і щодо всяких законів його, і звернеш своє серце до входу того храму в усіх виходах святині.
Hesekiel	Ezek	1	44	6	І скажеш до ворохобників, до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Досить вам усіх ваших гидот, Ізраїлів доме,
Hesekiel	Ezek	1	44	7	що ви вводили чужинців, необрізаносердих та необрізанотілих, щоб були в Моїй святині, щоб зневажити його, Мій храм, коли приносили Мій хліб, лій та кров, і, крім усіх ваших гидот, зламали Мого заповіта.
Hesekiel	Ezek	1	44	8	І ви не несли сторожі святощів Моїх, але поставили їх собі за сторожів Моєї варти в Моїй святині.
Hesekiel	Ezek	1	44	9	Так говорить Господь Бог: Кожен чужинець, необрізаносердий та необрізанотілий не ввійде до Моєї святині; це і про всякого чужинця, що живе серед Ізраїлевих синів.
Hesekiel	Ezek	1	44	10	І навіть Левити, що були віддалилися від Мене, коли блукав Ізраїль, що були зблудили від Мене за своїми божками, і вони понесуть кару за свою вину,
Hesekiel	Ezek	1	44	11	і будуть вони в святині Моїй служити сторожами при брамах храму, і обслуговувати храм, вони будуть приносити цілопалення й жертву народові, і вони будуть ставати перед ними, щоб служити їм.
Hesekiel	Ezek	1	44	12	За те, що вони служили їм перед їхніми бовванами, і стали для Ізраїлевого дому за спотикання на провину, тому підняв Я Свою руку на них, говорить Господь Бог, і вони понесуть провину свою!
Hesekiel	Ezek	1	44	13	І вони не підійдуть до Мене, щоб бути священиками Мені, і щоб підходити до всіх святощів Моїх, до Святого Святих, і будуть носити ганьбу свою та гидоти свої, які наробили...
Hesekiel	Ezek	1	44	14	І дам Я їх сторожами варти храму щодо всієї його праці, і щодо всього, що робиться в ньому.
Hesekiel	Ezek	1	44	15	А священики-Левити, Садокові сини, що несли сторожу Моєї святині, коли Ізраїлеві сини зблудили були від Мене, вони наблизяться до Мене на службу Мені, і будуть стояти перед Моїм лицем, щоб приносити Мені лій та кров, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	44	16	Вони ввійдуть до Моєї святині, і вони наблизяться до Мого столу на службу Мені, і будуть нести Мої сторожі.
Hesekiel	Ezek	1	44	17	І станеться, коли вони входитимуть до брами внутрішнього подвір'я, то зодягатимуть льняну одіж, і не ввійде на них вовна, коли вони служитимуть у брамах внутрішнього подвір'я та назовні.
Hesekiel	Ezek	1	44	18	Льняні завої будуть на їхній голові, а льняна спідня одежа буде на їхніх стегнах; не будуть оперізуватися тим, що викликає піт.
Hesekiel	Ezek	1	44	19	А коли вони будуть виходити до зовнішнього подвір'я, до народу, здійматимуть шати свої, в яких служили, і поскладають їх у священних кімнатах, і зодягнуть іншу одежу, щоб своїми священними шатами не торкатися народу.
Hesekiel	Ezek	1	44	20	А голови своєї вони не будуть голити, і волосся не запустять, конче будуть стригти волосся своє.
Hesekiel	Ezek	1	44	21	І вина не будуть пити кожен із священиків, коли мають входити до внутрішнього подвір'я.
Hesekiel	Ezek	1	44	22	А вдів та розвідок не братимуть собі за жінок, а братимуть тільки дівчат із насіння Ізраїлевого дому, та вдову, що буде вдовою по священикові.
Hesekiel	Ezek	1	44	23	А народ Мій будуть вони навчати розрізняти між святим та звичайним, і зроблять їх знаючими різницю між нечистим та чистим.
Hesekiel	Ezek	1	44	24	А в суперечці вони стануть, щоб судити, правосуддям Моїм розсудять її, і будуть стерегти Закони Мої, і устави Мої при всіх святах Моїх, і суботи Мої будуть святити!
Hesekiel	Ezek	1	44	25	І до мертвої людини не підійдуть, щоб не занечистити себе, а тільки ради батька й матері, і ради сина, і дочки, і ради брата й сестри, що не належала чоловікові, занечистяться.
Hesekiel	Ezek	1	44	26	А по його очищенні прирахують йому ще сім день.
Hesekiel	Ezek	1	44	27	А того дня, коли він входить до святині, до внутрішнього подвір'я, щоб служити в святині, він принесе свою жертву за гріх, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	44	28	І оце буде їм за спадщину: Я їхня спадщина, а володіння не дасте їм в Ізраїлі, Я їхнє володіння!
Hesekiel	Ezek	1	44	29	Жертву хлібну, і жертву за гріх, і жертву за провину, оце будуть вони їсти, і все закляте в Ізраїлі буде їхнє.
Hesekiel	Ezek	1	44	30	І перше з усяких первонароджених зо всього, і всякі приношення всього зо всіх ваших приношень буде священикам, і початок ваших діж дасте священикові, щоб він поклав благословення на вашому домі.
Hesekiel	Ezek	1	44	31	Усякого падла та пошматованого з птаства та скотини священики не будуть їсти.
Hesekiel	Ezek	1	45	1	А коли ви будете кидати жеребка про землю в спадщину, то дасте приношення Господеві, святе із землі, двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовжки, а десять тисяч завширшки йому. Це буде святе в усій його границі навколо.
Hesekiel	Ezek	1	45	2	З того буде для святині чотирикутнє місце довкола, п'ять сотень на п'ять сотень, і п'ятдесят ліктів вигін йому навколо.
Hesekiel	Ezek	1	45	3	А з цієї міри відміряєш двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж та десять тисяч завшир, і в цьому буде святиня, Святеє Святих.
Hesekiel	Ezek	1	45	4	Це святість із землі; вона буде для священиків, що служать святині, для тих, що наближуються, щоб служити Господеві, і буде їм місцем для домів і святим місцем.
Hesekiel	Ezek	1	45	5	А двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж і десять тисяч завшир буде для Левитів, що служать храмові, їм на володіння, міста на сидіння.
Hesekiel	Ezek	1	45	6	А на володіння місту дасте п'ять тисяч завшир і двадцять і п'ять тисяч завдовж, навпроти святого приношення; воно буде для всього Ізраїлевого дому.
Hesekiel	Ezek	1	45	7	А для князя буде з того й з того боку святого приношення й володіння міста, навпроти святого приношення й на переді володіння міста від західнього краю на захід, і від східнього краю на схід, а завдовж відповідно одній частині племена від західньої границі до границі східньої
Hesekiel	Ezek	1	45	8	землі; це буде йому за володіння в Ізраїлі, і Мої князі не будуть уже тиснути народу Мого, а Край дадуть Ізраїлевому домові, їхнім племенам.
Hesekiel	Ezek	1	45	9	Так говорить Господь Бог: Досить вам, Ізраїлеві князі! Насильство та утиски відсуньте, а робіть правосуддя та правду, перестаньте випихати народ Мій з його землі, говорить Господь Бог!
Hesekiel	Ezek	1	45	10	Майте справедливу вагу, і справедливу ефу та справедливого бата.
Hesekiel	Ezek	1	45	11	Ефа й бат буде однакова міра, щоб бат виносив десяту частину хомеру, а десята частина хомеру ефа; згідно з хомером буде міра його.
Hesekiel	Ezek	1	45	12	А шекель двадцять ґерів; двадцять шеклів, двадцять і п'ять шеклів, та п'ятнадцять шеклів буде вам міна.
Hesekiel	Ezek	1	45	13	Оце те приношення, що ви принесете: шоста частина ефи з хомеру пшениці й шоста частина ефи з хомеру ячменю.
Hesekiel	Ezek	1	45	14	А постанова про оливу з бата оливи: десята частина бата з кору, десять батів хомер, бо десять батів хомер.
Hesekiel	Ezek	1	45	15	І одна штука з отари з двохсот штук з доброго пасовиська Ізраїлевого на жертву хлібну, і на цілопалення, і на жертви мирні, щоб очистити їх, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	45	16	Увесь народ цього Краю повинен давати приношення для князя в Ізраїлі.
Hesekiel	Ezek	1	45	17	А на обов'язку князя буде: цілопалення, і жертва хлібна та жертва лита в свята, і в новомісяччя та в суботи, в усі свята Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, і жертву хлібну, і цілопалення, і жертви мирні на очищення за Ізраїлів дім.
Hesekiel	Ezek	1	45	18	Так говорить Господь Бог: У першому місяці, першого дня місяця візьмеш молодого бика з великої худоби, безвадного, й очистиш святиню.
Hesekiel	Ezek	1	45	19	І візьме священик з крови жертви за гріх, і покропить на одвірок храму та на чотири кути відступу жертівника, і на одвірок брами внутрішнього подвір'я.
Hesekiel	Ezek	1	45	20	І так зробиш сьомого дня першого місяця за кожного, хто прогрішиться через помилку або з глупоти, і очистите храма.
Hesekiel	Ezek	1	45	21	У першому місяці, чотирнадцятого дня місяця буде вам Пасха, свято семиденне; будете їсти опрісноки.
Hesekiel	Ezek	1	45	22	І приготує того дня князь за себе та за ввесь народ Краю бика на жертву за гріх.
Hesekiel	Ezek	1	45	23	І сім день свята буде він приготовлювати цілопалення для Господа, сім биків і сім баранів безвадних на день, сім день, і жертву за гріх, козла на день.
Hesekiel	Ezek	1	45	24	І приготовить жертву хлібну, ефу на бика й ефу на барана, а оливи гін на ефу.
Hesekiel	Ezek	1	45	25	Сьомого місяця, п'ятнадцятого дня місяця в свято буде він приготовлювати те саме, сім день, як жертву за гріх, як цілопалення, так і жертву хлібну, так і оливу.
Hesekiel	Ezek	1	46	1	Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена.
Hesekiel	Ezek	1	46	2	І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора.
Hesekiel	Ezek	1	46	3	І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.
Hesekiel	Ezek	1	46	4	А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран.
Hesekiel	Ezek	1	46	5	А жертва мучна ефа на барана, а на овець жертва хлібна, скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.
Hesekiel	Ezek	1	46	6	А в день новомісяччя молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні.
Hesekiel	Ezek	1	46	7	І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець як сягне рука його, а оливи гін на ефу.
Hesekiel	Ezek	1	46	8	А коли приходитиме князь, то він увійде ходом сіней брами, і тим же ходом своїм вийде.
Hesekiel	Ezek	1	46	9	А коли народ Краю буде приходити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом північної брама, щоб поклонитися, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, не вернеться ходом тієї брами, яким увійшов, але вийде протилеглою йому.
Hesekiel	Ezek	1	46	10	А князь буде серед них: при вході їх ввійде, і при виході їх вийде.
Hesekiel	Ezek	1	46	11	А в свята та в урочисті дні буде хлібна жертва, ефа на бика й ефа на барана, а на вівці скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.
Hesekiel	Ezek	1	46	12	А коли князь приготує добровільного дара, цілопалення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопалення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і вийде, і замкнуть браму по його виході.
Hesekiel	Ezek	1	46	13	А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його.
Hesekiel	Ezek	1	46	14	А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди.
Hesekiel	Ezek	1	46	15	І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення.
Hesekiel	Ezek	1	46	16	Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зо своїх синів дара зо спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині.
Hesekiel	Ezek	1	46	17	А коли він дасть дара з свого спадку одному з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме.
Hesekiel	Ezek	1	46	18	А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння.
Hesekiel	Ezek	1	46	19	І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід.
Hesekiel	Ezek	1	46	20	І сказав він мені: Оце місце, де священики будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виносити до зовнішнього подвір'я, і не посвятити народа.
Hesekiel	Ezek	1	46	21	І він вивів мене до зовнішнього подвір'я, і провів мене по чотирьох рогах подвір'я, і ось ще подвір'я на кожному розі подвір'я.
Hesekiel	Ezek	1	46	22	На чотирьох рогах подвір'я були малі подвір'я, сорок ліктів завдовж і тридцять завшир, міра одна для них чотирьох, простокутні.
Hesekiel	Ezek	1	46	23	І був ряд каміння навколо них, навколо них чотирьох, і пороблені кухні під горожею навколо.
Hesekiel	Ezek	1	46	24	І сказав він мені: Оце дім кухарів, що там варять слуги храму жертву народові.
Hesekiel	Ezek	1	47	1	І він вернув мене до дверей храму, аж ось виходить вода з-під порога храму на схід, бо перед того храму на схід. А вода сходила здолу, з правого боку храму, з півдня від жертівника.
Hesekiel	Ezek	1	47	2	І він випровадив мене в напрямі брами на північ, і провів мене навколо зовнішньою дорогою до зовнішньої брами, дорогою, зверненою на схід; і ось вода виприскувала з правого боку.
Hesekiel	Ezek	1	47	3	І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був у його руці, і він відміряв тисячу ліктів, і перепровадив мене водою, водою по кістки.
Hesekiel	Ezek	1	47	4	І відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою, водою по коліна; і відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою по стегна.
Hesekiel	Ezek	1	47	5	І відміряв він ще тисячу, і був потік, якого я не міг перейти, бо стала великою та вода на пливання, потік, що був неперехідний.
Hesekiel	Ezek	1	47	6	І сказав він мені: Чи ти бачив це, сину людський? І повів мене, і вернув мене на берег цього потоку.
Hesekiel	Ezek	1	47	7	А коли я вернувся, то ось на березі потоку дуже багато дерев з цього й з того боку.
Hesekiel	Ezek	1	47	8	І сказав він до мене: Ця вода виходить до східньої округи, і сходить на степ, і сходить до моря, до води солоної, і вздоровиться вода.
Hesekiel	Ezek	1	47	9	І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди приходить той потік, буде жити, і буде дуже багато риби, бо ввійшла туди та вода, і буде вздоровлена, і буде жити все, куди пройде той потік.
Hesekiel	Ezek	1	47	10	І станеться, стануть при ньому рибаки від Ен-Ґеді й аж до Ен-Еґлаїму; вода буде місцем розтягнення неводу, їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже численна.
Hesekiel	Ezek	1	47	11	Його ж багна та калюжі його не будуть уздоровлені, на сіль вони дані.
Hesekiel	Ezek	1	47	12	А над потоком виросте на його березі з цього й з того боку всяке дерево їстивне; не опаде його листя, і не перестане плід його, кожного місяця буде давати первоплоди, бо вода його вона зо святині виходить, і буде плід його на їжу, а його листя на лік.
Hesekiel	Ezek	1	47	13	Так говорить Господь Бог: Оце границя, що ви посядете собі цю землю для дванадцяти Ізраїлевих племен; Йосип матиме два уділи.
Hesekiel	Ezek	1	47	14	І посядете її як один, так і другий, бо, прирікаючи, підняв Я був руку Свою дати її вашим батькам, і припаде цей Край вам у спадщину.
Hesekiel	Ezek	1	47	15	А оце границя Краю: на північному кінці від Великого моря напрямець до Хетлону, як іти до Цедаду,
Hesekiel	Ezek	1	47	16	Хамат, Берота, Сівраїм, що між границею Дамаску та між границею Хамату, середущий Хацар, що при границі Хаврану.
Hesekiel	Ezek	1	47	17	І буде границя від моря: Хацар-Енон, границя Дамаску на північ, і границя Хамату. Це північний кінець.
Hesekiel	Ezek	1	47	18	А східній кінець, з-між Хаврану та з-між Дамаску, і з-між Ґілеаду та з-між Ізраїлевого краю Йордан; від границі аж до східнього моря відміряєте. Це східній кінець.
Hesekiel	Ezek	1	47	19	А південний кінець, на південь: від Тамару аж до води Мерівот-Кадешу, потоку, до Великого моря. Це південний кінець, на південь.
Hesekiel	Ezek	1	47	20	А західній кінець Велике море, від границі аж навпроти того, де йти на Хамат. Це західній кінець.
Hesekiel	Ezek	1	47	21	І поділите цю землю собі, Ізраїлевим племенам.
Hesekiel	Ezek	1	47	22	І станеться, поділите її жеребком на спадок собі та чужинцям, що мешкають серед вас, що породили синів серед вас, і стануть вам, як тубільці між синами Ізраїлевими; з вами вони кинуть жеребка про спадок серед Ізраїлевих племен.
Hesekiel	Ezek	1	47	23	І станеться, у тому племені, де мешкатиме з ним той чужинець, там дасте його спадок, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	48	1	А оце імена племен: Від північного кінця по боці дороги до Хетлону, де йти до Хамату, Хацар-Енан, на границі Дамаску на північ, по боці Хамату, і будуть вони йому від східнього кінця аж до моря, один уділ Данові.
Hesekiel	Ezek	1	48	2	А при границі Дана від східнього кінця й аж до кінця західнього, один уділ Ассирові.
Hesekiel	Ezek	1	48	3	А при границі Ассира від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Нефталимові.
Hesekiel	Ezek	1	48	4	А при границі Нефталима від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Манасії.
Hesekiel	Ezek	1	48	5	А при границі Манасії від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Єфремові.
Hesekiel	Ezek	1	48	6	А при границі Єфрема від східнього кінця й аж до кінця західнього, один уділ Рувимові.
Hesekiel	Ezek	1	48	7	А при границі Рувима від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Юді.
Hesekiel	Ezek	1	48	8	А при границі Юди від східнього кінця аж до кінця західнього буде те приношення, що ви принесете, ділянка на двадцять і п'ять тисяч завшир, а завдовж як одна з частин племен зо східнього кінця аж до кінця західнього, і буде в ній святиня.
Hesekiel	Ezek	1	48	9	Те приношення, що принесете Господеві, ділянка буде завдовж двадцять і п'ять тисяч, а завшир двадцять тисяч.
Hesekiel	Ezek	1	48	10	А святе приношення буде для оцих: ділянка священикам на північ двадцять і п'ять тисяч, а на захід завшир десять тисяч, а на схід завшир десять тисяч, а на південь завдовж двадцять і п'ять тисяч, і Господня святиня буде серед того.
Hesekiel	Ezek	1	48	11	Священиками, посвяченим із синів Садока, що виконували Мою сторожу, що не блукали блуканиною Ізраїлевих синів, як блукали Левити,
Hesekiel	Ezek	1	48	12	то буде їм приношення з приношення цієї землі, найсвятіша святість, при границі Левитів.
Hesekiel	Ezek	1	48	13	А Левити відповідно границі священиків, ділянка їм на двадцять і п'ять тисяч завдовж, а завшир десять тисяч, уся довжина двадцять і п'ять тисяч, а ширина десять тисяч.
Hesekiel	Ezek	1	48	14	І вони не продадуть із цього, і не виміняють, і первоплід землі ні до кого не перейде, бо це святість для Господа.
Hesekiel	Ezek	1	48	15	А ділянка на п'ять тисяч завширшки й на двадцять і п'ять тисяч завдовжки призначається на оселення й на пасовиська, а саме те місто буде всередині.
Hesekiel	Ezek	1	48	16	А оце розміри його: північний край чотири тисячі й п'ять сотень, і південний край чотири тисячі й п'ять сотень, і від східнього краю чотири тисячі й п'ять сотень, а західній край чотири тисячі й п'ять сотень.
Hesekiel	Ezek	1	48	17	І буде пасовисько для міста, на північ двісті й п'ятдесят, і на південь двісті й п'ятдесят, і на схід двісті й п'ятдесят, і на захід двісті й п'ятдесят.
Hesekiel	Ezek	1	48	18	А позостале на довжину навпроти святого приношення десять тисяч на схід і десять тисяч на захід, і буде воно навпроти святого приношення, і буде плід його на хліб робітникам міста.
Hesekiel	Ezek	1	48	19	А робітники міста будуть оброблювати його зо всіх Ізраїлевих племен.
Hesekiel	Ezek	1	48	20	Усе приношення ділянка на двадцять і п'ять тисяч завдовж і на двадцять і п'ять тисяч завшир, чотирикутнє, і піднесене святе приношення понад володіння міста.
Hesekiel	Ezek	1	48	21	А позостале для князя, з цього й з того боку святого приношення та володіння міста перед тими двадцятьма й п'ятьма тисячами приношення аж до границі на схід та на захід, навпроти тих двадцяти й п'яти тисяч аж до границі на захід, навпроти частин племен, це князеві, і буде святе приношення, а святиня дому серед них.
Hesekiel	Ezek	1	48	22	А з володіння Левитів і з володіння міста серед того, що буде князеві, між границею Юди й між границею Веніямина, буде це князеві.
Hesekiel	Ezek	1	48	23	А решта племен від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Веніяминові.
Hesekiel	Ezek	1	48	24	А при границі Веніямина від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Симеонові.
Hesekiel	Ezek	1	48	25	А при границі Симеона від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Іссахарові.
Hesekiel	Ezek	1	48	26	А при границі Іссахара від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Завулонові.
Hesekiel	Ezek	1	48	27	А при границі Завулона від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Ґадові.
Hesekiel	Ezek	1	48	28	А при границі Ґада до границі південної, на півдні, то буде границя від Тамару до води Меріват-Кадешу, потоку, до Великого моря.
Hesekiel	Ezek	1	48	29	Оце Край, що поділите жеребком у спадок Ізраїлевим племенам, і це їхні уділи, говорить Господь Бог.
Hesekiel	Ezek	1	48	30	А оце виходи міста: з північного кінця чотири тисячі й п'ять сотень міри.
Hesekiel	Ezek	1	48	31	А міські брами на імена Ізраїлевих племен, три брамі на північ: одна брама Рувимова, одна брама Юдина, одна брама Левієва.
Hesekiel	Ezek	1	48	32	А при східньому кінці чотири тисячі й п'ять сотень, а брам троє: одна брама Йосипова, одна брама Веніяминова, одна брама Данова.
Hesekiel	Ezek	1	48	33	І південний край чотири тисячі й п'ять сотень міри, а брам троє: одна брама Симеонова, одна брама Іссахарова, одна брама Завулонова.
Hesekiel	Ezek	1	48	34	Західній кінець чотири тисячі й п'ятьсот, три їхні брамі: одна брама Ґадова, одна брама Ассирова, одна брама Нефталимова.
Hesekiel	Ezek	1	48	35	Навколо вісімнадцять тисяч. А ім'я міста з того дня: Тут Господь.
Daniel	Dan	1	1	1	За третього року царювання Йоякима, Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його.
Daniel	Dan	1	1	2	І дав Господь в його руку Йоякима, Юдиного царя, та частину посуду Божого дому, і він вірправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога.
Daniel	Dan	1	1	3	І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду,
Daniel	Dan	1	1	4	юнаків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.
Daniel	Dan	1	1	5	І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям.
Daniel	Dan	1	1	6	І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.
Daniel	Dan	1	1	7	А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо.
Daniel	Dan	1	1	8	І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.
Daniel	Dan	1	1	9	І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.
Daniel	Dan	1	1	10	І сказав начальник евнухів до Даниїла: Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.
Daniel	Dan	1	1	11	І сказав Даниїл до старшого, якого начальник евнухів призначив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:
Daniel	Dan	1	1	12	Випробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини, і ми будемо їсти, та воду і будемо пити.
Daniel	Dan	1	1	13	І нехай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків, що їдять царську їжу, і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами.
Daniel	Dan	1	1	14	І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять день.
Daniel	Dan	1	1	15	А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу.
Daniel	Dan	1	1	16	І цей старший відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм ярину.
Daniel	Dan	1	1	17	А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах.
Daniel	Dan	1	1	18	А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове.
Daniel	Dan	1	1	19	І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям.
Daniel	Dan	1	1	20	А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.
Daniel	Dan	1	1	21	І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра.
Daniel	Dan	1	2	1	А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.
Daniel	Dan	1	2	2	І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.
Daniel	Dan	1	2	3	І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.
Daniel	Dan	1	2	4	А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.
Daniel	Dan	1	2	5	Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.
Daniel	Dan	1	2	6	А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його розв'язку.
Daniel	Dan	1	2	7	Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.
Daniel	Dan	1	2	8	Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.
Daniel	Dan	1	2	9	Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.
Daniel	Dan	1	2	10	Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.
Daniel	Dan	1	2	11	А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.
Daniel	Dan	1	2	12	За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.
Daniel	Dan	1	2	13	І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.
Daniel	Dan	1	2	14	Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.
Daniel	Dan	1	2	15	Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.
Daniel	Dan	1	2	16	І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.
Daniel	Dan	1	2	17	Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
Daniel	Dan	1	2	18	щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.
Daniel	Dan	1	2	19	Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.
Daniel	Dan	1	2	20	Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.
Daniel	Dan	1	2	21	І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.
Daniel	Dan	1	2	22	Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.
Daniel	Dan	1	2	23	Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.
Daniel	Dan	1	2	24	Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.
Daniel	Dan	1	2	25	Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.
Daniel	Dan	1	2	26	Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?
Daniel	Dan	1	2	27	Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.
Daniel	Dan	1	2	28	Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:
Daniel	Dan	1	2	29	Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.
Daniel	Dan	1	2	30	А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.
Daniel	Dan	1	2	31	Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.
Daniel	Dan	1	2	32	Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,
Daniel	Dan	1	2	33	голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.
Daniel	Dan	1	2	34	Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.
Daniel	Dan	1	2	35	Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.
Daniel	Dan	1	2	36	Оце той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.
Daniel	Dan	1	2	37	Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.
Daniel	Dan	1	2	38	І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.
Daniel	Dan	1	2	39	А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
Daniel	Dan	1	2	40	А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.
Daniel	Dan	1	2	41	А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.
Daniel	Dan	1	2	42	А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.
Daniel	Dan	1	2	43	А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.
Daniel	Dan	1	2	44	А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
Daniel	Dan	1	2	45	Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!
Daniel	Dan	1	2	46	Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!
Daniel	Dan	1	2	47	Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!
Daniel	Dan	1	2	48	Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.
Daniel	Dan	1	2	49	А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.
Daniel	Dan	1	3	1	Цар Навуходоносор зробив був золотого боввана, заввишки йому шістдесят ліктів, завширшки йому шість ліктів. Він поставив його в долині Дура в вавилонській окрузі.
Daniel	Dan	1	3	2	І цар Навуходоносор послав зібрати сатрапів, заступників, підсатрапів, радників, суддів, вищих урядників та всіх округових володарів, щоб прийшли на посвячення боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
Daniel	Dan	1	3	3	Того часу зібралися сатрапи, заступники, підсатрапи, радники, скарбники, судді, вищі урядники та всі округові володарі, щоб посвятити боввана, якого поставив цар Навуходоносор, і поставали навпроти боввана, якого поставив Навуходоносор.
Daniel	Dan	1	3	4	А оповісник закликав лунким Голосом: До вас говориться, народи, люди та язики!
Daniel	Dan	1	3	5	Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря, флейти та всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.
Daniel	Dan	1	3	6	А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.
Daniel	Dan	1	3	7	Тому того часу, як усі народи почують голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря та всілякого роду музику, попадають всі народи, люди та язики, і поклоняться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.
Daniel	Dan	1	3	8	А цього часу наблизилися халдейські мужі, і доносили на юдеїв.
Daniel	Dan	1	3	9	Вони заговорили та й сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи навіки!
Daniel	Dan	1	3	10	Ти царю, видав наказа, щоб кожен чоловік, хто почує голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всілякої музики, упав і поклонився золотому бовванові.
Daniel	Dan	1	3	11	А той, хто не впаде й не поклониться, буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.
Daniel	Dan	1	3	12	Є юдейські мужі, яких ти призначив над справами вавилонської округи, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, ці мужі не звернули на тебе, царю, уваги: богам твоїм не служать, і золотому бовванові, якого ти поставив, не вклоняються.
Daniel	Dan	1	3	13	Тоді Навуходоносор у гніві та в лютості наказав привести Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, і того часу цих людей привели перед царя.
Daniel	Dan	1	3	14	Навуходоносор заговорив та й сказав їм: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, чи це правда, що ви моїм богам не служите, а золотому бовванові, якого я поставив, не вклоняєтеся?
Daniel	Dan	1	3	15	Тепер, якщо ви готові, щоб того часу, коли почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всіляких родів музику, попадали й кланялися бовванові, якого я зробив. А якщо ви не поклонитеся, тієї години будете вкинені до середини палахкотючої огненної печі, і хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?
Daniel	Dan	1	3	16	Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові: Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово.
Daniel	Dan	1	3	17	Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю!
Daniel	Dan	1	3	18	А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!
Daniel	Dan	1	3	19	Тоді Навуходоносор переповнився лютістю, і вигляд його обличчя змінився проти Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Він відповів, і наказав напалити піч усемеро понад те, як повинно було напалити її.
Daniel	Dan	1	3	20	І він наказав хоробрим військовим мужам, що були в його війську, зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі.
Daniel	Dan	1	3	21	Того часу ці мужі були пов'язані в своїх плащах, у своїх сорочках і в своїх шапках, і в своїх убраннях, і були повкидані до середини палахкотючої огненної печі.
Daniel	Dan	1	3	22	А що слово царя було гостре, то піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих мужів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, забило їх огняне полум'я.
Daniel	Dan	1	3	23	А ці три мужі, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, упали до середини палахкотючої огненної печі пов'язані.
Daniel	Dan	1	3	24	Тоді цар Навуходоносор здивувався, і поспішно встав, заговорив та й сказав до своїх радників: Чи ж не трьох зв'язаних мужів ми кинули до середини огню? Ті відповіли та й сказали цареві: Певне, царю!
Daniel	Dan	1	3	25	Він відповів та й сказав: Таж я бачу чотирьох мужів непов'язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина!
Daniel	Dan	1	3	26	Тоді Навуходоносор наблизився до челюстів палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню.
Daniel	Dan	1	3	27	І зібралися сатрапи, заступники, і підсатрапи, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і запах огню не ввійшов у них.
Daniel	Dan	1	3	28	Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого.
Daniel	Dan	1	3	29	А тепер від мене видається наказ, що кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце.
Daniel	Dan	1	3	30	Того часу цар зробив, щоб добре велося Шадрахові, Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окрузі.
Daniel	Dan	1	4	1	(3-31) Цар Навуходоносор, до всіх народів, племен та язиків, що мешкають на всій землі: Нехай вам примножиться мир!
Daniel	Dan	1	4	2	(3-32) Знаки та чуда, які зробив зо мною Всевишній Бог, уважаю за відповідне об'явити.
Daniel	Dan	1	4	3	(3-33) Які великі Його знаки, й які потужні Його чуда! Царство Його царство вічне, а Його панування з покоління в покоління!
Daniel	Dan	1	4	4	(4-1) Я, Навуходоносор, був спокійний в своєму домі, і щасливий у палаті своїй.
Daniel	Dan	1	4	5	(4-2) Я бачив сон, і він настрашив мене, а думки на моєму ложі та видіння моєї голови налякали мене.
Daniel	Dan	1	4	6	(4-3) І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об'явили мені розв'язку сна.
Daniel	Dan	1	4	7	(4-4) Того часу поприходили чарівники, заклиначі, халдеї та віщуни, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його розв'язки.
Daniel	Dan	1	4	8	(4-5) І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я Валтасар, як ім'я мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав:
Daniel	Dan	1	4	9	(4-6) Валтасаре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його розв'язку.
Daniel	Dan	1	4	10	(4-7) А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина його велика.
Daniel	Dan	1	4	11	(4-8) Це дерево стало велике та сильне, і вишина його сягала до Неба, а його обвід до кінця всієї землі.
Daniel	Dan	1	4	12	(4-9) Віття його гарне, плід його великий, а в ньому пожива для всіх. Під ним знаходила собі тінь польова звірина, а на його галуззях мешкали птахи небесні, і з нього живилося кожне тіло.
Daniel	Dan	1	4	13	(4-10) Бачив я у видіннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий.
Daniel	Dan	1	4	14	(4-11) І він кликнув із силою, і так проказав: Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід. Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!
Daniel	Dan	1	4	15	(4-12) Та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві. І небесною росою нехай він зрошується, а його частка зо звіриною на польовій траві.
Daniel	Dan	1	4	16	(4-13) Його людське серце змінять, і буде дане йому серце звірине, і сім часів перейдуть над ним.
Daniel	Dan	1	4	17	(4-14) Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним.
Daniel	Dan	1	4	18	(4-15) Оцей сон бачив я, цар Навуходоносор, а ти, Валтасаре, скажи його розв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені розв'язки, а ти можеш, бо в тобі дух Святого Бога.
Daniel	Dan	1	4	19	(4-16) Тоді Даниїл, що ім'я йому Валтасар, остовпів на одну годину, і думки його перестрашили його. Цар заговорив та й сказав: Валтасаре, нехай не страшить тебе цей сон та його розв'язка! Валтасар відповів та й сказав: Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його розв'язка на твоїх би неприятелів!
Daniel	Dan	1	4	20	(4-17) Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне, і вишина його сягала до неба, а обвід його на всю землю,
Daniel	Dan	1	4	21	(4-18) а віття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожива для всіх, під ним мешкала польова звірина, а на його галуззях перебували птахи небесні,
Daniel	Dan	1	4	22	(4-19) ти, царю, той, що став великий та потужний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небес, а панування твоє до кінців землі.
Daniel	Dan	1	4	23	(4-20) А що цар бачив Божого Сторожа та Святого, який сходив із небес, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві; і небесною росою нехай він зрошується, а його частка з польовою звіриною, аж поки перейдуть над ним сім часів,
Daniel	Dan	1	4	24	(4-21) то ось розв'язка, царю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя:
Daniel	Dan	1	4	25	(4-22) І тебе виженуть від людей, і з польовою звіриною буде пробування твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зросять, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.
Daniel	Dan	1	4	26	(4-23) А що сказали позоставити пня кореня дерева, твоє царство позостанеться тобі, якщо ти пізнаєш, що панує небо.
Daniel	Dan	1	4	27	(4-24) Тому, царю, нехай буде до вподоби моя рада тобі, зламай же свої гріхи справедливістю, а свої провини милістю для вбогих, щоб твій мир був довготривалий.
Daniel	Dan	1	4	28	(4-25) Усе це сталося над царем Навуходоносором.
Daniel	Dan	1	4	29	(4-26) На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.
Daniel	Dan	1	4	30	(4-27) Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?
Daniel	Dan	1	4	31	(4-28) Ще це слово було в устах царських, коли з неба впав голос: Тобі говорять, царю Навуходоносоре: Оце царство відходить від тебе!
Daniel	Dan	1	4	32	(4-29) І від людей тебе відлучать, і з польовою звіриною буде пробування твоє, тобі дадуть на їжу траву, як волам, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.
Daniel	Dan	1	4	33	(4-30) Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі як у птахів.
Daniel	Dan	1	4	34	(4-31) А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування панування вічне, а царство Його з покоління в покоління.
Daniel	Dan	1	4	35	(4-32) А всі мешканці землі пораховані за ніщо, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного війська та мешканців землі, і немає нікого, хто спротивився б Його руці та й сказав би Йому: Що Ти робиш?
Daniel	Dan	1	4	36	(4-33) Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася на мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.
Daniel	Dan	1	4	37	(4-34) Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.
Daniel	Dan	1	5	1	Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.
Daniel	Dan	1	5	2	Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.
Daniel	Dan	1	5	3	Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.
Daniel	Dan	1	5	4	Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.
Daniel	Dan	1	5	5	Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала.
Daniel	Dan	1	5	6	Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.
Daniel	Dan	1	5	7	Цар сильно закричав привести заклиначів, халдеїв та віщунів. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудрецям: Кожен муж, що прочитає це писання й об'явить мені його розв'язку, той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию, і буде панувати третім у царстві.
Daniel	Dan	1	5	8	Тоді поприходили всі царські мудреці, та не могли прочитати писання й об'явити цареві його розв'язку.
Daniel	Dan	1	5	9	Тоді цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні.
Daniel	Dan	1	5	10	На слова царя та вельмож його ввійшла до дому прийняття цариця. Цариця заговорила та й сказала: Царю, живи навіки! Нехай не страшать тебе думки твої, а ясність твоя нехай не міняється!
Daniel	Dan	1	5	11	Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богів, а за днів твого батька в ньому знаходилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богів. І цар Навуходоносор, твій батько, настановив його начальником чарівників, заклиначів, халдеїв, віщунів, батько твій цар,
Daniel	Dan	1	5	12	бо в ньому, в Даниїлові, якому цар дав ім'я Валтасар, знаходився надмірний дух, і знання та розум розв'язувати сни, і висловлювати загадки та розплутувати вузли. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить розв'язку!
Daniel	Dan	1	5	13	Того часу Даниїл був приведений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигнання, яких вивів цар, мій батько, з Юдеї?
Daniel	Dan	1	5	14	І чув я про тебе, що в тобі дух богів, і що в тобі знаходиться ясність, і розум та надмірна мудрість.
Daniel	Dan	1	5	15	А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його розв'язку, та не могли вони висловити розв'язки цієї речі.
Daniel	Dan	1	5	16	А я чув про тебе, що ти можеш розв'язувати недовідоме, і розплутувати вузли. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писання, і розповісти мені його розв'язку, то зодягнеш пурпуру, а золотий ланцюг на твою шию, і ти будеш панувати третім у царстві.
Daniel	Dan	1	5	17	Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв'язку.
Daniel	Dan	1	5	18	Ти, царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і велич, і славу та пишноту.
Daniel	Dan	1	5	19	А через велич, яку Він дав був йому, всі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хотів забивав, а кого хотів лишав при житті, і кого хотів підіймав, а кого хотів понижував.
Daniel	Dan	1	5	20	А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від нього.
Daniel	Dan	1	5	21	І він був вигнаний з-поміж людських синів, і серце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.
Daniel	Dan	1	5	22	А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.
Daniel	Dan	1	5	23	І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.
Daniel	Dan	1	5	24	Того часу від Нього посланий зарис руки, і написане оце писання.
Daniel	Dan	1	5	25	А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін.
Daniel	Dan	1	5	26	Ось розв'язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його.
Daniel	Dan	1	5	27	Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким.
Daniel	Dan	1	5	28	Перес поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам.
Daniel	Dan	1	5	29	Тоді наказав Валтасар, і надягли на Даниїла пурпуру, а золотого ланцюга на шию його, і розголосили про нього, що він буде третім пануючим у царстві.
Daniel	Dan	1	5	30	Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.
Daniel	Dan	1	5	31	(6-1) А мідянин Дарій одержав царство в віці шостидесяти й двох років.
Daniel	Dan	1	6	1	(6-2) Сподобалося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатрапів, щоб були над усім царством.
Daniel	Dan	1	6	2	(6-3) А вище від них три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодований.
Daniel	Dan	1	6	3	(6-4) Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами, бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством.
Daniel	Dan	1	6	4	(6-5) Тоді найвищі урядники та сатрапи стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього.
Daniel	Dan	1	6	5	(6-6) Тоді ці люди сказали: Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога.
Daniel	Dan	1	6	6	(6-7) Тоді найвищі урядники та ті сатрапи поспішили до царя, і так йому говорили: Царю Даріє, живи навіки!
Daniel	Dan	1	6	7	(6-8) Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев'ячої ями.
Daniel	Dan	1	6	8	(6-9) Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений.
Daniel	Dan	1	6	9	(6-10) Тому цар Дарій написав це писання та заборону.
Daniel	Dan	1	6	10	(6-11) А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим.
Daniel	Dan	1	6	11	(6-12) Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.
Daniel	Dan	1	6	12	(6-13) Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царську заборону: Чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев'ячої ями? Цар відповів та й сказав: Це слово певне, як право мідян та персів, що не може бути відмінене.
Daniel	Dan	1	6	13	(6-14) Тоді вони відповіли та й сказали перед царем: Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву.
Daniel	Dan	1	6	14	(6-15) Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його.
Daniel	Dan	1	6	15	(6-16) Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена.
Daniel	Dan	1	6	16	(6-17) Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!
Daniel	Dan	1	6	17	(6-18) І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа.
Daniel	Dan	1	6	18	(6-19) Тоді цар пішов до свого палацу, і провів ніч у пості, і до нього не впроваджено наложниці, а сон його помандрував від нього.
Daniel	Dan	1	6	19	(6-20) Того часу цар устав за зірниці на світанку, і в поспіху пішов до лев'ячої ями.
Daniel	Dan	1	6	20	(6-21) А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?
Daniel	Dan	1	6	21	(6-22) Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи!
Daniel	Dan	1	6	22	(6-23) Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.
Daniel	Dan	1	6	23	(6-24) Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.
Daniel	Dan	1	6	24	(6-25) І сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на Даниїла, і повкидали до лев'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і поторощили всі їхні кості.
Daniel	Dan	1	6	25	(6-26) Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі: Нехай мир вам примножиться!
Daniel	Dan	1	6	26	(6-27) Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця.
Daniel	Dan	1	6	27	(6-28) Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев'ячої сили.
Daniel	Dan	1	6	28	(6-29) І той Даниїл мав поводження за царювання Дарія та за царювання Кіра перського.
Daniel	Dan	1	7	1	За першого року Валтасара, царя вавилонського, бачив Даниїл сон та пророцьке видіння голови своєї на своєму ложі. Того часу записав він сон, сказавши з нього головне.
Daniel	Dan	1	7	2	Даниїл заговорив та й сказав: Бачив я в своєму видінні вночі, аж ось чотири небесні вітри вдарили на Велике море.
Daniel	Dan	1	7	3	І чотири великі звірі піднялися з моря, різні один від одного.
Daniel	Dan	1	7	4	Передній був, як лев, а крила в нього орлині. Я бачив, аж ось були вирвані йому крила, і він був піднятий від землі, і поставлений на ноги, як людина, і серце людське було йому дане.
Daniel	Dan	1	7	5	А ось звір інший, другий, подібний до ведмедя, і був поставлений на одному боці, і було три ребрі в його пащі між зубами його. І йому сказали так: Уставай, їж багато м'яса!
Daniel	Dan	1	7	6	Потому я бачив, аж ось звір інший, мов пантера, а в нього на спині чотири пташині крилі. Цей звір мав чотири голові, і була йому дана влада.
Daniel	Dan	1	7	7	Потому я бачив у видіннях тієї ночі, аж ось четвертий звір, страшний і грізний, та надмірно міцний, і в нього великі залізні зуби. Він жер та торощив, а решту ногами своїми топтав, і він різнився від усіх звірів, що були перед ним, і мав десять рогів.
Daniel	Dan	1	7	8	Я приглядався до тих рогів, аж ось поміж ними піднісся ріг інший, малий, а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним. І ось у того рога очі, як очі людські, і уста, що говорили про великі речі.
Daniel	Dan	1	7	9	Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Старий днями. Одежа Його біла, як сніг, а волосся голови Його немов чиста вовна, а престол Його огняне полум'я, колеса Його палахкотючий огонь.
Daniel	Dan	1	7	10	Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги.
Daniel	Dan	1	7	11	Я бачив того часу, що від голосу великих слів, які цей ріг говорив, я бачив, аж ось був забитий той звір, і було погублене тіло його, і було віддане на спалення огню.
Daniel	Dan	1	7	12	А решті тих звірів відняли їхнє панування, а довгота в житті була їм дана аж до усталеного часу та години.
Daniel	Dan	1	7	13	Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього.
Daniel	Dan	1	7	14	І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване.
Daniel	Dan	1	7	15	Дух мій, Даниїлів, був засумований через це, і видіння голови моєї стурбували мене.
Daniel	Dan	1	7	16	Я наблизився до одного з тих, що стояли, і поспитався від нього про істоту всього того. І він сказав мені, і познайомив мене з розв'язкою цих речей.
Daniel	Dan	1	7	17	Ці великі звірі, що їх чотири, це чотири царі встануть з землі.
Daniel	Dan	1	7	18	І приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання аж навіки, і аж на віки віків.
Daniel	Dan	1	7	19	Тоді хотів я знати певне про четвертого звіра, що різнився від їх усіх, він страшний, надмірний, зуби його залізні, а пазурі його мідяні, він жер та торощив, а решту ногами своїми топтав,
Daniel	Dan	1	7	20	і про десять рогів, що на його голові, і про іншого, що піднісся, а три через нього випали, і про цього рога, що мав очі, а уста говорили про великі речі, а вид його більший від його друзів.
Daniel	Dan	1	7	21	Я бачив, що цей ріг учинив бій зо святими, і переміг їх.
Daniel	Dan	1	7	22	Аж ось прийшов Старий днями, і даний був суд святим Всевишнього, і надійшов умовлений час, і царство взяли святі.
Daniel	Dan	1	7	23	Він так сказав: Четвертий звір четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розторощить її.
Daniel	Dan	1	7	24	А десять рогів визначають, що з того царства встане десять царів, а по них встане інший, що буде різнитися від попередніх, і скине трьох царів.
Daniel	Dan	1	7	25	І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу.
Daniel	Dan	1	7	26	Та засяде суд, і скинуть його панування, щоб його знищити та вигубити аж до кінця.
Daniel	Dan	1	7	27	А царство, і панування, і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього. Його царство буде царство вічне, а всі панування Йому будуть служити й будуть слухняні.
Daniel	Dan	1	7	28	Аж поти кінець цього слова. Мене, Даниїла, сильно лякали думки мої, і змінилася ясність моя, але це слово я заховав у своїм серці.
Daniel	Dan	1	8	1	За третього року царювання царя Валтасара з'явилося мені, Даниїлові, видіння по тому, що з'явилося мені перше.
Daniel	Dan	1	8	2	І бачив я в видінні, і сталося в моєму видінні, а я був у твердині Шушані, що в окрузі Еламі, і бачив я в видінні, ніби я був над потоком Улай.
Daniel	Dan	1	8	3	І звів я очі свої та й побачив, аж ось один баран стоїть перед потоком, і в нього два роги. А обидва ці роги високі, і один вищий від другого, а той вищий виріс наостанку.
Daniel	Dan	1	8	4	Я бачив барана, що колов на захід, і на північ, і на південь, і жоден звір не міг стати проти нього, і не було нікого, хто б урятував від його руки. І він робив за своїм уподобанням, і став величний.
Daniel	Dan	1	8	5	І я придивлявся, аж ось козел з кіз приходить із заходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима.
Daniel	Dan	1	8	6	І прийшов він до того барана, що мав ті два роги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помчав на нього в лютості своєї сили.
Daniel	Dan	1	8	7	І я бачив його, що він добіг аж до барана, і роз'ярився на нього, та й ударив того барана, і зламав йому ті два роги, а в барана не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було нікого, хто б вирятував барана від його руки.
Daniel	Dan	1	8	8	А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцнився, то був зламаний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подобі рога на чотири вітри неба.
Daniel	Dan	1	8	9	А з одного з них вийшов один малий ріг, і з малого став дуже великий до півдня, і до сходу, і до Пишноти.
Daniel	Dan	1	8	10	І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав їх.
Daniel	Dan	1	8	11	І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.
Daniel	Dan	1	8	12	І буде віддане йому військо враз із щоденною службою через гріхи, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме успіх.
Daniel	Dan	1	8	13	І почув я одного святого, що говорив. А інший святий сказав до того, що говорив: Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх, доки святиня й військо віддані на топтання?
Daniel	Dan	1	8	14	І відказав він мені: Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня.
Daniel	Dan	1	8	15	І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав значення його, ось став передо мною ніби муж.
Daniel	Dan	1	8	16	І почув я поміж берегами Улаю людський голос, що кликнув і сказав: Гавриїле, виясни йому це видіння!
Daniel	Dan	1	8	17	І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я настрашився й упав на обличчя своє. І сказав він мені: Зрозумій, сину людський, бо на час кінця це видіння!
Daniel	Dan	1	8	18	А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткнувся до мене, і поставив мене на моєму місці,
Daniel	Dan	1	8	19	та й сказав: Ось я об'являю тобі, що буде в кінці гніву, бо на кінець призначеного часу це видіння.
Daniel	Dan	1	8	20	Той козел, якого ти бачив, що мав ті два роги, це царі мідян та персів.
Daniel	Dan	1	8	21	А козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.
Daniel	Dan	1	8	22	А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири, це чотири царства постануть із цього народу, але вже не в його силі.
Daniel	Dan	1	8	23	А в кінці їхнього царства, коли покінчать своє ті грішники, постане цар нахабний та вправний у підступах.
Daniel	Dan	1	8	24	І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно винищить він, і буде мати успіх, і діятиме. І винищить він сильних і народ святих.
Daniel	Dan	1	8	25	А через свою мудрість буде мати успіх, омана буде в його руці, і він звеличиться в своєму серці. І в часі миру він понищить багатьох, і повстане на Владику над владиками, але без руки буде зламаний.
Daniel	Dan	1	8	26	А видіння вечора та ранку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відноситься на далекі часи.
Daniel	Dan	1	8	27	А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив цареву працю, і остовпів з того видіння, але ніхто того не завважив.
Daniel	Dan	1	9	1	За першого року Дарія, Ахашверошового сина, з насіння мідян, що зацарював над халдейським царством,
Daniel	Dan	1	9	2	за першого року його царювання я, Даниїл, бачив у книгах число тих років, про які було Господнє слово до пророка Єремії, що сповниться для руїн Єрусалиму сімдесят років.
Daniel	Dan	1	9	3	І звернув я своє обличчя до Господа Бога, прохати з молитвою та з благаннями, у пості, у веретищі та в попелі.
Daniel	Dan	1	9	4	І молився я Господеві, Богові своєму, і сповідався й казав: О мій Господи, Боже великий і грізний, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої заповіді!
Daniel	Dan	1	9	5	Ми прогрішилися та чинили беззаконня, і були несправедливі, і бунтувалися, і відверталися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх.
Daniel	Dan	1	9	6	І не прислухалися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього народу землі.
Daniel	Dan	1	9	7	Тобі, Господи, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для мешканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьких та далеких, по всіх тих краях, куди Ти їх вигнав за їхнє спроневірення, що допустилися його перед Тобою.
Daniel	Dan	1	9	8	Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князям нашим та нашим батькам, що згрішили перед Тобою!
Daniel	Dan	1	9	9	А Господеві, нашому Богові, милість та прощення, бо ми бунтувалися проти Нього,
Daniel	Dan	1	9	10	і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити законами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків.
Daniel	Dan	1	9	11	І ввесь Ізраїль переступив Закона Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокляття й та присяга, що написана в Законі Мойсея, Божого раба, бо ми прогрішилися Йому.
Daniel	Dan	1	9	12	І Він сповнив Своє слово, яке говорив на нас та на наших суддів, що судили нас, щоб спровадити на нас велике зло, такого не було вчинено під цілим небом, яке було вчинене в Єрусалимі!
Daniel	Dan	1	9	13	Як написано в Мойсеєвому Законі, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб вернутися нам від свого гріха, і щоб порозумнішати в Твоїй правді.
Daniel	Dan	1	9	14	І Господь пильнував того лиха, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чинах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу.
Daniel	Dan	1	9	15	А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій народ потужною рукою, і зробив Собі славне Ім'я, як цього дня, згрішили ми, стали несправедливі!
Daniel	Dan	1	9	16	Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відвернеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та народ Твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць.
Daniel	Dan	1	9	17	І нині прислухайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його благань, і нехай засвітиться Твоє лице над Твоєю спустошеною святинею, ради Господа!
Daniel	Dan	1	9	18	Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спустошення та те місто, де кликалося Ім'я Твоє в ньому, бо ми кладемо свої благання перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість.
Daniel	Dan	1	9	19	Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислухайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім'я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом!
Daniel	Dan	1	9	20	А ще я говорив і молився, та ісповідував гріх свій та народу мого Ізраїля, і клав свою молитву перед лице Господа, мого Бога, за святу гору мого Бога,
Daniel	Dan	1	9	21	і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напочатку, швидко прилетів, і доторкнувся до мене за часу вечірньої хлібної жертви.
Daniel	Dan	1	9	22	І він напучував мене, і говорив зо мною та й сказав: Даниїле, я тепер вийшов, щоб умудрити тебе в розумінні.
Daniel	Dan	1	9	23	На початку молитов твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улюблений, і приглянься до цього слова, і придивися до видіння.
Daniel	Dan	1	9	24	Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих.
Daniel	Dan	1	9	25	Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу.
Daniel	Dan	1	9	26	І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення.
Daniel	Dan	1	9	27	І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя.
Daniel	Dan	1	10	1	За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім'ям Валтасар, а слово це правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозуміння того видіння.
Daniel	Dan	1	10	2	Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу.
Daniel	Dan	1	10	3	Любої страви я не їв, а м'ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу.
Daniel	Dan	1	10	4	А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, це Хіддекел.
Daniel	Dan	1	10	5	І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у льняну одіж, а стегна його оперезані золотом з Уфазу.
Daniel	Dan	1	10	6	А тіло його як топаз, а обличчя його як вид блискавки, а очі його як огняне полум'я, а рамена його та ноги його ніби блискуча мідь, а звук слів його як гук натовпу.
Daniel	Dan	1	10	7	А я, Даниїл, сам бачив це видіння, а люди, що були разом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремтіння спало на них, і вони повтікали в укриття.
Daniel	Dan	1	10	8	А я зостався сам, і бачив це велике видіння, і не зосталося в мені сили, а краса обличчя мого змінилася й знищилася, і я не задержав у собі сили...
Daniel	Dan	1	10	9	І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.
Daniel	Dan	1	10	10	І ось рука доторкнулася до мене, і звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук.
Daniel	Dan	1	10	11	І сказав він до мене: Даниїле, мужу любий, зрозумій ті слова, що я скажу тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я посланий до тебе! А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.
Daniel	Dan	1	10	12	А він промовив до мене: Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокоритися перед лицем твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов ради твоїх слів.
Daniel	Dan	1	10	13	Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.
Daniel	Dan	1	10	14	І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні.
Daniel	Dan	1	10	15	А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.
Daniel	Dan	1	10	16	І ось хтось, як подоба до людських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: Мій пане, у цьому видінні обернулися на мене болі мої, і я не задержав сили в собі.
Daniel	Dan	1	10	17	І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?
Daniel	Dan	1	10	18	І знов доторкнувся до мене хтось, як вид людини, і зміцнив мене,
Daniel	Dan	1	10	19	та й сказав: Не бійся, любий мужу, мир тобі! Будь міцний і будь сильний! А коли він говорив зо мною, я зміцнився й сказав: Нехай говорить мій пан, бо я зміцнився!
Daniel	Dan	1	10	20	І він сказав: Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я вертаюсь, щоб воювати з перським князем, а коли вийду, то ось прийде грецький князь.
Daniel	Dan	1	10	21	Але об'являю тобі записане в книзі правди. І немає нікого, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого князя Михаїла.
Daniel	Dan	1	11	1	А я в першому році мідянина Дарія стояв, щоб зміцнити й посилити його.
Daniel	Dan	1	11	2	А тепер об'явлю тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагатиться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбурить усе проти грецького царства.
Daniel	Dan	1	11	3	І повстане хоробрий цар, і запанує великим пануванням, і робитиме за своїм уподобанням.
Daniel	Dan	1	11	4	Та коли він повстане, буде зруйноване його царство, і буде розділене на чотири небесні вітри, а не на його нащадків, і не за його пануванням, яким він панував, бо царство його буде вирване й дане іншим, а не їм.
Daniel	Dan	1	11	5	І зміцниться південний цар, але один з його князів пересилить його й запанує, його панування панування велике.
Daniel	Dan	1	11	6	Але по роках вони поєднаються, і дочка південного царя прийде до царя північного, щоб зробити мир. Але не затримає він сили свого рамена, і не встане потомство його, але буде видана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів.
Daniel	Dan	1	11	7	І повстане один із галузки її кореня на його місце, і він вийде проти війська, і ввійде в твердиню північного царя, і буде діяти проти них, і опанує їх.
Daniel	Dan	1	11	8	І їхніх богів з їхніми литими бовванами, разом з їхнім улюбленим посудом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя.
Daniel	Dan	1	11	9	І він увійде в царство південного царя, але вернеться до своєї землі.
Daniel	Dan	1	11	10	А сини його озброються, і зберуть натовп численних войовників, і один із них конче піде, і все позаливає, і перейде край, і вернеться, і воюватиме аж до його твердині.
Daniel	Dan	1	11	11	І розлютиться південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолюдство, і цей натовп буде відданий у його руку.
Daniel	Dan	1	11	12	І буде знищений той натовп, і повищиться його серце, і він кине десятитисячки, та не буде сильний.
Daniel	Dan	1	11	13	І вернеться північний цар, і виставить натовп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче прийде з великим військом та з численним маєтком.
Daniel	Dan	1	11	14	І за того часу багато-хто повстануть на південного царя, а сини насильників твого народу підіймуться, щоб справдилось видіння, і вони спіткнуться.
Daniel	Dan	1	11	15	І прийде північний цар, і насипле вала, і здобуде твердинне місто, і не встоять рамена півдня та його добірний народ, і не буде сили встояти.
Daniel	Dan	1	11	16	І робитиме той, хто прийде на нього, за своєю вподобою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Краї, і буде погибель у його руці.
Daniel	Dan	1	11	17	І зверне він своє обличчя, щоб прийти з потугою всього свого царства, і складе договора з ним. І дасть йому молоду дочку за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому.
Daniel	Dan	1	11	18	І зверне він обличчя своє на острови, і здобуде багато. Але вождь спинить йому наругу його, всемеро заплатить йому за наруги його.
Daniel	Dan	1	11	19	І зверне він своє обличчя до твердинь свого краю, і спіткнеться й упаде, і не буде знайдений.
Daniel	Dan	1	11	20	А на його місці стане той, що скаже побірникові податків перейти пишноту царства, та за кілька днів від загине, але не від гніву й не від бою.
Daniel	Dan	1	11	21	І стане на його місці погорджуваний, та не дадуть йому царської пошани, але він прийде непомітно, й опанує царство лестощами.
Daniel	Dan	1	11	22	А війська, що затоплювали, він затопить і знищить, і навіть самого володаря, що з ним поєднався.
Daniel	Dan	1	11	23	А від часу поєднання з ним він робитиме оману, і підійметься, і зміцниться малим народом.
Daniel	Dan	1	11	24	Він увійде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкидає їм награбоване, і здобич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої задуми, але до часу.
Daniel	Dan	1	11	25	І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підготовиться до війни з військом великим та дуже міцним, та не встоїть, бо замишляють на нього задуми.
Daniel	Dan	1	11	26	А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його військо позаливає край, і попадають численні забиті.
Daniel	Dan	1	11	27	А серце обох цих царів буде на лихе, і при одному столі вони будуть говорити неправду, але не буде успіху, бо кінець буде ще відкладений на означений час.
Daniel	Dan	1	11	28	І він вернеться до свого краю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і вернеться до свого краю.
Daniel	Dan	1	11	29	На умовлений час він повернеться, і прийде на південь, але останнє не буде, як перше.
Daniel	Dan	1	11	30	І прийдуть на нього кіттейські кораблі, і він налякається, і вернеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він вернеться, і погодиться з тими, хто покинув святий заповіт.
Daniel	Dan	1	11	31	І повстануть його війська та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидоту спустошення.
Daniel	Dan	1	11	32	А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через лестощі. А народ, що знає свого Бога, зміцніє та й діятиме.
Daniel	Dan	1	11	33	А розумні з народу навчать багатьох, але спіткнуться об меча та полум'я, об полон та грабіж якийсь час.
Daniel	Dan	1	11	34	А коли вони спіткнуться, будуть споможені малою поміччю, хоч до них прилучаться багато-хто лестощами.
Daniel	Dan	1	11	35	А дехто з тих розумних спіткнуться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінцевого часу, бо ще час до умовленого часу.
Daniel	Dan	1	11	36	І буде робити той цар за своїм уподобанням, і підійметься, і повищиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не довершиться гнів, бо виконається те, що було вирішене.
Daniel	Dan	1	11	37	І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на пожадливість жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звеличить себе понад кожного.
Daniel	Dan	1	11	38	Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і сріблом, і дорогоцінним камінням, і речами коштовними.
Daniel	Dan	1	11	39	І він посадить у твердині народа чужого бога. Тому, хто пізнає його, примножить славу, і вчинить їх панами над багатьма, і поділить землю на заплату.
Daniel	Dan	1	11	40	А в кінцевому часі зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями, і прийде на краї, і позаливає та перейде їх.
Daniel	Dan	1	11	41	І він прийде до Пишного Краю, і багато-хто спіткнуться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів.
Daniel	Dan	1	11	42	І він простягне свою руку на краї, і не втече єгипетський край.
Daniel	Dan	1	11	43	І він запанує над скарбами золота й срібла, та над усіма коштовними речами Єгипту. А лівійці та етіопляни підуть за ним.
Daniel	Dan	1	11	44	Але його налякають вістки зо сходу та з півночі, і він вийде з великою лютістю, щоб багатьох погубити та зробити закляттям.
Daniel	Dan	1	11	45	І поставить намети свого палацу між морями та горою пишної святині. Та він прийде до свого кінця, але не буде йому помічника.
Daniel	Dan	1	12	1	І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.
Daniel	Dan	1	12	2	І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.
Daniel	Dan	1	12	3	А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.
Daniel	Dan	1	12	4	А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання.
Daniel	Dan	1	12	5	І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші Анголи, один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки.
Daniel	Dan	1	12	6	І сказав він до мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки: Коли буде кінець цим дивним речам?
Daniel	Dan	1	12	7	І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.
Daniel	Dan	1	12	8	А я це слухав і не розумів. І сказав я: Мій пане, який цьому кінець?
Daniel	Dan	1	12	9	І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця.
Daniel	Dan	1	12	10	Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.
Daniel	Dan	1	12	11	А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев'ятдесят день.
Daniel	Dan	1	12	12	Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день!
Daniel	Dan	1	12	13	А ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!
Hosea	Hos	1	1	1	Слово Господнє, що було до Осії, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, Юдиних царів, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя.
Hosea	Hos	1	1	2	Початок того, що Господь говорив через Осію. І сказав Господь до Осії: Іди, візьми собі жінку блудливу, і вона породить дітей блуду, бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа.
Hosea	Hos	1	1	3	І він пішов, і взяв Ґомер, дочку Дівлаїма, і вона зачала, і породила йому сина.
Hosea	Hos	1	1	4	І сказав Господь до нього: Назви ім'я йому Їзреел, бо ще трохи, і покараю кров Їзреелу на домі Єгу, і вчиню кінець царству Ізраїлевого дому.
Hosea	Hos	1	1	5	І станеться того дня, і Я зламаю Ізраїлевого лука в долині Їзреел.
Hosea	Hos	1	1	6	І зачала вона ще, і породила дочку. І сказав Він йому: Назви ім'я їй Ло-Рухама, бо більше Я вже не змилуюся над Ізраїлевим домом, бо вже більше не прощу Я їм.
Hosea	Hos	1	1	7	А над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу їм ані луком, ані мечем, ані війною, кіньми чи верхівцями.
Hosea	Hos	1	1	8	І відлучила вона Ло-Рухаму, і зачала знову, і породила сина.
Hosea	Hos	1	1	9	А Він сказав: Назви ім'я йому Ло-Аммі, бо ви не народ Мій, і Я не буду ваш!
Hosea	Hos	1	1	10	(2-1) І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: Ви не народ Мій, буде їм сказано: Ви сини Бога Живого.
Hosea	Hos	1	1	11	(2-2) І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
Hosea	Hos	1	2	1	(2-3) Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.
Hosea	Hos	1	2	2	(2-4) Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,
Hosea	Hos	1	2	3	(2-5) щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
Hosea	Hos	1	2	4	(2-6) Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
Hosea	Hos	1	2	5	(2-7) бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
Hosea	Hos	1	2	6	(2-8) Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.
Hosea	Hos	1	2	7	(2-9) І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
Hosea	Hos	1	2	8	(2-10) А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
Hosea	Hos	1	2	9	(2-11) Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
Hosea	Hos	1	2	10	(2-12) А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
Hosea	Hos	1	2	11	(2-13) І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
Hosea	Hos	1	2	12	(2-14) І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!
Hosea	Hos	1	2	13	(2-15) І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
Hosea	Hos	1	2	14	(2-16) Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
Hosea	Hos	1	2	15	(2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
Hosea	Hos	1	2	16	(2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.
Hosea	Hos	1	2	17	(2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
Hosea	Hos	1	2	18	(2-20) І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
Hosea	Hos	1	2	19	(2-21) І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.
Hosea	Hos	1	2	20	(2-22) І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
Hosea	Hos	1	2	21	(2-23) І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,
Hosea	Hos	1	2	22	(2-24) а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
Hosea	Hos	1	2	23	(2-25) І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!
Hosea	Hos	1	3	1	І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках.
Hosea	Hos	1	3	2	І я купив її собі за п'ятнадцять шеклів срібла й хомер ячменю та летех ячменю.
Hosea	Hos	1	3	3	І сказав я до неї: Сиди довгі дні в мене, не будь блудлива, і не будь нічия, також і я буду такий до тебе.
Hosea	Hos	1	3	4	Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя та без князя, і без жертви та без камінного стовпа, і без ефода та без домашніх божків.
Hosea	Hos	1	3	5	Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра.
Hosea	Hos	1	4	1	Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання.
Hosea	Hos	1	4	2	Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови.
Hosea	Hos	1	4	3	Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть.
Hosea	Hos	1	4	4	Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! А народ Мій як суперечник з священиком.
Hosea	Hos	1	4	5	І спіткнешся ти вдень, і спіткнеться з тобою й пророк уночі, і знищу Я матір твою!
Hosea	Hos	1	4	6	Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому, що забув ти Закон свого Бога, забуду синів твоїх й Я!
Hosea	Hos	1	4	7	Що більше розмножуються, то більше грішать проти Мене. Їхню славу зміню Я на ганьбу!
Hosea	Hos	1	4	8	Вони жертву за прогріх народу Мого їдять, і до провини його свою душу схиляють.
Hosea	Hos	1	4	9	І буде священикові, як і народові, і дороги його навіщу Я на нім, і йому відплачу згідно вчинків його.
Hosea	Hos	1	4	10	І вони будуть їсти, але не наситяться, чинитимуть блуд, та не розмножаться, бо покинули дбати про Господа.
Hosea	Hos	1	4	11	Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.
Hosea	Hos	1	4	12	Народ Мій допитується в свого дерева, і об'являє йому його палиця, бо дух блудодійства заводить до блуду, і вони заблудили від Бога свого.
Hosea	Hos	1	4	13	На верховинах гірських вони жертви приносять, і кадять на взгір'ях під дубом, і тополею та теребінтом, бо хороша їхня тінь, тому ваші дочки блудливими стали, а ваші невістки вчиняють перелюб.
Hosea	Hos	1	4	14	Та не покараю ще ваших дочок, що вони блудодіють, та ваших невісток, що чинять перелюб, як відходять вони з блудодійками і жертви приносять з розпусницями. А народ без знання загибає!
Hosea	Hos	1	4	15	Якщо ти блудливий, Ізраїлю, нехай Юда не буде провинний! І не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайте: Як живий Господь!
Hosea	Hos	1	4	16	Бо Ізраїль зробився упертий, немов та уперта корова. Та тепер Господь пастиме їх, як вівцю на привіллі!
Hosea	Hos	1	4	17	Прилучивсь до бовванів Єфрем, покинь ти його!
Hosea	Hos	1	4	18	Збір п'яниць звироднілих учинився розпусним, їхні провідники покохали нечистість.
Hosea	Hos	1	4	19	Вітер їх похапає на крила свої, і вони посоромляться жертов своїх.
Hosea	Hos	1	5	1	Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягненою на Фавор.
Hosea	Hos	1	5	2	І глибоко вгрузли в розпусті вони, та Я поплямую всіх їх.
Hosea	Hos	1	5	3	Я знаю Єфрема, а Ізраїль не схований передо Мною, бо тепер блудодійним, Єфреме, ти став, занечистивсь Ізраїль.
Hosea	Hos	1	5	4	Не дають їхні вчинки вернутись до Бога, бо дух блудодійства в середині їхній, і не відають Господа.
Hosea	Hos	1	5	5	І гордість Ізраїлева засвідчиться перед обличчям його. А Ізраїль й Єфрем упадуть за провину свою, також Юда із ними впаде.
Hosea	Hos	1	5	6	З своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, Він від них віддалився.
Hosea	Hos	1	5	7	Вони зрадили Господа, бо породили сторонніх дітей, тепер їх пожере молодик разом із частками їхнього поля.
Hosea	Hos	1	5	8	Засурміте у рога в Ґів'ї, сурмою в Рамі, закричіть у Бет-Авені за тобою, Веніямине!
Hosea	Hos	1	5	9	В день картання Єфрем за спустошення стане; поміж племенами Ізраїля Я завідомив про певне.
Hosea	Hos	1	5	10	Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять, на них виллю, як воду, Свій гнів!
Hosea	Hos	1	5	11	Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.
Hosea	Hos	1	5	12	І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.
Hosea	Hos	1	5	13	І побачив Єфрем свою хворість, а Юда свого чиряка, і Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка!
Hosea	Hos	1	5	14	Бо Я немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, і ніхто не врятує!
Hosea	Hos	1	5	15	Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!
Hosea	Hos	1	6	1	Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже!
Hosea	Hos	1	6	2	Оживить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, і будемо жити ми перед обличчям Його.
Hosea	Hos	1	6	3	І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.
Hosea	Hos	1	6	4	Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці,
Hosea	Hos	1	6	5	тому Я тесав їх пророками, позабивав їх прореченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.
Hosea	Hos	1	6	6	Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.
Hosea	Hos	1	6	7	Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.
Hosea	Hos	1	6	8	Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.
Hosea	Hos	1	6	9	І як той розбишака чигає, так ватага священиків на дорозі в Сихем учиняють розбій, бо злочин учиняють вони.
Hosea	Hos	1	6	10	У домі Ізраїля бачу жахливе, там блуд у Єфрема, занечистивсь Ізраїль.
Hosea	Hos	1	6	11	Також, Юдо, для тебе жнива приготовлені, як Я долю народу Свого поверну!
Hosea	Hos	1	7	1	Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.
Hosea	Hos	1	7	2	І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.
Hosea	Hos	1	7	3	Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.
Hosea	Hos	1	7	4	Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.
Hosea	Hos	1	7	5	У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.
Hosea	Hos	1	7	6	Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.
Hosea	Hos	1	7	7	Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.
Hosea	Hos	1	7	8	Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.
Hosea	Hos	1	7	9	Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.
Hosea	Hos	1	7	10	І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.
Hosea	Hos	1	7	11	А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
Hosea	Hos	1	7	12	Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.
Hosea	Hos	1	7	13	Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
Hosea	Hos	1	7	14	І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
Hosea	Hos	1	7	15	А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...
Hosea	Hos	1	7	16	Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!
Hosea	Hos	1	8	1	Рога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.
Hosea	Hos	1	8	2	До Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!
Hosea	Hos	1	8	3	Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!
Hosea	Hos	1	8	4	Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,
Hosea	Hos	1	8	5	відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, аж доки не можуть вони від провини очиститись?
Hosea	Hos	1	8	6	Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.
Hosea	Hos	1	8	7	А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.
Hosea	Hos	1	8	8	Ізраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.
Hosea	Hos	1	8	9	Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.
Hosea	Hos	1	8	10	І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.
Hosea	Hos	1	8	11	Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертівники!
Hosea	Hos	1	8	12	Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, як чуже пораховане буде!
Hosea	Hos	1	8	13	Вони ж жертви кохають, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!
Hosea	Hos	1	8	14	Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, і пожере він палати його!
Hosea	Hos	1	9	1	Не тішся, Ізраїлю, радістю, як ті народи, бо ти чиниш блуд, відступаючи від свого Бога, дар блудодійний кохаєш на всіх токах збіжжевих.
Hosea	Hos	1	9	2	Годувати не буде їх тік та чавило, а сік виноградний зведе їх.
Hosea	Hos	1	9	3	Не будуть сидіти в Господньому Краї вони, і Єфрем до Єгипту повернеться, і вони будуть їсти нечисте в Асирії.
Hosea	Hos	1	9	4	Господеві вина вони лити не будуть, і жертви не будуть приємні Йому; це буде для них, немов хліб похоронний, усі, що будуть його споживати, занечистяться, бо їхній хліб для насичення їх, не для дому Господнього.
Hosea	Hos	1	9	5	Що зробите ви на день урочистий та на день свята Господнього?
Hosea	Hos	1	9	6	Бо йдуть ось вони до Асирії, їх збирає Єгипет, Мемфіс їх ховає, коштовність їхнього срібла посяде кропива, будяччя по їхніх наметах.
Hosea	Hos	1	9	7	Прийшли дні навіщення, прийшли дні заплати, Ізраїль пізнає оце: Нерозумний пророк цей, шалений муж духа, за численність провин твоїх і велике зненавидження!
Hosea	Hos	1	9	8	Єфрем сторож із Богом моїм, пророк пастка птахолова на всіх дорогах його, ненависть у домі Бога його.
Hosea	Hos	1	9	9	Глибоко зіпсулись вони, як за днів тих Ґів'ї, Він згадає за їхні провини, Він їхні гріхи покарає!
Hosea	Hos	1	9	10	Немов виноград на пустині, знайшов Я Ізраїля, як фіґу поранню на фіґовім дереві, Я бачив був ваших батьків на початку його, та вони до Баал-Пеору прийшли, і себе присвятили для Бошета, і стали гидотою, як полюблене ними.
Hosea	Hos	1	9	11	Єфремова слава, як птах, відлетить: не буде народження, ані зачаття, ані вагітности.
Hosea	Hos	1	9	12	Бо якщо вони викохають свої діти, то їх повбиваю, так що не буде людини, бо горе їм, як відступлю Я від них.
Hosea	Hos	1	9	13	Єфрем, як Я бачу, для вловів йому подали його власних дітей, і Єфрем поведе своїх власних дітей на заріз...
Hosea	Hos	1	9	14	Дай їм, Господи, що ж Ти даси? дай їм утробу неплідну та висохлі груди!
Hosea	Hos	1	9	15	Усе їхнє зло у Ґілґалі, бо там Я зненавидів їх; за зло їхніх учинків Я вижену їх з Свого дому. Не буду їх більше любити, всі їхні князі ворохобники!
Hosea	Hos	1	9	16	Побитий Єфрем, їхній корень посох, він плоду не зродить. А коли вони зродять, то Я повбиваю улюблених їхнього лона.
Hosea	Hos	1	9	17	Відкине їх Бог мій, бо вони неслухняні для Нього були, і будуть вони мандрувати між народами.
Hosea	Hos	1	10	1	Ізраїль буйний виноград, що родить подібне собі. Та за многістю плоду свого він намножує жертівники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.
Hosea	Hos	1	10	2	Облудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує стовпи їхні.
Hosea	Hos	1	10	3	Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?
Hosea	Hos	1	10	4	Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.
Hosea	Hos	1	10	5	За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.
Hosea	Hos	1	10	6	Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.
Hosea	Hos	1	10	7	Самарія загине; її цар немов тріска ота на поверхні води!
Hosea	Hos	1	10	8	І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до гір вони скажуть: Накрийте ви нас! а до взгір'їв: На нас упадіть!
Hosea	Hos	1	10	9	Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були, чи ж їх не досягне в Ґів'ї війна проти синів беззаконних?
Hosea	Hos	1	10	10	За жаданням Своїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.
Hosea	Hos	1	10	11	А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скородити.
Hosea	Hos	1	10	12	Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.
Hosea	Hos	1	10	13	Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства свого.
Hosea	Hos	1	10	14	І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з синами убита.
Hosea	Hos	1	10	15	Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на світанку!
Hosea	Hos	1	11	1	Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.
Hosea	Hos	1	11	2	Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.
Hosea	Hos	1	11	3	Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.
Hosea	Hos	1	11	4	Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.
Hosea	Hos	1	11	5	До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.
Hosea	Hos	1	11	6	А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.
Hosea	Hos	1	11	7	А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.
Hosea	Hos	1	11	8	Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!
Hosea	Hos	1	11	9	Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.
Hosea	Hos	1	11	10	За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.
Hosea	Hos	1	11	11	Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.
Hosea	Hos	1	11	12	(12-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.
Hosea	Hos	1	12	1	(12-2) Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умову складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет.
Hosea	Hos	1	12	2	(12-3) Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його йому зверне.
Hosea	Hos	1	12	3	(12-4) Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом,
Hosea	Hos	1	12	4	(12-5) і боровся він з Анголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.
Hosea	Hos	1	12	5	(12-6) А Господь Бог Саваот, Його Ймення Господь.
Hosea	Hos	1	12	6	(12-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого!
Hosea	Hos	1	12	7	(12-8) Немов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.
Hosea	Hos	1	12	8	(12-9) І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.
Hosea	Hos	1	12	9	(12-10) А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.
Hosea	Hos	1	12	10	(12-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.
Hosea	Hos	1	12	11	(12-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті купи каміння на борознах пільних.
Hosea	Hos	1	12	12	(12-13) І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.
Hosea	Hos	1	12	13	(12-14) І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережений був він.
Hosea	Hos	1	12	14	(12-15) Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором.
Hosea	Hos	1	13	1	Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.
Hosea	Hos	1	13	2	А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.
Hosea	Hos	1	13	3	Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.
Hosea	Hos	1	13	4	А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.
Hosea	Hos	1	13	5	Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.
Hosea	Hos	1	13	6	Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!
Hosea	Hos	1	13	7	І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.
Hosea	Hos	1	13	8	Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.
Hosea	Hos	1	13	9	Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.
Hosea	Hos	1	13	10	Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?
Hosea	Hos	1	13	11	Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.
Hosea	Hos	1	13	12	Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.
Hosea	Hos	1	13	13	Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.
Hosea	Hos	1	13	14	З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!
Hosea	Hos	1	13	15	Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!
Hosea	Hos	1	13	16	(14-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!
Hosea	Hos	1	14	1	(14-2) Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!
Hosea	Hos	1	14	2	(14-3) Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!
Hosea	Hos	1	14	3	(14-4) Ашшур не спасе нас, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота.
Hosea	Hos	1	14	4	(14-5) Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього.
Hosea	Hos	1	14	5	(14-6) Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван.
Hosea	Hos	1	14	6	(14-7) Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.
Hosea	Hos	1	14	7	(14-8) Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.
Hosea	Hos	1	14	8	(14-9) Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід.
Hosea	Hos	1	14	9	(14-10) Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!
Joel	Joel	1	1	1	Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.
Joel	Joel	1	1	2	Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?
Joel	Joel	1	1	3	Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.
Joel	Joel	1	1	4	Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.
Joel	Joel	1	1	5	Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!
Joel	Joel	1	1	6	Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.
Joel	Joel	1	1	7	Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.
Joel	Joel	1	1	8	Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.
Joel	Joel	1	1	9	Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.
Joel	Joel	1	1	10	Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.
Joel	Joel	1	1	11	Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.
Joel	Joel	1	1	12	Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.
Joel	Joel	1	1	13	Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!
Joel	Joel	1	1	14	Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.
Joel	Joel	1	1	15	Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
Joel	Joel	1	1	16	Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?
Joel	Joel	1	1	17	Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.
Joel	Joel	1	1	18	Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!
Joel	Joel	1	1	19	До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.
Joel	Joel	1	1	20	Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!
Joel	Joel	1	2	1	Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,
Joel	Joel	1	2	2	день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!
Joel	Joel	1	2	3	Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!
Joel	Joel	1	2	4	Його вигляд ніби коні, гарцюють вони, наче ті верхівці!
Joel	Joel	1	2	5	Як гуркіт військових возів, вони скачуть гірськими верхів'ями, як вереск огнистого полум'я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений.
Joel	Joel	1	2	6	Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли.
Joel	Joel	1	2	7	Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,
Joel	Joel	1	2	8	не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться.
Joel	Joel	1	2	9	По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій.
Joel	Joel	1	2	10	Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє.
Joel	Joel	1	2	11	І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?
Joel	Joel	1	2	12	Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!
Joel	Joel	1	2	13	І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!
Joel	Joel	1	2	14	Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.
Joel	Joel	1	2	15	Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!
Joel	Joel	1	2	16	Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття!
Joel	Joel	1	2	17	Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?
Joel	Joel	1	2	18	І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм.
Joel	Joel	1	2	19	І Господь відповів і сказав до народу Свого: Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.
Joel	Joel	1	2	20	А цього північного ворога віддалю Я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його перед до східнього моря, його ж край до того моря заднього. І вийде злий запах його, і підійметься сморід його, бо він лихо велике чинив.
Joel	Joel	1	2	21	Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь учинив!
Joel	Joel	1	2	22	Не бійтеся, ти пільна худобо, бо пустинні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід, фіґовниця та виноград свою силу дадуть.
Joel	Joel	1	2	23	А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі Він дасть на спасіння, і найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього.
Joel	Joel	1	2	24	І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки будуть переливатись вином молодим та оливою.
Joel	Joel	1	2	25	І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник і черва та гусінь, Моє військо велике, що Я посилав проти вас.
Joel	Joel	1	2	26	А їсти ви будете їсти й насичуватись, і хвалитимете Ім'я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!
Joel	Joel	1	2	27	І пізнаєте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!
Joel	Joel	1	2	28	(3-1) І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння.
Joel	Joel	1	2	29	(3-2) І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого.
Joel	Joel	1	2	30	(3-3) І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму.
Joel	Joel	1	2	31	(3-4) Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!
Joel	Joel	1	2	32	(3-5) І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе.
Joel	Joel	1	3	1	(4-1) Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму верну,
Joel	Joel	1	3	2	(4-2) то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там буду судитися з ними за народ Мій й спадщину Мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а Мій Край поділили.
Joel	Joel	1	3	3	(4-3) І за народ Мій вони кидали жереба, і юнака за блудницю давали, а дівчину за вино продавали, і пили.
Joel	Joel	1	3	4	(4-4) І що вам до Мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чи свій чин на Мені надолужите? Може хочете щось учинити Мені, то легко та скоро зверну Я ваш чин вам на голову,
Joel	Joel	1	3	5	(4-5) що срібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в свої храми повносили...
Joel	Joel	1	3	6	(4-6) А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх границь...
Joel	Joel	1	3	7	(4-7) Ось Я їх позбуджую з місця того, куди їх продали, ваш чин поверну вам на голову!
Joel	Joel	1	3	8	(4-8) І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку Юдських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав.
Joel	Joel	1	3	9	(4-9) Кличте про це між народами, оголосіте святую війну, збудіте лицарство, хай сходяться, нехай підіймаються всі вояки.
Joel	Joel	1	3	10	(4-10) Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи, хай навіть безсилий говорить: Я лицар!
Joel	Joel	1	3	11	(4-11) Поспішіть і прийдіть, всі народи з довкілля, й зберіться, туди, Господи, спустиш лицарство Своє.
Joel	Joel	1	3	12	(4-12) Нехай збудяться й зійдуть народи в долину Йосафатову, бо сяду Я там, щоб судити всі народи з довкілля.
Joel	Joel	1	3	13	(4-13) Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло, приходьте, зійдіть, бо чавило наповнене, кадки переливаються, бо зло їхнє розмножилось!
Joel	Joel	1	3	14	(4-14) Натовпи, натовпи у вирішальній долині, бо близький день Господній у вирішальній долині.
Joel	Joel	1	3	15	(4-15) Сонце та місяць стемніють, а зорі загублять свій блиск,
Joel	Joel	1	3	16	(4-16) і Господь загримить із Сіону, та з Єрусалиму Свій голос подасть, і небо й земля затремтять, та Господь охорона Своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим!
Joel	Joel	1	3	17	(4-17) І пізнаєте ви, що Я Господь, Бог ваш, Який пробуває в Сіоні, на святій Своїй горі. І станеться Єрусалим за святиню, і чужі вже не будуть ходити по ньому.
Joel	Joel	1	3	18	(4-18) І станеться в день той, гори будуть кропити виноградовий сік, а підгірки стоятимуть у молоці, і всі Юдські потоки водою заб'ють, а з дому Господнього вийде джерело, і напоїть долину Шіттім.
Joel	Joel	1	3	19	(4-19) Єгипет спустошенням стане, і пустинею голою стане Едом за насильство синам Юди, за те, що лили кров невинну у їхньому Краї.
Joel	Joel	1	3	20	(4-20) А Юдея жити буде повіки, і Єрусалим з роду в рід,
Joel	Joel	1	3	21	(4-21) і помщу за їхню кров, що за неї Я ще не помстив, і буде Господь пробувати на Сіоні!
Amos	Amos	1	1	1	Слова Амоса, що був між вівчарями з Текої, які він бачив на Ізраїля за днів Уззійї, Юдиного царя, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя, за два роки перед землетрусом.
Amos	Amos	1	1	2	І він проказав: Загримить із Сіону Господь, і з Єрусалиму Свій голос подасть, і впадуть пасовища пастуші в жалобу та всохне вершина Кармелу!
Amos	Amos	1	1	3	Так говорить Господь: За три переступи Дамаску й за чотири цього не прощу: за те, що вони молотили Ґілеада ціпами залізними.
Amos	Amos	1	1	4	І пошлю Я огонь на дім Хазаїла, і пожере він палати Бен-Гадада.
Amos	Amos	1	1	5	І зламаю засува Дамаску, і мешканця витну з долини Авен, і того, хто держатиме берло з Бет-Едене, і арамський народ піде в Кір на вигнання, говорить Господь.
Amos	Amos	1	1	6	Так говорить Господь: За три переступи Аззи й за чотири цього не прощу: що всіх гнали в полон, щоб віддати Едомові.
Amos	Amos	1	1	7	І пошлю Я огонь на мур Ґази, і поїсть він палати її.
Amos	Amos	1	1	8	І мешканця витну з Ашдоду, і берлодержця з Ашкелону, і зверну Свою руку на Екрон, і вигинуть рештки филистимлян, говорить Господь.
Amos	Amos	1	1	9	Так говорить Господь: За три переступи Тиру й за чотири цього не прощу: за те, що він видав усіх на вигнання в Едом, і не пам'ятав заповіту братів.
Amos	Amos	1	1	10	І пошлю Я огонь на мур Тиру, і пожере він палати його!
Amos	Amos	1	1	11	Так говорить Господь: За три переступи Едому й за чотири цього не прощу: за те, що мечем він гнав брата свого, і знищив своє милосердя, свій гнів завжди стеріг, а лютість свою пильнував повсякчасно.
Amos	Amos	1	1	12	І пошлю Я огонь до Теману і пожере він палати Боцри!
Amos	Amos	1	1	13	Так говорить Господь: За три переступи Аммонових синів й за чотири цього не прощу: за те, що пороли ґілеадських вагітних, щоб поширити границі свої!
Amos	Amos	1	1	14	І огонь запалю Я на мурі Рабби, і пожере він палати її, із криком в день бою, із вихром в день бурі.
Amos	Amos	1	1	15	І піде їхній цар на вигнання, він і князі його разом, говорить Господь.
Amos	Amos	1	2	1	Так говорить Господь: За три переступи Моава й за чотири цього не прощу: за те, що спалив на вапно кості едомського царя!
Amos	Amos	1	2	2	І пошлю Я огонь на Моава, і пожере він палати Керіййоту, і загине Моав серед галасу, серед крику, при голосі рога.
Amos	Amos	1	2	3	І витну суддю з-серед нього, а з ним позабиваю князів його всіх, говорить Господь.
Amos	Amos	1	2	4	Так говорить Господь: За три прогріхи Юди й за чотири цього не прощу: за те, що повідкидали Господній Закон, і постанов Його не стерегли, і що на манівці їх звели їхні лжебоги, за якими пішли їхні батьки.
Amos	Amos	1	2	5	І пошлю Я на Юду огонь, і пожере він палати Єрусалиму!
Amos	Amos	1	2	6	Так говорить Господь: За три переступи Ізраїлеві й за чотири цього не прощу: за те, що за срібло вони продають справедливого, а за чоботи вбогого!
Amos	Amos	1	2	7	Вони топчуть у земному поросі голову бідних, а дорогу сумирних викривлюють. А син й його батько вчащають до однієї блудниці, щоб святе Моє Ймення зневажити.
Amos	Amos	1	2	8	І вони стелять одіж заставлену, щоб півлежати при кожному жертівнику, і п'ють в домі Бога свого вино від покараних.
Amos	Amos	1	2	9	І Я вигубив був з-перед них Аморея, що його височінь, як високий той кедр, і він міцний, як дуб. Та Я плід його знищив згори, а здолу коріння його.
Amos	Amos	1	2	10	А вас Я був вивів із краю єгипетського, і сорок років провадив пустинею вас, щоб ви Край аморейський успадкували.
Amos	Amos	1	2	11	І пророків Я збуджував з ваших синів, а з ваших юнців назореїв. Хіба ж то не так, синове Ізраїлеві? говорить Господь.
Amos	Amos	1	2	12	А ви назореїв поїли вином, а пророкам наказували й говорили: Не пророкуйте!
Amos	Amos	1	2	13	Отож Я потисну на вас, як тисне снопами наповнений віз,
Amos	Amos	1	2	14	і згине й в моторного втеча, і потужний не втримає сили своєї, а лицар свого життя не врятує.
Amos	Amos	1	2	15	І не встоїть із лука стрілець, і своїми ногами прудкий не втече, і верхівець не врятує свого життя.
Amos	Amos	1	2	16	І наймужніший з лицарства нагим утече того дня, говорить Господь.
Amos	Amos	1	3	1	Послухайте слова того, що Господь говорив проти вас, синове Ізраїлеві, на ввесь оцей рід, що його Я підніс був із краю єгипетського, промовляючи:
Amos	Amos	1	3	2	Тільки вас Я пізнав зо всіх родів землі, тому вас навіщу за всі ваші провини!
Amos	Amos	1	3	3	Чи йдуть двоє разом, якщо не умовились?
Amos	Amos	1	3	4	Чи реве в лісі лев, як нема йому здобичі? Чи левчук видає голос свій із своєї нори, якщо він не зловив?
Amos	Amos	1	3	5	Чи впаде на землі пташка в сітку, як немає сільця? Чи підійметься сітка з землі, як нічого не зловить?
Amos	Amos	1	3	6	Чи в місті засурмлять у сурму, а народ не тремтітиме? Чи станеться в місті нещастя, що його не Господь допустив?
Amos	Amos	1	3	7	Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам.
Amos	Amos	1	3	8	Лев зареве, хто того не злякається? Господь Бог заговорить, хто пророкувати не буде?
Amos	Amos	1	3	9	Розголосіть над палацами в Ашдоді, і над палатами в краї єгипетському, та й скажіть: Позбирайтеся на горах Самарії, і побачте велике збентеження в ній, та утиск у ній!
Amos	Amos	1	3	10	І правдиво не вміють робити вони, говорить Господь, насильство громадять та грабунок в палатах своїх.
Amos	Amos	1	3	11	Тому так Господь Бог промовляє: Ворог обляже навколо цієї землі, і скине із тебе він силу твою, і пограбовані будуть палати твої.
Amos	Amos	1	3	12	Так говорить Господь: Як часом рятує пастух з пащі лев'ячої дві коліні, або пипку вуха, так будуть врятовані діти Ізраїлеві, що сидять в Самарії в закуточку ліжка, та на адамашку постелі.
Amos	Amos	1	3	13	Послухайте ви та й засвідчіть ув Якововім домі, говорить Господь Бог, Бог Саваот.
Amos	Amos	1	3	14	Бо в той день, коли Я покараю Ізраїля за провини його, то Я покараю за жертівники Бет-Елу, і будуть відрубані роги жертівника, і на землю попадають.
Amos	Amos	1	3	15	І Я розіб'ю дім зимовий разом з домом літнім, і загинуть доми із слонової кости, і не стане багато домів, говорить Господь.
Amos	Amos	1	4	1	Послухайте слова оцього, корови башанські, які на горі самарійській, що тиснете бідних, торощите вбогих, що своїм хазяям ви говорите: Принеси, і ми будемо пити!
Amos	Amos	1	4	2	Присягав Господь Бог Своєю святістю, що ось дні настають на вас, і будуть тягти вас гаками, а ваших нащадків гачками для ловлення риби!
Amos	Amos	1	4	3	І ви повиходите виломами, кожна окремо собі, і кинетеся до Хермону, говорить Господь.
Amos	Amos	1	4	4	Прийдіть до Бет-Елу й грішіть, до Ґілґалу примножте грішити. І свої жертви приносьте щоранку, на три дні ваші десятини.
Amos	Amos	1	4	5	І з димом пустіть жертву вдячну квасну, і сповістіть добровільні дарунки, розголосіть, бо ви любите так, синове Ізраїлеві, говорить Господь Бог.
Amos	Amos	1	4	6	І тому Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах, і брак хліба по всіх ваших місцях, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos	Amos	1	4	7	І Я стримав вам дощ за три місяці перед жнивами, і дощ посилав на одне місто, а на друге місто не посилав; одна ділянка була побита дощем, а ділянка, на яку не пустив Я дощу, висихала.
Amos	Amos	1	4	8	І два-три міста рушали до міста одного напитись води, але не насичувались, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos	Amos	1	4	9	Я бив вас посухою та зеленячкою, сарана жерла безліч ваших садків й виноградників ваших, і ваших фіґовниць та ваших олив, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos	Amos	1	4	10	Я на вас посилав моровицю, немов на Єгипет, мечем побивав ваших хлопців, полонячи разом і коней у вас, підіймав до ніздер сморід ваших таборів, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos	Amos	1	4	11	Я винищив вас, як Содом та Гоморру Бог винищив, і ви стали, немов головешка, з пожару врятована, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos	Amos	1	4	12	Тому то зроблю тобі так, о Ізраїлю, а що Я зроблю тобі це, приготуйся, Ізраїлю, до зустрічі Бога свого!
Amos	Amos	1	4	13	Бо це Той, що вформовує гори, і що створює вітра, що людині показує задум її, що робить зірницю темнотою, і ступає по згір'ях землі, Господь Бог Саваот Йому Ймення!
Amos	Amos	1	5	1	Послухайте слова цього, що я ним голосіння підношу за вас, о доме Ізраїлів!
Amos	Amos	1	5	2	Упала, і більше не встане та діва Ізраїлева! Вона кинена на свою землю, немає, хто звів би її!
Amos	Amos	1	5	3	Бо так Господь Бог промовляє: Місто, що виходило тисячею, позоставить лиш сотню, а те, що виходило сотнею, позоставить десятку для дому Ізраїля.
Amos	Amos	1	5	4	Бо так промовляє Господь до дому Ізраїлевого: Наверніться до Мене й живіть!
Amos	Amos	1	5	5	І не звертайтеся до Бет-Елу, і до Ґілґалу не приходьте, а через Беер-Шеву не переходьте, бо на вигнання Ґілґал конче піде, і марнотою стане Бет-Ел.
Amos	Amos	1	5	6	Наверніться до Господа, і будете жити, щоб Він не ввійшов, як огонь до Йосипового дому, і буде він жерти, та не буде кому погасити в Бет-Елі,
Amos	Amos	1	5	7	вони змінюють суд на полин, і кидають правду на землю.
Amos	Amos	1	5	8	Той, хто Волосожара й Оріона створив, Хто смертну темноту зміняє на ранок, а день затемняє на ніч, хто прикликує воду морську й виливає її на поверхню землі, Господь Ймення Йому!
Amos	Amos	1	5	9	Він наводить погибіль на сильного, і прийде погибіль твердині!
Amos	Amos	1	5	10	Вони ненавидять того, хто у брамі картає, і обриджують тим, хто говорить правдиве.
Amos	Amos	1	5	11	Тому, що нужденного топчете ви, і дарунки збіжеві берете від нього, що ви набудували будинків із каменя тесаного, то сидіти не будете в них; понасаджували винограду улюбленого, та не будете пити із нього вина!
Amos	Amos	1	5	12	Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.
Amos	Amos	1	5	13	Тому то розумний мовчить цього часу, бо це час лихий.
Amos	Amos	1	5	14	Шукайте добра, а не зла, щоб вам жити, і буде із вами Господь, Бог Саваот, так, як кажете ви.
Amos	Amos	1	5	15	Ненавидьте зло й покохайте добро, і правосуддя поставте у брамі, може змилується Господь, Бог Саваот над решткою Йосипа.
Amos	Amos	1	5	16	Тому так промовляє Господь, Бог Саваот, Вседержитель: На майданах усіх голосіння, на всіх вулицях крики: ой, ой! І покличуть хліборобів на жалобу, і голосільниць, що вміють плачливі пісні,
Amos	Amos	1	5	17	і стане ридання по всіх виноградниках, бо Я перейду серед тебе, говорить Господь!
Amos	Amos	1	5	18	Горе тим, що жадають Господнього дня, нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!
Amos	Amos	1	5	19	Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...
Amos	Amos	1	5	20	Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?
Amos	Amos	1	5	21	Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів...
Amos	Amos	1	5	22	І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...
Amos	Amos	1	5	23	Усунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,
Amos	Amos	1	5	24	і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік!
Amos	Amos	1	5	25	Чи ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?
Amos	Amos	1	5	26	Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.
Amos	Amos	1	5	27	Тому Я вас вижену геть за Дамаск, говорить Господь, що Бог Саваот Йому Ймення!
Amos	Amos	1	6	1	Горе безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім!
Amos	Amos	1	6	2	Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?
Amos	Amos	1	6	3	День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!
Amos	Amos	1	6	4	Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.
Amos	Amos	1	6	5	Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.
Amos	Amos	1	6	6	Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.
Amos	Amos	1	6	7	Тому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.
Amos	Amos	1	6	8	Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому.
Amos	Amos	1	6	9	І буде, якщо десять люда зостануться в домі одному, то й вони повмирають.
Amos	Amos	1	6	10	І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: Чи ще є хто з тобою? А той відповість: Вже немає нікого! і скаже той: Тихше, бо не згадується Ймення Господа!
Amos	Amos	1	6	11	Бо Господь ось накаже, і ворог розіб'є великий той дім на відламки, а дім малий на тріски.
Amos	Amos	1	6	12	Чи бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!
Amos	Amos	1	6	13	Ви марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги?
Amos	Amos	1	6	14	Бо ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, каже Господь, Бог Саваот, і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!
Amos	Amos	1	7	1	Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Він утворив сарану, коли почала виростати отава, і ось отава як по сінокосі царському!
Amos	Amos	1	7	2	І сталось, як вона вже пожерла траву на землі, я сказав: Господи, Боже, прости! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
Amos	Amos	1	7	3	І Господь пожалів був про те. Не станеться це, промовив Господь.
Amos	Amos	1	7	4	Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Господь Бог покликав судитись огнем, і пожер той велику безодню, і частку пожер.
Amos	Amos	1	7	5	І сказав я: О, Господи, Боже, спини! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
Amos	Amos	1	7	6	І Господь пожалів був про те. Не станеться й це! сказав Господь Бог!
Amos	Amos	1	7	7	І Він знов учинив, що я бачив таке: Ось на мурі стрімкому стоїть Господь Бог, а в руці Його висок.
Amos	Amos	1	7	8	І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Амосе? А я відказав: Виска. І промовив Господь: Ось Я цього виска покладу посеред народу Мого, Ізраїля, уже більше йому не прощу!
Amos	Amos	1	7	9	І спустошіють жертовні підгірки Ісакові, і поруйновані будуть святині Ізраїлеві, і Я стану з мечем на дім Єровоамів.
Amos	Amos	1	7	10	І послав Амація, священик Бет-Елу, до Єровоама, царя Ізраїлевого, кажучи: Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому, не може земля змістити всіх його слів!
Amos	Amos	1	7	11	Бо так говорить Амос: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!
Amos	Amos	1	7	12	І сказав Амація до Амоса: Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй.
Amos	Amos	1	7	13	А в Бет-Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства.
Amos	Amos	1	7	14	І відповів Амос і сказав до Амації: Я не пророк, і не син я пророків, я пастух та оброблювач диких фіґовниць.
Amos	Amos	1	7	15	І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!
Amos	Amos	1	7	16	А тепер послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім.
Amos	Amos	1	7	17	Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!
Amos	Amos	1	8	1	Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспілих плодів.
Amos	Amos	1	8	2	І сказав Він: Що бачиш, Амосе? А я відказав: Кіш доспілих плодів. І промовив до мене Господь: Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві, уже більше йому не прощу!
Amos	Amos	1	8	3	І обернуться пісні в палатах на зойк того дня, говорить Господь Бог: буде трупів багато, бо ворог на кожному місці накидає їх!
Amos	Amos	1	8	4	Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,
Amos	Amos	1	8	5	кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,
Amos	Amos	1	8	6	щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?
Amos	Amos	1	8	7	Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!
Amos	Amos	1	8	8	Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка, і бурхливо поплине й обнизиться знов, немов річка Єгипту.
Amos	Amos	1	8	9	І станеться в день той, говорить Господь Бог, і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.
Amos	Amos	1	8	10	І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, немов гіркий день!
Amos	Amos	1	8	11	Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!
Amos	Amos	1	8	12	І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, та не знайдуть його!
Amos	Amos	1	8	13	Того дня будуть мліти від спраги вродливі дівчата та хлопці,
Amos	Amos	1	8	14	що клянуться гріхом самарійським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попадають, і більше не встануть...
Amos	Amos	1	9	1	Я бачив Господа, що стояв над жертівником, і Він сказав: Удар но по маковиці цих воріт, щоб затряслися пороги, і порозбивай їх на всіх їхніх головах, а їхній останок заб'ю Я мечем. Не втече їм втікач, і гонець не врятується в них!
Amos	Amos	1	9	2	Якщо б закопались вони до шеолу, то й звідти рука Моя їх забере, і якщо б піднялися на небо, то й звідти їх скину!
Amos	Amos	1	9	3	А якщо б поховались вони на верховині Кармелу, звідти вишукаю й заберу їх, а якщо на дні моря вони поховаються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю, і вона їх покусає!
Amos	Amos	1	9	4	А якщо вони підуть в полон перед своїми ворогами, то й там накажу Я мечеві і він їх повбиває, і на них Я зверну Своє око на зле, а не на добре.
Amos	Amos	1	9	5	Бо коли Господь Бог Саваот доторкнеться землі, то розтане вона, і в жалобу впадуть всі мешканці її. І вся вона вийде, немов та Ріка, і мов річка Єгипту обнизиться.
Amos	Amos	1	9	6	Він будує на небі чертоги Свої, а Свій небозвід заклав над землею, воду морську Він кличе, і виливає її на поверхню землі, Господь Йому Ймення!
Amos	Amos	1	9	7	Хіба ж ви, Ізраїлеві сини, Мені не такі, як сини етіоплян? говорить Господь. Хіба ж не Ізраїля вивів Я з краю єгипетського, а филистимлян з Кафтору, а Арама із Кіру?
Amos	Amos	1	9	8	Ось очі Господа Бога на грішне це царство, і з поверхні землі його вигублю, та вигублюючи, не погублю дому Якового, говорить Господь.
Amos	Amos	1	9	9	Бо ось Я звелів, і серед народів усіх пересію Ізраїлів дім, як пересівається решетом, і жодне зеренце на землю не випаде!
Amos	Amos	1	9	10	Упадуть усі грішні народу Мого від меча, що говорять: Не досягне до нас і не стріне оце нас нещастя!
Amos	Amos	1	9	11	Того дня Я поставлю упалу Давидову скинію і проломи в ній загороджу, і поставлю руїни його, і відбудую його, як за днів стародавніх,
Amos	Amos	1	9	12	щоб решту Едому посіли вони, і всі ті народи, що в них кликалося Моє Ймення, говорить Господь, Який чинить оце.
Amos	Amos	1	9	13	Ось дні настають, говорить Господь, і орач із женцем зустрінеться, а топтач винограду із сіячем, і гори закрапають виноградовим соком, а всі взгір'я добром потечуть.
Amos	Amos	1	9	14	І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.
Amos	Amos	1	9	15	І Я посаджу їх на їхній землі, і не будуть їх більш виривати з своєї землі, яку Я їм дав, говорить Господь, Бог твій!
Obadja	Obad	1	1	1	Видіння Овдія. Так сказав Господь Бог на Едом: Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бою!
Obadja	Obad	1	1	2	Оце Я малим тебе дав між народи, ти дуже погорджений.
Obadja	Obad	1	1	3	Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?
Obadja	Obad	1	1	4	Якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь!
Obadja	Obad	1	1	5	Чи ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті грабіжники, такий ти понищений! чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч вибірків?
Obadja	Obad	1	1	6	Як Ісав перешуканий, як криївки його переглянені!
Obadja	Obad	1	1	7	Аж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розставлять на тебе, нема в тому розуму!
Obadja	Obad	1	1	8	Чи ж не станеться це того дня, промовляє Господь, і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори Ісавової?
Obadja	Obad	1	1	9	І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був витятий кожен з Ісава убивством.
Obadja	Obad	1	1	10	Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки.
Obadja	Obad	1	1	11	Того дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!
Obadja	Obad	1	1	12	І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.
Obadja	Obad	1	1	13	І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!
Obadja	Obad	1	1	14	І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!
Obadja	Obad	1	1	15	Бо близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!
Obadja	Obad	1	1	16	Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було.
Obadja	Obad	1	1	17	А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів.
Obadja	Obad	1	1	18	І дім Якова стане огнем, і дім Йосипа полум'ям, а дім Ісава соломою, і будуть палати вони проти них, і їх пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це сказав.
Obadja	Obad	1	1	19	І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин Ґілеад.
Obadja	Obad	1	1	20	А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфату, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, посядуть міста полудневі.
Obadja	Obad	1	1	21	І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, і царство Господнє настане!
Jona	Jonah	1	1	1	І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке:
Jona	Jonah	1	1	2	Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє.
Jona	Jonah	1	1	3	І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.
Jona	Jonah	1	1	4	А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.
Jona	Jonah	1	1	5	І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув.
Jona	Jonah	1	1	6	І приступив до нього керівник корабля, та й сказав йому: Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, може згадає цей Бог про нас, і ми не згинемо.
Jona	Jonah	1	1	7	І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону.
Jona	Jonah	1	1	8	І сказали до нього: Об'яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу?
Jona	Jonah	1	1	9	І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл.
Jona	Jonah	1	1	10	І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: Що це ти наробив? Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'явив.
Jona	Jonah	1	1	11	І вони сказали до нього: Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас? Бо море бушувало все більше.
Jona	Jonah	1	1	12	І сказав він до них: Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас.
Jona	Jonah	1	1	13	І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.
Jona	Jonah	1	1	14	І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!
Jona	Jonah	1	1	15	І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости.
Jona	Jonah	1	1	16	І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.
Jona	Jonah	1	1	17	(2-1) І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі.
Jona	Jonah	1	2	1	(2-2) І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
Jona	Jonah	1	2	2	(2-3) та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!
Jona	Jonah	1	2	3	(2-4) І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.
Jona	Jonah	1	2	4	(2-5) І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.
Jona	Jonah	1	2	5	(2-6) Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!
Jona	Jonah	1	2	6	(2-7) Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
Jona	Jonah	1	2	7	(2-8) Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!
Jona	Jonah	1	2	8	(2-9) Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.
Jona	Jonah	1	2	9	(2-10) А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа!
Jona	Jonah	1	2	10	(2-11) І Господь звелів рибі, і вона викинула Йону на суходіл.
Jona	Jonah	1	3	1	І було Господнє слово до Йони вдруге таке:
Jona	Jonah	1	3	2	Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!
Jona	Jonah	1	3	3	І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи.
Jona	Jonah	1	3	4	І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована!
Jona	Jonah	1	3	5	І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.
Jona	Jonah	1	3	6	І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі.
Jona	Jonah	1	3	7	І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води!
Jona	Jonah	1	3	8	І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках.
Jona	Jonah	1	3	9	Хто знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо!
Jona	Jonah	1	3	10	І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.
Jona	Jonah	1	4	1	І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.
Jona	Jonah	1	4	2	І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.
Jona	Jonah	1	4	3	А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!
Jona	Jonah	1	4	4	А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?
Jona	Jonah	1	4	5	І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.
Jona	Jonah	1	4	6	І виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю.
Jona	Jonah	1	4	7	А при сході зірниці другого дня призначив Бог червяка, і він підточив рицинового куща, і той усох.
Jona	Jonah	1	4	8	І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!
Jona	Jonah	1	4	9	І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!
Jona	Jonah	1	4	10	І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.
Jona	Jonah	1	4	11	А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?
Micha	Mic	1	1	1	Слово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.
Micha	Mic	1	1	2	Почуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого!
Micha	Mic	1	1	3	Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі.
Micha	Mic	1	1	4	І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя.
Micha	Mic	1	1	5	Усе це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим?
Micha	Mic	1	1	6	І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її.
Micha	Mic	1	1	7	І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться.
Micha	Mic	1	1	8	Над оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі!
Micha	Mic	1	1	9	Бо рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму.
Micha	Mic	1	1	10	Цього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі.
Micha	Mic	1	1	11	Переходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому.
Micha	Mic	1	1	12	Бо мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.
Micha	Mic	1	1	13	Запряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві,
Micha	Mic	1	1	14	тому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів.
Micha	Mic	1	1	15	Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.
Micha	Mic	1	1	16	Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони!
Micha	Mic	1	2	1	Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе! За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу.
Micha	Mic	1	2	2	Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.
Micha	Mic	1	2	3	Тому так промовляє Господь: Ось Я замишляю на цей рід лихе, що ший своїх з нього не визволите, і ходити не будете гордо, бо це час лихий.
Micha	Mic	1	2	4	Того дня проголосять на вас приповістку, і співатимуть пісню жалобну, говорячи: Сталось! До пня опустошені ми, уділ народу мого змінився, як це діткнуло мене! Наше поле поділене буде чужинцями,
Micha	Mic	1	2	5	тому в тебе не буде нікого, хто кидав би шнура мірничого, як жеребка на Господнім зібранні.
Micha	Mic	1	2	6	Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, не досягне нас ганьба.
Micha	Mic	1	2	7	О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова Мої тому, хто ходить правдиво?
Micha	Mic	1	2	8	Ще вчора були ви народом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща ви стягаєте з тих, хто проходить безпечно, як здобич війни.
Micha	Mic	1	2	9	Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки.
Micha	Mic	1	2	10	Устаньте й ідіть, бо тут не спочинок, це за занечищення ваше, що загладу для вас принесе, вирішальну загладу.
Micha	Mic	1	2	11	Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про напій п'янкий, то був би він любим пророком оцьому народові.
Micha	Mic	1	2	12	Невідмінно зберу тебе всього, о Якове, невідмінно згромаджу останок Ізраїлів, разом поставлю його, як отару в Боцрі, як ту череду на пасовищі, і будуть гомоніти вони від многолюдства!
Micha	Mic	1	2	13	Перед ними виламувач піде, вони продеруться та браму перейдуть і вийдуть із неї. І піде їхній цар перед ними, а Господь на чолі їх!
Micha	Mic	1	3	1	А я відказав: Послухайте ж, голови Якова та начальники дому Ізраїля, чи ж не вам знати право?
Micha	Mic	1	3	2	Добро ви ненавидите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло з костей їхніх.
Micha	Mic	1	3	3	Ви останок народу Мого їсте та стягаєте з них їхню шкіру, а їхні кості ламаєте, і січете, немов до горняти, і мов м'ясо в котел.
Micha	Mic	1	3	4	Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки.
Micha	Mic	1	3	5	Так говорить Господь на пророків, що вводять народ Мій у блуд, що зубами своїми гризуть та покликують: Мир! А на того, хто їм не дає що до рота, на нього святую війну оголошують.
Micha	Mic	1	3	6	Тому буде вам ніч, щоб не стало видіння, і стемніє вам, щоб не чарувати. І над тими пророками сонце закотиться, і над ними потемніє день.
Micha	Mic	1	3	7	І посоромлені будуть такі прозорливці, і будуть застиджені чарівники, і всі вони свої уста закриють, бо не буде їм Божої відповіді.
Micha	Mic	1	3	8	А я повний сили й Господнього Духа, і правди й відваги, щоб представити Якову прогріх його, а Ізраїлеві його гріх.
Micha	Mic	1	3	9	Почуйте ж це, голови дому Якового та начальники дому Ізраїля, які нехтують справедливість, а все просте викривлюють,
Micha	Mic	1	3	10	вони кров'ю будують Сіона, а кривдою Єрусалима.
Micha	Mic	1	3	11	Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас!
Micha	Mic	1	3	12	О так, через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора храмова стане взгір'ями лісу...
Micha	Mic	1	4	1	Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти.
Micha	Mic	1	4	2	І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму.
Micha	Mic	1	4	3	І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни!
Micha	Mic	1	4	4	І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли.
Micha	Mic	1	4	5	Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків!
Micha	Mic	1	4	6	Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо.
Micha	Mic	1	4	7	І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки!
Micha	Mic	1	4	8	А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму.
Micha	Mic	1	4	9	Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля?
Micha	Mic	1	4	10	Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!
Micha	Mic	1	4	11	А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!
Micha	Mic	1	4	12	Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи.
Micha	Mic	1	4	13	Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі.
Micha	Mic	1	5	1	(4-14) І згромаджуйсь тепер, дочко товпищ! Облогу вчинили на нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю...
Micha	Mic	1	5	2	(5-1) А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.
Micha	Mic	1	5	3	(5-2) Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.
Micha	Mic	1	5	4	(5-3) І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі!
Micha	Mic	1	5	5	(5-4) І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.
Micha	Mic	1	5	6	(5-5) І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротях його. Та Він від Ашшура врятує, як той прийде в наш Край, і коли буде топтатись по наших границях.
Micha	Mic	1	5	7	(5-6) І Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів.
Micha	Mic	1	5	8	(5-7) І Яковів залишок буде між людами, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати.
Micha	Mic	1	5	9	(5-8) Хай зведеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть!
Micha	Mic	1	5	10	(5-9) І станеться в день той, говорить Господь, і витну Я коні твої з-серед тебе, і колесниці твої повигублюю.
Micha	Mic	1	5	11	(5-10) І понищу міста твого Краю, і всі твердині твої порозвалюю.
Micha	Mic	1	5	12	(5-11) І повиполюю чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.
Micha	Mic	1	5	13	(5-12) І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої з-посеред тебе, і ти чинові рук своїх більше не будеш вклонятися.
Micha	Mic	1	5	14	(5-13) І повитинаю дерева жертовні твої з-серед тебе, і міста твої вигублю.
Micha	Mic	1	5	15	(5-14) І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що Мене не послухались!
Micha	Mic	1	6	1	Послухайте, що промовляє Господь: Устань, сперечайсь перед горами, і хай узгір'я почують твій голос!
Micha	Mic	1	6	2	Послухайте, гори, Господнього суду, і візьміть до вух, ви, основи землі, бо в Господа пря із народом Своїм, і з Ізраїлем буде судитися Він!
Micha	Mic	1	6	3	Народе ти Мій, що тобі Я зробив і чим мучив тебе, свідчи на Мене!
Micha	Mic	1	6	4	Бо Я з краю єгипетського тебе вивів, і тебе викупив з дому рабів, і перед тобою послав Я Мойсея, Аарона та Маріям.
Micha	Mic	1	6	5	Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб пізнати тобі справедливості Господа.
Micha	Mic	1	6	6	З чим піду перед Господа, схилюсь перед Богом Високости? Чи піду перед Нього з цілопаленнями, з річними телятами?
Micha	Mic	1	6	7	Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятитисячки потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого первенця, плід утроби моєї за гріх моєї душі?
Micha	Mic	1	6	8	Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно.
Micha	Mic	1	6	9	Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, боїться той Ймення Твого: Послухайте жезла й Того, Хто призначив його:
Micha	Mic	1	6	10	Чи є ще у домі безбожного коштовності несправедливі, та неповна й неправна ефа?
Micha	Mic	1	6	11	Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками обманними?
Micha	Mic	1	6	12	Що повні насильства його багачі, мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах омана,
Micha	Mic	1	6	13	то теж бити зачну Я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.
Micha	Mic	1	6	14	Будеш ти їсти, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоїм, і станеш ховати, але не врятуєш, а що ти врятуєш мечеві віддам.
Micha	Mic	1	6	15	Ти сіяти будеш, але не пожнеш, ти будеш оливку топтати, та не будеш маститись оливою, і молодий виноград, та вина ти не питимеш!
Micha	Mic	1	6	16	Бо ще переховуються всі устави Омрі та всі вчинки дому Ахава, і за їхніми радами ходите ви, тому то Я видам тебе на спустошення, і на посміх мешканців його, і ви ганьбу народу Мого понесете!
Micha	Mic	1	7	1	Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!
Micha	Mic	1	7	2	Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.
Micha	Mic	1	7	3	Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.
Micha	Mic	1	7	4	Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!
Micha	Mic	1	7	5	І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх!
Micha	Mic	1	7	6	Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!
Micha	Mic	1	7	7	А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!
Micha	Mic	1	7	8	Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!
Micha	Mic	1	7	9	Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!
Micha	Mic	1	7	10	І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.
Micha	Mic	1	7	11	Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня!
Micha	Mic	1	7	12	Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.
Micha	Mic	1	7	13	І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків.
Micha	Mic	1	7	14	Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.
Micha	Mic	1	7	15	Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда.
Micha	Mic	1	7	16	Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть.
Micha	Mic	1	7	17	Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе!
Micha	Mic	1	7	18	Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?
Micha	Mic	1	7	19	Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.
Micha	Mic	1	7	20	Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.
Nahum	Nah	1	1	1	Пророцтво на Ніневію. Книга видіння елкошейця Наума.
Nahum	Nah	1	1	2	Палкий Бог, і мстивий Господь, Господь мстивий та лютий, Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів.
Nahum	Nah	1	1	3	Господь довготерпеливий і великої потуги, та очистити винного Він не очистить. Господь у бурі та в вихрі дорога Його, а хмара від стіп Його курява.
Nahum	Nah	1	1	4	Як загнівається Він на море, то сушить його, і всі ріки висушує, в'яне Башан та Кармел, і в'яне та квітка Лівану.
Nahum	Nah	1	1	5	Гори тремтять перед Ним, а підгірки топніють, перед обличчям Його трясеться земля та вселенна, та всі її мешканці.
Nahum	Nah	1	1	6	Хто встоїть перед гнівом Його, і хто стане у полум'ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпадаються скелі від Нього!
Nahum	Nah	1	1	7	Добрий Господь, пристановище Він у день утиску, і знає Він тих, хто на Нього надіється!
Nahum	Nah	1	1	8	Але в зливі навальній Він зробить кінця між Його заколотниками, і ворогів зажене у темноту.
Nahum	Nah	1	1	9	Що ви думаєте проти Господа? Бо Він зробить кінця, не постане два рази насильство.
Nahum	Nah	1	1	10	Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивались, немов би вином, вони будуть пожерті зовсім, мов солома суха!
Nahum	Nah	1	1	11	З тебе вийшов задумуючий проти Господа лихо, радник нікчемний.
Nahum	Nah	1	1	12	Так говорить Господь: Хоч були б найсильніші і дуже численні, та постинані будуть вони, та й минуться! І хоч Я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не буду!
Nahum	Nah	1	1	13	А тепер Я зламаю ярмо його, яке на тобі, і пута твої позриваю.
Nahum	Nah	1	1	14	І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: Більш не буде вже сіятися з твого ймення! З дому бога твого Я боввана та ідола витну, зроблю тобі гроба із них, бо ти став легковажений.
Nahum	Nah	1	1	15	(2-1) Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не буде нікчемний ходити по тобі, він витятий ввесь!
Nahum	Nah	1	2	1	(2-2) На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу,
Nahum	Nah	1	2	2	(2-3) бо верне Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що їхні спустошителі поруйнували, і понищили їхні виноградні галузки.
Nahum	Nah	1	2	3	(2-4) Щит хоробрих його зачервонений, вояки в кармазині; блищить сталь у день зброєння їхнього на колесницях, хвилюються ратища.
Nahum	Nah	1	2	4	(2-5) Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид немов полум'я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.
Nahum	Nah	1	2	5	(2-6) Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги.
Nahum	Nah	1	2	6	(2-7) Брами річок відчиняються, а палата руйнується.
Nahum	Nah	1	2	7	(2-8) І постановлено: буде оголена, відведеться в полон, а рабині її голоситимуть, мов ті голубки, що воркують на персах своїх.
Nahum	Nah	1	2	8	(2-9) І Ніневія як саджавка водна, що води її відпливають. Стійте, стійте! Та немає нікого, хто б їх завернув!
Nahum	Nah	1	2	9	(2-10) Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей.
Nahum	Nah	1	2	10	(2-11) Знищення та зруйнування й спустошення буде... І серце розтопиться, і ноги дрижатимуть, і корчі по крижах усіх, а обличчя їх всіх на червоно розпаляться.
Nahum	Nah	1	2	11	(2-12) Де леговище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, і ніхто не лякав?
Nahum	Nah	1	2	12	(2-13) Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої награбованим.
Nahum	Nah	1	2	13	(2-14) Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і попалю серед диму твої колесниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і повитинаю з землі грабування твої, і вже не почується голос твого посла.
Nahum	Nah	1	3	1	Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!
Nahum	Nah	1	3	2	Чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява,
Nahum	Nah	1	3	3	і гін верхівця, і полум'я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп,
Nahum	Nah	1	3	4	це за многоту блудодійства розпусниці, привабно ласкавої, вправної в чарах, що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої.
Nahum	Nah	1	3	5	Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу Я твій сором народам, а царствам твій стид!
Nahum	Nah	1	3	6	І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!
Nahum	Nah	1	3	7	І станеться, кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й прокаже: Пограбована Ніневія! Хто висловить їй співчуття? Звідки буду шукати тобі потішителів?
Nahum	Nah	1	3	8	Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, вода коло нього, що вал його море, від моря його мур?
Nahum	Nah	1	3	9	Етіопія сила його, і Єгипет, і не має кінця. Пут та лівійці були тобі в поміч,
Nahum	Nah	1	3	10	та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його порозбивані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, й всі вельможі його у кайдани закуті.
Nahum	Nah	1	3	11	Уп'єшся і ти, будеш схована, твердині від ворога будеш шукати і ти!
Nahum	Nah	1	3	12	Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.
Nahum	Nah	1	3	13	Ось народ твій немов ті жінки серед тебе: вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, огонь пожере твої засуви.
Nahum	Nah	1	3	14	Води на облогу собі набери, твердині свої позміцняй, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.
Nahum	Nah	1	3	15	Там огонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,
Nahum	Nah	1	3	16	понамножуй купців своїх більше від зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!
Nahum	Nah	1	3	17	Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в день холоду, але сонце засвітить і вони помандрують, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.
Nahum	Nah	1	3	18	Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошивсь по горах, і немає кому позбирати його.
Nahum	Nah	1	3	19	Нема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?
Habakuk	Hab	1	1	1	Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.
Habakuk	Hab	1	1	2	Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!
Habakuk	Hab	1	1	3	Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.
Habakuk	Hab	1	1	4	Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.
Habakuk	Hab	1	1	5	Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.
Habakuk	Hab	1	1	6	Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.
Habakuk	Hab	1	1	7	Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.
Habakuk	Hab	1	1	8	І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.
Habakuk	Hab	1	1	9	Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.
Habakuk	Hab	1	1	10	І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!
Habakuk	Hab	1	1	11	Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.
Habakuk	Hab	1	1	12	Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!
Habakuk	Hab	1	1	13	Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?
Habakuk	Hab	1	1	14	Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.
Habakuk	Hab	1	1	15	Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.
Habakuk	Hab	1	1	16	Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!
Habakuk	Hab	1	1	17	Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?
Habakuk	Hab	1	2	1	Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.
Habakuk	Hab	1	2	2	А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.
Habakuk	Hab	1	2	3	Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.
Habakuk	Hab	1	2	4	Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
Habakuk	Hab	1	2	5	І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.
Habakuk	Hab	1	2	6	Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!
Habakuk	Hab	1	2	7	Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?
Habakuk	Hab	1	2	8	За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
Habakuk	Hab	1	2	9	Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!
Habakuk	Hab	1	2	10	Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.
Habakuk	Hab	1	2	11	Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.
Habakuk	Hab	1	2	12	Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!
Habakuk	Hab	1	2	13	Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?
Habakuk	Hab	1	2	14	Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
Habakuk	Hab	1	2	15	Горе тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!
Habakuk	Hab	1	2	16	Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!
Habakuk	Hab	1	2	17	Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
Habakuk	Hab	1	2	18	Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?
Habakuk	Hab	1	2	19	Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!
Habakuk	Hab	1	2	20	А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!
Habakuk	Hab	1	3	1	Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:
Habakuk	Hab	1	3	2	Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!
Habakuk	Hab	1	3	3	Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!
Habakuk	Hab	1	3	4	А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.
Habakuk	Hab	1	3	5	Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.
Habakuk	Hab	1	3	6	Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.
Habakuk	Hab	1	3	7	Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.
Habakuk	Hab	1	3	8	Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?
Habakuk	Hab	1	3	9	Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
Habakuk	Hab	1	3	10	Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.
Habakuk	Hab	1	3	11	Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.
Habakuk	Hab	1	3	12	У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.
Habakuk	Hab	1	3	13	Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.
Habakuk	Hab	1	3	14	Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.
Habakuk	Hab	1	3	15	Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.
Habakuk	Hab	1	3	16	Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.
Habakuk	Hab	1	3	17	Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,
Habakuk	Hab	1	3	18	то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!
Habakuk	Hab	1	3	19	Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.
Zephania	Zeph	1	1	1	Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.
Zephania	Zeph	1	1	2	Забираючи, все заберу з-над поверхні землі, промовляє Господь.
Zephania	Zeph	1	1	3	Заберу Я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і спокуси з безбожними, і витну людину з поверхні землі, промовляє Господь.
Zephania	Zeph	1	1	4	І руку Свою простягну Я на Юду і на всіх мешканців Єрусалиму, і вигублю з місця оцього останок Ваала, імення жерців зо священиками,
Zephania	Zeph	1	1	5	і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм,
Zephania	Zeph	1	1	6	і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.
Zephania	Zeph	1	1	7	Замовчи перед Господом Богом, бо близький день Господній, бо жертву Господь приготовив, посвятив Своїх покликаних.
Zephania	Zeph	1	1	8	І станеться в день Господньої жертви, і навіщу Я князів, і синів царя, і всіх, хто зодягає одежу чужинну.
Zephania	Zeph	1	1	9	І навіщу Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.
Zephania	Zeph	1	1	10	І буде в дні тому, говорить Господь, голос крику із Рибної брами, і завивання із Міста Нового, і велика руїна із пагірків.
Zephania	Zeph	1	1	11	Ридайте, мешканці Махтешу, бо понищений буде ввесь купецький народ, будуть вигублені всі, хто важить срібло.
Zephania	Zeph	1	1	12	І станеться часу того, і перешукаю Я з лямпами Єрусалим, і навіщу Я тих мужів, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить.
Zephania	Zeph	1	1	13	І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні доми за спустошення, і будуть вони будувати доми, але в них не сидітимуть, і виноградники будуть садити, та вина їхнього не питимуть.
Zephania	Zeph	1	1	14	Близький день Господній великий, він близький й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!
Zephania	Zeph	1	1	15	День гніву цей день, день смутку й насилля, день збурення та зруйнування, день темноти та темряви, день хмари й імли,
Zephania	Zeph	1	1	16	день сурмлення й окрику проти укріплених міст та проти високих міських заборолів.
Zephania	Zeph	1	1	17	І буду чинити Я утиск людині, і будуть ходити вони, як сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, як гній.
Zephania	Zeph	1	1	18	Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього.
Zephania	Zeph	1	2	1	Посоромтеся та застидайтесь, народе без сорому,
Zephania	Zeph	1	2	2	поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву!
Zephania	Zeph	1	2	3	Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!
Zephania	Zeph	1	2	4	Бо покинута буде Азза, а Ашкелон опустошенням стане, Ашдод опівдня його виженуть, а Екрон буде вирваний.
Zephania	Zeph	1	2	5	Горе мешканцям довкілля морського, народові критському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, Я тебе вигублю так, що не буде мешканця!
Zephania	Zeph	1	2	6	І буде довкілля морське пасовищами, повними ям пастухів та кошар для отари,
Zephania	Zeph	1	2	7	і буде оце побережжя останкові дому Юдиного, на них пасти будуть, у домах Ашкелону ввечорі будуть лягати, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і Він їхню долю приверне.
Zephania	Zeph	1	2	8	Чув Я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ Мій і чванилися над границею їхньою.
Zephania	Zeph	1	2	9	Тому як живий Я! говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки спустошенням! Пограбує їх решта народу Мого, а залишок люду Мого їх посяде.
Zephania	Zeph	1	2	10	Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.
Zephania	Zeph	1	2	11	Господь буде грізний проти них, бо Він знищить всіх богів землі, і вклонятися будуть Йому кожен з місця свого, усі острови тих народів.
Zephania	Zeph	1	2	12	Також ви, етіопляни, побиті мечем Моїм будете.
Zephania	Zeph	1	2	13	І на північ простягне Він руку Свою, та й погубить Ашшура, і Ніневію учинить спустошенням, суходолом, мов ту пустелю.
Zephania	Zeph	1	2	14	І будуть лежати серед неї стада, усяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на мистецьких прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо віддерто кедрину його.
Zephania	Zeph	1	2	15	Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!
Zephania	Zeph	1	3	1	Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!
Zephania	Zeph	1	3	2	Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається.
Zephania	Zeph	1	3	3	Його зверхники посеред нього то леви ревучі, його судді вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.
Zephania	Zeph	1	3	4	Пророки його чванькуваті, зрадливі, його священики зневажають святиню, ламають Закона.
Zephania	Zeph	1	3	5	Серед нього Господь справедливий, Він кривди не чинить, щоранку дає Своє право на соняшне світло, не бракне його, але кривдник не відає сорому.
Zephania	Zeph	1	3	6	Народи Я вигубив, попустошені їхні заборола, Я вулиці їхні зруйнував, і нема перехожого, їхні міста поруйновані, так що немає й людини, немає й мешканця!
Zephania	Zeph	1	3	7	Я йому говорив: Тільки будеш боятись Мене, тільки приймеш картання, і не витяте буде мешкання його, усе, що про нього Я постановив, та вони ревно псули всі чини свої!
Zephania	Zeph	1	3	8	Тому то чекайте Мене, промовляє Господь, на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля!
Zephania	Zeph	1	3	9	Бо тоді уста чисті народам Я дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому.
Zephania	Zeph	1	3	10	З другого боку річок Етіопії Моїх поклонників, Моїх розпорошених дарунком Мені принесуть.
Zephania	Zeph	1	3	11	Того дня ти не будеш соромитись всіма своїми ділами, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відкину з твоєї середини тих, хто радіє твоєю пишнотою, і ти високо більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.
Zephania	Zeph	1	3	12	І серед тебе зоставлю убогий й нужденний народ, і будуть шукати пристановища в Іменні Господнім вони.
Zephania	Zeph	1	3	13	Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться, бо пастися будуть вони та вилежуватись, і не буде такого, хто б їх настрашив.
Zephania	Zeph	1	3	14	Співай, дочко Сіону! Втішайся, Ізраїлю! Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!
Zephania	Zeph	1	3	15	Відкинув Господь твої присуди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, цар Ізраїлів, уже ти не будеш боятися зла!
Zephania	Zeph	1	3	16	Того дня буде сказане Єрусалимові: Не бійся! Сіонові: Нехай не опустяться руки твої!
Zephania	Zeph	1	3	17	Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!
Zephania	Zeph	1	3	18	Тих, що сумують за святами, Я позбираю, від тебе вони, тягарем над ними був сором.
Zephania	Zeph	1	3	19	Ось Я вчиню зо всіма мучителями твоїми кінець того часу, і спасу кульгаве, і позбираю розігнане, і зроблю їх хвалою та йменням у цілому Краї їхнього сорому.
Zephania	Zeph	1	3	20	Того часу спроваджу Я вас, і того часу Я вас позбираю, бо на ймення й на славу віддам вас поміж усіх народів землі, коли долю верну вам на ваших очах, промовляє Господь.
Haggai	Hag	1	1	1	Другого року царя Дарія, шостого місяця, першого дня місяця, було Господнє слово через пророка Огія до Зоровавеля, Шеалтіїлового сина, Юдиного намісника, та до Ісуса, Єгосадакового сина, великого священика, кажучи:
Haggai	Hag	1	1	2	Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Народ цей говорить: Не прийшов тепер час дому Господнього, щоб бути збудованим!
Haggai	Hag	1	1	3	І було Господнє слово через пророка Огія, говорячи:
Haggai	Hag	1	1	4	Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих кафлями, хоч дім цей збурений?
Haggai	Hag	1	1	5	А тепер отак промовляє Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!
Haggai	Hag	1	1	6	Багато ви сієте, та збираєте мало, їсте, та не насичуєтеся, п'єте та не напиваєтеся, зодягаєтеся та не тепло вам, а той, хто заробляє, заробляє для дірявого гаманця.
Haggai	Hag	1	1	7	Так говорить Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!
Haggai	Hag	1	1	8	Виходьте на гору, і спроваджуйте дерево, і храм цей будуйте, і в ньому знайду Я вподобу, та буду шанований, каже Господь.
Haggai	Hag	1	1	9	Звертаєтесь до численного, та виходить ось мало, і що приносите в дім, то розвіюю те. Защо? питає Господь Саваот. За храм Мій, що збурений він, а ви кожен женете до дому свого.
Haggai	Hag	1	1	10	Тому то над вами затрималось небо давати росу, а земля урожай свій задержала.
Haggai	Hag	1	1	11	І Я кликав посуху на Край, і на гори, і на збіжжя, і на сік виноградний, і на молоду оливку, і на те, що земля видає, і на людину, і на худобу, і на всю працю рук.
Haggai	Hag	1	1	12	І Зоровавель, син Шалтіелів, та Ісус, син Єгосадака, великого священика, та вся решта народу послухалися голосу Господа, Бога свого, і слів пророка Огія, як послав його Господь, їхній Бог. І боявся народ лиця Господнього.
Haggai	Hag	1	1	13	І сказав Огій, посол Господній, від Господа посланий до народу, говорячи: Я з вами, говорить Господь!
Haggai	Hag	1	1	14	І збудив Господь духа Зоровавеля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і духа Ісуса, сина Єгосадака, великого священика, і духа всієї решти народу, і вони поприходили, і зробили роботу в домі Господа Саваота, їхнього Бога,
Haggai	Hag	1	1	15	двадцятого й четвертого дня шостого місяця, другого року царя Дарія.
Haggai	Hag	1	2	1	Сьомого місяця, двадцятого й першого дня місяця було слово Господнє через пророка Огія таке:
Haggai	Hag	1	2	2	Скажи но до Зоровавеля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і до Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика, та до решти народу, говорячи.
Haggai	Hag	1	2	3	Хто серед вас позостався, що бачив цей дім у першій його славі? А яким ви бачите його тепер? Чи ж не є він супроти того, як ніщо в ваших очах?
Haggai	Hag	1	2	4	А тепер будь мужній, Зоровавелю, говорить Господь, і зміцнися, Ісусе, сину Єгосадаків, священику великий, і зміцнися, ввесь народе землі, говорить Господь, і робіть, бо Я з вами, говорить Господь Саваот.
Haggai	Hag	1	2	5	Слова, яким Я склав з вами заповіта, коли ви виходили з Єгипту, а дух Мій пробуває серед вас, не бійтеся!
Haggai	Hag	1	2	6	Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, а станеться це незабаром, і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл!
Haggai	Hag	1	2	7	І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.
Haggai	Hag	1	2	8	Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот.
Haggai	Hag	1	2	9	Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир, говорить Господь Саваот.
Haggai	Hag	1	2	10	Двадцятого й четвертого дня, дев'ятого місяця, другого року Дарія було слово Господнє через пророка Огія таке:
Haggai	Hag	1	2	11	Так говорить Господь Саваот: Запитай но священиків про Закона, говорячи:
Haggai	Hag	1	2	12	Ось несе хтось освячене м'ясо в полі своєї одежі, і доторкнеться полою своєю до хліба, чи до потрави, чи до вина, чи до оливи, чи до якої поживи, чи стане те освяченим? І священики відповіли та й сказали: Ні!
Haggai	Hag	1	2	13	Тоді Огій сказав: Якщо б нечистий через мертвого доторкнувся до всього цього, чи стане воно нечистим? І відповіли священики та й сказали: Стане нечистим!
Haggai	Hag	1	2	14	І відповів Огій та й сказав: Отакий народ цей, і такий цей люд перед Моїм лицем, говорить Господь, і такий усякий чин їхніх рук, і що вони складають там, нечисте воно!
Haggai	Hag	1	2	15	А тепер зверніть но своє серце на час від цього дня й далі, ще поки не був покладений камінь до каменя в Господньому храмі.
Haggai	Hag	1	2	16	Відколи то було, що приходив бувало до копиці набирати двадцять мір, а було тільки десять, приходив до чавила набрати п'ятдесят мір, а було двадцять.
Haggai	Hag	1	2	17	Бив Я вас посухою й зеленячкою та градом, усі чини ваших рук, та не кликали ви до Мене, говорить Господь.
Haggai	Hag	1	2	18	Зверніть ваші серця на час від цього дня й далі, від дня двадцятого й четвертого, дев'ятого місяця, від того дня, коли був заснований Господній храм, зверніть ваше серце на це.
Haggai	Hag	1	2	19	Чи є ще насіння в коморі? Бо ще виноград, і фіґове дерево, і дерево гранатове, і дерево оливкове, ніщо не приносило плоду. Від цього дня Я поблагословлю їх.
Haggai	Hag	1	2	20	І було слово Господнє до Огія вдруге двадцятого й четвертого дня того ж місяця таке:
Haggai	Hag	1	2	21	Скажи Зоровавелю, намісникові Юдиному, говорячи: Я затрясу небо та землю,
Haggai	Hag	1	2	22	і поперевертаю трони царств, і повигублюю силу поганських царств, і поперевертаю колесниці та тих, хто їздить у них, і попадають коні та їхні верхівці, один мечем одного.
Haggai	Hag	1	2	23	Того дня, говорить Господь Саваот, візьму Я тебе, Зоровавелю, сину Шеалтіїлів, Мій рабе, говорить Господь, і покладу тебе, немов ту печатку, бо Я тебе вибрав, говорить Господь Саваот.
Sacharia	Zech	1	1	1	Восьмого місяця другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:
Sacharia	Zech	1	1	2	Розгнівався Господь на батьків ваших палючим гнівом.
Sacharia	Zech	1	1	3	І скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене, говорить Господь Саваот, і вернуся до вас, говорить Господь Саваот.
Sacharia	Zech	1	1	4	Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь.
Sacharia	Zech	1	1	5	Де вони, батьки ваші? А пророки чи ж навіки живуть?
Sacharia	Zech	1	1	6	Та слова Мої й постанови Мої, що Я наказав рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли вони до ваших батьків? І вернулись вони та й сказали: Як задумав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами.
Sacharia	Zech	1	1	7	Двадцятого й четвертого дня, одинадцятого місяця, це місяць шеват, за другого року Дарія було слово Господнє до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:
Sacharia	Zech	1	1	8	Бачив я цієї ночі, аж ось на червоному коні їде муж, і він стоїть між миртами, що в глибині, а за ним коні червоні, руді та білі.
Sacharia	Zech	1	1	9	І сказав я: Що це, мій пане? І відказав мені той Ангол, що говорив зо мною: Я тобі покажу, що це таке.
Sacharia	Zech	1	1	10	І відповів той муж, що стояв між миртами, та й сказав: Це ті, що Господь їх послав обійти землю.
Sacharia	Zech	1	1	11	І відповіли вони Господньому Анголові, що стояв між миртами, та й сказали: Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокійно.
Sacharia	Zech	1	1	12	І відповів Ангол Господній та й сказав: Господи Саваоте, аж доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом та над Юдиними містами, на які Ти гніваєшся оце сімдесят літ?
Sacharia	Zech	1	1	13	І відповів Господь Анголові, що говорив зо мною, слова добрі, слова втішливі.
Sacharia	Zech	1	1	14	І сказав до мене той Ангол, що говорив зо мною: Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклуванням.
Sacharia	Zech	1	1	15	І гнівом великим Я гніваюся на ті спокійні народи, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли злому.
Sacharia	Zech	1	1	16	Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудований у ньому, говорить Господь Саваот, а мірничий шнур буде розтягнений над Єрусалимом.
Sacharia	Zech	1	1	17	Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром переповняться міста Мої, і Господь ще потішить Сіона, і ще вибере Єрусалима!
Sacharia	Zech	1	1	18	(2-1) І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.
Sacharia	Zech	1	1	19	(2-2) І запитав я Ангола, що говорив зо мною: Що це? А він відказав мені: Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим.
Sacharia	Zech	1	1	20	(2-3) І Господь показав мені чотирьох майстрів.
Sacharia	Zech	1	1	21	(2-4) І запитав я: Що вони приходять зробити? А Він відказав, говорячи: Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити.
Sacharia	Zech	1	2	1	(2-5) І звів Я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур.
Sacharia	Zech	1	2	2	(2-6) І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його.
Sacharia	Zech	1	2	3	(2-7) Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.
Sacharia	Zech	1	2	4	(2-8) І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.
Sacharia	Zech	1	2	5	(2-9) А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його.
Sacharia	Zech	1	2	6	(2-10) Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.
Sacharia	Zech	1	2	7	(2-11) Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!
Sacharia	Zech	1	2	8	(2-12) Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.
Sacharia	Zech	1	2	9	(2-13) Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.
Sacharia	Zech	1	2	10	(2-14) Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь!
Sacharia	Zech	1	2	11	(2-15) І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.
Sacharia	Zech	1	2	12	(2-16) І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!
Sacharia	Zech	1	2	13	(2-17) Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!
Sacharia	Zech	1	3	1	І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому.
Sacharia	Zech	1	3	2	І сказав Господь сатані: Господь буде картати тебе, сатано, і буде картати тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не головешка, що вціліла від огню?
Sacharia	Zech	1	3	3	А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем Ангола.
Sacharia	Zech	1	3	4	І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: Здійміть з нього цю брудну одежу! І сказав він йому: Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні.
Sacharia	Zech	1	3	5	І він сказав: Нехай покладуть чистого завоя на його голову! І поклали чистого завоя на його голову, і зодягли його в шати, а Ангол Господній стояв.
Sacharia	Zech	1	3	6	І освідчив Ангол Господній Ісусові, промовляючи:
Sacharia	Zech	1	3	7	Так говорить Господь Саваот: Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти Мої подвір'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут.
Sacharia	Zech	1	3	8	Послухай но, Ісусе, великий священику, ти та ближні твої, що сидять перед тобою, бо вони мужі знаменні, бо ось Я приведу Свого раба Пагінця.
Sacharia	Zech	1	3	9	Бо оце той камінь, що його Я поклав перед Ісусом. На одному камені сім очей. Ось Я вирізьблю на ньому різьбу його, говорить Господь Саваот, і відкину вину цієї землі за один день.
Sacharia	Zech	1	3	10	Того дня, говорить Господь Саваот, ви будете кликати один одного під виноград і під фіґове дерево.
Sacharia	Zech	1	4	1	І вернувся той Ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо сну його.
Sacharia	Zech	1	4	2	І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Бачу я, ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його.
Sacharia	Zech	1	4	3	І дві оливки на ньому, одна з правиці чаші, а одна на лівиці її.
Sacharia	Zech	1	4	4	І говорив я й сказав до Ангола, що говорив зо мною, кажучи: Що це, мій пане?
Sacharia	Zech	1	4	5	І відповів Ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: Чи ж ти не знаєш, що це таке? А я відказав: Ні, пане!
Sacharia	Zech	1	4	6	І відповів він, і сказав мені, говорячи: Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.
Sacharia	Zech	1	4	7	Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!
Sacharia	Zech	1	4	8	І було мені слово Господнє таке:
Sacharia	Zech	1	4	9	Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.
Sacharia	Zech	1	4	10	Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі.
Sacharia	Zech	1	4	11	І заговорив я та й до нього сказав: Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?
Sacharia	Zech	1	4	12	І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?
Sacharia	Zech	1	4	13	І сказав він до мене, говорячи: Хіба ти не знаєш, що це? А я відказав: Ні, пане!
Sacharia	Zech	1	4	14	І він сказав: Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі.
Sacharia	Zech	1	5	1	І знову підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.
Sacharia	Zech	1	5	2	І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу летючого звоя. Довжина його двадцять мірою ліктем, а ширина його десять ліктів.
Sacharia	Zech	1	5	3	І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.
Sacharia	Zech	1	5	4	І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.
Sacharia	Zech	1	5	5	І вийшов той Ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: Зведи но свої очі й побач, що це виходить?
Sacharia	Zech	1	5	6	І сказав я: Що це таке? А він відказав: Це ефа, що виходить. І ще він сказав: Це їхнє око в усьому Краї.
Sacharia	Zech	1	5	7	Аж ось піднялася олив'яна покришка, а це була одна жінка, що сиділа посеред ефи.
Sacharia	Zech	1	5	8	І він сказав: Це та несправедливість. І кинув її до середини ефи, і кинув олив'яного куска до її отвору.
Sacharia	Zech	1	5	9	І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх крилах, а їхні крила як крила чорногуза. І підняли вони ефу між землею та між небом.
Sacharia	Zech	1	5	10	І сказав я до Ангола, що зо мною говорив: Куди вони несуть цю ефу?
Sacharia	Zech	1	5	11	І сказав він до мене: Щоб збудувати їй дім у краю Шін'ар. А коли він буде поставлений, то буде покладена там на місці своєму.
Sacharia	Zech	1	6	1	І знову звів я очі свої та й побачив, аж ось чотири колесниці виходять з-між двох гір, а ті гори гори з міді.
Sacharia	Zech	1	6	2	В колесниці першій коні червоні, а в колесниці другій коні чорні,
Sacharia	Zech	1	6	3	а в колесниці третій коні білі, а в колесниці четвертій коні пасасті, міцні.
Sacharia	Zech	1	6	4	І відповів я та й сказав до Ангола, що говорив зо мною: Що це таке, мій пане?
Sacharia	Zech	1	6	5	І Ангол відповів та й сказав до мене: Це чотири небесні вітри, що виходять після стояння перед Господом усієї землі.
Sacharia	Zech	1	6	6	У котрім коні чорні, ті виходять до північного краю, а ті білі вийшли за ними, а ті пасасті вийшли до південного краю,
Sacharia	Zech	1	6	7	а ті сильні вийшли й шукали ходи, щоб перейти по землі. І він сказав: Ідіть, ходіть по землі! І ходили вони по землі.
Sacharia	Zech	1	6	8	І кликнув він до мене й казав мені, говорячи: Побач, ті, що вийшли до північного краю, заспокоїли духа мого в північному краї.
Sacharia	Zech	1	6	9	І було мені слово Господнє таке:
Sacharia	Zech	1	6	10	Візьми від вигнання, від Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і прийдеш ти того дня, і ввійдеш до дому Йошійї, Цефанієвого сина, що прийшли з Вавилону.
Sacharia	Zech	1	6	11	І візьмеш срібло та золото, і зробиш корону, і покладеш на голову Ісуса, Єгосадакового сина, великого священика.
Sacharia	Zech	1	6	12	І скажеш до нього, говорячи: Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Оце муж, Цема ім'я йому, і зо свого місця виросте він, і збудує храма Господнього.
Sacharia	Zech	1	6	13	І він збудує храма Господнього, і він буде носити величність, і сяде, і буде панувати на троні своєму, і він стане священиком на троні своєму, і рада миру буде поміж ними обома.
Sacharia	Zech	1	6	14	А ті корони будуть Хелдаєві, і Товійї, і Єдаї, і Хенові, сину Цефанії, на пам'ятку в храмі Господньому.
Sacharia	Zech	1	6	15	І далекі прийдуть, і побудують у храмі Господньому, і ви пізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас. І це станеться, якщо ви конче будете слухати голосу Господа, вашого Бога!
Sacharia	Zech	1	7	1	І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.
Sacharia	Zech	1	7	2	І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,
Sacharia	Zech	1	7	3	щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?
Sacharia	Zech	1	7	4	І було слово Господа Саваота таке:
Sacharia	Zech	1	7	5	Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п'ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?
Sacharia	Zech	1	7	6	А коли ви їсте та коли ви п'єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте?
Sacharia	Zech	1	7	7	Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?
Sacharia	Zech	1	7	8	І було до Захарія слово Господнє таке:
Sacharia	Zech	1	7	9	Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.
Sacharia	Zech	1	7	10	А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!
Sacharia	Zech	1	7	11	Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,
Sacharia	Zech	1	7	12	і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
Sacharia	Zech	1	7	13	І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.
Sacharia	Zech	1	7	14	І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.
Sacharia	Zech	1	8	1	І було мені слово Господнє таке:
Sacharia	Zech	1	8	2	Так говорить Господь Саваот: Заздрю Я за Сіон великою заздрістю, і великою ревністю Я заздрю за нього.
Sacharia	Zech	1	8	3	Так говорить Господь: Вернуся Я до Сіону, і буду пробувати в середині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим Містом Правди, а гора Господа Саваота горою святою.
Sacharia	Zech	1	8	4	Так говорить Господь Саваот: Ще будуть сидіти на єрусалимських майданах діди та баби, і кожен з палицею в своїй руці через довгий вік.
Sacharia	Zech	1	8	5	А міські майдани будуть переповнені хлопцями та дівчатами, що будуть бавитися на майданах його.
Sacharia	Zech	1	8	6	Так говорить Господь Саваот: Коли дивне це в очах останку народу цього за цих днів, чи ж воно буде дивне в очах Моїх? промовляє Господь Саваот.
Sacharia	Zech	1	8	7	Так говорить Господь Саваот: Ото Я спасу Свій народ із східнього краю та з краю заходу сонця.
Sacharia	Zech	1	8	8	І спроваджу Я їх, і вони будуть пробувати в середині Єрусалиму, і стануть народом Моїм, а Я стану їм Богом у правді та в праведності.
Sacharia	Zech	1	8	9	Так говорить Господь Саваот: Нехай стануть сильними ваші руки, ви, що слухаєте цими днями слова ці з уст пророків, що були в день закладин дому Господа Саваота, храму, щоб був побудований.
Sacharia	Zech	1	8	10	Бо перед цими днями не було нагороди для людини, ані нагороди для худоби, і для того, хто виходив, і для того, хто входив не було спокою від ворога, і пускав Я всіх людей одного проти одного.
Sacharia	Zech	1	8	11	Тому Я тепер для останку оцього народу не буду такий, як за тих давніх днів, промовляє Господь Саваот.
Sacharia	Zech	1	8	12	Бо буде насіння миру: виноград дасть свій плід, а земля урожай свій подасть, а небо дасть росу свою, і вчиню Я, що решта оцього народу це все посяде.
Sacharia	Zech	1	8	13	І станеться, як були ви прокляттям серед народів, доме Юдин та доме Ізраїлів, так Я вас спасу, і ви станете благословенням. Не бійтесь, хай зміцніють ваші руки!
Sacharia	Zech	1	8	14	Бо так промовляє Господь Саваот: Як Я думав зробити вам зле, коли ваші батьки прогнівляли Мене, промовляє Господь Саваот, і не жалував Я,
Sacharia	Zech	1	8	15	так знову задумав Я днями оцими вчинити добро Єрусалимові та Юдиному домові. Не бійтесь!
Sacharia	Zech	1	8	16	Оце речі, які будете робити: Говоріть правду один одному, правду та суд миру судіть у ваших брамах.
Sacharia	Zech	1	8	17	І не думайте зла в своїм серці один проти одного, і не любіть неправдивої присяги, бо це все оте, що зненавидив Я, промовляє Господь.
Sacharia	Zech	1	8	18	І було мені слово Господнє таке:
Sacharia	Zech	1	8	19	Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого, і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого місяця стане для Юдиного дому на радість і на втіху, та на веселі свята, але правду та мир кохайте!
Sacharia	Zech	1	8	20	Так говорить Господь Саваот: Ще прийдуть народи та мешканці численних міст.
Sacharia	Zech	1	8	21	І прийдуть мешканці одного міста до другого, кажучи: Ходімо, ходімо вблагати Господа, шукати Господа Саваота! Піду також я.
Sacharia	Zech	1	8	22	І поприходять численні народи та сильні люди шукати Господа Саваота в Єрусалимі, і благати Господа.
Sacharia	Zech	1	8	23	Так говорить Господь Саваот: І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!
Sacharia	Zech	1	9	1	Пророцтво Господнього слова на землю Хадрах та Дамаск, місця спочинку його, бо око Господнє на Арам та на всі Ізраїлеві племена,
Sacharia	Zech	1	9	2	а також на Гамат, що межує із ним, на Тир та Сидон, бо він став дуже мудрий.
Sacharia	Zech	1	9	3	І Тир твердиню собі збудував, і срібла нагромадив, як пороху, а щирого золота як багна на вулицях.
Sacharia	Zech	1	9	4	Ось Господь зробить бідним його, і на морі поб'є його потугу, і він сам буде пожертий огнем.
Sacharia	Zech	1	9	5	Побачить це Ашкелон, та й злякається, і Азза, і дуже настрашиться, і Екрон, бо надія його засоромиться. І згине цар із Аззи, а Ашкелон не буде заселений.
Sacharia	Zech	1	9	6	І буде в Ашдоді сидіти байстрюк, і Я вигублю гордість филистимлян.
Sacharia	Zech	1	9	7	І викину кров його з його уст, а гидоту його з-між зубів його, і для нашого Бога достанеться й він, і він буде, як князь той у Юді, а Екрон як євусей.
Sacharia	Zech	1	9	8	І стану табором біля Свого дому проти війська, проти того, хто переходить і хто вертається; і вже не перейде гнобитель повз них, бо тепер Я це бачив Своїми очима.
Sacharia	Zech	1	9	9	Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.
Sacharia	Zech	1	9	10	І вигублю Я колесниці з Єфрема, і коня з Єрусалиму, і військовий лук знищений буде. І народам Він мир сповістить, а Його панування від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі.
Sacharia	Zech	1	9	11	Також ти, за кров заповіту твого Я пустив твоїх в'язнів із ями, в якій немає води.
Sacharia	Zech	1	9	12	До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!
Sacharia	Zech	1	9	13	Бо Юду собі натягну, немов лука, наповню Єфремом його, і збуджу твоїх синів, Сіоне, на синів твоїх, Яване, і вчиню Я тебе за меча для лицарства.
Sacharia	Zech	1	9	14	А Господь з'явиться над ними, і стріла Його вийде, як блискавка, і Господь Бог засурмить у сурму, і піде південними бурями.
Sacharia	Zech	1	9	15	І Господь Саваот берегтиме всіх їх, і вони поїдять та потопчуть каміння, що кидається, і вони будуть пити та будуть шуміти, немов те вино, і будуть повні, як чаша жертовна, неначе ті роги жертівника.
Sacharia	Zech	1	9	16	І спасе їх Господь, їхній Бог, того дня, Свій народ, як отару, бо вони, як каміння корони, засяють у Краї Його.
Sacharia	Zech	1	9	17	і що за добро Його буде, і що за краса Його! Збіжжя поможе рости юнакам, а дівчатам вино молоде.
Sacharia	Zech	1	10	1	Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу, Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі.
Sacharia	Zech	1	10	2	Бо говорять марноту домові божки, і віщуни бачать лжу, і розказують сни неправдиві, потішають марнотою. Тому вони бродять, немов та отара, мандрують вони, бо без пастиря.
Sacharia	Zech	1	10	3	На пастирів гнів Мій палає, а козлів навіщу, бо стадо Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Своїм славним конем на війні.
Sacharia	Zech	1	10	4	З нього буде наріжник, із нього кілок, з нього лук бойовий, з нього вийдуть керманичі разом усі,
Sacharia	Zech	1	10	5	І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кіннотних їздців засоромляться.
Sacharia	Zech	1	10	6	І вчиню Я лицарським дім Юдин, а дім Йосипів спасу, і верну їх, бо змилосердивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я Господь Бог їхній, і буду Я їх вислуховувати.
Sacharia	Zech	1	10	7	І стане лицарським Єфрем, і звеселіє їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та будуть радіти, потішиться серце їхнє Господом.
Sacharia	Zech	1	10	8	Я їм дам знака та їх позбираю, бо Я викупив їх, і множитись будуть, як множились.
Sacharia	Zech	1	10	9	І розсію Я їх між народами, і в далеких краях вони будуть Мене згадувати, і житимуть з дітьми своїми, і вернуться.
Sacharia	Zech	1	10	10	І верну їх із краю єгипетського, і позгромаджую їх із Ашшуру, і введу їх до краю Ґілеаду й Лівану, і місця не вистачить їм.
Sacharia	Zech	1	10	11	І прийде по морі нещастя, і хвилі на морі ударить, і повисихають усі глибини Ріки, і буде понижена гордість Ашшуру, і від Єгипту відійметься берло.
Sacharia	Zech	1	10	12	І зміцню їх у Господі, і Йменням Його вони будуть ходити, говорить Господь!
Sacharia	Zech	1	11	1	Ліване, відкрий свої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!
Sacharia	Zech	1	11	2	Голоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!
Sacharia	Zech	1	11	3	Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...
Sacharia	Zech	1	11	4	Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,
Sacharia	Zech	1	11	5	що ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...
Sacharia	Zech	1	11	6	Бо Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!
Sacharia	Zech	1	11	7	І пас Я отару, яка на заріз тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.
Sacharia	Zech	1	11	8	І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.
Sacharia	Zech	1	11	9	Тому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!
Sacharia	Zech	1	11	10	І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.
Sacharia	Zech	1	11	11	І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.
Sacharia	Zech	1	11	12	І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.
Sacharia	Zech	1	11	13	І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.
Sacharia	Zech	1	11	14	І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.
Sacharia	Zech	1	11	15	І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.
Sacharia	Zech	1	11	16	Бо ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.
Sacharia	Zech	1	11	17	Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!
Sacharia	Zech	1	12	1	Пророцтво Господнього слова на Ізраїля. Говорить Господь, що небо напнув та землю заклав, і вформував дух людині у нутрі її:
Sacharia	Zech	1	12	2	Ось Я Єрусалим учиню за келіха оп'яніння всім народам навколо, і на Юду також, коли буде в облозі на Єрусалим.
Sacharia	Zech	1	12	3	І буде в той день, Я зроблю Єрусалима за камінь тяжкий всім народам: усі, хто буде його порушати, будуть конче поранені, і зберуться на нього всі народи землі.
Sacharia	Zech	1	12	4	Того дня, промовляє Господь, ударю всіх коней сполошенням, і шаленством його верхівця, а над Юдиним домом відкрию Я очі Свої, і всіх коней народів поб'ю сліпотою.
Sacharia	Zech	1	12	5	І скажуть тоді князі Юдині в серці своєму: Моя потуга то мешканці Єрусалиму у Господі Саваоті, їхньому Бозі!
Sacharia	Zech	1	12	6	Того дня Я вчиню князів Юди, немов ту жаровню з огнем між дровами, і як палаючий смолоскип між снопами, і будуть вони пожирати праворуч і ліворуч всі довкільні народи. І знову осяде на місці своєму Єрусалим, у Єрусалимі.
Sacharia	Zech	1	12	7	І Господь допоможе найперше Юдиним наметам, щоб не збільшилась слава Давидового дому та єрусалимського мешканця понад Юду.
Sacharia	Zech	1	12	8	Того дня оборонить Господь єрусалимського мешканця, і буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів як Бог, як Ангол Господній перед ними.
Sacharia	Zech	1	12	9	І станеться в день той, і Я буду шукати, щоб понищити всі ті народи, що приходять на Єрусалим.
Sacharia	Zech	1	12	10	А на Давидів дім та на єрусалимського мешканця Я виллю Духа милости та молитви. І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем.
Sacharia	Zech	1	12	11	Того дня здійметься велике голосіння в Єрусалимі, як голосіння Гададріммона в Меґіддонській долині.
Sacharia	Zech	1	12	12	І буде земля голосити, кожен рід окремо: окремо рід дому Давида, і окремо жінки їх, окремо рід дому Натана, й окремо жінки їх,
Sacharia	Zech	1	12	13	окремо рід дому Левія, і окремо жінки їх, окремо рід Шім'ї, і окремо жінки їх.
Sacharia	Zech	1	12	14	Усі роди, які позостали, кожен рід окремо, і окремо жінки їх.
Sacharia	Zech	1	13	1	Того дня відкриється джерело для Давидового дому та для єрусалимських мешканців для жертви за гріх і за нечистоту.
Sacharia	Zech	1	13	2	І станеться в день той, говорить Господь Саваот, повигублюю ймення бовванів з землі, і не будуть вони більше згадуватись, бо й пророків та духа нечистого виведу Я із землі!
Sacharia	Zech	1	13	3	І станеться, коли буде хто пророкувати ще, то скажуть йому його батько та мати його, що його породили: Не будеш ти жити, бо ложне говориш Господнім Ім'ям! І заколють його його батько та мати його, що його породили, за те, що неправду він пророкував.
Sacharia	Zech	1	13	4	І станеться в день той, посоромлені будуть пророки оті, кожен видінням своїм, коли пророкував він, і волосяниці не будуть вони зодягати, щоб обманювати.
Sacharia	Zech	1	13	5	І скаже він: Я не пророк, я людина, що порає землю, бо земля мій набуток з юнацтва мого.
Sacharia	Zech	1	13	6	А коли йому скаже хто: Що це за рани на твоїх руках? то відкаже: Побито мене в домі тих, хто кохає мене...
Sacharia	Zech	1	13	7	О мечу, збудися на Мого пастиря та на мужа, Мого товариша, каже Господь Саваот! Удар пастиря і розпорошаться вівці, і Я оберну на малих Свою руку.
Sacharia	Zech	1	13	8	І станеться в цілому Краї, говорить Господь, дві частині в нім витяті будуть, помруть, а третя частина зоставлена буде у ньому.
Sacharia	Zech	1	13	9	І цю третю частину введу на огонь, і очищу їх, як очищається срібло, і їх випробую, як випробовується оте золото. Він кликати буде Ймення Моє, і Я йому відповім і скажу: Це народ Мій, а він скаже: Господь то мій Бог!
Sacharia	Zech	1	14	1	Ось день настає для Господа, і серед тебе поділена буде здобич.
Sacharia	Zech	1	14	2	І зберу всі народи до Єрусалиму на бій, і буде здобуте це місто, і пограбовані будуть доми, а жінки побезчещені. І вийде півміста в полон на вигнання, а решта народу не буде погублена з міста.
Sacharia	Zech	1	14	3	І вийде Господь, і стане на прю із народами цими, як дня боротьби Його, за дня бою.
Sacharia	Zech	1	14	4	І того дня стануть ноги Його на Оливній горі, що перед Єрусалимом зо сходу, а Оливна гора на свої половини роздвоїться, на схід і на захід, на дуже велику долину. І на північ осунеться половина гори, а половина її на південь.
Sacharia	Zech	1	14	5	І втікати ви будете в долину Моїх гір, бо долина гірська сягатиме по Ацал. І втікати ви будете, як утікали перед землетрусом за днів Уззійї, царя Юдиного. І прийде Господь, Бог мій, і з Ним усі святі.
Sacharia	Zech	1	14	6	І станеться в день той, світла не буде, і буде холод та замерзання.
Sacharia	Zech	1	14	7	І буде єдиний то день, Господу знаний, то буде не день, і не ніч, і буде, на час вечора станеться світло.
Sacharia	Zech	1	14	8	І станеться в день той, вийде з Єрусалиму живая вода, половина її до східнього моря, а половина її до моря західнього. Літом і зимою це буде.
Sacharia	Zech	1	14	9	І стане Господь за царя над землею всією, Господь буде один того дня, і одне Ймення Його.
Sacharia	Zech	1	14	10	Уся ця земля стане степом від Ґеви до Ріммону, на південь Єрусалиму, який стане високим, і пробуватиме на місці своєму від брами Веніямина аж до місця Першої брами, аж до брами Наріжинків, і від башти Хананеїла аж до царського чавила.
Sacharia	Zech	1	14	11	І осядуть у ньому, і закляття вже більше не буде, і безпечно сидітиме Єрусалим.
Sacharia	Zech	1	14	12	А оце буде рана, що нею поранить Господь всі народи, хто піде війною на Єрусалим: згниє тіло його, хоч він на ногах своїх буде стояти, і очі йому погниють в своїх ямках, і язик його погниє в своїх устах.
Sacharia	Zech	1	14	13	І станеться в день той, між ними настане велике збентеження, і схопить один руку одного, і підійметься рука його понад руку свого ближнього.
Sacharia	Zech	1	14	14	І навіть Юда воюватиме в Єрусалимі, і буде згромаджений маєток всіх навкільних народів, золото й срібло та одіж, дуже багато.
Sacharia	Zech	1	14	15	І буде такий самий удар на коня, мула, верблюда й осла, та на всяку худобу, що буде в таборах у них, як пораза оця.
Sacharia	Zech	1	14	16	І станеться, що позосталі з усіх тих народів, що приходили на Єрусалим, то будуть приходити з року на рік, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, і щоб святкувати свято Кучок.
Sacharia	Zech	1	14	17	І станеться, хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, то не буде дощу в них.
Sacharia	Zech	1	14	18	А якщо не прийде племено єгипетське, і не ввійде всередину, то буде на них та пораза, якою народи ударить Господь, хто святкувати свято Кучок не прийде.
Sacharia	Zech	1	14	19	Оце гріх Єгиптові буде, і гріх всім народам, хто святкувати свято Кучок не прийде.
Sacharia	Zech	1	14	20	Буде того дня на кінських дзвінках: Святе Господеві, і будуть горнята в Господньому домі, немов ті кропильниці перед жертовником.
Sacharia	Zech	1	14	21	І буде усяке горня в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота, і будуть приходити всі, хто жертву приносить, і будуть з них брати й варитимуть в них. І того дня не буде вже більше купця в домі Господа Саваота.
Maleachi	Mal	1	1	1	Пророцтво Господнього слова до Ізраїля через Малахію.
Maleachi	Mal	1	1	2	Я вас покохав, говорить Господь, а ви кажете: Як Ти нас покохав? Чи ж не брат Ісав Якову? каже Господь, а Я Якова був покохав,
Maleachi	Mal	1	1	3	а Ісава зненавидів, і зробив його гори спустошенням, а спадок його для шакалів пустині.
Maleachi	Mal	1	1	4	Коли скаже Едом: Ми зруйновані, та знову збудуємо руїни, то так промовляє Господь Саваот: Вони побудують, а Я розвалю! І звати їх будуть: Країна безбожности, і народ, на якого навіки розгнівавсь Господь!
Maleachi	Mal	1	1	5	І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Господь понад границю Ізраїлеву!
Maleachi	Mal	1	1	6	Шанує син батька, а раб свого пана; та якщо Я вам батько, де пошана Моя? А якщо Я вам пан, де страх передо Мною? говорить Господь Саваот вам, священики, що погорджуєте Моїм Іменням та й кажете: Чим ми погордили Йменням Твоїм?
Maleachi	Mal	1	1	7	На жертівник Мій ви приносите хліб занечищений і кажете: Чим Тебе ми зневажили? Тим, що кажете ви: Трапеза Господня вона погорджена!
Maleachi	Mal	1	1	8	І коли ви проносите в жертву сліпе, це не зле? І як кульгаве та хворе приносите, чи ж це не зле? Принеси но подібне своєму намісникові, чи тебе він вподобає, чи підійме обличчя твоє? промовляє Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	1	9	А тепер ублагайте ви Боже лице, і хай стане для нас милостивим. З ваших рук це було, то хіба кому з вас Він обличчя підійме? говорить Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	1	10	Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не буде надармо освічувати Мого жертівника! Я не маю вподоби до вас, говорить Господь Саваот, і з ваших рук не вподобаю дару!
Maleachi	Mal	1	1	11	Бо від сходу сонця й аж по захід його звеличиться Ймення Моє між народами, і кадиться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звеличиться Ймення Моє між народами, каже Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	1	12	Ви ж Його зневажаєте, кажучи: Трапеза Господня вона занечищена, й дохід її, обриджена страва її.
Maleachi	Mal	1	1	13	І до того говорите: Ось стільки праці! і ним нехтуєте, говорить Господь Саваот, і приносите крадене, і кульгаве та хворе, і таку жертву хлібну приносите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Господь.
Maleachi	Mal	1	1	14	І проклятий обманець, що в стаді його є самець, а він обіцяє та в жертву дає Господеві зіпсуте, а Я Цар великий, говорить Господь, і серед народів грізне Моє Ймення!
Maleachi	Mal	1	2	1	А тепер до вас заповідь цяя, священики!
Maleachi	Mal	1	2	2	Якщо ви не послухаєтесь, і не покладете на серце собі, щоб Іменню Моєму давати хвалу, говорить Господь Саваот, то пошлю Я прокляття на вас, і прокляну благословення ваші, і вже проклинаю, бо ви не берете до серця цього!
Maleachi	Mal	1	2	3	Ось Я обітну вам рамено, і розпорошу нечистість на ваших обличчях, нечистість свят ваших, і до неї вас винесуть.
Maleachi	Mal	1	2	4	І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Левієм, каже Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	2	5	Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боявсь перед Іменням Моїм.
Maleachi	Mal	1	2	6	Закон правди в устах його був, і не знайшлась на губах його кривда, у мирі й простоті ходив він зо Мною, і багато-кого відвернув від вини.
Maleachi	Mal	1	2	7	Бо уста священикові знання стережуть та Закона шукають із уст його, бо він Ангол Господа Саваота.
Maleachi	Mal	1	2	8	А ви відхилились з дороги, вчинили таке, що багато спіткнулись в Законі, Левієвого заповіта понищили, говорить Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	2	9	Тому то і Я вас зробив погорджуваними й низькими для всього народу, бо не стережете доріг Моїх ви, та не безсторонні в Законі.
Maleachi	Mal	1	2	10	Чи Отець нам усім не один? Хіба Бог не один нас створив? Чому ж один одного зраджуємо ми, щоб нам зневажати заповіт батьків наших?
Maleachi	Mal	1	2	11	Зраджує Юда, і робиться нечисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узяв.
Maleachi	Mal	1	2	12	Нехай Господь вигубить кожного, хто таке робить, того, хто чуває та відповідає з наметів Якова, і хто дар приносить Господу Саваоту.
Maleachi	Mal	1	2	13	І робите й друге таке: Господнього жертівника ви слізьми покриваєте, плачем та стогнанням, бо до дарів уже Він не звернеться більше, і милої жертви з рук ваших не візьме.
Maleachi	Mal	1	2	14	А ви ще й говорите: Защо? За те, що засвідчив Господь між тобою й жоною юнацтва твого, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя подруга, і дружина умови твоєї!
Maleachi	Mal	1	2	15	Хіба Бог не один нас учинив? І залишок духу Його. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свойого не зраджуйте!
Maleachi	Mal	1	2	16	Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів, і того, хто вкриває насильством одежу свою, промовляє Господь Саваот. Тому свого духа пильнуйте, і не зраджуйте!
Maleachi	Mal	1	2	17	Словами своїми ви мучите Господа, та й питаєте ще: Чим ми мучимо? Говоренням вашим: Кожен, хто чинить лихе, той добрий у Господніх очах, і Він у них уподобання має, або: Де Бог правосуддя?
Maleachi	Mal	1	3	1	Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!
Maleachi	Mal	1	3	2	І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг.
Maleachi	Mal	1	3	3	І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді.
Maleachi	Mal	1	3	4	Тоді буде дар Юди та Єрусалиму приємний для Господа, як за днів віковічних і за років стародавніх.
Maleachi	Mal	1	3	5	І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	3	6	Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені.
Maleachi	Mal	1	3	7	Від устав Моїх ви відступили з днів ваших батьків, і їх не стерегли. Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! промовляє Господь Саваот. Та говорите ви: У чому повернемось?
Maleachi	Mal	1	3	8	Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманили? Десятиною та приносами!
Maleachi	Mal	1	3	9	Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люду ти ввесь!
Maleachi	Mal	1	3	10	Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?
Maleachi	Mal	1	3	11	І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду, і не заб'є винограду вам на полі, говорить Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	3	12	І будуть всі люди вважати вас блаженними, бо будете ви любим Краєм, говорить Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	3	13	Жорсткі ваші слова проти Мене, говорить Господь, а ви кажете: Що ми на Тебе сказали?
Maleachi	Mal	1	3	14	Ви кажете: Марність служити для Бога! І що за користь, що ми стережемо Його службу, та ходимо в жалобі перед лицем Господа Саваота?
Maleachi	Mal	1	3	15	А тепер ми вважаємо пишних щасливими, і ті, хто вчиняє безбожне, будуються та випробовують Бога, і втікають...
Maleachi	Mal	1	3	16	Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має, і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам'ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його.
Maleachi	Mal	1	3	17	І будуть Мені вони власністю, каже Господь Саваот, на той день, що вчиню, і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому.
Maleachi	Mal	1	3	18	І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому.
Maleachi	Mal	1	4	1	Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки.
Maleachi	Mal	1	4	2	А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!
Maleachi	Mal	1	4	3	І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п'ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню, промовляє Господь Саваот.
Maleachi	Mal	1	4	4	Згадайте Закона Мойсея, Мого раба, що йому наказав на Хориві устави й права щодо всього Ізраїля.
Maleachi	Mal	1	4	5	Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!
Maleachi	Mal	1	4	6	І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!
Matthäus	Matt	1	1	1	Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового:
Matthäus	Matt	1	1	2	Авраам породив Ісака, а Ісак породив Якова, а Яків породив Юду й братів його.
Matthäus	Matt	1	1	3	Юда ж породив Фареса та Зару від Тамари. Фарес же породив Есрома, а Есром породив Арама.
Matthäus	Matt	1	1	4	А Арам породив Амінадава, Амінадав же породив Наассона, а Наассон породив Салмона.
Matthäus	Matt	1	1	5	Салмон же породив Вооза від Рахави, а Вооз породив Йовіда від Рути, Йовід же породив Єссея.
Matthäus	Matt	1	1	6	А Єссей породив царя Давида, Давид же породив Соломона від Урієвої.
Matthäus	Matt	1	1	7	Соломон же породив Ровоама, а Ровоам породив Авію, а Авія породив Асафа.
Matthäus	Matt	1	1	8	Асаф же породив Йосафата, а Йосафат породив Йорама, Йорам же породив Озію.
Matthäus	Matt	1	1	9	Озія ж породив Йоатама, а Йоатам породив Ахаза, Ахаз же породив Єзекію.
Matthäus	Matt	1	1	10	А Єзекія породив Манасію, Манасія ж породив Амоса, а Амос породив Йосію.
Matthäus	Matt	1	1	11	Йосія ж породив Йоякима, Йояким породив Єхонію й братів його за вавилонського переселення.
Matthäus	Matt	1	1	12	А по вавилонськім переселенні Єхонія породив Салатіїля, а Салатіїль породив Зоровавеля.
Matthäus	Matt	1	1	13	Зоровавель же породив Авіюда, а Авіюд породив Еліякима, а Еліяким породив Азора.
Matthäus	Matt	1	1	14	Азор же породив Садока, а Садок породив Ахіма, а Ахім породив Еліюда.
Matthäus	Matt	1	1	15	Еліюд же породив Елеазара, а Елеазар породив Маттана, а Маттан породив Якова.
Matthäus	Matt	1	1	16	А Яків породив Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус, званий Христос.
Matthäus	Matt	1	1	17	А всіх поколінь від Авраама аж до Давида чотирнадцять поколінь, і від Давида аж до вавилонського переселення чотирнадцять поколінь, і від вавилонського переселення до Христа поколінь чотирнадцять.
Matthäus	Matt	1	1	18	Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.
Matthäus	Matt	1	1	19	А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.
Matthäus	Matt	1	1	20	Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.
Matthäus	Matt	1	1	21	І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.
Matthäus	Matt	1	1	22	А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає:
Matthäus	Matt	1	1	23	Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.
Matthäus	Matt	1	1	24	Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою.
Matthäus	Matt	1	1	25	І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус.
Matthäus	Matt	1	2	1	Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
Matthäus	Matt	1	2	2	і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.
Matthäus	Matt	1	2	3	І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
Matthäus	Matt	1	2	4	І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
Matthäus	Matt	1	2	5	Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
Matthäus	Matt	1	2	6	І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
Matthäus	Matt	1	2	7	Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.
Matthäus	Matt	1	2	8	І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
Matthäus	Matt	1	2	9	Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
Matthäus	Matt	1	2	10	А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
Matthäus	Matt	1	2	11	І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
Matthäus	Matt	1	2	12	А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.
Matthäus	Matt	1	2	13	Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.
Matthäus	Matt	1	2	14	І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.
Matthäus	Matt	1	2	15	І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
Matthäus	Matt	1	2	16	Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.
Matthäus	Matt	1	2	17	Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:
Matthäus	Matt	1	2	18	Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...
Matthäus	Matt	1	2	19	Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:
Matthäus	Matt	1	2	20	Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини.
Matthäus	Matt	1	2	21	І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву.
Matthäus	Matt	1	2	22	Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до країв галілейських.
Matthäus	Matt	1	2	23	А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий.
Matthäus	Matt	1	3	1	Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,
Matthäus	Matt	1	3	2	та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!
Matthäus	Matt	1	3	3	Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
Matthäus	Matt	1	3	4	Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу, і пояс ремінний на стегнах своїх; а пожива для нього була сарана та мед польовий.
Matthäus	Matt	1	3	5	Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця,
Matthäus	Matt	1	3	6	і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.
Matthäus	Matt	1	3	7	Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?
Matthäus	Matt	1	3	8	Отож, учиніть гідний плід покаяння!
Matthäus	Matt	1	3	9	І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!
Matthäus	Matt	1	3	10	Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.
Matthäus	Matt	1	3	11	Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.
Matthäus	Matt	1	3	12	У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім.
Matthäus	Matt	1	3	13	Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.
Matthäus	Matt	1	3	14	Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?
Matthäus	Matt	1	3	15	А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його.
Matthäus	Matt	1	3	16	І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.
Matthäus	Matt	1	3	17	І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
Matthäus	Matt	1	4	1	Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.
Matthäus	Matt	1	4	2	І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.
Matthäus	Matt	1	4	3	І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!
Matthäus	Matt	1	4	4	А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.
Matthäus	Matt	1	4	5	Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
Matthäus	Matt	1	4	6	та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.
Matthäus	Matt	1	4	7	Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!
Matthäus	Matt	1	4	8	Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,
Matthäus	Matt	1	4	9	та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!
Matthäus	Matt	1	4	10	Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
Matthäus	Matt	1	4	11	Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.
Matthäus	Matt	1	4	12	Як довідавсь Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею.
Matthäus	Matt	1	4	13	І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової,
Matthäus	Matt	1	4	14	щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
Matthäus	Matt	1	4	15	Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!
Matthäus	Matt	1	4	16	Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.
Matthäus	Matt	1	4	17	Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!
Matthäus	Matt	1	4	18	Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були.
Matthäus	Matt	1	4	19	І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!
Matthäus	Matt	1	4	20	І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.
Matthäus	Matt	1	4	21	І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав Він їх.
Matthäus	Matt	1	4	22	Вони зараз залишили човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним.
Matthäus	Matt	1	4	23	І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
Matthäus	Matt	1	4	24	А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.
Matthäus	Matt	1	4	25	І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.
Matthäus	Matt	1	5	1	І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.
Matthäus	Matt	1	5	2	І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
Matthäus	Matt	1	5	3	Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
Matthäus	Matt	1	5	4	Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Matthäus	Matt	1	5	5	Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Matthäus	Matt	1	5	6	Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Matthäus	Matt	1	5	7	Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
Matthäus	Matt	1	5	8	Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Matthäus	Matt	1	5	9	Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Matthäus	Matt	1	5	10	Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Matthäus	Matt	1	5	11	Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
Matthäus	Matt	1	5	12	Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Matthäus	Matt	1	5	13	Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Matthäus	Matt	1	5	14	Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
Matthäus	Matt	1	5	15	І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
Matthäus	Matt	1	5	16	Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Matthäus	Matt	1	5	17	Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
Matthäus	Matt	1	5	18	Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
Matthäus	Matt	1	5	19	Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
Matthäus	Matt	1	5	20	Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!
Matthäus	Matt	1	5	21	Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.
Matthäus	Matt	1	5	22	А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.
Matthäus	Matt	1	5	23	Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,
Matthäus	Matt	1	5	24	залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.
Matthäus	Matt	1	5	25	Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.
Matthäus	Matt	1	5	26	Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!
Matthäus	Matt	1	5	27	Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.
Matthäus	Matt	1	5	28	А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.
Matthäus	Matt	1	5	29	Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
Matthäus	Matt	1	5	30	І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
Matthäus	Matt	1	5	31	Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.
Matthäus	Matt	1	5	32	А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.
Matthäus	Matt	1	5	33	Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.
Matthäus	Matt	1	5	34	А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;
Matthäus	Matt	1	5	35	ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
Matthäus	Matt	1	5	36	не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.
Matthäus	Matt	1	5	37	Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.
Matthäus	Matt	1	5	38	Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.
Matthäus	Matt	1	5	39	А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.
Matthäus	Matt	1	5	40	А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.
Matthäus	Matt	1	5	41	А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.
Matthäus	Matt	1	5	42	Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.
Matthäus	Matt	1	5	43	Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.
Matthäus	Matt	1	5	44	А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
Matthäus	Matt	1	5	45	щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
Matthäus	Matt	1	5	46	Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
Matthäus	Matt	1	5	47	І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?
Matthäus	Matt	1	5	48	Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Matthäus	Matt	1	6	1	Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
Matthäus	Matt	1	6	2	Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
Matthäus	Matt	1	6	3	А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
Matthäus	Matt	1	6	4	щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Matthäus	Matt	1	6	5	А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
Matthäus	Matt	1	6	6	А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Matthäus	Matt	1	6	7	А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
Matthäus	Matt	1	6	8	Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
Matthäus	Matt	1	6	9	Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,
Matthäus	Matt	1	6	10	нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Matthäus	Matt	1	6	11	Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
Matthäus	Matt	1	6	12	І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
Matthäus	Matt	1	6	13	І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
Matthäus	Matt	1	6	14	Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.
Matthäus	Matt	1	6	15	А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.
Matthäus	Matt	1	6	16	А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
Matthäus	Matt	1	6	17	А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,
Matthäus	Matt	1	6	18	щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Matthäus	Matt	1	6	19	Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
Matthäus	Matt	1	6	20	Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
Matthäus	Matt	1	6	21	Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
Matthäus	Matt	1	6	22	Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
Matthäus	Matt	1	6	23	А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!
Matthäus	Matt	1	6	24	Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.
Matthäus	Matt	1	6	25	Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
Matthäus	Matt	1	6	26	Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
Matthäus	Matt	1	6	27	Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
Matthäus	Matt	1	6	28	І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.
Matthäus	Matt	1	6	29	А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
Matthäus	Matt	1	6	30	І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
Matthäus	Matt	1	6	31	Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
Matthäus	Matt	1	6	32	Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
Matthäus	Matt	1	6	33	Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.
Matthäus	Matt	1	6	34	Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!
Matthäus	Matt	1	7	1	Не судіть, щоб і вас не судили;
Matthäus	Matt	1	7	2	бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.
Matthäus	Matt	1	7	3	І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
Matthäus	Matt	1	7	4	Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?
Matthäus	Matt	1	7	5	Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.
Matthäus	Matt	1	7	6	Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...
Matthäus	Matt	1	7	7	Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;
Matthäus	Matt	1	7	8	бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.
Matthäus	Matt	1	7	9	Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
Matthäus	Matt	1	7	10	Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?
Matthäus	Matt	1	7	11	Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!
Matthäus	Matt	1	7	12	Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.
Matthäus	Matt	1	7	13	Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.
Matthäus	Matt	1	7	14	Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!
Matthäus	Matt	1	7	15	Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.
Matthäus	Matt	1	7	16	По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?
Matthäus	Matt	1	7	17	Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
Matthäus	Matt	1	7	18	Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
Matthäus	Matt	1	7	19	Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.
Matthäus	Matt	1	7	20	Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!
Matthäus	Matt	1	7	21	Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
Matthäus	Matt	1	7	22	Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?
Matthäus	Matt	1	7	23	І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!
Matthäus	Matt	1	7	24	Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
Matthäus	Matt	1	7	25	І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.
Matthäus	Matt	1	7	26	А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.
Matthäus	Matt	1	7	27	І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!
Matthäus	Matt	1	7	28	І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.
Matthäus	Matt	1	7	29	Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.
Matthäus	Matt	1	8	1	А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.
Matthäus	Matt	1	8	2	І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!
Matthäus	Matt	1	8	3	А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
Matthäus	Matt	1	8	4	І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
Matthäus	Matt	1	8	5	А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,
Matthäus	Matt	1	8	6	кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.
Matthäus	Matt	1	8	7	Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.
Matthäus	Matt	1	8	8	А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!
Matthäus	Matt	1	8	9	Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.
Matthäus	Matt	1	8	10	Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
Matthäus	Matt	1	8	11	Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
Matthäus	Matt	1	8	12	Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...
Matthäus	Matt	1	8	13	І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.
Matthäus	Matt	1	8	14	Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
Matthäus	Matt	1	8	15	І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!
Matthäus	Matt	1	8	16	А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,
Matthäus	Matt	1	8	17	щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.
Matthäus	Matt	1	8	18	А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.
Matthäus	Matt	1	8	19	І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!
Matthäus	Matt	1	8	20	Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...
Matthäus	Matt	1	8	21	А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.
Matthäus	Matt	1	8	22	А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!
Matthäus	Matt	1	8	23	І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.
Matthäus	Matt	1	8	24	І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...
Matthäus	Matt	1	8	25	І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!
Matthäus	Matt	1	8	26	А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...
Matthäus	Matt	1	8	27	А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?
Matthäus	Matt	1	8	28	І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.
Matthäus	Matt	1	8	29	І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?
Matthäus	Matt	1	8	30	А оподаль від них пасся гурт великий свиней.
Matthäus	Matt	1	8	31	І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.
Matthäus	Matt	1	8	32	А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.
Matthäus	Matt	1	8	33	Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.
Matthäus	Matt	1	8	34	І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..
Matthäus	Matt	1	9	1	І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
Matthäus	Matt	1	9	2	І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
Matthäus	Matt	1	9	3	І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
Matthäus	Matt	1	9	4	Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
Matthäus	Matt	1	9	5	Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
Matthäus	Matt	1	9	6	Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
Matthäus	Matt	1	9	7	Той устав і пішов у свій дім.
Matthäus	Matt	1	9	8	А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...
Matthäus	Matt	1	9	9	А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
Matthäus	Matt	1	9	10	І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.
Matthäus	Matt	1	9	11	Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?
Matthäus	Matt	1	9	12	А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!
Matthäus	Matt	1	9	13	Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.
Matthäus	Matt	1	9	14	Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?
Matthäus	Matt	1	9	15	Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.
Matthäus	Matt	1	9	16	До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.
Matthäus	Matt	1	9	17	І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.
Matthäus	Matt	1	9	18	Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
Matthäus	Matt	1	9	19	І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
Matthäus	Matt	1	9	20	І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
Matthäus	Matt	1	9	21	Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
Matthäus	Matt	1	9	22	Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.
Matthäus	Matt	1	9	23	А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
Matthäus	Matt	1	9	24	то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.
Matthäus	Matt	1	9	25	А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
Matthäus	Matt	1	9	26	І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
Matthäus	Matt	1	9	27	Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!
Matthäus	Matt	1	9	28	І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.
Matthäus	Matt	1	9	29	Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!
Matthäus	Matt	1	9	30	І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
Matthäus	Matt	1	9	31	А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
Matthäus	Matt	1	9	32	Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
Matthäus	Matt	1	9	33	І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
Matthäus	Matt	1	9	34	Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.
Matthäus	Matt	1	9	35	І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
Matthäus	Matt	1	9	36	А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.
Matthäus	Matt	1	9	37	Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;
Matthäus	Matt	1	9	38	тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.
Matthäus	Matt	1	10	1	І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.
Matthäus	Matt	1	10	2	А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;
Matthäus	Matt	1	10	3	Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;
Matthäus	Matt	1	10	4	Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.
Matthäus	Matt	1	10	5	Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,
Matthäus	Matt	1	10	6	але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.
Matthäus	Matt	1	10	7	А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.
Matthäus	Matt	1	10	8	Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.
Matthäus	Matt	1	10	9	Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,
Matthäus	Matt	1	10	10	ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.
Matthäus	Matt	1	10	11	А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.
Matthäus	Matt	1	10	12	А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!
Matthäus	Matt	1	10	13	І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.
Matthäus	Matt	1	10	14	А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.
Matthäus	Matt	1	10	15	Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!
Matthäus	Matt	1	10	16	Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.
Matthäus	Matt	1	10	17	Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.
Matthäus	Matt	1	10	18	І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.
Matthäus	Matt	1	10	19	А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,
Matthäus	Matt	1	10	20	бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.
Matthäus	Matt	1	10	21	І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.
Matthäus	Matt	1	10	22	І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.
Matthäus	Matt	1	10	23	А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
Matthäus	Matt	1	10	24	Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.
Matthäus	Matt	1	10	25	Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!
Matthäus	Matt	1	10	26	Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.
Matthäus	Matt	1	10	27	Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.
Matthäus	Matt	1	10	28	І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.
Matthäus	Matt	1	10	29	Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.
Matthäus	Matt	1	10	30	А вам і волосся все на голові пораховано.
Matthäus	Matt	1	10	31	Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.
Matthäus	Matt	1	10	32	Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
Matthäus	Matt	1	10	33	Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
Matthäus	Matt	1	10	34	Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.
Matthäus	Matt	1	10	35	Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.
Matthäus	Matt	1	10	36	І: вороги чоловікові домашні його!
Matthäus	Matt	1	10	37	Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
Matthäus	Matt	1	10	38	І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.
Matthäus	Matt	1	10	39	Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.
Matthäus	Matt	1	10	40	Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
Matthäus	Matt	1	10	41	Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
Matthäus	Matt	1	10	42	І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.
Matthäus	Matt	1	11	1	І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
Matthäus	Matt	1	11	2	Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,
Matthäus	Matt	1	11	3	щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
Matthäus	Matt	1	11	4	Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
Matthäus	Matt	1	11	5	Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...
Matthäus	Matt	1	11	6	І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
Matthäus	Matt	1	11	7	Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
Matthäus	Matt	1	11	8	Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.
Matthäus	Matt	1	11	9	По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.
Matthäus	Matt	1	11	10	Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
Matthäus	Matt	1	11	11	Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!
Matthäus	Matt	1	11	12	Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
Matthäus	Matt	1	11	13	Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
Matthäus	Matt	1	11	14	Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.
Matthäus	Matt	1	11	15	Хто має вуха, нехай слухає!
Matthäus	Matt	1	11	16	До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
Matthäus	Matt	1	11	17	і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
Matthäus	Matt	1	11	18	Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.
Matthäus	Matt	1	11	19	Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.
Matthäus	Matt	1	11	20	Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
Matthäus	Matt	1	11	21	Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.
Matthäus	Matt	1	11	22	Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
Matthäus	Matt	1	11	23	А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.
Matthäus	Matt	1	11	24	Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...
Matthäus	Matt	1	11	25	Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.
Matthäus	Matt	1	11	26	Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
Matthäus	Matt	1	11	27	Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
Matthäus	Matt	1	11	28	Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
Matthäus	Matt	1	11	29	Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
Matthäus	Matt	1	11	30	Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
Matthäus	Matt	1	12	1	Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
Matthäus	Matt	1	12	2	Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу...
Matthäus	Matt	1	12	3	А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
Matthäus	Matt	1	12	4	Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
Matthäus	Matt	1	12	5	Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони?
Matthäus	Matt	1	12	6	А Я вам кажу, що тут Більший, як храм!
Matthäus	Matt	1	12	7	Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних...
Matthäus	Matt	1	12	8	Бо Син Людський Господь і суботі!
Matthäus	Matt	1	12	9	І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
Matthäus	Matt	1	12	10	І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу?
Matthäus	Matt	1	12	11	А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
Matthäus	Matt	1	12	12	А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!
Matthäus	Matt	1	12	13	І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...
Matthäus	Matt	1	12	14	Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?...
Matthäus	Matt	1	12	15	А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх.
Matthäus	Matt	1	12	16	А Він наказав їм суворо Його не виявляти,
Matthäus	Matt	1	12	17	щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
Matthäus	Matt	1	12	18	Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам.
Matthäus	Matt	1	12	19	Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
Matthäus	Matt	1	12	20	Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги...
Matthäus	Matt	1	12	21	І погани надіятись будуть на Ймення Його!
Matthäus	Matt	1	12	22	Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.
Matthäus	Matt	1	12	23	І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?
Matthäus	Matt	1	12	24	Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.
Matthäus	Matt	1	12	25	А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.
Matthäus	Matt	1	12	26	І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?
Matthäus	Matt	1	12	27	І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.
Matthäus	Matt	1	12	28	А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.
Matthäus	Matt	1	12	29	Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.
Matthäus	Matt	1	12	30	Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.
Matthäus	Matt	1	12	31	Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!
Matthäus	Matt	1	12	32	І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!
Matthäus	Matt	1	12	33	Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!
Matthäus	Matt	1	12	34	Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
Matthäus	Matt	1	12	35	Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.
Matthäus	Matt	1	12	36	Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
Matthäus	Matt	1	12	37	Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.
Matthäus	Matt	1	12	38	Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.
Matthäus	Matt	1	12	39	А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
Matthäus	Matt	1	12	40	Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.
Matthäus	Matt	1	12	41	Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!
Matthäus	Matt	1	12	42	Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
Matthäus	Matt	1	12	43	А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.
Matthäus	Matt	1	12	44	Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.
Matthäus	Matt	1	12	45	Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!
Matthäus	Matt	1	12	46	Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
Matthäus	Matt	1	12	47	І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.
Matthäus	Matt	1	12	48	А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?
Matthäus	Matt	1	12	49	І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!
Matthäus	Matt	1	12	50	Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!
Matthäus	Matt	1	13	1	Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
Matthäus	Matt	1	13	2	І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.
Matthäus	Matt	1	13	3	І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
Matthäus	Matt	1	13	4	І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
Matthäus	Matt	1	13	5	Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;
Matthäus	Matt	1	13	6	а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.
Matthäus	Matt	1	13	7	А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.
Matthäus	Matt	1	13	8	Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
Matthäus	Matt	1	13	9	Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Matthäus	Matt	1	13	10	І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?
Matthäus	Matt	1	13	11	А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.
Matthäus	Matt	1	13	12	Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
Matthäus	Matt	1	13	13	Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
Matthäus	Matt	1	13	14	І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...
Matthäus	Matt	1	13	15	Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
Matthäus	Matt	1	13	16	Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.
Matthäus	Matt	1	13	17	Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.
Matthäus	Matt	1	13	18	Послухайте ж притчу про сіяча.
Matthäus	Matt	1	13	19	До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
Matthäus	Matt	1	13	20	А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
Matthäus	Matt	1	13	21	але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.
Matthäus	Matt	1	13	22	А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.
Matthäus	Matt	1	13	23	А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.
Matthäus	Matt	1	13	24	Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
Matthäus	Matt	1	13	25	А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
Matthäus	Matt	1	13	26	А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.
Matthäus	Matt	1	13	27	І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?
Matthäus	Matt	1	13	28	А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?
Matthäus	Matt	1	13	29	Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.
Matthäus	Matt	1	13	30	Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.
Matthäus	Matt	1	13	31	Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
Matthäus	Matt	1	13	32	Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.
Matthäus	Matt	1	13	33	Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.
Matthäus	Matt	1	13	34	Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,
Matthäus	Matt	1	13	35	щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!
Matthäus	Matt	1	13	36	Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.
Matthäus	Matt	1	13	37	А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,
Matthäus	Matt	1	13	38	а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;
Matthäus	Matt	1	13	39	а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.
Matthäus	Matt	1	13	40	І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.
Matthäus	Matt	1	13	41	Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,
Matthäus	Matt	1	13	42	і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
Matthäus	Matt	1	13	43	Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
Matthäus	Matt	1	13	44	Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
Matthäus	Matt	1	13	45	Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,
Matthäus	Matt	1	13	46	а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.
Matthäus	Matt	1	13	47	Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.
Matthäus	Matt	1	13	48	Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.
Matthäus	Matt	1	13	49	Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,
Matthäus	Matt	1	13	50	і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
Matthäus	Matt	1	13	51	Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.
Matthäus	Matt	1	13	52	І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.
Matthäus	Matt	1	13	53	І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.
Matthäus	Matt	1	13	54	І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?
Matthäus	Matt	1	13	55	Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?
Matthäus	Matt	1	13	56	І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?
Matthäus	Matt	1	13	57	І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!
Matthäus	Matt	1	13	58	І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.
Matthäus	Matt	1	14	1	Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
Matthäus	Matt	1	14	2	і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...
Matthäus	Matt	1	14	3	Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
Matthäus	Matt	1	14	4	Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!
Matthäus	Matt	1	14	5	І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.
Matthäus	Matt	1	14	6	А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.
Matthäus	Matt	1	14	7	Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
Matthäus	Matt	1	14	8	А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...
Matthäus	Matt	1	14	9	І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
Matthäus	Matt	1	14	10	І послав стяти Івана в в'язниці.
Matthäus	Matt	1	14	11	І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...
Matthäus	Matt	1	14	12	А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
Matthäus	Matt	1	14	13	Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
Matthäus	Matt	1	14	14	І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
Matthäus	Matt	1	14	15	А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
Matthäus	Matt	1	14	16	А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
Matthäus	Matt	1	14	17	Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
Matthäus	Matt	1	14	18	А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
Matthäus	Matt	1	14	19	І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
Matthäus	Matt	1	14	20	І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
Matthäus	Matt	1	14	21	Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
Matthäus	Matt	1	14	22	І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
Matthäus	Matt	1	14	23	Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
Matthäus	Matt	1	14	24	А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
Matthäus	Matt	1	14	25	А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
Matthäus	Matt	1	14	26	Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...
Matthäus	Matt	1	14	27	А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
Matthäus	Matt	1	14	28	Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
Matthäus	Matt	1	14	29	А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
Matthäus	Matt	1	14	30	Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
Matthäus	Matt	1	14	31	І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
Matthäus	Matt	1	14	32	Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
Matthäus	Matt	1	14	33	А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
Matthäus	Matt	1	14	34	Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
Matthäus	Matt	1	14	35	А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
Matthäus	Matt	1	14	36	І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.
Matthäus	Matt	1	15	1	Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
Matthäus	Matt	1	15	2	Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.
Matthäus	Matt	1	15	3	А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
Matthäus	Matt	1	15	4	Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
Matthäus	Matt	1	15	5	А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,
Matthäus	Matt	1	15	6	то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
Matthäus	Matt	1	15	7	Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
Matthäus	Matt	1	15	8	Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
Matthäus	Matt	1	15	9	Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...
Matthäus	Matt	1	15	10	І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!
Matthäus	Matt	1	15	11	Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.
Matthäus	Matt	1	15	12	Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
Matthäus	Matt	1	15	13	А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
Matthäus	Matt	1	15	14	Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...
Matthäus	Matt	1	15	15	А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.
Matthäus	Matt	1	15	16	А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?
Matthäus	Matt	1	15	17	Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
Matthäus	Matt	1	15	18	Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
Matthäus	Matt	1	15	19	Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
Matthäus	Matt	1	15	20	Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!
Matthäus	Matt	1	15	21	І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
Matthäus	Matt	1	15	22	І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!
Matthäus	Matt	1	15	23	А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!
Matthäus	Matt	1	15	24	А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
Matthäus	Matt	1	15	25	А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!
Matthäus	Matt	1	15	26	А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...
Matthäus	Matt	1	15	27	Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.
Matthäus	Matt	1	15	28	Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.
Matthäus	Matt	1	15	29	І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.
Matthäus	Matt	1	15	30	І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.
Matthäus	Matt	1	15	31	А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!
Matthäus	Matt	1	15	32	А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.
Matthäus	Matt	1	15	33	А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
Matthäus	Matt	1	15	34	А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.
Matthäus	Matt	1	15	35	І Він ізвелів на землі посідати народові.
Matthäus	Matt	1	15	36	І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.
Matthäus	Matt	1	15	37	І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...
Matthäus	Matt	1	15	38	Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
Matthäus	Matt	1	15	39	І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.
Matthäus	Matt	1	16	1	І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
Matthäus	Matt	1	16	2	А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.
Matthäus	Matt	1	16	3	А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!
Matthäus	Matt	1	16	4	Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов.
Matthäus	Matt	1	16	5	А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.
Matthäus	Matt	1	16	6	Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!
Matthäus	Matt	1	16	7	Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.
Matthäus	Matt	1	16	8	А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?
Matthäus	Matt	1	16	9	Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?
Matthäus	Matt	1	16	10	Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?
Matthäus	Matt	1	16	11	Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!
Matthäus	Matt	1	16	12	Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.
Matthäus	Matt	1	16	13	Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?
Matthäus	Matt	1	16	14	Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.
Matthäus	Matt	1	16	15	Він каже до них: А ви за кого Мене маєте?
Matthäus	Matt	1	16	16	А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!
Matthäus	Matt	1	16	17	А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
Matthäus	Matt	1	16	18	І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
Matthäus	Matt	1	16	19	І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!
Matthäus	Matt	1	16	20	Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос.
Matthäus	Matt	1	16	21	Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня.
Matthäus	Matt	1	16	22	І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!
Matthäus	Matt	1	16	23	А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!
Matthäus	Matt	1	16	24	Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
Matthäus	Matt	1	16	25	Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.
Matthäus	Matt	1	16	26	Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?
Matthäus	Matt	1	16	27	Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його.
Matthäus	Matt	1	16	28	Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм.
Matthäus	Matt	1	17	1	А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.
Matthäus	Matt	1	17	2	І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
Matthäus	Matt	1	17	3	І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
Matthäus	Matt	1	17	4	І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.
Matthäus	Matt	1	17	5	Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!
Matthäus	Matt	1	17	6	А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...
Matthäus	Matt	1	17	7	А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!
Matthäus	Matt	1	17	8	Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
Matthäus	Matt	1	17	9	А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
Matthäus	Matt	1	17	10	І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?
Matthäus	Matt	1	17	11	А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує.
Matthäus	Matt	1	17	12	Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.
Matthäus	Matt	1	17	13	Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.
Matthäus	Matt	1	17	14	І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,
Matthäus	Matt	1	17	15	і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.
Matthäus	Matt	1	17	16	Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.
Matthäus	Matt	1	17	17	А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!
Matthäus	Matt	1	17	18	Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!
Matthäus	Matt	1	17	19	Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?
Matthäus	Matt	1	17	20	А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!
Matthäus	Matt	1	17	21	Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.
Matthäus	Matt	1	17	22	Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,
Matthäus	Matt	1	17	23	і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...
Matthäus	Matt	1	17	24	Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?
Matthäus	Matt	1	17	25	Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?
Matthäus	Matt	1	17	26	А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!
Matthäus	Matt	1	17	27	Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...
Matthäus	Matt	1	18	1	Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?
Matthäus	Matt	1	18	2	Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
Matthäus	Matt	1	18	3	та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!
Matthäus	Matt	1	18	4	Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
Matthäus	Matt	1	18	5	І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
Matthäus	Matt	1	18	6	Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...
Matthäus	Matt	1	18	7	Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!
Matthäus	Matt	1	18	8	Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.
Matthäus	Matt	1	18	9	І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.
Matthäus	Matt	1	18	10	Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
Matthäus	Matt	1	18	11	Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.
Matthäus	Matt	1	18	12	Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?
Matthäus	Matt	1	18	13	І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.
Matthäus	Matt	1	18	14	Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.
Matthäus	Matt	1	18	15	А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.
Matthäus	Matt	1	18	16	А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.
Matthäus	Matt	1	18	17	А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!
Matthäus	Matt	1	18	18	Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.
Matthäus	Matt	1	18	19	Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!
Matthäus	Matt	1	18	20	Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.
Matthäus	Matt	1	18	21	Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?
Matthäus	Matt	1	18	22	Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
Matthäus	Matt	1	18	23	Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.
Matthäus	Matt	1	18	24	Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.
Matthäus	Matt	1	18	25	А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.
Matthäus	Matt	1	18	26	Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!
Matthäus	Matt	1	18	27	І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.
Matthäus	Matt	1	18	28	А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!
Matthäus	Matt	1	18	29	А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!
Matthäus	Matt	1	18	30	Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.
Matthäus	Matt	1	18	31	Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.
Matthäus	Matt	1	18	32	Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
Matthäus	Matt	1	18	33	Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?
Matthäus	Matt	1	18	34	І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
Matthäus	Matt	1	18	35	Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.
Matthäus	Matt	1	19	1	І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.
Matthäus	Matt	1	19	2	А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут.
Matthäus	Matt	1	19	3	І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?
Matthäus	Matt	1	19	4	А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?
Matthäus	Matt	1	19	5	І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,
Matthäus	Matt	1	19	6	тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!
Matthäus	Matt	1	19	7	Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?
Matthäus	Matt	1	19	8	Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.
Matthäus	Matt	1	19	9	А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.
Matthäus	Matt	1	19	10	Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.
Matthäus	Matt	1	19	11	А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
Matthäus	Matt	1	19	12	Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.
Matthäus	Matt	1	19	13	Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.
Matthäus	Matt	1	19	14	Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.
Matthäus	Matt	1	19	15	І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.
Matthäus	Matt	1	19	16	І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?
Matthäus	Matt	1	19	17	Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.
Matthäus	Matt	1	19	18	Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.
Matthäus	Matt	1	19	19	Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.
Matthäus	Matt	1	19	20	Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?
Matthäus	Matt	1	19	21	Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.
Matthäus	Matt	1	19	22	Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.
Matthäus	Matt	1	19	23	Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
Matthäus	Matt	1	19	24	Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!
Matthäus	Matt	1	19	25	Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?
Matthäus	Matt	1	19	26	А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.
Matthäus	Matt	1	19	27	Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це?
Matthäus	Matt	1	19	28	А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.
Matthäus	Matt	1	19	29	І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.
Matthäus	Matt	1	19	30	І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.
Matthäus	Matt	1	20	1	Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
Matthäus	Matt	1	20	2	Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
Matthäus	Matt	1	20	3	А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
Matthäus	Matt	1	20	4	та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.
Matthäus	Matt	1	20	5	Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
Matthäus	Matt	1	20	6	А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
Matthäus	Matt	1	20	7	Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.
Matthäus	Matt	1	20	8	Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.
Matthäus	Matt	1	20	9	І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
Matthäus	Matt	1	20	10	Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
Matthäus	Matt	1	20	11	А взявши, вони почали нарікати на господаря,
Matthäus	Matt	1	20	12	кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...
Matthäus	Matt	1	20	13	А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?
Matthäus	Matt	1	20	14	Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
Matthäus	Matt	1	20	15	Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?
Matthäus	Matt	1	20	16	Отак будуть останні першими, а перші останніми!
Matthäus	Matt	1	20	17	Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
Matthäus	Matt	1	20	18	Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...
Matthäus	Matt	1	20	19	І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!
Matthäus	Matt	1	20	20	Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
Matthäus	Matt	1	20	21	А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.
Matthäus	Matt	1	20	22	А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.
Matthäus	Matt	1	20	23	Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.
Matthäus	Matt	1	20	24	Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
Matthäus	Matt	1	20	25	А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
Matthäus	Matt	1	20	26	Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.
Matthäus	Matt	1	20	27	А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.
Matthäus	Matt	1	20	28	Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
Matthäus	Matt	1	20	29	Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
Matthäus	Matt	1	20	30	І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
Matthäus	Matt	1	20	31	Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
Matthäus	Matt	1	20	32	Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?
Matthäus	Matt	1	20	33	Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!
Matthäus	Matt	1	20	34	І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
Matthäus	Matt	1	21	1	А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,
Matthäus	Matt	1	21	2	до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
Matthäus	Matt	1	21	3	А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.
Matthäus	Matt	1	21	4	А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
Matthäus	Matt	1	21	5	Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.
Matthäus	Matt	1	21	6	А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
Matthäus	Matt	1	21	7	Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.
Matthäus	Matt	1	21	8	І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.
Matthäus	Matt	1	21	9	А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!
Matthäus	Matt	1	21	10	А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?
Matthäus	Matt	1	21	11	А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!
Matthäus	Matt	1	21	12	Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.
Matthäus	Matt	1	21	13	І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.
Matthäus	Matt	1	21	14	І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.
Matthäus	Matt	1	21	15	А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,
Matthäus	Matt	1	21	16	та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?
Matthäus	Matt	1	21	17	І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.
Matthäus	Matt	1	21	18	А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
Matthäus	Matt	1	21	19	І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.
Matthäus	Matt	1	21	20	А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...
Matthäus	Matt	1	21	21	Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!
Matthäus	Matt	1	21	22	І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.
Matthäus	Matt	1	21	23	А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?
Matthäus	Matt	1	21	24	Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.
Matthäus	Matt	1	21	25	Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?
Matthäus	Matt	1	21	26	А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.
Matthäus	Matt	1	21	27	І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.
Matthäus	Matt	1	21	28	А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!
Matthäus	Matt	1	21	29	А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.
Matthäus	Matt	1	21	30	І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.
Matthäus	Matt	1	21	31	Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.
Matthäus	Matt	1	21	32	Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.
Matthäus	Matt	1	21	33	Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
Matthäus	Matt	1	21	34	Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.
Matthäus	Matt	1	21	35	Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.
Matthäus	Matt	1	21	36	Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.
Matthäus	Matt	1	21	37	Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.
Matthäus	Matt	1	21	38	Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!
Matthäus	Matt	1	21	39	І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
Matthäus	Matt	1	21	40	Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?
Matthäus	Matt	1	21	41	Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.
Matthäus	Matt	1	21	42	Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
Matthäus	Matt	1	21	43	Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.
Matthäus	Matt	1	21	44	І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.
Matthäus	Matt	1	21	45	А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.
Matthäus	Matt	1	21	46	І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
Matthäus	Matt	1	22	1	А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
Matthäus	Matt	1	22	2	Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
Matthäus	Matt	1	22	3	І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.
Matthäus	Matt	1	22	4	Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!
Matthäus	Matt	1	22	5	Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.
Matthäus	Matt	1	22	6	А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
Matthäus	Matt	1	22	7	І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
Matthäus	Matt	1	22	8	Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
Matthäus	Matt	1	22	9	Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
Matthäus	Matt	1	22	10	І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
Matthäus	Matt	1	22	11	Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
Matthäus	Matt	1	22	12	та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
Matthäus	Matt	1	22	13	Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...
Matthäus	Matt	1	22	14	Бо багато покликаних, та вибраних мало.
Matthäus	Matt	1	22	15	Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
Matthäus	Matt	1	22	16	І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.
Matthäus	Matt	1	22	17	Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
Matthäus	Matt	1	22	18	А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?
Matthäus	Matt	1	22	19	Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.
Matthäus	Matt	1	22	20	А Він каже до них: Чий це образ і напис?
Matthäus	Matt	1	22	21	Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.
Matthäus	Matt	1	22	22	А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
Matthäus	Matt	1	22	23	Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
Matthäus	Matt	1	22	24	та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.
Matthäus	Matt	1	22	25	Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.
Matthäus	Matt	1	22	26	Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
Matthäus	Matt	1	22	27	А по всіх вмерла й жінка.
Matthäus	Matt	1	22	28	Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.
Matthäus	Matt	1	22	29	Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.
Matthäus	Matt	1	22	30	Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.
Matthäus	Matt	1	22	31	А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:
Matthäus	Matt	1	22	32	Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.
Matthäus	Matt	1	22	33	А народ, чувши це, дивувався науці Його.
Matthäus	Matt	1	22	34	Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
Matthäus	Matt	1	22	35	І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
Matthäus	Matt	1	22	36	Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
Matthäus	Matt	1	22	37	Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
Matthäus	Matt	1	22	38	Це найбільша й найперша заповідь.
Matthäus	Matt	1	22	39	А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
Matthäus	Matt	1	22	40	На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
Matthäus	Matt	1	22	41	Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
Matthäus	Matt	1	22	42	і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.
Matthäus	Matt	1	22	43	Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
Matthäus	Matt	1	22	44	Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.
Matthäus	Matt	1	22	45	Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?
Matthäus	Matt	1	22	46	І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
Matthäus	Matt	1	23	1	Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Matthäus	Matt	1	23	2	і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
Matthäus	Matt	1	23	3	Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!
Matthäus	Matt	1	23	4	Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...
Matthäus	Matt	1	23	5	Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.
Matthäus	Matt	1	23	6	І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,
Matthäus	Matt	1	23	7	і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
Matthäus	Matt	1	23	8	А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.
Matthäus	Matt	1	23	9	І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.
Matthäus	Matt	1	23	10	І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.
Matthäus	Matt	1	23	11	Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
Matthäus	Matt	1	23	12	Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.
Matthäus	Matt	1	23	13	Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
Matthäus	Matt	1	23	14	Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!
Matthäus	Matt	1	23	15	Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!
Matthäus	Matt	1	23	16	Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.
Matthäus	Matt	1	23	17	Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
Matthäus	Matt	1	23	18	І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.
Matthäus	Matt	1	23	19	Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?
Matthäus	Matt	1	23	20	Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому.
Matthäus	Matt	1	23	21	І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
Matthäus	Matt	1	23	22	І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
Matthäus	Matt	1	23	23	Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.
Matthäus	Matt	1	23	24	Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!
Matthäus	Matt	1	23	25	Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
Matthäus	Matt	1	23	26	Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
Matthäus	Matt	1	23	27	Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!
Matthäus	Matt	1	23	28	Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!
Matthäus	Matt	1	23	29	Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,
Matthäus	Matt	1	23	30	та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.
Matthäus	Matt	1	23	31	Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Matthäus	Matt	1	23	32	Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Matthäus	Matt	1	23	33	О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?
Matthäus	Matt	1	23	34	І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Matthäus	Matt	1	23	35	Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!
Matthäus	Matt	1	23	36	Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Matthäus	Matt	1	23	37	Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
Matthäus	Matt	1	23	38	Ось ваш дім залишається порожній для вас!
Matthäus	Matt	1	23	39	Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!
Matthäus	Matt	1	24	1	І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмові.
Matthäus	Matt	1	24	2	Він же промовив у відповідь їм: Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!...
Matthäus	Matt	1	24	3	Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?
Matthäus	Matt	1	24	4	Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів!
Matthäus	Matt	1	24	5	Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох.
Matthäus	Matt	1	24	6	Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще.
Matthäus	Matt	1	24	7	Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями.
Matthäus	Matt	1	24	8	А все це початок терпінь породільних.
Matthäus	Matt	1	24	9	На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє.
Matthäus	Matt	1	24	10	І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти.
Matthäus	Matt	1	24	11	Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох.
Matthäus	Matt	1	24	12	І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.
Matthäus	Matt	1	24	13	А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!
Matthäus	Matt	1	24	14	І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!
Matthäus	Matt	1	24	15	Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє,
Matthäus	Matt	1	24	16	тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
Matthäus	Matt	1	24	17	Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.
Matthäus	Matt	1	24	18	І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.
Matthäus	Matt	1	24	19	Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!
Matthäus	Matt	1	24	20	Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
Matthäus	Matt	1	24	21	Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.
Matthäus	Matt	1	24	22	І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.
Matthäus	Matt	1	24	23	Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи Отам, не йміть віри.
Matthäus	Matt	1	24	24	Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.
Matthäus	Matt	1	24	25	Оце Я наперед вам сказав.
Matthäus	Matt	1	24	26	А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте!
Matthäus	Matt	1	24	27	Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.
Matthäus	Matt	1	24	28	Бо де труп, там зберуться орли.
Matthäus	Matt	1	24	29	І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
Matthäus	Matt	1	24	30	І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.
Matthäus	Matt	1	24	31	І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його.
Matthäus	Matt	1	24	32	Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.
Matthäus	Matt	1	24	33	Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима!
Matthäus	Matt	1	24	34	Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться.
Matthäus	Matt	1	24	35	Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!
Matthäus	Matt	1	24	36	А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець.
Matthäus	Matt	1	24	37	Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського.
Matthäus	Matt	1	24	38	Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу,
Matthäus	Matt	1	24	39	і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського.
Matthäus	Matt	1	24	40	Будуть двоє на полі тоді, один візьметься, а другий полишиться.
Matthäus	Matt	1	24	41	Дві будуть молоти на жорнах, одна візьметься, а друга полишиться.
Matthäus	Matt	1	24	42	Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш.
Matthäus	Matt	1	24	43	Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би.
Matthäus	Matt	1	24	44	Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
Matthäus	Matt	1	24	45	Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них?
Matthäus	Matt	1	24	46	Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
Matthäus	Matt	1	24	47	Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його.
Matthäus	Matt	1	24	48	А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти,
Matthäus	Matt	1	24	49	і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,
Matthäus	Matt	1	24	50	то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
Matthäus	Matt	1	24	51	І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, буде плач там і скрегіт зубів!
Matthäus	Matt	1	25	1	Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
Matthäus	Matt	1	25	2	П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
Matthäus	Matt	1	25	3	Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
Matthäus	Matt	1	25	4	А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
Matthäus	Matt	1	25	5	А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
Matthäus	Matt	1	25	6	А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
Matthäus	Matt	1	25	7	Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
Matthäus	Matt	1	25	8	Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
Matthäus	Matt	1	25	9	Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
Matthäus	Matt	1	25	10	І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
Matthäus	Matt	1	25	11	А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
Matthäus	Matt	1	25	12	Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
Matthäus	Matt	1	25	13	Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
Matthäus	Matt	1	25	14	Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
Matthäus	Matt	1	25	15	І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
Matthäus	Matt	1	25	16	А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
Matthäus	Matt	1	25	17	Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
Matthäus	Matt	1	25	18	А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
Matthäus	Matt	1	25	19	По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
Matthäus	Matt	1	25	20	І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
Matthäus	Matt	1	25	21	Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Matthäus	Matt	1	25	22	Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
Matthäus	Matt	1	25	23	казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Matthäus	Matt	1	25	24	Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
Matthäus	Matt	1	25	25	І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
Matthäus	Matt	1	25	26	І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
Matthäus	Matt	1	25	27	Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
Matthäus	Matt	1	25	28	Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
Matthäus	Matt	1	25	29	Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
Matthäus	Matt	1	25	30	А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
Matthäus	Matt	1	25	31	Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
Matthäus	Matt	1	25	32	І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
Matthäus	Matt	1	25	33	І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
Matthäus	Matt	1	25	34	Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
Matthäus	Matt	1	25	35	Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
Matthäus	Matt	1	25	36	Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
Matthäus	Matt	1	25	37	Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
Matthäus	Matt	1	25	38	Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
Matthäus	Matt	1	25	39	Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
Matthäus	Matt	1	25	40	Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
Matthäus	Matt	1	25	41	Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
Matthäus	Matt	1	25	42	Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
Matthäus	Matt	1	25	43	мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
Matthäus	Matt	1	25	44	Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
Matthäus	Matt	1	25	45	Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
Matthäus	Matt	1	25	46	І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
Matthäus	Matt	1	26	1	І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
Matthäus	Matt	1	26	2	Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.
Matthäus	Matt	1	26	3	Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,
Matthäus	Matt	1	26	4	і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.
Matthäus	Matt	1	26	5	І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
Matthäus	Matt	1	26	6	Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,
Matthäus	Matt	1	26	7	підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
Matthäus	Matt	1	26	8	Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?
Matthäus	Matt	1	26	9	Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.
Matthäus	Matt	1	26	10	Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
Matthäus	Matt	1	26	11	Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
Matthäus	Matt	1	26	12	Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.
Matthäus	Matt	1	26	13	Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
Matthäus	Matt	1	26	14	Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
Matthäus	Matt	1	26	15	і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.
Matthäus	Matt	1	26	16	І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.
Matthäus	Matt	1	26	17	А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?
Matthäus	Matt	1	26	18	А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.
Matthäus	Matt	1	26	19	І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.
Matthäus	Matt	1	26	20	А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
Matthäus	Matt	1	26	21	І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...
Matthäus	Matt	1	26	22	А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?
Matthäus	Matt	1	26	23	А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
Matthäus	Matt	1	26	24	Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!
Matthäus	Matt	1	26	25	Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...
Matthäus	Matt	1	26	26	Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
Matthäus	Matt	1	26	27	А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
Matthäus	Matt	1	26	28	бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
Matthäus	Matt	1	26	29	Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.
Matthäus	Matt	1	26	30	А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.
Matthäus	Matt	1	26	31	Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.
Matthäus	Matt	1	26	32	По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.
Matthäus	Matt	1	26	33	А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.
Matthäus	Matt	1	26	34	Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...
Matthäus	Matt	1	26	35	Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.
Matthäus	Matt	1	26	36	Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.
Matthäus	Matt	1	26	37	І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.
Matthäus	Matt	1	26	38	Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...
Matthäus	Matt	1	26	39	І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...
Matthäus	Matt	1	26	40	І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...
Matthäus	Matt	1	26	41	Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.
Matthäus	Matt	1	26	42	Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!
Matthäus	Matt	1	26	43	І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.
Matthäus	Matt	1	26	44	І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.
Matthäus	Matt	1	26	45	Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...
Matthäus	Matt	1	26	46	Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!
Matthäus	Matt	1	26	47	І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.
Matthäus	Matt	1	26	48	А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.
Matthäus	Matt	1	26	49	І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.
Matthäus	Matt	1	26	50	Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.
Matthäus	Matt	1	26	51	А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
Matthäus	Matt	1	26	52	Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.
Matthäus	Matt	1	26	53	Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?
Matthäus	Matt	1	26	54	Але як має збутись Писання, що так статися мусить?
Matthäus	Matt	1	26	55	Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.
Matthäus	Matt	1	26	56	Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...
Matthäus	Matt	1	26	57	А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Matthäus	Matt	1	26	58	Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
Matthäus	Matt	1	26	59	А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
Matthäus	Matt	1	26	60	і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
Matthäus	Matt	1	26	61	і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
Matthäus	Matt	1	26	62	Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
Matthäus	Matt	1	26	63	Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
Matthäus	Matt	1	26	64	Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
Matthäus	Matt	1	26	65	Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
Matthäus	Matt	1	26	66	Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!
Matthäus	Matt	1	26	67	Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
Matthäus	Matt	1	26	68	і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...
Matthäus	Matt	1	26	69	А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!
Matthäus	Matt	1	26	70	А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...
Matthäus	Matt	1	26	71	А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
Matthäus	Matt	1	26	72	І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...
Matthäus	Matt	1	26	73	Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
Matthäus	Matt	1	26	74	Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...
Matthäus	Matt	1	26	75	І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...
Matthäus	Matt	1	27	1	А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
Matthäus	Matt	1	27	2	І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.
Matthäus	Matt	1	27	3	Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,
Matthäus	Matt	1	27	4	та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...
Matthäus	Matt	1	27	5	І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...
Matthäus	Matt	1	27	6	А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
Matthäus	Matt	1	27	7	А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,
Matthäus	Matt	1	27	8	чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.
Matthäus	Matt	1	27	9	Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
Matthäus	Matt	1	27	10	і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.
Matthäus	Matt	1	27	11	Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.
Matthäus	Matt	1	27	12	Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.
Matthäus	Matt	1	27	13	Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?
Matthäus	Matt	1	27	14	А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.
Matthäus	Matt	1	27	15	Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.
Matthäus	Matt	1	27	16	Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.
Matthäus	Matt	1	27	17	І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?
Matthäus	Matt	1	27	18	Бо він знав, що Його через заздрощі видали.
Matthäus	Matt	1	27	19	Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...
Matthäus	Matt	1	27	20	А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.
Matthäus	Matt	1	27	21	Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.
Matthäus	Matt	1	27	22	Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...
Matthäus	Matt	1	27	23	А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!
Matthäus	Matt	1	27	24	І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...
Matthäus	Matt	1	27	25	А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...
Matthäus	Matt	1	27	26	Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.
Matthäus	Matt	1	27	27	Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
Matthäus	Matt	1	27	28	І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.
Matthäus	Matt	1	27	29	І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
Matthäus	Matt	1	27	30	І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...
Matthäus	Matt	1	27	31	А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.
Matthäus	Matt	1	27	32	А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.
Matthäus	Matt	1	27	33	І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,
Matthäus	Matt	1	27	34	дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.
Matthäus	Matt	1	27	35	А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.
Matthäus	Matt	1	27	36	І, посідавши, стерегли Його там.
Matthäus	Matt	1	27	37	І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.
Matthäus	Matt	1	27	38	Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.
Matthäus	Matt	1	27	39	А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,
Matthäus	Matt	1	27	40	і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!
Matthäus	Matt	1	27	41	Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:
Matthäus	Matt	1	27	42	Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!
Matthäus	Matt	1	27	43	Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...
Matthäus	Matt	1	27	44	Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.
Matthäus	Matt	1	27	45	А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!
Matthäus	Matt	1	27	46	А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...
Matthäus	Matt	1	27	47	Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.
Matthäus	Matt	1	27	48	А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.
Matthäus	Matt	1	27	49	Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.
Matthäus	Matt	1	27	50	А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...
Matthäus	Matt	1	27	51	І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,
Matthäus	Matt	1	27	52	і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,
Matthäus	Matt	1	27	53	а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.
Matthäus	Matt	1	27	54	А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!
Matthäus	Matt	1	27	55	Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.
Matthäus	Matt	1	27	56	Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.
Matthäus	Matt	1	27	57	А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.
Matthäus	Matt	1	27	58	Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
Matthäus	Matt	1	27	59	І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,
Matthäus	Matt	1	27	60	і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.
Matthäus	Matt	1	27	61	Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.
Matthäus	Matt	1	27	62	А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
Matthäus	Matt	1	27	63	і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.
Matthäus	Matt	1	27	64	Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...
Matthäus	Matt	1	27	65	Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.
Matthäus	Matt	1	27	66	І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.
Matthäus	Matt	1	28	1	Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.
Matthäus	Matt	1	28	2	І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому.
Matthäus	Matt	1	28	3	Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг.
Matthäus	Matt	1	28	4	І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
Matthäus	Matt	1	28	5	А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
Matthäus	Matt	1	28	6	Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він.
Matthäus	Matt	1	28	7	Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!
Matthäus	Matt	1	28	8	І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
Matthäus	Matt	1	28	9	Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
Matthäus	Matt	1	28	10	Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!
Matthäus	Matt	1	28	11	Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все, що сталось.
Matthäus	Matt	1	28	12	І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків,
Matthäus	Matt	1	28	13	і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали.
Matthäus	Matt	1	28	14	Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.
Matthäus	Matt	1	28	15	І, взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І пронеслося слово оце між юдеями, і тримається аж до сьогодні.
Matthäus	Matt	1	28	16	Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус.
Matthäus	Matt	1	28	17	І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.
Matthäus	Matt	1	28	18	А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.
Matthäus	Matt	1	28	19	Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,
Matthäus	Matt	1	28	20	навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь
Markus	Mark	1	1	1	Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.
Markus	Mark	1	1	2	Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує.
Markus	Mark	1	1	3	Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
Markus	Mark	1	1	4	виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів.
Markus	Mark	1	1	5	І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.
Markus	Mark	1	1	6	А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.
Markus	Mark	1	1	7	І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його.
Markus	Mark	1	1	8	Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.
Markus	Mark	1	1	9	І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані.
Markus	Mark	1	1	10	І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.
Markus	Mark	1	1	11	І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!
Markus	Mark	1	1	12	І зараз повів Його Дух у пустиню.
Markus	Mark	1	1	13	І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною. І служили Йому Анголи.
Markus	Mark	1	1	14	А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію,
Markus	Mark	1	1	15	і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!
Markus	Mark	1	1	16	А коли Він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали, бо рибалки були.
Markus	Mark	1	1	17	І сказав їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей.
Markus	Mark	1	1	18	І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним.
Markus	Mark	1	1	19	А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.
Markus	Mark	1	1	20	І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним.
Markus	Mark	1	1	21	І приходять вони в Капернаум. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.
Markus	Mark	1	1	22	І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники.
Markus	Mark	1	1	23	І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
Markus	Mark	1	1	24	і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.
Markus	Mark	1	1	25	Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього!
Markus	Mark	1	1	26	І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього.
Markus	Mark	1	1	27	І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають.
Markus	Mark	1	1	28	І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.
Markus	Mark	1	1	29	І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.
Markus	Mark	1	1	30	А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому.
Markus	Mark	1	1	31	І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм.
Markus	Mark	1	1	32	А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.
Markus	Mark	1	1	33	І все місто зібралося перед дверима.
Markus	Mark	1	1	34	І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
Markus	Mark	1	1	35	А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.
Markus	Mark	1	1	36	А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
Markus	Mark	1	1	37	І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе.
Markus	Mark	1	1	38	А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов.
Markus	Mark	1	1	39	І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
Markus	Mark	1	1	40	І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
Markus	Mark	1	1	41	І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий!
Markus	Mark	1	1	42	І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став.
Markus	Mark	1	1	43	А Він, погрозивши йому, зараз вислав його,
Markus	Mark	1	1	44	і йому наказав: Гляди, не оповідай нічого нікому. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
Markus	Mark	1	1	45	А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях. І сходилися звідусюди до Нього.
Markus	Mark	1	2	1	Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.
Markus	Mark	1	2	2	І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.
Markus	Mark	1	2	3	І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.
Markus	Mark	1	2	4	А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.
Markus	Mark	1	2	5	А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!
Markus	Mark	1	2	6	Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:
Markus	Mark	1	2	7	Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?
Markus	Mark	1	2	8	І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?
Markus	Mark	1	2	9	Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?
Markus	Mark	1	2	10	Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:
Markus	Mark	1	2	11	Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
Markus	Mark	1	2	12	І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!
Markus	Mark	1	2	13	І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.
Markus	Mark	1	2	14	А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
Markus	Mark	1	2	15	Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.
Markus	Mark	1	2	16	Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?
Markus	Mark	1	2	17	А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.
Markus	Mark	1	2	18	А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?
Markus	Mark	1	2	19	Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.
Markus	Mark	1	2	20	Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.
Markus	Mark	1	2	21	І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.
Markus	Mark	1	2	22	І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.
Markus	Mark	1	2	23	І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.
Markus	Mark	1	2	24	Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?
Markus	Mark	1	2	25	А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?
Markus	Mark	1	2	26	Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?
Markus	Mark	1	2	27	І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,
Markus	Mark	1	2	28	а тому то Син Людський Господь і суботі.
Markus	Mark	1	3	1	І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
Markus	Mark	1	3	2	І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.
Markus	Mark	1	3	3	І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!
Markus	Mark	1	3	4	А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.
Markus	Mark	1	3	5	І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!
Markus	Mark	1	3	6	Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.
Markus	Mark	1	3	7	А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
Markus	Mark	1	3	8	і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
Markus	Mark	1	3	9	І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.
Markus	Mark	1	3	10	Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.
Markus	Mark	1	3	11	І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!
Markus	Mark	1	3	12	А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.
Markus	Mark	1	3	13	І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
Markus	Mark	1	3	14	І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,
Markus	Mark	1	3	15	і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.
Markus	Mark	1	3	16	І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,
Markus	Mark	1	3	17	і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,
Markus	Mark	1	3	18	і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта
Markus	Mark	1	3	19	та Юду Іскаріотського, що й видав Його.
Markus	Mark	1	3	20	І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
Markus	Mark	1	3	21	І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.
Markus	Mark	1	3	22	А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.
Markus	Mark	1	3	23	І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?
Markus	Mark	1	3	24	І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.
Markus	Mark	1	3	25	І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.
Markus	Mark	1	3	26	І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.
Markus	Mark	1	3	27	Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.
Markus	Mark	1	3	28	Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
Markus	Mark	1	3	29	Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.
Markus	Mark	1	3	30	Бож казали вони: Він духа нечистого має.
Markus	Mark	1	3	31	І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.
Markus	Mark	1	3	32	А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.
Markus	Mark	1	3	33	А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?
Markus	Mark	1	3	34	І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!
Markus	Mark	1	3	35	Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.
Markus	Mark	1	4	1	І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.
Markus	Mark	1	4	2	І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
Markus	Mark	1	4	3	Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
Markus	Mark	1	4	4	І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.
Markus	Mark	1	4	5	Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;
Markus	Mark	1	4	6	а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.
Markus	Mark	1	4	7	А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
Markus	Mark	1	4	8	Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
Markus	Mark	1	4	9	І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Markus	Mark	1	4	10	І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.
Markus	Mark	1	4	11	І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,
Markus	Mark	1	4	12	щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!
Markus	Mark	1	4	13	І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
Markus	Mark	1	4	14	Сіяч сіє слово.
Markus	Mark	1	4	15	А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
Markus	Mark	1	4	16	Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
Markus	Mark	1	4	17	та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
Markus	Mark	1	4	18	А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,
Markus	Mark	1	4	19	але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.
Markus	Mark	1	4	20	А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
Markus	Mark	1	4	21	І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?
Markus	Mark	1	4	22	Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.
Markus	Mark	1	4	23	Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Markus	Mark	1	4	24	І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.
Markus	Mark	1	4	25	Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
Markus	Mark	1	4	26	І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,
Markus	Mark	1	4	27	і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.
Markus	Mark	1	4	28	Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.
Markus	Mark	1	4	29	А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.
Markus	Mark	1	4	30	І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?
Markus	Mark	1	4	31	Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.
Markus	Mark	1	4	32	Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.
Markus	Mark	1	4	33	І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.
Markus	Mark	1	4	34	І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.
Markus	Mark	1	4	35	І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.
Markus	Mark	1	4	36	І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.
Markus	Mark	1	4	37	І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!
Markus	Mark	1	4	38	А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...
Markus	Mark	1	4	39	Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...
Markus	Mark	1	4	40	І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?
Markus	Mark	1	4	41	А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?
Markus	Mark	1	5	1	І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.
Markus	Mark	1	5	2	І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.
Markus	Mark	1	5	3	Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,
Markus	Mark	1	5	4	бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.
Markus	Mark	1	5	5	І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...
Markus	Mark	1	5	6	А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,
Markus	Mark	1	5	7	і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!
Markus	Mark	1	5	8	Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!
Markus	Mark	1	5	9	І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.
Markus	Mark	1	5	10	І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.
Markus	Mark	1	5	11	Пасся ж там на горі гурт великий свиней.
Markus	Mark	1	5	12	І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.
Markus	Mark	1	5	13	І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...
Markus	Mark	1	5	14	А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.
Markus	Mark	1	5	15	І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...
Markus	Mark	1	5	16	Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.
Markus	Mark	1	5	17	І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.
Markus	Mark	1	5	18	А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.
Markus	Mark	1	5	19	Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!
Markus	Mark	1	5	20	І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!
Markus	Mark	1	5	21	І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.
Markus	Mark	1	5	22	І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
Markus	Mark	1	5	23	і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...
Markus	Mark	1	5	24	І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
Markus	Mark	1	5	25	А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,
Markus	Mark	1	5	26	що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
Markus	Mark	1	5	27	як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...
Markus	Mark	1	5	28	Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...
Markus	Mark	1	5	29	І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!
Markus	Mark	1	5	30	І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?
Markus	Mark	1	5	31	І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?
Markus	Mark	1	5	32	А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
Markus	Mark	1	5	33	І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...
Markus	Mark	1	5	34	А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!
Markus	Mark	1	5	35	Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...
Markus	Mark	1	5	36	А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!
Markus	Mark	1	5	37	І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
Markus	Mark	1	5	38	І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.
Markus	Mark	1	5	39	А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!
Markus	Mark	1	5	40	І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
Markus	Mark	1	5	41	І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!
Markus	Mark	1	5	42	І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...
Markus	Mark	1	5	43	А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.
Markus	Mark	1	6	1	І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.
Markus	Mark	1	6	2	Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?
Markus	Mark	1	6	3	Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...
Markus	Mark	1	6	4	А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.
Markus	Mark	1	6	5	І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.
Markus	Mark	1	6	6	І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.
Markus	Mark	1	6	7	І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.
Markus	Mark	1	6	8	І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,
Markus	Mark	1	6	9	а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.
Markus	Mark	1	6	10	І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.
Markus	Mark	1	6	11	А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!
Markus	Mark	1	6	12	І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.
Markus	Mark	1	6	13	І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.
Markus	Mark	1	6	14	І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.
Markus	Mark	1	6	15	Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.
Markus	Mark	1	6	16	А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!
Markus	Mark	1	6	17	Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.
Markus	Mark	1	6	18	Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!
Markus	Mark	1	6	19	А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.
Markus	Mark	1	6	20	Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.
Markus	Mark	1	6	21	Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,
Markus	Mark	1	6	22	і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!
Markus	Mark	1	6	23	І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!
Markus	Mark	1	6	24	Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...
Markus	Mark	1	6	25	І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!
Markus	Mark	1	6	26	І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.
Markus	Mark	1	6	27	І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.
Markus	Mark	1	6	28	І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...
Markus	Mark	1	6	29	А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.
Markus	Mark	1	6	30	І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.
Markus	Mark	1	6	31	І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
Markus	Mark	1	6	32	І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.
Markus	Mark	1	6	33	І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.
Markus	Mark	1	6	34	І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.
Markus	Mark	1	6	35	І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.
Markus	Mark	1	6	36	Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.
Markus	Mark	1	6	37	А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?
Markus	Mark	1	6	38	А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.
Markus	Mark	1	6	39	І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.
Markus	Mark	1	6	40	І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.
Markus	Mark	1	6	41	І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.
Markus	Mark	1	6	42	І всі їли й наїлися!
Markus	Mark	1	6	43	А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
Markus	Mark	1	6	44	А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
Markus	Mark	1	6	45	І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.
Markus	Mark	1	6	46	І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.
Markus	Mark	1	6	47	А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.
Markus	Mark	1	6	48	Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.
Markus	Mark	1	6	49	А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,
Markus	Mark	1	6	50	бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!
Markus	Mark	1	6	51	І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,
Markus	Mark	1	6	52	бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.
Markus	Mark	1	6	53	Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.
Markus	Mark	1	6	54	І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,
Markus	Mark	1	6	55	і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.
Markus	Mark	1	6	56	І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!
Markus	Mark	1	7	1	І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,
Markus	Mark	1	7	2	і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.
Markus	Mark	1	7	3	Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
Markus	Mark	1	7	4	а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.
Markus	Mark	1	7	5	І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?
Markus	Mark	1	7	6	А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...
Markus	Mark	1	7	7	Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.
Markus	Mark	1	7	8	Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.
Markus	Mark	1	7	9	І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.
Markus	Mark	1	7	10	Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.
Markus	Mark	1	7	11	А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,
Markus	Mark	1	7	12	то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
Markus	Mark	1	7	13	порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.
Markus	Mark	1	7	14	І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
Markus	Mark	1	7	15	Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.
Markus	Mark	1	7	16	Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Markus	Mark	1	7	17	А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.
Markus	Mark	1	7	18	І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?
Markus	Mark	1	7	19	Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.
Markus	Mark	1	7	20	А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.
Markus	Mark	1	7	21	Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,
Markus	Mark	1	7	22	перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.
Markus	Mark	1	7	23	Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!
Markus	Mark	1	7	24	І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
Markus	Mark	1	7	25	Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
Markus	Mark	1	7	26	А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.
Markus	Mark	1	7	27	А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!
Markus	Mark	1	7	28	А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...
Markus	Mark	1	7	29	І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!
Markus	Mark	1	7	30	А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
Markus	Mark	1	7	31	І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.
Markus	Mark	1	7	32	І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
Markus	Mark	1	7	33	І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.
Markus	Mark	1	7	34	І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!
Markus	Mark	1	7	35	І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!
Markus	Mark	1	7	36	А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.
Markus	Mark	1	7	37	І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!
Markus	Mark	1	8	1	Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:
Markus	Mark	1	8	2	Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.
Markus	Mark	1	8	3	А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.
Markus	Mark	1	8	4	І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
Markus	Mark	1	8	5	А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.
Markus	Mark	1	8	6	Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.
Markus	Mark	1	8	7	І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
Markus	Mark	1	8	8	І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...
Markus	Mark	1	8	9	А їдців було тисяч з чотири!
Markus	Mark	1	8	10	І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.
Markus	Mark	1	8	11	І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
Markus	Mark	1	8	12	А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!
Markus	Mark	1	8	13	І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.
Markus	Mark	1	8	14	І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.
Markus	Mark	1	8	15	А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!
Markus	Mark	1	8	16	Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
Markus	Mark	1	8	17	А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?
Markus	Mark	1	8	18	Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,
Markus	Mark	1	8	19	коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.
Markus	Mark	1	8	20	А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.
Markus	Mark	1	8	21	І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...
Markus	Mark	1	8	22	І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.
Markus	Mark	1	8	23	І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
Markus	Mark	1	8	24	І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...
Markus	Mark	1	8	25	Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!
Markus	Mark	1	8	26	І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!
Markus	Mark	1	8	27	Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
Markus	Mark	1	8	28	Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.
Markus	Mark	1	8	29	І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!
Markus	Mark	1	8	30	І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!
Markus	Mark	1	8	31	І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.
Markus	Mark	1	8	32	І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.
Markus	Mark	1	8	33	А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!
Markus	Mark	1	8	34	І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!
Markus	Mark	1	8	35	Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.
Markus	Mark	1	8	36	Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
Markus	Mark	1	8	37	Або що назамін дасть людина за душу свою?
Markus	Mark	1	8	38	Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.
Markus	Mark	1	9	1	І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.
Markus	Mark	1	9	2	А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.
Markus	Mark	1	9	3	І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!
Markus	Mark	1	9	4	І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
Markus	Mark	1	9	5	І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...
Markus	Mark	1	9	6	Бо не знав, що казати, бо були перелякані.
Markus	Mark	1	9	7	Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!
Markus	Mark	1	9	8	І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
Markus	Mark	1	9	9	А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
Markus	Mark	1	9	10	І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.
Markus	Mark	1	9	11	І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?
Markus	Mark	1	9	12	А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?
Markus	Mark	1	9	13	Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...
Markus	Mark	1	9	14	А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.
Markus	Mark	1	9	15	І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.
Markus	Mark	1	9	16	І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?
Markus	Mark	1	9	17	І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.
Markus	Mark	1	9	18	А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.
Markus	Mark	1	9	19	А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!
Markus	Mark	1	9	20	І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...
Markus	Mark	1	9	21	І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.
Markus	Mark	1	9	22	І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!
Markus	Mark	1	9	23	Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!
Markus	Mark	1	9	24	Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!
Markus	Mark	1	9	25	А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!
Markus	Mark	1	9	26	І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...
Markus	Mark	1	9	27	А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.
Markus	Mark	1	9	28	Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?
Markus	Mark	1	9	29	А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.
Markus	Mark	1	9	30	І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
Markus	Mark	1	9	31	Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!
Markus	Mark	1	9	32	Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
Markus	Mark	1	9	33	І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?
Markus	Mark	1	9	34	І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
Markus	Mark	1	9	35	А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!
Markus	Mark	1	9	36	І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
Markus	Mark	1	9	37	Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!
Markus	Mark	1	9	38	Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.
Markus	Mark	1	9	39	А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.
Markus	Mark	1	9	40	Хто бо не супроти нас, той за нас!
Markus	Mark	1	9	41	І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!
Markus	Mark	1	9	42	Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!
Markus	Mark	1	9	43	І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,
Markus	Mark	1	9	44	де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.
Markus	Mark	1	9	45	І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,
Markus	Mark	1	9	46	де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.
Markus	Mark	1	9	47	І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,
Markus	Mark	1	9	48	де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!
Markus	Mark	1	9	49	Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.
Markus	Mark	1	9	50	Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!
Markus	Mark	1	10	1	І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.
Markus	Mark	1	10	2	І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?
Markus	Mark	1	10	3	А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?
Markus	Mark	1	10	4	Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.
Markus	Mark	1	10	5	Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.
Markus	Mark	1	10	6	Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.
Markus	Mark	1	10	7	Покине тому чоловік свого батька та матір,
Markus	Mark	1	10	8	і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.
Markus	Mark	1	10	9	Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!
Markus	Mark	1	10	10	А вдома про це учні знов запитали Його.
Markus	Mark	1	10	11	І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.
Markus	Mark	1	10	12	І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.
Markus	Mark	1	10	13	Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.
Markus	Mark	1	10	14	А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!
Markus	Mark	1	10	15	Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.
Markus	Mark	1	10	16	І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.
Markus	Mark	1	10	17	І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?
Markus	Mark	1	10	18	Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
Markus	Mark	1	10	19	Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.
Markus	Mark	1	10	20	А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.
Markus	Mark	1	10	21	Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.
Markus	Mark	1	10	22	А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!
Markus	Mark	1	10	23	І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
Markus	Mark	1	10	24	І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
Markus	Mark	1	10	25	Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!
Markus	Mark	1	10	26	А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?
Markus	Mark	1	10	27	Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!
Markus	Mark	1	10	28	А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
Markus	Mark	1	10	29	Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,
Markus	Mark	1	10	30	і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.
Markus	Mark	1	10	31	І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.
Markus	Mark	1	10	32	Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:
Markus	Mark	1	10	33	Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
Markus	Mark	1	10	34	і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!
Markus	Mark	1	10	35	І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.
Markus	Mark	1	10	36	А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?
Markus	Mark	1	10	37	Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!
Markus	Mark	1	10	38	А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?
Markus	Mark	1	10	39	Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
Markus	Mark	1	10	40	А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.
Markus	Mark	1	10	41	Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.
Markus	Mark	1	10	42	А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
Markus	Mark	1	10	43	Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.
Markus	Mark	1	10	44	А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.
Markus	Mark	1	10	45	Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.
Markus	Mark	1	10	46	І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.
Markus	Mark	1	10	47	І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
Markus	Mark	1	10	48	І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
Markus	Mark	1	10	49	І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.
Markus	Mark	1	10	50	А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.
Markus	Mark	1	10	51	А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!
Markus	Mark	1	10	52	Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.
Markus	Mark	1	11	1	І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
Markus	Mark	1	11	2	і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
Markus	Mark	1	11	3	Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.
Markus	Mark	1	11	4	І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.
Markus	Mark	1	11	5	А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?
Markus	Mark	1	11	6	Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.
Markus	Mark	1	11	7	І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
Markus	Mark	1	11	8	Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.
Markus	Mark	1	11	9	А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!
Markus	Mark	1	11	10	Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!
Markus	Mark	1	11	11	Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.
Markus	Mark	1	11	12	А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.
Markus	Mark	1	11	13	І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була.
Markus	Mark	1	11	14	І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.
Markus	Mark	1	11	15	І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.
Markus	Mark	1	11	16	І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
Markus	Mark	1	11	17	І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!
Markus	Mark	1	11	18	І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.
Markus	Mark	1	11	19	А як пізно ставало, вони поза місто виходили.
Markus	Mark	1	11	20	А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
Markus	Mark	1	11	21	І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!
Markus	Mark	1	11	22	А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!
Markus	Mark	1	11	23	Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!
Markus	Mark	1	11	24	Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.
Markus	Mark	1	11	25	І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.
Markus	Mark	1	11	26	Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.
Markus	Mark	1	11	27	І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,
Markus	Mark	1	11	28	і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?
Markus	Mark	1	11	29	А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.
Markus	Mark	1	11	30	Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!
Markus	Mark	1	11	31	Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
Markus	Mark	1	11	32	А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
Markus	Mark	1	11	33	І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.
Markus	Mark	1	12	1	І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
Markus	Mark	1	12	2	А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.
Markus	Mark	1	12	3	Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.
Markus	Mark	1	12	4	І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.
Markus	Mark	1	12	5	Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.
Markus	Mark	1	12	6	І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!
Markus	Mark	1	12	7	А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!
Markus	Mark	1	12	8	І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...
Markus	Mark	1	12	9	Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.
Markus	Mark	1	12	10	Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
Markus	Mark	1	12	11	Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.
Markus	Mark	1	12	12	І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
Markus	Mark	1	12	13	І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.
Markus	Mark	1	12	14	Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?
Markus	Mark	1	12	15	А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.
Markus	Mark	1	12	16	І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.
Markus	Mark	1	12	17	Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...
Markus	Mark	1	12	18	І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:
Markus	Mark	1	12	19	Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.
Markus	Mark	1	12	20	Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.
Markus	Mark	1	12	21	Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.
Markus	Mark	1	12	22	І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
Markus	Mark	1	12	23	А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
Markus	Mark	1	12	24	Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?
Markus	Mark	1	12	25	Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.
Markus	Mark	1	12	26	Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,
Markus	Mark	1	12	27	Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.
Markus	Mark	1	12	28	А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?
Markus	Mark	1	12	29	Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
Markus	Mark	1	12	30	І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
Markus	Mark	1	12	31	А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
Markus	Mark	1	12	32	І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,
Markus	Mark	1	12	33	і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!
Markus	Mark	1	12	34	Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.
Markus	Mark	1	12	35	Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів?
Markus	Mark	1	12	36	Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Markus	Mark	1	12	37	Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.
Markus	Mark	1	12	38	Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках,
Markus	Mark	1	12	39	і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,
Markus	Mark	1	12	40	що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
Markus	Mark	1	12	41	І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.
Markus	Mark	1	12	42	І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.
Markus	Mark	1	12	43	І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
Markus	Mark	1	12	44	Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...
Markus	Mark	1	13	1	І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!
Markus	Mark	1	13	2	Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!
Markus	Mark	1	13	3	Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
Markus	Mark	1	13	4	Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?
Markus	Mark	1	13	5	Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.
Markus	Mark	1	13	6	Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох.
Markus	Mark	1	13	7	І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець.
Markus	Mark	1	13	8	Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних.
Markus	Mark	1	13	9	Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм.
Markus	Mark	1	13	10	Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана.
Markus	Mark	1	13	11	Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
Markus	Mark	1	13	12	І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють.
Markus	Mark	1	13	13	І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!
Markus	Mark	1	13	14	Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
Markus	Mark	1	13	15	І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого.
Markus	Mark	1	13	16	І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.
Markus	Mark	1	13	17	Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні!
Markus	Mark	1	13	18	Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
Markus	Mark	1	13	19	Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде.
Markus	Mark	1	13	20	І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні.
Markus	Mark	1	13	21	Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри.
Markus	Mark	1	13	22	Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних.
Markus	Mark	1	13	23	Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед.
Markus	Mark	1	13	24	Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла.
Markus	Mark	1	13	25	і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться...
Markus	Mark	1	13	26	І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою.
Markus	Mark	1	13	27	І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба.
Markus	Mark	1	13	28	Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
Markus	Mark	1	13	29	Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима.
Markus	Mark	1	13	30	Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться!
Markus	Mark	1	13	31	Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!
Markus	Mark	1	13	32	Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець.
Markus	Mark	1	13	33	Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Markus	Mark	1	13	34	Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати.
Markus	Mark	1	13	35	Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком.
Markus	Mark	1	13	36	Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано.
Markus	Mark	1	13	37	А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!
Markus	Mark	1	14	1	За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.
Markus	Mark	1	14	2	Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
Markus	Mark	1	14	3	Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!
Markus	Mark	1	14	4	А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?
Markus	Mark	1	14	5	Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.
Markus	Mark	1	14	6	Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.
Markus	Mark	1	14	7	Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.
Markus	Mark	1	14	8	Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...
Markus	Mark	1	14	9	Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
Markus	Mark	1	14	10	Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.
Markus	Mark	1	14	11	А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.
Markus	Mark	1	14	12	А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити?
Markus	Mark	1	14	13	І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.
Markus	Mark	1	14	14	І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху?
Markus	Mark	1	14	15	І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.
Markus	Mark	1	14	16	І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.
Markus	Mark	1	14	17	А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.
Markus	Mark	1	14	18	І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...
Markus	Mark	1	14	19	Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?
Markus	Mark	1	14	20	А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...
Markus	Mark	1	14	21	Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...
Markus	Mark	1	14	22	Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
Markus	Mark	1	14	23	І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
Markus	Mark	1	14	24	І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.
Markus	Mark	1	14	25	Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!
Markus	Mark	1	14	26	А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.
Markus	Mark	1	14	27	Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці!
Markus	Mark	1	14	28	По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.
Markus	Mark	1	14	29	І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я!
Markus	Mark	1	14	30	Ісус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене!
Markus	Mark	1	14	31	А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі...
Markus	Mark	1	14	32	І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся.
Markus	Mark	1	14	33	І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити...
Markus	Mark	1	14	34	І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!
Markus	Mark	1	14	35	І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.
Markus	Mark	1	14	36	І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...
Markus	Mark	1	14	37	І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?
Markus	Mark	1	14	38	Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!
Markus	Mark	1	14	39	І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.
Markus	Mark	1	14	40	А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...
Markus	Mark	1	14	41	І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...
Markus	Mark	1	14	42	Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...
Markus	Mark	1	14	43	І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших.
Markus	Mark	1	14	44	А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть.
Markus	Mark	1	14	45	І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його...
Markus	Mark	1	14	46	Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його.
Markus	Mark	1	14	47	А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
Markus	Mark	1	14	48	А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.
Markus	Mark	1	14	49	Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.
Markus	Mark	1	14	50	Тоді всі полишили Його й повтікали...
Markus	Mark	1	14	51	Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.
Markus	Mark	1	14	52	Але він, покривало покинувши, утік нагий.
Markus	Mark	1	14	53	А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.
Markus	Mark	1	14	54	Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.
Markus	Mark	1	14	55	А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.
Markus	Mark	1	14	56	Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.
Markus	Mark	1	14	57	Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:
Markus	Mark	1	14	58	Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.
Markus	Mark	1	14	59	Але й так не було їхнє свідчення згідне.
Markus	Mark	1	14	60	Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?
Markus	Mark	1	14	61	Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?
Markus	Mark	1	14	62	А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
Markus	Mark	1	14	63	Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?
Markus	Mark	1	14	64	Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...
Markus	Mark	1	14	65	Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...
Markus	Mark	1	14	66	А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,
Markus	Mark	1	14	67	і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!
Markus	Mark	1	14	68	Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.
Markus	Mark	1	14	69	Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!
Markus	Mark	1	14	70	І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.
Markus	Mark	1	14	71	А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!
Markus	Mark	1	14	72	І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...
Markus	Mark	1	15	1	А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
Markus	Mark	1	15	2	А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...
Markus	Mark	1	15	3	А первосвященики міцно Його винуватили.
Markus	Mark	1	15	4	Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!
Markus	Mark	1	15	5	А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
Markus	Mark	1	15	6	На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.
Markus	Mark	1	15	7	Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.
Markus	Mark	1	15	8	Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.
Markus	Mark	1	15	9	Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
Markus	Mark	1	15	10	Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.
Markus	Mark	1	15	11	А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.
Markus	Mark	1	15	12	Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?
Markus	Mark	1	15	13	Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!
Markus	Mark	1	15	14	Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...
Markus	Mark	1	15	15	Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.
Markus	Mark	1	15	16	Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
Markus	Mark	1	15	17	І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
Markus	Mark	1	15	18	І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
Markus	Mark	1	15	19	І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...
Markus	Mark	1	15	20	І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.
Markus	Mark	1	15	21	І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
Markus	Mark	1	15	22	І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
Markus	Mark	1	15	23	І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
Markus	Mark	1	15	24	І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
Markus	Mark	1	15	25	Була ж третя година, як Його розп'яли.
Markus	Mark	1	15	26	І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
Markus	Mark	1	15	27	Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
Markus	Mark	1	15	28	І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
Markus	Mark	1	15	29	А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
Markus	Mark	1	15	30	зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
Markus	Mark	1	15	31	Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
Markus	Mark	1	15	32	Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...
Markus	Mark	1	15	33	А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.
Markus	Mark	1	15	34	О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?
Markus	Mark	1	15	35	Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!
Markus	Mark	1	15	36	А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!
Markus	Mark	1	15	37	А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...
Markus	Mark	1	15	38	І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.
Markus	Mark	1	15	39	А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!
Markus	Mark	1	15	40	Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,
Markus	Mark	1	15	41	що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
Markus	Mark	1	15	42	А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,
Markus	Mark	1	15	43	прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
Markus	Mark	1	15	44	А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.
Markus	Mark	1	15	45	І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
Markus	Mark	1	15	46	А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.
Markus	Mark	1	15	47	Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.
Markus	Mark	1	16	1	Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.
Markus	Mark	1	16	2	І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,
Markus	Mark	1	16	3	і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?
Markus	Mark	1	16	4	А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...
Markus	Mark	1	16	5	І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...
Markus	Mark	1	16	6	А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.
Markus	Mark	1	16	7	Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.
Markus	Mark	1	16	8	А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...
Markus	Mark	1	16	9	Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.
Markus	Mark	1	16	10	Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.
Markus	Mark	1	16	11	А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.
Markus	Mark	1	16	12	По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.
Markus	Mark	1	16	13	А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.
Markus	Mark	1	16	14	Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.
Markus	Mark	1	16	15	І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!
Markus	Mark	1	16	16	Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.
Markus	Mark	1	16	17	А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,
Markus	Mark	1	16	18	братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!
Markus	Mark	1	16	19	Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.
Markus	Mark	1	16	20	І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.
Lukas	Luke	1	1	1	Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,
Lukas	Luke	1	1	2	як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,
Lukas	Luke	1	1	3	тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,
Lukas	Luke	1	1	4	щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.
Lukas	Luke	1	1	5	За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.
Lukas	Luke	1	1	6	І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.
Lukas	Luke	1	1	7	А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.
Lukas	Luke	1	1	8	І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,
Lukas	Luke	1	1	9	за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
Lukas	Luke	1	1	10	Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.
Lukas	Luke	1	1	11	І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.
Lukas	Luke	1	1	12	І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.
Lukas	Luke	1	1	13	А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.
Lukas	Luke	1	1	14	І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.
Lukas	Luke	1	1	15	Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
Lukas	Luke	1	1	16	І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
Lukas	Luke	1	1	17	І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.
Lukas	Luke	1	1	18	І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...
Lukas	Luke	1	1	19	А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.
Lukas	Luke	1	1	20	І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!
Lukas	Luke	1	1	21	А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.
Lukas	Luke	1	1	22	Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...
Lukas	Luke	1	1	23	І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.
Lukas	Luke	1	1	24	А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Lukas	Luke	1	1	25	Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!
Lukas	Luke	1	1	26	А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,
Lukas	Luke	1	1	27	до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.
Lukas	Luke	1	1	28	І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
Lukas	Luke	1	1	29	Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
Lukas	Luke	1	1	30	А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
Lukas	Luke	1	1	31	І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
Lukas	Luke	1	1	32	Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
Lukas	Luke	1	1	33	І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
Lukas	Luke	1	1	34	А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
Lukas	Luke	1	1	35	І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
Lukas	Luke	1	1	36	А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Lukas	Luke	1	1	37	Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
Lukas	Luke	1	1	38	А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
Lukas	Luke	1	1	39	Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
Lukas	Luke	1	1	40	І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
Lukas	Luke	1	1	41	Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
Lukas	Luke	1	1	42	і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
Lukas	Luke	1	1	43	І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Lukas	Luke	1	1	44	Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
Lukas	Luke	1	1	45	Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
Lukas	Luke	1	1	46	А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
Lukas	Luke	1	1	47	і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
Lukas	Luke	1	1	48	що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
Lukas	Luke	1	1	49	бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
Lukas	Luke	1	1	50	і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!
Lukas	Luke	1	1	51	Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
Lukas	Luke	1	1	52	Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
Lukas	Luke	1	1	53	удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
Lukas	Luke	1	1	54	Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
Lukas	Luke	1	1	55	як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!
Lukas	Luke	1	1	56	І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
Lukas	Luke	1	1	57	А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
Lukas	Luke	1	1	58	І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
Lukas	Luke	1	1	59	І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
Lukas	Luke	1	1	60	І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
Lukas	Luke	1	1	61	А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
Lukas	Luke	1	1	62	І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
Lukas	Luke	1	1	63	Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
Lukas	Luke	1	1	64	І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
Lukas	Luke	1	1	65	І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
Lukas	Luke	1	1	66	А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
Lukas	Luke	1	1	67	Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Lukas	Luke	1	1	68	Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
Lukas	Luke	1	1	69	Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
Lukas	Luke	1	1	70	як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
Lukas	Luke	1	1	71	що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
Lukas	Luke	1	1	72	що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
Lukas	Luke	1	1	73	що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,
Lukas	Luke	1	1	74	щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
Lukas	Luke	1	1	75	у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
Lukas	Luke	1	1	76	Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,
Lukas	Luke	1	1	77	щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,
Lukas	Luke	1	1	78	через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
Lukas	Luke	1	1	79	щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!
Lukas	Luke	1	1	80	А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.
Lukas	Luke	1	2	1	І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
Lukas	Luke	1	2	2	Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
Lukas	Luke	1	2	3	І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Lukas	Luke	1	2	4	Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
Lukas	Luke	1	2	5	щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
Lukas	Luke	1	2	6	І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
Lukas	Luke	1	2	7	І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
Lukas	Luke	1	2	8	А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
Lukas	Luke	1	2	9	Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
Lukas	Luke	1	2	10	Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
Lukas	Luke	1	2	11	Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Lukas	Luke	1	2	12	А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
Lukas	Luke	1	2	13	І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Lukas	Luke	1	2	14	Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
Lukas	Luke	1	2	15	І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
Lukas	Luke	1	2	16	І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
Lukas	Luke	1	2	17	А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
Lukas	Luke	1	2	18	І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
Lukas	Luke	1	2	19	А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Lukas	Luke	1	2	20	Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Lukas	Luke	1	2	21	Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
Lukas	Luke	1	2	22	А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Lukas	Luke	1	2	23	як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
Lukas	Luke	1	2	24	і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
Lukas	Luke	1	2	25	І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Lukas	Luke	1	2	26	І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Lukas	Luke	1	2	27	І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
Lukas	Luke	1	2	28	тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Lukas	Luke	1	2	29	Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
Lukas	Luke	1	2	30	бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
Lukas	Luke	1	2	31	яке Ти приготував перед всіма народами,
Lukas	Luke	1	2	32	Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
Lukas	Luke	1	2	33	І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
Lukas	Luke	1	2	34	А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
Lukas	Luke	1	2	35	і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
Lukas	Luke	1	2	36	Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
Lukas	Luke	1	2	37	удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
Lukas	Luke	1	2	38	І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
Lukas	Luke	1	2	39	А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Lukas	Luke	1	2	40	А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
Lukas	Luke	1	2	41	А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Lukas	Luke	1	2	42	І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
Lukas	Luke	1	2	43	Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
Lukas	Luke	1	2	44	Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
Lukas	Luke	1	2	45	Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Lukas	Luke	1	2	46	І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
Lukas	Luke	1	2	47	Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Lukas	Luke	1	2	48	І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
Lukas	Luke	1	2	49	А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
Lukas	Luke	1	2	50	Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
Lukas	Luke	1	2	51	І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
Lukas	Luke	1	2	52	А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Lukas	Luke	1	3	1	У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,
Lukas	Luke	1	3	2	за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.
Lukas	Luke	1	3	3	І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,
Lukas	Luke	1	3	4	як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
Lukas	Luke	1	3	5	Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,
Lukas	Luke	1	3	6	і кожна людина побачить Боже спасіння!
Lukas	Luke	1	3	7	А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?
Lukas	Luke	1	3	8	Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.
Lukas	Luke	1	3	9	Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.
Lukas	Luke	1	3	10	А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?
Lukas	Luke	1	3	11	І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.
Lukas	Luke	1	3	12	І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?
Lukas	Luke	1	3	13	А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.
Lukas	Luke	1	3	14	Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.
Lukas	Luke	1	3	15	Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,
Lukas	Luke	1	3	16	Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
Lukas	Luke	1	3	17	У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.
Lukas	Luke	1	3	18	Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.
Lukas	Luke	1	3	19	А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,
Lukas	Luke	1	3	20	до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.
Lukas	Luke	1	3	21	І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,
Lukas	Luke	1	3	22	і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!
Lukas	Luke	1	3	23	А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять, бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія,
Lukas	Luke	1	3	24	сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,
Lukas	Luke	1	3	25	сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
Lukas	Luke	1	3	26	сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,
Lukas	Luke	1	3	27	сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
Lukas	Luke	1	3	28	сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
Lukas	Luke	1	3	29	сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,
Lukas	Luke	1	3	30	сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
Lukas	Luke	1	3	31	сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,
Lukas	Luke	1	3	32	сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
Lukas	Luke	1	3	33	сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,
Lukas	Luke	1	3	34	сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
Lukas	Luke	1	3	35	сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
Lukas	Luke	1	3	36	сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,
Lukas	Luke	1	3	37	сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
Lukas	Luke	1	3	38	сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, Сином Божим.
Lukas	Luke	1	4	1	А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
Lukas	Luke	1	4	2	Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.
Lukas	Luke	1	4	3	І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!
Lukas	Luke	1	4	4	А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!
Lukas	Luke	1	4	5	І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
Lukas	Luke	1	4	6	І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
Lukas	Luke	1	4	7	Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!
Lukas	Luke	1	4	8	І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
Lukas	Luke	1	4	9	І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!
Lukas	Luke	1	4	10	Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!
Lukas	Luke	1	4	11	і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!
Lukas	Luke	1	4	12	А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!
Lukas	Luke	1	4	13	І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.
Lukas	Luke	1	4	14	А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
Lukas	Luke	1	4	15	І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.
Lukas	Luke	1	4	16	І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
Lukas	Luke	1	4	17	І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
Lukas	Luke	1	4	18	На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
Lukas	Luke	1	4	19	щоб проповідувати рік Господнього змилування.
Lukas	Luke	1	4	20	І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
Lukas	Luke	1	4	21	І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
Lukas	Luke	1	4	22	І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?
Lukas	Luke	1	4	23	Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.
Lukas	Luke	1	4	24	І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
Lukas	Luke	1	4	25	Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
Lukas	Luke	1	4	26	а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
Lukas	Luke	1	4	27	І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.
Lukas	Luke	1	4	28	І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.
Lukas	Luke	1	4	29	І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...
Lukas	Luke	1	4	30	Але Він перейшов серед них, і віддалився.
Lukas	Luke	1	4	31	І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
Lukas	Luke	1	4	32	І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.
Lukas	Luke	1	4	33	І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:
Lukas	Luke	1	4	34	Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...
Lukas	Luke	1	4	35	А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.
Lukas	Luke	1	4	36	І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...
Lukas	Luke	1	4	37	І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.
Lukas	Luke	1	4	38	А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
Lukas	Luke	1	4	39	І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.
Lukas	Luke	1	4	40	Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.
Lukas	Luke	1	4	41	Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
Lukas	Luke	1	4	42	Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.
Lukas	Luke	1	4	43	Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.
Lukas	Luke	1	4	44	І Він проповідував по синагогах Галілеї.
Lukas	Luke	1	5	1	І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.
Lukas	Luke	1	5	2	І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.
Lukas	Luke	1	5	3	І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.
Lukas	Luke	1	5	4	А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.
Lukas	Luke	1	5	5	А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.
Lukas	Luke	1	5	6	А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...
Lukas	Luke	1	5	7	І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.
Lukas	Luke	1	5	8	А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!
Lukas	Luke	1	5	9	Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,
Lukas	Luke	1	5	10	також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!
Lukas	Luke	1	5	11	І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.
Lukas	Luke	1	5	12	А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
Lukas	Luke	1	5	13	А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...
Lukas	Luke	1	5	14	І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.
Lukas	Luke	1	5	15	А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.
Lukas	Luke	1	5	16	Він же відходив на місце самотнє й молився.
Lukas	Luke	1	5	17	І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,
Lukas	Luke	1	5	18	і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.
Lukas	Luke	1	5	19	Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.
Lukas	Luke	1	5	20	І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!
Lukas	Luke	1	5	21	А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...
Lukas	Luke	1	5	22	Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?
Lukas	Luke	1	5	23	Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?
Lukas	Luke	1	5	24	Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
Lukas	Luke	1	5	25	І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.
Lukas	Luke	1	5	26	І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...
Lukas	Luke	1	5	27	Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!
Lukas	Luke	1	5	28	І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.
Lukas	Luke	1	5	29	І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.
Lukas	Luke	1	5	30	Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?
Lukas	Luke	1	5	31	А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.
Lukas	Luke	1	5	32	Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.
Lukas	Luke	1	5	33	Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?
Lukas	Luke	1	5	34	Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?
Lukas	Luke	1	5	35	Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...
Lukas	Luke	1	5	36	Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.
Lukas	Luke	1	5	37	І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.
Lukas	Luke	1	5	38	Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.
Lukas	Luke	1	5	39	І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!
Lukas	Luke	1	6	1	І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.
Lukas	Luke	1	6	2	А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?
Lukas	Luke	1	6	3	І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?
Lukas	Luke	1	6	4	Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?
Lukas	Luke	1	6	5	І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!
Lukas	Luke	1	6	6	І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.
Lukas	Luke	1	6	7	А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.
Lukas	Luke	1	6	8	А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.
Lukas	Luke	1	6	9	Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?
Lukas	Luke	1	6	10	І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!
Lukas	Luke	1	6	11	А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...
Lukas	Luke	1	6	12	І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
Lukas	Luke	1	6	13	А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:
Lukas	Luke	1	6	14	Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,
Lukas	Luke	1	6	15	Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,
Lukas	Luke	1	6	16	Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.
Lukas	Luke	1	6	17	Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
Lukas	Luke	1	6	18	що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
Lukas	Luke	1	6	19	Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
Lukas	Luke	1	6	20	А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
Lukas	Luke	1	6	21	Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
Lukas	Luke	1	6	22	Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
Lukas	Luke	1	6	23	Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
Lukas	Luke	1	6	24	Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.
Lukas	Luke	1	6	25	Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.
Lukas	Luke	1	6	26	Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!
Lukas	Luke	1	6	27	А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
Lukas	Luke	1	6	28	Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
Lukas	Luke	1	6	29	Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.
Lukas	Luke	1	6	30	І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
Lukas	Luke	1	6	31	І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
Lukas	Luke	1	6	32	А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
Lukas	Luke	1	6	33	І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
Lukas	Luke	1	6	34	А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
Lukas	Luke	1	6	35	Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
Lukas	Luke	1	6	36	Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
Lukas	Luke	1	6	37	Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
Lukas	Luke	1	6	38	Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.
Lukas	Luke	1	6	39	Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
Lukas	Luke	1	6	40	Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.
Lukas	Luke	1	6	41	Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
Lukas	Luke	1	6	42	Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!
Lukas	Luke	1	6	43	Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
Lukas	Luke	1	6	44	Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.
Lukas	Luke	1	6	45	Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
Lukas	Luke	1	6	46	Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?
Lukas	Luke	1	6	47	Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
Lukas	Luke	1	6	48	Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
Lukas	Luke	1	6	49	А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!
Lukas	Luke	1	7	1	А коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то ввійшов у Капернаум.
Lukas	Luke	1	7	2	У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав.
Lukas	Luke	1	7	3	А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його.
Lukas	Luke	1	7	4	Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
Lukas	Luke	1	7	5	Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив.
Lukas	Luke	1	7	6	І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.
Lukas	Luke	1	7	7	Тому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає.
Lukas	Luke	1	7	8	Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, то йде він, а тому: прийди, і приходить, а своєму рабові: зроби теє і зробить.
Lukas	Luke	1	7	9	Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
Lukas	Luke	1	7	10	А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
Lukas	Luke	1	7	11	І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.
Lukas	Luke	1	7	12	І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.
Lukas	Luke	1	7	13	Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!
Lukas	Luke	1	7	14	І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!
Lukas	Luke	1	7	15	І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
Lukas	Luke	1	7	16	А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!
Lukas	Luke	1	7	17	І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.
Lukas	Luke	1	7	18	Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,
Lukas	Luke	1	7	19	і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
Lukas	Luke	1	7	20	А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
Lukas	Luke	1	7	21	А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.
Lukas	Luke	1	7	22	І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.
Lukas	Luke	1	7	23	І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
Lukas	Luke	1	7	24	А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
Lukas	Luke	1	7	25	Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.
Lukas	Luke	1	7	26	На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.
Lukas	Luke	1	7	27	Це той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
Lukas	Luke	1	7	28	Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.
Lukas	Luke	1	7	29	І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.
Lukas	Luke	1	7	30	А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.
Lukas	Luke	1	7	31	І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони?
Lukas	Luke	1	7	32	Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
Lukas	Luke	1	7	33	Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона.
Lukas	Luke	1	7	34	Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників.
Lukas	Luke	1	7	35	І виправдалася мудрість усіма своїми ділами.
Lukas	Luke	1	7	36	А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
Lukas	Luke	1	7	37	І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,
Lukas	Luke	1	7	38	і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...
Lukas	Luke	1	7	39	Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!
Lukas	Luke	1	7	40	І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.
Lukas	Luke	1	7	41	І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.
Lukas	Luke	1	7	42	Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?
Lukas	Luke	1	7	43	Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.
Lukas	Luke	1	7	44	І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.
Lukas	Luke	1	7	45	Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.
Lukas	Luke	1	7	46	Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...
Lukas	Luke	1	7	47	Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.
Lukas	Luke	1	7	48	А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!
Lukas	Luke	1	7	49	А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?
Lukas	Luke	1	7	50	А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!
Lukas	Luke	1	8	1	І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були,
Lukas	Luke	1	8	2	та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло,
Lukas	Luke	1	8	3	і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.
Lukas	Luke	1	8	4	І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.
Lukas	Luke	1	8	5	Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.
Lukas	Luke	1	8	6	Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.
Lukas	Luke	1	8	7	А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.
Lukas	Luke	1	8	8	Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Lukas	Luke	1	8	9	Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча?
Lukas	Luke	1	8	10	А Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли.
Lukas	Luke	1	8	11	Ось що означає ця притча: Зерно це Боже Слово.
Lukas	Luke	1	8	12	А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
Lukas	Luke	1	8	13	А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.
Lukas	Luke	1	8	14	А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.
Lukas	Luke	1	8	15	А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.
Lukas	Luke	1	8	16	А світла засвіченого ніхто не покриває посудиною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
Lukas	Luke	1	8	17	Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде наяв.
Lukas	Luke	1	8	18	Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має.
Lukas	Luke	1	8	19	До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через народ не могли доступитись до Нього.
Lukas	Luke	1	8	20	І сповістили Йому: Твоя мати й брати Твої он стоять осторонь, і бажають побачити Тебе.
Lukas	Luke	1	8	21	А Він відповів і промовив до них: Моя мати й брати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!
Lukas	Luke	1	8	22	І сталось, одного з тих днів увійшов Він до човна, а з Ним Його учні. І сказав Він до них: Переплиньмо на другий бік озера. І відчалили.
Lukas	Luke	1	8	23	А коли вони плинули, Він заснув. І знялася на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпеці вони.
Lukas	Luke	1	8	24	І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: Учителю, Учителю, гинемо! Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони вщухнули, і тиша настала!
Lukas	Luke	1	8	25	А до них Він сказав: Де ж ваша віра? І дивувались вони, перестрашені, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітрам і воді Він наказує, а вони Його слухають?
Lukas	Luke	1	8	26	І вони припливли до землі Гадаринської, що навпроти Галілеї.
Lukas	Luke	1	8	27	І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі роки мав він демонів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гробах.
Lukas	Luke	1	8	28	А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!
Lukas	Luke	1	8	29	Бо звелів Він нечистому духові вийти з людини. Довгий час він хапав був його, і в'язали його ланцюгами й кайданами, і стерегли його, але він розривав ланцюги, і демон гнав по пустині його.
Lukas	Luke	1	8	30	А Ісус запитався його: Як тобі на ім'я? І той відказав: Леґіон, бо багато ввійшло в нього демонів.
Lukas	Luke	1	8	31	І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню.
Lukas	Luke	1	8	32	Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.
Lukas	Luke	1	8	33	А як демони вийшли з того чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, і потопилась.
Lukas	Luke	1	8	34	Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по селах звістили.
Lukas	Luke	1	8	35	І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались...
Lukas	Luke	1	8	36	Самовидці ж їм розповіли, як видужав той біснуватий.
Lukas	Luke	1	8	37	І ввесь народ Гадаринського краю став благати Його, щоб пішов Він від них, великий бо страх обгорнув їх. Він же до човна ввійшов і вернувся.
Lukas	Luke	1	8	38	А той чоловік, що демони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:
Lukas	Luke	1	8	39	Вернися до дому свого, і розповіж, які речі великі вчинив тобі Бог! І той пішов, і по цілому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!
Lukas	Luke	1	8	40	А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли, бо всі чекали Його.
Lukas	Luke	1	8	41	Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я, що був старшим синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
Lukas	Luke	1	8	42	Бо він мав одиначку дочку, років десь із дванадцять, і вмирала вона. А коли Він ішов, народ тиснув Його.
Lukas	Luke	1	8	43	А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що ніхто вздоровити не міг її,
Lukas	Luke	1	8	44	підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і хвилі тієї спинилася їй кровотеча!
Lukas	Luke	1	8	45	А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: Учителю, народ коло Тебе он товпиться й тисне.
Lukas	Luke	1	8	46	Ісус же промовив: Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене...
Lukas	Luke	1	8	47	А жінка, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
Lukas	Luke	1	8	48	Він же промовив до неї: Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!
Lukas	Luke	1	8	49	Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини синагоги один та й говорить: Дочка твоя вмерла, не турбуй же Вчителя!
Lukas	Luke	1	8	50	Ісус же, почувши, йому відповів: Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона.
Lukas	Luke	1	8	51	Прийшовши ж до дому, не пустив Він нікого з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівчати, та матері.
Lukas	Luke	1	8	52	А всі плакали та голосили за нею... Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить!
Lukas	Luke	1	8	53	І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
Lukas	Luke	1	8	54	А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!
Lukas	Luke	1	8	55	І вернувся їй дух, і хвилі тієї вона ожила... І звелів дать їй їсти.
Lukas	Luke	1	8	56	І здивувались батьки її. А Він наказав їм нікому не розповідати, що сталось.
Lukas	Luke	1	9	1	І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.
Lukas	Luke	1	9	2	І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
Lukas	Luke	1	9	3	І промовив до них: Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань.
Lukas	Luke	1	9	4	І в який дім увійдете, зоставайтеся там, і звідти відходьте.
Lukas	Luke	1	9	5	А як хто вас не прийме, то, виходячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших порох на свідчення супроти них.
Lukas	Luke	1	9	6	І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та всюди вздоровляючи.
Lukas	Luke	1	9	7	А Ірод тетрарх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
Lukas	Luke	1	9	8	а інші, що Ілля то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
Lukas	Luke	1	9	9	Тоді Ірод сказав: Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі? І він намагався побачити Його.
Lukas	Luke	1	9	10	А коли повернулись апостоли, вони розповіли Йому, що зробили. І Він їх узяв, та й пішов самотою на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаіда.
Lukas	Luke	1	9	11	А як люди довідалися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення.
Lukas	Luke	1	9	12	А день став схилятися. І Дванадцятеро підійшли та й сказали Йому: Відпусти вже людей, нехай вони йдуть у довколишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлюдному!
Lukas	Luke	1	9	13	А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п'ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього.
Lukas	Luke	1	9	14	Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п'ятидесяти.
Lukas	Luke	1	9	15	І зробили отак, і всіх їх розсадили.
Lukas	Luke	1	9	16	І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові.
Lukas	Luke	1	9	17	І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...
Lukas	Luke	1	9	18	І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають?
Lukas	Luke	1	9	19	Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків.
Lukas	Luke	1	9	20	А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого!
Lukas	Luke	1	9	21	Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це.
Lukas	Luke	1	9	22	І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!
Lukas	Luke	1	9	23	А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
Lukas	Luke	1	9	24	Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.
Lukas	Luke	1	9	25	Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?
Lukas	Luke	1	9	26	Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів.
Lukas	Luke	1	9	27	Правдиво ж кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого.
Lukas	Luke	1	9	28	І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору.
Lukas	Luke	1	9	29	І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча.
Lukas	Luke	1	9	30	І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля,
Lukas	Luke	1	9	31	що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити.
Lukas	Luke	1	9	32	А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому.
Lukas	Luke	1	9	33	І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить...
Lukas	Luke	1	9	34	А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару.
Lukas	Luke	1	9	35	І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!
Lukas	Luke	1	9	36	А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили.
Lukas	Luke	1	9	37	А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його натовп великий.
Lukas	Luke	1	9	38	І закричав ось один чоловік із народу й сказав: Учителю, благаю Тебе, зглянься над сином моїм, бо одинак він у мене!
Lukas	Luke	1	9	39	А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить.
Lukas	Luke	1	9	40	І учнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли.
Lukas	Luke	1	9	41	А Ісус відповів і промовив: О, роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи свого сина сюди!
Lukas	Luke	1	9	42	А як той іще йшов, демон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, і вздоровив дитину, і віддав її батькові її.
Lukas	Luke	1	9	43	І всі дивувалися величі Божій! А як усі дивувались усьому, що чинив був Ісус, Він промовив до учнів Своїх:
Lukas	Luke	1	9	44	Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук...
Lukas	Luke	1	9	45	Проте не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запитати про це слово.
Lukas	Luke	1	9	46	І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
Lukas	Luke	1	9	47	А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
Lukas	Luke	1	9	48	І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий!
Lukas	Luke	1	9	49	А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить.
Lukas	Luke	1	9	50	Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!
Lukas	Luke	1	9	51	І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
Lukas	Luke	1	9	52	І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.
Lukas	Luke	1	9	53	А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.
Lukas	Luke	1	9	54	Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.
Lukas	Luke	1	9	55	А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.
Lukas	Luke	1	9	56	Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.
Lukas	Luke	1	9	57	І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.
Lukas	Luke	1	9	58	Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!
Lukas	Luke	1	9	59	І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.
Lukas	Luke	1	9	60	Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.
Lukas	Luke	1	9	61	А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.
Lukas	Luke	1	9	62	Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!
Lukas	Luke	1	10	1	Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
Lukas	Luke	1	10	2	І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.
Lukas	Luke	1	10	3	Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.
Lukas	Luke	1	10	4	Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.
Lukas	Luke	1	10	5	Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!
Lukas	Luke	1	10	6	І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.
Lukas	Luke	1	10	7	Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
Lukas	Luke	1	10	8	А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.
Lukas	Luke	1	10	9	Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!
Lukas	Luke	1	10	10	А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
Lukas	Luke	1	10	11	Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!
Lukas	Luke	1	10	12	Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!
Lukas	Luke	1	10	13	Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!
Lukas	Luke	1	10	14	Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...
Lukas	Luke	1	10	15	А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!
Lukas	Luke	1	10	16	Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.
Lukas	Luke	1	10	17	А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!
Lukas	Luke	1	10	18	Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
Lukas	Luke	1	10	19	Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
Lukas	Luke	1	10	20	Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!
Lukas	Luke	1	10	21	Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
Lukas	Luke	1	10	22	Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.
Lukas	Luke	1	10	23	І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!
Lukas	Luke	1	10	24	Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!
Lukas	Luke	1	10	25	І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?
Lukas	Luke	1	10	26	Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?
Lukas	Luke	1	10	27	А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
Lukas	Luke	1	10	28	Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.
Lukas	Luke	1	10	29	А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?
Lukas	Luke	1	10	30	А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.
Lukas	Luke	1	10	31	Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.
Lukas	Luke	1	10	32	Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.
Lukas	Luke	1	10	33	Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.
Lukas	Luke	1	10	34	І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.
Lukas	Luke	1	10	35	А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.
Lukas	Luke	1	10	36	Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?
Lukas	Luke	1	10	37	А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!
Lukas	Luke	1	10	38	І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
Lukas	Luke	1	10	39	Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
Lukas	Luke	1	10	40	А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
Lukas	Luke	1	10	41	Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
Lukas	Luke	1	10	42	а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
Lukas	Luke	1	11	1	І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.
Lukas	Luke	1	11	2	Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Lukas	Luke	1	11	3	Хліба нашого насущного дай нам на кожний день.
Lukas	Luke	1	11	4	І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!
Lukas	Luke	1	11	5	І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,
Lukas	Luke	1	11	6	бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.
Lukas	Luke	1	11	7	А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі.
Lukas	Luke	1	11	8	Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.
Lukas	Luke	1	11	9	І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!
Lukas	Luke	1	11	10	Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.
Lukas	Luke	1	11	11	І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?
Lukas	Luke	1	11	12	Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?
Lukas	Luke	1	11	13	Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?
Lukas	Luke	1	11	14	Раз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.
Lukas	Luke	1	11	15	А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів...
Lukas	Luke	1	11	16	А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
Lukas	Luke	1	11	17	Він же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.
Lukas	Luke	1	11	18	А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.
Lukas	Luke	1	11	19	Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.
Lukas	Luke	1	11	20	А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
Lukas	Luke	1	11	21	Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.
Lukas	Luke	1	11	22	Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.
Lukas	Luke	1	11	23	Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
Lukas	Luke	1	11	24	Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.
Lukas	Luke	1	11	25	А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.
Lukas	Luke	1	11	26	Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!
Lukas	Luke	1	11	27	І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
Lukas	Luke	1	11	28	А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
Lukas	Luke	1	11	29	А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.
Lukas	Luke	1	11	30	Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.
Lukas	Luke	1	11	31	Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!
Lukas	Luke	1	11	32	Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
Lukas	Luke	1	11	33	Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
Lukas	Luke	1	11	34	Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.
Lukas	Luke	1	11	35	Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!
Lukas	Luke	1	11	36	Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.
Lukas	Luke	1	11	37	Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
Lukas	Luke	1	11	38	Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
Lukas	Luke	1	11	39	Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
Lukas	Luke	1	11	40	Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?
Lukas	Luke	1	11	41	Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.
Lukas	Luke	1	11	42	Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!
Lukas	Luke	1	11	43	Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!
Lukas	Luke	1	11	44	Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...
Lukas	Luke	1	11	45	Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!
Lukas	Luke	1	11	46	А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!
Lukas	Luke	1	11	47	Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...
Lukas	Luke	1	11	48	Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
Lukas	Luke	1	11	49	Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,
Lukas	Luke	1	11	50	щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
Lukas	Luke	1	11	51	від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!
Lukas	Luke	1	11	52	Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!
Lukas	Luke	1	11	53	А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,
Lukas	Luke	1	11	54	вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).
Lukas	Luke	1	12	1	Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
Lukas	Luke	1	12	2	Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
Lukas	Luke	1	12	3	Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
Lukas	Luke	1	12	4	Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
Lukas	Luke	1	12	5	Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
Lukas	Luke	1	12	6	Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Lukas	Luke	1	12	7	Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Lukas	Luke	1	12	8	Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
Lukas	Luke	1	12	9	Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
Lukas	Luke	1	12	10	І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
Lukas	Luke	1	12	11	А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
Lukas	Luke	1	12	12	Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
Lukas	Luke	1	12	13	І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
Lukas	Luke	1	12	14	А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
Lukas	Luke	1	12	15	І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
Lukas	Luke	1	12	16	І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
Lukas	Luke	1	12	17	І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
Lukas	Luke	1	12	18	І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
Lukas	Luke	1	12	19	І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
Lukas	Luke	1	12	20	Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
Lukas	Luke	1	12	21	Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
Lukas	Luke	1	12	22	І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
Lukas	Luke	1	12	23	Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
Lukas	Luke	1	12	24	Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Lukas	Luke	1	12	25	Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
Lukas	Luke	1	12	26	Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
Lukas	Luke	1	12	27	Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Lukas	Luke	1	12	28	І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
Lukas	Luke	1	12	29	І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
Lukas	Luke	1	12	30	Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
Lukas	Luke	1	12	31	Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Lukas	Luke	1	12	32	Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
Lukas	Luke	1	12	33	Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
Lukas	Luke	1	12	34	Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Lukas	Luke	1	12	35	Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!
Lukas	Luke	1	12	36	І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.
Lukas	Luke	1	12	37	Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.
Lukas	Luke	1	12	38	І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!
Lukas	Luke	1	12	39	Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.
Lukas	Luke	1	12	40	Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
Lukas	Luke	1	12	41	Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?
Lukas	Luke	1	12	42	А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?
Lukas	Luke	1	12	43	Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
Lukas	Luke	1	12	44	Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Lukas	Luke	1	12	45	А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
Lukas	Luke	1	12	46	то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
Lukas	Luke	1	12	47	А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
Lukas	Luke	1	12	48	Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.
Lukas	Luke	1	12	49	Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
Lukas	Luke	1	12	50	Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!
Lukas	Luke	1	12	51	Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!
Lukas	Luke	1	12	52	Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Lukas	Luke	1	12	53	Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...
Lukas	Luke	1	12	54	Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.
Lukas	Luke	1	12	55	А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.
Lukas	Luke	1	12	56	Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?
Lukas	Luke	1	12	57	Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?
Lukas	Luke	1	12	58	Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
Lukas	Luke	1	12	59	Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!
Lukas	Luke	1	13	1	Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.
Lukas	Luke	1	13	2	Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?
Lukas	Luke	1	13	3	Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
Lukas	Luke	1	13	4	Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
Lukas	Luke	1	13	5	Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
Lukas	Luke	1	13	6	І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
Lukas	Luke	1	13	7	І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?
Lukas	Luke	1	13	8	А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,
Lukas	Luke	1	13	9	чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.
Lukas	Luke	1	13	10	І навчав Він в одній з синагог у суботу.
Lukas	Luke	1	13	11	І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.
Lukas	Luke	1	13	12	А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.
Lukas	Luke	1	13	13	І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!
Lukas	Luke	1	13	14	Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.
Lukas	Luke	1	13	15	А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?
Lukas	Luke	1	13	16	Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?
Lukas	Luke	1	13	17	А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
Lukas	Luke	1	13	18	Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?
Lukas	Luke	1	13	19	Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.
Lukas	Luke	1	13	20	І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?
Lukas	Luke	1	13	21	Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.
Lukas	Luke	1	13	22	І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.
Lukas	Luke	1	13	23	І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:
Lukas	Luke	1	13	24	Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!
Lukas	Luke	1	13	25	Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!
Lukas	Luke	1	13	26	Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...
Lukas	Luke	1	13	27	А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!
Lukas	Luke	1	13	28	Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...
Lukas	Luke	1	13	29	І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!
Lukas	Luke	1	13	30	І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!
Lukas	Luke	1	13	31	Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...
Lukas	Luke	1	13	32	А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.
Lukas	Luke	1	13	33	Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
Lukas	Luke	1	13	34	Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
Lukas	Luke	1	13	35	Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я!
Lukas	Luke	1	14	1	І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.
Lukas	Luke	1	14	2	І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.
Lukas	Luke	1	14	3	Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?
Lukas	Luke	1	14	4	Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...
Lukas	Luke	1	14	5	І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?
Lukas	Luke	1	14	6	І вони не могли відповісти на це.
Lukas	Luke	1	14	7	А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:
Lukas	Luke	1	14	8	Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,
Lukas	Luke	1	14	9	і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...
Lukas	Luke	1	14	10	Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.
Lukas	Luke	1	14	11	Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.
Lukas	Luke	1	14	12	А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.
Lukas	Luke	1	14	13	Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,
Lukas	Luke	1	14	14	і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!
Lukas	Luke	1	14	15	Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!
Lukas	Luke	1	14	16	Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.
Lukas	Luke	1	14	17	І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.
Lukas	Luke	1	14	18	І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!
Lukas	Luke	1	14	19	А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!
Lukas	Luke	1	14	20	І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.
Lukas	Luke	1	14	21	І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.
Lukas	Luke	1	14	22	І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.
Lukas	Luke	1	14	23	І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.
Lukas	Luke	1	14	24	Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!
Lukas	Luke	1	14	25	Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
Lukas	Luke	1	14	26	Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!
Lukas	Luke	1	14	27	І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!
Lukas	Luke	1	14	28	Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,
Lukas	Luke	1	14	29	щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
Lukas	Luke	1	14	30	говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...
Lukas	Luke	1	14	31	Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
Lukas	Luke	1	14	32	Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.
Lukas	Luke	1	14	33	Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.
Lukas	Luke	1	14	34	Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?
Lukas	Luke	1	14	35	Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Lukas	Luke	1	15	1	Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.
Lukas	Luke	1	15	2	Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.
Lukas	Luke	1	15	3	А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
Lukas	Luke	1	15	4	Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
Lukas	Luke	1	15	5	А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.
Lukas	Luke	1	15	6	І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.
Lukas	Luke	1	15	7	Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...
Lukas	Luke	1	15	8	Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?
Lukas	Luke	1	15	9	А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!
Lukas	Luke	1	15	10	Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.
Lukas	Luke	1	15	11	І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.
Lukas	Luke	1	15	12	І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.
Lukas	Luke	1	15	13	А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.
Lukas	Luke	1	15	14	А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.
Lukas	Luke	1	15	15	І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.
Lukas	Luke	1	15	16	І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.
Lukas	Luke	1	15	17	Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!
Lukas	Luke	1	15	18	Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...
Lukas	Luke	1	15	19	Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...
Lukas	Luke	1	15	20	І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
Lukas	Luke	1	15	21	І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...
Lukas	Luke	1	15	22	А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
Lukas	Luke	1	15	23	Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,
Lukas	Luke	1	15	24	бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.
Lukas	Luke	1	15	25	А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
Lukas	Luke	1	15	26	І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?
Lukas	Luke	1	15	27	А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.
Lukas	Luke	1	15	28	І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
Lukas	Luke	1	15	29	А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...
Lukas	Luke	1	15	30	Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...
Lukas	Luke	1	15	31	І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
Lukas	Luke	1	15	32	Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!
Lukas	Luke	1	16	1	Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.
Lukas	Luke	1	16	2	І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.
Lukas	Luke	1	16	3	І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
Lukas	Luke	1	16	4	Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.
Lukas	Luke	1	16	5	І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?
Lukas	Luke	1	16	6	А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.
Lukas	Luke	1	16	7	А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.
Lukas	Luke	1	16	8	І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.
Lukas	Luke	1	16	9	І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.
Lukas	Luke	1	16	10	Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.
Lukas	Luke	1	16	11	Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?
Lukas	Luke	1	16	12	І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?
Lukas	Luke	1	16	13	Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!
Lukas	Luke	1	16	14	Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
Lukas	Luke	1	16	15	Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.
Lukas	Luke	1	16	16	Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.
Lukas	Luke	1	16	17	Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.
Lukas	Luke	1	16	18	Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.
Lukas	Luke	1	16	19	Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.
Lukas	Luke	1	16	20	Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,
Lukas	Luke	1	16	21	і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...
Lukas	Luke	1	16	22	Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.
Lukas	Luke	1	16	23	І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.
Lukas	Luke	1	16	24	І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...
Lukas	Luke	1	16	25	Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.
Lukas	Luke	1	16	26	А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.
Lukas	Luke	1	16	27	А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,
Lukas	Luke	1	16	28	бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!
Lukas	Luke	1	16	29	Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!
Lukas	Luke	1	16	30	А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.
Lukas	Luke	1	16	31	Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!
Lukas	Luke	1	17	1	І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
Lukas	Luke	1	17	2	Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
Lukas	Luke	1	17	3	Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
Lukas	Luke	1	17	4	І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
Lukas	Luke	1	17	5	І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
Lukas	Luke	1	17	6	А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
Lukas	Luke	1	17	7	Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
Lukas	Luke	1	17	8	Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
Lukas	Luke	1	17	9	Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Lukas	Luke	1	17	10	Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
Lukas	Luke	1	17	11	І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
Lukas	Luke	1	17	12	І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
Lukas	Luke	1	17	13	І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
Lukas	Luke	1	17	14	І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...
Lukas	Luke	1	17	15	Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
Lukas	Luke	1	17	16	І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
Lukas	Luke	1	17	17	Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
Lukas	Luke	1	17	18	Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
Lukas	Luke	1	17	19	І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
Lukas	Luke	1	17	20	А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
Lukas	Luke	1	17	21	і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!
Lukas	Luke	1	17	22	І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...
Lukas	Luke	1	17	23	І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
Lukas	Luke	1	17	24	Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
Lukas	Luke	1	17	25	А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...
Lukas	Luke	1	17	26	І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
Lukas	Luke	1	17	27	їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.
Lukas	Luke	1	17	28	Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Lukas	Luke	1	17	29	того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
Lukas	Luke	1	17	30	Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
Lukas	Luke	1	17	31	Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,
Lukas	Luke	1	17	32	пам'ятайте про Лотову дружину!
Lukas	Luke	1	17	33	Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.
Lukas	Luke	1	17	34	Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
Lukas	Luke	1	17	35	Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.
Lukas	Luke	1	17	36	Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!
Lukas	Luke	1	17	37	І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...
Lukas	Luke	1	18	1	І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,
Lukas	Luke	1	18	2	говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.
Lukas	Luke	1	18	3	У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!
Lukas	Luke	1	18	4	Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,
Lukas	Luke	1	18	5	але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.
Lukas	Luke	1	18	6	І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?
Lukas	Luke	1	18	7	А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?
Lukas	Luke	1	18	8	Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...
Lukas	Luke	1	18	9	А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.
Lukas	Luke	1	18	10	Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.
Lukas	Luke	1	18	11	Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.
Lukas	Luke	1	18	12	Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!
Lukas	Luke	1	18	13	А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...
Lukas	Luke	1	18	14	Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.
Lukas	Luke	1	18	15	До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
Lukas	Luke	1	18	16	А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.
Lukas	Luke	1	18	17	Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!
Lukas	Luke	1	18	18	І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?
Lukas	Luke	1	18	19	Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!
Lukas	Luke	1	18	20	Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.
Lukas	Luke	1	18	21	А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!
Lukas	Luke	1	18	22	Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!
Lukas	Luke	1	18	23	А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.
Lukas	Luke	1	18	24	Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
Lukas	Luke	1	18	25	Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...
Lukas	Luke	1	18	26	Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?
Lukas	Luke	1	18	27	А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!
Lukas	Luke	1	18	28	І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
Lukas	Luke	1	18	29	А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
Lukas	Luke	1	18	30	і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.
Lukas	Luke	1	18	31	І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.
Lukas	Luke	1	18	32	Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,
Lukas	Luke	1	18	33	і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!
Lukas	Luke	1	18	34	Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.
Lukas	Luke	1	18	35	І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.
Lukas	Luke	1	18	36	А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?
Lukas	Luke	1	18	37	А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
Lukas	Luke	1	18	38	І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!
Lukas	Luke	1	18	39	А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
Lukas	Luke	1	18	40	І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:
Lukas	Luke	1	18	41	Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!
Lukas	Luke	1	18	42	Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!
Lukas	Luke	1	18	43	І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.
Lukas	Luke	1	19	1	І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.
Lukas	Luke	1	19	2	І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,
Lukas	Luke	1	19	3	бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.
Lukas	Luke	1	19	4	І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.
Lukas	Luke	1	19	5	А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!
Lukas	Luke	1	19	6	І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
Lukas	Luke	1	19	7	А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!
Lukas	Luke	1	19	8	Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.
Lukas	Luke	1	19	9	Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.
Lukas	Luke	1	19	10	Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!
Lukas	Luke	1	19	11	Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.
Lukas	Luke	1	19	12	Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
Lukas	Luke	1	19	13	І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.
Lukas	Luke	1	19	14	Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.
Lukas	Luke	1	19	15	І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.
Lukas	Luke	1	19	16	І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.
Lukas	Luke	1	19	17	І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.
Lukas	Luke	1	19	18	І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.
Lukas	Luke	1	19	19	Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.
Lukas	Luke	1	19	20	І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
Lukas	Luke	1	19	21	Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
Lukas	Luke	1	19	22	І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
Lukas	Luke	1	19	23	Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?
Lukas	Luke	1	19	24	І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.
Lukas	Luke	1	19	25	І відказали йому: Пане, він десять мін має.
Lukas	Luke	1	19	26	Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.
Lukas	Luke	1	19	27	А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.
Lukas	Luke	1	19	28	А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
Lukas	Luke	1	19	29	І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
Lukas	Luke	1	19	30	наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
Lukas	Luke	1	19	31	Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
Lukas	Luke	1	19	32	Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.
Lukas	Luke	1	19	33	А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?
Lukas	Luke	1	19	34	Вони ж відказали: Господь потребує його.
Lukas	Luke	1	19	35	І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
Lukas	Luke	1	19	36	Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
Lukas	Luke	1	19	37	А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
Lukas	Luke	1	19	38	кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!
Lukas	Luke	1	19	39	А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!
Lukas	Luke	1	19	40	А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!
Lukas	Luke	1	19	41	І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
Lukas	Luke	1	19	42	і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
Lukas	Luke	1	19	43	Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
Lukas	Luke	1	19	44	І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...
Lukas	Luke	1	19	45	А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
Lukas	Luke	1	19	46	до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.
Lukas	Luke	1	19	47	І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,
Lukas	Luke	1	19	48	але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.
Lukas	Luke	1	20	1	І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
Lukas	Luke	1	20	2	та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?
Lukas	Luke	1	20	3	І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:
Lukas	Luke	1	20	4	Іванове хрищення з неба було, чи від людей?
Lukas	Luke	1	20	5	Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
Lukas	Luke	1	20	6	А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.
Lukas	Luke	1	20	7	І вони відповіли, що не знають, ізвідки...
Lukas	Luke	1	20	8	А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.
Lukas	Luke	1	20	9	І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
Lukas	Luke	1	20	10	А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
Lukas	Luke	1	20	11	І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.
Lukas	Luke	1	20	12	І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
Lukas	Luke	1	20	13	Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...
Lukas	Luke	1	20	14	Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.
Lukas	Luke	1	20	15	І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?
Lukas	Luke	1	20	16	Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!
Lukas	Luke	1	20	17	А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
Lukas	Luke	1	20	18	Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.
Lukas	Luke	1	20	19	А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
Lukas	Luke	1	20	20	І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
Lukas	Luke	1	20	21	І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
Lukas	Luke	1	20	22	Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
Lukas	Luke	1	20	23	Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?
Lukas	Luke	1	20	24	Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.
Lukas	Luke	1	20	25	А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!
Lukas	Luke	1	20	26	І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
Lukas	Luke	1	20	27	І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
Lukas	Luke	1	20	28	та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
Lukas	Luke	1	20	29	Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
Lukas	Luke	1	20	30	І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
Lukas	Luke	1	20	31	І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
Lukas	Luke	1	20	32	А по всіх умерла й жінка.
Lukas	Luke	1	20	33	А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
Lukas	Luke	1	20	34	Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.
Lukas	Luke	1	20	35	А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
Lukas	Luke	1	20	36	ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
Lukas	Luke	1	20	37	А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.
Lukas	Luke	1	20	38	Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.
Lukas	Luke	1	20	39	Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!
Lukas	Luke	1	20	40	І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
Lukas	Luke	1	20	41	І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?
Lukas	Luke	1	20	42	Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
Lukas	Luke	1	20	43	поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Lukas	Luke	1	20	44	Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?
Lukas	Luke	1	20	45	І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
Lukas	Luke	1	20	46	Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
Lukas	Luke	1	20	47	що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
Lukas	Luke	1	21	1	І поглянув Він угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці.
Lukas	Luke	1	21	2	Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула.
Lukas	Luke	1	21	3	І сказав Він: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
Lukas	Luke	1	21	4	Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала...
Lukas	Luke	1	21	5	Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
Lukas	Luke	1	21	6	Надійдуть ті дні, коли з того, що бачите, не зостанеться й каменя на камені, який не зруйнується...
Lukas	Luke	1	21	7	І запитали Його та сказали: Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?
Lukas	Luke	1	21	8	Він же промовив: Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть!
Lukas	Luke	1	21	9	І, як про війни та розрухи почуєте ви, не лякайтесь, бо перш статись належить тому. Але це не кінець ще.
Lukas	Luke	1	21	10	Тоді промовляв Він до них: Повстане народ на народ, і царство на царство.
Lukas	Luke	1	21	11	І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
Lukas	Luke	1	21	12	Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язниці, і поведуть вас до царів та правителів через Ім'я Моє.
Lukas	Luke	1	21	13	Але це стане вам на свідоцтво.
Lukas	Luke	1	21	14	Отож, покладіть у серця свої наперед не гадати, що будете відповідати,
Lukas	Luke	1	21	15	бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші.
Lukas	Luke	1	21	16	І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть.
Lukas	Luke	1	21	17	І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти.
Lukas	Luke	1	21	18	Але й волосина вам із голови не загине!
Lukas	Luke	1	21	19	Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете.
Lukas	Luke	1	21	20	А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення.
Lukas	Luke	1	21	21	Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, хай не вертаються в нього!
Lukas	Luke	1	21	22	Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.
Lukas	Luke	1	21	23	Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом!
Lukas	Luke	1	21	24	І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...
Lukas	Luke	1	21	25	І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,
Lukas	Luke	1	21	26	коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться.
Lukas	Luke	1	21	27	І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою!
Lukas	Luke	1	21	28	Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!
Lukas	Luke	1	21	29	І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева:
Lukas	Luke	1	21	30	як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
Lukas	Luke	1	21	31	Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
Lukas	Luke	1	21	32	Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться.
Lukas	Luke	1	21	33	Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!
Lukas	Luke	1	21	34	Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
Lukas	Luke	1	21	35	немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.
Lukas	Luke	1	21	36	Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!
Lukas	Luke	1	21	37	За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна.
Lukas	Luke	1	21	38	А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його.
Lukas	Luke	1	22	1	Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
Lukas	Luke	1	22	2	А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...
Lukas	Luke	1	22	3	Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.
Lukas	Luke	1	22	4	І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.
Lukas	Luke	1	22	5	Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.
Lukas	Luke	1	22	6	І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...
Lukas	Luke	1	22	7	І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
Lukas	Luke	1	22	8	І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.
Lukas	Luke	1	22	9	А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
Lukas	Luke	1	22	10	А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.
Lukas	Luke	1	22	11	І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?
Lukas	Luke	1	22	12	І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.
Lukas	Luke	1	22	13	І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.
Lukas	Luke	1	22	14	А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.
Lukas	Luke	1	22	15	І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.
Lukas	Luke	1	22	16	Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.
Lukas	Luke	1	22	17	Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
Lukas	Luke	1	22	18	Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
Lukas	Luke	1	22	19	Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
Lukas	Luke	1	22	20	По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
Lukas	Luke	1	22	21	Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.
Lukas	Luke	1	22	22	Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!
Lukas	Luke	1	22	23	А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?
Lukas	Luke	1	22	24	І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
Lukas	Luke	1	22	25	Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.
Lukas	Luke	1	22	26	Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.
Lukas	Luke	1	22	27	Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.
Lukas	Luke	1	22	28	Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
Lukas	Luke	1	22	29	і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
Lukas	Luke	1	22	30	щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
Lukas	Luke	1	22	31	І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.
Lukas	Luke	1	22	32	Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!
Lukas	Luke	1	22	33	А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!
Lukas	Luke	1	22	34	Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...
Lukas	Luke	1	22	35	І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.
Lukas	Luke	1	22	36	А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
Lukas	Luke	1	22	37	Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.
Lukas	Luke	1	22	38	І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!
Lukas	Luke	1	22	39	І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
Lukas	Luke	1	22	40	А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
Lukas	Luke	1	22	41	А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
Lukas	Luke	1	22	42	благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
Lukas	Luke	1	22	43	І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
Lukas	Luke	1	22	44	А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
Lukas	Luke	1	22	45	І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
Lukas	Luke	1	22	46	І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
Lukas	Luke	1	22	47	І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!
Lukas	Luke	1	22	48	Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?
Lukas	Luke	1	22	49	А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?
Lukas	Luke	1	22	50	І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.
Lukas	Luke	1	22	51	Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.
Lukas	Luke	1	22	52	А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...
Lukas	Luke	1	22	53	Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...
Lukas	Luke	1	22	54	А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
Lukas	Luke	1	22	55	Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
Lukas	Luke	1	22	56	А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!
Lukas	Luke	1	22	57	І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!
Lukas	Luke	1	22	58	Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...
Lukas	Luke	1	22	59	І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
Lukas	Luke	1	22	60	А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
Lukas	Luke	1	22	61	І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
Lukas	Luke	1	22	62	І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
Lukas	Luke	1	22	63	А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.
Lukas	Luke	1	22	64	І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?
Lukas	Luke	1	22	65	І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...
Lukas	Luke	1	22	66	А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,
Lukas	Luke	1	22	67	і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.
Lukas	Luke	1	22	68	А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.
Lukas	Luke	1	22	69	Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!
Lukas	Luke	1	22	70	Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...
Lukas	Luke	1	22	71	А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!
Lukas	Luke	1	23	1	І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
Lukas	Luke	1	23	2	І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.
Lukas	Luke	1	23	3	І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...
Lukas	Luke	1	23	4	І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.
Lukas	Luke	1	23	5	А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.
Lukas	Luke	1	23	6	А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?
Lukas	Luke	1	23	7	І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.
Lukas	Luke	1	23	8	Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
Lukas	Luke	1	23	9	І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
Lukas	Luke	1	23	10	І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.
Lukas	Luke	1	23	11	Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.
Lukas	Luke	1	23	12	І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.
Lukas	Luke	1	23	13	А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,
Lukas	Luke	1	23	14	і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.
Lukas	Luke	1	23	15	Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.
Lukas	Luke	1	23	16	Отже я покараю Його й відпущу.
Lukas	Luke	1	23	17	Бо повинен був їм відпустити одного на свято.
Lukas	Luke	1	23	18	А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!
Lukas	Luke	1	23	19	А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.
Lukas	Luke	1	23	20	І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.
Lukas	Luke	1	23	21	Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!
Lukas	Luke	1	23	22	Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.
Lukas	Luke	1	23	23	А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.
Lukas	Luke	1	23	24	І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:
Lukas	Luke	1	23	25	відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
Lukas	Luke	1	23	26	І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
Lukas	Luke	1	23	27	А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
Lukas	Luke	1	23	28	А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!
Lukas	Luke	1	23	29	Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...
Lukas	Luke	1	23	30	Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!
Lukas	Luke	1	23	31	Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
Lukas	Luke	1	23	32	І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
Lukas	Luke	1	23	33	А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
Lukas	Luke	1	23	34	Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.
Lukas	Luke	1	23	35	А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!
Lukas	Luke	1	23	36	І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,
Lukas	Luke	1	23	37	і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!
Lukas	Luke	1	23	38	Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.
Lukas	Luke	1	23	39	А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!
Lukas	Luke	1	23	40	Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
Lukas	Luke	1	23	41	Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.
Lukas	Luke	1	23	42	І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!
Lukas	Luke	1	23	43	І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!
Lukas	Luke	1	23	44	Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...
Lukas	Luke	1	23	45	І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...
Lukas	Luke	1	23	46	І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...
Lukas	Luke	1	23	47	Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!
Lukas	Luke	1	23	48	І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...
Lukas	Luke	1	23	49	Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...
Lukas	Luke	1	23	50	І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,
Lukas	Luke	1	23	51	не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,
Lukas	Luke	1	23	52	цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
Lukas	Luke	1	23	53	І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.
Lukas	Luke	1	23	54	День той був Приготування, і наставала субота.
Lukas	Luke	1	23	55	А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.
Lukas	Luke	1	23	56	Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
Lukas	Luke	1	24	1	А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
Lukas	Luke	1	24	2	та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
Lukas	Luke	1	24	3	А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
Lukas	Luke	1	24	4	І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.
Lukas	Luke	1	24	5	А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
Lukas	Luke	1	24	6	Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
Lukas	Luke	1	24	7	Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.
Lukas	Luke	1	24	8	І згадали вони ті слова Його!
Lukas	Luke	1	24	9	А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
Lukas	Luke	1	24	10	То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.
Lukas	Luke	1	24	11	Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.
Lukas	Luke	1	24	12	Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...
Lukas	Luke	1	24	13	І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
Lukas	Luke	1	24	14	І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
Lukas	Luke	1	24	15	І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.
Lukas	Luke	1	24	16	Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
Lukas	Luke	1	24	17	І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
Lukas	Luke	1	24	18	І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
Lukas	Luke	1	24	19	І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
Lukas	Luke	1	24	20	Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...
Lukas	Luke	1	24	21	А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
Lukas	Luke	1	24	22	А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
Lukas	Luke	1	24	23	вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
Lukas	Luke	1	24	24	І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...
Lukas	Luke	1	24	25	Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
Lukas	Luke	1	24	26	Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
Lukas	Luke	1	24	27	І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
Lukas	Luke	1	24	28	І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
Lukas	Luke	1	24	29	А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
Lukas	Luke	1	24	30	І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
Lukas	Luke	1	24	31	Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...
Lukas	Luke	1	24	32	І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...
Lukas	Luke	1	24	33	І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
Lukas	Luke	1	24	34	які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.
Lukas	Luke	1	24	35	А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
Lukas	Luke	1	24	36	І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!
Lukas	Luke	1	24	37	А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
Lukas	Luke	1	24	38	Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
Lukas	Luke	1	24	39	Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.
Lukas	Luke	1	24	40	І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
Lukas	Luke	1	24	41	І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?
Lukas	Luke	1	24	42	Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
Lukas	Luke	1	24	43	І, взявши, Він їв перед ними.
Lukas	Luke	1	24	44	І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
Lukas	Luke	1	24	45	Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
Lukas	Luke	1	24	46	І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
Lukas	Luke	1	24	47	і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
Lukas	Luke	1	24	48	А ви свідки того.
Lukas	Luke	1	24	49	І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.
Lukas	Luke	1	24	50	І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
Lukas	Luke	1	24	51	І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
Lukas	Luke	1	24	52	А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
Lukas	Luke	1	24	53	І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.
Johannes	John	1	1	1	Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
Johannes	John	1	1	2	Воно в Бога було споконвіку.
Johannes	John	1	1	3	Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
Johannes	John	1	1	4	І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
Johannes	John	1	1	5	А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
Johannes	John	1	1	6	Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.
Johannes	John	1	1	7	Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
Johannes	John	1	1	8	Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.
Johannes	John	1	1	9	Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
Johannes	John	1	1	10	Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
Johannes	John	1	1	11	До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
Johannes	John	1	1	12	А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
Johannes	John	1	1	13	що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
Johannes	John	1	1	14	І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.
Johannes	John	1	1	15	Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.
Johannes	John	1	1	16	А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.
Johannes	John	1	1	17	Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.
Johannes	John	1	1	18	Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
Johannes	John	1	1	19	А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?
Johannes	John	1	1	20	І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.
Johannes	John	1	1	21	І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!
Johannes	John	1	1	22	Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?
Johannes	John	1	1	23	Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.
Johannes	John	1	1	24	Посланці ж із фарисеїв були.
Johannes	John	1	1	25	І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?
Johannes	John	1	1	26	Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
Johannes	John	1	1	27	Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.
Johannes	John	1	1	28	Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.
Johannes	John	1	1	29	Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
Johannes	John	1	1	30	Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
Johannes	John	1	1	31	І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.
Johannes	John	1	1	32	І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
Johannes	John	1	1	33	І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.
Johannes	John	1	1	34	І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!
Johannes	John	1	1	35	Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.
Johannes	John	1	1	36	І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!
Johannes	John	1	1	37	І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
Johannes	John	1	1	38	А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?
Johannes	John	1	1	39	Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.
Johannes	John	1	1	40	А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
Johannes	John	1	1	41	Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.
Johannes	John	1	1	42	І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.
Johannes	John	1	1	43	Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!
Johannes	John	1	1	44	А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.
Johannes	John	1	1	45	Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.
Johannes	John	1	1	46	І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.
Johannes	John	1	1	47	Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!
Johannes	John	1	1	48	Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.
Johannes	John	1	1	49	Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!
Johannes	John	1	1	50	Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!
Johannes	John	1	1	51	І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.
Johannes	John	1	2	1	А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.
Johannes	John	1	2	2	На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.
Johannes	John	1	2	3	Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!
Johannes	John	1	2	4	Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!
Johannes	John	1	2	5	А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже!
Johannes	John	1	2	6	Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.
Johannes	John	1	2	7	Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть.
Johannes	John	1	2	8	І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли.
Johannes	John	1	2	9	Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого
Johannes	John	1	2	10	та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...
Johannes	John	1	2	11	Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.
Johannes	John	1	2	12	Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернауму, і там перебули небагато днів.
Johannes	John	1	2	13	А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.
Johannes	John	1	2	14	І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міняльники.
Johannes	John	1	2	15	І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи.
Johannes	John	1	2	16	І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торгового!
Johannes	John	1	2	17	Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене!
Johannes	John	1	2	18	І обізвались юдеї й сказали Йому: Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке?
Johannes	John	1	2	19	Ісус відповів і промовив до них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!
Johannes	John	1	2	20	Відказали ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його?
Johannes	John	1	2	21	А Він говорив про храм тіла Свого.
Johannes	John	1	2	22	Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.
Johannes	John	1	2	23	А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Ймення, побачивши чуда Його, що чинив.
Johannes	John	1	2	24	Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх,
Johannes	John	1	2	25	і потреби не мав, щоб хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині було.
Johannes	John	1	3	1	Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський.
Johannes	John	1	3	2	Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.
Johannes	John	1	3	3	Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
Johannes	John	1	3	4	Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?
Johannes	John	1	3	5	Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.
Johannes	John	1	3	6	Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.
Johannes	John	1	3	7	Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори.
Johannes	John	1	3	8	Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.
Johannes	John	1	3	9	Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?
Johannes	John	1	3	10	Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш?
Johannes	John	1	3	11	Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте.
Johannes	John	1	3	12	Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?
Johannes	John	1	3	13	І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.
Johannes	John	1	3	14	І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,
Johannes	John	1	3	15	щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.
Johannes	John	1	3	16	Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
Johannes	John	1	3	17	Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.
Johannes	John	1	3	18	Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.
Johannes	John	1	3	19	Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!
Johannes	John	1	3	20	Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.
Johannes	John	1	3	21	А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони.
Johannes	John	1	3	22	По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.
Johannes	John	1	3	23	А Іван теж христив в Еноні поблизу Салиму, бо було там багато води; і приходили люди й христились,
Johannes	John	1	3	24	бо Іван до в'язниці не був ще посаджений.
Johannes	John	1	3	25	І зчинилось змагання Іванових учнів з юдеями про очищення.
Johannes	John	1	3	26	І прийшли до Івана вони та й сказали йому: Учителю, Той, Хто був із тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ото христить і Він, і до Нього всі йдуть.
Johannes	John	1	3	27	Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
Johannes	John	1	3	28	Ви самі мені свідчите, що я говорив: я не Христос, але посланий я перед Ним.
Johannes	John	1	3	29	Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!
Johannes	John	1	3	30	Він має рости, я ж маліти.
Johannes	John	1	3	31	Хто зверху приходить, Той над усіма. Хто походить із землі, то той земний, і говорить поземному. Хто приходить із неба, Той над усіма,
Johannes	John	1	3	32	і що бачив і чув, те Він свідчить, та свідоцтва Його не приймає ніхто.
Johannes	John	1	3	33	Хто ж прийняв свідоцтво Його, той ствердив тим, що Бог правдивий.
Johannes	John	1	3	34	Бо Кого Бог послав, Той Божі слова промовляє, бо Духа дає Бог без міри.
Johannes	John	1	3	35	Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.
Johannes	John	1	3	36	Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.
Johannes	John	1	4	1	Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
Johannes	John	1	4	2	хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
Johannes	John	1	4	3	Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.
Johannes	John	1	4	4	І потрібно було Самарію Йому переходити.
Johannes	John	1	4	5	Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.
Johannes	John	1	4	6	Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
Johannes	John	1	4	7	Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!
Johannes	John	1	4	8	Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.
Johannes	John	1	4	9	Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Johannes	John	1	4	10	Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.
Johannes	John	1	4	11	Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?
Johannes	John	1	4	12	Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?
Johannes	John	1	4	13	Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.
Johannes	John	1	4	14	А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.
Johannes	John	1	4	15	Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.
Johannes	John	1	4	16	Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.
Johannes	John	1	4	17	Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
Johannes	John	1	4	18	Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.
Johannes	John	1	4	19	Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.
Johannes	John	1	4	20	Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.
Johannes	John	1	4	21	Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.
Johannes	John	1	4	22	Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.
Johannes	John	1	4	23	Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.
Johannes	John	1	4	24	Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.
Johannes	John	1	4	25	Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.
Johannes	John	1	4	26	Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...
Johannes	John	1	4	27	І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?
Johannes	John	1	4	28	Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:
Johannes	John	1	4	29	Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?
Johannes	John	1	4	30	І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.
Johannes	John	1	4	31	Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!
Johannes	John	1	4	32	А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.
Johannes	John	1	4	33	Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?
Johannes	John	1	4	34	Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.
Johannes	John	1	4	35	Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!
Johannes	John	1	4	36	А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.
Johannes	John	1	4	37	Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.
Johannes	John	1	4	38	Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.
Johannes	John	1	4	39	З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!
Johannes	John	1	4	40	А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
Johannes	John	1	4	41	Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
Johannes	John	1	4	42	А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!
Johannes	John	1	4	43	Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
Johannes	John	1	4	44	Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.
Johannes	John	1	4	45	А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
Johannes	John	1	4	46	Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.
Johannes	John	1	4	47	Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
Johannes	John	1	4	48	Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!
Johannes	John	1	4	49	Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!
Johannes	John	1	4	50	Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.
Johannes	John	1	4	51	А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.
Johannes	John	1	4	52	А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.
Johannes	John	1	4	53	Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.
Johannes	John	1	4	54	Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
Johannes	John	1	5	1	Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
Johannes	John	1	5	2	А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.
Johannes	John	1	5	3	У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.
Johannes	John	1	5	4	Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.
Johannes	John	1	5	5	А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.
Johannes	John	1	5	6	Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
Johannes	John	1	5	7	Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.
Johannes	John	1	5	8	Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!
Johannes	John	1	5	9	І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,
Johannes	John	1	5	10	тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.
Johannes	John	1	5	11	А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.
Johannes	John	1	5	12	А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?
Johannes	John	1	5	13	Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.
Johannes	John	1	5	14	Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!
Johannes	John	1	5	15	Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.
Johannes	John	1	5	16	І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
Johannes	John	1	5	17	А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.
Johannes	John	1	5	18	І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.
Johannes	John	1	5	19	Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.
Johannes	John	1	5	20	Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.
Johannes	John	1	5	21	Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
Johannes	John	1	5	22	Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,
Johannes	John	1	5	23	щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.
Johannes	John	1	5	24	Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.
Johannes	John	1	5	25	Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
Johannes	John	1	5	26	Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
Johannes	John	1	5	27	І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.
Johannes	John	1	5	28	Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,
Johannes	John	1	5	29	і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.
Johannes	John	1	5	30	Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
Johannes	John	1	5	31	Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.
Johannes	John	1	5	32	Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.
Johannes	John	1	5	33	Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.
Johannes	John	1	5	34	Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.
Johannes	John	1	5	35	Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.
Johannes	John	1	5	36	Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!
Johannes	John	1	5	37	Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.
Johannes	John	1	5	38	Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
Johannes	John	1	5	39	Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!
Johannes	John	1	5	40	Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
Johannes	John	1	5	41	Від людей не приймаю Я слави,
Johannes	John	1	5	42	але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
Johannes	John	1	5	43	Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.
Johannes	John	1	5	44	Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?
Johannes	John	1	5	45	Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!
Johannes	John	1	5	46	Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
Johannes	John	1	5	47	Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?
Johannes	John	1	6	1	Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.
Johannes	John	1	6	2	А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.
Johannes	John	1	6	3	Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
Johannes	John	1	6	4	Наближалася ж Пасха, свято юдейське.
Johannes	John	1	6	5	А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?
Johannes	John	1	6	6	Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.
Johannes	John	1	6	7	Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.
Johannes	John	1	6	8	Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:
Johannes	John	1	6	9	Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!
Johannes	John	1	6	10	А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
Johannes	John	1	6	11	А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
Johannes	John	1	6	12	І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.
Johannes	John	1	6	13	І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.
Johannes	John	1	6	14	А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!
Johannes	John	1	6	15	Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.
Johannes	John	1	6	16	А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
Johannes	John	1	6	17	І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.
Johannes	John	1	6	18	Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.
Johannes	John	1	6	19	Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...
Johannes	John	1	6	20	Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!
Johannes	John	1	6	21	І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.
Johannes	John	1	6	22	А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.
Johannes	John	1	6	23	А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
Johannes	John	1	6	24	Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.
Johannes	John	1	6	25	І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?
Johannes	John	1	6	26	Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.
Johannes	John	1	6	27	Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.
Johannes	John	1	6	28	Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?
Johannes	John	1	6	29	Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.
Johannes	John	1	6	30	А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?
Johannes	John	1	6	31	Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.
Johannes	John	1	6	32	А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
Johannes	John	1	6	33	Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.
Johannes	John	1	6	34	А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!
Johannes	John	1	6	35	Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.
Johannes	John	1	6	36	Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
Johannes	John	1	6	37	Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
Johannes	John	1	6	38	Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
Johannes	John	1	6	39	Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.
Johannes	John	1	6	40	Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
Johannes	John	1	6	41	Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.
Johannes	John	1	6	42	І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?
Johannes	John	1	6	43	А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!
Johannes	John	1	6	44	Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.
Johannes	John	1	6	45	У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
Johannes	John	1	6	46	Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
Johannes	John	1	6	47	Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.
Johannes	John	1	6	48	Я хліб життя!
Johannes	John	1	6	49	Отці ваші в пустині їли манну, і померли.
Johannes	John	1	6	50	То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.
Johannes	John	1	6	51	Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.
Johannes	John	1	6	52	Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?
Johannes	John	1	6	53	І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
Johannes	John	1	6	54	Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
Johannes	John	1	6	55	Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.
Johannes	John	1	6	56	Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.
Johannes	John	1	6	57	Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
Johannes	John	1	6	58	То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!
Johannes	John	1	6	59	Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
Johannes	John	1	6	60	А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?
Johannes	John	1	6	61	А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?
Johannes	John	1	6	62	А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
Johannes	John	1	6	63	То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
Johannes	John	1	6	64	Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
Johannes	John	1	6	65	І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.
Johannes	John	1	6	66	Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
Johannes	John	1	6	67	І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?
Johannes	John	1	6	68	Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.
Johannes	John	1	6	69	Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!
Johannes	John	1	6	70	Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...
Johannes	John	1	6	71	Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.
Johannes	John	1	7	1	Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.
Johannes	John	1	7	2	А надходило свято юдейське Кучки.
Johannes	John	1	7	3	І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
Johannes	John	1	7	4	Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.
Johannes	John	1	7	5	Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
Johannes	John	1	7	6	А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.
Johannes	John	1	7	7	Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
Johannes	John	1	7	8	Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.
Johannes	John	1	7	9	Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
Johannes	John	1	7	10	Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.
Johannes	John	1	7	11	А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?
Johannes	John	1	7	12	І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...
Johannes	John	1	7	13	Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.
Johannes	John	1	7	14	У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
Johannes	John	1	7	15	І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?
Johannes	John	1	7	16	Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Johannes	John	1	7	17	Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.
Johannes	John	1	7	18	Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.
Johannes	John	1	7	19	Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?
Johannes	John	1	7	20	Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?
Johannes	John	1	7	21	Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.
Johannes	John	1	7	22	Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
Johannes	John	1	7	23	Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?
Johannes	John	1	7	24	Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!
Johannes	John	1	7	25	Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?
Johannes	John	1	7	26	Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
Johannes	John	1	7	27	Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.
Johannes	John	1	7	28	І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Johannes	John	1	7	29	Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!
Johannes	John	1	7	30	Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.
Johannes	John	1	7	31	А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?
Johannes	John	1	7	32	Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.
Johannes	John	1	7	33	Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.
Johannes	John	1	7	34	Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...
Johannes	John	1	7	35	Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?
Johannes	John	1	7	36	Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?
Johannes	John	1	7	37	А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!
Johannes	John	1	7	38	Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.
Johannes	John	1	7	39	Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.
Johannes	John	1	7	40	А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!
Johannes	John	1	7	41	Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?
Johannes	John	1	7	42	Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?
Johannes	John	1	7	43	Так повстала незгода в народі з-за Нього.
Johannes	John	1	7	44	А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.
Johannes	John	1	7	45	І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?
Johannes	John	1	7	46	Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...
Johannes	John	1	7	47	А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?
Johannes	John	1	7	48	Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?
Johannes	John	1	7	49	Та проклятий народ, що не знає Закону!
Johannes	John	1	7	50	Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:
Johannes	John	1	7	51	Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?
Johannes	John	1	7	52	Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.
Johannes	John	1	7	53	І до дому свого пішов кожен.
Johannes	John	1	8	1	Ісус же на гору Оливну пішов.
Johannes	John	1	8	2	А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
Johannes	John	1	8	3	І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,
Johannes	John	1	8	4	та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...
Johannes	John	1	8	5	Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?
Johannes	John	1	8	6	Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
Johannes	John	1	8	7	А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...
Johannes	John	1	8	8	І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...
Johannes	John	1	8	9	А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...
Johannes	John	1	8	10	І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?
Johannes	John	1	8	11	А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!
Johannes	John	1	8	12	І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.
Johannes	John	1	8	13	Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.
Johannes	John	1	8	14	Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.
Johannes	John	1	8	15	Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.
Johannes	John	1	8	16	А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
Johannes	John	1	8	17	Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.
Johannes	John	1	8	18	Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.
Johannes	John	1	8	19	І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.
Johannes	John	1	8	20	Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...
Johannes	John	1	8	21	І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...
Johannes	John	1	8	22	А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?
Johannes	John	1	8	23	І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
Johannes	John	1	8	24	Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.
Johannes	John	1	8	25	А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.
Johannes	John	1	8	26	Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.
Johannes	John	1	8	27	Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
Johannes	John	1	8	28	Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.
Johannes	John	1	8	29	А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.
Johannes	John	1	8	30	Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
Johannes	John	1	8	31	Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
Johannes	John	1	8	32	і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!
Johannes	John	1	8	33	Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?
Johannes	John	1	8	34	Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.
Johannes	John	1	8	35	І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
Johannes	John	1	8	36	Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
Johannes	John	1	8	37	Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
Johannes	John	1	8	38	Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.
Johannes	John	1	8	39	Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.
Johannes	John	1	8	40	А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
Johannes	John	1	8	41	Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.
Johannes	John	1	8	42	А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
Johannes	John	1	8	43	Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.
Johannes	John	1	8	44	Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.
Johannes	John	1	8	45	А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.
Johannes	John	1	8	46	Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?
Johannes	John	1	8	47	Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.
Johannes	John	1	8	48	Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?
Johannes	John	1	8	49	Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.
Johannes	John	1	8	50	Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.
Johannes	John	1	8	51	Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!
Johannes	John	1	8	52	І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
Johannes	John	1	8	53	Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?
Johannes	John	1	8	54	Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
Johannes	John	1	8	55	І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.
Johannes	John	1	8	56	Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.
Johannes	John	1	8	57	А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?
Johannes	John	1	8	58	Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.
Johannes	John	1	8	59	І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.
Johannes	John	1	9	1	А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
Johannes	John	1	9	2	І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?
Johannes	John	1	9	3	Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.
Johannes	John	1	9	4	Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
Johannes	John	1	9	5	Доки Я в світі, Я Світло для світу.
Johannes	John	1	9	6	Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
Johannes	John	1	9	7	і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...
Johannes	John	1	9	8	А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?
Johannes	John	1	9	9	Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!
Johannes	John	1	9	10	І питали його: Як же очі відкрились тобі?
Johannes	John	1	9	11	А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.
Johannes	John	1	9	12	І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.
Johannes	John	1	9	13	Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
Johannes	John	1	9	14	А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
Johannes	John	1	9	15	І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.
Johannes	John	1	9	16	Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.
Johannes	John	1	9	17	Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!
Johannes	John	1	9	18	Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.
Johannes	John	1	9	19	І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?
Johannes	John	1	9	20	А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.
Johannes	John	1	9	21	Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...
Johannes	John	1	9	22	Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.
Johannes	John	1	9	23	Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.
Johannes	John	1	9	24	І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.
Johannes	John	1	9	25	Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...
Johannes	John	1	9	26	І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?
Johannes	John	1	9	27	Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?
Johannes	John	1	9	28	А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
Johannes	John	1	9	29	Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.
Johannes	John	1	9	30	Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!
Johannes	John	1	9	31	Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.
Johannes	John	1	9	32	Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
Johannes	John	1	9	33	Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.
Johannes	John	1	9	34	Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.
Johannes	John	1	9	35	Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?
Johannes	John	1	9	36	Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?
Johannes	John	1	9	37	Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...
Johannes	John	1	9	38	А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.
Johannes	John	1	9	39	І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі.
Johannes	John	1	9	40	І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?
Johannes	John	1	9	41	Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!
Johannes	John	1	10	1	Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.
Johannes	John	1	10	2	А хто входить дверима, той вівцям пастух.
Johannes	John	1	10	3	Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.
Johannes	John	1	10	4	А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.
Johannes	John	1	10	5	За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
Johannes	John	1	10	6	Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.
Johannes	John	1	10	7	І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
Johannes	John	1	10	8	Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
Johannes	John	1	10	9	Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
Johannes	John	1	10	10	Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
Johannes	John	1	10	11	Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
Johannes	John	1	10	12	А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
Johannes	John	1	10	13	А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
Johannes	John	1	10	14	Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
Johannes	John	1	10	15	Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
Johannes	John	1	10	16	Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
Johannes	John	1	10	17	Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
Johannes	John	1	10	18	Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.
Johannes	John	1	10	19	З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.
Johannes	John	1	10	20	І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?
Johannes	John	1	10	21	Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...
Johannes	John	1	10	22	Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.
Johannes	John	1	10	23	А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.
Johannes	John	1	10	24	Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!
Johannes	John	1	10	25	Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
Johannes	John	1	10	26	Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.
Johannes	John	1	10	27	Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
Johannes	John	1	10	28	І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.
Johannes	John	1	10	29	Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.
Johannes	John	1	10	30	Я й Отець Ми одне!
Johannes	John	1	10	31	Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.
Johannes	John	1	10	32	Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?
Johannes	John	1	10	33	Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...
Johannes	John	1	10	34	Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?
Johannes	John	1	10	35	Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,
Johannes	John	1	10	36	то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?
Johannes	John	1	10	37	Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.
Johannes	John	1	10	38	А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!
Johannes	John	1	10	39	Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.
Johannes	John	1	10	40	І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.
Johannes	John	1	10	41	І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.
Johannes	John	1	10	42	І багато-хто ввірували в Нього там.
Johannes	John	1	11	1	Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.
Johannes	John	1	11	2	А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.
Johannes	John	1	11	3	Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...
Johannes	John	1	11	4	Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.
Johannes	John	1	11	5	А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
Johannes	John	1	11	6	А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.
Johannes	John	1	11	7	Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.
Johannes	John	1	11	8	Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?
Johannes	John	1	11	9	Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.
Johannes	John	1	11	10	А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.
Johannes	John	1	11	11	Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.
Johannes	John	1	11	12	А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.
Johannes	John	1	11	13	Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.
Johannes	John	1	11	14	Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.
Johannes	John	1	11	15	І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.
Johannes	John	1	11	16	Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.
Johannes	John	1	11	17	Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.
Johannes	John	1	11	18	А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.
Johannes	John	1	11	19	І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.
Johannes	John	1	11	20	Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
Johannes	John	1	11	21	І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...
Johannes	John	1	11	22	Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!
Johannes	John	1	11	23	Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!
Johannes	John	1	11	24	Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.
Johannes	John	1	11	25	Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.
Johannes	John	1	11	26	І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?
Johannes	John	1	11	27	Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.
Johannes	John	1	11	28	І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!
Johannes	John	1	11	29	А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.
Johannes	John	1	11	30	А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.
Johannes	John	1	11	31	Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.
Johannes	John	1	11	32	Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!
Johannes	John	1	11	33	А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,
Johannes	John	1	11	34	і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!
Johannes	John	1	11	35	І закапали сльози Ісусові...
Johannes	John	1	11	36	А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!
Johannes	John	1	11	37	А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?
Johannes	John	1	11	38	Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.
Johannes	John	1	11	39	Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...
Johannes	John	1	11	40	Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?
Johannes	John	1	11	41	І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.
Johannes	John	1	11	42	Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.
Johannes	John	1	11	43	І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!
Johannes	John	1	11	44	І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...
Johannes	John	1	11	45	І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
Johannes	John	1	11	46	А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.
Johannes	John	1	11	47	Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?
Johannes	John	1	11	48	Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!
Johannes	John	1	11	49	А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,
Johannes	John	1	11	50	і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!
Johannes	John	1	11	51	А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,
Johannes	John	1	11	52	і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.
Johannes	John	1	11	53	Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.
Johannes	John	1	11	54	І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.
Johannes	John	1	11	55	Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.
Johannes	John	1	11	56	І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?
Johannes	John	1	11	57	А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.
Johannes	John	1	12	1	Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
Johannes	John	1	12	2	І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
Johannes	John	1	12	3	А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!
Johannes	John	1	12	4	І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:
Johannes	John	1	12	5	Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?
Johannes	John	1	12	6	А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.
Johannes	John	1	12	7	І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...
Johannes	John	1	12	8	Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!
Johannes	John	1	12	9	А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
Johannes	John	1	12	10	А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
Johannes	John	1	12	11	бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.
Johannes	John	1	12	12	А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
Johannes	John	1	12	13	то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!
Johannes	John	1	12	14	Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
Johannes	John	1	12	15	Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!
Johannes	John	1	12	16	А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.
Johannes	John	1	12	17	Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.
Johannes	John	1	12	18	Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
Johannes	John	1	12	19	Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!
Johannes	John	1	12	20	А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.
Johannes	John	1	12	21	І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.
Johannes	John	1	12	22	Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
Johannes	John	1	12	23	Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.
Johannes	John	1	12	24	Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.
Johannes	John	1	12	25	Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.
Johannes	John	1	12	26	Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.
Johannes	John	1	12	27	Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...
Johannes	John	1	12	28	Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!
Johannes	John	1	12	29	А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!
Johannes	John	1	12	30	Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.
Johannes	John	1	12	31	Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.
Johannes	John	1	12	32	І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.
Johannes	John	1	12	33	А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.
Johannes	John	1	12	34	А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?
Johannes	John	1	12	35	І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...
Johannes	John	1	12	36	Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.
Johannes	John	1	12	37	І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,
Johannes	John	1	12	38	щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?
Johannes	John	1	12	39	Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:
Johannes	John	1	12	40	Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!
Johannes	John	1	12	41	Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.
Johannes	John	1	12	42	Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.
Johannes	John	1	12	43	Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
Johannes	John	1	12	44	А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
Johannes	John	1	12	45	А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
Johannes	John	1	12	46	Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.
Johannes	John	1	12	47	Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
Johannes	John	1	12	48	Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!
Johannes	John	1	12	49	Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.
Johannes	John	1	12	50	І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.
Johannes	John	1	13	1	Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
Johannes	John	1	13	2	Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
Johannes	John	1	13	3	то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
Johannes	John	1	13	4	устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
Johannes	John	1	13	5	Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
Johannes	John	1	13	6	І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?
Johannes	John	1	13	7	Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
Johannes	John	1	13	8	Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.
Johannes	John	1	13	9	До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
Johannes	John	1	13	10	Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
Johannes	John	1	13	11	Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
Johannes	John	1	13	12	Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
Johannes	John	1	13	13	Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.
Johannes	John	1	13	14	А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
Johannes	John	1	13	15	Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Johannes	John	1	13	16	Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
Johannes	John	1	13	17	Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Johannes	John	1	13	18	Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!
Johannes	John	1	13	19	Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Johannes	John	1	13	20	Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
Johannes	John	1	13	21	Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...
Johannes	John	1	13	22	І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
Johannes	John	1	13	23	При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Johannes	John	1	13	24	От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?
Johannes	John	1	13	25	І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?
Johannes	John	1	13	26	Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...
Johannes	John	1	13	27	За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...
Johannes	John	1	13	28	Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
Johannes	John	1	13	29	А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.
Johannes	John	1	13	30	А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Johannes	John	1	13	31	Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
Johannes	John	1	13	32	Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
Johannes	John	1	13	33	Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
Johannes	John	1	13	34	Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
Johannes	John	1	13	35	По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
Johannes	John	1	13	36	А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
Johannes	John	1	13	37	Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!
Johannes	John	1	13	38	Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...
Johannes	John	1	14	1	Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
Johannes	John	1	14	2	Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
Johannes	John	1	14	3	А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
Johannes	John	1	14	4	А куди Я йду дорогу ви знаєте.
Johannes	John	1	14	5	Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?
Johannes	John	1	14	6	Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
Johannes	John	1	14	7	Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.
Johannes	John	1	14	8	Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!
Johannes	John	1	14	9	Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
Johannes	John	1	14	10	Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
Johannes	John	1	14	11	Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
Johannes	John	1	14	12	Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
Johannes	John	1	14	13	І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
Johannes	John	1	14	14	Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
Johannes	John	1	14	15	Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
Johannes	John	1	14	16	І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
Johannes	John	1	14	17	Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
Johannes	John	1	14	18	Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
Johannes	John	1	14	19	Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
Johannes	John	1	14	20	Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
Johannes	John	1	14	21	Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.
Johannes	John	1	14	22	Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?
Johannes	John	1	14	23	Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
Johannes	John	1	14	24	Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
Johannes	John	1	14	25	Говорив це Я вам, бувши з вами.
Johannes	John	1	14	26	Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
Johannes	John	1	14	27	Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
Johannes	John	1	14	28	Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець.
Johannes	John	1	14	29	І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
Johannes	John	1	14	30	Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
Johannes	John	1	14	31	та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!
Johannes	John	1	15	1	Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар.
Johannes	John	1	15	2	Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.
Johannes	John	1	15	3	Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.
Johannes	John	1	15	4	Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.
Johannes	John	1	15	5	Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.
Johannes	John	1	15	6	Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять.
Johannes	John	1	15	7	Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!
Johannes	John	1	15	8	Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.
Johannes	John	1	15	9	Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!
Johannes	John	1	15	10	Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
Johannes	John	1	15	11	Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
Johannes	John	1	15	12	Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!
Johannes	John	1	15	13	Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
Johannes	John	1	15	14	Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.
Johannes	John	1	15	15	Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.
Johannes	John	1	15	16	Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.
Johannes	John	1	15	17	Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!
Johannes	John	1	15	18	Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас.
Johannes	John	1	15	19	Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.
Johannes	John	1	15	20	Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше.
Johannes	John	1	15	21	Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.
Johannes	John	1	15	22	Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.
Johannes	John	1	15	23	Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить.
Johannes	John	1	15	24	Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця.
Johannes	John	1	15	25	Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!
Johannes	John	1	15	26	А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.
Johannes	John	1	15	27	Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.
Johannes	John	1	16	1	Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.
Johannes	John	1	16	2	Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!
Johannes	John	1	16	3	А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
Johannes	John	1	16	4	Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.
Johannes	John	1	16	5	Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?
Johannes	John	1	16	6	Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.
Johannes	John	1	16	7	Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.
Johannes	John	1	16	8	А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
Johannes	John	1	16	9	тож про гріх, що не вірують у Мене;
Johannes	John	1	16	10	а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
Johannes	John	1	16	11	а про суд, що засуджений князь цього світу.
Johannes	John	1	16	12	Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
Johannes	John	1	16	13	А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.
Johannes	John	1	16	14	Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.
Johannes	John	1	16	15	Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.
Johannes	John	1	16	16	Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.
Johannes	John	1	16	17	А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...
Johannes	John	1	16	18	Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...
Johannes	John	1	16	19	Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?
Johannes	John	1	16	20	Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!
Johannes	John	1	16	21	Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...
Johannes	John	1	16	22	Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!
Johannes	John	1	16	23	Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.
Johannes	John	1	16	24	Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
Johannes	John	1	16	25	Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам.
Johannes	John	1	16	26	Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,
Johannes	John	1	16	27	бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
Johannes	John	1	16	28	Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.
Johannes	John	1	16	29	Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.
Johannes	John	1	16	30	Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!
Johannes	John	1	16	31	Ісус їм відповів: Тепер віруєте?
Johannes	John	1	16	32	Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
Johannes	John	1	16	33	Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!
Johannes	John	1	17	1	По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
Johannes	John	1	17	2	бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
Johannes	John	1	17	3	Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
Johannes	John	1	17	4	Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
Johannes	John	1	17	5	І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
Johannes	John	1	17	6	Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.
Johannes	John	1	17	7	Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,
Johannes	John	1	17	8	бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
Johannes	John	1	17	9	Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!
Johannes	John	1	17	10	Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.
Johannes	John	1	17	11	І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
Johannes	John	1	17	12	Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
Johannes	John	1	17	13	Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.
Johannes	John	1	17	14	Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
Johannes	John	1	17	15	Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
Johannes	John	1	17	16	Не від світу вони, як і Я не від світу.
Johannes	John	1	17	17	Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.
Johannes	John	1	17	18	Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
Johannes	John	1	17	19	А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
Johannes	John	1	17	20	Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,
Johannes	John	1	17	21	щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
Johannes	John	1	17	22	А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
Johannes	John	1	17	23	Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
Johannes	John	1	17	24	Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.
Johannes	John	1	17	25	Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
Johannes	John	1	17	26	Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...
Johannes	John	1	18	1	Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
Johannes	John	1	18	2	Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
Johannes	John	1	18	3	Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.
Johannes	John	1	18	4	А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?
Johannes	John	1	18	5	Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.
Johannes	John	1	18	6	І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...
Johannes	John	1	18	7	І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.
Johannes	John	1	18	8	Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,
Johannes	John	1	18	9	щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.
Johannes	John	1	18	10	Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.
Johannes	John	1	18	11	Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?
Johannes	John	1	18	12	Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,
Johannes	John	1	18	13	і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
Johannes	John	1	18	14	Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.
Johannes	John	1	18	15	А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
Johannes	John	1	18	16	А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.
Johannes	John	1	18	17	І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!
Johannes	John	1	18	18	А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
Johannes	John	1	18	19	А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
Johannes	John	1	18	20	Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.
Johannes	John	1	18	21	Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.
Johannes	John	1	18	22	А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?
Johannes	John	1	18	23	Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?
Johannes	John	1	18	24	І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
Johannes	John	1	18	25	А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!
Johannes	John	1	18	26	Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?
Johannes	John	1	18	27	І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...
Johannes	John	1	18	28	А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
Johannes	John	1	18	29	Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?
Johannes	John	1	18	30	Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.
Johannes	John	1	18	31	А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,
Johannes	John	1	18	32	щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
Johannes	John	1	18	33	Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
Johannes	John	1	18	34	Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?
Johannes	John	1	18	35	Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?
Johannes	John	1	18	36	Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...
Johannes	John	1	18	37	Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.
Johannes	John	1	18	38	Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
Johannes	John	1	18	39	Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?
Johannes	John	1	18	40	Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.
Johannes	John	1	19	1	От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
Johannes	John	1	19	2	Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
Johannes	John	1	19	3	і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його...
Johannes	John	1	19	4	Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.
Johannes	John	1	19	5	І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!
Johannes	John	1	19	6	Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!
Johannes	John	1	19	7	Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!
Johannes	John	1	19	8	Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
Johannes	John	1	19	9	і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.
Johannes	John	1	19	10	І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?
Johannes	John	1	19	11	Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...
Johannes	John	1	19	12	Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.
Johannes	John	1	19	13	Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
Johannes	John	1	19	14	Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!
Johannes	John	1	19	15	Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!
Johannes	John	1	19	16	Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...
Johannes	John	1	19	17	І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.
Johannes	John	1	19	18	Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.
Johannes	John	1	19	19	А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.
Johannes	John	1	19	20	І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
Johannes	John	1	19	21	Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.
Johannes	John	1	19	22	Пилат відповів: Що я написав написав!
Johannes	John	1	19	23	Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.
Johannes	John	1	19	24	Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...
Johannes	John	1	19	25	Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
Johannes	John	1	19	26	Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!
Johannes	John	1	19	27	Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.
Johannes	John	1	19	28	Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!
Johannes	John	1	19	29	Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
Johannes	John	1	19	30	А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...
Johannes	John	1	19	31	Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.
Johannes	John	1	19	32	Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.
Johannes	John	1	19	33	Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
Johannes	John	1	19	34	та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.
Johannes	John	1	19	35	І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
Johannes	John	1	19	36	о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!
Johannes	John	1	19	37	І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.
Johannes	John	1	19	38	Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
Johannes	John	1	19	39	Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
Johannes	John	1	19	40	Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
Johannes	John	1	19	41	На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
Johannes	John	1	19	42	Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.
Johannes	John	1	20	1	А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.
Johannes	John	1	20	2	Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!
Johannes	John	1	20	3	Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.
Johannes	John	1	20	4	Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
Johannes	John	1	20	5	І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.
Johannes	John	1	20	6	Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,
Johannes	John	1	20	7	і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...
Johannes	John	1	20	8	Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.
Johannes	John	1	20	9	Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.
Johannes	John	1	20	10	І учні вернулися знову до себе.
Johannes	John	1	20	11	А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.
Johannes	John	1	20	12	І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...
Johannes	John	1	20	13	І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...
Johannes	John	1	20	14	І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...
Johannes	John	1	20	15	Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!
Johannes	John	1	20	16	Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!
Johannes	John	1	20	17	Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!
Johannes	John	1	20	18	Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...
Johannes	John	1	20	19	Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!
Johannes	John	1	20	20	І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.
Johannes	John	1	20	21	Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!
Johannes	John	1	20	22	Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!
Johannes	John	1	20	23	Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!
Johannes	John	1	20	24	А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.
Johannes	John	1	20	25	Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!
Johannes	John	1	20	26	За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!
Johannes	John	1	20	27	Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!
Johannes	John	1	20	28	А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
Johannes	John	1	20	29	Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!
Johannes	John	1	20	30	Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
Johannes	John	1	20	31	Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!
Johannes	John	1	21	1	Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з'явився отак.
Johannes	John	1	21	2	Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.
Johannes	John	1	21	3	Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили.
Johannes	John	1	21	4	А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.
Johannes	John	1	21	5	Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали.
Johannes	John	1	21	6	А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби...
Johannes	John	1	21	7	Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море...
Johannes	John	1	21	8	Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою.
Johannes	John	1	21	9	А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб.
Johannes	John	1	21	10	Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!
Johannes	John	1	21	11	Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід.
Johannes	John	1	21	12	Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то...
Johannes	John	1	21	13	Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.
Johannes	John	1	21	14	Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.
Johannes	John	1	21	15	Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!
Johannes	John	1	21	16	І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!
Johannes	John	1	21	17	Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!
Johannes	John	1	21	18	Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш...
Johannes	John	1	21	19	А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною!
Johannes	John	1	21	20	Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе?
Johannes	John	1	21	21	Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що?
Johannes	John	1	21	22	Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною!
Johannes	John	1	21	23	І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?
Johannes	John	1	21	24	Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його!
Johannes	John	1	21	25	Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	1	Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,
Apostelgeschichte	Acts	1	1	2	аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	3	А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	4	А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	5	Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!
Apostelgeschichte	Acts	1	1	6	А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?
Apostelgeschichte	Acts	1	1	7	А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	8	Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	9	І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...
Apostelgeschichte	Acts	1	1	10	А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
Apostelgeschichte	Acts	1	1	11	та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!
Apostelgeschichte	Acts	1	1	12	Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	13	А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	14	Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	15	Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:
Apostelgeschichte	Acts	1	1	16	Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,
Apostelgeschichte	Acts	1	1	17	бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	18	І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...
Apostelgeschichte	Acts	1	1	19	І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	20	Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	21	Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,
Apostelgeschichte	Acts	1	1	22	зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	23	І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	24	А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,
Apostelgeschichte	Acts	1	1	25	щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.
Apostelgeschichte	Acts	1	1	26	І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	1	Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	2	І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	3	І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	4	Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	5	Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	6	А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...
Apostelgeschichte	Acts	1	2	7	Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?
Apostelgeschichte	Acts	1	2	8	Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?
Apostelgeschichte	Acts	1	2	9	Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,
Apostelgeschichte	Acts	1	2	10	і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,
Apostelgeschichte	Acts	1	2	11	юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	12	І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?
Apostelgeschichte	Acts	1	2	13	А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	14	Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	15	Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,
Apostelgeschichte	Acts	1	2	16	а це те, що пророк Йоіл передрік:
Apostelgeschichte	Acts	1	2	17	І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	18	І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	19	І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	20	Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	21	І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	22	Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
Apostelgeschichte	Acts	1	2	23	Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	24	Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	25	Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	26	Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	27	Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	28	Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	29	Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	30	А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,
Apostelgeschichte	Acts	1	2	31	у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	32	Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	33	А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	34	Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,
Apostelgeschichte	Acts	1	2	35	доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	36	Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	37	Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?
Apostelgeschichte	Acts	1	2	38	А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	39	Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	40	І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	41	Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
Apostelgeschichte	Acts	1	2	42	І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	43	І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	44	А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	45	І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.
Apostelgeschichte	Acts	1	2	46	І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,
Apostelgeschichte	Acts	1	2	47	вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	1	А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	2	І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	3	Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	4	Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!
Apostelgeschichte	Acts	1	3	5	І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	6	Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!
Apostelgeschichte	Acts	1	3	7	І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...
Apostelgeschichte	Acts	1	3	8	І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!
Apostelgeschichte	Acts	1	3	9	Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	10	І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!
Apostelgeschichte	Acts	1	3	11	А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	12	І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?
Apostelgeschichte	Acts	1	3	13	Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	14	Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	15	Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!
Apostelgeschichte	Acts	1	3	16	І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	17	А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	18	А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	19	Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,
Apostelgeschichte	Acts	1	3	20	щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,
Apostelgeschichte	Acts	1	3	21	що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!
Apostelgeschichte	Acts	1	3	22	Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!
Apostelgeschichte	Acts	1	3	23	І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	24	Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.
Apostelgeschichte	Acts	1	3	25	Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!
Apostelgeschichte	Acts	1	3	26	Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!
Apostelgeschichte	Acts	1	4	1	А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,
Apostelgeschichte	Acts	1	4	2	обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	3	І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	4	І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	5	І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,
Apostelgeschichte	Acts	1	4	6	і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	7	І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?
Apostelgeschichte	Acts	1	4	8	Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!
Apostelgeschichte	Acts	1	4	9	Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,
Apostelgeschichte	Acts	1	4	10	нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!
Apostelgeschichte	Acts	1	4	11	Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!
Apostelgeschichte	Acts	1	4	12	І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	13	А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	14	Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	15	І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,
Apostelgeschichte	Acts	1	4	16	говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	17	Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	18	І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	19	І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
Apostelgeschichte	Acts	1	4	20	Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!
Apostelgeschichte	Acts	1	4	21	А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	22	Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	23	Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	24	Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
Apostelgeschichte	Acts	1	4	25	Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?
Apostelgeschichte	Acts	1	4	26	Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	27	Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,
Apostelgeschichte	Acts	1	4	28	учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	29	І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,
Apostelgeschichte	Acts	1	4	30	коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	31	Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!
Apostelgeschichte	Acts	1	4	32	А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	33	І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!
Apostelgeschichte	Acts	1	4	34	Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,
Apostelgeschichte	Acts	1	4	35	та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.
Apostelgeschichte	Acts	1	4	36	Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,
Apostelgeschichte	Acts	1	4	37	мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	1	А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,
Apostelgeschichte	Acts	1	5	2	та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	3	І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?
Apostelgeschichte	Acts	1	5	4	Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!
Apostelgeschichte	Acts	1	5	5	Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
Apostelgeschichte	Acts	1	5	6	Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	7	І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	8	І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	9	До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...
Apostelgeschichte	Acts	1	5	10	І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	11	І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...
Apostelgeschichte	Acts	1	5	12	А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	13	А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	14	І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,
Apostelgeschichte	Acts	1	5	15	так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	16	І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!
Apostelgeschichte	Acts	1	5	17	А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,
Apostelgeschichte	Acts	1	5	18	і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	19	Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
Apostelgeschichte	Acts	1	5	20	Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	21	Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	22	А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
Apostelgeschichte	Acts	1	5	23	говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!
Apostelgeschichte	Acts	1	5	24	Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	25	Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	26	Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	27	Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
Apostelgeschichte	Acts	1	5	28	Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...
Apostelgeschichte	Acts	1	5	29	Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!
Apostelgeschichte	Acts	1	5	30	Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	31	Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	32	А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	33	Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...
Apostelgeschichte	Acts	1	5	34	І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	35	І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	36	Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	37	Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	38	І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	39	А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	40	І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	41	А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.
Apostelgeschichte	Acts	1	5	42	І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	1	Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	2	Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	3	Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	4	А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	5	І всім людям сподобалося оце слово, і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії,
Apostelgeschichte	Acts	1	6	6	їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	7	І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	8	А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	9	Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	10	Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	11	Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова говорив на Мойсея та Бога.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	12	І людей попідбурювали, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в синедріон.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	13	Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	14	Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей.
Apostelgeschichte	Acts	1	6	15	Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, як лице Ангола!
Apostelgeschichte	Acts	1	7	1	Запитав тоді первосвященик: Чи це так?
Apostelgeschichte	Acts	1	7	2	Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,
Apostelgeschichte	Acts	1	7	3	і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	4	Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	5	Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	6	І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	7	Але Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	8	І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	9	А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним,
Apostelgeschichte	Acts	1	7	10	і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	11	А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	12	Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	13	А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	14	Тоді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	15	І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	16	І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	17	А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті,
Apostelgeschichte	Acts	1	7	18	аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	19	Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	20	Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	21	А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	22	І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	23	А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	24	Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	25	Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	26	А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?
Apostelgeschichte	Acts	1	7	27	А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю?
Apostelgeschichte	Acts	1	7	28	Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?
Apostelgeschichte	Acts	1	7	29	І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	30	А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	31	А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
Apostelgeschichte	Acts	1	7	32	Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...
Apostelgeschichte	Acts	1	7	33	І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
Apostelgeschichte	Acts	1	7	34	Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	35	Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	36	Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	37	Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!
Apostelgeschichte	Acts	1	7	38	Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;
Apostelgeschichte	Acts	1	7	39	що його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
Apostelgeschichte	Acts	1	7	40	промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...
Apostelgeschichte	Acts	1	7	41	І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	42	Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів?
Apostelgeschichte	Acts	1	7	43	Ви ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон!
Apostelgeschichte	Acts	1	7	44	У наших отців на пустині була скинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	45	Її наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	46	Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	47	І Соломон збудував Йому дім.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	48	Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
Apostelgeschichte	Acts	1	7	49	Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?
Apostelgeschichte	Acts	1	7	50	Хіба не рука Моя все це створила?...
Apostelgeschichte	Acts	1	7	51	О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
Apostelgeschichte	Acts	1	7	52	Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
Apostelgeschichte	Acts	1	7	53	ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...
Apostelgeschichte	Acts	1	7	54	Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...
Apostelgeschichte	Acts	1	7	55	А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
Apostelgeschichte	Acts	1	7	56	і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...
Apostelgeschichte	Acts	1	7	57	Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
Apostelgeschichte	Acts	1	7	58	І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.
Apostelgeschichte	Acts	1	7	59	І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...
Apostelgeschichte	Acts	1	7	60	Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...
Apostelgeschichte	Acts	1	8	1	А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	2	І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	3	А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...
Apostelgeschichte	Acts	1	8	4	Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	5	Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	6	А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	7	Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	8	І радість велика в тім місті була!
Apostelgeschichte	Acts	1	8	9	Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	10	Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!
Apostelgeschichte	Acts	1	8	11	Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	12	Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	13	Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	14	Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	15	А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,
Apostelgeschichte	Acts	1	8	16	бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	17	Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!
Apostelgeschichte	Acts	1	8	18	Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
Apostelgeschichte	Acts	1	8	19	і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!
Apostelgeschichte	Acts	1	8	20	Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!
Apostelgeschichte	Acts	1	8	21	У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	22	Тож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!
Apostelgeschichte	Acts	1	8	23	Бо я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	24	А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...
Apostelgeschichte	Acts	1	8	25	А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	26	А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	27	І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
Apostelgeschichte	Acts	1	8	28	вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	29	А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	30	Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?
Apostelgeschichte	Acts	1	8	31	А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	32	А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
Apostelgeschichte	Acts	1	8	33	У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...
Apostelgeschichte	Acts	1	8	34	Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?
Apostelgeschichte	Acts	1	8	35	А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	36	І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?
Apostelgeschichte	Acts	1	8	37	А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!
Apostelgeschichte	Acts	1	8	38	І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	39	А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
Apostelgeschichte	Acts	1	8	40	А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	1	А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
Apostelgeschichte	Acts	1	9	2	попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	3	А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,
Apostelgeschichte	Acts	1	9	4	а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
Apostelgeschichte	Acts	1	9	5	А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!
Apostelgeschichte	Acts	1	9	6	А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!
Apostelgeschichte	Acts	1	9	7	А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	8	Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	9	І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	10	А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!
Apostelgeschichte	Acts	1	9	11	Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,
Apostelgeschichte	Acts	1	9	12	і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...
Apostelgeschichte	Acts	1	9	13	Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
Apostelgeschichte	Acts	1	9	14	І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	15	І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	16	Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	17	І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!
Apostelgeschichte	Acts	1	9	18	І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,
Apostelgeschichte	Acts	1	9	19	і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	20	І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,
Apostelgeschichte	Acts	1	9	21	І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?
Apostelgeschichte	Acts	1	9	22	А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	23	А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
Apostelgeschichte	Acts	1	9	24	та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	25	Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	26	А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	27	Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	28	І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	29	Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	30	Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	31	А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	32	І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	33	Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	34	І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...
Apostelgeschichte	Acts	1	9	35	І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	36	А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	37	І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	38	А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!
Apostelgeschichte	Acts	1	9	39	І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	40	Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...
Apostelgeschichte	Acts	1	9	41	Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	42	А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.
Apostelgeschichte	Acts	1	9	43	І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	1	Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	2	З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	3	Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!
Apostelgeschichte	Acts	1	10	4	Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	5	Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	6	Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	7	Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,
Apostelgeschichte	Acts	1	10	8	і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	9	А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	10	І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,
Apostelgeschichte	Acts	1	10	11	і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	12	У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	13	І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!
Apostelgeschichte	Acts	1	10	14	А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!
Apostelgeschichte	Acts	1	10	15	І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
Apostelgeschichte	Acts	1	10	16	І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	17	Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,
Apostelgeschichte	Acts	1	10	18	і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?
Apostelgeschichte	Acts	1	10	19	Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	20	Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!
Apostelgeschichte	Acts	1	10	21	І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?
Apostelgeschichte	Acts	1	10	22	А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	23	Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	24	І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	25	А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	26	Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!
Apostelgeschichte	Acts	1	10	27	І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
Apostelgeschichte	Acts	1	10	28	і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	29	Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?
Apostelgeschichte	Acts	1	10	30	А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
Apostelgeschichte	Acts	1	10	31	й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	32	Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	33	Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	34	А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя,
Apostelgeschichte	Acts	1	10	35	але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	36	Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	37	Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
Apostelgeschichte	Acts	1	10	38	Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	39	І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши...
Apostelgeschichte	Acts	1	10	40	Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
Apostelgeschichte	Acts	1	10	41	не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	42	І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	43	Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	44	Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.
Apostelgeschichte	Acts	1	10	45	А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!
Apostelgeschichte	Acts	1	10	46	Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:
Apostelgeschichte	Acts	1	10	47	Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?
Apostelgeschichte	Acts	1	10	48	І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	1	Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	2	І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,
Apostelgeschichte	Acts	1	11	3	кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?
Apostelgeschichte	Acts	1	11	4	Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
Apostelgeschichte	Acts	1	11	5	Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	6	Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	7	І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!
Apostelgeschichte	Acts	1	11	8	А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!
Apostelgeschichte	Acts	1	11	9	І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
Apostelgeschichte	Acts	1	11	10	І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	11	І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	12	І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	13	І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,
Apostelgeschichte	Acts	1	11	14	він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	15	А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	16	І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	17	Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?
Apostelgeschichte	Acts	1	11	18	І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!
Apostelgeschichte	Acts	1	11	19	А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	20	А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	21	І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
Apostelgeschichte	Acts	1	11	22	І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	23	А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	24	Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!
Apostelgeschichte	Acts	1	11	25	Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	26	А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	27	Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	28	І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	29	Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
Apostelgeschichte	Acts	1	11	30	Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	1	А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	2	І мечем він стяв Якова, брата Іванового.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	3	А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	4	І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	5	Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	6	А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	7	І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	8	А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	9	І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	10	Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	11	Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	12	А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	13	І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,
Apostelgeschichte	Acts	1	12	14	та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...
Apostelgeschichte	Acts	1	12	15	А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!
Apostelgeschichte	Acts	1	12	16	А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	17	Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	18	Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	19	А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	20	А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	21	Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	22	А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!
Apostelgeschichte	Acts	1	12	23	І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...
Apostelgeschichte	Acts	1	12	24	Слово ж Боже росло та помножувалось.
Apostelgeschichte	Acts	1	12	25	А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	1	А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	2	Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	3	Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	4	Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	5	Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	6	А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	7	Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	8	Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	9	Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,
Apostelgeschichte	Acts	1	13	10	і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?
Apostelgeschichte	Acts	1	13	11	І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...
Apostelgeschichte	Acts	1	13	12	Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	13	І, як від Пафа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пергію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	14	А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	15	А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послали до них, переказуючи: Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	16	Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: Послухайте, мужі ізраїльтяни, та ви, богобійні!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	17	Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив народ, як він перебував у єгипетськім краї, і рукою потужною вивів їх із нього,
Apostelgeschichte	Acts	1	13	18	і літ із сорок Він їх годував у пустині,
Apostelgeschichte	Acts	1	13	19	а вигубивши сім народів в землі ханаанській, поділив жеребком їхню землю між ними,
Apostelgeschichte	Acts	1	13	20	майже що по чотириста й п'ятидесяти роках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів давав.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	21	А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	22	А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	23	За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасіння Ізраїлеві,
Apostelgeschichte	Acts	1	13	24	як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	25	А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	26	Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	27	Бо мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом,
Apostelgeschichte	Acts	1	13	28	і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	29	Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	30	Але Бог воскресив Його з мертвих!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	31	Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	32	І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям,
Apostelgeschichte	Acts	1	13	33	що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	34	А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	35	Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	36	Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	37	Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	38	Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	39	І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	40	Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
Apostelgeschichte	Acts	1	13	41	Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	42	А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	43	А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	44	А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	45	Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	46	Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	47	Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!
Apostelgeschichte	Acts	1	13	48	А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	49	І ширилось Слово Господнє по цілій країні.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	50	Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	51	Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.
Apostelgeschichte	Acts	1	13	52	А учні сповнялися радощів і Духа Святого.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	1	І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	2	Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	3	Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	4	А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	5	Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,
Apostelgeschichte	Acts	1	14	6	то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,
Apostelgeschichte	Acts	1	14	7	і Євангелію там звіщали.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	8	А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	9	Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,
Apostelgeschichte	Acts	1	14	10	то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...
Apostelgeschichte	Acts	1	14	11	А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...
Apostelgeschichte	Acts	1	14	12	І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	13	А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	14	Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи
Apostelgeschichte	Acts	1	14	15	та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	16	За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,
Apostelgeschichte	Acts	1	14	17	але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	18	І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	19	А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...
Apostelgeschichte	Acts	1	14	20	Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	21	І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,
Apostelgeschichte	Acts	1	14	22	душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	23	І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	24	Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;
Apostelgeschichte	Acts	1	14	25	і, звістивши Господнє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,
Apostelgeschichte	Acts	1	14	26	а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані на діло, що його й закінчили.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	27	А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.
Apostelgeschichte	Acts	1	14	28	І перебували вони немалий час із учнями.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	1	А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	2	Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	3	Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	4	Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	5	Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	6	І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	7	Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	8	І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
Apostelgeschichte	Acts	1	15	9	і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	10	Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?
Apostelgeschichte	Acts	1	15	11	Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	12	І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!
Apostelgeschichte	Acts	1	15	13	Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	14	Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	15	І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:
Apostelgeschichte	Acts	1	15	16	Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
Apostelgeschichte	Acts	1	15	17	щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!
Apostelgeschichte	Acts	1	15	18	Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	19	Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,
Apostelgeschichte	Acts	1	15	20	але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	21	Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	22	Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,
Apostelgeschichte	Acts	1	15	23	написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!
Apostelgeschichte	Acts	1	15	24	Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
Apostelgeschichte	Acts	1	15	25	то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,
Apostelgeschichte	Acts	1	15	26	людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	27	Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	28	Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:
Apostelgeschichte	Acts	1	15	29	стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...
Apostelgeschichte	Acts	1	15	30	Посланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	31	А перечитавши, раділи з потішення того.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	32	А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	33	А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	34	Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	35	А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	36	А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	37	А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	38	Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	39	І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	40	А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.
Apostelgeschichte	Acts	1	15	41	І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	1	І прибув він у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім'я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	2	Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	3	Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	4	Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	5	А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	6	А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	7	Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	8	Обминувши ж Мізію, прибули до Троади.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	9	І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!
Apostelgeschichte	Acts	1	16	10	Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	11	Тож відпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя,
Apostelgeschichte	Acts	1	16	12	звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	13	Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	14	Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	15	А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	16	І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	17	Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!
Apostelgeschichte	Acts	1	16	18	І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	19	А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	20	Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
Apostelgeschichte	Acts	1	16	21	і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	22	І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	23	І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	24	Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	25	А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	26	І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...
Apostelgeschichte	Acts	1	16	27	Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	28	А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!
Apostelgeschichte	Acts	1	16	29	Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	30	І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?
Apostelgeschichte	Acts	1	16	31	А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	32	І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	33	І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	34	І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	35	А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих людей!
Apostelgeschichte	Acts	1	16	36	І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром ідіть!
Apostelgeschichte	Acts	1	16	37	А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, та й виведуть нас!
Apostelgeschichte	Acts	1	16	38	Ці ж слова поліційні слуги донесли начальникам. А ті налякались, почувши, що римляни вони.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	39	І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.
Apostelgeschichte	Acts	1	16	40	І, вийшовши з в'язниці, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	1	Як вони перейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	2	І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,
Apostelgeschichte	Acts	1	17	3	виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	4	І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, безліч побожних із гелленів та немало з шляхетних жінок.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	5	А невірні юдеї були запалилися заздрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько та й бунтували те місто, а набігши на хату Ясонову, шукали апостолів, щоб до натовпу вивести їх.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	6	А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що світ сколотили, і сюди ось вони поприходили!
Apostelgeschichte	Acts	1	17	7	А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, говорячи, ніби інший є цар Ісус...
Apostelgeschichte	Acts	1	17	8	І вони зворохобили народ та начальників міста, що слухали це.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	9	Але, узявши поруку з Ясона та з інших, вони їх відпустили.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	10	А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Верії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	11	Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	12	Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	13	Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вони, і там баламутили та бунтували народ.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	14	Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позосталися там.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	15	А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен, а прийнявши наказа про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	16	Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	17	Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	18	А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	19	І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти?
Apostelgeschichte	Acts	1	17	20	Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?
Apostelgeschichte	Acts	1	17	21	А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	22	Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	23	Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	24	Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,
Apostelgeschichte	Acts	1	17	25	і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	26	І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,
Apostelgeschichte	Acts	1	17	27	щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	28	Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!
Apostelgeschichte	Acts	1	17	29	Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	30	Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,
Apostelgeschichte	Acts	1	17	31	бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	32	Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...
Apostelgeschichte	Acts	1	17	33	Так вийшов Павло з-поміж них.
Apostelgeschichte	Acts	1	17	34	А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	1	Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	2	І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,
Apostelgeschichte	Acts	1	18	3	а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	4	І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	5	А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	6	Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	7	І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	8	А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	9	Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,
Apostelgeschichte	Acts	1	18	10	бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	11	І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	12	А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,
Apostelgeschichte	Acts	1	18	13	кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!
Apostelgeschichte	Acts	1	18	14	Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	15	Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	16	І прогнав їх від суду.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	17	Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	18	А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	19	І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	20	Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,
Apostelgeschichte	Acts	1	18	21	але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	22	І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	23	І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	24	Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	25	Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	26	І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.
Apostelgeschichte	Acts	1	18	27	А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,
Apostelgeschichte	Acts	1	18	28	бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	1	І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
Apostelgeschichte	Acts	1	19	2	та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!
Apostelgeschichte	Acts	1	19	3	І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	4	І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	5	Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	6	А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
Apostelgeschichte	Acts	1	19	7	А всіх їх було чоловіка з дванадцять.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	8	А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	9	А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	10	Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, слухали слово про Господа.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	11	І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,
Apostelgeschichte	Acts	1	19	12	так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	13	Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім'я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!
Apostelgeschichte	Acts	1	19	14	Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	15	Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?
Apostelgeschichte	Acts	1	19	16	І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	17	І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	18	І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	19	І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	20	Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!
Apostelgeschichte	Acts	1	19	21	А як сповнилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македонію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим побачити.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	22	Тож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам позостався якийсь час ув Азії.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	23	І розрух чималий був стався там часу того за Господню дорогу.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	24	Бо один золотар, Дмитро на ім'я, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав,
Apostelgeschichte	Acts	1	19	25	згромадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	26	І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	27	І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	28	Почувши ж оце, вони переповнились гнівом, та й стали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика!
Apostelgeschichte	Acts	1	19	29	І місто наповнилось заколотом. І кинулися однодушно до видовища, схопивши Павлових супутників Гая та Аристарха, македонян.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	30	Як Павло ж хотів у народ увійти, то учні його не пустили.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	31	Також дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдававсь на видовище.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	32	І кожен що інше кричав, бо збори бурхливі були, і багатенно з них навіть не знали, чого ради зібралися.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	33	А з народу взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олександер дав знака рукою, і хотів виправдатися перед народом.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	34	А коли розпізнали, що юдеянин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська велика!
Apostelgeschichte	Acts	1	19	35	А як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі ефеські, яка ж то людина не знає, що місто Ефес то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?
Apostelgeschichte	Acts	1	19	36	Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно нічого.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	37	А ви ж привели цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не зневажили.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	38	Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого, то суди є на ринку й проконсули, один одного хай позивають.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	39	А коли чогось іншого допоминаєтеся, то те вирішиться на законнім зібранні.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	40	Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище.
Apostelgeschichte	Acts	1	19	41	(19-40) І, промовивши це, розпустив він громаду.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	1	А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	2	Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади,
Apostelgeschichte	Acts	1	20	3	і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	4	Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв'янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	5	Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	6	А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	7	А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	8	А в горниці, де зібралися ми, було багато світел.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	9	Юнак же один, Євтих на ім'я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого...
Apostelgeschichte	Acts	1	20	10	Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому!
Apostelgeschichte	Acts	1	20	11	А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	12	А хлопця живим привели, і зраділи немало.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	13	А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	14	А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	15	І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	16	Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	17	А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	18	І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,
Apostelgeschichte	Acts	1	20	19	і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,
Apostelgeschichte	Acts	1	20	20	як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	21	І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	22	І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,
Apostelgeschichte	Acts	1	20	23	тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...
Apostelgeschichte	Acts	1	20	24	Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	25	І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...
Apostelgeschichte	Acts	1	20	26	Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,
Apostelgeschichte	Acts	1	20	27	бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
Apostelgeschichte	Acts	1	20	28	Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	29	Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
Apostelgeschichte	Acts	1	20	30	Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...
Apostelgeschichte	Acts	1	20	31	Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	32	А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	33	Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...
Apostelgeschichte	Acts	1	20	34	Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	35	Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!
Apostelgeschichte	Acts	1	20	36	Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.
Apostelgeschichte	Acts	1	20	37	І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...
Apostelgeschichte	Acts	1	20	38	А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	1	А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорогою простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	2	І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	3	А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	4	І, учнів знайшовши, перебули тут сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	5	І, як дні побуту скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	6	І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	7	А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули в них.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	8	А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарію. І ввійшли до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	9	Він мав чотири панні дочки, що пророкували.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	10	І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім'я.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	11	І прийшов він до нас, і взяв пояса Павлового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган...
Apostelgeschichte	Acts	1	21	12	Як почули ж оце, то благали ми та тамтешні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	13	А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним бути, а й померти в Єрусалимі!
Apostelgeschichte	Acts	1	21	14	І не могли ми його вмовити, і замовкли, сказавши: Нехай діється Божая воля!
Apostelgeschichte	Acts	1	21	15	А після оцих днів приготувались ми, та до Єрусалиму вирушили.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	16	А з нами пішли й деякі учні із Кесарії, ведучи якогось кіпрянина Мнасона, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	17	А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати прийняли нас гостинно.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	18	А другого дня Павло з нами подався до Якова. І всі старші посходились.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	19	Поздоровивши ж їх, розповів він докладно, що Бог через служіння його вчинив між поганами.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	20	Як вони ж це почули, то славили Бога, а до нього промовили: Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони ревні оборонці Закону!
Apostelgeschichte	Acts	1	21	21	Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відступлення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звичаїв.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	22	Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	23	Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох мужів, що обітницю склали на себе.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	24	Візьми їх, та й із ними очисться, і видатки за них заплати, щоб постригли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Закона пильнуєш.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	25	А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушенини, та від блуду.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	26	Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очистився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про виконання днів очищення, так, аж за кожного з них була жертва принесена.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	27	А коли ті сім день закінчитися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбурили ввесь народ, та руки на нього наклали,
Apostelgeschichte	Acts	1	21	28	кричачи: Ізраїльські мужі, рятуйте! Це людина ота, що проти народу й Закону та місця цього всіх усюди навчає!... А до того у храм упровадив і гелленів, і занечистив це місце святе!
Apostelgeschichte	Acts	1	21	29	Бо перед тим вони бачили в місті з ним разом Трохима ефесянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	30	І порушилося ціле місто, і повстало збіговисько люду. І, схопивши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено...
Apostelgeschichte	Acts	1	21	31	Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полкового тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!
Apostelgeschichte	Acts	1	21	32	І він зараз узяв вояків та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	33	Приступив тоді тисяцький, та й ухопив його, і двома ланцюгами зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що він зробив?
Apostelgeschichte	Acts	1	21	34	Але кожен що інше викрикував у натовпі. І, не мігши довідатись певного через заколот, він звелів відпровадити його до фортеці.
Apostelgeschichte	Acts	1	21	35	А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли нести його вояки із-за натовпу людського,
Apostelgeschichte	Acts	1	21	36	бо безліч народу йшла слідкома та кричала: Геть із ним!
Apostelgeschichte	Acts	1	21	37	А коли Павло входив до фортеці, то тисяцького поспитався: Чи можна мені щось сказати тобі? А той відказав: То ти вмієш по-грецькому?
Apostelgeschichte	Acts	1	21	38	Чи не той ти єгиптянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і випровадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?
Apostelgeschichte	Acts	1	21	39	А Павло відказав: Я юдеянин із Тарсу, громадянин відомого міста в Кілікії. Благаю тебе, дозволь мені до народу промовити!
Apostelgeschichte	Acts	1	21	40	А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою народові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, кажучи:
Apostelgeschichte	Acts	1	22	1	Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер виправдання мого перед вами!
Apostelgeschichte	Acts	1	22	2	Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:
Apostelgeschichte	Acts	1	22	3	Я юдеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений Закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	4	Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,
Apostelgeschichte	Acts	1	22	5	як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина. Я від них був узяв навіть листи на братів, і пішов до Дамаску, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалиму на кару.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	6	І сталося, як у дорозі я був, і наближавсь до Дамаску опівдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!
Apostelgeschichte	Acts	1	22	7	І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
Apostelgeschichte	Acts	1	22	8	А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він мені відказав: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти...
Apostelgeschichte	Acts	1	22	9	А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	10	А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	11	А від ясности світла того невидющим я став... І присутні зо мною за руку мене повели, і до Дамаску прибув я.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	12	А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,
Apostelgeschichte	Acts	1	22	13	до мене прибув, і, ставши, промовив мені: Савле брате, стань видющий! І я хвилі тієї побачив його...
Apostelgeschichte	Acts	1	22	14	І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	15	Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!
Apostelgeschichte	Acts	1	22	16	А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!
Apostelgeschichte	Acts	1	22	17	І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,
Apostelgeschichte	Acts	1	22	18	і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене...
Apostelgeschichte	Acts	1	22	19	А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	20	А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив...
Apostelgeschichte	Acts	1	22	21	Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!
Apostelgeschichte	Acts	1	22	22	І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаючи: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!...
Apostelgeschichte	Acts	1	22	23	І як вони верещали, і одежу шпурляли, і кидали порох у повітря,
Apostelgeschichte	Acts	1	22	24	то звелів тисяцький у фортецю його відвести, і звелів бичуванням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	25	І як його розтягли для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба бичувати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого?
Apostelgeschichte	Acts	1	22	26	Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідомив, говорячи: Що хочеш робити? Бож римлянин цей чоловік!
Apostelgeschichte	Acts	1	22	27	Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: Скажи мені, чи ти римлянин? А він: Так! відказав.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	28	Відповів на те тисяцький: За великі гроші громадянство оце я набув... А Павло відказав: А я в нім і родився!
Apostelgeschichte	Acts	1	22	29	І відступили негайно від нього оті, що хотіли допитувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той римлянин, і що він ізв'язав був його.
Apostelgeschichte	Acts	1	22	30	А другого дня, бажавши довідатись правди, у чому юдеї його оскаржають, він звільнив його та звелів, щоб зібралися первосвященики та ввесь синедріон. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	1	І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добрим сумлінням!
Apostelgeschichte	Acts	1	23	2	Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли при ньому, щоб били його по устах.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	3	Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, наказуєш бити мене проти Закону?
Apostelgeschichte	Acts	1	23	4	А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові лихословиш?
Apostelgeschichte	Acts	1	23	5	І промовив Павло: Не знав я, брати, що то первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	6	І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воскресення мертвих мене судять!
Apostelgeschichte	Acts	1	23	7	Якже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукеями та фарисеями, і розділилась юрба.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	8	Саддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	9	І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, уставши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знаходимо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	10	А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	11	А наступної ночі став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі!
Apostelgeschichte	Acts	1	23	12	А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!
Apostelgeschichte	Acts	1	23	13	А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	14	І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!
Apostelgeschichte	Acts	1	23	15	Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його...
Apostelgeschichte	Acts	1	23	16	Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	17	Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	18	Той же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в'язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	19	І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені?
Apostelgeschichte	Acts	1	23	20	А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	21	Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	22	Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	23	І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	24	Приготуйте також в'ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	25	І листа написав він такого ось змісту:
Apostelgeschichte	Acts	1	23	26	Клавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення!
Apostelgeschichte	Acts	1	23	27	Цього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	28	І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	29	Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	30	Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий!
Apostelgeschichte	Acts	1	23	31	Отож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	32	А другого дня, полишивши кіннотчиків, щоб ішли з ним, у фортецю вони повернулись.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	33	А ті прибули в Кесарію, і, листа передавши намісникові, поставили також Павла перед ним.
Apostelgeschichte	Acts	1	23	34	Намісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив:
Apostelgeschichte	Acts	1	23	35	Я тебе переслухаю, як прийдуть і твої позивальники. І звелів стерегти його в Іродовому преторії.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	1	А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	2	Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,
Apostelgeschichte	Acts	1	24	3	це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!
Apostelgeschichte	Acts	1	24	4	Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	5	Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	6	Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	7	Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,
Apostelgeschichte	Acts	1	24	8	а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	9	Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	10	І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	11	Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	12	І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	13	І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	14	Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	15	І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	16	І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	17	А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	18	Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	19	Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	20	Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,
Apostelgeschichte	Acts	1	24	21	крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!
Apostelgeschichte	Acts	1	24	22	Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	23	І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	24	А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	25	І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!
Apostelgeschichte	Acts	1	24	26	Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.
Apostelgeschichte	Acts	1	24	27	Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	1	А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарії до Єрусалиму.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	2	І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,
Apostelgeschichte	Acts	1	25	3	і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, вони змову вчинили, щоб смерть заподіяти йому по дорозі.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	4	А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незабаром туди подається.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	5	Отже, сказав він, хто спроможен із вас, нехай ті вирушають разом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржають його.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	6	І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він повернувся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб привести Павла.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	7	Як його ж привели, то стали навколо юдеї, що поприходили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжких винувачень, що їх не могли довести,
Apostelgeschichte	Acts	1	25	8	бо Павло боронився: Я не провинився ні в чім ані проти Закону юдейського, ані проти храму, ані супроти кесаря.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	9	Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павлові на відповідь: Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?
Apostelgeschichte	Acts	1	25	10	Та Павло відказав: Я стою перед судом кесаревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скривдив, як і ти дуже добре те знаєш.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	11	Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до кесаря!
Apostelgeschichte	Acts	1	25	12	Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: Ти відкликавсь до кесаря, до кесаря підеш!
Apostelgeschichte	Acts	1	25	13	Як минуло ж днів кілька, цар Агріппа й Верніка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	14	А що там багато днів вони пробули, то Фест виклав справу Павлову цареві й промовив: Є один чоловік від Фелікса лишений в'язень,
Apostelgeschichte	Acts	1	25	15	на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські принесли скаргу, домагаючись його осуду.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	16	Я їм відповів, що римляни не мають звичаю людину якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачів, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	17	І як зійшлись вони тут, то я, зволікання не роблячи жадного, сів наступного дня на сидіння суддеве, і звелів привести цього мужа.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	18	І винувальники стали круг нього, проте не вказали вини ані жадної з тих, яких я сподівався.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	19	Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	20	І я був непевний у цьому змаганні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?
Apostelgeschichte	Acts	1	25	21	Через те ж, що Павло заявив, щоб залишений був він на кесарів розсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до кесаря.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	22	А Агріппа промовив до Феста: Хотів би і я цього мужа послухати! Узавтра сказав той почуєш його.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	23	А назавтра Агріппа й Верніка прийшли з превеликою пишнотою, і на залю судову ввійшли разом з тисяцькими та значнішими мужами міста. І як Фест наказав, то Павло був приведений.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	24	І сказав до них Фест: О царю Агріппо, та з нами присутні всі мужі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи, що йому не повинно більш жити.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	25	Я ж дізнавсь, що нічого, вартого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	26	Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, царю Агріппо, щоб після переслухання мав що писати.
Apostelgeschichte	Acts	1	25	27	Бо здається мені нерозважливим ув'язненого посилати, і не означити обвинувачень на нього.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	1	А Агріппа сказав до Павла: Дозволяємо тобі говорити про себе самого. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
Apostelgeschichte	Acts	1	26	2	О царю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усього, у чім мене винуватять юдеї,
Apostelgeschichte	Acts	1	26	3	особливо ж тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечки. Тому я прошу мене вислухати терпляче.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	4	А життя моє змалку, що спочатку точилося в Єрусалимі серед народу мого, знають усі юдеї,
Apostelgeschichte	Acts	1	26	5	які відають здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	6	І тепер я стою отут суджений за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,
Apostelgeschichte	Acts	1	26	7	а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї!
Apostelgeschichte	Acts	1	26	8	Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?
Apostelgeschichte	Acts	1	26	9	Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина,
Apostelgeschichte	Acts	1	26	10	що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був владу від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	11	І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	12	Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо владою та припорученням первосвящеників,
Apostelgeschichte	Acts	1	26	13	то опівдні, о царю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!...
Apostelgeschichte	Acts	1	26	14	І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!
Apostelgeschichte	Acts	1	26	15	А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він відказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	16	Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	17	Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,
Apostelgeschichte	Acts	1	26	18	відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	19	Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,
Apostelgeschichte	Acts	1	26	20	але мешканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого краю юдейського та поганам я проповідував, щоб покаялися й навернулись до Бога, і чинили діла, гідні покаяння.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	21	Через це юдеї в святині схопили мене та й хотіли роздерти.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	22	Але, поміч від Бога одержавши, я стою аж до дня сьогоднішнього та свідкую малому й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має,
Apostelgeschichte	Acts	1	26	23	що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!
Apostelgeschichte	Acts	1	26	24	Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучним голосом: Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму!
Apostelgeschichte	Acts	1	26	25	А Павло: Не дурію сказав, о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	26	Цар бо знає про це, до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гадаю я, щоб із цього щобудь сховалось від нього, бо не в закутку діялось це.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	27	Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	28	Агріппа ж Павлові: Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином...
Apostelgeschichte	Acts	1	26	29	А Павло: Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів...
Apostelgeschichte	Acts	1	26	30	І встав цар та намісник, і Верніка та ті, хто з ними сидів.
Apostelgeschichte	Acts	1	26	31	І набік вони відійшли, і розмовляли один до одного й казали: Нічого, вартого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!
Apostelgeschichte	Acts	1	26	32	Агріппа ж до Феста сказав: Міг би бути відпущений цей чоловік, якби не відкликавсь був до кесаря.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	1	А коли постановлено, щоб відплинули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'язнених сотникові, Юлієві на ім'я, з полку Августа.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	2	І посідали ми на корабля адрамітського, що пливсти мав біля місць азійських, та й відчалили. Із нами був Арістарх македонець із Солуня.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	3	А другого дня ми пристали в Сидоні. До Павла ж Юлій ставивсь по-людському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	4	А вирушивши звідти, припливли ми до Кіпру, бо вітри супротивні були.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	5	Коли ж переплинули море, що біля Кілікії й Памфілії, то ми прибули до Лікійської Міри.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	6	І там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і всадив нас на нього.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	7	І днів багато помалу пливли ми, і насилу насупроти Кніду приплинули, а що вітер нас не допускав, попливли ми додолу на Кріт при Салмоні.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	8	І коли ми насилу минули його, то припливли до одного місця, що зветься Доброю Пристанню, недалеко якого знаходиться місто Ласея.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	9	А як часу минуло багато, і була вже плавба небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,
Apostelgeschichte	Acts	1	27	10	говорячи їм: О мужі! Я бачу, що буде плавба з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу й корабля, але й для наших душ.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	11	Та сотник довіряв більше стерничому та власникові корабля, ніж тому, що Павло говорив.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	12	А що пристань була на зимівлю невигідна, то більшість давала пораду відплинути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітрам із півдня та з півночі.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	13	А як вітер південний повіяв, то подумали, що бажання вони досягли, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	14	Але незабаром ударив на них рвачкий вітер, що зветься евроклідон.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	15	А коли корабель був підхоплений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й понеслися.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	16	І наїхали ми на один острівець, що Клавдою зветься, і човна насилу затримати змогли.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	17	Коли ж його витягли, то засобів допомічних добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітрила, і носилися так.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	18	А коли зачала буря міцно нас кидати, то другого дня стали ми розвантажуватись,
Apostelgeschichte	Acts	1	27	19	а третього дня корабельне знаряддя ми повикидали власноруч.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	20	А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зорі, і буря чимала на нас напирала, то останню надію ми втратили, щоб нам урятуватись...
Apostelgeschichte	Acts	1	27	21	А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, і обминули б були ці терпіння та шкоди.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	22	А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	23	Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу,
Apostelgeschichte	Acts	1	27	24	та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	25	Тому то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	26	І ми мусимо наткнутись на острів якійсь.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	27	А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріятицькому морю, то десь коло півночі стали домислюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	28	І, запустивши оливницю, двадцять сяжнів знайшли. А від'їхавши трохи, запустити оливницю знову, і знайшли сяжнів п'ятнадцять.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	29	І боявшись, щоб не натрапити нам на скелясті місця, ми закинули чотири кітві з корми, і благали, щоб настав день.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	30	А коли моряки намагались утекти з корабля, і човна спускали до моря, вдаючи, ніби кітви закинути з носа хочуть,
Apostelgeschichte	Acts	1	27	31	то сказав Павло сотникові й воякам: Як вони в кораблі не зостануться, то спастись ви не зможете!
Apostelgeschichte	Acts	1	27	32	Тоді вояки перерізали мотузи в човна, і дали йому впасти.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	33	А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: Чотирнадцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	34	Тому то благаю вас їжу прийняти, бо це на рятунок вам буде, бо жадному з вас не спаде з голови й волосина!
Apostelgeschichte	Acts	1	27	35	А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма, і, поламавши, став їсти.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	36	Тоді всі піднеслись на дусі, і, стали поживу приймати.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	37	А всіх душ нас було в кораблі двісті сімдесят шість.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	38	І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	39	А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе затоку якусь там угледіли, що берега плаского мала, до якого й вирішили, як можна, приплисти з кораблем.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	40	Підняли тоді кітви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворозки в стерна, і вітрило мале за вітром поставили, та й покерували до берега.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	41	Та ось ми натрапили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілкому: ніс загруз й позоставсь нерухомий, а корма розбивалася силою хвиль...
Apostelgeschichte	Acts	1	27	42	Вояки ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котрийсь не поплив і не втік.
Apostelgeschichte	Acts	1	27	43	Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній намір, і звелів усім тим, хто пливати вміє, щоб скакали та перші на берег виходили,
Apostelgeschichte	Acts	1	27	44	а інші хто на дошках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!
Apostelgeschichte	Acts	1	28	1	А коли врятувалися ми, то довідалися, що острів той зветься Меліта.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	2	Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони запалили огонь, ішов бо дощ і був холод, і прийняли нас усіх.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	3	Як Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, і почепилась на руку йому...
Apostelgeschichte	Acts	1	28	4	Як тубільці ж угледіли, що змія почепилась на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, Помста жити не дозволила!
Apostelgeschichte	Acts	1	28	5	Він струснув ту звірюку в огонь, і ніякої шкоди не зазнав!
Apostelgeschichte	Acts	1	28	6	А вони сподівалися, що він спухне або впаде мертвий умить. Коли ж довго чекали того та побачили, що ніякого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог...
Apostelgeschichte	Acts	1	28	7	Навкруги ж того місця знаходились, добра начальника острова, на ім'я Публія, він прийняв нас, і три дні ласкаво гостив.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	8	І сталось, що Публіїв батько лежав, слабий на пропасницю та на червінку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	9	Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби, приходили та вздоровлялись.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	10	Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від'їжджали, понакладали, чого було треба.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	11	А по трьох місяцях ми відпливли на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоскурів, і що на острові він перезимував.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	12	І, як ми допливли в Сіракузи, пробули там три дні.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	13	А звідти, пливучи понад берегом, прибули ми до Реґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путеолі,
Apostelgeschichte	Acts	1	28	14	де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули ми до Риму.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	15	А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфору та до Тритаверни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілішав.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	16	А коли прибули ми до Риму, Павлові дозволено жити осібно, ураз із вояком, що його сторожив.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	17	І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув'язненого в руки римлян.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	18	Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	19	Та юдеї противилися, тому змушений був я відкликатися на суд кесарів, але не для того, щоб народ свій у чомусь оскаржити.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	20	Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїлеву я обкутий цими кайданами...
Apostelgeschichte	Acts	1	28	21	А вони відказали йому: Не одержали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	22	Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	23	А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в господу. А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	24	І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	25	Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
Apostelgeschichte	Acts	1	28	26	промовляючи: Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите!
Apostelgeschichte	Acts	1	28	27	Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
Apostelgeschichte	Acts	1	28	28	Тож нехай для вас буде відоме, що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!
Apostelgeschichte	Acts	1	28	29	Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.
Apostelgeschichte	Acts	1	28	30	І цілих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто приходив до нього,
Apostelgeschichte	Acts	1	28	31	і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!
Römer	Rom	1	1	1	Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,
Römer	Rom	1	1	2	яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,
Römer	Rom	1	1	3	про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
Römer	Rom	1	1	4	і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
Römer	Rom	1	1	5	що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,
Römer	Rom	1	1	6	між якими й ви, покликані Ісуса Христа,
Römer	Rom	1	1	7	усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
Römer	Rom	1	1	8	Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
Römer	Rom	1	1	9	Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,
Römer	Rom	1	1	10	і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.
Römer	Rom	1	1	11	Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
Römer	Rom	1	1	12	цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.
Römer	Rom	1	1	13	Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.
Römer	Rom	1	1	14	А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.
Römer	Rom	1	1	15	Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.
Römer	Rom	1	1	16	Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.
Römer	Rom	1	1	17	Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.
Römer	Rom	1	1	18	Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,
Römer	Rom	1	1	19	тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
Römer	Rom	1	1	20	Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,
Römer	Rom	1	1	21	бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.
Römer	Rom	1	1	22	Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,
Römer	Rom	1	1	23	і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.
Römer	Rom	1	1	24	Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
Römer	Rom	1	1	25	Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.
Römer	Rom	1	1	26	Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.
Römer	Rom	1	1	27	Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.
Römer	Rom	1	1	28	А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.
Römer	Rom	1	1	29	Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,
Römer	Rom	1	1	30	обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,
Römer	Rom	1	1	31	нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.
Römer	Rom	1	1	32	Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
Römer	Rom	1	2	1	Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.
Römer	Rom	1	2	2	А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.
Römer	Rom	1	2	3	Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого?
Römer	Rom	1	2	4	Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?
Römer	Rom	1	2	5	Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,
Römer	Rom	1	2	6	що кожному віддасть за його вчинками:
Römer	Rom	1	2	7	тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,
Römer	Rom	1	2	8	а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.
Römer	Rom	1	2	9	Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,
Römer	Rom	1	2	10	а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові.
Römer	Rom	1	2	11	Бо не дивиться Бог на обличчя!
Römer	Rom	1	2	12	Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом.
Römer	Rom	1	2	13	Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.
Römer	Rom	1	2	14	Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,
Römer	Rom	1	2	15	що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну,
Römer	Rom	1	2	16	дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.
Römer	Rom	1	2	17	Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом,
Römer	Rom	1	2	18	і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону,
Römer	Rom	1	2	19	і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві,
Römer	Rom	1	2	20	виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.
Römer	Rom	1	2	21	Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!
Römer	Rom	1	2	22	Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!
Römer	Rom	1	2	23	Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!
Römer	Rom	1	2	24	Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано.
Römer	Rom	1	2	25	Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням.
Römer	Rom	1	2	26	Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання?
Römer	Rom	1	2	27	І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?
Römer	Rom	1	2	28	Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,
Römer	Rom	1	2	29	але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.
Römer	Rom	1	3	1	Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?
Römer	Rom	1	3	2	Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.
Römer	Rom	1	3	3	Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
Römer	Rom	1	3	4	Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.
Römer	Rom	1	3	5	А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.
Römer	Rom	1	3	6	Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?
Römer	Rom	1	3	7	Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
Römer	Rom	1	3	8	І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!
Römer	Rom	1	3	9	То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,
Römer	Rom	1	3	10	як написано: Нема праведного ані одного;
Römer	Rom	1	3	11	нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
Römer	Rom	1	3	12	усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
Römer	Rom	1	3	13	Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,
Römer	Rom	1	3	14	уста їхні повні прокляття й гіркоти!
Römer	Rom	1	3	15	Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
Römer	Rom	1	3	16	руїна та злидні на їхніх дорогах,
Römer	Rom	1	3	17	а дороги миру вони не пізнали!
Römer	Rom	1	3	18	Нема страху Божого перед очима їхніми...
Römer	Rom	1	3	19	А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.
Römer	Rom	1	3	20	Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.
Römer	Rom	1	3	21	А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.
Römer	Rom	1	3	22	А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
Römer	Rom	1	3	23	бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
Römer	Rom	1	3	24	але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,
Römer	Rom	1	3	25	що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,
Römer	Rom	1	3	26	за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
Römer	Rom	1	3	27	Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.
Römer	Rom	1	3	28	Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.
Römer	Rom	1	3	29	Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
Römer	Rom	1	3	30	бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.
Römer	Rom	1	3	31	Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.
Römer	Rom	1	4	1	Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?
Römer	Rom	1	4	2	Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.
Römer	Rom	1	4	3	Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.
Römer	Rom	1	4	4	А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
Römer	Rom	1	4	5	А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
Römer	Rom	1	4	6	Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:
Römer	Rom	1	4	7	Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
Römer	Rom	1	4	8	Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!
Römer	Rom	1	4	9	Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.
Römer	Rom	1	4	10	Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
Römer	Rom	1	4	11	І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
Römer	Rom	1	4	12	і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
Römer	Rom	1	4	13	Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.
Römer	Rom	1	4	14	Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.
Römer	Rom	1	4	15	Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.
Römer	Rom	1	4	16	Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
Römer	Rom	1	4	17	як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
Römer	Rom	1	4	18	Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!
Römer	Rom	1	4	19	І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,
Römer	Rom	1	4	20	і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,
Römer	Rom	1	4	21	і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
Römer	Rom	1	4	22	Тому й залічено це йому в праведність.
Römer	Rom	1	4	23	Та не написано за нього одного, що залічено йому,
Römer	Rom	1	4	24	а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
Römer	Rom	1	4	25	що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.
Römer	Rom	1	5	1	Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
Römer	Rom	1	5	2	через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.
Römer	Rom	1	5	3	І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,
Römer	Rom	1	5	4	а терпеливість досвід, а досвід надію,
Römer	Rom	1	5	5	а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.
Römer	Rom	1	5	6	Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.
Römer	Rom	1	5	7	Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.
Römer	Rom	1	5	8	А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.
Römer	Rom	1	5	9	Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.
Römer	Rom	1	5	10	Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.
Römer	Rom	1	5	11	І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення.
Römer	Rom	1	5	12	Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили.
Römer	Rom	1	5	13	Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону.
Römer	Rom	1	5	14	Та смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Адама, який є образ майбутнього.
Römer	Rom	1	5	15	Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох.
Römer	Rom	1	5	16	І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх на осуд, а дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів.
Römer	Rom	1	5	17	Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа.
Römer	Rom	1	5	18	Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.
Römer	Rom	1	5	19	Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.
Römer	Rom	1	5	20	Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,
Römer	Rom	1	5	21	щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.
Römer	Rom	1	6	1	Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!
Römer	Rom	1	6	2	Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?
Römer	Rom	1	6	3	Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?
Römer	Rom	1	6	4	Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.
Römer	Rom	1	6	5	Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,
Römer	Rom	1	6	6	знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,
Römer	Rom	1	6	7	бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!
Römer	Rom	1	6	8	А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,
Römer	Rom	1	6	9	знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!
Römer	Rom	1	6	10	Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.
Römer	Rom	1	6	11	Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.
Römer	Rom	1	6	12	Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,
Römer	Rom	1	6	13	і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.
Römer	Rom	1	6	14	Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.
Römer	Rom	1	6	15	Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!
Römer	Rom	1	6	16	Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?
Römer	Rom	1	6	17	Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.
Römer	Rom	1	6	18	А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.
Römer	Rom	1	6	19	Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.
Römer	Rom	1	6	20	Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.
Römer	Rom	1	6	21	Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.
Römer	Rom	1	6	22	А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.
Römer	Rom	1	6	23	Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!
Römer	Rom	1	7	1	Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?
Römer	Rom	1	7	2	Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
Römer	Rom	1	7	3	Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.
Römer	Rom	1	7	4	Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
Römer	Rom	1	7	5	Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.
Römer	Rom	1	7	6	А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.
Römer	Rom	1	7	7	Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.
Römer	Rom	1	7	8	Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
Römer	Rom	1	7	9	А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
Römer	Rom	1	7	10	а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
Römer	Rom	1	7	11	бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.
Römer	Rom	1	7	12	Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
Römer	Rom	1	7	13	Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.
Römer	Rom	1	7	14	Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.
Römer	Rom	1	7	15	Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.
Römer	Rom	1	7	16	А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
Römer	Rom	1	7	17	а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
Römer	Rom	1	7	18	Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.
Römer	Rom	1	7	19	Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
Römer	Rom	1	7	20	Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
Römer	Rom	1	7	21	Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.
Römer	Rom	1	7	22	Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,
Römer	Rom	1	7	23	та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.
Römer	Rom	1	7	24	Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?
Römer	Rom	1	7	25	Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...
Römer	Rom	1	8	1	Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,
Römer	Rom	1	8	2	бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.
Römer	Rom	1	8	3	Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
Römer	Rom	1	8	4	щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
Römer	Rom	1	8	5	Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.
Römer	Rom	1	8	6	Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,
Römer	Rom	1	8	7	думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.
Römer	Rom	1	8	8	І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.
Römer	Rom	1	8	9	А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
Römer	Rom	1	8	10	А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
Römer	Rom	1	8	11	А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
Römer	Rom	1	8	12	Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;
Römer	Rom	1	8	13	бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
Römer	Rom	1	8	14	Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
Römer	Rom	1	8	15	бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!
Römer	Rom	1	8	16	Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.
Römer	Rom	1	8	17	А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.
Römer	Rom	1	8	18	Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
Römer	Rom	1	8	19	Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,
Römer	Rom	1	8	20	бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,
Römer	Rom	1	8	21	що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
Römer	Rom	1	8	22	Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.
Römer	Rom	1	8	23	Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
Römer	Rom	1	8	24	Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?
Römer	Rom	1	8	25	А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
Römer	Rom	1	8	26	Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.
Römer	Rom	1	8	27	А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
Römer	Rom	1	8	28	І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Römer	Rom	1	8	29	Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.
Römer	Rom	1	8	30	А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.
Römer	Rom	1	8	31	Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Römer	Rom	1	8	32	Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?
Römer	Rom	1	8	33	Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
Römer	Rom	1	8	34	Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.
Römer	Rom	1	8	35	Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Römer	Rom	1	8	36	Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.
Römer	Rom	1	8	37	Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Römer	Rom	1	8	38	Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
Römer	Rom	1	8	39	ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!
Römer	Rom	1	9	1	Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,
Römer	Rom	1	9	2	що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!
Römer	Rom	1	9	3	Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
Römer	Rom	1	9	4	вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,
Römer	Rom	1	9	5	що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.
Römer	Rom	1	9	6	Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
Römer	Rom	1	9	7	і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.
Römer	Rom	1	9	8	Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.
Römer	Rom	1	9	9	А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.
Römer	Rom	1	9	10	І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,
Römer	Rom	1	9	11	бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні
Römer	Rom	1	9	12	не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,
Römer	Rom	1	9	13	як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.
Römer	Rom	1	9	14	Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!
Römer	Rom	1	9	15	Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.
Römer	Rom	1	9	16	Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
Römer	Rom	1	9	17	Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.
Römer	Rom	1	9	18	Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.
Römer	Rom	1	9	19	А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?
Römer	Rom	1	9	20	Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?
Römer	Rom	1	9	21	Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?
Römer	Rom	1	9	22	Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,
Römer	Rom	1	9	23	і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,
Römer	Rom	1	9	24	на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
Römer	Rom	1	9	25	Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,
Römer	Rom	1	9	26	і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!
Römer	Rom	1	9	27	А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,
Römer	Rom	1	9	28	бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!
Römer	Rom	1	9	29	І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!
Römer	Rom	1	9	30	Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
Römer	Rom	1	9	31	а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
Römer	Rom	1	9	32	Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,
Römer	Rom	1	9	33	як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!
Römer	Rom	1	10	1	Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.
Römer	Rom	1	10	2	Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.
Römer	Rom	1	10	3	Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
Römer	Rom	1	10	4	Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.
Römer	Rom	1	10	5	Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.
Römer	Rom	1	10	6	А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа,
Römer	Rom	1	10	7	або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа.
Römer	Rom	1	10	8	Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо.
Römer	Rom	1	10	9	Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
Römer	Rom	1	10	10	бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.
Römer	Rom	1	10	11	Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.
Römer	Rom	1	10	12	Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
Römer	Rom	1	10	13	Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.
Römer	Rom	1	10	14	Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
Römer	Rom	1	10	15	І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.
Römer	Rom	1	10	16	Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?
Römer	Rom	1	10	17	Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.
Römer	Rom	1	10	18	Та кажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!
Römer	Rom	1	10	19	Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас ненародом, роздражню вас нерозумним народом.
Römer	Rom	1	10	20	А Ісая сміливо говорить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!
Römer	Rom	1	10	21	А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухняних і суперечних!
Römer	Rom	1	11	1	Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.
Römer	Rom	1	11	2	Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
Römer	Rom	1	11	3	Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.
Römer	Rom	1	11	4	Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.
Römer	Rom	1	11	5	Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.
Römer	Rom	1	11	6	А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.
Römer	Rom	1	11	7	Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,
Römer	Rom	1	11	8	як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.
Römer	Rom	1	11	9	А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;
Römer	Rom	1	11	10	нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!
Römer	Rom	1	11	11	Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.
Römer	Rom	1	11	12	А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?
Römer	Rom	1	11	13	Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,
Römer	Rom	1	11	14	може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.
Römer	Rom	1	11	15	Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
Römer	Rom	1	11	16	А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
Römer	Rom	1	11	17	Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
Römer	Rom	1	11	18	то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
Römer	Rom	1	11	19	Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
Römer	Rom	1	11	20	Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
Römer	Rom	1	11	21	Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!
Römer	Rom	1	11	22	Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.
Römer	Rom	1	11	23	Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.
Römer	Rom	1	11	24	Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?
Römer	Rom	1	11	25	Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,
Römer	Rom	1	11	26	і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,
Römer	Rom	1	11	27	і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!
Römer	Rom	1	11	28	Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.
Römer	Rom	1	11	29	Бо дари й покликання Божі невідмінні.
Römer	Rom	1	11	30	Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
Römer	Rom	1	11	31	так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.
Römer	Rom	1	11	32	Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.
Römer	Rom	1	11	33	О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!
Römer	Rom	1	11	34	Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
Römer	Rom	1	11	35	Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?
Römer	Rom	1	11	36	Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.
Römer	Rom	1	12	1	Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
Römer	Rom	1	12	2	і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.
Römer	Rom	1	12	3	Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.
Römer	Rom	1	12	4	Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,
Römer	Rom	1	12	5	так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.
Römer	Rom	1	12	6	І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,
Römer	Rom	1	12	7	а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,
Römer	Rom	1	12	8	коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!
Römer	Rom	1	12	9	Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!
Römer	Rom	1	12	10	Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!
Römer	Rom	1	12	11	У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,
Römer	Rom	1	12	12	тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
Römer	Rom	1	12	13	беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!
Römer	Rom	1	12	14	Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
Römer	Rom	1	12	15	Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
Römer	Rom	1	12	16	Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!
Römer	Rom	1	12	17	Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!
Römer	Rom	1	12	18	Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!
Römer	Rom	1	12	19	Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.
Römer	Rom	1	12	20	Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.
Römer	Rom	1	12	21	Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
Römer	Rom	1	13	1	Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога.
Römer	Rom	1	13	2	Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе.
Römer	Rom	1	13	3	Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї,
Römer	Rom	1	13	4	бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!
Römer	Rom	1	13	5	Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління.
Römer	Rom	1	13	6	Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті.
Römer	Rom	1	13	7	Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь.
Römer	Rom	1	13	8	Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.
Römer	Rom	1	13	9	Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!
Römer	Rom	1	13	10	Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.
Römer	Rom	1	13	11	І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.
Römer	Rom	1	13	12	Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла.
Römer	Rom	1	13	13	Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,
Römer	Rom	1	13	14	але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!
Römer	Rom	1	14	1	Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
Römer	Rom	1	14	2	Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.
Römer	Rom	1	14	3	Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.
Römer	Rom	1	14	4	Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.
Römer	Rom	1	14	5	Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.
Römer	Rom	1	14	6	Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
Römer	Rom	1	14	7	Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
Römer	Rom	1	14	8	Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!
Römer	Rom	1	14	9	Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
Römer	Rom	1	14	10	А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
Römer	Rom	1	14	11	Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!
Römer	Rom	1	14	12	Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
Römer	Rom	1	14	13	Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.
Römer	Rom	1	14	14	Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.
Römer	Rom	1	14	15	Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.
Römer	Rom	1	14	16	Нехай ваше добре не зневажається.
Römer	Rom	1	14	17	Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
Römer	Rom	1	14	18	Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.
Römer	Rom	1	14	19	Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!
Römer	Rom	1	14	20	Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.
Römer	Rom	1	14	21	Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.
Römer	Rom	1	14	22	Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!
Römer	Rom	1	14	23	А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.
Römer	Rom	1	15	1	Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.
Römer	Rom	1	15	2	Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.
Römer	Rom	1	15	3	Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.
Römer	Rom	1	15	4	А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.
Römer	Rom	1	15	5	А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
Römer	Rom	1	15	6	щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
Römer	Rom	1	15	7	Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
Römer	Rom	1	15	8	Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці,
Römer	Rom	1	15	9	а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!
Römer	Rom	1	15	10	І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!
Römer	Rom	1	15	11	І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!
Römer	Rom	1	15	12	І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!
Römer	Rom	1	15	13	Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!
Römer	Rom	1	15	14	І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.
Römer	Rom	1	15	15	А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,
Römer	Rom	1	15	16	щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
Römer	Rom	1	15	17	Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
Römer	Rom	1	15	18	бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,
Römer	Rom	1	15	19	силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.
Römer	Rom	1	15	20	При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,
Römer	Rom	1	15	21	але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!
Römer	Rom	1	15	22	Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
Römer	Rom	1	15	23	А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,
Römer	Rom	1	15	24	коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.
Römer	Rom	1	15	25	А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,
Römer	Rom	1	15	26	бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.
Römer	Rom	1	15	27	Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.
Römer	Rom	1	15	28	Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.
Römer	Rom	1	15	29	І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.
Römer	Rom	1	15	30	Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,
Römer	Rom	1	15	31	щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим,
Römer	Rom	1	15	32	щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами!
Römer	Rom	1	15	33	А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.
Römer	Rom	1	16	1	Поручаю ж вам сестру нашу Фіву, служебницю Церкви в Кенхреях,
Römer	Rom	1	16	2	щоб ви прийняли її в Господі, як личить святим, і допомагайте їй, у якій речі буде вона чого потребувати від вас, бо й вона опікунка була багатьом і самому мені.
Römer	Rom	1	16	3	Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,
Römer	Rom	1	16	4	що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган, і їхню домашню Церкву.
Römer	Rom	1	16	5	Вітайте улюбленого мого Епенета, він первісток Ахаї для Христа.
Römer	Rom	1	16	6	Вітайте Марію, що напрацювалася багато для вас.
Römer	Rom	1	16	7	Вітайте Андроніка й Юнія, родичів моїх і співв'язнів моїх, що славні вони між апостолами, що й у Христі були перше мене.
Römer	Rom	1	16	8	Вітайте Амплія, мого улюбленого в Господі.
Römer	Rom	1	16	9	Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі, і улюбленого мого Стахія.
Römer	Rom	1	16	10	Вітайте Апеллеса, випробуваного в Христі. Вітайте Аристовулових.
Römer	Rom	1	16	11	Вітайте мого родича Іродіона. Вітайте Наркисових, що в Господі.
Römer	Rom	1	16	12	Вітайте Трифену й Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персиду, що багато попрацювала в Господі.
Römer	Rom	1	16	13	Вітайте вибраного в Господі Руфа, і матір його та мою.
Römer	Rom	1	16	14	Вітайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія і братів, що з ними.
Römer	Rom	1	16	15	Вітайте Філолога та Юлію, Нірея й сестру його, і Олімпіяна, і всіх святих, що з ними.
Römer	Rom	1	16	16	Вітайте один одного святим поцілунком. Вітають вас усі Церкви Христові!
Römer	Rom	1	16	17	Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,
Römer	Rom	1	16	18	бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних.
Römer	Rom	1	16	19	Ваша ж слухняність дійшла до всіх. І я тішусь за вас, але хочу, щоб були ви мудрі в доброму, а прості в злому.
Römer	Rom	1	16	20	А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь.
Römer	Rom	1	16	21	Вітає вас мій співробітник Тимофій, і Лукій, і Ясон, і Сосипатр, мої родичі.
Römer	Rom	1	16	22	Вітаю вас у Господі й я, Тертій, що цього листа написав.
Römer	Rom	1	16	23	Вітає вас Гай, гостинний для мене й цілої Церкви. Вітає вас міський доморядник Ераст і брат Кварт.
Römer	Rom	1	16	24	Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь.
Römer	Rom	1	16	25	А Тому, хто може поставити вас міцно згідно з моєю Євангелією й проповіддю Ісуса Христа, за об'явленням таємниці, що від вічних часів була замовчана,
Römer	Rom	1	16	26	а тепер виявлена, і через пророцькі писання, з наказу вічного Бога, на послух вірі по всіх народах провіщена,
Römer	Rom	1	16	27	єдиному мудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь.
1 Korinther	1Cor	1	1	1	Павло, волею Божою покликаний за апостола Ісуса Христа, і брат Состен,
1 Korinther	1Cor	1	1	2	Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого,
1 Korinther	1Cor	1	1	3	благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
1 Korinther	1Cor	1	1	4	Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі,
1 Korinther	1Cor	1	1	5	бо ви всім збагатилися в Ньому, словом усяким і всяким знанням,
1 Korinther	1Cor	1	1	6	бо свідоцтво Христове між вами утвердилось,
1 Korinther	1Cor	1	1	7	так що не маєте недостачі в жаднім дарі благодаті ви, що очікуєте з'явлення Господа нашого Ісуса Христа.
1 Korinther	1Cor	1	1	8	Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!
1 Korinther	1Cor	1	1	9	Вірний Бог, що ви через Нього покликані до спільноти Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.
1 Korinther	1Cor	1	1	10	Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
1 Korinther	1Cor	1	1	11	Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.
1 Korinther	1Cor	1	1	12	А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.
1 Korinther	1Cor	1	1	13	Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христились?
1 Korinther	1Cor	1	1	14	Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,
1 Korinther	1Cor	1	1	15	щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.
1 Korinther	1Cor	1	1	16	Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
1 Korinther	1Cor	1	1	17	Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
1 Korinther	1Cor	1	1	18	Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!
1 Korinther	1Cor	1	1	19	Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!
1 Korinther	1Cor	1	1	20	Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?
1 Korinther	1Cor	1	1	21	Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.
1 Korinther	1Cor	1	1	22	Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости,
1 Korinther	1Cor	1	1	23	а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,
1 Korinther	1Cor	1	1	24	а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!
1 Korinther	1Cor	1	1	25	Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей!
1 Korinther	1Cor	1	1	26	Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні.
1 Korinther	1Cor	1	1	27	Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,
1 Korinther	1Cor	1	1	28	і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити,
1 Korinther	1Cor	1	1	29	так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло.
1 Korinther	1Cor	1	1	30	А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням,
1 Korinther	1Cor	1	1	31	щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!
1 Korinther	1Cor	1	2	1	А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,
1 Korinther	1Cor	1	2	2	бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...
1 Korinther	1Cor	1	2	3	І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.
1 Korinther	1Cor	1	2	4	І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,
1 Korinther	1Cor	1	2	5	щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!
1 Korinther	1Cor	1	2	6	А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
1 Korinther	1Cor	1	2	7	але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,
1 Korinther	1Cor	1	2	8	яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!
1 Korinther	1Cor	1	2	9	Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!
1 Korinther	1Cor	1	2	10	А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.
1 Korinther	1Cor	1	2	11	Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
1 Korinther	1Cor	1	2	12	А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,
1 Korinther	1Cor	1	2	13	що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.
1 Korinther	1Cor	1	2	14	А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
1 Korinther	1Cor	1	2	15	Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.
1 Korinther	1Cor	1	2	16	Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!
1 Korinther	1Cor	1	3	1	І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.
1 Korinther	1Cor	1	3	2	Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,
1 Korinther	1Cor	1	3	3	бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?
1 Korinther	1Cor	1	3	4	Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?
1 Korinther	1Cor	1	3	5	Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.
1 Korinther	1Cor	1	3	6	Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,
1 Korinther	1Cor	1	3	7	тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!
1 Korinther	1Cor	1	3	8	І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!
1 Korinther	1Cor	1	3	9	Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.
1 Korinther	1Cor	1	3	10	Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!
1 Korinther	1Cor	1	3	11	Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.
1 Korinther	1Cor	1	3	12	А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,
1 Korinther	1Cor	1	3	13	то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.
1 Korinther	1Cor	1	3	14	І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;
1 Korinther	1Cor	1	3	15	коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.
1 Korinther	1Cor	1	3	16	Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?
1 Korinther	1Cor	1	3	17	Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!
1 Korinther	1Cor	1	3	18	Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.
1 Korinther	1Cor	1	3	19	Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!
1 Korinther	1Cor	1	3	20	І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!
1 Korinther	1Cor	1	3	21	Тож нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше:
1 Korinther	1Cor	1	3	22	чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше,
1 Korinther	1Cor	1	3	23	ви ж Христові, а Христос Божий!
1 Korinther	1Cor	1	4	1	Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;
1 Korinther	1Cor	1	4	2	а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.
1 Korinther	1Cor	1	4	3	А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.
1 Korinther	1Cor	1	4	4	Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.
1 Korinther	1Cor	1	4	5	Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
1 Korinther	1Cor	1	4	6	Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.
1 Korinther	1Cor	1	4	7	Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
1 Korinther	1Cor	1	4	8	Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!
1 Korinther	1Cor	1	4	9	Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.
1 Korinther	1Cor	1	4	10	Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!
1 Korinther	1Cor	1	4	11	Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,
1 Korinther	1Cor	1	4	12	і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;
1 Korinther	1Cor	1	4	13	як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!
1 Korinther	1Cor	1	4	14	Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.
1 Korinther	1Cor	1	4	15	Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...
1 Korinther	1Cor	1	4	16	Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!
1 Korinther	1Cor	1	4	17	Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
1 Korinther	1Cor	1	4	18	Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
1 Korinther	1Cor	1	4	19	Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.
1 Korinther	1Cor	1	4	20	Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
1 Korinther	1Cor	1	4	21	Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?
1 Korinther	1Cor	1	5	1	Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову...
1 Korinther	1Cor	1	5	2	І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив.
1 Korinther	1Cor	1	5	3	Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це,
1 Korinther	1Cor	1	5	4	у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса,
1 Korinther	1Cor	1	5	5	віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!
1 Korinther	1Cor	1	5	6	Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує?
1 Korinther	1Cor	1	5	7	Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.
1 Korinther	1Cor	1	5	8	Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!
1 Korinther	1Cor	1	5	9	Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,
1 Korinther	1Cor	1	5	10	але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.
1 Korinther	1Cor	1	5	11	А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!
1 Korinther	1Cor	1	5	12	Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?
1 Korinther	1Cor	1	5	13	А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!
1 Korinther	1Cor	1	6	1	Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, судитися в неправедних, а не в святих?
1 Korinther	1Cor	1	6	2	Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж будете ви світ судити, то чи ж ви негідні судити незначні справи?
1 Korinther	1Cor	1	6	3	Хіба ви не знаєте, що ми будем судити Анголів, а не тільки життєве?
1 Korinther	1Cor	1	6	4	А ви, коли маєте суд за життєве, то ставите суддями тих, хто нічого не значить у Церкві.
1 Korinther	1Cor	1	6	5	Я на сором це вам говорю. Чи ж між вами немає ні одного мудрого, щоб він міг розсудити між братами своїми?
1 Korinther	1Cor	1	6	6	Та брат судиться з братом, і то перед невірними!
1 Korinther	1Cor	1	6	7	Тож уже для вас сором зовсім, що суди між собою ви маєте. Чому краще не терпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?
1 Korinther	1Cor	1	6	8	Але ви самі кривду чините та обдираєте, та ще братів...
1 Korinther	1Cor	1	6	9	Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники,
1 Korinther	1Cor	1	6	10	ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!
1 Korinther	1Cor	1	6	11	І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.
1 Korinther	1Cor	1	6	12	Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.
1 Korinther	1Cor	1	6	13	Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.
1 Korinther	1Cor	1	6	14	Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!
1 Korinther	1Cor	1	6	15	Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!
1 Korinther	1Cor	1	6	16	Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним.
1 Korinther	1Cor	1	6	17	А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним.
1 Korinther	1Cor	1	6	18	Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.
1 Korinther	1Cor	1	6	19	Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?
1 Korinther	1Cor	1	6	20	Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!
1 Korinther	1Cor	1	7	1	А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
1 Korinther	1Cor	1	7	2	Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
1 Korinther	1Cor	1	7	3	Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.
1 Korinther	1Cor	1	7	4	Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.
1 Korinther	1Cor	1	7	5	Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.
1 Korinther	1Cor	1	7	6	А це говорю вам як раду, а не як наказа.
1 Korinther	1Cor	1	7	7	Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.
1 Korinther	1Cor	1	7	8	Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
1 Korinther	1Cor	1	7	9	Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.
1 Korinther	1Cor	1	7	10	А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
1 Korinther	1Cor	1	7	11	А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!
1 Korinther	1Cor	1	7	12	Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.
1 Korinther	1Cor	1	7	13	І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.
1 Korinther	1Cor	1	7	14	Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
1 Korinther	1Cor	1	7	15	А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
1 Korinther	1Cor	1	7	16	Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?
1 Korinther	1Cor	1	7	17	Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.
1 Korinther	1Cor	1	7	18	Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.
1 Korinther	1Cor	1	7	19	Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.
1 Korinther	1Cor	1	7	20	Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.
1 Korinther	1Cor	1	7	21	Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.
1 Korinther	1Cor	1	7	22	Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.
1 Korinther	1Cor	1	7	23	Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!
1 Korinther	1Cor	1	7	24	Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!
1 Korinther	1Cor	1	7	25	Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.
1 Korinther	1Cor	1	7	26	Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
1 Korinther	1Cor	1	7	27	Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.
1 Korinther	1Cor	1	7	28	А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
1 Korinther	1Cor	1	7	29	А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,
1 Korinther	1Cor	1	7	30	а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,
1 Korinther	1Cor	1	7	31	а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.
1 Korinther	1Cor	1	7	32	А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
1 Korinther	1Cor	1	7	33	а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
1 Korinther	1Cor	1	7	34	і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
1 Korinther	1Cor	1	7	35	А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.
1 Korinther	1Cor	1	7	36	А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.
1 Korinther	1Cor	1	7	37	А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.
1 Korinther	1Cor	1	7	38	Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.
1 Korinther	1Cor	1	7	39	Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.
1 Korinther	1Cor	1	7	40	Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.
1 Korinther	1Cor	1	8	1	А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!
1 Korinther	1Cor	1	8	2	Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.
1 Korinther	1Cor	1	8	3	Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.
1 Korinther	1Cor	1	8	4	Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного.
1 Korinther	1Cor	1	8	5	Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,
1 Korinther	1Cor	1	8	6	та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.
1 Korinther	1Cor	1	8	7	Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється.
1 Korinther	1Cor	1	8	8	Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого.
1 Korinther	1Cor	1	8	9	Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!
1 Korinther	1Cor	1	8	10	Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви?
1 Korinther	1Cor	1	8	11	І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!
1 Korinther	1Cor	1	8	12	Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.
1 Korinther	1Cor	1	8	13	Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!
1 Korinther	1Cor	1	9	1	Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, то не справа моя перед Господом?
1 Korinther	1Cor	1	9	2	Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, ви бо печать мого апостольства в Господі.
1 Korinther	1Cor	1	9	3	Оце оборона моя перед тими, хто судить мене.
1 Korinther	1Cor	1	9	4	Чи ми права не маємо їсти та пити?
1 Korinther	1Cor	1	9	5	Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?
1 Korinther	1Cor	1	9	6	Хіба я один і Варнава не маємо права, щоб не працювати?
1 Korinther	1Cor	1	9	7	Хто коштом своїм коли служить у війську? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе, і не їсть молока від отари?
1 Korinther	1Cor	1	9	8	Чи я тільки по-людському це говорю? Хіба ж і Закон не говорить цього?
1 Korinther	1Cor	1	9	9	Бо в Законі Мойсеєвім писано: Не в'яжи рота волові, що молотить. Хіба за волів Бог турбується?
1 Korinther	1Cor	1	9	10	Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в своїм сподіванні.
1 Korinther	1Cor	1	9	11	Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?
1 Korinther	1Cor	1	9	12	Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили цього права, та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили.
1 Korinther	1Cor	1	9	13	Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку?
1 Korinther	1Cor	1	9	14	Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії.
1 Korinther	1Cor	1	9	15	Але з того нічого не вжив я. А цього не писав я для того, щоб для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою!
1 Korinther	1Cor	1	9	16	Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!
1 Korinther	1Cor	1	9	17	Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.
1 Korinther	1Cor	1	9	18	Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя.
1 Korinther	1Cor	1	9	19	Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.
1 Korinther	1Cor	1	9	20	Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних.
1 Korinther	1Cor	1	9	21	Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.
1 Korinther	1Cor	1	9	22	Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.
1 Korinther	1Cor	1	9	23	А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником.
1 Korinther	1Cor	1	9	24	Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!
1 Korinther	1Cor	1	9	25	І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний.
1 Korinther	1Cor	1	9	26	Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи.
1 Korinther	1Cor	1	9	27	Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним.
1 Korinther	1Cor	1	10	1	Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,
1 Korinther	1Cor	1	10	2	і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
1 Korinther	1Cor	1	10	3	і всі їли ту саму поживу духовну,
1 Korinther	1Cor	1	10	4	і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!
1 Korinther	1Cor	1	10	5	Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
1 Korinther	1Cor	1	10	6	А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
1 Korinther	1Cor	1	10	7	Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.
1 Korinther	1Cor	1	10	8	Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
1 Korinther	1Cor	1	10	9	Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.
1 Korinther	1Cor	1	10	10	Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.
1 Korinther	1Cor	1	10	11	Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
1 Korinther	1Cor	1	10	12	Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
1 Korinther	1Cor	1	10	13	Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
1 Korinther	1Cor	1	10	14	Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
1 Korinther	1Cor	1	10	15	Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
1 Korinther	1Cor	1	10	16	Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
1 Korinther	1Cor	1	10	17	Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
1 Korinther	1Cor	1	10	18	Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
1 Korinther	1Cor	1	10	19	Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
1 Korinther	1Cor	1	10	20	Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
1 Korinther	1Cor	1	10	21	Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
1 Korinther	1Cor	1	10	22	Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
1 Korinther	1Cor	1	10	23	Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!
1 Korinther	1Cor	1	10	24	Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!
1 Korinther	1Cor	1	10	25	Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
1 Korinther	1Cor	1	10	26	Бо Господня земля, і все, що на ній!
1 Korinther	1Cor	1	10	27	Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
1 Korinther	1Cor	1	10	28	Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
1 Korinther	1Cor	1	10	29	Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
1 Korinther	1Cor	1	10	30	Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?
1 Korinther	1Cor	1	10	31	Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!
1 Korinther	1Cor	1	10	32	Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,
1 Korinther	1Cor	1	10	33	як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.
1 Korinther	1Cor	1	11	1	Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!
1 Korinther	1Cor	1	11	2	Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і заховуєте так передання, як я вам передав.
1 Korinther	1Cor	1	11	3	Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.
1 Korinther	1Cor	1	11	4	Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, осоромлює він свою голову.
1 Korinther	1Cor	1	11	5	І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена.
1 Korinther	1Cor	1	11	6	Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стригтися чи голитися, нехай покривається!
1 Korinther	1Cor	1	11	7	Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка чоловікові слава.
1 Korinther	1Cor	1	11	8	Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
1 Korinther	1Cor	1	11	9	не створений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
1 Korinther	1Cor	1	11	10	Тому жінка повина мати на голові знака влади над нею, ради Анголів.
1 Korinther	1Cor	1	11	11	Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
1 Korinther	1Cor	1	11	12	Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все від Бога.
1 Korinther	1Cor	1	11	13	Поміркуйте самі між собою, чи пристойне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
1 Korinther	1Cor	1	11	14	Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то безчестя для нього?
1 Korinther	1Cor	1	11	15	Коли ж жінка косу запускає, це слава для неї, бо замість покривала дана коса їй.
1 Korinther	1Cor	1	11	16	Коли ж хто сперечатися хоче, ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.
1 Korinther	1Cor	1	11	17	Пропонуючи це вам, я не хвалю, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
1 Korinther	1Cor	1	11	18	Бо найперше, я чую, що як сходитесь ви на збори, то між вами бувають поділення, у що почасти я й вірю.
1 Korinther	1Cor	1	11	19	Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
1 Korinther	1Cor	1	11	20	А далі, коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню Вечерю.
1 Korinther	1Cor	1	11	21	Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається.
1 Korinther	1Cor	1	11	22	Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!
1 Korinther	1Cor	1	11	23	Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,
1 Korinther	1Cor	1	11	24	подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!
1 Korinther	1Cor	1	11	25	Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!
1 Korinther	1Cor	1	11	26	Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.
1 Korinther	1Cor	1	11	27	Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!
1 Korinther	1Cor	1	11	28	Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
1 Korinther	1Cor	1	11	29	Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
1 Korinther	1Cor	1	11	30	Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули.
1 Korinther	1Cor	1	11	31	Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.
1 Korinther	1Cor	1	11	32	Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.
1 Korinther	1Cor	1	11	33	Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного.
1 Korinther	1Cor	1	11	34	А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.
1 Korinther	1Cor	1	12	1	А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.
1 Korinther	1Cor	1	12	2	Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
1 Korinther	1Cor	1	12	3	Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.
1 Korinther	1Cor	1	12	4	Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.
1 Korinther	1Cor	1	12	5	Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.
1 Korinther	1Cor	1	12	6	Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
1 Korinther	1Cor	1	12	7	І кожному дається виявлення Духа на користь.
1 Korinther	1Cor	1	12	8	Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,
1 Korinther	1Cor	1	12	9	а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,
1 Korinther	1Cor	1	12	10	а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.
1 Korinther	1Cor	1	12	11	А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
1 Korinther	1Cor	1	12	12	Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.
1 Korinther	1Cor	1	12	13	Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.
1 Korinther	1Cor	1	12	14	Бо тіло не є один член, а багато.
1 Korinther	1Cor	1	12	15	Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?
1 Korinther	1Cor	1	12	16	І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?
1 Korinther	1Cor	1	12	17	Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
1 Korinther	1Cor	1	12	18	Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.
1 Korinther	1Cor	1	12	19	Якби всі одним членом були, то де тіло було б?
1 Korinther	1Cor	1	12	20	Отож, тепер членів багато, та тіло одне.
1 Korinther	1Cor	1	12	21	Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.
1 Korinther	1Cor	1	12	22	Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
1 Korinther	1Cor	1	12	23	А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
1 Korinther	1Cor	1	12	24	а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
1 Korinther	1Cor	1	12	25	щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.
1 Korinther	1Cor	1	12	26	І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.
1 Korinther	1Cor	1	12	27	І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!
1 Korinther	1Cor	1	12	28	А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.
1 Korinther	1Cor	1	12	29	Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?
1 Korinther	1Cor	1	12	30	Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?
1 Korinther	1Cor	1	12	31	Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!
1 Korinther	1Cor	1	13	1	Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
1 Korinther	1Cor	1	13	2	І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
1 Korinther	1Cor	1	13	3	І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
1 Korinther	1Cor	1	13	4	Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
1 Korinther	1Cor	1	13	5	не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
1 Korinther	1Cor	1	13	6	не радіє з неправди, але тішиться правдою,
1 Korinther	1Cor	1	13	7	усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
1 Korinther	1Cor	1	13	8	Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
1 Korinther	1Cor	1	13	9	Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;
1 Korinther	1Cor	1	13	10	коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
1 Korinther	1Cor	1	13	11	Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
1 Korinther	1Cor	1	13	12	Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
1 Korinther	1Cor	1	13	13	А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
1 Korinther	1Cor	1	14	1	Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.
1 Korinther	1Cor	1	14	2	Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
1 Korinther	1Cor	1	14	3	А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
1 Korinther	1Cor	1	14	4	Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
1 Korinther	1Cor	1	14	5	Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
1 Korinther	1Cor	1	14	6	А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
1 Korinther	1Cor	1	14	7	Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
1 Korinther	1Cor	1	14	8	Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
1 Korinther	1Cor	1	14	9	Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
1 Korinther	1Cor	1	14	10	Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
1 Korinther	1Cor	1	14	11	І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
1 Korinther	1Cor	1	14	12	Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
1 Korinther	1Cor	1	14	13	Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
1 Korinther	1Cor	1	14	14	Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
1 Korinther	1Cor	1	14	15	Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
1 Korinther	1Cor	1	14	16	Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
1 Korinther	1Cor	1	14	17	Ти дякуєш добре, але не будується інший.
1 Korinther	1Cor	1	14	18	Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.
1 Korinther	1Cor	1	14	19	Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
1 Korinther	1Cor	1	14	20	Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!
1 Korinther	1Cor	1	14	21	У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.
1 Korinther	1Cor	1	14	22	Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.
1 Korinther	1Cor	1	14	23	А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
1 Korinther	1Cor	1	14	24	Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
1 Korinther	1Cor	1	14	25	і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!
1 Korinther	1Cor	1	14	26	То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!
1 Korinther	1Cor	1	14	27	Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!
1 Korinther	1Cor	1	14	28	А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
1 Korinther	1Cor	1	14	29	А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.
1 Korinther	1Cor	1	14	30	Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!
1 Korinther	1Cor	1	14	31	Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!
1 Korinther	1Cor	1	14	32	І коряться духи пророчі пророкам,
1 Korinther	1Cor	1	14	33	бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,
1 Korinther	1Cor	1	14	34	нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.
1 Korinther	1Cor	1	14	35	Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!
1 Korinther	1Cor	1	14	36	Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
1 Korinther	1Cor	1	14	37	Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!
1 Korinther	1Cor	1	14	38	Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!
1 Korinther	1Cor	1	14	39	Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
1 Korinther	1Cor	1	14	40	Але все нехай буде добропристойно і статечно!
1 Korinther	1Cor	1	15	1	Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,
1 Korinther	1Cor	1	15	2	Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.
1 Korinther	1Cor	1	15	3	Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,
1 Korinther	1Cor	1	15	4	і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,
1 Korinther	1Cor	1	15	5	і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.
1 Korinther	1Cor	1	15	6	А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.
1 Korinther	1Cor	1	15	7	Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.
1 Korinther	1Cor	1	15	8	А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.
1 Korinther	1Cor	1	15	9	Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.
1 Korinther	1Cor	1	15	10	Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.
1 Korinther	1Cor	1	15	11	Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
1 Korinther	1Cor	1	15	12	Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?
1 Korinther	1Cor	1	15	13	Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!
1 Korinther	1Cor	1	15	14	оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
1 Korinther	1Cor	1	15	15	Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
1 Korinther	1Cor	1	15	16	Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
1 Korinther	1Cor	1	15	17	Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,
1 Korinther	1Cor	1	15	18	тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!
1 Korinther	1Cor	1	15	19	Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!
1 Korinther	1Cor	1	15	20	Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.
1 Korinther	1Cor	1	15	21	Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.
1 Korinther	1Cor	1	15	22	Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
1 Korinther	1Cor	1	15	23	кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.
1 Korinther	1Cor	1	15	24	А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.
1 Korinther	1Cor	1	15	25	Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!
1 Korinther	1Cor	1	15	26	Як ворог останній смерть знищиться,
1 Korinther	1Cor	1	15	27	бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.
1 Korinther	1Cor	1	15	28	А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.
1 Korinther	1Cor	1	15	29	Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?
1 Korinther	1Cor	1	15	30	Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?
1 Korinther	1Cor	1	15	31	Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
1 Korinther	1Cor	1	15	32	Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...
1 Korinther	1Cor	1	15	33	Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!
1 Korinther	1Cor	1	15	34	Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!
1 Korinther	1Cor	1	15	35	Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?
1 Korinther	1Cor	1	15	36	Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.
1 Korinther	1Cor	1	15	37	І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,
1 Korinther	1Cor	1	15	38	і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.
1 Korinther	1Cor	1	15	39	Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.
1 Korinther	1Cor	1	15	40	Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.
1 Korinther	1Cor	1	15	41	Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!
1 Korinther	1Cor	1	15	42	Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,
1 Korinther	1Cor	1	15	43	сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,
1 Korinther	1Cor	1	15	44	сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
1 Korinther	1Cor	1	15	45	Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
1 Korinther	1Cor	1	15	46	Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
1 Korinther	1Cor	1	15	47	Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
1 Korinther	1Cor	1	15	48	Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
1 Korinther	1Cor	1	15	49	І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
1 Korinther	1Cor	1	15	50	І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
1 Korinther	1Cor	1	15	51	Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,
1 Korinther	1Cor	1	15	52	раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...
1 Korinther	1Cor	1	15	53	Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
1 Korinther	1Cor	1	15	54	А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!
1 Korinther	1Cor	1	15	55	Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
1 Korinther	1Cor	1	15	56	Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.
1 Korinther	1Cor	1	15	57	А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
1 Korinther	1Cor	1	15	58	Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!
1 Korinther	1Cor	1	16	1	А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських.
1 Korinther	1Cor	1	16	2	А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду.
1 Korinther	1Cor	1	16	3	А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму.
1 Korinther	1Cor	1	16	4	А коли ж і мені випадатиме йти, то зо мною підуть.
1 Korinther	1Cor	1	16	5	Я прибуду до вас, коли перейду Македонію, бо проходжу через Македонію.
1 Korinther	1Cor	1	16	6	А в вас, коли трапиться, я поживу або й перезимую, щоб мене провели ви, куди я піду.
1 Korinther	1Cor	1	16	7	Не хочу я бачитись з вами тепер мимохідь, але сподіваюся деякий час перебути у вас, як дозволить Господь.
1 Korinther	1Cor	1	16	8	А в Ефесі пробуду я до П'ятдесятниці,
1 Korinther	1Cor	1	16	9	бо двері великі й широкі мені відчинилися, та багато противників...
1 Korinther	1Cor	1	16	10	Коли ж прийде до вас Тимофій, то пильнуйте, щоб він був безпечний у вас, бо діло Господнє він робить, як і я.
1 Korinther	1Cor	1	16	11	Тому то нехай ним ніхто не погорджує, але відпровадьте його з миром, щоб прийшов він до мене, бо чекаю його з братами.
1 Korinther	1Cor	1	16	12	А щодо брата Аполлоса, то я дуже благав був його, щоб прийшов до вас з братами, та охоти не мав він прибути тепер, але прийде, як матиме час відповідний.
1 Korinther	1Cor	1	16	13	Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні,
1 Korinther	1Cor	1	16	14	хай з любов'ю все робиться в вас!
1 Korinther	1Cor	1	16	15	Благаю ж вас, браття, знаєте ви дім Степанів, що в Ахаї він первісток, і що службі святим присвятились вони,
1 Korinther	1Cor	1	16	16	і ви підкоряйтесь таким, також кожному, хто помагає та працює.
1 Korinther	1Cor	1	16	17	Я тішусь з приходу Степана, і Фортуната, і Ахаїка, бо вашу відсутність вони заступили,
1 Korinther	1Cor	1	16	18	бо вони заспокоїли духа мого й вашого. Тож шануйте таких!
1 Korinther	1Cor	1	16	19	Вітають вас азійські Церкви; Акила й Прискилла з домашньою Церквою їхньою гаряче вітають у Господі вас.
1 Korinther	1Cor	1	16	20	Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком.
1 Korinther	1Cor	1	16	21	Привітання моєю рукою Павловою.
1 Korinther	1Cor	1	16	22	Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!
1 Korinther	1Cor	1	16	23	Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами!
1 Korinther	1Cor	1	16	24	Любов моя з вами всіма у Христі Ісусі, амінь!
2 Korinther	2Cor	1	1	1	Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,
2 Korinther	2Cor	1	1	2	благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
2 Korinther	2Cor	1	1	3	Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,
2 Korinther	2Cor	1	1	4	що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
2 Korinther	2Cor	1	1	5	Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.
2 Korinther	2Cor	1	1	6	Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.
2 Korinther	2Cor	1	1	7	А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.
2 Korinther	2Cor	1	1	8	Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.
2 Korinther	2Cor	1	1	9	Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,
2 Korinther	2Cor	1	1	10	що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,
2 Korinther	2Cor	1	1	11	як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.
2 Korinther	2Cor	1	1	12	Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.
2 Korinther	2Cor	1	1	13	Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,
2 Korinther	2Cor	1	1	14	як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.
2 Korinther	2Cor	1	1	15	І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,
2 Korinther	2Cor	1	1	16	і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.
2 Korinther	2Cor	1	1	17	Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?
2 Korinther	2Cor	1	1	18	Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.
2 Korinther	2Cor	1	1	19	Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.
2 Korinther	2Cor	1	1	20	Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.
2 Korinther	2Cor	1	1	21	А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,
2 Korinther	2Cor	1	1	22	Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.
2 Korinther	2Cor	1	1	23	А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,
2 Korinther	2Cor	1	1	24	не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!
2 Korinther	2Cor	1	2	1	А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.
2 Korinther	2Cor	1	2	2	Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?
2 Korinther	2Cor	1	2	3	І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!
2 Korinther	2Cor	1	2	4	Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!
2 Korinther	2Cor	1	2	5	А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.
2 Korinther	2Cor	1	2	6	Досить такому карання того, що від багатьох,
2 Korinther	2Cor	1	2	7	через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.
2 Korinther	2Cor	1	2	8	Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!
2 Korinther	2Cor	1	2	9	Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.
2 Korinther	2Cor	1	2	10	А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,
2 Korinther	2Cor	1	2	11	щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!
2 Korinther	2Cor	1	2	12	А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,
2 Korinther	2Cor	1	2	13	не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.
2 Korinther	2Cor	1	2	14	А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!
2 Korinther	2Cor	1	2	15	Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,
2 Korinther	2Cor	1	2	16	для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?
2 Korinther	2Cor	1	2	17	Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!
2 Korinther	2Cor	1	3	1	Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?
2 Korinther	2Cor	1	3	2	Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
2 Korinther	2Cor	1	3	3	Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.
2 Korinther	2Cor	1	3	4	Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
2 Korinther	2Cor	1	3	5	не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.
2 Korinther	2Cor	1	3	6	І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.
2 Korinther	2Cor	1	3	7	Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,
2 Korinther	2Cor	1	3	8	скільки ж більш буде в славі те служіння духа!
2 Korinther	2Cor	1	3	9	Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
2 Korinther	2Cor	1	3	10	Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
2 Korinther	2Cor	1	3	11	бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
2 Korinther	2Cor	1	3	12	Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,
2 Korinther	2Cor	1	3	13	а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
2 Korinther	2Cor	1	3	14	Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.
2 Korinther	2Cor	1	3	15	Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,
2 Korinther	2Cor	1	3	16	коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.
2 Korinther	2Cor	1	3	17	Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.
2 Korinther	2Cor	1	3	18	Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.
2 Korinther	2Cor	1	4	1	Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,
2 Korinther	2Cor	1	4	2	але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.
2 Korinther	2Cor	1	4	3	Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,
2 Korinther	2Cor	1	4	4	для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.
2 Korinther	2Cor	1	4	5	Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.
2 Korinther	2Cor	1	4	6	Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.
2 Korinther	2Cor	1	4	7	А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.
2 Korinther	2Cor	1	4	8	У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.
2 Korinther	2Cor	1	4	9	Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
2 Korinther	2Cor	1	4	10	Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
2 Korinther	2Cor	1	4	11	Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
2 Korinther	2Cor	1	4	12	Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.
2 Korinther	2Cor	1	4	13	Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,
2 Korinther	2Cor	1	4	14	знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.
2 Korinther	2Cor	1	4	15	Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу.
2 Korinther	2Cor	1	4	16	Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній.
2 Korinther	2Cor	1	4	17	Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,
2 Korinther	2Cor	1	4	18	коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!
2 Korinther	2Cor	1	5	1	Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.
2 Korinther	2Cor	1	5	2	Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,
2 Korinther	2Cor	1	5	3	коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!
2 Korinther	2Cor	1	5	4	Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.
2 Korinther	2Cor	1	5	5	А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.
2 Korinther	2Cor	1	5	6	Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,
2 Korinther	2Cor	1	5	7	бо ходимо вірою, а не видінням,
2 Korinther	2Cor	1	5	8	ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.
2 Korinther	2Cor	1	5	9	Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.
2 Korinther	2Cor	1	5	10	Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.
2 Korinther	2Cor	1	5	11	Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.
2 Korinther	2Cor	1	5	12	Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.
2 Korinther	2Cor	1	5	13	Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.
2 Korinther	2Cor	1	5	14	Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.
2 Korinther	2Cor	1	5	15	А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.
2 Korinther	2Cor	1	5	16	Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!
2 Korinther	2Cor	1	5	17	Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!
2 Korinther	2Cor	1	5	18	Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,
2 Korinther	2Cor	1	5	19	бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.
2 Korinther	2Cor	1	5	20	Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!
2 Korinther	2Cor	1	5	21	Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!
2 Korinther	2Cor	1	6	1	А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.
2 Korinther	2Cor	1	6	2	Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!
2 Korinther	2Cor	1	6	3	Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,
2 Korinther	2Cor	1	6	4	а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,
2 Korinther	2Cor	1	6	5	у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,
2 Korinther	2Cor	1	6	6	у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,
2 Korinther	2Cor	1	6	7	у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,
2 Korinther	2Cor	1	6	8	через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;
2 Korinther	2Cor	1	6	9	як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;
2 Korinther	2Cor	1	6	10	як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
2 Korinther	2Cor	1	6	11	Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!
2 Korinther	2Cor	1	6	12	У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!
2 Korinther	2Cor	1	6	13	Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!
2 Korinther	2Cor	1	6	14	До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?
2 Korinther	2Cor	1	6	15	Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?
2 Korinther	2Cor	1	6	16	Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!
2 Korinther	2Cor	1	6	17	Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,
2 Korinther	2Cor	1	6	18	і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!
2 Korinther	2Cor	1	7	1	Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!
2 Korinther	2Cor	1	7	2	Дайте місце для нас! Ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не ошукали!
2 Korinther	2Cor	1	7	3	Говорю не на осуд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.
2 Korinther	2Cor	1	7	4	У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.
2 Korinther	2Cor	1	7	5	Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні бої, страхіття всередині.
2 Korinther	2Cor	1	7	6	Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита,
2 Korinther	2Cor	1	7	7	і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився.
2 Korinther	2Cor	1	7	8	Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
2 Korinther	2Cor	1	7	9	Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас.
2 Korinther	2Cor	1	7	10	Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.
2 Korinther	2Cor	1	7	11	Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажання, яку горливість, яку помсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.
2 Korinther	2Cor	1	7	12	А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.
2 Korinther	2Cor	1	7	13	Тому то потіхою вашою втішились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспокоїли духа його.
2 Korinther	2Cor	1	7	14	Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоромився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала перед Титом правдива була!
2 Korinther	2Cor	1	7	15	І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням.
2 Korinther	2Cor	1	7	16	Отож, тішуся я, що можу покластись у всьому на вас!
2 Korinther	2Cor	1	8	1	Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,
2 Korinther	2Cor	1	8	2	що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;
2 Korinther	2Cor	1	8	3	бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,
2 Korinther	2Cor	1	8	4	із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.
2 Korinther	2Cor	1	8	5	І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,
2 Korinther	2Cor	1	8	6	щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.
2 Korinther	2Cor	1	8	7	А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.
2 Korinther	2Cor	1	8	8	Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.
2 Korinther	2Cor	1	8	9	Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.
2 Korinther	2Cor	1	8	10	І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.
2 Korinther	2Cor	1	8	11	А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.
2 Korinther	2Cor	1	8	12	Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.
2 Korinther	2Cor	1	8	13	Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.
2 Korinther	2Cor	1	8	14	Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,
2 Korinther	2Cor	1	8	15	як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.
2 Korinther	2Cor	1	8	16	Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,
2 Korinther	2Cor	1	8	17	бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.
2 Korinther	2Cor	1	8	18	А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,
2 Korinther	2Cor	1	8	19	і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,
2 Korinther	2Cor	1	8	20	остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,
2 Korinther	2Cor	1	8	21	дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.
2 Korinther	2Cor	1	8	22	А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас.
2 Korinther	2Cor	1	8	23	Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!
2 Korinther	2Cor	1	8	24	Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!
2 Korinther	2Cor	1	9	1	А про службу святим мені зайво писати до вас,
2 Korinther	2Cor	1	9	2	бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.
2 Korinther	2Cor	1	9	3	А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,
2 Korinther	2Cor	1	9	4	щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.
2 Korinther	2Cor	1	9	5	Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.
2 Korinther	2Cor	1	9	6	А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!
2 Korinther	2Cor	1	9	7	Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
2 Korinther	2Cor	1	9	8	А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,
2 Korinther	2Cor	1	9	9	як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!
2 Korinther	2Cor	1	9	10	А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,
2 Korinther	2Cor	1	9	11	щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
2 Korinther	2Cor	1	9	12	Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.
2 Korinther	2Cor	1	9	13	Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,
2 Korinther	2Cor	1	9	14	вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.
2 Korinther	2Cor	1	9	15	Дяка Богові за невимовний дар Його!
2 Korinther	2Cor	1	10	1	А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.
2 Korinther	2Cor	1	10	2	І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом.
2 Korinther	2Cor	1	10	3	Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми,
2 Korinther	2Cor	1	10	4	зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми,
2 Korinther	2Cor	1	10	5	і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові,
2 Korinther	2Cor	1	10	6	і покарати ми готові всякий непослух, коли здійсниться послух ваш.
2 Korinther	2Cor	1	10	7	Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай думає знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми.
2 Korinther	2Cor	1	10	8	Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь.
2 Korinther	2Cor	1	10	9	Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.
2 Korinther	2Cor	1	10	10	Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,
2 Korinther	2Cor	1	10	11	такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши.
2 Korinther	2Cor	1	10	12	Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе.
2 Korinther	2Cor	1	10	13	Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти.
2 Korinther	2Cor	1	10	14	Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли ми до вас, бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою.
2 Korinther	2Cor	1	10	15	Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами,
2 Korinther	2Cor	1	10	16	щоб і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію, а не хвалитись готовим, як це чужі твердять.
2 Korinther	2Cor	1	10	17	А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі!
2 Korinther	2Cor	1	10	18	Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!
2 Korinther	2Cor	1	11	1	О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.
2 Korinther	2Cor	1	11	2	Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.
2 Korinther	2Cor	1	11	3	Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.
2 Korinther	2Cor	1	11	4	Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!
2 Korinther	2Cor	1	11	5	Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів.
2 Korinther	2Cor	1	11	6	Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами.
2 Korinther	2Cor	1	11	7	Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?
2 Korinther	2Cor	1	11	8	Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.
2 Korinther	2Cor	1	11	9	Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.
2 Korinther	2Cor	1	11	10	Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.
2 Korinther	2Cor	1	11	11	Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!
2 Korinther	2Cor	1	11	12	А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.
2 Korinther	2Cor	1	11	13	Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.
2 Korinther	2Cor	1	11	14	І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!
2 Korinther	2Cor	1	11	15	Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
2 Korinther	2Cor	1	11	16	Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
2 Korinther	2Cor	1	11	17	А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали.
2 Korinther	2Cor	1	11	18	Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
2 Korinther	2Cor	1	11	19	Бо ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши.
2 Korinther	2Cor	1	11	20	Бо ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є.
2 Korinther	2Cor	1	11	21	На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.
2 Korinther	2Cor	1	11	22	Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!
2 Korinther	2Cor	1	11	23	Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
2 Korinther	2Cor	1	11	24	Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,
2 Korinther	2Cor	1	11	25	тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;
2 Korinther	2Cor	1	11	26	у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
2 Korinther	2Cor	1	11	27	у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.
2 Korinther	2Cor	1	11	28	Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.
2 Korinther	2Cor	1	11	29	Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?
2 Korinther	2Cor	1	11	30	Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
2 Korinther	2Cor	1	11	31	Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.
2 Korinther	2Cor	1	11	32	У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,
2 Korinther	2Cor	1	11	33	але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!
2 Korinther	2Cor	1	12	1	Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх.
2 Korinther	2Cor	1	12	2	Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.
2 Korinther	2Cor	1	12	3	І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,
2 Korinther	2Cor	1	12	4	що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити.
2 Korinther	2Cor	1	12	5	Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами.
2 Korinther	2Cor	1	12	6	Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене.
2 Korinther	2Cor	1	12	7	А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.
2 Korinther	2Cor	1	12	8	Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.
2 Korinther	2Cor	1	12	9	І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.
2 Korinther	2Cor	1	12	10	Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.
2 Korinther	2Cor	1	12	11	Хвалячися, я став нерозумний, до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів, хоч я й ніщо.
2 Korinther	2Cor	1	12	12	А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах.
2 Korinther	2Cor	1	12	13	Що бо є, що ним ви понизилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягарем вам не був? Даруйте мені цю провину!
2 Korinther	2Cor	1	12	14	Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.
2 Korinther	2Cor	1	12	15	Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений.
2 Korinther	2Cor	1	12	16	Та нехай буде так, тягара я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав.
2 Korinther	2Cor	1	12	17	Чи я використовував вас через когось із тих, кого до вас посилав?
2 Korinther	2Cor	1	12	18	Ублагав я був Тита, і з ним послав брата. Чи Тит використав вас чим? Хіба ми ходили не в одному дусі? Хіба не одними стопами?
2 Korinther	2Cor	1	12	19	Чи ви знову не думаєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову!
2 Korinther	2Cor	1	12	20	Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хочу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, свари, нашепти, пихи, безладдя,
2 Korinther	2Cor	1	12	21	щоб знову, коли я прийду, не принизив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечистості, і в перелюбі, і в розпусті, що коїли їх.
2 Korinther	2Cor	1	13	1	Оце втретє до вас я йду. Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків.
2 Korinther	2Cor	1	13	2	Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,
2 Korinther	2Cor	1	13	3	через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас.
2 Korinther	2Cor	1	13	4	Бо хоч Він був і розп'ятий в немочі, та живий із сили Божої. Так і ми, хоча немічні в Нім, та з Ним будемо жити з Божої сили у вас.
2 Korinther	2Cor	1	13	5	Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.
2 Korinther	2Cor	1	13	6	Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути.
2 Korinther	2Cor	1	13	7	І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.
2 Korinther	2Cor	1	13	8	Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.
2 Korinther	2Cor	1	13	9	Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й молимось щоб були досконалими ви!
2 Korinther	2Cor	1	13	10	Ось тому то, відсутній, пишу це, щоб прийшовши, не мав я вчинити суворо за владою, якої Господь мені дав на будування, а не на руйнування.
2 Korinther	2Cor	1	13	11	А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!
2 Korinther	2Cor	1	13	12	Вітайте один одного святим поцілунком!
2 Korinther	2Cor	1	13	13	(13-12) Усі святі вас вітають!
2 Korinther	2Cor	1	13	14	(13-13) Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.
Galater	Gal	1	1	1	Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Galater	Gal	1	1	2	і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:
Galater	Gal	1	1	3	благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Galater	Gal	1	1	4	що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,
Galater	Gal	1	1	5	Йому слава на віки вічні, амінь!
Galater	Gal	1	1	6	Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,
Galater	Gal	1	1	7	що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.
Galater	Gal	1	1	8	Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!
Galater	Gal	1	1	9	Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!
Galater	Gal	1	1	10	Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.
Galater	Gal	1	1	11	Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.
Galater	Gal	1	1	12	Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.
Galater	Gal	1	1	13	Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.
Galater	Gal	1	1	14	І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.
Galater	Gal	1	1	15	Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав
Galater	Gal	1	1	16	виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,
Galater	Gal	1	1	17	і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.
Galater	Gal	1	1	18	По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Galater	Gal	1	1	19	А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Galater	Gal	1	1	20	А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!
Galater	Gal	1	1	21	Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.
Galater	Gal	1	1	22	Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,
Galater	Gal	1	1	23	тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.
Galater	Gal	1	1	24	І славили Бога вони через мене!
Galater	Gal	1	2	1	Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.
Galater	Gal	1	2	2	А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.
Galater	Gal	1	2	3	Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.
Galater	Gal	1	2	4	А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,
Galater	Gal	1	2	5	то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.
Galater	Gal	1	2	6	Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,
Galater	Gal	1	2	7	але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,
Galater	Gal	1	2	8	бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,
Galater	Gal	1	2	9	і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,
Galater	Gal	1	2	10	тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.
Galater	Gal	1	2	11	Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.
Galater	Gal	1	2	12	Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.
Galater	Gal	1	2	13	А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.
Galater	Gal	1	2	14	А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?
Galater	Gal	1	2	15	Ми юдеї природою, а не грішники з поган...
Galater	Gal	1	2	16	А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!
Galater	Gal	1	2	17	Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!
Galater	Gal	1	2	18	Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.
Galater	Gal	1	2	19	Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.
Galater	Gal	1	2	20	І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.
Galater	Gal	1	2	21	Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!
Galater	Gal	1	3	1	О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?
Galater	Gal	1	3	2	Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?
Galater	Gal	1	3	3	Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?
Galater	Gal	1	3	4	Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
Galater	Gal	1	3	5	Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?
Galater	Gal	1	3	6	Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.
Galater	Gal	1	3	7	Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.
Galater	Gal	1	3	8	І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!
Galater	Gal	1	3	9	Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.
Galater	Gal	1	3	10	А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!
Galater	Gal	1	3	11	А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.
Galater	Gal	1	3	12	А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.
Galater	Gal	1	3	13	Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,
Galater	Gal	1	3	14	щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.
Galater	Gal	1	3	15	Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
Galater	Gal	1	3	16	А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
Galater	Gal	1	3	17	А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
Galater	Gal	1	3	18	Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
Galater	Gal	1	3	19	Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
Galater	Gal	1	3	20	Але посередник не є для одного, Бог же один.
Galater	Gal	1	3	21	Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!
Galater	Gal	1	3	22	Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
Galater	Gal	1	3	23	Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.
Galater	Gal	1	3	24	Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
Galater	Gal	1	3	25	А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.
Galater	Gal	1	3	26	Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
Galater	Gal	1	3	27	Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
Galater	Gal	1	3	28	Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
Galater	Gal	1	3	29	А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.
Galater	Gal	1	4	1	Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,
Galater	Gal	1	4	2	але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
Galater	Gal	1	4	3	Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
Galater	Gal	1	4	4	Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
Galater	Gal	1	4	5	щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
Galater	Gal	1	4	6	А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!
Galater	Gal	1	4	7	Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
Galater	Gal	1	4	8	Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.
Galater	Gal	1	4	9	А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?
Galater	Gal	1	4	10	Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.
Galater	Gal	1	4	11	Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...
Galater	Gal	1	4	12	Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!
Galater	Gal	1	4	13	І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
Galater	Gal	1	4	14	ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
Galater	Gal	1	4	15	Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!
Galater	Gal	1	4	16	Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?
Galater	Gal	1	4	17	Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.
Galater	Gal	1	4	18	То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.
Galater	Gal	1	4	19	Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!
Galater	Gal	1	4	20	Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
Galater	Gal	1	4	21	Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
Galater	Gal	1	4	22	Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.
Galater	Gal	1	4	23	Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.
Galater	Gal	1	4	24	Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.
Galater	Gal	1	4	25	Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
Galater	Gal	1	4	26	А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!
Galater	Gal	1	4	27	Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!
Galater	Gal	1	4	28	А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
Galater	Gal	1	4	29	Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
Galater	Gal	1	4	30	Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.
Galater	Gal	1	4	31	Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!
Galater	Gal	1	5	1	Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!
Galater	Gal	1	5	2	Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа.
Galater	Gal	1	5	3	І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон.
Galater	Gal	1	5	4	Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!
Galater	Gal	1	5	5	Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности.
Galater	Gal	1	5	6	Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю.
Galater	Gal	1	5	7	Бігли ви добре. Хто заборонив вам коритися правді?
Galater	Gal	1	5	8	Таке переконання не від Того, Хто вас покликав.
Galater	Gal	1	5	9	Трохи розчини квасить усе тісто!
Galater	Gal	1	5	10	Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був!
Galater	Gal	1	5	11	Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається!
Galater	Gal	1	5	12	О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!
Galater	Gal	1	5	13	Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!
Galater	Gal	1	5	14	Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!
Galater	Gal	1	5	15	Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!
Galater	Gal	1	5	16	І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,
Galater	Gal	1	5	17	бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.
Galater	Gal	1	5	18	Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.
Galater	Gal	1	5	19	Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,
Galater	Gal	1	5	20	ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,
Galater	Gal	1	5	21	завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!
Galater	Gal	1	5	22	А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
Galater	Gal	1	5	23	лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
Galater	Gal	1	5	24	А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
Galater	Gal	1	5	25	Коли духом живемо, то й духом ходімо!
Galater	Gal	1	5	26	Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!
Galater	Gal	1	6	1	Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
Galater	Gal	1	6	2	Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
Galater	Gal	1	6	3	Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.
Galater	Gal	1	6	4	Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!
Galater	Gal	1	6	5	Бо кожен нестиме свій власний тягар!
Galater	Gal	1	6	6	А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
Galater	Gal	1	6	7	Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!
Galater	Gal	1	6	8	Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
Galater	Gal	1	6	9	А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.
Galater	Gal	1	6	10	Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
Galater	Gal	1	6	11	Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!
Galater	Gal	1	6	12	Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.
Galater	Gal	1	6	13	Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.
Galater	Gal	1	6	14	А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.
Galater	Gal	1	6	15	Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.
Galater	Gal	1	6	16	А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!
Galater	Gal	1	6	17	Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...
Galater	Gal	1	6	18	Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.
Epheser	Eph	1	1	1	Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі,
Epheser	Eph	1	1	2	нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
Epheser	Eph	1	1	3	Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах,
Epheser	Eph	1	1	4	так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові,
Epheser	Eph	1	1	5	призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї,
Epheser	Eph	1	1	6	на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім,
Epheser	Eph	1	1	7	що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його,
Epheser	Eph	1	1	8	яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності,
Epheser	Eph	1	1	9	об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,
Epheser	Eph	1	1	10	для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі.
Epheser	Eph	1	1	11	У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,
Epheser	Eph	1	1	12	щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.
Epheser	Eph	1	1	13	У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці,
Epheser	Eph	1	1	14	Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!
Epheser	Eph	1	1	15	Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,
Epheser	Eph	1	1	16	не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую,
Epheser	Eph	1	1	17	щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його,
Epheser	Eph	1	1	18	просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,
Epheser	Eph	1	1	19	і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,
Epheser	Eph	1	1	20	яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе,
Epheser	Eph	1	1	21	вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому.
Epheser	Eph	1	1	22	І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви,
Epheser	Eph	1	1	23	а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!
Epheser	Eph	1	2	1	І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,
Epheser	Eph	1	2	2	в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,
Epheser	Eph	1	2	3	між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,
Epheser	Eph	1	2	4	Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,
Epheser	Eph	1	2	5	і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,
Epheser	Eph	1	2	6	і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,
Epheser	Eph	1	2	7	щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.
Epheser	Eph	1	2	8	Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,
Epheser	Eph	1	2	9	не від діл, щоб ніхто не хвалився.
Epheser	Eph	1	2	10	Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.
Epheser	Eph	1	2	11	Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,
Epheser	Eph	1	2	12	що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.
Epheser	Eph	1	2	13	А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.
Epheser	Eph	1	2	14	Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,
Epheser	Eph	1	2	15	Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,
Epheser	Eph	1	2	16	і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.
Epheser	Eph	1	2	17	І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,
Epheser	Eph	1	2	18	бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця.
Epheser	Eph	1	2	19	Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,
Epheser	Eph	1	2	20	збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,
Epheser	Eph	1	2	21	що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,
Epheser	Eph	1	2	22	що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.
Epheser	Eph	1	3	1	Через це я, Павло, є в'язень Ісуса Христа за вас, поган,
Epheser	Eph	1	3	2	якщо ви тільки чули про зарядження Божої благодаті, що для вас мені дана.
Epheser	Eph	1	3	3	Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище,
Epheser	Eph	1	3	4	з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розуміння таємниці Христової.
Epheser	Eph	1	3	5	А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,
Epheser	Eph	1	3	6	що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,
Epheser	Eph	1	3	7	якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його.
Epheser	Eph	1	3	8	Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,
Epheser	Eph	1	3	9	та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе,
Epheser	Eph	1	3	10	щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа,
Epheser	Eph	1	3	11	за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім,
Epheser	Eph	1	3	12	в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього.
Epheser	Eph	1	3	13	Тому то благаю я вас не занепадати духом через терпіння моє через вас, бо воно ваша слава.
Epheser	Eph	1	3	14	Для того схиляю коліна свої перед Отцем,
Epheser	Eph	1	3	15	що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі,
Epheser	Eph	1	3	16	щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім,
Epheser	Eph	1	3	17	щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові,
Epheser	Eph	1	3	18	змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина,
Epheser	Eph	1	3	19	і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою.
Epheser	Eph	1	3	20	А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас,
Epheser	Eph	1	3	21	Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь.
Epheser	Eph	1	4	1	Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,
Epheser	Eph	1	4	2	зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,
Epheser	Eph	1	4	3	пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.
Epheser	Eph	1	4	4	Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
Epheser	Eph	1	4	5	Один Господь, одна віра, одне хрищення,
Epheser	Eph	1	4	6	один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.
Epheser	Eph	1	4	7	А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.
Epheser	Eph	1	4	8	Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!
Epheser	Eph	1	4	9	А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?
Epheser	Eph	1	4	10	Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.
Epheser	Eph	1	4	11	І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,
Epheser	Eph	1	4	12	щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,
Epheser	Eph	1	4	13	аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,
Epheser	Eph	1	4	14	щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,
Epheser	Eph	1	4	15	щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.
Epheser	Eph	1	4	16	А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.
Epheser	Eph	1	4	17	Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,
Epheser	Eph	1	4	18	вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,
Epheser	Eph	1	4	19	вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.
Epheser	Eph	1	4	20	Але ви не так пізнали Христа,
Epheser	Eph	1	4	21	якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
Epheser	Eph	1	4	22	щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,
Epheser	Eph	1	4	23	та відновлятися духом вашого розуму,
Epheser	Eph	1	4	24	і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.
Epheser	Eph	1	4	25	Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.
Epheser	Eph	1	4	26	Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,
Epheser	Eph	1	4	27	і місця дияволові не давайте!
Epheser	Eph	1	4	28	Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.
Epheser	Eph	1	4	29	Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.
Epheser	Eph	1	4	30	І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.
Epheser	Eph	1	4	31	Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.
Epheser	Eph	1	4	32	А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!
Epheser	Eph	1	5	1	Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,
Epheser	Eph	1	5	2	і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.
Epheser	Eph	1	5	3	А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,
Epheser	Eph	1	5	4	і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.
Epheser	Eph	1	5	5	Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!
Epheser	Eph	1	5	6	Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних,
Epheser	Eph	1	5	7	тож не будьте їм спільниками!
Epheser	Eph	1	5	8	Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла,
Epheser	Eph	1	5	9	бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.
Epheser	Eph	1	5	10	Допевняйтеся, що приємне для Господа,
Epheser	Eph	1	5	11	і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте.
Epheser	Eph	1	5	12	Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!
Epheser	Eph	1	5	13	Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
Epheser	Eph	1	5	14	Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!
Epheser	Eph	1	5	15	Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,
Epheser	Eph	1	5	16	використовуючи час, дні бо лукаві!
Epheser	Eph	1	5	17	Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.
Epheser	Eph	1	5	18	І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,
Epheser	Eph	1	5	19	розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
Epheser	Eph	1	5	20	дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,
Epheser	Eph	1	5	21	корячися один одному у Христовім страху.
Epheser	Eph	1	5	22	Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,
Epheser	Eph	1	5	23	бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
Epheser	Eph	1	5	24	І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.
Epheser	Eph	1	5	25	Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
Epheser	Eph	1	5	26	щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,
Epheser	Eph	1	5	27	щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!
Epheser	Eph	1	5	28	Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.
Epheser	Eph	1	5	29	Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
Epheser	Eph	1	5	30	бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!
Epheser	Eph	1	5	31	Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом.
Epheser	Eph	1	5	32	Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!
Epheser	Eph	1	5	33	Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!
Epheser	Eph	1	6	1	Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!
Epheser	Eph	1	6	2	Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,
Epheser	Eph	1	6	3	щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!
Epheser	Eph	1	6	4	А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!
Epheser	Eph	1	6	5	Раби, слухайтеся тілесних панів зо страхом і тремтінням у простоті серця вашого, як Христа!
Epheser	Eph	1	6	6	Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,
Epheser	Eph	1	6	7	служіть із зичливістю, немов Господеві, а не людям!
Epheser	Eph	1	6	8	Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме одержить від Господа, чи то раб, чи то вільний.
Epheser	Eph	1	6	9	А пани, чиніть їм те саме, занехаюйте погрози, знайте, що для вас і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться!
Epheser	Eph	1	6	10	Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!
Epheser	Eph	1	6	11	Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.
Epheser	Eph	1	6	12	Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.
Epheser	Eph	1	6	13	Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.
Epheser	Eph	1	6	14	Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,
Epheser	Eph	1	6	15	і взувши ноги в готовість Євангелії миру.
Epheser	Eph	1	6	16	А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.
Epheser	Eph	1	6	17	Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.
Epheser	Eph	1	6	18	Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих,
Epheser	Eph	1	6	19	і за мене, щоб дане було мені слово відкрити уста свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Євангелії,
Epheser	Eph	1	6	20	для якої посол я в кайданах, щоб сміливо про неї звіщати, як належить мені.
Epheser	Eph	1	6	21	А щоб знали і ви щось про мене, та що я роблю, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і в Господі вірний служитель,
Epheser	Eph	1	6	22	якого послав я до вас на це саме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він потішив.
Epheser	Eph	1	6	23	Мир братам і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!
Epheser	Eph	1	6	24	Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь.
Philipper	Phil	1	1	1	Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:
Philipper	Phil	1	1	2	благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
Philipper	Phil	1	1	3	Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,
Philipper	Phil	1	1	4	і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,
Philipper	Phil	1	1	5	за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.
Philipper	Phil	1	1	6	Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
Philipper	Phil	1	1	7	Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.
Philipper	Phil	1	1	8	Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.
Philipper	Phil	1	1	9	І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,
Philipper	Phil	1	1	10	щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,
Philipper	Phil	1	1	11	наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.
Philipper	Phil	1	1	12	Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,
Philipper	Phil	1	1	13	бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.
Philipper	Phil	1	1	14	А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.
Philipper	Phil	1	1	15	Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;
Philipper	Phil	1	1	16	а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;
Philipper	Phil	1	1	17	а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.
Philipper	Phil	1	1	18	Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.
Philipper	Phil	1	1	19	Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,
Philipper	Phil	1	1	20	через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
Philipper	Phil	1	1	21	Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.
Philipper	Phil	1	1	22	А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.
Philipper	Phil	1	1	23	Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.
Philipper	Phil	1	1	24	А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.
Philipper	Phil	1	1	25	І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,
Philipper	Phil	1	1	26	щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.
Philipper	Phil	1	1	27	Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,
Philipper	Phil	1	1	28	і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!
Philipper	Phil	1	1	29	Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,
Philipper	Phil	1	1	30	маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.
Philipper	Phil	1	2	1	Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,
Philipper	Phil	1	2	2	то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
Philipper	Phil	1	2	3	Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.
Philipper	Phil	1	2	4	Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
Philipper	Phil	1	2	5	Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
Philipper	Phil	1	2	6	Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
Philipper	Phil	1	2	7	але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,
Philipper	Phil	1	2	8	Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
Philipper	Phil	1	2	9	Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
Philipper	Phil	1	2	10	щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
Philipper	Phil	1	2	11	і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!
Philipper	Phil	1	2	12	Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.
Philipper	Phil	1	2	13	Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.
Philipper	Phil	1	2	14	Робіть усе без нарікання та сумніву,
Philipper	Phil	1	2	15	щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
Philipper	Phil	1	2	16	додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.
Philipper	Phil	1	2	17	Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.
Philipper	Phil	1	2	18	Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!
Philipper	Phil	1	2	19	Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
Philipper	Phil	1	2	20	Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.
Philipper	Phil	1	2	21	Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.
Philipper	Phil	1	2	22	Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.
Philipper	Phil	1	2	23	Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.
Philipper	Phil	1	2	24	Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.
Philipper	Phil	1	2	25	Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,
Philipper	Phil	1	2	26	бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.
Philipper	Phil	1	2	27	Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
Philipper	Phil	1	2	28	Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.
Philipper	Phil	1	2	29	Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
Philipper	Phil	1	2	30	бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.
Philipper	Phil	1	3	1	Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.
Philipper	Phil	1	3	2	Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання!
Philipper	Phil	1	3	3	Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
Philipper	Phil	1	3	4	хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,
Philipper	Phil	1	3	5	обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
Philipper	Phil	1	3	6	Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.
Philipper	Phil	1	3	7	Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.
Philipper	Phil	1	3	8	Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,
Philipper	Phil	1	3	9	щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
Philipper	Phil	1	3	10	щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,
Philipper	Phil	1	3	11	аби досягнути якось воскресення з мертвих.
Philipper	Phil	1	3	12	Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
Philipper	Phil	1	3	13	Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,
Philipper	Phil	1	3	14	я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.
Philipper	Phil	1	3	15	Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.
Philipper	Phil	1	3	16	Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.
Philipper	Phil	1	3	17	Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.
Philipper	Phil	1	3	18	Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового.
Philipper	Phil	1	3	19	Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!
Philipper	Phil	1	3	20	Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Philipper	Phil	1	3	21	Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.
Philipper	Phil	1	4	1	Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені!
Philipper	Phil	1	4	2	Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.
Philipper	Phil	1	4	3	Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя.
Philipper	Phil	1	4	4	Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!
Philipper	Phil	1	4	5	Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько!
Philipper	Phil	1	4	6	Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.
Philipper	Phil	1	4	7	І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.
Philipper	Phil	1	4	8	Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!
Philipper	Phil	1	4	9	Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!
Philipper	Phil	1	4	10	Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.
Philipper	Phil	1	4	11	Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.
Philipper	Phil	1	4	12	Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.
Philipper	Phil	1	4	13	Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.
Philipper	Phil	1	4	14	Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.
Philipper	Phil	1	4	15	І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,
Philipper	Phil	1	4	16	що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.
Philipper	Phil	1	4	17	Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.
Philipper	Phil	1	4	18	Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.
Philipper	Phil	1	4	19	А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.
Philipper	Phil	1	4	20	А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь.
Philipper	Phil	1	4	21	Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.
Philipper	Phil	1	4	22	Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому.
Philipper	Phil	1	4	23	Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.
Kolosser	Col	1	1	1	Павло, із волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимофій
Kolosser	Col	1	1	2	до святих і вірних братів у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!
Kolosser	Col	1	1	3	Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись,
Kolosser	Col	1	1	4	прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих
Kolosser	Col	1	1	5	через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії,
Kolosser	Col	1	1	6	що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.
Kolosser	Col	1	1	7	Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,
Kolosser	Col	1	1	8	що й виявив нам про вашу духовну любов.
Kolosser	Col	1	1	9	Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним,
Kolosser	Col	1	1	10	щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога,
Kolosser	Col	1	1	11	зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю,
Kolosser	Col	1	1	12	дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі,
Kolosser	Col	1	1	13	що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина,
Kolosser	Col	1	1	14	в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.
Kolosser	Col	1	1	15	Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива.
Kolosser	Col	1	1	16	Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!
Kolosser	Col	1	1	17	А Він є перший від усього, і все Ним стоїть.
Kolosser	Col	1	1	18	І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство.
Kolosser	Col	1	1	19	Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота,
Kolosser	Col	1	1	20	і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне.
Kolosser	Col	1	1	21	І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,
Kolosser	Col	1	1	22	тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,
Kolosser	Col	1	1	23	якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.
Kolosser	Col	1	1	24	Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;
Kolosser	Col	1	1	25	якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,
Kolosser	Col	1	1	26	Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,
Kolosser	Col	1	1	27	що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!
Kolosser	Col	1	1	28	Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.
Kolosser	Col	1	1	29	У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.
Kolosser	Col	1	2	1	Я хочу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я маю за вас і за тих, хто в Лаодикії, і за всіх, хто не бачив мого тілесного обличчя.
Kolosser	Col	1	2	2	Хай потішаться їхні серця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа,
Kolosser	Col	1	2	3	в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані.
Kolosser	Col	1	2	4	А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці.
Kolosser	Col	1	2	5	Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.
Kolosser	Col	1	2	6	Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,
Kolosser	Col	1	2	7	бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.
Kolosser	Col	1	2	8	Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом,
Kolosser	Col	1	2	9	бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества.
Kolosser	Col	1	2	10	І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства.
Kolosser	Col	1	2	11	Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.
Kolosser	Col	1	2	12	Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив.
Kolosser	Col	1	2	13	І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи,
Kolosser	Col	1	2	14	знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті,
Kolosser	Col	1	2	15	роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!
Kolosser	Col	1	2	16	Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи,
Kolosser	Col	1	2	17	бо це тінь майбутнього, а тіло Христове.
Kolosser	Col	1	2	18	Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою Анголам, вдаючися до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом,
Kolosser	Col	1	2	19	а не тримачись Голови, від Якої все тіло, суглобами й зв'язями з'єднане й зміцнене, росте зростом Божим.
Kolosser	Col	1	2	20	Отож, як ви вмерли з Христом для стихій світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови:
Kolosser	Col	1	2	21	не дотикайся, ані їж, ані рухай,
Kolosser	Col	1	2	22	бо то все знищиться, як уживати його, за приказами та наукою людською.
Kolosser	Col	1	2	23	Воно ж має вид мудрости в самовільній службі й покорі та в знесилюванні тіла, та не має якогось значення, хіба щодо насичення тіла.
Kolosser	Col	1	3	1	Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці.
Kolosser	Col	1	3	2	Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.
Kolosser	Col	1	3	3	Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом.
Kolosser	Col	1	3	4	Коли з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви.
Kolosser	Col	1	3	5	Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,
Kolosser	Col	1	3	6	бо гнів Божий приходить за них на неслухняних.
Kolosser	Col	1	3	7	І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними.
Kolosser	Col	1	3	8	Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст.
Kolosser	Col	1	3	9	Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками,
Kolosser	Col	1	3	10	та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її,
Kolosser	Col	1	3	11	де нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос!
Kolosser	Col	1	3	12	Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.
Kolosser	Col	1	3	13	Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви!
Kolosser	Col	1	3	14	А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!
Kolosser	Col	1	3	15	І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!
Kolosser	Col	1	3	16	Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!
Kolosser	Col	1	3	17	І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.
Kolosser	Col	1	3	18	Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі!
Kolosser	Col	1	3	19	Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!
Kolosser	Col	1	3	20	Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!
Kolosser	Col	1	3	21	Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!
Kolosser	Col	1	3	22	Раби, слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!
Kolosser	Col	1	3	23	І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!
Kolosser	Col	1	3	24	Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові.
Kolosser	Col	1	3	25	А хто кривдить, той одержить за свою кривду. Бо не дивиться Бог на особу!
Kolosser	Col	1	4	1	Пани, виявляйте до рабів справедливість та рівність, і знайте, що й для вас є на небі Господь!
Kolosser	Col	1	4	2	Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній!
Kolosser	Col	1	4	3	Моліться разом і за нас, щоб Бог нам відчинив двері слова, звіщати таємницю Христову, що за неї я й зв'язаний,
Kolosser	Col	1	4	4	щоб з'явив я її, як звіщати належить мені.
Kolosser	Col	1	4	5	Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час.
Kolosser	Col	1	4	6	Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати.
Kolosser	Col	1	4	7	Що зо мною, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і вірний служитель і співробітник у Господі.
Kolosser	Col	1	4	8	Я саме на те його вислав до вас, щоб довідались ви про нас, і щоб ваші серця він потішив,
Kolosser	Col	1	4	9	із Онисимом, вірним та улюбленим братом, який з-поміж вас. Вони все вам розповідять, що діється тут.
Kolosser	Col	1	4	10	Поздоровлює вас Аристарх, ув'язнений разом зо мною, і Марко, небіж Варнавин, що про нього ви дістали накази; як прийде до вас, то прийміть його,
Kolosser	Col	1	4	11	теж Ісус, на прізвище Юст, вони із обрізаних. Для Божого Царства єдині вони співробітники, що були мені втіхою.
Kolosser	Col	1	4	12	Поздоровлює вас Епафрас, що з ваших, раб Христа Ісуса. Він завжди обстоює вас у молитвах, щоб ви досконалі були та наповнені всякою Божою волею.
Kolosser	Col	1	4	13	І я свідчу за нього, що він має велику горливість про вас та про тих, що знаходяться в Лаодикії та в Гієраполі.
Kolosser	Col	1	4	14	Вітає вас Лука, улюблений лікар, та Димас.
Kolosser	Col	1	4	15	Привітайте братів, що в Лаодикії, і Німфана, і Церкву домашню його.
Kolosser	Col	1	4	16	І як буде прочитаний лист цей у вас, то зробіть, щоб прочитаний був він також у Церкві Лаодикійській, а того, що написаний з Лаодикії, прочитайте і ви.
Kolosser	Col	1	4	17	Та скажіть Архіпові: Доглядай того служіння, що прийняв його в Господі, щоб ти його виконав!
Kolosser	Col	1	4	18	Привітання моєю рукою Павловою. Пам'ятайте про пута мої! Благодать Божа нехай буде з вами! Амінь.
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	1	Павло й Силуан та Тимофій до Церкви Солунської в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	2	Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах.
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	3	Ми згадуємо безперестанку про ваше діло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим,
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	4	знаючи, Богом улюблені браття, про ваше обрання.
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	5	Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	6	І ви стали наслідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого,
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	7	так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	8	Бо пронеслося Слово Господнє від вас не тільки в Македонії та в Ахаї, а й до кожного міста прийшла ваша віра в Бога, так що вам непотрібно казати чогось.
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	9	Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,
1 Thessalonicher	1Thess	1	1	10	і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбутнього гніву.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	1	Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марний він був.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	2	Та хоч ми натерпілися перед тим, і дізнали зневаги в Филипах, як знаєте, проте ми відважилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Євангелію з великою боротьбою.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	3	Бо покликання наше було не з обмани, ані з нечистости, ані від лукавства,
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	4	але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	5	Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому!
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	6	Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	7	Хоч могли ми потужними бути, як Христові апостоли, але ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	8	Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	9	Бо ви пам'ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	10	Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими!
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	11	Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов батько дітей своїх власних,
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	12	просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	13	Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але як правдиво то є Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	14	Бо стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв,
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	15	що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	16	Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	17	А ми, браття, на короткий часок розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажанням силкувались побачити ваше лице.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	18	Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана перешкодив був нам.
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	19	Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?
1 Thessalonicher	1Thess	1	2	20	Бо ви наша слава та радість!
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	1	Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі,
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	2	і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі,
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	3	щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	4	Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	5	Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний.
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	6	А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	7	через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри.
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	8	Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	9	Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	10	Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі.
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	11	Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас!
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	12	А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас!
1 Thessalonicher	1Thess	1	3	13	Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	1	А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	2	Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	3	Бо це воля Божа, освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти,
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	4	щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі,
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	5	а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	6	Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі, бо месник Господь за все це, як і перше казали ми вам та засвідчили.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	7	Бо покликав нас Бог не на нечистість, але на освячення.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	8	Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	9	А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога навчені любити один одного,
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	10	бо чините те всім братам у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	11	і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	12	щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали!
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	13	Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	14	Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	15	Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	16	Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	17	потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.
1 Thessalonicher	1Thess	1	4	18	Отож, потішайте один одного цими словами!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	1	А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас,
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	2	бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі.
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	3	Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	4	А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій.
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	5	Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві.
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	6	Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	7	Ті бо, що сплять сплять уночі, а ті, що напиваються вночі напиваються.
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	8	А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння,
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	9	бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом,
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	10	що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили.
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	11	Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	12	Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони,
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	13	і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	14	Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	15	Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	16	Завжди радійте!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	17	Безперестанку моліться!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	18	Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	19	Духа не вгашайте!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	20	Не гордуйте пророцтвами!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	21	Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	22	Стережіться лихого в усякому вигляді!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	23	А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	24	Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	25	Браття, моліться за нас!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	26	Привітайте всю браттю святим поцілунком!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	27	Заклинаю вас Господом, цього листа прочитати перед усіма братами!
1 Thessalonicher	1Thess	1	5	28	Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами. Амінь!
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	1	Павло, і Силуан, і Тимофій до Солунської Церкви в нашім Бозі Отці й Господі Ісусі Христі:
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	2	благодать вам і мир від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	3	Ми завжди повинні подяку складати за вас Богові, браття, як і годиться, бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного.
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	4	Так що ми самі хвалимось вами по Божих Церквах за ваші страждання та віру в усіх переслідуваннях ваших та в утисках, що їх переносите ви.
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	5	А це доказ праведного Божого суду, щоб стали ви гідні Божого Царства, що за нього й страждаєте ви!
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	6	Бо то справедливе в Бога віддати утиском тим, хто вас утискає,
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	7	а вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з'явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	8	в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса.
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	9	Вони кару приймуть, вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його,
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	10	як Він прийде того дня прославитися в Своїх святих, і стати дивним у всіх віруючих, бо свідчення наше знайшло віру між вами.
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	11	За це ми й молимось завжди за вас, щоб наш Бог учинив вас гідними покликання, і міццю наповнив усю добру волю добрости й діло віри,
2 Thessalonicher	2Thess	1	1	12	щоб прославилося Ім'я Господа нашого Ісуса в вас, а ви в Ньому, за благодаттю Бога нашого й Господа Ісуса Христа.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	1	Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього,
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	2	щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	3	Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль,
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	4	що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	5	Чи ви не пам'ятаєте, як, ще в вас живши, я це вам говорив був?
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	6	І тепер ви знаєте, що саме не допускає з'явитись йому своєчасно.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	7	Бо вже діється таємниця беззаконня; тільки той, хто тримає тепер, буде тримати, аж поки не буде усунений він із середини.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	8	І тоді то з'явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб'є Духом уст Своїх і знищить з'явленням приходу Свого.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	9	Його прихід за чином сатани буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами,
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	10	і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	11	І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили,
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	12	щоб стали засуджені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправду.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	13	А ми завжди повинні дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог вибрав вас спочатку на спасіння освяченням Духа та вірою в правду,
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	14	до чого покликав Він вас через нашу Євангелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	15	Отже, браття, стійте й тримайтеся передань, яких ви навчились чи то словом, чи нашим посланням.
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	16	Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію,
2 Thessalonicher	2Thess	1	2	17	нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	1	Наостанку, моліться, браття, за нас, щоб ширилось Слово Господнє та славилось, як і в вас,
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	2	і щоб ми визволилися від злих та лукавих людей, бо віра не в усіх.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	3	І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	4	А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити будете те, що наказуємо вам.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	5	Господь же нехай серця ваші спрямує на Божу любов та терпеливість Христову!
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	6	А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	7	Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли,
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	8	і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем,
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	9	не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	10	Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть!
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	11	Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	12	Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	13	А ви, браття, не втомлюйтеся, коли чините добре.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	14	Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	15	Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	16	А Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом. Господь з вами всіма!
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	17	Привіт вам моєю рукою Павловою, це править за знака в усякім листі. Так пишу я.
2 Thessalonicher	2Thess	1	3	18	Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма! Амінь.
1 Timotheus	1Tim	1	1	1	Павло, апостол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,
1 Timotheus	1Tim	1	1	2	до Тимофія, щирого сина за вірою: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!
1 Timotheus	1Tim	1	1	3	Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,
1 Timotheus	1Tim	1	1	4	і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно.
1 Timotheus	1Tim	1	1	5	Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.
1 Timotheus	1Tim	1	1	6	Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомовність,
1 Timotheus	1Tim	1	1	7	вони забажали бути вчителями Закону, та не розуміли ні того, що говорять, ні про що запевняють.
1 Timotheus	1Tim	1	1	8	А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його,
1 Timotheus	1Tim	1	1	9	та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців,
1 Timotheus	1Tim	1	1	10	розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці,
1 Timotheus	1Tim	1	1	11	за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена.
1 Timotheus	1Tim	1	1	12	Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,
1 Timotheus	1Tim	1	1	13	мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.
1 Timotheus	1Tim	1	1	14	І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.
1 Timotheus	1Tim	1	1	15	Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.
1 Timotheus	1Tim	1	1	16	Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.
1 Timotheus	1Tim	1	1	17	А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.
1 Timotheus	1Tim	1	1	18	Цього наказа я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,
1 Timotheus	1Tim	1	1	19	маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.
1 Timotheus	1Tim	1	1	20	Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.
1 Timotheus	1Tim	1	2	1	Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей,
1 Timotheus	1Tim	1	2	2	за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.
1 Timotheus	1Tim	1	2	3	Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,
1 Timotheus	1Tim	1	2	4	що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.
1 Timotheus	1Tim	1	2	5	Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,
1 Timotheus	1Tim	1	2	6	що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,
1 Timotheus	1Tim	1	2	7	на що я поставлений був за проповідника та за апостола, правду кажу, не обманюю, за вчителя поганів у вірі та в правді.
1 Timotheus	1Tim	1	2	8	Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.
1 Timotheus	1Tim	1	2	9	Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами,
1 Timotheus	1Tim	1	2	10	але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність.
1 Timotheus	1Tim	1	2	11	Нехай жінка навчається мовчки в повній покорі.
1 Timotheus	1Tim	1	2	12	А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні.
1 Timotheus	1Tim	1	2	13	Адам бо був створений перше, а Єва потому.
1 Timotheus	1Tim	1	2	14	І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ.
1 Timotheus	1Tim	1	2	15	Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.
1 Timotheus	1Tim	1	3	1	Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне.
1 Timotheus	1Tim	1	3	2	А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати,
1 Timotheus	1Tim	1	3	3	не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець,
1 Timotheus	1Tim	1	3	4	щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю,
1 Timotheus	1Tim	1	3	5	бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?
1 Timotheus	1Tim	1	3	6	не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд.
1 Timotheus	1Tim	1	3	7	Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.
1 Timotheus	1Tim	1	3	8	Так само диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні,
1 Timotheus	1Tim	1	3	9	такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні.
1 Timotheus	1Tim	1	3	10	Отже, і вони нехай перш випробовуються, а потому хай служать, якщо будуть бездоганні.
1 Timotheus	1Tim	1	3	11	Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому.
1 Timotheus	1Tim	1	3	12	Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами.
1 Timotheus	1Tim	1	3	13	Бо хто добре виконує службу, той добрий ступінь набуває собі та велику відвагу в вірі через Христа Ісуса.
1 Timotheus	1Tim	1	3	14	Це пишу я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незабаром.
1 Timotheus	1Tim	1	3	15	А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.
1 Timotheus	1Tim	1	3	16	Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!
1 Timotheus	1Tim	1	4	1	А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів,
1 Timotheus	1Tim	1	4	2	хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє,
1 Timotheus	1Tim	1	4	3	хто одружуватися забороняє, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав.
1 Timotheus	1Tim	1	4	4	Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою,
1 Timotheus	1Tim	1	4	5	воно бо освячується Божим Словом і молитвою.
1 Timotheus	1Tim	1	4	6	Як будеш оце подавати братам, то будеш ти добрий служитель Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, що за нею слідом ти пішов.
1 Timotheus	1Tim	1	4	7	Цурайся нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочесті.
1 Timotheus	1Tim	1	4	8	Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього.
1 Timotheus	1Tim	1	4	9	Вірне це слово, і гідне всякого прийняття!
1 Timotheus	1Tim	1	4	10	Бо на це ми й працюємо і зносимо ганьбу, що надію кладемо на Бога Живого, Який усім людям Спаситель, найбільше ж для вірних.
1 Timotheus	1Tim	1	4	11	Наказуй оце та навчай!
1 Timotheus	1Tim	1	4	12	Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!
1 Timotheus	1Tim	1	4	13	Поки прийду я, пильнуй читання, нагадування та науки!
1 Timotheus	1Tim	1	4	14	Не занедбуй благодатного дара в собі, що був даний тобі за пророцтвом із покладенням рук пресвітерів.
1 Timotheus	1Tim	1	4	15	Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб успіх твій був явний для всіх!
1 Timotheus	1Tim	1	4	16	Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!
1 Timotheus	1Tim	1	5	1	Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших як братів,
1 Timotheus	1Tim	1	5	2	старших жінок немов матірок, молодших як сестер, зо всякою чистістю.
1 Timotheus	1Tim	1	5	3	Шануй вдів, удів правдивих.
1 Timotheus	1Tim	1	5	4	А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно.
1 Timotheus	1Tim	1	5	5	А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях.
1 Timotheus	1Tim	1	5	6	А котра у розкошах живе, та живою померла.
1 Timotheus	1Tim	1	5	7	І це наказуй, щоб були непорочні.
1 Timotheus	1Tim	1	5	8	Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.
1 Timotheus	1Tim	1	5	9	А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові,
1 Timotheus	1Tim	1	5	10	засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала.
1 Timotheus	1Tim	1	5	11	Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити,
1 Timotheus	1Tim	1	5	12	через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись.
1 Timotheus	1Tim	1	5	13	А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться.
1 Timotheus	1Tim	1	5	14	Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж виходили, родили дітей, домом рядили, не давали противникові ані жадного поводу для лихомовства.
1 Timotheus	1Tim	1	5	15	Бо вже дехто пішли слідом за сатаною.
1 Timotheus	1Tim	1	5	16	А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих.
1 Timotheus	1Tim	1	5	17	А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці.
1 Timotheus	1Tim	1	5	18	Бо каже Писання: Не в'яжи рота волові, що молотить, та: Вартий працівник своєї нагороди.
1 Timotheus	1Tim	1	5	19	Не приймай скарги проти пресвітера, хібащо при двох чи трьох свідках.
1 Timotheus	1Tim	1	5	20	А тих, хто грішить, картай перед усіма, щоб і інші страх мали.
1 Timotheus	1Tim	1	5	21	Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням.
1 Timotheus	1Tim	1	5	22	Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!
1 Timotheus	1Tim	1	5	23	Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлунка твого та частих недугів твоїх.
1 Timotheus	1Tim	1	5	24	У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома.
1 Timotheus	1Tim	1	5	25	Явні так само й добрі діла, а ті, хто інакший, сховатись не можуть.
1 Timotheus	1Tim	1	6	1	Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім'я та наука.
1 Timotheus	1Tim	1	6	2	А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що браття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улюблені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй!
1 Timotheus	1Tim	1	6	3	А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою,
1 Timotheus	1Tim	1	6	4	той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади,
1 Timotheus	1Tim	1	6	5	постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!
1 Timotheus	1Tim	1	6	6	Великий же зиск то благочестя із задоволенням.
1 Timotheus	1Tim	1	6	7	Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести.
1 Timotheus	1Tim	1	6	8	А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того.
1 Timotheus	1Tim	1	6	9	А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.
1 Timotheus	1Tim	1	6	10	Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.
1 Timotheus	1Tim	1	6	11	Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!
1 Timotheus	1Tim	1	6	12	Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома.
1 Timotheus	1Tim	1	6	13	Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата,
1 Timotheus	1Tim	1	6	14	щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з'явлення Господа нашого Ісуса Христа,
1 Timotheus	1Tim	1	6	15	що його свого часу покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,
1 Timotheus	1Tim	1	6	16	Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!
1 Timotheus	1Tim	1	6	17	Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,
1 Timotheus	1Tim	1	6	18	щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні,
1 Timotheus	1Tim	1	6	19	щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя.
1 Timotheus	1Tim	1	6	20	О Тимофію, бережи передання, стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так.
1 Timotheus	1Tim	1	6	21	Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благодать з тобою. Амінь.
2 Timotheus	2Tim	1	1	1	Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обітницею життя, що в Христі Ісусі,
2 Timotheus	2Tim	1	1	2	до Тимофія, сина улюбленого: благодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!
2 Timotheus	2Tim	1	1	3	Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч.
2 Timotheus	2Tim	1	1	4	Я бажаю побачити тебе, пам'ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю.
2 Timotheus	2Tim	1	1	5	Я приводжу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась.
2 Timotheus	2Tim	1	1	6	З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх.
2 Timotheus	2Tim	1	1	7	Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.
2 Timotheus	2Tim	1	1	8	Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але страждай з Євангелією за силою Бога,
2 Timotheus	2Tim	1	1	9	що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.
2 Timotheus	2Tim	1	1	10	А тепер об'явилась через з'явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією,
2 Timotheus	2Tim	1	1	11	що для неї я був настановлений за проповідника, апостола й учителя.
2 Timotheus	2Tim	1	1	12	З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою.
2 Timotheus	2Tim	1	1	13	Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.
2 Timotheus	2Tim	1	1	14	Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває.
2 Timotheus	2Tim	1	1	15	Ти знаєш оце, що відвернулись від мене всі, хто в Азії, а між ними Фігел та Гермоген.
2 Timotheus	2Tim	1	1	16	Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився.
2 Timotheus	2Tim	1	1	17	А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов,
2 Timotheus	2Tim	1	1	18	хай Господь йому дасть знайти милість від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти відаєш краще!
2 Timotheus	2Tim	1	2	1	Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!
2 Timotheus	2Tim	1	2	2	А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.
2 Timotheus	2Tim	1	2	3	А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса!
2 Timotheus	2Tim	1	2	4	Бо жаден вояк не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає.
2 Timotheus	2Tim	1	2	5	А як хто йде на змаги, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається.
2 Timotheus	2Tim	1	2	6	Трудящому хліборобові належиться першому покуштувати з плоду.
2 Timotheus	2Tim	1	2	7	Розумій, що я говорю. А Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
2 Timotheus	2Tim	1	2	8	Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією,
2 Timotheus	2Tim	1	2	9	за яку я терплю муки аж до ув'язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув'язнити!
2 Timotheus	2Tim	1	2	10	Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.
2 Timotheus	2Tim	1	2	11	Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним!
2 Timotheus	2Tim	1	2	12	А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!
2 Timotheus	2Tim	1	2	13	А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!
2 Timotheus	2Tim	1	2	14	Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну.
2 Timotheus	2Tim	1	2	15	Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.
2 Timotheus	2Tim	1	2	16	Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,
2 Timotheus	2Tim	1	2	17	а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,
2 Timotheus	2Tim	1	2	18	що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.
2 Timotheus	2Tim	1	2	19	Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!
2 Timotheus	2Tim	1	2	20	А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.
2 Timotheus	2Tim	1	2	21	Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.
2 Timotheus	2Tim	1	2	22	Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
2 Timotheus	2Tim	1	2	23	А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки.
2 Timotheus	2Tim	1	2	24	А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим,
2 Timotheus	2Tim	1	2	25	що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,
2 Timotheus	2Tim	1	2	26	щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.
2 Timotheus	2Tim	1	3	1	Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.
2 Timotheus	2Tim	1	3	2	Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,
2 Timotheus	2Tim	1	3	3	нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,
2 Timotheus	2Tim	1	3	4	зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,
2 Timotheus	2Tim	1	3	5	вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!
2 Timotheus	2Tim	1	3	6	До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,
2 Timotheus	2Tim	1	3	7	що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.
2 Timotheus	2Tim	1	3	8	Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.
2 Timotheus	2Tim	1	3	9	Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.
2 Timotheus	2Tim	1	3	10	Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю,
2 Timotheus	2Tim	1	3	11	переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив.
2 Timotheus	2Tim	1	3	12	Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.
2 Timotheus	2Tim	1	3	13	А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.
2 Timotheus	2Tim	1	3	14	А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.
2 Timotheus	2Tim	1	3	15	І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.
2 Timotheus	2Tim	1	3	16	Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,
2 Timotheus	2Tim	1	3	17	щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.
2 Timotheus	2Tim	1	4	1	Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства.
2 Timotheus	2Tim	1	4	2	Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.
2 Timotheus	2Tim	1	4	3	Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.
2 Timotheus	2Tim	1	4	4	Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться.
2 Timotheus	2Tim	1	4	5	Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу.
2 Timotheus	2Tim	1	4	6	Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав.
2 Timotheus	2Tim	1	4	7	Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.
2 Timotheus	2Tim	1	4	8	Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.
2 Timotheus	2Tim	1	4	9	Подбай незабаром прибути до мене.
2 Timotheus	2Tim	1	4	10	Бо Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії.
2 Timotheus	2Tim	1	4	11	Зо мною сам тільки Лука. Візьми Марка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.
2 Timotheus	2Tim	1	4	12	А Тихика послав я в Ефес.
2 Timotheus	2Tim	1	4	13	Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді зоставив у Карпа, і книжки, особливо пергаменові.
2 Timotheus	2Tim	1	4	14	Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені... Нехай Господь йому віддасть за його вчинками!
2 Timotheus	2Tim	1	4	15	Стережись його й ти, бо він міцно противився нашим словам!
2 Timotheus	2Tim	1	4	16	При першій моїй обороні жаден не був при мені, але всі покинули мене... Хай Господь їм того не полічить!
2 Timotheus	2Tim	1	4	17	Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...
2 Timotheus	2Tim	1	4	18	А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!
2 Timotheus	2Tim	1	4	19	Поздоров Прискиллу й Акилу та дім Онисифора.
2 Timotheus	2Tim	1	4	20	Ераст позостався в Коринті, а Трохима лишив я слабого в Мілеті.
2 Timotheus	2Tim	1	4	21	Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, і Пуд, і Лин, і Клавдія, і вся браття.
2 Timotheus	2Tim	1	4	22	Господь з твоїм духом! Благодать з вами! Амінь.
Titus	Titus	1	1	1	Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,
Titus	Titus	1	1	2	в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,
Titus	Titus	1	1	3	і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,
Titus	Titus	1	1	4	до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
Titus	Titus	1	1	5	Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,
Titus	Titus	1	1	6	коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність.
Titus	Titus	1	1	7	Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,
Titus	Titus	1	1	8	але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,
Titus	Titus	1	1	9	що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.
Titus	Titus	1	1	10	Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,
Titus	Titus	1	1	11	їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.
Titus	Titus	1	1	12	Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...
Titus	Titus	1	1	13	Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,
Titus	Titus	1	1	14	і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що від правди відвертаються.
Titus	Titus	1	1	15	Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.
Titus	Titus	1	1	16	Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
Titus	Titus	1	2	1	А ти говори, що відповідає здоровій науці.
Titus	Titus	1	2	2	Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.
Titus	Titus	1	2	3	Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,
Titus	Titus	1	2	4	щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
Titus	Titus	1	2	5	щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.
Titus	Titus	1	2	6	Так само благай юнаків, щоб були помірковані.
Titus	Titus	1	2	7	У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,
Titus	Titus	1	2	8	слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.
Titus	Titus	1	2	9	Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили,
Titus	Titus	1	2	10	не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.
Titus	Titus	1	2	11	Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,
Titus	Titus	1	2	12	і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,
Titus	Titus	1	2	13	і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,
Titus	Titus	1	2	14	що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.
Titus	Titus	1	2	15	Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!
Titus	Titus	1	3	1	Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,
Titus	Titus	1	3	2	щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
Titus	Titus	1	3	3	Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.
Titus	Titus	1	3	4	А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,
Titus	Titus	1	3	5	Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,
Titus	Titus	1	3	6	Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,
Titus	Titus	1	3	7	щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.
Titus	Titus	1	3	8	Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!
Titus	Titus	1	3	9	Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.
Titus	Titus	1	3	10	Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,
Titus	Titus	1	3	11	знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.
Titus	Titus	1	3	12	Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.
Titus	Titus	1	3	13	Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.
Titus	Titus	1	3	14	Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.
Titus	Titus	1	3	15	Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.
Philemon	Phlm	1	1	1	Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,
Philemon	Phlm	1	1	2	і сестрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній твоїй:
Philemon	Phlm	1	1	3	благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
Philemon	Phlm	1	1	4	Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.
Philemon	Phlm	1	1	5	Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
Philemon	Phlm	1	1	6	щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа.
Philemon	Phlm	1	1	7	Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.
Philemon	Phlm	1	1	8	Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне,
Philemon	Phlm	1	1	9	але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
Philemon	Phlm	1	1	10	Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх.
Philemon	Phlm	1	1	11	Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
Philemon	Phlm	1	1	12	Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
Philemon	Phlm	1	1	13	Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,
Philemon	Phlm	1	1	14	та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.
Philemon	Phlm	1	1	15	Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,
Philemon	Phlm	1	1	16	і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.
Philemon	Phlm	1	1	17	Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
Philemon	Phlm	1	1	18	Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.
Philemon	Phlm	1	1	19	Я, Павло, написав це рукою своєю: Я віддам, щоб тобі не казати, що ти навіть самого себе мені винен.
Philemon	Phlm	1	1	20	Так, брате, нехай я одержу те, що від тебе прохаю в Господі. Заспокой моє серце в Христі!
Philemon	Phlm	1	1	21	Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю.
Philemon	Phlm	1	1	22	А разом мені приготуй і помешкання, бо надіюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.
Philemon	Phlm	1	1	23	Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,
Philemon	Phlm	1	1	24	Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.
Philemon	Phlm	1	1	25	Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.
Hebräer	Heb	1	1	1	Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,
Hebräer	Heb	1	1	2	а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.
Hebräer	Heb	1	1	3	Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.
Hebräer	Heb	1	1	4	Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.
Hebräer	Heb	1	1	5	Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!
Hebräer	Heb	1	1	6	І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.
Hebräer	Heb	1	1	7	А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.
Hebräer	Heb	1	1	8	А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.
Hebräer	Heb	1	1	9	Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.
Hebräer	Heb	1	1	10	І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
Hebräer	Heb	1	1	11	Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
Hebräer	Heb	1	1	12	Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!
Hebräer	Heb	1	1	13	Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Hebräer	Heb	1	1	14	Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?
Hebräer	Heb	1	2	1	Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли.
Hebräer	Heb	1	2	2	Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу заплату,
Hebräer	Heb	1	2	3	то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,
Hebräer	Heb	1	2	4	коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї.
Hebräer	Heb	1	2	5	Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо.
Hebräer	Heb	1	2	6	Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є чоловік, що Ти пам'ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш?
Hebräer	Heb	1	2	7	Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх,
Hebräer	Heb	1	2	8	усе піддав Ти під ноги йому! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб піддане було йому все.
Hebräer	Heb	1	2	9	Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.
Hebräer	Heb	1	2	10	Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.
Hebräer	Heb	1	2	11	Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:
Hebräer	Heb	1	2	12	Сповіщу про Ім'я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви!
Hebräer	Heb	1	2	13	І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав.
Hebräer	Heb	1	2	14	А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,
Hebräer	Heb	1	2	15	та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.
Hebräer	Heb	1	2	16	Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.
Hebräer	Heb	1	2	17	Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.
Hebräer	Heb	1	2	18	Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.
Hebräer	Heb	1	3	1	Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
Hebräer	Heb	1	3	2	що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
Hebräer	Heb	1	3	3	бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.
Hebräer	Heb	1	3	4	Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.
Hebräer	Heb	1	3	5	І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.
Hebräer	Heb	1	3	6	Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.
Hebräer	Heb	1	3	7	Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
Hebräer	Heb	1	3	8	не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,
Hebräer	Heb	1	3	9	де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.
Hebräer	Heb	1	3	10	Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
Hebräer	Heb	1	3	11	тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!
Hebräer	Heb	1	3	12	Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Hebräer	Heb	1	3	13	Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.
Hebräer	Heb	1	3	14	Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,
Hebräer	Heb	1	3	15	аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!
Hebräer	Heb	1	3	16	Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
Hebräer	Heb	1	3	17	На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?
Hebräer	Heb	1	3	18	Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?
Hebräer	Heb	1	3	19	І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.
Hebräer	Heb	1	4	1	Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.
Hebräer	Heb	1	4	2	Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.
Hebräer	Heb	1	4	3	Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.
Hebräer	Heb	1	4	4	Бо колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.
Hebräer	Heb	1	4	5	А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!
Hebräer	Heb	1	4	6	Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,
Hebräer	Heb	1	4	7	то ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!
Hebräer	Heb	1	4	8	Бо коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.
Hebräer	Heb	1	4	9	Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок.
Hebräer	Heb	1	4	10	Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.
Hebräer	Heb	1	4	11	Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.
Hebräer	Heb	1	4	12	Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.
Hebräer	Heb	1	4	13	І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!
Hebräer	Heb	1	4	14	Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!
Hebräer	Heb	1	4	15	Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.
Hebräer	Heb	1	4	16	Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
Hebräer	Heb	1	5	1	Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,
Hebräer	Heb	1	5	2	і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.
Hebräer	Heb	1	5	3	І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.
Hebräer	Heb	1	5	4	А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.
Hebräer	Heb	1	5	5	Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Hebräer	Heb	1	5	6	Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
Hebräer	Heb	1	5	7	Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.
Hebräer	Heb	1	5	8	І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.
Hebräer	Heb	1	5	9	А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,
Hebräer	Heb	1	5	10	і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
Hebräer	Heb	1	5	11	Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.
Hebräer	Heb	1	5	12	Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда.
Hebräer	Heb	1	5	13	Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, бо він немовля.
Hebräer	Heb	1	5	14	А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло.
Hebräer	Heb	1	6	1	Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,
Hebräer	Heb	1	6	2	науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.
Hebräer	Heb	1	6	3	Зробимо й це, коли Бог дозволить.
Hebräer	Heb	1	6	4	Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,
Hebräer	Heb	1	6	5	і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,
Hebräer	Heb	1	6	6	та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.
Hebräer	Heb	1	6	7	Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.
Hebräer	Heb	1	6	8	Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.
Hebräer	Heb	1	6	9	Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.
Hebräer	Heb	1	6	10	Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.
Hebräer	Heb	1	6	11	Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,
Hebräer	Heb	1	6	12	щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.
Hebräer	Heb	1	6	13	Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,
Hebräer	Heb	1	6	14	говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!
Hebräer	Heb	1	6	15	І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.
Hebräer	Heb	1	6	16	Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.
Hebräer	Heb	1	6	17	Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
Hebräer	Heb	1	6	18	щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
Hebräer	Heb	1	6	19	що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,
Hebräer	Heb	1	6	20	куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
Hebräer	Heb	1	7	1	Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
Hebräer	Heb	1	7	2	Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.
Hebräer	Heb	1	7	3	Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.
Hebräer	Heb	1	7	4	Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
Hebräer	Heb	1	7	5	Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.
Hebräer	Heb	1	7	6	Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.
Hebräer	Heb	1	7	7	І без усякої суперечки більший меншого благословляє.
Hebräer	Heb	1	7	8	І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.
Hebräer	Heb	1	7	9	І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.
Hebräer	Heb	1	7	10	Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.
Hebräer	Heb	1	7	11	Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?
Hebräer	Heb	1	7	12	Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.
Hebräer	Heb	1	7	13	Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.
Hebräer	Heb	1	7	14	Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.
Hebräer	Heb	1	7	15	І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,
Hebräer	Heb	1	7	16	що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.
Hebräer	Heb	1	7	17	Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
Hebräer	Heb	1	7	18	Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.
Hebräer	Heb	1	7	19	Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
Hebräer	Heb	1	7	20	І поскільки воно не без клятви,
Hebräer	Heb	1	7	21	вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,
Hebräer	Heb	1	7	22	то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
Hebräer	Heb	1	7	23	І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
Hebräer	Heb	1	7	24	але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.
Hebräer	Heb	1	7	25	Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.
Hebräer	Heb	1	7	26	Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,
Hebräer	Heb	1	7	27	що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.
Hebräer	Heb	1	7	28	Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!
Hebräer	Heb	1	8	1	Головна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности,
Hebräer	Heb	1	8	2	що Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина.
Hebräer	Heb	1	8	3	Усякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.
Hebräer	Heb	1	8	4	Бо коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом.
Hebräer	Heb	1	8	5	Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!
Hebräer	Heb	1	8	6	А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.
Hebräer	Heb	1	8	7	Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.
Hebräer	Heb	1	8	8	Бо їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового,
Hebräer	Heb	1	8	9	не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!
Hebräer	Heb	1	8	10	Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!
Hebräer	Heb	1	8	11	І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!
Hebräer	Heb	1	8	12	Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!
Hebräer	Heb	1	8	13	Коли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.
Hebräer	Heb	1	9	1	Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.
Hebräer	Heb	1	9	2	Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.
Hebräer	Heb	1	9	3	А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.
Hebräer	Heb	1	9	4	Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.
Hebräer	Heb	1	9	5	А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
Hebräer	Heb	1	9	6	При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,
Hebräer	Heb	1	9	7	а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.
Hebräer	Heb	1	9	8	Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.
Hebräer	Heb	1	9	9	Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,
Hebräer	Heb	1	9	10	що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.
Hebräer	Heb	1	9	11	Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,
Hebräer	Heb	1	9	12	і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.
Hebräer	Heb	1	9	13	Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,
Hebräer	Heb	1	9	14	скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!
Hebräer	Heb	1	9	15	Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.
Hebräer	Heb	1	9	16	Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,
Hebräer	Heb	1	9	17	заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.
Hebräer	Heb	1	9	18	Тому й перший заповіт освячений був не без крови:
Hebräer	Heb	1	9	19	Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,
Hebräer	Heb	1	9	20	проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!
Hebräer	Heb	1	9	21	Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.
Hebräer	Heb	1	9	22	І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.
Hebräer	Heb	1	9	23	Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.
Hebräer	Heb	1	9	24	Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,
Hebräer	Heb	1	9	25	і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,
Hebräer	Heb	1	9	26	бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.
Hebräer	Heb	1	9	27	І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,
Hebräer	Heb	1	9	28	так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.
Hebräer	Heb	1	10	1	Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.
Hebräer	Heb	1	10	2	Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.
Hebräer	Heb	1	10	3	Але в них спомин про гріхи буває щороку,
Hebräer	Heb	1	10	4	бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!
Hebräer	Heb	1	10	5	Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.
Hebräer	Heb	1	10	6	Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
Hebräer	Heb	1	10	7	Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!
Hebräer	Heb	1	10	8	Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.
Hebräer	Heb	1	10	9	Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.
Hebräer	Heb	1	10	10	У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.
Hebräer	Heb	1	10	11	І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.
Hebräer	Heb	1	10	12	А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,
Hebräer	Heb	1	10	13	далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.
Hebräer	Heb	1	10	14	Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.
Hebräer	Heb	1	10	15	Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
Hebräer	Heb	1	10	16	Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.
Hebräer	Heb	1	10	17	А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!
Hebräer	Heb	1	10	18	А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.
Hebräer	Heb	1	10	19	Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,
Hebräer	Heb	1	10	20	новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,
Hebräer	Heb	1	10	21	маємо й Великого Священика над домом Божим,
Hebräer	Heb	1	10	22	то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!
Hebräer	Heb	1	10	23	Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
Hebräer	Heb	1	10	24	І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.
Hebräer	Heb	1	10	25	Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
Hebräer	Heb	1	10	26	Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,
Hebräer	Heb	1	10	27	а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.
Hebräer	Heb	1	10	28	Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,
Hebräer	Heb	1	10	29	скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
Hebräer	Heb	1	10	30	Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!
Hebräer	Heb	1	10	31	Страшна річ упасти в руки Бога Живого!
Hebräer	Heb	1	10	32	Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.
Hebräer	Heb	1	10	33	Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.
Hebräer	Heb	1	10	34	Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.
Hebräer	Heb	1	10	35	Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.
Hebräer	Heb	1	10	36	Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
Hebräer	Heb	1	10	37	Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!
Hebräer	Heb	1	10	38	А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.
Hebräer	Heb	1	10	39	Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.
Hebräer	Heb	1	11	1	А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.
Hebräer	Heb	1	11	2	Бо нею засвідчені старші були.
Hebräer	Heb	1	11	3	Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
Hebräer	Heb	1	11	4	Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
Hebräer	Heb	1	11	5	Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.
Hebräer	Heb	1	11	6	Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
Hebräer	Heb	1	11	7	Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
Hebräer	Heb	1	11	8	Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
Hebräer	Heb	1	11	9	Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
Hebräer	Heb	1	11	10	бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
Hebräer	Heb	1	11	11	Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
Hebräer	Heb	1	11	12	Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
Hebräer	Heb	1	11	13	Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.
Hebräer	Heb	1	11	14	Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
Hebräer	Heb	1	11	15	І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
Hebräer	Heb	1	11	16	Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
Hebräer	Heb	1	11	17	Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
Hebräer	Heb	1	11	18	що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.
Hebräer	Heb	1	11	19	Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
Hebräer	Heb	1	11	20	Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
Hebräer	Heb	1	11	21	Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.
Hebräer	Heb	1	11	22	Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.
Hebräer	Heb	1	11	23	Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
Hebräer	Heb	1	11	24	Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.
Hebräer	Heb	1	11	25	Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.
Hebräer	Heb	1	11	26	Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
Hebräer	Heb	1	11	27	Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.
Hebräer	Heb	1	11	28	Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
Hebräer	Heb	1	11	29	Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.
Hebräer	Heb	1	11	30	Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.
Hebräer	Heb	1	11	31	Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.
Hebräer	Heb	1	11	32	І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
Hebräer	Heb	1	11	33	що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
Hebräer	Heb	1	11	34	силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
Hebräer	Heb	1	11	35	жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
Hebräer	Heb	1	11	36	а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.
Hebräer	Heb	1	11	37	Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
Hebräer	Heb	1	11	38	Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
Hebräer	Heb	1	11	39	І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
Hebräer	Heb	1	11	40	бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.
Hebräer	Heb	1	12	1	Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,
Hebräer	Heb	1	12	2	дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.
Hebräer	Heb	1	12	3	Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.
Hebräer	Heb	1	12	4	Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха,
Hebräer	Heb	1	12	5	і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.
Hebräer	Heb	1	12	6	Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!
Hebräer	Heb	1	12	7	Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?
Hebräer	Heb	1	12	8	А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.
Hebräer	Heb	1	12	9	А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?
Hebräer	Heb	1	12	10	Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости.
Hebräer	Heb	1	12	11	Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!
Hebräer	Heb	1	12	12	Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте,
Hebräer	Heb	1	12	13	і чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось.
Hebräer	Heb	1	12	14	Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.
Hebräer	Heb	1	12	15	Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.
Hebräer	Heb	1	12	16	Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму.
Hebräer	Heb	1	12	17	Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав.
Hebräer	Heb	1	12	18	Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі,
Hebräer	Heb	1	12	19	і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.
Hebräer	Heb	1	12	20	Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита.
Hebräer	Heb	1	12	21	І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!...
Hebräer	Heb	1	12	22	Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів,
Hebräer	Heb	1	12	23	і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників,
Hebräer	Heb	1	12	24	і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева.
Hebräer	Heb	1	12	25	Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,
Hebräer	Heb	1	12	26	що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом.
Hebräer	Heb	1	12	27	А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний.
Hebräer	Heb	1	12	28	Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом.
Hebräer	Heb	1	12	29	Бо наш Бог то палючий огонь!
Hebräer	Heb	1	13	1	Братолюбство нехай пробуває між вами!
Hebräer	Heb	1	13	2	Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів.
Hebräer	Heb	1	13	3	Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі.
Hebräer	Heb	1	13	4	Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог.
Hebräer	Heb	1	13	5	Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!
Hebräer	Heb	1	13	6	Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?
Hebräer	Heb	1	13	7	Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.
Hebräer	Heb	1	13	8	Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
Hebräer	Heb	1	13	9	Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.
Hebräer	Heb	1	13	10	Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,
Hebräer	Heb	1	13	11	бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,
Hebräer	Heb	1	13	12	тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.
Hebräer	Heb	1	13	13	Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,
Hebräer	Heb	1	13	14	бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!
Hebräer	Heb	1	13	15	Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.
Hebräer	Heb	1	13	16	Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
Hebräer	Heb	1	13	17	Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.
Hebräer	Heb	1	13	18	Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись.
Hebräer	Heb	1	13	19	А надто прошу це робити, щоб швидше до вас мене вернено.
Hebräer	Heb	1	13	20	Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,
Hebräer	Heb	1	13	21	нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.
Hebräer	Heb	1	13	22	Благаю ж вас, браття, прийміть слово потіхи, бо коротко я написав вам.
Hebräer	Heb	1	13	23	Знайте, що наш брат Тимофій вже випущений, і я з ним; коли незабаром він прийде, я вас побачу.
Hebräer	Heb	1	13	24	Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.
Hebräer	Heb	1	13	25	Благодать зо всіма вами! Амінь.
Jakobus	Jas	1	1	1	Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
Jakobus	Jas	1	1	2	Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
Jakobus	Jas	1	1	3	знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
Jakobus	Jas	1	1	4	А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
Jakobus	Jas	1	1	5	А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
Jakobus	Jas	1	1	6	Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
Jakobus	Jas	1	1	7	Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
Jakobus	Jas	1	1	8	Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
Jakobus	Jas	1	1	9	А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
Jakobus	Jas	1	1	10	а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,
Jakobus	Jas	1	1	11	бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
Jakobus	Jas	1	1	12	Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
Jakobus	Jas	1	1	13	Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
Jakobus	Jas	1	1	14	Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
Jakobus	Jas	1	1	15	Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
Jakobus	Jas	1	1	16	Не обманюйтесь, брати мої любі!
Jakobus	Jas	1	1	17	Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
Jakobus	Jas	1	1	18	Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
Jakobus	Jas	1	1	19	Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
Jakobus	Jas	1	1	20	Бо гнів людський не чинить правди Божої.
Jakobus	Jas	1	1	21	Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
Jakobus	Jas	1	1	22	Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
Jakobus	Jas	1	1	23	Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,
Jakobus	Jas	1	1	24	бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
Jakobus	Jas	1	1	25	А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!
Jakobus	Jas	1	1	26	Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!
Jakobus	Jas	1	1	27	Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
Jakobus	Jas	1	2	1	Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
Jakobus	Jas	1	2	2	Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,
Jakobus	Jas	1	2	3	і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,
Jakobus	Jas	1	2	4	то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?
Jakobus	Jas	1	2	5	Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
Jakobus	Jas	1	2	6	А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?
Jakobus	Jas	1	2	7	Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?
Jakobus	Jas	1	2	8	Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.
Jakobus	Jas	1	2	9	Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.
Jakobus	Jas	1	2	10	Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.
Jakobus	Jas	1	2	11	Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону.
Jakobus	Jas	1	2	12	Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.
Jakobus	Jas	1	2	13	Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
Jakobus	Jas	1	2	14	Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
Jakobus	Jas	1	2	15	Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,
Jakobus	Jas	1	2	16	а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?
Jakobus	Jas	1	2	17	Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!
Jakobus	Jas	1	2	18	Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх.
Jakobus	Jas	1	2	19	Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.
Jakobus	Jas	1	2	20	Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?
Jakobus	Jas	1	2	21	Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?
Jakobus	Jas	1	2	22	Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?
Jakobus	Jas	1	2	23	І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.
Jakobus	Jas	1	2	24	Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?
Jakobus	Jas	1	2	25	Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?
Jakobus	Jas	1	2	26	Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!
Jakobus	Jas	1	3	1	Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.
Jakobus	Jas	1	3	2	Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.
Jakobus	Jas	1	3	3	От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
Jakobus	Jas	1	3	4	От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.
Jakobus	Jas	1	3	5	Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
Jakobus	Jas	1	3	6	І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.
Jakobus	Jas	1	3	7	Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,
Jakobus	Jas	1	3	8	та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
Jakobus	Jas	1	3	9	Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
Jakobus	Jas	1	3	10	Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!
Jakobus	Jas	1	3	11	Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?
Jakobus	Jas	1	3	12	Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.
Jakobus	Jas	1	3	13	Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!
Jakobus	Jas	1	3	14	Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,
Jakobus	Jas	1	3	15	це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.
Jakobus	Jas	1	3	16	Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!
Jakobus	Jas	1	3	17	А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.
Jakobus	Jas	1	3	18	А плід правди сіється творцями миру.
Jakobus	Jas	1	4	1	Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
Jakobus	Jas	1	4	2	Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,
Jakobus	Jas	1	4	3	прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
Jakobus	Jas	1	4	4	Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
Jakobus	Jas	1	4	5	Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?
Jakobus	Jas	1	4	6	Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
Jakobus	Jas	1	4	7	Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
Jakobus	Jas	1	4	8	Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
Jakobus	Jas	1	4	9	Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
Jakobus	Jas	1	4	10	Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
Jakobus	Jas	1	4	11	Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
Jakobus	Jas	1	4	12	Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
Jakobus	Jas	1	4	13	А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
Jakobus	Jas	1	4	14	ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...
Jakobus	Jas	1	4	15	Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
Jakobus	Jas	1	4	16	А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
Jakobus	Jas	1	4	17	Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!
Jakobus	Jas	1	5	1	А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
Jakobus	Jas	1	5	2	ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!
Jakobus	Jas	1	5	3	Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
Jakobus	Jas	1	5	4	Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!
Jakobus	Jas	1	5	5	Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.
Jakobus	Jas	1	5	6	Ви Праведного засудили й убили, Він вам не противився!
Jakobus	Jas	1	5	7	Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній.
Jakobus	Jas	1	5	8	Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!
Jakobus	Jas	1	5	9	Не нарікайте один на одного, браття, щоб вас не засуджено, он Суддя стоїть перед дверима!
Jakobus	Jas	1	5	10	Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім Ім'ям!
Jakobus	Jas	1	5	11	Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.
Jakobus	Jas	1	5	12	А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд.
Jakobus	Jas	1	5	13	Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!
Jakobus	Jas	1	5	14	Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я,
Jakobus	Jas	1	5	15	і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
Jakobus	Jas	1	5	16	Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!
Jakobus	Jas	1	5	17	Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців...
Jakobus	Jas	1	5	18	І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!
Jakobus	Jas	1	5	19	Браття мої, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
Jakobus	Jas	1	5	20	хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!
1 Petrus	1Pet	1	1	1	Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним
1 Petrus	1Pet	1	1	2	із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!
1 Petrus	1Pet	1	1	3	Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,
1 Petrus	1Pet	1	1	4	на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас,
1 Petrus	1Pet	1	1	5	що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з'явитися останнього часу.
1 Petrus	1Pet	1	1	6	Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,
1 Petrus	1Pet	1	1	7	щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа.
1 Petrus	1Pet	1	1	8	Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю,
1 Petrus	1Pet	1	1	9	бо досягаєте мети віри вашої спасіння душам.
1 Petrus	1Pet	1	1	10	Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам.
1 Petrus	1Pet	1	1	11	Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.
1 Petrus	1Pet	1	1	12	Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.
1 Petrus	1Pet	1	1	13	Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа.
1 Petrus	1Pet	1	1	14	Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання,
1 Petrus	1Pet	1	1	15	але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,
1 Petrus	1Pet	1	1	16	бо написано: Будьте святі, Я бо святий!
1 Petrus	1Pet	1	1	17	І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.
1 Petrus	1Pet	1	1	18	І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,
1 Petrus	1Pet	1	1	19	але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,
1 Petrus	1Pet	1	1	20	що призначений був іще перед закладинами світу, але був з'явлений вам за останнього часу.
1 Petrus	1Pet	1	1	21	Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.
1 Petrus	1Pet	1	1	22	Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,
1 Petrus	1Pet	1	1	23	бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим.
1 Petrus	1Pet	1	1	24	Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде,
1 Petrus	1Pet	1	1	25	а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.
1 Petrus	1Pet	1	2	1	Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
1 Petrus	1Pet	1	2	2	і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,
1 Petrus	1Pet	1	2	3	якщо ви спробували, що добрий Господь.
1 Petrus	1Pet	1	2	4	Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
1 Petrus	1Pet	1	2	5	І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
1 Petrus	1Pet	1	2	6	Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!
1 Petrus	1Pet	1	2	7	Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,
1 Petrus	1Pet	1	2	8	і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
1 Petrus	1Pet	1	2	9	Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
1 Petrus	1Pet	1	2	10	колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!
1 Petrus	1Pet	1	2	11	Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
1 Petrus	1Pet	1	2	12	Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.
1 Petrus	1Pet	1	2	13	Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,
1 Petrus	1Pet	1	2	14	чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
1 Petrus	1Pet	1	2	15	Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,
1 Petrus	1Pet	1	2	16	як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
1 Petrus	1Pet	1	2	17	Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
1 Petrus	1Pet	1	2	18	Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
1 Petrus	1Pet	1	2	19	Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.
1 Petrus	1Pet	1	2	20	Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
1 Petrus	1Pet	1	2	21	Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
1 Petrus	1Pet	1	2	22	Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
1 Petrus	1Pet	1	2	23	Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
1 Petrus	1Pet	1	2	24	Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
1 Petrus	1Pet	1	2	25	Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
1 Petrus	1Pet	1	3	1	Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,
1 Petrus	1Pet	1	3	2	як побачать ваше поводження чисте в страху.
1 Petrus	1Pet	1	3	3	А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,
1 Petrus	1Pet	1	3	4	але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.
1 Petrus	1Pet	1	3	5	Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.
1 Petrus	1Pet	1	3	6	Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.
1 Petrus	1Pet	1	3	7	Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.
1 Petrus	1Pet	1	3	8	Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.
1 Petrus	1Pet	1	3	9	Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.
1 Petrus	1Pet	1	3	10	Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.
1 Petrus	1Pet	1	3	11	Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!
1 Petrus	1Pet	1	3	12	Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!
1 Petrus	1Pet	1	3	13	І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?
1 Petrus	1Pet	1	3	14	А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!
1 Petrus	1Pet	1	3	15	А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.
1 Petrus	1Pet	1	3	16	Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі.
1 Petrus	1Pet	1	3	17	Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі.
1 Petrus	1Pet	1	3	18	Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,
1 Petrus	1Pet	1	3	19	Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав;
1 Petrus	1Pet	1	3	20	вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.
1 Petrus	1Pet	1	3	21	Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа,
1 Petrus	1Pet	1	3	22	що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили.
1 Petrus	1Pet	1	4	1	Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,
1 Petrus	1Pet	1	4	2	щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.
1 Petrus	1Pet	1	4	3	Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.
1 Petrus	1Pet	1	4	4	Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.
1 Petrus	1Pet	1	4	5	Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!
1 Petrus	1Pet	1	4	6	Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом.
1 Petrus	1Pet	1	4	7	Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!
1 Petrus	1Pet	1	4	8	Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!
1 Petrus	1Pet	1	4	9	Будьте гостинні один до одного без нехоті!
1 Petrus	1Pet	1	4	10	Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.
1 Petrus	1Pet	1	4	11	Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.
1 Petrus	1Pet	1	4	12	Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.
1 Petrus	1Pet	1	4	13	Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись.
1 Petrus	1Pet	1	4	14	Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.
1 Petrus	1Pet	1	4	15	Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник,
1 Petrus	1Pet	1	4	16	а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те.
1 Petrus	1Pet	1	4	17	Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії?
1 Petrus	1Pet	1	4	18	А коли праведний ледве спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?
1 Petrus	1Pet	1	4	19	Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.
1 Petrus	1Pet	1	5	1	Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:
1 Petrus	1Pet	1	5	2	пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,
1 Petrus	1Pet	1	5	3	не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.
1 Petrus	1Pet	1	5	4	А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.
1 Petrus	1Pet	1	5	5	Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!
1 Petrus	1Pet	1	5	6	Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.
1 Petrus	1Pet	1	5	7	Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!
1 Petrus	1Pet	1	5	8	Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.
1 Petrus	1Pet	1	5	9	Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.
1 Petrus	1Pet	1	5	10	А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.
1 Petrus	1Pet	1	5	11	Йому слава та влада на вічні віки, амінь.
1 Petrus	1Pet	1	5	12	Я коротко вам написав через Силуяна, як гадаю вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благодать правдива, що ви в ній стоїте.
1 Petrus	1Pet	1	5	13	Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.
1 Petrus	1Pet	1	5	14	Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.
2 Petrus	2Pet	1	1	1	Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
2 Petrus	2Pet	1	1	2	благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
2 Petrus	2Pet	1	1	3	Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
2 Petrus	2Pet	1	1	4	Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
2 Petrus	2Pet	1	1	5	Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
2 Petrus	2Pet	1	1	6	а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
2 Petrus	2Pet	1	1	7	а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
2 Petrus	2Pet	1	1	8	Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
2 Petrus	2Pet	1	1	9	А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
2 Petrus	2Pet	1	1	10	Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
2 Petrus	2Pet	1	1	11	Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
2 Petrus	2Pet	1	1	12	Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
2 Petrus	2Pet	1	1	13	Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
2 Petrus	2Pet	1	1	14	знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.
2 Petrus	2Pet	1	1	15	А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.
2 Petrus	2Pet	1	1	16	Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
2 Petrus	2Pet	1	1	17	Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
2 Petrus	2Pet	1	1	18	І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
2 Petrus	2Pet	1	1	19	І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
2 Petrus	2Pet	1	1	20	бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
2 Petrus	2Pet	1	1	21	Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.
2 Petrus	2Pet	1	2	1	А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.
2 Petrus	2Pet	1	2	2	І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.
2 Petrus	2Pet	1	2	3	І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!
2 Petrus	2Pet	1	2	4	Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд;
2 Petrus	2Pet	1	2	5	і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;
2 Petrus	2Pet	1	2	6	і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників,
2 Petrus	2Pet	1	2	7	а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей,
2 Petrus	2Pet	1	2	8	бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні,
2 Petrus	2Pet	1	2	9	то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,
2 Petrus	2Pet	1	2	10	а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,
2 Petrus	2Pet	1	2	11	хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них.
2 Petrus	2Pet	1	2	12	Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,
2 Petrus	2Pet	1	2	13	і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.
2 Petrus	2Pet	1	2	14	Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.
2 Petrus	2Pet	1	2	15	Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,
2 Petrus	2Pet	1	2	16	але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.
2 Petrus	2Pet	1	2	17	Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви!
2 Petrus	2Pet	1	2	18	Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.
2 Petrus	2Pet	1	2	19	Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.
2 Petrus	2Pet	1	2	20	Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.
2 Petrus	2Pet	1	2	21	Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!
2 Petrus	2Pet	1	2	22	Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...
2 Petrus	2Pet	1	3	1	Це вже другого листа пишу я до вас, улюблені. У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку,
2 Petrus	2Pet	1	3	2	щоб ви пам'ятали слова, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що одержали через ваших апостолів.
2 Petrus	2Pet	1	3	3	Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,
2 Petrus	2Pet	1	3	4	та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння.
2 Petrus	2Pet	1	3	5	Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,
2 Petrus	2Pet	1	3	6	тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.
2 Petrus	2Pet	1	3	7	А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.
2 Petrus	2Pet	1	3	8	Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!
2 Petrus	2Pet	1	3	9	Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.
2 Petrus	2Pet	1	3	10	День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...
2 Petrus	2Pet	1	3	11	А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,
2 Petrus	2Pet	1	3	12	що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?
2 Petrus	2Pet	1	3	13	Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.
2 Petrus	2Pet	1	3	14	Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі.
2 Petrus	2Pet	1	3	15	А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю,
2 Petrus	2Pet	1	3	16	як і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою.
2 Petrus	2Pet	1	3	17	Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування,
2 Petrus	2Pet	1	3	18	але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.
1 Johannes	1John	1	1	1	Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя,
1 Johannes	1John	1	1	2	а життя з'явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з'явилося нам,
1 Johannes	1John	1	1	3	що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.
1 Johannes	1John	1	1	4	А це пишемо вам, щоб повна була ваша радість!
1 Johannes	1John	1	1	5	А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!
1 Johannes	1John	1	1	6	Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!
1 Johannes	1John	1	1	7	Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.
1 Johannes	1John	1	1	8	Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!
1 Johannes	1John	1	1	9	Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.
1 Johannes	1John	1	1	10	А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!
1 Johannes	1John	1	2	1	Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.
1 Johannes	1John	1	2	2	Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
1 Johannes	1John	1	2	3	А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.
1 Johannes	1John	1	2	4	Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!
1 Johannes	1John	1	2	5	А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.
1 Johannes	1John	1	2	6	А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.
1 Johannes	1John	1	2	7	Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.
1 Johannes	1John	1	2	8	Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.
1 Johannes	1John	1	2	9	Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.
1 Johannes	1John	1	2	10	А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.
1 Johannes	1John	1	2	11	Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.
1 Johannes	1John	1	2	12	Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.
1 Johannes	1John	1	2	13	Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.
1 Johannes	1John	1	2	14	Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
1 Johannes	1John	1	2	15	Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
1 Johannes	1John	1	2	16	бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.
1 Johannes	1John	1	2	17	Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
1 Johannes	1John	1	2	18	Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!
1 Johannes	1John	1	2	19	Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
1 Johannes	1John	1	2	20	А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.
1 Johannes	1John	1	2	21	Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.
1 Johannes	1John	1	2	22	Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!
1 Johannes	1John	1	2	23	Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.
1 Johannes	1John	1	2	24	Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.
1 Johannes	1John	1	2	25	А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.
1 Johannes	1John	1	2	26	Це я написав вам про тих, хто обманює вас.
1 Johannes	1John	1	2	27	А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.
1 Johannes	1John	1	2	28	А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.
1 Johannes	1John	1	2	29	Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього.
1 Johannes	1John	1	3	1	Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.
1 Johannes	1John	1	3	2	Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.
1 Johannes	1John	1	3	3	І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.
1 Johannes	1John	1	3	4	Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.
1 Johannes	1John	1	3	5	І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.
1 Johannes	1John	1	3	6	Кожен, хто в Нім пробуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.
1 Johannes	1John	1	3	7	Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він!
1 Johannes	1John	1	3	8	Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.
1 Johannes	1John	1	3	9	Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.
1 Johannes	1John	1	3	10	Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
1 Johannes	1John	1	3	11	Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного,
1 Johannes	1John	1	3	12	не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні.
1 Johannes	1John	1	3	13	Не дивуйтеся, браття мої, коли світ вас ненавидить!
1 Johannes	1John	1	3	14	Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.
1 Johannes	1John	1	3	15	Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.
1 Johannes	1John	1	3	16	Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!
1 Johannes	1John	1	3	17	А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?
1 Johannes	1John	1	3	18	Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!
1 Johannes	1John	1	3	19	Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця перед Ним,
1 Johannes	1John	1	3	20	бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!
1 Johannes	1John	1	3	21	Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,
1 Johannes	1John	1	3	22	і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.
1 Johannes	1John	1	3	23	І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!
1 Johannes	1John	1	3	24	А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.
1 Johannes	1John	1	4	1	Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.
1 Johannes	1John	1	4	2	Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.
1 Johannes	1John	1	4	3	А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.
1 Johannes	1John	1	4	4	Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.
1 Johannes	1John	1	4	5	Вони від світу, тому то говорять від світу, а світ слухає їх.
1 Johannes	1John	1	4	6	Ми від Бога, хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнаємо Духа правди та духа обмани.
1 Johannes	1John	1	4	7	Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!
1 Johannes	1John	1	4	8	Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!
1 Johannes	1John	1	4	9	Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.
1 Johannes	1John	1	4	10	Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.
1 Johannes	1John	1	4	11	Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
1 Johannes	1John	1	4	12	Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
1 Johannes	1John	1	4	13	Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.
1 Johannes	1John	1	4	14	І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.
1 Johannes	1John	1	4	15	Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.
1 Johannes	1John	1	4	16	Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!
1 Johannes	1John	1	4	17	Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.
1 Johannes	1John	1	4	18	Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.
1 Johannes	1John	1	4	19	Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив.
1 Johannes	1John	1	4	20	Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?
1 Johannes	1John	1	4	21	І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!
1 Johannes	1John	1	5	1	Кожен, хто вірує, що Ісус то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.
1 Johannes	1John	1	5	2	Що ми любимо Божих дітей, дізнаємося з того, коли любимо Бога і Його заповіді додержуємо.
1 Johannes	1John	1	5	3	Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.
1 Johannes	1John	1	5	4	Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша.
1 Johannes	1John	1	5	5	А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус то Син Божий?
1 Johannes	1John	1	5	6	То Той, що прийшов був водою та кров'ю, Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда.
1 Johannes	1John	1	5	7	Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно.
1 Johannes	1John	1	5	8	І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє в одно.
1 Johannes	1John	1	5	9	Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого.
1 Johannes	1John	1	5	10	Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого.
1 Johannes	1John	1	5	11	А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це у Сині Його.
1 Johannes	1John	1	5	12	Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.
1 Johannes	1John	1	5	13	Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя.
1 Johannes	1John	1	5	14	І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.
1 Johannes	1John	1	5	15	А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього.
1 Johannes	1John	1	5	16	Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.
1 Johannes	1John	1	5	17	Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть.
1 Johannes	1John	1	5	18	Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.
1 Johannes	1John	1	5	19	Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.
1 Johannes	1John	1	5	20	Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!
1 Johannes	1John	1	5	21	Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.
2 Johannes	2John	1	1	1	Старець вибраній пані та дітям її, яких я поправді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,
2 Johannes	2John	1	1	2	за правду, що в нас пробуває й повік буде з нами:
2 Johannes	2John	1	1	3	нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!
2 Johannes	2John	1	1	4	Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.
2 Johannes	2John	1	1	5	І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!
2 Johannes	2John	1	1	6	А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.
2 Johannes	2John	1	1	7	Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!
2 Johannes	2John	1	1	8	Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду.
2 Johannes	2John	1	1	9	Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина.
2 Johannes	2John	1	1	10	Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!
2 Johannes	2John	1	1	11	Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.
2 Johannes	2John	1	1	12	Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити устами до уст, щоб повна була ваша радість!
2 Johannes	2John	1	1	13	Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.
3 Johannes	3John	1	1	1	Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.
3 Johannes	3John	1	1	2	Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.
3 Johannes	3John	1	1	3	Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.
3 Johannes	3John	1	1	4	Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
3 Johannes	3John	1	1	5	Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,
3 Johannes	3John	1	1	6	вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,
3 Johannes	3John	1	1	7	бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.
3 Johannes	3John	1	1	8	Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.
3 Johannes	3John	1	1	9	Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
3 Johannes	3John	1	1	10	Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.
3 Johannes	3John	1	1	11	Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
3 Johannes	3John	1	1	12	Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
3 Johannes	3John	1	1	13	Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,
3 Johannes	3John	1	1	14	але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. (1-15) Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.
Judas	Jude	1	1	1	Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
Judas	Jude	1	1	2	милість вам, і мир, і любов хай примножиться!
Judas	Jude	1	1	3	Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
Judas	Jude	1	1	4	Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.
Judas	Jude	1	1	5	А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
Judas	Jude	1	1	6	І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.
Judas	Jude	1	1	7	Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад,
Judas	Jude	1	1	8	так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.
Judas	Jude	1	1	9	І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!
Judas	Jude	1	1	10	А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються.
Judas	Jude	1	1	11	Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!
Judas	Jude	1	1	12	Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;
Judas	Jude	1	1	13	люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.
Judas	Jude	1	1	14	Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,
Judas	Jude	1	1	15	щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.
Judas	Jude	1	1	16	Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!
Judas	Jude	1	1	17	А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,
Judas	Jude	1	1	18	які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.
Judas	Jude	1	1	19	Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.
Judas	Jude	1	1	20	А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,
Judas	Jude	1	1	21	бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.
Judas	Jude	1	1	22	І до одних, хто вагається, будьте милостиві,
Judas	Jude	1	1	23	спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!
Judas	Jude	1	1	24	А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
Judas	Jude	1	1	25	Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.
Offenbarung	Rev	1	1	1	Об'явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має. І Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові,
Offenbarung	Rev	1	1	2	який свідчив про Слово Боже, і про свідчення Ісуса Христа, і про все, що він бачив.
Offenbarung	Rev	1	1	3	Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!
Offenbarung	Rev	1	1	4	Іван до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його,
Offenbarung	Rev	1	1	5	та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,
Offenbarung	Rev	1	1	6	що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.
Offenbarung	Rev	1	1	7	Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!
Offenbarung	Rev	1	1	8	Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!
Offenbarung	Rev	1	1	9	Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.
Offenbarung	Rev	1	1	10	Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,
Offenbarung	Rev	1	1	11	який говорив: Що бачиш, напиши те до книги, і пошли до сімох Церков: до Ефесу, і до Смірни, і до Пергаму, і до Тіятирів, і до Сард, і до Філядельфії, і до Лаодикії.
Offenbarung	Rev	1	1	12	І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих;
Offenbarung	Rev	1	1	13	а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного по грудях золотим поясом.
Offenbarung	Rev	1	1	14	А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум'я огняне.
Offenbarung	Rev	1	1	15	А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води.
Offenbarung	Rev	1	1	16	І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй.
Offenbarung	Rev	1	1	17	І коли я побачив Його, то до ніг Йому впав, немов мертвий. І поклав Він на мене правицю Свою та й промовив мені: Не лякайся! Я Перший і Останній,
Offenbarung	Rev	1	1	18	і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.
Offenbarung	Rev	1	1	19	Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що має бути по цьому!
Offenbarung	Rev	1	1	20	Таємниця семи зір, що бачив ти їх на правиці Моїй, і семи свічників золотих: сім зір, то Анголи семи Церков, а сім свічників, що ти бачив, то сім Церков.
Offenbarung	Rev	1	2	1	До Ангола Церкви в Ефесі напиши: Оце каже Той, Хто тримає сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи свічників золотих:
Offenbarung	Rev	1	2	2	Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих, і випробував тих, хто себе називає апостолами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони.
Offenbarung	Rev	1	2	3	І ти маєш терпіння, і працював для Ймення Мого, але не знемігся.
Offenbarung	Rev	1	2	4	Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов.
Offenbarung	Rev	1	2	5	Отож, пам'ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого свічника з його місця, якщо не покаєшся.
Offenbarung	Rev	1	2	6	Але маєш оце, що ненавидиш учинки Николаїтів, яких і Я ненавиджу.
Offenbarung	Rev	1	2	7	Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім.
Offenbarung	Rev	1	2	8	А до Ангола Церкви в Смірні напиши: Оце каже Перший й Останній, що був мертвий й ожив:
Offenbarung	Rev	1	2	9	Я знаю діла твої, і біду, і убозтво, але ти багатий, і зневагу тих, що говорять про себе, ніби юдеї вони, та ними не є, але вони зборище сатани.
Offenbarung	Rev	1	2	10	Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в'язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!
Offenbarung	Rev	1	2	11	Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможець не буде пошкоджений від другої смерти.
Offenbarung	Rev	1	2	12	А до Ангола Церкви в Пергамі напиши: Оце каже Той, що має меча обосічного:
Offenbarung	Rev	1	2	13	Я знаю діла твої, і що де ти живеш, там престол сатани. І тримаєш ти Ймення Моє, і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів, коли в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок Мій вірний.
Offenbarung	Rev	1	2	14	Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили.
Offenbarung	Rev	1	2	15	Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само.
Offenbarung	Rev	1	2	16	Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст.
Offenbarung	Rev	1	2	17	Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його.
Offenbarung	Rev	1	2	18	І до Ангола Церкви в Тіятирах напиши: Оце каже Син Божий, що має очі Свої, як полум'я огняне, а ноги Його подібні до міді:
Offenbarung	Rev	1	2	19	Я знаю діла твої, і любов, і віру, і службу, і твою терпеливість, і останні вчинки твої, що більші за перші.
Offenbarung	Rev	1	2	20	Але маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви.
Offenbarung	Rev	1	2	21	І Я дав був їй часу, щоб покаялася, та вона не схотіла покаятися в розпусті своїй.
Offenbarung	Rev	1	2	22	Ось Я кину її на ложе, а тих, що чинять із нею розпусту, у велику біду, коли тільки в учинках своїх не покаються,
Offenbarung	Rev	1	2	23	а діти її поб'ю смертю. І пізнають усі Церкви, що Я Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими.
Offenbarung	Rev	1	2	24	А вам, та іншим, що в Тіятирах, що не мають науки цієї, і як кажуть не розуміють так званих глибин сатани, кажу: не накладу на вас іншого тягару,
Offenbarung	Rev	1	2	25	тільки те, що ви маєте, тримайте, аж поки прийду.
Offenbarung	Rev	1	2	26	А переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу над поганами,
Offenbarung	Rev	1	2	27	і буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глиняний посуд, покрушаться, як і Я одержав владу від Свого Отця,
Offenbarung	Rev	1	2	28	і дам Я йому зорю досвітню.
Offenbarung	Rev	1	2	29	Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Offenbarung	Rev	1	3	1	А до Ангола Церкви в Сардах напиши: Оце каже Той, Хто має сім Божих духів і сім зір: Я знаю діла твої, що маєш ім'я, ніби живий, а ти мертвий.
Offenbarung	Rev	1	3	2	Будь чуйний та решту зміцняй, що мають померти. Бо Я не знайшов твоїх діл закінченими перед Богом Моїм.
Offenbarung	Rev	1	3	3	Отож, пам'ятай, як ти взяв і почув, і бережи, і покайся. А коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій, і ти знати не будеш, якої години на тебе прийду.
Offenbarung	Rev	1	3	4	Та ти маєш і в Сардах кілька імен, що одежі своєї вони не споганили, і в білій зо Мною ходитимуть, бо гідні вони.
Offenbarung	Rev	1	3	5	Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами.
Offenbarung	Rev	1	3	6	Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Offenbarung	Rev	1	3	7	І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, і ніхто не відчинить.
Offenbarung	Rev	1	3	8	Я знаю діла твої. Ось Я перед тобою дверей не зачинив, і їх зачинити не може ніхто. Хоч малу маєш силу, але слово Моє ти зберіг, і від Ймення Мого не відкинувся.
Offenbarung	Rev	1	3	9	Ось Я зроблю, що декого з зборища сатани, із тих, що себе називають юдеями, та ними не є, але кажуть неправду, ось Я зроблю, що вони прийдуть та вклоняться перед ногами твоїми, і пізнають, що Я полюбив тебе.
Offenbarung	Rev	1	3	10	А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі.
Offenbarung	Rev	1	3	11	Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав.
Offenbarung	Rev	1	3	12	Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого, і він вже не вийде назовні, і на нім напишу Ім'я Бога Мого й ім'я міста Бога Мого, Єрусалиму Нового, що з неба сходить від Бога Мого, та нове Ім'я Своє.
Offenbarung	Rev	1	3	13	Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Offenbarung	Rev	1	3	14	І до Ангола Церкви в Лаодикії напиши: Оце каже Амінь, Свідок вірний і правдивий, початок Божого творива:
Offenbarung	Rev	1	3	15	Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був!
Offenbarung	Rev	1	3	16	А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст...
Offenbarung	Rev	1	3	17	Бо ти кажеш: Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!
Offenbarung	Rev	1	3	18	Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити.
Offenbarung	Rev	1	3	19	Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся!
Offenbarung	Rev	1	3	20	Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.
Offenbarung	Rev	1	3	21	Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його.
Offenbarung	Rev	1	3	22	Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Offenbarung	Rev	1	4	1	По цьому я поглянув, і ось двері на небі відчинені, і перший голос, що я чув його, як сурму, що зо мною говорив, сказав: Іди сюди, і Я тобі покажу, що статися має по цьому!
Offenbarung	Rev	1	4	2	І зараз у дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий.
Offenbarung	Rev	1	4	3	А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса, а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду.
Offenbarung	Rev	1	4	4	А навколо престолу двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті.
Offenbarung	Rev	1	4	5	А від престолу виходили блискавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони сім духів Божих.
Offenbarung	Rev	1	4	6	І перед престолом як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду.
Offenbarung	Rev	1	4	7	І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить.
Offenbarung	Rev	1	4	8	І ті чотири тварині, кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!
Offenbarung	Rev	1	4	9	І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,
Offenbarung	Rev	1	4	10	тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:
Offenbarung	Rev	1	4	11	Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!
Offenbarung	Rev	1	5	1	І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками.
Offenbarung	Rev	1	5	2	І бачив я потужного Ангола, який гучним голосом кликав: Хто гідний розгорнути книгу, і зламати печатки її?
Offenbarung	Rev	1	5	3	І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї.
Offenbarung	Rev	1	5	4	І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гідний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї.
Offenbarung	Rev	1	5	5	А один із старців промовив до мене: Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її.
Offenbarung	Rev	1	5	6	І я глянув, і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений, що має сім рогів і сім очей, а це сім Божих духів, посланих на всю землю.
Offenbarung	Rev	1	5	7	І Він підійшов, і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі.
Offenbarung	Rev	1	5	8	А коли Він узяв книгу, то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, повні пахощів, а вони молитви святих.
Offenbarung	Rev	1	5	9	І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.
Offenbarung	Rev	1	5	10	І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!
Offenbarung	Rev	1	5	11	І я бачив, і чув голос багатьох Анголів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч.
Offenbarung	Rev	1	5	12	І казали вони гучним голосом: Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!
Offenbarung	Rev	1	5	13	І кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки!
Offenbarung	Rev	1	5	14	А чотири тварині казали: Амінь! І двадцять чотири старці попадали та поклонились Тому, Хто живе повік віку!
Offenbarung	Rev	1	6	1	І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: Підійди!
Offenbarung	Rev	1	6	2	І я глянув, і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.
Offenbarung	Rev	1	6	3	І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: Підійди!
Offenbarung	Rev	1	6	4	І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому.
Offenbarung	Rev	1	6	5	І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: Підійди! І я глянув, і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці.
Offenbarung	Rev	1	6	6	І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!
Offenbarung	Rev	1	6	7	А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: Підійди!
Offenbarung	Rev	1	6	8	І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.
Offenbarung	Rev	1	6	9	І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
Offenbarung	Rev	1	6	10	І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?
Offenbarung	Rev	1	6	11	І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.
Offenbarung	Rev	1	6	12	І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров...
Offenbarung	Rev	1	6	13	І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер...
Offenbarung	Rev	1	6	14	І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць...
Offenbarung	Rev	1	6	15	І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, поховались у печери та в скелі гірські,
Offenbarung	Rev	1	6	16	та й кажуть до гір та до скель: Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!...
Offenbarung	Rev	1	6	17	Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?
Offenbarung	Rev	1	7	1	А по цьому я бачив чотирьох Анголів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево.
Offenbarung	Rev	1	7	2	І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю,
Offenbarung	Rev	1	7	3	говорячи: Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!
Offenbarung	Rev	1	7	4	І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
Offenbarung	Rev	1	7	5	з племени Юдиного дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового дванадцять тисяч, з племени Ґадового дванадцять тисяч,
Offenbarung	Rev	1	7	6	з племени Асирового дванадцять тисяч, з племени Нефталимового дванадцять тисяч, з племени Манасіїного дванадцять тисяч,
Offenbarung	Rev	1	7	7	з племени Симеонового дванадцять тисяч, з племени Левіїного дванадцять тисяч, з племени Іссахарового дванадцять тисяч,
Offenbarung	Rev	1	7	8	з племени Завулонового дванадцять тисяч, з племени Йосипового дванадцять тисяч, з племени Веніяминового дванадцять тисяч попечатаних.
Offenbarung	Rev	1	7	9	Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.
Offenbarung	Rev	1	7	10	І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!
Offenbarung	Rev	1	7	11	А всі Анголи стояли навколо престолу та старців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові,
Offenbarung	Rev	1	7	12	кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!
Offenbarung	Rev	1	7	13	І відповів один із старців, і до мене сказав: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили?
Offenbarung	Rev	1	7	14	І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...
Offenbarung	Rev	1	7	15	Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.
Offenbarung	Rev	1	7	16	Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.
Offenbarung	Rev	1	7	17	Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!
Offenbarung	Rev	1	8	1	І коли сьому печатку розкрив, німа тиша настала на небі десь на півгодини.
Offenbarung	Rev	1	8	2	І я бачив сімох Анголів, що стояли перед Богом. І дано було їм сім сурем.
Offenbarung	Rev	1	8	3	І прийшов другий Ангол, та й став перед жертівником із золотою кадильницею. І було йому дано багато кадила, щоб до молитов усіх святих додав на золотого жертівника, що перед престолом.
Offenbarung	Rev	1	8	4	І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки Ангола перед Бога.
Offenbarung	Rev	1	8	5	А Ангол кадильницю взяв, і наповнив її огнем із жертівника, та й кинув на землю. І зчинилися громи, і гуркотнява, і блискавиці та трясіння землі...
Offenbarung	Rev	1	8	6	І сім Анголів, що мали сім сурем, приготувалися, щоб сурмити.
Offenbarung	Rev	1	8	7	І засурмив перший Ангол, і вчинилися град та огонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю. І спалилась третина землі, і згоріла третина дерев, і всіляка зелена трава погоріла...
Offenbarung	Rev	1	8	8	І засурмив другий Ангол, і немов би велика гора, розпалена огнем, була вкинена в море. І третина моря зробилася кров'ю,
Offenbarung	Rev	1	8	9	і померла третина морського створіння, що мають життя, і загинула третина кораблів...
Offenbarung	Rev	1	8	10	І засурмив третій Ангол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела.
Offenbarung	Rev	1	8	11	А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона...
Offenbarung	Rev	1	8	12	І засурмив Ангол четвертий, і вдарено третину сонця, і третину місяця, і третину зір, щоб затьмилася їхня третина, щоб третина дня не світила, так само ж і ніч...
Offenbarung	Rev	1	8	13	І бачив, і чув я одного орла, що летів серед неба і кликав гучним голосом: Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, від голосів сурмових позосталих трьох Анголів, що мають сурмити!...
Offenbarung	Rev	1	9	1	І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої.
Offenbarung	Rev	1	9	2	І вона відімкнула криницю безодню, і дим повалив із криниці, мов дим із великої печі. І затьмилося сонце й повітря від криничного диму...
Offenbarung	Rev	1	9	3	А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць, як мають міць скорпіони земні.
Offenbarung	Rev	1	9	4	І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жадному зіллю, ані жадному дереву, але тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.
Offenbarung	Rev	1	9	5	І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину.
Offenbarung	Rev	1	9	6	І в ті дні люди смерти шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захотять, та втече від них смерть!...
Offenbarung	Rev	1	9	7	А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих; а на головах у неї немов би вінки, подібні на золото, а обличчя її немов людські обличчя.
Offenbarung	Rev	1	9	8	І мала волосся як волосся жіноче, а її зуби були немов лев'ячі.
Offenbarung	Rev	1	9	9	І мала вона панцери, немов панцери залізні; а шум її крил немов шум колесниць, коли коней багато біжить на війну.
Offenbarung	Rev	1	9	10	І мала хвости, подібні до скорпіонових, та жала, а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям.
Offenbarung	Rev	1	9	11	І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!
Offenbarung	Rev	1	9	12	Одне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!
Offenbarung	Rev	1	9	13	І засурмив шостий Ангол, і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,
Offenbarung	Rev	1	9	14	що казав шостому Анголові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох Анголів, що пов'язані при великій річці Ефраті.
Offenbarung	Rev	1	9	15	І були порозв'язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.
Offenbarung	Rev	1	9	16	А число кінного війська двадцять тисяч раз по десять тисяч; і я чув їхнє число.
Offenbarung	Rev	1	9	17	І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.
Offenbarung	Rev	1	9	18	І побита була третина людей від цих трьох поразок, від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.
Offenbarung	Rev	1	9	19	Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять.
Offenbarung	Rev	1	9	20	А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.
Offenbarung	Rev	1	9	21	І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх...
Offenbarung	Rev	1	10	1	І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні,
Offenbarung	Rev	1	10	2	і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,
Offenbarung	Rev	1	10	3	і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.
Offenbarung	Rev	1	10	4	А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!
Offenbarung	Rev	1	10	5	А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою
Offenbarung	Rev	1	10	6	та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде,
Offenbarung	Rev	1	10	7	а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.
Offenbarung	Rev	1	10	8	І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі.
Offenbarung	Rev	1	10	9	І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.
Offenbarung	Rev	1	10	10	І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі...
Offenbarung	Rev	1	10	11	І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.
Offenbarung	Rev	1	11	1	І дано тростину мені, подібну до палиці, і сказано: Устань, і зміряй храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому.
Offenbarung	Rev	1	11	2	А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він даний поганам, і сорок два місяці будуть топтати вони святе місто.
Offenbarung	Rev	1	11	3	І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.
Offenbarung	Rev	1	11	4	Вони дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.
Offenbarung	Rev	1	11	5	І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, той отак мусить бути забитий.
Offenbarung	Rev	1	11	6	Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтва не йшов дощ. І мають владу вони над водою, у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть.
Offenbarung	Rev	1	11	7	А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе, і вона їх переможе та їх повбиває.
Offenbarung	Rev	1	11	8	І їхні трупи полишить на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп'ятий.
Offenbarung	Rev	1	11	9	І багато з народів, і з племен, і з язиків, і з поган будуть дивитися півчверта дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби їхніх трупів.
Offenbarung	Rev	1	11	10	А мешканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дарунки пошлють один одному, бо мучили ці два пророки мешканців землі.
Offenbarung	Rev	1	11	11	А по півчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!
Offenbarung	Rev	1	11	12	І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: Зійдіть сюди! І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.
Offenbarung	Rev	1	11	13	І тієї години зчинився страшний землетрус, і десята частина міста того завалилась... І в цім трусі загинуло сім тисяч людських імен, а решта обгорнена жахом була, і вони віддали славу Богу Небесному!...
Offenbarung	Rev	1	11	14	Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!
Offenbarung	Rev	1	11	15	І засурмив сьомий Ангол, і на небі зчинились гучні голоси, що казали: Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, і Він зацарює на вічні віки!
Offenbarung	Rev	1	11	16	І двадцять чотири старці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попадали на обличчя свої, та й уклонилися Богові,
Offenbarung	Rev	1	11	17	кажучи: Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював!
Offenbarung	Rev	1	11	18	А погани розлютилися, та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто Ймення Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю.
Offenbarung	Rev	1	11	19	І розкрився храм Божий на небі, і ковчег заповіту Його в Його храмі з'явився. І зчинилися блискавки, і гуркіт, і громи, і землетрус, і великий град...
Offenbarung	Rev	1	12	1	І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.
Offenbarung	Rev	1	12	2	І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.
Offenbarung	Rev	1	12	3	І з'явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців.
Offenbarung	Rev	1	12	4	Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вродить...
Offenbarung	Rev	1	12	5	І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.
Offenbarung	Rev	1	12	6	А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.
Offenbarung	Rev	1	12	7	І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи,
Offenbarung	Rev	1	12	8	та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.
Offenbarung	Rev	1	12	9	І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.
Offenbarung	Rev	1	12	10	І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!
Offenbarung	Rev	1	12	11	І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!
Offenbarung	Rev	1	12	12	Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!
Offenbarung	Rev	1	12	13	А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп'я.
Offenbarung	Rev	1	12	14	І жінці дані були дві крилі великого орла, щоб від змія летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи, і півчасу.
Offenbarung	Rev	1	12	15	І пустив змій за жінкою з уст своїх воду, як річку, щоб річка схопила її.
Offenbarung	Rev	1	12	16	Та жінці земля помогла, і розкрила земля свої уста, та й випила річку, яку змій був пустив із своїх уст...
Offenbarung	Rev	1	12	17	І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.
Offenbarung	Rev	1	13	1	(12-18) І я став на морському піску. (13-1) І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена.
Offenbarung	Rev	1	13	2	А звірина, що я її бачив, подібна до рися була, а ноги її як ведмежі, а паща її немов лев'яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику.
Offenbarung	Rev	1	13	3	А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана смертельна її вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною!
Offenbarung	Rev	1	13	4	І вклонилися змієві, що дав владу звірині. І вклонились звірині, говорячи: Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?
Offenbarung	Rev	1	13	5	І їй дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці.
Offenbarung	Rev	1	13	6	І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім'я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе.
Offenbarung	Rev	1	13	7	І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом.
Offenbarung	Rev	1	13	8	І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу.
Offenbarung	Rev	1	13	9	Коли має хто вухо, нехай слухає:
Offenbarung	Rev	1	13	10	Коли хто до полону веде, сам піде в полон. Коли хто мечем убиває, такий мусить сам бути вбитий мечем! Отут терпеливість та віра святих!
Offenbarung	Rev	1	13	11	І бачив я іншу звірину, що виходила з землі. І вона мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій.
Offenbarung	Rev	1	13	12	І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна.
Offenbarung	Rev	1	13	13	І чинить вона великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми.
Offenbarung	Rev	1	13	14	І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча, та живе.
Offenbarung	Rev	1	13	15	І дано їй вкласти духа образові звірини, щоб заговорив образ звірини, і зробити, щоб усі, хто не поклониться образові звірини, побиті були.
Offenbarung	Rev	1	13	16	І зробить вона, щоб усім малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола,
Offenbarung	Rev	1	13	17	щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...
Offenbarung	Rev	1	13	18	Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість.
Offenbarung	Rev	1	14	1	І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.
Offenbarung	Rev	1	14	2	І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,
Offenbarung	Rev	1	14	3	і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.
Offenbarung	Rev	1	14	4	Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,
Offenbarung	Rev	1	14	5	не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!
Offenbarung	Rev	1	14	6	І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.
Offenbarung	Rev	1	14	7	І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!
Offenbarung	Rev	1	14	8	А інший, другий Ангол летів слідом і казав: Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи!
Offenbarung	Rev	1	14	9	А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй,
Offenbarung	Rev	1	14	10	то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем.
Offenbarung	Rev	1	14	11	А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його.
Offenbarung	Rev	1	14	12	Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!
Offenbarung	Rev	1	14	13	І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом.
Offenbarung	Rev	1	14	14	І я глянув, і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп.
Offenbarung	Rev	1	14	15	І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!
Offenbarung	Rev	1	14	16	І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата.
Offenbarung	Rev	1	14	17	І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, і він мав гострого серпа.
Offenbarung	Rev	1	14	18	І інший Ангол, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли.
Offenbarung	Rev	1	14	19	І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.
Offenbarung	Rev	1	14	20	І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...
Offenbarung	Rev	1	15	1	І бачив я інше знамено на небі, велике та дивне, сім Анголів, що сім кар вони мали, бо ними кінчався гнів Божий.
Offenbarung	Rev	1	15	2	І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення, стояли на морі склянім, та мали гусла Божі.
Offenbarung	Rev	1	15	3	І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих!
Offenbarung	Rev	1	15	4	Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з'явилися суди Твої!
Offenbarung	Rev	1	15	5	А по цьому я глянув, і ось відчинився храм скинії свідчення в небі,
Offenbarung	Rev	1	15	6	і сім Анголів вийшли з храму, і сім кар вони мали. Вони були вдягнені в шати льняні, чисті й ясні, і підперезані довкола грудей золотими поясами.
Offenbarung	Rev	1	15	7	І одна з чотирьох тих тварин дала сімом Анголам сім чаш золотих, наповнених гніву Бога, що живе повік віку.
Offenbarung	Rev	1	15	8	І храм переповнився димом від Божої слави, і від сили Його. Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчилися ті сім кар сімох Анголів.
Offenbarung	Rev	1	16	1	І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!
Offenbarung	Rev	1	16	2	І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу.
Offenbarung	Rev	1	16	3	А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця, і кожна істота жива вмерла в морі.
Offenbarung	Rev	1	16	4	Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела, і сталася кров.
Offenbarung	Rev	1	16	5	І почув я Ангола вод, який говорив: Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!
Offenbarung	Rev	1	16	6	Бо вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!
Offenbarung	Rev	1	16	7	І я чув, як жертівник говорив: Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!
Offenbarung	Rev	1	16	8	А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем.
Offenbarung	Rev	1	16	9	І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому.
Offenbarung	Rev	1	16	10	А п'ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики,
Offenbarung	Rev	1	16	11	і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!
Offenbarung	Rev	1	16	12	Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат, і вода її висохла, щоб приготовити дорогу царям, які від схід сонця.
Offenbarung	Rev	1	16	13	І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,
Offenbarung	Rev	1	16	14	це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
Offenbarung	Rev	1	16	15	Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!
Offenbarung	Rev	1	16	16	І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.
Offenbarung	Rev	1	16	17	Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: Сталося!
Offenbarung	Rev	1	16	18	І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі... Великий такий землетрус, такий міцний!
Offenbarung	Rev	1	16	19	І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву...
Offenbarung	Rev	1	16	20	І зник кожен острів, і не знайдено гір!...
Offenbarung	Rev	1	16	21	І великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара Його була дуже велика!...
Offenbarung	Rev	1	17	1	І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами.
Offenbarung	Rev	1	17	2	З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі.
Offenbarung	Rev	1	17	3	І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів.
Offenbarung	Rev	1	17	4	А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її.
Offenbarung	Rev	1	17	5	А на чолі її було написане ім'я, таємниця: Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі.
Offenbarung	Rev	1	17	6	І бачив я жінку, п'яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим.
Offenbarung	Rev	1	17	7	А Ангол промовив до мене: Чого ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки й звірини, яка носить її, яка має сім голів і десять рогів.
Offenbarung	Rev	1	17	8	Звірина, яку бачив я, була і нема, і має вийти з безодні і піде вона на погибіль. А мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звірина була і нема, і з'явиться.
Offenbarung	Rev	1	17	9	Тут розум, що має він мудрість. Сім голів це сім гір, що на них сидить жінка. І сім царів,
Offenbarung	Rev	1	17	10	п'ять їх упало, один є, другий іще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи пробути.
Offenbarung	Rev	1	17	11	І звірина, що була і нема, і вона сама восьма й з сімох, і йде на погибіль.
Offenbarung	Rev	1	17	12	А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів, що ще не прийняли царства, але приймуть владу царську із звіриною на одну годину.
Offenbarung	Rev	1	17	13	Вони мають одну думку, а силу та владу свою віддадуть звірині.
Offenbarung	Rev	1	17	14	Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він Господь над панами та Цар над царями. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні.
Offenbarung	Rev	1	17	15	І говорить до мене: Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики.
Offenbarung	Rev	1	17	16	А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять.
Offenbarung	Rev	1	17	17	Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали звірині, аж поки не виповняться слова Божі.
Offenbarung	Rev	1	17	18	А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними.
Offenbarung	Rev	1	18	1	Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.
Offenbarung	Rev	1	18	2	І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,
Offenbarung	Rev	1	18	3	бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!
Offenbarung	Rev	1	18	4	І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.
Offenbarung	Rev	1	18	5	Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.
Offenbarung	Rev	1	18	6	Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!
Offenbarung	Rev	1	18	7	Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!
Offenbarung	Rev	1	18	8	Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!
Offenbarung	Rev	1	18	9	І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.
Offenbarung	Rev	1	18	10	Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!
Offenbarung	Rev	1	18	11	І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,
Offenbarung	Rev	1	18	12	вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,
Offenbarung	Rev	1	18	13	і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.
Offenbarung	Rev	1	18	14	І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!
Offenbarung	Rev	1	18	15	Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,
Offenbarung	Rev	1	18	16	і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,
Offenbarung	Rev	1	18	17	бо за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,
Offenbarung	Rev	1	18	18	і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне?
Offenbarung	Rev	1	18	19	І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!
Offenbarung	Rev	1	18	20	Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!
Offenbarung	Rev	1	18	21	І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться!
Offenbarung	Rev	1	18	22	І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!
Offenbarung	Rev	1	18	23	І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!
Offenbarung	Rev	1	18	24	Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...
Offenbarung	Rev	1	19	1	По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому,
Offenbarung	Rev	1	19	2	правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!
Offenbarung	Rev	1	19	3	І вдруге сказали вони: Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!
Offenbarung	Rev	1	19	4	І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: Амінь, алілуя!
Offenbarung	Rev	1	19	5	А від престолу вийшов голос, що кликав: Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!
Offenbarung	Rev	1	19	6	І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!
Offenbarung	Rev	1	19	7	Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!
Offenbarung	Rev	1	19	8	І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих.
Offenbarung	Rev	1	19	9	І сказав він мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця! І сказав він мені: Це правдиві Божі слова!
Offenbarung	Rev	1	19	10	І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.
Offenbarung	Rev	1	19	11	І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.
Offenbarung	Rev	1	19	12	Очі Його немов полум'я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.
Offenbarung	Rev	1	19	13	І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.
Offenbarung	Rev	1	19	14	А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях.
Offenbarung	Rev	1	19	15	А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!
Offenbarung	Rev	1	19	16	І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами.
Offenbarung	Rev	1	19	17	І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю,
Offenbarung	Rev	1	19	18	щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих...
Offenbarung	Rev	1	19	19	І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його.
Offenbarung	Rev	1	19	20	І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...
Offenbarung	Rev	1	19	21	А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами...
Offenbarung	Rev	1	20	1	І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй.
Offenbarung	Rev	1	20	2	І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років,
Offenbarung	Rev	1	20	3	та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час.
Offenbarung	Rev	1	20	4	І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років.
Offenbarung	Rev	1	20	5	А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння.
Offenbarung	Rev	1	20	6	Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років.
Offenbarung	Rev	1	20	7	Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї.
Offenbarung	Rev	1	20	8	І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок.
Offenbarung	Rev	1	20	9	І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, і пожер їх.
Offenbarung	Rev	1	20	10	А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.
Offenbarung	Rev	1	20	11	І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.
Offenbarung	Rev	1	20	12	І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.
Offenbarung	Rev	1	20	13	І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками.
Offenbarung	Rev	1	20	14	Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне.
Offenbarung	Rev	1	20	15	А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...
Offenbarung	Rev	1	21	1	І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.
Offenbarung	Rev	1	21	2	І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого.
Offenbarung	Rev	1	21	3	І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними,
Offenbarung	Rev	1	21	4	і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!
Offenbarung	Rev	1	21	5	І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!
Offenbarung	Rev	1	21	6	І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води.
Offenbarung	Rev	1	21	7	Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!
Offenbarung	Rev	1	21	8	А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!
Offenbarung	Rev	1	21	9	І прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця.
Offenbarung	Rev	1	21	10	І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога.
Offenbarung	Rev	1	21	11	Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь.
Offenbarung	Rev	1	21	12	Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля.
Offenbarung	Rev	1	21	13	Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі.
Offenbarung	Rev	1	21	14	І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.
Offenbarung	Rev	1	21	15	А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур.
Offenbarung	Rev	1	21	16	А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і вишина його рівні.
Offenbarung	Rev	1	21	17	І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола.
Offenbarung	Rev	1	21	18	Його мур був збудований з яспису, а місто було щире золото, подібне до чистого скла.
Offenbarung	Rev	1	21	19	Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд,
Offenbarung	Rev	1	21	20	п'ята сардонікс, шоста сардій, сьома хризоліт, восьма берил, дев'ята топаз, десята хрисопрас, одинадцята якинт, дванадцята аметист.
Offenbarung	Rev	1	21	21	А дванадцять брам то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста щире золото, прозорі, як скло.
Offenbarung	Rev	1	21	22	А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець.
Offenbarung	Rev	1	21	23	І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець.
Offenbarung	Rev	1	21	24	І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього.
Offenbarung	Rev	1	21	25	А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде.
Offenbarung	Rev	1	21	26	І принесуть до нього славу й честь народів.
Offenbarung	Rev	1	21	27	І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.
Offenbarung	Rev	1	22	1	І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця.
Offenbarung	Rev	1	22	2	Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів.
Offenbarung	Rev	1	22	3	І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,
Offenbarung	Rev	1	22	4	і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах.
Offenbarung	Rev	1	22	5	А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки.
Offenbarung	Rev	1	22	6	І сказав він до мене: Це вірні й правдиві слова, а Господь, Бог духів пророчих, послав Свого Ангола, щоб він показав своїм рабам, що незабаром статися мусить.
Offenbarung	Rev	1	22	7	Ото, незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає пророчі слова цієї книги!
Offenbarung	Rev	1	22	8	І я, Іван, чув і бачив оце. А коли я почув та побачив, я впав до ніг Ангола, що мені це показував, щоб вклонитись йому.
Offenbarung	Rev	1	22	9	І сказав він до мене: Таж ні! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігає слова цієї книги. Богові вклонися!
Offenbarung	Rev	1	22	10	І сказав він до мене: Не запечатуй слів пророцтва цієї книги. Час бо близький!
Offenbarung	Rev	1	22	11	Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий нехай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!
Offenbarung	Rev	1	22	12	Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його.
Offenbarung	Rev	1	22	13	Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець.
Offenbarung	Rev	1	22	14	Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!
Offenbarung	Rev	1	22	15	А поза ним будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду.
Offenbarung	Rev	1	22	16	Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня!
Offenbarung	Rev	1	22	17	А Дух і невіста говорять: Прийди! А хто чує, хай каже: Прийди! І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!
Offenbarung	Rev	1	22	18	Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій.
Offenbarung	Rev	1	22	19	А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.
Offenbarung	Rev	1	22	20	Той, Хто свідкує, говорить оце: Так, незабаром прийду! Амінь. Прийди, Господи Ісусе!
Offenbarung	Rev	1	22	21	Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.