You can not select more than 25 topics
Topics must start with a letter or number, can include dashes ('-') and can be up to 35 characters long.
6.5 MiB
6.5 MiB
Genesis Gen 1 1 1 На початку Бог створив Небо та землю.
Genesis Gen 1 1 2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.
Genesis Gen 1 1 3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.
Genesis Gen 1 1 4 І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.
Genesis Gen 1 1 5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.
Genesis Gen 1 1 6 І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
Genesis Gen 1 1 7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.
Genesis Gen 1 1 8 І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.
Genesis Gen 1 1 9 І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.
Genesis Gen 1 1 10 І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.
Genesis Gen 1 1 11 І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що насіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід приносить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.
Genesis Gen 1 1 12 І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за родом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.
Genesis Gen 1 1 13 І був вечір, і був ранок, день третій.
Genesis Gen 1 1 14 І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.
Genesis Gen 1 1 15 І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.
Genesis Gen 1 1 16 І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
Genesis Gen 1 1 17 І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,
Genesis Gen 1 1 18 і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.
Genesis Gen 1 1 19 І був вечір, і був ранок, день четвертий.
Genesis Gen 1 1 20 І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
Genesis Gen 1 1 21 І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.
Genesis Gen 1 1 22 І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!
Genesis Gen 1 1 23 І був вечір, і був ранок, день п'ятий.
Genesis Gen 1 1 24 І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
Genesis Gen 1 1 25 І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.
Genesis Gen 1 1 26 І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі.
Genesis Gen 1 1 27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
Genesis Gen 1 1 28 І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
Genesis Gen 1 1 29 І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!
Genesis Gen 1 1 30 І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталося так.
Genesis Gen 1 1 31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.
Genesis Gen 1 2 1 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
Genesis Gen 1 2 2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
Genesis Gen 1 2 3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
Genesis Gen 1 2 4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.
Genesis Gen 1 2 5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
Genesis Gen 1 2 6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
Genesis Gen 1 2 7 І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.
Genesis Gen 1 2 8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
Genesis Gen 1 2 9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
Genesis Gen 1 2 10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.
Genesis Gen 1 2 11 Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
Genesis Gen 1 2 12 А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
Genesis Gen 1 2 13 Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.
Genesis Gen 1 2 14 А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.
Genesis Gen 1 2 15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
Genesis Gen 1 2 16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.
Genesis Gen 1 2 17 Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!
Genesis Gen 1 2 18 І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.
Genesis Gen 1 2 19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.
Genesis Gen 1 2 20 І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
Genesis Gen 1 2 21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
Genesis Gen 1 2 22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
Genesis Gen 1 2 23 І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
Genesis Gen 1 2 24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.
Genesis Gen 1 2 25 І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.
Genesis Gen 1 3 1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?
Genesis Gen 1 3 2 І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти,
Genesis Gen 1 3 3 але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.
Genesis Gen 1 3 4 І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!
Genesis Gen 1 3 5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.
Genesis Gen 1 3 6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.
Genesis Gen 1 3 7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.
Genesis Gen 1 3 8 І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.
Genesis Gen 1 3 9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?
Genesis Gen 1 3 10 А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.
Genesis Gen 1 3 11 І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?
Genesis Gen 1 3 12 А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.
Genesis Gen 1 3 13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.
Genesis Gen 1 3 14 І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
Genesis Gen 1 3 15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.
Genesis Gen 1 3 16 До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.
Genesis Gen 1 3 17 І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
Genesis Gen 1 3 18 Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.
Genesis Gen 1 3 19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.
Genesis Gen 1 3 20 І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.
Genesis Gen 1 3 21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.
Genesis Gen 1 3 22 І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.
Genesis Gen 1 3 23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.
Genesis Gen 1 3 24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
Genesis Gen 1 4 1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
Genesis Gen 1 4 2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
Genesis Gen 1 4 3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
Genesis Gen 1 4 4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
Genesis Gen 1 4 5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
Genesis Gen 1 4 6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
Genesis Gen 1 4 7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
Genesis Gen 1 4 8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
Genesis Gen 1 4 9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
Genesis Gen 1 4 10 І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
Genesis Gen 1 4 11 А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
Genesis Gen 1 4 12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
Genesis Gen 1 4 13 І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
Genesis Gen 1 4 14 Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
Genesis Gen 1 4 15 І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
Genesis Gen 1 4 16 І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
Genesis Gen 1 4 17 І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
Genesis Gen 1 4 18 І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
Genesis Gen 1 4 19 І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
Genesis Gen 1 4 20 І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
Genesis Gen 1 4 21 А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.
Genesis Gen 1 4 22 А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.
Genesis Gen 1 4 23 І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
Genesis Gen 1 4 24 і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!
Genesis Gen 1 4 25 І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
Genesis Gen 1 4 26 А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
Genesis Gen 1 5 1 Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
Genesis Gen 1 5 2 Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
Genesis Gen 1 5 3 І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
Genesis Gen 1 5 4 І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
Genesis Gen 1 5 5 А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
Genesis Gen 1 5 6 І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
Genesis Gen 1 5 7 І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
Genesis Gen 1 5 8 А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
Genesis Gen 1 5 9 І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
Genesis Gen 1 5 10 І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 5 11 А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
Genesis Gen 1 5 12 І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
Genesis Gen 1 5 13 І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 5 14 А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
Genesis Gen 1 5 15 І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
Genesis Gen 1 5 16 І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 5 17 А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
Genesis Gen 1 5 18 І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
Genesis Gen 1 5 19 І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 5 20 А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
Genesis Gen 1 5 21 І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
Genesis Gen 1 5 22 І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 5 23 А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
Genesis Gen 1 5 24 І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
Genesis Gen 1 5 25 І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
Genesis Gen 1 5 26 І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 5 27 А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
Genesis Gen 1 5 28 І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
Genesis Gen 1 5 29 ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
Genesis Gen 1 5 30 І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 5 31 А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
Genesis Gen 1 5 32 І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
Genesis Gen 1 6 1 І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
Genesis Gen 1 6 2 І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
Genesis Gen 1 6 3 І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
Genesis Gen 1 6 4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
Genesis Gen 1 6 5 І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
Genesis Gen 1 6 6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
Genesis Gen 1 6 7 І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
Genesis Gen 1 6 8 Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
Genesis Gen 1 6 9 Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
Genesis Gen 1 6 10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
Genesis Gen 1 6 11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
Genesis Gen 1 6 12 І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
Genesis Gen 1 6 13 І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
Genesis Gen 1 6 14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
Genesis Gen 1 6 15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
Genesis Gen 1 6 16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
Genesis Gen 1 6 17 А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
Genesis Gen 1 6 18 І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
Genesis Gen 1 6 19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
Genesis Gen 1 6 20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
Genesis Gen 1 6 21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
Genesis Gen 1 6 22 І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.
Genesis Gen 1 7 1 І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
Genesis Gen 1 7 2 Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
Genesis Gen 1 7 3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.
Genesis Gen 1 7 4 Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!
Genesis Gen 1 7 5 І зробив Ной усе, як звелів був Господь.
Genesis Gen 1 7 6 А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі.
Genesis Gen 1 7 7 І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
Genesis Gen 1 7 8 Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
Genesis Gen 1 7 9 по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
Genesis Gen 1 7 10 І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю.
Genesis Gen 1 7 11 Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
Genesis Gen 1 7 12 І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.
Genesis Gen 1 7 13 Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
Genesis Gen 1 7 14 вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
Genesis Gen 1 7 15 І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
Genesis Gen 1 7 16 А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
Genesis Gen 1 7 17 І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.
Genesis Gen 1 7 18 І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.
Genesis Gen 1 7 19 І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.
Genesis Gen 1 7 20 На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.
Genesis Gen 1 7 21 І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
Genesis Gen 1 7 22 Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі вимерло було.
Genesis Gen 1 7 23 І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.
Genesis Gen 1 7 24 І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.
Genesis Gen 1 8 1 І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.
Genesis Gen 1 8 2 І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.
Genesis Gen 1 8 3 І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.
Genesis Gen 1 8 4 А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.
Genesis Gen 1 8 5 І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.
Genesis Gen 1 8 6 І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.
Genesis Gen 1 8 7 І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.
Genesis Gen 1 8 8 І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.
Genesis Gen 1 8 9 Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.
Genesis Gen 1 8 10 І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.
Genesis Gen 1 8 11 І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.
Genesis Gen 1 8 12 І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.
Genesis Gen 1 8 13 І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!
Genesis Gen 1 8 14 А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.
Genesis Gen 1 8 15 І промовив Ноєві Господь, кажучи:
Genesis Gen 1 8 16 Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.
Genesis Gen 1 8 17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.
Genesis Gen 1 8 18 І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.
Genesis Gen 1 8 19 Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.
Genesis Gen 1 8 20 І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.
Genesis Gen 1 8 21 І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
Genesis Gen 1 8 22 Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!
Genesis Gen 1 9 1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
Genesis Gen 1 9 2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
Genesis Gen 1 9 3 Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину Я віддав вам усе.
Genesis Gen 1 9 4 Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
Genesis Gen 1 9 5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.
Genesis Gen 1 9 6 Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
Genesis Gen 1 9 7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!
Genesis Gen 1 9 8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
Genesis Gen 1 9 9 А Я, ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
Genesis Gen 1 9 10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
Genesis Gen 1 9 11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити.
Genesis Gen 1 9 12 І Бог промовляв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
Genesis Gen 1 9 13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
Genesis Gen 1 9 14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
Genesis Gen 1 9 15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
Genesis Gen 1 9 16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам'ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.
Genesis Gen 1 9 17 І сказав Бог до Ноя: Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.
Genesis Gen 1 9 18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам він був батько Ханаанів.
Genesis Gen 1 9 19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
Genesis Gen 1 9 20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
Genesis Gen 1 9 21 І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
Genesis Gen 1 9 22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
Genesis Gen 1 9 23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
Genesis Gen 1 9 24 А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.
Genesis Gen 1 9 25 І сказав він: Проклятий будь Ханаан, він буде рабом рабів своїм браттям!
Genesis Gen 1 9 26 І сказав він: Благословенний Господь, Симів Бог, і хай Ханаан рабом буде йому!
Genesis Gen 1 9 27 Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, і нехай Ханаан рабом буде йому!
Genesis Gen 1 9 28 А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ.
Genesis Gen 1 9 29 А всіх Ноєвих днів було дев'ятсот літ і п'ятдесят літ. Та й помер.
Genesis Gen 1 10 1 Оце нащадки синів Ноєвих: Сима, Хама та Яфета. А їм народились сини по потопі:
Genesis Gen 1 10 2 Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тирас.
Genesis Gen 1 10 3 А сини Ґомерові: Ашкеназ, і Рифат, і Тоґарма.
Genesis Gen 1 10 4 А сини Явана: Еліша, і Таршіш, і китти, і додани.
Genesis Gen 1 10 5 Від них відділилися острови народів у їхніх краях, кожний за мовою своєю, за своїми родами, у народах своїх.
Genesis Gen 1 10 6 А сини Хамові: Куш, і Міцраїм, і Фут, і Ханаан.
Genesis Gen 1 10 7 А сини Кушові: Сева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Раами: Шева та Дедан.
Genesis Gen 1 10 8 Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів.
Genesis Gen 1 10 9 Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем.
Genesis Gen 1 10 10 А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар.
Genesis Gen 1 10 11 З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах,
Genesis Gen 1 10 12 і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике.
Genesis Gen 1 10 13 А Міцраїм породив лудів, і анамів, і легавів, і нафтухів,
Genesis Gen 1 10 14 і патрусів, і каслухів, що звідси пішли филистимляни, і кафторів.
Genesis Gen 1 10 15 А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,
Genesis Gen 1 10 16 і Евусеянина, і Амореянина, і Ґірґашеянина,
Genesis Gen 1 10 17 і Хіввеянина, і Аркеянина, і Синеянина,
Genesis Gen 1 10 18 і Арвадеянина, і Цемареянина, і Хаматеянина. А потім розпорошилися роди Ханаанеянина.
Genesis Gen 1 10 19 І була границя Ханаанеянина від Сидону в напрямі аж до Ґерару, аж до Ґази, у напрямі аж до Содому, і до Гомори, і до Адми, і до Цевоїму, аж до Лашу.
Genesis Gen 1 10 20 Оце сини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
Genesis Gen 1 10 21 А Симові теж народились йому, він батько всіх синів Еверових, брат старший Яфетів.
Genesis Gen 1 10 22 Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам.
Genesis Gen 1 10 23 А Арамові сини: Уц, і Хул, і Ґетер, і Маш.
Genesis Gen 1 10 24 А Арпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.
Genesis Gen 1 10 25 А Еверові народилося двоє синів: ім'я першому Пелеґ, бо за днів його поділилась земля, а ймення його брата Йоктан.
Genesis Gen 1 10 26 А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хасар-Мавета, і Єраха,
Genesis Gen 1 10 27 і Гадорама, і Узала, і Диклу,
Genesis Gen 1 10 28 і Увала, і Авімаїла, і Шеву,
Genesis Gen 1 10 29 і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони сини Йоктанові.
Genesis Gen 1 10 30 А оселя їхня була від Меші в напрямі аж до Сефару, гори східньої.
Genesis Gen 1 10 31 Оце сини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.
Genesis Gen 1 10 32 Оце роди синів Ноєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділились на землі по потопі.
Genesis Gen 1 11 1 І була вся земля одна мова та слова одні.
Genesis Gen 1 11 2 І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
Genesis Gen 1 11 3 І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
Genesis Gen 1 11 4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
Genesis Gen 1 11 5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
Genesis Gen 1 11 6 І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Genesis Gen 1 11 7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.
Genesis Gen 1 11 8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
Genesis Gen 1 11 9 І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Genesis Gen 1 11 10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
Genesis Gen 1 11 11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
Genesis Gen 1 11 12 А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
Genesis Gen 1 11 13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 11 14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
Genesis Gen 1 11 15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 11 16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
Genesis Gen 1 11 17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 11 18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
Genesis Gen 1 11 19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 11 20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
Genesis Gen 1 11 21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 11 22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
Genesis Gen 1 11 23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 11 24 А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
Genesis Gen 1 11 25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
Genesis Gen 1 11 26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
Genesis Gen 1 11 27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
Genesis Gen 1 11 28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
Genesis Gen 1 11 29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
Genesis Gen 1 11 30 А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.
Genesis Gen 1 11 31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
Genesis Gen 1 11 32 І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
Genesis Gen 1 12 1 І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
Genesis Gen 1 12 2 І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.
Genesis Gen 1 12 3 І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!
Genesis Gen 1 12 4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.
Genesis Gen 1 12 5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
Genesis Gen 1 12 6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
Genesis Gen 1 12 7 І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
Genesis Gen 1 12 8 А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
Genesis Gen 1 12 9 І подавався Аврам усе далі на південь.
Genesis Gen 1 12 10 І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
Genesis Gen 1 12 11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
Genesis Gen 1 12 12 І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
Genesis Gen 1 12 13 Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.
Genesis Gen 1 12 14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
Genesis Gen 1 12 15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.
Genesis Gen 1 12 16 І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.
Genesis Gen 1 12 17 І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
Genesis Gen 1 12 18 І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
Genesis Gen 1 12 19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!
Genesis Gen 1 12 20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.
Genesis Gen 1 13 1 І піднявся Аврам із Єгипту, сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву.
Genesis Gen 1 13 2 А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.
Genesis Gen 1 13 3 І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,
Genesis Gen 1 13 4 до місця жертівника, що його він зробив там напочатку. І Аврам там прикликав Господнє Ймення.
Genesis Gen 1 13 5 Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.
Genesis Gen 1 13 6 І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.
Genesis Gen 1 13 7 І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю.
Genesis Gen 1 13 8 І промовив до Лота Аврам: Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.
Genesis Gen 1 13 9 Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч, то я піду праворуч, а як ти праворуч, то піду я ліворуч.
Genesis Gen 1 13 10 І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, як Господній, садок, як єгипетський край!
Genesis Gen 1 13 11 І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.
Genesis Gen 1 13 12 Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому.
Genesis Gen 1 13 13 А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.
Genesis Gen 1 13 14 І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,
Genesis Gen 1 13 15 бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.
Genesis Gen 1 13 16 І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде.
Genesis Gen 1 13 17 Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його, бо тобі його дам!
Genesis Gen 1 13 18 І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господеві.
Genesis Gen 1 14 1 І сталось за днів Амрафела, царя Шинеару, Арйоха, царя Елласару, Кедор-Лаомера, царя Еламу, і Тидала, царя Ґоїму,
Genesis Gen 1 14 2 вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, і з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Адми, і Шемевером, царем Цевоїму, і з царем Белаю, що Цоар тепер.
Genesis Gen 1 14 3 Усі ці зібрались були до долини Сіддім, вона тепер море Солоне.
Genesis Gen 1 14 4 Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцятого повстали.
Genesis Gen 1 14 5 А року чотирнадцятого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, і побили Рефаїв в Аштерот-Карнаїмі, і Зузів у Гамі, і Емів у Шаве-Кір'ятаїмі,
Genesis Gen 1 14 6 і Хорянина в горах Сеїру аж до Ел-Парану, що він при пустині.
Genesis Gen 1 14 7 І вернулись вони, і прибули до Ен-Мішпату, воно тепер Кадеш, і звоювали всю землю Амалика, а також Аморея, що сидів у Хаццон-Тамарі.
Genesis Gen 1 14 8 І вийшов цар Содому, і цар Гомори, і цар Адми, і цар Цевоїму, і цар Белаю, тепер він Цоар, і вишикувалися з ними на бій у долині Сіддім,
Genesis Gen 1 14 9 із Кедор-Лаомером, царем Еламу, і Тидалом, царем Ґоїму, і Амрафелом, царем Шинеару, і Арйохом, царем Елласару, чотири царі проти п'ятьох.
Genesis Gen 1 14 10 А долина Сіддім була повна смоляних ям; і втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позосталі повтікали на гору.
Genesis Gen 1 14 11 І взяли вони ввесь маєток Содому й Гомори, і всю їхню поживу, і пішли.
Genesis Gen 1 14 12 І взяли вони Лота, сина брата Аврамового, бо пробував у Содомі, і добро його та й пішли.
Genesis Gen 1 14 13 І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Аврамові, а він жив між дубами амореянина Мамре, брата Ешколового й брата Анерового, Аврамових спільників.
Genesis Gen 1 14 14 І почув Аврам, що небіж його взятий у неволю, та й узброїв своїх вправних слуг, що в домі його народились, три сотні й вісімнадцять, і погнався до Дану.
Genesis Gen 1 14 15 І він поділився на гурти вночі, він та раби його, і розбив їх, і гнався за ними аж до Хови, що ліворуч Дамаску.
Genesis Gen 1 14 16 І вернув він усе добро, а також Лота, небожа свого, і добро його повернув, а також жінок та людей.
Genesis Gen 1 14 17 Тоді цар Содому вийшов назустріч йому, як він повертався, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина Царська.
Genesis Gen 1 14 18 А Мелхиседек, цар Салиму, виніс хліб та вино. А він був священик Бога Всевишнього.
Genesis Gen 1 14 19 І поблагословив він його та й промовив: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, що створив небо й землю.
Genesis Gen 1 14 20 І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Аврам дав йому десятину зо всього.
Genesis Gen 1 14 21 І сказав цар содомський Аврамові: Дай мені людей, а маєток візьми собі.
Genesis Gen 1 14 22 Аврам же сказав цареві содомському: Я звів свою руку до Господа, Бога Всевишнього, Творця неба й землі,
Genesis Gen 1 14 23 що від нитки аж до ремінця сандалів я не візьму з того всього, що твоє, щоб ти не сказав: Збагатив я Аврама.
Genesis Gen 1 14 24 Я не хочу нічого, даси тільки те, що слуги поїли, та частину людям, що зо мною ходили: Анер, Ешкол і Мамре, частину свою вони візьмуть.
Genesis Gen 1 15 1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.
Genesis Gen 1 15 2 А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.
Genesis Gen 1 15 3 І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.
Genesis Gen 1 15 4 І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.
Genesis Gen 1 15 5 І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!
Genesis Gen 1 15 6 І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.
Genesis Gen 1 15 7 І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.
Genesis Gen 1 15 8 І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?
Genesis Gen 1 15 9 Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.
Genesis Gen 1 15 10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
Genesis Gen 1 15 11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
Genesis Gen 1 15 12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
Genesis Gen 1 15 13 І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
Genesis Gen 1 15 14 Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
Genesis Gen 1 15 15 А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
Genesis Gen 1 15 16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.
Genesis Gen 1 15 17 І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
Genesis Gen 1 15 18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
Genesis Gen 1 15 19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,
Genesis Gen 1 15 20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,
Genesis Gen 1 15 21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина.
Genesis Gen 1 16 1 А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.
Genesis Gen 1 16 2 І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари.
Genesis Gen 1 16 3 І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
Genesis Gen 1 16 4 І він увійшов до Аґари, і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
Genesis Gen 1 16 5 І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!
Genesis Gen 1 16 6 І промовив Аврам до Сари: Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.
Genesis Gen 1 16 7 І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
Genesis Gen 1 16 8 і сказав: Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш? Та відказала: Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї.
Genesis Gen 1 16 9 А Ангол Господній промовив до неї: Вернися до пані своєї, і терпи під руками її!
Genesis Gen 1 16 10 І Ангол Господній промовив до неї: Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне.
Genesis Gen 1 16 11 І Ангол Господній до неї сказав: Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
Genesis Gen 1 16 12 А він буде як дикий осел між людьми, рука його на всіх, а рука всіх на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях.
Genesis Gen 1 16 13 І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: Ти Бог видіння! Бо сказала вона: Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?
Genesis Gen 1 16 14 Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене, воно поміж Кадешем та поміж Баредом.
Genesis Gen 1 16 15 І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім'я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.
Genesis Gen 1 16 16 А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.
Genesis Gen 1 17 1 І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
Genesis Gen 1 17 2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, і дуже-дуже розмножу тебе.
Genesis Gen 1 17 3 І впав Аврам на обличчя своє, а Бог до нього промовляв, говорячи:
Genesis Gen 1 17 4 Я, ось Мій заповіт із тобою, і станеш ти батьком багатьох народів.
Genesis Gen 1 17 5 І не буде вже кликатись ім'я твоє: Аврам, але буде ім'я твоє: Авраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.
Genesis Gen 1 17 6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, і вчиню, щоб вийшли з тебе народи, і царі з тебе вийдуть.
Genesis Gen 1 17 7 І Я складу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, і поміж твоїм потомством по тобі на їхні покоління на вічний заповіт, що буду Я Богом для тебе й для нащадків твоїх по тобі.
Genesis Gen 1 17 8 І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, і Я буду їм Богом.
Genesis Gen 1 17 9 І сказав Авраамові Бог: А ти заповіта Мого стерегтимеш, ти й потомство твої по тобі в їхніх поколіннях.
Genesis Gen 1 17 10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, і поміж потомством твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої статі буде обрізаний у вас.
Genesis Gen 1 17 11 І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, і стане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.
Genesis Gen 1 17 12 А кожен чоловічої статі восьмиденний у вас буде обрізаний у всіх ваших поколіннях, як народжений дому, так і куплений за срібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомства твого.
Genesis Gen 1 17 13 Щодо обрізання, нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за срібло твоє, і буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.
Genesis Gen 1 17 14 А необрізаний чоловічої статі, що не буде обрізаний на тілі своєї крайньої плоті, то стята буде душа та з народу свого, він зірвав заповіта Мого!
Genesis Gen 1 17 15 І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я їй: Сарра.
Genesis Gen 1 17 16 І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї.
Genesis Gen 1 17 17 І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?
Genesis Gen 1 17 18 А до Бога сказав Авраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!
Genesis Gen 1 17 19 Бог же сказав: Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім.
Genesis Gen 1 17 20 А щодо Ізмаїла, Я послухав тебе: Ось Я поблагословлю його, і вчиню його плідним, і дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцять князів, і великим народом учиню Я його.
Genesis Gen 1 17 21 А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року.
Genesis Gen 1 17 22 І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.
Genesis Gen 1 17 23 І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх уроджених у домі його, і всіх, хто куплений за срібло його, кожного чоловічої статі з-поміж людей Авраамового дому, і обрізав тіло крайньої плоті їх того самого дня, як Бог говорив з ним.
Genesis Gen 1 17 24 А Авраам був віку дев'ятидесяти й дев'яти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
Genesis Gen 1 17 25 А Ізмаїл був віку тринадцяти літ, як обрізано було тіло крайньої плоті його.
Genesis Gen 1 17 26 Того самого дня був обрізаний Авраам та Ізмаїл, син його.
Genesis Gen 1 17 27 І всі мужі дому його, народжені дому й куплені за срібло з-поміж чужоплемінних, були обрізані з ним.
Genesis Gen 1 18 1 І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
Genesis Gen 1 18 2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі,
Genesis Gen 1 18 3 та й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!
Genesis Gen 1 18 4 Принесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
Genesis Gen 1 18 5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.
Genesis Gen 1 18 6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.
Genesis Gen 1 18 7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.
Genesis Gen 1 18 8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
Genesis Gen 1 18 9 І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.
Genesis Gen 1 18 10 І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
Genesis Gen 1 18 11 Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
Genesis Gen 1 18 12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!
Genesis Gen 1 18 13 І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
Genesis Gen 1 18 14 Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.
Genesis Gen 1 18 15 А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!
Genesis Gen 1 18 16 І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.
Genesis Gen 1 18 17 А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?
Genesis Gen 1 18 18 Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!
Genesis Gen 1 18 19 Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.
Genesis Gen 1 18 20 І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
Genesis Gen 1 18 21 зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.
Genesis Gen 1 18 22 І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.
Genesis Gen 1 18 23 І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?
Genesis Gen 1 18 24 Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?
Genesis Gen 1 18 25 Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?
Genesis Gen 1 18 26 І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.
Genesis Gen 1 18 27 І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
Genesis Gen 1 18 28 Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!
Genesis Gen 1 18 29 І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!
Genesis Gen 1 18 30 І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!
Genesis Gen 1 18 31 І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!
Genesis Gen 1 18 32 І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!
Genesis Gen 1 18 33 І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.
Genesis Gen 1 19 1 І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,
Genesis Gen 1 19 2 та й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.
Genesis Gen 1 19 3 А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.
Genesis Gen 1 19 4 Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.
Genesis Gen 1 19 5 І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!
Genesis Gen 1 19 6 І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,
Genesis Gen 1 19 7 і сказав: Браття мої, не чиніть лихого!
Genesis Gen 1 19 8 Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.
Genesis Gen 1 19 9 А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.
Genesis Gen 1 19 10 Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.
Genesis Gen 1 19 11 А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.
Genesis Gen 1 19 12 І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,
Genesis Gen 1 19 13 бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.
Genesis Gen 1 19 14 І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.
Genesis Gen 1 19 15 А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.
Genesis Gen 1 19 16 А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.
Genesis Gen 1 19 17 І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.
Genesis Gen 1 19 18 А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!
Genesis Gen 1 19 19 Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.
Genesis Gen 1 19 20 Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.
Genesis Gen 1 19 21 І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.
Genesis Gen 1 19 22 Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.
Genesis Gen 1 19 23 Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.
Genesis Gen 1 19 24 І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.
Genesis Gen 1 19 25 І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.
Genesis Gen 1 19 26 А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...
Genesis Gen 1 19 27 І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.
Genesis Gen 1 19 28 І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
Genesis Gen 1 19 29 І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.
Genesis Gen 1 19 30 І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.
Genesis Gen 1 19 31 І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.
Genesis Gen 1 19 32 Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.
Genesis Gen 1 19 33 І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
Genesis Gen 1 19 34 І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.
Genesis Gen 1 19 35 І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
Genesis Gen 1 19 36 І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.
Genesis Gen 1 19 37 І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.
Genesis Gen 1 19 38 А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.
Genesis Gen 1 20 1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.
Genesis Gen 1 20 2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру.
Genesis Gen 1 20 3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка.
Genesis Gen 1 20 4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?
Genesis Gen 1 20 5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх.
Genesis Gen 1 20 6 І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.
Genesis Gen 1 20 7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє.
Genesis Gen 1 20 8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.
Genesis Gen 1 20 9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!
Genesis Gen 1 20 10 І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?
Genesis Gen 1 20 11 І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.
Genesis Gen 1 20 12 І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені.
Genesis Gen 1 20 13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат.
Genesis Gen 1 20 14 І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.
Genesis Gen 1 20 15 І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби.
Genesis Gen 1 20 16 А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана.
Genesis Gen 1 20 17 І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати.
Genesis Gen 1 20 18 Бо справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.
Genesis Gen 1 21 1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
Genesis Gen 1 21 2 І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
Genesis Gen 1 21 3 І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
Genesis Gen 1 21 4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
Genesis Gen 1 21 5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
Genesis Gen 1 21 6 І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.
Genesis Gen 1 21 7 І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.
Genesis Gen 1 21 8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
Genesis Gen 1 21 9 І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
Genesis Gen 1 21 10 І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.
Genesis Gen 1 21 11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
Genesis Gen 1 21 12 І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
Genesis Gen 1 21 13 І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.
Genesis Gen 1 21 14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
Genesis Gen 1 21 15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
Genesis Gen 1 21 16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
Genesis Gen 1 21 17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.
Genesis Gen 1 21 18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.
Genesis Gen 1 21 19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
Genesis Gen 1 21 20 І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
Genesis Gen 1 21 21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.
Genesis Gen 1 21 22 І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!
Genesis Gen 1 21 23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.
Genesis Gen 1 21 24 І сказав Авраам: Я присягаю!
Genesis Gen 1 21 25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
Genesis Gen 1 21 26 І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.
Genesis Gen 1 21 27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.
Genesis Gen 1 21 28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
Genesis Gen 1 21 29 І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?
Genesis Gen 1 21 30 А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.
Genesis Gen 1 21 31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
Genesis Gen 1 21 32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
Genesis Gen 1 21 33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.
Genesis Gen 1 21 34 І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.
Genesis Gen 1 22 1 І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я!
Genesis Gen 1 22 2 І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі.
Genesis Gen 1 22 3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
Genesis Gen 1 22 4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.
Genesis Gen 1 22 5 І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас.
Genesis Gen 1 22 6 І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.
Genesis Gen 1 22 7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?
Genesis Gen 1 22 8 І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє.
Genesis Gen 1 22 9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.
Genesis Gen 1 22 10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...
Genesis Gen 1 22 11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!
Genesis Gen 1 22 12 І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого.
Genesis Gen 1 22 13 А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.
Genesis Gen 1 22 14 І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться.
Genesis Gen 1 22 15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,
Genesis Gen 1 22 16 і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,
Genesis Gen 1 22 17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
Genesis Gen 1 22 18 І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.
Genesis Gen 1 22 19 І вернувсь Авраам до слуг своїх.
Genesis Gen 1 22 20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:
Genesis Gen 1 22 21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,
Genesis Gen 1 22 22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.
Genesis Gen 1 22 23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.
Genesis Gen 1 22 24 А наложниця його а їй на ймення Реума вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.
Genesis Gen 1 23 1 І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, літа життя Сарриного.
Genesis Gen 1 23 2 І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, це Хеврон у Краї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.
Genesis Gen 1 23 3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:
Genesis Gen 1 23 4 Я приходько й захожий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого.
Genesis Gen 1 23 5 І відповіли сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:
Genesis Gen 1 23 6 Послухай нас, пане мій, ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою.
Genesis Gen 1 23 7 І встав Авраам, і вклонився народу тієї землі, синам Хетовим,
Genesis Gen 1 23 8 та й промовив до них і сказав: Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,
Genesis Gen 1 23 9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу.
Genesis Gen 1 23 10 А Ефрон пробував серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:
Genesis Gen 1 23 11 Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою.
Genesis Gen 1 23 12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,
Genesis Gen 1 23 13 та й сказав до Ефрона, так що чув був народ тієї землі, говорячи: Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою.
Genesis Gen 1 23 14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:
Genesis Gen 1 23 15 Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!
Genesis Gen 1 23 16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.
Genesis Gen 1 23 17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,
Genesis Gen 1 23 18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.
Genesis Gen 1 23 19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, це Хеврон у землі ханаанській.
Genesis Gen 1 23 20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.
Genesis Gen 1 24 1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.
Genesis Gen 1 24 2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє,
Genesis Gen 1 24 3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.
Genesis Gen 1 24 4 Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака.
Genesis Gen 1 24 5 І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?
Genesis Gen 1 24 6 І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди!
Genesis Gen 1 24 7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!
Genesis Gen 1 24 8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай.
Genesis Gen 1 24 9 І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.
Genesis Gen 1 24 10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.
Genesis Gen 1 24 11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,
Genesis Gen 1 24 12 та й промовив: Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!
Genesis Gen 1 24 13 Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати.
Genesis Gen 1 24 14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном.
Genesis Gen 1 24 15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.
Genesis Gen 1 24 16 А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла.
Genesis Gen 1 24 17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека!
Genesis Gen 1 24 18 А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його.
Genesis Gen 1 24 19 А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються.
Genesis Gen 1 24 20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.
Genesis Gen 1 24 21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?
Genesis Gen 1 24 22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм,
Genesis Gen 1 24 23 та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати?
Genesis Gen 1 24 24 Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора.
Genesis Gen 1 24 25 І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати.
Genesis Gen 1 24 26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,
Genesis Gen 1 24 27 та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана.
Genesis Gen 1 24 28 І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду.
Genesis Gen 1 24 29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.
Genesis Gen 1 24 30 І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,
Genesis Gen 1 24 31 і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів.
Genesis Gen 1 24 32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.
Genesis Gen 1 24 33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори!
Genesis Gen 1 24 34 І той став говорити: Я раб Авраамів.
Genesis Gen 1 24 35 А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.
Genesis Gen 1 24 36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старою, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.
Genesis Gen 1 24 37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю.
Genesis Gen 1 24 38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого.
Genesis Gen 1 24 39 І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною?
Genesis Gen 1 24 40 І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.
Genesis Gen 1 24 41 Тоді будеш очищений ти від закляття мого, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закляття мого.
Genesis Gen 1 24 42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я!
Genesis Gen 1 24 43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,
Genesis Gen 1 24 44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого.
Genesis Gen 1 24 45 І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!
Genesis Gen 1 24 46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.
Genesis Gen 1 24 47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.
Genesis Gen 1 24 48 І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.
Genesis Gen 1 24 49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч.
Genesis Gen 1 24 50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.
Genesis Gen 1 24 51 Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був.
Genesis Gen 1 24 52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.
Genesis Gen 1 24 53 І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.
Genesis Gen 1 24 54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.
Genesis Gen 1 24 55 І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.
Genesis Gen 1 24 56 І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.
Genesis Gen 1 24 57 А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.
Genesis Gen 1 24 58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.
Genesis Gen 1 24 59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.
Genesis Gen 1 24 60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.
Genesis Gen 1 24 61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.
Genesis Gen 1 24 62 А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.
Genesis Gen 1 24 63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.
Genesis Gen 1 24 64 І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.
Genesis Gen 1 24 65 І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.
Genesis Gen 1 24 66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.
Genesis Gen 1 24 67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.
Genesis Gen 1 25 1 А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура.
Genesis Gen 1 25 2 А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.
Genesis Gen 1 25 3 А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.
Genesis Gen 1 25 4 А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, усі вони сини Кетури.
Genesis Gen 1 25 5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.
Genesis Gen 1 25 6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.
Genesis Gen 1 25 7 А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.
Genesis Gen 1 25 8 І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.
Genesis Gen 1 25 9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,
Genesis Gen 1 25 10 поле, що його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра, жінка його.
Genesis Gen 1 25 11 І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.
Genesis Gen 1 25 12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.
Genesis Gen 1 25 13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,
Genesis Gen 1 25 14 І Мішма, і Дума, і Масса,
Genesis Gen 1 25 15 Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.
Genesis Gen 1 25 16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочовищами, дванадцять начальників для їхніх племен.
Genesis Gen 1 25 17 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочив та й умер він, і був узятий до своєї рідні.
Genesis Gen 1 25 18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма своїми братами.
Genesis Gen 1 25 19 А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.
Genesis Gen 1 25 20 І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.
Genesis Gen 1 25 21 І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його.
Genesis Gen 1 25 22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа.
Genesis Gen 1 25 23 І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити.
Genesis Gen 1 25 24 І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її.
Genesis Gen 1 25 25 І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.
Genesis Gen 1 25 26 А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.
Genesis Gen 1 25 27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів.
Genesis Gen 1 25 28 І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.
Genesis Gen 1 25 29 І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.
Genesis Gen 1 25 30 І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом.
Genesis Gen 1 25 31 А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство.
Genesis Gen 1 25 32 І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство?
Genesis Gen 1 25 33 А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.
Genesis Gen 1 25 34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.
Genesis Gen 1 26 1 І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.
Genesis Gen 1 26 2 І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в землі, про яку Я скажу тобі.
Genesis Gen 1 26 3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.
Genesis Gen 1 26 4 І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,
Genesis Gen 1 26 5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої.
Genesis Gen 1 26 6 І осів Ісак у Ґерарі.
Genesis Gen 1 26 7 І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона.
Genesis Gen 1 26 8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.
Genesis Gen 1 26 9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: Вона сестра моя? Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!
Genesis Gen 1 26 10 І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас!
Genesis Gen 1 26 11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.
Genesis Gen 1 26 12 І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.
Genesis Gen 1 26 13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.
Genesis Gen 1 26 14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.
Genesis Gen 1 26 15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, і понаповнювали їх землею.
Genesis Gen 1 26 16 І сказав Авімелех Ісакові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!
Genesis Gen 1 26 17 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розтаборився, та й осів там.
Genesis Gen 1 26 18 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.
Genesis Gen 1 26 19 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води.
Genesis Gen 1 26 20 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: Це наша вода! І він назвав ім'я для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним.
Genesis Gen 1 26 21 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я: Ситна.
Genesis Gen 1 26 22 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я: Реховот, і сказав: Тепер нам поширив Господь, і в Краю ми розмножимось.
Genesis Gen 1 26 23 А звідти піднявся він до Беер-Шеви.
Genesis Gen 1 26 24 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу нащадків твоїх ради Авраама, Мойого раба.
Genesis Gen 1 26 25 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.
Genesis Gen 1 26 26 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.
Genesis Gen 1 26 27 І сказав їм Ісак: Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе.
Genesis Gen 1 26 28 А ті відказали: Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,
Genesis Gen 1 26 29 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!
Genesis Gen 1 26 30 І він учинив для них гостину, і вони їли й пили.
Genesis Gen 1 26 31 А рано вони повставали, і присягли один одному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.
Genesis Gen 1 26 32 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: Ми воду знайшли!
Genesis Gen 1 26 33 І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.
Genesis Gen 1 26 34 І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.
Genesis Gen 1 26 35 І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.
Genesis Gen 1 27 1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і затемнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: Мій сину! А той відказав йому: Ось я!
Genesis Gen 1 27 2 І промовив до нього Ісак: Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...
Genesis Gen 1 27 3 А тепер візьми знаряддя своє, сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здобич мисливську.
Genesis Gen 1 27 4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру.
Genesis Gen 1 27 5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.
Genesis Gen 1 27 6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: Ось я чула, як твій батько казав до Ісава, брата твого, говорячи:
Genesis Gen 1 27 7 Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю.
Genesis Gen 1 27 8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу тобі.
Genesis Gen 1 27 9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.
Genesis Gen 1 27 10 І принесеш батькові своєму, і буде він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю.
Genesis Gen 1 27 11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: Таж брат мій Ісав чоловік волохатий, а я чоловік гладенький!
Genesis Gen 1 27 12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокляття, а не благословення...
Genesis Gen 1 27 13 І сказала йому його мати: На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені.
Genesis Gen 1 27 14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачний, як любив його батько.
Genesis Gen 1 27 15 І взяла Ревека гарні вбрання свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.
Genesis Gen 1 27 16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.
Genesis Gen 1 27 17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.
Genesis Gen 1 27 18 І прибув він до батька свого та й сказав: Батьку мій! А той відказав: Ось я. Хто ти, мій сину?
Genesis Gen 1 27 19 А Яків промовив до батька свого: Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здобичі мисливської, щоб душа твоя поблагословила мене.
Genesis Gen 1 27 20 І сказав Ісак до сина свого: Як це ти так швидко знайшов, сину мій? А той відказав: Бо мені допоміг Господь, Бог твій.
Genesis Gen 1 27 21 І промовив Ісак до Якова: Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти це син мій Ісав, чи ні.
Genesis Gen 1 27 22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: Голос голос Яковів, а руки руки Ісавові.
Genesis Gen 1 27 23 І не впізнав він його, бо були його руки як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.
Genesis Gen 1 27 24 І сказав він: То ти син мій Ісав? А той відказав: Я.
Genesis Gen 1 27 25 І промовив Ісак: Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здобичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.
Genesis Gen 1 27 26 І промовив до нього Ісак, його батько: Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!
Genesis Gen 1 27 27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: Дивись, запах сина мого немов запах поля, що його Господь благословив!
Genesis Gen 1 27 28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!
Genesis Gen 1 27 29 Нехай тобі служать народи, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для братів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає проклятий, а хто поблагословить тебе благословенний!.
Genesis Gen 1 27 30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полювання свого...
Genesis Gen 1 27 31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!
Genesis Gen 1 27 32 І озвався до нього Ісак, його батько: Хто ти? А той відказав: Я син твій, твій перворідний Ісав.
Genesis Gen 1 27 33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благословенний!
Genesis Gen 1 27 34 Як Ісав почув слова батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: Поблагослови мене, також мене, батьку мій!
Genesis Gen 1 27 35 А той відказав: Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благословення твоє!
Genesis Gen 1 27 36 І промовив Ісав: Тому звалось ім'я його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благословення моє. І сказав він: Чи ти не заховав для мене благословення?
Genesis Gen 1 27 37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю, сину мій?
Genesis Gen 1 27 38 І сказав Ісав до батька свого: Чи в тебе одне те благословення, батьку мій? Поблагослови мене, також мене, батьку мій! І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...
Genesis Gen 1 27 39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: Ото буде садиба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.
Genesis Gen 1 27 40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...
Genesis Gen 1 27 41 І зненавидів Ісав Якова через благословення, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: Нехай наближаться дні жалоби по батьку моєму, і я вб'ю Якова, брата свого.
Genesis Gen 1 27 42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.
Genesis Gen 1 27 43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.
Genesis Gen 1 27 44 І посидиш у нього кілька часу, аж поки відвернеться лютість твого брата,
Genesis Gen 1 27 45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?
Genesis Gen 1 27 46 І сказала Ревека Ісакові: Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?
Genesis Gen 1 28 1 І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: Не бери жінки з дочок ханаанських.
Genesis Gen 1 28 2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.
Genesis Gen 1 28 3 А Бог Всемогутній поблагословить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, і ти станеш громадою народів.
Genesis Gen 1 28 4 І дасть тобі благословення Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові.
Genesis Gen 1 28 5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.
Genesis Gen 1 28 6 І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: Не бери жінки з дочок ханаанських,
Genesis Gen 1 28 7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.
Genesis Gen 1 28 8 І побачив Ісав, що дочки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,
Genesis Gen 1 28 9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.
Genesis Gen 1 28 10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.
Genesis Gen 1 28 11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.
Genesis Gen 1 28 12 І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній.
Genesis Gen 1 28 13 І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм.
Genesis Gen 1 28 14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поширишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі.
Genesis Gen 1 28 15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі.
Genesis Gen 1 28 16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: Дійсно, Господь пробуває на цьому місці, а того я й не знав!
Genesis Gen 1 28 17 І злякався він і сказав: Яке страшне оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна.
Genesis Gen 1 28 18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.
Genesis Gen 1 28 19 І назвав він ім'я тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.
Genesis Gen 1 28 20 І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,
Genesis Gen 1 28 21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом,
Genesis Gen 1 28 22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, щодо десятини, дам десятину Тобі!
Genesis Gen 1 29 1 І зібрався Яків, і пішов до краю синів Кедему.
Genesis Gen 1 29 2 І побачив, аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада. А на отворі криниці лежав великий камінь.
Genesis Gen 1 29 3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.
Genesis Gen 1 29 4 І сказав до пастухів Яків: Браття мої, звідкіля ви? А ті відказали: Ми з Харану.
Genesis Gen 1 29 5 І сказав їм: Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового? І відказали: Знаємо.
Genesis Gen 1 29 6 І сказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. А ось Рахіль, дочка його, приходить з отарою.
Genesis Gen 1 29 7 І сказав: Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть.
Genesis Gen 1 29 8 А вони відказали: Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, тоді понапуваємо отару.
Genesis Gen 1 29 9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахіль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
Genesis Gen 1 29 10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отвору криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.
Genesis Gen 1 29 11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...
Genesis Gen 1 29 12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...
Genesis Gen 1 29 13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.
Genesis Gen 1 29 14 І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кість моя й тіло моє! І сидів він із ним місяць часу.
Genesis Gen 1 29 15 І сказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даремно? Скажи ж мені, яка плата тобі?
Genesis Gen 1 29 16 А в Лавана було дві дочки: ім'я старшій Лія, а ім'я молодшій Рахіль.
Genesis Gen 1 29 17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.
Genesis Gen 1 29 18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.
Genesis Gen 1 29 19 І промовив Лаван: Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!
Genesis Gen 1 29 20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.
Genesis Gen 1 29 21 І сказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду!
Genesis Gen 1 29 22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.
Genesis Gen 1 29 23 І сталося ввечері, і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.
Genesis Gen 1 29 24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.
Genesis Gen 1 29 25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? Нащо ж обманив ти мене?
Genesis Gen 1 29 26 А Лаван відказав: У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.
Genesis Gen 1 29 27 Виповни тиждень для цієї, і буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще сім літ других.
Genesis Gen 1 29 28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.
Genesis Gen 1 29 29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.
Genesis Gen 1 29 30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.
Genesis Gen 1 29 31 І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.
Genesis Gen 1 29 32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!
Genesis Gen 1 29 33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.
Genesis Gen 1 29 34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому. Тому й назвала ім'я йому: Левій.
Genesis Gen 1 29 35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: Тим разом я буду хвалити Господа! Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.
Genesis Gen 1 30 1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!
Genesis Gen 1 30 2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?
Genesis Gen 1 30 3 І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей.
Genesis Gen 1 30 4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
Genesis Gen 1 30 5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.
Genesis Gen 1 30 6 І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан.
Genesis Gen 1 30 7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
Genesis Gen 1 30 8 І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим.
Genesis Gen 1 30 9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.
Genesis Gen 1 30 10 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.
Genesis Gen 1 30 11 І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад.
Genesis Gen 1 30 12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
Genesis Gen 1 30 13 І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир.
Genesis Gen 1 30 14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!
Genesis Gen 1 30 15 А та відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!
Genesis Gen 1 30 16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї.
Genesis Gen 1 30 17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
Genesis Gen 1 30 18 І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар.
Genesis Gen 1 30 19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
Genesis Gen 1 30 20 І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон.
Genesis Gen 1 30 21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
Genesis Gen 1 30 22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
Genesis Gen 1 30 23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу!
Genesis Gen 1 30 24 І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!
Genesis Gen 1 30 25 І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.
Genesis Gen 1 30 26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі.
Genesis Gen 1 30 27 І промовив до нього Лаван: Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе.
Genesis Gen 1 30 28 І далі казав: Признач собі заплату від мене, і я дам.
Genesis Gen 1 30 29 А той відказав: Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
Genesis Gen 1 30 30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?
Genesis Gen 1 30 31 І сказав Лаван: Що ж я тобі дам? А Яків промовив: Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
Genesis Gen 1 30 32 Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.
Genesis Gen 1 30 33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.
Genesis Gen 1 30 34 А Лаван відказав: Так, нехай буде за словом твоїм!
Genesis Gen 1 30 35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
Genesis Gen 1 30 36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
Genesis Gen 1 30 37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
Genesis Gen 1 30 38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.
Genesis Gen 1 30 39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
Genesis Gen 1 30 40 І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
Genesis Gen 1 30 41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
Genesis Gen 1 30 42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше Якову.
Genesis Gen 1 30 43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.
Genesis Gen 1 31 1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь...
Genesis Gen 1 31 2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
Genesis Gen 1 31 3 І промовив Господь до Якова: Вернися до краю батьків своїх, і до місця твого народження. А Я буду з тобою.
Genesis Gen 1 31 4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
Genesis Gen 1 31 5 та й промовив до них: Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
Genesis Gen 1 31 6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому батькові.
Genesis Gen 1 31 7 І батько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
Genesis Gen 1 31 8 Коли він говорив був отак: Крапчасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: Пасасте буде заплата твоя, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
Genesis Gen 1 31 9 І відняв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
Genesis Gen 1 31 10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
Genesis Gen 1 31 11 І сказав мені Ангол у сні: Якове! А я відказав: Ось я!
Genesis Gen 1 31 12 Він промовив: Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
Genesis Gen 1 31 13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обітницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого народження.
Genesis Gen 1 31 14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
Genesis Gen 1 31 15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді пожер наше срібло.
Genesis Gen 1 31 16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі.
Genesis Gen 1 31 17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
Genesis Gen 1 31 18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
Genesis Gen 1 31 19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
Genesis Gen 1 31 20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
Genesis Gen 1 31 21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
Genesis Gen 1 31 22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
Genesis Gen 1 31 23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
Genesis Gen 1 31 24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
Genesis Gen 1 31 25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
Genesis Gen 1 31 26 І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
Genesis Gen 1 31 27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
Genesis Gen 1 31 28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
Genesis Gen 1 31 29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.
Genesis Gen 1 31 30 А тепер справді підеш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але нащо ти покрав моїх богів?
Genesis Gen 1 31 31 А Яків відповів і сказав до Лавана: Тому, що боявся, бо я думав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
Genesis Gen 1 31 32 При кому ж ти знайдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що твого в мене, і візьми собі. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
Genesis Gen 1 31 33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
Genesis Gen 1 31 34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, і нічого не знайшов.
Genesis Gen 1 31 35 А вона сказала до батька свого: Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.
Genesis Gen 1 31 36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
Genesis Gen 1 31 37 що ти обмацав усі мої речі? Що ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, і нехай вони розсудять поміж нами двома.
Genesis Gen 1 31 38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
Genesis Gen 1 31 39 Розшарпаного диким звірем я не приносив до тебе, я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що було вкрадене вдень, і що було вкрадене вночі.
Genesis Gen 1 31 40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі паморозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
Genesis Gen 1 31 41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
Genesis Gen 1 31 42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, і виказав це вчора вночі.
Genesis Gen 1 31 43 І відповів Лаван і сказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара моя отара, і все, що ти бачиш то моє. А дочкам моїм, що зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
Genesis Gen 1 31 44 А тепер ходи, я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою.
Genesis Gen 1 31 45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
Genesis Gen 1 31 46 І сказав Яків браттям своїм: Назбирайте каміння. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
Genesis Gen 1 31 47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
Genesis Gen 1 31 48 І промовив Лаван: Ця могила свідок між мною й між тобою сьогодні, тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
Genesis Gen 1 31 49 і Міцпа, бо сказав: Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від одного.
Genesis Gen 1 31 50 Коли ти будеш кривдити дочок моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивися Бог свідок між мною й між тобою!
Genesis Gen 1 31 51 А Яків сказав до Лавана: Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
Genesis Gen 1 31 52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду цієї могили до тебе, і ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
Genesis Gen 1 31 53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
Genesis Gen 1 31 54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.
Genesis Gen 1 31 55 (32-1) І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
Genesis Gen 1 32 1 (32-2) А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.
Genesis Gen 1 32 2 (32-3) І Яків сказав, коли їх побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.
Genesis Gen 1 32 3 (32-4) І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
Genesis Gen 1 32 4 (32-5) І наказав їм, говорячи: Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.
Genesis Gen 1 32 5 (32-6) І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх.
Genesis Gen 1 32 6 (32-7) І вернулися посли до Якова, та й сказали: Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.
Genesis Gen 1 32 7 (32-8) І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.
Genesis Gen 1 32 8 (32-9) І сказав: Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір.
Genesis Gen 1 32 9 (32-10) І Яків промовив: Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю тобі добре.
Genesis Gen 1 32 10 (32-11) Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.
Genesis Gen 1 32 11 (32-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
Genesis Gen 1 32 12 (32-13) А Ти ж був сказав: Учинити добро учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч.
Genesis Gen 1 32 13 (32-14) І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:
Genesis Gen 1 32 14 (32-15) кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,
Genesis Gen 1 32 15 (32-16) верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
Genesis Gen 1 32 16 (32-17) І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом.
Genesis Gen 1 32 17 (32-18) І він наказав першому, кажучи: Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
Genesis Gen 1 32 18 (32-19) то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами.
Genesis Gen 1 32 19 (32-20) І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,
Genesis Gen 1 32 20 (32-21) і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє.
Genesis Gen 1 32 21 (32-22) І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
Genesis Gen 1 32 22 (32-23) І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
Genesis Gen 1 32 23 (32-24) І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
Genesis Gen 1 32 24 (32-25) І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
Genesis Gen 1 32 25 (32-26) І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.
Genesis Gen 1 32 26 (32-27) І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене.
Genesis Gen 1 32 27 (32-28) І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків.
Genesis Gen 1 32 28 (32-29) І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав.
Genesis Gen 1 32 29 (32-30) І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім'я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там.
Genesis Gen 1 32 30 (32-31) І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя.
Genesis Gen 1 32 31 (32-32) І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
Genesis Gen 1 32 32 (32-33) Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.
Genesis Gen 1 33 1 І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.
Genesis Gen 1 33 2 І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.
Genesis Gen 1 33 3 А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.
Genesis Gen 1 33 4 І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.
Genesis Gen 1 33 5 І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.
Genesis Gen 1 33 6 І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.
Genesis Gen 1 33 7 І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.
Genesis Gen 1 33 8 І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.
Genesis Gen 1 33 9 А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.
Genesis Gen 1 33 10 А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.
Genesis Gen 1 33 11 Візьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він його, і той узяв.
Genesis Gen 1 33 12 І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.
Genesis Gen 1 33 13 А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.
Genesis Gen 1 33 14 Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.
Genesis Gen 1 33 15 І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.
Genesis Gen 1 33 16 І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.
Genesis Gen 1 33 17 А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.
Genesis Gen 1 33 18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.
Genesis Gen 1 33 19 І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.
Genesis Gen 1 33 20 І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.
Genesis Gen 1 34 1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.
Genesis Gen 1 34 2 І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
Genesis Gen 1 34 3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
Genesis Gen 1 34 4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьми те дівча за жінку для мене!
Genesis Gen 1 34 5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.
Genesis Gen 1 34 6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
Genesis Gen 1 34 7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
Genesis Gen 1 34 8 А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!
Genesis Gen 1 34 9 І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
Genesis Gen 1 34 10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.
Genesis Gen 1 34 11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.
Genesis Gen 1 34 12 Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!
Genesis Gen 1 34 13 І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
Genesis Gen 1 34 14 І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
Genesis Gen 1 34 15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.
Genesis Gen 1 34 16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.
Genesis Gen 1 34 17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.
Genesis Gen 1 34 18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
Genesis Gen 1 34 19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.
Genesis Gen 1 34 20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
Genesis Gen 1 34 21 Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.
Genesis Gen 1 34 22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.
Genesis Gen 1 34 23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.
Genesis Gen 1 34 24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.
Genesis Gen 1 34 25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.
Genesis Gen 1 34 26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.
Genesis Gen 1 34 27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.
Genesis Gen 1 34 28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,
Genesis Gen 1 34 29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.
Genesis Gen 1 34 30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знищений я та мій дім.
Genesis Gen 1 34 31 А вони відказали: Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?
Genesis Gen 1 35 1 І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.
Genesis Gen 1 35 2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.
Genesis Gen 1 35 3 І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.
Genesis Gen 1 35 4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.
Genesis Gen 1 35 5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
Genesis Gen 1 35 6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.
Genesis Gen 1 35 7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.
Genesis Gen 1 35 8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.
Genesis Gen 1 35 9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.
Genesis Gen 1 35 10 І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.
Genesis Gen 1 35 11 І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.
Genesis Gen 1 35 12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.
Genesis Gen 1 35 13 І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.
Genesis Gen 1 35 14 І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.
Genesis Gen 1 35 15 І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.
Genesis Gen 1 35 16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.
Genesis Gen 1 35 17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.
Genesis Gen 1 35 18 І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.
Genesis Gen 1 35 19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.
Genesis Gen 1 35 20 І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.
Genesis Gen 1 35 21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.
Genesis Gen 1 35 22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.
Genesis Gen 1 35 23 Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.
Genesis Gen 1 35 24 Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.
Genesis Gen 1 35 25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.
Genesis Gen 1 35 26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.
Genesis Gen 1 35 27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.
Genesis Gen 1 35 28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.
Genesis Gen 1 35 29 І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.
Genesis Gen 1 36 1 А оце нащадки Ісава, цебто Едома.
Genesis Gen 1 36 2 Ісав узяв жінок своїх з дочок ханаанських, Аду, дочку Елона хіттеянина, та Оголіваму, дочку Ани, дочку Ців'она хівеянина,
Genesis Gen 1 36 3 та Босмат, дочку Ізмаїлову, сестру Невайотову.
Genesis Gen 1 36 4 І породила Ада Ісавові Еліфаза, а Босмат породила Реуїла,
Genesis Gen 1 36 5 а Оголівама породила Суша, і Ялама, і Кораха. Оце сини Ісавові, що були йому народжені в ханаанській землі.
Genesis Gen 1 36 6 І взяв Ісав жінок своїх, і синів своїх, і дочок своїх, і всі душі дому свого, і худобу свою, і все стадо своє, і все своє майно, що набув у ханаанській землі, та й пішов до Краю від обличчя Якова, брата свого,
Genesis Gen 1 36 7 бо маєток їх був більший, щоб пробувати їм разом, і край їх часового замешкання не міг вмістити їх через їхню худобу.
Genesis Gen 1 36 8 І осівся Ісав на горі Сеїр, Ісав він Едом.
Genesis Gen 1 36 9 А оце нащадки Ісава, батька Едому на горі Сеїр.
Genesis Gen 1 36 10 Оце ймення синів Ісавових: Еліфаз, син Ади, жінки Ісавової, Реуїл, син Босмати, Ісавової жінки.
Genesis Gen 1 36 11 А сини Еліфазові були: Теман, Омар, Цефо, і Ґатам, і Кеназ.
Genesis Gen 1 36 12 А Тимна була наложниця Еліфаза, Ісавового сина, і породила вона Еліфазові Амалика. Оце сини Ади, Ісавової жінки.
Genesis Gen 1 36 13 А оце сини Реуїлові: Нагат і Зера, Шамма й Мізза. Оце сини Босмати, Ісавової жінки.
Genesis Gen 1 36 14 А оці були сини Оголівами, дочки Ани, дочки Ців'она, Ісавової жінки, і вродила вона Ісаву, Єуша, і Ялама, і Корея.
Genesis Gen 1 36 15 А оце провідники Ісавових синів. Сини Еліфаза, Ісавового перворідного: провідник Теман, провідник Омар, провідник Цефо, провідник Кеназ,
Genesis Gen 1 36 16 провідник Корей, провідник Ґатам, провідник Амалик. Оце провідники Еліфаза в краю Едома, оце сини Ади.
Genesis Gen 1 36 17 А оце сини Реуїла, Ісавового сина: провідник Нагат, провідник Зерах, провідник Шамма, провідник Мізза. Оце провідники Реуїлові в краю едомському, оце сини Босмати, Ісавової жінки.
Genesis Gen 1 36 18 А оце сини Оголівами, жінки Ісава: провідник Еуш, провідник Ялам, провідник Корей, оце провідники Оголівами, дочки Ани, Ісавової жінки.
Genesis Gen 1 36 19 Оце сини Ісава, цебто Едома, і оце їхні провідники.
Genesis Gen 1 36 20 Оце сини Сеїра, хореянина, мешканці цієї землі: Лотан і Шовал, і Ців'он, і Ана,
Genesis Gen 1 36 21 і Дішон, і Ецев, і Дішан, оце провідники хореянина, сини Сеїру, краю едомського.
Genesis Gen 1 36 22 А сини Лотана були: Хорі й Гемам, а Лотанова сестра Тимна.
Genesis Gen 1 36 23 А оце сини Шовалові: Алван і Манахат, і Евал, Шефо, і Онам.
Genesis Gen 1 36 24 А ото сини Ців'онові: і Айя, і Ана, той Ана, що знайшов був в пустині гарячі джерела, коли пас осли Ців'она, свого батька.
Genesis Gen 1 36 25 А оце діти Ани: Дішон, і Оголівама, дочка Ани.
Genesis Gen 1 36 26 А оце сини Дішонові: Хемдан, і Ешбан, і Ітран, і Керан.
Genesis Gen 1 36 27 Ото сини Ецера: Білган, і Зааван, і Акан.
Genesis Gen 1 36 28 Оце сини Дішана: Уц і Аран.
Genesis Gen 1 36 29 Оце провідники хореянина: провідник Лотан, провідник Шовал, провідник Ців'он, провідник Ана,
Genesis Gen 1 36 30 провідник Дішон, провідник Ецер, провідник Дішан, оце провідники хореянина за їхніми провідниками в краї Сеїр.
Genesis Gen 1 36 31 А оце царі, що царювали в краю Едома перед царюванням царя в синів Ізраїлевих.
Genesis Gen 1 36 32 І царював в Едомі Бела, син Беора, а ймення його міста Дінгава.
Genesis Gen 1 36 33 І вмер Бела, і зацарював замість нього Йовав, син Зераха з Боцри.
Genesis Gen 1 36 34 І вмер Йовав, і зацарював замість нього Хушам із землі теманіянина.
Genesis Gen 1 36 35 І вмер Хушам, і зацарював замість нього Гадад, син Бедада, що побив мідіян на полі Моава, а ймення його міста Авіт.
Genesis Gen 1 36 36 І вмер Гадад, і зацарював замість нього Самла з Машеку.
Genesis Gen 1 36 37 І вмер Самла, і зацарював замість нього Саул з Реховоту надрічного.
Genesis Gen 1 36 38 І вмер Саул, і зацарював замість нього Баал-Ханан, син Ахборів.
Genesis Gen 1 36 39 І вмер Баал-Ханан, син Ахборів, і зацарював замість нього Гадад, а ім'я його міста Пау, а ім'я його жінки Мегетав'іл, дочка Матреди, дочки Ме-Загава.
Genesis Gen 1 36 40 А оце імена провідників Ісавових за їхніми родами, за місцями їх, їхніми іменами: провідник Тимна, провідник Алва, провідник Етет,
Genesis Gen 1 36 41 провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,
Genesis Gen 1 36 42 провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,
Genesis Gen 1 36 43 провідник Маґдіїл, провідник Ірам. Оце провідники Едома він же Ісав, батько Едому за їхніми оселями в краї їхнього володіння.
Genesis Gen 1 37 1 І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.
Genesis Gen 1 37 2 Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.
Genesis Gen 1 37 3 А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.
Genesis Gen 1 37 4 І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.
Genesis Gen 1 37 5 І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.
Genesis Gen 1 37 6 І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.
Genesis Gen 1 37 7 А ото ми в'яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.
Genesis Gen 1 37 8 І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.
Genesis Gen 1 37 9 І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.
Genesis Gen 1 37 10 І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?
Genesis Gen 1 37 11 І заздрили йому брати його, а батько його запам'ятав ці слова.
Genesis Gen 1 37 12 І пішли брати його пасти отару свого батька в Сихем.
Genesis Gen 1 37 13 І сказав Ізраїль до Йосипа: Таж брати твої пасуть у Сихемі! Іди ж, і я пошлю тебе до них! А той відказав йому: Ось я!
Genesis Gen 1 37 14 І сказав він до нього: Піди но, побач стан братів твоїх і стан отари, та й дай мені відповідь. І він послав його з долини Хеврону, і той прибув до Сихему.
Genesis Gen 1 37 15 І знайшов його один чоловік, а він ось блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?
Genesis Gen 1 37 16 А той відказав: Я шукаю братів своїх. Скажи ж мені, де вони випасають?
Genesis Gen 1 37 17 І сказав той чоловік: Вони пішли звідси, бо я чув, як казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов Йосип за своїми братами, і знайшов їх у Дотаїні.
Genesis Gen 1 37 18 А вони побачили його здалека, і поки він наблизився до них, то змовлялися на нього, щоб убити його.
Genesis Gen 1 37 19 І сказали вони один одному: Ось іде той сновидець!
Genesis Gen 1 37 20 А тепер давайте вбиймо його, і вкиньмо його до однієї з ям, та й скажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його снами.
Genesis Gen 1 37 21 І почув це Рувим, і визволив його з руки їхньої, і сказав: Не губімо душі його!
Genesis Gen 1 37 22 І сказав до них Рувим: Не проливайте крови, киньте його до ями тієї, що в пустині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.
Genesis Gen 1 37 23 І сталося, коли прийшов Йосип до братів своїх, то вони стягнули з Йосипа вбрання його, вбрання квітчасте, що на ньому було.
Genesis Gen 1 37 24 І взяли його, та й кинули його до ями, а яма та порожня була, не було в ній води.
Genesis Gen 1 37 25 І сіли вони попоїсти хліба. І звели вони очі свої та й побачили, ось караван ізмаїлітів іде з Ґілеаду, а верблюди їхні несуть пахощі, і бальзам, і ладан, іде він спровадити це до Єгипту.
Genesis Gen 1 37 26 І сказав Юда до своїх братів: Яка користь, що вб'ємо нашого брата, і затаїмо його кров?
Genesis Gen 1 37 27 Давайте продамо його ізмаїльтянам, і рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І послухалися брати його.
Genesis Gen 1 37 28 І коли проходили мідіяніти, купці, то витягли й підняли Йосипа з ями. І продали Йосипа ізмаїльтянам за двадцять срібняків, а ті повели Йосипа до Єгипту.
Genesis Gen 1 37 29 А Рувим вернувся до ями, аж нема Йосипа в ямі! І розірвав він одежу свою...
Genesis Gen 1 37 30 І вернувся він до братів своїх, та й сказав: Немає хлопця! А я, куди я піду?
Genesis Gen 1 37 31 А вони взяли Йосипове вбрання, і зарізали козла, і вмочили вбрання в кров.
Genesis Gen 1 37 32 І послали вони квітчасте вбрання, і принесли до свого батька, та й сказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це вбрання твого сина воно, чи ні?
Genesis Gen 1 37 33 А він пізнав його та й сказав: Вбрання мого сина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний Йосип!
Genesis Gen 1 37 34 І роздер Яків одіж свою, і зодягнув веретище на стегна свої, і багато днів справляв жалобу по синові своєму...
Genesis Gen 1 37 35 І зачали всі сини його та всі дочки його потішати його. Але він не міг утішитися, та й сказав: У жалобі зійду я до сина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.
Genesis Gen 1 37 36 І мідіяніти продали Йосипа до Єгипту, до Потіфара, царедворця фараонового, начальника царської сторожі.
Genesis Gen 1 38 1 Сталося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
Genesis Gen 1 38 2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
Genesis Gen 1 38 3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
Genesis Gen 1 38 4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.
Genesis Gen 1 38 5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
Genesis Gen 1 38 6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
Genesis Gen 1 38 7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, і Господь його вбив.
Genesis Gen 1 38 8 І сказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, і встанови насіння для брата свого.
Genesis Gen 1 38 9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
Genesis Gen 1 38 10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
Genesis Gen 1 38 11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій. Бо він був подумав: Аби не вмер також він, як брати його. І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
Genesis Gen 1 38 12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
Genesis Gen 1 38 13 А Тамарі розповіли, кажучи: Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою.
Genesis Gen 1 38 14 І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
Genesis Gen 1 38 15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.
Genesis Gen 1 38 16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: А ну но я ввійду до тебе! Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: Що даси мені, коли прийдеш до мене?
Genesis Gen 1 38 17 А він відказав: Я пошлю козлятко з отари. І сказала вона: Якщо даси заставу, аж поки пришлеш.
Genesis Gen 1 38 18 А він відказав: Яка та застава, що дам я тобі? Та сказала: Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй. І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
Genesis Gen 1 38 19 І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
Genesis Gen 1 38 20 А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
Genesis Gen 1 38 21 І запитав він людей її місця, говорячи: Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Не була тут блудниця.
Genesis Gen 1 38 22 І вернувся він до Юди й сказав: Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця.
Genesis Gen 1 38 23 І сказав Юда: Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти.
Genesis Gen 1 38 24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд. А Юда сказав: Виведіть її, і нехай буде спалена.
Genesis Gen 1 38 25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І сказала: Пізнай но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?
Genesis Gen 1 38 26 І пізнав Юда й сказав: Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму. І вже більше не знав він її.
Genesis Gen 1 38 27 І сталося в часі, як родила вона, а ось близнята в утробі її.
Genesis Gen 1 38 28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: Цей вийшов найперше.
Genesis Gen 1 38 29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: Нащо ти роздер для себе перепону? І назвала ім'я йому Перец.
Genesis Gen 1 38 30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зерах.
Genesis Gen 1 39 1 А Йосип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, царедворець фараонів, начальник царської сторожі, муж єгиптянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.
Genesis Gen 1 39 2 І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого пана єгиптянина.
Genesis Gen 1 39 3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його.
Genesis Gen 1 39 4 І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.
Genesis Gen 1 39 5 І сталося, відколи він призначив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, у домі й на полі.
Genesis Gen 1 39 6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йосиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.
Genesis Gen 1 39 7 І сталося по тих пригодах, і звела свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: Ляж зо мною!
Genesis Gen 1 39 8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.
Genesis Gen 1 39 9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?
Genesis Gen 1 39 10 І сталося, що вона день-у-день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.
Genesis Gen 1 39 11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було нікого з людей дому.
Genesis Gen 1 39 12 І схопила вона його за одежу його, кажучи: Лягай же зо мною! А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.
Genesis Gen 1 39 13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,
Genesis Gen 1 39 14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: Дивіться, він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.
Genesis Gen 1 39 15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір...
Genesis Gen 1 39 16 І я поклала його одежу при собі аж до приходу пана його до свого дому.
Genesis Gen 1 39 17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.
Genesis Gen 1 39 18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір.
Genesis Gen 1 39 19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: Отакі то речі вчинив мені твій раб, то запалився гнів його.
Genesis Gen 1 39 20 І взяв його Йосипів пан, та й віддав його до дому в'язничного, до місця, де були ув'язнені царські в'язні. І пробував він там у тім домі в'язничнім.
Genesis Gen 1 39 21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.
Genesis Gen 1 39 22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що там робили, робив він.
Genesis Gen 1 39 23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що він робив, щастив йому Господь.
Genesis Gen 1 40 1 І сталося по тих пригодах, чашник єгипетського царя та пекар провинилися були панові своєму, цареві єгипетському.
Genesis Gen 1 40 2 І розгнівався фараон на двох своїх евнухів, на начальника чашників і на начальника пекарів.
Genesis Gen 1 40 3 І віддав їх під варту до дому начальника царської сторожі до в'язничного дому, до місця, де Йосип був ув'язнений.
Genesis Gen 1 40 4 А начальник царської сторожі приставив Йосипа до них, і він їм услуговував. І були вони деякий час під вартою.
Genesis Gen 1 40 5 І снився їм обом сон, кожному свій сон, однієї ночі, кожному за значенням його сна, чашникові й пекареві царя єгипетського, що були ув'язнені у в'язничному домі.
Genesis Gen 1 40 6 І прибув до них Йосип уранці, і побачив їх, а вони ось сумні.
Genesis Gen 1 40 7 І запитав він фараонових евнухів, що були з ним під вартою в домі пана його, говорячи: Чого ваші обличчя сьогодні сумні?
Genesis Gen 1 40 8 А вони сказали йому: Снився нам сон, а відгадати його немає кому. І сказав до них Йосип: Чи ж не в Бога відгадки? Розповіджте но мені.
Genesis Gen 1 40 9 І оповів начальник чашників Йосипові свій сон, і сказав йому: Бачив я в сні своїм, ось виноградний кущ передо мною.
Genesis Gen 1 40 10 А в виноградному кущі три виноградні галузки, а він сам ніби розцвів, пустив цвіт, і дозріли грона його ягід.
Genesis Gen 1 40 11 А в моїй руці фараонова чаша. І взяв я ті ягоди, і вичавив їх до фараонової чаші, і дав ту чашу в руку фараона.
Genesis Gen 1 40 12 І сказав йому Йосип: Оце відгадка його: три виноградні галузки це три дні.
Genesis Gen 1 40 13 Ще за три дні підійме фараон твою голову, і верне тебе на твоє становище, і ти даси чашу фараона до руки його за першим звичаєм, як був ти чашником його.
Genesis Gen 1 40 14 Коли ти згадаєш собі про мене, як буде тобі добре, то вчиниш милість мені, коли згадаєш про мене перед фараоном, і випровадиш мене з цього дому.
Genesis Gen 1 40 15 Бо я був справді вкрадений із Краю єврейського, а також тут я не вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї ями.
Genesis Gen 1 40 16 І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: І я в сні своїм бачив, ось три коші печива на голові моїй.
Genesis Gen 1 40 17 А в коші горішньому зо всякого пекарського виробу фараонове їдження, а птах їв його з коша з-над моєї голови.
Genesis Gen 1 40 18 І відповів Йосип і сказав: Оце відгадка його: три коші то три дні.
Genesis Gen 1 40 19 Ще за три дні підійме фараон голову твою з тебе, і повісить тебе на дереві, і птах поїсть тіло твоє з тебе.
Genesis Gen 1 40 20 І сталося третього дня, у день народження фараона, і вчинив він гостину для всіх своїх рабів. І підняв він голову начальника чашників і голову начальника пекарів серед своїх рабів.
Genesis Gen 1 40 21 І вернув він начальника чашників на його місце, і він подав чашу в руку фараонову.
Genesis Gen 1 40 22 А начальника пекарів повісив, як відгадав був їм Йосип.
Genesis Gen 1 40 23 Та начальник чашників не пам'ятав про Йосипа, та й забув за нього.
Genesis Gen 1 41 1 І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.
Genesis Gen 1 41 2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.
Genesis Gen 1 41 3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
Genesis Gen 1 41 4 І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
Genesis Gen 1 41 5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
Genesis Gen 1 41 6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
Genesis Gen 1 41 7 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.
Genesis Gen 1 41 8 І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
Genesis Gen 1 41 9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.
Genesis Gen 1 41 10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.
Genesis Gen 1 41 11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.
Genesis Gen 1 41 12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
Genesis Gen 1 41 13 І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.
Genesis Gen 1 41 14 І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.
Genesis Gen 1 41 15 І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.
Genesis Gen 1 41 16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.
Genesis Gen 1 41 17 І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.
Genesis Gen 1 41 18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
Genesis Gen 1 41 19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
Genesis Gen 1 41 20 І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.
Genesis Gen 1 41 21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
Genesis Gen 1 41 22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
Genesis Gen 1 41 23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
Genesis Gen 1 41 24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.
Genesis Gen 1 41 25 І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.
Genesis Gen 1 41 26 Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.
Genesis Gen 1 41 27 А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.
Genesis Gen 1 41 28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.
Genesis Gen 1 41 29 Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.
Genesis Gen 1 41 30 А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
Genesis Gen 1 41 31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
Genesis Gen 1 41 32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
Genesis Gen 1 41 33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
Genesis Gen 1 41 34 Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
Genesis Gen 1 41 35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
Genesis Gen 1 41 36 І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.
Genesis Gen 1 41 37 І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.
Genesis Gen 1 41 38 І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?
Genesis Gen 1 41 39 І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
Genesis Gen 1 41 40 Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.
Genesis Gen 1 41 41 І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.
Genesis Gen 1 41 42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
Genesis Gen 1 41 43 І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.
Genesis Gen 1 41 44 І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.
Genesis Gen 1 41 45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
Genesis Gen 1 41 46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
Genesis Gen 1 41 47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
Genesis Gen 1 41 48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.
Genesis Gen 1 41 49 І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
Genesis Gen 1 41 50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
Genesis Gen 1 41 51 І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.
Genesis Gen 1 41 52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.
Genesis Gen 1 41 53 І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
Genesis Gen 1 41 54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
Genesis Gen 1 41 55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.
Genesis Gen 1 41 56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
Genesis Gen 1 41 57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.
Genesis Gen 1 42 1 А Яків побачив, що в Єгипті є хліб. І сказав Яків до синів своїх: Пощо ви споглядаєте один на одного?
Genesis Gen 1 42 2 І сказав він: Ось чув я, що в Єгипті є хліб; зійдіть туди, і купіть нам хліба ізвідти, і будемо жити, і не помремо.
Genesis Gen 1 42 3 І зійшли десятеро Йосипових братів купити збіжжя з Єгипту.
Genesis Gen 1 42 4 А Веніямина, Йосипового брата, Яків не послав із братами його, бо сказав: Щоб не спіткало його яке нещастя!
Genesis Gen 1 42 5 І прибули Ізраїлеві сини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанськім.
Genesis Gen 1 42 6 А Йосип він володар над тим краєм, він продавав хліб усьому народові тієї землі. І прибули Йосипові брати, та й уклонилися йому обличчям до землі.
Genesis Gen 1 42 7 І побачив Йосип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: Звідкіля прибули ви? А вони відказали: З ханаанського Краю купити їжі.
Genesis Gen 1 42 8 І пізнав Йосип братів своїх, а вони не впізнали його.
Genesis Gen 1 42 9 І згадав Йосип сни, що про них йому снились були. І сказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглянути слабі місця цієї землі.
Genesis Gen 1 42 10 А вони відказали йому: Ні, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.
Genesis Gen 1 42 11 Ми всі сини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!
Genesis Gen 1 42 12 Він же промовив до них: Ні, бо ви прийшли підглянути слабі місця цієї землі!
Genesis Gen 1 42 13 А вони відказали: Дванадцятеро твоїх рабів брати ми, сини одного чоловіка в ханаанському Краї. А наймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.
Genesis Gen 1 42 14 І промовив їм Йосип: Оце те, що я сказав був до вас, говорячи: Ви шпигуни.
Genesis Gen 1 42 15 Оцим ви будете випробувані: Клянуся життям фараоновим, що ви не вийдете звідси, якщо не прийде сюди наймолодший ваш брат!
Genesis Gen 1 42 16 Пошліть з-поміж себе одного, і нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'язнені. І слова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клянуся життям фараоновим, що ви шпигуни!
Genesis Gen 1 42 17 І він забрав їх під варту на три дні.
Genesis Gen 1 42 18 А третього дня Йосип промовив до них: Зробіть це і живіть. Я Бога боюся,
Genesis Gen 1 42 19 якщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'язнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принесіть хліба для заспокоєння голоду ваших домів.
Genesis Gen 1 42 20 А свого наймолодшого брата приведіть до мене, і будуть потверджені ваші слова, а ви не повмираєте. І вони зробили так.
Genesis Gen 1 42 21 І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав нас, а ми не послухали... Тому то прийшло це нещастя на нас!
Genesis Gen 1 42 22 І відповів їм Рувим, говорячи: Чи не говорив я вам, кажучи: Не грішіть проти хлопця, та ви не послухали. А оце й кров його жадається...
Genesis Gen 1 42 23 А вони не знали, що Йосип їх розуміє, бо був поміж ними перекладач.
Genesis Gen 1 42 24 А він відвернувся від них та й заплакав... І вернувся до них, і говорив із ними. І взяв від них Симеона, та й зв'язав його на їхніх очах.
Genesis Gen 1 42 25 А Йосип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжям, а срібло їхнє вернули кожному до його мішка, і дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.
Genesis Gen 1 42 26 І понесли вони хліб свій на ослах своїх, і пішли звідти.
Genesis Gen 1 42 27 І відкрив один мішка свого, щоб ослові своєму дати паші на нічлігу, та й побачив срібло своє, а воно ось в отворі мішка його!
Genesis Gen 1 42 28 І сказав він братам своїм: Повернене срібло моє, і ось воно в мішку моїм! І завмерло їм серце, і вони затремтіли, говорячи один до одного: Що це Бог нам зробив?
Genesis Gen 1 42 29 І прибули вони до Якова, батька свого, до Краю ханаанського, і розповіли йому все, що їх спіткало було, говорячи:
Genesis Gen 1 42 30 Той муж, пан того краю, говорив із нами суворо, і прийняв був нас як шпигунів того краю.
Genesis Gen 1 42 31 А ми сказали йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами!
Genesis Gen 1 42 32 Ми дванадцятеро братів, сини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанському Краї.
Genesis Gen 1 42 33 І сказав до нас муж той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоставте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.
Genesis Gen 1 42 34 І приведіть до мене брата вашого найменшого, і буду я знати, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, і ви можете переходити цей край для купівлі.
Genesis Gen 1 42 35 І сталося, вони випорожнювали мішки свої, а ось у кожного вузлик срібла його в його мішку! І побачили вузлики срібла свого, вони та їх батько, і полякались...
Genesis Gen 1 42 36 І сказав до них Яків, їх батько: Ви позбавили мене дітей, Йосипа нема, і Симеона нема, а тепер Веніямина заберете? Усе те на мене!
Genesis Gen 1 42 37 І промовив Рувим до батька свого, кажучи: Двох синів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а я поверну його до тебе.
Genesis Gen 1 42 38 А той відказав: Не зійде з вами мій син, бо брат його вмер, а він сам позостався... А трапиться йому нещастя в дорозі, якою підете, то в смутку зведете мою сивину до шеолу!...
Genesis Gen 1 43 1 А голод став тяжкий у тім Краї.
Genesis Gen 1 43 2 І сталося, як вони скінчили їсти хліб, що привезли були з Єгипту, то сказав до них батько їх: Верніться, купіть нам трохи їжі!
Genesis Gen 1 43 3 І сказав йому Юда, говорячи: Рішуче освідчив нам той муж, кажучи: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами!
Genesis Gen 1 43 4 Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зійдемо, і купимо тобі їжі.
Genesis Gen 1 43 5 А коли не пошлеш, не зійдемо, бо муж той сказав нам: Не побачите лиця мого без вашого брата з вами.
Genesis Gen 1 43 6 І промовив Ізраїль: Нащо зло ви вчинили мені, що сказали тому мужеві, що ще маєте брата?
Genesis Gen 1 43 7 А вони відказали: Розпитуючи, випитував той муж про нас та про місце нашого народження, говорячи: Чи батько ваш іще живий? Чи є в вас брат? І ми розповіли йому відповідно до цих слів. Чи могли ми знати, що скаже: Приведіть вашого брата?
Genesis Gen 1 43 8 І сказав Юда до Ізраїля, батька свого: Пошли ж цього юнака зо мною, і встаньмо, та й ходім, і будемо жити, і не повмираємо і ми, і ти, і наші діти.
Genesis Gen 1 43 9 Я поручуся за нього, з моєї руки будеш його ти жадати! Коли я не приведу його до тебе, і не поставлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по всі дні!
Genesis Gen 1 43 10 А коли б ми були не відтягалися, то тепер уже б вернулися були два рази.
Genesis Gen 1 43 11 І сказав їм Ізраїль, їх батько: Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, і віднесіть дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, і трохи меду, пахощів, і ладану, дактилів, і мигдалів.
Genesis Gen 1 43 12 А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, може то помилка.
Genesis Gen 1 43 13 А брата вашого заберіть, і встаньте, ідіть до того мужа.
Genesis Gen 1 43 14 А Бог Всемогутній нехай дасть вам милосердя перед лицем того мужа, і нехай він відпустить вам другого вашого брата й Веніямина. А я, певно стратив сина свого!...
Genesis Gen 1 43 15 І взяли ті люди того дарунка, і взяли вдвоє срібла в руку свою, і Веніямина, і встали, та й зійшли до Єгипту. І стали вони перед лицем Йосиповим.
Genesis Gen 1 43 16 І побачив Йосип Веніямина з ними, і сказав до того, що був над його домом: Упровадь цих людей до дому, і нехай заріжуть худобину, і приготуй, бо зо мною будуть їсти ці люди опівдні.
Genesis Gen 1 43 17 І той чоловік зробив, як Йосип сказав був. І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому.
Genesis Gen 1 43 18 І полякалися ті люди, що були впроваджені до Йосипового дому. І сказали вони: Через срібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитись до нас, і напасти на нас, і забрати за рабів нас та наші осли...
Genesis Gen 1 43 19 І приступили вони до чоловіка, що над домом Йосиповим, та й говорили до нього при вході в дім.
Genesis Gen 1 43 20 І сказали вони: Послухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.
Genesis Gen 1 43 21 І сталося, коли ми прийшли на нічліг, і відкрили мішки свої, а ось срібло кожного в отворі мішка його, наше срібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!
Genesis Gen 1 43 22 А на купівлю їжі ми знесли нашою рукою інше срібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше срібло до наших мішків...
Genesis Gen 1 43 23 А той відказав: Мир вам! Не бійтеся! Бог ваш і Бог вашого батька дав вам скарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене. І вивів до них Симеона.
Genesis Gen 1 43 24 І впровадив той чоловік тих людей до Йосипового дому, і дав води, а вони вмили ноги свої, і дав паші їхнім ослам.
Genesis Gen 1 43 25 І вони приготовили дарунки до приходу Йосипа опівдні, бо почули, що там вони їстимуть хліб.
Genesis Gen 1 43 26 І ввійшов Йосип до дому, а вони принесли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилися йому до землі.
Genesis Gen 1 43 27 А він запитав їх про мир і сказав: Чи гаразд вашому батькові старому, про якого ви розповідали? Чи він ще живий?
Genesis Gen 1 43 28 А вони відказали: Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий. І вони схилилися, і вклонилися до землі.
Genesis Gen 1 43 29 І звів він очі свої, та й побачив Веніямина, свого брата, сина матері своєї, і промовив: Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали? І сказав: Нехай Бог буде милостивий до тебе, мій сину!
Genesis Gen 1 43 30 І Йосип поспішив, бо порушилася його любов до брата його, і хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, і заплакав там...
Genesis Gen 1 43 31 І вмив він лице своє, і вийшов, і стримався, та й сказав: Покладіть хліба!
Genesis Gen 1 43 32 І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптянам, що їли з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти хліб з євреями, бо це огида для Єгипту.
Genesis Gen 1 43 33 І вони посідали перед ним, перворідний за перворідством своїм, а молодший за молодістю своєю. І здивувалися ці люди один перед одним.
Genesis Gen 1 43 34 І він посилав дари страви від себе до них. А дар Веніяминів був більший від дару всіх їх уп'ятеро. І пили вони, і повпивалися з ним.
Genesis Gen 1 44 1 І наказав він тому, що над домом його, говорячи: Понаповнюй мішки цих людей їжею, скільки зможуть вони нести. І поклади срібло кожного до отвору мішка його.
Genesis Gen 1 44 2 А чашу мою, чашу срібну, поклади до отвору мішка наймолодшого, та срібло за хліб його. І зробив той за словом Йосиповим, яке він сказав був.
Genesis Gen 1 44 3 Розвиднилось рано вранці, і люди ці були відпущені, вони та їхні осли.
Genesis Gen 1 44 4 Вони вийшли з міста, ще не віддалилися, а Йосип сказав до того, що над домом його: Устань, побіжи за тими людьми, і дожени їх, та й скажи їм: Нащо ви заплатили злом за добро?
Genesis Gen 1 44 5 Хіба це не та чаша, що з неї п'є пан мій, і він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке.
Genesis Gen 1 44 6 І той їх догнав, і сказав їм ті слова.
Genesis Gen 1 44 7 А вони відказали йому: Нащо пан мій говорить отакі то слова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ...
Genesis Gen 1 44 8 Таж срібло, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанського. А як би ми вкрали з дому пана твого срібло чи золото?
Genesis Gen 1 44 9 У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми станемо рабами моєму панові.
Genesis Gen 1 44 10 А той відказав: Тож тепер, як ви сказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той стане мені за раба, а ви будете чисті.
Genesis Gen 1 44 11 І поспішно поспускали вони кожен свого мішка на землю. І порозв'язували кожен мішка свого.
Genesis Gen 1 44 12 І став він шукати. Розпочав від найстаршого, а скінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку Веніяминовім!
Genesis Gen 1 44 13 І пороздирали вони свою одіж!... І кожен нав'ючив осла свого, і вернулись до міста.
Genesis Gen 1 44 14 І ввійшли Юда й брати його до дому Йосипа, а він ще був там. І попадали вони перед лицем його на землю.
Genesis Gen 1 44 15 І сказав до них Йосип: Що це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що справді відгадає такий муж, як я?
Genesis Gen 1 44 16 А Юда промовив: Що ми скажемо панові моєму? Що будемо говорити? Чим виправдаємось? Бог знайшов провину твоїх рабів! Ось ми раби панові моєму, і ми, і той, що в руці його була знайдена чаша.
Genesis Gen 1 44 17 А Йосип відказав: Далеке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, він буде мені за раба! А ви йдіть із миром до вашого батька.
Genesis Gen 1 44 18 І приступив до нього Юда та й промовив: О мій пане, нехай скаже раб твій слово до ушей пана свого, і нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, як фараон.
Genesis Gen 1 44 19 Пан мій запитав був рабів своїх, говорячи: Чи є в вас батько або брат?
Genesis Gen 1 44 20 І сказали ми до пана мого: Є в нас батько старий та мале дитя його старости, а брат його вмер. І позостався він сам у своєї матері, а батько його любить.
Genesis Gen 1 44 21 А ти був сказав своїм рабам: Зведіть до мене його, і нехай я кину своїм оком на нього.
Genesis Gen 1 44 22 І сказали ми до пана мого: Не може той хлопець покинути батька свого. А покине він батька свого, то помре той.
Genesis Gen 1 44 23 А ти сказав своїм рабам: Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше лиця мого.
Genesis Gen 1 44 24 І сталося, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому слова мого пана.
Genesis Gen 1 44 25 А батько наш сказав: Верніться, купіть нам трохи їжі.
Genesis Gen 1 44 26 А ми відказали: Не можемо зійти.
Genesis Gen 1 44 27 І сказав до нас раб твій, наш батько: Ви знаєте, що двох була породила мені жінка моя.
Genesis Gen 1 44 28 Та пішов від мене один, і я сказав: справді, дійсно розшарпаний він... І я не бачив його аж дотепер.
Genesis Gen 1 44 29 А заберете ви також цього від мене, і спіткає його нещастя, то зведете ви сивину мою цим злом до шеолу.
Genesis Gen 1 44 30 А тепер, коли я прийду до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, а душа його зв'язана з душею тією,
Genesis Gen 1 44 31 То станеться, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби сивину раба твого, нашого батька, у смутку до шеолу...
Genesis Gen 1 44 32 Бо раб твій поручився за юнака батькові своєму, кажучи: Коли я не приведу його до тебе, то згрішу перед батьком своїм на всі дні!
Genesis Gen 1 44 33 А тепер нехай же сяде твій раб замість того юнака за раба панові моєму. А юнак нехай іде з своїми братами!...
Genesis Gen 1 44 34 Бо як я прийду до батька свого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мені того нещастя, що спіткає мого батька.
Genesis Gen 1 45 1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.
Genesis Gen 1 45 2 І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
Genesis Gen 1 45 3 І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його...
Genesis Gen 1 45 4 А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту...
Genesis Gen 1 45 5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.
Genesis Gen 1 45 6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.
Genesis Gen 1 45 7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
Genesis Gen 1 45 8 І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.
Genesis Gen 1 45 9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йосип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.
Genesis Gen 1 45 10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близький до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
Genesis Gen 1 45 11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
Genesis Gen 1 45 12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.
Genesis Gen 1 45 13 І оповісте батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди.
Genesis Gen 1 45 14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніямин плакав на шиї його...
Genesis Gen 1 45 15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А потому говорили брати його з ним.
Genesis Gen 1 45 16 І розголошено в домі фараоновім чутку, говорячи: Прийшли Йосипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
Genesis Gen 1 45 17 І промовив фараон до Йосипа: Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.
Genesis Gen 1 45 18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам добра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.
Genesis Gen 1 45 19 А ти одержав наказа сказати: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.
Genesis Gen 1 45 20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю ваше воно.
Genesis Gen 1 45 21 І зробили так Ізраїлеві сини. А Йосип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.
Genesis Gen 1 45 22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.
Genesis Gen 1 45 23 А батькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.
Genesis Gen 1 45 24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: Не сваріться в дорозі!
Genesis Gen 1 45 25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
Genesis Gen 1 45 26 І розповіли йому, кажучи: Ще Йосип живий, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
Genesis Gen 1 45 27 І переказували йому всі слова Йосипові, що говорив він до них. І як побачив він вози, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
Genesis Gen 1 45 28 І промовив Ізраїль: Досить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!
Genesis Gen 1 46 1 І вирушив Ізраїль, і все, що його, і прибув до Беер-Шеви, і приніс жертви Богові батька свого Ісака.
Genesis Gen 1 46 2 І промовив Бог до Ізраїля в нічному видінні, і сказав: Якове, Якове! А той відказав: Ось я!
Genesis Gen 1 46 3 І сказав Він: Я Той Бог, Бог батька твого. Не бійся зійти до Єгипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.
Genesis Gen 1 46 4 Я зійду з тобою до Єгипту, і Я також, виводячи, виведу тебе, а Йосип закриє рукою своєю очі твої.
Genesis Gen 1 46 5 І встав Яків з Беер-Шеви. І повезли Ізраїлеві сини свого батька Якова, і дітей своїх, і жінок своїх возами, що послав фараон, щоб привезти його.
Genesis Gen 1 46 6 І взяли вони стада свої, і маєток свій, що набули в землі ханаанській, і прибули до Єгипту Яків та ввесь рід його з ним.
Genesis Gen 1 46 7 Він привів із собою до Єгипту синів своїх, і синів своїх синів з собою, дочок своїх, і дочок синів своїх, і ввесь рід свій.
Genesis Gen 1 46 8 А оце ймення синів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту: Яків та сини його: перворідний Яковів Рувим.
Genesis Gen 1 46 9 І сини Рувимові: Ханох, і Паллу, і Хецрон, і Кармі.
Genesis Gen 1 46 10 І сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Саул, син ханаанеянки.
Genesis Gen 1 46 11 І сини Левієві: Ґершон, Кегат і Мерарі.
Genesis Gen 1 46 12 І сини Юдині: Ер, і Онан, і Шела, і Перец, і Зерах. І вмер Ер і Онан у ханаанській землі. А сини Перецеві були: Хецрон і Хамул.
Genesis Gen 1 46 13 І сини Іссахарові: Тола, і Цувва, і Йов, і Шимрон.
Genesis Gen 1 46 14 І сини Завулонові: Серед, і Елон, і Яхлеїл.
Genesis Gen 1 46 15 Оце сини Ліїні, що вродила вона Якову в Падані арамейськім, та дочку його Діну. Усіх душ синів його й дочок його тридцять три.
Genesis Gen 1 46 16 І сини Ґадові: Ціфйон, і Хаґґі, Шуні, і Ецбон, Ері, і Ароді, і Ар'їлі.
Genesis Gen 1 46 17 І сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Верія, і Сірах, сестра їх. І сини Верії: Хевер і Малкіїл.
Genesis Gen 1 46 18 Оце сини Зілпи, що Лаван був дав її своїй дочці Лії, а вона вродила їх Якову, шістнадцять душ.
Genesis Gen 1 46 19 Сини Рахілі, жінки Якова: Йосип і Веніямин.
Genesis Gen 1 46 20 І вродилися Йосипові в єгипетськім краї Манасія та Єфрем, що їх уродила йому Оснат, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
Genesis Gen 1 46 21 І сини Веніяминові: Бела, і Бехер, і Ашбел, Ґера, і Нааман, Ехі, і Рош, Муппім, і Хуппім, і Ард.
Genesis Gen 1 46 22 Оце сини Рахілині, що вродилися Якову, усіх душ чотирнадцять.
Genesis Gen 1 46 23 І сини Данові: Хушім.
Genesis Gen 1 46 24 І сини Нефталимові: Яхсеїл, і Ґуні, і Єцер, і Шіллем.
Genesis Gen 1 46 25 Оце сини Білги, що її Лаван дав був своїй дочці Рахілі. І вона породила їх Якову, усіх душ сім.
Genesis Gen 1 46 26 Усіх душ, що прийшли з Яковом в Єгипет, що походять із стегон його, окрім жінок синів Якова, усіх душ шістдесят і шість.
Genesis Gen 1 46 27 А сини Йосипа, що народилися йому в Єгипті, дві душі. Усіх душ дому Якова, що прийшли були до Єгипту, сімдесят.
Genesis Gen 1 46 28 І послав він перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним дорогу до Ґошену. І прибули вони до краю Ґошен.
Genesis Gen 1 46 29 І запріг Йосип свою колесницю, і вирушив назустріч батькові своєму Ізраїлеві до Ґошену. І він показався йому, і впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його...
Genesis Gen 1 46 30 І промовив Ізраїль до Йосипа: Нехай тепер помру я, побачивши обличчя твоє, що ти ще живий!
Genesis Gen 1 46 31 А Йосип промовив до своїх братів і до дому батька свого: Піду й розкажу фараонові, та й повім йому: Брати мої й дім батька мого, що були в Краї ханаанськім, прибули до мене.
Genesis Gen 1 46 32 А люди ці пастухи отари, бо були скотарі. І вони припровадили дрібну та велику худобу свою, і все, що їхнє було.
Genesis Gen 1 46 33 І станеться, коли покличе вас фараон і скаже: Яке ваше зайняття?
Genesis Gen 1 46 34 то ви відкажете: Скотарями були твої раби від молодости своєї аж дотепер, і ми, і батьки наші, щоб ви осіли в країні Ґошен, бо для Єгипту кожен пастух отари огида.
Genesis Gen 1 47 1 І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Ґошен.
Genesis Gen 1 47 2 І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.
Genesis Gen 1 47 3 І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.
Genesis Gen 1 47 4 І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Ґошен.
Genesis Gen 1 47 5 І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.
Genesis Gen 1 47 6 Єгипетьський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні Ґошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди.
Genesis Gen 1 47 7 І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.
Genesis Gen 1 47 8 І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?
Genesis Gen 1 47 9 А Яків сказав до фараона: Днів часу мандрівки моєї сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні часу життя мого, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їхньої.
Genesis Gen 1 47 10 І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.
Genesis Gen 1 47 11 І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.
Genesis Gen 1 47 12 І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.
Genesis Gen 1 47 13 А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий. І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.
Genesis Gen 1 47 14 І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.
Genesis Gen 1 47 15 І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?
Genesis Gen 1 47 16 А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.
Genesis Gen 1 47 17 І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.
Genesis Gen 1 47 18 І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!
Genesis Gen 1 47 19 Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє...
Genesis Gen 1 47 20 І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.
Genesis Gen 1 47 21 А народ він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.
Genesis Gen 1 47 22 Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.
Genesis Gen 1 47 23 І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, і засійте землю.
Genesis Gen 1 47 24 А настануть жнива, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.
Genesis Gen 1 47 25 А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові.
Genesis Gen 1 47 26 А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.
Genesis Gen 1 47 27 І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Ґошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмножилися.
Genesis Gen 1 47 28 І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.
Genesis Gen 1 47 29 І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!
Genesis Gen 1 47 30 І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.
Genesis Gen 1 47 31 А Яків сказав: Присягни ж мені! І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.
Genesis Gen 1 48 1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.
Genesis Gen 1 48 2 І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
Genesis Gen 1 48 3 І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
Genesis Gen 1 48 4 І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки.
Genesis Gen 1 48 5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.
Genesis Gen 1 48 6 А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
Genesis Gen 1 48 7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.
Genesis Gen 1 48 8 А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав: Хто вони?
Genesis Gen 1 48 9 І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю.
Genesis Gen 1 48 10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
Genesis Gen 1 48 11 І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.
Genesis Gen 1 48 12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
Genesis Gen 1 48 13 І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
Genesis Gen 1 48 14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний.
Genesis Gen 1 48 15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
Genesis Gen 1 48 16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.
Genesis Gen 1 48 17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.
Genesis Gen 1 48 18 І сказав Йосип до батька свого: Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю свою на його голову!
Genesis Gen 1 48 19 А батько його не хотів, і сказав: Знаю, мій сину, знаю! І він буде народом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею народів.
Genesis Gen 1 48 20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію! І поставив Єфрема перед Манасією.
Genesis Gen 1 48 21 І сказав Ізраїль до Йосипа: Ось я вмираю... А Бог буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
Genesis Gen 1 48 22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм.
Genesis Gen 1 49 1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.
Genesis Gen 1 49 2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька!
Genesis Gen 1 49 3 Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности!
Genesis Gen 1 49 4 Ти пінився був, як вода, та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!
Genesis Gen 1 49 5 Симеон і Левій то брати, їхня зброя знаряддя насильства.
Genesis Gen 1 49 6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили...
Genesis Gen 1 49 7 Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!
Genesis Gen 1 49 8 О Юдо, похвалять тебе твої браття! Рука твоя на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться.
Genesis Gen 1 49 9 Юда лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, зведе хто його?
Genesis Gen 1 49 10 Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів.
Genesis Gen 1 49 11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою в виноградній крові!
Genesis Gen 1 49 12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока білозубий.
Genesis Gen 1 49 13 Завулон буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його до Сидону.
Genesis Gen 1 49 14 Іссахар то костистий осел, що лежить між кошарами.
Genesis Gen 1 49 15 І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.
Genesis Gen 1 49 16 Дан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів.
Genesis Gen 1 49 17 Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде.
Genesis Gen 1 49 18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!
Genesis Gen 1 49 19 Ґад на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти.
Genesis Gen 1 49 20 Асир його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські.
Genesis Gen 1 49 21 Нефталим вільна ланя, він прекрасні слова видає.
Genesis Gen 1 49 22 Йосип вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається.
Genesis Gen 1 49 23 І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його.
Genesis Gen 1 49 24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих.
Genesis Gen 1 49 25 Проси ти від Бога, свойого Отця, і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби.
Genesis Gen 1 49 26 Благословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх!
Genesis Gen 1 49 27 Веніямин хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич.
Genesis Gen 1 49 28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, кожного за благословенням його поблагословив їх.
Genesis Gen 1 49 29 І він наказав їм, і промовив до них: Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,
Genesis Gen 1 49 30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.
Genesis Gen 1 49 31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.
Genesis Gen 1 49 32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета.
Genesis Gen 1 49 33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.
Genesis Gen 1 50 1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.
Genesis Gen 1 50 2 І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.
Genesis Gen 1 50 3 І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.
Genesis Gen 1 50 4 А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:
Genesis Gen 1 50 5 Батько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.
Genesis Gen 1 50 6 І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.
Genesis Gen 1 50 7 І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,
Genesis Gen 1 50 8 і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.
Genesis Gen 1 50 9 І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.
Genesis Gen 1 50 10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.
Genesis Gen 1 50 11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:
Genesis Gen 1 50 12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.
Genesis Gen 1 50 13 І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.
Genesis Gen 1 50 14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.
Genesis Gen 1 50 15 І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?
Genesis Gen 1 50 16 І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:
Genesis Gen 1 50 17 Отак скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...
Genesis Gen 1 50 18 І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!
Genesis Gen 1 50 19 А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?
Genesis Gen 1 50 20 Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!
Genesis Gen 1 50 21 А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.
Genesis Gen 1 50 22 І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.
Genesis Gen 1 50 23 І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.
Genesis Gen 1 50 24 І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.
Genesis Gen 1 50 25 І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!
Genesis Gen 1 50 26 І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.
Exodus Exod 1 1 1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
Exodus Exod 1 1 2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,
Exodus Exod 1 1 3 Іссахар, Завулон і Веніямин,
Exodus Exod 1 1 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
Exodus Exod 1 1 5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
Exodus Exod 1 1 6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
Exodus Exod 1 1 7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
Exodus Exod 1 1 8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
Exodus Exod 1 1 9 І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
Exodus Exod 1 1 10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
Exodus Exod 1 1 11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
Exodus Exod 1 1 12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
Exodus Exod 1 1 13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
Exodus Exod 1 1 14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Exodus Exod 1 1 15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
Exodus Exod 1 1 16 і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
Exodus Exod 1 1 17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
Exodus Exod 1 1 18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
Exodus Exod 1 1 19 І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
Exodus Exod 1 1 20 І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
Exodus Exod 1 1 21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
Exodus Exod 1 1 22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!
Exodus Exod 1 2 1 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
Exodus Exod 1 2 2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
Exodus Exod 1 2 3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.
Exodus Exod 1 2 4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
Exodus Exod 1 2 5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.
Exodus Exod 1 2 6 І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!
Exodus Exod 1 2 7 І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?
Exodus Exod 1 2 8 І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
Exodus Exod 1 2 9 А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
Exodus Exod 1 2 10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.
Exodus Exod 1 2 11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
Exodus Exod 1 2 12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
Exodus Exod 1 2 13 І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?
Exodus Exod 1 2 14 А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!
Exodus Exod 1 2 15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.
Exodus Exod 1 2 16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.
Exodus Exod 1 2 17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
Exodus Exod 1 2 18 І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?.
Exodus Exod 1 2 19 А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.
Exodus Exod 1 2 20 І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.
Exodus Exod 1 2 21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
Exodus Exod 1 2 22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.
Exodus Exod 1 2 23 І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
Exodus Exod 1 2 24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
Exodus Exod 1 2 25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
Exodus Exod 1 3 1 А Мойсей пас отару тестя свого Їтра, жерця Мідіянського. І провадив він цю отару за пустиню, і прийшов був до Божої гори, до Хориву.
Exodus Exod 1 3 2 І явився йому Ангол Господній у полум'ї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.
Exodus Exod 1 3 3 І сказав Мойсей: Зійду но, і побачу це велике видіння, чому не згорає та тернина?
Exodus Exod 1 3 4 І побачив Господь, що він зійшов подивитися. І кликнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і сказав: Мойсею, Мойсею! А той відказав: Ось я!
Exodus Exod 1 3 5 І сказав Він: Не зближайся сюди! Здійми взуття своє з ніг своїх, бо те місце, на якому стоїш ти, земля це свята!
Exodus Exod 1 3 6 І сказав: Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова! І сховав Мойсей обличчя своє, бо боявся споглянуть на Бога!
Exodus Exod 1 3 7 І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його.
Exodus Exod 1 3 8 І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
Exodus Exod 1 3 9 А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть.
Exodus Exod 1 3 10 А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!
Exodus Exod 1 3 11 І сказав Мойсей до Бога: Хто я, що піду до фараона, і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?
Exodus Exod 1 3 12 А Він відказав: Та Я буду з тобою! А це тобі знак, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете служити Богові на оцій горі.
Exodus Exod 1 3 13 І сказав Мойсей до Бога: Ото я прийду до Ізраїлевих синів та й скажу їм: Бог ваших батьків послав мене до вас, то вони запитають мене: Яке Ім'я Його? Що я скажу їм?
Exodus Exod 1 3 14 І сказав Бог Мойсеєві: Я Той, що є. І сказав: Отак скажеш Ізраїлевим синам: Сущий послав мене до вас.
Exodus Exod 1 3 15 І сказав іще Бог до Мойсея: Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім'я Моє навіки, і це пам'ять про Мене з роду в рід.
Exodus Exod 1 3 16 Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті.
Exodus Exod 1 3 17 І сказав Я: Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком та медом.
Exodus Exod 1 3 18 І вони послухають слова твого, і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя, та й скажете йому: Господь, Бог євреїв, стрівся був нам. А тепер ми підемо в триденну дорогу в пустиню, і складемо жертви Господеві, Богові нашому!
Exodus Exod 1 3 19 І Я знаю, що єгипетський цар не дасть вам піти, як не буде змушений рукою сильною.
Exodus Exod 1 3 20 І Я витягну Свою руку, та й поб'ю Єгипет усіма чудами Моїми, що вчиню серед нього, а потому він відпустить вас.
Exodus Exod 1 3 21 І Я дам милість цьому народові в очах Єгипту, і станеться, коли підете, не підете ви впорожні!
Exodus Exod 1 3 22 Бо позичить жінка від сусідки своєї і від мешканки дому свого посуд срібний і посуд золотий та одежу, і покладете це на синів ваших та на дочок ваших, і заберете здобич від Єгипту.
Exodus Exod 1 4 1 І відповів Мойсей та й сказав: Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!
Exodus Exod 1 4 2 І промовив до нього Господь: Що то в руці твоїй? Той відказав: Палиця.
Exodus Exod 1 4 3 І сказав Він: Кинь її на землю! І той кинув її на землю, і вона стала вужем. І втік Мойсей від нього.
Exodus Exod 1 4 4 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку, і візьми його за хвоста! І він простяг свою руку й узяв його, і той став палицею в долоні його.
Exodus Exod 1 4 5 Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова.
Exodus Exod 1 4 6 І сказав Господь йому ще: Засунь свою руку за пахвину свою! І засунув він руку свою за пахвину свою, і витягнув її, аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг!
Exodus Exod 1 4 7 А Він сказав: Поклади знов свою руку за пахвину свою! І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, і ось вона стала знову, як тіло його.
Exodus Exod 1 4 8 І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної.
Exodus Exod 1 4 9 І станеться коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров'ю на суходолі.
Exodus Exod 1 4 10 Та Мойсей сказав до Господа: О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий.
Exodus Exod 1 4 11 І сказав йому Господь: Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь?
Exodus Exod 1 4 12 А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити.
Exodus Exod 1 4 13 А він відказав: Молю Тебе, Господи, пошли іншого, кого маєш послати.
Exodus Exod 1 4 14 І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: Чи ж не Аарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він вийде навпроти тебе, і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.
Exodus Exod 1 4 15 І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити.
Exodus Exod 1 4 16 І він буде говорити за тебе до народу. І станеться, він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.
Exodus Exod 1 4 17 І ти візьмеш у руку свою оцю палицю, якою ознаки чинитимеш.
Exodus Exod 1 4 18 І пішов Мойсей, і вернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Піду я, і вернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони. А Їтро сказав до Мойсея: Іди в мирі!
Exodus Exod 1 4 19 І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі.
Exodus Exod 1 4 20 І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою.
Exodus Exod 1 4 21 І сказав Господь до Мойсея: Коли ти підеш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.
Exodus Exod 1 4 22 І ти скажеш фараонові: Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний то Ізраїль.
Exodus Exod 1 4 23 І кажу Я тобі: Відпусти Мого сина, і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб'ю твого сина, твого перворідного.
Exodus Exod 1 4 24 І сталося в дорозі на нічлігу, стрів був його Господь і шукав, щоб убити його.
Exodus Exod 1 4 25 Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: Бо ти мені наречений крови!
Exodus Exod 1 4 26 І пустив Він його. Тоді вона сказала: Наречений крови через обрізання.
Exodus Exod 1 4 27 І сказав Господь до Аарона: Іди назустріч Мойсею в пустиню! І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його.
Exodus Exod 1 4 28 І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому.
Exodus Exod 1 4 29 І пішов був Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старших Ізраїлевих синів.
Exodus Exod 1 4 30 І переказав Аарон усі слова, що Господь говорив був Мойсеєві. А той ті ознаки чинив на очах народу.
Exodus Exod 1 4 31 І повірив народ той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, і вони схилилися, і поклонилися до землі.
Exodus Exod 1 5 1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!
Exodus Exod 1 5 2 А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!
Exodus Exod 1 5 3 І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.
Exodus Exod 1 5 4 І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!
Exodus Exod 1 5 5 І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.
Exodus Exod 1 5 6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
Exodus Exod 1 5 7 Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
Exodus Exod 1 5 8 А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!
Exodus Exod 1 5 9 Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.
Exodus Exod 1 5 10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
Exodus Exod 1 5 11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.
Exodus Exod 1 5 12 І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.
Exodus Exod 1 5 13 А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома.
Exodus Exod 1 5 14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?
Exodus Exod 1 5 15 І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм?
Exodus Exod 1 5 16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!
Exodus Exod 1 5 17 А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.
Exodus Exod 1 5 18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!
Exodus Exod 1 5 19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!
Exodus Exod 1 5 20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
Exodus Exod 1 5 21 та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!
Exodus Exod 1 5 22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?
Exodus Exod 1 5 23 Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!
Exodus Exod 1 6 1 І сказав Господь до Мойсея: Тепер побачиш, що вчиню Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпустить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із краю свого.
Exodus Exod 1 6 2 І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: Я Господь!
Exodus Exod 1 6 3 І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Господь Я не дався їм пізнати.
Exodus Exod 1 6 4 А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.
Exodus Exod 1 6 5 І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, і згадав заповіта Свого.
Exodus Exod 1 6 6 Тому скажи синам Ізраїлевим: Я Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами.
Exodus Exod 1 6 7 І візьму вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!
Exodus Exod 1 6 8 І введу вас до того Краю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спадщину. Я Господь!
Exodus Exod 1 6 9 І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу.
Exodus Exod 1 6 10 І казав Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 6 11 Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого краю.
Exodus Exod 1 6 12 І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон? А я необрізановустий!
Exodus Exod 1 6 13 І казав Господь до Мойсея та до Аарона, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського краю.
Exodus Exod 1 6 14 Оце голови батьківських домів їхніх. Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.
Exodus Exod 1 6 15 А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, це родини Симеонові.
Exodus Exod 1 6 16 А оце імена синів Левієвих за їхніми родинами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа життя Левієвого сто і тридцять і сім літ.
Exodus Exod 1 6 17 Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми родинами.
Exodus Exod 1 6 18 А сини Кегатові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового сто і тридцять і три роки.
Exodus Exod 1 6 19 А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце родини Левієві за їхніми родами.
Exodus Exod 1 6 20 І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Аарона та Мойсея. А літа життя Амрамового сто і тридцять і сім літ.
Exodus Exod 1 6 21 А сини Їцгарові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.
Exodus Exod 1 6 22 А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.
Exodus Exod 1 6 23 І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.
Exodus Exod 1 6 24 А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, це родини Корахові.
Exodus Exod 1 6 25 А Елеазар, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце голови батьківських домів Левітів за їхніми родинами.
Exodus Exod 1 6 26 Оце Аарон і Мойсей, що Господь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми військовими відділами.
Exodus Exod 1 6 27 Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.
Exodus Exod 1 6 28 І сталося в дні, коли Господь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,
Exodus Exod 1 6 29 то казав Господь до Мойсея, говорячи: Я Господь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю тобі.
Exodus Exod 1 6 30 І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фараон?
Exodus Exod 1 7 1 І сказав Господь до Мойсея: Дивись, Я поставив тебе замість Бога для фараона, а твій брат Аарон буде пророк твій.
Exodus Exod 1 7 2 Ти будеш говорити все, що Я накажу тобі, а брат твій Аарон буде говорити фараонові, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів з свого краю.
Exodus Exod 1 7 3 А Я вчиню запеклим фараонове серце, і помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетськім краї.
Exodus Exod 1 7 4 І не послухає вас фараон, а Я покладу Свою руку на Єгипет, і виведу війська Свої, народ Мій, синів Ізраїлевих, з єгипетського краю великими присудами.
Exodus Exod 1 7 5 І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли простягну Свою руку на Єгипет і виведу від них Ізраїлевих синів.
Exodus Exod 1 7 6 І вчинив Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, так учинили вони.
Exodus Exod 1 7 7 А Мойсей був віку восьмидесяти літ, а Аарон восьмидесяти і трьох літ, коли вони говорили до фараона.
Exodus Exod 1 7 8 І промовив Господь до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Exodus Exod 1 7 9 Коли буде до вас говорити фараон, кажучи: Покажіть своє чудо, то скажеш Ааронові: Візьми свою палицю, та й кинь перед лицем фараоновим, нехай станеться вужем!
Exodus Exod 1 7 10 І ввійшов Мойсей та Аарон до фараона, та й вчинили так, як наказав був Господь. І кинув Аарон палицю свою перед лицем фараона й перед його рабами, і вона стала вужем!
Exodus Exod 1 7 11 І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, і вчинили так само й вони, чарівники єгипетські, своїми чарами.
Exodus Exod 1 7 12 І кинули кожен палицю свою, і вони поставали вужами. Та Ааронова палиця проковтнула палиці їхні.
Exodus Exod 1 7 13 Та затверділо фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Exodus Exod 1 7 14 І сказав Господь до Мойсея: Запекле фараонове серце, він відмовив відпустити народ!
Exodus Exod 1 7 15 Піди до фараона рано вранці. Ось він вийде до води, а ти стань навпроти нього на березі Річки. А палицю, що була змінена на вужа, візьмеш у свою руку.
Exodus Exod 1 7 16 І скажеш йому: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені на пустині! Та не послухався ти дотепер.
Exodus Exod 1 7 17 Так сказав Господь: По цьому пізнаєш, що Я Господь: Ось я вдарю палицею, що в руці моїй, по воді, що в Річці, і вона зміниться на кров!
Exodus Exod 1 7 18 А риба, що в Річці, погине. І засмердиться Річка, і попомучаться єгиптяни, щоб пити воду з Річки!
Exodus Exod 1 7 19 І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Візьми свою палицю, і простягни свою руку над водою єгиптян, над їхніми річками, над їхніми потоками, і над ставами їхніми, і над кожним водозбором їхнім, і вони стануть кров'ю. І буде кров по всій єгипетській землі, і в посуді дерев'янім, і в каміннім.
Exodus Exod 1 7 20 І Мойсей та Аарон зробили так, як наказав був Господь. І підняв він палицю, та й ударив воду, що в Річці, на очах фараона й на очах його рабів. І змінилася вся вода, що в Річці, на кров!
Exodus Exod 1 7 21 А риби, що в Річці, погинули. І засмерділася Річка, і не могли єгиптяни пити воду з Річки. І була кров у всім єгипетськім краї.
Exodus Exod 1 7 22 І так само зробили єгипетські чарівники своїми чарами. І стало запеклим фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Exodus Exod 1 7 23 І повернувся фараон, і ввійшов до дому свого, і не приклав він свого серця також до цього.
Exodus Exod 1 7 24 І всі єгиптяни копали біля Річки, щоб дістати води до пиття, бо не могли пити води з Річки.
Exodus Exod 1 7 25 І минуло сім день по тому, як Господь ударив Річку.
Exodus Exod 1 8 1 (7-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені.
Exodus Exod 1 8 2 (7-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами.
Exodus Exod 1 8 3 (7-28) І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх.
Exodus Exod 1 8 4 (7-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби.
Exodus Exod 1 8 5 (8-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край.
Exodus Exod 1 8 6 (8-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю.
Exodus Exod 1 8 7 (8-3) Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю.
Exodus Exod 1 8 8 (8-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа!
Exodus Exod 1 8 9 (8-5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться.
Exodus Exod 1 8 10 (8-6) А той відказав: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш!
Exodus Exod 1 8 11 (8-7) І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться.
Exodus Exod 1 8 12 (8-8) І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона.
Exodus Exod 1 8 13 (8-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль.
Exodus Exod 1 8 14 (8-10) І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля!
Exodus Exod 1 8 15 (8-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь.
Exodus Exod 1 8 16 (8-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї!
Exodus Exod 1 8 17 (8-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї.
Exodus Exod 1 8 18 (8-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині.
Exodus Exod 1 8 19 (8-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь.
Exodus Exod 1 8 20 (8-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
Exodus Exod 1 8 21 (8-17) Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть.
Exodus Exod 1 8 22 (8-18) І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі!
Exodus Exod 1 8 23 (8-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!
Exodus Exod 1 8 24 (8-20) І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух!
Exodus Exod 1 8 25 (8-21) І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї!
Exodus Exod 1 8 26 (8-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас?
Exodus Exod 1 8 27 (8-23) Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам.
Exodus Exod 1 8 28 (8-24) І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене!
Exodus Exod 1 8 29 (8-25) І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві.
Exodus Exod 1 8 30 (8-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа.
Exodus Exod 1 8 31 (8-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї.
Exodus Exod 1 8 32 (8-28) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того!
Exodus Exod 1 9 1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
Exodus Exod 1 9 2 Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,
Exodus Exod 1 9 3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.
Exodus Exod 1 9 4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам.
Exodus Exod 1 9 5 І призначив Господь усталений час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.
Exodus Exod 1 9 6 І зробив Господь ту річ назавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.
Exodus Exod 1 9 7 І послав фараон довідатись, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, і не відпустив він народу того!
Exodus Exod 1 9 8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.
Exodus Exod 1 9 9 І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.
Exodus Exod 1 9 10 І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.
Exodus Exod 1 9 11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.
Exodus Exod 1 9 12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.
Exodus Exod 1 9 13 І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
Exodus Exod 1 9 14 Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!
Exodus Exod 1 9 15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.
Exodus Exod 1 9 16 Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.
Exodus Exod 1 9 17 Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.
Exodus Exod 1 9 18 Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.
Exodus Exod 1 9 19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!
Exodus Exod 1 9 20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.
Exodus Exod 1 9 21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.
Exodus Exod 1 9 22 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!
Exodus Exod 1 9 23 І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.
Exodus Exod 1 9 24 І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.
Exodus Exod 1 9 25 І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!
Exodus Exod 1 9 26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.
Exodus Exod 1 9 27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом! Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!
Exodus Exod 1 9 28 Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся...
Exodus Exod 1 9 29 І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!
Exodus Exod 1 9 30 А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!
Exodus Exod 1 9 31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.
Exodus Exod 1 9 32 А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.
Exodus Exod 1 9 33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.
Exodus Exod 1 9 34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.
Exodus Exod 1 9 35 І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.
Exodus Exod 1 10 1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього,
Exodus Exod 1 10 2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я Господь!
Exodus Exod 1 10 3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
Exodus Exod 1 10 4 Бо коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.
Exodus Exod 1 10 5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.
Exodus Exod 1 10 6 І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні! І він відвернувся, і вийшов від фараона.
Exodus Exod 1 10 7 І сказали раби фараона до нього: Аж доки цей буде нам пасткою? Відпусти цих людей, і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?
Exodus Exod 1 10 8 І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та хто піде?
Exodus Exod 1 10 9 І відповів Мойсей: Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в нас свято Господнє.
Exodus Exod 1 10 10 А він відказав: Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!... Та глядіть, бо щось лихе перед вами.
Exodus Exod 1 10 11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте. І вигнано їх від лиця фараонового.
Exodus Exod 1 10 12 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав.
Exodus Exod 1 10 13 І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, і східній вітер наніс сарани!
Exodus Exod 1 10 14 І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої!
Exodus Exod 1 10 15 І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!
Exodus Exod 1 10 16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!
Exodus Exod 1 10 17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, і нехай тільки відверне від мене цю смерть!
Exodus Exod 1 10 18 І він вийшов від фараона й молився до Господа.
Exodus Exod 1 10 19 І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї.
Exodus Exod 1 10 20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.
Exodus Exod 1 10 21 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до Неба, і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її.
Exodus Exod 1 10 22 І простяг Мойсей свою руку до неба, і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні.
Exodus Exod 1 10 23 Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.
Exodus Exod 1 10 24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша нехай іде з вами!
Exodus Exod 1 10 25 Та Мойсей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.
Exodus Exod 1 10 26 І також худоба наша піде з нами, не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві.
Exodus Exod 1 10 27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.
Exodus Exod 1 10 28 І сказав йому фараон: Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!
Exodus Exod 1 10 29 А Мойсей відказав: Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого!
Exodus Exod 1 11 1 І сказав Господь до Мойсея: Ще одну поразу наведу Я на фараона й на Єгипет. Потому він відпустить вас ізвідси. А коли він буде відпускати вас, то зовсім вас вижене звідси!
Exodus Exod 1 11 2 Скажи ж у вуха народу, і нехай позичить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї ближньої посуд срібний та посуд золотий,
Exodus Exod 1 11 3 І дав Господь милість тому народові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єгипетськім краї в очах фараонових рабів та в очах того народу.
Exodus Exod 1 11 4 І промовив Мойсей: Так сказав Господь! Коло півночі Я вийду посеред Єгипту.
Exodus Exod 1 11 5 І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жорнами, і все перворідне з худоби.
Exodus Exod 1 11 6 І здійметься великий зойк по всій єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не буде.
Exodus Exod 1 11 7 А в усіх синів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть пес не висуне язика свого, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем.
Exodus Exod 1 11 8 І зійдуть усі оці раби твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь народ, що слухає тебе. По цьому я вийду. І він вийшов від фараона, розпалений гнівом.
Exodus Exod 1 11 9 І сказав Господь до Мойсея: Не послухав вас фараон, щоб могли помножитись чуда Мої в єгипетськім краї.
Exodus Exod 1 11 10 А Мойсей та Аарон учинили всі оці чуда перед лицем фараоновим. Та зробив запеклим Господь фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів із своєї землі.
Exodus Exod 1 12 1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:
Exodus Exod 1 12 2 Оцей місяць для вас початок місяців. Він вам перший між місяцями року.
Exodus Exod 1 12 3 Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.
Exodus Exod 1 12 4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.
Exodus Exod 1 12 5 Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.
Exodus Exod 1 12 6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.
Exodus Exod 1 12 7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.
Exodus Exod 1 12 8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.
Exodus Exod 1 12 9 Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.
Exodus Exod 1 12 10 І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.
Exodus Exod 1 12 11 А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!
Exodus Exod 1 12 12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я Господь!
Exodus Exod 1 12 13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.
Exodus Exod 1 12 14 І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!
Exodus Exod 1 12 15 Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, то буде витята душа та з Ізраїля.
Exodus Exod 1 12 16 А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.
Exodus Exod 1 12 17 І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.
Exodus Exod 1 12 18 Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.
Exodus Exod 1 12 19 Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.
Exodus Exod 1 12 20 Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!
Exodus Exod 1 12 21 І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.
Exodus Exod 1 12 22 І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!
Exodus Exod 1 12 23 І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.
Exodus Exod 1 12 24 А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.
Exodus Exod 1 12 25 І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.
Exodus Exod 1 12 26 І станеться коли запитають вас ваші сини: Що то за служба ваша?
Exodus Exod 1 12 27 то відкажете: Це жертва Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І схилився народ, і вклонивсь до землі.
Exodus Exod 1 12 28 І пішли й учинили сини Ізраїля, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
Exodus Exod 1 12 29 І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.
Exodus Exod 1 12 30 І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...
Exodus Exod 1 12 31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!
Exodus Exod 1 12 32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!
Exodus Exod 1 12 33 І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: Усі ми помремо!
Exodus Exod 1 12 34 І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.
Exodus Exod 1 12 35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.
Exodus Exod 1 12 36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, і вони позичили і забрали здобич від Єгипту.
Exodus Exod 1 12 37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,
Exodus Exod 1 12 38 а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.
Exodus Exod 1 12 39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.
Exodus Exod 1 12 40 А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, чотириста років і тридцять років.
Exodus Exod 1 12 41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, вийшли всі Господні війська з єгипетського краю.
Exodus Exod 1 12 42 Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.
Exodus Exod 1 12 43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.
Exodus Exod 1 12 44 А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.
Exodus Exod 1 12 45 Приходько та наймит не буде їсти її.
Exodus Exod 1 12 46 В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.
Exodus Exod 1 12 47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.
Exodus Exod 1 12 48 А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.
Exodus Exod 1 12 49 Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас.
Exodus Exod 1 12 50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
Exodus Exod 1 12 51 І сталося того саме дня, вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.
Exodus Exod 1 13 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 13 2 Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утробу серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби, для Мене воно!
Exodus Exod 1 13 3 І сказав Мойсей до народу: Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти квашеного.
Exodus Exod 1 13 4 Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.
Exodus Exod 1 13 5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, який тече молоком та медом, то ти будеш служити ту службу того місяця.
Exodus Exod 1 13 6 Сім день будеш їсти опрісноки, а дня сьомого свято для Господа!
Exodus Exod 1 13 7 Опрісноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім Краї твоїм!
Exodus Exod 1 13 8 І оповіси синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту.
Exodus Exod 1 13 9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за пам'ятку між очима твоїми, щоб Господній Закон був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.
Exodus Exod 1 13 10 І будеш додержуватися цієї постанови в означенім часі її з року в рік.
Exodus Exod 1 13 11 І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,
Exodus Exod 1 13 12 то відділиш усе, що розкриває утробу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, самці для Господа!
Exodus Exod 1 13 13 А кожного віслюка, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людського серед синів твоїх викупиш.
Exodus Exod 1 13 14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.
Exodus Exod 1 13 15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби. Тому то я приношу в жертву Господеві все чоловічої статі, що розкриває утробу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.
Exodus Exod 1 13 16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'язку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту.
Exodus Exod 1 13 17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту.
Exodus Exod 1 13 18 І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні.
Exodus Exod 1 13 19 А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси.
Exodus Exod 1 13 20 І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині.
Exodus Exod 1 13 21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.
Exodus Exod 1 13 22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!
Exodus Exod 1 14 1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:
Exodus Exod 1 14 2 Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай отаборяться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього отаборитесь над морем.
Exodus Exod 1 14 3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, замкнено пустиню для них.
Exodus Exod 1 14 4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єгиптяни, що Я Господь! І вони вчинили так.
Exodus Exod 1 14 5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той народ. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?
Exodus Exod 1 14 6 І запріг він свою колесницю, і забрав народ свій з собою.
Exodus Exod 1 14 7 І взяв він шість сотень добірних колесниць, і всі колесниці Єгипту, і трійкових над усіма ними.
Exodus Exod 1 14 8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!
Exodus Exod 1 14 9 І гналися єгиптяни за ними, уся кіннота, колесниці фараонові, і комонники його та військо його, і догнали їх, як вони отаборилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.
Exodus Exod 1 14 10 А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,
Exodus Exod 1 14 11 а Мойсеєві дорікали: Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?
Exodus Exod 1 14 12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам рабство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!
Exodus Exod 1 14 13 І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!
Exodus Exod 1 14 14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!
Exodus Exod 1 14 15 І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!
Exodus Exod 1 14 16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, і нехай увійдуть Ізраїлеві сини в середину моря, на суходіл.
Exodus Exod 1 14 17 А Я, ось Я вчиню запеклим серце єгиптянам, і вони ввійдуть за ними. І буду Я прославлений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комонників його.
Exodus Exod 1 14 18 І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комонників його!
Exodus Exod 1 14 19 І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табором, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,
Exodus Exod 1 14 20 і ввійшов він у середину між табір Єгипту й між табір Ізраїлів. І була та хмара і темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до одного цілу ніч.
Exodus Exod 1 14 21 І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода.
Exodus Exod 1 14 22 І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.
Exodus Exod 1 14 23 А єгиптяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря.
Exodus Exod 1 14 24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський табір у стовпі огня й хмари, та й привів у замішання єгипетський табір.
Exodus Exod 1 14 25 І поскидав колеса з колесниць його, і вчинив, що йому було тяжко ходити. І єгиптяни сказали: Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь воює за них з Єгиптом!
Exodus Exod 1 14 26 І промовив Господь до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх.
Exodus Exod 1 14 27 І простяг Мойсей руку свою на море, і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єгиптяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єгиптян у середину моря!
Exodus Exod 1 14 28 І вернулась вода, і позакривала колесниці та комонників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!
Exodus Exod 1 14 29 А Ізраїлеві сини йшли суходолом у середині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.
Exodus Exod 1 14 30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізраїль мертвих єгиптян на березі моря.
Exodus Exod 1 14 31 І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.
Exodus Exod 1 15 1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!
Exodus Exod 1 15 2 Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його!
Exodus Exod 1 15 3 Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення!
Exodus Exod 1 15 4 Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.
Exodus Exod 1 15 5 Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь!
Exodus Exod 1 15 6 Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи!
Exodus Exod 1 15 7 А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому!
Exodus Exod 1 15 8 А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря!
Exodus Exod 1 15 9 Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх!
Exodus Exod 1 15 10 Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо!
Exodus Exod 1 15 11 Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!
Exodus Exod 1 15 12 Простягнув Ти правицю Свою і земля їх поглинула!
Exodus Exod 1 15 13 Милосердям Своїм вів народ, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешкання Своєї святині!
Exodus Exod 1 15 14 Почули народи і тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филистимської!
Exodus Exod 1 15 15 Старшини едомські тоді побентежились, моавських вельмож обгорнуло тремтіння, розпливлися усі ханаанці!
Exodus Exod 1 15 16 Напали на них страх та жах, через велич рамена Твойого замовкли, як камінь, аж поки перейде народ Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!
Exodus Exod 1 15 17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на гору спадку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, житлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,
Exodus Exod 1 15 18 і Господь зацарює навіки віків!
Exodus Exod 1 15 19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесницею його та з його комонниками, то Господь повернув на них води морські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у середині моря.
Exodus Exod 1 15 20 І взяла бубна пророчиця Маріям, сестра Ааронова, а за нею повиходили всі жінки з бубнами та з танцями.
Exodus Exod 1 15 21 І відповіла їм Маріям: Співайте для Господа, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря!
Exodus Exod 1 15 22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, і не знаходили води.
Exodus Exod 1 15 23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо ймення їй: Мара.
Exodus Exod 1 15 24 І став народ ремствувати на Мойсея, говорячи: Що ми будемо пити?
Exodus Exod 1 15 25 І він кликав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його випробував.
Exodus Exod 1 15 26 І сказав Він: Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я Господь, Лікар твій!
Exodus Exod 1 15 27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять водних джерел та сімдесят пальм. І вони отаборилися там над водою.
Exodus Exod 1 16 1 І рушили вони з Єліму, і вся громада Ізраїлевих синів прибула до пустині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ятнадцятого дня другого місяця по виході їх з єгипетського краю.
Exodus Exod 1 16 2 І стала ремствувати вся громада Ізраїлевих синів на Мойсея та на Аарона в пустині.
Exodus Exod 1 16 3 І говорили їм Ізраїлеві сини: Коли б ми були повмирали від Господньої руки в єгипетськім краї, як ми сиділи над горшком м'яса, як ми їли хліба досить! Бо ви вивели нас до цієї пустині, щоб поморити голодом увесь цей збір...
Exodus Exod 1 16 4 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я спускатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, скільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.
Exodus Exod 1 16 5 А настане шостий день, то приготують, що принесуть, і буде подвійне супроти того, що збирають день-у-день.
Exodus Exod 1 16 6 І сказали Мойсей та Аарон до всіх Ізраїлевих синів: Настане вечір і ви довідаєтеся, що Господь вивів вас із єгипетського краю.
Exodus Exod 1 16 7 А настане ранок, то побачите славу Господню, бо Він почув ваші ремствування на Господа. А ми що, що ви ремствуєте на нас?
Exodus Exod 1 16 8 І сказав Мойсей: Довідаєтесь, як увечорі Господь дасть вам м'яса на їжу, а рано хліба на насичення, бо почув Господь ремствування ваші, що ви ремствуєте на Нього. А ми що? Не на нас ремствування ваше, а на Господа!
Exodus Exod 1 16 9 І сказав Мойсей до Аарона: Скажи всій громаді Ізраїлевих синів: Наблизьтеся перед лице Господа, бо Він почув ваші ремствування!
Exodus Exod 1 16 10 І сталося, коли говорив Аарон до всієї громади Ізраїлевих синів, то обернулися вони до пустині, аж ось слава Господня показалася в хмарі!
Exodus Exod 1 16 11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 16 12 Я почув ремствування Ізраїлевих синів. Промовляй до них, кажучи: Під вечір будете їсти м'ясо, а рано насититесь хлібом, і познаєте, що Я Господь, Бог ваш!
Exodus Exod 1 16 13 І сталося ввечорі, і знялися перепелиці, і покрили табір. А рано була верства роси навколо табору.
Exodus Exod 1 16 14 І піднялася верства тієї роси, аж ось на поверхні пустині щось дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.
Exodus Exod 1 16 15 І побачили Ізраїлеві сини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то. А Мойсей відказав їм: Це той хліб, що дав вам Господь на їжу.
Exodus Exod 1 16 16 Це те, що про нього Господь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди своєї, гомер на голову, за числом ваших душ: візьміть кожен для того, хто в наметі його.
Exodus Exod 1 16 17 І зробили так Ізраїлеві сини, і назбирали хто більше, а хто менше.
Exodus Exod 1 16 18 І зміряли вони гомером, і не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав нестачі, зібрали кожен у міру своєї їди!
Exodus Exod 1 16 19 І сказав до них Мойсей: Нехай ніхто не лишає з нього до ранку!
Exodus Exod 1 16 20 Та не послухали вони Мойсея, і дехто позоставляли з нього до ранку, а воно зачервивіло, і стало смердюче. І розгнівався на них Мойсей!
Exodus Exod 1 16 21 І збирали його щоранку, кожен у міру своєї їди. А розгрівалося сонце і воно розтавало.
Exodus Exod 1 16 22 І сталося шостого дня, поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І посходилися всі начальники громади, і розповіли Мойсеєві.
Exodus Exod 1 16 23 А він сказав до них: Це те, що говорив Господь: Повний спокій, субота свята для Господа взавтра. Що будете пекти печіть, а що будете варити варіть, а все позостале покладіть собі на сховок до ранку.
Exodus Exod 1 16 24 І поклали його аж до ранку, як Мойсей наказав, і не засмерділось воно, і черви не було в нім.
Exodus Exod 1 16 25 І сказав Мойсей: Їжте його сьогодні, бо сьогодні субота для Господа. Сьогодні не знайдете його на полі.
Exodus Exod 1 16 26 Шість день будете збирати його, а дня сьомого субота: не буде в ній того.
Exodus Exod 1 16 27 І сталося сьомого дня, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.
Exodus Exod 1 16 28 І сказав Господь до Мойсея: Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та закони Мої?
Exodus Exod 1 16 29 Побачте, Господь дав вам суботу, тому Він дає вам шостого дня хліба двох днів. Сидіть кожен у себе, нехай сьомого дня не виходить ніхто з свого місця!
Exodus Exod 1 16 30 І сьомого дня народ відпочивав.
Exodus Exod 1 16 31 І назвав Ізраїлів дім ім'я тому: манна. Вона була, як коріяндрове насіння, біла, а смак її, як тісто в меду.
Exodus Exod 1 16 32 І сказав Мойсей: Оце те, що наказав Господь: Наповни нею гомер на сховок для ваших поколінь, щоб бачили той хліб, яким Я годував вас на пустині, коли Я виводив вас із єгипетського краю.
Exodus Exod 1 16 33 І сказав Мойсей до Аарона: Візьми одну посудину, і поклади туди повний гомер манни, і постав її перед Господнім лицем на сховок для ваших поколінь.
Exodus Exod 1 16 34 І як наказав Бог Мойсею, так поставив її Аарон перед ковчегом свідоцтва на сховок.
Exodus Exod 1 16 35 А Ізраїлеві сини їли ту манну сорок літ, аж до прибуття їх до краю заселеного, їли манну аж до приходу їх до границі ханаанського Краю.
Exodus Exod 1 16 36 А гомер він десята частина ефи.
Exodus Exod 1 17 1 І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на походи свої з наказу Господнього, і отаборилася в Рефідімі. І не було води пити народові.
Exodus Exod 1 17 2 І сварився народ із Мойсеєм, і казали вони: Дайте нам води, і ми будемо пити! А Мойсей їм сказав: Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробовуєте Господа?
Exodus Exod 1 17 3 І народ був там спраглий води. І ремствував народ на Мойсея й говорив: Нащо це ти випровадив нас із Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та отари мої?
Exodus Exod 1 17 4 І кликав Мойсей до Господа, кажучи: Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, і вони вкаменують мене!
Exodus Exod 1 17 5 І сказав Господь до Мойсея: Перейдися перед народом, і візьми з собою декого з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди!
Exodus Exod 1 17 6 Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, і вийде із неї вода, і буде пити народ! І зробив Мойсей так на очах старших Ізраїлевих.
Exodus Exod 1 17 7 І назвав він ім'я того місця: Масса та Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: Чи є Господь серед нас, чи нема?
Exodus Exod 1 17 8 І прибув Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі.
Exodus Exod 1 17 9 І сказав Мойсей до Ісуса: Вибери нам людей, і вийди воюй з Амаликом. Узавтра я стану на верхів'ї гори, а Божа палиця буде в моїй руці.
Exodus Exod 1 17 10 І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, щоб воювати з Амаликом. А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхів'я гори.
Exodus Exod 1 17 11 І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускались, то перемагав Амалик.
Exodus Exod 1 17 12 А руки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли вони каменя, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували руки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки сталі аж до заходу сонця.
Exodus Exod 1 17 13 І переміг Ісус Амалика й народ його вістрям меча.
Exodus Exod 1 17 14 І сказав Господь до Мойсея: Напиши це на пам'ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докраю зітру Я пам'ять Амаликову з-під неба.
Exodus Exod 1 17 15 І збудував Мойсей жертівника, і назвав ім'я йому: Єгова-Ніссі.
Exodus Exod 1 17 16 І проказав він: Бо рука на Господньому прапорі: Господеві війна з Амаликом із роду в рід!
Exodus Exod 1 18 1 І почув Їтро, жрець мідіянський, Мойсеїв тесть, усе, що зробив був Бог для Мойсея та для Свого народу Ізраїлевого, що вивів Господь Ізраїля з Єгипту.
Exodus Exod 1 18 2 І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, жінку Мойсеєву Ціппору, по відісланні її,
Exodus Exod 1 18 3 та обох синів її, що ймення одному Ґершом, бо сказав був: Я став приходьком у чужому краї,
Exodus Exod 1 18 4 а ймення другому Еліезер, бо Бог мого батька був мені поміччю, і визволив мене від фараонового меча.
Exodus Exod 1 18 5 І прибув Їтро, тесть Мойсеїв, і сини його та жінка його до Мойсея в пустиню, де він отаборився там біля Божої гори.
Exodus Exod 1 18 6 І сказав він до Мойсея: Я, тесть твій Їтро, приходжу до тебе, і жінка твоя, і обидва сини її з нею.
Exodus Exod 1 18 7 І вийшов Мойсей навпроти свого тестя, та й уклонився до землі, і поцілував його. І питали вони один одного про мир, і ввійшли до намету.
Exodus Exod 1 18 8 І оповів Мойсей своєму тестеві про все, що зробив був Господь фараонові та Єгиптові через Ізраїля, про всі ті труднощі, які він спіткав був по дорозі, та Господь визволив їх.
Exodus Exod 1 18 9 І тішився Їтро всім тим добром, що вчинив Господь для Ізраїля, що визволив його з єгипетської руки.
Exodus Exod 1 18 10 І промовив Їтро: Благословенний Господь, що визволив вас з єгипетської руки та з руки фараонової, що визволив народ з-під руки єгипетської.
Exodus Exod 1 18 11 Тепер я знаю, що Господь більший за всіх богів, бо зробив це за те, що єгиптяни вихвалялись над ними.
Exodus Exod 1 18 12 І взяв Їтро, Мойсеїв тесть, цілопалення та жертви для Бога. І прийшов Аарон та всі старші Ізраїлеві їсти хліб з Мойсеєвим тестем перед Божим обличчям.
Exodus Exod 1 18 13 І сталося назавтра, і сів Мойсей судити народ, а народ стояв навколо Мойсея від ранку аж до вечора.
Exodus Exod 1 18 14 І побачив тесть Мойсеїв усе, що він робить народові, та й сказав: Що це за річ, що ти робиш народові? Для чого ти сидиш сам один, а ввесь народ стоїть навколо від ранку аж до вечора?
Exodus Exod 1 18 15 А Мойсей відказав своєму тестеві: Бо народ приходить до мене питатися суду Бога.
Exodus Exod 1 18 16 Бо як мають вони справу, то приходять до мене, і я суджу поміж тим і тим, та оголошую постанови Божі та закони Його.
Exodus Exod 1 18 17 І сказав тесть Мойсеїв до нього: Недобра ця річ, що ти чиниш.
Exodus Exod 1 18 18 Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе. Не потрапиш ти чинити її сам один!
Exodus Exod 1 18 19 Тепер послухай мого слова, пораджу тобі, і буде Бог із тобою! Стій за народ перед Богом, і принось справи до Бога.
Exodus Exod 1 18 20 І ти остережеш їх за постанови та за закони, і об'явиш їм ту путь, якою вони підуть, і те діло, яке вони зроблять.
Exodus Exod 1 18 21 А ти наздриш зо всього народу мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск, і настановиш їх над ними тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.
Exodus Exod 1 18 22 І будуть вони судити народ кожного часу. І станеться, кожну велику справу вони принесуть до тебе, а кожну малу справу розсудять самі. Полегши собі, і нехай вони несуть тягар із тобою.
Exodus Exod 1 18 23 Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти втримаєшся, а також увесь народ цей прийде на своє місце в мирі.
Exodus Exod 1 18 24 І послухався Мойсей голосу тестя свого, і зробив усе, що той був сказав.
Exodus Exod 1 18 25 І вибрав Мойсей здібних мужів зо всього Ізраїля, і настановив їх начальниками над народом, тисяцькими, сотниками, п'ятдесятниками та десятниками.
Exodus Exod 1 18 26 І судили вони народ кожного часу. Справу трудну приносили Мойсеєві, а кожну малу справу судили самі.
Exodus Exod 1 18 27 І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов собі до краю свого.
Exodus Exod 1 19 1 Третього місяця по виході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули вони на Сінайську пустиню.
Exodus Exod 1 19 2 І рушили вони з Рефідіму, і ввійшли до Сінайської пустині, та й отаборилися в пустині. І отаборився там Ізраїль навпроти гори.
Exodus Exod 1 19 3 А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:
Exodus Exod 1 19 4 Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, і носив вас на крилах орлиних, і привів вас до Себе.
Exodus Exod 1 19 5 А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати заповіту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля то Моя!
Exodus Exod 1 19 6 А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам.
Exodus Exod 1 19 7 І прибув Мойсей, і покликав старших народніх, та й виложив перед ними всі ті слова, що Господь наказав був йому.
Exodus Exod 1 19 8 І відповів увесь народ разом, та й сказав: Усе, що Господь говорив, зробимо! А Мойсей доніс слова народу до Господа.
Exodus Exod 1 19 9 І промовив Господь до Мойсея: Ось Я до тебе прийду в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки! І переповів Мойсей слова народу до Господа.
Exodus Exod 1 19 10 І промовив Господь до Мойсея: Іди до людей, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони виперуть одіж свою.
Exodus Exod 1 19 11 І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зійде Господь на гору Сінай на очах усього народу.
Exodus Exod 1 19 12 І обведеш границею народ довкола, говорячи: Стережіться сходити на гору й доторкуватися до краю її. Кожен, хто доторкнеться до гори, буде конче забитий!
Exodus Exod 1 19 13 Нехай не доторкнеться до неї рука, бо буде конче вкаменований, або буде справді застрілений, чи то худобина, чи то людина, не буде жити вона. Як сурма засурмить протяжливо, вони вийдуть на гору.
Exodus Exod 1 19 14 І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони випрали одежу свою.
Exodus Exod 1 19 15 І він сказав до народу: Будьте готові на третій день; не входьте до жінок.
Exodus Exod 1 19 16 І сталося третього дня, коли ранок настав, і знялися громи та блискавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І затремтів увесь народ, що був у таборі...
Exodus Exod 1 19 17 І вивів Мойсей народ із табору назустріч Богові, і вони стали під горою.
Exodus Exod 1 19 18 А гора Сінай уся вона димувала через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапнярки, і сильно затремтіла вся гора...
Exodus Exod 1 19 19 І розлігся голос сурми, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно...
Exodus Exod 1 19 20 І зійшов Господь на гору Сінай, на верхів'я гори. І покликав Господь Мойсея на верхів'я гори. І вийшов Мойсей.
Exodus Exod 1 19 21 І промовив Господь до Мойсея: Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине.
Exodus Exod 1 19 22 А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбивав.
Exodus Exod 1 19 23 І сказав Мойсей до Господа: Не зможе народ вийти на гору Сінай, бо Ти засвідчив між нами, говорячи: Обведи границею цю гору, і освяти її.
Exodus Exod 1 19 24 І промовив до нього Господь: Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбивав їх.
Exodus Exod 1 19 25 І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.
Exodus Exod 1 20 1 І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:
Exodus Exod 1 20 2 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
Exodus Exod 1 20 3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
Exodus Exod 1 20 4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
Exodus Exod 1 20 5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
Exodus Exod 1 20 6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.
Exodus Exod 1 20 7 Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.
Exodus Exod 1 20 8 Пам'ятай день суботній, щоб святити його!
Exodus Exod 1 20 9 Шість день працюй і роби всю працю свою,
Exodus Exod 1 20 10 а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.
Exodus Exod 1 20 11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.
Exodus Exod 1 20 12 Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
Exodus Exod 1 20 13 Не вбивай!
Exodus Exod 1 20 14 Не чини перелюбу!
Exodus Exod 1 20 15 Не кради!
Exodus Exod 1 20 16 Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!
Exodus Exod 1 20 17 Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!
Exodus Exod 1 20 18 І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, і всі тремтіли та й поставали здалека.
Exodus Exod 1 20 19 І сказали вони до Мойсея: Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали.
Exodus Exod 1 20 20 І промовив Мойсей до народу: Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили.
Exodus Exod 1 20 21 І став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог.
Exodus Exod 1 20 22 І промовив Господь до Мойсея: Отак скажеш до Ізраїлевих синів: Ви бачили, що Я говорив з вами з небес.
Exodus Exod 1 20 23 Не будете робити при Мені богів із срібла, і богів із золота не будете робити собі.
Exodus Exod 1 20 24 Ти зробиш для Мене жертівника з землі, і будеш приносити на ньому свої цілопалення й свої мирні жертви, і дрібну худобу свою, і велику худобу свою. На кожному місці, де Я згадаю Ймення Своє, Я до тебе прийду й поблагословлю тебе.
Exodus Exod 1 20 25 А коли зробиш Мені жертівника з каменів, то не будеш будувати його з обтесаних, бо ти підносив би над ним знаряддя своє, і занечистив би його.
Exodus Exod 1 20 26 І не будеш входити до Мого жертівника ступенями, щоб не була відкрита при ньому твоя нагота.
Exodus Exod 1 21 1 А оце закони, що ти викладеш перед ними:
Exodus Exod 1 21 2 Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.
Exodus Exod 1 21 3 Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
Exodus Exod 1 21 4 Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
Exodus Exod 1 21 5 А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,
Exodus Exod 1 21 6 то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!
Exodus Exod 1 21 7 А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.
Exodus Exod 1 21 8 Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
Exodus Exod 1 21 9 А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.
Exodus Exod 1 21 10 Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.
Exodus Exod 1 21 11 А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.
Exodus Exod 1 21 12 Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.
Exodus Exod 1 21 13 А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
Exodus Exod 1 21 14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.
Exodus Exod 1 21 15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
Exodus Exod 1 21 16 А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.
Exodus Exod 1 21 17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
Exodus Exod 1 21 18 А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,
Exodus Exod 1 21 19 якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.
Exodus Exod 1 21 20 А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
Exodus Exod 1 21 21 Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.
Exodus Exod 1 21 22 А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
Exodus Exod 1 21 23 А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,
Exodus Exod 1 21 24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
Exodus Exod 1 21 25 опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
Exodus Exod 1 21 26 А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
Exodus Exod 1 21 27 А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
Exodus Exod 1 21 28 А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
Exodus Exod 1 21 29 А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.
Exodus Exod 1 21 30 Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.
Exodus Exod 1 21 31 Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.
Exodus Exod 1 21 32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.
Exodus Exod 1 21 33 А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,
Exodus Exod 1 21 34 власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
Exodus Exod 1 21 35 А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.
Exodus Exod 1 21 36 А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.
Exodus Exod 1 22 1 (21-37) Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.
Exodus Exod 1 22 2 (22-1) Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.
Exodus Exod 1 22 3 (22-2) Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.
Exodus Exod 1 22 4 (22-3) Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
Exodus Exod 1 22 5 (22-4) Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
Exodus Exod 1 22 6 (22-5) Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
Exodus Exod 1 22 7 (22-6) Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
Exodus Exod 1 22 8 (22-7) Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
Exodus Exod 1 22 9 (22-8) У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
Exodus Exod 1 22 10 (22-9) Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив,
Exodus Exod 1 22 11 (22-10) присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.
Exodus Exod 1 22 12 (22-11) А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.
Exodus Exod 1 22 13 (22-12) Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.
Exodus Exod 1 22 14 (22-13) А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
Exodus Exod 1 22 15 (22-14) якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
Exodus Exod 1 22 16 (22-15) А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.
Exodus Exod 1 22 17 (22-16) Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
Exodus Exod 1 22 18 (22-17) Чарівниці не зоставиш при житті.
Exodus Exod 1 22 19 (22-18) Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
Exodus Exod 1 22 20 (22-19) Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.
Exodus Exod 1 22 21 (22-20) А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.
Exodus Exod 1 22 22 (22-21) Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
Exodus Exod 1 22 23 (22-22) якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
Exodus Exod 1 22 24 (22-23) і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.
Exodus Exod 1 22 25 (22-24) Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.
Exodus Exod 1 22 26 (22-25) Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,
Exodus Exod 1 22 27 (22-26) бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
Exodus Exod 1 22 28 (22-27) Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
Exodus Exod 1 22 29 (22-28) Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.
Exodus Exod 1 22 30 (22-29) Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.
Exodus Exod 1 22 31 (22-30) І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!
Exodus Exod 1 23 1 Не будеш розносити неправдивих поголосок. Не покладеш руки своєї з несправедливим, щоб бути свідком неправди.
Exodus Exod 1 23 2 Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про позов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.
Exodus Exod 1 23 3 І не будеш потурати вбогому в його позові.
Exodus Exod 1 23 4 Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.
Exodus Exod 1 23 5 Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягарем своїм, то не загаїшся помогти йому, конче поможеш разом із ним.
Exodus Exod 1 23 6 Не перегинай суду на бік вбогого свого в його позові.
Exodus Exod 1 23 7 Від неправдивої справи віддалишся, а чистого й справедливого не забий, бо Я не всправедливлю несправедливого.
Exodus Exod 1 23 8 А хабара не візьмеш, бо хабар осліплює зрячих і викривляє слова справедливих.
Exodus Exod 1 23 9 А приходька не будеш тиснути, бож ви познали душу приходька, бо самі були приходьками в єгипетськім краї.
Exodus Exod 1 23 10 І шість літ будеш сіяти землю свою, і будеш збирати її врожай,
Exodus Exod 1 23 11 а сьомого опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них буде їсти польова звірина. Так само зробиш для виноградника твого, і для оливки твоєї.
Exodus Exod 1 23 12 Шість день будеш робити діла свої, а сьомого дня спочинеш, щоб відпочив віл твій, і осел твій, і щоб відідхнув син невільниці твоєї й приходько.
Exodus Exod 1 23 13 І все, що Я сказав вам, будете виконувати. А ймення інших богів не згадаєте, не буде почуте воно на устах твоїх.
Exodus Exod 1 23 14 Три рази на рік будеш святкувати Мені.
Exodus Exod 1 23 15 Будеш дотримувати свято Опрісноків; сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете являтися перед лицем Моїм з порожніми руками.
Exodus Exod 1 23 16 І свято жнив первоплоду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збирання при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою.
Exodus Exod 1 23 17 Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа.
Exodus Exod 1 23 18 Не будеш приносити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночувати аж до ранку.
Exodus Exod 1 23 19 Початки первоплоду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.
Exodus Exod 1 23 20 Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив.
Exodus Exod 1 23 21 Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, бо Ім'я Моє в Ньому.
Exodus Exod 1 23 22 Коли ж справді послухаєш ти його голосу, і вчиниш усе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, і буду гнобити твоїх гнобителів.
Exodus Exod 1 23 23 Бо Мій Ангол ходитиме перед лицем твоїм, і запровадить тебе до амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, і ханаанеянина, хіввеянина, і євусеянина, а Я знищу його.
Exodus Exod 1 23 24 Не будеш вклонятися їхнім богам, і служити їм не будеш, і не будеш чинити за вчинками їх, бо конче порозбиваєш і конче поламаєш їхні стовпи для богів.
Exodus Exod 1 23 25 І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу.
Exodus Exod 1 23 26 У твоїм Краї не буде такої, що скидає плода, ані неплідної. Число твоїх днів Я доповню.
Exodus Exod 1 23 27 Свій страх пошлю перед лицем твоїм, і приведу в замішання ввесь цей народ, що ти ввійдеш між нього. І всіх ворогів твоїх оберну до тебе потилицею.
Exodus Exod 1 23 28 І пошлю шершня перед тобою, і він вижене перед тобою хіввеянина, ханаанеянина та хіттеянина.
Exodus Exod 1 23 29 Не вижену їх перед тобою в однім році, щоб не став той Край спустошеним, і не розмножилася на тебе польова звірина.
Exodus Exod 1 23 30 Помалу Я буду їх виганяти перед тобою, аж поки ти розродишся, і посядеш цей Край.
Exodus Exod 1 23 31 І покладу границю твою від моря Червоного й аж до моря Филистимського, і від пустині аж до Річки, бо дам в вашу руку мешканців цього Краю, і ти виженеш їх перед собою.
Exodus Exod 1 23 32 Не складай умови з ними та з їхніми богами.
Exodus Exod 1 23 33 Не будуть сидіти вони в твоїм Краї, щоб не ввести тебе в гріх супроти Мене, коли будеш служити їхнім богам, бо це буде пастка тобі!
Exodus Exod 1 24 1 А до Мойсея сказав Він: Вийди до Господа ти й Аарон, Надав та Авігу, та сімдесят із Ізраїлевих старших, і вклоніться здалека.
Exodus Exod 1 24 2 А Мойсей нехай підійде до Господа сам, а вони не підійдуть. А народ з ним не вийде.
Exodus Exod 1 24 3 І прибув Мойсей, та й оповів народові всі Господні слова та всі закони. І ввесь народ відповів одноголосно, та й сказали: Усе, про що говорив Господь, зробимо!
Exodus Exod 1 24 4 І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудував жертівника під горою, та дванадцять кам'яних стовпів для дванадцяти Ізраїлевих племен.
Exodus Exod 1 24 5 І послав він юнаків, синів Ізраїлевих, і вони зложили цілопалення, і принесли жертви, мирні жертви для Господа, бички.
Exodus Exod 1 24 6 І взяв Мойсей половину крови, і вилив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на жертівника.
Exodus Exod 1 24 7 І взяв він книгу заповіту, та й відчитав вголос народові. А вони сказали: Усе, що говорив Господь, зробимо й послухаємо!
Exodus Exod 1 24 8 І взяв Мойсей тієї крови, і покропив на народ, та й сказав: Оце кров заповіту, що Господь уклав із вами про всі оці речі!
Exodus Exod 1 24 9 І вийшов Мойсей й Аарон, Надав та Авігу, та сімдесят Ізраїлевих старших,
Exodus Exod 1 24 10 і вони споглядали на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зроблене з сапфірової плити, і немов саме небо, щодо ясности.
Exodus Exod 1 24 11 І він не простяг Своєї руки на достойних із синів Ізраїля. І вони споглядали на Бога, і їли й пили.
Exodus Exod 1 24 12 І промовив Господь до Мойсея: Вийди до Мене на гору, і будь там. І дам тобі кам'яні таблиці, і закона та заповідь, що Я написав для навчання їх.
Exodus Exod 1 24 13 І встав Мойсей та Ісус, слуга його, і вийшов Мойсей на Божу гору.
Exodus Exod 1 24 14 А до старших сказав він: Сидіть нам на цім місці, аж поки ми вернемось до вас! А ось Аарон та Хур будуть із вами. Хто матиме справу, нехай прийде до них.
Exodus Exod 1 24 15 І вийшов Мойсей на гору, а хмара закрила гору.
Exodus Exod 1 24 16 І слава Господня спочивала на горі Сінай, а хмара закривала її шість день. А сьомого дня Він кликнув до Мойсея з середини хмари.
Exodus Exod 1 24 17 А вид Господньої слави як огонь, що пожирає на верхів'ї гори, на очах Ізраїлевих синів.
Exodus Exod 1 24 18 І ввійшов Мойсей у середину хмари, і вийшов на гору. І Мойсей пробував на горі сорок день та сорок ночей.
Exodus Exod 1 25 1 А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 25 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для Мене приношення. Від кожного мужа, що дасть добровільно його серце, візьмете приношення для Мене.
Exodus Exod 1 25 3 А оце те приношення, що візьмете від них: золото, і срібло, і мідь,
Exodus Exod 1 25 4 і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і козина вовна,
Exodus Exod 1 25 5 і шкурки баранячі, начервоно пофарбовані, і шкурки тахашеві, і дерево акацій,
Exodus Exod 1 25 6 олива на освітлення, пахощі до оливи намащення, і пахощі для кадила,
Exodus Exod 1 25 7 і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.
Exodus Exod 1 25 8 І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них.
Exodus Exod 1 25 9 Як усе, що Я покажу тобі будову скинії та будову речей її, і так зробите.
Exodus Exod 1 25 10 І зроблять вони ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його, і лікоть і пів вишина його.
Exodus Exod 1 25 11 І пообкладаєш його щирим золотом зсередини та іззовні. І зробиш вінця золотого навколо над ним.
Exodus Exod 1 25 12 І виллєш для нього чотири золоті каблучки, і даси на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, і дві каблучки на другому боці його.
Exodus Exod 1 25 13 І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.
Exodus Exod 1 25 14 І повсовуєш ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб ними носити ковчега.
Exodus Exod 1 25 15 В ковчегових каблучках будуть ці держаки; не відступлять вони від нього.
Exodus Exod 1 25 16 І покладеш до ковчегу те свідоцтво, що Я тобі дам.
Exodus Exod 1 25 17 І зробиш віко зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його.
Exodus Exod 1 25 18 І зробиш два золоті херувими, роботою кутою зробиш їх з обох кінців віка.
Exodus Exod 1 25 19 І зроби одного херувима з кінця звідси, а одного херувима з кінця звідти. Від того віка поробите тих херувимів на обох кінцях його.
Exodus Exod 1 25 20 І будуть ті херувими простягати крила догори, і затінювати своїми крильми над віком, а їхні обличчя одне до одного; до віка будуть обличчя тих херувимів.
Exodus Exod 1 25 21 І покладеш те віко згори на ковчега, а до цього ковчега покладеш свідоцтво, яке Я тобі дам.
Exodus Exod 1 25 22 І Я буду тобі відкриватися там, і буду говорити з тобою з-над віка з-посеред обох херувимів, що над ковчегом свідоцтва, про все, що розповім тобі для синів Ізраїлевих.
Exodus Exod 1 25 23 І зробиш стола з акаційного дерева, два лікті довжина його, і лікоть ширина його, і лікоть і пів вишина його.
Exodus Exod 1 25 24 І пообкладаєш його щирим золотом, і зробиш вінця золотого для нього навколо.
Exodus Exod 1 25 25 І лиштву зробиш для нього в долоню навколо, і зробиш вінця золотого навколо, для лиштви його.
Exodus Exod 1 25 26 І зробиш для нього чотири каблучки із золота, та й даси ці каблучки на чотирьох кінцях, що при його чотирьох ніжках.
Exodus Exod 1 25 27 Навпроти лиштви будуть ці каблучки, на вкладання для держаків, щоб носити стола.
Exodus Exod 1 25 28 І поробиш ті держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом, і на них будуть носити стола.
Exodus Exod 1 25 29 І поробиш миски його, і кадильниці його, і чаші його та кухлі його, щоб ними лити, зо щирого золота їх ти поробиш.
Exodus Exod 1 25 30 А на столі покладеш хліб показний, що завжди перед Моїм лицем.
Exodus Exod 1 25 31 І зробиш свічника зо щирого золота, роботою кутою нехай буде зроблено цього свічника. Стовп його, і рамена його, келихи його, ґудзі його й квітки його будуть із нього.
Exodus Exod 1 25 32 І шість рамен виходитимуть із боків його, три рамені свічника з одного боку його, і три рамені свічника з другого боку його.
Exodus Exod 1 25 33 Три келихи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь і квітка, і три мигдалоподібні келихи в рамені другім, ґудзь і квітка. Так на шости раменах, що виходять із свічника.
Exodus Exod 1 25 34 А на стовпі свічника чотири келихи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його.
Exodus Exod 1 25 35 І ґудзь під двома раменами з нього, і ґудзь під іншими двома раменами з нього, і ґудзь під третіми двома раменами з нього, у шости рамен, що виходять із свічника.
Exodus Exod 1 25 36 Їхні ґудзі та їхні рамена нехай будуть із нього. Увесь він одне куття щирого золота.
Exodus Exod 1 25 37 І зробиш сім лямпадок до нього, і нехай засвітять його лямпадки, і нехай він світить на передню сторону його.
Exodus Exod 1 25 38 А його щипчики та його лопатки на вугіль щире золото.
Exodus Exod 1 25 39 З таланту щирого золота зробиш його та ввесь цей посуд.
Exodus Exod 1 25 40 І дивись, і зроби за тим зразком, що тобі показувано на горі.
Exodus Exod 1 26 1 А скинію зробиш із десяти покривал із суканого віссону, і блакиті, і пурпуру та з червені. Херувими мистецькою роботою зробиш ти їх.
Exodus Exod 1 26 2 Довжина одного покривала двадцять і вісім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Усім покривалам міра одна.
Exodus Exod 1 26 3 П'ять покривал буде поспинаних одне до одного, і п'ять покривал інших буде поспинаних одне до одного.
Exodus Exod 1 26 4 І поробиш блакитні петельки на краю одного покривала з кінця в спинанні. І так само зробиш на краю кінцевого покривала в спинанні другім.
Exodus Exod 1 26 5 П'ятдесят петельок поробиш у покривалі однім, і п'ятдесят петельок поробиш на кінці покривала, що в другім спинанні. Ті петельки протилеглі одна до однієї.
Exodus Exod 1 26 6 І зробиш п'ятдесят золотих гачків, і поспинаєш ті покривала одне до одного тими гачками, і буде одна скинія.
Exodus Exod 1 26 7 І проробиш покривала з вовни козиної на намета над внутрішньою скинією, зробиш їх одинадцять покривал.
Exodus Exod 1 26 8 Довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Одинадцятьом покривалам міра одна.
Exodus Exod 1 26 9 І поспинаєш п'ять покривал осібно, і шість покривал осібно, а шосте покривало складеш удвоє напереді намету.
Exodus Exod 1 26 10 І поробиш п'ятдесят петельок на краю одного покривала, кінцевого в спинанні, і п'ятдесят петельок на краю покривала другого спинання.
Exodus Exod 1 26 11 І зробиш п'ятдесят мідяних гачків, і повсовуєш ті гачки в петельки і поспинаєш намета, і буде він один.
Exodus Exod 1 26 12 А те, що звисає, лишок в наметових покривалах, половина залишку покривала, буде звисати ззаду скинії.
Exodus Exod 1 26 13 І лікоть із цього, і лікоть із того боку в залишку в довжині наметового покривала буде звішений на боки скинії з цього й з того боку на покриття її.
Exodus Exod 1 26 14 І зробиш накриття для скинії, баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і накриття зверху з тахашевих шкурок.
Exodus Exod 1 26 15 І поробиш для скинії стоячі дошки з акаційного дерева.
Exodus Exod 1 26 16 Десять ліктів довжина дошки, і лікоть і півліктя ширина однієї дошки.
Exodus Exod 1 26 17 В одній дошці дві ручки, сполучені одна до однієї. Так зробиш усім дошкам скинійним.
Exodus Exod 1 26 18 І поробиш дошки для скинії, двадцять дощок на бік південний, на полудень.
Exodus Exod 1 26 19 І сорок срібних підстав поробиш під тими двадцятьма дошками, дві підставі під однією дошкою для двох ручок її, і дві підставі під дошкою другою для двох ручок її.
Exodus Exod 1 26 20 А для другого боку скинії, в сторону півночі двадцять дощок.
Exodus Exod 1 26 21 І для них сорок срібних підстав, дві підставі під одну дошку, і дві підставі під дошку другу.
Exodus Exod 1 26 22 А для заднього боку скинії на захід зробиш шість дощок.
Exodus Exod 1 26 23 І дві дошки зробиш для кутів скинії на заднього бока.
Exodus Exod 1 26 24 І нехай вони будуть поєднані здолу, і нехай разом будуть поєднані на верху її до однієї каблучки. Так нехай буде для обох них; нехай вони будуть для обох кутів.
Exodus Exod 1 26 25 І буде вісім дощок, а їхні підстави зо срібла, шістнадцять підстав: дві підставі під одну дошку, і дві під дошку другу.
Exodus Exod 1 26 26 І зробиш засуви з акаційного дерева, п'ять для дощок одного боку скинії,
Exodus Exod 1 26 27 і п'ять засувів для дощок другого боку скинії, і п'ять засувів для дощок заднього боку на захід.
Exodus Exod 1 26 28 А середній засув посередині дощок буде засувати від кінця до кінця.
Exodus Exod 1 26 29 А ці дошки пообкладаєш золотом, а каблучки їхні, на вкладання для засувів, поробиш із золота; і ці засуви пообкладаєш золотом.
Exodus Exod 1 26 30 І поставиш скинію згідно з приписами, як тобі показано на горі.
Exodus Exod 1 26 31 І зробиш завісу з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону. Мистецькою роботою зробити її з херувимами.
Exodus Exod 1 26 32 І повісь її на чотирьох акаційних стовпах, пообкладаних золотом, гаки їх золоті, на чотирьох срібних підставах.
Exodus Exod 1 26 33 І повісь ту завісу під гачками, і внесеш туди за завісу ковчега свідоцтва. І ця завіса буде відділяти вам між святинею й між Святеє Святих!
Exodus Exod 1 26 34 І покладеш те віко на ковчега свідоцтва в Святому Святих.
Exodus Exod 1 26 35 І поставиш стола назовні завіси, а свічника навпроти столу на боці скинії на південь, а стола поставиш на боці півночі.
Exodus Exod 1 26 36 І зробиш заслону входу скинії з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника.
Exodus Exod 1 26 37 І зробиш для заслони п'ять акаційних стовпів, і пообкладаєш їх золотом; гаки їх золото; і виллєш для них п'ять мідяних підстав.
Exodus Exod 1 27 1 І зробиш жертівника з акаційного дерева, п'ять ліктів довжина, і п'ять ліктів ширина; квадратовий нехай буде той жертівник, а вишина його три лікті.
Exodus Exod 1 27 2 І поробиш роги його на чотирьох кутах його, із нього нехай будуть роги його. І пообкладаєш його міддю.
Exodus Exod 1 27 3 І поробиш горшки на зсипування попелу з нього, і лопатки його, і кропильниці його, і видельця його, і його лопатки на вугіль. Для всього посуду його будеш уживати міді.
Exodus Exod 1 27 4 І зробиш для нього мідяну мережу роботою сітки, а над мережею зробиш чотири мідяні каблучки на чотирьох кінцях його.
Exodus Exod 1 27 5 І покладеш її здолу під лиштву жертівника, і буде та мережа аж до половини жертівника.
Exodus Exod 1 27 6 І поробиш держаки для жертівника, держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх міддю.
Exodus Exod 1 27 7 І буде всунено держаки його в каблучки; і будуть ті держаки на двох боках жертівника при ношенні його.
Exodus Exod 1 27 8 Порожнявим усередині зробиш його з дощок. Як показано було тобі на горі, так нехай зроблять.
Exodus Exod 1 27 9 І зробиш скинійне подвір'я. На південну сторону, на полудень запони для подвір'я, суканий віссон; довжина першій стороні сто літків.
Exodus Exod 1 27 10 А стовпів для нього двадцять, а їхніх підстав із міді двадцять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus Exod 1 27 11 І так само на сторону півночі вдовжину запони: довжина сто ліктів; а стовпів для нього двадцять, а підстав для них двадцять, із міді. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus Exod 1 27 12 А ширина подвір'я в сторону заходу: запони п'ятдесят ліктів, а для них стовпів десять, а їхніх підстав десять.
Exodus Exod 1 27 13 А ширина подвір'я в сторону переду, сходу, п'ятдесят ліктів.
Exodus Exod 1 27 14 І на п'ятнадцять ліктів запони для боку; стовпів для них три, і підстав для них три.
Exodus Exod 1 27 15 А для боку другого п'ятнадцять ліктів запони; стовпів для них три, і підстав для них три.
Exodus Exod 1 27 16 А для брами подвір'я заслона на двадцять ліктів із блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника. Для них стовпів чотири, і підстав їхніх чотири.
Exodus Exod 1 27 17 Усі стовпи подвір'я поспинані навколо сріблом; їхні гаки срібло, а підстави їхні мідь.
Exodus Exod 1 27 18 Довжина подвір'я сто ліктів, а ширина скрізь п'ятдесят, а вишина п'ять ліктів. Запони з суканого віссону, а підстави стовпів мідь.
Exodus Exod 1 27 19 Усі речі скинії для всякої служби в ній, усі кілки її й усі кілки подвір'я мідь.
Exodus Exod 1 27 20 І ти накажеш Ізраїлевим синам, і нехай вони приносять тобі оливу з оливок, чисту, товчену, для освітлення, щоб завжди горіла лямпада.
Exodus Exod 1 27 21 У скинії заповіту назовні завіси, що на свідоцтві, приготує її на запалення Аарон та сини його від вечора аж до ранку перед лицем Господнім. Це вічна постанова їхнім родам від Ізраїлевих синів!
Exodus Exod 1 28 1 А ти візьми до себе брата свого Аарона та синів його з ним, з-поміж Ізраїлевих синів, щоб він був священиком для Мене, Аарона, Надава, і Авігу, Елеазара та Ітамара, синів Ааронових.
Exodus Exod 1 28 2 І зробиш священні шати для брата свого Аарона на славу й красу.
Exodus Exod 1 28 3 І ти скажеш усім мудросердим, що Я наповнив їх духом мудрости, і вони зроблять Ааронові шати для посвячення його, щоб був священиком для Мене.
Exodus Exod 1 28 4 А оце ті шати, що вони зроблять: нагрудник, і ефод, і верхню шату, і хітон плетений, завій і пояс. І зробиш священні шати для брата свого Аарона та для синів його, щоб він був священиком для Мене.
Exodus Exod 1 28 5 І візьмуть вони золота, і блакиті, і пурпуру, і червені та віссону,
Exodus Exod 1 28 6 і зроблять ефода з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з віссону суканого, робота мистця.
Exodus Exod 1 28 7 Два злучені нараменники будуть у нього при обох кінцях його, і буде він сполучений.
Exodus Exod 1 28 8 А пояс мистецький його ефоду, що на нім, тієї ж роботи, нехай буде з нього, з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону.
Exodus Exod 1 28 9 І візьмеш два оніксові камені, та й вирізьбиш на них імена Ізраїлевих синів,
Exodus Exod 1 28 10 шість із їхніх імен на камені однім, а ймення шости позосталих на камені другім, за їхнім народженням.
Exodus Exod 1 28 11 Роботою різьбаря каменя, різьбою печатки вирізьбиш на тих обох каменях імена Ізраїлевих синів; оточені золотими гніздами зробиш їх.
Exodus Exod 1 28 12 І положиш обидва камені на нараменниках ефоду, камені пам'яти для Ізраїлевих синів. І буде носити Аарон їхні ймення перед Божим лицем на обох плечах своїх на пам'ять.
Exodus Exod 1 28 13 А гнізда поробиш із золота.
Exodus Exod 1 28 14 І два ланцюги зо щирого золота, плетеними поробиш їх, роботою шнурів. І даси ті плетені ланцюги на гнізда.
Exodus Exod 1 28 15 І зробиш нагрудника судного, роботою мистця, як робота ефоду зробиш його, із золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з віссону суканого зробиш його.
Exodus Exod 1 28 16 Квадратовий нехай буде він, зложений удвоє, п'ядь довжина його, і п'ядь ширина його.
Exodus Exod 1 28 17 І понасаджуєш на ньому каменеве насадження, чотири ряди каменя. Ряд: рубін, топаз і смарагд ряд перший.
Exodus Exod 1 28 18 А ряд другий: карбункул, сапфір і яспіс.
Exodus Exod 1 28 19 А ряд третій: опаль, агат і аметист.
Exodus Exod 1 28 20 А четвертий ряд: хризоліт, і онікс, і берил, вони будуть вставлені в золото в своїх гніздах.
Exodus Exod 1 28 21 А камені нехай будуть на ймення дванадцяти Ізраїлевих синів, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ймення його нехай будуть для дванадцяти родів.
Exodus Exod 1 28 22 І поробиш на нагруднику сукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.
Exodus Exod 1 28 23 І зробиш на нагруднику дві золоті каблучки, і даси ці дві каблучки на двох кінцях нагрудника.
Exodus Exod 1 28 24 І даси два золоті шнури на дві ті каблучки до кінців нагрудника.
Exodus Exod 1 28 25 А два кінці двох шнурів даси до двох гнізд, і даси на нараменники ефоду спереду його.
Exodus Exod 1 28 26 І зробиш дві золоті каблучки, і покладеш їх на двох кінцях нагрудника на краї його, що до сторони ефоду, всередину.
Exodus Exod 1 28 27 І зробиш дві золоті каблучки, та й даси їх на обидва нараменники ефоду здолу, спереду його, при сполученні його, над мистецьким поясом ефоду.
Exodus Exod 1 28 28 І прив'яжуть нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на мистецькім поясі ефоду, і не буде рухатись нагрудник із-над ефоду.
Exodus Exod 1 28 29 І буде носити Аарон імена Ізраїлевих синів в суднім нагруднику на серці своїм, як буде входити до святині, на повсякчасну пам'ять перед Господнім лицем.
Exodus Exod 1 28 30 І даси до судного нагрудника урім та туммім, і будуть вони на Аароновім серці при вході його перед Господнє лице. І буде завжди носити Аарон суд Ізраїлевих синів на своїм серці перед Господнім обличчям.
Exodus Exod 1 28 31 І зробиш верхню шату для ефоду, усю блакитну.
Exodus Exod 1 28 32 І нехай буде в середині її отвір для голови його; край отвору нехай буде навколо роботою ткача, як панцерний отвір буде їй, щоб їй не дертися.
Exodus Exod 1 28 33 І поробиш на подолку її гранатові яблука з блакиті, і пурпуру та з червені, на подолку її навколо, і золоті дзвінки поміж ними навколо,
Exodus Exod 1 28 34 золотий дзвінок і гранатове яблуко, золотий дзвінок і гранатове яблуко на подолку тієї шати навколо.
Exodus Exod 1 28 35 І нехай вона буде на Ааронові для служення, і нехай буде чутий голос його при вході його до святині перед Господнє обличчя, і при виході його, щоб йому не померти.
Exodus Exod 1 28 36 І зробиш квітку зо щирого золота, і вирізьбиш на ній, як різьба печатки: Святиня для Господа.
Exodus Exod 1 28 37 І покладеш її на нитці з блакиті, і нехай вона буде на завої, на переді завою нехай буде вона.
Exodus Exod 1 28 38 І нехай буде вона на Аароновім чолі, і нехай носить Аарон гріх тієї святощі, що Ізраїлеві сини посвятять її для всіх своїх святих дарунків. І нехай вона буде завжди на його чолі на благовоління для них перед Господнім лицем.
Exodus Exod 1 28 39 І витчеш хітона з віссону, і зробиш завоя з віссону, і зробиш пояса роботою гаптяра.
Exodus Exod 1 28 40 І для синів Ааронових поробиш хітони, і поробиш їм пояси, і поробиш їм покриття голови на славу й красу.
Exodus Exod 1 28 41 І понадягаєш їх на брата свого Аарона та на синів його з ним. І помажеш їх, і рукоположиш їх, і посвятиш їх, і будуть вони священиками Мені.
Exodus Exod 1 28 42 І пороби їм льняну спідню одіж, щоб закрити тілесну наготу, від стегон аж до голінок нехай будуть вони.
Exodus Exod 1 28 43 І нехай будуть вони на Ааронові та на синах його при вході їх до скинії заповіту, або при приході їх до жертівника на служення в святині, і не понесуть вони гріха, і не помруть. Це вічна постанова йому та нащадками його по ньому!
Exodus Exod 1 29 1 А оце та річ, яку ти зробиш їм для посвячення їх, щоб вони були священиками Мені. Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани,
Exodus Exod 1 29 2 і прісний хліб, і прісні калачі, змішані з оливою, і прісні коржі, помазані оливою, із ліпшої пшеничної муки поробиш їх.
Exodus Exod 1 29 3 І покладеш їх до одного коша, і принесеш їх у коші, і того бичка та два ті барани.
Exodus Exod 1 29 4 А Аарона та синів його приведи до входу скинії умовлення, і обмиєш їх водою.
Exodus Exod 1 29 5 І візьмеш шати та й убереш Аарона в хітона, і в ефодну шату, і в ефода, і в нагрудника, і опережеш його мистецьким поясом ефоду.
Exodus Exod 1 29 6 І наложиш завоя на його голову, а на завій даси вінця святости.
Exodus Exod 1 29 7 І візьмеш оливу помазання, і виллєш йому на голову, та й помажеш його.
Exodus Exod 1 29 8 І приведеш синів його, та й повбираєш їх у хітони.
Exodus Exod 1 29 9 І попідперізуєш їх поясом, Аарона та синів його, і наложиш їм покриття голови, і буде для них священство на вічну постанову. І рукоположиш Аарона та синів його.
Exodus Exod 1 29 10 І приведеш бичка до скинії заповіту, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того бичка.
Exodus Exod 1 29 11 І заріжеш того бичка перед Господнім обличчям при вході до скинії заповіту.
Exodus Exod 1 29 12 І візьмеш крови бичка, і помажеш на рогах жертівника пальцем своїм, а всю кров виллєш до основи жертівника.
Exodus Exod 1 29 13 І візьмеш увесь лій, що покриває нутро, і сальника на печінці, і обидві нирки та лій, що на них, та й спалиш на жертівнику.
Exodus Exod 1 29 14 А м'ясо бичка, і шкуру його та нечистоти його спалиш в огні поза табором, це жертва за гріх.
Exodus Exod 1 29 15 І візьмеш одного барана, і нехай покладуть Аарон та сини його свої руки на голову того барана.
Exodus Exod 1 29 16 І заріжеш того барана, і візьмеш кров його, та й покропиш жертівника навколо.
Exodus Exod 1 29 17 А того барана порозтинаєш на куски його, і виполощеш нутрощі його та голінки його, і покладеш на куски його та на голову його.
Exodus Exod 1 29 18 І спалиш усього барана на жертівнику, це цілопалення для Господа, пахощі любі, огняна жертва, для Господа вона.
Exodus Exod 1 29 19 І візьмеш другого барана, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того барана.
Exodus Exod 1 29 20 І заріжеш того барана, і візьмеш крови його, та й даси на пипку Ааронового вуха, і на пипку правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їхньої, і на великий палець їхньої правої ноги. І покропиш ту кров на жертівника навколо.
Exodus Exod 1 29 21 І візьмеш із крови, що на жертівнику, і з оливи помазання, та й покропиш на Аарона й на шати його, та на синів його й на шати синів його з ним. І освятиться він, і шати його та сини й шати синів його з ним!
Exodus Exod 1 29 22 І візьмеш із того барана лій та курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і сальника на печінці, й обидві нирки, і лій, що на них, і праве стегно, бо це баран посвячення.
Exodus Exod 1 29 23 І один буханець хліба, і один хлібний оливний калач, і один коржик із коша з прісним, що перед лицем Господнім.
Exodus Exod 1 29 24 І покладеш усе те на руку Аарона й на руки синів його, і поколихаєш його, як колихання перед Господнім лицем.
Exodus Exod 1 29 25 І візьмеш його з їхньої руки, та й спалиш на жертівнику на цілопалення, на пахощі любі перед Господнім лицем, це огняна жертва для Господа.
Exodus Exod 1 29 26 І візьмеш грудину з барана посвячення, що Ааронів, і поколихаєш її, як колихання перед Господнім лицем, і це буде твоя частина.
Exodus Exod 1 29 27 І посвятиш грудину колихання та стегно приношення, що були колихані, і що було принесене з барана рукоположення, з того, що Ааронове, і з того, що синів його.
Exodus Exod 1 29 28 І буде це Ааронові та синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів, бо це приношення. І буде воно приношенням від Ізраїлевих синів і мирних їхніх жертов, їхнє приношення для Господа.
Exodus Exod 1 29 29 А священні шати, що Ааронові, будуть по ньому синам його на помазання в них і на рукоположення їх.
Exodus Exod 1 29 30 Сім день носитиме їх той із синів його, що буде священиком замість нього, що ввійде до скинії заповіту на служення в святині.
Exodus Exod 1 29 31 І візьмеш барана посвячення, і звариш м'ясо його в святім місці.
Exodus Exod 1 29 32 І буде їсти Аарон та сини його м'ясо того барана, та той хліб, що в коші, при вході до скинії заповіту.
Exodus Exod 1 29 33 І поїдять вони те, чим окуплено їх на рукоположення їх, на посвячення їх. А чужий не буде їсти, бо святість воно!
Exodus Exod 1 29 34 А якщо позостанеться з м'яса посвячення та з того хліба до ранку, то спалиш позостале в огні, не буде те їджене, бо святість воно!
Exodus Exod 1 29 35 І зробиш Ааронові та синам його так, як усе, що Я наказав був тобі. Сім день будеш посвячувати їх.
Exodus Exod 1 29 36 А бичка, жертву за гріх, будеш споряджати щоденно для окуплення. І будеш очищати жертівника, коли будеш чинити окуплення його. І помажеш його на його посвячення.
Exodus Exod 1 29 37 Сім день будеш складати окупа на жертівнику й освятиш його, і стане той жертівник найсвятішим. Усе, що доторкнеться до жертівника, освятиться.
Exodus Exod 1 29 38 А оце те, що будеш споряджати на жертівнику: ягнята, однорічного віку, двоє на день завжди.
Exodus Exod 1 29 39 Одне ягня спорядиш уранці, а друге ягня спорядиш під вечір.
Exodus Exod 1 29 40 І десятину ефи пшеничної муки, мішаної в товченій оливі, чверть гіну, і на лиття чверть гіну вина на одне ягня.
Exodus Exod 1 29 41 А ягня друге спорядиш під вечір; як хлібну жертву ранку й як жертву плинну її спорядиш йому, на пахощі любі, огняна жертва для Господа,
Exodus Exod 1 29 42 стале цілопалення для ваших поколінь при вході до скинії заповіту перед Господнім лицем, що буду там відкриватися вам, щоб говорити до тебе там.
Exodus Exod 1 29 43 І буду відкриватися там Ізраїлевим синам, і це місце буде освячене Моєю славою.
Exodus Exod 1 29 44 І освячу скинію заповіту, і жертівника, і Аарона та синів його освячу, щоб вони були священиками Мені.
Exodus Exod 1 29 45 І буду Я спочивати серед Ізраїлевих синів, і буду їм Богом.
Exodus Exod 1 29 46 І познають вони, що Я Господь, їхній Бог, що вивів їх із єгипетського краю, щоб перебувати Мені серед них. Я Господь, їхній Бог!
Exodus Exod 1 30 1 І зробиш жертівника на кадіння кадила, з акаційного дерева зробиш його.
Exodus Exod 1 30 2 Лікоть довжина його, і лікоть ширина його, квадратовий нехай буде він, а два лікті вишина його. З нього виходитимуть роги його.
Exodus Exod 1 30 3 І пообкладаєш його щирим золотом, дах його та стіни його навколо, та роги його. І зробиш йому вінця золотого навколо.
Exodus Exod 1 30 4 І дві золоті каблучки зробиш йому під вінця його, на двох боках його зробиш, на двох сторонах, і буде це на вкладання для держаків, щоб ними носити його.
Exodus Exod 1 30 5 І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.
Exodus Exod 1 30 6 І поставиш його перед завісою, що над ковчегом свідоцтва, перед віком, що на свідоцтві, яким Я буду тобі відкриватися там.
Exodus Exod 1 30 7 І буде Аарон кадити на ньому кадило пахощів щоранку, коли він поправлятиме лямпадки, то буде кадити його.
Exodus Exod 1 30 8 І при запаленні лямпадок під вечір він буде кадити його. Це постійне кадило перед Господнім лицем на ваші покоління!
Exodus Exod 1 30 9 Не запалите на ньому чужого кадила, ані цілопалення, ані жертви хлібної, і жертви рідинної не будете лити на ньому.
Exodus Exod 1 30 10 І складе Аарон окупа на роги його, раз у році, з крови жертви за гріх раз у році дня Окуплення складе він окупа на нього на ваші покоління. Це найсвятіше для Господа!
Exodus Exod 1 30 11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 30 12 Коли будеш робити перелік Ізраїлевих синів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу свою Господеві при переліку їх, і не буде між ними моровиці при переліку їх.
Exodus Exod 1 30 13 Оце дасть кожен, що переходить на переліку: половину шекля, на міру шеклем святині, двадцять ґер той шекель; половина цього шекля приношення для Господа.
Exodus Exod 1 30 14 Кожен, хто переходить на переліку, від віку двадцяти літ і вище, дасть приношення для Господа.
Exodus Exod 1 30 15 Багатий не побільшить, а вбогий не зменшить від половини шекля, даючи приношення Господеві для складання окупу за ваші душі.
Exodus Exod 1 30 16 І візьмеш гроші окупу від Ізраїлевих синів, та й даси їх на роботу скинії заповіту. І буде воно Ізраїлевим синам на пам'ять перед Господнім обличчям для окуплення за ваші душі.
Exodus Exod 1 30 17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 30 18 І зробиш умивальницю з міді, і підстава її мідь, на вмивання. І поставиш її між скинією заповіту й між жертівником, і наллєш туди води.
Exodus Exod 1 30 19 І будуть Аарон та сини його мити з неї свої руки та ноги свої.
Exodus Exod 1 30 20 Коли вони входитимуть до скинії заповіту, то будуть мити в воді, щоб їм не вмерти, або коли будуть відходити до жертівника на служення, щоб спалити огняну жертву для Господа.
Exodus Exod 1 30 21 І будуть вони вмивати руки свої та ноги свої, щоб їм не вмерти. І буде це для них вічна постанова, для нього й для нащадків його на їхні покоління!
Exodus Exod 1 30 22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 30 23 А ти візьми собі найкращих пахощів: самотечної мірри п'ять сотень шеклів, і запашного цинамону половину його: двісті й п'ятдесят, і запашної очеретини двісті й п'ятдесят,
Exodus Exod 1 30 24 і касії п'ять сотень шеклів на міру шеклем святині, та гін оливкової оливи.
Exodus Exod 1 30 25 І зробиш її миром святого помазання, масть складену, робота робітника масти. Це буде миро святого помазання.
Exodus Exod 1 30 26 І намастиш ним скинію заповіту, і ковчега свідоцтва,
Exodus Exod 1 30 27 і стола та всі речі його, і свічника та речі його, і жертівника кадила,
Exodus Exod 1 30 28 і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її.
Exodus Exod 1 30 29 І освятиш їх, і стануть вони найсвятішим, усе, що доторкнеться до них, освятиться!
Exodus Exod 1 30 30 І помажеш Аарона та синів його, та посвятиш їх на священнослуження Мені.
Exodus Exod 1 30 31 А до синів Ізраїлевих будеш говорити, кажучи: Це буде Мені миро святого помазання на ваші покоління.
Exodus Exod 1 30 32 На людське тіло не буде воно лите, і за постановою про нього не буде робитися, як воно, святиня воно, воно буде святиня для вас!
Exodus Exod 1 30 33 Кожен, хто сам робитиме масть, як воно, і хто дасть із нього на чужого, той буде витятий із народу свого.
Exodus Exod 1 30 34 І промовив Господь до Мойсея: Візьми собі пахощів: бальзаму, і ониху, і хелбану, пахощів, та чистого ладану, кожне буде в рівній частині.
Exodus Exod 1 30 35 І зробиш з цього кадило, масть, робота робітника масти, посолене, чисте, святе.
Exodus Exod 1 30 36 І зітреш із неї надрібно, і даси з неї перед обличчям свідоцтва в скинії заповіту, що Я буду являтися тобі там, це буде найсвятіше для вас!
Exodus Exod 1 30 37 А кадило, що зробите, за постановою про нього це зробите собі, воно буде тобі святість для Господа!
Exodus Exod 1 30 38 Кожен, хто зробить, як воно, щоб нюхати з нього, той буде витятий із народу свого!
Exodus Exod 1 31 1 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 31 2 Дивися, Я покликав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного племени,
Exodus Exod 1 31 3 і наповнив його Духом Божим, мудрістю, і розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи,
Exodus Exod 1 31 4 на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,
Exodus Exod 1 31 5 і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій роботі.
Exodus Exod 1 31 6 І Я ото дав із ним Оголіява, Ахісамахового сина, Данового племени. А в серце кожного мудросердого Я дав мудрість, і зроблять вони все, що Я наказав був тобі:
Exodus Exod 1 31 7 скинію заповіту, і ковчега для свідоцтва, і віко, що на ньому, і всі скинійні речі,
Exodus Exod 1 31 8 і стола та речі його, і чистого свічника та всі речі його, і жертівника кадила,
Exodus Exod 1 31 9 і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її,
Exodus Exod 1 31 10 і шати служебні, і шати священні для священика Аарона, і шати синів його на священнослуження,
Exodus Exod 1 31 11 і оливу помазання, і запашне кадило для святині, як усе, що Я наказав був тобі, вони зроблять.
Exodus Exod 1 31 12 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 31 13 А ти промовляй Ізраїлевим синам, говорячи: Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас!
Exodus Exod 1 31 14 І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її!
Exodus Exod 1 31 15 Шість день буде робитися праця, а дня сьомого субота відпочинку від праці, святість для Господа. Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий!
Exodus Exod 1 31 16 І будуть Ізраїлеві сини додержувати суботу, щоб зробити суботу вічним заповітом для своїх поколінь.
Exodus Exod 1 31 17 Це знак навіки поміж Мною та поміж Ізраїлевими синами, бо шість день творив Господь небо та землю, а дня сьомого перервав працю та спочив.
Exodus Exod 1 31 18 І дав Він Мойсеєві, коли закінчив говорити з ним на Сінайській горі, дві таблиці свідоцтва, таблиці кам'яні, писані Божим перстом.
Exodus Exod 1 32 1 І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.
Exodus Exod 1 32 2 І сказав їм Аарон: Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене.
Exodus Exod 1 32 3 І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона.
Exodus Exod 1 32 4 І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!
Exodus Exod 1 32 5 І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: Завтра свято для Господа!
Exodus Exod 1 32 6 І повставали вони взавтра рано вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися.
Exodus Exod 1 32 7 А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.
Exodus Exod 1 32 8 Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!
Exodus Exod 1 32 9 І промовив Господь до Мойсея: Я бачив народ той, і ось народ твердошиїй він!
Exodus Exod 1 32 10 А тепер залиши Мене, і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом.
Exodus Exod 1 32 11 І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?
Exodus Exod 1 32 12 Нащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з-поверхні землі?... Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!
Exodus Exod 1 32 13 Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, і вони посядуть навіки.
Exodus Exod 1 32 14 І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові.
Exodus Exod 1 32 15 І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, звідси й звідти вони були писані.
Exodus Exod 1 32 16 А таблиці Божа робота вони, а письмо Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях.
Exodus Exod 1 32 17 І почув Ісус голос народу, як кричав він, та й сказав до Мойсея: Крик бою в таборі!
Exodus Exod 1 32 18 А той відказав: Це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, я чую голос співу!
Exodus Exod 1 32 19 І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці... І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою!...
Exodus Exod 1 32 20 І схопив він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох... І розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих.
Exodus Exod 1 32 21 І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти гріх великий навів на нього?
Exodus Exod 1 32 22 А Аарон відказав: Нехай не запалиться гнів мого пана! Ти знаєш народ цей, що він у злому.
Exodus Exod 1 32 23 І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.
Exodus Exod 1 32 24 І сказав я до них: Хто має золото, поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, і вийшло те теля.
Exodus Exod 1 32 25 І побачив Мойсей народ, що незагнузданий він, бо Аарон розгнуздав його на ганьбу поміж їхніми ворогами.
Exodus Exod 1 32 26 І став Мойсей у брамі табору й сказав: Хто за Господа до мене! І зібралися до нього всі Левіїні сини.
Exodus Exod 1 32 27 І сказав він до них: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого.
Exodus Exod 1 32 28 І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловіка.
Exodus Exod 1 32 29 І сказав Мойсей: Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благословення.
Exodus Exod 1 32 30 І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду я до Господа, може складу окуплення за ваш гріх.
Exodus Exod 1 32 31 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золотих богів!
Exodus Exod 1 32 32 А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, витри мене з книги Своєї, яку Ти написав...
Exodus Exod 1 32 33 І промовив Господь до Мойсея: Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.
Exodus Exod 1 32 34 А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї покараю їх за їхній гріх!
Exodus Exod 1 32 35 І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.
Exodus Exod 1 33 1 І говорив Господь до Мойсея: Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського краю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Нащадкам твоїм дам його,
Exodus Exod 1 33 2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина,
Exodus Exod 1 33 3 до Краю, що тече молоком та медом, бо Я не піду серед тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.
Exodus Exod 1 33 4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздоби.
Exodus Exod 1 33 5 Бо промовив Господь до Мойсея: Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, якщо одну хвилину піду серед тебе, то вигублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, Я знатиму, що вчиню тобі.
Exodus Exod 1 33 6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хорив.
Exodus Exod 1 33 7 А Мойсей узяв намета, та й нап'яв його поза табором, далеко від табору, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табором.
Exodus Exod 1 33 8 І бувало, коли виходив Мойсей до скинії, то підводився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.
Exodus Exod 1 33 9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.
Exodus Exod 1 33 10 І ввесь народ бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підводився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.
Exodus Exod 1 33 11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.
Exodus Exod 1 33 12 І сказав Мойсей до Господа: Дивися, Ти говориш мені: Випровади цей народ, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я, а також знайшов ти милість в очах Моїх.
Exodus Exod 1 33 13 Тож тепер, коли знайшов я милість в очах Твоїх, об'яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю, як знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.
Exodus Exod 1 33 14 А Він відказав: Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку.
Exodus Exod 1 33 15 І сказав він до Нього: Коли сам Ти не підеш, то не виводь нас ізвідси.
Exodus Exod 1 33 16 Бож чим тоді пізнається, що знайшов милість в очах Твоїх я та народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.
Exodus Exod 1 33 17 І промовив Господь до Мойсея: Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе.
Exodus Exod 1 33 18 А він відказав: Покажи мені славу Свою!
Exodus Exod 1 33 19 І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний.
Exodus Exod 1 33 20 І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити.
Exodus Exod 1 33 21 І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі.
Exodus Exod 1 33 22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.
Exodus Exod 1 33 23 А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме.
Exodus Exod 1 34 1 І промовив Господь до Мойсея: Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.
Exodus Exod 1 34 2 І приготовся на рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, і станеш Мені там на верхів'ї гори.
Exodus Exod 1 34 3 А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори.
Exodus Exod 1 34 4 І витесав він дві кам'яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам'яні.
Exodus Exod 1 34 5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа.
Exodus Exod 1 34 6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,
Exodus Exod 1 34 7 що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.
Exodus Exod 1 34 8 І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,
Exodus Exod 1 34 9 та й сказав: Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм.
Exodus Exod 1 34 10 А Він відказав: Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!
Exodus Exod 1 34 11 Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
Exodus Exod 1 34 12 Стережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не став пасткою серед тебе.
Exodus Exod 1 34 13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.
Exodus Exod 1 34 14 Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім'я Його, Бог заздрісний Він!
Exodus Exod 1 34 15 Щоб не склав ти умови з мешканцем Краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.
Exodus Exod 1 34 16 І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.
Exodus Exod 1 34 17 Литих богів не зробиш собі.
Exodus Exod 1 34 18 Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.
Exodus Exod 1 34 19 Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.
Exodus Exod 1 34 20 А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.
Exodus Exod 1 34 21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.
Exodus Exod 1 34 22 І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.
Exodus Exod 1 34 23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.
Exodus Exod 1 34 24 Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.
Exodus Exod 1 34 25 Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.
Exodus Exod 1 34 26 Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.
Exodus Exod 1 34 27 І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.
Exodus Exod 1 34 28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей.
Exodus Exod 1 34 29 І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.
Exodus Exod 1 34 30 І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!
Exodus Exod 1 34 31 І кликнув до них Мойсей, і звернулися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.
Exodus Exod 1 34 32 А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай.
Exodus Exod 1 34 33 І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало.
Exodus Exod 1 34 34 А коли Мойсей входив перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому.
Exodus Exod 1 34 35 І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.
Exodus Exod 1 35 1 І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити.
Exodus Exod 1 35 2 Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, субота спочинку від праці для Господа. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий!
Exodus Exod 1 35 3 Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших осадах.
Exodus Exod 1 35 4 І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та річ, що Господь наказав, говорячи:
Exodus Exod 1 35 5 Візьміть від себе приношення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, приношення Господеві: золото, і срібло, і мідь,
Exodus Exod 1 35 6 і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовну козину,
Exodus Exod 1 35 7 і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дерева,
Exodus Exod 1 35 8 і оливу на освітлення, і пахощі на оливу помазання, та пахощів на кадило,
Exodus Exod 1 35 9 і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.
Exodus Exod 1 35 10 А кожен із вас мудросердий прийде та зробить, що наказав був Господь:
Exodus Exod 1 35 11 скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її;
Exodus Exod 1 35 12 ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони;
Exodus Exod 1 35 13 стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показний;
Exodus Exod 1 35 14 і свічника освітлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення;
Exodus Exod 1 35 15 і жертівника кадила, і держаки його, і оливу помазання, і кадило пахощів та заслону входу при вході;
Exodus Exod 1 35 16 жертівника цілопалення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її;
Exodus Exod 1 35 17 запони подвір'я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір'я;
Exodus Exod 1 35 18 кілки скинії, і кілки подвір'я та шнури їхні;
Exodus Exod 1 35 19 і шати служебні на служення в святині, священні шати для священика Аарона, та шати синів його на священнослуження.
Exodus Exod 1 35 20 І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея.
Exodus Exod 1 35 21 І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати.
Exodus Exod 1 35 22 І приходили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і приносили гачка, і носову сережку, і персня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що людина приносила, як золото приношення для Господа.
Exodus Exod 1 35 23 І кожна людина принесла, що хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві.
Exodus Exod 1 35 24 Кожен, хто жертвував срібне та мідяне приношення, приносив Господнє приношення, і кожен, хто мав, поприносили акаційне дерево, на всяке зайняття коло тієї роботи.
Exodus Exod 1 35 25 І кожна мудросерда жінка пряла руками своїми, і приносила пряжку: блакить, і пурпур, і червень, і віссон.
Exodus Exod 1 35 26 І всі жінки, кого вело їхнє серце, пряли козину вовну.
Exodus Exod 1 35 27 А начальники поприносили каміння оніксу, і каміння вставлення для ефоду та для нагрудника,
Exodus Exod 1 35 28 і пахощі, і оливу на освітлення, і для оливи помазання, і для запашного кадила.
Exodus Exod 1 35 29 Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло приносити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, Ізраїлеві сини приносили добровільний дар для Господа.
Exodus Exod 1 35 30 І сказав Мойсей до Ізраїлевих синів: Дивіться, Господь назвав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного роду.
Exodus Exod 1 35 31 І наповнив його Духом Божим, мудрістю, розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи
Exodus Exod 1 35 32 на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,
Exodus Exod 1 35 33 і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій мистецькій роботі.
Exodus Exod 1 35 34 І вклав в його серце, щоб навчав, він і Оголіяв, син Ахісамаха, Данового племени.
Exodus Exod 1 35 35 Він наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі.
Exodus Exod 1 36 1 І зробить Бецал'їл та Оголіяв, та кожен мудросердий чоловік, кому Господь дав мудрости та розсудку, щоб уміти зробити кожну працю роботи в святині на все, що Господь наказав був.
Exodus Exod 1 36 2 І покликав Мойсей Бецал'їла та Оголіява, та кожного мудросердого чоловіка, кому Господь подав мудрість у серце, кожного, кого вело серце зблизитися до тієї праці, щоб зробити її.
Exodus Exod 1 36 3 І взяли вони від Мойсея все приношення, що позносили Ізраїлеві сини для праці служби святині, щоб зробити її. А вони ще приносили до нього щоранку добровільного дара.
Exodus Exod 1 36 4 І прибули всі мудреці, що роблять усю роботу святині, кожен із праці своєї, яку вони роблять,
Exodus Exod 1 36 5 і сказали до Мойсея, говорячи: Народ приносить більше, ніж потрібно було для праці, яку Господь звелів був зробити.
Exodus Exod 1 36 6 І Мойсей наказав проголосити в таборі, говорячи: Ні чоловік, ні жінка нехай не роблять уже нічого на приношення для святині. І був стриманий народ від приносів.
Exodus Exod 1 36 7 А наготовленого було досить для кожної праці, щоб зробити її, і ще зоставалось.
Exodus Exod 1 36 8 І зробили кожен мудросердий із тих, що робили скинійну працю: десять покривал із суканого віссону, і блакиті, і пурпуру та з червені. Херувими мистецькою роботою він поробив їх.
Exodus Exod 1 36 9 Довжина одного покривала двадцять і вісім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Усім покривалам міра одна.
Exodus Exod 1 36 10 І поспинав він п'ять покривал одне до одного, і п'ять інших покривал поспинав одне до одного.
Exodus Exod 1 36 11 І поробив він блакитні петельки на краю одного покривала з кінця в спинанні. Так само зробив на краю кінцевого покривала в спинанні другім.
Exodus Exod 1 36 12 П'ятдесят петельок зробив він у покривалі однім, і п'ятдесят петельок зробив він на кінці покривала, що в другім спинанні. Ті петельки протилеглі одна до однієї.
Exodus Exod 1 36 13 І зробив він п'ятдесят золотих гачків, і поспинав ті покривала одне до одного тими гачками, і стала одна скинія.
Exodus Exod 1 36 14 І зробив він покривала з вовни козиної до намета над внутрішньою скинією, одинадцять покривал зробив таких.
Exodus Exod 1 36 15 Довжина одного покривала тридцять ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. Одинадцятьом покривалам міра одна.
Exodus Exod 1 36 16 І поспинав він п'ять покривал осібно, а шість тих покривал осібно.
Exodus Exod 1 36 17 І поробив він п'ятдесят петельок на краю кінцевого покривала в спинанні, і п'ятдесят петельок поробив на краю покривала другого спинання.
Exodus Exod 1 36 18 І зробив він п'ятдесят мідяних гачків на спинання скинії, щоб стала вона одна.
Exodus Exod 1 36 19 І зробив він накриття для скинії, баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і накриття зверху з тахашевих шкурок.
Exodus Exod 1 36 20 І поробив він для скинії стоячі дошки з акаційного дерева.
Exodus Exod 1 36 21 Десять ліктів довжина дошки, і лікоть і півліктя ширина однієї дошки.
Exodus Exod 1 36 22 В одній дошці дві ручки, сполучені одна до однієї. Так він поробив усі дошки скинії.
Exodus Exod 1 36 23 І поробив він дошки для скинії, двадцять дощок на бік південний, на полудень.
Exodus Exod 1 36 24 І сорок срібних підстав поробив він під тими двадцятьма дошками, дві підставі під однією дошкою для ручок її, і дві підставі під дошкою другою для двох ручок її.
Exodus Exod 1 36 25 А для другого боку скинії, у бік півночі зробив він двадцять дощок.
Exodus Exod 1 36 26 І для них сорок срібних підстав, дві підставі під одну дошку, і дві підставі під дошку другу.
Exodus Exod 1 36 27 А для заднього боку скинії на захід зробив він шість дощок.
Exodus Exod 1 36 28 І дві дошки зробив він для скинійних кутів на заднього бока.
Exodus Exod 1 36 29 І були вони поєднані здолу, і разом були вони поєднані на верху її до однієї каблучки. Так зробив він для них обох, для обох кутів.
Exodus Exod 1 36 30 І було вісім дощок, а їхні підстави зо срібла, шістнадцять підстав: по дві підставі під одну дошку.
Exodus Exod 1 36 31 І зробив він засуви з акаційного дерева, п'ять для дощок одного боку скинії,
Exodus Exod 1 36 32 і п'ять засувів для дощок другого боку скинії, і п'ять засувів для дощок заднього боку на захід.
Exodus Exod 1 36 33 І зробив він середнього засува, щоб засувати по середині дощок від кінця до кінця.
Exodus Exod 1 36 34 А ці дошки він пообкладав золотом, а каблучки їхні, на вкладання для засувів, поробив із золота; і ці засуви він пообкладав золотом.
Exodus Exod 1 36 35 І зробив він завісу з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону. Мистецькою роботою зробив її з херувимами.
Exodus Exod 1 36 36 І він зробив для неї чотири акаційні стовпи, і пообкладав їх золотом, гаки їх золоті, і вилив для них чотири срібних підставі.
Exodus Exod 1 36 37 І зробив він заслону для входу скинії з блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, робота гаптівника.
Exodus Exod 1 36 38 А стовпи її п'ять, а гаки їх золоті; і він пообкладав їх верхи та їх обручі золотом; а підстави їхні п'ять із міді.
Exodus Exod 1 37 1 І зробив Бецал'їл ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його, і лікоть і пів вишина його.
Exodus Exod 1 37 2 І пообкладав він його щирим золотом зсередини та іззовні. І вінця золотого зробив навколо над ним.
Exodus Exod 1 37 3 І він вилив для нього чотири золоті каблучки на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, і дві каблучки на другому боці його.
Exodus Exod 1 37 4 І він поробив держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх золотом.
Exodus Exod 1 37 5 І він повсовував ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб носити ковчега.
Exodus Exod 1 37 6 І віко зробив зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, і лікоть і пів ширина його.
Exodus Exod 1 37 7 І зробив два золоті херувими, роботою кутою зробив їх з обох кінців віка.
Exodus Exod 1 37 8 І зробив одного херувима з кінця звідти, а одного херувима з кінця звідси. З того віка поробив тих херувимів на обох кінцях його.
Exodus Exod 1 37 9 І були ті херувими з простягненими догори крилами, і затінювали своїми крилами над віком, а їхні лиця одне до одного; до віка були схилені лиця тих херувимів.
Exodus Exod 1 37 10 І зробив він стола з акаційного дерева, два лікті довжина його, і лікоть ширина його, і лікоть і пів вишина його.
Exodus Exod 1 37 11 І пообкладав його щирим золотом, і зробив вінця золотого для нього навколо.
Exodus Exod 1 37 12 І лиштву зробив він для нього в долоню навколо, і зробив вінця золотого навколо для лиштви його.
Exodus Exod 1 37 13 І він вилив для нього чотири каблучки із золота, та й дав ті каблучки на чотирьох кінцях, що при його чотирьох ніжках.
Exodus Exod 1 37 14 При лиштві були ті каблучки, вкладання для держаків, щоб носити стола.
Exodus Exod 1 37 15 І поробив він ті держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх золотом, щоб носити стола.
Exodus Exod 1 37 16 І поробив він ті речі, що на столі: миски його, і кадильниці його, і кухлі його та чаші його, що ними лито, золото щире.
Exodus Exod 1 37 17 І зробив він свічника зо щирого золота, роботою кутою зробив він того свічника. Стовп його, і рамена його, келихи його, ґудзі його й квіти його виходили з нього.
Exodus Exod 1 37 18 І шість рамен виходило з боків його, три рамені свічника з одного боку його, і три рамені свічника з другого боку його.
Exodus Exod 1 37 19 Три келихи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь і квітка, і три мигдалоподібні келихи в рамені другім, ґудзь і квітка. Так на шости раменах, що виходять із свічника.
Exodus Exod 1 37 20 А на стовпі свічника чотири келихи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його.
Exodus Exod 1 37 21 І ґудзь під двома раменами з нього, і ґудзь під другими двома раменами з нього, і ґудзь під третіми двома раменами з нього, у шости рамен, що виходять із свічника.
Exodus Exod 1 37 22 Їхні ґудзі та їхні рамена виходили з нього. Увесь він одне куття щирого золота.
Exodus Exod 1 37 23 І зробив він сім лямпадок до нього; а його щипчики та його лопатки на вугіль зо щирого золота.
Exodus Exod 1 37 24 З таланту щирого золота зробив він його та всі його речі.
Exodus Exod 1 37 25 І зробив він кадильного жертівника з акаційного дерева, лікоть довжина його, і лікоть ширина його, квадратовий, а два лікті вишина його. З нього були його роги.
Exodus Exod 1 37 26 І пообкладав він його щирим золотом, верх його та стіни його навколо, та роги його. І вінця золотого навколо зробив.
Exodus Exod 1 37 27 І дві золоті каблучки зробив йому під вінця його, зробив на обох боках його, на вкладання для держаків, щоб ними носити його.
Exodus Exod 1 37 28 І держаки поробив із акаційного дерева, і золотом пообкладав їх.
Exodus Exod 1 37 29 І зробив він миро святого помазання, і чисте кадило пахощів, робота робітника масти.
Exodus Exod 1 38 1 І зробив він жертівника з акаційного дерева, п'ять ліктів довжина його, і п'ять ліктів ширина його, квадратовий, а вишина його три лікті.
Exodus Exod 1 38 2 І поробив він роги його на чотирьох кутах його, з нього були його роги. І пообкладав його міддю.
Exodus Exod 1 38 3 І він поробив усі речі жертівника: горшки, і шуфлі, і кропильниці, видельця, і лопатки на вугілля. Усі речі його поробив він із міді.
Exodus Exod 1 38 4 І мережу зробив він із міді для жертівника роботою сітки, під лиштву його здолу до половини його.
Exodus Exod 1 38 5 І вилив він чотири каблучки на чотирьох кінцях його для мідяної мережі, на вкладання для держаків.
Exodus Exod 1 38 6 І поробив він держаки з акаційного дерева, і пообкладав їх міддю.
Exodus Exod 1 38 7 І повсовував він ті держаки в каблучки на боках жертівника, щоб ними носити його. Порожнявим усередині зробив його з дощок.
Exodus Exod 1 38 8 І зробив він умивальницю з міді та підставу її з міді, з дзеркалами жінок, що сповняли службу при вході скинії заповіту.
Exodus Exod 1 38 9 І зробив він подвір'я. На південну сторону, на полудень запони того подвір'я, суканий віссон, сто ліктів.
Exodus Exod 1 38 10 А стовпів для нього двадцять, а їхніх підстав із міді двадцять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus Exod 1 38 11 А в сторону півночі сто ліктів; стовпів для них двадцять і підстав для них двадцять, із міді. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus Exod 1 38 12 А в сторону заходу, запони, п'ятдесят ліктів; стовпів для них десять, і підстав для них десять. Гаки тих стовпів та обручі їхні срібло.
Exodus Exod 1 38 13 А в сторону переду, сходу, п'ятдесят ліктів.
Exodus Exod 1 38 14 Запони до боку п'ятнадцять ліктів; стовпів для них три, і підстав для них три.
Exodus Exod 1 38 15 А для другого боку з цієї й з тієї сторони брами подвір'я запони на п'ятнадцять ліктів; стовпів для них три, і підстав для них три.
Exodus Exod 1 38 16 Всі запони подвір'я навколо віссон суканий.
Exodus Exod 1 38 17 А підстави для стовпів мідь, гаки стовпів та обручів їхніх срібло. А обклад верхів їх срібло, і вони всі стовпи подвір'я поспинані сріблом.
Exodus Exod 1 38 18 А заслона брами подвір'я робота гаптівника: блакить, і пурпур, і червень та суканий віссон; і двадцять ліктів довжина, а вишина в ширині п'ять ліктів, відповідно запонам подвір'я.
Exodus Exod 1 38 19 А стовпів для них чотири, і підстав для них чотири, із міді. Гаки їх срібло, і обклад верхів їх та їхніх обручів срібло.
Exodus Exod 1 38 20 А всі кілки для скинії й для подвір'я навколо мідь.
Exodus Exod 1 38 21 Оце перелік скинії, скинії свідоцтва, що був обрахований на приказ Мойсея, за допомогою Левитів під рукою Ітамара, сина Аарона, священика.
Exodus Exod 1 38 22 А Бецал'їл, син Урія, сина Хура, Юдиного племени, поробив усе, що Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 38 23 А з ним Оголіяв, син Ахісамахів, Данового племени, оброблювач, і мистець, і гаптівник блакиттю, і пурпуром, і червенню, і віссоном.
Exodus Exod 1 38 24 Усе золото, вжите для праці в усій роботі святині, то було золото колихання, двадцять і п'ять талантів та сім сотень і тридцять шеклів на міру шеклем святині.
Exodus Exod 1 38 25 А срібло полічених у громаді мужів сто талантів та тисяча, і сімсот і сімдесят і п'ять шеклів на міру шеклем святині,
Exodus Exod 1 38 26 на голову бека, цебто половина шекля на міру шеклем святині для кожного, хто переходив при переліку від віку двадцяти літ і вище, для шостисот тисяч і трьох тисяч і п'ятисот і п'ятидесяти.
Exodus Exod 1 38 27 І було сто талантів срібла на відлиття підстав святині та підстав завіси, сотня підстав на сотню талантів, талант на підставу.
Exodus Exod 1 38 28 А з тисячі й семисот і семидесяти й п'яти шеклів поробив він гаки для стовпів, і пообкладав їхні верхи та поспинав їх.
Exodus Exod 1 38 29 А міді колихання було сімдесят талантів та дві тисячі й чотириста шеклів.
Exodus Exod 1 38 30 І поробив він із неї підстави входу скинії заповіту, і жертівника мідяного, і його мідяну мережу, та всі речі жертівника,
Exodus Exod 1 38 31 і підстави подвір'я навколо, і підстави брами подвір'я, і скинійні кілки, і всі кілки подвір'я навколо.
Exodus Exod 1 39 1 А з блакиті й пурпуру та червені поробили вони службові шати для служення в святині. І поробили священні шати, що вони для Аарона, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 39 2 І зробив він ефода з золота, блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону.
Exodus Exod 1 39 3 І повибивали вони золоті бляхи, та й настригли ниток на роботу серед блакиті, і серед пурпуру, і серед червені, і серед віссону, робота мистця.
Exodus Exod 1 39 4 Вони зробили для нього злучені нараменники, на обох кінцях його він був сполучений.
Exodus Exod 1 39 5 А пояс мистецький для накладання ефоду, що з ним з'єднаний і однакового з ним виробу, золото, блакить, і пурпур, і червень, і суканий віссон, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 39 6 І поробили вони камені оніксові, оточені золотими гніздами, вирізьблені різьбою печатки, з іменами Ізраїлевих синів.
Exodus Exod 1 39 7 І він їх поклав на ефодові нараменники, камені на пам'ять для Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 39 8 І зробив він нагрудника, роботою мистця, як робота ефоду, золото, блакить, і пурпур, і червень, і суканий віссон.
Exodus Exod 1 39 9 Квадратовий він був, складеним удвоє зробили нагрудника, п'ядь ширина його, складений удвоє.
Exodus Exod 1 39 10 І понасаджували на ньому чотири ряди каменя. Ряд: рубін, топаз і смарагд ряд перший.
Exodus Exod 1 39 11 А ряд другий: карбункул, сапфір і яспіс.
Exodus Exod 1 39 12 А ряд третій: опаль, агат і аметист.
Exodus Exod 1 39 13 А четвертий ряд: хризоліт, онікс і беріл, вони вставлені золотими насадами в своїх гніздах.
Exodus Exod 1 39 14 А камені ті на ймення дванадцятьох Ізраїлевих синів вони, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ім'я його для дванадцяти племен.
Exodus Exod 1 39 15 І поробили вони на нагруднику сукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.
Exodus Exod 1 39 16 І зробили вони дві золоті гнізді та дві золоті каблучки, і дали ці каблучки на двох кінцях нагрудника.
Exodus Exod 1 39 17 І дали два золоті шнури на дві ті каблучки до кінців нагрудника.
Exodus Exod 1 39 18 А два кінці обох шнурів дали до двох гнізд, і дали на нараменники ефоду спереду його.
Exodus Exod 1 39 19 І зробили дві золоті каблучки, та й поклали на обох кінцях нагрудника на краї його, що до сторони ефоду, всередину.
Exodus Exod 1 39 20 І зробили вони дві золоті каблучки, та й дали їх на обидва нараменники ефоду здолу, спереду його, при сполученні його, над мистецьким поясом ефоду.
Exodus Exod 1 39 21 І прив'язали нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на мистецькім поясі ефоду, і не буде рухатись нагрудник із-над ефоду, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 39 22 І зробив він шату для ефоду, ткацькою роботою, всю блакитну.
Exodus Exod 1 39 23 А отвір шати в середині її, як отвір панцера; край отвору її обрамований навколо, щоб не дертися їй.
Exodus Exod 1 39 24 І поробили вони на подолку шати гранатові яблука з блакиті, і пурпуру та з суканої червені.
Exodus Exod 1 39 25 І поробили дзвінки зо щирого золота, і дали ті дзвінки поміж гранатові яблука на подолку шати навколо, поміж ті гранатові яблука,
Exodus Exod 1 39 26 дзвінок і гранатове яблуко, дзвінок і гранатове яблуко на подолку шати тієї навколо, на служення, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 39 27 І поробили вони хітони з віссону, робота ткача, для Аарона та для синів його,
Exodus Exod 1 39 28 і завоя з віссону, і шапки накриття з віссону, і льняна спідня одіж із суканого віссону,
Exodus Exod 1 39 29 і пояса з суканого віссону, і блакиті, і пурпура та з червені, робота гаптяра, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 39 30 І зробили квітку, вінця святости, зо щирого золота, і написали на нім письмом різьби печатки: Святиня для Господа.
Exodus Exod 1 39 31 І дали на нім блакитну нитку, щоб була на завої згори, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 39 32 І скінчилася вся робота скинії, скинії заповіту. І зробили Ізраїлеві сини все, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили вони.
Exodus Exod 1 39 33 І позносили вони до Мойсея скинію внутрішню, намета зовнішнього та всі речі її: гачки її, дошки її, засуви її, і стовпи її та підстави її,
Exodus Exod 1 39 34 і накриття з баранячих начервоно пофарбованих шкурок, і накриття з тахашевих шкурок, і завісу заслони,
Exodus Exod 1 39 35 ковчега свідоцтва, і держаки його, і віко,
Exodus Exod 1 39 36 стола, усі речі його, і хліб показний,
Exodus Exod 1 39 37 чистого свічника та лямпадки його, лямпадки розставлені, та всі речі його й оливу освітлення,
Exodus Exod 1 39 38 і золотого жертівника, миро помазання, і запашне кадило, і завісу при вході скинії,
Exodus Exod 1 39 39 мідяного жертівника, і його мідяну мережку, держаки його, і всі речі його, умивальницю та підставу її,
Exodus Exod 1 39 40 запони подвір'я, стовпи його, і підстави його, і заслону для брами подвір'я, шнури його, і кілки його, і всі речі для служби в скинії, у скинії заповіту,
Exodus Exod 1 39 41 службові шати для служення в святині, священні шати священика Аарона, і шати синів його для священнослуження.
Exodus Exod 1 39 42 Усе так, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини всю ту роботу.
Exodus Exod 1 39 43 І побачив Мойсей усю ту роботу, і ось вони зробили її! Як Господь наказав був, так зробили вони. І поблагословив їх Мойсей!
Exodus Exod 1 40 1 А Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Exodus Exod 1 40 2 Першого місяця, першого дня місяця поставиш намета для скинії заповіту.
Exodus Exod 1 40 3 І поставиш там ковчега свідоцтва, і закриєш ковчега завісою.
Exodus Exod 1 40 4 І внесеш стола, і порозкладаєш належне йому; і внесеш свічника, і запалиш його лямпадки.
Exodus Exod 1 40 5 І поставиш золотого жертівника для кадила перед ковчегом свідоцтва; і повісиш заслону входу скинії.
Exodus Exod 1 40 6 І поставиш жертівника цілопалення перед входом скинії, скинії заповіту.
Exodus Exod 1 40 7 І поставиш умивальницю між скинією заповіту та між жертівником, і даси туди води.
Exodus Exod 1 40 8 І поставиш подвір'я навколо, і даси заслону брами подвір'я.
Exodus Exod 1 40 9 І візьмеш миро помазання, та й помажеш скинію та все, що в ній, і освятиш її та всі речі її, і стане вона святістю.
Exodus Exod 1 40 10 І помажеш жертівника цілопалення та всі речі його, і освятиш жертівника, і стане жертівник Найсвятішим.
Exodus Exod 1 40 11 І помажеш умивальницю та підставу її, і освятиш її.
Exodus Exod 1 40 12 І приведеш Аарона та синів його до входу скинії заповіту, та й обмиєш їх водою.
Exodus Exod 1 40 13 І зодягнеш Аарона в священні шати, і помажеш його, і освятиш його, і він буде священнослужити Мені.
Exodus Exod 1 40 14 І приведеш синів його, і позодягаєш їх у хітони.
Exodus Exod 1 40 15 І помажеш їх, як помазав їхнього батька, і будуть вони священнослужити Мені. І станеться, що помазання їх буде на них на вічне священство, на їхні покоління!
Exodus Exod 1 40 16 І зробив Мойсей усе, як Господь наказав був йому, так він зробив.
Exodus Exod 1 40 17 І сталося першого місяця другого року, першого дня місяця, була поставлена скинія!
Exodus Exod 1 40 18 І поставив Мойсей скинію, і дав підстави її, і поклав дошки її, і дав засови її, і поставив стовпи її.
Exodus Exod 1 40 19 І розтягнув намета над внутрішньою скинією, і поклав скинійне накриття на неї згори, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 40 20 І взяв він і поклав свідоцтво до ковчега, а на ковчега поклав держаки, і дав на ковчега віко згори.
Exodus Exod 1 40 21 І вніс він ковчега до скинії, і повісив завісу заслони, і закрив ковчег свідоцтва, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 40 22 І дав він стола в скинію заповіту, на стороні скинії на північ, поза завісою.
Exodus Exod 1 40 23 І порозкладав на ньому розклад хліба перед Господнім лицем, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 40 24 І поставив свічника в скинії заповіту навпроти стола, на стороні скинії на південь.
Exodus Exod 1 40 25 І позасвічував лямпадки перед Господнім лицем, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 40 26 І поставив золотого жертівника в скинії заповіту перед завісою.
Exodus Exod 1 40 27 І кадив він на ньому запашні кадила, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 40 28 І повісив входову заслону до скинії.
Exodus Exod 1 40 29 А жертівника цілопалення поставив при вході скинії, скинії заповіту, і приніс на ньому цілопалення та жертву хлібну, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 40 30 І поставив умивальницю між скинією заповіту та між жертівником, і туди дав води на миття.
Exodus Exod 1 40 31 І вмивали з нього Мойсей й Аарон та сини його руки свої та ноги свої.
Exodus Exod 1 40 32 Коли вони входили до скинії заповіту, і коли зближалися до жертівника, вони обмивалися, як Господь наказав був Мойсеєві.
Exodus Exod 1 40 33 І поставив подвір'я навколо скинії та жертівника, і повісив заслону брами подвір'я.
Exodus Exod 1 40 34 А хмара закрила скинію заповіту, і слава Господня наповнила скинію.
Exodus Exod 1 40 35 І не міг Мойсей увійти до скинії заповіту, бо хмара спочивала над нею, а слава Господня наповнила скинію.
Exodus Exod 1 40 36 А коли підіймалася хмара з-над скинії, то Ізраїлеві сини рушали в усі свої подорожі.
Exodus Exod 1 40 37 А якщо хмара не підіймалася, то не рушали вони аж до дня, коли вона підіймалася,
Exodus Exod 1 40 38 бо над скинією вдень була хмара Господня, а вночі був огонь у ній, на очах усього Ізраїлевого дому в усіх його подорожах!
Leviticus Lev 1 1 1 І кликнув Господь до Мойсея, і промовляв до нього з скинії заповіту, говорячи:
Leviticus Lev 1 1 2 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли хто з вас принесе жертву для Господа зо скотини, то з худоби великої й худоби дрібної принесете вашу жертву.
Leviticus Lev 1 1 3 Якщо жертва його цілопалення з худоби великої, то нехай принесе його, самця безвадного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім.
Leviticus Lev 1 1 4 І покладе він руку свою на голову цілопалення, і буде йому дано вподобання на очищення від гріхів його.
Leviticus Lev 1 1 5 І заріже він ягня перед Господнім лицем. А Ааронові сини, священики, принесуть кров, і покроплять тією кров'ю на жертівника навколо, що при вході до скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 1 6 І здере він шкуру з жертви цілопалення, і розітне його на куски його.
Leviticus Lev 1 1 7 І дадуть сини священика Аарона огню на жертівника, і покладуть дров на тім огні.
Leviticus Lev 1 1 8 І порозкладають Ааронові сини, священики, ті куски, голову та товщ, на дровах, що на огні, який на жертівнику.
Leviticus Lev 1 1 9 А його нутрощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus Lev 1 1 10 А якщо його жертва з дрібної худобини, з овець або з кіз на цілопалення, то нехай приведе його, безвадного самця,
Leviticus Lev 1 1 11 і заріже його на боці жертівника на північ, перед Господнім лицем. І покроплять сини Ааронові, священики, кров'ю його на жертівника навколо.
Leviticus Lev 1 1 12 І розітне його на куски його, голову його, і товщ його, а священик порозкладає їх на дровах, що на огні, який на жертівнику.
Leviticus Lev 1 1 13 А нутрощі та голінки обмиє водою. І священик принесе все це, та й спалить на жертівнику, це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus Lev 1 1 14 А якщо цілопалення його жертва для Господа з птаства, то нехай з горлиць або з голубенят принесе жертву свою.
Leviticus Lev 1 1 15 І принесе її священик до жертівника, і проб'є йому нігтем великим голову, та й спалить на жертівнику, а кров його буде вилита при стіні жертівника.
Leviticus Lev 1 1 16 І здійме його воло в пір'ї його, і кине його при жертівнику на схід на місце попелу.
Leviticus Lev 1 1 17 І роздере його між крильми його, але не відділить їх. А священик спалить його на жертівнику на дровах, що на огні, воно цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus Lev 1 2 1 А коли хто принесе жертву, жертву хлібну для Господа, то нехай пшенична мука буде жертва його, а він поллє на неї оливи, і дасть на неї ладану.
Leviticus Lev 1 2 2 І принесе її до Ааронових синів, священиків, і візьме звідти повну свою жменю пшеничної муки її, і оливи її зо всім її ладаном, та й спалить священик на жертівнику за пригадувальну частину, це огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus Lev 1 2 3 А позостале з цієї хлібної жертви для Аарона та для синів його, це Найсвятіше з Господніх жертов!
Leviticus Lev 1 2 4 А коли принесеш жертву, жертву хлібну випеченого в печі, то нехай це буде пшенична мука, прісні калачі, мішані в оливі, та прісні коржики, помазані оливою.
Leviticus Lev 1 2 5 А якщо твоя жертва жертва хлібна на лопатці, то нехай це буде пшенична мука, мішана в оливі, прісна.
Leviticus Lev 1 2 6 Поламати її на шматочки, і поллєш на неї оливи, це хлібна жертва.
Leviticus Lev 1 2 7 А якщо твоя жертва жертва хлібна смаження, то нехай буде зроблена в оливі з пшеничної муки.
Leviticus Lev 1 2 8 І принесеш хлібну жертву, що зроблена з тих речей, для Господа, і подаси її до священика, а він принесе її до жертівника.
Leviticus Lev 1 2 9 І принесе священик із хлібної жертви за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику, це огняна жертва, любі пахощі для Господа.
Leviticus Lev 1 2 10 А позостале з цієї хлібної жертви для Аарона та для синів його: це Найсвятіше з Господніх жертов!
Leviticus Lev 1 2 11 Кожна хлібна жертва, яку принесете Господеві, не буде зроблена квашена, бо все квашене й усякий мед не спалите з нього огняної жертви для Господа.
Leviticus Lev 1 2 12 Як жертву первоплоду принесіть її для Господа, а на жертівника вона не приноситься на любі пахощі.
Leviticus Lev 1 2 13 І кожну жертву, жертву хлібну, посолиш сіллю. І хлібної жертви твоєї не позбавиш соли заповіту Бога твого, на кожній жертві твоїй принесеш соли.
Leviticus Lev 1 2 14 А якщо принесеш хлібну жертву первоплодів для Господа, то колосся, пряжене в огні, як потовчене зерно принесеш хлібну жертву своїх первоплодів.
Leviticus Lev 1 2 15 І полий на неї оливи, і поклади на неї ладану, це жертва хлібна.
Leviticus Lev 1 2 16 І спалить священик за пригадувальну частину її з потовченого зерна, із оливи її на всім ладані її, це огняна жертва для Господа.
Leviticus Lev 1 3 1 А якщо його жертва мирна, якщо з великої худоби він приносить чи самця, чи самицю, він принесе її безвадну перед Господнє лице,
Leviticus Lev 1 3 2 і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її при вході до скинії заповіту. А Ааронові сини, священики, покроплять тією кров'ю на жертівника навколо.
Leviticus Lev 1 3 3 І принесе він із мирної жертви огняну жертву для Господа, лій, що закриває нутрощі, та ввесь лій, що на нутрощах,
Leviticus Lev 1 3 4 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.
Leviticus Lev 1 3 5 І спалять те сини Ааронові на жертівнику на цілопалення, що на дровах, яке на огні, це огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus Lev 1 3 6 А якщо з дрібної худоби його жертва на мирну жертву для Господа, самець чи самиця, то безвадну принесе її.
Leviticus Lev 1 3 7 Якщо приносить він на жертву вівцю, то принесе її перед Господнє лице,
Leviticus Lev 1 3 8 і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини покроплять кров'ю її на жертівника навколо.
Leviticus Lev 1 3 9 І він принесе з мирної жертви огняну жертву для Господа, цілого курдюка, якого здійме при хребті, і лій, що закриває нутрощі, і ввесь лій, що на нутрощах,
Leviticus Lev 1 3 10 і обидві нирки та лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.
Leviticus Lev 1 3 11 І священик спалить те на жертівнику, хліб огняної жертви для Господа.
Leviticus Lev 1 3 12 А якщо жертва його коза, то піднесе її перед лице Господнє,
Leviticus Lev 1 3 13 і покладе свою руку на голову її, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини покроплять кров'ю її на жертівника навколо.
Leviticus Lev 1 3 14 І він принесе з неї жертву свою, жертву для Господа, лій, що закриває нутрощі, та ввесь лій, що на нутрощах,
Leviticus Lev 1 3 15 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками.
Leviticus Lev 1 3 16 І священик спалить їх на жертівнику, це пожива, огняна жертва на любі пахощі; увесь лій для Господа.
Leviticus Lev 1 3 17 Оце постанова вічна для ваших родів у всіх осадах ваших: жодного лою й жодної крови не будете їсти.
Leviticus Lev 1 4 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 4 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли хто невмисне згрішить проти якої зо всіх заповідей Господніх, чого не треба чинити, а він учинить проти однієї з них,
Leviticus Lev 1 4 3 якщо помазаний священик згрішить на провину народу, то він принесе за гріх свій, що згрішив ним, бичка, молоде з худоби великої, безвадного для Господа на жертву за гріх.
Leviticus Lev 1 4 4 І приведе він того бичка до входу скинії заповіту перед Господнє лице, і покладе свою руку на голову того бичка, та й заріже бичка перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 4 5 А помазаний священик візьме крови того бичка, та й внесе її до скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 4 6 І вмочить священик пальця свого в ту кров, та й покропить тією кров'ю сім раз перед Господнім лицем перед завіси святині.
Leviticus Lev 1 4 7 І дасть священик з тієї крови на роги жертівника кадила пахощів, перед Господнім лицем, що він у скинії заповіту, а всю кров бичка виллє до підстави жертівника цілопалення, що при вході скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 4 8 А ввесь лій бичка жертви за гріх принесе з нього лій, що закриває нутрощі, і ввесь лій, що на нутрощах,
Leviticus Lev 1 4 9 і обидві нирки та лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме його з нирками,
Leviticus Lev 1 4 10 як приноситься з вола мирної жертви, і священик спалить те на жертівнику цілопалення.
Leviticus Lev 1 4 11 А шкуру бичка та все м'ясо його з головою його та голінками його, і нутрощі його, і нечистість їх,
Leviticus Lev 1 4 12 і всього бичка винесе поза табір до чистого місця, до місця висипання попелу, і спалить його на дровах в огні, на висипанні попелу буде спалений він.
Leviticus Lev 1 4 13 А коли вся Ізраїлева громада помилково згрішить, і діло буде затаєне з очей зборів, і зроблять що проти якої зо всіх Господніх заповідей, чого не можна робити, і завинять,
Leviticus Lev 1 4 14 а гріх буде пізнаний, що вони згрішили ним, то збори принесуть бичка, молоде з худоби великої, на жертву за гріх. І вони приведуть його перед скинію заповіту.
Leviticus Lev 1 4 15 А старші громади покладуть свої руки на голову бичка перед Господнім лицем, та й заріже один з них бичка перед лицем Господнім.
Leviticus Lev 1 4 16 А помазаний священик внесе крови бичка до скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 4 17 І вмочить священик пальця свого в ту кров, та й покропить сім раз перед Господнім лицем перед завіси.
Leviticus Lev 1 4 18 І дасть він із тієї крови на роги жертівника, що перед Господнім лицем, що він у скинії заповіту, а всю ту кров виллє до підстави жертівника цілопалення, що при вході скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 4 19 А ввесь його лій принесе з нього та й спалить на жертівнику.
Leviticus Lev 1 4 20 І зробить з тим бичком те саме, що робив бичкові жертви за гріх, так само зробить із ним. І так священик дасть очищення за них, і буде прощено їм.
Leviticus Lev 1 4 21 І винесе бичка поза табір, та й спалить його, як палив бичка першого, він жертва за гріх зборів.
Leviticus Lev 1 4 22 Коли згрішить начальник, і зробить що невмисне проти якої зо всіх заповідей Господа, Бога його, чого робити не можна, та й завинить,
Leviticus Lev 1 4 23 і буде пізнаний ним гріх його, що згрішив ним, то приведе він жертву свою безвадного козла,
Leviticus Lev 1 4 24 і покладе свою руку на голову того козла, та й заріже його в місці, де ріжеться цілопалення перед Господнім лицем, він жертва за гріх.
Leviticus Lev 1 4 25 А священик візьме з крови жертви за гріх своїм пальцем, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а кров його виллє до підстави жертівника цілопалення.
Leviticus Lev 1 4 26 А ввесь лій його спалить на жертівнику, як лій мирної жертви, та й так очистить священик його з гріха його, і буде прощений йому.
Leviticus Lev 1 4 27 А коли яка душа з народу землі невмисне згрішить, коли зробить що проти якої з заповідей Господніх, чого робити не можна, та й завинить,
Leviticus Lev 1 4 28 і буде пізнаний ним гріх його, що згрішив, то він приведе жертву свою безвадну козу, самицю, за гріх свій, що він згрішив був,
Leviticus Lev 1 4 29 і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже цю жертву за гріх у місці цілопалення.
Leviticus Lev 1 4 30 А священик візьме своїм пальцем із крови її, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а всю її кров виллє до підстави жертівника.
Leviticus Lev 1 4 31 А ввесь її лій він здійме, як знятий був лій із мирної жертви, і священик спалить на жертівнику на пахощі любі для Господа. І так священик очистить його, і буде прощено йому.
Leviticus Lev 1 4 32 А якщо він приведе вівцю в жертву свою за гріх, то приведе безвадну самицю,
Leviticus Lev 1 4 33 і покладе свою руку на голову жертви за гріх, та й заріже її на жертву за гріх у місці, де ріже він жертву цілопалення.
Leviticus Lev 1 4 34 І візьме священик із крови жертви за гріх своїм пальцем, та й дасть на роги жертівника цілопалення, а всю кров її виллє до підстави жертівника.
Leviticus Lev 1 4 35 А ввесь лій її здійме, як здіймається лій вівці з мирної жертви, та й спалить священик його на жертівнику на огняні жертви Господні. І так очистить його священик за гріх його, що згрішив був, і буде прощено йому.
Leviticus Lev 1 5 1 А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;
Leviticus Lev 1 5 2 або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або падла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незнане їй, то вона нечиста й завинить;
Leviticus Lev 1 5 3 або коли доторкнеться нечистости людини, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незнане їй, а вона довідається, то завинить;
Leviticus Lev 1 5 4 або коли хто присягне, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє людина в присязі, і буде це незнане йому, а він довідається, що завинив одним із цих,
Leviticus Lev 1 5 5 то станеться, що завинить одним із цих, і визнає, чим він згрішив у тому.
Leviticus Lev 1 5 6 І приведе він Господеві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, вівцю або козу на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха його.
Leviticus Lev 1 5 7 А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві горлиці або двоє голубенят Господеві, одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення.
Leviticus Lev 1 5 8 І принесе їх до священика, а він перше принесе те, що на жертву за гріх, і натне великим нігтем голову його від шиї її, але не відділить.
Leviticus Lev 1 5 9 І покропить із крови жертви за гріх на стіну жертівника, а позостала кров буде вилита до підстави жертівника, це жертва за гріх.
Leviticus Lev 1 5 10 А другого зробить цілопаленням за уставом. І очистить його священик від гріха його, що згрішив той, і буде прощено йому.
Leviticus Lev 1 5 11 А якщо він не спроможний на дві горлиці або на двоє голубенят, то принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не дасть на неї ладану, бо вона жертва за гріх.
Leviticus Lev 1 5 12 І принесе її до священика, а священик візьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господеві, вона жертва за гріх.
Leviticus Lev 1 5 13 І очистить його священик від гріха його, що згрішив він одним із них, і буде йому прощений; і буде вона для священика, як жертва хлібна.
Leviticus Lev 1 5 14 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 5 15 Коли хто переступом спроневіриться, і невмисне згрішить проти Господніх святощів, то він приведе жертву за провину свою до Господа, безвадного барана з дрібної худоби, за твоєю оцінкою срібла шеклів, на міру шеклем святині на жертву за провину.
Leviticus Lev 1 5 16 А те, що згрішив проти святощів, поверне, і додасть до нього п'яту частину його священикові, а священик очистить його бараном жертви за гріх, і буде прощено йому.
Leviticus Lev 1 5 17 А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх заповідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,
Leviticus Lev 1 5 18 то він приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очистить його священик за помилку його, що нею помилився, бо він не знав, і буде прощена йому.
Leviticus Lev 1 5 19 Це жертва за провину: він справді завинив Господеві.
Leviticus Lev 1 6 1 (5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 6 2 (5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,
Leviticus Lev 1 6 3 (5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,
Leviticus Lev 1 6 4 (5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,
Leviticus Lev 1 6 5 (5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.
Leviticus Lev 1 6 6 (5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.
Leviticus Lev 1 6 7 (5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.
Leviticus Lev 1 6 8 (6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:
Leviticus Lev 1 6 9 (6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
Leviticus Lev 1 6 10 (6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
Leviticus Lev 1 6 11 (6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.
Leviticus Lev 1 6 12 (6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
Leviticus Lev 1 6 13 (6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.
Leviticus Lev 1 6 14 (6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.
Leviticus Lev 1 6 15 (6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
Leviticus Lev 1 6 16 (6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.
Leviticus Lev 1 6 17 (6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
Leviticus Lev 1 6 18 (6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.
Leviticus Lev 1 6 19 (6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 6 20 (6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.
Leviticus Lev 1 6 21 (6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.
Leviticus Lev 1 6 22 (6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
Leviticus Lev 1 6 23 (6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.
Leviticus Lev 1 6 24 (6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 6 25 (6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!
Leviticus Lev 1 6 26 (6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 6 27 (6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.
Leviticus Lev 1 6 28 (6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
Leviticus Lev 1 6 29 (6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.
Leviticus Lev 1 6 30 (6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.
Leviticus Lev 1 7 1 А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.
Leviticus Lev 1 7 2 На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
Leviticus Lev 1 7 3 А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі,
Leviticus Lev 1 7 4 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
Leviticus Lev 1 7 5 та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.
Leviticus Lev 1 7 6 Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
Leviticus Lev 1 7 7 Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
Leviticus Lev 1 7 8 А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.
Leviticus Lev 1 7 9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде.
Leviticus Lev 1 7 10 А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
Leviticus Lev 1 7 11 А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.
Leviticus Lev 1 7 12 Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
Leviticus Lev 1 7 13 Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
Leviticus Lev 1 7 14 І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.
Leviticus Lev 1 7 15 А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку.
Leviticus Lev 1 7 16 А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
Leviticus Lev 1 7 17 А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
Leviticus Lev 1 7 18 А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
Leviticus Lev 1 7 19 А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м'ясо чисте кожен чистий буде їсти м'ясо.
Leviticus Lev 1 7 20 А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.
Leviticus Lev 1 7 21 А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого.
Leviticus Lev 1 7 22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 7 23 Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
Leviticus Lev 1 7 24 А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.
Leviticus Lev 1 7 25 Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
Leviticus Lev 1 7 26 І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
Leviticus Lev 1 7 27 Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.
Leviticus Lev 1 7 28 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 7 29 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
Leviticus Lev 1 7 30 Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 7 31 І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
Leviticus Lev 1 7 32 А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
Leviticus Lev 1 7 33 Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно.
Leviticus Lev 1 7 34 Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
Leviticus Lev 1 7 35 Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
Leviticus Lev 1 7 36 що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління!
Leviticus Lev 1 7 37 Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
Leviticus Lev 1 7 38 що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.
Leviticus Lev 1 8 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 8 2 Візьми Аарона та синів його з ним, і шати, і оливу помазання, і бичка жертви за гріх, і два барани, і коша з опрісноками.
Leviticus Lev 1 8 3 І збери всю громаду до входу скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 8 4 І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І зібралась громада до входу скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 8 5 І промовив Мойсей до громади: Оце та річ, що Господь наказав зробити.
Leviticus Lev 1 8 6 І привів Мойсей Аарона й синів його, та й умив їх водою.
Leviticus Lev 1 8 7 І дав він на нього хітона, й оперезав його поясом, і зодягнув його шатою, і дав на нього ефода, і оперезав його поясом ефоду, і прикріпив ним ефода на ньому.
Leviticus Lev 1 8 8 І поклав на нього нагрудника, і дав до нагрудника урім та туммім.
Leviticus Lev 1 8 9 І поклав завоя на голову його, і поклав на завоя спереду його золоту квітку, вінця святости, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus Lev 1 8 10 І взяв Мойсей оливу помазання, і намастив скинію, і все, що в ній, та й освятив їх.
Leviticus Lev 1 8 11 І покропив він із неї сім раз на жертівника, і намастив жертівника та ввесь посуд його, і вмивальницю та підставу її, щоб їх освятити.
Leviticus Lev 1 8 12 І вилив з оливи помазання на Ааронову голову, та й помазав його, щоб його посвятити.
Leviticus Lev 1 8 13 І привів Мойсей Ааронових синів, і зодягнув їх у хітони, й оперезав їх поясом, і поклав на них накриття голови, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus Lev 1 8 14 І підвів він бичка жертви за гріх, і поклав Аарон та сини його свої руки на голову того бичка жертви за гріх.
Leviticus Lev 1 8 15 І зарізав, і взяв Мойсей крови і дав своїм пальцем на роги навколо жертівника, і очистив жертівника. А кров вилив до підстави жертівника, і освятив його для очищання на ньому.
Leviticus Lev 1 8 16 І взяв він увесь лій, що на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки та їхній лій, і Мойсей спалив на жертівнику.
Leviticus Lev 1 8 17 А бичка, і шкуру його, і м'ясо його, і нечистість його спалив в огні поза табором, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus Lev 1 8 18 І привів він барана цілопалення, і поклали Аарон та сини його руки свої на голову барана.
Leviticus Lev 1 8 19 І зарізав, і покропив Мойсей кров'ю навколо жертівника.
Leviticus Lev 1 8 20 А барана розсік на куски його, і Мойсей спалив голову, і куски, товщ.
Leviticus Lev 1 8 21 А нутрощі та голінки пообмивав водою. І Мойсей спалив цілого барана на жертівнику, це цілопалення на пахощі любі, це огняна жертва для Господа, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus Lev 1 8 22 І привів барана другого, барана посвячення. І поклали Аарон та сини його руки свої на голову того барана.
Leviticus Lev 1 8 23 І зарізав, і взяв Мойсей із крови його та й дав на пипку правого вуха Ааронового й на великого пальця правої руки його, і на великого пальця правої ноги його.
Leviticus Lev 1 8 24 І привів Ааронових синів, і дав Мойсей із крови тієї на пипку правого їхнього вуха, і на великого пальця правої руки їх, і на великого пальця правої ноги їх. І покропив Мойсей тією кров'ю жертівника навколо.
Leviticus Lev 1 8 25 І взяв він лій, і курдюка, і ввесь лій, що на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки й їх лій, і стегно правиці.
Leviticus Lev 1 8 26 А з коша з опрісноками, що перед лицем Господнім, узяв одного прісного калача та калача хлібного, одну оливу та одного коржика, і поклав на лої й на правім стегні.
Leviticus Lev 1 8 27 І дав він усе на руки Аарона, і на руки синів його, і заколихав це, як колихання перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 8 28 І взяв це Мойсей із їхніх рук, та й спалив на жертівнику на цілопалення, воно жертва посвячення, на пахощі любі, воно огняна жертва для Господа.
Leviticus Lev 1 8 29 І взяв Мойсей грудину та й заколихав її, як колихання перед Господнім лицем, із барана посвячення. Вона була для Мойсея на пайку, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus Lev 1 8 30 І взяв Мойсей оливи помазання та крови, що на жертівнику, і покропив на Аарона, на шати його, і на синів його, і на шати синів його з ним. І посвятив Аарона, шати його, і синів його, і шати синів його з ним.
Leviticus Lev 1 8 31 І сказав Мойсей до Аарона й до синів його: Варіть м'ясо при вході скинії заповіту, і там будете їсти його, і хліб, що в коші посвячення, як я наказав був, говорячи: Аарон та сини його будуть їсти його.
Leviticus Lev 1 8 32 А позостале з м'яса та з хліба спалите в огні.
Leviticus Lev 1 8 33 А із входу скинії заповіту не вийдете сім день, аж до дня виповнення днів вашого посвячення, бо Він буде сім день посвячувати вас.
Leviticus Lev 1 8 34 Як учинив я сьогодні, так наказав Господь робити, щоб очистити вас.
Leviticus Lev 1 8 35 А при вході скинії заповіту будете сидіти день і ніч сім день, і будете виконувати варту Господню, щоб вам не померти, бо так мені наказано.
Leviticus Lev 1 8 36 І зробив Аарон та сини його все те, як наказав був Господь через Мойсея.
Leviticus Lev 1 9 1 І сталося восьмого дня, закликав Мойсей Аарона та синів його, та старших Ізраїлевих,
Leviticus Lev 1 9 2 та й сказав до Аарона: Візьми собі теля з худоби великої, на жертву за гріх, і барана на цілопалення, безвадних, і принеси перед Господнє лице.
Leviticus Lev 1 9 3 А до синів Ізраїлевих будеш казати, говорячи: Візьміть козла на жертву за гріх, і теля й ягня однорічних, без вад, на цілопалення,
Leviticus Lev 1 9 4 і вола, і барана на жертву мирну, на заріз перед Господнім лицем, і хлібну жертву, мішану в оливі, бо сьогодні об'явиться вам Господь.
Leviticus Lev 1 9 5 І вони взяли, що наказав був Мойсей, перед скинію заповіту. І прийшла вся громада, та й стала перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 9 6 І сказав Мойсей: Оце та річ, що Господь наказав був, зробите, і об'явиться вам слава Господня.
Leviticus Lev 1 9 7 І сказав Мойсей до Аарона: Підійди до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопалення, і очисти себе та народ, і вчини жертву за народ, і очисти їх, як наказав був Господь.
Leviticus Lev 1 9 8 І підійшов Аарон до жертівника, та й зарізав теля жертви за свій гріх.
Leviticus Lev 1 9 9 А сини Ааронові принесли до нього кров, і вмочив він свого пальця в кров, та й дав на роги жертівника, а кров вилив до підстави жертівника.
Leviticus Lev 1 9 10 А лій і нирки та сальника на печінці з жертви за гріх спалив на жертівнику, як Господь наказав був Мойсеєві,
Leviticus Lev 1 9 11 а м'ясо та шкуру спалив в огні поза табором.
Leviticus Lev 1 9 12 І зарізав він жертву цілопалення, а Ааронові сини подали йому кров, і він покропив на жертівника навколо.
Leviticus Lev 1 9 13 А цілопалення достачали йому його частинами, і голову, а він палив на жертівнику.
Leviticus Lev 1 9 14 І обмив він нутрощі та голінки, і спалив на цілопаленні на жертівнику.
Leviticus Lev 1 9 15 І приніс він жертву за народ, і взяв козла жертви за гріх народу, та й зарізав його, і склав його в жертві за гріх, як і першого.
Leviticus Lev 1 9 16 І він приніс цілопалення, і вчинив його за постановою.
Leviticus Lev 1 9 17 І він приніс хлібну жертву, і наповнив із неї руку свою, та й спалив на жертівнику, крім цілопалення ранкового.
Leviticus Lev 1 9 18 І зарізав він вола й барана жертву мирну, що належить народові, а сини Ааронові принесли йому кров, і він покропив нею жертівника навколо,
Leviticus Lev 1 9 19 і принесли лій з вола та з барана, курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і нирки, і сальника на печінці.
Leviticus Lev 1 9 20 І поклали вони лій на грудину, а він спалив лій на жертівнику.
Leviticus Lev 1 9 21 А грудину та праве стегно Аарон колихав, як колихання перед Господнім лицем, як наказав був Мойсей.
Leviticus Lev 1 9 22 І підняв Аарон свої руки до народу, та й поблагословив його, і зійшов від приношення жертви за гріх і цілопалення та мирної жертви.
Leviticus Lev 1 9 23 І ввійшов Мойсей та Аарон до скинії заповіту; і вийшли вони, і поблагословили народ, і слава Господня показалася всьому народові.
Leviticus Lev 1 9 24 І вийшов огонь від лиця Господнього, і спалив на жертівнику цілопалення та товщ. А ввесь народ бачив це, і закричали вони з радости, та й попадали на обличчя свої...
Leviticus Lev 1 10 1 І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм.
Leviticus Lev 1 10 2 І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 10 3 І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон.
Leviticus Lev 1 10 4 І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, та й промовив до них: Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза табір.
Leviticus Lev 1 10 5 І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза табір, як наказав був Мойсей.
Leviticus Lev 1 10 6 І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спалення, що спалив Господь.
Leviticus Lev 1 10 7 А зо входу скинії заповіту не вийдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього помазання. І зробили вони за Мойсеєвим словом.
Leviticus Lev 1 10 8 А Господь промовляв до Аарона, говорячи:
Leviticus Lev 1 10 9 Вина та п'янкого напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,
Leviticus Lev 1 10 10 і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,
Leviticus Lev 1 10 11 і щоб навчати Ізраїлевих синів усіх постанов, про що говорив до них Господь через Мойсея.
Leviticus Lev 1 10 12 І Мойсей промовляв до Аарона та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: Візьміть хлібну жертву, полишену з огняних Господніх жертов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це Найсвятіше.
Leviticus Lev 1 10 13 І будете їсти її в місці святому, бо вона уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняних жертов Господніх, бо так мені наказано.
Leviticus Lev 1 10 14 А грудину колихання та стегно приношення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої дочки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.
Leviticus Lev 1 10 15 Стегно приношення й грудину колихання на огняних жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь.
Leviticus Lev 1 10 16 А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спалений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:
Leviticus Lev 1 10 17 Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона Найсвятіше, і її я дав вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 10 18 Тож не внесено крови її до святині всередину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав.
Leviticus Lev 1 10 19 І промовляв Аарон до Мойсея: От сьогодні принесли вони свою жертву за гріх і цілопалення своє перед Господнє лице, і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, чи буде це добре в Господніх очах?
Leviticus Lev 1 10 20 І почув Мойсей, і було це добре в його очах.
Leviticus Lev 1 11 1 І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи їм:
Leviticus Lev 1 11 2 Промовляйте до Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та звірина, що будете їсти зо всієї худоби, що на землі:
Leviticus Lev 1 11 3 Кожну з худоби, що має розділені копита, і що має копита роздвоєні розривом, що жує жуйку, її будете їсти.
Leviticus Lev 1 11 4 Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку, і з тих, що мають розділені копита: верблюда, бо він жує жуйку, та розділених копит не має, нечистий він для вас.
Leviticus Lev 1 11 5 І тушканчика, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, нечистий він для вас.
Leviticus Lev 1 11 6 І зайця, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, нечистий він для вас.
Leviticus Lev 1 11 7 І свині, бо вона має розділені ратиці, і має ратиці роздвоєні розривом, та жуйки не жує, нечиста вона для вас.
Leviticus Lev 1 11 8 Їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього падла не будете доторкатися, нечисте воно для вас.
Leviticus Lev 1 11 9 Оце будете їсти зо всього, що в воді: усе, що має плавці та луску в воді, у морях та в річках, їх будете їсти.
Leviticus Lev 1 11 10 А все, що не має плавців та луски в морях і в річках, зо всього, що роїться в воді, і зо всього, що пливає в воді, гидота вони для вас!
Leviticus Lev 1 11 11 І вони будуть гидота для вас, їхнього м'яса не будете їсти, а їхнього падла будете бридитися.
Leviticus Lev 1 11 12 Усе, що не має плавців та луски в воді, гидота воно для вас.
Leviticus Lev 1 11 13 А з птаства будете бридитися оцього, не будете їх їсти, гидота вони: орла, грифа й морського орла,
Leviticus Lev 1 11 14 і коршака, і сокола за родом його,
Leviticus Lev 1 11 15 усякого крука за родом його,
Leviticus Lev 1 11 16 і струся, і сови, і яструба за родом його,
Leviticus Lev 1 11 17 і пугача, і рибалки, та ібіса,
Leviticus Lev 1 11 18 і лебедя, і пелікана, і сича,
Leviticus Lev 1 11 19 і бусла, чаплі за родом її, і одуда, і нетопира.
Leviticus Lev 1 11 20 Уся комашня, що ходить на чотирьох, гидота вона для вас.
Leviticus Lev 1 11 21 Тільки те будете їсти зо всієї комашні, що ходить на чотирьох, що має голінки вище своїх ніг, щоб ними скакати на землі.
Leviticus Lev 1 11 22 Оці серед них будете їсти: сарану за родом її, і сол'ам за родом його, і харґол за родом його, і хаґав за родом його.
Leviticus Lev 1 11 23 А вся гадина летюча, що має чотири ноги, гидота вона для вас.
Leviticus Lev 1 11 24 І через них ви будете ставати нечисті: кожен, хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 11 25 А кожен, хто понесе що з їхнього падла, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 11 26 Щодо всякої худоби, що має розділене копито, і що не має роздвоєного розривом копита, і жуйки не жує, нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий.
Leviticus Lev 1 11 27 А кожне серед усякої звірини, що ходить на лапах своїх, що ходить на чотирьох, нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 11 28 А хто носить їхнє падло, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. Нечисті вони для вас.
Leviticus Lev 1 11 29 А оце вам нечисте серед плазунів, що плазують по землі: кріт, і миша, і ящірка за родом її,
Leviticus Lev 1 11 30 і ховрах, і щур, і слимак, і їжак, і тхір.
Leviticus Lev 1 11 31 Оці нечисті для вас серед усього плазуючого. Кожен, хто доторкнеться до них, коли вони мертві, буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 11 32 І все, що впаде на нього, коли вони мертві, буде нечисте, кожна річ, з дерева, або з одежі, або зо шкури, або з грубої тканини, кожна річ, що вживається до праці, в воду треба покласти їх, і будуть нечисті аж до вечора, а потому стануть чистими.
Leviticus Lev 1 11 33 А всякий глиняний посуд, що з них упаде що до його середини, усе, що в середині його, стане нечисте, а його розіб'єте.
Leviticus Lev 1 11 34 Кожна їжа, що їсться, на якій була вода з такого посуду, буде нечиста; а кожен напій, що п'ється, у кожнім такім посуді стане нечистим.
Leviticus Lev 1 11 35 І все, що на нього впаде з їхнього падла, стане нечисте: піч та огнище буде розвалене, вони нечисті, і нечисті будуть для вас.
Leviticus Lev 1 11 36 Тільки джерело та яма, збір води, будуть чисті. А хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий.
Leviticus Lev 1 11 37 А коли що впаде з їхнього падла на всяке насіння сівби, що сіється, чисте воно.
Leviticus Lev 1 11 38 А коли буде налита вода на насіння, і впаде на нього з їхнього падла, нечисте воно для вас.
Leviticus Lev 1 11 39 А коли помре що з худоби, що вона на їжу для вас, то хто доторкнеться падла її, той буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 11 40 А хто їсть із падла її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І хто носить падло її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 11 41 А все плазуюче, що плазує по землі, гидота воно, не буде їстися.
Leviticus Lev 1 11 42 Усе, що повзає на животі, і все, що повзає на чотирьох, аж до всього, що багатоножне, усе плазуюче, що плазує по землі, не будете їх їсти, бо гидота вони.
Leviticus Lev 1 11 43 Не занечищуйте душ своїх усім плазуючим, що плазує, і не зробитеся нечисті ними, і не станете нечисті ними.
Leviticus Lev 1 11 44 Бо Я Господь, Бог ваш, і ви освятитеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі.
Leviticus Lev 1 11 45 Бо Я Господь, що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути для вас Богом. І будьте святі, бо святий Я.
Leviticus Lev 1 11 46 Оце закон про худобу, і про птаство, і про всяку живу звірину, що рухається в воді, і про всяку душу, що плазує по землі,
Leviticus Lev 1 11 47 щоб відділювати між нечистим та між чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться.
Leviticus Lev 1 12 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 12 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли жінка зачне, і породить дитя чоловічої статі, то буде нечиста сім день; як за днів нечистоти місячного її, буде нечиста вона.
Leviticus Lev 1 12 3 А восьмого дня буде обрізане тіло крайньої плоті його.
Leviticus Lev 1 12 4 І буде вона сидіти в крові очищення тридцять день і три дні. До всякої святощі не буде вона доторкатися, а до святині не ввійде аж до виповнення днів очищення її.
Leviticus Lev 1 12 5 А якщо породить дитя жіночої статі, то буде нечиста вона два тижні, як за нечистости її місячної, і буде сидіти вона на крові очищення шістдесят день і шість день.
Leviticus Lev 1 12 6 А по виповненні днів очищення її за сина або за дочку, принесе вона однорічне ягня на цілопалення, та голубеня або горлицю на жертву за гріх, до входу скинії заповіту до священика.
Leviticus Lev 1 12 7 І він принесе це перед Господнє лице, і очистить її, і вона очиститься від джерела своєї крови. Це закон про породіллю дитини чоловічої або жіночої статі.
Leviticus Lev 1 12 8 А коли рука її не спроможеться на ягня, то візьме вона дві горлиці або двоє голубенят, одне на цілопалення й одне на жертву за гріх, й очистить її священик, і вона стане чиста.
Leviticus Lev 1 13 1 І Господь промовляв до Мойсея й Аарона, говорячи:
Leviticus Lev 1 13 2 Чоловік, коли буде на шкурі тіла його напухлина, або лишай, або біла пляма, і буде на шкурі тіла його ніби болячка прокази, то буде спроваджений він до священика Аарона або одного з синів його, священиків.
Leviticus Lev 1 13 3 І огляне священик ту болячку на шкурі тіла, а волосся на болячці перемінилося на біле, і вигляд болячки глибший від шкури тіла його, болячка прокази воно. І огляне її священик, і визнає його за нечистого.
Leviticus Lev 1 13 4 А якщо болячка біла вона на шкурі тіла його, а вигляд її не глибший від шкури, і волосся її не перемінилося на біле, то замкне священик хворого на сім день.
Leviticus Lev 1 13 5 І огляне її священик сьомого дня, а ось болячка, на погляд його, спинилася, не поширилася та болячка по шкурі, то замкне його священик удруге на сім день.
Leviticus Lev 1 13 6 І огляне його священик сьомого дня вдруге, а ось болячка поблідла, не поширилася та болячка по шкурі, то священик визнає його за чистого, лишай вона. І випере він одежу свою та й стане чистий.
Leviticus Lev 1 13 7 А якщо справді пошириться лишай той по шкурі по явленні священику на очищення його, то явиться він удруге до священика.
Leviticus Lev 1 13 8 І огляне священик, а ось лишай той поширився по шкурі, то священик визнає його за нечистого, проказа воно.
Leviticus Lev 1 13 9 Коли буде на людині болячка прокази, то буде приведена до священика.
Leviticus Lev 1 13 10 І огляне священик, а ось на шкурі біла напухлина, і вона перемінила волосся на біле, і на напухлині ріст живого м'яса,
Leviticus Lev 1 13 11 то це стара проказа на шкурі тіла його. І священик визнає його за нечистого, але не замкне його, бо справді давно він нечистий.
Leviticus Lev 1 13 12 А якщо справді кинеться та проказа по шкурі, і покриє та проказа всю шкуру хворого від голови його аж до ніг його, куди лиш глянуть очі священикові,
Leviticus Lev 1 13 13 і огляне священик, а ось проказа та покрила все тіло його, то він визнає за чисту ту болячку: вся вона перемінилася на білу, чиста вона.
Leviticus Lev 1 13 14 А того дня, коли в ній побачиться живе м'ясо, він стане нечистий.
Leviticus Lev 1 13 15 І огляне священик живе м'ясо, і визнає його за нечистого; те живе м'ясо нечисте воно, проказа воно.
Leviticus Lev 1 13 16 Або коли живе м'ясо знову переміниться на біле, то він прийде до священика.
Leviticus Lev 1 13 17 І огляне його священик, а ось перемінилася болячка на білу, то священик визнає ту болячку за чисту, чиста вона.
Leviticus Lev 1 13 18 А тіло, коли буде на ньому на шкурі його гнояк, і він вилікуваний,
Leviticus Lev 1 13 19 а на місці гнояка буде біла напухлина, або біла, червонява пляма, то покажеться священикові.
Leviticus Lev 1 13 20 І огляне священик, а ось вигляд її нижчий від шкури, а волосся її перемінилося на біле, то священик визнає її за нечисту, болячка прокази вона, вона кинулась на гнояку.
Leviticus Lev 1 13 21 А якщо огляне її священик, а ось нема в ній білого волосся, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то замкне його священик на сім день.
Leviticus Lev 1 13 22 А якщо справді пошириться по шкурі, то священик визнає його за нечистого, болячка прокази вона.
Leviticus Lev 1 13 23 А якщо біла пляма спинилася на своєму місці, не поширилася, вона струп чиряка, і священик визнає його за чистого.
Leviticus Lev 1 13 24 Або тіло, коли буде на шкурі його опалення від огню, і буде заріст того опалення плямкою білою червонявою або білою,
Leviticus Lev 1 13 25 то огляне її священик, а ось перемінилось волосся в плямі на біле, а вид її глибший від шкури, проказа вона, в опаленні кинулась. І визнає священик його за нечистого, болячка прокази вона.
Leviticus Lev 1 13 26 А якщо священик огляне її, а ось у плямі нема білого волосу, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то священик замкне його на сім день.
Leviticus Lev 1 13 27 І огляне його священик восьмого дня. Якщо справді пошириться по шкурі, то священик визнає його за нечистого, болячка прокази вона.
Leviticus Lev 1 13 28 А якщо пляма спиниться на своїм місці, не поширилася по шкурі, і вона бліда, вона напухлина опалення. І священик визнає його за чистого, бо струп опалення вона.
Leviticus Lev 1 13 29 А чоловік або жінка, коли буде на кому болячка на голові або на бороді,
Leviticus Lev 1 13 30 то священик огляне ту болячку, а ось вид її глибший від шкури, а в ній жовтий, тонкий волос, то священик визнає його за нечисту, парші вона, вона проказа голови або бороди.
Leviticus Lev 1 13 31 А коли священик огляне болячку паршів, а ось вид її не глибший від шкури, і в ній нема чорного волосу, то священик замкне хворого на парші на сім день.
Leviticus Lev 1 13 32 І огляне священик ту болячку сьомого дня, а ось не поширилися парші, і волосся в них не стали жовті, а вид паршів не глибший від шкури,
Leviticus Lev 1 13 33 то він поголиться, а паршів не поголить. І замкне священик хворого на парші вдруге на сім день.
Leviticus Lev 1 13 34 І огляне священик парші сьомого дня, а ось парші не поширилися по шкурі, і їхній вид не глибший від шкури, то священик визнає його за чистого, і він випере одежу свою, і стане чистий.
Leviticus Lev 1 13 35 А якщо справді поширяться парші по шкурі по його очищенні,
Leviticus Lev 1 13 36 то священик огляне його, а ось поширились парші по шкурі, то священик не буде досліджувати щодо жовтого волосся, нечистий він.
Leviticus Lev 1 13 37 А якщо, на його погляд парші спинилися, і в них виросло чорне волосся, то парші вилікувані, він чистий. І священик визнає його за чистого.
Leviticus Lev 1 13 38 А чоловік або жінка, коли на шкурі їхнього тіла буде багато білих плям,
Leviticus Lev 1 13 39 то огляне священик, а ось на шкурі їхнього тіла бліді білі плями, лишай воно, кинувся на шкурі, чистий він.
Leviticus Lev 1 13 40 А коли в кого облізе голова його, лисий він, він чистий.
Leviticus Lev 1 13 41 А якщо голова його облізла спереду його, лисий він спереду, він чистий.
Leviticus Lev 1 13 42 А коли на лисині ззаду або на лисині спереду буде біла червонява болячка, це проказа, кинулась вона в лисині задній його або в лисині передній його.
Leviticus Lev 1 13 43 І огляне його священик, а ось напухлина болячки біла червонява в лисині задній його або в лисині передній його, як вигляд прокази на шкурі тіла,
Leviticus Lev 1 13 44 то це чоловік прокажений, нечистий він. Конче визнає священик його за нечистого, на голові його болячка його.
Leviticus Lev 1 13 45 А прокажений, що проказа на ньому, одежа його буде роздерта, а голова його буде відкрита, і по уста закриє, і буде кричати: Нечистий, нечистий!
Leviticus Lev 1 13 46 По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий, він нечистий. Самітний буде пробувати він, поза табором оселя його.
Leviticus Lev 1 13 47 А одежа, коли буде на ній зараза прокази, на одежі вовняній або на одежі льняній,
Leviticus Lev 1 13 48 або на нитці прямовісній, або на нитці поземій із льону та вовни, або на шкурі, або на всякім шкурянім виробі,
Leviticus Lev 1 13 49 і буде та зараза зеленява або червонява на одежі, або на шкурі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій шкуряній речі, зараза прокази воно. І буде воно показане священикові.
Leviticus Lev 1 13 50 І огляне священик ту заразу, та й замкне заразливе на сім день.
Leviticus Lev 1 13 51 А дня сьомого огляне він ту заразу; коли зараза та поширилася на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на шкурі, на всьому, що зроблене зо шкури, та зараза злослива проказа, нечиста вона.
Leviticus Lev 1 13 52 І він спалить ту одежу, або нитку прямовісну, або нитку позему в вовні або в льоні, або всяку річ шкуряну, що буде на ній зараза, бо злослива проказа це, огнем буде спалена.
Leviticus Lev 1 13 53 А якщо священик побачить, а ось не поширилася зараза на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій речі шкуряній,
Leviticus Lev 1 13 54 то священик накаже, і виперуть те, що на ньому зараза. І він замкне те вдруге на сім день.
Leviticus Lev 1 13 55 І огляне священик заразу по випранні, і ось, зараза не перемінила свого вигляду, і зараза не поширилася, нечиста вона, огнем її спалите; вона заглиблення на стороні його передній або на стороні його задній.
Leviticus Lev 1 13 56 А якщо священик побачив, а ось зараза та зблідла по випранні її, то він відірве її від одежі або від шкури, або від нитки прямовісної, або від нитки поземої.
Leviticus Lev 1 13 57 А якщо вона покажеться ще на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на якій шкуряній речі, то це шириться вона, огнем спалиш те, що на ньому та зараза.
Leviticus Lev 1 13 58 А одежа, або нитка прямовісна, або нитка позема, або яка шкуряна річ, що випереш і зійде від них та зараза, то буде випрана вдруге, і буде чиста.
Leviticus Lev 1 13 59 Оце закон про хворобу прокази на одежі вовняній або на льняній, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на шкурі, на очищення її або на признання її за нечисту.
Leviticus Lev 1 14 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 14 2 Оце буде закон про прокаженого в дні очищення його: І буде він приведений до священика.
Leviticus Lev 1 14 3 І вийде священик поза табір, і огляне священик, а ось вилікувана хвороба прокази в прокаженого,
Leviticus Lev 1 14 4 то священик накаже, і візьме для очищуваного двох живих чистих птахів, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу.
Leviticus Lev 1 14 5 І накаже священик, і заріже одного птаха до глиняного посуду над живою водою.
Leviticus Lev 1 14 6 Птаха живого він візьме його, і кедрового дерева, і червону нитку, та ісопу, і вмочить їх та живого птаха в крові птаха, зарізаного над живою водою.
Leviticus Lev 1 14 7 І покропить на очищуваного від прокази сім раз, та й очистить його, а живого птаха пустить у поле.
Leviticus Lev 1 14 8 А очищуваний випере одежу свою й поголить усе волосся своє, і обмиється в воді, стане чистий. А потому ввійде до табору, і буде жити поза наметом своїм сім день.
Leviticus Lev 1 14 9 І станеться сьомого дня, поголить він усе волосся своє, свою голову, і бороду свою, і брови очей своїх, і все волосся своє оголить, і випере одежу свою, і вимиє тіло своє в воді, і стане він чистий.
Leviticus Lev 1 14 10 А восьмого дня візьме він двоє баранців безвадних, і одну однорічну безвадну вівцю і три десятих пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, і одного лоґа оливи.
Leviticus Lev 1 14 11 І поставить священик, що очищує, чоловіка очищуваного з ними перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 14 12 І візьме священик одного баранця, і принесе його на жертву за гріх, та лоґа оливи, та й буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 14 13 І він заріже того баранця в місці, де ріже жертву за гріх і цілопалення, у місці святині, бо як жертва за гріх та жертва за провину, вона для священика, найсвятіше вона.
Leviticus Lev 1 14 14 І візьме священик крови жертви за провину, та й дасть священик на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його.
Leviticus Lev 1 14 15 І візьме священик з лоґу оливи, та й виллє на ліву долоню свою.
Leviticus Lev 1 14 16 І вмочить священик правого пальця свого в оливу, що на лівій долоні його, і покропить з оливи пальцем своїм сім раз перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 14 17 А з решти оливи, що на долоні його, священик дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його на кров жертви за провину.
Leviticus Lev 1 14 18 А позостале з оливи, що на долоні священиковій, дасть на голову очищуваного. І священик очистить його перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 14 19 І вчинить священик жертву за гріх, і очистить очищуваного з нечистоти його, а потім заріже цілопалення.
Leviticus Lev 1 14 20 І зложить священик те цілопалення та ту хлібну жертву на жертівнику, і священик очистить його, і стане він чистий.
Leviticus Lev 1 14 21 А якщо він бідний, і рука його неспроможна, то візьме одного баранця на жертву за провину на колихання, щоб очистити його, і одну десяту ефи пшеничної муки, мішану в оливі, і лоґа оливи,
Leviticus Lev 1 14 22 та дві горлиці або двоє голубенят, на що спроможна рука його, і буде одне жертва за гріх, а одне цілопалення.
Leviticus Lev 1 14 23 І він принесе їх восьмого дня на своє очищення до священика, до входу скинії заповіту перед Господнє лице.
Leviticus Lev 1 14 24 І візьме священик ягня жертви за провину й лоґа оливи, та й буде колихати їх священик, як колихання перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 14 25 І заріже ягня жертви за провину, і візьме священик крови жертви за провину, та й дасть на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його.
Leviticus Lev 1 14 26 А з оливи виллє священик на ліву долоню свою.
Leviticus Lev 1 14 27 І покропить священик своїм правим пальцем з оливи, що на лівій долоні його, сім раз перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 14 28 І дасть священик із оливи, що на долоні його, на пипку правого вуха очищуваного, і на великого пальця правої руки його та на великого пальця правої ноги його, на місце крови жертви за провину.
Leviticus Lev 1 14 29 А позостале з оливи, що на священиковій долоні, дасть на голову очищуваного на очищення його перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 14 30 І він спорядить одну з горлиць або з голубенят із того, на що спроможна рука його,
Leviticus Lev 1 14 31 на що спроможна рука його, одне жертва за гріх, а одне цілопалення понад жертву хлібну. І очистить священик очищуваного перед Господнім лицем.
Leviticus Lev 1 14 32 Оце закон про того, що в ньому хвороба прокази, що рука його неспроможна при очищенні його.
Leviticus Lev 1 14 33 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Leviticus Lev 1 14 34 Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, що Я даю вам на володіння, і наведу хворобу прокази на доми Краю вашого володіння,
Leviticus Lev 1 14 35 то прийде той, що його той дім, та й скаже священикові, говорячи: Ніби зараза показалася мені в домі.
Leviticus Lev 1 14 36 І накаже священик, і опорожнять той дім, поки прийде священик, щоб оглянути заразу, щоб не стало нечистим усе, що в домі. А потому ввійде священик, щоб оглянути той дім.
Leviticus Lev 1 14 37 І він огляне заразу, і ось у стінах дому заглиблення зеленяві або червоняві, а їхній вид нижчий від стіни.
Leviticus Lev 1 14 38 І вийде священик із того дому до виходу дому того, і замкне той дім на сім день.
Leviticus Lev 1 14 39 І вернеться священик сьомого дня та й огляне, а ось поширилася та зараза на стінах того дому.
Leviticus Lev 1 14 40 І накаже священик, і витягнуть каміння, що на них та зараза, та й кинуть їх поза місто, до місця нечистого.
Leviticus Lev 1 14 41 А дім той він вишкребе зсередини кругом, а глину, що вишкребли, висиплють поза містом, до нечистого місця.
Leviticus Lev 1 14 42 І візьмуть інше каміння, і покладуть замість того каміння, і візьме інший тинк і обтинкує той дім.
Leviticus Lev 1 14 43 А якщо вернеться та зараза, і кинеться в домі по витягненні того каміння й по вишкребанні того дому й по обтинкуванні,
Leviticus Lev 1 14 44 то ввійде священик і огляне, а ось поширилася та зараза в тім домі, проказа злослива вона в тім домі, нечистий він.
Leviticus Lev 1 14 45 І розвалить той дім, і каміння його, і дерево його, і ввесь тинк дому, і винесе поза місто, до нечистого місця.
Leviticus Lev 1 14 46 А хто входить до того дому всі дні, коли він замикав його, той буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 14 47 А хто лежить у тім домі, той випере одежу свою, і хто їсть у тім домі, той випере одежу свою.
Leviticus Lev 1 14 48 А якщо знову ввійде священик і побачить, а ось не поширилася зараза в домі по обтинкуванні дому, то священик визнає той дім за чистий, бо зараза вилікувана.
Leviticus Lev 1 14 49 І візьме він на очищення того дому два птахи, і кедрового дерева, і червені, та ісопу.
Leviticus Lev 1 14 50 І заріже одного птаха до глиняного посуду над живою водою.
Leviticus Lev 1 14 51 І візьме він кедрового дерева, та ісопу, і червені, і живого птаха, та й умочить їх у крові зарізаного птаха та в живій воді, і сім раз покропить на той дім.
Leviticus Lev 1 14 52 І очистить він той дім пташиною кров'ю, і живою водою, і птахом живим, і кедровим деревом, і ісопом, і червенню.
Leviticus Lev 1 14 53 І пустить він живого птаха поза місто на поле, і очистить дім той, і він стане чистий.
Leviticus Lev 1 14 54 Оце закон для всякої хвороби прокази та для паршів,
Leviticus Lev 1 14 55 і для прокази одежі, і для дому,
Leviticus Lev 1 14 56 і для напухлини, і для лишаю, і для білої плями,
Leviticus Lev 1 14 57 для навчання на день занечищення й на день відчищення. Оце закон про проказу.
Leviticus Lev 1 15 1 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Leviticus Lev 1 15 2 Промовляйте до Ізраїлевих синів і скажіть їм: Кожен чоловік, коли з його тіла тектиме теча його, нечистий він.
Leviticus Lev 1 15 3 А це буде про нечистість його в течі його: коли тіло його випускає течу свою, або коли в тілі його задержалась теча його, воно нечистість його.
Leviticus Lev 1 15 4 Кожне ложе, що течивий ляже на ньому, буде нечисте, і кожна річ, що він сяде на ній, буде нечиста.
Leviticus Lev 1 15 5 І кожен, хто доторкнеться ложа його, випере свою одежу й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 6 А хто сяде на річ, що на ній сидів течивий, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 7 А хто доторкнеться до тіла течивого, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 8 А коли течивий плюне на чистого, то випере той одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 9 І кожен повіз, що на нім конно їде течивий, буде нечистий.
Leviticus Lev 1 15 10 І кожен, хто доторкнеться до всього, що буде під ним, буде нечистий аж до вечора. А хто їх носить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 11 І кожен, кого доторкнеться течивий, а рук своїх він не обілляв водою, то випере він одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 12 А глиняний посуд, що його доторкнеться течивий, буде розбитий, а кожен посуд дерев'яний буде обмитий водою.
Leviticus Lev 1 15 13 А коли течивий стане чистий від течі своєї, то він відлічить сім день на своє очищення, і випере одежу свою, і обмиє тіло своє в живій воді, і стане чистий.
Leviticus Lev 1 15 14 А восьмого дня він візьме собі дві горлиці або двоє голубенят, та й прийде перед лице Господнє до входу скинії заповіту, і дасть їх священикові.
Leviticus Lev 1 15 15 І спорядить їх священик: одне жертвою за гріх, а одне цілопаленням, та й очистить священик його перед Господнім лицем від течі його.
Leviticus Lev 1 15 16 А чоловік, коли вийде з нього насіння парування, то обмиє в воді все тіло своє, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 17 А всяка одежа й всяка шкура, що на ній буде насіння парування, то вона буде випрана в воді, і буде нечиста аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 18 І жінка, що чоловік лежатиме з нею на парування, то обмиються вони в воді, і будуть нечисті аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 19 А жінка, коли буде течива, кров буде течею її в тілі її то сім день буде в своїй нечистості, а кожен, хто доторкнеться її, буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 20 І все, на чому вона лежатиме в нечистості своїй, буде нечисте; і все, на чому вона сяде, буде нечисте.
Leviticus Lev 1 15 21 А кожен, хто доторкнеться до місця лежання її, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 22 А кожен, хто доторкнеться до всякої речі, на якій вона сидить, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 23 А якщо було б щось на ложі або на тій речі, що вона сиділа на ній, і він доторкнеться того, то буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 24 А якщо буде лежати чоловік із нею, то нечистість її буде на ньому, і буде він нечистий сім день.
Leviticus Lev 1 15 25 А жінка, коли буде текти теча крови її багато днів не в часі нечистости її, або коли буде текти понад нечистості її, то всі дні течі нечистости її буде вона, як за днів нечистости її, нечиста вона.
Leviticus Lev 1 15 26 Кожне ложе, на якому вона лежатиме всі дні течі її, буде для неї, як ложе її нечистости. І кожна річ, на яку вона сяде, буде нечиста, як нечистість місячного очищення її.
Leviticus Lev 1 15 27 І кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий, і випере одежу свою, і обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора.
Leviticus Lev 1 15 28 А якщо вона очиститься від течі своєї, то відлічить собі сім день, а потому стане чиста.
Leviticus Lev 1 15 29 А восьмого дня візьме собі дві горлиці, або двоє голубенят, та й принесе їх до священика до входу скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 15 30 І спорядить священик одне жертвою за гріх, а одне цілопаленням, та й очистить священик її перед Господнім лицем від течі нечистости її.
Leviticus Lev 1 15 31 І відділите Ізраїлевих синів від їхньої нечистости, щоб не повмирали вони в своїй нечистості через занечищення їхнє Моєї скинії, яка серед них.
Leviticus Lev 1 15 32 Оце закон про течивого та про того, що з нього виходить насіння лежання, що ним занечищується,
Leviticus Lev 1 15 33 і про хвору в місячнім очищенні її, і про течивого на течу свою, для чоловіка й для жінки, та для чоловіка, що буде лежати з нечистою.
Leviticus Lev 1 16 1 І Господь промовляв до Мойсея по смерті обох Ааронових синів, коли вони були наблизилися перед Господнє лице і померли.
Leviticus Lev 1 16 2 І сказав Господь до Мойсея: Промовляй до Аарона, брата свого, і нехай він не входить кожного часу до святині за завісу, перед віко, що на ковчезі, щоб не вмер він, бо Я в хмарі являюся над тим віком.
Leviticus Lev 1 16 3 З оцим увійде Аарон до святині, з телям на жертву за гріх та з бараном на цілопалення.
Leviticus Lev 1 16 4 Він зодягне священного льняного хітона, і льняна спідня одіж буде на тілі його, і підпережеться льняним поясом, і обвинеться льняним завоєм, вони священні шати. І обмиє в воді своє тіло, та й зодягне він їх.
Leviticus Lev 1 16 5 А від громади Ізраїлевих синів візьме він два козли на жертву за гріх та одного барана на цілопалення.
Leviticus Lev 1 16 6 І принесе Аарон теля жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім.
Leviticus Lev 1 16 7 І візьме він обох тих козлів, та й поставить їх перед Господнім лицем при вході скинії заповіту.
Leviticus Lev 1 16 8 І кине Аарон на обох тих козлів жеребки, один жеребок для Господа, і один жеребок для Азазеля.
Leviticus Lev 1 16 9 І принесе Аарон козла, що на нього вийшов жеребок для Господа, і вчинить його жертвою за гріх.
Leviticus Lev 1 16 10 А козел, що на нього випав жеребок для Азазеля, буде поставлений живим перед Господнє лице, щоб очистити його, і щоб послати його до Азазеля на пустиню.
Leviticus Lev 1 16 11 І принесе Аарон бичка жертви за гріх, що належить йому, та й очистить себе та свій дім; і заріже бичка жертви за гріх, що належить йому.
Leviticus Lev 1 16 12 І візьме повну кадильницю горючого вугілля з-над жертівника перед Господнім лицем, і повні жмені свої тонко товченого запашного кадила, та й внесе за завісу.
Leviticus Lev 1 16 13 І покладе він те кадило на огонь перед Господнім лицем, а хмара кадила закриє віко, що над свідоцтвом, щоб він не помер.
Leviticus Lev 1 16 14 І візьме він крови бичка, та й покропить пальцем своїм на переді віка на схід, а перед віком покропить з крови сім раз своїм пальцем.
Leviticus Lev 1 16 15 І заріже козла жертви за гріх, що належить народові, і внесе його кров за завісу, та й зробить із кров'ю його, як зробив був із кров'ю теляти, і покропить її на віко та перед віком.
Leviticus Lev 1 16 16 І очистить він святиню з нечистости Ізраїлевих синів та з їхніх переступів через усі гріхи їхні. І так він зробить для скинії заповіту, що знаходиться з ними серед їхньої нечистости.
Leviticus Lev 1 16 17 І жоден чоловік не буде в скинії заповіту, коли він входить на очищення до святині, аж до виходу його. І очистить він себе та дім свій, та всю громаду Ізраїлеву.
Leviticus Lev 1 16 18 І вийде він до жертівника, що перед Господнім лицем, та й очистить його; і візьме крови теляти й крови козла, та й дасть на роги жертівника навколо.
Leviticus Lev 1 16 19 І покропить на нього з крови пальцем своїм сім раз, та й очистить його, та освятить його від нечистости Ізраїлевих синів.
Leviticus Lev 1 16 20 А коли він скінчить очищення святині й скинії заповіту та жертівника, то приведе живого козла.
Leviticus Lev 1 16 21 І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і визнає над ним усі гріхи Ізраїлевих синів та всі їхні провини через усі їхні гріхи, і складе їх на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пустиню.
Leviticus Lev 1 16 22 І понесе той козел на собі всі їхні гріхи до краю неврожайного, і пустить того козла в пустиню.
Leviticus Lev 1 16 23 І ввійде Аарон до скинії заповіту, і здійме льняні шати, що зодягнув був при вході його до святині, і покладе їх там.
Leviticus Lev 1 16 24 І обмиє він тіло своє в воді в місці святім, і зодягне шати свої та й вийде, і вчинить цілопалення своє та цілопалення за народ, і очистить себе та народ.
Leviticus Lev 1 16 25 А лій жертви за гріх спалить на жертівнику.
Leviticus Lev 1 16 26 А той, хто відводив козла до Азазеля, випере одежу свою й обмиє тіло своє в воді, а потому ввійде до табору.
Leviticus Lev 1 16 27 А теля жертви за гріх та козла жертви за гріх, що їхню кров внесено на очищення в святині, випровадять поза табір, та й спалять в огні їхні шкури, і їхнє м'ясо та їхні нечистости.
Leviticus Lev 1 16 28 А той, хто їх палить, випере одежу свою й обмиє своє тіло в воді, а потому ввійде до табору.
Leviticus Lev 1 16 29 І це стане для вас на вічну постанову, сьомого місяця, десятого дня місяця будете впокоряти ваші душі, і жодної праці не робитимете ви, ані тубілець, ані приходько, що мешкає серед вас,
Leviticus Lev 1 16 30 бо того дня буде окуп ваш на очищення ваше, зо всіх гріхів ваших станете чисті перед Господом.
Leviticus Lev 1 16 31 Субота повного відпочинку від праці вона для вас, і ви будете впокоряти душі свої, це вічна постанова.
Leviticus Lev 1 16 32 А очистить той священик, що помазали його, і що посвятили його бути священиком замість батька свого. І зодягне він льняні шати, шати священні,
Leviticus Lev 1 16 33 та й очистить Святеє Святих, і скинію заповіту, і жертівника очистить, і очистить священиків та ввесь народ громади.
Leviticus Lev 1 16 34 І буде це для вас на вічну постанову на очищення Ізраїлевих синів зо всіх їхніх гріхів раз у році. І він учинив, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus Lev 1 17 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 17 2 Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи:
Leviticus Lev 1 17 3 Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в таборі, або щось заріже поза табором,
Leviticus Lev 1 17 4 а до входу скинії заповіту не приведе того на принесення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, він пролив кров. І буде винищений чоловік той з-посеред народу свого,
Leviticus Lev 1 17 5 щоб приводили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа.
Leviticus Lev 1 17 6 І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа.
Leviticus Lev 1 17 7 І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.
Leviticus Lev 1 17 8 А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати серед вас, який принесе цілопалення або жертву,
Leviticus Lev 1 17 9 а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, то буде знищений чоловік той з-посеред народу свого!
Leviticus Lev 1 17 10 А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,
Leviticus Lev 1 17 11 бо душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу.
Leviticus Lev 1 17 12 Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.
Leviticus Lev 1 17 13 А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає серед них, що вполює здобич звірини або птаства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.
Leviticus Lev 1 17 14 Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.
Leviticus Lev 1 17 15 А всяка душа, що їстиме падло та розшарпане серед тубільця і серед приходька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.
Leviticus Lev 1 17 16 А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.
Leviticus Lev 1 18 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 18 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 18 3 За чином єгипетського краю, що сиділи ви в нім, не робіть, і за чином Краю ханаанського, що Я впроваджую вас туди, не зробите, і звичаями їхніми не підете.
Leviticus Lev 1 18 4 Ви виконуватимете устави Мої, і будете додержувати постанови Мої, щоб ними ходити. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 18 5 І будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, що людина їх виконує й ними живе. Я Господь!
Leviticus Lev 1 18 6 Жоден чоловік не наблизиться до жодної однокровної своєї, щоб відкрити наготу. Я Господь!
Leviticus Lev 1 18 7 Наготи батька свого й наготи матері своєї не відкриєш, вона мати твоя, не відкриєш наготи її!
Leviticus Lev 1 18 8 Наготи жінки батька твого не відкриєш, вона нагота батька твого!
Leviticus Lev 1 18 9 Наготи сестри своєї, дочки батька свого або дочки матері своєї, що народилися в домі або народилися назовні, не відкриєш їхньої наготи!
Leviticus Lev 1 18 10 Наготу дочки сина свого або дочки дочки своєї, не відкриєш наготи їхньої, бо вони нагота твоя!
Leviticus Lev 1 18 11 Наготи дочки жінки батька свого, народженої від батька твого, вона сестра твоя, не відкриєш наготи її!
Leviticus Lev 1 18 12 Наготи сестри батька свого не відкриєш, вона однокровна батька твого!
Leviticus Lev 1 18 13 Наготи сестри матері своєї не відкриєш, бо вона однокровна матері твоєї.
Leviticus Lev 1 18 14 Наготи брата батька свого не відкриєш, до жінки його не наблизишся, вона тітка твоя!
Leviticus Lev 1 18 15 Наготи невістки своєї не відкриєш, вона жінка сина твого, не відкриєш наготи її!
Leviticus Lev 1 18 16 Наготи жінки брата свого не відкриєш, вона нагота брата твого!
Leviticus Lev 1 18 17 Наготи жінки й дочки її не відкриєш; дочки сина її й дочки дочки її не візьмеш, щоб відкрити її наготу, вони однокровні її, це кровозмішання!
Leviticus Lev 1 18 18 І жінки з сестрою її не візьмеш на суперництво, щоб відкрити наготу її при ній за життя її.
Leviticus Lev 1 18 19 А до жінки в час відділення нечистости її не наблизишся, щоб відкрити наготу її.
Leviticus Lev 1 18 20 А з жінкою свого ближнього не будеш лежати на насіння, щоб нею не стати нечистим.
Leviticus Lev 1 18 21 А з насіння свого не даси на жертву Молохові, і не зневажиш Імени Бога свого. Я Господь!
Leviticus Lev 1 18 22 А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, гидота воно!
Leviticus Lev 1 18 23 І з жодною худобиною не зляжешся, щоб не стати нею нечистим. І жінка не стане перед худобиною на злягання, це паскудство!
Leviticus Lev 1 18 24 Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами.
Leviticus Lev 1 18 25 І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, і та земля виригнула мешканців своїх!
Leviticus Lev 1 18 26 І ви будете додержувати постанов Моїх та уставів Моїх, і не зробите жодної зо всіх тих гидот, як і тубілець чи приходько, що мешкає серед вас.
Leviticus Lev 1 18 27 Бо всі ті гидоти робили люди тієї землі, які перед вами, і стала нечиста та земля.
Leviticus Lev 1 18 28 І щоб та земля не виригнула вас через ваше занечищення її, як вона виригнула народ, який перед вами.
Leviticus Lev 1 18 29 Бо кожен, хто зробить одну зо всіх тих гидот, то душі, що роблять, будуть винищені з-посеред їхнього народу.
Leviticus Lev 1 18 30 І ви будете додержувати наказів Моїх, щоб не чинити чого з тих гидотних постанов, що роблені перед вами, і не споганитеся ними. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 19 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 19 2 Промовляй до всієї громади Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 19 3 Кожен буде боятися матері своєї та батька свого, а субіт Моїх будете додержувати. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 19 4 Не звертайтеся до ідолів, і не робіть собі литих божків. Я Господь Бог ваш!
Leviticus Lev 1 19 5 А коли ви принесете мирну жертву для Господа, на вподобання вас принесете її.
Leviticus Lev 1 19 6 Ви будете їсти її в день принесення вашого та взавтра, а позостале до дня третього огнем буде спалене.
Leviticus Lev 1 19 7 А якщо справді буде їджене воно третього дня, нечистість воно, не буде вподобане.
Leviticus Lev 1 19 8 А хто те їсть, понесе він свій гріх, бо споганив він святиню Господню, і буде винищена душа та з-посеред народу свого!
Leviticus Lev 1 19 9 А коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати;
Leviticus Lev 1 19 10 а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позостав їх. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 19 11 Не будете красти, і не будете неправдиво заперечувати, і не будете говорити неправди один на одного!
Leviticus Lev 1 19 12 І не будете присягати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім'я Бога свого. Я Господь!
Leviticus Lev 1 19 13 Не будеш гнобити ближнього свого, і не будеш грабувати, і не задержиш в себе через ніч аж до ранку заробітку наймита.
Leviticus Lev 1 19 14 Не будеш проклинати глухого, а перед сліпим не роби перешкоди, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!
Leviticus Lev 1 19 15 Не зробите кривди в суді: не будеш потурати особі вбогого, і не будеш підлещуватися до особи вельможного, за правдою суди свого ближнього!
Leviticus Lev 1 19 16 Не будеш ходити пліткарем серед народу свого. Не будеш наставати на життя свого ближнього. Я Господь!
Leviticus Lev 1 19 17 Не будеш ненавидіти брата свого в серці своєму. Конче вияви неправду свого ближнього, і не понесеш гріха за нього.
Leviticus Lev 1 19 18 Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!
Leviticus Lev 1 19 19 Постанов Моїх будете дотримувати. Не зробиш, щоб худоба твоя злучувалася двоїсто. Поля свого не будеш обсівати двоїсто. А одежа двоїста, мішанина ниток, не ввійде на тебе.
Leviticus Lev 1 19 20 А чоловік, коли буде злягатися з жінкою, а вона невільниця, заручена чоловікові, а справді не була вона викуплена, або визволення не було дане їй, то нехай буде кара, але не будуть вони забиті, бо не увільнена вона.
Leviticus Lev 1 19 21 І спровадить він жертву за провину свою Господеві до входу скинії заповіту, барана жертви за провину.
Leviticus Lev 1 19 22 І очистить його священик бараном жертви за провину перед Господнім лицем за гріх його, що він був згрішив. І проститься йому гріх його, що він був згрішив.
Leviticus Lev 1 19 23 А коли ви ввійдете до Краю цього, і понасаджуєте всяке їстивне дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, три роки буде воно для вас необрізане, не буде їджене.
Leviticus Lev 1 19 24 А року четвертого ввесь плід його присвятиться для Господа.
Leviticus Lev 1 19 25 А року п'ятого будете їсти плід його, щоб помножився для вас урожай його. Я Господь, Бог ваш.
Leviticus Lev 1 19 26 Не будете їсти з кров'ю. Не будете ворожити, і не будете чарувати!
Leviticus Lev 1 19 27 Не будете стригти волосся довкола голови вашої, і не будеш нищити краю бороди своєї.
Leviticus Lev 1 19 28 І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі наколеного напису. Я Господь!
Leviticus Lev 1 19 29 Не безчесть своєї дочки, і не роби її блудливою, щоб не стала блудливою ця земля, і не наповнилась земля розпустою.
Leviticus Lev 1 19 30 Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь!
Leviticus Lev 1 19 31 Не звертайтесь до духів померлих та до ворожбитів, і не доводьте себе до опоганення ними. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 19 32 Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я Господь!
Leviticus Lev 1 19 33 А коли мешкатиме з тобою приходько в вашім Краї, то не будете гнобити його.
Leviticus Lev 1 19 34 Як тубілець із вас буде для вас приходько, що мешкає з вами, і ти будеш любити його, як самого себе, бо приходьки були ви в єгипетськім краї. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 19 35 Не будете чинити кривди в суді, у мірі, у вазі та в мірі рідини.
Leviticus Lev 1 19 36 Вага вірна, тягарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде в вас. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю!
Leviticus Lev 1 19 37 І ви будете держати всі постанови Мої та всі устави Мої, і виконуватимете їх. Я Господь!
Leviticus Lev 1 20 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 20 2 І скажеш до Ізраїлевих синів: Кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає в Ізраїлі, який дасть із насіння свого Молохові, буде конче забитий, народ краю закидає його камінням.
Leviticus Lev 1 20 3 А Я зверну лице Своє проти того чоловіка, і винищу його з-поміж народу його, бо з насіння свого дав він Молохові, щоб занечистити святиню Мою, збезчестити Моє святе Ймення.
Leviticus Lev 1 20 4 А якщо справді люди того краю сховають свої очі від того чоловіка, коли він дасть із насіння свого Молохові, щоб не забити його,
Leviticus Lev 1 20 5 то Я зверну Своє лице проти того чоловіка та проти родини його, і винищу його й усіх, що блудять за ним, блудячи за Молохом, з-посеред народу його.
Leviticus Lev 1 20 6 А душа, що звертається до померлих духів та до чарівників, щоб блудити за ними, то Я зверну Своє лице проти тієї душі, і винищу того з-посеред народу його.
Leviticus Lev 1 20 7 І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 20 8 І ви будете держати постанови Мої, і будете виконувати їх. Я Господь, що освячує вас!
Leviticus Lev 1 20 9 Бо кожен чоловік, що прокляне свого батька чи матір свою, буде конче забитий, батька свого чи матір свою він прокляв, кров його на ньому!
Leviticus Lev 1 20 10 А кожен, хто буде чинити перелюб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, буде конче забитий перелюбник та перелюбниця.
Leviticus Lev 1 20 11 А хто буде лежати із жінкою батька свого, він відкрив наготу свого батька, будуть конче забиті обоє вони, кров їхня на них!
Leviticus Lev 1 20 12 А хто буде лежати з невісткою своєю, будуть конче забиті обоє вони, гидоту вчинили вони, кров їхня на них!
Leviticus Lev 1 20 13 А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них!
Leviticus Lev 1 20 14 А хто візьме жінку й матір її, гидота це, в огні спалять його та її, і не буде кровозмішання серед вас!
Leviticus Lev 1 20 15 А хто паруватиметься з скотиною, буде конче забитий, і скотину ту заб'єте.
Leviticus Lev 1 20 16 А жінка, що наблизиться до якої скотини, щоб лежати з нею, то заб'єш ту жінку та скотину ту, будуть конче забиті вони, кров їхня на них!
Leviticus Lev 1 20 17 А хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, а вона побачить наготу його, ганьба це! І будуть вони знищені на очах синів їхнього народу, він наготу сестри своєї відкрив, він понесе провину свою!
Leviticus Lev 1 20 18 А хто буде лежати із жінкою, часу хвороби місячним, і відкриє її наготу, він джерело її обнажив, а вона відкрила джерело своєї крови, то будуть вони обоє знищені з-посеред народу свого!
Leviticus Lev 1 20 19 І не відкриєш наготи сестри матері своєї й сестри батька свого, бо однокровну свою обнажив би ти, вони понесуть провину свою.
Leviticus Lev 1 20 20 А хто буде лежати з тіткою своєю, він відкрив наготу дядька свого, гріх свій вони понесуть, бездітні помруть!
Leviticus Lev 1 20 21 А хто візьме жінку брата свого, це нечисть, він відкрив наготу брата свого, бездітні будуть.
Leviticus Lev 1 20 22 І ви будете додержувати всі постанови Мої й усі устави Мої, і будете виконувати їх, і не виригне вас земля та, куди Я впроваджаю вас, щоб сиділи ви в ній.
Leviticus Lev 1 20 23 І не будете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, і Я їх обридив.
Leviticus Lev 1 20 24 І сказав Я до вас: ви вспадкуєте їхню землю, а Я дам її вам на спадщину її, землю, що плине молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що відділив вас від тих народів!
Leviticus Lev 1 20 25 І ви відділяйте між худобою чистою та нечистою, і між птаством нечистим та чистим, і не занечищуйте душ своїх худобою й птаством, і всім, що роїться на землі, що Я відділив для вас, як нечисте.
Leviticus Lev 1 20 26 І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь. І Я відділю вас від тих народів, щоб ви були Мої.
Leviticus Lev 1 20 27 А чоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті, камінням закидають їх, кров їхня на них!
Leviticus Lev 1 21 1 І сказав Господь до Мойсея: Говори до священиків, Ааронових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечиститься через доторкнення до померлого серед свого народу.
Leviticus Lev 1 21 2 Бо тільки через доторкнення до близьких однокровних своїх, через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,
Leviticus Lev 1 21 3 і через сестру свою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиститися доторкненням.
Leviticus Lev 1 21 4 Бувши одружений, нехай не занечиститься серед рідні своєї, щоб не збезчестити себе.
Leviticus Lev 1 21 5 Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.
Leviticus Lev 1 21 6 Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.
Leviticus Lev 1 21 7 Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.
Leviticus Lev 1 21 8 І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!
Leviticus Lev 1 21 9 А священикова дочка, коли зачне робити блуд, вона безчестить батька свого, ув огні буде спалена.
Leviticus Lev 1 21 10 А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива помазання, і буде посвячений на одягання шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,
Leviticus Lev 1 21 11 і до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечиститься.
Leviticus Lev 1 21 12 І він не відійде від святині, і не занечистить святині Бога свого, бо на ньому посвячення оливи помазання його Бога. Я Господь!
Leviticus Lev 1 21 13 І він візьме жінку в дівоцтві її.
Leviticus Lev 1 21 14 Удови, і розведеної, і збезчещеної, блудливої, тих він не візьме, а тільки дівицю з-поміж рідні своєї він візьме за жінку.
Leviticus Lev 1 21 15 І не збезчестить він насіння свого в рідні своїй, бо Я Господь, що освячує його.
Leviticus Lev 1 21 16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 21 17 Промовляй до Аарона, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб приносити хліб свого Бога.
Leviticus Lev 1 21 18 Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелесий,
Leviticus Lev 1 21 19 або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,
Leviticus Lev 1 21 20 або горбатий, або висохлий, або більмо на оці його, або коростявий, або паршивий, або з розчавленими ядрами,
Leviticus Lev 1 21 21 кожен чоловік із насіння священика Аарона, що на нім ця вада, не приступить, щоб приносити Господні огняні жертви, вада в нім, не приступить він, щоб приносити хліб свого Бога.
Leviticus Lev 1 21 22 Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.
Leviticus Lev 1 21 23 Та до завіси не підійде він, і до жертівника не приступить, бо вада в нім, і не збезчестить святині Моєї, бо Я Господь, що освячує їх.
Leviticus Lev 1 21 24 І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізраїлевих.
Leviticus Lev 1 22 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 22 2 Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я Господь!
Leviticus Lev 1 22 3 Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я Господь!
Leviticus Lev 1 22 4 Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання,
Leviticus Lev 1 22 5 або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її,
Leviticus Lev 1 22 6 особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.
Leviticus Lev 1 22 7 А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.
Leviticus Lev 1 22 8 Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я Господь!
Leviticus Lev 1 22 9 І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх. Я Господь, що освячує їх!
Leviticus Lev 1 22 10 А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.
Leviticus Lev 1 22 11 А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.
Leviticus Lev 1 22 12 А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.
Leviticus Lev 1 22 13 А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його.
Leviticus Lev 1 22 14 А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,
Leviticus Lev 1 22 15 і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,
Leviticus Lev 1 22 16 і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх.
Leviticus Lev 1 22 17 І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 22 18 Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,
Leviticus Lev 1 22 19 то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.
Leviticus Lev 1 22 20 Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.
Leviticus Lev 1 22 21 А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній:
Leviticus Lev 1 22 22 сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа.
Leviticus Lev 1 22 23 А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.
Leviticus Lev 1 22 24 А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того.
Leviticus Lev 1 22 25 І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас.
Leviticus Lev 1 22 26 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 22 27 Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа.
Leviticus Lev 1 22 28 А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.
Leviticus Lev 1 22 29 А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.
Leviticus Lev 1 22 30 Того дня буде вона з'їджена, не зоставите з неї аж до ранку. Я Господь!
Leviticus Lev 1 22 31 І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я Господь!
Leviticus Lev 1 22 32 І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас,
Leviticus Lev 1 22 33 що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь!
Leviticus Lev 1 23 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 23 2 Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Свята Господні, що в них скликатимете святі збори, оце вони, свята Мої:
Leviticus Lev 1 23 3 Шість день буде робитись робота, а дня сьомого субота повного відпочинку, святі збори, жодної роботи не будете робити. Це субота відпочинку для Господа по всіх оселях ваших!
Leviticus Lev 1 23 4 Оце свята Господні, святі збори, що скличете їх у їхнім означенім часі:
Leviticus Lev 1 23 5 У місяці першім, чотирнадцятого дня місяця під вечір Пасха для Господа.
Leviticus Lev 1 23 6 А п'ятнадцятого дня того місяця свято Опрісноків для Господа, сім день будете їсти опрісноки.
Leviticus Lev 1 23 7 Першого дня будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити.
Leviticus Lev 1 23 8 І будете приносити для Господа жертву сім день; сьомого дня збори святі, жодного робочого зайняття не будете робити.
Leviticus Lev 1 23 9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 23 10 Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до того Краю, що Я даю вам, і будете жати жниво його, то снопа первоплоду ваших жнив принесете до священика,
Leviticus Lev 1 23 11 а він буде колихати снопа того перед лицем Господнім, щоб набути вподобання вам; першого дня по святі священик буде колихати його.
Leviticus Lev 1 23 12 І ви прирядите в дні вашого колихання снопа однорічне безвадне ягня на цілопалення для Господа.
Leviticus Lev 1 23 13 А хлібна його жертва дві десяті ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огняна жертва для Господа, пахощі любі; а жертва лита його вино, чверть гіна.
Leviticus Lev 1 23 14 А хліба, і пряженого зерна, і свіжих зерен ви не будете їсти аж до самого того дня, аж до вашого принесення жертви для вашого Бога. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
Leviticus Lev 1 23 15 І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого принесення снопа колихання, сім тижнів, повні будуть вони.
Leviticus Lev 1 23 16 А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдесят днів, та й принесете хлібну нову жертву для Господа.
Leviticus Lev 1 23 17 З ваших осель принесете два хліби колихання, дві десяті ефи пшеничної муки будуть вони, будуть спечені квашені, первоплоди для Господа.
Leviticus Lev 1 23 18 І принесете понад той хліб сім ягнят безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, вони будуть цілопалення для Господа, і жертва хлібна, і жертви литі для них, огняна жертва, пахощі любі для Господа.
Leviticus Lev 1 23 19 І спорядите одного козла на жертву за гріх, та двоє ягнят у віці року на жертву мирну.
Leviticus Lev 1 23 20 І священик буде колихати їх разом із хлібом первоплодів, як колихання перед Господнім лицем, над двома ягнятами. Вони будуть святощі для Господа, для священика.
Leviticus Lev 1 23 21 І скличете того самого дня, і будуть святі збори для вас, жодного робочого зайняття не будете робити. Це вічна постанова для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
Leviticus Lev 1 23 22 А коли ви будете жати жниво вашої землі, не дожинай краю поля твого, а попадалих колосків жнива твого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позоставиш їх. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 23 23 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 23 24 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Сьомого місяця, першого дня місяця буде вам повний спочинок, пам'ять сурмлення, святі збори.
Leviticus Lev 1 23 25 Жодного робочого зайняття не будете робити, і принесете огняну жертву для Господа.
Leviticus Lev 1 23 26 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 23 27 А десятого дня самого місяця день Очищення він, збори святі будуть для вас, і будете впокоряти душі ваші, і принесете огняну жертву для Господа.
Leviticus Lev 1 23 28 І жодного зайняття не будете робити того самого дня, бо він день Очищення, щоб очистити за вас перед лицем Господа, Бога вашого.
Leviticus Lev 1 23 29 Бо кожна душа, що не буде впокорюватись того самого дня, то буде вона винищена з своєї рідні.
Leviticus Lev 1 23 30 А кожна душа, що буде робити яке зайняття того самого дня, то Я вигублю ту душу з-посеред народу її.
Leviticus Lev 1 23 31 Жодного зайняття не будете робити. Це постанова вічна для ваших поколінь по всіх ваших оселях!
Leviticus Lev 1 23 32 Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері дев'ятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу.
Leviticus Lev 1 23 33 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 23 34 Промовляй до Ізраїлевих синів, кажучи: П'ятнадцятого дня того сьомого місяця, свято Кучок, сім день для Господа.
Leviticus Lev 1 23 35 Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
Leviticus Lev 1 23 36 Сім день будете приносити огняну жертву для Господа; восьмого дня святі збори будуть для вас, і принесете огняну жертву для Господа; це віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.
Leviticus Lev 1 23 37 Оце свята Господні, що скликуватимете на них святі збори, щоб приносити огняну жертву для Господа, цілопалення, хлібну жертву й заколену жертву, і жертви литі, належне дневі в його дні,
Leviticus Lev 1 23 38 окрім Господніх субіт, і окрім дарів ваших, і окрім усіх ваших обітниць, і окрім усіх ваших дарувань, що дасте Господеві.
Leviticus Lev 1 23 39 А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте врожай землі, будете святкувати свято Господнє сім день; першого дня повний спочинок, і восьмого повний спочинок.
Leviticus Lev 1 23 40 І візьмете собі першого дня плоду гарного дерева, пальмові віття, і галузку многолистого дерева та припоточних тополь, і будете веселитися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день.
Leviticus Lev 1 23 41 І будете святкувати його, як свято для Господа, сім день у році. Постанова вічна для ваших поколінь, сьомого місяця будете святкувати його.
Leviticus Lev 1 23 42 У кучках будете сидіти сім день, кожен тубілець в Ізраїлі сидітиме в кучках,
Leviticus Lev 1 23 43 щоб ваші покоління пізнали що Я в кучках посадив був Ізраїлевих синів, коли виводив їх з єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 23 44 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів про свята Господні.
Leviticus Lev 1 24 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 24 2 Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, вичавленої оливи з оливкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпаду.
Leviticus Lev 1 24 3 Поза завісою свідоцтва в скинії заповіту прирядить її Аарон від вечора аж до ранку перед Господнім лицем назавжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
Leviticus Lev 1 24 4 На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.
Leviticus Lev 1 24 5 І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.
Leviticus Lev 1 24 6 І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
Leviticus Lev 1 24 7 і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.
Leviticus Lev 1 24 8 Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.
Leviticus Lev 1 24 9 І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.
Leviticus Lev 1 24 10 І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.
Leviticus Lev 1 24 11 І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.
Leviticus Lev 1 24 12 І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.
Leviticus Lev 1 24 13 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 24 14 Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
Leviticus Lev 1 24 15 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.
Leviticus Lev 1 24 16 А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.
Leviticus Lev 1 24 17 І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.
Leviticus Lev 1 24 18 А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.
Leviticus Lev 1 24 19 І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:
Leviticus Lev 1 24 20 зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.
Leviticus Lev 1 24 21 А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.
Leviticus Lev 1 24 22 Суд один буде для вас, приходько буде як тубілець. Бо Я Господь Бог ваш!
Leviticus Lev 1 24 23 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
Leviticus Lev 1 25 1 І Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі, говорячи:
Leviticus Lev 1 25 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то святкуватиме земля та суботу для Господа.
Leviticus Lev 1 25 3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтинатимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,
Leviticus Lev 1 25 4 а сьомого року субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтинати.
Leviticus Lev 1 25 5 Саморослого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, рік повного відпочинку буде для землі.
Leviticus Lev 1 25 6 І те, що саме вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,
Leviticus Lev 1 25 7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в Краї твоїм, буде ввесь урожай його на їжу.
Leviticus Lev 1 25 8 І відлічиш собі сім суботніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.
Leviticus Lev 1 25 9 І засурмите у сурми сьомого місяця, десятого дня місяця, в день Очищення засурмите в сурми по цілому Краю.
Leviticus Lev 1 25 10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться.
Leviticus Lev 1 25 11 Ювілей цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: на будете сіяти, і не будете жати саморослі колосся її, і не будете збирати грон з необрізаних виноградин їх,
Leviticus Lev 1 25 12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, з поля будете їсти врожай його.
Leviticus Lev 1 25 13 У році того ювілею вернетесь кожен до своєї посілости.
Leviticus Lev 1 25 14 А коли продасте що своєму ближньому, або купите з руки свого ближнього, не обманюйте один одного.
Leviticus Lev 1 25 15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.
Leviticus Lev 1 25 16 За многістю літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за малістю літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі число літ урожаю.
Leviticus Lev 1 25 17 І не обманите один одного, і будеш боятися Бога свого, бо Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 25 18 І ви виконаєте постанови Мої, а устави Мої будете держати, і будете виконувати їх, і безпечно сидітимете на землі.
Leviticus Lev 1 25 19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти досита, і безпечно сидітимете на ній.
Leviticus Lev 1 25 20 А коли ви скажете: Що будемо їсти сьомого року, тож не будемо сіяти, не будемо збирати врожаї свої?
Leviticus Lev 1 25 21 І зошлю Я благословення Своє на вас шостого року, і зродить врожай на три роки.
Leviticus Lev 1 25 22 І будете сіяти восьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, аж до виросту врожаю його будете їсти старе.
Leviticus Lev 1 25 23 А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене.
Leviticus Lev 1 25 24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі.
Leviticus Lev 1 25 25 Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого.
Leviticus Lev 1 25 26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його,
Leviticus Lev 1 25 27 то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости.
Leviticus Lev 1 25 28 А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї.
Leviticus Lev 1 25 29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмурованому місті, то викуп його буде до кінця року від часу продажу його, рік буде на викуп його.
Leviticus Lev 1 25 30 А якщо він не буде викуплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, назавжди для покупця його на покоління його, не вийде він в ювілеї.
Leviticus Lev 1 25 31 А доми в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прираховане, і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.
Leviticus Lev 1 25 32 А міста Левитів, доми в містах їх посілости викуп для Левитів завжди буде можливий.
Leviticus Lev 1 25 33 А хто викупить від Левитів, то продаж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.
Leviticus Lev 1 25 34 А пасовисько навколо їхніх міст не буде продане, бо це вічна посілість для них.
Leviticus Lev 1 25 35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспроможною стане, то підтримаєш його, приходько він чи осілий, і житиме він із тобою.
Leviticus Lev 1 25 36 Не візьмеш від нього лихви та прибутку, і будеш боятися Бога свого, і житиме брат твій з тобою.
Leviticus Lev 1 25 37 Срібла свого не даси йому на лихву, і на прибуток не даси їжі своєї.
Leviticus Lev 1 25 38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського краю, щоб дати вам ханаанську землю, щоб бути вашим Богом.
Leviticus Lev 1 25 39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,
Leviticus Lev 1 25 40 як наймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.
Leviticus Lev 1 25 41 вийде від тебе він та сини його з ним, і вернеться він до родини своєї, і до посілости батьків своїх вернеться він:
Leviticus Lev 1 25 42 бо вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.
Leviticus Lev 1 25 43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.
Leviticus Lev 1 25 44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, із них купите раба й невільницю.
Leviticus Lev 1 25 45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість.
Leviticus Lev 1 25 46 І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.
Leviticus Lev 1 25 47 А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові племени приходька,
Leviticus Lev 1 25 48 то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його,
Leviticus Lev 1 25 49 або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, і буде викуплений.
Leviticus Lev 1 25 50 І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, і буде ціна продажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.
Leviticus Lev 1 25 51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла його купівлі.
Leviticus Lev 1 25 52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, згідно з роками його верне свого викупа.
Leviticus Lev 1 25 53 Як щорічнии наймит він буде при ньому, він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах.
Leviticus Lev 1 25 54 А якщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,
Leviticus Lev 1 25 55 бо Ізраїлеві сини Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 26 1 Не зробите собі божків та ідола, і кам'яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я Господь, Бог ваш!
Leviticus Lev 1 26 2 Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я Господь!
Leviticus Lev 1 26 3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,
Leviticus Lev 1 26 4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій.
Leviticus Lev 1 26 5 І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно в вашому Краї.
Leviticus Lev 1 26 6 І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.
Leviticus Lev 1 26 7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попадають перед вами від меча.
Leviticus Lev 1 26 8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, і попадають вороги ваші перед вами від меча.
Leviticus Lev 1 26 9 І обернусь Я до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.
Leviticus Lev 1 26 10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед новим.
Leviticus Lev 1 26 11 І поставлю місце перебування Свого серед вас, і душа Моя не обридить вами.
Leviticus Lev 1 26 12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом.
Leviticus Lev 1 26 13 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого ярма, і вивів вас із піднесеною головою.
Leviticus Lev 1 26 14 А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватиме всіх тих заповідей,
Leviticus Lev 1 26 15 і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого,
Leviticus Lev 1 26 16 то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, бо поїдять його вороги ваші.
Leviticus Lev 1 26 17 І зверну Я лице Своє на вас, і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.
Leviticus Lev 1 26 18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи.
Leviticus Lev 1 26 19 І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!
Leviticus Lev 1 26 20 І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду.
Leviticus Lev 1 26 21 А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.
Leviticus Lev 1 26 22 І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.
Leviticus Lev 1 26 23 А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене,
Leviticus Lev 1 26 24 то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи.
Leviticus Lev 1 26 25 І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога.
Leviticus Lev 1 26 26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти і не насититеся.
Leviticus Lev 1 26 27 А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене,
Leviticus Lev 1 26 28 то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи,
Leviticus Lev 1 26 29 і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати...
Leviticus Lev 1 26 30 І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, і обридить душа Моя вас!
Leviticus Lev 1 26 31 І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, і не прийму ваших пахощів любих.
Leviticus Lev 1 26 32 І спустошу Я Край той, і будуть дивуватися з того ваші вороги, що мешкають у ньому.
Leviticus Lev 1 26 33 А вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами меча, і стане Край ваш спустошенням, а міста ваші будуть руїною...
Leviticus Lev 1 26 34 Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки.
Leviticus Lev 1 26 35 По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.
Leviticus Lev 1 26 36 А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться...
Leviticus Lev 1 26 37 І будуть вони спотикатися один об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів...
Leviticus Lev 1 26 38 І погинете серед поганів, і пожере вас земля ваших ворогів.
Leviticus Lev 1 26 39 А позосталі серед вас помарніють у краях ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарніють із ними.
Leviticus Lev 1 26 40 І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.
Leviticus Lev 1 26 41 Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхне необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.
Leviticus Lev 1 26 42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той Край.
Leviticus Lev 1 26 43 А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа.
Leviticus Lev 1 26 44 А проте, коли вони пробували в краю своїх ворогів, то Я не погорджував ними, і не збридив їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я Господь, Бог їх!
Leviticus Lev 1 26 45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я Господь!
Leviticus Lev 1 26 46 Оце постанови, і устави та закони, що дав Господь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сінайскій горі через Мойсея.
Leviticus Lev 1 27 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Leviticus Lev 1 27 2 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,
Leviticus Lev 1 27 3 то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, і буде твоя оцінка п'ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;
Leviticus Lev 1 27 4 а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.
Leviticus Lev 1 27 5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка двадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.
Leviticus Lev 1 27 6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка три шеклі срібла.
Leviticus Lev 1 27 7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п'ятнадцять шеклів, а для жінки десять шеклів.
Leviticus Lev 1 27 8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.
Leviticus Lev 1 27 9 А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.
Leviticus Lev 1 27 10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру злою, або злу доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її буде святощами.
Leviticus Lev 1 27 11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,
Leviticus Lev 1 27 12 і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.
Leviticus Lev 1 27 13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оцінку твою.
Leviticus Lev 1 27 14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.
Leviticus Lev 1 27 15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, і буде його.
Leviticus Lev 1 27 16 А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, посів хомера ячменю за п'ятдесят шеклів срібла.
Leviticus Lev 1 27 17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.
Leviticus Lev 1 27 18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.
Leviticus Lev 1 27 19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оцінки над нього, і стане воно його.
Leviticus Lev 1 27 20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.
Leviticus Lev 1 27 21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, для священика буде посілість ним.
Leviticus Lev 1 27 22 А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,
Leviticus Lev 1 27 23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.
Leviticus Lev 1 27 24 В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.
Leviticus Lev 1 27 25 А вся оцінка твоя буде шеклем святині, двадцять ґер буде шекель.
Leviticus Lev 1 27 26 Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, чи то віл, чи то овечка, Господеві воно!
Leviticus Lev 1 27 27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.
Leviticus Lev 1 27 28 Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, воно найсвятіше для Господа.
Leviticus Lev 1 27 29 Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, буде конче забите.
Leviticus Lev 1 27 30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, Господеві воно, святощі для Господа!
Leviticus Lev 1 27 31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, той додасть п'яту частину її над неї.
Leviticus Lev 1 27 32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, десяте буде святість для Господа.
Leviticus Lev 1 27 33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, буде святість, не буде викуплене.
Leviticus Lev 1 27 34 Оце заповіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сінайській горі.
Numeri Num 1 1 1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині в скинії заповіту першого дня другого місяця, другого року від виходу їх з єгипетського краю, говорячи:
Numeri Num 1 1 2 Перелічіть усю громаду Ізраїлевих синів за родами їхніми, за домами їхніх батьків числом усіх чоловічої статі за їх головами,
Numeri Num 1 1 3 від віку двадцяти літ і вище, кожного, хто здатний до війська в Ізраїлі, за військовими відділами їхніми перелічіть їх ти та Аарон.
Numeri Num 1 1 4 А з вами будуть по одному мужеві для племени; той муж голова дому батьків своїх він.
Numeri Num 1 1 5 А оце ймення тих мужів, що стануть із вами: для Рувима Еліцур, син Шедеурів;
Numeri Num 1 1 6 для Симеона Шелуміїл, син Цурішаддаїв;
Numeri Num 1 1 7 для Юди Нахшон, син Аммінадавів;
Numeri Num 1 1 8 для Іссахара Натанаїл, син Цуарів;
Numeri Num 1 1 9 для Завулона Елів, син Хелонів;
Numeri Num 1 1 10 для Йосипових синів, від Єфрема Елішама, син Аммігудів; від Манасії Гамаліїл, син Педацурів;
Numeri Num 1 1 11 для Веніямина Авідан, син Ґід'оніїв;
Numeri Num 1 1 12 для Дана Ахіезер, син Аммішаддаїв;
Numeri Num 1 1 13 для Асира Паґ'іїл, син Охранів;
Numeri Num 1 1 14 для Ґада Ел'ясаф, син Деуїлів;
Numeri Num 1 1 15 для Нефталима Ахіра, син Енанів.
Numeri Num 1 1 16 Оце покликані громади, начальники племен їхніх батьків. Вони голови тисяч Ізраїлевих.
Numeri Num 1 1 17 І взяв Мойсей та Аарон тих мужів, що були названі пойменно,
Numeri Num 1 1 18 і вони зібрали всю ту громаду першого дня другого місяця. І вони виявили родоводи свої за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, за головами їх,
Numeri Num 1 1 19 як Господь наказав був Мойсеєві. І він перелічив їх у Сінайській пустині.
Numeri Num 1 1 20 І було синів Рувима, перворідного Ізраїлевого, їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен за головами їх, усіх чоловічої статі від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 21 перелічені їхні від Рувимового племені сорок і шість тисяч і п'ятсот.
Numeri Num 1 1 22 У Симеонових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків перелік їх числом імен за головами їхніми, усі чоловічої статі від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 23 перелічені їхні від Симеонового племени п'ятдесят і дев'ять тисяч і триста.
Numeri Num 1 1 24 У Ґадових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 25 перелічені їхні від Ґадового племени сорок і п'ять тисяч і шістсот і п'ятдесят.
Numeri Num 1 1 26 У Юдових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 27 перелічені їхні від Юдового племени сімдесят і чотири тисячі й шістсот.
Numeri Num 1 1 28 У Іссахарових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 29 перелічені їхні від Іссахарового племени п'ятдесят і чотири тисячі й чотириста.
Numeri Num 1 1 30 У Завулонових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 31 перелічені їхні від Завулонового племени п'ятдесят і сім тисяч і чотириста.
Numeri Num 1 1 32 У Йосипових синів: у Єфремових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 33 перелічені їхні від Єфремового племени сорок тисяч і п'ятсот.
Numeri Num 1 1 34 У синів Манасії їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 35 перелічені їхні від племени Манасіїного тридцять і дві тисячі й двісті.
Numeri Num 1 1 36 У Веніяминових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 37 перелічені їхні від Веніяминового племени тридцять і п'ять тисяч і чотириста.
Numeri Num 1 1 38 У Данових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 39 перелічені їхні від Данового племени шістдесят і дві тисячі й сімсот.
Numeri Num 1 1 40 У Асирових синів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 41 перелічені їхні від Асирового племени, сорок і одна тисяча й п'ятсот.
Numeri Num 1 1 42 У синів Нефталимових їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків числом імен від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська,
Numeri Num 1 1 43 перелічені їхні від племени Нефталимового п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
Numeri Num 1 1 44 Оце ті перелічені, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, дванадцятеро мужа, вони були по одному мужеві для дому батьків своїх.
Numeri Num 1 1 45 І були всі перелічені з Ізраїлевих синів за домами батьків своїх від віку двадцяти літ і вище, кожен, хто здатний до війська, в Ізраїлі,
Numeri Num 1 1 46 і були всі перелічені шістсот тисяч і три тисячі й п'ятсот і п'ятдесят.
Numeri Num 1 1 47 А Левити не були перелічені серед них за племенем батьків своїх.
Numeri Num 1 1 48 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 1 49 Тільки Левієвого племени не переглянеш і не перелічиш їх серед Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 1 50 А ти постав Левитів наглядачами над скинією свідоцтва, і над усіма речами її та над усім, що її. Вони будуть носити скинію та всі її речі, і вони будуть обслуговувати її, і отаборяться навколо скинії.
Numeri Num 1 1 51 А коли скинія буде рушати, Левити розберуть її, а коли буде спинятися скинія, Левити поставлять її. А якщо наблизиться чужий, він нехай буде забитий.
Numeri Num 1 1 52 І отаборяться Ізраїлеві сини кожен у таборі своїм, і кожен при своїм прапорі за своїми військовими відділами.
Numeri Num 1 1 53 А Левити отаборяться навколо скинії свідоцтва, щоб не було гніву на громаду Ізраїлевих синів. І будуть Левити виконувати сторожу скинії свідоцтва.
Numeri Num 1 1 54 І зробили Ізраїлеві сини, згідно зо всім, як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили вони.
Numeri Num 1 2 1 І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:
Numeri Num 1 2 2 Отаборяться Ізраїлеві сини кожен при прапорі своїм за ознаками домів своїх батьків, навпроти скинії заповіту навколо отаборяться.
Numeri Num 1 2 3 Напереді на схід отаборяться: прапор Юдиного табору за своїми військовими відділами, а начальник Юдиних синів Нахшон, син Аммінадавів;
Numeri Num 1 2 4 а його військо та його перелік сімдесят і чотири тисячі й шістсот.
Numeri Num 1 2 5 А при ньому отабориться Іссахарове плем'я, а начальник Іссахарових синів Натанаїл, син Цуарів;
Numeri Num 1 2 6 а його військо та його перелік п'ятдесят і чотири тисячі й чотириста.
Numeri Num 1 2 7 Плем'я Завулонове, а начальник Завулонових синів Еліяв, син Хелонів;
Numeri Num 1 2 8 а його військо та його перелік п'ятдесят і сім тисяч і чотириста.
Numeri Num 1 2 9 Усіх перелічених Юдиного табору сто тисяч і вісімдесят тисяч і шість тисяч і чотириста за своїми військовими відділами. Вони рушать найперше.
Numeri Num 1 2 10 Прапор Рувимового табору на південь, за військовими відділами своїми, а начальник Рувимових синів Еліцур, син Шедеурів;
Numeri Num 1 2 11 а його військо та його перелік сорок і шість тисяч і п'ятсот.
Numeri Num 1 2 12 А при ньому отабориться Симеонове плем'я, а начальник Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв;
Numeri Num 1 2 13 а його військо та його перелік п'ятдесят і дев'ять тисяч і триста.
Numeri Num 1 2 14 І Ґадове плем'я, а начальник Ґадових синів Ел'ясаф, син Реуїлів;
Numeri Num 1 2 15 а його військо та його перелік сорок і п'ять тисяч і шістсот і п'ятдесят.
Numeri Num 1 2 16 Усіх перелічених Рувимового табору сто тисяч і п'ятдесят і одна тисяча й чотириста й п'ятдесят за своїми військовими відділами. Вони рушать другі.
Numeri Num 1 2 17 І як рушить скинія заповіту, то табір Левитів буде серед таборів. Як вони отаборяться, так вирушать, кожен на своїм місці за своїми прапорами.
Numeri Num 1 2 18 Прапор Єфремового табору за військовими відділами своїми на захід, а начальник Єфремових синів Елішама, син Аммігудів;
Numeri Num 1 2 19 а його військо та їхній перелік сорок тисяч і п'ятсот.
Numeri Num 1 2 20 А при ньому плем'я Манасіїне, а начальник синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів;
Numeri Num 1 2 21 а його військо та їхній перелік тридцять і дві тисячі й двісті.
Numeri Num 1 2 22 І Веніяминове плем'я, а начальник Веніяминових синів Авідан, син Ґід'оніїв;
Numeri Num 1 2 23 а його військо та їхній перелік тридцять і п'ять тисяч і чотириста.
Numeri Num 1 2 24 Усіх перелічених Єфремового табору сто тисяч і вісім тисяч і сто за своїми військовими відділами. Вони рушать треті.
Numeri Num 1 2 25 Прапор Данового табору північ, за своїми військовими відділами, а начальник Данових синів Ахіезер, син Аммішаддаїв;
Numeri Num 1 2 26 а його військо та їхній перелік шістдесят і дві тисячі й сімсот.
Numeri Num 1 2 27 А при ньому отабориться Асирове плем'я, а начальник Асирових синів Паґ'іїл, син Охранів;
Numeri Num 1 2 28 а його військо та їхній перелік сорок і одна тисяча й п'ятсот.
Numeri Num 1 2 29 І плем'я Нефталимове, а начальник синів Нефталимових Ахіра, син Енанів;
Numeri Num 1 2 30 а його військо та їхній перелік п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
Numeri Num 1 2 31 Усіх перелічених Данового табору сто тисяч і п'ятдесят і сім тисяч і шістсот. Вони рушать наостанку за прапорами своїми.
Numeri Num 1 2 32 Оце перелічені Ізраїлевих синів за домами батьків своїх, усіх перелічених тих таборів за своїми військовими відділами шістсот тисяч і три тисячі й п'ятсот і п'ятдесят.
Numeri Num 1 2 33 А Левити не перелічені серед Ізраїлевих синів, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 2 34 І Ізраїлеві сини зробили все, що Господь наказав був Мойсеєві, так вони таборували за прапорами своїми, і так рушали кожен за своїми родами при домі своїх батьків.
Numeri Num 1 3 1 А оце нащадки Ааронові та Мойсеєві в дні, коли Господь промовляв до Мойсея на Сінайській горі.
Numeri Num 1 3 2 І оце імена Ааронових синів: перворідний Надав, і Авігу, Елеазар та Ітамар.
Numeri Num 1 3 3 Оце імена Ааронових синів, помазаних священиків, що він посвятив їх бути священиками.
Numeri Num 1 3 4 Та помер Надав та Авігу перед Господнім лицем, коли вони принесли були чужий огонь перед Господнім лицем у Сінайській пустині, а синів у них не було. І були священиками Елеазар та Ітамар за життя батька свого Аарона.
Numeri Num 1 3 5 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 3 6 Приведи Левієве плем'я, і постав його перед священиком Аароном, і вони будуть услуговувати йому.
Numeri Num 1 3 7 І будуть вони виконувати сторожу його та всієї громади перед скинією заповіту, щоб виконувати службу скинійну.
Numeri Num 1 3 8 І будуть вони стерегти всі речі скинії заповіту та сторожу Ізраїлевих синів, щоб виконувати службу скинійну.
Numeri Num 1 3 9 І даси Левитів Ааронові та синам його, власне йому вони дані від Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 3 10 А Аарона та синів його постав, щоб вони пильнували свого священства, а чужий, хто наблизиться, буде забитий.
Numeri Num 1 3 11 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 3 12 А Я оце взяв Левитів з-посеред Ізраїлевих синів замість кожного перворідного, що розкривають утробу, з Ізраїлевих синів. І будуть Левити Мої,
Numeri Num 1 3 13 бо Мій кожен перворідний. Того дня, коли Я був ударив кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив Собі кожного перворідного в Ізраїлі від людини аж до скотини, Мої вони будуть. Я Господь!
Numeri Num 1 3 14 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині, говорячи:
Numeri Num 1 3 15 Перелічи Левієвих синів за домами їхніх батьків, за родами їхніми, кожного чоловічої статі від місячного віку й вище перелічиш їх.
Numeri Num 1 3 16 І Мойсей перелічив їх за Господнім словом, як йому наказано.
Numeri Num 1 3 17 І були за йменнями своїми оці Левієві сини: Ґершон, і Кегат, і Мерарі.
Numeri Num 1 3 18 А оце імена Ґершонових синів за їхніми родами: Лівні та Шім'ї.
Numeri Num 1 3 19 А сини Кегатові за їхніми родами: Амрам і Їцгар, Хеврон і Уззіїл.
Numeri Num 1 3 20 А сини Мерарі за їхніми родами: Махлі та Муші. Оце вони, роди Левієві, за домами своїх батьків.
Numeri Num 1 3 21 Від Ґершона: рід Лівнієвих та рід Шім'їєвих. Оце вони, роди Ґершонових.
Numeri Num 1 3 22 Перелічені їхні числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, перелічені їхні сім тисяч і п'ятсот.
Numeri Num 1 3 23 Роди Ґершонових будуть таборувати за наметом на захід.
Numeri Num 1 3 24 А начальник батьківського дому Ґершонових Ел'ясаф, син Лаїлів.
Numeri Num 1 3 25 А догляд Ґершонових синів у скинії заповіту: скинія внутрішня і намет зовнішній, і покриття його, і завіса входу скинії заповіту,
Numeri Num 1 3 26 і запони подвір'я, і заслона входу подвір'я, що на скинії та на жертівнику навколо, і шнури її до всієї служби його.
Numeri Num 1 3 27 А від Кегата: рід Амрамових, і рід Іцхарових, і рід Хевронових, і рід Оззіїлових, оце вони, роди Кегатових.
Numeri Num 1 3 28 Числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, вісім тисяч і шістсот, що пильнували сторожу святині.
Numeri Num 1 3 29 Роди Кегатових синів отаборяться на подовжньому боці скинії на південь.
Numeri Num 1 3 30 А начальник батькового дому родів Кегатових Еліцафан, син Уззіїлів.
Numeri Num 1 3 31 А їхній догляд: ковчег, і стіл, і свічник, і жертівники, і святі речі, що служать ними, і завіса, і вся служба при тому.
Numeri Num 1 3 32 А начальник Левієвих начальників Елеазар, син священика Аарона, що мав догляд над тими, хто пильнує сторожу святині.
Numeri Num 1 3 33 Від Мерарі: рід Махлієвих, і рід Мушієвих, оце вони, роди Мерарієві.
Numeri Num 1 3 34 А перелічені їхні числом кожного чоловічої статі від місячного віку й вище, шість тисяч і двісті.
Numeri Num 1 3 35 А начальник батьківського дому Мерарієвих родів Цуріїл, син Авіхаїлів. Вони отаборяться на подовжнім боці скинії на північ.
Numeri Num 1 3 36 А догляд сторожі Мерарієвих синів: дошки скинії, і засови її, і стовпи її, і підстави її, і всі речі її, і вся служба її,
Numeri Num 1 3 37 і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і кілки їхні, і їхні шнури.
Numeri Num 1 3 38 А ті, що таборують спереду перед скинією, перед скинією заповіту на схід, Мойсей й Аарон та сини його, вони виконують сторожу святині, сторожу за Ізраїлевих синів. А чужий, хто наблизиться, буде забитий.
Numeri Num 1 3 39 Усі перелічені Левитів, що перелічив Мойсей та Аарон на Господній наказ за їхніми родами, кожен чоловічої статі від місячного віку й вище, двадцять і дві тисячі.
Numeri Num 1 3 40 І сказав Господь до Мойсея: Перелічи всіх перворідних чоловічої статі Ізраїлевих синів від місячного віку й вище, і перелічи число імен їх.
Numeri Num 1 3 41 І візьми для мене Левитів Я Господь! замість кожного перворідного Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість кожного перворідного серед худоби Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 3 42 І перелічив Мойсей, як Господь наказав був йому, усіх перворідних серед Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 3 43 І було всіх перворідних чоловічої статі числом імен від місячного віку й вище, за їхніми переліченими двадцять і дві тисячі двісті і сімдесят і три.
Numeri Num 1 3 44 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 3 45 Візьми Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів, а худобу Левитів замість їхньої худоби, і будуть Левити Мої. Я Господь!
Numeri Num 1 3 46 А на окуп тих двохсот і семидесяти і трьох, що позостали понад Левитами з перворідного Ізраїлевих синів,
Numeri Num 1 3 47 то візьми по п'яти шеклів на голову, на міру шеклем святині візьмеш, двадцять ґер шекель,
Numeri Num 1 3 48 і даси ті гроші Ааронові та синам його, як окуп за позосталих серед них.
Numeri Num 1 3 49 І взяв Мойсей гроші окупу від позосталих понад викуплених Левитами,
Numeri Num 1 3 50 від перворідного Ізраїлевих синів узяв він ті гроші, тисячу і триста і шістдесят і п'ять на міру шеклем святині.
Numeri Num 1 3 51 І дав Мойсей гроші окупу Ааронові та синами його за Господнім наказом, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 4 1 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Numeri Num 1 4 2 Перелічи Кегатових синів серед синів Левієвих за їхніми родами, за домами їхніх батьків
Numeri Num 1 4 3 від віку тридцяти літ і вище й аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто здатний до війська, щоб виконувати працю в наметі скинії заповіту.
Numeri Num 1 4 4 Оце служба Кегатових синів у скинії заповіту: носити Святеє Святих.
Numeri Num 1 4 5 Коли табір рушатиме, то ввійде Аарон та сини його, та й здіймуть завісу заслони, і покриють нею ковчега свідоцтва.
Numeri Num 1 4 6 І дадуть на нього шкуряне тахашеве накриття, і розкладуть згори покривало, усе з блакиті, і накладуть держаки його.
Numeri Num 1 4 7 А на столі показних хлібів розкладуть блакитну шату, і дадуть на нього миски, і ложки, і чаші, і кухлі на лиття, і хліб повсякчасний буде на ньому.
Numeri Num 1 4 8 І розкладуть на них шату з червені, і покриють її шкуряним тахашевим покриттям, і накладуть держаки його.
Numeri Num 1 4 9 І візьмуть блакитну шату, і покриють свічника освітлення, і лямпадки його, і щипці його, і його лопатки на вугіль, і всі посудини для оливи його, якими служать при ньому,
Numeri Num 1 4 10 і покриють його і ввесь посуд його шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.
Numeri Num 1 4 11 А на золотий жертівник розкладуть блакитну шату, і покриють його шкуряним тахашевим покриттям, і вкладуть його держаки.
Numeri Num 1 4 12 І візьмуть увесь посуд служення, що ним служать у святині, і дадуть до блакитної шати, і покриють їх шкуряним тахашевим покриттям, і покладуть на держаки.
Numeri Num 1 4 13 І заберуть попіл із жертівника, і розкладуть на ньому шату пурпурову,
Numeri Num 1 4 14 і покладуть на нього ввесь посуд його, що ним служать на ньому: лопатки на вугіль, видельця, і шуфлі, і кропильниці, ввесь посуд жертівника; і розкладуть на ньому шкуряне тахашеве покриття, і вкладуть держаки його.
Numeri Num 1 4 15 І скінчить Аарон та сини покривати святиню та ввесь святий посуд, коли табір рушає, а потім увійдуть Кегатові сини, щоб нести але не доторкнуться до святого, щоб не повмирати.
Numeri Num 1 4 16 А догляд Елеазара, сина священика Аарона, олива освітлення, і кадило пахощів, і повсякчасна хлібна жертва, і олива помазання, догляд усієї скинії та всього, що в ній, у святині та в речах її.
Numeri Num 1 4 17 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Numeri Num 1 4 18 Не винищуйте племени Кегатових родів з-посеред Левитів.
Numeri Num 1 4 19 І оце зробіть їм, і будуть жити й не повмирають, коли вони підходять до Святого Святих: увійдуть Аарон та сини його, і розмістять їх одного по одному на службі його та на ношенні його.
Numeri Num 1 4 20 А самі вони не ввійдуть, щоб ані на хвилю не бачити святині, і щоб не повмирати.
Numeri Num 1 4 21 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 4 22 Перелічи також Ґершонових синів, вони за домами свої батьків, за родами своїми,
Numeri Num 1 4 23 від віку тридцяти літ і вище аж до віку п'ятидесяти літ перелічиш їх усіх, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.
Numeri Num 1 4 24 Оце служба Ґершонових родів, на службу й на ношення:
Numeri Num 1 4 25 вони будуть носити покривала скинії, і скинію заповіту, покриття її й покриття тахашеве, що на ній згори, і завісу входу скинії заповіту,
Numeri Num 1 4 26 і запони подвір'я, і заслону входу брами подвір'я, що при скинії та при жертівнику навколо, і шнури їхні, і ввесь посуд служби їх, і все, що буде зроблене для них, і будуть служити вони.
Numeri Num 1 4 27 На наказ Аарона та синів його буде вся служба Ґершонових синів щодо всього ношення їхнього та щодо всієї служби їхньої. І доручите їм пильнувати про все, що вони будуть носити.
Numeri Num 1 4 28 Оце служба родів Ґершонових синів у скинії заповіту, а їхня сторожа у руці Ітамара, сина священика Ааронового.
Numeri Num 1 4 29 Синів Мерарієвих за родами їхніми, за домами їхніх батьків перелічиш їх
Numeri Num 1 4 30 від віку тридцяти літ і вище, й аж до віку п'ятидесяти літ, перелічиш їх кожного, хто здатний для праці, щоб служити в скинії заповіту.
Numeri Num 1 4 31 А оце те, що вони повинні носити під час їхньої служби в скинії заповіту: дошки скинії, і засуви її, і стовпи її, і підстави її,
Numeri Num 1 4 32 і стовпи подвір'я навколо, і їхні підстави, і їхні кілки, і їхні шнури, зо всіма їхніми речами, і зо всією службою їхньою, і пойменно перелічиш речі, що вони дбають про їхнє ношення.
Numeri Num 1 4 33 Оце служба родин синів Мерарієвих щодо всієї їхньої служби в скинії заповіту під рукою Ітамара, сина священика Аарона.
Numeri Num 1 4 34 І перелічив Мойсей та Аарон, та начальники громади Кегатових синів за їхніми родами й за домами їхніх батьків
Numeri Num 1 4 35 від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожного, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту.
Numeri Num 1 4 36 І було їхніх перелічених за їхніми родами дві тисячі сімсот і п'ятдесят.
Numeri Num 1 4 37 Оце перелічені Кегатових родів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.
Numeri Num 1 4 38 А перелічені Ґершонових синів за своїми родами та за домами своїх батьків
Numeri Num 1 4 39 від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,
Numeri Num 1 4 40 і було їхніх перелічених за родами їхніми, за домами своїх батьків дві тисячі й шістсот і тридцять.
Numeri Num 1 4 41 Оце перелічені родів Ґершонових синів, кожен, хто працює в скинії заповіту, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом.
Numeri Num 1 4 42 А перелічені родів синів Мерарієвих за їхніми родами, за домами своїх батьків
Numeri Num 1 4 43 від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить до відділу на службу в скинії заповіту,
Numeri Num 1 4 44 і було їхніх перелічених за родами їхніми три тисячі й двісті.
Numeri Num 1 4 45 Оце перелічені родів синів Мерарієвих, що перелічив Мойсей та Аарон за Господнім наказом через Мойсея.
Numeri Num 1 4 46 Усі перелічені Левити, кого перелічив Мойсей й Аарон та Ізраїлеві начальники, за родами своїми, за домами своїх батьків
Numeri Num 1 4 47 від віку тридцяти літ і вище, і аж до віку п'ятидесяти літ, кожен, хто входить, щоб виконувати працю служби й працю ношення в скинії заповіту,
Numeri Num 1 4 48 і було їхніх перелічених вісім тисяч і п'ятсот і вісімдесят.
Numeri Num 1 4 49 За Господнім наказом перелічено їх через Мойсея кожного на службі його та на ношенні його. І були перелічені, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 5 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 5 2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай повисилають з табору кожного прокаженого, і кожного течивого, і кожного нечистого через доторкнення до мертвого тіла.
Numeri Num 1 5 3 І чоловіка й жінку будете висилати, поза табір будете висилати їх, і вони не занечистять таборів своїх, що Я серед них пробуваю.
Numeri Num 1 5 4 І зробили так Ізраїлеві сини, і повисилали їх поза табір, як Господь промовляв був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
Numeri Num 1 5 5 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 5 6 Промовляй до Ізраїлевих синів: Чоловік або жінка, коли зробить який людський гріх, чинячи тим спроневірення проти Господа, і завинить душа та,
Numeri Num 1 5 7 то вони визнають свій гріх, що зробили, і кожен зверне найперше ціну провини своєї, і додасть до неї п'ятину її, та й дасть тому, кому завинив він.
Numeri Num 1 5 8 А якщо в того чоловіка нема викупника, щоб йому звернути ту ціну провини, то провина та буде звернена Господеві, і буде це священикові, опріч барана очищення, що ним очистить його.
Numeri Num 1 5 9 А кожне приношення зо всяких святощів Ізраїлевих синів, що принесуть священикові, буде йому.
Numeri Num 1 5 10 І що хто посвятить, буде йому. Що хто дасть священикові, буде йому.
Numeri Num 1 5 11 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 5 12 Промовляй до Ізраїлевих синів і скажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить і спроневірить його,
Numeri Num 1 5 13 і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде заховане, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схоплена,
Numeri Num 1 5 14 та на ньому перейде дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,
Numeri Num 1 5 15 то приведе той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, десяту частину ефи ячної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, жертва пригадувальна, що пригадує провину.
Numeri Num 1 5 16 І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.
Numeri Num 1 5 17 І візьме священик святої води в глиняну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, візьме священик, та й дасть до води.
Numeri Num 1 5 18 І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє голову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву пригадувальну, це хлібна жертва ревнощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокляття.
Numeri Num 1 5 19 І закляне її священик та й скаже до жінки: Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, очисться від гіркої води, що наводить прокляття!
Numeri Num 1 5 20 А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечистилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка,
Numeri Num 1 5 21 і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед народу твого тим, що Господь зробить стегно твоє опалим, а живіт твій напухлим,
Numeri Num 1 5 22 і ввійде ця вода, що наводить прокляття, до нутра твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно опалим. А жінка та скаже: Амінь, амінь!
Numeri Num 1 5 23 І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гіркою водою,
Numeri Num 1 5 24 і напоїть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.
Numeri Num 1 5 25 І візьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колихати ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.
Numeri Num 1 5 26 І візьме священик жменю з хлібної жертви, як пригадувальну частину, та й спалить на жертівнику. А потім напоїть ту жінку водою.
Numeri Num 1 5 27 І напоїть водою, і станеться, якщо була вона занечищена й спроневірила своєму чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гіркий біль, і опухне живіт її, і западе стегно її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.
Numeri Num 1 5 28 А якщо та жінка не була занечищена, і чиста вона, то буде очищена, і буде здатна родити дітей.
Numeri Num 1 5 29 Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,
Numeri Num 1 5 30 або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей закон.
Numeri Num 1 5 31 І буде очищений той чоловік від гріха, а жінка та понесе свій гріх.
Numeri Num 1 6 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 6 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коли вирішиться скласти обітницю назіра, щоб посвятити себе Господеві,
Numeri Num 1 6 3 то він стримається від вина та п'янкого напою, не буде пити оцту винного та оцту з п'янкого напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.
Numeri Num 1 6 4 Усі дні посвячення свого не буде він їсти нічого, що зроблене з винограду, від зернят аж до лушпиння.
Numeri Num 1 6 5 Усі дні його посвячення на назіра бритва не торкнеться голови його; аж до виповнення днів, що посвятить Господеві, він буде святий, мусить запустити волосся голови своєї!
Numeri Num 1 6 6 Усі дні посвячення його Господеві не підійде він до мертвого тіла,
Numeri Num 1 6 7 навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечиститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.
Numeri Num 1 6 8 Усі дні посвячення його святий він для Господа.
Numeri Num 1 6 9 А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечистить цим голову свого посвячення, то оголить голову свою в день очищення свого, сьомого дня оголить її.
Numeri Num 1 6 10 А восьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту.
Numeri Num 1 6 11 І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопалення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його голову того дня.
Numeri Num 1 6 12 І почне він знову дні посвячення свого Господеві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.
Numeri Num 1 6 13 І оце закон про назіра: того дня, коли виповнюються дні його посвячення, священик приведе його до входу скинії заповіту.
Numeri Num 1 6 14 І принесе він Господеві жертву свою, одне безвадне однорічне ягня на цілопалення, і одну безвадну однорічну вівцю на жертву за гріх, і одного безвадного барана на жертву мирну,
Numeri Num 1 6 15 і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви.
Numeri Num 1 6 16 І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопалення.
Numeri Num 1 6 17 А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу.
Numeri Num 1 6 18 І оголить той назір голову свого посвячення у входа скинії заповіту, і візьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою.
Numeri Num 1 6 19 І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назіра, як він оголить голову свого посвячення.
Numeri Num 1 6 20 І священик буде колихати їх, як колихання перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад грудину колихання й понад стегно приношення. А по цьому той назір може пити вино.
Numeri Num 1 6 21 Оце закон про назіра, що обіцяє свою жертву Господеві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обітницею своєю, що обіцює, так він зробить за законом про посвячення його.
Numeri Num 1 6 22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 6 23 Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:
Numeri Num 1 6 24 Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже!
Numeri Num 1 6 25 Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе!
Numeri Num 1 6 26 Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!
Numeri Num 1 6 27 Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!
Numeri Num 1 7 1 І сталося того дня, коли Мойсей закінчив ставити скинію, і помазав її, і посвятив її та всі речі її, і жертівника та всі речі його, і помазав їх та посвятив їх,
Numeri Num 1 7 2 то поприносили Ізраїлеві начальники, голови домів своїх батьків, вони начальники племен, вони ті, що стояли над переліком,
Numeri Num 1 7 3 і принесли свою жертву перед Господнє лице: шість критих возів, і дванадцять волів, віз на двох начальників, а віл на одного, і поставили їх перед скинію.
Numeri Num 1 7 4 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 7 5 Візьми від них, і будуть вони, щоб виконувати службу скинії заповіту, і даси їх Левитам, кожному за службою його.
Numeri Num 1 7 6 І взяв Мойсей вози та воли, та й дав їх Левитам:
Numeri Num 1 7 7 два вози та чотири воли дав Ґершоновим синам, за їхньою службою,
Numeri Num 1 7 8 а чотири вози та вісім волів дав синам Мерарієвим за їхньою службою під рукою Ітамара, сина священика Аарона.
Numeri Num 1 7 9 А Кегатовим синам не дав, бо на них лежить служба святині, на плечах повинні носити.
Numeri Num 1 7 10 І поприносили начальники жертву на понову жертівника в день його помазання, і поприносили начальники свою жертву перед жертівника.
Numeri Num 1 7 11 А Господь промовляв до Мойсея: По одному начальнику на день нехай приносять своє приношення на понову жертівника.
Numeri Num 1 7 12 І був той, хто першого дня приніс своє приношення, Нахшон, син Аммінадавів, Юдиного племени.
Numeri Num 1 7 13 А жертва його: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 14 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 15 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 16 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 17 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце приношення Нахшона, Аммінадавого сина.
Numeri Num 1 7 18 Другого дня приніс Натанаїл, син Цуарів, начальник Іссахарів.
Numeri Num 1 7 19 Приніс він своє приношення: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 20 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 21 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 22 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 23 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Натанаїла, Цуарового сина.
Numeri Num 1 7 24 Третього дня начальник Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
Numeri Num 1 7 25 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 26 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 27 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 28 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 29 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Еліява, Хелонового сина.
Numeri Num 1 7 30 Четвертого дня начальник Рувимових синів Еліцур, син Шедеурів.
Numeri Num 1 7 31 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 32 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 33 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 34 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 35 на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Еліцура, Шедеурового сина.
Numeri Num 1 7 36 П'ятого дня начальник Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
Numeri Num 1 7 37 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 38 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 39 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 40 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 41 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Шелуміїла, Цурішаддаєвого сина.
Numeri Num 1 7 42 Шостого дня начальник Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
Numeri Num 1 7 43 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 44 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 45 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 46 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 47 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ел'ясафа, Деуїлового сина.
Numeri Num 1 7 48 Сьомого дня начальник Єфремових синів Елішама, син Аммігудів.
Numeri Num 1 7 49 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 50 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 51 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 52 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 53 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Елішами, Аммігудового сина.
Numeri Num 1 7 54 Восьмого дня начальник синів Манасії, Гамаліїл, син Педоцурів.
Numeri Num 1 7 55 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 56 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 57 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 58 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 59 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Гамаліїла, Педоцурового сина.
Numeri Num 1 7 60 Дев'ятого дня начальник Веніяминових синів Авідан, син Ґід'оніїв.
Numeri Num 1 7 61 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 62 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 63 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 64 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 65 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Авідана, Ґід'онієвого сина.
Numeri Num 1 7 66 Десятого дня начальник Данових синів Ахіезер, син Аммішаддаїв.
Numeri Num 1 7 67 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,
Numeri Num 1 7 68 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 69 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 70 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 71 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ахіезера, Аммішаддаєвого сина.
Numeri Num 1 7 72 Одинадцятого дня начальник Асирових синів Паґ'іїл, син Охранів.
Numeri Num 1 7 73 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,
Numeri Num 1 7 74 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 75 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 76 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 77 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Паґ'іїла, Охранового сина.
Numeri Num 1 7 78 Дванадцятого дня начальник Нефталимових синів Ахіра, син Енанів.
Numeri Num 1 7 79 Його жертва: одна срібна миска, сто й тридцять шеклів вага її, одна срібна кропильниця, сімдесят шеклів на міру шеклем святині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,
Numeri Num 1 7 80 одна кадильниця, десять шеклів золота, повна кадила,
Numeri Num 1 7 81 одне теля, один баран, одне однорічне ягня на цілопалення,
Numeri Num 1 7 82 один козел на жертву за гріх,
Numeri Num 1 7 83 а на мирну жертву два воли, п'ять баранів, п'ять козлів, п'ять ягнят однорічних, оце жертва Ахіри, Енанового сина.
Numeri Num 1 7 84 Оце обряд освячення жертівника в дні його помазання, від Ізраїлевих начальників: срібних мисок дванадцять, срібних кропильниць дванадцять, золотих кадильниць дванадцять,
Numeri Num 1 7 85 сто й тридцять шеклів одна срібна миска, і сімдесят одна кропильниця. Усе срібло посудин дві тисячі й чотириста шеклів на міру шеклем святині.
Numeri Num 1 7 86 Кадильниць золотих дванадцять, повні кадила, по десяти шеклів кадильниця на міру шеклем святині; усе золото кадильниць сто й двадцять шеклів.
Numeri Num 1 7 87 Уся велика худоба на цілопалення: дванадцять телят, баранів дванадцять, ягнят однорічних дванадцять, та жертва хлібна їх, і козлів дванадцять на жертву за гріх.
Numeri Num 1 7 88 А вся худоба мирної жертви: двадцять і чотири теляті, баранів шістдесят, козлів шістдесят, ягнят однорічних шістдесят. Оце обряд освячення жертівника по помазанні його.
Numeri Num 1 7 89 А коли Мойсей входив до скинії заповіту, щоб говорити з Ним, то він чув голос, що говорив до нього з-понад віка, яке на ковчезі свідоцтва, з-поміж обох херувимів говорив Він до нього.
Numeri Num 1 8 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 8 2 Промовляй до Аарона та й скажи йому: Коли ти світитимеш лямпадки, то з переду свічника будуть світити сім лямпадок.
Numeri Num 1 8 3 І Аарон зробив так, з переду свічника засвітив його лямпадки, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 8 4 А оце робота свічника: він куття золоте аж до підстави його, аж до квіток його куття він. За взірцем, що Господь показав був Мойсеєві, так він зробив свічника.
Numeri Num 1 8 5 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 8 6 Візьми Левитів з-посеред Ізраїлевих синів, та й очисть їх.
Numeri Num 1 8 7 І так зробиш їм, щоб очистити їх: покропи на них водою жертви за гріх, і нехай обголять бритвою все тіло своє, і нехай виперуть одежу свою, і стануть чисті.
Numeri Num 1 8 8 І вони візьмуть теля, а його хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, і друге теля візьмеш на жертву за гріх.
Numeri Num 1 8 9 І приведеш Левитів до скинії заповіту, і збереш усю громаду Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 8 10 І приведеш Левитів перед Господнє лице, а Ізраїлеві сини покладуть свої руки на Левитів.
Numeri Num 1 8 11 І буде Аарон посвячувати Левитів, як посвячення перед Господнім лицем від Ізраїлевих синів, і будуть вони на роботу Господньої служби.
Numeri Num 1 8 12 А Левити покладуть свої руки на голову телят, і зроби одного жертвою за гріх, а одного цілопаленням для Господа, щоб очистити Левитів.
Numeri Num 1 8 13 І поставиш Левитів перед Аароном та перед синами його, і будеш посвячувати їх, як посвячення для Господа.
Numeri Num 1 8 14 І відділиш Левитів з-поміж Ізраїлевих синів, і будуть Левити Мої.
Numeri Num 1 8 15 А по цьому Левити ввійдуть, щоб служити в скинії заповіту, і ти їх очистиш, і віддаси їх, як жертву посвячення,
Numeri Num 1 8 16 бо вони дані, Мені вони дані з-поміж Ізраїлевих синів; замість перворідного кожного з Ізраїлевих синів, що розкриває кожну утробу, узяв Я їх Собі,
Numeri Num 1 8 17 бо Мій кожен перворідний серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби; того дня, коли Я побивав кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив їх Собі.
Numeri Num 1 8 18 І взяв Я Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 8 19 І дав Я Левитів, як дар Ааронові та синам його з-поміж Ізраїлевих синів, щоб вони чинили службу Ізраїлевих синів в скинії заповіту, щоб очищали Ізраїлевих синів, щоб не було поразки серед Ізраїлевих синів, щоб Ізраїлеві сини підходили до святині.
Numeri Num 1 8 20 І зробив Мойсей й Аарон та вся громада Ізраїлевих синів для Левитів усе, як Господь наказав був Мойсеєві про Левитів, так зробили їм Ізраїлеві сини.
Numeri Num 1 8 21 І очистилися Левити, і випрали одяг свій, а Аарон посвятив їх перед Господнім лицем, і очистив їх Аарон, щоб стали чистими.
Numeri Num 1 8 22 А по тому ввійшли Левити, щоб виконувати свою службу в скинії заповіту перед Аароном та перед синами його. Як Господь наказав був Мойсеєві про Левитів, так їм зробили вони.
Numeri Num 1 8 23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 8 24 Оце щодо Левитів: від віку двадцяти й п'яти літ і вище ввійдуть вони до праці на службу скинії заповіту.
Numeri Num 1 8 25 А від віку п'ятидесяти літ відійдуть від служби, і не будуть уже служити.
Numeri Num 1 8 26 І будуть вони обслуговувати братів своїх у скинії заповіту, щоб виконувати сторожу, а служби не будуть робити. Так зробиш Левитам у їхній службі.
Numeri Num 1 9 1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:
Numeri Num 1 9 2 І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.
Numeri Num 1 9 3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.
Numeri Num 1 9 4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.
Numeri Num 1 9 5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
Numeri Num 1 9 6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
Numeri Num 1 9 7 та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?
Numeri Num 1 9 8 І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.
Numeri Num 1 9 9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 9 10 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
Numeri Num 1 9 11 Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
Numeri Num 1 9 12 Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.
Numeri Num 1 9 13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!
Numeri Num 1 9 14 А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.
Numeri Num 1 9 15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.
Numeri Num 1 9 16 Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.
Numeri Num 1 9 17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.
Numeri Num 1 9 18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.
Numeri Num 1 9 19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.
Numeri Num 1 9 20 І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.
Numeri Num 1 9 21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.
Numeri Num 1 9 22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.
Numeri Num 1 9 23 На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.
Numeri Num 1 10 1 Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 10 2 Зроби собі дві срібні сурмі, куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скликання громади та на рушання таборів.
Numeri Num 1 10 3 І засурмлять у них, і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
Numeri Num 1 10 4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, голови Ізраїлевих тисяч.
Numeri Num 1 10 5 А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.
Numeri Num 1 10 6 А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.
Numeri Num 1 10 7 А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.
Numeri Num 1 10 8 А сурмити в сурми будуть Ааронові сини, священики. І ці сурмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
Numeri Num 1 10 9 А коли підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, і будете спасені від ваших ворогів.
Numeri Num 1 10 10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я Господь, Бог ваш!
Numeri Num 1 10 11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара з-над скинії свідоцтва.
Numeri Num 1 10 12 І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на походи свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
Numeri Num 1 10 13 І рушили вони вперше за Господнім наказом через Мойсея.
Numeri Num 1 10 14 І найперш рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.
Numeri Num 1 10 15 А над військом племени синів Іссахара Натанаїл, син Цуарів.
Numeri Num 1 10 16 А над військом племени Завулонових синів Еліяв, син Хелонів.
Numeri Num 1 10 17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії скинії.
Numeri Num 1 10 18 І рушив прапор табору Рувима за своїми військовими відділами, а над військом його Еліцур, син Шедеурів.
Numeri Num 1 10 19 А над військом племени Симеонових синів Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
Numeri Num 1 10 20 А над військом племени Ґадових синів Ел'ясаф, син Деуїлів.
Numeri Num 1 10 21 І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили скинію до приходу їх, усіх інших.
Numeri Num 1 10 22 І рушив прапор табору синів Єфремових за своїми військовими відділами, а над військом його Елішама, син Аммігудів.
Numeri Num 1 10 23 А над військом племени синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацурів.
Numeri Num 1 10 24 А над військом племени Веніяминових синів Авідан, син Ґідеонів.
Numeri Num 1 10 25 І рушив прапор табору синів Данових як задня сторожа для всіх таборів за своїми військовими відділами, а над військом його Ахіезер, син Аммішаддаїв.
Numeri Num 1 10 26 А над військом племени Асирових синів Паґ'іїл, син Охрана.
Numeri Num 1 10 27 А над військом племени синів Нефталимових Ахіра, син Енанів.
Numeri Num 1 10 28 Оце походи Ізраїлевих синів за їхніми військовими відділами. І рушили вони.
Numeri Num 1 10 29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянітянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми рушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, і ми зробимо тобі добро, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля.
Numeri Num 1 10 30 Та той відказав йому: Не піду, але піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.
Numeri Num 1 10 31 А Мойсей відказав: Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборування в пустині, то будеш нам очима.
Numeri Num 1 10 32 І станеться, коли підеш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчинимо тобі.
Numeri Num 1 10 33 І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце спинитися.
Numeri Num 1 10 34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.
Numeri Num 1 10 35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господи, і хай розпорошаться Твої вороги, і хай повтікають Твої ненависники з-перед Твойого лиця.
Numeri Num 1 10 36 А коли він ставав, то говорив: Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!
Numeri Num 1 11 1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табору.
Numeri Num 1 11 2 І народ став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і погас той огонь.
Numeri Num 1 11 3 І він назвав ім'я того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
Numeri Num 1 11 4 А збиранина, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: Хто нагодує нас м'ясом?
Numeri Num 1 11 5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.
Numeri Num 1 11 6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.
Numeri Num 1 11 7 А манна як коріяндрове насіння вона, а вигляд її, як вигляд кришталу.
Numeri Num 1 11 8 Люди розходилися, і збирали її та мололи жорнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа.
Numeri Num 1 11 9 А коли роса спадала на табір, спадала й та манна на нього.
Numeri Num 1 11 10 І почув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен при вході намету свого. І сильно запалав гнів Господній, і в очах Мойсеєвих то було зле.
Numeri Num 1 11 11 І сказав Мойсей до Господа: Нащо вчинив Ти зло своєму рабові, і чому я не знайшов милости в очах Твоїх, що Ти поклав тягара всього народу на мене?
Numeri Num 1 11 12 Чи я був вагітний усім тим народом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця, до землі, яку Ти присягнув батькам його?
Numeri Num 1 11 13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому народові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми будемо їсти!
Numeri Num 1 11 14 Не подолаю я сам носити всього цього народа, бо він тяжчий за мене!
Numeri Num 1 11 15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!
Numeri Num 1 11 16 І сказав Господь до Мойсея: Збери ж мені сімдесятеро люда зо старших Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.
Numeri Num 1 11 17 І Я зійду, і буду розмовляти там із тобою, і візьму від Духа, що на тобі, і покладу на них, і вони носитимуть із тобою тягара того народу, і не будеш носити ти сам.
Numeri Num 1 11 18 А до народу скажи: Освятіться назавтра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.
Numeri Num 1 11 19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,
Numeri Num 1 11 20 але цілий місяць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви знехтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?
Numeri Num 1 11 21 І сказав Мойсей: Шістсот тисяч піхоти той народ, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць часу.
Numeri Num 1 11 22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, і вистачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, і вистачить їм?
Numeri Num 1 11 23 А Господь сказав до Мойсея: Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи сповниться тобі Моє слово, чи ні.
Numeri Num 1 11 24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старших народу, і поставив їх навколо скинії.
Numeri Num 1 11 25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдесят чоловіка старших. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.
Numeri Num 1 11 26 І зосталося двоє людей в таборі, ім'я одному Елдад, а ймення другому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в таборі.
Numeri Num 1 11 27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: Елдад і Медад пророкують у таборі!
Numeri Num 1 11 28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї молодости, та й сказав: Пане мій Мойсею, заборони їм!
Numeri Num 1 11 29 І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!
Numeri Num 1 11 30 І вернувся Мойсей до табору, він та старші Ізраїлеві.
Numeri Num 1 11 31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табором, як денна дорога туди й як денна дорога сюди навколо табору, і коло двох ліктів на поверхні землі.
Numeri Num 1 11 32 І встав народ, і цілий той день і цілу ту ніч, і цілий день назавтра збирали перепелицю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табору.
Numeri Num 1 11 33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою поразкою в народ...
Numeri Num 1 11 34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадливий.
Numeri Num 1 11 35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.
Numeri Num 1 12 1 І нарікали Маріям та Аарон на Мойсея за жінку кушитянку, що взяв, бо він узяв був жінку кушитянку.
Numeri Num 1 12 2 І казали вони: Чи тільки з Мойсеєм Господь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це Господь.
Numeri Num 1 12 3 А той муж, Мойсей, був найлагідніший за всяку людину, що на поверхні землі.
Numeri Num 1 12 4 І нагло сказав Господь до Мойсея й до Аарона та до Маріям: Вийдіть ви троє до скинії заповіту. І вони троє вийшли.
Numeri Num 1 12 5 І зійшов Господь у стовпі хмари, і став при вході скинії, та й покликав Аарона й Маріям. І вийшли обоє вони.
Numeri Num 1 12 6 І сказав Він: Послухайте ж ви Моїх слів: Якщо буде між вами пророк, то Я, Господь, дамся пізнати в видінні йому, у сні говорити з ним буду.
Numeri Num 1 12 7 Не так раб мій Мойсей: у всім домі Моїм він довірений!
Numeri Num 1 12 8 Говорю Я з ним уста до уст, а не видінням і не загадками, і Образ Господа він оглядає. І чому не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?
Numeri Num 1 12 9 І запалав гнів Господній на них, і Він пішов,
Numeri Num 1 12 10 а хмара відступила з-над скинії. А ось Маріям прокажена, збілівши, як сніг! І обернувся Аарон до Маріям, аж ось вона прокажена!
Numeri Num 1 12 11 І сказав Аарон до Мойсея: Будь ласкав, мій пане, не поклади ж на нас гріха, що були ми нерозумні та що прогрішились!
Numeri Num 1 12 12 Нехай же не буде вона, як та мертва дитина, що, як виходить з утроби матері своєї, то зітліла половина тіла її.
Numeri Num 1 12 13 І Мойсей кликав до Господа, говорячи: Боже, вилікуй же її!
Numeri Num 1 12 14 І сказав Господь до Мойсея: А коли б її батько справді плюнув на обличчя її, чи не буде вона сім день засоромлена? Вона буде замкнена сім день поза табором, а потім повернеться.
Numeri Num 1 12 15 І була замкнена Маріям поза табором сім день, а народ не рушив аж до повернення Маріям.
Numeri Num 1 12 16 А потім рушив народ із Гацероту, і таборував у пустині Паран.
Numeri Num 1 13 1 І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 13 2 Пошли людей, і вони розвідають ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одному чоловікові від племени своїх батьків, кожного начальника в них.
Numeri Num 1 13 3 І послав їх Мойсей з пустині Паран за Господнім наказом. Усі вони мужі достойні, вони голови Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 13 4 А оце ймення їх: для Рувимового племени Шаммуа, син Заккурів;
Numeri Num 1 13 5 для Симеонового племени Шафат, син Хоріїв;
Numeri Num 1 13 6 для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
Numeri Num 1 13 7 для Іссахарового племени Їґ'ал, син Йосипів;
Numeri Num 1 13 8 для Єфремового племени Осія, син Навинів;
Numeri Num 1 13 9 для Веніяминового племени Палті, син Рафуїв;
Numeri Num 1 13 10 для Завулонового племени Ґаддіїл, син Содіїв;
Numeri Num 1 13 11 для Йосипового племени, для племени Манасіїного Ґадді, син Сусіїв;
Numeri Num 1 13 12 для Данового племени Амміїл, син Ґемалліїв;
Numeri Num 1 13 13 для Асирового племени Сетур, син Михаїлів;
Numeri Num 1 13 14 для Нефталимового племени Нахбі, син Вофсіїв;
Numeri Num 1 13 15 для Ґадового племени Ґеуїл, син Махіїв.
Numeri Num 1 13 16 Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розвідати той Край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісус.
Numeri Num 1 13 17 І послав їх Мойсей розвідати Край ханаанський, та й промовив до них: Підіть тут на південь, і ввійдете на гору,
Numeri Num 1 13 18 та й побачите той Край який він, і народ, що сидить у ньому, чи сильний він, чи слабий, чи малий він, чи численний?
Numeri Num 1 13 19 І який той Край, що він сидить у ньому, чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, чи в таборах, чи в твердинях?
Numeri Num 1 13 20 І яка та земля, чи масна вона, чи пісна? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відважні, і візьміть з плоду землі; а дні ці дні виноградного первоплоду.
Numeri Num 1 13 21 І знялися вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.
Numeri Num 1 13 22 І пішли вони на південь, і прибули аж до Хеврону, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, нащадки велетня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.
Numeri Num 1 13 23 І прибули вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох понесли його на жердині; також узяли із гранатів та з фіґ.
Numeri Num 1 13 24 Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там.
Numeri Num 1 13 25 І вернулися вони з розвідки того Краю по сорока днях.
Numeri Num 1 13 26 І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Аарона та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали справу їм та всій тій громаді, і показали плід того Краю.
Numeri Num 1 13 27 І вони розповіли йому та й сказали: Прибули ми до Краю, куди ти послав був нас, а він тече молоком та медом, а оце плід його!
Numeri Num 1 13 28 Та народ той, що сидить у тім Краї, міцний, а міста укріплені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків велетня...
Numeri Num 1 13 29 Амалик сидить у краї південнім, а хіттеянин, і євусеянин, і амореянин сидять на горі, а ханаанеянин сидить над морем та при Йордані.
Numeri Num 1 13 30 А Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!
Numeri Num 1 13 31 Та люди, що ходили з ним, сказали: Ми не зможемо ввійти до того народу, бо він сильніший за нас...
Numeri Num 1 13 32 І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той Край, що розвідали його, говорячи: Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх мешканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст.
Numeri Num 1 13 33 І там ми бачили велетнів, синів Енака, з роду велетнів, і були ми в своїх очах немов та сарана, і такими були ми і в їхніх очах.
Numeri Num 1 14 1 І зняла зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.
Numeri Num 1 14 2 І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: О, якби ми померли були в єгипетськім краї, або щоб ми померли були в цій пустині!
Numeri Num 1 14 3 І нащо Господь провадить нас до того Краю, щоб нам попадати від меча? Жінки наші та діти наші стануть здобиччю... Чи не краще нам вернутися до Єгипту?
Numeri Num 1 14 4 І сказали вони один до одного: Оберімо собі голову, та й вертаймось до Єгипту!
Numeri Num 1 14 5 І впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 14 6 А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,
Numeri Num 1 14 7 та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: Той Край, що перейшли ми по ньому, щоб розвідати його, Край той дуже-дуже хороший!
Numeri Num 1 14 8 Якщо Господь уподобає Собі нас, то впровадить нас до того Краю, і дасть його нам, Край, який тече молоком та медом.
Numeri Num 1 14 9 Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо вони хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх!
Numeri Num 1 14 10 І сказала була вся громада, щоб камінням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізраїлевим синам...
Numeri Num 1 14 11 І промовив Господь до Мойсея: Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього?
Numeri Num 1 14 12 Ударю його поразою, і позбавлю його насліддя, а тебе зроблю народом більшим і сильнішим від нього.
Numeri Num 1 14 13 І сказав Мойсей до Господа: І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою народ цей,
Numeri Num 1 14 14 та й скаже до мешканців цього Краю, які чули, що Ти Господь серед цього народу, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі,
Numeri Num 1 14 15 якщо заб'єш Ти цей народ, як одну людину, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:
Numeri Num 1 14 16 Через неспроможність Господа впровадити той народ до Краю, якого Він заприсяг був їм, вигубив їх у пустині...
Numeri Num 1 14 17 А тепер нехай же звеличиться сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:
Numeri Num 1 14 18 Господь довготерпеливий, і багатомилостивий, Він прощає провину та переступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколіннях.
Numeri Num 1 14 19 Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж сюди!
Numeri Num 1 14 20 А Господь сказав: Я простив за словом твоїм.
Numeri Num 1 14 21 Але, як Я живий, слава Господня наповнить увесь оцей Край.
Numeri Num 1 14 22 Тому всі ті люди, що бачили славу Мою та ознаки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробовували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
Numeri Num 1 14 23 поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його!
Numeri Num 1 14 24 Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, і потомство його оволодіє ним.
Numeri Num 1 14 25 А амаликитянин та ханаанеянин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й рушайте на пустиню дорогою Червоного моря!
Numeri Num 1 14 26 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона, говорячи:
Numeri Num 1 14 27 Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
Numeri Num 1 14 28 Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам.
Numeri Num 1 14 29 У цій пустині попадають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене.
Numeri Num 1 14 30 Поправді кажу, ви не ввійдете до того Краю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
Numeri Num 1 14 31 А діти ваші, що про них казали ви: станете здобиччю ворогові, то впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили.
Numeri Num 1 14 32 І ваші власні трупи попадають у цій пустині!
Numeri Num 1 14 33 А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині.
Numeri Num 1 14 34 Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
Numeri Num 1 14 35 Я, Господь, говорив: Поправді кажу, оце зроблю всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають.
Numeri Num 1 14 36 А ті люди, яких Мойсей послав був розвідати той Край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той Край,
Numeri Num 1 14 37 то ті люди, що пустили були злу вістку на той Край, повмирали від порази перед Господнім лицем.
Numeri Num 1 14 38 А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, жили з тих людей, що ходили розвідати той Край.
Numeri Num 1 14 39 І говорив Мойсей ці слова до всіх Ізраїлевих синів, і народ був у тяжкій жалобі!
Numeri Num 1 14 40 І повставали вони рано вранці, та й повиходили на верхів'я гори, говорячи: Ось ми, і ми підемо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили.
Numeri Num 1 14 41 А Мойсей сказав: Чому ж ви переступаєте наказ Господній? Таж це не вдасться!
Numeri Num 1 14 42 Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то будете побиті своїми ворогами.
Numeri Num 1 14 43 Бо там перед вами амаликитянин і ханаанеянин, і ви попадаєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами.
Numeri Num 1 14 44 Але вони осмілилися вийти на верхів'я гори, а ковчег свідоцтва Господнього та Мойсей не рушилися з-посеред табору.
Numeri Num 1 14 45 І зійшов амаликитянин та ханаанеянин, що сидить на тій горі, та й побили їх, і били їх аж до Хорми.
Numeri Num 1 15 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 15 2 Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до Краю ваших осель, що Я даю вам,
Numeri Num 1 15 3 і принесете огняну жертву для Господа, цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці, або в дарі, або в означених часах при спорядженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібної,
Numeri Num 1 15 4 то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,
Numeri Num 1 15 5 і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопалення або для жертви для кожного ягняти.
Numeri Num 1 15 6 Або для барана принесеш хлібну жертву, дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.
Numeri Num 1 15 7 І вина для литої жертви третю частину гіна, принесеш пахощі любі для Господа.
Numeri Num 1 15 8 А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на сповнення обітниці, або як мирну жертву для Господа,
Numeri Num 1 15 9 то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.
Numeri Num 1 15 10 І принесеш на литу жертву пів гіна вина, жертва огняна, пахощі любі для Господа.
Numeri Num 1 15 11 Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.
Numeri Num 1 15 12 За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.
Numeri Num 1 15 13 Кожен тубілець так принесе це, щоб принести огняну жертву, пахощі любі для Господа.
Numeri Num 1 15 14 А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова для ваших поколінь, то він принесе огняну жертву, пахощі любі для Господа, як принесете ви, так принесе й він.
Numeri Num 1 15 15 Збори, постанова одна для вас та для приходька, що мешкає тимчасово, постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і приходько буде перед Господнім лицем!
Numeri Num 1 15 16 Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами.
Numeri Num 1 15 17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 15 18 Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую вас туди,
Numeri Num 1 15 19 то станеться, коли ви їстимете хліб того Краю, ви принесете приношення для Господа.
Numeri Num 1 15 20 Як початок діж ваших, калача принесете на приношення, як приношення току, принесете його.
Numeri Num 1 15 21 Від початку діж ваших дасте Господеві приношення, постанова для ваших поколінь!
Numeri Num 1 15 22 А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих заповідей, що Господь говорив до Мойсея,
Numeri Num 1 15 23 усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,
Numeri Num 1 15 24 то станеться, коли зроблено помилку через недогляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.
Numeri Num 1 15 25 І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.
Numeri Num 1 15 26 І буде прощено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу.
Numeri Num 1 15 27 А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.
Numeri Num 1 15 28 І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, і буде прощено їй.
Numeri Num 1 15 29 Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
Numeri Num 1 15 30 А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її.
Numeri Num 1 15 31 Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній.
Numeri Num 1 15 32 І були Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня.
Numeri Num 1 15 33 І привели його ті, хто знайшов його, як збирав дрова, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.
Numeri Num 1 15 34 І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що зробити йому.
Numeri Num 1 15 35 І сказав Господь до Мойсея: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його камінням усій громаді поза табором!
Numeri Num 1 15 36 І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 15 37 І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 15 38 Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку.
Numeri Num 1 15 39 І буде вона вам за кутаса, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте,
Numeri Num 1 15 40 щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога!
Numeri Num 1 15 41 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш!
Numeri Num 1 16 1 І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,
Numeri Num 1 16 2 та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.
Numeri Num 1 16 3 І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?
Numeri Num 1 16 4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
Numeri Num 1 16 5 І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.
Numeri Num 1 16 6 Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,
Numeri Num 1 16 7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!
Numeri Num 1 16 8 І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,
Numeri Num 1 16 9 чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?
Numeri Num 1 16 10 І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.
Numeri Num 1 16 11 Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?
Numeri Num 1 16 12 І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!
Numeri Num 1 16 13 Чи мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?
Numeri Num 1 16 14 Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!
Numeri Num 1 16 15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!
Numeri Num 1 16 16 І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.
Numeri Num 1 16 17 І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.
Numeri Num 1 16 18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.
Numeri Num 1 16 19 І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!
Numeri Num 1 16 20 І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:
Numeri Num 1 16 21 Відділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!
Numeri Num 1 16 22 А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?
Numeri Num 1 16 23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 16 24 Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!
Numeri Num 1 16 25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.
Numeri Num 1 16 26 І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!
Numeri Num 1 16 27 І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.
Numeri Num 1 16 28 І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.
Numeri Num 1 16 29 Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!
Numeri Num 1 16 30 А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.
Numeri Num 1 16 31 І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!
Numeri Num 1 16 32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.
Numeri Num 1 16 33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!
Numeri Num 1 16 34 А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!
Numeri Num 1 16 35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!
Numeri Num 1 16 36 (17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 16 37 (17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,
Numeri Num 1 16 38 (17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 16 39 (17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,
Numeri Num 1 16 40 (17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.
Numeri Num 1 16 41 (17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!
Numeri Num 1 16 42 (17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!
Numeri Num 1 16 43 (17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.
Numeri Num 1 16 44 (17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 16 45 (17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.
Numeri Num 1 16 46 (17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.
Numeri Num 1 16 47 (17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.
Numeri Num 1 16 48 (17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.
Numeri Num 1 16 49 (17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.
Numeri Num 1 16 50 (17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.
Numeri Num 1 17 1 (17-16) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 17 2 (17-17) Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній палиці для батьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.
Numeri Num 1 17 3 (17-18) А Ааронове ймення напишеш на Левієвій палиці, бо одна палиця для голови дому батьків їх.
Numeri Num 1 17 4 (17-19) І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.
Numeri Num 1 17 5 (17-20) І станеться, той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю від Себе нарікання Ізраїлевих синів, що вони нарікають на вас.
Numeri Num 1 17 6 (17-21) І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять палиць. А палиця Ааронова серед їхніх палиць.
Numeri Num 1 17 7 (17-22) І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.
Numeri Num 1 17 8 (17-23) І сталося назавтра, і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла Ааронова палиця для Левієвого дому, і пустила пуп'янки, і зацвіла квіткою, і випустила дозрілі мигдалі!
Numeri Num 1 17 9 (17-24) І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли кожен свою палицю.
Numeri Num 1 17 10 (17-25) І сказав Господь до Мойсея: Верни Ааронову палицю до ковчегу свідоцтва, щоб берегти на ознаку для неслухняних синів, і спиниш їхні нарікання проти Мене, щоб не повмирали вони.
Numeri Num 1 17 11 (17-26) І зробив так Мойсей, як Господь наказав був йому, так він і зробив.
Numeri Num 1 17 12 (17-27) І сказали Ізраїлеві сини до Мойсея, говорячи: Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!
Numeri Num 1 17 13 (17-28) Кожен, хто наблизиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?
Numeri Num 1 18 1 І сказав Господь до Аарона: Ти й сини твої та дім батька твого з тобою понесете на собі гріх щодо святині; і ти, і сини твої з тобою понесете на собі гріх щодо вашого священства.
Numeri Num 1 18 2 А також ти наблизиш до себе братів своїх, плем'я Левіїне, плем'я батька свого, і вони злучаться з тобою, і будуть прислужувати тобі, а ти й сини твої з тобою будете перед скинією свідоцтва.
Numeri Num 1 18 3 І будуть вони виконувати твою сторожу та строжу всієї скинії, тільки до речей святині та до жертівника не приступлять, щоб не повмирали як вони, так і ви.
Numeri Num 1 18 4 І злучаться вони з тобою, і будуть виконувати сторожу скинії заповіту, для всякої служби в скинії, а чужий не приступить до вас.
Numeri Num 1 18 5 І будете ви виконувати сторожу святині та сторожу жертівника, щоб не було вже гніву на Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 18 6 А Я оце взяв ваших братів Левитів з-посеред Ізраїлевих синів для вас, як дар вони дані Господеві, щоб виконувати службу скинії заповіту.
Numeri Num 1 18 7 А ти та сини твої з тобою будете допильновувати ваше священство для всякої речі жертівника та для того, що поза завісою, і будете робити. Як службу дару даю Я священство вам, а чужий, хто приступить, буде забитий.
Numeri Num 1 18 8 І Господь промовляв до Аарона: Я оце доручив тобі пильнувати за приношеннями Моїми. Від усього посвяченого синами Ізраїлевими Я дав частку тобі та для синів твоїх на вічну постанову.
Numeri Num 1 18 9 Оце буде тобі з найсвятіших жертов, без огню: кожна їхня хлібна жертва, і кожна їхня жертва за гріх, і кожна їхня жертва за провину, що звернуть Мені як найсвятіше, тобі це та для твоїх синів!
Numeri Num 1 18 10 На найсвятішому місці будеш ти їсти оце. Кожен чоловічої статі буде їсти, це буде святість для тебе.
Numeri Num 1 18 11 А це тобі приношення їхнього дару всіх колихань Ізраїлевих синів, Я дав їх тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм з тобою на вічну постанову, кожен чистий у твоїм домі буде це їсти.
Numeri Num 1 18 12 Усе найкраще зо свіжої оливи, і все найкраще з молодого вина та збіжжя, їхні первоплоди, що вони дадуть Господеві, Я віддав їх тобі.
Numeri Num 1 18 13 Первоплоди усього, що в їхньому Краю, що вони принесуть Господеві, будуть для тебе, кожен чистий у твоїм домі буде те їсти.
Numeri Num 1 18 14 Усе закляте між Ізраїлем буде тобі.
Numeri Num 1 18 15 Усе, що розкриває утробу кожного тіла, що принесуть Господеві з-поміж людей та з-поміж скотини, буде для тебе. Тільки конче викупиш перворідного людини, і перворідне з нечистої худобини викупиш.
Numeri Num 1 18 16 А викуп його: від місячного віку викупиш за твоєю оцінкою, п'ять шеклів срібла на міру шеклем святині, двадцять ґер він.
Numeri Num 1 18 17 Тільки перворідного з волів, або перворідного з овечок, або перворідного з кіз не викупиш, вони святість: їхньою кров'ю окропиш жертівника, а їхній лій спалиш, як огняну жертву на любі пахощі для Господа.
Numeri Num 1 18 18 А їхнє м'ясо буде для тебе, як грудина колихання, і як стегно правиці буде для тебе.
Numeri Num 1 18 19 Усі святощі приношення, що Ізраїлеві сини принесуть для Господа, Я віддав тобі, і синам твоїм та дочкам твоїм із тобою, вічною постановою. Це міцний заповіт, він вічний перед Господнім лицем для тебе та для насіння твого з тобою.
Numeri Num 1 18 20 І сказав Господь до Аарона: У їхньому Краю ти не будеш мати власности, і не буде тобі частки між ними, Я частка твоя та власність твоя поміж Ізраїлевими синами!
Numeri Num 1 18 21 А Левієвим синам Я дав ось кожну десятину в Ізраїлі на спадщину, взамін за їхню службу, бо вони виконують службу скинії заповіту.
Numeri Num 1 18 22 І Ізраїлеві сини не приступлять уже до скинії заповіту, щоб не понести гріха, і не вмерти.
Numeri Num 1 18 23 І буде Левит сам виконувати службу скинії заповіту, і сам понесе вину свою. Це вічна постанова для ваших поколінь, а між Ізраїлевими синами не будуть вони дідичити спадщину,
Numeri Num 1 18 24 бо десятину Ізраїлевих синів, що вони принесуть як приношення для Господа, Я дав Левитам за спадщину. Тому Я сказав до них: Між Ізраїлевими синами не будуть вони дідичити спадщину.
Numeri Num 1 18 25 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 18 26 А до Левитів будеш ти промовляти та й скажеш їм: Коли візьмете від Ізраїлевих синів ту десятину, що Я дав вам від них на ваше спадщину, то ви принесете з неї Господнє приношення, десятину з десятини.
Numeri Num 1 18 27 І буде пораховане ваше приношення як збіжжя з току, і як повня з кадки чавила.
Numeri Num 1 18 28 Так принесете й ви Господнє приношення зо всіх ваших десятин, що візьмете від Ізраїлевих синів, і дасте з того Господнє приношення священикові Ааронові.
Numeri Num 1 18 29 Зо всіх ваших дарів принесе кожен Господнє приношення, зо всього найкращого посвячення з нього.
Numeri Num 1 18 30 І скажи їм: коли ви будете приносити найкраще з нього, то це порахується Левитам, як урожай току, і як урожай кадки чавила.
Numeri Num 1 18 31 І будете їсти це на кожному місці ви та дім ваш, бо це нагорода для вас взамін за вашу службу в скинії заповіту.
Numeri Num 1 18 32 І ви не понесете через це гріха, коли будете приносити найкраще з нього, а святощів Ізраїлевих синів не збезчестите, і не повмираєте.
Numeri Num 1 19 1 І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, говорячи:
Numeri Num 1 19 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, і нехай вони візьмуть для тебе безвадну руду ялівку, що в ній нема вади, що на неї не накладали ярма.
Numeri Num 1 19 3 І дасте її до священика Елеазара, а він виведе її поза табір. І заріжуть її перед ним.
Numeri Num 1 19 4 І візьме Елеазар пальцем своїм її крови, та й покропить кров'ю її перед скинії заповіту сім раз.
Numeri Num 1 19 5 І спалиться та ялівка на його очах, шкура її, і м'ясо її, і кров її з її нечистостями спалиться.
Numeri Num 1 19 6 І візьме священик кедрове дерево, і ісоп та червень, та й кине до середини погорілища тієї ялівки.
Numeri Num 1 19 7 І випере той священик шати свої та обмиє тіло своє в воді, а потім увійде до табору. І буде той священик нечистий аж до вечора.
Numeri Num 1 19 8 А той, хто палить її, випере одежу свою в воді й обмиє тіло своє в воді, та й буде нечистий аж до вечора.
Numeri Num 1 19 9 І збере чистий чоловік попіл тієї ялівки, і покладе поза табором в чистому місці, і буде це для громади Ізраїлевих синів на сховок для очищальної води, це жертва за гріх.
Numeri Num 1 19 10 А той, хто збирає попіл тієї ялівки, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І це буде на вічну постанову для Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає серед них тимчасово.
Numeri Num 1 19 11 А той, хто доторкається до всякого мертвого тіла людини, то буде нечистий сім день.
Numeri Num 1 19 12 Він очиститься тим попелом дня третього та дня сьомого, і буде чистий. А якщо він не очиститься дня третього та дня сьомого, не буде чистий.
Numeri Num 1 19 13 Кожен, хто доторкується до померлого, до тіла людини, що померла, і не очиститься, він занечистив Господню скинію, і буде винищена душа та з Ізраїля, бо очищальна вода не була покроплена на нього, нечистий він буде, нечистість його в ньому.
Numeri Num 1 19 14 Оце той закон: коли в наметі помре людина, то кожен, хто входить до того намету, та все, що в наметі, буде нечисте сім день.
Numeri Num 1 19 15 І кожна відкрита посудина, що на ній нема міцно прив'язаного накриття, нечиста вона.
Numeri Num 1 19 16 А кожен, хто доторкнеться на поверхні поля до трупа від меча, або до померлого, або до костей людини, або до гробу, буде нечистий сім день.
Numeri Num 1 19 17 І візьмуть для того нечистого пороху з погорілища жертви за гріх, і наллють на нього живої води до посуду.
Numeri Num 1 19 18 А чистий чоловік візьме ісопу, і вмочить у ту воду, та й покропить на того намета, і на всі посудини, і на душі ті, що були там, та на того, хто доторкується до тієї кістки, або до трупа, або до померлого, або до гробу.
Numeri Num 1 19 19 І покропить той чистий на нечистого дня третього та дня сьомого, та й очистить його сьомого дня. І випере він одежу свою й обмиє в воді, і стане чистий увечері.
Numeri Num 1 19 20 А чоловік, що стане нечистим і не очиститься, то буде знищена душа та з-посеред збору, бо він занечистив Господню святиню, очищальна вода не була кроплена на нього, нечистий він.
Numeri Num 1 19 21 І буде це для них на вічну постанову, а той, хто кропить очищальну воду, випере одежу свою, а хто доторкається до очищальної води, буде нечистий аж до вечора.
Numeri Num 1 19 22 А кожен, до кого доторкнеться нечистий, буде нечистий, а особа, що доторкується, буде нечиста аж до вечора.
Numeri Num 1 20 1 І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.
Numeri Num 1 20 2 І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.
Numeri Num 1 20 3 І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!
Numeri Num 1 20 4 І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?
Numeri Num 1 20 5 І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!
Numeri Num 1 20 6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!
Numeri Num 1 20 7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 20 8 Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.
Numeri Num 1 20 9 І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.
Numeri Num 1 20 10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?
Numeri Num 1 20 11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!...
Numeri Num 1 20 12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.
Numeri Num 1 20 13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.
Numeri Num 1 20 14 І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.
Numeri Num 1 20 15 І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.
Numeri Num 1 20 16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі.
Numeri Num 1 20 17 Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.
Numeri Num 1 20 18 І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!
Numeri Num 1 20 19 І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами!
Numeri Num 1 20 20 А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.
Numeri Num 1 20 21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.
Numeri Num 1 20 22 І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.
Numeri Num 1 20 23 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи:
Numeri Num 1 20 24 Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви.
Numeri Num 1 20 25 Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору.
Numeri Num 1 20 26 І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там.
Numeri Num 1 20 27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади.
Numeri Num 1 20 28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори.
Numeri Num 1 20 29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.
Numeri Num 1 21 1 І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.
Numeri Num 1 21 2 І склав Ізраїль обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям.
Numeri Num 1 21 3 І вислухав Господь голос Ізраїлів, і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім'я тому міста: Хорма.
Numeri Num 1 21 4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.
Numeri Num 1 21 5 І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа.
Numeri Num 1 21 6 І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.
Numeri Num 1 21 7 І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ.
Numeri Num 1 21 8 І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити.
Numeri Num 1 21 9 І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив!
Numeri Num 1 21 10 І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.
Numeri Num 1 21 11 І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.
Numeri Num 1 21 12 Звідти вони рушили, і таборували в долині Зереду.
Numeri Num 1 21 13 Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон границя Моаву між Моавом та амореянином.
Numeri Num 1 21 14 Тому розповідається в Книжці воєн Господніх: Вагев у Суфі, і потоки Арнону,
Numeri Num 1 21 15 і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий.
Numeri Num 1 21 16 А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: Збери народ, і нехай Я дам їм воду.
Numeri Num 1 21 17 Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: Піднесися, кринице, співайте про неї!
Numeri Num 1 21 18 Криниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. А з Мідбару до Маттани,
Numeri Num 1 21 19 а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,
Numeri Num 1 21 20 а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.
Numeri Num 1 21 21 І послав Ізраїль послів до Сигона аморейського царя, говорячи:
Numeri Num 1 21 22 Нехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою.
Numeri Num 1 21 23 І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.
Numeri Num 1 21 24 І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз границя синів Аммону.
Numeri Num 1 21 25 І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.
Numeri Num 1 21 26 Бо Хешбон місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.
Numeri Num 1 21 27 Тому й розповідають кобзарі: Підіть до Хешбону, нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.
Numeri Num 1 21 28 Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум'я з міста Сигонового, він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.
Numeri Num 1 21 29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.
Numeri Num 1 21 30 І розбили ми їх, згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви.
Numeri Num 1 21 31 І Ізраїль осів в аморейському краї.
Numeri Num 1 21 32 І послав Мойсей розвідати про Язера, і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.
Numeri Num 1 21 33 І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
Numeri Num 1 21 34 І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.
Numeri Num 1 21 35 І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.
Numeri Num 1 22 1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборували в моавських степах по тім боці приєрихонського Йордану.
Numeri Num 1 22 2 І побачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореянинові.
Numeri Num 1 22 3 І дуже злякався Моав того народу, бо він був великий. І настрашився Моав Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 22 4 І сказав Моав до мідіянських старших: Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину. А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем.
Numeri Num 1 22 5 І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене.
Numeri Num 1 22 6 А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, проклятий.
Numeri Num 1 22 7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, а дарунки за чари в руці їх, і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова.
Numeri Num 1 22 8 А він їм сказав: Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене. І зостались моавські вельможі в Валаама.
Numeri Num 1 22 9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: Хто ці люди з тобою?
Numeri Num 1 22 10 І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:
Numeri Num 1 22 11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його.
Numeri Num 1 22 12 І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він!
Numeri Num 1 22 13 І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами.
Numeri Num 1 22 14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами.
Numeri Num 1 22 15 А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих.
Numeri Num 1 22 16 І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,
Numeri Num 1 22 17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, прокляни мені народ той!
Numeri Num 1 22 18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.
Numeri Num 1 22 19 А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені.
Numeri Num 1 22 20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш.
Numeri Num 1 22 21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами.
Numeri Num 1 22 22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.
Numeri Num 1 22 23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу.
Numeri Num 1 22 24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.
Numeri Num 1 22 25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.
Numeri Num 1 22 26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.
Numeri Num 1 22 27 І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.
Numeri Num 1 22 28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене?
Numeri Num 1 22 29 І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!
Numeri Num 1 22 30 І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відказав: Ні!
Numeri Num 1 22 31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.
Numeri Num 1 22 32 І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.
Numeri Num 1 22 33 І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою.
Numeri Num 1 22 34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі.
Numeri Num 1 22 35 І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.
Numeri Num 1 22 36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі.
Numeri Num 1 22 37 І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе?
Numeri Num 1 22 38 І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти.
Numeri Num 1 22 39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту.
Numeri Num 1 22 40 І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.
Numeri Num 1 22 41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.
Numeri Num 1 23 1 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
Numeri Num 1 23 2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.
Numeri Num 1 23 3 І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.
Numeri Num 1 23 4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
Numeri Num 1 23 5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.
Numeri Num 1 23 6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.
Numeri Num 1 23 7 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!
Numeri Num 1 23 8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?
Numeri Num 1 23 9 Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.
Numeri Num 1 23 10 Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!
Numeri Num 1 23 11 І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!
Numeri Num 1 23 12 А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?
Numeri Num 1 23 13 І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!
Numeri Num 1 23 14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.
Numeri Num 1 23 15 І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.
Numeri Num 1 23 16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.
Numeri Num 1 23 17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?
Numeri Num 1 23 18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!
Numeri Num 1 23 19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?
Numeri Num 1 23 20 Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!
Numeri Num 1 23 21 Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!
Numeri Num 1 23 22 Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!
Numeri Num 1 23 23 Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.
Numeri Num 1 23 24 Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!
Numeri Num 1 23 25 І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!
Numeri Num 1 23 26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?
Numeri Num 1 23 27 І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.
Numeri Num 1 23 28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.
Numeri Num 1 23 29 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
Numeri Num 1 23 30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
Numeri Num 1 24 1 І побачив Валаам, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного разу, на ворожбу, і звернув лице своє до пустині.
Numeri Num 1 24 2 І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був Дух Божий!
Numeri Num 1 24 3 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
Numeri Num 1 24 4 це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
Numeri Num 1 24 5 Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твойого, Ізраїлю!
Numeri Num 1 24 6 Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!
Numeri Num 1 24 7 Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесеться.
Numeri Num 1 24 8 Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потрощить, а стріли його поламає.
Numeri Num 1 24 9 Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!
Numeri Num 1 24 10 І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!
Numeri Num 1 24 11 А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани.
Numeri Num 1 24 12 І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:
Numeri Num 1 24 13 Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я буду говорити!
Numeri Num 1 24 14 А тепер я оце йду до народу свого. Ходи ж, я звіщу тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.
Numeri Num 1 24 15 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,
Numeri Num 1 24 16 мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.
Numeri Num 1 24 17 Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!
Numeri Num 1 24 18 І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!
Numeri Num 1 24 19 І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста.
Numeri Num 1 24 20 І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він!
Numeri Num 1 24 21 І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє!
Numeri Num 1 24 22 Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!
Numeri Num 1 24 23 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?
Numeri Num 1 24 24 І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впокорять, і Евера впокорять. Та загине наприкінці й він!
Numeri Num 1 24 25 І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого. А Балак також пішов на дорогу свою.
Numeri Num 1 25 1 І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,
Numeri Num 1 25 2 а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.
Numeri Num 1 25 3 І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
Numeri Num 1 25 4 І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.
Numeri Num 1 25 5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала.
Numeri Num 1 25 6 Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.
Numeri Num 1 25 7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.
Numeri Num 1 25 8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 25 9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
Numeri Num 1 25 10 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 25 11 Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.
Numeri Num 1 25 12 Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.
Numeri Num 1 25 13 І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 25 14 А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.
Numeri Num 1 25 15 І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.
Numeri Num 1 25 16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 25 17 Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!
Numeri Num 1 25 18 Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.
Numeri Num 1 26 1 І сталося по поразці, і сказав Господь до Мойсея й до Елеазара, сина священика Аарона, говорячи:
Numeri Num 1 26 2 Перелічіть усю громаду Ізраїлевих синів від віку двадцяти літ і вище за домами їхніх батьків, кожного, хто здатний до війська в Ізраїлі.
Numeri Num 1 26 3 І говорив до них Мойсей та священик Елеазар у моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
Numeri Num 1 26 4 Перелічіть від віку двадцяти літ і вище, як наказав був Господь Мойсеєві і Ізраїлевим синам, що виходили з єгипетського краю.
Numeri Num 1 26 5 Рувим, перворідний Ізраїлів. Рувимові сини: Ханох рід Ханохів, від Паллу рід Паллуїв,
Numeri Num 1 26 6 від Хецрона рід Хецронів, від Кармі рід Карміїв.
Numeri Num 1 26 7 Оце Рувимові роди. І були їхні перелічені: сорок і три тисячі й сімсот і тридцять.
Numeri Num 1 26 8 А сини Паллуєві: Еліяв.
Numeri Num 1 26 9 А сини Еліявові: Немуїл, і Датан, і Авірон. Це той Датан та Авірон, покликані громади, що підбурювали проти Мойсея та проти Аарона в Кореєвій громаді, коли вони підбурювали на Господа.
Numeri Num 1 26 10 І відкрила земля свої уста, та й поглинула їх та Корея при смерті тієї громади, коли огонь пожер був двісті і п'ятдесят люда, і стали вони за ознаку.
Numeri Num 1 26 11 А Кореєві сини не померли.
Numeri Num 1 26 12 Сини Симеонові за їхніми родами: від Немуїла рід Немуїлів, від Яміна рід Ямінів, від Яхіна рід Яхінів,
Numeri Num 1 26 13 від Зераха рід Зерахів, від Саула рід Саулів.
Numeri Num 1 26 14 Оце Симеонові роди, двадцять і дві тисячі й двісті.
Numeri Num 1 26 15 Сини Ґадові за їхніми родами: від Цефона рід Цефонів, від Хаґґі рід Хаґґіїв, від Шуні рід Шуніїв,
Numeri Num 1 26 16 від Озні рід Озніїв, від Ері рід Еріїв,
Numeri Num 1 26 17 від Арода рід Ародів, від Ар'елі рід Ар'еліїв.
Numeri Num 1 26 18 Оце роди Ґадових синів, за їхнім переліченням: сорок тисяч і п'ятсот.
Numeri Num 1 26 19 Сини Юдині: Ер та Онан; і помер Ер та Онан у ханаанськім Краї.
Numeri Num 1 26 20 І були Юдині сини за їхніми родами: від Шели рід Шелин, від Переца рід Переців, від Зераха рід Зерахів.
Numeri Num 1 26 21 А Перецеві сини були: від Хецрона рід Хецронів, від Хамула рід Хамулів.
Numeri Num 1 26 22 Оце Юдини роди за їхнім переліченням: сімдесят і шість тисяч і п'ятсот.
Numeri Num 1 26 23 Сини Іссахарові за їхніми родами: Тола рід Толин, від Цувви рід Цуввин,
Numeri Num 1 26 24 від Яшува рід Яшувів, від Шімрона рід Шімронів.
Numeri Num 1 26 25 Оце Іссахарові роди за їхнім переліченням: шістдесят і чотири тисячі й триста.
Numeri Num 1 26 26 Сини Завулонові за їхніми родами: від Середа рід Середів, від Елона рід Елонів, від Яхлеїла рід Яхлеїлів.
Numeri Num 1 26 27 Оце Завулонові роди за їхнім переліченням: шістдесят тисяч і п'ятсот.
Numeri Num 1 26 28 Сини Йосипа за їхніми родами: Манасія та Єфрем.
Numeri Num 1 26 29 Сини Манасіїні: від Махіра рід Махірів, а Махір породив Ґілеада, від Ґілеада рід Ґілеадів.
Numeri Num 1 26 30 Оце Ґілеадові сини: Єзер рід Єзерів, від Хелека рід Хелеків,
Numeri Num 1 26 31 і Асріїл рід Асріїлів, і Шехем рід Шехемів,
Numeri Num 1 26 32 і Шеміда рід Шемідин, і Хефер рід Хеферів.
Numeri Num 1 26 33 А Целофхад, син Хеферів, не мав синів, а тільки дочок. А ймення дочок: Махла й Ноа, Хоґла, Мілка й Тірца.
Numeri Num 1 26 34 Оце роди Манасіїні, а їхні перелічені: п'ятдесят і дві тисячі й сімсот.
Numeri Num 1 26 35 Оце Єфремові сини за їхніми родами: від Шутелаха рід Шутелахів, від Бехера рід Бехерів, від Тахана рід Таханів.
Numeri Num 1 26 36 А оце Шутелахові сини: від Ерана рід Еранів.
Numeri Num 1 26 37 Оце роди Єфремових синів за їхнім переліченням: тридцять і дві тисячі і п'ятсот. Оце Йосипові сини за їхніми родами.
Numeri Num 1 26 38 Сини Веніяминові за їхніми родами: від Бели рід Белин, від Ашбела рід Ашбелів, від Ахірама рід Ахірамів,
Numeri Num 1 26 39 від Шефуфама рід Шефуфамів, від Хуфама рід Хуфамів.
Numeri Num 1 26 40 А сини Белині були: Ард, і Нааман, від Арда рід Ардів, від Наамана рід Нааманів.
Numeri Num 1 26 41 Оце Веніяминові сини за їхніми родами, а перелічені їхні: сорок і п'ять тисяч і шістсот.
Numeri Num 1 26 42 Оце Данові сини за їхніми родами: від Шухама рід Шухамів. Оце Данові роди за їхніми родами.
Numeri Num 1 26 43 Всі Шухамові роди за їхнім переліченням: шістдесят і чотири тисячі і чотириста.
Numeri Num 1 26 44 Асирові сини за їхніми родами: від Їмни рід Їмнин, від Їшві рід Їшвіїв, від Берії рід Беріїв.
Numeri Num 1 26 45 Сини Берії: від Хевера рід Хеверів, від Малкіїла рід Малкіїлів,
Numeri Num 1 26 46 а ймення Асирової дочки Сарах.
Numeri Num 1 26 47 Оце роди Асирових синів за їхнім переліченням: п'ятдесят і три тисячі й чотириста.
Numeri Num 1 26 48 Сини Нефталимові за їхніми родами: від Яхцеїла рід Яхцеїлів, від Ґуні рід Ґуніїв,
Numeri Num 1 26 49 від Єцера рід Єцерів, від Шіллема рід Шіллемів.
Numeri Num 1 26 50 Оце роди Нефталимові за їхніми родами й за їхнім переліченням: сорок і п'ять тисяч і чотириста.
Numeri Num 1 26 51 Оце перелічені Ізраїлевих синів: шістсот тисяч і тисяча й сімсот і тридцять.
Numeri Num 1 26 52 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 26 53 Для цих буде поділений Край у спадок за числом імен.
Numeri Num 1 26 54 Численному примножиш спадщину його, а малому зменшиш спадок його, кожному за переліченням його буде дана спадщина його.
Numeri Num 1 26 55 Тільки жеребком поділиться землю, вони будуть володіти за іменами племен їхніх батьків.
Numeri Num 1 26 56 За жеребком буде поділена спадщина його поміж численним та малим.
Numeri Num 1 26 57 А оце перелічені Левити за їхніми родами: від Ґершона рід Ґершонів, від Кегата рід Кегатів, від Мерарі рід Мераріїв.
Numeri Num 1 26 58 Оце роди Левієві: рід Левіїв, рід Хевроніїв, рід Махліїв, рід Мушіїв, рід Кореїв, а Кегат породив Амрама.
Numeri Num 1 26 59 А ймення Амрамової жінки Йохевед, дочка Левієва, що вродила її Левієві жінка його в Єгипті, а вона вродила Амрамові Аарона, і Мойсея, і сестру їх Маріям.
Numeri Num 1 26 60 І вродилися Ааронові Надав, й Авігу, й Елеазар, й Ітамар.
Numeri Num 1 26 61 А Надав та Авігу померли, коли вони приносили чужий огонь перед Господнє лице.
Numeri Num 1 26 62 І були їхні перелічені двадцять і три тисячі, кожен чоловічої статі від місячного віку й вище; бо вони не були перелічені серед Ізраїлевих синів, не дана бо їм спадщина серед Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 26 63 Оце перелічені Мойсея та священика Елеазара, що перелічували Ізраїлевих синів у моавських степах над приєрихонським Йорданом.
Numeri Num 1 26 64 А серед тих не було вже нікого з перелічених Мойсея та священика Аарона, що перелічували Ізраїлевих синів на Сінайській пустині,
Numeri Num 1 26 65 бо Господь був сказав їм: Конче повмираєте ви на пустині. І не позостався з них ніхто, крім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
Numeri Num 1 27 1 І прийшли дочки Целофхада, сина Хеферового, сина Ґілеадового, сина Махірового, сина Манасіїного, з родів Манасії, сина Йосипового, а оце ймення дочок його: Махла, Ноа, і Хоґла, і Мілка, і Тірца.
Numeri Num 1 27 2 І стали вони перед Мойсеєм і перед священиком Елеазаром та перед начальниками, і всією громадою при вході скинії заповіту, говорячи:
Numeri Num 1 27 3 Наш батько помер у пустині, і він не був серед громади змовників на Господа в Кореєвій громаді, бо він помер за свій гріх, а синів він не мав.
Numeri Num 1 27 4 Чому ймення нашого батька буде відняте з-посеред його роду, що немає в нього сина? Дай же нам володіння серед братів нашого батька!
Numeri Num 1 27 5 І приніс Мойсей їхню справу перед Господнє лице.
Numeri Num 1 27 6 І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 27 7 Целофхадові дочки слушно говорять. Конче даси їм володіння спадкове серед братів їхнього батька, і зробиш, щоб перейшла їм спадщина їхнього батька.
Numeri Num 1 27 8 А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Коли хто помре, а сина в нього нема, то зробите, щоб спадок його перейшов дочці його.
Numeri Num 1 27 9 А якщо в нього немає дочки, то дасте спадщину його братам його.
Numeri Num 1 27 10 А якщо в нього немає братів, то дасте спадок його братам батька його.
Numeri Num 1 27 11 А якщо в його батька немає братів, то дасте спадщину його родичеві, близькому йому з його роду, і він посяде його. А це стане для Ізраїлевих синів на правну постанову, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 27 12 І сказав Господь до Мойсея: Вийди на цю гору Аварім, і побач той Край, що Я дав Ізраїлевим синам.
Numeri Num 1 27 13 І побачиш його, і будеш прилучений до своєї рідні і ти, як був прилучений твій брат Аарон,
Numeri Num 1 27 14 бо ви були неслухняні наказам Моїм у пустині Цін при сварці громади, щоб явилася святість Моя через воду на їхніх очах. Це вода Меріви Кадеської в пустині Цін.
Numeri Num 1 27 15 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 27 16 Нехай призначить Господь, Бог духів і кожного тіла, чоловіка над громадою,
Numeri Num 1 27 17 що вийде перед ними, і що ввійде перед ними, і що випровадить їх, і що впровадить їх, і не буде Господня громада, як отара, що не має пастуха.
Numeri Num 1 27 18 І сказав Господь до Мойсея: Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього.
Numeri Num 1 27 19 І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх очах.
Numeri Num 1 27 20 І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 27 21 І стане він перед священиком Елеазаром, і він запитає для нього вироку уріму перед Господнім лицем. І за наказом його вийдуть, і за наказом його ввійдуть він та всі Ізраїлеві сини з ним і вся громада.
Numeri Num 1 27 22 І зробив Мойсей, як Господь наказав був йому. І взяв він Ісуса, і поставив його перед Елеазаром та перед усією громадою.
Numeri Num 1 27 23 І поклав він руки свої на нього, і заповів йому, як Господь промовляв через Мойсея.
Numeri Num 1 28 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 28 2 Накажи Ізраїлевим синам, і скажи їм: Ви будете пильнувати жертву Мою, хліб Мій для огняних Моїх жертов, пахощі любі Мої, щоб приносити Мені означеного часу.
Numeri Num 1 28 3 І скажи їм: Оце огняна жертва, що принесете Господеві: безвадні однорічні ягнята, двоє на день, цілопалення завжди.
Numeri Num 1 28 4 Одне ягня принесеш уранці, а ягня друге принесеш надвечір.
Numeri Num 1 28 5 І десяту частину ефи пшеничної муки на хлібну жертву, мішану в товченій оливі чверть гіна.
Numeri Num 1 28 6 Це стале цілопалення, принесене на Сінайській горі на пахощі любі, огняна жертва для Господа.
Numeri Num 1 28 7 А лита жертва його чверть гіна для одного ягняти. У святині принесеш литу жертву вина для Господа.
Numeri Num 1 28 8 А друге ягня принесеш надвечір, принесеш як хлібну жертву ранку й як жертву литу його, це огняна жертва, любі пахощі для Господа.
Numeri Num 1 28 9 А суботнього дня двоє однорічних безвадних ягнят, і дві десяті пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, і жертва лита його.
Numeri Num 1 28 10 Це суботнє цілопалення щосуботи його, окрім цілопалення сталого та його литої жертви.
Numeri Num 1 28 11 А першого дня ваших місяців принесете цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, однорічні ягнята сім безвадних,
Numeri Num 1 28 12 і три десяті ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного бичка, і дві десяті пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного барана,
Numeri Num 1 28 13 і по десятій частині ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, для одного ягняти. Це цілопалення, пахощі любі, огняна жертва для Господа.
Numeri Num 1 28 14 А їхні литі жертви: пів гіна вина буде для бика, а третина гіна для барана, а четвертина гіна для ягняти. Це новомісячне цілопалення кожного молодика, для всіх молодиків року.
Numeri Num 1 28 15 І буде принесений один козел на жертву за гріх для Господа, крім сталого цілопалення, і лита жертва його.
Numeri Num 1 28 16 А першого місяця, чотирнадцятого дня місяця Пасха для Господа.
Numeri Num 1 28 17 А п'ятнадцятого дня того місяця свято, сім день опрісноки їсти.
Numeri Num 1 28 18 Першого дня святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
Numeri Num 1 28 19 І принесете огняну жертву, цілопалення для Господа: бички, молоде з великої худоби два, і одного барана, і сім однорічних ягнят, безвадні вони будуть у вас.
Numeri Num 1 28 20 А їхня хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, принесете три десяті ефи для бичка й дві десяті для барана.
Numeri Num 1 28 21 По десятій частині ефи принесеш для одного ягняти, так для семи ягнят.
Numeri Num 1 28 22 І одного козла жертви за гріх на очищення вас,
Numeri Num 1 28 23 окрім цілопалення ранку, що належить до сталого цілопалення, принесете оце.
Numeri Num 1 28 24 Як оце, будете приносити щоденно сім день хліб огняної жертви, любі пахощі для Господа; окрім сталого цілопалення буде це принесене, і лита жертва його.
Numeri Num 1 28 25 А сьомого дня будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
Numeri Num 1 28 26 А дня первоплодів, коли приносите нову хлібну жертву для Господа в ваших тижнях, будуть для вас святі збори, жодного робочого зайняття не будете робити.
Numeri Num 1 28 27 І принесете цілопалення на любі пахощі для Господа: бички, молоде з великої худоби два, барана одного, сім ягнят однорічних.
Numeri Num 1 28 28 А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для одного бичка, дві десяті для одного барана,
Numeri Num 1 28 29 по десятій частині ефи для одного ягняти, так для семи ягнят.
Numeri Num 1 28 30 Козел один, на очищення вас,
Numeri Num 1 28 31 окрім сталого цілопалення та хлібної його жертви це принесете, вони будуть безвадні у вас, і їхні литі жертви.
Numeri Num 1 29 1 А сьомого місяця, першого дня місяця святі збори будуть для вас, жодного робочого зайняття не будете робити, це буде для вас день сурмлення.
Numeri Num 1 29 2 І спорядите цілопалення на пахощі любі для Господа: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічні ягнята, семеро безвадних.
Numeri Num 1 29 3 А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для барана,
Numeri Num 1 29 4 і одна десята для одного ягняти, так для семи ягнят,
Numeri Num 1 29 5 і один козел, жертва за гріх, на очищення вас,
Numeri Num 1 29 6 окрім новомісячного цілопалення й хлібної його жертви та цілопалення сталого, і хлібної його жертви та їхніх литих жертов за їхньою постановою, на любі пахощі, огняна жертва для Господа.
Numeri Num 1 29 7 А десятого дня того сьомого місяця будуть для вас святі збори, і будете впокоряти свої душі, жодного зайняття не будете робити.
Numeri Num 1 29 8 І принесете цілопалення для Господа, любі пахощі: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні будуть у вас.
Numeri Num 1 29 9 А їхня хлібна жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для бичка, дві десяті для одного барана,
Numeri Num 1 29 10 по десятій для одного ягняти, так для семи ягнят.
Numeri Num 1 29 11 Козел один, жертва за гріх, окрім жертви за гріх очищення й сталого цілопалення, і його жертви хлібної та їхніх литих жертов.
Numeri Num 1 29 12 А п'ятнадцятого дня сьомого місяця будуть для вас святі збори, жодного робочого заняття не будете робити, і будете святкувати сім день для Господа.
Numeri Num 1 29 13 І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бички, молоде з великої худоби, тринадцятеро, барани два, однорічних ягнят чотирнадцятеро, безвадні будуть вони.
Numeri Num 1 29 14 А хлібна їхня жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три десяті ефи для кожного з тринадцяти бичків, дві десяті для одного барана, для двох баранів,
Numeri Num 1 29 15 і по десятій для кожного з чотирнадцяти ягнят,
Numeri Num 1 29 16 і один козел, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення, його хлібної жертви та його жертви литої.
Numeri Num 1 29 17 А другого дня: бички, молоде з великої худоби, дванадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri Num 1 29 18 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri Num 1 29 19 І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення й хлібної його жертви та їхніх литих жертов.
Numeri Num 1 29 20 А третього дня: бички одинадцятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri Num 1 29 21 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri Num 1 29 22 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення й його хлібної жертви та його литої жертви.
Numeri Num 1 29 23 А четвертого дня: бички десятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri Num 1 29 24 Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri Num 1 29 25 І козел один, жертва за гріх, окрім сталого цілопалення їхньої хлібної жертви та їхньої литої жертви.
Numeri Num 1 29 26 А п'ятого дня: бички дев'ятеро, барани два, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri Num 1 29 27 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri Num 1 29 28 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
Numeri Num 1 29 29 А шостого дня: бички восьмеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri Num 1 29 30 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх за постановою.
Numeri Num 1 29 31 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литих жертов.
Numeri Num 1 29 32 А сьомого дня: бички семеро, барани двоє, однорічні ягнята чотирнадцятеро, безвадні.
Numeri Num 1 29 33 А хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичків, для баранів і для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri Num 1 29 34 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення його хлібної жертви та його литої жертви.
Numeri Num 1 29 35 А восьмого дня буде для вас віддання свята, жодного робочого зайняття не будете робити.
Numeri Num 1 29 36 І принесете цілопалення, огняну жертву, пахощі любі для Господа: бичка одного, барана одного, однорічних ягнят семеро, безвадні.
Numeri Num 1 29 37 Хлібна їхня жертва та їхні литі жертви для бичка, для барана й для ягнят за числом їх, за постановою.
Numeri Num 1 29 38 І козел жертви за гріх один, окрім сталого цілопалення та його хлібної жертви та його литої жертви.
Numeri Num 1 29 39 це принесете для Господа в ваші свята, окрім ваших обітниць та ваших дарів, для ваших цілопалень, і для ваших хлібних жертов, і для ваших литих жертов, і для ваших жертов мирних.
Numeri Num 1 29 40 (30-1) І Мойсей сказав Ізраїлевим синам усе так, як Господь наказав Мойсеєві.
Numeri Num 1 30 1 (30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав:
Numeri Num 1 30 2 (30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст.
Numeri Num 1 30 3 (30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості,
Numeri Num 1 30 4 (30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою.
Numeri Num 1 30 5 (30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй.
Numeri Num 1 30 6 (30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,
Numeri Num 1 30 7 (30-8) і почує її чоловік, і буде мовчати їй того дня, коли почує, то будуть важні обітниці її, і зароки її, що зарекла на свою душу, будуть важні.
Numeri Num 1 30 8 (30-9) А якщо того дня, коли чоловік її почув, він заборонить їй і уневажнить обітниці її, що на ній, і мову уст її, що зарекла на свою душу, то Господь пробачить їй.
Numeri Num 1 30 9 (30-10) А обітниця вдови та розведеної, усе, що зарекла на свою душу, буде важне на ній.
Numeri Num 1 30 10 (30-11) А якщо вона обітувала в домі свого чоловіка, або зарекла зарока на свою душу присягою,
Numeri Num 1 30 11 (30-12) а чоловік її чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні всі обітниці її, і кожен зарік, що зарекла на свою душу, буде важний.
Numeri Num 1 30 12 (30-13) А якщо справді уневажнить їх чоловік її того дня, коли він почує, то все, що вийшло з її уст для її обітниць та для зароків душі її, не буде важне, її чоловік уневажнив їх, і Господь простить їй.
Numeri Num 1 30 13 (30-14) Кожна обітниця й кожна присяга зароку впокоряти свою душу, чоловік її зробить важною, або чоловік її уневажнить її.
Numeri Num 1 30 14 (30-15) А якщо чоловік її, замовчуючи, буде мовчати їй з дня на день, то зробить важними всі її обітниці, або всі її зароки, що на ній; зробив їх важними, бо він мовчав їй того дня, коли був почув.
Numeri Num 1 30 15 (30-16) А якщо справді уневажнить він їх по тому, як був почув, то понесе він гріх її.
Numeri Num 1 30 16 (30-17) Оце постанови, що Господь наказав був Мойсеєві, у цій справі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в її молодості в домі батька свого.
Numeri Num 1 31 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 31 2 Пімсти мідіянітам за кривду Ізраїлевих синів, потім будеш прилучений до своєї рідні.
Numeri Num 1 31 3 І промовив Мойсей до народу, говорячи: Озбройте з-поміж себе людей для війська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пімсту на мідіян.
Numeri Num 1 31 4 По тисячі з племені зо всіх Ізраїлевих племен пошлете до війська.
Numeri Num 1 31 5 І були призначені з Ізраїлевих тисяч тисяча з племені дванадцять тисяч узброєних для війська.
Numeri Num 1 31 6 І послав їх Мойсей тисячу з кожного племени до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий посуд, і сурми для сурмлення в його руці.
Numeri Num 1 31 7 І рушили війною на Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабивали кожного чоловічої статі.
Numeri Num 1 31 8 І крім тих забитих, позабивали мідіянських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, п'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
Numeri Num 1 31 9 І полонили Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх дітей, і всю їхню худобу, і всі їхні стада та ввесь їх маєток пограбували.
Numeri Num 1 31 10 А всі їхні міста по їхніх осадах та всі їхні оселі попалили огнем.
Numeri Num 1 31 11 І позабирали вони все захоплене й усю здобич, людей та худобу.
Numeri Num 1 31 12 І вони привели до Мойсея й до священика Елеазара та до громади Ізраїлевих синів полонених і здобич, і захоплене до табору, до моавських степів, що над приєрихонським Йорданом.
Numeri Num 1 31 13 І вийшли Мойсей і священик Елеазар та всі начальники громади назустріч їм поза табір.
Numeri Num 1 31 14 І розгнівався Мойсей на військових провідників, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
Numeri Num 1 31 15 І сказав до них Мойсей: Чи ви позоставили живими всіх жінок?
Numeri Num 1 31 16 Тож вони були для Ізраїлевих синів за радою Валаама причиною на відступлення від Господа через Пеора! І була поразка в Господній громаді.
Numeri Num 1 31 17 А тепер позабивайте кожного хлопця між дітьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ложі, повбивайте.
Numeri Num 1 31 18 А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ложа, зоставте живими для себе.
Numeri Num 1 31 19 А ви пробудьте поза табором сім день. Кожен, хто забив кого, і кожен, хто доторкався трупа, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бранці.
Numeri Num 1 31 20 І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну річ, і все зроблене з козиної вовни, і кожну дерев'яну річ.
Numeri Num 1 31 21 І сказав священик Елеазар воїнам, що ходили на війну: Оце постанова закону, що Господь наказав був Мойсеєві:
Numeri Num 1 31 22 Тільки золото й срібло, мідь, залізо, цину та олово,
Numeri Num 1 31 23 кожну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, і стане чиста, тільки перше очищальною водою очиститься; а все, що не видержує огню, перепровадите через воду.
Numeri Num 1 31 24 І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому ввійдете до табору.
Numeri Num 1 31 25 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 31 26 Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й священик Елеазар та голови батьківських домів громади.
Numeri Num 1 31 27 І поділиш ту здобич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
Numeri Num 1 31 28 І принесеш данину для Господа від військових, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від людини й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібної.
Numeri Num 1 31 29 З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє приношення.
Numeri Num 1 31 30 А з половини Ізраїлевих синів візьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти з людини, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібної, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії.
Numeri Num 1 31 31 І зробив Мойсей та священик Елеазар, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 31 32 І була здобич, позостале грабунку, що захопили були військові: дрібної худоби шістсот тисяч і сімдесят тисяч і п'ять тисяч.
Numeri Num 1 31 33 А худоба велика сімдесят і дві тисячі.
Numeri Num 1 31 34 І осли шістдесят і одна тисяча.
Numeri Num 1 31 35 А душ людських із жінок, що не пізнали мужеського ложа, усіх душ тридцять і дві тисячі.
Numeri Num 1 31 36 І була половина, частка тих, що входили до війська, число худоби дрібної триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
Numeri Num 1 31 37 І була данина для Господа з худоби дрібної, шість сотень сімдесят і п'ять.
Numeri Num 1 31 38 А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня данина для Господа сімдесят і двоє.
Numeri Num 1 31 39 А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня данина для Господа шістдесят і один.
Numeri Num 1 31 40 А душ людських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа тридцять і дві душі.
Numeri Num 1 31 41 І дав Мойсей данину Господнього приношення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 31 42 І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну,
Numeri Num 1 31 43 і була громадська половина з дрібної худоби триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
Numeri Num 1 31 44 А худоба велика тридцять і шість тисяч.
Numeri Num 1 31 45 А осли тридцять тисяч і п'ять сотень.
Numeri Num 1 31 46 А людських душ шістнадцять тисяч,
Numeri Num 1 31 47 і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одного з п'ятидесяти з людини та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
Numeri Num 1 31 48 І прийшли до Мойсея старшини над тисячами війська, тисячники та сотники,
Numeri Num 1 31 49 та й сказали Мойсеєві: Твої раби перелічили військових, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракувало.
Numeri Num 1 31 50 І ми принесли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, і нараменник, перстень, сережки та нашийника на очищення наших душ перед Господнім лицем.
Numeri Num 1 31 51 І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.
Numeri Num 1 31 52 І було всього золота приношення, що принесли для Господа, шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
Numeri Num 1 31 53 Військові грабували кожен для себе.
Numeri Num 1 31 54 І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і внесли його до скинії заповіту, пам'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.
Numeri Num 1 32 1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.
Numeri Num 1 32 2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
Numeri Num 1 32 3 Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,
Numeri Num 1 32 4 та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.
Numeri Num 1 32 5 І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!
Numeri Num 1 32 6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?
Numeri Num 1 32 7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?
Numeri Num 1 32 8 Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.
Numeri Num 1 32 9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.
Numeri Num 1 32 10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
Numeri Num 1 32 11 Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
Numeri Num 1 32 12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.
Numeri Num 1 32 13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.
Numeri Num 1 32 14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.
Numeri Num 1 32 15 Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.
Numeri Num 1 32 16 А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,
Numeri Num 1 32 17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.
Numeri Num 1 32 18 Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.
Numeri Num 1 32 19 Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.
Numeri Num 1 32 20 І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,
Numeri Num 1 32 21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
Numeri Num 1 32 22 то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.
Numeri Num 1 32 23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
Numeri Num 1 32 24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.
Numeri Num 1 32 25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.
Numeri Num 1 32 26 Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.
Numeri Num 1 32 27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.
Numeri Num 1 32 28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 32 29 І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
Numeri Num 1 32 30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.
Numeri Num 1 32 31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.
Numeri Num 1 32 32 Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.
Numeri Num 1 32 33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.
Numeri Num 1 32 34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
Numeri Num 1 32 35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
Numeri Num 1 32 36 і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.
Numeri Num 1 32 37 У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,
Numeri Num 1 32 38 і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.
Numeri Num 1 32 39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.
Numeri Num 1 32 40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
Numeri Num 1 32 41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.
Numeri Num 1 32 42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.
Numeri Num 1 33 1 Оце походи Ізраїлевих синів, що вийшли з єгипетського краю за своїми військовими відділами під рукою Мойсея та Аарона.
Numeri Num 1 33 2 А Мойсей написав їхні виходи з їхніми походами за Господнім наказом, і оце їхні походи за їхніми виходами.
Numeri Num 1 33 3 І рушили вони з Рамесесу першого місяця, п'ятнадцятого дня першого місяця, другого дня по Пасці вийшли Ізраїлеві сини сильною рукою на очах усього Єгипту.
Numeri Num 1 33 4 А Єгипет ховав, кого побив Господь серед них, кожного перворідного, а над їхніми богами зробив Господь суди.
Numeri Num 1 33 5 І рушили Ізраїлеві сини з Рамесесу, і таборували в Суккоті.
Numeri Num 1 33 6 І рушили з Суккоту й таборували в Етамі, що на краю пустині.
Numeri Num 1 33 7 І рушили з Етаму, а вернулися до Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, і таборували перед Міґдолом.
Numeri Num 1 33 8 І рушили з-перед Хіроту, і перейшли серед моря до пустині, і йшли триденною дорогою в Етамській пустині, і таборували в Марі.
Numeri Num 1 33 9 І рушили з Мари й увійшли до Еліму, а в Елімі дванадцять джерел води та сімдесят пальм, і таборували там.
Numeri Num 1 33 10 І рушили з Еліму й таборували над Червоним морем.
Numeri Num 1 33 11 І рушили з-над Червоного моря й таборували в пустині Сін.
Numeri Num 1 33 12 І рушили з пустині Сін і таборували в Дофці.
Numeri Num 1 33 13 І рушили з Дофки й таборували в Алуші.
Numeri Num 1 33 14 І рушили з Алушу й таборували в Ріфідімі, і не було там води на пиття для народу.
Numeri Num 1 33 15 І рушили з Ріфідіму й таборували в пустині Сінай.
Numeri Num 1 33 16 І рушили з пустині Сінай і таборували в Ківрот-Гаттааві.
Numeri Num 1 33 17 І рушили з Ківрот-Гаттаави й таборували в Хацероті.
Numeri Num 1 33 18 І рушили з Хацероту й таборували в Рітмі.
Numeri Num 1 33 19 І рушили з Рітми й таборували в Ріммоні Переца.
Numeri Num 1 33 20 І рушили з Ріммону Переца й таборували в Лівні.
Numeri Num 1 33 21 І рушили з Лівни й таборували в Ріссі.
Numeri Num 1 33 22 І рушили з Рісси й таборували в Кегелаті.
Numeri Num 1 33 23 І рушили з Кегелати й таборували на горі Шефер.
Numeri Num 1 33 24 І рушили з гори Шефер і таборували в Хараді.
Numeri Num 1 33 25 І рушили з Харади й таборували в Макгелоті.
Numeri Num 1 33 26 І рушили з Макгелоту й таборували в Тахаті.
Numeri Num 1 33 27 І рушили з Тахату й таборували в Тераху.
Numeri Num 1 33 28 І рушили з Тераху й таборували в Мітці.
Numeri Num 1 33 29 І рушили з Мітки й таборували в Хашмоні.
Numeri Num 1 33 30 І рушили з Хашмони й таборували в Мосероті.
Numeri Num 1 33 31 І рушили з Мосероту й таборували в Бене-Яакані.
Numeri Num 1 33 32 І рушили з Бене-Яакану й таборували в Хорі Ґідґаду.
Numeri Num 1 33 33 І рушили з Хору Ґідґаду й таборували в Йотваті.
Numeri Num 1 33 34 І рушили з Йотвати й таборували в Авроні.
Numeri Num 1 33 35 І рушили з Аврони й таборували в Ецйон-Ґевері.
Numeri Num 1 33 36 І рушили з Ецйон-Ґеверу й таборували в пустині Цін, це Кадеш.
Numeri Num 1 33 37 І рушили з Кадешу й таборували на Гор-горі, на краю едомської землі.
Numeri Num 1 33 38 І зійшов священик Аарон на Гор-гору з Господнього наказу, та й помер там сорокового року виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю, п'ятого місяця, першого дня місяця.
Numeri Num 1 33 39 А Аарон був віку ста й двадцяти й трьох літ, коли помер він на Гор-горі.
Numeri Num 1 33 40 І почув ханаанеянин, цар Араду, а він сидів на півдні в Краї ханаанськім, що йдуть Ізраїлеві сини.
Numeri Num 1 33 41 І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.
Numeri Num 1 33 42 І рушили з Цалмони й таборували в Пуноні.
Numeri Num 1 33 43 І рушили з Пунону й таборували в Овоті.
Numeri Num 1 33 44 І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавській границі.
Numeri Num 1 33 45 І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Ґаду.
Numeri Num 1 33 46 І рушили з Дівону Ґаду й таборували в Алмон-Дівлатаймі.
Numeri Num 1 33 47 І рушили з Алмон-Дівлатайми й таборували в горах Аварім перед Нево.
Numeri Num 1 33 48 І рушили з гір Аварім, і таборували в моавських степах.
Numeri Num 1 33 49 І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Авел-Шіттіму в моавських степах.
Numeri Num 1 33 50 І Господь промовляв до Мойсея в моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
Numeri Num 1 33 51 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
Numeri Num 1 33 52 то проженете всіх мешканців того Краю перед собою, і понищите всі їхні зображення, і всіх литих ідолів їхніх понищите, і всі їхні висоти поруйнуєте.
Numeri Num 1 33 53 І ви заволодієте тим Краєм, і осядете в ньому, бо Я дав вам той Край на власність.
Numeri Num 1 33 54 І ви заволодієте тим Краєм жеребком за вашими родами: численному збільшите власність його, а малому зменшите власність його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьків будете володіти собі.
Numeri Num 1 33 55 А якщо ви не виженете мешканців того Краю від себе, то будуть ті, кого позоставите з них, колючками в ваших очах та тернями в ваших боках. І будуть вас утискати на тій землі, що на ній ви сидітимете.
Numeri Num 1 33 56 І станеться, як Я думав був учинити їм, учиню те вам.
Numeri Num 1 34 1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 34 2 Накажи Ізраїлевим синам та й скажи їм: Коли ви ввійдете до ханаанського Краю, це буде той Край, що припаде вам у спадщині, ханаанський Край по границях його.
Numeri Num 1 34 3 І буде вам південна сторона від пустині Цін при Едомі, і буде вам південна границя від кінця Солоного моря на схід.
Numeri Num 1 34 4 І скерується вам та границя з полудня до Маале-Акраббіму, і перейде до Ціну, і будуть виходи її з полудня до Кадеш-Барнеа. І вийде вона до Хацар-Аддару й перейде до Ацмону.
Numeri Num 1 34 5 І скерується границя з Ацмону до єгипетського потоку, і будуть її виходи до моря.
Numeri Num 1 34 6 А границя західня, буде для вас море Велике, це буде для вас західня границя.
Numeri Num 1 34 7 А оце буде для вас північна границя: від Великого моря визначите собі за границю Гор-гору.
Numeri Num 1 34 8 Від Гор-гори визначите в напрямі до Гамату, і будуть виходи границі до Цедаду.
Numeri Num 1 34 9 І вийде границя до Зіфрону, і будуть її виходи до Гацар-Енану. Це буде вам північна границя.
Numeri Num 1 34 10 І визначите собі за границю на схід від Гацар-Енану до Шефаму.
Numeri Num 1 34 11 І зійде границя від Шефаму до Рівли, на схід Аіну. І зійде границя, і дійде на беріг Кінеретського моря на схід.
Numeri Num 1 34 12 І зійде границя до Йордану, і будуть її виходи море Солоне. Це буде для вас Край по його границях навколо.
Numeri Num 1 34 13 І Мойсей наказав Ізраїлевим синам, говорячи: Оце та земля, що ви поділите собі її жеребком, що Господь наказав дати дев'яти племенам і половині племені.
Numeri Num 1 34 14 Бо взяли плем'я Рувимових синів за домами батьків своїх, і плем'я Ґадових синів за домами батьків своїх, і половина племени Манасіїного взяли спадщину свою,
Numeri Num 1 34 15 два племені й половина племени взяли вже свою спадщину з того боку приєрихонського Йордану на схід та на південь.
Numeri Num 1 34 16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 34 17 Оце імена тих мужів, що поділять для вас той Край на спадок: священик Елеазар та Ісус, син Навинів,
Numeri Num 1 34 18 та візьмете по одному князеві з племени, щоб поділити той Край на власність.
Numeri Num 1 34 19 А оце ймення тих мужів: для Юдиного племени Калев, син Єфуннеїв;
Numeri Num 1 34 20 а для племени Симеонових синів Шемуїл, син Аммігудів;
Numeri Num 1 34 21 а для племени Веніяминового Елідад, син Кіслонів;
Numeri Num 1 34 22 для племени Данових синів князь Буккі, син Йоґліїв;
Numeri Num 1 34 23 для Йосипових синів, для племени синів Манасіїних князь Ханніїл, син Ефодів;
Numeri Num 1 34 24 а для племени Єфремових синів князь Кемуїл, син Шіфтанів;
Numeri Num 1 34 25 а для племени Завулонових синів князь Еліцафан, син Парнахів;
Numeri Num 1 34 26 а для племени Іссахарових синів князь Палтіїл, син Аззана;
Numeri Num 1 34 27 а для племени Асирових синів князь Ахігуд, син Шеломіїв;
Numeri Num 1 34 28 а для племени синів Нефталимових князь Педаїл, син Аммігудів.
Numeri Num 1 34 29 Оце ті, кому наказав Господь поділити ханаанський Край на спадщину для Ізраїлевих синів.
Numeri Num 1 35 1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приєрихонським Йорданом, говорячи:
Numeri Num 1 35 2 Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спадку свого володіння міста на сидіння; і пасовисько для міст навколо них дасте ви Левитам.
Numeri Num 1 35 3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасовиська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
Numeri Num 1 35 4 А пасовиська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назовні тисяча локтів навколо.
Numeri Num 1 35 5 І відміряєте поза містом на східню сторону дві тисячі ліктів, і на південну сторону дві тисячі ліктів, і на західню сторону дві тисячі ліктів, і на північну сторону дві тисячі ліктів, а місто усередині. Це будуть для вас міські пасовиська.
Numeri Num 1 35 6 А з міст, що дасте Левитам, буде шість міст на сховища, що дасте, щоб утікати туди убійникові. А окрім них дасте сорок і два міста.
Numeri Num 1 35 7 Усі ті міста, що дасте Левитам, сорок і вісім їхніх міст та їхні пасовиська.
Numeri Num 1 35 8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, від більшого дасте більше, а від меншого менше, кожен за спадком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам.
Numeri Num 1 35 9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Numeri Num 1 35 10 Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанського Краю,
Numeri Num 1 35 11 то виберіть собі міста, вони будуть на сховища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
Numeri Num 1 35 12 І будуть для вас ті міста на сховища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
Numeri Num 1 35 13 А ті міста, що дасте, шість міст на сховища буде для вас.
Numeri Num 1 35 14 Три місті дасте по той бік Йордану, а три місті дасте в ханаанському Краї, вони будуть міста на сховища.
Numeri Num 1 35 15 Ці шість міст будуть на сховища для Ізраїлевих синів, і для приходька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невмисне.
Numeri Num 1 35 16 А коли б хто вдарив кого залізним знаряддям, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
Numeri Num 1 35 17 А якщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
Numeri Num 1 35 18 Або вдарив його дерев'яним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.
Numeri Num 1 35 19 Месник за кров він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
Numeri Num 1 35 20 А якщо пхне його з ненависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
Numeri Num 1 35 21 або з ворогування вдарив його своєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; месник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
Numeri Num 1 35 22 А як хто випадково, без ненависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаряддям,
Numeri Num 1 35 23 або якимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
Numeri Num 1 35 24 то розсудить громада між убійником та між месником за кров за цими постановами.
Numeri Num 1 35 25 І громада визволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста сховища його, що втік був туди. І осяде він у ньому аж до смерти найвищого священика, помазаного святою оливою.
Numeri Num 1 35 26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста сховища його, куди втік був,
Numeri Num 1 35 27 і знайде його месник за кров поза границями міста сховища його, і замордує месник за кров убійника, нема йому вини крови!
Numeri Num 1 35 28 Бо він повинен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика вернеться убійник до землі володіння свого.
Numeri Num 1 35 29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
Numeri Num 1 35 30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не досить проти кого, щоб осудити на смерть.
Numeri Num 1 35 31 І не візьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
Numeri Num 1 35 32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міста сховища його, щоб вернувся сидіти в Краю до смерти священика.
Numeri Num 1 35 33 І не збезчестите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчестить Край, а Краєві не прощається за кров, що пролита в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
Numeri Num 1 35 34 І не занечистиш того Краю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!
Numeri Num 1 36 1 І поприходили голови батьківських домів родів синів Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного з родів Йосипових синів, і промовили перед Мойсеєм та перед князями, головами батьківських домів Ізраїлевих синів,
Numeri Num 1 36 2 і сказали: Господь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим синам, і пан мій отримав Господнього наказа дати спадок нашого брата Целофхада його дочкам.
Numeri Num 1 36 3 І якщо вони будуть за жінок кому з синів інших племен Ізраїлевих синів, то буде віднята їхня спадщина зо спадку наших батьків, і буде додане над спадок тому племені, що вони стануть їм за жінок, а з жеребка нашого спадку буде відняте.
Numeri Num 1 36 4 А якщо Ізраїлевим синам буде ювілей, то буде їхня спадщина додана до спадку племени, що стануть їм за жінок, і їхня спадщина буде віднята від спадку племени наших батьків.
Numeri Num 1 36 5 І наказав Мойсей Ізраїлевим синам за Господнім наказом, говорячи: Слушно говорить плем'я Йосипових синів.
Numeri Num 1 36 6 Оце та річ, що Господь заповів про Целофхадових дочок, говорячи: Вони стануть за жінок тим, хто їм подобається, тільки родові племени їхнього батька вони стануть за жінок.
Numeri Num 1 36 7 І не буде переходити спадщина Ізраїлевих синів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих синів буде держатися спадщини племени своїх батьків.
Numeri Num 1 36 8 А кожна дочка, що посяде спадщину від племени Ізраїлевих синів, стане за жінку одному з роду племени батька свого, щоб Ізраїлеві сини володіли кожен спадком батьків своїх.
Numeri Num 1 36 9 І не буде переходити спадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих синів буде держатися спадку свого.
Numeri Num 1 36 10 Як Господь наказав був Мойсеєві, так учинили Целофхадові дочки.
Numeri Num 1 36 11 І стали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, і Хоґла, і Мілка, і Ноа за жінок для синів дядьків своїх.
Numeri Num 1 36 12 Тим, що з родів синів Манасіїних, сина Йосипового, стали вони за жінок, а їхня спадщина залишилася за племенем роду їхнього батька.
Numeri Num 1 36 13 Оце заповіді та постанови, що Господь наказав був через Мойсея Ізраїлевим синам у моавських степах над приєрихонським Йорданом.
Deuteronomium Deut 1 1 1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,
Deuteronomium Deut 1 1 2 одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.
Deuteronomium Deut 1 1 3 І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
Deuteronomium Deut 1 1 4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.
Deuteronomium Deut 1 1 5 На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 1 6 Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі!
Deuteronomium Deut 1 1 7 Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.
Deuteronomium Deut 1 1 8 Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.
Deuteronomium Deut 1 1 9 І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.
Deuteronomium Deut 1 1 10 Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!
Deuteronomium Deut 1 1 11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.
Deuteronomium Deut 1 1 12 Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?
Deuteronomium Deut 1 1 13 Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.
Deuteronomium Deut 1 1 14 І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.
Deuteronomium Deut 1 1 15 І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.
Deuteronomium Deut 1 1 16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.
Deuteronomium Deut 1 1 17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.
Deuteronomium Deut 1 1 18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.
Deuteronomium Deut 1 1 19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.
Deuteronomium Deut 1 1 20 І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
Deuteronomium Deut 1 1 21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!
Deuteronomium Deut 1 1 22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.
Deuteronomium Deut 1 1 23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужа, муж один для племени.
Deuteronomium Deut 1 1 24 І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.
Deuteronomium Deut 1 1 25 І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!
Deuteronomium Deut 1 1 26 Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.
Deuteronomium Deut 1 1 27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.
Deuteronomium Deut 1 1 28 Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.
Deuteronomium Deut 1 1 29 І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!
Deuteronomium Deut 1 1 30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,
Deuteronomium Deut 1 1 31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.
Deuteronomium Deut 1 1 32 Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
Deuteronomium Deut 1 1 33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.
Deuteronomium Deut 1 1 34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 1 35 Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,
Deuteronomium Deut 1 1 36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.
Deuteronomium Deut 1 1 37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!
Deuteronomium Deut 1 1 38 Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
Deuteronomium Deut 1 1 39 А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
Deuteronomium Deut 1 1 40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря.
Deuteronomium Deut 1 1 41 А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.
Deuteronomium Deut 1 1 42 Але Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.
Deuteronomium Deut 1 1 43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на гору.
Deuteronomium Deut 1 1 44 І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.
Deuteronomium Deut 1 1 45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
Deuteronomium Deut 1 1 46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.
Deuteronomium Deut 1 2 1 І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружляли ми навколо гори Сеїр багато днів.
Deuteronomium Deut 1 2 2 І сказав Господь до мене, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 2 3 Досить вам кружляти навколо цієї гори, оберніться на північ!
Deuteronomium Deut 1 2 4 А народові наказуй, говорячи: Ви переходите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!
Deuteronomium Deut 1 2 5 Не дражніть їх, бо Я не дам вам з їхнього краю місця ані на стопу ноги, бо гору Сеїр Я дав Ісавові, як спадщину.
Deuteronomium Deut 1 2 6 Їжу купите від них за срібло і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло і будете пити.
Deuteronomium Deut 1 2 7 Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, не відчув ти недостачі ні в чому.
Deuteronomium Deut 1 2 8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги степу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.
Deuteronomium Deut 1 2 9 І сказав Господь мені: Не ворогуй з Моавом, і не дратуй їх війною, бо Я не дам тобі з його краю спадщини, бо Лотовим синам дав Я Ар на спадок.
Deuteronomium Deut 1 2 10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і численний, і високий, як велетні.
Deuteronomium Deut 1 2 11 Рефаями вважалися й вони, як велетні, а моавітяни кличуть їх: еми.
Deuteronomium Deut 1 2 12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль Краєві спадку свого, що дав їм Господь.
Deuteronomium Deut 1 2 13 Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред. І перейшли ми потік Зеред.
Deuteronomium Deut 1 2 14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли потік Зеред, тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військових із табору, як Господь присягнув був їм.
Deuteronomium Deut 1 2 15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табору аж до решти.
Deuteronomium Deut 1 2 16 І сталося, коли вигинули всі військові і вимерли з-посеред народу,
Deuteronomium Deut 1 2 17 то Господь промовляв до мене, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 2 18 Ти сьогодні проходиш моавську границю Ар.
Deuteronomium Deut 1 2 19 І прийдеш близько до Аммонових синів, не ненавидь їх і не дратуй їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спадщину.
Deuteronomium Deut 1 2 20 За край рефаїв вважався також він, рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммонітяни кликали їх: замзуми,
Deuteronomium Deut 1 2 21 народ великий, і численний, і високий, як велетні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,
Deuteronomium Deut 1 2 22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, і сидять аж до сьогодні.
Deuteronomium Deut 1 2 23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.
Deuteronomium Deut 1 2 24 Уставайте, рушайте, та й перейдіть потік Арнон! Ось Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.
Deuteronomium Deut 1 2 25 Того дня Я зачну наводити страх та жах перед тобою на народи під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтять, і жахнуться перед тобою.
Deuteronomium Deut 1 2 26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 2 27 Нехай же я перейду в твоїм краї в дорозі, я піду дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.
Deuteronomium Deut 1 2 28 Їжу за срібло продаси мені, і я їстиму, і воду даси мені за срібло, і я питиму. Нехай тільки перейду я ногами,
Deuteronomium Deut 1 2 29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять ув Арі, аж перейду я Йордан до того Краю, що його нам дає Господь, Бог наш.
Deuteronomium Deut 1 2 30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсточив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це видко.
Deuteronomium Deut 1 2 31 І сказав Господь мені: Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодівати, щоб успадкувати його край.
Deuteronomium Deut 1 2 32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.
Deuteronomium Deut 1 2 33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.
Deuteronomium Deut 1 2 34 І того часу ми здобули всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
Deuteronomium Deut 1 2 35 Тільки худобу забрали ми собі на здобич, та захоплене в містах, що ми їх здобули.
Deuteronomium Deut 1 2 36 Від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, усе віддав нам Господь, Бог наш.
Deuteronomium Deut 1 2 37 Тільки до краю Аммонових синів не наблизився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.
Deuteronomium Deut 1 3 1 І обернулися ми, та й пішли дорогою до Башану. І вийшов навперейми нас Оґ, цар башанський, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
Deuteronomium Deut 1 3 2 І сказав Господь до мене: Не бійся його, бо в твою руку Я дав його, і ввесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигонові, цареві амореян, що сидів у Хешбоні.
Deuteronomium Deut 1 3 3 І дав Господь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, царя башанського, та ввесь його народ, і побили ми його, так що нікого не позосталося в нього.
Deuteronomium Deut 1 3 4 І здобули ми всі міста його, і того часу не було міста, що не взяли б ми від них, шістдесят міст, усю арґовську околицю, царство Оґа в Башані.
Deuteronomium Deut 1 3 5 Усі ці міста укріплені, мур високий, ворота й засув, окрім дуже багатьох відкритих міст.
Deuteronomium Deut 1 3 6 І вчинили ми їх закляттям, як зробили були Сигонові, цареві хешбонському, учинили закляттям усе місто, чоловіків, жінок та дітей.
Deuteronomium Deut 1 3 7 А всю худобу й захоплене з міст забрали ми собі на здобич.
Deuteronomium Deut 1 3 8 І взяли ми того часу той край з руки обох царів амореянина, що по другому боці Йордану, від Арнонського потоку аж до гори Гермон,
Deuteronomium Deut 1 3 9 сидоняни кличуть на Гермон Сірйон, а амореяни кличуть на нього Сенір,
Deuteronomium Deut 1 3 10 усі міста на рівнині, і ввесь Ґілеад, і ввесь Башан аж до Салхи й Едреї, міст царства Оґа в Башані.
Deuteronomium Deut 1 3 11 Бо тільки Оґ, цар башанський, позостав із решти рефаїв. Оце його ложе, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Аммонових синів, дев'ять ліктів довжина його, і чотири лікті ширина його, на міру ліктем чоловіка.
Deuteronomium Deut 1 3 12 А Край той того часу посіли ми. Від Ароеру, що над Арнонським потоком, і половину гори Ґілеад, і міста його я дав Рувимовим та Ґадовим.
Deuteronomium Deut 1 3 13 А решту Ґілеаду та ввесь Башан, царство Оґа, віддав я половині племени Манасіїного, усю околицю арґовську, на ввесь той Башан кличеться: Край рефаїв.
Deuteronomium Deut 1 3 14 Яір, син Манасіїн, узяв всю Арґову околицю аж до границі ґешурів та маахатів, і він назвав їх своїм іменем: Башан, села Яіра, і так їх кличуть аж до цього дня.
Deuteronomium Deut 1 3 15 А Махірові дав я Ґілеад.
Deuteronomium Deut 1 3 16 А Рувимовим та Ґадовим дав я від Ґілеаду й аж до Арнонського потоку, середину потоку та границю, і аж до потоку Яббоку, границі Аммонових синів,
Deuteronomium Deut 1 3 17 і степ, і Йордан, і границю його від Кіннерету аж до моря степу, моря Солоного, у узбіччя Пісґі на схід.
Deuteronomium Deut 1 3 18 І часу того наказав я вам, говорячи: Господь, Бог ваш, дав вам цей Край, щоб ви посіли його; узброєні перейдете перед вашими братами, Ізраїлевими синами, усі військові.
Deuteronomium Deut 1 3 19 Тільки ваші жінки, і ваші діти та ваша худоба, я знаю, що худоба ваша велика! будуть сидіти по ваших містах, що я дав вам,
Deuteronomium Deut 1 3 20 аж Господь дасть спочинок братам вашим, як вам, і посядуть також вони той Край, що Господь, Бог ваш, дає вам по той бік Йордану, і вернетесь кожен до спадку свого, що я дав вам.
Deuteronomium Deut 1 3 21 А Ісусові наказав я того часу, говорячи: Ото твої очі бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, обом тим царям, так зробить Господь усім царствам, куди ти переходиш.
Deuteronomium Deut 1 3 22 Не будеш боятися їх, бо Господь, Бог ваш, Він Той, що воює для вас.
Deuteronomium Deut 1 3 23 І благав я того часу Господа, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 3 24 Владико Господи, Ти зачав показувати рабові Своєму велич Свою та міцну Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чини Твої, як великі діла Твої?
Deuteronomium Deut 1 3 25 Нехай перейду ж я та побачу той хороший Край, що по тім боці Йордану, ту гарну гірську землю та Ливан!
Deuteronomium Deut 1 3 26 Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: Досить тобі, не говори більше до Мене в цій справі!
Deuteronomium Deut 1 3 27 Вийди на верхів'я Пісґі, і зведи свої очі на захід, і на північ, і на південь, і на схід, і побач своїми очима, бо ти не перейдеш цього Йордану!
Deuteronomium Deut 1 3 28 І напоуми Ісуса, і зміцни його, й укріпи його, бо він перейде перед цим народом, і він зробить, що вони посядуть той Край, який ти побачиш.
Deuteronomium Deut 1 3 29 І осіли ми в долині навпроти Бет-Пеору.
Deuteronomium Deut 1 4 1 А тепер, Ізраїлю, послухай постанов та законів, що я навчаю вас чинити, щоб жили ви, і ввійшли, й посіли цей Край, що Господь, Бог батьків ваших, дає вам.
Deuteronomium Deut 1 4 2 Не додавайте до того, що я вам наказую, і не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.
Deuteronomium Deut 1 4 3 Очі ваші бачили те, що Господь зробив був з Ваалом пеорським, бо кожного чоловіка, що пішов за пеорським Ваалом, вигубив його Господь, Бог твій, з-посеред тебе.
Deuteronomium Deut 1 4 4 А ви, що линули до Господа, Бога вашого, усі ви живі сьогодні.
Deuteronomium Deut 1 4 5 Дивіться, навчив я вас постанов та законів, як наказав мені Господь, Бог мій, чинити так серед того Краю, куди ви входите, щоб посісти його.
Deuteronomium Deut 1 4 6 Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на очах народів, що вислухають усіх постанов тих та й скажуть: Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд!
Deuteronomium Deut 1 4 7 Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьких, як Господь, Бог наш, кожного разу, як ми кличемо до Нього?
Deuteronomium Deut 1 4 8 І хто інший такий великий народ, що має постанови й закони такі справедливі, як увесь той Закон, що я даю перед вами сьогодні?
Deuteronomium Deut 1 4 9 Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повиходили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до відома синам твоїм та синам твоїх синів,
Deuteronomium Deut 1 4 10 про день, коли стояв ти перед лицем Господа, Бога твого, на Хориві, як Господь говорив був до мене: Збери Мені той народ, і вони слухатимуть слів Моїх, із яких навчаться боятися Мене по всі дні, скільки вони житимуть на землі, та й синів своїх понавчають.
Deuteronomium Deut 1 4 11 І поприходили ви, та й поставали під горою, а гора та горіла огнем аж до самих небес, а при тому була темрява, хмара та мряка.
Deuteronomium Deut 1 4 12 І промовляв Господь до вас із середини огню, голос слів ви чули, та виду ви не бачили, окрім голосу.
Deuteronomium Deut 1 4 13 І Він оголосив перед вами заповіта Свого, що наказав вам чинити, Десять Заповідей, і написав їх на двох камінних таблицях.
Deuteronomium Deut 1 4 14 А мені Господь наказав того часу навчати вас постанов та законів, щоб виконували ви їх у Краю, куди ви переходите володіти ним.
Deuteronomium Deut 1 4 15 І будете ви сильно стерегти свої душі, бо не бачили ви того дня жодної постаті, коли говорив Господь до вас на Хориві з середини огню,
Deuteronomium Deut 1 4 16 щоб ви не зіпсулися, і не зробили собі ідола на подобу якогось боввана, зображення самця чи самиці,
Deuteronomium Deut 1 4 17 зображення всякої худобини, що на землі, зображення всякого крилатого птаха, що літає під небом,
Deuteronomium Deut 1 4 18 зображення всякого плазуючого по землі, зображення всякої риби, що в воді під землею,
Deuteronomium Deut 1 4 19 і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, усе військо небесне, щоб не був ти зведений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім народам під усім небом.
Deuteronomium Deut 1 4 20 А вас Господь узяв та й вивів вас із залізної гутничої печі, з Єгипту, щоб ви стали для Нього народом наділу, як сьогодні це видко.
Deuteronomium Deut 1 4 21 А Господь був розгнівався на мене за ваші діла, і поклявся, що не перейду я Йордану, і не ввійду до того хорошого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадщину.
Deuteronomium Deut 1 4 22 Бо я умру в цьому краї, я не перейду Йордану, а ви перейдете й посядете той хороший Край.
Deuteronomium Deut 1 4 23 Стережіться, щоб не забули ви заповіту Господа, вашого Бога, якого склав з вами, щоб не зробили ви собі боввана на подобу всього, як наказав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 4 24 Бо Господь, Бог твій, Він палючий огонь, Бог заздрісний.
Deuteronomium Deut 1 4 25 Коли ти породиш синів, і синів твоїх синів, і постарієте ви в Краю, і зіпсуєтеся, і зробите боввана на подобу чогось, і зробите зло в очах Господа, Бога свого, та Його розгнівите,
Deuteronomium Deut 1 4 26 то беру Я сьогодні за свідків проти вас небо й землю, що незабаром конче погинете в Краю, на вспадкування якого ви переходите туди Йордан. Не будуть довгі ваші дні в ньому, бо конче ви будете вигублені.
Deuteronomium Deut 1 4 27 І розпорошить вас Господь посеред народів, і будете ви нечисленні поміж людами, куди попровадить вас Господь.
Deuteronomium Deut 1 4 28 І будете служити там богам, ділу рук людських, дереву та каменеві, які не бачать, і не чують, і не їдять, і не нюхають.
Deuteronomium Deut 1 4 29 Та коли ви будете шукати звідти Господа, Бога свого, то знайдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю.
Deuteronomium Deut 1 4 30 Як будеш у біді своїй, і коли спіткають тебе в кінці днів усі оці речі, то вернешся ти до Господа, Бога свого, і послухаєш Його голосу.
Deuteronomium Deut 1 4 31 Бо Господь, Бог твій Бог милостивий: Він не залишить тебе й не знищить тебе, і не забуде заповіту батьків твоїх, яким їм присягнув був.
Deuteronomium Deut 1 4 32 Бо питай но про перші дні, що були перше тебе, від того дня, коли Бог створив людину на землі, і від кінця неба й аж до кінця неба, чи бувало щось таке, як ця велика річ, або чи чуте було щось таке, як вона:
Deuteronomium Deut 1 4 33 чи чув народ голос Бога, що говорив із середини огню, як чув ти і жив?
Deuteronomium Deut 1 4 34 Або чи намагався який бог піти взяти собі народ з-посеред іншого народу пробами, ознаками, і чудами, і війною, і сильною рукою, і раменом витягненим, і страхами великими, як усе те, що зробив був вам Господь, Бог ваш, в Єгипті на очах твоїх?
Deuteronomium Deut 1 4 35 Тобі було показане це, щоб ти пізнав, що Господь Він Бог, і нема іншого, окрім Нього.
Deuteronomium Deut 1 4 36 Він дав тобі з неба почути Його голос, щоб навчити тебе, а на землі показав тобі Свій великий огонь, і слова Його чув ти з середини огню.
Deuteronomium Deut 1 4 37 І тому, що кохав Він батьків твоїх, то вибрав їхнє насіння по них, і Сам Він вивів тебе Своєю великою силою з Єгипту,
Deuteronomium Deut 1 4 38 щоб прогнати перед тобою народи, більші й сильніші за тебе, щоб ввести тебе, та дати тобі їхній Край на спадок, як сьогодні це видко.
Deuteronomium Deut 1 4 39 І пізнаєш сьогодні, і візьмеш до серця свого, що Господь Він Бог на небі вгорі й на землі долі, іншого нема.
Deuteronomium Deut 1 4 40 І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продовжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні.
Deuteronomium Deut 1 4 41 Тоді виділив Мойсей три місті по той бік Йордану на схід сонця,
Deuteronomium Deut 1 4 42 щоб утікав туди убійник, що замордує свого ближнього ненароком, а він не був йому ворогом ні вчора, ані позавчора. І втече він до одного з цих міст, і буде жити:
Deuteronomium Deut 1 4 43 Бецер у пустині, у краї рівниннім, Рувимовому, і Рамот у Ґілеаді Ґадовому, і Ґолан у Башані Манасіїному.
Deuteronomium Deut 1 4 44 І оце Закон, що Мойсей поклав перед Ізраїлевими синами,
Deuteronomium Deut 1 4 45 оце свідоцтва, і постанови, і закони, що Мойсей говорив їх до Ізраїлевих синів при виході їх із Єгипту,
Deuteronomium Deut 1 4 46 по той бік Йордану в долині навпроти Бет-Пеору в краю Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, якого побив Мойсей та Ізраїлеві сини при виході їх із Єгипту.
Deuteronomium Deut 1 4 47 І вони оволоділи краєм його та краєм Оґа, башанського царя, обох аморейських царів, що по той бік Йордану на схід сонця,
Deuteronomium Deut 1 4 48 від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і аж до гори Сіон, цебто Гермон,
Deuteronomium Deut 1 4 49 і ввесь степ по тім боці Йордану на схід і аж до моря степу під узбіччям Пісґі.
Deuteronomium Deut 1 5 1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.
Deuteronomium Deut 1 5 2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.
Deuteronomium Deut 1 5 3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.
Deuteronomium Deut 1 5 4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.
Deuteronomium Deut 1 5 5 Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:
Deuteronomium Deut 1 5 6 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
Deuteronomium Deut 1 5 7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!
Deuteronomium Deut 1 5 8 Не роби собі різьби й усякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
Deuteronomium Deut 1 5 9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,
Deuteronomium Deut 1 5 10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.
Deuteronomium Deut 1 5 11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.
Deuteronomium Deut 1 5 12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 5 13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,
Deuteronomium Deut 1 5 14 а день сьомий субота для Господа, Бога твого; не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.
Deuteronomium Deut 1 5 15 І будеш пам'ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.
Deuteronomium Deut 1 5 16 Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium Deut 1 5 17 Не вбивай!
Deuteronomium Deut 1 5 18 Не чини перелюбу!
Deuteronomium Deut 1 5 19 Не кради!
Deuteronomium Deut 1 5 20 Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!
Deuteronomium Deut 1 5 21 І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є ближнього твого!
Deuteronomium Deut 1 5 22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.
Deuteronomium Deut 1 5 23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,
Deuteronomium Deut 1 5 24 та й сказали: Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, і вона жива!
Deuteronomium Deut 1 5 25 А тепер нащо маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помремо.
Deuteronomium Deut 1 5 26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?
Deuteronomium Deut 1 5 27 Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо.
Deuteronomium Deut 1 5 28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.
Deuteronomium Deut 1 5 29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!
Deuteronomium Deut 1 5 30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!
Deuteronomium Deut 1 5 31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його.
Deuteronomium Deut 1 5 32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч.
Deuteronomium Deut 1 5 33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.
Deuteronomium Deut 1 6 1 А оце заповідь, постанови та закони, що наказав Господь, Бог ваш, щоб навчити вас виконувати їх у Краї, що ви переходите туди посісти його,
Deuteronomium Deut 1 6 2 щоб ти боявся Господа, Бога свого, щоб пильнувати всіх постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі, ти й син твій, та син твого сина по всі дні життя твого, і щоб були довгі твої дні.
Deuteronomium Deut 1 6 3 І слухай, Ізраїлю, і пильнуй виконувати це, щоб було добре тобі, і щоб ви сильно розмножились, як прирік був Господь, Бог батьків твоїх, дати Край, що тече молоком та медом.
Deuteronomium Deut 1 6 4 Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш Господь один!
Deuteronomium Deut 1 6 5 І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю!
Deuteronomium Deut 1 6 6 І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм.
Deuteronomium Deut 1 6 7 І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш.
Deuteronomium Deut 1 6 8 І прив'яжеш їх на ознаку на руку свою, і будуть вони пов'язкою між очима твоїми.
Deuteronomium Deut 1 6 9 І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх.
Deuteronomium Deut 1 6 10 І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, якого присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову, щоб дати тобі великі та гарні міста, яких ти не будував,
Deuteronomium Deut 1 6 11 та доми, повні всякого добра, яких ти не наповнював, і тесані колодязі, яких ти не тесав, і виноградники та оливки, яких ти не садив, і ти будеш їсти й наситишся,
Deuteronomium Deut 1 6 12 стережися тоді, щоб ти не забув Господа, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства!
Deuteronomium Deut 1 6 13 Бійся Господа, Бога свого, і Йому будеш служити, і Йменням Його будеш присягати.
Deuteronomium Deut 1 6 14 Не будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицях ваших,
Deuteronomium Deut 1 6 15 бо Господь, Бог твій Бог заздрісний посеред тебе; щоб не запалився на тебе гнів Господа, Бога твого, і щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.
Deuteronomium Deut 1 6 16 Не будете спокушати Господа, Бога вашого, як спокушали ви в Массі.
Deuteronomium Deut 1 6 17 Будете конче пильнувати заповідей Господа, Бога вашого, і свідоцтва Його, і постанови Його, що наказав Він тобі.
Deuteronomium Deut 1 6 18 І будеш робити справедливе та добре в Господніх очах, щоб було тобі добре, і щоб увійшов ти та посів той хороший Край, що Господь присягнув був батькам твоїм,
Deuteronomium Deut 1 6 19 щоб вигнати всіх ворогів твоїх перед тобою, як говорив був Господь.
Deuteronomium Deut 1 6 20 Коли запитає тебе син твій колись, говорячи: Що це за свідоцтва й постанови та закони, що вам наказав Господь, Бог наш?
Deuteronomium Deut 1 6 21 то скажеш синові своєму: Ми були раби фараонові в Єгипті, а Господь вивів нас із Єгипту сильною рукою.
Deuteronomium Deut 1 6 22 І дав Господь ознаки та чуда великі та страшні на Єгипет, і на фараона та ввесь дім його на наших очах.
Deuteronomium Deut 1 6 23 А нас вивів звідти, щоб увести нас та дати той Край, що присягнув був Він нашим батькам.
Deuteronomium Deut 1 6 24 І наказав нам Господь чинити всі ті постанови, щоб боятися Господа, Бога нашого, щоб було добре нам усі дні, щоб утримати нас при житті, як дня цього.
Deuteronomium Deut 1 6 25 І буде нам праведність у тому, коли будемо пильнувати виконувати всі ці заповіді перед лицем Господа, Бога нашого, як Він наказав нам.
Deuteronomium Deut 1 7 1 Коли Господь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене численні поганські народи перед тобою: хіттеянина, і ґірґашеянина, і амореянина, і ханаанеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, сім народів, численніших та міцніших за тебе.
Deuteronomium Deut 1 7 2 І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.
Deuteronomium Deut 1 7 3 І не споріднюйся з ними: дочки своєї не даси його синові, а його дочки не візьмеш для сина свого,
Deuteronomium Deut 1 7 4 бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.
Deuteronomium Deut 1 7 5 Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дерева постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,
Deuteronomium Deut 1 7 6 бо ти святий народ для Господа, Бога свого, тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.
Deuteronomium Deut 1 7 7 Не через численність вашу понад усі народи Господь уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,
Deuteronomium Deut 1 7 8 але з Господньої любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам, Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому рабства, з руки фараона, царя єгипетського.
Deuteronomium Deut 1 7 9 І ти пізнаєш, що Господь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тисячу поколінь,
Deuteronomium Deut 1 7 10 і що надолужить ненависникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого ненависника, відплатить йому самому.
Deuteronomium Deut 1 7 11 А ти будеш виконувати заповіді й постанови та закони, що Я сьогодні наказую виконувати їх.
Deuteronomium Deut 1 7 12 І станеться, за те, що ви будете слухатися цих законів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.
Deuteronomium Deut 1 7 13 І буде Він любити тебе, і поблагословить тебе, і розмножить тебе, і поблагословить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, збіжжя твоє, і сік твій виноградний, і сік твоїх оливок, порід биків твоїх і котіння отари твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.
Deuteronomium Deut 1 7 14 Ти будеш благословенний поміж усіма народами, не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.
Deuteronomium Deut 1 7 15 І Господь відхилить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських недуг, які ти знаєш, не наведе їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.
Deuteronomium Deut 1 7 16 І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, не змилосердиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то пастка для тебе.
Deuteronomium Deut 1 7 17 Коли скажеш у серці своїм: Ті люди численніші від мене, як я зможу вигнати їх?
Deuteronomium Deut 1 7 18 не бійся їх! Пильно пам'ятай, що зробив був Господь, Бог твій, фараонові та всьому Єгиптові,
Deuteronomium Deut 1 7 19 ті великі випробовування, що бачили твої очі, і ознаки та чуда, і сильну руку та витягнене рамено, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, так Господь, Бог твій, учинить усім тим народом, що ти їх боїшся.
Deuteronomium Deut 1 7 20 Також і шершнів пошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що поховалися перед тобою.
Deuteronomium Deut 1 7 21 Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшний.
Deuteronomium Deut 1 7 22 І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмножилася над тобою польова звірина.
Deuteronomium Deut 1 7 23 І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побентежить їх великим бентеженням, аж поки не будуть вигублені.
Deuteronomium Deut 1 7 24 І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я з-під неба, не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш їх.
Deuteronomium Deut 1 7 25 Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не візьмеш його собі, щоб тим не впасти до пастки, бо то огида для Господа, Бога твого.
Deuteronomium Deut 1 7 26 І не внесеш цієї огиди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зогидиш її, і конче будеш бридитися нею, бо закляття вона.
Deuteronomium Deut 1 8 1 Усі заповіді, що я сьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили, і множилися, і ввійшли й посіли той Край, що Господь присягнув вашим батькам.
Deuteronomium Deut 1 8 2 І будеш пам'ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.
Deuteronomium Deut 1 8 3 І впокорював Він тебе, і морив тебе голодом, і годував тебе манною, якої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина.
Deuteronomium Deut 1 8 4 Одежа твоя не витиралася на тобі, а нога твоя не спухла от уже сорок літ.
Deuteronomium Deut 1 8 5 І пізнаєш ти в серці своїм, що, як навчає чоловік сина свого, так навчає тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 8 6 І будеш виконувати заповіді Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боятися Його,
Deuteronomium Deut 1 8 7 бо Господь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходять у долині й на горі,
Deuteronomium Deut 1 8 8 до Краю пшениці, й ячменю, і винограду, і фіґи, і гранату, до Краю оливкового дерева та меду,
Deuteronomium Deut 1 8 9 до Краю, де подостатком будеш їсти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що каміння його залізо, а з його гір добуватимеш мідь.
Deuteronomium Deut 1 8 10 І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі.
Deuteronomium Deut 1 8 11 Стережися, щоб не забув ти Господа, Бога свого, щоб не пильнувати Його заповідей, і законів Його, і постанов Його, що я сьогодні наказую тобі,
Deuteronomium Deut 1 8 12 щоб, коли ти будеш їсти й наситишся, і добрі доми будуватимеш, і осядеш у них,
Deuteronomium Deut 1 8 13 а худоба твоя велика та худоба твоя мала розмножиться, і срібло та золото розмножаться тобі, і все, що твоє, розмножиться,
Deuteronomium Deut 1 8 14 то щоб не загордилося серце твоє, і щоб не забув ти Господа, Бога свого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства,
Deuteronomium Deut 1 8 15 що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сараф, і скорпіон, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яної скелі,
Deuteronomium Deut 1 8 16 що в пустині годує тебе манною, якої не знали батьки твої, щоб упокоряти тебе, і щоб випробовувати тебе, щоб чинити тобі добро наостанку,
Deuteronomium Deut 1 8 17 щоб ти не сказав у серці своїм: Сила моя та міць моєї руки здобули мені цей добробут.
Deuteronomium Deut 1 8 18 І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, якого присягнув Він батькам твоїм, як дня цього.
Deuteronomium Deut 1 8 19 І станеться, якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то врочисто свідчу вам сьогодні, ви конче погинете!
Deuteronomium Deut 1 8 20 Як ті люди, що Господь вигубляє з-перед вас, так ви погинете за те, що не будете слухатися голосу Господа, Бога вашого!
Deuteronomium Deut 1 9 1 Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба,
Deuteronomium Deut 1 9 2 народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями?
Deuteronomium Deut 1 9 3 І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі.
Deuteronomium Deut 1 9 4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене.
Deuteronomium Deut 1 9 5 Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
Deuteronomium Deut 1 9 6 І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.
Deuteronomium Deut 1 9 7 Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа.
Deuteronomium Deut 1 9 8 І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас.
Deuteronomium Deut 1 9 9 Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.
Deuteronomium Deut 1 9 10 І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів.
Deuteronomium Deut 1 9 11 І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту.
Deuteronomium Deut 1 9 12 І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана.
Deuteronomium Deut 1 9 13 І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй.
Deuteronomium Deut 1 9 14 Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього.
Deuteronomium Deut 1 9 15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.
Deuteronomium Deut 1 9 16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам!
Deuteronomium Deut 1 9 17 І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!...
Deuteronomium Deut 1 9 18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити,
Deuteronomium Deut 1 9 19 бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу.
Deuteronomium Deut 1 9 20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона.
Deuteronomium Deut 1 9 21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори.
Deuteronomium Deut 1 9 22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа.
Deuteronomium Deut 1 9 23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу.
Deuteronomium Deut 1 9 24 Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав.
Deuteronomium Deut 1 9 25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас.
Deuteronomium Deut 1 9 26 І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою!
Deuteronomium Deut 1 9 27 Згадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його,
Deuteronomium Deut 1 9 28 щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині.
Deuteronomium Deut 1 9 29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом.
Deuteronomium Deut 1 10 1 Того часу сказав був до мене Господь: Витеши собі дві камінні таблиці, як перші, та й вийде до Мене на гору, і зроби собі дерев'яного ковчега.
Deuteronomium Deut 1 10 2 А Я напишу на тих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти побив, і покладеш їх у ковчезі.
Deuteronomium Deut 1 10 3 І зробив я ковчега з акаційного дерева, і витесав я дві камінні таблиці, як перші, та й зійшов на гору, а обидві таблиці в руці моїй.
Deuteronomium Deut 1 10 4 І Він написав на тих таблицях, як перше письмо, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з середини огню в день зборів. І Господь дав їх мені.
Deuteronomium Deut 1 10 5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті таблиці, що зробив, до ковчегу. І були вони там, як наказав був Господь.
Deuteronomium Deut 1 10 6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Аарон, і був там похований, а священиком став замість нього його син Елеазар.
Deuteronomium Deut 1 10 7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до краю водних потоків.
Deuteronomium Deut 1 10 8 Того часу Господь відділив був Левієве плем'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословляло Його Йменням аж до цього дня.
Deuteronomium Deut 1 10 9 Тому не було Левієві частки та спадку з братами. Господь Він спадщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому.
Deuteronomium Deut 1 10 10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ночей. І вислухав Господь мене також цього разу, не захотів Господь погубити тебе.
Deuteronomium Deut 1 10 11 І сказав був до мене Господь: Устань, іди в похід перед народом. І ввійдуть вони, і посядуть той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм.
Deuteronomium Deut 1 10 12 А тепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе Господь, Бог твій? Тільки того, щоб боятися Господа, Бога твого, ходити всіма Його дорогами, і любити Його, і служити Господеві, Богу твоєму, усім серцем своїм і всією душею своєю,
Deuteronomium Deut 1 10 13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре.
Deuteronomium Deut 1 10 14 Тож належить Господеві, Богу твоєму, небо, і небо небес, земля й усе, що на ній.
Deuteronomium Deut 1 10 15 Тільки батьків твоїх уподобав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх народів, як бачиш цього дня.
Deuteronomium Deut 1 10 16 І ви обріжете крайню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердою,
Deuteronomium Deut 1 10 17 бо Господь, Бог ваш Він Бог богів і Пан панів, Бог великий, сильний, та страшний, що не подивиться на обличчя, і підкупу не візьме.
Deuteronomium Deut 1 10 18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить приходька, щоб дати йому хліба й одежу.
Deuteronomium Deut 1 10 19 І будете ви любити приходька, бо приходьками були ви самі в єгипетськім краї.
Deuteronomium Deut 1 10 20 Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горнутись, а Йменням Його будеш присягати.
Deuteronomium Deut 1 10 21 Він хвала твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні діла, які бачили очі твої.
Deuteronomium Deut 1 10 22 Сімдесятьма душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зорі на небі!
Deuteronomium Deut 1 11 1 І будеш ти любити Господа, Бога свого, і будеш додержувати постанови Його, і звичаї Його і закони Його, і заповіді Його по всі дні.
Deuteronomium Deut 1 11 2 І ви пізнаєте сьогодні, бо я навчаю не синів ваших, які не пізнали й не бачили карання Господа, Бога вашого, величність Його, руку Його сильну й рамено Його витягнене,
Deuteronomium Deut 1 11 3 і ознаки Його, і чини Його, що зробив був серед Єгипту фараонові, єгипетському цареві та всьому його краєві,
Deuteronomium Deut 1 11 4 і що Він зробив був війську Єгипта, коням його та колесницям його, що пустив над ними воду Червоного моря, коли вони гнались за вами, і вигубив їх Господь, і так є аж до дня цього,
Deuteronomium Deut 1 11 5 і що Він зробив був для вас у пустині аж до вашого приходу до цього місця,
Deuteronomium Deut 1 11 6 і що Він зробив був Датанові й Авіронові, синам Еліява, Рувимового сина, що земля відкрила була свої уста й поглинула їх, і їхні доми, і їхні намети, і всю власність, що була з ними, посеред усього Ізраїля.
Deuteronomium Deut 1 11 7 Бо очі ваші то ті, що бачили всякий великий чин Господа, що Він зробив.
Deuteronomium Deut 1 11 8 І будете ви виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую, щоб стали ви сильні, і ввійшли, і заволоділи тим Краєм, куди переходите ви, щоб посісти його,
Deuteronomium Deut 1 11 9 і щоб довго жили ви на тій землі, що Господь присягнув був вашим батькам дати їм та їхньому насінню Край, що тече молоком та медом.
Deuteronomium Deut 1 11 10 Бо цей Край, куди входиш ти заволодіти ним, він не такий, як єгипетський край, звідки вийшли ви, де ти засієш було насіння своє й поливаєш працею ніг своїх, як город варивний.
Deuteronomium Deut 1 11 11 А цей Край, куди ви переходите посісти його, то край гір та долин, із небесного дощу він напоюється.
Deuteronomium Deut 1 11 12 Край, що про нього дбає Господь, Бог твій, завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року аж до кінця року.
Deuteronomium Deut 1 11 13 І станеться, якщо справді ви будете слухати Моїх заповідей, що Я вам сьогодні наказую, любити Господа, Бога вашого, і служити Йому всім вашим серцем і всією вашою душею,
Deuteronomium Deut 1 11 14 то Я дам вам дощ вашого Краю своєчасно, дощ ранній і дощ пізній, і збереш ти своє збіжжя, і свій сік виноградний, і оливу свою.
Deuteronomium Deut 1 11 15 І дам Я траву на твоїм полі для твоєї худоби, і будеш ти їсти й наситишся.
Deuteronomium Deut 1 11 16 Стережіться, щоб не було зведене ваше серце, і щоб ви не відступили, і не служили іншим богам, і не вклонялися їм.
Deuteronomium Deut 1 11 17 А то запалиться гнів Господній на вас, і замкне небо, і не буде дощу, а земля не дасть свого урожаю, і ви скоро погинете з тієї доброї землі, що Господь дає вам.
Deuteronomium Deut 1 11 18 І покладете ви ці слова Мої на свої серця та на свої душі, і прив'яжете їх на знака на руці своїй, і вони будуть пов'язкою між вашими очима.
Deuteronomium Deut 1 11 19 І будете навчати про них синів своїх, говорячи про них, коли ти сидітимеш у домі своїм, і коли ходитимеш дорогою, і коли лежатимеш, і коли вставатимеш.
Deuteronomium Deut 1 11 20 І ти понаписуєш їх на бічних одвірках дому свого і на брамах своїх,
Deuteronomium Deut 1 11 21 щоб дні ваші та дні синів ваших на землі, яку Господь присягнув був батькам вашим дати їм, були такі довгі, як дні неба над землею.
Deuteronomium Deut 1 11 22 Бо якщо будете ви конче виконувати всі ті заповіді, що я наказав вам чинити їх, щоб любити Господа, Бога свого, щоб ходити всіма дорогами Його, і щоб горнутись до Нього,
Deuteronomium Deut 1 11 23 то Господь вижене всі ті народи перед вами, і ви посядете народи більші й міцніші від вас.
Deuteronomium Deut 1 11 24 Кожне місце, що на нього ступить ваша нога, буде ваше. Від пустині й Ливану, від Річки, річки Ефрату й аж до моря Останнього буде ваша границя.
Deuteronomium Deut 1 11 25 Не встоїть ніхто перед вами, ляк перед вами й страх перед вами дасть Господь, Бог ваш, на кожен той край, що ви ступите на нього, як Він говорив вам.
Deuteronomium Deut 1 11 26 Ось, сьогодні я даю перед вами благословення й прокляття:
Deuteronomium Deut 1 11 27 благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, які я наказую вам сьогодні,
Deuteronomium Deut 1 11 28 і прокляття, якщо не будете слухатися заповідей Господа, Бога свого, і збочите з дороги, яку я наказую вам сьогодні, щоб ходити за іншими богами, яких ви не знали.
Deuteronomium Deut 1 11 29 І станеться, коли Господь, Бог твій, уведе тебе до Краю, куди ти входиш посісти його, то даси благословення на горі Ґарізім, а прокляття на горі Евал.
Deuteronomium Deut 1 11 30 От вони на тому боці Йордану за дорогою заходу сонця, у краю ханаанеянина, що сидить у степу навпроти Ґілґалу при діброві Море.
Deuteronomium Deut 1 11 31 Бо ви переходите Йордан, щоб увійти посісти той Край, що дає вам Господь, Бог ваш. І посядете його, й осядете в ньому,
Deuteronomium Deut 1 11 32 і будете додержувати, щоб виконувати всі постанови й закони Його, які я сьогодні даю вам.
Deuteronomium Deut 1 12 1 Оце постанови та закони, які ви пильнуватимете виконувати в Краї, що дав Господь, Бог батьків твоїх, на насліддя його всі дні, які житимете на цій землі.
Deuteronomium Deut 1 12 2 Конче винищите всі ті місця, що служили там люди, яких ви виганяєте, своїм богам на високих горах і на пагірках, та під кожним зеленим деревом.
Deuteronomium Deut 1 12 3 І розвалите їхні жертівники, і поламаєте камінні стовпи для богів, і їхні святі дерева попалите в огні, а бовванів їхніх богів порубаєте, і вигубите їхнє ймення з того місця.
Deuteronomium Deut 1 12 4 Не робитимете так Господеві, вашому Богові,
Deuteronomium Deut 1 12 5 бо тільки на місці, яке вибере Господь, Бог ваш, зо всіх ваших племен, щоб покласти там Ім'я Своє, на місці перебування Його будете шукати, і ти прийдеш туди.
Deuteronomium Deut 1 12 6 І принесете туди свої цілопалення, і свої жертви, і свої десятини та приношення рук своїх, і обітниці свої, і дари свої, і перворідних худоби своєї великої та худоби своєї дрібної.
Deuteronomium Deut 1 12 7 І будете їсти там перед лицем Господа, Бога вашого, і будете тішитися всім, до чого доторкнеться ваша рука, ви та доми ваші, якими поблагословив тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 12 8 Там ви не зробите так, як ми робимо сьогодні тут, кожен усе, що йому здається справедливим в очах тільки його,
Deuteronomium Deut 1 12 9 бо ви дотепер не ввійшли до місця відпочинку й до спадщини, що Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium Deut 1 12 10 А коли ви перейдете Йордан і осядете в Краї, що Господь, Бог ваш, дає вам на спадщину, і Він заспокоїть вас від усіх ворогів ваших навколо, і ви сидітимете безпечно,
Deuteronomium Deut 1 12 11 то станеться, на те місце, що його вибере Господь, Бог ваш, щоб Ім'я Його перебувало там, туди принесете все, що я вам наказую: свої цілопалення, і свої жертви, десятини свої та приношення рук своїх, і всі добірні жертви обітниць своїх, що обіцяєте Господеві.
Deuteronomium Deut 1 12 12 І будете тішитися перед лицем Господа, Бога вашого, ви й сини ваші, і дочки ваші, і раби ваші, і невільниці ваші, і Левит, що в ваших брамах, бо нема йому частки й спадку з вами.
Deuteronomium Deut 1 12 13 Стережися, щоб не приносив ти своїх цілопалень на кожному місці, яке побачиш,
Deuteronomium Deut 1 12 14 бо тільки на тому місці, яке вибере Господь в одному з племен твоїх, там принесеш свої цілопалення, і там зробиш усе, що я наказую тобі.
Deuteronomium Deut 1 12 15 Але скільки запрагне душа твоя, будеш різати й будеш їсти м'ясо, за благословенням Господа, Бога твого, що його дав тобі в усіх брамах твоїх; нечистий і чистий буде їсти його, як сарну й як оленя.
Deuteronomium Deut 1 12 16 Тільки крови не їстимеш, на землю виллєш її, як воду.
Deuteronomium Deut 1 12 17 Не зможеш ти їсти в брамах своїх десятини збіжжя свого, і соку виноградного свого, і оливи своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, і всіх обітниць своїх, що будеш обіцяти, і добровільних дарів своїх, і приношення своєї руки,
Deuteronomium Deut 1 12 18 бо тільки перед лицем Господа, Бога свого, будеш їсти його в місці, яке вибере Господь, Бог твій, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх. І будеш ти радіти перед лицем Господа, Бога свого, усім, до чого доторкнеться рука твоя.
Deuteronomium Deut 1 12 19 Стережися, щоб не залишив ти Левита по всі дні на землі своїй.
Deuteronomium Deut 1 12 20 Коли Господь, Бог твій, поширить границю твою, як Він говорив тобі, і ти скажеш: Нехай я їм м'ясо, бо буде жадати душа твоя їсти м'ясо, то за всім жаданням душі своєї будеш ти їсти м'ясо.
Deuteronomium Deut 1 12 21 Коли буде далеке від тебе те місце, що вибере Господь, Бог твій, щоб перебувало там Ім'я Його, то заріжеш із худоби своєї великої та з худоби своєї дрібної, щоб дав Господь тобі, як наказав я тобі, і будеш їсти в брамах своїх усім жаданням своєї душі.
Deuteronomium Deut 1 12 22 Тільки як їсться сарну й оленя, так будеш їсти його, нечистий та чистий однаково можуть їсти його.
Deuteronomium Deut 1 12 23 Тільки будь обережним, щоб не їсти крови, бо кров вона душа, і ти не будеш їсти душі разом з м'ясом.
Deuteronomium Deut 1 12 24 Не будеш їсти її, на землю виллєш її, як воду.
Deuteronomium Deut 1 12 25 Не будеш їсти її, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.
Deuteronomium Deut 1 12 26 Тільки святощі свої, що будуть у тебе, та обітниці свої понесеш, і прийдеш до місця, яке вибере Господь.
Deuteronomium Deut 1 12 27 І принесеш своє цілопалення, м'ясо та кров, на жертівнику Господа, Бога свого, а кров твоїх інших жертов буде вилита на жертівнику Господа, Бога твого, а м'ясо будеш їсти.
Deuteronomium Deut 1 12 28 Виконуй і слухай усі ті слова, що я наказую тобі, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та справедливе в очах Господа, Бога свого.
Deuteronomium Deut 1 12 29 Коли Господь, Бог твій, вигубить народи, куди ти входиш, щоб посісти їх перед собою, і посядеш їх, і осядеш у їхньому Краї,
Deuteronomium Deut 1 12 30 то стережися, щоб не впасти до пастки за ними, коли вони будуть вигублені перед тобою, і щоб не шукав ти їхніх богів, говорячи: Як служать ті люди богам своїм, то зроблю так і я.
Deuteronomium Deut 1 12 31 Не зробиш так Господеві, Богу своєму; бо всяку гидоту, яку Господь зненавидів, робили вони богам своїм, бо навіть синів своїх та дочок своїх вони палять в огні для богів своїх.
Deuteronomium Deut 1 12 32 (13-1) Кожне слово, що я наказую його вам, будете додержувати виконувати, не додаси до нього, і не відіймеш від нього.
Deuteronomium Deut 1 13 1 (13-2) Якщо повстане серед тебе пророк або сновидець, і дасть тобі ознаку або чудо,
Deuteronomium Deut 1 13 2 (13-3) і збудеться та ознака й те чудо, що сказав він тобі, до того говорячи: Ходімо ж за іншими богами, яких ти не знав, і будемо їм служити,
Deuteronomium Deut 1 13 3 (13-4) то не слухайся слів того пророка або того сновидця, бо цим Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею.
Deuteronomium Deut 1 13 4 (13-5) За Господом, Богом вашим, будете ходити, і Його будете боятися, і заповіді його будете виконувати, і голосу Його будете слухатися, і Йому будете служити, і до Нього будете линути.
Deuteronomium Deut 1 13 5 (13-6) А пророк той або той сновидець нехай буде забитий, бо намовляв на відступство від Господа, Бога вашого, що вивів вас із єгипетського краю й викупив вас з дому рабства, щоб звести тебе з дороги, що наказав тобі Господь, Бог твій, ходити нею; і вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium Deut 1 13 6 (13-7) Коли намовить тебе брат твій, син твоєї матері, або син твій, або дочка твоя, або жінка твого лоня, або твій приятель, який тобі як душа твоя, таємно говорячи: Ходімо ж і служім іншим богам, яких не знав ти та батьки твої,
Deuteronomium Deut 1 13 7 (13-8) з богів тих народів, що навколо вас, близьких тобі або далеких від тебе, від кінця землі й аж до кінця землі,
Deuteronomium Deut 1 13 8 (13-9) то не будеш згоджуватися з ним і не будеш слухатися його, і не буде милосердитися око твоє над ним, і не змилосердишся й не сховаєш його,
Deuteronomium Deut 1 13 9 (13-10) бо конче заб'єш ти його, рука твоя буде на ньому найперше, щоб забити його, рука всього народу наостанку.
Deuteronomium Deut 1 13 10 (13-11) І закидаєш його камінням, і він помре, бо жадав відвернути тебе від Господа, Бога твого, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
Deuteronomium Deut 1 13 11 (13-12) А ввесь Ізраїль буде слухати і буде боятись, і більше не буде робити такої злої речі серед тебе.
Deuteronomium Deut 1 13 12 (13-13) Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть:
Deuteronomium Deut 1 13 13 (13-14) вийшли люди, сини велійяалові, з-поміж тебе, і звели з правдивої дороги мешканців свого міста, кажучи: Ходімо ж, і служім іншим богам, яких ви не знали,
Deuteronomium Deut 1 13 14 (13-15) то будеш допитуватися, і будеш досліджувати, і будеш добре питати, а ось воно правда, дійсна та річ, була зроблена та гидота посеред тебе,
Deuteronomium Deut 1 13 15 (13-16) то конче вибий мешканців того міста вістрям меча, віддай на закляття його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча.
Deuteronomium Deut 1 13 16 (13-17) А всю здобич його збереш до середини майдану його, і спалиш огнем те місто та всю здобич його цілковито для Господа, Бога твого. І стане воно купою руїн навіки, не буде вже воно відбудоване.
Deuteronomium Deut 1 13 17 (13-18) І нічого з закляття нехай не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувся Господь від палючого гніву Свого й дав тобі милосердя, і змилосердився над тобою, і розмножив тебе, як присягнув був батькам твоїм,
Deuteronomium Deut 1 13 18 (13-19) коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати всі заповіді Його, що я сьогодні наказую тобі, щоб виконувати те, що справедливе в очах Господа, Бога твого.
Deuteronomium Deut 1 14 1 Ви сини Господа, Бога вашого, не будете робити нарізів, і не вистригайте волосся над вашими очима за померлого,
Deuteronomium Deut 1 14 2 бо ти святий народ для Господа, Бога твого, і Господь тебе вибрав, щоб був ти Йому вибраним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.
Deuteronomium Deut 1 14 3 Не будеш їсти жодної гидоти.
Deuteronomium Deut 1 14 4 Оце та худоба, що ви будете їсти: віл, кожне з овець і кожне з кіз,
Deuteronomium Deut 1 14 5 олень, і сарна, і буйвіл, і ланя, і зубр, і антилопа, і жирафа.
Deuteronomium Deut 1 14 6 Кожну з худоби, що має розділені копита та що має копита, роздвоєні розривом, що жує жуйку між худобою, те будете їсти.
Deuteronomium Deut 1 14 7 Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку й що мають розділені копита, розщіплені: верблюда, і зайця, і тушканчика, бо вони жують жуйку, та копит не розділили, нечисті вони для вас.
Deuteronomium Deut 1 14 8 І свині, бо має розділені ратиці, а жуйки не жує, нечиста вона для вас: їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього падла не доторкнетеся.
Deuteronomium Deut 1 14 9 Оце будете їсти зо всього, що в воді, усе, що має плавці та луску, будете їсти.
Deuteronomium Deut 1 14 10 А все, що не має плавців та луски, не будете їсти, нечисте воно для вас.
Deuteronomium Deut 1 14 11 Кожного чистого птаха будете їсти.
Deuteronomium Deut 1 14 12 А оце, чого з них ви не будете їсти: орла, і ґрифа, і морського орла,
Deuteronomium Deut 1 14 13 і коршака, і сокола за родом його,
Deuteronomium Deut 1 14 14 і всякого крука за родом його,
Deuteronomium Deut 1 14 15 і струся, і сови, і яструба за родом його,
Deuteronomium Deut 1 14 16 пугача, й ібіса, і лебедя,
Deuteronomium Deut 1 14 17 і пелікана, і сича, і рибалки,
Deuteronomium Deut 1 14 18 і бусла, і чаплі за родом її, і одуда, і кажана.
Deuteronomium Deut 1 14 19 І кожне плазуюче з птаства нечисте воно для вас, не будете їсти.
Deuteronomium Deut 1 14 20 Кожного чистого птаха будете їсти.
Deuteronomium Deut 1 14 21 Не будете їсти жодного падла, даси його приходькові, що в брамах твоїх, і він їстиме його, або продаси чужинцеві, бо ти народ святий для Господа, Бога свого. Не будеш варити ягняти в молоці матері його.
Deuteronomium Deut 1 14 22 Конче даси десятину з усього врожаю насіння твого, що рік-річно на полі зросте.
Deuteronomium Deut 1 14 23 І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім'я Його перебувало там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібної, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні.
Deuteronomium Deut 1 14 24 А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш понести того, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім'я Своє там, коли поблагословить тебе Господь, Бог твій,
Deuteronomium Deut 1 14 25 то даси в сріблі, і зав'яжеш те срібло в руці своїй, і підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 14 26 І витратиш те срібло на все чого буде жадати душа твоя, на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п'янкий напій, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій.
Deuteronomium Deut 1 14 27 А Левит, що живе по брамах твоїх, не кидай його, бо нема йому частки й спадку з тобою.
Deuteronomium Deut 1 14 28 На кінці трьох років відділиш усю десятину свого врожаю в тім році, і покладеш у брамах своїх.
Deuteronomium Deut 1 14 29 І прийде Левит, бо нема йому частки й спадку з тобою, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наситяться, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити.
Deuteronomium Deut 1 15 1 У кінці семи літ зробиш відпущення.
Deuteronomium Deut 1 15 2 А оце те відпущення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натискати на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпущення ради Господа.
Deuteronomium Deut 1 15 3 На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,
Deuteronomium Deut 1 15 4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагословить тебе Господь у Краї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, щоб ти посів його,
Deuteronomium Deut 1 15 5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.
Deuteronomium Deut 1 15 6 Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.
Deuteronomium Deut 1 15 7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,
Deuteronomium Deut 1 15 8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.
Deuteronomium Deut 1 15 9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.
Deuteronomium Deut 1 15 10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.
Deuteronomium Deut 1 15 11 Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.
Deuteronomium Deut 1 15 12 Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.
Deuteronomium Deut 1 15 13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,
Deuteronomium Deut 1 15 14 конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому.
Deuteronomium Deut 1 15 15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.
Deuteronomium Deut 1 15 16 І станеться, коли він скаже тобі: Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій, бо добре йому з тобою,
Deuteronomium Deut 1 15 17 то візьмеш шило та й проколеш його вухо до дверей, і стане він тобі вічним рабом; і невільниці своїй зробиш так само.
Deuteronomium Deut 1 15 18 Нехай не буде тобі тяжким в очах твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш.
Deuteronomium Deut 1 15 19 Кожного перворідного самця, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господеві, Богові своєму. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного отари своєї.
Deuteronomium Deut 1 15 20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.
Deuteronomium Deut 1 15 21 А коли буде в нім вада, кульгаве або сліпе, усяка зла вада, то не принесеш його в жертву для Господа, Бога свого,
Deuteronomium Deut 1 15 22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий разом, як сарну й як оленя.
Deuteronomium Deut 1 15 23 Тільки крови його не будеш їсти, на землю виллєш її, як воду.
Deuteronomium Deut 1 16 1 Додержуй місяця авіва, і справиш Пасху для Господа, Бога свого, бо в місяці авіві вивів тебе Господь, Бог твій, з Єгипту вночі.
Deuteronomium Deut 1 16 2 І заколи пасху для Господа, Бога свого, з худоби дрібної та з худоби великої в місці, яке вибере Господь, щоб там перебувало Ім'я Його.
Deuteronomium Deut 1 16 3 Не будеш їсти при тому квашеного, сім день будеш їсти при тому опрісноки, хліб бідування, бо в поспіху вийшов ти з єгипетського краю, щоб усі дні життя свого пам'ятати день свого виходу з єгипетського краю.
Deuteronomium Deut 1 16 4 І не буде бачене в тебе квашене сім день у всім краї твоїм. А з м'яса, що заколеш у жертву ввечері першого дня, ніщо не буде ночувати до ранку.
Deuteronomium Deut 1 16 5 Не будеш заколювати пасху в одному з тих твоїх міст, які Господь, Бог твій дає тобі.
Deuteronomium Deut 1 16 6 Але тільки на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його, заколеш пасху ввечері, при заході сонця, у час твого виходу з Єгипту.
Deuteronomium Deut 1 16 7 І будеш варити, і будеш їсти на тому місці, яке вибере Господь, Бог твій. А рано обернешся, і підеш до наметів своїх.
Deuteronomium Deut 1 16 8 Шість день будеш їсти опрісноки, а сьомого дня віддання свята для Господа, Бога твого, не будеш робити зайняття.
Deuteronomium Deut 1 16 9 Сім тижнів відлічиш собі, від початку праці серпа на дозрілому збіжжі зачнеш лічити сім тижнів.
Deuteronomium Deut 1 16 10 І справиш свято Тижнів для Господа, Бога свого, у міру добровільного дару своєї руки, що нею даси, як поблагословить тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 16 11 І будеш радіти перед лицем Господа, Бога свого, ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх, і приходько, і сирота, і вдова, що серед тебе в місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я Його.
Deuteronomium Deut 1 16 12 І будеш пам'ятати, що ти сам був рабом в Єгипті, і будеш додержувати це, і будеш виконувати ці постанови.
Deuteronomium Deut 1 16 13 Свято Кучок будеш справляти собі сім день, коли збереш з току свого та з кадки чавила свого.
Deuteronomium Deut 1 16 14 І будеш радіти в святі своїм ти, і син твій, і дочка твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, і приходько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх.
Deuteronomium Deut 1 16 15 Сім день будеш святкувати Господеві, Богові своєму, у місці, яке вибере Господь, бо поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім урожаї твоїм, і в усякім чині рук твоїх, і ти будеш тільки радісний.
Deuteronomium Deut 1 16 16 Три рази в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок, і ніхто не буде бачений перед лицем Господнім упорожні,
Deuteronomium Deut 1 16 17 кожен принесе дар руки своєї, за благословенням Господа, Бога свого, що дав Він тобі.
Deuteronomium Deut 1 16 18 Суддів та урядників настановиш собі в усіх містах своїх, які Господь, Бог твій, дає тобі по племенах твоїх, і вони будуть судити народ справедливим судом.
Deuteronomium Deut 1 16 19 Не викривиш закону, не будеш дивитися на особу, і не візьмеш підкупу, бо підкуп осліплює очі мудрих і викривлює слова справедливих.
Deuteronomium Deut 1 16 20 За справедливістю, лише за справедливістю будеш гнатися, щоб жити й заволодіти Краєм, що Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium Deut 1 16 21 Не посадиш собі святого дерева, усякого дерева при жертівнику Господа, Бога твого, що зробиш собі,
Deuteronomium Deut 1 16 22 і не поставиш собі стовпа, що ненавидить Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 17 1 Не будеш приносити в жертву Господеві, Богові своєму вола або одне з дрібної худоби, що буде на ньому вада, усяка зла річ, бо це гидота для Господа, Бога твого.
Deuteronomium Deut 1 17 2 Коли буде знайдений серед тебе в одному з міст твоїх, які Господь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, що зробить зле в очах Господа, Бога твого, щоб недотримати заповіту,
Deuteronomium Deut 1 17 3 що пішов би й служив би іншим богам, і вклонявся б їм та сонцеві або місяцеві, або всім зорям небесним, чого я не наказав,
Deuteronomium Deut 1 17 4 і буде розказано тобі, і ти почуєш, і будеш добре допитуватися, а ото воно правда, дійсна та річ, була зроблена ота гидота серед Ізраїля,
Deuteronomium Deut 1 17 5 то випровадиш того чоловіка або ту жінку, що зробили ту злу річ, до брам своїх, того чоловіка або ту жінку, і вкаменуєш їх камінням, і вони погинуть.
Deuteronomium Deut 1 17 6 На слова двох свідків або трьох свідків буде забитий обвинувачений, що має померти; на слова одного свідка не буде забитий.
Deuteronomium Deut 1 17 7 Рука свідків буде на ньому найперше, щоб забити його, а рука всього народу наостанку. І вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium Deut 1 17 8 Коли б у суді була тобі неясна справа між кров'ю та кров'ю, між суперечкою та суперечкою, і між раною та раною справи суперечки в брамах твоїх, то встанеш, і підеш до місця, яке вибере його Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 17 9 І прийдеш до священиків-Левитів і до судді, що буде в тих днях, і допитаєшся, і вони дадуть тобі слово присуду.
Deuteronomium Deut 1 17 10 І ти поступиш за тим словом, що подадуть тобі з того місця, яке вибере Господь, і будеш пильнувати робити все так, як навчать тебе.
Deuteronomium Deut 1 17 11 Ти поступиш за законом, що навчать тебе, і за вироком, що скажуть тобі, не відступиш ні праворуч ні ліворуч від слова, що подадуть тобі.
Deuteronomium Deut 1 17 12 А коли хто через зухвалість не послухається священика, що стоїть там на служенні Господеві, Богові твоєму, або судді, то помре той, і вигубиш те зло з Ізраїля.
Deuteronomium Deut 1 17 13 А ввесь народ буде слухати та буде боятися, і вже не буде поступати зухвало.
Deuteronomium Deut 1 17 14 Коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, і посядеш його, і осядеш у ньому, та й скажеш: Нехай я поставлю над собою царя, як усі народи, що в моїх околицях,
Deuteronomium Deut 1 17 15 то, ставлячи над собою царя, якого вибере Господь, Бог твій, конче з-посеред братів своїх поставиш над собою царя, не зможеш поставити над собою чоловіка чужинця, що він не брат твій.
Deuteronomium Deut 1 17 16 Тільки щоб він не примножував собі коней, і не вертав народу до Єгипту, щоб примножити коней, бож Господь сказав вам: Не вертайтеся вже більше тією дорогою.
Deuteronomium Deut 1 17 17 І хай не примножить він собі жінок, щоб не відступило його серце, і срібла та золота хай він не примножить собі дуже.
Deuteronomium Deut 1 17 18 І станеться, як буде він сидіти на троні царства свого, то напише собі відписа цього Закону з книги, що перед лицем священиків-Левитів.
Deuteronomium Deut 1 17 19 І буде вона з ним, і буде він читати в ній усі дні свого життя, щоб учився боятися Господа, Бога свого, щоб додержувати всіх слів цього Закону та тих постанов, щоб виконувати їх,
Deuteronomium Deut 1 17 20 щоб не гордувало серце його своїми братами, і щоб не збочував він ні праворуч, ні ліворуч від цієї заповіді, щоб продожив дні на своїм царстві він та сини його серед Ізраїля.
Deuteronomium Deut 1 18 1 Священикам-Левитам, усьому Левієвому племені не буде частки та спадку разом з Ізраїлем, огняні жертви Господа та частки Його будуть їм.
Deuteronomium Deut 1 18 2 А спадку не буде йому серед братів його: Господь Він спадок його, як Він говорив був йому.
Deuteronomium Deut 1 18 3 А оце буде належати священикам від народу, від тих, хто приносить жертву: коли це віл, коли це одне з дрібної худоби, то даси священикові плече, і щоки, і шлунок.
Deuteronomium Deut 1 18 4 Початок від збіжжя свого, від виноградного соку свого, і від оливки своєї, і початок стриження отари своєї даси ти йому.
Deuteronomium Deut 1 18 5 Бо його вибрав Господь, Бог твій, зо всіх племен твоїх, щоб ставав він служити в Господнє Ім'я, він та сини його по всі дні.
Deuteronomium Deut 1 18 6 А коли прийде Левит з одної з брам твоїх з усього Ізраїля, де він мешкає там, і прибуде за всім жаданням своєї душі до місця, яке вибере Господь,
Deuteronomium Deut 1 18 7 і буде він служити в Ім'я Господа, Бога свого, як усі його браття Левити, що стоять там перед Господнім лицем,
Deuteronomium Deut 1 18 8 то по рівній частці будуть вони їсти, опріч маєтку, проданого по батьках.
Deuteronomium Deut 1 18 9 Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів.
Deuteronomium Deut 1 18 10 Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник,
Deuteronomium Deut 1 18 11 і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих.
Deuteronomium Deut 1 18 12 Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою.
Deuteronomium Deut 1 18 13 Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм,
Deuteronomium Deut 1 18 14 бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти не таке дав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 18 15 Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати,
Deuteronomium Deut 1 18 16 згідно з усім, чого жадав ти від Господа, Бога свого, на Хориві в дні зборів, говорячи: Щоб більше не чути мені голосу Господа, Бога свого, а цього великого огню вже не побачити й не померти.
Deuteronomium Deut 1 18 17 І сказав до мене Господь: Добре сказали вони.
Deuteronomium Deut 1 18 18 Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.
Deuteronomium Deut 1 18 19 І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того.
Deuteronomium Deut 1 18 20 А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім'ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити, і що буде говорити ім'ям інших богів, хай помре той пророк.
Deuteronomium Deut 1 18 21 А коли ти скажеш у серці своєму: Як ми пізнаємо те слово, якого Господь не говорив?
Deuteronomium Deut 1 18 22 Що буде говорити той пророк Ім'ям Господа, і не станеться та річ, і не прийде, то це те слово, якого не сказав Господь. У зухвалості говорив його той пророк, і ти не будеш боятися його.
Deuteronomium Deut 1 19 1 Коли Господь, Бог твій, повигублює народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній Край, і ти повиганяєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах,
Deuteronomium Deut 1 19 2 то три місті відділиш собі в середині свого Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.
Deuteronomium Deut 1 19 3 Приготуєш собі дорогу, і поділиш натроє землю твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і це буде на втікання туди кожного убійника.
Deuteronomium Deut 1 19 4 А оце справа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'є свого ближнього ненароком, а він не був ворогом його від учора й позавчора;
Deuteronomium Deut 1 19 5 або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дерева, і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо спаде з топорища й попаде в його ближнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і буде жити,
Deuteronomium Deut 1 19 6 щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.
Deuteronomium Deut 1 19 7 Тому то я наказую тобі, говорячи: Три місті відділиш собі.
Deuteronomium Deut 1 19 8 А якщо Господь, Бог твій, розширить границю твою, як присягнув був батькам твоїм, і дасть тобі всю оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм,
Deuteronomium Deut 1 19 9 коли ти будеш додержувати всі ці заповіді, щоб виконувати їх, що я наказую тобі сьогодні, щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити дорогами Його всі дні, то додаси собі ще три місті понад ті три,
Deuteronomium Deut 1 19 10 щоб не була пролита неповинна кров серед твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і не буде на тобі кров.
Deuteronomium Deut 1 19 11 А коли хто буде ненавидіти свого ближнього, і буде чатувати на нього, і повстане на нього та й уб'є його, і той помре, і втече він до одного з тих міст,
Deuteronomium Deut 1 19 12 то пошлють старші його міста, і візьмуть його звідти, і дадуть його в руку месника крови, і він помре.
Deuteronomium Deut 1 19 13 Не змилосердиться око твоє над ним, і ти усунеш кров неповинного з Ізраїля, і буде добре тобі.
Deuteronomium Deut 1 19 14 Не пересунеш межі свого ближнього, яку розмежували предки в наділі твоїм, яке посядеш ти в Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.
Deuteronomium Deut 1 19 15 Не стане один свідок на кого для всякої провини і для всякого гріха, у кожнім гріху, що згрішить, на слова двох свідків або на слова трьох свідків відбудеться справа.
Deuteronomium Deut 1 19 16 Коли стане на кого неправдивий свідок, щоб свідчити проти нього підступно,
Deuteronomium Deut 1 19 17 то стануть двоє цих людей, що мають суперечку, перед лицем Господнім, перед священиками та суддями, що будуть у тих днях.
Deuteronomium Deut 1 19 18 І судді добре дослідять, а ось свідок неправдивий той свідок, неправду говорив на брата свого,
Deuteronomium Deut 1 19 19 то зробите йому так, як він замишляв був зробити своєму братові, і вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium Deut 1 19 20 А позосталі будуть слухати, і будуть боятися, і більш вже не будуть робити серед себе такого, як та річ зла.
Deuteronomium Deut 1 19 21 І не змилосердиться око твоє: життя за життя, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу.
Deuteronomium Deut 1 20 1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю.
Deuteronomium Deut 1 20 2 І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу,
Deuteronomium Deut 1 20 3 та й скаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,
Deuteronomium Deut 1 20 4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!
Deuteronomium Deut 1 20 5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин.
Deuteronomium Deut 1 20 6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.
Deuteronomium Deut 1 20 7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її.
Deuteronomium Deut 1 20 8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: Хто є тут такий, що лякливий та м'якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його.
Deuteronomium Deut 1 20 9 І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу.
Deuteronomium Deut 1 20 10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.
Deuteronomium Deut 1 20 11 І станеться, якщо воно відповість тобі: Мир, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.
Deuteronomium Deut 1 20 12 А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його.
Deuteronomium Deut 1 20 13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.
Deuteronomium Deut 1 20 14 Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 20 15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.
Deuteronomium Deut 1 20 16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,
Deuteronomium Deut 1 20 17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,
Deuteronomium Deut 1 20 18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.
Deuteronomium Deut 1 20 19 Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?
Deuteronomium Deut 1 20 20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.
Deuteronomium Deut 1 21 1 Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде знайдений забитий, що впав на полі, і не буде відомим, хто вбив його,
Deuteronomium Deut 1 21 2 то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
Deuteronomium Deut 1 21 3 І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то візьмуть старші того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
Deuteronomium Deut 1 21 4 І старші того міста зведуть ту телицю до долини висихаючого потоку, що на ньому не орано, і що він не засіюваний, і там у долині висихаючого потоку переріжуть шию тій телиці.
Deuteronomium Deut 1 21 5 І підійдуть священики, Левієві сини, бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'ям, і за їхніми словами буде рішатися всяка суперечка та всяка пораза.
Deuteronomium Deut 1 21 6 І всі старші того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висихаючого потоку їй перерізана шия.
Deuteronomium Deut 1 21 7 І освідчать вони та й скажуть: Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
Deuteronomium Deut 1 21 8 Прости народові своєму, Ізраїлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля, І буде прощена їм та кров.
Deuteronomium Deut 1 21 9 А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх очах.
Deuteronomium Deut 1 21 10 Коли ти вийдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополониш із них полонених,
Deuteronomium Deut 1 21 11 і побачиш серед полонених гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і візьмеш собі за жінку,
Deuteronomium Deut 1 21 12 то впровадиш її до середини свого дому, а вона оголить свою голову й обітне свої нігті.
Deuteronomium Deut 1 21 13 І здійме вона з себе одіж полону свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць часу, а по тому ти ввійдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
Deuteronomium Deut 1 21 14 І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати не продаси її за срібло, і не будеш поводитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
Deuteronomium Deut 1 21 15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та зненавиджена, і буде перворідний син від зненавидженої,
Deuteronomium Deut 1 21 16 то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина зненавидженої,
Deuteronomium Deut 1 21 17 але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.
Deuteronomium Deut 1 21 18 Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докорятимуть йому, а він не буде їх слухатися,
Deuteronomium Deut 1 21 19 то батько його та мати його схоплять його, і приведуть його до старших його міста та до брами того місця.
Deuteronomium Deut 1 21 20 І скажуть вони до старших міста його: Оцей наш син неслухняний та непокірний, він не слухає голосу нашого, ласун та п'яниця.
Deuteronomium Deut 1 21 21 І всі люди його міста закидають його камінням, і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
Deuteronomium Deut 1 21 22 А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,
Deuteronomium Deut 1 21 23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
Deuteronomium Deut 1 22 1 Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.
Deuteronomium Deut 1 22 2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.
Deuteronomium Deut 1 22 3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.
Deuteronomium Deut 1 22 4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.
Deuteronomium Deut 1 22 5 Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.
Deuteronomium Deut 1 22 6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,
Deuteronomium Deut 1 22 7 конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.
Deuteronomium Deut 1 22 8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.
Deuteronomium Deut 1 22 9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.
Deuteronomium Deut 1 22 10 Не будеш орати волом і ослом разом.
Deuteronomium Deut 1 22 11 Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.
Deuteronomium Deut 1 22 12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.
Deuteronomium Deut 1 22 13 Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,
Deuteronomium Deut 1 22 14 і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,
Deuteronomium Deut 1 22 15 то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.
Deuteronomium Deut 1 22 16 І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.
Deuteronomium Deut 1 22 17 І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.
Deuteronomium Deut 1 22 18 А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,
Deuteronomium Deut 1 22 19 і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.
Deuteronomium Deut 1 22 20 А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,
Deuteronomium Deut 1 22 21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium Deut 1 22 22 Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.
Deuteronomium Deut 1 22 23 Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,
Deuteronomium Deut 1 22 24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.
Deuteronomium Deut 1 22 25 А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,
Deuteronomium Deut 1 22 26 а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.
Deuteronomium Deut 1 22 27 Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.
Deuteronomium Deut 1 22 28 Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,
Deuteronomium Deut 1 22 29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.
Deuteronomium Deut 1 22 30 (23-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.
Deuteronomium Deut 1 23 1 (23-2) Не ввійде на збори Господні ранений розчавленням ятер та з відрізаним членом.
Deuteronomium Deut 1 23 2 (23-3) Неправоложний не ввійде на збори Господні, також десяте покоління його не ввійде на збори Господні.
Deuteronomium Deut 1 23 3 (23-4) Не ввійде на збори Господні аммонітянин та моавітянин, також десяте їхнє покоління не ввійде на збори Господні, аж навіки,
Deuteronomium Deut 1 23 4 (23-5) за те, що вони не вийшли назустріч вас із хлібом та водою в дорозі, коли ви виходили з Єгипту, і що найняли були на тебе Валаама, Беорового сина з Петору Араму двох річок, щоб проклясти тебе.
Deuteronomium Deut 1 23 5 (23-6) Та не хотів Господь, Бог твій, слухати Валаама, і перемінив тобі Господь, Бог твій, те прокляття на благословення, бо любить тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 23 6 (23-7) Не будеш бажати для них миру й добра по всі свої дні навіки.
Deuteronomium Deut 1 23 7 (23-8) Не обридиш собі Ідумеянина, бо він твій брат; не обридиш собі Єгиптянина, бо був ти приходьком у краї його.
Deuteronomium Deut 1 23 8 (23-9) Сини, що народяться їм, покоління третє ввійде з них на збори Господні.
Deuteronomium Deut 1 23 9 (23-10) Коли табір вийде на ворогів твоїх, то будеш стерегтися всякої злої речі.
Deuteronomium Deut 1 23 10 (23-11) Коли поміж тебе буде хто, що буде нечистий з нічної пригоди, то він вийде поза табір, до середини табору не ввійде.
Deuteronomium Deut 1 23 11 (23-12) А коли наступатиме вечір, обмиється в воді, а по заході сонця ввійде до середини табору.
Deuteronomium Deut 1 23 12 (23-13) А місце на потребу буде тобі поза табором, щоб виходити тобі туди назовні.
Deuteronomium Deut 1 23 13 (23-14) А лопатка буде в тебе на поясі твоїм; і станеться, коли ти сидітимеш назовні, то будеш копати нею, і знову закриєш свою нечистість,
Deuteronomium Deut 1 23 14 (23-15) бо Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати, і видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться.
Deuteronomium Deut 1 23 15 (23-16) Не видавай панові раба його, який сховається до тебе від пана свого.
Deuteronomium Deut 1 23 16 (23-17) З тобою він сидітиме серед вас у місці, яке він вибере за добре собі в одній з твоїх брам, і ти не будеш гнобити його.
Deuteronomium Deut 1 23 17 (23-18) Блудниця не буде з Ізраїлевих дочок, і блудодій не буде з Ізраїлевих синів.
Deuteronomium Deut 1 23 18 (23-19) Не принесеш дару розпусниці й ціни пса до дому Господа, Бога твого, ні за яку обітницю, бо тож вони обоє гидота перед Господом, Богом твоїм.
Deuteronomium Deut 1 23 19 (23-20) Не будеш позичати братові своєму на відсоток срібла, на відсоток їжі та всякої речі, що позичається на відсоток.
Deuteronomium Deut 1 23 20 (23-21) Чужому позичиш на відсоток, а братові своєму не позичиш на відсоток, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій у всьому, до чого доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш на володіння її.
Deuteronomium Deut 1 23 21 (23-22) Коли ти складеш обітницю Господеві, Богові твоєму, не загаюйся виконати її, бо конче буде жадати Господь, Бог твій, від тебе, і буде на тобі гріх.
Deuteronomium Deut 1 23 22 (23-23) А коли ти не складав обітниці, не буде на тобі гріха.
Deuteronomium Deut 1 23 23 (23-24) Що вийшло з уст твоїх, будеш додержувати й будеш виконувати, як обіцяв ти Господеві, Богові своєму, добровільну жертву, що промовляв ти своїми устами.
Deuteronomium Deut 1 23 24 (23-25) Коли ввійдеш до виноградника свого ближнього, то будеш їсти виноград, скільки схоче душа твоя, до свого насичення, а до посуду свого не візьмеш.
Deuteronomium Deut 1 23 25 (23-26) Коли ти ввійдеш на дозріле збіжжя свого ближнього, то будеш рвати колоски рукою своєю, а серпом не будеш жати на дозрілім збіжжі свого ближнього.
Deuteronomium Deut 1 24 1 Як хто візьме жінку, і стане їй чоловіком, і коли вона не знайде ласки в очах його, бо знайшов у ній яку ганебну річ, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому.
Deuteronomium Deut 1 24 2 І вийде вона з його дому, і піде, і вийде за іншого чоловіка,
Deuteronomium Deut 1 24 3 і коли зненавидить її той останній чоловік, то напише їй листа розводового, і дасть в її руку, та й відпустить її з свого дому. Або коли помре той останній чоловік, що взяв був її собі за жінку,
Deuteronomium Deut 1 24 4 не може перший її муж, що відпустив її, вернути й узяти її, щоб стала йому за жінку по тому, як була занечищена, бо це огида перед Господнім лицем, і ти не зробиш грішною тієї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
Deuteronomium Deut 1 24 5 Коли хто недавно одружився, не піде він до війська, і ніяка справа не покладеться на нього, вільний він буде один рік для свого дому, і порадує свою жінку, що взяв.
Deuteronomium Deut 1 24 6 Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу.
Deuteronomium Deut 1 24 7 Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів своїх, з Ізраїлевих синів, і буде поводитися з ним як із невільником, або й продасть його, то нехай помре той злодій, і ти вигубиш зло з-посеред себе.
Deuteronomium Deut 1 24 8 Стережися в хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, і робити все те, як навчать вас священики-Левити; як наказав я їм, будете додержувати, щоб виконати те.
Deuteronomium Deut 1 24 9 Пам'ятайте те, що зробив був Господь, Бог твій, Маріямі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту.
Deuteronomium Deut 1 24 10 Коли ти позичиш своєму ближньому позичку з чогось, не ввійдеш до дому його, щоб узяти заставу його,
Deuteronomium Deut 1 24 11 назовні будеш стояти, а той чоловік, що ти позичив йому, винесе до тебе заставу назовні.
Deuteronomium Deut 1 24 12 А якщо він чоловік убогий, не ляжеш спати, маючи заставу його,
Deuteronomium Deut 1 24 13 конче вернеш йому ту заставу при заході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого.
Deuteronomium Deut 1 24 14 Не будеш утискати наймита, убогого й незаможного з братів своїх та з приходька свого, що в Краї твоїм у брамах твоїх.
Deuteronomium Deut 1 24 15 Того ж дня даси йому заплату, і не зайде над нею незаплаченою сонце, бо вбогий він, і до неї лине душа його. І не буде він кликати на тебе до Господа, і не буде гріха на тобі.
Deuteronomium Deut 1 24 16 Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх свій смертю покараний буде.
Deuteronomium Deut 1 24 17 Не скривиш суду на приходька, на сироту, і не будеш брати в заставу вдовиної одежі.
Deuteronomium Deut 1 24 18 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у Єгипті, і викупив тебе Господь, Бог твій, звідти, тому я наказую тобі робити цю річ.
Deuteronomium Deut 1 24 19 Коли будеш жати жниво своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не вернешся взяти його, він буде приходькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук.
Deuteronomium Deut 1 24 20 Коли будеш оббивати оливку свою, не будеш переоббивати в галузках за собою: воно буде приходькові, сироті та вдові.
Deuteronomium Deut 1 24 21 Коли будеш збирати виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, воно буде приходькові, сироті та вдові.
Deuteronomium Deut 1 24 22 І будеш пам'ятати, що рабом був ти в єгипетськім краї, тому я наказую тобі робити цю річ.
Deuteronomium Deut 1 25 1 Коли буде суперечка між людьми, і вони прийдуть до суду, то розсудять їх, і оправдають справедливого, а несправедливого осудять.
Deuteronomium Deut 1 25 2 І станеться, якщо вартий биття той несправедливий, то покладе його суддя, і буде його бити перед собою, число ударів згідно з його несправедливістю.
Deuteronomium Deut 1 25 3 Сорока ударами буде його бити, не більше; щоб не бити його більше над те великим биттям, і щоб не був злегковажений брат твій на очах твоїх.
Deuteronomium Deut 1 25 4 Не зав'яжеш рота волові, коли він молотить.
Deuteronomium Deut 1 25 5 Коли браття сидітимуть разом, і один із них помре, а сина в нього нема, то жінка померлого не вийде заміж назовні за чужого, дівер її прийде до неї та й візьме її собі за жінку, і подіверує її.
Deuteronomium Deut 1 25 6 І буде перворідний, що вона породить, стане він ім'ям його брата, що помер, і не буде стерте ім'я його з Ізраїля.
Deuteronomium Deut 1 25 7 А якщо той чоловік не схоче взяти своєї братової, то братова його вийде до брами до старших та й скаже: Дівер мій відмовився відновити своєму братові ім'я в Ізраїлі, не хотів подіверувати мене.
Deuteronomium Deut 1 25 8 І покличуть його старші його міста, і промовлятимуть до нього, а він устане та й скаже: Не хочу взяти її,
Deuteronomium Deut 1 25 9 то підійде його братова до нього на очах старших, і здійме йому чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і заговорить, і скаже: Так робиться чоловікові, що не будує дому свого брата.
Deuteronomium Deut 1 25 10 І буде зване ім'я його в Ізраїлі: Дім роззутого.
Deuteronomium Deut 1 25 11 Коли чоловіки будуть сваритися разом один з одним, і підійде жінка одного, щоб оберегти свого чоловіка від руки того, що б'є, і простягне свою руку, і схопить за сором його,
Deuteronomium Deut 1 25 12 то відрубаєш руку її, нехай не змилосердиться око твоє!
Deuteronomium Deut 1 25 13 Не буде в тебе в торбі твоїй подвійного каменя до ваги, великого й малого,
Deuteronomium Deut 1 25 14 не буде тобі в твоїм домі подвійної ефи, великої й малої.
Deuteronomium Deut 1 25 15 Камінь до ваги буде в тебе повний і справедливий, ефа буде в тебе повна й справедлива, щоб продовжилися дні твої на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium Deut 1 25 16 Бо огида перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто чинить таке, хто чинить несправедливість.
Deuteronomium Deut 1 25 17 Пам'ятайте, що зробив був тобі Амалик у дорозі, коли ви виходили з Єгипту,
Deuteronomium Deut 1 25 18 що спіткав тебе в дорозі, і повбивав між тобою всіх задніх ослаблених, коли ти був змучений та струджений, а він не боявся Бога.
Deuteronomium Deut 1 25 19 І станеться, коли Господь, Бог твій, дасть тобі мир від усіх ворогів твоїх навколо в Краї, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, щоб посісти його, то зітреш пам'ять Амалика з-під неба. Не забудь!
Deuteronomium Deut 1 26 1 І станеться, коли ти ввійдеш до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі як спадок, і посядеш його, і осядеш у ньому,
Deuteronomium Deut 1 26 2 то візьмеш із початків усякого плоду землі, що збереш із Краю свого, що Господь, Бог твій, дає тобі, і покладеш їх у кіш, та й підеш до місця, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там пробувало Ім'я Його.
Deuteronomium Deut 1 26 3 І прийдеш ти до священика, що буде тими днями, та й скажеш йому: Засвідчую це сьогодні Господеві, Богові твоєму, що я ввійшов до Краю, що Господь заприсягнув був батькам нашим, щоб дати нам.
Deuteronomium Deut 1 26 4 І візьме священик того коша з твоєї руки, і покладе його перед жертівником Господа, Бога твого.
Deuteronomium Deut 1 26 5 А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Мандрівний арамеянин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма людьми, та й став там народом великим, сильним та численним.
Deuteronomium Deut 1 26 6 І чинили нам зло єгиптяни, і гнобили нас, і давали нас на роботу тяжку.
Deuteronomium Deut 1 26 7 І голосили ми до Господа, Бога батьків наших. І почув Господь голос наш, і побачив нашу біду, і труд наш, і утиск наш.
Deuteronomium Deut 1 26 8 І вивів нас Господь із Єгипту рукою сильною та раменом витягненим, і страхом великим, і ознаками та чудами.
Deuteronomium Deut 1 26 9 І привів нас до цього місця, і дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом.
Deuteronomium Deut 1 26 10 А тепер оце приніс я початок плоду тієї землі, яку Ти дав мені, Господи. І покладеш його перед лицем Господа, Бога свого, і поклонишся перед лицем Господа, Бога свого.
Deuteronomium Deut 1 26 11 І будеш радіти всім добром, що дав тобі Господь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, і Левит, і приходько, що посеред тебе.
Deuteronomium Deut 1 26 12 А коли ти скінчиш десятинити всю десятину врожаю свого року третього, року десятини, і даси Левиту, приходькові, сироті та вдові, і будуть вони їсти в брамах твоїх і наситяться,
Deuteronomium Deut 1 26 13 то скажеш перед лицем Господа, Бога свого: Забрав я присвячене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, сироті та вдові, за всіма Твоїми заповідями, що Ти наказав був мені, я не переступив котроїсь із заповідей Твоїх і не забув.
Deuteronomium Deut 1 26 14 Не їв я з нього в жалобі своїй, і не брав з нього в нечистості, і не дав з нього для померлого, я слухався голосу Господа, Бога свого, чинив усе, як наказав Ти мені.
Deuteronomium Deut 1 26 15 Споглянь же з святого мешкання Свого, із небес, і поблагослови народ Свій, Ізраїля, та землю, яку Ти дав нам, як присягнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом.
Deuteronomium Deut 1 26 16 Цього дня Господь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці постанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати їх усім серцем своїм та всією душею своєю.
Deuteronomium Deut 1 26 17 Ти сьогодні засвідчив Господеві, що Він буде тобі Богом, і що ти будеш ходити дорогами Його, і що будеш виконувати постанови Його, і заповіді Його, і закони Його, і що будеш слухатися голосу Його.
Deuteronomium Deut 1 26 18 А Господь сьогодні засвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, як Він наказав був тобі, і що ти виконуватимеш усі заповіді Його,
Deuteronomium Deut 1 26 19 і що Він ставить тебе найвищим понад усі народи, яких Господь учинив, на хвалу, і на ім'я, і на славу, і що будеш ти для Господа, Бога свого, народом святим, як Він говорив вам.
Deuteronomium Deut 1 27 1 І наказав Мойсей та Ізраїлеві старші народові, говорячи: Додержуйте всіх заповідей, що я сьогодні наказую вам!
Deuteronomium Deut 1 27 2 І станеться того дня, коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то поставиш собі велике каміння, і повапниш їх вапном.
Deuteronomium Deut 1 27 3 І понаписуєш на них усі слова цього Закону, коли перейдеш, щоб увійшов ти до того Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі, Край, що тече молоком та медом, як промовляв був Господь, Бог батьків твоїх, до тебе.
Deuteronomium Deut 1 27 4 І станеться, коли ви перейдете Йордан, поставите те каміння, що я наказую вам сьогодні, на горі Евал, і повапните їх вапном.
Deuteronomium Deut 1 27 5 І збудуєш там жертівника для Господа, Бога свого, жертівника з каміння, не піднесеш над ними заліза.
Deuteronomium Deut 1 27 6 З нетесаного каміння збудуєш жертівника Господа, Бога свого, і принесеш на ньому цілопалення Господеві, Богові своєму.
Deuteronomium Deut 1 27 7 І принесеш на жертву мирні жертви, і будеш там їсти, і будеш тішитися перед лицем Господа, Бога свого.
Deuteronomium Deut 1 27 8 І напишеш на тих каміннях усі слова цього Закону дуже виразно.
Deuteronomium Deut 1 27 9 І промовляв Мойсей та всі священики-Левити, до всього Ізраїля, говорячи: Уважай та слухай, Ізраїлю, ти цього дня став народом Господа, Бога свого.
Deuteronomium Deut 1 27 10 І будеш ти слухатися Господа, Бога свого, і будеш виконувати заповіді Його та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні.
Deuteronomium Deut 1 27 11 І наказав Мойсей того дня народові, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 27 12 Оці стануть на горі Ґарізім, щоб благословляти народ, коли ви перейдете Йордан: Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Йосип, і Веніямин.
Deuteronomium Deut 1 27 13 А оці стануть для клятви на горі Евал: Рувим, Ґад, і Асир, і Завулон, Дан і Нефталим.
Deuteronomium Deut 1 27 14 І відповідять Левити, і скажуть до всіх Ізраїлевих мужів сильним голосом:
Deuteronomium Deut 1 27 15 Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно! І відповість увесь народ, та й скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 16 Проклятий той, хто легковажить свого батька та свою матір! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 17 Проклятий, хто пересуває межу свого ближнього!
Deuteronomium Deut 1 27 18 Проклятий, хто робить блудячим сліпого в дорозі! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 19 Проклятий, хто перекручує право приходька, сироти та вдови! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 20 Проклятий, хто лягає з жінкою батька свого, бо відкрив він подолка одежі свого батька! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 21 Проклятий, хто лягає з усяким скотом! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 22 Проклятий, хто лягає з сестрою своєю, дочкою свого батька або з дочкою своєї матері! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 23 Проклятий, хто лягає з тещею своєю! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 24 Проклятий, хто вбиває свого ближнього потаємно! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 25 Проклятий, хто бере підкупа, щоб забити кого, пролляти кров неповинну! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 27 26 Проклятий, хто не дотримає слів цього Закону, щоб виконувати їх! А ввесь народ скаже: амінь!
Deuteronomium Deut 1 28 1 І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі.
Deuteronomium Deut 1 28 2 І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.
Deuteronomium Deut 1 28 3 Благословенний ти в місті, і благословенний ти на полі!
Deuteronomium Deut 1 28 4 Благословенний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, порід биків твоїх і котіння отари твоєї!
Deuteronomium Deut 1 28 5 Благословенний твій кіш та діжа твоя!
Deuteronomium Deut 1 28 6 Благословенний ти у вході своїм, і благословенний ти в виході своїм!
Deuteronomium Deut 1 28 7 Господь учинить, що вороги твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а сімома дорогами втікатимуть перед тобою.
Deuteronomium Deut 1 28 8 Господь накаже Своєму благословенню бути з тобою в коморах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі.
Deuteronomium Deut 1 28 9 Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш додержуватися заповідей Господа, Бога твого, і підеш дорогами Його.
Deuteronomium Deut 1 28 10 І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я кличеться на тобі, і будуть боятися тебе.
Deuteronomium Deut 1 28 11 І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби твоєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.
Deuteronomium Deut 1 28 12 Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.
Deuteronomium Deut 1 28 13 І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,
Deuteronomium Deut 1 28 14 і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й служити їм.
Deuteronomium Deut 1 28 15 Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе всі оці прокляття, і досягнуть тебе:
Deuteronomium Deut 1 28 16 Проклятий ти в місті, і проклятий ти в полі!
Deuteronomium Deut 1 28 17 Проклятий кіш твій та діжа твоя!
Deuteronomium Deut 1 28 18 Проклятий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та котіння отари твоєї!
Deuteronomium Deut 1 28 19 Проклятий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм!
Deuteronomium Deut 1 28 20 Пошле Господь на тебе прокляття, і замішання, і нещастя на всякий почин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш вигублений, і аж поки ти скоро не загинеш через зло твоїх чинів, що опустив ти Мене.
Deuteronomium Deut 1 28 21 Приліпить Господь до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш посісти її.
Deuteronomium Deut 1 28 22 Ударить Господь тебе сухотами, і пропасницею, і запаленням, і гарячкою, і мечем, і посухою, і іржею, і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.
Deuteronomium Deut 1 28 23 І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом.
Deuteronomium Deut 1 28 24 Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму куряву, а порох із неба буде сходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений.
Deuteronomium Deut 1 28 25 Віддасть тебе Господь на поразку твоїм ворогам. Однією дорогою ти вийдеш навперейми його, а сімома дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх царствах землі.
Deuteronomium Deut 1 28 26 І буде твій труп на їжу для всякого птаства небесного та для худоби земної, і не буде нікого, хто б їх пополошив.
Deuteronomium Deut 1 28 27 Ударить тебе Господь єгипетським гнояком, ґудзами, лишаями, струпами такими, що не зможеш їх вилікувати.
Deuteronomium Deut 1 28 28 Ударить тебе Господь божевіллям, і сліпотою, і туподумством.
Deuteronomium Deut 1 28 29 І будеш ти мацати в південь, як мацає сліпий у темряві, і не матимеш поводження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки утискуваний та грабований, та не буде кому боронити.
Deuteronomium Deut 1 28 30 Одружишся з жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не сидітимеш. Засадиш виноградника, та не будеш користатися ним.
Deuteronomium Deut 1 28 31 Заколений буде віл твій на очах твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбований перед тобою, і не вернеться до тебе. Отара твоя віддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе.
Deuteronomium Deut 1 28 32 Сини твої та дочки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними цілий день, а твоя рука не матиме сили.
Deuteronomium Deut 1 28 33 Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки утискуваний та гноблений по всі дні.
Deuteronomium Deut 1 28 34 І ти збожеволієш від того, що бачитимуть очі твої.
Deuteronomium Deut 1 28 35 Ударить тебе Господь злим гнояком на колінах і на стегнах, від якого не зможеш вилікуватися, від стопи ніг твоїх і аж до черепа твого.
Deuteronomium Deut 1 28 36 Відведе Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки твої, і ти будеш служити там іншим богам, дереву та каменеві.
Deuteronomium Deut 1 28 37 І станеш ти страхіттям, поговором та посміховищем серед усіх народів, куди відведе тебе Господь.
Deuteronomium Deut 1 28 38 Багато насіння винесеш на поле, та мало збереш, бо пожере його сарана.
Deuteronomium Deut 1 28 39 Позасаджуєш виноградники й будеш обробляти, та не будеш пити вина й не будеш збирати, бо пожере його черва.
Deuteronomium Deut 1 28 40 Будуть у тебе оливки по всім краї твоїм, та оливою не будеш маститися, бо поспадає оливка твоя.
Deuteronomium Deut 1 28 41 Ти породиш синів і дочок, та не будуть для тебе вони, бо підуть у неволю.
Deuteronomium Deut 1 28 42 Усяке твоє дерево та плід твоєї землі обсяде черва.
Deuteronomium Deut 1 28 43 Приходько, що серед тебе, піднесеться понад тебе високо-високо, а ти зійдеш низько-низько.
Deuteronomium Deut 1 28 44 Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він стане головою, а ти станеш хвостом.
Deuteronomium Deut 1 28 45 І прийдуть на тебе всі оці прокляття, і будуть гнати тебе, і доженуть тебе, аж поки ти будеш вигублений, бо не слухав ти голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати заповіді Його та постанови Його, що Він наказав був тобі.
Deuteronomium Deut 1 28 46 І будуть вони на тобі на ознаку та на доказ, та на насінні твоєму аж навіки.
Deuteronomium Deut 1 28 47 За те, що не служив ти Господеві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясноти всього,
Deuteronomium Deut 1 28 48 то будеш служити ворогові своєму, якого Господь пошле на тебе, у голоді, і в прагненні, і в наготі, і в недостатку всього, а він дасть залізне ярмо на твою шию, аж поки вигубить тебе.
Deuteronomium Deut 1 28 49 Господь нанесе на тебе народ іздалека, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,
Deuteronomium Deut 1 28 50 народ жорстокий, що не зважатиме на старого, а для юнака не буде милостивий.
Deuteronomium Deut 1 28 51 І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного соку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані котіння отари твоєї, аж поки вигубить тебе.
Deuteronomium Deut 1 28 52 І він буде облягати тебе в усіх твоїх брамах, аж поки порозвалює по всім твоїм краї твої міцні і укріплені мури, на які ти надіявся, і буде гнобити тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм краї, що дав тобі Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 28 53 І будеш ти їсти плід утроби своєї, тіло синів своїх та дочок своїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог.
Deuteronomium Deut 1 28 54 Кожен найлагідніший серед тебе й найбільше випещений, буде око його лихе на брата свого, і на жінку лоня свого, і на решту синів своїх, що позоставить їх ворог,
Deuteronomium Deut 1 28 55 щоб не дати ані одному з них тіла синів своїх, що буде він їсти, бо йому не позостанеться нічого в облозі та в утискові, яким буде утискати тебе твій ворог по всіх твоїх брамах.
Deuteronomium Deut 1 28 56 Найлагідніша між тобою й найбільше випещена, що через пещення та ніжність не пробувала ставити на землю стопи своєї ноги, зле буде око її на мужа лоня свого, і на сина свого, і на дочку свою,
Deuteronomium Deut 1 28 57 і на послід, що виходить з-поміж ніг її при породі, і на дітей своїх, що породить, бо поїсть їх таємно через недостаток усього в облозі та в утиску, яким буде гнобити тебе твій ворог у брамах твоїх.
Deuteronomium Deut 1 28 58 Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшного Ймення Господа, Бога твого,
Deuteronomium Deut 1 28 59 то Господь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні.
Deuteronomium Deut 1 28 60 І наведе Він на тебе всякий єгипетський біль, якого боявся ти, а він пристане до тебе.
Deuteronomium Deut 1 28 61 Також усяку хворобу та всяку поразу, що не написана в книзі цього Закону, наведе їх Господь на тебе, аж поки будеш ти вигублений.
Deuteronomium Deut 1 28 62 І позостане вас мало, замість того, що були ви, щодо численности, як зорі небесні, бо ти не слухався голосу Господа, Бога свого.
Deuteronomium Deut 1 28 63 І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмножував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигублятиме вас та коли винищуватиме вас, і ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.
Deuteronomium Deut 1 28 64 І розпорошить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим богам, яких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.
Deuteronomium Deut 1 28 65 І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочинку для стопи твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтяче, і ослаблення очей, і омлівання душі.
Deuteronomium Deut 1 28 66 І буде життя твоє висіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.
Deuteronomium Deut 1 28 67 Уранці ти скажеш: О, якби вечір!, а ввечері скажеш: О, якби ранок! зо страху серця свого, що будеш боятися, та з видіння очей своїх, що будеш бачити.
Deuteronomium Deut 1 28 68 І верне тебе Господь до Єгипту на кораблях тією дорогою, про яку я казав тобі, що вже більше не побачиш її, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за рабів та за невільниць, та не буде покупця...
Deuteronomium Deut 1 29 1 (28-69) Оце слова заповіту, що наказав був Господь Мойсеєві скласти з Ізраїлевими синами в моавському краї, окрім того заповіту, що склав був із ними на Хориві.
Deuteronomium Deut 1 29 2 (29-1) І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,
Deuteronomium Deut 1 29 3 (29-2) ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,
Deuteronomium Deut 1 29 4 (29-3) та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.
Deuteronomium Deut 1 29 5 (29-4) І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.
Deuteronomium Deut 1 29 6 (29-5) Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.
Deuteronomium Deut 1 29 7 (29-6) А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,
Deuteronomium Deut 1 29 8 (29-7) і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.
Deuteronomium Deut 1 29 9 (29-8) Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.
Deuteronomium Deut 1 29 10 (29-9) Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,
Deuteronomium Deut 1 29 11 (29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,
Deuteronomium Deut 1 29 12 (29-11) щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,
Deuteronomium Deut 1 29 13 (29-12) щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
Deuteronomium Deut 1 29 14 (29-13) І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,
Deuteronomium Deut 1 29 15 (29-14) але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.
Deuteronomium Deut 1 29 16 (29-15) Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,
Deuteronomium Deut 1 29 17 (29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.
Deuteronomium Deut 1 29 18 (29-17) Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,
Deuteronomium Deut 1 29 19 (29-18) щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.
Deuteronomium Deut 1 29 20 (29-19) Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.
Deuteronomium Deut 1 29 21 (29-20) І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.
Deuteronomium Deut 1 29 22 (29-21) І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:
Deuteronomium Deut 1 29 23 (29-22) сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.
Deuteronomium Deut 1 29 24 (29-23) І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?
Deuteronomium Deut 1 29 25 (29-24) І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.
Deuteronomium Deut 1 29 26 (29-25) І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.
Deuteronomium Deut 1 29 27 (29-26) І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.
Deuteronomium Deut 1 29 28 (29-27) І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.
Deuteronomium Deut 1 29 29 (29-28) Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.
Deuteronomium Deut 1 30 1 І станеться, коли прийдуть на тебе всі ці слова, благословення та прокляття, що я дав перед тобою, і ти візьмеш їх до свого серця серед усіх цих народів, куди закинув тебе Господь, Бог твій,
Deuteronomium Deut 1 30 2 і ти навернешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,
Deuteronomium Deut 1 30 3 то поверне з неволі Господь, Бог твій, тебе, і змилосердиться над тобою, і знову позбирає тебе зо всіх народів, куди розпорошив тебе Господь, Бог твій.
Deuteronomium Deut 1 30 4 Якщо буде твій вигнанець на кінці неба, то й звідти позбирає тебе Господь, Бог твій, і звідти Він візьме тебе.
Deuteronomium Deut 1 30 5 І введе тебе Господь, Бог твій, до Краю, що посіли батьки твої, і ти посядеш його, і Він учинить добро тобі, і розмножить тебе більше за батьків твоїх.
Deuteronomium Deut 1 30 6 І обріже Господь, Бог твій, серце твоє та серце насіння твого, щоб ти любив Господа, Бога свого, усім своїм серцем та всією душею своєю, щоб жити тобі.
Deuteronomium Deut 1 30 7 І дасть Господь, Бог твій, усі ці прокляття на ворогів твоїх, та на тих, хто ненавидить тебе, хто гнав тебе.
Deuteronomium Deut 1 30 8 А ти вернешся, і будеш слухатися Господнього голосу, і будеш виконувати всі Його заповіді, які я сьогодні наказую тобі.
Deuteronomium Deut 1 30 9 І зробить Господь, Бог твій, що будеш ти мати надмір у кожному чині своєї руки, у плоді утроби своєї, і в плоді худоби своєї, і в плоді своєї землі на добре, бо Господь знову буде радіти тобою на добро, як радів був твоїми батьками,
Deuteronomium Deut 1 30 10 коли будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб дотримувати заповіді Його та постанови Його, написані в цій книзі Закону, коли навернешся до Господа, Бога свого, усім серцем своїм та всією душею своєю,
Deuteronomium Deut 1 30 11 бо ця заповідь, що я сьогодні наказую тобі, не тяжка вона для тебе, і не далека вона.
Deuteronomium Deut 1 30 12 Не на небі вона, щоб сказати: Хто зійде на небо для нас, та нам її візьме і нам оголосить, а ми будемо виконувати її?
Deuteronomium Deut 1 30 13 І не по тім боці моря вона, щоб сказати: Хто піде для нас на той бік моря, і візьме її нам, і оголосить її нам, а ми будемо виконувати її?
Deuteronomium Deut 1 30 14 Бож дуже близька до тебе та річ, вона в устах твоїх та в серці твоїм, щоб виконувати її.
Deuteronomium Deut 1 30 15 Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.
Deuteronomium Deut 1 30 16 Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.
Deuteronomium Deut 1 30 17 А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,
Deuteronomium Deut 1 30 18 я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.
Deuteronomium Deut 1 30 19 Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє,
Deuteronomium Deut 1 30 20 щоб любити Господа, Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього, бож Він життя твоє, і довгота днів твоїх, щоб сидіти на цій землі, яку заприсягнув Господь батькам твоїм Авраамові, Ісакові та Якову, дати їм.
Deuteronomium Deut 1 31 1 І пішов Мойсей, і промовляв до всього Ізраїля оці слова,
Deuteronomium Deut 1 31 2 та й сказав їм: Я сьогодні віку ста й двадцяти літ. Не можу вже виходити та входити, і Господь сказав мені: Не перейдеш ти цього Йордану.
Deuteronomium Deut 1 31 3 Господь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус перейде перед тобою, як говорив був Господь.
Deuteronomium Deut 1 31 4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому краєві, яких вигубив Він.
Deuteronomium Deut 1 31 5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією заповіддю, що я вам наказав був.
Deuteronomium Deut 1 31 6 Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опустить Він тебе й не покине тебе.
Deuteronomium Deut 1 31 7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на очах усього Ізраїля: Будь сильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, якого Господь заприсягнув їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спадок.
Deuteronomium Deut 1 31 8 А Господь, Він Той, що піде перед тобою, не опустить тебе й не покине тебе, не бійся й не лякайся.
Deuteronomium Deut 1 31 9 І написав Мойсей цього Закона, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковчега Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старших.
Deuteronomium Deut 1 31 10 І наказав їм Мойсей, говорячи: У кінці семи літ, окресленого часу року відпущення, у свято Кучок,
Deuteronomium Deut 1 31 11 коли прийде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Закона перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.
Deuteronomium Deut 1 31 12 Збери той народ, чоловіків, і жінок, і дітей, і приходька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і додержували виконувати всі слова цього Закону.
Deuteronomium Deut 1 31 13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.
Deuteronomium Deut 1 31 14 І сказав Господь до Мойсея: Оце наблизилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.
Deuteronomium Deut 1 31 15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.
Deuteronomium Deut 1 31 16 І сказав Господь до Мойсея: Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей народ устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в середині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.
Deuteronomium Deut 1 31 17 І того дня запалиться Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і знайдуть його численні нещастя та утиски. І скаже він того дня: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?
Deuteronomium Deut 1 31 18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо звернувся до інших богів.
Deuteronomium Deut 1 31 19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.
Deuteronomium Deut 1 31 20 Коли Я введу його до тієї землі, яку присягнув його батькам, що тече молоком та медом, і він буде їсти й насититься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з образою, і зламає він заповіта Мого,
Deuteronomium Deut 1 31 21 то станеться, коли знайдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забудеться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я присягнув.
Deuteronomium Deut 1 31 22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.
Deuteronomium Deut 1 31 23 І наказав він Ісусові, Навиновому синові, та й сказав: Будь сильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих синів до того Краю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою.
Deuteronomium Deut 1 31 24 І сталося, як Мойсей скінчив писати слова цього Закону до книги аж до кінця їх,
Deuteronomium Deut 1 31 25 то Мойсей наказав Левитам, що носять ковчега Господнього заповіту, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 31 26 Візьміть книгу цього Закону, і покладіть її збоку ковчега заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.
Deuteronomium Deut 1 31 27 Бо я знаю неслухняність твою та тверду твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були неслухняні Господеві, а тим більш будете по смерті моїй!
Deuteronomium Deut 1 31 28 Зберіть до мене всіх старших ваших племен та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова, і покличу небо й землю на свідчення проти них.
Deuteronomium Deut 1 31 29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спіткає вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук.
Deuteronomium Deut 1 31 30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова оцієї пісні аж до закінчення їх:
Deuteronomium Deut 1 32 1 Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!
Deuteronomium Deut 1 32 2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.
Deuteronomium Deut 1 32 3 Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!
Deuteronomium Deut 1 32 4 Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.
Deuteronomium Deut 1 32 5 Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.
Deuteronomium Deut 1 32 6 Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.
Deuteronomium Deut 1 32 7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.
Deuteronomium Deut 1 32 8 Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.
Deuteronomium Deut 1 32 9 Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.
Deuteronomium Deut 1 32 10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.
Deuteronomium Deut 1 32 11 Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,
Deuteronomium Deut 1 32 12 так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.
Deuteronomium Deut 1 32 13 Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,
Deuteronomium Deut 1 32 14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.
Deuteronomium Deut 1 32 15 І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.
Deuteronomium Deut 1 32 16 Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.
Deuteronomium Deut 1 32 17 Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!
Deuteronomium Deut 1 32 18 Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.
Deuteronomium Deut 1 32 19 І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,
Deuteronomium Deut 1 32 20 та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.
Deuteronomium Deut 1 32 21 Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.
Deuteronomium Deut 1 32 22 Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.
Deuteronomium Deut 1 32 23 Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.
Deuteronomium Deut 1 32 24 Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.
Deuteronomium Deut 1 32 25 Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.
Deuteronomium Deut 1 32 26 Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,
Deuteronomium Deut 1 32 27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.
Deuteronomium Deut 1 32 28 Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування.
Deuteronomium Deut 1 32 29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.
Deuteronomium Deut 1 32 30 Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?
Deuteronomium Deut 1 32 31 Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.
Deuteronomium Deut 1 32 32 Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,
Deuteronomium Deut 1 32 33 вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!
Deuteronomium Deut 1 32 34 Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?
Deuteronomium Deut 1 32 35 Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.
Deuteronomium Deut 1 32 36 Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.
Deuteronomium Deut 1 32 37 І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,
Deuteronomium Deut 1 32 38 що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.
Deuteronomium Deut 1 32 39 Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
Deuteronomium Deut 1 32 40 Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!
Deuteronomium Deut 1 32 41 Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.
Deuteronomium Deut 1 32 42 Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.
Deuteronomium Deut 1 32 43 Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.
Deuteronomium Deut 1 32 44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.
Deuteronomium Deut 1 32 45 А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,
Deuteronomium Deut 1 32 46 то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.
Deuteronomium Deut 1 32 47 Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.
Deuteronomium Deut 1 32 48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:
Deuteronomium Deut 1 32 49 Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.
Deuteronomium Deut 1 32 50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,
Deuteronomium Deut 1 32 51 за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.
Deuteronomium Deut 1 32 52 Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.
Deuteronomium Deut 1 33 1 А оце благословення, яким поблагословив Ізраїлевих синів Мойсей, чоловік Божий, перед своєю смертю,
Deuteronomium Deut 1 33 2 та й сказав: Господь від Сінаю прибув, і зійшов від Сеїру до них, появився у світлі з Парану гори, і прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його огонь Закону для них.
Deuteronomium Deut 1 33 3 Теж народи Він любить. Всі святії його у руці Твоїй, і вони припадають до ніг Твоїх, слухають мови Твоєї.
Deuteronomium Deut 1 33 4 Дав Мойсей нам Закона, спадщину зборові Якова.
Deuteronomium Deut 1 33 5 І був Він царем в Єшуруні, як народнії голови разом збирались, племена Ізраїлеві.
Deuteronomium Deut 1 33 6 Рувим хай живе, і нехай не помре, і число люду його нехай буде велике.
Deuteronomium Deut 1 33 7 А це про Юду. І він сказав: Почуй, Господи, голосу Юди, і до народу його Ти впровадиш його. Йому воюватимуть руки його, а Ти будеш поміч йому на його ворогів.
Deuteronomium Deut 1 33 8 А про Левія сказав: Твій туммім і твій урім для чоловіка святого Твого, що його Ти був випробував у Массі, що суперечку з ним мав над водою Меріви,
Deuteronomium Deut 1 33 9 що каже про батька свого та про матір свою: Не бачив тебе, що братів своїх не пізнає, і не знає синів своїх, бо додержують слова Твого, і вони заповіту Твого стережуть.
Deuteronomium Deut 1 33 10 Навчають вони про права Твої Якова, а про Закона Твойого Ізраїля, приносять кадило Тобі та на жертівник Твій цілопалення.
Deuteronomium Deut 1 33 11 Поблагослови його силу, о Господи, а чин його рук уподобай Собі. Поламай стегна тим, що стають проти нього, та ненависть мають на нього, щоб більш не повстали вони!
Deuteronomium Deut 1 33 12 Про Веніямина сказав: Він Господній улюбленець, перебуває безпечно при Ньому, а Він окриває його цілий день і в раменах Його спочиває.
Deuteronomium Deut 1 33 13 А про Йосипа він сказав: Благословенний від Господа Край Його дарами з неба, з роси та з безодні, що долі лежить,
Deuteronomium Deut 1 33 14 і з дару врожаїв від сонця, і з дару рослини від місяців,
Deuteronomium Deut 1 33 15 і з верхів'я гір сходу, і з дару відвічних пагірків,
Deuteronomium Deut 1 33 16 і з дару землі та її повноти. А милість Того, що в терновім кущі пробував, нехай прийде на голову Йосипа та на тім'я вирізненого між братами своїми.
Deuteronomium Deut 1 33 17 Величність його як вола його перворідного, а роги його роги буйвола, ними буде колоти народи всі разом, аж до кінців землі, а вони міріяди Єфремові, а вони Манасіїні тисячі.
Deuteronomium Deut 1 33 18 А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, як будеш виходити, і ти, Іссахаре, у наметах своїх!
Deuteronomium Deut 1 33 19 Вони кличуть народи на гори, приносять там праведні жертви, бо будуть вони споживати достаток морський та скарби, зариті в піску.
Deuteronomium Deut 1 33 20 А про Ґада сказав: Благословенний, хто Ґада розширює! Він ліг, як левиця, і жере рам'я й череп.
Deuteronomium Deut 1 33 21 Забезпечив він частку для себе, бо там частка прихована від Праводавця, і прийшов із головами народу, виконав правду Господню і Його постанови з Ізраїлем.
Deuteronomium Deut 1 33 22 А на Дана сказав: Дан левів левчук, що з Башану вискакує.
Deuteronomium Deut 1 33 23 А на Нефталима сказав: Нефталим ситий милістю, і повен Господнього благословення, захід та південь посядь!
Deuteronomium Deut 1 33 24 А про Асира сказав: Асир благословенний найбільше з синів, уподобаний серед братів своїх, і в оливу вмочає він ногу свою.
Deuteronomium Deut 1 33 25 Залізо та мідь то запора твоя, а сила твоя як усі твої дні.
Deuteronomium Deut 1 33 26 Немає такого, як Бог, Єшуруне, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю величністю їде на хмарах.
Deuteronomium Deut 1 33 27 Покрова твоя Бог Предвічний і ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, і сказав: Повинищуй його!
Deuteronomium Deut 1 33 28 І перебуває Ізраїль безпечно, самотно, він Яковове джерело в Краї збіжжя й вина, а небо його сипле краплями росу.
Deuteronomium Deut 1 33 29 Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, якого спасає Господь, як тебе? Він Щит допомоги твоєї, і Меч Він твоєї величности. І будуть твої вороги при тобі упокорюватись, а ти по висотах їх будеш ступати.
Deuteronomium Deut 1 34 1 І вийшов Мойсей із моавських степів на гору Нево, на верхів'я Пісґі, що навпроти Єрихону, а Господь дав йому побачити ввесь Край: Ґілеад аж до Дану,
Deuteronomium Deut 1 34 2 і ввесь Нефталим, і край Єфрема та Манасії, і ввесь край Юди аж до Останнього моря,
Deuteronomium Deut 1 34 3 і південь, і рівнину долини Єрихону, пальмового міста аж до Цоару.
Deuteronomium Deut 1 34 4 І сказав Господь до нього: Оце той Край, що Я присягнув Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Насінню твоєму Я дам його. Я вчинив, що ти бачиш його власними очима, та туди не перейдеш.
Deuteronomium Deut 1 34 5 І впокоївся там Мойсей, Господній раб, у моавському краї на приказ Господа.
Deuteronomium Deut 1 34 6 І похований він у долині в моавському краї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гробу його аж до цього дня.
Deuteronomium Deut 1 34 7 А Мойсей був віку ста й двадцяти літ, коли він помер, та не затемнилось око його, і вологість його не зменшилась.
Deuteronomium Deut 1 34 8 І оплакували Мойсея Ізраїлеві сини в моавських степах тридцять день, та й покінчилися дні оплакування жалоби за Мойсеєм.
Deuteronomium Deut 1 34 9 А Ісус, син Навинів, був повний духа мудрости, бо Мойсей поклав свої руки на нього. І слухали його Ізраїлеві сини, і робили, як Господь наказав був Мойсеєві.
Deuteronomium Deut 1 34 10 І не появився вже в Ізраїлі пророк, як Мойсей, що знав його Господь обличчя-в-обличчя,
Deuteronomium Deut 1 34 11 щодо всіх ознак та чуд, що Господь послав його чинити в єгипетськім краї фараонові й усім рабам його та всьому його краєві,
Deuteronomium Deut 1 34 12 і щодо всієї тієї сильної руки, і щодо всього того страху великого, що Мойсей чинив на очах усього Ізраїля.
Josua Josh 1 1 1 І сталося по смерті Мойсея, раба Божого, і сказав Господь до Ісуса, сина Навинового, Мойсеєвого слуги, говорячи:
Josua Josh 1 1 2 Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам.
Josua Josh 1 1 3 Кожне місце, що стопа ноги вашої ступить на ньому, Я дав вам, як Я говорив був Мойсеєві.
Josua Josh 1 1 4 Від пустині й цього Ливану й аж до Великої Річки, річки Ефрату, увесь край хіттеян, і аж до Великого моря на захід буде ваша границя.
Josua Josh 1 1 5 Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе.
Josua Josh 1 1 6 Будь сильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм.
Josua Josh 1 1 7 Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб додержувати чинити за всім тим Законом, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, не відхилишся від нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити.
Josua Josh 1 1 8 Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.
Josua Josh 1 1 9 Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити.
Josua Josh 1 1 10 І наказав Ісус урядникам народу, говорячи:
Josua Josh 1 1 11 Перейдіть посеред табору, і накажіть народові, говорячи: Приготуйте собі поживу на дорогу, бо по трьох днях ви переходите цей Йордан, щоб увійти посісти той Край, що Господь, Бог ваш, дає вам його на спадщину.
Josua Josh 1 1 12 А Рувимовому й Ґадовому та половині племени Манасіїного Ісус сказав, говорячи:
Josua Josh 1 1 13 Пам'ятайте те слово, що вам наказав був Мойсей, раб Господній, говорячи: Господь, Бог ваш, що відпочинок дає вам, дав вам цей Край.
Josua Josh 1 1 14 Ваші жінки, діти ваші та ваша худоба зостануться в Краї, що дав вам Мойсей по той бік Йордану, а ви перейдете озброєні перед вашими братами, усі сильні військові, і допоможете їм,
Josua Josh 1 1 15 аж поки Господь не дасть відпочинку вашим братам, як вам, і посядуть і вони той Край, що Господь, Бог ваш, дає їм. І ви вернетеся до Краю вашого спадку, і посядете його, що дав вам Мойсей, раб Господній, по той бік Йордану на схід сонця.
Josua Josh 1 1 16 А вони відповіли Ісусові, говорячи: Усе, що накажеш нам, ми зробимо, і до всього, куди пошлеш нас, підемо.
Josua Josh 1 1 17 Усе так, як слухалися ми Мойсея, так будемо слухатися тебе, тільки нехай буде Господь, Бог твій, з тобою, як був Він із Мойсеєм.
Josua Josh 1 1 18 Кожен, хто буде неслухняний наказам твоїм, і не буде слухатися слів твоїх щодо всього, що накажеш йому, нехай буде вбитий. Тільки будь сильний та відважний!
Josua Josh 1 2 1 І послав Ісус, син Навинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорячи: Ідіть, розгляньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'я їй Рахав. І переночували вони там.
Josua Josh 1 2 2 І було донесено єрихонському цареві, говорячи: Ось цієї ночі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб вивідати цей Край.
Josua Josh 1 2 3 І послав єрихонський цар до Рахави, говорячи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввесь цей Край.
Josua Josh 1 2 4 А та жінка взяла двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: Так, приходили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.
Josua Josh 1 2 5 А коли замикалася брама зо смерком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви доженете їх.
Josua Josh 1 2 6 А вона відвела їх на дах, та й сховала їх у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.
Josua Josh 1 2 7 А ті люди погналися за ними йорданською дорогою аж до бродів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.
Josua Josh 1 2 8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,
Josua Josh 1 2 9 і сказала до тих людей: Я знаю, що Господь дав вам цей Край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі мешканці цього Краю умлівають зо страху перед вами.
Josua Josh 1 2 10 Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви виходили з Єгипту, і що зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закляттям.
Josua Josh 1 2 11 І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в людини зо страху перед вами, бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі!
Josua Josh 1 2 12 А тепер присягніть мені Господом, що як я вчинила з вами милість, так зробите й ви милість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.
Josua Josh 1 2 13 І зоставите при житті батька мого, і матір мою, і братів моїх, і сестер моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти.
Josua Josh 1 2 14 І сказали їй ті люди: Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі милість та правду.
Josua Josh 1 2 15 І вона спустила їх шнуром через вікно, бо дім її був у стіні міського муру, і в мурі вона жила.
Josua Josh 1 2 16 І сказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не вернеться погоня, а потому підете своєю дорогою.
Josua Josh 1 2 17 І сказали до неї ті люди: Ми будемо чисті від цієї присяги тобі, що ти заприсягла нас, якщо ти не вчиниш так.
Josua Josh 1 2 18 Оце, як ми будемо входити до Краю, то ти прив'яжеш шнурка з цієї нитки червені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до дому.
Josua Josh 1 2 19 І буде, усі, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.
Josua Josh 1 2 20 А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від присяги тобі, якою ти заприсягла нас.
Josua Josh 1 2 21 А вона сказала: Як ви сказали, нехай буде воно так. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного суканого шнурка.
Josua Josh 1 2 22 І вони пішли, і вийшли на гору, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася погоня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.
Josua Josh 1 2 23 І повернулися ті два мужі, і зійшли з гори, і перейшли Йордан, і прийшли до Ісуса, сина Навинового, та й розповіли йому все, що їх спіткало.
Josua Josh 1 2 24 І сказали вони до Ісуса: Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зо страху перед нами.
Josua Josh 1 3 1 І встав Ісус рано вранці, і вони рушили з Ситтіму, та й прийшли аж до Йордану він та всі Ізраїлеві сини. І переночували вони там перше, ніж перейшли.
Josua Josh 1 3 2 І сталося по трьох днях, і перейшли урядники між табором,
Josua Josh 1 3 3 і наказали народові, говорячи: Коли ви побачите ковчега заповіту Господа, Бога вашого, та священиків-Левитів, що несуть його, то ви рушите з вашого місця, і підете за ним.
Josua Josh 1 3 4 Тільки віддаль між вами та між ним буде мірою коло двох тисяч ліктів. Не наближайтеся до нього, щоб ви знали ту дорогу, якою підете, бо ви не ходили цією дорогою ані вчора, ані позавчора.
Josua Josh 1 3 5 І сказав Ісус до народу: Освятіться, бо Господь узавтра чинитиме чуда поміж вами.
Josua Josh 1 3 6 І сказав Ісус до священиків, говорячи: Понесіть ковчега заповіту, і перейдіть Йордан перед народом. І понесли вони ковчега заповіту, і пішли перед народом.
Josua Josh 1 3 7 І сказав Господь до Ісуса: Цього дня розпічну Я звеличувати тебе на очах усього Ізраїля, який буде бачити, що як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою.
Josua Josh 1 3 8 А ти накажеш священикам, що носять ковчега заповіту, говорячи: Коли ви ввійдете до краю води Йордану, станете в Йордані.
Josua Josh 1 3 9 І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Підійдіть сюди, і послухайте слів Господа, Бога вашого.
Josua Josh 1 3 10 І Ісус сказав: По цьому пізнаєте, що Бог Живий поміж вами, і конче Він вижене перед вами ханаанеянина, і хіттеянина, і хіввеянина, і періззеянина, і ґірґашеянина, і євусеянина.
Josua Josh 1 3 11 Оце ковчег заповіту Владики всієї землі переходить перед вами через Йордан.
Josua Josh 1 3 12 А тепер візьміть собі дванадцять мужів з Ізраїлевих племен, по одному мужеві на плем'я.
Josua Josh 1 3 13 І станеться, коли спиняться стопи ніг священиків, що носять ковчега Господа, Владики всієї землі, у воді Йордану, буде спинена вода, що тече зверху, і стане одним валом.
Josua Josh 1 3 14 І сталося, коли рушив народ зо своїх наметів, щоб перейти Йордан, а священики, що несли ковчега заповіту перед народом,
Josua Josh 1 3 15 і коли носії ковчегу прийшли до Йордану, а ноги священиків, що несли ковчега, занурилися в воду скраю, а Йордан був повний по всі береги свої всі дні жнив,
Josua Josh 1 3 16 то спинилась вода, що зверху текла, стала одним валом, дуже далеко від міста Адама, що збоку Цортану, а та, що текла до степу, до Солоного моря, стекла зовсім, і була відділена, а народ перейшов навпроти Єрихону.
Josua Josh 1 3 17 А священики, що несли ковчега заповіту Господнього, стали міцно на сухому посередині Йордану, і ввесь Ізраїль переходив по сухому, аж поки не скінчив переходити Йордан увесь народ.
Josua Josh 1 4 1 І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:
Josua Josh 1 4 2 Візьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени.
Josua Josh 1 4 3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.
Josua Josh 1 4 4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному мужеві з племени,
Josua Josh 1 4 5 та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,
Josua Josh 1 4 6 щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння?
Josua Josh 1 4 7 то скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку для Ізраїлевих синів аж навіки.
Josua Josh 1 4 8 І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять каменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там.
Josua Josh 1 4 9 А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йордану на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони там аж до дня цього.
Josua Josh 1 4 10 А священики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив.
Josua Josh 1 4 11 І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом.
Josua Josh 1 4 12 І перейшли Рувимові сини й сини Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.
Josua Josh 1 4 13 Коло сорока тисяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів.
Josua Josh 1 4 14 Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.
Josua Josh 1 4 15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи:
Josua Josh 1 4 16 Накажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йордану.
Josua Josh 1 4 17 І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!
Josua Josh 1 4 18 І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берегах.
Josua Josh 1 4 19 А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Єрихону.
Josua Josh 1 4 20 А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.
Josua Josh 1 4 21 І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння?
Josua Josh 1 4 22 то познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,
Josua Josh 1 4 23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли,
Josua Josh 1 4 24 щоб усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні.
Josua Josh 1 5 1 І сталося, як усі аморейські царі, що по той бік Йордану на захід, і всі ханаанські царі, що над морем, почули, що Господь висушив був воду Йордану перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо страху перед Ізраїлевими синами.
Josua Josh 1 5 2 Того часу сказав Господь до Ісуса: Нароби собі камінних ножів, і пообрізуй Ізраїлевих синів знову, другий раз.
Josua Josh 1 5 3 І наробив собі Ісус камінних ножів, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.
Josua Josh 1 5 4 А оце та причина, чому Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.
Josua Josh 1 5 5 Бо був обрізаний увесь народ, що виходив, а всього народу, що народився в пустині в дорозі по виході з Єгипту, не обрізували.
Josua Josh 1 5 6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того Краю, що Господь заприсягнув був їхнім батькам дати їм Край, який тече молоком та медом.
Josua Josh 1 5 7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.
Josua Josh 1 5 8 І сталося, як увесь народ закінчив обрізуватися, то вони осіли в таборі на своїх місцях аж до видужання.
Josua Josh 1 5 9 І сказав Господь до Ісуса: Сьогодні Я зняв з вас єгипетську ганьбу. І назвав те місце ім'ям: Ґілґал, і так є аж до цього дня.
Josua Josh 1 5 10 І таборували Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і справили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихонських степах.
Josua Josh 1 5 11 А назавтра по Пасці їли вони того самого дня з урожаю того Краю, опрісноки та пражене.
Josua Josh 1 5 12 І перестала падати манна з другого дня, як вони їли з урожаю того Краю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, і їли вони того року з урожаю ханаанського Краю.
Josua Josh 1 5 13 І сталося, коли Ісус був при Єрихоні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а витягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому: Чи ти наш, чи наших ворогів?
Josua Josh 1 5 14 А той відказав: Ні, бо я вождь Господнього війська, тепер я прийшов. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав йому: Що говорить мій пан своєму рабові?
Josua Josh 1 5 15 І сказав вождь Господнього війська до Ісуса: Скинь взуття своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно! І зробив Ісус так.
Josua Josh 1 6 1 А Єрихон замкнувся, і був замкнений зо страху перед Ізраїлевими синами, ніхто не виходив і не входив.
Josua Josh 1 6 2 І сказав Господь до Ісуса: Ось, Я дав у твою руку Єрихон та царя його, сильних вояків.
Josua Josh 1 6 3 І обійдете навколо це місто, всі вояки, обхід навколо міста один раз. Так зробиш шість день.
Josua Josh 1 6 4 А сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед ковчегом. А сьомого дня обійдете навколо те місто сім раз, а священики засурмлять у роги.
Josua Josh 1 6 5 І станеться, коли засурмить баранячий ріг, коли ви почуєте голос тієї сурми, а ввесь народ крикне гучним криком, то мур цього міста впаде на своєму місці, а народ увійде кожен перед себе.
Josua Josh 1 6 6 І покликав Ісус, син Навинів, священиків, та й сказав до них: Несіть ковчега заповіту, а сім священиків будуть нести сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом.
Josua Josh 1 6 7 А до народу сказав: Підіть, обійдіть навколо це місто, а озброєний піде перед Господнім ковчегом.
Josua Josh 1 6 8 І сталося, як Ісус сказав це народові, то сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів, ішли та сурмили в ці сурми, а ковчег Господнього заповіту йшов за ними.
Josua Josh 1 6 9 А озброєні йшли перед священиками, що сурмили в роги, а військо заднє йшло за ковчегом. І все сурмили в сурми.
Josua Josh 1 6 10 А народові Ісус наказав, говорячи: Не будете кричати, і не дасте почути вашого голосу, і не вийде слово з ваших уст аж до дня, коли я скажу вам: Закричіть! І ви закричите.
Josua Josh 1 6 11 І Господній ковчег пішов навколо міста, обійшов один раз. І ввійшли до табору, та й ночували в таборі.
Josua Josh 1 6 12 І встав Ісус рано вранці, і понесли священики Господнього ковчега.
Josua Josh 1 6 13 А сім священиків, що несли сім сурем із баранячих рогів перед Господнім ковчегом, ішли та все сурмили в сурми, а озброєні йшли перед ними, а військо заднє йшло за Господнім ковчегом. І все сурмили в сурми.
Josua Josh 1 6 14 І обійшли навколо міста другого дня один раз, та й вернулися до табору. Так зробили шість день.
Josua Josh 1 6 15 І сталося сьомого дня, і повставали вони рано вранці, як сходила рання зоря, і обійшли навколо міста за тим приписом сім раз. Тільки того дня обійшли місто навколо сім раз.
Josua Josh 1 6 16 І сталося, коли сьомого разу засурмили священики в сурми, то Ісус сказав до народу: Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!
Josua Josh 1 6 17 І станеться це місто закляттям, воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудниця Рахав буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.
Josua Josh 1 6 18 Та тільки стережіться заклятого, щоб ви самі не стали закляттям, і не взяли з заклятого, і щоб тим не завели Ізраїлевого табору під закляття, і не довели його до нещастя.
Josua Josh 1 6 19 А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, це святість для Господа, воно ввійде до Господньої скарбниці.
Josua Josh 1 6 20 І закричав народ, і засурмили в сурми. І сталося, як народ почув голос сурми, і закричав народ гучним криком, то впав мур на своєму місці, а народ увійшов до міста, кожен перед себе. І здобули вони те місто.
Josua Josh 1 6 21 І зробили вони закляттям усе, що в місті, від чоловіка й аж до жінки, від юнака й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібної худоби, і осла, усе знищили вістрям меча.
Josua Josh 1 6 22 А до двох тих людей, що вивідували Край, Ісус сказав: Увійдіть до дому тієї жінки блудниці, і виведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були їй.
Josua Josh 1 6 23 І ввійшли юнаки, вивідувачі, і вивели Рахав, і батька її, і матір її, і братів її, і все, що її, і всі роди її вивели й умістили поза Ізраїлевим табором.
Josua Josh 1 6 24 А місто та все, що в ньому, спалили огнем. Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбниці Господнього дому.
Josua Josh 1 6 25 А блудницю Рахав, і дім її батька, і все, що її, Ісус позоставив при житті. І осіла вона серед Ізраїля, і так є аж до цього дня, бо сховала була послів, яких послав був Ісус вивідати Єрихон.
Josua Josh 1 6 26 І того часу заприсягнув Ісус, говорячи: Проклятий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбудує це місто Єрихон, на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його.
Josua Josh 1 6 27 І був Господь з Ісусом, а слава його розійшлася по всім Краї.
Josua Josh 1 7 1 І спроневірилися Ізраїлеві сини в заклятому, Ахан, син Кармія, сина Завдієвого, сина Зерахового, Юдиного племени, узяв із заклятого. І запалився Господній гнів на Ізраїлевих синів.
Josua Josh 1 7 2 І послав Ісус мужів з Єрихону в Ай, що при Бет-Евені, на схід від Бет-Елу, і сказав до них, говорячи: Підіть, і вивідайте цей Край. І пішли ті мужі, і вивідали той Ай.
Josua Josh 1 7 3 І вернулися вони до Ісуса та й сказали до нього: Нехай не йде ввесь народ, коло двох тисяч люда або коло трьох тисяч люда нехай вийдуть, і поб'ють Ай. Не труди всього народу туди, бо ті вороги нечисленні.
Josua Josh 1 7 4 І пішли туди з народу коло трьох тисяч люда, та вони повтікали перед айськими людьми.
Josua Josh 1 7 5 І айські люди повибивали з них коло тридцяти й шости чоловіка, та й гнали їх з-перед брами аж до Шеварім, і розбили їх на узбіччі гори. І охляло серце народу, та й стало як вода.
Josua Josh 1 7 6 І роздер Ісус одежу свою, та й упав на обличчя своє на землю перед Господнім ковчегом, і лежав аж до вечора він та Ізраїлеві старші, і посипали порохом свою голову.
Josua Josh 1 7 7 І сказав Ісус: Ах, Владико Господи, для чого. Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати нас у руку амореянина, щоб вигубити нас? О, коли б ми були позосталися, і осіли по той бік Йордану!
Josua Josh 1 7 8 О, Господи! Що я скажу по тому, як Ізраїль обернув потилицю перед своїми ворогами?
Josua Josh 1 7 9 І почують ханаанеянин та всі мешканці цього Краю, і зберуться навколо на нас, і знищать ім'я наше з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?
Josua Josh 1 7 10 І сказав Господь до Ісуса: Устань, пощо то ти падаєш на обличчя своє?
Josua Josh 1 7 11 Ізраїль згрішив, і вони переступили Мого заповіта, що Я наказав їм, і взяли з заклятого, а також крали, і обманювали, і клали поміж свої речі.
Josua Josh 1 7 12 І не зможуть Ізраїлеві сини встояти перед своїми ворогами, вони обернуть спину перед ворогами своїми, бо стали закляттям. Не буду більше з вами, якщо не вигубите заклятого з-поміж себе!
Josua Josh 1 7 13 Устань, освяти народ та й скажеш: Освятіться на завтра, бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Закляте серед тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш устояти перед своїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж себе того заклятого.
Josua Josh 1 7 14 І підходьте рано вранці за вашими племенами. І станеться, те плем'я, що його виявить Господь, нехай підходить за родами; а рід, що його виявить Господь, підходитиме за домами, а дім, що його виявить Господь, підходитиме за мужчинами.
Josua Josh 1 7 15 І станеться, хто буде виявлений у заклятім, той буде спалений в огні, він та все, що його, бо переступив він заповіта Господнього, і вчинив безсоромне між Ізраїлем.
Josua Josh 1 7 16 І встав Ісус рано вранці, і привів Ізраїля за його племенами, і було виявлене Юдине плем'я.
Josua Josh 1 7 17 І привів він Юдині роди, і був виявлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, і був виявлений Завдій.
Josua Josh 1 7 18 І привів він його дім за мужчинами, і був виявлений Ахан, син Кармія, сина Завдія, сина Зераха з Юдиного племени.
Josua Josh 1 7 19 І сказав Ісус до Ахана: Сину мій, воздай же славу для Господа, Бога Ізраїля, і признайся Йому, і подай мені, що ти зробив? Не скажи неправди передо мною!
Josua Josh 1 7 20 І відповів Ахан до Ісуса та й сказав: Дійсно, згрішив я Господеві, Богові Ізраїля, і зробив так та так.
Josua Josh 1 7 21 І побачив я в здобичі одного доброго шін'арського плаща, і дві сотні шеклів срібла, і одного золотого зливка, п'ятдесят шеклів вага його, і забажав я їх, і взяв їх. І ось вони сховані в землі в середині намету мого, а срібло під ним.
Josua Josh 1 7 22 І послав Ісус посланців, і побігли вони до намету, аж ось сховане воно в наметі, а срібло під ним.
Josua Josh 1 7 23 І забрали його з середини намету, і принесли його до Ісуса та до всіх Ізраїлевих синів, і поклали його перед Господнім лицем.
Josua Josh 1 7 24 І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зливка, і синів його, і дочок його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиводили їх до долини Ахор.
Josua Josh 1 7 25 І сказав Ісус: Нащо ти навів нещастя на нас? Нехай на тебе наведе це нещастя Господь цього дня! І вкаменували його, увесь Ізраїль, камінням. І попалили їх в огні, і вкаменували їх камінням.
Josua Josh 1 7 26 І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я того місця: Ахор, аж до цього дня.
Josua Josh 1 8 1 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся й не лякайся, візьми з собою ввесь військовий люд, та й устань, піди на Ай. Подивися: ось дав Я в руку твою айського царя, і народ його, і місто його, і край його.
Josua Josh 1 8 2 І зробиш Аєві, і цареві його, як ти зробив Єрихонові та цареві його, тільки здобич його та худобу його заберете собі. Постав собі засідку на місто позад нього.
Josua Josh 1 8 3 І встав Ісус та ввесь військовий люд, щоб іти на Ай. І вибрав Ісус тридцять тисяч чоловіка сильних вояків, та й послав їх уночі.
Josua Josh 1 8 4 І він наказав їм, говорячи: Глядіть, чатуйте на Ай з-позад міста, не віддаляйтеся дуже від міста, і будьте всі готові.
Josua Josh 1 8 5 А я та ввесь народ, що зо мною, прийдемо до міста. І станеться, коли вийдуть навперейми нам, як перше, то ми втечемо перед ними.
Josua Josh 1 8 6 І вийдуть вони за нами, а ми відтягнемо їх від міста, бо скажуть: Вони втікають перед нами, як перше. І ми втечемо перед ними.
Josua Josh 1 8 7 А ви встанете з засідки, і здобудете те місто, і Господь, Бог ваш, дасть його вам у вашу руку.
Josua Josh 1 8 8 І станеться, як ви візьмете місто, то підпалите місто огнем, зробите за Господнім словом. Глядіть, я вам наказав.
Josua Josh 1 8 9 І послав їх Ісус, і пішли вони на засідку, та й засіли між Бет-Елом та між Аєм, із заходу від Аю. А Ісус ночував тієї ночі серед народу.
Josua Josh 1 8 10 І встав Ісус рано вранці, і переглянув народ, і пішов він та Ізраїлеві старші перед народом до Аю.
Josua Josh 1 8 11 А всі вояки, що були з ним, пішли під гору, і підійшли, і прийшли навпроти того міста, і таборували з півночі Аю, а між ним та між Аєм була долина.
Josua Josh 1 8 12 І взяв він коло п'яти тисяч чоловіка, і поставив їх як засідку між Бет-Елом та між Аєм з заходу міста.
Josua Josh 1 8 13 І розклав народ, увесь табір, що з півночі міста, а задню частину його з заходу міста. І прийшов Ісус тієї ночі на середину долини.
Josua Josh 1 8 14 І сталося, як побачив це айський цар, то люди того міста поспішили, і встали рано, і вийшли навперейми Ізраїля на бій, він та ввесь його народ, на означений час перед степ. А він не знав, що є засідка на нього з-позад міста.
Josua Josh 1 8 15 А Ісус та ввесь Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, і втікали дорогою на пустиню.
Josua Josh 1 8 16 А ті скликали ввесь народ, що в місті, щоб гнатися за ними. І гналися вони за Ісусом, і віддалилися від міста.
Josua Josh 1 8 17 І не полишився ніхто в Аї та в Бет-Елі, хто не погнався б за Ізраїлем. І позоставили вони місто відчиненим, та й гналися за Ізраїлем.
Josua Josh 1 8 18 І сказав Господь до Ісуса: Простягни списа, що в руці твоїй, до Аю, бо в руку твою його віддам. І простягнув Ісус списа, що в руці його, до міста.
Josua Josh 1 8 19 А засідка швидко встала зо свого місця, та й побігли, як він простягнув свою руку. І ввійшли вони до міста, і здобули його, і поквапилися та й підпалили те місто огнем.
Josua Josh 1 8 20 І обернулися айські люди позад себе, та й побачили, аж ось знявся дим міста до неба! І не було в них сили, щоб утікати ані сюди, ані туди... А народ, що втікав до пустині, обернувся на тих, хто гнався за ним.
Josua Josh 1 8 21 А Ісус та ввесь Ізраїль, як побачили, що засідка здобула те місто, і що знявся дим із міста, то вернулися, та й повбивали айських людей.
Josua Josh 1 8 22 А ті повиходили з міста навперейми них, і опинилися серед Ізраїля: ті з цього боку, а ті з того. І повбивали їх, так що не позосталося з них нікого, хто врятувався б чи втік.
Josua Josh 1 8 23 А айського царя вони схопили живого, і привели його до Ісуса.
Josua Josh 1 8 24 І сталося, як покінчив Ізраїль забивати всіх айських мешканців на полі, у пустині, що гнали їх по ній, і попадали вони від вістря меча аж до останнього, то вернувся ввесь Ізраїль до Аю, і перебили його вістрям меча.
Josua Josh 1 8 25 І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські мешканці.
Josua Josh 1 8 26 А Ісус не опускав своєї руки, що витягнув зо списом, аж поки не вчинив закляттям усіх айських мешканців.
Josua Josh 1 8 27 Тільки худобу та здобич того міста позабирав собі Ізраїль за словом Господа, що наказав був Ісусові.
Josua Josh 1 8 28 І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.
Josua Josh 1 8 29 А айського царя повісив на дереві аж до вечірнього часу. А коли сонце заходило, Ісус наказав, і зняли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міста. І накидали над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня.
Josua Josh 1 8 30 Тоді Ісус збудував жертівника для Господа, Бога Ізраїлевого, на горі Евал,
Josua Josh 1 8 31 як наказав був Мойсей, раб Господній, Ізраїлевим синам, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, жертівника з цілого каміння, що над ними не підіймали заліза. І принесли на ньому цілопалення для Господа, і приносили мирні жертви.
Josua Josh 1 8 32 І він написав там на тих каміннях відписа Мойсеєвого Закону, що той написав перед Ізраїлевими синами.
Josua Josh 1 8 33 А ввесь Ізраїль, і старші його, і урядники, і судді його, стояли з цього й з того боку ковчегу навпроти священиків-Левитів, що носять ковчега Господнього заповіту, як приходько, так і тубілець, половина його навпроти гори Ґарізім, а половина його навпроти гори Евал, як наказав був Мойсей, раб Господній, благословляти Ізраїлів народ найперше.
Josua Josh 1 8 34 А потім він читав усі слова того Закону, благословення та прокляття, усе так, як написано в Законі.
Josua Josh 1 8 35 Не було слова зо всього, що наказав був Мойсей, чого не читав би Ісус перед усіма зборами Ізраїля, і жінок, і дітей, і приходька, що ходить серед них.
Josua Josh 1 9 1 І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йордану, на горі та на поділлі, та на всім березі Великого моря навпроти Ливану: хіттеянин, і амореянин, ханаанеянин, періззеянин, хіввеянин і євусеянин,
Josua Josh 1 9 2 то вони зібралися разом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.
Josua Josh 1 9 3 А мешканці Ґів'ону почули, що Ісус зробив Єрихонові та Аєві,
Josua Josh 1 9 4 то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпечились живністю на дорогу, і взяли повитирані мішки для ослів своїх, і бурдюки для вина повитирані, і потріскані, і пов'язані,
Josua Josh 1 9 5 і взуття повитиране та полатане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, запліснілий.
Josua Josh 1 9 6 І пішли вони до Ісуса, до табору в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, а ви тепер складіть з нами умову.
Josua Josh 1 9 7 І сказали Ізраїлеві мужі до хіввеян: Може ви сидите поблизу нас, то як ми складемо з вами умову?
Josua Josh 1 9 8 І сказали вони до Ісуса: Ми твої раби. А Ісус сказав до них: Хто ви та звідки приходите?
Josua Josh 1 9 9 І вони сказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ймення Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що Він зробив був в Єгипті,
Josua Josh 1 9 10 і все, що Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йордану, Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.
Josua Josh 1 9 11 І сказали до нас наші старші та всі мешканці нашого краю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.
Josua Josh 1 9 12 Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого виходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став запліснілий.
Josua Josh 1 9 13 А ці бурдюки вина, що понаповнювали ми нові, ось подерлися! А ось одежа наша та взуття наше повитиралося від цієї дуже далекої дороги.
Josua Josh 1 9 14 І взяли люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.
Josua Josh 1 9 15 І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
Josua Josh 1 9 16 І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі вони до нього, і сидять вони поміж ними.
Josua Josh 1 9 17 І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.
Josua Josh 1 9 18 І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.
Josua Josh 1 9 19 І сказали всі начальники до всієї громади: Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.
Josua Josh 1 9 20 Оце зробімо їм, позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за присягу, що ми присягнули їм.
Josua Josh 1 9 21 І сказали до них начальники: Нехай вони живуть. І стали вони рубати дрова та носити воду для всієї громади, як говорили їм начальники.
Josua Josh 1 9 22 І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: Чому ви обманили нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите серед нас?
Josua Josh 1 9 23 А тепер ви прокляті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі дров, і носії води для дому Бога мого.
Josua Josh 1 9 24 А вони відповіли Ісусові та й сказали: Бо справді виявлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей Край, і вигубити всіх мешканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.
Josua Josh 1 9 25 А тепер ми оце в руці твоїй: як добре, і як справедливо в очах твоїх учинити нам, учини.
Josua Josh 1 9 26 І він зробив їм так, і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.
Josua Josh 1 9 27 І дав їх Ісус того дня за рубачів дров та за носіїв води для громади й для Господнього жертівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.
Josua Josh 1 10 1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,
Josua Josh 1 10 2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.
Josua Josh 1 10 3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:
Josua Josh 1 10 4 Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.
Josua Josh 1 10 5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.
Josua Josh 1 10 6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.
Josua Josh 1 10 7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.
Josua Josh 1 10 8 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.
Josua Josh 1 10 9 І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.
Josua Josh 1 10 10 І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
Josua Josh 1 10 11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.
Josua Josh 1 10 12 Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!
Josua Josh 1 10 13 І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.
Josua Josh 1 10 14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.
Josua Josh 1 10 15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.
Josua Josh 1 10 16 А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.
Josua Josh 1 10 17 І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.
Josua Josh 1 10 18 А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.
Josua Josh 1 10 19 А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.
Josua Josh 1 10 20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,
Josua Josh 1 10 21 то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!
Josua Josh 1 10 22 І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.
Josua Josh 1 10 23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.
Josua Josh 1 10 24 І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.
Josua Josh 1 10 25 І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.
Josua Josh 1 10 26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.
Josua Josh 1 10 27 І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.
Josua Josh 1 10 28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
Josua Josh 1 10 29 А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.
Josua Josh 1 10 30 І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.
Josua Josh 1 10 31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.
Josua Josh 1 10 32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.
Josua Josh 1 10 33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.
Josua Josh 1 10 34 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.
Josua Josh 1 10 35 І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.
Josua Josh 1 10 36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.
Josua Josh 1 10 37 І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.
Josua Josh 1 10 38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.
Josua Josh 1 10 39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.
Josua Josh 1 10 40 І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
Josua Josh 1 10 41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.
Josua Josh 1 10 42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.
Josua Josh 1 10 43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.
Josua Josh 1 11 1 І сталося, як почув це хацорський цар Явін, то послав до мадонського царя Йовава, і до царя шімронського, і до царя ахшафського,
Josua Josh 1 11 2 і до царів, що з півночі на горі та в степу на південь Кінроту, і в Шефелі, і на верхах Дори з заходу,
Josua Josh 1 11 3 ханаанеянин зо сходу та з заходу, а амореянин, і хіттеянин, і періззеянин, і євусеянин, а хіввеянин під Гермоном, у краї Міцпи.
Josua Josh 1 11 4 І вийшли вони та всі їхні табори з ними, народ, численний кількістю, як пісок, що на березі моря, і коней та колесниць дуже багато.
Josua Josh 1 11 5 І змовилися всі ці царі, і прийшли й таборували разом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем.
Josua Josh 1 11 6 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо взавтра коло цього часу Я покладу їх усіх трупами перед Ізраїлем; їхнім коням попідрізуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні.
Josua Josh 1 11 7 І вийшов на них зненацька Ісус та всі вояки з ним при озері Мером, та й напали на них.
Josua Josh 1 11 8 І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибивали їх, так що не зоставили їм жодного врятованого.
Josua Josh 1 11 9 І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім коням попідрізував жили, а їхні колесниці попалив ув огні.
Josua Josh 1 11 10 І вернувся Ісус того часу, і здобув Хацор, а його царя вбив мечем, бо Хацор перед тим був головою всіх тих царств.
Josua Josh 1 11 11 І вони повбивали вістрям меча кожну особу, що в ньому, зробили їх закляттям, не позосталася жодна душа, а Хацора спалив огнем.
Josua Josh 1 11 12 А всі царські міста та всіх їхніх царів Ісус здобув, та й повбивав їх вістрям меча, зробив їх закляттям, як наказав був Мойсей, раб Господній.
Josua Josh 1 11 13 Тільки всі міста, що стоять на згір'ях своїх, не спалив їх Ізраїль, крім Хацору, одного його спалив Ісус.
Josua Josh 1 11 14 А всю здобич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну людину побили вістрям меча, аж поки вони не вигубили їх, не позоставили жодної душі.
Josua Josh 1 11 15 Як Господь наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, так Мойсей наказав Ісусові, і так зробив Ісус, не занехав ані слова зо всього, що Господь наказав був Мойсеєві.
Josua Josh 1 11 16 І взяв Ісус ввесь той Край: гори Юди і ввесь Неґев, і ввесь ґошенський край, і Шефелу, і Араву, і гори Ізраїлеві, і їхню надморську низину,
Josua Josh 1 11 17 від гори Халак, що тягнеться до Сеїру, і аж до Баал-Ґаду в ливанській долині під горою Гермон. А всіх їхніх царів він забрав, і бив їх, і повбивав їх.
Josua Josh 1 11 18 Довгий час провадив Ісус війну зо всіма тими царями.
Josua Josh 1 11 19 Не було міста, що склало б мир з Ізраїлевими синами, окрім хіввеянина, ґів'онських мешканців, усе взяли війною.
Josua Josh 1 11 20 Бо від Господа було, щоб зробити запеклим їхнє серце на війну проти Ізраїля, щоб учинити їх закляттям, щоб не було для них милости, але щоб вигубити їх, як Господь наказав був Мойсеєві.
Josua Josh 1 11 21 І прийшов Ісус того часу, і вигубив велетнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Анаву, і з усіх Юдських гір, і з усіх Ізраїлевих гір, разом з їхніми містами Ісус зробив їх закляттям.
Josua Josh 1 11 22 Не позоставив велетня в краї Ізраїлевих синів, вони позостали тільки в Аззі, в Ґаті та в Ашдоді.
Josua Josh 1 11 23 І взяв Ісус увесь Край, усе так, як говорив був Господь до Мойсея. І Ісус дав його Ізраїлеві на спадок, за їхнім поділом на їхні племена. А Край заспокоївся від війни.
Josua Josh 1 12 1 А оце царі того Краю, яких побили Ізраїлеві сини, і посіли їхній Край по тім боці Йордану на схід сонця, від арнонського потоку аж до гори Гермон, та ввесь степ на схід:
Josua Josh 1 12 2 Сигон, цар аморейський, що сидів у Хешбоні, що панував від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і середина потоку, і половина Ґілеаду, і аж до потоку Яббоку, границі синів Аммонових,
Josua Josh 1 12 3 і степ аж до озера Кінроту на схід, і аж до степового моря, моря Солоного на схід, дорогою на Бет-Гаєшімот, і від Теману під узбіччями Пісґі.
Josua Josh 1 12 4 І границя Оґа, царя башанського, із остатку рефаїв, що сидів в Аштароті, і в Едреї,
Josua Josh 1 12 5 і що панував на горі Гермон, і на Салха, і на всім Башані аж до границі ґешурейської та маахатейської, і половина Ґілеаду, границя Сигона, царя хешбонського.
Josua Josh 1 12 6 Мойсей, раб Господній, та Ізраїлеві сини повбивали їх. І дав його Мойсей раб Господній, на спадок Рувимовому та Ґадовому та половині племени Манасіїного.
Josua Josh 1 12 7 А оце царі того Краю, що повбивав Ісус та Ізраїлеві сини по той бік Йордану на захід від Баал-Ґаду в ливанській долині аж до гори Халак, що підіймається до Сеїру, і Ісус віддав її Ізраїлевим племенам на спадок за їхнім поділом,
Josua Josh 1 12 8 на горі, і в Шефілі, і в Араві, і на узбіччі, і в пустині, і на півдні, хіттеянина, амореянина, і ханаанеянина, періззеянина, хіввеянина й євусеянина:
Josua Josh 1 12 9 цар єрихонський один, цар гайський, що з боку Бет-Елу, один,
Josua Josh 1 12 10 цар єрусалимський один, цар хевронський один,
Josua Josh 1 12 11 цар ярмутський один, цар лахіський один,
Josua Josh 1 12 12 цар єґлонський один, цар ґезерський один,
Josua Josh 1 12 13 цар девірський один, цар ґедерський один,
Josua Josh 1 12 14 цар хоремський один, цар арадський один,
Josua Josh 1 12 15 цар лівенський один, цар адулламський один,
Josua Josh 1 12 16 цар маккедський один, цар бет-елський один,
Josua Josh 1 12 17 цар таппуахський один, цар хеферський один,
Josua Josh 1 12 18 цар афекський один, цар шаронський один,
Josua Josh 1 12 19 цар мадонський один, цар хацорський один,
Josua Josh 1 12 20 цар шімронський один, цар ахшафський один,
Josua Josh 1 12 21 цар таанахський один, цар меґіддівський один,
Josua Josh 1 12 22 цар кедеський один, цар йокнеамський при Кармелі один,
Josua Josh 1 12 23 цар дорський при Нафат-Дорі один, цар ґоїмський при Ґілґалі один,
Josua Josh 1 12 24 цар тірцький один. Усіх царів тридцять і один.
Josua Josh 1 13 1 А Ісус постарівся й увійшов у дні. І сказав Господь до нього: Ти постарівся та ввійшов у дні, а Краю позостається ще дуже багато, щоб посісти його.
Josua Josh 1 13 2 Оце позосталий Край: усі округи филистимські, і ввесь Ґешурей,
Josua Josh 1 13 3 від Шіхору, що навпроти Єгипту, і аж до границі Екрону на північ, що до ханаанеянина залічений, п'ять филистимських князів: аззатський, ашдодський, ашкелонський, ґаттійський і екронський, та аввеї.
Josua Josh 1 13 4 Від півдня вся ханаанська земля та Меара, що сидонська, аж до Афеки, аж до аморейської границі,
Josua Josh 1 13 5 і ґівлейська земля, і ввесь Ливан на схід сонця від Баал-Ґаду під горою Гермон аж до входу до Хамату.
Josua Josh 1 13 6 Усіх мешканців гір від Ливану аж до Місрефот-Маїму, усіх сидонян, Я повиганяю їх перед Ізраїлевими синами. Тільки поділи її жеребком на спадок Ізраїлеві, як Я наказав був тобі.
Josua Josh 1 13 7 А тепер поділи цей Край на спадок дев'яти племенам та половині племени Манасіїному.
Josua Josh 1 13 8 Разом із ним Рувимові та Ґадові взяли свій спадок що дав їм Мойсей по той бік Йордану на схід, як дав їм Мойсей, раб Господній,
Josua Josh 1 13 9 від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся медевська рівнина аж до Дівону,
Josua Josh 1 13 10 і всі міста Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, аж до границі Аммонових синів,
Josua Josh 1 13 11 і Ґілеад, і границя ґешурейська та маахейська, і вся гора Гермон, і ввесь Башан аж до Салхи,
Josua Josh 1 13 12 усе царство Оґа в Башані, що царював в Аштароті та в Едреї, він позостався з останку рефаїв, а Мойсей повбивав їх та повиганяв їх.
Josua Josh 1 13 13 І не вигнали Ізраїлеві сини ґешуреянина, і маахатеянина, і сидів Ґешур та Маахат серед Ізраїля, і так є аж до цього дня.
Josua Josh 1 13 14 Тільки Левієвому племені не дав він спадку, огняні жертви Господа, Бога Ізраїля, то спадок його, як Я говорив був йому.
Josua Josh 1 13 15 І дав Мойсей племені Рувимових синів спадок за їхніми родами.
Josua Josh 1 13 16 І була їм границя від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся рівнина при Медеві,
Josua Josh 1 13 17 Хешбон і всі міста його, що на рівнині, Дівон, і Бамот-Баал, і Бет-Баал-Меон,
Josua Josh 1 13 18 і Ягца, і Кедемот, і Мефаат,
Josua Josh 1 13 19 і Кір'ятаїм, і Сівма, і Церет-Гашшахар на горі Емеку,
Josua Josh 1 13 20 і Бет-Пеор, і узбіччя Пісґі, і Бет-Гаєшімот,
Josua Josh 1 13 21 і всі міста рівнини, і все царство Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, що Мойсей убив його та мідіянських начальників: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, сигонових князів, мешканців того краю.
Josua Josh 1 13 22 А Валаама, Беорового сина, чарівника, Ізраїлеві сини забили мечем серед інших, яких вони побили.
Josua Josh 1 13 23 І була границя Рувимових синів: Йордан і границя. Це спадок Рувимових синів за їхніми родами, їхні міста та їхні оселі.
Josua Josh 1 13 24 І дав Мойсей Ґадовому племені, синам Ґада за їхніми родами,
Josua Josh 1 13 25 і була їм границя: Язер, і всі ґілеадські міста, і половина краю аммонових синів аж до Ароеру, що навпроти Рабби,
Josua Josh 1 13 26 А з Хешбону аж до Рамат Гамміцпі й Бетоніму, а від Маханаїму аж до границі Девіру,
Josua Josh 1 13 27 і в долині Бет-Гараму, і Бет-Німра, і Суккот, і Цафон, останок царства Сигона, царя хешбонського, Йордан і границя аж до кінця озера Кіннерет по тім боці Йордану на схід.
Josua Josh 1 13 28 Це спадок Ґадових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.
Josua Josh 1 13 29 І дав Мойсей половині племени Манасіїного, і воно було половині племени Манасіїних синів за їхніми родами.
Josua Josh 1 13 30 І була їхня границя від Манахаїму, увесь Башан, усе царство Оґа, царя башанського, і всі села Яіру, що в Башані, шістдесят міст.
Josua Josh 1 13 31 А половина Ґілеаду, і Аштарот, і Едрея, міста Оґового царства в Башані, синам Махіра, Манасіїного сина, половині синів Махіра за їхніми родами.
Josua Josh 1 13 32 Оце те, що Мойсей дав на спадок в моавських степах по тім боці Йордану на схід.
Josua Josh 1 13 33 А Левієвому племені Мойсей не дав спадку, Господь, Бог Ізраїлів, Він їхній спадок, як говорив їм.
Josua Josh 1 14 1 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.
Josua Josh 1 14 2 Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени.
Josua Josh 1 14 3 Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.
Josua Josh 1 14 4 Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.
Josua Josh 1 14 5 Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.
Josua Josh 1 14 6 І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.
Josua Josh 1 14 7 Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.
Josua Josh 1 14 8 А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.
Josua Josh 1 14 9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.
Josua Josh 1 14 10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.
Josua Josh 1 14 11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.
Josua Josh 1 14 12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь.
Josua Josh 1 14 13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.
Josua Josh 1 14 14 Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.
Josua Josh 1 14 15 А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.
Josua Josh 1 15 1 І був жеребок для племени Юдиних синів за їхніми родами: до едомської границі пустиня Цін, на південь від теманського краю.
Josua Josh 1 15 2 І була їм південна границя від кінця Солоного моря, від затоки, зверненої на південь.
Josua Josh 1 15 3 І йде вона на південь від Маале-Акраббіму, і переходить до Ціну, і підіймається з півдня, від Кадеш-Барнеа й переходить до Хецрону, і підіймається до Аддару й обертається до Кар до Каркаї.
Josua Josh 1 15 4 І переходить вона до Адмону, і йде до єгипетського потоку, і границя закінчується на захід. Це буде для вас південна границя.
Josua Josh 1 15 5 А границя на схід Солоне море аж до кінця Йордану. А границя у бік півночі: від морської затоки з кінця Йордану,
Josua Josh 1 15 6 і підіймається границя до Бет-Хоґли й переходить на північ від Бет-Гаарови; і підіймається та границя до Евен-Боган-Бен-Рувена.
Josua Josh 1 15 7 І підіймається та границя від ахорської долини, а на півночі звертається до Ґілґалу, що навпроти Маале-Адумміму, що на південь від потоку. І переходить та границя до Ме-Ен-Шемешу, і закінчується при Ен-Роґелі.
Josua Josh 1 15 8 І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з півдня, це Єрусалим. І підіймається та границя до верхів'я гори, що навпроти Ґе-Гінному на захід, що в кінці Емек-Рефаіму на північ.
Josua Josh 1 15 9 І біжить та границя від верхів'я гори до джерела Ме-Нефтоаху, і йде до міст гори Ефрону; і біжить та границя до Баали, це Кір'ят-Єарім.
Josua Josh 1 15 10 І обертається та границя з Баали на захід до гори Сеїр, і переходить до плеча гори Єарім з півночі, це Кесалон; і сходить до Бет-Шемешу й переходить до Тімни.
Josua Josh 1 15 11 І йде та границя по край Екрону на північ, і біжить та границя до Шіккарону, і переходить до гори Баали, і йде до Явнеїлу. І границя закінчується при заході.
Josua Josh 1 15 12 А західня границя до Великого моря. А границя ця границя Юдиних синів навколо за їхніми родами.
Josua Josh 1 15 13 А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім наказом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька велетнів, воно Хеврон.
Josua Josh 1 15 14 І Калев повиганяв звідти трьох велетнів: Шешая, і Ахімана, і Талмая, уроджених велетнів.
Josua Josh 1 15 15 І пішов він звідти до девірських мешканців, а ім'я Девіра давніше Кір'ят-Сефер.
Josua Josh 1 15 16 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому дочку мою Ахсу за жінку.
Josua Josh 1 15 17 І здобув його Отніїл, син Кеназів, брат Калевів. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
Josua Josh 1 15 18 І сталося, коли вона відходила, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?
Josua Josh 1 15 19 І вона сказала: Дай мені дар благословення! Бо ти дав мені землю суху, то даси мені це й водні джерела. І він дав їй Ґуллот горішній та Ґуллот долішній.
Josua Josh 1 15 20 Оце спадок племени Юдиних синів за їхніми родами.
Josua Josh 1 15 21 І були ті міста від краю племени Юдиних синів до едомської границі на півдні: Кавцеїл, і Едер, і Яґур,
Josua Josh 1 15 22 і Кіна, і Дімона, і Ад'ада,
Josua Josh 1 15 23 і Кедеш, і Хацор, і Їтнан,
Josua Josh 1 15 24 Зіф, і Телем, і Беалот,
Josua Josh 1 15 25 і Хацор-Хадатта, і Керійот-Хецрон, це Хацор,
Josua Josh 1 15 26 Амам, і Шема, і Молада,
Josua Josh 1 15 27 і Хацор-Ґадда, і Хешмон, і Бет-Пелет,
Josua Josh 1 15 28 і Хацар-Шуал, і Беер-Шева, і Бізйотея,
Josua Josh 1 15 29 Баала, і Ійїм, і Ецем,
Josua Josh 1 15 30 і Елтолад, і Хесіл, і Хорма,
Josua Josh 1 15 31 і Ціклаґ, і Мадманна, і Сансанна,
Josua Josh 1 15 32 і Леваот, і Шілхім, і Аїн, і Ріммон. Усіх міст двадцять і дев'ять та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 33 На Шефалі: Ештаол, і Цор'а, і Ашна,
Josua Josh 1 15 34 і Заноах, і Ен-Ґаннім, Таппуах і Гаенам,
Josua Josh 1 15 35 Ярмут, і Адуллам, Сохо й Азека,
Josua Josh 1 15 36 і Шаараїм, і Адітаїм, і Ґедера, і Ґедеротаїм, чотирнадцять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 37 Ценан, і Хадаша, і Міґдал-Ґад,
Josua Josh 1 15 38 і Діл'ан, і Міцпе, і Йоктеїл,
Josua Josh 1 15 39 Лахіш, і Боцкат, і Еґлон,
Josua Josh 1 15 40 і Каббон, і Лахмас, і Кітліш,
Josua Josh 1 15 41 і Ґедерот, Бет-Даґон, і Наама, і Маккеда, шістнадцять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 42 Лівна, і Етер, і Ашан,
Josua Josh 1 15 43 і Ївтах, і Ашна, і Неців,
Josua Josh 1 15 44 і Кеіла, і Ахзів, і Мареша, дев'ять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 45 Екрон і підлеглі міста його та оселі його.
Josua Josh 1 15 46 Від Екрону й до моря усе, що при Ашдоді та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 47 Ашдод, підлеглі міста його та оселі його; Азза, підлеглі міста її та оселі її до єгипетського потоку, і море Велике, і границя.
Josua Josh 1 15 48 І на горах: Шамір, і Яттір, і Сохо,
Josua Josh 1 15 49 і Данна, і Кір'ят-Санна, він Девір,
Josua Josh 1 15 50 і Анав, і Ештемо, і Анім,
Josua Josh 1 15 51 і Ґошен, і Холон, і Ґіло, одинадцять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 52 Арав, і Дума, і Еш'ан,
Josua Josh 1 15 53 і Янім, і Бет-Таппуах, і Афека,
Josua Josh 1 15 54 і Хумта, і Кір'ят-Арба, це Хеврон, і Ціор, дев'ять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 55 Маон, Кармел, і Зіф, і Юта,
Josua Josh 1 15 56 Їзреїл, і Йокдеам, і Заноах,
Josua Josh 1 15 57 Каїн, Ґів'а, і Тімна, десять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 58 Халхул, Бет-Цур, і Ґедор,
Josua Josh 1 15 59 і Маарат, і Бет-Анот, і Елтекон, шість міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 60 Кір'ят-Баал, він Кір'ят-Єарім, і Рабба, двоє міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 61 На пустині: Бет-Гаарава, Міддін, і Сехаха,
Josua Josh 1 15 62 і Нівшан, і Ір-Гаммелах, і Ен-Ґеді, шість міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 15 63 А євусеян, мешканців Єрусалиму, Юдини сини не могли їх вигнати, і осів Євусеянин із Юдиними синами в Єрусалимі, і так є аж до цього дня,
Josua Josh 1 16 1 І вийшов жеребок для Йосипових синів: від єрихонського Йордану до єрихонської води на схід пустиня, що тягнеться від Єрихону по горі до Бет-Елу.
Josua Josh 1 16 2 І виходить вона з Бет-Елу до Луз, і переходить до границі Арки до Атароту,
Josua Josh 1 16 3 і сходить на захід до границі яфлетської, аж до границі Бет-Хорону долішнього, і аж до Ґезеру, і закінчується при морі.
Josua Josh 1 16 4 І посіли це Йосипові сини, Манасія та Єфрем.
Josua Josh 1 16 5 І була границя Єфремових синів за їхніми родами, а границя їхнього спадку на схід була: Атрот-Аддар аж до горішнього Бет-Хорону.
Josua Josh 1 16 6 І виходить та границя до Міхметату з півночі, і повертається границя на схід до Таанат-Шіло, та й переходить його зо сходу до Яноаху.
Josua Josh 1 16 7 І сходить вона з Яноаху до Атароту та до Наари, і дотикає Єрихону, і виходить до Йордану.
Josua Josh 1 16 8 А з Таппуаху границя йде на захід до потоку Кана, та й закінчується при морі. Це спадок племени Єфремових синів за їхніми родами.
Josua Josh 1 16 9 І міста, відділені для Єфремових синів, були серед спадку Манасіїних синів, усі ті міста та їхні оселі.
Josua Josh 1 16 10 Та не вигнали вони ханаанеянина, що сидів у Ґезері. І сидів ханаанеянин посеред Єфрема і так є аж до цього дня, і давав данину працею.
Josua Josh 1 17 1 І вийшов жеребок для Манасіїного племени, бо він первенець Йосипів, Махірові, Манасіїному первенцеві, Ґілеадовому батькові, бо він був вояк, то був йому Ґілеад та Башан.
Josua Josh 1 17 2 І було для позосталих Манасіїних синів за їхніми родами: синам Авіезера, і синам Хелека, і синам Азріїла, і синам Шехема, і синам Хефера, і синам Шеміда. Оце сини Манасії, Йосипового сина, мужі, за їхніми родами.
Josua Josh 1 17 3 А в Целофхада, сина Хефера, сина Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного, не було в нього синів, а тільки дочки. А оце імена його дочок: Махла, і Ноа, і Хоґла, Мілка та Тірца.
Josua Josh 1 17 4 І прийшли вони до священика Елеазара, і до Ісуса, Навинового сина, та перед начальників, говорячи: Господь наказав був Мойсеєві дати нам спадок серед наших братів. І дав їм на Господній наказ спадок серед братів їхнього батька.
Josua Josh 1 17 5 І випало для Манасії десять наділів, окрім землі Ґілеаду та Башану, що по той бік Йордану,
Josua Josh 1 17 6 бо Манасіїні дочки посіли спадок серед синів його, а ґілеадський край був для позосталих Манасіїних синів.
Josua Josh 1 17 7 І була Манасіїна границя від Ашер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, і йде та границя на південь до мешканців Ен-Таппуаху.
Josua Josh 1 17 8 Для Манасії був край Таппуах, а місто Таппуах при Манасіїній границі для Єфремових синів.
Josua Josh 1 17 9 І сходить та границя до потоку Кана, на південь від потоку. Ці міста Єфремові серед Манасіїних міст. А границя Манасії від півночі до потоку, а кінчалася при морі.
Josua Josh 1 17 10 На південь Єфремове, а на північ Манасіїне, а границею того було море. А в Асирі вони стикалися з півночі, а в Іссахарі зо сходу.
Josua Josh 1 17 11 І було для Манасії в Іссахарі та в Асирі: Бет-Шеан та його залежні міста, і Ївлеам та його залежні міста, і мешканці Доару та його залежні міста, і мешканці Таанаху та його залежні міста, і мешканці Меґіддо та його залежні міста, три верховини.
Josua Josh 1 17 12 Та Манасіїні сини не могли повиганяти мешканців цих міст, і ханаанеянин продовжував сидіти в тому краї.
Josua Josh 1 17 13 І сталося, коли Ізраїлеві сини стали сильні, то дали ханаанеянина на данину, а вигнати не вигнали його.
Josua Josh 1 17 14 І говорили Йосипові сини з Ісусом, кажучи: Чому ти дав мені на спадок один жеребок та наділ один, а я ж народ численний, бо до цього часу благословив мене Господь.
Josua Josh 1 17 15 І сказав до них Ісус: Якщо ти народ численний, то піди до лісу, та й повикорчовуєш собі там у краї періззеянина та рефаїв, бо Єфремова гора стала тісна для тебе.
Josua Josh 1 17 16 І сказали Йосипові сини: Не вистачить нам тієї гори, та й залізна колесниця в кожного ханаанеянина, що сидить у долині, як у того, що в Бет-Шеані та в його залежних містах, так і в того, що в долині Ізреельській.
Josua Josh 1 17 17 І сказав Ісус до Йосипового дому, до Єфрема та до Манасії, говорячи: Ти численний народ, і в тебе сила велика, не буде тобі один жеребок,
Josua Josh 1 17 18 але буде тобі гористий край; а що там ліс, то викорчуй його, і будуть тобі й його кінці. Бо ти виженеш ханаанеянина, хоч у нього колесниці залізні, хоч він сильний.
Josua Josh 1 18 1 І була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий Край.
Josua Josh 1 18 2 І позоставалося серед Ізраїлевих синів сім племен, що не поділили ще спадку свого.
Josua Josh 1 18 3 І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Аж доки ви будете лінуватися піти посісти той Край, що дав вам Господь, Бог ваших батьків?
Josua Josh 1 18 4 Дайте від себе по три мужі на плем'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по Краю, і опишуть його за їхнім спадком, та й прийдуть до мене.
Josua Josh 1 18 5 І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з півдня, а Йосипів дім стане на своїй границі з півночі.
Josua Josh 1 18 6 А ви опишете той Край, сім частин, і принесете описа мені сюди, а я кину вам жеребка тут перед лицем Господа, Бога нашого.
Josua Josh 1 18 7 А Левитам нема частки поміж вами, бо священнодіяння Господнє спадщина його. А Ґад, і Рувим, та половина Манасіїного племени взяли свій спадок по той бік Йордану на схід, що дав їм Мойсей, раб Господній.
Josua Josh 1 18 8 І встали ті мужі й пішли. А Ісус наказав тим, що пішли описувати Край, говорячи: Ідіть і походіть по Краю, і опишіть його, та й вертайтеся до мене. А я кину вам жеребка тут перед Господнім лицем у Шіло.
Josua Josh 1 18 9 І пішли ті мужі, і перейшли по Краю, та й описали його за містами на сім частин у книжці. І прийшли вони до Ісуса до табору в Шіло.
Josua Josh 1 18 10 І кинув їм Ісус жеребка в Шіло перед Господнім лицем. І поділив там Ісус Край для Ізраїлевих синів за їхніми поділами.
Josua Josh 1 18 11 І вийшов жеребок для племени Веніяминових синів за їхніми родами, і вийшла границя їхнього жеребка між синами Юдиними та між синами Йосиповими.
Josua Josh 1 18 12 І була їм границя на північну сторону від Йордану. І підіймається та границя до краю Єрихону з півночі, і підіймається на гору на захід, і закінчується при пустині Бет-Евен.
Josua Josh 1 18 13 А звідти переходить та границя до Лузу, до краю Лузу на південь, це Бет-Ел. І сходить та границя до Атрот-Аддару на гору, що з півдня до долішнього Бет-Хорону.
Josua Josh 1 18 14 І тягнеться та границя, і повертається на західній бік, на південь від гори, що навпроти Бет-Хорону на південь, і закінчується при Кір'ят-Баалі, це Кір'ят-Єарім, місті Юдиних синів. Це західня сторона.
Josua Josh 1 18 15 А південна сторона від кінця Кір'ят-Єаріму. І виходить та границя на захід, і виходить до джерела Ме-Нефтоаху.
Josua Josh 1 18 16 І сходить та границя до кінця гори, що навпроти Ґе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на північ. І сходить Ґе-Гінном побіч євусеянина на південь, і сходить до Ен-Роґелу,
Josua Josh 1 18 17 і тягнеться вона з півночі, і виходить до Ен-Шемешу, і виходить до Ґелілоту, що навпроти Маале-Адуммім. І сходить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.
Josua Josh 1 18 18 І переходить побіч навпроти Арави на північ, та й сходить до Арави.
Josua Josh 1 18 19 І переходить та границя побіч Бет-Хоґли на північ, і закінчується границя при затоці Солоного моря на північ, до кінця Йордану з півдня. Це границя південна.
Josua Josh 1 18 20 А Йордан граничить його зо східньої сторони. Це спадок Веніяминових синів за границями його навколо, за родами його.
Josua Josh 1 18 21 І були міста для племени Веніяминових синів за їхніми родами: Єрихон, і Бет-Хоґла, і Емек-Кеціц,
Josua Josh 1 18 22 і Бет-Гаарава, і Цемараїм, і Бет-Ел,
Josua Josh 1 18 23 і Аввім, і Пара, і Офра,
Josua Josh 1 18 24 і Кефар-Гааммоні, і Офні, і Ґева, дванадцять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 18 25 Ґів'он, і Рама, і Беерот,
Josua Josh 1 18 26 і Міцпе, і Кефіра, і Моца,
Josua Josh 1 18 27 і Рекем, і Їрпеїл, і Пар'ала,
Josua Josh 1 18 28 і Цела, Елеф, і Євусі, воно Єрусалим, Ґів'ат, Кір'ят-Єарім, чотирнадцять міст та їхні оселі. Це спадок Веніяминових синів за їхніми родами.
Josua Josh 1 19 1 А другий жеребок вийшов Симеонові, племені Симеонових синів за їхніми родами. І був їхній спадок серед спадку Юдиних синів.
Josua Josh 1 19 2 І був їм у спадку: Беер-Шева, і Молада,
Josua Josh 1 19 3 і Хацар-Шуал, і Бала, і Ецем,
Josua Josh 1 19 4 і Елтолад, і Бетул, і Хорма,
Josua Josh 1 19 5 і Ціклаґ, і Бет-Гаммаркавот, і Хацар-Суса,
Josua Josh 1 19 6 і Бет-Леваот, і Шарухен, тринадцять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 7 Аїн, Ріммон, і Етер, і Ашан, чотири місті та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 8 А всі оселі, що навколо тих міст аж до Баалат-Беер-Рамат-Неґеву, це спадок племени Симеонових синів за їхніми родами.
Josua Josh 1 19 9 З наділу Юдиних синів спадок синів Симеонових, бо наділ Юдиних синів був численніший від них. І посіли Симеонові сини в середині їхнього спадку.
Josua Josh 1 19 10 А третій жеребок вийшов Завулоновим синам за їхніми родами, і була границя їхнього спадку аж до Саріду.
Josua Josh 1 19 11 І підіймається їхня границя до Яму та Мар'али, і стикається з Даббешетом, і стикається з потоком, що навпроти Йокнеаму,
Josua Josh 1 19 12 і вертається з Саріду на схід, до сходу сонця, на границю Кіслот-Фавору, і виходить до Доврату, і підіймається до Яфія.
Josua Josh 1 19 13 А звідти переходить на схід, на схід до Ґат-Хеферу, Ет-Каціну, до Ріммон-Гамметоару, до Неї.
Josua Josh 1 19 14 І повертається його границя з півночі Ханнатону, і закінчується при Ґе-Їфтах-Елі.
Josua Josh 1 19 15 І Каттат, і Нагалал, і Шімрон, і Їд'ала, і Віфлеєм, дванадцять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 16 Це спадок Завулонових синів за їхніми родами, оці міста та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 17 Четвертий жеребок вийшов Іссахарові, Іссахаровим синам за їхніми родами.
Josua Josh 1 19 18 І була їхня границя: їзреел, і Кесуллот, і Шунем,
Josua Josh 1 19 19 і Хафараїм, і Шіон, і Анахарат,
Josua Josh 1 19 20 і Раббіт, і Кішйон, Евес,
Josua Josh 1 19 21 і Ремет, і Ен-Ґаннім, і Ен-Хадда, і Бет-Паццец.
Josua Josh 1 19 22 І дотикається та границя до Фавору, і Шахаціми, і Бет-Шемету, і їхня границя закінчується при Йордані, шістнадцять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 23 Оце спадок племени Іссахарових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 24 А п'ятий жеребок вийшов племені Асирових синів за їхніми родами.
Josua Josh 1 19 25 І була їхня границя: Хелкат, і Халі, і Бетен, і Ахшат,
Josua Josh 1 19 26 і Алламмелех, і Ам'ад, і Міш'ал, і дотикається Кармелю на захід та Шіхор-Лівнату,
Josua Josh 1 19 27 і вертається на схід сонця до Бет-Даґону, і дотикається Завулона та Ґе-Їфтах-Елу, на північ Бет-Гаемеку та Ніелу, і виходить до Кавулу зліва.
Josua Josh 1 19 28 І Еврон, і Рехов, і Хаммон, і Кана аж до Сидону Великого.
Josua Josh 1 19 29 І вертається та границя до Рами та аж до міста Мівцар-Цору, і вертається границя до Хоси, і закінчується при заході від околиці Ахзіву,
Josua Josh 1 19 30 і Умма, і Афек, і Рехов, двадцять і двоє міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 31 Оце спадок племени Асирових синів за їхніми родами, ті міста та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 32 Синам Нефталимовим вийшов шостий жеребок, для синів Нефталимових за їхніми родами.
Josua Josh 1 19 33 І була їхня границя: від Хелефу, від Елону при Цаананнімі, і Адамі Ганнекев, і Явнеїл аж до Лаккуму, і кінчалася вона при Йордані.
Josua Josh 1 19 34 І повертається та границя на захід до Ашнот-Фавору, і виходить звідти до Хуккоку та дотикається Завулона з полудня, а Асира дотикається з заходу, а Юди при Йордані на схід сонця.
Josua Josh 1 19 35 А міста твердинні: Ціддім, Цер, і Хаммат, Раккат і Кіннерет,
Josua Josh 1 19 36 і Адама, і Рама, І Хацор,
Josua Josh 1 19 37 і Кедеш, і Едреї, і Ен-Хасор,
Josua Josh 1 19 38 і Їр'он, і Міґдал-Ел, Хорем, і Бет-Анат, і Бет-Шамеш, дев'ятнадцять міст та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 39 Оце спадок племени синів Нефталимових за їхніми родами, міста та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 40 А племені Данових синів за їхніми родами вийшов сьомий жеребок.
Josua Josh 1 19 41 І була границя їхнього насліддя: Цор'а, і Ештаол, і Ір-Шемеш,
Josua Josh 1 19 42 і Шаалаббін, і Айялон, і Їтла,
Josua Josh 1 19 43 і Елон, і Тімната, і Екрон,
Josua Josh 1 19 44 і Елтеке, і Ґіббетон, і Баалат,
Josua Josh 1 19 45 і Єгуд, і Бене-Берак, і Ґат-Ріммон,
Josua Josh 1 19 46 і Ме-Яркон, і Раккон із границею навпроти Яфи.
Josua Josh 1 19 47 І вийшла границя Данових синів від них. А Данові сини пішли й воювали з Лешемом, і здобули його, і побили вістрям меча, і посіли його, та й осілися в ньому. І вони назвали Лешему ім'я: Дан, як ім'я їхнього батька Дана.
Josua Josh 1 19 48 Оце спадок племени Данових синів за їхніми родами, ті міста та їхні оселі.
Josua Josh 1 19 49 І скінчили вони посідати Край згідно з його границями. І дали Ізраїлеві сини спадок Ісусові, синові Навиновому, посеред себе.
Josua Josh 1 19 50 На Господній наказ дали йому те місто, яке він жадав: Тімнат-Серах на Єфремовій горі. І збудував він місто, та й осівся в ньому.
Josua Josh 1 19 51 Оце той спадок, що священик Елеазар і Ісус, син Навинів, та голови домів батьків давали племенам Ізраїлевих синів жеребком у Шіло перед Господнім лицем при вході до скинії заповіту. І покінчили вони ділити Край.
Josua Josh 1 20 1 І Господь промовляв до Ісуса, говорячи:
Josua Josh 1 20 2 Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Дайте собі міста на сховища, про які Я говорив вам через Мойсея,
Josua Josh 1 20 3 щоб утікав туди убійник, що заб'є кого ненароком невмисне, і вони будуть для вас на місце сховища від месника за кров.
Josua Josh 1 20 4 І втече він до одного з тих міст, і стане при вході міської брами, та й буде голосно говорити старшим того міста про свою справу. І вони візьмуть його до міста до себе, і дадуть йому місце, і він осяде з ними.
Josua Josh 1 20 5 А коли буде гнатися за ним месник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмисне забив свого ближнього, і не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.
Josua Josh 1 20 6 І буде він сидіти в тому місті, аж поки не стане перед громадою на суд, аж до смерти найвищого священика, що буде в тих днях. Тоді повернеться убійник, та й увійде до свого міста та до свого дому, до того міста, звідки він утік.
Josua Josh 1 20 7 І посвятили вони Кедеш в Ґалілі на Нефталимовій горі, і Сихем на Єфремовій горі та Кір'ят-Арбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.
Josua Josh 1 20 8 А по той бік єрихонського Йордану на схід вони дали: Бецер на пустині, на рівнині, із Рувимового племени, і Рамот у Ґілеаді з Ґадового племени, і Ґалан у Башані з Манасіїного племени.
Josua Josh 1 20 9 Оце були міста призначення для всіх Ізраїлевих синів та для приходька, що мешкає чужинцем серед них, на сховище туди кожному, хто вб'є кого ненароком. І не помре він від руки месника за кров, аж поки не стане перед громадою.
Josua Josh 1 21 1 І підійшли голови домів батьків Левієвих до священика Елеазара й до Ісуса, сина Навинового, та до голів домів батьків племен Ізраїлевих синів,
Josua Josh 1 21 2 та й говорили до них у Шіло в ханаанському Краї, кажучи: Господь наказав був через Мойсея дати нам міста на сидіння, а їхні пасовиська для нашої худоби.
Josua Josh 1 21 3 І дали Ізраїлеві сини Левитам зо свого наділу на наказ Господній ті міста та їхні пасовиська.
Josua Josh 1 21 4 І вийшов жеребок для родів кегатеянина. І були синам священика Аарона з Левитів від племени Юдиного, і від племени Симеонового, і від племени Веніяминового тринадцять міст.
Josua Josh 1 21 5 А Кегатовим синам, що позосталися з родів племени Єфремового й з племени Данового та з половини племени Манасіїного жеребком дісталося десять міст.
Josua Josh 1 21 6 А для Ґершонових синів від родів Іссахарового племени, і від Асирового племени, і від Нефталимового племени, і від половини Манасіїного племени в Башані жеребком дісталося тринадцять міст.
Josua Josh 1 21 7 Мерарієвим синам за їхніми родами дісталося від племени Рувимового, і від племени Ґадового, і від племени Завулонового дванадцять міст.
Josua Josh 1 21 8 І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська, як наказав був Господь через Мойсея, жеребком.
Josua Josh 1 21 9 І дали вони з племени синів Юдиних та з племени синів Симеонових ті міста, що будуть нижче названі йменням своїм.
Josua Josh 1 21 10 І було для Ааронових синів із родів кегатеянина, з Левієвих синів, бо їм був жеребок найперше.
Josua Josh 1 21 11 І дали їм місто Кір'ят, батька велетнів Арби, воно Хеврон, на Юдиних горах, та його пасовиська навколо нього.
Josua Josh 1 21 12 А мійське поле та оселі його дали Калеву, синові Єфуннеєвому, на власність його.
Josua Josh 1 21 13 А синам священика Аарона дали місто сховища вбійника: Хеврон та його пасовиська, і Лівну та її пасовиська,
Josua Josh 1 21 14 і Яттір та його пасовиська, і Ештемоа та її пасовиська,
Josua Josh 1 21 15 і Холон та його пасовиська, і Девір та його пасовиська,
Josua Josh 1 21 16 і Аїн та його пасовиська, і Ютту та її пасовиська, Бет-Шемеш та його пасовиська, дев'ять міст від двох тих племен.
Josua Josh 1 21 17 А від Веніяминового племени: Ґів'он та його пасовиська, Ґеву та її пасовиська,
Josua Josh 1 21 18 Анатоль та його пасовиська, і Алмон та його пасовиська, міст четверо.
Josua Josh 1 21 19 Усіх міст Ааронових синів, священиків, тринадцять міст та їхні пасовиська.
Josua Josh 1 21 20 А родам Кегатових синів, Левитам, що позостали від Кегатових синів, міста їхнього жеребка були від Єфремового племени.
Josua Josh 1 21 21 І дали їм місто сховища вбійника: Сихем та його пасовиська, на Єфремовій горі, і Ґезер та його пасовиська.
Josua Josh 1 21 22 І Ківцаїм та його пасовиська, і Бет-Хорон та його пасовиська, міст четверо.
Josua Josh 1 21 23 А від Данового племени: Елтеке та його пасовиська, Ґіббетон та його пасовиська,
Josua Josh 1 21 24 Айялон та його пасовиська, Ґат-Ріммон та його пасовиська, міст четверо.
Josua Josh 1 21 25 А від половини Манасіїного племени: Таанах та його пасовиська, і Ґат-Ріммон та його пасовиська, міст двоє.
Josua Josh 1 21 26 Усіх міст десять та їхні пасовиська для родів позосталих Кегатових синів.
Josua Josh 1 21 27 А для Ґершонових синів з Левієвих родів від половини Манасіїного племени місто сховища вбійника: Ґолан у Башані та його пасовиська, і Беештера та її пасовиська, міст двоє.
Josua Josh 1 21 28 А від Іссахарового племени: Кіш'йон та його пасовиська, Доврат та його пасовиська,
Josua Josh 1 21 29 Ярмут та його пасовиська, Ен-Ґаннім та його пасовиська, міст четверо.
Josua Josh 1 21 30 А від Асирового племени: Міш'ал та його пасовиська, Ардон та його пасовиська,
Josua Josh 1 21 31 Хелкат та його пасовиська, Рехов та його пасовиська, міст четверо.
Josua Josh 1 21 32 А від Нефталимового племени місто сховища вбійника: Кедеш у Ґаліл та його пасовиська, і Хаммот-Дор та його пасовиська, і Картан та його пасовиська, міст троє.
Josua Josh 1 21 33 Усіх міст Ґершонових за їхніми родами тринадцять міст та їхні пасовиська.
Josua Josh 1 21 34 А для родів Мерарієвих синів, Левитів, позосталих від племени Завулонового: Йокнеам та його пасовиська, Карта та її пасовиська.
Josua Josh 1 21 35 Дімна та її пасовиська, Нагалал та його пасовиська, міст четверо.
Josua Josh 1 21 36 А від Рувимового племени: Бецар та його пасовиська, і Ягца та її пасовиська,
Josua Josh 1 21 37 Кедемот та його пасовиська, і Мефаат та його пасовиська, міст четверо.
Josua Josh 1 21 38 А від Ґадового племени місто сховища вбійника: Рамот у Ґілеаді та його пасовиська, і Маханаїм та його пасовиська,
Josua Josh 1 21 39 Хешбон та його пасовиська, Язер та його пасовиська, усіх міст четверо.
Josua Josh 1 21 40 Усіх міст для Мерарієвих синів за їхніми родами, що позосталися з Левієвих родів, було за їхнім жеребком дванадцять міст.
Josua Josh 1 21 41 Усіх Левієвих міст серед власности Ізраїлевих синів сорок і вісім міст та їхні пасовиська.
Josua Josh 1 21 42 Будуть ті міста такі: кожне місто з пасовиськом його навколо нього, так для всіх тих міст.
Josua Josh 1 21 43 І дав Господь Ізраїлеві ввесь той Край, що присягнув був дати його їхнім батькам, і вони посіли його та й осілися в ньому.
Josua Josh 1 21 44 І Господь дав їм мир навколо, усе так, як присягнув був їхнім батькам. І ніхто зо всіх їхніх ворогів на встояв перед ними, усіх їхніх ворогів Господь дав у їхню руку.
Josua Josh 1 21 45 Нічого не було невиконаного з усього того доброго слова, що Господь говорив до Ізраїлевого дому, усе збулося.
Josua Josh 1 22 1 Тоді покликав Ісус племено Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,
Josua Josh 1 22 2 та й сказав їм: Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.
Josua Josh 1 22 3 Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували виконання заповідей Господа, Бога вашого.
Josua Josh 1 22 4 А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверніться, та й ідіть собі до наметів своїх, до краю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йордану.
Josua Josh 1 22 5 Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Закона, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею.
Josua Josh 1 22 6 І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наметів своїх.
Josua Josh 1 22 7 А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йордану на захід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наметів, то поблагословив їх,
Josua Josh 1 22 8 та й сказав до них, говорячи: Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже численною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома одежами. Поділіть здобич від ваших ворогів із вашими братами.
Josua Josh 1 22 9 І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло, що в ханаанському Краї, щоб піти до краю Ґілеад, до краю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.
Josua Josh 1 22 10 І прийшли до йорданських могил, що в ханаанському Краї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника над Йорданом, жертівника великого на вид.
Josua Josh 1 22 11 І почули Ізраїлеві сини таке: Оце збудували сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени жертівника навпроти ханаанського Краю, при йорданських могилах, на боці Ізраїлевих синів.
Josua Josh 1 22 12 І почули це Ізраїлеві сини, і була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, щоб піти на них війною.
Josua Josh 1 22 13 І послали Ізраїлеві сини до синів Рувимових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського краю Пінхаса, сина священика Елеазара,
Josua Josh 1 22 14 та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.
Josua Josh 1 22 15 І прийшли вони до синів Рувимових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського краю, та й говорили з ними, кажучи:
Josua Josh 1 22 16 Так сказала вся Господня громада: Що це за переступ, що ви спроневірилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі жертівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.
Josua Josh 1 22 17 Чи нам мало Пеорового гріха, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пораза в Господній громаді?
Josua Josh 1 22 18 А ви відвертаєтеся сьогодні від Господа. І станеться, ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.
Josua Josh 1 22 19 І справді, якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до Краю Господньої посілости, що там пробуває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудуванням собі жертівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.
Josua Josh 1 22 20 Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневірився був переступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єдиний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх.
Josua Josh 1 22 21 І відповіли сини Рувимові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:
Josua Josh 1 22 22 Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль він буде знати. Не пощади нас цього дня, якщо бунтом і якщо переступом проти Господа ми це зробили,
Josua Josh 1 22 23 якщо ми збудували собі жертівника на відвернення від Господа; а якщо ми будували на принесення цілопалення та жертви хлібної, і якщо на спорядження на ньому мирних жертов, то Господь Він відплатить,
Josua Josh 1 22 24 і якщо ми не зробили цього з обавою про таку річ, говорячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?
Josua Josh 1 22 25 Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йордан, нема вам наділу в Господі! І ваші сини відірвуть наших синів від боязні Господа.
Josua Josh 1 22 26 Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопалення й не на жертву,
Josua Josh 1 22 27 але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопаленнями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!
Josua Josh 1 22 28 І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколінь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопалення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.
Josua Josh 1 22 29 Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відвертатися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопалення, і на жертву хлібну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його.
Josua Josh 1 22 30 І почув священик Пінхас та начальники громади й голови тисяч Ізраїлевих, що були з ним, ті слова, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх очах.
Josua Josh 1 22 31 І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневірилися Господеві тим переступом, тепер ви визволили Ізраїлевих синів від Господньої руки.
Josua Josh 1 22 32 І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського краю до Краю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали їм звіт.
Josua Josh 1 22 33 І була добра та річ в очах синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.
Josua Josh 1 22 34 І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь Він Бог.
Josua Josh 1 23 1 І сталося по багатьох днях по тому, як Господь дав мир Ізраїлеві від усіх їхніх ворогів навколо, а Ісус постарів, увійшов у літа,
Josua Josh 1 23 2 то покликав Ісус усього Ізраїля, його старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, та й сказав до них: Я постарів, увійшов у літа.
Josua Josh 1 23 3 А ви бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, усім цим людям для вас, бо Господь, Бог ваш, Він Той воюючий для вас!
Josua Josh 1 23 4 Дивіться, ось я поділив вам жеребком цих позосталих людей на спадок для ваших племен від Йордану, і всі народи, що вигубив я, аж по море Велике, місце заходу сонця.
Josua Josh 1 23 5 А Господь, Бог ваш, Він пожене їх перед вами, і вижене їх перед вами, і ви посядете їхній Край, як говорив був Господь, Бог ваш, до вас.
Josua Josh 1 23 6 І ви будете дуже сильні, щоб виконувати й чинити все, написане в книзі Закону Мойсеєвого, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч,
Josua Josh 1 23 7 щоб ви не змішувалися з цими людьми, цими позосталими з вами, а ім'я їхніх богів ви не згадаєте, і не будете заприсягати ними, і не будете служити їм, і не будете вклонятися їм,
Josua Josh 1 23 8 бо ви будете горнутися тільки до Господа, Бога вашого, як робили ви аж до цього дня.
Josua Josh 1 23 9 І вигнав Господь перед вами народи великі та сильні, а ви не встояв ніхто перед вами аж до цього дня.
Josua Josh 1 23 10 Один чоловік із вас сам жене тисячу, бо Господь, Бог ваш Він той Вояк для вас, як говорив був Він вам.
Josua Josh 1 23 11 І будете ви дуже пильнувати про свої душі, щоб любити Господа, Бога вашого.
Josua Josh 1 23 12 Бо якщо справді будете ви відвертатися й приліпитеся до решти цих народів, цих позосталих із вами, і будете свататися з ними, і будете змішуватися з ними, а вони з вами,
Josua Josh 1 23 13 то дійсно будете ви знати, що Господь, Бог ваш, більш не гнатиме ці народи перед вами, і вони стануть для вас сіткою й пасткою, та батогом на ваші боки, та терням на ваші очі, аж поки ви не вигинете з-над цієї доброї землі, яку дав вам Господь, Бог ваш.
Josua Josh 1 23 14 А я оце сьогодні відходжу дорогою всієї землі. А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово.
Josua Josh 1 23 15 І станеться, отак, як збулося вам усе те добре слово, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, так наведе Господь на вас усе те слово зле, аж поки Він вигубить вас з-над цієї доброї землі, яку вам дав Господь, Бог ваш.
Josua Josh 1 23 16 Коли ви переступите заповіта Господа, Бога вашого, що Він наказав вам, і підете й будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм, то запалиться гнів Господній на вас, і ви скоро погинете з того хорошого Краю, що його Він вам дав.
Josua Josh 1 24 1 І зібрав Ісус усі Ізраїлеві племена до Сихему, і покликав Ізраїлевих старших, і голів його, і суддів його, і урядників його, і поставали вони перед Божим лицем.
Josua Josh 1 24 2 І сказав Ісус до всього народу: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: По тім боці Річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим богам.
Josua Josh 1 24 3 І взяв Я вашого батька Авраама з того боку Річки, і водив його по всьому ханаанському Краї, і розмножив насіння його, і дав йому Ісака.
Josua Josh 1 24 4 І дав Я Ісакові Якова та Ісава, і дав Ісавові гору Сеїр, щоб її посів, а Яків та сини його зійшли до Єгипту.
Josua Josh 1 24 5 І послав Я Мойсея та Аарона, та й ударив Єгипет, як зробив Я серед нього, а потому Я вивів вас.
Josua Josh 1 24 6 І вивів Я ваших батьків із Єгипту, і ввійшли ви до моря, а Єгипет гнався за вашими батьками колесницями та верхівцями до Червоного моря.
Josua Josh 1 24 7 І кликали вони до Господа, і Він поклав темряву між вами та між Єгиптянином, і навів на нього море, і воно покрило його, і ваші очі бачили те, що зробив Я в Єгипті. І сиділи ви в пустині багато днів.
Josua Josh 1 24 8 І ввів я вас до краю амореян, що сидять по тім боці Йордану, і вони воювали з вами, а Я дав їх у вашу руку. І ви посіли їхній край, і Я вигубив їх перед вами.
Josua Josh 1 24 9 І встав був Балак, син Ціппорів, цар моавський, і воював з Ізраїлем. І він послав і покликав Валаама, Беорового сина, щоб проклясти вас.
Josua Josh 1 24 10 Та не хотів Я слухати Валаама, і він, благословляючи, поблагословив вас, і Я врятував вас від його руки.
Josua Josh 1 24 11 І перейшли ви Йордан, і прийшли до Єрихону. І воювали з вами господарі Єрихону: періззеянин, і ханаанеянин, і хіттеянин, і ґірґашеянин, і хіввеянин, і євусеянин, а Я дав їх у вашу руку.
Josua Josh 1 24 12 І послав Я перед вами шершня, і він вигнав їх перед вами, двох царів аморейських, не мечем твоїм і не луком твоїм.
Josua Josh 1 24 13 І дав Я вам Край, що над ним ти не трудився, і міста, що їх ви не будували, і ви осілися в них; виноградники та оливки, яких ви не садили, ви їли.
Josua Josh 1 24 14 А тепер бійтеся Господа й служіть Йому в невинності та в правді, і повідкидайте богів, яким служили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й служіть Господеві.
Josua Josh 1 24 15 А якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити, чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві.
Josua Josh 1 24 16 І відповів народ та й сказав: Борони, нас Боже, покинути Господа, щоб служити іншим богам!
Josua Josh 1 24 17 Бо Господь, Бог наш, Він Той, що вивів нас та наших батьків з єгипетського краю, з дому рабства, і що зробив на наших очах ті великі знамена, і стеріг нас на всій дорозі, що нею ми ходили, і по всіх народах, що ми перейшли серед них.
Josua Josh 1 24 18 І повиганяв Господь усі народи та амореянина, мешканця цього Краю, перед нами. І ми будемо служити Господеві, бо Він Бог наш.
Josua Josh 1 24 19 І сказав Ісус до народу: Ви не здолієте служити Господеві, бо Він Бог святий, Бог заздрісний Він. Не простить Він вашу провину та ваших гріхів.
Josua Josh 1 24 20 Коли ви покинете Господа, і будете служити чужим богам, то Він вернеться, і зробить вам зло, і вигубить вас по тому, як робив був добро вам.
Josua Josh 1 24 21 І сказав народ до Ісуса: Ні, таки Господеві будемо служити!
Josua Josh 1 24 22 І сказав Ісус до народу: Ви свідки на себе, що ви вибрали Господа служити Йому. І сказали вони: Свідки!
Josua Josh 1 24 23 А тепер покиньте чужих богів, що серед вас, і прихиліть своє серце до Господа, Бога Ізраїлевого.
Josua Josh 1 24 24 І сказав народ до Ісуса: Господеві, Богові нашому, ми будемо служити, а голосу Його будемо слухатися!
Josua Josh 1 24 25 І склав Ісус заповіта з народом того дня, і дав йому постанови та закони в Сихемі.
Josua Josh 1 24 26 І написав Ісус ті слова в книзі Божого Закону, і взяв великого каменя, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині.
Josua Josh 1 24 27 І сказав Ісус до всього народу: Ось оцей камінь буде на нас на свідчення, бо він чув усі Господні слова, що Він говорив з нами. І він буде на вас за свідка, щоб ви не виреклися вашого Бога.
Josua Josh 1 24 28 І відпустив Ісус народ, кожного до спадку його.
Josua Josh 1 24 29 І сталося по тих випадках, і вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.
Josua Josh 1 24 30 І поховали його в границі спадку його, у Тімнат-Серахові, що в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.
Josua Josh 1 24 31 І служив Ізраїль Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, що продовжили дні свої по Ісусі, і що знали всякий чин Господній, що зробив Він Ізраїлеві.
Josua Josh 1 24 32 А Йосипові кості, які Ізраїлеві сини винесли були з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділянці поля, що купив був Яків від синів Гамора, Сихемового батька, за сто кеситів.
Josua Josh 1 24 33 І Елеазар, син Ааронів, умер, і поховали його на верхів'ї Пінхаса, його сина, яке було йому дане на Єфремовій горі.
Richter Judg 1 1 1 І сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізраїлеві сини Господа, говорячи: Хто з нас вийде спереду на ханаанеянина, щоб воювати з ним?
Richter Judg 1 1 2 І сказав Господь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.
Richter Judg 1 1 3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: Іди зо мною на мій жеребок, і будемо воювати з ханаанеянином, то піду й я з тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.
Richter Judg 1 1 4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, десять тисяч чоловіка.
Richter Judg 1 1 5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаанеянина та періззеянина.
Richter Judg 1 1 6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і зловили його, і повідрубували великі пальці його рук та його ніг.
Richter Judg 1 1 7 І сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!
Richter Judg 1 1 8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули його, і побили його вістрям меча, а місто пустили з огнем.
Richter Judg 1 1 9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаанеянином, мешканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.
Richter Judg 1 1 10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, а ім'я Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.
Richter Judg 1 1 11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я Девіру колись: Кір'ят-Сефер.
Richter Judg 1 1 12 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку.
Richter Judg 1 1 13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.
Richter Judg 1 1 14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?
Richter Judg 1 1 15 І вона сказала йому: Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Ґуллот-горішній та Ґуллот-долішній.
Richter Judg 1 1 16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.
Richter Judg 1 1 17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, мешканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я того міста: Хорма.
Richter Judg 1 1 18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.
Richter Judg 1 1 19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти мешканців долини, бо вони мали залізні колесниці.
Richter Judg 1 1 20 І дали Калевові Хеврон, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох велетнів.
Richter Judg 1 1 21 А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня.
Richter Judg 1 1 22 І пішов також дім Йосипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.
Richter Judg 1 1 23 І вивідав Йосипів дім у Бет-Елі, а ім'я того міста колись було Луз.
Richter Judg 1 1 24 І побачили сторожі чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі милість!
Richter Judg 1 1 25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто вістрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.
Richter Judg 1 1 26 І пішов той чоловік до краю хіттеян, і збудував місто, та й назвав ім'я йому: Луз, воно ім'я його аж до цього дня.
Richter Judg 1 1 27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і мешканців Дору та його залежних міст, і мешканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, і ханаанеянин волів сидіти в тому краї.
Richter Judg 1 1 28 І сталося, коли Ізраїль зміцнився, то він наклав на ханаанеянина данину, але вигнати не вигнав його.
Richter Judg 1 1 29 І Єфрем не вигнав ханаанеянина, що мешкає в Ґезері, і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.
Richter Judg 1 1 30 Завулон не повиганяв мешканців Кітрону та мешканців Нагалолу, і осівся ханаанеянин серед нього, і став за данину.
Richter Judg 1 1 31 Асир не повиганяв мешканців Акко, і мешканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.
Richter Judg 1 1 32 І осівся асирець серед ханаанеянина, мешканця того Краю, бо він не вигнав його.
Richter Judg 1 1 33 Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.
Richter Judg 1 1 34 І тиснув амореянин Данових синів на гору, бо не давав йому сходити на долину.
Richter Judg 1 1 35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йосипового дому, він став за данину.
Richter Judg 1 1 36 А границя аморейська від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.
Richter Judg 1 2 1 І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!
Richter Judg 1 2 2 А ви не складете заповіту з мешканцями цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не слухали ви Мого голосу. Що це ви зробили?
Richter Judg 1 2 3 І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.
Richter Judg 1 2 4 І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.
Richter Judg 1 2 5 І назвали ім'я того місця: Бохім, і приносили там жертви Господеві.
Richter Judg 1 2 6 А Ісус відпустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посісти той Край.
Richter Judg 1 2 7 І служив народ Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізраїлеві.
Richter Judg 1 2 8 І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.
Richter Judg 1 2 9 І поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.
Richter Judg 1 2 10 І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.
Richter Judg 1 2 11 І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам.
Richter Judg 1 2 12 І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.
Richter Judg 1 2 13 І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.
Richter Judg 1 2 14 І запалав Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, і вони їх грабували. І Він передав їх у руку навколишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.
Richter Judg 1 2 15 У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.
Richter Judg 1 2 16 І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.
Richter Judg 1 2 17 Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили!
Richter Judg 1 2 18 А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх.
Richter Judg 1 2 19 І бувало, як умирав той суддя, вони знову псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чинів своїх та своєї неслухняної дороги.
Richter Judg 1 2 20 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,
Richter Judg 1 2 21 тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умираючи,
Richter Judg 1 2 22 щоб випробувати ними Ізраїля, чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.
Richter Judg 1 2 23 І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.
Richter Judg 1 3 1 А оце ті народи, що Господь позоставив на випробування ними Ізраїля, усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,
Richter Judg 1 3 2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни, тільки таких, що перед тим не знали їх:
Richter Judg 1 3 3 п'ять володарів филистимських, і всі ханаанеяни, і сидоняни, і хіввеяни, мешканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.
Richter Judg 1 3 4 І були вони залишені на випробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися заповідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.
Richter Judg 1 3 5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
Richter Judg 1 3 6 І вони брали їхніх дочок собі за жінок, а своїх дочок давали їхнім синам, та служили їхнім богам.
Richter Judg 1 3 7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх очах, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваалам та Астартам.
Richter Judg 1 3 8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річок. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.
Richter Judg 1 3 9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника, і він врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.
Richter Judg 1 3 10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.
Richter Judg 1 3 11 І мав Край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.
Richter Judg 1 3 12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх очах.
Richter Judg 1 3 13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амаликових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.
Richter Judg 1 3 14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.
Richter Judg 1 3 15 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив їм рятівника, Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавському.
Richter Judg 1 3 16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два вістря, ґошед довжина його, він прип'яв його під своїм убранням на стегні своєї правиці.
Richter Judg 1 3 17 І приніс він того дарунка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон чоловік дуже товстий.
Richter Judg 1 3 18 І сталося, коли він скінчив підносити того дарунка, то відпустив тих, що несли того дарунка.
Richter Judg 1 3 19 А він вернувся від бовванів, що при Ґілґалі, та й сказав: У мене таємна справа до тебе, о царю! А той сказав: Тихо! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому.
Richter Judg 1 3 20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохолодній горниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: Я маю Боже слово для тебе. І той устав із стільця.
Richter Judg 1 3 21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна своєї правиці, та й загнав його йому в живіт.
Richter Judg 1 3 22 І ввійшла також ручка за вістрям, а сало закрило за вістрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло вістря до міжкроччя.
Richter Judg 1 3 23 І вийшов Егуд до сіней, і зачинив за собою двері тієї горниці, та й замкнув.
Richter Judg 1 3 24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці замкнені. І вони сказали: Певне він для потреби своєї в прохолодному покої.
Richter Judg 1 3 25 І чекали вони аж допізна, а ото він не відчиняє дверей горниці. І взяли вони ключа, і відчинили, аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!
Richter Judg 1 3 26 А Егуд утік, поки вони зволікались. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.
Richter Judg 1 3 27 І сталося, коли він прийшов, то засурмив у сурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори, а він перед ними.
Richter Judg 1 3 28 І сказав він до них: Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів! І зійшли вони за ним, і захопили йорданські переходи до Моаву, і не дали нікому перейти.
Richter Judg 1 3 29 І побили вони Моава того часу, близько десяти тисяч чоловіка, кожного кремезного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.
Richter Judg 1 3 30 І був того дня приборканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдесят літ.
Richter Judg 1 3 31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филистимлян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятував Ізраїля.
Richter Judg 1 4 1 А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.
Richter Judg 1 4 2 І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.
Richter Judg 1 4 3 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.
Richter Judg 1 4 4 А Девора пророчиця, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.
Richter Judg 1 4 5 І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.
Richter Judg 1 4 6 І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.
Richter Judg 1 4 7 А я приведу до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і колесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку.
Richter Judg 1 4 8 І сказав до неї Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо не підеш зо мною, не піду.
Richter Judg 1 4 9 А вона відказала: Піти піду з тобою, тільки не буде твоя слава на тій дорозі, якою ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сісеру. І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу.
Richter Judg 1 4 10 І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка. І пішла з ним Девора.
Richter Judg 1 4 11 А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого тестя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.
Richter Judg 1 4 12 І донесли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.
Richter Judg 1 4 13 І скликав Сісера всі свої колесниці, дев'ятсот залізних колесниць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до кішонської долини.
Richter Judg 1 4 14 І сказала Девора до Барака: Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісеру в твою руку. Ось Господь вийшов перед тобою. І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіка.
Richter Judg 1 4 15 І Господь привів у замішання Сісеру, і всі колесниці та ввесь той табір вістрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесниці, і побіг пішки.
Richter Judg 1 4 16 А Барак гнався за колесницями та за табором аж до Харошет-Ґаґґоїму. І впав увесь табір Сісерин від вістря меча, не позосталось ані одного.
Richter Judg 1 4 17 А Сісера втік пішки до намету Яїли, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.
Richter Judg 1 4 18 І вийшла Яїл навпроти Сісери, і сказала до нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійся! І він зайшов до неї до намету, і вона накрила його килимом.
Richter Judg 1 4 19 І сказав він до неї: Напій мене трохи водою, бо я спрагнений. І відкрила вона молочного бурдюка, і напоїла його, та й накрила його.
Richter Judg 1 4 20 І сказав він до неї: Стань при вході намету. І якщо хто ввійде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто? то ти відповіси: Нема.
Richter Judg 1 4 21 І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю. А він спав, змучений, і він помер.
Richter Judg 1 4 22 А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!...
Richter Judg 1 4 23 Так приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.
Richter Judg 1 4 24 А рука Ізраїлевих синів була все тяжча над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанського.
Richter Judg 1 5 1 І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи:
Richter Judg 1 5 2 Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став, поблагословіте ви Господа!
Richter Judg 1 5 3 Почуйте, царі, уші наставте, князі: я Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля!
Richter Judg 1 5 4 Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою.
Richter Judg 1 5 5 Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля.
Richter Judg 1 5 6 За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли дороги, подорожні ж ходили крутими дорогами.
Richter Judg 1 5 7 Не стало селянства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.
Richter Judg 1 5 8 Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалась. Поправді кажу вам, небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!
Richter Judg 1 5 9 Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для народу, поблагословіте ви Господа!
Richter Judg 1 5 10 Ті, хто їздить на білих ослицях, хто сидить на килимах та дорогою ходить, оповідайте!
Richter Judg 1 5 11 Через крик при ділінні здобичі між місцями, де воду беруть, там виспівують правди Господні, правди селянства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній народ.
Richter Judg 1 5 12 Збудися, збудися, Деворо! Збудися, збудися, і пісню співай! Устань, Бараку, і візьми до неволі своїх полонених, сину Авіноамів!
Richter Judg 1 5 13 Тоді позосталий зійшов до потужних народу, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.
Richter Judg 1 5 14 Від Єфрема прийшли були ті, що в Амалику їх корень; Веніямин за тобою, серед народів твоїх; від Махіра зійшли були провідники; а від Завулона оті, хто веде пером писаря.
Richter Judg 1 5 15 І князі Іссахарові разом з Деворою, і Іссахар, як Барак, був відпущений пішки в долину. Великі вивідування у Рувимових відділах!
Richter Judg 1 5 16 Чого ти усівсь між кошарами, щоб слухати мекання стад? Великі вивідування у Рувимових відділах!
Richter Judg 1 5 17 Пробуває Ґілеад на тім боці Йордану, а Дан чому на кораблях буде мешкати він? На березі моря осівся Асир, і при потоках своїх пробуває.
Richter Judg 1 5 18 Завулон це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим на польових висотах.
Richter Judg 1 5 19 Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здобичі срібла не взяли.
Richter Judg 1 5 20 Із неба войовано, зорі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.
Richter Judg 1 5 21 Кішонський потік позмітав їх, потік стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе моя!
Richter Judg 1 5 22 Тоді стукотіли копита коня від бігу швидкого, від бігу його скакунів!
Richter Judg 1 5 23 Прокляніте Мероза, каже Ангол Господній, проклясти прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на поміч з хоробрими!
Richter Judg 1 5 24 Нехай буде благословенна між жінками Яїл, жінка кенанеянина Хевера, нехай буде благословенна вона між жінками в наметі.
Richter Judg 1 5 25 Води він просив подала молока, у царській чаші принесла п'янке молоко.
Richter Judg 1 5 26 Ліву руку свою до кілка простягає, а правицю свою до молотка робітничого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому голову, і скроню розбила й пробила йому..
Richter Judg 1 5 27 Між ноги її він схилився, упав і лежав, між ноги її він схилився, упав, де схиливсь, там забитий упав.
Richter Judg 1 5 28 Через вікно виглядала та голосила Сісерина мати крізь ґрати: Чому колесниця його припізнилась вернутись? Чому припізнились колеса запряжок його?
Richter Judg 1 5 29 Мудрі княгині її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:
Richter Judg 1 5 30 Ось здобич знаходять та ділять вони, бранка, дві бранці на кожного мужа! А здобич із шат кольорових Сісері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, на два боки гаптована, жінці на шию.
Richter Judg 1 5 31 Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй! І Край мав мир сорок літ.
Richter Judg 1 6 1 А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ.
Richter Judg 1 6 2 І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині.
Richter Judg 1 6 3 І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього.
Richter Judg 1 6 4 І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла,
Richter Judg 1 6 5 бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його.
Richter Judg 1 6 6 І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.
Richter Judg 1 6 7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,
Richter Judg 1 6 8 то Господь послав до Ізраїлевих синів мужа пророка, а він сказав їм: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому рабства.
Richter Judg 1 6 9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас тиснув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній Край віддав вам.
Richter Judg 1 6 10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому краї сидите ви. Та ви не послухалися Мого голосу!
Richter Judg 1 6 11 І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві-езріянину Йоашеві. А син його Гедеон молотив пшеницю в виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами.
Richter Judg 1 6 12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: Господь з тобою, хоробрий мужу!
Richter Judg 1 6 13 А Гедеон сказав до нього: О, Пане мій, якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це? І де всі Його чуда, про які оповідали нам наші батьки, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна.
Richter Judg 1 6 14 І обернувся до нього Господь і сказав: Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе.
Richter Judg 1 6 15 І відказав Йому Гедеон: О, Господи мій, чим я спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденніша в Манасії, а я наймолодший у домі батька свого.
Richter Judg 1 6 16 І сказав йому Господь: Але Я буду з тобою, і ти поб'єш мідіянітян, як одного чоловіка.
Richter Judg 1 6 17 А той до Нього сказав: Якщо знайшов я милість в очах Твоїх, то зроби мені ознаку, що Ти говориш зо мною.
Richter Judg 1 6 18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду до Тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед лицем Твоїм. А Той відказав: Я буду сидіти аж до твого повернення.
Richter Judg 1 6 19 І Гедеон увійшов до хати, і спорядив козеня, і опрісноків з ефи муки, м'ясо поклав до коша, а юшку влив до горщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.
Richter Judg 1 6 20 І сказав до нього Ангол Божий: Візьми це м'ясо й ці опрісноки, та й поклади на оцю скелю, а юшку вилий. І той так зробив.
Richter Judg 1 6 21 І витягнув Ангол Господній кінець палиці, що в руці Його, і доторкнувся до м'яса та до опрісноків, і знявся зо скелі огонь, та й поїв те м'ясо та опрісноки, а Ангол Господній зник з його очей.
Richter Judg 1 6 22 І побачив Гедеон, що це Ангол Господній. І сказав Гедеон: Ах, Владико, Господи, бож я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя.
Richter Judg 1 6 23 І сказав йому Господь: Мир тобі, не бійся, не помреш!
Richter Judg 1 6 24 І Гедеон збудував там жертівника для Господа, і назвав ім'я йому: Єгова-Шалом. Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.
Richter Judg 1 6 25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: Візьми бичка з волів батька свого, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового жертівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.
Richter Judg 1 6 26 І збудуєш жертівника Господеві, Богові своєму, на верху цієї твердині, у порядку. І візьмеш другого бичка, і принесеш цілопалення дровами з святого дерева, яке зрубаєш.
Richter Judg 1 6 27 І взяв Гедеон десять людей зо своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі.
Richter Judg 1 6 28 І встали люди того міста рано вранці, аж ось жертівник Ваалів розбитий, а святе дерево, що при ньому, порубане, а другого бичка принесено в жертву на збудованому жертівнику.
Richter Judg 1 6 29 І говорили вони один одному: Хто зробив оцю річ? І вони вивідували й шукали, та й сказали: Гедеон, син Йоашів, зробив оцю річ.
Richter Judg 1 6 30 І сказали люди того міста до Йоаша: Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому.
Richter Judg 1 6 31 І сказав Йоаш до всіх, що стояли при ньому: Чи ви будете обставати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його жертівника.
Richter Judg 1 6 32 І він назвав ім'я йому того дня: Єруббаал, говорячи: Нехай змагається з ним Ваал, бо він розбив його жертівника.
Richter Judg 1 6 33 А всі мідіяніти й амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли Йордан, і таборували в долині Ізреел.
Richter Judg 1 6 34 А Дух Господній зійшов на Гедеона, і він засурмив у сурму, і був скликаний Авіезер за ним.
Richter Judg 1 6 35 І він послав послів по всьому Манасії, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Асира, і до Завулона, і до Нефталима, і вони вийшли навперейми них.
Richter Judg 1 6 36 І сказав Гедеон до Бога: Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив,
Richter Judg 1 6 37 то ось я розстелю на тоці вовняне руно; якщо роса буде на самім руні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!
Richter Judg 1 6 38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстелив руно, і вичавив росу з руна, повне горня води.
Richter Judg 1 6 39 І сказав Гедеон до Бога: Нехай не запалиться гнів Твій на мене, нехай я скажу тільки цей раз, нехай но я спробую руном тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні, а на всій землі нехай буде роса.
Richter Judg 1 6 40 І Бог зробив так тієї ночі, і було сухо на самім руні, а на всій землі була роса.
Richter Judg 1 7 1 І встав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввесь народ, що з ним, і таборували над Ен-Хародом. А мідіянітянський табір був із півночі від Ґів'ат-Гамморев долині.
Richter Judg 1 7 2 І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.
Richter Judg 1 7 3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай вернеться й відійде від гори Ґілеад. І вернулося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позосталось.
Richter Judg 1 7 4 І сказав Господь до Гедеона: Ще численний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу його тобі. І буде, як Я скажу тобі: Цей піде з тобою, той піде з тобою, а кожен, що скажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде.
Richter Judg 1 7 5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: Кожен, хто буде хлептати воду язиком своїм, як хлепче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде на коліна свої, щоб пити, поставиш його окремо.
Richter Judg 1 7 6 І було число тих, що хлептали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити воду.
Richter Judg 1 7 7 І сказав Господь до Гедеона: Трьома сотнями мужів, що хлептали, спасу тебе, і дам мідіянітян у твою руку, а ввесь народ піде кожен на своє місце.
Richter Judg 1 7 8 І взяли вони в свою руку поживу народу та свої сурми, а всіх інших ізраїльтян він відпустив, кожного до намету свого, а три сотні мужа затримав. А мідіянітянський табір був під ним у долині.
Richter Judg 1 7 9 І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: Устань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.
Richter Judg 1 7 10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табору.
Richter Judg 1 7 11 І почуєш, що вони говорять, а потім зміцняться твої руки, і ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, слуга його, до краю озброєних у таборі.
Richter Judg 1 7 12 А мідіянітяни й амаликитяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана, щодо численности. А верблюдам їх нема числа, як пісок на березі моря, щодо численности.
Richter Judg 1 7 13 І прийшов Гедеон, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: Оце снився мені сон, а ото буханець ячмінного хліба котиться в мідіянітянському таборі. І докотився він аж до намету, та й ударив його, а той упав, і перевернув його догори, і намет той бухнув.
Richter Judg 1 7 14 І відповів його друг та й сказав: Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, Бог дав у його руку мідіянітян та ввесь табір.
Richter Judg 1 7 15 І сталося, як Гедеон почув оповідання про той сон та розгадку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табору та й сказав: Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіянітянський табір!
Richter Judg 1 7 16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх сурми, і порожні глеки, та смолоскипи до середини тих глеків.
Richter Judg 1 7 17 І сказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду до краю табору, і буде, як я зроблю, так зробите й ви.
Richter Judg 1 7 18 І засурмлю в сурму я та всі, що зо мною, то засурмите в сурми й ви навколо всього табору, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!
Richter Judg 1 7 19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до краю табору, на початку середньої сторожі, коли тільки но поставили сторожу. І засурмили вони в сурми, і побили глеки, що в їхніх руках.
Richter Judg 1 7 20 І засурмили три відділи в сурми, і поторощили глеки, і тримали рукою своєї лівиці смолоскипа, а рукою своєї правиці сурми, щоб сурмити. І кричали вони: Меч за Господа та за Гедеона!
Richter Judg 1 7 21 І стояли кожен на своїм місці навколо табору, а ввесь табір бігав, і вони кричали й утікали.
Richter Judg 1 7 22 І засурмили три сотні сурем, а Господь обернув меча одного на одного та на ввесь табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.
Richter Judg 1 7 23 І були скликані ізраїльтяни з Нефталиму, і з Асиру, і з усього Манасії, і вони гналися за мідіянітянами.
Richter Judg 1 7 24 А по всіх Єфремових горах Гедеон послав послів, говорячи: Зійдіть навперейми мідіянітян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йордан. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йордан.
Richter Judg 1 7 25 І вони захопили двох мідіянітянських князів: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а голови Орева та Зеева перенесли до Гедеона на той бік Йордану.
Richter Judg 1 8 1 І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.
Richter Judg 1 8 2 І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?
Richter Judg 1 8 3 У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.
Richter Judg 1 8 4 І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.
Richter Judg 1 8 5 І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.
Richter Judg 1 8 6 І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?
Richter Judg 1 8 7 І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!
Richter Judg 1 8 8 І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.
Richter Judg 1 8 9 І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.
Richter Judg 1 8 10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.
Richter Judg 1 8 11 А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.
Richter Judg 1 8 12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.
Richter Judg 1 8 13 І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.
Richter Judg 1 8 14 І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.
Richter Judg 1 8 15 І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?
Richter Judg 1 8 16 І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.
Richter Judg 1 8 17 А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.
Richter Judg 1 8 18 І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.
Richter Judg 1 8 19 А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!
Richter Judg 1 8 20 І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.
Richter Judg 1 8 21 І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.
Richter Judg 1 8 22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.
Richter Judg 1 8 23 І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.
Richter Judg 1 8 24 І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.
Richter Judg 1 8 25 І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.
Richter Judg 1 8 26 І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.
Richter Judg 1 8 27 А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.
Richter Judg 1 8 28 І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.
Richter Judg 1 8 29 І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.
Richter Judg 1 8 30 А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.
Richter Judg 1 8 31 А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.
Richter Judg 1 8 32 І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.
Richter Judg 1 8 33 І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.
Richter Judg 1 8 34 І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.
Richter Judg 1 8 35 І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.
Richter Judg 1 9 1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всього роду батьківського дому своєї матері, кажучи:
Richter Judg 1 9 2 Говоріть голосно до всіх сихемських господарів: Що ліпше для вас: чи панування над вами семидесяти мужів, усіх Єруббаалових синів, чи панування над вами мужа одного? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше.
Richter Judg 1 9 3 І говорили брати його матері про нього голосно до сихемських господарів усі ті слова, і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: Він наш брат.
Richter Judg 1 9 4 І дали йому сімдесят шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легковажних людей, і вони пішли за ним.
Richter Judg 1 9 5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаалових, сімдесят чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаалів, наймолодший, бо сховався.
Richter Judg 1 9 6 І були зібрані всі сихемські господарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.
Richter Judg 1 9 7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхів'ї гори Ґаріззім, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: Почуйте мене, сихемські господарі, і хай почує вас Бог!
Richter Judg 1 9 8 Пішли були раз дерева, щоб помазати царя над собою, і сказали вони до оливки: Царюй ти над нами!
Richter Judg 1 9 9 А оливка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду над деревами?
Richter Judg 1 9 10 І сказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!
Richter Judg 1 9 11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодощі та свій добрий врожай, і сторожити піду над деревами?
Richter Judg 1 9 12 І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!
Richter Judg 1 9 13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого сока, що Бога й людей веселити, і сторожити піду над деревами?
Richter Judg 1 9 14 Тоді всі дерева сказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!
Richter Judg 1 9 15 А тернина сказала деревам: якщо справді мене на царя над собою помазуєте, підійдіть, поховайтеся в тіні моїй! А як ні, то ось вийде огонь із тернини, та кедри ливанські поїсть!
Richter Judg 1 9 16 А тепер, якщо направду й у невинності зробили ви, що настановили Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,
Richter Judg 1 9 17 бо мій батько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпеку, і врятував вас із руки Мідіяна,
Richter Judg 1 9 18 а ви сьогодні повстали на дім батька мого, та й повбивали синів його, сімдесят люда, на одному камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими господарями, бо він брат ваш,
Richter Judg 1 9 19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!
Richter Judg 1 9 20 А як ні, вийде огонь з Авімелеха, та й поїсть господарів Сихему й Бет-Мілло, і вийде огонь із господарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха.
Richter Judg 1 9 21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.
Richter Judg 1 9 22 І володів Авімелех над Ізраїлем три роки.
Richter Judg 1 9 23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими господарями, і зрадили сихемські господарі Авімелеха,
Richter Judg 1 9 24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.
Richter Judg 1 9 25 І сихемські господарі поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабували все, що приходило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.
Richter Judg 1 9 26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, і довірилися йому сихемські господарі.
Richter Judg 1 9 27 І виходили вони в поле, і збирали виноград свій, і вичавлювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.
Richter Judg 1 9 28 І говорив Ґаал, син Еведів: Хто Авімелех і хто Сихем, що будемо служити йому? Чи ж він не син Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо служити йому?
Richter Judg 1 9 29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє військо, та й вийди!
Richter Judg 1 9 30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, і запалився його гнів.
Richter Judg 1 9 31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: Ось Ґаал, син Еведів, та брати його приходять до Сихему, і ось вони підбурюють місто проти тебе.
Richter Judg 1 9 32 А тепер устань уночі ти та той народ, що з тобою, і чатуй на полі.
Richter Judg 1 9 33 І буде, встанеш рано вранці, як сходитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, як знайде потрібним рука твоя.
Richter Judg 1 9 34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.
Richter Judg 1 9 35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході міської брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із засідки.
Richter Judg 1 9 36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: Ось народ сходить із верхів гір. І сказав до нього Зевул: Ти бачиш гірську тінь, немов людей!
Richter Judg 1 9 37 А Ґаал далі говорив та казав: Ось народ сходить з верхів'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.
Richter Judg 1 9 38 І сказав до нього Зевул: Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми будем служити йому? А оце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!
Richter Judg 1 9 39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господарями, та й воював з Авімелехом.
Richter Judg 1 9 40 І Авімелех погнав його, і він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.
Richter Judg 1 9 41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаала та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.
Richter Judg 1 9 42 І сталося другого дня, і вийшов народ на поле, а Авімелеху донесли про це.
Richter Judg 1 9 43 І взяв він людей, і поділив їх на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ виходить із міста, і встав він на них, та й побив їх.
Richter Judg 1 9 44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході міської брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.
Richter Judg 1 9 45 І Авімелех воював із містом цілий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.
Richter Judg 1 9 46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.
Richter Judg 1 9 47 І було донесено Авімелехові, що зібралися всі господарі сихемської башти.
Richter Judg 1 9 48 І вийшов Авімелех на гору Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настинав галуззя з дерева, і позносив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив я, поспішно зробіть, як я.
Richter Judg 1 9 49 І настинав також увесь народ кожен галуззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської вежі, близько тисячі чоловіків та жінок.
Richter Judg 1 9 50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборував при Тевеці, та й здобув його.
Richter Judg 1 9 51 А в середині міста була міцна башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.
Richter Judg 1 9 52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.
Richter Judg 1 9 53 Тоді одна жінка кинула горішнього каменя від жорен на Авімелехову голову, та й розторощила йому черепа.
Richter Judg 1 9 54 І він зараз кликнув до юнака, свого зброєноші, та й сказав йому: Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, і він помер.
Richter Judg 1 9 55 І побачили ізраїльтяни, що Авімелех помер, та й порозходилися кожен на своє місце.
Richter Judg 1 9 56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдесят братів своїх.
Richter Judg 1 9 57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню голову, і прийшло на них прокляття Йотама, Єруббаалового сина.
Richter Judg 1 10 1 І став по Авімелехові на спасіння Ізраїля Тола, син Пуї, сина Додового, муж Іссахарів. І він сидів у Шамірі в Єфремових горах.
Richter Judg 1 10 2 І судив він Ізраїля двадцять і три роки, та й помер, і був похований в Шамірі.
Richter Judg 1 10 3 І став по ньому Яір ґілеадеянин, і судив Ізраїля двадцять і два роки.
Richter Judg 1 10 4 І було в нього тридцять синів, що їздили на тридцяти молодих ослах, а в них тридцять міст, їх кличуть аж до цього дня: Яірові села, що в ґілеадському краї.
Richter Judg 1 10 5 І помер Яір, і був похований в Камоні.
Richter Judg 1 10 6 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам та Астартам, і богам арамським, і богам сидонським, і богам моавським, і богам аммонських синів, і богам филистимським. І покинули вони Господа, і не служили Йому.
Richter Judg 1 10 7 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх в руку филистимлян та в руку синів Аммонових.
Richter Judg 1 10 8 І вони били й мучили Ізраїлевих синів від того року, і гнобили вісімнадцять років усіх Ізраїлевих синів, що по той бік Йордану в аморейському краї, що в Ґілеаді.
Richter Judg 1 10 9 І перейшли Аммонові сини Йордан, щоб воювати також з Юдою й з Веніямином та з Єфремовим домом. І Ізраїлеві було дуже тісно!
Richter Judg 1 10 10 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, говорячи: Згрішили ми Тобі, бо ми покинули свого Бога, і служили Ваалам.
Richter Judg 1 10 11 І сказав Господь до Ізраїлевих синів: Чи ж не спас Я вас від Єгипту, і від амореянина, і від Аммонових синів, і від филистимлян?
Richter Judg 1 10 12 А сидоняни, і Амалик, і Маон гнобили вас, і ви кликали до Мене, і Я спас вас від їхньої руки.
Richter Judg 1 10 13 А ви полишили Мене, і служили іншим богам, тому більше не спасатиму вас.
Richter Judg 1 10 14 Ідіть, і кличте до тих богів, що ви вибрали їх, вони спасуть вас у часі вашого утиску.
Richter Judg 1 10 15 І сказали Ізраїлеві сини до Господа: Згрішили ми! Зроби Ти нам усе, як добре в очах Твоїх. Тільки спаси нас цього дня!
Richter Judg 1 10 16 І повикидали вони з-поміж себе чужих богів, та й служили Господеві. І знетерпеливилась душа Його через Ізраїлеве страждання.
Richter Judg 1 10 17 А Аммонові сини були скликані, та й таборували в Ґілеаді. І були зібрані Ізраїлеві сини, та й таборували в Міцпі.
Richter Judg 1 10 18 І сказали той народ та ґілеадські князі, один до одного: Хто той чоловік, що зачне воювати з Аммоновими синами? Він стане головою для всіх ґілеадських мешканців.
Richter Judg 1 11 1 А ґілеадянин Їфтах був хоробрий вояк. А він був син блудливої жінки, і з нею Ґілеад породив Їфтаха.
Richter Judg 1 11 2 І породила Ґілеадова жінка йому синів. І повиростали сини тієї жінки, та й вигнали Їфтаха, і сказали йому: Не будеш володіти в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки!
Richter Judg 1 11 3 І втік Їфтах перед своїми братами, і осівся в краї Тов. І зібралися до Їфтаха гулящі люди, та й виходили з ним.
Richter Judg 1 11 4 І сталося по часі, і воювали Аммонові сини з Ізраїлем.
Richter Judg 1 11 5 І сталося, як воювали Аммонові сини з Ізраїлем, то пішли ґілеадські старші, щоб забрати Їфтаха з краю Тов.
Richter Judg 1 11 6 І сказали вони до Їфтаха: Іди ж, і будеш нам провідником, і будемо воювати з Аммоновими синами.
Richter Judg 1 11 7 І сказав Їфтах до ґілеадських старших: Чи ж не ви зненавидили мене, і вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді?
Richter Judg 1 11 8 І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: Зате ми тепер вернулися до тебе! І ти піди з нами, і будемо воювати з Аммоновими синами, і станеш нам головою для всіх мешканців ґілеадських.
Richter Judg 1 11 9 І сказав Їфтах до ґілеадських старших: Якщо ви мене вернете воювати з Аммоновими синами, і Господь дасть їх, щоб були побиті передо мною, то чи я стану вам головою?
Richter Judg 1 11 10 І сказали ґілеадські старші до Їфтаха: Нехай Господь буде свідком поміж нами, що так, як слово твоє, так зробимо.
Richter Judg 1 11 11 І пішов Їфтах з ґілеадськими старшими, і народ настановив його собі за голову та провідника, а Їфтах промовляв усі свої слова перед Господнім лицем у Міцпі.
Richter Judg 1 11 12 І послав Їфтах послів до царів Аммонових синів, говорячи: Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати з моїм краєм?
Richter Judg 1 11 13 І сказав цар Аммонових синів до Їфтахових послів: Бо Ізраїль забрав мій край, коли він виходив з Єгипту, від Арнону й аж до Яббоку та аж до Йордану. А тепер верни ж їх у мирі.
Richter Judg 1 11 14 А Їфтах ще послав послів до царя Аммонових синів,
Richter Judg 1 11 15 і сказав йому: Так сказав Їфтах: Не взяв Ізраїль краю Моавого та краю Аммонових синів,
Richter Judg 1 11 16 бо коли йшли вони з Єгипту, то Ізраїль ішов по пустині аж до Червоного моря, і прийшов до Кадешу.
Richter Judg 1 11 17 І послав Ізраїль послів до едомського царя, говорячи: Нехай я перейду твоїм краєм, та не послухав едомський цар. І послав він також до царя моавського, та й той не хотів. І осівся Ізраїль у Кадешу.
Richter Judg 1 11 18 І пішов він пустинею, і обійшов край едомський та край моавський, і прийшов зо сходу сонця до моавського краю, та й таборували по тім боці Арнону, а в моавські границі не входили, бо Арнон границя Моава.
Richter Judg 1 11 19 І послав Ізраїль послів до Сихона, царя аморейського, царя хешбонського, і сказав йому Ізраїль: Нехай ми перейдемо твоїм краєм аж до місця свого.
Richter Judg 1 11 20 І не вірив Сихон Ізраїлеві, щоб він мирно перейшов його границями. І зібрав Сихон увесь народ свій, та й таборували в Йохці, і воювали з Ізраїлем.
Richter Judg 1 11 21 І дав Господь, Бог Ізраїля, Сихона та ввесь народ його в Ізраїлеву руку, вони побили їх. І посів Ізраїль увесь край амореянина, мешканця того краю.
Richter Judg 1 11 22 І вони посіли всю аморейську країну від Арнону й аж до Яббоку, і від пустині та аж до Йордану.
Richter Judg 1 11 23 А тепер Господь, Бог Ізраїлів, вигнав Амореянина перед народом Своїм, Ізраїлем, а ти посядеш його?
Richter Judg 1 11 24 Отож, що дасть тобі на насліддя Кемош, бог твій, те ти посядеш, а все, де вигнав Господь, Бог наш, перед нами, те ми посядемо.
Richter Judg 1 11 25 А тепер чи справді ти ліпший від Балака, Ціппорового сина, царя моавського? Чи сваритися сварився він з Ізраїлем? Чи воювати воював із ними?
Richter Judg 1 11 26 Коли Ізраїль сидів у Хешбоні та в підлеглих містах його, і в Ар'орі та в підлеглих містах його, і по всіх містах, що над Арноном, три сотні літ, то чому не відібрали ви їх за той час?
Richter Judg 1 11 27 А тобі я не згрішив, а ти робиш зо мною зло, щоб воювати зо мною. Нехай розсудить Господь, що судить сьогодні між Ізраїлевими синами та між синами Аммоновими.
Richter Judg 1 11 28 Та цар Аммонових синів не послухався слів Їфтаха, що до нього посилав.
Richter Judg 1 11 29 І Дух Господній перебував на Їфтахові, і він перейшов Ґілеад та Манасію, і перейшов ґілеадську Міцпе, а з ґілеадської Міцпе перейшов до Аммонових синів.
Richter Judg 1 11 30 І обіцяв Їфтах обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою руку,
Richter Judg 1 11 31 то станеться, виходячий, що вийде з дверей мого дому навпроти мене, коли я вертатимусь з миром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу його в цілопалення.
Richter Judg 1 11 32 І прийшов Їфтах до Аммонових синів воювати з ними, а Господь дав їх у його руку.
Richter Judg 1 11 33 І він побив їх дуже великою поразкою від Ароеру й аж туди, де йти до Мінніту, двадцять міст, і аж до Авел-Кераміму. І впокорилися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими.
Richter Judg 1 11 34 І прийшов Їфтах до Міцпи до свого дому, аж ось виходить навпроти нього дочка його з бубнами та з танцями! А вона була в нього тільки одна, не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки.
Richter Judg 1 11 35 І сталося, як він побачив її, то роздер одежу свою та й сказав: Ах, дочко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасливлять мене. Бо я дав Господеві обіта, і не можу відмовитися від нього.
Richter Judg 1 11 36 А вона відказала йому: Батьку мій, ти дав обітницю Господеві, зроби мені, як вийшло з твоїх уст, коли Господь зробив тобі пімсту на твоїх ворогів, на Аммонових синів.
Richter Judg 1 11 37 І сказала вона до свого батька: Нехай буде мені зроблена оця річ: відпусти мене на два місяці, і нехай я піду й зійду на гору, і нехай оплачу дівування своє я та приятельки мої.
Richter Judg 1 11 38 А він сказав: Іди! І послав її на два місяці. І пішла вона та її приятельки, і оплакувала дівування своє.
Richter Judg 1 11 39 І сталося в кінці двох місяців, і вернулася вона до батька свого, а він учинив над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа. І сталося це звичаєм в Ізраїлі:
Richter Judg 1 11 40 рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха, чотири дні в році.
Richter Judg 1 12 1 І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ та й сказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою.
Richter Judg 1 12 2 І сказав їм Їфтах: Велику боротьбу мав я та народ мій з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не спасли мене з його руки.
Richter Judg 1 12 3 І коли я побачив, що ви не спасете, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього дня, щоб воювати зо мною?
Richter Judg 1 12 4 І зібрав Їфтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побили ґілеадські люди Єфрема, бо ті сказали: Ви Єфремові втікачі, Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією.
Richter Judg 1 12 5 І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: Ні.
Richter Judg 1 12 6 І казали йому: Скажи но шібболет. А той казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі.
Richter Judg 1 12 7 І судив Їфтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований у місті Ґілеаді.
Richter Judg 1 12 8 А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.
Richter Judg 1 12 9 І було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він відпустив заміж назовні, і тридцять дочок впровадив для синів своїх з-назовні. І судив він Ізраїля сім літ.
Richter Judg 1 12 10 І помер Івцан і був похований в Віфлеємі.
Richter Judg 1 12 11 А по ньому Ізраїля судив завулонівець Елон, і судив Ізраїля десять літ.
Richter Judg 1 12 12 І помер завулонівець Елон, і був похований в Айялоні, у Завулоновім краї.
Richter Judg 1 12 13 А по ньому Ізраїля судив Авдон, син Гіллела, пір'атонянин.
Richter Judg 1 12 14 І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на семидесяти молодих ослах. І судив він Ізраїля вісім літ.
Richter Judg 1 12 15 І помер Авдон, син Гіллела, пір'атонянин, і був похований в Єфремовім краї, на горі амаликеянина.
Richter Judg 1 13 1 А Ізраїлеві сини й далі робили зло в Господніх очах. І Господь віддав їх у руку филистимлян на сорок літ.
Richter Judg 1 13 2 І був один чоловік з Цар'ї, данівець з роду, а ім'я йому Маноах. А жінка його була неплідна, і не родила.
Richter Judg 1 13 3 І явився Ангол Господній до тієї жінки, та й промовив до неї: Ось ти неплідна, і не роджала, але ти зачнеш і породиш сина.
Richter Judg 1 13 4 А тепер стережись, і не пий вина та п'янкого напою, і не їж нічого нечистого,
Richter Judg 1 13 5 бо ось ти зачнеш, і сина породиш, і бритва не торкнеться його голови, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби, і він зачне спасати Ізраїля з руки филистимлян.
Richter Judg 1 13 6 І прийшла та жінка, та й сказала до чоловіка свого, говорячи: Божий чоловік приходив до мене, а вигляд його як вигляд Божого Ангола, дуже грізний. І я не питала його, звідки він, а ймення свого він мені не сказав.
Richter Judg 1 13 7 І сказав він мені: Ось ти зачнеш, і породиш сина, а тепер не пий вина та п'янкого напою, і не їж жодної нечистости, бо дитя те буде Божим назореєм від утроби аж до дня смерти своєї.
Richter Judg 1 13 8 І благав Маноах Господа, та й сказав: О Господи, Божий чоловік, що його посилав Ти, нехай прийде ще до нас, і нехай нас навчить, що ми зробимо для дитини, що народиться.
Richter Judg 1 13 9 І вислухав Бог цей Маноахів голос, і прийшов Божий Ангол ще до тієї жінки. А вона сиділа на полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.
Richter Judg 1 13 10 І поспішила та жінка, і побігла та й оповіла чоловікові своєму, і сказала до нього: Ось з'явився мені той чоловік, що приходив був того дня до мене.
Richter Judg 1 13 11 І встав, і пішов Маноах за своєю жінкою, і прийшов до того чоловіка, та й сказав йому: Чи ти той чоловік, що говорив до цієї жінки? А той сказав: Я.
Richter Judg 1 13 12 І сказав Маноах: Тепер нехай сповниться слово твоє. Та як нам виховувати ту дитину, і що чинити з нею?
Richter Judg 1 13 13 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Усього, що сказав я жінці, нехай вона стережеться.
Richter Judg 1 13 14 Усього, що виходить із виноградного куща, не буде вона їсти, а вина та напою п'янкого нехай не п'є, і нічого нечистого нехай не їсть. Нехай додержує всього, що я наказав.
Richter Judg 1 13 15 І сказав Маноах до Ангола Господнього: Нехай ми задержимо тебе, і приготовимо для тебе козля.
Richter Judg 1 13 16 І сказав Ангол Господній до Маноаха: Якщо ти задержиш мене, я не буду їсти твого хліба. А якщо приготуєш цілопалення для Господа принесеш його. Бо Маноах не знав, що це Ангол Господній.
Richter Judg 1 13 17 І сказав Маноах до Господнього Ангола: Яке ім'я твоє? Коли сповниться твоє слово, то ми вшануємо тебе.
Richter Judg 1 13 18 І сказав йому Ангол Господній: Чому ти питаєшся про моє ім'я? Воно дивне.
Richter Judg 1 13 19 І взяв Маноах козля та жертву хлібну, і на скелі приніс Господеві. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.
Richter Judg 1 13 20 І сталося, коли полум'я підіймалося з-над жертівника до неба, то Ангол Господній вознісся в полум'ї жертівника. А Маноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчям своїм на землю.
Richter Judg 1 13 21 І Ангол Господній більш уже не появлявся до Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ангол Господній.
Richter Judg 1 13 22 І сказав Маноах до своєї жінки: Ми справді помремо, бо ми бачили Бога.
Richter Judg 1 13 23 І сказала йому жінка його: Коли б Господь хотів був повбивати нас, не взяв би з нашої руки цілопалення та хлібної жертви, і не дав би нам побачити всього цього, і не об'явив би нам цього часу речі, як це.
Richter Judg 1 13 24 І породила та жінка сина, і назвала ім'я йому: Самсон. І виростав той хлопець, і Господь благословляв його.
Richter Judg 1 13 25 А Дух Господній почав діяти в ньому в Дановім таборі між Цор'а та між Ештаолом.
Richter Judg 1 14 1 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.
Richter Judg 1 14 2 І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку.
Richter Judg 1 14 3 І сказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян? І сказав Самсон до свого батька: Візьми її мені, бо вона люба очам моїм.
Richter Judg 1 14 4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.
Richter Judg 1 14 5 І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, аж ось навпроти нього ричить левчук.
Richter Judg 1 14 6 І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука, як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.
Richter Judg 1 14 7 І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах.
Richter Judg 1 14 8 А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.
Richter Judg 1 14 9 І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.
Richter Judg 1 14 10 І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки.
Richter Judg 1 14 11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.
Richter Judg 1 14 12 І сказав їм Самсон: Нехай но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.
Richter Judg 1 14 13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі. І вони сказали йому: Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її.
Richter Judg 1 14 14 І він сказав їм: З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке. І не могли вони розгадати за три дні.
Richter Judg 1 14 15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?
Richter Judg 1 14 16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день і казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав. А він їй сказав: Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?
Richter Judg 1 14 17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.
Richter Judg 1 14 18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: Що солодше від меду, і що сильніше від лева? А він їм відказав: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.
Richter Judg 1 14 19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловіка, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого.
Richter Judg 1 14 20 А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.
Richter Judg 1 15 1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати. Та батько її не дав йому ввійти.
Richter Judg 1 15 2 І сказав її батько: Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї.
Richter Judg 1 15 3 І сказав їм Самсон: Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло.
Richter Judg 1 15 4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.
Richter Judg 1 15 5 І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць в филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.
Richter Judg 1 15 6 І сказали филистимляни: Хто це зробив? А їм відказали: Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.
Richter Judg 1 15 7 І сказав їм Самсон: Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану.
Richter Judg 1 15 8 І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.
Richter Judg 1 15 9 І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.
Richter Judg 1 15 10 І сказали Юдині люди: Чого ви посходили проти нас? А ті відказали: Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив.
Richter Judg 1 15 11 І пішли три тисячі люда від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив? А він їм сказав: Як вони зробили мені, так я зробив їм.
Richter Judg 1 15 12 І сказали йому: Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян. І сказав їм Самсон: Присягніть мені, що ви не заб'єте мене.
Richter Judg 1 15 13 А вони сказали йому, говорячи: Ні, а тільки зв'яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'язали його двома новими шнурами, і звели його зо скелі.
Richter Judg 1 15 14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, і поспадали з його рук пута його.
Richter Judg 1 15 15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.
Richter Judg 1 15 16 І сказав Самсон: Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, ослячою цією щелепою тисячу люда побив я.
Richter Judg 1 15 17 І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо своєї руки, і назвав ім'я тому місцю: Рамат-Лехі.
Richter Judg 1 15 18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних.
Richter Judg 1 15 19 І пробив Бог джерело, що в Лехі, і вийшла з нього вода, і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я йому: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.
Richter Judg 1 15 20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.
Richter Judg 1 16 1 І пішов Самсон до Гази, і побачив там жінку блудницю, і ввійшов до неї.
Richter Judg 1 16 2 А аззеянам донесли, говорячи: Самсон прийшов сюди! І оточили вони, і чатували на нього всю ніч у міській брамі. І вони тихо поводилися всю ніч, говорячи: Будемо чатувати аж до ранішнього світу, і заб'ємо його.
Richter Judg 1 16 3 І лежав Самсон аж до півночі. А опівночі встав, і схопив за двері міської брами та за обидва бічні одвірки, та й вирвав їх разом із засувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхів'я гори, що навпроти Хеврону.
Richter Judg 1 16 4 І сталося потому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім'я їй Деліла.
Richter Judg 1 16 5 І прийшли до неї филистимські володарі, та й сказали їй: Намов його та й побач, у чому його велика сила, і чим переможемо його та зв'яжемо його, щоб упокорити його? А ми кожен дамо тобі тисячу й сто шеклів срібла.
Richter Judg 1 16 6 І сказала Деліла до Самсона: Розкажи мені, у чому твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упокорити тебе?
Richter Judg 1 16 7 І сказав їй Самсон: Якщо зв'яжуть мене сімома мокрими шнурами, що ще не висушені, то ослабну та й стану, як кожен із людей.
Richter Judg 1 16 8 І принесли їй филистимські володарі сім мокрих шнурів, що ще не були висушені, а вона зв'язала його ними.
Richter Judg 1 16 9 А засідка сиділа в неї в іншій кімнаті. І вона сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! І він розірвав ті шнури, як розривається нитка з клоччя, коли понюхає огню. І не пізнана була його сила.
Richter Judg 1 16 10 І сказала Деліла до Самсона: Оце ти обманив мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'язати тебе?
Richter Judg 1 16 11 А він їй сказав: Якщо справді зв'яжуть мене новими суканими шнурами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей.
Richter Judg 1 16 12 І взяла Деліла нові шнури, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А засідка сиділа в іншій кімнаті. І він зірвав їх зо своїх плечей, немов нитку.
Richter Judg 1 16 13 І сказала Деліла Самсонові: Досі ти обманював мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв'язати тебе? А він їй сказав: Якщо утчеш сім кучерів моєї голови з основою.
Richter Judg 1 16 14 І вона прибила їх ткацьким клинком, та й сказала до нього: Филистимляни на тебе, Самсоне! А він обудився зо сну свого, та й вирвав ткацького клинка тканини та основу.
Richter Judg 1 16 15 І сказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обманив ти мене, і не розповів мені, у чому твоя велика сила.
Richter Judg 1 16 16 І сталося, коли вона докучала йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпеливилася душа його на смерть.
Richter Judg 1 16 17 І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: Бритва не торкалась моєї голови, бо я Божий назорей від утроби своєї матері. Якщо я буду оголений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна людина.
Richter Judg 1 16 18 І побачила Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филистимських володарів, говорячи: Прийдіть і цим разом, бо він розповів мені все своє серце. І прийшли до неї филистимські володарі, і знесли срібло в своїй руці.
Richter Judg 1 16 19 А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказала оголити сім кучерів його голови. І став він слабнути, і відступила від нього сила його.
Richter Judg 1 16 20 І сказала вона: Филистимляни на тебе, Самсоне! І збудився він зо сну свого та й сказав: Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся. А він не знав, що Господь відступився від нього.
Richter Judg 1 16 21 І взяли його филистимляни, та й вибрали очі йому. І вони звели його до Гази, і зв'язали його мідяними ланцюгами, і він молов у домі ув'язнених.
Richter Judg 1 16 22 А волос голови його зачав рости по тому, як був він оголений.
Richter Judg 1 16 23 А филистимські володарі зібралися, щоб принести велику жертву Даґонові, своєму богові, та повеселитися. І сказали вони: Наш бог передав у нашу руку Самсона, ворога нашого.
Richter Judg 1 16 24 І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустошителя нашого краю, який наші трупи намножив.
Richter Judg 1 16 25 І сталося, коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: Покличте Самсона, і нехай він посмішить нас. І покликали Самсона з дому ув'язнених, і він витівав жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпами.
Richter Judg 1 16 26 І сказав Самсон юнакові, що держав його за руку: Пусти мене, і дай доторкнутися мені до тих стовпів, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпруся на них.
Richter Judg 1 16 27 А той дім був повен чоловіків та жінок, і туди зібралися всі филистимські володарі, а на даху було близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що приглядалися до жартів Самсона.
Richter Judg 1 16 28 І кликнув Самсон до Господа, та й сказав: Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, і нехай я пімщу филистимлянам одну пімсту за двоє очей своїх!
Richter Judg 1 16 29 І обняв Самсон обидва серединні стовпи, що на них міцно стояв той дім, і обперся на них, на одного правицею своєю, а на одного лівицею своєю.
Richter Judg 1 16 30 І сказав Самсон: Нехай помру я разом із филистимлянами! І він з великою силою сперся на стовпи, і впав той дім на володарів та на ввесь той народ, що в ньому... І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численніші за тих, що повбивав їх за свого життя.
Richter Judg 1 16 31 І зійшли його брати та ввесь дім його батька, і понесли його, і винесли та й поховали його між Цор'а та між Ештаолом у гробі Маноаха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять літ.
Richter Judg 1 17 1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.
Richter Judg 1 17 2 І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!
Richter Judg 1 17 3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.
Richter Judg 1 17 4 Та він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.
Richter Judg 1 17 5 А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.
Richter Judg 1 17 6 Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.
Richter Judg 1 17 7 І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.
Richter Judg 1 17 8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.
Richter Judg 1 17 9 І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду.
Richter Judg 1 17 10 І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,
Richter Judg 1 17 11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.
Richter Judg 1 17 12 І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.
Richter Judg 1 17 13 І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.
Richter Judg 1 18 1 Того часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем'я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.
Richter Judg 1 18 2 І Данові сини послали зо свого роду п'ятеро люда з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: Ідіть, дослідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.
Richter Judg 1 18 3 Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й знайшли туди й сказали йому: Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?
Richter Judg 1 18 4 І сказав він до них: Так і так зробив мені Миха, і він найняв мене, і я став йому за священика.
Richter Judg 1 18 5 А вони сказали йому: Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо.
Richter Judg 1 18 6 І сказав їм священик: Ідіть із миром, перед Господом ваша дорога, якою ви підете.
Richter Judg 1 18 7 І пішли ті п'ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними, і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.
Richter Judg 1 18 8 І прийшли вони до братів своїх у Цор'у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: Що ви принесли?
Richter Judg 1 18 9 А вони відказали: Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.
Richter Judg 1 18 10 Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі.
Richter Judg 1 18 11 І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шістсот чоловіка, оперезаних зброєю.
Richter Judg 1 18 12 І пішли вони й таборували в Кір'ят-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'я тому місцю: Махане-Дан, і так воно зветься аж до цього дня, оце за Кір'ят-Єарімом.
Richter Judg 1 18 13 І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.
Richter Judg 1 18 14 І відповіли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите.
Richter Judg 1 18 15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.
Richter Judg 1 18 16 А шість сотень мужа, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.
Richter Judg 1 18 17 І пішли п'ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужа, оперезаних зброєю.
Richter Judg 1 18 18 І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: Що ви робите?
Richter Judg 1 18 19 А вони відказали йому: Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?
Richter Judg 1 18 20 І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.
Richter Judg 1 18 21 І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.
Richter Judg 1 18 22 Коли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.
Richter Judg 1 18 23 І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?
Richter Judg 1 18 24 І він сказав: Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?
Richter Judg 1 18 25 І сказали до нього Данові сини: Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні.
Richter Judg 1 18 26 І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.
Richter Judg 1 18 27 А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.
Richter Judg 1 18 28 А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет-Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.
Richter Judg 1 18 29 І вони назвали ім'я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'я того міста було Лаїш.
Richter Judg 1 18 30 І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.
Richter Judg 1 18 31 І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.
Richter Judg 1 19 1 І сталося тими днями, а царя в Ізраїлі не було і був один Левит приходько на узбіччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку наложницю з Юдиного Віфлеєму.
Richter Judg 1 19 2 А наложниця його чинила перелюб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці часу.
Richter Judg 1 19 3 І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела його до дому батька свого. І побачив його батько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назустріч йому.
Richter Judg 1 19 4 І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, і їли й пили вони та ночували там.
Richter Judg 1 19 5 І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім підете.
Richter Judg 1 19 6 І сіли вони, і обоє разом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!
Richter Judg 1 19 7 Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.
Richter Judg 1 19 8 І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: Підкріпи ж своє серце! І зволікали вони аж до схилку дня, і їли обоє вони.
Richter Judg 1 19 9 І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: Ось день схилився на вечір, переночуй же! Ось день кладеться, ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у дорогу свою, та й підеш до намету свого.
Richter Judg 1 19 10 Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, це Єрусалим. А з ним пара нав'ючених ослів, і його наложниця з ним.
Richter Judg 1 19 11 Вони були при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: Ходім, і зайдімо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому.
Richter Judg 1 19 12 І сказав до нього пан його: Не заходьмо до міста чужинців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и.
Richter Judg 1 19 13 І сказав він до слуги свого: Ходім, і прийдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі.
Richter Judg 1 19 14 І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була Веніяминова.
Richter Judg 1 19 15 І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майдані того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.
Richter Judg 1 19 16 Аж ось старий чоловік іде ввечорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був приходько в Ґів'ї. А люди того місця сини Веніяминові.
Richter Judg 1 19 17 І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника на міському майдані. І сказав той старий чоловік: Куди ти йдеш та звідки приходиш?
Richter Judg 1 19 18 А той до нього сказав: Ми переходимо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлеєму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.
Richter Judg 1 19 19 Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, не бракує жодної речі.
Richter Judg 1 19 20 І сказав той старий чоловік: Мир тобі, нехай уся недостача твоя на мені, тільки на майдані не ночуй!
Richter Judg 1 19 21 І він увів його до свого дому, і дав ослам корму, а самі вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.
Richter Judg 1 19 22 Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та стукали в двері. І казали вони тому старому чоловікові, власникові того дому, говорячи: Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, і ми пізнаєм його!
Richter Judg 1 19 23 І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По тому, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидоти!
Richter Judg 1 19 24 Ось дочка моя дівчина, та його наложниця, я їх виведу, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї огидної речі!
Richter Judg 1 19 25 Та ті люди не хотіли слухати його. І схопив той чоловік свою наложницю, і вивів до них назовні. І вони познали її, і безчестили її цілу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла рання зоря.
Richter Judg 1 19 26 І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.
Richter Judg 1 19 27 А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, аж ось та жінка, його наложниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.
Richter Judg 1 19 28 І сказав він до неї: Уставай і підемо! Та вона не відповіла, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.
Richter Judg 1 19 29 І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопив свою наложницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.
Richter Judg 1 19 30 І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: Не бувало й не бачено такого, як це, від дня виходу Ізраїлевих синів з єгипетського краю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!
Richter Judg 1 20 1 І повиходили всі Ізраїлеві сини, і була зібрана громада, як один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадський край до Господа в Міцпу.
Richter Judg 1 20 2 І стали проводирі всього того народу, усі Ізраїлеві племена, на зборах Божого народу, чотириста тисяч пішого люду, хто витягує меча.
Richter Judg 1 20 3 І почули Веніяминові сини, що Ізраїлеві сини ввійшли до Міцпи. І сказали Ізраїлеві сини: Скажіть, як сталося таке зло?
Richter Judg 1 20 4 І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордованої жінки, та й сказав: До Ґів'и, що Веніяминова, увійшов я та наложниця моя, щоб ночувати.
Richter Judg 1 20 5 І встали на мене господарі Ґів'и, і вночі оточили через мене той дім. Мене замишляли забити, а наложницю мою збезчестили, і померла вона.
Richter Judg 1 20 6 І схопив я наложницю, і порізав її, та й послав її по всьому полі Ізраїлевого володіння, бо вони вчинили розпусту та гидоту серед Ізраїля.
Richter Judg 1 20 7 Ось ви всі Ізраїлеві сини, дайте собі тут слово та раду!
Richter Judg 1 20 8 І встав увесь народ, як один муж, говорячи: Не підемо ніхто до намету свого, і не знайдемо ніхто до дому свого!
Richter Judg 1 20 9 А тепер оце та річ, що зробимо Ґів'ї: підемо на неї за жеребком!
Richter Judg 1 20 10 І візьмемо десятеро людей на сотню, щодо всіх Ізраїлевих племен, і сотню на тисячу, і тисячу на десять тисяч, щоб узяли поживи для народу, щоб вони прийшли зробити Ґів'ї Веніямина, згідно з усією гидотою, що він зробив Ізраїлеві.
Richter Judg 1 20 11 І був зібраний кожен ізраїльтянин до того міста разом, як один чоловік.
Richter Judg 1 20 12 І послали Ізраїлеві племена людей по всіх Веніяминових родах, говорячи: Що це за зло, що сталось між вами?
Richter Judg 1 20 13 А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, і ми повбиваємо їх, та й вигубимо зло з Ізраїля. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.
Richter Judg 1 20 14 І Веніяминові сини були зібрані з міст до Ґів'ї, щоб піти на війну з Ізраїлевими синами.
Richter Judg 1 20 15 І Веніяминові сини з міст були перелічені того дня, двадцять і шість тисяч чоловіка, що витягують меча, окрім мешканців Ґів'и, із них були перелічені сім сотень вибраного чоловіка.
Richter Judg 1 20 16 З усього того народу було сім сотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою правиці своєї, лівші, кожен той кидав каменем із пращі на волос, і не схибував.
Richter Judg 1 20 17 І були перелічені ізраїльтяни, окрім Веніямина, чотириста тисяч чоловіка, що витягують меча, кожен військовий.
Richter Judg 1 20 18 І встали вони, і ввійшли до Бет-Елу, і питалися Бога, та й сказали Ізраїлеві сини: Хто піде нам спереду на бій з Веніяминовими синами? І сказав Господь: Юда спереду.
Richter Judg 1 20 19 І встали Ізраїлеві сини рано вранці, і таборували при Ґів'ї.
Richter Judg 1 20 20 І вийшов Ізраїльтянин на війну з Веніямином, і сточили ізраїльтяни з ними бій при Ґів'ї.
Richter Judg 1 20 21 І вийшли Веніяминові сини з Ґів'и, та й повалили між Ізраїлем того дня двадцять і дві тисячі чоловіка на землю.
Richter Judg 1 20 22 І зміцнився народ, Ізраїлеві мужі, і точили бій далі в тому місці, де точили бій першого дня.
Richter Judg 1 20 23 І ввійшли Ізраїлеві сини до Бет-Елу, та й плакали перед Господнім лицем аж до вечора. І питалися вони Господа, говорячи: Чи далі піду я на бій з синами Веніямина, мого брата? І сказав Господь: Ідіть на нього!
Richter Judg 1 20 24 І прийшли Ізраїлеві сини до Веніяминових синів дня другого.
Richter Judg 1 20 25 А Веніямин вийшов із Ґів'ї другого дня навпроти них, та й повалив між Ізраїлевими синами на землю ще вісімнадцять тисяч чоловіка, усі ті, що витягають меча.
Richter Judg 1 20 26 І прийшли всі Ізраїлеві сини та ввесь народ, і ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, і сиділи там перед Господнім лицем, і постили того дня аж до вечора. І принесли вони цілопалення та мирні жертви перед Господнім лицем.
Richter Judg 1 20 27 І питалися Ізраїлеві сини Господа (а за тих днів ковчег Божого заповіту був там.
Richter Judg 1 20 28 А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: Чи далі піду ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся? А Господь сказав: Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку.
Richter Judg 1 20 29 І поставив Ізраїль засідку навколо Ґів'ї.
Richter Judg 1 20 30 І пішли Ізраїлеві сини на синив Веніяминових третього дня, і сточили бій проти Ґів'ї, як і раніш.
Richter Judg 1 20 31 І вийшли Веніяминові сини навпроти народу, одірвалися від міста, і зачали класти трупи з народу, як раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Ґів'ї, у полі, коло тридцяти чоловіка між Ізраїлем.
Richter Judg 1 20 32 І сказали Веніяминові сини: Биті вони перед нами, як перше! А Ізраїлеві сини сказали: Утікаймо, і відірвемо їх від міста на дороги.
Richter Judg 1 20 33 І кожен муж Ізраїля повстав із свого місця, і сточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева засідка рушила з свого місця, з Мааре-Ґева.
Richter Judg 1 20 34 І прийшли перед Ґів'у десять тисяч чоловіка, вибраного з усього Ізраїля, і бій став тяжкий. А вони не знали, що суне на них те зло.
Richter Judg 1 20 35 І вдарив Господь Веніямина перед Ізраїлем, і Ізраїлеві сини повалили того дня між Веніямином двадцять і п'ять тисяч і сто чоловіка, усі ті, що витягають меча.
Richter Judg 1 20 36 І побачили Веніяминові сини, що побиті вони, а ізраїльтяни уступили місце Веніяминові, бо вірили засідці, яку поставили на Ґів'у.
Richter Judg 1 20 37 А засідка поспішилася, і напала на Ґів'у. І засідка вступилася, і побила все місто вістрям меча.
Richter Judg 1 20 38 А Ізраїльтянин мав із засідкою умовленого знака, щоб із міста підняла великий дим.
Richter Judg 1 20 39 І відступили ізраїльтяни в бою, а Веніямин зачав класти трупи в Ізраїлі, близько тридцятеро люда, бо казали вони: Дійсно, справді побитий він перед нами, як за першого бою!
Richter Judg 1 20 40 А з міста став підійматися стовп диму. І обернувся Веніямин позад себе, аж ось усе місто піднялося димом до неба!
Richter Judg 1 20 41 І обернувся Ізраїльтянин, а Веніяминівець перестрашився, бо побачив, що досягло його те зло.
Richter Judg 1 20 42 І обернулися вони перед Ізраїльтянином до дороги на пустиню, та бій досягав його, а ті, що з міст, валили його в середині його.
Richter Judg 1 20 43 Вони оточили Веніямина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Ґів'ї зо сходу сонця.
Richter Judg 1 20 44 Полягло тоді з Веніямина вісімнадцять тисяч чоловіка, усе це люди хоробрі.
Richter Judg 1 20 45 І повернулися вони, і втікли в пустиню до Села-Ріммону. А ті побили поодиноких утікачів по дорогах, як дозбирюється останній виноград, п'ять тисяч люда. І гналися за ними аж до Ґід'ому, і побили з нього дві тисячі люда.
Richter Judg 1 20 46 І було всіх, що впали того дня з Веніямина, двадцять і п'ять тисяч чоловіка, що витягають меча, усе це люди хоробрі.
Richter Judg 1 20 47 І обернулися вони, і повтікали в пустиню до Села-Ріммону, шістсот чоловіка. І сиділи вони в Села-Ріммоні чотири місяці.
Richter Judg 1 20 48 А ізраїльтяни вернулися до Веніяминових синів, та й повбивали їх вістрям меча, мужчин із міста, і худобу, і все знайдене. А всі міста, що знаходились по дорозі, пустили з огнем.
Richter Judg 1 21 1 І присягнув Ізраїльтянин в Міцпі, говорячи: Жоден із нас не дасть своєї дочки Веніяминові за жінку!
Richter Judg 1 21 2 І посходився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І піднесли вони голос свій, та й плакали плачем великим.
Richter Judg 1 21 3 І сказали вони: Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне плем'я?
Richter Judg 1 21 4 І сталося назавтра, і встав рано народ, та й збудували жертівника, і принесли цілопалення та мирні жертви.
Richter Judg 1 21 5 І сказали Ізраїлеві сини: Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та присяга була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: Такий буде конче забитий.
Richter Judg 1 21 6 І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: Сьогодні відрубане з Ізраїля одне плем'я!
Richter Judg 1 21 7 Що ми зробимо їм, позосталим, щодо жінок? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочок наших за жінок.
Richter Judg 1 21 8 І сказали вони: Яке одне з Ізраїлевих племен не прийшло до Господа до Міцпи? Аж ось виявилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не приходив до табору на збори.
Richter Judg 1 21 9 І був переглянений народ, а оце не було там нікого з мешканців Явешу ґілеадського!
Richter Judg 1 21 10 І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: Ідіть, і повбиваєте мешканців ґілеадського Явешу вістрям меча, і жінок і дітей.
Richter Judg 1 21 11 А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізнала чоловіка, зробите закляттям.
Richter Judg 1 21 12 І знайшли вони з мешканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізнали чоловіка, і спровадили їх до табору в Шіло, що в ханаанському Краї.
Richter Judg 1 21 13 І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: Мир!
Richter Judg 1 21 14 І вернувся Веніямин того часу, і дали їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм досить.
Richter Judg 1 21 15 А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив пролома в Ізраїлевих племенах.
Richter Judg 1 21 16 І сказали старші громади: Що ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина.
Richter Judg 1 21 17 І сказали вони: Останки насліддя для Веніямина, і не буде витерте плем'я з Ізраїля.
Richter Judg 1 21 18 А ми не можемо дати їм жінок із наших дочок, бо Ізраїлеві сини присягли, говорячи: Проклятий, хто дає жінку Веніяминові!
Richter Judg 1 21 19 І сказали вони: Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з півдня від Левони.
Richter Judg 1 21 20 І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: Ідіть, і будете чатувати в виноградниках.
Richter Judg 1 21 21 І побачите, аж ось дочки Шіла вийдуть танцювати танці, то ви вийдете з виноградників, та й схопите собі кожен свою жінку з дочок Шіла, і підете в Веніяминів край.
Richter Judg 1 21 22 І буде, коли їхні батьки або їхні брати прийдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали їж, тому цього часу ви винні.
Richter Judg 1 21 23 І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наділу свого, і побудували міста, та й осілися в них.
Richter Judg 1 21 24 І порозходилися звідти Ізраїлеві сини того часу кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спадку свого.
Richter Judg 1 21 25 Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що здавалося правдивим в його очах!
Ruth Ruth 1 1 1 І сталось за часу, коли судді судили, то був голод у Краю. І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавських полях, він і жінка та двоє синів його.
Ruth Ruth 1 1 2 А ім'я тому чоловікові Елімелех, а ім'я жінці його Ноомі; і ім'я двох синів його Махлон і Кілйон, ефратяни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавські поля, та й залишилися.
Ruth Ruth 1 1 3 І помер Елімелех, муж Ноомі, і зосталася вона та два їхні сини.
Ruth Ruth 1 1 4 І взяли вони собі за жінок моавітянок, ім'я одній Орпа, а ім'я другій Рут. І сиділи вони там близько десяти літ.
Ruth Ruth 1 1 5 І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позосталася та жінка по двох дітях своїх та по чоловікові своєму.
Ruth Ruth 1 1 6 І встала вона та невістки її, і вернулися з моавських піль, бо почула на моавському полі, що Господь згадав про народ Свій, даючи їм хліба.
Ruth Ruth 1 1 7 І вийшла вона з того місця, де була там, та обидві невістки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутися до Юдиного краю.
Ruth Ruth 1 1 8 І сказала Ноомі до двох своїх невісток: Ідіть, верніться кожна до дому своєї матері. І нехай Господь зробить із вами милість, як ви зробили з померлими та зо мною.
Ruth Ruth 1 1 9 Нехай Господь дасть вам, і ви знайдете відпочинок кожна в домі свого мужа! І вона поцілувала їх, а вони підняли свій голос та плакали.
Ruth Ruth 1 1 10 І вони сказали до неї: Ні, з тобою ми вернемось до народу твого!
Ruth Ruth 1 1 11 А Ноомі сказала: Вертайтеся, дочки мої, чого ви підете зо мною? Чи я маю ще в утробі своїй синів, а вони стануть вам за чоловіків?
Ruth Ruth 1 1 12 Верніться, дочки мої, ідіть, бо я занадто стара, щоб бути для мужа. А коли б я й сказала: Маю надію, і коли б цієї ночі була з мужем, і також породила синів,
Ruth Ruth 1 1 13 чи ж ви чекали б їх, аж поки повиростають? Чи ж ви зв'язалися б з ними, щоб не бути замужем? Ні, дочки мої, бо мені значно гірше, як вам, бо Господня рука знайшла мене.
Ruth Ruth 1 1 14 І підняли вони голос свій, і заплакали ще. І поцілувала Орпа свою свекруху, а Рут пригорнулася до неї.
Ruth Ruth 1 1 15 І сказала Ноомі: Ось зовиця твоя вернулася до народу свого та до богів своїх, вернися й ти за зовицею своєю!
Ruth Ruth 1 1 16 А Рут відказала: Не силуй мене, щоб я покинула тебе, щоб я вернулася від тебе, бо куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.
Ruth Ruth 1 1 17 Де помреш ти, там помру й я, і там буду похована. Нехай Господь зробить мені так, і так нехай додасть, і тільки смерть розлучить мене з тобою.
Ruth Ruth 1 1 18 І побачила Ноомі, що вона настоює йти за нею, і перестала вговорювати її.
Ruth Ruth 1 1 19 І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І сталося, коли вони входили до Віфлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: Чи це Ноомі?
Ruth Ruth 1 1 20 А вона сказала їм: Не кличте мене: Ноомі, кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній.
Ruth Ruth 1 1 21 Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?
Ruth Ruth 1 1 22 І вернулася Ноомі та з нею моавітянка Рут, невістка її, що верталася з моавських піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив ячменю.
Ruth Ruth 1 2 1 А Ноомі мала родича свого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім'я йому Боаз.
Ruth Ruth 1 2 2 І сказала моавітянка Рут до Ноомі: Піду но я на поле, і назбираю колосся за тим, у кого в очах знайду милість. А та їй сказала: Іди, моя дочко!
Ruth Ruth 1 2 3 І пішла вона, і прийшла та й збирала за женцями. А припадок навів її на ділянку поля Боаза, що з Елімелехового роду.
Ruth Ruth 1 2 4 Аж ось прийшов із Віфлеєму Боаз, та й сказав до женців: Господь з вами! А вони відказали йому: Нехай поблагословить тебе Господь!
Ruth Ruth 1 2 5 І сказав Боаз до слуги свого, поставленого над женцями: Чия це дівчина?
Ruth Ruth 1 2 6 І відповів той слуга, поставлений над женцями, і сказав: Дівчина моавітянка вона, що вернулася з Ноомі з моавських піль.
Ruth Ruth 1 2 7 А вона сказала: Нехай я збиратиму, та назбираю між снопами за женцями! І прийшла вона, і стала від самого ранку й аж дотепер; а вдома вона була мало.
Ruth Ruth 1 2 8 І сказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моя, не ходи збирати на іншому полі, і не йди звідси, і так пристань до моїх дівчат.
Ruth Ruth 1 2 9 Доглядай цього поля, де будуть жати, і ти підеш за ними. Ось я наказав слугам не займати тебе. А як спрагнеш, то підеш до начинь, та й нап'єшся з того, що поначерпують слуги!
Ruth Ruth 1 2 10 І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: Чому знайшла я милість в очах твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа?
Ruth Ruth 1 2 11 І відповів Боаз і сказав їй: Докладно розповіджено мені все, що зробила ти з своєю свекрухою по смерті твого чоловіка, і ти кинула батька свого й матір свою та край свого народження, і пішла до народу, якого не знала вчора-позавчора.
Ruth Ruth 1 2 12 Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагорода твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми Його!
Ruth Ruth 1 2 13 А вона сказала: Нехай я знайду милість в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, і говорив до серця своєї невільниці. А я не є навіть як одна з твоїх невільниць!
Ruth Ruth 1 2 14 І сказав їй Боаз у час їди: Підійди сюди, та з'їж хліба й замочи у квасі шматок свій. І сіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна. І їла вона й наситилася, і ще й позоставила.
Ruth Ruth 1 2 15 І встала вона збирати. А Боаз наказав слугам своїм, говорячи: І між снопами нехай збирає, і не кривдьте її.
Ruth Ruth 1 2 16 І також конче киньте їй зо снопів, і позоставте, і буде вона збирати, а ви не лайте її.
Ruth Ruth 1 2 17 І збирала вона на полі аж до вечора, і вимолотила те, що назбирала, і було близько ефи ячменю.
Ruth Ruth 1 2 18 І понесла вона, і ввійшла до міста, і її свекруха побачила, що вона назбирала. А вона вийняла, і дала їй, що позоставила по своїй їжі.
Ruth Ruth 1 2 19 І сказала їй свекруха її: Де ти збирала сьогодні, і де ти робила? Нехай буде благословенний, хто прийняв тебе! І вона розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, та й сказала: Ім'я того чоловіка, що я сьогодні робила в нього, Боаз.
Ruth Ruth 1 2 20 І сказала Ноомі до невістки своєї: Благословенний він у Господа, що не позбавив милости своєї ані живих, ані померлих. І сказала їй Ноомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.
Ruth Ruth 1 2 21 І сказала моавітянка Рут: Він також сказав мені: Пристань до моїх слуг, аж поки не скінчать моїх жнив.
Ruth Ruth 1 2 22 І сказала Ноомі до своєї невістки Рут: Добре, дочко моя, що ти вийдеш з його служницями, щоб не чіпали тебе на іншому полі.
Ruth Ruth 1 2 23 І вона пристала до Боазових служниць, щоб збирати аж до закінчення жнив ячменю та жнив пшениці. І вона жила з своєю свекрухою.
Ruth Ruth 1 3 1 І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.
Ruth Ruth 1 3 2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.
Ruth Ruth 1 3 3 А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.
Ruth Ruth 1 3 4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.
Ruth Ruth 1 3 5 А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.
Ruth Ruth 1 3 6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.
Ruth Ruth 1 3 7 А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.
Ruth Ruth 1 3 8 І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!
Ruth Ruth 1 3 9 І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.
Ruth Ruth 1 3 10 А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.
Ruth Ruth 1 3 11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!
Ruth Ruth 1 3 12 А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.
Ruth Ruth 1 3 13 Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.
Ruth Ruth 1 3 14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.
Ruth Ruth 1 3 15 І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.
Ruth Ruth 1 3 16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.
Ruth Ruth 1 3 17 І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.
Ruth Ruth 1 3 18 А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.
Ruth Ruth 1 4 1 А Боаз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому: Зайди сюди, послухай, і сядь отут! І той зайшов і сів.
Ruth Ruth 1 4 2 А Боаз узяв десять мужа зо старших того міста та й сказав: Сідайте тут! І вони посідали.
Ruth Ruth 1 4 3 І сказав він до родича: Ділянку поля, що нашого брата Елімелеха, продала Ноомі, яка вернулася з моавського поля.
Ruth Ruth 1 4 4 А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старших мого народу. Якщо викупиш викупи, а якщо не викупиш скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою. А той сказав: Я викуплю.
Ruth Ruth 1 4 5 І сказав Боаз: Того дня, коли набудеш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, щоб поставити ім'я померлому на наділі його.
Ruth Ruth 1 4 6 А родич сказав: Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наділу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити.
Ruth Ruth 1 4 7 А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав сандалю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідоцтвом серед Ізраїля.
Ruth Ruth 1 4 8 І сказав родич до Боаза: Купи собі! І зняв свою сандалю.
Ruth Ruth 1 4 9 І сказав Боаз до старших та до всього народу: Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімелехове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі.
Ruth Ruth 1 4 10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я померлому на спадкові його, і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це!
Ruth Ruth 1 4 11 І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахиль та як Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я в Віфлеємі.
Ruth Ruth 1 4 12 А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді.
Ruth Ruth 1 4 13 І взяв Боаз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, і вона породила сина.
Ruth Ruth 1 4 14 І сказали жінки до Ноомі: Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я його серед Ізраїля.
Ruth Ruth 1 4 15 І він буде тобі потішителем душі та на виживлення твоєї сивини, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімох синів.
Ruth Ruth 1 4 16 І взяла Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.
Ruth Ruth 1 4 17 А сусідки назвали ім'я йому, говорячи: Народився син для Ноомі! І назвали ім'я йому: Овед. А він батько Єссея, Давидового батька.
Ruth Ruth 1 4 18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,
Ruth Ruth 1 4 19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,
Ruth Ruth 1 4 20 а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;
Ruth Ruth 1 4 21 а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;
Ruth Ruth 1 4 22 а Овед породив Єссея, а Єссей породив Давида.
1 Samuel 1Sam 1 1 1 І був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'я йому Елкана, син Єрохама, сина Ілія, сина Тоху, сина Цуфа, єфремлянин.
1 Samuel 1Sam 1 1 2 А він мав дві жінки, ім'я одній Анна, а ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було.
1 Samuel 1Sam 1 1 3 А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло, щоб вклонятися та приносити жертви Господу Саваоту. А там два Ілієві сини, Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.
1 Samuel 1Sam 1 1 4 І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та дочкам її частини,
1 Samuel 1Sam 1 1 5 а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утробу.
1 Samuel 1Sam 1 1 6 А її суперниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утробу.
1 Samuel 1Sam 1 1 7 І так робив він рік-у-рік, коли вона входила до Господнього дому, а та так гнівила її. І вона плакала й не їла.
1 Samuel 1Sam 1 1 8 І сказав їй чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і чому не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?
1 Samuel 1Sam 1 1 9 І встала Анна по їді та по питті в Шіло, а священик Ілій сидів на стільці при бічному одвірку Господнього храму.
1 Samuel 1Sam 1 1 10 А вона була скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.
1 Samuel 1Sam 1 1 11 І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови.
1 Samuel 1Sam 1 1 12 І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілій пильнував за її устами.
1 Samuel 1Sam 1 1 13 А Анна вона говорила в серці своїм: тільки губи її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'яну.
1 Samuel 1Sam 1 1 14 І сказав до неї Ілій: Аж доки ти будеш п'яною? Витверезись зо свого вина!
1 Samuel 1Sam 1 1 15 А Анна відповіла та й сказала: Ні, пане мій, я жінка скорбна духом, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.
1 Samuel 1Sam 1 1 16 Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги своєї.
1 Samuel 1Sam 1 1 17 І відповів Ілій та й сказав: Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала.
1 Samuel 1Sam 1 1 18 А вона сказала: Нехай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.
1 Samuel 1Sam 1 1 19 І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.
1 Samuel 1Sam 1 1 20 І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.
1 Samuel 1Sam 1 1 21 І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну жертву та обітниці свої.
1 Samuel 1Sam 1 1 22 А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Аж коли буде відлучений цей хлопчик, то відведу його, і він з'явиться перед Господнім лицем, і назавжди позостанеться там!
1 Samuel 1Sam 1 1 23 І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.
1 Samuel 1Sam 1 1 24 А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома бичками й одною ефою муки, і бурдюком вина, і привела його до Господнього дому до Шіло. А той хлопчик був ще малий.
1 Samuel 1Sam 1 1 25 І зарізали бичка, і привели того хлопчика до Ілія.
1 Samuel 1Sam 1 1 26 І вона сказала: О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господеві.
1 Samuel 1Sam 1 1 27 Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього.
1 Samuel 1Sam 1 1 28 А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господеві.
1 Samuel 1Sam 1 2 1 І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!
1 Samuel 1Sam 1 2 2 Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!
1 Samuel 1Sam 1 2 3 Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!
1 Samuel 1Sam 1 2 4 Лук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!
1 Samuel 1Sam 1 2 5 Наймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.
1 Samuel 1Sam 1 2 6 Господь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.
1 Samuel 1Sam 1 2 7 Господь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.
1 Samuel 1Sam 1 2 8 Підіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.
1 Samuel 1Sam 1 2 9 Він ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.
1 Samuel 1Sam 1 2 10 Господь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!
1 Samuel 1Sam 1 2 11 І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.
1 Samuel 1Sam 1 2 12 А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,
1 Samuel 1Sam 1 2 13 ані звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.
1 Samuel 1Sam 1 2 14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.
1 Samuel 1Sam 1 2 15 Також поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!
1 Samuel 1Sam 1 2 16 А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!
1 Samuel 1Sam 1 2 17 І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.
1 Samuel 1Sam 1 2 18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.
1 Samuel 1Sam 1 2 19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.
1 Samuel 1Sam 1 2 20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.
1 Samuel 1Sam 1 2 21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.
1 Samuel 1Sam 1 2 22 А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.
1 Samuel 1Sam 1 2 23 І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.
1 Samuel 1Sam 1 2 24 Ні, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!
1 Samuel 1Sam 1 2 25 Якщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.
1 Samuel 1Sam 1 2 26 А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.
1 Samuel 1Sam 1 2 27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?
1 Samuel 1Sam 1 2 28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.
1 Samuel 1Sam 1 2 29 Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.
1 Samuel 1Sam 1 2 30 Тому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!
1 Samuel 1Sam 1 2 31 Ось приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.
1 Samuel 1Sam 1 2 32 І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.
1 Samuel 1Sam 1 2 33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.
1 Samuel 1Sam 1 2 34 А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.
1 Samuel 1Sam 1 2 35 А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.
1 Samuel 1Sam 1 2 36 І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.
1 Samuel 1Sam 1 3 1 А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.
1 Samuel 1Sam 1 3 2 І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити,
1 Samuel 1Sam 1 3 3 і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,
1 Samuel 1Sam 1 3 4 то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я!
1 Samuel 1Sam 1 3 5 І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав .Вернися, лягай. І він пішов і ліг.
1 Samuel 1Sam 1 3 6 А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай.
1 Samuel 1Sam 1 3 7 А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.
1 Samuel 1Sam 1 3 8 А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.
1 Samuel 1Sam 1 3 9 І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.
1 Samuel 1Sam 1 3 10 І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!
1 Samuel 1Sam 1 3 11 І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.
1 Samuel 1Sam 1 3 12 Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.
1 Samuel 1Sam 1 3 13 І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.
1 Samuel 1Sam 1 3 14 Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.
1 Samuel 1Sam 1 3 15 І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.
1 Samuel 1Sam 1 3 16 І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я!
1 Samuel 1Sam 1 3 17 І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!
1 Samuel 1Sam 1 3 18 І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!
1 Samuel 1Sam 1 3 19 І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.
1 Samuel 1Sam 1 3 20 І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.
1 Samuel 1Sam 1 3 21 А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.
1 Samuel 1Sam 1 4 1 І було Самуїлове слово для всього Ізраїля. І вийшов Ізраїль на війну проти филистимлян, та й таборував при Евен-Гаезері, а филистимляни таборували в Афеку.
1 Samuel 1Sam 1 4 2 І вишикувались филистимляни навпроти Ізраїля, а коли бій став тяжкий, то Ізраїль був побитий перед филистимлянами. І вони побили в боєвому шикові на полі близько чотирьох тисяч чоловіка.
1 Samuel 1Sam 1 4 3 І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві старші сказали: Чому вдарив нас Господь сьогодні перед филистимлянами? Візьмімо собі з Шіло ковчега Господнього заповіту, і нехай ввійде поміж нас, і нехай спасе нас із рук наших ворогів.
1 Samuel 1Sam 1 4 4 І послав народ до Шіло, і понесли звідти ковчега заповіту Господа Саваота, що сидить на херувимах. А там були двоє Ілієвих синів, Хофні та Пінхас, із ковчегом Божого заповіту.
1 Samuel 1Sam 1 4 5 І сталося, як ковчег заповіту Господнього прибув до табору, то ввесь Ізраїль скрикнув великим окриком, аж застогнала земля!
1 Samuel 1Sam 1 4 6 А филистимляни почули голос окрику, та й сказали: Що це за голос цього великого окрику в єврейському таборі? І довідалися вони, що Господній ковчег прибув до табору.
1 Samuel 1Sam 1 4 7 І полякалися филистимляни, і говорили: Бог прибув до табору! І сказали вони: Біда нам, бо такого, як це, не було ще ніколи!
1 Samuel 1Sam 1 4 8 Біда нам! Хто нас урятує від руки цих потужних богів? Оце вони, ті боги, що вдарили були Єгипет усякою поразою у пустині!
1 Samuel 1Sam 1 4 9 Зміцніться та будьте мужні, филистимляни, щоб ви не служили євреям, як вони служили вам. І будьте мужні, і воюйте!
1 Samuel 1Sam 1 4 10 І воювали филистимляни. І був побитий Ізраїль, і кожен утікав до свого намету. І та поразка була дуже велика. І впало з Ізраїля тридцять тисяч піхоти.
1 Samuel 1Sam 1 4 11 А Божий ковчег був узятий, і два Ілієві сини, Хофні та Пінхас, полягли...
1 Samuel 1Sam 1 4 12 І побіг один веніяминівець із бою, і прибув того дня до Шіло; а одежа його була подерта, і порох на голові його.
1 Samuel 1Sam 1 4 13 І прибув він, аж ось Ілій сидить на стільці при дорозі й виглядає, бо серце йому тремтіло за Божого ковчега. А той чоловік прийшов, і розповів у місті, і закричало все місто!
1 Samuel 1Sam 1 4 14 А Ілій почув голос того крику та й сказав: Що це за голос того натовпу? А той чоловік поспішив і прийшов, та й розповів Ілієві.
1 Samuel 1Sam 1 4 15 А Ілій був віку дев'ятидесяти й восьми літ, а очі його померкли, і він не міг бачити.
1 Samuel 1Sam 1 4 16 І сказав той чоловік до Ілія: Я той, що прибіг із бою, і я втік сьогодні з бойових лав. І сказав Ілій: Що то сталося, мій сину?
1 Samuel 1Sam 1 4 17 І відповів вісник і сказав: Ізраїль побіг перед филистимлянами, і сталась велика поразка в народі. І обидва сини твої, Хофні та Пінхас, полягли. А ковчег Божий узятий!
1 Samuel 1Sam 1 4 18 І сталося, як згадав він про Божого ковчега, то впав Ілій зо стільця навзнак при брамі, зламався карк йому, і він помер, бо той муж був старий та тяжкий. А він судив Ізраїля сорок літ.
1 Samuel 1Sam 1 4 19 А невістка його, Пінхасова жінка, була важка, близька до родів. І як зачула вона ту звістку, що взятий Божий ковчег і помер тесть її та чоловік її, то впала на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі її.
1 Samuel 1Sam 1 4 20 А як настав час смерти її, то казали ті, що стояли при ній: Не бійся, бо ти породила сина! Та вона не відповіла, і не взяла цього до серця свого.
1 Samuel 1Sam 1 4 21 І вона назвала ім'я тому хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева слава! Бо почула про взяття Божого ковчегу, і про тестя свого та про мужа свого,
1 Samuel 1Sam 1 4 22 та й сказала: Відійшла слава від Ізраїля, бо взятий Божий ковчег.
1 Samuel 1Sam 1 5 1 А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
1 Samuel 1Sam 1 5 2 І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.
1 Samuel 1Sam 1 5 3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
1 Samuel 1Sam 1 5 4 А наступного дня повставали вони рано, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
1 Samuel 1Sam 1 5 5 Тому то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
1 Samuel 1Sam 1 5 6 І стала тяжка Господня рука на ашдодян, і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.
1 Samuel 1Sam 1 5 7 І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!
1 Samuel 1Sam 1 5 8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? А ті відказали: Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
1 Samuel 1Sam 1 5 9 І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, і появилися на них болячки.
1 Samuel 1Sam 1 5 10 І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!
1 Samuel 1Sam 1 5 11 І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб'є нас та народа нашого, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.
1 Samuel 1Sam 1 5 12 А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, і зойк міста піднявся до неба!
1 Samuel 1Sam 1 6 1 І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.
1 Samuel 1Sam 1 6 2 І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце?
1 Samuel 1Sam 1 6 3 А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.
1 Samuel 1Sam 1 6 4 І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому? А ті відказали: За числом филистимських володарів п'ять золотих болячок та п'ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.
1 Samuel 1Sam 1 6 5 І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.
1 Samuel 1Sam 1 6 6 І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?
1 Samuel 1Sam 1 6 7 А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.
1 Samuel 1Sam 1 6 8 І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде.
1 Samuel 1Sam 1 6 9 І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.
1 Samuel 1Sam 1 6 10 І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.
1 Samuel 1Sam 1 6 11 І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.
1 Samuel 1Sam 1 6 12 І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.
1 Samuel 1Sam 1 6 13 А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!
1 Samuel 1Sam 1 6 14 А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.
1 Samuel 1Sam 1 6 15 А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені. А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.
1 Samuel 1Sam 1 6 16 А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.
1 Samuel 1Sam 1 6 17 А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.
1 Samuel 1Sam 1 6 18 А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.
1 Samuel 1Sam 1 6 19 І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між народом п'ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка. І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.
1 Samuel 1Sam 1 6 20 І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він піде від нас?
1 Samuel 1Sam 1 6 21 І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до себе.
1 Samuel 1Sam 1 7 1 І поприходили люди Кір'ят-Єаріму, та й підняли Господнього ковчега, і внесли його до Авінадавого дому на узгір'ї в Ґів'ї, а сина його Елеазара посвятили стерегти Господнього ковчега.
1 Samuel 1Sam 1 7 2 І сталося, від дня, коли ковчег полишився у Кір'ят-Єарімі, минуло багато часу, а було його двадцять літ. А ввесь Ізраїлів дім плакав за Господом.
1 Samuel 1Sam 1 7 3 І сказав Самуїл до всього Ізраїлевого дому, говорячи: Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому, і Він спасе вас із руки филистимлян.
1 Samuel 1Sam 1 7 4 І повикидали Ізраїлеві сини Ваалів та Астарт, та й служили Господеві, Самому Йому.
1 Samuel 1Sam 1 7 5 І сказав Самуїл: Зберіть усього Ізраїля до Міцпи, а я буду молитися за вас до Господа!
1 Samuel 1Sam 1 7 6 І зібралися до Міцпи, і черпали воду та лили перед Господнім лицем, і постили того дня, та й казали там: Ми згрішили перед Господом! І судив Самуїл Ізраїлевих синів у Міцпі.
1 Samuel 1Sam 1 7 7 І почули филистимляни, що Ізраїлеві сини зібралися до Міцпи, і піднялися филистимські володарі на Ізраїля. І почули про це Ізраїлеві сини, та й злякалися филистимлян.
1 Samuel 1Sam 1 7 8 І сказали Ізраїлеві сини до Самуїла: Не переставай кликати за нас до Господа, нашого Бога, і нехай Він спасе нас від руки филистимлян.
1 Samuel 1Sam 1 7 9 І взяв Самуїл одне молочне ягня, і приніс його повним цілопаленням для Господа. І кликав Самуїл до Господа за Ізраїля, а Господь відповів йому.
1 Samuel 1Sam 1 7 10 І приносив Самуїл цілопалення, а филистимляни приступили до бою проти Ізраїля. І загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання, і були вони побиті перед Ізраїлем.
1 Samuel 1Sam 1 7 11 І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филистимлян, і били їх аж під Бет-Кар.
1 Samuel 1Sam 1 7 12 І взяв Самуїл одного каменя, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я йому: Евен-Єзер. І він сказав: Аж доти допоміг нам Господь.
1 Samuel 1Sam 1 7 13 І були филистимляни переможені, і далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була Господня рука на филистимлянах за всі дні Самуїлові.
1 Samuel 1Sam 1 7 14 І вернулися до Ізраїля ті міста, що филистимляни забрали були від Ізраїля, від Екрону й аж до Ґату, а їхню границю Ізраїль урятував від руки филистимлян. І був мир між Ізраїлем та між Амореянином.
1 Samuel 1Sam 1 7 15 І судив Самуїл Ізраїля всі дні життя свого.
1 Samuel 1Sam 1 7 16 І ходив він рік-річно, і обходив Бет-Ел, і Ґілґал, і Міцпу, і судив Ізраїля по всіх тих місцях.
1 Samuel 1Sam 1 7 17 І вертався до Рами, бо там був дім його, і там судив Ізраїля. І він збудував там жертівника для Господа.
1 Samuel 1Sam 1 8 1 І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.
1 Samuel 1Sam 1 8 2 І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.
1 Samuel 1Sam 1 8 3 А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.
1 Samuel 1Sam 1 8 4 І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,
1 Samuel 1Sam 1 8 5 та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.
1 Samuel 1Sam 1 8 6 І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.
1 Samuel 1Sam 1 8 7 І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.
1 Samuel 1Sam 1 8 8 Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.
1 Samuel 1Sam 1 8 9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.
1 Samuel 1Sam 1 8 10 І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,
1 Samuel 1Sam 1 8 11 і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;
1 Samuel 1Sam 1 8 12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.
1 Samuel 1Sam 1 8 13 А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.
1 Samuel 1Sam 1 8 14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.
1 Samuel 1Sam 1 8 15 А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.
1 Samuel 1Sam 1 8 16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.
1 Samuel 1Sam 1 8 17 Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.
1 Samuel 1Sam 1 8 18 І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!
1 Samuel 1Sam 1 8 19 Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!
1 Samuel 1Sam 1 8 20 І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.
1 Samuel 1Sam 1 8 21 І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.
1 Samuel 1Sam 1 8 22 А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!
1 Samuel 1Sam 1 9 1 І був чоловік із Веніяминового племени, а ім'я йому Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, веніяминівець, людина заможна.
1 Samuel 1Sam 1 9 2 І був у нього син, а ім'я йому Саул, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було нікого вродливішого за нього, цілою головою він був вищий від кожного з усього народу.
1 Samuel 1Sam 1 9 3 І пропали були Кішові, Сауловому батькові, ослиці. І сказав Кіш до свого сина Саула: Візьми з собою одного із слуг, і встань, іди, пошукай ослиці!
1 Samuel 1Sam 1 9 4 І він перейшов Єфремові гори, і перейшов край Шаліша, та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, та нема. І перейшов він край Веніяминів, та не знайшли.
1 Samuel 1Sam 1 9 5 Увійшли вони до краю Цуф, і Саул сказав до свого слуги, що з ним: Давай вернімося, щоб не занехав батько ослиць, та не став журитися за нами!
1 Samuel 1Sam 1 9 6 А той відказав йому: Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він говорить, конче справджується. Тепер сходімо туди, може він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б.
1 Samuel 1Sam 1 9 7 І сказав Саул до свого слуги: Ось ми підемо, та що ми принесемо цьому чоловікові? Бо хліб вийшов із наших торб, а подарунка нема, щоб принести Божому чоловікові. Що ми маємо?
1 Samuel 1Sam 1 9 8 А той слуга далі відповідав Саулові та й сказав: Ось у руці моїй знаходиться чверть шекля срібла, і я дам Божому чоловікові, а він розповість нам про нашу дорогу.
1 Samuel 1Sam 1 9 9 Колись в Ізраїлі, коли хто ходив питатися Бога, то так говорив: Давайте підемо до провидця. Бо що сьогодні, пророк, колись звалося провидець.
1 Samuel 1Sam 1 9 10 І сказав Саул до свого слуги: Добре твоє слово. Давай підемо! І пішли вони до того міста, де був чоловік Божий.
1 Samuel 1Sam 1 9 11 Коли вони підіймалися по узбіччях до міста, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І сказали вони до них: Чи є тут провидець?
1 Samuel 1Sam 1 9 12 А ті відповіли їм та й сказали: Є, ось перед тобою! Поспіши тепер, бо сьогодні він прийшов до міста, бо сьогодні в народа жертва на пагірку.
1 Samuel 1Sam 1 9 13 Як увійдете до міста, так знайдете його, поки він не вийде на пагірок їсти, бо народ не їсть аж до його приходу, бо він благословляє жертву, потім їдять покликані. А тепер увійдіть, бо зараз ви знайдете його.
1 Samuel 1Sam 1 9 14 І піднялися вони до міста. Як вони входили до середини того міста, аж ось Самуїл виходить навпроти них, щоб іти на пагірок.
1 Samuel 1Sam 1 9 15 А Господь, за день перед Сауловим приходом, виявив був Самуїлові, говорячи:
1 Samuel 1Sam 1 9 16 Цього часу взавтра пошлю до тебе чоловіка з Веніяминового краю, і ти помажеш його на володаря над Моїм Ізраїлевим народом, і він спасе народ Мій від руки филистимлян. Я бо зглянувся на народ Мій, бо голосіння його дійшло до Мене!
1 Samuel 1Sam 1 9 17 А коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: Оце той чоловік, що Я казав тобі, він володітиме народом Моїм.
1 Samuel 1Sam 1 9 18 І підійшов Саул до Самуїла в середині брами та й сказав: Скажи мені, де тут дім провидця?
1 Samuel 1Sam 1 9 19 І відповів Самуїл Саулові та й сказав: Я той провидець. Вийди перед мене на пагірок, і ви будете їсти зо мною сьогодні. А рано я відпущу тебе, і про все, що в серці твоїм, я розповім тобі.
1 Samuel 1Sam 1 9 20 А щодо ослиць, що пропали тобі, сьогодні вже три дні, не журися за них, бо знайшлися вони. Та для кого все пожадане в Ізраїлі? Хіба ж не для тебе та для всього дому батька твого?
1 Samuel 1Sam 1 9 21 І відповів Саул та й сказав: Чи ж я не веніяминівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніяминового племени. І чого ти говориш мені отаке слово?
1 Samuel 1Sam 1 9 22 І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімнати, і дав їм місце на чолі покликаних, а тих було близько тридцяти чоловіка.
1 Samuel 1Sam 1 9 23 І сказав Самуїл до кухаря: Дай же ту частку, що дав я тобі, що про неї я сказав тобі: Відклади її в себе!
1 Samuel 1Sam 1 9 24 І подав кухар стегно та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: Оце позоставлене! Поклади перед собою та їж, бо воно сховане для тебе на умовлений час, коли я сказав: Покликав я народ. І Саул їв із Самуїлом того дня.
1 Samuel 1Sam 1 9 25 І зійшли вони з пагірка до міста, і він розмовляв із Саулом на даху свого дому.
1 Samuel 1Sam 1 9 26 І повставали вони рано вранці. І сталося, як зійшла рання зоря, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорячи: Уставай же, і я відпушу тебе! І встав Саул, і вони вийшли обоє, він та Саул, на вулицю.
1 Samuel 1Sam 1 9 27 Коли вони підходили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: Скажи тому слузі, і нехай він іде перед нами. І той пішов. А ти зараз спинися, я оголошу тобі Боже слово!
1 Samuel 1Sam 1 10 1 І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)
1 Samuel 1Sam 1 10 2 Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?
1 Samuel 1Sam 1 10 3 І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.
1 Samuel 1Sam 1 10 4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.
1 Samuel 1Sam 1 10 5 Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.
1 Samuel 1Sam 1 10 6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.
1 Samuel 1Sam 1 10 7 І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.
1 Samuel 1Sam 1 10 8 І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити.
1 Samuel 1Sam 1 10 9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.
1 Samuel 1Sam 1 10 10 І прийшли вони туди до Ґів'ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
1 Samuel 1Sam 1 10 11 І сталося, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?
1 Samuel 1Sam 1 10 12 І відповів чоловік звідти й сказав: А хто їній батько? Тому то стало за приказку: Чи й Саул між пророками?
1 Samuel 1Sam 1 10 13 І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.
1 Samuel 1Sam 1 10 14 І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: Куди ви ходили? А той відказав: Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла.
1 Samuel 1Sam 1 10 15 А дядько Саулів сказав: Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?
1 Samuel 1Sam 1 10 16 І сказав Саул до дядька свого: Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.
1 Samuel 1Sam 1 10 17 І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,
1 Samuel 1Sam 1 10 18 та й сказав до Ізраїлевих синів: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.
1 Samuel 1Sam 1 10 19 А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: Ні, таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами.
1 Samuel 1Sam 1 10 20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем'я.
1 Samuel 1Sam 1 10 21 І привів він Веніяминове плем'я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами, і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.
1 Samuel 1Sam 1 10 22 І питалися Господа ще: Чи прийде він ще сюди? А Господь відповів: Он він заховався між речами!
1 Samuel 1Sam 1 10 23 І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, і був вищий від усього народу на цілу голову.
1 Samuel 1Sam 1 10 24 І сказав Самуїл до всього народу: Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: Хай живе цар!
1 Samuel 1Sam 1 10 25 А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.
1 Samuel 1Sam 1 10 26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів'ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.
1 Samuel 1Sam 1 10 27 А негідні сини говорили: Що, нас спасе отакий? І гордували ним, і не принесли йому дара. Та він мовчав.
1 Samuel 1Sam 1 11 1 І вийшов аммонітянин Нахаш, і таборував при ґілеадському Явешу. І сказали всі явеські люди до Нахаша: Склади з нами умову, і ми будемо служити тобі!
1 Samuel 1Sam 1 11 2 І сказав до них аммонітянин Нахаш: Про це складу з вами умову, щоб кожному з вас вибрати праве око, і я вчиню це на ганьбу для всього Ізраїля.
1 Samuel 1Sam 1 11 3 І сказали до нього явеські старші: Зачекай нам сім день, і нехай ми пошлемо послів у всі Ізраїлеві краї. І якщо нема нам порятунку, то вийдемо до тебе.
1 Samuel 1Sam 1 11 4 І прийшли ті посли до Саулової Ґів'ї, і говорили ті слова до ушей народу. І ввесь народ підніс свій голос, та й заплакав.
1 Samuel 1Sam 1 11 5 Аж ось Саул іде худобою з поля. І сказав Саул: Що народові, що плачуть? І розповіли йому слова явеських людей.
1 Samuel 1Sam 1 11 6 І злинув Божий Дух на Саула, як слухав він ті слова, і дуже запалав його гнів!
1 Samuel 1Sam 1 11 7 І взяв він пару худобин, і порізав її, і порозсилав по всім Ізраїлевім Краї через послів, говорячи: Хто не вийде за Саулом та за Самуїлом, отак буде зроблено худобі його! І великий страх спав на людей, і вони повиходили, як один чоловік.
1 Samuel 1Sam 1 11 8 І він перелічив їх у Безеку, і було Ізраїлевих синів триста тисяч, а Юдиних людей тридцять тисяч.
1 Samuel 1Sam 1 11 9 І сказали вони до послів, що прийшли: Так скажете мешканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам порятунок. І прийшли ті посли, і розповіли явеським людям, і вони зраділи.
1 Samuel 1Sam 1 11 10 І сказали явеські люди: Узавтра ми вийдемо до вас, а ви зробите нам усе, що добре в очах ваших.
1 Samuel 1Sam 1 11 11 І сталося назавтра, і склав Саул із народу три відділи, і вони пройшли в середину табору за ранньої сторожі, та й били Аммона аж до спекоти дня. І сталося, позосталі розбіглися, і не позосталося між ними двох разом.
1 Samuel 1Sam 1 11 12 І сказав народ до Самуїла: Хто той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми їх повбиваємо!
1 Samuel 1Sam 1 11 13 Та Саул сказав: Ніхто не буде забитий цього дня, бо Господь сьогодні зробив спасіння серед Ізраїля.
1 Samuel 1Sam 1 11 14 А Самуїл сказав до народу: Ходіть, і підемо в Ґілґал, та й відновимо там царство!
1 Samuel 1Sam 1 11 15 І пішов увесь народ до Ґілґалу, і настановили царем там Саула перед Господнім лицем у Ґілґалі, і приносили мирні жертви перед Господнім лицем. І дуже радів там Саул та всі Ізраїлеві мужі!
1 Samuel 1Sam 1 12 1 І сказав Самуїл до всього Ізраїля: Ось я послухався вашого голосу в усьому, що ви говорили мені, і поставив над вами царя.
1 Samuel 1Sam 1 12 2 А тепер той цар ось ходить перед вами. А я постарів та посивів, а сини мої ось вони з вами. І я ходив перед вами від своєї молодости аж до до цього дня.
1 Samuel 1Sam 1 12 3 Ось! Свідкуйте проти мене перед Господом та перед Його помазанцем: чийого вола я взяв, чи осла чийого взяв я? А кого я гнобив, кому чинив насильство? І з чиєї руки взяв я підкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну вам.
1 Samuel 1Sam 1 12 4 А вони сказали: Не гнобив ти нас, і не чинив нам насильства, і ні від кого нічого не брав.
1 Samuel 1Sam 1 12 5 І він сказав: Господь свідок на вас, і свідок Його помазанець цього дня, що ви нічого не знайшли в моїй руці. А народ сказав: Свідок!
1 Samuel 1Sam 1 12 6 І сказав Самуїл до народу: Свідок Господь, що поставив Мойсея та Аарона, і що вивів наших батьків із єгипетського краю.
1 Samuel 1Sam 1 12 7 А тепер станьте, і я буду судитися з вами перед Господнім лицем про всі добродійства Господні, які Він учинив із вами та з вашими батьками.
1 Samuel 1Sam 1 12 8 Як Яків прийшов був до Єгипту, і батьки ваші кликали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і вони вивели ваших батьків із Єгипту, і осадили їх у цьому місці.
1 Samuel 1Sam 1 12 9 Та вони забули Господа, Бога свого, і Він передав їх у руку Сісери, начальника хацорського війська, і в руку филистимлян та в руку моавського царя, і вони воювали проти них.
1 Samuel 1Sam 1 12 10 І кликали вони до Господа та говорили: Згрішили ми, бо покинули Господа та й служили Ваалам та Астартам. А тепер урятуй нас із руки наших ворогів, і ми будемо служити Тобі.
1 Samuel 1Sam 1 12 11 І послав Господь Єруббаала, і Бедана, і Їфтаха, і Самуїла, і врятував вас із руки довколишніх ваших ворогів, і ви сиділи безпечно.
1 Samuel 1Sam 1 12 12 А коли ви побачили, що Нахаш, цар аммонських синів, прийшов на вас, то сказали мені: Ні, нехай царює над нами цар! А Цар ваш Господь, Бог ваш.
1 Samuel 1Sam 1 12 13 А тепер ось той цар, якого ви вибрали, якого жадали, і ось дав Господь над вами царя.
1 Samuel 1Sam 1 12 14 Якщо ви будете боятися Господа, і будете служити Йому, і будете слухатися Його голосу, і не будете непокірні до Господніх заповідей, то будете й ви, і цар, що царює над вами, ходити за Господом, Богом вашим.
1 Samuel 1Sam 1 12 15 А якщо ви не будете слухатися Господнього голосу, і будете непокірні до Господніх заповідей, то Господня рука буде проти вас та проти ваших батьків!
1 Samuel 1Sam 1 12 16 І ось тепер станьте, і побачте ту велику річ, що Господь зробить на ваших очах.
1 Samuel 1Sam 1 12 17 Чи ж сьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до Господа, і Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, яке ви зробили в Господніх очах жаданням для себе царя.
1 Samuel 1Sam 1 12 18 І кликнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!
1 Samuel 1Sam 1 12 19 І сказав увесь народ до Самуїла: Помолися за своїх рабів до Господа, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад усі наші гріхи додали ми ще й оце зло, що жадали для себе царя.
1 Samuel 1Sam 1 12 20 І сказав Самуїл до народу: Не бійтеся! Ви зробили все те зло, тільки не відступіть від Господа, і служіть Господеві всім серцем своїм!
1 Samuel 1Sam 1 12 21 І не відступайте, і не йдіть за марнотами, які не допоможуть і які не врятують, бо марнота вони.
1 Samuel 1Sam 1 12 22 Бо Господь не полишить народу Свого ради Свого великого Ймення, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.
1 Samuel 1Sam 1 12 23 Також я, не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту.
1 Samuel 1Sam 1 12 24 Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!
1 Samuel 1Sam 1 12 25 А якщо справді будете чинити зло, погинете й ви, і цар ваш!
1 Samuel 1Sam 1 13 1 Рік був, як Саул зацарював, і два роки царював над Ізраїлем.
1 Samuel 1Sam 1 13 2 І вибрав собі Саул три тисячі з Ізраїля, дві тисячі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тисяча були з Йонатаном у Веніяминовій Ґів'ї. А решту народу відпустив він кожного до наметів своїх.
1 Samuel 1Sam 1 13 3 І побив Йонатан филистимського намісника, що в Ґеві. І почули це филистимляни, а Саул засурмив у сурму по всьому Краю, говорячи: Нехай почують євреї!
1 Samuel 1Sam 1 13 4 А ввесь Ізраїль чув, говорячи: Саул побив филистимського намісника, і тим Ізраїль став ненависним серед филистимлян. І скликаний був народ за Саулом до Ґілґалу.
1 Samuel 1Sam 1 13 5 А филистимляни були зібрані воювати з Ізраїлем, тридцять тисяч возів і шість тисяч верхівців, а народу, щодо численности, як піску на морському березі. І вийшли вони, і таборували в Міхмаші, на схід Бет-Авену.
1 Samuel 1Sam 1 13 6 А Ізраїльтянин побачив, що скрутно йому, що народ був пригноблений, і народ ховався по печерах, і по щілинах, і по скелях, і по льохах та по ямах.
1 Samuel 1Sam 1 13 7 А інші євреї перейшли Йордан до краю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.
1 Samuel 1Sam 1 13 8 І чекав він сім день умовленого часу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Ґілґалу, і народ став розбігатися від нього.
1 Samuel 1Sam 1 13 9 І сказав Саул: Приведіть до мене призначене на цілопалення та мирні жертви. І він приніс цілопалення.
1 Samuel 1Sam 1 13 10 І сталося, як скінчив він приносити цілопалення, то ось приходить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зустріти його, щоб привітати його.
1 Samuel 1Sam 1 13 11 І сказав Самуїл: Що ти зробив? А Саул відказав: Бо я бачив, що народ розбігається від мене, а ти не прийшов на умовлений час тих днів. А филистимляни зібралися в Міхмаші.
1 Samuel 1Sam 1 13 12 І я сказав: Тепер филистимляни зійдуть до мене до Ґілґалу, а Господнього лиця я ще не вблагав. І я вирішив, і приніс цілопалення!
1 Samuel 1Sam 1 13 13 І сказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем.
1 Samuel 1Sam 1 13 14 А тепер царство твоє не буде стояти, Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь.
1 Samuel 1Sam 1 13 15 І встав Самуїл, і зійшов із Ґілґалу до Веніяминової Ґів'ї. А Саул перелічив народ, що знаходився з ним, близько шости сотень чоловіка.
1 Samuel 1Sam 1 13 16 І Саул і син його Йонатан та народ, що знаходився з ним, сиділи в Веніяминовій Ґеві, филистимляни ж таборували в Міхмаші.
1 Samuel 1Sam 1 13 17 І вийшли руїнники з филистимського табору трьома відділами: один відділ звертається на офрійську дорогу до краю Шуал,
1 Samuel 1Sam 1 13 18 і один відділ звертається на дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертається на дорогу до границі, що провадить від Ґе-Цевоїму до пустині.
1 Samuel 1Sam 1 13 19 А коваля не було по всім Ізраїлевім Краї, бо филистимляни сказали: Щоб не робили євреї меча чи списа!
1 Samuel 1Sam 1 13 20 І сходив увесь Ізраїль до филистимлян гострити кожен свого плуга, і заступа свого, і сокиру свою, і серпа свого,
1 Samuel 1Sam 1 13 21 коли тупилися вістря плугів, і заступів, і вил, і сокир, і мусіли сходити, щоб направити вістря рожна.
1 Samuel 1Sam 1 13 22 І сталося за днів війни, і не знайшлося ані меча, ані списа в руці всього народу, що був з Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки для Саула та для сина його Йонатана.
1 Samuel 1Sam 1 13 23 І вийшла филистимська залога до переходу Міхмашу.
1 Samuel 1Sam 1 14 1 Одного дня сказав Йонатан, син Саулів, до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до филистимської залоги, що з того боку. А батькові своєму він цього не розповів.
1 Samuel 1Sam 1 14 2 А Саул сидів на кінці згір'я під гранатовим деревом, що в Міґроні. А народу, що з ним, було близько шости сотень чоловіка.
1 Samuel 1Sam 1 14 3 А Ахійя, син Ахітува, брата Іхавода, сина Пінхаса, сина Ілія, священика в Шіло, носив ефода. А народ не знав, що пішов Йонатан.
1 Samuel 1Sam 1 14 4 А між тими переходами, що Йонатан хотів перейти до филистимської залоги, була зубчаста скеля з цього боку переходу й зубчаста скеля з того боку переходу. А ім'я одній Боцец, а ім'я другій Сенне.
1 Samuel 1Sam 1 14 5 Один зуб скеля стовп із півночі, навпроти Міхмашу, а один із півдня, навпроти Ґеви.
1 Samuel 1Sam 1 14 6 І сказав Йонатан до слуги, свого зброєноші: Ходім, і перейдімо до сторожі тих необрізаних, може Господь зробить поміч для нас, бо Господеві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох.
1 Samuel 1Sam 1 14 7 І сказав йому його зброєноша: Роби все, що на серці твоїм! Звертай собі, ось я з тобою, куди хоче серце твоє.
1 Samuel 1Sam 1 14 8 І сказав Йонатан: Ось ми приходимо до тих людей, і покажемось їм.
1 Samuel 1Sam 1 14 9 Якщо вони скажуть до нас так: Стійте тихо, аж ми прийдемо до вас, то ми станемо на своєму місці, і не підіймемося до них.
1 Samuel 1Sam 1 14 10 А якщо вони скажуть так: Підійміться до нас, то підіймемося, бо Господь дав їх у нашу руку. Це для нас буде знаком.
1 Samuel 1Sam 1 14 11 І вони обидва показалися филистимській сторожі. І сказали филистимляни: Ось виходять із щілин євреї, що поховалися там.
1 Samuel 1Sam 1 14 12 І люди залоги відповіли Йонатанові та його зброєноші та й сказали: Підіймися до нас, і ми вам щось скажемо! І сказав Йонатан зброєноші своєму: Підіймайся за мною, бо Господь дав їх у Ізраїлеву руку!
1 Samuel 1Sam 1 14 13 І піднявся Йонатан на руках своїх та на ногах своїх, а за ним його зброєноша. І падали филистимляни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.
1 Samuel 1Sam 1 14 14 І була перша поразка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцяти чоловіка, на половині скиби оброблюваного парою волів поля на день.
1 Samuel 1Sam 1 14 15 І стався сполох у таборі, на полі, та в усьому народі. Залога та нищителі затремтіли й вони. І задрижала земля, і знявся великий сполох!
1 Samuel 1Sam 1 14 16 І побачили Саулові вартівники в Веніяминовій Ґів'ї, аж ось натовп розпливається, і біжить сюди та туди.
1 Samuel 1Sam 1 14 17 І сказав Саул до народу, що був з ним: Перегляньте й побачте, хто пішов від нас? І переглянули, аж ось нема Йонатана та його зброєноші.
1 Samuel 1Sam 1 14 18 І сказав Саул до Ахійї: Принеси Божого ковчега! Бо Божий ковчег був того дня з Ізраїлевими синами.
1 Samuel 1Sam 1 14 19 І сталося, коли Саул говорив до священика, то замішання в филистимському таборі все більшало та ширилось. І сказав Саул до священика: Спини свою руку!
1 Samuel 1Sam 1 14 20 І зібралися Саул та ввесь народ, що був із ним, і вони пішли аж до місця бою, аж ось меч кожного на його ближнього, замішання дуже велике!
1 Samuel 1Sam 1 14 21 А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що поприходили з ними з табором, і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йонатаном.
1 Samuel 1Sam 1 14 22 А всі ізраїльтяни, що ховалися в Єфремових горах, почули, що филистимляни втікають, і погналися за ними й вони до бою.
1 Samuel 1Sam 1 14 23 І спас Господь Ізраїля того дня. А бій перейшов аж за Бет-Евен.
1 Samuel 1Sam 1 14 24 Та ізраїльтянин був пригноблений того дня. А Саул наклав клятву на народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб до вечора, поки я пімщуся на своїх ворогах. І ввесь той народ не їв хліба.
1 Samuel 1Sam 1 14 25 І ввесь народ пішов до лісу, а там був мед на галявині.
1 Samuel 1Sam 1 14 26 І ввійшов народ до того лісу, аж ось струмок меду! Та ніхто не простяг своєї руки до уст своїх, бо народ боявся присяги.
1 Samuel 1Sam 1 14 27 А Йонатан не чув, коли батько його заприсягнув був народ. І простягнув він кінець кия, що був у руці його, і вмочив його в стільник меду, та й підніс руку свою до уст своїх. І роз'яснилися очі йому!
1 Samuel 1Sam 1 14 28 А на це один із народу промовив і сказав: Заприсягаючи, заприсяг твій батько народ, говорячи: Проклятий той чоловік, що буде їсти хліб сьогодні! І змучився від цього народ.
1 Samuel 1Sam 1 14 29 І сказав Йонатан: Знещасливив мій батько цю землю! Подивіться но, як роз'яснилися очі мої, коли я скуштував трохи цього меду.
1 Samuel 1Sam 1 14 30 А що, коли б народ сьогодні справді був їв зо здобичі своїх ворогів, що знайшов? Чи тепер не збільшилася б поразка филистимлян?
1 Samuel 1Sam 1 14 31 І били вони того дня між филистимлянами від Міхмашу аж до Айялону. А народ дуже змучився.
1 Samuel 1Sam 1 14 32 І кинувся народ на здобич, і позабирали худобу дрібну й худобу велику та телят, та й різали на землю. І їв народ із кров'ю!
1 Samuel 1Sam 1 14 33 І розповіли Саулові, кажучи: Ось народ грішить проти Господа, їсть із кров'ю! А той відказав: Зрадили ви! Прикотіть до мене сьогодні великого каменя.
1 Samuel 1Sam 1 14 34 І сказав Саул: Розійдіться між людьми, та й скажіть їм: Приведіть до нас кожен вола свого, і кожен штуку дрібної худобини, і заріжте тут. І будете їсти, і не згрішите проти Господа, якщо не будете їсти з кров'ю. І поприводив увесь народ тієї ночі кожен вола свого своєю рукою, і порізали там.
1 Samuel 1Sam 1 14 35 І збудував Саул жертівника для Господа; його першого зачав він будувати, як жертівника для Господа.
1 Samuel 1Sam 1 14 36 І сказав Саул: Зійдімо вночі за филистимлянами, та й винищуймо їх аж до ранкового світла, і не полишімо між ними нікого. А вони сказали: Роби все, що добре в очах твоїх. А священик сказав: Приступімо тут до Бога!
1 Samuel 1Sam 1 14 37 І запитався Саул Бога: Чи зійти за филистимлянами? Чи даси їх в Ізраїлеву руку? Та Він не відповів йому того дня.
1 Samuel 1Sam 1 14 38 І сказав Саул: Зійдіться сюди всі видатні народу, і пізнайте та побачте, у чому стався той гріх сьогодні.
1 Samuel 1Sam 1 14 39 Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, якщо він був хоча б на сині моїм Йонатані, то конче помре він! Та ніхто не відповів йому з усього народу.
1 Samuel 1Sam 1 14 40 І сказав він до всього Ізраїля: Ви станете на один бік, а я та син мій Йонатан на другий бік. І сказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!
1 Samuel 1Sam 1 14 41 І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: Дай же тумім! І був виявлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повиходив оправданим.
1 Samuel 1Sam 1 14 42 І сказав Саул: Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном. І був виявлений Йонатан.
1 Samuel 1Sam 1 14 43 І сказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив? І розповів йому Йонатан і сказав: Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. Ось я помру за це!
1 Samuel 1Sam 1 14 44 І сказав Саул: Так нехай зробить Бог, і так нехай додасть, що конче помреш, Йонатане!
1 Samuel 1Sam 1 14 45 А народ сказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що зробив оце велике спасіння в Ізраїлі? Борони Боже! Як живий Господь, не спаде волосина з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня! І визволив народ Йонатана, і він не помер.
1 Samuel 1Sam 1 14 46 І відійшов Саул від филистимлян, а филистимляни пішли на своє місце.
1 Samuel 1Sam 1 14 47 І здобув Саул царювання над Ізраїлем, і воював навколо зо всіма своїми ворогами: з Моавом, і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами. І скрізь, проти кого він обертався, мав успіх.
1 Samuel 1Sam 1 14 48 І склав він військо, та й побив Амалика, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.
1 Samuel 1Sam 1 14 49 І були в Саула сини: Йонатан, і Їшві, і Малкішуя; а ім'я двох дочок його: ім'я старшій Мерав, а ім'я молодшій Мелхола.
1 Samuel 1Sam 1 14 50 А ім'я Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахімааца. А ім'я провідника його війська: Авнер, син Нера, Саулового дядька.
1 Samuel 1Sam 1 14 51 А Кіш батько Саулів, а Нер батько Авнера, син Авіїлів.
1 Samuel 1Sam 1 14 52 І була сильна війна на филистимлян за всіх Саулових днів. І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого сильного, то брав його до себе.
1 Samuel 1Sam 1 15 1 І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.
1 Samuel 1Sam 1 15 2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.
1 Samuel 1Sam 1 15 3 Тепер іди, і поб'єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.
1 Samuel 1Sam 1 15 4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.
1 Samuel 1Sam 1 15 5 І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.
1 Samuel 1Sam 1 15 6 І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.
1 Samuel 1Sam 1 15 7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.
1 Samuel 1Sam 1 15 8 І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.
1 Samuel 1Sam 1 15 9 Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе його зробили закляттям.
1 Samuel 1Sam 1 15 10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:
1 Samuel 1Sam 1 15 11 Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.
1 Samuel 1Sam 1 15 12 А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам'ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.
1 Samuel 1Sam 1 15 13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє.
1 Samuel 1Sam 1 15 14 А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?
1 Samuel 1Sam 1 15 15 І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям.
1 Samuel 1Sam 1 15 16 А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той сказав йому: Говори.
1 Samuel 1Sam 1 15 17 І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
1 Samuel 1Sam 1 15 18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.
1 Samuel 1Sam 1 15 19 І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?
1 Samuel 1Sam 1 15 20 І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.
1 Samuel 1Sam 1 15 21 А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.
1 Samuel 1Sam 1 15 22 І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!
1 Samuel 1Sam 1 15 23 Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.
1 Samuel 1Sam 1 15 24 І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу.
1 Samuel 1Sam 1 15 25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві.
1 Samuel 1Sam 1 15 26 Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
1 Samuel 1Sam 1 15 27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.
1 Samuel 1Sam 1 15 28 І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!
1 Samuel 1Sam 1 15 29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись.
1 Samuel 1Sam 1 15 30 А Саул сказав: Прогрішився я! Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.
1 Samuel 1Sam 1 15 31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.
1 Samuel 1Sam 1 15 32 І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!
1 Samuel 1Sam 1 15 33 А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.
1 Samuel 1Sam 1 15 34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.
1 Samuel 1Sam 1 15 35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.
1 Samuel 1Sam 1 16 1 І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його.
1 Samuel 1Sam 1 16 2 І сказав Самуїл: Як я піду? А почує Саул, то вб'є мене. А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.
1 Samuel 1Sam 1 16 3 І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі.
1 Samuel 1Sam 1 16 4 І зробив Самуїл, що Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: Чи твій прихід то мир?
1 Samuel 1Sam 1 16 5 А він відказав: Мир! Я прийшов, щоб принести жертву Господеві. Освятіться, і прийдете зо мною до жертви. І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву.
1 Samuel 1Sam 1 16 6 І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець Його!
1 Samuel 1Sam 1 16 7 Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.
1 Samuel 1Sam 1 16 8 І покликав Єссей Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: Також цього не вибрав Господь!
1 Samuel 1Sam 1 16 9 І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: Також цього не вибрав Господь.
1 Samuel 1Sam 1 16 10 І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: Цих не вибрав Господь.
1 Samuel 1Sam 1 16 11 І сказав Самуїл до Єссея: Чи то всі твої діти? А той відказав: Ще позостався найменший, він пасе отару. І сказав Самуїл до Єссея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди.
1 Samuel 1Sam 1 16 12 І послав він, і привів його, а він рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він!
1 Samuel 1Sam 1 16 13 І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.
1 Samuel 1Sam 1 16 14 І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа.
1 Samuel 1Sam 1 16 15 І сказали раби Саула до нього: Оце злий дух від Бога нападає на тебе.
1 Samuel 1Sam 1 16 16 Нехай скаже пан наш, раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гуслах. І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре.
1 Samuel 1Sam 1 16 17 І сказав Саул до рабів своїх: Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до мене.
1 Samuel 1Sam 1 16 18 І відповів один із слуг, і сказав: Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави. І Господь із ним.
1 Samuel 1Sam 1 16 19 І послав Саул послів до Єссея й сказав: Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі.
1 Samuel 1Sam 1 16 20 І взяв Єссей осла, наладованого хлібом, та бурдюка вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.
1 Samuel 1Sam 1 16 21 І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і він став йому зброєношею.
1 Samuel 1Sam 1 16 22 І послав Саул до Єссея, говорячи: Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх.
1 Samuel 1Sam 1 16 23 І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав гусла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той злий дух.
1 Samuel 1Sam 1 17 1 І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та між Азекою в Ефес-Даммімі.
1 Samuel 1Sam 1 17 2 І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і вставилися до бою проти филистимлян.
1 Samuel 1Sam 1 17 3 І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а поміж ними долина.
1 Samuel 1Sam 1 17 4 І вийшов із филистимських таборів одноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату. Високий був шість ліктів і п'ядь.
1 Samuel 1Sam 1 17 5 А на голові його мідяний шолом, і він одягнений був у панцера з луски; а вага того панцера п'ять тисяч шеклів міді.
1 Samuel 1Sam 1 17 6 А на ногах його мідяні наголінники, а за плечима його мідяний спис.
1 Samuel 1Sam 1 17 7 А держак списа його як ткацький вал, а вістря спису його шістсот шеклів заліза. А перед ним ходив щитоноша.
1 Samuel 1Sam 1 17 8 І став він, і кликнув до Ізраїлевих полків, та й сказав до них: Чого ви вийшли ставати до бою? Чи ж я не филистимлянин, а ви не раби Саулові? Оберіть собі кого, і нехай він зійде до мене.
1 Samuel 1Sam 1 17 9 Якщо він зможе воювати зо мною, і вб'є мене, то ми станемо вам за рабів. А якщо я переможу його, і вб'ю його, то ви станете нам за рабів, і будете служити нам.
1 Samuel 1Sam 1 17 10 І сказав филистимлянин: Я цього дня зневажив Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, і будемо битися вдвох.
1 Samuel 1Sam 1 17 11 І чув Саул та ввесь Ізраїль ці слова филистимлянина, і вони перестрашилися та сильно налякалися.
1 Samuel 1Sam 1 17 12 А Давид син того мужа ефратянина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'я йому Єссей, що мав восьмеро синів. І цей чоловік за Саулових днів був старий, увійшов у літа.
1 Samuel 1Sam 1 17 13 І пішли троє найстарших Єссеєвих синів, пішли за Саулом на війну. А імена трьох синів його, що пішли на війну: перворідний Еліяв, а другий його Авінадав, а третій Шамма.
1 Samuel 1Sam 1 17 14 А Давид він найменший, а три найстарші пішли за Саулом.
1 Samuel 1Sam 1 17 15 А Давид ходив до Саула, та вертався пасти отару свого батька в Віфлеємі.
1 Samuel 1Sam 1 17 16 А той филистимлянин підходив ранком та ввечорі, і виступав сорок день.
1 Samuel 1Sam 1 17 17 І сказав Єссей до сина свого Давида: Візьми но для братів своїх ефу цього праженого зерна, і десять цих хлібів, та й віднеси скоренько до табору до своїх братів.
1 Samuel 1Sam 1 17 18 А цих десять кусків сиру віднесеш для тисячника, і розізнаєш про поводження братів своїх, і вивідай про їхні потреби.
1 Samuel 1Sam 1 17 19 А Саул і вони, та всі ізраїльтяни були в долині Елі, воювали з филистимлянами.
1 Samuel 1Sam 1 17 20 І встав Давид рано вранці, і полишив отару свою на сторожа; і взяв та й пішов, як наказав йому Єссей. І ввійшов він до обозу, а військо виходило до бойового строю, і підняли вони окрик у бою.
1 Samuel 1Sam 1 17 21 І вишикувалися Ізраїль та Филистимлянин лава проти лави.
1 Samuel 1Sam 1 17 22 І Давид позоставив свою ношу в сторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, і запитав своїх братів про поводження.
1 Samuel 1Sam 1 17 23 А коли він розмовляв із ними, аж ось виходить із филистимських полків одноборець, филистимлянин Ґоліят ім'я йому, із Ґату. І промовляв він ті самі слова, а Давид почув.
1 Samuel 1Sam 1 17 24 А всі ізраїльтяни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лякалися.
1 Samuel 1Sam 1 17 25 І говорив Ізраїльтянин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажати Ізраїля. І буде, того чоловіка, що вб'є його, збагатить його цар великим багатством, і дочку свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.
1 Samuel 1Sam 1 17 26 І спитався Давид тих людей, хто стояв з ним, говорячи: Що буде зроблене тому, хто вб'є цього филистимлянина й здійме образу з Ізраїля? Бо хто цей необрізаний филистимлянин, що так зневажає полки Живого Бога?
1 Samuel 1Sam 1 17 27 А народ сказав йому те саме слово, говорячи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'є його.
1 Samuel 1Sam 1 17 28 І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!
1 Samuel 1Sam 1 17 29 А Давид відказав: Та що я зробив тепер? Чи не на наказ батька?
1 Samuel 1Sam 1 17 30 І він відвернувся від нього до іншого, і запитував про те саме. А народ відповів йому те саме, як перше.
1 Samuel 1Sam 1 17 31 І були почуті слова ті, що говорив Давид, і донесли їх Саулові, і він покликав його.
1 Samuel 1Sam 1 17 32 І сказав Давид до Саула: Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій піде, і буде битися з отим филистимлянином.
1 Samuel 1Sam 1 17 33 І сказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филистимлянина битися з ним, бо ти малий, а він вояк від своєї молодости.
1 Samuel 1Sam 1 17 34 І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада,
1 Samuel 1Sam 1 17 35 а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його.
1 Samuel 1Sam 1 17 36 І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!
1 Samuel 1Sam 1 17 37 І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!
1 Samuel 1Sam 1 17 38 І зодягнув Саул Давида в свою одіж, і дав мідяного шолома на його голову, і надів на нього панцера.
1 Samuel 1Sam 1 17 39 І прип'яв Давид меча його на одежу свою, та й силкувався йти, бо він не звик був до того. І сказав Давид до Саула: Не можу в цьому ходити, бо я не звик! І поскидав Давид їх із себе.
1 Samuel 1Sam 1 17 40 І взяв він кия свого в свою руку, і вибрав собі п'ять вигладжених камінців із потоку, і поклав їх у пастушу торбу, яку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филистимлянина.
1 Samuel 1Sam 1 17 41 А филистимлянин підходив усе ближче до Давида, і чоловік ніс щита перед ним.
1 Samuel 1Sam 1 17 42 І подивився филистимлянин, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави.
1 Samuel 1Sam 1 17 43 І сказав филистимлянин до Давида: Чи я пес, що ти вийшов на мене з києм? І филистимлянин прокляв Давида своїми богами.
1 Samuel 1Sam 1 17 44 І сказав филистимлянин до Давида: Ходи ж до мене, а я твоє тіло віддам птаству небесному та звірині польовій.
1 Samuel 1Sam 1 17 45 І сказав Давид до филистимлянина: Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив.
1 Samuel 1Sam 1 17 46 Сьогодні віддасть тебе Господь у мою руку, і я поб'ю тебе, і відітну голову твою з тебе, і дня цього я дам падло филистимського табору птаству небесному та земній звірині. І пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів!
1 Samuel 1Sam 1 17 47 І пізнає вся громада те, що Господь спасає не мечем та списом, бо це війна Господа, і Він віддасть вас у нашу руку.
1 Samuel 1Sam 1 17 48 І сталося, коли филистимлянин устав і пішов, і зблизився до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти филистимлянина.
1 Samuel 1Sam 1 17 49 І простяг Давид руку свою до торби, і взяв звідти каменя, та й кинув із пращі, і вдарив филистимлянина в чоло його. І той камінь втявся йому в чоло, і він упав на обличчя своє на землю.
1 Samuel 1Sam 1 17 50 І отак переміг Давид филистимлянина пращею та каменем, і вдарив він филистимлянина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.
1 Samuel 1Sam 1 17 51 І підбіг Давид, і став на филистимлянина, і вихопив його меча, і витяг його з його піхви, та й убив його, відтяв ним йому голову! І побачили филистимляни, що помер їх силач, і стали втікати!
1 Samuel 1Sam 1 17 52 А люди Ізраїлеві та Юдині схопилися, і зняли крик, та й погнали филистимлян аж доти, де йдеться до Ґаю, і аж до брами Екрону. І падали трупи филистимлян по дорозі аж до Шаараїму, і аж до Ґату, і аж до Екрону.
1 Samuel 1Sam 1 17 53 І вернулися Ізраїлеві сини з погоні за филистимлянами, та й розграбували їхні табори.
1 Samuel 1Sam 1 17 54 А Давид узяв голову того филистимлянина, і приніс її до Єрусалиму, а зброю його склав у своєму наметі.
1 Samuel 1Sam 1 17 55 А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю!
1 Samuel 1Sam 1 17 56 І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак?
1 Samuel 1Sam 1 17 57 А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його.
1 Samuel 1Sam 1 17 58 І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея.
1 Samuel 1Sam 1 18 1 І сталося, як скінчив він говорити до Саула, то Йонатанова душа зв'язалася з душею Давидовою, і полюбив його Йонатан, як душу свою.
1 Samuel 1Sam 1 18 2 І того дня взяв його Саул, і не пустив його вернутися до дому його батька.
1 Samuel 1Sam 1 18 3 І склав Йонатан із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
1 Samuel 1Sam 1 18 4 І зняв Йонатан із себе плаща, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання своє, і все аж до меча свого, і аж до лука свого, і аж до пояса свого.
1 Samuel 1Sam 1 18 5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настановив його Саул над вояками, і він подобався усьому народові, а також Сауловим рабам.
1 Samuel 1Sam 1 18 6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то повиходили жінки зо всіх Ізраїлевих міст, щоб співати та танцювати назустріч царя Саула, із бубнами, із радістю, та з цимбалами.
1 Samuel 1Sam 1 18 7 І викрикували ті жінки, що грали, та й казали: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!
1 Samuel 1Sam 1 18 8 І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприємна йому, і він сказав: Давидові дали десятки тисяч, а мені дали тисячі, йому бракує ще тільки царювання!
1 Samuel 1Sam 1 18 9 І від того дня й далі Саул дивився заздрісним оком на Давида.
1 Samuel 1Sam 1 18 10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамовитий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
1 Samuel 1Sam 1 18 11 І кинув Саул списа, кажучи про себе: Ударю в Давида, і приб'ю його до стіни! Та Давид два рази ухилився від нього.
1 Samuel 1Sam 1 18 12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Господь, а від Саула Він відступив.
1 Samuel 1Sam 1 18 13 І віддалив його Саул від себе, і настановив його собі тисячником, і він виходив на війни, і вертався перед народом.
1 Samuel 1Sam 1 18 14 І мав Давид поводження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.
1 Samuel 1Sam 1 18 15 І побачив Саул, що той має велике поводження, і налякався його.
1 Samuel 1Sam 1 18 16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив на війни, і вертався перед ними.
1 Samuel 1Sam 1 18 17 І сказав Саул до Давида: Ось моя найстарша дочка Мерав, її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні війни! А про себе Саул сказав: Нехай не буде на ньому моя рука, а нехай буде на ньому рука филистимлян!
1 Samuel 1Sam 1 18 18 А Давид сказав до Саула: Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зятем цареві?
1 Samuel 1Sam 1 18 19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку, то вона була видана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
1 Samuel 1Sam 1 18 20 а Давида покохала Мелхола, друга Саулова дочка. І розповіли про це Саулові, і ця річ була слушна в очах його.
1 Samuel 1Sam 1 18 21 І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за пастку, і нехай буде на ньому рука филистимлян! А до Давида Саул сказав удруге: Посвоячишся сьогодні зо мною.
1 Samuel 1Sam 1 18 22 І наказав Саул своїм рабам: Промовляйте до Давида потиху, говорячи: Ось цар уподобав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоячишся з царем.
1 Samuel 1Sam 1 18 23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: Чи то легко в ваших очах посвоячитися з царем? Таж я людина вбога та маловажна!
1 Samuel 1Sam 1 18 24 І розповіли це раби Саула йому, говорячи: Отак говорив Давид.
1 Samuel 1Sam 1 18 25 І сказав Саул: Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на неприятелях царя. А Саул думав тим зробити, щоб Давид попав до руки филистимлян.
1 Samuel 1Sam 1 18 26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоячитися з царем. І в недовгому часі
1 Samuel 1Sam 1 18 27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филистимлян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоячитися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку свою Мелхолу.
1 Samuel 1Sam 1 18 28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхола, Саулова дочка, полюбила його.
1 Samuel 1Sam 1 18 29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул ненавидів Давида по всі дні.
1 Samuel 1Sam 1 18 30 І виходили воювати филистимські провідники, і бувало скільки вони виходили, то Давид мав найбільше поводження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я його дуже шановане.
1 Samuel 1Sam 1 19 1 І говорив Саул до свого сина Йонатана та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.
1 Samuel 1Sam 1 19 2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, сиди в укритті, і сховайся.
1 Samuel 1Sam 1 19 3 А я вийду, і стану при своєму батькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що побачу, те розповім тобі.
1 Samuel 1Sam 1 19 4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.
1 Samuel 1Sam 1 19 5 І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?
1 Samuel 1Sam 1 19 6 І послухався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: Як живий Господь, не буде той убитий!
1 Samuel 1Sam 1 19 7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.
1 Samuel 1Sam 1 19 8 А війна була далі. І вийшов Давид, воював з филистимлянами, та й завдав їм велику поразку, і вони повтікали перед ним.
1 Samuel 1Sam 1 19 9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його в руці його, а Давид грав рукою.
1 Samuel 1Sam 1 19 10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну, а Давид утік, і був урятований тієї ночі.
1 Samuel 1Sam 1 19 11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий.
1 Samuel 1Sam 1 19 12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.
1 Samuel 1Sam 1 19 13 І взяла Мелхола домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.
1 Samuel 1Sam 1 19 14 І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!
1 Samuel 1Sam 1 19 15 І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!
1 Samuel 1Sam 1 19 16 І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!
1 Samuel 1Sam 1 19 17 І сказав Саул до Мелхоли: Нащо ти так обманила мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався? А Мелхола відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!
1 Samuel 1Sam 1 19 18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами, і розповів йому все, що зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.
1 Samuel 1Sam 1 19 19 І розповіджено Саулові, говорячи: Ось Давид у Найоті в Рамі.
1 Samuel 1Sam 1 19 20 І послав Саул посланців, щоб узяли Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.
1 Samuel 1Sam 1 19 21 І розповіли про це Саулові. І послав він інших посланців, та пророкували також і вони. А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.
1 Samuel 1Sam 1 19 22 І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид? А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.
1 Samuel 1Sam 1 19 23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.
1 Samuel 1Sam 1 19 24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч. Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?
1 Samuel 1Sam 1 20 1 І втік Давид з Найоту в Рамі, і прийшов та й сказав перед Йонатаном: Що я зробив, яка провина моя й який мій гріх перед батьком твоїм, що він шукає моєї душі?
1 Samuel 1Sam 1 20 2 А той відказав: Борони Боже, ти не помреш! Таж батько мій не робить жодної справи, великої чи справи малої, коли не відкриває на вухо мені, то чому мій батько заховає від мене цю справу? Цього не буде!
1 Samuel 1Sam 1 20 3 А Давид іще присягнув та й сказав: Добре пізнав твій батько, що я знайшов милість в очах твоїх. І сказав він: Нехай не довідається про те Йонатан, щоб не був він засмучений. Але як живий Господь і як жива душа твоя, між мною та смертю не більше кроку!
1 Samuel 1Sam 1 20 4 І сказав Йонатан до Давида: Що підкаже душа твоя, те зроблю тобі!
1 Samuel 1Sam 1 20 5 І сказав Давид до Йонатана: Ось узавтра новомісяччя, коли звичайно сиджу я з царем, щоб їсти з ним. Але ти відпусти мене, а я сховаюся в полі аж до третього вечора.
1 Samuel 1Sam 1 20 6 Якщо дійсно згадає про мене твій батько, то скажеш, що конче жадав від мене Давид, щоб йому забігти до свого міста Віфлеєму, бо там річна жертва для всього роду його.
1 Samuel 1Sam 1 20 7 Якщо він скаже так: Добре! то мир твоєму рабові. А якщо дійсно запалає йому гнів, то знай, що постановлене те зло від нього.
1 Samuel 1Sam 1 20 8 І зробиш милість своєму рабові, бо ти ввів свого раба в Господній заповіт із собою. А якщо є на мені провина, убий мене ти, а до батька твого пощо мене вести?
1 Samuel 1Sam 1 20 9 І відказав Йонатан: Борони тебе, Боже! Бо якщо справді пізнаю, що в мого батька постановлене зло, щоб прийшло на тебе, чи ж того я не розкажу тобі?
1 Samuel 1Sam 1 20 10 І сказав Давид до Йонатана: Хто повідомить мене, якщо батько твій відповість тобі жорстоке?
1 Samuel 1Sam 1 20 11 А Йонатан сказав до Давида: Ходи ж, і вийдемо на поле. І вийшли вони обидва на поле.
1 Samuel 1Sam 1 20 12 І сказав Йонатан до Давида: Свідок Господь, Бог Ізраїлів, що післязавтра цього часу вивідаю я батька свого. Нехай скарає мене Бог, якщо тоді не пошлю до тебе, і не сповіщу тебе,
1 Samuel 1Sam 1 20 13 так нехай зробить Господь Йонатану, і так нехай додасть! А якщо моєму батькові вгодно зробити зло тобі, то сповіщу тебе, і відішлю тебе, і ти підеш у мирі, а Господь буде з тобою, як Він був із моїм батьком.
1 Samuel 1Sam 1 20 14 І ти, якщо я буду ще живий, хіба не зробиш зо мною Господньої милости? Коли ж я помру,
1 Samuel 1Sam 1 20 15 то не відбирай своєї милости від дому мого навіки, а навіть тоді, як Господь понищить усіх Давидових ворогів із поверхні землі.
1 Samuel 1Sam 1 20 16 І нехай пошукає Господь душі від Давидових ворогів! І склав Йонатан умову з Давидовим домом.
1 Samuel 1Sam 1 20 17 І Йонатан далі присягався Давидові в своїй любові до нього, бо він покохав його, як свою душу.
1 Samuel 1Sam 1 20 18 І сказав йому Йонатан: Узавтра новомісяччя, і ти будеш згаданий, бо буде порожнє твоє місце.
1 Samuel 1Sam 1 20 19 А третього дня скоро зійдеш, і прийдеш до місця, де ти ховався у день твого чину, і сядеш при камені Азел.
1 Samuel 1Sam 1 20 20 А я пущу три стрілі набік, ніби стріляючи собі до мети.
1 Samuel 1Sam 1 20 21 І ось пошлю я слугу: Іди, знайди ті стріли! Якщо, говорячи, скажу я до хлопця: Он ті стріли тут перед тобою, візьми їх, то приходь, бо мир тобі, і нема нічого злого, як живий Господь!
1 Samuel 1Sam 1 20 22 А якщо я скажу до того юнака так: Он ті стріли з а тобою далі, то втікай, бо Господь відпускає тебе.
1 Samuel 1Sam 1 20 23 А та річ, що про неї говорили ми, я та ти, ось Господь буде свідком між мною та між тобою аж навіки!
1 Samuel 1Sam 1 20 24 І сховався Давид у полі. І було новомісяччя, а цар засів до їжі.
1 Samuel 1Sam 1 20 25 І сів цар на стільці своїм, як раз-у-раз, на стільці при стіні. І встав Йонатан, а Авнер сів збоку Саула, а Давидове місце було порожнє.
1 Samuel 1Sam 1 20 26 Та Саул нічого не говорив того дня, бо сказав собі: Це випадок, Давид не чистий, бо не очистився.
1 Samuel 1Sam 1 20 27 І сталося другого дня, на другий день новомісяччя, було порожнє Давидове місце. І сказав Саул до сина свого Йонатана: Чому не прийшов на хліб Єссеїв син і вчора, і сьогодні?
1 Samuel 1Sam 1 20 28 І відповів Йонатан Саулові: Дійсно просився Давид у мене до Віфлеєму.
1 Samuel 1Sam 1 20 29 І він говорив: Пусти мене, бо в тому місті для нас родова жертва, і запросив мене брат мій. А тепер, якщо знайшов я милість в очах твоїх, нехай я побіжу та побачу братів моїх. Тому не прийшов він до царського столу.
1 Samuel 1Sam 1 20 30 І запалав Саулів гнів на Йонатана, і він сказав йому: Негідний і неслухняний сину! Чи ж не знаю я, що ти вибрав Єссеєвого сина на свій сором та на сором і неславу своєї матері?
1 Samuel 1Sam 1 20 31 Бо всі дні, поки Єссеїв син живий на землі, не будеш міцно стояти ані ти, ані царство твоє. А тепер пошли, і приведи його до мене, бо він призначений на смерть.
1 Samuel 1Sam 1 20 32 І відповів Йонатан своєму батькові Саулові та й сказав йому: Чому він буде забитий? Що він зробив?
1 Samuel 1Sam 1 20 33 Тоді Саул кинув списа на нього, щоб убити його. І пізнав Йонатан, що то постановлене від батька, щоб убити Давида.
1 Samuel 1Sam 1 20 34 І встав Йонатан від столу, розпалений гнівом, і не їв хліба і другого дня новомісяччя, бо був засмучений за Давида, бо його образив його батько.
1 Samuel 1Sam 1 20 35 І сталося вранці, і вийшов Йонатан на поле, на умовлений з Давидом час, а з ним був малий хлопець.
1 Samuel 1Sam 1 20 36 І сказав він до хлопця свого: Побіжи, знайди ті стріли, що я вистріляю. Хлопець побіг, а він пустив стрілу поза нього.
1 Samuel 1Sam 1 20 37 І прийшов хлопець до місця стріли, що пустив Йонатан, а Йонатан кликнув за хлопцем і сказав: Он та стріла за тобою далі!
1 Samuel 1Sam 1 20 38 І кликнув Йонатан за хлопцем: Скоро, поспіши, не ставай! І зібрав Йонатанів хлопець стріли, та й прийшов до свого пана.
1 Samuel 1Sam 1 20 39 А той хлопець нічого не знав, тільки Йонатан та Давид знали ту справу.
1 Samuel 1Sam 1 20 40 І віддав Йонатан свою зброю юнакові, якого мав, та й сказав йому: Іди, занеси це до міста!
1 Samuel 1Sam 1 20 41 Той юнак пішов, а Давид устав із південного боку, і впав на обличчя своє на землю, та й поклонився три рази. І поцілували вони один одного, і оплакували один одного, а Давид гірко плакав.
1 Samuel 1Sam 1 20 42 І сказав Йонатан до Давида: Іди з миром! А що присягнули ми двоє в Господнє Ім'я, говорячи: Господь нехай буде свідком між мною та між тобою, і між насінням моїм та насінням твоїм, нехай буде аж навіки! (21-1) І встав Давид і пішов, а Йонатан пішов до міста.
1 Samuel 1Sam 1 21 1 (21-2) І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: Чому ти сам, і нікого немає з тобою?
1 Samuel 1Sam 1 21 2 (21-3) І сказав Давид до священика Ахімелеха: Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.
1 Samuel 1Sam 1 21 3 (21-4) А тепер, що є в тебе під рукою? П'ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться.
1 Samuel 1Sam 1 21 4 (21-5) А священик відповів Давидові та й сказав: Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки.
1 Samuel 1Sam 1 21 5 (21-6) І відповів Давид священикові, та й сказав йому: Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим.
1 Samuel 1Sam 1 21 6 (21-7) І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з-перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.
1 Samuel 1Sam 1 21 7 (21-8) А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім'я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.
1 Samuel 1Sam 1 21 8 (21-9) І сказав Давид до Ахімелеха: Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, бо царська справа була нагла.
1 Samuel 1Sam 1 21 9 (21-10) А священик сказав: Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, візьми, бо тут нема іншого, окрім нього. І сказав Давид: Нема іншого такого, як він, дай його мені!
1 Samuel 1Sam 1 21 10 (21-11) І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.
1 Samuel 1Sam 1 21 11 (21-12) І сказали до нього Ахішеві раби: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої.
1 Samuel 1Sam 1 21 12 (21-13) І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.
1 Samuel 1Sam 1 21 13 (21-14) І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду.
1 Samuel 1Sam 1 21 14 (21-15) І сказав Ахіш до своїх рабів: Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?
1 Samuel 1Sam 1 21 15 (21-16) Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?
1 Samuel 1Sam 1 22 1 І пішов Давид звідти, і втік до печери Адуллам. А брати його та ввесь дім батька його почули про це, та й посходилися до нього туди.
1 Samuel 1Sam 1 22 2 І позбиралися до нього кожен пригноблений, і кожен, хто був задовжений, і кожен огірчений в душі, і він став над ними провідником. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.
1 Samuel 1Sam 1 22 3 І пішов Давид ізвідти до Моавської Міцпи, та й сказав до моавського царя: Нехай прийде батько мій та мати моя, і будуть із вами, аж поки я буду знати, що зробить мені Бог.
1 Samuel 1Sam 1 22 4 І він привів їх до моавського царя, і вони осілися з ним на всі дні Давидового перебування в твердині.
1 Samuel 1Sam 1 22 5 А пророк Ґад сказав до Давида: Ти не будеш сидіти в твердині, іди, і перейдеш собі до Юдиного краю! І пішов Давид, і прийшов до лісу Херет.
1 Samuel 1Sam 1 22 6 І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. А Саул сидів у Ґів'ї під тамариском на узгір'ї, а спис його був у руці його, і всі його раби стояли при ньому.
1 Samuel 1Sam 1 22 7 І сказав Саул до слуг своїх, що стояли при ньому: Послухайте, веніяминівці! Чи вже ж Єссеїв син дасть усім вам поля та виноградники? Чи вже ж настановить усіх вас тисячниками та сотниками,
1 Samuel 1Sam 1 22 8 що всі ви змовилися на мене, і не донесли до вуха мого, що син мій склав умову з Єссеєвим сином, і ніхто з вас не змилосердився надо мною, і не відкрив мені, що син мій поставив мого раба чатувати на мене, і те діється і цього дня?
1 Samuel 1Sam 1 22 9 І відповів ідумеянин Доеґ, а він стояв при Саулових слугах, і сказав: Я бачив Єссеєвого сина, що приходив до Нова, до Ахімелеха, Ахітувового сина,
1 Samuel 1Sam 1 22 10 і він питав для нього Господа, і дав йому поживи на дорогу, і дав йому меча филистимлянина Ґоліята.
1 Samuel 1Sam 1 22 11 І послав цар покликати священика Ахімелеха, сина Ахітувового, та ввесь дім його батька, священиків, що в Нові. І всі вони прибули до царя.
1 Samuel 1Sam 1 22 12 А Саул сказав: Слухай но, сину Ахітувів! А той відказав: Ось я, мій пане!
1 Samuel 1Sam 1 22 13 І сказав до нього Саул: Нащо ви змовилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чигав, як цього дня?
1 Samuel 1Sam 1 22 14 І відповів Ахімелех цареві та й сказав: А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має приступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?
1 Samuel 1Sam 1 22 15 Хіба сьогодні зачав я питати для нього Бога? Борони мене Боже! Нехай цар не кладе закиду на раба свого та на ввесь дім батька мого, бо в усьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого.
1 Samuel 1Sam 1 22 16 А цар сказав: Конче помреш, Ахімелеху, ти та ввесь дім батька твого!
1 Samuel 1Sam 1 22 17 І сказав цар слугам, що стояли при ньому: Підійдіть, і повбивайте Господніх священиків, бо й їхня рука разом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не донесли до вуха мого. Та не хотіли цареві раби простягнути своєї руки, щоб діткнутися до Господніх священиків.
1 Samuel 1Sam 1 22 18 Тоді цар сказав до Доеґа: Підійди ти, і вдар священиків! І підійшов ідумеянин Доеґ, та й ударив священиків, і вбив того дня вісімдесят і п'ять чоловіка, що носять лляного ефода.
1 Samuel 1Sam 1 22 19 А Нов, священиче місто, цар побив вістрям меча все, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, і вола, і осла, і дрібну худобину, усе побив вістрям меча.
1 Samuel 1Sam 1 22 20 Та втік один син Ахімелеха, Ахітувового сина, а ім'я йому: Евіятар. І втік він до Давида.
1 Samuel 1Sam 1 22 21 І Евіятар доніс Давидові, що Саул повбивав Господніх священиків.
1 Samuel 1Sam 1 22 22 А Давид сказав до Евіятара: Я знав того дня, що там ідумеянин Доеґ, який конче розповість Саулові. Я став причиною загибелі всіх душ дому твого батька!
1 Samuel 1Sam 1 22 23 Зостанься ж зо мною, не бійся, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш стережений у мене.
1 Samuel 1Sam 1 23 1 І донесли Давидові, говорячи: Ось филистимляни облягли Кеїлу, і грабують клуні.
1 Samuel 1Sam 1 23 2 І запитав Давид Господа, говорячи: Чи піду й переможу тих филистимлян? А Господь сказав до Давида: Іди, і поб'єш филистимлян та спасеш Кеїлу.
1 Samuel 1Sam 1 23 3 А Давидові люди сказали до нього: Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?
1 Samuel 1Sam 1 23 4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою руку.
1 Samuel 1Sam 1 23 5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филистимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку. І спас Давид мешканців Кеїли.
1 Samuel 1Sam 1 23 6 І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.
1 Samuel 1Sam 1 23 7 А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом.
1 Samuel 1Sam 1 23 8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли облягти Давида та людей його.
1 Samuel 1Sam 1 23 9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіятара: Принеси ефода!
1 Samuel 1Sam 1 23 10 І Давид сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.
1 Samuel 1Sam 1 23 11 Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові! І сказав Господь: Зійде.
1 Samuel 1Sam 1 23 12 І запитався Давид: Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку? А Господь сказав: Видадуть.
1 Samuel 1Sam 1 23 13 І встав Давид та його люди, близько шости сотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.
1 Samuel 1Sam 1 23 14 І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.
1 Samuel 1Sam 1 23 15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші.
1 Samuel 1Sam 1 23 16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,
1 Samuel 1Sam 1 23 17 та й сказав до нього: Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул.
1 Samuel 1Sam 1 23 18 І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.
1 Samuel 1Sam 1 23 19 А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів'ї, говорячи: Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір'ї Хахіла, що з півдня від Єшімону.
1 Samuel 1Sam 1 23 20 А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам хіба видати його в цареву руку.
1 Samuel 1Sam 1 23 21 І сказав Саул: Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися надо мною!
1 Samuel 1Sam 1 23 22 Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнайте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!
1 Samuel 1Sam 1 23 23 І подивіться, і розізнайте всі схованки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, і я піду з вами. І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах.
1 Samuel 1Sam 1 23 24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.
1 Samuel 1Sam 1 23 25 А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.
1 Samuel 1Sam 1 23 26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.
1 Samuel 1Sam 1 23 27 І прийшов посланець до Саула, говорячи: Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!
1 Samuel 1Sam 1 23 28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян. Тому то назвали ім'я тому місцю: Села-Гаммахлекот.
1 Samuel 1Sam 1 23 29 (24-1) А Давид вийшов звідти, і осівся в твердинях Ен-Ґеді.
1 Samuel 1Sam 1 24 1 (24-2) І сталося, як вернувся Саул із погоні за филистимлянами, то донесли йому, говорячи: Ось Давид у пустині Ен-Ґеді.
1 Samuel 1Sam 1 24 2 (24-3) І взяв Саул три тисячі війська, вибраних з усього Ізраїля, і пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельських скель.
1 Samuel 1Sam 1 24 3 (24-4) І прийшов він до кошар на отари при дорозі, а там печера. І Саул увійшов туди для потреби, а по боках печери сиділи Давид та люди його.
1 Samuel 1Sam 1 24 4 (24-5) І сказали люди Давида до нього: Оце той день, що Господь говорив до тебе: Ось Я даю ворога твого в твою руку, і ти зробиш йому, як буде добре в твоїх очах. А Давид устав, і тихо відтяв полу Саулового плаща.
1 Samuel 1Sam 1 24 5 (24-6) І сталося потім, і серце Давидове все докоряло йому, що він відтяв полу Саулового плаща.
1 Samuel 1Sam 1 24 6 (24-7) І сказав він до своїх людей: Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він помазанець Господній!
1 Samuel 1Sam 1 24 7 (24-8) І Давид стримав цими словами людей своїх, і не дав їм повстати на Саула. А Саул устав із печери, і пішов дорогою.
1 Samuel 1Sam 1 24 8 (24-9) А потому Давид устав, і вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорячи: Пане мій, о царю! А Саул озирнувся назад, а Давид схилився обличчям до землі та й поклонився.
1 Samuel 1Sam 1 24 9 (24-10) І сказав Давид до Саула: Нащо ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?
1 Samuel 1Sam 1 24 10 (24-11) Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосердився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він помазанець Господній!
1 Samuel 1Sam 1 24 11 (24-12) І подивися, батьку мій, і поглянь на полу плаща свого в моїй руці, бо коли я відрізував цю полу плаща твого, то я не забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, і не згрішив я проти тебе, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати її!
1 Samuel 1Sam 1 24 12 (24-13) Нехай розсудить Господь між мною та між тобою, і нехай пімститься Господь тобі за мене, а моя рука не буде на тобі!
1 Samuel 1Sam 1 24 13 (24-14) Як говорить стародавня приказка: Від безбожних виходить безбожність, а моя рука не буде на тобі!
1 Samuel 1Sam 1 24 14 (24-15) За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганяєшся? За мертвим псом, за однією блохою?
1 Samuel 1Sam 1 24 15 (24-16) І нехай буде Господь за суддю, і нехай Він розсудить між мною та між тобою. І побачить Він, і заступиться за мою справу, і висудить мене з твоєї руки.
1 Samuel 1Sam 1 24 16 (24-17) І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова до Саула, то Саул сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? І підняв Саул голос свій, та й заплакав.
1 Samuel 1Sam 1 24 17 (24-18) І сказав він до Давида: Справедливіший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.
1 Samuel 1Sam 1 24 18 (24-19) Бо ти сьогодні засвідчив, що зробив зо мною добро тим, що Господь видав мене в твою руку, а ти не вбив.
1 Samuel 1Sam 1 24 19 (24-20) Як чоловік знайде свого ворога, то хіба відпускає його доброю дорогою? І Господь відплатить тобі добром за те, що ти зробив мені цього дня.
1 Samuel 1Sam 1 24 20 (24-21) А тепер я ось пізнав, що дійсно будеш ти царювати, і стане в руці твоїй Ізраїлеве царство.
1 Samuel 1Sam 1 24 21 (24-22) А тепер присягни мені Господом, що не вигубиш насіння мого по мені, і що не вигубиш імени мого з дому батька мого.
1 Samuel 1Sam 1 24 22 (24-23) І Давид заприсягнув Саулові. І пішов Саул до дому свого, а Давид та люди його ввійшли до твердині.
1 Samuel 1Sam 1 25 1 І вмер Самуїл, і зібрався ввесь Ізраїль, та й оплакував його, і поховали його в його домі в Рамі. А Давид устав, і пішов у пустиню Паран.
1 Samuel 1Sam 1 25 2 І був чоловік у Маоні, а оселя його на Кармелі, і цей чоловік був дуже багатий, і мав три тисячі дрібної худоби та тисячу кіз. І був він на Кармелі, коли стригли отару його.
1 Samuel 1Sam 1 25 3 А ім'я тому чоловікові Навал, а ім'я жінці його Авіґаїл. А жінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорстокий та злочинний, із роду Калева.
1 Samuel 1Sam 1 25 4 А Давид почув у пустині, що Навал стриже свою отару.
1 Samuel 1Sam 1 25 5 І послав Давид десять хлопців. І сказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, і прийдете до Навала й запитаєте його в моєму йменні про мир,
1 Samuel 1Sam 1 25 6 та й скажете так братові моєму: І тобі мир, і дому твоєму мир, і всьому, що твоє, мир!
1 Samuel 1Sam 1 25 7 А тепер почув я, що в тебе стрижуть. Пастухи твої були з нами, ми не кривдили їх, і нічого не пропало їм по всі дні перебування їх на Кармелі.
1 Samuel 1Sam 1 25 8 Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що знайде рука твоя!
1 Samuel 1Sam 1 25 9 І прийшли Давидові хлопці, і промовили до Навала, в імені Давида, усі ці слова. І спинилися.
1 Samuel 1Sam 1 25 10 І відповів Навал Давидовим рабам, і сказав: Хто такий Давид та хто Єссеїв син? Сьогодні намножилося рабів, що вириваються кожен від пана свого!
1 Samuel 1Sam 1 25 11 І я візьму хліб свій і воду свою та зарізане, що нарізав я для своїх стрижіїв, та й дам людям, яких не знаю, звідки то вони?
1 Samuel 1Sam 1 25 12 І Давидові хлопці пішли назад на свою дорогу, і вернулися, і прийшли, і розповіли йому всі ці слова.
1 Samuel 1Sam 1 25 13 А Давид сказав до людей своїх: Припережіть кожен меча свого! І приперезали кожен меча свого, і приперезав і Давид свого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох сотень чоловіка, а дві сотні остались при речах.
1 Samuel 1Sam 1 25 14 А один хлопець із Навалових слуг доніс Авіґаїл, Наваловій жінці, говорячи: Ось Давид послав був із пустині посланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувся на них.
1 Samuel 1Sam 1 25 15 А ті люди дуже добрі для нас, і не були ми покривджені, і нічого нам не пропало за всі дні, коли ми ходили з ними, як були ми на полі.
1 Samuel 1Sam 1 25 16 Муром були вони над нами і вночі, і вдень повсякчас, коли ми були з ними, як ми пасли отари.
1 Samuel 1Sam 1 25 17 А тепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити.
1 Samuel 1Sam 1 25 18 Тоді Авіґаїл поспішно взяла двісті хлібів, і два бурдюки вина, і п'ятеро приготовлених з отари, і п'ять сеїв пряженого зерна, а сто родзинок, та двісті сушених фіґ. І склала це на ослів.
1 Samuel 1Sam 1 25 19 І сказала вона до своїх слуг: Ідіть передо мною, а я ось піду за вами.
1 Samuel 1Sam 1 25 20 І сталося, як вона їхала на ослі й спускалася в гірському укритті, аж ось Давид та люди його сходять навперейми їй. І вона стрінула їх.
1 Samuel 1Sam 1 25 21 А Давид сказав: Надармо ж пильнував я все, що належить тому чоловікові в пустині, і зо всього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!
1 Samuel 1Sam 1 25 22 Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, і так нехай додасть, якщо я позоставлю до ранку зо всього належного йому бодай те, що мочиться до стіни!
1 Samuel 1Sam 1 25 23 А Авіґаїл побачила Давида, і поспішно зійшла з осла, і впала перед Давидом на обличчя своє, та й вклонилася до землі.
1 Samuel 1Sam 1 25 24 І впала вона до ніг йому та й сказала: На мені самій, пане мій, ця провина! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти послухай слів своєї невільниці.
1 Samuel 1Sam 1 25 25 Нехай же пан мій не кладе свого серця на цього негідного чоловіка, на Навала, бо яке ім'я його, такий він: Навал ім'я йому, і глупота з ним! А я, невільниця твоя, не бачила хлопців мого пана, що ти посилав.
1 Samuel 1Sam 1 25 26 А тепер, мій пане, як живий Господь і як жива душа твоя! Господь стримає тебе, щоб ти не ввійшов до пролиття крови, і щоб рука твоя не допомогла в цьому тобі! А тепер нехай стануть, як Навал, вороги твої та ті, що шукають зла на пана мого!
1 Samuel 1Sam 1 25 27 А оце дарунок, якого принесла твоя невільниця своєму панові, буде даний хлопцям, що служать моєму панові.
1 Samuel 1Sam 1 25 28 Прости ж провину невільниці своєї, бо конче зробить Господь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни Господні, і зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.
1 Samuel 1Sam 1 25 29 І хоч повстане хто гнати тебе, і шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'язана у в'язці живих із Господом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він її кине, як із пращі!
1 Samuel 1Sam 1 25 30 І станеться, коли Господь зробить моєму панові все добре, що говорив про тебе, і настановить тебе володарем над Ізраїлем,
1 Samuel 1Sam 1 25 31 то це не буде тобі на спотикання та на спокусу серця мого пана, як коли б пролив ти надармо кров, і пан мій пімстився сам. А коли Господь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про свою невільницю!
1 Samuel 1Sam 1 25 32 І сказав Давид до Авіґаїл: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що послав тебе на це навпроти мене!
1 Samuel 1Sam 1 25 33 І благословенний розум твій, і благословенна ти, що стримала мене цього дня, щоб я не пішов на пролиття крови, і щоб рука моя не відімстила за мене.
1 Samuel 1Sam 1 25 34 Але живий Господь, Бог Ізраїлів, що стримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поспішила, і не прийшла назустріч мені, то до світла ранку Навалові не зоставлено б навіть те, що мочиться до стіни!
1 Samuel 1Sam 1 25 35 І взяв Давид із руки її те, що вона принесла йому, а їй сказав: Іди з миром до свого дому! Бачиш, я послухався голосу твого, і простив тобі!
1 Samuel 1Sam 1 25 36 І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття в його домі, немов прийняття царське! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'яний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до світла ранку.
1 Samuel 1Sam 1 25 37 І сталося, вранці, коли Навал витверезився, то жінка його розповіла йому про цю справу. І завмерло йому серце в його середині, і він став, як камінь.
1 Samuel 1Sam 1 25 38 І сталося днів через десять, і вразив Господь Навала, і той помер.
1 Samuel 1Sam 1 25 39 І почув Давид, що Навал помер, і сказав: Благословенний Господь, що розсудив справу образи моєї від Навала, а раба Свого стримав від зла, зло Навала звернув Господь на його голову! І Давид послав, і говорив про Авіґаїл, щоб узяти її собі за жінку.
1 Samuel 1Sam 1 25 40 І прийшли Давидові раби до Авіґаїл на Кармел, і промовляли до неї, говорячи: Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе йому за жінку.
1 Samuel 1Sam 1 25 41 А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: Ось твоя служниця готова стати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!
1 Samuel 1Sam 1 25 42 І Авіґаїл поспішно встала, і сіла на осла, а п'ятеро служанок її йшли при ногах її. І пішла вона за Давидовими посланцями, та й стала йому за жінку.
1 Samuel 1Sam 1 25 43 А Ахіноам узяв Давида з Їзреелу, і вони обидві стали йому за жінок.
1 Samuel 1Sam 1 25 44 А Саул віддав дочку свою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому синові, що з Ґалліму.
1 Samuel 1Sam 1 26 1 І прийшли зіфеяни до Саула до Ґів'ї, говорячи: Он Давид ховається на взгір'ях Гахіли навпроти Єшімону!
1 Samuel 1Sam 1 26 2 І встав Саул, і зійшов у пустиню Зіф, а з ним три тисячі чоловіка, вибраних із Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф.
1 Samuel 1Sam 1 26 3 І таборував Саул на згір'ї Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. А Давид пробував у пустині, і побачив, що Саул вийшов за ним до пустині.
1 Samuel 1Sam 1 26 4 І послав Давид підглядачів, і довідався, що Саул дійсно прийшов.
1 Samuel 1Sam 1 26 5 А Давид устав, і прийшов до місця, де таборував Саул. І Давид побачив те місце, де лежав Саул та Авнер, син Нерів, керівник його війська. А Саул лежав у таборі, а народ таборував навколо нього.
1 Samuel 1Sam 1 26 6 І звернувся Давид, і сказав до хіттеянина Ахімелеха та до Авішая, Церуєвого сина, Йоавого брата, говорячи: Хто зійде зо мною до Саула до табору? І сказав Авішай: Я зійду з тобою!
1 Samuel 1Sam 1 26 7 І прийшов Давид та Авішай до Саулового народу вночі, аж ось Саул лежить, спить у таборі, а спис його встромлений у землю в приголів'ї його, а Авнер та народ лежать навколо нього.
1 Samuel 1Sam 1 26 8 І сказав Авішай до Давида: Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю йому!
1 Samuel 1Sam 1 26 9 І сказав Давид до Авішая: Не губи його, бо хто простягав руку свою на Господнього помазанця, і був невинний?
1 Samuel 1Sam 1 26 10 І сказав Давид: Як живий Господь, тільки Господь уразить його: або прийде день його і він помре, або він піде на війну і загине.
1 Samuel 1Sam 1 26 11 Борони мене, Господи, простягнути свою руку на Господнього помазанця! А тепер візьми цього списа, що в приголів'ї його, та горня води, і ходімо собі!
1 Samuel 1Sam 1 26 12 І взяв Давид списа та горня води з Саулового приголів'я, та й пішли собі. І ніхто не бачив, і не знав, і не збудився, бо всі вони спали, бо на них упав сон від Господа.
1 Samuel 1Sam 1 26 13 І перейшов Давид на той бік, і став здалека на верховині гори, а між ними велика просторінь.
1 Samuel 1Sam 1 26 14 І крикнув Давид до народу та до Авнера, Нерового сина, говорячи: Чи ж не відповіси, Авнере? А Авнер відповів та сказав: Хто ти, що кликав до царя?
1 Samuel 1Sam 1 26 15 І сказав Давид до Авнера: Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти свого пана, царя? Бо приходив один із народу, щоб погубити царя, твого пана.
1 Samuel 1Sam 1 26 16 Не добра це річ, що ти зробив! Як живий Господь, ви повинні померти, бо не пильнували ви пана свого, Господнього помазанця! А тепер побач, де царів спис, та де горня води, що були в приголів'ї його?
1 Samuel 1Sam 1 26 17 І пізнав Саул Давидів голос, та й сказав: Чи це твій голос, сину мій Давиде? А Давид сказав: Мій голос, пане мій, царю!
1 Samuel 1Sam 1 26 18 І далі сказав: Нащо то пан мій ганяється за своїм рабом? Бо що я зробив, і яке зло в моїй руці?
1 Samuel 1Sam 1 26 19 А тепер нехай пан мій, цар, послухає слів свого раба. Якщо Господь намовив тебе проти мене, то нехай це станеться запашною жертвою, а якщо людські сини, прокляті вони перед Господнім лицем, бо вони відігнали мене сьогодні, щоб я не належав до Господнього спадку, говорячи: Іди, служи іншим богам!
1 Samuel 1Sam 1 26 20 А тепер нехай не проллється моя кров на землю перед Господнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, як женуть куропатву в горах!
1 Samuel 1Sam 1 26 21 І сказав Саул: Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню вже тобі зла за те, що дороге було моє життя в очах твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помилявся.
1 Samuel 1Sam 1 26 22 А Давид відповів та й сказав: Ось царів спис, і нехай прийде один із слуг, і нехай його візьме.
1 Samuel 1Sam 1 26 23 А Господь відплатить кожному за його справедливість та правду його, що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього помазанця.
1 Samuel 1Sam 1 26 24 І ось, яке велике було життя твоє цього дня в очах моїх, таке велике нехай буде моє життя в очах Господа, і нехай Він урятує мене від усякого утиску!
1 Samuel 1Sam 1 26 25 І сказав Саул до Давида: Благословенний ти, сину мій Давиде! І ти дійсно зробиш, і дійсно зможеш ти! І пішов Давид на свою дорогу, а Саул вернувся на своє місце.
1 Samuel 1Sam 1 27 1 І сказав Давид у серці своїм: Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його.
1 Samuel 1Sam 1 27 2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.
1 Samuel 1Sam 1 27 3 І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноан та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.
1 Samuel 1Sam 1 27 4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.
1 Samuel 1Sam 1 27 5 А Давид сказав до Ахіша: Якщо я знайшов милість в очах твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства разом із тобою?
1 Samuel 1Sam 1 27 6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царям аж до цього дня.
1 Samuel 1Sam 1 27 7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.
1 Samuel 1Sam 1 27 8 І сходив Давид та люди його, і нападали на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.
1 Samuel 1Sam 1 27 9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну та худобу велику, і осли, і верблюди, і одежу, і вертався, і приходив до Ахіша.
1 Samuel 1Sam 1 27 10 І питався Ахіш: На кого нападали ви сьогодні? А Давид казав: На південь Юдин, і на південь Єрахмеелеянина, і на південь Кенеянина.
1 Samuel 1Sam 1 27 11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привести до Ґату, говорячи: Щоб не донесли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його звичай по всі дні, коли сидів на филистимській землі.
1 Samuel 1Sam 1 27 12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: Справді обриднув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!
1 Samuel 1Sam 1 28 1 І сталося тими днями, і зібрали филистимляни свої військові табори, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Ахіш до Давида: Щоб ти певно знав, що вийдеш зо мною в таборі, ти та люди твої.
1 Samuel 1Sam 1 28 2 І сказав Давид до Ахіша: Тому тепер ти пізнаєш, що зробить твій раб. А Ахіш сказав до Давида: Тому то зроблю тебе сторожем моєї голови по всі дні.
1 Samuel 1Sam 1 28 3 А Самуїл тоді помер, і оплакував його ввесь Ізраїль, і поховали його в Рамі, у його місті. А Саул повиганяв із Краю ворожбитів та віщунів.
1 Samuel 1Sam 1 28 4 І зібралися филистимляни, і прийшли, і таборували в Шунемі. А Саул зібрав усього Ізраїля, і таборували в Ґілбоа.
1 Samuel 1Sam 1 28 5 І побачив Саул филистимський табір та й злякався, і сильно затремтіло йому серце.
1 Samuel 1Sam 1 28 6 І питався Саул Господа, та не відповів йому Господь ані в снах, ані урімом, ані пророками.
1 Samuel 1Sam 1 28 7 І сказав Саул до своїх рабів: Пошукайте мені жінку ворожку, і я піду до неї, і запитаю її. І відповіли йому раби його: Ось жінка ворожка, в Ен-Дорі.
1 Samuel 1Sam 1 28 8 І перебрався Саул, і надів іншу одежу, і пішов він та двоє людей з ним, і прийшли до тієї жінки вночі. А він сказав: Поворожи мені, і виклич мені того, кого скажу тобі.
1 Samuel 1Sam 1 28 9 А та жінка відповіла йому: Ти ж знаєш, що зробив Саул, що в Краю він вигубив ворожбитів та віщунів. І нащо ти важиш на мою душу, щоб забити її?
1 Samuel 1Sam 1 28 10 І Саул присягнув їй Господом, говорячи: Як живий Господь, не спіткає тебе вина за цю річ!
1 Samuel 1Sam 1 28 11 І сказала та жінка: Кого я викличу тобі? А він відказав: Самуїла виклич мені.
1 Samuel 1Sam 1 28 12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула сильним голосом! І сказала та жінка до Саула, говорячи: Нащо ти обманив мене, таж ти Саул!
1 Samuel 1Sam 1 28 13 І сказав їй цар; Не бійся! Але що ти бачиш? А та жінка відказала Саулові: Я бачу ніби богів, що виходять із землі!
1 Samuel 1Sam 1 28 14 І він їй сказав: Який його вид? А та відказала: Виходить старий чоловік, зодягнений у довгу одежу. І Саул пізнав, що то Самуїл, і схилив своє обличчя до землі, та й уклонився.
1 Samuel 1Sam 1 28 15 І сказав Самуїл до Саула: Нащо ти непокоїш мене, мене викликаючи? А Саул сказав: Дуже тяжко мені, филистимляни воюють зо мною, а Бог відступився від мене, і не відповідає мені вже ані через пророків, ані в снах. І покликав я тебе, щоб ти навчив мене, що я маю робити.
1 Samuel 1Sam 1 28 16 І сказав Самуїл: І нащо ти питаєш мене, коли Господь відступився від тебе, і став із твоїм ворогом?
1 Samuel 1Sam 1 28 17 І Господь зробив йому, як говорив був через мене, Господь узяв царство з твоєї руки, і дав його твоєму ближньому, Давидові.
1 Samuel 1Sam 1 28 18 Як ти не слухався Господнього голосу, і не виконав полум'яного гніву Його на Амалика, тому Господь зробив тобі цю річ цього дня.
1 Samuel 1Sam 1 28 19 І Господь віддав із тобою також Ізраїля до руки филистимлян. А взавтра ти та сини твої будете разом зо мною; також Ізраїлевого табора віддасть Господь до руки филистимлян.
1 Samuel 1Sam 1 28 20 І Саул відразу повалився на землю всім своїм зростом, сильно він злякався Самуїлових слів, та й сили не було в ньому, бо не їв він хліба цілий той день та цілу ту ніч.
1 Samuel 1Sam 1 28 21 І підійшла та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригнічений. І сказала до нього: Ось невільниця твоя послухалася твого голосу, і наразила життя своє на небезпеку, бо я послухалася слів твоїх, що ти говорив мені.
1 Samuel 1Sam 1 28 22 А тепер ти послухай також голосу своєї невільниці, я покладу перед тобою шматок хліба, а ти з'їж і буде в тобі сила, коли підеш дорогою.
1 Samuel 1Sam 1 28 23 А він відмовився й сказав: Не буду їсти! Та сильно просили його слуги його та тая жінка, і він послухався їхнього голосу. І звівся він із землі, і всівся на ліжку.
1 Samuel 1Sam 1 28 24 А та жінка мала в домі годоване теля, і поспішно зарізала його. І взяла вона муки й замісила, і спекла з того прісне.
1 Samuel 1Sam 1 28 25 І принесла те перед Саула та перед слуг його, і вони їли. Потім устали й пішли тієї ночі.
1 Samuel 1Sam 1 29 1 І зібрали филистимляни всі свої війська до Афеку, а Ізраїль таборував в Аїні, що в Їзреелі.
1 Samuel 1Sam 1 29 2 А филистимські князі переходили за сотнями та за тисячами, Давид же та люди його ішли накінці разом з Ахішем.
1 Samuel 1Sam 1 29 3 І казали филистимські князі: Що це за євреї? А Ахіш відказав филистимським князям: Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царя, що був зо мною певний час, чи то роки, а я не знайшов у ньому нічого злого від дня його приходу аж до дня цього.
1 Samuel 1Sam 1 29 4 І гнівалися на нього филистимські князі. І сказали йому филистимські князі: Заверни того чоловіка, і нехай він вернеться до свого місця, де ти призначив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подобатися своєму панові? Хіба головами цих людей?
1 Samuel 1Sam 1 29 5 Чи ж це не той Давид, що про нього співали в танцях, говорячи: Саул повбивав свої тисячі, а Давид десятки тисяч свої!
1 Samuel 1Sam 1 29 6 І покликав Ахіш Давида, і сказав до нього: Як живий Господь, ти правдивий, і в моїх очах добрий твій вихід та вхід твій зо мною в таборі, бо я не знайшов у тобі зла від дня приходу твого до мене аж до цього дня. Та в очах князів ти не добрий.
1 Samuel 1Sam 1 29 7 А тепер вернися та йди в мирі, і не зробиш зла в очах филистимських князів.
1 Samuel 1Sam 1 29 8 А Давид сказав до Ахіша: Що ж зробив я? І що ти знайшов у своєму рабові від дня, коли став я перед твоїм обличчям, аж до цього дня, що я не вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царя?
1 Samuel 1Sam 1 29 9 І відповів Ахіш і сказав до Давида: Знаю я, що ти добрий в очах моїх, немов Ангол Божий. Та филистимські князі сказали: Нехай не йде він із нами на війну!
1 Samuel 1Sam 1 29 10 А тепер устань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повставайте рано вранці, і як вам розсвіне, ідіть!
1 Samuel 1Sam 1 29 11 І встав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ранком і вернутися до филистимського краю. А филистимляни пішли до Ізраїля.
1 Samuel 1Sam 1 30 1 І сталося, коли Давид та люди його йшли до Ціклаґу, третього дня, то амаликитяни вдерлися до півдня та до Ціклаґу, і побили Ціклаґ та спалили його огнем.
1 Samuel 1Sam 1 30 2 І позабирали вони до неволі жінок, що були в ньому, від малого аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою.
1 Samuel 1Sam 1 30 3 І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спалене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні дочки забрані в неволю.
1 Samuel 1Sam 1 30 4 І підніс Давид та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили плакати.
1 Samuel 1Sam 1 30 5 І були взяті до неволі обидві Давидові жінки: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелітянина Навала.
1 Samuel 1Sam 1 30 6 І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнився Господом, Богом, своїм.
1 Samuel 1Sam 1 30 7 І сказав Давид до священика Евіятара, Ахімелехового сина: Принеси до мене ефода! І Евіятар приніс ефода до Давида.
1 Samuel 1Sam 1 30 8 І запитав Давид Господа, говорячи: Чи мені гнатися за тією ордою, чи дожену її? А Він відказав йому: Женися, бо конче доженеш, і конче визволиш.
1 Samuel 1Sam 1 30 9 І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним, і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися.
1 Samuel 1Sam 1 30 10 І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спинилися, бо були слабі, щоб перейти потока Бесор.
1 Samuel 1Sam 1 30 11 І знайшли вони в полі єгиптянина, і привели його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли його водою.
1 Samuel 1Sam 1 30 12 І дали йому половину грудки сушених фіґ та дві в'язки родзинок. І він з'їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі.
1 Samuel 1Sam 1 30 13 І запитав його Давид: Чий ти та звідкіля ти? А той відказав: Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та покинув мене пан мій, бо я захворів три дні тому.
1 Samuel 1Sam 1 30 14 Ми були вдерлися на південь керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем.
1 Samuel 1Sam 1 30 15 І сказав йому Давид: Чи не заведеш мене до тієї орди? А той відповів: Присягни мені Богом, що не вб'єш мене, і що не видаси мене в руку мого пана, то спроваджу тебе до тієї орди.
1 Samuel 1Sam 1 30 16 І він спровадив його, аж ось вони розпорошені по поверхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та святкують з приводу всієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филистимського краю та з Краю Юдиного.
1 Samuel 1Sam 1 30 17 І бив їх Давид від ранку аж до вечора наступного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсідали на верблюдів, і повтікали.
1 Samuel 1Sam 1 30 18 І врятував Давид усе, що позабирав був Амалик. І обидві свої жінки Давид урятував.
1 Samuel 1Sam 1 30 19 І не пропало їм нічого: усе, від малого й аж до великого, і аж до синів та дочок, і від здобичі, і аж до всього, що ті взяли були собі, усе вернув Давид!
1 Samuel 1Sam 1 30 20 І взяв Давид усю худобу дрібну та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: Це Давидова здобич!
1 Samuel 1Sam 1 30 21 Потому прийшов Давид до тих двохсот людей, що були слабі, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив був при потоці Бесор, а вони повиходили назустріч Давидові та назустріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир.
1 Samuel 1Sam 1 30 22 І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходили з Давидом, та й сказали: Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здобичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть!
1 Samuel 1Sam 1 30 23 А Давид сказав: Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Господь, і пильнував нас, і дав орду, що йшла на нас, у нашу руку.
1 Samuel 1Sam 1 30 24 А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина того, хто ходив до бою, то така частина й того, хто сидів при речах, рівно поділять.
1 Samuel 1Sam 1 30 25 І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за постанову та за звичай для Ізраїля, і він існує аж до цього дня.
1 Samuel 1Sam 1 30 26 І прийшов Давид до Ціклаґу, і послав зо здобичі Юдиним старшим, приятелям своїм, говорячи: Оце вам подарок зо здобичі Господніх ворогів,
1 Samuel 1Sam 1 30 27 тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамоті південнім, і тим, що в Яттері,
1 Samuel 1Sam 1 30 28 і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа,
1 Samuel 1Sam 1 30 29 і тим, що в Рахалі, і тим, що в містах Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кенеянина,
1 Samuel 1Sam 1 30 30 і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху,
1 Samuel 1Sam 1 30 31 і тим, що в Хевроні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його.
1 Samuel 1Sam 1 31 1 А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.
1 Samuel 1Sam 1 31 2 І догнали филистимляни Саула та його синів. І повбивали филистимляни Йонатана й Авінадава та Малкі-Шуя, Саулових синів.
1 Samuel 1Sam 1 31 3 І став бій тяжкий для Саула, і його знайшли лучники, він був дуже поранений тими лучниками.
1 Samuel 1Sam 1 31 4 І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не пробили мене, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча, та й упав на нього!
1 Samuel 1Sam 1 31 5 І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на свого меча, та й помер із ним.
1 Samuel 1Sam 1 31 6 І помер того дня Саул і троє синів його та зброєноша, також усі люди разом.
1 Samuel 1Sam 1 31 7 А ізраїльтяни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йордану, коли побачили, що повтікали ізраїльтяни, і що померли Саул та сини його, покидали ті міста й повтікали, а филистимляни поприходили й осілися в них.
1 Samuel 1Sam 1 31 8 І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та трьох синів його, що лежали на горі Ґілбоа.
1 Samuel 1Sam 1 31 9 І вони стяли йому голову, і поздирали зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах їхніх божків та народові.
1 Samuel 1Sam 1 31 10 І вони поклали зброю його в домі Астарти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану.
1 Samuel 1Sam 1 31 11 І почули мешканці ґілеадського Явешу про те, що филистимляни зробили Саулові,
1 Samuel 1Sam 1 31 12 і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там.
1 Samuel 1Sam 1 31 13 І взяли вони їхні кості, і поховали під тамариском в Явешу, та й постили сім день.
2 Samuel 2Sam 1 1 1 І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.
2 Samuel 2Sam 1 1 2 І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, і порох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.
2 Samuel 2Sam 1 1 3 І сказав йому Давид: Звідки це ти приходиш? А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.
2 Samuel 2Sam 1 1 4 І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені! А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.
2 Samuel 2Sam 1 1 5 А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?
2 Samuel 2Sam 1 1 6 І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці та їздці доганяють його.
2 Samuel 2Sam 1 1 7 І він обернувся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!
2 Samuel 2Sam 1 1 8 І сказав він до мене: Хто ти? А я відказав йому: Я амаликитянин.
2 Samuel 2Sam 1 1 9 І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!...
2 Samuel 2Sam 1 1 10 І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм. І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.
2 Samuel 2Sam 1 1 11 І схопився Давид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.
2 Samuel 2Sam 1 1 12 І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.
2 Samuel 2Sam 1 1 13 І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти? А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.
2 Samuel 2Sam 1 1 14 І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?
2 Samuel 2Sam 1 1 15 І покликав Давид одного з слуг своїх і сказав: Підійди, убий його! І той ударив його, і він помер.
2 Samuel 2Sam 1 1 16 І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили проти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.
2 Samuel 2Sam 1 1 17 І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,
2 Samuel 2Sam 1 1 18 та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:
2 Samuel 2Sam 1 1 19 О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ях своїх, ой попадали лицарі!
2 Samuel 2Sam 1 1 20 Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!
2 Samuel 2Sam 1 1 21 Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!
2 Samuel 2Sam 1 1 22 Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!
2 Samuel 2Sam 1 1 23 Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!
2 Samuel 2Sam 1 1 24 Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!
2 Samuel 2Sam 1 1 25 Ой, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!
2 Samuel 2Sam 1 1 26 Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!
2 Samuel 2Sam 1 1 27 Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...
2 Samuel 2Sam 1 2 1 І сталося потому, і запитався Давид Господа, говорячи: Чи йти мені в одне з Юдиних міст? А Господь відказав йому: Іди! І сказав Давид: Куди я піду? А Він відказав: У Хеврон!
2 Samuel 2Sam 1 2 2 І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелянина Навала.
2 Samuel 2Sam 1 2 3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осілися по хевронських містах.
2 Samuel 2Sam 1 2 4 І посходилися Юдині мужі, і помазали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли, кажучи: Люди ґілеадського Явешу поховали Саула.
2 Samuel 2Sam 1 2 5 І послав Давид людей до ґілеадського Явешу, і сказав до них: Благословенні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та поховали його!
2 Samuel 2Sam 1 2 6 А тепер нехай Господь зробить вам милість та правду, і я теж зроблю вам те добро за те, що ви зробили цю річ.
2 Samuel 2Sam 1 2 7 А тепер нехай зміцняться ваші руки, і будьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім помазав мене царем над собою.
2 Samuel 2Sam 1 2 8 А Авнер, Нерів син, провідник Саулового війська, узяв Іш-Бошета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.
2 Samuel 2Sam 1 2 9 І він настановив його царем над Ґілеадом, і над Ашуреянином, і над Їзреелем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.
2 Samuel 2Sam 1 2 10 Іш-Бошет, Саулів син, був віку сорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, і царював два роки, тільки дім Юди був за Давидом.
2 Samuel 2Sam 1 2 11 А число днів, що Давид був царем у Хевроні над Юдиним домом, сім літ і шість місяців.
2 Samuel 2Sam 1 2 12 І вийшов Авнер, Нерів син, та слуги Іш-Бошета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.
2 Samuel 2Sam 1 2 13 А Йоав, син Церуї, та Давидові слуги вийшли й зустріли їх разом при ґів'онському ставі. І засіли вони ті з того боку ставу, а ті з цього боку ставу.
2 Samuel 2Sam 1 2 14 І сказав Авнер до Йоава: Нехай встануть ці юнаки, і побавляться перед нами! І сказав Йоав: Нехай встануть.
2 Samuel 2Sam 1 2 15 І встали, і перейшли в числі дванадцяти для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.
2 Samuel 2Sam 1 2 16 І схопили один одного за голову, та й всадили свого меча до боку один одного, і попадали разом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'оні.
2 Samuel 2Sam 1 2 17 І знявся того дня дуже жорстокий бій, і був побитий Авнер та Ізраїлеві люди Давидовими слугами.
2 Samuel 2Sam 1 2 18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легкий в ногах своїх, як польова та газеля.
2 Samuel 2Sam 1 2 19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані праворуч, ані ліворуч із погоні за Авнером.
2 Samuel 2Sam 1 2 20 І обернувся Авнер позад себе й сказав: Чи це ти, Асаїле? А той відказав: Я.
2 Samuel 2Sam 1 2 21 І сказав йому Авнер: Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи собі одного із слуг, і візьми собі зброю його. Та не хотів Асаїл спинити погоні за ним.
2 Samuel 2Sam 1 2 22 А Авнер знов говорив до Асаїла: Спинися в гонитві за мною! Нащо я вб'ю тебе? І як зведу я обличчя своє до брата твого Йоава?
2 Samuel 2Sam 1 2 23 А той відмовився спинитися. І вдарив його Авнер заднім кінцем списа в живіт, і спис вийшов іззаду його! І впав він там, і помер на місці... І сталося, кожен, хто приходив до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.
2 Samuel 2Sam 1 2 24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'онської пустині.
2 Samuel 2Sam 1 2 25 І зібралися Веніяминові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спинилися на верхів'ї одного взгір'я.
2 Samuel 2Sam 1 2 26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наостанку? І аж доки ти не скажеш народові спинитися в гонитві за своїми братами?
2 Samuel 2Sam 1 2 27 А Йоав відказав: Як живий Бог, коли б ти не сказав був іншого, то ще від ранку народ був би перестав гнатися за братом своїм.
2 Samuel 2Sam 1 2 28 І засурмив Йоав у сурму, і спинився ввесь народ, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воювали.
2 Samuel 2Sam 1 2 29 А Авнер та люди його йшли степом усю ту ніч, і перейшли Йордан, і пройшли ввесь Бітрон, і прийшли до Маханаїму.
2 Samuel 2Sam 1 2 30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь народ, і забракло з Давидових слуг дев'ятнадцяти чоловіка та Асаїла.
2 Samuel 2Sam 1 2 31 А Давидові слуги побили з Веніямина та з людей Авнера, три сотні й шістдесят чоловіка, що померли.
2 Samuel 2Sam 1 2 32 І винесли Асаїла, і поховали його в гробі батька його, що в Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, а розсвіло їм у Хевроні.
2 Samuel 2Sam 1 3 1 І була довга та війна між домом Сауловим та між домом Давидовим. А Давид усе зміцнювався, а Саулів дім усе слабнув.
2 Samuel 2Sam 1 3 2 І в Хевроні народилися Давидові сини, і був його первісток Амнон, від їзреелітки Ахіноам;
2 Samuel 2Sam 1 3 3 а другий син його Кіл'ав від Авіґаїл, колишньої жінки кармелянина Навала; а третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського;
2 Samuel 2Sam 1 3 4 а четвертий Адонійя, син Хаґґіт, а п'ятий Шефатія, син Авітал,
2 Samuel 2Sam 1 3 5 а шостий Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилися Давидові в Хевроні.
2 Samuel 2Sam 1 3 6 І сталося, коли була війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Авнер тримався Саулового дому.
2 Samuel 2Sam 1 3 7 І мав Саул наложницю, а ім'я їй Ріцпа, дочка Айї. І сказав Іш-Бошет до Авнера: Чого ти прийшов до наложниці батька мого?
2 Samuel 2Sam 1 3 8 І дуже запалився Авнерові гнів на слова Іш-Бошетові, і він сказав: Чи я псяча юдська голова? Сьогодні я роблю ласку домові твого батька Саула, його братам та його приятелям, і не віддав тебе в Давидову руку, а ти сьогодні згадав на мені гріх цієї жінки?
2 Samuel 2Sam 1 3 9 Нехай так зробить Бог Авнерові, і нехай ще додасть йому, якщо я не зроблю Давидові так, як Господь присягнув був йому,
2 Samuel 2Sam 1 3 10 щоб перенести царство від Саулового дому, і щоб поставити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви.
2 Samuel 2Sam 1 3 11 І той не міг уже відповідати Авнерові ані слова, бо боявся його.
2 Samuel 2Sam 1 3 12 І послав Авнер замість себе послів до Давида сказати: Чия це земля? І ще сказати: Склади ж свою умову зо мною, і ось рука моя буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.
2 Samuel 2Sam 1 3 13 А Давид відказав: Добре, я складу з тобою умову! Тільки однієї речі я жадаю від тебе, а саме: ти не побачиш обличчя мого, якщо ти не приведеш Мелхи, Саулової дочки, коли ти прийдеш побачити мене.
2 Samuel 2Sam 1 3 14 І послав Давид послів до Іш-Бошета, Саулового сина, говорячи: Віддай жінку мою Мелху, яку я заручив був собі за сотню крайніх плотів филистимських.
2 Samuel 2Sam 1 3 15 І послав Іш-Бошет, і взяв її від її чоловіка, від Палтіїла, сина Лаїша.
2 Samuel 2Sam 1 3 16 І пішов з нею чоловік її, і все плакав за нею аж до Бахуріму. І сказав до нього Авнер: Іди, вернися! І той вернувся.
2 Samuel 2Sam 1 3 17 А Авнерове слово з Ізраїлевими старшими було таке: Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над собою.
2 Samuel 2Sam 1 3 18 А тепер зробіть це, бо Господь сказав був до Давида, говорячи: Рукою Мого раба Давида Я спасу народ Мій, Ізраїля, від руки филистимлян та від руки всіх ворогів його.
2 Samuel 2Sam 1 3 19 І говорив Авнер також до ушей Веніяминових. І також пішов Авнер говорити до ушей Давидових у Хевроні, усе, що добре в очах Ізраїля та в очах усього дому Веніяминового.
2 Samuel 2Sam 1 3 20 І прийшов Авнер до Давида до Хеврону, а з ним двадцятеро люда. І Давид зробив прийняття Авнерові та людям, що з ним.
2 Samuel 2Sam 1 3 21 І сказав Авнер до Давида: Нехай я встану й піду, і приведу до пана, царя мого, усього Ізраїля, а вони складуть із тобою умову, і ти будеш царювати над усім, чого буде жадати душа твоя. І відпустив Давид Авнера, і він пішов із миром.
2 Samuel 2Sam 1 3 22 Аж ось прийшли слуги Давидові та Йоав із походу, і принесли з собою велику здобич. А Авнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпустив його, і той пішов із миром.
2 Samuel 2Sam 1 3 23 А Йоав та все військо, що було з ним, прийшли. І розповіли Йоаву, говорячи: Приходив Авнер, син Нерів, до царя, а він відпустив його, і той пішов із миром.
2 Samuel 2Sam 1 3 24 І прийшов Йоав до царя та й сказав: Що ти зробив? Ось приходив до тебе Авнер, нащо ти відпустив його, і він відійшов?
2 Samuel 2Sam 1 3 25 Ти знаєш Авнера, Нерового сина, він приходив, щоб намовити тебе та щоб вивідати твій вихід та вхід твій, і щоб вивідати все, що ти робиш.
2 Samuel 2Sam 1 3 26 І вийшов Йоав від Давида, і послав посланців за Авнером, і вони завернули його з Бор-Гассіри, а Давид про те не знав.
2 Samuel 2Sam 1 3 27 І вернувся Авнер до Хеврону, а Йоав відвів його в середину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, і той помер за кров брата його Асаїла.
2 Samuel 2Sam 1 3 28 А потім почув про це Давид і сказав: Невинний я та царство моє перед Господом аж навіки в крові Авнера, Нерового сина.
2 Samuel 2Sam 1 3 29 Нехай вона спаде на голову Йоава та на ввесь дім його батька! І нехай не перестає в Йоавовому домі течивий, і прокажений, і той, хто опирається на кия, і хто падає від меча, і хто не має хліба!
2 Samuel 2Sam 1 3 30 А Йоав та брат його Авішай убили Авнера за те, що він забив їхнього брата Асаїла в Ґів'оні в бою.
2 Samuel 2Sam 1 3 31 І сказав Давид до Йоава та до всього народу, що був з ним: Роздеріть вашу одежу, і опережіться веретищем, та й голосіть за Авнером! А цар Давид ішов за марами.
2 Samuel 2Sam 1 3 32 І поховали Авнера в Хевроні, а цар підніс свій голос та й плакав над Авнеровим гробом, і плакав увесь народ.
2 Samuel 2Sam 1 3 33 І заспівав цар жалобну пісню над Авнером та й сказав: Чи Авнер мав загинути смертю негідного?
2 Samuel 2Sam 1 3 34 Твої руки були не пов'язані, не забиті були твої ноги в кайдани, ти впав, як від неправедних падають! І ввесь народ ще більше плакав над ним.
2 Samuel 2Sam 1 3 35 І прийшов увесь народ, щоб намовити Давида покріпитися хлібом ще того дня, та присягнув Давид, говорячи: Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо я перед заходом сонця скуштую хліба або чогобудь!
2 Samuel 2Sam 1 3 36 А ввесь народ довідався про це, і це було добре в їхніх очах, як і все, що робив цар, було добре в очах усього народу.
2 Samuel 2Sam 1 3 37 І того дня довідалися ввесь народ та ввесь Ізраїль, що то не було від царя, щоб забити Авнера, сина Нерового.
2 Samuel 2Sam 1 3 38 І сказав цар своїм слугам: Ото ж знайте, що вождь та великий муж упав цього дня!
2 Samuel 2Sam 1 3 39 А я сьогодні слабий, хоч помазаний цар, а ті люди, сини Церуї, сильніші від мене. Нехай відплатить Господь злочинцеві за його зло!
2 Samuel 2Sam 1 4 1 І почув Саулів син, що помер Авнер у Хевроні, і опустилися руки його, а ввесь Ізраїль збентежився.
2 Samuel 2Sam 1 4 2 А Саулів син мав двох мужів, керівників відділів, ім'я одному Баана, а ім'я другому Рехав, сини бееротянина Ріммона, а Веніяминових синів, бо й Беерот залічений був на Веніямина.
2 Samuel 2Sam 1 4 3 Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і мешкали там приходьками, і так є аж до цього дня.
2 Samuel 2Sam 1 4 4 А Йонатан, Саулів син, мав кульгавого сина; він був віку п'яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його несла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім'я його Мефівошет.
2 Samuel 2Sam 1 4 5 І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спекота, до Іш-Бошетового дому, а він лежав у південному спочинку.
2 Samuel 2Sam 1 4 6 І ото ввійшли вони аж до середини дому, ніби взяти пшениці, та й ударили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли.
2 Samuel 2Sam 1 4 7 Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на ліжку своїм у своїй спальні, і вони вдарили його, і вбили його, і зняли йому голову. І взяли вони його голову, і йшли степовою дорогою всю ніч.
2 Samuel 2Sam 1 4 8 І принесли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хеврон, та й сказали цареві: Оце голова Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моєму, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його.
2 Samuel 2Sam 1 4 9 І відповів Давид Рехавові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,
2 Samuel 2Sam 1 4 10 коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, а він був в очах своїх, як приємний вісник, я схопив його, і вбив його в Ціклаґу, замість дати йому нагороду за звістку,
2 Samuel 2Sam 1 4 11 тим більше, коли люди несправедливі вбили справедливого чоловіка в домі його на постелі його! А тепер чи я не пошукаю його крови з вашої руки, і не вигублю вас із Краю?
2 Samuel 2Sam 1 4 12 І Давид наказав слугам, і вони вбили їх, і відрубали їхні руки та їхні ноги, та й повісили над ставом у Хевроні. А Іш-Бошетову голову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні.
2 Samuel 2Sam 1 5 1 І посходилися всі Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й сказали йому: Оце ми кість твоя та тіло твоє ми!
2 Samuel 2Sam 1 5 2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приводив назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш володарем над Ізраїлем.
2 Samuel 2Sam 1 5 3 І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.
2 Samuel 2Sam 1 5 4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царювати, і сорок літ царював він.
2 Samuel 2Sam 1 5 5 У Хевроні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.
2 Samuel 2Sam 1 5 6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусеянина, мешканця того Краю. А той сказав Давидові, говорячи: Ти не ввійдеш сюди, хіба повиганяєш сліпих та кривих! А це значить: Давид ніколи не ввійде сюди!
2 Samuel 2Sam 1 5 7 Та Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим Містом.
2 Samuel 2Sam 1 5 8 І сказав Давид того дня: Кожен, хто заб'є євусеянина, нехай скине до каналу, а з ним і кривих та сліпих, зненавиджених для Давидової душі. Тому говорять: Сліпий та кривий не ввійде до дому!
2 Samuel 2Sam 1 5 9 І осівся Давид у твердині, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будував Давид навколо від Мілло й усередині.
2 Samuel 2Sam 1 5 10 І Давид ставав усе більшим, а Господь, Бог Саваот, був із ним.
2 Samuel 2Sam 1 5 11 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, та кедрового дерева, і теслів, і каменярів для стін, і вони збудували дім для Давида.
2 Samuel 2Sam 1 5 12 І пересвідчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради народу Свого Ізраїля.
2 Samuel 2Sam 1 5 13 А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, і народилися Давидові ще сини та дочки.
2 Samuel 2Sam 1 5 14 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,
2 Samuel 2Sam 1 5 15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,
2 Samuel 2Sam 1 5 16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.
2 Samuel 2Sam 1 5 17 І почули филистимляни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филистимляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до твердині.
2 Samuel 2Sam 1 5 18 А филистимляни прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
2 Samuel 2Sam 1 5 19 А Давид запитався Господа, говорячи: Чи виходити мені проти филистимлян? Чи даси їх у мою руку? І Господь відказав до Давида: Виходь, бо справді дам филистимлян у руку твою!
2 Samuel 2Sam 1 5 20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: Господь розірвав ворогів моїх передо мною, як розривають води. Тому він назвав ім'я тому місцю: Баал-Перацім.
2 Samuel 2Sam 1 5 21 І вони полишили там своїх божків, а їх забрав Давид та люди його.
2 Samuel 2Sam 1 5 22 А филистимляни знову прийшли та розташувалися в долині Рефаїм.
2 Samuel 2Sam 1 5 23 І запитався Давид Господа, а Він сказав: Не виходь, оточи їх з-позаду, і прийди до них від бальзамового ліска.
2 Samuel 2Sam 1 5 24 І станеться, коли ти почуєш шелест кроку на верховіттях бальзамового ліска, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський табір.
2 Samuel 2Sam 1 5 25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, і він побив филистимлян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.
2 Samuel 2Sam 1 6 1 А Давид знову зібрав вибране військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.
2 Samuel 2Sam 1 6 2 І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім'я, Ім'я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.
2 Samuel 2Sam 1 6 3 І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.
2 Samuel 2Sam 1 6 4 І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.
2 Samuel 2Sam 1 6 5 А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.
2 Samuel 2Sam 1 6 6 І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.
2 Samuel 2Sam 1 6 7 І запалився Господній гнів на Уззу, і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.
2 Samuel 2Sam 1 6 8 І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
2 Samuel 2Sam 1 6 9 І Давид злякався Господа того дня та й сказав: Як увійде до мене Господній ковчег?
2 Samuel 2Sam 1 6 10 І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.
2 Samuel 2Sam 1 6 11 І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед-Едома та ввесь його дім.
2 Samuel 2Sam 1 6 12 І донесено цареві Давидові, говорячи: Господь поблагословив дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю.
2 Samuel 2Sam 1 6 13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.
2 Samuel 2Sam 1 6 14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.
2 Samuel 2Sam 1 6 15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.
2 Samuel 2Sam 1 6 16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму.
2 Samuel 2Sam 1 6 17 І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид. І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.
2 Samuel 2Sam 1 6 18 А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.
2 Samuel 2Sam 1 6 19 І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м'яса та по одному виноградному калачеві. І пішов увесь народ кожен до дому свого.
2 Samuel 2Sam 1 6 20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!
2 Samuel 2Sam 1 6 21 І сказав Давид до Мелхоли: Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, буду веселитися перед Господнім лицем!
2 Samuel 2Sam 1 6 22 І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, і при них я буду шанований!
2 Samuel 2Sam 1 6 23 І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.
2 Samuel 2Sam 1 7 1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Господь дав йому відпочинути від усіх ворогів його навколо,
2 Samuel 2Sam 1 7 2 то цар сказав до пророка Натана: Подивися, я сиджу в кедровому домі, а Божий ковчег знаходиться під завісою!
2 Samuel 2Sam 1 7 3 І сказав Натан до царя: Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Господь з тобою.
2 Samuel 2Sam 1 7 4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Натана, кажучи:
2 Samuel 2Sam 1 7 5 Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробування?
2 Samuel 2Sam 1 7 6 Бо Я не пробував у домі від дня виведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.
2 Samuel 2Sam 1 7 7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими синами, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племен, якому наказав Я пасти народа Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому?
2 Samuel 2Sam 1 7 8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.
2 Samuel 2Sam 1 7 9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і вигубив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я, як ім'я великих на землі.
2 Samuel 2Sam 1 7 10 І встановив Я місце для народу Мого, для Ізраїля, і він пробуватиме на своєму місці, і не буде вже непокоєний, і кривдники не будуть більше гнобити його, як перед тим.
2 Samuel 2Sam 1 7 11 А від того дня, як Я настановив суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побудує тобі дім.
2 Samuel 2Sam 1 7 12 Коли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство.
2 Samuel 2Sam 1 7 13 Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки.
2 Samuel 2Sam 1 7 14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів.
2 Samuel 2Sam 1 7 15 Та милість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.
2 Samuel 2Sam 1 7 16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки!
2 Samuel 2Sam 1 7 17 Як усі ці слова, як усе це видіння, так говорив Натан до Давида.
2 Samuel 2Sam 1 7 18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: Хто я, Господи Боже, і що мій дім, що Ти привів мене аж сюди?
2 Samuel 2Sam 1 7 19 Та й це ще було мале в очах Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за законом людським, Господи Боже!
2 Samuel 2Sam 1 7 20 І що ще більше говоритиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба, Господи Боже!
2 Samuel 2Sam 1 7 21 Ради слова Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю величність, звіщаючи це Своєму рабові.
2 Samuel 2Sam 1 7 22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми ушима.
2 Samuel 2Sam 1 7 23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народ, і щоб установити йому Своє Ймення, і щоб учинити вам цю величність, та страшні речі для Свого Краю ради народу Свого, якого викупив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?
2 Samuel 2Sam 1 7 24 І Ти зміцнив Собі народ Свій, Ізраїля, Собі за народ аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.
2 Samuel 2Sam 1 7 25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говорив!
2 Samuel 2Sam 1 7 26 Нехай буде великим Ім'я Твоє аж навіки, щоб говорити: Господь Саваот Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!
2 Samuel 2Sam 1 7 27 Бо Ти, Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, об'явив Своєму рабові, говорячи: Збудую тобі дім, тому раб Твій здобувся на відвагу помолитися до Тебе цією молитвою!
2 Samuel 2Sam 1 7 28 А тепер, Господи Боже, Ти Той Бог, а слова Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.
2 Samuel 2Sam 1 7 29 А тепер зволь поблагословити дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благословення буде поблагословлений навіки дім раба Твого!
2 Samuel 2Sam 1 8 1 І сталося по тому, і побив Давид филистимлян, і поконав їх. І взяв Давид керму влади з руки филистимлян.
2 Samuel 2Sam 1 8 2 І побив він Моава, і переміряв їх шнуром, поклав їх на землю, і відміряв два шнури на побиття, а повен шнур на позоставлення при житті. І стали моавитяни Давидовими рабами, які приносили йому данину.
2 Samuel 2Sam 1 8 3 І побив Давид Ґадад'езера, сина Рехова, царя Цови, коли той ішов був відновити владу свою при річці Ефраті.
2 Samuel 2Sam 1 8 4 І здобув Давид від нього тисячу й сім сотень їздців та двадцять тисяч чоловіка пішого. А коням усіх тих колесниць Давид попідрізував жили, і позоставив із того сто колесниць.
2 Samuel 2Sam 1 8 5 І прийшов Арам дамаський, щоб допомогти Гадад'езерові, цареві Цови, та Давид побив в Арамі двадцять і дві тисячі чоловіка.
2 Samuel 2Sam 1 8 6 І настановив Давид залоги в дамаському Арамі, і став Арам для Давида за рабів, що приносили данину йому, а Господь допомагав Давидові в усьому, де він ходив.
2 Samuel 2Sam 1 8 7 І забрав Давид золоті щити, що були в рабів Ґадад'езера, і приніс їх до Єрусалиму.
2 Samuel 2Sam 1 8 8 А з Бетаху та з Беротаю, міст Гадад'езерових, цар Давид узяв дуже багато міді.
2 Samuel 2Sam 1 8 9 А коли почув Тоі, цар Хамоту, що Давид побив усе військо Гадад'езера,
2 Samuel 2Sam 1 8 10 то Тоі послав свого сина Йорама до царя Давида, щоб повітати його, та щоб поблагословити його за те, що він завжди воював з Гадад'езером та побив його, бо Тоі воював проти Гадад'езера. А в руці його були речі золоті, і речі срібні, і речі мідяні.
2 Samuel 2Sam 1 8 11 Також їх присвятив цар Давид Господеві разом зо сріблом та золотом, що він присвятив був із забраного в усіх народів, яких він здобув:
2 Samuel 2Sam 1 8 12 з Араму, і з Моаву, і з синів Аммона, і з филистимлян, і з Амалика, і зо здобичі Гадад'езера, сина Рехова, царя Цови.
2 Samuel 2Sam 1 8 13 І здобув Давид собі ім'я, коли він вернувся з побиття вісімнадцяти тисяч Араму в Беґе-Мелах.
2 Samuel 2Sam 1 8 14 І він поставив залоги в Едомі, в усьому Едомі поставив залоги. І став увесь Едом за рабів для Давида. І допомагав Господь Давидові в усьому, де він ходив.
2 Samuel 2Sam 1 8 15 І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив Давид суд та справедливість для всього народу свого.
2 Samuel 2Sam 1 8 16 А Йоав, син Церуї, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером.
2 Samuel 2Sam 1 8 17 А Садок, син Ахітува, та Ахімелех, син Евіятара, були священики, Серая був писарем.
2 Samuel 2Sam 1 8 18 А Беная, син Єгояди, був над Керетянином та над Пелетянином. А Давидові сини були начальниками царського двору.
2 Samuel 2Sam 1 9 1 І сказав Давид: Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана.
2 Samuel 2Sam 1 9 2 А при Сауловім домі був раб, а ім'я йому Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: Чи ти Ціва? А той відказав: Раб твій!
2 Samuel 2Sam 1 9 3 І сказав цар: Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку? І сказав Ціва до царя: Є ще син Йонатанів, кривий на ноги.
2 Samuel 2Sam 1 9 4 І сказав йому цар: Де він? А Ціва відказав цареві: Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.
2 Samuel 2Sam 1 9 5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару.
2 Samuel 2Sam 1 9 6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: Мефівошете! А той відказав: Ось твій раб!
2 Samuel 2Sam 1 9 7 І сказав йому Давид: Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі.
2 Samuel 2Sam 1 9 8 А той уклонився й сказав: Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?
2 Samuel 2Sam 1 9 9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.
2 Samuel 2Sam 1 9 10 І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів.
2 Samuel 2Sam 1 9 11 І сказав Ціва до царя: Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб. А Мефівошет сказав цар буде їсти при моєму столі, як один із царських синів.
2 Samuel 2Sam 1 9 12 А Мефівошет мав малого сина, а ім'я йому Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.
2 Samuel 2Sam 1 9 13 А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.
2 Samuel 2Sam 1 10 1 І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун.
2 Samuel 2Sam 1 10 2 І сказав Давид: Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені. І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули Давидові раби до аммонітського краю.
2 Samuel 2Sam 1 10 3 А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його?
2 Samuel 2Sam 1 10 4 І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу на половину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх.
2 Samuel 2Sam 1 10 5 І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.
2 Samuel 2Sam 1 10 6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І аммонітяни послали й найняли Арам-Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхотинців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка.
2 Samuel 2Sam 1 10 7 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все лицарське військо.
2 Samuel 2Sam 1 10 8 І повиходили аммонітяни, і встановилися до бою при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, вони самі були на полі.
2 Samuel 2Sam 1 10 9 І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього спереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й установив їх навпроти Арама.
2 Samuel 2Sam 1 10 10 А решту народу дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,
2 Samuel 2Sam 1 10 11 і сказав: Якщо Арам буде сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то я піду допомагати тобі.
2 Samuel 2Sam 1 10 12 Будь мужній, і станьмо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!
2 Samuel 2Sam 1 10 13 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Арамом, то ті повтікали перед ним.
2 Samuel 2Sam 1 10 14 А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І вернувся Йоав від аммонітян і ввійшов до Єрусалиму.
2 Samuel 2Sam 1 10 15 А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися разом.
2 Samuel 2Sam 1 10 16 І послав Гадад'езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Геламу. А Шовах, провідник Гадад'езерового війська, був перед ними.
2 Samuel 2Sam 1 10 17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.
2 Samuel 2Sam 1 10 18 І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесниць та сорок тисяч верхівців. І вбив він Шоваха, зверхника війська його, і той там помер.
2 Samuel 2Sam 1 10 19 А коли всі царі, підлеглі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммонітянам.
2 Samuel 2Sam 1 11 1 І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.
2 Samuel 2Sam 1 11 2 І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.
2 Samuel 2Sam 1 11 3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!
2 Samuel 2Sam 1 11 4 І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.
2 Samuel 2Sam 1 11 5 І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!
2 Samuel 2Sam 1 11 6 А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.
2 Samuel 2Sam 1 11 7 І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.
2 Samuel 2Sam 1 11 8 І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.
2 Samuel 2Sam 1 11 9 Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.
2 Samuel 2Sam 1 11 10 І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?
2 Samuel 2Sam 1 11 11 І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!
2 Samuel 2Sam 1 11 12 І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.
2 Samuel 2Sam 1 11 13 І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.
2 Samuel 2Sam 1 11 14 І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.
2 Samuel 2Sam 1 11 15 А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.
2 Samuel 2Sam 1 11 16 І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.
2 Samuel 2Sam 1 11 17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.
2 Samuel 2Sam 1 11 18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.
2 Samuel 2Sam 1 11 19 І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,
2 Samuel 2Sam 1 11 20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?
2 Samuel 2Sam 1 11 21 Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.
2 Samuel 2Sam 1 11 22 І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.
2 Samuel 2Sam 1 11 23 І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.
2 Samuel 2Sam 1 11 24 А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.
2 Samuel 2Sam 1 11 25 І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!
2 Samuel 2Sam 1 11 26 І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.
2 Samuel 2Sam 1 11 27 А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.
2 Samuel 2Sam 1 12 1 І послав Господь Натана до Давида, а він прийшов до нього та й сказав йому: Два чоловіки були в одному місті, один заможний, а один убогий.
2 Samuel 2Sam 1 12 2 У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої.
2 Samuel 2Sam 1 12 3 А вбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, яку він набув та утримував при житті. І росла вона з ним та з синами його разом, із кавалка хліба його їла й з Келіха його пила, та на лоні його лежала, і була йому як дочка.
2 Samuel 2Sam 1 12 4 І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узяти з худоби своєї дрібної чи з худоби своєї великої, щоб спорядити їжу для подорожнього, що до нього прийшов, і він узяв овечку того вбогого чоловіка, і спорядив її для чоловіка, що до нього прийшов...
2 Samuel 2Sam 1 12 5 І сильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, і він сказав до Натана: Як живий Господь, вартий смерти той чоловік, що чинить таке.
2 Samuel 2Sam 1 12 6 А овечку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, і за те, що не змилосердився.
2 Samuel 2Sam 1 12 7 І сказав Натан до Давида: Ти той чоловік! Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я помазав тебе над Ізраїлем, і Я спас тебе з Саулової руки.
2 Samuel 2Sam 1 12 8 І дав тобі дім твого пана, та жінок пана твого на лоно твоє, і дав тобі дім Ізраїля та Юди, а якщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.
2 Samuel 2Sam 1 12 9 І чому ти зневажив Господнє слово, і вчинив це зло в очах Його? Хіттеянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за жінку. А його вбив мечем Аммонових синів.
2 Samuel 2Sam 1 12 10 А тепер не відступить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, і взяв дружину хіттеяника Урії, щоб була тобі за жінку.
2 Samuel 2Sam 1 12 11 Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло з твого дому, і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця.
2 Samuel 2Sam 1 12 12 Хоч ти вчинив потаємно, а Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем.
2 Samuel 2Sam 1 12 13 І сказав Давид до Натана: Згрішив я перед Господом! А Натан сказав до Давида: І Господь зняв твій гріх, не помреш!
2 Samuel 2Sam 1 12 14 Та що ти спонукав зневаження Господа цією річчю, то син твій, народжений тобі, конче помре.
2 Samuel 2Sam 1 12 15 І пішов Натан до свого дому, а Господь уразив дитя, що Давидові породила Урієва жінка, і воно захворіло.
2 Samuel 2Sam 1 12 16 А Давид молив Бога за дитинку, і постив Давид, і входив до кімнати, і ночував, поклавшись на землю.
2 Samuel 2Sam 1 12 17 І прийшли старші його дому до нього, щоб підняти його з землі, та він не хотів, і не підкріпився з ними хлібом.
2 Samuel 2Sam 1 12 18 І сталося сьомого дня, і померло те дитя, а Давидові слуги боялися донести йому, що померло те дитя, бо казали: Ось як була та дитина живою, говорили ми до нього, та не слухав він нашого голосу; а як ми скажемо до нього: Померло це дитя, то ще вчинить щось лихе.
2 Samuel 2Sam 1 12 19 А Давид побачив, що слуги його шепочуться поміж собою, і зрозумів Давид, що померло те дитя. І сказав Давид до своїх слуг: Чи не померло те дитя? А ті відказали: Померло.
2 Samuel 2Sam 1 12 20 І звівся Давид із землі, і помився, і намастився, і змінив свою одежу, і ввійшов до Господнього дому та й поклонився. Потому ввійшов до свого дому, і захотів їсти, і поклали йому хліба, і він їв.
2 Samuel 2Sam 1 12 21 І сказали йому слуги його: Що це за річ, яку ти вчинив? Коли те дитя жило, ти постив та плакав; а як померло те дитя, ти встав та й їв хліб?
2 Samuel 2Sam 1 12 22 А він відказав: Коли те дитя ще жило, я постив та плакав, бо казав: Хто знає, може Господь учинить мені милість, і буде жити дитя те?
2 Samuel 2Sam 1 12 23 А тепер, померло воно. Нащо то я б постив? Чи зможу ще повернути його? Я піду до нього, а воно не вернеться до мене...
2 Samuel 2Sam 1 12 24 І потішив Давид жінку свою Вірсавію, і прийшов до неї, і ліг із нею. І вона вродила сина, а він назвав ім'я йому: Соломон. І Господь полюбив його,
2 Samuel 2Sam 1 12 25 і послав пророка Натана, і той назвав ім'я йому: Єдід'я, ради Господа.
2 Samuel 2Sam 1 12 26 А Йоав воював з Раббою аммонітян, і здобув царське місто.
2 Samuel 2Sam 1 12 27 І послав Йоав послів до Давида, і сказав: Воював я з Раббою, і здобув я місто води.
2 Samuel 2Sam 1 12 28 А тепер збери решту народу, і таборуй біля міста, та здобудь його, щоб не здобув те місто я, і щоб не було воно назване моїм ім'ям.
2 Samuel 2Sam 1 12 29 І зібрав Давид увесь народ, і пішов до Рабби, і воював із нею, та й здобув її.
2 Samuel 2Sam 1 12 30 І взяв він корону з голови їхнього царя, а вага її талант золота, та дорогий камінь, і Давид поклав її на свою голову. І він виніс дуже багато здобичі з того міста.
2 Samuel 2Sam 1 12 31 А народ, що був у ньому, він повиводив, і поклав їх під пилку, і під залізні долота та під залізні сокири, і позаганяв їх до цегельняної печі. І так робив він усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.
2 Samuel 2Sam 1 13 1 І сталося по тому, мав Авесалом, син Давидів, уродливу сестру, а ім'я їй Тамара. І покохав її Амнон, син Давидів.
2 Samuel 2Sam 1 13 2 І вболівав Амнон так, що він аж захворів через свою сестру Тамару, бо вона була дівчина, і Амнонові здавалося трудно щось їй зробити.
2 Samuel 2Sam 1 13 3 А Амнон мав товариша, а ім'я йому Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата. І Йонадав був чоловік дуже хитрий.
2 Samuel 2Sam 1 13 4 І він сказав йому: Чого ти, царевичу, такий марний щоранку? Чи ж не розповіси мені? І сказав йому Амнон: Я кохаю Тамару, сестру брата свого Авесалома.
2 Samuel 2Sam 1 13 5 І сказав йому Йонадав: Ляж на ложі своєму, і вдавай хворого. А коли прийде твій батько, щоб побачити тебе, то скажи йому: Нехай прийде сестра моя Тамара, і нехай підкріпить мене хлібом, і нехай зробить на моїх очах ту їжу, щоб я бачив та їв із руки її.
2 Samuel 2Sam 1 13 6 І поклався Амнон, і вдавав хворого, а цар прийшов побачити його. І сказав Амнон до царя: Нехай прийде сестра моя Тамара, і нехай спече на моїх очах два млинці, і я попоїм з її руки.
2 Samuel 2Sam 1 13 7 І послав Давид до Тамари, до дому, говорячи: Іди до дому твого брата Амнона, і приготов йому їжу.
2 Samuel 2Sam 1 13 8 І прийшла Тамара до дому свого брата Амнона, а він лежить. І взяла вона тіста, і замісила, і приготовила на очах його, та й спекла млинці.
2 Samuel 2Sam 1 13 9 І взяла вона сковорідку, і виложила перед ним, та він відмовився їсти. І сказав Амнон: Випровадь від мене всіх людей. І повиходили від нього всі люди.
2 Samuel 2Sam 1 13 10 І сказав Амнон: Принеси їжу до кімнати, і я з'їм із твоєї руки. І взяла Тамара млинці, що приготовила, та й принесла своєму братові Амнонові до кімнати.
2 Samuel 2Sam 1 13 11 І вона принесла до нього, щоб їв, а він схопив її, та й сказав до неї: Ходи, ляж зо мною, моя сестро!...
2 Samuel 2Sam 1 13 12 А вона йому відказала: Ні, брате мій, не безчесть мене, бо не робиться так в Ізраїлі! Не роби цієї гидоти.
2 Samuel 2Sam 1 13 13 І куди я понесу свою ганьбу? А ти станеш, як один із мерзотників в Ізраїлі. Ти переговори з царем, і він не відмовить віддати мене тобі...
2 Samuel 2Sam 1 13 14 Та він не хотів слухати її голосу. І був він сильніший від неї, і збезчестив її, і лежав із нею...
2 Samuel 2Sam 1 13 15 І по цьому дуже зненавидів її Амнон великою ненавистю, бо ця ненависть, якою він зненавидів її, була більша від любови, якою любив її. І сказав до неї Амнон: Уставай, іди собі...
2 Samuel 2Sam 1 13 16 А вона відказав йому: Через це велике зло, по тому, що зробив ти зо мною, хочеш ще вигнати мене? Та він не хотів її слухати.
2 Samuel 2Sam 1 13 17 І покликав він юнака свого, слугу свого, та й сказав: Виженіть оцю від мене геть, і замкни за нею двері...
2 Samuel 2Sam 1 13 18 А на ній була квітчаста туніка, бо так завжди вбиралися царські дочки, панни. І його слуга випровадив її назовні, і замкнув за нею двері.
2 Samuel 2Sam 1 13 19 А Тамара посипала попелом свою голову, а квітчасту туніку, що була на ній, роздерла, і поклала руку свою на голову свою, і все ходила та голосила...
2 Samuel 2Sam 1 13 20 І сказав до неї брат її Авесалом: Чи брат твій Амнон був із тобою? А тепер, сестро моя, мовчи, брат же твій він! Не бери цієї речі до серця свого... І осіла Тамара, знівечена, у домі брата свого Авесалома.
2 Samuel 2Sam 1 13 21 А цар Давид почув про це все, і сильно розгнівався!
2 Samuel 2Sam 1 13 22 І не говорив Авесалом з Амноном ні про добре, ні про зле, бо Авесалом зненавидів Амнона за те, що той збезчестив сестру його Тамару.
2 Samuel 2Sam 1 13 23 І сталося по двох роках, і мав Авесалом стриження овець у Баал-Хацорі, що при Єфремі, і Авесалом закликав усіх царських синів.
2 Samuel 2Sam 1 13 24 І прийшов Авесалом до царя та й сказав: Ось у раба твого стриження, нехай піде цар та раби його з твоїм рабом.
2 Samuel 2Sam 1 13 25 І сказав цар до Авесалома: Ні, сину мій, не підемо ж ми всі, щоб не бути тобі на тяготу. І той сильно просив його, та він не хотів піти, але поблагословив його.
2 Samuel 2Sam 1 13 26 І сказав Авесалом: А як ні, нехай піде з нами брат мій Амнон! І сказав йому цар: Чого від піде з тобою?
2 Samuel 2Sam 1 13 27 Та Авесалом сильно просив його, і він послав з ним Амнона та всіх царських синів.
2 Samuel 2Sam 1 13 28 А Авесалом загадав юнакам своїм, говорячи: Дивіться, як Амнон звеселіє на серці від вина, то скажу вам: Ударте Амнона! і ви вб'єте його. Не бійтеся, чи ж не я загадав вам? Будьте міцні та відважні!...
2 Samuel 2Sam 1 13 29 І зробили Авесаломові юнаки Амнонові, як загадав був Авесалом. А царські сини повставали, і сіли верхи кожен на мула свого, та й повтікали.
2 Samuel 2Sam 1 13 30 І сталося, були вони ще в дорозі, а вістка прийшла до Давида така: Авесалом повбивав усіх царських синів, і не позосталося з них ні одного...
2 Samuel 2Sam 1 13 31 І цар устав, і роздер шати свої, та й упав на землю, і всі слуги його стояли при ньому з роздертими шатами.
2 Samuel 2Sam 1 13 32 І відповів Йонадав, син Шім'ї, Давидового брата, та й сказав: Нехай не каже мій пан: Усіх юнаків, царських синів, повбивали, бо помер тільки сам Амнон. Бо на наказ Авесалома це було вирішене від дня, як той збезчестив сестру його Тамару.
2 Samuel 2Sam 1 13 33 А тепер нехай мій пан цар не кладе на своє серце такого, говорячи: Усі царські сини повмирали, бо помер тільки сам Амнон.
2 Samuel 2Sam 1 13 34 І Авесалом утік. А юнак вартівник звів свої очі й побачив, аж ось численний народ іде дорогою, що була за ним, від боку гори.
2 Samuel 2Sam 1 13 35 І сказав Йонадав до царя: Ось прийшли царські сини, як слово раба твого, так сталося.
2 Samuel 2Sam 1 13 36 І сталося, як скінчив він говорити, аж ось поприходили царські сини, і піднесли свій голос та й плакали. А також цар та всі слуги його плакали вельми ревним плачем...
2 Samuel 2Sam 1 13 37 А Авесалом утік, і пішов до Талмая, Амміхурового сина, царя ґешурського. А Давид був у жалобі за сином своїм усі ті дні.
2 Samuel 2Sam 1 13 38 А Авесалом утік, і пішов до Ґешуру, і пробув там три роки.
2 Samuel 2Sam 1 13 39 І перестав цар Давид гніватися на Авесалома, бо він був зчасом потішений за Амнона, що помер.
2 Samuel 2Sam 1 14 1 А Йоав, син Церуї, пізнав, що цареве серце прихилилося до Авесалома.
2 Samuel 2Sam 1 14 2 І послав Йоав до Текої, і взяв звідти мудру жінку, та й сказав до неї: Удавай жалобу, і вберись у жалобні шати, і не намащуйся оливою, і будеш, як та жінка, що багато днів у жалобі за померлим.
2 Samuel 2Sam 1 14 3 І прийдеш ти до царя, та й скажеш до нього таке то слово. І Йоав поклав ці слова в її уста.
2 Samuel 2Sam 1 14 4 І говорила та текоїтянка до царя, і впала на обличчя своє на землю, і вклонилася та й сказала: Поможи, царю!
2 Samuel 2Sam 1 14 5 І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Та я жінка вдова, а чоловік мій помер.
2 Samuel 2Sam 1 14 6 А в невільниці твоєї двоє синів. І посварилися вони обидва в полі, а рятівника між ними не було, і вдарив один одного, та й убив його.
2 Samuel 2Sam 1 14 7 А ось увесь рід устав на невільницю твою та й кажуть: Видай убійника свого брата, і ми вб'ємо його за душу його брата, якого він убив, і вигубимо також спадкоємця. І погасять вони останню іскру мою, яка позосталася, щоб не лишити моєму чоловікові ані ймення, ані нащадків на поверхні землі...
2 Samuel 2Sam 1 14 8 І сказав цар до тієї жінки: Іди до свого дому, а я накажу про тебе.
2 Samuel 2Sam 1 14 9 І сказала та текоїтянка до царя: На мене, пане мій царю, той гріх, та на дім мого батька, а цар та трон його невинні.
2 Samuel 2Sam 1 14 10 І сказав цар: Того, хто буде говорити на тебе, приведеш його до мене, і він більш уже не займе тебе.
2 Samuel 2Sam 1 14 11 Та вона відказала: Нехай згадає цар Господа, Бога свого, щоб не помножити на згубу месника за кров та щоб вони не погубили мого сина. А він відказав: Як живий Господь, не впаде на землю й волосина сина твого!
2 Samuel 2Sam 1 14 12 І сказала та жінка: Нехай но невільниця твоя скаже слово до свого пана царя! А він відказав: Говори!
2 Samuel 2Sam 1 14 13 І сказала та жінка: А чому ти так думаєш проти Божого народу? Бо цар, коли сказав таке слово, сам себе обвинуватив, бо цар не вертає свого вигнанця.
2 Samuel 2Sam 1 14 14 Бо ми конче помремо, і ми як та вода, вилита на землю, що її не зібрати. Та Бог не знищить душі, і Він задумав не відвернути від Себе відігнаного.
2 Samuel 2Sam 1 14 15 І оце тепер прийшла я сказати панові моєму цареві оцю справу, бо той народ настрашив мене. І сказала твоя невільниця: Нехай скажу я цареві, може виконає цар слово своєї невільниці.
2 Samuel 2Sam 1 14 16 Бо цар вислухає, щоб урятувати свою невільницю з руки того чоловіка, що хоче вигубити мене та мого сина разом із Божого спадку.
2 Samuel 2Sam 1 14 17 І сказала твоя невільниця: Нехай станеться слово мого пана царя на втіху мені, бо мій пан цар як Ангол Божий, і розуміє добре та зле. А Господь, Бог твій, буде з тобою!
2 Samuel 2Sam 1 14 18 А цар відповів та й сказав до тієї жінки: Не заховай передо мною нічого, про що я спитаю тебе. І сказала та жінка: Нехай же говорить пан мій цар!
2 Samuel 2Sam 1 14 19 І цар сказав: Чи не Йоавова рука з тобою в усьому цьому? І відповіла та жінка та й сказала: Як жива душа моя, пане мій царю, не можна відхилитися ані праворуч, ані ліворуч від усього, що говорив мій пан цар, бо твій раб Йоав він наказав мені це, і він уклав в уста твоєї невільниці всі ці слова.
2 Samuel 2Sam 1 14 20 Щоб змінити вигляд тієї справи, раб твій Йоав зробив оцю річ. А пан мій мудрий, як мудрий Божий Ангол, щоб знати про все, що на землі.
2 Samuel 2Sam 1 14 21 І сказав цар до Йоава: Ось зробив ти цю річ, тож піди, поверни того юнака, Авесалома!
2 Samuel 2Sam 1 14 22 І впав Йоав на обличчя своє на землю, і поклонився, та й поблагословив царя. І сказав Йоав: Сьогодні раб твій пізнав, що знайшов ласку в очах твоїх, пане мій царю, бо цар виконав прохання свого раба.
2 Samuel 2Sam 1 14 23 І встав Йоав і пішов до Ґешуру, і привів Авесалома до Єрусалиму.
2 Samuel 2Sam 1 14 24 А цар сказав: Нехай він вернеться до свого дому, але обличчя мого не побачить. І вернувся Авесалом до дому свого, та царського обличчя не бачив.
2 Samuel 2Sam 1 14 25 А такого вродливого мужа, як Авесалом, не було в усьому Ізраїлі, щоб був так дуже хвалений, від стопи ноги його й аж до верху голови його не було в ньому вади.
2 Samuel 2Sam 1 14 26 А коли він голив свою голову, а голив він щороку, бо тяжке було волосся на ньому, тому голив його то важив волосся голови своєї на двісті шеклів царської ваги.
2 Samuel 2Sam 1 14 27 І народилися Авесаломові троє синів та одна дочка, а ім'я їй Тамара. Вона була жінка вродлива з вигляду.
2 Samuel 2Sam 1 14 28 І сидів Авесалом в Єрусалимі два роки часу, а царського обличчя не бачив.
2 Samuel 2Sam 1 14 29 І послав Авесалом до Йоава, щоб послати його до царя, та він не хотів прийти до нього. І послав він іще другий раз, та той не хотів прийти.
2 Samuel 2Sam 1 14 30 І сказав він до своїх слуг: Погляньте на Йоавову ділянку поля, що поруч мого, а в нього там ячмінь, ідіть і підпаліть його огнем. І Авесаломові слуги підпалили ту ділянку поля огнем.
2 Samuel 2Sam 1 14 31 Тоді Йоав устав і прийшов до Авесалома до дому, та й сказав йому: Нащо слуги твої підпалили огнем ту мою ділянку поля?
2 Samuel 2Sam 1 14 32 І сказав Авесалом до Йоава: Я ж посилав до тебе, говорячи: Прийди сюди, і нехай я пошлю тебе до царя сказати: Чого я прийшов із Ґешуру? Добре було б мені ще лишатися там. А тепер нехай я побачу царське обличчя, а якщо є на мені гріх, то нехай уб'є мене...
2 Samuel 2Sam 1 14 33 І прийшов Йоав до царя, і розповів йому те. І покликав він Авесалома, а той прийшов до царя та й поклонився йому обличчям своїм до землі. А цар поцілував Авесалома...
2 Samuel 2Sam 1 15 1 І сталося по тому, і завів собі Авесалом повоза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.
2 Samuel 2Sam 1 15 2 І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав суперечку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: З якого ти міста? І той говорив: З одного з Ізраїлевих племен твій раб.
2 Samuel 2Sam 1 15 3 І говорив до нього Авесалом: Дивися, слова твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати.
2 Samuel 2Sam 1 15 4 І говорив Авесалом: Коли б мене настановлено суддею в Краю, то до мене приходив би кожен чоловік, що мав би суперечку чи судову справу, а я виправдував би його.
2 Samuel 2Sam 1 15 5 І, бувало, коли хто підходив поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його та цілував його.
2 Samuel 2Sam 1 15 6 І робив Авесалом, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто приходив на суд до царя. І крав Авесалом серця Ізраїлевих людей!
2 Samuel 2Sam 1 15 7 І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесалом до царя: Піду я та виповню обітницю мою, що я обіцяв був Господеві в Хевроні.
2 Samuel 2Sam 1 15 8 Бо раб твій, коли осів був у Ґешурі в Арамі, склав обітницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я буду служити Господеві.
2 Samuel 2Sam 1 15 9 І сказав йому цар: Іди з миром! І той устав та й пішов до Хеврону.
2 Samuel 2Sam 1 15 10 І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Коли ви почуєте сурмлення сурми, то скажете: Зацарював Авесалом у Хевроні!
2 Samuel 2Sam 1 15 11 А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті своїй, і нічого не знали.
2 Samuel 2Sam 1 15 12 І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахітофела, Давидового дорадника, з його міста з Ґіло, як він мав приносити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесаломом.
2 Samuel 2Sam 1 15 13 І прийшов вісник до Давида, говорячи: Серце ізраїльтян стало за Авесаломом.
2 Samuel 2Sam 1 15 14 І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста вістрям меча.
2 Samuel 2Sam 1 15 15 І сказали цареві царські раби: Усе, що вибере наш пан цар, то при тому твої раби!
2 Samuel 2Sam 1 15 16 І вийшов цар та ввесь його дім пішки, а цар позоставив десять жінок наложниць, щоб стерегли дім.
2 Samuel 2Sam 1 15 17 І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.
2 Samuel 2Sam 1 15 18 А всі його слуги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, шість сотень чоловіка, що прийшли були пішки з Ґату, ішли перед царем.
2 Samuel 2Sam 1 15 19 А цар сказав до ґатянина Іттая: Чого підеш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигнанець зо свого місця.
2 Samuel 2Sam 1 15 20 Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду, куди доведеться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!
2 Samuel 2Sam 1 15 21 І відповів Іттай до царя та й сказав: Як живий Господь і живий мій пан цар, тільки в тому місці, в якому буде мій пан цар, чи то на смерть, чи то на життя, то там буде твій раб!
2 Samuel 2Sam 1 15 22 І сказав Давид до Іттая: Іди й перейди! І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.
2 Samuel 2Sam 1 15 23 А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ переходив. А цар переходив потік Кедрон, і ввесь народ переходив дорогою до пустині.
2 Samuel 2Sam 1 15 24 А ось ішли й Садок та всі Левити з ним, що несли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіятар приносив цілопалення, аж поки ввесь народ не вийшов із міста.
2 Samuel 2Sam 1 15 25 І сказав цар до Садока: Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду милість у Господніх очах, і Він поверне мене, то я побачу Його та мешкання Його.
2 Samuel 2Sam 1 15 26 А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, ось я: нехай зробить мені, як добре в очах Його.
2 Samuel 2Sam 1 15 27 І сказав цар до священика Садока: Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахімаац та син Евіятарів Йонатан, обидва ваші сини будуть із вами.
2 Samuel 2Sam 1 15 28 Глядіть, я буду проволікати в степах цієї пустині, аж поки не прийде від вас слово, щоб повідомити мене.
2 Samuel 2Sam 1 15 29 І повернув Садок та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.
2 Samuel 2Sam 1 15 30 А Давид сходив узбіччям на гору Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов босий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали голову свою, і все йшли та плакали...
2 Samuel 2Sam 1 15 31 А Давидові донесли, говорячи: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!
2 Samuel 2Sam 1 15 32 І сталося, коли вийшов Давид на верхів'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хушай у роздертій туніці, а порох на його голові.
2 Samuel 2Sam 1 15 33 І сказав йому Давид: Якщо ти підеш зо мною, то будеш мені тягарем.
2 Samuel 2Sam 1 15 34 А якщо вернешся до міста й скажеш Авесаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб, то зламаєш мені Ахітофелеву раду.
2 Samuel 2Sam 1 15 35 І чи ж не будуть там із тобою священики Садок та Евіятар? І станеться, усяку річ, яку ти почуєш із царевого дому, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.
2 Samuel 2Sam 1 15 36 Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте.
2 Samuel 2Sam 1 15 37 І ввійшов Хушай, Давидів друг, до міста. А Авесалом також увійшов до Єрусалиму.
2 Samuel 2Sam 1 16 1 А коли Давид пройшов трохи з верхів'я, аж ось Ціва, Мефівошетів слуга назустріч йому, та пара в'ючених ослів, а на них двісті хлібів, і сто в'язок родзинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.
2 Samuel 2Sam 1 16 2 І сказав цар до Ціви: Що це тобі? А Ціва відказав: Ці осли для царського дому на їзду, а хліб та літні плоди на їду юнакам, а вино на пиття змученому в пустині.
2 Samuel 2Sam 1 16 3 І сказав цар: А де син твого пана? А Ціва відказав цареві: Он він сидить в Єрусалимі, бо сказав: Сьогодні Ізраїлів дім поверне мені царство мого батька.
2 Samuel 2Sam 1 16 4 І сказав цар до Ціви: Ось тобі все, що в Мефівошета. А Ціва відказав, уклонившись: Нехай я знайду ласку в очах твоїх, пане мій царю.
2 Samuel 2Sam 1 16 5 І прийшов цар Давид до Бахуріму, аж ось виходить ізвідти чоловік з роду Саулового дому, а ім'я йому Шім'ї, син Ґерин. Він ішов і все проклинав.
2 Samuel 2Sam 1 16 6 І він кидав камінням на Давида та на всіх рабів царя Давида, хоч увесь народ та всі лицарі були на правиці його та на лівиці його.
2 Samuel 2Sam 1 16 7 І отак говорив Шім'ї в прокльоні своїм: Іди, іди геть, кривавий переступнику та чоловіче негідний!
2 Samuel 2Sam 1 16 8 Господь обернув на тебе всю кров Саулового дому, що зацарював ти замість нього. І віддав Господь царство в руку сина твого Авесалома, а ти ось у своєму злі, бо ти кривавий переступник!...
2 Samuel 2Sam 1 16 9 І сказав до царя Авішай, син Церуї: Нащо проклинає цей мертвий пес мого пана царя? Піду я, і зітну йому голову!
2 Samuel 2Sam 1 16 10 А цар відказав: Що обходить це мене та вас, сини Церуїні? Що він проклинає, то це Господь йому сказав: Прокляни Давида! А хто скаже: Нащо ти так зробив?
2 Samuel 2Sam 1 16 11 І сказав Давид до Авішая та до всіх своїх слуг: Ось син мій, що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже говорити про цього веніяминівця! Дайте йому спокій, і нехай проклинає, бо так наказав йому зробити Господь!
2 Samuel 2Sam 1 16 12 Може зглянеться Господь над моєю бідою, і поверне мені цього дня добром замість його прокляття...
2 Samuel 2Sam 1 16 13 І йшов Давид та люди його дорогою, а Шім'ї йшов узбіччям гори навпроти нього. І він ішов та все проклинав, і кидав камінням на нього, та порошив порохом.
2 Samuel 2Sam 1 16 14 І прийшов цар та ввесь народ, що був із ним, змучені, і відідхнули там.
2 Samuel 2Sam 1 16 15 А Авесалом та ввесь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними Ахітофел.
2 Samuel 2Sam 1 16 16 І сталося, як прийшов аркеянин Хушай, Давидів товариш, до Авесалома, то сказав Хушай до Авесалома: Нехай живе цар, нехай живе цар!
2 Samuel 2Sam 1 16 17 І сказав Авесалом до Хушая: Це така ласка твоя з приятелем твоїм? Чому не пішов ти з своїм приятелем?
2 Samuel 2Sam 1 16 18 І сказав Хушай до Авесалома: Ні, бо кого вибрав Господь та цей народ, та кожен Ізраїлів муж, то я буду його, і з ним позостануся.
2 Samuel 2Sam 1 16 19 А подруге, кому я буду служити? Чи ж не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду й тобі.
2 Samuel 2Sam 1 16 20 І сказав Авесалом до Ахітофела: Дайте пораду, що маємо робити.
2 Samuel 2Sam 1 16 21 І сказав Ахітофел до Авесалома: Прийди до наложниць свого батька, яких він позоставив стерегти дім. І коли почує ввесь Ізраїль, що став ти зненавиджений у свого батька, то зміцняться руки всім, хто з тобою.
2 Samuel 2Sam 1 16 22 І розтягли Авесаломові намета на даху, і Авесалом прийшов до наложниць батька свого на очах усього Ізраїля.
2 Samuel 2Sam 1 16 23 А Ахітофелова порада, яку він радив тими днями, була така певна, як питати про Боже слово, така була Ахітофелова порада і для Давида, і для Авесалома!
2 Samuel 2Sam 1 17 1 І сказав Ахітофел до Авесалома: Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом.
2 Samuel 2Sam 1 17 2 І нападу я на нього, а він змучений та слабосилий, і він затремтить, і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя.
2 Samuel 2Sam 1 17 3 І наверну я ввесь народ до тебе; як не буде чоловіка, якого душі ти шукаєш, то ввесь народ буде мати мир.
2 Samuel 2Sam 1 17 4 І була люба ця річ в очах Авесалома та в очах усіх Ізраїлевих старших.
2 Samuel 2Sam 1 17 5 І сказав Авесалом: Поклич теж аркеянина Хушая, та нехай послухаємо, що в устах його, нехай скаже також він.
2 Samuel 2Sam 1 17 6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова його? Якщо ні, говори ти.
2 Samuel 2Sam 1 17 7 І сказав Хушай до Авесалома: Не добра та рада, яку цього разу радив Ахітофел.
2 Samuel 2Sam 1 17 8 І сказав Хушай: Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як медведиця, позбавлена на полі дітей. А батько твій вояк, і не буде ночувати з народом.
2 Samuel 2Sam 1 17 9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде серед них, нападаючих, напочатку, а хтобудь почує та скаже: Сталася поразка в народі, який за Авесаломом,
2 Samuel 2Sam 1 17 10 а хоча б він і хоробрий, якого серце як серце лев'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним.
2 Samuel 2Sam 1 17 11 Тому раджу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, многотою як пісок, що над морем, і ти сам підеш до бою.
2 Samuel 2Sam 1 17 12 І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми, що з ним, ані одного.
2 Samuel 2Sam 1 17 13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе на те місто шнури, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика.
2 Samuel 2Sam 1 17 14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової! Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома.
2 Samuel 2Sam 1 17 15 І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшим, а я радив так і так.
2 Samuel 2Sam 1 17 16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степах пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був поглинутий цар та ввесь народ, що з ним.
2 Samuel 2Sam 1 17 17 А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.
2 Samuel 2Sam 1 17 18 Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спустилися туди.
2 Samuel 2Sam 1 17 19 А жінка тая взяла й розтягла заслону на верху колодязя, і розложила на ньому зерна, і нічого не було пізнано.
2 Samuel 2Sam 1 17 20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: Де Ахімаац та Йонатан? А жінка та їм сказала:
2 Samuel 2Sam 1 17 21 І сталося по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли та донесли Давидові. І сказали вони до Давида: Уставайте, і переходьте швидко воду, бо отак радив на вас Ахітофел.
2 Samuel 2Sam 1 17 22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ранішнього світла перейшли Йордан, і не позосталося ані одного, що не перейшов би Йордану.
2 Samuel 2Sam 1 17 23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька...
2 Samuel 2Sam 1 17 24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним.
2 Samuel 2Sam 1 17 25 І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері.
2 Samuel 2Sam 1 17 26 І таборував Ізраїль та Авесалом у ґілеадському краї.
2 Samuel 2Sam 1 17 27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму
2 Samuel 2Sam 1 17 28 поприносили постелі, і чаші, і ганчарський посуд, і пшениці, і ячменю, і муки, і праженого зерна,
2 Samuel 2Sam 1 17 29 і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині.
2 Samuel 2Sam 1 18 1 А Давид переглянув народ, що з ним, і настановив над ними тисячників та сотників.
2 Samuel 2Sam 1 18 2 І послав Давид народ, третину під рукою Йоава, і третину під рукою Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатянина Іттая. І сказав цар до народу: Конче піду також і я з вами!
2 Samuel 2Sam 1 18 3 Та народ сказав: Ти не підеш! Бо якщо ми справді втечемо, вони не звернуть на нас уваги. І якщо половина нас повмирає, вони не звернуть на нас уваги, бо ти як нас десять тисяч. А тепер буде ліпше, як будеш допомагати нам із міста.
2 Samuel 2Sam 1 18 4 І сказав до них цар: Що буде добре в очах ваших, зроблю. І став цар при брамі, а ввесь народ повиходив за сотнями та за тисячами.
2 Samuel 2Sam 1 18 5 А цар наказав Йоавові й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Обережно будьте мені з моїм юнаком Авесаломом! А ввесь народ чув, як цар наказав усім провідникам про Авесалома.
2 Samuel 2Sam 1 18 6 І вийшов народ на поле навперейми Ізраїля, і був бій в Єфремовому лісі.
2 Samuel 2Sam 1 18 7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими рабами. І була там того дня велика поразка, полягло двадцять тисяч!
2 Samuel 2Sam 1 18 8 І поширився там бій по всій тій землі, і того дня більш народу пожер ліс, ніж поїв меч.
2 Samuel 2Sam 1 18 9 І спіткався Авесалом із Давидовими рабами, а Авесалом їхав на мулі. І підбіг мул під гущавину великого дуба, а його волосся заплуталося в дубі, і він опинився між небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг...
2 Samuel 2Sam 1 18 10 І побачив це один чоловік, і доніс Йоаву та й сказав: Ось я бачив Авесалома, що висить на дубі.
2 Samuel 2Sam 1 18 11 І сказав Йоав до чоловіка, що доносив йому: Ось ти бачив, а чому ти не вразив його там на землі, а я дав би був тобі десять шеклів срібла та одного пояса.
2 Samuel 2Sam 1 18 12 І сказав той чоловік до Йоава: А коли б я важив на руці своїй навіть тисячу шеклів срібла, не простягну своєї руки на царського сина, бо ми чули на власні вуха, що цар наказав тобі й Авішаєві та Іттаєві, говорячи: Збережіть мені мого юнака Авесалома!
2 Samuel 2Sam 1 18 13 Або коли б я допустився в душі своїй неправди, а всяка річ не затаїться перед царем! то й ти став би проти мене.
2 Samuel 2Sam 1 18 14 І сказав Йоав: Не буду отак зволікати з тобою! І він узяв три стрілі в руку свою, і вбив їх у серце Авесалома, що ще живий висів на середині дуба...
2 Samuel 2Sam 1 18 15 І оточили його десять юнаків, Йоавові зброєноші, і вдарили Авесалома, та й убили його...
2 Samuel 2Sam 1 18 16 І засурмив Йоав у сурму, а народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав народ.
2 Samuel 2Sam 1 18 17 І взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і накидали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтікав кожен до намету свого.
2 Samuel 2Sam 1 18 18 А Авесалом узяв був і поставив собі ще за життя свого пам'ятника, що в царській долині, бо він казав: Нема в мене сина, щоб згадувати про ймення моє. І він назвав пам'ятникові ім'я на своє ім'я. І звалось його: Яд-Авесалом, і так зветься він аж до цього дня.
2 Samuel 2Sam 1 18 19 А Ахімаац, Садоків син, сказав: Побіжу я й сповіщу цареві, що Господь визволив його від руки його ворогів.
2 Samuel 2Sam 1 18 20 І сказав йому Йоав: Не ти вісник цього дня, а сповістиш іншого дня. А цього дня не сповістиш тому, що це ж царський син помер.
2 Samuel 2Sam 1 18 21 І сказав Йоав до кушита: Іди, донеси цареві, що ти бачив. А кушит уклонився Йоавові, та й побіг.
2 Samuel 2Sam 1 18 22 А Ахімаац, син Садока, знову сказав до Йоава: А нехай буде, що буде! Побіжу й я за кушитом! Йоав же відказав: Пощо ти побіжиш, мій сину, коли нема доброї вістки?
2 Samuel 2Sam 1 18 23 А нехай буде, що буде, побіжу! І той сказав йому: Біжи! І побіг Ахімаац дорогою рівнини, і випередив кушита.
2 Samuel 2Sam 1 18 24 А Давид сидів між двома брамами. А вартівник пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, аж ось біжить самітний чоловік.
2 Samuel 2Sam 1 18 25 І кликнув вартівник, і доніс цареві. А цар сказав: Якщо він сам, вістка в устах його! А чоловік усе йшов та зближався.
2 Samuel 2Sam 1 18 26 І побачив вартівник іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до сторожа брами й сказав: Ось біжить самітний чоловік. А цар сказав: І цей зо звісткою!
2 Samuel 2Sam 1 18 27 І сказав вартівник: Я бачу біг першого, як біг Ахімааца, Садокового сина. А цар сказав: То чоловік добрий, і приходить з доброю звісткою.
2 Samuel 2Sam 1 18 28 І кликнув Ахімаац, і сказав до царя: Мир! І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які піднесли були руку свою проти мого пана царя!
2 Samuel 2Sam 1 18 29 А цар сказав: Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом? І сказав Ахімаац: Я бачив велике замішання, коли Йоав посилав царського раба та мене, твойого раба, та я не знаю, що то...
2 Samuel 2Sam 1 18 30 І сказав цар: Відійди набік, стань отут. І той відійшов набік та й став.
2 Samuel 2Sam 1 18 31 Аж ось приходить кушит. І сказав кушит: Нехай прийме звістку мій пан цар, бо сьогодні визволив тебе Господь від руки всіх повстаючих на тебе.
2 Samuel 2Sam 1 18 32 І сказав цар до кушита: Чи гаразд із моїм юнаком Авесаломом? І сказав кушит: Нехай станетья, як тому юнакові, ворогам мого пана царя та всім, що повстали на тебе на зло!...
2 Samuel 2Sam 1 18 33 (19-1) І затремтів цар, і вийшов на горішній поверх брами, та й заплакав. А коли йшов, то так говорив: Сину мій, Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, якби я був помер замість тебе, Авесаломе! Сину мій, сину мій!...
2 Samuel 2Sam 1 19 1 (19-2) А Йоаву донесено: Ось цар плаче, і зачав жалобу по Авесаломові.
2 Samuel 2Sam 1 19 2 (19-3) І того дня ця перемога обернулася на жалобу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: Засмутився цар за своїм сином!
2 Samuel 2Sam 1 19 3 (19-4) І прокрадався народ того дня, щоб увійти до міста, як прокрадається народ, засоромлений своєю втечею з бою...
2 Samuel 2Sam 1 19 4 (19-5) А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!...
2 Samuel 2Sam 1 19 5 (19-6) І прийшов Йоав до дому царя, та й сказав: Сьогодні ти засоромив обличчя всіх своїх рабів, які сьогодні врятували життя твоє, і життя синів твоїх та дочок твоїх, і життя жінок твоїх, і життя наложниць твоїх,
2 Samuel 2Sam 1 19 6 (19-7) через те, що ти любиш тих, хто тебе ненавидить, і ненавидиш тих, хто тебе любить, бож сьогодні ти виявив, що нема в тебе вождів ані слуг. Бо сьогодні я знаю, що коли б Авесалом був живий, а ми всі сьогодні були мертві, то тоді це було б любе в очах твоїх...
2 Samuel 2Sam 1 19 7 (19-8) А тепер устань, і говори до серця своїх рабів. Бо присягаю Господом, якщо ти не вийдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночувати з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що приходило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!
2 Samuel 2Sam 1 19 8 (19-9) І цар устав та й засів у брамі, а всьому народові донесли, говорячи: Ось цар сидить у брамі! І посходився ввесь народ перед царське обличчя, а Ізраїль повтікав кожен до своїх наметів.
2 Samuel 2Sam 1 19 9 (19-10) І сперечався ввесь народ по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Цар урятував нас від руки всіх наших ворогів, він же врятував нас із руки филистимлян, а тепер утік із краю перед Авесаломом.
2 Samuel 2Sam 1 19 10 (19-11) А Авесалом, якого ми помазали були над собою, помер на війні. А тепер чого ви зволікаєте щоб вернути царя?
2 Samuel 2Sam 1 19 11 (19-12) І цар Давид послав до священиків, до Садока та до Евіятара, говорячи: Говоріть так до Юдиних старших: Чого ви будете останніми, щоб вернути царя до його дому? А слово всього Ізраїля прийшло вже до царя, до його дому.
2 Samuel 2Sam 1 19 12 (19-13) Ви браття мої, ви кість моя та тіло моє! І чого ви будете останніми, щоб вернути царя?
2 Samuel 2Sam 1 19 13 (19-14) А Амасі скажете: Чи ж ти не кість моя та не тіло моє? Нехай так зробить мені Бог, і нехай ще додасть, якщо ти не будеш у мене вождем війська по всі дні замість Йоава.
2 Samuel 2Sam 1 19 14 (19-15) І прихилив він серце всіх Юдиних мужів, як одного чоловіка. І послали вони до царя: Вернися ти та всі твої слуги!
2 Samuel 2Sam 1 19 15 (19-16) І вернувся цар, і прийшов аж до Йордану, а Юда прийшов до Ґілґалу назустріч цареві, щоб перепровадити царя через Йордан.
2 Samuel 2Sam 1 19 16 (19-17) А Шім'ї, Ґерин син, Веніяминівець, що з Бахуріму, поспішив і зійшов з Юдиними мужами на зустріч царя Давида.
2 Samuel 2Sam 1 19 17 (19-18) І з ним було тисяча чоловіка з Веніямина, та Ціва, слуга Саулового дому, і п'ятнадцятеро синів його та двадцятеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.
2 Samuel 2Sam 1 19 18 (19-19) І перейшов порон, щоб перепровадити царський дім та зробити, що було добре в очах його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той переходив Йордан,
2 Samuel 2Sam 1 19 19 (19-20) та й цареві сказав: Нехай пан не порахує мені переступу, і не пам'ятай, що раб твій провинився був того дня, коли мій пан цар вийшов був з Єрусалиму, щоб цар не поклав це до серця свого!
2 Samuel 2Sam 1 19 20 (19-21) Бо раб твій знає, що згрішив він, і ось я прийшов сьогодні з усього Йосипового дому перший, щоб вийти зустріти мого пана царя.
2 Samuel 2Sam 1 19 21 (19-22) А Авішай, син Церуїн, відповів та й сказав: Чи ж не буде забитий Шім'ї за те, що проклинав Господнього помазанця?
2 Samuel 2Sam 1 19 22 (19-23) А Давид відказав: Що вам до мене, сини Церуїні, що ви сьогодні стаєте мені за сатану? Чи сьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж я не знаю, що сьогодні я цар над Ізраїлем?
2 Samuel 2Sam 1 19 23 (19-24) А до Шім'ї цар сказав: Не помреш! І заприсягнув йому цар.
2 Samuel 2Sam 1 19 24 (19-25) І зійшов спіткати царя й Мефівошет, онук Саулів. А він не оправляв ніг своїх і не оправляв вуса свого, і не оправляв своєї одежі від дня, як цар вийшов, аж до дня, коли він вернувся з миром.
2 Samuel 2Sam 1 19 25 (19-26) І сталося, коли прийшов він до Єрусалиму зустріти царя, то сказав йому цар: Чому ти не пішов зо мною, Мефівошете?
2 Samuel 2Sam 1 19 26 (19-27) А той відказав: Пане мій царю, раб мій обманив мене! Бо я, раб твій, сказав: осідлаю собі осла, і сяду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульгавий.
2 Samuel 2Sam 1 19 27 (19-28) Та він очернив раба твого перед паном моїм царем. А мій пан цар, немов Божий Ангол, тому зроби, що добре в очах твоїх!
2 Samuel 2Sam 1 19 28 (19-29) Бож хіба ввесь дім батька мого не був вартий смерти перед моїм паном царем? Та ти вмістив раба свого серед їдців свого столу. І яке ж я маю право скаржитися перед царем?
2 Samuel 2Sam 1 19 29 (19-30) І сказав йому цар: Пощо ти говориш іще оці свої слова? Я сказав: ти та Ціва поділите поле.
2 Samuel 2Sam 1 19 30 (19-31) І сказав Мефівошет до царя: Нехай він візьме навіть усе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому свого!.
2 Samuel 2Sam 1 19 31 (19-32) А ґілеадянин Барзіллай зійшов з Роґеліму, і перейшов з царем Йордан, щоб провести його за Йордан.
2 Samuel 2Sam 1 19 32 (19-33) А Барзіллай був дуже старий, віку восьмидесяти літ. І він годував царя, як той сидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна людина.
2 Samuel 2Sam 1 19 33 (19-34) І сказав цар до Барзіллая: Перейди зо мною, і я буду годувати тебе при собі в Єрусалимі.
2 Samuel 2Sam 1 19 34 (19-35) І сказав Барзіллай до царя: Скільки ще часу життя мого, що я піду з царем до Єрусалиму?
2 Samuel 2Sam 1 19 35 (19-36) Я сьогодні віку восьмидесяти літ. Чи можу я розпізнавати між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що буду їсти та що буду пити? Чи послухаю я ще голосу співаків та співачок? І пощо буде ще раб твій тягарем для свого пана царя?
2 Samuel 2Sam 1 19 36 (19-37) Трохи перейде твій раб із царем за Йордан. І чого цар висвідчує мені оце?
2 Samuel 2Sam 1 19 37 (19-38) Нехай раб твій вернеться, і нехай помре у своєму місті при гробі батька свого та своєї матері. А ось раб твій, син мій Кімган перейде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що добре в очах твоїх.
2 Samuel 2Sam 1 19 38 (19-39) І сказав цар: Кімган перейде зо мною, а я зроблю йому, що миле в очах твоїх. І все, що вибереш у мене, я зроблю тобі!
2 Samuel 2Sam 1 19 39 (19-40) І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзіллая, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.
2 Samuel 2Sam 1 19 40 (19-41) І перейшов цар до Ґілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввесь Юдин народ, і вони перепровадили царя, а також перейшла половина Ізраїлевого народу.
2 Samuel 2Sam 1 19 41 (19-42) Аж ось усі ізраїльтяни прийшли до царя. І сказали вони цареві: Чому вкрали тебе наші браття, люди Юдині, і перепровадили царя та його дім через Йордан, та всіх Давидових людей з ним?
2 Samuel 2Sam 1 19 42 (19-43) І відповіли всі Юдині люди Ізраїлеві: Бо близький цар до нас! І чого то запалився тобі гнів на цю річ? Чи справді з'їли ми що в царя? Чи теж справді він роздав нам які дарунки?
2 Samuel 2Sam 1 19 43 (19-44) І відповіли ізраїльтяни юдеям та й сказали: Нас десять частин у царя, а також і в Давида ми ліпші від вас. Чому ж ви злегковажили нас? Хіба ж не нам було перше слово, щоб вернути царя? Але слово юдеїв було гостріше від слова ізраїльтян.
2 Samuel 2Sam 1 20 1 І трапився там негідний чоловік, а ім'я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму та й сказав: Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до наметів своїх!
2 Samuel 2Sam 1 20 2 І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.
2 Samuel 2Sam 1 20 3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі; і він їх годував, але до них не приходив. І були вони ув'язнені аж до дня своєї смерти, удівство за життя чоловіка.
2 Samuel 2Sam 1 20 4 І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!
2 Samuel 2Sam 1 20 5 І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.
2 Samuel 2Sam 1 20 6 І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.
2 Samuel 2Sam 1 20 7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.
2 Samuel 2Sam 1 20 8 Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодягнений в шату свою, а ній пояс із мечем, прип'ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.
2 Samuel 2Sam 1 20 9 І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тобі, брате мій? І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.
2 Samuel 2Sam 1 20 10 А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.
2 Samuel 2Sam 1 20 11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, і хто за Давида, за Йоавом!
2 Samuel 2Sam 1 20 12 А Амасу валявся в крові на середині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.
2 Samuel 2Sam 1 20 13 Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.
2 Samuel 2Sam 1 20 14 А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племен до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, і були вони зібрані, і теж пішли за ним.
2 Samuel 2Sam 1 20 15 А Йоавові люди прийшли й облягли його в Авелі Бет-Маахи, і насипали при місті вала, що стояв на передмур'ї. А ввесь народ, що був з Йоавом, заходився завалити мура.
2 Samuel 2Sam 1 20 16 І покликала мудра жінка з міста: Слухайте, слухайте, скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я буду говорити до тебе!
2 Samuel 2Sam 1 20 17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: Чи ти Йоав? А він відказав: Я. І вона сказала йому: Послухай слів своєї невільниці!. А він відказав: Я слухаю.
2 Samuel 2Sam 1 20 18 І сказала вона, говорячи: Колись треба було переговорювати, а саме, конче запитатися в Авелі, і так закінчили б справу.
2 Samuel 2Sam 1 20 19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матерів серед Ізраїля. Пощо ти нищиш спадщину Господню?
2 Samuel 2Sam 1 20 20 А Йоав відповів та й сказав: Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не знищу й не вигублю!
2 Samuel 2Sam 1 20 21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, син Біхрі, ім'я йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його самого, й я піду від міста. І сказала та жінка до Йоава: Ось голову його кинуть тобі через мур!
2 Samuel 2Sam 1 20 22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, і відрубали голову Шеви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурмив у сурму, і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоав вернувся в Єрусалим до царя.
2 Samuel 2Sam 1 20 23 І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Беная, син Єгоядин, над керітянином та над пелетянином;
2 Samuel 2Sam 1 20 24 а Адорам над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;
2 Samuel 2Sam 1 20 25 а Сева писарем, а Садок та Евіятар священиками.
2 Samuel 2Sam 1 20 26 А також яірянин Іра був священиком у Давида.
2 Samuel 2Sam 1 21 1 І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид Господнього лиця, а Господь сказав: Кров на Саула та на його дім за те, що повбивав він ґів'онітян.
2 Samuel 2Sam 1 21 2 І покликав цар ґів'онітян та й сказав їм про це. А ґів'онітяни, вони не з Ізраїлевих синів, а з останку амореянина, а Ізраїлеві сини були присягнули їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.
2 Samuel 2Sam 1 21 3 І сказав Давид до ґів'онітян: Що я зроблю вам і чим надолужу, щоб ви поблагословили Господню спадщину?
2 Samuel 2Sam 1 21 4 І сказали йому ґів'онітяни: Не треба нам ані срібла, ані золота від Саула та від дому його, і не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі. А він сказав: Що ви скажете, зроблю вам.
2 Samuel 2Sam 1 21 5 І сказали вони до царя: Чоловік той, що вигубив нас, і що замишляв на нас, щоб нас винищити, щоб ми не стали в усій Ізраїлевій границі,
2 Samuel 2Sam 1 21 6 нехай буде нам дано семеро мужа з синів його, і ми повішаємо їх для Господа в Ґів'аті Саула, Господнього вибранця. А цар сказав: Я дам.
2 Samuel 2Sam 1 21 7 Та змилосердився цар над Мефівошетом, сином Йонатана, Саулового сина, через Господню присягу, що була поміж ними, між Давидом та між Йонатаном, Сауловим сином.
2 Samuel 2Sam 1 21 8 І взяв цар двох синів Ріцпи, дочки Айї, яких вона породила Саулові, Армонія та Мефівошета, і п'ятьох синів Мелхоли, Саулової дочки, що вона породила Адріїлові, синові мехолатянина Барзіллая,
2 Samuel 2Sam 1 21 9 та й дав їх у руку ґів'онітян, і вони повішали їх на горі перед Господнім лицем. І впали семеро разом, а були вони побиті в перших днях жнив, коли початок жнив ячменю.
2 Samuel 2Sam 1 21 10 А Ріцпа, дочка Айїна, взяла веретище, і простягла його собі на скелі, і була там від початку жнив аж поки не зійшли на них води з неба, і не дала вона спочити на них птаству небесному вдень, а польовій звірині вночі...
2 Samuel 2Sam 1 21 11 І було донесено Давидові, що зробила Ріцпа, Айїна дочка, Саулова наложниця.
2 Samuel 2Sam 1 21 12 А Давид пішов, і взяв кості Саула та кості сина його Йонатана від господарів ґілеадського Явешу, що викрали були їх із майдану Бет-Шану що їх повісили там филистимляни того дня, коли филистимляни побили Саула в Ґілбоа.
2 Samuel 2Sam 1 21 13 І виніс він звідти кості Саула та кості сина його Йонатана, і зібрали кості повішаних.
2 Samuel 2Sam 1 21 14 І поховали кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому краї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, і потому Бог був ублаганий Краєм.
2 Samuel 2Sam 1 21 15 І була ще війна филистимлян з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним слуги його, і воювали з филистимлянами. І змучився Давид.
2 Samuel 2Sam 1 21 16 І був Ішбі в Нові, що з нащадків Рафи, а вага його списа три сотні шеклів міді, і оперезаний він був новою зброєю. І він сказав, щоб забити Давида.
2 Samuel 2Sam 1 21 17 Та поміг йому Авішай, син Церуїн, і він ударив филистимлянина, та й забив його. Тоді Давидові люди присягли йому, говорячи: Ти не вийдеш уже з нами на війну, і не погасиш Ізраїлевого світильника!
2 Samuel 2Sam 1 21 18 І сталося потім, і була ще війна в Нові з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, що з нащадків Рафи.
2 Samuel 2Sam 1 21 19 І була ще війна в Нові з филистимлянами, і віфлеємець Елханан, син Яаре, і побив ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал.
2 Samuel 2Sam 1 21 20 І була ще війна в Ґаті. А там чоловік великого зросту, що мав на руках та на ногах по шість пальців, числом двадцять і чотири. Також і він був народжений тому Рафі.
2 Samuel 2Sam 1 21 21 І зневажав він Ізраїля, та вбив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата!
2 Samuel 2Sam 1 21 22 Четверо тих були народжені тому Рафі в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.
2 Samuel 2Sam 1 22 1 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
2 Samuel 2Sam 1 22 2 та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
2 Samuel 2Sam 1 22 3 Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
2 Samuel 2Sam 1 22 4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
2 Samuel 2Sam 1 22 5 Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
2 Samuel 2Sam 1 22 6 Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
2 Samuel 2Sam 1 22 7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
2 Samuel 2Sam 1 22 8 Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
2 Samuel 2Sam 1 22 9 з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
2 Samuel 2Sam 1 22 10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
2 Samuel 2Sam 1 22 11 Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
2 Samuel 2Sam 1 22 12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
2 Samuel 2Sam 1 22 13 Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
2 Samuel 2Sam 1 22 14 Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
2 Samuel 2Sam 1 22 15 Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
2 Samuel 2Sam 1 22 16 І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
2 Samuel 2Sam 1 22 17 Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
2 Samuel 2Sam 1 22 18 Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
2 Samuel 2Sam 1 22 19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
2 Samuel 2Sam 1 22 20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
2 Samuel 2Sam 1 22 21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
2 Samuel 2Sam 1 22 22 Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
2 Samuel 2Sam 1 22 23 бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
2 Samuel 2Sam 1 22 24 І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
2 Samuel 2Sam 1 22 25 Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
2 Samuel 2Sam 1 22 26 З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
2 Samuel 2Sam 1 22 27 із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
2 Samuel 2Sam 1 22 28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
2 Samuel 2Sam 1 22 29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
2 Samuel 2Sam 1 22 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
2 Samuel 2Sam 1 22 31 Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
2 Samuel 2Sam 1 22 32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
2 Samuel 2Sam 1 22 33 Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
2 Samuel 2Sam 1 22 34 Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
2 Samuel 2Sam 1 22 35 Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
2 Samuel 2Sam 1 22 36 І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
2 Samuel 2Sam 1 22 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
2 Samuel 2Sam 1 22 38 Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
2 Samuel 2Sam 1 22 39 Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
2 Samuel 2Sam 1 22 40 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
2 Samuel 2Sam 1 22 41 Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
2 Samuel 2Sam 1 22 42 Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
2 Samuel 2Sam 1 22 43 І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
2 Samuel 2Sam 1 22 44 Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
2 Samuel 2Sam 1 22 45 Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
2 Samuel 2Sam 1 22 46 В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
2 Samuel 2Sam 1 22 47 Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
2 Samuel 2Sam 1 22 48 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
2 Samuel 2Sam 1 22 49 що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
2 Samuel 2Sam 1 22 50 Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
2 Samuel 2Sam 1 22 51 Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!
2 Samuel 2Sam 1 23 1 А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.
2 Samuel 2Sam 1 23 2 Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!
2 Samuel 2Sam 1 23 3 Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!
2 Samuel 2Sam 1 23 4 І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!
2 Samuel 2Sam 1 23 5 Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?
2 Samuel 2Sam 1 23 6 А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.
2 Samuel 2Sam 1 23 7 А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!
2 Samuel 2Sam 1 23 8 А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.
2 Samuel 2Sam 1 23 9 По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,
2 Samuel 2Sam 1 23 10 він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.
2 Samuel 2Sam 1 23 11 А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.
2 Samuel 2Sam 1 23 12 І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.
2 Samuel 2Sam 1 23 13 І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.
2 Samuel 2Sam 1 23 14 Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.
2 Samuel 2Sam 1 23 15 І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?
2 Samuel 2Sam 1 23 16 І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,
2 Samuel 2Sam 1 23 17 та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.
2 Samuel 2Sam 1 23 18 А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.
2 Samuel 2Sam 1 23 19 Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.
2 Samuel 2Sam 1 23 20 А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.
2 Samuel 2Sam 1 23 21 Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.
2 Samuel 2Sam 1 23 22 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.
2 Samuel 2Sam 1 23 23 З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.
2 Samuel 2Sam 1 23 24 Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;
2 Samuel 2Sam 1 23 25 Шамма хародянин, Еліка хародянин,
2 Samuel 2Sam 1 23 26 Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;
2 Samuel 2Sam 1 23 27 Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,
2 Samuel 2Sam 1 23 28 Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,
2 Samuel 2Sam 1 23 29 Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;
2 Samuel 2Sam 1 23 30 Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,
2 Samuel 2Sam 1 23 31 Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,
2 Samuel 2Sam 1 23 32 Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,
2 Samuel 2Sam 1 23 33 Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;
2 Samuel 2Sam 1 23 34 Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;
2 Samuel 2Sam 1 23 35 Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,
2 Samuel 2Sam 1 23 36 Їґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,
2 Samuel 2Sam 1 23 37 Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;
2 Samuel 2Sam 1 23 38 Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,
2 Samuel 2Sam 1 23 39 Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.
2 Samuel 2Sam 1 24 1 І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: Іди, перелічи Ізраїля та Юду!
2 Samuel 2Sam 1 24 2 І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, і я пізнаю число цього народу.
2 Samuel 2Sam 1 24 3 І сказав Йоав до царя: Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?
2 Samuel 2Sam 1 24 4 Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.
2 Samuel 2Sam 1 24 5 І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.
2 Samuel 2Sam 1 24 6 І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.
2 Samuel 2Sam 1 24 7 І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.
2 Samuel 2Sam 1 24 8 І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев'яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.
2 Samuel 2Sam 1 24 9 І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа п'ятьсот тисяч чоловіка.
2 Samuel 2Sam 1 24 10 І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!...
2 Samuel 2Sam 1 24 11 І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
2 Samuel 2Sam 1 24 12 Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі.
2 Samuel 2Sam 1 24 13 І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене.
2 Samuel 2Sam 1 24 14 І сказав Давид до Ґада: Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, бо велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...
2 Samuel 2Sam 1 24 15 І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка...
2 Samuel 2Sam 1 24 16 І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку! А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.
2 Samuel 2Sam 1 24 17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!...
2 Samuel 2Sam 1 24 18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни.
2 Samuel 2Sam 1 24 19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.
2 Samuel 2Sam 1 24 20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.
2 Samuel 2Sam 1 24 21 І сказав Аравна: Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба? А Давид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, і буде стримана зараза від народу.
2 Samuel 2Sam 1 24 22 І сказав Аравна до Давида: Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма на дрова.
2 Samuel 2Sam 1 24 23 Усе віддає Аравна, о царю, цареві. І сказав Аравна до царя: Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!
2 Samuel 2Sam 1 24 24 І сказав цар до Аравни: Ні, бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за срібло п'ятидесяти шеклів.
2 Samuel 2Sam 1 24 25 І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, і була стримана зараза від Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 1 1 А Давид постарів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому тепло.
1 Könige 1Kgs 1 1 2 І сказали йому його раби: Нехай пошукають для пана царя молоду дівчину, і стане вона перед царем, і буде йому за доглядачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, і буде тепло панові цареві!
1 Könige 1Kgs 1 1 3 І шукали дівчину вродливу по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммітку Авішаґ, і привели її до царя.
1 Könige 1Kgs 1 1 4 А та дівчина була дуже вродлива. І була вона цареві доглядачкою, і прислуговувала йому, та цар не пізнав її.
1 Könige 1Kgs 1 1 5 А Адонія, син Хаґґітин, бундючився та говорив: Я буду царювати! І справив він собі повоза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.
1 Könige 1Kgs 1 1 6 А батько його ніколи його не засмучував, щоб сказати: Чому ти так робиш? А він також був дуже вродливий, і мати народила його по Авесаломі.
1 Könige 1Kgs 1 1 7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, і вони помагали Адонії.
1 Könige 1Kgs 1 1 8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.
1 Könige 1Kgs 1 1 9 І приніс Адонія в жертву худоби дрібної та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закликав усіх братів своїх, царських синів, та всіх Юдиних мужів, царських слуг.
1 Könige 1Kgs 1 1 10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покликав.
1 Könige 1Kgs 1 1 11 І сказав Натан до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти не чула, що зацарював Адонія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?
1 Könige 1Kgs 1 1 12 А тепер іди, я тобі пораджу, і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона!
1 Könige 1Kgs 1 1 13 Іди, і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому ж зацарював Адонія?
1 Könige 1Kgs 1 1 14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду за тобою, і потверджу слова твої.
1 Könige 1Kgs 1 1 15 І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві.
1 Könige 1Kgs 1 1 16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: Що тобі?
1 Könige 1Kgs 1 1 17 І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.
1 Könige 1Kgs 1 1 18 А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те...
1 Könige 1Kgs 1 1 19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав.
1 Könige 1Kgs 1 1 20 А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.
1 Könige 1Kgs 1 1 21 Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними.
1 Könige 1Kgs 1 1 22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан.
1 Könige 1Kgs 1 1 23 І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі.
1 Könige 1Kgs 1 1 24 І сказав Натан: Пане мій царю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?
1 Könige 1Kgs 1 1 25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної. І він покликав усіх царських синів, і провідників війська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адонія!
1 Könige 1Kgs 1 1 26 А мене я раб твій! і священика Садока, і Бенаю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покликав.
1 Könige 1Kgs 1 1 27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідомив раба свого, хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?
1 Könige 1Kgs 1 1 28 А цар Давид відповів та й сказав: Покличте мені Вірсавію! І прийшла вона перед царське обличчя, і стала перед царем.
1 Könige 1Kgs 1 1 29 І присягнув цар та й сказав: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха,
1 Könige 1Kgs 1 1 30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, так я й зроблю цього дня!
1 Könige 1Kgs 1 1 31 І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!
1 Könige 1Kgs 1 1 32 І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, і пророка Натана та Бенаю, сина Єгоядиного. І поприходили вони перед цареве обличчя.
1 Könige 1Kgs 1 1 33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю, і зведіть його до Ґіхону.
1 Könige 1Kgs 1 1 34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурміть у сурму та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!
1 Könige 1Kgs 1 1 35 Потім підете за ним, а він увійде та й сяде на моєму троні, і він буде царювати замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою.
1 Könige 1Kgs 1 1 36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!
1 Könige 1Kgs 1 1 37 Як був Господь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида!
1 Könige 1Kgs 1 1 38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону.
1 Könige 1Kgs 1 1 39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурмили в сурму, та й кричав увесь народ: Нехай живе цар Соломон!
1 Könige 1Kgs 1 1 40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопілках та радів великою радістю, аж земля розпадалася від їхнього голосу!
1 Könige 1Kgs 1 1 41 І почув це Адонія та всі покликані, що були з ним, а вони тількищо скінчили їсти. І почув Йоав голос сурми та й сказав: Що це за крик та гамір у місті?
1 Könige 1Kgs 1 1 42 Ще він говорив, аж ось приходить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!
1 Könige 1Kgs 1 1 43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона!
1 Könige 1Kgs 1 1 44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську мулицю.
1 Könige 1Kgs 1 1 45 І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повиходили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.
1 Könige 1Kgs 1 1 46 І Соломон уже засів на троні царства.
1 Könige 1Kgs 1 1 47 І також посходилися царські слуги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого! І вклонився цар на ложі своїм.
1 Könige 1Kgs 1 1 48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать!
1 Könige 1Kgs 1 1 49 І затремтіли, і повставали всі покликані, що були з Адонією, і пішли кожен на дорогу свою...
1 Könige 1Kgs 1 1 50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопився за роги жертівника.
1 Könige 1Kgs 1 1 51 І донесено Соломонові, кажучи: Ось Адонія злякався царя Соломона, й ось він схопився за роги жертівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне мені, що не вб'є свого раба мечем!
1 Könige 1Kgs 1 1 52 І сказав Соломон: Якщо він буде мужем чесним, ані волосина його не впаде на землю! А якщо знайдеться в ньому зло, то помре.
1 Könige 1Kgs 1 1 53 І послав цар Соломон, і відвели його від жертівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!
1 Könige 1Kgs 1 2 1 І наблизилися Давидові дні до смерти, і він наказав своєму синові Соломонові, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 2 2 Ось я йду дорогою всієї землі, а ти будеш міцний та станеш мужем.
1 Könige 1Kgs 1 2 3 І будеш ти стерегти накази Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти постанови Його, заповіді Його, та устави Його й свідчення Його, як писано в Мойсеєвім Законі, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся,
1 Könige 1Kgs 1 2 4 щоб виповнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу нікому від тебе на троні Ізраїлевім!
1 Könige 1Kgs 1 2 5 А також ти знаєш, що зробив мені Йоав, син Церуїн, що зробив він двом провідникам Ізраїлевих військ, Авнерові, Неровому синові, та Амасі, синові Єтеровому. Він повбивав їх, і пролив воєнну кров у час миру, і поплямив воєнною кров'ю свого пояса, що на стегнах його, та сандалі свої, що на ногах його.
1 Könige 1Kgs 1 2 6 І ти зробиш за своєю мудрістю, і не даси знизитися сивині його мирно до шеолу.
1 Könige 1Kgs 1 2 7 А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до мене, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.
1 Könige 1Kgs 1 2 8 А ось з тобою Шім'ї, Ґерин син, веніяминівець із Бахуріму. А він прокляв був мене гострим прокляттям того дня, коли я йшов до Маханаїму. Та він прийшов до Йордану стрінути мене, і я присягнув йому Господом, говорячи: Не заб'ю тебе мечем!
1 Könige 1Kgs 1 2 9 А тепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, і знатимеш, що зробити йому, і ти сивину його зведеш у крові до шеолу.
1 Könige 1Kgs 1 2 10 І спочив Давид з батьками своїми, і був похований у Давидовім Місті.
1 Könige 1Kgs 1 2 11 А дні, що Давид царював над Ізраїлем, сорок літ: у Хевроні царював він сім літ, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки.
1 Könige 1Kgs 1 2 12 І сів Соломон на троні Давида, батька свого, і його царювання було дуже міцне.
1 Könige 1Kgs 1 2 13 І прийшов Адонія, син Гаґґітин, до Вірсавії, Соломонової матері, а вона сказала: Чи прихід твій з миром? І він відказав: З миром.
1 Könige 1Kgs 1 2 14 І сказав: Справа в мене до тебе. А вона відказала: Говори!
1 Könige 1Kgs 1 2 15 І він сказав: Ти знаєш, що моє було це царство, і на мене звернув увесь Ізраїль своє обличчя, щоб мені царювати. Та відійшло царство, і досталось моєму братові, бо від Господа це сталось йому.
1 Könige 1Kgs 1 2 16 А тепер одне бажання жадаю я від тебе: Не відмовляй мені! А вона сказала йому: Говори!
1 Könige 1Kgs 1 2 17 І він сказав: Скажи цареві Соломонові, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені шунаммітку Авішаґ за жінку.
1 Könige 1Kgs 1 2 18 І сказала Вірсавія: Добре, я скажу про тебе цареві.
1 Könige 1Kgs 1 2 19 І прийшла Вірсавія до царя Соломона, щоб сказати йому про Адонія. А цар устав назустріч їй, і вклонився їй, та й сів на своєму троні. І поставив він трона й для царевої матері, і вона сіла по правиці його.
1 Könige 1Kgs 1 2 20 І сказала вона: Одне мале жадання бажаю я від тебе, не відмов мені. І сказав їй цар: Жадай, мати моя, бо я не відмовлю тобі.
1 Könige 1Kgs 1 2 21 І сказала вона: Нехай шунаммітка Авішаґ буде дана братові твоєму Адонії за жінку.
1 Könige 1Kgs 1 2 22 І відповів цар Соломон та й сказав своїй матері: І нащо ти просиш шунаммітку Авішаґ для Адонії? Та попроси для нього й царства, бо він брат мій, старший від мене, і для нього, і для священика Евіятара, і для Йоава, Церуїного сина!...
1 Könige 1Kgs 1 2 23 І присягнув цар Соломон Господом, говорячи: Так нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, коли не на душу свою говорив Адонія це слово...
1 Könige 1Kgs 1 2 24 А тепер, як живий Господь, що міцно поставив мене й посадовив мене на троні мого батька Давида, і що зробив мені дім, як говорив був, сьогодні буде вбитий Адонія!
1 Könige 1Kgs 1 2 25 І послав цар Соломон через Бенаю, Єгоядиного сина, і він уразив його, і той помер...
1 Könige 1Kgs 1 2 26 А священикові Евіятарові цар сказав: Іди до Анатоту на поля свої, бо ти чоловік смерти, а цього дня не вб'ю тебе, бо носив ти ковчега Владики Господа перед обличчям батька мого Давида, і що терпів ти в усьому, в чому терпів мій батько.
1 Könige 1Kgs 1 2 27 І вигнав Соломон Евіятара, щоб не був священиком для Господа, щоб виповнилося слово Господнє, яке говорив у Шіло на дім Іліїв.
1 Könige 1Kgs 1 2 28 А звістка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав схилявся до Адонії, а до Авесалома не схилявся. І втік Йоав до Господньої скинії, і схопився за роги жертівника...
1 Könige 1Kgs 1 2 29 І донесено цареві Соломонові, що Йоав утік до скинії Господньої, і ось він при жертівнику. І послав Соломон Бенаю, Єгоядиного сина, говорячи: Іди, урази його!
1 Könige 1Kgs 1 2 30 І ввійшов Беная до Господньої скинії, та й сказав до нього: Так сказав цар: Вийди! А той відказав: Ні, я тут помру! І передав Беная цареві це слово, говорячи: Так сказав Йоав, і так відповів мені.
1 Könige 1Kgs 1 2 31 І сказав йому цар: Зроби, як я говорив, і врази його. І поховаєш його, і здіймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.
1 Könige 1Kgs 1 2 32 І нехай оберне Господь його кров на його голову, що він уразив був двох мужів справедливих та ліпших від нього, і повбивав їх мечем, а батько мій Давид того не знав: Авнера, Нериного сина, провідника Ізраїлевого війська, та Амасу, сина Єтеревого, провідника Юдиного війська.
1 Könige 1Kgs 1 2 33 І нехай звернеться їхня кров на голову Йоава та на голову насіння його навіки. А Давидові й насінню його та дому його й трону його нехай буде мир від Господа аж навіки.
1 Könige 1Kgs 1 2 34 І пішов Беная, Єгоядин син, і вразив його, та й убив його. І був він похований у своїм домі в пустині.
1 Könige 1Kgs 1 2 35 А цар, замість нього, настановив над військом Бенаю, Єгоядиного сина, а священика Садока цар настановив замість Евіятара.
1 Könige 1Kgs 1 2 36 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав йому: Збудуй собі дім в Єрусалимі, й осядеш там, і не вийдеш звідти ані сюди, ані туди.
1 Könige 1Kgs 1 2 37 І буде того дня, як ти вийдеш і перейдеш поток Кедрон, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров твоя буде на голові твоїй!
1 Könige 1Kgs 1 2 38 І сказав Шім'ї до царя: Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій. І сидів Шім'ї в Єрусалимі багато днів.
1 Könige 1Kgs 1 2 39 І сталося в кінці трьох років, і втекли двоє рабів Шім'ї до Ахіша, Маахіного сина, ґатського царя. І донесли Шім'ї, говорячи: Ось раби твої в Ґаті!
1 Könige 1Kgs 1 2 40 І встав Шім'ї, й осідлав осла свого та й подався до Ахіша, щоб пошукати своїх рабів. І пішов Шім'ї, і привів своїх рабів з Ґату.
1 Könige 1Kgs 1 2 41 А Соломонові донесено, що Шім'ї пішов з Єрусалиму в Ґат і вернувся.
1 Könige 1Kgs 1 2 42 І послав цар, і покликав Шім'ї та й сказав до нього: Чи ж я не заприсяг тебе Господом, і не взяв свідка проти тебе, говорячи: Того дня, коли ти вийдеш і підеш туди чи сюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти сказав мені: Добра це річ, що я чув.
1 Könige 1Kgs 1 2 43 І чому ти не додержувався Господньої присяги та наказа, що я наказав був тобі?
1 Könige 1Kgs 1 2 44 І сказав цар до Шім'ї: Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.
1 Könige 1Kgs 1 2 45 А цар Соломон благословенний, а Давидів трон буде стояти міцно перед Господнім лицем аж навіки.
1 Könige 1Kgs 1 2 46 І цар наказав Бенаї, Єгоядиному синові, і той вийшов і вразив його, і він помер. І царство зміцніло в Соломоновій руці.
1 Könige 1Kgs 1 3 1 І посвоячився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчив будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.
1 Könige 1Kgs 1 3 2 Та народ приносив жертви на пагірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів.
1 Könige 1Kgs 1 3 3 І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він приносив жертви та кадив на пагірках.
1 Könige 1Kgs 1 3 4 І пішов був цар до Ґів'ону, щоб приносити там жертви, бо то найбільший пагірок. Тисячу цілопалень приніс Соломон на тому жертівникові.
1 Könige 1Kgs 1 3 5 У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!
1 Könige 1Kgs 1 3 6 А Соломон відказав: Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простотою серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.
1 Könige 1Kgs 1 3 7 А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, а я недоросток, не знаю виходу та входу.
1 Könige 1Kgs 1 3 8 А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, він народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту.
1 Könige 1Kgs 1 3 9 Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?
1 Könige 1Kgs 1 3 10 І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив оцю річ.
1 Könige 1Kgs 1 3 11 І сказав Бог до нього: За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,
1 Könige 1Kgs 1 3 12 то ось зроблю Я за словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.
1 Könige 1Kgs 1 3 13 А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє.
1 Könige 1Kgs 1 3 14 А якщо ти ходитимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!
1 Könige 1Kgs 1 3 15 І прокинувся Соломон, аж ось це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопалення та вчинив жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.
1 Könige 1Kgs 1 3 16 І прийшли до царя дві жінки блудниці, та й стали перед обличчям його.
1 Könige 1Kgs 1 3 17 І сказала одна жінка: Прошу, пане мій, я та ця жінка сидимо в одному домі. І породила я при ній у цьому домі.
1 Könige 1Kgs 1 3 18 І сталося третього дня по породі моїм, і породила теж оця жінка. А ми були разом, нікого чужого в домі з нами не було, тільки двоє нас було в домі.
1 Könige 1Kgs 1 3 19 А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.
1 Könige 1Kgs 1 3 20 І встала вона серед ночі, і взяла мого сина від мене, а невільниця твоя спала, і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм...
1 Könige 1Kgs 1 3 21 І встала я рано, щоб погодувати сина свого, аж ось помер він! І придивилася я до нього рано, а ото не був це син мій, що я породила...
1 Könige 1Kgs 1 3 22 А інша жінка відказала: Ні, то мій син живий, а твій син мертвий! А та говорила: Ні, то твій син мертвий, а мій син живий! І так сперечались вони перед царем.
1 Könige 1Kgs 1 3 23 І сказав цар: Ця говорить: Це мій син живий, а син твій мертвий, а та говорить: Ні, то син твій мертвий, а мій син живий.
1 Könige 1Kgs 1 3 24 І сказав цар: Подайте мені меча! І принесли меча перед цареве обличчя.
1 Könige 1Kgs 1 3 25 І сказав цар: Розітніть це живе дитя надвоє, і дайте половину одній, а половину другій!...
1 Könige 1Kgs 1 3 26 І сказала до царя жінка, що син її той живий, бо запалилася любов її до сина свого, і сказала вона: Прошу, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити не забивайте його!... А та каже: Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!...
1 Könige 1Kgs 1 3 27 А цар відповів та й сказав: Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!
1 Könige 1Kgs 1 3 28 І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.
1 Könige 1Kgs 1 4 1 І був цар Соломон царем над усім Ізраїлем.
1 Könige 1Kgs 1 4 2 А оце його провідники: Азарія, Садоків син, священик.
1 Könige 1Kgs 1 4 3 Еліхореф та Ахійя, сини Шіші, писарі. Йосафат, син Ахілудів, канцлер.
1 Könige 1Kgs 1 4 4 А Беная, Єгоядин син, над військом, а Садок та Евіятар священики.
1 Könige 1Kgs 1 4 5 А Азарія, Натанів син, над намісниками, а Завуд, син Натанів священик, товариш царів.
1 Könige 1Kgs 1 4 6 А Ахішар над домом, а Адонірам, Авдин син над даниною.
1 Könige 1Kgs 1 4 7 А в Соломона було дванадцять намісників над усім Ізраїлем, і вони годували царя та дім його, місяць на рік був на одного на годування.
1 Könige 1Kgs 1 4 8 А оце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,
1 Könige 1Kgs 1 4 9 Бен-Декер у Макаці, і в Шаалевімі, і в Бет-Шемеші, і в Елоні Бет-Ганану.
1 Könige 1Kgs 1 4 10 Бен-Гесед в Арубботі, йому належали: Сохо та ввесь край Хеферу.
1 Könige 1Kgs 1 4 11 Бен-Авінадав уся околиця Дору; Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку.
1 Könige 1Kgs 1 4 12 Баана, Ахілудів син Таанах і Меґіддо та ввесь Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Авел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму.
1 Könige 1Kgs 1 4 13 Бен-Ґевер у ґілеадському Рамоті, йому належали: оселі Яїра, сина Манасії, що в Ґілеаді, йому околиця Арґову, що в Башані, шістдесят міст великих, із муром та з мідяним засувом.
1 Könige 1Kgs 1 4 14 Ахінадав, син Іддо в Маханаїмі.
1 Könige 1Kgs 1 4 15 Ахімаац в Нефталимі; також він узяв Босмат, Соломонову дочку, за жінку.
1 Könige 1Kgs 1 4 16 Баана, Хушаїв син, в Асирі та в Бе-Алоті.
1 Könige 1Kgs 1 4 17 Йосафат, Паруахів син, в Іссахарі.
1 Könige 1Kgs 1 4 18 Шім'ї, Елин син, у Веніямині.
1 Könige 1Kgs 1 4 19 Ґевер, син Уріїв, у ґілеадському краї, у краї Сигона, царя аморейського, та Оґа, царя башанського. А один намісник, що в усьому Краї.
1 Könige 1Kgs 1 4 20 Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем, щодо многоти. Вони їли й пили та тішилися!
1 Könige 1Kgs 1 4 21 (5-1) А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.
1 Könige 1Kgs 1 4 22 (5-2) І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.
1 Könige 1Kgs 1 4 23 (5-3) Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок.
1 Könige 1Kgs 1 4 24 (5-4) Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.
1 Könige 1Kgs 1 4 25 (5-5) І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.
1 Könige 1Kgs 1 4 26 (5-6) І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців.
1 Könige 1Kgs 1 4 27 (5-7) І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому.
1 Könige 1Kgs 1 4 28 (5-8) А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.
1 Könige 1Kgs 1 4 29 (5-9) І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця як пісок, що на березі моря.
1 Könige 1Kgs 1 4 30 (5-10) І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.
1 Könige 1Kgs 1 4 31 (5-11) І був він мудріший від усякого чоловіка, від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я його було славне серед усіх людей навколо.
1 Könige 1Kgs 1 4 32 (5-12) І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було тисяча й п'ять.
1 Könige 1Kgs 1 4 33 (5-13) І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.
1 Könige 1Kgs 1 4 34 (5-14) І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.
1 Könige 1Kgs 1 5 1 (5-15) І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.
1 Könige 1Kgs 1 5 2 (5-16) І послав Соломон до Хірама, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 5 3 (5-17) Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під стопи ніг його.
1 Könige 1Kgs 1 5 4 (5-18) А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, і нема злого випадку.
1 Könige 1Kgs 1 5 5 (5-19) І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.
1 Könige 1Kgs 1 5 6 (5-20) А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни.
1 Könige 1Kgs 1 5 7 (5-21) І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!
1 Könige 1Kgs 1 5 8 (5-22) І послав Хірам до Соломона, говорячи: Почув я про те, про що посилав ти до мене. Я виконаю все бажання твоє, щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.
1 Könige 1Kgs 1 5 9 (5-23) Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку, і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, дати хліба для мого дому.
1 Könige 1Kgs 1 5 10 (5-24) І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, усе за бажанням його.
1 Könige 1Kgs 1 5 11 (5-25) А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.
1 Könige 1Kgs 1 5 12 (5-26) А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.
1 Könige 1Kgs 1 5 13 (5-27) А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина тридцять тисяч чоловіка.
1 Könige 1Kgs 1 5 14 (5-28) І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітниками.
1 Könige 1Kgs 1 5 15 (5-29) І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,
1 Könige 1Kgs 1 5 16 (5-30) окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю.
1 Könige 1Kgs 1 5 17 (5-31) І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.
1 Könige 1Kgs 1 5 18 (5-32) І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.
1 Könige 1Kgs 1 6 1 І сталося, року чотирисотого й вісімдесятого по виході Ізраїлевих синів з єгипетського краю, четвертого року Соломонового царювання над Ізраїлем, місяця зіва, почав він будувати той храм для Господа.
1 Könige 1Kgs 1 6 2 А той храм, що цар Соломон збудував для Господа, шістдесят ліктів довжина його, а двадцять ширина його, а тридцять ліктів вишина його.
1 Könige 1Kgs 1 6 3 А притвор перед храмом цього дому двадцять ліктів довжина його, відповідно широкости храму, десять ліктів ширина його перед храмом.
1 Könige 1Kgs 1 6 4 І зробив він для храму прозорі вікна, широкі знадвору й вузькі всередині.
1 Könige 1Kgs 1 6 5 А до стіни храму збудував він прибудівку навколо, зо стінами дому навколо храму та найсвятішого, і поробив бічні кімнати навколо.
1 Könige 1Kgs 1 6 6 Долішня прибудівка ширина її п'ять ліктів, а середня шість ліктів ширина її, а третя сім ліктів ширина її, бо він дав навколо храму знадвору виступи, щоб не тримати їх у стінах храму.
1 Könige 1Kgs 1 6 7 А храм, коли був будований, будувався з викінченого каменя з каменоломні, а молотки та сокира, всяке залізне знаряддя не було чуте в храмі, коли його будували.
1 Könige 1Kgs 1 6 8 Вхід до середньої бічної кімнати був з правого боку храму, а крученими сходами входили до середньої, а з середньої до третьої.
1 Könige 1Kgs 1 6 9 І збудував він той храм та й покінчив його. І покрив він храм дошками та брусками кедрових дерев.
1 Könige 1Kgs 1 6 10 І збудував він прибудівку на ввесь храм, п'ять ліктів вишина її, і вона трималася храму кедровими деревинами.
1 Könige 1Kgs 1 6 11 І було Господнє слово до Соломона, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 6 12 Цей храм, що ти будуєш, якщо ти ходитимеш Моїми уставами й постанови Мої будеш виконувати, і будеш дотримувати всі Мої заповіді, щоб ними ходити, то Я виповню на тобі Своє слово, яке Я говорив був батькові твоєму Давидові.
1 Könige 1Kgs 1 6 13 І пробуватиму посеред Ізраїлевих синів, і не покину Свого Ізраїлевого народу.
1 Könige 1Kgs 1 6 14 І збудував Соломон той храм та й скінчив його.
1 Könige 1Kgs 1 6 15 І побудував він стіни храму зсередини з кедрових дощок, від підлоги храму аж до стін стропу покрив усередині деревом, а підлогу храму покрив кипарисовими дошками.
1 Könige 1Kgs 1 6 16 І збудував тих двадцять ліктів стіни з-заду храму з кедрових дощок, від підлоги аж до стін стропу, і це збудував йому зсередини за девіра, за Святеє Святих.
1 Könige 1Kgs 1 6 17 А той храм був на сорок ліктів, він той, що перед девіром.
1 Könige 1Kgs 1 6 18 А на кедрині всередині храму була різьба огірків та відкритих квітів. Усе кедрина, камінь був невидний.
1 Könige 1Kgs 1 6 19 А найсвятіше він приготовив усередині храму, щоб дати туди ковчега Господнього заповіту.
1 Könige 1Kgs 1 6 20 А середина найсвятішого двадцять ліктів довжина, і двадцять ліктів ширина, і двадцять ліктів вишина його, і він покрив його щирим золотом, і також покрив кедрового жертівника.
1 Könige 1Kgs 1 6 21 І Соломон покрив той храм зсередини щирим золотом, а перед найсвятішим перетягнув золотими ланцюгами, та покрив його золотом.
1 Könige 1Kgs 1 6 22 І ввесь храм він покрив золотом аж до кінця всього храму і всього жертівника, що при найсвятішому, покрив золотом.
1 Könige 1Kgs 1 6 23 І зробив у найсвятішому двох херувимів з оливкового дерева, десять ліктів вишина його.
1 Könige 1Kgs 1 6 24 І п'ять ліктів одне крило херувима, і п'ять ліктів друге крило херувима; десять ліктів від кінця одного його крила і аж до кінця другого його крила.
1 Könige 1Kgs 1 6 25 І десять ліктів був і другий херувим, одна міра й один вид обом херувимам.
1 Könige 1Kgs 1 6 26 Височина одного херувима десять ліктів, і так і другого херувима.
1 Könige 1Kgs 1 6 27 І дав він тих херувимів усередині внутрішнього храму. І херувими простягали свої крила, і торкалося крило одного однієї стіни, а крило другого херувима торкалося другої стіни. А їхні внутрішні крила дотикалися крило до крила.
1 Könige 1Kgs 1 6 28 І він покрив херувимів золотом.
1 Könige 1Kgs 1 6 29 А всі стіни храму навколо приоздобив ритими різьбами херувимів і пальм та розкритих квітів, зсередини та від зовнішньої частини.
1 Könige 1Kgs 1 6 30 А підлогу храму він покрив золотом для внутрішньої та для зовнішньої частини.
1 Könige 1Kgs 1 6 31 А на вхід до найсвятішого зробив двері з оливкового дерева; стовп, бічні одвірки п'ятикутні.
1 Könige 1Kgs 1 6 32 І двоє дверей були з оливкового дерева, і на них були пороблені різьби херувимів і пальм та розкритих квітів, і покрив золотом; і обклав золотом тих херувимів та ті пальми.
1 Könige 1Kgs 1 6 33 І так поробив і одвірки для входу до храму, з оливкового дерева, одвірки чотирикутні.
1 Könige 1Kgs 1 6 34 А двоє дверей були з кипарисового дерева. Дві частині одних дверей та дві частині других дверей були рухомі.
1 Könige 1Kgs 1 6 35 І повирізував на них херувимів і пальми та розкриті квіти, і покрив золотом, викутим по різьбі.
1 Könige 1Kgs 1 6 36 І збудував він унутрішній двір, три ряди тесаного каменя та ряд стятого кедрового брусся.
1 Könige 1Kgs 1 6 37 Року четвертого був заложений храм Господній, у місяці зів,
1 Könige 1Kgs 1 6 38 а року одинадцятого, у місяці бул, він місяць восьмий був закінчений той храм зо всіма речами його та за всіма планами його. І він будував його сім років.
1 Könige 1Kgs 1 7 1 А свій дім Соломон будував тринадцять років, та й скінчив увесь свій дім.
1 Könige 1Kgs 1 7 2 І збудував він дім Ливанського Лісу, сто ліктів довжина його, і п'ятдесят ліктів ширина його, і тридцять ліктів вишина його, на чотирьох рядах кедрових стовпів, а кедрові брусся на стовпах.
1 Könige 1Kgs 1 7 3 І покритий він був кедриною зверху на бічних кімнатах, що на сорока й п'яти стовпах, по п'ятнадцять на ряд.
1 Könige 1Kgs 1 7 4 А лутків було три ряди, вікно до вікна три рази.
1 Könige 1Kgs 1 7 5 А всі двері та бічні одвірки чотирикутні, з порогами, а навпроти вікно до вікна три рази.
1 Könige 1Kgs 1 7 6 І зробив він сіни зо стовпів, п'ятдесят ліктів довжина їх та тридцять ліктів ширина їх, і інші сіни перед ними, і стовпи, і причілок даху.
1 Könige 1Kgs 1 7 7 І зробив він тронову залю, де судив, залю судову, і покрив кедриною від підлоги до стелі.
1 Könige 1Kgs 1 7 8 А його дім, де жив, на іншому дворі, зсередини сіней, був такий, як та робота. І зробив він дім для фараонової дочки, яку взяв Соломон, як ті сіни.
1 Könige 1Kgs 1 7 9 Усе це з дорогого каміння, тесаного за мірою, обрізаного пилкою зсередини та іззовні, і від основи аж до стелі, а іззовні аж до великого двора.
1 Könige 1Kgs 1 7 10 А заснований він був на дорогих каміннях, каміннях великих, каміння десяти ліктів та каміння восьми ліктів.
1 Könige 1Kgs 1 7 11 А згори дорогі каміння, тесані за мірою, та кедрина.
1 Könige 1Kgs 1 7 12 А навколо великий двір, три ряди тесаного каміння та ряд стятого кедрового брусся; те саме й для внутрішнього двору Господнього храму та для сіней храму.
1 Könige 1Kgs 1 7 13 І послав цар Соломон, і взяв із Тиру Хірама,
1 Könige 1Kgs 1 7 14 це син однієї вдови, з племени Нефталимового, а батько його тирянин, що робив на міді. І був він наповнений мудрістю й розумом, та вмінням робити всяку роботу на міді. І прийшов він до царя Соломона, і зробив усю його роботу.
1 Könige 1Kgs 1 7 15 І він відлив два мідяні стовпи, вісімнадцять ліктів височина одного стовпа, а шнур дванадцяти ліктів оточив би його; такий і стовп другий.
1 Könige 1Kgs 1 7 16 І зробив він дві маковиці, щоб дати на верхи тих стовпів, відлив їх із міді; п'ять ліктів височина однієї маковиці, і п'ять ліктів височина маковиці другої.
1 Könige 1Kgs 1 7 17 А на тих маковицях, що були на верхах стовпів, було мереживо плетеної роботи та шнурки роботою ланцюжків, сім на маковиці одній і сім на маковиці другій.
1 Könige 1Kgs 1 7 18 І поробив він ті стовпи так, що два ряди гранатових яблук були навколо на одному мереживі, щоб покрити маковиці, що на верху; і так зробив і маковиці другій.
1 Könige 1Kgs 1 7 19 А маковиці, що на верху тих стовпів, були зроблені як лілеї, на чотири лікті, у притворі.
1 Könige 1Kgs 1 7 20 І маковиці на обох стовпах також зверху, навпроти випуклини, що з боку мережива. А тих гранатових яблук двісті, рядами навколо на маковиці другій.
1 Könige 1Kgs 1 7 21 І поставив він ті стовпи до притвору храму. І поставив він правого стовпа, і назвав ім'я йому: Яхін; і поставив стовпа лівого, і назвав ім'я йому: Боаз.
1 Könige 1Kgs 1 7 22 А на верху стовпів зроблено як лілеї. І була скінчена робота стовпів.
1 Könige 1Kgs 1 7 23 І зробив він лите море, десять ліктів від краю його аж до краю його, навколо круглясте, і п'ять ліктів височина його. А шнур на тридцять ліктів оточив би його навколо.
1 Könige 1Kgs 1 7 24 А здолу на краях його оточували його подоби огірків, по десять у лікті, вони оточували море навколо. Було два ряди тих огірків, вилитих при литті його.
1 Könige 1Kgs 1 7 25 Воно стояло на дванадцятьох волах, три обернені на північ, і три обернені на захід, і три обернені на південь, і три обернені на схід. А море на них зверху, а ввесь зад їх до нутра.
1 Könige 1Kgs 1 7 26 А грубина його долоня, а краї його подібні до краю келиха, як квітки лілеї. Містило воно дві тисячі батів.
1 Könige 1Kgs 1 7 27 І зробив він десять мідяних підстав, чотири лікті довжина однієї підстави, і чотири лікті ширина її, а три лікті вишина її.
1 Könige 1Kgs 1 7 28 А оце робота підстави: у них лиштви, а ті лиштви поміж прутами.
1 Könige 1Kgs 1 7 29 А на лиштвах, що між прутами, леви, воли та херувими. А на прутах зверху підніжки, а під левами та волами китиці, зроблені розложистими.
1 Könige 1Kgs 1 7 30 І чотири мідяні кола для однієї підстави та мідяні осі. А на чотирьох рогах їхні рамена, під мідницею рамена литі, з кожного боку китиці.
1 Könige 1Kgs 1 7 31 А гирло його з нутра маковиці й вище лікоть; а гирло круглясте, роботи підніжка, лікоть і півліктя; і також на гирлі його різьби, а рамено їх квадратове, не круглясте.
1 Könige 1Kgs 1 7 32 І чотири ті кола були під лиштвами, а осі колес у підставі. А вишина одного кола лікоть і півліктя.
1 Könige 1Kgs 1 7 33 А робота тих кіл як робота кола возового; їхні осі, і їхні обіддя, і їхні шпиці, і їхні маточини усе лите.
1 Könige 1Kgs 1 7 34 І чотири рамена на чотирьох рогах однієї підстави; з підстави виходили рамена її.
1 Könige 1Kgs 1 7 35 А на верху підстави було округле навкілля, півліктя вишини; а на верху підстави ручки її та лиштви її з неї.
1 Könige 1Kgs 1 7 36 І він повирізував на таблицях ручок її та на лиштвах її херувимів левів та пальми, на кожнім вільнім місці, та китиці навколо.
1 Könige 1Kgs 1 7 37 Як це, він зробив десять підстав, лиття одне, міра одна, одна робота для них усіх.
1 Könige 1Kgs 1 7 38 І зробив він десять мідяних умивальниць, сорок батів мала кожна вмивальниця; чотири лікті кожна вмивальниця; одна вмивальниця на одній підставі, так для десяти підстав.
1 Könige 1Kgs 1 7 39 І дав ті підстави п'ять на боці храму з правиці, і п'ять на боці храму з лівиці його, а море дав на правому боці храму, наперед, навпроти полудня.
1 Könige 1Kgs 1 7 40 І поробив Хірам умивальниці й лопатки та кропильниці. І покінчив Хірам робити всю ту роботу, що зробив цареві Соломонові для храму Господнього:
1 Könige 1Kgs 1 7 41 два стовпи та дві голівки маковиць, що на верху стовпів, і два мережива на покриття двох голівок маковиць, що на верху стовпів;
1 Könige 1Kgs 1 7 42 і чотири сотні гранатових яблук для двох мережив, два ряди гранатових яблук для одного мережива, на покриття обох голівок маковиць, що на верху стовпів;
1 Könige 1Kgs 1 7 43 і підстави десять, і вмивальниці десять;
1 Könige 1Kgs 1 7 44 і одне море, і воли дванадцять під морем;
1 Könige 1Kgs 1 7 45 і горнята, і лопатки, і кропильниці та всі ті речі, що Хірам поробив цареві Соломонові в Господньому домі, усе виполірувана мідь.
1 Könige 1Kgs 1 7 46 На Йорданській рівнині повідливав їх цар у глибокій землі між Суккотом та між Царетаном.
1 Könige 1Kgs 1 7 47 І порозставляв Соломон усі ці речі; через дуже велику многоту їх не була справджена вага міді.
1 Könige 1Kgs 1 7 48 І поробив Соломон усі речі, що в Господньому храмі: золотого жертівника, і золотого стола, що на ньому хліб показний,
1 Könige 1Kgs 1 7 49 і свічники, п'ять з правиці та п'ять з лівиці, перед найсвятішим, зо щирого золота; і квітки, і лямпади, і щипчики, з золота;
1 Könige 1Kgs 1 7 50 і миски, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і лопатки, золото щире; і чопи для дверей внутрішнього храму, для Святого Святих, для дверей дому для храму золото.
1 Könige 1Kgs 1 7 51 І була покінчена вся ця праця, яку цар Соломон зробив в Господньому храмі. І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида; срібло й золото та речі дав у скарбниці Господнього храму.
1 Könige 1Kgs 1 8 1 Тоді Соломон зібрав усіх Ізраїлевих старших та голів племен, керівників батьківських домів Ізраїлевих синів, до царя Соломона до Єрусалиму, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.
1 Könige 1Kgs 1 8 2 І були зібрані до царя Соломона всі ізраїльтяни в свято в місяці етанім, він місяць сьомий.
1 Könige 1Kgs 1 8 3 І поприходили всі Ізраїлеві старші, а священики понесли ковчега.
1 Könige 1Kgs 1 8 4 І понесли вони Господнього ковчега, і скинію заповіту та всі святі речі, що в ковчезі; і понесли їх священики та Левити.
1 Könige 1Kgs 1 8 5 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралися при ньому, були з ним перед ковчегом, і приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многість не була вона ані записувана, ані лічена.
1 Könige 1Kgs 1 8 6 І внесли священики ковчега Господнього заповіту до девіру храму, до Святого Святих, під крила херувимів.
1 Könige 1Kgs 1 8 7 Бо херувими простягали крила над місцем ковчегу, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.
1 Könige 1Kgs 1 8 8 А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з святині перед найсвятішим, а зназовні не були видні. І вони там аж до цього дня.
1 Könige 1Kgs 1 8 9 У ковчезі не було нічого, тільки дві камінні таблиці, що поклав туди Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх з єгипетського краю.
1 Könige 1Kgs 1 8 10 І сталося, як священики виходили з святині, то хмара наповнила Господній храм.
1 Könige 1Kgs 1 8 11 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила Господній храм!
1 Könige 1Kgs 1 8 12 Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.
1 Könige 1Kgs 1 8 13 Будуючи, я збудував оцей храм, на оселю Тобі, місце Твого пробування навіки!
1 Könige 1Kgs 1 8 14 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
1 Könige 1Kgs 1 8 15 І він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і рукою Своєю тепер виконав, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 8 16 Від того дня, коли Я вивів Свій народ, Ізраїля, з Єгипту, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Ймення там. І вибрав Я Давида, щоб був над Моїм Ізраїлевим народом.
1 Könige 1Kgs 1 8 17 І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 8 18 Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі це на серці.
1 Könige 1Kgs 1 8 19 Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей дім для Ймення Мого!
1 Könige 1Kgs 1 8 20 І виконав Господь Своє слово, що Він говорив. І став я на місце батька мого Давида, та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
1 Könige 1Kgs 1 8 21 І встановив я там місце для ковчега, де Господній заповіт, якого Він склав із нашими батьками, коли виводив їх з єгипетського краю.
1 Könige 1Kgs 1 8 22 І став Соломон перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг руки свої до неба та й сказав:
1 Könige 1Kgs 1 8 23 Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небесах угорі та на землі долі. Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.
1 Könige 1Kgs 1 8 24 Ти додержав Своєму рабові, Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виконав, як цього дня.
1 Könige 1Kgs 1 8 25 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, додерж для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив був йому, кажучи: Не буде в тебе переводу з-перед лиця Мого нікому з тих, що сидітимуть на Ізраїлевім троні, якщо тільки сини твої будуть держатися своїх доріг, щоб ходити перед Моїм лицем, як ти ходив перед лицем Моїм.
1 Könige 1Kgs 1 8 26 А тепер, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові, моєму батькові.
1 Könige 1Kgs 1 8 27 Бо чи ж справді Бог сидить на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що я збудував?
1 Könige 1Kgs 1 8 28 Та ти зглянешся на молитву Свого раба та на його благання, Господи, Боже мій, щоб почути спів та молитву, якою раб твій молиться перед лицем Твоїм сьогодні,
1 Könige 1Kgs 1 8 29 щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень, на те місце, про яке Ти сказав: Нехай буде Ймення Моє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці!
1 Könige 1Kgs 1 8 30 І Ти будеш прислухатися до благання Свого раба, та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. А Ти почуєш на місці Свого пробування, на небесах, і почуєш, і простиш.
1 Könige 1Kgs 1 8 31 Як згрішить людина проти свого ближнього, і вимагатимуть від нього клятви, щоб він поклявся, і для клятви прийдуть перед Твій жертівник у цьому храмі,
1 Könige 1Kgs 1 8 32 то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, осудиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, і всправедливиш праведного, щоб віддати йому за його справедливістю.
1 Könige 1Kgs 1 8 33 Коли Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом за те, що прогрішив Тобі, і коли вони звернуться до Тебе, і будуть славити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,
1 Könige 1Kgs 1 8 34 то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їхнім батькам.
1 Könige 1Kgs 1 8 35 Коли замкнеться небо й не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то коли знову вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і від гріха свого відвернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,
1 Könige 1Kgs 1 8 36 то Ти почуєш на небесах, і простиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину.
1 Könige 1Kgs 1 8 37 Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його ворог стане тіснити його в краю міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,
1 Könige 1Kgs 1 8 38 усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен почує рану свого серця, і простягне руки свої до цього храму,
1 Könige 1Kgs 1 8 39 то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і простиш, і зробиш, і даси кожному за всіма його дорогами, бо Ти Сам знаєш серце всіх людських синів,
1 Könige 1Kgs 1 8 40 щоб вони боялися Тебе по всі дні, доки вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим.
1 Könige 1Kgs 1 8 41 Також і чужинця, що він не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого,
1 Könige 1Kgs 1 8 42 бо почують і вони про велике Ім'я Твоє, і про сильну руку Твою та про витягнене рамено Твоє, і прийде він і помолиться в цьому храмі,
1 Könige 1Kgs 1 8 43 Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'ям Твоїм названо цей храм, що я збудував.
1 Könige 1Kgs 1 8 44 Коли народ Твій вийде на війну на свого ворога, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Господа в напрямі до міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
1 Könige 1Kgs 1 8 45 то почуєш Ти з неба їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!
1 Könige 1Kgs 1 8 46 Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і віддаси їх ворогові, а їхні полонителі відведуть їх у неволю до ворожого краю далекого чи близького,
1 Könige 1Kgs 1 8 47 і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті в неволю, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю полонителів своїх, говорячи: Ми згрішили, і безбожне чинили, були ми винні;
1 Könige 1Kgs 1 8 48 і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю ворогів своїх, що їх поневолили, і помоляться до Тебе в напрямі до свого краю, що Ти дав їхнім батькам, у напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Імени Твого,
1 Könige 1Kgs 1 8 49 то Ти почуєш на небесах, постійному місті пробування Свого, їхню молитву та їхнє благання, і зробиш їм суд,
1 Könige 1Kgs 1 8 50 і пробачиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі, і всі їхні провини, що завинили проти Тебе, і нахилиш до любови полонителів їхніх, і вони змилосердяться над ними,
1 Könige 1Kgs 1 8 51 бо вони народ Твій та наділ Твій, яке Ти вивів з Єгипту, з середини залізної гутничої печі,
1 Könige 1Kgs 1 8 52 щоб очі Твої були відкриті на благання Твого раба та на благання народу Твого, Ізраїля, щоб прислухуватися до них, коли вони кликатимуть до Тебе.
1 Könige 1Kgs 1 8 53 Бо Ти виділив їх зо всіх народів Собі на наділ, як говорив був через Мойсея, Свого раба, коли Ти виводив наших батьків із Єгипту, Владико мій, Господи!
1 Könige 1Kgs 1 8 54 І сталося, як Соломон скінчив цю молитву й благання до Господа, то він устав від Господнього жертівника, де він стояв на колінах своїх, а руки його були простягнені до неба.
1 Könige 1Kgs 1 8 55 І встав він, і поблагословив усі Ізраїлеві збори, говорячи сильним голосом:
1 Könige 1Kgs 1 8 56 Благословенний Господь, що дав мир Своєму народові, Ізраїлеві, усе, як обіцяв був, не відпало ані одне слово зо всіх Його добрих слів, які Він говорив був через раба Свого Мойсея.
1 Könige 1Kgs 1 8 57 Нехай буде Господь, Бог наш, з нами, як був Він із нашими батьками, нехай Він не опустить нас, нехай Він не покине нас,
1 Könige 1Kgs 1 8 58 щоб прихиляти наше серце до Себе, щоб ми ходили всіма Його дорогами, щоб ми дотримувалися наказів Його, і уставів Його та постанов Його, як і Він наказав був нашим батькам.
1 Könige 1Kgs 1 8 59 І нехай будуть оці слова мої, якими я благав перед Господнім лицем, близькі до Господа вдень та вночі, щоб чинити суд для раба Свого та суд для Свого народу, Ізраїля, день-у-день,
1 Könige 1Kgs 1 8 60 щоб знали всі народи землі, що Господь Він Бог, і нема вже іншого!
1 Könige 1Kgs 1 8 61 І нехай буде все серце ваше з Господом, Богом нашим, щоб ходити постановами його та щоб перестерігати заповіді Його, як цього дня!
1 Könige 1Kgs 1 8 62 А цар та ввесь Ізраїль з ним принесли жертву перед Господнім лицем.
1 Könige 1Kgs 1 8 63 І приніс Соломон жертву для мирних жертов, що приносив для Господа: двадцять і дві тисячі худоби великої, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали освячення Господнього храму цар та всі Ізраїлеві сини.
1 Könige 1Kgs 1 8 64 Того дня цар освятив середину двору, що перед храмом Господнім, бо приготовив там цілопалення й хлібну жертву та лій мирних жертов, бо мідяний жертівник, що перед Господнім лицем, був малий для прийняття цілопалення й хлібної жертви та лою мирних жертов.
1 Könige 1Kgs 1 8 65 І вчинив Соломон того часу свято, і з ним увесь Ізраїль, збір великий, що зійшовся звідти, де йдеться до Гамату аж до єгипетського потоку, перед лицем Господа, нашого Бога, сім день і сім день, чотирнадцять день.
1 Könige 1Kgs 1 8 66 Восьмого дня він відпустив народ, а вони поблагословили царя та й пішли до наметів своїх, радісні та веселосерді через усе те добро, що Господь учинив Своєму рабові Давидові та Своєму народові Ізраїлеві.
1 Könige 1Kgs 1 9 1 І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити,
1 Könige 1Kgs 1 9 2 то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.
1 Könige 1Kgs 1 9 3 І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.
1 Könige 1Kgs 1 9 4 А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,
1 Könige 1Kgs 1 9 5 то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.
1 Könige 1Kgs 1 9 6 Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм,
1 Könige 1Kgs 1 9 7 то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів!
1 Könige 1Kgs 1 9 8 І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...
1 Könige 1Kgs 1 9 9 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!
1 Könige 1Kgs 1 9 10 І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський,
1 Könige 1Kgs 1 9 11 а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл.
1 Könige 1Kgs 1 9 12 І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони.
1 Könige 1Kgs 1 9 13 І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.
1 Könige 1Kgs 1 9 14 І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота.
1 Könige 1Kgs 1 9 15 А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.
1 Könige 1Kgs 1 9 16 Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки.
1 Könige 1Kgs 1 9 17 І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього,
1 Könige 1Kgs 1 9 18 і Баалата, і Тамара в пустині того краю,
1 Könige 1Kgs 1 9 19 і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його.
1 Könige 1Kgs 1 9 20 Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів,
1 Könige 1Kgs 1 9 21 їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня.
1 Könige 1Kgs 1 9 22 А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці.
1 Könige 1Kgs 1 9 23 Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили народом, який робив на праці.
1 Könige 1Kgs 1 9 24 Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло.
1 Könige 1Kgs 1 9 25 І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім.
1 Könige 1Kgs 1 9 26 І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї.
1 Könige 1Kgs 1 9 27 І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими.
1 Könige 1Kgs 1 9 28 І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.
1 Könige 1Kgs 1 10 1 А цариця Шеви, коли почула була про славу Соломона, щодо Господнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.
1 Könige 1Kgs 1 10 2 І прийшла вона до Єрусалиму з дуже великим багатством, з верблюдами, що несли пахощі, і з дуже численним золотом, і з дорогим камінням. І прийшла вона до Соломона, і говорила йому все, що було на серці її.
1 Könige 1Kgs 1 10 3 І Соломон вияснив їй усі її слова, не було речі, незнаної цареві, якої не порішив би він їй.
1 Könige 1Kgs 1 10 4 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість, та дім, що він збудував,
1 Könige 1Kgs 1 10 5 і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і напої його, і цілопалення, що він приносить у Господньому домі, і не могла вона з дива вийти!
1 Könige 1Kgs 1 10 6 І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.
1 Könige 1Kgs 1 10 7 І не повірила я тим словам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина: ти перевищив мудрість та добро тієї слави, про яку я чула!
1 Könige 1Kgs 1 10 8 Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість!
1 Könige 1Kgs 1 10 9 Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїля навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість.
1 Könige 1Kgs 1 10 10 І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дорогого каміння. Більш уже ніколи не приходило так багато, як оці пахощі, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!
1 Könige 1Kgs 1 10 11 І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, спроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміння.
1 Könige 1Kgs 1 10 12 І поробив цар з алмуґового дерева поруччя для Господнього храму та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. Ніколи не приходило так багато алмуґового дерева, і не бачено аж до цього дня!
1 Könige 1Kgs 1 10 13 А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй як царський дарунок Соломонів. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її.
1 Könige 1Kgs 1 10 14 І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень шістдесят і шість талантів золота,
1 Könige 1Kgs 1 10 15 окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходячих, та від усіх царів Арабії та краєвих намісників.
1 Könige 1Kgs 1 10 16 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів золота йшло на одного щита,
1 Könige 1Kgs 1 10 17 та три сотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
1 Könige 1Kgs 1 10 18 І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом.
1 Könige 1Kgs 1 10 19 У трона було шість ступенів; а голова в трона кругляста позад його та поруччя з того й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.
1 Könige 1Kgs 1 10 20 І дванадцять левів стояли там на шости ступенях із того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!
1 Könige 1Kgs 1 10 21 І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого із срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
1 Könige 1Kgs 1 10 22 Бо цар мав на морі таршіські кораблі разом із кораблями Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото, і срібло, і слонову кість, і мавп, і пав.
1 Könige 1Kgs 1 10 23 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
1 Könige 1Kgs 1 10 24 І вся земля хотіла бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.
1 Könige 1Kgs 1 10 25 І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, і зброю, і пахощі, коні та мули, із року в рік.
1 Könige 1Kgs 1 10 26 І назбирав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та з царем в Єрусалимі.
1 Könige 1Kgs 1 10 27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, як каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!
1 Könige 1Kgs 1 10 28 А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці брали їх із Кеве за встановлені гроші.
1 Könige 1Kgs 1 10 29 І входила й виходила колесниця з Єгипту за шість сотень шеклів срібла, а кінь за сто й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царям сирійським.
1 Könige 1Kgs 1 11 1 А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,
1 Könige 1Kgs 1 11 2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: Не ввійде те між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів. До них прихилився Соломон коханням.
1 Könige 1Kgs 1 11 3 І було в нього жінок-княгинь сім сотень, а наложниць три сотні. І жінки його прихилили його серце.
1 Könige 1Kgs 1 11 4 І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.
1 Könige 1Kgs 1 11 5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.
1 Könige 1Kgs 1 11 6 І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.
1 Könige 1Kgs 1 11 7 Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.
1 Könige 1Kgs 1 11 8 І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.
1 Könige 1Kgs 1 11 9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що два рази йому являвся,
1 Könige 1Kgs 1 11 10 і наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був Господь.
1 Könige 1Kgs 1 11 11 І сказав Господь до Соломона: Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.
1 Könige 1Kgs 1 11 12 Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки сина твого відберу його!
1 Könige 1Kgs 1 11 13 Та всього царства Я не відберу, одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав.
1 Könige 1Kgs 1 11 14 І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, він із царського насіння в Едомі.
1 Könige 1Kgs 1 11 15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.
1 Könige 1Kgs 1 11 16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі.
1 Könige 1Kgs 1 11 17 І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зо слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.
1 Könige 1Kgs 1 11 18 І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю.
1 Könige 1Kgs 1 11 19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.
1 Könige 1Kgs 1 11 20 І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів.
1 Könige 1Kgs 1 11 21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Йоав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: Відпусти мене, й я піду до свого Краю!
1 Könige 1Kgs 1 11 22 А фараон йому відказав: Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю? Та той сказав: Ні, таки конче відпусти мене!
1 Könige 1Kgs 1 11 23 І поставив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, сина Ел'яди, що втік від Гадад'езера, царя Цови, свого пана.
1 Könige 1Kgs 1 11 24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.
1 Könige 1Kgs 1 11 25 І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, і запанував над Сирією.
1 Könige 1Kgs 1 11 26 А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Цереди, а ім'я його матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І підняв він руку на царя.
1 Könige 1Kgs 1 11 27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролім у Місті Давида, свого батька.
1 Könige 1Kgs 1 11 28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому.
1 Könige 1Kgs 1 11 29 І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений в нову одіж, й обидва вони були самі на полі.
1 Könige 1Kgs 1 11 30 І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.
1 Könige 1Kgs 1 11 31 І сказав він до Єровоама: Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен.
1 Könige 1Kgs 1 11 32 А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен.
1 Könige 1Kgs 1 11 33 Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.
1 Könige 1Kgs 1 11 34 Та не візьму Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх.
1 Könige 1Kgs 1 11 35 І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен.
1 Könige 1Kgs 1 11 36 А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.
1 Könige 1Kgs 1 11 37 А тебе Я візьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.
1 Könige 1Kgs 1 11 38 І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 11 39 І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні.
1 Könige 1Kgs 1 11 40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти.
1 Könige 1Kgs 1 11 41 А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, ото вони написані в книзі Соломонові діла.
1 Könige 1Kgs 1 11 42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ.
1 Könige 1Kgs 1 11 43 І спочив Соломон зо своїми батьками, і був похований у Місті Давида, батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.
1 Könige 1Kgs 1 12 1 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.
1 Könige 1Kgs 1 12 2 І сталося, що це почув Єровоам, Неватів син, коли був іще в Єгипті, куди втік від царя Соломона. І осівся Єровоам ув Єгипті.
1 Könige 1Kgs 1 12 3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та всі Ізраїлеві збори, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:
1 Könige 1Kgs 1 12 4 Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти тепер полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.
1 Könige 1Kgs 1 12 5 А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.
1 Könige 1Kgs 1 12 6 І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли був він живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?
1 Könige 1Kgs 1 12 7 І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти сьогодні будеш рабом цьому народові, і будеш служити їм, і відповіси їм, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.
1 Könige 1Kgs 1 12 8 Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.
1 Könige 1Kgs 1 12 9 І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, що твій батько наклав був на нас.
1 Könige 1Kgs 1 12 10 І говорили до нього ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!
1 Könige 1Kgs 1 12 11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я додам до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!
1 Könige 1Kgs 1 12 12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.
1 Könige 1Kgs 1 12 13 І цар жорстоко відповів народові, і відкинув пораду старших, що радили йому.
1 Könige 1Kgs 1 12 14 І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я додам до вашого ярма. Батько мій карав вас бичами, а я каратиму вас скорпіонами!...
1 Könige 1Kgs 1 12 15 І не послухався цар народу, бо причина була від Господа, щоб справдилося слово Його, яке говорив був Господь через шілонянина Ахійю до Єровоама, Неватового сина.
1 Könige 1Kgs 1 12 16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! До наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів своїх.
1 Könige 1Kgs 1 12 17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, тільки над ними зацарював Рехав'ам.
1 Könige 1Kgs 1 12 18 І послав цар Рехав'ам Адонірама, що був над даниною, та ввесь Ізраїль закидав його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму.
1 Könige 1Kgs 1 12 19 І збунтувався Ізраїль проти Давидового дому, і від нього відпав, і так є аж до цього дня.
1 Könige 1Kgs 1 12 20 І сталося, як увесь Ізраїль почув, що вернувся Єровоам, то послали й покликали його на збори, та й настановили його царем над усім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.
1 Könige 1Kgs 1 12 21 І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав увесь Юдин дім та Веніяминове племено, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царство Рехав'амові, Соломоновому синові.
1 Könige 1Kgs 1 12 22 І було Боже слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 12 23 Скажи Рехав'амові, Соломоновому синові, цареві Юдиному, та всьому домові Юдиному й Веніяминовому, і решті народу, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 12 24 Так говорить Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами, Ізраїлевими синами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господнього слова, і вернулися, щоб піти за Господнім словом.
1 Könige 1Kgs 1 12 25 І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й осівся в ньому. І вийшов він звідти, і збудував Пенуїла.
1 Könige 1Kgs 1 12 26 І сказав Єровоам у своєму серці: Тепер вернеться царство до Давидового дому!
1 Könige 1Kgs 1 12 27 Якщо народ цей буде ходити до Єрусалиму, щоб приносити жертви в Господньому домі, то вернеться серце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, царя Юдиного. І вони заб'ють мене, та й вернуться до Рехав'ама, царя Юдиного.
1 Könige 1Kgs 1 12 28 І порадився цар, і зробив два золоті тельці, і сказав до народу: Досить вам ходити до Єрусалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетського краю.
1 Könige 1Kgs 1 12 29 І поставив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.
1 Könige 1Kgs 1 12 30 І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.
1 Könige 1Kgs 1 12 31 І зробив він жертівне місце на пагірку, і настановив священиків з усього народу, що не були з Левієвих синів.
1 Könige 1Kgs 1 12 32 І встановив Єровоам свято в восьмому місяці, п'ятнадцятого для місяця, подібне до свята, що в Юді, і приносив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приносити в жертву тельцям, які він зробив. І настановив він у Бет-Елі священиків пагірків, що поробив.
1 Könige 1Kgs 1 12 33 І приносив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ятнадцятого дня восьмого місяця, якого вимислив з свого серця. І вчинив він свято для Ізраїлевих синів, і підійшов до жертівника, щоб покадити...
1 Könige 1Kgs 1 13 1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити.
1 Könige 1Kgs 1 13 2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім'я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі.
1 Könige 1Kgs 1 13 3 І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!...
1 Könige 1Kgs 1 13 4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе...
1 Könige 1Kgs 1 13 5 А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...
1 Könige 1Kgs 1 13 6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим...
1 Könige 1Kgs 1 13 7 І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара!
1 Könige 1Kgs 1 13 8 А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!...
1 Könige 1Kgs 1 13 9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов!
1 Könige 1Kgs 1 13 10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
1 Könige 1Kgs 1 13 11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові.
1 Könige 1Kgs 1 13 12 І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
1 Könige 1Kgs 1 13 13 І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
1 Könige 1Kgs 1 13 14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я.
1 Könige 1Kgs 1 13 15 І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба!
1 Könige 1Kgs 1 13 16 А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
1 Könige 1Kgs 1 13 17 Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!
1 Könige 1Kgs 1 13 18 А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду!
1 Könige 1Kgs 1 13 19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду...
1 Könige 1Kgs 1 13 20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його.
1 Könige 1Kgs 1 13 21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
1 Könige 1Kgs 1 13 22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...
1 Könige 1Kgs 1 13 23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його.
1 Könige 1Kgs 1 13 24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі...
1 Könige 1Kgs 1 13 25 Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк.
1 Könige 1Kgs 1 13 26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому.
1 Könige 1Kgs 1 13 27 І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали.
1 Könige 1Kgs 1 13 28 І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер осла.
1 Könige 1Kgs 1 13 29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
1 Könige 1Kgs 1 13 30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій!
1 Könige 1Kgs 1 13 31 І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості!
1 Könige 1Kgs 1 13 32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських.
1 Könige 1Kgs 1 13 33 По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків.
1 Könige 1Kgs 1 13 34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі.
1 Könige 1Kgs 1 14 1 Того часу заслаб Авійя, Єровоамів син
1 Könige 1Kgs 1 14 2 І сказав Єровоам до своєї жінки: Устань та переберися, і не пізнають, що ти Єровоамова жінка. І підеш до Шіло, ото там пророк Ахійя, який говорив про мене, що я буду царем над цим народом.
1 Könige 1Kgs 1 14 3 І візьми в свою руку десять хлібів і калачі та дзбанок меду, і ввійдеш до нього. Він скаже тобі, що буде хлопцеві.
1 Könige 1Kgs 1 14 4 І зробила так Єровоамова жінка. І встала вона, та й пішла до Шіло, і ввійшла до Ахійєвого дому. А Ахійя не міг бачити, бо очі йому стемніли через його старість.
1 Könige 1Kgs 1 14 5 І Господь сказав до Ахійї: Ось приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе слово про сина свого, бо він слабий. Отак і так будеш їй говорити. І станеться, коли вона ввійде, то вдаватиме чужу.
1 Könige 1Kgs 1 14 6 І сталося, як Ахійя почув шарудіння ніг її, як вона входила до входу, то сказав: Увійди, Єровоамова жінко! Чому то ти вдаєш чужу? А я посланий до тебе з твердою звісткою.
1 Könige 1Kgs 1 14 7 Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому, що Я підніс тебе з-посеред народу, і дав тебе за князя над Моїм народом, Ізраїлем,
1 Könige 1Kgs 1 14 8 і відірвав царство від Давидового дому й дав його тобі, та ти не був, як Мій раб Давид, що додержував заповідей Моїх, і що ходив за Мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в очах Моїх,
1 Könige 1Kgs 1 14 9 і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богів та литих бовванів, щоб гнівити Мене, а Мене ти відкинув геть,
1 Könige 1Kgs 1 14 10 тому ось Я наводжу 935 8688 лихо 7451 на Єровоамів 3379 дім 1004, і вигублю 3772 8689 в Єровоама 3379 навіть те, що мочить 8366 8688 на стіну 7023, невільника 6113 8803 й вільного 5800 8803 в Ізраїлі 3478, і вимету 1197 8765 позостале 310 по Єровоамовім 3379 домі 1004, як вимітається 1197 8762 сміття 1557, аж не 8552 8800 0 зостанеться 8552 8800 0 нічого.
1 Könige 1Kgs 1 14 11 Померлого в Єровоама в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне. Так сказав Господь.
1 Könige 1Kgs 1 14 12 А ти встань, іди до свого дому. Як ноги твої входитимуть до міста, то помре той хлопець.
1 Könige 1Kgs 1 14 13 І буде його оплакувати ввесь Ізраїль, і поховають його, бо він один в Єровоама ввійде до гробу, бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була знайдена добра річ для Господа, Бога Ізраїлевого.
1 Könige 1Kgs 1 14 14 А Господь поставить Собі царя над Ізраїлем, який вигубить Єровоамів дім того дня. Та що станеться тепер?
1 Könige 1Kgs 1 14 15 І поб'є Господь Ізраїля, і він захитається, як хитається очерет на воді! І вирве Він Ізраїля з-над цієї хорошої землі, яку дав їхнім батькам, і порозкидає їх по той бік Річки за те, що вони поробили собі Астарти, що гнівають Господа.
1 Könige 1Kgs 1 14 16 І Він видасть Ізраїля через гріх Єровоама, що грішив сам, і що ввів у гріх Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 14 17 І встала Єровоамова жінка, і пішла, і прийшла до Тірци. Як вона входила до порога дому, то той хлопець помер...
1 Könige 1Kgs 1 14 18 І поховали його, й оплакував його ввесь Ізраїль за словом Господа, що говорив через раба Свого пророка Ахійю.
1 Könige 1Kgs 1 14 19 А решта Єровоамових діл, як він воював та як він царював, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige 1Kgs 1 14 20 А час, який царював Єровоам, двадцять і два роки. І спочив він із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Надав.
1 Könige 1Kgs 1 14 21 А Рехав'ам, син Соломонів, царював у Юді. Рехав'ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, а царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я його матері: аммонітка Наама.
1 Könige 1Kgs 1 14 22 А Юда робив зло в Господніх очах, і вони гнівили Його більш від усього того, що чинили їхні батьки своїм гріхом, яким грішили.
1 Könige 1Kgs 1 14 23 І також вони будували собі жертівники на пагірках, і стовпи, і Астарти на кожному високому взгір'ї та під кожним зеленим деревом.
1 Könige 1Kgs 1 14 24 І також були блудодії в тому краї, вони чинили всю гидоту тих людей, що Господь прогнав їх від Ізраїлевого обличчя.
1 Könige 1Kgs 1 14 25 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шушак, єгипетський цар, на Єрусалим.
1 Könige 1Kgs 1 14 26 І позабирав він скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все забрав. І забрав він усі золоті щити, що Соломон поробив був.
1 Könige 1Kgs 1 14 27 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити, і віддав їх на руки провідників бігунів, що стерегли вхід до царського дому.
1 Könige 1Kgs 1 14 28 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, бігуни носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
1 Könige 1Kgs 1 14 29 А решта Рехав'амових діл та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
1 Könige 1Kgs 1 14 30 А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точилася по всі дні.
1 Könige 1Kgs 1 14 31 І спочив Рехав'ам зо своїми батьками, і був він похований зо своїми батьками в Давидовому Місті. А ім'я його матері аммонітянка Наама. А замість нього зацарював його син Авійям.
1 Könige 1Kgs 1 15 1 А вісімнадцятого року царя Єровоама, Неватового сина, над Юдою зацарював Авійям.
1 Könige 1Kgs 1 15 2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Мааха, Авесаломова дочка.
1 Könige 1Kgs 1 15 3 І він ходив в усіх гріхах свого батька, які той робив перед ним, і серце його не було все з Господом, Богом своїм, як серце його батька Давида.
1 Könige 1Kgs 1 15 4 Бо Господь, Бог його, ради Давида дав йому світильника в Єрусалимі, щоб поставити сина його по ньому та укріпити Єрусалим.
1 Könige 1Kgs 1 15 5 Бо Давид робив добре в Господніх очах, і не відступав від усього що Він наказав був йому, по всі дні життя свого, окрім справи хіттянина Урії.
1 Könige 1Kgs 1 15 6 А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точилася по всі дні життя його.
1 Könige 1Kgs 1 15 7 А решта Авійямових діл та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І війна точилася між Авійямом та між Єровоамом.
1 Könige 1Kgs 1 15 8 І спочив Авійям зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса.
1 Könige 1Kgs 1 15 9 А року двадцятого Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Аса, цар Юдин.
1 Könige 1Kgs 1 15 10 І він царював в Єрусалимі сорок і один рік. А ім'я його матері Мааха, Авесаломова дочка.
1 Könige 1Kgs 1 15 11 І робив Аса добре в Господніх очах, як батько його Давид.
1 Könige 1Kgs 1 15 12 І вигнав він блудодіїв із краю, і повикидав усіх божків, яких поробили були їхні батьки.
1 Könige 1Kgs 1 15 13 І навіть матір свою Мааху, і її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола для Астарти. І Аса порубав ідола її, та й спалив у долині Кедрон.
1 Könige 1Kgs 1 15 14 А пагірки не минулися; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні.
1 Könige 1Kgs 1 15 15 І вніс він до Господнього дому присвячені речі свого батька та присвячені речі свої, срібло, і золото, і посуд.
1 Könige 1Kgs 1 15 16 А війна точилася між Асою та між Башою по всі їхні дні.
1 Könige 1Kgs 1 15 17 І пішов Баша, цар Ізраїлів, на Юду, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.
1 Könige 1Kgs 1 15 18 І взяв Аса все срібло та золото, позостале в скарбницях храму Господнього та дому царевого, та й дав його до руки своїх слуг. І послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дамаску, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 15 19 Є умова між мною та між тобою, між батьком моїм та між батьком твоїм. Ось послав я тобі дара, срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.
1 Könige 1Kgs 1 15 20 І послухався Бен-Гаддад царя Аси, і послав провідників свойого війська на Ізраїлеві міста, та й побив Іййона, і Дана, і Авела, Бат-Мааху, і всього Кінерота та всю землю Нефталимову.
1 Könige 1Kgs 1 15 21 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, й осівся в Тірці.
1 Könige 1Kgs 1 15 22 А цар Аса закликав до послуху всього Юду, нікого не виключаючи, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша. І цар Аса збудував з того Веніяминову Ґеву.
1 Könige 1Kgs 1 15 23 А решта діл Аси та вся лицарськість його, і все, що він зробив був, і міста, які побудував, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів; тільки на час старости своєї він заслаб був на свої ноги.
1 Könige 1Kgs 1 15 24 І спочив Аса з батьками своїми, і був похований з батьками своїми в Місті Давида, свого батька. А замість нього зацарював його син Йосафат.
1 Könige 1Kgs 1 15 25 А над Ізраїлем зацарював Надав, Єровоамів син, у другому році Аси, царя Юдиного, та й царював над Ізраїлем два роки.
1 Könige 1Kgs 1 15 26 І робив він зле в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого та в гріху його, що вводив теж у гріх Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 15 27 І змовився на нього Баша, син Ахійї, з Іссахарового дому, та й побив його Баша в Ґіббетоні филистимському. А Надав та ввесь Ізраїль облягали Ґіббетон.
1 Könige 1Kgs 1 15 28 І вбив його Баша в третьому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.
1 Könige 1Kgs 1 15 29 І сталося, як зацарював він, то побив увесь Єровоамів дім, не позоставив Єровоамові жодної душі, аж поки не вигубив його, за словом Господа, що говорив через Свого раба шілонянина Ахійю,
1 Könige 1Kgs 1 15 30 за гріх Єровоама, що грішив сам і що вводив у гріх Ізраїля, через свій гнів, яким гнівив Господа, Бога Ізраїлевого.
1 Könige 1Kgs 1 15 31 А решта діл Надава та все, що він був зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige 1Kgs 1 15 32 А війна точилася між Асою та між Башею, Ізраїлевим царем, по всі дні їх.
1 Könige 1Kgs 1 15 33 Третього року Аси, царя Юдиного, зацарював Баша, син Ахійїн, над усім Ізраїлем у Тірці, на двадцять і чотири роки.
1 Könige 1Kgs 1 15 34 І робив він зло в Господніх очах, і ходив дорогою Єровоама та в гріху його, що вводив у гріх Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 16 1 І було Господнє слово до Єгу, Хананієвого сина, про Башу, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 16 2 Тому, що Я підніс тебе з пороху, і настановив тебе володарем над Моїм народом, Ізраїлем, а ти пішов Єровоамовою дорогою та вводив у гріх народ Мій, Ізраїля, щоб гнівити Мене гріхами їх,
1 Könige 1Kgs 1 16 3 то ось Я вигублю по Баші та по домі його, зроблю твій дім, як дім Єровоама, Неватового сина.
1 Könige 1Kgs 1 16 4 Померлого в Баші в місті з'їдять пси, а померлого йому на полі, поїсть птаство небесне.
1 Könige 1Kgs 1 16 5 А решта діл Баші, і що він зробив був, і лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige 1Kgs 1 16 6 І спочив Баша зо своїми батьками, і був похований в Тірці, а замість нього зацарював син його Ела.
1 Könige 1Kgs 1 16 7 І було слово Господнє через пророка Єгу, сина Хананієвого, до Баші та до дому його, а то через усе те зло, що коїв він у Господніх очах, щоб гнівити Його чином своїх рук, щоб бути, як Єровоамів дім, що Він побив його.
1 Könige 1Kgs 1 16 8 Двадцять і шостого року Аси, царя Юдиного, зацарював Ела, Башин син, над Ізраїлем у Тірці, на два роки.
1 Könige 1Kgs 1 16 9 І змовився на нього його раб Зімрі, провідник половини колесниць. І коли він, п'яний, пив у домі Арци, що був над його домом у Тірці,
1 Könige 1Kgs 1 16 10 то прийшов Зімрі й убив його, і вбив його в двадцятому й сьомому році Аси, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.
1 Könige 1Kgs 1 16 11 І сталося, як він зацарював та сів на його троні, то він вибив увесь Башин дім, не позоставив навіть того, що мочить на стіну, ані рідних його, ані друзів його.
1 Könige 1Kgs 1 16 12 І вигубив Зімрі ввесь Башин дім, за словом Господа, що промовляв був до Баші через пророка Єгу,
1 Könige 1Kgs 1 16 13 за всі гріхи Баші та гріхи Елі, його сина, що грішили самі, і що вводили в гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, своїми гидотами.
1 Könige 1Kgs 1 16 14 А решта діл Елі та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige 1Kgs 1 16 15 У році двадцятому й сьомому Аси, царя Юдиного, зацарював Зімрі в Тірці на сім день, коли народ облягав филистимський Ґіббетон.
1 Könige 1Kgs 1 16 16 І прочув народ, що облягав, таке: Змовився Зімрі та й убив царя! І ввесь Ізраїль настановив царем над Ізраїлем Омрі, провідника війська, того дня в таборі.
1 Könige 1Kgs 1 16 17 І піднялися Омрі та ввесь Ізраїль із ним із Ґіббетону, і облягли Тірцу.
1 Könige 1Kgs 1 16 18 І сталося, як побачив Зімрі, що місто здобуте, то ввійшов до палацу царевого дому, та й спалив над собою царський дім огнем, і помер
1 Könige 1Kgs 1 16 19 за гріх свій, що грішив ним, щоб робити зло в Господніх очах, щоб ходити дорогою Єровоама та в гріху його, який він чинив, щоб вводити в гріх Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 16 20 А решта діл Зімрі та змова його, що вчинив був, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige 1Kgs 1 16 21 Тоді Ізраїлів народ поділився пополовині: половина народу була за Тівні, Ґінатового сина, щоб настановити його царем, а половина за Омрі.
1 Könige 1Kgs 1 16 22 Та був сильніший народ, що стояв за Омрі, від народу, що був за Тівні, Ґінатового сина. І помер Тівні, а зацарював Омрі.
1 Könige 1Kgs 1 16 23 У році тридцятому й першому Аси, царя Юдиного, над Ізраїлем зацарював на дванадцять літ Омрі. У Тірці царював він шість років.
1 Könige 1Kgs 1 16 24 І купив він від Шемера гору Шомерон за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав ім'я міста, яке збудував, іменем пана тієї гори: Шомерон.
1 Könige 1Kgs 1 16 25 І робив Омрі зло в Господніх очах, і чинив зло більше від усіх, хто був перед ним.
1 Könige 1Kgs 1 16 26 І ходив він усією дорогою Єровоама, сина Неватового, та в гріхах його, якими вводив у гріх Ізраїля, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїля, гидотами своїми.
1 Könige 1Kgs 1 16 27 А решта діл Омрі, що робив він, та лицарськість його, яку він чинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige 1Kgs 1 16 28 І спочив Омрі з своїми батьками, і був похований у Самарії. А замість нього зацарював його син Ахав.
1 Könige 1Kgs 1 16 29 Ахав, син Омрі, зацарював над Ізраїлем у році тридцятому й восьмому Аси, царя Юдиного. І царював Ахав, син Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцять і два роки.
1 Könige 1Kgs 1 16 30 І робив Ахав, син Омрі, зло в Господніх очах більше від усіх, хто був перед ним.
1 Könige 1Kgs 1 16 31 І було йому мало ходити в гріхах Єровоама, Неватового сина, і він узяв за жінку Єзавель, дочку Етбаала, сидонського царя. І він пішов, і служив Ваалові, і вклонявся йому.
1 Könige 1Kgs 1 16 32 І він поставив жертівника для Ваала в Вааловому домі, якого збудував у Шомероні.
1 Könige 1Kgs 1 16 33 І зробив Ахав Астарту. І Ахав далі чинив, щоб гнівити Господа, Бога Ізраїлевого, більше від усіх Ізраїлевих царів, що були перед ним.
1 Könige 1Kgs 1 16 34 За його днів Хіїл з Бет-Елу відбудував Єрихона, на перворіднім своїм Авірамові він заклав його фундаменти, а на наймолодшім своїм Сеґівові повставляв брами його, за словом Господа, що говорив через Ісуса, Навинового сина.
1 Könige 1Kgs 1 17 1 І сказав тішб'янин Ілля, з ґілеадських мешканців, до Ахава: Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою, цими роками не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!
1 Könige 1Kgs 1 17 2 І було до нього слово Господнє, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 17 3 Іди звідси, й обернешся собі на схід, і сховаєшся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
1 Könige 1Kgs 1 17 4 І станеться, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.
1 Könige 1Kgs 1 17 5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Керіті, що навпроти Йордану.
1 Könige 1Kgs 1 17 6 А круки приносили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса ввечорі, а з потоку він пив.
1 Könige 1Kgs 1 17 7 І сталося на кінці днів, і висох потік, бо в краю не було дощу.
1 Könige 1Kgs 1 17 8 І було Господнє слово до нього, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 17 9 Устань, іди до Сарепти сидонської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.
1 Könige 1Kgs 1 17 10 І він устав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міста, аж ось там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посудини, й я нап'юся.
1 Könige 1Kgs 1 17 11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: Візьми мені й шматок хліба в свою руку!
1 Könige 1Kgs 1 17 12 А та відказала: Як живий Господь, Бог твій, не маю я калача, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горняті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду, і приготовлю це собі та синові своєму. І з'їмо ми, та й помремо...
1 Könige 1Kgs 1 17 13 І сказав до неї Ілля: Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені, а для себе та для сина свого зробиш потім.
1 Könige 1Kgs 1 17 14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не скінчиться, і не забракне в горняті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на поверхню землі.
1 Könige 1Kgs 1 17 15 І пішла вона, із зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні,
1 Könige 1Kgs 1 17 16 дзбанок муки не скінчився, і не забракло в горняті олії, за словом Господа, що говорив через Іллю.
1 Könige 1Kgs 1 17 17 І сталося по тих пригодах, заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка, аж духу не позосталося в ньому.
1 Könige 1Kgs 1 17 18 І сказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!...
1 Könige 1Kgs 1 17 19 І сказав він до неї: Дай мені сина свого! І він узяв його з лоня її, і виніс його в горницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
1 Könige 1Kgs 1 17 20 І кликнув він до Господа й сказав: Господи, Боже мій, чи й цій удові, що я в неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?
1 Könige 1Kgs 1 17 21 І витягся він тричі над дитиною, і кликав до Господа та казав: Господи, Боже мій, нехай вернеться душа цієї дитини в неї!
1 Könige 1Kgs 1 17 22 І вислухав Господь голоса Іллі, і вернулася душа дитини в неї, і вона ожила...
1 Könige 1Kgs 1 17 23 І взяв Ілля дитину, і зніс її з горниці додолу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: Дивися, твій син живий!
1 Könige 1Kgs 1 17 24 І сказала та жінка до Іллі: Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх правда!
1 Könige 1Kgs 1 18 1 І минуло багато днів, і було Господнє слово до Іллі третього року, говорячи: Іди, покажися до Ахава, а Я дам дощ на поверхню землі.
1 Könige 1Kgs 1 18 2 І пішов Ілля показатися до Ахава. А в Асирії був сильний голод.
1 Könige 1Kgs 1 18 3 І покликав Ахав Овдія, що був над домом, а Овдій був дуже богобійний.
1 Könige 1Kgs 1 18 4 І сталося, коли Єзавель вигублювала Господніх пророків, то Овдій узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою.
1 Könige 1Kgs 1 18 5 І сказав Ахав до Овдія: Іди по Краю до всіх водних джерел та до всіх потоків, може знайдемо трави, і позоставимо при житті коня та мула, і не вигубимо худоби..
1 Könige 1Kgs 1 18 6 І поділили вони собі Край, щоб перейти по ньому, Ахав пішов однією дорогою сам, Овдій пішов сам другою дорогою.
1 Könige 1Kgs 1 18 7 І був Овдій у дорозі, аж ось Ілля назустріч йому. І пізнав він його, і впав на обличчя своє та й сказав: Чи то ти, пане мій Іллє?
1 Könige 1Kgs 1 18 8 А той відказав йому: Я. Іди, скажи панові своєму: Ось тут Ілля!
1 Könige 1Kgs 1 18 9 А він сказав: Чим я прогрішив, що ти віддаєш свого раба в Ахавову руку, щоб він убив мене?
1 Könige 1Kgs 1 18 10 Як живий Господь, Бог твій, немає народу та царства, що туди не посилав би пан мій шукати тебе. А коли говорили: Нема його, то він заприсягав те царство та той народ, що знайдуть тебе.
1 Könige 1Kgs 1 18 11 А тепер ти говориш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля!
1 Könige 1Kgs 1 18 12 І станеться, я піду від тебе, а Дух Господній понесе тебе на те місце, якого не знаю. І прийду я, щоб донести Ахаву, а коли він не знайде тебе, то вб'є мене. А раб твій боїться Господа від своєї молодости.
1 Könige 1Kgs 1 18 13 Чи ж не було сказано панові моєму те, що зробив я, коли Єзавель побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?
1 Könige 1Kgs 1 18 14 А тепер ти кажеш: Іди, скажи своєму панові: Ось тут Ілля, і він мене вб'є!...
1 Könige 1Kgs 1 18 15 Та Ілля відказав: Як живий Господь Саваот, що я стою перед Його лицем, сьогодні я покажуся йому!
1 Könige 1Kgs 1 18 16 І пішов Овдій назустріч Ахаву, та й доніс йому те. І пішов Ахав навпроти Іллі.
1 Könige 1Kgs 1 18 17 І сталося, коли Ахав побачив Іллю, то Ахав сказав до нього: Чи це ти, що непокоїш Ізраїля?
1 Könige 1Kgs 1 18 18 А той відказав: Не я внещасливив Ізраїля, а тільки ти та дім твого батька через ваше недотримання Господніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.
1 Könige 1Kgs 1 18 19 А тепер пошли, збери до мене на гору Кармел усього Ізраїля та чотири сотні й п'ятдесят Ваалових пророків, та чотири сотні пророків Астарти, що їдять зо столу Єзавелі.
1 Könige 1Kgs 1 18 20 І послав Ахав по всіх Ізраїлевих синах, і зібрав пророків на гору Кармел.
1 Könige 1Kgs 1 18 21 І підійшов Ілля до всього народу й сказав: Чи довго ви будете скакати на двох галузках? Якщо Господь Бог, ідіть за Ним, а якщо Ваал ідіть за ним! Та не відповів йому народ ані слова.
1 Könige 1Kgs 1 18 22 І сказав Ілля до народу: Я сам позостався Господній пророк, а пророків Ваалових чотири сотні й п'ятдесят чоловіка.
1 Könige 1Kgs 1 18 23 І нехай дадуть нам двох бичків, і нехай вони виберуть собі одного бичка, і нехай заріжуть його, і нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І я приготую одного бичка, і дам на дрова, а огню не покладу.
1 Könige 1Kgs 1 18 24 І ви покличете ім'я бога вашого, а я покличу Ім'я Господа. І станеться, той Бог, що відповість огнем, Він Бог! І відповів той народ та й сказав: Це добре слово!
1 Könige 1Kgs 1 18 25 І сказав Ілля до Ваалових пророків: Виберіть собі одного бичка, і приготуйте перші, бо ви численніші, і покличте ім'я свого бога, і огню не покладете.
1 Könige 1Kgs 1 18 26 І взяли вони того бичка, що він дав їм, і вони приготували й кликали Ваалове ім'я від ранку й аж до полудня, говорячи: Ваале, почуй нас! Та не було ані голосу, ані відповіді. І скакали вони біля жертівника, що зробили.
1 Könige 1Kgs 1 18 27 І сталося опівдні, і сміявся з них Ілля й говорив: Кличте голосом сильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучився, або в дорозі! Може він спить, то прокинеться!
1 Könige 1Kgs 1 18 28 І стали вони кликати голосом сильнішим, і кололися, за своїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилася з них кров.
1 Könige 1Kgs 1 18 29 І сталося, як минувся південь, то вони пророкували аж до часу принесення хлібної жертви, та не було ані голосу, ані відповіді, ані слуху...
1 Könige 1Kgs 1 18 30 І сказав Ілля до всього народу: Підійдіть до мене! І підійшов увесь народ до нього, а він поправив розбитого Господнього жертівника.
1 Könige 1Kgs 1 18 31 І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племен синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: Ізраїль буде ім'я твоє!
1 Könige 1Kgs 1 18 32 і збудував із того каміння жертівника в Ім'я Господнє, і зробив рова, площею на дві саті насіння, навколо жертівника.
1 Könige 1Kgs 1 18 33 І наклав дров, і зарізав бичка та й поклав на дровах.
1 Könige 1Kgs 1 18 34 І він сказав: Наповніть чотири відрі води, і нехай виллють на цілопалення та на дрова. І сказав: Повторіть! І повторили. І сказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.
1 Könige 1Kgs 1 18 35 І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнився водою.
1 Könige 1Kgs 1 18 36 І сталося в час принесення хлібної жертви, що підійшов пророк Ілля та й сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а я Твій раб, і що все оце я зробив Твоїм словом.
1 Könige 1Kgs 1 18 37 Вислухай мене, Господи, вислухай мене, і нехай пізнає цей народ, що Ти Господь, Бог, і Ти обернеш їхнє серце назад!
1 Könige 1Kgs 1 18 38 І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові...
1 Könige 1Kgs 1 18 39 І побачили це всі люди, та й попадали на обличчя свої й говорили: Господь, Він Бог, Господь, Він Бог!
1 Könige 1Kgs 1 18 40 І сказав до них Ілля: Схопіть Ваалових пророків! Нехай ніхто не втече з них! І похапали їх, а Ілля звів їх до потоку Кішон, та й порізав їх...
1 Könige 1Kgs 1 18 41 І сказав Ілля до Ахава: Увійди, їж і пий, бо ось чути шум дощу.
1 Könige 1Kgs 1 18 42 І пішов Ахав, щоб їсти та пити, а Ілля зійшов на верхів'я Кармелу, і нахилився до землі, і поклав обличчя своє між свої коліна.
1 Könige 1Kgs 1 18 43 І сказав він до свого хлопця: Вийди, подивися в напрямі моря! І той вийшов і подивився та й сказав: Нема нічого. Та він відказав: Вернися сім раз!
1 Könige 1Kgs 1 18 44 І сталося сьомого разу, і він сказав: Ось мала хмара, немов долоня людська, підіймається з моря. А він сказав: Піди, скажи Ахавові: Запрягай і зійди, і не затримає тебе дощ.
1 Könige 1Kgs 1 18 45 І сталося по недовгому часі, і потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.
1 Könige 1Kgs 1 18 46 А Господня рука була на Іллі. І він оперезав свої стегна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу.
1 Könige 1Kgs 1 19 1 А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем.
1 Könige 1Kgs 1 19 2 І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!
1 Könige 1Kgs 1 19 3 І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця.
1 Könige 1Kgs 1 19 4 А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерти, і сказав: Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!...
1 Könige 1Kgs 1 19 5 І поклався він, і заснув під одним ялівцем. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: Устань та попоїж!
1 Könige 1Kgs 1 19 6 І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, і знову поклався.
1 Könige 1Kgs 1 19 7 І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою.
1 Könige 1Kgs 1 19 8 І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив.
1 Könige 1Kgs 1 19 9 І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: Чого ти тут, Іллє?
1 Könige 1Kgs 1 19 10 А той відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.
1 Könige 1Kgs 1 19 11 А Він відказав: Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось переходитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та скелі ламає. Та не в вітрі Господь. А по вітрі трус землі, та не в трусі Господь.
1 Könige 1Kgs 1 19 12 А по трусі огонь, і не в огні Господь. А по огні тихий лагідний голос.
1 Könige 1Kgs 1 19 13 І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плащем своїм, та й вийшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, що говорив: Чого ти тут, Іллє?
1 Könige 1Kgs 1 19 14 А він відказав: Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її.
1 Könige 1Kgs 1 19 15 І сказав до нього Господь: Іди, вернися на свою дорогу на Дамаську пустиню. І прийдеш, і помажеш Хазаїла на царя над Сирією.
1 Könige 1Kgs 1 19 16 А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисея, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість себе.
1 Könige 1Kgs 1 19 17 І станеться, хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.
1 Könige 1Kgs 1 19 18 А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його.
1 Könige 1Kgs 1 19 19 І пішов він ізвідти, і знайшов Єлисея, Шафатового сина, а він оре. Дванадцять запрягів перед ним, а він при дванадцятому. І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща.
1 Könige 1Kgs 1 19 20 І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: Нехай поцілую я батька свого та свою матір, та й піду за тобою! А той відказав йому: Іди, але вернися, бо що я зробив тобі?
1 Könige 1Kgs 1 19 21 І вернувся він від нього, і взяв запряга волів та й приніс його в жертву, а ярмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.
1 Könige 1Kgs 1 20 1 А Бен-Гадад, цар сирійский, зібрав усе своє військо та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесниці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.
1 Könige 1Kgs 1 20 2 І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,
1 Könige 1Kgs 1 20 3 та й сказав йому: Так сказав Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє моє воно, а жінки твої та сини твої, ці найліпші, мої вони!
1 Könige 1Kgs 1 20 4 І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Буде за словом твоїм, пане мій царю! Твій я та все, що моє!
1 Könige 1Kgs 1 20 5 І знову вернулися ті посли та й сказали: Так сказав Бен-Гадад, говорячи: Я посилав до тебе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жінок своїх, і синів своїх.
1 Könige 1Kgs 1 20 6 А взавтра цього часу пошлю я своїх рабів до тебе, і вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів. І станеться, на все, що сподобається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть...
1 Könige 1Kgs 1 20 7 І скликав Ізраїлів цар усіх старших Краю та й сказав: Довідайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жінок моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, і я йому не відмовив.
1 Könige 1Kgs 1 20 8 І сказали до нього всі старші та ввесь народ: Не слухай, і не погоджуйся!
1 Könige 1Kgs 1 20 9 І сказав він до послів Бен-Гадада: Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що посилав ти до свого раба напочатку, я зроблю, а цієї речі зробити не можу. І пішли посли, і віднесли йому відповідь.
1 Könige 1Kgs 1 20 10 І послав до нього Бен-Гадад та й сказав: Нехай так зроблять мені боги, і нехай так додадуть, якщо самарійського пороху вистачить по жмені всьому народові, що стоїть при мені!...
1 Könige 1Kgs 1 20 11 І відповів Ізраїлів цар та й сказав: Кажіть: Хай не хвалиться той, хто меча припинає, а той, хто розв'язує!
1 Könige 1Kgs 1 20 12 І сталося, як почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то сказав до своїх рабів: Пустіть тарани! І вони пустили тарани на місто.
1 Könige 1Kgs 1 20 13 Аж ось один пророк підійшов до Ахава, Ізраїлевого царя, та й сказав: Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий натовп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізнаєш, що Я Господь!
1 Könige 1Kgs 1 20 14 І сказав Ахав: Ким? А той відказав: Так сказав Господь: Слугами начальників округ. І сказав: Хто розпічне війну? А той відказав: Ти.
1 Könige 1Kgs 1 20 15 І перелічив він слуг начальників судових округ, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь народ, усіх Ізраїлевих синів, сім тисяч.
1 Könige 1Kgs 1 20 16 І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'яний у шатрах, він та царі, тридцять і два царі, що допомагали йому.
1 Könige 1Kgs 1 20 17 І вийшли напочатку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і донесли йому, кажучи: Ось повиходили люди з Самарії.
1 Könige 1Kgs 1 20 18 А він відказав: Якщо на мир вийшли вони, схопіть їх живих, а якщо на війну повиходили, теж живими схопіть їх у неволю!
1 Könige 1Kgs 1 20 19 А то вийшли з міста слуги начальників округ та військо, що йшло за ними.
1 Könige 1Kgs 1 20 20 І побивали вони один одного, і побігли сиріяни, а Ізраїль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівцями.
1 Könige 1Kgs 1 20 21 І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесниці, і завдав в Сирії великої поразки.
1 Könige 1Kgs 1 20 22 І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар знову піде на тебе.
1 Könige 1Kgs 1 20 23 А слуги сирійського царя сказали йому: Бог гір їхній Бог, тому вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівнині, присягаємо, що будемо сильніші від них!
1 Könige 1Kgs 1 20 24 І зроби цю річ: Поскидай тих царів, кожного з його місця, і понаставляй намісників замість них.
1 Könige 1Kgs 1 20 25 А ти збереш собі військо, як те, що відпало від тебе, і коней, скільки було коней, і колесниць, скільки було колесниць, і будемо воювати з ними на рівнині. Присягаємо, що ми будемо сильніші від них! І він послухався їхнього голосу, і зробив так.
1 Könige 1Kgs 1 20 26 І сталося по році, і Бен-Гадад переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.
1 Könige 1Kgs 1 20 27 А Ізраїлеві сини були переглянені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборували Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни наповнили Край.
1 Könige 1Kgs 1 20 28 І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: Так сказав Господь: Тому, що сказали сиріяни: Господь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий натовп у твою руку, і ви пізнаєте, що Я Господь!
1 Könige 1Kgs 1 20 29 І таборували ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпалився бій, і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одного дня.
1 Könige 1Kgs 1 20 30 А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до внутрішньої кімнати.
1 Könige 1Kgs 1 20 31 І сказали до нього його слуги: Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милостиві. Покладім веретища на стегна свої, а шнури на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, може він пощадить твою душу.
1 Könige 1Kgs 1 20 32 І підперезали вони веретищами стегна свої, а шнури на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали: Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя! А той відказав: Чи він іще живий? Він мій брат!
1 Könige 1Kgs 1 20 33 А ті люди взяли це за натяка, і поспішили скористатися з того й сказали: Брат твій Бен-Гадад! І той відказав: Підіть, приведіть його! І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесницю.
1 Könige 1Kgs 1 20 34 І сказав до нього Бен-Гадад: Ті міста, що батько мій був забрав від твого батька, я поверну. І ти урядиш собі в Дамаску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії. А Я сказав Ахав по умові відпущу тебе. І він склав з ним умову, та й відпустив його.
1 Könige 1Kgs 1 20 35 Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: Удар мене! Та відмовився той чоловік ударити його.
1 Könige 1Kgs 1 20 36 І сказав він йому: За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти підеш від мене і вб'є тебе лев! І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.
1 Könige 1Kgs 1 20 37 І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: Удар мене! І той чоловік ударив його, ударив та й зранив.
1 Könige 1Kgs 1 20 38 І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.
1 Könige 1Kgs 1 20 39 І сталося, цар проходив, а він кричав до царя й говорив: Раб твій ввійшов у середину бою. Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш таланта срібла.
1 Könige 1Kgs 1 20 40 І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник. І сказав до нього Ізраїлів цар: Такий твій присуд, ти сам проказав.
1 Könige 1Kgs 1 20 41 А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.
1 Könige 1Kgs 1 20 42 А той йому сказав: Так сказав Господь: Тому, що ти випустив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде життя твоє за його життя, а народ твій за його народ!...
1 Könige 1Kgs 1 20 43 І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадоволений та гнівний, і прибув у Самарію.
1 Könige 1Kgs 1 21 1 І сталося по цих пригодах таке. У їзреелянина Навота, що в Їзреелі, був виноградник при палаті Ахава, самарійського царя.
1 Könige 1Kgs 1 21 2 І говорив Ахав до Навота, кажучи: Дай мені свого виноградника, і він буде мені за яринного города, бо він близький до мого дому. А я дам тобі замість нього виноградника ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, я дам тобі срібла, ціну його.
1 Könige 1Kgs 1 21 3 І сказав Навот до Ахава: Заборонено мені від Господа, щоб я дав тобі спадщину моїх батьків.
1 Könige 1Kgs 1 21 4 І ввійшов Ахав до дому свого незадоволений та гнівний через те слово, яке говорив йому їзреелянин Навот, бо той сказав: Не дам тобі спадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.
1 Könige 1Kgs 1 21 5 І прийшла до нього жінка його Єзавель та й сказала йому: Чого це твій дух сумний, і ти не їси хліба?
1 Könige 1Kgs 1 21 6 І сказав він до неї: Бо я говорив до їзреелянина Навота. І сказав я йому: Дай мені свого виноградника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого виноградника!
1 Könige 1Kgs 1 21 7 І сказала до нього його жінка Єзавель: Отепер ти зробишся царем над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я.
1 Könige 1Kgs 1 21 8 І понаписувала вона листи в імені Ахава, і позапечатувала їх його печаткою, та й порозсилала ті листи до старших та до вельможних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.
1 Könige 1Kgs 1 21 9 А в тих листах вона понаписувала так: Оголосіть піст, і посадіть Навота на чолі народу.
1 Könige 1Kgs 1 21 10 І посадіть двох негідних людей навпроти нього, нехай свідчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І виведіть його, і вкаменуйте його, і нехай він помре...
1 Könige 1Kgs 1 21 11 І зробили мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзавель, як було написано в листах, які вона порозсилала до них.
1 Könige 1Kgs 1 21 12 Оголосили вони піст, і посадили Навота на чолі народу.
1 Könige 1Kgs 1 21 13 І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди свідчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: Навот зневажив Бога й царя! І вивели його поза місто, та й укаменували його камінням, і він помер...
1 Könige 1Kgs 1 21 14 І послали вони до Єзавелі, говорячи: Навот укаменований і помер.
1 Könige 1Kgs 1 21 15 І сталося, як почула Єзавель, що Навот укаменований і помер, то сказала Єзавель до Ахава: Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Навот не живий, а помер.
1 Könige 1Kgs 1 21 16 І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.
1 Könige 1Kgs 1 21 17 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 21 18 Устань, зійди назустріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Сирії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.
1 Könige 1Kgs 1 21 19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!
1 Könige 1Kgs 1 21 20 І сказав Ахав до Іллі: Ось ти знайшов мене, вороже мій! А той відказав: Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Господніх очах.
1 Könige 1Kgs 1 21 21 Ось Я спроваджую на тебе лихо, і вигублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мочить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
1 Könige 1Kgs 1 21 22 І зроблю з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгнівив ти Мене та ввів у гріх Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 21 23 І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: Пси з'їдять Єзавель на передмур'ї Їзреелу.
1 Könige 1Kgs 1 21 24 Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне.
1 Könige 1Kgs 1 21 25 Бо ще не було такого, як Ахав, що запродався чинити зло в Господніх очах, що його намовила жінка його Єзавель.
1 Könige 1Kgs 1 21 26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили амореяни, що їх Господь повиганяв перед Ізраїлевими синами.
1 Könige 1Kgs 1 21 27 І сталося, як Ахав почув ці слова, то роздер він шати свої, і зодягнув на тіло своє веретище, і постив, і лежав у веретищі, і ходив сумовито...
1 Könige 1Kgs 1 21 28 І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:
1 Könige 1Kgs 1 21 29 Чи ти спостеріг, що Ахав упокорився перед лицем Моїм? За те, що він упокорився перед Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів, за днів його сина наведу Я те лихо на його дім.
1 Könige 1Kgs 1 22 1 І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем.
1 Könige 1Kgs 1 22 2 І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя.
1 Könige 1Kgs 1 22 3 І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш? А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя.
1 Könige 1Kgs 1 22 4 І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту? А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні!
1 Könige 1Kgs 1 22 5 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
1 Könige 1Kgs 1 22 6 І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку.
1 Könige 1Kgs 1 22 7 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього.
1 Könige 1Kgs 1 22 8 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так!
1 Könige 1Kgs 1 22 9 І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина!
1 Könige 1Kgs 1 22 10 І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
1 Könige 1Kgs 1 22 11 А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх!
1 Könige 1Kgs 1 22 12 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку.
1 Könige 1Kgs 1 22 13 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре.
1 Könige 1Kgs 1 22 14 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму!
1 Könige 1Kgs 1 22 15 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо? А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку.
1 Könige 1Kgs 1 22 16 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?
1 Könige 1Kgs 1 22 17 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого.
1 Könige 1Kgs 1 22 18 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
1 Könige 1Kgs 1 22 19 А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його.
1 Könige 1Kgs 1 22 20 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.
1 Könige 1Kgs 1 22 21 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
1 Könige 1Kgs 1 22 22 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
1 Könige 1Kgs 1 22 23 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе...
1 Könige 1Kgs 1 22 24 І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
1 Könige 1Kgs 1 22 25 А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися.
1 Könige 1Kgs 1 22 26 І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина,
1 Könige 1Kgs 1 22 27 та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
1 Könige 1Kgs 1 22 28 А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи!
1 Könige 1Kgs 1 22 29 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
1 Könige 1Kgs 1 22 30 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій.
1 Könige 1Kgs 1 22 31 А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем.
1 Könige 1Kgs 1 22 32 І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав.
1 Könige 1Kgs 1 22 33 І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
1 Könige 1Kgs 1 22 34 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений...
1 Könige 1Kgs 1 22 35 І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі. І кров із рани текла в колесницю.
1 Könige 1Kgs 1 22 36 А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого!
1 Könige 1Kgs 1 22 37 І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії.
1 Könige 1Kgs 1 22 38 І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив.
1 Könige 1Kgs 1 22 39 А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
1 Könige 1Kgs 1 22 40 І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія.
1 Könige 1Kgs 1 22 41 А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого.
1 Könige 1Kgs 1 22 42 Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.
1 Könige 1Kgs 1 22 43 І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках.
1 Könige 1Kgs 1 22 44 І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем.
1 Könige 1Kgs 1 22 45 А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
1 Könige 1Kgs 1 22 46 А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю.
1 Könige 1Kgs 1 22 47 А царя не було в Едомі, був намісник царів.
1 Könige 1Kgs 1 22 48 А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері.
1 Könige 1Kgs 1 22 49 Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не захотів.
1 Könige 1Kgs 1 22 50 І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам.
1 Könige 1Kgs 1 22 51 Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки.
1 Könige 1Kgs 1 22 52 І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
1 Könige 1Kgs 1 22 53 І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько.
2 Könige 2Kgs 1 1 1 А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 1 2 А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби?
2 Könige 2Kgs 1 1 3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?
2 Könige 2Kgs 1 1 4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!... І пішов Ілля.
2 Könige 2Kgs 1 1 5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: Що це ви вернулися?
2 Könige 2Kgs 1 1 6 А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш...
2 Könige 2Kgs 1 1 7 А він їм сказав: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вас, і говорив вам оці слова?
2 Könige 2Kgs 1 1 8 Вони ж відказали: Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його. А він сказав: Це тішб'янин Ілля!
2 Könige 2Kgs 1 1 9 І послав він до нього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!
2 Könige 2Kgs 1 1 10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесятку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...
2 Könige 2Kgs 1 1 11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!
2 Könige 2Kgs 1 1 12 І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п'ятдесятку! І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п'ятдесятку...
2 Könige 2Kgs 1 1 13 І знову послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти, в очах твоїх!
2 Könige 2Kgs 1 1 14 Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п'ятдесятників та їхні п'ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх!
2 Könige 2Kgs 1 1 15 А Ангол Господній сказав до Іллі: Зійди з ним, не бійся його! І він устав, і зійшов з ним до царя,
2 Könige 2Kgs 1 1 16 Та й сказав до нього: Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!
2 Könige 2Kgs 1 1 17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина.
2 Könige 2Kgs 1 1 18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 2 1 І сталося, коли Господь мав узяти Іллю в вихрі на небо, то йшов Ілля та Єлисей із Ґілґалу.
2 Könige 2Kgs 1 2 2 І сказав Ілля до Єлисея: Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет-Елу. Та Єлисей відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І зійшли вони до Бет-Елу.
2 Könige 2Kgs 1 2 3 І повиходили бет-ельські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!
2 Könige 2Kgs 1 2 4 І сказав йому Ілля: Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене до Єрихону. Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І прийшли вони до Єрихону.
2 Könige 2Kgs 1 2 5 І підійшли єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе? А він відказав: Я також знаю, мовчіть!
2 Könige 2Kgs 1 2 6 І сказав йому Ілля: Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану! Та той відказав: Як живий Господь і жива душа твоя, я не залишу тебе! І пішли вони обоє.
2 Könige 2Kgs 1 2 7 І п'ятдесят чоловіка пророчих синів також пішли, і стали навпроти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.
2 Könige 2Kgs 1 2 8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, і вона розділилась пополовині туди та сюди...
2 Könige 2Kgs 1 2 9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе! І сказав Єлисей: Нехай же буде на мені подвійний твій дух!
2 Könige 2Kgs 1 2 10 А той відказав: Тяжкого зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, буде тобі так, а якщо ні не буде.
2 Könige 2Kgs 1 2 11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля в вихрі на небо...
2 Könige 2Kgs 1 2 12 А Єлисей це бачив, і він закричав: Батьку мій, батьку мій, возе Ізраїлів та верхівці його! Та вже не побачив його... І схопився він сильно за одежу свою та й роздер її на дві частині.
2 Könige 2Kgs 1 2 13 І підняв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вернувся, і став на березі Йордану.
2 Könige 2Kgs 1 2 14 І взяв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: Де Господь, Бог Іллі? І також він ударив по воді, і вона розділилася пополовині туди та сюди!...
2 Könige 2Kgs 1 2 15 І побачили його знавпроти єрихонські пророчі сини, та й сказали: На Єлисеї спочив дух Іллів! І пішли вони назустріч йому, і попадали перед ним до землі,
2 Könige 2Kgs 1 2 16 та й сказали до нього: Ось із твоїми рабами є п'ятдесят чоловіка хоробрих, нехай вони підуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його Дух Господній, і кинув його на одну з гір або в одну з долин! А той відказав: Не посилайте!
2 Könige 2Kgs 1 2 17 Та вони сильно благали його, аж докучили йому, то він сказав: Посилайте! І послали вони п'ятдесят чоловіка, і шукали три дні, та не знайшли його.
2 Könige 2Kgs 1 2 18 І вони вернулися до нього (а він мешкав в Єрихоні). І сказав він до них: Чи ж не казав я вам: Не йдіть?
2 Könige 2Kgs 1 2 19 І сказали люди того міста Єлисеєві: Ось положення цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплідна.
2 Könige 2Kgs 1 2 20 А він сказав: Подайте мені нового дзбанка, і покладіть туди соли. І вони подали йому.
2 Könige 2Kgs 1 2 21 І він вийшов до джерела води, і кинув туди соли й сказав: Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, не буде вже звідти смерти, ані непліддя!
2 Könige 2Kgs 1 2 22 І була вилікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив.
2 Könige 2Kgs 1 2 23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: Ходи, лисий! Ходи, лисий!
2 Könige 2Kgs 1 2 24 І він обернувся назад і побачив їх, та й прокляв їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу, і розірвали з них сорок і двоє дітей...
2 Könige 2Kgs 1 2 25 А він пішов звідти до гори Кармел, а звідти вернувся до Самарії.
2 Könige 2Kgs 1 3 1 А Єгорам, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у вісімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював дванадцять років.
2 Könige 2Kgs 1 3 2 І чинив він лихо в Господніх очах, тільки не так, як батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.
2 Könige 2Kgs 1 3 3 Проте гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, він тримався, і не відставав від них.
2 Könige 2Kgs 1 3 4 А Меша, цар моавський, розводив дрібну худобу, і давав Ізраїлевому цареві сто тисяч ягнят та сто тисяч рунних баранів.
2 Könige 2Kgs 1 3 5 І сталося, як помер Ахав, то збунтувався моавський цар проти Ізраїлевого царя.
2 Könige 2Kgs 1 3 6 І вийшов того дня цар Єгорам із Самарії, і перелічив усього Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 3 7 І пішов він, і послав до Йосафата, царя Юдиного, говорячи: Збунтувався проти мене цар моавський. Чи підеш зо мною на війну до Моаву? А той відказав: Вийду. Я як ти, мій народ як твій народ, мої коні як твої коні!
2 Könige 2Kgs 1 3 8 І сказав: Котрою дорогою підемо? А той відказав: Дорогою едомської пустині.
2 Könige 2Kgs 1 3 9 І пішов цар Ізраїлів, і цар Юдин, і цар едомський, і йшли обхідною дорогою сім день. І не було води таборові та худобі, що була при них.
2 Könige 2Kgs 1 3 10 І сказав Ізраїлів цар: Ах, Господь викликав трьох оцих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
2 Könige 2Kgs 1 3 11 І сказав Йосафат: Чи нема тут Господнього пророка, щоб через нього вивідати слово Господа? І відповів один із слуг Ізраїлевого царя й сказав: Тут є Єлисей, Шафатів син, що служив Іллі.
2 Könige 2Kgs 1 3 12 І сказав Йосафат: Слово Господнє з ним! І зійшли до нього цар Ізраїлів, і Йосафат, і цар едомський.
2 Könige 2Kgs 1 3 13 І сказав Єлисей до Ізраїлевого царя: Що тобі до мене? Іди до пророків батька свого та до пророків своєї матері! А Ізраїлів цар відказав йому: Ні, бо Господь покликав трьох цих царів, щоб віддати їх у руку Моава.
2 Könige 2Kgs 1 3 14 І сказав Єлисей: Як живий Господь Саваот, що я стою перед лицем Його, коли б я не зважав на Йосафата, Юдиного царя, не споглянув би на тебе, і не побачив би я тебе.
2 Könige 2Kgs 1 3 15 А тепер приведіть мені гусляра. І сталося, коли грав гусляр, то на Єлисеї була Господня рука,
2 Könige 2Kgs 1 3 16 і він сказав: Так сказав Господь: Накопайте на цій долині яму за ямою!
2 Könige 2Kgs 1 3 17 Бо так сказав Господь: Не побачите вітру, і не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.
2 Könige 2Kgs 1 3 18 Та буде цього мало в Господніх очах, і Він видасть і Моава в вашу руку.
2 Könige 2Kgs 1 3 19 І ви поб'єте всяке укріплене місто та всяке місто вибране, і всяке добре дерево повалите, і всі водні джерела загатите, і всяку добру полеву ділянку завалите камінням.
2 Könige 2Kgs 1 3 20 І сталося ранком, коли приноситься хлібна жертва, аж ось полилася вода з едомської дороги. І наповнилася земля водою.
2 Könige 2Kgs 1 3 21 А ввесь Моав почув, що ті царі вийшли воювати з ними. І вони скликали всіх, хто носить пояса й старше, і поставали на границі.
2 Könige 2Kgs 1 3 22 І повставали вони рано вранці, і сонце засвітило над водою. І побачили моавляни навпроти воду, червону, як кров.
2 Könige 2Kgs 1 3 23 І казали вони: Це кров, рубаючися, порубалися царі мечами, і позабивали один одного. А тепер на здобич, Моаве!
2 Könige 2Kgs 1 3 24 І прийшли вони до Ізраїлевого табору. І встав Ізраїль та й побив моавлян, і ті повтікали перед ними. І вони ввійшли до них, і били моавлян,
2 Könige 2Kgs 1 3 25 а міста руйнували, і на всяку добру польову ділянку усі кидали свого каменя й закидали її, і всяке джерело води загачували, і валили всяке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоставили каміння його. І оточили тарани, та й били його.
2 Könige 2Kgs 1 3 26 І побачив моавський цар, що бій перемагає його, і взяв він сім сотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертися до едомського царя, та не зміг.
2 Könige 2Kgs 1 3 27 І він узяв свого перворідного сина, що мав царювати замість нього, і приніс його цілопаленням на мурі... І повстав великий гнів на Ізраїля, і вони відступили від нього, і вернулися до свого краю.
2 Könige 2Kgs 1 4 1 А одна з жінок пророчих синів кликала до Єлисея, говорячи: Помер раб твій, мій чоловік! А ти знаєш, що раб твій боявся Господа. А позичальник прийшов ось, щоб забрати собі двоє дітей моїх за рабів...
2 Könige 2Kgs 1 4 2 І сказав до неї Єлисей: Що я зроблю тобі? Розкажи мені, що є в тебе в домі. А та відказала: Нічого нема в домі твоєї невільниці, є тільки горня оливи.
2 Könige 2Kgs 1 4 3 А він сказав: Іди, позич собі настороні посуд від усіх сусідок твоїх, посуд порожній. Не бери мало!
2 Könige 2Kgs 1 4 4 І ввійдеш, і замкнеш двері за собою та за синами своїми, і поналиваєш у всі ті посудини, а повні повідставляй.
2 Könige 2Kgs 1 4 5 І пішла вона від нього, і замкнула двері за собою та за синами своїми. Вони подавали їй посуд, а вона наливала.
2 Könige 2Kgs 1 4 6 І сталося, коли понаповнювано посуд, то сказала вона до сина свого: Подай мені ще посуду! А він відказав їй: Нема вже посуду. І спинилася олива.
2 Könige 2Kgs 1 4 7 І вона прийшла, і донесла Божому чоловікові. І він сказав: Іди, продай ту оливу, та й заплати своєму позичальникові. А ти та сини твої будете жити на позостале.
2 Könige 2Kgs 1 4 8 І сталося певного дня, і прийшов Єлисей до Шунаму, а там була багата жінка, і вона сильно просила його до себе поїсти хліба. І бувало, скільки разів приходив він, заходив туди їсти хліб.
2 Könige 2Kgs 1 4 9 І сказала вона до чоловіка свого: Ось я познала, що Божий чоловік, який завжди приходить до нас, він святий.
2 Könige 2Kgs 1 4 10 Зробім же малу муровану горницю, і поставимо йому там ліжко, і стола, і стільця, і свічника. І коли він приходитиме до нас, то заходитиме туди.
2 Könige 2Kgs 1 4 11 Одного разу прийшов він туди, і зайшов до горниці та й ліг там.
2 Könige 2Kgs 1 4 12 І сказав він до свого слуги Ґехазі: Поклич оцю шунамітянку! І той покликав її, і вона стала перед ним.
2 Könige 2Kgs 1 4 13 І сказав він до нього: Скажи їй: Ось ти старанно піклувалася про всі наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи є що, щоб сказати про тебе цареві або начальникові війська? А вона відказала: Ні, я сиджу серед народу свого!
2 Könige 2Kgs 1 4 14 І сказав він: Що ж зробити їй? А Ґехазі відказав: Та вона не має сина, а чоловік її старий.
2 Könige 2Kgs 1 4 15 А він сказав: Поклич її. І він покликав її, і вона стала при вході.
2 Könige 2Kgs 1 4 16 І він сказав: На цей означений час, коли саме цей час вернеться, ти обійматимеш сина! А вона відказала: Ні, пане, чоловіче Божий, не говори неправди своїй невільниці!
2 Könige 2Kgs 1 4 17 Та зачала та жінка, і породила сина на той означений час, того саме часу, про який говорив до неї Єлисей.
2 Könige 2Kgs 1 4 18 І росло те дитя. А одного разу вийшло воно до свого батька до женців.
2 Könige 2Kgs 1 4 19 І сказало воно до свого батька: Голова моя, голова моя!... А той сказав слузі: Занеси його до його матері!
2 Könige 2Kgs 1 4 20 І той поніс його, і приніс його до його матері. І сиділо воно на її колінах аж до полудня, та й померло...
2 Könige 2Kgs 1 4 21 І ввійшла вона, і поклала його на ліжко Божого чоловіка, і замкнула за ним двері та й вийшла.
2 Könige 2Kgs 1 4 22 І покликала вона свого чоловіка та й сказала: Пришли мені одного із слуг та одну з ослиць, і я поїду до Божого чоловіка й вернуся.
2 Könige 2Kgs 1 4 23 А він сказав: Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новомісяччя й не субота. А вона відказала: Добре!
2 Könige 2Kgs 1 4 24 І осідлала вона ослицю, і сказала до свого слуги: Поганяй та йди. Не затримуй мені в їзді, аж поки не скажу тобі.
2 Könige 2Kgs 1 4 25 І поїхала вона, і приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І сталося, як Божий чоловік побачив її здалека, то сказав до слуги свого Ґехазі: Ось та шунамітянка!
2 Könige 2Kgs 1 4 26 Побіжи ж назустріч їй та й скажи їй: Чи все гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині? А та відказала: Усе гаразд!
2 Könige 2Kgs 1 4 27 І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, і сильно схопила за ноги його. А Ґехазі підійшов, щоб відіпхнути її, та Божий чоловік сказав: Позостав її, бо затурбована душа її, а Господь затаїв це передо мною й не сказав мені.
2 Könige 2Kgs 1 4 28 А вона сказала: Чи я жадала сина від пана? Чи я не говорила: Не впроваджуй мене в обману?
2 Könige 2Kgs 1 4 29 І він сказав до Ґехазі: Опережи стегна свої, і візьми мою палицю в руку свою та й іди. Коли спіткаєш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіси йому. І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчя.
2 Könige 2Kgs 1 4 30 А мати того хлопця сказала: Як живий Господь і жива душа твоя, я не полишу тебе! І він устав і пішов за нею.
2 Könige 2Kgs 1 4 31 А Ґехазі пішов перед ними, і поклав ту палицю на хлопцеве обличчя, та не було ані голосу, ані чуття. І вернувся він навпроти нього, і доніс йому, говорячи: Не збудився той хлопець!
2 Könige 2Kgs 1 4 32 І ввійшов Єлисей у дім, аж ось той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...
2 Könige 2Kgs 1 4 33 І ввійшов він, і замкнув двері за ними обома, та й молився до Господа.
2 Könige 2Kgs 1 4 34 І ввійшов він, і ліг на того хлопця, і поклав уста свої на уста його, а очі свої на очі його, і долоні свої на долоні його. І схилився над ним, і стало тепле тіло тієї дитини!...
2 Könige 2Kgs 1 4 35 І він знову ходив по дому раз сюди, а раз туди. І ввійшов він, і знову схилився над ним, і чхнув той хлопець аж до семи раз. І розплющив той хлопець очі свої.
2 Könige 2Kgs 1 4 36 І покликав він Ґехазі та й сказав: Поклич ту шунамітянку! І той покликав її. І прийшла вона до нього, і він сказав: Забери свого сина!
2 Könige 2Kgs 1 4 37 І ввійшла вона, і впала до його ніг, і вклонилася до землі. І взяла вона сина свого та й вийшла...
2 Könige 2Kgs 1 4 38 І вернувся Єлисей до Ґілґалу. А в Краю був голод, і пророчі сини сиділи перед ним. І сказав він до свого хлопця: Пристав великого горшка, і звари їжу для пророчих синів.
2 Könige 2Kgs 1 4 39 І вийшов один на поле, щоб назбирати ярини, і знайшов там витку рослину, і назбирав із неї повну свою одежу диких огірків. І він прийшов, і накришив до горшка їжі, бо вони не знали того.
2 Könige 2Kgs 1 4 40 І поналивали вони людям їжі. І сталося, як вони їли ту їжу, то закричали й сказали: Смерть у горшку, чоловіче Божий! І не могли вони їсти...
2 Könige 2Kgs 1 4 41 А він сказав: Дайте муки! І він всипав її до горшка і сказав: Наливай народові, і нехай їдять! І вже не було нічого злого в горшку.
2 Könige 2Kgs 1 4 42 І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, і приніс Божому чоловікові хліб первоплоду, двадцять ячмінних хлібців та зерна в колосках у своїй торбі. І сказав Єлисей: Дай народові, і нехай вони їдять!
2 Könige 2Kgs 1 4 43 А слуга його сказав: Що оце покладу я перед сотнею чоловіка? Та він відказав: Дай народові, і нехай їдять, бо так сказав Господь: Їжте й позоставте!
2 Könige 2Kgs 1 4 44 І він поклав перед ними, і вони їли й позоставили, за словом Господнім.
2 Könige 2Kgs 1 5 1 А Нааман, начальник війська сирійського царя, був муж великий перед своїм паном, вельмиповажаний, бо через нього Господь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.
2 Könige 2Kgs 1 5 2 А сирійці вийшли були ордами, і взяли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, і вона услуговувала жінці Наамана.
2 Könige 2Kgs 1 5 3 І сказала вона до своєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!
2 Könige 2Kgs 1 5 4 А Нааман прийшов, і доніс своєму панові, говорячи: Отак і отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю.
2 Könige 2Kgs 1 5 5 І сказав сирійський цар: Тож піди, а я пошлю свого листа до Ізраїлевого царя. І той пішов, і взяв із собою десять талантів срібла та шість тисяч шеклів золота, і десять змін одежі.
2 Könige 2Kgs 1 5 6 І він приніс до Ізраїлевого царя такого листа: Ось тепер, як прийде оцей лист до тебе, то знай: ото послав я до тебе свого раба Наамана, а ти вилікуєш його від прокази його.
2 Könige 2Kgs 1 5 7 І сталося, як Ізраїлів цар перечитав цього листа, то роздер свої шати й сказав: Чи я Бог, щоб убивати чи лишати при житті, що той посилає до мене, щоб я вилікував чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивіться це він шукає проти мене зачіпки.
2 Könige 2Kgs 1 5 8 І сталося, як почув Єлисей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати свої, то послав до царя, говорячи: Нащо роздер ти шати свої? Нехай той прийде до мене, і пізнає, що є пророк ув Ізраїлі!
2 Könige 2Kgs 1 5 9 І прибув Нааман зо своїми кіньми та з колесницею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.
2 Könige 2Kgs 1 5 10 І послав Єлисей до нього посла, говорячи: Іди, і вимиєшся сім раз у Йордані, і вигоїться тіло твоє тобі, й очистишся.
2 Könige 2Kgs 1 5 11 І розгнівався Нааман, і пішов і сказав: Ось я подумав був: він вийде до мене, і стане, і закличе Ім'я Господа, Бога свого, і покладе свою руку на те місце, і вилікує прокаженого...
2 Könige 2Kgs 1 5 12 Чи ж не ліпші Авана та Парпар, дамаські річки, від усіх Ізраїлевих вод? Чи не міг я вимитися в них, і стати чистим? І повернувся він, і пішов у гніві.
2 Könige 2Kgs 1 5 13 І підійшли його раби, і говорили до нього, і сказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? А що ж, коли він сказав тобі тільки: Умийся і будеш чистий!
2 Könige 2Kgs 1 5 14 І зійшов він, і занурився в Йордані сім раз, за словом Божого чоловіка. І сталося тіло його, як тіло малого хлопця, і став він чистий!
2 Könige 2Kgs 1 5 15 І вернувся до Божого чоловіка він та ввесь табір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми дарунка від свого раба.
2 Könige 2Kgs 1 5 16 Та Єлисей відказав: Як живий Господь, що стою перед лицем Його, я не візьму! А той сильно просив його взяти, та він відмовився.
2 Könige 2Kgs 1 5 17 І сказав Нааман: А як ні, то нехай буде дано твоєму рабові землі, скільки понесуть два мули, бо твій раб не буде вже приносити цілопалення та жертву іншим богам, а тільки Господеві!
2 Könige 2Kgs 1 5 18 Тільки оцю річ нехай простить Господь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонятися, і опиратиметься на мою руку, то й я схилюся в Ріммоновім домі. Коли я кланятимуся в Ріммоновім домі, то нехай простить Господь твоєму рабові цю річ!
2 Könige 2Kgs 1 5 19 А той відказав: Іди з миром! І відійшов від нього на невелику відстань.
2 Könige 2Kgs 1 5 20 І сказав Ґехазі, слуга Єлисея, чоловіка Божого: Ось мій пан стримав цього сиріянина Наамана, щоб нічого не взяти з руки його, що він приніс. Як живий Господь, побіжу за ним і візьму щось від нього!...
2 Könige 2Kgs 1 5 21 І погнався Ґехазі за Нааманом. І побачив Нааман бігуна за собою, і зіскочив із воза навпроти нього й сказав: Чи все гаразд?
2 Könige 2Kgs 1 5 22 А той відказав: Гаразд! Пан мій послав мене, говорячи: Ось тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчі сини. Дай їм талант срібла та дві зміні одежі!
2 Könige 2Kgs 1 5 23 А Нааман відказав: Будь ласкав, візьми два таланти! І він упрошував його. І зав'язав він два таланти срібла в дві торбі, та дві зміні одежі, і дав своїм слугам, а вони понесли перед ним.
2 Könige 2Kgs 1 5 24 І прийшов він до згір'я, і взяв з їхньої руки, і вмістив у домі, а тих людей відпустив, і вони пішли.
2 Könige 2Kgs 1 5 25 А він прийшов та й став перед паном своїм. І сказав до нього Єлисей: Звідки ти, Ґехазі? А той відказав: Нікуди не ходив твій раб, ані туди, ані сюди...
2 Könige 2Kgs 1 5 26 І сказав Єлисей до нього: Чи моє серце не ходило з тобою, коли обернувся той муж зо свого воза назустріч тобі? Чи час брати срібло та брати одежі, і оливки, і виноградника, і худобу дрібну та худобу велику, і рабів, і невільниць?
2 Könige 2Kgs 1 5 27 Тож Нааманова проказа нехай приліпиться до тебе та до насіння твого навіки! І той вийшов від нього прокажений, побілівши, як сніг!...
2 Könige 2Kgs 1 6 1 І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.
2 Könige 2Kgs 1 6 2 Ходім аж до Йордану, і візьмімо звідти кожен по одній деревині, і зробимо собі місце, щоб сидіти там. А він сказав: Ідіть.
2 Könige 2Kgs 1 6 3 І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами! А він сказав: Я піду.
2 Könige 2Kgs 1 6 4 І пішов він із ними, і вони прийшли до Йордану, і рубали дерево.
2 Könige 2Kgs 1 6 5 І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!
2 Könige 2Kgs 1 6 6 І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!...
2 Könige 2Kgs 1 6 7 І він сказав: Витягни собі! А той простяг свою руку і взяв...
2 Könige 2Kgs 1 6 8 Сирійський цар воював з Ізраїлем. І радився він зо слугами своїми, говорячи: На такому то й такому то місці буде моє таборування.
2 Könige 2Kgs 1 6 9 А Божий чоловік послав до Ізраїлевого царя, говорячи: Стережися переходити оце місце, бо там сходяться сиріяни!
2 Könige 2Kgs 1 6 10 І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остерігав його; і він стерігся там не раз і не два.
2 Könige 2Kgs 1 6 11 І сильно занепокоїлося серце сирійського царя про ту річ, і він покликав своїх слуг та й сказав до них: Чи не розповісте мені, хто з наших зраджує перед Ізраїльським царем?
2 Könige 2Kgs 1 6 12 І сказав один з його слуг: Ні, пане мій царю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доносить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти говориш у спальні своїй!...
2 Könige 2Kgs 1 6 13 А він відказав: Ідіть, і подивіться, де він, і я пошлю й візьму його! І донесено йому, кажучи: Ось він у Дотані!
2 Könige 2Kgs 1 6 14 І послав він туди коні, і колесниці та військо. І прийшли вони вночі й оточили те місто.
2 Könige 2Kgs 1 6 15 А слуга Божого чоловіка встав рано і вийшов, аж ось військо оточує місто, і коні, і колесниці! І сказав його слуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити?
2 Könige 2Kgs 1 6 16 А той відказав: Не бійся, бо ті, що з нами, численніші від тих, що з ними.
2 Könige 2Kgs 1 6 17 І молився Єлисей і говорив: Господи, розкрий йому очі, і нехай він побачить! І відкрив Господь очі того слуги, і він побачив, аж ось гора повна коней та огняних колесниць навколо Єлисея!...
2 Könige 2Kgs 1 6 18 І зійшли сирійці до нього, а Єлисей помолився до Господа й сказав: Удар цей люд сліпотою! І Він ударив їх сліпотою за Єлисеєвим словом...
2 Könige 2Kgs 1 6 19 І сказав до них Єлисей: Це не та дорога й не те місто. Ідіть за мною, й я проведу вас до того чоловіка, якого ви шукаєте. І він завів їх у Самарію.
2 Könige 2Kgs 1 6 20 І сталося, як прийшли вони до Самарії, то Єлисей сказав: Господи, відкрий оці очі, і нехай вони побачать! І Господь відкрив їхні очі, і вони побачили, аж ось вони в середині Самарії!...
2 Könige 2Kgs 1 6 21 І сказав Ізраїлів цар до Єлисея, коли побачив їх: Чи побити їх, чи побити, мій батьку?
2 Könige 2Kgs 1 6 22 А той відказав: Не вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взяв до неволі своїм мечем та своїм списом? Поклади хліб та воду перед ними, і нехай вони їдять та п'ють, і нехай ідуть до свого пана.
2 Könige 2Kgs 1 6 23 І справив цар для них велику гостину, і вони їли й пили; і він відпустив їх, і вони пішли до свого пана. І сирійські орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю.
2 Könige 2Kgs 1 6 24 І сталося по тому, і зібрав Бен-Гадад, сирійський цар, увесь свій табір, і він зійшов і обліг Самарію.
2 Könige 2Kgs 1 6 25 І був великий голод у Самарії. І ось ті облягали їх, а осляча голова коштувала вісімдесят шеклів срібла, а чвертка каву голубиного помету п'ять шеклів срібла.
2 Könige 2Kgs 1 6 26 І сталося, проходив Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорячи: Поможи, пане царю!
2 Könige 2Kgs 1 6 27 А він відказав: Як тобі не поможе Господь, звідки я поможу тобі? Чи з току, або з чавила?
2 Könige 2Kgs 1 6 28 І сказав до неї цар: Що тобі? А та відказала: Оця жінка сказала мені: Дай свого сина, і ми з'їмо його сьогодні, а мого сина з'їмо взавтра.
2 Könige 2Kgs 1 6 29 І зварили ми мого сина та й з'їли його... І сказала я до неї другого дня: Дай сина свого, і ми з'їмо його, та вона сховала свого сина.
2 Könige 2Kgs 1 6 30 І сталося, як цар почув слова цієї жінки, то роздер шати свої, і він ходив по мурі. І народ побачив, аж ось веретище на тілі його зо споду!
2 Könige 2Kgs 1 6 31 І він сказав: Отак нехай зробить мені Бог, і так нехай додасть, якщо позостанеться голова Єлисея, Шафатового сина, на ньому сьогодні!
2 Könige 2Kgs 1 6 32 А Єлисей сидів у своєму домі, а з ним сиділи старші. І послав цар чоловіка від себе. Поки прийшов посол до нього, то він сказав до старших: Чи ви бачите, що цей син убивника послав зняти мою голову? Глядіть, як прийде цей посол, то замкніть двері, і притиснете його в дверях. Ось і шарудіння ніг пана його за ним.
2 Könige 2Kgs 1 6 33 Ще він говорив із ними, аж ось приходить до нього посланець. І він сказав: Отаке зло від Господа! Чого ще чекати від Господа?
2 Könige 2Kgs 1 7 1 І сказав Єлисей: Послухайте слово Господнє: Так сказав Господь: Цього часу взавтра буде сея пшеничної муки за шекля, і дві сеї ячменю за шекля в брамі Самарії.
2 Könige 2Kgs 1 7 2 І відповів Божому чоловікові вельможа царя, що він на його руку спирався, і сказав: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той відказав: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.
2 Könige 2Kgs 1 7 3 І були при вході до брами чотири прокажені чоловіки. І сказали вони один до одного: Чого ми сидимо тут, аж поки не помремо?
2 Könige 2Kgs 1 7 4 Якщо ми скажемо: Увійдімо до міста, а в місті голод, то помремо там; а якщо сидітимемо тут, то теж помремо. Отож, ходіть, і перейдімо до сирійського табору, якщо там позоставлять нас при житті, будемо жити, а якщо заб'ють нас, то помремо...
2 Könige 2Kgs 1 7 5 І встали вони надвечір, щоб іти до сирійського табору. І прибули вони до краю сирійського табору, аж ось нема там нікого!
2 Könige 2Kgs 1 7 6 Бо Господь учинив, що сирійський табір почув стукотняву колесниць і їржання коней, та галас великого війська. І сказали вони один до одного: Ось Ізраїлів цар найняв на нас хіттейських царів та царів єгипетських, щоб пішли на нас!
2 Könige 2Kgs 1 7 7 І встали вони, і повтікали надвечір, і полишили свої намети, й осли свої, і табір, як він був, та й повтікали, спасаючи життя своє!
2 Könige 2Kgs 1 7 8 І прийшли ті прокажені аж до краю табору, і ввійшли до одного намету, і їли й пили, і повиносили звідти срібло й золото та вбрання, і пішли й заховали. І вони знову ввійшли до іншого намету, і повиносили звідти, і пішли та й сховали.
2 Könige 2Kgs 1 7 9 І сказали вони один до одного: Неслушно ми робимо. Цей день він день доброї звістки, а ми мовчимо. Як ми будемо чекати аж до ранішнього світла, то впаде на нас провина. А тепер ходімо, і ввійдімо й донесімо царевому дому!
2 Könige 2Kgs 1 7 10 І прийшли вони, і покликали міських воротарів, та й донесли їм, говорячи: Увійшли ми до сирійського табору, а там нема ані людини, ані людського голосу, а тільки поприв'язувані коні та поприв'язувані осли, та намети, як вони були!
2 Könige 2Kgs 1 7 11 І воротарі покликали, і донесли про це до самого царського дому.
2 Könige 2Kgs 1 7 12 І встав цар уночі й сказав своїм слугам: Розкажу я вам, що нам зробили сирійці. Вони знають, що ми голодні, і повиходили з табору, щоб сховатися на полі, говорячи: Коли ті повиходять із міста, то ми схопимо їх живих, та й увійдемо до міста!
2 Könige 2Kgs 1 7 13 І відповів один із його слуг і сказав: Нехай візьмуть п'ятеро позосталих коней, що лишилися в ньому, у місті. Ось вони, (із усього війська Ізраїлевого тільки й лишилися, із усього війська Ізраїля, що згинуло), і пошлемо, і побачимо.
2 Könige 2Kgs 1 7 14 І взяли вони дві колесниці з кіньми, і цар послав їх услід за сирійським табором, говорячи: Ідіть і подивіться.
2 Könige 2Kgs 1 7 15 І пішли вони за ними аж до Йордану, аж ось уся дорога повна вбрання та речей, що покидали сирійці, як поспішали! І вернулися ці посли, і донесли цареві.
2 Könige 2Kgs 1 7 16 І вийшов народ, і розграбували сирійський табір. І коштувала сея пшеничної муки по шеклю, і дві сеї ячменю по шеклю за словом Господнім!
2 Könige 2Kgs 1 7 17 І цар призначив того вельможу, що на його руку він опирався, доглядати над брамою. Та затоптав його народ у брамі, і він помер, як казав був Божий чоловік, який говорив, коли приходив до нього цар.
2 Könige 2Kgs 1 7 18 І сталося, коли Божий чоловік говорив до царя, кажучи: Дві сеї ячменю по шеклю, і сея пшеничної муки по шеклю буде того часу взавтра в брамі Самарії,
2 Könige 2Kgs 1 7 19 то цей вельможа відповів Божому чоловікові й сказав: Якби Господь поробив отвори в небі, чи сталася б ця річ? А той відказав: Ось ти побачиш своїми очима, та їсти звідти не будеш.
2 Könige 2Kgs 1 7 20 І сталося йому так, і затоптав його народ у брамі, і він помер...
2 Könige 2Kgs 1 8 1 А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскресив, кажучи: Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до краю на сім літ.
2 Könige 2Kgs 1 8 2 І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і замешкала в филистимському краї сім літ.
2 Könige 2Kgs 1 8 3 І сталося наприкінці семи років, вернулася та жінка з филистимського краю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.
2 Könige 2Kgs 1 8 4 А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: Розкажи мені про все те велике, що зробив Єлисей.
2 Könige 2Kgs 1 8 5 І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.
2 Könige 2Kgs 1 8 6 І сказав Ґехазі: Пане мій царю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!
2 Könige 2Kgs 1 8 7 І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І донесено йому, кажучи: Божий чоловік прийшов аж сюди!
2 Könige 2Kgs 1 8 8 І сказав цар до Газаїла: Візьми в свою руку подарунка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: Чи видужаю я від оцієї хвороби?
2 Könige 2Kgs 1 8 9 І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подарунка в руку свою, та зо всього добра Дамаску тягару на сорок верблюдів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?
2 Könige 2Kgs 1 8 10 І сказав до нього Єлисей: Іди, скажи йому: Жити житимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він.
2 Könige 2Kgs 1 8 11 І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збентежився. І заплакав Божий чоловік.
2 Könige 2Kgs 1 8 12 А Газаїл сказав: Чого плаче мій пан? А той відказав: Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні твердині пустиш з огнем, і їхніх вояків позабиваєш мечем, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхне вагітне посічеш...
2 Könige 2Kgs 1 8 13 А Газаїл сказав: Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ? І сказав Єлисей: Господь показав мені тебе царем над Сирією!
2 Könige 2Kgs 1 8 14 І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: Що говорив тобі Єлисей? І він сказав: Говорив мені: жити житимеш!
2 Könige 2Kgs 1 8 15 І сталося другого дня, і взяв він покривало, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.
2 Könige 2Kgs 1 8 16 А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.
2 Könige 2Kgs 1 8 17 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.
2 Könige 2Kgs 1 8 18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.
2 Könige 2Kgs 1 8 19 Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.
2 Könige 2Kgs 1 8 20 За його днів збунтувався був Едом, вийшли з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.
2 Könige 2Kgs 1 8 21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесниці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівників колесниць, то народ повтікав до наметів своїх.
2 Könige 2Kgs 1 8 22 І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу збунтувалася й Лівна.
2 Könige 2Kgs 1 8 23 А решта діл Йорама, та все, що він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 8 24 І спочив Йорам із батьками своїми, і був похований із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахазія.
2 Könige 2Kgs 1 8 25 У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
2 Könige 2Kgs 1 8 26 Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрі, Ізраїлевого царя.
2 Könige 2Kgs 1 8 27 І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх очах, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.
2 Könige 2Kgs 1 8 28 І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сиріяни Йорама.
2 Könige 2Kgs 1 8 29 І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзреелі від тих ран, що вчинили йому сиріяни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слабий.
2 Könige 2Kgs 1 9 1 А пророк Єлисей покликав одного з пророчих синів і сказав йому: Підпережи свої стегна, і візьми це горня оливи в свою руку, і йди до ґілеадського Рамоту.
2 Könige 2Kgs 1 9 2 І прийдеш туди, і побач там Єгу, сина Йосафата, Німшієвого сина. І ти ввійдеш, і візьмеш його з-між братів його, і введеш його до внутрішньої кімнати.
2 Könige 2Kgs 1 9 3 І візьмеш горня цієї оливи, і виллєш на його голову та й скажеш: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем! А по тому відчиниш двері й утечеш, і не будеш чекати.
2 Könige 2Kgs 1 9 4 І пішов той слуга, слуга пророка, до ґілеадського Рамоту.
2 Könige 2Kgs 1 9 5 І прийшов він, аж ось сидять керівники війська. І він сказав: Слово мені до тебе, о керівнику! А Єгу відказав: До кого з усіх нас? І той сказав: До тебе, о керівнику!
2 Könige 2Kgs 1 9 6 І він устав, і вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І сказав він йому: Так сказав Господь, Бог Ізраїля: Помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем!...
2 Könige 2Kgs 1 9 7 І ти поб'єш дім Ахава, пана свого, і помстиш за кров Моїх рабів пророків, і за кров усіх Господніх рабів від руки Єзавелі.
2 Könige 2Kgs 1 9 8 І згине ввесь Ахавів дім, і вигублю Ахавові навіть те, що мочиться на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!
2 Könige 2Kgs 1 9 9 І зроблю Ахавів дім, як дім Єровоама, Неватового сина, і як дім Баші, сина Ахійїного.
2 Könige 2Kgs 1 9 10 А Єзавелю з'їдять пси в Їзреелевій ділянці, і не буде, хто б її поховав. І відчинив він двері та й утік...
2 Könige 2Kgs 1 9 11 А Єгу вийшов до слуг свого пана, і вони сказали йому: Чи все гаразд? Чого приходив той несамовитий до тебе? А він відказав: Ви знаєте того чоловіка та його мову.
2 Könige 2Kgs 1 9 12 А вони відказали: Неправда! Розкажи ж нам! І той сказав: Отак і так сказав він до мене, говорячи: Так сказав Господь: Помазую тебе на царя над Ізраїлем!
2 Könige 2Kgs 1 9 13 А ті поспішно взяли кожен шати свої, і постелили під ним на верху сходів. І засурмили вони в сурму, і сказали: Зацарював Єгу!
2 Könige 2Kgs 1 9 14 І змовився Єгу, син Йосафата, Німшієвого сина, проти Йорама. А Йорам стеріг ґілеадського Рамота, він та ввесь Ізраїль перед Газаїлом, сирійським царем.
2 Könige 2Kgs 1 9 15 І вернувся цар Єгорам лікуватися в Їзреелі від ран, що вчинили йому сиріяни, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. І сказав Єгу: Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жоден утікач із міста, щоб піти донести в Їзреелі.
2 Könige 2Kgs 1 9 16 І сів верхи Єгу, і поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. А Ахазія, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.
2 Könige 2Kgs 1 9 17 А на башті в Їзреелі стояв вартовий. І побачив він натовп Єгуїв, як він ішов, і сказав: Я бачу натовп! А Єгорам відказав: Візьми верхівця, і пошли назустріч їм, і нехай він скаже: Чи все гаразд?
2 Könige 2Kgs 1 9 18 І відправився верхівець назустріч йому, і сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до того? Повертай за мною! І доніс вартовий, говорячи: Прийшов той посол аж до них, та не вернувся.
2 Könige 2Kgs 1 9 19 І послав він другого верхівця, і він прийшов до них та й сказав: Так сказав цар: Чи все гаразд? А Єгу відказав: Що тобі до гаразду? Повертай за мною!
2 Könige 2Kgs 1 9 20 І доніс вартовий, говорячи: Прийшов він аж до них, та не вернувся. А кінна їзда, як їзда Єгу, Німшієвого сина, бо їде несамовито.
2 Könige 2Kgs 1 9 21 І сказав Єгорам: Запрягай! І запріг його колесницю. І відправився Єгорам, Ізраїлів цар, та Ахазія, Юдин цар, кожен своєю колесницею, щоб зустріти Єгу, і спіткали його в ділянці їзреелянина Навота.
2 Könige 2Kgs 1 9 22 І сталося, як Єгорам побачив Єгу, то сказав: Чи все гаразд, Єгу? А той відказав: Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та її багатьох чарів?
2 Könige 2Kgs 1 9 23 І обернув Єгорам руки свої та й утік. І сказав він Ахазії: Зрада, Ахазіє!
2 Könige 2Kgs 1 9 24 А Єгу взяв лука в руку свою, і вдарив Єгорама між його раменами, і пробила стріла його серце, і він похилився на колесниці своїй...
2 Könige 2Kgs 1 9 25 І сказав Єгу до Бідкара, вельможі свого: Візьми, кинь його на ділянці поля їзреелянина Навота. Бо пам'ятай, я й ти їхали вдвох за Ахавом, батьком його, а Господь прорік на нього оце пророцтво:
2 Könige 2Kgs 1 9 26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Навота та кров синів його, говорить Господь, і відплачу тобі на цій же ділянці, говорить Господь. А тепер кинь його на цій ділянці за словом Господнім.
2 Könige 2Kgs 1 9 27 А Ахазія, Юдин цар, побачив це, і втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнався за ним і сказав: Убийте й його на колесниці! І поранили його в Маале-Ґурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.
2 Könige 2Kgs 1 9 28 А раби його відвезли його верхи до Єрусалиму, та й поховали його в його гробі з батьками його в Давидовому Місті.
2 Könige 2Kgs 1 9 29 А в одинадцятому році Йорама, Ахавового сина, над Юдою зацарював Ахазія.
2 Könige 2Kgs 1 9 30 І прийшов Єгу до Їзрееля, а Єзавель почула про це, і нафарбувала очі свої, і прикрасила голову свою, та й виглянула через вікно.
2 Könige 2Kgs 1 9 31 А Єгу входить до брами. І сказала вона: Чи все гаразд, Зімрі, убивце пана свого?
2 Könige 2Kgs 1 9 32 І підняв він обличчя своє до вікна та й сказав: Хто зо мною, хто? І виглянули до нього два-три євнухи.
2 Könige 2Kgs 1 9 33 А він сказав: Скиньте її! І викинули її, і бризнула кров її на стіну та на коні. І він топтав її...
2 Könige 2Kgs 1 9 34 І він увійшов, і їв та пив, та й сказав: Підіть до тієї проклятої, і поховайте її, бо все ж таки вона царева дочка!
2 Könige 2Kgs 1 9 35 І пішли поховати її, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа, та ноги, та долоні рук...
2 Könige 2Kgs 1 9 36 І вони вернулися, і донесли йому про це. А він відказав: Це слово Господа, що казав був через раба Свого тішб'янина Іллю, говорячи: В Їзреелевій ділянці пси з'їдять Єзавелине тіло!
2 Könige 2Kgs 1 9 37 І буде Єзавелин труп, як погній на поверхні поля в Їзреелевій ділянці, так що не скажуть: Це Єзавель...
2 Könige 2Kgs 1 10 1 А Ахав мав сімдесят синів у Самарії. І понаписував Єгу листи, і порозсилав до Самарії, до провідників Їзреелу, до старших і до виховників Ахавових синів, говорячи:
2 Könige 2Kgs 1 10 2 Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і з вами колесниці, і коні, і твердині, і зброя,
2 Könige 2Kgs 1 10 3 то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з синів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім вашого пана!
2 Könige 2Kgs 1 10 4 А вони дуже-дуже налякалися й сказали: Ось два царі не встояли перед ним, якже встоїмо ми?
2 Könige 2Kgs 1 10 5 І послали ті, що були над домом та над тим містом, і старші, і виховники до Єгу, говорячи: Ми раби твої, і зробимо все, що ти нам скажеш. Та ми не настановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!
2 Könige 2Kgs 1 10 6 А він написав до них другого листа, пишучи: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови мужів, синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу взавтра до Їзреелу (а царських синів було сімдесят чоловіка, при міських вельможах, що виховали їх).
2 Könige 2Kgs 1 10 7 І сталося, як прийшов той лист до них, то побрали вони царських синів, та й позабивали сімдесят чоловіка. І поскладали вони їхні голови в кошики, та й послали до нього в Їзреел...
2 Könige 2Kgs 1 10 8 І прибув посол, і доніс йому, кажучи: Принесли голови царських синів! А він сказав: Покладіть їх на дві купі при вході до брами до ранку.
2 Könige 2Kgs 1 10 9 І сталося вранці, і він вийшов і став, і сказав до всього народу: Ви невинні. Я вчинив змову на свого пана й убив його. А хто повбивав усіх цих?
2 Könige 2Kgs 1 10 10 Знайте ж тепер, що з Господнього слова не проминеться нічого, що Господь говорив на Ахавів дім, і Господь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.
2 Könige 2Kgs 1 10 11 І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в Їзреелі, і всіх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що не позоставив йому і врятованого!
2 Könige 2Kgs 1 10 12 І встав він і відійшов, і пішов до Самарії. А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,
2 Könige 2Kgs 1 10 13 то спіткав братів Ахазії, Юдиного царя, і сказав: Хто ви? А ті відказали: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих синів та синів цариці!
2 Könige 2Kgs 1 10 14 А він сказав: Схопіть їх живих! І схопили їх живих, і позабивали їх до ями Бет-Екеду, сорок і два чоловіка, і він не позоставив ані одного з них!
2 Könige 2Kgs 1 10 15 І пішов він ізвідти, і спіткав Єгонадава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й сказав до нього: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе? А Єгонадав відказав: Так! Дай же свою руку! І той дав руку свою, і підняв його до себе до колесниці,
2 Könige 2Kgs 1 10 16 і сказав: Іди ж зо мною, і приглянься до моєї запопадливости для Господа! І посадили його в колесницю його.
2 Könige 2Kgs 1 10 17 І прибув він до Самарії, і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії, і вибив аж до кінця його, за словом Господа, що говорив до був Іллі.
2 Könige 2Kgs 1 10 18 І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них: Ахав мало служив Ваалові, Єгу служитиме йому більше!
2 Könige 2Kgs 1 10 19 А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків. Нехай нікого не бракуватиме, бо в мене велика жертва для Ваала. Кожен, хто буде відсутній, не буде живий! А Єгу зробив це підступом, щоб вигубити тих, хто служить Ваалові.
2 Könige 2Kgs 1 10 20 І сказав Єгу: Оголосіть святочні збори для Ваала! І вони оголосили.
2 Könige 2Kgs 1 10 21 І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служить Ваалові, і не позостався ніхто, хто не прийшов би. І прибули вони до Ваалового дому, і переповнився Ваалів дім від входу до входу.
2 Könige 2Kgs 1 10 22 І сказав він тому, хто над царською шатнею: Винеси одежу для всіх тих, хто служить Ваалові. І той виніс їм ту одежу.
2 Könige 2Kgs 1 10 23 І ввійшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів: Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки самі ті, хто служить Ваалові.
2 Könige 2Kgs 1 10 24 І ввійшли вони, щоб принести жертви та цілопалення. А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що я ввів на ваші руки, життя його буде за життя того!
2 Könige 2Kgs 1 10 25 І сталося, як скінчив він приряджувати цілопалення, то Єгу сказав до бігунів та до старшин: Увійдіть, повбивайте їх, нехай ніхто не вийде!... І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини. Потому пішли до міста Ваалового дому.
2 Könige 2Kgs 1 10 26 І повиносили вони бовванів Ваалового дому, і попалили те.
2 Könige 2Kgs 1 10 27 І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечисте місце, і так є аж до сьогодні.
2 Könige 2Kgs 1 10 28 І вигубив Єгу Ваала з Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 10 29 Тільки не відступив він від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих тельців, що в Бет-Елі та що в Дані.
2 Könige 2Kgs 1 10 30 І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти добре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ахавовому домові все, що було на серці Моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління.
2 Könige 2Kgs 1 10 31 Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа, Бога Ізраїля, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 10 32 За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини, і побив їх Газаїл в усій Ізраїлевій країні,
2 Könige 2Kgs 1 10 33 від Йордану на схід сонця, увесь край Ґілеаду, Ґадів, Рувимів та Манасіїн, від Ароеру, що над потоком Арнон, і Ґілеад та Башан.
2 Könige 2Kgs 1 10 34 А решта діл Єгу, і все, що він зробив, і вся лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 10 35 І спочив Єгу зо своїми батьками, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Єгоахаз.
2 Könige 2Kgs 1 10 36 А дні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцять і вісім літ.
2 Könige 2Kgs 1 11 1 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала та й вигубила все цареве насіння.
2 Könige 2Kgs 1 11 2 А Єгошева, дочка царя Йорама, сестра Ахазії, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, його та няньку його, і сховала в спальній кімнаті. І сховали його від Аталії, і він не був забитий.
2 Könige 2Kgs 1 11 3 І ховався він із нею в Господньому домі шість років, а Аталія царювала над краєм.
2 Könige 2Kgs 1 11 4 А сьомого року послав Єгояда, і взяв сотників із карійців та бігунів, і привів їх до себе до Господнього дому, і склав із ними умову, і заприсягнув їх у Господньому домі, і показав їм царського сина.
2 Könige 2Kgs 1 11 5 І він наказав їм, говорячи: Оце та річ, яку зробите. Третина з вас, що приходите в суботу, будете виконувати сторожу царського дому.
2 Könige 2Kgs 1 11 6 А третина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, і будете виконувати сторожу дому на зміну.
2 Könige 2Kgs 1 11 7 А дві частині з вас, усі, що відходять у суботу, будуть виконувати сторожу Господнього дому при цареві.
2 Könige 2Kgs 1 11 8 І оточите царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто ввійшов би до рядів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.
2 Könige 2Kgs 1 11 9 І зробили сотники все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та виходять у суботу, і прийшли до священика Єгояди.
2 Könige 2Kgs 1 11 10 І дав священик сотникам списи та щити, що належали цареві Давидові, що були в Господньому домі.
2 Könige 2Kgs 1 11 11 І поставали бігуни, кожен зо зброєю своєю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
2 Könige 2Kgs 1 11 12 А він вивів царевого сина, і поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, і помазали його, і вдарили в долоні та й крикнули: Нехай живе цар!
2 Könige 2Kgs 1 11 13 І почула Аталія голос бігунів та народу, і прийшла до народу до Господнього дому.
2 Könige 2Kgs 1 11 14 І побачила вона, аж ось цар стоїть за звичаєм на помості, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ краю тішиться та сурмить у сурми. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Зрада, зрада!
2 Könige 2Kgs 1 11 15 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Випровадьте її поза ряди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо священик сказав: Нехай вона не буде забита в Господньому домі!
2 Könige 2Kgs 1 11 16 І зробили їй прохід, і вона прийшла Кінським входом до царського дому, і там була забита.
2 Könige 2Kgs 1 11 17 І склав Єгояда заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім, і між царем та між народом.
2 Könige 2Kgs 1 11 18 І ввійшов увесь народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками. А при Господньому домі священик поставив варти.
2 Könige 2Kgs 1 11 19 І взяв він сотників і карійців, і бігунів та ввесь народ краю, і вивели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царського дому, і той сів на царському троні.
2 Könige 2Kgs 1 11 20 І тішився ввесь народ краю, а місто заспокоїлось. А Аталію вбили мечем у царському домі.
2 Könige 2Kgs 1 11 21 (12-1) Єгоаш був віку семи років, коли зацарював.
2 Könige 2Kgs 1 12 1 (12-2) Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Ців'я, з Беер-Шеви.
2 Könige 2Kgs 1 12 2 (12-3) І робив Єгоаш угодне в Господніх очах по всі дні, коли вказував йому священик Єгояда.
2 Könige 2Kgs 1 12 3 (12-4) Тільки пагірки не були понищені, народ ще приносив жертви та кадив на пагірках.
2 Könige 2Kgs 1 12 4 (12-5) І сказав Єгоаш до священика: Усе посвячене срібло, що буде внесене до Господнього дому, срібло перелічених людей, срібло за душі за вартістю їх, усе срібло, скільки людині спаде на серце принести до Господнього дому,
2 Könige 2Kgs 1 12 5 (12-6) візьмуть собі священики, кожен від знайомого свого, і вони зроблять направу Господнього дому в усьому, що буде знайдене там на направу.
2 Könige 2Kgs 1 12 6 (12-7) І сталося двадцятого й третього року царя Єгоаша, священики не направили ушкодження храму.
2 Könige 2Kgs 1 12 7 (12-8) І покликав цар Єгоаш священика Єгояду й священиків, та й сказав їм: Чому ви не направляєте ушкодження храму? А тепер не беріть срібла від ваших знайомих, а на направу ушкодження храму віддасте його.
2 Könige 2Kgs 1 12 8 (12-9) І погодилися священики не брати срібла від народу, і не направляти ушкодження храму.
2 Könige 2Kgs 1 12 9 (12-10) І взяв священик Єгояда одну скриньку, і продовбав дірку на віку її, і поставив її при жертівнику праворуч, як входити до Господнього дому. І давали туди священики, що стерегли порога, усе срібло, що приносилося до Господнього дому.
2 Könige 2Kgs 1 12 10 (12-11) І бувало, як вони бачили, що намножилося те срібло в скрині, то приходив царський писар та великий священик, і вони в'язали в мішки та рахували срібло, знайдене в Господньому домі.
2 Könige 2Kgs 1 12 11 (12-12) І давали те перелічене срібло на руки робітникам праці, поставленим до Господнього дому, а вони давали його теслям та будівничим, що робили в Господньому домі.
2 Könige 2Kgs 1 12 12 (12-13) І мулярам, і каменярам, і на закуп дерева та тесаного каменя, та на направу ушкодження Господнього дому, та на все, що йшло на храм для направи.
2 Könige 2Kgs 1 12 13 (12-14) Тільки не робилися для Господнього дому срібні чаші, ножиці, кропильниці, сурми, усяка річ золота та річ срібна з того срібла, що приносилося до Господнього дому,
2 Könige 2Kgs 1 12 14 (12-15) бо його давали робітникам праці та направляли ним дім Господній.
2 Könige 2Kgs 1 12 15 (12-16) І не облічували тих людей, яким давали те срібло до їхніх рук, щоб вони давали робітникам праці, бо ті робили чесно.
2 Könige 2Kgs 1 12 16 (12-17) Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вносилося до Господнього дому, воно було для священиків.
2 Könige 2Kgs 1 12 17 (12-18) Вийшов тоді Газаїл, сирійський цар, та й воював з Ґатом, і здобув його. І намірився Газаїл іти на Єрусалим.
2 Könige 2Kgs 1 12 18 (12-19) І взяв Єгоаш, Юдин цар, усі святі речі, що присвятили були Йосафат, і Єгорам, і Ахазія, батьки його, царі Юдині, та святі речі свої, і все золото, що знайшлося в скарбницях Господнього дому та дому царського, та й послав Газаїлові, цареві сирійському, і той відійшов від Єрусалиму...
2 Könige 2Kgs 1 12 19 (12-20) А решта діл Йоаша, і все, що він зробив, он вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 12 20 (12-21) І встали його слуги, і вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдеться до Сілли.
2 Könige 2Kgs 1 12 21 (12-22) Йозахар, Шім'атів син, та Єгозавад, Шомерів син, його слуги, забили його, і він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім Місті, а замість нього зацарював син його Амація.
2 Könige 2Kgs 1 13 1 Двадцятого й третього року Йоаша, сина Ахазії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, син Єгу, на сімнадцять літ.
2 Könige 2Kgs 1 13 2 І робив він зло в Господніх очах, і ходив у гріхах Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і не відхилявся від того.
2 Könige 2Kgs 1 13 3 І запалився гнів Господа на Ізраїля, і Він дав їх у руку Газаїла, царя сирійського, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового сина, на всі ті дні.
2 Könige 2Kgs 1 13 4 Та вблагав Єгоахаз лице Господнє, і Господь його вислухав, бо бачив Він горе Ізраїля, бо тиснув їх сирійський цар.
2 Könige 2Kgs 1 13 5 І дав Господь Ізраїлеві спасителя, і вони вийшли з-під руки Сирії. І сиділи Ізраїлеві сини в своїх наметах, як давніш.
2 Könige 2Kgs 1 13 6 Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля, і сам у тому ходив, і Астарта стояла в Самарії.
2 Könige 2Kgs 1 13 7 А Сирія не позоставила Єгоахазові народу, як тільки п'ятдесят верхівців та десять возів, та десять тисяч піхоти, бо їх вигубив сирійський цар, і зробив їх порохом на топтання.
2 Könige 2Kgs 1 13 8 А решта діл Єгоахаза, і все, що він робив, та його лицарськість, он вони написані в Книзі Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 13 9 І спочив Єгоахаз з батьками своїми, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Йоаш.
2 Könige 2Kgs 1 13 10 Тридцятого й сьомого року Йоаша, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів син, на шістнадцять літ.
2 Könige 2Kgs 1 13 11 І робив він зле в Господніх очах, і не відходив від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, і в тому ходив.
2 Könige 2Kgs 1 13 12 А решта діл Йоаша, і все, що він робив, і лицарськість його, як він воював з Амацією, Юдиним царем, он вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 13 13 І спочив Йоаш з батьками своїми, а Єровоам сів на троні його. І був похований Йоаш у Самарії, з Ізраїлевими царями.
2 Könige 2Kgs 1 13 14 А Єлисей заслаб на недугу, що з неї й помер. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, і плакав над ним і говорив: Батьку мій, батьку мій, колеснице Ізраїлева та верхівці його!
2 Könige 2Kgs 1 13 15 І сказав йому Єлисей: Візьми лука та стріли. І приніс той до нього лука та стріли.
2 Könige 2Kgs 1 13 16 А він сказав Ізраїлевому цареві: Поклади свою руку на лука! І той поклав свою руку. А Єлисей поклав свої руки на руки цареві.
2 Könige 2Kgs 1 13 17 І він сказав: Відчини вікно на схід! І той відчинив. І сказав Єлисей: Стріляй! І той вистрілив, а він сказав: Стріла спасіння Господнього, і стріла спасіння проти Сирії. І поб'єш ти Сирію в Афеку аж до кінця!
2 Könige 2Kgs 1 13 18 І він сказав: Візьми стріли! І той узяв, а він сказав до Ізраїлевого царя: Удар по землі! І він ударив три рази та й став.
2 Könige 2Kgs 1 13 19 І розгнівався на нього Божий чоловік і сказав: Щоб ти був ударив п'ять або шість раз, тоді побив би Сирію аж до кінця! А тепер тільки три рази поб'єш ти Сирію.
2 Könige 2Kgs 1 13 20 І спочив Єлисей, і поховали його. А моавські орди прийшли до Краю наступного року.
2 Könige 2Kgs 1 13 21 І сталося, як ховали одного чоловіка, то погребальники побачили ті орди, та й кинули того чоловіка до Єлисеєвого гробу. А коли впав і доторкнувся той чоловік до Єлисеєвих костей, то воскрес, і встав на ноги свої...
2 Könige 2Kgs 1 13 22 А Газаїл, сирійський цар, тиснув Ізраїля всі дні Єгоахаза.
2 Könige 2Kgs 1 13 23 Та Господь був милостивий до них, і змилувався над ними, і звернувся до них ради заповіта Свого з Авраамом, Ісаком та Яковом, і не хотів вигубити їх, і не відкинув їх від Свого лиця аж дотепер.
2 Könige 2Kgs 1 13 24 І спочив Газаїл, сирійський цар, а замість нього зацарював син його Бен-Гадад.
2 Könige 2Kgs 1 13 25 І Йоаш, Єгоахазів син, узяв назад ті міста з руки Бен-Гадада, Газаїлового сина, що взяв був із руки Єгоахаза, свого батька, у війні. Три рази побив його Йоаш, і вернув Ізраїлеві міста.
2 Könige 2Kgs 1 14 1 Другого року Йоаша, Йоахазового сина, Ізраїлевого царя, зацарював Амація, Йоашів син, цар Юдин.
2 Könige 2Kgs 1 14 2 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять років. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 Könige 2Kgs 1 14 3 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не так, як його батько Давид, він робив усе, що робив його батько Йоаш.
2 Könige 2Kgs 1 14 4 Тільки пагірки не були знищені, народ приносив жертву та кадив на пагірках.
2 Könige 2Kgs 1 14 5 І сталося, як зміцнилося царство в руці його, то він повбивав своїх слуг, що забили його батька царя.
2 Könige 2Kgs 1 14 6 А синів убійників він не позабивав, як написано в Книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не будуть забиті батьки за синів, а сини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх свій буде забитий.
2 Könige 2Kgs 1 14 7 Він побив Едома в Соляній долині, десять тисяч, і взяв у війні Селу, і назвав ім'я їй: Йоктеїл, і так вона зветься аж до цього дня.
2 Könige 2Kgs 1 14 8 Тоді Амація послав послів до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди ж, поміряємось!
2 Könige 2Kgs 1 14 9 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Терен, що на Ливані, послав до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала той терен.
2 Könige 2Kgs 1 14 10 Побити побив ти Едома, і піднесло тебе твоє серце. Пишайся собі та сиди в своїм домі! І пощо будеш ти дрочитися зо злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?
2 Könige 2Kgs 1 14 11 Та не послухався Амація. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і помірялися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
2 Könige 2Kgs 1 14 12 І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.
2 Könige 2Kgs 1 14 13 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Ахазії, у Бет-Шемеші, і прибув до Єрусалиму, і зруйнував єрусалимський мур від Єфремової брами аж до брами наріжної, чотири сотні ліктів.
2 Könige 2Kgs 1 14 14 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, та запоручників, і вернувся в Самарію.
2 Könige 2Kgs 1 14 15 А решта діл Йоаша, що зробив він, та лицарськість його, і як воював з Амацією, Юдиним царем, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 14 16 І спочив Йоаш зо своїми батьками, і був похований у Самарії з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Єровоам.
2 Könige 2Kgs 1 14 17 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
2 Könige 2Kgs 1 14 18 А решта діл Амації, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 14 19 І вчинили на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.
2 Könige 2Kgs 1 14 20 І повезли його на конях, і він був похований з батьками своїми в Давидовому Місті.
2 Könige 2Kgs 1 14 21 І взяв ввесь Юдин народ Азарію, а він був віку шістнадцяти літ, і настановили його царем замість батька його Амації.
2 Könige 2Kgs 1 14 22 Він збудував Елат, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.
2 Könige 2Kgs 1 14 23 П'ятнадцятого року Амації, сина Йоаша, Юдиного царя, зацарював Єровоам, син Йоаша, Ізраїлевого царя, у Самарії, на сорок і один рік.
2 Könige 2Kgs 1 14 24 І робив він зло в Господніх очах, не відступався від усіх гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 14 25 Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдеться до Гамату, аж до степового моря, за словом Господа, Бога Ізраїля, що говорив через раба Свого Йону, сина пророка Амміттая, що з Ґат-Гахеферу,
2 Könige 2Kgs 1 14 26 бо Господь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку, і не було вже невільного та вільного, і не було помічника Ізраїлеві.
2 Könige 2Kgs 1 14 27 Та не говорив Господь знищити Ізраїлеве ім'я з-під неба, і споміг їх рукою Єровоама, Йоашового сина.
2 Könige 2Kgs 1 14 28 А решта діл Єровоама та лицарськість його, як воював, і як вернув Юді Дамаск та Хамат в Ізраїлі, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 14 29 І спочив Єровоам із батьками своїми та з Ізраїлевими царями, а замість нього зацарював син його Захарій.
2 Könige 2Kgs 1 15 1 Двадцятого й сьомого року Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Азарія, син Амації, Юдиного царя.
2 Könige 2Kgs 1 15 2 Він був віку шістнадцяти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і два роки. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.
2 Könige 2Kgs 1 15 3 І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив його батько Амація.
2 Könige 2Kgs 1 15 4 Тільки пагірки не були знищені, народ ще приносив жертву та кадив на пагірках.
2 Könige 2Kgs 1 15 5 І вдарив Господь царя, і він був прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів ув осібному домі. А над домом був Йотам, царів син, він судив народ Краю.
2 Könige 2Kgs 1 15 6 А решта діл Азарії та все, що він робив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 15 7 І спочив Азарія з своїми батьками, і його поховали з його батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Йотам.
2 Könige 2Kgs 1 15 8 Тридцятого й восьмого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Захарій, син Єровоама, на шість місяців.
2 Könige 2Kgs 1 15 9 І робив він зле в Господніх очах, як робили батьки його, не відступився від гріхів Єровоама, Наватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 15 10 І вчинив змову на нього Шаллум, Явешів син, і бив його перед народом і вбив його, і зацарював замість нього.
2 Könige 2Kgs 1 15 11 А решта діл Захарія, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 15 12 Оце Господнє слово, що Він промовляв до Єгу, говорячи: Сини чотирьох поколінь будуть сидіти тобі на Ізраїлевому троні. І сталося так.
2 Könige 2Kgs 1 15 13 Шаллум, Явешів син, зацарював тридцятого й дев'ятого року Уззійї, Юдиного царя, і царював місяць часу в Самарії.
2 Könige 2Kgs 1 15 14 І пішов Менахем, Ґадіїв син, з Тірци, і прибув у Самарію, та й побив Шаллума, Явешового сина, в Самарії, і вбив його, і зацарював замість нього.
2 Könige 2Kgs 1 15 15 А решта днів Шаллума та змова його, яку він учинив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 15 16 Тоді побив Менахем місто Тіфсах та все, що в ньому, і границі його від Тірци, бо не відчинило воно брами. І він вибив його, а все вагітне повитинав.
2 Könige 2Kgs 1 15 17 Тридцятого й дев'ятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем, Ґадіїв син, на десять літ.
2 Könige 2Kgs 1 15 18 І робив він зле в Господніх очах, не вступився від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля. За його днів
2 Könige 2Kgs 1 15 19 прийшов Пул, асирійський цар, на край. І дав Менахем Пулові тисячу талантів срібла, щоб його руки були з ним, щоб зміцнити царство в його руці.
2 Könige 2Kgs 1 15 20 А Менахем розклав це срібло на Ізраїля, на всіх вояків, щоб дати асирійському цареві, по п'ятдесят шеклів срібла від кожного чоловіка. І вернувся асирійський цар, і не стояв там у Краю.
2 Könige 2Kgs 1 15 21 А решта діл Менахема та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 15 22 І спочив Менахем з батьками своїми, а замість нього зацарював син його Пекахія.
2 Könige 2Kgs 1 15 23 П'ятдесятого року Азарії, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Пекахія, син Менахемів, на два роки.
2 Könige 2Kgs 1 15 24 І робив він зло в Господніх очах, не відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 15 25 І вчинив на нього змову Пеках, син Ремалії, старшина його, і забив його в палаті царського дому, з Арґовом та з Ар'єм, а з ним було п'ятдесят чоловіка з ґілеадян. І він убив його, і зацарював замість нього.
2 Könige 2Kgs 1 15 26 А решта діл Пекахії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 15 27 П'ятдесятого й другого року Азарії, Юдиного царя, зацарював у Самарії над Ізраїлем Пеках, син Ремалії, на двадцять років.
2 Könige 2Kgs 1 15 28 І робив він зло в Господніх очах, ні відступався від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 15 29 За днів Пекаха, Ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар асирійський, взяв Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґаліла, увесь край Нефталимів, та й вигнав їх до Асирії.
2 Könige 2Kgs 1 15 30 А Осія, син Елин, склав змову на Пекаха, сина Ремалії, і вдарив його та й убив його, і зацарював замість нього двадцятого року Йотама, Уззійїного сина.
2 Könige 2Kgs 1 15 31 А решта діл Пекаха та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
2 Könige 2Kgs 1 15 32 Другого року Пекаха, сина Ремалії, Ізраїлевого царя, зацарював Йотам, син Уззійї, Юдиного царя.
2 Könige 2Kgs 1 15 33 Він був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.
2 Könige 2Kgs 1 15 34 І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя, робив він.
2 Könige 2Kgs 1 15 35 Тільки пагірки не були знищені, народ іще приносив жертви та кадив на пагірках. Він збудував горішню браму Господнього дому.
2 Könige 2Kgs 1 15 36 А решта діл Йотама та все, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 15 37 За тих днів зачав Господь посилати на Юду Реціна, сирійського царя, та Пекаха, сина Ремалії.
2 Könige 2Kgs 1 15 38 І спочив Йотам із своїми батьками, і був похований з батьками своїми в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Ахаз.
2 Könige 2Kgs 1 16 1 Сімнадцятого року Пекаха, сина Ремалії, зацарював Ахаз, син Йотама, Юдиного царя.
2 Könige 2Kgs 1 16 2 Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі шістнадцять років, і не робив угодного в очах Господа, Бога свого, як батько його Давид.
2 Könige 2Kgs 1 16 3 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидотою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.
2 Könige 2Kgs 1 16 4 І приносив він жертву та кадив на пагірках, і на згір'ях, та під усяким зеленим деревом.
2 Könige 2Kgs 1 16 5 Тоді прийшов Рецін, сирійський цар, та Пеках, син Ремалії, Ізраїлів цар, на війну до Єрусалиму. І облягли вони Ахаза, та не змогли звоювати.
2 Könige 2Kgs 1 16 6 Того часу Рецін, сирійський цар, вернув Едомові Елата, і вигнав юдеїв з Елоту. І едомляни прибули до Елату, й осілися там, і живуть тут аж до цього дня.
2 Könige 2Kgs 1 16 7 І послав Ахаз послів до Тіґлат-Пелесера, асирійського царя, говорячи: Я твій раб та син твій, вийди й спаси мене з руки сирійського царя та з руки царя Ізраїлевого, що повстають на мене.
2 Könige 2Kgs 1 16 8 І взяв Ахаз срібло та золото, знайдене в Господньому домі та в скарбницях дому царевого, і послав дарунка до асирійського царя.
2 Könige 2Kgs 1 16 9 І послухав його асирійський цар. І пішов асирійський цар на Дамаск і взяв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив.
2 Könige 2Kgs 1 16 10 І пішов цар Ахаз назустріч Тіґлат-Піл'есера, асирійського царя, до Дамаску, і побачив дамаського жертівника. І послав цар Ахаз до священика Урії подобу жертівника та взір його всієї його будови.
2 Könige 2Kgs 1 16 11 І збудував священик Урія жертівника, як усе, що послав був цар Ахаз із Дамаску, так зробив священик Урія до приходу царя Ахаза з Дамаску.
2 Könige 2Kgs 1 16 12 І прибув цар із Дамаску, і побачив цар того жертівника, і приступив цар до жертівника, і приніс на ньому жертву.
2 Könige 2Kgs 1 16 13 І спалив він своє цілопалення та свою жертву хлібну, і вилив свою ливну жертву, і покропив кров'ю своїх мирних жертов того жертівника.
2 Könige 2Kgs 1 16 14 А мідяного жертівника, що перед Господнім лицем, він переставив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж Господнього дому, і поставив його на бік жертівника на північ.
2 Könige 2Kgs 1 16 15 І наказав цар Ахаз священикові Урії, говорячи: На великому жертівнику пали ранішнє цілопалення та вечірню хлібну жертву, і цілопалення цареве та хлібну його жертву, і цілопалення всього народу Краю та хлібну їхню жертву, і їхні ливні жертви. І всю кров цілопалення та всю кров жертви покропиш на нього. А щодо мідяного жертівника, то я розважу.
2 Könige 2Kgs 1 16 16 І зробив священик Урія все так, як наказав був цар Ахаз.
2 Könige 2Kgs 1 16 17 А цар Ахаз повідрубував рами підстав, і відсунув із них умивальницю, і зняв море з мідяних волів, що під ним, і поставив його на камінну підлогу.
2 Könige 2Kgs 1 16 18 І закритий суботній перехід, що збудували при храмі, і зовнішній царський вхід він обернув до Господнього дому задля асирійського царя.
2 Könige 2Kgs 1 16 19 А решта діл Ахаза, що він зробив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 16 20 І спочив Ахаз із батьками своїми, і був похований з батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Хізкійя.
2 Könige 2Kgs 1 17 1 Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев'ять років.
2 Könige 2Kgs 1 17 2 І робив він зле в Господніх очах, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.
2 Könige 2Kgs 1 17 3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину.
2 Könige 2Kgs 1 17 4 Та асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язничому домі.
2 Könige 2Kgs 1 17 5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки.
2 Könige 2Kgs 1 17 6 Дев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.
2 Könige 2Kgs 1 17 7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,
2 Könige 2Kgs 1 17 8 і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,
2 Könige 2Kgs 1 17 9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,
2 Könige 2Kgs 1 17 10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом,
2 Könige 2Kgs 1 17 11 і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,
2 Könige 2Kgs 1 17 12 і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі,
2 Könige 2Kgs 1 17 13 то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків.
2 Könige 2Kgs 1 17 14 Та не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.
2 Könige 2Kgs 1 17 15 І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
2 Könige 2Kgs 1 17 16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.
2 Könige 2Kgs 1 17 17 І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.
2 Könige 2Kgs 1 17 18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я.
2 Könige 2Kgs 1 17 19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.
2 Könige 2Kgs 1 17 20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,
2 Könige 2Kgs 1 17 21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
2 Könige 2Kgs 1 17 22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того,
2 Könige 2Kgs 1 17 23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.
2 Könige 2Kgs 1 17 24 І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.
2 Könige 2Kgs 1 17 25 І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.
2 Könige 2Kgs 1 17 26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю.
2 Könige 2Kgs 1 17 27 І наказав асирійський цар, говорячи: Відведіть туди одного зо священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю.
2 Könige 2Kgs 1 17 28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.
2 Könige 2Kgs 1 17 29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.
2 Könige 2Kgs 1 17 30 А вавилоняни зробили Сукот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,
2 Könige 2Kgs 1 17 31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.
2 Könige 2Kgs 1 17 32 І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з-серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці.
2 Könige 2Kgs 1 17 33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх.
2 Könige 2Kgs 1 17 34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я Ізраїля.
2 Könige 2Kgs 1 17 35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм,
2 Könige 2Kgs 1 17 36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви.
2 Könige 2Kgs 1 17 37 І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.
2 Könige 2Kgs 1 17 38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,
2 Könige 2Kgs 1 17 39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів.
2 Könige 2Kgs 1 17 40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм.
2 Könige 2Kgs 1 17 41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.
2 Könige 2Kgs 1 18 1 І сталося третього року Осії, сина Елиного, Ізраїлевого царя, зацарював Єзекія, син Ахазів, цар Юдин.
2 Könige 2Kgs 1 18 2 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я його матері Аві, дочка Захарія.
2 Könige 2Kgs 1 18 3 І робив він угодне в Господніх очах, усе так, як робив був його батько Давид.
2 Könige 2Kgs 1 18 4 Він понищив пагірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяного змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехуштан.
2 Könige 2Kgs 1 18 5 Він надіявся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним.
2 Könige 2Kgs 1 18 6 І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві.
2 Könige 2Kgs 1 18 7 І був Господь із ним, у всьому, куди він ходив, він мав поводження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому.
2 Könige 2Kgs 1 18 8 Він побив филистимлян аж до Аззи та границі її від вартової башти аж до твердинного міста.
2 Könige 2Kgs 1 18 9 І сталося четвертого року царя Єзекії, це сьомий рік Осії, Елиного сина, Ізраїлевого царя, пішов Салманасар, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її.
2 Könige 2Kgs 1 18 10 І здобув він її по трьох роках: шостого року Єзекії, це дев'ятий рік Осії, Ізраїлевого царя, була здобута Самарія.
2 Könige 2Kgs 1 18 11 І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст.
2 Könige 2Kgs 1 18 12 Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили.
2 Könige 2Kgs 1 18 13 А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
2 Könige 2Kgs 1 18 14 І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: Згрішив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу. І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота.
2 Könige 2Kgs 1 18 15 І віддав Єзекія все срібло, знайдене в Господньому домі та в царевих скарбницях.
2 Könige 2Kgs 1 18 16 Того часу Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його асирійському цареві.
2 Könige 2Kgs 1 18 17 А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного командувача, і великого євнуха та великого чашника з великим військом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотягом горішнього ставу, що на битій дорозі до поля Валюшників.
2 Könige 2Kgs 1 18 18 І кликнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.
2 Könige 2Kgs 1 18 19 І сказав до них великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?
2 Könige 2Kgs 1 18 20 Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?
2 Könige 2Kgs 1 18 21 Тепер оце ти надієшся собі опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому й продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього.
2 Könige 2Kgs 1 18 22 А коли ви скажете мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив пагірки Його та жертівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися в Єрусалимі?
2 Könige 2Kgs 1 18 23 А тепер піди в заклад із моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.
2 Könige 2Kgs 1 18 24 І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі надієшся на Єгипет ради колесниць та верхівців!
2 Könige 2Kgs 1 18 25 Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!
2 Könige 2Kgs 1 18 26 І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юдейському в слух тих людей, що на мурі.
2 Könige 2Kgs 1 18 27 І сказав до них великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?
2 Könige 2Kgs 1 18 28 І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: Послухайте слово великого царя, царя асирійського:
2 Könige 2Kgs 1 18 29 Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас від руки його!
2 Könige 2Kgs 1 18 30 І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.
2 Könige 2Kgs 1 18 31 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,
2 Könige 2Kgs 1 18 32 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш Край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас!
2 Könige 2Kgs 1 18 33 Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
2 Könige 2Kgs 1 18 34 Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятували вони Самарію від моєї руки?
2 Könige 2Kgs 1 18 35 Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?
2 Könige 2Kgs 1 18 36 І мовчав той народ, і не відповів йому ані слова, бо це був наказ царя, що сказав: Не відповідайте йому!
2 Könige 2Kgs 1 18 37 І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.
2 Könige 2Kgs 1 19 1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому.
2 Könige 2Kgs 1 19 2 І послав він Еліякима, начальника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
2 Könige 2Kgs 1 19 3 І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!
2 Könige 2Kgs 1 19 4 Може почує Господь, Бог твій, всі слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за рештку, що ще знаходиться.
2 Könige 2Kgs 1 19 5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
2 Könige 2Kgs 1 19 6 І сказав їм Ісая: Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя!
2 Könige 2Kgs 1 19 7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї.
2 Könige 2Kgs 1 19 8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
2 Könige 2Kgs 1 19 9 А коли він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Ось він вийшов воювати з тобою! то вернувся, і послав послів до Єзекії, говорячи:
2 Könige 2Kgs 1 19 10 Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, що ти надієшся на Нього, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.
2 Könige 2Kgs 1 19 11 Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?
2 Könige 2Kgs 1 19 12 Чи врятували їх боги тих народів, яких понищили батьки мої: Гозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
2 Könige 2Kgs 1 19 13 Де він, цар Гамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?
2 Könige 2Kgs 1 19 14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.
2 Könige 2Kgs 1 19 15 І Єзекія молився перед Господнім лицем і сказав: Господи, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!
2 Könige 2Kgs 1 19 16 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога!
2 Könige 2Kgs 1 19 17 Справді, Господи, асирійські царі попустошили ті народи та їхній край.
2 Könige 2Kgs 1 19 18 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
2 Könige 2Kgs 1 19 19 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!
2 Könige 2Kgs 1 19 20 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
2 Könige 2Kgs 1 19 21 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
2 Könige 2Kgs 1 19 22 Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!
2 Könige 2Kgs 1 19 23 Через послів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Ливану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його саду.
2 Könige 2Kgs 1 19 24 Я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!
2 Könige 2Kgs 1 19 25 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх...
2 Könige 2Kgs 1 19 26 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені. Вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...
2 Könige 2Kgs 1 19 27 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.
2 Könige 2Kgs 1 19 28 За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!
2 Könige 2Kgs 1 19 29 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їх плід.
2 Könige 2Kgs 1 19 30 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.
2 Könige 2Kgs 1 19 31 Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки від гори Сіону. Ревність Господа Саваота зробить це!
2 Könige 2Kgs 1 19 32 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста оцього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле!
2 Könige 2Kgs 1 19 33 Якою дорогою прийде, то нею повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!
2 Könige 2Kgs 1 19 34 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мойого раба!
2 Könige 2Kgs 1 19 35 І сталося тієї ночі, і вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали вони рано вранці, аж ось усі мертві трупи!...
2 Könige 2Kgs 1 19 36 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся й осівся в Ніневії.
2 Könige 2Kgs 1 19 37 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат. А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
2 Könige 2Kgs 1 20 1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш.
2 Könige 2Kgs 1 20 2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:
2 Könige 2Kgs 1 20 3 О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх. І заплакав Єзекія ревним плачем...
2 Könige 2Kgs 1 20 4 І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:
2 Könige 2Kgs 1 20 5 Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе, третього дня зійдеш ти до Господнього дому!
2 Könige 2Kgs 1 20 6 І до днів твоїх Я додам п'ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида.
2 Könige 2Kgs 1 20 7 А Ісая сказав: Візьміть грудку фіґ. І взяли й поклали на того гнояка, і він видужав...
2 Könige 2Kgs 1 20 8 І сказав Єзекія до Ісаї: Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня зійду до Господнього дому?
2 Könige 2Kgs 1 20 9 І сказав Ісая: Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш, щоб пішла тінь уперед на десять ступенів, чи щоб вернулася на десять ступенів?
2 Könige 2Kgs 1 20 10 І сказав Єзекія: Легко тіні похилитися вперед на десять ступенів; ні, а нехай тінь вернеться назад на десять ступенів!
2 Könige 2Kgs 1 20 11 І кликнув пророк Ісая до Господа, і Він завернув тінь на ступенях, де вона спускалася на ступені Ахазові, на десять ступенів...
2 Könige 2Kgs 1 20 12 Того часу послав Беродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листа та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворів.
2 Könige 2Kgs 1 20 13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.
2 Könige 2Kgs 1 20 14 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? А Єзекія сказав: Вони прийшли з далекого краю, з Вавилону.
2 Könige 2Kgs 1 20 15 І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.
2 Könige 2Kgs 1 20 16 І сказав Ісая до Єзекії: Послухай Господнього слова:
2 Könige 2Kgs 1 20 17 Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь!
2 Könige 2Kgs 1 20 18 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, декого заберуть, і вони будуть євнухами в палатах вавилонського царя!
2 Könige 2Kgs 1 20 19 І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав! І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!
2 Könige 2Kgs 1 20 20 А решта діл Єзекії та вся лицарськість його, і як він зробив става та водотяга, і впровадив воду до міста, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 20 21 І спочив Єзекія зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.
2 Könige 2Kgs 1 21 1 Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ. А ім'я його матері Хевці-Ваг.
2 Könige 2Kgs 1 21 2 І робив він зло в Господніх очах, за гидотою тих народів, яких Господь повиганяв з-перед обличчя Ізраїлевих синів.
2 Könige 2Kgs 1 21 3 І він знову побудував пагірки, що їх винищив був його батько Єзекія, і понаставляв жертівників Ваалові, і зробив Астарту, як зробив був Ахав, Ізраїлів цар, і вклонявся всім небесним світилам та служив їм.
2 Könige 2Kgs 1 21 4 І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі покладу Я Ім'я Своє!
2 Könige 2Kgs 1 21 5 І побудував він жертівники для всіх небесних світил на обох подвір'ях Господнього дому.
2 Könige 2Kgs 1 21 6 І він перепровадив свого сина через огонь, і гадав, і ворожив, і настановив викликувачів духів померлих та духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його.
2 Könige 2Kgs 1 21 7 І поставив він боввана Астарти, якого зробив, у домі, про якого Господь сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я Своє навіки!
2 Könige 2Kgs 1 21 8 І більше не мандруватиме Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, та ввесь Закон, що наказав їм Мій раб Мойсей.
2 Könige 2Kgs 1 21 9 Та не послухалися вони. І Манасія звів їх до того, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед обличчя Ізраїлевих синів.
2 Könige 2Kgs 1 21 10 І говорив Господь через Своїх рабів пророків, кажучи:
2 Könige 2Kgs 1 21 11 За те, що Манасія, цар Юдин, зробив ці гидоти, учинив гірше від усього, що робили були амореяни, що були перед ним, і ввів у гріх також Юду божками своїми,
2 Könige 2Kgs 1 21 12 тому так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу таке зло на Єрусалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвенить в обох вухах!...
2 Könige 2Kgs 1 21 13 І протягну Я на Єрусалим мірку Самарії, та вагу Ахавого дому, і витру Єрусалим, як витирають миску: витер і перевернув її догори дном!
2 Könige 2Kgs 1 21 14 І Я покину останок наділу Мого, і дам їх у руку їхнім ворогам, і вони будуть на грабіж та на здобич для всіх їхніх ворогів,
2 Könige 2Kgs 1 21 15 тому, що вони робили зло в Моїх очах, і все гнівили Мене від дня, коли вийшли їхні батьки з Єгипту, й аж до дня цього...
2 Könige 2Kgs 1 21 16 А також Манасія пролив дуже багато невинної крови, аж наповнив нею Єрусалим від входу до входу, окрім свого гріха, що ввів у гріх Юду, щоб чинити зле в Господніх очах.
2 Könige 2Kgs 1 21 17 А решта діл Манасії, та все, що він зробив, і гріх його, яким він грішив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 21 18 І спочив Манасія з батьками своїми, і був похований в садку свого дому, в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Амон.
2 Könige 2Kgs 1 21 19 Амон був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки. А ім'я його матері Мешуллемет, дочка Харуца з Йотви.
2 Könige 2Kgs 1 21 20 І робив він зло в Господніх очах, як робив його батько Манасія.
2 Könige 2Kgs 1 21 21 І ходив він усією тією дорогою, якою ходив його батько, і служив тим бовванам, яким служив батько його, і вклонявся їм.
2 Könige 2Kgs 1 21 22 І покинув він Господа, Бога батьків своїх, і не ходив Господньою дорогою.
2 Könige 2Kgs 1 21 23 І вчинили змову слуги Амона на нього, і вбили царя в його домі.
2 Könige 2Kgs 1 21 24 Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона. І народ настановив царем Краю замість нього сина його Йосію.
2 Könige 2Kgs 1 21 25 А решта діл Амона, усе, що робив він, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 21 26 І поховали його в його гробі в Уззиному садку, а замість нього зацарював син його Йосія.
2 Könige 2Kgs 1 22 1 Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я його матері Єдида, дочка Адаї з Боцкату.
2 Könige 2Kgs 1 22 2 І робив він угодне в Господніх очах, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.
2 Könige 2Kgs 1 22 3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:
2 Könige 2Kgs 1 22 4 Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелічить те срібло, що знесене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі порога.
2 Könige 2Kgs 1 22 5 І нехай дадуть його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушкодження храму,
2 Könige 2Kgs 1 22 6 теслярам, і будівничим, і мулярам, щоб купувати дерево та тесане каміння на направу храму.
2 Könige 2Kgs 1 22 7 Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що дане на їхню руку, бо чесно вони роблять.
2 Könige 2Kgs 1 22 8 І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі Книгу Закону! І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.
2 Könige 2Kgs 1 22 9 І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: Раби твої висипали те срібло, що знайдене в домі, і дали його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі.
2 Könige 2Kgs 1 22 10 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав її перед царем.
2 Könige 2Kgs 1 22 11 І сталося, як цар почув слова Книги Закону, то роздер свої шати...
2 Könige 2Kgs 1 22 12 І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому слузі, говорячи:
2 Könige 2Kgs 1 22 13 Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї знайденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас.
2 Könige 2Kgs 1 22 14 І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, вона сиділа в Єрусалимі, на Новому Місті, і говорили до неї.
2 Könige 2Kgs 1 22 15 А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:
2 Könige 2Kgs 1 22 16 Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі слова тієї книги, що читав Юдин цар,
2 Könige 2Kgs 1 22 17 за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всім ділом своїх рук. І розпалився Мій гнів на це місце, і він не погасне!
2 Könige 2Kgs 1 22 18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, ті слова, які ти чув:
2 Könige 2Kgs 1 22 19 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.
2 Könige 2Kgs 1 22 20 Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце. І вони принесли цю вістку цареві.
2 Könige 2Kgs 1 23 1 А цар послав, і зібрали до нього всіх старших Юди та Єрусалиму.
2 Könige 2Kgs 1 23 2 І ввійшов до Господнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним усі мешканці Єрусалиму, і священики, і пророки, і ввесь народ від малого й аж до великого, і він прочитав до їхніх ушей усі слова Книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.
2 Könige 2Kgs 1 23 3 І став цар на підвищенні, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і постанови Його всім серцем та всією душею, щоб виконати слова того заповіту, що написані в тій книзі. І ввесь народ пристав до заповіту.
2 Könige 2Kgs 1 23 4 І наказав цар Хілкійї, великому священикові, й іншим священикам та сторожам порога, щоб повиносили з Господнього храму всі речі, зроблені для Ваала та для Астарти, та для всіх небесних світил. І він попалив їх поза Єрусалимом на кедронських полях, а їхній порох відніс до Бет-Елу.
2 Könige 2Kgs 1 23 5 І він поскидав жерців, що їх понаставляли були Юдині царі, і що вони кадили на пагірках по Юдиних містах та в околицях Єрусалиму, і кадили для Ваала, і для сонця, і для місяця, і для планет, і для всіх небесних світил.
2 Könige 2Kgs 1 23 6 І він виніс Астарту з Господнього дому поза Єрусалим до кедронської долини, та й спалив її в кедронській долині, і стер на порох, а її порох кинув на гроби звичайних людей.
2 Könige 2Kgs 1 23 7 І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при Господньому домі, де жінки ткали завісу для Астарти.
2 Könige 2Kgs 1 23 8 І він випровадив усіх священиків з Юдиних міст, і опоганив пагірки, де священики кадили, від Ґеви аж до Беер-Шеви, і порозбивав пагірки брам, що були при вході брами Ісуса, зверхника міста, що ліворуч тому, хто входив до брами міста.
2 Könige 2Kgs 1 23 9 Але священики пагірків не входили до Господнього жертівника в Єрусалимі, а тільки їли прісне серед своїх братів.
2 Könige 2Kgs 1 23 10 І він опоганив місце ставлення на огні, що в долині Гінномового сина, щоб ніхто не переводив через огонь сина свого та дочку свою для Молоха.
2 Könige 2Kgs 1 23 11 І він повідставляв коні, яких давали Юдині царі для сонця, від входу до Господнього дому, при кімнаті євнуха Нетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колесниці сонця попалив ув огні.
2 Könige 2Kgs 1 23 12 А жертівники, що були на даху Ахазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив Манасія на двох подвір'ях Господнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, і кинув їхній порох до кедронського потоку.
2 Könige 2Kgs 1 23 13 А пагірки, що навпроти Єрусалиму, праворуч гори Згуби, які побудував був Соломон, Ізраїлів цар, для Астарти, гидоти сидонської, і для Кемота, гидоти моавської, і для Мілкома, гидоти Аммонових синів, цар поопоганював.
2 Könige 2Kgs 1 23 14 І він порозбивав стовпи для богів, і постинав посвячені дерева, а їхнє місце наповнив людськими кістками.
2 Könige 2Kgs 1 23 15 А також жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, син Неватів, що ввів у гріх Ізраїля, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, і спалив того пагірка та стер на порох, і Астарту спалив.
2 Könige 2Kgs 1 23 16 І обернувся Йосія, та й побачив гроби, що були там на горі. І послав він, і позабирав кості з гробів, і попалив на жертівнику, і опоганив його, за словом Господнім, яке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.
2 Könige 2Kgs 1 23 17 І сказав цар: Що це за надгробок, що я бачу? А люди того міста сказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, які зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.
2 Könige 2Kgs 1 23 18 А він сказав: Дайте йому спокій, нехай ніхто не рухає костей його. І зберегли його кості, кості того пророка, що прийшов був із Самарії.
2 Könige 2Kgs 1 23 19 А також усі доми пагірків, що по самарійських містах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити Господа, Йосія понищив, і зробив з ними те саме, що зробив у Бет-Елі.
2 Könige 2Kgs 1 23 20 І порізав він усіх священиків пагірків, що були там, на жертівниках, і попалив на них людські кості, та й вернувся до Єрусалиму.
2 Könige 2Kgs 1 23 21 І наказав цар усьому народові, говорячи: Справте Пасху для Господа, вашого Бога, як написано в оцій Книзі Заповіту.
2 Könige 2Kgs 1 23 22 Бо не справлялася ця Пасха від днів суддів, що судили Ізраїля, по всі дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.
2 Könige 2Kgs 1 23 23 І тільки вісімнадцятого року царя Йосії справлялася Пасха для Господа в Єрусалимі.
2 Könige 2Kgs 1 23 24 А також викликачів духів померлих, і духів віщих, і домових божків, і бовванів, і всякі гидоти, що появилися в Юдинім краї та в Єрусалимі, повинищував Йосія, щоб поставити слова Закону, написані в книзі, що знайшов священик Хілкійя в Господньому домі.
2 Könige 2Kgs 1 23 25 А такого царя, як він, не було перед ним, що навернувся б до Господа всім своїм серцем, і всією душею своєю, і всією силою своєю, за всім Мойсеєвим Законом, і по ньому не повставав такий, як він.
2 Könige 2Kgs 1 23 26 Тільки не спинився Господь від ревности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огірчення, якими гнівив Його Манасія.
2 Könige 2Kgs 1 23 27 І сказав Господь: Також Юду відкину Я від лиця Свого, як відкинув Я Ізраїля, і відкину це місто, яке вибрав, Єрусалим, та цей храм, про який Я сказав: Ім'я Моє буде там!
2 Könige 2Kgs 1 23 28 А решта діл Йосії та все, що він робив, ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 23 29 За його днів пішов фараон Нехо, єгипетський цар, на асирійського царя, на річку Єфрат. І вийшов цар Йосія навпроти нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...
2 Könige 2Kgs 1 23 30 І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, і привезли його до Єрусалиму, і поховали його в гробівці його. А народ Краю взяв Єгоахаза, сина Йосії, і помазали його, та й настановили його царем замість його батька.
2 Könige 2Kgs 1 23 31 Єгоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.
2 Könige 2Kgs 1 23 32 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили його батьки.
2 Könige 2Kgs 1 23 33 І фараон Нехо зв'язав його в Рівлі, в гаматському краї, щоб він не царював в Єрусалимі, і наклав кару на цей край, сто талантів срібла та талант золота.
2 Könige 2Kgs 1 23 34 А царем настановив фараон Нехо Ел'якима, сина Йосії, замість батька його Йосії, і змінив ім'я його на Єгояким. А Єгоахаза він узяв, і той прибув до Єгипту та й помер там.
2 Könige 2Kgs 1 23 35 І Єгояким давав фараонові срібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те срібло на фараонів наказ, він стягав те срібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Нехо.
2 Könige 2Kgs 1 23 36 Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.
2 Könige 2Kgs 1 23 37 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робили батьки його.
2 Könige 2Kgs 1 24 1 За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього.
2 Könige 2Kgs 1 24 2 А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.
2 Könige 2Kgs 1 24 3 Тільки на наказ Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив,
2 Könige 2Kgs 1 24 4 а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров'ю; і не хотів Господь простити.
2 Könige 2Kgs 1 24 5 А решта Єгоякимових діл, та все, що він робив, ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
2 Könige 2Kgs 1 24 6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.
2 Könige 2Kgs 1 24 7 І більше вже не виходив єгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.
2 Könige 2Kgs 1 24 8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму.
2 Könige 2Kgs 1 24 9 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив його батько.
2 Könige 2Kgs 1 24 10 Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавилонського, і місто попало в облогу.
2 Könige 2Kgs 1 24 11 І прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, на місто, а його раби облягали його.
2 Könige 2Kgs 1 24 12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.
2 Könige 2Kgs 1 24 13 І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і повідрубував всі золоті речі, які поробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.
2 Könige 2Kgs 1 24 14 І повиводив він увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових, десять тисяч пішло до неволі, і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденного народу Краю...
2 Könige 2Kgs 1 24 15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у Краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону.
2 Könige 2Kgs 1 24 16 І всіх військових, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною, вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.
2 Könige 2Kgs 1 24 17 А царем настановив вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім'я його на Седекію.
2 Könige 2Kgs 1 24 18 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.
2 Könige 2Kgs 1 24 19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
2 Könige 2Kgs 1 24 20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.
2 Könige 2Kgs 1 25 1 І сталося дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
2 Könige 2Kgs 1 25 2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
2 Könige 2Kgs 1 25 3 Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
2 Könige 2Kgs 1 25 4 І пробитий був пролім у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
2 Könige 2Kgs 1 25 5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
2 Könige 2Kgs 1 25 6 І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
2 Könige 2Kgs 1 25 7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону...
2 Könige 2Kgs 1 25 8 А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
2 Könige 2Kgs 1 25 9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
2 Könige 2Kgs 1 25 10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
2 Könige 2Kgs 1 25 11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.
2 Könige 2Kgs 1 25 12 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
2 Könige 2Kgs 1 25 13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
2 Könige 2Kgs 1 25 14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
2 Könige 2Kgs 1 25 15 І кадильниці, і чаші, усе, що було золоте забрав золото, а що було срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
2 Könige 2Kgs 1 25 16 Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для всіх цих речей!
2 Könige 2Kgs 1 25 17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою так само.
2 Könige 2Kgs 1 25 18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
2 Könige 2Kgs 1 25 19 А з міста взяв він одного євнуха, що був начальником над військовими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловіка з народу Краю, що знаходилися в місті.
2 Könige 2Kgs 1 25 20 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.
2 Könige 2Kgs 1 25 21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
2 Könige 2Kgs 1 25 22 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
2 Könige 2Kgs 1 25 23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
2 Könige 2Kgs 1 25 24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
2 Könige 2Kgs 1 25 25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
2 Könige 2Kgs 1 25 26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
2 Könige 2Kgs 1 25 27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.
2 Könige 2Kgs 1 25 28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
2 Könige 2Kgs 1 25 29 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
2 Könige 2Kgs 1 25 30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.
1 Chronika 1Chr 1 1 1 Адам 121, Сиф 8352, Енош 583,
1 Chronika 1Chr 1 1 2 Кенан 7018, Магалел'їл 4111, Яред 3382,
1 Chronika 1Chr 1 1 3 Енох 2585, Метушелах 4968, Ламех 3929,
1 Chronika 1Chr 1 1 4 Ной 5146, Сим 8035, Хам 2526 та Яфет 3315.
1 Chronika 1Chr 1 1 5 Сини 1121 Яфетові 3315: Ґомер 1586, і Маґоґ 4031, і Мадай 4074, і Яван 3120, і Тувал 8422, і Мешех 4902, і Тірас 8494.
1 Chronika 1Chr 1 1 6 А сини 1121 Ґомерові 1586: Ашкеназ 813 і Діфат 7384, і Тоґарма 8425.
1 Chronika 1Chr 1 1 7 А сини 1121 Яванові 3120: Еліша 473 й Таршіша 8659, кіттяни 3794 й роданяни 1721.
1 Chronika 1Chr 1 1 8 Сини 1121 Хамові 2526: Куш 3568 і Міцраїм 4714, Пут 6316 і Ханаан 3667.
1 Chronika 1Chr 1 1 9 А сини 1121 Кушеві 3568: Шева 5434, і Хавіла 2341, і Савта 5454, і Раама 7484, і Савтеха 5455. А сини 1121 Рамині 7484: Шева 7614 й Дедан 1719.
1 Chronika 1Chr 1 1 10 А Куш 3568 породив 3205 8804 Німрода 5248, він зачав 2490 8689 бути велетом 1368 на землі 776.
1 Chronika 1Chr 1 1 11 А Міцраїм 4714 породив 3205 8804 лудян 3866, і анам'ян 6047, і легав'ян 3853, і нафтух'ян 5320,
1 Chronika 1Chr 1 1 12 і патрусян 6625, і каслух'ян 3695, що вийшли 3318 8804 звідти филистимляни 6430, і кафторян 3732.
1 Chronika 1Chr 1 1 13 А Ханаан породив Сидона, свого первородженого, і Хета,
1 Chronika 1Chr 1 1 14 і євусеянина, і амореянина, і ґірґашеянина,
1 Chronika 1Chr 1 1 15 і хіввеянина, і аркеянина, і сінеянина,
1 Chronika 1Chr 1 1 16 і арвадянина, і цемарянина, і хаматянина.
1 Chronika 1Chr 1 1 17 Сини Симові: Елам, і Ашшур, і Арпахшад, і Луд, і Арам. Сини Арамові: і Уц, і Хул, і Ґетер, і Мешех.
1 Chronika 1Chr 1 1 18 А Арпахшад породив Шалаха, а Шалах породив Евера.
1 Chronika 1Chr 1 1 19 А Еверові народилося двоє синів, ім'я одному Пелеґ, бо за його днів була поділена земля, а ім'я брата його Йоктан.
1 Chronika 1Chr 1 1 20 А Йоктан породив Алмодада, і Шелефа, і Хацармавета, і Єраха,
1 Chronika 1Chr 1 1 21 і Гадорама, і Узала, і Діклу,
1 Chronika 1Chr 1 1 22 і Евала, і Авімаїла, і Шеву,
1 Chronika 1Chr 1 1 23 і Офіра, і Хавілу, і Йовава, усі вони сини Йоктанові.
1 Chronika 1Chr 1 1 24 Сим, Арпахшад, Шелах,
1 Chronika 1Chr 1 1 25 Пелеґ, Реу,
1 Chronika 1Chr 1 1 26 Серуґ, Нахор, Терах,
1 Chronika 1Chr 1 1 27 Аврам, він же Авраам.
1 Chronika 1Chr 1 1 28 Сини Авраамові: Ісак та Ізмаїл.
1 Chronika 1Chr 1 1 29 Оце їхні нащадки: первороджений Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,
1 Chronika 1Chr 1 1 30 Мішма, і Дума, Масса, Хадад, і Тема,
1 Chronika 1Chr 1 1 31 Єтур, Нафіш, і Кедема, оце вони сини Ізмаїлові.
1 Chronika 1Chr 1 1 32 А сини Кетури, Авраамової наложниці: вона породила Зімрана, і Йокшана, і Медана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха. А Йокшанові сини: Шева й Дедан.
1 Chronika 1Chr 1 1 33 А Мідіянові сини: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, ці всі сини Кетури.
1 Chronika 1Chr 1 1 34 А Авраам породив Ісака. Ісакові сини: Ісав і Ізраїль.
1 Chronika 1Chr 1 1 35 Ісавові сини: Еліфаз, Реуїл, і Єуш, і Йалам, і Кора.
1 Chronika 1Chr 1 1 36 Сини Еліфазові: Теман і Омар, Цефі й Ґатам, Кеназ і Тімна, і Амалик.
1 Chronika 1Chr 1 1 37 Сини Реуїлові: Нахат, Зерах, Шамма й Мізза.
1 Chronika 1Chr 1 1 38 А сини Сеїрові: Лотан, і Шовал, і Ців'он, і Ана, і Дішон, і Ецер, і Дішан.
1 Chronika 1Chr 1 1 39 А сини Лотанові: Хорі, і Гомам, і Ахот, Лотан, Тімна.
1 Chronika 1Chr 1 1 40 Сини Шовалові: Ал'ян, і Манахат, і Евал, Шефі, і Онам. А сини Ців'онові: Айя й Ана.
1 Chronika 1Chr 1 1 41 А сини Анині: Дішон. А сини Дішонові: Хамран, і Ешбан, і Їтран, і Керан.
1 Chronika 1Chr 1 1 42 Сини Ецерові: Білган, і Зааван, Яакан. Сини Дішонові: Уц та Аран.
1 Chronika 1Chr 1 1 43 А оце царі, що царювали в Едомовому краї перед зацарюванням царя в Ізраїлевих синів: Бела, Беорів син, а ім'я його міста Дінгава.
1 Chronika 1Chr 1 1 44 І помер Бела, а замість нього зацарював Йовав, Зерахів син з Боцри.
1 Chronika 1Chr 1 1 45 І помер Йовав, а замість нього зацарював Хушам із краю теманянина.
1 Chronika 1Chr 1 1 46 І помер Хушам, а замість нього зацарював Гадад, Бедадів син, що побив був Мідіяна на Моавському полі, а ім'я місту його Авіт.
1 Chronika 1Chr 1 1 47 І помер Гадад, а замість нього зацарював Самла з Масреки.
1 Chronika 1Chr 1 1 48 І помер Самла, а замість нього зацарював Саул з Рехевот-Ганнагару.
1 Chronika 1Chr 1 1 49 І помер Саул, а замість нього зацарював Баал-Ханан, син Ахборів.
1 Chronika 1Chr 1 1 50 І помер Баал-Ханан, а замість нього зацарював Гадад, а ім'я його міста Раї, а ім'я жінки його Мегетав'їл, дочка Матреда, дочки Ме-Загавової.
1 Chronika 1Chr 1 1 51 І помер Гадад. І були потому провідники Едому: провідник Тімна, провідник Ал'я, провідник Єтет,
1 Chronika 1Chr 1 1 52 провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,
1 Chronika 1Chr 1 1 53 провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,
1 Chronika 1Chr 1 1 54 провідник Маґдіїл, провідник Ірам, оце провідники Едому.
1 Chronika 1Chr 1 2 1 Оце Ізраїлеві сини: Рувим, Симеон, Левій, і Юда, Іссахар, і Завулон,
1 Chronika 1Chr 1 2 2 Дан, Йосип, Веніямин, Нефталим, Ґад і Асир.
1 Chronika 1Chr 1 2 3 Юдині сини: Ер, і Онан, і Шела, троє народилися йому від ханаанеянки Бат-Шуї. І був Ер, Юдин первороджений, нечестивий в очах Господа, і Він забив його.
1 Chronika 1Chr 1 2 4 А Тамар, невістка його, породила йому Переца та Зеваха, усіх Юдиних синів п'ятеро.
1 Chronika 1Chr 1 2 5 Сини Перецові: Хецрон та Хамул.
1 Chronika 1Chr 1 2 6 А сини Зерахові: Зімрі, і Етан, і Геман, і Калкол, і Дера, усіх їх п'ятеро.
1 Chronika 1Chr 1 2 7 А Кармієві сини: Ахар, що напровадив біду на Ізраїля, що спроневірився в заклятті.
1 Chronika 1Chr 1 2 8 А сини Етанові: Азарія.
1 Chronika 1Chr 1 2 9 А сини Хецронові, що народилися йому: Єрахмеїл, і Рам, і Келувай.
1 Chronika 1Chr 1 2 10 А Рам породив Аммінадава, а Аммінадав породив Нахшона, начальника синів Юдиних.
1 Chronika 1Chr 1 2 11 А Нахшон породив Салму, а Салма породив Боаза,
1 Chronika 1Chr 1 2 12 а Боаз породив Оведа, а Овед породив Єссея.
1 Chronika 1Chr 1 2 13 А Єссей породив свого первородженого Еліава, і Авінадава другого, і Шім'у третього,
1 Chronika 1Chr 1 2 14 Натаніїла четвертого, Раддая п'ятого,
1 Chronika 1Chr 1 2 15 Оцема шостого, Давида сьомого.
1 Chronika 1Chr 1 2 16 А їхні сестри: Церуя й Авідаїл. А Церуїні сини: Авшай, і Йоав, і Аса-Ел, усіх троє.
1 Chronika 1Chr 1 2 17 А Авіґаїл породила Амасу, а батько Амасин їшмеелянин Єтер.
1 Chronika 1Chr 1 2 18 А Калев, Хецронів син, породив зо своєю жінкою Азувою та з Еріот дітей. А оце сини її: Єшер, і Шовав, і Ардон.
1 Chronika 1Chr 1 2 19 І померла Азува, а Калев узяв собі Ефрату, і вона породила йому Хура.
1 Chronika 1Chr 1 2 20 А Хур породив Урі, а Урі породив Бецаліїла.
1 Chronika 1Chr 1 2 21 А потому прийшов Хецрон до дочки Махіра, Ґілеадового батька, і він узяв її, а він був віку шостидесяти років, і вона породила йому Сеґува.
1 Chronika 1Chr 1 2 22 А Сеґув породив Яіра, і він мав двадцять і три місті в ґілеадському краї.
1 Chronika 1Chr 1 2 23 Але Ґешур та Арам забрали від них Яірові оселі, Кенат та залежні від нього міста, шістдесят міст. Усе це сини Махіра, Ґілеадового батька.
1 Chronika 1Chr 1 2 24 А по Хецроновій смерті прийшов Калев до Єфрати, і Хецронова жінка Авійя породила йому Ашхура, батька Текої.
1 Chronika 1Chr 1 2 25 А сини Єрахмеїла, Хецронового первородженого, були: первороджений Рам, і Буна, і Орен, і Оцем, Ахійя.
1 Chronika 1Chr 1 2 26 І була в Єрахмеїла інша жінка, а ім'я їй Атара, вона мати Онама.
1 Chronika 1Chr 1 2 27 А сини Рама, Єрахмеїлового первородженого, були: Маац, і Ямін, і Екер.
1 Chronika 1Chr 1 2 28 А сини Онамові були: Шаммай, і Яда. А сини Шаммая: Надав та Авішур.
1 Chronika 1Chr 1 2 29 А ім'я Авішуровій жінці Авіхаїл, і вона породила йому Ахбана та Моліда.
1 Chronika 1Chr 1 2 30 А сини Надавові: Селед та Аппаїм, а Селед помер без дітей.
1 Chronika 1Chr 1 2 31 А сини Аппаїмові: Їш'ї. А сини Їш'ї: Шешан. А сини Шешанові: Ахлай.
1 Chronika 1Chr 1 2 32 А сини Яди, Шаммаєвого брата: Єтер і Йонатан. І помер Єтер без дітей.
1 Chronika 1Chr 1 2 33 А Йонатанові сини: Пелет, і Заза, оце були сини Єрахмеїлові.
1 Chronika 1Chr 1 2 34 А в Шешана не було синів, а тільки дочки. Був у Шешана раб єгиптянин, а ім'я йому Ярха.
1 Chronika 1Chr 1 2 35 І дав Шешан рабові своєму Ярсі свою дочку за жінку, і вона породила йому Аттая.
1 Chronika 1Chr 1 2 36 А Аттай породив Натана, а Натан породив Завада,
1 Chronika 1Chr 1 2 37 А Завад породив Ефлала, а Ефлал породив Оведа.
1 Chronika 1Chr 1 2 38 А Овед породив Єгу, а Єгу породив Азарію,
1 Chronika 1Chr 1 2 39 а Азарія породив Хелеца, а Хелец породив Ел'асу.
1 Chronika 1Chr 1 2 40 А Ел'аса породив Сісмая, а Сісмай породив Шаллума.
1 Chronika 1Chr 1 2 41 А Шаллум породив Єкамію, а Єкамія породив Елішаму.
1 Chronika 1Chr 1 2 42 А сини Калева, Єрахмеїлового брата: Меша, його первороджений, він батько Зіфа. І сини Мареші, Хевронового батька.
1 Chronika 1Chr 1 2 43 А Хевронові сини: Корах, і Таппуах, і Рекем, і Шама.
1 Chronika 1Chr 1 2 44 А Шама породив Рахама, Єракеамового батька, а Рекем породив Шаммая.
1 Chronika 1Chr 1 2 45 А сини Шаммаєві: Маон, а Маон був основник Бет-Цуру.
1 Chronika 1Chr 1 2 46 А Ефа, наложниця Калева, породила Харана, і Моцу, і Ґазеза. А Харан породив Ґазеза.
1 Chronika 1Chr 1 2 47 А сини Єгдаєві: Реґем, і Йотам, і Ґешан, і Фелет, і Ефа, і Шааф.
1 Chronika 1Chr 1 2 48 Калевова наложниця Мааха породила Шевера та Тірхату.
1 Chronika 1Chr 1 2 49 І породила вона Шаафа, батька Мадманни, Шеву, батька Махбени, та батька Ґів'и. А дочка Калевова Ахса.
1 Chronika 1Chr 1 2 50 Оце були сини Калева, сина Гура, первородженого Ефрати: Шовал, батько Кір'ят-Єаріму,
1 Chronika 1Chr 1 2 51 Салма, батько Віфлеєма, Гареф, батько Бе-Ґадеру.
1 Chronika 1Chr 1 2 52 У Шовала, батька Кір'ят-Єаріму, були сини: Гарое, Хаці-Гамменухот.
1 Chronika 1Chr 1 2 53 А роди Кір'ят-Єаріма: їтряни, путяни, шуматяни, мішраяни, від них пішли цор'атяни та єштауляни.
1 Chronika 1Chr 1 2 54 Сини Салмині: Бет-Лехем, і нетофаляни, Атрот, Бет-Йоав, і хаці-гаммонахтяни, цоряни.
1 Chronika 1Chr 1 2 55 А роди писарів, мешканців Ябецу, тір'атяни, шім'атяни, сухатяни, вони кіняни, що походять від Хамата, батька Бет-Рехавового.
1 Chronika 1Chr 1 3 1 А оце були Давидові сини, що народилися йому в Хевроні: первороджений Амнон, від їзреелітянки Ахіноам; другий Даниїл, від кармелітянки Авіґаїл;
1 Chronika 1Chr 1 3 2 третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя ґешурського; четвертий Адонійя, син Хаґґіт;
1 Chronika 1Chr 1 3 3 п'ятий Шефатія, від Авітал; шостий Їтреам, від жінки його Еґли;
1 Chronika 1Chr 1 3 4 шестеро народжено йому в Хевроні. І царював він там сім років і шість місяців, а тридцять і три роки царював в Єрусалимі.
1 Chronika 1Chr 1 3 5 А оці народилися йому в Єрусалимі: Шім'а, і Шовав, і Натан, і Соломон, четверо від Вірсавії, Амміїлової дочки,
1 Chronika 1Chr 1 3 6 і Ївхар, і Елішама, і Еліфалет,
1 Chronika 1Chr 1 3 7 і Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,
1 Chronika 1Chr 1 3 8 і Елішама, і Еліяда, і Еліфелет, дев'ятеро.
1 Chronika 1Chr 1 3 9 Усе це Давидові сини, окрім синів наложниць та сестри їх Тамари.
1 Chronika 1Chr 1 3 10 А син Соломонів Рехав'ам, його син Авійя, його син Аса, його син Йосафат,
1 Chronika 1Chr 1 3 11 його син Йорам, його син Ахазія, його син Йоаш,
1 Chronika 1Chr 1 3 12 його син Амація, його син Азарія, його син Йотам,
1 Chronika 1Chr 1 3 13 його син Ахаз, його син Хізкійя, його син Манасія,
1 Chronika 1Chr 1 3 14 його син Амон, його син Йосія.
1 Chronika 1Chr 1 3 15 А сини Йосії: первороджений Йоханан, другий Єгояким, третій Седекія, четвертий Шаллум.
1 Chronika 1Chr 1 3 16 А сини Єгоякимові: Єхонія син його, та син його Седекія.
1 Chronika 1Chr 1 3 17 А сини Єхонії: Ассір, Шеал'тіїл, син його,
1 Chronika 1Chr 1 3 18 і Малкірам, і Педая, і Шен'аццар, Єкам'я, Гошама, і Недав'я.
1 Chronika 1Chr 1 3 19 А сини Педаї: Зоровавель і Шім'ї. А сини Зоровавеля: Мешуллам, і Хананія, і сестра їхня Шеломіт,
1 Chronika 1Chr 1 3 20 і Хашува, і Огел, і Верех'я, і Хасад'я, Юшав-Хесед, п'ятеро.
1 Chronika 1Chr 1 3 21 А сини Хананії: Пелатія та Єшая, сини Рефаї, сини Арнонові, сини Овадії, сини Шеханії.
1 Chronika 1Chr 1 3 22 А сини Шеханії: Шемая. А сини Шемаї: Хаттиш, і Їґ'ал, і Баріах, і Неарія, і Шафат, шестеро.
1 Chronika 1Chr 1 3 23 А сини Неарії: Ел'йоенай, і Хізкійя, і Азрікам, троє.
1 Chronika 1Chr 1 3 24 А сини Ел'йоенаєві: Годав'я, і Ел'яшів, і Пелая, і Аккув, і Йоханан, і Делая, і Анані, семеро.
1 Chronika 1Chr 1 4 1 Сини Юдині: Перец, Хецрон, і Кармі, і Хур, і Шовал.
1 Chronika 1Chr 1 4 2 А Реая, син Шовалів, породив Яхата, а Яхат породив Ахумая та Лахада, оце роди цор'атян.
1 Chronika 1Chr 1 4 3 А оці Аві-Етамові: Їзреел, і Їшма, і Їдбаш, а ім'я їхній сестрі Гаццелелпоні.
1 Chronika 1Chr 1 4 4 А Пенуїл батько Ґедора, а Езер батько Хуші. Оце сини Хура, Єфремового первородженого, батька Віфлеєму.
1 Chronika 1Chr 1 4 5 А в Ашхура, батька Текої, були дві жінки: Хел'а та Наара.
1 Chronika 1Chr 1 4 6 І породила йому Наара Ахуззама, і Хефера, і Темені, і Ахаштарі, оце сини Наарині.
1 Chronika 1Chr 1 4 7 А сини Хел'ині: Церет, і Цохар, і Етнан.
1 Chronika 1Chr 1 4 8 А Коц породив Анува, і Гаццовеву, і роди Ахархела, сина Гарумового.
1 Chronika 1Chr 1 4 9 А Ябец був поважаний більше від своїх братів, і мати його назвала йому ім'я Ябец, говорячи: Я породила його в болісті.
1 Chronika 1Chr 1 4 10 кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорячи: Коли б Ти, благословляючи, поблагословив мене, і побільшив границю мою, і рука Твоя була зо мною, і зробив охорону від лиха, щоб не засмучувати мене! І Бог послав, чого він просив.
1 Chronika 1Chr 1 4 11 А Келув, брат Шухи, породив Мехіра, він батько Ештона.
1 Chronika 1Chr 1 4 12 А Ештон породив Бет-Рафу, і Пасеаха, і Техінну, батька міста Нахаша. Це люди Рехи.
1 Chronika 1Chr 1 4 13 А сини Кеназа: Отніїл та Серая. А сини Отніїлові: Хатат.
1 Chronika 1Chr 1 4 14 А Меонотай породив Офру, а Серая породив Яава, батька Ремісничої Долини, бо вони були ремісники.
1 Chronika 1Chr 1 4 15 А сини Калева, Єфуннеєвого сина: Іру, Ела та Наам. А Елин син Кеназ.
1 Chronika 1Chr 1 4 16 А сини Єгаллел'їлові: Зіф і Зіфа, Тір'я й Асар'їл.
1 Chronika 1Chr 1 4 17 А сини Езри: Єтер, і Меред, і Ефер, і Ялон. А оце сини Біт'ї, фараонової дочки, що взяв Меред; і вона зачала й породила Мір'яма, і Шаммая, і Їшбаха, батька Ештемої.
1 Chronika 1Chr 1 4 18 А жінка його юдеянка породила Єреда, батька Ґедору, і Хевера, батька Сохо, і Єкутіїла, батька Заноаха.
1 Chronika 1Chr 1 4 19 А сини жінки Годійї, сестри Нахама, батька ґарм'янина Кеїли та маахатянина Ештемоа,
1 Chronika 1Chr 1 4 20 а сини Симеонові: Амнон, і Рінна, Бен-Ханан, і Тілон. А сини Їш'ї: Зохет та Бен-Зохет.
1 Chronika 1Chr 1 4 21 Сини Шели, Юдиного сина: Ер, батько Лехи, і Лада, батько Мареші, і роди дому робітників віссону, з дому Ашбеа.
1 Chronika 1Chr 1 4 22 І Йокін, і люди Козеви, і Йоаш, і Сараф, що володіли Моавом, і Яшуві-Лехем. Та це справи стародавні.
1 Chronika 1Chr 1 4 23 Вони були ганчарі, і замешкували садки та городи; вони жили там у царя для його роботи.
1 Chronika 1Chr 1 4 24 Сини Симеонові: Немуїл, і Ямім, Ярів, Зерах, Саул,
1 Chronika 1Chr 1 4 25 його син Шаллум, його син Мівсам, його син Мішма.
1 Chronika 1Chr 1 4 26 А сини Мішми: Хаммуїл син його, його син Заккур, його син Шім'ї.
1 Chronika 1Chr 1 4 27 А в Шім'ї було шістнадцять синів та шість дочок, а брати його не мали багатьох синів, і не помножили ввесь свій рід так, як сини Юдині.
1 Chronika 1Chr 1 4 28 І осілися вони в Беер-Шеві, і в Моладі, і в Хацар-Шуалі,
1 Chronika 1Chr 1 4 29 і в Білзі, і в Ецемі, і в Толаді,
1 Chronika 1Chr 1 4 30 і в Бетуїлі, і в Хормі, і в Ціклаґу,
1 Chronika 1Chr 1 4 31 і в Бет-Маркавоті, і в Хацар-Сусімі, і в Бет-Бір'і, і в Шаараїмі, оце їхні міста аж до зацарювання Давидового.
1 Chronika 1Chr 1 4 32 А їхні осади: Етам, і Аїн, Ріммон, і Тохен, і Ашан, п'ятеро міст.
1 Chronika 1Chr 1 4 33 А всі їхні осади, що навколо тих міст, аж до Баалу; це місця їх оселення та родоводи їх про них.
1 Chronika 1Chr 1 4 34 А Мешовав, і Ямлех, і Йоша, син Амації,
1 Chronika 1Chr 1 4 35 і Йоїл, і Єгу, син Йошів'ї, сина Сераї, сина Асіїлового,
1 Chronika 1Chr 1 4 36 і Елйоенай, і Якова, і Шохая, і Асая, і Адіїл, і Єсіміїл, і Беная,
1 Chronika 1Chr 1 4 37 і Зіза, син Шіф'і, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.
1 Chronika 1Chr 1 4 38 Це ті, що входять в імена князів у свої роди, а дім своїх батьків сильно розмножили.
1 Chronika 1Chr 1 4 39 І пішли вони до Мево-Ґедору, аж до східнього боку долини, щоб пошукати пасовиська для своїх отар.
1 Chronika 1Chr 1 4 40 І знайшли вони пасовисько сите та добре, а той край був просторий, і тихий та спокійний, бо від Хама походили ті, що сиділи там колись.
1 Chronika 1Chr 1 4 41 І пішли ці, записані іменами за днів Єзекії, царя Юдиного, і розбили їхні намети там, і побили меінітів, що були знайдені там, що їх учинили закляттям аж до цього дня, й осілися замість них, бо там пасовисько для їхньої дрібної худоби.
1 Chronika 1Chr 1 4 42 А з них, з Симеонових синів, пішли на гору Сеїр п'ять сотень чоловіка, а Пелатія, і Неарія, і Рефая, і Уззіїл, сини Їш'ї, були на чолі їх.
1 Chronika 1Chr 1 4 43 І вони побили останок урятованих Амалика, й осілися там аж до цього дня.
1 Chronika 1Chr 1 5 1 А сини Рувима, Ізраїлевого первородженого, бо він первороджений, та за збезчещення ним ложа свого батька перворідство було дане синам Йосипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворідства.
1 Chronika 1Chr 1 5 2 Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і князем, сильнішим від нього, а перворідство дісталося Йосипові.
1 Chronika 1Chr 1 5 3 Сини Рувима, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.
1 Chronika 1Chr 1 5 4 Йоїлові сини: Шемая син його, його син Ґоґ, син його Шім'ї,
1 Chronika 1Chr 1 5 5 син його Міха, син його Реая, син його Баал,
1 Chronika 1Chr 1 5 6 син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Рувимівців.
1 Chronika 1Chr 1 5 7 А брати його, за його родами, у приписуванні за потомством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,
1 Chronika 1Chr 1 5 8 і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.
1 Chronika 1Chr 1 5 9 А на схід він сидів аж до виходу на пустиню від річки Ефрат, бо їхні череди в ґілеадському краї стали численні.
1 Chronika 1Chr 1 5 10 А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наметах на всім просторі на схід від Ґілеаду.
1 Chronika 1Chr 1 5 11 А Ґадові сини сиділи навпроти них у башанському краї аж до Салхи.
1 Chronika 1Chr 1 5 12 Йоїл голова, а Шафам другий, і Янай, і Шафат у Башані.
1 Chronika 1Chr 1 5 13 А їхні браття за домами своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, семеро.
1 Chronika 1Chr 1 5 14 Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.
1 Chronika 1Chr 1 5 15 Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови дому батьків їх.
1 Chronika 1Chr 1 5 16 І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасовиськах Шарону, на місцях виходу їх.
1 Chronika 1Chr 1 5 17 Усі вони були переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.
1 Chronika 1Chr 1 5 18 Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військових, що носять щита й меча та натягують лука, та випрактикуваних у війні було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдесят, що виходили з військом.
1 Chronika 1Chr 1 5 19 І провадили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.
1 Chronika 1Chr 1 5 20 І дана була їм поміч на них, і віддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою, і Він був ублаганий, бо вони надіялися на Нього.
1 Chronika 1Chr 1 5 21 І вони зайняли їхні череди: їхніх верблюдів п'ятдесят тисяч, і дрібної худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а людських душ сто тисяч.
1 Chronika 1Chr 1 5 22 Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.
1 Chronika 1Chr 1 5 23 А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори Гермону. Вони розмножилися.
1 Chronika 1Chr 1 5 24 А оце голови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, мужі відважні, мужі славні, голови домів їхніх батьків.
1 Chronika 1Chr 1 5 25 Та спроневірилися вони Богові своїх батьків, і блудили за богами народів Краю, яких Бог вигубив перед ними.
1 Chronika 1Chr 1 5 26 І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він виселив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.
1 Chronika 1Chr 1 6 1 (5-27) Левієві сини: Ґершон, Кегат і Мерарі.
1 Chronika 1Chr 1 6 2 (5-28) А сини Кегатові: Амрам, Їцхар, Хеврон, і Уззіїл.
1 Chronika 1Chr 1 6 3 (5-29) А сини Амрамові: Аарон, і Мойсей, і Міріям. А сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.
1 Chronika 1Chr 1 6 4 (5-30) Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую,
1 Chronika 1Chr 1 6 5 (5-31) а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі.
1 Chronika 1Chr 1 6 6 (5-32) А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота.
1 Chronika 1Chr 1 6 7 (5-33) Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.
1 Chronika 1Chr 1 6 8 (5-34) А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца.
1 Chronika 1Chr 1 6 9 (5-35) А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана.
1 Chronika 1Chr 1 6 10 (5-36) А Йоханан породив Азарію, це той, що був священиком у Господньому домі, якого вибудував Соломон в Єрусалимі.
1 Chronika 1Chr 1 6 11 (5-37) І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.
1 Chronika 1Chr 1 6 12 (5-38) А Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума.
1 Chronika 1Chr 1 6 13 (5-39) А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію.
1 Chronika 1Chr 1 6 14 (5-40) А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака.
1 Chronika 1Chr 1 6 15 (5-41) А Єгоцадак пішов до неволі, коли Господь вивів Юду та Єрусалим через Навуходоносора.
1 Chronika 1Chr 1 6 16 (6-1) Сини Левієві: Ґершом, Кегат та Мерарі.
1 Chronika 1Chr 1 6 17 (6-2) А оце ймення Ґершомових синів: Лівні та Шім'ї.
1 Chronika 1Chr 1 6 18 (6-3) А сини Кегатові: Амрам, і Їцхар, і Хеврон, і Уззіїл.
1 Chronika 1Chr 1 6 19 (6-4) Сини Мерарієві: Махлі та Муші. А оце Левієві роди за їхніми батьками:
1 Chronika 1Chr 1 6 20 (6-5) у Ґершома: Лівні його син, син його Яхат, його син Зімма,
1 Chronika 1Chr 1 6 21 (6-6) його син Йоах, його син Іддо, його син Зерах, його син Єатрай.
1 Chronika 1Chr 1 6 22 (6-7) Сини Кегатові: Аммінадав син його, його син Корах, син його Ассір,
1 Chronika 1Chr 1 6 23 (6-8) син його Елкана, син його Ев'ясаф, син його Ассір,
1 Chronika 1Chr 1 6 24 (6-9) син його Тахат, син його Уріїл, син його Уззійя та Саул син його.
1 Chronika 1Chr 1 6 25 (6-10) А сини Елкани: Амасай та Ахімот.
1 Chronika 1Chr 1 6 26 (6-11) Елкана його син, Цофай син його, і Нахат син його,
1 Chronika 1Chr 1 6 27 (6-12) Еліяв син його, Єрохам син його, Елкана син його.
1 Chronika 1Chr 1 6 28 (6-13) А Самуїлові сини: первороджений Йоїл, а другий Авійя.
1 Chronika 1Chr 1 6 29 (6-14) Сини Мерарієві: Махлі, його син Лівні, його син Шім'ї, його син Узза,
1 Chronika 1Chr 1 6 30 (6-15) син його Шім'а, син його Хаґґійя, син його Асая.
1 Chronika 1Chr 1 6 31 (6-16) А оце ті, яких Давид поставив для співання в Господньому домі, від часу миру ковчега.
1 Chronika 1Chr 1 6 32 (6-17) І вони служили перед скинією, скинією заповіту, піснею, аж поки Соломон не збудував Господнього дому в Єрусалимі. І вони ставали, за уставом своїм, на свою службу.
1 Chronika 1Chr 1 6 33 (6-18) А оце ті, що стояли, та їхні сини: співак Геман, син Йоїла, сина Самуїла,
1 Chronika 1Chr 1 6 34 (6-19) сина Елкани, сина Єрохама, сина Еліїла, сина Тоаха,
1 Chronika 1Chr 1 6 35 (6-20) сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая,
1 Chronika 1Chr 1 6 36 (6-21) сина Елкани, сина Йоїла, сина Азарії, сина Цефанії,
1 Chronika 1Chr 1 6 37 (6-22) сина Тахата, сина Ассіра, сина Ев'ясафа, сина Кораха,
1 Chronika 1Chr 1 6 38 (6-23) сина Їцхара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.
1 Chronika 1Chr 1 6 39 (6-24) А брат його Асаф, що стояв на правиці його: Асаф був сином Берехії, сина Шім'ї,
1 Chronika 1Chr 1 6 40 (6-25) сина Михаїла, сина Баасеї, сина Малкійї,
1 Chronika 1Chr 1 6 41 (6-26) сина Етні, сина Зераха, сина Адаї,
1 Chronika 1Chr 1 6 42 (6-27) сина Етана, сина Зіммі, сина Шім'ї,
1 Chronika 1Chr 1 6 43 (6-28) сина Йахата, сина Ґершома, сина Леві.
1 Chronika 1Chr 1 6 44 (6-29) А сини Мерарі, брати їхні на лівиці: Етам, син Кіші, сина Авді, сина Маллуха,
1 Chronika 1Chr 1 6 45 (6-30) сина Хашав'ї, сина Амації, сина Хілкійї,
1 Chronika 1Chr 1 6 46 (6-31) сина Амці, сина Бані, сина Шамері
1 Chronika 1Chr 1 6 47 (6-32) сина Махті, сина Муші, сина Мерарі, сина Леві.
1 Chronika 1Chr 1 6 48 (6-33) А брати їх Левити дані на всяку роботу скинії Божого дому.
1 Chronika 1Chr 1 6 49 (6-34) А Аарон та сини його палили на жертівнику цілопалення та на кадильному жертівнику, і були на всяку роботу Святого Святих, та на очищення Ізраїля, згідно зо всім тим, що наказав був Мойсей, раб Божий.
1 Chronika 1Chr 1 6 50 (6-35) А оце Ааронові сини: Елеазар син його, його син Пінхас, його син Авішуя,
1 Chronika 1Chr 1 6 51 (6-36) його син Буккі, його син Уззі, його син Зерахія,
1 Chronika 1Chr 1 6 52 (6-37) його син Мерайот, його син Амарія, його син Ахітув,
1 Chronika 1Chr 1 6 53 (6-38) його син Садок, його син Ахімаац.
1 Chronika 1Chr 1 6 54 (6-39) А оце місце їхнього сидіння за їхніми осадами, в їхніх границях, синам Аароновим, з роду Кегатівців, бо для них був такий жеребок.
1 Chronika 1Chr 1 6 55 (6-40) І дали їм Хеврон в Юдиному краї, та пасовиська його навколо нього.
1 Chronika 1Chr 1 6 56 (6-41) А міське поле та осади його дали Калеву, синові Ефунне.
1 Chronika 1Chr 1 6 57 (6-42) А Аароновим синам дали міста сховища: Хеврон, і Лівну та її пасовиська, і Яттір, і Ештемоа та пасовиська його,
1 Chronika 1Chr 1 6 58 (6-43) і Хілен та пасовиська його, Девір та пасовиська його,
1 Chronika 1Chr 1 6 59 (6-44) і Ашон та пасовиська його, і Бет-Шемеш та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 6 60 (6-45) А з племени Веніяминового: Ґеву та пасовиська її, і Алемет та пасовиська його, і Анатот та пасовиська його, усіх їхніх міст в їхніх родах тринадцять міст.
1 Chronika 1Chr 1 6 61 (6-46) А Кегатовим синам, позосталим із роду племени, дано з половини племени, племени Манасіїного, жеребком десять міст.
1 Chronika 1Chr 1 6 62 (6-47) А Ґершомовим синам, за їхніми родами, з племени Іссахарового, і з племени Асирового, і з племени Нефталимового, і з племени Манасіїного в Башані дано тринадцять міст.
1 Chronika 1Chr 1 6 63 (6-48) Синам Мерарієвим за родами їх із племени Рувимового, і з племени Ґадового, і з племени Завулонового дано за жеребком дванадцять міст.
1 Chronika 1Chr 1 6 64 (6-49) І дали Ізраїлеві сини Левитам ті міста та їхні пасовиська.
1 Chronika 1Chr 1 6 65 (6-50) Вони дали жеребком із племени Юдиних синів, і з племени Симеонових синів, і з племени Веніяминових синів ті міста, що їх вони назвали іменами.
1 Chronika 1Chr 1 6 66 (6-51) А щодо тих, що з родів Кегатових синів, то міста границь їх були від Єфремового племени.
1 Chronika 1Chr 1 6 67 (6-52) І дали їм міста сховища: Сихем та пасовиська його, в Єфремових горах, і Ґезер та пасовиська його,
1 Chronika 1Chr 1 6 68 (6-53) і Йокмеам та пасовиська його, і Бет-Хорон та пасовиська його,
1 Chronika 1Chr 1 6 69 (6-54) і Айялон та пасовиська його, і Ґат-Ріммон та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 6 70 (6-55) А з половини Манасіїного племени: Анер та пасовиська його, і Біл'ам та пасовиська його, за родами позосталих Кегатових синів.
1 Chronika 1Chr 1 6 71 (6-56) Ґершомовим синам із роду половини Манасіїного племени: Ґолан у Башані та пасовиська його, і Аштарот та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 6 72 (6-57) А з Іссахарового племени: Кедеш та пасовиська його, і Доврат та пасовиська його,
1 Chronika 1Chr 1 6 73 (6-58) і Рамот та пасовиська його, і Анем та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 6 74 (6-59) А з Асирового племени: Машал та пасовиська його, і Авдон та пасовиська його,
1 Chronika 1Chr 1 6 75 (6-60) і Хукок та пасовиська його, і Рехов та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 6 76 (6-61) А з племени Нефталимового: Кедеш у Ґалілі та пасовиська його, і Хаммон та пасовиська його, і Кір'ятаїм та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 6 77 (6-62) А позосталим Мерарієвим синам із Завулонового племени: Ріммон та пасовиська його, Фавор та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 6 78 (6-63) А з другого боку Йордану при Єрихоні, на схід від Йордану, з Рувимового племени: Бецер на пустині та пасовиська його, і Ягца та пасовиська її,
1 Chronika 1Chr 1 6 79 (6-64) і Кедемот та пасовиська його, і Мефаат та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 6 80 (6-65) А з Ґадового племени: Рамот у Ґілеаді та пасовиська його, і Маханаїм та пасовиська його,
1 Chronika 1Chr 1 6 81 (6-66) і Хешбон та пасовиська його, і Яазір та пасовиська його.
1 Chronika 1Chr 1 7 1 А Іссахарові сини: Тола, і Пуа, Яшув і Шімрон, четверо.
1 Chronika 1Chr 1 7 2 А Толині сини: Уззі, і Рефая, і Єріїл, і Яхмай, і Ївсам, і Самуїл, голови їхніх батьківських домів Толи, хоробрі вояки своїх родів. Число їх за Давидових днів двадцять і дві тисячі і шість сотень.
1 Chronika 1Chr 1 7 3 А сини Уззі: Їзрахія. А сини Їзрахії: Михаїл, і Овадія, і Йоїл, Їшшійя, п'ятеро, вони всі голови.
1 Chronika 1Chr 1 7 4 А в них, за їхніми нащадками, за домом їхніх батьків, були бойові військові ватаги, тридцять і шість тисяч, бо вони мали багато жінок та синів.
1 Chronika 1Chr 1 7 5 А їхніх братів по всіх Іссахарових родах, хоробрих вояків, було вісімдесят і сім тисяч, усі вони переписані.
1 Chronika 1Chr 1 7 6 Веніямин: Бела, і Бекер, і Єдіяїл, троє.
1 Chronika 1Chr 1 7 7 А сини Белині: Ецбон, і Уззі, і Уззіїл, і Єрімот, і Ірі, п'ятеро голів батьківських домів, хоробрі вояки. А в родоводах їх двадцять і дві тисячі тридцять і чотири.
1 Chronika 1Chr 1 7 8 А сини Бехерові: Земіра, і Йоаш, і Еліезер, і Елйоенай, і Омрі, і Єремот, і Авійя, і Анатот, і Алемет, усе це Бехерові сини.
1 Chronika 1Chr 1 7 9 А в родоводах їх, за їхніми нащадками, головами дому їхніх батьків, хоробрих вояків, двадцять тисяч і двісті.
1 Chronika 1Chr 1 7 10 А сини Єдіяїлові: Білган. А сини Білганові: Єуш, і Веніямин, і Егуд, і Кенаана, і Зетан, і Таршіш, і Ахішахар.
1 Chronika 1Chr 1 7 11 Усіх цих Едіяїлових синів, за головами дому батьків, хоробрих вояків, було сімнадцять тисяч і двісті, що виходили з військовим відділом на війну.
1 Chronika 1Chr 1 7 12 І Шуппім, і Хуппім, сини Іра, Хушім син Ахера.
1 Chronika 1Chr 1 7 13 Сини Нефталимові: Яхціїл, і Ґуні, і Єцер, і Шаллум, сини Білги.
1 Chronika 1Chr 1 7 14 Сини Манасіїні: Асріїл, якого породила його наложниця арамітка; вона породила й Махіра, Ґілеадового батька.
1 Chronika 1Chr 1 7 15 А Махір узяв жінку для Хуппіма та Шуппіма, а ім'я його сестрі Мааха, а ім'я другому Целофхад. А в Целофхада були тільки дочки.
1 Chronika 1Chr 1 7 16 І породила Мааха, Махірова жінка, сина, і назвала ім'я йому Переш, а ім'я братові його Шареш. А його сини Улам і Рекем.
1 Chronika 1Chr 1 7 17 А Уламові сини: Бедан. Оце сини Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного.
1 Chronika 1Chr 1 7 18 А сестра його Молехет породила Ішгода, і Авіезера, і Махлу.
1 Chronika 1Chr 1 7 19 А сини Шеміди були: Ахіян, і Шехем, і Лікхі, і Аніям.
1 Chronika 1Chr 1 7 20 А сини Єфремові: Шутелах, і Веред, син його, і син його Тахат, і син його Ел'ада, і син його Тахат,
1 Chronika 1Chr 1 7 21 і син його Завад, і син його Шутелах, і Езер, і Ел'ад. І повбивали їх люди Ґату, народжені в Краю, бо вони зійшли були забрати їхні череди.
1 Chronika 1Chr 1 7 22 І був у жалобі їх батько Єфрем численні дні, а брати його приходили розважати його.
1 Chronika 1Chr 1 7 23 І ввійшов він до жінки своєї, і зачала вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Берія, бо зло було в домі його.
1 Chronika 1Chr 1 7 24 А дочка його Шеера. І вона збудувала Бет-Хорон долішній і горішній та Уззен-Шееру.
1 Chronika 1Chr 1 7 25 І син його Рефах, і Решеф, і син його Телах, і син його Тахан,
1 Chronika 1Chr 1 7 26 син його Ладан, син його Аммігуд, син його Елішама,
1 Chronika 1Chr 1 7 27 син його Нон, син його Ісус.
1 Chronika 1Chr 1 7 28 А їхня посілість та місця їхнього оселення Бет-Ел та належні йому міста, а на схід Нааран, а на захід Ґезер та належні йому міста, і Сихем та належні йому міста, аж до Айї та належних йому міст.
1 Chronika 1Chr 1 7 29 А на руки Манасіїних синів: Бет-Шеан та належні йому міста, Танах та належні йому міста, Меґіддо та належні йому міста, Дор та належні йому міста, у них сиділи сини Йосипа, Ізраїлевого сина.
1 Chronika 1Chr 1 7 30 Сини Асирові: Їмна, і Їшва, і Їшві, і Берія, та сестра їх Серах.
1 Chronika 1Chr 1 7 31 А сини Беріїні: Хевер і Малкіїл, він батько Бірзаіта.
1 Chronika 1Chr 1 7 32 А Хевер породив Яфлета, і Шомера, і Хотама, і сестру їх Шую.
1 Chronika 1Chr 1 7 33 А сини Яфлетові: Пасах, і Бімхал, і Ашват, оце сини Яфлетові.
1 Chronika 1Chr 1 7 34 А сини Шемерові: Ахі і Рогаґґа, Яхебба та Арам.
1 Chronika 1Chr 1 7 35 А сини Гелема, його брата: Цофах, і Їмна, і Шелеш, і Амал.
1 Chronika 1Chr 1 7 36 Сини Цофахові: Суах, і Харнефер, і Шуал, і Бері, і Їмра,
1 Chronika 1Chr 1 7 37 Бецер, і Год, і Шамма, і Шілша, і Їтран, і Беера.
1 Chronika 1Chr 1 7 38 А сини Єтерові: Єфунне, і Піспа, і Ара.
1 Chronika 1Chr 1 7 39 А сини Улли: Арах, і Ханніїл, і Ріція.
1 Chronika 1Chr 1 7 40 Усе це Асирові сини, голови батьківських домів, вибрані лицарі вояки, голови начальників. А в родовідних книгах військових записано, число їхніх людей було двадцять і шість тисяч.
1 Chronika 1Chr 1 8 1 А Веніямин породив первородженого свого Белу, другого Ашбелу, і третього Ахраха,
1 Chronika 1Chr 1 8 2 четвертого Наху, і п'ятого Рафу.
1 Chronika 1Chr 1 8 3 А в Бели були сини: Аддар, і Ґера, і Авігуд,
1 Chronika 1Chr 1 8 4 і Авішуя, і Нааман, і Ахоах,
1 Chronika 1Chr 1 8 5 і Ґера, і Шефуфан, і Хурам.
1 Chronika 1Chr 1 8 6 А оце сини Ехудові, вони були голови дому батьків, мешканців Ґеви, та переселено їх до Манахату:
1 Chronika 1Chr 1 8 7 і Нааман, і Ахійя, і Ґера, він їх переселив, і породив Уззу та Ахіхуда.
1 Chronika 1Chr 1 8 8 А Шахараїм породив дітей на моавському полі по тому, як він відіслав своїх жінок Хушім та Баару.
1 Chronika 1Chr 1 8 9 І породив він від Ходеш, своєї жінки: Йовава, і Цівію, і Мешу, і Малкам,
1 Chronika 1Chr 1 8 10 і Єуц, і Сохію, і Мірму, це сини його, голови батьківських домів.
1 Chronika 1Chr 1 8 11 А від Хушім він породив Авітува та Елпаала.
1 Chronika 1Chr 1 8 12 А сини Елпаалові: Евер, і Міш'ам, і Шемер, він збудував Оно й Лод та належні йому міста.
1 Chronika 1Chr 1 8 13 А Берія та Шема вони голови дому батьків, мешканців Айялону; вони вигнали мешканців Ґату.
1 Chronika 1Chr 1 8 14 А Ахйо, Шашак і Єремот,
1 Chronika 1Chr 1 8 15 і Зевадія, і Арад, і Адер,
1 Chronika 1Chr 1 8 16 і Михаїл, і Їшпа, і Йоха сини Берії.
1 Chronika 1Chr 1 8 17 А Зевадія, і Мешуллам, і Хізкі, і Хевер,
1 Chronika 1Chr 1 8 18 і Їшмерай, і Їзлія, і Йовав, сини Елпаалові.
1 Chronika 1Chr 1 8 19 А Яким, і Зіхрі, і Завді,
1 Chronika 1Chr 1 8 20 і Еліенай, і Ціллетай, і Еліїл,
1 Chronika 1Chr 1 8 21 і Адая, і Берая, і Шімрат, сини Шімеієві.
1 Chronika 1Chr 1 8 22 А Їшпан, і Евер, і Еліїл,
1 Chronika 1Chr 1 8 23 і Авдон, і Зіхрі, і Ханан,
1 Chronika 1Chr 1 8 24 і Хананія, і Елам, і Антотійя,
1 Chronika 1Chr 1 8 25 і Їфдея, і Пенуїл, сини Шашакові.
1 Chronika 1Chr 1 8 26 А Шамшерай, і Шехарія, і Аталія,
1 Chronika 1Chr 1 8 27 і Яарешія, і Елійя, і Зіхрі, сини Єрохамові.
1 Chronika 1Chr 1 8 28 Оце голови дому батьків за їхніми нащадками, голови, що вони сиділи в Єрусалимі.
1 Chronika 1Chr 1 8 29 А в Ґів'оні сиділи: батько Ґів'ону, а ім'я його жінці Мааха,
1 Chronika 1Chr 1 8 30 і первороджений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Надав,
1 Chronika 1Chr 1 8 31 і Ґедор, і Ахйо, і Зехер.
1 Chronika 1Chr 1 8 32 А Міклот породив Шім'у. І вони теж сиділи в Єрусалимі, при братах своїх, зо своїми братами.
1 Chronika 1Chr 1 8 33 А Нер породив Кіша. А Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шуя, і Авінадава, і Ешбаала.
1 Chronika 1Chr 1 8 34 А син Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.
1 Chronika 1Chr 1 8 35 А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тареа, і Ахаз.
1 Chronika 1Chr 1 8 36 А Ахаз породив Єгоадду, а Єгоадда породив Алемета, і Азмавета, і Зімрі: а Зімрі породив Моцу.
1 Chronika 1Chr 1 8 37 А Моца породив Бін'ю, його син Рафа, його син Ел'аса, його син Ацел.
1 Chronika 1Chr 1 8 38 А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, усі вони сини Ацелові.
1 Chronika 1Chr 1 8 39 А сини Ешека, брата його: первороджений його Улам, другий Єуш, третій Еліфелет.
1 Chronika 1Chr 1 8 40 А Уламові сини були мужі хоробрі вояки, що натягували лука й що мали багато синів та онуків, сотню й п'ятдесят. Усі вони з Веніяминових синів.
1 Chronika 1Chr 1 9 1 А ввесь Ізраїль був переписаний, й ось вони були записані в книзі Ізраїлевих царів. А Юда був переселений до Вавилону за своє спроневірення.
1 Chronika 1Chr 1 9 2 А перші мешканці, що сиділи в своїй посілості, по своїх містах, були: Ізраїль, священики, Левити та слуги храму.
1 Chronika 1Chr 1 9 3 А в Єрусалимі сиділи з Юдиних синів, і з Веніяминових синів, і з синів Єфремових та Манасіїних:
1 Chronika 1Chr 1 9 4 Утай, син Аммігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, з синів Переца, Юдиного сина.
1 Chronika 1Chr 1 9 5 А з шілонян: первороджений Асая та сини його.
1 Chronika 1Chr 1 9 6 А з синів Зерахових: Єуїл, та брати їх, шість сотень і дев'ятдесят.
1 Chronika 1Chr 1 9 7 А з синів Веніяминових: Саллу, син Мешуллама, сина Годавії, сина Сенуї,
1 Chronika 1Chr 1 9 8 і Ївнея, син Єрохамів; і Ела, син Уззі, сина Міхрі, і Мешуллам, син Шефатії, сина Реуїла, сина Ївнійї,
1 Chronika 1Chr 1 9 9 і брати їхні за їхніми нащадками, дев'ять сотень і п'ятдесят і шість. Усі ці мужі голови батьків, дому батьків своїх.
1 Chronika 1Chr 1 9 10 А із священиків: Єдая, і Єгоярів, і Яхін.
1 Chronika 1Chr 1 9 11 А Азарія, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітава, управитель Божого дому;
1 Chronika 1Chr 1 9 12 і Адая, син Єрохама, сина Пашхура, сина Малкійї; і Масай, син Адіїла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера;
1 Chronika 1Chr 1 9 13 і брати їх, голови дому своїх батьків тисяча й сім сотень і шістдесят, дуже добрі мужі на працю в ділі Божого дому.
1 Chronika 1Chr 1 9 14 А з Левитів: Шемая, син Хассува, сина Азрікама, сина Хашав'ї, з синів Мерарі;
1 Chronika 1Chr 1 9 15 і Бакбаккар, Хереш, і Балал, і Маттанія, син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа;
1 Chronika 1Chr 1 9 16 і Авадія, син Шемаї, сина Ґалала, сина Єдутуна; і Берехія, син Аси, сина Елкани, що сидів в осадах нетоф'ян.
1 Chronika 1Chr 1 9 17 А придверні: Шаллум, і Аккув, і Талмон, і Ахіман, і брати їхні; Шаллум був голова.
1 Chronika 1Chr 1 9 18 І аж дотепер вони в царській брамі на схід, вони придверні таборів Левієвих синів.
1 Chronika 1Chr 1 9 19 А Шаллум, син Коре, сина Ев'ясафа, сина Кораха, і брати його з дому його батька, корахівці, на праці служби, стерегли пороги скинії, а їхні батьки були над Господнім табором, стерегли вхід.
1 Chronika 1Chr 1 9 20 І Пінхас, син Елеазарів, був над ними колись зверхником, і Господь був із ним.
1 Chronika 1Chr 1 9 21 Захарій, син Мешелемії, був придверний при вході скинії заповіту.
1 Chronika 1Chr 1 9 22 Усіх їх, вибраних на придверних при порогах, було двісті й дванадцять. Вони переписані по своїх осадах. Їх поставив Давид та прозорливець Самуїл за їх вірність.
1 Chronika 1Chr 1 9 23 І вони та їхні сини були при брамах Господнього дому, дому скинії, за вартами.
1 Chronika 1Chr 1 9 24 На чотири боки були придверні: на схід, на захід, на північ, на південь.
1 Chronika 1Chr 1 9 25 А брати їхні були по селах, мусіли приходити на сім день, від часу до часу, щоб бути з ними на службі,
1 Chronika 1Chr 1 9 26 бо в службі були чотири перші придверні, вони Левити; вони ж доглядали помешкань та скарбів Божого дому.
1 Chronika 1Chr 1 9 27 І вони всю ніч перебували навколо Божого дому, бо на них був обов'язок варти, і вона щоранку відмикали двері.
1 Chronika 1Chr 1 9 28 І з них були дехто коло службового посуду, бо за числом його приносили, і за числом його виносили.
1 Chronika 1Chr 1 9 29 І з них дехто були призначені до посуду та до всяких святих речей: і над пшеничною мукою, і над вином, і над оливою, і над ладаном, і над пахощами.
1 Chronika 1Chr 1 9 30 А з священичих синів були ті, що мішали запашне на кадило.
1 Chronika 1Chr 1 9 31 А Маттітія з Левитів, він первороджений корахівця Шаллума, був у службі над справою сковорід.
1 Chronika 1Chr 1 9 32 А з синів кегатівців, з їхніх братів, були над хлібом показним, щоб приготовляти щосуботи.
1 Chronika 1Chr 1 9 33 А оце співаки, голови батьківських домів Левитів, по кімнатах, були вільні від іншої праці, бо вдень та вночі були вони при своїй роботі.
1 Chronika 1Chr 1 9 34 Оце голови батьківських домів Левитів за їхніми нащадками, голови, що сиділи в Єрусалимі.
1 Chronika 1Chr 1 9 35 А в Ґів'оні сиділи: батько Ґів'ону Єіїл, а ім'я його жінці Мааха,
1 Chronika 1Chr 1 9 36 і первороджений син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Нер, і Надав,
1 Chronika 1Chr 1 9 37 і Ґедор, і Ахйо, і Захарій, і Міклот.
1 Chronika 1Chr 1 9 38 А Міклот породив Шім'ама. І вони теж сиділи в Єрусалимі при братах своїх, зо своїми братами.
1 Chronika 1Chr 1 9 39 А Нер породив Кіша, а Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкі-Шую, і Авінадава, і Ешбаала.
1 Chronika 1Chr 1 9 40 А син Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.
1 Chronika 1Chr 1 9 41 А сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тахрея.
1 Chronika 1Chr 1 9 42 А Ахаз породив Яру, а Яра породив Алмета, і Азмавета, і Зімрі. А Зімрі породив Моцу.
1 Chronika 1Chr 1 9 43 А Моца породив Бін'ю, його син Рефая, його син Ел'аса, його син Ацел.
1 Chronika 1Chr 1 9 44 А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні імена: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар'я, і Овадія, і Ханан, оце сини Ацелові.
1 Chronika 1Chr 1 10 1 А филистимляни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филистимлянами, і падали трупами на горі Ґілбоа.
1 Chronika 1Chr 1 10 2 І гналися филистимляни за Саулом та за його синами. І повбивали филистимляни Йонатана, і Авінадава, і Малкі-Шуя, Саулових синів...
1 Chronika 1Chr 1 10 3 І став бій тяжкий для Саула, і лучники кинулися на нього, і він злякався тих лучників.
1 Chronika 1Chr 1 10 4 І сказав Саул до свого зброєноші: Витягни меча свого, і пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, і не знущалися надо мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боявся. Тоді взяв Саул меча та й упав на нього...
1 Chronika 1Chr 1 10 5 І побачив зброєноша, що помер Саул, і впав і він на меча, та й помер...
1 Chronika 1Chr 1 10 6 І помер Саул і троє синів його, та ввесь його дім померли разом.
1 Chronika 1Chr 1 10 7 І побачили всі ізраїльтяни, що мешкали в долині, що всі втікають, та що помер Саул та сини його, то покидали свої міста й повтікали, а филистимляни поприходили, й осілися в них...
1 Chronika 1Chr 1 10 8 І сталося другого дня, і прийшли филистимляни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та синів його, що лежали на горі Ґілбоа.
1 Chronika 1Chr 1 10 9 І вони пообдирали його, і понесли голову його та зброю його, і послали в филистимські краї навколо, щоб сповістити в домах своїх божків та народові.
1 Chronika 1Chr 1 10 10 І вони поклали зброю його в домі свого бога, а голову його прибили в домі Даґона.
1 Chronika 1Chr 1 10 11 І почув увесь ґілеадський Явеш про все, що филистимляни зробили Саулові,
1 Chronika 1Chr 1 10 12 і встали всі хоробрі, і понесли Саулове тіло та тіла синів його, і принесли до Явешу, та й поховали їхні кості під дубом в Явеші, і постили сім день.
1 Chronika 1Chr 1 10 13 І помер Саул за своє беззаконня, що він ним спроневірився проти Господа через Господнє слово, якого не тримався, а також через те, що питався віщого духа, щоб вивідати,
1 Chronika 1Chr 1 10 14 а не вивідував від Господа. І Він убив його, а царство його передав Давидові, Єссеєвому синові.
1 Chronika 1Chr 1 11 1 І зібрався ввесь Ізраїль до Давида в Хеврон, говорячи: Оце ми кість твоя та тіло твоє!
1 Chronika 1Chr 1 11 2 І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приводив Ізраїля на війну. І сказав Господь, Бог твій, тобі: Ти будеш пасти народа Мого, Ізраїля, і ти будеш князем над народом Моїм, Ізраїлем.
1 Chronika 1Chr 1 11 3 І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем, за Господнім словом через Самуїла.
1 Chronika 1Chr 1 11 4 І пішов Давид та ввесь Ізраїль до Єрусалиму, він Євус, і там були євусеяни, мешканці того краю.
1 Chronika 1Chr 1 11 5 І сказали мешканці Євусу до Давида: Ти не ввійдеш сюди! Та здобув Давид твердиню Сіон, він Місто Давида.
1 Chronika 1Chr 1 11 6 І сказав Давид: Кожен, хто найперше поб'є євусеянина, той стане за голову та за зверхника. І ввійшов найперше Йоав, син Церуїн, і став за голову.
1 Chronika 1Chr 1 11 7 І осівся Давид у твердині, тому назвав ім'я їй: Давидове Місто.
1 Chronika 1Chr 1 11 8 І він збудував місто навколо, від Мілло й аж навколо, а Йоав відновив решту міста.
1 Chronika 1Chr 1 11 9 І Давид ставав усе більшим, а Господь Саваот був із ним.
1 Chronika 1Chr 1 11 10 А оце голови Давидових лицарів, що хоробро трудилися з ним у його царстві, з усім Ізраїлем, щоб настановити його царем, за Господнім словом, над Ізраїлем.
1 Chronika 1Chr 1 11 11 А оце число Давидових лицарів: Яшов'ам, син Гахмоні, голова тридцяти, він махнув своїм списом і побив за один раз три сотні!
1 Chronika 1Chr 1 11 12 А за ним Елеазар, син Додо, ахох'янин, він один із трьох лицарів.
1 Chronika 1Chr 1 11 13 Він був із Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була там ділянка поля, повна ячменю, а народ утікав перед филистимлянами.
1 Chronika 1Chr 1 11 14 Та вони стали посеред ділянки, і врятували її та й побили филистимлян. І Господь подав велику перемогу!
1 Chronika 1Chr 1 11 15 І зійшли троє з тих тридцяти на переді на скелю до Давида, до печери Адуллам. А филистимський табір таборував у долині Рефаїм.
1 Chronika 1Chr 1 11 16 Давид же був тоді в твердині, а филистимська залога була тоді в Віфлеємі.
1 Chronika 1Chr 1 11 17 І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з віфлеємської криниці, що в брамі?
1 Chronika 1Chr 1 11 18 І продерлися ці троє до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли й принесли до Давида, та Давид не схотів її пити, і вилив її для Господа,
1 Chronika 1Chr 1 11 19 та й сказав: Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи я буду пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи життя своє? Бо життям своїм вони принесли її! І не хотів він пити її. Оце зробили троє цих лицарів.
1 Chronika 1Chr 1 11 20 А Авшай, Йоавів брат, він голова тих трьох. І він махнув своїм списом і побив три сотні! І він мав найславніше ім'я серед трьох.
1 Chronika 1Chr 1 11 21 З тих трьох серед двох він був найшановніший, і став їм за провідника. А до тих трьох не досяг.
1 Chronika 1Chr 1 11 22 Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, великий у ділах, з Кавцеїлу, він побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в середині ями сніжного дня.
1 Chronika 1Chr 1 11 23 І він побив одного єгиптянина, мужа поставного, на п'ять ліктів, а в руці єгиптянина був спис, як ткацький вал. І зійшов він до нього з києм, і вирвав списа з руки того єгиптянина, та й його забив його списом.
1 Chronika 1Chr 1 11 24 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його ім'я було серед тих трьох хоробрих.
1 Chronika 1Chr 1 11 25 З тих тридцяти він був найповажніший, а до тих трьох не досяг. І Давид призначив його до своєї прибічної сторожі.
1 Chronika 1Chr 1 11 26 А хоробрі мужі були ці: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,
1 Chronika 1Chr 1 11 27 гарор'янин Шаммот, пелонянин Хелес,
1 Chronika 1Chr 1 11 28 Іра, син Іккешів, текоянин, антотянин Авіезер,
1 Chronika 1Chr 1 11 29 хушатянин Сіббехай, ахох'янин Ілай,
1 Chronika 1Chr 1 11 30 нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,
1 Chronika 1Chr 1 11 31 Ітай, син Ріваїв, з Ґів'ї Веніяминової, пір'атонянин Беная,
1 Chronika 1Chr 1 11 32 Хурай з Нахале-Ґаашу, арв'янин Авіїл,
1 Chronika 1Chr 1 11 33 бахарум'янин Азмавет, шаалвонянин Ел'яхба,
1 Chronika 1Chr 1 11 34 сини ґізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар'янин,
1 Chronika 1Chr 1 11 35 Ахійям, син Сахарів, гарар'янин, Еліфал, син Урів,
1 Chronika 1Chr 1 11 36 мехар'янин Хефер, пелонянин Ахійя,
1 Chronika 1Chr 1 11 37 кармелянин Хіцро, Наарай, син Езлаїв,
1 Chronika 1Chr 1 11 38 Йоїл, брат Натанів, Мівхар, син Ґаґрі,
1 Chronika 1Chr 1 11 39 аммонітянин Целек, беротянин Нахрай, зброєноша Йоава, Церуїного сина,
1 Chronika 1Chr 1 11 40 їтрянин Іра, їтрянин Ґарев,
1 Chronika 1Chr 1 11 41 хіттеянин Урійя, Завад, син Ахлая,
1 Chronika 1Chr 1 11 42 Адіна, син Шізин, Рувимівець, голова Рувимівців і над тридцятьма,
1 Chronika 1Chr 1 11 43 Ханан, син Маахин, і мітнянин Йосафат,
1 Chronika 1Chr 1 11 44 аштерянин Уззійя, Шама, і Еуїл, сини ароерянина Хотама,
1 Chronika 1Chr 1 11 45 Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин,
1 Chronika 1Chr 1 11 46 махав'янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав'я, сини Ел'наамові, і моавітянин Їтма,
1 Chronika 1Chr 1 11 47 Етіїл, і Овед, і Яасіїл із Цови.
1 Chronika 1Chr 1 12 1 А це ті, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед лицарів, що допомагали в війні,
1 Chronika 1Chr 1 12 2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею каміння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:
1 Chronika 1Chr 1 12 3 голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,
1 Chronika 1Chr 1 12 4 і ґів'онянин Їшмая, лицар серед тридцятьох та старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,
1 Chronika 1Chr 1 12 5 Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,
1 Chronika 1Chr 1 12 6 Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,
1 Chronika 1Chr 1 12 7 і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.
1 Chronika 1Chr 1 12 8 А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та списом. А їхні обличчя то обличчя лев'ячі, а щодо швидкости вони були, як сарни на горах.
1 Chronika 1Chr 1 12 9 Голова Езер, другий Овадія, третій Еліав,
1 Chronika 1Chr 1 12 10 четвертий Мішманна, п'ятий Їрмея,
1 Chronika 1Chr 1 12 11 шостий Аттай, сьомий Еліїл,
1 Chronika 1Chr 1 12 12 восьмий Йоханан, дев'ятий Елзавад,
1 Chronika 1Chr 1 12 13 десятий Єремія, одинадцятий Махбанай.
1 Chronika 1Chr 1 12 14 Оці були з Ґадових синів, голови військових відділів, малий один на сотню, а великий на тисячу.
1 Chronika 1Chr 1 12 15 Це ті, що перейшли Йордан першого місяця, коли він був переповнений понад усі береги свої, і порозганяли всіх мешканців долин на схід та на захід.
1 Chronika 1Chr 1 12 16 І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.
1 Chronika 1Chr 1 12 17 А Давид вийшов перед них, і, відповідаючи, сказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!
1 Chronika 1Chr 1 12 18 І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссеїв! Мир тобі, і мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийняв їх Давид, і поставив на чолі війська.
1 Chronika 1Chr 1 12 19 І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филистимлянами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филистимські князі, порадившись, відіслали його, говорячи: За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!
1 Chronika 1Chr 1 12 20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, голови Манасіїних тисячок.
1 Chronika 1Chr 1 12 21 І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони всі хоробрі вояки, і поставали провідниками військових відділів.
1 Chronika 1Chr 1 12 22 Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж став табір великий, як табір Божий.
1 Chronika 1Chr 1 12 23 А оце число головних озброєних військових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:
1 Chronika 1Chr 1 12 24 Юдиних синів, що носили великого щита та списа, шість тисяч і вісім сотень озброєного війська.
1 Chronika 1Chr 1 12 25 З Симеонових синів хоробрих вояків військового відділу сім тисяч і сто.
1 Chronika 1Chr 1 12 26 З Левієвих синів чотири тисячі й шість сотень.
1 Chronika 1Chr 1 12 27 І Єгояда, проводир синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.
1 Chronika 1Chr 1 12 28 І юнак Садок, хоробрий вояк, та дім його батька, зверхників двадцять і два.
1 Chronika 1Chr 1 12 29 А з Веніяминових синів, Саулових братів, три тисячі, а більша частина їх аж дотепер трималися Саулового дому.
1 Chronika 1Chr 1 12 30 А з Єфремових синів двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих вояків, мужів славних дому їхніх батьків.
1 Chronika 1Chr 1 12 31 А з половини Манасіїного племени вісімнадцять тисяч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти настановити Давида царем.
1 Chronika 1Chr 1 12 32 А з Іссахарових синів, що мали розуміння часу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, їх голів було двісті, а всі їхні брати робили за їхнім наказом.
1 Chronika 1Chr 1 12 33 Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойовому порядку зо всякими військовими речами, п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з цілим серцем.
1 Chronika 1Chr 1 12 34 А з Нефталиму тисяча зверхників, а при них зо щитом та списом тридцять і сім тисяч.
1 Chronika 1Chr 1 12 35 А з Данян тих, що ставляться в бойовому порядку двадцять і вісім тисяч і шість сотень.
1 Chronika 1Chr 1 12 36 А з Асира тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойовім порядку, сорок тисяч.
1 Chronika 1Chr 1 12 37 А з того боку Йордану з Рувимівців, і Ґадівців, і з половини Манасії, зо всякими військовими знаряддями для бою сто й двадцять тисяч.
1 Chronika 1Chr 1 12 38 Усі ці люди військові, що ставилися в бойовому порядку, цілим серцем поприходили до Хеврону, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й решта Ізраїля були односерді, щоб настановити Давида царем.
1 Chronika 1Chr 1 12 39 І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.
1 Chronika 1Chr 1 12 40 А також ті, що були близькі до них, аж до Іссахара, і Завулона, і Нефталима, спроваджували хліб ослами, і верблюдами, і мулами, і худобою великою, їжу мучну, спресовані фіґі, і родзинки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.
1 Chronika 1Chr 1 13 1 І радився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма значними.
1 Chronika 1Chr 1 13 2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої громади: Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподобане, пошлімо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих краях, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберуться до нас.
1 Chronika 1Chr 1 13 3 І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверталися ми до нього за Саулових днів.
1 Chronika 1Chr 1 13 4 І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слушна була та річ в очах усього народу.
1 Chronika 1Chr 1 13 5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йдеться до Хамату, щоб спровадити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.
1 Chronika 1Chr 1 13 6 І пішов Давид та ввесь Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб винести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я Його прикликається.
1 Chronika 1Chr 1 13 7 І повезли Божого ковчега на новому возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо провадили того воза.
1 Chronika 1Chr 1 13 8 А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, і з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на цимбалах, і на сурмах.
1 Chronika 1Chr 1 13 9 І прийшли вони аж до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоб підхопити ковчега, бо воли нахилили його.
1 Chronika 1Chr 1 13 10 І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...
1 Chronika 1Chr 1 13 11 І зажурився Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.
1 Chronika 1Chr 1 13 12 І того дня Давид злякався Бога, говорячи: Як я внесу до себе Божого ковчега?
1 Chronika 1Chr 1 13 13 І не повіз Давид ковчега до себе, до Давидового Міста, а направив його до дому ґатянина Овед-Едома.
1 Chronika 1Chr 1 13 14 І пробував Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагословив дім Овед-Едома, та все, що було його.
1 Chronika 1Chr 1 14 1 А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім.
1 Chronika 1Chr 1 14 2 І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля.
1 Chronika 1Chr 1 14 3 І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок.
1 Chronika 1Chr 1 14 4 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон,
1 Chronika 1Chr 1 14 5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет,
1 Chronika 1Chr 1 14 6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія,
1 Chronika 1Chr 1 14 7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет.
1 Chronika 1Chr 1 14 8 І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них.
1 Chronika 1Chr 1 14 9 А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм.
1 Chronika 1Chr 1 14 10 І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою.
1 Chronika 1Chr 1 14 11 І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім!
1 Chronika 1Chr 1 14 12 А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні.
1 Chronika 1Chr 1 14 13 А филистимляни ще отаборилися в долині.
1 Chronika 1Chr 1 14 14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска.
1 Chronika 1Chr 1 14 15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір.
1 Chronika 1Chr 1 14 16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру.
1 Chronika 1Chr 1 14 17 І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його.
1 Chronika 1Chr 1 15 1 І поробив він собі доми в Давидовому Місті, і приготовив місце на Божого ковчега, і розтягнув для нього скинію.
1 Chronika 1Chr 1 15 2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому аж навіки.
1 Chronika 1Chr 1 15 3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб винести Господнього ковчега на його місце, яке приготовив йому він.
1 Chronika 1Chr 1 15 4 І зібрав Давид Ааронових синів та Левитів.
1 Chronika 1Chr 1 15 5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його сотня й двадцять.
1 Chronika 1Chr 1 15 6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його двісті й двадцять.
1 Chronika 1Chr 1 15 7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його сотня й тридцять.
1 Chronika 1Chr 1 15 8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його двісті.
1 Chronika 1Chr 1 15 9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його вісімдесят.
1 Chronika 1Chr 1 15 10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його сотня й дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 15 11 І покликав Давид священиків Садока та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава
1 Chronika 1Chr 1 15 12 та й сказав до них: Ви голови родів Левитів. Освятіться ви та ваші брати, і перенесете ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке приготовив я йому.
1 Chronika 1Chr 1 15 13 Бо через те, що спочатку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало.
1 Chronika 1Chr 1 15 14 І освятилися священики та Левити, щоб перенести ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.
1 Chronika 1Chr 1 15 15 І понесли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на плечах своїх, на держаках, на собі.
1 Chronika 1Chr 1 15 16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співаків на приладдях пісні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднести голос на радість.
1 Chronika 1Chr 1 15 17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його Асафа, сина Берехії, а з синів Мерарі, їхніх братів Етана, сина Кушаї.
1 Chronika 1Chr 1 15 18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, придверних.
1 Chronika 1Chr 1 15 19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана грати на мідяних цимбалах.
1 Chronika 1Chr 1 15 20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю на цитрах, на аламот.
1 Chronika 1Chr 1 15 21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.
1 Chronika 1Chr 1 15 22 А Кенанію, зверхника Левитів, над ношенням; він навчав носити, бо вмів того.
1 Chronika 1Chr 1 15 23 А Берехія та Елкана придверні при ковчезі.
1 Chronika 1Chr 1 15 24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, сурмили в сурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя придверні для ковчега.
1 Chronika 1Chr 1 15 25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші та тисячники, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.
1 Chronika 1Chr 1 15 26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що несли ковчега Господнього заповіту, то вони принесли в жертву сім биків та сім баранів.
1 Chronika 1Chr 1 15 27 А Давид був зодягнений в одежу з вісону, як і всі Левити, що несли ковчега, і співаки, і Кенанія, зверхник ношення і співаків, а на Давиді був ще й льняний ефод.
1 Chronika 1Chr 1 15 28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.
1 Chronika 1Chr 1 15 29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і зневажила його в своєму серці.
1 Chronika 1Chr 1 16 1 І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині скинії, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим лицем.
1 Chronika 1Chr 1 16 2 І покінчив Давид приносити цілопалення та мирні жертви, та й поблагословив народ Ім'ям Господнім.
1 Chronika 1Chr 1 16 3 І він поділив для всякого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, і по кавалкові м'яса та по виноградному калачеві.
1 Chronika 1Chr 1 16 4 І він попризначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачих, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
1 Chronika 1Chr 1 16 5 Асаф був головою, а другий по ньому Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл на знаряддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимбалах.
1 Chronika 1Chr 1 16 6 А священики Беная та Яхазіїл на сурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.
1 Chronika 1Chr 1 16 7 Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подяку Господеві через Асафа та братів його:
1 Chronika 1Chr 1 16 8 Дякуйте Господу, кличте Ім'я Його, серед народів звіщайте про вчинки Його!
1 Chronika 1Chr 1 16 9 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
1 Chronika 1Chr 1 16 10 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
1 Chronika 1Chr 1 16 11 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
1 Chronika 1Chr 1 16 12 Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його
1 Chronika 1Chr 1 16 13 ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
1 Chronika 1Chr 1 16 14 Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
1 Chronika 1Chr 1 16 15 Пам'ятайте навіки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу родів,
1 Chronika 1Chr 1 16 16 що склав Він Його з Авраамом, і присягу Його для Ісака.
1 Chronika 1Chr 1 16 17 І Він поставив його за Закона для Якова, Ізраїлеві заповітом навіки,
1 Chronika 1Chr 1 16 18 говорячи: Дам тобі край ханаанський, як наділ спадщини для вас!
1 Chronika 1Chr 1 16 19 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі,
1 Chronika 1Chr 1 16 20 і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.
1 Chronika 1Chr 1 16 21 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
1 Chronika 1Chr 1 16 22 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
1 Chronika 1Chr 1 16 23 Господеві співайте, вся земле, з дня-на-день сповіщайте спасіння Його!
1 Chronika 1Chr 1 16 24 Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіма народами.
1 Chronika 1Chr 1 16 25 Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх!
1 Chronika 1Chr 1 16 26 Бо всі боги народів божки, а Господь небеса сотворив!
1 Chronika 1Chr 1 16 27 Слава та велич перед лицем Його, сила та радість на місці Його.
1 Chronika 1Chr 1 16 28 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
1 Chronika 1Chr 1 16 29 дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!
1 Chronika 1Chr 1 16 30 Перед лицем Його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
1 Chronika 1Chr 1 16 31 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: Царює Господь!
1 Chronika 1Chr 1 16 32 Нехай гримить море й його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!
1 Chronika 1Chr 1 16 33 Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.
1 Chronika 1Chr 1 16 34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
1 Chronika 1Chr 1 16 35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
1 Chronika 1Chr 1 16 36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! А народ увесь сказав: Амінь і Хвала Господеві!
1 Chronika 1Chr 1 16 37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в якій день треба було,
1 Chronika 1Chr 1 16 38 і Овед-Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних;
1 Chronika 1Chr 1 16 39 а священика Садока та братів його священиків перед Господнім наметом на пагірку, що в Ґів'оні,
1 Chronika 1Chr 1 16 40 щоб приносити цілопалення для Господа на жертівнику цілопалення, завжди ранком та ввечорі, та на все інше, що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.
1 Chronika 1Chr 1 16 41 А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!
1 Chronika 1Chr 1 16 42 А з ними сурми та цимбали для тих, що грають, та знаряддя для Божої пісні. А сини Єдутунові сторожі до брами.
1 Chronika 1Chr 1 16 43 І порозходився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
1 Chronika 1Chr 1 17 1 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!...
1 Chronika 1Chr 1 17 2 І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!
1 Chronika 1Chr 1 17 3 І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи:
1 Chronika 1Chr 1 17 4 Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування.
1 Chronika 1Chr 1 17 5 Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету.
1 Chronika 1Chr 1 17 6 Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?
1 Chronika 1Chr 1 17 7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.
1 Chronika 1Chr 1 17 8 І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.
1 Chronika 1Chr 1 17 9 І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.
1 Chronika 1Chr 1 17 10 А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.
1 Chronika 1Chr 1 17 11 І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.
1 Chronika 1Chr 1 17 12 Він збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки.
1 Chronika 1Chr 1 17 13 Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.
1 Chronika 1Chr 1 17 14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки.
1 Chronika 1Chr 1 17 15 За всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида.
1 Chronika 1Chr 1 17 16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?
1 Chronika 1Chr 1 17 17 Та й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже!
1 Chronika 1Chr 1 17 18 Що Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!
1 Chronika 1Chr 1 17 19 Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі.
1 Chronika 1Chr 1 17 20 Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима.
1 Chronika 1Chr 1 17 21 І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту?
1 Chronika 1Chr 1 17 22 І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога!
1 Chronika 1Chr 1 17 23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!
1 Chronika 1Chr 1 17 24 А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.
1 Chronika 1Chr 1 17 25 Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.
1 Chronika 1Chr 1 17 26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.
1 Chronika 1Chr 1 17 27 А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки!
1 Chronika 1Chr 1 18 1 І сталося по тому, і побив Давид филистимлян та поконав їх; і взяв він Ґат та належні йому міста з руки филистимлян.
1 Chronika 1Chr 1 18 2 І побив він Моава, і стали моавітяни Давидовими рабами, що приносили дари.
1 Chronika 1Chr 1 18 3 І побив Давид Гадад'езера, царя цовського, в Хаматі, коли той ішов, щоб поставити владу свою на річці Ефраті.
1 Chronika 1Chr 1 18 4 І здобув Давид від нього тисячі колесниць і сім тисяч верхівців та двадцять тисяч пішого люду. І попідрізував Давид жили коням усіх колесниць, і позоставив із них тільки сотню для колесниць.
1 Chronika 1Chr 1 18 5 І прийшов Арам із Дамаску на поміч Гадад'езерові, цареві цовському, та Давид вибив серед сиріян двадцять і дві тисячі чоловіка.
1 Chronika 1Chr 1 18 6 І поставив Давид у Сирії Дамаській залогу, і сиріяни стали для Давида рабами, що приносили дари. А Господь допомагав Давидові скрізь, де він ходив.
1 Chronika 1Chr 1 18 7 І позабирав Давид золоті щити, що були на Гадад'езерових рабах, і позносив їх до Єрусалиму.
1 Chronika 1Chr 1 18 8 А з Тівхату та з Куну, Гадад'езерових міст, позабирав Давид дуже багато міді, з неї поробив Соломон мідяне море й стовпи, та мідяні речі.
1 Chronika 1Chr 1 18 9 І прочув Тоу, цар хамотський, що Давид побив усе військо Гадад'езера, царя цовського.
1 Chronika 1Chr 1 18 10 І послав він сина свого Гадорама до царя Давида, щоб привітати його, та щоб поблагословити його за те, що воював із Гадад'езером та й побив його, бо Гадад'езер провадив війну з Тоу, а з ним послав всякі речі золоті, і срібні, і мідяні.
1 Chronika 1Chr 1 18 11 І Давид присвятив їх Господеві разом із тим сріблом та золотом, що повиносив від усіх народів з Едому, і з Моаву, і від Аммонових синів та від Амалика.
1 Chronika 1Chr 1 18 12 А Авшай, син Церуїн, побив Едома в Соляній долині, вісімнадцять тисяч.
1 Chronika 1Chr 1 18 13 І поставив він в Едомі залогу, і став увесь Едом Давидовими рабами. А Господь допомагав Давидові скрізь, де він ходив.
1 Chronika 1Chr 1 18 14 І царював Давид над усім Ізраїлем, і чинив суд та справедливість усьому своєму народові.
1 Chronika 1Chr 1 18 15 А Йоав, син Церуїн, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, канцлер.
1 Chronika 1Chr 1 18 16 А Садок, син Ахітувів, та Авімелех, син Ев'ятарів, були священики, а Шавша писар.
1 Chronika 1Chr 1 18 17 А Беная, син Єгоядин, був над керетянином та над пелетянином, а Давидові сини перші при царевій руці.
1 Chronika 1Chr 1 19 1 І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.
1 Chronika 1Chr 1 19 2 І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.
1 Chronika 1Chr 1 19 3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?
1 Chronika 1Chr 1 19 4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...
1 Chronika 1Chr 1 19 5 І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.
1 Chronika 1Chr 1 19 6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.
1 Chronika 1Chr 1 19 7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.
1 Chronika 1Chr 1 19 8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.
1 Chronika 1Chr 1 19 9 І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.
1 Chronika 1Chr 1 19 10 І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.
1 Chronika 1Chr 1 19 11 А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,
1 Chronika 1Chr 1 19 12 і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.
1 Chronika 1Chr 1 19 13 Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!
1 Chronika 1Chr 1 19 14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.
1 Chronika 1Chr 1 19 15 А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.
1 Chronika 1Chr 1 19 16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.
1 Chronika 1Chr 1 19 17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
1 Chronika 1Chr 1 19 18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...
1 Chronika 1Chr 1 19 19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.
1 Chronika 1Chr 1 20 1 І сталося по році, того часу, як царі виходили на війну, то Йоав повів військову силу, та й нищив аммонітський край. І прийшов він і обліг Раббу, а Давид сидів в Єрусалимі. І побив Йоав Раббу, і зруйнував її.
1 Chronika 1Chr 1 20 2 І зняв Давид корону їхнього царя з голови його, і знайшов, що вага її талант золота, а на ній каміння дорогоцінне, і була покладена вона на голову Давидову! І він виніс дуже багато здобичі з того міста.
1 Chronika 1Chr 1 20 3 А народ, що був у ньому, повиводив, і перетинав їх пилками, і забивав залізними долотами та сокирами... І так робив Давид усім аммонітським містам. І вернувся Давид та ввесь народ до Єрусалиму.
1 Chronika 1Chr 1 20 4 І сталося по тому, і була війна в Ґезері з филистимлянами. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були поконані.
1 Chronika 1Chr 1 20 5 І була ще війна з филистимлянами, і Елханан, син Яірів, побив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, а держак списа його був, як ткацький вал!
1 Chronika 1Chr 1 20 6 І була ще війна в Ґаті. А там був чоловік великого зросту, що мав по шість пальців, усього двадцять і чотири. І він також був із нащадків Рефая.
1 Chronika 1Chr 1 20 7 І зневажав він Ізраїля, та забив його Йонатан, син Шім'ї, Давидового брата.
1 Chronika 1Chr 1 20 8 Ці також походили від Рефая в Ґаті, і попадали вони від руки Давида та від руки його слуг.
1 Chronika 1Chr 1 21 1 І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.
1 Chronika 1Chr 1 21 2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер-Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, і я знатиму число їх!
1 Chronika 1Chr 1 21 3 І сказав Йоав: Нехай Господь додасть до народу Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?
1 Chronika 1Chr 1 21 4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
1 Chronika 1Chr 1 21 5 І дав Йоав Давидові число переліку народу. І було всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловіка, що витягають меча, а Юди чотири сотні й сімдесят тисяч чоловіка, що витягають меча.
1 Chronika 1Chr 1 21 6 А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царське слово було огидою для Йоава...
1 Chronika 1Chr 1 21 7 І було зло в Божих очах на ту річ, і Він ударив Ізраїля!
1 Chronika 1Chr 1 21 8 І сказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!...
1 Chronika 1Chr 1 21 9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
1 Chronika 1Chr 1 21 10 Іди, і будеш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Господь: Три карі кладу Я на тебе, вибери собі одну з них, і Я зроблю тобі.
1 Chronika 1Chr 1 21 11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: Так сказав Господь: Вибери собі:
1 Chronika 1Chr 1 21 12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганятиме тебе, чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю, і Ангол Господній буде нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну Я Тому, Хто послав мене...
1 Chronika 1Chr 1 21 13 І сказав Давид до Ґада: Тяжко мені дуже! Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!...
1 Chronika 1Chr 1 21 14 І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловіка!
1 Chronika 1Chr 1 21 15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: Забагато тепер! Попусти свою руку! А Ангол Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.
1 Chronika 1Chr 1 21 16 І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був витягнений меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та ті старші, покриті веретами, на обличчя свої...
1 Chronika 1Chr 1 21 17 І сказав Давид до Бога: Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло я вчинив зло, а ці вівці що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його...
1 Chronika 1Chr 1 21 18 А Ангол Господній говорив до Ґада, сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити жертівника для Господа на току євусеянина Орнана.
1 Chronika 1Chr 1 21 19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив в Господньому Імені.
1 Chronika 1Chr 1 21 20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, поховалися. А Орнан молотив пшеницю.
1 Chronika 1Chr 1 21 21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, і вийшов із току, і поклонився Давидові обличчям до землі.
1 Chronika 1Chr 1 21 22 І сказав Давид до Орнана: Дай же мені місце цього току, й я збудую на ньому жертівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги, і буде стримана моровиця від народу.
1 Chronika 1Chr 1 21 23 І сказав Орнан до Давида: Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його. Дивися, я даю цю худобу на цілопалення, а молотарки на дрова, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!
1 Chronika 1Chr 1 21 24 І сказав цар Давид до Орнана: Ні, бо купуючи, куплю за срібло повної ваги, бо не піднесу твого в жертві для Господа, і не спалю цілопалення дармо!
1 Chronika 1Chr 1 21 25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень шеклів.
1 Chronika 1Chr 1 21 26 І збудував там Давид жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому огнем із небес на жертівник цілопалення.
1 Chronika 1Chr 1 21 27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до піхов його.
1 Chronika 1Chr 1 21 28 Того часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.
1 Chronika 1Chr 1 21 29 А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та жертівник цілопалення були того часу на пагірку в Ґів'оні.
1 Chronika 1Chr 1 21 30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настрашився меча Господнього Ангола.
1 Chronika 1Chr 1 22 1 І Давид сказав: Це той дім Господа Бога, і це жертівник на цілопалення для Ізраїля!
1 Chronika 1Chr 1 22 2 І сказав Давид, щоб зібрати приходьків, що були в Ізраїлевому Краї, і поставив каменярів тесати брили каміння, щоб збудувати Божого дома.
1 Chronika 1Chr 1 22 3 І заготовив Давид силу заліза на цвяхи для брамних дверей та на клямри, і таку силу міді, що їй не було ваги,
1 Chronika 1Chr 1 22 4 і кедрового дерева без числа, бо сидоняни та тиряни спровадили Давидові силу кедрового дерева.
1 Chronika 1Chr 1 22 5 І сказав Давид: Мій син Соломон ще юнак та тендітний, приготую ж йому все на цей храм на збудування для Господа, щоб піднести його високо на славу та на велич для всіх країв. Приготую ж я все для нього! І Давид заготовив безліч усього перед своєю смертю.
1 Chronika 1Chr 1 22 6 І він покликав сина свого Соломона, і наказав йому збудувати храм для Господа, Бога Ізраїля.
1 Chronika 1Chr 1 22 7 І сказав Давид до Соломона: Сину мій, я мав на своєму серці вибудувати храм для Ймення Господа, Бога мого.
1 Chronika 1Chr 1 22 8 Та було про мене Господнє слово, кажучи: Безліч крови пролив ти та війни великі провадив. Не збудуєш ти храма для Мого Ймення, бо багато крови пролив ти на землю перед лицем Моїм!
1 Chronika 1Chr 1 22 9 Ось народиться тобі син, він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навколо, бо Соломон буде ім'я йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та тишу.
1 Chronika 1Chr 1 22 10 Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!
1 Chronika 1Chr 1 22 11 Тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою, і буде щастити тобі, і збудуєш ти дім для Господа, Бога свого, як говорив Він про тебе.
1 Chronika 1Chr 1 22 12 Тільки нехай дасть тобі Господь розум та розважність, і нехай поставить тебе над Ізраїлем, і ти будеш стерегти Закон Господа, Бога свого.
1 Chronika 1Chr 1 22 13 Тоді буде щастити тобі, якщо будеш додержувати, щоб чинити устави та права, які наказав був Господь Мойсеєві про Ізраїля. Будь сильний та міцний, не бійся й не страхайся!
1 Chronika 1Chr 1 22 14 І ось я в скудоті своїй заготовив для Господнього дому сто тисяч талантів золота та тисячу тисяч талантів срібла, а для міді та для заліза нема ваги, бо безліч того; і дерева, і каміння заготовив я, а ти до них додаси.
1 Chronika 1Chr 1 22 15 А в тебе безліч робітників для праці, теслярів і каменярів та дереворубів, та всяких здібних на всяку роботу.
1 Chronika 1Chr 1 22 16 Золоту, сріблу, і міді та залізу нема числа. Стань і зроби, і нехай Господь буде з тобою!
1 Chronika 1Chr 1 22 17 І наказав Давид усім Ізраїлевим князям, щоб допомагали синові його Соломонові:
1 Chronika 1Chr 1 22 18 Чи Господь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навколо, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, і була здобута ця земля перед лицем Господа та перед народом Його.
1 Chronika 1Chr 1 22 19 Тепер прихиліть серце ваше та душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. І встаньте, і збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчега Господнього заповіту та святі Божі речі до храму, збудованого для Господнього Ймення.
1 Chronika 1Chr 1 23 1 А коли Давид постарів і наситився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.
1 Chronika 1Chr 1 23 2 І зібрав він усіх Ізраїлевих князів, і священиків та Левитів.
1 Chronika 1Chr 1 23 3 І були перелічені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми головами, за мужчинами тридцять і вісім тисяч.
1 Chronika 1Chr 1 23 4 Із них для керування над роботою Господнього дому двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів шість тисяч,
1 Chronika 1Chr 1 23 5 і чотири тисячі придверних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаряддях, які я зробив на славлення.
1 Chronika 1Chr 1 23 6 І поділив їх Давид на черги за синами Левія, для Ґершона, Кегата та Мерарі.
1 Chronika 1Chr 1 23 7 З Ґершонівців Ладан і Шім'ї.
1 Chronika 1Chr 1 23 8 Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.
1 Chronika 1Chr 1 23 9 Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони голови батьківських домів Ладана.
1 Chronika 1Chr 1 23 10 А сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, оце сини Шім'ї, четверо.
1 Chronika 1Chr 1 23 11 І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один батьківський дім при переліченні.
1 Chronika 1Chr 1 23 12 Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.
1 Chronika 1Chr 1 23 13 Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відділений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім'ям Його аж навіки.
1 Chronika 1Chr 1 23 14 А Мойсей Божий чоловік, сини його полічені до Левієвого племени.
1 Chronika 1Chr 1 23 15 Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер.
1 Chronika 1Chr 1 23 16 Сини Ґершомові: Шевуїл, голова.
1 Chronika 1Chr 1 23 17 А сини Еліезерові були: Рехавія, голова; і не було в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помножились.
1 Chronika 1Chr 1 23 18 Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.
1 Chronika 1Chr 1 23 19 Сини Хевронові: Єрійя голова, Амарія другий, Яхазіїл третій, і Єкам'ам четвертий.
1 Chronika 1Chr 1 23 20 Сини Уззіїлові: Міхал голова, а Їшшійя другий.
1 Chronika 1Chr 1 23 21 Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.
1 Chronika 1Chr 1 23 22 І помер Елеазар, і не було в нього синів, бо тільки дочки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати.
1 Chronika 1Chr 1 23 23 Сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, троє.
1 Chronika 1Chr 1 23 24 Оце сини Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегляненням їхнім, числом імен за особами їх, що чинили роботу для будови Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.
1 Chronika 1Chr 1 23 25 Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму народові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.
1 Chronika 1Chr 1 23 26 І також Левитам не треба носити скинії та всіх речей її для служби їй,
1 Chronika 1Chr 1 23 27 бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих синів від віку двадцяти літ і вище.
1 Chronika 1Chr 1 23 28 Бо їхнє становище при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подвір'ями, і над кімнатами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому,
1 Chronika 1Chr 1 23 29 і при хлібі виставнім, і при пшеничній муці на хлібну жертву та на прісні коржі, і при сковородах, і при праженні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини.
1 Chronika 1Chr 1 23 30 І щоб ставати щоранку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір.
1 Chronika 1Chr 1 23 31 І при всякому спаленні цілопалень для Господа на суботи, на молодики, і на свята в числі за правом на них, завжди перед лицем Господнім.
1 Chronika 1Chr 1 23 32 І чинили вони охорону скинії заповіту, і сторожу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.
1 Chronika 1Chr 1 24 1 А в Ааронових синів такі їхні черги: Ааронові сини: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.
1 Chronika 1Chr 1 24 2 Та повмирали Надав та Авігу за життя їхнього батька, і не мали вони синів, тому священнодіяли Елеазар та Ітамар.
1 Chronika 1Chr 1 24 3 І поділив їх Давид і Садок, з Елеазарових синів, та Ахімелех, з Ітамарових синів, за їхнім урядом в їхній службі.
1 Chronika 1Chr 1 24 4 І були знайдені Елеазарові сини численнішими, щодо голів чоловіків, від синів Ітамарових. І вони поділили їх: для Елеазарових синів голів дому батьків було шістнадцять, а для Ітамарових синів для дому батьків їх вісім.
1 Chronika 1Chr 1 24 5 І поділили їх жеребками, тих з тими, бо головними в святині та головними перед Богом були з синів Елеазарових та серед синів Ітамарових.
1 Chronika 1Chr 1 24 6 І записав їх Шемая, син Натанаїлів, писар із Левитів, перед царем, і головними, і священиком Садоком, і Ахімелехом, сином Евіятаровим, і головами дому батьків священиків та Левитів. Один батьківський дім був узятий для Елеазара, а один був узятий для Ітамара.
1 Chronika 1Chr 1 24 7 І вийшов перший жеребок для Єгояріва, другий для Єдаї,
1 Chronika 1Chr 1 24 8 третій для Харіма, четвертий для Сеоріма,
1 Chronika 1Chr 1 24 9 п'ятий для Малкійї, шостий для Мійяміна,
1 Chronika 1Chr 1 24 10 сьомий для Гаккоца, восьмий для Авійї,
1 Chronika 1Chr 1 24 11 дев'ятий для Єшуї, десятий для Шеханії,
1 Chronika 1Chr 1 24 12 одинадцятий для Ел'яшіва, дванадцятий для Якіма,
1 Chronika 1Chr 1 24 13 тринадцятий для Хуппи, чотирнадцятий для Єшев'ава,
1 Chronika 1Chr 1 24 14 п'ятнадцятий для Білґи, шістнадцятий для Іммера,
1 Chronika 1Chr 1 24 15 сімнадцятий для Хезіра, вісімнадцятий для Гаппіццеца,
1 Chronika 1Chr 1 24 16 дев'ятнадцятий для Петах'ї, двадцятий для Єхезкела,
1 Chronika 1Chr 1 24 17 двадцять і перший для Яхіна, двадцять і другий для Ґамула,
1 Chronika 1Chr 1 24 18 двадцять і третій для Делаї, двадцять і четвертий для Маазії.
1 Chronika 1Chr 1 24 19 Оце порядок їхньої служби, щоб приходити до Господнього дому за їхньою постановою через Аарона, їхнього батька, як йому наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
1 Chronika 1Chr 1 24 20 А від позосталих Левієвих синів: від Амрамових синів Шуваїл, від синів Шуваїлових Єхедія.
1 Chronika 1Chr 1 24 21 Від Рехавії, від синів Рехавії: голова Їшшійя.
1 Chronika 1Chr 1 24 22 Від Їцгарівців: Шеломот, від Шеломотових синів: Яхат.
1 Chronika 1Chr 1 24 23 А сини Хевронові: Єрійя, другий Амарія, третій Яхазіїл, четвертий Єкам'ам.
1 Chronika 1Chr 1 24 24 Сини Уззіїлові: Міха, сини Міхині: Шамір.
1 Chronika 1Chr 1 24 25 Брат Міхи Їшшійя, сини Їшшійїні Захарій.
1 Chronika 1Chr 1 24 26 Сини Мерарієві: Махлі та Муші, сини Яазійї Бено.
1 Chronika 1Chr 1 24 27 Сини Мерарієві, від Яазійї: Бено, і Шогам, і Заккур, і Іврі.
1 Chronika 1Chr 1 24 28 У Махлі: Елеазар, у нього не було синів.
1 Chronika 1Chr 1 24 29 Від Кіша, сини Кішові: Єрахмеїл.
1 Chronika 1Chr 1 24 30 А сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єрімот. Оце сини Левитів, за домом їхніх батьків.
1 Chronika 1Chr 1 24 31 І кидали жеребки і вони відповідно до братів своїх, Ааронових синів, перед царем Давидом, і Садоком, і Ахімелехом, і головами дому батьків священиків та Левитів, голови родин нарівні зо своїм меншим братом.
1 Chronika 1Chr 1 25 1 І відділив Давид та зверхники війська на службу синів Асафа, і Гемана, і Єдутуна, що провіщували на цитрах, і на арфах, і на цимбалах. А число їх, людей праці до служби, було таке:
1 Chronika 1Chr 1 25 2 від Асафових синів: Заккур, і Йосип, і Нетанія, і Асар'їла, Асафові сини, при Асафі, що пророкував при царі.
1 Chronika 1Chr 1 25 3 Від Єдутуна, Єдутунові сини: Ґедалія, і Цері, і Ісая, Хашавія, і Маттітія, шестеро при своєму батькові Єдутуні, що пророкував на цитрі на дяку та на хвалу Господеві.
1 Chronika 1Chr 1 25 4 Від Гемана, Геманові сини: Буккійя, Маттанія, Уззіїл, Шевуїл, і Єрімот, Хананія, Ханані, Еліата, Ґіддалті, і Ромамті, Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готір, Махазіот.
1 Chronika 1Chr 1 25 5 Усі ці сини Гемана, царського прозорливця в Божих словах, щоб підвищувати силу. І дав Бог Геманові чотирнадцять синів та три дочки.
1 Chronika 1Chr 1 25 6 Усі вони були при своєму батькові, на співі Господнього дому, на цимбалах, на арфах та цитрах для служби в Божому домі; при царі Асаф, Єдутун та Геман.
1 Chronika 1Chr 1 25 7 І було їхнє число з їхніми братами, вивченими співу для Господа, усіх розуміючих, двісті й вісімдесят і вісім.
1 Chronika 1Chr 1 25 8 І кинули вони жеребки, черга відповідно черзі, як малий, так і великий, учитель з учнем.
1 Chronika 1Chr 1 25 9 І вийшов перший жеребок від Асафа для Йосипа, другий Ґедалія, він і брати його та сини його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 10 Третій Заккур, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 11 Четвертий для Їцрі, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 12 П'ятий Нетанія, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 13 Шостий Буккійя, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 14 Сьомий Єсар'їла, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 15 Восьмий Ісая, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 16 Дев'ятий Маттанія, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 17 Десятий Шім'ї, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 18 Одинадцятий Азаріїл, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 19 Дванадцятий для Хашав'ї, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 20 Тринадцятий для Шуваїла, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 21 Чотирнадцятий для Маттітії, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 22 П'ятнадцятий для Єремота, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 23 Шістнадцятий для Хананії, сини його брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 24 Сімнадцятий для Йошбекаші, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 25 Вісімнадцятий для Ханані, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 26 Дев'ятнадцятий для Маллоті, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 27 Двадцятий для Елійяти, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 28 Двадцять і перший для Готіра, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 29 Двадцять і другий для Ґіддалті, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 30 Двадцять і третій для Махазіота, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 25 31 Двадцять і четвертий для Ромамті-Езера, сини його та брати його, дванадцять.
1 Chronika 1Chr 1 26 1 Черги придверних, від Корахівців: Мешелемія, син Коре, з Асафових синів.
1 Chronika 1Chr 1 26 2 А в Мешелемії сини: первороджений Захарій, другий Єдіаїл, третій Зевадія, четвертий Ятніїл,
1 Chronika 1Chr 1 26 3 п'ятий Елам, шостий Єгоханан, сьомий Ел'єгоенай.
1 Chronika 1Chr 1 26 4 А в Овед-Едома сини: первороджений Шемая, другий Єгозавад, третій Йоах, четвертий Сахар, і п'ятий Натанаїл,
1 Chronika 1Chr 1 26 5 шостий Амміїл, сьомий Іссахар, восьмий Пеуллетай, бо поблагословив його Бог.
1 Chronika 1Chr 1 26 6 У сина його Шемаї народилися сини, що панували над домом їхнього батька, бо вони хоробрі вояки.
1 Chronika 1Chr 1 26 7 Сини Шемаї: Отні, і Рефаїл, і Овед, Елзавад; його брати, мужі хоробрі, Елігу та Шемахія.
1 Chronika 1Chr 1 26 8 Усі ці з Оведових синів; вони й сини та брати їхні кожен хоробрий муж у силі до праці, шістдесят і два для Овед-Едома.
1 Chronika 1Chr 1 26 9 А в Мешелемії було синів та братів, мужів хоробрих, вісімнадцять.
1 Chronika 1Chr 1 26 10 А в Хоси, з синів Мерарі, сини: голова Шімрі, бо хоч не був він первороджений, та батько його настановив його за голову:
1 Chronika 1Chr 1 26 11 другий Хілкійя, третій Тевалія, четвертий Захарій; усіх синів та братів у Хоси тринадцять.
1 Chronika 1Chr 1 26 12 У цих були черги придверних, за головами мужчин, черги відповідно до їхніх братів на служення в Господньому домі.
1 Chronika 1Chr 1 26 13 І кинули вони жеребки, як малий, так і великий, за домом їхніх батьків, для кожної брами.
1 Chronika 1Chr 1 26 14 І впав жеребок на схід для Шелемії. І кинули жеребки для сина його Захарія, мудрого дорадника, і вийшов жеребок його на північ,
1 Chronika 1Chr 1 26 15 для Овед-Едома, на південь, а для синів його комори.
1 Chronika 1Chr 1 26 16 Для Шуппіма та для Хоси на захід, разом із брамою Шаллехет, де підіймається битий шлях, варта навпроти варти.
1 Chronika 1Chr 1 26 17 На схід шість Левитів, на північ четверо на день, на південь четверо на день, а для комори по двоє.
1 Chronika 1Chr 1 26 18 Для Парбару на захід четверо для битого шляху, двоє для Парбару.
1 Chronika 1Chr 1 26 19 Оце черги придверних із синів Корахівців та з синів Мерарі.
1 Chronika 1Chr 1 26 20 А Левити: Ахійя був над скарбами Божого дому та до скарбів святині.
1 Chronika 1Chr 1 26 21 Сини Ладана, сини Ґершонівців, від Ладана, голови дому батьків, від Ладана Ґершонівця: Єхіїлі.
1 Chronika 1Chr 1 26 22 Сини Єхіїлі: Зетам та Йоїл, брат його, над скарбами Господнього дому.
1 Chronika 1Chr 1 26 23 Для Амрамівців, для Їцгарівців, для Хевронівців, для Аззіїлівців:
1 Chronika 1Chr 1 26 24 Шевуїл, син Ґершома, сина Мойсея, володар над скарбами.
1 Chronika 1Chr 1 26 25 А брати його від Еліезера: його син Рехавія, і його син Ісая, і його син Йорам, і його син Зіхрі, і його син Шеломіт.
1 Chronika 1Chr 1 26 26 Цей Шеломіт та брати його були над усіма скарбами святині, які посвятив цар Давид та голови дому батьків, і тисячники, і сотники та зверхники війська,
1 Chronika 1Chr 1 26 27 з воєн та зо здобичі вони присвячували на підтримання Господнього дому,
1 Chronika 1Chr 1 26 28 і все, що посвятив прозорливець Самуїл, і Саул, син Кішів, і Авнер, син Нерів, і Йоав, син Церуїн, усе посвячене було в руці Шеломіта та братів його.
1 Chronika 1Chr 1 26 29 Від Їцгарівців: Кенанія та сини його на зовнішню роботу над Ізраїлем, на писарів та на суддів.
1 Chronika 1Chr 1 26 30 Від Хевронівців: Хашавія та брати його, мужі хоробрі, тисяча й сім сотень, над переглядом Ізраїля з другого боку Йордану на захід, для всякої Господньої праці та для роботи царської.
1 Chronika 1Chr 1 26 31 Від Хевронівців: Єрійя голова для Хевронівця, для його нащадків, за домом батьків. У сороковому році Давидового царювання вони були досліджені, і серед них знайдено хоробрих мужів в гілеадському Язері.
1 Chronika 1Chr 1 26 32 А брати його мужі хоробрі, дві тисячі й сім сотень, голови дому батьків. І цар Давид настановив їх над Рувимівцями і над Ґадівцями та над половиною племени Манасіїного для всякої Божої справи та справи царської.
1 Chronika 1Chr 1 27 1 А Ізраїлеві сини, за їхнім числом, голови батьківських родів і тисячники, і сотники та їхні урядники служили цареві щодо всякої справи відділів, що приходив та відходив місяць у місяць для всіх місяців року; один відділ мав двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 2 Над першим відділом, на перший місяць Яшов'ам, син Завдіїлів, а на відділ його двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 3 Він був з Перецових синів, голова всіх військових зверхників на перший місяць.
1 Chronika 1Chr 1 27 4 А над відділом другого місяця Ахохівець Додай, а володар його відділу Міклот; а на його відділ ішло двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 5 Третій зверхник війська на третій місяць священик Беная, голова, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 6 Цей Беная лицар із тридцяти й над тридцятьма; а над його відділом був син його Аммізавад.
1 Chronika 1Chr 1 27 7 Четвертий на місяць четвертий Асаїл, брат Йоавів, а по ньому син його Зевадія; а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 8 П'ятий на місяць п'ятий зверхник ізрах'янин Шамут, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 9 Шостий на місяць шостий Іра, син текоянина Іккеша, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 10 Сьомий на місяць сьомий пелонянин Хелец з Єфремових синів, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 11 Восьмий на місяць восьмий хушанин Сіббехай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 12 Дев'ятий на місяць дев'ятий анатонянин Авіезер з Веніяминівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 13 Десятий на місяць десятий нетоф'янин Магарай з Зерахівців, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 14 Одинадцятий на одинадцятий місяць пір'атонянин Беная з Єфремових синів, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 15 Дванадцятий на дванадцятий місяць нетоф'янин Хелдай з Отніїла, а на його відділ двадцять і чотири тисячі.
1 Chronika 1Chr 1 27 16 А над Ізраїлевими племенами були: для Рувимівців володар Еліезер, син Зіхрі; для Симеонівців Шефатія, син Маахи.
1 Chronika 1Chr 1 27 17 Для Левія Хашавія, син Кемуїла, для Аарона Садок.
1 Chronika 1Chr 1 27 18 Для Юди Елігу, з Давидових братів, для Іссахара Омрі, син Михаїлів.
1 Chronika 1Chr 1 27 19 Для Завулона Їшмая, син Овадії, для Нефталима Єрімот син Азріїлів.
1 Chronika 1Chr 1 27 20 Для Єфремових синів Осія, син Азазії, для половини Манасіїного племени Йоїл, син Педаї.
1 Chronika 1Chr 1 27 21 Для половини Манасії в Ґілеаді Їддо, син Захарія, для Веніямина Яасіїл, син Авнерів.
1 Chronika 1Chr 1 27 22 Для Дана Азаріїл, син Єрохамів. Оце зверхники Ізраїлевих племен.
1 Chronika 1Chr 1 27 23 А Давид не перелічив їхнього числа від віку двадцяти літ і нижче, бо Господь сказав був, що розмножить Ізраїля, як зорі небесні.
1 Chronika 1Chr 1 27 24 Йоав, син Церуїн, зачав був лічити, та не скінчив. І був за те гнів на Ізраїля, і не ввійшло те число в число хроніки царя Давида.
1 Chronika 1Chr 1 27 25 А над скарбами царськими Азмавет, Адіїлів син, а над скарбами на полі, у містах, і в селах та в баштах Єгонатан, син Уззійї.
1 Chronika 1Chr 1 27 26 А над тими, що робили польову роботу, для праці, на землі Езрі, син Келувів.
1 Chronika 1Chr 1 27 27 А над виноградниками рам'янин Шім'ї, а над тим, що в виноградниках для запасів вина шефам'янин Завді.
1 Chronika 1Chr 1 27 28 А над оливками та над сикоморами, що в Шефелі, ґедерянин Баал-Ханан; а над скарбами оливи Йоаш.
1 Chronika 1Chr 1 27 29 А над великою худобою, що пасеться в Шароні, шаронянин Шітрай, а над великою худобою в долинах Шафат, син Адлаїв.
1 Chronika 1Chr 1 27 30 А над верблюдами їзмаїльтянин Овіл, а над ослицями меронотянин Єхдея.
1 Chronika 1Chr 1 27 31 А над дрібною худобою гаґрянин Язіз. Усі оці зверхники маєтку, що мав цар Давид.
1 Chronika 1Chr 1 27 32 А Йонатан, Давидів дядько, був радник, він чоловік розумний та писар. А Єхіїл, син Нахмоніїв, був із царськими синами.
1 Chronika 1Chr 1 27 33 А Ахітофель радник цареві, а арк'янин Хушай приятель царів.
1 Chronika 1Chr 1 27 34 А по Ахітофелю Єгояда, син Бенаї, та Евіятар, а зверхник царського війська Йоав.
1 Chronika 1Chr 1 28 1 І зібрав Давид усіх Ізраїлевих князів, зверхників племен, і зверхників відділів, що служать цареві, і тисячників, і сотників, і зверхників усякого маєтку та добутку царя та синів його разом з евнухами та лицарями, та всякого хороброго вояка до Єрусалиму.
1 Chronika 1Chr 1 28 2 І встав цар Давид на ноги свої та й сказав: Послухайте мене, брати мої та народе мій! Я серцем своїм був за те, щоб збудувати храм миру для ковчега Господнього заповіту та на підніжок ніг нашого Бога, й я приготовив потрібне на збудування.
1 Chronika 1Chr 1 28 3 А Бог сказав мені: Ти не збудуєш храма для Мого Ймення, бо ти муж воєн і кров проливав.
1 Chronika 1Chr 1 28 4 Та вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене з усього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володаря, а серед Юдиного дому дім батька мого, а серед синів мого батька мене уподобав Собі, щоб настановити царем над усім Ізраїлем.
1 Chronika 1Chr 1 28 5 А зо всіх моїх синів, бо багатьох синів дав мені Господь то Він вибрав сина мого Соломона, щоб сидів на троні Господнього царства над Ізраїлем.
1 Chronika 1Chr 1 28 6 І Він сказав мені: Соломон, син твій, він збудує храма Мого та двори Мої, бо його Я вибрав Собі за сина, а Я буду йому за Отця.
1 Chronika 1Chr 1 28 7 І міцно поставлю Я царство його аж навіки, якщо він буде сильний, щоб виконувати заповіді Мої та постанови Мої, як цього дня.
1 Chronika 1Chr 1 28 8 А тепер на очах усього Ізраїля, Господнього збору, та в ушах нашого Бога говорю вам: Додержуйте й досліджуйте всі заповіді Господа, Бога вашого, щоб ви посіли цей добрий Край і віддали його в спадщину по собі синам вашим аж навіки.
1 Chronika 1Chr 1 28 9 А тепер, сину мій Соломоне, знай Бога, Отця твого, і служи Йому всім серцем та всією душею, бо Господь вивідує всі серця та знає всякий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а якщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.
1 Chronika 1Chr 1 28 10 Тепер дивися, що Господь вибрав тебе збудувати дім на святиню. Будь міцний та роби!
1 Chronika 1Chr 1 28 11 І Давид дав своєму синові Соломонові взори Господнього дому: притвору, і домів його, і скарбниць його, і горниць його, і кімнат його внутрішніх, і дому для ковчегу,
1 Chronika 1Chr 1 28 12 і взір усього, що було в дусі його для подвір'я Господнього дому, і для всіх кімнат навколо, для скарбів Божого дому та для скарбів святині,
1 Chronika 1Chr 1 28 13 і для відділів священиків та Левитів, і для всякої праці служби Господнього дому, і для всяких речей для служби Господнього дому.
1 Chronika 1Chr 1 28 14 І дав він золота вагою для золота, для всіх речей кожної служби; і срібла для всіх срібних речей вагою, для всіх речей кожної служби;
1 Chronika 1Chr 1 28 15 і вагу для золотих свічників та золотих їхніх лямпадок, вагою кожного свічника та лямпадок його, і для срібних свічників, вагою для свічника та лямпадок його, за роботою кожного свічника.
1 Chronika 1Chr 1 28 16 І дав золота вагою для столів хлібів показних, для кожного столу і срібла для срібних столів,
1 Chronika 1Chr 1 28 17 і видельця, і кропильниці, і чарки чисте золото, і для золотих келіхів вагою для кожного келіха, і для келіхів срібних, вагою для кожного келіха.
1 Chronika 1Chr 1 28 18 А для кадильного жертівника дав очищеного золота вагою, і на подобу воза, для золотих херувимів, що простягають крила свої й покривають над ковчегом Господнього заповіту.
1 Chronika 1Chr 1 28 19 Усе це він зрозумів із письма з Господньої руки, що була над ним, усі роботи взору.
1 Chronika 1Chr 1 28 20 І сказав Давид до сина свого Соломона: Будь сильний і будь відважний, і роби, не бійся та не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою, Він не покине тебе й не позоставить тебе аж до закінчення всієї праці роботи Господнього дому...
1 Chronika 1Chr 1 28 21 А оце черги священиків та Левитів для всякої служби Божого дому. І будуть з тобою в усякій праці ревні люди, здібні на всяку службу, а начальники та ввесь народ, на всі накази твої.
1 Chronika 1Chr 1 29 1 І сказав цар Давид до всього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а ця праця велика, бо не для людини ця будова, а для Господа Бога.
1 Chronika 1Chr 1 29 2 А Я всією своєю силою приготовив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло на срібні, і мідь на мідяні, і залізо на залізні, і дерево на дерев'яні, каміння шогамське та до оправ, каміння нофехське та кольорове, і всякий дорогий камінь та безліч мармурового каміння.
1 Chronika 1Chr 1 29 3 І ще, через моє замилування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:
1 Chronika 1Chr 1 29 4 три тисячі талантів золота, офірського золота, і сім тисяч очищеного срібла на покриття стін тих домів;
1 Chronika 1Chr 1 29 5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще жертвує, щоб сьогодні наповнити свою руку пожертвою для Господа?
1 Chronika 1Chr 1 29 6 І стали жертвувати начальники батьківських родів та начальники Ізраїлевих племен, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.
1 Chronika 1Chr 1 29 7 І дали вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч талантів та десять тисяч дарейків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.
1 Chronika 1Chr 1 29 8 А в кого знайшлося при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбниці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.
1 Chronika 1Chr 1 29 9 І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували Господеві з цілого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
1 Chronika 1Chr 1 29 10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
1 Chronika 1Chr 1 29 11 Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!
1 Chronika 1Chr 1 29 12 І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.
1 Chronika 1Chr 1 29 13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.
1 Chronika 1Chr 1 29 14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так жертвувати, як це? Бо все це від Тебе, і з Твоєї руки дали ми Тобі.
1 Chronika 1Chr 1 29 15 Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, як усі наші батьки! Наші дні на землі мов та тінь, і немає тривалого!
1 Chronika 1Chr 1 29 16 Господи, Боже наш, уся ця безліч, яку ми наготовили на збудування Тобі храму для Ймення Твоєї святости, із Твоєї руки вона, і все це Твоє!
1 Chronika 1Chr 1 29 17 І я знаю, Боже мій, що Ти вивідуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я пожертвував це все, а тепер бачу я з радістю народ Твій, який знаходиться тут, що жертвує себе Тобі.
1 Chronika 1Chr 1 29 18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрямок думок серця народу Твого, і міцно скеруй їхнє серце до Себе!
1 Chronika 1Chr 1 29 19 А моєму синові Соломонові дай серце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, свідоцтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю твердиню, яку я приготовив!
1 Chronika 1Chr 1 29 20 І сказав Давид до всього збору: Поблагословіть же Господа, вашого Бога! І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батьків, і нахилилися, і вклонилися всі до землі Господеві й цареві!
1 Chronika 1Chr 1 29 21 І принесли вони для Господа жертви, і спалили цілопалення для Господа другого дня від того дня, тисячу бичків, тисячу баранів, тисячу овечок, і ливні їхні жертви, і безліч жертов за всього Ізраїля.
1 Chronika 1Chr 1 29 22 І вони їли й пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настановили Соломона, Давидового сина, і помазали його Господеві на володаря, а Садока на священика.
1 Chronika 1Chr 1 29 23 І сів Соломон на Господньому троні за царя на місці свого батька Давида, і щастило йому, і його слухався ввесь Ізраїль.
1 Chronika 1Chr 1 29 24 І всі князі та лицарі, а також усі сини царя Давида піддалися під Соломона.
1 Chronika 1Chr 1 29 25 І Господь високо звеличив Соломона на очах усього Ізраїля, і дав на нього величність царства, якої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.
1 Chronika 1Chr 1 29 26 І Давид, син Єссеїв, царював над усім Ізраїлем.
1 Chronika 1Chr 1 29 27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевроні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.
1 Chronika 1Chr 1 29 28 І помер він у добрій сивині, ситий днями, багатством та славою, а замість нього зацарював син його Соломон.
1 Chronika 1Chr 1 29 29 А діла царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії провидця Самуїла, і в історії пророка Натана, і в історії прозорливця Ґада,
1 Chronika 1Chr 1 29 30 разом з усім царством його, і лицарськістю його та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма царствами тих країв.
2 Chronika 2Chr 1 1 1 І зміцнився Соломон, син Давидів, над царством своїм, а Господь, Бог його, був із ним та високо звеличив його.
2 Chronika 2Chr 1 1 2 І сказав Соломон до всього Ізраїля, до тисячників та сотників, і до суддів, і до всіх начальників, до всього Ізраїля, до голів батьківських родів.
2 Chronika 2Chr 1 1 3 І пішли Соломон та ввесь збір із ним до пагірка, що в Ґів'оні, бо там була скинія Божого заповіту, яку зробив Мойсей, раб Господній, у пустині.
2 Chronika 2Chr 1 1 4 Але Божого ковчега Давид переніс із Кір'ят-Єаріму туди, де приготовив йому місце Давид, бо він поставив йому скинію в Єрусалимі.
2 Chronika 2Chr 1 1 5 А мідяного жертівника, що зробив був Веселіїл, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.
2 Chronika 2Chr 1 1 6 І зійшов Соломон туди перед Господнє лице на мідяний жертівник, що належав до скинії заповіту, і приніс на ньому тисячу цілопалень.
2 Chronika 2Chr 1 1 7 Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому: Зажадай, чого дати тобі!
2 Chronika 2Chr 1 1 8 І сказав Соломон до Бога: Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість нього.
2 Chronika 2Chr 1 1 9 Тепер, Господи, Боже, нехай буде виповнене слово Твоє до батька мого Давида, бо Ти настановив мене царем над народом численним, як порох землі.
2 Chronika 2Chr 1 1 10 Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ?
2 Chronika 2Chr 1 1 11 І сказав Бог до Соломона: За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрости та знання, щоб судити народ Мій, над яким Я настановив тебе царем,
2 Chronika 2Chr 1 1 12 то дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою, і по тобі не буде таких!
2 Chronika 2Chr 1 1 13 І прийшов Соломон із пагірка, що в Ґів'оні, до Єрусалиму, від скинії заповіту, і зацарював над Ізраїлем.
2 Chronika 2Chr 1 1 14 І зібрав Соломон колесниць та верхівців, і було в нього тисяча й чотири сотні колесниць та дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.
2 Chronika 2Chr 1 1 15 І цар зібрав в Єрусалимі срібла та золота, мов каміння, а кедрів зібрав, щодо численности, як сикомор, що в Шефелі.
2 Chronika 2Chr 1 1 16 А коней, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царські купці купували їх з Кеве.
2 Chronika 2Chr 1 1 17 І ходили вони, і вивозили з Єгипту колесницю за шість сотень срібла, а коня за сотню й п'ятдесят. І так вони вивозили все це своєю рукою для всіх царів хіттійських та царів сирійських.
2 Chronika 2Chr 1 2 1 (1-18) І Соломон наказав будувати дім для Господнього Ймення та дім царський для себе.
2 Chronika 2Chr 1 2 2 (2-1) І відлічив Соломон сімдесят тисяч чоловіка носіїв та вісімдесят тисяч чоловіка каменотесів у горах, а керівників над ними три тисячі й шість сотень.
2 Chronika 2Chr 1 2 3 (2-2) І послав Соломон до Хірама, царя тирського, говорячи: Як зробив ти з батьком моїм Давидом, і послав був йому кедри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені.
2 Chronika 2Chr 1 2 4 (2-3) Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому, щоб кадити перед Його лицем запашне кадило, і для постійного покладення хліба та для цілопалення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!
2 Chronika 2Chr 1 2 5 (2-4) А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!
2 Chronika 2Chr 1 2 6 (2-5) А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на кадіння перед лицем Його!
2 Chronika 2Chr 1 2 7 (2-6) А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пурпурі, і в червені, і в блакиті, і що вміє вирізувати різьби, разом із тими мистцями, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких приготовив батько мій Давид.
2 Chronika 2Chr 1 2 8 (2-7) І пошли мені з Ливану дерева кедрового, кипарисового та сандалового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дерева ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,
2 Chronika 2Chr 1 2 9 (2-8) щоб наготовити мені безліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!
2 Chronika 2Chr 1 2 10 (2-9) А ось дереворубам, що стинають дерева, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч корів, та ячменю двадцять тисяч корів, і вина двадцять тисяч батів, і оливи двадцять тисяч батів.
2 Chronika 2Chr 1 2 11 (2-10) І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя.
2 Chronika 2Chr 1 2 12 (2-11) І сказав Хірам: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання, що збудує дім Господній та дім царський для себе!
2 Chronika 2Chr 1 2 13 (2-12) А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання, Хурам-Аві,
2 Chronika 2Chr 1 2 14 (2-13) сина жінки з Данових дочок, а батько його тирянин, що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в деревах, у пурпурі й у блакиті, і в віссоні, і в червені, і різати всяку різьбу, і виконувати всяку думку, що буде дана йому з мистцями твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.
2 Chronika 2Chr 1 2 15 (2-14) А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.
2 Chronika 2Chr 1 2 16 (2-15) А ми нарубаємо дерев із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плотами морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 2 17 (2-16) І перелічив Соломон усіх людей приходьків, що в Ізраїлевому Краї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було знайдено їх сто й п'ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.
2 Chronika 2Chr 1 2 18 (2-17) І він зробив із них сімдесят тисяч носіїв та вісімдесят тисяч каменотесів у горах, та тридцять тисяч і шість сотень керівників, що спонукували той народ до праці.
2 Chronika 2Chr 1 3 1 І зачав Соломон будувати Господній дім в Єрусалимі на горі Морійя, що вказана була батькові його Давидові, на місці, яке приготовив Давид на тоці євусеянина Орнана.
2 Chronika 2Chr 1 3 2 І зачав він будувати другого місяця, другого дня, четвертого року свого царювання.
2 Chronika 2Chr 1 3 3 А це основа будови Божого дому: довжина шістдесят ліктів старою мірою, а ширина двадцять ліктів.
2 Chronika 2Chr 1 3 4 А притвор, щодо довжини, був за шириною храму, двадцять ліктів, а вишина сто й двадцять. І покрив він його зсередини чистим золотом.
2 Chronika 2Chr 1 3 5 А великий храм він покрив кипарисовим деревом, і покрив його добрим золотом, і наробив на ньому пальм та ланцюгів.
2 Chronika 2Chr 1 3 6 І покрив він той храм дорогим каменем на оздобу, а золото золото було з Парваїму.
2 Chronika 2Chr 1 3 7 І покрив він золотом храм, балки, пороги, і стіни його та його двері, а на стінах повирізував херувимів.
2 Chronika 2Chr 1 3 8 І зробив дім Святого Святих: довжина його за шириною храму двадцять ліктів, і ширина його двадцять ліктів. І покрив він його добрим золотом, на таланти шість сотень.
2 Chronika 2Chr 1 3 9 А вага цвяхів на шеклі золота п'ятдесят; і горниці покрив золотом.
2 Chronika 2Chr 1 3 10 І зробив він у домі Святого Святих двох херувимів різьб'яною роботою, і покрив їх золотом.
2 Chronika 2Chr 1 3 11 А крила херувимів: довжина їх двадцять ліктів, крило одного на п'ять ліктів, дотикалося стіни храму, а крило інше п'ять ліктів, дотикалося крила другого херувима.
2 Chronika 2Chr 1 3 12 А крило другого херувима п'ять ліктів, дотикалося стіни храму, а крило інше п'ять ліктів, прилягало до крила іншого херувима.
2 Chronika 2Chr 1 3 13 Розтягнені крила цих херувимів двадцять ліктів; і вони стояли на ногах своїх, а їхні обличчя до храму.
2 Chronika 2Chr 1 3 14 І зробив він завісу, блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і наробив на ній херувимів.
2 Chronika 2Chr 1 3 15 І зробив він перед храмом два стовпи, тридцять і п'ять ліктів завдовжки, а маковиці, що на верху його, п'ять ліктів.
2 Chronika 2Chr 1 3 16 І поробив ланцюги, як у девірі, і дав їх на верхи тих стовпів. І зробив сотню гранатових яблук, і дав на ланцюги.
2 Chronika 2Chr 1 3 17 І поставив стовпи перед храмом, один з правиці, а один з лівиці. І назвав ім'я правому: Яхін, а ім'я лівому Боаз.
2 Chronika 2Chr 1 4 1 І зробив мідяного жертівника, двадцять ліктів довжина йому і двадцять ліктів ширина йому, і десять ліктів височина йому.
2 Chronika 2Chr 1 4 2 І зробив він лите море, десять на міру ліктем від краю його до краю його, навколо круглясте, і п'ять на міру ліктем височина йому. А шнур тридцять на міру ліктем оточував його навколо.
2 Chronika 2Chr 1 4 3 А під ним постать волів, що зо всіх сторін оточують його, на десять ліктів на міру ліктем оточують море навколо; два ряди волів відлиті при відливанні його.
2 Chronika 2Chr 1 4 4 Воно стояло на дванадцятьох волах, три обернені на північ, і три обернені на захід, і три обернені на південь, і три обернені на схід. А море на них зверху, а всі зади їх до нутра.
2 Chronika 2Chr 1 4 5 А грубина його долоня, а край його як робота краю келіха, квітки лілеї. Містило воно три тисячі батів.
2 Chronika 2Chr 1 4 6 І зробив десять умивальниць, і поставив п'ять з правиці, а п'ять з лівиці, щоб мити в них, приготовлене на цілопалення полощуть у них, а море для священиків, щоб митися в ньому.
2 Chronika 2Chr 1 4 7 І зробив десять золотих свічників, як належалося, і поставив їх у храмі п'ять з правиці, а п'ять з лівиці.
2 Chronika 2Chr 1 4 8 І зробив десять столів, і поставив у храмі, п'ять з правиці, а п'ять з лівиці. І зробив сто золотих кропильниць.
2 Chronika 2Chr 1 4 9 І зробив священиче подвір'я та подвір'я велике, і двері до подвір'я, і їхні двері покрив міддю.
2 Chronika 2Chr 1 4 10 А море поставив з правого боку на південний схід.
2 Chronika 2Chr 1 4 11 І поробив Хурам горнята, і лопатки, і кропильниці. І покінчив Хурам робити працю, яку зробив для царя Соломона в Божому домі:
2 Chronika 2Chr 1 4 12 два стовпи, і кулі, і дві маковиці на верху тих стовпів, і дві мережки на покриття обидвох куль маковиць, що на верхах стовпів,
2 Chronika 2Chr 1 4 13 і чотири сотні гранатових яблук для обох мережок, два ряди гранатових яблук для однієї мережки, щоб покрити обидві кулі маковиць, що на переді тих стовпів.
2 Chronika 2Chr 1 4 14 І поробив підстави, і поробив умивальниці на тих підставах,
2 Chronika 2Chr 1 4 15 одне море, і дванадцять волів під ним,
2 Chronika 2Chr 1 4 16 і горнята, і лопатки, і видельця, і всі їхні речі поробив Хурам-Авів цареві Соломонові для Господнього дому з виполіруваної міді.
2 Chronika 2Chr 1 4 17 На Йорданській рівнині повідливав їх цар у глинистій землі між Суккотом та між Цередою.
2 Chronika 2Chr 1 4 18 І наробив Соломон усіх цих речей дуже багато, бо не досліджена була вага міді.
2 Chronika 2Chr 1 4 19 І поробив Соломон усі речі, що в Божому домі, та золотого жертівника й столи, а на них хліб показний,
2 Chronika 2Chr 1 4 20 і свічники, і їхні лямпадки, щоб запалювати їх за постановою перед девіром, зо щирого золота.
2 Chronika 2Chr 1 4 21 А квітки, і лямпадки, і щипчики із золота, з досконалого золота.
2 Chronika 2Chr 1 4 22 А ножиці, і кропильниці, і ложки, і кадильниці зо щирого золота; а вхід до дому, його внутрішні двері до Святого Святих та двері дому до храму із золота.
2 Chronika 2Chr 1 5 1 І була закінчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида, і срібло, і золото, і всі ці речі дав до скарбниці Божого дому.
2 Chronika 2Chr 1 5 2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старших, і всіх голів племен, начальників батьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно Сіон.
2 Chronika 2Chr 1 5 3 І були зібрані до царя всі ізраїльтяни в свято, воно сьомого місяця.
2 Chronika 2Chr 1 5 4 І поприходили всі Ізраїлеві старші, і Левити понесли ковчега.
2 Chronika 2Chr 1 5 5 І понесли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, несли їх священики та Левити.
2 Chronika 2Chr 1 5 6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многоту не була ані записувана, ані лічена!
2 Chronika 2Chr 1 5 7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під крила херувимів.
2 Chronika 2Chr 1 5 8 А херувими простягали крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.
2 Chronika 2Chr 1 5 9 А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з ковчегу, що перед девіром, а назовні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
2 Chronika 2Chr 1 5 10 У ковчезі не було нічого, тільки дві таблиці, що поклав Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.
2 Chronika 2Chr 1 5 11 І сталося, як священики виходили із святині, а всі священики, що були там, освятилися, без додержання черг,
2 Chronika 2Chr 1 5 12 а Левити співаки, усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, убрані в віссон, з цимбалами, із арфами та з цитрами, стояли на схід від жертівника, а з ними сто й двадцять священиків, що сурмили на сурмах,
2 Chronika 2Chr 1 5 13 і було воно для сурмачів та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу та дяку Господеві, і як загримів голос на сурмах, і на цимбалах, і на музичних знаряддях, і як хвалили Господа: Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя! то дім, дім Господній наповнився хмарою!...
2 Chronika 2Chr 1 5 14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий!...
2 Chronika 2Chr 1 6 1 Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.
2 Chronika 2Chr 1 6 2 А я збудував храм оселі Твоєї, і місце Твого пробування навіки!
2 Chronika 2Chr 1 6 3 І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.
2 Chronika 2Chr 1 6 4 А він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми виконав, кажучи:
2 Chronika 2Chr 1 6 5 Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського краю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Імени там. І не вибрав Я нікого, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.
2 Chronika 2Chr 1 6 6 Та вибрав Я Єрусалим на пробування Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.
2 Chronika 2Chr 1 6 7 І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
2 Chronika 2Chr 1 6 8 Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.
2 Chronika 2Chr 1 6 9 Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей храм для Ймення Мого!
2 Chronika 2Chr 1 6 10 І сповнив Господь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
2 Chronika 2Chr 1 6 11 І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими синами.
2 Chronika 2Chr 1 6 12 І став він перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки.
2 Chronika 2Chr 1 6 13 А Соломон зробив був мідяне стояло, і поставив його на середину подвір'я, п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,
2 Chronika 2Chr 1 6 14 та й сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.
2 Chronika 2Chr 1 6 15 Ти сповнив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виповнив, як цього дня.
2 Chronika 2Chr 1 6 16 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, сповни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведеться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть додержувати своїх доріг, щоб ходити в Законі Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.
2 Chronika 2Chr 1 6 17 А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.
2 Chronika 2Chr 1 6 18 Бо чи ж справді Бог сидить з людиною на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм цей, що я збудував?
2 Chronika 2Chr 1 6 19 І Ти звернешся до молитви Свого раба та до його благання, Господи, Боже мій, щоб почути поклик та молитву, якою раб Твій молиться перед лицем Твоїм,
2 Chronika 2Chr 1 6 20 щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладеш Ім'я Своє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці.
2 Chronika 2Chr 1 6 21 І Ти будеш прислухатися до благань Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробування, із небес і почуєш, і пробачиш.
2 Chronika 2Chr 1 6 22 Якщо згрішить людина про ти свого ближнього, і буде примушена принести клятву, щоб присягнути, і клятва прийде перед Твоїм жертівником у цьому храмі,
2 Chronika 2Chr 1 6 23 то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, обвинуватиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, й усправедливиш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.
2 Chronika 2Chr 1 6 24 А якщо Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони звернуться, і будуть хвалити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,
2 Chronika 2Chr 1 6 25 то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!
2 Chronika 2Chr 1 6 26 Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і з гріха свого навернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,
2 Chronika 2Chr 1 6 27 то Ти почуєш на небесах, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину!
2 Chronika 2Chr 1 6 28 Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його вороги гнобитимуть його в Краї міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,
2 Chronika 2Chr 1 6 29 усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен буде знати поразу свою та горе своє, і простягне руки свої до цього храму,
2 Chronika 2Chr 1 6 30 то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце людських синів,
2 Chronika 2Chr 1 6 31 щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим!
2 Chronika 2Chr 1 6 32 Також і чужинця, який не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого великого, і руки Твоєї Сильної та рамена Твого витягненого, і прийде, і помолиться в цьому храмі,
2 Chronika 2Chr 1 6 33 то Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'я Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!
2 Chronika 2Chr 1 6 34 Коли народ Твій вийде на війну на своїх ворогів, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
2 Chronika 2Chr 1 6 35 то почуєш Ти з небес їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!
2 Chronika 2Chr 1 6 36 Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і даси їх ворогові, а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького,
2 Chronika 2Chr 1 6 37 і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті до неволі, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,
2 Chronika 2Chr 1 6 38 і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю своєї неволі, куди їх поневолили, і помоляться в напрямі до свого Краю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого,
2 Chronika 2Chr 1 6 39 то Ти почуєш із небес, із постійного місця пробування Свого, їхню молитву та їхні благання, і вчиниш їм суд, і простиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі!
2 Chronika 2Chr 1 6 40 Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наставлені на слухання молитви цього місця!
2 Chronika 2Chr 1 6 41 А тепер, Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочинок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а побожні Твої хай добром веселяться!
2 Chronika 2Chr 1 6 42 Господи Боже, не відвертай лиця від Свого помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!
2 Chronika 2Chr 1 7 1 А коли Соломон закінчив молитися, то зійшов огонь із небес, поїв цілопалення та жертви, а слава Господня наповнила храм той!
2 Chronika 2Chr 1 7 2 І священики не могли ввійти до Господнього дому, бо слава Господня наповнила дім Господній!
2 Chronika 2Chr 1 7 3 А всі Ізраїлеві сини бачили, як сходив огонь та Господня слава на храм той, і вони попадали обличчям до землі на підлогу з камінних плит, і вклонилися до землі, і дякували Господеві: Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Chronika 2Chr 1 7 4 А цар та ввесь народ приносили жертву перед Господнім лицем.
2 Chronika 2Chr 1 7 5 І приніс цар Соломон на жертву худоби великої двадцять і дві тисячі, а худоби дрібної сто й двадцять тисяч. І виконали обряд освячення Божого дому цар та ввесь народ.
2 Chronika 2Chr 1 7 6 А священики стояли на вартах своїх, а Левити зо знаряддями Господньої пісні, що поробив цар Давид на подяку Господеві, Бо навіки Його милосердя, коли Давид хвалив ними; і священики сурмили навпроти них, а ввесь Ізраїль стояв...
2 Chronika 2Chr 1 7 7 І посвятив Соломон середину подвір'я, що перед Господнім домом, бо приніс там цілопалення та лій мирних жертв, бо мідяний жертівник, якого зробив Соломон, не міг умістити цілопалення й хлібної жертви та лою.
2 Chronika 2Chr 1 7 8 І справив Соломон того часу те свято на сім день, а ввесь Ізраїль був з ним, дуже великий збір, що зійшовся звідти, де йдеться до Хамату, аж до єгипетського потоку.
2 Chronika 2Chr 1 7 9 А восьмого дня справили віддання свята, бо обряд освячення жертівника справляли сім день, і свято сім день.
2 Chronika 2Chr 1 7 10 А дня двадцятого й третього сьомого місяця відпустив він народ до їхніх наметів, радісних та веселосердих через усе те добро, що Господь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.
2 Chronika 2Chr 1 7 11 І закінчив Соломон дім Господній та дім царський, та все, що приходило Соломонові на серце, щоб зробити в Господньому домі та в домі своєму, пощастило йому.
2 Chronika 2Chr 1 7 12 І явився Господь Соломонові вночі та й сказав йому: Вислухав Я молитви твої, та вибрав оце місце для Себе на храм жертви.
2 Chronika 2Chr 1 7 13 Якщо Я замкну небеса, і не буде дощу, і якщо накажу сарані поїсти землю, і якщо нашлю моровицю на народ Мій,
2 Chronika 2Chr 1 7 14 і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!
2 Chronika 2Chr 1 7 15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наставлені на слухання молитви цього місця.
2 Chronika 2Chr 1 7 16 І тепер Я вибрав, і освятив цей храм, щоб Ім'я Моє було там аж навіки, Мої ж очі та серце Моє будуть там по всі дні.
2 Chronika 2Chr 1 7 17 А тепер, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, щоб зробити все, що наказав Я тобі, і якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та прав Моїх,
2 Chronika 2Chr 1 7 18 то поставлю певно трона царства твого, як склав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорячи: Не буде в тебе переводу нікому з пануючих в Ізраїлі!
2 Chronika 2Chr 1 7 19 А якщо ви відвернетеся та покинете устави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,
2 Chronika 2Chr 1 7 20 то Я повириваю їх з Моєї землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого, і дам його за приповістку та за посміховище серед усіх народів!
2 Chronika 2Chr 1 7 21 А храм цей, що був найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам'яніє та й скаже: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...
2 Chronika 2Chr 1 7 22 І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, Який вивів їх з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Він навів на них усе оце лихо!...
2 Chronika 2Chr 1 8 1 І сталося по двадцятьох роках, коли Соломон будував дім Господній та свій дім,
2 Chronika 2Chr 1 8 2 то міста, які дав Хурам Соломонові, Соломон розбудував їх, і осадив там Ізраїлевих синів.
2 Chronika 2Chr 1 8 3 І пішов Соломон до Хават-Цови, і переміг її.
2 Chronika 2Chr 1 8 4 І збудував він Тадмора в пустині, та всі міста для запасів, що побудував у Хаматі.
2 Chronika 2Chr 1 8 5 І побудував він Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній, твердинні міста, мури, двері та засуви,
2 Chronika 2Chr 1 8 6 і Баалат, і всі міста для запасів, що були в Соломона, і всі міста для колесниць, і міста для верхівців, і всяке пожадання Соломона, що жадав він збудувати в Єрусалимі й на Ливані, та в усьому Краї його панування.
2 Chronika 2Chr 1 8 7 Увесь народ, позосталий з хіттеян, і з амореян, і з періззеян, і з хіввеян, і з євусеян, що вони не з Ізраїля,
2 Chronika 2Chr 1 8 8 з їхніх синів, що зосталися по них у Краї, що їх не повигублювали Ізраїлеві сини, то їх Соломон узяв на данину, і це позосталося аж до цього дня.
2 Chronika 2Chr 1 8 9 А Ізраїлевих синів Соломон не робив рабами для своєї праці, але вони були військові, і зверхники сторожі його, і зверхники колесниць його та його верхівців.
2 Chronika 2Chr 1 8 10 І оце вони були зверхники-намісники царя Соломона, двісті і п'ятдесят, що панували над народом.
2 Chronika 2Chr 1 8 11 А фараонову дочку перевів Соломон із Давидового Міста до дому, що збудував для неї, як сказав: Не буде сидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевого царя, бо святий він, бо Господній ковчег увійшов у нього.
2 Chronika 2Chr 1 8 12 Тоді Соломон приніс цілопалення для Господа на Господньому жертівнику, якого він збудував перед притвором,
2 Chronika 2Chr 1 8 13 щоб за потребою кожного дня приносити жертву за Мойсеєвим наказом, на суботи, і на молодики, і на свята три рази в році: в свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок.
2 Chronika 2Chr 1 8 14 І поставив він, за розпорядком Давида, батька свого, черги священиків на їхню службу, і Левитів на їхніх вартах на хвалу та на службу відповідно до священиків за потребою кожного дня, і придверних в їхніх чергах для кожної брами, бо такий був наказ Давида, Божого чоловіка.
2 Chronika 2Chr 1 8 15 І не відступали вони від наказів царя про священиків та Левитів, щодо всякої речі й щодо скарбів.
2 Chronika 2Chr 1 8 16 І була зроблена вся Соломонова праця аж до цього дня, від заложення Господнього дому й аж до закінчення його, коли був закінчений дім Господній.
2 Chronika 2Chr 1 8 17 Тоді пішов Соломон до Ецйон-Ґеверу та до Елоту над морським берегом в едомському краї.
2 Chronika 2Chr 1 8 18 І прислав йому Хурам через своїх рабів кораблі та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й п'ятдесят талантів золота, і привезли до царя Соломона.
2 Chronika 2Chr 1 9 1 А цариця Шеви почула була про славу Соломонову, і прийшла випробувати Соломона загадками в Єрусалимі. Прийшла вона з дуже великим багатством, із верблюдами, що несли пахощі та безліч золота й дорогого каміння. І прийшла вона до Соломона, і говорила з ним про все, що було на серці її.
2 Chronika 2Chr 1 9 2 І Соломон вияснив їй усі її запити, і не було запиту, незнаного Соломонові, якого не порішив би він їй.
2 Chronika 2Chr 1 9 3 І побачила цариця Шеви всю Соломонову мудрість та дім, що він збудував,
2 Chronika 2Chr 1 9 4 і їжу столу його, і мешкання рабів його, і поставу слуг його та їхні одежі, і чашників його, та їхні одежі, і вхід його, яким він уходить до Господнього дому, і не могла вона з дива вийти!
2 Chronika 2Chr 1 9 5 І сказала вона до царя: Правдою було те, що я чула в своїм краї про твої діла та про твою мудрість.
2 Chronika 2Chr 1 9 6 І не повірила я їхнім словам, аж поки сама не прийшла та не побачили мої очі, і ось не була представлена мені й половина великости твоєї мудрости: ти перевищив славу, про яку я чула!
2 Chronika 2Chr 1 9 7 Щасливі люди твої, і щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм та слухають твою мудрість!
2 Chronika 2Chr 1 9 8 Нехай буде благословенний Господь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Свого трона за царя у Господа, Бога твого, через любов Бога твого до Ізраїля, щоб утвердити його навіки. І Він настановив тебе над ними царем, щоб чинити право та справедливість!
2 Chronika 2Chr 1 9 9 І дала вона цареві сто й двадцять талантів золота, і дуже багато пахощів та дороге каміння. І більш уже не було таких пахощів, як ті, що цариця Шеви дала цареві Соломонові!
2 Chronika 2Chr 1 9 10 І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, спроваджували алмуґове дерево та дороге каміння.
2 Chronika 2Chr 1 9 11 І поробив цар з алмуґового дерева сходи для Господнього дому та для дому царського, і гусла, і арфи для співаків. І такі речі, як вони, не бачені перед тим в юдейському Краї!
2 Chronika 2Chr 1 9 12 А цар Соломон дав цариці Шеви все бажання її, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царя. І пішла вона назад до свого краю, вона та слуги її.
2 Chronika 2Chr 1 9 13 І була вага того золота, що приходило для Соломона в одному році, шість сотень і шістдесят і шість талантів золота,
2 Chronika 2Chr 1 9 14 окрім того, що приходило від купців та з торговлі ходячих. І всі царі арабські та намісники Краю довозили золото й срібло Соломонові.
2 Chronika 2Chr 1 9 15 І зробив цар Соломон дві сотні великих щитів із кутого золота, шість сотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,
2 Chronika 2Chr 1 9 16 та три сотні щитів менших із кутого золота, три сотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав їх до дому Ливанського Лісу.
2 Chronika 2Chr 1 9 17 І зробив цар великого трона зо слонової кости, і покрив його чистим золотом.
2 Chronika 2Chr 1 9 18 У трона було шість східців та підніжжя з золота позад трону, та поруччя з цього й з того боку при місці сидіння, та два леви, що стояли при поруччях.
2 Chronika 2Chr 1 9 19 І дванадцять левів стояли там на шости ступенях з того й з того боку. По всіх царствах не було так зробленого!
2 Chronika 2Chr 1 9 20 І ввесь посуд на пиття царя Соломона золото, і всі речі дому Ливанського Лісу щире золото, нічого з срібла, воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
2 Chronika 2Chr 1 9 21 Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіські кораблі, що довозили золото та срібло, слонову кість, і мавп та пав.
2 Chronika 2Chr 1 9 22 І став цар Соломон найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости.
2 Chronika 2Chr 1 9 23 І всі земні царі хотіли бачити Соломона, щоб послухати його мудрости, що Бог дав у його серце.
2 Chronika 2Chr 1 9 24 І вони приносили кожен свого дара, речі срібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.
2 Chronika 2Chr 1 9 25 І було в Соломона чотири тисячі кінських жолобів та колесниць, і дванадцять тисяч верхівців, і він порозміщував їх по колесничних містах та при царі в Єрусалимі.
2 Chronika 2Chr 1 9 26 І він панував над усіма царями від Річки й аж до краю филистимлян, і аж до єгипетської границі.
2 Chronika 2Chr 1 9 27 І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того каміння, а кедрів наскладав, щодо численности, як сикомори, що в Шефелі!
2 Chronika 2Chr 1 9 28 А коней приводили Соломонові з Єгипту та з усіх країв.
2 Chronika 2Chr 1 9 29 А решта Соломонових діл, перших та останніх, ото вони описані в історії пророка Натана, і в пророцтві шілонянина Ахійї, і в видіннях прозорливця Єді на Єровоама, Неватового сина.
2 Chronika 2Chr 1 9 30 І царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок літ.
2 Chronika 2Chr 1 9 31 І спочив Соломон за своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, батька його, а замість нього зацарював син його Рехав'ам.
2 Chronika 2Chr 1 10 1 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.
2 Chronika 2Chr 1 10 2 І сталося, як почув це Єровоам, Неватів син, він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, то вернувся Єровоам з Єгипту.
2 Chronika 2Chr 1 10 3 І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:
2 Chronika 2Chr 1 10 4 Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.
2 Chronika 2Chr 1 10 5 А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.
2 Chronika 2Chr 1 10 6 І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?
2 Chronika 2Chr 1 10 7 І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і зробиш за волею їх, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.
2 Chronika 2Chr 1 10 8 Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.
2 Chronika 2Chr 1 10 9 І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав був на нас.
2 Chronika 2Chr 1 10 10 І говорили з ним ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!
2 Chronika 2Chr 1 10 11 А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я добавлю до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я битиму скорпіонами...
2 Chronika 2Chr 1 10 12 І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.
2 Chronika 2Chr 1 10 13 І цар жорстоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старших,
2 Chronika 2Chr 1 10 14 і говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я скорпіонами!...
2 Chronika 2Chr 1 10 15 І не послухався цар народу, бо це спричинене було від Бога, щоб справдити Господеві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.
2 Chronika 2Chr 1 10 16 І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...
2 Chronika 2Chr 1 10 17 А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, то над ними зацарював Рехав'ам.
2 Chronika 2Chr 1 10 18 І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму...
2 Chronika 2Chr 1 10 19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.
2 Chronika 2Chr 1 11 1 І прийшов Рехав'ам до Єрусалиму, і зібрав дім Юдин та Веніяминів, сто й вісімдесят тисяч вибраних військових, щоб воювати з Ізраїлем, щоб вернути царство Рехав'амові.
2 Chronika 2Chr 1 11 2 І було Господнє слово до Шемаї, чоловіка Божого, говорячи:
2 Chronika 2Chr 1 11 3 Скажи Рехав'амові, Соломонову синові, цареві Юдиному, та всьому Ізраїлеві в Юді та в Веніямині, говорячи:
2 Chronika 2Chr 1 11 4 Так сказав Господь: Не йдіть і не воюйте з своїми братами! Верніться кожен до дому свого, бо ця річ сталася від Мене! І вони послухалися Господніх слів, і вернулися з походу на Єровоама.
2 Chronika 2Chr 1 11 5 І осівся Рехав'ам в Єрусалимі, і побудував твердинні міста в Юді.
2 Chronika 2Chr 1 11 6 І збудував він Віфлеєма, і Етама, і Текою,
2 Chronika 2Chr 1 11 7 і Бет-Цура, і Сохо, і Адуллама,
2 Chronika 2Chr 1 11 8 і Ґата, і Марешу, і Зіфа,
2 Chronika 2Chr 1 11 9 і Адораїма, і Лахіша, і Азеку,
2 Chronika 2Chr 1 11 10 і Цор'у, і Айялона, і Хеврона, що в Юді та в Веніямині, міста твердинні.
2 Chronika 2Chr 1 11 11 І зміцнив він ті твердині, і дав у них начальників, і запаси, і оливи, і вина,
2 Chronika 2Chr 1 11 12 а до кожного окремого міста великі щити та ратища, і дуже сильно їх позміцнював. І був його Юда та Веніямин.
2 Chronika 2Chr 1 11 13 А священики та Левити, що були в усьому Ізраїлі, зібралися до нього з усієї їхньої границі.
2 Chronika 2Chr 1 11 14 Бо Левити кидали пасовиська свої та власність свою, і приходили до Юди та до Єрусалиму, бо Єровоам та сини його усунули їх від священичого служіння Господеві,
2 Chronika 2Chr 1 11 15 і понаставляли собі священиків для пагірків та демонів, та для тельців, що він понароблював.
2 Chronika 2Chr 1 11 16 А за ними, зо всіх Ізраїлевих племен ті, що віддавали своє серце шукати Господа, Бога Ізраїля, приходили до Єрусалиму приносити жертви Господеві, Богові батьків своїх.
2 Chronika 2Chr 1 11 17 І зміцнили вони Юдине царство, і підсилили Рехав'ама, Соломонового сина, на три роки, бо вони ходили три роки дорогою Давида та Соломона.
2 Chronika 2Chr 1 11 18 І взяв собі Рехав'ам жінку Махалат, дочку Єрімота, Давидового сина, та Авіхаїл, дочку Еліава, Ісаєвого сина.
2 Chronika 2Chr 1 11 19 І вона породила йому синів: Єуша, і Шемарію, Загама.
2 Chronika 2Chr 1 11 20 А по ній він узяв Мааху, дочку Авесаломову, і вона породила йому Авійю, і Аттая, і Зізу, і Шеломіта.
2 Chronika 2Chr 1 11 21 І покохав Рехав'ам Мааху, Авесаломову дочку, над усіх жінок своїх та наложниць своїх, бо він узяв вісімнадцять жінок та шістдесят наложниць, і породив двадцять і вісім синів та шістдесят дочок.
2 Chronika 2Chr 1 11 22 А за голову Рехав'ам поставив Авійю, Маахиного сина, за володаря серед братів його, бо він хотів настановити його царем.
2 Chronika 2Chr 1 11 23 І мудро він чинив, і порозсилав усіх синів своїх до всіх країв Юди й Веніямина, до всіх твердинних міст, і дав їм багате утримання, і підшукав їм багато жінок.
2 Chronika 2Chr 1 12 1 І сталося, як зміцніло Рехав'амове царство й став він сильний, то покинув він, і ввесь Ізраїль із ним, Господнього Закона.
2 Chronika 2Chr 1 12 2 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, бо вони спроневірилися Господеві,
2 Chronika 2Chr 1 12 3 з тисячею й двомастами колесниць та з шістдесятьма тисячами верхівців: і не було числа для народу, що прийшов із ним з Єгипту, ливіянам, суккійянам та кушанам.
2 Chronika 2Chr 1 12 4 І здобув він твердинні міста, що в Юді, і прийшов аж до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 12 5 А пророк Шемая прийшов до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралися до Єрусалиму, утікаючи перед Шішаком, та й сказав до них: Так сказав Господь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив вас і видав у Шішакову руку!
2 Chronika 2Chr 1 12 6 І впокорилися Ізраїлеві зверхники та цар і сказали: Справедливий Господь!
2 Chronika 2Chr 1 12 7 А коли Господь побачив, що вони впокорилися, то було Господнє слово до Шемаї, говорячи: Упокорилися вони, не нищитиму їх, але дам їм трохи людей на порятунок, і не виллється гнів Мій на Єрусалим через Шішака.
2 Chronika 2Chr 1 12 8 Бо вони стануть йому за рабів, та й пізнають тоді службу Мені та службу царствам земним.
2 Chronika 2Chr 1 12 9 І вийшов Шішак, єгипетський цар, на Єрусалим, і забрав скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і все позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був.
2 Chronika 2Chr 1 12 10 А цар Рехав'ам поробив замість них мідяні щити, і склав їх на руки зверхника сторожів, що стерегли вхід до царського дому.
2 Chronika 2Chr 1 12 11 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, приходили бігуни, та й носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
2 Chronika 2Chr 1 12 12 А коли він впокорився, то відвернувся від нього Господній гнів, і не знищив його аж до вигублення. Та й у Юдеї були ще справи добрі.
2 Chronika 2Chr 1 12 13 І зміцнився цар Рехав'ам в Єрусалимі й царював. А Рехав'ам був віку сорока й одного року, коли зацарював, і царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племен, щоб покласти там Своє Ймення. А ім'я його матері аммонітка Наама.
2 Chronika 2Chr 1 12 14 І робив він лихе, бо не схиляв свого серця, щоб звертатися до Господа.
2 Chronika 2Chr 1 12 15 А Рехав'амові діла, перші й останні, ото вони описані в історії пророка Шемаї та прозорливця Іддо: Родословні книги. І точилися війни поміж Рехав'амом та Єровоамом по всі дні.
2 Chronika 2Chr 1 12 16 І спочив Рехав'ам зо своїми батьками, і був він похований у Давидовому Місті, а замість нього зацарював його син Авійя.
2 Chronika 2Chr 1 13 1 Вісімнадцятого року царя Єровоама та зацарював Авійя над Юдою.
2 Chronika 2Chr 1 13 2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Міхая, дочка Уріїла з Ґів'ї. І війна точилася між Авійєю та між Єровоамом.
2 Chronika 2Chr 1 13 3 І зачав Авійя війну з військом хоробрих вояків, чотири сотні тисяч вибраних мужів, а Єровоам приготовився до війни з ним з вісьмома сотнями тисяч вибраних мужів, хоробрих вояків.
2 Chronika 2Chr 1 13 4 І встав Авійя з-над гори Цемараїм, що в Єфремових горах, та й сказав: Послухайте мене, Єровоаме, та ввесь Ізраїлю!
2 Chronika 2Chr 1 13 5 Чи ж не вам знати, що Господь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царство над Ізраїлем навіки, йому та синам його, соляною умовою?
2 Chronika 2Chr 1 13 6 Та встав Єровоам, Неватів син, раб Соломона, Давидового сина, і збунтувався на пана свого.
2 Chronika 2Chr 1 13 7 І зібралися до нього люди пусті, нікчемні, і стали міцніші від Рехав'ама, Соломонового сина. А Рехав'ам був юнак та м'якосердий, і не був сильним проти них.
2 Chronika 2Chr 1 13 8 А тепер ви говорите, щоб бути сильними проти Господнього царства в руці Давидових синів, а вас велика кількість, і з вами золоті тельці, яких Єровоам понароблював вам за богів.
2 Chronika 2Chr 1 13 9 Чи ж ви не повиганяли Господніх священиків, Ааронових синів, та Левитів? І понаставляли ви собі священиків, як ставлять народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб посвятитися молодим бичком та сімома баранами, то стає священиком для того, що не є Богом.
2 Chronika 2Chr 1 13 10 А ми, Бог наш Господь, і ми не полишили Його, а наші священики, що служать Господеві, це Ааронові сини, а Левити при службі.
2 Chronika 2Chr 1 13 11 І ми приносимо Господеві цілопалення кожного ранку та кожного вечора, і запашне кадило, і укладання хліба на чистому столі, і золотий свічник та лямпади його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми стережемо службу Господа, нашого Бога, а ви полишили Його!
2 Chronika 2Chr 1 13 12 І ось з нами на чолі Бог, і священики Його, і голосні сурми, щоб сурмити на вас. Ізраїлеві сини, не воюйте з Господом, Богом вашим, бо вам не поведеться!
2 Chronika 2Chr 1 13 13 А Єровоам вирядив засідку, щоб пішла позад них, і були вони перед Юдою, а засідка позад них.
2 Chronika 2Chr 1 13 14 І обернулися юдеї, аж ось у них бій спереду та ззаду! І кликали вони до Господа, а священики сурмили в сурми...
2 Chronika 2Chr 1 13 15 І закричали юдеї. І сталося, як юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та всього Ізраїля перед Авійєю та перед Юдою.
2 Chronika 2Chr 1 13 16 І повтікали ізраїльтяни перед Юдою, і Бог дав їх в їхню руку.
2 Chronika 2Chr 1 13 17 І вдарили в них Авійя та народ його великою поразою, і попадали трупи з Ізраїля, п'ять сотень тисяч вибраних мужів!
2 Chronika 2Chr 1 13 18 І впокорилися Ізраїлеві сини того часу, а Юдині сини зміцніли, бо опиралися на Господа, Бога їхніх батьків.
2 Chronika 2Chr 1 13 19 І гнався Авійя за Єровоамом, і здобув від нього міста: Бет-Ел та залежні його міста, і Єшану та залежні її міста, і Ефрон та залежні його міста.
2 Chronika 2Chr 1 13 20 І Єровоам не затримав сили вже за днів Авійї. І вдарив його Господь, і він помер.
2 Chronika 2Chr 1 13 21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочок.
2 Chronika 2Chr 1 13 22 А решта Авійєвих діл, і дороги його та слова його описані в історії пророка Іддо.
2 Chronika 2Chr 1 14 1 (13-23) І спочив Авійя зо своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аса. За його днів заспокоївся Край на десять літ.
2 Chronika 2Chr 1 14 2 (14-1) І робив Аса добре та вгодне в очах Господа, Бога свого.
2 Chronika 2Chr 1 14 3 (14-2) І повсував він жертівники чужих богів та пагірки, і порозбивав камінні стовпи для божків, і постинав святі дерева.
2 Chronika 2Chr 1 14 4 (14-3) І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батьків своїх, і виконувати Його Закона та заповідь.
2 Chronika 2Chr 1 14 5 (14-4) І повсував він зо всіх Юдиних міст пагірки та подоби сонця. І заспокоїлося царство при ньому.
2 Chronika 2Chr 1 14 6 (14-5) І побудував він твердинні міста в Юді, бо заспокоївся Край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир.
2 Chronika 2Chr 1 14 7 (14-6) І сказав він до Юди: Побудуймо ці міста, й оточімо муром та баштами, ворітьми та засувами. Іще він, цей Край, наш, бо зверталися ми до Господа, нашого Бога. Зверталися ми, і Він дав нам мир навколо. І побудували, і їм щастило.
2 Chronika 2Chr 1 14 8 (14-7) І було в Аси війська: носіїв великих щитів та ратищ з Юди три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять малого щита, та лучників двісті й вісімдесят тисяч. Усі вони хоробрі вояки.
2 Chronika 2Chr 1 14 9 (14-8) І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць, і прибув аж до Мареші.
2 Chronika 2Chr 1 14 10 (14-9) І вийшов Аса проти нього, і вони вставилися до бою в долині Цефат при Мареші.
2 Chronika 2Chr 1 14 11 (14-10) І кликнув Аса до Господа. Бога свого, та й сказав: Господи, нема кому, крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч. Господи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!
2 Chronika 2Chr 1 14 12 (14-11) І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, і кушеяни повтікали.
2 Chronika 2Chr 1 14 13 (14-12) І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попадало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І понесли вони дуже багато здобичі.
2 Chronika 2Chr 1 14 14 (14-13) І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здобичі.
2 Chronika 2Chr 1 14 15 (14-14) Порозбивали вони також намети чередників, і зайняли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й вернулися до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 15 1 А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.
2 Chronika 2Chr 1 15 2 І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!
2 Chronika 2Chr 1 15 3 У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.
2 Chronika 2Chr 1 15 4 І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.
2 Chronika 2Chr 1 15 5 А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.
2 Chronika 2Chr 1 15 6 І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.
2 Chronika 2Chr 1 15 7 А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!
2 Chronika 2Chr 1 15 8 А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.
2 Chronika 2Chr 1 15 9 І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
2 Chronika 2Chr 1 15 10 І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.
2 Chronika 2Chr 1 15 11 І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч.
2 Chronika 2Chr 1 15 12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
2 Chronika 2Chr 1 15 13 А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.
2 Chronika 2Chr 1 15 14 І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.
2 Chronika 2Chr 1 15 15 І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.
2 Chronika 2Chr 1 15 16 І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон.
2 Chronika 2Chr 1 15 17 Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.
2 Chronika 2Chr 1 15 18 І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.
2 Chronika 2Chr 1 15 19 А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси.
2 Chronika 2Chr 1 16 1 Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.
2 Chronika 2Chr 1 16 2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
2 Chronika 2Chr 1 16 3 Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене.
2 Chronika 2Chr 1 16 4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.
2 Chronika 2Chr 1 16 5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
2 Chronika 2Chr 1 16 6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.
2 Chronika 2Chr 1 16 7 А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.
2 Chronika 2Chr 1 16 8 Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
2 Chronika 2Chr 1 16 9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!
2 Chronika 2Chr 1 16 10 І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.
2 Chronika 2Chr 1 16 11 І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
2 Chronika 2Chr 1 16 12 І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.
2 Chronika 2Chr 1 16 13 І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.
2 Chronika 2Chr 1 16 14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.
2 Chronika 2Chr 1 17 1 А замість нього зацарював син його Йосафат, та зміцнився над Ізраїлем.
2 Chronika 2Chr 1 17 2 І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса.
2 Chronika 2Chr 1 17 3 І був Господь з Йосафатом, бо він ходив першими дорогами батька свого Давида, і не шукав Ваалів.
2 Chronika 2Chr 1 17 4 Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями, а не за чином Ізраїля.
2 Chronika 2Chr 1 17 5 І Господь зміцнив його царство в руці його, і вся Юдея давала дарунка Йосафатові, і було в нього багато багатства та слави.
2 Chronika 2Chr 1 17 6 І повищилось серце його на Господніх дорогах, і він іще повсовував пагірки та Астарти з Юди.
2 Chronika 2Chr 1 17 7 А третього року свого царювання послав він до своїх зверхників, до Бен-Хаїла, і до Овадії, і до Захарія, і до Натанаїла, і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах.
2 Chronika 2Chr 1 17 8 А з ними були Левити: Шемая, і Натанія, і Зевадія, і Асаїл, і Шемірамот, і Єгонатан, і Адонійя, і Товійя, і Тов-Адонійя, Левити, а з ними Елішама та Єгорам, священики.
2 Chronika 2Chr 1 17 9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу.
2 Chronika 2Chr 1 17 10 І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.
2 Chronika 2Chr 1 17 11 А від филистимлян приносили Йосафатові дари та срібло данини; також араби приводили йому дрібну худобу: сім тисяч і сім сотень баранів та сім тисяч і сім сотень козлів.
2 Chronika 2Chr 1 17 12 І Йосафат усе зростав угору. І побудував він в Юді твердині та міста на запаси.
2 Chronika 2Chr 1 17 13 І мав він багато добра по Юдиних містах, і мужів військових, хоробрих вояків в Єрусалимі.
2 Chronika 2Chr 1 17 14 А оце їхній перегляд, за домами їхніх батьків. Від Юди тисячники: зверхник Адна, а з ним три сотні тисяч хоробрих вояків.
2 Chronika 2Chr 1 17 15 А при ньому зверхник Єгоханан, а з ним двісті й вісімдесят тисяч.
2 Chronika 2Chr 1 17 16 А при ньому Амасія, син Зіхрі, що присвятив себе Господеві, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.
2 Chronika 2Chr 1 17 17 А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч узброєних луком та щитом.
2 Chronika 2Chr 1 17 18 А при ньому Єгозавад, а з ним сто й вісімдесят тисяч узброєного війська.
2 Chronika 2Chr 1 17 19 Оці служили цареві, опріч тих, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.
2 Chronika 2Chr 1 18 1 І було в Йосафата багато багатства та слави, і він посвоячився з Ахавом.
2 Chronika 2Chr 1 18 2 А по кількох роках пішов він до Ахава до Самарії. І Ахав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і намовив його піти на ґілеадський Рамот.
2 Chronika 2Chr 1 18 3 І сказав Ахав, цар Ізраїлів, до Йосафата, царя Юдиного: Чи підеш зо мною до ґілеадського Рамоту? А той відказав йому: Я як ти, народ мій як твій народ, і буду з тобою на війні.
2 Chronika 2Chr 1 18 4 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє!
2 Chronika 2Chr 1 18 5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири сотні чоловіка, та й сказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті сказали: Іди, і Бог дасть його в цареву руку!
2 Chronika 2Chr 1 18 6 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і звернімось до нього.
2 Chronika 2Chr 1 18 7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить таке!
2 Chronika 2Chr 1 18 8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й сказав: Приведи скоріше Міхея, Їмлиного сина!
2 Chronika 2Chr 1 18 9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин, сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати; а сиділи вони при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
2 Chronika 2Chr 1 18 10 А Цідкійя, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш бодати сиріян аж до вигублення їх!
2 Chronika 2Chr 1 18 11 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і май успіх, і Господь дасть його в цареву руку!
2 Chronika 2Chr 1 18 12 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусно звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє таке, як кожного з них, і ти говоритимеш добре.
2 Chronika 2Chr 1 18 13 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже Господь, тільки те говоритиму!
2 Chronika 2Chr 1 18 14 І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехати? А той відказав: Вийдіть, і будете мати успіх, і вони будуть дані в вашу руку.
2 Chronika 2Chr 1 18 15 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа?
2 Chronika 2Chr 1 18 16 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого!
2 Chronika 2Chr 1 18 17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?
2 Chronika 2Chr 1 18 18 А Міхей відказав: Тому послухайте Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло по правиці Його та по лівиці Його.
2 Chronika 2Chr 1 18 19 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.
2 Chronika 2Chr 1 18 20 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим?
2 Chronika 2Chr 1 18 21 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!
2 Chronika 2Chr 1 18 22 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста оцих твоїх пророків, і Господь говорив на тебе недобре...
2 Chronika 2Chr 1 18 23 І підійшов Цідкійя, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою?
2 Chronika 2Chr 1 18 24 А Міхей відказав: Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися...
2 Chronika 2Chr 1 18 25 І сказав Ізраїлів цар: Візьміть Міхея, і відведіть його до Амона, зверхника міста, та до Йоаша, царевого сина,
2 Chronika 2Chr 1 18 26 та й скажете: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром.
2 Chronika 2Chr 1 18 27 А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене. І до того сказав: Слухайте це, усі люди!
2 Chronika 2Chr 1 18 28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
2 Chronika 2Chr 1 18 29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся й піду на бій, а ти вбери свої шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішли на бій.
2 Chronika 2Chr 1 18 30 А сирійський цар наказав зверхникам своїх колесниць, говорячи: Не воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем!
2 Chronika 2Chr 1 18 31 І сталося, як зверхники колесниць побачили Йонатана, то вони сказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог звабив їх від нього.
2 Chronika 2Chr 1 18 32 І сталося, як зверхники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
2 Chronika 2Chr 1 18 33 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав візникові: Заверни назад, і випровадь мене від війська, бо я ранений...
2 Chronika 2Chr 1 18 34 І збільшився бій того дня, а Ізраїлів цар був поставлений на колесниці проти сиріян аж до вечора. І помер він під час заходу сонця...
2 Chronika 2Chr 1 19 1 І вернувся Йосафат, цар Юдин, із миром до дому свого до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 19 2 І вийшов перед нього прозорливець Єгу, син Ханані, та й сказав до царя Йосафата: Чи будеш допомагати несправедливому, а тих, хто ненавидить Господа, будеш любити? І за це на тобі гнів від Господнього лиця.
2 Chronika 2Chr 1 19 3 Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигублював Астарти з Краю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа.
2 Chronika 2Chr 1 19 4 І осівся Йосафат в Єрусалимі, і він знову виходив між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, і навертав їх до Господа, Бога їхніх батьків.
2 Chronika 2Chr 1 19 5 І понаставляв він суддів у Краю, по всіх укріплених Юдиних містах, для кожного міста.
2 Chronika 2Chr 1 19 6 І сказав він до суддів: Дивіться, що ви робите, бо не для людини ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду.
2 Chronika 2Chr 1 19 7 А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання дарунка.
2 Chronika 2Chr 1 19 8 А також в Єрусалимі понаставляв Йосафат з Левитів і з священиків та з голів батьківських домів Ізраїля для Господнього суду та для суперечок. І вернулися вони до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 19 9 І він наказав їм, говорячи: Отак чиніть у страху Господньому, вірністю та цілим серцем.
2 Chronika 2Chr 1 19 10 А щодо всякої суперечки, що прийде до вас від ваших братів, що сидять по містах своїх, де треба розсудити чи то за кров, чи то за Закон, чи то за заповідь, устави, чи за права, то остережете їх, і вони не згрішать Господеві, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згрішите!
2 Chronika 2Chr 1 19 11 А ось священик Амарія голова над вами до всяких Господніх речей, а Завадія, син Ізмаїлів, володар Юдиного дому, до всякої царевої речі, і писарі Левити перед вами. Будьте міцні й зробіть, і нехай буде Господь з добрим!
2 Chronika 2Chr 1 20 1 І сталося по тому, пішли моавітяни та аммонітяни, а з ними деякі з меунян, проти Йосафата на війну.
2 Chronika 2Chr 1 20 2 І прийшли, і донесли Йосафатові, говорячи: Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і ось вони в Хаццон-Тамарі, воно Ен-Ґеді.
2 Chronika 2Chr 1 20 3 І злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.
2 Chronika 2Chr 1 20 4 І зібралися юдеяни просити допомоги від Господа, також поприходили зо всіх Юдиних міст просити Господа.
2 Chronika 2Chr 1 20 5 І став Йосафат у зборі Юдиному та єрусалимському в Господньому домі, перед новим подвір'ям,
2 Chronika 2Chr 1 20 6 та й сказав: Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небесах? І Ти пануєш над усіма царствами народів, і в руці Твоїй сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе!
2 Chronika 2Chr 1 20 7 Чи ж не Ти, Боже наш, повиганяв мешканців цього Краю перед народом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоєму приятелеві навіки?
2 Chronika 2Chr 1 20 8 І вони осілися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи:
2 Chronika 2Chr 1 20 9 Якщо прийде на нас зло, меч укарання, чи моровиця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім'я Твоє в цьому храмі, і будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш.
2 Chronika 2Chr 1 20 10 А тепер ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через них Ти не дав ізраїльтянам іти, коли вони виходили були з єгипетського краю, і вони минули їх, і не вигубили їх,
2 Chronika 2Chr 1 20 11 і оце вони відплачують нам навалою, щоб вигнати нас із спадку Твого, який Ти віддав нам.
2 Chronika 2Chr 1 20 12 Боже наш, чи ж Ти не осудиш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силенною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе!
2 Chronika 2Chr 1 20 13 А всі юдеяни стояли перед Господнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні сини.
2 Chronika 2Chr 1 20 14 А Яхазіїл, син Захарія, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, Левит із Асафових синів, був на ньому Дух Господній серед збору,
2 Chronika 2Chr 1 20 15 і він сказав: Послухайте, ввесь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате! Так говорить до вас Господь: Не бійтеся та не жахайтеся перед цією силенною силою, бо не ваша ця війна, але Божа!
2 Chronika 2Chr 1 20 16 Узавтра зійдіть на них, ось вони входять збіччям Ціцу, і ви їх знайдете на кінці долини, навпроти пустині Єруїл.
2 Chronika 2Chr 1 20 17 Не вам воювати в цьому, поставтеся й станьте, і побачите, що Господнє спасіння з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, узавтра виходьте перед них, а Господь буде з вами!
2 Chronika 2Chr 1 20 18 І вклонився Йосафат обличчям до землі, а ввесь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім лицем, щоб уклонитися Господеві.
2 Chronika 2Chr 1 20 19 І встали Левити з синів Кегатівців та з синів Корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого сильним голосом, високим.
2 Chronika 2Chr 1 20 20 І повставали вони рано вранці, і вийшли до пустині Текоя. А як вони виходили, став Йосафат та й сказав: Послухайте мене, Юда та мешканці Єрусалиму! Віруйте в Господа, вашого Бога, і будете запевнені, вірте пророкам Його, і пощаститься вам!
2 Chronika 2Chr 1 20 21 І радився він з народом, і поставив співаків для Господа, і вони хвалили величність святости, коли йшли перед озброєними, і говорили: Дякуйте Господу, бо навіки Його милосердя!
2 Chronika 2Chr 1 20 22 А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, і були вони побиті,
2 Chronika 2Chr 1 20 23 бо повстали аммонітяни та моавітяни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити їх закляттям, і щоб вигубити. А коли вони покінчили це з мешканцями Сеїру, стали помагати один проти одного, щоб вигубити себе.
2 Chronika 2Chr 1 20 24 І коли Юда прийшов на вартівню до пустині, і поглянули вони на натовп, аж ось трупи, що попадали на землю, і не було урятованого!
2 Chronika 2Chr 1 20 25 І прийшов Йосафат та народ його, щоб пограбувати їхню здобич, і знайшли серед них дуже багато і маєтку, і одежі, і коштовностей, і понабирали собі стільки, що не могли нести. І вони три дні все грабували ту здобич, бо численна була вона!
2 Chronika 2Chr 1 20 26 А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім'я тому місцю: долина Бераха, і так воно зветься аж до сьогодні.
2 Chronika 2Chr 1 20 27 І вернулися всі юдеяни та єрусалимляни, а Йосафат на чолі їх, щоб вернутися до Єрусалиму з радістю, бо звеселив їх Господь спасінням від їхніх ворогів.
2 Chronika 2Chr 1 20 28 І прибули вони до Єрусалиму з арфами й з цитрами та сурмами до Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 20 29 І був Божий страх на всі царства країв, коли вони почули, що Господь воював з Ізраїлевими ворогами...
2 Chronika 2Chr 1 20 30 І заспокоїлося Йосафатове царство, і дав йому його Бог мир навколо.
2 Chronika 2Chr 1 20 31 І царював Йосафат над Юдою. Він був віку тридцяти й п'яти років, коли зацарював, а двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи.
2 Chronika 2Chr 1 20 32 І ходив він дорогою свого батька Аси, і не уступався з неї, щоб робити вгодне в Господніх очах.
2 Chronika 2Chr 1 20 33 Тільки пагірки не минулися, і народ іще не вчинив свого серця міцним для Бога своїх батьків.
2 Chronika 2Chr 1 20 34 А решта Йосафатових діл, перші й останні, ото вони описані в записах Єгу, сина Ханані, що внесене до книги Ізраїлевих царів.
2 Chronika 2Chr 1 20 35 А по тому поєднався Йосафат, цар Юдин, з Ахазією, Ізраїлевим царем, що робив несправедливо.
2 Chronika 2Chr 1 20 36 І поєднався він із ним, щоб поробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Ґевері.
2 Chronika 2Chr 1 20 37 Та Елієзер, син Додави, з Мареші, пророкував на Йосафата, говорячи: За те, що ти поєднався з Ахазією, поруйнував Господь чини твої! І порозбивалися ті кораблі, і не могли йти до Таршішу...
2 Chronika 2Chr 1 21 1 І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований із своїми батьками в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Єгорам.
2 Chronika 2Chr 1 21 2 І були в нього брати, Йосафатові сини: Азарія, і Єхіїл, і Захарій, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.
2 Chronika 2Chr 1 21 3 І дав їм їхній батько великі подарунки срібла, і золота, і коштовності з твердинними містами в Юді, а царство дав Єгорамові, бо він первороджений.
2 Chronika 2Chr 1 21 4 І став Єгорам на царстві батька. І зміцнився він, і позабивав усіх братів своїх мечем, а також декого з Ізраїлевих зверхників.
2 Chronika 2Chr 1 21 5 Єгорам був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, і царював вісім літ в Єрусалимі.
2 Chronika 2Chr 1 21 6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в Господніх очах.
2 Chronika 2Chr 1 21 7 Та не хотів Господь погубити Давидів дім ради заповіту, що склав був із Давидом, і як говорив дати світильника йому та синам його по всі дні.
2 Chronika 2Chr 1 21 8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, і настановили над собою царя.
2 Chronika 2Chr 1 21 9 І пішов Єгорам зо своїми зверхниками, і всі колесниці з ним. І сталося, що він устав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колесниць.
2 Chronika 2Chr 1 21 10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того часу відпала й Лівна з-під руки його, бо він покинув Господа, Бога своїх батьків.
2 Chronika 2Chr 1 21 11 Також він наробив пагірків по Юдиних містах, і вчинив перелюбами єрусалимських мешканців, а Юду звів.
2 Chronika 2Chr 1 21 12 І прийшов до нього лист від пророка Іллі такого змісту: Так говорить Господь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами Йосафата, свого батька, і дорогами Аси, Юдиного царя,
2 Chronika 2Chr 1 21 13 а ходив дорогою Ізраїлевого царя, і вчинив перелюбниками Юду та мешканців Єрусалиму, як чинив перелюбниками дім Ахавів, а також братів своїх, дім свого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,
2 Chronika 2Chr 1 21 14 то ось ударить Господь великою поразою в народі твоїм, і в синах твоїх, і в жінках твоїх, і в усьому маєтку твоєму.
2 Chronika 2Chr 1 21 15 А ти будеш у великих хворобах, у хворобі нутра свого, аж вийдуть нутрощі твої через довгочасну хворобу.
2 Chronika 2Chr 1 21 16 І збудив Господь на Єгорама духа филистимлян та арабів, що при етіопах.
2 Chronika 2Chr 1 21 17 І вийшли вони на Юду, і ввірвалися до нього, і позабирали ввесь маєток, що знаходився в царському домі, а також синів його та жінок його. І не позосталося в нього сина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з синів його.
2 Chronika 2Chr 1 21 18 А по всьому тому вдарив його Господь у нутрощах його невидужною хворобою.
2 Chronika 2Chr 1 21 19 І сталося по певному часі, коли надійшов кінець двох років, вийшли його нутрощі від хвороби його, і він помер у тяжких болях. А народ його не зробив для нього спалення пахощів, як робили спалення батькам його.
2 Chronika 2Chr 1 21 20 Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі. І відійшов він, і ніхто за ним не жалував; і поховали його в Давидовому Місті, та не в царських гробах.
2 Chronika 2Chr 1 22 1 А мешканці Єрусалиму настановили царем замість нього Ахазію, його найменшого сина, бо всіх перших позабивала та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
2 Chronika 2Chr 1 22 2 Ахазія був віку сорока й двох літ, коли зацарював, і царював він в Єрусалимі один рік. А ім'я його матері Аталія, дочка Омрієва.
2 Chronika 2Chr 1 22 3 Також він ходив дорогою Ахавого дому, бо його мати була йому дорадниця, щоб чинити беззаконня.
2 Chronika 2Chr 1 22 4 І чинив він зло в Господніх очах, як Ахавів дім, бо вони були йому дорадниками по смерті його батька, на погибіль йому.
2 Chronika 2Chr 1 22 5 Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, сином Ахава, Ізраїлевого царя, на війну на Хазаїла, сирійського царя, в ґілеадський Рамот. І побили сиріяни Йорама.
2 Chronika 2Chr 1 22 6 І вернувся він лікуватися в Їзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, як він воював із Хазаїлом, сирійським царем. А Азарія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Єгорама, Ахавого сина, в Їзреелі, бо він був слабий.
2 Chronika 2Chr 1 22 7 І від Бога було на погибіль Ахазії, щоб прийти до Єгорама, бо як прийшов, вийшов з Єгорамом на Єгу, сина Німші, що Господь помазав його вигубити Ахавів дім.
2 Chronika 2Chr 1 22 8 І сталося, коли Єгу чинив суд над Ахавовим домом, то знайшов він Юдиних зверхників та синів Ахазієвих братів, що служили Ахазієві, і позабивав їх.
2 Chronika 2Chr 1 22 9 І відшукав він Ахазію, і схопили його, а він ховався в Самарії. І привели його до Єгу та й забили його; і поховали його, бо сказали: Він син Йосафата, що всім серцем своїм звертався до Господа. І не було в домі Ахазії нікого, хто мав би силу царювати.
2 Chronika 2Chr 1 22 10 А коли Аталія, мати Ахазії, побачила, що помер її син, то встала й вигубила все цареве насіння Юдиного дому...
2 Chronika 2Chr 1 22 11 А Єгосав'ат, дочка царя, взяла Йоаша, сина Ахазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царських синів, і дала його та няньку його до спальної кімнати. І сховала його Єгосав'ат, дочка царя Єгорама, жінка священика Єгояди, бо вона була сестра Ахазії, перед Аталією, і та не забила його.
2 Chronika 2Chr 1 22 12 І він був з ними в Божому домі, ховаючися шість років, а Аталія царювала над Краєм.
2 Chronika 2Chr 1 23 1 А сьомого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, в умову з собою.
2 Chronika 2Chr 1 23 2 І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 23 3 І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: Оце царський син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.
2 Chronika 2Chr 1 23 4 Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що приходите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придверних біля порогів.
2 Chronika 2Chr 1 23 5 А третина при царському домі, а третина при брамі Єсод, а ввесь народ у подвір'ях Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 23 6 І нехай не входить до Господнього йому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуговує із Левитів, вони ввійдуть, бо освячені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторожі.
2 Chronika 2Chr 1 23 7 І оточать Левити царя навколо, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його.
2 Chronika 2Chr 1 23 8 І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.
2 Chronika 2Chr 1 23 9 І дав священик Єгояда сотникам ратища, і малі щити, і інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.
2 Chronika 2Chr 1 23 10 І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо біля царя.
2 Chronika 2Chr 1 23 11 І вивели вони царського сина, і поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, і помазали його Єгояда та сини його, та й крикнули: Нехай живе цар!
2 Chronika 2Chr 1 23 12 І почула Аталія голос народу, що бігав та славив царя, і прийшла до народу до Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 23 13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помості своїм при вході, а при царі зверхники та сурми, а ввесь народ Краю радіє та сурмить у сурми, а співаки з музичними знаряддями, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: Змова, змова!
2 Chronika 2Chr 1 23 14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над військом, і сказав до них: Виведіть її поміж шереги, а хто інший піде за нею, нехай буде забитий мечем! Бо священик сказав: Не заб'єте її в Господньому домі!
2 Chronika 2Chr 1 23 15 І зробили їй прохід, і вона вийшла входом Кінської брами до царського дому, і там забили її.
2 Chronika 2Chr 1 23 16 І склав Єгояда умову між собою й між усім народом та між царем, щоб бути народом Господнім.
2 Chronika 2Chr 1 23 17 І ввійшов увесь народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, і бовванів його зовсім поламали, а Маттана, Ваалового священика, убили перед жертівниками.
2 Chronika 2Chr 1 23 18 А в Господньому домі Єгояда віддав уряди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб приносити Господні цілопалення, як написано в Мойсеєвім Законі, з радістю та зо співом, за уставом Давидовим.
2 Chronika 2Chr 1 23 19 А при брамах Господнього дому поставив він придверних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий.
2 Chronika 2Chr 1 23 20 І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшинують над народом, та ввесь народ Краю, і відвели царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.
2 Chronika 2Chr 1 23 21 І радів увесь народ Краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.
2 Chronika 2Chr 1 24 1 Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви.
2 Chronika 2Chr 1 24 2 І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.
2 Chronika 2Chr 1 24 3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.
2 Chronika 2Chr 1 24 4 І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім.
2 Chronika 2Chr 1 24 5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спішилися Левити.
2 Chronika 2Chr 1 24 6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва?
2 Chronika 2Chr 1 24 7 Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів.
2 Chronika 2Chr 1 24 8 І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні.
2 Chronika 2Chr 1 24 9 І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб.
2 Chronika 2Chr 1 24 10 І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
2 Chronika 2Chr 1 24 11 І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла.
2 Chronika 2Chr 1 24 12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 24 13 І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його.
2 Chronika 2Chr 1 24 14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди.
2 Chronika 2Chr 1 24 15 І постарів Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер.
2 Chronika 2Chr 1 24 16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму.
2 Chronika 2Chr 1 24 17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав.
2 Chronika 2Chr 1 24 18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
2 Chronika 2Chr 1 24 19 І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались.
2 Chronika 2Chr 1 24 20 А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!...
2 Chronika 2Chr 1 24 21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього дому...
2 Chronika 2Chr 1 24 22 І не пам'ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!...
2 Chronika 2Chr 1 24 23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск.
2 Chronika 2Chr 1 24 24 Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд.
2 Chronika 2Chr 1 24 25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських.
2 Chronika 2Chr 1 24 26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт.
2 Chronika 2Chr 1 24 27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація.
2 Chronika 2Chr 1 25 1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 25 2 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.
2 Chronika 2Chr 1 25 3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
2 Chronika 2Chr 1 25 4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре.
2 Chronika 2Chr 1 25 5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто тримає ратище та великого щита.
2 Chronika 2Chr 1 25 6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.
2 Chronika 2Chr 1 25 7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
2 Chronika 2Chr 1 25 8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися.
2 Chronika 2Chr 1 25 9 І сказав Амація до Божого чоловіка: А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську? А Божий чоловік відказав: Господь може дати тобі більше від цього!
2 Chronika 2Chr 1 25 10 І відділив Амація їх, те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві.
2 Chronika 2Chr 1 25 11 А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
2 Chronika 2Chr 1 25 12 а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів'я скелі, і поскидали їх з верхів'я тієї скелі, і всі вони позабивалися...
2 Chronika 2Chr 1 25 13 А люди того війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.
2 Chronika 2Chr 1 25 14 І сталося по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.
2 Chronika 2Chr 1 25 15 І запалився Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?
2 Chronika 2Chr 1 25 16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе? І перестав той пророк, але сказав: Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради...
2 Chronika 2Chr 1 25 17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди но, поміряємось!
2 Chronika 2Chr 1 25 18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Тернина, що на Ливані, послала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала ту тернину...
2 Chronika 2Chr 1 25 19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднесло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш дрочитися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?
2 Chronika 2Chr 1 25 20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверталися вони до едомських богів.
2 Chronika 2Chr 1 25 21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
2 Chronika 2Chr 1 25 22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.
2 Chronika 2Chr 1 25 23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролім в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.
2 Chronika 2Chr 1 25 24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернувся в Самарію.
2 Chronika 2Chr 1 25 25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
2 Chronika 2Chr 1 25 26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
2 Chronika 2Chr 1 25 27 А від часу, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.
2 Chronika 2Chr 1 25 28 І повезли його на конях, і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.
2 Chronika 2Chr 1 26 1 І взяв увесь Юдин народ Уззійю, а він був шістнадцяти літ, і настановили його царем замість батька його Амації.
2 Chronika 2Chr 1 26 2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.
2 Chronika 2Chr 1 26 3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдесят і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 26 4 І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив батько його Амація.
2 Chronika 2Chr 1 26 5 І став він звертатися до Бога за днів Захарія, що розумів Божі видіння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому успіх.
2 Chronika 2Chr 1 26 6 І він вийшов, і воював із филистимлянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста в Асдоді та в филистимлян.
2 Chronika 2Chr 1 26 7 І допоміг йому Бог над филистимлянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.
2 Chronika 2Chr 1 26 8 І давали аммонітяни данину для Уззійї, а ім'я його пронеслося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцнився.
2 Chronika 2Chr 1 26 9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позміцнював їх.
2 Chronika 2Chr 1 26 10 І побудував він башти в пустині, і повисікував багато ям для води, бо мав великі череди і на долині, і на рівнині, рільників, і виноградарів у горах, і садки, бо він любив хліборобство.
2 Chronika 2Chr 1 26 11 І було в Уззійї військо, що провадило війну, яке виходило на війну відділом за числом їхнього переліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царевих зверхників.
2 Chronika 2Chr 1 26 12 Усе число голів батьківських родів, хоробрих вояків, дві тисячі й шість сотень.
2 Chronika 2Chr 1 26 13 А при них війська, три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати цареві на ворога.
2 Chronika 2Chr 1 26 14 І наготовив для них Уззійя для всього війська щити малі й ратища, і шоломи, і панцери, і луки, і пращного каміння.
2 Chronika 2Chr 1 26 15 І наробив він в Єрусалимі військових машин, майстерно придуманих, щоб були вони на баштах і на рогах на стріляння стрілами та великим камінням. І пронеслося ім'я його аж надто далеко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став сильним.
2 Chronika 2Chr 1 26 16 А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він спроневірився Господеві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертівнику.
2 Chronika 2Chr 1 26 17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдесят хоробрих мужів.
2 Chronika 2Chr 1 26 18 І стали вони проти царя Узійї та й сказали йому: Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневірився, і не за честь це буде тобі від Господа Бога!
2 Chronika 2Chr 1 26 19 І розгнівався Уззійя, а в руці його була кадильниця на кадіння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі його показалася проказа, перед священиками в Господньому домі, при кадильному жертівнику...
2 Chronika 2Chr 1 26 20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокажений на чолі своїм! І вони поспішно вигнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вразив його Господь!
2 Chronika 2Chr 1 26 21 І був цар Уззійя прокажений аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокажений, бо був вилучений від Господнього дому. А над царським домом був син його Йотам, він судив народ Краю.
2 Chronika 2Chr 1 26 22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.
2 Chronika 2Chr 1 26 23 І спочив Уззійя з своїми батьками, і поховали його з батьками його на погребовому царському полі, бо сказали: Він прокажений. А замість нього зацарював син його Йотам.
2 Chronika 2Chr 1 27 1 Йотам був віку двадцяти й п'яти років, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.
2 Chronika 2Chr 1 27 2 І робив він угодне в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззійя. Тільки він не входив до Господнього храму, та народ іще грішив.
2 Chronika 2Chr 1 27 3 Він збудував горішню браму Господнього дому, і багато побудував на мурі Офел.
2 Chronika 2Chr 1 27 4 І побудував він міста в Юдиних горах, а в лісах побудував твердині та башти.
2 Chronika 2Chr 1 27 5 І він воював з царем аммонітян, і був сильніший від них. І дали йому аммонітяни того року сотню талантів срібла, і десять тисяч корів пшениці та десять тисяч ячменю. Це давали йому аммонітяни й року другого та третього.
2 Chronika 2Chr 1 27 6 І став сильний Йотам, бо поправив дороги свої перед лицем Господа, Бога свого.
2 Chronika 2Chr 1 27 7 А решта Йотамових діл, і всі війни його та дороги його, ось вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.
2 Chronika 2Chr 1 27 8 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.
2 Chronika 2Chr 1 27 9 І спочив Йотам із своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахаз.
2 Chronika 2Chr 1 28 1 Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.
2 Chronika 2Chr 1 28 2 І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.
2 Chronika 2Chr 1 28 3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.
2 Chronika 2Chr 1 28 4 І він приносив жертви та кадив на пагірках і на висотах, та під кожним зеленим деревом.
2 Chronika 2Chr 1 28 5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених, і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий і в руку Ізраїлевого царя, і той уразив його великою поразою.
2 Chronika 2Chr 1 28 6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоробрих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.
2 Chronika 2Chr 1 28 7 А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царського сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.
2 Chronika 2Chr 1 28 8 І Ізраїлеві сини взяли до неволі зо своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також пограбували від них велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.
2 Chronika 2Chr 1 28 9 А там був Господній пророк, Одед ім'я йому. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибивали між ними з лютістю, яка досягла аж до небес.
2 Chronika 2Chr 1 28 10 А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?
2 Chronika 2Chr 1 28 11 Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полонених, яких взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!
2 Chronika 2Chr 1 28 12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,
2 Chronika 2Chr 1 28 13 та й сказали до них: Не приводьте цих полонених сюди, бо на провину нам проти Господа ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жар гніву Господнього на Ізраїля!
2 Chronika 2Chr 1 28 14 І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та всім збором.
2 Chronika 2Chr 1 28 15 І встали ті мужі, що були означені іменами, і взяли полонених, і всіх їхніх нагих позодягали зо здобичі, і зодягнули їх, і обули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і намастили їх, і кожного слабого з них повезли на ослах. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.
2 Chronika 2Chr 1 28 16 Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомогли йому.
2 Chronika 2Chr 1 28 17 Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли до неволі полонених.
2 Chronika 2Chr 1 28 18 А филистимляни розсипалися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та залежні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осілися там.
2 Chronika 2Chr 1 28 19 Бо Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневірився великим гріхом проти Господа.
2 Chronika 2Chr 1 28 20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.
2 Chronika 2Chr 1 28 21 Бо Ахаз пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському цареві, та не було це на поміч йому.
2 Chronika 2Chr 1 28 22 А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.
2 Chronika 2Chr 1 28 23 І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і говорив: Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, вони будуть допомагати мені! А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!
2 Chronika 2Chr 1 28 24 І Ахаз зібрав посуд Божого дому, і порубав посуд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі жертівники в кожному куті в Єрусалимі...
2 Chronika 2Chr 1 28 25 І в кожному місті Юдиному поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, і розгнівав Господа, Бога батьків своїх.
2 Chronika 2Chr 1 28 26 А решта його діл та всі дороги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
2 Chronika 2Chr 1 28 27 І спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.
2 Chronika 2Chr 1 29 1 Єзекія зацарював у віці двадцяти й п'яти літ, а двадцять і дев'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Авійя, дочка Захарії.
2 Chronika 2Chr 1 29 2 І робив він угодне в Господніх очах, як усе, що робив був його батько Давид.
2 Chronika 2Chr 1 29 3 Він першого року свого царювання, місяця першого відчинив двері Господнього дому, і поправив їх.
2 Chronika 2Chr 1 29 4 І привів він священиків та Левитів, і зібрав їх на східню площу,
2 Chronika 2Chr 1 29 5 та й сказав їм: Послухайте мене, Левити! Освятіться тепер, і освятіть дім Господа, Бога ваших батьків, і винесіть нечисть із святині.
2 Chronika 2Chr 1 29 6 Бо наші батьки спроневірилися, і робили лихе в очах Господа, Бога нашого, і залишили Його, і відвернули своє обличчя від Господньої скинії, й обернулися спиною до неї.
2 Chronika 2Chr 1 29 7 Також замкнули вони двері притвору, і погасили лямпадки, а кадила не кадили, і цілопалення не приносили в святині для Ізраїлевого Бога.
2 Chronika 2Chr 1 29 8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і Він дав їх на ганьбу, і на спустошення, і на посміховище, як ви бачите своїми очима.
2 Chronika 2Chr 1 29 9 І ось попадали наші батьки від меча, а наші сини, і наші дочки, і жінки наші в неволі за це!
2 Chronika 2Chr 1 29 10 Тепер на моєму серці лежить скласти заповіта з Господом, Ізраїлевим Богом, і нехай Він відверне від нас жар гніву Свого.
2 Chronika 2Chr 1 29 11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо вас Господь вибрав ставати перед лицем Його на службу Йому, та щоб служити Йому й кадити Йому!
2 Chronika 2Chr 1 29 12 І встали Левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових; а від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів; а від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів;
2 Chronika 2Chr 1 29 13 а від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл; а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.
2 Chronika 2Chr 1 29 14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї; а від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.
2 Chronika 2Chr 1 29 15 І зібрали вони братів своїх, і освятилися, і пішли за наказом царським у справах Господніх, щоб очистити Господній дім.
2 Chronika 2Chr 1 29 16 І повходили священики до середини Господнього дому на очищення. І повиносили вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього дому, а Левити взяли це, щоб винести назовні до долини Кедрон.
2 Chronika 2Chr 1 29 17 І зачали вони першого дня першого місяця освящати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору. І освятили вони Господній дім за вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили.
2 Chronika 2Chr 1 29 18 І ввійшли вони в середину дому до царя Єзекії та й сказали: Очистили ми ввесь Господній дім, і жертівника цілопалення, та всі його речі, і стіл укладання хлібів та всі його речі.
2 Chronika 2Chr 1 29 19 А всі ті речі, які цар Ахаз занехав був за свого царювання, коли спроневірився, ми приготовили та освятили, і ось вони перед Господнім жертівником.
2 Chronika 2Chr 1 29 20 І встав рано цар Єзекія, і зібрав зверхників міста та й увійшов до Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 29 21 І привели вони сім биків, і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів на жертву за гріх: за царство, і за святиню, і за Юду, а він звелів Аароновим синам, священикам, принести це в жертву на Господньому жертівнику.
2 Chronika 2Chr 1 29 22 І порізали ту велику худобу, а священики прийняли кров і покропили на жертівника; і порізали баранів, і покропили ту кров на жертівника; і порізали овечок, і покропили ту кров на жертівника.
2 Chronika 2Chr 1 29 23 І привели козлів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.
2 Chronika 2Chr 1 29 24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очистили жертівника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх.
2 Chronika 2Chr 1 29 25 І поставив він Левитів Господнього дому з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида та Ґада, царевого прозорливця, та пророка Натана, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків Його.
2 Chronika 2Chr 1 29 26 І поставали Левити з Давидовим знаряддям, а священики із сурмами.
2 Chronika 2Chr 1 29 27 І сказав Єзекія принести цілопалення на жертівника. А коли розпочали цілопалення, зачався спів Господеві та звуки сурем і музичного знаряддя Давида, Ізраїлевого царя.
2 Chronika 2Chr 1 29 28 І ввесь збір вклонився, і співаки співали, а сурми сурмили, це все аж до кінця цілопалення!
2 Chronika 2Chr 1 29 29 А як скінчили приносити жертву, попадали навколішки цар та всі, що були з ним, і вклонилися.
2 Chronika 2Chr 1 29 30 І сказав цар Єзекія та зверхники до Левитів, щоб вони хвалили Господа словами Давида та прозорливця Асафа, і вони хвалили з великою радістю, і схилялися, і вклонялися до землі.
2 Chronika 2Chr 1 29 31 І відповів Єзекія й сказав: Тепер ви освячені для Господа. Підійдіть, і приведіть жертви та приноси вдячні для Господнього дому. І привів збір жертви та приноси вдячні, і кожен, хто мав жертвенне серце, приносив цілопалення.
2 Chronika 2Chr 1 29 32 І було число цілопалення, що спровадив збір: худоби великої сімдесят, баранів сотня, овечок двісті, для цілопалення Господеві все це.
2 Chronika 2Chr 1 29 33 А для святости: худоби великої шість сотень, а худоби дрібної три тисячі.
2 Chronika 2Chr 1 29 34 Тільки священиків було мало, і не могли вони обдирати шкур зо всіх цілопалень; і допомагали їм їхні брати Левити аж до скінчення праці, і поки освятилися священики, бо Левити були простосердіші на освячення, аніж священики.
2 Chronika 2Chr 1 29 35 І також було багато палень серед мирних жертов і серед жертов литих до цілопалення. І так була відновлена служба Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 29 36 І радів Єзекія та ввесь народ тим, що Бог приготовив для народу, бо та річ сталася несподівано!
2 Chronika 2Chr 1 30 1 І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.
2 Chronika 2Chr 1 30 2 І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.
2 Chronika 2Chr 1 30 3 Бо не могли справити її того часу, бо священики не освятилися в потрібному числі, а народ не зібрався до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 30 4 І була вгодна та річ в очах царевих та в очах усього збору.
2 Chronika 2Chr 1 30 5 І вони постановили оголосити по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб приходили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.
2 Chronika 2Chr 1 30 6 І пішли бігуни з листами від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за наказом царя говорили: Ізраїлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, і Він повернеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.
2 Chronika 2Chr 1 30 7 І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневірилися Господеві, Богові їхніх батьків, і Він дав їх на спустошення, як ви бачите.
2 Chronika 2Chr 1 30 8 Тепер не будьте твердошиї, як ваші батьки. Покоріться Господеві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господеві, Богові вашому, і Він відверне від вас жар гніву Свого.
2 Chronika 2Chr 1 30 9 Бо як ви навернетесь до Господа, то брати ваші та ваші сини знайдуть милосердя в своїх поневільників, і зможуть вернутися до цього Краю, бо милостивий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.
2 Chronika 2Chr 1 30 10 І сторожі все переходили з міста до міста по краю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завулона. Та люди глузували з них, і висміювали їх.
2 Chronika 2Chr 1 30 11 Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокорилися, і поприходили до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 30 12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для виконання наказу царя та зверхників за Господнім словом.
2 Chronika 2Chr 1 30 13 І зібрався до Єрусалиму численний народ, щоб справити свято Опрісноків другого місяця, збір дуже численний.
2 Chronika 2Chr 1 30 14 І встали вони, і повикидали ідольські жертівники, що були в Єрусалимі, і повикидали всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедрон.
2 Chronika 2Chr 1 30 15 І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоромилися й освятилися, і принесли цілопалення до Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 30 16 І поставали вони на своєму місці за їхнім правом, за Законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи з руки Левитів.
2 Chronika 2Chr 1 30 17 Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для різання пасхальних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.
2 Chronika 2Chr 1 30 18 Бо безліч народу, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очистилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: Добрий Господь простить кожному,
2 Chronika 2Chr 1 30 19 хто все своє серце міцно встановив, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині.
2 Chronika 2Chr 1 30 20 І послухав Господь Єзекію, і простив народ.
2 Chronika 2Chr 1 30 21 І справляли Ізраїлеві сини, що знаходилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день славили Господа всією силою.
2 Chronika 2Chr 1 30 22 І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святкову жертву сім день, і приносили мирні жертви, і сповідалися Господеві, Богові батьків своїх.
2 Chronika 2Chr 1 30 23 І ввесь збір нарадився справити свято ще другі сім день, і справляли сім день в радості.
2 Chronika 2Chr 1 30 24 Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібної, а зверхники дали для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібної. І освятилося багато священиків.
2 Chronika 2Chr 1 30 25 І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і приходьки, що поприходили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.
2 Chronika 2Chr 1 30 26 І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!
2 Chronika 2Chr 1 30 27 І встали священики та Левити, і поблагословили народ. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його, до небес!
2 Chronika 2Chr 1 31 1 А коли це все скінчилося, вийшов увесь Ізраїль, що знаходився там, до Юдиних міст, і поламали стовпи для божків, і постинали посвячені дерева, і порозбивали пагірки та жертівники в усьому Юді й Веніямині, і в Єфремі та Манасії аж до кінця. Потому вернулися всі Ізраїлеві сини, кожен до своєї посілости, до своїх міст.
2 Chronika 2Chr 1 31 2 І Єзекія поставив черги священиків та Левитів за їхніми відділами, кожного за його служенням, зо священиків та з Левитів, на цілопалення, і на мирні жертви, на служення й на подяку, і на хвалу в брамах Господніх таборів.
2 Chronika 2Chr 1 31 3 А царева частка зо здобутку його приділена була на цілопалення: на цілопалення ранішні та вечірні, і на цілопалення на суботи й на молодики та на свята, як написано в Законі Господньому.
2 Chronika 2Chr 1 31 4 І наказав він народові, мешканцям Єрусалиму, давати частку священичу та левитську, щоб вони були ревними з Законі Господньому.
2 Chronika 2Chr 1 31 5 А як поширився той наказ, поназносили Ізраїлеві сини багато первоплодів збіжжя, виноградного соку, і нової оливи, і меду, і всякого полевого врожаю; і як десятину того всього багато поназносили.
2 Chronika 2Chr 1 31 6 А Ізраїлеві та Юдині сини, що сиділи по Юдиних містах, також вони поприносили десятину худоби великої та худоби дрібної, і десятину святих речей, посвячених Господеві, їхньому Богові, і понадавали того багато куп.
2 Chronika 2Chr 1 31 7 Третього місяця зачали складати ті купи, а місяця сьомого закінчили.
2 Chronika 2Chr 1 31 8 І прийшли Єзекія та зверхники, і побачили ті купи, і поблагословили Господа та народ Його, Ізраїля.
2 Chronika 2Chr 1 31 9 І вивідував Єзекія священиків та Левитів про ті купи.
2 Chronika 2Chr 1 31 10 І говорив до нього священик Азарія, голова Садокового дому, і сказав: Відколи зачали приносити приношення до Господнього дому, ми їли й були ситі, і багато позосталося, бо Господь поблагословив народ Свій. А з останків складено оцю многоту.
2 Chronika 2Chr 1 31 11 Тоді Єзекія наказав приготовити комори в Господньому домі, і приготовили.
2 Chronika 2Chr 1 31 12 І вірно перенесли туди приношення, і десятину, і святощі, а над ними володарем був Левит Конанія, а брат його Шім'ї другим.
2 Chronika 2Chr 1 31 13 А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная були урядовцями під рукою Конанії та брата його Шім'ї, призначені царем та Азарієм, володарем при Божому домі.
2 Chronika 2Chr 1 31 14 А Коре, син Їмни, Левит, придверний зо східнього боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати Господні приношення та речі найсвятіші.
2 Chronika 2Chr 1 31 15 А при ньому були: Еден, і Мін'ямін, і Єшуа, і Шемая, Амарія, і Шеханія по священичих містах, щоб вірно роздавати їхнім братам за чергами, як великому, так і малому,
2 Chronika 2Chr 1 31 16 окрім їхніх позаписуваних: для мужчин від віку трьох літ і вище, для кожного, хто приходив до Господнього дому на щоденне діло, на їхнє служення, за їхніми сторожами та за їхніми чергами,
2 Chronika 2Chr 1 31 17 і приписаним священикам до дому їхніх батьків, та Левитам від віку двадцяти літ і вище, у сторожах їхніх та в чергах їхніх,
2 Chronika 2Chr 1 31 18 і їхнім приписаним з усіма їхніми дітьми, їхніми жінками, і їхніми синами, і їхніми дочками, для всього збору, бо вони в вірності своїй посвящаються на святість.
2 Chronika 2Chr 1 31 19 А синам священика Аарона, на полях пасовиська їхніх міст, у кожному місті поставлені були мужі, що зазначені поіменно, щоб давати частки кожному мужчині серед священиків та всякому приписаному серед Левитів.
2 Chronika 2Chr 1 31 20 І зробив Єзекія так, як це, по всій Юдеї. І робив він добре й угодне та справедливе перед лицем Господа, Бога свого.
2 Chronika 2Chr 1 31 21 І в усякому ділі, яке він зачинав, у роботі Божого дому, і в Законі, і в заповіді, щоб звертатися до Бога свого, робив він усім своїм серцем, і мав успіх.
2 Chronika 2Chr 1 32 1 По цих справах та по цій вірності прийшов Санхерів, цар асирійський, і ввійшов в Юдею, і розклався табором проти укріплених міст, і думав здобути їх собі.
2 Chronika 2Chr 1 32 2 І побачив Єзекія, що прийшов Санхерів, і що він задумує війну на Єрусалим,
2 Chronika 2Chr 1 32 3 то він нарадився зо своїми зверхниками та своїми лицарями позатикати джерельні води, що назовні міста. І вони допомогли йому.
2 Chronika 2Chr 1 32 4 І було зібрано багато народу, і вони позатикали всі джерела й потік, що плив у Краю, говорячи: Нащо б мали так багато води асирійські царі, коли прийдуть?
2 Chronika 2Chr 1 32 5 І він підбадьорився, і забудував увесь виломаний мур, і поставив на нього башту, а поза тим муром інший мур, і зміцнив Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ратищ та щитів.
2 Chronika 2Chr 1 32 6 І понаставляв він над народом військових зверхників, і зібрав їх до себе, на майдан біля міської брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи:
2 Chronika 2Chr 1 32 7 Будьте міцні та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим натовпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.
2 Chronika 2Chr 1 32 8 З ним рамено тілесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя.
2 Chronika 2Chr 1 32 9 По цьому послав Санхерів, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, а він сам таборував проти Лахішу, і вся сила його була з ним, до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати:
2 Chronika 2Chr 1 32 10 Так говорить Санхерів, цар асирійський: На що ви сподіваєтесь і сидите в облозі в Єрусалимі?
2 Chronika 2Chr 1 32 11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спраги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя.
2 Chronika 2Chr 1 32 12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував пагірки його та жертівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним жертівником будете вклонятися й на ньому будете кадити?
2 Chronika 2Chr 1 32 13 Чи ж ви не знаєте, що зробив я та батьки мої всім народом земель? Чи справді могли боги народів тих країв урятувати свій край від моєї руки?
2 Chronika 2Chr 1 32 14 Хто з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки?
2 Chronika 2Chr 1 32 15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зводить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жоден бог жодного народу та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші боги не врятують вас від моєї руки!
2 Chronika 2Chr 1 32 16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію.
2 Chronika 2Chr 1 32 17 І писав він листи з лайкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: Як боги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!
2 Chronika 2Chr 1 32 18 І кликали вони сильним голосом по-юдейському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настрашити їх та налякати їх, щоб здобути місто.
2 Chronika 2Chr 1 32 19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богів землі, чин людських рук.
2 Chronika 2Chr 1 32 20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба.
2 Chronika 2Chr 1 32 21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка, і володаря, і зверхника в таборі царя асирійського, і той вернувся з соромом обличчя до краю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра його, вбили його там мечем...
2 Chronika 2Chr 1 32 22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських мешканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навколо.
2 Chronika 2Chr 1 32 23 І багато-хто приносили дара для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьому піднісся в очах усіх народів!
2 Chronika 2Chr 1 32 24 Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, і Він відповів йому, і дав йому знака.
2 Chronika 2Chr 1 32 25 Та Єзекія не віддав так, як було зроблено йому, бо запишнилося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусалим.
2 Chronika 2Chr 1 32 26 Але впокорився Єзекія в пишноті серця свого, він та мешканці Єрусалиму, і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії.
2 Chronika 2Chr 1 32 27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбниці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на пахощі, і на щити, і на всякі дорогі речі,
2 Chronika 2Chr 1 32 28 і клуні на врожай збіжжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби для всякої худоби, і жолоби для черід.
2 Chronika 2Chr 1 32 29 І побудував він собі міста, і мав великий набуток худоби дрібної та худоби великої, бо Бог дав йому дуже великий маєток.
2 Chronika 2Chr 1 32 30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горішнього Ґіхону, і вивів її вдолину на захід від Давидового Міста. І мав Єзекія успіх в усіх своїх ділах.
2 Chronika 2Chr 1 32 31 Тільки при послах вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю, залишив був його Бог, щоб випробувати його, щоб пізнати все в його серці.
2 Chronika 2Chr 1 32 32 А решта діл Єзекії та його чесноти, ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
2 Chronika 2Chr 1 32 33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбіччях гробів Давидових синів, і віддали йому честь по смерті його, уся Юдея та мешканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасія.
2 Chronika 2Chr 1 33 1 Манасія був віку дванадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі п'ятдесят і п'ять літ.
2 Chronika 2Chr 1 33 2 І робив він лихе в Господніх очах, за поганською гидотою тих народів, яких вигнав Господь з-перед Ізраїлевих синів.
2 Chronika 2Chr 1 33 3 І він знову побудував пагірки, які порозбивав був його батько Єзекія, і понаставляв жертівники для Ваалів, і поробив Астарти, і вклонявся всім небесним силам, і служив їм.
2 Chronika 2Chr 1 33 4 І побудував він жертівники в Господньому домі, про якого сказав був Господь: В Єрусалимі буде Ім'я Моє навіки!
2 Chronika 2Chr 1 33 5 І побудував він жертівники для всіх небесних сил на обох подвір'ях Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 33 6 І він перепроваджував своїх синів через огонь у долині Гінномового сина, і гадав, і ворожив, і чарував, і настановляв викликувачів духів померлих і духів віщих, і багато робив зла в очах Господа, щоб гнівити Його.
2 Chronika 2Chr 1 33 7 І поставив він різаного боввана, якого зробив, у Божому домі, про якого Бог сказав був до Давида та до сина його Соломона: У цьому домі та в Єрусалимі, що його Я вибрав зо всіх міст Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'я Своє навіки!
2 Chronika 2Chr 1 33 8 І більше не виступить Ізраїлева нога з тієї землі, яку Я дав вашим батькам, якщо тільки вони будуть пильнувати робити все так, як наказав Я їм, увесь Закон, і устави, і постанови, дані через Мойсея.
2 Chronika 2Chr 1 33 9 Та Манасія робив блудливими Юдею та мешканців Єрусалиму, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед Ізраїлевих синів.
2 Chronika 2Chr 1 33 10 І говорив Господь до Манасії та до народу його, та не слухались вони.
2 Chronika 2Chr 1 33 11 І Господь навів на них зверхників війська асирійського царя, а вони схопили Манасію на повід, і скували його мідяними кайданами та й повели його до Вавилону.
2 Chronika 2Chr 1 33 12 А як був він утискуваний, благав він лице Господа, Бога свого, і дуже впокорився перед лицем Бога своїх батьків.
2 Chronika 2Chr 1 33 13 І молився він до Нього, і Він був ублаганий, і вислухав благання його, і вернув його до Єрусалиму, до царства його. І пізнав Манасія, що Господь Він Бог!
2 Chronika 2Chr 1 33 14 По цьому збудував він зовнішній мур для Давидового Міста на захід від Ґіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже високо підняв його. І понаставляв він військових зверхників по всіх укріплених містах Юдеї.
2 Chronika 2Chr 1 33 15 І повикидав він чужих богів та подобу боввана з Господнього дому, і всі жертівники, що він побудував був на горі Господнього дому та в Єрусалимі, і викинув те поза місто.
2 Chronika 2Chr 1 33 16 І збудував він Господнього жертівника, і приніс на ньому жертви приносів мирних та вдячних, і звелів юдеям служити Господеві, Богові Ізраїлевому.
2 Chronika 2Chr 1 33 17 Але народ приносив жертви ще на пагірках, тільки вже Господеві, Богові своєму.
2 Chronika 2Chr 1 33 18 А решта діл Манасії, і його молитва до Бога його, і слова прозорливців, що говорили до нього Ім'ям Господа, Бога Ізраїлевого, ото вони описані в історії Ізраїлевих царів.
2 Chronika 2Chr 1 33 19 А молитва його, і як Він був ублаганий, і ввесь його гріх та його спроневірення, і місця, що побудував на них пагірки й поставив Астарти та боввани перед своїм упокоренням, ось вони описані в словах його прозорливців.
2 Chronika 2Chr 1 33 20 І спочив Манасія з батьками своїми, і поховали його в домі його, а замість нього зацарював син його Амон.
2 Chronika 2Chr 1 33 21 Амон був віку двадцяти й двох років, коли він зацарював, і царював він в Єрусалимі два роки.
2 Chronika 2Chr 1 33 22 І робив він зло Господніх очах, як робив його батько Манасія. А всім бовванам, яких наробив його батько Манасія, Амон приносив жертви та служив їм.
2 Chronika 2Chr 1 33 23 І не впокорився він перед Господнім лицем, як упокорився був його батько Манасія, і він, Амон, побільшив провину.
2 Chronika 2Chr 1 33 24 І змовилися раби його на нього, і забили його в його домі.
2 Chronika 2Chr 1 33 25 Та народ Краю перебив усіх змовників на царя Амона. І настановив народ Краю царем замість нього сина його Йосію.
2 Chronika 2Chr 1 34 1 Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.
2 Chronika 2Chr 1 34 2 І робив він угодне в Господніх очах, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.
2 Chronika 2Chr 1 34 3 І восьмого року царювання свого, бувши ще юнаком, розпочав він звертатися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від пагірків, і Астарт, і бовванів різаних та литих.
2 Chronika 2Chr 1 34 4 І порозбивали перед ним Ваалові жертівники, а стовпи сонця, що були на них, він повирубував, а Астарти, і боввани різані та литі поламав і розтер, і розкидав на гроби тих, хто приносив їм жертви.
2 Chronika 2Chr 1 34 5 А кості жерців попалив на їхніх жертівниках, і очистив Юдею та Єрусалим.
2 Chronika 2Chr 1 34 6 А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навколо
2 Chronika 2Chr 1 34 7 порозбивав жертівники та Астарти, і потовк боввани на порох, а всі ідоли сонця повирубував в усьому Ізраїлевому краї, і вернувся до Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 34 8 А вісімнадцятого року царювання його, по очищенні Краю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та канцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб направити дім Господа, Бога його.
2 Chronika 2Chr 1 34 9 І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було знесене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли порога, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та мешканців Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 34 10 І дали на руку робітників праці, приставлених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали на відбудову та на направу Божого дому.
2 Chronika 2Chr 1 34 11 І дали вони теслям, і будівничим, щоб купувати тесане каміння та дерева на зв'язування та на покриття домів, що їх понищили Юдині царі.
2 Chronika 2Chr 1 34 12 А ті люди чесно виконували працю, а над ними були поставлені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керування. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаряддях,
2 Chronika 2Chr 1 34 13 були над носіями, і керували всіма робітниками на кожну роботу; а з Левитів були писарі й урядники та придверні.
2 Chronika 2Chr 1 34 14 А коли вони виймали срібло, принесене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Закону, даного через Мойсея.
2 Chronika 2Chr 1 34 15 І відповів Хілкійя й сказав до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі книгу Закону! І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.
2 Chronika 2Chr 1 34 16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс цареві ще відповідь, говорячи: Усе, що дано через твоїх рабів, вони роблять.
2 Chronika 2Chr 1 34 17 І вони висипали те срібло, що знайдене в Господньому домі, і дали його на руку приставлених та на руку робітників праці.
2 Chronika 2Chr 1 34 18 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав з неї перед царем.
2 Chronika 2Chr 1 34 19 І сталося, як цар почув слова книги Закону, то роздер свої шати...
2 Chronika 2Chr 1 34 20 І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:
2 Chronika 2Chr 1 34 21 Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова цієї книги, що знайдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші це дотримували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі.
2 Chronika 2Chr 1 34 22 І пішов Хілкійя та ті, кому звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сторожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Новому Місті, і говорили до неї про це.
2 Chronika 2Chr 1 34 23 А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:
2 Chronika 2Chr 1 34 24 Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі ті прокляття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,
2 Chronika 2Chr 1 34 25 за те, що вони покинули Мене й кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всіма ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, і він не погасне...
2 Chronika 2Chr 1 34 26 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про ті слова, які ти чув:
2 Chronika 2Chr 1 34 27 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед лицем Бога свого, коли ти почув слова Його на це місце та на мешканців його, і ти впокорився перед лицем Моїм, і роздер свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.
2 Chronika 2Chr 1 34 28 Ось Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у спокої, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу на оце місце та на мешканців його! І вони принесли відповідь цареві.
2 Chronika 2Chr 1 34 29 А цар послав, і зібрав усіх старших Юдеї та Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 34 30 І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і мешканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до малого, і він прочитав уголос слова книги Заповіту, знайденої в Господньому домі.
2 Chronika 2Chr 1 34 31 І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і свідчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб виконувати слова того заповіту, що написані в тій книзі.
2 Chronika 2Chr 1 34 32 І наставив він кожного, хто знаходився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І мешканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.
2 Chronika 2Chr 1 34 33 І Йосія повикидав усі поганські гидоти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знаходився в Ізраїлі, служити Господеві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.
2 Chronika 2Chr 1 35 1 І справив Йосія в Єрусалимі Пасху для Господа, і зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня першого місяця.
2 Chronika 2Chr 1 35 2 І поставив він священиків на їхні становища, і підбадьорував їх на службу Господнього дому.
2 Chronika 2Chr 1 35 3 І сказав він Левитам, наставникам усього Ізраїля, посвяченим для Господа: Дайте святого ковчега до храму, що його збудував Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раменах, служіть тепер Господеві, вашому Богові, та Його народові, Ізраїлеві.
2 Chronika 2Chr 1 35 4 І приготуйтеся за родом ваших батьків, за вашими чергами, за писанням Давида, Ізраїлевого царя, та за писанням його сина Соломона.
2 Chronika 2Chr 1 35 5 І станьте в святині за відділами батьківських родів ваших братів, синів народу, а поділ за батьківськими домами в Левитів.
2 Chronika 2Chr 1 35 6 І заріжте пасхальне ягня, й освятіться, і приготуйте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея.
2 Chronika 2Chr 1 35 7 І дав Йосія для людських синів худоби дрібної, овечок та молодих кіз, це все на пасхальне ягня для кожного, хто знаходився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої три тисячі. Це з набутку царевого.
2 Chronika 2Chr 1 35 8 А його зверхники дали на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші в Божому домі, дали священикам на пасхальні жертви дві тисячі й шість сотень худоби дрібної, а худоби великої три тисячі.
2 Chronika 2Chr 1 35 9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали для Левитів на пасхальні жертви п'ять тисяч худоби дрібної, а худоби великої п'ять сотень.
2 Chronika 2Chr 1 35 10 І була міцно встановлена служба, і стали священики на своїм становищі, а Левити при своїх чергах, за наказом царя.
2 Chronika 2Chr 1 35 11 І різали пасхальне ягня, а священики кропили кров'ю, беручи з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.
2 Chronika 2Chr 1 35 12 І відділили, що було на цілопалення, щоб дати їх за відділами, по батьківських домах синам народу на приношення Господеві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.
2 Chronika 2Chr 1 35 13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшках, і в котлах, і в горнятах, і швидко несли всім синам народу.
2 Chronika 2Chr 1 35 14 А потім наварили собі та священикам, бо священики, Ааронові сини, були зайняті приношенням цілопалення та лою аж до ночі, то Левити наготовили їжі собі та священикам, Аароновим синам.
2 Chronika 2Chr 1 35 15 А співаки, Асафові сини, були на своїх місцях за наказом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царевого прозорливця, а придверні були при кожній брамі, їм не треба було відходити від своїх робіт, бо їхні брати Левити наготовили їм.
2 Chronika 2Chr 1 35 16 І була міцно встановлена вся Господня служба того дня, щоб справити Пасху й принести цілопалення на Господньому жертівнику, за наказом царя Йосії.
2 Chronika 2Chr 1 35 17 І Ізраїлеві сини, що знаходилися там, справляли того часу Пасху та свято Опрісноків сім день.
2 Chronika 2Chr 1 35 18 І не справлялася Пасха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Пасха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знаходився там, та мешканці Єрусалиму.
2 Chronika 2Chr 1 35 19 Вісімнадцятого року царювання Йосії справлялася ця Пасха.
2 Chronika 2Chr 1 35 20 По всьому цьому, коли Йосія приготовив дім Божий, прийшов Нехо, цар єгипетський, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а Йосія вийшов навпроти нього.
2 Chronika 2Chr 1 35 21 І послав той до нього послів, говорячи: Що мені до тебе, царю Юдин? Не проти тебе приходжу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спішити. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!
2 Chronika 2Chr 1 35 22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого наказу, і прийшов воювати в долині Меґіддо.
2 Chronika 2Chr 1 35 23 І вистрілили стрільці на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: Відведіть мене, бо я сильно ранений...
2 Chronika 2Chr 1 35 24 І перевели його його раби з військової колесниці на його другий повіз, і відвезли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гробах своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жалобі по Йосії.
2 Chronika 2Chr 1 35 25 І Єремія співав жалобну пісню по Йосії. А всі співаки та співачки оповідали в жалобних своїх піснях про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в Жалобних Піснях.
2 Chronika 2Chr 1 35 26 А решта діл Йосії та його чесноти, за написаним у Господнім Законі,
2 Chronika 2Chr 1 35 27 і дії його перші та останні, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.
2 Chronika 2Chr 1 36 1 А народ Краю взяв Йоахаза, сина Йосії, і настановив його царем в Єрусалимі замість батька його.
2 Chronika 2Chr 1 36 2 Йоахаз був віку двадцяти й трьох літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці.
2 Chronika 2Chr 1 36 3 І скинув його єгипетський цар в Єрусалимі, і наклав кару на цей Край, сто талантів срібла та талант золота.
2 Chronika 2Chr 1 36 4 І єгипетський цар настановив царем над Юдеєю та Єрусалимом брата його Ел'якима, і змінив ім'я йому на Єгояким. А брата його Йоахаза узяв Нехо й відвів його до Єгипту.
2 Chronika 2Chr 1 36 5 Єгояким був віку двадцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і одинадцять років царював в Єрусалимі. І робив він зло в очах Господа, Бога свого.
2 Chronika 2Chr 1 36 6 На нього пішов Навуходоносор, цар вавилонський, і він закував його в мідяні кайдани, щоб відвести його до Вавилону.
2 Chronika 2Chr 1 36 7 А дещо з посуду Господнього дому Навуходоносор відправив до Вавилону, і дав його до храму свого в Вавилоні.
2 Chronika 2Chr 1 36 8 А решта Єгоякимових діл та гидоти його, які він робив, і що знайдено проти нього, ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. А замість нього зацарював син його Єгояхін.
2 Chronika 2Chr 1 36 9 Єгояхін був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці й десять день. І робив він лихе в Господніх очах.
2 Chronika 2Chr 1 36 10 А по році послав цар Навуходоносор, і привів його до Вавилону з дорогим посудом Господнього дому, а царем над Юдеєю та Єрусалимом настановив брата його Седекію.
2 Chronika 2Chr 1 36 11 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років.
2 Chronika 2Chr 1 36 12 І робив він зло в очах Господа, Бога свого, не впокорився перед пророком Єремією, що говорив із наказу Господнього.
2 Chronika 2Chr 1 36 13 І він також відкинувся від царя Навуходоносора, що був заприсягнув його Господом, і вчинив твердою свою шию, і став запеклим, щоб не навертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.
2 Chronika 2Chr 1 36 14 Також усі зверхники священиків та народу ще більше грішили, шануючи гидоти поган, і вони занечистили Господній дім, якого Він освятив в Єрусалимі.
2 Chronika 2Chr 1 36 15 А Господь, Бог їхніх батьків, усе посилав до них через Своїх послів слова остороги, бо Він змилосердився над народом Своїм та над оселею Своєю.
2 Chronika 2Chr 1 36 16 Та вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.
2 Chronika 2Chr 1 36 17 І Він навів на них халдейського царя, і той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої святині, і не змилосердився ані над юнаком, ані над дівчиною, ані над старим, ані над старезним, усе дав в його руку...
2 Chronika 2Chr 1 36 18 І всі речі Божого дому, великі та малі, і скарби дому Господнього та дому царя й його зверхників, усе переніс до Вавилону.
2 Chronika 2Chr 1 36 19 І спалили вони Божий дім, і порозбивали мур Єрусалиму, і всі палати його попалили огнем, а всі дорогі речі його понищили...
2 Chronika 2Chr 1 36 20 І пішло на вигнання до Вавилону позостале від меча, і стали йому та синам його за рабів аж до зацарювання перського царства,
2 Chronika 2Chr 1 36 21 щоб виповнилося Господнє слово, проречене Єреміїними устами, аж поки вподобає собі земля свої суботи, по всі дні її спустошення святкувала вона суботи, щоб сповнилися сімдесят літ.
2 Chronika 2Chr 1 36 22 А першого року Кіра, царя перського, коли сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:
2 Chronika 2Chr 1 36 23 Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!
Esra Ezra 1 1 1 А першого року Кіра, царя перського, щоб сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:
Esra Ezra 1 1 2 Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї.
Esra Ezra 1 1 3 Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі.
Esra Ezra 1 1 4 А кожному позосталому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худобою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі.
Esra Ezra 1 1 5 І повставали голови батьківських родів Юди та Веніямина, і священики, і Левити, аж до всякого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім Господа, що в Єрусалимі.
Esra Ezra 1 1 6 А все їхнє довкілля зміцнило їм руки речами срібними та золотими, маєтком, і худобою, і коштовностями, окрім того, що хто пожертвував був добровільно.
Esra Ezra 1 1 7 А цар Кір повиносив речі Господнього дому, які забрав був Навуходоносор з Єрусалиму, і дав їх до дому бога свого,
Esra Ezra 1 1 8 і повиносив їх Кір, цар перський, рукою скарбника Мітредата, а той відрахував їх Шешбаццарові, Юдиному начальникові.
Esra Ezra 1 1 9 І оце їхнє число: мисок золотих тридцять, мисок срібних тисяча, ножів двадцять і дев'ять,
Esra Ezra 1 1 10 келіхів золотих тридцять, келіхів срібних подвійних чотири сотні й десять, посуду іншого тисяча.
Esra Ezra 1 1 11 Усього золотого й срібного посуду п'ять тисяч і чотири сотні. Усе це завіз Шешбаццар, коли вигнанці верталися з Вавилону до Єрусалиму.
Esra Ezra 1 2 1 А оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, до Вавилону, і вони повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до міста свого,
Esra Ezra 1 2 2 ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:
Esra Ezra 1 2 3 синів Пар'ошових дві тисячі сто сімдесят і два,
Esra Ezra 1 2 4 синів Шефатіїних три сотні сімдесят і два,
Esra Ezra 1 2 5 синів Арахових сім сотень сімдесят і п'ять,
Esra Ezra 1 2 6 синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі вісім сотень і дванадцять,
Esra Ezra 1 2 7 синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
Esra Ezra 1 2 8 синів Заттуєвих дев'ять сотень і сорок і п'ять,
Esra Ezra 1 2 9 синів Заккеєвих сім сотень і шістдесят,
Esra Ezra 1 2 10 синів Банієвих шість сотень сорок і два,
Esra Ezra 1 2 11 синів Беваєвих шість сотень двадцять і три,
Esra Ezra 1 2 12 синів Азґадових тисяча двісті двадцять і два,
Esra Ezra 1 2 13 синів Адонікамових шість сотень шістдесят і шість,
Esra Ezra 1 2 14 синів Біґваєвих дві тисячі п'ятдесят і шість,
Esra Ezra 1 2 15 синів Адінових чотири сотні п'ятдесят і чотири,
Esra Ezra 1 2 16 синів Атерових, від Єзекії дев'ятдесят і вісім,
Esra Ezra 1 2 17 синів Бецаєвих три сотні двадцять і три,
Esra Ezra 1 2 18 синів Йориних сто й дванадцять,
Esra Ezra 1 2 19 синів Хашумових двісті двадцять і три,
Esra Ezra 1 2 20 синів Ґіббарових дев'ятдесят і п'ять,
Esra Ezra 1 2 21 виходьків з Віфлеєму сто двадцять і три,
Esra Ezra 1 2 22 людей з Нетофи п'ятдесят і шість,
Esra Ezra 1 2 23 людей з Анатоту сто двадцять і вісім,
Esra Ezra 1 2 24 виходьків з Азмавету сорок і два,
Esra Ezra 1 2 25 виходьків з Кір'ят-Аріму, Кефіри та Беероту сім сотень і сорок і три,
Esra Ezra 1 2 26 виходьків з Рами та Ґеви: шість сотень двадцять і один,
Esra Ezra 1 2 27 людей з Міхмасу сто двадцять і два,
Esra Ezra 1 2 28 людей з Бет-Елу та Аю двісті двадцять і три,
Esra Ezra 1 2 29 виходьків з Нево п'ятдесят і два,
Esra Ezra 1 2 30 виходьків з Маґбішу сто п'ятдесят і шість,
Esra Ezra 1 2 31 виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
Esra Ezra 1 2 32 виходьків з Харіму три сотні й двадцять,
Esra Ezra 1 2 33 виходьків з Лоду, Хадіду та Оно сім сотень двадцять і п'ять,
Esra Ezra 1 2 34 виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,
Esra Ezra 1 2 35 виходьків з Сенаї три тисячі і шість сотень і тридцять.
Esra Ezra 1 2 36 Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,
Esra Ezra 1 2 37 синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,
Esra Ezra 1 2 38 синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,
Esra Ezra 1 2 39 синів Харімових тисяча й сімнадцять.
Esra Ezra 1 2 40 Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, з синів Гадавії сімдесят і чотири.
Esra Ezra 1 2 41 Співаків: синів Асафових сто двадцять і вісім.
Esra Ezra 1 2 42 Синів придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих, усіх сто тридцять і дев'ять.
Esra Ezra 1 2 43 Храмових підданців: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,
Esra Ezra 1 2 44 синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,
Esra Ezra 1 2 45 синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,
Esra Ezra 1 2 46 синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,
Esra Ezra 1 2 47 синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,
Esra Ezra 1 2 48 синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,
Esra Ezra 1 2 49 синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,
Esra Ezra 1 2 50 синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,
Esra Ezra 1 2 51 синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,
Esra Ezra 1 2 52 синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,
Esra Ezra 1 2 53 синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,
Esra Ezra 1 2 54 синів Незіхових, синів Хатіфиних,
Esra Ezra 1 2 55 синів Соломонових рабів: синів Сотаєвих, синів Соферетових, синів Терудиних,
Esra Ezra 1 2 56 Синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,
Esra Ezra 1 2 57 синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих,
Esra Ezra 1 2 58 усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.
Esra Ezra 1 2 59 А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддану та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:
Esra Ezra 1 2 60 синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень п'ятдесят і два.
Esra Ezra 1 2 61 І з синів священичих: сини Ховайїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і звався їхнім ім'ям.
Esra Ezra 1 2 62 Вони шукали свого запису родоводу, та не знайшли, і були вони вилучені зо священства,
Esra Ezra 1 2 63 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.
Esra Ezra 1 2 64 Усього збору разом сорок дві тисячі три сотні шістдесят,
Esra Ezra 1 2 65 окрім їхніх рабів та невільниць, цих було сім тисяч три сотні тридцять і сім; а їхніх співаків та співачок двісті.
Esra Ezra 1 2 66 Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,
Esra Ezra 1 2 67 їхніх верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч сім сотень і двадцять.
Esra Ezra 1 2 68 А з голів батьківських родів, коли вони прийшли до Господнього дому, що в Єрусалимі, то вони жертвували до Божого дому, щоб поставити його на його становищі.
Esra Ezra 1 2 69 За своєю спроможністю вони дали до скарбу на працю: золота шістдесят одну тисячу дарейків, а срібла п'ять тисяч мін, а священичих убрань сто.
Esra Ezra 1 2 70 І осілися священики й Левити, та з народу, і співаки, і придверні, і храмові підданці по своїх містах, і ввесь Ізраїль по своїх містах.
Esra Ezra 1 3 1 А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався народ, як один чоловік, до Єрусалиму.
Esra Ezra 1 3 2 І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудували жертівника Бога Ізраїля, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка.
Esra Ezra 1 3 3 І поставили міцно жертівника на його основі, бо були вони в страху від народів країв, і приносили на ньому цілопалення для Господа, цілопалення на ранок та на вечір.
Esra Ezra 1 3 4 І справили свято Кучок, як написано, і щоденні цілопалення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день,
Esra Ezra 1 3 5 а по тому цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господеві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.
Esra Ezra 1 3 6 Від першого дня сьомого місяця зачали приносити цілопалення для Господа. А під Господній храм не були ще покладені основи.
Esra Ezra 1 3 7 І дали срібла каменярам та теслям, і їжі, і питва та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достачали кедрові дерева з Ливану до Яфського моря за дозволом їм Кіра, царя перського.
Esra Ezra 1 3 8 А другого року по своєму приході до Божого дому до Єрусалиму, другого місяця, почали робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприходив з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керувати над працею Господнього дому.
Esra Ezra 1 3 9 І став Ісус, сини його та брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік, на догляд над робітниками праці в Божому домі, сини Хенададові, сини їх та їхні брати, Левити.
Esra Ezra 1 3 10 А коли клали основу Господнього храму, то поставили облаченних священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів, із цимбалами, щоб славити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя.
Esra Ezra 1 3 11 І відповіли вони хвалою та подякою Господеві, Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя на Ізраїля. А ввесь народ викликував гучним покликом, славлячи Господа за основу Господнього дому!
Esra Ezra 1 3 12 А багато-хто зо священиків і Левитів та з голів батьківських родів, старші, що бачили перший храм, при заснуванні його, того храму, своїми очима, плакали ревним голосом, а багато-хто покликували піднесеним голосом у радості...
Esra Ezra 1 3 13 І не міг народ розпізнати голосу поклику радости від голосу плачу народу, бо народ сильно викликував, а голос був чутий аж далеко...
Esra Ezra 1 4 1 І почули Юдині та Веніяминові вороги, що вигнанці будують храма Господеві, Богові Ізраїля.
Esra Ezra 1 4 2 І прийшли вони до Зоровавеля та до голів батьківських родів, та й сказали їм: І ми будемо будувати з вами, бо ми звертаємось, як ви, до вашого Бога, і ми приносимо Йому жертви від днів Есар-Хаддона, царя асирійського, що привів нас сюди.
Esra Ezra 1 4 3 І сказав їм Зоровавель і Ісус, та решта голів батьківських родів Ізраїлевих: Не вам і нам разом будувати храм для Бога! Самі бо ми будемо будувати для Господа, Бога Ізраїлевого, як наказав нам цар Кір, цар перський.
Esra Ezra 1 4 4 І став народ тієї землі ослаблювати руки Юдиного народу та страхати їх при будуванні.
Esra Ezra 1 4 5 І підкуплювали вони проти них дорадників царських, щоб заламати їхній задум, по всі дні Кіра, царя перського, й аж до царювання Дарія, царя перського.
Esra Ezra 1 4 6 А за царя Ахашвероша, на початку його царювання, написали вони оскарження на мешканців Юдеї та Єрусалиму.
Esra Ezra 1 4 7 А за днів Артаксеркса написав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний по-арамейськи, а перекладений по-перськи.
Esra Ezra 1 4 8 Начальник Рехум та писар Шімай написали одного листа проти Єрусалиму до царя Артаксеркса отак.
Esra Ezra 1 4 9 Тоді начальник Рехум та писар Шімшай та решта товаришів його, судді й урядники, писарчуки, писарі, аркев'яни, вавилоняни, шушаняни, цебто еламіти,
Esra Ezra 1 4 10 та решта народів, яких повиганяв Аснаппар, великий та славний, й осадив їх у місті Самарії та в решті Заріччя.
Esra Ezra 1 4 11 Оце відпис листа, що послали до нього: До царя Артаксеркса твої раби, люди Заріччя. І ось
Esra Ezra 1 4 12 щоб було відоме цареві, що Юдеї, які вийшли від тебе до нас, прибули до Єрусалиму. Вони будують місто бунтівниче та шкідливе, і вдосконалюють мури, а підвалини поліпшили.
Esra Ezra 1 4 13 А тепер щоб було відоме цареві, що коли тільки це місто буде збудоване, а мури закінчаться, вони не будуть давати ані данини, ані податку, ані мита, а це буде шкодити царському прибуткові.
Esra Ezra 1 4 14 І ото, беручи на увагу, що сіль царського палацу сіль наша, а царський сором не випадає нам бачити, тому ми посилаємо й завідомляємо царя,
Esra Ezra 1 4 15 щоб пошукали в книзі споминів батьків твоїх, і ти знайдеш у книзі споминів, і знатимеш, що місто це місто бунтівниче та шкідливе царям та округам, і що в ньому підіймали бунт від правіку, чому місто це було зруйноване.
Esra Ezra 1 4 16 Ми сповіщаємо царя, що коли тільки місто це буде добудоване, а мури закінчаться, то через те не буде тобі частки в Заріччі.
Esra Ezra 1 4 17 Цар послав відповідь: Начальникові Рехумові, і писареві Шімшаєві, та решті їхніх товаришів, що сидять у Самарії, і решта Заріччя: Мир вам! А тепер,
Esra Ezra 1 4 18 лист, якого ви послали до нас, виразно прочитаний передо мною.
Esra Ezra 1 4 19 І був виданий від мене наказ, і шукали та й знайшли, що місто це з давніх-давен підіймалося на царів, і повстання та бунт робилися в ньому.
Esra Ezra 1 4 20 І могутні царі були над Єрусалимом, і панували в усьому Заріччі, а данина, податок та мито давалися їм.
Esra Ezra 1 4 21 А тепер видайте наказа, щоб спинилися ці люди, а місто це не будувалося, поки від мене не буде виданий новий наказ.
Esra Ezra 1 4 22 І будьте бережні, щоб через це не зробити помилки. Нащо ростиме зло на шкоду царям?
Esra Ezra 1 4 23 Тоді, як тільки був прочитаний відпис листа царя Артаксеркса перед Рехумом і писарем Шімшаєм та їхніми товаришами, пішли вони поспішно до Єрусалиму, і спинили роботу їх зброєю та насиллям!
Esra Ezra 1 4 24 Тим спинилася робота Божого дому, що в Єрусалимі, і спинилася вона аж до другого року царювання Дарія, царя перського...
Esra Ezra 1 5 1 І пророкував пророк Огій та Захарій, син Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в Єрусалимі, в Ім'я Бога Ізраїля, що над ними.
Esra Ezra 1 5 2 Тоді встали Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і зачали будувати Божий дім, що в Єрусалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм.
Esra Ezra 1 5 3 Того часу прийшов до них Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай та їхні товариші, і сказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм і кінчати цю будову?
Esra Ezra 1 5 4 Тоді ми сказали їм імена тих мужів, що будують цього будинка.
Esra Ezra 1 5 5 Та око їхнього Бога було на юдейських старших, і вони не спинили їх, аж поки не піде донесення до Дарія, і тоді дадуть писемну відповідь про це.
Esra Ezra 1 5 6 Ось відпис листа, що послав Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай, та товариство його, і перси, що в Заріччі, до царя Дарія,
Esra Ezra 1 5 7 вони послали йому донесення, а в ньому писано так: Цареві Дарієві усякого миру!
Esra Ezra 1 5 8 Щоб було відоме цареві, що ми ходили до Юдейської округи, до дому великого Бога, а він будується з великого каменя, і дерево кладеться в стіни. А робота та робиться докладно, і успіх у їхній руці.
Esra Ezra 1 5 9 Тоді ми питалися тих старших, і сказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм і кінчати цю святиню?
Esra Ezra 1 5 10 А також питалися ми їх про їхні імена, щоб повідомити тебе, що запишемо ім'я тих мужів, які за голову в них.
Esra Ezra 1 5 11 А вони так відповіли нам та сказали: Ми то раби Бога небес та землі, і будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчив його великий Ізраїлів цар.
Esra Ezra 1 5 12 Але згодом, коли наші батьки розгнівили були Бога небес, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея, а храм той він зруйнував його, а народ вигнав до Вавилону.
Esra Ezra 1 5 13 Але першого року Кіра, царя вавилонського, цар Кір видав наказа будувати цей дім Божий.
Esra Ezra 1 5 14 А також посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор був виніс із єрусалимського храму й заніс його до храму вавилонського, виніс його цар Кір із вавилонського храму й дав мужеві, ім'я його Шешбаццар, якого він настановив намісником.
Esra Ezra 1 5 15 І сказав він йому: Візьми цей посуд, іди, віднеси його до храму, що в Єрусалимі, а дім Божий нехай будується на своєму місці.
Esra Ezra 1 5 16 Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підвалини Божого дому в Єрусалимі, і відтоді й аж до цього часу він будується, і не скінчений.
Esra Ezra 1 5 17 І ось, якщо це цареві добре, нехай пошукається в домі царських скарбів там, у Вавилоні, чи справді від царя Кіра виданий був наказ будувати цей Божий дім в Єрусалимі, а царську волю про це нехай пошлють до нас.
Esra Ezra 1 6 1 Тоді цар Дарій видав наказа, і шукали в домі, де складають скарби книжок у Вавилоні.
Esra Ezra 1 6 2 І був знайдений один звій в замку Ахметі, що в мідійській окрузі, а в ньому написано так: На пам'ять.
Esra Ezra 1 6 3 Першого року царя Кіра цар Кір видав наказа: Дім Божий в Єрусалимі дім той нехай будується на місці, де приносять жертви, а його підвалини заложені. Вишина його шістдесят ліктів, ширина його шістдесят ліктів.
Esra Ezra 1 6 4 Три ряди з великого каменю, й один ряд з дерева, а видатки будуть дані з царського дому.
Esra Ezra 1 6 5 А посуд Божого дому, золотий та срібний, що Навуходоносор виніс був із храму, що в Єрусалимі, і переніс до Вавилону, нехай повернуть, і нехай він піде до храму, що в Єрусалимі, на своє місце, і покладеш те в Божому домі...
Esra Ezra 1 6 6 Тепер же ти, Таттенаю, наміснику Заріччя, ти, Шетор-Бозенаю з товаришами своїми, перси, що в Заріччі, віддаліться звідти!
Esra Ezra 1 6 7 Позоставте працю цього Божого дому, юдейський намісник та юдейські старші збудують той Божий дім на його місці.
Esra Ezra 1 6 8 А від мене даний наказ про те, що ви будете робити з тими юдейськими старшими, щоб збудувати цей Божий дім, а з царського добра, з данини Заріччя, нехай докладно дається видаток тим людям, щоб не спиняти роботи.
Esra Ezra 1 6 9 А що буде потрібне, чи телят, чи баранів, чи овечок на принесення Небесному Богові, пшеницю, сіль, вино та оливу, що скажуть священики, які в Єрусалимі, щоб без омани видавалося їм день-у-день,
Esra Ezra 1 6 10 щоб вони завжди приносили пахощі в жертву Небесному Богові та молилися за життя царя та синів його.
Esra Ezra 1 6 11 А від мене виданий наказ, що коли який чоловік змінить це моє слово, то буде вирване дерево з дому його, і буде поставлене, а він буде прибитий на ньому, а дім його буде обернений за це в руїну!
Esra Ezra 1 6 12 А Бог, що вчинив, щоб там пробувало Ім'я Його, знищить кожного царя та народ, що простягне свою руку, щоб змінити це, щоб ушкодити той Божий дім, що в Єрусалимі! Я, Дарій, видав цього наказа, нехай він докладно буде виконаний!
Esra Ezra 1 6 13 Тоді Таттенай, намісник Заріччя, Шетар-Бозенай та їхні товариші докладно зробили згідно з тим, як послав цар Дарій.
Esra Ezra 1 6 14 А юдейські старші будували, і щастило їм за пророцтвом пророка Огія та Захарія, сина Іддо. І вони збудували й закінчили з наказу Бога Ізраїлевого та з наказу Кіра, і Дарія, і Артаксеркса, царя перського.
Esra Ezra 1 6 15 І закінчений був цей храм до третього місяця адара, що він місяць дванадцятий, шостого року царювання царя Дарія.
Esra Ezra 1 6 16 І справили Ізраїлеві сини, священики й Левити та решта вигнанців свято відновлення того Божого дому з радістю.
Esra Ezra 1 6 17 І принесли в жертву на свято відновлення того Божого дому: волів сотню, баранів двісті, ягнят чотири сотні, а козлят у жертву за гріх за всього Ізраїля дванадцять, за числом Ізраїлевих племен.
Esra Ezra 1 6 18 І поставили священиків за їхніми частинами, а Левитів за чергами їхніми на службу Божого дому, що в Єрусалимі, як написано в книзі Мойсея.
Esra Ezra 1 6 19 А поверненці справили Пасху чотирнадцятого дня першого місяця,
Esra Ezra 1 6 20 бо очистилися священики та Левити, як один, усі вони чисті. І вони зарізали пасхальне ягня для всіх поверненців, для своїх братів священиків та для себе.
Esra Ezra 1 6 21 І їли Ізраїлеві сини, що вернулися з вигнання, і також усі, хто відділився до них від нечистости народів землі, щоб звертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.
Esra Ezra 1 6 22 І справляли вони свято Опрісноків сім день у радості, бо Господь їх потішив і обернув до них серце асирійського царя, щоб зміцнити їхні руки при праці дому Бога, Бога Ізраїлевого.
Esra Ezra 1 7 1 А по цих пригодах, за царювання Артаксеркса, царя перського, Ездра, син Азарії, сина Хійлкійї,
Esra Ezra 1 7 2 сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,
Esra Ezra 1 7 3 сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
Esra Ezra 1 7 4 сина Захарія, сина Уззі, сина Буккі,
Esra Ezra 1 7 5 сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, первосвященика,
Esra Ezra 1 7 6 цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знавець Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, як була на ньому рука Господа, Бога його, всяке його пожадання.
Esra Ezra 1 7 7 І пішли з ним дехто з Ізраїлевих синів, і з священиків, і Левитів, і співаків, і придверних, і храмових підданців до Єрусалиму сьомого року царя Артаксеркса.
Esra Ezra 1 7 8 І прибув він до Єрусалиму п'ятого місяця, а то сьомий рік царювання.
Esra Ezra 1 7 9 Бо першого дня місяця першого був початок виходу з Вавилону, а першого дня п'ятого місяця він прийшов до Єрусалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.
Esra Ezra 1 7 10 Бо Ездра приготовив своє серце досліджувати Господнього Закона, і виконувати його, і навчати в Ізраїлі устава та права.
Esra Ezra 1 7 11 А оце відпис писання, що цар Артаксеркс дав священикові Ездрі, учителеві, що пише слова заповідей Господа та Його устави над Ізраїлем:
Esra Ezra 1 7 12 Артаксеркс, цар над царями, до священика Ездри, досконалого вчителя Закону Бога Небесного, і так далі.
Esra Ezra 1 7 13 А ось виданий від мене наказ, щоб кожен, хто в моїм царстві з Ізраїлевого народу, і їхніх священиків, і Левитів з доброї волі бажає йти до Єрусалиму з тобою, нехай іде,
Esra Ezra 1 7 14 через те, що ти посланий від царя та семи його дорадників, щоб дослідити про Юдею та про Єрусалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,
Esra Ezra 1 7 15 і щоб відправити срібло та золото, що цар та дорадники його пожертвували для Бога Ізраїлевого, Якого місце перебування в Єрусалимі,
Esra Ezra 1 7 16 і все срібло та золото, яке ти знайдеш у всій вавилонській окрузі разом із пожертвами народу та священиків, які жертвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.
Esra Ezra 1 7 17 Тому ти невідкладно купиш за це срібло биків, баранів, овечок, і їх жертви хлібні та їх жертви ливні, і принесеш їх на жертівнику дому вашого Бога, що в Єрусалимі.
Esra Ezra 1 7 18 А що тобі та браттям твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те зробіть за вподобанням вашого Бога.
Esra Ezra 1 7 19 А посуд, що даний тобі на служення дому твого Бога, віддай у цілості перед Богом Єрусалиму.
Esra Ezra 1 7 20 А решта потрібного для дому Бога твого, що випаде тобі дати, буде дана з дому царських скарбів.
Esra Ezra 1 7 21 А від мене я цар Артаксеркс виданий наказ для всіх скарбників, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Ездра, учитель Закону Бога Небесного, нехай буде докладно зроблене:
Esra Ezra 1 7 22 срібла аж до сотні талантів, і пшениці аж до сотні корів, і вина аж до сотні батів, і оливи аж до сотні батів, за соли без запису.
Esra Ezra 1 7 23 Усе, що з наказу Небесного Бога, нехай буде горливо зроблене для дому Небесного Бога, бо нащо був би гнів на царство царя та на синів його?
Esra Ezra 1 7 24 І вас завідомляємо, що всі священики та Левити, співаки, придверні, храмові підданці та працівники того Божого дому вільні, данини, податку, чи мита не належить накладати на них!
Esra Ezra 1 7 25 А ти, Ездро, за мудрістю Бога твого, яка в руці твоїй, попризначай суддів та виконавців Закону, щоб судили для всього народу, що в Заріччі, для всіх, хто знає закони твого Бога, а хто не знає, тих навчите.
Esra Ezra 1 7 26 А кожен, хто не буде виконувати Закона твого Бога та закона царського докладно, щоб чинився над ним суд: чи то на смерть, чи то на вигнання, чи то на кару маєткову, чи то на ув'язнення.
Esra Ezra 1 7 27 Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у цареве серце, щоб оздобити дім Господній, що в Єрусалимі,
Esra Ezra 1 7 28 а на мене нахилив милість перед царем та його дорадниками, та всіма хоробрими царевими зверхниками! А я зміцнився, бо рука Господа, Бога, була надо мною, і я зібрав провідних людей з Ізраїля, щоб вони пішли зо мною.
Esra Ezra 1 8 1 А оце голови їхніх батьків та їх родовід, що пішли зо мною, за царювання царя Артаксеркса, з Вавилону:
Esra Ezra 1 8 2 з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.
Esra Ezra 1 8 3 З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родоводом сто й п'ятдесят мужчин.
Esra Ezra 1 8 4 З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахіїн, а з ним двісті мужчин.
Esra Ezra 1 8 5 З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.
Esra Ezra 1 8 6 А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдесят мужчин.
Esra Ezra 1 8 7 А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдесят мужчин.
Esra Ezra 1 8 8 А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдесят мужчин.
Esra Ezra 1 8 9 З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.
Esra Ezra 1 8 10 А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдесят мужчин.
Esra Ezra 1 8 11 А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.
Esra Ezra 1 8 12 А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.
Esra Ezra 1 8 13 А з Адонікамових синів останні, а оце їхні імена: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдесят мужчин.
Esra Ezra 1 8 14 А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдесят мужчин.
Esra Ezra 1 8 15 І зібрав я їх до річки, що впадає до Агави, і ми таборували там три дні. І переглянув я народ та священиків, і не знайшов там нікого з Левієвих синів.
Esra Ezra 1 8 16 І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.
Esra Ezra 1 8 17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова, щоб говорити до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіф'я, щоб вони привели нам служителів для дому нашого Бога.
Esra Ezra 1 8 18 І привели вони нам, бо рука нашого Бога була добра до нас, чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, вісімнадцять,
Esra Ezra 1 8 19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його двадцять,
Esra Ezra 1 8 20 а з підданців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, двісті й двадцять підданців: усі вони були означені поіменно.
Esra Ezra 1 8 21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокорятися нам перед лицем нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,
Esra Ezra 1 8 22 бо я соромився просити від царя війська та верхівців, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його на всіх, хто кидає Його!
Esra Ezra 1 8 23 І постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе.
Esra Ezra 1 8 24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьох їхніх братів з ними.
Esra Ezra 1 8 25 І відважив я їм срібло й золото та посуд принесення нашого Божого дому, що принесли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знаходився там.
Esra Ezra 1 8 26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдесят талантів срібла, а срібних речей сто талантів, золота сто талантів,
Esra Ezra 1 8 27 а золотих чаш двадцять на тисячу дарейків, а посудин з золоченої й доброї міді дві, дорогі, як золото.
Esra Ezra 1 8 28 І сказав я до них: Ви святість для Господа, і цей посуд святість, а те срібло та золото добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.
Esra Ezra 1 8 29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відважите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками батьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімнат Господнього дому.
Esra Ezra 1 8 30 І прийняли священики та Левити вагу того срібла та золота та того посуду, щоб віднести до Єрусалиму, до дому нашого Бога.
Esra Ezra 1 8 31 І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника на дорозі.
Esra Ezra 1 8 32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.
Esra Ezra 1 8 33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той посуд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити,
Esra Ezra 1 8 34 за числом, за вагою на все. І того часу була записана вся та вага.
Esra Ezra 1 8 35 Ті, що прийшли з полону, сини вигнання, принесли цілопалення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдесят і шість баранів, сімдесят і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, це все цілопалення для Господа.
Esra Ezra 1 8 36 І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, а ті підтримували народ та Божий дім.
Esra Ezra 1 9 1 А як скінчилося це, підійшли до мене зверхники, говорячи: Цей народ, Ізраїль, і священики та Левити не відділилися від народів цих країв з їхніми гидотами, від хананеян, періззеян, євусеян, аммонеян, моавітян, єгиптян та амореян,
Esra Ezra 1 9 2 бо побрали з їхніх дочок собі та своїм синам, змішалося святе насіння з народами цих країв, а рука зверхників та представників була перша в цьому спроневіренні.
Esra Ezra 1 9 3 А коли я почув це слово, то роздер я одежу свою та плаща свого, і рвав волосся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпілий...
Esra Ezra 1 9 4 І зібралися до мене всі тремтячі перед словами Бога Ізраїлевого за спроневірення поверненців, а я сидів остовпілий аж до жертви вечірньої.
Esra Ezra 1 9 5 А за вечірньої жертви встав я з упокорення свого, і, роздерши шату свою та плаща свого, упав я на коліна свої, і простягнув руки свої до Господа, Бога мого...
Esra Ezra 1 9 6 І сказав я: Боже мій, соромлюся я та стидаюся піднести, Боже мій, обличчя своє до Тебе, бо беззаконня наші помножилися понад голову, а наша провина виросла аж до неба!...
Esra Ezra 1 9 7 Від днів наших батьків ми в великій провині аж до дня цього, а за наші беззаконня були віддані ми, наші царі, наші священики в руку царів цих країв на меча, на полон, і на грабіж, і на посоромлення обличчя, як цього дня.
Esra Ezra 1 9 8 А тепер на малу хвилю сталася нам милість від Господа, Бога нашого, щоб позоставити нам останок, і дати нам затвердитися на місці святині Його, щоб освітити очі наші, Боже наш, і дати нам трохи ожити в нашій неволі!
Esra Ezra 1 9 9 Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув нас Бог наш, і прихилив до нас милість перед перськими царями, щоб дати нам ожити, щоб піднести дім нашого Бога й щоб відбудувати руїни його, та щоб дати нам захист в Юдеї та в Єрусалимі.
Esra Ezra 1 9 10 А тепер що скажемо, Боже наш, по цьому? Бо ми покинули заповіді Твої,
Esra Ezra 1 9 11 які Ти наказав через Своїх рабів пророків, говорячи: Цей Край, що ви йдете посісти, він край нечистий через нечистість народу цих країв, через їхні гидоти, що наповнили його від краю до краю своєю нечистістю.
Esra Ezra 1 9 12 А тепер дочок своїх не давайте їхнім синам, а їхніх дочок не беріть для своїх синів, і не питайте їх про мир та про добро їх аж навіки, щоб ви стали сильні, та споживали добро цієї землі, і віддали на спадок вашим синам аж навіки.
Esra Ezra 1 9 13 А по тому всьому, що прийшло на нас за наші злі чини та за нашу велику провину, бо Ти, Боже наш, стримав кару більше від гріха нашого, і дав нам таку рештку,
Esra Ezra 1 9 14 чи знову ми ламатимемо заповіді Твої, і будемо посвоячуватися з оцими мерзотними народами? Чи ж Ти не розгніваєшся на нас аж до вигублення нас, так що ніхто не позостався б і не врятувався?
Esra Ezra 1 9 15 Господи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позосталися останком, як цього дня. Ось ми в провині своїй перед лицем Твоїм, бо не встояти нам за це перед лицем Твоїм!...
Esra Ezra 1 10 1 А коли Ездра молився та сповідався, плакав та припадав перед Божим домом, зібрався до нього з Ізраїля дуже великий збір, чоловіки, і жінки та діти, бо народ плакав ревним плачем...
Esra Ezra 1 10 2 І відповів Шеханія, Єхіїлів син, з Еламових синів, та й сказав до Ездри: Ми спроневірилися нашому Богові, бо взяли ми чужинок із народів цього краю за жінок. Але є ще надія для Ізраїля в цьому!
Esra Ezra 1 10 3 А тепер складімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від себе всіх жінок та народжене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремтить перед заповіддю нашого Бога, і буде зроблене за Законом.
Esra Ezra 1 10 4 Устань, бо на тобі ця річ, а ми з тобою. Будь мужній і дій!
Esra Ezra 1 10 5 І встав Ездра, і заприсяг зверхників, священиків і Левитів та всього Ізраїля, щоб робити за цим словом. І вони заприсягли.
Esra Ezra 1 10 6 І Ездра встав з-перед Божого дому й пішов до кімнати Єгохонана, Ел'яшівового сина, і ночував там. Хліба він не їв і води не пив, бо був у жалобі за спроневірення поверненців.
Esra Ezra 1 10 7 І оголосили в Юдеї та в Єрусалимі до всіх поверненців, щоб зібратися до Єрусалиму.
Esra Ezra 1 10 8 А кожен, хто не прийде до трьох день, за порадою зверхників та старших, увесь маєток того буде зроблений закляттям, а він буде вилучений із громади поверненців.
Esra Ezra 1 10 9 І зібралися всі люди Юди та Веніямина до Єрусалиму до трьох день, це був дев'ятий місяць, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на площі Божого дому, тремтячи від цієї справи та від дощу.
Esra Ezra 1 10 10 І встав священик Ездра та й сказав до них: Ви спроневірилися, і взяли чужинних жінок, щоб побільшити Ізраїлеву провину.
Esra Ezra 1 10 11 А тепер повиніться Господеві, Богові ваших батьків, і чиніть Його волю! І віддаліться від народів цього Краю та від тих чужих жінок!
Esra Ezra 1 10 12 І відповіла вся громада, і сказали гучним голосом: Так, за словом твоїм, ми повинні зробити!
Esra Ezra 1 10 13 Але народ численний, і час дощів, і нема сили стояти на вулиці. Та й праці не на один день і не на два, бо ми багато нагрішили в цій справі.
Esra Ezra 1 10 14 Нехай же стануть наші зверхники за ввесь збір, а кожен, хто є в наших містах, хто взяв чужинних жінок, нехай прийде на означені часи, а з ними старші кожного міста та судді його, аж поки не відвернеться від нас жар гніву нашого Бога за цю річ.
Esra Ezra 1 10 15 Особливо стали над цим Йонатан, син Асагелів, та Яхзея, син Тіквин, а Мешуллам та Левит Шеббетай допомагали їм.
Esra Ezra 1 10 16 І зробили так поверненці. І відділив собі священик Ездра людей, голів батьків за родом їхніх батьків, і всі вони поіменно. І сіли вони першого дня десятого місяця, щоб дослідити цю справу.
Esra Ezra 1 10 17 І скінчили до першого дня першого місяця справи про всіх тих людей, що взяли були чужинних жінок.
Esra Ezra 1 10 18 І знайшлися поміж священичими синами, що взяли чужинних жінок, із синів Єшуї, сина Йоцадакового, та братів його: Моасея, і Еліезер, і Ярів, і Ґедалія.
Esra Ezra 1 10 19 І дали вони руку свою, що повипроваджують жінок своїх, а винні принесли в жертву барана з отари за провину свою.
Esra Ezra 1 10 20 А з синів Іммерових: Ханані та Зевадія.
Esra Ezra 1 10 21 І з синів Харімових: Массея, і Елійя, і Шемая, і Єхіїл, і Уззійя.
Esra Ezra 1 10 22 І з синів Пашхурових: Ел'йоенай, Маасея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Ел'аса.
Esra Ezra 1 10 23 А з Левитів: Йозавад, і Шім'ї, і Келая, він Келіта, Петахія, Юда та Еліезер.
Esra Ezra 1 10 24 А з співаків: Ел'яшів. А з придверних: Шаллум, і Телем, та Урі.
Esra Ezra 1 10 25 А з Ізраїля, з синів Пар'ошових: Рам'я, і Їззійя, і Малкійя, і Мійямін, і Елеазар, і Малкійя та Беная.
Esra Ezra 1 10 26 А з синів Еламових: Маттанія, Захарій, і Єхіїл, і Авді, і Єремот, і Елійя.
Esra Ezra 1 10 27 І з синів Затту: Ел'йоенай, Ел'яшів, Маттанія, і Еремот, і Завад та Азіза.
Esra Ezra 1 10 28 А з синів Беваєвих: Єгоханан, Хананія, Заббай, Атлай.
Esra Ezra 1 10 29 І з синів Банієвих: Мешуллам, Маллух, і Адая, Яшув, і Шеал та Рамот.
Esra Ezra 1 10 30 І з синів Пахатових: Моав, Адна, і Хелал, Беная, Маасея, Маттанія, Веселіїл, і Біннуй та Манасія.
Esra Ezra 1 10 31 І з синів Харімових: Еліезер, Їшшійя, Малкійя, Шемая, Шімон,
Esra Ezra 1 10 32 Веніямин, Маллух, Шемарія.
Esra Ezra 1 10 33 З синів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манасія, Шім'ї.
Esra Ezra 1 10 34 З синів Банаєвих: Маадай, Амрам, і Уїл,
Esra Ezra 1 10 35 Беная, Бедея, Келугу,
Esra Ezra 1 10 36 Ванія, Меремот, Ел'ятів,
Esra Ezra 1 10 37 Маттанія, Маттенай, і Яасай,
Esra Ezra 1 10 38 і Бані, і Біннуй, Шім'ї,
Esra Ezra 1 10 39 і Шелемія, і Натан, і Адая,
Esra Ezra 1 10 40 Махнадвай, Шашай, Шарай,
Esra Ezra 1 10 41 Азаріїл, і Шелемія, Шемарія,
Esra Ezra 1 10 42 Шаллум, Амарія, Йосип.
Esra Ezra 1 10 43 А з синів Нево: Єіїл, Маттітія, Завад, Зевіна, Яддай, і Йоїл, Беная.
Esra Ezra 1 10 44 Усі оці взяли були чужинних жінок, а деякі з цих жінок і дітей породили.
Nehemia Neh 1 1 1 Слова Неемії, Гахаліїного сина: І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в замку Шушан.
Nehemia Neh 1 1 2 І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятувалися, що позостали від полону, та про Єрусалим.
Nehemia Neh 1 1 3 А вони сказали мені: Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі, а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем...
Nehemia Neh 1 1 4 І сталося, як почув я ці слова, сів я та й плакав, і був у жалобі кілька днів, і постив, і молився перед лицем Небесного Бога.
Nehemia Neh 1 1 5 І сказав я: Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізний, що дотримуєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої,
Nehemia Neh 1 1 6 нехай же буде ухо Твоє чутке, а очі Твої відкриті, щоб прислухуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповідаюся в гріхах Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, і я і дім батька мого грішили!
Nehemia Neh 1 1 7 Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.
Nehemia Neh 1 1 8 Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, говорячи: як ви спроневіритеся, Я розпорошу вас поміж народами!
Nehemia Neh 1 1 9 Та коли навернетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигнанці на краю небес, то й звідти позбираю їх, і приведу до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я Моє!
Nehemia Neh 1 1 10 А вони раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.
Nehemia Neh 1 1 11 Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що прагнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем! А я був чашником царевим.
Nehemia Neh 1 2 1 І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артаксеркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві. І я, здавалося, не був сумний перед ним.
Nehemia Neh 1 2 2 Та сказав мені цар: Чому обличчя твоє сумне, чи ти не хворий? Це не інше що, як тільки сум серця... І я вельми сильно злякався!
Nehemia Neh 1 2 3 І сказав я до царя: Нехай цар живе навіки! Чому не буде сумне обличчя моє, коли місто дому гробів батьків моїх поруйноване, а брами його попалені огнем!...
Nehemia Neh 1 2 4 І сказав мені цар: Чого ж ти просиш? І я помолився до Небесного Бога,
Nehemia Neh 1 2 5 і сказав цареві: Якщо це цареві вгодне, і якщо раб твій уподобаний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробів батьків моїх, і я відбудую його!
Nehemia Neh 1 2 6 І сказав мені цар (а цариця сиділа при ньому): Скільки часу буде дорога твоя, і коли ти повернешся? І сподобалось це цареві, і він послав мене, а я призначив йому час.
Nehemia Neh 1 2 7 І сказав я цареві: Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи до намісників Заріччя, щоб провадили мене, аж поки не прийду до Юдеї,
Nehemia Neh 1 2 8 і листа до Асафа, дозорця царевого лісу, щоб дав мені дерева на брусся для замкових брам, що належать до Божого дому, і для міського муру, і для дому, що до нього ввійду. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною.
Nehemia Neh 1 2 9 І прибув я до намісників Заріччя, і дав їм цареві листи. А цар послав зо мною зверхників війська та верхівців.
Nehemia Neh 1 2 10 І почув про це хоронянин Санваллат та раб аммонітянин Товія, і було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопотатися про добро для Ізраїлевих синів.
Nehemia Neh 1 2 11 І прийшов я до Єрусалиму, і був там три дні.
Nehemia Neh 1 2 12 І встав я вночі, я та трохи людей зо мною, і не розповів я нікому, що Бог мій дав до мого серця зробити для Єрусалиму. А худоби не було зо мною, окрім тієї худоби, що я нею їздив.
Nehemia Neh 1 2 13 І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно оглянув мури Єрусалиму, що були поруйновані, а брами його були попалені огнем.
Nehemia Neh 1 2 14 І перейшов я до Джерельної брами та до царського ставу, та там не було місця для переходу худоби, що була підо мною.
Nehemia Neh 1 2 15 І йшов я долиною вночі, і докладно оглядав мура. Потім я вернувся, і ввійшов Долинною брамою, і вернувся.
Nehemia Neh 1 2 16 А заступники не знали, куди я пішов та що я роблю, а юдеям, і священикам, і шляхті, і заступникам, і решті тих, що робили працю, я доти нічого не розповідав.
Nehemia Neh 1 2 17 І сказав я до них: Ви бачите біду, що ми в ній, що Єрусалим зруйнований, а брами його попалені огнем. Ідіть, і збудуйте мура Єрусалиму, і вже не будемо ми ганьбою!...
Nehemia Neh 1 2 18 І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також слова царя, які сказав він мені. І сказали вони: Станемо й збудуємо! І зміцнили вони руки свої на добре діло.
Nehemia Neh 1 2 19 І почув це хоронянин Санваллат та аммонітянин раб Товія, і араб Ґешем, і сміялися з нас, і погорджували нами й говорили: Що це за річ, яку ви робите? Чи проти царя ви бунтуєтесь?
Nehemia Neh 1 2 20 А я їм відповів і сказав до них: Небесний Бог Він дасть нам успіх, а ми, Його раби, станемо й збудуємо! А вам нема ані частки, ані права, ані пам'ятки в Єрусалимі!
Nehemia Neh 1 3 1 І встав Еліяшів, первосвященик, та брати його священики, і збудували Овечу браму. Вони освятили її, і повставляли її двері, й аж до башти Меа освятили її, аж до башти Ханан'їла.
Nehemia Neh 1 3 2 А поруч нього будували єрихоняни, а поруч них будував Заккур, син Імріїв.
Nehemia Neh 1 3 3 А браму Рибну збудували сини Сенаїні, і вони покрили її бруссями, і повставляли двері її, замки її та засуви її.
Nehemia Neh 1 3 4 А поруч них направляв Меремот, син Урії, Коцового сина, а поруч них направляв Мешуллам, син Берехії, Мешав'їлового сина, а поруч них направляв Садок, Баанин син.
Nehemia Neh 1 3 5 А поруч них направляли текояни, але їхні вельможі не схилили своєї шиї в службу свого Господа.
Nehemia Neh 1 3 6 А браму Стару направляли Йояда, син Пасеахів, та Мешуллам, син Бесодеїн, вони покривали бруссями, і вставляли двері її, і замки її та засуви її.
Nehemia Neh 1 3 7 А поруч них направляв ґів'онеянин Мелатія та меронотеянин Ядон, люди Ґів'ону та Міцпи, що належали до володіння намісника Заріччя.
Nehemia Neh 1 3 8 Поруч нього направляв Уззіїл, син Хархаїн, з золотарів, а поруч нього направляв Хананія, син Раккахімів, і вони відновили Єрусалима аж до Широкого муру.
Nehemia Neh 1 3 9 А поруч нього направляв Рефая, син Хурів, зверхник половини єрусалимської округи.
Nehemia Neh 1 3 10 А поруч нього направляв Єдая, син Харумафів, а то навпроти дому свого, а при його руці направляв Хаттуш, син Хашавнеїн.
Nehemia Neh 1 3 11 Другу міру направляв Малкійя, син Харімів, та Хашшув, син Пахат-Моавів, та башту Печей.
Nehemia Neh 1 3 12 А поруч нього направляв Шаллум, син Лохеша, зверхник половини єрусалимської округи, він та дочка його.
Nehemia Neh 1 3 13 Браму Долинну направляв Ханун та мешканці Заноаху, вони збудували її, і повставляли двері її, замки її та засуви її, і тисячу ліктів у мурі аж до Смітникової брами.
Nehemia Neh 1 3 14 А Смітникову браму направив Малкійя, син Рехавів, зверхник бет-керемської округи, він збудував її, і повставляв її двері, замки її та засуви її.
Nehemia Neh 1 3 15 А Джерельну браму направив Шаллум, син Кол-Хезеїв, зверхник округи Міцпи, він збудував її, і покрив її, і повставляв її двері, замки її та засуви її, і направив мура ставу Шелах до царського садка, і аж до ступенів, що спускаються з Давидового Міста.
Nehemia Neh 1 3 16 За ним направляв Неемія, син Азбуків, зверхник половини бетцурської округи аж до місця навпроти Давидових гробів і аж до зробленого ставу, і аж до дому Лицарів.
Nehemia Neh 1 3 17 За ним направляли Левити: Рехум, син Баніїв, поруч нього направляв зверхник половини округи Кеїла, для своєї округи.
Nehemia Neh 1 3 18 За ним направляли їхні брати: Баввай, син Хенададів, зверхник половини округи Кеїла.
Nehemia Neh 1 3 19 І направляв поруч нього Езер, син Єшуїн, зверхник округи, міру другу, від місця навпроти виходу до зброярні наріжника.
Nehemia Neh 1 3 20 За ним ревно направляв Барух, Заббаїв син, міру другу, від наріжника аж до входу до дому первосвященика Еліяшіва.
Nehemia Neh 1 3 21 За ним направляв Меремот, син Урійї, сина Коцового, міру другу, від входу до Еліяшівового дому й аж до кінця Еліяшівового дому.
Nehemia Neh 1 3 22 А за ним направляли священики, люди йорданської округи.
Nehemia Neh 1 3 23 За ним направляв Веніямин, син Хашшувів, навпроти свого дому; за ним направляв Азарія, син Маасеї, сина Ананіїного, при своєму домі.
Nehemia Neh 1 3 24 За ним направляв Біннуй, син Хенададів, міру другу, від Азаріїного дому аж до наріжника й аж до рогу.
Nehemia Neh 1 3 25 Палал, син Узаїв, від місця навпроти наріжника та в горішній башті, що виходить із царського дому, що при в'язничному подвір'ї. За ним Педая, син Пар'ошів.
Nehemia Neh 1 3 26 А підданці храму сиділи в Офелі аж до місця навпроти Водної брами на схід та навпроти виступаючої башти.
Nehemia Neh 1 3 27 За ним направляли техояни, міру другу, від місця навпроти великої виступаючої башти й аж до офельського муру.
Nehemia Neh 1 3 28 З-над Кінської брами направляли священики, кожен навпроти дому свого.
Nehemia Neh 1 3 29 За ними направляв Садок, син Іммерів, навпроти свого дому, а за ним направляв Шемая, син Шеханіїн, сторож Східньої брами.
Nehemia Neh 1 3 30 За ним направляв Хананія, син Шелеміїн, та Ханун, шостий син Цалафів, міру другу; за ним направляв Мешуллам, син Берехіїн, навпроти своєї кімнати.
Nehemia Neh 1 3 31 За ним направляв Малкійя, син золотаря, аж до дому храмових підданців та крамарів, навпроти брами Міфкад і аж до наріжної горниці.
Nehemia Neh 1 3 32 А між наріжною горницею до Овечої брами направляли золотарі та крамарі.
Nehemia Neh 1 4 1 (3-33) І сталося, як почув Санваллат, що ми будуємо того мура, то він запалився гнівом, і дуже розгнівався, і сміявся з юдеїв.
Nehemia Neh 1 4 2 (3-34) І говорив він перед своїми братами та самарійським військом і сказав: Що це роблять ці мізерні юдеї? Чи їм це позоставлять? Чи будуть вони приносити жертву? Чи закінчать цього дня? Чи оживлять вони ці каміння з куп пороху, а вони ж попалені?
Nehemia Neh 1 4 3 (3-35) А аммонітянин Товійя був при ньому й сказав: Та й що вони будують? Якщо вийде лисиця, то вона зробить дірку в їхній камінній стіні!...
Nehemia Neh 1 4 4 (3-36) Почуй, Боже наш, що ми стали погордою, і поверни їхню ганьбу на голову їхню, і дай їх на здобич у край полону!
Nehemia Neh 1 4 5 (3-37) І не закрий їхньої провини, а їхній гріх нехай не буде стертий з-перед лиця Твого, бо вони образили будівничих!
Nehemia Neh 1 4 6 (3-38) І збудували ми того мура, і був пов'язаний увесь той мур аж до половини його. А серце народу було, щоб далі робити!
Nehemia Neh 1 4 7 (4-1) І сталося, як почув Санваллат, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що виломи в стіні стали затарасовуватися, то дуже запалилися гнівом.
Nehemia Neh 1 4 8 (4-2) І змовилися вони всі разом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замішання.
Nehemia Neh 1 4 9 (4-3) І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторожу вдень та вночі, перед ними.
Nehemia Neh 1 4 10 (4-4) І сказав Юда: Ослабла сила носія, а звалищ багато, і ми не зможемо далі будувати мура!...
Nehemia Neh 1 4 11 (4-5) А наші ненависники говорили: Вони не знатимуть і не побачать, як ми прийдемо до середини їх, і позабиваємо їх, та й спинимо працю!
Nehemia Neh 1 4 12 (4-6) І сталося, як приходили ті юдеяни, що сиділи при них, то говорили нам про це разів десять, зо всіх місць, де вони пробували.
Nehemia Neh 1 4 13 (4-7) Тоді поставив я сторожу здолу того місця за муром у печерах. І поставив я народ за їхніми родами, з їхніми мечами, їхніми ратищами та їхніми луками.
Nehemia Neh 1 4 14 (4-8) І розглянув я це, і встав і сказав я до шляхетних, і до заступників, і до решти народу: Не бійтеся перед ними! Згадайте Господа великого та грізного, і воюйте за ваших братів, ваших синів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші!
Nehemia Neh 1 4 15 (4-9) І сталося, як почули наші вороги, що нам те відоме, то Господь зламав їхній задум, і всі ми вернулися до муру, кожен до праці своєї.
Nehemia Neh 1 4 16 (4-10) І було від того дня, що половина моїх юнаків робили працю, а половина їх міцно тримала списи, щити, і луки та панцері, а зверхники стояли позад Юдиного дому.
Nehemia Neh 1 4 17 (4-11) Будівничі працювали на мурі, а носії наладовували тягар, вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали списа...
Nehemia Neh 1 4 18 (4-12) А в кожного будівничого його меч був прив'язаний на стегнах його, і так вони будували, а біля мене був сурмач.
Nehemia Neh 1 4 19 (4-13) І сказав я до шляхетних, до заступників та до решти народу: Праця велика й простора, а ми повідділювані на мурі, далеко один від одного.
Nehemia Neh 1 4 20 (4-14) Тому то в місце, де почуєте голос сурми, туди негайно збирайтеся до нас. Бог наш буде воювати для нас!
Nehemia Neh 1 4 21 (4-15) І так ми робили працю, і половина їх міцно тримала списи від сходу ранньої зорі аж до появлення зір.
Nehemia Neh 1 4 22 (4-16) Також того часу сказав я до народу: Кожен з юнаком своїм нехай ночують у середині Єрусалиму, і будуть вони для нас уночі сторожею, а вдень на працю.
Nehemia Neh 1 4 23 (4-17) І ні я, ані брати мої, ані юнаки мої, ані сторожі, що були за мною, ми не здіймали своєї одежі, кожен мав свою зброю при своєму стегні.
Nehemia Neh 1 5 1 І був великий крик народу та їхніх жінок на своїх братів юдеїв.
Nehemia Neh 1 5 2 І були такі, що говорили: Ми даємо в заставу синів своїх та дочок своїх, і беремо збіжжя, і їмо й живемо!
Nehemia Neh 1 5 3 І були такі, що говорили: Ми заставляємо поля свої, і виноградники свої, і доми свої, і беремо збіжжя в цьому голоді!
Nehemia Neh 1 5 4 І були такі, що говорили: Ми позичаємо срібло на податок царський за наші поля та наші виноградники.
Nehemia Neh 1 5 5 А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини. А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані. Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим...
Nehemia Neh 1 5 6 І сильно запалав у мені гнів, коли я почув їхній крик та ці слова!
Nehemia Neh 1 5 7 А моє серце дало мені раду, і я сперечався з шляхетними та з заступниками та й сказав їм: Ви заставою тиснете один одного! І скликав я на них великі збори.
Nehemia Neh 1 5 8 І сказав я до них: Ми викуповуємо своїх братів юдеїв, проданих поганам, за нашою спромогою, а ви будете продавати своїх братів, і вони продаються нам? І мовчали вони, і не знаходили слова...
Nehemia Neh 1 5 9 І сказав я: Не добра це річ, що ви робите! Чи ж не в боязні нашого Бога ви маєте ходити, через ганьбу від тих поганів, наших ворогів?
Nehemia Neh 1 5 10 Також і я, брати мої та юнаки мої були позикодавцями срібла та збіжжя. Опустімо ж ми оцей борг!
Nehemia Neh 1 5 11 Верніть їм зараз їхні поля, їхні виноградники, їхні оливки, й їхні доми та відсоток срібла, і збіжжя, виноградний сік та нову оливу, що ви дали їм у заставу за них!
Nehemia Neh 1 5 12 І вони сказали: Повернемо, і не будемо жадати від них! Зробимо так, як ти говориш! І покликав я священиків, і заприсягнув їх зробити за цим словом.
Nehemia Neh 1 5 13 Витрусив я й свою пазуху та й сказав: Нехай отак витрусить Бог кожного чоловіка, хто не сповнить цього слова, з дому його та з труду його, і нехай буде такий витрушений та порожній! І сказали всі збори: Амінь! І славили вони Господа, і народ зробив за цим словом.
Nehemia Neh 1 5 14 Також від дня, коли цар наказав мені бути їхнім намісником в Юдиному краї від року двадцятого й аж до року тридцять другого царя Артаксеркса, дванадцять літ не їв намісничого хліба ані я, ані брати мої.
Nehemia Neh 1 5 15 А намісники попередні, що були передо мною, чинили тяжке над народом, і брали від них хлібом та вином одного дня сорок шеклів срібла; також їхні слуги панували над народом. А я не робив так через страх Божий.
Nehemia Neh 1 5 16 також у праці того муру я підтримував, і поля не купували ми, а всі мої слуги були зібрані там над працею.
Nehemia Neh 1 5 17 А за столом моїм були юдеї та заступники, сто й п'ятдесят чоловіка, та й ті, хто приходив до нас із народів, що навколо нас.
Nehemia Neh 1 5 18 А що готовилося на один день, було: віл один, худоби дрібної шестеро вибраних, і птиця готувалася в мене, а за десять день виходило багато всякого вина. А при тому я не жадав намісничого хліба, бо та робота направи мурів була тяжка на тому народі.
Nehemia Neh 1 5 19 Запам'ятай же мені, Боже мій, на добре все те, що я робив для цього народу!
Nehemia Neh 1 6 1 І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,
Nehemia Neh 1 6 2 то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно! А вони замишляли зробити мені зло...
Nehemia Neh 1 6 3 І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?
Nehemia Neh 1 6 4 І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.
Nehemia Neh 1 6 5 І так само Санваллат п'ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.
Nehemia Neh 1 6 6 А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.
Nehemia Neh 1 6 7 Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, приходь, і порадьмося разом!
Nehemia Neh 1 6 8 І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!...
Nehemia Neh 1 6 9 Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!
Nehemia Neh 1 6 10 І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе...
Nehemia Neh 1 6 11 Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!
Nehemia Neh 1 6 12 І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його...
Nehemia Neh 1 6 13 Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.
Nehemia Neh 1 6 14 Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!
Nehemia Neh 1 6 15 І був закінчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдесят і два дні.
Nehemia Neh 1 6 16 І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!
Nehemia Neh 1 6 17 Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.
Nehemia Neh 1 6 18 Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.
Nehemia Neh 1 6 19 І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.
Nehemia Neh 1 7 1 І сталося, як був збудований мур, то повставляв я двері, і були понаставлювані придверні, співаки та Левити.
Nehemia Neh 1 7 2 І призначив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших.
Nehemia Neh 1 7 3 І сказав я до них: Нехай не відчиняються єрусалимські брами аж до спеки сонця. І поки вони самі стоять, нехай позамикають двері, і так тримайте. І поставити варти з єрусалимських мешканців, кожного на його сторожі, і кожного навпроти його дому!
Nehemia Neh 1 7 4 А місто було широко-просторе й велике, та народу в ньому мало, і доми не були побудовані.
Nehemia Neh 1 7 5 І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхетних, і заступників та народ, щоб переписати. І знайшов я книжку перепису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке:
Nehemia Neh 1 7 6 Оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, і вони повернулися до Єрусалиму та до Юдеї, кожен до міста свого,
Nehemia Neh 1 7 7 ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:
Nehemia Neh 1 7 8 синів Пар'ошових дві тисячі сто й сімдесят і два,
Nehemia Neh 1 7 9 синів Шеватіїних три сотні і сімдесят і два,
Nehemia Neh 1 7 10 синів Арахових шість сотень п'ятдесят і два,
Nehemia Neh 1 7 11 синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі й вісім сотень вісімнадцять,
Nehemia Neh 1 7 12 синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
Nehemia Neh 1 7 13 синів Заттуєвих вісім сотень сорок і п'ять,
Nehemia Neh 1 7 14 синів Заккаєвих сім сотень і шістдесят,
Nehemia Neh 1 7 15 синів Біннуєвих шість сотень сорок і вісім,
Nehemia Neh 1 7 16 синів Беваєвих шість сотень двадцять і вісім,
Nehemia Neh 1 7 17 синів Азґадових дві тисячі три сотні двадцять і два,
Nehemia Neh 1 7 18 синів Адонікамових шість сотень шістдесят і сім,
Nehemia Neh 1 7 19 синів Біґваєвих дві тисячі шістдесят і сім,
Nehemia Neh 1 7 20 синів Адінових шість сотень п'ятдесят і п'ять,
Nehemia Neh 1 7 21 синів Атерових, з синів Хізкійїних дев'ятдесят і вісім,
Nehemia Neh 1 7 22 синів Хашумових три сотні двадцять і вісім,
Nehemia Neh 1 7 23 синів Бецаєвих три сотні двадцять і чотири,
Nehemia Neh 1 7 24 синів Харіфових сто дванадцять,
Nehemia Neh 1 7 25 синів Ґів'онових дев'ятдесят і п'ять,
Nehemia Neh 1 7 26 людей з Віфлеєму та Нетофи сто вісімдесят і вісім,
Nehemia Neh 1 7 27 людей з Анототу сто двадцять і вісім,
Nehemia Neh 1 7 28 людей з Бет-Азмавету сорок і два,
Nehemia Neh 1 7 29 людей з Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту сім сотень сорок і три,
Nehemia Neh 1 7 30 людей з Рами та Ґави шість сотень двадцять і один,
Nehemia Neh 1 7 31 людей з Міхмасу сто двадцять і два,
Nehemia Neh 1 7 32 людей з Бет-Елу та Аю сто двадцять і три,
Nehemia Neh 1 7 33 людей з Нево Другого п'ятдесят і два,
Nehemia Neh 1 7 34 виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
Nehemia Neh 1 7 35 виходьків з Харіму три сотні й двадцять,
Nehemia Neh 1 7 36 виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,
Nehemia Neh 1 7 37 виходьків з Лоду, Хадіду й Оно сім сотень і двадцять і один,
Nehemia Neh 1 7 38 виходьків з Сенаї три тисячі дев'ять сотень і тридцять.
Nehemia Neh 1 7 39 Священиків: синів Єдаїних з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,
Nehemia Neh 1 7 40 синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,
Nehemia Neh 1 7 41 синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,
Nehemia Neh 1 7 42 синів Харімових тисяча сімнадцять.
Nehemia Neh 1 7 43 Левитів: синів Ісусових з Кадміїлового дому, з Годевиних синів сімдесят і чотири.
Nehemia Neh 1 7 44 Співаків: синів Асафових сто сорок і вісім.
Nehemia Neh 1 7 45 Придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих сто тридцять і вісім.
Nehemia Neh 1 7 46 Храмових підданців: сини Ціхині, сини Хасуфині, сини Таббаотові,
Nehemia Neh 1 7 47 сини Керосові, сини Сіїні, сини Падонові,
Nehemia Neh 1 7 48 сини Леванині, сини Хаґавині, сини Салмаєві,
Nehemia Neh 1 7 49 сини Хананові, сини Ґідделові, сини Ґахарові,
Nehemia Neh 1 7 50 сини Реаїні, сини Рецінові, сини Некодині,
Nehemia Neh 1 7 51 сини Ґаззамові, сини Уззині, сини Пасеахові,
Nehemia Neh 1 7 52 сини Бесаєві, сини Меунімові, сини Нефішесінові,
Nehemia Neh 1 7 53 сини Бакбутові, сини Хакуфині, сини Хархурові,
Nehemia Neh 1 7 54 сини Бацлітові, сини Мехидині, сини Харшині,
Nehemia Neh 1 7 55 сини Баркосові, сини Сісерині, сини Темахові,
Nehemia Neh 1 7 56 сини Неціяхові, сини Хатіфині.
Nehemia Neh 1 7 57 Синів Соломонових рабів: сини Сотаєві, сини Соферетові, сини Перідині,
Nehemia Neh 1 7 58 сини Яалині, сини Дарконові, сини Ґідделові,
Nehemia Neh 1 7 59 сини Шефатіїні, сини Хаттілові, сини Похерет-Гаццеваїмові, сини Амонові,
Nehemia Neh 1 7 60 усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.
Nehemia Neh 1 7 61 А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:
Nehemia Neh 1 7 62 синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень сорок і два.
Nehemia Neh 1 7 63 А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.
Nehemia Neh 1 7 64 Вони шукали запису свого родоводу, але він не знайшовся, і були вони вилучені зо священства,
Nehemia Neh 1 7 65 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.
Nehemia Neh 1 7 66 Усього збору разом сорок дві тисячі триста й шістдесят,
Nehemia Neh 1 7 67 окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять і сім; а в них співаків та співачок двісті й сорок і п'ять.
Nehemia Neh 1 7 68 Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,
Nehemia Neh 1 7 69 верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч і сім сотень і двадцять.
Nehemia Neh 1 7 70 А частина голів батьківських родів дали на працю: намісник дав до скарбниці: золота тисячу дарейків, кропильниць п'ятдесят, священичих шат п'ятсот і тридцять.
Nehemia Neh 1 7 71 А з голів батьківських родів дали до скарбниці на працю: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі й двісті мін.
Nehemia Neh 1 7 72 А що дала решта народу: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі мін, а священичих шат шістдесят і сім.
Nehemia Neh 1 7 73 І осілися священики, і Левити, і придверні, і співаки, і дехто з народу, і храмові підданці, і ввесь Ізраїль по своїх містах. Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини були по своїх містах.
Nehemia Neh 1 8 1 І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві.
Nehemia Neh 1 8 2 І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.
Nehemia Neh 1 8 3 І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Закону.
Nehemia Neh 1 8 4 І стояв учитель Ездра на дерев'яному підвищенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Урійя, і Хілкійя, і Маасея на правиці його, а на лівиці його: Педая, і Мішаїл, і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.
Nehemia Neh 1 8 5 І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, увесь народ устав.
Nehemia Neh 1 8 6 І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: Амінь, Амінь! з піднесенням своїх рук. І всі схилялися, і вклонялися Господеві обличчям до землі!
Nehemia Neh 1 8 7 А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити пояснювали народові Закона, а народ був на своєму місці.
Nehemia Neh 1 8 8 І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.
Nehemia Neh 1 8 9 І сказав намісник Неемія, і священик учитель Ездра й Левити, що вияснювали народові, до всього народу: День цей святий він для Господа, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав увесь народ, як почув слова Закону...
Nehemia Neh 1 8 10 І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!
Nehemia Neh 1 8 11 І Левити потішали ввесь народ, говорячи: Мовчіть, бо цей день святий, і не сумуйте!
Nehemia Neh 1 8 12 І пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому.
Nehemia Neh 1 8 13 А другого дня зібралися голови батьківських родів усього народу, священики та Левити, до вчителя Ездри, щоб він виясняв їм слова Закону.
Nehemia Neh 1 8 14 І знайшли написане в Законі, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїлеві сини сиділи в кучках у свято сьомого місяця,
Nehemia Neh 1 8 15 і щоб розголосили й оголосили по всіх своїх містах та в Єрусалимі, говорячи: Вийдіть на гору, і понаносьте галуззя оливкового, і галуззя дерева оливкового, і галуззя миртового, і галуззя пальмового, і галуззя густолистого дерева, щоб поробити кучки, як написано.
Nehemia Neh 1 8 16 І вийшов народ, і поназношували, і поробили собі кучки кожен на даху своїм, і в подвір'ях своїх, і в подвір'ях Божого дому, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.
Nehemia Neh 1 8 17 І поробила кучки вся громада, що вернулася з полону, і сиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість!
Nehemia Neh 1 8 18 І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого дня аж до дня останнього. І справляли свято сім день; а восьмого дня віддання, за уставом.
Nehemia Neh 1 9 1 А двадцятого й четвертого дня того місяця зібралися Ізраїлеві сини в пості та в веретищах, а на них порох.
Nehemia Neh 1 9 2 А Ізраїлеве насіння відділилося від усіх чужинців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.
Nehemia Neh 1 9 3 І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Закону Господа, Бога свого, а чверть сповідалися і вклонялися Господеві, Богові своєму.
Nehemia Neh 1 9 4 І стали не левитському підвищенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кликали сильним голосом до Господа, Бога свого.
Nehemia Neh 1 9 5 І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я слави Твоєї, і нехай воно буде звеличене над усяке благословення та славу!
Nehemia Neh 1 9 6 Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небес, і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, а небесне військо Тобі вклоняється!
Nehemia Neh 1 9 7 Ти то Господь, Бог, що вибрав Аврама, і вивів його з халдейського Уру, і дав йому ім'я Авраам.
Nehemia Neh 1 9 8 І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати Край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його. І Ти виконав слова Свої, бо Ти праведний!
Nehemia Neh 1 9 9 І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.
Nehemia Neh 1 9 10 І дав Ти знаки та чуда на фараоні та на всіх його рабах, і на всім народі краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо поводилися з ними, і зробив Ти Собі Ім'я, як видно цього дня.
Nehemia Neh 1 9 11 І море Ти розсік перед ними, і вони перейшли серед моря по суходолу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глибин, як камінь до бурхливої води.
Nehemia Neh 1 9 12 І Ти провадив їх стовпом хмари вдень, а стовпом огню вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.
Nehemia Neh 1 9 13 І Ти зійшов був на гору Сінай, і говорив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.
Nehemia Neh 1 9 14 І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.
Nehemia Neh 1 9 15 І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.
Nehemia Neh 1 9 16 Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.
Nehemia Neh 1 9 17 І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!
Nehemia Neh 1 9 18 Хоч вони зробили були собі литого тельця та сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Єгипту, і робили великі образи,
Nehemia Neh 1 9 19 та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.
Nehemia Neh 1 9 20 І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.
Nehemia Neh 1 9 21 І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недостатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли.
Nehemia Neh 1 9 22 І дав Ти їм царства та народи, які призначив на поділ, і вони посіли край Сигона, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.
Nehemia Neh 1 9 23 А їхніх синів Ти помножив, як зорі небесні, і ввів їх до Краю, що про нього казав Ти їхнім батькам, щоб ішли посісти.
Nehemia Neh 1 9 24 І ввійшли сини, і посіли той Край, і Ти впокорив перед ними мешканців того Краю ханаанеян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та народи того Краю, щоб чинити з ними за своєю волею.
Nehemia Neh 1 9 25 І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.
Nehemia Neh 1 9 26 І стали вони неслухняні, і побунтувалися проти Тебе, і кинули Закона Твого геть за свою спину, і позабивали пророків Твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до Тебе. І чинили вони великі образи.
Nehemia Neh 1 9 27 І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утискали їх. А в часі горя свого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосердям давав їм спасителів, і вони спасали їх з руки їхніх ворогів.
Nehemia Neh 1 9 28 Та коли був їм мир, вони знову чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у руку їхніх ворогів, і ті панували над ними. І вони знову кликали до Тебе, а Ти з неба їх вислуховував, і спасав їх за милосердям Своїм довгий час.
Nehemia Neh 1 9 29 І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого, та вони чинили лихе, і не слухалися заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, які коли б людина чинила, то жила б ними, і ставало рамено їх неслухняне, а шию свою робили твердою, і не слухалися.
Nehemia Neh 1 9 30 І зволікав Ти їм довгі роки, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слухали того, і Ти дав їх у руку народів цих країв.
Nehemia Neh 1 9 31 І через велике Своє милосердя Ти не вигубив і не покинув їх, бо Ти Бог ласкавий та милосердний!
Nehemia Neh 1 9 32 А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшний, що бережеш заповіта та милість, нехай не буде малою перед лицем Твоїм уся та мука, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій народ від днів асирійських царів аж до цього дня!
Nehemia Neh 1 9 33 А ти справедливий у всьому, що приходить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедливі.
Nehemia Neh 1 9 34 А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки не виконували Закона Твого, і не слухалися заповідей Твоїх та свідоцтв Твоїх, що Ти свідчив проти них.
Nehemia Neh 1 9 35 І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в тому просторому та ситому Краї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відвернулися від своїх злих чинів.
Nehemia Neh 1 9 36 Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його нашим батькам, щоб їсти плід його та добро його, ось ми раби в ньому!
Nehemia Neh 1 9 37 І він множить свій урожай для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тілами та над нашою худобою за своїм уподобанням, і ми в великому утискові!
Nehemia Neh 1 9 38 (10-1) Через те все ми складаємо певну умову, і підписуємо, а печатки кладуть наші зверхники, наші Левити, наші священики.
Nehemia Neh 1 10 1 (10-2) А між тих, що поклали печатки, були: намісник Неемія, син Хахаліїн, і Цідкійя,
Nehemia Neh 1 10 2 (10-3) Серая, Азарія, Єремія,
Nehemia Neh 1 10 3 (10-4) Пашхур, Амарія, Малкійя,
Nehemia Neh 1 10 4 (10-5) Хаттуш, Шеванія, Маллух,
Nehemia Neh 1 10 5 (10-6) Харім, Меремот, Овадія,
Nehemia Neh 1 10 6 (10-7) Даніїл, Ґіннетон, Барух,
Nehemia Neh 1 10 7 (10-8) Мешуллам, Авійя, Мійямін,
Nehemia Neh 1 10 8 (10-9) Маазія, Білґай, Шемая, оце священики.
Nehemia Neh 1 10 9 (10-10) А Левити: Ісус, син Азаніїн, Біннуй, з Хенададових синів, Кадміїл.
Nehemia Neh 1 10 10 (10-11) А їхні брати: Шеванія, Годійя, Келіта, Пелая, Ханан,
Nehemia Neh 1 10 11 (10-12) Міха, Рехов, Хашавія,
Nehemia Neh 1 10 12 (10-13) Заккур, Шеревія, Шеванія,
Nehemia Neh 1 10 13 (10-14) Годійя, Бані, Беніну.
Nehemia Neh 1 10 14 (10-15) Голови народу: Пар'ош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,
Nehemia Neh 1 10 15 (10-16) Бунні, Аз'дад, Бевай,
Nehemia Neh 1 10 16 (10-17) Адонійя, Біґвай, Адін,
Nehemia Neh 1 10 17 (10-18) Атер, Хізкійя, Аззур,
Nehemia Neh 1 10 18 (10-19) Годійя, Хашум, Бецай,
Nehemia Neh 1 10 19 (10-20) Харіф, Анатот, Невай,
Nehemia Neh 1 10 20 (10-21) Маґпіяш, Мешуллам, Хезір,
Nehemia Neh 1 10 21 (10-22) Мешезав'їл, Садок, Яддуя,
Nehemia Neh 1 10 22 (10-23) Пелатія, Ханан, Аная,
Nehemia Neh 1 10 23 (10-24) Осія, Хананія, Хашшув,
Nehemia Neh 1 10 24 (10-25) Галлохеш, Пілха, Шовек,
Nehemia Neh 1 10 25 (10-26) Рехум, Хашавна, Маасея,
Nehemia Neh 1 10 26 (10-27) і Ахійя, Ханан, Анан,
Nehemia Neh 1 10 27 (10-28) Маллух, Харім, Баана.
Nehemia Neh 1 10 28 (10-29) І решта народу, священики, Левити, придверні, співаки, храмові підданці, і кожен, відділений від народів краю до Божого Закону, їхні жінки, їхні сини, та їхні дочки, кожен знаючий та розуміючий,
Nehemia Neh 1 10 29 (10-30) зміцняють присягу при браттях своїх, при своїх шляхетних, і вступили в клятву та присягу, щоб ходити в Божому Законі, що був даний через Мойсея, Божого раба, і щоб дотримуватися, і щоб виконувати всі заповіді Господа, нашого Бога, і права Його, і постанови Його,
Nehemia Neh 1 10 30 (10-31) і що не дамо наших синів народам Краю, а їхніх дочок не візьмемо для наших синів.
Nehemia Neh 1 10 31 (10-32) А від народів цього Краю, що спроваджують товари та всяке збіжжя в день суботній на продаж, не візьмемо від них у суботу та в святі дні, і сьомого року понехаємо землю та всякого роду борги.
Nehemia Neh 1 10 32 (10-33) І поставили ми собі за обов'язок, щоб давати нам третину шекля в рік на службу дому нашого Бога,
Nehemia Neh 1 10 33 (10-34) на хліб показний, і на постійний дар, і на постійне цілопалення, на суботи, на молодики, на свята, і на освячені речі, і на жертви за гріх на окуплення за Ізраїля, і на всяку працю дому нашого Бога.
Nehemia Neh 1 10 34 (10-35) І кинули ми жеребки про пожертву дров, священики, Левити та народ, щоб приносити до дому нашого Бога, за домом наших батьків, на означені часи рік-річно, щоб палити на жертівнику Господа, нашого Бога, як написано в Законі,
Nehemia Neh 1 10 35 (10-36) і щоб приносити первоплоди нашої землі та первоплоди всякого плоду зо всякого дерева рік-річно до Господнього дому,
Nehemia Neh 1 10 36 (10-37) і первороджених синів наших та нашої худоби, як написано в Законі, і первороджених худоби нашої великої та худоби нашої дрібної, щоб приносити до дому нашого Бога до священиків, що служать у домі нашого Бога,
Nehemia Neh 1 10 37 (10-38) і первопочаток наших діж, і наші приношення, і плід усякого дерева, молоде вино та оливу спровадимо священикам до кімнат дому нашого Бога, а десятину нашої землі Левитам. А вони, Левити, будуть збирати десятину по всіх містах нашої роботи.
Nehemia Neh 1 10 38 (10-39) І буде священик, син Ааронів, із Левитами, коли Левити будуть збирати десятину, і Левити віднесуть десятину від десятини до дому нашого Бога до комір, до скарбниці.
Nehemia Neh 1 10 39 (10-40) Бо до комір будуть зносити сини Ізраїлеві та сини Левитів приношення збіжжя, молодого вина та оливи, і там є речі святині, служачі священики, і придверні, і співаки. І ми не опустимо дому нашого Бога!
Nehemia Neh 1 11 1 І сиділи зверхники народу в Єрусалимі, а решта народу кинули жеребки, щоб привести одного з десяти сидіти в Єрусалимі, місті святому, а дев'ять частин зостаються по інших містах.
Nehemia Neh 1 11 2 І поблагословив народ усіх тих людей, що пожертвувалися сидіти в Єрусалимі.
Nehemia Neh 1 11 3 А оце голови округи, що сиділи в Єрусалимі, а по Юдиних містах сиділи, кожен у своїй посілості, по своїх містах, Ізраїль, священики, і Левити, і храмові підданці, і сини Соломонових рабів.
Nehemia Neh 1 11 4 А в Єрусалимі сиділи оці з синів Юдиних та з синів Веніяминових. Із синів Юдиних: Атая, син Уззійї, сина Захарія, сина Амарії, сина Шефатії, сина Магаліїла, із синів Перецових.
Nehemia Neh 1 11 5 І Маасея, син Баруха, сина Кол-Хозе, сина Хазаї, сина Адаї, сина Йояріва, сина Захарія, сина Шілоні.
Nehemia Neh 1 11 6 Усіх синів Перецових, що сиділи в Єрусалимі, було чотири сотні шістдесят і вісім хоробрих людей.
Nehemia Neh 1 11 7 А оце Веніяминові сини: Саллу, син Мешуллама, сина Йоеда, сина Педаї, сина Кадаї, сина Маасеї, сина Ітіїла, сина Ісаї.
Nehemia Neh 1 11 8 А по ньому: Ґаббай, Саллай, дев'ять сотень двадцять і вісім.
Nehemia Neh 1 11 9 А Йоїл, син Зіхрі, був провідником над ними, а Юда, син Сенуїн, другий над містом.
Nehemia Neh 1 11 10 Із священиків: Єдая, син Йоярів, Яхін,
Nehemia Neh 1 11 11 Серая, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітува, начальник у Божому домі.
Nehemia Neh 1 11 12 А їхніх братів, що робили службу для Божого дому, вісім сотень і двадцять і два. І Адая, син Єрохама, сина Пелалії, сина Амці, сина Захарія, сина Пашхура, сина Малкійї,
Nehemia Neh 1 11 13 а їхніх братів, голів батьківських родів, двісті сорок і два. І Амашсай, син Азаріїла, сина Ахезая, сина Мешіллемота, сина Іммера,
Nehemia Neh 1 11 14 а їхніх братів, хоробрих вояків, сто двадцять і вісім, а провідник над ними Завдіїл, син Ґедоліма.
Nehemia Neh 1 11 15 А з Левитів: Шемая, син Хашшува, сина Азрікама, сина Хашавії, сина Бунні.
Nehemia Neh 1 11 16 А Шаббетай та Йозавад були над зовнішньою службою для Божого дому, з голів Левитів.
Nehemia Neh 1 11 17 А Матанія, син Міхи, сина Завді, сина Асафового, був головою, що починав славословити при молитві, і Бакбукія, другий з братів його, і Авда, син Шаммуї, сина Ґалала, сина Єдутунового.
Nehemia Neh 1 11 18 Усіх Левитів у святому місті було двісті вісімдесят і чотири.
Nehemia Neh 1 11 19 А придверні: Аккув, Талмон та їхні брати, що сторожили при брамах, сто сімдесят і два.
Nehemia Neh 1 11 20 А решта Ізраїля, священики, Левити були по всіх Юдиних містах, кожен у наділі своїм.
Nehemia Neh 1 11 21 А храмові підданці сиділи в Офелі, а Ціха та Ґішпа були над підданцями.
Nehemia Neh 1 11 22 А провідником Левитів в Єрусалимі був Уззі, син Бані, сина Хашавії, сина Маттанії, сина Міхи, з Асафових синів, співаків при службі Божого дому,
Nehemia Neh 1 11 23 бо був царів наказ про них та певна оплата на співаків про кожен день.
Nehemia Neh 1 11 24 А Петахія, син Мешезав'їла, із синів Зераха, сина Юдиного, був при руці царя для всіх справ народу.
Nehemia Neh 1 11 25 А по дворах на полях своїх з Юдиних синів сиділи: в Кір'ят-Арбі та залежних її містах, і в Дівоні та залежних його містах, і в Єкавцеїлі та залежних його містах,
Nehemia Neh 1 11 26 і в Єшуї, і в Моладі, і в Бет-Пелеті,
Nehemia Neh 1 11 27 і в Хасар-Шуалі, і в Беер-Шеві та залежних його містах,
Nehemia Neh 1 11 28 і в Ціклаґу, і в Мехоні та в залежних її містах,
Nehemia Neh 1 11 29 і в Ен-Ріммоні, і в Цор'ї, і в Ярмуті,
Nehemia Neh 1 11 30 Заноаху, Адулламі та дворах її, в Лахішу та полях його, в Азці та залежних її містах. І таборували вони від Беер-Шеви аж до долини Гінном.
Nehemia Neh 1 11 31 А Веніяминові сини, починаючи від Ґеви, заселили оці міста: Міхмаш, і Айя, і Бет-Ел та залежні його міста,
Nehemia Neh 1 11 32 Анатот, Нов, Ананія,
Nehemia Neh 1 11 33 Хацор, Рама, Ґіттаїм,
Nehemia Neh 1 11 34 Хадід, Цевоїм, Неваллат,
Nehemia Neh 1 11 35 Лод і Оно, долина Харашім.
Nehemia Neh 1 11 36 А з Левитів Юдині відділи жили в краю Веніямина.
Nehemia Neh 1 12 1 А оце священики та Левити, що прийшли з Зоровавелем, сином Шеалтіїловим, та з Ісусом: Серая, Їрмея, Ездра,
Nehemia Neh 1 12 2 Амарія, Маллух, Хаттуш,
Nehemia Neh 1 12 3 Шеханія, Рехум, Меремот,
Nehemia Neh 1 12 4 Іддо, Ґіннетой, Авійя,
Nehemia Neh 1 12 5 Мійямін, Маадія, Білґа,
Nehemia Neh 1 12 6 Шемая, і Йоярів, Єдая,
Nehemia Neh 1 12 7 Саллу, Амок, Хілкійя, Єдая. Це голови священиків та брати їхні за днів Ісуса.
Nehemia Neh 1 12 8 А Левити: Ісус, Біннуй, Кадміїл, Шеревея, Юда, Матанія, головний над славослов'ям він та брати його.
Nehemia Neh 1 12 9 І Бакбукія та Унні, їхні брати, були навпроти них на сторожі.
Nehemia Neh 1 12 10 А Ісус породив Йоякима, а Йояким породив Ел'яшіва, а Ел'яшів породив Йояду,
Nehemia Neh 1 12 11 а Йояда породив Йонатана, а Йонатан породив Яддуя.
Nehemia Neh 1 12 12 А за Йоякимових днів були священики, голови батьківських родів: з роду Сераїного Мерая, з Їрмеїного Хананія,
Nehemia Neh 1 12 13 з Ездриного Мешуллам, з Амаріїного Єгоханан,
Nehemia Neh 1 12 14 з Меліхового Йонатан, з Шеваніїного Йосип,
Nehemia Neh 1 12 15 з Харімового Адна, з Мерайотового Хелкай,
Nehemia Neh 1 12 16 з Іддового Захарій, з Ґіннетонового Мешуллам,
Nehemia Neh 1 12 17 з Авійїного Зіхрі, з Мін'ямінового та з Моадеїного Пілтай,
Nehemia Neh 1 12 18 з Білґиного Шаммуя, з Шемаїного Йонатан,
Nehemia Neh 1 12 19 а з Йоярівового Маттенай, з Єдаїного Уззі,
Nehemia Neh 1 12 20 з Саллаєвого Каллай, з Амокового Евер,
Nehemia Neh 1 12 21 з Хілкійїного Хашавія, з Єдаїного Натанаїл.
Nehemia Neh 1 12 22 Левити, голови батьківських родів, були записані за днів Ел'яшіва, Йояди, і Йоханана, і Яддуя, а священики за царювання Дарія перського.
Nehemia Neh 1 12 23 Сини Левія, голови батьківських родів, записані в Книгу Хронік, і аж до днів Йоханана, сина Ел'яшівового.
Nehemia Neh 1 12 24 А голови Левитів: Хашавія, Шеревія, і Ісус, син Кадміїлів, та брати їхні були навпроти них, щоб хвалити та славити за наказом Давида, Божого чоловіка, черга за чергою.
Nehemia Neh 1 12 25 Матанія, і Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув, придверні, сторожа в брамних складах.
Nehemia Neh 1 12 26 Вони були за днів Йоякима, сина Ісуса, сина Йоцадакового, та за днів намісника Неемії та священика вчителя Ездри.
Nehemia Neh 1 12 27 А в свято освячення єрусалимського муру шукали Левитів по всіх їхніх місцях, щоб привести їх до Єрусалиму справити свято освячення та радости з похвалами, із піснею, цимбалами, арфами та з цитрами.
Nehemia Neh 1 12 28 І позбиралися сини співаків та з округи навколо Єрусалиму та з осель нетофатян,
Nehemia Neh 1 12 29 і з Бет-Гаґґілґала, і з піль Ґеви та Азмавету, бо співаки побудували собі двори навколо Єрусалиму.
Nehemia Neh 1 12 30 І очистилися священики та Левити, і вони очистили народ, і брами та мур.
Nehemia Neh 1 12 31 І повводив я Юдиних зверхників на мур, і поставив два великі збори славословників та походи, з них один пішов праворуч по муру до Смітникової брами.
Nehemia Neh 1 12 32 А за ними йшов Гошая та половина Юдиних зверхників,
Nehemia Neh 1 12 33 і Азарія, Ездра, і Мешуллам,
Nehemia Neh 1 12 34 Юда, і Веніямин, Шемая, і Ірмея.
Nehemia Neh 1 12 35 А з священичих синів із сурмами: Захарій, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Міхаї, сина Заккура, сина Асафового,
Nehemia Neh 1 12 36 а брати його: Шемая, і Азаріїл, Мілай, Ґілалай, Маай, Натанаїл, і Юда, Ханані з музичними знаряддями Давида, Божого чоловіка, а вчитель Ездра перед ними.
Nehemia Neh 1 12 37 А при Джерельній брамі, навпроти них, вони йшли ступенями Давидового Міста, входом на стіну над Давидовим домом і аж до Водної брами на схід.
Nehemia Neh 1 12 38 А другий збір славословників ішов ліворуч, а за ним я та половина народу, зверху по муру вище башти Печей та аж до Широкого муру,
Nehemia Neh 1 12 39 і від Єфремової брами та до брами Старої, і до брами Рибної, і башти Ханан'їла, і башти Меа, і аж до брами Овечої, і спинилися біля брами Ув'язнення.
Nehemia Neh 1 12 40 І стали обидва збори славословників біля Божого дому, і я, і половина заступників зо мною,
Nehemia Neh 1 12 41 і священики: Ел'яким, Маасея, Мін'ямин, Міхая, Елйоенай, Захарій, Хананія з сурмами,
Nehemia Neh 1 12 42 і Маасея, і Шемая, і Елеазар, і Уззі, і Єгоханан, і Малкійя, і Елам, і Езер. І співаки співали, а Їзрахія був провідником.
Nehemia Neh 1 12 43 І вони приносили того дня великі жертви та раділи, бо Бог порадував їх великою радістю. І раділи також жінки та діти, і аж далеко чута була радість Єрусалиму!
Nehemia Neh 1 12 44 І того дня були попризначувані люди над коморами для скарбів, для приношень, для первоплодів та для десятин, щоб зносити в них з міських піль законні частки священикам та Левитам, бо радість Юдеї була дивитися на священиків та на Левитів, що стояли!
Nehemia Neh 1 12 45 І вони стерегли постанови свого Бога, і постанови про очищення, і були співаками та придверними за наказом Давида та сина його Соломона.
Nehemia Neh 1 12 46 Бо віддавна, за днів Давида та Асафа, були голови співаків та пісні хвали й збори славословників для Бога.
Nehemia Neh 1 12 47 І ввесь Ізраїль за днів Зоровавеля та за днів Неемії давав частки співацькі та придверничі, щодня належне, і освячував це Левитам, а Левити освячували Аароновим синам.
Nehemia Neh 1 13 1 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,
Nehemia Neh 1 13 2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.
Nehemia Neh 1 13 3 І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.
Nehemia Neh 1 13 4 А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,
Nehemia Neh 1 13 5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.
Nehemia Neh 1 13 6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.
Nehemia Neh 1 13 7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому.
Nehemia Neh 1 13 8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.
Nehemia Neh 1 13 9 І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.
Nehemia Neh 1 13 10 І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.
Nehemia Neh 1 13 11 І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.
Nehemia Neh 1 13 12 І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.
Nehemia Neh 1 13 13 І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів.
Nehemia Neh 1 13 14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!
Nehemia Neh 1 13 15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.
Nehemia Neh 1 13 16 А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.
Nehemia Neh 1 13 17 І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?
Nehemia Neh 1 13 18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи.
Nehemia Neh 1 13 19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня!
Nehemia Neh 1 13 20 І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.
Nehemia Neh 1 13 21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу.
Nehemia Neh 1 13 22 І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!
Nehemia Neh 1 13 23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.
Nehemia Neh 1 13 24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу.
Nehemia Neh 1 13 25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.
Nehemia Neh 1 13 26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки?
Nehemia Neh 1 13 27 І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?
Nehemia Neh 1 13 28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе!
Nehemia Neh 1 13 29 Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!
Nehemia Neh 1 13 30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,
Nehemia Neh 1 13 31 і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро!
Esther Esth 1 1 1 І сталося за днів Ахашвероша, це той Ахашверош, що царював від Індії аж до Етіопії, сто й двадцять і сім округ,
Esther Esth 1 1 2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Сузи.
Esther Esth 1 1 3 Третього року свого царювання справив він гостину для всіх своїх князів та для своїх слуг війська перського та мідійського, старших та правителів округ,
Esther Esth 1 1 4 показуючи багатство слави царства свого й пишну славу своєї величности довгі дні, сто й вісімдесят день.
Esther Esth 1 1 5 А по скінченні цих днів справив цар для всього народу, що знаходився в замку Сузи, від великого й аж до малого, гостину на сім день на садковому подвір'ї царського палацу.
Esther Esth 1 1 6 Біла, зелена та блакитна тканина, тримана віссоновими та пурпуровими шнурами, висіла на срібних стовпцях та мармурових колонах. Золоті та срібні ложа стояли на підлозі з плиток з зеленого, білого, жовтого й чорного мармуру.
Esther Esth 1 1 7 А напої подавали в золотому посуді, в посуді все різному, і царського вина було вельми щедро, за великою спроможністю царя.
Esther Esth 1 1 8 А пиття було за встановленим порядком, ніхто не примушував, бо цар так установив усім значним свого дому, щоб чинили за вподобою кожного.
Esther Esth 1 1 9 Також цариця Вашті справила гостину для жінок в царському домі царя Ахашвероша.
Esther Esth 1 1 10 Сьомого дня, коли цареві стало весело на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом евнухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша,
Esther Esth 1 1 11 привести царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царській, щоб показати народам та зверхникам її красу, бо була вона вродливого вигляду.
Esther Esth 1 1 12 Та цариця Вашті відмовилася прийти за царським словом, що було передане їй через евнухів. І сильно загнівався цар, і в ньому горіла його лютість!
Esther Esth 1 1 13 І сказав цар до мудреців, що знають часи бо так царська справа йшла перед усіма, що знали закона та право,
Esther Esth 1 1 14 а близькими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перських та мідійських, які бачать цареве обличчя й сидять перші в царстві:
Esther Esth 1 1 15 Як велить закон, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала слова царя Ахашвероша, переданого їй через евнухів?
Esther Esth 1 1 16 І сказав Мемухан перед царем та князями: Не перед самим царем провинилася цариця Вашті, але й перед усіма князями та перед усіма народами, що по всіх округах царя Ахашвероша.
Esther Esth 1 1 17 Бо царицин учинок дійде до всіх жінок, і спричиниться до погордження їхніх чоловіків в їхніх очах, бо будуть говорити: Цар Ахашверош сказав був привести царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла!
Esther Esth 1 1 18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про царицин учинок, до всіх царських князів, і буде багато погорди та гніву!
Esther Esth 1 1 19 Якщо цареві це добре, нехай вийде царський наказ від нього й нехай буде записане в законах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не приходила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царювання цар дасть іншій, ліпшій від неї.
Esther Esth 1 1 20 А коли почується царський наказ, який цар зробить відомим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до малого.
Esther Esth 1 1 21 І була приємна ця рада в очах царя та князів, і цар зробив за Мемухановим словом.
Esther Esth 1 1 22 І порозсилав він листи до всіх царських округ, до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, щоб кожен чоловік був паном у домі своєму, і говорив про це мовою свого народу.
Esther Esth 1 2 1 По цих подіях, коли затихла лютість царя Ахашвероша, згадав він про Вашті, і що вона зробила, і що було заряджене про неї.
Esther Esth 1 2 2 І сказали царські отроки, його слуги: Нехай пошукають для царя дівчат, уродливих на вигляд паннів,
Esther Esth 1 2 3 і нехай цар призначить урядників по всіх округах свого царства, і нехай вони зберуть усіх дівчат, паннів уродливого вигляду, до замку Сузи, до дому жінок під руку Геґая, царського євнуха, сторожа жінок, і дати їм потрібне для їхнього причепурення.
Esther Esth 1 2 4 А та дівчина, що буде найкраща в царських очах, буде царювати замість Вашті. І була приємна ця рада у царевих очах, і він зробив так.
Esther Esth 1 2 5 А в замку Сузи був один юдеянин, а ім'я йому Мордехай, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, муж Веніяминівець,
Esther Esth 1 2 6 що був узятий з Єрусалиму з тим полоном, який був узятий разом з Єхонією, царем Юдиним, якого взяв був Навуходоносор, цар вавилонський.
Esther Esth 1 2 7 І він виховував Гадассу, вона ж Естер, дочку свого дядька, бо не мала вона ні батька, ні матері. А ця дівчина була хорошої постави та вродливого вигляду, а коли помер її батько та мати її, Мордехай узяв її собі за дочку.
Esther Esth 1 2 8 І сталося, коли був оголошений царський наказ та закон його, і коли збирали багато дівчат до замку Сузи під руку Геґая, то взята була й Естер до царського дому під руку Геґая, сторожа жінок.
Esther Esth 1 2 9 І була та дівчина хороша в його очах, і мала ласку перед ним, і він приспішив видати їй потрібне для її причепурення й її частки, та дати їй сімох відповідних дівчат із царського дому. І він перемістив її та дівчат її до найкращого місця в домі жінок.
Esther Esth 1 2 10 Естер не виявила ні про народ свій, ні про місце свого народження, бо Мордехай наказав їй, щоб цього вона не виявляла.
Esther Esth 1 2 11 А кожного дня Мордехай ходив до подвір'я дому жінок, щоб довідатись, як мається Естер та що вона робить.
Esther Esth 1 2 12 А коли приходила черга для кожної дівчини входити до царя Ахашвероша, коли кінчалися дванадцять місяців установленого порядку для жінок, бо так виповнялися дні їхнього причепурювання: шість місяців мирровою оливою, а шість місяців пахощами та іншим потрібним для причепурювання жінок,
Esther Esth 1 2 13 то з тим дівчина приходила до царя: давалося їй усе, що вона скаже, щоб воно йшло з нею з дому жінок до дому царського.
Esther Esth 1 2 14 Ввечорі вона приходила, а ранком вона верталася до другого дому жінок під руку Шаазґаза, царського евнуха, сторожа наложниць. Вона вже не входила до царя, хіба б що цар пожадав її, і вона була покликана за ім'ям.
Esther Esth 1 2 15 А коли настала черга для Естери, дочки Авіхая, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за дочку, щоб іти до царя, вона нічого не жадала, як тільки того, що казав Геґай, царський евнух, сторож жінок. І Естер мала ласку в очах усіх, хто її бачив!
Esther Esth 1 2 16 І була взята Естер до царя Ахашвероша, до царського дому його, десятого місяця, він місяць тевет, сьомого року царювання його.
Esther Esth 1 2 17 І цар покохав Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність та ласку перед його обличчям понад усіх дівчат, і він поклав царську корону на її голову, і зробив її царицею замість Вашті.
Esther Esth 1 2 18 І справив цар велику гостину для всіх своїх князів та своїх слуг, гостину для Естери, і зробив полегшення для округ, і дав дарунка за царською спроможністю.
Esther Esth 1 2 19 А коли збирали дівчат другий раз, то Мордехай сидів при царській брамі.
Esther Esth 1 2 20 Естер же не виявляла місця свого народження та народу свого, як наказав був їй Мордехай, бо Естер виконувала Мордехаєве слово так, як коли була в нього на вихованні.
Esther Esth 1 2 21 Тими днями, коли Мордехай сидів у царській брамі, розгнівалися Біґтан та Тереш, два царські евнухи зо сторожів порогів, і задумували простягнути руку на царя Ахашвероша.
Esther Esth 1 2 22 І стала відома ця річ Мордехаєві, і він доніс про це цариці Естер, а Естер переказала цареві в імені Мордехая.
Esther Esth 1 2 23 І була розвідана ця справа, і знайдено так, і ті обоє були повішені на шибениці. І було записане це в хроніці перед обличчям царським.
Esther Esth 1 3 1 По цих подіях цар Ахашверош звеличив Гамана, сина Гаммедатового, аґаґ'янина, і повищив його, і поставив його крісло понад усіх князів, що були з ним.
Esther Esth 1 3 2 А всі цареві раби, що були в царській брамі, падали на коліна та вклонялися Гаманові, бо так про нього наказав цар. А Мордехай не падав на коліна й не вклонявся.
Esther Esth 1 3 3 І сказали царські раби, що були в царській брамі, до Мордехая: Чого ти переступаєш царевого наказа?
Esther Esth 1 3 4 І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слухався їх, то вони донесли Гаманові, щоб побачити, чи втримається Мордехай у своїм слові, бо він виявив їм, що він юдеянин.
Esther Esth 1 3 5 І побачив Гаман, що Мордехай не падає на коліна й не вклоняється йому, і Гаман переповнився лютістю...
Esther Esth 1 3 6 І погорджував він у своїх очах простягнути руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо донесли йому про Мордехаїв народ, і Гаман шукав випадку вигубити всіх юдеян, що були в усьому Ахашверошевому царстві, народ Мордехаїв.
Esther Esth 1 3 7 Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашвероша, кидано пура, цебто жеребка, перед Гаманом із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар.
Esther Esth 1 3 8 І сказав Гаман до царя Ахашвероша: Є один народ, розпорошений та поділений між народами в усіх округах твого царства, а закони їх різняться від законів усіх народів і законів царських вони не виконують, і цареві не варто позоставляти їх.
Esther Esth 1 3 9 Якщо це цареві вгодне, нехай буде написано вигубити їх, а я відважу десять тисяч талантів срібла на руки робітників, щоб унесли до царських скарбниць!
Esther Esth 1 3 10 І зняв цар персня свого зо своєї руки, і дав його Гаманові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, ненависникові юдеїв.
Esther Esth 1 3 11 І сказав цар до Гамана: Це срібло віддаю тобі, і дається тобі й той народ, щоб робити з ним, як угодно в очах твоїх!
Esther Esth 1 3 12 І були покликані царські писарі першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Гаман до царських сатрапів та до намісників, що були над кожною скругою, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом його, і до кожного народу мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припечатано було царським перснем.
Esther Esth 1 3 13 І були послані листи через гінців до всіх царських округ, щоб були повигублювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старого, діти та жінки одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здобич по них пограбувати.
Esther Esth 1 3 14 Відпис із цього листа щоб був виданий як закон, у кожній окрузі, і оголошений для всіх народів, щоб були готові на цей день.
Esther Esth 1 3 15 Гінці вийшли, пігнані царевим словом. А закон був виданий в замку Сузи. А цар та Гаман сіли до пиття, а місто Сузи було в замішанні.
Esther Esth 1 4 1 А Мордехай довідався про все, що було зроблено. І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким!
Esther Esth 1 4 2 І прийшов він аж під царську браму, бо не можна було входити в царську браму в веретищному убранні.
Esther Esth 1 4 3 А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба, і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попел були ложем для багатьох...
Esther Esth 1 4 4 І прийшли дівчата Естерині й евнухи її, та й донесли їй про це. І дуже затремтіла цариця, і послала одежу зодягнути Мордехая та зняти з нього його веретище, та він не прийняв.
Esther Esth 1 4 5 І покликала Естер Гатаха, одного з евнухів царя, якого він приставив до неї, і наказала йому довідатися про Мордехая, що то з ним, і чого то жалоба?
Esther Esth 1 4 6 І вийшов Гатах на міську площу, що перед царською брамою.
Esther Esth 1 4 7 І виявив йому Мордехай усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв, щоб вигубити їх.
Esther Esth 1 4 8 І він дав йому відписа листа закону, що був виданий у Сузах на вигублення їх, щоб показав Естері, та щоб доніс їй, і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ.
Esther Esth 1 4 9 І прийшов Гатах, і доніс Естері Мордехаєві слова.
Esther Esth 1 4 10 І сказала Естер до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:
Esther Esth 1 4 11 Усі царські раби та народ царських округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до царя до внутрішнього подвір'я непокликаний, один йому закон, убити його, окрім того, кому цар простягне золоте берло, і буде він жити. А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день...
Esther Esth 1 4 12 І переказали Мордехаєві Естерині слова.
Esther Esth 1 4 13 І сказав Мордехай відповісти Естері: Не думай в душі своїй, що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв...
Esther Esth 1 4 14 Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...
Esther Esth 1 4 15 І сказала Естер відповісти Мордехаєві:
Esther Esth 1 4 16 Іди, збери всіх юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівчата мої будемо постити так, і так прийду до царя, хоч це не буде за законом. А якщо я загину, то загину...
Esther Esth 1 4 17 І пішов Мордехай, і зробив усе, як звеліла йому Естер.
Esther Esth 1 5 1 І сталося третього дня, і вбрала Естер царські шати, та й стала на внутрішньому подвір'ї царського дому, навпроти царського дому. А цар сидів на троні свого царства в царському домі навпроти входу до дому.
Esther Esth 1 5 2 І сталося, як цар побачив царицю Естер, що стоїть у брамі, то знайшла вона ласку в очах його. І цар простягнув Естері золоте берло, що в руці його, а Естер підійшла й доторкнулася до кінця берла.
Esther Esth 1 5 3 І сказав до неї цар: Що тобі, царице Естер? І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде дане тобі!
Esther Esth 1 5 4 А Естер відказала: Якщо це цареві вгодне, нехай прийде цар та Гаман сьогодні на гостину, яку я вчиню йому!
Esther Esth 1 5 5 І сказав цар: Скоріше покличте Гамана, щоб виконати Естерині слова! І прийшов цар та Гаман у гостину, що вчинила Естер.
Esther Esth 1 5 6 І сказав цар до Естери при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблене!
Esther Esth 1 5 7 І відповіла Естер та й сказала: Моє жадання та моє прохання таке:
Esther Esth 1 5 8 Якщо знайшла я ласку в царевих очах, і якщо це цареві вгодне, щоб вволити жадання моє й щоб виконати прохання моє, нехай прийде цар та Гаман на гостину, що зроблю їм, і взавтра я зроблю за царевим словом.
Esther Esth 1 5 9 І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Гаман переповнився лютістю на Мордехая.
Esther Esth 1 5 10 Та стримався Гаман, і прийшов до свого дому. І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш.
Esther Esth 1 5 11 І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.
Esther Esth 1 5 12 І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем!
Esther Esth 1 5 13 Та все це нічого не варте мені цього часу, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царській брамі!...
Esther Esth 1 5 14 І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі: Нехай приготують шибеницю, високу на п'ятдесят ліктів, а ранком скажи цареві, і нехай повісять на ній Мордехая, і підеш з царем радісний на гостину! І була приємна та рада для Гамана, і зробив він ту шибеницю.
Esther Esth 1 6 1 Тієї ночі втік був сон від царя, і він сказав принести Книгу пам'яток, Хроніки, і вони читалися перед обличчям царським.
Esther Esth 1 6 2 І знайдене було написане, що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша, двох царських евнухів, зо сторожів порога, що задумували були простягнути руку на царя Ахашвероша.
Esther Esth 1 6 3 І сказав цар: Яка честь та гідність зроблена Мордехаєві за це? І сказали цареві отроки, що прислуговували йому: Нічого йому не зроблено...
Esther Esth 1 6 4 І спитав цар: Хто на подвір'ї? А Гаман прийшов на зовнішнє подвір'я царського дому, щоб сказати цареві повісити Мордехая на тій шибениці, яку приготовив для нього.
Esther Esth 1 6 5 І сказали отроки царя до нього: Ось Гаман стоїть на подвір'ї. І сказав цар: Нехай увійде!
Esther Esth 1 6 6 І Гаман увійшов, а цар йому сказав: Що зробити з чоловіком, якому цар хоче чести? І подумав Гаман у серці своїм: Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?
Esther Esth 1 6 7 І відповів Гаман цареві: Тому чоловікові, якому цар жадає чести,
Esther Esth 1 6 8 нехай принесуть цареву одежу, яку цар зодягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була дана царська корона на його голову.
Esther Esth 1 6 9 І дати цю одежу та цього коня на руку котрогось із старших князів царевих. І нехай зодягнуть того чоловіка, якому цар жадає чести, і нехай возять його на коні на міській площі, і нехай кличуть перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!
Esther Esth 1 6 10 І сказав цар до Гамана: Поспіши, візьми одежу та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордехаєві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого зо всього, що ти говорив!
Esther Esth 1 6 11 І взяв Гаман одежу та коня, і зодягнув Мордехая, і возив його на міській площі, і кричав перед ним: Так робиться мужеві, якому цар жадає чести!
Esther Esth 1 6 12 І вернувся Мордехай до царської брами, а Гаман поспішив до дому свого сумний та закривши голову...
Esther Esth 1 6 13 І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім приятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зереш: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед яким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійсно впадеш перед ним!...
Esther Esth 1 6 14 Ще вони говорили з ним, а евнухи царські прибули й поспішили відвести Гамана на гостину, яку зробила Естер.
Esther Esth 1 7 1 І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер.
Esther Esth 1 7 2 І сказав цар до Естери також другого дня при питті вина: Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблено!
Esther Esth 1 7 3 І відповіла цариця Естер та й сказала: Якщо знайшла я ласку в очах твоїх, о царю, і якщо це цареві вгодне, нехай буде дане мені життя моє на жадання моє, а народ мій на прохання моє!
Esther Esth 1 7 4 Бо продані ми, я та народ мій, на вигублення, на забій та на погибіль... Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння...
Esther Esth 1 7 5 Тоді сказав цар Ахашверош, і повів до цариці Естери: Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так?
Esther Esth 1 7 6 І сказала Естер: Ненависник та ворог це злий Гаман! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці...
Esther Esth 1 7 7 А цар у своїй лютості устав від гостини, і вийшов до палацового саду. А Гаман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя...
Esther Esth 1 7 8 І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі? Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя...
Esther Esth 1 7 9 І сказав Харвона, один з евнухів перед царевим обличчям: Та ось шибениця, яку зробив Гаман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ній!
Esther Esth 1 7 10 І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла...
Esther Esth 1 8 1 Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері дім Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.
Esther Esth 1 8 2 І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим домом.
Esther Esth 1 8 3 І Естер далі говорила перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...
Esther Esth 1 8 4 І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,
Esther Esth 1 8 5 та й сказала: Якщо це цареві вгодне, й якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і вгодна ця річ перед царевим обличчям та вгодна я в очах його, нехай буде написано, щоб були повернені ті листи задумів аґаґ'янина Гамана, Гаммедатового сина, що написав був повигублювати юдеїв, які є в царевих округах.
Esther Esth 1 8 6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибіль роду свого?
Esther Esth 1 8 7 І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдеянина Мордехая: Ось я дав Естері дім Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.
Esther Esth 1 8 8 А ви пишіть до юдеїв, як добре в ваших очах, в імені царя, і припечатайте царським перснем, бо листа, що був написаний в імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.
Esther Esth 1 8 9 І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, сто й двадцять і сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.
Esther Esth 1 8 10 І понаписував він листи в імені царя Ахашвероша, і поприпечатував перснем царським, і послав через гінців на конях, які їздять на державних конях, конях баских,
Esther Esth 1 8 11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати за своє життя, вигубити, забити та погубити всяке військо народу та округи, що ненавидять їх, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,
Esther Esth 1 8 12 одного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.
Esther Esth 1 8 13 Відпис цього листа щоб був виданий, як закон, у кожній окрузі, посланий був відкритий для всіх народів, і щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.
Esther Esth 1 8 14 Гінці, що поїхали верхи на швидких конях, вийшли, приспішені та пігнані царським словом. А цей наказ був даний у замку Сузи.
Esther Esth 1 8 15 А Мордехай вийшов з-перед царевого обличчя в царській одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віссонний і пурпуровий завій. І місто Сузи раділо та тішилося!
Esther Esth 1 8 16 Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!
Esther Esth 1 8 17 І в кожній окрузі та в кожному місті, куди досягає слово царя та закон його, була юдеям радість та веселість, бенкет та свято! І багато-хто з народів краю стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеям.
Esther Esth 1 9 1 А дванадцятого місяця, він місяць адар, тринадцятого дня в ньому, коли наказ царя та закон його мали бути виконані, дня, коли вороги юдеїв сподівалися запанувати над ними, повернулося те так, що вони, юдеї, запанували над ненависниками своїми,
Esther Esth 1 9 2 зібралися юдеї в своїх містах по всіх округах царя Ахашвероша, щоб простягнути руку на тих, що задумували їм лихо, та ніхто не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі народи.
Esther Esth 1 9 3 А всі зверхники округ, і сатрапи, і намісники, і виконавці царської праці підтримували юдеїв, бо напав на них страх перед Мордехаєм.
Esther Esth 1 9 4 Бо Мордехай став великим у царському домі, а вістка про нього покотилась по всіх округах, бо той чоловік, Мордехай, усе ріс.
Esther Esth 1 9 5 І били юдеї всіх своїх ворогів, побиваючи мечем, і забиваючи та вигублюючи їх, і робили з своїми ворогами за своєю волею.
Esther Esth 1 9 6 А в замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка,
Esther Esth 1 9 7 і Паршандату, і Далфона, і Аспату,
Esther Esth 1 9 8 і Пората, і Адалію, і Арідата,
Esther Esth 1 9 9 і Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,
Esther Esth 1 9 10 десятьох синів Гамана, Гаммедатового сина, ненависника юдеїв, забили, а на грабунок не простягли своєї руки.
Esther Esth 1 9 11 Того дня число забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчя.
Esther Esth 1 9 12 І сказав цар до цариці Естери: У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ять сотень чоловіка та десятьох Гаманових синів. Що вони зробили в решті царевих округ? І яке жадання твоє? І буде тобі вволене. І яке ще прохання твоє? І буде зроблене.
Esther Esth 1 9 13 І відповіла Естер: Якщо це цареві вгодне, нехай буде дане юдеям, що в Сузах, також узавтра вчинити за законом цього дня, а десятьох Гаманових синів нехай повісять на шибениці.
Esther Esth 1 9 14 І сказав цар, щоб було зроблено так, і був даний закон у Сузах, а десятьох Гаманових синів повісили.
Esther Esth 1 9 15 І зібралися юдеї, що в Сузах, також чотирнадцятого дня місяця адар, і вибили в Сузах три сотні чоловіка, а на грабунок не простягли своєї руки.
Esther Esth 1 9 16 А решта юдеїв, що жили по царських округах, зібралися та й стали до бою за своє життя, і відпочили від ворогів своїх. І позабивали вони між своїми ненависниками сімдесят і п'ять тисяч, а на грабунок не простягли своєї руки.
Esther Esth 1 9 17 Це було тринадцятого дня місяця адара, а чотирнадцятого в ньому настав мир, і зробили його днем гостини та радости.
Esther Esth 1 9 18 А юдеї, що в Сузах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирнадцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, і зробили його днем гостини та радости.
Esther Esth 1 9 19 Тому то юдеї неогороджених селищ, що сидять по неогороджених містах, роблять чотирнадцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посилання дарунків один одному.
Esther Esth 1 9 20 А Мордехай описав ці події, і порозсилав листи до всіх юдеїв, що по всіх округах царя Ахашвероша, до близьких та далеких,
Esther Esth 1 9 21 щоб вони постановили святкувати чотирнадцятий день місяця адара та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,
Esther Esth 1 9 22 які ті дні, коли юдеї відпочили від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум обернувся на радість, жалоба на свято, щоб зробити їх днями гостини та радости, і посилання дарунків один одному та дарунків убогим.
Esther Esth 1 9 23 І прийняли юдеї це, що зачали робити, і про що написав їм Мордехай,
Esther Esth 1 9 24 що аґаґ'янин Гаман, син Гаммедатів, ненависник усіх юдеїв, замишляв був на юдеїв, щоб вигубити їх, і кидав пура, цебто жеребка, на збентеження їх та на згубу їхню.
Esther Esth 1 9 25 Та коли прийшла вона, Естер, перед обличчя, царя він наказав листом: Нехай обернеться його злий задум, якого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повісили його та синів його на шибениці.
Esther Esth 1 9 26 Тому то й назвали ці дні: Пурім, від імени пур. Тому то згідно зо всіма словами цього листа, і що вони бачили про це й що трапилося з ними,
Esther Esth 1 9 27 юдеї постановили й прийняли на себе й на нащадків своїх, та на всіх, хто поєднається з ними, і не відступлять, але щоб святкувати два ті дні кожного року згідно з написаним про них та згідно з їхнім часом.
Esther Esth 1 9 28 А дні ці мають споминатися та святкуватися в кожному поколінні, у кожному роді, у кожній окрузі, у кожному місті. А ці дні, Пурім, не минуться між юдеями, а пам'ять про них не скінчиться з їхнього насіння.
Esther Esth 1 9 29 І написала цариця Естер, дочка Авіхаїлова, та юдеянин Мордехай з сильним домаганням другий раз про те, щоб виконувати цього листа про Пурім.
Esther Esth 1 9 30 І порозсилав він листи до всіх юдеїв, до ста й двадцяти й семи округ Ахашверошового царства, зо словами миру та правди,
Esther Esth 1 9 31 щоб вони виконували ті дні Пурім у їх означених часах, як постановив про них юдеянин Мордехай та цариця Естер, і як вони самі постановили на себе та на нащадків своїх приписи постів та їхнього голосіння.
Esther Esth 1 9 32 А Естерин наказ ствердив ці приписи про Пурім, і було це записане в книгу.
Esther Esth 1 10 1 І наклав цар Ахашверош данину на землю та на морські острови.
Esther Esth 1 10 2 А ввесь чин його сили та його лицарських діл, і виразний опис величности Мордехая, що звеличив його цар, ось вони описані в Книзі Хронік царів мідійських та перських.
Esther Esth 1 10 3 Бо юдеянин Мордехай був другий по царі Ахашвероші, і великий для юдеїв, і милий для багатьох братів своїх, який шукав добра для народу свого й говорив мир! для всіх нащадків своїх.
Hiob Job 1 1 1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.
Hiob Job 1 1 2 І народилися йому семеро синів та три дочки.
Hiob Job 1 1 3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.
Hiob Job 1 1 4 А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.
Hiob Job 1 1 5 І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні.
Hiob Job 1 1 6 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.
Hiob Job 1 1 7 І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.
Hiob Job 1 1 8 І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає.
Hiob Job 1 1 9 І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога?
Hiob Job 1 1 10 Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.
Hiob Job 1 1 11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?
Hiob Job 1 1 12 І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього.
Hiob Job 1 1 13 І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,
Hiob Job 1 1 14 то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.
Hiob Job 1 1 15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
Hiob Job 1 1 16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...
Hiob Job 1 1 17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
Hiob Job 1 1 18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.
Hiob Job 1 1 19 Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...
Hiob Job 1 1 20 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,
Hiob Job 1 1 21 та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!
Hiob Job 1 1 22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!
Hiob Job 1 2 1 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.
Hiob Job 1 2 2 І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:
Hiob Job 1 2 3 І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...
Hiob Job 1 2 4 І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.
Hiob Job 1 2 5 Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?
Hiob Job 1 2 6 І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!
Hiob Job 1 2 7 І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...
Hiob Job 1 2 8 А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...
Hiob Job 1 2 9 І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...
Hiob Job 1 2 10 А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...
Hiob Job 1 2 11 І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.
Hiob Job 1 2 12 І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...
Hiob Job 1 2 13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...
Hiob Job 1 3 1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.
Hiob Job 1 3 2 І Йов заговорив та й сказав:
Hiob Job 1 3 3 Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!
Hiob Job 1 3 4 Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!...
Hiob Job 1 3 5 Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!...
Hiob Job 1 3 6 Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!...
Hiob Job 1 3 7 Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання!
Hiob Job 1 3 8 Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити!
Hiob Job 1 3 9 Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої,
Hiob Job 1 3 10 бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...
Hiob Job 1 3 11 Чому я не згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому я не вмер?
Hiob Job 1 3 12 Чого прийняли ті коліна мене? І нащо ті перса, які я був ссав?
Hiob Job 1 3 13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочинок
Hiob Job 1 3 14 з царями та з земними радниками, що гробниці будують собі,
Hiob Job 1 3 15 або із князями, що золото мали, що доми свої сріблом наповнювали!...
Hiob Job 1 3 16 Або чом я не ставсь недоноском прихованим, немов ті немовлята, що світла не бачили?
Hiob Job 1 3 17 Там же безбожники перестають докучати, і спочивають там змученосилі,
Hiob Job 1 3 18 разом з тим мають спокій ув'язнені, вони не почують вже крику гнобителя!...
Hiob Job 1 3 19 Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана свого...
Hiob Job 1 3 20 І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,
Hiob Job 1 3 21 що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,
Hiob Job 1 3 22 тим, що радісно тішилися б, веселились, коли б знайшли гроба,
Hiob Job 1 3 23 мужчині, якому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...
Hiob Job 1 3 24 Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,
Hiob Job 1 3 25 бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені...
Hiob Job 1 3 26 Не знав я спокою й не був втихомирений, і я не відпочив, та нещастя прийшло!...
Hiob Job 1 4 1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
Hiob Job 1 4 2 Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?
Hiob Job 1 4 3 Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,
Hiob Job 1 4 4 того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!
Hiob Job 1 4 5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався...
Hiob Job 1 4 6 Хіба не була богобійність твоя за надію твою, за твоє сподівання невинність доріг твоїх?
Hiob Job 1 4 7 Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?
Hiob Job 1 4 8 Як я бачив таких, що орали були беззаконня, та сіяли кривду, то й жали її:
Hiob Job 1 4 9 вони гинуть від подиху Божого, і від духу гнівного Його погибають!
Hiob Job 1 4 10 Левине ричання й рик лютого лева минає, і левчукам вилущаються зуби.
Hiob Job 1 4 11 Гине лев, як немає здобичі, і левенята левиці втікають.
Hiob Job 1 4 12 І закрадається слово до мене, і моє ухо почуло ось дещо від нього.
Hiob Job 1 4 13 у роздумуваннях над нічними видіннями, коли міцний сон обіймає людей,
Hiob Job 1 4 14 спіткав мене жах та тремтіння, і багато костей моїх він струсонув,
Hiob Job 1 4 15 і дух перейшов по обличчі моїм, стало дуба волосся на тілі моїм...
Hiob Job 1 4 16 Він стояв, але я не пізнав його вигляду, образ навпроти очей моїх був, і тихий голос почув я:
Hiob Job 1 4 17 Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за свойого Творця є чистіший?
Hiob Job 1 4 18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, і накладає вину й на Своїх Анголів!
Hiob Job 1 4 19 Що ж тоді мешканці глиняних хат, що в поросі їхня основа? Як міль, вони будуть розчавлені!
Hiob Job 1 4 20 Вони товчені зранку до вечора, і без помочі гинуть назавжди...
Hiob Job 1 4 21 Слава їхня минається з ними, вони помирають не в мудрості!...
Hiob Job 1 5 1 Ану клич, чи є хто, щоб тобі відповів? І до кого з святих ти вдасися?
Hiob Job 1 5 2 Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі смерть завдають нерозумному!
Hiob Job 1 5 3 Я бачив безумного, як він розсівся, та зараз оселя його спорохнявіла...
Hiob Job 1 5 4 Від спасіння далекі сини його, вони без рятунку почавлені будуть у брамі!
Hiob Job 1 5 5 Його жниво голодний поїсть, і з-між терну його забере, і спрагнені ось поковтають маєток його!
Hiob Job 1 5 6 Бо нещастя виходить не з пороху, а горе росте не з землі,
Hiob Job 1 5 7 бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...
Hiob Job 1 5 8 А я б удавався до Бога, і на Бога б поклав свою справу,
Hiob Job 1 5 9 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа,
Hiob Job 1 5 10 бо Він дає дощ на поверхню землі, і на поля посилає Він воду,
Hiob Job 1 5 11 щоб поставить низьких на високе, і зміцнити спасіння засмучених.
Hiob Job 1 5 12 Він розвіює задуми хитрих, і не виконують плану їх руки,
Hiob Job 1 5 13 Він мудрих лукавством їх ловить, і рада крутійська марною стає,
Hiob Job 1 5 14 вдень знаходять вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...
Hiob Job 1 5 15 І Він від меча урятовує бідного, а з міцної руки бідаря,
Hiob Job 1 5 16 і стається надія нужденному, і замкнула уста свої кривда!
Hiob Job 1 5 17 Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари:
Hiob Job 1 5 18 Бо Він рану завдасть і перев'яже, Він ламає й вигоюють руки Його!
Hiob Job 1 5 19 В шістьох лихах спасає тебе, а в сімох не діткне тебе зло:
Hiob Job 1 5 20 Викупляє тебе Він від смерти за голоду, а в бою з рук меча.
Hiob Job 1 5 21 Як бич язика запанує, сховаєшся ти, і не будеш боятись руїни, як прийде вона.
Hiob Job 1 5 22 З насилля та з голоду будеш сміятись, а земної звірини не бійся.
Hiob Job 1 5 23 Бо з камінням на полі є в тебе умова, і звір польовий примирився з тобою.
Hiob Job 1 5 24 І довідаєшся, що намет твій спокійний, і переглянеш домівку свою, і не знайдеш у ній недостатку.
Hiob Job 1 5 25 І довідаєшся, що численне насіння твоє, а нащадки твої як трава на землі!
Hiob Job 1 5 26 І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, як збіжжя доспіле ввіходить до клуні за часу свого!
Hiob Job 1 5 27 Отож, дослідили ми це й воно так, послухай цього, й зрозумій собі все!
Hiob Job 1 6 1 А Йов відповів та й сказав:
Hiob Job 1 6 2 Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,
Hiob Job 1 6 3 то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...
Hiob Job 1 6 4 Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...
Hiob Job 1 6 5 Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?
Hiob Job 1 6 6 Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?
Hiob Job 1 6 7 Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...
Hiob Job 1 6 8 О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!
Hiob Job 1 6 9 О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,
Hiob Job 1 6 10 то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...
Hiob Job 1 6 11 Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?
Hiob Job 1 6 12 Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?
Hiob Job 1 6 13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?
Hiob Job 1 6 14 Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...
Hiob Job 1 6 15 Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,
Hiob Job 1 6 16 темніші від льоду вони, в них ховається сніг.
Hiob Job 1 6 17 Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.
Hiob Job 1 6 18 Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.
Hiob Job 1 6 19 Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.
Hiob Job 1 6 20 І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.
Hiob Job 1 6 21 Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!
Hiob Job 1 6 22 Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,
Hiob Job 1 6 23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?
Hiob Job 1 6 24 Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...
Hiob Job 1 6 25 Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?
Hiob Job 1 6 26 Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,
Hiob Job 1 6 27 і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...
Hiob Job 1 6 28 Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.
Hiob Job 1 6 29 Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!
Hiob Job 1 6 30 Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?
Hiob Job 1 7 1 Хіба чоловік на землі не на службі військовій? І його дні як дні наймита!...
Hiob Job 1 7 2 Як раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,
Hiob Job 1 7 3 так місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили...
Hiob Job 1 7 4 Коли я кладусь, то кажу: Коли встану? І тягнеться вечір, і перевертання із боку на бік їм до ранку...
Hiob Job 1 7 5 Зодяглось моє тіло червою та струпами в поросі, шкіра моя затверділа й бридка...
Hiob Job 1 7 6 А дні мої стали швидчіші за ткацького човника, і в марнотній надії минають вони...
Hiob Job 1 7 7 Пам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра...
Hiob Job 1 7 8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене...
Hiob Job 1 7 9 Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить,
Hiob Job 1 7 10 не вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його...
Hiob Job 1 7 11 Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі:
Hiob Job 1 7 12 Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив?
Hiob Job 1 7 13 Коли я кажу: Нехай постіль потішить мене, хай думки мої ложе моє забере,
Hiob Job 1 7 14 то Ти снами лякаєш мене, і видіннями страшиш мене...
Hiob Job 1 7 15 І душа моя прагне задушення, смерти хочуть мої кості.
Hiob Job 1 7 16 Я обридив життям... Не повіки ж я житиму!... Відпусти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!...
Hiob Job 1 7 17 Що таке чоловік, що його Ти підносиш, що серце Своє прикладаєш до нього?
Hiob Job 1 7 18 Ти щоранку за ним назираєш, щохвилі його Ти досліджуєш...
Hiob Job 1 7 19 Як довго від мене ще Ти не відвернешся, не пустиш мене проковтнути хоч слину свою?
Hiob Job 1 7 20 Я згрішив... Що ж я маю робити, о Стороже людський? Чому Ти поклав мене ціллю для Себе, і я стався собі тягарем?
Hiob Job 1 7 21 І чому Ти не простиш мойого гріха, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене...
Hiob Job 1 8 1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Hiob Job 1 8 2 Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?
Hiob Job 1 8 3 Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?
Hiob Job 1 8 4 Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!
Hiob Job 1 8 5 Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,
Hiob Job 1 8 6 якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,
Hiob Job 1 8 7 і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!
Hiob Job 1 8 8 Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
Hiob Job 1 8 9 бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,
Hiob Job 1 8 10 отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:
Hiob Job 1 8 11 Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?
Hiob Job 1 8 12 Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:
Hiob Job 1 8 13 отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,
Hiob Job 1 8 14 бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...
Hiob Job 1 8 15 На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...
Hiob Job 1 8 16 Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
Hiob Job 1 8 17 на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
Hiob Job 1 8 18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...
Hiob Job 1 8 19 Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
Hiob Job 1 8 20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
Hiob Job 1 8 21 аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...
Hiob Job 1 8 22 Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!
Hiob Job 1 9 1 А Йов відповів та й сказав:
Hiob Job 1 9 2 Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом?
Hiob Job 1 9 3 Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень...
Hiob Job 1 9 4 Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався?
Hiob Job 1 9 5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув.
Hiob Job 1 9 6 Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться.
Hiob Job 1 9 7 Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі.
Hiob Job 1 9 8 Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах,
Hiob Job 1 9 9 Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні.
Hiob Job 1 9 10 Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!...
Hiob Job 1 9 11 Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього...
Hiob Job 1 9 12 Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш?
Hiob Job 1 9 13 Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники,
Hiob Job 1 9 14 що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього,
Hiob Job 1 9 15 я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю?
Hiob Job 1 9 16 Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос,
Hiob Job 1 9 17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...
Hiob Job 1 9 18 Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою.
Hiob Job 1 9 19 Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені?
Hiob Job 1 9 20 Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим...
Hiob Job 1 9 21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я...
Hiob Job 1 9 22 Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє...
Hiob Job 1 9 23 Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється...
Hiob Job 1 9 24 У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто?
Hiob Job 1 9 25 А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго,
Hiob Job 1 9 26 проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич...
Hiob Job 1 9 27 Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся,
Hiob Job 1 9 28 то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене...
Hiob Job 1 9 29 Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду?
Hiob Job 1 9 30 Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої,
Hiob Job 1 9 31 то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя...
Hiob Job 1 9 32 Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд,
Hiob Job 1 9 33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку...
Hiob Job 1 9 34 Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає,
Hiob Job 1 9 35 тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!...
Hiob Job 1 10 1 Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!
Hiob Job 1 10 2 Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?
Hiob Job 1 10 3 Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?
Hiob Job 1 10 4 Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?
Hiob Job 1 10 5 Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,
Hiob Job 1 10 6 що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,
Hiob Job 1 10 7 хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?
Hiob Job 1 10 8 Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...
Hiob Job 1 10 9 Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.
Hiob Job 1 10 10 Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?
Hiob Job 1 10 11 Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.
Hiob Job 1 10 12 Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.
Hiob Job 1 10 13 А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:
Hiob Job 1 10 14 якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...
Hiob Job 1 10 15 Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...
Hiob Job 1 10 16 А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:
Hiob Job 1 10 17 поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...
Hiob Job 1 10 18 І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,
Hiob Job 1 10 19 як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...
Hiob Job 1 10 20 Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,
Hiob Job 1 10 21 поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,
Hiob Job 1 10 22 до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...
Hiob Job 1 11 1 І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:
Hiob Job 1 11 2 Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?
Hiob Job 1 11 3 Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?
Hiob Job 1 11 4 Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!
Hiob Job 1 11 5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,
Hiob Job 1 11 6 і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
Hiob Job 1 11 7 Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?
Hiob Job 1 11 8 Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?
Hiob Job 1 11 9 Її міра довша за землю, і ширша за море вона!
Hiob Job 1 11 10 Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?
Hiob Job 1 11 11 Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?
Hiob Job 1 11 12 Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!
Hiob Job 1 11 13 Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,
Hiob Job 1 11 14 якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,
Hiob Job 1 11 15 тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!
Hiob Job 1 11 16 Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...
Hiob Job 1 11 17 Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.
Hiob Job 1 11 18 І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,
Hiob Job 1 11 19 і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...
Hiob Job 1 11 20 А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!
Hiob Job 1 12 1 А Йов відповів та й сказав:
Hiob Job 1 12 2 Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!...
Hiob Job 1 12 3 Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це?
Hiob Job 1 12 4 Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний...
Hiob Job 1 12 5 Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!
Hiob Job 1 12 6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.
Hiob Job 1 12 7 Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.
Hiob Job 1 12 8 Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.
Hiob Job 1 12 9 Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Hiob Job 1 12 10 Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?
Hiob Job 1 12 11 Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?
Hiob Job 1 12 12 Мудрість у старших, бо довгість днів розум.
Hiob Job 1 12 13 Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.
Hiob Job 1 12 14 Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.
Hiob Job 1 12 15 Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.
Hiob Job 1 12 16 В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.
Hiob Job 1 12 17 Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,
Hiob Job 1 12 18 Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.
Hiob Job 1 12 19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Hiob Job 1 12 20 Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.
Hiob Job 1 12 21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Hiob Job 1 12 22 Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.
Hiob Job 1 12 23 Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.
Hiob Job 1 12 24 Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,
Hiob Job 1 12 25 вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного!
Hiob Job 1 13 1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й усе зауважило...
Hiob Job 1 13 2 Як знаєте ви знаю й я, я не нижчий від вас,
Hiob Job 1 13 3 і я говоритиму до Всемогутнього, і переконувати хочу Бога!
Hiob Job 1 13 4 Та неправду куєте тут ви, лікарі непутящі ви всі!
Hiob Job 1 13 5 О, коли б ви насправді мовчали, то вам це за мудрість було б!...
Hiob Job 1 13 6 Послухайте но переконань моїх: і вислухайте заперечення уст моїх.
Hiob Job 1 13 7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Нього?
Hiob Job 1 13 8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
Hiob Job 1 13 9 Чи добре, що вас Він дослідить? Чи як з людини сміються, так будете ви насміхатися з Нього?
Hiob Job 1 13 10 Насправді Він вас покарає, якщо будете ви потурати таємно особі!
Hiob Job 1 13 11 Чи ж велич Його не настрашує вас, і не нападає на вас Його страх?
Hiob Job 1 13 12 Ваші нагадування це прислів'я із попелу, ваші башти це глиняні башти!
Hiob Job 1 13 13 Мовчіть передо мною, а я говоритиму, і нехай щобудь прийде на мене!
Hiob Job 1 13 14 Нащо дертиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу в свою руку?
Hiob Job 1 13 15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, але перед обличчям Його про дороги свої сперечатися буду!
Hiob Job 1 13 16 І це мені буде спасінням, бо перед обличчя Його не підійде безбожний.
Hiob Job 1 13 17 Направду послухайте слова мого, а моє це освідчення в ваших ушах нехай буде.
Hiob Job 1 13 18 Ось я суд спорядив, бо я справедливий, те знаю!
Hiob Job 1 13 19 Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер я замовк би й помер би...
Hiob Job 1 13 20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого я не буду ховатись:
Hiob Job 1 13 21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жахає!...
Hiob Job 1 13 22 Тоді клич, а я відповідатиму, або я говоритиму, Ти ж мені відповідь дай!
Hiob Job 1 13 23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переступ та гріх мій!
Hiob Job 1 13 24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі ворогом?
Hiob Job 1 13 25 Чи Ти будеш страхати завіяний вітром листок? Чи Ти соломину суху будеш гнати?
Hiob Job 1 13 26 Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на спадок мені,
Hiob Job 1 13 27 і в кайдани заковуєш ноги мої, і всі дороги мої стережеш, назирці ходиш за мною,
Hiob Job 1 13 28 і він розпадається, мов та трухлявина, немов та одежа, що міль її з'їла!...
Hiob Job 1 14 1 Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
Hiob Job 1 14 2 вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
Hiob Job 1 14 3 І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!
Hiob Job 1 14 4 Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!
Hiob Job 1 14 5 Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,
Hiob Job 1 14 6 відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...
Hiob Job 1 14 7 Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;
Hiob Job 1 14 8 якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,
Hiob Job 1 14 9 то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!
Hiob Job 1 14 10 А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...
Hiob Job 1 14 11 Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
Hiob Job 1 14 12 так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...
Hiob Job 1 14 13 О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!
Hiob Job 1 14 14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
Hiob Job 1 14 15 Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
Hiob Job 1 14 16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
Hiob Job 1 14 17 провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
Hiob Job 1 14 18 Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
Hiob Job 1 14 19 каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
Hiob Job 1 14 20 Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...
Hiob Job 1 14 21 Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...
Hiob Job 1 14 22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..
Hiob Job 1 15 1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
Hiob Job 1 15 2 Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?
Hiob Job 1 15 3 Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?
Hiob Job 1 15 4 Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,
Hiob Job 1 15 5 бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Hiob Job 1 15 6 Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:
Hiob Job 1 15 7 Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?
Hiob Job 1 15 8 Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?
Hiob Job 1 15 9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?
Hiob Job 1 15 10 Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.
Hiob Job 1 15 11 Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?
Hiob Job 1 15 12 Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,
Hiob Job 1 15 13 що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?
Hiob Job 1 15 14 Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?
Hiob Job 1 15 15 Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,
Hiob Job 1 15 16 що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
Hiob Job 1 15 17 Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,
Hiob Job 1 15 18 про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,
Hiob Job 1 15 19 їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.
Hiob Job 1 15 20 Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.
Hiob Job 1 15 21 Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.
Hiob Job 1 15 22 Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.
Hiob Job 1 15 23 Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...
Hiob Job 1 15 24 Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,
Hiob Job 1 15 25 бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,
Hiob Job 1 15 26 проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.
Hiob Job 1 15 27 Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,
Hiob Job 1 15 28 і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.
Hiob Job 1 15 29 Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.
Hiob Job 1 15 30 Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.
Hiob Job 1 15 31 Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,
Hiob Job 1 15 32 вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!
Hiob Job 1 15 33 Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,
Hiob Job 1 15 34 бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:
Hiob Job 1 15 35 він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...
Hiob Job 1 16 1 А Йов відповів та й сказав:
Hiob Job 1 16 2 Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!
Hiob Job 1 16 3 Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?
Hiob Job 1 16 4 І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,
Hiob Job 1 16 5 устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!
Hiob Job 1 16 6 Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?
Hiob Job 1 16 7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,
Hiob Job 1 16 8 і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!
Hiob Job 1 16 9 Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...
Hiob Job 1 16 10 Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:
Hiob Job 1 16 11 Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...
Hiob Job 1 16 12 Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:
Hiob Job 1 16 13 Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...
Hiob Job 1 16 14 Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...
Hiob Job 1 16 15 Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...
Hiob Job 1 16 16 Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,
Hiob Job 1 16 17 хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!
Hiob Job 1 16 18 Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,
Hiob Job 1 16 19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...
Hiob Job 1 16 20 Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,
Hiob Job 1 16 21 і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,
Hiob Job 1 16 22 бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...
Hiob Job 1 17 1 Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...
Hiob Job 1 17 2 Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...
Hiob Job 1 17 3 Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?
Hiob Job 1 17 4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.
Hiob Job 1 17 5 Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,
Hiob Job 1 17 6 Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...
Hiob Job 1 17 7 З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...
Hiob Job 1 17 8 Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.
Hiob Job 1 17 9 І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.
Hiob Job 1 17 10 Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...
Hiob Job 1 17 11 Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,
Hiob Job 1 17 12 вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!
Hiob Job 1 17 13 Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...
Hiob Job 1 17 14 До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...
Hiob Job 1 17 15 Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?
Hiob Job 1 17 16 До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...
Hiob Job 1 18 1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Hiob Job 1 18 2 Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!
Hiob Job 1 18 3 Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?
Hiob Job 1 18 4 О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?
Hiob Job 1 18 5 Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
Hiob Job 1 18 6 його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
Hiob Job 1 18 7 стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...
Hiob Job 1 18 8 Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
Hiob Job 1 18 9 пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
Hiob Job 1 18 10 на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...
Hiob Job 1 18 11 Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
Hiob Job 1 18 12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
Hiob Job 1 18 13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
Hiob Job 1 18 14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...
Hiob Job 1 18 15 Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.
Hiob Job 1 18 16 Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.
Hiob Job 1 18 17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.
Hiob Job 1 18 18 Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.
Hiob Job 1 18 19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
Hiob Job 1 18 20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...
Hiob Job 1 18 21 Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!
Hiob Job 1 19 1 А Йов відповів та й сказав:
Hiob Job 1 19 2 Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?
Hiob Job 1 19 3 Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...
Hiob Job 1 19 4 Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.
Hiob Job 1 19 5 Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?
Hiob Job 1 19 6 Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!
Hiob Job 1 19 7 Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...
Hiob Job 1 19 8 Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!
Hiob Job 1 19 9 Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!
Hiob Job 1 19 10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...
Hiob Job 1 19 11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:
Hiob Job 1 19 12 полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...
Hiob Job 1 19 13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,
Hiob Job 1 19 14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...
Hiob Job 1 19 15 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...
Hiob Job 1 19 16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...
Hiob Job 1 19 17 Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...
Hiob Job 1 19 18 Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...
Hiob Job 1 19 19 Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...
Hiob Job 1 19 20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...
Hiob Job 1 19 21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...
Hiob Job 1 19 22 Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?
Hiob Job 1 19 23 О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,
Hiob Job 1 19 24 коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!
Hiob Job 1 19 25 Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху
Hiob Job 1 19 26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
Hiob Job 1 19 27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...
Hiob Job 1 19 28 Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!
Hiob Job 1 19 29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...
Hiob Job 1 20 1 І відповів нааматянин Цофар та й сказав:
Hiob Job 1 20 2 Тому то думки мої відповідати мене навертають, і тому то в мені цей мій поспіх!
Hiob Job 1 20 3 Соромливу нагану собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Hiob Job 1 20 4 Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи людина на землі була поставлена,
Hiob Job 1 20 5 то спів несправедливих короткий, а радість безбожного тільки на хвилю?
Hiob Job 1 20 6 Якщо піднесеться величність його аж до неба, а його голова аж до хмари досягне,
Hiob Job 1 20 7 проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
Hiob Job 1 20 8 Немов сон улетить і не знайдуть його, мов видіння нічне, він сполошений буде:
Hiob Job 1 20 9 його бачило око, та бачити більше не буде, і вже не побачить його його місце...
Hiob Job 1 20 10 Сини його запобігатимуть ласки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...
Hiob Job 1 20 11 Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!
Hiob Job 1 20 12 Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,
Hiob Job 1 20 13 над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,
Hiob Job 1 20 14 то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...
Hiob Job 1 20 15 Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...
Hiob Job 1 20 16 Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!
Hiob Job 1 20 17 Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.
Hiob Job 1 20 18 Позвертає він працю чужу, і її не ковтне, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде...
Hiob Job 1 20 19 Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
Hiob Job 1 20 20 Бо спокою не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
Hiob Job 1 20 21 Немає останку з обжирства його, тому нетривале добро його все:
Hiob Job 1 20 22 за повні достатку його буде тісно йому, рука кожного скривдженого прийде на нього!
Hiob Job 1 20 23 Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і буде дощити на нього недугами його...
Hiob Job 1 20 24 Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...
Hiob Job 1 20 25 Він стане меча витягати, і вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, і перестрах на нього впаде!
Hiob Job 1 20 26 При скарбах його всі нещастя заховані, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позостале в наметі його буде знищене...
Hiob Job 1 20 27 Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане,
Hiob Job 1 20 28 урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його...
Hiob Job 1 20 29 Оце доля від Бога людині безбожній, і спадщина, обіцяна Богом для неї!
Hiob Job 1 21 1 А Йов відповів та й сказав:
Hiob Job 1 21 2 Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
Hiob Job 1 21 3 Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.
Hiob Job 1 21 4 Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
Hiob Job 1 21 5 Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...
Hiob Job 1 21 6 І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...
Hiob Job 1 21 7 Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
Hiob Job 1 21 8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...
Hiob Job 1 21 9 Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
Hiob Job 1 21 10 Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.
Hiob Job 1 21 11 Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
Hiob Job 1 21 12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Hiob Job 1 21 13 Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
Hiob Job 1 21 14 А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
Hiob Job 1 21 15 Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?
Hiob Job 1 21 16 Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...
Hiob Job 1 21 17 Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
Hiob Job 1 21 18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
Hiob Job 1 21 19 Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
Hiob Job 1 21 20 Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
Hiob Job 1 21 21 Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
Hiob Job 1 21 22 Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
Hiob Job 1 21 23 Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
Hiob Job 1 21 24 діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
Hiob Job 1 21 25 А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
Hiob Job 1 21 26 та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...
Hiob Job 1 21 27 Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
Hiob Job 1 21 28 Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
Hiob Job 1 21 29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
Hiob Job 1 21 30 що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
Hiob Job 1 21 31 Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?
Hiob Job 1 21 32 І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...
Hiob Job 1 21 33 Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...
Hiob Job 1 21 34 І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...
Hiob Job 1 22 1 І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:
Hiob Job 1 22 2 Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!
Hiob Job 1 22 3 Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Hiob Job 1 22 4 Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?
Hiob Job 1 22 5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!
Hiob Job 1 22 6 Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!
Hiob Job 1 22 7 Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...
Hiob Job 1 22 8 А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.
Hiob Job 1 22 9 Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,
Hiob Job 1 22 10 тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,
Hiob Job 1 22 11 твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...
Hiob Job 1 22 12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!
Hiob Job 1 22 13 А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?
Hiob Job 1 22 14 Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.
Hiob Job 1 22 15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,
Hiob Job 1 22 16 що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,
Hiob Job 1 22 17 що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?
Hiob Job 1 22 18 А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!
Hiob Job 1 22 19 Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:
Hiob Job 1 22 20 Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!
Hiob Job 1 22 21 Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.
Hiob Job 1 22 22 Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Hiob Job 1 22 23 Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.
Hiob Job 1 22 24 І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,
Hiob Job 1 22 25 і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!
Hiob Job 1 22 26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,
Hiob Job 1 22 27 будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.
Hiob Job 1 22 28 А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.
Hiob Job 1 22 29 Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.
Hiob Job 1 22 30 Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.
Hiob Job 1 23 1 А Йов відповів та й сказав:
Hiob Job 1 23 2 Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...
Hiob Job 1 23 3 О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!
Hiob Job 1 23 4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,
Hiob Job 1 23 5 розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.
Hiob Job 1 23 6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!
Hiob Job 1 23 7 Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.
Hiob Job 1 23 8 Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,
Hiob Job 1 23 9 на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...
Hiob Job 1 23 10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!
Hiob Job 1 23 11 Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.
Hiob Job 1 23 12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.
Hiob Job 1 23 13 Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:
Hiob Job 1 23 14 бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!
Hiob Job 1 23 15 Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...
Hiob Job 1 23 16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,
Hiob Job 1 23 17 бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Hiob Job 1 24 1 Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
Hiob Job 1 24 2 Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,
Hiob Job 1 24 3 займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,
Hiob Job 1 24 4 вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...
Hiob Job 1 24 5 Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...
Hiob Job 1 24 6 На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
Hiob Job 1 24 7 наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,
Hiob Job 1 24 8 мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...
Hiob Job 1 24 9 Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...
Hiob Job 1 24 10 Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.
Hiob Job 1 24 11 Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!
Hiob Job 1 24 12 Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...
Hiob Job 1 24 13 Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.
Hiob Job 1 24 14 На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...
Hiob Job 1 24 15 А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...
Hiob Job 1 24 16 Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,
Hiob Job 1 24 17 бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...
Hiob Job 1 24 18 Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...
Hiob Job 1 24 19 Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!
Hiob Job 1 24 20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...
Hiob Job 1 24 21 Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.
Hiob Job 1 24 22 А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!
Hiob Job 1 24 23 Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:
Hiob Job 1 24 24 підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...
Hiob Job 1 24 25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?
Hiob Job 1 25 1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
Hiob Job 1 25 2 Панування та острах у Нього, Який на висотах Своїх чинить мир.
Hiob Job 1 25 3 Чи війську Його є число? І над ким Його світло не сходить?
Hiob Job 1 25 4 І як може людина бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки народжений?
Hiob Job 1 25 5 Таж Йому навіть місяць не світить, і в очах Його й зорі не ясні!
Hiob Job 1 25 6 Що ж тоді людина ота, червяк, чи син людський хробак?...
Hiob Job 1 26 1 А Йов відповів та й сказав:
Hiob Job 1 26 2 Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?
Hiob Job 1 26 3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
Hiob Job 1 26 4 Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?
Hiob Job 1 26 5 Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.
Hiob Job 1 26 6 Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.
Hiob Job 1 26 7 Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.
Hiob Job 1 26 8 Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.
Hiob Job 1 26 9 Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
Hiob Job 1 26 10 На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.
Hiob Job 1 26 11 Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.
Hiob Job 1 26 12 Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.
Hiob Job 1 26 13 Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.
Hiob Job 1 26 14 Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...
Hiob Job 1 27 1 І Йов далі вів мову свою та й казав:
Hiob Job 1 27 2 Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,
Hiob Job 1 27 3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,
Hiob Job 1 27 4 неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!
Hiob Job 1 27 5 Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,
Hiob Job 1 27 6 за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,
Hiob Job 1 27 7 нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!
Hiob Job 1 27 8 Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?
Hiob Job 1 27 9 Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?
Hiob Job 1 27 10 Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?
Hiob Job 1 27 11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,
Hiob Job 1 27 12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?
Hiob Job 1 27 13 Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:
Hiob Job 1 27 14 Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!
Hiob Job 1 27 15 Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...
Hiob Job 1 27 16 Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,
Hiob Job 1 27 17 то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...
Hiob Job 1 27 18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,
Hiob Job 1 27 19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...
Hiob Job 1 27 20 Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,
Hiob Job 1 27 21 східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...
Hiob Job 1 27 22 Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!
Hiob Job 1 27 23 Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...
Hiob Job 1 28 1 Отож, має срібло своє джерело, і є місце для золота, де його чистять,
Hiob Job 1 28 2 залізо береться із пороху, з каменя мідь виплавляється.
Hiob Job 1 28 3 Людина кладе для темноти кінця, і докраю досліджує все, і шукає каміння у темряві та в смертній тіні:
Hiob Job 1 28 4 ламає в копальні далеко від мешканця; забуті ногою людини, висять місця, віддалені від чоловіка.
Hiob Job 1 28 5 Земля хліб із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,
Hiob Job 1 28 6 місце сапфіру каміння її, й порох золота в ній.
Hiob Job 1 28 7 Стежка туди не знає її хижий птах, її око орлине не бачило,
Hiob Job 1 28 8 не ступала по ній молода звірина, не ходив нею лев.
Hiob Job 1 28 9 Чоловік свою руку по кремінь витягує, гори від кореня перевертає,
Hiob Job 1 28 10 пробиває у скелях канали, і все дороге бачить око його!
Hiob Job 1 28 11 Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на світло.
Hiob Job 1 28 12 Та де мудрість знаходиться, і де місце розуму?
Hiob Job 1 28 13 Людина не знає ціни їй, і вона у країні живих не знаходиться.
Hiob Job 1 28 14 Безодня говорить: Вона не в мені! і море звіщає: Вона не зо мною!
Hiob Job 1 28 15 Щирого золота дати за неї не можна, і не важиться срібло ціною за неї.
Hiob Job 1 28 16 Не важать за неї офірського золота, ні дорогого оніксу й сапфіру.
Hiob Job 1 28 17 Золото й скло не рівняються в вартості їй, і її не зміняти на посуд із щирого золота.
Hiob Job 1 28 18 Коралі й кришталь і не згадуються, а набуток премудрости ліпший за перли!
Hiob Job 1 28 19 Не рівняється їй етіопський топаз, і не важиться золото щире за неї.
Hiob Job 1 28 20 А мудрість ізвідки проходить, і де місце розуму?
Hiob Job 1 28 21 Бо вона від очей усього живого захована, і від птаства небесного скрита вона.
Hiob Job 1 28 22 Аваддон той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
Hiob Job 1 28 23 Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
Hiob Job 1 28 24 Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім.
Hiob Job 1 28 25 Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,
Hiob Job 1 28 26 коли Він уставу складав для дощу та дороги для блискавки грому,
Hiob Job 1 28 27 тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
Hiob Job 1 28 28 І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!
Hiob Job 1 29 1 І Йов далі вів мову свою та й сказав:
Hiob Job 1 29 2 О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,
Hiob Job 1 29 3 коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,
Hiob Job 1 29 4 як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,
Hiob Job 1 29 5 коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,
Hiob Job 1 29 6 коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...
Hiob Job 1 29 7 Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,
Hiob Job 1 29 8 як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,
Hiob Job 1 29 9 зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,
Hiob Job 1 29 10 ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...
Hiob Job 1 29 11 Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,
Hiob Job 1 29 12 бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.
Hiob Job 1 29 13 Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!
Hiob Job 1 29 14 Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.
Hiob Job 1 29 15 Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.
Hiob Job 1 29 16 Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.
Hiob Job 1 29 17 Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.
Hiob Job 1 29 18 І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:
Hiob Job 1 29 19 для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй...
Hiob Job 1 29 20 Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.
Hiob Job 1 29 21 Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.
Hiob Job 1 29 22 По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.
Hiob Job 1 29 23 І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик...
Hiob Job 1 29 24 Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.
Hiob Job 1 29 25 Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!
Hiob Job 1 30 1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бридився б покласти із псами отари моєї...
Hiob Job 1 30 2 Та й сила рук їхніх для чого бувала мені? Повня сил їх минулась!
Hiob Job 1 30 3 Самотні були в недостатку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
Hiob Job 1 30 4 рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...
Hiob Job 1 30 5 Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,
Hiob Job 1 30 6 так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,
Hiob Job 1 30 7 ревіли вони між кущами, збирались під терням,
Hiob Job 1 30 8 сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!
Hiob Job 1 30 9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...
Hiob Job 1 30 10 Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,
Hiob Job 1 30 11 бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...
Hiob Job 1 30 12 По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...
Hiob Job 1 30 13 Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,
Hiob Job 1 30 14 немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...
Hiob Job 1 30 15 Обернулось страхіття на мене, моя слава пронеслась, як вітер, і, як хмара, минулося щастя моє...
Hiob Job 1 30 16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
Hiob Job 1 30 17 Вночі мої кості від мене віддовбуються, а жили мої не вспокоюються...
Hiob Job 1 30 18 З великої Божої сили змінилося тіло моє, і недуга мене оперізує, мов той хітон.
Hiob Job 1 30 19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до пороху й попелу.
Hiob Job 1 30 20 Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою, Ти ж на мене лише придивляєшся...
Hiob Job 1 30 21 Ти змінився мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки...
Hiob Job 1 30 22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопивсь на спустошення!
Hiob Job 1 30 23 Знаю я: Ти до смерти провадиш мене, і до дому зібрання, якого призначив для всього живого...
Hiob Job 1 30 24 Хіба не простягає руки потопельник, чи він у нещасті своїм не кричить?
Hiob Job 1 30 25 Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
Hiob Job 1 30 26 Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...
Hiob Job 1 30 27 Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,
Hiob Job 1 30 28 ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...
Hiob Job 1 30 29 Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,
Hiob Job 1 30 30 моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...
Hiob Job 1 30 31 І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...
Hiob Job 1 31 1 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
Hiob Job 1 31 2 І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
Hiob Job 1 31 3 Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
Hiob Job 1 31 4 Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
Hiob Job 1 31 5 Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
Hiob Job 1 31 6 то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
Hiob Job 1 31 7 Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
Hiob Job 1 31 8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
Hiob Job 1 31 9 Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
Hiob Job 1 31 10 то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
Hiob Job 1 31 11 Бо гидота оце, й це провина підсудна,
Hiob Job 1 31 12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
Hiob Job 1 31 13 Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
Hiob Job 1 31 14 то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
Hiob Job 1 31 15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
Hiob Job 1 31 16 Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
Hiob Job 1 31 17 Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
Hiob Job 1 31 18 Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
Hiob Job 1 31 19 Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
Hiob Job 1 31 20 чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
Hiob Job 1 31 21 Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
Hiob Job 1 31 22 хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
Hiob Job 1 31 23 Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
Hiob Job 1 31 24 Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
Hiob Job 1 31 25 Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
Hiob Job 1 31 26 Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
Hiob Job 1 31 27 то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
Hiob Job 1 31 28 це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
Hiob Job 1 31 29 Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
Hiob Job 1 31 30 Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
Hiob Job 1 31 31 Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
Hiob Job 1 31 32 Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
Hiob Job 1 31 33 Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
Hiob Job 1 31 34 Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
Hiob Job 1 31 35 О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
Hiob Job 1 31 36 Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
Hiob Job 1 31 37 Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
Hiob Job 1 31 38 Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
Hiob Job 1 31 39 якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
Hiob Job 1 31 40 то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.
Hiob Job 1 32 1 І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
Hiob Job 1 32 2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
Hiob Job 1 32 3 Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
Hiob Job 1 32 4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
Hiob Job 1 32 5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
Hiob Job 1 32 6 І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
Hiob Job 1 32 7 Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
Hiob Job 1 32 8 Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
Hiob Job 1 32 9 Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
Hiob Job 1 32 10 Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
Hiob Job 1 32 11 Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
Hiob Job 1 32 12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
Hiob Job 1 32 13 Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
Hiob Job 1 32 14 Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
Hiob Job 1 32 15 Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
Hiob Job 1 32 16 Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
Hiob Job 1 32 17 Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
Hiob Job 1 32 18 Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
Hiob Job 1 32 19 Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
Hiob Job 1 32 20 Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
Hiob Job 1 32 21 На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
Hiob Job 1 32 22 бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!
Hiob Job 1 33 1 Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.
Hiob Job 1 33 2 Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.
Hiob Job 1 33 3 Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.
Hiob Job 1 33 4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.
Hiob Job 1 33 5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!
Hiob Job 1 33 6 Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!
Hiob Job 1 33 7 Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.
Hiob Job 1 33 8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
Hiob Job 1 33 9 Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
Hiob Job 1 33 10 Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.
Hiob Job 1 33 11 У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...
Hiob Job 1 33 12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!
Hiob Job 1 33 13 Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
Hiob Job 1 33 14 Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:
Hiob Job 1 33 15 у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,
Hiob Job 1 33 16 тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,
Hiob Job 1 33 17 щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,
Hiob Job 1 33 18 щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.
Hiob Job 1 33 19 І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.
Hiob Job 1 33 20 І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.
Hiob Job 1 33 21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.
Hiob Job 1 33 22 І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.
Hiob Job 1 33 23 Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,
Hiob Job 1 33 24 то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.
Hiob Job 1 33 25 Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.
Hiob Job 1 33 26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
Hiob Job 1 33 27 Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
Hiob Job 1 33 28 Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.
Hiob Job 1 33 29 Бог робить це все двічі-тричі з людиною,
Hiob Job 1 33 30 щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.
Hiob Job 1 33 31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!
Hiob Job 1 33 32 Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.
Hiob Job 1 33 33 Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!
Hiob Job 1 34 1 І говорив Елігу та й сказав:
Hiob Job 1 34 2 Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
Hiob Job 1 34 3 Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
Hiob Job 1 34 4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
Hiob Job 1 34 5 Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
Hiob Job 1 34 6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...
Hiob Job 1 34 7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,
Hiob Job 1 34 8 і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
Hiob Job 1 34 9 Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.
Hiob Job 1 34 10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
Hiob Job 1 34 11 Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
Hiob Job 1 34 12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
Hiob Job 1 34 13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
Hiob Job 1 34 14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
Hiob Job 1 34 15 всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
Hiob Job 1 34 16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
Hiob Job 1 34 17 Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
Hiob Job 1 34 18 Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?
Hiob Job 1 34 19 Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,
Hiob Job 1 34 20 за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.
Hiob Job 1 34 21 Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,
Hiob Job 1 34 22 немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
Hiob Job 1 34 23 Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
Hiob Job 1 34 24 Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
Hiob Job 1 34 25 Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!
Hiob Job 1 34 26 Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,
Hiob Job 1 34 27 за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
Hiob Job 1 34 28 щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
Hiob Job 1 34 29 Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,
Hiob Job 1 34 30 щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.
Hiob Job 1 34 31 Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!
Hiob Job 1 34 32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!
Hiob Job 1 34 33 Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
Hiob Job 1 34 34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
Hiob Job 1 34 35 Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.
Hiob Job 1 34 36 О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
Hiob Job 1 34 37 бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...
Hiob Job 1 35 1 І говорив Елігу та й сказав:
Hiob Job 1 35 2 Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?
Hiob Job 1 35 3 Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?
Hiob Job 1 35 4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Hiob Job 1 35 5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.
Hiob Job 1 35 6 Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?
Hiob Job 1 35 7 Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?
Hiob Job 1 35 8 Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...
Hiob Job 1 35 9 Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...
Hiob Job 1 35 10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Hiob Job 1 35 11 що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Hiob Job 1 35 12 Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.
Hiob Job 1 35 13 Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.
Hiob Job 1 35 14 Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!
Hiob Job 1 35 15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,
Hiob Job 1 35 16 то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...
Hiob Job 1 36 1 І далі Елігу казав:
Hiob Job 1 36 2 Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.
Hiob Job 1 36 3 Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.
Hiob Job 1 36 4 Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.
Hiob Job 1 36 5 Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.
Hiob Job 1 36 6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
Hiob Job 1 36 7 Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.
Hiob Job 1 36 8 А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,
Hiob Job 1 36 9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
Hiob Job 1 36 10 Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.
Hiob Job 1 36 11 Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.
Hiob Job 1 36 12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.
Hiob Job 1 36 13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
Hiob Job 1 36 14 У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.
Hiob Job 1 36 15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.
Hiob Job 1 36 16 Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.
Hiob Job 1 36 17 Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.
Hiob Job 1 36 18 Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.
Hiob Job 1 36 19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?
Hiob Job 1 36 20 Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.
Hiob Job 1 36 21 Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.
Hiob Job 1 36 22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?
Hiob Job 1 36 23 Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?
Hiob Job 1 36 24 Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
Hiob Job 1 36 25 що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.
Hiob Job 1 36 26 Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!
Hiob Job 1 36 27 Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,
Hiob Job 1 36 28 що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.
Hiob Job 1 36 29 Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?
Hiob Job 1 36 30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,
Hiob Job 1 36 31 бо ними Він судить народи, багато поживи дає.
Hiob Job 1 36 32 Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.
Hiob Job 1 36 33 Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.
Hiob Job 1 37 1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.
Hiob Job 1 37 2 Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,
Hiob Job 1 37 3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.
Hiob Job 1 37 4 За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
Hiob Job 1 37 5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.
Hiob Job 1 37 6 До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!
Hiob Job 1 37 7 Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.
Hiob Job 1 37 8 І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.
Hiob Job 1 37 9 Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.
Hiob Job 1 37 10 Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.
Hiob Job 1 37 11 Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,
Hiob Job 1 37 12 і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,
Hiob Job 1 37 13 він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.
Hiob Job 1 37 14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!
Hiob Job 1 37 15 Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?
Hiob Job 1 37 16 Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,
Hiob Job 1 37 17 ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?
Hiob Job 1 37 18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну, немов дзеркало лите?
Hiob Job 1 37 19 Навчи нас, що скажем Йому? Через темність ми не впорядкуємо слова.
Hiob Job 1 37 20 Чи Йому оповісться, що буду казати? Чи зміг хто сказати, що Він знищений буде?
Hiob Job 1 37 21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер перейде і вичистить їх.
Hiob Job 1 37 22 Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величність страшна.
Hiob Job 1 37 23 Всемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить нікого судом та великою правдою.
Hiob Job 1 37 24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросердих не дивиться Він.
Hiob Job 1 38 1 Тоді відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Hiob Job 1 38 2 Хто то такий, що затемнює раду словами без розуму?
Hiob Job 1 38 3 Підпережи но ти стегна свої, як мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поясни!
Hiob Job 1 38 4 Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання!
Hiob Job 1 38 5 Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура?
Hiob Job 1 38 6 У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її,
Hiob Job 1 38 7 коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини?
Hiob Job 1 38 8 І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило,
Hiob Job 1 38 9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,
Hiob Job 1 38 10 і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота,
Hiob Job 1 38 11 і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?
Hiob Job 1 38 12 Чи за своїх днів ти наказував ранкові? Чи досвітній зорі показав її місце,
Hiob Job 1 38 13 щоб хапалась за кінці землі та посипались з неї безбожні?
Hiob Job 1 38 14 Земля змінюється, мов та глина печатки, і стають, немов одіж, вони!
Hiob Job 1 38 15 І нехай від безбожних їх світло відійметься, а високе рамено зламається!
Hiob Job 1 38 16 Чи ти сходив коли аж до морських джерел, і чи ти переходжувався дном безодні?
Hiob Job 1 38 17 Чи для тебе відкриті були брами смерти, і чи бачив ти брами смертельної тіні?
Hiob Job 1 38 18 Чи широкість землі ти оглянув? Розкажи, якщо знаєш це все!
Hiob Job 1 38 19 Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява де її місце,
Hiob Job 1 38 20 щоб узяти її до границі її, і щоб знати стежки її дому?
Hiob Job 1 38 21 Знаєш ти, бо тоді народився ж ти був, і велике число твоїх днів!
Hiob Job 1 38 22 Чи доходив коли ти до схованок снігу, і схованки граду ти бачив,
Hiob Job 1 38 23 які Я тримаю на час лихоліття, на день бою й війни?
Hiob Job 1 38 24 Якою дорогою ділиться вітер, розпорошується по землі вітерець?
Hiob Job 1 38 25 Хто для зливи протоку провів, а для громовиці дорогу,
Hiob Job 1 38 26 щоб дощити на землю безлюдну, на пустиню, в якій чоловіка нема,
Hiob Job 1 38 27 щоб пустиню та пущу насичувати, і щоб забезпечити вихід траві?
Hiob Job 1 38 28 Чи є батько в доща, чи хто краплі роси породив?
Hiob Job 1 38 29 Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небесний хто його породив?
Hiob Job 1 38 30 Як камінь, тужавіють води, а поверхня безодні ховається.
Hiob Job 1 38 31 Чи зв'яжеш ти зав'язки Волосожару, чи розв'яжеш віжки в Оріона?
Hiob Job 1 38 32 Чи виведеш часу свого Зодіяка, чи Воза з синами його попровадиш?
Hiob Job 1 38 33 Чи ти знаєш устави небес? Чи ти покладеш на землі їхню владу?
Hiob Job 1 38 34 Чи підіймеш свій голос до хмар, і багато води тебе вкриє?
Hiob Job 1 38 35 Чи блискавки ти посилаєш, і підуть вони, й тобі скажуть Ось ми?
Hiob Job 1 38 36 Хто мудрість вкладає людині в нутро? Або хто дає серцеві розум?
Hiob Job 1 38 37 Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посуди,
Hiob Job 1 38 38 коли порох зливається в зливки, а кавалки злипаються?
Hiob Job 1 38 39 Чи здобич левиці ти зловиш, і заспокоїш життя левчуків,
Hiob Job 1 38 40 як вони по леговищах туляться, на чатах сидять по кущах?
Hiob Job 1 38 41 Хто готує для крука поживу його, як до Бога кричать його діти, як без їжі блукають вони?
Hiob Job 1 39 1 Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?
Hiob Job 1 39 2 Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,
Hiob Job 1 39 3 коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?
Hiob Job 1 39 4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.
Hiob Job 1 39 5 Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,
Hiob Job 1 39 6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?
Hiob Job 1 39 7 Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.
Hiob Job 1 39 8 Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
Hiob Job 1 39 9 Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?
Hiob Job 1 39 10 Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?
Hiob Job 1 39 11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?
Hiob Job 1 39 12 Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?
Hiob Job 1 39 13 Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?
Hiob Job 1 39 14 Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,
Hiob Job 1 39 15 і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.
Hiob Job 1 39 16 Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,
Hiob Job 1 39 17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
Hiob Job 1 39 18 А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!
Hiob Job 1 39 19 Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?
Hiob Job 1 39 20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!
Hiob Job 1 39 21 Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,
Hiob Job 1 39 22 сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,
Hiob Job 1 39 23 хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!
Hiob Job 1 39 24 Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
Hiob Job 1 39 25 При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.
Hiob Job 1 39 26 Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?
Hiob Job 1 39 27 Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?
Hiob Job 1 39 28 На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,
Hiob Job 1 39 29 ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,
Hiob Job 1 39 30 а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.
Hiob Job 1 40 1 І говорив Господь Йову й сказав:
Hiob Job 1 40 2 Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!
Hiob Job 1 40 3 І Йов відповів Господеві й сказав:
Hiob Job 1 40 4 Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої...
Hiob Job 1 40 5 Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!...
Hiob Job 1 40 6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
Hiob Job 1 40 7 Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені!
Hiob Job 1 40 8 Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?
Hiob Job 1 40 9 Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він,
Hiob Job 1 40 10 то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу!
Hiob Job 1 40 11 Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його!
Hiob Job 1 40 12 Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці,
Hiob Job 1 40 13 поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті.
Hiob Job 1 40 14 Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
Hiob Job 1 40 15 А ось бегемот, що його Я створив, як тебе, траву, як худоба велика, він їсть.
Hiob Job 1 40 16 Ото сила його в його стегнах, його ж міцність у м'язах його живота.
Hiob Job 1 40 17 Випростовує він, немов кедра, свойого хвоста, жили стегон його посплітались.
Hiob Job 1 40 18 Його кості немов мідяні оті рури, костомахи його як ті пруття залізні.
Hiob Job 1 40 19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творець його може зблизити до нього меча...
Hiob Job 1 40 20 Бо гори приносять поживу йому, і там грається вся звірина польова.
Hiob Job 1 40 21 Під лотосами він вилежується, в укритті очерету й болота.
Hiob Job 1 40 22 Лотоси тінню своєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.
Hiob Job 1 40 23 Ось підіймається річка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йордан йому в пащу впливав!
Hiob Job 1 40 24 Хто може схопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?
Hiob Job 1 41 1 (40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?
Hiob Job 1 41 2 (40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?
Hiob Job 1 41 3 (40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?
Hiob Job 1 41 4 (40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?
Hiob Job 1 41 5 (40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?
Hiob Job 1 41 6 (40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?
Hiob Job 1 41 7 (40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?
Hiob Job 1 41 8 (40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!
Hiob Job 1 41 9 (41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.
Hiob Job 1 41 10 (41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Hiob Job 1 41 11 (41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!
Hiob Job 1 41 12 (41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
Hiob Job 1 41 13 (41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
Hiob Job 1 41 14 (41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
Hiob Job 1 41 15 (41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.
Hiob Job 1 41 16 (41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
Hiob Job 1 41 17 (41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
Hiob Job 1 41 18 (41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!
Hiob Job 1 41 19 (41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!
Hiob Job 1 41 20 (41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
Hiob Job 1 41 21 (41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.
Hiob Job 1 41 22 (41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Hiob Job 1 41 23 (41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.
Hiob Job 1 41 24 (41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
Hiob Job 1 41 25 (41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
Hiob Job 1 41 26 (41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
Hiob Job 1 41 27 (41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!
Hiob Job 1 41 28 (41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
Hiob Job 1 41 29 (41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
Hiob Job 1 41 30 (41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.
Hiob Job 1 41 31 (41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
Hiob Job 1 41 32 (41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.
Hiob Job 1 41 33 (41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Hiob Job 1 41 34 (41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!
Hiob Job 1 42 1 А Йов відповів Господеві й сказав:
Hiob Job 1 42 2 Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе!
Hiob Job 1 42 3 Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:
Hiob Job 1 42 4 Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни...
Hiob Job 1 42 5 Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе...
Hiob Job 1 42 6 Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...
Hiob Job 1 42 7 І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.
Hiob Job 1 42 8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов.
Hiob Job 1 42 9 І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова.
Hiob Job 1 42 10 І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє.
Hiob Job 1 42 11 І поприходили до нього всі брати його, і всі сестри його та всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хитали над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спровадив на нього. І дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці.
Hiob Job 1 42 12 А Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць.
Hiob Job 1 42 13 І було в нього семеро синів та три дочки.
Hiob Job 1 42 14 І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух.
Hiob Job 1 42 15 І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами.
Hiob Job 1 42 16 А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні.
Hiob Job 1 42 17 І впокоївся Йов старим та насиченим днями.
Psalmen Ps 1 1 1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
Psalmen Ps 1 1 2 та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
Psalmen Ps 1 1 3 І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!
Psalmen Ps 1 1 4 Не так ті безбожні, вони як полова, що вітер її розвіває!
Psalmen Ps 1 1 5 Ось тому то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних,
Psalmen Ps 1 1 6 дорогу бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!
Psalmen Ps 1 2 1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
Psalmen Ps 1 2 2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:
Psalmen Ps 1 2 3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!
Psalmen Ps 1 2 4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!
Psalmen Ps 1 2 5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:
Psalmen Ps 1 2 6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.
Psalmen Ps 1 2 7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Psalmen Ps 1 2 8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!
Psalmen Ps 1 2 9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...
Psalmen Ps 1 2 10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:
Psalmen Ps 1 2 11 Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!
Psalmen Ps 1 2 12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!
Psalmen Ps 1 3 1 Псалом Давидів, як він утікав був від перед Авесаломом, своїм сином. (3-2) Господи, як багато моїх ворогів, як багато стають проти мене!
Psalmen Ps 1 3 2 (3-3) Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі спасіння нема! Села.
Psalmen Ps 1 3 3 (3-4) Але, Господи, щит Ти для мене та слава моя, і мою голову Ти підіймаєш!
Psalmen Ps 1 3 4 (3-5) Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори. Села.
Psalmen Ps 1 3 5 (3-6) Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене,
Psalmen Ps 1 3 6 (3-7) і я не побоюсь десяти тисяч люду, які проти мене навколо отаборились!
Psalmen Ps 1 3 7 (3-8) Устань же, о Господи! Спаси мене, Боже мій, бо Ти разиш усіх ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!
Psalmen Ps 1 3 8 (3-9) Спасіння від Господа, і над народом Твоїм Твоє благословення! Села.
Psalmen Ps 1 4 1 Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. Псалом Давидів. (4-2) Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою!
Psalmen Ps 1 4 2 (4-3) Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.
Psalmen Ps 1 4 3 (4-4) і знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!
Psalmen Ps 1 4 4 (4-5) Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.
Psalmen Ps 1 4 5 (4-6) Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.
Psalmen Ps 1 4 6 (4-7) Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!
Psalmen Ps 1 4 7 (4-8) Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.
Psalmen Ps 1 4 8 (4-9) У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!
Psalmen Ps 1 5 1 Для дириґетна хору. До флейти. Псалом Давидів. (5-2) Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.
Psalmen Ps 1 5 2 (5-3) Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!
Psalmen Ps 1 5 3 (5-4) Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,
Psalmen Ps 1 5 4 (5-5) бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!
Psalmen Ps 1 5 5 (5-6) Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.
Psalmen Ps 1 5 6 (5-7) Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.
Psalmen Ps 1 5 7 (5-8) А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.
Psalmen Ps 1 5 8 (5-9) Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,
Psalmen Ps 1 5 9 (5-10) бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!
Psalmen Ps 1 5 10 (5-11) Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!
Psalmen Ps 1 5 11 (5-12) А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім'я Твоє!
Psalmen Ps 1 5 12 (5-13) Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!
Psalmen Ps 1 6 1 Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. На октаву. Псалом Давидів. (6-2) Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!
Psalmen Ps 1 6 2 (6-3) Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,
Psalmen Ps 1 6 3 (6-4) і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?
Psalmen Ps 1 6 4 (6-5) Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!
Psalmen Ps 1 6 5 (6-6) Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?
Psalmen Ps 1 6 6 (6-7) Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...
Psalmen Ps 1 6 7 (6-8) Моє око зів'яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх...
Psalmen Ps 1 6 8 (6-9) Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!
Psalmen Ps 1 6 9 (6-10) Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,
Psalmen Ps 1 6 10 (6-11) усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!
Psalmen Ps 1 7 1 Жалібна пісня Давидова, яку він співав Господеві в справі веніямінівця Куща.
Psalmen Ps 1 7 2 (7-3) щоб ворог моєї душі не розшарпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
Psalmen Ps 1 7 3 (7-4) Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в долонях моїх,
Psalmen Ps 1 7 4 (7-5) коли я доброчинцеві злом відплатив, і без причини ограбував свого противника,
Psalmen Ps 1 7 5 (7-6) ворог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене, і нехай до землі він потопче життя моє, і хай мою славу оберне на порох! Села.
Psalmen Ps 1 7 6 (7-7) Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понесися на лютість моїх ворогів, і до мене скеруй постанову Свою, яку Ти заповів!
Psalmen Ps 1 7 7 (7-8) і громада народів оточить Тебе, і над нею вернися на висоту!
Psalmen Ps 1 7 8 (7-9) Господь судить людей, суди ж мене, Господи, за моєю правотою й за моєю невинністю.
Psalmen Ps 1 7 9 (7-10) Нехай злоба безбожних скінчиться, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
Psalmen Ps 1 7 10 (7-11) Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
Psalmen Ps 1 7 11 (7-12) Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
Psalmen Ps 1 7 12 (7-13) коли хто не навернеться, буде гострити меча Свого Він, Свого лука натягне й наставить його,
Psalmen Ps 1 7 13 (7-14) і йому приготовив смертельні знаряддя, Він зробить огнистими стріли Свої.
Psalmen Ps 1 7 14 (7-15) Ото, беззаконня зачне нечестивий, і завагітніє безправ'ям, і породить неправду.
Psalmen Ps 1 7 15 (7-16) Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку приготовив,
Psalmen Ps 1 7 16 (7-17) обернеться зло його на його голову, і на маківку зійде його беззаконня!
Psalmen Ps 1 7 17 (7-18) Я ж Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа!
Psalmen Ps 1 8 1 Для дириґетна хору. На інструменті ґатійськім. Псалом Давидів. (8-2) Господи, Владико наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення, Слава Твоя понад небесами!
Psalmen Ps 1 8 2 (8-3) З уст дітей й немовлят учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й месника.
Psalmen Ps 1 8 3 (8-4) Коли бачу Твої небеса діло пальців Твоїх, місяця й зорі, що Ти встановив,
Psalmen Ps 1 8 4 (8-5) то що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?
Psalmen Ps 1 8 5 (8-6) А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!
Psalmen Ps 1 8 6 (8-7) Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, все під ноги йому вмістив:
Psalmen Ps 1 8 7 (8-8) худобу дрібну та биків, їх усіх, а також степових звірів диких,
Psalmen Ps 1 8 8 (8-9) птаство небесне та риби морські, і все, що морськими дорогами ходить!
Psalmen Ps 1 8 9 (8-10) Господи, Боже наш, яке то величне на цілій землі Твоє Ймення!
Psalmen Ps 1 9 1 Для дириґетна хору. На спів: „На смерть сина". Псалом Давидів. (9-2) Хвалитиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чуда Твої!
Psalmen Ps 1 9 2 (9-3) Я буду радіти, і тішитись буду Тобою, і буду виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній!
Psalmen Ps 1 9 3 (9-4) Як будуть назад відступати мої вороги, то спіткнуться і вигинуть перед обличчям Твоїм!
Psalmen Ps 1 9 4 (9-5) Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні суддевім сидів, Судде праведний!
Psalmen Ps 1 9 5 (9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'я їхнє Ти витер на вічні віки!
Psalmen Ps 1 9 6 (9-7) О вороже мій, руйнування твої закінчились на вічність, ти й міста повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
Psalmen Ps 1 9 7 (9-8) Та буде Господь пробувати навіки, Він для суду поставив престола Свого,
Psalmen Ps 1 9 8 (9-9) і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити народи.
Psalmen Ps 1 9 9 (9-10) і твердинею буде Господь для пригніченого, в час недолі притулком.
Psalmen Ps 1 9 10 (9-11) і на Тебе надіятись будуть усі, що ім'я Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
Psalmen Ps 1 9 11 (9-12) Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,
Psalmen Ps 1 9 12 (9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'ятає, і не забуває Він зойку убогих!
Psalmen Ps 1 9 13 (9-14) Помилуй мене, Господи, поглянь на страждання моє від моїх ненависників, Ти, що мене підіймаєш із брам смерти,
Psalmen Ps 1 9 14 (9-15) щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської доні я буду радіти спасінням Твоїм!
Psalmen Ps 1 9 15 (9-16) Народи попадали в яму, яку самі викопали, до пастки, яку заховали, нога їхня схоплена.
Psalmen Ps 1 9 16 (9-17) Господь знаний, Він суд учинив, спіткнувсь нечестивий у вчинку своєї руки! Гра на струнах. Села.
Psalmen Ps 1 9 17 (9-18) Попрямують безбожні в шеол, всі народи, що Бога забули,
Psalmen Ps 1 9 18 (9-19) бож не навіки забудеться бідний, надія убогих не згине назавжди!
Psalmen Ps 1 9 19 (9-20) Устань же, о Господи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть народи!
Psalmen Ps 1 9 20 (9-21) Накинь, Господи, пострах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.
Psalmen Ps 1 10 1 Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?
Psalmen Ps 1 10 2 Безбожний в своїм гордуванні женеться за вбогим, хай схоплені будуть у підступах, які замишляли вони!
Psalmen Ps 1 10 3 Бо жаданням своєї душі нечестивий пишається, а ласун проклинає, зневажає він Господа.
Psalmen Ps 1 10 4 У гордощах каже безбожний, що Він не слідкує, бо Бога нема, оце всі його помисли!...
Psalmen Ps 1 10 5 Сильні дороги його повсякчасно, від нього суди Твої високо, тим то віддмухує він ворогів своїх...
Psalmen Ps 1 10 6 Сказав він у серці своєму: Я не захитаюсь, бо лиха навіки не буде мені...
Psalmen Ps 1 10 7 Уста його повні прокляття й обмани та зради, під його язиком злочинство й переступ.
Psalmen Ps 1 10 8 Причаївшись, сидить на подвір'ях, мордує невинного, його очі слідкують за вбогим...
Psalmen Ps 1 10 9 В укритті він чатує, як лев той у зарості, чатує схопити убогого, хапає убогого й тягне його в свою сітку...
Psalmen Ps 1 10 10 Припадає, знижається він, і попадають убогі в його міцні кігті...
Psalmen Ps 1 10 11 Безбожний говорить у серці своїм: Бог забув, заховав Він обличчя Своє, не побачить ніколи.
Psalmen Ps 1 10 12 Устань же, о Господи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!
Psalmen Ps 1 10 13 Чому нечестивий ображує Бога і говорить у серці своїм, що Ти не слідкуєш?
Psalmen Ps 1 10 14 Але Ти все бачиш, бо спостерігаєш злочинство та утиск, щоб віддати Своєю рукою! На Тебе слабий опирається, Ти сироті помічник.
Psalmen Ps 1 10 15 Зламай же рамено безбожному, і злого скарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!
Psalmen Ps 1 10 16 Господь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!
Psalmen Ps 1 10 17 Бажання понижених чуєш Ти, Господи, серця їх зміцняєш, їх вислуховує ухо Твоє,
Psalmen Ps 1 10 18 щоб дати суд сироті та пригніченому, щоб більш не страшив чоловік із землі!
Psalmen Ps 1 11 1 Для дириґетна хору. Давидів. Я надіюсь на Господа, як же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору свою, немов птах?
Psalmen Ps 1 11 2 Бо ось, нечестиві натягують лука, міцно ставлять стрілу свою на тятиву, щоб у темряві до простосердих стріляти...
Psalmen Ps 1 11 3 Як основи зруйновано, що тоді праведний зробить?
Psalmen Ps 1 11 4 Господь у святім Своїм храмі, Господь престол Його на небесах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людських синів!
Psalmen Ps 1 11 5 Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля, ненавидить душа Його!
Psalmen Ps 1 11 6 Він спустить дощем на безбожних горюче вугілля, огонь, і сірку, і вітер гарячий, це частка їхньої чаші.
Psalmen Ps 1 11 7 Бо Господь справедливий, кохає Він правду, праведний бачить обличчя Його!
Psalmen Ps 1 12 1 Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!
Psalmen Ps 1 12 2 (12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...
Psalmen Ps 1 12 3 (12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого
Psalmen Ps 1 12 4 (12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?
Psalmen Ps 1 12 5 (12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!
Psalmen Ps 1 12 6 (12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!
Psalmen Ps 1 12 7 (12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!
Psalmen Ps 1 12 8 (12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.
Psalmen Ps 1 13 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (13-2) Доки, Господи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене обличчя Своє?
Psalmen Ps 1 13 2 (13-3) Як довго я буду складати в душі своїй болі, у серці своїм щодня смуток? Як довго мій ворог підноситись буде над мене?
Psalmen Ps 1 13 3 (13-4) Зглянься, озвися до мене, о Господи, Боже мій! Просвітли мої очі, щоб на смерть не заснув я!
Psalmen Ps 1 13 4 (13-5) Щоб мій неприятель не сказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, як я захитаюсь!
Psalmen Ps 1 13 5 (13-6) Я надію на милість Твою покладаю, моє серце радіє спасінням Твоїм!
Psalmen Ps 1 13 6 (13-7) Я буду співати Господеві, бо Він добродійство для мене вчинив...
Psalmen Ps 1 14 1 Для дириґетна хору. Давидів. Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і обридливий чинять учинок, нема доброчинця!...
Psalmen Ps 1 14 2 Господь дивиться з неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
Psalmen Ps 1 14 3 Усе повідступало, разом стали бридкими вони, нема доброчинця, нема ні одного!...
Psalmen Ps 1 14 4 Чи ж не розуміють всі ті, хто чинить безправ'я, хто мій люд поїдає? Вони хліб Господній їдять, та не кличуть Його...
Psalmen Ps 1 14 5 Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді.
Psalmen Ps 1 14 6 Раду вбогого ганьбите ви, та Господь охорона йому.
Psalmen Ps 1 14 7 Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Своєму народу поверне Господь, то радітиме Яків, втішатися буде ізраїль!
Psalmen Ps 1 15 1 Псалом Давидів. Господи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на святій Твоїй горі?
Psalmen Ps 1 15 2 Той, хто в невинності ходить, і праведність чинить, і правду говорить у серці своїм,
Psalmen Ps 1 15 3 хто не обмовляє своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!
Psalmen Ps 1 15 4 Обридливий погорджений в очах його, і він богобійних шанує, присягає, для себе хоча б і на зло, і дотримує;
Psalmen Ps 1 15 5 не дає свого срібла на лихву, і не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитається!
Psalmen Ps 1 16 1 Золота пісня Давадова. Хорони мене, Боже, я бо до Тебе вдаюся!
Psalmen Ps 1 16 2 Я сказав Господеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!
Psalmen Ps 1 16 3 До святих, які на землі, що шляхетні вони, до них все жадання моє!
Psalmen Ps 1 16 4 Нехай множаться смутки для тих, хто набув собі інших богів, я не буду приносить їм ливної жертви із крови, і їхніх імен не носитиму в устах своїх!
Psalmen Ps 1 16 5 Господь то частина спадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!
Psalmen Ps 1 16 6 Частки припали для мене в хороших місцях, і гарна для мене спадщина моя!
Psalmen Ps 1 16 7 Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.
Psalmen Ps 1 16 8 Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!
Psalmen Ps 1 16 9 Через те моє серце радіє та дух веселиться, і тіло моє спочиває безпечно!
Psalmen Ps 1 16 10 Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління!
Psalmen Ps 1 16 11 Дорогу життя Ти покажеш мені: радість велика з Тобою, завжди блаженство в правиці Твоїй!
Psalmen Ps 1 17 1 Молитва Давидова. Вислухай, Господи, правду мою, послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
Psalmen Ps 1 17 2 Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
Psalmen Ps 1 17 3 Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогось злого. і роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
Psalmen Ps 1 17 4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
Psalmen Ps 1 17 5 Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
Psalmen Ps 1 17 6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
Psalmen Ps 1 17 7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
Psalmen Ps 1 17 8 Хорони Ти мене, як зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
Psalmen Ps 1 17 9 від безбожних, що гублять мене, смертельні мої вороги оточили мене!
Psalmen Ps 1 17 10 Товщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундючно.
Psalmen Ps 1 17 11 Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю...
Psalmen Ps 1 17 12 із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті...
Psalmen Ps 1 17 13 Устань же, о Господи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
Psalmen Ps 1 17 14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
Psalmen Ps 1 17 15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!
Psalmen Ps 1 18 1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
Psalmen Ps 1 18 2 (18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
Psalmen Ps 1 18 3 (18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
Psalmen Ps 1 18 4 (18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
Psalmen Ps 1 18 5 (18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
Psalmen Ps 1 18 6 (18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
Psalmen Ps 1 18 7 (18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
Psalmen Ps 1 18 8 (18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
Psalmen Ps 1 18 9 (18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
Psalmen Ps 1 18 10 (18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
Psalmen Ps 1 18 11 (18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
Psalmen Ps 1 18 12 (18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
Psalmen Ps 1 18 13 (18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
Psalmen Ps 1 18 14 (18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
Psalmen Ps 1 18 15 (18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
Psalmen Ps 1 18 16 (18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
Psalmen Ps 1 18 17 (18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
Psalmen Ps 1 18 18 (18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
Psalmen Ps 1 18 19 (18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
Psalmen Ps 1 18 20 (18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
Psalmen Ps 1 18 21 (18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
Psalmen Ps 1 18 22 (18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
Psalmen Ps 1 18 23 (18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
Psalmen Ps 1 18 24 (18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Psalmen Ps 1 18 25 (18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
Psalmen Ps 1 18 26 (18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
Psalmen Ps 1 18 27 (18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
Psalmen Ps 1 18 28 (18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
Psalmen Ps 1 18 29 (18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Psalmen Ps 1 18 30 (18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
Psalmen Ps 1 18 31 (18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
Psalmen Ps 1 18 32 (18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
Psalmen Ps 1 18 33 (18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
Psalmen Ps 1 18 34 (18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
Psalmen Ps 1 18 35 (18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
Psalmen Ps 1 18 36 (18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
Psalmen Ps 1 18 37 (18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
Psalmen Ps 1 18 38 (18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Psalmen Ps 1 18 39 (18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
Psalmen Ps 1 18 40 (18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
Psalmen Ps 1 18 41 (18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
Psalmen Ps 1 18 42 (18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
Psalmen Ps 1 18 43 (18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
Psalmen Ps 1 18 44 (18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
Psalmen Ps 1 18 45 (18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
Psalmen Ps 1 18 46 (18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
Psalmen Ps 1 18 47 (18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
Psalmen Ps 1 18 48 (18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
Psalmen Ps 1 18 49 (18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
Psalmen Ps 1 18 50 (18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
Psalmen Ps 1 19 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
Psalmen Ps 1 19 2 (19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
Psalmen Ps 1 19 3 (19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,
Psalmen Ps 1 19 4 (19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
Psalmen Ps 1 19 5 (19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
Psalmen Ps 1 19 6 (19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
Psalmen Ps 1 19 7 (19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
Psalmen Ps 1 19 8 (19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
Psalmen Ps 1 19 9 (19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
Psalmen Ps 1 19 10 (19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
Psalmen Ps 1 19 11 (19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
Psalmen Ps 1 19 12 (19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
Psalmen Ps 1 19 13 (19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
Psalmen Ps 1 19 14 (19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
Psalmen Ps 1 20 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (20-2) В день недолі озветься до тебе Господь, ім'я Бога Якового зробить сильним тебе!
Psalmen Ps 1 20 2 (20-3) Він пошле тобі поміч із святині, і з Сіону тебе підіпре!
Psalmen Ps 1 20 3 (20-4) Усі жертви твої пам'ятати Він буде, і буде вважати твоє цілопалення ситим. Села.
Psalmen Ps 1 20 4 (20-5) Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і виповнить цілий твій задум!
Psalmen Ps 1 20 5 (20-6) Ми будем радіти спасінням Твоїм, і підіймемо прапор в ім'я Бога нашого, нехай Господь виконає всі прохання твої!
Psalmen Ps 1 20 6 (20-7) Тепер я пізнав, що спасає Господь помазанця Свого, дає йому відповідь з неба святого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.
Psalmen Ps 1 20 7 (20-8) Одні колесницями хваляться, а інші кіньми, а ми будем хвалитись ім'ям Господа, нашого Бога:
Psalmen Ps 1 20 8 (20-9) вони похилились і впали, а ми стоїмо та ростемо на силах!
Psalmen Ps 1 20 9 (20-10) Господи, спаси! Хай озветься нам Цар у день нашого кликання!
Psalmen Ps 1 21 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (21-2) Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!
Psalmen Ps 1 21 2 (21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.
Psalmen Ps 1 21 3 (21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.
Psalmen Ps 1 21 4 (21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!
Psalmen Ps 1 21 5 (21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,
Psalmen Ps 1 21 6 (21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!
Psalmen Ps 1 21 7 (21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.
Psalmen Ps 1 21 8 (21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.
Psalmen Ps 1 21 9 (21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.
Psalmen Ps 1 21 10 (21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.
Psalmen Ps 1 21 11 (21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,
Psalmen Ps 1 21 12 (21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.
Psalmen Ps 1 21 13 (21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!
Psalmen Ps 1 22 1 Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
Psalmen Ps 1 22 2 (22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
Psalmen Ps 1 22 3 (22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
Psalmen Ps 1 22 4 (22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
Psalmen Ps 1 22 5 (22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
Psalmen Ps 1 22 6 (22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
Psalmen Ps 1 22 7 (22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
Psalmen Ps 1 22 8 (22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
Psalmen Ps 1 22 9 (22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
Psalmen Ps 1 22 10 (22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
Psalmen Ps 1 22 11 (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
Psalmen Ps 1 22 12 (22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
Psalmen Ps 1 22 13 (22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
Psalmen Ps 1 22 14 (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
Psalmen Ps 1 22 15 (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
Psalmen Ps 1 22 16 (22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
Psalmen Ps 1 22 17 (22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
Psalmen Ps 1 22 18 (22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
Psalmen Ps 1 22 19 (22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
Psalmen Ps 1 22 20 (22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
Psalmen Ps 1 22 21 (22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
Psalmen Ps 1 22 22 (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
Psalmen Ps 1 22 23 (22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,
Psalmen Ps 1 22 24 (22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
Psalmen Ps 1 22 25 (22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
Psalmen Ps 1 22 26 (22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
Psalmen Ps 1 22 27 (22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
Psalmen Ps 1 22 28 (22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
Psalmen Ps 1 22 29 (22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
Psalmen Ps 1 22 30 (22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
Psalmen Ps 1 22 31 (22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
Psalmen Ps 1 23 1 Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,
Psalmen Ps 1 23 2 на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!
Psalmen Ps 1 23 3 Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.
Psalmen Ps 1 23 4 Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!
Psalmen Ps 1 23 5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!
Psalmen Ps 1 23 6 Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!
Psalmen Ps 1 24 1 Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,
Psalmen Ps 1 24 2 бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.
Psalmen Ps 1 24 3 Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?
Psalmen Ps 1 24 4 У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,
Psalmen Ps 1 24 5 нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!
Psalmen Ps 1 24 6 Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.
Psalmen Ps 1 24 7 Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
Psalmen Ps 1 24 8 Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!
Psalmen Ps 1 24 9 Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!
Psalmen Ps 1 24 10 Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.
Psalmen Ps 1 25 1 Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,
Psalmen Ps 1 25 2 Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
Psalmen Ps 1 25 3 Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!
Psalmen Ps 1 25 4 Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,
Psalmen Ps 1 25 5 провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!
Psalmen Ps 1 25 6 Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
Psalmen Ps 1 25 7 Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
Psalmen Ps 1 25 8 Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,
Psalmen Ps 1 25 9 Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!
Psalmen Ps 1 25 10 Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.
Psalmen Ps 1 25 11 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!
Psalmen Ps 1 25 12 Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:
Psalmen Ps 1 25 13 душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!
Psalmen Ps 1 25 14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.
Psalmen Ps 1 25 15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.
Psalmen Ps 1 25 16 Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!
Psalmen Ps 1 25 17 Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!
Psalmen Ps 1 25 18 Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!
Psalmen Ps 1 25 19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...
Psalmen Ps 1 25 20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!
Psalmen Ps 1 25 21 Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!
Psalmen Ps 1 25 22 Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!
Psalmen Ps 1 26 1 Давидів. Суди мене, Господи, бо ходив я в своїй непорочності, і надіявсь на Господа, тому не спіткнуся!
Psalmen Ps 1 26 2 Перевір мене, Господи, і випробуй мене, перетопи мої нирки та серце моє,
Psalmen Ps 1 26 3 бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
Psalmen Ps 1 26 4 Не сидів я з людьми неправдивими, і не буду ходити з лукавими,
Psalmen Ps 1 26 5 я громаду злочинців зненавидів, і з грішниками я сидіти не буду.
Psalmen Ps 1 26 6 Умию в невинності руки свої, й обійду Твого, Господи, жертівника,
Psalmen Ps 1 26 7 щоб хвалу Тобі голосно виголосити, та звістити про всі чуда Твої.
Psalmen Ps 1 26 8 Господи, полюбив я оселю дому Твого, і місце перебування слави Твоєї.
Psalmen Ps 1 26 9 Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровожерами,
Psalmen Ps 1 26 10 що в руках їх злодійство, що їхня правиця наповнена підкупом.
Psalmen Ps 1 26 11 А я буду ходити в своїй непорочності, визволь мене та помилуй мене!
Psalmen Ps 1 26 12 Нога моя стала на рівному місці, на зборах я благословлятиму Господа!
Psalmen Ps 1 27 1 Давидів. Господь моє світло й спасіння моє, кого буду боятись? Господь то твердиня мого життя, кого буду лякатись?
Psalmen Ps 1 27 2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, вони спотикнуться й попадають!...
Psalmen Ps 1 27 3 коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, я надіятись буду на те, на поміч Його!
Psalmen Ps 1 27 4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
Psalmen Ps 1 27 5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
Psalmen Ps 1 27 6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
Psalmen Ps 1 27 7 Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
Psalmen Ps 1 27 8 За Тебе промовило серце моє: Шукайте Мого лиця! тому, Господи, буду шукати обличчя Твого:
Psalmen Ps 1 27 9 не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
Psalmen Ps 1 27 10 бо мій батько та мати моя мене кинули, та Господь прийме мене!
Psalmen Ps 1 27 11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
Psalmen Ps 1 27 12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
Psalmen Ps 1 27 13 немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
Psalmen Ps 1 27 14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!
Psalmen Ps 1 28 1 Давидів. До Тебе я кличу, о Господи скеле моя, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гробу...
Psalmen Ps 1 28 2 Почуй голос благання мого, як я кличу до Тебе, коли руки свої я підношу до храму святого Твого!
Psalmen Ps 1 28 3 Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете своїм ближнім про мир, але зло в їхнім серці!
Psalmen Ps 1 28 4 Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заслужене ними,
Psalmen Ps 1 28 5 бо вони не вдивляються в чинність Господню й діла Його рук, нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
Psalmen Ps 1 28 6 Благословенний Господь, бо Він почув голос благання мого!
Psalmen Ps 1 28 7 Господь моя сила та щит мій, на нього надіялось серце моє, й Він мені допоміг, і втішилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його!
Psalmen Ps 1 28 8 Господь сила народу Свого, і захист спасіння Свого помазанця!
Psalmen Ps 1 28 9 Спаси Свій народ, і поблагослови спадщину Свою, і спаси їх, і піднось їх навіки!
Psalmen Ps 1 29 1 Псалом Давидів. Дайте Господу, Божі сини, дайте Господу славу та силу!
Psalmen Ps 1 29 2 Дайте Господу славу імення Його, у препишній святині впадіть перед Господом!
Psalmen Ps 1 29 3 Голос Господній над водами, Бог слави гримить, Господь над великими водами!
Psalmen Ps 1 29 4 Голос Господній із силою, голос Господній з величністю.
Psalmen Ps 1 29 5 Голос Господній ламає кедрини, голос Господній торощить кедрини ливанські.
Psalmen Ps 1 29 6 Він примусить скакати Ливан як теля, та Сиріон, мов молоду антилопу.
Psalmen Ps 1 29 7 Голос Господній викрешує полум'я огняне,
Psalmen Ps 1 29 8 голос Господній пустиню тремтіти примушує, Господь чинить пустелю Кадеша тремтячою.
Psalmen Ps 1 29 9 Голос Господній примушує лані тремтіти, й ліси обнажає, а в храмі Його все належне Йому виголошує: Слава!
Psalmen Ps 1 29 10 Господь пробував в час потопу, і буде Господь пробувати повік віку Царем!
Psalmen Ps 1 29 11 Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!
Psalmen Ps 1 30 1 Псалом Давидів. Пісня освячення дому. (30-2) Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!
Psalmen Ps 1 30 2 (30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.
Psalmen Ps 1 30 3 (30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!
Psalmen Ps 1 30 4 (30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!
Psalmen Ps 1 30 5 (30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!
Psalmen Ps 1 30 6 (30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!
Psalmen Ps 1 30 7 (30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.
Psalmen Ps 1 30 8 (30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:
Psalmen Ps 1 30 9 (30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?
Psalmen Ps 1 30 10 (30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!
Psalmen Ps 1 30 11 (30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,
Psalmen Ps 1 30 12 (30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!
Psalmen Ps 1 31 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (31-2) На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді!
Psalmen Ps 1 31 2 (31-3) Нахили Своє ухо до мене, скоро мене порятуй, стань для мене могутньою скелею, домом твердині, щоб спас Ти мене!
Psalmen Ps 1 31 3 (31-4) Бо ти скеля моя та твердиня моя, і ради Ймення Свого Ти будеш провадити мене й керувати мене!
Psalmen Ps 1 31 4 (31-5) Ти витягнеш з пастки мене, що на мене таємно поставили, бо Ти сила моя!
Psalmen Ps 1 31 5 (31-6) У руку Твою доручаю я духа свого, і Ти мене визволиш, Господи, Боже правди!
Psalmen Ps 1 31 6 (31-7) Я зненавидив всіх, хто шанує бовванів марних, я ж надіюсь на Господа.
Psalmen Ps 1 31 7 (31-8) Я буду радіти та тішитися в Твоїй милості, що побачив Ти горе моє, що приглянувся Ти до скорботи моєї душі,
Psalmen Ps 1 31 8 (31-9) і мене не віддав в руку ворога, на місці розлогім поставив Ти ноги мої!
Psalmen Ps 1 31 9 (31-10) Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, від горя вже виснажилось моє око, душа моя й нутро моє,
Psalmen Ps 1 31 10 (31-11) бо скінчилось життя моє в смутку, а роки мої у квилінні, моя сила спіткнулася через мій гріх, і виснажились мої кості!
Psalmen Ps 1 31 11 (31-12) Я в усіх ворогів своїх став посміховищем, надто сусідам своїм, і страхіттям знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!
Psalmen Ps 1 31 12 (31-13) Я забутий у серці, немов той небіжчик, став я немов та розбита посудина...
Psalmen Ps 1 31 13 (31-14) Бо чую багато шептання, страхання навколо, як змовляються разом на мене, вони замишляють забрати мою душу,
Psalmen Ps 1 31 14 (31-15) а я покладаю надію на Тебе, о Господи, я кажу: Ти мій Бог!
Psalmen Ps 1 31 15 (31-16) В Твою руку кладу свою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслідників!
Psalmen Ps 1 31 16 (31-17) Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
Psalmen Ps 1 31 17 (31-18) Господи, щоб не бути мені посоромленим, що кличу до Тебе! Нехай посоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,
Psalmen Ps 1 31 18 (31-19) нехай заніміють облудні уста, що гидоту говорять на праведного із пихою й погордою!
Psalmen Ps 1 31 19 (31-20) Яка величезна Твоя доброта, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку приготовив для тих, хто на Тебе надіється перед людськими синами!
Psalmen Ps 1 31 20 (31-21) Ти їх у заслоні обличчя Свого заховаєш від людських тенет, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
Psalmen Ps 1 31 21 (31-22) Благословенний Господь, що вчинив мені милість чудовну Свою в оборонному місті!
Psalmen Ps 1 31 22 (31-23) А я говорив у своїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійсно Ти вислухав голос благання мого, коли я до Тебе взивав...
Psalmen Ps 1 31 23 (31-24) Любіть Господа, усі святії Його, стереже Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
Psalmen Ps 1 31 24 (31-25) Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа!
Psalmen Ps 1 32 1 Давидів. Пісня навчальна. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,
Psalmen Ps 1 32 2 блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!
Psalmen Ps 1 32 3 Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої в цілоденному зойку моєму,
Psalmen Ps 1 32 4 бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить, і волога моя обернулась на літню посуху! Села.
Psalmen Ps 1 32 5 Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: Признаюся в проступках своїх перед Господом! і провину мого гріха Ти простив. Села.
Psalmen Ps 1 32 6 Тому кожен побожний відповідного часу молитися буде до Тебе, і навіть велика навала води не досягне до нього!
Psalmen Ps 1 32 7 Ти покрова моя, Ти від утиску будеш мене стерегти, Ти обгорнеш мене радістю спасіння! Села.
Psalmen Ps 1 32 8 Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!
Psalmen Ps 1 32 9 Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба приборкати оздобою їхньою вудилом і вуздечкою, як до тебе вони не зближаються.
Psalmen Ps 1 32 10 Багато хворіб на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа того милість оточує!
Psalmen Ps 1 32 11 Веселітесь у Господі, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросерді!
Psalmen Ps 1 33 1 Співайте із радістю, праведні в Господі, бо щирим лицює хвала!
Psalmen Ps 1 33 2 Хваліть Господа гуслами, співайте Йому з десятиструнною арфою,
Psalmen Ps 1 33 3 заспівайте Йому нову пісню, гарно заграйте Йому з гуком сурем,
Psalmen Ps 1 33 4 бо щире Господнєє слово, і кожен чин Його вірний!
Psalmen Ps 1 33 5 Правду та суд Він кохає, і Господньої милости повна земля!
Psalmen Ps 1 33 6 Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо.
Psalmen Ps 1 33 7 Воду морську збирає Він, мов би до міху, безодні складає в коморах.
Psalmen Ps 1 33 8 Буде боятися Господа ціла земля, всі мешканці всесвіту будуть лякатись Його,
Psalmen Ps 1 33 9 бо сказав Він і сталось, наказав і з'явилось.
Psalmen Ps 1 33 10 Господь раду поганів понищить, понівечить мислі народів,
Psalmen Ps 1 33 11 а задум Господній навіки стоятиме, думки Його серця на вічні віки!
Psalmen Ps 1 33 12 Блаженний той люд, що Богом у нього Господь, блаженний народ, що Він вибрав його на спадок Собі!
Psalmen Ps 1 33 13 Господь споглядає з небес, і бачить усіх синів людських,
Psalmen Ps 1 33 14 приглядається з місця оселі Своєї до всіх, хто замешкує землю:
Psalmen Ps 1 33 15 Хто створив серце кожного з них, наглядає всі їхні діла!
Psalmen Ps 1 33 16 Немає царя, що його многість війська спасає, не врятується велетень великістю сили,
Psalmen Ps 1 33 17 для спасіння той кінь ненадійний, і великістю сили своєї він не збереже,
Psalmen Ps 1 33 18 ось око Господнє на тих, хто боїться Його, хто надію на милість Його покладає,
Psalmen Ps 1 33 19 щоб рятувати життя їхнє від смерти, і щоб за час голоду їх оживляти!
Psalmen Ps 1 33 20 Душа наша надію складає на Господа, Він наша поміч і щит наш,
Psalmen Ps 1 33 21 бо Ним радується наше серце, бо на Ймення святеє Його ми надію кладемо!
Psalmen Ps 1 33 22 Нехай Твоя милість, о Господи, буде на нас, коли покладаємо надію на Тебе!
Psalmen Ps 1 34 1 Давидів, коли він удавав був причинного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. (34-2) Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх!
Psalmen Ps 1 34 2 (34-3) Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться!
Psalmen Ps 1 34 3 (34-4) Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!
Psalmen Ps 1 34 4 (34-5) Шукав я був Господа, і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив.
Psalmen Ps 1 34 5 (34-6) Приглядайтесь до Нього й засяєте, і не посоромляться ваші обличчя!
Psalmen Ps 1 34 6 (34-7) Цей убогий взивав, і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив.
Psalmen Ps 1 34 7 (34-8) Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться його, і визволює їх.
Psalmen Ps 1 34 8 (34-9) Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!
Psalmen Ps 1 34 9 (34-10) Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Psalmen Ps 1 34 10 (34-11) Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі.
Psalmen Ps 1 34 11 (34-12) Ходіть, діти, послухайте мене, страху Господнього я вас навчу!
Psalmen Ps 1 34 12 (34-13) Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро?
Psalmen Ps 1 34 13 (34-14) Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу.
Psalmen Ps 1 34 14 (34-15) Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
Psalmen Ps 1 34 15 (34-16) Очі Господні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,
Psalmen Ps 1 34 16 (34-17) Господнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ять з землі.
Psalmen Ps 1 34 17 (34-18) Коли праведні кличуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визволює їх.
Psalmen Ps 1 34 18 (34-19) Господь зламаносердим близький, і впокорених духом спасає.
Psalmen Ps 1 34 19 (34-20) Багато лихого для праведного, та його визволяє Господь з них усіх:
Psalmen Ps 1 34 20 (34-21) Він пильнує всі кості його, із них жодна не зламається!
Psalmen Ps 1 34 21 (34-22) Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто ненавидить праведного.
Psalmen Ps 1 34 22 (34-23) Господь визволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
Psalmen Ps 1 35 1 Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
Psalmen Ps 1 35 2 візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
Psalmen Ps 1 35 3 Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
Psalmen Ps 1 35 4 Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
Psalmen Ps 1 35 5 Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
Psalmen Ps 1 35 6 нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
Psalmen Ps 1 35 7 бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
Psalmen Ps 1 35 8 Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
Psalmen Ps 1 35 9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
Psalmen Ps 1 35 10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
Psalmen Ps 1 35 11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
Psalmen Ps 1 35 12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
Psalmen Ps 1 35 13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...
Psalmen Ps 1 35 14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...
Psalmen Ps 1 35 15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
Psalmen Ps 1 35 16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...
Psalmen Ps 1 35 17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
Psalmen Ps 1 35 18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
Psalmen Ps 1 35 19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
Psalmen Ps 1 35 20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
Psalmen Ps 1 35 21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!
Psalmen Ps 1 35 22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
Psalmen Ps 1 35 23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
Psalmen Ps 1 35 24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
Psalmen Ps 1 35 25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...
Psalmen Ps 1 35 26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
Psalmen Ps 1 35 27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
Psalmen Ps 1 35 28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
Psalmen Ps 1 36 1 Для диригенту хору. Раба Господнього Давида. (36-2) Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,
Psalmen Ps 1 36 2 (36-3) бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.
Psalmen Ps 1 36 3 (36-4) Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.
Psalmen Ps 1 36 4 (36-5) Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
Psalmen Ps 1 36 5 (36-6) Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
Psalmen Ps 1 36 6 (36-7) Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!
Psalmen Ps 1 36 7 (36-8) Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:
Psalmen Ps 1 36 8 (36-9) вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,
Psalmen Ps 1 36 9 (36-10) бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
Psalmen Ps 1 36 10 (36-11) Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!
Psalmen Ps 1 36 11 (36-12) Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
Psalmen Ps 1 36 12 (36-13) Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.
Psalmen Ps 1 37 1 Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
Psalmen Ps 1 37 2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
Psalmen Ps 1 37 3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
Psalmen Ps 1 37 4 Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
Psalmen Ps 1 37 5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Psalmen Ps 1 37 6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
Psalmen Ps 1 37 7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
Psalmen Ps 1 37 8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
Psalmen Ps 1 37 9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
Psalmen Ps 1 37 10 А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
Psalmen Ps 1 37 11 а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
Psalmen Ps 1 37 12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
Psalmen Ps 1 37 13 та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
Psalmen Ps 1 37 14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
Psalmen Ps 1 37 15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
Psalmen Ps 1 37 16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Psalmen Ps 1 37 17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
Psalmen Ps 1 37 18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
Psalmen Ps 1 37 19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
Psalmen Ps 1 37 20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
Psalmen Ps 1 37 21 Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
Psalmen Ps 1 37 22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
Psalmen Ps 1 37 23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Psalmen Ps 1 37 24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
Psalmen Ps 1 37 25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Psalmen Ps 1 37 26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
Psalmen Ps 1 37 27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Psalmen Ps 1 37 28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
Psalmen Ps 1 37 29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Psalmen Ps 1 37 30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Psalmen Ps 1 37 31 Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
Psalmen Ps 1 37 32 А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
Psalmen Ps 1 37 33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
Psalmen Ps 1 37 34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
Psalmen Ps 1 37 35 Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
Psalmen Ps 1 37 36 та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
Psalmen Ps 1 37 37 Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
Psalmen Ps 1 37 38 переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
Psalmen Ps 1 37 39 А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
Psalmen Ps 1 37 40 і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!
Psalmen Ps 1 38 1 Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,
Psalmen Ps 1 38 2 (38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...
Psalmen Ps 1 38 3 (38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,
Psalmen Ps 1 38 4 (38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,
Psalmen Ps 1 38 5 (38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...
Psalmen Ps 1 38 6 (38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,
Psalmen Ps 1 38 7 (38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...
Psalmen Ps 1 38 8 (38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...
Psalmen Ps 1 38 9 (38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.
Psalmen Ps 1 38 10 (38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...
Psalmen Ps 1 38 11 (38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...
Psalmen Ps 1 38 12 (38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!
Psalmen Ps 1 38 13 (38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...
Psalmen Ps 1 38 14 (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,
Psalmen Ps 1 38 15 (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!
Psalmen Ps 1 38 16 (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!
Psalmen Ps 1 38 17 (38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
Psalmen Ps 1 38 18 (38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!
Psalmen Ps 1 38 19 (38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...
Psalmen Ps 1 38 20 (38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...
Psalmen Ps 1 38 21 (38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
Psalmen Ps 1 38 22 (38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!
Psalmen Ps 1 39 1 Для дириґетна хору. Єдутуна. Псалом Давидів. (39-2) Я сказав: Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний.
Psalmen Ps 1 39 2 (39-3) Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
Psalmen Ps 1 39 3 (39-4) Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування... Я став говорити своїм язиком:
Psalmen Ps 1 39 4 (39-5) Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, нехай знаю, коли я помру!
Psalmen Ps 1 39 5 (39-6) Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама кожна людина жива! Села.
Psalmen Ps 1 39 6 (39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!
Psalmen Ps 1 39 7 (39-8) А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя на Тебе вона!
Psalmen Ps 1 39 8 (39-9) Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
Psalmen Ps 1 39 9 (39-10) Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,
Psalmen Ps 1 39 10 (39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь...
Psalmen Ps 1 39 11 (39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, кожна людина направду марнота! Села.
Psalmen Ps 1 39 12 (39-13) Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
Psalmen Ps 1 39 13 (39-14) Відверни гнів від мене і я підкріплюся, перше ніж відійду, і не буде мене!
Psalmen Ps 1 40 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (40-2) Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув.
Psalmen Ps 1 40 2 (40-3) Витяг мене Він із згубної ями, із багна болотистого, і поставив на скелі ноги мої, і зміцнив мої стопи,
Psalmen Ps 1 40 3 (40-4) і дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію, на Господа!
Psalmen Ps 1 40 4 (40-5) Блаженна людина, що Бога вчинила своєю твердинею, і не зверталась до пишних та тих, що вони до неправди схиляються!
Psalmen Ps 1 40 5 (40-6) Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численніше, щоб можна його розповісти.
Psalmen Ps 1 40 6 (40-7) Жертви й приношення Ти не схотів, Ти розкрив мені уші, цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
Psalmen Ps 1 40 7 (40-8) Тоді я сказав: Ось я прийшов із звоєм книжки, про мене написаної.
Psalmen Ps 1 40 8 (40-9) Твою волю чинити, мій Боже, я хочу, і Закон Твій у мене в серці.
Psalmen Ps 1 40 9 (40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, своїх уст не ув'язнюю я, Господи, знаєш Ти,
Psalmen Ps 1 40 10 (40-11) справедливість Твою не ховав я в середині серця свого, про вірність Твою та спасіння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібранні.
Psalmen Ps 1 40 11 (40-12) Тому, Господи, не ув'язни милосердя Свого від мене, а милість та правда Твоя нехай завжди мене стережуть,
Psalmen Ps 1 40 12 (40-13) бо нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу, вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене...
Psalmen Ps 1 40 13 (40-14) Зволь спасти мене, Господи, Господи, поспіши ж бо на поміч мені,
Psalmen Ps 1 40 14 (40-15) нехай посоромлені будуть, і хай зганьблені будуть усі, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть, хто бажає для мене лихого!
Psalmen Ps 1 40 15 (40-16) Бодай скам'яніли від сорому ті, хто говорить до мене: Ага! Ага!
Psalmen Ps 1 40 16 (40-17) Нехай тішаться та веселяться Тобою всі ті, хто шукає Тебе та хто любить спасіння Твоє, нехай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
Psalmen Ps 1 40 17 (40-18) А я вбогий та бідний, за мене подбає Господь: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
Psalmen Ps 1 41 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
Psalmen Ps 1 41 2 (41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!
Psalmen Ps 1 41 3 (41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.
Psalmen Ps 1 41 4 (41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
Psalmen Ps 1 41 5 (41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
Psalmen Ps 1 41 6 (41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...
Psalmen Ps 1 41 7 (41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
Psalmen Ps 1 41 8 (41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...
Psalmen Ps 1 41 9 (41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
Psalmen Ps 1 41 10 (41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
Psalmen Ps 1 41 11 (41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
Psalmen Ps 1 41 12 (41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
Psalmen Ps 1 41 13 (41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!
Psalmen Ps 1 42 1 Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
Psalmen Ps 1 42 2 (42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
Psalmen Ps 1 42 3 (42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
Psalmen Ps 1 42 4 (42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...
Psalmen Ps 1 42 5 (42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
Psalmen Ps 1 42 6 (42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.
Psalmen Ps 1 42 7 (42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
Psalmen Ps 1 42 8 (42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
Psalmen Ps 1 42 9 (42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
Psalmen Ps 1 42 10 (42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?
Psalmen Ps 1 42 11 (42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!
Psalmen Ps 1 43 1 Розсуди мене, Боже, й справуйся за справу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!
Psalmen Ps 1 43 2 Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?
Psalmen Ps 1 43 3 Пошли Своє світло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадять мене до Твоєї святої гори та до місць пробування Твого.
Psalmen Ps 1 43 4 і нехай я дістанусь до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, і буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!
Psalmen Ps 1 43 5 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!
Psalmen Ps 1 44 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44-2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:
Psalmen Ps 1 44 2 (44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!
Psalmen Ps 1 44 3 (44-4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!
Psalmen Ps 1 44 4 (44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:
Psalmen Ps 1 44 5 (44-6) Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,
Psalmen Ps 1 44 6 (44-7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,
Psalmen Ps 1 44 7 (44-8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!
Psalmen Ps 1 44 8 (44-9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,
Psalmen Ps 1 44 9 (44-10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:
Psalmen Ps 1 44 10 (44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...
Psalmen Ps 1 44 11 (44-12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,
Psalmen Ps 1 44 12 (44-13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!
Psalmen Ps 1 44 13 (44-14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,
Psalmen Ps 1 44 14 (44-15) Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...
Psalmen Ps 1 44 15 (44-16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,
Psalmen Ps 1 44 16 (44-17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...
Psalmen Ps 1 44 17 (44-18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,
Psalmen Ps 1 44 18 (44-19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!
Psalmen Ps 1 44 19 (44-20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,
Psalmen Ps 1 44 20 (44-21) чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?
Psalmen Ps 1 44 21 (44-22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,
Psalmen Ps 1 44 22 (44-23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...
Psalmen Ps 1 44 23 (44-24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!
Psalmen Ps 1 44 24 (44-25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?
Psalmen Ps 1 44 25 (44-26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі...
Psalmen Ps 1 44 26 (44-27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!
Psalmen Ps 1 45 1 Для дириґетна хору. На „Лілеї". Синів Кореєвих. Псалом навчальний. Пісня любови. (45-2) Моє серце бринить добрим словом, проказую я: Для Царя мої твори, мій язик мов перо скорописця!
Psalmen Ps 1 45 2 (45-3) Ти кращий від людських синів, в Твоїх устах розлита краса та добро, тому благословив Бог навіки Тебе.
Psalmen Ps 1 45 3 (45-4) Прив'яжи до стегна Свого, Сильний, Свого меча, красу Свою та величність Свою,
Psalmen Ps 1 45 4 (45-5) і в величності Своїй сідай, та й верхи помчися за справи правди, і лагідности та справедливости, і навчить Тебе страшних чинів правиця Твоя!
Psalmen Ps 1 45 5 (45-6) Твої стріли нагострені, а від них під Тобою народи попадають, у серце Царських ворогів.
Psalmen Ps 1 45 6 (45-7) Престол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло Царства Твого.
Psalmen Ps 1 45 7 (45-8) Ти полюбив справедливість, а беззаконня зненавидів, тому намастив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
Psalmen Ps 1 45 8 (45-9) Миро, алое й кассія всі шати Твої, а з палат із слонової кости струни Тебе звеселили.
Psalmen Ps 1 45 9 (45-10) Серед скарбів Твоїх царські дочки, по правиці Твоїй стала цариця в офірському щирому золоті.
Psalmen Ps 1 45 10 (45-11) Слухай, дочко, й побач, і нахили своє ухо, і забудь свій народ і дім батька свого!
Psalmen Ps 1 45 11 (45-12) А Цар буде жадати твоєї краси, бо Він твій Господь, а ти до землі Йому кланяйся.
Psalmen Ps 1 45 12 (45-13) А Тирська дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.
Psalmen Ps 1 45 13 (45-14) Вся оздоба царської дочки усередині, шата ж її погаптована золотом.
Psalmen Ps 1 45 14 (45-15) У шати гаптовані вбрану провадять її до Царя, за нею дівчата, подруги її, до Тебе проваджені.
Psalmen Ps 1 45 15 (45-16) Провадять їх з радощами та потіхою, у палату царську вони війдуть.
Psalmen Ps 1 45 16 (45-17) Замість батьків Твоїх будуть сини Твої, їх по цілій землі Ти поставиш володарями.
Psalmen Ps 1 45 17 (45-18) Я буду ім'я Твоє згадувати по всіх поколіннях, тому то народи по вічні віки Тебе славити будуть!
Psalmen Ps 1 46 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. На спів „Аламот". Пісня. (46-2) Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються,
Psalmen Ps 1 46 2 (46-3) тому не лякаємось ми, як трясеться земля, і коли гори зсуваються в серце морів!
Psalmen Ps 1 46 3 (46-4) Шумлять і киплять Його води, через велич Його тремтять гори. Села.
Psalmen Ps 1 46 4 (46-5) Річка, відноги її веселять місто Боже, найсвятіше із місць пробування Всевишнього.
Psalmen Ps 1 46 5 (46-6) Бог серед нього, нехай не хитається, Бог поможе йому, коли ранок настане.
Psalmen Ps 1 46 6 (46-7) Шуміли народи, хиталися царства, а Він голос подав Свій і земля розпливлася.
Psalmen Ps 1 46 7 (46-8) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів. Села.
Psalmen Ps 1 46 8 (46-9) ідіть, оглядайте Господні діла, які руйнування вчинив на землі!
Psalmen Ps 1 46 9 (46-10) Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й торощить списа, палить огнем колесниці!
Psalmen Ps 1 46 10 (46-11) Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесусь між народами, піднесусь на землі!
Psalmen Ps 1 46 11 (46-12) З нами Господь Саваот, наша твердиня Бог Яковів! Села.
Psalmen Ps 1 47 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (47-2) Всі народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радости,
Psalmen Ps 1 47 2 (47-3) грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі!
Psalmen Ps 1 47 3 (47-4) Він народи під нас підбиває, а поган нам під ноги,
Psalmen Ps 1 47 4 (47-5) Він нашу спадщину для нас вибирає, величність для Якова, що його полюбив. Села.
Psalmen Ps 1 47 5 (47-6) Бог виступає при радісних окриках, Господь при голосі рога.
Psalmen Ps 1 47 6 (47-7) Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте,
Psalmen Ps 1 47 7 (47-8) бо Бог Цар усієї землі, співайте навчальний псалом!
Psalmen Ps 1 47 8 (47-9) Бог зацарював над народами, Бог сів на святому Своєму престолі!
Psalmen Ps 1 47 9 (47-10) Зібрались владики народів, народ Бога Авраамового, як Божі щити на землі, між ними Він сильно звеличений!
Psalmen Ps 1 48 1 Пісня. Псалом синів Кореєвих. (48-2) Великий Господь і прославлений вельми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі!
Psalmen Ps 1 48 2 (48-3) Препишна країна, розрада всієї землі, то Сіонська гора, на північних околицях, місто Царя можновладного!
Psalmen Ps 1 48 3 (48-4) Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.
Psalmen Ps 1 48 4 (48-5) Бо царі ось зібрались, ішли вони разом,
Psalmen Ps 1 48 5 (48-6) але, як побачили, то здивувались, полякалися та й розпорошились...
Psalmen Ps 1 48 6 (48-7) Обгорнув їх там страх, немов біль породіллю;
Psalmen Ps 1 48 7 (48-8) Ти східнім вітром розбив кораблі ті Таршіські.
Psalmen Ps 1 48 8 (48-9) Як ми чули, так бачили в місті Господа Саваота, у місті нашого Бога, Бог міцно поставить навіки його! Села.
Psalmen Ps 1 48 9 (48-10) Розмишляли ми, Боже, про милість Твою серед храму Твого.
Psalmen Ps 1 48 10 (48-11) Як ім'я Твоє, Боже, так слава Твоя аж по кінці землі, справедливости повна правиця Твоя!
Psalmen Ps 1 48 11 (48-12) Нехай веселиться Сіонська гора, Юдині дочки хай тішаться через Твої правосуддя.
Psalmen Ps 1 48 12 (48-13) Оточіте Сіон й обступіте його, полічіть його башти,
Psalmen Ps 1 48 13 (48-14) зверніте увагу на вала його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти поколінню наступному,
Psalmen Ps 1 48 14 (48-15) бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити нас аж до смерти!
Psalmen Ps 1 49 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49-2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,
Psalmen Ps 1 49 2 (49-3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,
Psalmen Ps 1 49 3 (49-4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,
Psalmen Ps 1 49 4 (49-5) нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!
Psalmen Ps 1 49 5 (49-6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,
Psalmen Ps 1 49 6 (49-7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?
Psalmen Ps 1 49 7 (49-8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,
Psalmen Ps 1 49 8 (49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,
Psalmen Ps 1 49 9 (49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!
Psalmen Ps 1 49 10 (49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...
Psalmen Ps 1 49 11 (49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,
Psalmen Ps 1 49 12 (49-13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!
Psalmen Ps 1 49 13 (49-14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.
Psalmen Ps 1 49 14 (49-15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...
Psalmen Ps 1 49 15 (49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.
Psalmen Ps 1 49 16 (49-17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,
Psalmen Ps 1 49 17 (49-18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!
Psalmen Ps 1 49 18 (49-19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,
Psalmen Ps 1 49 19 (49-20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
Psalmen Ps 1 49 20 (49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!
Psalmen Ps 1 50 1 Псалом Асафів. Прорік Бог над Богами Господь, і землю покликав від схід сонця і аж до заходу його.
Psalmen Ps 1 50 2 із Сіону, корони краси, Бог явився в промінні!
Psalmen Ps 1 50 3 Приходить наш Бог, і не буде мовчати: палючий огонь перед Ним, а круг Нього все буриться сильно!
Psalmen Ps 1 50 4 Він покличе згори небеса, і землю народ Свій судити:
Psalmen Ps 1 50 5 Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною.
Psalmen Ps 1 50 6 і небеса звістять правду Його, що Бог Він суддя. Села.
Psalmen Ps 1 50 7 Слухай же ти, Мій народе, бо буду ось Я говорити, ізраїлеві, і буду свідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Psalmen Ps 1 50 8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо все передо Мною твої цілопалення,
Psalmen Ps 1 50 9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,
Psalmen Ps 1 50 10 бо належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір,
Psalmen Ps 1 50 11 Я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені!
Psalmen Ps 1 50 12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, бо Моя вся вселенна й усе, що на ній!
Psalmen Ps 1 50 13 Чи Я м'ясо бичків споживаю, і чи п'ю кров козлів?
Psalmen Ps 1 50 14 Принось Богові в жертву подяку, і виконуй свої обітниці Всевишньому,
Psalmen Ps 1 50 15 і до Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж прославиш Мене!
Psalmen Ps 1 50 16 А до грішника Бог промовляє: Чого про устави Мої розповідаєш, і чого заповіта Мого на устах своїх носиш?
Psalmen Ps 1 50 17 Ти ж науку зненавидів, і поза себе слова Мої викинув.
Psalmen Ps 1 50 18 Як ти злодія бачив, то бігав із ним, і з перелюбниками накладав.
Psalmen Ps 1 50 19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій оману плете.
Psalmen Ps 1 50 20 Ти сидиш, проти брата свого наговорюєш, поголоски пускаєш про сина своєї матері...
Psalmen Ps 1 50 21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти думав, що Я такий самий, як ти. Тому буду картати тебе, і виложу все перед очі твої!
Psalmen Ps 1 50 22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопив, бо не буде кому рятувати!
Psalmen Ps 1 50 23 Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже спасіння йому покажу!
Psalmen Ps 1 51 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (51-3) Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої!
Psalmen Ps 1 51 2 (51-4) Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха,
Psalmen Ps 1 51 3 (51-5) бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно.
Psalmen Ps 1 51 4 (51-6) Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм.
Psalmen Ps 1 51 5 (51-7) Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя.
Psalmen Ps 1 51 6 (51-8) Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені.
Psalmen Ps 1 51 7 (51-9) Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу.
Psalmen Ps 1 51 8 (51-10) Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив.
Psalmen Ps 1 51 9 (51-11) Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй.
Psalmen Ps 1 51 10 (51-12) Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови.
Psalmen Ps 1 51 11 (51-13) Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене.
Psalmen Ps 1 51 12 (51-14) Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.
Psalmen Ps 1 51 13 (51-15) Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе.
Psalmen Ps 1 51 14 (51-16) Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість!
Psalmen Ps 1 51 15 (51-17) Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу,
Psalmen Ps 1 51 16 (51-18) бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде.
Psalmen Ps 1 51 17 (51-19) Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!
Psalmen Ps 1 51 18 (51-20) Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму,
Psalmen Ps 1 51 19 (51-21) тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!
Psalmen Ps 1 52 1 Для дириґетна хору. Псалом навчальний Давидів. (52-3) Чого хвалишся злом, о могутній? Цілий день Божа милість зо мною.
Psalmen Ps 1 52 2 (52-4) Замишляє лукавство язик твій, як та бритва нагострена ти, що чиниш обману!
Psalmen Ps 1 52 3 (52-5) Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, як правду казати, Села,
Psalmen Ps 1 52 4 (52-6) ти любиш усякі шкідливі слова, ти язику обманний!
Psalmen Ps 1 52 5 (52-7) Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. Села.
Psalmen Ps 1 52 6 (52-8) і побачать це праведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:
Psalmen Ps 1 52 7 (52-9) Ось муж, що Бога не чинить своєю твердинею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого...
Psalmen Ps 1 52 8 (52-10) А я як зелена оливка у Божому домі, надіюсь на Божую милість на вічні віки!
Psalmen Ps 1 52 9 (52-11) Буду славити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про ймення Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!
Psalmen Ps 1 53 1 Для дириґетна хору. На „Махалат". Навчальний псалом. Давидів. (53-2) Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога! Зіпсулись вони, і несправедливість обридливу чинять, нема доброчинця!...
Psalmen Ps 1 53 2 (53-3) Бог зорить із неба на людських синів, щоб побачити, чи є там розумний, що Бога шукає.
Psalmen Ps 1 53 3 (53-4) Усі повідступали, разом стали огидними, нема доброчинця, нема ні одного!...
Psalmen Ps 1 53 4 (53-5) Чи ж не розуміють оті, хто беззаконня вчиняє, що мій люд поїдають? Вони споживають хліб Божий, та не кличуть Його!
Psalmen Ps 1 53 5 (53-6) Тоді настрашилися страхом вони, хоч страху не було, бо розсипав Бог кості того, хто тебе оточив був, ти їх посоромив, бо ними погордував Бог!
Psalmen Ps 1 53 6 (53-7) Аби то Він дав із Сіону спасіння ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утішатися буде ізраїль!
Psalmen Ps 1 54 1 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів, (54-2) як зіфіяни прийшли були та сказали Саулові: „Ось Давид поміж нами ховається!" (54-3) Спаси мене, Боже, іменням Своїм, і міццю Своєю мене оправдай!
Psalmen Ps 1 54 2 (54-4) Вислухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до слів моїх уст,
Psalmen Ps 1 54 3 (54-5) бо чужинці повстали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не ставили перед собою. Села.
Psalmen Ps 1 54 4 (54-6) Ось Бог помагає мені, Господь серед тих, хто підтримує душу мою.
Psalmen Ps 1 54 5 (54-7) Хай повернеться зло на моїх ворогів, Своєю правдою винищи їх.
Psalmen Ps 1 54 6 (54-8) В добровільному дарі я жертву Тобі принесу, ім'я Твоє, Господи, славити буду, що добре воно,
Psalmen Ps 1 54 7 (54-9) бо мене воно визволило від усяких нещасть, і я бачу занепад моїх ворогів!
Psalmen Ps 1 55 1 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом навчальний Давидів. (55-2) Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
Psalmen Ps 1 55 2 (55-3) Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, я блукаю у смутку своїм і стогну,
Psalmen Ps 1 55 3 (55-4) від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують...
Psalmen Ps 1 55 4 (55-5) Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
Psalmen Ps 1 55 5 (55-6) страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула...
Psalmen Ps 1 55 6 (55-7) казав я: Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!
Psalmen Ps 1 55 7 (55-8) Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села.
Psalmen Ps 1 55 8 (55-9) Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...
Psalmen Ps 1 55 9 (55-10) Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку,
Psalmen Ps 1 55 10 (55-11) вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
Psalmen Ps 1 55 11 (55-12) нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
Psalmen Ps 1 55 12 (55-13) бож не ворог злорічить на мене, це я переніс би, і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього,
Psalmen Ps 1 55 13 (55-14) але ти, чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
Psalmen Ps 1 55 14 (55-15) з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу...
Psalmen Ps 1 55 15 (55-16) Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
Psalmen Ps 1 55 16 (55-17) Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
Psalmen Ps 1 55 17 (55-18) увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, і Він вислухає мого голосу!
Psalmen Ps 1 55 18 (55-19) У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
Psalmen Ps 1 55 19 (55-20) Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села, бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться,
Psalmen Ps 1 55 20 (55-21) ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
Psalmen Ps 1 55 21 (55-22) його уста гладенькі, як масло, та сварка у серці його, від оливи м'якіші слова його, та вони як мечі ті оголені!...
Psalmen Ps 1 55 22 (55-23) Свого тягара поклади ти на Господа, і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
Psalmen Ps 1 55 23 (55-24) А Ти їх, Боже мій, поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!
Psalmen Ps 1 56 1 Для дириґетна хору. На „Німа голубка в далечині". Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті. (56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тисне мене!
Psalmen Ps 1 56 2 (56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
Psalmen Ps 1 56 3 (56-4) Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу,
Psalmen Ps 1 56 4 (56-5) я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, що тіло учинить мені?
Psalmen Ps 1 56 5 (56-6) Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
Psalmen Ps 1 56 6 (56-7) слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи... Як чатують на душу мою,
Psalmen Ps 1 56 7 (56-8) так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
Psalmen Ps 1 56 8 (56-9) Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
Psalmen Ps 1 56 9 (56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
Psalmen Ps 1 56 10 (56-11) і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
Psalmen Ps 1 56 11 (56-12) На Бога надію кладу й не боюсь, що людина учинить мені?
Psalmen Ps 1 56 12 (56-13) На мені зостаються, о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
Psalmen Ps 1 56 13 (56-14) Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
Psalmen Ps 1 57 1 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
Psalmen Ps 1 57 2 (57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
Psalmen Ps 1 57 3 (57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
Psalmen Ps 1 57 4 (57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
Psalmen Ps 1 57 5 (57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
Psalmen Ps 1 57 6 (57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.
Psalmen Ps 1 57 7 (57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!
Psalmen Ps 1 57 8 (57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
Psalmen Ps 1 57 9 (57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
Psalmen Ps 1 57 10 (57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!
Psalmen Ps 1 57 11 (57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
Psalmen Ps 1 58 1 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (58-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?
Psalmen Ps 1 58 2 (58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.
Psalmen Ps 1 58 3 (58-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,
Psalmen Ps 1 58 4 (58-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,
Psalmen Ps 1 58 5 (58-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!
Psalmen Ps 1 58 6 (58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,
Psalmen Ps 1 58 7 (58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,
Psalmen Ps 1 58 8 (58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
Psalmen Ps 1 58 9 (58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!
Psalmen Ps 1 58 10 (58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!
Psalmen Ps 1 58 11 (58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!
Psalmen Ps 1 59 1 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його. (59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!
Psalmen Ps 1 59 2 (59-3) Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,
Psalmen Ps 1 59 3 (59-4) бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
Psalmen Ps 1 59 4 (59-5) Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!
Psalmen Ps 1 59 5 (59-6) і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.
Psalmen Ps 1 59 6 (59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,
Psalmen Ps 1 59 7 (59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...
Psalmen Ps 1 59 8 (59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
Psalmen Ps 1 59 9 (59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!
Psalmen Ps 1 59 10 (59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!
Psalmen Ps 1 59 11 (59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
Psalmen Ps 1 59 12 (59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!
Psalmen Ps 1 59 13 (59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.
Psalmen Ps 1 59 14 (59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.
Psalmen Ps 1 59 15 (59-16) Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.
Psalmen Ps 1 59 16 (59-17) А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!
Psalmen Ps 1 59 17 (59-18) Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!
Psalmen Ps 1 60 1 Для дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання, (60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!
Psalmen Ps 1 60 2 (60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
Psalmen Ps 1 60 3 (60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...
Psalmen Ps 1 60 4 (60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.
Psalmen Ps 1 60 5 (60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
Psalmen Ps 1 60 6 (60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
Psalmen Ps 1 60 7 (60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.
Psalmen Ps 1 60 8 (60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!
Psalmen Ps 1 60 9 (60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
Psalmen Ps 1 60 10 (60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
Psalmen Ps 1 60 11 (60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
Psalmen Ps 1 60 12 (60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!
Psalmen Ps 1 61 1 Для дириґетна хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів. (61-2) Вислухай, Боже, благання моє, почуй же молитву мою,
Psalmen Ps 1 61 2 (61-3) я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь,
Psalmen Ps 1 61 3 (61-4) бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!
Psalmen Ps 1 61 4 (61-5) Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, Села,
Psalmen Ps 1 61 5 (61-6) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!
Psalmen Ps 1 61 6 (61-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,
Psalmen Ps 1 61 7 (61-8) нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай милість та правда його стережуть!
Psalmen Ps 1 61 8 (61-9) Отак буду співати я завжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоденно обіти свої!
Psalmen Ps 1 62 1 Для дириґетна хору. Для Єдутуна. Псалом Давидів. (62-2) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!
Psalmen Ps 1 62 2 (62-3) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюся дуже!
Psalmen Ps 1 62 3 (62-4) Доки будете ви нападати на людину? Усі хочете ви розтрощити її, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!
Psalmen Ps 1 62 4 (62-5) Вони тільки й думають, як би зіпхнути її з висоти, вони полюбили неправду: благословляють своїми устами, в своєму ж нутрі проклинають!... Села.
Psalmen Ps 1 62 5 (62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!
Psalmen Ps 1 62 6 (62-7) Тільки Він моя скеля й спасіння моє, Він твердиня моя, тому не захитаюсь!
Psalmen Ps 1 62 7 (62-8) У Бозі спасіння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!
Psalmen Ps 1 62 8 (62-9) Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас пристановище! Села.
Psalmen Ps 1 62 9 (62-10) Справді, людські сини як та пара, сини й вищих мужів обмана: як узяти на вагу вони легші від пари всі разом!
Psalmen Ps 1 62 10 (62-11) Не надійтесь на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, не прикладайте свого серця до нього!
Psalmen Ps 1 62 11 (62-12) Один раз Бог сказав, а двічі я чув, що сила у Бога!
Psalmen Ps 1 62 12 (62-13) і в Тебе, о Господи, милість, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!
Psalmen Ps 1 63 1 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. (63-2) Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води...
Psalmen Ps 1 63 2 (63-3) Я так приглядався до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу,
Psalmen Ps 1 63 3 (63-4) ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославляють!
Psalmen Ps 1 63 4 (63-5) Так я буду в житті своїм благословляти Тебе, ради Ймення Твого буду руки свої підіймати!
Psalmen Ps 1 63 5 (63-6) Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.
Psalmen Ps 1 63 6 (63-7) Як згадаю Тебе на постелі своїй, розмишляю про Тебе в сторожах нічних:
Psalmen Ps 1 63 7 (63-8) що став Ти на поміч для мене, в тіні ж Твоїх крил я співатиму!
Psalmen Ps 1 63 8 (63-9) Пригорнулась до Тебе душа моя, правиця Твоя підпирає мене.
Psalmen Ps 1 63 9 (63-10) Вороги ж мою душу шукають для згуби, нехай западуться до споду землі,
Psalmen Ps 1 63 10 (63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай стали шакалам поживою!
Psalmen Ps 1 63 11 (63-12) А цар звеселиться у Бозі, буде хвалений кожен, хто йому присягає, будуть бо замкнені уста лжемовцям!
Psalmen Ps 1 64 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (64-2) Вислухай, Боже, мій голос, як скаржуся я, від страху ворожого душу мою хорони!
Psalmen Ps 1 64 2 (64-3) Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику свавільців,
Psalmen Ps 1 64 3 (64-4) які нагострили свого язика, як меча, натягнули стрілу свою словом гірким,
Psalmen Ps 1 64 4 (64-5) щоб таємно стріляти в невинного, вони нагло стрілятимуть в нього, і не будуть боятись!...
Psalmen Ps 1 64 5 (64-6) У злій справі зміцняють себе, змовляються пастки таємно розставити, кажуть: Хто буде їх бачити?
Psalmen Ps 1 64 6 (64-7) Вони кривди ховають... Загинемо, як задум їхній сповниться, бо нутро чоловіка та серце глибоке!
Psalmen Ps 1 64 7 (64-8) Але вчинить Бог, що стріла на них стрілить, і нагло поранені будуть,
Psalmen Ps 1 64 8 (64-9) і вчинить, що їхній язик допадеться до них, і будуть хитати головою усі, хто спогляне на них!...
Psalmen Ps 1 64 9 (64-10) і всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і діло Його зрозуміють!
Psalmen Ps 1 64 10 (64-11) і праведний Господом буде радіти, і буде вдаватись до Нього, і будуть похвалені всі простосерді!
Psalmen Ps 1 65 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. Уся земле, покликуйте Богові:
Psalmen Ps 1 65 2 Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!
Psalmen Ps 1 65 3 Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!
Psalmen Ps 1 65 4 Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!
Psalmen Ps 1 65 5 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!
Psalmen Ps 1 65 6 Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,
Psalmen Ps 1 65 7 що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,
Psalmen Ps 1 65 8 що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...
Psalmen Ps 1 65 9 і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.
Psalmen Ps 1 65 10 Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!
Psalmen Ps 1 65 11 Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!
Psalmen Ps 1 65 12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!
Psalmen Ps 1 65 13 Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я! (65-14) Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!
Psalmen Ps 1 66 1 Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,
Psalmen Ps 1 66 2 виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!
Psalmen Ps 1 66 3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,
Psalmen Ps 1 66 4 вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.
Psalmen Ps 1 66 5 ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!
Psalmen Ps 1 66 6 Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!
Psalmen Ps 1 66 7 Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.
Psalmen Ps 1 66 8 Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,
Psalmen Ps 1 66 9 що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,
Psalmen Ps 1 66 10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...
Psalmen Ps 1 66 11 Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,
Psalmen Ps 1 66 12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!
Psalmen Ps 1 66 13 Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,
Psalmen Ps 1 66 14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!
Psalmen Ps 1 66 15 Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.
Psalmen Ps 1 66 16 ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:
Psalmen Ps 1 66 17 До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!
Psalmen Ps 1 66 18 Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,
Psalmen Ps 1 66 19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!
Psalmen Ps 1 66 20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!
Psalmen Ps 1 67 1 Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня. (67-2) Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,
Psalmen Ps 1 67 2 (67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!
Psalmen Ps 1 67 3 (67-4) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
Psalmen Ps 1 67 4 (67-5) Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.
Psalmen Ps 1 67 5 (67-6) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!
Psalmen Ps 1 67 6 (67-7) Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!
Psalmen Ps 1 67 7 (67-8) Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!
Psalmen Ps 1 68 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. (68-2) Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
Psalmen Ps 1 68 2 (68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
Psalmen Ps 1 68 3 (68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
Psalmen Ps 1 68 4 (68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!
Psalmen Ps 1 68 5 (68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!
Psalmen Ps 1 68 6 (68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
Psalmen Ps 1 68 7 (68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,
Psalmen Ps 1 68 8 (68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!
Psalmen Ps 1 68 9 (68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.
Psalmen Ps 1 68 10 (68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
Psalmen Ps 1 68 11 (68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:
Psalmen Ps 1 68 12 (68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.
Psalmen Ps 1 68 13 (68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.
Psalmen Ps 1 68 14 (68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
Psalmen Ps 1 68 15 (68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.
Psalmen Ps 1 68 16 (68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
Psalmen Ps 1 68 17 (68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.
Psalmen Ps 1 68 18 (68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
Psalmen Ps 1 68 19 (68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.
Psalmen Ps 1 68 20 (68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
Psalmen Ps 1 68 21 (68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
Psalmen Ps 1 68 22 (68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
Psalmen Ps 1 68 23 (68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!
Psalmen Ps 1 68 24 (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
Psalmen Ps 1 68 25 (68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
Psalmen Ps 1 68 26 (68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!
Psalmen Ps 1 68 27 (68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
Psalmen Ps 1 68 28 (68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
Psalmen Ps 1 68 29 (68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
Psalmen Ps 1 68 30 (68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
Psalmen Ps 1 68 31 (68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
Psalmen Ps 1 68 32 (68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,
Psalmen Ps 1 68 33 (68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
Psalmen Ps 1 68 34 (68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
Psalmen Ps 1 68 35 (68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!
Psalmen Ps 1 69 1 Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!
Psalmen Ps 1 69 2 (69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!
Psalmen Ps 1 69 3 (69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...
Psalmen Ps 1 69 4 (69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!
Psalmen Ps 1 69 5 (69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!
Psalmen Ps 1 69 6 (69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,
Psalmen Ps 1 69 7 (69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...
Psalmen Ps 1 69 8 (69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,
Psalmen Ps 1 69 9 (69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,
Psalmen Ps 1 69 10 (69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...
Psalmen Ps 1 69 11 (69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:
Psalmen Ps 1 69 12 (69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...
Psalmen Ps 1 69 13 (69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,
Psalmen Ps 1 69 14 (69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!
Psalmen Ps 1 69 15 (69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!
Psalmen Ps 1 69 16 (69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,
Psalmen Ps 1 69 17 (69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,
Psalmen Ps 1 69 18 (69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...
Psalmen Ps 1 69 19 (69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!
Psalmen Ps 1 69 20 (69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!
Psalmen Ps 1 69 21 (69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...
Psalmen Ps 1 69 22 (69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,
Psalmen Ps 1 69 23 (69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!
Psalmen Ps 1 69 24 (69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!
Psalmen Ps 1 69 25 (69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!
Psalmen Ps 1 69 26 (69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...
Psalmen Ps 1 69 27 (69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,
Psalmen Ps 1 69 28 (69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...
Psalmen Ps 1 69 29 (69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,
Psalmen Ps 1 69 30 (69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!
Psalmen Ps 1 69 31 (69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.
Psalmen Ps 1 69 32 (69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,
Psalmen Ps 1 69 33 (69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!
Psalmen Ps 1 69 34 (69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,
Psalmen Ps 1 69 35 (69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,
Psalmen Ps 1 69 36 (69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!
Psalmen Ps 1 70 1 Для дириґетна хору. Давидів. На пам'ятку. (70-2) Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені!
Psalmen Ps 1 70 2 (70-3) Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого!
Psalmen Ps 1 70 3 (70-4) Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага!
Psalmen Ps 1 70 4 (70-5) Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь!
Psalmen Ps 1 70 5 (70-6) А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!
Psalmen Ps 1 71 1 До Тебе вдаюся я, Господи, хай же не буду повік засоромлений!
Psalmen Ps 1 71 2 визволь мене через правду Свою, і звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й спаси мене,
Psalmen Ps 1 71 3 стань для мене за скелю мешкальну, куди міг би я завжди ховатись! Ти наказав рятувати мене, бо Ти скеля моя та твердиня моя!
Psalmen Ps 1 71 4 Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,
Psalmen Ps 1 71 5 Ти бо, Владико, надія моя, Господи, Ти охорона моя від юнацького віку мого!
Psalmen Ps 1 71 6 На Тебе оперся я був від народження, від утроби моєї матері Ти охорона моя, в Тобі моя слава постійно!
Psalmen Ps 1 71 7 Я став багатьом, як дивовище, та Ти сильна моя охорона!
Psalmen Ps 1 71 8 Уста мої повні Твоєї хвали, увесь день Твоєї величности!
Psalmen Ps 1 71 9 Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене,
Psalmen Ps 1 71 10 бо мої вороги проти мене змовляються, а ті, що чатують на душу мою нараджаються разом,
Psalmen Ps 1 71 11 говорячи: Бог покинув його, доганяйте й хапайте його, бо нема, хто б його врятував!...
Psalmen Ps 1 71 12 Не віддалюйся, Боже, від мене, Боже мій поспішися ж на поміч мені!
Psalmen Ps 1 71 13 Нехай посоромляться, хай позникають усі, хто ненавидить душу мою, бодай зодяглися в наругу та в сором усі, хто прагне для мене лихого!
Psalmen Ps 1 71 14 А я буду постійно надіятись, і славу Твою над усе я помножу!
Psalmen Ps 1 71 15 Уста мої оповідатимуть правду Твою, про спасіння Твоє увесь день, бо числа їх не знаю,
Psalmen Ps 1 71 16 буду славити вчинки великі всевладного Господа, згадаю про правду Твою, єдино Твою!
Psalmen Ps 1 71 17 Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, і аж дотепер я звіщаю про чуда Твої.
Psalmen Ps 1 71 18 А Ти, Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню, і кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!
Psalmen Ps 1 71 19 Бо Твоя справедливість, о Боже, сягає аж до високости, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?
Psalmen Ps 1 71 20 Ти мені показав був великі та люті нещастя, та знов Ти оживиш мене, і з безодень землі мене знову Ти витягнеш,
Psalmen Ps 1 71 21 Ти збільшиш величність мою, і знову потішиш мене!
Psalmen Ps 1 71 22 А я буду на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуслами буду співати Тобі, Святий Ти ізраїлів!
Psalmen Ps 1 71 23 Нехай співом радіють уста мої, бо буду співати Тобі я та душа моя, яку Ти врятував!
Psalmen Ps 1 71 24 Шепоче про правду Твою мій язик цілий день, бо посоромлені, бо поганьблені всі, хто шукає лихого для мене!
Psalmen Ps 1 72 1 Соломонів. Боже, Свої суди цареві подай, а Свою справедливість для сина царевого,
Psalmen Ps 1 72 2 хай він правдою судить народа Твого, а вбогих Твоїх справедливістю!
Psalmen Ps 1 72 3 Нехай гори приносять народові мир, а пагірки правду.
Psalmen Ps 1 72 4 Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя!
Psalmen Ps 1 72 5 Будуть боятися Тебе, поки сонця, і поки місяця, з роду до роду!
Psalmen Ps 1 72 6 Він зійде, як дощ на покіс, немов краплі, що зрошують землю!
Psalmen Ps 1 72 7 Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий аж поки світитиме місяць,
Psalmen Ps 1 72 8 і він запанує від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі!
Psalmen Ps 1 72 9 Мешканці пустинь на коліна попадають перед обличчям його, а його вороги будуть порох лизати...
Psalmen Ps 1 72 10 Царі Таршішу та островів дадуть дари, принесуть царі Шеви та Севи дарунки!
Psalmen Ps 1 72 11 і впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі народи,
Psalmen Ps 1 72 12 бо визволить він бідаря, що голосить, та вбогого, що немає собі допомоги!
Psalmen Ps 1 72 13 Він змилується над убогим та бідним, і спасе душу бідних,
Psalmen Ps 1 72 14 від кривди й насилля врятує їхню душу, їхня кров дорога буде в очах його!
Psalmen Ps 1 72 15 і буде він жити, і дасть йому з золота Шеви, і завжди молитися буде за нього, буде благословляти його кожен день!
Psalmen Ps 1 72 16 На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить, як Ливан, його плід, і народ зацвіте по містах, як трава на землі!
Psalmen Ps 1 72 17 Хай ім'я його буде навіки, хай росте, поки сонця, наймення його, нехай благословляються ним, будуть хвалити його всі народи!
Psalmen Ps 1 72 18 Благословен Господь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчиняє,
Psalmen Ps 1 72 19 і благословенне навіки ім'я Його слави, і хай Його слава всю землю наповнить! Амінь і амінь!
Psalmen Ps 1 72 20 Скінчились молитви Давида, сина Єссея.
Psalmen Ps 1 73 1 Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!
Psalmen Ps 1 73 2 А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,
Psalmen Ps 1 73 3 бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,
Psalmen Ps 1 73 4 бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
Psalmen Ps 1 73 5 на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.
Psalmen Ps 1 73 6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,
Psalmen Ps 1 73 7 вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,
Psalmen Ps 1 73 8 сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:
Psalmen Ps 1 73 9 свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...
Psalmen Ps 1 73 10 Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду
Psalmen Ps 1 73 11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,
Psalmen Ps 1 73 12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?
Psalmen Ps 1 73 13 Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,
Psalmen Ps 1 73 14 і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...
Psalmen Ps 1 73 15 Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.
Psalmen Ps 1 73 16 і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,
Psalmen Ps 1 73 17 аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:
Psalmen Ps 1 73 18 направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!
Psalmen Ps 1 73 19 Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!
Psalmen Ps 1 73 20 Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!
Psalmen Ps 1 73 21 Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,
Psalmen Ps 1 73 22 а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...
Psalmen Ps 1 73 23 Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,
Psalmen Ps 1 73 24 Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!
Psalmen Ps 1 73 25 Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!
Psalmen Ps 1 73 26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,
Psalmen Ps 1 73 27 бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!
Psalmen Ps 1 73 28 А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!
Psalmen Ps 1 74 1 Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
Psalmen Ps 1 74 2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
Psalmen Ps 1 74 3 підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
Psalmen Ps 1 74 4 Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
Psalmen Ps 1 74 5 виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...
Psalmen Ps 1 74 6 А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
Psalmen Ps 1 74 7 Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...
Psalmen Ps 1 74 8 Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...
Psalmen Ps 1 74 9 Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
Psalmen Ps 1 74 10 Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?
Psalmen Ps 1 74 11 Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!
Psalmen Ps 1 74 12 А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
Psalmen Ps 1 74 13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
Psalmen Ps 1 74 14 Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
Psalmen Ps 1 74 15 Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
Psalmen Ps 1 74 16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
Psalmen Ps 1 74 17 всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
Psalmen Ps 1 74 18 Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
Psalmen Ps 1 74 19 Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
Psalmen Ps 1 74 20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
Psalmen Ps 1 74 21 Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!
Psalmen Ps 1 74 22 Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!
Psalmen Ps 1 74 23 Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!
Psalmen Ps 1 75 1 Для дириґетна хору. „Не вигуби!" Псалом Асафів. Пісня. (75-2) Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке Твоє Ймення! Оповідають про чуда Твої.
Psalmen Ps 1 75 2 (75-3) Коли прийде година означена, то Я буду судити справедливо.
Psalmen Ps 1 75 3 (75-4) Розтопилась земля, і всі її мешканці, та стовпи її зміцнюю Я. Села.
Psalmen Ps 1 75 4 (75-5) Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви рога!
Psalmen Ps 1 75 5 (75-6) Не підіймайте ви рога свого догори, не говоріть твердошийно,
Psalmen Ps 1 75 6 (75-7) бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення,
Psalmen Ps 1 75 7 (75-8) але судить Бог: того Він понижує, а того повищує,
Psalmen Ps 1 75 8 (75-9) бо чаша в Господній руці, а шумливе вино повне мішаного, і наливає Він з нього, усі ж беззаконні землі виссуть та вип'ють лиш дріжджі її!
Psalmen Ps 1 75 9 (75-10) А я буду звіщати навіки, співатиму Богові Якова,
Psalmen Ps 1 75 10 (75-11) відрубаю всі роги безбожних, роги праведного піднесуться!
Psalmen Ps 1 76 1 Для дириґетна хору. На неґінах. Псалом Асафів. Пісня. (76-2) Бог знаний у Юді, Його Ймення велике в ізраїлі!
Psalmen Ps 1 76 2 (76-3) У Салимі намет Його, а мешкання Його на Сіоні,
Psalmen Ps 1 76 3 (76-4) Він там поламав стріли луку, щита та меча, та війну! Села.
Psalmen Ps 1 76 4 (76-5) Ти осяйний, потужніший за гори відвічні.
Psalmen Ps 1 76 5 (76-6) Обдерто людей сильносердих, задрімали вони своїм сном, і не знайшли своїх рук усі мужі військові...
Psalmen Ps 1 76 6 (76-7) Від сваріння Твого, Боже Яковів, оглушується колесниця та кінь:
Psalmen Ps 1 76 7 (76-8) Ти Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть часу гніву Твого?...
Psalmen Ps 1 76 8 (76-9) Як звіщаєш Ти суд із небес, то боїться й стихає земля,
Psalmen Ps 1 76 9 (76-10) як встає Бог на суд, щоб спасти всіх покірних землі! Села.
Psalmen Ps 1 76 10 (76-11) Бо й гнів людський Тебе вихваляє, решту ж гніву Ти поясом в'яжеш.
Psalmen Ps 1 76 11 (76-12) Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточає, хай приносять дарунка Грізному:
Psalmen Ps 1 76 12 (76-13) Він духа вельмож впокоряє, страшний Він для земних царів!
Psalmen Ps 1 77 1 Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!
Psalmen Ps 1 77 2 (77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:
Psalmen Ps 1 77 3 (77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.
Psalmen Ps 1 77 4 (77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...
Psalmen Ps 1 77 5 (77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,
Psalmen Ps 1 77 6 (77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:
Psalmen Ps 1 77 7 (77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?
Psalmen Ps 1 77 8 (77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?
Psalmen Ps 1 77 9 (77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.
Psalmen Ps 1 77 10 (77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.
Psalmen Ps 1 77 11 (77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,
Psalmen Ps 1 77 12 (77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!
Psalmen Ps 1 77 13 (77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?
Psalmen Ps 1 77 14 (77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,
Psalmen Ps 1 77 15 (77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.
Psalmen Ps 1 77 16 (77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.
Psalmen Ps 1 77 17 (77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.
Psalmen Ps 1 77 18 (77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!
Psalmen Ps 1 77 19 (77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.
Psalmen Ps 1 77 20 (77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.
Psalmen Ps 1 78 1 Пісня навчальна Асафова. Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
Psalmen Ps 1 78 2 нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів'я я висловлю!
Psalmen Ps 1 78 3 Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам,
Psalmen Ps 1 78 4 того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати про славу Господню аж до покоління останнього, і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив!
Psalmen Ps 1 78 5 Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам завідомити про них синів їхніх,
Psalmen Ps 1 78 6 щоб знало про це покоління майбутнє, сини, що народжені будуть, устануть і будуть розповідати своїм дітям.
Psalmen Ps 1 78 7 і положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.
Psalmen Ps 1 78 8 і не стануть вони, немов їхні батьки, поколінням непокірливим та бунтівничим, поколінням, що серця свого не поставило міцно, і що дух його Богу невірний.
Psalmen Ps 1 78 9 Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулися взад у день бою:
Psalmen Ps 1 78 10 вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклися,
Psalmen Ps 1 78 11 і забули вони Його чини та чуда Його, які їм показав.
Psalmen Ps 1 78 12 Він чудо вчинив був для їхніх батьків ув єгипетськім краї, на полі Цоанськім:
Psalmen Ps 1 78 13 Він море розсік, і їх перепровадив, а воду поставив, як вал;
Psalmen Ps 1 78 14 і провадив їх хмарою вдень, а сяйвом огню цілу ніч;
Psalmen Ps 1 78 15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безодні.
Psalmen Ps 1 78 16 Він витягнув із скелі потоки, і води текли, немов ріки.
Psalmen Ps 1 78 17 Та грішили вони проти Нього ще далі, і в пустині гнівили Всевишнього,
Psalmen Ps 1 78 18 і Бога вони випробовували в своїм серці, для душ своїх їжі бажаючи.
Psalmen Ps 1 78 19 і вони говорили насупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пустині трапезу зготовити?
Psalmen Ps 1 78 20 Тож ударив у скелю і води линули, і полилися потоки! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ясива народові Своєму?
Psalmen Ps 1 78 21 Тому то почув це Господь та й розгнівався, і огонь запалав проти Якова, і проти ізраїля теж знявся гнів,
Psalmen Ps 1 78 22 бо не вірували вони в Бога, і на спасіння Його не надіялись.
Psalmen Ps 1 78 23 А Він хмарам згори наказав, і відчинив двері неба,
Psalmen Ps 1 78 24 і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав:
Psalmen Ps 1 78 25 Хліб ангольський їла людина, Він послав їм поживи до ситости!
Psalmen Ps 1 78 26 Крім цього, Він східнього вітра порушив на небі, і міццю Своєю привів полудневого вітра,
Psalmen Ps 1 78 27 і дощем на них м'ясо пустив, немов порох, а птаство крилате, як морський пісок,
Psalmen Ps 1 78 28 і спустив його серед табору його, коло наметів його.
Psalmen Ps 1 78 29 і їли вони та й наситились дуже, Він їм їхнє бажання приніс!
Psalmen Ps 1 78 30 Та ще не вдовольнили жадання свого, ще їхня їжа була в їхніх устах,
Psalmen Ps 1 78 31 а гнів Божий піднявся на них, та й побив їхніх ситих, і вибранців ізраїлевих повалив...
Psalmen Ps 1 78 32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,
Psalmen Ps 1 78 33 і Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у страху.
Psalmen Ps 1 78 34 Як Він їх побивав, то бажали Його, і верталися, й Бога шукали,
Psalmen Ps 1 78 35 і пригадували, що Бог їхня скеля, і Бог Всевишній то їхній Викупитель.
Psalmen Ps 1 78 36 і своїми устами влещували Його, а своїм язиком лжу сплітали Йому,
Psalmen Ps 1 78 37 бо їхнє серце не міцно стояло при Нім, і не були вони вірні в Його заповіті...
Psalmen Ps 1 78 38 Та він, Милосердний, гріх прощав і їх не губив, і часто відвертав Свій гнів, і не будив усю Свою лютість,
Psalmen Ps 1 78 39 і Він пам'ятав, що вони тільки тіло, вітер, який переходить і не повертається!
Psalmen Ps 1 78 40 Скільки вони прогнівляли Його на пустині, зневажали Його на степу!
Psalmen Ps 1 78 41 і все знову та знов випробовували вони Бога, і зневажали Святого ізраїлевого,
Psalmen Ps 1 78 42 вони не пам'ятали руки Його з дня, як Він вибавив їх із недолі,
Psalmen Ps 1 78 43 як в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі Цоанському чуда Свої,
Psalmen Ps 1 78 44 і в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...
Psalmen Ps 1 78 45 Він послав був на них рої мух, і їх жерли вони, і жаб і вони їх губили.
Psalmen Ps 1 78 46 А врожай їхній віддав був Він гусені, а їхню працю сарані.
Psalmen Ps 1 78 47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.
Psalmen Ps 1 78 48 і Він градові віддав їхній скот, а блискавкам череди їхні.
Psalmen Ps 1 78 49 Він послав був на них Свій гнів запальний, і лютість, й обурення, й утиск, наслання злих анголів.
Psalmen Ps 1 78 50 Він дорогу зрівняв був для гніву Свого, їхні душі не стримав від смерти, життя ж їхнє віддав моровиці.
Psalmen Ps 1 78 51 і побив Він усіх перворідних в Єгипті, первістків сили в наметах Хамових.
Psalmen Ps 1 78 52 і повів Він, немов ту отару, народ Свій, і їх попровадив, як стадо, в пустині.
Psalmen Ps 1 78 53 і провадив безпечно Він їх, і вони не боялись, а море накрило було ворогів їхніх.
Psalmen Ps 1 78 54 і Він їх привів до границі святині Своєї, до тієї гори, що правиця Його набула.
Psalmen Ps 1 78 55 і народи Він повиганяв перед їхнім обличчям, і кинув для них жеребка про спадок, і в їхніх наметах племена ізраїлеві оселив.
Psalmen Ps 1 78 56 Та й далі вони випробовували та гнівили Всевишнього Бога, і Його постанов не додержували,
Psalmen Ps 1 78 57 і відступали та зраджували, немов їхні батьки відвернулись, як обманливий лук.
Psalmen Ps 1 78 58 і жертівниками своїми гнівили Його, і дрочили Його своїми фіґурами.
Psalmen Ps 1 78 59 Бог почув усе це і розгнівався, і сильно обридивсь ізраїлем,
Psalmen Ps 1 78 60 і покинув оселю в Шіло, скинію ту, що вмістив був посеред людей,
Psalmen Ps 1 78 61 і віддав до неволі Він силу Свою, а величність Свою в руку ворога...
Psalmen Ps 1 78 62 і віддав для меча Свій народ, і розгнівався був на спадщину Свою:
Psalmen Ps 1 78 63 його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не співали весільних пісень,
Psalmen Ps 1 78 64 його священики від меча полягли, і не плакали вдови його.
Psalmen Ps 1 78 65 Та небавом збудився Господь, немов зо сну, як той велет, що ніби вином був підкошений,
Psalmen Ps 1 78 66 і вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!
Psalmen Ps 1 78 67 Та Він погордив намет Йосипів, і племена Єфремового не обрав,
Psalmen Ps 1 78 68 а вибрав Собі плем'я Юдине, гору Сіон, що її полюбив!
Psalmen Ps 1 78 69 і святиню Свою збудував Він, як місце високе, як землю, що навіки її вґрунтував.
Psalmen Ps 1 78 70 і вибрав Давида, Свого раба, і від кошар його взяв,
Psalmen Ps 1 78 71 від кітних овечок його Він привів, щоб Якова пас він, народа Свого, та ізраїля, спадок Свій,
Psalmen Ps 1 78 72 і він пас їх у щирості серця свого, і провадив їх мудрістю рук своїх!
Psalmen Ps 1 79 1 Псалом Асафів. Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!
Psalmen Ps 1 79 2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...
Psalmen Ps 1 79 3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, і не було погребальників!...
Psalmen Ps 1 79 4 Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць...
Psalmen Ps 1 79 5 Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Psalmen Ps 1 79 6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,
Psalmen Ps 1 79 7 бо вони з'їли Якова, а мешкання його опустошили!
Psalmen Ps 1 79 8 Не пам'ятай гріхів предківських нам, нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!...
Psalmen Ps 1 79 9 Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!
Psalmen Ps 1 79 10 Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,
Psalmen Ps 1 79 11 нехай перед лице Твоє дійде стогін в'язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!
Psalmen Ps 1 79 12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!
Psalmen Ps 1 79 13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!
Psalmen Ps 1 80 1 Для дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів. (80-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися
Psalmen Ps 1 80 2 (80-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
Psalmen Ps 1 80 3 (80-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
Psalmen Ps 1 80 4 (80-5) Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?
Psalmen Ps 1 80 5 (80-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...
Psalmen Ps 1 80 6 (80-7) Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...
Psalmen Ps 1 80 7 (80-8) Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
Psalmen Ps 1 80 8 (80-9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,
Psalmen Ps 1 80 9 (80-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,
Psalmen Ps 1 80 10 (80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,
Psalmen Ps 1 80 11 (80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!
Psalmen Ps 1 80 12 (80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?
Psalmen Ps 1 80 13 (80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!
Psalmen Ps 1 80 14 (80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,
Psalmen Ps 1 80 15 (80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!
Psalmen Ps 1 80 16 (80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,
Psalmen Ps 1 80 17 (80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!
Psalmen Ps 1 80 18 (80-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!
Psalmen Ps 1 80 19 (80-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!
Psalmen Ps 1 81 1 Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів. (81-2) Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,
Psalmen Ps 1 81 2 (81-3) заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,
Psalmen Ps 1 81 3 (81-4) засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,
Psalmen Ps 1 81 4 (81-5) бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!
Psalmen Ps 1 81 5 (81-6) На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
Psalmen Ps 1 81 6 (81-7) Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.
Psalmen Ps 1 81 7 (81-8) Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.
Psalmen Ps 1 81 8 (81-9) Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:
Psalmen Ps 1 81 9 (81-10) нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
Psalmen Ps 1 81 10 (81-11) Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!
Psalmen Ps 1 81 11 (81-12) Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,
Psalmen Ps 1 81 12 (81-13) і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!
Psalmen Ps 1 81 13 (81-14) Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,
Psalmen Ps 1 81 14 (81-15) ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!
Psalmen Ps 1 81 15 (81-16) Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,
Psalmen Ps 1 81 16 (81-17) і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!
Psalmen Ps 1 82 1 Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:
Psalmen Ps 1 82 2 Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.
Psalmen Ps 1 82 3 Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,
Psalmen Ps 1 82 4 порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!
Psalmen Ps 1 82 5 Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...
Psalmen Ps 1 82 6 Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,
Psalmen Ps 1 82 7 та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.
Psalmen Ps 1 82 8 Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!
Psalmen Ps 1 83 1 Пісня. Псалом Асафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,
Psalmen Ps 1 83 2 (83-3) бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!
Psalmen Ps 1 83 3 (83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!
Psalmen Ps 1 83 4 (83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!
Psalmen Ps 1 83 5 (83-6) Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,
Psalmen Ps 1 83 6 (83-7) намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,
Psalmen Ps 1 83 7 (83-8) Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.
Psalmen Ps 1 83 8 (83-9) і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.
Psalmen Ps 1 83 9 (83-10) Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,
Psalmen Ps 1 83 10 (83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!
Psalmen Ps 1 83 11 (83-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,
Psalmen Ps 1 83 12 (83-13) що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!
Psalmen Ps 1 83 13 (83-14) Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!
Psalmen Ps 1 83 14 (83-15) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,
Psalmen Ps 1 83 15 (83-16) так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!
Psalmen Ps 1 83 16 (83-17) Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
Psalmen Ps 1 83 17 (83-18) Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!
Psalmen Ps 1 83 18 (83-19) і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!
Psalmen Ps 1 84 1 Для дириґетна хору. На ґітійськомім знарядді. Синів Кореєвих. Псалом. (84-2) Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!
Psalmen Ps 1 84 2 (84-3) Затужена та омліває душа моя за подвір'ями Господа, моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!
Psalmen Ps 1 84 3 (84-4) і пташка знаходить домівку, і кубло собі ластівка, де кладе пташенята свої, при жертівниках Твоїх, Господи Саваоте, Царю мій і Боже мій!
Psalmen Ps 1 84 4 (84-5) Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе! Села.
Psalmen Ps 1 84 5 (84-6) Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе,
Psalmen Ps 1 84 6 (84-7) ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!
Psalmen Ps 1 84 7 (84-8) Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні.
Psalmen Ps 1 84 8 (84-9) Господи, Боже Саваоте, послухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села.
Psalmen Ps 1 84 9 (84-10) Щите наш, поглянь же, о Боже, і придивись до обличчя Свого помазанця!
Psalmen Ps 1 84 10 (84-11) Ліпший бо день на подвір'ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці, я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности!
Psalmen Ps 1 84 11 (84-12) Бо сонце та щит Господь, Бог! Господь дає милість та славу, добра не відмовляє усім, хто в невинності ходить.
Psalmen Ps 1 84 12 (84-13) Господи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надіється!
Psalmen Ps 1 85 1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (85-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о Господи, долю Якову Ти повернув,
Psalmen Ps 1 85 2 (85-3) Ти провину народу Свого простив, увесь гріх їхній покрив! Села.
Psalmen Ps 1 85 3 (85-4) Ти гнів Свій увесь занехав, Ти повстримав Свій гнів від палючої лютости!
Psalmen Ps 1 85 4 (85-5) Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасіння, а Свій гнів проти нас поторощ!
Psalmen Ps 1 85 5 (85-6) Чи навіки Ти гніватись будеш на нас, і протягнеш Свій гнів з роду в рід?
Psalmen Ps 1 85 6 (85-7) Отож, Ти оживиш нас знову, і буде радіти народ Твій Тобою!
Psalmen Ps 1 85 7 (85-8) Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє,
Psalmen Ps 1 85 8 (85-9) нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм святим, і нехай до безумства вони не вертаються!
Psalmen Ps 1 85 9 (85-10) Справді, спасіння Його близьке тим, хто боїться Його, щоб слава Його була в нашій землі.
Psalmen Ps 1 85 10 (85-11) Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються,
Psalmen Ps 1 85 11 (85-12) правда з землі виростає, а справедливість із небес визирає.
Psalmen Ps 1 85 12 (85-13) і Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій.
Psalmen Ps 1 85 13 (85-14) Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кроки свої на дорогу поставить.
Psalmen Ps 1 86 1 Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, бо я бідний та вбогий!
Psalmen Ps 1 86 2 Бережи мою душу, бо я богобійний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!
Psalmen Ps 1 86 3 Змилосердься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
Psalmen Ps 1 86 4 потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу я, Господи, душу мою,
Psalmen Ps 1 86 5 бо Ти, Господи, добрий і вибачливий, і многомилостивий для всіх, хто кличе до Тебе!
Psalmen Ps 1 86 6 Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос благання мого,
Psalmen Ps 1 86 7 в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізвешся до мене!
Psalmen Ps 1 86 8 Нема, Господи, поміж богами такого, як Ти, і чинів нема, як чини Твої!
Psalmen Ps 1 86 9 Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та ім'я Твоє славити будуть,
Psalmen Ps 1 86 10 великий бо Ти, та чуда вчиняєш, Ти Бог єдиний!
Psalmen Ps 1 86 11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я буду ходити у правді Твоїй, приєднай моє серце боятися Ймення Твого!
Psalmen Ps 1 86 12 Я буду всім серцем своїм вихваляти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і славити буду повіки ім'я Твоє,
Psalmen Ps 1 86 13 велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!
Psalmen Ps 1 86 14 Боже, злочинці повстали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе...
Psalmen Ps 1 86 15 А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, і справедливий,
Psalmen Ps 1 86 16 зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї невільниці!
Psalmen Ps 1 86 17 Учини мені знака на добре, і нехай це побачать мої ненависники, і хай засоромлені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звеселив!
Psalmen Ps 1 87 1 Синів Кореєвих. Псалом. Пісня. Основа його на горах святих,
Psalmen Ps 1 87 2 Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.
Psalmen Ps 1 87 3 Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.
Psalmen Ps 1 87 4 Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.
Psalmen Ps 1 87 5 і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!
Psalmen Ps 1 87 6 Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.
Psalmen Ps 1 87 7 і співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!
Psalmen Ps 1 88 1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:
Psalmen Ps 1 88 2 (88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,
Psalmen Ps 1 88 3 (88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!
Psalmen Ps 1 88 4 (88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...
Psalmen Ps 1 88 5 (88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...
Psalmen Ps 1 88 6 (88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.
Psalmen Ps 1 88 7 (88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.
Psalmen Ps 1 88 8 (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,
Psalmen Ps 1 88 9 (88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...
Psalmen Ps 1 88 10 (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.
Psalmen Ps 1 88 11 (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?
Psalmen Ps 1 88 12 (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?
Psalmen Ps 1 88 13 (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...
Psalmen Ps 1 88 14 (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
Psalmen Ps 1 88 15 (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...
Psalmen Ps 1 88 16 (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,
Psalmen Ps 1 88 17 (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...
Psalmen Ps 1 88 18 (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...
Psalmen Ps 1 89 1 Навчальна пісня Етана езрахеяннина. (89-2) Про милості Господа буду співати повіки, я буду звіщати устами своїми про вірність Твою з роду в рід!
Psalmen Ps 1 89 2 (89-3) Бо я був сказав: Буде навіки збудована милість, а небо Ти вірність Свою встановляєш на нім.
Psalmen Ps 1 89 3 (89-4) Я склав заповіта з вибранцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабові:
Psalmen Ps 1 89 4 (89-5) Встановлю Я навіки насіння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.
Psalmen Ps 1 89 5 (89-6) і небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібранні святих,
Psalmen Ps 1 89 6 (89-7) бо хто в небі подібний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
Psalmen Ps 1 89 7 (89-8) Бог дуже страшний у зібранні святих, і грізний Він на ціле довкілля Своє!
Psalmen Ps 1 89 8 (89-9) Господи, Боже Саваоте, хто сильний, як Ти, Господи? А вірність Твоя на довкіллі Твоїм!
Psalmen Ps 1 89 9 (89-10) Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хвилі, Ти їх втихомирюєш.
Psalmen Ps 1 89 10 (89-11) Ти стиснув Рагава, як трупа, і сильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.
Psalmen Ps 1 89 11 (89-12) Твої небеса, Твоя теж земля, вселенна і все, що на ній, Ти їх заложив!
Psalmen Ps 1 89 12 (89-13) Північ та південє Ти їх створив, Фавор та Хермон співають про Ймення Твоє.
Psalmen Ps 1 89 13 (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Твоя сильна, висока правиця Твоя!
Psalmen Ps 1 89 14 (89-15) Справедливість та право підстава престолу Твого, милість та правда обличчя Твоє випереджують!
Psalmen Ps 1 89 15 (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик святковий, Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
Psalmen Ps 1 89 16 (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменням, і підвищуються Твоєю справедливістю,
Psalmen Ps 1 89 17 (89-18) бо окраса їхньої сили то Ти, а Твоєю зичливістю ріг наш підноситься,
Psalmen Ps 1 89 18 (89-19) бо щит наш Господній, а цар наш від Святого ізраїлевого!
Psalmen Ps 1 89 19 (89-20) Тоді богобійним Своїм промовляв Ти в об'явленні та говорив: Я поклав допомогу на сильного, Я вибранця підніс із народу:
Psalmen Ps 1 89 20 (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намастив Своєю святою оливою,
Psalmen Ps 1 89 21 (89-22) щоб із ним була сильна рука Моя, а рамено Моє вміцнило його!
Psalmen Ps 1 89 22 (89-23) Ворог на нього не нападе, а син беззаконня не буде його переслідувати,
Psalmen Ps 1 89 23 (89-24) його ворогів поб'ю перед обличчям його, і вдарю його ненависників!
Psalmen Ps 1 89 24 (89-25) із ним Моя вірність та милість Моя, а Йменням Моїм його ріг піднесеться,
Psalmen Ps 1 89 25 (89-26) і Я покладу його руку на море, і на ріки правицю його.
Psalmen Ps 1 89 26 (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасіння мого!
Psalmen Ps 1 89 27 (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.
Psalmen Ps 1 89 28 (89-29) Свою милість для нього навіки сховаю, і Мій заповіт йому вірний,
Psalmen Ps 1 89 29 (89-30) і насіння його покладу Я навіки, а трона його як дні неба!
Psalmen Ps 1 89 30 (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, і не будуть держатись наказів Моїх,
Psalmen Ps 1 89 31 (89-32) коли ізневажать Мої постанови, і не будуть держатись наказів Моїх,
Psalmen Ps 1 89 32 (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконня!
Psalmen Ps 1 89 33 (89-34) А ласки Своєї від нього Я не заберу, і не зраджу його в Своїй вірності,
Psalmen Ps 1 89 34 (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уст Моїх вийшло, того не зміню!
Psalmen Ps 1 89 35 (89-36) Одне в Своїй святості Я присягнув, не повім Я неправди Давидові:
Psalmen Ps 1 89 36 (89-37) повік буде насіння його, а престол його передо Мною як сонце,
Psalmen Ps 1 89 37 (89-38) як місяць, він буде стояти повіки, і Свідок на хмарі правдивий... Села.
Psalmen Ps 1 89 38 (89-39) А Ти опустив та обридив, розгнівався Ти на Свого помазанця,
Psalmen Ps 1 89 39 (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти скинув на землю корону його,
Psalmen Ps 1 89 40 (89-41) всю горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...
Psalmen Ps 1 89 41 (89-42) Всі грабують його, хто проходить дорогою, він став для сусідів своїх посміховищем...
Psalmen Ps 1 89 42 (89-43) Підніс Ти правицю його переслідувачів, усіх його ворогів Ти потішив,
Psalmen Ps 1 89 43 (89-44) і Ти відвернув вістря шаблі його... у війні ж не підтримав його...
Psalmen Ps 1 89 44 (89-45) Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
Psalmen Ps 1 89 45 (89-46) скоротив Ти був дні його молодости, розтягнув над ним сором! Села.
Psalmen Ps 1 89 46 (89-47) Доки, Господи, будеш ховатись назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
Psalmen Ps 1 89 47 (89-48) Пам'ятай же про мене, яка довгота життя людського? Для чого створив Ти всіх людських синів на ніщо?
Psalmen Ps 1 89 48 (89-49) Котрий чоловік буде жити, а смерти на бачитиме, збереже свою душу від сили шеолу? Села.
Psalmen Ps 1 89 49 (89-50) Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
Psalmen Ps 1 89 50 (89-51) Згадай, Господи, про ганьбу рабів Своїх, яку я ношу в своїм лоні від усіх великих народів,
Psalmen Ps 1 89 51 (89-52) якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого помазанця безславлять!
Psalmen Ps 1 89 52 (89-53) Благословенний навіки Господь! Амінь і амінь!
Psalmen Ps 1 90 1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
Psalmen Ps 1 90 2 Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
Psalmen Ps 1 90 3 Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
Psalmen Ps 1 90 4 Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...
Psalmen Ps 1 90 5 Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
Psalmen Ps 1 90 6 уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
Psalmen Ps 1 90 7 Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
Psalmen Ps 1 90 8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
Psalmen Ps 1 90 9 Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...
Psalmen Ps 1 90 10 Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...
Psalmen Ps 1 90 11 Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
Psalmen Ps 1 90 12 Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
Psalmen Ps 1 90 13 Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
Psalmen Ps 1 90 14 Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
Psalmen Ps 1 90 15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
Psalmen Ps 1 90 16 Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
Psalmen Ps 1 90 17 і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!
Psalmen Ps 1 91 1 Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає,
Psalmen Ps 1 91 2 той скаже до Господа: Охороно моя та твердине моя, Боже мій, я надіюсь на Нього!
Psalmen Ps 1 91 3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,
Psalmen Ps 1 91 4 Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда.
Psalmen Ps 1 91 5 Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає,
Psalmen Ps 1 91 6 ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,
Psalmen Ps 1 91 7 впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...
Psalmen Ps 1 91 8 Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним попобачиш,
Psalmen Ps 1 91 9 бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище!
Psalmen Ps 1 91 10 Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться,
Psalmen Ps 1 91 11 бо Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх,
Psalmen Ps 1 91 12 на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги!
Psalmen Ps 1 91 13 На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!
Psalmen Ps 1 91 14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його сильним, бо знає ім'я Моє він;
Psalmen Ps 1 91 15 як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його,
Psalmen Ps 1 91 16 і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє!
Psalmen Ps 1 92 1 Псалом. Пісня на день суботній. (92-2) То добре, щоб дякувати Господеві й виспівувати Ймення Твоє, о Всевишній,
Psalmen Ps 1 92 2 (92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
Psalmen Ps 1 92 3 (92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
Psalmen Ps 1 92 4 (92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
Psalmen Ps 1 92 5 (92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
Psalmen Ps 1 92 6 (92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
Psalmen Ps 1 92 7 (92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
Psalmen Ps 1 92 8 (92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!
Psalmen Ps 1 92 9 (92-10) Бо ось вороги Твої, Господи, бо ось вороги Твої згинуть, розпорошаться всі беззаконники!
Psalmen Ps 1 92 10 (92-11) і Ти рога мого підніс немов в однорожця, мене намастив Ти оливою свіжою.
Psalmen Ps 1 92 11 (92-12) і дивилося око моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене встають, почують про це мої уші!
Psalmen Ps 1 92 12 (92-13) Зацвіте справедливий, як пальма, і виженеться, немов кедр на Ливані,
Psalmen Ps 1 92 13 (92-14) посаджені в домі Господнім цвітуть на подвір'ях нашого Бога,
Psalmen Ps 1 92 14 (92-15) іще в сивині вони будуть цвісти, будуть ситі та свіжі,
Psalmen Ps 1 92 15 (92-16) щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема!
Psalmen Ps 1 93 1 Царює Господь, зодягнувся у велич, зодягнувся Господь, оперезався Він силою, і міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
Psalmen Ps 1 93 2 Престол Твій поставлений міцно спрадавна, від вічности Ти!
Psalmen Ps 1 93 3 Ріки піднесли, о Господи, ріки піднесли свій гуркіт, ріки будуть підносити шум від удару їхніх хвиль,
Psalmen Ps 1 93 4 та над гуркіт великих тих вод, над морські потужнії хвилі, могутніший Господь у висоті!
Psalmen Ps 1 93 5 Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належиться святість, о Господи, на довгії дні!
Psalmen Ps 1 94 1 Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,
Psalmen Ps 1 94 2 піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!
Psalmen Ps 1 94 3 Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?
Psalmen Ps 1 94 4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?
Psalmen Ps 1 94 5 Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...
Psalmen Ps 1 94 6 Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт
Psalmen Ps 1 94 7 та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...
Psalmen Ps 1 94 8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?
Psalmen Ps 1 94 9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?
Psalmen Ps 1 94 10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?
Psalmen Ps 1 94 11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!
Psalmen Ps 1 94 12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,
Psalmen Ps 1 94 13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,
Psalmen Ps 1 94 14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,
Psalmen Ps 1 94 15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!
Psalmen Ps 1 94 16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
Psalmen Ps 1 94 17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...
Psalmen Ps 1 94 18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!
Psalmen Ps 1 94 19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!
Psalmen Ps 1 94 20 Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?
Psalmen Ps 1 94 21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.
Psalmen Ps 1 94 22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,
Psalmen Ps 1 94 23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
Psalmen Ps 1 95 1 Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,
Psalmen Ps 1 95 2 хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,
Psalmen Ps 1 95 3 бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,
Psalmen Ps 1 95 4 що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,
Psalmen Ps 1 95 5 що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!
Psalmen Ps 1 95 6 Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!
Psalmen Ps 1 95 7 Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,
Psalmen Ps 1 95 8 не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,
Psalmen Ps 1 95 9 коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.
Psalmen Ps 1 95 10 Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,
Psalmen Ps 1 95 11 тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!
Psalmen Ps 1 96 1 Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!
Psalmen Ps 1 96 2 Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!
Psalmen Ps 1 96 3 Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,
Psalmen Ps 1 96 4 бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!
Psalmen Ps 1 96 5 Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,
Psalmen Ps 1 96 6 перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!
Psalmen Ps 1 96 7 Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
Psalmen Ps 1 96 8 дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!
Psalmen Ps 1 96 9 Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,
Psalmen Ps 1 96 10 сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!
Psalmen Ps 1 96 11 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,
Psalmen Ps 1 96 12 нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,
Psalmen Ps 1 96 13 перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!
Psalmen Ps 1 97 1 Царює Господь: хай радіє земля, нехай веселяться численні острови!
Psalmen Ps 1 97 2 Хмара та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його.
Psalmen Ps 1 97 3 Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо.
Psalmen Ps 1 97 4 Освітили вселенну Його блискавиці, те бачить земля та тремтить!
Psalmen Ps 1 97 5 Гори, як віск, розтопилися перед обличчям Господнім, перед обличчям Господа всієї землі.
Psalmen Ps 1 97 6 Небо розповідає про правду Його, й бачать славу Його всі народи.
Psalmen Ps 1 97 7 Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється! Додолу впадіть перед Ним, усі боги!
Psalmen Ps 1 97 8 Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи,
Psalmen Ps 1 97 9 бо над усією землею Найвищий Ти, Господи, над богами всіма Ти піднесений сильно!
Psalmen Ps 1 97 10 Хто Господа любить, ненавидьте зло! Хто рятує душі святих Своїх, Той визволить їх із руки несправедливих.
Psalmen Ps 1 97 11 Світло сіється для справедливого, а для простосердих розрада.
Psalmen Ps 1 97 12 Радійте, праведні, Господом, і славте Його святу пам'ять!
Psalmen Ps 1 98 1 Псалом. Співайте для Господа пісню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла правиця Його та святе рамено Його.
Psalmen Ps 1 98 2 Спасіння Своє Господь виявив, перед очима народів відкрив Свою правду.
Psalmen Ps 1 98 3 Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому ізраїля. Бачать всі кінці землі те спасіння, що чинить наш Бог.
Psalmen Ps 1 98 4 Уся земле, викликуйте Господу, покликуйте радісно, і співайте та грайте!
Psalmen Ps 1 98 5 Грайте Господеві на гуслах, на гуслах і піснопінням,
Psalmen Ps 1 98 6 на сурмах і голосом рогу викликуйте перед обличчям Царя Цього й Господа!
Psalmen Ps 1 98 7 Нехай шумить море й усе, що у ньому, вселенна й мешканці її,
Psalmen Ps 1 98 8 ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори
Psalmen Ps 1 98 9 перед обличчям Господнім, бо Він землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді!
Psalmen Ps 1 99 1 Царює Господь, і народи тремтять, сидить на Херувимах, і трясеться земля!
Psalmen Ps 1 99 2 Великий Господь на Сіоні, і піднесений Він над усіма народами!
Psalmen Ps 1 99 3 Хай ім'я Твоє славлять, велике й грізне воно!
Psalmen Ps 1 99 4 А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!
Psalmen Ps 1 99 5 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтесь підніжкові ніг Його, Він бо Святий!
Psalmen Ps 1 99 6 Мойсей й Аарон серед священиків Його, а Самуїл серед тих, що кличуть імення Його. Вони кликали до Господа, і Він вислухав їх,
Psalmen Ps 1 99 7 у стовпі хмари до них говорив. Вони зберігали свідоцтва Його й постанови, що Він дав був для них.
Psalmen Ps 1 99 8 Господи, Боже наш, Ти вислуховував їх, Ти був для них Богом вибачливим, але мстився за їхні діла.
Psalmen Ps 1 99 9 Звеличуйте Господа, нашого Бога, і вклоняйтеся перед горою святою Його, бо Святий Господь, Бог наш!
Psalmen Ps 1 100 1 Вдячний псалом. Уся земле, покликуйте Господу!
Psalmen Ps 1 100 2 Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!
Psalmen Ps 1 100 3 Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська.
Psalmen Ps 1 100 4 Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, ім'я Його благословляйте,
Psalmen Ps 1 100 5 бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід!
Psalmen Ps 1 101 1 Псалом Давидів. Я виспівувати буду про милість та суд, я буду співати до Тебе, о Господи,
Psalmen Ps 1 101 2 придивлятимуся до дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинності серця свого серед дому мого,
Psalmen Ps 1 101 3 не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної, діло відступства ненавиджу, не приляже до мене воно,
Psalmen Ps 1 101 4 перекірливе серце відходить від мене, лихого не знаю!
Psalmen Ps 1 101 5 Хто таємно обчорнює ближнього свого, я знищу того, високоокого й гордосердого, його не стерплю!
Psalmen Ps 1 101 6 Мої очі на вірних землі, щоб сиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде служити мені.
Psalmen Ps 1 101 7 Обманець не сяде в середині дому мого, і міцно не стане навпроти очей моїх неправдомовець!
Psalmen Ps 1 101 8 Всіх безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міста Господнього вигубити всіх злочинців!
Psalmen Ps 1 102 1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
Psalmen Ps 1 102 2 (102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
Psalmen Ps 1 102 3 (102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...
Psalmen Ps 1 102 4 (102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...
Psalmen Ps 1 102 5 (102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...
Psalmen Ps 1 102 6 (102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
Psalmen Ps 1 102 7 (102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...
Psalmen Ps 1 102 8 (102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
Psalmen Ps 1 102 9 (102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,
Psalmen Ps 1 102 10 (102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...
Psalmen Ps 1 102 11 (102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
Psalmen Ps 1 102 12 (102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.
Psalmen Ps 1 102 13 (102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,
Psalmen Ps 1 102 14 (102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
Psalmen Ps 1 102 15 (102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.
Psalmen Ps 1 102 16 (102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
Psalmen Ps 1 102 17 (102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
Psalmen Ps 1 102 18 (102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
Psalmen Ps 1 102 19 (102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
Psalmen Ps 1 102 20 (102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
Psalmen Ps 1 102 21 (102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,
Psalmen Ps 1 102 22 (102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
Psalmen Ps 1 102 23 (102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...
Psalmen Ps 1 102 24 (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.
Psalmen Ps 1 102 25 (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,
Psalmen Ps 1 102 26 (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...
Psalmen Ps 1 102 27 (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
Psalmen Ps 1 102 28 (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!
Psalmen Ps 1 103 1 Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!
Psalmen Ps 1 103 2 Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!
Psalmen Ps 1 103 3 Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.
Psalmen Ps 1 103 4 Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.
Psalmen Ps 1 103 5 Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!
Psalmen Ps 1 103 6 Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.
Psalmen Ps 1 103 7 Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.
Psalmen Ps 1 103 8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.
Psalmen Ps 1 103 9 Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.
Psalmen Ps 1 103 10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.
Psalmen Ps 1 103 11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,
Psalmen Ps 1 103 12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!
Psalmen Ps 1 103 13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,
Psalmen Ps 1 103 14 бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:
Psalmen Ps 1 103 15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,
Psalmen Ps 1 103 16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...
Psalmen Ps 1 103 17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,
Psalmen Ps 1 103 18 що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!
Psalmen Ps 1 103 19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.
Psalmen Ps 1 103 20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!
Psalmen Ps 1 103 21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!
Psalmen Ps 1 103 22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!
Psalmen Ps 1 104 1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!
Psalmen Ps 1 104 2 Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.
Psalmen Ps 1 104 3 Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!
Psalmen Ps 1 104 4 Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.
Psalmen Ps 1 104 5 Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,
Psalmen Ps 1 104 6 безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,
Psalmen Ps 1 104 7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,
Psalmen Ps 1 104 8 виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.
Psalmen Ps 1 104 9 Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.
Psalmen Ps 1 104 10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,
Psalmen Ps 1 104 11 напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.
Psalmen Ps 1 104 12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.
Psalmen Ps 1 104 13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.
Psalmen Ps 1 104 14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,
Psalmen Ps 1 104 15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.
Psalmen Ps 1 104 16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,
Psalmen Ps 1 104 17 що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.
Psalmen Ps 1 104 18 Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.
Psalmen Ps 1 104 19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.
Psalmen Ps 1 104 20 Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,
Psalmen Ps 1 104 21 ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.
Psalmen Ps 1 104 22 Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.
Psalmen Ps 1 104 23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.
Psalmen Ps 1 104 24 Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!
Psalmen Ps 1 104 25 Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!
Psalmen Ps 1 104 26 Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.
Psalmen Ps 1 104 27 Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.
Psalmen Ps 1 104 28 Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.
Psalmen Ps 1 104 29 Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.
Psalmen Ps 1 104 30 Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.
Psalmen Ps 1 104 31 Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!
Psalmen Ps 1 104 32 Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!
Psalmen Ps 1 104 33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!
Psalmen Ps 1 104 34 Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!
Psalmen Ps 1 104 35 Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
Psalmen Ps 1 105 1 Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!
Psalmen Ps 1 105 2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
Psalmen Ps 1 105 3 Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
Psalmen Ps 1 105 4 Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
Psalmen Ps 1 105 5 Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,
Psalmen Ps 1 105 6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
Psalmen Ps 1 105 7 Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
Psalmen Ps 1 105 8 Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
Psalmen Ps 1 105 9 що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.
Psalmen Ps 1 105 10 Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,
Psalmen Ps 1 105 11 говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!
Psalmen Ps 1 105 12 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,
Psalmen Ps 1 105 13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.
Psalmen Ps 1 105 14 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
Psalmen Ps 1 105 15 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
Psalmen Ps 1 105 16 і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.
Psalmen Ps 1 105 17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.
Psalmen Ps 1 105 18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,
Psalmen Ps 1 105 19 аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.
Psalmen Ps 1 105 20 Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.
Psalmen Ps 1 105 21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,
Psalmen Ps 1 105 22 щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.
Psalmen Ps 1 105 23 і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.
Psalmen Ps 1 105 24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.
Psalmen Ps 1 105 25 Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.
Psalmen Ps 1 105 26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
Psalmen Ps 1 105 27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.
Psalmen Ps 1 105 28 Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.
Psalmen Ps 1 105 29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.
Psalmen Ps 1 105 30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.
Psalmen Ps 1 105 31 Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.
Psalmen Ps 1 105 32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.
Psalmen Ps 1 105 33 і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.
Psalmen Ps 1 105 34 Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,
Psalmen Ps 1 105 35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.
Psalmen Ps 1 105 36 і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.
Psalmen Ps 1 105 37 і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.
Psalmen Ps 1 105 38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.
Psalmen Ps 1 105 39 Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.
Psalmen Ps 1 105 40 Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.
Psalmen Ps 1 105 41 Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,
Psalmen Ps 1 105 42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
Psalmen Ps 1 105 43 і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,
Psalmen Ps 1 105 44 і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,
Psalmen Ps 1 105 45 щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!
Psalmen Ps 1 106 1 Алілуя! Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 106 2 Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
Psalmen Ps 1 106 3 Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
Psalmen Ps 1 106 4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
Psalmen Ps 1 106 5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
Psalmen Ps 1 106 6 Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
Psalmen Ps 1 106 7 Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
Psalmen Ps 1 106 8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Psalmen Ps 1 106 9 Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
Psalmen Ps 1 106 10 і Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
Psalmen Ps 1 106 11 і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
Psalmen Ps 1 106 12 Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
Psalmen Ps 1 106 13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
Psalmen Ps 1 106 14 і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
Psalmen Ps 1 106 15 і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
Psalmen Ps 1 106 16 Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
Psalmen Ps 1 106 17 Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
Psalmen Ps 1 106 18 і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
Psalmen Ps 1 106 19 Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
Psalmen Ps 1 106 20 і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
Psalmen Ps 1 106 21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
Psalmen Ps 1 106 22 у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
Psalmen Ps 1 106 23 і сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
Psalmen Ps 1 106 24 Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
Psalmen Ps 1 106 25 і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
Psalmen Ps 1 106 26 і Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
Psalmen Ps 1 106 27 і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
Psalmen Ps 1 106 28 і служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
Psalmen Ps 1 106 29 і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
Psalmen Ps 1 106 30 і встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
Psalmen Ps 1 106 31 і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
Psalmen Ps 1 106 32 і розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
Psalmen Ps 1 106 33 бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
Psalmen Ps 1 106 34 Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
Psalmen Ps 1 106 35 і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
Psalmen Ps 1 106 36 і божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
Psalmen Ps 1 106 37 і приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
Psalmen Ps 1 106 38 і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. і через кривавий переступ земля посквернилась,
Psalmen Ps 1 106 39 і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
Psalmen Ps 1 106 40 і проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
Psalmen Ps 1 106 41 і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
Psalmen Ps 1 106 42 і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
Psalmen Ps 1 106 43 Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
Psalmen Ps 1 106 44 Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
Psalmen Ps 1 106 45 і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
Psalmen Ps 1 106 46 і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
Psalmen Ps 1 106 47 Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
Psalmen Ps 1 106 48 Благословенний Господь, Бог ізраїлів звіку й навіки! і ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
Psalmen Ps 1 107 1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 107 2 хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,
Psalmen Ps 1 107 3 і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!
Psalmen Ps 1 107 4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,
Psalmen Ps 1 107 5 голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...
Psalmen Ps 1 107 6 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
Psalmen Ps 1 107 7 і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.
Psalmen Ps 1 107 8 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
Psalmen Ps 1 107 9 бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!
Psalmen Ps 1 107 10 Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,
Psalmen Ps 1 107 11 бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.
Psalmen Ps 1 107 12 Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,
Psalmen Ps 1 107 13 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
Psalmen Ps 1 107 14 і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.
Psalmen Ps 1 107 15 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,
Psalmen Ps 1 107 16 бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!
Psalmen Ps 1 107 17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Psalmen Ps 1 107 18 Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,
Psalmen Ps 1 107 19 і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,
Psalmen Ps 1 107 20 Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!
Psalmen Ps 1 107 21 Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,
Psalmen Ps 1 107 22 і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!
Psalmen Ps 1 107 23 Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,
Psalmen Ps 1 107 24 вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!
Psalmen Ps 1 107 25 Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,
Psalmen Ps 1 107 26 до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!
Psalmen Ps 1 107 27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!
Psalmen Ps 1 107 28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!
Psalmen Ps 1 107 29 Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,
Psalmen Ps 1 107 30 і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.
Psalmen Ps 1 107 31 Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!
Psalmen Ps 1 107 32 Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!
Psalmen Ps 1 107 33 Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,
Psalmen Ps 1 107 34 плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.
Psalmen Ps 1 107 35 Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,
Psalmen Ps 1 107 36 і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,
Psalmen Ps 1 107 37 і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!
Psalmen Ps 1 107 38 і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!
Psalmen Ps 1 107 39 Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.
Psalmen Ps 1 107 40 Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,
Psalmen Ps 1 107 41 а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.
Psalmen Ps 1 107 42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.
Psalmen Ps 1 107 43 Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!
Psalmen Ps 1 108 1 Пісня. Псалом Давидів. (108-2) Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!
Psalmen Ps 1 108 2 (108-3) Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
Psalmen Ps 1 108 3 (108-4) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,
Psalmen Ps 1 108 4 (108-5) бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!
Psalmen Ps 1 108 5 (108-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!
Psalmen Ps 1 108 6 (108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!
Psalmen Ps 1 108 7 (108-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.
Psalmen Ps 1 108 8 (108-9) Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.
Psalmen Ps 1 108 9 (108-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!
Psalmen Ps 1 108 10 (108-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?
Psalmen Ps 1 108 11 (108-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?
Psalmen Ps 1 108 12 (108-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!
Psalmen Ps 1 108 13 (108-14) Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!
Psalmen Ps 1 109 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
Psalmen Ps 1 109 2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
Psalmen Ps 1 109 3 і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
Psalmen Ps 1 109 4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
Psalmen Ps 1 109 5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
Psalmen Ps 1 109 6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
Psalmen Ps 1 109 7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Psalmen Ps 1 109 8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
Psalmen Ps 1 109 9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
Psalmen Ps 1 109 10 і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Psalmen Ps 1 109 11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
Psalmen Ps 1 109 12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
Psalmen Ps 1 109 13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
Psalmen Ps 1 109 14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Psalmen Ps 1 109 15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
Psalmen Ps 1 109 16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
Psalmen Ps 1 109 17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
Psalmen Ps 1 109 18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
Psalmen Ps 1 109 19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
Psalmen Ps 1 109 20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
Psalmen Ps 1 109 21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
Psalmen Ps 1 109 22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
Psalmen Ps 1 109 23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
Psalmen Ps 1 109 24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
Psalmen Ps 1 109 25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
Psalmen Ps 1 109 26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
Psalmen Ps 1 109 27 і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
Psalmen Ps 1 109 28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
Psalmen Ps 1 109 29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Psalmen Ps 1 109 30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
Psalmen Ps 1 109 31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!
Psalmen Ps 1 110 1 Псалом Давидів. Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!
Psalmen Ps 1 110 2 Господь із Сіону пошле берло сили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!
Psalmen Ps 1 110 3 Народ Твій готовий у день військового побору Твого, в оздобах святині із лоня зірниці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.
Psalmen Ps 1 110 4 Поклявся Господь, і не буде жаліти: Ти священик навіки за чином Мелхиседековим.
Psalmen Ps 1 110 5 По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,
Psalmen Ps 1 110 6 Він буде судити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...
Psalmen Ps 1 110 7 Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову!
Psalmen Ps 1 111 1 Алілуя! Буду славити Господа з повного серця, в колі праведних та на згромадженні!
Psalmen Ps 1 111 2 Великі Господні діла, вони пожадані для всіх, хто їх любить!
Psalmen Ps 1 111 3 Його діло краса та величність, а правда Його пробуває навіки!
Psalmen Ps 1 111 4 Він пам'ятку чудам Своїм учинив, милостивий та щедрий Господь!
Psalmen Ps 1 111 5 Поживу дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає повік!
Psalmen Ps 1 111 6 Силу чинів Своїх об'явив Він народові Своєму, щоб спадщину народів їм дати.
Psalmen Ps 1 111 7 Діла рук Його правда та право, всі накази Його справедливі,
Psalmen Ps 1 111 8 вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірністю і правотою!
Psalmen Ps 1 111 9 Послав Він Своєму народові визволення, заповіта Свого поставив навіки, святе та грізне Його Ймення!
Psalmen Ps 1 111 10 Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!
Psalmen Ps 1 112 1 Алілуя! Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить!
Psalmen Ps 1 112 2 Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних!
Psalmen Ps 1 112 3 Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!
Psalmen Ps 1 112 4 Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!
Psalmen Ps 1 112 5 Добрий муж милостивий та позичає, удержує справи свої справедливістю,
Psalmen Ps 1 112 6 і навіки він не захитається, у вічній пам'яті праведний буде!
Psalmen Ps 1 112 7 Не боїться він звістки лихої, його серце міцне, надію складає на Господа!
Psalmen Ps 1 112 8 Уміцнене серце його не боїться, бо він бачить нещастя поміж ворогами своїми!
Psalmen Ps 1 112 9 Він щедро убогим дає, його правда навіки стоїть, його ріг підіймається в славі!
Psalmen Ps 1 112 10 Це бачить безбожний та гнівається, скрегоче зубами своїми та тане... Бажання безбожних загине!
Psalmen Ps 1 113 1 Алілуя! Хваліте, Господні раби, хваліть ім'я Господа!
Psalmen Ps 1 113 2 Нехай буде благословенне Господнє ім'я відтепер і навіки!
Psalmen Ps 1 113 3 Від сходу сонця аж до заходу його прославляйте Господнє ім'я!
Psalmen Ps 1 113 4 Господь підіймається над усі народи, Його слава понад небеса!
Psalmen Ps 1 113 5 Хто подібний до Господа, нашого Бога, що мешкає на висоті,
Psalmen Ps 1 113 6 та знижується, щоб побачити те, що на небесах і на землі?
Psalmen Ps 1 113 7 Бідаря Він підводить із пороху, зо сміття підіймає нужденного,
Psalmen Ps 1 113 8 щоб його посадити з вельможними, з вельможними люду Його!
Psalmen Ps 1 113 9 Він неплідну в домі садовить за радісну матір дітей! Алілуя!
Psalmen Ps 1 114 1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,
Psalmen Ps 1 114 2 Юда став за святиню Йому, а ізраїль Його пануванням!
Psalmen Ps 1 114 3 Побачило море все це і побігло, Йордан повернувся назад!
Psalmen Ps 1 114 4 Гори скакали, немов баранці, а пагірки немов ті ягнята!
Psalmen Ps 1 114 5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувся назад?
Psalmen Ps 1 114 6 Чого скачете, гори, немов баранці, а пагірки мов ті ягнята?
Psalmen Ps 1 114 7 Тремти, земле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,
Psalmen Ps 1 114 8 що скелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!
Psalmen Ps 1 115 1 (114-9) Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своєму дай славу за милість Твою, за правду Твою!
Psalmen Ps 1 115 2 (114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?
Psalmen Ps 1 115 3 (114-11) А Бог наш на небі, усе, що хотів, учинив.
Psalmen Ps 1 115 4 (114-12) Їхні божки срібло й золото, діло рук людських:
Psalmen Ps 1 115 5 (114-13) вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
Psalmen Ps 1 115 6 (114-14) мають уші й не чують, мають носа й без нюху,
Psalmen Ps 1 115 7 (114-15) мають руки та не дотикаються, мають ноги й не ходять, своїм горлом вони не говорять!
Psalmen Ps 1 115 8 (114-16) Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
Psalmen Ps 1 115 9 (114-17) ізраїлю, надію складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Psalmen Ps 1 115 10 (114-18) Аароновий доме, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Psalmen Ps 1 115 11 (114-19) Ті, що Господа боїтеся, надійтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!
Psalmen Ps 1 115 12 (114-20) Господь пам'ятає про нас, нехай поблагословить! Нехай поблагословить ізраїлів дім, нехай поблагословить Він дім Ааронів!
Psalmen Ps 1 115 13 (114-21) Нехай поблагословить Він тих, хто має до Господа страх, малих та великих!
Psalmen Ps 1 115 14 (114-22) Нехай вас розмножить Господь, вас і ваших дітей!
Psalmen Ps 1 115 15 (114-23) Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!
Psalmen Ps 1 115 16 (114-24) Небо, небо для Господа, а землю віддав синам людським!
Psalmen Ps 1 115 17 (114-25) Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовчання,
Psalmen Ps 1 115 18 (114-26) а ми благословлятимемо Господа відтепер й аж навіки! Алілуя!
Psalmen Ps 1 116 1 (115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,
Psalmen Ps 1 116 2 (115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!
Psalmen Ps 1 116 3 (115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!
Psalmen Ps 1 116 4 (115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!
Psalmen Ps 1 116 5 (115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!
Psalmen Ps 1 116 6 (115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!
Psalmen Ps 1 116 7 (115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,
Psalmen Ps 1 116 8 (115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.
Psalmen Ps 1 116 9 (115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!
Psalmen Ps 1 116 10 (116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!
Psalmen Ps 1 116 11 (116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!
Psalmen Ps 1 116 12 (116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?
Psalmen Ps 1 116 13 (116-4) Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!
Psalmen Ps 1 116 14 (116-5) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!
Psalmen Ps 1 116 15 (116-6) Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!
Psalmen Ps 1 116 16 (116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!
Psalmen Ps 1 116 17 (116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!
Psalmen Ps 1 116 18 (116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,
Psalmen Ps 1 116 19 (116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!
Psalmen Ps 1 117 1 Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі народи,
Psalmen Ps 1 117 2 бо зміцнилось Його милосердя над нами, а правда Господня навіки! Алілуя!
Psalmen Ps 1 118 1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 118 2 Нехай скаже ізраїль, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 118 3 Нехай скаже дім Ааронів, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 118 4 Нехай скажуть ті, хто боїться Господа, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 118 5 У тісноті я кликав до Господа, і простором озвався до мене Господь!
Psalmen Ps 1 118 6 Зо мною Господь не боюся нікого, що зробить людина мені?
Psalmen Ps 1 118 7 Господь серед тих, що мені помагають, і побачу загибіль своїх ненависників.
Psalmen Ps 1 118 8 Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину,
Psalmen Ps 1 118 9 краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!
Psalmen Ps 1 118 10 Всі народи мене оточили, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
Psalmen Ps 1 118 11 Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім ім'ям їх понищив!
Psalmen Ps 1 118 12 Оточили мене немов бджоли, та погасли вони, як терновий огонь, я бо Господнім ім'ям їх понищив!
Psalmen Ps 1 118 13 Дошкульно попхнув ти мене на падіння, та Господь спас мене!
Psalmen Ps 1 118 14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасінням мені!
Psalmen Ps 1 118 15 Голос співу й спасіння в наметах між праведників: Господня правиця виконує чуда!
Psalmen Ps 1 118 16 Правиця Господня підноситься, правиця Господня виконує чуда!
Psalmen Ps 1 118 17 Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні!
Psalmen Ps 1 118 18 Покарати мене покарав був Господь, та смерти мені не завдав.
Psalmen Ps 1 118 19 Відчиніте мені брами правди, я ними ввійду, буду славити Господа!
Psalmen Ps 1 118 20 Це брама Господня, праведники в неї входять.
Psalmen Ps 1 118 21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасінням мені!
Psalmen Ps 1 118 22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем,
Psalmen Ps 1 118 23 від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
Psalmen Ps 1 118 24 Це день, що його створив Господь, радіймо та тішмося в нім!
Psalmen Ps 1 118 25 Просимо, Господи, спаси! Просимо, Господи, пощасти!
Psalmen Ps 1 118 26 Благословен, хто гряде у Господнє ім'я! Благословляємо вас із Господнього дому!
Psalmen Ps 1 118 27 Господь Бог, і засяяв Він нам. Прив'яжіте святковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!
Psalmen Ps 1 118 28 Ти мій Бог, і я буду Тебе прославляти, мій Боже, я буду Тебе величати!
Psalmen Ps 1 118 29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 119 1 Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!
Psalmen Ps 1 119 2 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,
Psalmen Ps 1 119 3 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!
Psalmen Ps 1 119 4 Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.
Psalmen Ps 1 119 5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,
Psalmen Ps 1 119 6 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!
Psalmen Ps 1 119 7 Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.
Psalmen Ps 1 119 8 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!
Psalmen Ps 1 119 9 Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!
Psalmen Ps 1 119 10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!
Psalmen Ps 1 119 11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.
Psalmen Ps 1 119 12 Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!
Psalmen Ps 1 119 13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.
Psalmen Ps 1 119 14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.
Psalmen Ps 1 119 15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.
Psalmen Ps 1 119 16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!
Psalmen Ps 1 119 17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!
Psalmen Ps 1 119 18 Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!
Psalmen Ps 1 119 19 На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
Psalmen Ps 1 119 20 Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...
Psalmen Ps 1 119 21 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.
Psalmen Ps 1 119 22 Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!
Psalmen Ps 1 119 23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,
Psalmen Ps 1 119 24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!
Psalmen Ps 1 119 25 Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!
Psalmen Ps 1 119 26 Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!
Psalmen Ps 1 119 27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.
Psalmen Ps 1 119 28 Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
Psalmen Ps 1 119 29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!
Psalmen Ps 1 119 30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.
Psalmen Ps 1 119 31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!
Psalmen Ps 1 119 32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.
Psalmen Ps 1 119 33 Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!
Psalmen Ps 1 119 34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!
Psalmen Ps 1 119 35 Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.
Psalmen Ps 1 119 36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.
Psalmen Ps 1 119 37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!
Psalmen Ps 1 119 38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
Psalmen Ps 1 119 39 Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.
Psalmen Ps 1 119 40 Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!
Psalmen Ps 1 119 41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,
Psalmen Ps 1 119 42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!
Psalmen Ps 1 119 43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!
Psalmen Ps 1 119 44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!
Psalmen Ps 1 119 45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.
Psalmen Ps 1 119 46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!
Psalmen Ps 1 119 47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
Psalmen Ps 1 119 48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!
Psalmen Ps 1 119 49 Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.
Psalmen Ps 1 119 50 Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.
Psalmen Ps 1 119 51 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!
Psalmen Ps 1 119 52 Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!
Psalmen Ps 1 119 53 Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!
Psalmen Ps 1 119 54 Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.
Psalmen Ps 1 119 55 Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!
Psalmen Ps 1 119 56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.
Psalmen Ps 1 119 57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.
Psalmen Ps 1 119 58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
Psalmen Ps 1 119 59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.
Psalmen Ps 1 119 60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.
Psalmen Ps 1 119 61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.
Psalmen Ps 1 119 62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.
Psalmen Ps 1 119 63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!
Psalmen Ps 1 119 64 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!
Psalmen Ps 1 119 65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
Psalmen Ps 1 119 66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!
Psalmen Ps 1 119 67 Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
Psalmen Ps 1 119 68 Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!
Psalmen Ps 1 119 69 Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.
Psalmen Ps 1 119 70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.
Psalmen Ps 1 119 71 Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!
Psalmen Ps 1 119 72 Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
Psalmen Ps 1 119 73 Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!
Psalmen Ps 1 119 74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!
Psalmen Ps 1 119 75 Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.
Psalmen Ps 1 119 76 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.
Psalmen Ps 1 119 77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.
Psalmen Ps 1 119 78 Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.
Psalmen Ps 1 119 79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.
Psalmen Ps 1 119 80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!
Psalmen Ps 1 119 81 Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!
Psalmen Ps 1 119 82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...
Psalmen Ps 1 119 83 Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.
Psalmen Ps 1 119 84 Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?
Psalmen Ps 1 119 85 Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.
Psalmen Ps 1 119 86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!
Psalmen Ps 1 119 87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!
Psalmen Ps 1 119 88 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
Psalmen Ps 1 119 89 Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.
Psalmen Ps 1 119 90 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,
Psalmen Ps 1 119 91 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
Psalmen Ps 1 119 92 Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!
Psalmen Ps 1 119 93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.
Psalmen Ps 1 119 94 Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!
Psalmen Ps 1 119 95 Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.
Psalmen Ps 1 119 96 Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!
Psalmen Ps 1 119 97 Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!
Psalmen Ps 1 119 98 Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!
Psalmen Ps 1 119 99 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!
Psalmen Ps 1 119 100 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!
Psalmen Ps 1 119 101 Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.
Psalmen Ps 1 119 102 Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.
Psalmen Ps 1 119 103 Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!
Psalmen Ps 1 119 104 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!
Psalmen Ps 1 119 105 Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.
Psalmen Ps 1 119 106 Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.
Psalmen Ps 1 119 107 Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!
Psalmen Ps 1 119 108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!
Psalmen Ps 1 119 109 У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.
Psalmen Ps 1 119 110 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.
Psalmen Ps 1 119 111 Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.
Psalmen Ps 1 119 112 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.
Psalmen Ps 1 119 113 Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.
Psalmen Ps 1 119 114 Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.
Psalmen Ps 1 119 115 Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!
Psalmen Ps 1 119 116 За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!
Psalmen Ps 1 119 117 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!
Psalmen Ps 1 119 118 Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.
Psalmen Ps 1 119 119 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.
Psalmen Ps 1 119 120 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!
Psalmen Ps 1 119 121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.
Psalmen Ps 1 119 122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.
Psalmen Ps 1 119 123 Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.
Psalmen Ps 1 119 124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!
Psalmen Ps 1 119 125 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!
Psalmen Ps 1 119 126 Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.
Psalmen Ps 1 119 127 Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.
Psalmen Ps 1 119 128 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!
Psalmen Ps 1 119 129 Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.
Psalmen Ps 1 119 130 Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.
Psalmen Ps 1 119 131 Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.
Psalmen Ps 1 119 132 Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.
Psalmen Ps 1 119 133 Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.
Psalmen Ps 1 119 134 Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!
Psalmen Ps 1 119 135 Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!
Psalmen Ps 1 119 136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...
Psalmen Ps 1 119 137 Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,
Psalmen Ps 1 119 138 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!
Psalmen Ps 1 119 139 Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.
Psalmen Ps 1 119 140 Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.
Psalmen Ps 1 119 141 Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.
Psalmen Ps 1 119 142 Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.
Psalmen Ps 1 119 143 Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!
Psalmen Ps 1 119 144 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!
Psalmen Ps 1 119 145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!
Psalmen Ps 1 119 146 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!
Psalmen Ps 1 119 147 Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.
Psalmen Ps 1 119 148 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.
Psalmen Ps 1 119 149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
Psalmen Ps 1 119 150 Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,
Psalmen Ps 1 119 151 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!
Psalmen Ps 1 119 152 Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!
Psalmen Ps 1 119 153 Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!
Psalmen Ps 1 119 154 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
Psalmen Ps 1 119 155 Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.
Psalmen Ps 1 119 156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!
Psalmen Ps 1 119 157 Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!
Psalmen Ps 1 119 158 Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.
Psalmen Ps 1 119 159 Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!
Psalmen Ps 1 119 160 Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.
Psalmen Ps 1 119 161 Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.
Psalmen Ps 1 119 162 Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.
Psalmen Ps 1 119 163 Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!
Psalmen Ps 1 119 164 Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.
Psalmen Ps 1 119 165 Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.
Psalmen Ps 1 119 166 На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.
Psalmen Ps 1 119 167 Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.
Psalmen Ps 1 119 168 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!
Psalmen Ps 1 119 169 Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
Psalmen Ps 1 119 170 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!
Psalmen Ps 1 119 171 Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.
Psalmen Ps 1 119 172 Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.
Psalmen Ps 1 119 173 Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.
Psalmen Ps 1 119 174 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!
Psalmen Ps 1 119 175 Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!
Psalmen Ps 1 119 176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...
Psalmen Ps 1 120 1 Пісня прочан. Я кликав до Господа в горі своїм, і Він мене вислухав,
Psalmen Ps 1 120 2 Господи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від язика зрадливого!
Psalmen Ps 1 120 3 Що Тобі дасть, або що для Тебе додасть лукавий язик?
Psalmen Ps 1 120 4 Загострені стріли потужного із ялівцевим вугіллям!
Psalmen Ps 1 120 5 Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!
Psalmen Ps 1 120 6 Довго душа моя перебувала собі разом з тими, хто ненавидить мир:
Psalmen Ps 1 120 7 я за мир, та коли говорю, то вони за війну!
Psalmen Ps 1 121 1 Пісня прочан. Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога,
Psalmen Ps 1 121 2 мені допомога від Господа, що вчинив небо й землю!
Psalmen Ps 1 121 3 Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож:
Psalmen Ps 1 121 4 оце не дрімає й не спить Сторож ізраїлів!
Psalmen Ps 1 121 5 Господь то твій Сторож, Господь твоя тінь при правиці твоїй,
Psalmen Ps 1 121 6 удень сонце не вдарить тебе, ані місяць вночі!
Psalmen Ps 1 121 7 Господь стерегтиме тебе від усякого зла, стерегтиме Він душу твою,
Psalmen Ps 1 121 8 Господь стерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!
Psalmen Ps 1 122 1 Пісня прочан. Давидова. Я радів, як казали мені: Ходімо до дому Господнього!
Psalmen Ps 1 122 2 Ноги наші стояли в воротях Твоїх, Єрусалиме.
Psalmen Ps 1 122 3 Єрусалиме, збудований ти як те місто, що злучене разом,
Psalmen Ps 1 122 4 куди сходять племена, племена Господні, щоб свідчити ізраїлеві, щоб іменню Господньому дякувати!
Psalmen Ps 1 122 5 Бо то там на престолах для суду сидять, на престолах дому Давидового.
Psalmen Ps 1 122 6 Миру бажайте для Єрусалиму: Нехай будуть безпечні, хто любить тебе!
Psalmen Ps 1 122 7 Нехай буде мир у твоїх передмур'ях, безпека в палатах твоїх!
Psalmen Ps 1 122 8 Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: Мир тобі!
Psalmen Ps 1 122 9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра!
Psalmen Ps 1 123 1 Пісня прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!
Psalmen Ps 1 123 2 Ото бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!
Psalmen Ps 1 123 3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!
Psalmen Ps 1 123 4 Душа наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...
Psalmen Ps 1 124 1 Пісня прочан. Давидова. Коли б не Господь, що був з нами нехай но ізраїль повість!
Psalmen Ps 1 124 2 коли б не Господь, що був з нами, як повстала була на нас людина,
Psalmen Ps 1 124 3 то нас поковтали б живцем, коли розпалився на нас їхній гнів,
Psalmen Ps 1 124 4 то нас позаливала б вода, душу нашу потік перейшов би,
Psalmen Ps 1 124 5 душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!
Psalmen Ps 1 124 6 Благословенний Господь, що не дав нас на здобич для їхніх зубів!
Psalmen Ps 1 124 7 Душа наша, як птах, урятувалась із сільця птахоловів, сільце розірвалось, а ми врятувались!
Psalmen Ps 1 124 8 Наша поміч ув імені Господа, що вчинив небо й землю!
Psalmen Ps 1 125 1 Пісня прочан. Ті, хто надію складає на Господа, вони як Сіонська гора, яка не захитається, яка буде стояти повік!
Psalmen Ps 1 125 2 Єрусалим, гори круг нього, а Господь круг народу Свого відтепер й аж навіки!
Psalmen Ps 1 125 3 Не спочине бо берло нечестя на долі тих праведних, щоб праведні не простягли своїх рук до неправди.
Psalmen Ps 1 125 4 Зроби ж, Господи, добре для добрих, та для простосердих!
Psalmen Ps 1 125 5 Тих же, що збочують на свої манівці, нехай їх провадить Господь разом із беззаконцями! Мир на ізраїля!
Psalmen Ps 1 126 1 Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...
Psalmen Ps 1 126 2 Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
Psalmen Ps 1 126 3 Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
Psalmen Ps 1 126 4 Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
Psalmen Ps 1 126 5 Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
Psalmen Ps 1 126 6 все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
Psalmen Ps 1 127 1 Пісня прочан. Соломонова. Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує, даремно сторожа чуває!
Psalmen Ps 1 127 2 Даремно вам рано вставати, допізна сидіти, їсти хліб загорьований, Він і в спанні подасть другові Своєму!
Psalmen Ps 1 127 3 Діти спадщина Господнє, плід утроби нагорода!
Psalmen Ps 1 127 4 Як стріли в руках того велетня, так і сини молоді:
Psalmen Ps 1 127 5 блаженний той муж, що сагайдака свого ними наповнив, не будуть такі посоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!
Psalmen Ps 1 128 1 Пісня прочан. Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його!
Psalmen Ps 1 128 2 Коли труд своїх рук будеш їсти, блажен ти, і добре тобі!
Psalmen Ps 1 128 3 Твоя жінка в кутах твого дому як та виноградина плідна, твої діти навколо твого стола немов саджанці ті оливкові!
Psalmen Ps 1 128 4 Оце так буде поблагословлений муж, що боїться він Господа!
Psalmen Ps 1 128 5 Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добро Єрусалиму по всі дні свого життя,
Psalmen Ps 1 128 6 і побачиш онуків своїх! Мир на ізраїля!
Psalmen Ps 1 129 1 Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість!
Psalmen Ps 1 129 2 Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!
Psalmen Ps 1 129 3 Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,
Psalmen Ps 1 129 4 та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!
Psalmen Ps 1 129 5 Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить!
Psalmen Ps 1 129 6 Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте,
Psalmen Ps 1 129 7 що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник,
Psalmen Ps 1 129 8 і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!
Psalmen Ps 1 130 1 Пісня прочан. З глибини я взиваю до Тебе, о Господи:
Psalmen Ps 1 130 2 Господи, почуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чулі на голос благання мого!
Psalmen Ps 1 130 3 Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня, хто встоїть, Владико?
Psalmen Ps 1 130 4 Бо в Тебе пробачення, щоб боятись Тебе...
Psalmen Ps 1 130 5 Я надіюсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я вповаю.
Psalmen Ps 1 130 6 Виглядає душа моя Господа більш, ніж поранку сторожа, що до ранку вона стереже.
Psalmen Ps 1 130 7 Хай надію складає ізраїль на Господа, бо з Господом милість, і велике визволення з Ним,
Psalmen Ps 1 130 8 і ізраїля визволить Він від усіх його прогріхів!
Psalmen Ps 1 131 1 Пісня прочан. Давидова. Господи, серце моє не пишнилось, і очі мої не підносились, і я не ганявсь за речами, що більші й дивніші над мене!
Psalmen Ps 1 131 2 Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене, як дитина відлучена в мене душа моя!
Psalmen Ps 1 131 3 Хай надію складає ізраїль на Господа відтепер аж навіки!
Psalmen Ps 1 132 1 Пісня прочан. Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
Psalmen Ps 1 132 2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
Psalmen Ps 1 132 3 Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
Psalmen Ps 1 132 4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
Psalmen Ps 1 132 5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
Psalmen Ps 1 132 6 Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
Psalmen Ps 1 132 7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
Psalmen Ps 1 132 8 Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
Psalmen Ps 1 132 9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
Psalmen Ps 1 132 10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
Psalmen Ps 1 132 11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
Psalmen Ps 1 132 12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
Psalmen Ps 1 132 13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
Psalmen Ps 1 132 14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
Psalmen Ps 1 132 15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
Psalmen Ps 1 132 16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
Psalmen Ps 1 132 17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
Psalmen Ps 1 132 18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!
Psalmen Ps 1 133 1 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!
Psalmen Ps 1 133 2 Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!
Psalmen Ps 1 133 3 Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!
Psalmen Ps 1 134 1 Пісня прочан. Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!
Psalmen Ps 1 134 2 Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть!
Psalmen Ps 1 134 3 Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!
Psalmen Ps 1 135 1 Алілуя! Хваліте Господнє ім'я, хваліте, Господні раби,
Psalmen Ps 1 135 2 що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога!
Psalmen Ps 1 135 3 Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно,
Psalmen Ps 1 135 4 бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою!
Psalmen Ps 1 135 5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
Psalmen Ps 1 135 6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!
Psalmen Ps 1 135 7 Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх.
Psalmen Ps 1 135 8 Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини.
Psalmen Ps 1 135 9 Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його.
Psalmen Ps 1 135 10 Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав:
Psalmen Ps 1 135 11 Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.
Psalmen Ps 1 135 12 і Він дав їхню землю спадщиною, на спадок ізраїлеві, Своєму народові.
Psalmen Ps 1 135 13 Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, пам'ять Твоя з роду в рід!
Psalmen Ps 1 135 14 Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами.
Psalmen Ps 1 135 15 Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:
Psalmen Ps 1 135 16 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
Psalmen Ps 1 135 17 мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!
Psalmen Ps 1 135 18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
Psalmen Ps 1 135 19 Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!
Psalmen Ps 1 135 20 Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!
Psalmen Ps 1 135 21 Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!
Psalmen Ps 1 136 1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 2 Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 3 Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 6 Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 11 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 12 рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 13 Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 14 і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 18 і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 19 Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 23 Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 136 26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
Psalmen Ps 1 137 1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
Psalmen Ps 1 137 2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
Psalmen Ps 1 137 3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!
Psalmen Ps 1 137 4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
Psalmen Ps 1 137 5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!
Psalmen Ps 1 137 6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...
Psalmen Ps 1 137 7 Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...
Psalmen Ps 1 137 8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
Psalmen Ps 1 137 9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...
Psalmen Ps 1 138 1 Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!
Psalmen Ps 1 138 2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!
Psalmen Ps 1 138 3 Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!
Psalmen Ps 1 138 4 Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,
Psalmen Ps 1 138 5 і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,
Psalmen Ps 1 138 6 бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!
Psalmen Ps 1 138 7 Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,
Psalmen Ps 1 138 8 для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!
Psalmen Ps 1 139 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
Psalmen Ps 1 139 2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
Psalmen Ps 1 139 3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
Psalmen Ps 1 139 4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
Psalmen Ps 1 139 5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
Psalmen Ps 1 139 6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
Psalmen Ps 1 139 7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
Psalmen Ps 1 139 8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
Psalmen Ps 1 139 9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
Psalmen Ps 1 139 10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
Psalmen Ps 1 139 11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
Psalmen Ps 1 139 12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
Psalmen Ps 1 139 13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
Psalmen Ps 1 139 14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
Psalmen Ps 1 139 15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
Psalmen Ps 1 139 16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...
Psalmen Ps 1 139 17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
Psalmen Ps 1 139 18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
Psalmen Ps 1 139 19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
Psalmen Ps 1 139 20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
Psalmen Ps 1 139 21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
Psalmen Ps 1 139 22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...
Psalmen Ps 1 139 23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,
Psalmen Ps 1 139 24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!
Psalmen Ps 1 140 1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (140-2) Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,
Psalmen Ps 1 140 2 (140-3) що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!
Psalmen Ps 1 140 3 (140-4) Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села.
Psalmen Ps 1 140 4 (140-5) Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати...
Psalmen Ps 1 140 5 (140-6) Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села.
Psalmen Ps 1 140 6 (140-7) Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!
Psalmen Ps 1 140 7 (140-8) Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову,
Psalmen Ps 1 140 8 (140-9) не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села.
Psalmen Ps 1 140 9 (140-10) Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!
Psalmen Ps 1 140 10 (140-11) Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...
Psalmen Ps 1 140 11 (140-12) Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!
Psalmen Ps 1 140 12 (140-13) Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,
Psalmen Ps 1 140 13 (140-14) тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!
Psalmen Ps 1 141 1 Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!
Psalmen Ps 1 141 2 Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!
Psalmen Ps 1 141 3 Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!
Psalmen Ps 1 141 4 Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!
Psalmen Ps 1 141 5 Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.
Psalmen Ps 1 141 6 Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...
Psalmen Ps 1 141 7 Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.
Psalmen Ps 1 141 8 Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!
Psalmen Ps 1 141 9 Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!
Psalmen Ps 1 141 10 Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!
Psalmen Ps 1 142 1 Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!
Psalmen Ps 1 142 2 (142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,
Psalmen Ps 1 142 3 (142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!
Psalmen Ps 1 142 4 (142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...
Psalmen Ps 1 142 5 (142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!
Psalmen Ps 1 142 6 (142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!
Psalmen Ps 1 142 7 (142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!
Psalmen Ps 1 143 1 Псалом Давидів. Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене!
Psalmen Ps 1 143 2 і на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде!
Psalmen Ps 1 143 3 Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі... Посадив мене в темряву, як мерців цього світу!
Psalmen Ps 1 143 4 Омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце моє...
Psalmen Ps 1 143 5 Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.
Psalmen Ps 1 143 6 Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села.
Psalmen Ps 1 143 7 Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу!
Psalmen Ps 1 143 8 Об'яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!
Psalmen Ps 1 143 9 Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!
Psalmen Ps 1 143 10 Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!
Psalmen Ps 1 143 11 Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!
Psalmen Ps 1 143 12 А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!
Psalmen Ps 1 144 1 Давидів. Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!
Psalmen Ps 1 144 2 Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!
Psalmen Ps 1 144 3 Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?
Psalmen Ps 1 144 4 Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!
Psalmen Ps 1 144 5 Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!
Psalmen Ps 1 144 6 Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!
Psalmen Ps 1 144 7 Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,
Psalmen Ps 1 144 8 що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!
Psalmen Ps 1 144 9 Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,
Psalmen Ps 1 144 10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!
Psalmen Ps 1 144 11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,
Psalmen Ps 1 144 12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
Psalmen Ps 1 144 13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір'ях розплоджуються!
Psalmen Ps 1 144 14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!
Psalmen Ps 1 144 15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!
Psalmen Ps 1 145 1 Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!
Psalmen Ps 1 145 2 Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!
Psalmen Ps 1 145 3 Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!
Psalmen Ps 1 145 4 Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!
Psalmen Ps 1 145 5 Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!
Psalmen Ps 1 145 6 Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.
Psalmen Ps 1 145 7 Пам'ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!
Psalmen Ps 1 145 8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,
Psalmen Ps 1 145 9 Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!
Psalmen Ps 1 145 10 Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,
Psalmen Ps 1 145 11 про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,
Psalmen Ps 1 145 12 щоб людським синам об'явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!
Psalmen Ps 1 145 13 Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!
Psalmen Ps 1 145 14 Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!
Psalmen Ps 1 145 15 Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,
Psalmen Ps 1 145 16 Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!
Psalmen Ps 1 145 17 Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,
Psalmen Ps 1 145 18 Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!
Psalmen Ps 1 145 19 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,
Psalmen Ps 1 145 20 Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!
Psalmen Ps 1 145 21 Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!
Psalmen Ps 1 146 1 Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,
Psalmen Ps 1 146 2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!
Psalmen Ps 1 146 3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:
Psalmen Ps 1 146 4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!
Psalmen Ps 1 146 5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,
Psalmen Ps 1 146 6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,
Psalmen Ps 1 146 7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,
Psalmen Ps 1 146 8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!
Psalmen Ps 1 146 9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!
Psalmen Ps 1 146 10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!
Psalmen Ps 1 147 1 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
Psalmen Ps 1 147 2 Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
Psalmen Ps 1 147 3 Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
Psalmen Ps 1 147 4 вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
Psalmen Ps 1 147 5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
Psalmen Ps 1 147 6 Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
Psalmen Ps 1 147 7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
Psalmen Ps 1 147 8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
Psalmen Ps 1 147 9 худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
Psalmen Ps 1 147 10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
Psalmen Ps 1 147 11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
Psalmen Ps 1 147 12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
Psalmen Ps 1 147 13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
Psalmen Ps 1 147 14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
Psalmen Ps 1 147 15 посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
Psalmen Ps 1 147 16 Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
Psalmen Ps 1 147 17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
Psalmen Ps 1 147 18 Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
Psalmen Ps 1 147 19 Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
Psalmen Ps 1 147 20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
Psalmen Ps 1 148 1 Алілуя! Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!
Psalmen Ps 1 148 2 Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:
Psalmen Ps 1 148 3 Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!
Psalmen Ps 1 148 4 Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!
Psalmen Ps 1 148 5 Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,
Psalmen Ps 1 148 6 Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!
Psalmen Ps 1 148 7 Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,
Psalmen Ps 1 148 8 огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,
Psalmen Ps 1 148 9 гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,
Psalmen Ps 1 148 10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,
Psalmen Ps 1 148 11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,
Psalmen Ps 1 148 12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,
Psalmen Ps 1 148 13 нехай усі хвалять Господнє ім'я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!
Psalmen Ps 1 148 14 Він рога народу Своєму підніс! Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький! Алілуя!
Psalmen Ps 1 149 1 Алілуя! Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!
Psalmen Ps 1 149 2 Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!
Psalmen Ps 1 149 3 Нехай славлять ім'я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,
Psalmen Ps 1 149 4 бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!
Psalmen Ps 1 149 5 Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,
Psalmen Ps 1 149 6 прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,
Psalmen Ps 1 149 7 щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,
Psalmen Ps 1 149 8 щоб їхніх царів пов'язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,
Psalmen Ps 1 149 9 щоб між ними чинити суд написаний! Він величність для всіх богобійних! Алілуя!
Psalmen Ps 1 150 1 Алілуя! Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!
Psalmen Ps 1 150 2 Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!
Psalmen Ps 1 150 3 Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!
Psalmen Ps 1 150 4 Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!
Psalmen Ps 1 150 5 Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!
Psalmen Ps 1 150 6 Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя!
Sprüche Prov 1 1 1 Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
Sprüche Prov 1 1 2 щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
Sprüche Prov 1 1 3 щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
Sprüche Prov 1 1 4 щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
Sprüche Prov 1 1 5 Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
Sprüche Prov 1 1 6 щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
Sprüche Prov 1 1 7 Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
Sprüche Prov 1 1 8 Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
Sprüche Prov 1 1 9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
Sprüche Prov 1 1 10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
Sprüche Prov 1 1 11 Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
Sprüche Prov 1 1 12 живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
Sprüche Prov 1 1 13 Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
Sprüche Prov 1 1 14 Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
Sprüche Prov 1 1 15 сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
Sprüche Prov 1 1 16 бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Sprüche Prov 1 1 17 Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
Sprüche Prov 1 1 18 то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
Sprüche Prov 1 1 19 Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
Sprüche Prov 1 1 20 Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,
Sprüche Prov 1 1 21 на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:
Sprüche Prov 1 1 22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
Sprüche Prov 1 1 23 Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
Sprüche Prov 1 1 24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
Sprüche Prov 1 1 25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
Sprüche Prov 1 1 26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
Sprüche Prov 1 1 27 Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,
Sprüche Prov 1 1 28 тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,
Sprüche Prov 1 1 29 за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,
Sprüche Prov 1 1 30 не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!
Sprüche Prov 1 1 31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,
Sprüche Prov 1 1 32 бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!
Sprüche Prov 1 1 33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!
Sprüche Prov 1 2 1 Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш,
Sprüche Prov 1 2 2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму,
Sprüche Prov 1 2 3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
Sprüche Prov 1 2 4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів,
Sprüche Prov 1 2 5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання,
Sprüche Prov 1 2 6 бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум!
Sprüche Prov 1 2 7 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
Sprüche Prov 1 2 8 щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних!
Sprüche Prov 1 2 9 Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра,
Sprüche Prov 1 2 10 бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі!
Sprüche Prov 1 2 11 розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме,
Sprüche Prov 1 2 12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,
Sprüche Prov 1 2 13 від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви,
Sprüche Prov 1 2 14 що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого,
Sprüche Prov 1 2 15 що стежки їхні круті, і відходять своїми путями,
Sprüche Prov 1 2 16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова,
Sprüche Prov 1 2 17 що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула,
Sprüche Prov 1 2 18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих,
Sprüche Prov 1 2 19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне,
Sprüche Prov 1 2 20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг!
Sprüche Prov 1 2 21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній,
Sprüche Prov 1 2 22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні!
Sprüche Prov 1 3 1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, і нехай мої заповіді стережуть твоє серце,
Sprüche Prov 1 3 2 бо примножать для тебе вони довготу твоїх днів, і років життя та спокою!
Sprüche Prov 1 3 3 Милість та правда нехай не залишать тебе, прив'яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого,
Sprüche Prov 1 3 4 і знайдеш ти ласку та добру премудрість в очах Бога й людини!
Sprüche Prov 1 3 5 Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!
Sprüche Prov 1 3 6 Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.
Sprüche Prov 1 3 7 Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!
Sprüche Prov 1 3 8 Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.
Sprüche Prov 1 3 9 Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,
Sprüche Prov 1 3 10 і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим!
Sprüche Prov 1 3 11 Мій сину, карання Господнього не відкидай, і картання Його не вважай тягарем,
Sprüche Prov 1 3 12 бо кого Господь любить, картає того, і кохає, немов батько сина!
Sprüche Prov 1 3 13 Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала,
Sprüche Prov 1 3 14 бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота ліпший прибуток її,
Sprüche Prov 1 3 15 дорожча за перли вона, і всіляке жадання твоє не зрівняється з нею.
Sprüche Prov 1 3 16 Довгість днів у правиці її, багатство та слава в лівиці її.
Sprüche Prov 1 3 17 Дороги її то дороги приємности, всі стежки її мир.
Sprüche Prov 1 3 18 Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її, і блаженний, хто держить її!
Sprüche Prov 1 3 19 Господь мудрістю землю заклав, небо розумом міцно поставив.
Sprüche Prov 1 3 20 Знанням Його порозкривались безодні, і кроплять росою ті хмари.
Sprüche Prov 1 3 21 Мій сину, нехай від очей твоїх це не відходить, стережи добрий розум і розважність,
Sprüche Prov 1 3 22 і вони будуть життям для твоєї душі, і прикрасою шиї твоєї,
Sprüche Prov 1 3 23 Тоді підеш безпечно своєю дорогою, а нога твоя не спотикнеться!
Sprüche Prov 1 3 24 Якщо покладешся не будеш боятись, а ляжеш, то буде приємний твій сон.
Sprüche Prov 1 3 25 Не будеш боятися наглого страху, ні бурі безбожних, як прийде,
Sprüche Prov 1 3 26 бо твоєю надією буде Господь, і Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилась у пастку!
Sprüche Prov 1 3 27 Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити,
Sprüche Prov 1 3 28 не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою.
Sprüche Prov 1 3 29 Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить.
Sprüche Prov 1 3 30 Не сварися з людиною дармо, якщо злого вона не вчинила тобі.
Sprüche Prov 1 3 31 Не заздри насильникові, і ні однієї з доріг його не вибирай,
Sprüche Prov 1 3 32 бо бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба.
Sprüche Prov 1 3 33 Прокляття Господнє на домі безбожного, а мешкання праведних Він благословить,
Sprüche Prov 1 3 34 з насмішників Він насміхається, а покірливим милість дає.
Sprüche Prov 1 3 35 Мудрі славу вспадковують, а нерозумні носитимуть сором.
Sprüche Prov 1 4 1 Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,
Sprüche Prov 1 4 2 бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,
Sprüche Prov 1 4 3 бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.
Sprüche Prov 1 4 4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!
Sprüche Prov 1 4 5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,
Sprüche Prov 1 4 6 не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!
Sprüche Prov 1 4 7 Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
Sprüche Prov 1 4 8 Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:
Sprüche Prov 1 4 9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
Sprüche Prov 1 4 10 Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,
Sprüche Prov 1 4 11 дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:
Sprüche Prov 1 4 12 коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!
Sprüche Prov 1 4 13 Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!
Sprüche Prov 1 4 14 На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,
Sprüche Prov 1 4 15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,
Sprüche Prov 1 4 16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...
Sprüche Prov 1 4 17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.
Sprüche Prov 1 4 18 А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!
Sprüche Prov 1 4 19 Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...
Sprüche Prov 1 4 20 Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!
Sprüche Prov 1 4 21 Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!
Sprüche Prov 1 4 22 Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.
Sprüche Prov 1 4 23 Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.
Sprüche Prov 1 4 24 Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.
Sprüche Prov 1 4 25 Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.
Sprüche Prov 1 4 26 Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
Sprüche Prov 1 4 27 не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!
Sprüche Prov 1 5 1 Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
Sprüche Prov 1 5 2 щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
Sprüche Prov 1 5 3 Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
Sprüche Prov 1 5 4 та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
Sprüche Prov 1 5 5 її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
Sprüche Prov 1 5 6 Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
Sprüche Prov 1 5 7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
Sprüche Prov 1 5 8 віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
Sprüche Prov 1 5 9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
Sprüche Prov 1 5 10 щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
Sprüche Prov 1 5 11 І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
Sprüche Prov 1 5 12 і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
Sprüche Prov 1 5 13 І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...
Sprüche Prov 1 5 14 Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...
Sprüche Prov 1 5 15 Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
Sprüche Prov 1 5 16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
Sprüche Prov 1 5 17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
Sprüche Prov 1 5 18 Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,
Sprüche Prov 1 5 19 вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!
Sprüche Prov 1 5 20 І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?
Sprüche Prov 1 5 21 Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:
Sprüche Prov 1 5 22 власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,
Sprüche Prov 1 5 23 помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...
Sprüche Prov 1 6 1 Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
Sprüche Prov 1 6 2 ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
Sprüche Prov 1 6 3 Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
Sprüche Prov 1 6 4 не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
Sprüche Prov 1 6 5 рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
Sprüche Prov 1 6 6 Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
Sprüche Prov 1 6 7 нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
Sprüche Prov 1 6 8 вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
Sprüche Prov 1 6 9 Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
Sprüche Prov 1 6 10 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
Sprüche Prov 1 6 11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
Sprüche Prov 1 6 12 Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
Sprüche Prov 1 6 13 він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
Sprüche Prov 1 6 14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
Sprüche Prov 1 6 15 тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
Sprüche Prov 1 6 16 Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
Sprüche Prov 1 6 17 очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
Sprüche Prov 1 6 18 серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
Sprüche Prov 1 6 19 свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
Sprüche Prov 1 6 20 Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
Sprüche Prov 1 6 21 Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
Sprüche Prov 1 6 22 Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
Sprüche Prov 1 6 23 Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
Sprüche Prov 1 6 24 щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
Sprüche Prov 1 6 25 Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
Sprüche Prov 1 6 26 бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
Sprüche Prov 1 6 27 Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
Sprüche Prov 1 6 28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
Sprüche Prov 1 6 29 Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
Sprüche Prov 1 6 30 Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
Sprüche Prov 1 6 31 та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
Sprüche Prov 1 6 32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
Sprüche Prov 1 6 33 побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
Sprüche Prov 1 6 34 бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
Sprüche Prov 1 6 35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!
Sprüche Prov 1 7 1 Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Sprüche Prov 1 7 2 бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,
Sprüche Prov 1 7 3 прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!
Sprüche Prov 1 7 4 На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!
Sprüche Prov 1 7 5 щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.
Sprüche Prov 1 7 6 Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,
Sprüche Prov 1 7 7 і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,
Sprüche Prov 1 7 8 проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Sprüche Prov 1 7 9 коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.
Sprüche Prov 1 7 10 Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,
Sprüche Prov 1 7 11 галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:
Sprüche Prov 1 7 12 раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...
Sprüche Prov 1 7 13 І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Sprüche Prov 1 7 14 У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!
Sprüche Prov 1 7 15 Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!
Sprüche Prov 1 7 16 Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,
Sprüche Prov 1 7 17 постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...
Sprüche Prov 1 7 18 Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!
Sprüche Prov 1 7 19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:
Sprüche Prov 1 7 20 вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...
Sprüche Prov 1 7 21 Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,
Sprüche Prov 1 7 22 він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,
Sprüche Prov 1 7 23 як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...
Sprüche Prov 1 7 24 А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:
Sprüche Prov 1 7 25 Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,
Sprüche Prov 1 7 26 бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!
Sprüche Prov 1 7 27 Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...
Sprüche Prov 1 8 1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
Sprüche Prov 1 8 2 На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
Sprüche Prov 1 8 3 При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
Sprüche Prov 1 8 4 До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
Sprüche Prov 1 8 5 Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
Sprüche Prov 1 8 6 Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.
Sprüche Prov 1 8 7 Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.
Sprüche Prov 1 8 8 Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
Sprüche Prov 1 8 9 Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
Sprüche Prov 1 8 10 Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
Sprüche Prov 1 8 11 ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
Sprüche Prov 1 8 12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
Sprüche Prov 1 8 13 Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
Sprüche Prov 1 8 14 В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
Sprüche Prov 1 8 15 Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
Sprüche Prov 1 8 16 Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
Sprüche Prov 1 8 17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!
Sprüche Prov 1 8 18 Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
Sprüche Prov 1 8 19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
Sprüche Prov 1 8 20 Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
Sprüche Prov 1 8 21 щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!
Sprüche Prov 1 8 22 Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,
Sprüche Prov 1 8 23 відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
Sprüche Prov 1 8 24 Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.
Sprüche Prov 1 8 25 Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,
Sprüche Prov 1 8 26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.
Sprüche Prov 1 8 27 Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,
Sprüche Prov 1 8 28 коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,
Sprüche Prov 1 8 29 коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,
Sprüche Prov 1 8 30 то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
Sprüche Prov 1 8 31 радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!
Sprüche Prov 1 8 32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
Sprüche Prov 1 8 33 Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
Sprüche Prov 1 8 34 Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!
Sprüche Prov 1 8 35 Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
Sprüche Prov 1 8 36 А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!
Sprüche Prov 1 9 1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
Sprüche Prov 1 9 2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
Sprüche Prov 1 9 3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
Sprüche Prov 1 9 4 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
Sprüche Prov 1 9 5 Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
Sprüche Prov 1 9 6 Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
Sprüche Prov 1 9 7 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Sprüche Prov 1 9 8 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
Sprüche Prov 1 9 9 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
Sprüche Prov 1 9 10 Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
Sprüche Prov 1 9 11 бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
Sprüche Prov 1 9 12 Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
Sprüche Prov 1 9 13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
Sprüche Prov 1 9 14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
Sprüche Prov 1 9 15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
Sprüche Prov 1 9 16 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
Sprüche Prov 1 9 17 Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...
Sprüche Prov 1 9 18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...
Sprüche Prov 1 10 1 Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
Sprüche Prov 1 10 2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
Sprüche Prov 1 10 3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
Sprüche Prov 1 10 4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
Sprüche Prov 1 10 5 Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
Sprüche Prov 1 10 6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
Sprüche Prov 1 10 7 Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
Sprüche Prov 1 10 8 Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
Sprüche Prov 1 10 9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
Sprüche Prov 1 10 10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
Sprüche Prov 1 10 11 Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
Sprüche Prov 1 10 12 Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
Sprüche Prov 1 10 13 В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
Sprüche Prov 1 10 14 Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
Sprüche Prov 1 10 15 Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
Sprüche Prov 1 10 16 Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
Sprüche Prov 1 10 17 Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
Sprüche Prov 1 10 18 Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
Sprüche Prov 1 10 19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
Sprüche Prov 1 10 20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
Sprüche Prov 1 10 21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
Sprüche Prov 1 10 22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
Sprüche Prov 1 10 23 Нешляхетне робити забава невігласа, а мудрість людині розумній.
Sprüche Prov 1 10 24 Чого нечестивий боїться, те прийде на нього, а прагнення праведних сповняться.
Sprüche Prov 1 10 25 Як буря, яка пронесеться, то й гине безбожний, а праведний має довічну основу.
Sprüche Prov 1 10 26 Як оцет зубам, і як дим для очей, так лінивий для тих, хто його посилає.
Sprüche Prov 1 10 27 Страх Господній примножує днів, а роки безбожних вкоротяться.
Sprüche Prov 1 10 28 Сподівання для праведних радість, а надія безбожних загине.
Sprüche Prov 1 10 29 Дорога Господня твердиня невинним, а загибіль злочинцям.
Sprüche Prov 1 10 30 Повік праведний не захитається, а безбожники не поживуть на землі.
Sprüche Prov 1 10 31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
Sprüche Prov 1 10 32 Уста праведного уподобання знають, а уста безбожних лукавство.
Sprüche Prov 1 11 1 Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.
Sprüche Prov 1 11 2 Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.
Sprüche Prov 1 11 3 Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.
Sprüche Prov 1 11 4 Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.
Sprüche Prov 1 11 5 Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.
Sprüche Prov 1 11 6 Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.
Sprüche Prov 1 11 7 При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.
Sprüche Prov 1 11 8 Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.
Sprüche Prov 1 11 9 Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.
Sprüche Prov 1 11 10 Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.
Sprüche Prov 1 11 11 Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.
Sprüche Prov 1 11 12 Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.
Sprüche Prov 1 11 13 Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.
Sprüche Prov 1 11 14 Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.
Sprüche Prov 1 11 15 Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.
Sprüche Prov 1 11 16 Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.
Sprüche Prov 1 11 17 Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.
Sprüche Prov 1 11 18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.
Sprüche Prov 1 11 19 Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.
Sprüche Prov 1 11 20 Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.
Sprüche Prov 1 11 21 Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.
Sprüche Prov 1 11 22 Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.
Sprüche Prov 1 11 23 Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.
Sprüche Prov 1 11 24 Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.
Sprüche Prov 1 11 25 Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.
Sprüche Prov 1 11 26 Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.
Sprüche Prov 1 11 27 Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.
Sprüche Prov 1 11 28 Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.
Sprüche Prov 1 11 29 Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.
Sprüche Prov 1 11 30 Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.
Sprüche Prov 1 11 31 Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
Sprüche Prov 1 12 1 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.
Sprüche Prov 1 12 2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.
Sprüche Prov 1 12 3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.
Sprüche Prov 1 12 4 Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.
Sprüche Prov 1 12 5 Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.
Sprüche Prov 1 12 6 Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.
Sprüche Prov 1 12 7 Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.
Sprüche Prov 1 12 8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.
Sprüche Prov 1 12 9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.
Sprüche Prov 1 12 10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.
Sprüche Prov 1 12 11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.
Sprüche Prov 1 12 12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.
Sprüche Prov 1 12 13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
Sprüche Prov 1 12 14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.
Sprüche Prov 1 12 15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.
Sprüche Prov 1 12 16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.
Sprüche Prov 1 12 17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.
Sprüche Prov 1 12 18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.
Sprüche Prov 1 12 19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.
Sprüche Prov 1 12 20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.
Sprüche Prov 1 12 21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.
Sprüche Prov 1 12 22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.
Sprüche Prov 1 12 23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.
Sprüche Prov 1 12 24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.
Sprüche Prov 1 12 25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.
Sprüche Prov 1 12 26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.
Sprüche Prov 1 12 27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.
Sprüche Prov 1 12 28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Sprüche Prov 1 13 1 Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.
Sprüche Prov 1 13 2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.
Sprüche Prov 1 13 3 Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
Sprüche Prov 1 13 4 Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
Sprüche Prov 1 13 5 Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
Sprüche Prov 1 13 6 Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
Sprüche Prov 1 13 7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
Sprüche Prov 1 13 8 Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
Sprüche Prov 1 13 9 Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
Sprüche Prov 1 13 10 Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
Sprüche Prov 1 13 11 Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
Sprüche Prov 1 13 12 Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
Sprüche Prov 1 13 13 Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
Sprüche Prov 1 13 14 Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
Sprüche Prov 1 13 15 Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
Sprüche Prov 1 13 16 Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
Sprüche Prov 1 13 17 Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.
Sprüche Prov 1 13 18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.
Sprüche Prov 1 13 19 Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.
Sprüche Prov 1 13 20 Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.
Sprüche Prov 1 13 21 Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.
Sprüche Prov 1 13 22 Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.
Sprüche Prov 1 13 23 Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.
Sprüche Prov 1 13 24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.
Sprüche Prov 1 13 25 Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.
Sprüche Prov 1 14 1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
Sprüche Prov 1 14 2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
Sprüche Prov 1 14 3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
Sprüche Prov 1 14 4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
Sprüche Prov 1 14 5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
Sprüche Prov 1 14 6 Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
Sprüche Prov 1 14 7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
Sprüche Prov 1 14 8 Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
Sprüche Prov 1 14 9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
Sprüche Prov 1 14 10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
Sprüche Prov 1 14 11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
Sprüche Prov 1 14 12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
Sprüche Prov 1 14 13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
Sprüche Prov 1 14 14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
Sprüche Prov 1 14 15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
Sprüche Prov 1 14 16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
Sprüche Prov 1 14 17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
Sprüche Prov 1 14 18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
Sprüche Prov 1 14 19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
Sprüche Prov 1 14 20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
Sprüche Prov 1 14 21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
Sprüche Prov 1 14 22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
Sprüche Prov 1 14 23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
Sprüche Prov 1 14 24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
Sprüche Prov 1 14 25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
Sprüche Prov 1 14 26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
Sprüche Prov 1 14 27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
Sprüche Prov 1 14 28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
Sprüche Prov 1 14 29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
Sprüche Prov 1 14 30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
Sprüche Prov 1 14 31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
Sprüche Prov 1 14 32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
Sprüche Prov 1 14 33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
Sprüche Prov 1 14 34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
Sprüche Prov 1 14 35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
Sprüche Prov 1 15 1 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.
Sprüche Prov 1 15 2 Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.
Sprüche Prov 1 15 3 Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.
Sprüche Prov 1 15 4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
Sprüche Prov 1 15 5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
Sprüche Prov 1 15 6 Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
Sprüche Prov 1 15 7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
Sprüche Prov 1 15 8 Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
Sprüche Prov 1 15 9 Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
Sprüche Prov 1 15 10 Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
Sprüche Prov 1 15 11 Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
Sprüche Prov 1 15 12 Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
Sprüche Prov 1 15 13 Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
Sprüche Prov 1 15 14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
Sprüche Prov 1 15 15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
Sprüche Prov 1 15 16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
Sprüche Prov 1 15 17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
Sprüche Prov 1 15 18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
Sprüche Prov 1 15 19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
Sprüche Prov 1 15 20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
Sprüche Prov 1 15 21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
Sprüche Prov 1 15 22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
Sprüche Prov 1 15 23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!
Sprüche Prov 1 15 24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.
Sprüche Prov 1 15 25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.
Sprüche Prov 1 15 26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.
Sprüche Prov 1 15 27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.
Sprüche Prov 1 15 28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.
Sprüche Prov 1 15 29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.
Sprüche Prov 1 15 30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.
Sprüche Prov 1 15 31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.
Sprüche Prov 1 15 32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.
Sprüche Prov 1 15 33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
Sprüche Prov 1 16 1 Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
Sprüche Prov 1 16 2 Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
Sprüche Prov 1 16 3 Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
Sprüche Prov 1 16 4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
Sprüche Prov 1 16 5 Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
Sprüche Prov 1 16 6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
Sprüche Prov 1 16 7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
Sprüche Prov 1 16 8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
Sprüche Prov 1 16 9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
Sprüche Prov 1 16 10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
Sprüche Prov 1 16 11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
Sprüche Prov 1 16 12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
Sprüche Prov 1 16 13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
Sprüche Prov 1 16 14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
Sprüche Prov 1 16 15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
Sprüche Prov 1 16 16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
Sprüche Prov 1 16 17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
Sprüche Prov 1 16 18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
Sprüche Prov 1 16 19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
Sprüche Prov 1 16 20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
Sprüche Prov 1 16 21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
Sprüche Prov 1 16 22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
Sprüche Prov 1 16 23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
Sprüche Prov 1 16 24 Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
Sprüche Prov 1 16 25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
Sprüche Prov 1 16 26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
Sprüche Prov 1 16 27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
Sprüche Prov 1 16 28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
Sprüche Prov 1 16 29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
Sprüche Prov 1 16 30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
Sprüche Prov 1 16 31 Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
Sprüche Prov 1 16 32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
Sprüche Prov 1 16 33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.
Sprüche Prov 1 17 1 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.
Sprüche Prov 1 17 2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.
Sprüche Prov 1 17 3 Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.
Sprüche Prov 1 17 4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.
Sprüche Prov 1 17 5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.
Sprüche Prov 1 17 6 Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.
Sprüche Prov 1 17 7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.
Sprüche Prov 1 17 8 Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.
Sprüche Prov 1 17 9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.
Sprüche Prov 1 17 10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.
Sprüche Prov 1 17 11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Sprüche Prov 1 17 12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.
Sprüche Prov 1 17 13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.
Sprüche Prov 1 17 14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!
Sprüche Prov 1 17 15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.
Sprüche Prov 1 17 16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?
Sprüche Prov 1 17 17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.
Sprüche Prov 1 17 18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.
Sprüche Prov 1 17 19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Sprüche Prov 1 17 20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.
Sprüche Prov 1 17 21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.
Sprüche Prov 1 17 22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.
Sprüche Prov 1 17 23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.
Sprüche Prov 1 17 24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.
Sprüche Prov 1 17 25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.
Sprüche Prov 1 17 26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!
Sprüche Prov 1 17 27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.
Sprüche Prov 1 17 28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.
Sprüche Prov 1 18 1 Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Sprüche Prov 1 18 2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Sprüche Prov 1 18 3 З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.
Sprüche Prov 1 18 4 Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
Sprüche Prov 1 18 5 Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Sprüche Prov 1 18 6 Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
Sprüche Prov 1 18 7 Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
Sprüche Prov 1 18 8 Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
Sprüche Prov 1 18 9 Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
Sprüche Prov 1 18 10 Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Sprüche Prov 1 18 11 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Sprüche Prov 1 18 12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
Sprüche Prov 1 18 13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
Sprüche Prov 1 18 14 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
Sprüche Prov 1 18 15 Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
Sprüche Prov 1 18 16 Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
Sprüche Prov 1 18 17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
Sprüche Prov 1 18 18 Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.
Sprüche Prov 1 18 19 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.
Sprüche Prov 1 18 20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
Sprüche Prov 1 18 21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Sprüche Prov 1 18 22 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.
Sprüche Prov 1 18 23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.
Sprüche Prov 1 18 24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
Sprüche Prov 1 19 1 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.
Sprüche Prov 1 19 2 Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.
Sprüche Prov 1 19 3 Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.
Sprüche Prov 1 19 4 Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...
Sprüche Prov 1 19 5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.
Sprüche Prov 1 19 6 Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.
Sprüche Prov 1 19 7 Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!
Sprüche Prov 1 19 8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.
Sprüche Prov 1 19 9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Sprüche Prov 1 19 10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.
Sprüche Prov 1 19 11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.
Sprüche Prov 1 19 12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.
Sprüche Prov 1 19 13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.
Sprüche Prov 1 19 14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.
Sprüche Prov 1 19 15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.
Sprüche Prov 1 19 16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.
Sprüche Prov 1 19 17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.
Sprüche Prov 1 19 18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.
Sprüche Prov 1 19 19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.
Sprüche Prov 1 19 20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.
Sprüche Prov 1 19 21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.
Sprüche Prov 1 19 22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.
Sprüche Prov 1 19 23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.
Sprüche Prov 1 19 24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.
Sprüche Prov 1 19 25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.
Sprüche Prov 1 19 26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,
Sprüche Prov 1 19 27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!
Sprüche Prov 1 19 28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.
Sprüche Prov 1 19 29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.
Sprüche Prov 1 20 1 Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
Sprüche Prov 1 20 2 Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
Sprüche Prov 1 20 3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
Sprüche Prov 1 20 4 Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
Sprüche Prov 1 20 5 Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
Sprüche Prov 1 20 6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
Sprüche Prov 1 20 7 У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
Sprüche Prov 1 20 8 Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
Sprüche Prov 1 20 9 Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
Sprüche Prov 1 20 10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
Sprüche Prov 1 20 11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
Sprüche Prov 1 20 12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
Sprüche Prov 1 20 13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
Sprüche Prov 1 20 14 Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
Sprüche Prov 1 20 15 Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
Sprüche Prov 1 20 16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
Sprüche Prov 1 20 17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
Sprüche Prov 1 20 18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
Sprüche Prov 1 20 19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
Sprüche Prov 1 20 20 Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
Sprüche Prov 1 20 21 Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
Sprüche Prov 1 20 22 Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Sprüche Prov 1 20 23 Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
Sprüche Prov 1 20 24 Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
Sprüche Prov 1 20 25 Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
Sprüche Prov 1 20 26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
Sprüche Prov 1 20 27 Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
Sprüche Prov 1 20 28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Sprüche Prov 1 20 29 Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
Sprüche Prov 1 20 30 Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.
Sprüche Prov 1 21 1 Водні потоки цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує.
Sprüche Prov 1 21 2 Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь.
Sprüche Prov 1 21 3 Справедливість та правду чинити для Господа це добірніше за жертву.
Sprüche Prov 1 21 4 Муж гордого ока та серця надутого несправедливий, а світильник безбожних це гріх.
Sprüche Prov 1 21 5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток.
Sprüche Prov 1 21 6 Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти.
Sprüche Prov 1 21 7 Насильство безбожних прямує на них, бо права чинити не хочуть.
Sprüche Prov 1 21 8 Дорога злочинця крута, а чистий прямий його чин.
Sprüche Prov 1 21 9 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
Sprüche Prov 1 21 10 Лихого жадає душа нечестивого, і в очах його ближній його не отримає милости.
Sprüche Prov 1 21 11 Як карають глумливця мудріє безумний, а як мудрого вчать, знання набуває.
Sprüche Prov 1 21 12 До дому свого приглядається праведний, а безбожний доводить до зла.
Sprüche Prov 1 21 13 Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Sprüche Prov 1 21 14 Таємний дарунок погашує гнів, а неявний гостинець лють сильну.
Sprüche Prov 1 21 15 Радість праведному правосуддя чинити, а злочинцеві страх.
Sprüche Prov 1 21 16 Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Sprüche Prov 1 21 17 Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє.
Sprüche Prov 1 21 18 Безбожний то викуп за праведного, а лукавий за щирого.
Sprüche Prov 1 21 19 Ліпше сидіти в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Sprüche Prov 1 21 20 Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його.
Sprüche Prov 1 21 21 Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу.
Sprüche Prov 1 21 22 До міста хоробрих увійде премудрий, і твердиню надії його поруйнує.
Sprüche Prov 1 21 23 Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха.
Sprüche Prov 1 21 24 Надутий пихою насмішник ім'я йому, він робить усе із бундючним зухвальством.
Sprüche Prov 1 21 25 Пожадання лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити,
Sprüche Prov 1 21 26 він кожного дня пожадливо жадає, а справедливий дає та не жалує.
Sprüche Prov 1 21 27 Жертва безбожних огида, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься.
Sprüche Prov 1 21 28 Свідок брехливий загине, а людина, що слухає Боже, говоритиме завжди.
Sprüche Prov 1 21 29 Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою.
Sprüche Prov 1 21 30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа.
Sprüche Prov 1 21 31 Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!
Sprüche Prov 1 22 1 Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.
Sprüche Prov 1 22 2 Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.
Sprüche Prov 1 22 3 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
Sprüche Prov 1 22 4 Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.
Sprüche Prov 1 22 5 Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.
Sprüche Prov 1 22 6 Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.
Sprüche Prov 1 22 7 Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.
Sprüche Prov 1 22 8 Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.
Sprüche Prov 1 22 9 Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.
Sprüche Prov 1 22 10 Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.
Sprüche Prov 1 22 11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
Sprüche Prov 1 22 12 Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.
Sprüche Prov 1 22 13 Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!
Sprüche Prov 1 22 14 Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.
Sprüche Prov 1 22 15 До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.
Sprüche Prov 1 22 16 Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.
Sprüche Prov 1 22 17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,
Sprüche Prov 1 22 18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!
Sprüche Prov 1 22 19 Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.
Sprüche Prov 1 22 20 Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,
Sprüche Prov 1 22 21 щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.
Sprüche Prov 1 22 22 Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,
Sprüche Prov 1 22 23 бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
Sprüche Prov 1 22 24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,
Sprüche Prov 1 22 25 щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.
Sprüche Prov 1 22 26 Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:
Sprüche Prov 1 22 27 коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?
Sprüche Prov 1 22 28 Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.
Sprüche Prov 1 22 29 Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.
Sprüche Prov 1 23 1 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,
Sprüche Prov 1 23 2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:
Sprüche Prov 1 23 3 не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!
Sprüche Prov 1 23 4 Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,
Sprüche Prov 1 23 5 свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...
Sprüche Prov 1 23 6 Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,
Sprüche Prov 1 23 7 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,
Sprüche Prov 1 23 8 той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!
Sprüche Prov 1 23 9 Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.
Sprüche Prov 1 23 10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,
Sprüche Prov 1 23 11 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!
Sprüche Prov 1 23 12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.
Sprüche Prov 1 23 13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:
Sprüche Prov 1 23 14 ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.
Sprüche Prov 1 23 15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Sprüche Prov 1 23 16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.
Sprüche Prov 1 23 17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,
Sprüche Prov 1 23 18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.
Sprüche Prov 1 23 19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Sprüche Prov 1 23 20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,
Sprüche Prov 1 23 21 бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.
Sprüche Prov 1 23 22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.
Sprüche Prov 1 23 23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.
Sprüche Prov 1 23 24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.
Sprüche Prov 1 23 25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.
Sprüche Prov 1 23 26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.
Sprüche Prov 1 23 27 Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.
Sprüche Prov 1 23 28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.
Sprüche Prov 1 23 29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?
Sprüche Prov 1 23 30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.
Sprüche Prov 1 23 31 Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,
Sprüche Prov 1 23 32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,
Sprüche Prov 1 23 33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...
Sprüche Prov 1 23 34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.
Sprüche Prov 1 23 35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...
Sprüche Prov 1 24 1 Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,
Sprüche Prov 1 24 2 бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.
Sprüche Prov 1 24 3 Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.
Sprüche Prov 1 24 4 А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.
Sprüche Prov 1 24 5 Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.
Sprüche Prov 1 24 6 Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.
Sprüche Prov 1 24 7 Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.
Sprüche Prov 1 24 8 Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.
Sprüche Prov 1 24 9 Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.
Sprüche Prov 1 24 10 Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.
Sprüche Prov 1 24 11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?
Sprüche Prov 1 24 12 Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.
Sprüche Prov 1 24 13 Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,
Sprüche Prov 1 24 14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!
Sprüche Prov 1 24 15 Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,
Sprüche Prov 1 24 16 бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!
Sprüche Prov 1 24 17 Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,
Sprüche Prov 1 24 18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
Sprüche Prov 1 24 19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
Sprüche Prov 1 24 20 бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.
Sprüche Prov 1 24 21 Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,
Sprüche Prov 1 24 22 бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?
Sprüche Prov 1 24 23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.
Sprüche Prov 1 24 24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.
Sprüche Prov 1 24 25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!
Sprüche Prov 1 24 26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
Sprüche Prov 1 24 27 Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.
Sprüche Prov 1 24 28 Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.
Sprüche Prov 1 24 29 Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!
Sprüche Prov 1 24 30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,
Sprüche Prov 1 24 31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...
Sprüche Prov 1 24 32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:
Sprüche Prov 1 24 33 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
Sprüche Prov 1 24 34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...
Sprüche Prov 1 25 1 І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.
Sprüche Prov 1 25 2 Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.
Sprüche Prov 1 25 3 Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.
Sprüche Prov 1 25 4 Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,
Sprüche Prov 1 25 5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.
Sprüche Prov 1 25 6 Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,
Sprüche Prov 1 25 7 бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.
Sprüche Prov 1 25 8 Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?
Sprüche Prov 1 25 9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,
Sprüche Prov 1 25 10 щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.
Sprüche Prov 1 25 11 Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.
Sprüche Prov 1 25 12 Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.
Sprüche Prov 1 25 13 Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.
Sprüche Prov 1 25 14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає.
Sprüche Prov 1 25 15 Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку.
Sprüche Prov 1 25 16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути.
Sprüche Prov 1 25 17 Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе.
Sprüche Prov 1 25 18 Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
Sprüche Prov 1 25 19 Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску.
Sprüche Prov 1 25 20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому.
Sprüche Prov 1 25 21 Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його,
Sprüche Prov 1 25 22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі!
Sprüche Prov 1 25 23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя.
Sprüche Prov 1 25 24 Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
Sprüche Prov 1 25 25 Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу.
Sprüche Prov 1 25 26 Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним.
Sprüche Prov 1 25 27 Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава.
Sprüche Prov 1 25 28 Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.
Sprüche Prov 1 26 1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.
Sprüche Prov 1 26 2 Як пташка літає, як ластівка лине, так невинне прокляття не сповниться.
Sprüche Prov 1 26 3 Батіг на коня, оброть на осла, а різка на спину глупців.
Sprüche Prov 1 26 4 Нерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
Sprüche Prov 1 26 5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в очах своїх не став мудрим.
Sprüche Prov 1 26 6 Хто через глупця посилає слова, той ноги собі обтинає, отруту він п'є.
Sprüche Prov 1 26 7 Як волочаться ноги в кульгавого, так у безумних устах приповістка.
Sprüche Prov 1 26 8 Як прив'язувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.
Sprüche Prov 1 26 9 Як терен, що влізе у руку, отак приповістка в устах нерозумного.
Sprüche Prov 1 26 10 Як стрілець, що все ранить, так і той, хто наймає глупця, і наймає усяких прохожих.
Sprüche Prov 1 26 11 Як вертається пес до своєї блювотини, так глупоту свою повторяє глупак.
Sprüche Prov 1 26 12 Чи ти бачив людину, що мудра в очах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй.
Sprüche Prov 1 26 13 Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!
Sprüche Prov 1 26 14 Двері обертаються на своєму чопі, а лінивий на ліжку своїм.
Sprüche Prov 1 26 15 Свою руку лінивий стромляє до миски, та піднести до рота її йому тяжко.
Sprüche Prov 1 26 16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
Sprüche Prov 1 26 17 Пса за вуха хапає, хто, йдучи, устряває до сварки чужої.
Sprüche Prov 1 26 18 Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,
Sprüche Prov 1 26 19 так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...
Sprüche Prov 1 26 20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.
Sprüche Prov 1 26 21 Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.
Sprüche Prov 1 26 22 Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.
Sprüche Prov 1 26 23 Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,
Sprüche Prov 1 26 24 устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:
Sprüche Prov 1 26 25 коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!
Sprüche Prov 1 26 26 Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.
Sprüche Prov 1 26 27 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.
Sprüche Prov 1 26 28 Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.
Sprüche Prov 1 27 1 Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
Sprüche Prov 1 27 2 Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
Sprüche Prov 1 27 3 Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
Sprüche Prov 1 27 4 Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
Sprüche Prov 1 27 5 Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
Sprüche Prov 1 27 6 Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
Sprüche Prov 1 27 7 Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
Sprüche Prov 1 27 8 Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
Sprüche Prov 1 27 9 Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
Sprüche Prov 1 27 10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
Sprüche Prov 1 27 11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
Sprüche Prov 1 27 12 Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
Sprüche Prov 1 27 13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
Sprüche Prov 1 27 14 Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
Sprüche Prov 1 27 15 Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
Sprüche Prov 1 27 16 хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
Sprüche Prov 1 27 17 Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
Sprüche Prov 1 27 18 Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
Sprüche Prov 1 27 19 Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
Sprüche Prov 1 27 20 Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
Sprüche Prov 1 27 21 Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
Sprüche Prov 1 27 22 Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
Sprüche Prov 1 27 23 Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
Sprüche Prov 1 27 24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
Sprüche Prov 1 27 25 Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
Sprüche Prov 1 27 26 будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
Sprüche Prov 1 27 27 і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
Sprüche Prov 1 28 1 Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.
Sprüche Prov 1 28 2 Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.
Sprüche Prov 1 28 3 Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.
Sprüche Prov 1 28 4 Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.
Sprüche Prov 1 28 5 Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
Sprüche Prov 1 28 6 Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.
Sprüche Prov 1 28 7 Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.
Sprüche Prov 1 28 8 Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.
Sprüche Prov 1 28 9 Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.
Sprüche Prov 1 28 10 Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.
Sprüche Prov 1 28 11 Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.
Sprüche Prov 1 28 12 Велика пишнота, як тішаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати людину.
Sprüche Prov 1 28 13 Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний.
Sprüche Prov 1 28 14 Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорсточує серце своє, той впадає в лихе.
Sprüche Prov 1 28 15 Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.
Sprüche Prov 1 28 16 Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненависник зажерливости буде мати дні довгі.
Sprüche Prov 1 28 17 Людина, обтяжена за душогубство, втікає до гробу, нехай її не підпирають!
Sprüche Prov 1 28 18 Хто ходить невинний, той буде спасений, а криводорогий впаде на одній із доріг.
Sprüche Prov 1 28 19 Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто за марнотним женеться, насититься вбогістю.
Sprüche Prov 1 28 20 Вірна людина багата на благословення, а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться.
Sprüche Prov 1 28 21 Увагу звертати на особу не добре, бо й за кус хліба людина згрішить.
Sprüche Prov 1 28 22 Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда.
Sprüche Prov 1 28 23 Хто напоумляє людину, той знаходить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лестить язиком.
Sprüche Prov 1 28 24 Хто батька свого й свою матір грабує і каже: Це не гріх, той розбійнику друг.
Sprüche Prov 1 28 25 Захланний викликує сварку, хто ж має надію на Господа, буде насичений.
Sprüche Prov 1 28 26 Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врятований.
Sprüche Prov 1 28 27 Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.
Sprüche Prov 1 28 28 Коли підіймаються люди безбожні, людина ховається, а як гинуть вони, то множаться праведні.
Sprüche Prov 1 29 1 Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
Sprüche Prov 1 29 2 Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.
Sprüche Prov 1 29 3 Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.
Sprüche Prov 1 29 4 Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.
Sprüche Prov 1 29 5 Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.
Sprüche Prov 1 29 6 У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.
Sprüche Prov 1 29 7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.
Sprüche Prov 1 29 8 Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.
Sprüche Prov 1 29 9 Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.
Sprüche Prov 1 29 10 Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
Sprüche Prov 1 29 11 Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.
Sprüche Prov 1 29 12 Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!
Sprüche Prov 1 29 13 Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.
Sprüche Prov 1 29 14 Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.
Sprüche Prov 1 29 15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.
Sprüche Prov 1 29 16 Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.
Sprüche Prov 1 29 17 Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.
Sprüche Prov 1 29 18 Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.
Sprüche Prov 1 29 19 Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.
Sprüche Prov 1 29 20 Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!
Sprüche Prov 1 29 21 Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.
Sprüche Prov 1 29 22 Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
Sprüche Prov 1 29 23 Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.
Sprüche Prov 1 29 24 Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.
Sprüche Prov 1 29 25 Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.
Sprüche Prov 1 29 26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.
Sprüche Prov 1 29 27 Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.
Sprüche Prov 1 30 1 Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!
Sprüche Prov 1 30 2 Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,
Sprüche Prov 1 30 3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...
Sprüche Prov 1 30 4 Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?
Sprüche Prov 1 30 5 Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
Sprüche Prov 1 30 6 До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.
Sprüche Prov 1 30 7 Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:
Sprüche Prov 1 30 8 віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,
Sprüche Prov 1 30 9 щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.
Sprüche Prov 1 30 10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
Sprüche Prov 1 30 11 Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,
Sprüche Prov 1 30 12 покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,
Sprüche Prov 1 30 13 покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!
Sprüche Prov 1 30 14 Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!
Sprüche Prov 1 30 15 Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:
Sprüche Prov 1 30 16 шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!
Sprüche Prov 1 30 17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!
Sprüche Prov 1 30 18 Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:
Sprüche Prov 1 30 19 дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...
Sprüche Prov 1 30 20 Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...
Sprüche Prov 1 30 21 Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
Sprüche Prov 1 30 22 під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
Sprüche Prov 1 30 23 під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...
Sprüche Prov 1 30 24 Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:
Sprüche Prov 1 30 25 мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;
Sprüche Prov 1 30 26 борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
Sprüche Prov 1 30 27 немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;
Sprüche Prov 1 30 28 павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!
Sprüche Prov 1 30 29 Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:
Sprüche Prov 1 30 30 лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,
Sprüche Prov 1 30 31 осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!
Sprüche Prov 1 30 32 Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!
Sprüche Prov 1 30 33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.
Sprüche Prov 1 31 1 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:
Sprüche Prov 1 31 2 Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?
Sprüche Prov 1 31 3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!
Sprüche Prov 1 31 4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,
Sprüche Prov 1 31 5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!
Sprüche Prov 1 31 6 Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:
Sprüche Prov 1 31 7 він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!
Sprüche Prov 1 31 8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
Sprüche Prov 1 31 9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
Sprüche Prov 1 31 10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:
Sprüche Prov 1 31 11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
Sprüche Prov 1 31 12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
Sprüche Prov 1 31 13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
Sprüche Prov 1 31 14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
Sprüche Prov 1 31 15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
Sprüche Prov 1 31 16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.
Sprüche Prov 1 31 17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
Sprüche Prov 1 31 18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
Sprüche Prov 1 31 19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
Sprüche Prov 1 31 20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
Sprüche Prov 1 31 21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
Sprüche Prov 1 31 22 Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.
Sprüche Prov 1 31 23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.
Sprüche Prov 1 31 24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.
Sprüche Prov 1 31 25 Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.
Sprüche Prov 1 31 26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
Sprüche Prov 1 31 27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.
Sprüche Prov 1 31 28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:
Sprüche Prov 1 31 29 Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!
Sprüche Prov 1 31 30 Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!
Sprüche Prov 1 31 31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!
Prediger Eccl 1 1 1 Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
Prediger Eccl 1 1 2 Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе!
Prediger Eccl 1 1 3 Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем?
Prediger Eccl 1 1 4 Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть!
Prediger Eccl 1 1 5 І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно.
Prediger Eccl 1 1 6 Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер...
Prediger Eccl 1 1 7 Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти!
Prediger Eccl 1 1 8 Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо...
Prediger Eccl 1 1 9 Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...
Prediger Eccl 1 1 10 Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!
Prediger Eccl 1 1 11 Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...
Prediger Eccl 1 1 12 Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі.
Prediger Eccl 1 1 13 І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею.
Prediger Eccl 1 1 14 Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!...
Prediger Eccl 1 1 15 Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш!
Prediger Eccl 1 1 16 Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання.
Prediger Eccl 1 1 17 І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!...
Prediger Eccl 1 1 18 Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!...
Prediger Eccl 1 2 1 Сказав був я в серці своєму: Іди но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, та й воно ось марнота...
Prediger Eccl 1 2 2 На сміх я сказав: Нерозумний, а на радість: Що робить вона?
Prediger Eccl 1 2 3 Задумав я в серці своєму вином оживляти своє тіло, і провадити мудрістю серце своє, і що буду держатись глупоти, аж поки побачу, що ж добре для людських синів, що робили б під небом за короткого часу свого життя.
Prediger Eccl 1 2 4 Поробив я великі діла: поставив для себе доми, задля себе садив виноградники,
Prediger Eccl 1 2 5 запровадив для себе садки та гаї, і понасаджував в них усіляких дерев овочевих.
Prediger Eccl 1 2 6 Наробив я для себе ставів, щоб поливати із них ліс дерев, що виростали.
Prediger Eccl 1 2 7 Набував я для себе рабів та невільниць, були в мене й домівники. А худоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у всіх, що в Єрусалимі до мене були!
Prediger Eccl 1 2 8 Назбирав я собі також срібла та золота, і скарбів царів та провінцій, завів я собі співаків та співачок, і всякі приємнощі людських синів, жінок наложниць.
Prediger Eccl 1 2 9 І звеличувавсь я усе більше та більше, над усіх, що в Єрусалимі до мене були, моя мудрість стояла також при мені.
Prediger Eccl 1 2 10 І всього, чого очі мої пожадали, я їм не відмовлював: я не стримував серця свого від жодної втіхи, бо тішилось серце моє від усякого труду мого, і це була частка моя від усякого труду свого!
Prediger Eccl 1 2 11 Та коли я звернувся до всіх своїх чинів, що їх поробили були мої руки, і до труду, що я потрудився був, роблячи, й ось усе це марнота та ловлення вітру, і немає під сонцем нічого корисного!...
Prediger Eccl 1 2 12 І звернувся я, щоб бачити мудрість, і безум, і дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!
Prediger Eccl 1 2 13 І я побачив, що є перевага у мудрости над глупотою, як є перевага у світла над темрявою:
Prediger Eccl 1 2 14 у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темряві ходить; та теж я пізнав, що доля одна всім їм трапиться!
Prediger Eccl 1 2 15 І промовив я в серці своєму: Коли доля, яка нерозумному трапиться, трапиться також мені, то нащо тоді я мудрішим ставав? І я говорив був у серці своїм, що марнота й оце...
Prediger Eccl 1 2 16 Не лишається пам'яти про мудрого, як і про нерозумного, на вічні віки, в днях наступних зовсім все забудеться, і мудрий вмирає так само, як і нерозумний...
Prediger Eccl 1 2 17 І життя я зненавидів, бо противний мені кожен чин, що під сонцем він чиниться, бо все це марнота та ловлення вітру!...
Prediger Eccl 1 2 18 І зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був, бо його позоставлю людині, що буде вона по мені,
Prediger Eccl 1 2 19 а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над яким я трудився й змудрів був під сонцем? Це марнота також...
Prediger Eccl 1 2 20 І я обернувся чинити, щоб серце моє прийшло в розпач від усього труда, що чинив я під сонцем...
Prediger Eccl 1 2 21 Бо буває людина, що трудиться з мудрістю, зо знанням та із хистом, та все полишає на долю людині, яка не трудилася в тому: Марнота й оце й зло велике!
Prediger Eccl 1 2 22 Та й що має людина зо всього свойого труда та із клопоту серця свого, що під сонцем працює вона?
Prediger Eccl 1 2 23 Бо всі дні її муки, а смуток робота її, і навіть вночі її серце спокою не знає, теж марнота й оце!...
Prediger Eccl 1 2 24 Нема ліпшого земній людині над те, щоб їсти та пити, і щоб душа її бачила добре із труду свого. Та й оце все, я бачив, воно з руки Бога!
Prediger Eccl 1 2 25 Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?
Prediger Eccl 1 2 26 Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!...
Prediger Eccl 1 3 1 Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
Prediger Eccl 1 3 2 час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
Prediger Eccl 1 3 3 час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
Prediger Eccl 1 3 4 час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
Prediger Eccl 1 3 5 час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
Prediger Eccl 1 3 6 час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
Prediger Eccl 1 3 7 час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
Prediger Eccl 1 3 8 час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
Prediger Eccl 1 3 9 Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?
Prediger Eccl 1 3 10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,
Prediger Eccl 1 3 11 усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця...
Prediger Eccl 1 3 12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.
Prediger Eccl 1 3 13 І отож, як котрий чоловік їсть та п'є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!
Prediger Eccl 1 3 14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, до того не можна нічого додати, і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
Prediger Eccl 1 3 15 Що є, то було вже воно, і що статися має було вже, бо минуле відновлює Бог!
Prediger Eccl 1 3 16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, а в нім беззаконня, і місце правди, у ньому ж неправда...
Prediger Eccl 1 3 17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
Prediger Eccl 1 3 18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
Prediger Eccl 1 3 19 бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, марнота бо все!...
Prediger Eccl 1 3 20 Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху...
Prediger Eccl 1 3 21 Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
Prediger Eccl 1 3 22 І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?...
Prediger Eccl 1 4 1 І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...
Prediger Eccl 1 4 2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...
Prediger Eccl 1 4 3 А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
Prediger Eccl 1 4 4 І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...
Prediger Eccl 1 4 5 Нерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,
Prediger Eccl 1 4 6 краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...
Prediger Eccl 1 4 7 І знову я бачив марноту під сонцем:
Prediger Eccl 1 4 8 Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...
Prediger Eccl 1 4 9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
Prediger Eccl 1 4 10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...
Prediger Eccl 1 4 11 Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
Prediger Eccl 1 4 12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!
Prediger Eccl 1 4 13 Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,
Prediger Eccl 1 4 14 бо виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!
Prediger Eccl 1 4 15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.
Prediger Eccl 1 4 16 Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...
Prediger Eccl 1 5 1 (4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!
Prediger Eccl 1 5 2 (5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!
Prediger Eccl 1 5 3 (5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.
Prediger Eccl 1 5 4 (5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!
Prediger Eccl 1 5 5 (5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!
Prediger Eccl 1 5 6 (5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?
Prediger Eccl 1 5 7 (5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!
Prediger Eccl 1 5 8 (5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.
Prediger Eccl 1 5 9 (5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.
Prediger Eccl 1 5 10 (5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!
Prediger Eccl 1 5 11 (5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?
Prediger Eccl 1 5 12 (5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.
Prediger Eccl 1 5 13 (5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,
Prediger Eccl 1 5 14 (5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:
Prediger Eccl 1 5 15 (5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...
Prediger Eccl 1 5 16 (5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?
Prediger Eccl 1 5 17 (5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...
Prediger Eccl 1 5 18 (5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!
Prediger Eccl 1 5 19 (5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!
Prediger Eccl 1 5 20 (5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!
Prediger Eccl 1 6 1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми:
Prediger Eccl 1 6 2 Ось людина, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав влади їй те споживати, бо чужа людина те поїсть: Це марнота й недуга тяжка!...
Prediger Eccl 1 6 3 Якби сотню дітей наплодив чоловік, і прожив пречисленні літа, і дні віку його були довгі, але не наситилась добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноскові краще від нього!...
Prediger Eccl 1 6 4 Бо в марноті прийшов він, і в темряву йде, і в темряві сховане буде імення його,
Prediger Eccl 1 6 5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому спокійніше від того!...
Prediger Eccl 1 6 6 А коли б він жив двічі по тисячі літ, та не бачив добра, то хіба не до місця одного все йде?
Prediger Eccl 1 6 7 Увесь труд людини для рота її, і пожадання її не виповнюються.
Prediger Eccl 1 6 8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?
Prediger Eccl 1 6 9 Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнями, і також це марнота та ловлення вітру...
Prediger Eccl 1 6 10 Що було, тому ймення його вже надане давно, і відоме, що він чоловік, і він не може правуватися з сильнішим від нього,
Prediger Eccl 1 6 11 бо багато речей, що марноту примножуть, але яка користь від них для людини?
Prediger Eccl 1 6 12 Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під сонцем по ній?
Prediger Eccl 1 7 1 Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
Prediger Eccl 1 7 2 Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!
Prediger Eccl 1 7 3 Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!
Prediger Eccl 1 7 4 Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.
Prediger Eccl 1 7 5 Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,
Prediger Eccl 1 7 6 бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...
Prediger Eccl 1 7 7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
Prediger Eccl 1 7 8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!
Prediger Eccl 1 7 9 Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.
Prediger Eccl 1 7 10 Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.
Prediger Eccl 1 7 11 Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
Prediger Eccl 1 7 12 бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.
Prediger Eccl 1 7 13 Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?
Prediger Eccl 1 7 14 За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!
Prediger Eccl 1 7 15 В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
Prediger Eccl 1 7 16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
Prediger Eccl 1 7 17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?
Prediger Eccl 1 7 18 Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.
Prediger Eccl 1 7 19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
Prediger Eccl 1 7 20 Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,
Prediger Eccl 1 7 21 тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,
Prediger Eccl 1 7 22 знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!
Prediger Eccl 1 7 23 Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
Prediger Eccl 1 7 24 Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?
Prediger Eccl 1 7 25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!
Prediger Eccl 1 7 26 І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!
Prediger Eccl 1 7 27 Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!
Prediger Eccl 1 7 28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...
Prediger Eccl 1 7 29 Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
Prediger Eccl 1 8 1 Хто, як той мудрий, і значення речі хто знає? Розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється.
Prediger Eccl 1 8 2 Я раджу: Наказа царського виконуй, і то ради присяги перед Богом.
Prediger Eccl 1 8 3 Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,
Prediger Eccl 1 8 4 бо слово цареве то влада, і хто йому скаже: Що робиш?
Prediger Eccl 1 8 5 Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.
Prediger Eccl 1 8 6 Бо для кожної речі час і право своє, бо лихо людини численне на ній,
Prediger Eccl 1 8 7 бо не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?
Prediger Eccl 1 8 8 Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.
Prediger Eccl 1 8 9 Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.
Prediger Eccl 1 8 10 І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті... Марнота й оце!
Prediger Eccl 1 8 11 Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.
Prediger Eccl 1 8 12 Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!
Prediger Eccl 1 8 13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!
Prediger Eccl 1 8 14 Є марнота, яка на землі діється, що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!...
Prediger Eccl 1 8 15 І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.
Prediger Eccl 1 8 16 Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима,
Prediger Eccl 1 8 17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, не зможе знайти!...
Prediger Eccl 1 9 1 Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!
Prediger Eccl 1 9 2 Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...
Prediger Eccl 1 9 3 Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...
Prediger Eccl 1 9 4 Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!
Prediger Eccl 1 9 5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,
Prediger Eccl 1 9 6 і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...
Prediger Eccl 1 9 7 Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!
Prediger Eccl 1 9 8 Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!
Prediger Eccl 1 9 9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!
Prediger Eccl 1 9 10 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!
Prediger Eccl 1 9 11 Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!
Prediger Eccl 1 9 12 Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...
Prediger Eccl 1 9 13 Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:
Prediger Eccl 1 9 14 Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.
Prediger Eccl 1 9 15 Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!
Prediger Eccl 1 9 16 І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!
Prediger Eccl 1 9 17 Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.
Prediger Eccl 1 9 18 Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...
Prediger Eccl 1 10 1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.
Prediger Eccl 1 10 2 Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.
Prediger Eccl 1 10 3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.
Prediger Eccl 1 10 4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
Prediger Eccl 1 10 5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:
Prediger Eccl 1 10 6 на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!
Prediger Eccl 1 10 7 Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...
Prediger Eccl 1 10 8 Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.
Prediger Eccl 1 10 9 Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.
Prediger Eccl 1 10 10 Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!
Prediger Eccl 1 10 11 Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.
Prediger Eccl 1 10 12 Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
Prediger Eccl 1 10 13 початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.
Prediger Eccl 1 10 14 Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?
Prediger Eccl 1 10 15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.
Prediger Eccl 1 10 16 Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
Prediger Eccl 1 10 17 Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!
Prediger Eccl 1 10 18 Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.
Prediger Eccl 1 10 19 Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.
Prediger Eccl 1 10 20 Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...
Prediger Eccl 1 11 1 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.
Prediger Eccl 1 11 2 Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.
Prediger Eccl 1 11 3 Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде.
Prediger Eccl 1 11 4 Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.
Prediger Eccl 1 11 5 Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе.
Prediger Eccl 1 11 6 Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.
Prediger Eccl 1 11 7 І світло солодке, і добре очам сонце бачити,
Prediger Eccl 1 11 8 і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!
Prediger Eccl 1 11 9 Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!
Prediger Eccl 1 11 10 Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!
Prediger Eccl 1 12 1 І пам'ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні!
Prediger Eccl 1 12 2 аж поки не стемніє сонце, і світло, і місяць, і зорі, і не вернуться хмари густі за дощем,
Prediger Eccl 1 12 3 у день, коли затремтять ті, хто дім стереже, і зігнуться мужні, і спинять роботу свою млинарі, бо їх стане мало, і потемніють ті, хто в вікно визирає,
Prediger Eccl 1 12 4 і двері подвійні на вулицю замкнені будуть, як зменшиться гуркіт млина, і голос пташини замовкне, і затихнуть всі дочки співучі,
Prediger Eccl 1 12 5 і будуть боятись високого місця, і жахи в дорозі їм будуть, і мигдаль зацвіте, й обтяжіє кобилка, і загине бажання, бо людина відходить до вічного дому свого, а по вулиці будуть ходити довкола голосільники,
Prediger Eccl 1 12 6 аж поки не пірветься срібний шнурок, і не зломиться кругла посудина з золота, і при джерелі не розіб'ється глек, і не зламається коло, й не руне в криницю...
Prediger Eccl 1 12 7 І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!
Prediger Eccl 1 12 8 Наймарніша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...
Prediger Eccl 1 12 9 Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.
Prediger Eccl 1 12 10 Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.
Prediger Eccl 1 12 11 Слова мудрих немов оті леза в ґірлизі, і мов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів, вони дані від одного Пастиря.
Prediger Eccl 1 12 12 А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!
Prediger Eccl 1 12 13 Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!
Prediger Eccl 1 12 14 Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!
Hohelied Song 1 1 1 Соломонова Пісня над піснями.
Hohelied Song 1 1 2 Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
Hohelied Song 1 1 3 На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
Hohelied Song 1 1 4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
Hohelied Song 1 1 5 Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
Hohelied Song 1 1 6 Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...
Hohelied Song 1 1 7 Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
Hohelied Song 1 1 8 Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.
Hohelied Song 1 1 9 Я тебе прирівняв до лошиці в возах фараонових, о моя ти подруженько!
Hohelied Song 1 1 10 Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста!
Hohelied Song 1 1 11 Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із срібними кульками!
Hohelied Song 1 1 12 Доки цар при своєму столі, то мій нард видає свої пахощі.
Hohelied Song 1 1 13 Мій коханий для мене мов китиця мирри: спочиває між персами в мене!
Hohelied Song 1 1 14 Мій коханий для мене мов кипрове гроно в ен-ґедських садах-виноградах!
Hohelied Song 1 1 15 Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої очі немов голубині!
Hohelied Song 1 1 16 Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам зелень!
Hohelied Song 1 1 17 Бруси наших домів то кедрини, стелі в нас кипариси!
Hohelied Song 1 2 1 Я саронська троянда, я долинна лілея!
Hohelied Song 1 2 2 Як лілея між тереном, так подруга моя поміж дівами!
Hohelied Song 1 2 3 Як та яблуня між лісовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебіння солодкий!
Hohelied Song 1 2 4 Він впровадив мене до винярні, а прапор його надо мною кохання!
Hohelied Song 1 2 5 Підкріпіте мене виноградовим печивом, освіжіть мене яблуками, бо я хвора з кохання!
Hohelied Song 1 2 6 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
Hohelied Song 1 2 7 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, й щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
Hohelied Song 1 2 8 Голос мого коханого!... Ось він іде, ось він скаче горами, по пагірках вистрибує...
Hohelied Song 1 2 9 Мій коханий подібний до сарни чи до молодого оленя. Он стоїть він у нас за стіною, зазирає у вікна, заглядає у ґрати...
Hohelied Song 1 2 10 Мій коханий озвався й промовив до мене: Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
Hohelied Song 1 2 11 Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
Hohelied Song 1 2 12 Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
Hohelied Song 1 2 13 Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
Hohelied Song 1 2 14 Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!
Hohelied Song 1 2 15 Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!
Hohelied Song 1 2 16 Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
Hohelied Song 1 2 17 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!
Hohelied Song 1 3 1 По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя... Шукала його, та його не знайшла...
Hohelied Song 1 3 2 Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, та його не знайшла...
Hohelied Song 1 3 3 Спіткали мене сторожі, що по місті проходять... Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?
Hohelied Song 1 3 4 Небагато пройшла я від них, та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!...
Hohelied Song 1 3 5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!...
Hohelied Song 1 3 6 Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?
Hohelied Song 1 3 7 Ось ложе його, Соломонове, шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
Hohelied Song 1 3 8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
Hohelied Song 1 3 9 Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
Hohelied Song 1 3 10 стовпці їхні зробив він із срібла, а їхне опертя золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!...
Hohelied Song 1 3 11 Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!
Hohelied Song 1 4 1 Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!
Hohelied Song 1 4 2 Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної...
Hohelied Song 1 4 3 Твої губки немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
Hohelied Song 1 4 4 Твоя шия немов та Давидова башта, на зброю збудована: тисяча щитів повішена в ній, усе щити лицарів!
Hohelied Song 1 4 5 Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...
Hohelied Song 1 4 6 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...
Hohelied Song 1 4 7 Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!
Hohelied Song 1 4 8 Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.
Hohelied Song 1 4 9 Забрала ти серце мені, моя сестро, моя наречена, забрала ти серце мені самим очком своїм, разочком одненьким намиста свого!...
Hohelied Song 1 4 10 Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...
Hohelied Song 1 4 11 Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!
Hohelied Song 1 4 12 Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...
Hohelied Song 1 4 13 Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,
Hohelied Song 1 4 14 нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,
Hohelied Song 1 4 15 ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...
Hohelied Song 1 4 16 Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...
Hohelied Song 1 5 1 Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!
Hohelied Song 1 5 2 Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...
Hohelied Song 1 5 3 Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?...
Hohelied Song 1 5 4 Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!...
Hohelied Song 1 5 5 Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...
Hohelied Song 1 5 6 Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...
Hohelied Song 1 5 7 Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!
Hohelied Song 1 5 8 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!
Hohelied Song 1 5 9 Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?
Hohelied Song 1 5 10 Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...
Hohelied Song 1 5 11 Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...
Hohelied Song 1 5 12 Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!
Hohelied Song 1 5 13 Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!
Hohelied Song 1 5 14 Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!
Hohelied Song 1 5 15 Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!
Hohelied Song 1 5 16 Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!
Hohelied Song 1 6 1 Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди спрямував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.
Hohelied Song 1 6 2 Мій коханий пішов до садочка свого, в квітники запашні, щоб пасти в садках і збирати лілеї.
Hohelied Song 1 6 3 Я належу своєму коханому, а мені мій коханий, що пасе між лілеями!
Hohelied Song 1 6 4 Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами!
Hohelied Song 1 6 5 Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду!
Hohelied Song 1 6 6 Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної!
Hohelied Song 1 6 7 Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
Hohelied Song 1 6 8 Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа,
Hohelied Song 1 6 9 та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її:
Hohelied Song 1 6 10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?
Hohelied Song 1 6 11 Зійшла я в оріховий сад, щоб поглянути на пуп'яночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові яблуні порозцвітали?
Hohelied Song 1 6 12 І не зчулася я, як мене посадила душа моя між колесниці моєї дружини бояр...
Hohelied Song 1 6 13 (7-1) Вернися, вернись, Суламітко! Вернися, вернися, нехай ми на тебе надивимось! Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на танець військовий?
Hohelied Song 1 7 1 (7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!
Hohelied Song 1 7 2 (7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!
Hohelied Song 1 7 3 (7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!
Hohelied Song 1 7 4 (7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!
Hohelied Song 1 7 5 (7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!
Hohelied Song 1 7 6 (7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!
Hohelied Song 1 7 7 (7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!
Hohelied Song 1 7 8 (7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...
Hohelied Song 1 7 9 (7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!
Hohelied Song 1 7 10 (7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!
Hohelied Song 1 7 11 (7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!
Hohelied Song 1 7 12 (7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!
Hohelied Song 1 7 13 (7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!
Hohelied Song 1 8 1 О, коли б ти мені був за брата, що перса ссав в нені моєї, коли б стріла тебе я на вулиці, цілувала б тебе, і ніхто мені не докоряв би!
Hohelied Song 1 8 2 Повела б я тебе й привела б у дім нені своєї: ти навчав би мене, я б тебе напоїла вином запашним, соком гранатових яблук своїх!
Hohelied Song 1 8 3 Ліва рука його під головою моєю, правиця ж його пригортає мене!...
Hohelied Song 1 8 4 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, нащо б сполохали, й нащо б збудили кохання, аж доки йому до вподоби!
Hohelied Song 1 8 5 Хто вона, що виходить із пустині, спираючися на свого коханого? Під яблунею я збудила тебе, там повила тебе мати твоя, там тебе повила твоя породителька!
Hohelied Song 1 8 6 Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, бо сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'я Господа!
Hohelied Song 1 8 7 Води великі не зможуть згасити кохання, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за кохання маєток увесь свого дому, то ним погордили б зовсім!...
Hohelied Song 1 8 8 Є сестра в нас мала, й перс у неї нема ще. Що зробимо нашій сестричці в той день, коли сватати будуть її?
Hohelied Song 1 8 9 Якщо вона мур, забороло із срібла збудуємо на ній, а якщо вона двері обкладемо кедровою дошкою їх...
Hohelied Song 1 8 10 Я мур, мої ж перса як башти, тоді я була в його очах мов та, яка спокій провадить...
Hohelied Song 1 8 11 Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав сторожам, щоб кожен приносив за плід його тисячу срібла.
Hohelied Song 1 8 12 Але мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тисяча, а сторожам його плоду дві сотні!
Hohelied Song 1 8 13 О ти, що сидиш у садках, друзі твої прислухаються до твого голосу: дай почути його і мені!
Hohelied Song 1 8 14 Утікай, мій коханий, і станься подібний до сарни собі, чи до молодого оленя у бальзамових горах!
Jesaja Isa 1 1 1 Видіння 2377 Ісаї 3470, Амосового 531 сина 1121, яке він був бачив 2372 8804 про Юдею 3063 та про Єрусалим 3389 за днів 3117 Уззії 5818, Йотама 3147, Ахаза 271 та Єзекії 3169, Юдиних 3063 царів 4428.
Jesaja Isa 1 1 2 Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо говорить Господь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони зняли бунт проти Мене!...
Jesaja Isa 1 1 3 Віл знає свого власника, а осел ясла пана свого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене...
Jesaja Isa 1 1 4 О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад!
Jesaja Isa 1 1 5 У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...
Jesaja Isa 1 1 6 Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав'язувані, і оливою не порозм'якшувані...
Jesaja Isa 1 1 7 Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!...
Jesaja Isa 1 1 8 І позосталась Сіонська дочка, мов курінь в винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, як місто обложене...
Jesaja Isa 1 1 9 Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні...
Jesaja Isa 1 1 10 Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський,
Jesaja Isa 1 1 11 нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!
Jesaja Isa 1 1 12 Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої?
Jesaja Isa 1 1 13 Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!...
Jesaja Isa 1 1 14 Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх...
Jesaja Isa 1 1 15 Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю...
Jesaja Isa 1 1 16 Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!
Jesaja Isa 1 1 17 Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!
Jesaja Isa 1 1 18 Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!
Jesaja Isa 1 1 19 Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.
Jesaja Isa 1 1 20 А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце!
Jesaja Isa 1 1 21 Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники!
Jesaja Isa 1 1 22 Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене...
Jesaja Isa 1 1 23 Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить...
Jesaja Isa 1 1 24 Тому то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах!
Jesaja Isa 1 1 25 І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю!
Jesaja Isa 1 1 26 І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!
Jesaja Isa 1 1 27 Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, справедливістю.
Jesaja Isa 1 1 28 А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені.
Jesaja Isa 1 1 29 І будете ви посоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і застидаєтеся за садки, які вибрали ви.
Jesaja Isa 1 1 30 Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.
Jesaja Isa 1 1 31 І станеться сильний кострицею, його ж діло за іскру, і вони обоє попаляться разом, і не буде нікого, хто б те погасив!
Jesaja Isa 1 2 1 Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим:
Jesaja Isa 1 2 2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди.
Jesaja Isa 1 2 3 І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму.
Jesaja Isa 1 2 4 І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!
Jesaja Isa 1 2 5 Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому!
Jesaja Isa 1 2 6 Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців.
Jesaja Isa 1 2 7 І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його.
Jesaja Isa 1 2 8 І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці,
Jesaja Isa 1 2 9 і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй!
Jesaja Isa 1 2 10 Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі!
Jesaja Isa 1 2 11 Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня!
Jesaja Isa 1 2 12 Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно,
Jesaja Isa 1 2 13 і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби,
Jesaja Isa 1 2 14 і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені,
Jesaja Isa 1 2 15 і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі,
Jesaja Isa 1 2 16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо!
Jesaja Isa 1 2 17 І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня,
Jesaja Isa 1 2 18 а божища зовсім минуться!
Jesaja Isa 1 2 19 І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі!
Jesaja Isa 1 2 20 Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам,
Jesaja Isa 1 2 21 щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі!
Jesaja Isa 1 2 22 Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати?
Jesaja Isa 1 3 1 Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,
Jesaja Isa 1 3 2 лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,
Jesaja Isa 1 3 3 п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,
Jesaja Isa 1 3 4 і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!
Jesaja Isa 1 3 5 І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...
Jesaja Isa 1 3 6 Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!
Jesaja Isa 1 3 7 Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!
Jesaja Isa 1 3 8 Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...
Jesaja Isa 1 3 9 Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!
Jesaja Isa 1 3 10 Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.
Jesaja Isa 1 3 11 Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!
Jesaja Isa 1 3 12 Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!
Jesaja Isa 1 3 13 Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.
Jesaja Isa 1 3 14 Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!
Jesaja Isa 1 3 15 Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.
Jesaja Isa 1 3 16 І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,
Jesaja Isa 1 3 17 тому вчинить Господь тім'я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!...
Jesaja Isa 1 3 18 Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,
Jesaja Isa 1 3 19 сережки, нараменники, і серпанки,
Jesaja Isa 1 3 20 і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,
Jesaja Isa 1 3 21 персні, і сережки носові,
Jesaja Isa 1 3 22 чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,
Jesaja Isa 1 3 23 дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.
Jesaja Isa 1 3 24 І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!
Jesaja Isa 1 3 25 Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,
Jesaja Isa 1 3 26 і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка...
Jesaja Isa 1 4 1 І того дня сім жінок схоплять мужа одного, говорячи: Ми будемо їсти свій хліб, і зодягатимем одіж свою, тільки йменням твоїм хай нас кличуть, забери ти наш сором!
Jesaja Isa 1 4 2 Того дня буде парость Господня красою та славою, плід же земний величністю та пишнотою для врятованих із Ізраїля.
Jesaja Isa 1 4 3 І буде зосталий в Сіоні й полишений в Єрусалимі, святим буде зватися він, кожен, хто жити записаний в Єрусалимі,
Jesaja Isa 1 4 4 коли нечистоту Господь змиє з сіонських дочок, а кров Єрусалиму сполоще з-посеред його духом права та духом очищення.
Jesaja Isa 1 4 5 І створить Господь над усяким житлом на Сіонській горі та над місцем зібрання удень хмару, вночі ж дим і блиск огню полум'яного, бо над всякою славою буде покрова...
Jesaja Isa 1 4 6 І буде шатро удень тінню від спеки, і захистом та укриттям від негоди й дощу!
Jesaja Isa 1 5 1 Заспіваю ж я вам про Свойого Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.
Jesaja Isa 1 5 2 І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі ягоди!
Jesaja Isa 1 5 3 Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:
Jesaja Isa 1 5 4 що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?
Jesaja Isa 1 5 5 А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,
Jesaja Isa 1 5 6 зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підсапуваний, і виросте терня й будяччя на ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!
Jesaja Isa 1 5 7 Бо виноградник Господа Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк...
Jesaja Isa 1 5 8 Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите серед краю!
Jesaja Isa 1 5 9 В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них.
Jesaja Isa 1 5 10 Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу.
Jesaja Isa 1 5 11 Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!
Jesaja Isa 1 5 12 І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.
Jesaja Isa 1 5 13 Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його висохне з прагнення...
Jesaja Isa 1 5 14 Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
Jesaja Isa 1 5 15 І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,
Jesaja Isa 1 5 16 а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!
Jesaja Isa 1 5 17 І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.
Jesaja Isa 1 5 18 Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,
Jesaja Isa 1 5 19 та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!
Jesaja Isa 1 5 20 Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!
Jesaja Isa 1 5 21 Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!
Jesaja Isa 1 5 22 Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою,
Jesaja Isa 1 5 23 що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...
Jesaja Isa 1 5 24 Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум'я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!
Jesaja Isa 1 5 25 Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
Jesaja Isa 1 5 26 І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,
Jesaja Isa 1 5 27 немає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дримає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.
Jesaja Isa 1 5 28 Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані. Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його немов вихор.
Jesaja Isa 1 5 29 Його рик як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, й її понесе, і ніхто не врятує!
Jesaja Isa 1 5 30 І на нього ревітиме він того дня, як те море реве... І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її...
Jesaja Isa 1 6 1 Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.
Jesaja Isa 1 6 2 Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.
Jesaja Isa 1 6 3 І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!
Jesaja Isa 1 6 4 І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!
Jesaja Isa 1 6 5 Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!
Jesaja Isa 1 6 6 І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, якого він узяв щипцями з-над жертівника.
Jesaja Isa 1 6 7 І він доторкнувся до уст моїх та й сказав: Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззаконня твоє, і гріх твій окуплений.
Jesaja Isa 1 6 8 І почув я голос Господа, що говорив: Кого Я пошлю, і хто піде для Нас? А я відказав: Ось я, пошли Ти мене!
Jesaja Isa 1 6 9 А Він проказав: Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте.
Jesaja Isa 1 6 10 Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він!
Jesaja Isa 1 6 11 І сказав я: Аж доки, о Господи? А Він відказав: Аж доки міста спустіють без мешканця, і доми без людей, а земля спустошена буде зовсім...
Jesaja Isa 1 6 12 І віддалить людину Господь, і буде велике опущення серед землі...
Jesaja Isa 1 6 13 І коли позостанеться в ній ще десята частина, вона знову спустошена буде... Але мов з теребинту й мов з дубу, зостанеться в них пень по зрубі, насіння бо святости пень їхній!
Jesaja Isa 1 7 1 І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.
Jesaja Isa 1 7 2 І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!
Jesaja Isa 1 7 3 І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників.
Jesaja Isa 1 7 4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,
Jesaja Isa 1 7 5 за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:
Jesaja Isa 1 7 6 Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.
Jesaja Isa 1 7 7 Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!
Jesaja Isa 1 7 8 Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!
Jesaja Isa 1 7 9 А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте.
Jesaja Isa 1 7 10 І Господь далі говорив до Ахаза й казав:
Jesaja Isa 1 7 11 Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!
Jesaja Isa 1 7 12 А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа.
Jesaja Isa 1 7 13 І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?
Jesaja Isa 1 7 14 Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.
Jesaja Isa 1 7 15 Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.
Jesaja Isa 1 7 16 Бо поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її.
Jesaja Isa 1 7 17 Спровадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського.
Jesaja Isa 1 7 18 І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,
Jesaja Isa 1 7 19 і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх...
Jesaja Isa 1 7 20 Дня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.
Jesaja Isa 1 7 21 І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,
Jesaja Isa 1 7 22 то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.
Jesaja Isa 1 7 23 І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!
Jesaja Isa 1 7 24 Зо стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля...
Jesaja Isa 1 7 25 А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його...
Jesaja Isa 1 8 1 І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.
Jesaja Isa 1 8 2 І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.
Jesaja Isa 1 8 3 І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.
Jesaja Isa 1 8 4 Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.
Jesaja Isa 1 8 5 І Господь ще далі говорив до мене й казав:
Jesaja Isa 1 8 6 За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,
Jesaja Isa 1 8 7 то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його. І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.
Jesaja Isa 1 8 8 І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!
Jesaja Isa 1 8 9 Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!
Jesaja Isa 1 8 10 Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!
Jesaja Isa 1 8 11 Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:
Jesaja Isa 1 8 12 Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!
Jesaja Isa 1 8 13 Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
Jesaja Isa 1 8 14 І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
Jesaja Isa 1 8 15 І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
Jesaja Isa 1 8 16 Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.
Jesaja Isa 1 8 17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
Jesaja Isa 1 8 18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
Jesaja Isa 1 8 19 А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?
Jesaja Isa 1 8 20 До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
Jesaja Isa 1 8 21 І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
Jesaja Isa 1 8 22 і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність...
Jesaja Isa 1 9 1 (8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.
Jesaja Isa 1 9 2 (9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!
Jesaja Isa 1 9 3 (9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!
Jesaja Isa 1 9 4 (9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.
Jesaja Isa 1 9 5 (9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!
Jesaja Isa 1 9 6 (9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
Jesaja Isa 1 9 7 (9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!
Jesaja Isa 1 9 8 (9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,
Jesaja Isa 1 9 9 (9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:
Jesaja Isa 1 9 10 (9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!
Jesaja Isa 1 9 11 (9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:
Jesaja Isa 1 9 12 (9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
Jesaja Isa 1 9 13 (9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...
Jesaja Isa 1 9 14 (9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.
Jesaja Isa 1 9 15 (9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.
Jesaja Isa 1 9 16 (9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.
Jesaja Isa 1 9 17 (9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
Jesaja Isa 1 9 18 (9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...
Jesaja Isa 1 9 19 (9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!...
Jesaja Isa 1 9 20 (9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:
Jesaja Isa 1 9 21 (9-20) Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
Jesaja Isa 1 10 1 Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,
Jesaja Isa 1 10 2 щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...
Jesaja Isa 1 10 3 А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?
Jesaja Isa 1 10 4 Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
Jesaja Isa 1 10 5 Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!
Jesaja Isa 1 10 6 На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.
Jesaja Isa 1 10 7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!
Jesaja Isa 1 10 8 Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?
Jesaja Isa 1 10 9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?
Jesaja Isa 1 10 10 Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,
Jesaja Isa 1 10 11 то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?
Jesaja Isa 1 10 12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!
Jesaja Isa 1 10 13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!
Jesaja Isa 1 10 14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...
Jesaja Isa 1 10 15 Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!
Jesaja Isa 1 10 16 Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!
Jesaja Isa 1 10 17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!
Jesaja Isa 1 10 18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,
Jesaja Isa 1 10 19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!
Jesaja Isa 1 10 20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
Jesaja Isa 1 10 21 Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.
Jesaja Isa 1 10 22 Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,
Jesaja Isa 1 10 23 бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.
Jesaja Isa 1 10 24 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.
Jesaja Isa 1 10 25 Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!
Jesaja Isa 1 10 26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!
Jesaja Isa 1 10 27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!
Jesaja Isa 1 10 28 Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.
Jesaja Isa 1 10 29 Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.
Jesaja Isa 1 10 30 Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!
Jesaja Isa 1 10 31 Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...
Jesaja Isa 1 10 32 Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.
Jesaja Isa 1 10 33 Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.
Jesaja Isa 1 10 34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!
Jesaja Isa 1 11 1 І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його.
Jesaja Isa 1 11 2 І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього.
Jesaja Isa 1 11 3 Його уподобання в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати,
Jesaja Isa 1 11 4 але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі. І вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному.
Jesaja Isa 1 11 5 І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же поясом стегон Його!
Jesaja Isa 1 11 6 І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме!
Jesaja Isa 1 11 7 А корова й ведмідь будуть пастися разом, разом будуть лежати їхні діти, і лев буде їсти солому, немов та худоба!
Jesaja Isa 1 11 8 І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки,
Jesaja Isa 1 11 9 не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!
Jesaja Isa 1 11 10 І станеться в день той: до Кореня Єссеєвого, що стане прапором народам, погани звертатися будуть до Нього, і буде славою місце спочинку Його!
Jesaja Isa 1 11 11 І станеться в день той, і знову подруге простягне Господь Свою руку, щоб набути останок народу Свого, що полишиться з Ашшуру й з Єгипту, і з Патросу та з Етіопії, і з Еламу й з Шін'ару, і з Хамату, та з морських островів.
Jesaja Isa 1 11 12 І поганам підійме Він прапора, і згромадить вигнанців Ізраїля, і розпорошення Юди збере з чотирьох країв світу!
Jesaja Isa 1 11 13 І спиниться заздрість Єфрема, і витяті будуть супротивники Юди, не буде вже заздрити Юді Єфрем, а Юда не буде гнобити Єфрема.
Jesaja Isa 1 11 14 І вони полетять на плече филистимлян до моря, пограбують гуртом синів сходу, на Едома й Моава вони накладуть свою руку, і діти Аммона їх слухати будуть.
Jesaja Isa 1 11 15 І вчинить закляттям Господь затоку моря Єгипетського, і руку Свою простягне на ріку в сильнім вітрі Своїм, і на сім потоків розділить її, й буде можна її у взутті переходити.
Jesaja Isa 1 11 16 І буде широка дорога для решти народу Його, що з Ашшуру зостанеться, як була для Ізраїля в день, коли він виходив із краю єгипетського.
Jesaja Isa 1 12 1 І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш,
Jesaja Isa 1 12 2 оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став!
Jesaja Isa 1 12 3 І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел!
Jesaja Isa 1 12 4 І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне!
Jesaja Isa 1 12 5 Співайте для Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі!
Jesaja Isa 1 12 6 Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!
Jesaja Isa 1 13 1 Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів.
Jesaja Isa 1 13 2 Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!
Jesaja Isa 1 13 3 Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.
Jesaja Isa 1 13 4 Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо!
Jesaja Isa 1 13 5 Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити!
Jesaja Isa 1 13 6 Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...
Jesaja Isa 1 13 7 Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.
Jesaja Isa 1 13 8 І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя...
Jesaja Isa 1 13 9 Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї!
Jesaja Isa 1 13 10 Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм...
Jesaja Isa 1 13 11 І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!
Jesaja Isa 1 13 12 Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.
Jesaja Isa 1 13 13 Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...
Jesaja Isa 1 13 14 І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.
Jesaja Isa 1 13 15 Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча...
Jesaja Isa 1 13 16 А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять!
Jesaja Isa 1 13 17 Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього,
Jesaja Isa 1 13 18 і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости...
Jesaja Isa 1 13 19 І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру!
Jesaja Isa 1 13 20 Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою...
Jesaja Isa 1 13 21 Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть...
Jesaja Isa 1 13 22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!
Jesaja Isa 1 14 1 Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.
Jesaja Isa 1 14 2 І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!
Jesaja Isa 1 14 3 І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,
Jesaja Isa 1 14 4 то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!
Jesaja Isa 1 14 5 Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих,
Jesaja Isa 1 14 6 що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.
Jesaja Isa 1 14 7 Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.
Jesaja Isa 1 14 8 Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!
Jesaja Isa 1 14 9 Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.
Jesaja Isa 1 14 10 Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!
Jesaja Isa 1 14 11 Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе...
Jesaja Isa 1 14 12 Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!
Jesaja Isa 1 14 13 Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,
Jesaja Isa 1 14 14 підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!
Jesaja Isa 1 14 15 Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!
Jesaja Isa 1 14 16 Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,
Jesaja Isa 1 14 17 що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?
Jesaja Isa 1 14 18 Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,
Jesaja Isa 1 14 19 ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...
Jesaja Isa 1 14 20 Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!
Jesaja Isa 1 14 21 Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.
Jesaja Isa 1 14 22 І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!
Jesaja Isa 1 14 23 І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!
Jesaja Isa 1 14 24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,
Jesaja Isa 1 14 25 щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!
Jesaja Isa 1 14 26 Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.
Jesaja Isa 1 14 27 Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?
Jesaja Isa 1 14 28 У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:
Jesaja Isa 1 14 29 Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!
Jesaja Isa 1 14 30 І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!
Jesaja Isa 1 14 31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!
Jesaja Isa 1 14 32 І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!
Jesaja Isa 1 15 1 Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.
Jesaja Isa 1 15 2 Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх головах його лисина, обстрижена кожна його борода,
Jesaja Isa 1 15 3 на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...
Jesaja Isa 1 15 4 І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.
Jesaja Isa 1 15 5 Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,
Jesaja Isa 1 15 6 бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...
Jesaja Isa 1 15 7 Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.
Jesaja Isa 1 15 8 Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.
Jesaja Isa 1 15 9 Бо наповнилась кров'ю димонська вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.
Jesaja Isa 1 16 1 Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.
Jesaja Isa 1 16 2 І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:
Jesaja Isa 1 16 3 Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай...
Jesaja Isa 1 16 4 Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі...
Jesaja Isa 1 16 5 І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.
Jesaja Isa 1 16 6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці...
Jesaja Isa 1 16 7 Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,
Jesaja Isa 1 16 8 бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли.
Jesaja Isa 1 16 9 Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.
Jesaja Isa 1 16 10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радости Я припинив!
Jesaja Isa 1 16 11 Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.
Jesaja Isa 1 16 12 І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого.
Jesaja Isa 1 16 13 Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава.
Jesaja Isa 1 16 14 А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика!
Jesaja Isa 1 17 1 Пророцтво про Дамаск. Ось Дамаск вилучається з міст, і стається, як купа руїн.
Jesaja Isa 1 17 2 Покинені будуть міста Ароеру, для черід вони будуть, і ті будуть лежати, і не буде кому їх сполошити...
Jesaja Isa 1 17 3 Заникне твердиня з Єфрема, і царство з Дамаску, і решта Араму будуть, як слава синів Ізраїля, говорить Господь Саваот!
Jesaja Isa 1 17 4 І станеться в день той, слава Якова знидіє, і вихудне товщ його тіла.
Jesaja Isa 1 17 5 І буде, немов би жнець збирає збіжжя, а рамено його жне колосся; і буде, немов би збирають колосся в долині Рефаїм.
Jesaja Isa 1 17 6 І на ньому зостануться залишки з плодів, як при оббиванні оливки: дві-три ягідки на верховітті, чотири-п'ять на галузках плідної деревини, говорить Господь, Бог Ізраїлів.
Jesaja Isa 1 17 7 Того дня зверне людина зір до свого Творця, а очі її на Святого Ізраїлевого дивитися будуть.
Jesaja Isa 1 17 8 І не буде звертатись людина до жертівників, чину рук своїх, і не буде дивитись на те, що зробили були її пальці, ні на ашери, ані на стовпи на честь сонця.
Jesaja Isa 1 17 9 Того дня її сильні міста будуть, мов ті опустілі місця лісу та верхів'я гір, що їх позоставлено перед синами Ізраїля, і руїною станеться те.
Jesaja Isa 1 17 10 Бо забула ти, дочко Ізраїля, Бога спасіння свого, і не пам'ятала про Скелю сили своєї. Тому то садиш розсадника приємного, і пересаджуєш туди чужу виноградину.
Jesaja Isa 1 17 11 Того дня, як садила, ти обгородила його, і про посів свій подбала, щоб рано зацвіло. Але жниво минулося в день слабости невигойного болю!...
Jesaja Isa 1 17 12 Біда, рев численних народів, гуркочуть, як гуркіт морів, і галас племен, вони галасують, як гуркіт міцної води.
Jesaja Isa 1 17 13 Галасують племена, як гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, і кожен далеко втече, і буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, і мов перед вихром перекотиполе...
Jesaja Isa 1 17 14 Як вечір насуне то й жах ось, поки ранок настане не буде його. Це талан наших грабівників, і це доля дерилюдів наших!...
Jesaja Isa 1 18 1 Горе тобі, дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських,
Jesaja Isa 1 18 2 що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води! Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали.
Jesaja Isa 1 18 3 Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.
Jesaja Isa 1 18 4 Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив!
Jesaja Isa 1 18 5 Бо перед жнивами, як скінчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами галуззя м'які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він.
Jesaja Isa 1 18 6 Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.
Jesaja Isa 1 18 7 Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.
Jesaja Isa 1 19 1 Пророцтво про Єгипет. Ось на хмарі легенькій несеться Господь і прибуде в Єгипет, і затремтять перед лицем Його боввани Єгипту, і серце Єгипту розтане посеред нього.
Jesaja Isa 1 19 2 І підбурю єгиптянина на єгиптянина, і будуть точити війну кожен з братом своїм, і кожен із ближнім своїм, місто з містом, а царство із царством.
Jesaja Isa 1 19 3 І Єгипет на дусі поникне в своєму нутрі, а раду його Я поплутаю, і вони будуть питати бовванів своїх, і заклиначів духів та духів померлих і своїх ворожбитів.
Jesaja Isa 1 19 4 І віддам Я Єгипет у руку жорстокого пана, і цар лютий над ним запанує, говорить Господь, Господь Саваот!
Jesaja Isa 1 19 5 І зникне із Моря вода, і висохне Річка, та й стане суха.
Jesaja Isa 1 19 6 І засмердяться річки та нужденними стануть, і повисихають притоки Єгипту, пов'яне комиш та очерет.
Jesaja Isa 1 19 7 Луги над рікою, над берегом річки, і все, що при річці посіяне, повисихає, розвіється все, і не буде його.
Jesaja Isa 1 19 8 І заплачуть рибалки, і будуть ридати всі ті, що гачка закидають до річки, а ті, що розтягують невід на воду, стратять надію.
Jesaja Isa 1 19 9 А ті, що працюють при чесанім льоні та тчуть полотно, засоромляться.
Jesaja Isa 1 19 10 І будуть основи Єгипту розбиті, всі ж працюючі за плату на дусі впадуть.
Jesaja Isa 1 19 11 Дійсно, вельможі Цоану безумні, і нерозумною стала рада мудрих фараонових радників. І як фараонові скажете: Я син мудреців, я син давніх царів?
Jesaja Isa 1 19 12 Де ж вони, де твої мудреці? І хай розкажуть тобі й хай пізнають, що порадив Господь Саваот на Єгипет.
Jesaja Isa 1 19 13 Стали немудрі вельможі Цоану, вельможі Мемфісу обманені, учинили блудячим Єгипет головніші з племен його.
Jesaja Isa 1 19 14 Господь влив у нього дух одуру, і вони вчинили блудячим Єгипет в усякому чині його, як блудить п'яниця в блювоті своїй...
Jesaja Isa 1 19 15 І Єгипет не матиме діла, що вміли б вчинити його голова або хвіст, пальмова галузка чи очеретина.
Jesaja Isa 1 19 16 Того дня стане Єгипет, немов ті жінки, і тремтітиме, і буде лякатись помаху руки Господа Саваота, що Він нею над ним помахає.
Jesaja Isa 1 19 17 І стане юдейська земля для Єгипту за пострах: кожен, кому пригадають про неї, злякається перед задумом Господа Саваота, якого повзяв Він на нього.
Jesaja Isa 1 19 18 Того дня буде п'ять міст в єгипетськім краї, що говоритимуть ханаанською мовою й присягатимуть Господом Саваотом. Одне буде зватися Ір-Гахерес.
Jesaja Isa 1 19 19 Того дня серед краю єгипетського буде жертівник Господу, і стовп при границі його Господеві.
Jesaja Isa 1 19 20 І він буде в єгипетськім краї ознакою й свідком для Господа Саваота, коли будуть взивати до Господа перед гнобителями, то пошле їм спасителя та оборонця, який їх спасе.
Jesaja Isa 1 19 21 І стане знаний Господь для Єгипту, і того дня познають єгиптяни Господа, і будуть служити жертвою й жертвою хлібною, і присягнуть обітницю Господеві, і виповнять.
Jesaja Isa 1 19 22 І вразить єгиптян Господь, буде бити їх та лікувати, і до Господа звернуться, і Він дасться їм ублагати Себе, і їх вилікує.
Jesaja Isa 1 19 23 Того дня буде бита дорога з Єгипту в Асирію, і прийдуть асирійці до єгиптян, а єгиптяни до асирійців, і будуть служити єгиптяни з асирійцями Господеві.
Jesaja Isa 1 19 24 Того дня буде Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й Асирії, благословенням серед землі,
Jesaja Isa 1 19 25 бо Господь Саваот його поблагословив та й сказав: Благословенний народ мій Єгипет, і Ашшур, чин Моїх рук, та Ізраїль, спадщина Моя!
Jesaja Isa 1 20 1 Того року, коли Тартан прийшов до Ашдоду, як його послав був Сарґон, цар асирійський, і він воював був з Ашдодом і здобув його,
Jesaja Isa 1 20 2 того часу казав був Господь через Ісаю, Амосового сина, говорячи: Іди, і розв'яжеш верету з-над стегон своїх, і здіймеш взуття зо своєї ноги! І він зробив так, ходив нагий та босий.
Jesaja Isa 1 20 3 І Господь говорив: Як ходив Мій раб Ісая нагий та босий три роки, це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію,
Jesaja Isa 1 20 4 так поведе цар асирійський полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та старих, нагих та босих, навіть з озадком відкритим. Сором Єгипту!
Jesaja Isa 1 20 5 І будуть збентежені та засоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту.
Jesaja Isa 1 20 6 І скаже того дня мешканець того побережжя: Оце таке місце, куди звернений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урятуватися перед асирійським царем. І як ми втечемо?
Jesaja Isa 1 21 1 Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.
Jesaja Isa 1 21 2 Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.
Jesaja Isa 1 21 3 Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.
Jesaja Isa 1 21 4 Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.
Jesaja Isa 1 21 5 Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!
Jesaja Isa 1 21 6 Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.
Jesaja Isa 1 21 7 І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.
Jesaja Isa 1 21 8 І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!
Jesaja Isa 1 21 9 Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!
Jesaja Isa 1 21 10 О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.
Jesaja Isa 1 21 11 Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?
Jesaja Isa 1 21 12 А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!
Jesaja Isa 1 21 13 Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.
Jesaja Isa 1 21 14 Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!
Jesaja Isa 1 21 15 Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.
Jesaja Isa 1 21 16 Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.
Jesaja Isa 1 21 17 А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.
Jesaja Isa 1 22 1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?
Jesaja Isa 1 22 2 Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої не побиті мечем, і не повмирали в війні.
Jesaja Isa 1 22 3 Усі разом утекли твої проводирі, без вистрілу луку пов'язані усі, хто з тобою знайшовся, пов'язані разом, хоч вони повтікали далеко.
Jesaja Isa 1 22 4 Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована,
Jesaja Isa 1 22 5 бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!
Jesaja Isa 1 22 6 А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.
Jesaja Isa 1 22 7 І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.
Jesaja Isa 1 22 8 І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.
Jesaja Isa 1 22 9 І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;
Jesaja Isa 1 22 10 і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;
Jesaja Isa 1 22 11 і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
Jesaja Isa 1 22 12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.
Jesaja Isa 1 22 13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!
Jesaja Isa 1 22 14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.
Jesaja Isa 1 22 15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
Jesaja Isa 1 22 16 Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав? Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,
Jesaja Isa 1 22 17 та Господь тебе з силою викине, лицарю, і хапаючи, схопить тебе,
Jesaja Isa 1 22 18 звиваючи, звине тебе на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!
Jesaja Isa 1 22 19 І попхну тебе з стану твого, і скину тебе з того місця, на якому стоїш.
Jesaja Isa 1 22 20 І станеться в день той, і покличу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,
Jesaja Isa 1 22 21 і на нього хітона твого одягну, і підпережу Я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
Jesaja Isa 1 22 22 І дам ключа дому Давидового на рамено його, і коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчиняти.
Jesaja Isa 1 22 23 І його Я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він домові батька свого троном слави.
Jesaja Isa 1 22 24 І повісять на ньому всю славу отцівського дому його, нащадки та дикі відростки, увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного!
Jesaja Isa 1 22 25 Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться кілок, що був в певне місце забитий, і буде відрубаний та й упаде, і знищений буде тягар, що на ньому, бо так каже Господь!...
Jesaja Isa 1 23 1 Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито.
Jesaja Isa 1 23 2 Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.
Jesaja Isa 1 23 3 І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.
Jesaja Isa 1 23 4 Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.
Jesaja Isa 1 23 5 Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.
Jesaja Isa 1 23 6 Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я!
Jesaja Isa 1 23 7 Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.
Jesaja Isa 1 23 8 Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?
Jesaja Isa 1 23 9 Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.
Jesaja Isa 1 23 10 Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони
Jesaja Isa 1 23 11 Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,
Jesaja Isa 1 23 12 і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.
Jesaja Isa 1 23 13 Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.
Jesaja Isa 1 23 14 Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!
Jesaja Isa 1 23 15 І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:
Jesaja Isa 1 23 16 Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!
Jesaja Isa 1 23 17 І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.
Jesaja Isa 1 23 18 І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.
Jesaja Isa 1 24 1 Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує.
Jesaja Isa 1 24 2 І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник.
Jesaja Isa 1 24 3 Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав,
Jesaja Isa 1 24 4 засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі...
Jesaja Isa 1 24 5 Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...
Jesaja Isa 1 24 6 Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося...
Jesaja Isa 1 24 7 Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають,
Jesaja Isa 1 24 8 спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел!
Jesaja Isa 1 24 9 При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...
Jesaja Isa 1 24 10 Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти...
Jesaja Isa 1 24 11 На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла,
Jesaja Isa 1 24 12 позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама...
Jesaja Isa 1 24 13 Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився.
Jesaja Isa 1 24 14 Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря.
Jesaja Isa 1 24 15 Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!
Jesaja Isa 1 24 16 Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно!
Jesaja Isa 1 24 17 Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі!
Jesaja Isa 1 24 18 І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли...
Jesaja Isa 1 24 19 Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась...
Jesaja Isa 1 24 20 Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане!
Jesaja Isa 1 24 21 І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі,
Jesaja Isa 1 24 22 і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені!
Jesaja Isa 1 24 23 Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його!
Jesaja Isa 1 25 1 Господи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!
Jesaja Isa 1 25 2 Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто руїною, чужинецький палац перестав бути містом, навіки не буде воно відбудоване!
Jesaja Isa 1 25 3 Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,
Jesaja Isa 1 25 4 бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!
Jesaja Isa 1 25 5 Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.
Jesaja Isa 1 25 6 І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.
Jesaja Isa 1 25 7 І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.
Jesaja Isa 1 25 8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.
Jesaja Isa 1 25 9 І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!
Jesaja Isa 1 25 10 Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,
Jesaja Isa 1 25 11 і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.
Jesaja Isa 1 25 12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!
Jesaja Isa 1 26 1 Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки.
Jesaja Isa 1 26 2 Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!
Jesaja Isa 1 26 3 Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.
Jesaja Isa 1 26 4 Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!
Jesaja Isa 1 26 5 Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!
Jesaja Isa 1 26 6 Його топче нога, ноги вбогого, стопи нужденних...
Jesaja Isa 1 26 7 Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.
Jesaja Isa 1 26 8 І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі,
Jesaja Isa 1 26 9 за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!
Jesaja Isa 1 26 10 Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!
Jesaja Isa 1 26 11 Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!
Jesaja Isa 1 26 12 Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!
Jesaja Isa 1 26 13 Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.
Jesaja Isa 1 26 14 Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.
Jesaja Isa 1 26 15 Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.
Jesaja Isa 1 26 16 Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.
Jesaja Isa 1 26 17 Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:
Jesaja Isa 1 26 18 ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...
Jesaja Isa 1 26 19 Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло. тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, і земля викине мертвих!
Jesaja Isa 1 26 20 Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!
Jesaja Isa 1 26 21 Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!
Jesaja Isa 1 27 1 У той день навідає Господь Своїм твердим, і дужим та сильним мечем левіятана, змія прудкого, і левіятана, змія звивкого, і дракона, що в морі, заб'є.
Jesaja Isa 1 27 2 У той день заспівайте про нього, про виноградник принадний:
Jesaja Isa 1 27 3 Я Господь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі,
Jesaja Isa 1 27 4 Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя, на бій Я піду проти них, і спалю їх усіх!...
Jesaja Isa 1 27 5 Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!
Jesaja Isa 1 27 6 Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп'янки пустить, і поверхню вселенної плодом наповнять.
Jesaja Isa 1 27 7 Чи Він уразив його, як уразив того, хто бив був його? Чи він був забитий, як забиті були його вбивники?
Jesaja Isa 1 27 8 Ти вигнав його, відіслав його й судишся з ним, вигнав його Своїм подувом сильним у день східнього вітру.
Jesaja Isa 1 27 9 Тому вина Якова буде окуплена цим, а це плід увесь: усунення з нього гріха, коли він учинить каміння все жертівника побитим, немов грудки крейди, і не стоятимуть більше Астарти, і стовпи на честь сонця.
Jesaja Isa 1 27 10 Бо місто укріплене буде самотнє, мешкання покинене та позоставлене, мов би пустиня, там пастися буде теля, і там буде лежати воно, та понищить галузки його.
Jesaja Isa 1 27 11 Коли висохнуть віття його, то поламане буде, жінки прийдуть і спалять його... А що це нерозумний народ, тому милосердя до нього Творець його мати не буде, і не буде ласкавий до нього Створитель його...
Jesaja Isa 1 27 12 І станеться в день той, плоди помолотить Господь від бігу ріки до потоку єгипетського, а ви по одному позбирані будете, синове Ізраїля!
Jesaja Isa 1 27 13 І станеться в день той, і буде засурмлено в велику сурму, і прийдуть, хто гинув у краї асирійському, і вигнанці до краю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господеві.
Jesaja Isa 1 28 1 Горе тобі, Самарії, короні пишноти Єфремлян п'яних, квітці зів'ялій краси його гордости, що лежить на верхів'ї долини врожайної, від вина поп'янілих!
Jesaja Isa 1 28 2 Ось потужний та сильний у Господа, мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!
Jesaja Isa 1 28 3 Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п'яних,
Jesaja Isa 1 28 4 і станеться квітка зів'яла краси його гордости, що на верхів'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!
Jesaja Isa 1 28 5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,
Jesaja Isa 1 28 6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!
Jesaja Isa 1 28 7 І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п'янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п'янким, від вина збаламутились, від напою п'янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються...
Jesaja Isa 1 28 8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!...
Jesaja Isa 1 28 9 Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об'явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?
Jesaja Isa 1 28 10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.
Jesaja Isa 1 28 11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому
Jesaja Isa 1 28 12 Отой, Хто до них говорив: Це спочинок! Дайте змученому відпочити, і це відпочинок, та вони не хотіли послухати.
Jesaja Isa 1 28 13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!...
Jesaja Isa 1 28 14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!
Jesaja Isa 1 28 15 Бо кажете ви: Заповіта ми склали зо смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!
Jesaja Isa 1 28 16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той засоромлений!
Jesaja Isa 1 28 17 І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!
Jesaja Isa 1 28 18 І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!
Jesaja Isa 1 28 19 Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, і станеться, тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це...
Jesaja Isa 1 28 20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним...
Jesaja Isa 1 28 21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!
Jesaja Isa 1 28 22 Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю...
Jesaja Isa 1 28 23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!
Jesaja Isa 1 28 24 Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?
Jesaja Isa 1 28 25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?
Jesaja Isa 1 28 26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:
Jesaja Isa 1 28 27 Бож не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ють чорнуху та києм той кмин.
Jesaja Isa 1 28 28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.
Jesaja Isa 1 28 29 І це вийшло від Господа Саваота, чудова порада Його, і велика премудрість Його!
Jesaja Isa 1 29 1 Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай свята закінчать свій круг!
Jesaja Isa 1 29 2 І притисну Аріїла, і станеться лемент та плач, і він стане на мене, як огнище Боже.
Jesaja Isa 1 29 3 І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе.
Jesaja Isa 1 29 4 І ти будеш понижений, і будеш з землі говорити, і приглушено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепотітиме з пороху слово твоє.
Jesaja Isa 1 29 5 І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників мов полова зниклива, і це станеться нагло, раптовно..
Jesaja Isa 1 29 6 Господь Саваот тебе громом та трусом навідає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняним їдким полум'ям.
Jesaja Isa 1 29 7 І буде, як сон, як видіння нічне та юрба всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти твердині його, і хто йому докучає.
Jesaja Isa 1 29 8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він і порожня душа його, і мов спрагнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він і ось змучений, а душа його спрагнена! Так буде натовпові всіх народів, що підуть війною на гору Сіон.
Jesaja Isa 1 29 9 Одубійте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й осліпніть! Вони повпивалися, та не вином, захитались, та не від п'янкого напою,
Jesaja Isa 1 29 10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьмарив пророків і ваших голів та провидців!
Jesaja Isa 1 29 11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запечатаної книжки, що дають її тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Не можу, вона ж запечатана.
Jesaja Isa 1 29 12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.
Jesaja Isa 1 29 13 І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене заучена заповідь людська,
Jesaja Isa 1 29 14 тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.
Jesaja Isa 1 29 15 Горе тим, що глибоко задум ховають від Господа, і чиняться в темряві їхні діла, і що говорять вони: Хто нас бачить, і хто про нас знає?
Jesaja Isa 1 29 16 О, ваша фальшивосте! Чи ганчар уважається рівним до глини? Чи зроблене скаже про майстра свого: Він мене не зробив, а твір про свого творця говоритиме: Він не розуміє цього?
Jesaja Isa 1 29 17 Хіба за короткого часу Ліван на садка не обернеться, а садок порахований буде за ліс?
Jesaja Isa 1 29 18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темноти та з темряви бачити будуть,
Jesaja Isa 1 29 19 і сумирні побільшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля тішитись будуть!
Jesaja Isa 1 29 20 Бо скінчився насильник, і минувся насмішник, і понищені всі ті, хто дбає про кривду,
Jesaja Isa 1 29 21 хто судить людину за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять пастку, і праведного випихають обманою.
Jesaja Isa 1 29 22 Тому то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоромлений Яків, й обличчя його не поблідне тепер,
Jesaja Isa 1 29 23 бо як він серед себе побачить дітей своїх, чин Моїх рук, вони будуть святити Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!
Jesaja Isa 1 29 24 Тоді то хто блудить у дусі, ті розум пізнають, а хто ремствує, ті поуки навчаться!
Jesaja Isa 1 30 1 Горе синам неслухняним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, та без духу Мого, щоб додати гріх на гріх,
Jesaja Isa 1 30 2 що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб захисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!
Jesaja Isa 1 30 3 І стане вам соромом захист отой фараонів, а ховання у тіні Єгипту за ганьбу,
Jesaja Isa 1 30 4 бо в Цоані були його провідники, і його посланці до Ханесу прийшли.
Jesaja Isa 1 30 5 Вони посоромлені будуть усі за народ, що не буде корисний для них, що не буде на поміч і не на пожиток, а на сором та ганьбу...
Jesaja Isa 1 30 6 Пророцтво 4853 про Бегемота 929 півдня 5045. В краю 776 утиску 6869 та переслідування 6695, звідки левиця 3833 та лев 3918, гадюка 660 й огнистий 8314 0 летючий 5774 8789 дракон 8314 0, носять 5375 8799 багатство 2428 своє на хребті 3802 молодих 5895 0 ослюків 5895 0, і скарби 214 свої на верблюжім 1581 горбі 1707 до народу 5971, який не поможе 3276 8686.
Jesaja Isa 1 30 7 А Єгипет 4714, його поміч 5826 8799 марна 1892 та пуста 7385, тому то я кликнув 7121 8804 на теє 2063: Рагав 7293, сидіти 7674 0 спокійно 7674 0!
Jesaja Isa 1 30 8 Тепер увійди, напиши на таблиці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи воно буде і свідком навіки.
Jesaja Isa 1 30 9 Бо це неслухняний народ, це брехливі сини, сини, що не хочуть послухати науки Господньої,
Jesaja Isa 1 30 10 що говорять провидцям: Не бачте! а пророкам: Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе,
Jesaja Isa 1 30 11 уступіться з дороги, збочте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!
Jesaja Isa 1 30 12 Тому промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви нехтуєте оцим словом, і надію кладете на тиск та крутійство, і на це опираєтеся,
Jesaja Isa 1 30 13 тому буде для вас ця провина, як вилім, що має впасти, що зяє на мурі високім, що нагло, раптовно приходить руїна його!
Jesaja Isa 1 30 14 І Він поруйнує його, як руйнується посуд ганчарський, розбиваючи без милосердя його, і в уламках його не знайдеться ані черепка, щоб із огнища взяти огню чи води зачерпнути з кринички...
Jesaja Isa 1 30 15 Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви навернетесь та спочинете, то врятовані будете, сила вам буде в утишенні та в сподіванні. Та ви не хотіли,
Jesaja Isa 1 30 16 і казали: О ні, бо на конях втечемо, тому то втікати ви будете, На баских ми поїдемо, тому стануть баскими погоничі ваші!...
Jesaja Isa 1 30 17 Від крику одного полине одна тисяча, від крику п'ятьох дременете ви всі, аж зостанетеся, немов щогла ота на вершечку гори, і немов прапор на взгір'ї!
Jesaja Isa 1 30 18 І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому Він підійметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господи то Бог правосуддя: блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе!
Jesaja Isa 1 30 19 Бо ти, о народе в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати не будеш ти плакати: милостивим поправді Він буде до тебе на голос благання твого, і як почує його, відповість Він тобі.
Jesaja Isa 1 30 20 І дасть вам Господь хліба в утиску і воду в гнобительстві, та твої вчителі вже не будуть ховатись, і очі твої вчителів твоїх бачити будуть.
Jesaja Isa 1 30 21 А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: Це та дорога, простуйте ви нею!
Jesaja Isa 1 30 22 І нечистим учините ви поволоку бовванів своїх із срібла й покриття на божка золотого свого, розпорошиш ти їх, як нечисте, і геть скажеш йому.
Jesaja Isa 1 30 23 І Він пошле дощ на насіння твоє, яким будеш обсіювати землю, та хліб урожаю землі, і поживний та ситий він буде. Того дня на широкім пасовиську пастися буде твоя череда,
Jesaja Isa 1 30 24 а воли й віслюки, що оброблюють землю, будуть мішанку їсти солону, лопатою й віялкою перечищену.
Jesaja Isa 1 30 25 І на кожній високій горі та на кожному взгір'ї високому будуть струмки та потоки води в день великого бою, коли башти попадають.
Jesaja Isa 1 30 26 І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усемеро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'яже зламання народу Свого та загоїть поранення вдару Свого!
Jesaja Isa 1 30 27 Ось Імення Господнє приходить здалека, палахкотить Його гнів, і здіймається тяжко: Його уста обурення повні, язик же Його, як жерущий огонь,
Jesaja Isa 1 30 28 Його ж дух, як потоп заливний, що до шиї сягає, щоб просіяти люди на ситі погибелі... І буде на щелепах людів вуздечка, що тягне до блуду.
Jesaja Isa 1 30 29 Буде пісня для вас, як за ночі освячення свята, і радість сердечна, мов у того, хто ходить з сопілкою, щоб вийти на гору Господню до Скелі Ізраїля.
Jesaja Isa 1 30 30 І Господь дасть почути велич голосу Свого, опускання ж рамена Свого покаже у гніві бурхливому та в огняному жерущому полум'ї, у бурі й дощі, та в камінному граді!
Jesaja Isa 1 30 31 Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшур, що жезлом буде битий.
Jesaja Isa 1 30 32 І станеться, кожне ударення кия карання Його, що на нього Господь покладе, буде з бубнами й арфою, і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боях.
Jesaja Isa 1 30 33 Бо давно приготовлений Тофет, приготовлений він і для царя, глибоким, широким учинений; на багатті огню його й дров багатенно, запалить його дух Господній, немов би потока сірчаного!
Jesaja Isa 1 31 1 Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на коней спираються, і на колесниці надію свою покладають, вони бо численні! та на верхівців, бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не звертаються!
Jesaja Isa 1 31 2 Та мудрий і Він, і спровадить лихе, і Своїх слів не відмінить, і підійметься Він проти дому безбожних, і проти помочі несправедливих.
Jesaja Isa 1 31 3 А Єгипет не Бог, а людина, а коні їхні тіло, не дух: як простягне Господь Свою руку, то спіткнеться помагач, впаде і підпомаганий, і разом вони всі погинуть!
Jesaja Isa 1 31 4 Бо до мене Господь сказав так: Як муркає лев чи левчук над своєю здобиччю, хоч покликана буде на нього юрба пастухів, він голосу їхнього не лякається, та не боїться їхнього крику, так зійде Господь Саваот воювати на Сіонській горі та на взгір'ї її!
Jesaja Isa 1 31 5 Як птахи летючі пташат, так Єрусалима Господь Саваот охоронить, охоронить літаючи, та збереже, пощадить та врятує!
Jesaja Isa 1 31 6 Верніться до Того, від Кого далеко відпали, синове Ізраїлеві!
Jesaja Isa 1 31 7 Бо дня того обридить собі чоловік божків срібних своїх та бовванів своїх золотих, що вам наробили на гріх руки ваші.
Jesaja Isa 1 31 8 І Ашшур упаде від меча того нелюда, і його пожере меч нелюдський; і він побіжить не перед мечем, і стануть його юнаки кріпаками...
Jesaja Isa 1 31 9 А скеля його проминеться від страху, і владики його затривожаться перед прапором... Так говорить Господь, що має огонь на Сіоні, а в Єрусалимі у Нього горнило.
Jesaja Isa 1 32 1 Тож за праведністю царюватиме цар, а князі володітимуть за правосуддям.
Jesaja Isa 1 32 2 І станеться кожен, як захист від вітру, і немов та заслона від зливи, як потоки води на пустині, як тінь скелі тяжкої на спраглій землі...
Jesaja Isa 1 32 3 І не будуть заплющені очі видющих, і слухатимуть вуха тих, які слухають!
Jesaja Isa 1 32 4 І знання розумітиме серце нерозважних, а язик недорікуватих поспішить говорити виразно.
Jesaja Isa 1 32 5 Не будуть вже кликати достойним глупця, а на обманця не скажуть шляхетний,
Jesaja Isa 1 32 6 бо глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!
Jesaja Isa 1 32 7 А лукавий лихі його чини: він лихе замишляє, щоб нищити скромних словами брехливими, як убогий говорить про право,
Jesaja Isa 1 32 8 а шляхетний міркує шляхетне, і стоїть при шляхетному.
Jesaja Isa 1 32 9 Устаньте, безжурні жінки, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте слова мого!
Jesaja Isa 1 32 10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду скінчився, а згромадження плоду не прийде!
Jesaja Isa 1 32 11 Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздягніться, себе обнажіть, опережіться по стегнах!
Jesaja Isa 1 32 12 За принадні поля будуть битися в груди, за виноградник урожайний...
Jesaja Isa 1 32 13 На землі цій народу мого зійде терен й будяччя, по всіх домах радости спаленина, на місті веселому...
Jesaja Isa 1 32 14 Бо палац опущений буде, міський гомін замовкне, Офел та башта навік стануть ямами, радістю диких ослів, пасовиськом черід,
Jesaja Isa 1 32 15 аж Дух з височини проллється на нас, а пустиня в садок обернеться, а садок порахований буде за ліс!
Jesaja Isa 1 32 16 Тоді пробуватиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
Jesaja Isa 1 32 17 І буде роботою істини мир, а працею правди спокійність й безпека навіки.
Jesaja Isa 1 32 18 І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку.
Jesaja Isa 1 32 19 І буде падати град на повалений ліс, і знизиться місто в долину...
Jesaja Isa 1 32 20 Блаженні ви, сівачі понад всякими водами, що відпускаєте ногу волові й ослові на волю!
Jesaja Isa 1 33 1 Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
Jesaja Isa 1 33 2 Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!
Jesaja Isa 1 33 3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.
Jesaja Isa 1 33 4 І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.
Jesaja Isa 1 33 5 Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.
Jesaja Isa 1 33 6 І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.
Jesaja Isa 1 33 7 Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.
Jesaja Isa 1 33 8 Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...
Jesaja Isa 1 33 9 Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...
Jesaja Isa 1 33 10 Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!
Jesaja Isa 1 33 11 Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...
Jesaja Isa 1 33 12 І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...
Jesaja Isa 1 33 13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
Jesaja Isa 1 33 14 Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?
Jesaja Isa 1 33 15 Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,
Jesaja Isa 1 33 16 той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!
Jesaja Isa 1 33 17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.
Jesaja Isa 1 33 18 Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?
Jesaja Isa 1 33 19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.
Jesaja Isa 1 33 20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.
Jesaja Isa 1 33 21 Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.
Jesaja Isa 1 33 22 Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!
Jesaja Isa 1 33 23 Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.
Jesaja Isa 1 33 24 І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.
Jesaja Isa 1 34 1 Наблизьтеся, люди, щоб чути, народи ж, послухайте! Хай почує земля та все те, що на ній, вселенна й нащадки її!
Jesaja Isa 1 34 2 Господній бо гнів на всі люди, а лютість на все їхнє військо: Він їх учинив за закляття, віддав їх на різь!
Jesaja Isa 1 34 3 І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметься сморід, розтопляться гори від їхньої крови...
Jesaja Isa 1 34 4 І небесні світила усі позникають, а небо, як звій книжковий, буде звинене, і всі його зорі попадають, як спадає оте виноградове листя, й як спадає з фіґовниці плід недозрілий!...
Jesaja Isa 1 34 5 Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:
Jesaja Isa 1 34 6 меч Господній наповнився кров'ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі...
Jesaja Isa 1 34 7 І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров'ю їхній край і насититься туком їхній порох,
Jesaja Isa 1 34 8 бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!
Jesaja Isa 1 34 9 І переміняться в смолу потоки його, його ж порох у сірку, і смолою палючою стане їхній край...
Jesaja Isa 1 34 10 Не погасне вночі ані вдень, дим його підійматися буде повік, з роду в рід опустошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.
Jesaja Isa 1 34 11 І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення та виска знищення...
Jesaja Isa 1 34 12 Не буде шляхетних у ньому, щоб царство там проголосити, і стануть нічим усі князі його.
Jesaja Isa 1 34 13 І буде тернина рости по палатах його, кропива й будяччя в твердинях його, і він стане мешканням шакалів, подвір'ям для струсів...
Jesaja Isa 1 34 14 І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами, а польовик буде кликати друга свого; Ліліт тільки там заспокоїться і знайде собі відпочинок!
Jesaja Isa 1 34 15 Там кублитись буде скакуча гадюка й складатиме яйця, і висиджувати буде та вигріватиме яйця свої... Там теж яструби будуть збиратись один до одного...
Jesaja Isa 1 34 16 Пошукайте у книзі Господній й читайте: Із них не забракне ні одного, не будуть шукати один одного, бо уста Його то вони наказали, а Дух Його Він їх зібрав!
Jesaja Isa 1 34 17 І Він кинув для них жеребка, а рука Його шнуром мірильним його поділила для них, і посядуть його аж повік, з роду в рід будуть в нім пробувати!
Jesaja Isa 1 35 1 Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда,
Jesaja Isa 1 35 2 розцвітаючи, буде цвісти та радіти, буде втіха також та співання, бо дана йому буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!
Jesaja Isa 1 35 3 Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна!
Jesaja Isa 1 35 4 Скажіть тим, що вони боязливого серця: Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде, як Божа відплата, Він прийде й спасе вас!
Jesaja Isa 1 35 5 Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим,
Jesaja Isa 1 35 6 Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик, бо води в пустині заб'ють джерелом, і потоки в степу!
Jesaja Isa 1 35 7 І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу.
Jesaja Isa 1 35 8 І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією дорогою йти.
Jesaja Isa 1 35 9 Не буде там лева, і дика звірина не піде на неї, не знайдеться там, а будуть ходити лиш викуплені.
Jesaja Isa 1 35 10 І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!
Jesaja Isa 1 36 1 І сталося, чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
Jesaja Isa 1 36 2 І послав асирійський цар великого чашника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим військом, і він став при водоводі горішнього ставу, на битій дорозі поля Валюшників.
Jesaja Isa 1 36 3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.
Jesaja Isa 1 36 4 І сказав їм великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?
Jesaja Isa 1 36 5 Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?
Jesaja Isa 1 36 6 Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього!
Jesaja Isa 1 36 7 А коли ти скажеш мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсовував пагірки його та жертівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися?
Jesaja Isa 1 36 8 А тепер увійди но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.
Jesaja Isa 1 36 9 І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі надіявся на Єгипет ради колесниць та верхівців!
Jesaja Isa 1 36 10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та й знищ його!
Jesaja Isa 1 36 11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до своїх рабів по-арамейському, бо ми розуміємо, і не говори до нас по-юдейському в голос при тих людях, що на мурі.
Jesaja Isa 1 36 12 І сказав великий чашник: Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?
Jesaja Isa 1 36 13 І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і сказав: Послухайте слів великого царя, царя асирійського!
Jesaja Isa 1 36 14 Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас!
Jesaja Isa 1 36 15 І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.
Jesaja Isa 1 36 16 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї копанки,
Jesaja Isa 1 36 17 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж, як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.
Jesaja Isa 1 36 18 Щоб не намовив вас Єзекія, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
Jesaja Isa 1 36 19 Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарію від моєї руки?
Jesaja Isa 1 36 20 Котрий з-поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?
Jesaja Isa 1 36 21 І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав Не відповідайте йому!
Jesaja Isa 1 36 22 І прийшов Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.
Jesaja Isa 1 37 1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...
Jesaja Isa 1 37 2 І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.
Jesaja Isa 1 37 3 І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!
Jesaja Isa 1 37 4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...
Jesaja Isa 1 37 5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.
Jesaja Isa 1 37 6 І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.
Jesaja Isa 1 37 7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!
Jesaja Isa 1 37 8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.
Jesaja Isa 1 37 9 І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:
Jesaja Isa 1 37 10 Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.
Jesaja Isa 1 37 11 Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?
Jesaja Isa 1 37 12 Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?
Jesaja Isa 1 37 13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?
Jesaja Isa 1 37 14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.
Jesaja Isa 1 37 15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:
Jesaja Isa 1 37 16 Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!
Jesaja Isa 1 37 17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.
Jesaja Isa 1 37 18 Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.
Jesaja Isa 1 37 19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.
Jesaja Isa 1 37 20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!
Jesaja Isa 1 37 21 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.
Jesaja Isa 1 37 22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!
Jesaja Isa 1 37 23 Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!
Jesaja Isa 1 37 24 Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,
Jesaja Isa 1 37 25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!
Jesaja Isa 1 37 26 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.
Jesaja Isa 1 37 27 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...
Jesaja Isa 1 37 28 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.
Jesaja Isa 1 37 29 За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!
Jesaja Isa 1 37 30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.
Jesaja Isa 1 37 31 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.
Jesaja Isa 1 37 32 Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.
Jesaja Isa 1 37 33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.
Jesaja Isa 1 37 34 Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!
Jesaja Isa 1 37 35 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!
Jesaja Isa 1 37 36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...
Jesaja Isa 1 37 37 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.
Jesaja Isa 1 37 38 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.
Jesaja Isa 1 38 1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...
Jesaja Isa 1 38 2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
Jesaja Isa 1 38 3 та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем!
Jesaja Isa 1 38 4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
Jesaja Isa 1 38 5 Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,
Jesaja Isa 1 38 6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
Jesaja Isa 1 38 7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
Jesaja Isa 1 38 8 ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.
Jesaja Isa 1 38 9 Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:
Jesaja Isa 1 38 10 Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму...
Jesaja Isa 1 38 11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини...
Jesaja Isa 1 38 12 Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі...
Jesaja Isa 1 38 13 Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною...
Jesaja Isa 1 38 14 Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене!
Jesaja Isa 1 38 15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!
Jesaja Isa 1 38 16 Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!
Jesaja Isa 1 38 17 Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,
Jesaja Isa 1 38 18 бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.
Jesaja Isa 1 38 19 Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!
Jesaja Isa 1 38 20 Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!
Jesaja Isa 1 38 21 А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає!
Jesaja Isa 1 38 22 А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?
Jesaja Isa 1 39 1 Того часу послав Меродах-Бал'адан, син Бал'аданів, вавилонський цар, листи та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що той захворів та видужав.
Jesaja Isa 1 39 2 І радів ними Єзекія, і показав їм скарбницю свою, срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.
Jesaja Isa 1 39 3 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? А Єзекія сказав: Вони прийшли до мене з далекого краю, з Вавилону.
Jesaja Isa 1 39 4 І той сказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Єзекія сказав: Усе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.
Jesaja Isa 1 39 5 І сказав Ісая до Єзекії: Послухай же слова Господа Саваота:
Jesaja Isa 1 39 6 Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь...
Jesaja Isa 1 39 7 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, заберуть, і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!...
Jesaja Isa 1 39 8 І сказав Єзекія до Ісаї: Добре Господнє слово, яке ти сказав! І подумав собі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!...
Jesaja Isa 1 40 1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!
Jesaja Isa 1 40 2 Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа!
Jesaja Isa 1 40 3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!
Jesaja Isa 1 40 4 Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину!
Jesaja Isa 1 40 5 І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!
Jesaja Isa 1 40 6 Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:
Jesaja Isa 1 40 7 трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:
Jesaja Isa 1 40 8 Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!
Jesaja Isa 1 40 9 На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
Jesaja Isa 1 40 10 Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.
Jesaja Isa 1 40 11 Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!
Jesaja Isa 1 40 12 Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?
Jesaja Isa 1 40 13 Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?
Jesaja Isa 1 40 14 З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?
Jesaja Isa 1 40 15 Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!
Jesaja Isa 1 40 16 І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!
Jesaja Isa 1 40 17 Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.
Jesaja Isa 1 40 18 І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?
Jesaja Isa 1 40 19 Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.
Jesaja Isa 1 40 20 Убогий на дара такого бере собі дерево, що не гниє, розшукує вправного майстра, щоб поставив божка, який не захитається.
Jesaja Isa 1 40 21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не сповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?
Jesaja Isa 1 40 22 Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання.
Jesaja Isa 1 40 23 Він Той, Хто князів обертає в ніщо, робить суддів землі за марноту:
Jesaja Isa 1 40 24 вони не були ще посаджені, і не були ще посіяні, і пень їхній в землі ще не закорінився, та як тільки на них Він дмухнув, вони повсихали, і буря понесла їх, мов ту солому!
Jesaja Isa 1 40 25 І до кого Мене прирівняєте, і йому буду рівний? говорить Святий.
Jesaja Isa 1 40 26 Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім'ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його.
Jesaja Isa 1 40 27 Пощо говориш ти, Якове, і кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога моя перед Господом, і від Бога мого відійшло моє право.
Jesaja Isa 1 40 28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його.
Jesaja Isa 1 40 29 Він змученому дає силу, а безсилому міць.
Jesaja Isa 1 40 30 І помучаться хлопці й потомляться, і юнаки спотикнутись спіткнуться,
Jesaja Isa 1 40 31 а ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!
Jesaja Isa 1 41 1 Послухайте мовчки Мене, острови, а народи, чекайте навчання Мого! Хай підійдуть і скажуть: Приступімо всі разом на суд!
Jesaja Isa 1 41 2 Хто зо сходу того пробудив, що його супроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтання, їхнього меча обертає на порох, його лука в солому розвіяну.
Jesaja Isa 1 41 3 Він жене їх, спокійно дорогою йде, якою він не переходив ногами своїми.
Jesaja Isa 1 41 4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!
Jesaja Isa 1 41 5 Бачили це острови та жахалися, кінці землі трипотіли, наближувались та приходили.
Jesaja Isa 1 41 6 Один одному допомагає і говорить до брата свого: Будь міцний!
Jesaja Isa 1 41 7 І підбадьорує майстер золотаря, а той, хто молотом гладить, того, хто б'є на ковадлі, і каже про споєння: Добре воно! і його зміцнює цвяхами, щоб не хиталось.
Jesaja Isa 1 41 8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, насіння Авраама, друга Мого,
Jesaja Isa 1 41 9 ти, якого Я взяв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,
Jesaja Isa 1 41 10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.
Jesaja Isa 1 41 11 Отож, засоромляться та зніяковіють усі проти тебе запалені, стануть нічим та погинуть твої супротивники.
Jesaja Isa 1 41 12 Шукатимеш їх, але їх ти не знайдеш, своїх супротивників; стануть нічим та марнотою ті, хто провадить війну проти тебе.
Jesaja Isa 1 41 13 Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся, Я тобі поможу!
Jesaja Isa 1 41 14 Не бійся, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить Господь, і твій Викупитель Святий Ізраїлів!
Jesaja Isa 1 41 15 Ось зроблю Я тебе молотаркою гострою, новою, зубчастою, помолотиш ти гори та їх поторощиш, а підгірки половою вчиниш!
Jesaja Isa 1 41 16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе, і буря їх розпорошить, і ти будеш утішатися Господом, будеш хвалитись Святим Ізраїлевим.
Jesaja Isa 1 41 17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від прагнення висох, Я, Господь, і їх вислухаю, Бог Ізраїлів, не лишу їх!
Jesaja Isa 1 41 18 Я ріки відкрию на лисих горах, а джерела посеред долин, оберну Я пустиню на озеро водне, а землю суху на джерела!
Jesaja Isa 1 41 19 На пустиню дам кедра, акацію, мирта й маслину, поставлю Я разом в степу кипариса та явора й бука,
Jesaja Isa 1 41 20 щоб разом побачили й знали, і пересвідчились та зрозуміли, що Господня рука це зробила, і створив це Святий Ізраїлів!
Jesaja Isa 1 41 21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припровадьте Мені свої докази, каже Цар Яковів.
Jesaja Isa 1 41 22 Хай підійдуть і хай нам розкажуть, що трапиться! Виясніть справи минулі, що вони є, а ми серце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або сповістіть про майбутнє.
Jesaja Isa 1 41 23 Розкажіть наперед про майбутнє, і пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувались і разом побачили.
Jesaja Isa 1 41 24 Та ви менш від нічого, і менший ваш чин від марноти, гидота, хто вас вибирає!
Jesaja Isa 1 41 25 Я з півночі мужа збудив і прийшов він, зо схід сонця в Ім'я Моє кличе, і він буде чавити князів, мов ту грязюку, й як ганчар глину топче!
Jesaja Isa 1 41 26 Хто сказав це віддавна, щоб знали те ми, і щоб наперед ми сказали: Це правда? Та ніхто не сказав, і ніхто не повів, і ніхто не почув ваших слів...
Jesaja Isa 1 41 27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благовісника.
Jesaja Isa 1 41 28 І Я дивлюсь, та нікого нема, і немає між ними порадника, щоб відповіли, коли їх запитаю.
Jesaja Isa 1 41 29 Тож ніщо всі вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!
Jesaja Isa 1 42 1 Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.
Jesaja Isa 1 42 2 Він не буде кричати, і кликати не буде, і на вулицях чути не дасть Свого голосу.
Jesaja Isa 1 42 3 Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота тліючого не погасить, буде суд видавати за правдою.
Jesaja Isa 1 42 4 Не втомиться Він, і не знеможеться, поки присуду не покладе на землі, і будуть чекати Закона Його острови.
Jesaja Isa 1 42 5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув, що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.
Jesaja Isa 1 42 6 Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,
Jesaja Isa 1 42 7 щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці тих мешканців темряви!
Jesaja Isa 1 42 8 Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.
Jesaja Isa 1 42 9 Речі давні прийшли ось, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки виростуть.
Jesaja Isa 1 42 10 Заспівайте для Господа пісню нову, від краю землі Йому хвалу! Нехай шумить море, і все, що є в ньому, острови та їхні мешканці!
Jesaja Isa 1 42 11 Хай голосно кличуть пустиня й міста її, оселі, що в них проживає Кедар! Хай виспівують мешканці скелі, хай кричать із вершини гірської!
Jesaja Isa 1 42 12 Нехай Господу честь віддадуть, і на островах Його славу звіщають!
Jesaja Isa 1 42 13 Господь вийде, як лицар, розбудить завзяття Своє, як вояк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів!
Jesaja Isa 1 42 14 Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря!
Jesaja Isa 1 42 15 Спустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую!
Jesaja Isa 1 42 16 І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!
Jesaja Isa 1 42 17 Відступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!
Jesaja Isa 1 42 18 Почуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!
Jesaja Isa 1 42 19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?
Jesaja Isa 1 42 20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.
Jesaja Isa 1 42 21 Господь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона.
Jesaja Isa 1 42 22 Але він народ попустошений та поплюндрований; усі вони по печерах пов'язані та по в'язницях поховані; стали вони за грабіж, і немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни!
Jesaja Isa 1 42 23 Хто з вас візьме оце до вух, на майбутнє почує й послухає?
Jesaja Isa 1 42 24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжникам? Хіба ж не Господь, що ми проти Нього грішили були і не хотіли ходити путями Його, а Закона Його ми не слухали?
Jesaja Isa 1 42 25 І Він вилив на нього жар гніву Свого та насилля війни, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, і в ньому горіло воно, та не брав він до серця цього!
Jesaja Isa 1 43 1 А тепер отак каже Господь, що створив тебе, Якове, і тебе вформував, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім'я твоє, Мій ти!
Jesaja Isa 1 43 2 Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.
Jesaja Isa 1 43 3 Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель! Дав Я на викуп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу замість тебе.
Jesaja Isa 1 43 4 Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи за душу твою.
Jesaja Isa 1 43 5 Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згромаджу насіння твоє, і з заходу тебе позбираю.
Jesaja Isa 1 43 6 Скажу півночі: Дай, а до півдня: Не стримуй! Поприводь ти синів моїх здалека, а дочки мої від окраїн землі,
Jesaja Isa 1 43 7 і кожного, хто тільки зветься Іменням Моїм, і кого Я на славу Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив.
Jesaja Isa 1 43 8 Приведи ти народа сліпого, хоч очі він має, і глухих, хоч вуха в них є!
Jesaja Isa 1 43 9 Нехай разом зберуться всі люди і народи згромадяться: хто поміж ними розкаже про це, і хто розповість про минуле? Нехай дадуть свідків своїх і оправдані будуть, і хай вони чують та скажуть: Це правда!
Jesaja Isa 1 43 10 Ви свідки Мої, говорить Господь, та раб Мій, якого Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, ще це Я. До Мене не зроблено Бога, і не буде цього по Мені!
Jesaja Isa 1 43 11 Я, Я Господь, і крім Мене немає Спасителя!
Jesaja Isa 1 43 12 Я розказав, і споміг, і звістив, і Бога чужого немає між вами, ви ж свідки Мої, говорить Господь, а Я Бог!
Jesaja Isa 1 43 13 І Я здавна Той Самий, і ніхто не врятує з Моєї руки, як що Я вчиню, то хто це перемінить?
Jesaja Isa 1 43 14 Так говорить Господь, ваш Відкупитель, Святий Ізраїлів: Ради вас Я послав у Вавилон, і зганяю усіх втікачів, а халдеїв кораблі їх утіхи.
Jesaja Isa 1 43 15 Я Господь, ваш Святий, Творець Ізраїля, Цар ваш!
Jesaja Isa 1 43 16 Так говорить Господь, що дорогу на морі дає, а стежку в могутній воді,
Jesaja Isa 1 43 17 що випровадив колесницю й коня, військо та силу, що разом лягли і не встали, зотліли, як льон, та погасли...
Jesaja Isa 1 43 18 Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не думайте!
Jesaja Isa 1 43 19 Ось зроблю Я нове, тепер виросте. Чи ж про це ви не знаєте? Теж зроблю Я дорогу в степу, а в пустині річки.
Jesaja Isa 1 43 20 Буде славити Мене польова звірина, шакали та струсі, бо воду Я дам на степу, а в пустині річки, щоб напувати народ Мій, вибранця Мого.
Jesaja Isa 1 43 21 Цей народ Я Собі вформував, він буде звіщати про славу Мою.
Jesaja Isa 1 43 22 Та Мене ти не кликав, о Якове, не змагався за Мене, Ізраїлю.
Jesaja Isa 1 43 23 Ти Мені не приводив ягнят цілопалень своїх, і своїми жертвами не шанував ти Мене... Я тебе не силував, щоб приносити жертву хлібну, і кадилом не мучив тебе.
Jesaja Isa 1 43 24 Очерету запашного не купував ти за срібло Мені, і не напував ти Мене лоєм жертов своїх, тільки своїми гріхами Мене ти турбував та своїми провинами мучив Мене!...
Jesaja Isa 1 43 25 Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'ятає!
Jesaja Isa 1 43 26 Пригадай ти Мені і судімося разом, розкажи ти Мені, щоб тобі оправдатись!
Jesaja Isa 1 43 27 Твій батько був перший згрішив, і відпали від Мене твої посередники,
Jesaja Isa 1 43 28 тому Я позбавив священства священиків, і Якова дав на прокляття, і на зневагу Ізраїля!
Jesaja Isa 1 44 1 А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я вибрав.
Jesaja Isa 1 44 2 Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуруне, якого Я вибрав!
Jesaja Isa 1 44 3 Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх,
Jesaja Isa 1 44 4 і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках!
Jesaja Isa 1 44 5 Цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йменням Ізраїля.
Jesaja Isa 1 44 6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене!
Jesaja Isa 1 44 7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звістить те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє.
Jesaja Isa 1 44 8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Мене? І Скелі немає, не знаю ні жодної!
Jesaja Isa 1 44 9 Всі, що роблять бовванів, марнота вони, і їхні улюбленці не помагають, а свідками того самі: не бачать вони та не знають, щоб застидатись!
Jesaja Isa 1 44 10 Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає?
Jesaja Isa 1 44 11 Тож друзі його посоромлені будуть усі, майстрі ж вони тільки з людей. Хай вони всі зберуться та стануть: вони полякаються та посоромляться разом!
Jesaja Isa 1 44 12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горючім вугіллі працює, і формує божка молотками та робить його своїм сильним раменом, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й мучиться...
Jesaja Isa 1 44 13 А тесля витягує шнура, визначує штифтом його, того ідола, гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити.
Jesaja Isa 1 44 14 Настинає кедрин він собі, і візьме граба й дуба, і міцне собі викохає між лісними деревами, ясен посадить, а дощик вирощує.
Jesaja Isa 1 44 15 І стане людині оце все на паливо, і візьме частину із того й зогріється, теж підпалить в печі й спече хліб. Також виробить бога й йому поклоняється, ідолом зробить його, і перед ним на коліна впадає.
Jesaja Isa 1 44 16 Половину його він попалить в огні, на половині його варить м'ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: Як добре, нагрівся, відчув я огонь...
Jesaja Isa 1 44 17 А останок його він за бога вчинив, за боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: Рятуй же мене, бо ти бог мій!
Jesaja Isa 1 44 18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, і стверділи їхні серця, щоб не розуміти!
Jesaja Isa 1 44 19 І не покладе він до серця свого, і немає знання ані розуму, щоб проказати: Половину його попалив я в огні, і на вугіллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за огиду вчиню, буду кланятися дерев'яній колоді?
Jesaja Isa 1 44 20 Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй?
Jesaja Isa 1 44 21 Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене!
Jesaja Isa 1 44 22 Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку гріхи твої, навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив!
Jesaja Isa 1 44 23 Радійте, небеса, бо Господь це зробив; викликуйте радісно, глибини землі; втішайтеся співом, о гори та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і прославивсь в Ізраїлі!
Jesaja Isa 1 44 24 Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною?
Jesaja Isa 1 44 25 Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум,
Jesaja Isa 1 44 26 Хто сповнює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців, Хто Єрусалимові каже: Ти будеш заселений! а юдейським містам: Забудовані будете ви, а руїни його відбудую!
Jesaja Isa 1 44 27 Хто глибіні проказує: Висохни, а річки твої Я повисушую,
Jesaja Isa 1 44 28 Хто до Кіра говорить: Мій пастирю, і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже: Збудований будеш! а храмові: Будеш закладений!
Jesaja Isa 1 45 1 Так говорить Господь до Свого помазанця Кіра: Я міцно тримаю тебе за правицю, щоб перед обличчям твоїм повалити народи, і з стегон царів розв'яжу пояси, щоб відчинити двері перед тобою, а брами не будуть замикані.
Jesaja Isa 1 45 2 Я перед тобою піду й повирівнюю висунене, двері мідні зламаю і порозбиваю залізні засуви.
Jesaja Isa 1 45 3 І дам тобі скарби, що в темряві, та багатства заховані, щоб пізнав ти, що Я то Господь, Який кличе тебе за йменням твоїм, Бог Ізраїлів,
Jesaja Isa 1 45 4 ради раба Мого Якова й ради вибранця Мого Ізраїля, і кличу тебе твоїм іменням, тебе називаю, хоч ти не знаєш Мене.
Jesaja Isa 1 45 5 Я Господь, і нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене. Я тебе підперізую, хоч ти не знаєш Мене,
Jesaja Isa 1 45 6 щоб дізналися зо сходу сонця й з заходу, що крім Мене немає нічого; Я Господь, і нема вже нікого,
Jesaja Isa 1 45 7 Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я Господь, Який робить це все!
Jesaja Isa 1 45 8 Спустіть росу згори, небеса, а із хмар хай спливе справедливість! Хай земля відкривається, і хай породить спасіння та правду, хай разом ростуть! Я, Господь, це вчинив!
Jesaja Isa 1 45 9 Горе тому, хто з Творцем своїм свариться, черепок із земних черепків! Чи глина повість ганчареві своєму: Що робиш? а діло його: Ти без рук!
Jesaja Isa 1 45 10 Горе тому, хто патякає батькові: Пощо ти плодиш? а жінці: Пощо ти родиш?
Jesaja Isa 1 45 11 Так говорить Господь, Святий Ізраїлів, і Той, Хто його вформував: Питайте Мене про майбутнє, а долю синів Моїх й чин Моїх рук позоставте Мені!
Jesaja Isa 1 45 12 Я землю вчинив і створив людину на ній, небеса Я руками Своїми простяг і про їхні зорі звелів.
Jesaja Isa 1 45 13 Я збудив його в правді, і зрівняю йому всі дороги. Він місто Моє побудує і відпустить вигнанців Моїх не за викуп і не за дарунка, говорить Господь Саваот.
Jesaja Isa 1 45 14 Так говорить Господь: Праця Єгипту й торгівля Етіопії та високі севаїтяни перейдуть до тебе та будуть твої. Підуть вони за тобою, у кайданах перейдуть, і будуть вклонятись тобі та благати тебе: Тільки в тебе є Бог, і нема більш, нема іншого Бога!
Jesaja Isa 1 45 15 Справді Ти Бог таємничий, Бог Ізраїлів, Спаситель!
Jesaja Isa 1 45 16 Всі вони засоромляться й зніяковіють, майстрі ідолів підуть у соромі разом,
Jesaja Isa 1 45 17 Ізраїль же буде спасений від Господа вічним спасінням: не будете ви засоромлені ані знеславлені аж на вічні віки!
Jesaja Isa 1 45 18 Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!
Jesaja Isa 1 45 19 Я не говорив в укритті, на темному місці землі. Я не говорив до насіння Якова: Шукаєте дармо Мене! Я Господь, говорю справедливість, звіщаю правдиве!
Jesaja Isa 1 45 20 Зберіться й прийдіть, наблизьтеся разом, урятовані всі із поганів! Не знає нічого, хто дерево носить, боввана свого, та що молиться богові, який не поможе.
Jesaja Isa 1 45 21 Розкажіть та наблизьте, і хай разом нарадяться: Хто розповів це віддавна, із давніх часів це звістив? Чи ж не Я, ваш Господь? Бож немає вже Бога, крім Мене, окрім Мене нема Бога праведного та Спасителя!
Jesaja Isa 1 45 22 Зверніться до Мене й спасетесь, всі кінці землі, бо Я Бог, і нема більше іншого Бога!
Jesaja Isa 1 45 23 Я Собою Самим присягав, справедливість із уст Моїх вийшла, те слово, яке не повернеться: усяке коліно вклонятися буде Мені, усякий язик присягне
Jesaja Isa 1 45 24 й Мені скаже: Тільки в Господі правда та сила! Прийдуть до Нього та засоромляться всі, що на Нього запалюються.
Jesaja Isa 1 45 25 Через Господа усправедливляться, і буде прославлене всяке насіння Ізраїля!
Jesaja Isa 1 46 1 Бел упав на коліна, зігнувся Нево, стали ідоли їхні для звірини й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тягар на худобу помучену.
Jesaja Isa 1 46 2 Зігнулися й разом упали вони на коліна; не могли врятувати тягара, і самі до полону пішли...
Jesaja Isa 1 46 3 Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь залишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утроби,
Jesaja Isa 1 46 4 і Я буду Той Самий до старости вашої, і до сивини вас носитиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я двигатиму й порятую!
Jesaja Isa 1 46 5 До кого Мене ви вподобите та прирівняєте, до кого подібним Мене ви учините, щоб схожому бути?
Jesaja Isa 1 46 6 Ті, що золото сиплють з киси, срібло ж важать вагою, винаймлюють золотаря, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоняються,
Jesaja Isa 1 46 7 носять його на плечі, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відповість, і не врятує його від недолі.
Jesaja Isa 1 46 8 Пам'ятайте про це та змужнійте, візьміть це на розум, провинники!
Jesaja Isa 1 46 9 Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я,
Jesaja Isa 1 46 10 що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню,
Jesaja Isa 1 46 11 що хижого птаха зо сходу прикликую, з краю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав те й спроваджу, що Я задумав був теє зроблю!
Jesaja Isa 1 46 12 Почуйте Мене, твердосерді, далекі від справедливости!
Jesaja Isa 1 46 13 Я Свою справедливість наблизив, вона недалеко, а спасіння Моє не припізниться, і дам на Сіоні спасіння, дам Ізраїлеві Свою велич!
Jesaja Isa 1 47 1 Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!
Jesaja Isa 1 47 2 Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,
Jesaja Isa 1 47 3 і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!
Jesaja Isa 1 47 4 Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.
Jesaja Isa 1 47 5 Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!
Jesaja Isa 1 47 6 Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,
Jesaja Isa 1 47 7 та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...
Jesaja Isa 1 47 8 А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!
Jesaja Isa 1 47 9 Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань!...
Jesaja Isa 1 47 10 Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: Ніхто не побачить мене! Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: Я, і більше ніхто!
Jesaja Isa 1 47 11 І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптовно спустошення, про яке ти не знаєш...
Jesaja Isa 1 47 12 Ставай же з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого, може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш!
Jesaja Isa 1 47 13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти!
Jesaja Isa 1 47 14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, не врятують своєї душі з руки полум'я, це не жар, щоб погріти себе, ані полум'я, щоб сидіти біля нього...
Jesaja Isa 1 47 15 Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого, кожен буде блудити на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!
Jesaja Isa 1 48 1 Послухайте це, доме Яковів, що зветесь іменням Ізраїлевим, і що вийшли із Юдиних вод, що клянетеся Йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте, хоч не в правді та не в справедливості!
Jesaja Isa 1 48 2 Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються, Йому Ймення Господь Саваот!
Jesaja Isa 1 48 3 Я віддавна звіщав про минуле, із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, раптовно зробив, і прийшло.
Jesaja Isa 1 48 4 Тому, що Я знав, що впертий ти є, твоя ж шия то м'язи залізні, а чоло твоє мідяне,
Jesaja Isa 1 48 5 то звіщав Я віддавна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: Мій божок це зробив, а про це наказав мій бовван та мій ідол.
Jesaja Isa 1 48 6 Ти чув, переглянь усе це; і ви хіба не визнаєте цього? Тепер розповів Я тобі новини й таємниці, яких ти не знав.
Jesaja Isa 1 48 7 Тепер вони створені, а не віддавна, а перед цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: Оце я їх знав.
Jesaja Isa 1 48 8 Та не чув ти й не знав, і віддавна ти не відкривав свого вуха, бо Я знав, що напевно ти зрадиш, і звано тебе від утроби: перевертень.
Jesaja Isa 1 48 9 Ради Ймення Свого Я спиняю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стримуюся проти тебе, щоб не знищити тебе.
Jesaja Isa 1 48 10 Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив.
Jesaja Isa 1 48 11 Ради Себе, ради Себе роблю, бо як буде збезчещене Ймення Моє? А іншому слави Своєї не дам.
Jesaja Isa 1 48 12 Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я останній!
Jesaja Isa 1 48 13 Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, Я закличу до них і вони стануть разом.
Jesaja Isa 1 48 14 Зберіться ви всі та й послухайте: Хто серед вас розповів був про те? Кого Господь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеях.
Jesaja Isa 1 48 15 Я, Я говорив і покликав його, спровадив його, і він на дорозі своїй буде мати поводження.
Jesaja Isa 1 48 16 Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.
Jesaja Isa 1 48 17 Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.
Jesaja Isa 1 48 18 О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!
Jesaja Isa 1 48 19 А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ймення із-перед обличчя Мого!
Jesaja Isa 1 48 20 Вирушіть із Вавилону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, оце розголосіть, аж до краю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова!
Jesaja Isa 1 48 21 І спраги не знали вони на пустинях, якими провадив Він їх: воду з скелі пустив їм, Він скелю розбив і вода потекла!
Jesaja Isa 1 48 22 Для безбожних спокою немає, говорить Господь.
Jesaja Isa 1 49 1 Почуйте Мене, острови, і народи здалека, вважайте: Господь із утроби покликав Мене, Моє Ймення згадав з нутра неньки Моєї.
Jesaja Isa 1 49 2 І Мої уста вчинив Він, як той гострий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, і Мене вчинив за добірну стрілу, в Своїм сагайдаці заховав Він Мене.
Jesaja Isa 1 49 3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я прославлюсь!
Jesaja Isa 1 49 4 І Я відповів: Надаремно трудивсь Я, на порожнечу й марноту зужив Свою силу: Справді ж з Господом право Моє, і нагорода Моя з Моїм Богом.
Jesaja Isa 1 49 5 Тепер же промовив Господь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, і щоб Ізраїль для Нього був зібраний. І був Я шанований в очах Господніх, а Мій Бог стався міццю Моєю.
Jesaja Isa 1 49 6 І Він сказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врятованих Ізраїля, але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб був Ти спасінням Моїм аж до краю землі!
Jesaja Isa 1 49 7 Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїлів, Святий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, і князі повстають, і поклоняться ради Господа, що вірний, ради Святого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.
Jesaja Isa 1 49 8 Так говорить Господь: За часу вподобання Я відповів Тобі, в день спасіння Тобі допоміг, і стерегтиму Тебе, і дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити спадки спустошені,
Jesaja Isa 1 49 9 щоб в'язням сказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'явіться! При дорогах вони будуть пастися, і по всіх лисих горбовинах їхні пасовиська.
Jesaja Isa 1 49 10 Не будуть голодні вони, ані спрагнені, і не вдарить їх спека, ні сонце, бо Той, Хто їх милує, їх попровадить і до водних джерел поведе їх.
Jesaja Isa 1 49 11 І вчиню Я всі гори Свої за дорогу, і підіймуться биті шляхи Мої.
Jesaja Isa 1 49 12 Ось ці здалека прийдуть, а ці ось із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім.
Jesaja Isa 1 49 13 Радійте, небеса, звеселися ти, земле, ви ж, гори, втішайтеся співом, бо Господь звеселив Свій народ, і змилувався над Своїми убогими!
Jesaja Isa 1 49 14 І сказав був Сіон: Господь кинув мене, і Господь мій про мене забув...
Jesaja Isa 1 49 15 Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!
Jesaja Isa 1 49 16 Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавсіди передо Мною.
Jesaja Isa 1 49 17 Синове твої поспішаться до тебе, а ті, хто руйнує тебе й ті, хто нищить тебе, повідходять від тебе.
Jesaja Isa 1 49 18 Здійми свої очі навколо й побач: всі вони позбиралися й йдуть ось до тебе! Як живий Я, говорить Господь: усіх їх, як оздобу, зодягнеш, та підв'яжешся ними, немов наречена.
Jesaja Isa 1 49 19 Бо руїни твої та пустині твої, і зруйнований край твій тепер справді стануть тісними для мешканців, і будуть віддалені ті, хто тебе руйнував.
Jesaja Isa 1 49 20 Іще до вух твоїх скажуть синове сирітства твого: Тісне мені місце оце, посунься для мене, й я сяду!
Jesaja Isa 1 49 21 І ти скажеш у серці своїм: Хто мені їх зродив, як була осирочена я та самітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав їх? Я зосталась сама, а ці, звідки вони?
Jesaja Isa 1 49 22 Так сказав Господь Бог: Ось Я підійму Свою руку до людів, і піднесу до народів прапора Свого, і позносять синів твоїх в пазусі, а дочок твоїх поприносять на плечах.
Jesaja Isa 1 49 23 І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за няньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонятись тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, і ти пізнаєш, що Я то Господь, що не посоромляться ті, хто на Мене надіється!
Jesaja Isa 1 49 24 Чи ж від сильного буде віднята здобич, і чи награбоване гвалтівником урятоване буде?
Jesaja Isa 1 49 25 Бо Господь каже так: Полонені відібрані будуть від сильного, і врятована буде здобич насильника, і Я стану на прю із твоїми суперечниками, синів же твоїх Я спасу.
Jesaja Isa 1 49 26 І Я змушу твоїх гнобителів їсти тіло своє, і вони повпиваються власною кров'ю, немов би вином молодим... І пізнає тоді кожне тіло, що Я то Господь, твій Спаситель та твій Відкупитель, Потужний Яковів!
Jesaja Isa 1 50 1 Так говорить Господь: Де вашої матері лист розводовий, з яким Я її відпустив? Або хто є з Моїх боргувальників, якому Я вас був продав? Тож за ваші провини ви продані, і за ваші гріхи ваша мати відпущена.
Jesaja Isa 1 50 2 Чому то нікого немає, коли Я приходжу, і не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука Моя справді короткою стала, щоб викупляти, і хіба рятувати нема в Мені сили? Таж докором Своїм Я висушую море, обертаю ріки в пустиню, їхня риба гниє без води й умирає із прагнення!
Jesaja Isa 1 50 3 Небеса зодягаю Я в темряву, і покриттям їхнім верету чиню.
Jesaja Isa 1 50 4 Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.
Jesaja Isa 1 50 5 Господь Бог відкрив вухо Мені, й Я не став неслухняним, назад не відступив.
Jesaja Isa 1 50 6 Підставив Я спину Свою тим, хто б'є, а щоки Свої щипачам, обличчя Свого не сховав від ганьби й плювання.
Jesaja Isa 1 50 7 Але Господь Бог допоможе Мені, тому не соромлюся Я, тому Я зробив був обличчя Своє, немов кремінь, і знаю, що не буду застиджений Я.
Jesaja Isa 1 50 8 Близько Той, Хто Мене всправедливлює, хто ж стане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій супротивник? Хай до Мене підійде!
Jesaja Isa 1 50 9 Отож, Господь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим?
Jesaja Isa 1 50 10 Хто між вами лякається Господа і голос Його Отрока слухає? Хто ходить у темряві, світла ж немає йому, хай надіється він на Господнє Ім'я, і хай на Бога свого опирається!
Jesaja Isa 1 50 11 Тож усі, що огонь ви запалюєте, що огненними стрілами ви поузброювані, ходіть у жарі свого огню та в стрілах огненних, які розпалили! З Моєї руки оце станеться вам, і ви будете в муках лежати!
Jesaja Isa 1 51 1 Почуйте Мене, хто женеться за правдою, хто пошукує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви витесані, і на каменоломню, з якої ви видовбані.
Jesaja Isa 1 51 2 Гляньте на Авраама, батька свого, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одного його Я покликав, але благословив був його та розмножив його.
Jesaja Isa 1 51 3 Бо Сіона Господь потішає, всі руїни його потішає, й обертає пустині його на Еден, його ж степ на Господній садок! Пробуватимуть в ньому утіха та радість, хвала й пісноспіви.
Jesaja Isa 1 51 4 Послухай Мене, Мій народе, і візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правосуддя поставлю за світло народам!
Jesaja Isa 1 51 5 Близька правда Моя: вийде спасіння Моє, а рамена Мої будуть суд видавати народам. Острови будуть мати надію на Мене і сподівання свої покладуть на рамено Моє.
Jesaja Isa 1 51 6 Здійміть свої очі до неба, і погляньте на землю додолу! Бо небо, як дим, продереться, а земля розпадеться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, погинуть, спасіння ж Моє буде вічне, а правда Моя не зламається!
Jesaja Isa 1 51 7 Почуйте Мене, знавці правди, народе, що в серці його Мій Закон: Не бійтеся людської ганьби та їхніх образ не лякайтесь,
Jesaja Isa 1 51 8 бо поточить їх міль, мов одежу, й як вовну, черва їх зжере, а правда Моя буде вічна, і спасіння моє з роду в рід!
Jesaja Isa 1 51 9 Збудися, збудись, зодягнися у силу, рамено Господнє! Збудися, як у давнину, як за покоління віків! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?
Jesaja Isa 1 51 10 Хіба це не ти море висушило, води безодні великої, що морську глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?
Jesaja Isa 1 51 11 Отак визволенці Господні повернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!
Jesaja Isa 1 51 12 Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшся людини смертельної й людського сина, що до трави він подібний?
Jesaja Isa 1 51 13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав, і завжди щоденно лякаєшся гніву гнобителя, що готовий тебе погубити. Але де той гнобителів гнів?
Jesaja Isa 1 51 14 Закутий в кайдани небавом розв'язаний буде, і не помре він у ямі, і не забракне йому його хліба.
Jesaja Isa 1 51 15 Бо Я Господь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвілі, Господь Саваот Йому Ймення!
Jesaja Isa 1 51 16 І кладу Я слова Свої в уста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю закласти, і сказати Сіонові: Ти Мій народ!
Jesaja Isa 1 51 17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої випила ти келіх гніву Його, чашу-келіха одуру випила, вицідила...
Jesaja Isa 1 51 18 Зо всіх тих синів, що вона породила, нікого нема, хто б провадив її; зо всіх тих синів, яких виховала, нікого нема, хто б підтримав її...
Jesaja Isa 1 51 19 Ці дві речі спіткали тебе, але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, хто розважить тебе?
Jesaja Isa 1 51 20 Синове твої повмлівали, лежали на розі всіх вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву Господнього, крику Бога твого...
Jesaja Isa 1 51 21 Тому то послухай оцього, убога й сп'яніла, але не з вина:
Jesaja Isa 1 51 22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за народ Свій стає: Ось келіха одуру Я забираю з твоєї руки, чашу-келіха гніву Мого, більше пити його вже не будеш!
Jesaja Isa 1 51 23 І дам Я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: Схились, і по тобі ми перейдемо! І поклала ти спину свою, немов землю, й як вулицю для перехожих...
Jesaja Isa 1 52 1 Збудися, збудись, зодягнися, Сіоне, у силу свою, зодягнися у щати пишноти своєї, о Єрусалиме, о місто святе, бо вже необрізаний та занечищений більше не ввійде до тебе!
Jesaja Isa 1 52 2 Обтруси з себе порох, устань та сідай, Єрусалиме! Розв'яжи пута шиї своєї, о бранко, о дочко Сіону!
Jesaja Isa 1 52 3 Бо Господь каже так: Задармо були ви попродані, тому будете викуплені не за срібло.
Jesaja Isa 1 52 4 Бо так Господь Бог промовляє: До Єгипту зійшов був народ Мій впочатку, щоб мешкати там, а Ашшур за ніщо його тиснув.
Jesaja Isa 1 52 5 А тепер що Мені тут, говорить Господь, коли взятий даремно народ Мій? Шаліють володарі їхні, говорить Господь, і постійно ввесь день Моє Ймення зневажене...
Jesaja Isa 1 52 6 Тому Моє Ймення пізнає народ Мій, тому того дня він пізнає, що Я то Отой, що говорить: Ось Я!
Jesaja Isa 1 52 7 Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!
Jesaja Isa 1 52 8 Слухай, твої сторожі зняли голос, укупі співають, бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону Господь повертається.
Jesaja Isa 1 52 9 Радійте, співайте сумісно, о єрусалимські руїни, бо народа Свого Господь звеселив, викупив Єрусалима!
Jesaja Isa 1 52 10 Господь обнажив на очах усіх народів святеє рамено Своє, і спасіння від нашого Бога побачать всі кінці землі!
Jesaja Isa 1 52 11 Уступіться, вступіться та вийдіть ізвідти, нечистого не доторкайтеся, вийдіть з середини його, очистьтеся ви, що носите посуд Господній!
Jesaja Isa 1 52 12 Бо не в поспіху вийдете і не навтеки ви підете, бо піде Господь перед вами, за вами ж Ізраїлів Бог.
Jesaja Isa 1 52 13 Ось стане розумне робити Мій Отрок, підійметься й буде повищений, і височенним Він стане!
Jesaja Isa 1 52 14 Як багато-хто Ним дивувались, такий то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!
Jesaja Isa 1 52 15 так Він здивує численних народів, царі свої уста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони!...
Jesaja Isa 1 53 1 Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?
Jesaja Isa 1 53 2 Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!
Jesaja Isa 1 53 3 Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...
Jesaja Isa 1 53 4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...
Jesaja Isa 1 53 5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!
Jesaja Isa 1 53 6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!
Jesaja Isa 1 53 7 Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...
Jesaja Isa 1 53 8 Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...
Jesaja Isa 1 53 9 І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...
Jesaja Isa 1 53 10 Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!
Jesaja Isa 1 53 11 Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.
Jesaja Isa 1 53 12 Тому то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!
Jesaja Isa 1 54 1 Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!
Jesaja Isa 1 54 2 Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!
Jesaja Isa 1 54 3 Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.
Jesaja Isa 1 54 4 Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...
Jesaja Isa 1 54 5 Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!
Jesaja Isa 1 54 6 Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.
Jesaja Isa 1 54 7 На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.
Jesaja Isa 1 54 8 У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.
Jesaja Isa 1 54 9 Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!
Jesaja Isa 1 54 10 Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.
Jesaja Isa 1 54 11 Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!
Jesaja Isa 1 54 12 І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.
Jesaja Isa 1 54 13 Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!
Jesaja Isa 1 54 14 Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.
Jesaja Isa 1 54 15 Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.
Jesaja Isa 1 54 16 Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.
Jesaja Isa 1 54 17 Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!
Jesaja Isa 1 55 1 О, всі спрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, ідіть, купіть живности, й їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!
Jesaja Isa 1 55 2 Нащо будете важити срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не ситить? Послухайте пильно Мене, й споживайте добро, і нехай розкошує у наситі ваша душа!
Jesaja Isa 1 55 3 Нахиліть своє вухо, й до Мене прийдіть, послухайте, й житиме ваша душа! І з Я вами складу заповіта навіки на незмінні Давидові милості.
Jesaja Isa 1 55 4 Отож, Його дав Я за свідка народам, за проводиря та владику народам.
Jesaja Isa 1 55 5 Тож покличеш народ, що не знаєш його, і той люд, що не знає тебе, і вони поспішаться до тебе, ради Господа, Бога твого, і ради Святого Ізраїлевого, що прославив тебе.
Jesaja Isa 1 55 6 Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!
Jesaja Isa 1 55 7 Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато!
Jesaja Isa 1 55 8 Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь.
Jesaja Isa 1 55 9 Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.
Jesaja Isa 1 55 10 Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові,
Jesaja Isa 1 55 11 так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!
Jesaja Isa 1 55 12 Бо з радістю вийдете ви, і з миром проваджені будете. Гори й холми будуть тішитися перед вами співанням, і всі польові дерева будуть плескати в долоні.
Jesaja Isa 1 55 13 На місце тернини зросте кипарис, а замість кропиви появиться мирт. І стане усе Господеві на славу, на вічну ознаку, яка не понищиться!
Jesaja Isa 1 56 1 Так говорить Господь: Бережіть правосуддя й чиніть справедливість, незабаром бо прийде спасіння Моє, і появиться правда Моя.
Jesaja Isa 1 56 2 Блаженна людина, що робить таке, і син людський, що міцно тримається цього, що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!
Jesaja Isa 1 56 3 І нехай не повість чужинець, який прилучився до Господа, кажучи: Насправді мене відділив від народу Свого Господь, і скопець хай не скаже: Таж я сухе дерево!
Jesaja Isa 1 56 4 Бо так каже Господь про скопців, що суботи Мої бережуть, і вибирають завгодне Мені, і що тримаються міцно Мого заповіту:
Jesaja Isa 1 56 5 Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок, Я дам йому вічне ім'я, яке не понищиться!
Jesaja Isa 1 56 6 А тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім'я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту,
Jesaja Isa 1 56 7 їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї! Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!
Jesaja Isa 1 56 8 Слово Господа Бога, що збирає вигнанців Ізраїля: Я ще позбираю до нього, до його зібраних!
Jesaja Isa 1 56 9 Польова вся звірино, прибудьте спожити, також лісова вся звірино!
Jesaja Isa 1 56 10 Його вартівники всі сліпі, не знають нічого, всі вони пси німі, які гавкати не можуть, мрійники, лежні, що люблять дрімати!
Jesaja Isa 1 56 11 І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі...
Jesaja Isa 1 56 12 Прийдіть но, говорять, візьму я вина, та напою п'янкого нажлуктимось, і буде і цей день, і завтрішній день далеко щедріший!...
Jesaja Isa 1 57 1 Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!
Jesaja Isa 1 57 2 Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
Jesaja Isa 1 57 3 Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці,
Jesaja Isa 1 57 4 над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,
Jesaja Isa 1 57 5 ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?
Jesaja Isa 1 57 6 У гладеньких каміннях потоку твій уділ, вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?
Jesaja Isa 1 57 7 На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.
Jesaja Isa 1 57 8 І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.
Jesaja Isa 1 57 9 І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.
Jesaja Isa 1 57 10 Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: Зрікаюсь! Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.
Jesaja Isa 1 57 11 І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?
Jesaja Isa 1 57 12 Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!
Jesaja Isa 1 57 13 Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!
Jesaja Isa 1 57 14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!
Jesaja Isa 1 57 15 Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!
Jesaja Isa 1 57 16 Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.
Jesaja Isa 1 57 17 Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.
Jesaja Isa 1 57 18 Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.
Jesaja Isa 1 57 19 Створю Я плід уст: Спокій, спокій далекому та близькому! говорить Господь, і вздоровлю його.
Jesaja Isa 1 57 20 А ті несправедливі як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
Jesaja Isa 1 57 21 Для безбожних спокою немає, говорить Господь!
Jesaja Isa 1 58 1 Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!
Jesaja Isa 1 58 2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:
Jesaja Isa 1 58 3 Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!
Jesaja Isa 1 58 4 Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!
Jesaja Isa 1 58 5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?
Jesaja Isa 1 58 6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?
Jesaja Isa 1 58 7 Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?
Jesaja Isa 1 58 8 Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!
Jesaja Isa 1 58 9 Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,
Jesaja Isa 1 58 10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,
Jesaja Isa 1 58 11 і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!
Jesaja Isa 1 58 12 І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!
Jesaja Isa 1 58 13 Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,
Jesaja Isa 1 58 14 тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!
Jesaja Isa 1 59 1 Ото ж бо, Господня рука не скоротшала, щоб не помагати, і Його вухо не стало тяжким, щоб не чути,
Jesaja Isa 1 59 2 бо то тільки переступи ваші відділювали вас від вашого Бога, і ваші провини ховали обличчя Його від вас, щоб Він не почув,
Jesaja Isa 1 59 3 бо ваші долоні заплямлені кров'ю, ваші ж пальці беззаконням, уста ваші говорять неправду, язик ваш белькоче лихе!
Jesaja Isa 1 59 4 Немає нікого, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!
Jesaja Isa 1 59 5 Висиджують яйця гадючі та тчуть павутиння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...
Jesaja Isa 1 59 6 Нитки їхні не стануть одежею, і виробами своїми вони не покриються: їхні діла діла кривди, і в їхніх руках чин насильства...
Jesaja Isa 1 59 7 Їхні ноги біжать на лихе, і спішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!
Jesaja Isa 1 59 8 Дороги спокою не знають, і правосуддя немає на їхніх стежках, вони покрутили собі свої стежки, і кожен, хто нею ступає, не знає спокою.
Jesaja Isa 1 59 9 Тому віддалилося право від нас, і не сягає до нас справедливість! чекаємо світла, та ось темнота, чекаємо сяйва та й у темнощах ходимо!
Jesaja Isa 1 59 10 Ми мацаємо, мов невидющі, за стіну, навпомацки ходимо, мов ті безокі; спотикаємося ми опівдні, немов би смерком, між здоровими ми, як померлі!...
Jesaja Isa 1 59 11 Усі ми ревемо, як ведмеді, і мов голуби ті постійно воркочемо, чекаємо права й немає, спасіння й від нас віддалилось воно...
Jesaja Isa 1 59 12 Бо помножились наші переступи перед Тобою, і свідкують на нас гріхи наші, бо з нами переступи наші, а наші провини ми знаємо їх!
Jesaja Isa 1 59 13 Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступали від нашого Бога, казали про утиск та відступ, вагітніли й видумували з свого серця слова неправдиві...
Jesaja Isa 1 59 14 І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти,
Jesaja Isa 1 59 15 і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема!
Jesaja Isa 1 59 16 І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його,
Jesaja Isa 1 59 17 і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем!
Jesaja Isa 1 59 18 Надолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм супротивним заплатою, островам надолужить заплату.
Jesaja Isa 1 59 19 І будуть боятися Ймення Господнього з заходу, а слави Його зо схід сонця, бо прийде, як річка рвучка, вітер Господній її пожене,
Jesaja Isa 1 59 20 і прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувся із прогріху в Якові, каже Господь.
Jesaja Isa 1 59 21 А Я ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова Мої, що поклав Я до уст твоїх, не уступлять вони з твоїх уст, і з уст нащадків твоїх, і з уст нащадків потомства твого, говорить Господь, відтепер й аж навіки!
Jesaja Isa 1 60 1 Уставай, світися, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла!
Jesaja Isa 1 60 2 Бо темрява землю вкриває, а морок народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з'являється!
Jesaja Isa 1 60 3 І підуть народи за світлом твоїм, а царі за ясністю сяйва твого.
Jesaja Isa 1 60 4 Здійми свої очі навколо й побач: усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть!
Jesaja Isa 1 60 5 Побачиш тоді і роз'яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!
Jesaja Isa 1 60 6 Безліч верблюдів закриє тебе, молоді ті верблюди з Мідіяну й Ефи, усі вони прийдуть із Шеви, носитимуть золото й ладан та хвали Господні звіщатимуть.
Jesaja Isa 1 60 7 Всі отари кедарські зберуться до тебе, барани невайотські послужать тобі, вони підуть усі на Мій вівтар, як жертва приємна, і Я прославлю дім слави Своєї!
Jesaja Isa 1 60 8 Хто вони, що летять, як та хмара, і немов голуби до своїх голубників?
Jesaja Isa 1 60 9 Бо до Мене збираються мореплавці, і найперше пливуть кораблі із Таршішу, щоб привести синів твоїх здалека, з ними їхнє срібло та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо прославив тебе.
Jesaja Isa 1 60 10 І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою!
Jesaja Isa 1 60 11 І будуть постійно відкритими брами твої, ані вдень, ні вночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатство народів, і їхні царі щоб були припроваджені.
Jesaja Isa 1 60 12 Бо погинуть народ та те царство, що не схочуть служити тобі, і ці народи понищені будуть зовсім!
Jesaja Isa 1 60 13 Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную.
Jesaja Isa 1 60 14 І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!
Jesaja Isa 1 60 15 За те, що була ти покинута та осоружна, о дочко Сіону, і через тебе ніхто не ходив, то вчиню тебе славою вічною, радістю з роду в рід!
Jesaja Isa 1 60 16 І будеш ти ссати молоко із народів, і груди царів будеш ссати, і пізнаєш, що Я то Господь, твій Спаситель, а твій Викупитель Потужний Яковів!
Jesaja Isa 1 60 17 Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева мідь, а замість каміння залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками справедливість!
Jesaja Isa 1 60 18 В твоїм краї не буде вже чуте насилля, руїна й спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури спасінням, а брами свої похвалою!
Jesaja Isa 1 60 19 Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог за окрасу твою!
Jesaja Isa 1 60 20 Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться!
Jesaja Isa 1 60 21 А народ твій усі справедливі вони, землю вспадкують навіки, парость Моїх саджанців, чин Моїх рук на прославлення!
Jesaja Isa 1 60 22 Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!
Jesaja Isa 1 61 1 Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,
Jesaja Isa 1 61 2 щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,
Jesaja Isa 1 61 3 щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа! І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!
Jesaja Isa 1 61 4 І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід попустошені.
Jesaja Isa 1 61 5 І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!
Jesaja Isa 1 61 6 І будуть вас кликати: Господні, священики будуть казати на вас: слуги нашого Бога! Ви будете їсти багатство народів, і їхньою славою будете славитись.
Jesaja Isa 1 61 7 За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток, ваш уділ, тому то посядуть вони в своїм краї подвійне, радість вічна їм буде!
Jesaja Isa 1 61 8 Бо Господь Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного!
Jesaja Isa 1 61 9 І буде насіння їхнє знане між людами, і між народами їхні нащадки, усі, хто бачити їх буде, пізнають їх, що вони те насіння, яке благословив був Господь!
Jesaja Isa 1 61 10 Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!
Jesaja Isa 1 61 11 Бо так як земля та виводить рослинність свою, й як насіння своє родить сад, так Господь Бог учинить, що виросте правда й хвала перед усіма народами!
Jesaja Isa 1 62 1 Не буду мовчати я ради Сіону, і ради Єрусалиму не буду спокійний, аж поки не вийде, як сяйво, його справедливість, а спасіння його як горючий світильник!
Jesaja Isa 1 62 2 І побачать народи твою справедливість, а славу твою всі царі, і йменням новим будуть звати тебе, що уста Господні докладно означать його.
Jesaja Isa 1 62 3 І ти станеш короною слави в Господній руці й діядемою царства в долоні Бога свого!
Jesaja Isa 1 62 4 Вже не скажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пустиня, бо тебе будуть кликати в ній моя втіха, а край твій заміжня, бо Господь пожадає тебе, і твій край буде взятий за жінку!
Jesaja Isa 1 62 5 Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружиться Сам Будівничий, і як тішиться той молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!
Jesaja Isa 1 62 6 На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть,
Jesaja Isa 1 62 7 і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!
Jesaja Isa 1 62 8 Господь присягнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Направду, не дам уже збіжжя твого ворогам твоїм, і пити не будуть чужинці твого виноградного соку, що ти працював біля нього!
Jesaja Isa 1 62 9 Бо ті, хто збирає його, будуть їсти його та й хвалитимуть Господа, і ті, хто громадить його, будуть пити його на подвір'ях святині Моєї!
Jesaja Isa 1 62 10 Проходьте, проходьте ви брамами, чистьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очистьте від каменя, підійміть над народами прапора!
Jesaja Isa 1 62 11 Ось звіщає Господь аж до краю землі: Розкажіте сіонській дочці: Ось приходить Спасіння твоє, ось із Ним нагорода Його, і заплата Його перед Ним!
Jesaja Isa 1 62 12 І будуть їх звати народом святим, викупленцями Господа, а на тебе закличуть жадана, незалишене місто!
Jesaja Isa 1 63 1 Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!
Jesaja Isa 1 63 2 Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?
Jesaja Isa 1 63 3 Сам один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...
Jesaja Isa 1 63 4 Бо день помсти у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!
Jesaja Isa 1 63 5 Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!
Jesaja Isa 1 63 6 І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!
Jesaja Isa 1 63 7 Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!
Jesaja Isa 1 63 8 І сказав: Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть, і став Він для них за Спасителя.
Jesaja Isa 1 63 9 В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.
Jesaja Isa 1 63 10 Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...
Jesaja Isa 1 63 11 Тоді то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?
Jesaja Isa 1 63 12 Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?
Jesaja Isa 1 63 13 Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, і вони не спіткнулись?
Jesaja Isa 1 63 14 Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!
Jesaja Isa 1 63 15 Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?
Jesaja Isa 1 63 16 Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!
Jesaja Isa 1 63 17 Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!
Jesaja Isa 1 63 18 Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали!
Jesaja Isa 1 63 19 Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!
Jesaja Isa 1 64 1 О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори,
Jesaja Isa 1 64 2 як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи!
Jesaja Isa 1 64 3 Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!
Jesaja Isa 1 64 4 І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!
Jesaja Isa 1 64 5 Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!
Jesaja Isa 1 64 6 І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...
Jesaja Isa 1 64 7 І немає нікого, хто кликав би Ймення Твоє, хто збудився б триматися міцно за Тебе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти...
Jesaja Isa 1 64 8 Тепер же, о Господи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі чин Твоєї руки!
Jesaja Isa 1 64 9 Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, ми народ Твій усі!
Jesaja Isa 1 64 10 Святі міста Твої стали пустинею, Сіон став пустелею, степом став Єрусалим...
Jesaja Isa 1 64 11 Дім святощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем став, а все наше любе руїною стало...
Jesaja Isa 1 64 12 Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш?
Jesaja Isa 1 65 1 Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що Йменням Моїм не був званий.
Jesaja Isa 1 65 2 Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю,
Jesaja Isa 1 65 3 до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах,
Jesaja Isa 1 65 4 що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста,
Jesaja Isa 1 65 5 що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!
Jesaja Isa 1 65 6 Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні!
Jesaja Isa 1 65 7 Укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, говорить Господь, що кадили на горах і на взгір'ях Мене зневажали, і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня!...
Jesaja Isa 1 65 8 Так говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: Не псуй ти його, бо благословення у ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити!
Jesaja Isa 1 65 9 І насіння Я виведу з Якова, а з Юди спадкоємця гір Моїх, і вибранці Мої одідичать її, і раби Мої житимуть там.
Jesaja Isa 1 65 10 І стане Шарон пасовиськом отари, а долина Ахор за ліжницю худоби великої, для народу Мого, що шукали Мене.
Jesaja Isa 1 65 11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу,
Jesaja Isa 1 65 12 то вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!...
Jesaja Isa 1 65 13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете...
Jesaja Isa 1 65 14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете...
Jesaja Isa 1 65 15 І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше ймення,
Jesaja Isa 1 65 16 так що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх!
Jesaja Isa 1 65 17 Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!
Jesaja Isa 1 65 18 Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його на веселість!
Jesaja Isa 1 65 19 І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм, і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!
Jesaja Isa 1 65 20 З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!
Jesaja Isa 1 65 21 І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати.
Jesaja Isa 1 65 22 Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!
Jesaja Isa 1 65 23 Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.
Jesaja Isa 1 65 24 І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!
Jesaja Isa 1 65 25 Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.
Jesaja Isa 1 66 1 Так говорить Господь: Небеса Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збудуєте ви, і яке ото місце Його відпочинку?
Jesaja Isa 1 66 2 Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.
Jesaja Isa 1 66 3 Інакше хто ріже вола одночасно вбиває людину, приносить у жертву ягня переломлює шию собаці, дарунка приносить вживає свинячої крови, складає з кадила частину пригадувальну, одночасно божка благословить... Отак як дороги свої вони повибирали, і до гидот тих своїх уподобання чує душа їхня,
Jesaja Isa 1 66 4 так виберу й Я їх на зведення, і предмета їхнього страху на них наведу, за те, що Я кликав і ніхто відповіді не давав, говорив Я й не чули вони, та чинили лихе в Моїх очах, і вибрали те, чого Я не жадав!...
Jesaja Isa 1 66 5 Послухайте слова Господнього ті, що на слово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо! Та будуть вони посоромлені!
Jesaja Isa 1 66 6 Голос гомону з міста, голос із храму, це голос Господа, що заплату дає для Своїх ворогів!
Jesaja Isa 1 66 7 Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела...
Jesaja Isa 1 66 8 Хто таке коли чув, і хто бачив таке? Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом? Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання, то синів своїх вже породила...
Jesaja Isa 1 66 9 Чи Я допроваджу до породу, і не вчиню, щоб вона породила? говорить Господь. Чи Я, що чиню, щоб родила, і стримаю? каже твій Бог.
Jesaja Isa 1 66 10 Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав! Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були!
Jesaja Isa 1 66 11 Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави!
Jesaja Isa 1 66 12 Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний: і ви будете ссати, і на руках вас носитимуть, і бавитимуть на колінах!
Jesaja Isa 1 66 13 Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу, і ви втішені будете Єрусалимом.
Jesaja Isa 1 66 14 І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості! І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів.
Jesaja Isa 1 66 15 Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум'яним огнем!
Jesaja Isa 1 66 16 Бо огнем та мечем Своїм буде судитись Господь з кожним тілом, і буде багато побитих від Господа...
Jesaja Isa 1 66 17 А ті, хто освячується й очищає себе у поганських садках, один по одному, всередині, їдять м'ясо свиняче й гидоти та мишу, вони разом загинуть, говорить Господь!...
Jesaja Isa 1 66 18 І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, і прийду, щоб зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й Мою славу побачать!
Jesaja Isa 1 66 19 І знака на них покладу, і пошлю урятованих з них до народів, у Таршіш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови предалекі, що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, і звістять мою славу вони між народами!
Jesaja Isa 1 66 20 І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях, і на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору святу Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього.
Jesaja Isa 1 66 21 І візьму Я із них за священиків та за Левитів, говорить Господь.
Jesaja Isa 1 66 22 Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім'я!
Jesaja Isa 1 66 23 І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь.
Jesaja Isa 1 66 24 І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!
Jeremia Jer 1 1 1 Слова Єремії, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї,
Jeremia Jer 1 1 2 що було до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царювання.
Jeremia Jer 1 1 3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до виходу Єрусалиму на вигнання в п'ятому місяці.
Jeremia Jer 1 1 4 І прийшло мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia Jer 1 1 5 Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!
Jeremia Jer 1 1 6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!...
Jeremia Jer 1 1 7 Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу.
Jeremia Jer 1 1 8 Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 1 9 І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої уста слова Мої!
Jeremia Jer 1 1 10 Дивись, Я сьогодні призначив тебе над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!
Jeremia Jer 1 1 11 І було мені слово Господнє, говорячи: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдалеву галузку.
Jeremia Jer 1 1 12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно.
Jeremia Jer 1 1 13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипляче горня, а перед його звернений з півночі на південь.
Jeremia Jer 1 1 14 І сказав мені Господь: З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі.
Jeremia Jer 1 1 15 Бо ось Я покличу всі родини царств на півночі, говорить Господь, і вони поприходять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних містах.
Jeremia Jer 1 1 16 І буду судитися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, і вклонялись чинам своїх рук.
Jeremia Jer 1 1 17 А ти підпережеш стегна свої та й устанеш, і будеш говорити їм усе, що Я накажу тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!
Jeremia Jer 1 1 18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князів, проти його священиків та проти народу цієї землі.
Jeremia Jer 1 1 19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, говорить Господь, щоб тебе рятувати!
Jeremia Jer 1 2 1 І було мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia Jer 1 2 2 Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.
Jeremia Jer 1 2 3 Ізраїль то святість для Господа, початок врожаю Його. Всі, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 2 4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі роди дому Ізраїля!
Jeremia Jer 1 2 5 Так говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?
Jeremia Jer 1 2 6 І не спитали вони: де Господь, що нас вивів із краю єгипетського, що провадив Він нас по пустині, по землі степовій, повній ям, по краю сухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осілась людина?
Jeremia Jer 1 2 7 І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його. І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою...
Jeremia Jer 1 2 8 Священики не повіли: де Господь? А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...
Jeremia Jer 1 2 9 Тому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!
Jeremia Jer 1 2 10 Бо перейдіть острови хіттеян, і побачте, і до Кедару пошліть, та пригляньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?
Jeremia Jer 1 2 11 Чи змінив люд богів, хоч не Бог вони? А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагає!...
Jeremia Jer 1 2 12 Здивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 2 13 Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.
Jeremia Jer 1 2 14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?
Jeremia Jer 1 2 15 На нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця...
Jeremia Jer 1 2 16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.
Jeremia Jer 1 2 17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?
Jeremia Jer 1 2 18 І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?
Jeremia Jer 1 2 19 Хай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.
Jeremia Jer 1 2 20 Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити! Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею...
Jeremia Jer 1 2 21 А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?
Jeremia Jer 1 2 22 Тому то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!
Jeremia Jer 1 2 23 Як ти зможеш сказати: Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила? Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти наробила, пустотлива верблюдко, що крутиш дороги свої!
Jeremia Jer 1 2 24 Ти як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жаданні своєї душі, хто заверне її в час її похотливости? Усі, хто шукає її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!
Jeremia Jer 1 2 25 Стримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...
Jeremia Jer 1 2 26 Як для злодія сором, коли буде зловлений, так себе осоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні священики, й їхні пророки,
Jeremia Jer 1 2 27 що говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!
Jeremia Jer 1 2 28 А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!
Jeremia Jer 1 2 29 Чого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 2 30 Надармо Я бив синів ваших, науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!
Jeremia Jer 1 2 31 О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?
Jeremia Jer 1 2 32 Чи панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!
Jeremia Jer 1 2 33 Як ти вправно дорогу свою повела, щоб шукати кохання! Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства,
Jeremia Jer 1 2 34 і навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гарячому, але понад усім тим
Jeremia Jer 1 2 35 ти кажеш: Невинна я, Його гнів відвернувся від мене направду... Ось Я буду змагатись з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!
Jeremia Jer 1 2 36 Нащо тиняєшся ти, і міняєш дорогу свою? Таж ти посоромлена будеш Єгиптом, як ти посоромлена від Асирії!
Jeremia Jer 1 2 37 І звідти ти вийдеш, заламуючи свої руки на своїй голові, бо повідкидав Господь тих, на кого ти надіялася, і не будеш ти мати в них успіху...
Jeremia Jer 1 3 1 І було мені слово Господнє, говорячи: Як відпустить хто жінку свою, й вона піде від нього, та стане за жінку для іншого чоловіка, чи вернеться ще він до неї? Чи ж не стане зовсім обезчещеною оця жінка? Ти ж перелюб чинила з коханцями багатьома, і тобі повертатись до Мене? говорить Господь.
Jeremia Jer 1 3 2 Зведи свої очі на гори порожні й дивися, де перелюбу ти не чинила? Ти для них по дорогах сиділа, немов той араб на пустині, і збезчестився край твоїм блудом та лихом твоїм!
Jeremia Jer 1 3 3 І дощі були стримувані, і не було дощу пізнього, проте мала ти чоло блудниці, і стратила сором...
Jeremia Jer 1 3 4 Чи ж кликати віднині не будеш до Мене: Отче мій, Ти юнацтва мого Провідник!
Jeremia Jer 1 3 5 Чи Він пам'ятатиме вічно про гнів, чи назавжди його стерегтиме? Таке ти говориш, і безмежно зло чиниш...
Jeremia Jer 1 3 6 І сказав до мене Господь за днів царя Йосії: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну високу гору, і під кожне зелене дерево, і блудодіяла там...
Jeremia Jer 1 3 7 Я думав: Як зробить вона все оце, то до Мене повернеться; та вона не вернулась, і бачила це сестра її зрадниця, Юдея.
Jeremia Jer 1 3 8 І побачила Юдея, що за все те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпустив Я її, і дав їй листа розводового. Та зрадлива сестра її, дочка Юдина, не побоялася й пішла, і блудливою стала й вона...
Jeremia Jer 1 3 9 І сталось від розголосу про перелюб її, збезчестила вона землю, і перелюб чинила з камінням та з деревом.
Jeremia Jer 1 3 10 І також при всьому цьому не вернулась до Мене зрадлива сестра її, дочка Юди, усім своїм серцем, а тільки вдавала, говорить Господь...
Jeremia Jer 1 3 11 І промовив до мене Господь: Невірна дочка Ізраїлева всправедливила душу свою більш від зрадливої дочки Юди.
Jeremia Jer 1 3 12 Піди, і проголосиш слова ці на північ та й скажеш: Вернися, відступна дочко Ізраїлева! говорить Господь. Не зверну Я Свого обличчя у гніві на вас, бо Я милостивий, говорить Господь, і не буду повік стерегти Свого гніву.
Jeremia Jer 1 3 13 Тільки пізнай же провину свою, бо ти проти Господа, Бога свого повстала, і грішила з чужими під деревом кожним зеленим, і Мого голосу ви не почули, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 3 14 Верніться, діти невірні, говорить Господь, бо Я вам Господар, та візьму вас по одному з міста, а з роду по два, і вас поведу до Сіону!
Jeremia Jer 1 3 15 І дам пастирів вам згідно з серцем Своїм, і вони будуть пасти вас умінням та розумом.
Jeremia Jer 1 3 16 І буде, коли ви розмножитеся та розплодитеся на землі за цих днів, говорить Господь, не скажуть уже: ковчег заповіту Господнього, і він вже не прийде на серце, і його пам'ятати не будуть, і більше не буде він зроблений...
Jeremia Jer 1 3 17 Того часу назвуть Єрусалима: Господній престол, і до нього, до Єрусалиму згромаджені будуть народи усі ради Ймення Господнього, і більше не підуть вони за впертістю серця лихого свого...
Jeremia Jer 1 3 18 Тими днями дім Юдин із домом Ізраїля підуть і разом прибудуть з північного краю до краю, що вашим батькам на спадок Я дав.
Jeremia Jer 1 3 19 І Я був подумав: як поставлю тебе Я посеред синів і дам тобі край пожаданий, найкращу спадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, і не відвернетеся ви від Мене.
Jeremia Jer 1 3 20 Справді, як зраджує жінка свого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів! каже Господь.
Jeremia Jer 1 3 21 Чути голос на лисих горах, плач благальний синів Ізраїлевих, вони бо скривили дорогу свою, забули про Господа, Бога свого:
Jeremia Jer 1 3 22 Верніться, невірні сини, усі ваші відступства Я вилікую! Ось прийшли ми до Тебе, бо Ти Господь, Бог наш!
Jeremia Jer 1 3 23 Справді, неправда ті пагірки, той гомін на горах, справді, в Господі, Богові нашім, спасіння Ізраїлеве!
Jeremia Jer 1 3 24 А той сором пожер працю наших батьків від нашої молодости, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, синів їхніх та їхніх дочок.
Jeremia Jer 1 3 25 Лежимо ми у соромі нашому, і нас покриває ця наша неслава, бо ми прогрішилися Господу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодости й до сьогодні, і не слухали голосу Господа, нашого Бога!...
Jeremia Jer 1 4 1 Якщо ти, Ізраїлю, вернешся, каже Господь, до Мене ти вернешся, і якщо ти відкинеш із-перед обличчя Мого гидоти свої, то не будеш тинятись!
Jeremia Jer 1 4 2 І якщо ти присягнеш Як живий Господь правдою й правом та справедливістю, то будуть Ним благословлятись народи, і хвалитись Ним будуть.
Jeremia Jer 1 4 3 Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині, і не сійте в тернину!
Jeremia Jer 1 4 4 Обрізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні плоті, юдеї та мешканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лютість, і буде палати вона, і не буде кому погасити через злі ваші вчинки!
Jeremia Jer 1 4 5 Оповістіте в Юдеї та в Єрусалимі звістіть та й скажіть: Засурміте в сурму у краю! Кричіть гучним голосом та говоріть: Зберіться та підемо до міст до твердинних!
Jeremia Jer 1 4 6 Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...
Jeremia Jer 1 4 7 Лев виходить із своєї гущавини, і той, хто нищить народи, вирушає із місця свого, щоб твій край обернути на руїну, і спустошені будуть міста твої, так що забракне і мешканця!...
Jeremia Jer 1 4 8 Отож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!
Jeremia Jer 1 4 9 І станеться в день той, говорить Господь, згине розум царя і розум князів, і остовпіють священики, а пророки здивуються
Jeremia Jer 1 4 10 й скажуть: О Господи, Боже, справді обманений сильно народ цей та Єрусалим, коли казано: Буде вам мир, а меч доторкнувся ось аж до душі!...
Jeremia Jer 1 4 11 Того часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!
Jeremia Jer 1 4 12 Та вітер сильніший від цього прибуде Мені, і над ними Я суд прокажу...
Jeremia Jer 1 4 13 Ось він прийде, як хмари, й як буря його колесниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо спустошені будемо ми!...
Jeremia Jer 1 4 14 Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врятований! Аж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоєї?
Jeremia Jer 1 4 15 Бо голос доносить із Дану й звіщає погибіль з Єфремових гір...
Jeremia Jer 1 4 16 Пригадайте народам оце, сповістіть ось про Єрусалим: Приходять з далекого краю його облягати, і здіймають свій крик на юдейські міста!
Jeremia Jer 1 4 17 Як сторожа полів, навколо оточать його, бо він Мені був неслухняний, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 4 18 Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке, бо торкнуло воно аж до серця твого...
Jeremia Jer 1 4 19 Ой, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискає мені, і трепоче мені моє серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!
Jeremia Jer 1 4 20 Біда на біду прикликається, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...
Jeremia Jer 1 4 21 Аж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?
Jeremia Jer 1 4 22 Тому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!
Jeremia Jer 1 4 23 Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!
Jeremia Jer 1 4 24 Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!
Jeremia Jer 1 4 25 Дивлюся, аж ось вже немає людини, і порозліталось все птаство небесне.
Jeremia Jer 1 4 26 Дивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...
Jeremia Jer 1 4 27 Бо Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!
Jeremia Jer 1 4 28 І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...
Jeremia Jer 1 4 29 Від гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немає нікого, хто мешкав би в них...
Jeremia Jer 1 4 30 А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаєш себе в кармазин, хоч прикрашуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшся: обридили тобою коханці твої, на життя твоє важать вони!
Jeremia Jer 1 4 31 Бо чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлює руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя моє вбивникам!...
Jeremia Jer 1 5 1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!
Jeremia Jer 1 5 2 Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою.
Jeremia Jer 1 5 3 Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись!
Jeremia Jer 1 5 4 А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого.
Jeremia Jer 1 5 5 Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали!
Jeremia Jer 1 5 6 Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали!
Jeremia Jer 1 5 7 Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці,
Jeremia Jer 1 5 8 волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього...
Jeremia Jer 1 5 9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
Jeremia Jer 1 5 10 Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа,
Jeremia Jer 1 5 11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 5 12 Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо!
Jeremia Jer 1 5 13 А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде!
Jeremia Jer 1 5 14 Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх!
Jeremia Jer 1 5 15 Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме.
Jeremia Jer 1 5 16 Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони.
Jeremia Jer 1 5 17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся...
Jeremia Jer 1 5 18 Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця!
Jeremia Jer 1 5 19 І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...
Jeremia Jer 1 5 20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 5 21 Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує!
Jeremia Jer 1 5 22 Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її!
Jeremia Jer 1 5 23 А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли.
Jeremia Jer 1 5 24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.
Jeremia Jer 1 5 25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро.
Jeremia Jer 1 5 26 Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей...
Jeremia Jer 1 5 27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони!
Jeremia Jer 1 5 28 Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі.
Jeremia Jer 1 5 29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?
Jeremia Jer 1 5 30 Чудне та страшне стало в краї:
Jeremia Jer 1 5 31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?
Jeremia Jer 1 6 1 Утікайте, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і знак підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя!
Jeremia Jer 1 6 2 І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену.
Jeremia Jer 1 6 3 Пастухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ній, кожен місце своє випасатиме.
Jeremia Jer 1 6 4 Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тягнуться тіні вечірні!
Jeremia Jer 1 6 5 Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її!
Jeremia Jer 1 6 6 Бо так промовляє Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйноване бути, в ньому повно насильства:
Jeremia Jer 1 6 7 як виприскує воду свою джерело, так виприскує він своє зло... Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана...
Jeremia Jer 1 6 8 Будь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним краєм!
Jeremia Jer 1 6 9 Так говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, простягни свою руку, немов виноградар по грона!
Jeremia Jer 1 6 10 До кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його!
Jeremia Jer 1 6 11 І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,
Jeremia Jer 1 6 12 і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 6 13 Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...
Jeremia Jer 1 6 14 І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: Мир, мир, а миру нема!
Jeremia Jer 1 6 15 Чи вони засоромилися, що гидоту робили? не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють... Тому то впадуть між упалими в часі, коли їх навіщу Я, спіткнуться, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 6 16 Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: Не підемо!
Jeremia Jer 1 6 17 І Я сторожів був поставив над вами, говорячи: Прислухайтесь до голосу сурми! Та вони відказали: Не будем прислухуватись!
Jeremia Jer 1 6 18 Тому слухайте, люди, і пізнай, ти громадо, що станеться з ними.
Jeremia Jer 1 6 19 Послухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили!
Jeremia Jer 1 6 20 Навіщо Мені те кадило, що з Шеви приходить, запашний очерет із далекого краю? Цілопалення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!
Jeremia Jer 1 6 21 Тому то Господь каже так: Ось Я дам спотикання оцьому народові, і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини, сусід та приятель його, і загинуть!
Jeremia Jer 1 6 22 Так говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджується люд великий із кінців землі.
Jeremia Jer 1 6 23 Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!
Jeremia Jer 1 6 24 Як почули ми звістку про нього, омліли нам руки, обняла нас тривога та біль, немов в породіллі...
Jeremia Jer 1 6 25 Не виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та страхіття навколо!
Jeremia Jer 1 6 26 Дочко народу Мого, веретою підпережись та качайся у попелі! Справ жалобу собі, немов над однородженим, голосіння гірке, бо прийде зненацька руїнник на нас!
Jeremia Jer 1 6 27 Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав і випробовував їхню дорогу.
Jeremia Jer 1 6 28 Вони всі відступники над відступниками, чинять наклепи, усі вони мідь та залізо, вони згубники!...
Jeremia Jer 1 6 29 Спалилося духало, від огню зникло оливо, надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено...
Jeremia Jer 1 6 30 Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув.
Jeremia Jer 1 7 1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
Jeremia Jer 1 7 2 Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.
Jeremia Jer 1 7 3 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці!
Jeremia Jer 1 7 4 Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!
Jeremia Jer 1 7 5 Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,
Jeremia Jer 1 7 6 не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,
Jeremia Jer 1 7 7 то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!
Jeremia Jer 1 7 8 Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:
Jeremia Jer 1 7 9 Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,
Jeremia Jer 1 7 10 а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?
Jeremia Jer 1 7 11 Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить Господь...
Jeremia Jer 1 7 12 Бо підіть но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого...
Jeremia Jer 1 7 13 Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, говорить Господь, і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали,
Jeremia Jer 1 7 14 то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло,
Jeremia Jer 1 7 15 і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!...
Jeremia Jer 1 7 16 А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, бо не вислухаю Я тебе!
Jeremia Jer 1 7 17 Хіба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
Jeremia Jer 1 7 18 Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені...
Jeremia Jer 1 7 19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
Jeremia Jer 1 7 20 Тому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, і палатиме він, і не згасне!
Jeremia Jer 1 7 21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
Jeremia Jer 1 7 22 бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.
Jeremia Jer 1 7 23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.
Jeremia Jer 1 7 24 Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.
Jeremia Jer 1 7 25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.
Jeremia Jer 1 7 26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх...
Jeremia Jer 1 7 27 І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть...
Jeremia Jer 1 7 28 І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, загинула правда, і зникла з їхніх уст...
Jeremia Jer 1 7 29 Обстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
Jeremia Jer 1 7 30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах, говорить Господь, поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його...
Jeremia Jer 1 7 31 І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило...
Jeremia Jer 1 7 32 Тому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб.
Jeremia Jer 1 7 33 І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!...
Jeremia Jer 1 7 34 І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, бо руїною стане цей Край!
Jeremia Jer 1 8 1 Того часу, говорить Господь, повитягують кості царів Юди та кості його князів, і кості священиків, і кості пророків, і кості мешканців Єрусалиму з їхніх гробів,
Jeremia Jer 1 8 2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма небесними світилами, яких вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверталися до них, і що вклонялися їм. Не будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!
Jeremia Jer 1 8 3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позосталих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганяв, говорить Господь Саваот.
Jeremia Jer 1 8 4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Хіба падають і не встають? Хіба хто відступить, то вже не вертається?
Jeremia Jer 1 8 5 Чому відступив оцей єрусалимський народ усевічним відступленням? Міцно схопились вони за оману, не хочуть навернутись.
Jeremia Jer 1 8 6 Прислухався Я й слухав: неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своєму лукавстві, говорячи: Що я зробив? Кожен з них обертається до свого бігу, мов той кінь, що женеться у бій...
Jeremia Jer 1 8 7 І відає бусел у повітрі умовлений час свій, а горлиця й ластівка та журавель стережуть час прилету свого, а народ Мій не знає Господнього права!...
Jeremia Jer 1 8 8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Закон? Ось справді брехнею вчинило його брехливе писарське писальце!
Jeremia Jer 1 8 9 Засоромлені ці мудреці, збентежилися й були схоплені. Ось вони слово Господнє відкинули, що ж за мудрість ще мають вони?
Jeremia Jer 1 8 10 Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні поля здобувцям, бо вони від малого та аж до великого усі віддались користолюбству, від пророка та аж до священика чинять неправду!...
Jeremia Jer 1 8 11 І легенько лікують нещастя народу Мого, говорячи: Мир, мир, а миру нема!
Jeremia Jer 1 8 12 Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, тому то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...
Jeremia Jer 1 8 13 Зберу їх дощенту, говорить Господь: не буде ягід у них на винограді, і не буде на фіґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'яне, і пошлю їм таких, що їх поїдять...
Jeremia Jer 1 8 14 Пощо ми сидимо? Збирайтесь та підемо в твердинні міста та й погинемо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми згинемо, і напоїв нас водою трійливою, бо ми Господеві згрішили...
Jeremia Jer 1 8 15 Ми миру чекали, й немає добра, часу вилікування й ось жах!
Jeremia Jer 1 8 16 Чути фиркання коней його аж від Дану, від гуку іржання його жеребців уся земля затремтіла! І прийдуть вони, й пожеруть усю землю та повню її, місто й тих, хто замешкує в ньому...
Jeremia Jer 1 8 17 Бо ось Я пошлю проти вас тих вужів та гадюк, що немає закляття на них, і вони вас кусатимуть, каже Господь!
Jeremia Jer 1 8 18 Яка моя втіха у смутку? Болить мені серце моє...
Jeremia Jer 1 8 19 Ось голосіння дочки Мого народу з далекого краю: Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар? Нащо Мене розгнівили своїми бовванами, тими чужими марнотами?
Jeremia Jer 1 8 20 Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасені...
Jeremia Jer 1 8 21 Через нещастя дочки народу мого знещасливлений я, і міцно страхіття мене обняло...
Jeremia Jer 1 8 22 Чи немає бальзаму в Ґілеаді? Чи ж немає там лікаря? Чому нема вилікування для доньки народу Мого?
Jeremia Jer 1 9 1 (8-23) Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє за джерело сльози, то я плакав би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!...
Jeremia Jer 1 9 2 (9-1) Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників!
Jeremia Jer 1 9 3 (9-2) Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 9 4 (9-3) Один одного остерігайтесь, і не покладайтесь на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, і приятель кожен обмовник!
Jeremia Jer 1 9 5 (9-4) Один одного зводить, і правди не кажуть, привчили свого язика говорити неправду, помучилися, лихо чинячи!
Jeremia Jer 1 9 6 (9-5) Серед омани твоє проживання, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 9 7 (9-6) Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я їх перетоплюю та випробовую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?
Jeremia Jer 1 9 8 (9-7) Їхній язик смертоносна стріла, він оману говорить: устами своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своєму кладе свою засідку...
Jeremia Jer 1 9 9 (9-8) Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над народом, як цей, непомститься душа Моя?
Jeremia Jer 1 9 10 (9-9) Я плач та ридання здійму над оцими горами, і спів жалобний понад степовими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, і реву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбіглося все, відійшло!
Jeremia Jer 1 9 11 (9-10) І Я Єрусалим на руїни віддам, на мешкання шакалів, а юдські міста на спустошення дам, і не буде мешканця у них!
Jeremia Jer 1 9 12 (9-11) Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей Край, за що спалений він, як пустиня, і що нею не ходить ніхто?
Jeremia Jer 1 9 13 (9-12) А Господь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Законом,
Jeremia Jer 1 9 14 (9-13) а ходили за впертістю серця свого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...
Jeremia Jer 1 9 15 (9-14) Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей народ, полином нагодую й водою отруйною їх напою!
Jeremia Jer 1 9 16 (9-15) І розпорошу Я їх серед народів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
Jeremia Jer 1 9 17 (9-16) Так говорить Господь Саваот: Розгляньтеся та голосільниць покличте, і нехай вони прийдуть, і пошліте до мудрих жінок, і вони поприходять!
Jeremia Jer 1 9 18 (9-17) І хай поспішають, і хай спів жалоби над ними підіймуть, і хай наші очі зайдуться сльозою, а з наших повіків вода хай тече!
Jeremia Jer 1 9 19 (9-18) Бо почується голос жалобного співу з Сіону: Як ми попустошені, як посоромлені дуже!... Бо ми покинули свій край, бо покинули місце свого пробування...
Jeremia Jer 1 9 20 (9-19) Тож почуйте, жінки, слово Господа, і хай ваше ухо візьме слово уст Його, і навчіть дочок ваших жалобного співу, й одна одну жалобної пісні!
Jeremia Jer 1 9 21 (9-20) Бо смерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...
Jeremia Jer 1 9 22 (9-21) Кажи так: Говорить Господь: І нападає людського трупа, мов гною на полі, і мов тих снопів за женцем, і не буде кому позбирати!...
Jeremia Jer 1 9 23 (9-22) Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!
Jeremia Jer 1 9 24 (9-23) Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!
Jeremia Jer 1 9 25 (9-24) Ось дні наступають, говорить Господь, і Я навіщу всіх обрізаних та необрізаних,
Jeremia Jer 1 9 26 (9-25) Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто волосся довкола стриже, хто сидить на пустині, бо всі оці люди необрізані, а ввесь дім Ізраїлів необрізаносердий!...
Jeremia Jer 1 10 1 Послухайте слова того, що вам каже Господь, о доме Ізраїлів!
Jeremia Jer 1 10 2 Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, бо тільки погани лякаються їх!
Jeremia Jer 1 10 3 Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!
Jeremia Jer 1 10 4 Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитається.
Jeremia Jer 1 10 5 Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі!
Jeremia Jer 1 10 6 Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я Твоє могутністю!
Jeremia Jer 1 10 7 Хто не буде боятись Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немає такого, як Ти!
Jeremia Jer 1 10 8 Вони стали всі разом безумні й безглузді, наука марна оце дерево!
Jeremia Jer 1 10 9 Срібна бляха з Таршішу привезена, злото ж з Офіру, праця майстра й руки золотарської, блакить та пурпура їхня одіж, усі вони праця мистців.
Jeremia Jer 1 10 10 А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.
Jeremia Jer 1 10 11 Отак їм скажіть: боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього!
Jeremia Jer 1 10 12 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом.
Jeremia Jer 1 10 13 Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх,
Jeremia Jer 1 10 14 тоді кожна людина дуріє в своєму знанні, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа!...
Jeremia Jer 1 10 15 Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!
Jeremia Jer 1 10 16 Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформував, а Ізраїль племено спадку Його, Господь Саваот Його Ймення!
Jeremia Jer 1 10 17 Забери із землі свій товар, ти, що сидиш ув облозі!
Jeremia Jer 1 10 18 Бо Господь каже так: Ось цим разом Я кину мешканців цієї землі, мов із пращі, і притисну їх так, щоб пізнання знайшли...
Jeremia Jer 1 10 19 Ой, горе мені з-за нещастя мого, моя рана болюча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу я її.
Jeremia Jer 1 10 20 Намета мого попустошено і зірвані всі мої шнури. Розійшлись мої діти від мене й нема їх, нема вже кому розтягнути намета мого та повісити завіси мої...
Jeremia Jer 1 10 21 Бо пастирі стали безглузді, і вони не звертались до Господа, тому не щастилося їм, і розпорошене все їхнє стадо...
Jeremia Jer 1 10 22 Голос звістки: Іде ось, і гуркіт великий з північного краю, щоб юдські міста обернути в спустошення, на мешкання шакалів...
Jeremia Jer 1 10 23 Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком.
Jeremia Jer 1 10 24 Карай мене, Господи, тільки ж за судом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене!
Jeremia Jer 1 10 25 Вилий лютість Свою на народи, що не знають Тебе, та на роди, що Ймення Твого не кликали, що Якова з'їли й пожерли його, і погубили його, а мешкання його опустошили!...
Jeremia Jer 1 11 1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:
Jeremia Jer 1 11 2 Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,
Jeremia Jer 1 11 3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,
Jeremia Jer 1 11 4 що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,
Jeremia Jer 1 11 5 щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи!
Jeremia Jer 1 11 6 І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!
Jeremia Jer 1 11 7 Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня, як виводив їх з краю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засвідчую, кажучи: Слухайтеся Мого голосу!
Jeremia Jer 1 11 8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упертістю злісного серця свого... І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.
Jeremia Jer 1 11 9 І промовив до мене Господь: Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму!
Jeremia Jer 1 11 10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за богами чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батьками.
Jeremia Jer 1 11 11 Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!
Jeremia Jer 1 11 12 І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці, і будуть кричати до богів, що їм кадять вони, але ті помогти не поможуть їм за часу їхнього лиха!
Jeremia Jer 1 11 13 Бо богів твоїх за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові.
Jeremia Jer 1 11 14 А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з-за лиха свого!
Jeremia Jer 1 11 15 Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м'ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!
Jeremia Jer 1 11 16 Оливка зелена, гарна плодом хорошим, так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!
Jeremia Jer 1 11 17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.
Jeremia Jer 1 11 18 А Господь дав пізнати мені й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.
Jeremia Jer 1 11 19 А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!
Jeremia Jer 1 11 20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!
Jeremia Jer 1 11 21 Тому так промовляє Господь на людей Анатоту, що пошукують душу твою та говорять: Не пророкуй Ім'ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!
Jeremia Jer 1 11 22 Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я навіщу їх: від меча юнаки повмирають, а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!
Jeremia Jer 1 11 23 І останку не буде по них, бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх!...
Jeremia Jer 1 12 1 Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?
Jeremia Jer 1 12 2 Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.
Jeremia Jer 1 12 3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи їх, немов на заріз ту отару, і признач їх на день побиття!
Jeremia Jer 1 12 4 Аж доки в жалобі земля пробуватиме, і сохнути буде трава всього поля за зло її мешканців? Гине худоба та птаство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!
Jeremia Jer 1 12 5 Як ти з пішими бігав, і вони тебе змучили, то як будеш змагатися з кіньми? Ти в спокійному краї безпечний, та що будеш робити в повідді Йордану?
Jeremia Jer 1 12 6 Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть!
Jeremia Jer 1 12 7 Покинув Я Свій дім, залишив спадок Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.
Jeremia Jer 1 12 8 Спадок Мій Мені став, мов лев той у лісі, свій голос дав проти Мене, тому то його Я зненавидив...
Jeremia Jer 1 12 9 Чи для Мене спадок Мій, хижий птах різнобарвний, що хижі птахи позлітались круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову звірину, спровадьте, щоб жерли!
Jeremia Jer 1 12 10 Численні пастирі попсували Мого виноградника, потоптали Мій уділ, Мій улюблений уділ вони обернули на голу пустиню!
Jeremia Jer 1 12 11 Обернули його на спустошення, він при Мені у жалобі, спустошений, увесь Край опустілий, бо нікого нема, хто б поклав це на серце собі!
Jeremia Jer 1 12 12 Поприходять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжирає від краю землі й аж до краю землі, миру не буде для всякого тіла!...
Jeremia Jer 1 12 13 Пшеницю посіяли, терня ж пожали, намучилися, та не мали користи... І буде вам сором за ваші плоди через лютість Господнього гніву!
Jeremia Jer 1 12 14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотикаються того спадку, що Я дав на спадщину народу Моєму Ізраїлеві: Ось Я повириваю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з середини їхньої.
Jeremia Jer 1 12 15 І станеться, як Я їх повириваю, то вернуся й помилую їх, і кожного з них приверну до спадщини його, і кожного до краю його.
Jeremia Jer 1 12 16 І буде, якщо вони справді навчаться доріг народу Мого, щоб присягатися Йменням Моїм: Як живий Господь, як вони присягати навчили народ Мій Ваалом, то збудуються серед народу Мого!
Jeremia Jer 1 12 17 А якщо не послухають, то вирву народ цей, вириваючи та вигубляючи, каже Господь!
Jeremia Jer 1 13 1 Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.
Jeremia Jer 1 13 2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.
Jeremia Jer 1 13 3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
Jeremia Jer 1 13 4 Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі.
Jeremia Jer 1 13 5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
Jeremia Jer 1 13 6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там.
Jeremia Jer 1 13 7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!
Jeremia Jer 1 13 8 І було мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia Jer 1 13 9 Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
Jeremia Jer 1 13 10 цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!...
Jeremia Jer 1 13 11 Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!
Jeremia Jer 1 13 12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?
Jeremia Jer 1 13 13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п'янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.
Jeremia Jer 1 13 14 І розіб'ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!
Jeremia Jer 1 13 15 Послухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!
Jeremia Jer 1 13 16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою...
Jeremia Jer 1 13 17 А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!...
Jeremia Jer 1 13 18 Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
Jeremia Jer 1 13 19 Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!
Jeremia Jer 1 13 20 Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?
Jeremia Jer 1 13 21 Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?
Jeremia Jer 1 13 22 коли ж скажеш у серці своєму: Чому такі речі спіткали мене? за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!
Jeremia Jer 1 13 23 Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!
Jeremia Jer 1 13 24 Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
Jeremia Jer 1 13 25 Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!
Jeremia Jer 1 13 26 І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, і покажеться ганьба твоя:
Jeremia Jer 1 13 27 твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?
Jeremia Jer 1 14 1 Слово Господнє до Єремії, що було в справі посухи.
Jeremia Jer 1 14 2 Упала в жалобу Юдея, а брами її ослабіли, насупилися на землі, і знявся крик Єрусалиму.
Jeremia Jer 1 14 3 А вельможі її своїх слуг посилають по воду, вони йдуть до криниці й води не знаходять, їхній посуд порожній вертається... Засоромляться та зашаріють вони, і свої голови понакривають.
Jeremia Jer 1 14 4 Тому, що земля стала спрагла, бо дощу не було на землі, засоромилися рільники, свої голови понакривали.
Jeremia Jer 1 14 5 Навіть ланя на полі породить сарнятко та й кине, бо немає трави...
Jeremia Jer 1 14 6 Навіть дикі осли поставали на голих горах, вітер втягують, мов ті шакали, і меркнуть їм очі, бо немає трави...
Jeremia Jer 1 14 7 Якщо проти нас свідчать наші провини, о Господи, то зроби ради Ймення Свого, бо намножились наші відступники, ми Тобі нагрішили!
Jeremia Jer 1 14 8 О надіє Ізраїлева, о Спасителю в часі недолі, нащо будеш Ти в Краї, як той чужаниця, й як той подорожній, що намета лише на ночліг розтягає?
Jeremia Jer 1 14 9 Нащо будеш Ти, мов людина остовпіла, немов той силач, що не може спасти? Таж Ти в нашій середині, Господи, Ймення ж Твоє на нас кличеться, не залишай нас!
Jeremia Jer 1 14 10 Так говорить Господь до народу цього: Так люблять вони волочитись, а не стримувати своїх ніг, тому то не має Господь уподобання в них, Він тепер їхню провину згадає, і їхній гріх покарає!
Jeremia Jer 1 14 11 І промовив до мене Господь: Не молись за народ цей на добре йому:
Jeremia Jer 1 14 12 Як вони будуть постити, Я не послухаю їхніх благань, а коли принесуть цілопалення й дар, Я їх не прийму, бо Я повигублюю всіх їх мечем, і голодом, і моровицею!...
Jeremia Jer 1 14 13 А я відказав: О Господи, Боже! Ось пророки говорять до них: Ви не будете бачити меча, і не буде вам голоду, правдивий бо мир в цьому місці вам дам!
Jeremia Jer 1 14 14 Та промовив до мене Господь: Ці пророки неправду Іменням Моїм пророкують: Я їх не посилав, і не наказував їм, і їм не говорив! Вони вам пророкують невірні видіння та чари, нікчемність й оману свого серця...
Jeremia Jer 1 14 15 Тому так промовляє Господь на пророків, які пророкують Іменням Моїм, хоч Я не посилав їх, та що кажуть вони: Меч та голод не буде в цім Краї: від меча та від голоду згинуть пророки такі!
Jeremia Jer 1 14 16 А народ, що таке пророкують йому, розкиданий буде по вулицях Єрусалиму від голоду та від меча, і не буде кому поховати його, вони й їхні жінки, й їхні сини та їхні дочки, і виллю на них їхнє зло!
Jeremia Jer 1 14 17 І ти скажеш до них оце слово: Хай заходять удень та вночі мої очі слізьми, і нехай не затихнуть, бо дівчина, доня народу мого, буде побита великим нещастям, дуже болючим ударом!
Jeremia Jer 1 14 18 Якщо вийду на поле ось побиті мечем, й якщо вийду до міста ось помлілі із голоду, і навіть пророк та священик шмигляють по краю, якого не знають...
Jeremia Jer 1 14 19 Чи насправді покинув Ти Юду? Чи й Сіоном гидує душа Твоя? Чому вразив Ти нас і немає нам ліку? Ми чекаємо миру й немає добра, і часу вздоровлення та ось тільки жах!...
Jeremia Jer 1 14 20 Знаємо, Господи, нашу безбожність, вину наших батьків, бо ми проти Тебе згрішили,
Jeremia Jer 1 14 21 та не відкидай нас ради Ймення Свого, не безчесть трону слави Своєї, пам'ятай, не зламай заповіту Свого із нами!
Jeremia Jer 1 14 22 Хіба є між марними божками поганів такі, що спускають дощі? І чи небо саме дає зливу? Чи ж не Ти Господь Бог наш? Тому то на Тебе надіємось ми, бо Ти це все чиниш!
Jeremia Jer 1 15 1 І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, то душа Моя до народу цього не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повиходять!
Jeremia Jer 1 15 2 І буде, як скажуть до тебе вони: Куди підемо? то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть ті на смерть, і хто на меча на меча, і хто на голод на голод, а хто до полону в полон...
Jeremia Jer 1 15 3 І Я навіщу їх чотирьома способами, говорить Господь: мечем, щоб побити, і псами, щоб їх волочити, і птаством небесним, і земною звіриною, щоб жерли та нищили...
Jeremia Jer 1 15 4 І Я дам їх на пострах усім царствам землі за Манасію, Єзекіїного сина, царя Юдиного, за те, що зробив був він в Єрусалимі.
Jeremia Jer 1 15 5 Бо хто змилується над тобою, о Єрусалиме? І хто співчуття тобі виявить? І хто зверне з путі, щоб тебе запитати про поводження?
Jeremia Jer 1 15 6 Ти покинув Мене, промовляє Господь, відступився назад, тому Я простягнув Свою руку на тебе, і знищив тебе, утомився Я жалувати!
Jeremia Jer 1 15 7 І віячкою їх розвіяв по брамах землі, позбавив дітей, і погубив Свій народ, бо вони не вернулись з доріг неправдивих своїх,
Jeremia Jer 1 15 8 у Мене більше було його вдів, як морського піску! А на матір юнацтва, спровадив опівдні грабіжника їм, нагло кинув на неї страхіття та жах,
Jeremia Jer 1 15 9 зомліла вона, що сімох породила, видихнула свою душу, зайшло сонце її, коли був іще день, засоромилася та збентежилась... А решту їх Я дам під меча перед їхніми ворогами, говорить Господь...
Jeremia Jer 1 15 10 Горе мені, моя мати, що ти породила такого мене, чоловіка сварливого та чоловіка сутяжного для всієї землі! Нікому я не позичав, і ніхто мені не боргував, та всі проклинають мене...
Jeremia Jer 1 15 11 Промовив Господь: Я справді підсилю на добре тебе, Я справді вчиню, що проситиме ворог тебе за час зла й за час утиску!
Jeremia Jer 1 15 12 Чи можна зламати залізом залізо із півночі й мідь?
Jeremia Jer 1 15 13 Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, і не за ціну, але за гріхи твої всі, у всіх границях твоїх.
Jeremia Jer 1 15 14 І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалав в Моїм гніві, і над вами палатиме він!
Jeremia Jer 1 15 15 Ти, Господи, знаєш усе, згадай же мене й заступися за мене, і помстися над тими, що гонять мене! На довгу Свою терпеливість до них мене не бери, знай, що сором носив я за Тебе!
Jeremia Jer 1 15 16 Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!
Jeremia Jer 1 15 17 Не сидів я на зборі веселому та не радів, через руку Твою я самітний сидів, бо Ти гнівом наповнив мене.
Jeremia Jer 1 15 18 Чому біль мій став вічний, а рана моя невигойна, що не хоче загоїтись? Чи справді Ти станеш мені як обманний потік, що води його висихають?
Jeremia Jer 1 15 19 Тому Господь так відказав: Якщо ти навернешся, то тебе приверну, і перед лицем Моїм станеш, а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої: до тебе самі вони звернуться, а не ти до них звернешся!
Jeremia Jer 1 15 20 І дам Я тебе для оцього народу за мура міцного із міді, і будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе: бо Я буду з тобою, щоб спасати тебе й щоб тебе рятувати, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 15 21 І врятую тебе з руки злих, і з рук насильників тих тебе визволю!
Jeremia Jer 1 16 1 І було слово Господнє до мене, промовляючи:
Jeremia Jer 1 16 2 Не бери собі жінки, і хай у тебе не буде синів, ні дочок у цьому місці.
Jeremia Jer 1 16 3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що народжені в місці цьому, і про їхніх матерів, що народжують їх, і про їхніх батьків, що їх родять у Краї цьому:
Jeremia Jer 1 16 4 Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі... Від меча та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині...
Jeremia Jer 1 16 5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім смутку, і не ходи голосити, і не співчувай їм, бо від цього народу забрав Я Свій мир, говорить Господь, ласку та милість.
Jeremia Jer 1 16 6 І повимирають великі й малі в цьому Краї, не будуть поховані, і голосити не будуть за ними, і не будуть робити нарізів, і не будуть робити собі лисини...
Jeremia Jer 1 16 7 І не будуть ламати їм хліба в жалобі, щоб потішити їх над померлим, і не напоять їх келіхом втіхи над батьком його й його матір'ю...
Jeremia Jer 1 16 8 І до дому бенкету не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.
Jeremia Jer 1 16 9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню в цьому місці на ваших очах і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!
Jeremia Jer 1 16 10 І буде, коли перекажеш народові цьому ці слова, то скажуть тобі: За що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогрішилися Господу, Богові нашому?
Jeremia Jer 1 16 11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, каже Господь, і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!
Jeremia Jer 1 16 12 А ви робите гірше від ваших батьків, і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого, щоб Мені не служити...
Jeremia Jer 1 16 13 Тому викину вас з цього Краю до краю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.
Jeremia Jer 1 16 14 Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,
Jeremia Jer 1 16 15 а тільки: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із північного краю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх... Та Я їх верну на їхню землю, яку Я був дав батькам їхнім.
Jeremia Jer 1 16 16 Оце Я пошлю по численних рибалок, говорить Господь, і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх з усіх гір, і з усякого взгір'я, і зо скельних розщілин.
Jeremia Jer 1 16 17 Бо очі Мої на всі їхні дороги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого не закрилася їхня провина.
Jeremia Jer 1 16 18 І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що трупом обриджень своїх збезчестили Край мій, а їхні гидоти спадок Мій переповнили...
Jeremia Jer 1 16 19 О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було...
Jeremia Jer 1 16 20 Чи зробить людина для себе богів, а вони не боги?
Jeremia Jer 1 16 21 Тому то ось Я учиню, що познають цим разом вони, учиню, що познають вони Мою руку та силу Мою, і познають, що Ймення Моє це Господь!
Jeremia Jer 1 17 1 Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх.
Jeremia Jer 1 17 2 Як про синів своїх, так пам'ятають про жертовники своїх та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках,
Jeremia Jer 1 17 3 про гору на полі. Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої за гріх по всіляких границях твоїх.
Jeremia Jer 1 17 4 І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!
Jeremia Jer 1 17 5 Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає!
Jeremia Jer 1 17 6 І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...
Jeremia Jer 1 17 7 Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь то надія його!
Jeremia Jer 1 17 8 І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускає коріння своє, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!
Jeremia Jer 1 17 9 Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнає його?
Jeremia Jer 1 17 10 Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.
Jeremia Jer 1 17 11 Куропатва висиджує яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своєму кінці...
Jeremia Jer 1 17 12 Трон слави, високий від віку, це місце нашої святині!
Jeremia Jer 1 17 13 Надіє Ізраїлева, Господи, посоромлені будуть усі, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.
Jeremia Jer 1 17 14 Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, бо Ти слава моя!
Jeremia Jer 1 17 15 Ось вони мені кажуть: Де слово Господнє? Нехай воно прийде!
Jeremia Jer 1 17 16 А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаєш, що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було.
Jeremia Jer 1 17 17 Не будь Ти для мене страхіттям, на день зла Ти моє пристановище!
Jeremia Jer 1 17 18 Бодай посоромились ті, хто мене переслідує, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!
Jeremia Jer 1 17 19 Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.
Jeremia Jer 1 17 20 І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеє, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими.
Jeremia Jer 1 17 21 Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягару за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму.
Jeremia Jer 1 17 22 І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був!
Jeremia Jer 1 17 23 Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання.
Jeremia Jer 1 17 24 І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, каже Господь, щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити,
Jeremia Jer 1 17 25 то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!
Jeremia Jer 1 17 26 І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього.
Jeremia Jer 1 17 27 А якщо ви Мене не послухаєтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть єрусалимські палати, і не погасне!
Jeremia Jer 1 18 1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
Jeremia Jer 1 18 2 Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуєш слова Мої.
Jeremia Jer 1 18 3 І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.
Jeremia Jer 1 18 4 І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.
Jeremia Jer 1 18 5 І було мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia Jer 1 18 6 Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
Jeremia Jer 1 18 7 Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,
Jeremia Jer 1 18 8 та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.
Jeremia Jer 1 18 9 А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
Jeremia Jer 1 18 10 та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.
Jeremia Jer 1 18 11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своєї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!
Jeremia Jer 1 18 12 Та вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого.
Jeremia Jer 1 18 13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
Jeremia Jer 1 18 14 Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі? Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі?
Jeremia Jer 1 18 15 Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,
Jeremia Jer 1 18 16 щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпіє та буде хитати головою своєю...
Jeremia Jer 1 18 17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом; потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя!
Jeremia Jer 1 18 18 І сказали вони: Ходіть, і обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!
Jeremia Jer 1 18 19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників!
Jeremia Jer 1 18 20 Хіба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моєї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!
Jeremia Jer 1 18 21 Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!
Jeremia Jer 1 18 22 Нехай чується крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...
Jeremia Jer 1 18 23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!
Jeremia Jer 1 19 1 Господь сказав так: Іди, і купиш баньку в ганчара, і візьми собі з старших народу та з старших священиків.
Jeremia Jer 1 19 2 І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп'яної брами, і будеш там оголошувати ті слова, що до тебе Я їх говоритиму.
Jeremia Jer 1 19 3 І скажеш: Послухайте слова Господнього, царі Юди та мешканці Єрусалиму! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зло наведу на це місце, так що всякому, хто почує про нього, задзвенить в його вухах!
Jeremia Jer 1 19 4 Це за те, що вони залишили Мене, і вчинили чужим оце місце, і кадили у ньому для інших богів, що не знали їх ані вони, ні батьки їхні, ані юдейські царі, і кров'ю невинних наповнили місце оце,
Jeremia Jer 1 19 5 і пагірки побудували Ваалові, щоб палити дітей своїх на огні цілопалення для Ваала, чого не велів Я і не говорив, і що на серце Мені не приходило!
Jeremia Jer 1 19 6 Тому наступають ось дні, говорить Господь, що не буде вже зватися місце це Тофет і Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина Убивства.
Jeremia Jer 1 19 7 І знищу на місці цьому раду Юдину та Єрусалиму, і впадуть від меча перед їхніми ворогами та від руки тих, хто шукає їхньої душі, і дам падло їхнє на стерво для птаства небесного та для земної звірини...
Jeremia Jer 1 19 8 І вчиню оце місце страхіттям і посміхом, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, побачивши всі його врази...
Jeremia Jer 1 19 9 І вчиню, що вони будуть їсти тіло синів своїх й тіло дочок своїх, і тіло один одного їсти вони будуть в облозі та в утискові, яким будуть тиснути їх вороги їхні та ті, хто буде шукати їхню душу...
Jeremia Jer 1 19 10 І розіб'єш баньку на очах тих людей, що ходять з тобою,
Jeremia Jer 1 19 11 та й скажеш до них: Так говорить Господь Саваот: Отак розіб'ю Я народ цей та місто оце, як розбивається посуд ганчарський, що не може вже бути направленим, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб...
Jeremia Jer 1 19 12 Так зроблю цьому місцю, говорить Господь, та мешканцям його, щоб зробити це місто, як Тофет...
Jeremia Jer 1 19 13 І стануть доми Єрусалиму та доми царів Юди, як місце те Тофет, нечисті усі ті доми, що кадили на їхніх дахах усім небесним світилам, та лили жертви литі для інших богів!
Jeremia Jer 1 19 14 І прийшов Єремія з Тофету, куди посилав його Господь пророкувати, і став у дворі Господнього дому, і сказав до всього народу:
Jeremia Jer 1 19 15 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось спроваджу до міста цього та до всіх його міст усе те лихо, що Я говорив був на нього, бо вчинили вони свою шию твердою, щоб не слухатися Моїх слів!
Jeremia Jer 1 20 1 І почув Пашхур, Іммерів син, священик, що був старшим наглядачем, начальник Господнього дому, Єремію, що пророкував ці слова.
Jeremia Jer 1 20 2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язницю, що була в горішній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі...
Jeremia Jer 1 20 3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язниці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я тобі, а тільки Маґор-Міссавів.
Jeremia Jer 1 20 4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю тебе жахом для тебе самого та для всіх твоїх приятелів, і вони попадають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.
Jeremia Jer 1 20 5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здобуток, і всю коштовність його, та всі скарби юдських царів, усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і візьмуть їх та й відведуть їх до Вавилону...
Jeremia Jer 1 20 6 А ти, Пашхуре, та всі мешканці дому твого підете до полону. І прийдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої приятелі, яким ти неправдиво пророкував.
Jeremia Jer 1 20 7 Намовляв мене, Господи, і був я намовлений, Ти взяв міцно мене й переміг! Я став цілий день посміховищем, кожен глузує із мене...
Jeremia Jer 1 20 8 Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: Ґвалт! та Грабіж! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище...
Jeremia Jer 1 20 9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, і я змучивсь тримати його й більш не можу!
Jeremia Jer 1 20 10 Бо чув я обмову численних, ось острах навколо: Розкажіть, донесемо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упадку та каже: Може буде обманений і переможемо його, і помстимося над ним!
Jeremia Jer 1 20 11 Та зо мною Господь, як потужний силач, тому ті, хто женеться за мною, спіткнуться та не переможуть! Будуть сильно вони посоромлені, бо робили без розуму, вічний сором їм буде, який не забудеться!
Jeremia Jer 1 20 12 А Господь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та серце. Хай над ними побачу я помсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!
Jeremia Jer 1 20 13 Співайте пісні Господеві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиходіїв!
Jeremia Jer 1 20 14 Проклятий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благословенний не буде!
Jeremia Jer 1 20 15 Проклятий той муж, який сповістив мого батька, говорячи: Народилось тобі дитя-хлопець, а тим справді потішив його!
Jeremia Jer 1 20 16 І бодай стався муж той, немов ті міста, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він уранці, а лемент військовий у часі полудня,
Jeremia Jer 1 20 17 за те, що в утробі мене не забив, і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утроба її вагітною навіки була б!...
Jeremia Jer 1 20 18 Чого то з утроби я вийшов, щоб бачити клопіт й скорботу, і нащо кінчаються в соромі ці мої дні?...
Jeremia Jer 1 21 1 Слово, що було до Єремії від Господа, коли цар Седекія послав був до нього Пашхура, сина Малкійїного, та священика Цефанію, сина Маасеїного, говорячи:
Jeremia Jer 1 21 2 Звернися, за нас до Господа, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас. Може Господь зробить з нами за всіма Своїми чудами, і той відійде від нас!
Jeremia Jer 1 21 3 І сказав Єремія до них: Так скажіть до Седекії:
Jeremia Jer 1 21 4 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я назад оберну військові знаряддя, що в вашій руці, що ви воюєте ними поза муром з вавилонським царем та з халдеями, які облягають вас, і позбираю їх до середини цього міста.
Jeremia Jer 1 21 5 І буду Я воювати з вами рукою витягненою та сильним раменом, і в гніві, і в люті, і в великому пересерді!
Jeremia Jer 1 21 6 І вражу мешканців цього міста, і чоловіка, і худобу, від великої моровиці повмирають вони!
Jeremia Jer 1 21 7 А потому говорить Господь Я віддам Седекію, Юдиного царя, і його рабів, і народ, і врятованих у цьому місті від моровиці, від меча та від голоду в руку Навуходоносора, царя вавилонського, та в руку ворогів їхніх, що шукають їхньої душі, і він ударить їх вістрям меча, не змилується над ними й не змилосердиться, і не матиме любови!
Jeremia Jer 1 21 8 А цьому народові скажеш: Так говорить Господь: Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти.
Jeremia Jer 1 21 9 Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, і від голоду та від моровиці; а той, хто перейде і прийде до халдеїв, що вас облягають, буде жити, і стане йому душа його за здобич.
Jeremia Jer 1 21 10 Бо Я обернув лице Своє на це місто на зле, а не на добре, говорить Господь, воно буде дане в руку царя вавилонського, а він спалить його огнем!...
Jeremia Jer 1 21 11 А домові царя Юди скажи так: Послухайте слова Господнього:
Jeremia Jer 1 21 12 Доме Давидів, отак промовляє Господь: Судіть вранці суд і рятуйте грабованого від руки переслідника, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лють, і вона запалає за зло ваших учинків, і не буде кому погасити!
Jeremia Jer 1 21 13 Ось Я проти тебе, мешканко долини, о скеле рівнини, говорить Господь, на вас, що говорите: Хто прийде на нас і хто ввійде в помешкання наші?
Jeremia Jer 1 21 14 Бо Я покараю вас згідно із плодом ваших учинків, говорить Господь, і огонь запалю в його лісі, і він пожере всі довкілля його!
Jeremia Jer 1 22 1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
Jeremia Jer 1 22 2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.
Jeremia Jer 1 22 3 Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!
Jeremia Jer 1 22 4 Бо коли оце слово насправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.
Jeremia Jer 1 22 5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою говорить Господь: руїною станеться дім цей!
Jeremia Jer 1 22 6 Бо так промовляє Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!
Jeremia Jer 1 22 7 І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!
Jeremia Jer 1 22 8 І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?
Jeremia Jer 1 22 9 І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
Jeremia Jer 1 22 10 Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився...
Jeremia Jer 1 22 11 Бо так промовляє Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!
Jeremia Jer 1 22 12 Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...
Jeremia Jer 1 22 13 Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,
Jeremia Jer 1 22 14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі! І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою.
Jeremia Jer 1 22 15 Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,
Jeremia Jer 1 22 16 він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить Господь.
Jeremia Jer 1 22 17 Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?...
Jeremia Jer 1 22 18 Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате! й О сестро! Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!
Jeremia Jer 1 22 19 Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму...
Jeremia Jer 1 22 20 Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі...
Jeremia Jer 1 22 21 Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: Не слухатиму! Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу...
Jeremia Jer 1 22 22 Усіх твоїх пастирів буря розкидає, а коханці твої підуть до полону, справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло!...
Jeremia Jer 1 22 23 О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!
Jeremia Jer 1 22 24 Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!
Jeremia Jer 1 22 25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв...
Jeremia Jer 1 22 26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, і там ви повмираєте!
Jeremia Jer 1 22 27 А до Краю, куди вони прагнуть душею своєю вернутись, туди не повернуться!
Jeremia Jer 1 22 28 Чи муж цей, Конія, це глиняний посуд, погорджений та розпорошений? Хіба він посудина та непотрібна? Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?
Jeremia Jer 1 22 29 О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова:
Jeremia Jer 1 22 30 Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!
Jeremia Jer 1 23 1 Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 23 2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 23 3 А Я позбираю останок отари Своєї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться.
Jeremia Jer 1 23 4 І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь!
Jeremia Jer 1 23 5 Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.
Jeremia Jer 1 23 6 За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша.
Jeremia Jer 1 23 7 Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,
Jeremia Jer 1 23 8 а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі.
Jeremia Jer 1 23 9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів...
Jeremia Jer 1 23 10 Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда...
Jeremia Jer 1 23 11 Бо й пророк та священик грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 23 12 Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...
Jeremia Jer 1 23 13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!
Jeremia Jer 1 23 14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора...
Jeremia Jer 1 23 15 Тому так промовляє Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
Jeremia Jer 1 23 16 Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх.
Jeremia Jer 1 23 17 Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас!
Jeremia Jer 1 23 18 А хто ж то стояв на таємній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?
Jeremia Jer 1 23 19 Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...
Jeremia Jer 1 23 20 Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконає Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозумієте добре все це!
Jeremia Jer 1 23 21 Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують.
Jeremia Jer 1 23 22 А якби в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б народові Моєму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.
Jeremia Jer 1 23 23 Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?
Jeremia Jer 1 23 24 Якщо заховається хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.
Jeremia Jer 1 23 25 Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!...
Jeremia Jer 1 23 26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?
Jeremia Jer 1 23 27 Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Моє Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Моє Ймення.
Jeremia Jer 1 23 28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідає про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, що соломі до збіжжя? говорить Господь.
Jeremia Jer 1 23 29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупує?
Jeremia Jer 1 23 30 Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного.
Jeremia Jer 1 23 31 Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня!
Jeremia Jer 1 23 32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своєю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь....
Jeremia Jer 1 23 33 А коли запитає тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнє пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 23 34 А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю!
Jeremia Jer 1 23 35 Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив?
Jeremia Jer 1 23 36 А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога.
Jeremia Jer 1 23 37 Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив?
Jeremia Jer 1 23 38 Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляє Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар,
Jeremia Jer 1 23 39 тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця...
Jeremia Jer 1 23 40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!...
Jeremia Jer 1 24 1 Господь показав мені, і ось два коші фіґ стояли перед храмом Господнім, потому, як Навуходоносор, цар вавилонський, вигнав Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юдиного, та правителів Юдських, і майстра, і слюсаря з Єрусалиму, та й привів їх до Вавилону.
Jeremia Jer 1 24 2 Один кіш фіґи дуже добрі, як фіґи першого врожаю, а один кіш фіґи дуже злі, яких не їдять через їхню непридатність.
Jeremia Jer 1 24 3 І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Фіґи. Фіґи добрі дуже добрі, а злі дуже злі, яких не їдять через їхню непридатність.
Jeremia Jer 1 24 4 І було мені слово Господнє, говорячи:
Jeremia Jer 1 24 5 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Як фіґи ці добрі, так оберну Я на добре вигнанців Юдиних, яких Я послав із цього місця до краю халдейського.
Jeremia Jer 1 24 6 І зверну Я Своє око на них на добро, і поверну їх до цього Краю, і збудую їх, а не розіб'ю, і засаджу їх, а не вирву.
Jeremia Jer 1 24 7 І дам Я їм серце пізнати Мене, що Я Господь. І вони Мені будуть народом, а Я буду їм Богом, бо вони навернуться до Мене всім серцем своїм!
Jeremia Jer 1 24 8 А як фіґи ті злі, яких не їдять через їхню непридатність, то так говорить Господь: За такого Я дам Седекію, царя Юдиного, і його правителів та решту Єрусалиму, що залишилися в цьому Краї та що сидять у краї єгипетському.
Jeremia Jer 1 24 9 І дам їх за острах, на зло для всіх царств землі, на ганьбу та за притчу, на глум та на прокляття в усіх тих місцях, куди вижену їх.
Jeremia Jer 1 24 10 І пошлю на них меча, і голод та моровицю, аж поки не вигублені будуть на землі, яку Я був дав їм та їхнім батькам!...
Jeremia Jer 1 25 1 Слово, що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного це перший рік Навуходоносора, царя вавилонського,
Jeremia Jer 1 25 2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму, говорячи:
Jeremia Jer 1 25 3 Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до мене. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
Jeremia Jer 1 25 4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати.
Jeremia Jer 1 25 5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки.
Jeremia Jer 1 25 6 І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, і Я не вчиню вам лихого.
Jeremia Jer 1 25 7 Та ви не прислухалися до Мене, говорить Господь, щоб не гнівити Мене чином рук своїх, на зло собі.
Jeremia Jer 1 25 8 Тому так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слухалися слів Моїх,
Jeremia Jer 1 25 9 ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.
Jeremia Jer 1 25 10 І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...
Jeremia Jer 1 25 11 І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!
Jeremia Jer 1 25 12 І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення.
Jeremia Jer 1 25 13 І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.
Jeremia Jer 1 25 14 Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.
Jeremia Jer 1 25 15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.
Jeremia Jer 1 25 16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них...
Jeremia Jer 1 25 17 І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:
Jeremia Jer 1 25 18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,
Jeremia Jer 1 25 19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,
Jeremia Jer 1 25 20 і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,
Jeremia Jer 1 25 21 Едома й Моава та синів Аммона,
Jeremia Jer 1 25 22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,
Jeremia Jer 1 25 23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,
Jeremia Jer 1 25 24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,
Jeremia Jer 1 25 25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
Jeremia Jer 1 25 26 і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.
Jeremia Jer 1 25 27 І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас.
Jeremia Jer 1 25 28 І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити!
Jeremia Jer 1 25 29 Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот!
Jeremia Jer 1 25 30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова, й до них скажеш: Господь загримить з височини, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чавильники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
Jeremia Jer 1 25 31 Дійде гомін до краю землі, бо в Господа пря із народами, Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 25 32 Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі,
Jeremia Jer 1 25 33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!...
Jeremia Jer 1 25 34 Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!...
Jeremia Jer 1 25 35 І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди утікання...
Jeremia Jer 1 25 36 І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду,
Jeremia Jer 1 25 37 і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву...
Jeremia Jer 1 25 38 Він покинув, як лев свою пущу, бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя, і через запал гніву Його...
Jeremia Jer 1 26 1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:
Jeremia Jer 1 26 2 Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.
Jeremia Jer 1 26 3 Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!
Jeremia Jer 1 26 4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,
Jeremia Jer 1 26 5 щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,
Jeremia Jer 1 26 6 то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...
Jeremia Jer 1 26 7 І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.
Jeremia Jer 1 26 8 І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!
Jeremia Jer 1 26 9 Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.
Jeremia Jer 1 26 10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.
Jeremia Jer 1 26 11 І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!
Jeremia Jer 1 26 12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.
Jeremia Jer 1 26 13 А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.
Jeremia Jer 1 26 14 А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!
Jeremia Jer 1 26 15 Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.
Jeremia Jer 1 26 16 І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!
Jeremia Jer 1 26 17 І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:
Jeremia Jer 1 26 18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...
Jeremia Jer 1 26 19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?
Jeremia Jer 1 26 20 І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.
Jeremia Jer 1 26 21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.
Jeremia Jer 1 26 22 І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.
Jeremia Jer 1 26 23 І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...
Jeremia Jer 1 26 24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.
Jeremia Jer 1 27 1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юди, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:
Jeremia Jer 1 27 2 Так сказав був до мене Господь: Зроби собі поворозки та ярма, і надінь їх на шию свою.
Jeremia Jer 1 27 3 І пошлеш їх до царя Едому, і до царя Моаву, і до царя синів Аммону, і до царя Тиру, і до царя Сидону через послів, що приходять до Єрусалиму до Седекії, царя Юдиного.
Jeremia Jer 1 27 4 І накажеш їм, щоб до своїх володарів говорили: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Так скажете вашим володарям:
Jeremia Jer 1 27 5 Я вчинив землю й людину, і скотину, що на поверхні землі, Своєю силою великою та витягненим раменом Своїм, і дав її тому, хто сподобався в очах Моїх.
Jeremia Jer 1 27 6 А тепер Я віддав усі ці землі в руку Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, а також польову звірину дав Я йому, щоб служила йому.
Jeremia Jer 1 27 7 І будуть служити всі народи йому та синові його, і синові сина його, аж поки не прийде час також його власному краєві, і поневолять його численні народи та великі царі.
Jeremia Jer 1 27 8 І станеться, той народ і те царство, що не будуть служити йому, Навуходоносорові, цареві вавилонському, і того, хто не дасть шиї своєї в ярмо вавилонського царя, покараю Я народ цей мечем, і голодом, і заразою, говорить Господь, аж поки не зроблю їм кінця рукою його!
Jeremia Jer 1 27 9 А ви не прислухайтесь до ваших пророків, і до ваших ворожбитів, і до ваших сновидців, і до ваших знахарів, і до ваших чарівників, що говорять до вас, кажучи: Не служіть вавилонському цареві!
Jeremia Jer 1 27 10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити вас з вашої землі, і Я вас вижену, і ви погинете.
Jeremia Jer 1 27 11 А народ, що вкладе свою шию в ярмо вавилонського царя й буде служити йому, то залишу його на його землі, говорить Господь, і він буде її обробляти, і буде сидіти на ній.
Jeremia Jer 1 27 12 І до Седекії, царя Юдиного, говорив Я згідно з усіма цими словами, кажучи: Вкладіть ваші шиї в ярмо вавилонського царя, і служіть йому та його народові, і будете жити.
Jeremia Jer 1 27 13 Пощо помрете ти та народ твій від меча, голоду та моровиці, як говорив був Господь про той люд, що не буде служити вавилонському цареві?
Jeremia Jer 1 27 14 І не прислухуйтеся до слів пророків, що кажуть до вас, говорячи: Не будете служити вавилонському цареві, бо неправду вони вам пророкують.
Jeremia Jer 1 27 15 Бо Я не посилав їх, говорить Господь, і вони пророкують неправду в Ім'я Моє, щоб Я вигнав вас, і погинете ви та пророки, що вам те пророкують!...
Jeremia Jer 1 27 16 А до священиків та до всього цього народу говорив я, кажучи: Так говорить Господь: Не прислухуйтеся до слів ваших пророків, що пророкують вам, кажучи: Ось тепер незабаром вертається з Вавилону посуд Господнього дому, бо лжу вони пророкують.
Jeremia Jer 1 27 17 Не прислухуйтеся до них, служіть цареві вавилонському, то будете жити, нащо буде це місто руїною?
Jeremia Jer 1 27 18 А якщо вони пророки, і якщо слово Господнє з ними, нехай же просять вони Господа Саваота, щоб не перейшов посуд, позосталий в Господньому домі, і в домі царя Юди, і в Єрусалимі до Вавилону.
Jeremia Jer 1 27 19 Бо так промовляє Господь Саваот про стовпи, і про море, і про підстави, і про решту посуду, позосталого в цьому місті,
Jeremia Jer 1 27 20 що не забрав їх Навуходоносор, цар вавилонський, коли виганяв був в неволю Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, з Єрусалиму до Вавилону, та всіх шляхетних Юди та Єрусалиму.
Jeremia Jer 1 27 21 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про посуд, позосталий в Господньому домі та в домі царя Юди та Єрусалиму:
Jeremia Jer 1 27 22 До Вавилону буде він спроваджений, і там пробуватиме аж до дня Моїх відвідин їх, говорить Господь, тоді випроваджу його, і верну його до цього місця...
Jeremia Jer 1 28 1 І сталося того року на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п'ятого місяця, сказав до мене Ананія, син Аззурів, пророк, що з Ґів'ону, у Господньому домі, на очах священиків та всього народу, говорячи:
Jeremia Jer 1 28 2 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Зламаю ярмо царя вавилонського!
Jeremia Jer 1 28 3 За два роки часу Я верну до цього місця ввесь посуд Господнього дому, що забрав був Навуходоносор, цар вавилонський, з цього місця, і спровадив його до Вавилону.
Jeremia Jer 1 28 4 І Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, і всіх Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавилону, Я верну до цього місця, говорить Господь, бо зламаю ярмо царя вавилонського!
Jeremia Jer 1 28 5 І говорив пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу, що стояли в Господньому домі.
Jeremia Jer 1 28 6 І сказав пророк Єремія: Амінь! Нехай так зробить Господь, нехай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця.
Jeremia Jer 1 28 7 Тільки послухай це слово, що я говорю в вуха твої та в вуха всього народу:
Jeremia Jer 1 28 8 Ті пророки, що від віків були передо мною і перед тобою, пророкували про численні краї та про царства великі, про війни, і про голод та про моровицю.
Jeremia Jer 1 28 9 Пророк, що пророкує про мир, коли справдиться слово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його справді послав Господь.
Jeremia Jer 1 28 10 І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його.
Jeremia Jer 1 28 11 І сказав Ананія на очах усього народу, говорячи: Так говорить Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки часу, з шиї всіх народів! І пішов пророк Єремія своєю дорогою.
Jeremia Jer 1 28 12 І було слово Господнє до Єремії по тому, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії, говорячи:
Jeremia Jer 1 28 13 Іди, і скажеш до Ананії, говорячи: Так говорить Господь: Ти поламав дерев'яне ярмо, але Я зроблю замість нього ярмо залізне.
Jeremia Jer 1 28 14 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві вавилонському, і вони будуть служити йому, і навіть польову звірину віддам Я йому!
Jeremia Jer 1 28 15 І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але ти доводиш, що народ цей довіряє неправді.
Jeremia Jer 1 28 16 Тому так промовляє Господь: Ось Я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо про відступство від Господа говорив ти!...
Jeremia Jer 1 28 17 І помер пророк Ананія того року сьомого місяця...
Jeremia Jer 1 29 1 А оце слова листа, якого пророк Єремія послав з Єрусалиму до залишку старших, і до священиків, і до пророків, і до всього народу, що його вигнав Навуходоносор з Єрусалиму до Вавилону, в неволю,
Jeremia Jer 1 29 2 по виході царя Єхонії й матері царя та евнухів, князів Юди та Єрусалиму, і майстрів та слюсарів Єрусалиму,
Jeremia Jer 1 29 3 через Ел'асу, Шафанового сина, та Ґемарію, сина Хілкійїного, яких послав Седекія, цар Юди, до Навуходоносора, царя вавилонського, до Вавилону, говорячи:
Jeremia Jer 1 29 4 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, до всього вигнання в неволю, що Я вигнав з Єрусалиму до Вавилону:
Jeremia Jer 1 29 5 Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!
Jeremia Jer 1 29 6 Поберіть жінок, і зродіть синів та дочок, і візьміть для ваших синів жінок, а свої дочки віддайте людям, і нехай вони породять синів та дочок, і помножтеся там, і не малійте!
Jeremia Jer 1 29 7 І дбайте про спокій міста, куди Я вас вигнав, і моліться за нього до Господа, бо в спокої його буде і ваш спокій.
Jeremia Jer 1 29 8 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нехай не зводять вас ваші пророки, що серед вас, та ваші чарівники, і не прислухуйтеся до ваших снів, що вам сняться.
Jeremia Jer 1 29 9 Бо лжу вони вам пророкують Ім'ям Моїм, Я їх не посилав, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 29 10 Бо так промовляє Господь: По сповненні семидесяти літ Вавилону Я до вас завітаю, і справджу Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця.
Jeremia Jer 1 29 11 Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію.
Jeremia Jer 1 29 12 І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас.
Jeremia Jer 1 29 13 І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем.
Jeremia Jer 1 29 14 І Я дамся вам знайти Себе, говорить Господь, і верну вас, і зберу вас зо всіх народів та зо всіх місць, куди Я вигнав був вас, говорить Господь, верну вас до того місця, звідки вас Я був вигнав.
Jeremia Jer 1 29 15 Якщо ви кажете: Господь поставив нам пророків і в Вавилоні,
Jeremia Jer 1 29 16 то так говорить Господь до царя, що сидить на Давидовому троні, та до всього народу, що сидить у цьому місті, до ваших братів, що не вийшли з вами на вигнання:
Jeremia Jer 1 29 17 Так говорить Господь Саваот: Ось Я пошлю на вас меча, голод та моровицю, і дам їх, як обридливі фіґи, яких не їдять через їхню непридатність.
Jeremia Jer 1 29 18 І буду гнатися за ними мечем, голодом та моровицею, і дам їх на пострах для всіх земних царств, на прокляття, і на остовпіння, і на посміховище, і на ганьбу серед усіх народів, куди Я їх був повиганяв,
Jeremia Jer 1 29 19 за те, що не слухалися слів Моїх, говорить Господь, що посилав Я до них рабів Моїх пророків, рано та пізно, та не слухали ви, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 29 20 А ви, все вигнання, що послав Я з Єрусалиму до Вавилону, послухайте слова Господнього:
Jeremia Jer 1 29 21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ахава, сина Колаїного, і про Седекію, сина Маасеїного, що неправду пророкують вам Моїм Ім'ям: Ось Я віддам їх у руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він повбиває їх на ваших очах!
Jeremia Jer 1 29 22 І візьметься від них прокляття для всього Юдиного вигнання, що в Вавилоні, говорячи: Нехай учинить тебе Господь, як Седекію та як Ахава, яких вавилонський цар пік на огні,
Jeremia Jer 1 29 23 за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, і перелюб чинили з жінками своїх ближніх, і говорили ложне слово Ім'ям Моїм, чого Я не звелів їм, а Я відаю це, і Я свідок цьому, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 29 24 А до Шемаї нехеламітянина скажеш, говорячи:
Jeremia Jer 1 29 25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: За те, що ти своїм ім'ям посилав листи до всього народу, що в Єрусалимі, і до священика Цефанії, Маасеїного сина, і до всіх священиків, говорячи:
Jeremia Jer 1 29 26 Господь тебе дав за священика замість священика Єгояди, щоб бути наглядачем у Господньому домі для кожного чоловіка, що божевільний і що вдає пророка, і даси його до в'язниці, а на шию кайдани надінеш.
Jeremia Jer 1 29 27 А тепер, чому ти не скартав Єремію з Анатоту, що вдає з себе пророка?
Jeremia Jer 1 29 28 Бо він послав до нас, до Вавилону, говорячи: Довге воно, вигнання! Будуйте доми, і осядьте, і засадіть садки, і споживайте їхній плід!
Jeremia Jer 1 29 29 І священик Цефанія прочитав цього листа вголос пророкові Єремії.
Jeremia Jer 1 29 30 І було слово Господнє до Єремії, говорячи:
Jeremia Jer 1 29 31 Пошли всьому вигнанню, говорячи: Так говорить Господь про нехеламітянина Шемаю: За те, що вам пророкував Шемая, хоч Я не посилав його, і зробив, щоб ви надіялись на неправду,
Jeremia Jer 1 29 32 тому так промовляє Господь: Ось Я покараю нехеламітянина Шемаю та насіння його: не буде в нього нікого, хто сидів би серед цього народу, і не побачить він добра, яке Я зроблю для народу Свого, говорить Господь, бо про відступство від Господа говорив він!
Jeremia Jer 1 30 1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
Jeremia Jer 1 30 2 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова, що тобі говорив Я, до книги.
Jeremia Jer 1 30 3 Бо приходять ось дні, говорить Господь, і Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин, каже Господь, і верну їх до Краю, що їхнім батькам Я був дав, і вони посядуть його.
Jeremia Jer 1 30 4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:
Jeremia Jer 1 30 5 Бо так промовляє Господь: Почули ми голос страху, переляку, й немає спокою...
Jeremia Jer 1 30 6 Запитайте й побачте, чи родить мужчина? Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і всяке обличчя поблідло?
Jeremia Jer 1 30 7 Ой горе, бо це день великий, немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!
Jeremia Jer 1 30 8 І буде в той день, говорить Господь Саваот, поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пута твої розірву, і не будуть чужі поневолювати більше його!
Jeremia Jer 1 30 9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своєму, і цареві своєму Давидові, якого поставлю Я їм.
Jeremia Jer 1 30 10 А ти не лякайся, рабе Мій Якові, каже Господь, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого краю, і нащадків твоїх з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив,
Jeremia Jer 1 30 11 бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе! Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!
Jeremia Jer 1 30 12 Бо так промовляє Господь: Невилічальна пораза твоя, рана твоя невигойна!
Jeremia Jer 1 30 13 Немає того, хто б справу твою розсудив для твоєї болячки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло!
Jeremia Jer 1 30 14 Забули про тебе всі друзі твої, до тебе вони не звертаються, бо ворожим ударом Я вразив тебе, жорстокою карою за численні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої...
Jeremia Jer 1 30 15 Чого ти кричиш про поразу свою, про свій біль невигойний? За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це...
Jeremia Jer 1 30 16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені будуть, а всі вороги твої всі вони підуть в полон, і стануть здобиччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабунок віддам!
Jeremia Jer 1 30 17 Бо вирощу шкурку на рані тобі, і з пораз тебе вилікую, говорить Господь, бо відкинута звано тебе, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукає.
Jeremia Jer 1 30 18 Так говорить Господь: Ось Я поверну з полону шатра Яковові, і змилуюся над місцями його пробування, і на пагірку своїм побудується місто, а палац осядеться на відповідному місці своїм.
Jeremia Jer 1 30 19 І вийде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помножу, і не буде їх мало, і прославлю Я їх і не будуть принижені!
Jeremia Jer 1 30 20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцний перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!
Jeremia Jer 1 30 21 І буде із нього Потужний його, і постане Володар його з-поміж нього, й Я наближу Його, й Він підійде до Мене! Бо хто є такий, що наразить життя своє на небезпеку, щоб до Мене наблизитись? каже Господь.
Jeremia Jer 1 30 22 І станете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!
Jeremia Jer 1 30 23 Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде.
Jeremia Jer 1 30 24 Не спиниться полум'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не виконає замірів серця Свого, ви наприкінці днів зрозумієте це!
Jeremia Jer 1 31 1 Того часу, говорить Господь, для всіх родів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть народом!
Jeremia Jer 1 31 2 Так говорить Господь: Знайшов милість в пустині народ, від меча врятований, Ізраїль іде на свій спочин.
Jeremia Jer 1 31 3 Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!
Jeremia Jer 1 31 4 Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишся в бубни свої, та й підеш у танок тих, хто бавиться,
Jeremia Jer 1 31 5 на горах самарійських ще будеш садити виноградники, виноградарі будуть садити й споживати законно собі!
Jeremia Jer 1 31 6 Настане бо день, коли кликати буде сторожа на Єфремових горах: Уставайте, та підемо ми на Сіон, до Господа, нашого Бога!
Jeremia Jer 1 31 7 Бо так промовляє Господь: Співайте для Якова з радістю, та головою народів утішайтесь! Розголосіть, вихваляйте й скажіть: Спаси, Господи, народ Свій, останок Ізраїлів!
Jeremia Jer 1 31 8 Ось Я їх приведу із північного краю, і зберу їх із кінців землі, з ними разом сліпий та кульгавий, важка й породілля, сюди повертаються збори великі!
Jeremia Jer 1 31 9 Вони прийдуть з плачем, та Я їх попроваджу в утіхах. Я їх до потоків води попроваджу прямою дорогою, не спіткнуться на ній, бо Ізраїлеві Я став Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!
Jeremia Jer 1 31 10 Народи, послухайте слова Господнього, і далеко звістіть аж на островах та скажіть: Хто розсіяв Ізраїля, Той позбирає його, і стерегтиме його, як пастир отару свою!
Jeremia Jer 1 31 11 Бо Господь викупив Якова, і визволив його від руки сильнішого від нього.
Jeremia Jer 1 31 12 І вони поприходять, і будуть співати на вершині Сіону, і до добра до Господнього будуть горнутись, до збіжжя, і до виноградного соку, і до оливи, і до молодої дрібної худоби та до товару великого! І стане душа їхня, немов той напоєний сад, і не відчують уже більше стомлення!
Jeremia Jer 1 31 13 Тоді дівчина тішитись буде в танку, і разом юнацтво та старші, бо Я оберну їхню жалобу на радість, і Я їх потішу, і їх звеселю в їхнім смутку!
Jeremia Jer 1 31 14 І душу священиків ситістю Я напою, а народ Мій добром Моїм буде насичений, каже Господь!
Jeremia Jer 1 31 15 Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, бо нема їх...
Jeremia Jer 1 31 16 Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, говорить Господь, і вони вернуться з краю ворожого!
Jeremia Jer 1 31 17 І для твого майбутнього є сподівання, говорить Господь, і до границь твоїх вернуться діти твої!
Jeremia Jer 1 31 18 Добре Я чую Єфрема, як він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене і покараний я, мов теля те ненавчене! Наверни Ти мене і вернуся, бо Ти Господь Бог мій!
Jeremia Jer 1 31 19 Бо як я навернувся, то каявся, коли ж я пізнав, то вдарив по стегнах своїх... Засоромився я та збентежений був, бо я ганьбу ношу молодощів своїх.
Jeremia Jer 1 31 20 Чи Єфрем не Мій син дорогий, чи не люба дитина Моя? То скільки Я не говорю проти нього, завжди сильно його пам'ятаю! Тому то за нього хвилюється нутро Моє, змилосерджуся справді над ним, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 31 21 Постав собі дороговкази, стовпи собі порозставляй, зверни своє серце на биту дорогу, якою ти йшла, і вернися, о діво Ізраїлева, вернися до цих своїх міст!
Jeremia Jer 1 31 22 Аж доки тинятися будеш, о дочко невірна? Господь бо новину створив на землі: жінка спасатиме мужа!
Jeremia Jer 1 31 23 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце слово прокажуть іще в краї Юдиному й по містах його, коли Я верну їх: Хай Господь благословить тебе, оселе ти правди, о горо свята!
Jeremia Jer 1 31 24 І осядуть на ній Юда та міста його разом усі, селяни та ті, хто ходить з отарою.
Jeremia Jer 1 31 25 Бо напоюю Я душу змучену, і кожну душу скорботну насичую.
Jeremia Jer 1 31 26 На це я збудився й побачив, і був мені сон мій приємний.
Jeremia Jer 1 31 27 Ось дні настають, говорить Господь, і засію Ізраїлів дім та дім Юдин насінням людини й насінням скотини.
Jeremia Jer 1 31 28 І буде, як Я пильнував був над ними, щоб їх виривати та бурити, і щоб руйнувати, і губити, і чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб їх будувати й садити, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 31 29 Тими днями не скажуть уже: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!
Jeremia Jer 1 31 30 бо кожен за власну провину помре, і кожній людині, що їсть недоспіле, оскома впаде їй на зуби!
Jeremia Jer 1 31 31 Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт.
Jeremia Jer 1 31 32 Не такий заповіт, що його з їхніми батьками Я склав був у той день, коли міцно за руку їх узяв, щоб їх вивести з краю єгипетського. Та вони поламали Мого заповіта, і Я їх відкинув, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 31 33 Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!
Jeremia Jer 1 31 34 І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!
Jeremia Jer 1 31 35 Так говорить Господь, що сонце дає вдень на світло, і порядок місяцеві й зорям на світло вночі, що порушує море й шумлять його хвилі, Господь Саваот Йому Ймення!
Jeremia Jer 1 31 36 Як відійдуть устави ці з-перед обличчя Мого, говорить Господь, то й насіння Ізраїлеве перестане народом бути перед обличчям Моїм по всі дні.
Jeremia Jer 1 31 37 Так говорить Господь: Так як небо вгорі незміриме, і не будуть досліджені долі основи землі, то так не відкину і Я все насіння Ізраїлеве за все те, що зробили, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 31 38 Ось дні настають, говорить Господь, і збудується місто оце Господеві від башти Хананеїла аж до брами Наріжної.
Jeremia Jer 1 31 39 І піде мірничий шнурок той ще далі, прямо аж до Ґареву, й обернеться він до Ґої.
Jeremia Jer 1 31 40 І долина вся трупів та попелу, і всі поля аж до долини Кедрону, аж до рогу Кінської брами на схід, усе це буде святість для Господа, не знищиться та не зруйнується ввіки вона!
Jeremia Jer 1 32 1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.
Jeremia Jer 1 32 2 А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного,
Jeremia Jer 1 32 3 що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його...
Jeremia Jer 1 32 4 А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його...
Jeremia Jer 1 32 5 І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам...
Jeremia Jer 1 32 6 А Єремія відказав: Було мені слово Господнє таке:
Jeremia Jer 1 32 7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право купити.
Jeremia Jer 1 32 8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.
Jeremia Jer 1 32 9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.
Jeremia Jer 1 32 10 А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.
Jeremia Jer 1 32 11 І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.
Jeremia Jer 1 32 12 І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.
Jeremia Jer 1 32 13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
Jeremia Jer 1 32 14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.
Jeremia Jer 1 32 15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!
Jeremia Jer 1 32 16 І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
Jeremia Jer 1 32 17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!
Jeremia Jer 1 32 18 Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!
Jeremia Jer 1 32 19 Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,
Jeremia Jer 1 32 20 що знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!
Jeremia Jer 1 32 21 І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.
Jeremia Jer 1 32 22 І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.
Jeremia Jer 1 32 23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо...
Jeremia Jer 1 32 24 Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.
Jeremia Jer 1 32 25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв...
Jeremia Jer 1 32 26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:
Jeremia Jer 1 32 27 Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?
Jeremia Jer 1 32 28 Тому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!
Jeremia Jer 1 32 29 І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити...
Jeremia Jer 1 32 30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь...
Jeremia Jer 1 32 31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
Jeremia Jer 1 32 32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму...
Jeremia Jer 1 32 33 І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку...
Jeremia Jer 1 32 34 І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Моє кликалося, щоб його занечистити...
Jeremia Jer 1 32 35 І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.
Jeremia Jer 1 32 36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:
Jeremia Jer 1 32 37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,
Jeremia Jer 1 32 38 і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!
Jeremia Jer 1 32 39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.
Jeremia Jer 1 32 40 І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
Jeremia Jer 1 32 41 І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.
Jeremia Jer 1 32 42 Бо так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!
Jeremia Jer 1 32 43 І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немає людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.
Jeremia Jer 1 32 44 І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 33 1 І було Єремії Господнє слово вдруге, коли він ще замкнений був на подвір'ї в'язниці, говорячи:
Jeremia Jer 1 33 2 Так говорить Господь, що чинить оце, Господь, що вформовує це, щоб поставити міцно оце, Господь Його Ймення:
Jeremia Jer 1 33 3 Покликуй до Мене і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!
Jeremia Jer 1 33 4 Бо так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про доми цього міста й про доми царів Юди, що їх поруйновано на оборонні вали,
Jeremia Jer 1 33 5 приходять вони воювати з халдеями, щоб доми понаповнювати людськими трупами, що вразив Я гнівом Своїм та люттю Своєю, і сховав Я від міста оцього обличчя Своє за все їхнє зло:
Jeremia Jer 1 33 6 Ось Я йому вирощу шкурку на рані, й дам ліки, та їх уздоровлю, і відкрию багатство спокою та правди для них!
Jeremia Jer 1 33 7 І Я поверну долю Юди, і долю Ізраїля, і їх розбудую, немов напочатку.
Jeremia Jer 1 33 8 І очищу Я їх з їхньої провини всілякої, що нагрішили Мені, і пробачу всі їхні провини, якими нагрішили Мені, та відпали від Мене.
Jeremia Jer 1 33 9 І Єрусалим Мені стане за радісне ймення, за хвалу та пишноту всім людям землі, що почують про все те добро, що зробив Я для них! І вони полякаються та затремтять через все те добро та ввесь спокій, який Я для нього вчинив!
Jeremia Jer 1 33 10 Так говорить Господь: Ще буде почутий на місці оцьому, про яке ви говорите: Воно поруйноване, так що немає людини й немає скотини, у містах Юди й на вулицях Єрусалиму, спустошених так, що немає людини, й немає мешканця, й немає скотини,
Jeremia Jer 1 33 11 радісний голос та голос веселий, голос молодого та голос молодої, голос тих, що говорять: Хваліть Господа Саваота, бо добрий Господь, бо навіки Його милосердя! що жертву хвали до Господнього дому приносять, бо Я поверну долю Краю цього, як було напочатку, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 33 12 Так говорить Господь Саваот: Ще буде на місці оцьому спустошеному, що немає нічого воно від людини та аж до скотини, та по містах його всіх ще буде пасовисько для пастухів, куди приведуть вони череду на відпочинок!
Jeremia Jer 1 33 13 У містах у горішніх, у містах долішніх, і в південних містах, і в Веніяминовому краї, і в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних ще проходитиме череда через руки рахуючого, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 33 14 Ось дні настають, говорить Господь, і Я виповню добре те слово, що Я провіщав про Ізраїлів дім і про дім Юдин:
Jeremia Jer 1 33 15 тими днями та часу того Я Давидові зрощу Пагінця справедливости, Він буде чинити на землі правосуддя та правду!
Jeremia Jer 1 33 16 Юда буде спасений в тих днях, а Єрусалим буде жити безпечно, і його будуть кликати так: Господь наша правда!
Jeremia Jer 1 33 17 Бо так промовляє Господь: Нема переводу Давидовим мужам, що мають сидіти на троні дому Ізраїлевого,
Jeremia Jer 1 33 18 і нема переводу в Левитів священиків перед обличчям Моїм тому мужеві, що буде приносити цілопалення, і спалювати хлібну жертву, і приносити жертву всі дні!
Jeremia Jer 1 33 19 І було слово Господа до Єремії таке:
Jeremia Jer 1 33 20 Так говорить Господь: Якщо знищите ви заповіта Мого щодо дня та Мого заповіта щодо ночі, щоб не було дня та ночі в їхньому часі,
Jeremia Jer 1 33 21 то знищений буде також заповіт Мій з Давидом, рабом Моїм, щоб він сина не мав, який не царював би на троні його, і з Левитами-священиками, слугами Моїми!
Jeremia Jer 1 33 22 І як незчисленні ті зорі небесні, а морський пісок незміренний, так помножу насіння Давида, Мого раба, та Левитів, що служать Мені!
Jeremia Jer 1 33 23 І було слово Господа до Єремії таке:
Jeremia Jer 1 33 24 Хіба ж ти не завважив, як народ цей казав був, говорячи: Обидва ті роди, яких Господь вибрав, відкинув Він їх? І народом Моїм вони нехтують, наче б не був він уже перед ними народом.
Jeremia Jer 1 33 25 Так говорить Господь: Якщо заповіта Мого щодо дня та щодо ночі нема, якщо Я уставів для неба й землі не поклав,
Jeremia Jer 1 33 26 то відкину й насіння Якова та раба Мого Давида, щоб не брати володарів із насіння його для насіння Авраама, Ісака та Якова... Та не буде того, бо верну їхню долю, й помилую їх!
Jeremia Jer 1 34 1 Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар вавилонський, і все військо його, і всі царства землі, панування руки його, та всі народи воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:
Jeremia Jer 1 34 2 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звістиш йому: Так говорить Господь: Ось Я віддам оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю його огнем.
Jeremia Jer 1 34 3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схоплений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти прийдеш.
Jeremia Jer 1 34 4 Але послухай Господнього слова, Седекіє, царю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча!
Jeremia Jer 1 34 5 У мирі помреш ти; і як палили на погребі батькам твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й О пане будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь.
Jeremia Jer 1 34 6 І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова в Єрусалимі.
Jeremia Jer 1 34 7 А військо вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залишилися серед Юдиних міст містами твердинними.
Jeremia Jer 1 34 8 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім народом, що в Єрусалимі, щоб оголосити їм волю,
Jeremia Jer 1 34 9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не поневолював свого брата юдея.
Jeremia Jer 1 34 10 І послухалися всі князі та ввесь народ, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен свою невільницю, вільними, щоб більш не неволити їх. І вони послухалися, і повідпускали.
Jeremia Jer 1 34 11 Але потому вони знову вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпускали були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.
Jeremia Jer 1 34 12 І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи:
Jeremia Jer 1 34 13 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського краю, з дому рабства, кажучи:
Jeremia Jer 1 34 14 З кінцем семи років відпустите кожен свого брата єврея, що буде проданий тобі й послужить тобі шість років, і відпустиш його вільним від себе. Та не слухалися Мене ваші батьки, і не прихилили свого уха до цього.
Jeremia Jer 1 34 15 А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кликалось Ім'я Моє.
Jeremia Jer 1 34 16 Та ви знову збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.
Jeremia Jer 1 34 17 Тому так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я говорить Господь оголошу вам волю до меча, до моровиці й до голоду, і віддам вас на пострах для всіх царств землі!...
Jeremia Jer 1 34 18 І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надвоє теля та перейшли між його кавалками,
Jeremia Jer 1 34 19 також князів Юди та князів Єрусалиму, евнухів і священиків, та ввесь народ Краю, що проходили поміж кавалками цього теляти,
Jeremia Jer 1 34 20 то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане падло їхнє стервом для птаства небесного та для земної звірини...
Jeremia Jer 1 34 21 А Седекію, царя Юдиного, та його князів віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку війська вавилонського царя, що відходить від вас.
Jeremia Jer 1 34 22 Ось Я накажу, говорить Господь, і верну їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобудуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спустошення, і не буде в них мешканця!...
Jeremia Jer 1 35 1 Слово, що було до Єремії від Господа за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, говорячи:
Jeremia Jer 1 35 2 Іди до дому Рехавітів, і будеш говорити з ними, і введеш їх до Господнього дому, до однієї з кімнат, і напоїш їх вином.
Jeremia Jer 1 35 3 І взяв я Яазанію, Єреміїного сина, сина Хаваццініїного, і братів його, і всіх синів його та ввесь дім Рехавітів.
Jeremia Jer 1 35 4 І ввів я їх до Господнього дому, до кімнати синів Ханана, сина Їґдаліїного, Божого чоловіка, що була при кімнаті князів, що над кімнатою Маасеї, Шаллумового сина, який пильнував порога.
Jeremia Jer 1 35 5 І поставив я перед синами дому Рехавітів келіхи, повні вина, та чаші, та й сказав до них: Пийте вино!
Jeremia Jer 1 35 6 А вони відказали: Не будемо пити вина, бо наш батько Йонадав, син Рехавів, наказав нам, говорячи: Не пийте вина ані ви, ані ваші сини аж навіки!
Jeremia Jer 1 35 7 І не будуйте дому, і не сійте, і не засаджуйте виноградника, і не майте їх, але сидіть у наметах по всі ваші дні, щоб жити довгі дні на поверхні землі, де ви мандруєте!
Jeremia Jer 1 35 8 І послухалися ми голосу нашого батька Єгонадава, Рехавового сина, про все, що він наказав був нам, щоб не пили вина по всі наші дні ми, наші жінки, наші сини та дочки наші,
Jeremia Jer 1 35 9 і щоб ні будувати домів для нашого пробування, а виноградник і поле та насіння не будуть наші.
Jeremia Jer 1 35 10 І осіли ми в наметах, і послухалися, та й зробили все, що наказав нам наш батько Йонадав.
Jeremia Jer 1 35 11 І сталося, коли Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов був на цей Край, то ми сказали: Ходіть, і ввійдемо до Єрусалиму перед військом халдеїв та перед військом Араму. І осілися ми в Єрусалимі.
Jeremia Jer 1 35 12 І було слово Господа до Єремії таке:
Jeremia Jer 1 35 13 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до юдеянина та до мешканців Єрусалиму: Чи з цього не витягнете науки, щоб слухатися Моїх слів? говорить Господь.
Jeremia Jer 1 35 14 Додержано слова Єгонадава, Рехавового сина, що наказав був синам своїм не пити вина, і не пили вони аж до дня цього, бо послухалися наказу свого батька; а Я говорив до вас рано та пізно, та не слухалися ви Мене!
Jeremia Jer 1 35 15 І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться но кожен зо своєї злої дороги, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.
Jeremia Jer 1 35 16 Бо додержали сини Єгонадава, сина Рехавового, наказа свого батька, що наказав був їм, а народ цей не послухався Мене.
Jeremia Jer 1 35 17 Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те зло, що Я провіщав був про них. Бо Я говорив до них, та вони не слухали, і кликав Я їх, та вони не відповідали...
Jeremia Jer 1 35 18 А до дому Рехавітів Єремія сказав: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ви слухалися наказа вашого батька Єгонадава, та держитеся всіх наказів його, і зробили те все, що Я заповів вам,
Jeremia Jer 1 35 19 тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нема переводу в Йонадава, Рехавового сина, мужеві, що стоятиме перед лицем Моїм по всі дні!
Jeremia Jer 1 36 1 І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:
Jeremia Jer 1 36 2 Візьми собі книжкового звоя, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі народи від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.
Jeremia Jer 1 36 3 Може почує дім Юдин усе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх.
Jeremia Jer 1 36 4 І покликав Єремія Баруха, Нерійїного сина, і Барух написав з уст Єремії всі Господні слова, що Він говорив йому, на книжковий звій.
Jeremia Jer 1 36 5 І наказав Єремія Барухові, кажучи: Я задержаний, не можу ввійти до Господнього дому.
Jeremia Jer 1 36 6 Тому піди сам, прочитай зо звою, що написав ти з моїх уст, Господні слова в вуха народу в Господньому домі в дні посту, а також в вуха всього Юди, що приходить зо своїх міст, відчитаєш їх.
Jeremia Jer 1 36 7 Може впаде їхнє благання перед Господнє лице, і вони вернуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти народу цього!
Jeremia Jer 1 36 8 І зробив Барух, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова в Господньому домі.
Jeremia Jer 1 36 9 І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу, що поприходив з Юдиних міст до Єрусалиму.
Jeremia Jer 1 36 10 І прочитав Барух з книги Єреміїні слова в домі Господньому в кімнаті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горішньому подвір'ї, при вході до нової брами Господнього дому, в вуха всього народу.
Jeremia Jer 1 36 11 І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова з книги,
Jeremia Jer 1 36 12 і зійшов до царського дому, до кімнати писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі зверхники.
Jeremia Jer 1 36 13 І розповів їм Михей всі ті слова, які він почув був, коли Барух читав із книги в вуха народу.
Jeremia Jer 1 36 14 І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: Того звоя, що читав ти з нього в вуха народу, візьми його в свою руку та й прийди! І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.
Jeremia Jer 1 36 15 А ті сказали до нього: Сідай же, і прочитай його в наші вуха! І прочитав Барух в їхні вуха.
Jeremia Jer 1 36 16 І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахнулися один перед одним, та й сказали Барухові: Конче перекажімо цареві всі ці слова!
Jeremia Jer 1 36 17 І запитали вони Баруха, говорячи: Розкажи нам, як ти писав усі ці слова з його уст?
Jeremia Jer 1 36 18 І сказав їм Барух: Він проказував мені з своїх уст усі ці слова, а я писав у книзі чорнилом.
Jeremia Jer 1 36 19 І сказали зверхники до Баруха: Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де ви!
Jeremia Jer 1 36 20 І прийшли вони до царя на подвір'я, а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами, і розповіли в вуха царя всі ті слова.
Jeremia Jer 1 36 21 І послав цар Єгудія взяти звоя, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників, що стояли при царі.
Jeremia Jer 1 36 22 А цар сидів у зимовому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпалений коминок.
Jeremia Jer 1 36 23 І сталося, коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку...
Jeremia Jer 1 36 24 Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова.
Jeremia Jer 1 36 25 І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того звою, та не послухався він їх.
Jeremia Jer 1 36 26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царевому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.
Jeremia Jer 1 36 27 І було Господнє слово до Єремії потому, як цар спалив був звоя та ті слова, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:
Jeremia Jer 1 36 28 Візьми собі знову іншого звоя, і напиши на ньому всі перші слова, що були на першому звої, якого спалив Єгояким, цар Юдин.
Jeremia Jer 1 36 29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього звоя, говорячи: Нащо написав ти на ньому таке: Конче прийде цар вавилонський і знищить оцей Край, і вигубить в ньому людину й скотину.
Jeremia Jer 1 36 30 Тому так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде кинений на спекоту вдень та на холод вночі...
Jeremia Jer 1 36 31 І навіщу його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеянина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали...
Jeremia Jer 1 36 32 І Єремія взяв іншого звоя, і дав його писареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було додано ще багато подібних слів.
Jeremia Jer 1 37 1 І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї.
Jeremia Jer 1 37 2 Та не послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.
Jeremia Jer 1 37 3 І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: Помолися за нас до Господа, Бога нашого!
Jeremia Jer 1 37 4 А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в'язниці.
Jeremia Jer 1 37 5 А фараонове військо вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.
Jeremia Jer 1 37 6 І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:
Jeremia Jer 1 37 7 Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо, що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту.
Jeremia Jer 1 37 8 А халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, та й спалять його огнем.
Jeremia Jer 1 37 9 Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: Халдеї конче підуть від нас, бо не підуть вони.
Jeremia Jer 1 37 10 Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем...
Jeremia Jer 1 37 11 І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,
Jeremia Jer 1 37 12 то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу.
Jeremia Jer 1 37 13 Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім'я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв!
Jeremia Jer 1 37 14 А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв! Та не послухав той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.
Jeremia Jer 1 37 15 І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язничний дім.
Jeremia Jer 1 37 16 І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів...
Jeremia Jer 1 37 17 І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: Чи є слово від Господа? І Єремія відказав: Є. І далі сказав: Ти будеш відданий в руку вавилонського царя...
Jeremia Jer 1 37 18 І сказав Єремія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'язниці?
Jeremia Jer 1 37 19 І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?
Jeremia Jer 1 37 20 А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!...
Jeremia Jer 1 37 21 І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.
Jeremia Jer 1 38 1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова, що Єремія говорив до всього народу, кажучи:
Jeremia Jer 1 38 2 Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здобич, і він житиме!
Jeremia Jer 1 38 3 Так говорить Господь: Напевно буде дане це місто в руку війська вавилонського царя, і він здобуде його!
Jeremia Jer 1 38 4 І сказали зверхники до царя: Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він ослаблює руки вояків, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього народу добра, а тільки зла!...
Jeremia Jer 1 38 5 І сказав цар Седекія: Ось він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє супроти вас.
Jeremia Jer 1 38 6 І взяли Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царевого сина, що в подвір'ї в'язниці, і спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні!
Jeremia Jer 1 38 7 І почув мурин Евед-Мелех, евнух, який був у царському домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.
Jeremia Jer 1 38 8 І вийшов Евед-Мелех з царського дому, та й сказав цареві, говорячи:
Jeremia Jer 1 38 9 Пане мій царю, ці люди вчинили зло в усьому, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба...
Jeremia Jer 1 38 10 І наказав цар муринові Евед-Мелехові, говорячи: Візьми з собою звідси троє люда, і витягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!
Jeremia Jer 1 38 11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царського дому під скарбницею, і набрав ізвідти подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустив їх до Єремії до ями шнурами.
Jeremia Jer 1 38 12 І сказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте шмаття та лахи попід пахи своїх рук під шнури! І зробив Єремія так.
Jeremia Jer 1 38 13 І потягнули Єремію шнурами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.
Jeremia Jer 1 38 14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до себе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: Запитаю я тебе про щось, не заховуй від мене нічого!
Jeremia Jer 1 38 15 І сказав Єремія до Седекії: Коли я провіщу тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пораджу тобі, то мене не послухаєш...
Jeremia Jer 1 38 16 І присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!
Jeremia Jer 1 38 17 І сказав Єремія до Седекії: Так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо справді вийдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спалене огнем, і будеш жити ти та дім твій.
Jeremia Jer 1 38 18 А якщо ти не вийдеш до вавилонського царя, то це місто буде дане в руку халдеїв, і вони спалять його огнем, і ти не втечеш з їхньої руки...
Jeremia Jer 1 38 19 І сказав цар Седекія до Єремії: Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, і щоб не насміялися з мене...
Jeremia Jer 1 38 20 І сказав Єремія: Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю тобі, і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!
Jeremia Jer 1 38 21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:
Jeremia Jer 1 38 22 І ось усі жінки, що залишилися в домі Юдиного царя, будуть відведені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приятелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.
Jeremia Jer 1 38 23 А всі жінки твої та всі сини твої будуть відведені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схоплений, а місто це буде спалене огнем...
Jeremia Jer 1 38 24 І сказав Седекія до Єремії: Нехай ніхто не знає про ці слова, і ти не помреш.
Jeremia Jer 1 38 25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то прийдуть до тебе та й скажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?
Jeremia Jer 1 38 26 то скажеш до них: Я склав своє благання перед царське обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.
Jeremia Jer 1 38 27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма тими словами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідались про обговорену річ.
Jeremia Jer 1 38 28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язниці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:
Jeremia Jer 1 39 1 Дев'ятого року Седекії, царя Юдиного, місяця десятого, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, та все його військо до Єрусалиму та й облягли його.
Jeremia Jer 1 39 2 Одинадцятого року Седекії, місяця четвертого, дев'ятого дня місяця, був пробитий пролім до міста...
Jeremia Jer 1 39 3 І поприходили всі зверхники вавилонського царя, і посідали в Середущій брамі: Нерґал-Сар'ецер, Самгар, Нево, Сарсехім, старший евнух, Нерґал-Сар'ецер, старший маг, і вся решта зверхників вавилонського царя.
Jeremia Jer 1 39 4 І сталося, як побачив їх Седекія, цар Юдин, та всі вояки, то вони повтікали, і повиходили вночі з міста дорогою царського садка, брамою між обома мурами, і вийшли дорогою в степ.
Jeremia Jer 1 39 5 І погналося халдейське військо за ними, і догнали Седекію в єрихонських степах... І взяли вони його, і завели його до Навуходоносора, царя вавилонського, до Рівли, в краю Хамат, і той засудив його.
Jeremia Jer 1 39 6 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів в Рівлі на очах його; і всіх шляхетних Юдиних порізав вавилонський цар...
Jeremia Jer 1 39 7 А очі Седекії він вибрав, і скував його мідяними кайданами, щоб відвести його до Вавилону...
Jeremia Jer 1 39 8 А дім царя та дому народу халдеї попалили огнем, і порозбивали мури Єрусалиму.
Jeremia Jer 1 39 9 А решту народу, позосталих у місті, та перебіжців, що попереходили до нього, і решту народу, що позосталися, вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, до Вавилону.
Jeremia Jer 1 39 10 А з бідноти народу, що не мали нічого, Невузар'адан, начальник царської сторожі, позоставив декого в Юдиному краї, і дав їм того дня виноградники та поля.
Jeremia Jer 1 39 11 І наказав Навуходоносор, цар вавилонський, про Єремію, через начальника царської сторожі, говорячи:
Jeremia Jer 1 39 12 Візьми його, і зверни на нього свої очі, і не зроби йому нічого злого, і тільки як він скаже тобі, так з ним зроби!
Jeremia Jer 1 39 13 І послав Невузар'адан, начальник царської сторожі, і Невушазбан, старший евнух, і Нерґал-Сар'ецер, старший маг, та всі начальники вавилонського царя,
Jeremia Jer 1 39 14 і послали вони, і взяли Єремію з подвір'я в'язниці, і дали його до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, щоб вивести його до дому. І осівся він серед народу.
Jeremia Jer 1 39 15 А до Єремії було Господнє слово, коли він був затриманий в подвір'ї в'язниці, таке:
Jeremia Jer 1 39 16 Іди, і скажеш до мурина Евед-Мелеха, говорячи: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я наводжу Свої слова на це місто на зло, а не на добро, і вони будуть діятися перед тобою цього дня.
Jeremia Jer 1 39 17 Але тебе врятую цього дня, говорить Господь, і ти не будеш відданий в руку цих людей, яких ти боїшся.
Jeremia Jer 1 39 18 Бо конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 40 1 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як Невузар'адан, начальник царської сторожі, відпустив його з Рами, коли його він узяв, а він був закутий кайданами серед усього вигнання Єрусалиму та Юди, вигнаних до Вавилону.
Jeremia Jer 1 40 2 І взяв начальник царської сторожі Єремію, та й сказав до нього: Господь, Бог твій, говорив оце зло на це місце.
Jeremia Jer 1 40 3 І навів, і зробив Господь, як говорив був, бо ви згрішили Господеві, і не слухалися Його голосу, і сталася вам ця річ.
Jeremia Jer 1 40 4 А тепер ось я сьогодні розковую тебе з кайданів, що на твоїх руках. Якщо в очах твоїх добре піти зо мною до Вавилону, іди, і зверну я своє око на тебе. А якщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону, то залишись. Дивися, увесь Край перед тобою: куди тобі видається за добре й за справедливе піти, туди йди!
Jeremia Jer 1 40 5 І коли той не навертався на це, сказав далі: То вернися до Ґедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, якого вчинив начальником вавилонський цар над Юдиними містами, і живи з ним серед народу; або куди тобі подобається, туди йди. І дав йому начальник царської сторожі їжі на дорогу та дарунка, і відпустив його.
Jeremia Jer 1 40 6 І прийшов Єремія до Ґедалії, сина Ахікамового, до Міцпи, й осівся з ним серед народу, позосталого в Краю.
Jeremia Jer 1 40 7 А коли всі військові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонський учинив начальником над краєм Ґедалію, сина Ахікамового, і доручив йому мужчин і жінок та дітей, і тих з бідних Краю, що не були вигнані до Вавилону,
Jeremia Jer 1 40 8 то поприходили до Ґедалії до Міцпи: і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.
Jeremia Jer 1 40 9 І Ґедалія, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягнувся їм та їхнім людям, говорячи: Не бійтеся служити халдеям! Сидіть у Краї й служіть вавилонському цареві, і буде вам добре!
Jeremia Jer 1 40 10 А я ось сидітиму в Міцпі, щоб заступатися за вас перед халдеями, що прийдуть до нас. А ви збирайте вино й літні плоди та оливу, і складайте в ваш посуд, і сидіть у ваших містах, які ви зайняли!
Jeremia Jer 1 40 11 І також усі юдеї, що в Моаві й серед Аммонових синів, і в Едомі, і що в усіх краях, чули, що цар вавилонський полишив частину в Юді, і що вчинив над ними начальником Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового.
Jeremia Jer 1 40 12 І вернулися всі юдеї зо всіх тих місць, куди були порозігнані, і прийшли до Юдиного краю, до Ґедалії до Міцпи, і зібрали вина та літніх плодів дуже багато.
Jeremia Jer 1 40 13 А Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були на полі, прийшли до Ґедалії до Міцпи,
Jeremia Jer 1 40 14 та й сказали до нього: Чи справді ти знаєш, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе? Та не повірив їм Ґедалія, син Ахікамів.
Jeremia Jer 1 40 15 А Йоханан, син Кареахів, сказав таємно до Ґедалії в Міцпі, говорячи: Нехай я піду й уб'ю Ізмаїла, сина Нетаніїного, і ніхто про це не довідається. Нащо мають забити тебе, і буде розпорошений увесь Юда, зібраний до тебе, і погине останок Юди?
Jeremia Jer 1 40 16 І сказав Ґедалія, син Ахікамів, до Йоханана, сина Кареахового: Не роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!
Jeremia Jer 1 41 1 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, сина Елішамового, з насіння царського, і вельможі царя, та десять люда з ним, до Ґедалії, Ахікамового сина, до Міцпи, і їли там разом хліб у Міцпі.
Jeremia Jer 1 41 2 І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм...
Jeremia Jer 1 41 3 І повбивав Ізмаїл усіх юдеїв, що були з ним, з Ґедалією, у Міцпі, і халдеїв вояків, що знаходилися там.
Jeremia Jer 1 41 4 І сталося другого дня по вбивстві Ґедалії, а ніхто про це не знав,
Jeremia Jer 1 41 5 і поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, вісімдесят люда оголенобородих, і в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі, а в їхній руці хлібна жертва та ладан, як принесення для Господнього дому.
Jeremia Jer 1 41 6 І вийшов Ізмаїл, син Нетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачучи. І сталося, коли він спіткав їх, то промовив до них: Прийдіть до Ґедалії, Ахікамового сина!
Jeremia Jer 1 41 7 І сталося, як прийшли вони до середини міста, то їх порізав Ізмаїл, син Нетаніїн, і повкидав їх до середини ями, він та ті люди, що були з ним...
Jeremia Jer 1 41 8 Та знайшлося між ними десять люда, і вони сказали до Ізмаїла: Не вбивай нас, бо ми маємо заховані в полі скарби: пшеницю, і ячмінь, і оливу, і мед. І той спинився, і не повбивав їх серед їхніх братів.
Jeremia Jer 1 41 9 А та яма, куди повкидав Ізмаїл усі трупи тих людей, була яма велика, яку зробив був цар Аса проти Баеші, Ізраїльського царя, її наповнив Ізмаїл, син Нетаніїн, трупами.
Jeremia Jer 1 41 10 І Ізмаїл узяв у полон усю решту народу, що був у Міцпі, царських дочок та ввесь народ, що зостався в Міцпі, якого Невузар'адан, начальник царської сторожі, доручив був Ґедалії, синові Ахікамовому. І забрав їх у полон Ізмаїл, син Нетаніїн, і пішов, щоб перейти до Аммонових синів.
Jeremia Jer 1 41 11 І почув Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, про все те зло, що зробив Ізмаїл, син Нетаніїн.
Jeremia Jer 1 41 12 І взяли вони всіх тих людей, і пішли воювати з Ізмаїлом, сином Нетаніїним, і знайшли його при великій воді, що в Ґів'оні.
Jeremia Jer 1 41 13 І сталося, як увесь народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, сина Кареахового, та всіх військових зверхників, що були з ним, то зрадів.
Jeremia Jer 1 41 14 І відвернувся ввесь народ, якого взяв був до полону Ізмаїл з Міцпи, і вернулися, і пішли до Йоханана, сина Кареахового.
Jeremia Jer 1 41 15 А Ізмаїл, син Нетаніїн, утік з вісьмома людьми від Йоханана, і пішов до Аммонових синів.
Jeremia Jer 1 41 16 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники, що були з ним, усю решту народу, яку він вернув від Ізмаїла, сина Нетаніїного, з Міцпи, по тому, як той убив Ґедалію, сина Ахікамового, мужів вояків, і жінок, і дітей, і евнухів, що вернув з Ґів'ону.
Jeremia Jer 1 41 17 І пішли вони й стали на нічліг в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту
Jeremia Jer 1 41 18 від халдеїв, бо вони боялися їх, бо Ізмаїл, син Нетаніїв, убив Ґедалію, сина Ахікамового, якого вавилонський цар настановив був начальником над Краєм.
Jeremia Jer 1 42 1 І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,
Jeremia Jer 1 42 2 та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас...
Jeremia Jer 1 42 3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо.
Jeremia Jer 1 42 4 І промовив до них пророк Єремія: Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас.
Jeremia Jer 1 42 5 А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
Jeremia Jer 1 42 6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого.
Jeremia Jer 1 42 7 І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.
Jeremia Jer 1 42 8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,
Jeremia Jer 1 42 9 та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:
Jeremia Jer 1 42 10 Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб'ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.
Jeremia Jer 1 42 11 Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!
Jeremia Jer 1 42 12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.
Jeremia Jer 1 42 13 А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,
Jeremia Jer 1 42 14 кажучи: Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти,
Jeremia Jer 1 42 15 то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,
Jeremia Jer 1 42 16 то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, і там ви повмираєте...
Jeremia Jer 1 42 17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них...
Jeremia Jer 1 42 18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця...
Jeremia Jer 1 42 19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!
Jeremia Jer 1 42 20 Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, і ми зробимо.
Jeremia Jer 1 42 21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.
Jeremia Jer 1 42 22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями...
Jeremia Jer 1 43 1 І сталося, як Єремія скінчив говорити до всього народу всі слова Господа, Бога їхнього, всі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній,
Jeremia Jer 1 43 2 то сказав Азарія, син Гошаїн, і Йоханан, син Кареахів, та всі бундючні люди, кажучи до Єремії: Брехню ти говориш! Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там,
Jeremia Jer 1 43 3 то тебе намовив проти нас Барух, син Нерійїн, щоб віддати нас у руку халдеїв, щоб повбивати нас, і щоб вигнати нас до Вавилону...
Jeremia Jer 1 43 4 І не послухався Йоханан, син Кареахів, і всі військові зверхники та ввесь народ Господнього голосу, щоб сидіти в Юдиному краї.
Jeremia Jer 1 43 5 І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники всю Юдину решту, що вернулися від усіх народів, куди були вигнані, щоб замешкати в Юдиному краї,
Jeremia Jer 1 43 6 мужчин та жінок, і дітей та царських дочок, і всяку душу, що Невузар'адан, начальник царської сторожі, позоставив був із Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафанового, і з пророком Єремією та з Барухом, сином Нерійїним,
Jeremia Jer 1 43 7 і прийшли до єгипетського краю, бо не послухалися Господнього голосу, і прийшли до Тахпанхесу.
Jeremia Jer 1 43 8 І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі таке:
Jeremia Jer 1 43 9 Візьми в свою руку великі каміння, і сховай їх у глині на цегляному майдані, що при вході до фараонового дому в Тахпанхесі, на очах юдейських людей.
Jeremia Jer 1 43 10 І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я пошлю й візьму Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і поставлю його трона над тими каміннями, що Я поховав, і він своє царське шатро розтягне над ними.
Jeremia Jer 1 43 11 І він прийде, і вдарить єгипетський край: що призначене на смерть піде на смерть, а що до полону до полону, а що на меча піде на меча...
Jeremia Jer 1 43 12 І підпалю огонь у домах єгипетських богів, і він попалить їх, і забере їх у полон, і він очистить єгипетський край, як чистить пастух свою одіж, і вийде звідти в спокої...
Jeremia Jer 1 43 13 І він поламає посвячені стовпи Бет-Шемеша, що в єгипетському краї, а доми єгипетських богів попалить огнем.
Jeremia Jer 1 44 1 Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в єгипетському краї, що сиділи в Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю Патрос, говорячи:
Jeremia Jer 1 44 2 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спровадив на Єрусалим та на всі Юдині міста, і ось вони цього дня руїна, і немає в них мешканця...
Jeremia Jer 1 44 3 Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гнівити Мене, ходячи кадити, служити іншим богам, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки.
Jeremia Jer 1 44 4 І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридливої речі, яку Я зненавидив!
Jeremia Jer 1 44 5 Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим богам.
Jeremia Jer 1 44 6 І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запалав він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пустинею, як бачите цього дня...
Jeremia Jer 1 44 7 А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Нащо ви робите велике зло своїм душам, вигублюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля з-серед Юди, щоб не залишилася вам решта?
Jeremia Jer 1 44 8 Нащо ви робите, щоб гнівити Мене чинами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському краї, куди ви прийшли чужинцями замешкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокляттям та ганьбою серед усіх людів землі?
Jeremia Jer 1 44 9 Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному краї та на вулицях Єрусалиму?
Jeremia Jer 1 44 10 Не були вони впокорені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Законом Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батькам.
Jeremia Jer 1 44 11 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну обличчя Своє на вас вам на зло, щоб викоренити всього Юду!
Jeremia Jer 1 44 12 І візьму Я залишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужинцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському краї, попадають від меча та від голоду, погинуть від малого й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбою, застрашенням, і прокляттям та ганьбою...
Jeremia Jer 1 44 13 І покараю замешкалих в єгипетському краї, як покарав Я Єрусалим, мечем, голодом та моровицею...
Jeremia Jer 1 44 14 І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужинцями замешкати там в єгипетському краї, щоб вернутися до Юдиного краю, куди вони бажають усією душею своєю вернутися й оселитися там. Але не вернуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі!
Jeremia Jer 1 44 15 І відповіли Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки кадять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там, великий збір, і ввесь народ, що сидів в єгипетському краї в Патросі, говорячи:
Jeremia Jer 1 44 16 Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім'ям, ми не слухаємо тебе.
Jeremia Jer 1 44 17 Бо напевно виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.
Jeremia Jer 1 44 18 А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!
Jeremia Jer 1 44 19 А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням, і ллємо їй литі жертви?
Jeremia Jer 1 44 20 І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, говорячи:
Jeremia Jer 1 44 21 Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?
Jeremia Jer 1 44 22 І не зміг Господь більше знести зла ваших чинів, та ті гидоти, що ви наробили, тому став ваш Край руїною, і застрашенням та прокляттям, так що немає мешканця, як бачите цього дня...
Jeremia Jer 1 44 23 За те, що кадили ви, і що грішили Господеві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Законом Його й Його правом та свідоцтвами Його, тому спіткало вас оце зло, як бачите цього дня.
Jeremia Jer 1 44 24 І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському краї!
Jeremia Jer 1 44 25 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки говорили своїми устами й своїми руками виконували, кажучи: Конче виконаємо свої присяги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, тому напевно здійсніте ваші присяги, і конче виконайте обітниці ваші.
Jeremia Jer 1 44 26 Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському краї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'ям, говорить Господь, що не буде вже Ім'я Моє кликатися устами жодного юдеянина, кажучи: Живий Господь Бог! у всьому єгипетському краї.
Jeremia Jer 1 44 27 Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юдеянин, що в єгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.
Jeremia Jer 1 44 28 А врятовані від меча вернуться з єгипетського краю до краю Юдиного нечисленними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського краю чужинцями замешкати там, чиє слово виконається: Моє чи їхнє?
Jeremia Jer 1 44 29 А оце вам той знак, говорить Господь, що Я відвідаю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче справдяться Мої слова на вас на зло.
Jeremia Jer 1 44 30 Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоносора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!
Jeremia Jer 1 45 1 Слово, що говорив пророк Єремія до Баруха, Нерійїного сина, коли той писав ці слова в книзі з Єреміїних уст, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, кажучи:
Jeremia Jer 1 45 2 Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про тебе, Баруху:
Jeremia Jer 1 45 3 Ти сказав був: Ой горе мені, бо додав Господь смутку до болю мого! Я змучивсь зідханням своїм, і не знайшов відпочинку!
Jeremia Jer 1 45 4 Так скажеш йому: Так говорить Господь: Ось Я поруйную, що Я збудував, а що Я насадив, те Я вирву, також усю землю Свою.
Jeremia Jer 1 45 5 А ти ось шукаєш для себе великого. Не шукай, бо ось Я наведу зло на кожне тіло, говорить Господь, а тобі дам душу твою за здобич на всіх тих місцях, де ти будеш ходити!
Jeremia Jer 1 46 1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії про народи.
Jeremia Jer 1 46 2 На Єгипет. На військо фараона Нехо, єгипетського царя, що був над річкою Ефратом у Каркеміші, якого побив Навуходоносор, вавилонський цар, за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного:
Jeremia Jer 1 46 3 Приготуйте щитка та щита, і приступіть до війни!
Jeremia Jer 1 46 4 Запрягайте но коні й сідайте, верхівці, і поставайте в шоломах! Вичистіть ратища та зодягніться в кольчуги!
Jeremia Jer 1 46 5 Що то бачу: вони полякались й назад відступають? А лицарі їхні подолані та втікають і не оглядаються... Страхіття навколо, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 46 6 Швидкий не втече, і не врятується лицар, на півночі, при річці Ефраті спіткнуться вони та й попадають!
Jeremia Jer 1 46 7 Хто то такий підіймається, мов та Ріка, як річки, його води хвилюються?
Jeremia Jer 1 46 8 Єгипет, немов та Ріка, підіймається він, мов річки, його води хвилюються, і каже: Підіймуся, покрию я землю, і вигублю місто й мешканців його!
Jeremia Jer 1 46 9 Сідайте на коні й шалійте, колесниці! І хай лицарі вийдуть, Куш та Пут, що хапають щита, та людійці, що хапають, натягують лука!
Jeremia Jer 1 46 10 А день цей Господа, Бога Саваота, день помсти, щоб помститися над ворогами Своїми, і меч буде жерти й насититься, і досить нап'ється їхньої крови, бо це буде жертва для Господа, Бога Саваота, в північному краї при річці Ефраті!
Jeremia Jer 1 46 11 Піди до Ґілеаду, й бальзаму візьми, дівчино, дочко Єгипту! Надармо вживаєш ти ліків багато, своїх ран не загоїш!
Jeremia Jer 1 46 12 Почули народи про ганьбу твою, а крику твого стала повна земля, бо спіткнулися лицар об лицаря, разом упали обоє вони!
Jeremia Jer 1 46 13 Слово, що говорив Господь пророкові Єремії про прихід Навуходоносора, царя вавилонського, щоб побити єгипетську землю:
Jeremia Jer 1 46 14 Розкажіте в Єгипті, і розголосіте в Міґдолі, і розголосіте в Нофі й Тахпанхесі! Скажіть: стань, і собі приготуйся, бо меч пожирає круг тебе!
Jeremia Jer 1 46 15 Чому твої лицарі впали? Не втрималися, бо пхнув їх Господь!...
Jeremia Jer 1 46 16 Стало багато таких, що спіткнулися, навіть падають один на одного й говорять: Уставай, і до свого народу вернімось, і до краю народження нашого, перед згубним мечем!
Jeremia Jer 1 46 17 Назвіте ім'я фараону, цареві єгипетському: Загибіль, пропустив він усталений час!
Jeremia Jer 1 46 18 Як живий Я, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення, він прийде, немов би Фавор у горах, й як при морі Кармел!
Jeremia Jer 1 46 19 Приготуй необхідне собі на мандрівки, мешканко, о дочко Єгипту, бо стане спустошенням Ноф, і він спалений буде, і в ньому не буде мешканця!
Jeremia Jer 1 46 20 Єгипет теля гарноусте, та летить он із півночі ґедзь!...
Jeremia Jer 1 46 21 Серед нього й його наймити, мов телята вгодовані, та й вони повернулись назад, повтікали разом, не спинились, бо день їхнього нещастя прийшов ось на них, час навіщення їх...
Jeremia Jer 1 46 22 Розлягається голос його, як гадюче сичання, бо йдуть вони з військом, і прийдуть до нього з сокирами, мов дроворуби...
Jeremia Jer 1 46 23 Вони ліс його витнуть, говорить Господь, хоч він непрохідний, бо стануть вони більш численні, як та сарана, і не буде числа їм.
Jeremia Jer 1 46 24 Засоромлена буде єгипетська донька, буде видана в руку народу північного...
Jeremia Jer 1 46 25 Говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю Амона із Но, і фараона, і Єгипет, і богів його, і царів його, і фараона, і тих, що на нього надіються.
Jeremia Jer 1 46 26 І дам їх у руку всіх тих, хто шукає їхню душу, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку рабів його, а потому він буде заселений, як за днів давніх, говорить Господь!
Jeremia Jer 1 46 27 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе здалека, і насіння твоє з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив!
Jeremia Jer 1 46 28 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, каже Господь, бо Я з тобою, бо зроблю Я кінець всім народам, куди тебе вигнав, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, і тебе непокараним не полишу!
Jeremia Jer 1 47 1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филистимлян, перше як фараон побив Аззу.
Jeremia Jer 1 47 2 Так говорить Господь: Ось підіймаються води із півночі, і стануть вони за потік заливний, і заллють вони землю та все, що на ній, місто й замешкалих в ньому, і буде кричати людина, і кожен мешканець землі заголосить...
Jeremia Jer 1 47 3 Через гук тупотіння копит баских коней його, через гуркіт його колесниць, через скрип його кіл не звернулись батьки до синів, бо зомліли їм руки,
Jeremia Jer 1 47 4 бо настав це той день, щоб понищити всіх филистимлян, щоб Тиру й Сидонові вигубити помічну всяку рештку... Бо понищить Господь филистимлян, рештку острова Кафтора,
Jeremia Jer 1 47 5 шолудивою стане Азза, згине Ашкелон, решта долини їхньої... Як довго ти будеш нарізи робити собі у жалобі?
Jeremia Jer 1 47 6 О мечу Господній, аж доки ти не заспокоїшся? Вернися до піхви своєї, заспокойся й замовкни!
Jeremia Jer 1 47 7 Але як заспокоїться він, коли наказав йому це Сам Господь? До Ашкелону й до берегу моря, туди Він призначив його!...
Jeremia Jer 1 48 1 На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий...
Jeremia Jer 1 48 2 Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч!
Jeremia Jer 1 48 3 Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике!
Jeremia Jer 1 48 4 Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару,
Jeremia Jer 1 48 5 бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну...
Jeremia Jer 1 48 6 Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині!
Jeremia Jer 1 48 7 Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники...
Jeremia Jer 1 48 8 І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!...
Jeremia Jer 1 48 9 Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них...
Jeremia Jer 1 48 10 Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримує!
Jeremia Jer 1 48 11 Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився.
Jeremia Jer 1 48 12 Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!...
Jeremia Jer 1 48 13 І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своєї.
Jeremia Jer 1 48 14 Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою?
Jeremia Jer 1 48 15 Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення...
Jeremia Jer 1 48 16 Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться...
Jeremia Jer 1 48 17 Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знає, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна!
Jeremia Jer 1 48 18 Спустися зо слави своєї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої!
Jeremia Jer 1 48 19 Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося?
Jeremia Jer 1 48 20 Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений!
Jeremia Jer 1 48 21 І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат,
Jeremia Jer 1 48 22 і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм,
Jeremia Jer 1 48 23 і на Кір'ятаїм, і на Бет-Ґамул, і на Бет-Меон,
Jeremia Jer 1 48 24 і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі...
Jeremia Jer 1 48 25 І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 48 26 Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своєї, і станеться й він посміховиськом!...
Jeremia Jer 1 48 27 І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаєш?
Jeremia Jer 1 48 28 Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздиться!
Jeremia Jer 1 48 29 Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця.
Jeremia Jer 1 48 30 Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне!
Jeremia Jer 1 48 31 Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу...
Jeremia Jer 1 48 32 Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твоє,
Jeremia Jer 1 48 33 і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання...
Jeremia Jer 1 48 34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане...
Jeremia Jer 1 48 35 І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своєму.
Jeremia Jer 1 48 36 Тому стогне серце Моє за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Моє, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!...
Jeremia Jer 1 48 37 Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета...
Jeremia Jer 1 48 38 На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь...
Jeremia Jer 1 48 39 Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його!
Jeremia Jer 1 48 40 Бо так промовляє Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне,
Jeremia Jer 1 48 41 міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі!
Jeremia Jer 1 48 42 І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він...
Jeremia Jer 1 48 43 Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь.
Jeremia Jer 1 48 44 Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 48 45 Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих...
Jeremia Jer 1 48 46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!...
Jeremia Jer 1 48 47 І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава.
Jeremia Jer 1 49 1 На Аммонових синів. Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоємця в нього? Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?
Jeremia Jer 1 49 2 Тому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 49 3 Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!
Jeremia Jer 1 49 4 Чого ти долинами хвалишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?
Jeremia Jer 1 49 5 Ось Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!...
Jeremia Jer 1 49 6 А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 49 7 На Едома. Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
Jeremia Jer 1 49 8 Утікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!
Jeremia Jer 1 49 9 Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.
Jeremia Jer 1 49 10 Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!
Jeremia Jer 1 49 11 Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!
Jeremia Jer 1 49 12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!
Jeremia Jer 1 49 13 Бо Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!
Jeremia Jer 1 49 14 Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,
Jeremia Jer 1 49 15 бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!
Jeremia Jer 1 49 16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся. Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
Jeremia Jer 1 49 17 І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить...
Jeremia Jer 1 49 18 Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.
Jeremia Jer 1 49 19 Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
Jeremia Jer 1 49 20 Тому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
Jeremia Jer 1 49 21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.
Jeremia Jer 1 49 22 Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі...
Jeremia Jer 1 49 23 На Дамаск. Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.
Jeremia Jer 1 49 24 Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю...
Jeremia Jer 1 49 25 Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!
Jeremia Jer 1 49 26 Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.
Jeremia Jer 1 49 27 І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!...
Jeremia Jer 1 49 28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!
Jeremia Jer 1 49 29 Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!
Jeremia Jer 1 49 30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!
Jeremia Jer 1 49 31 Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляє Господь, немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.
Jeremia Jer 1 49 32 І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь...
Jeremia Jer 1 49 33 І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!...
Jeremia Jer 1 49 34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:
Jeremia Jer 1 49 35 Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!
Jeremia Jer 1 49 36 І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу...
Jeremia Jer 1 49 37 І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
Jeremia Jer 1 49 38 І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь...
Jeremia Jer 1 49 39 Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 50 1 Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:
Jeremia Jer 1 50 2 Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!
Jeremia Jer 1 50 3 Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!...
Jeremia Jer 1 50 4 За тих днів і того часу, говорить Господь, поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати...
Jeremia Jer 1 50 5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!
Jeremia Jer 1 50 6 Мій народ це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір'я, забули про ложе своє...
Jeremia Jer 1 50 7 Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, Господеві.
Jeremia Jer 1 50 8 Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!
Jeremia Jer 1 50 9 Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, звідти здобутий він буде! Його стріли, мов лицар, якому щастить, не вертаються дармо,
Jeremia Jer 1 50 10 і здобиччю стане Халдея, наситяться всі, хто пустошить її, промовляє Господь...
Jeremia Jer 1 50 11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки...
Jeremia Jer 1 50 12 Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша... Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!
Jeremia Jer 1 50 13 Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся... Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!
Jeremia Jer 1 50 14 Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягує! Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!
Jeremia Jer 1 50 15 Здійміть крик проти нього навколо! Він дав руку піддатись, стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня... Помстіться над ним: як зробив він зробіть так йому!
Jeremia Jer 1 50 16 Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапає серпа в часі жнив! Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.
Jeremia Jer 1 50 17 Ізраїль вівця розпорошена, що леви погнали її: перший жер його цар асирійський, а останній цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості...
Jeremia Jer 1 50 18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.
Jeremia Jer 1 50 19 І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде.
Jeremia Jer 1 50 20 За тих днів й того часу говорить Господь будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!
Jeremia Jer 1 50 21 На край Чварів подвійних, на нього піди й на мешканців Покарання! Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, говорить Господь, і зроби так усе, як тобі наказав!
Jeremia Jer 1 50 22 Гуркіт бою в краю та велике спустошення!
Jeremia Jer 1 50 23 Як побитий й поламаний молот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!
Jeremia Jer 1 50 24 Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав! Ти знайдений й схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!
Jeremia Jer 1 50 25 Господь відчинив Своє сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.
Jeremia Jer 1 50 26 Ідіть ви на нього із краю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, хай не буде йому позосталого!
Jeremia Jer 1 50 27 Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!
Jeremia Jer 1 50 28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.
Jeremia Jer 1 50 29 Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягує, табором станьте при ньому навколо, нехай йому втечі не буде! Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!
Jeremia Jer 1 50 30 Тому то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.
Jeremia Jer 1 50 31 Ось Я проти тебе, о пихо, говорить Господь, Бог Саваот, бо день твій прийшов, час тебе покарати!
Jeremia Jer 1 50 32 І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її. І огонь по містах його Я запалю, і він пожере всі довкілля його...
Jeremia Jer 1 50 33 Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.
Jeremia Jer 1 50 34 Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот Йому Ймення! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.
Jeremia Jer 1 50 35 Меч на халдеїв, говорить Господь, і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!
Jeremia Jer 1 50 36 Меч на ворожбитів і безглуздими стануть, меч на лицарство його і вони полякаються!
Jeremia Jer 1 50 37 Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів, яка серед нього, і стануть вони як жінки! Меч на скарби його й пограбовані будуть!
Jeremia Jer 1 50 38 Посуха на води його, й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів...
Jeremia Jer 1 50 39 Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід...
Jeremia Jer 1 50 40 Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, говорить Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!
Jeremia Jer 1 50 41 Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, вони збуджені будуть із кінців землі:
Jeremia Jer 1 50 42 Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!
Jeremia Jer 1 50 43 Почув цар вавилонський відомість про них, й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!...
Jeremia Jer 1 50 44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?
Jeremia Jer 1 50 45 Тому то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
Jeremia Jer 1 50 46 Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почується крик між народами!...
Jeremia Jer 1 51 1 Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу на отой Вавилон та на мешканців серця повстанців на Мене.
Jeremia Jer 1 51 2 І на Вавилон Я пошлю віяча, і розвіють його, і випорожнять його край, бо оточать його у день зла.
Jeremia Jer 1 51 3 Нехай лука свого напинає стрілець проти того, хто й собі напинає, проти того, хто своїм панцерем чваниться! І не змилуйтеся над його юнаками, закляттям учиніть усе військо його!
Jeremia Jer 1 51 4 І попадають вбиті в халдейському краї, і попробивані на його вулицях...
Jeremia Jer 1 51 5 Бо Ізраїль та Юда не вдівець він по Бозі своєму, по Господу Саваоту, та наповнився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого.
Jeremia Jer 1 51 6 Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урятовуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господеві час помсти, Він дасть відповідну заплату йому!
Jeremia Jer 1 51 7 Вавилон у Господній руці золотая це чаша, що всю землю напоювала: народи впивались вином тим його, тому пошаліли народи!
Jeremia Jer 1 51 8 Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальзаму для болю його, може буде загоєний він!
Jeremia Jer 1 51 9 Вавилон лікували, та він не був вилікуваний, покиньте його, і підемо кожен до краю свого, бо присуд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!...
Jeremia Jer 1 51 10 Вивів Господь справедливості наші, прийдіть, і розповімо на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога!
Jeremia Jer 1 51 11 Вигостріть стріли, візьміте щити! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його задум, понищити його, бо це помста Господня, помста за храма Його!
Jeremia Jer 1 51 12 Проти мурів Вавилону підійміте прапора, сторожу зміцніть, сторожів порозставляйте, і чати поставте, бо Господь і задумав, і зробив, що Він говорив був на мешканців Вавилону.
Jeremia Jer 1 51 13 О ти, що живеш над великими водами, що маєш скарбів багатенно, кінець твій прийшов, міра твоєї захланности!
Jeremia Jer 1 51 14 Господь Саваот присягав був душею Своєю: наповню людьми тебе, мов сараною, і на тебе вони крик військовий підіймуть!
Jeremia Jer 1 51 15 Своєю Він силою землю вчинив, Своєю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо розтяг Своїм розумом.
Jeremia Jer 1 51 16 Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли із дощем чинить блискавки та випроваджує вітер зо сховищ Своїх,
Jeremia Jer 1 51 17 тоді кожна людина в знанні туманіє, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немає в них духа!
Jeremia Jer 1 51 18 Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!
Jeremia Jer 1 51 19 Не така, як оці, частка Яковова, бо все це Він створив, і Ізраїль племено спадщини Його, Господь Саваот Йому Ймення!
Jeremia Jer 1 51 20 Ти Мій молот, знаряддя військове, тобою поб'ю Я народи, і тобою Я вигублю царства!
Jeremia Jer 1 51 21 І тобою поб'ю Я коня й верхівця, і тобою поб'ю колесницю й її візника!
Jeremia Jer 1 51 22 І тобою поб'ю чоловіка та жінку, старого та хлопця тобою поб'ю, і тобою поб'ю юнака та дівчину!
Jeremia Jer 1 51 23 І тобою поб'ю пастуха й його стадо, і тобою поб'ю селянина та запряг його, і тобою поб'ю Я намісників та їхніх заступників!
Jeremia Jer 1 51 24 І Я відплачу Вавилонові і всім мешканцям халдеїв усе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших очах, промовляє Господь!
Jeremia Jer 1 51 25 Оце Я на тебе, о горо ти згубна, говорить Господь, що всю землю ти губиш! І руку Свою простягну над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю горою горючою!
Jeremia Jer 1 51 26 І не братимуть з тебе наріжного каменя, ані каменя на підвалини, бо спустошенням вічним ти станеш, говорить Господь...
Jeremia Jer 1 51 27 Підійміте прапор на землі, засурміть у сурму між народами, приготуйте народи на бій проти нього, покличте на нього царства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьмана над ними, коней спровадьте, немов ту шорстку сарану!
Jeremia Jer 1 51 28 Приготуйте на бій проти нього народи, царів Мідії, намісників її та всіх її заступників, та ввесь край панування її!
Jeremia Jer 1 51 29 І затряслася земля, і корчитись стала від болю, бо здійснилися задуми Господа на Вавилон, щоб край вавилонський вчинити жахливим спустошенням та без мешканця...
Jeremia Jer 1 51 30 Силачі вавилонські воювати перестали, у твердинях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки, оселі його попідпалювані, його засуви зламані...
Jeremia Jer 1 51 31 Бігун бігунові назустріч біжить, а посол назустріч послові, щоб звістити царю вавилонському, що з кінця до кінця взяте місто його,
Jeremia Jer 1 51 32 і броди захоплені, і фортеці огнем попалили, вояки перестрашені...
Jeremia Jer 1 51 33 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка вавилонська мов тік в час топтання його: іще трохи й настане для неї час жнив!
Jeremia Jer 1 51 34 Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене...
Jeremia Jer 1 51 35 Насилля моє й моє тіло на Вавилон, говорить мешканка Сіону, кров же моя на мешканців халдеїв, говорить Єрусалим!
Jeremia Jer 1 51 36 Тому так промовляє Господь: Оце Я змагаюсь за справу твою, і помщу твою помсту, і висушу море його, і джерело його висушу.
Jeremia Jer 1 51 37 І стане руїною цей Вавилон, мешканням шакалів, страхіттям та посміхом, і в ньому мешканця не буде!...
Jeremia Jer 1 51 38 Заревуть вони разом, немов левчуки, загарчать, немов ті левенята...
Jeremia Jer 1 51 39 Як вони порозпалюються, то зроблю їм бенкета та їх упою, щоб раділи й заснули сном вічним, і вже не пробудяться, каже Господь!
Jeremia Jer 1 51 40 Поспускаю Я їх, мов овець до зарізу, немов баранів із козлами.
Jeremia Jer 1 51 41 Як здобутий Шешах, і як схоплена слава всієї землі! Яким ось зробивсь Вавилон посеред народів!
Jeremia Jer 1 51 42 На Вавилон вийшло море, і вкрився він безліччю хвиль тих його.
Jeremia Jer 1 51 43 Міста його стануть спустошенням, краєм пустині та степу, тим краєм, що в ньому сидіти не буде ніяка людина, і не буде ходити по ньому син людський!
Jeremia Jer 1 51 44 І Я навіщу Бела в Вавилоні, і витягну з уст його те, що він був ковтнув, і вже народи до нього не будуть плисти, немов ріки, і мур вавилонський впаде!
Jeremia Jer 1 51 45 Мій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою!
Jeremia Jer 1 51 46 І щоб серце ваше не слабло, а ви не злякалися вістки, почутої в краї, бо прийде цього року ця звістка, а потім того року та звістка, і буде насилля в краю, і повстане пануючий проти пануючого...
Jeremia Jer 1 51 47 Тому то ось дні настають, і навіщу Я божків Вавилону, і ввесь його край посоромлений буде, і всі його вбиті попадають в ньому!
Jeremia Jer 1 51 48 І над Вавилоном співатимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього приходять спустошники з півночі, каже Господь.
Jeremia Jer 1 51 49 Вавилон мусить упасти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всієї землі...
Jeremia Jer 1 51 50 Хто втік від меча, ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й здалека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці!
Jeremia Jer 1 51 51 Застидалися ми, як почули цю ганьбу, сором покрив нам обличчя, бо чужинці прийшли у святиню Господнього дому...
Jeremia Jer 1 51 52 Тому то ось дні настають, говорить Господь, і бовванів його навіщу, і буде стогнати поранений по всім краї його!
Jeremia Jer 1 51 53 Коли б Вавилон аж до неба піднісся, і коли б уміцнив свою силу він на височині, то все таки прийдуть від Мене до нього спустошники, каже Господь!
Jeremia Jer 1 51 54 Чується крик з Вавилону, і велике понищення з краю халдеїв,
Jeremia Jer 1 51 55 бо пустошить Господь Вавилона і галас великий приглушує в ньому, і шумлять їхні хвилі, як води великі, і розлягається гуркіт їхнього голосу...
Jeremia Jer 1 51 56 Бо прийде спустошник на нього, на Вавилон, і схоплене буде лицарство його, їхній лук поламається, бож Бог відплати Господь, Він напевно заплатить!
Jeremia Jer 1 51 57 І впою його зверхників та мудреців його, намісників його та заступників його, і його лицарів, і сном вічним заснуть, і не збудяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Ймення...
Jeremia Jer 1 51 58 Так говорить Господь Саваот: Товстий мур вавилонський аж до основ буде знищений, і брами високі його огнем будуть спалені, і мучились дармо народи, і для огню мордувались племена!...
Jeremia Jer 1 51 59 Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царювання його. А Серая був головним царським постельником.
Jeremia Jer 1 51 60 І написав Єремія все те лихо, що прийде на Вавилон, до однієї книги, усі ті слова, що написані на Вавилон.
Jeremia Jer 1 51 61 Я сказав Єремія до Сераї: Як прийдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова.
Jeremia Jer 1 51 62 І скажи: Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним.
Jeremia Jer 1 51 63 І станеться, як ти скінчиш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до середини Ефрату,
Jeremia Jer 1 51 64 та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу, і вони попомучаться!... Аж досі слова Єремієні.
Jeremia Jer 1 52 1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одинадцять років; ім'я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.
Jeremia Jer 1 52 2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
Jeremia Jer 1 52 3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
Jeremia Jer 1 52 4 І сталося за дев'ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
Jeremia Jer 1 52 5 І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.
Jeremia Jer 1 52 6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.
Jeremia Jer 1 52 7 І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. І пішли вони дорогою в степ.
Jeremia Jer 1 52 8 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього...
Jeremia Jer 1 52 9 І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
Jeremia Jer 1 52 10 І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...
Jeremia Jer 1 52 11 А очі Седекії він вибрав, і зв'язав його ланцюгами. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язниці аж до дня його смерти...
Jeremia Jer 1 52 12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
Jeremia Jer 1 52 13 І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
Jeremia Jer 1 52 14 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
Jeremia Jer 1 52 15 А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царської сторожі.
Jeremia Jer 1 52 16 А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.
Jeremia Jer 1 52 17 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.
Jeremia Jer 1 52 18 І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.
Jeremia Jer 1 52 19 І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
Jeremia Jer 1 52 20 Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!
Jeremia Jer 1 52 21 А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.
Jeremia Jer 1 52 22 І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п'ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.
Jeremia Jer 1 52 23 І було гранатових яблук дев'ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.
Jeremia Jer 1 52 24 начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
Jeremia Jer 1 52 25 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.
Jeremia Jer 1 52 26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
Jeremia Jer 1 52 27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі!
Jeremia Jer 1 52 28 Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.
Jeremia Jer 1 52 29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
Jeremia Jer 1 52 30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.
Jeremia Jer 1 52 31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'язнення.
Jeremia Jer 1 52 32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
Jeremia Jer 1 52 33 І змінив в'язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
Jeremia Jer 1 52 34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
Klagelieder Lam 1 1 1 Як самітно сидить колись велелюдне це місто, немов удова воно стало! Могутнє посеред народів, княгиня посеред країн воно стало данницею!...
Klagelieder Lam 1 1 2 Гірко плаче по ночах вона, і сльози гарячі на щоках у неї... Нема потішителя в неї зо всіх, що кохали її, її зрадили всі її друзі, вони ворогами їй стали!
Klagelieder Lam 1 1 3 Юдея пішла на вигнання з біди та з роботи тяжкої, вона оселилася поміж поганами, спочинку собі не знайшла! Догнали її всі її переслідники серед тіснот...
Klagelieder Lam 1 1 4 Дороги сіонської доньки сумні, бо немає на свято прочан! Усі брами її попустіли, зідхає священство її, посумнілі дівчата її, а вона гірко їй!
Klagelieder Lam 1 1 5 Її грабівники взяли гору над нею, і добре ведеться її ворогам, бо їй завдав смутку Господь за численність у неї гріхів: Немовлята її до полону пішли перед ворогом...
Klagelieder Lam 1 1 6 І відійшла від сіонської доньки вся величність її... Її князі стали, немов олені ті, що паші собі не знаходять, і йдуть у безсиллі перед переслідником...
Klagelieder Lam 1 1 7 У дні лиха свого та страждання свого дочка єрусалимська спогадує всі свої скарби, що були від днів давніх, як народ її впав був у руку ворожу, і не було, хто б їй поміч подав... Вороги споглядали на неї, і сміялись з руїни її...
Klagelieder Lam 1 1 8 Дочка єрусалимська гріхом прогрішилась, тому то нечистою стала, усі, що її шанували, погорджують нею, наготу бо її вони бачили! І зідхає вона, й відвертається взад...
Klagelieder Lam 1 1 9 Нечистість її на подолках у неї. Вона не згадала свого кінця, та й упала предивно, і нікого нема, хто б потішив її... Побач, Господи, горе моє, бо звеличився ворог!
Klagelieder Lam 1 1 10 Гнобитель простяг свою руку на всі її скарби, і бачить вона, що в святиню її увіходять погани, про яких наказав Ти: Не ввійдуть вони в твої збори!
Klagelieder Lam 1 1 11 Увесь народ її стогне, шукаючи хліба, свої скарби коштовні за їжу дають, аби тільки душу свою проживити... Зглянься, Господи, і подивися, яка стала погорджена я!
Klagelieder Lam 1 1 12 Не вам кажучи, гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль, що завданий мені, що Господь засмутив ним мене у день лютого гніву Свого?...
Klagelieder Lam 1 1 13 Із височини Він послав в мої кості огонь, і над ними він запанував! Розтяг сітку на ноги мої, повернув мене взад, учинив Він мене спустошілою, увесь день болящою...
Klagelieder Lam 1 1 14 Ярмо моїх прогріхів зв'язане міцно рукою Його, плетуться вони та приходять на шию мою! Він зробив, що спіткнулася сила моя, Господь передав мене в руки такого, що й звестись не можу...
Klagelieder Lam 1 1 15 Усіх моїх сильних Господь поскидав серед мене, мов на свято зібрання, Він скликав на мене, щоб моїх юнаків поторощити, як у чавилі, стоптав Господь дівчину, Юдину доньку...
Klagelieder Lam 1 1 16 За оцим плачу я, око моє, моє око слізьми запливає! бо далеко від мене втішитель, що душу мою оживив би; мої діти понехтувані, бо посилився ворог!
Klagelieder Lam 1 1 17 Сіонська дочка простягла свої руки, немає розрадника їй: Господь наказав проти Якова довкола нього його ворогам, донька єрусалимська нечистою стала між ними...
Klagelieder Lam 1 1 18 Справедливий Господь, а я слову Його неслухняна була... Послухайте но, всі народи, і побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки у неволю пішли!
Klagelieder Lam 1 1 19 Взивала до друзів своїх, та вони обманули мене! Священство моє й мої старші вмирають у місті, шукаючи їжі собі, щоб душу свою поживити...
Klagelieder Lam 1 1 20 Зглянься, Господи, тісно мені! Моє нутро бентежиться, перевертається серце моє у мені, бо була зовсім неслухняна... На вулиці меч осирочував, а в домі смерть...
Klagelieder Lam 1 1 21 Почули, що я ось стогну, й немає мені потішителя, вчули про лихо моє всі мої вороги, та й зраділи, що Ти це зробив... Спровадив Ти день, що його заповів, бодай сталося їм, як мені!
Klagelieder Lam 1 1 22 Бодай перед обличчя Твоє прийшло все їхнє лихо, і вчини їм, як Ти учинив ось мені за гріхи мої всі, бо численні стогнання мої, моє ж серце боляще...
Klagelieder Lam 1 2 1 Як захмарив Господь в Своїм гніві сіонську дочку! Він кинув із неба на землю пишноту Ізраїля, і не згадав у день гніву Свого про підніжка ногам Своїм,
Klagelieder Lam 1 2 2 понищив Господь, не помилував житла всі Яковові... Він позбурював у гніві Своїм у дочки Юди твердині, на землю звалив, збезчестив Він царство й князів усіх його...
Klagelieder Lam 1 2 3 В люті гніву відтяв увесь Ізраїлів ріг, правицю Свою відвернув Він від ворога, та й запалав проти Якова, мов той палючий огонь, що навколо жере!
Klagelieder Lam 1 2 4 Він нап'яв Свого лука, як ворог, противником стала правиця Його, і Він вибив усе, що для ока було пожадане, у скинії доньки сіонської вилив запеклість Свою, як огонь...
Klagelieder Lam 1 2 5 Господь став, як той ворог, понищив Ізраїля Він, всі палати його зруйнував, твердині його попустошив, і Юдиній доньці примножив зідхання та стогін!
Klagelieder Lam 1 2 6 Понищив горожу Свою, немов у садка, місце зборів Своїх попустошив, Господь учинив, що забули в Сіоні про свято й суботу, і відкинув царя та священика в лютості гніву Свого...
Klagelieder Lam 1 2 7 Покинув Господь Свого жертівника, допустив побезчестити святиню Свою, передав в руку ворога мури палаців її, вороги зашуміли в Господньому домі, немов би святкового дня!
Klagelieder Lam 1 2 8 Задумав Господь зруйнувати мур сіонської доньки, Він витягнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, сумними вчинив передмур'я та мур, вони разом ослабли...
Klagelieder Lam 1 2 9 Її брами запалися в землю, понищив Він та поламав її засуви... Її цар і князі її серед поганів... Немає навчання Закону, і пророки її не знаходять видіння від Господа...
Klagelieder Lam 1 2 10 Сидять на землі та мовчать старші доньки сіонської, порох посипали на свою голову, підперезались веретами, аж до землі свою голову єрусалимські дівчата схилили...
Klagelieder Lam 1 2 11 Повипливали від сліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка моя виливається через занепад дочки мого люду, коли немовля й сосунець умлівають голодні на площах міських.
Klagelieder Lam 1 2 12 Вони квилять своїм матерям: Де пожива й вино? І скулюються, як ранений, на площах міських, коли душі свої випускають на лоні своїх матерів...
Klagelieder Lam 1 2 13 Що засвідчу тобі, що вподоблю до тебе, о єрусалимськая дочко? Що вчиню тобі рівним, щоб тебе звеселити, о діво, о дочко сіонська? Бо велика, як море, руїна твоя, хто тебе полікує?
Klagelieder Lam 1 2 14 Пророки твої провіщали для тебе марноту й фальшиве, і не відкривали твого гріха, щоб долю твою відвернути, для тебе вбачали пророцтва марноти й вигнання...
Klagelieder Lam 1 2 15 Усі, що проходять дорогою, плещуть у долоні на тебе, і посвистують та головою своєю хитають над донькою Єрусалиму та кажуть: Хіба це те місто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада всієї землі?
Klagelieder Lam 1 2 16 Усі вороги твої пащу на тебе роззявлюють, свищуть й зубами скрегочуть та кажуть: Ми пожерли її... Оце справді той день, що чекали його, знайшли ми і бачимо його!...
Klagelieder Lam 1 2 17 Учинив Господь те, що задумав, Він виповнив слово Своє, що його наказав від днів давніх: усе зруйнував, і милосердя не мав, і ворога втішив тобою, Він рога підійняв супротивних твоїх...
Klagelieder Lam 1 2 18 Їхнє серце до Господа крик підіймає, о муре, о дочко Сіону! Проливай, як потік, сльози вдень та вночі, не давай відпочинку собі, нехай не спочине зіниця твоя!
Klagelieder Lam 1 2 19 Уставай, голоси уночі на початку сторожі! Виливай своє серце, мов воду, навпроти обличчя Господнього! Підійми ти до Нього долоні свої за душу своїх немовлят, що від голоду мліють на розі всіх вулиць!...
Klagelieder Lam 1 2 20 Споглянь, Господи, і подивися, кому Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки їли плід свій, своїх немовлят, яких виплекали? Щоб був у святині Господній забитий священик і пророк?
Klagelieder Lam 1 2 21 Лежать на землі на вулицях рядом юнак та старий... Попадали діви мої та мої парубки від меча, Ти побив їх в день гніву Свого, порізав, не мав милосердя...
Klagelieder Lam 1 2 22 Ти викликував, мов на день свята, жахоти мої із довкілля, і врятованого не було, і позостальця в день гніву Господнього, повигублював ворог мій тих, кого виплекала та зростила була...
Klagelieder Lam 1 3 1 Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
Klagelieder Lam 1 3 2 Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
Klagelieder Lam 1 3 3 Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
Klagelieder Lam 1 3 4 Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
Klagelieder Lam 1 3 5 обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
Klagelieder Lam 1 3 6 у темноті мене посадив, мов померлих давно...
Klagelieder Lam 1 3 7 Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
Klagelieder Lam 1 3 8 І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
Klagelieder Lam 1 3 9 Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
Klagelieder Lam 1 3 10 Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
Klagelieder Lam 1 3 11 Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
Klagelieder Lam 1 3 12 Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
Klagelieder Lam 1 3 13 пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
Klagelieder Lam 1 3 14 Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
Klagelieder Lam 1 3 15 Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
Klagelieder Lam 1 3 16 І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
Klagelieder Lam 1 3 17 і душа моя спокій згубила, забув я добро...
Klagelieder Lam 1 3 18 І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
Klagelieder Lam 1 3 19 Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
Klagelieder Lam 1 3 20 душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
Klagelieder Lam 1 3 21 Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
Klagelieder Lam 1 3 22 Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
Klagelieder Lam 1 3 23 нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
Klagelieder Lam 1 3 24 Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
Klagelieder Lam 1 3 25 Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
Klagelieder Lam 1 3 26 Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
Klagelieder Lam 1 3 27 Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
Klagelieder Lam 1 3 28 нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
Klagelieder Lam 1 3 29 хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
Klagelieder Lam 1 3 30 хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
Klagelieder Lam 1 3 31 Бо Господь не навіки ж покине!
Klagelieder Lam 1 3 32 Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
Klagelieder Lam 1 3 33 бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
Klagelieder Lam 1 3 34 Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
Klagelieder Lam 1 3 35 щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
Klagelieder Lam 1 3 36 щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
Klagelieder Lam 1 3 37 Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
Klagelieder Lam 1 3 38 Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
Klagelieder Lam 1 3 39 Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
Klagelieder Lam 1 3 40 Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
Klagelieder Lam 1 3 41 підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
Klagelieder Lam 1 3 42 Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
Klagelieder Lam 1 3 43 закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
Klagelieder Lam 1 3 44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
Klagelieder Lam 1 3 45 Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
Klagelieder Lam 1 3 46 наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
Klagelieder Lam 1 3 47 страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
Klagelieder Lam 1 3 48 Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
Klagelieder Lam 1 3 49 Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
Klagelieder Lam 1 3 50 аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
Klagelieder Lam 1 3 51 моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
Klagelieder Lam 1 3 52 Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
Klagelieder Lam 1 3 53 життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
Klagelieder Lam 1 3 54 Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
Klagelieder Lam 1 3 55 Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
Klagelieder Lam 1 3 56 Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
Klagelieder Lam 1 3 57 Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
Klagelieder Lam 1 3 58 За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
Klagelieder Lam 1 3 59 Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
Klagelieder Lam 1 3 60 Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
Klagelieder Lam 1 3 61 Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
Klagelieder Lam 1 3 62 мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
Klagelieder Lam 1 3 63 Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
Klagelieder Lam 1 3 64 Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
Klagelieder Lam 1 3 65 Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
Klagelieder Lam 1 3 66 Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!
Klagelieder Lam 1 4 1 Як потемніло золото, як відмінилося щире те золото добре, як на розі всіх вулиць каміння святе порозкидане!
Klagelieder Lam 1 4 2 Коштовні сіонські сини, щирим золотом важені, як тепер ось за глиняний посуд полічені, за чин рук ганчарських!
Klagelieder Lam 1 4 3 Навіть шакали витягують перса, годують своїх молодят, а доня народу мого жорстока, мов струсі в пустині:
Klagelieder Lam 1 4 4 язик сосунця до його піднебіння від спраги прилип... Хліба жадають собі немовлята, й немає нікого, хто б їм відломив...
Klagelieder Lam 1 4 5 Ті, що їли присмаки, на вулицях з голоду мліють; ті, що виплекані на пурпурі, тепер смітники обіймають...
Klagelieder Lam 1 4 6 І більшою стала вина доньки люду мого за прогріх Содому, що був перевернений вмить, і не торкалися руки до нього...
Klagelieder Lam 1 4 7 Її можновладці чистіші від снігу були, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов перли, їхній вигляд сапфір,
Klagelieder Lam 1 4 8 а тепер їхній вигляд чорніший за сажу, не розпізнають їх на вулицях, їхня шкіра стягнулась на їхній кості, зробилась сухою, як дерево...
Klagelieder Lam 1 4 9 Забитим мечем стало ліпше, ніж повбиваним голодом, що гинуть проколені, за браком плодів польових...
Klagelieder Lam 1 4 10 Руки жінок милосердних варили своїх діточок, які стали поживою їм під час руйнування дочки мого люду...
Klagelieder Lam 1 4 11 Закінчив Господь лютість Свою, вилив жар Свого гніву, і запалив на Сіоні огонь, і пожер він основи його!
Klagelieder Lam 1 4 12 Не вірили земні царі та всі мешканці цілого світу, що ввійде противник та ворог до брам Єрусалиму...
Klagelieder Lam 1 4 13 Усе сталося це за провини пророків його, за неправду священства його, що кров праведників серед нього лили...
Klagelieder Lam 1 4 14 По вулицях бродять, немов ті сліпці, поплямовані кров'ю, так що люди не можуть діткнутись до одягу їхнього.
Klagelieder Lam 1 4 15 Уступіться, нечисті! кричали до них, уступіться, збочуйте, не доторкуйтеся!... І повтікали вони й мандрували, і казали між людьми: Мешкати в нас більш не будуть!
Klagelieder Lam 1 4 16 Господнє лице розпорошило їх, не дивиться більше на них, бо вони не звертали уваги на обличчя священиків, до старих вони ласки не мали...
Klagelieder Lam 1 4 17 Уже прогляділи ми очі свої, даремно чекавши на поміч собі, на варті своїй ми чекали народу, який нас не спас...
Klagelieder Lam 1 4 18 Чатують вони наші кроки, щоб ходити не могли ми по площах своїх. Кінець наш наблизився, сповнилися наші дні, бо прийшов нам кінець...
Klagelieder Lam 1 4 19 Гнобителі наші скоріші були за орлів піднебесних, вони уганялись за нами по горах, на нас чатували в пустині...
Klagelieder Lam 1 4 20 Попав в ями живущий наш дух, Господній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будемо жити в тіні його серед народів.
Klagelieder Lam 1 4 21 Веселися та тішся, о дочко Едому, що сидиш в краю Уц, також над тобою перейде злий келіх, уп'єшся й оголишся й ти!
Klagelieder Lam 1 4 22 Скінчилася кара твоя, дочко Сіону, не буде Він більше тебе виганяти, та твоє беззаконня скарає Він, дочко Едому, відкриє провини твої!
Klagelieder Lam 1 5 1 Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,
Klagelieder Lam 1 5 2 наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!
Klagelieder Lam 1 5 3 Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...
Klagelieder Lam 1 5 4 Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...
Klagelieder Lam 1 5 5 У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!
Klagelieder Lam 1 5 6 До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!
Klagelieder Lam 1 5 7 Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!
Klagelieder Lam 1 5 8 Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...
Klagelieder Lam 1 5 9 Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...
Klagelieder Lam 1 5 10 Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...
Klagelieder Lam 1 5 11 Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...
Klagelieder Lam 1 5 12 Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...
Klagelieder Lam 1 5 13 Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...
Klagelieder Lam 1 5 14 Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,
Klagelieder Lam 1 5 15 втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...
Klagelieder Lam 1 5 16 Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,
Klagelieder Lam 1 5 17 тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
Klagelieder Lam 1 5 18 через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
Klagelieder Lam 1 5 19 Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
Klagelieder Lam 1 5 20 Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
Klagelieder Lam 1 5 21 Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
Klagelieder Lam 1 5 22 Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...
Hesekiel Ezek 1 1 1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.
Hesekiel Ezek 1 1 2 П'ятого дня місяця, це п'ятий рік полону царя Єгоякима,
Hesekiel Ezek 1 1 3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.
Hesekiel Ezek 1 1 4 І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню.
Hesekiel Ezek 1 1 5 А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.
Hesekiel Ezek 1 1 6 І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.
Hesekiel Ezek 1 1 7 А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.
Hesekiel Ezek 1 1 8 А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.
Hesekiel Ezek 1 1 9 Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе.
Hesekiel Ezek 1 1 10 А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.
Hesekiel Ezek 1 1 11 А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.
Hesekiel Ezek 1 1 12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.
Hesekiel Ezek 1 1 13 А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.
Hesekiel Ezek 1 1 14 І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.
Hesekiel Ezek 1 1 15 І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
Hesekiel Ezek 1 1 16 Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі.
Hesekiel Ezek 1 1 17 Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.
Hesekiel Ezek 1 1 18 А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.
Hesekiel Ezek 1 1 19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.
Hesekiel Ezek 1 1 20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.
Hesekiel Ezek 1 1 21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.
Hesekiel Ezek 1 1 22 А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.
Hesekiel Ezek 1 1 23 А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.
Hesekiel Ezek 1 1 24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
Hesekiel Ezek 1 1 25 І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.
Hesekiel Ezek 1 1 26 А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.
Hesekiel Ezek 1 1 27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.
Hesekiel Ezek 1 1 28 Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.
Hesekiel Ezek 1 2 1 І сказав Він до мене: Сину людський, зведися на ноги свої, і Я буду говорити з тобою!
Hesekiel Ezek 1 2 2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
Hesekiel Ezek 1 2 3 І сказав Він до мене: Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!
Hesekiel Ezek 1 2 4 А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 2 5 А вони чи послухаються, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був серед них.
Hesekiel Ezek 1 2 6 А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.
Hesekiel Ezek 1 2 7 І будеш говорити до них Мої слова, чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.
Hesekiel Ezek 1 2 8 А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам.
Hesekiel Ezek 1 2 9 І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
Hesekiel Ezek 1 2 10 І Він розгорнув його перед моїм обличчям, а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе...
Hesekiel Ezek 1 3 1 І сказав Він до мене: Сину людський, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!
Hesekiel Ezek 1 3 2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього звоя.
Hesekiel Ezek 1 3 3 І сказав Він до мене: Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.
Hesekiel Ezek 1 3 4 І сказав Він до мені: Сину людський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми словами.
Hesekiel Ezek 1 3 5 Бо ти посланий не до народу чужої мови та тяжкого язика, але до Ізраїлевого дому,
Hesekiel Ezek 1 3 6 не до численних народів чужої мови та тяжкого язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них послав тебе, вони будуть слухати тебе!
Hesekiel Ezek 1 3 7 Але Ізраїлів дім не захоче слухатися тебе, бо вони не хочуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім твердолобі та жорстокосерді вони!
Hesekiel Ezek 1 3 8 Ось Я зробив твоє обличчя твердим проти їхнього обличчя, і чоло твоє твердим проти лоба їхнього.
Hesekiel Ezek 1 3 9 Як той діямант, твердішим від скелі, зробив Я чоло твоє, не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохобности!
Hesekiel Ezek 1 3 10 І сказав Він до мене: Сину людський, усі Мої слова, які говорю Я до тебе, візьми в своє серце та слухай вухами своїми.
Hesekiel Ezek 1 3 11 І йди, піди до вигнанців, до синів твого народу, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, а вони чи послухаються, чи занехають.
Hesekiel Ezek 1 3 12 І підійняв мене Дух, і я почув за собою гуркіт громового голосу: Благословенна слава Господня! із свого місця,
Hesekiel Ezek 1 3 13 і шум крил живих істот, що дотикались одне об одне, і цокіт коліс рівночасно з ними, і гуркіт громового голосу!...
Hesekiel Ezek 1 3 14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огірчений в лютості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна!
Hesekiel Ezek 1 3 15 І прийшов я до вигнанців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кевар, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпілий.
Hesekiel Ezek 1 3 16 І сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:
Hesekiel Ezek 1 3 17 Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене.
Hesekiel Ezek 1 3 18 Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!
Hesekiel Ezek 1 3 19 Але ти, коли остережеш несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятував.
Hesekiel Ezek 1 3 20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу спотикання перед ним, і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!
Hesekiel Ezek 1 3 21 А ти, коли остережеш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити буде він жити, бо був остережений, а ти душу свою врятував.
Hesekiel Ezek 1 3 22 І була там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: Устань, вийди до долини, і там Я буду говорити з тобою.
Hesekiel Ezek 1 3 23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кевар. І впав я на обличчя своє...
Hesekiel Ezek 1 3 24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: Увійди, замкнися в середині свого дому!
Hesekiel Ezek 1 3 25 А ти, сину людський, ось дадуть на тебе шнури, і зв'яжуть тебе ними, і ти не вийдеш з-поміж них!
Hesekiel Ezek 1 3 26 А язик твій приліплю до твого піднебіння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони дім ворохобний.
Hesekiel Ezek 1 3 27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог. Хто хоче слухати нехай слухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!
Hesekiel Ezek 1 4 1 А ти, сину людський, візьми собі цеглину, і поклади її перед собою, і накреслиш на ній місто Єрусалим.
Hesekiel Ezek 1 4 2 І постав проти нього облогу, і збудуй проти нього башту, і висип вала навколо нього, і постав проти нього табори війська, і постав проти нього муроломи.
Hesekiel Ezek 1 4 3 І візьми собі залізну сковороду, і постав її ніби залізною стіною поміж собою та між тим містом, і зверни своє обличчя до нього, і буде воно в облозі, і ти обляжеш його. Це ознака для Ізраїлевого дому!
Hesekiel Ezek 1 4 4 А ти лягай на лівий свій бік, і поклади на нього провину Ізраїлевого дому. За числом днів, що будеш лежати на ньому, ти будеш носити їхню провину.
Hesekiel Ezek 1 4 5 І Я призначив тобі роки їхньої провини за числом днів, три сотні й дев'ятдесят днів, і ти будеш носити провину Ізраїлевого дому.
Hesekiel Ezek 1 4 6 А коли ти це скінчиш, то ляжеш удруге, на правий свій бік, і будеш носити провину Юдиного дому сорок день, один день за один рік Я тобі призначив.
Hesekiel Ezek 1 4 7 І на облогу Єрусалиму зверни своє обличчя та відкрите рамено своє, і будеш пророкувати на нього.
Hesekiel Ezek 1 4 8 І ось Я накладу на тебе шнури, і ти не повернешся з боку одного на інший бік, аж поки ти не закінчиш днів своєї облоги.
Hesekiel Ezek 1 4 9 А ти візьми собі пшениці та ячменю, і бобів та сочевиці, і проса та вики, і даси їх до одного посуду, і зробиш із них собі хліб, за кількістю днів, що лежатимеш на боці своєму, три сотні й дев'ятдесят день будеш те їсти.
Hesekiel Ezek 1 4 10 А їжа твоя, яку будеш ти їсти, буде вагою двадцять шеклів на день, час від часу будеш це їсти.
Hesekiel Ezek 1 4 11 І воду будеш пити мірою, шоста частина гіна, час від часу будеш пити.
Hesekiel Ezek 1 4 12 І їстимеш це, як ячмінного калача, і будеш пекти це на кавалках людського калу, перед їхніми очима...
Hesekiel Ezek 1 4 13 І сказав Господь: Так будуть їсти Ізраїлеві сини свій нечистий хліб серед тих народів, куди Я їх вижену...
Hesekiel Ezek 1 4 14 А я відказав: О Господи, Боже, ось душа моя не занечищена, і падла та розшматованого звірями я не їв від молодости своєї й аж дотепер, і м'ясо нечисте не входило в мої уста.
Hesekiel Ezek 1 4 15 І сказав Він до мене: Дивися, Я дав тобі товарячий гній замість людського калу, і ти зроби на ньому свій хліб!
Hesekiel Ezek 1 4 16 І сказав Він до мене: Сину людський, ось Я поламаю підпору хліба в Єрусалимі, і будуть їсти хліб за вагою та в страху, а воду будуть пити за мірою та зо смутком,
Hesekiel Ezek 1 4 17 щоб відчули вони брак хліба та води, і жахнулися один з одним, і вони знидіють за свій гріх!
Hesekiel Ezek 1 5 1 А ти, сину людський, візьми собі гострого меча, як бритву стрижіїв; візьми його собі, і проведи ним по голові своїй та по бороді своїй. І візьми собі вагові шальки, і поділи те волосся.
Hesekiel Ezek 1 5 2 Третину спали в огні посеред міста, коли виповняться дні облоги; і візьми другу третину, і посічи мечем навколо нього, а третину розпороши на вітер, і Я витягну меча за ними.
Hesekiel Ezek 1 5 3 І візьми звідти мале число волосся, і зав'яжи його в своїх полах.
Hesekiel Ezek 1 5 4 І візьми із нього ще, і кинь його до середини огню, і спали його в огні, з нього вийде огонь на ввесь Ізраїлів дім...
Hesekiel Ezek 1 5 5 Так говорить Господь Бог: Цей Єрусалим Я поставив його в середині народів, а довкілля його країни.
Hesekiel Ezek 1 5 6 Та він став проти постанов Моїх більше від поганів, а проти устав Моїх більше від тих країн, що навколо нього, бо права Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними.
Hesekiel Ezek 1 5 7 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви ворохобилися більше від тих поган, що навколо вас, й уставами Моїми не ходили, і постанов Моїх не виконували, а робили за постановами тих поган, що навколо вас,
Hesekiel Ezek 1 5 8 тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти тебе, Сам Я, і зроблю серед тебе суди перед очима тих поган!
Hesekiel Ezek 1 5 9 І зроблю на тобі те, чого Я не робив, і нічого подібного вже не зроблю, за гидоти твої.
Hesekiel Ezek 1 5 10 Тому серед тебе батьки будуть їсти синів, а сини будуть їсти батьків своїх, і виконаю над тобою присуди, і розпорошу ввесь останок твій на всі вітри!...
Hesekiel Ezek 1 5 11 Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що ти занечистив святиню Мою всіма гидотами своїми та всіма обридженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосерджуся!
Hesekiel Ezek 1 5 12 Третина твоя помре від моровиці й загине від голоду серед тебе, а третина попадає від меча в твоїх околицях, а третину розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча!
Hesekiel Ezek 1 5 13 І докінчиться гнів Мій, і Я заспокою Свою лють проти них, і задовольнюся. І пізнають вони, що Я, Господь, говорив у горливості Своїй, коли доконаю Свою лютість на них!
Hesekiel Ezek 1 5 14 І зроблю тебе руїною та ганьбою серед людів, що навколо тебе, перед очима кожного, хто буде проходити...
Hesekiel Ezek 1 5 15 І станеш ганьбою та посміховиськом, осторогою та остовпінням для народів, що навколо тебе, коли буду виконувати на тобі присуди гнівом та люттю, та лютими картаннями. Я, Господь, оце говорив!
Hesekiel Ezek 1 5 16 Коли Я пошлю на них злі стріли голоду, що будуть нищівними, що пошлю їх понищити вас та примножу голод на вас, то Я зламаю вам підпору хліба,
Hesekiel Ezek 1 5 17 і пошлю на вас голод та злу звірину, і позбавлю тебе дітей, і моровиця та кров перейде серед тебе, і спроваджу на тебе меча. Я, Господь, оце говорив!
Hesekiel Ezek 1 6 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 6 2 Сину людський, зверни своє обличчя до Ізраїлевих гір, і пророкуй на них,
Hesekiel Ezek 1 6 3 та й скажеш: Гори Ізраїлеві, послухайте слова Господа Бога! Так говорить Господь Бог горам та підгіркам, і річищам та долинам: Ось Я спроваджу на вас меча, і вигублю ваші пагірки,
Hesekiel Ezek 1 6 4 і будуть опустошені ваші жертівники, і будуть розбиті ваші фіґури сонця, і кину Я ваших побитих перед вашими божками!
Hesekiel Ezek 1 6 5 І дам трупи Ізраїлевих синів перед їхніми божками, і розпорошу ваші кості навколо ваших жертівників...
Hesekiel Ezek 1 6 6 По всіх місцях вашого перебування міста будуть поруйновані, а пагірки попустошені, щоб ваші жертівники були поруйновані та побезчещені, і щоб були розтрощені й перестали існувати ваші божки, і були розбиті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла...
Hesekiel Ezek 1 6 7 І впаде забитий між вами, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 6 8 А Я позоставлю з вас решту, бо будете мати врятованих від меча серед народів, коли ви будете розпорошені серед країн.
Hesekiel Ezek 1 6 9 І ваші врятовані згадають про Мене серед народів, куди будуть забрані до полону, коли Я зламаю їхнє блудне серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що перелюб чинили з своїми божками, і вони самі будуть бридитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидот.
Hesekiel Ezek 1 6 10 І пізнають вони, що Я Господь, і що Я не надармо говорив, що вчиню їм оцю злу річ!
Hesekiel Ezek 1 6 11 Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й тупни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попадають від меча, голоду та моровиці!
Hesekiel Ezek 1 6 12 Той, хто далекий, помре від моровиці, а хто близький впаде від меча, а хто позостане та буде врятований помре від голоду. І так Я викінчу Свою лютість на них!
Hesekiel Ezek 1 6 13 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли їхні забиті будуть лежати серед їхніх божків навколо їхніх жертівників на всякім високім підгір'ї, на всіх щитах гір, і під усяким зеленим деревом, і під усяким густим дубом, на місці, де вони приносили приємні пахощі для всіх своїх божків.
Hesekiel Ezek 1 6 14 І Я витягну руку Свою на них, і зроблю цей Край спустошенням та пусткою, від пустині аж до Рівли, по всіх місцях їхнього сидіння... І пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 7 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 7 2 А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!
Hesekiel Ezek 1 7 3 На тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої.
Hesekiel Ezek 1 7 4 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь!
Hesekiel Ezek 1 7 5 Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!
Hesekiel Ezek 1 7 6 Приходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він!
Hesekiel Ezek 1 7 7 Надійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости...
Hesekiel Ezek 1 7 8 Тепер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої!
Hesekiel Ezek 1 7 9 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає!
Hesekiel Ezek 1 7 10 Ось той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха,
Hesekiel Ezek 1 7 11 розвилося насильство для кия безбожности! Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти...
Hesekiel Ezek 1 7 12 Надходить той час, наближається день... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!
Hesekiel Ezek 1 7 13 Бо до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя...
Hesekiel Ezek 1 7 14 Засурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість!
Hesekiel Ezek 1 7 15 На вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор...
Hesekiel Ezek 1 7 16 І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій...
Hesekiel Ezek 1 7 17 Усі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна,
Hesekiel Ezek 1 7 18 і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина...
Hesekiel Ezek 1 7 19 Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!
Hesekiel Ezek 1 7 20 А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість,
Hesekiel Ezek 1 7 21 і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич...
Hesekiel Ezek 1 7 22 І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його...
Hesekiel Ezek 1 7 23 Зроби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось...
Hesekiel Ezek 1 7 24 І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть!
Hesekiel Ezek 1 7 25 Загибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його...
Hesekiel Ezek 1 7 26 Прийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших...
Hesekiel Ezek 1 7 27 Цар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь!
Hesekiel Ezek 1 8 1 І сталося за шостого року, шостого місяця, п'ятого дня місяця сидів я в своєму домі, а Юдині старші сиділи передо мною, то впала там на мене рука Господа Бога.
Hesekiel Ezek 1 8 2 І побачив я, аж ось подоба, на вигляд чоловіка: від виду стегон його й додолу огонь, а від стегон його й догори на вигляд сяйва, ніби палаюча мідь.
Hesekiel Ezek 1 8 3 І витягнув Він подобу руки, і взяв мене за волосся моєї голови, а Дух підійняв мене між землею та між небом, і впровадив мене до Єрусалиму в Божих видіннях, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де місце перебування ідола, що викликує заздрість.
Hesekiel Ezek 1 8 4 І ось була там слава Ізраїлевого Бога, як той вид, що я бачив у долині!
Hesekiel Ezek 1 8 5 І сказав Він до мене: Сину людський, зведи очі свої в напрямі на північ! І звів я очі свої в напрямі на північ, аж ось з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздрости при вході.
Hesekiel Ezek 1 8 6 І сказав Він до мене: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитися від Моєї святині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.
Hesekiel Ezek 1 8 7 І привів мене до входу подвір'я, і побачив я, аж ось дірка в стіні!
Hesekiel Ezek 1 8 8 І сказав Він мені: Сину людський, прокопай дірку в стіні! І прокопав я в стіні, аж ось вхід!
Hesekiel Ezek 1 8 9 І сказав Він до мене: Увійди, і побач ті злі гидоти, які вони роблять отут!
Hesekiel Ezek 1 8 10 І ввійшов я й побачив, аж ось усякий вид плазуна та огидливої звірини, і всякі божки Ізраїлевого дому, накреслені на стіні навколо кругом...
Hesekiel Ezek 1 8 11 А сімдесят чоловіка зо старших Ізраїлевого дому та Яазанія, Шафанів син, що стояв посеред них, стояли перед ними, і кожен мав у своїй руці свою кадильницю, і підіймалися пахощі з хмари кадила.
Hesekiel Ezek 1 8 12 І сказав Він до мене: Чи бачив ти, сину людський, що роблять Ізраїлеві старші в темноті, кожен у кімнатах своїх ідолів? Бо говорять вони: Господь нас не бачить, Господь покинув цей Край...
Hesekiel Ezek 1 8 13 І сказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять.
Hesekiel Ezek 1 8 14 І Він запровадив мене до входу до брами Господнього дому що на півночі, аж ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза.
Hesekiel Ezek 1 8 15 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!
Hesekiel Ezek 1 8 16 І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'я Господнього дому. Аж ось при вході до Господнього храму, між притвором та між жертівником, було біля двадцяти й п'яти чоловіка: спини їхні до Господнього храму, а їхні обличчя на схід, і вони кланялися до сходу, до сонця.
Hesekiel Ezek 1 8 17 І сказав Він до мене: Чи ти бачив, сину людський? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, які вони роблять отут? Бо вони наповнили Край насильством, і знову гнівають Мене, й ось вони держать зелені галузки при носі своїм.
Hesekiel Ezek 1 8 18 Тому то й Я зроблю з лютістю: око Моє не змилується, і милосердя не буду Я мати. І вони будуть кликати сильним голосом в вуха Мої, та Я їх не почую!...
Hesekiel Ezek 1 9 1 І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя.
Hesekiel Ezek 1 9 2 І ось прийшли шість чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.
Hesekiel Ezek 1 9 3 А слава Ізраїлевого Бога піднялася з-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.
Hesekiel Ezek 1 9 4 І сказав Господь до нього: Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині.
Hesekiel Ezek 1 9 5 А до інших Він сказав при мені: Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
Hesekiel Ezek 1 9 6 Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині... І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.
Hesekiel Ezek 1 9 7 І сказав Він до них: Занечистіть цей дім, і наповніть подвір'я трупами, і вийдіть! І вони повиходили, і вбивали в місті.
Hesekiel Ezek 1 9 8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?
Hesekiel Ezek 1 9 9 І сказав Він до мене: Провина дому Ізраїля й Юди дуже-дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить...
Hesekiel Ezek 1 9 10 І також Я, не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!
Hesekiel Ezek 1 9 11 І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: Я зробив, як мені наказав Ти!
Hesekiel Ezek 1 10 1 І побачив я, аж ось на небозводі, що на голові Херувимів, було щось, як камінь сапфір, на вигляд подоби трону бачилося на них.
Hesekiel Ezek 1 10 2 І Він промовив до того чоловіка, одягненого в льняне, та й сказав: Увійди поміж колеса під Херувимом, і наповни свої жмені вуглинами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто! І він увійшов перед моїми очима.
Hesekiel Ezek 1 10 3 А Херувими стояли з правого боку дому, коли входив чоловік, і хмара наповнила внутрішнє подвір'я.
Hesekiel Ezek 1 10 4 І піднялася слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і наповнився дім хмарою, а подвір'я наповнилося сяйвом Господньої слави.
Hesekiel Ezek 1 10 5 А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'я, як голос Бога Всемогутнього, коли Він говорить.
Hesekiel Ezek 1 10 6 І сталося, коли Він наказав чоловікові, одягненому в льняне, кажучи: Візьми огонь поміж колесами з-під Херувимів, то той прийшов і став при колесі.
Hesekiel Ezek 1 10 7 І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одягненого в льняне, а той узяв і вийшов.
Hesekiel Ezek 1 10 8 І показалася в Херувимів подоба людської руки під їхніми крилами.
Hesekiel Ezek 1 10 9 І я побачив, аж ось чотири колесі при Херувимах, по одному колесі при кожному Херувимі, а вид тих колес, ніби вигляд каменя хризоліта.
Hesekiel Ezek 1 10 10 А їхній вигляд подоба одна чотирьом їм, як коли б колесо було в колесі.
Hesekiel Ezek 1 10 11 В ході своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберталися в ході своїй, бо до того місця, куди обернеться голова, за нею йшли вони, не оберталися в ході своїй.
Hesekiel Ezek 1 10 12 А все їхнє тіло, і їхня спина, і їхні руки, і їхні крила, і ті колеса були повні очей навколо, всі чотири мали колеса.
Hesekiel Ezek 1 10 13 А ці колеса були кликані при мені Ґалґал.
Hesekiel Ezek 1 10 14 А в кожного чотири обличчі: обличчя одного обличчя Херувима, обличчя другого обличчя людини, а третій обличчя лева, а четвертий обличчя орла.
Hesekiel Ezek 1 10 15 І піднялися ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кевар.
Hesekiel Ezek 1 10 16 А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті колеса при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відвертаються також ті колеса від них.
Hesekiel Ezek 1 10 17 Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти.
Hesekiel Ezek 1 10 18 І вийшла слава Господня з-над порога дому, і стала над Херувимами.
Hesekiel Ezek 1 10 19 І підняли Херувими свої крила, і знялися з землі на моїх очах, коли вони йшли, а ті колеса побіч них, і стали при вході до східньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
Hesekiel Ezek 1 10 20 Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І я пізнав, що це Херувими.
Hesekiel Ezek 1 10 21 У кожного було по чотири обличчі, у кожного чотири крилі, а під їхніми крилами подоба людських рук.
Hesekiel Ezek 1 10 22 А подоба їхнього обличчя це ті обличчя, які я бачив над річкою Кевар, їхній вигляд та вони самі. Кожен ішов просто вперед.
Hesekiel Ezek 1 11 1 І підійняв мене Дух, і привів мене до східньої брами Господнього дому, що обернена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п'ять чоловіка, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.
Hesekiel Ezek 1 11 2 І сказав Він до мене: Сину людський, оце ті люди, що задумують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
Hesekiel Ezek 1 11 3 що говорять: Не скоро будувати доми. Воно казан, а ми м'ясо.
Hesekiel Ezek 1 11 4 Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!
Hesekiel Ezek 1 11 5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа Я знаю їх.
Hesekiel Ezek 1 11 6 Ви намножили своїх забитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.
Hesekiel Ezek 1 11 7 Тому так говорить Господь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м'ясо, а воно той казан. Та Я випроваджу вас із нього!
Hesekiel Ezek 1 11 8 Ви боїтеся меча і меча наведу Я на вас, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 11 9 І випроваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю між вами присуди!
Hesekiel Ezek 1 11 10 Від меча ви попадаєте; на границі Ізраїля розсуджу вас, і ви пізнаєте, що Я то Господь!
Hesekiel Ezek 1 11 11 Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м'ясом. При границі Ізраїля розсуджу вас!
Hesekiel Ezek 1 11 12 І пізнаєте ви, що Я Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постанов Моїх не виконували, але виконували за постановами тих народів, що навколо вас.
Hesekiel Ezek 1 11 13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!...
Hesekiel Ezek 1 11 14 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 11 15 Сину людський, брати твої, брати твої мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім увесь той, що до них говорили мешканці Єрусалиму: Віддаліться від Господа, нам даний цей Край на володіння,
Hesekiel Ezek 1 11 16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли.
Hesekiel Ezek 1 11 17 Тому скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.
Hesekiel Ezek 1 11 18 І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її.
Hesekiel Ezek 1 11 19 І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м'яса,
Hesekiel Ezek 1 11 20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
Hesekiel Ezek 1 11 21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзотами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог...
Hesekiel Ezek 1 11 22 І попідіймали Херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
Hesekiel Ezek 1 11 23 І піднялася слава Господня з-над середини міста, і стала на горі, що зо сходу міста.
Hesekiel Ezek 1 11 24 І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, Духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив.
Hesekiel Ezek 1 11 25 І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені.
Hesekiel Ezek 1 12 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 12 2 Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.
Hesekiel Ezek 1 12 3 А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.
Hesekiel Ezek 1 12 4 І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.
Hesekiel Ezek 1 12 5 На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.
Hesekiel Ezek 1 12 6 На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.
Hesekiel Ezek 1 12 7 І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.
Hesekiel Ezek 1 12 8 А ранком було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 12 9 Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?
Hesekiel Ezek 1 12 10 Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.
Hesekiel Ezek 1 12 11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!
Hesekiel Ezek 1 12 12 А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб'ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.
Hesekiel Ezek 1 12 13 І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.
Hesekiel Ezek 1 12 14 А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...
Hesekiel Ezek 1 12 15 І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!
Hesekiel Ezek 1 12 16 А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 12 17 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 12 18 Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.
Hesekiel Ezek 1 12 19 І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.
Hesekiel Ezek 1 12 20 І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 12 21 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 12 22 Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?
Hesekiel Ezek 1 12 23 Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.
Hesekiel Ezek 1 12 24 Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.
Hesekiel Ezek 1 12 25 Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 12 26 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 12 27 Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.
Hesekiel Ezek 1 12 28 Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 13 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 13 2 Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пророків, що пророкують, і скажи пророкам, що провіщають із власного серця: Послухайте Господнього слова!
Hesekiel Ezek 1 13 3 Так говорить Господь Бог: Горе на пророків безумних, що ходять за своїм духом та за тим, чого не бачили!
Hesekiel Ezek 1 13 4 Твої пророки, Ізраїлю, як ті лисиці в руїнах!
Hesekiel Ezek 1 13 5 Не ввійшли ви в проломи, і не загородили загороди над Ізраїлевим домом, щоб стати на бій Господнього дня.
Hesekiel Ezek 1 13 6 Вони бачать марноту та фальшиве чарування, говорячи: Говорить Господь, а Господь не посилав їх, та вони мають надію, що сповниться слово.
Hesekiel Ezek 1 13 7 Хіба ж не марне видіння ви бачили, і не фальшиве чарування ви говорили? А ви кажете: Говорить Господь, а Я не говорив!
Hesekiel Ezek 1 13 8 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви говорите марноту, і бачите лжу, тому ось Я проти вас, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 13 9 І буде рука Моя проти пророків, що бачать марноту й чарують ілжею. Вони не будуть на раді народу Мого, і в перепису Ізраїлевого дому не будуть записані, і до землі Ізраїлевої не ввійдуть. І пізнаєте ви, що Я Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 13 10 Саме за те, що вони впровадили народ Мій у помилку, говорячи мир, а миру нема. І він будує мура, а вони тинкують його будьяким тинком.
Hesekiel Ezek 1 13 11 Скажи до тих, що тинкують будьяким тинком, що мур упаде. Буде дощ заливний, і ви, каміння великого граду, впадете, і вітер бурхливий розвалить мура.
Hesekiel Ezek 1 13 12 І ось стіна впаде. Чи ж не скажуть вам: Де той тинк, яким ви тинкували?
Hesekiel Ezek 1 13 13 Тому так говорить Господь Бог: Я вчиню, що бурхливий вітер валитиме в лютості Моїй, і буде дощ заливний в Моїм гніві, і каміння великого граду в лютості на вигублення.
Hesekiel Ezek 1 13 14 І розіб'ю Я ту стіну, яку ви обтинкували будьяким тинком, і повалю її до землі, й оголиться підвалина її, і впаде, і ви загинете в середині його, Єрусалима, і пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 13 15 І докінчу Я лютість Свою на стіні та на тих, що тинкують її якимбудь тинком, і скажу вам: Немає стіни та її тинкувальників,
Hesekiel Ezek 1 13 16 Ізраїлевих пророків, що пророкували на Єрусалим і бачили для нього видіння миру, та немає миру, говорить Господь!
Hesekiel Ezek 1 13 17 А ти, сину людський, зверни своє обличчя до дочок свого народу, що пророкують з власного серця, і пророкуй на них,
Hesekiel Ezek 1 13 18 та й скажи: Так говорить Господь Бог: Горе тим, що шиють чародійні обв'язки на суглоби рук, і роблять хустки на голову всякого зросту, щоб ловити душі. Невже, ловлячи душі Мого народу, ви свої душі спасете?
Hesekiel Ezek 1 13 19 І ви безчестите Мене в Мого народу за жмені ячменю та за кришки хліба, забиваючи душі, що не повинні б умирати, та лишаючи при житті душі, що не повинні б жити, своїми обманами Моєму народові, що слухають лжу.
Hesekiel Ezek 1 13 20 Тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти ваших чародійних обв'язок, ув які ви ловите душі. І позриваю їх із ваших рамен, і повипускаю ті душі, ті душі, що ви ловите, щоб були вільні, як птахи.
Hesekiel Ezek 1 13 21 І позриваю ваші хустки, і врятую народ Свій з вашої руки, і не будуть вони вже в вашій руці за здобич, і пізнаєте ви, що Я Господь.
Hesekiel Ezek 1 13 22 За те, що ви лжею заподіяли біль серцю праведного, хоч Я не зробив йому болю, і за те, що ви зміцнюєте руки безбожного, щоб він не відвернувся від своєї злої дороги, щоб спасти його при житті,
Hesekiel Ezek 1 13 23 тому більш не будете бачити марноти та не будете віщувати, і Я врятую народ Свій з вашої руки, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 14 1 І прийшли до мене мужі з Ізраїлевих старших, і посідали передо мною.
Hesekiel Ezek 1 14 2 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 14 3 Сину людський, ці мужі допустили своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запитувати Мене?
Hesekiel Ezek 1 14 4 Тому говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допустить своїх божків у своє серце, а спотикання провини своєї покладе перед обличчям своїм, і прийде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многотою його божків,
Hesekiel Ezek 1 14 5 щоб схопити тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддалилися від Мене через своїх божків!
Hesekiel Ezek 1 14 6 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверніться, і відступіть від ваших божків, і від усіх ваших гидот відверніть свої обличчя!
Hesekiel Ezek 1 14 7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужинців, що мешкають серед Ізраїля, коли відступить від Мене, і допустить своїх божків у своє серце, і покладе спотикання своєї провини перед обличчям своїм, і прийде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.
Hesekiel Ezek 1 14 8 І зверну Я лице Своє проти цього чоловіка, і вчиню його за знака та за приповістку, і вигублю його з-посеред Свого народу, і пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 14 9 А пророк, коли б був зведений, і говорив би слово, Я, Господь, зведу цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!
Hesekiel Ezek 1 14 10 І понесуть вони свою провину, яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,
Hesekiel Ezek 1 14 11 щоб не блудив уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечищувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені народом, а Я буду їм Богом, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 14 12 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 14 13 Сину людський, коли згрішить проти Мене земля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину.
Hesekiel Ezek 1 14 14 А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 14 15 Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, і стала б вона спустошенням, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину,
Hesekiel Ezek 1 14 16 той й ці три мужі серед неї, як живий Я, говорить Господь Бог, не врятують вони ні синів, ні дочок! Самі вони будуть врятовані, а Край стане спустошенням...
Hesekiel Ezek 1 14 17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мечеві сказав: Пройди по Краю, і вигуби з нього людину й скотину,
Hesekiel Ezek 1 14 18 то ці три мужі серед нього, як живий Я! говорить Господь Бог, не врятують синів, ні дочок, бо врятуються самі тільки вони!
Hesekiel Ezek 1 14 19 Або коли б Я моровицю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї людину й скотину,
Hesekiel Ezek 1 14 20 а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, як живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу.
Hesekiel Ezek 1 14 21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі присуди: меча, і голод, і люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та скотину,
Hesekiel Ezek 1 14 22 то все таки залишаться в ньому рештки, що будуть випроваджені, сини та дочки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.
Hesekiel Ezek 1 14 23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не надармо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 15 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 15 2 Сину людський, чим краще виноградове дерево від усякого дерева, та виноградна галузка, що була серед дерев лісових?
Hesekiel Ezek 1 15 3 Чи візьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повісити на ньому всяку річ?
Hesekiel Ezek 1 15 4 Ось воно дане огневі на пожертя... Обидва кінці його пожер огонь, а середина його надгоріла, чи надається воно до роботи?
Hesekiel Ezek 1 15 5 Як було воно непорушним воно не надавалося на роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?
Hesekiel Ezek 1 15 6 Тому так говорить Господь Бог: Як виноградове дерево між лісними деревами, що Я дав його огневі на пожертя, так дам Я мешканців Єрусалиму!
Hesekiel Ezek 1 15 7 І оберну Я лице Своє проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я Господь, коли зверну Своє лице проти них!
Hesekiel Ezek 1 15 8 І віддам цей Край на спустошення, за те, що вони спроневірилися, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 16 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 16 2 Сину людський, повідом Єрусалим про його гидоти,
Hesekiel Ezek 1 16 3 та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки Єрусалиму: Походження твоє й народження твоє з краю ханаанського, твій батько амореєць, а мати твоя хіттеянка.
Hesekiel Ezek 1 16 4 При твоєму народженні, того дня, як ти народилася, не був обрізаний пупок твій, і водою не була ти обмита на очищення, ані не була ти посолена, ані не була ти сповита.
Hesekiel Ezek 1 16 5 Не змилувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милосердя над тобою, але була ти викинена на відкрите поле, так мало ціновано душу твою в день твойого народження!
Hesekiel Ezek 1 16 6 І проходив Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валялася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!
Hesekiel Ezek 1 16 7 Рости ж, зробив Я тебе, як польову ростину, і ти зросла та стала велика, і дійшла ти до найвродливішої вроди: перса випростались, волос твій виріс, а ти була зовсім нага!
Hesekiel Ezek 1 16 8 І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, час кохання. І простягнув Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, говорить Господь Бог, і стала ти Моєю.
Hesekiel Ezek 1 16 9 І обмив Я тебе водою, і сполоскав Я кров твою з тебе, і натер тебе оливою.
Hesekiel Ezek 1 16 10 І зодягнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тахаш, і сповив тебе в віссон, і покрив тебе шовком.
Hesekiel Ezek 1 16 11 І приоздобив тебе оздобою, і дав нараменники на руки твої, а ланцюга на шию твою.
Hesekiel Ezek 1 16 12 І дав Я носову сережку до носа твого, і сережки на вуха твої, а пишну корону на твою голову.
Hesekiel Ezek 1 16 13 І приоздобилась ти золотом та сріблом, а одіж твоя віссон та шовк, і різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдалося тобі досягти царської гідности!
Hesekiel Ezek 1 16 14 І розійшлося ім'я твоє поміж народами за твою красу, бо досконала вона, через пишноту Мою, яку Я на тебе поклав, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 16 15 І покладалася ти на красу свою, і стала розпусною через славу свою, і виливала ти розпусту свою на кожного перехожого, його ти була.
Hesekiel Ezek 1 16 16 І брала ти з шат своїх, і робила собі різнокольорові пагірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде.
Hesekiel Ezek 1 16 17 І брала ти речі з пишноти своєї, з Мого золота та зо срібла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, і чинила розпусту із ними.
Hesekiel Ezek 1 16 18 І брала ти свою різнокольорову одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.
Hesekiel Ezek 1 16 19 А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на любі пахощі. І сталося це, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 16 20 І брала ти синів своїх та дочок своїх, що породила Мені, і приносила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї,
Hesekiel Ezek 1 16 21 що ти різала дітей Моїх і давала їм, перепроваджуючи через огонь для них?
Hesekiel Ezek 1 16 22 І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї молодости, коли була нагою-пренагою, коли валялася в крові своїй...
Hesekiel Ezek 1 16 23 І сталося по всьому тому твоєму злі, горе, горе тобі! говорить Господь Бог,
Hesekiel Ezek 1 16 24 і побудувала ти собі місця розпусти, і поробила собі підвищення на кожному майдані.
Hesekiel Ezek 1 16 25 На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підвищення, і знеславила красу свою, і розхиляла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту...
Hesekiel Ezek 1 16 26 І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотелесими, і побільшувала свою розпусту, щоб гнівити Мене.
Hesekiel Ezek 1 16 27 І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, і дав тебе на волю твоїх ненависниць, филистимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.
Hesekiel Ezek 1 16 28 Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла насититись, і блудила з ними, і теж не наситилась.
Hesekiel Ezek 1 16 29 І побільшила ти свою розпусту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наситилася.
Hesekiel Ezek 1 16 30 Як змучилося серце твоє, говорить Господь Бог, коли ти робила всі оці вчинки свавільної розпусної жінки!
Hesekiel Ezek 1 16 31 Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздоріжжі, а підвищення своє робила на кожному майдані, то не була ти, як блудниця, щоб збирати заплату за розпусту,
Hesekiel Ezek 1 16 32 але як перелюбна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих.
Hesekiel Ezek 1 16 33 Усім блудницям дають дарунка, а ти сама давала дарунки свої всім коханцям своїм, і підкуповувала їх, щоб приходили до тебе звідусіль на розпусту з тобою.
Hesekiel Ezek 1 16 34 І було тобі при твоїй розпусті навпаки від інших жінок, бо не волочились за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки.
Hesekiel Ezek 1 16 35 Тому то, розпуснице, послухай Господнього слова:
Hesekiel Ezek 1 16 36 Так говорить Господь Бог: За те, що виливалась твоя розпуста, і відкривалась твоя нагота в блудодійстві твоїм з твоїми коханцями та зо всіма божками гидоти твоєї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм,
Hesekiel Ezek 1 16 37 тому ось Я позбираю всіх коханців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, разом з тими, кого ти зненавиділа, і зберу їх коло тебе знавкола, і відкрию їм наготу твою, і вони побачать увесь твій сором!
Hesekiel Ezek 1 16 38 І засуджу тебе присудом на перелюбниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та заздрости...
Hesekiel Ezek 1 16 39 І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйнують твоє місце розпусти, і порозвалюють підвищення твої, і постягають з тебе шати твої, і позабирають пишні вбрання твої, і покладуть тебе зовсім нагою...
Hesekiel Ezek 1 16 40 І зберуть проти тебе збори, і закидають тебе камінням, і порубають тебе своїми мечами...
Hesekiel Ezek 1 16 41 І попалять доми твої огнем, і зроблять на тебе присуди на очах багатьох жінок. І зроблю Я кінець, щоб не була ти розпусницею, і ти вже не будеш давати дарунка за розпусту!
Hesekiel Ezek 1 16 42 І заспокоїться Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя заздрість, і я заспокоюся, і не буду вже гніватися.
Hesekiel Ezek 1 16 43 За те, що ти не пам'ятала про дні своєї молодости, і гнівила Мене всім тим, то й Я ось поверну дорогу твою на твою голову, говорить Господь Бог, щоб не чинила ти розпусти після всіх гидот своїх!...
Hesekiel Ezek 1 16 44 Ось кожен приповістник говоритиме про тебе приповістку, кажучи: Яка мати така її донька!
Hesekiel Ezek 1 16 45 Ти дочка своєї матері, що покинула свого чоловіка та своїх синів, і ти сестра своїх сестер, що покидали своїх чоловіків та своїх синів. Мати ваша хіттейка, а ваш батько амореєць!
Hesekiel Ezek 1 16 46 А старша сестра твоя Самарія та дочки її, що сидять по лівиці твоїй, а сестра твоя, менша від тебе, що сидить по правиці твоїй це Содома та дочки її.
Hesekiel Ezek 1 16 47 А ти хіба не ходила їхніми дорогами й не робила за їхніми гидотами? Мало бракувало, і зіпсулася б ти більше від них на всіх своїх дорогах!
Hesekiel Ezek 1 16 48 Як живий Я, говорить Господь Бог, не зробила Содома, сестра твоя, вона та дочки її, як зробила ти та твої дочки!
Hesekiel Ezek 1 16 49 Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла.
Hesekiel Ezek 1 16 50 І запишались вони, і робили гидоти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце.
Hesekiel Ezek 1 16 51 А Самарія не нагрішила й половини гріхів твоїх, та ти побільшила гидоти свої більш від них, і оправдала сестер своїх усіма своїми гидотами, які ти зробила.
Hesekiel Ezek 1 16 52 Тож носи свою ганьбу ти, що чинила її для своїх сестер, через твої гріхи, якими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть справедливіші за тебе! І також посоромся, і носи свій сором за твоє всправедливлення своїх сестер!
Hesekiel Ezek 1 16 53 І поверну Я їхню долю, долю Содоми та дочок її, і Самарію та дочок її, і поверну долю твою серед них,
Hesekiel Ezek 1 16 54 щоб носила ти свій сором, і соромилася всього того, що ти наробила, потішаючи їх.
Hesekiel Ezek 1 16 55 А твої сестри, Содома та дочки її, вернуться до свого попереднього стану, і Самарія та дочки її вернуться до свого попереднього стану, і ти та дочки твої вернетесь до свого попереднього стану.
Hesekiel Ezek 1 16 56 І не була сестра твоя Содома згадувана в устах твоїх за днів твоїх гордощів,
Hesekiel Ezek 1 16 57 поки не відкрилося зло твоє, коли ганьбили тебе дочки Сирії та всіх околиць його, і дочки филистимські погорджували тебе звідусіль.
Hesekiel Ezek 1 16 58 Свою розпусту та гидоти свої, ти їх понесеш, говорить Господь.
Hesekiel Ezek 1 16 59 Бо так говорить Господь Бог: І зроблю Я з тобою, як робила ти, що погордила присягою, щоб зламати заповіта.
Hesekiel Ezek 1 16 60 І згадаю Я Свого заповіта з тобою за днів твоєї молодости, і поставлю тобі заповіта вічного.
Hesekiel Ezek 1 16 61 І ти згадаєш про свої дороги й засоромишся, коли ти візьмеш сестер своїх, старших від тебе, разом з меншими від тебе і дам їх тобі за дочок, але не з твого заповіту.
Hesekiel Ezek 1 16 62 І відновлю Я Свого заповіта з тобою, і ти пізнаєш, що Я Господь,
Hesekiel Ezek 1 16 63 щоб згадала ти й засоромилася, і не могла більше відкривати уста перед ганьбою своєю, коли прощу тобі все, що ти наробила, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 17 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 17 2 Сину людський, загадай загадку, і склади притчу Ізраїлевому домові,
Hesekiel Ezek 1 17 3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір'я, прилетів до Ливану, і взяв верховіття кедру.
Hesekiel Ezek 1 17 4 Чубка галузок його обірвав, і приніс його до купецького краю, у місті гандлярів поклав його.
Hesekiel Ezek 1 17 5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу.
Hesekiel Ezek 1 17 6 І воно виросло, і стало гіллястим виноградом, низькорослим, що обертав свої галузки до нього, а його коріння були під ним. І стало воно виноградом, і вигнало віття, і пустило галузки.
Hesekiel Ezek 1 17 7 Та був ще один великий орел, великокрилий та густоперий. І ось той виноград витянув пожадливо своє коріння на нього, і свої галузки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядок свого засадження.
Hesekiel Ezek 1 17 8 Він був посаджений на доброму полі при великих водах, щоб пустив галузки та приніс плід, щоб став пишним виноградом.
Hesekiel Ezek 1 17 9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведеться йому? Чи не вирвуть коріння його, і не позривають плоду його, так що він засохне? Усе зелене галуззя його посохне, і не треба великого рамена та численного народу, щоб вирвати його з його коріння.
Hesekiel Ezek 1 17 10 І ось хоч він засаджений, чи поведеться йому? Чи всихаючи, не всохне він, як тільки доторкнеться його східній вітер? Він усохне на грядках, де посаджений...
Hesekiel Ezek 1 17 11 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 17 12 Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князів, і відвів їх до себе до Вавилону.
Hesekiel Ezek 1 17 13 І взяв із царського насіння, і склав з ним умову, і ввів його в присягу, і забрав потужних землі,
Hesekiel Ezek 1 17 14 щоб це було царство низьке, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним.
Hesekiel Ezek 1 17 15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу. Чи йому поведеться? Чи втече той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він?
Hesekiel Ezek 1 17 16 Як живий Я, говорить Господь Бог, у місці царя, який поставив його царем, той, що погордив його присягою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!
Hesekiel Ezek 1 17 17 І фараон не поможе йому на війні великим військом та численним народом, коли насиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.
Hesekiel Ezek 1 17 18 І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується.
Hesekiel Ezek 1 17 19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, присягу Мою, якою він погордив, та умову Мою, яку він зламав, дам це на його голову!
Hesekiel Ezek 1 17 20 І розтягну над ним Свою сітку, і буде він схоплений в пастку Мою, і спроваджу його до Вавилону, і розсуджуся з ним там за його спроневірення, яке він спроневірив проти Мене.
Hesekiel Ezek 1 17 21 І всі втікачі його з усіх його полків попадають від меча, а позосталі будуть розпорошені на всі вітри. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив!
Hesekiel Ezek 1 17 22 Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі.
Hesekiel Ezek 1 17 23 На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною. І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок.
Hesekiel Ezek 1 17 24 І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив і вчинив!
Hesekiel Ezek 1 18 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 18 2 Що це вам, що ви складаєте приповістку на Ізраїлеву землю, говорячи: Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах!
Hesekiel Ezek 1 18 3 Як живий Я, говорить Господь Бог, не будете вже складати тієї приповістки в Ізраїлі!
Hesekiel Ezek 1 18 4 Тож усі душі Мої: як душа батькова, так і душа синова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре.
Hesekiel Ezek 1 18 5 А чоловік, коли він справедливий, і робить право та справедливість,
Hesekiel Ezek 1 18 6 на горах жертвенного не їсть, і очей своїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, і жінки свого ближнього не занечищує, а до жінки в часі її нечистоти не наближується,
Hesekiel Ezek 1 18 7 і нікого не тисне, боржникові заставу його конче звертає, грабунку не чинить, хліб свій дає голодному, а голого покриває одежею,
Hesekiel Ezek 1 18 8 на лихву не дає, а відсотків не бере, від кривди відвертає руку свою, чинить правдивий суд поміж чоловіком та чоловіком,
Hesekiel Ezek 1 18 9 уставами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, справедливий такий конче буде жити, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 18 10 А як породить він сина насильника, що кров проливає, і робить хоч тільки одне з того,
Hesekiel Ezek 1 18 11 чого він усього того не робив, а також на горах жертвенне їв, і жінку свого ближнього занечищував,
Hesekiel Ezek 1 18 12 убогого й бідаря утискав, грабунки чинив, застави боржникові не звертав, і до божків зводив свої очі, гидоту робив,
Hesekiel Ezek 1 18 13 на лихву давав, і відсоток брав, то чи буде він жити? Не буде він жити! Він усі ті гидоти чинив, він мусить конче померти, кров його буде на ньому!
Hesekiel Ezek 1 18 14 А ось породив він сина, і той побачив усі гріхи свого батька, які той робив, і хоч бачив, та не робив, як той:
Hesekiel Ezek 1 18 15 на горах жертвенного не їв, і очей своїх до божків Ізраїлевого дому не зводив, жінки свого ближнього не занечищував,
Hesekiel Ezek 1 18 16 і нікого не утискав, застави у застав не брав, і грабунку не чинив, хліб свій голодному давав, а голого одежею покривав,
Hesekiel Ezek 1 18 17 від кривди свою руку відвертав, лихви та відсотків не брав, права Мої чинив, уставами Моїми ходив, такий не помре за провину свого батька, він конче буде жити!
Hesekiel Ezek 1 18 18 Батько ж його, за те, що утиском тиснув, грабунком грабував брата, і що недобре чинив серед народу свого, то ось він помре за провину свою!
Hesekiel Ezek 1 18 19 А скажете ви: Чому той син не поніс провину за батька? Але ж син той чинив право та справедливість, дотримував усі устави Мої й виконував їх, він конче буде жити!
Hesekiel Ezek 1 18 20 Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.
Hesekiel Ezek 1 18 21 А коли б несправедливий відвернувся від усіх гріхів своїх, яких наробив, і виконував усі устави Мої, і робив право та справедливість, буде конче він жити, не помре!
Hesekiel Ezek 1 18 22 Усі його гріхи, які наробив він, не згадаються йому, він буде жити в своїй справедливості, яку чинив!
Hesekiel Ezek 1 18 23 Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?
Hesekiel Ezek 1 18 24 А коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й став робити кривду, усі ті гидоти, які робить несправедливий, то чи такий буде жити? Усі справедливості його, які він робив, не згадаються, за своє спроневірення, що він спроневірив, і за гріх свій що згрішив, за них він помре!
Hesekiel Ezek 1 18 25 А ви кажете: Неправа Господня дорога! Послухайте но, доме Ізраїлів, чи ж дорога Моя неправа? Чи не ваші дороги неправі?
Hesekiel Ezek 1 18 26 Коли б справедливий відвернувся від своєї справедливости й чинив кривду, і за те помер, то він помре за кривду свою, яку він чинив.
Hesekiel Ezek 1 18 27 А коли б несправедливий відвернувся від своєї несправедливости, яку він чинив, і чинив би право та справедливість, він душу свою при житті збереже.
Hesekiel Ezek 1 18 28 І коли б він побачив, і відвернувся від усіх своїх гріхів, які він чинив, то конче буде він жити, не помре!
Hesekiel Ezek 1 18 29 А Ізраїлів дім каже: Неправа Господня дорога! Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів? Чи ж то не ваші дороги неправі?
Hesekiel Ezek 1 18 30 Тому буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверніться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотикання!
Hesekiel Ezek 1 18 31 Поскидайте з себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?
Hesekiel Ezek 1 18 32 Бо не жадаю Я смерти помираючого, говорить Господь Бог, але покайтеся та й живіть!
Hesekiel Ezek 1 19 1 А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,
Hesekiel Ezek 1 19 2 та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!
Hesekiel Ezek 1 19 3 І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!
Hesekiel Ezek 1 19 4 І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели...
Hesekiel Ezek 1 19 5 Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.
Hesekiel Ezek 1 19 6 І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!
Hesekiel Ezek 1 19 7 І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!
Hesekiel Ezek 1 19 8 Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, і він схоплений був в їхню яму!
Hesekiel Ezek 1 19 9 І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих...
Hesekiel Ezek 1 19 10 Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі.
Hesekiel Ezek 1 19 11 І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!
Hesekiel Ezek 1 19 12 Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зо сходу зсушив її плід, поламалися й повисихали вони, а її міцний прут огонь його зжер...
Hesekiel Ezek 1 19 13 А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному,
Hesekiel Ezek 1 19 14 і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування... Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона.
Hesekiel Ezek 1 20 1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприходили люди з Ізраїлевих старших, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.
Hesekiel Ezek 1 20 2 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 20 3 Сину людський, говори з Ізраїлевими старшими та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, не відповім вам, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 20 4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину людський? Завідом їх про гидоти їхніх батьків,
Hesekiel Ezek 1 20 5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підніс Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському краї, і підніс Свою руку до них, говорячи: Я Господь, Бог ваш,
Hesekiel Ezek 1 20 6 того дня Я підніс Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського краю до Краю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окраса для всіх країв.
Hesekiel Ezek 1 20 7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей своїх, і не занечищуйтеся божками Єгипту. Я Господь, Бог ваш!
Hesekiel Ezek 1 20 8 Та були вони ворохобні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидот від очей своїх, і не покинули єгипетських божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютість, що докінчу на них Свій гнів посеред єгипетського краю.
Hesekiel Ezek 1 20 9 І зробив Я ради Свого Ймення, щоб воно не безчестилося на очах тих народів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх очах, щоб вивести їх з єгипетського краю.
Hesekiel Ezek 1 20 10 І вивів Я їх з єгипетського краю, і спровадив їх до пустині.
Hesekiel Ezek 1 20 11 І дав їм постанови Свої, і познайомив їх з постановами Моїми, які коли чинитиме людина, то житиме ними.
Hesekiel Ezek 1 20 12 І також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я Господь, що освячує їх.
Hesekiel Ezek 1 20 13 Та став ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пустині, уставами Моїми не ходили вони, і повідкидали Мої постанови, які коли чинить людина, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажали. Тому Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб вигубити їх.
Hesekiel Ezek 1 20 14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
Hesekiel Ezek 1 20 15 Але й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, що не впроваджу їх до Краю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окраса він для всіх країв,
Hesekiel Ezek 1 20 16 за те, що постанови Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божками ходило їхнє серце...
Hesekiel Ezek 1 20 17 І змилувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця на пустині.
Hesekiel Ezek 1 20 18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божками їхніми не занечищуйтесь!
Hesekiel Ezek 1 20 19 Я Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестерігайте й виконуйте їх.
Hesekiel Ezek 1 20 20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш!
Hesekiel Ezek 1 20 21 Та стали ворохобні ті сини проти Мене, уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить людина, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспокоїти гнів Мій на них на пустині.
Hesekiel Ezek 1 20 22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я їх вивів.
Hesekiel Ezek 1 20 23 Та й Я, прирікаючи, підніс їм Свою руку на пустині, щоб розпорошити їх серед народів і порозсипати їх по краях,
Hesekiel Ezek 1 20 24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.
Hesekiel Ezek 1 20 25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.
Hesekiel Ezek 1 20 26 І занечистив Я їх їхніми дарунками, перепровадженням через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб спустошити їх, щоб пізнали вони, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 20 27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину людський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневірилися проти Мене:
Hesekiel Ezek 1 20 28 коли Я ввів їх до Краю, що про нього, прирікаючи, підносив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий пагірок і всяке густе дерево, то приносили там свої жертви, і давали там свої дари, що гнівили Мене, і складали там свої любі пахощі, і приносили там свої литі жертви.
Hesekiel Ezek 1 20 29 І сказав Я до них: Що це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама аж до цього дня.
Hesekiel Ezek 1 20 30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечищуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидотами їхніми?
Hesekiel Ezek 1 20 31 А приношенням ваших дарів, перепровадженням ваших синів через огонь ви занечищуєтеся при всіх ваших божках аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, не дам Я вам відповіді!
Hesekiel Ezek 1 20 32 А що входить вам на серце, зовсім не станеться те, що ви говорите: Будемо, як інші народи, як племена Краю, служити дереву та каменю.
Hesekiel Ezek 1 20 33 Як живий Я, говорить Господь Бог, рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю буду царювати над вами!
Hesekiel Ezek 1 20 34 І виведу вас із тих народів, і позбираю вас із тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витягненим раменом та виливаною лютістю.
Hesekiel Ezek 1 20 35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця,
Hesekiel Ezek 1 20 36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 20 37 І проведу вас під палицею, і введу вас у зв'язок заповіту.
Hesekiel Ezek 1 20 38 І повибираю з вас бунтівників та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую їх з краю їхнього пробування, і до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 20 39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божкам! Але потім ви напевно будете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не зневажите своїми дарунками та своїми божками...
Hesekiel Ezek 1 20 40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, говорить Господь Бог, там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в Краю, там Я їх уподобаю Собі, і там зажадаю ваших приношень і первоплодів ваших приношень у всіх ваших святощах!
Hesekiel Ezek 1 20 41 Любими пахощами вподобаю Собі вас, коли вас виведу з народів, і зберу вас із тих країв, де ви розпорошені, і буду Я святитися між вами на очах усіх поган.
Hesekiel Ezek 1 20 42 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли впроваджу вас до Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, підніс Я Свою руку дати його вашим батькам.
Hesekiel Ezek 1 20 43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечистилися, і почуєте огидження перед самими собою за всі ваші лиха, які наробили...
Hesekiel Ezek 1 20 44 І пізнаєте, що я Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 20 45 (21-1) І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 20 46 (21-2) Сину людський, зверни обличчя своє в напрямі на південь, і крапай словами на полудень, і пророкуй на ліс південного поля.
Hesekiel Ezek 1 20 47 (21-3) І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'яний огонь не погасне, і будуть попалені ним всі простори від півдня до півночі.
Hesekiel Ezek 1 20 48 (21-4) І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!
Hesekiel Ezek 1 20 49 (21-5) І сказав я: О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки притчі?
Hesekiel Ezek 1 21 1 (21-6) І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 21 2 (21-7) Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.
Hesekiel Ezek 1 21 3 (21-8) І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з піхви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.
Hesekiel Ezek 1 21 4 (21-9) Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від півдня на північ.
Hesekiel Ezek 1 21 5 (21-10) І кожне тіло пізнає, що Я Господь, витяг меча Свого з піхви його, уже не вернеться він!
Hesekiel Ezek 1 21 6 (21-11) А ти, сину людський, стогни, ніби мав би ти зламані стегна, і гірко стогни на їхніх очах!
Hesekiel Ezek 1 21 7 (21-12) І буде, коли тобі скажуть: Чого то ти стогнеш? то скажеш: На звістку, що йде, і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайдуться водою! Оце прийде та станеться, каже Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 21 8 (21-13) І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 21 9 (21-14) Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!
Hesekiel Ezek 1 21 10 (21-15) Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?
Hesekiel Ezek 1 21 11 (21-16) І дали його виполірувати, щоб узяти в долоню. Це нагострений меч, і він полірований, щоб дати його в руку вбивця...
Hesekiel Ezek 1 21 12 (21-17) Кричи та реви, сину людський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по стегнах!
Hesekiel Ezek 1 21 13 (21-18) Та він уже випробуваний. Та що ж тепер, коли йому жезло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 21 14 (21-19) А ти, сину людський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подвоїться та потроїться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружляє довкола них.
Hesekiel Ezek 1 21 15 (21-20) Щоб стопилося серце й полягло якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різанину меча. О горе, він справді зроблений блискучим, виполіруваним на різанину!
Hesekiel Ezek 1 21 16 (21-21) Об'єднайся, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде вістря твоє...
Hesekiel Ezek 1 21 17 (21-22) І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспокою. Я, Господь, це прорік!
Hesekiel Ezek 1 21 18 (21-23) І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 21 19 (21-24) А ти, сину людський, признач собі дві дорозі, якими прибуде меч вавилонського царя. Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти вистругай дороговказну руку, на початку дороги до міста її вистругай.
Hesekiel Ezek 1 21 20 (21-25) Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.
Hesekiel Ezek 1 21 21 (21-26) Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.
Hesekiel Ezek 1 21 22 (21-27) У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.
Hesekiel Ezek 1 21 23 (21-28) Але буде це їм в їхніх очах, як чарування марнотне, буде для них заприсяження присягами, та він згадає провину, щоб були вони схоплені.
Hesekiel Ezek 1 21 24 (21-29) Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки схоплені будете!
Hesekiel Ezek 1 21 25 (21-30) А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої,
Hesekiel Ezek 1 21 26 (21-31) так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться!
Hesekiel Ezek 1 21 27 (21-32) Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, і Я Йому дам!
Hesekiel Ezek 1 21 28 (21-33) А ти, сину людський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню ганьбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блискучий, щоб блищав, як та блискавка,
Hesekiel Ezek 1 21 29 (21-34) для тебе бачили обманні видіння, пророкували для тебе неправду, щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день прийде в час кари кінцевої.
Hesekiel Ezek 1 21 30 (21-35) Верни ж меча до піхви його! У місці, де створений ти, у краю походження твого осуджу Я тебе!
Hesekiel Ezek 1 21 31 (21-36) І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересердя Свого на тебе дмухну, і дам тебе в руку людей зухвалих, які знищення замишляють!
Hesekiel Ezek 1 21 32 (21-37) Ти станеш огневі на їжу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!
Hesekiel Ezek 1 22 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 22 2 А ти, сину людський, чи будеш судити, чи судитимеш ти місто крови? І завідом його про всі гидоти його,
Hesekiel Ezek 1 22 3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй середині, щоб прийшов його час, і робить божків собі, щоб занечищуватися!
Hesekiel Ezek 1 22 4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божками, яких ти робила, занечистилася, і наблизила свої дні, і прийшла аж до своїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, і на посміховисько для всіх країв!
Hesekiel Ezek 1 22 5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойменна, багатозаколотна!
Hesekiel Ezek 1 22 6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раменом своїм, були в тебе, щоб кров проливати.
Hesekiel Ezek 1 22 7 Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблять утиск серед тебе, сироту та вдову пригнічуть у тебе.
Hesekiel Ezek 1 22 8 Моїми святощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.
Hesekiel Ezek 1 22 9 У тебе є наклепники, щоб кров проливати, і на пагірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.
Hesekiel Ezek 1 22 10 Наготу батька в тебе відкривають, жінку, у часі її місячної нечистоти, безчестять у тебе.
Hesekiel Ezek 1 22 11 І один робить гидоту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку батька свого...
Hesekiel Ezek 1 22 12 Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відсотка береш ти й ошукуєш утиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог...
Hesekiel Ezek 1 22 13 І ось сплеснув Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття твої, що були в тебе.
Hesekiel Ezek 1 22 14 Чи встоїть твоє серце, чи будуть міцні твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!
Hesekiel Ezek 1 22 15 І розпорошу тебе серед народів, і розсиплю тебе по краях, і викину твою нечистість із тебе.
Hesekiel Ezek 1 22 16 І станеш ти збезчещеною через себе на очах народів, і пізнаєш, що Я Господь!...
Hesekiel Ezek 1 22 17 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 22 18 Сину людський, дім Ізраїлів став мені за жужелицю; усі вони мідь, і цина, і залізо, і оливо в середині горна, жужелицею срібла сталися.
Hesekiel Ezek 1 22 19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жужелицею, тому ось Я позбираю вас до середині Єрусалиму.
Hesekiel Ezek 1 22 20 Як збирають срібло, і мідь, і залізо, і оливо, і цину до середини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу, і розтоплю вас!
Hesekiel Ezek 1 22 21 І позбираю вас, і дмухну на вас огнем Свого гніву, і ви будете розтоплені в середині його...
Hesekiel Ezek 1 22 22 Як розтоплюється срібло в середині горна, так будете розтоплені ви в середині його, і пізнаєте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!...
Hesekiel Ezek 1 22 23 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 22 24 Сину людський, скажи до неї: Ти земля неочищена, у дні гніву дощем не политая!
Hesekiel Ezek 1 22 25 Змова її пророків серед нього, як ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатство забирають, прибільшують удів її в середині її.
Hesekiel Ezek 1 22 26 Священики її ламають Закона Мого, і зневажають Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різниці між нечистим та чистим, від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я зневажений серед них.
Hesekiel Ezek 1 22 27 Князі її в середині її, немов ті вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради користи.
Hesekiel Ezek 1 22 28 А пророки її все замазують болотом, бачать марноту, і чарують собі неправдою, вони кажуть: Так говорить Господь Бог, а Господь не говорив...
Hesekiel Ezek 1 22 29 Народи Краю тиснуть утиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблять, а чужинця тиснуть у безправ'ї...
Hesekiel Ezek 1 22 30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!
Hesekiel Ezek 1 22 31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересердя Свого повигублював їх, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже Господь Бог...
Hesekiel Ezek 1 23 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 23 2 Сину людський, були собі дві жінки, дочки однієї матері.
Hesekiel Ezek 1 23 3 І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй молодості чинили розпусту, там почавлені їхні груди, там замацані їхні перса дівочі.
Hesekiel Ezek 1 23 4 А їхні імена: Огола старша та Оголива сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочок. А їхні імена: Самарія Огола, а Єрусалим Оголива.
Hesekiel Ezek 1 23 5 І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коханцями, з асиріянами, хто був їй близький,
Hesekiel Ezek 1 23 6 що їхнє убрання блакить, намісники та заступники вони, усі вони юнаки вродливі, вершники, що гарцюють на конях.
Hesekiel Ezek 1 23 7 І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добірні Ашшурові сини, і всіма, яких кохала, і всіма своїми божками була вона занечищена.
Hesekiel Ezek 1 23 8 Та не відкидала вона своєї розпусти й від єгиптян, бо вони лежали з нею в її молодості, і вони стискали дівочі її перса, і виливали свою розпусту на неї...
Hesekiel Ezek 1 23 9 Тому й дав Я її в руку її коханків, у руку Ашшурових синів, що з ними кохалась вона.
Hesekiel Ezek 1 23 10 Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочок її, а її забили мечем... І стала вона неславним ім'ям для жінок, і присуди зробили на ній.
Hesekiel Ezek 1 23 11 А сестра її Оголива бачила це, але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою більшою від розпусти своєї сестри.
Hesekiel Ezek 1 23 12 Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близькими їй намісниками та заступниками, досконало зодягненими, з верхівцями, що гарцюють на конях, усі вони юнаки вродливі.
Hesekiel Ezek 1 23 13 І побачив Я, що вона обезчещена, що дорога одна їм обом.
Hesekiel Ezek 1 23 14 Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила мужів, вирізьблених на стіні, зображення халдеїв, креслених і запущених червонилом,
Hesekiel Ezek 1 23 15 підперезаних поясом по стегнах своїх, вони з опадаючим завоєм на голові їхній, усі вони на вигляд військові старшини, подоба синів вавилонських, Халдея край народження їхнього,
Hesekiel Ezek 1 23 16 то пожадала вона їх через сам погляд очей своїх, і послала посланців по них, до Халдеї.
Hesekiel Ezek 1 23 17 І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечистили її своєю розпустою, і вона занечистилася ними, і відвернулася душа її від них...
Hesekiel Ezek 1 23 18 І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу, тому відвернулася душа Моя від неї, як відвернулася душа Моя від її сестри.
Hesekiel Ezek 1 23 19 І побільшила вона розпусту свою на згадку днів своєї молодости, коли чинила розпусту в єгипетському краї.
Hesekiel Ezek 1 23 20 І жадала вона собі на коханців тих, що їхня плоть плоть ослина, а їхня похіть похіть жеребця.
Hesekiel Ezek 1 23 21 І згадала ти розпусту своєї молодости, коли єгиптяни стискали груди твої ради перс твоєї молодости.
Hesekiel Ezek 1 23 22 Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось Я збуджу коханців твоїх на тебе, що від них відвернулася душа твоя, і спроваджу їх на тебе з довкілля,
Hesekiel Ezek 1 23 23 синів Вавилону, і всіх халдеїв, Пекод, і Шоа, і Коа, і всіх синів Ашшурових з ними, уродливі то юнаки, усі вони начальники та заступники, військові старшини та славні, усі вони гарцюють на конях.
Hesekiel Ezek 1 23 24 І прийдуть на тебе з півночі, з колесницями та з колесами, та зо збором народів; щита великого й щита малого та шоломи покладуть проти тебе навколо. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.
Hesekiel Ezek 1 23 25 І зверну Я лютість Свою на тебе, і вони зроблять з тобою в гніві: пообтинають носа твого та вуха твої, а що полишиться в тебе, від меча упаде. Вони позабирають синів твоїх та дочок твоїх, а що залишиться в тебе, буде пожерте огнем...
Hesekiel Ezek 1 23 26 І постягають із тебе шати твої, і позабирають речі пишноти твоєї.
Hesekiel Ezek 1 23 27 І спиню Я розпусту твою в тебе, і розпусту твою з єгипетського краю, і ти не зведеш очей своїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.
Hesekiel Ezek 1 23 28 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я даю тебе в руку того, кого ти зненавиділа, у руку тих, що від них відвернулася душа твоя.
Hesekiel Ezek 1 23 29 І зроблять з тобою в ненависті, і візьмуть здобуток твій, і поставлять тебе нагою та голою, і буде відкрита нагота перелюбу твого, і розпуста твоя та твій блуд...
Hesekiel Ezek 1 23 30 Будуть робити це тобі за твоє ходіння в розпусті з народами, за те, що ти збезчестилась їхніми божками.
Hesekiel Ezek 1 23 31 Дорогою своєї сестри ти ходила, тому дам її келіха в твою руку.
Hesekiel Ezek 1 23 32 Так говорить Господь Бог: Келіха своєї сестри ти вип'єш, глибокого та широкого; станеш за жарт та за посміховисько, це багатомісткий келіх.
Hesekiel Ezek 1 23 33 П'янством та смутком будеш наповнена, буде це келіх спустошення й розруху, келіх твоєї сестри Самарії.
Hesekiel Ezek 1 23 34 І ти вип'єш його, і витягнеш усе, а череп'я його порозбиваєш, і перса свої порозриваєш, бо це Я говорив, каже Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 23 35 Тому так говорить Господь Бог: Через те, що ти забула Мене, і кинула мене за спину свою, то й ти носи розпусту свою та свій блуд!
Hesekiel Ezek 1 23 36 І сказав Господь до мене: Сину людський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидоти!
Hesekiel Ezek 1 23 37 Бо вони перелюб чинили, і кров на їхніх руках, і з божками своїми перелюб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепроваджували через огонь для них на їжу...
Hesekiel Ezek 1 23 38 Ще оце чинили Мені: Занечистили святиню Мою того дня, і суботи Мої зневажили.
Hesekiel Ezek 1 23 39 А коли вони різали синів своїх для своїх божків, то приходили до Моєї святині того дня, щоб збезчестити її, і оце так робили вони в середині Мого дому...
Hesekiel Ezek 1 23 40 А що більше, посилали до мужів, що здалека приходять, що до них був посланий посланець, і ось поприходили ті, що для них ти вмилася, нафарбувала блакитом очі свої й оздобою приоздобилася.
Hesekiel Ezek 1 23 41 І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.
Hesekiel Ezek 1 23 42 І голос заспокоєної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спроваджували ще п'яних з пустині, і давали нараменники на їхні руки та пишні корони на їхні голови.
Hesekiel Ezek 1 23 43 І сказав Я до тієї, що в'янула від перелюбу: Буде тепер вона ще далі чинити розпусту?
Hesekiel Ezek 1 23 44 І прийшли до неї, як приходять до блудниці, так приходили до Оголи та Оголиви, розпусних жінок.
Hesekiel Ezek 1 23 45 А люди справедливі вони розсудять їх правом про тих, що чинять перелюб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять перелюб, і кров на їхніх руках.
Hesekiel Ezek 1 23 46 Бо так говорить Господь Бог: Скликати б на них збори, і дати їх на страх та на здобич!
Hesekiel Ezek 1 23 47 І збори закидають їх камінням, і порозсікають їх своїми мечами, синів їхніх та їхніх дочок повбивають, а їхні доми попалять огнем...
Hesekiel Ezek 1 23 48 І спиню Я розпусту в Краю, і буде наука всім жінкам, і вони не будуть робити такого, як ваша розпуста!
Hesekiel Ezek 1 23 49 І покладуть вони вашу розпусту на вас, і ви будете носити гріхи ваших божків. І ви пізнаєте, що Я Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 24 1 А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 24 2 Сину людський, напиши собі ім'я цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.
Hesekiel Ezek 1 24 3 І розкажи притчу на дім ворохобности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла, пристав та й налий води в нього.
Hesekiel Ezek 1 24 4 Повкладай його кусні до нього, усякий добрий кусок, стегно та лопатку, наповни кістками добірними.
Hesekiel Ezek 1 24 5 Візьми добірніше з отари, розклади під ним дрова, звари його кусні, і щоб у ньому зварилися кості його.
Hesekiel Ezek 1 24 6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, котлові, що іржа його в ньому, і що його іржа не сходить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок!
Hesekiel Ezek 1 24 7 Кров бо його серед нього, він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.
Hesekiel Ezek 1 24 8 Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була.
Hesekiel Ezek 1 24 9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, збільшу огнище й Я!
Hesekiel Ezek 1 24 10 Підклади дров, розпали цей огонь, довари м'ясо, і вилий росіл, а кості хай спалені будуть.
Hesekiel Ezek 1 24 11 І постав його порожнім на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб розтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.
Hesekiel Ezek 1 24 12 Увесь труд надармо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з його іржею!
Hesekiel Ezek 1 24 13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі.
Hesekiel Ezek 1 24 14 Я, Господь, це казав, і надійде воно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе, це Господь Бог промовляє!
Hesekiel Ezek 1 24 15 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 24 16 Сину людський, ось Я візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя.
Hesekiel Ezek 1 24 17 Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба.
Hesekiel Ezek 1 24 18 І говорив я до народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.
Hesekiel Ezek 1 24 19 І сказав мені той народ: Чи не розповіси нам, що це нам таке, що ти робиш?
Hesekiel Ezek 1 24 20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 24 21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезчещу святиню Мою, опору вашої сили, утіху ваших очей та любе вашій душі. А ваші сини та ваші дочки, що ви покинули їх, попадають від меча...
Hesekiel Ezek 1 24 22 І ви зробите, як зробив я: вусів не закриєте, і хліба жалобного не будете їсти...
Hesekiel Ezek 1 24 23 А прикраси ваші будуть на ваших головах, і взуття ваше на ваших ногах, не будете голосити, і не будете плакати, а будете сохнути через свої гріхи, і будете стогнати один до одного...
Hesekiel Ezek 1 24 24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, будете робити і ви. І коли те прийде, то пізнаєте ви, що Я Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 24 25 А ти, сину людський, того дня, коли візьму від них їхню силу, радість пишноти їхньої, утіху очей їхніх, прагнення їхньої душі, їхніх синів та дочок їхніх,
Hesekiel Ezek 1 24 26 того дня прийде до тебе врятований, щоб сповістити про це в твої вуха.
Hesekiel Ezek 1 24 27 Цього дня відкриються твої уста разом з цим урятованим, і будеш говорити, і не будеш уже німий, і станеш для них знаком. І пізнають, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 25 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 25 2 Сину людський, зверни своє обличчя до Аммонових синів, і пророкуй на них.
Hesekiel Ezek 1 25 3 І скажеш Аммоновим синам: Послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог: За те, що ти говориш Ага! про Мою святиню, бо вона збезчещена, і про Ізраїлеву землю, бо спустошена, і про Юдин дім, бо пішов у полон,
Hesekiel Ezek 1 25 4 тому ось Я дам тебе синам сходу на спадок, і поставлять вони в тебе шатра свої, і зроблять у тебе місця свого пробування. Вони будуть їсти твій плід, і вони будуть пити твоє молоко.
Hesekiel Ezek 1 25 5 І дам я Раббу на стайню для верблюдів, а Аммонових синів на лігво отари, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 25 6 Бо так Господь Бог промовляє: За твоє плескання рукою, і твоє тупотіння ногою, і що в душі тішишся ти всією своєю погордою до Ізраїлевої землі,
Hesekiel Ezek 1 25 7 тому ось Я витягну Свою руку на тебе, і дам тебе на здобич для народів, і витну тебе з народів, і вигублю тебе з країв, знищу тебе, і пізнаєш, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 25 8 Так сказав Господь Бог: За те, що Моав та Сеїр говорять: Ось Юдин дім як усі народи,
Hesekiel Ezek 1 25 9 тому ось Я відкрию Моавове збіччя від міст, від його міст, від його кінця, пишноту землі: Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'ятаїму.
Hesekiel Ezek 1 25 10 Я дам його на спадок для синів сходу разом з синами Аммоновими, щоб не згадувались Аммонові сини серед народів.
Hesekiel Ezek 1 25 11 А над Моавом зроблю присуди, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 25 12 Так говорить Господь Бог: За те, що Едом мстився мстою над Юдиним домом, і тяжко грішили, через те, що мстилися над ними,
Hesekiel Ezek 1 25 13 тому так говорить Господь Бог: І витягну Я руку Свою на Едома, і витну з нього людину й скотину, і вчиню його руїною, від Теману й аж до Дедану вони попадають від меча!
Hesekiel Ezek 1 25 14 І дам Я Свою помсту над Едомом у руку Мого народу Ізраїля, і вчиню в Едомі за гнівом Своїм, за лютістю Своєю, і зазнають вони Моєї помсти, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 25 15 Так говорить Господь Бог: За те, що филистимляни чинили в помсті, і мстилися мстою через погорду в душі, щоб нищити в вічній ненависті,
Hesekiel Ezek 1 25 16 тому так говорить Господь Бог: Ось Я витягну Свою руку на филистимлян, і витну керетян, і вигублю останок морського берега,
Hesekiel Ezek 1 25 17 і вчиню над ними жорстокі помсти лютими карами. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я вчиню Свою помсту серед них!
Hesekiel Ezek 1 26 1 І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:
Hesekiel Ezek 1 26 2 Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений,
Hesekiel Ezek 1 26 3 тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі...
Hesekiel Ezek 1 26 4 І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю...
Hesekiel Ezek 1 26 5 Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це, говорить Господь Бог, і стане він за здобич для народів,
Hesekiel Ezek 1 26 6 а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 26 7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ.
Hesekiel Ezek 1 26 8 Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита...
Hesekiel Ezek 1 26 9 І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої!
Hesekiel Ezek 1 26 10 Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром...
Hesekiel Ezek 1 26 11 Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам'ятники твоєї могутности...
Hesekiel Ezek 1 26 12 І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!...
Hesekiel Ezek 1 26 13 І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде...
Hesekiel Ezek 1 26 14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!
Hesekiel Ezek 1 26 15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови?
Hesekiel Ezek 1 26 16 І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої мантії, і постягають свої кольорові одежі, і зодягнуться страхом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою...
Hesekiel Ezek 1 26 17 І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців!
Hesekiel Ezek 1 26 18 Тепер затремтять острови в дні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою...
Hesekiel Ezek 1 26 19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,
Hesekiel Ezek 1 26 20 то знижу тебе разом з тими, що сходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, і в країні живих більш не жив!...
Hesekiel Ezek 1 26 21 За пострах тебе учиню, і не буде тебе, і будуть шукати тебе, та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 27 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 27 2 А ти, сину людський, здійми пісню жалобну про Тир!
Hesekiel Ezek 1 27 3 І скажеш до Тиру: Ти, що при входах морських пробуваєш, що торгуєш з народами на численних островах: Так говорить Господь Бог: Тире, ти сказав: я то корона краси!
Hesekiel Ezek 1 27 4 У серці морів границі твої; будівничі твої довершили твою красу!
Hesekiel Ezek 1 27 5 З кипарису з Сеніру вони збудували для тебе всі дошки подвійні, взяли кедра з Ливану, щоб щоглу зробити на тобі.
Hesekiel Ezek 1 27 6 З башанських дубів твої весла зробили, твій поклад зробили із кости слонової, із смереки з островів тих Кіттійських.
Hesekiel Ezek 1 27 7 Сорокатий з Єгипту віссон був вітрилом твоїм, щоб за прапора бути тобі; блакить та пурпура з островів Еліші стали твоїм покриттям.
Hesekiel Ezek 1 27 8 Мешканці Сидону й Арваду були веслярами тобі, мудреці твої, Тире, у тебе були, вони мореплавці твої.
Hesekiel Ezek 1 27 9 Старші із Ґевалу й його мудреці були в тебе за тих, що латали проломи твої. Всі морські кораблі й мореплавці їхні в тебе були, щоб міняти крам твій.
Hesekiel Ezek 1 27 10 Перс, і Луд, і Пут були в війську твоїм вояками твоїми, вішали в тебе щита та шолома, вони то давали тобі пишноту.
Hesekiel Ezek 1 27 11 Синове Арваду та військо твоє навколо на мурах твоїх, а Ґаммадеї на баштах твоїх пробували, щити свої вішали навколо на мурах твоїх, вони довершили окрасу твою.
Hesekiel Ezek 1 27 12 Таршіш був для тебе купцем через многоту багатства усякого; сріблом, залізом, циною й оливом платили вони за крам твій.
Hesekiel Ezek 1 27 13 Яван, Тувал та Мешех це купці твої, людську душу та мідяні речі давали вони за замінний крам твій.
Hesekiel Ezek 1 27 14 З дому Тоґарми давали коні, і верхівців, і мулів за крам твій.
Hesekiel Ezek 1 27 15 Синове Дедану твої покупці; численні острови торгували з тобою, рогами слонової кости й гебановим деревом звертали данину твою.
Hesekiel Ezek 1 27 16 Арам твій купець через многість виробів твоїх; рубин, пурпуру, і квітчасту тканину, і віссон, і коралі та дорогоцінний камінь давали тобі за крам твій.
Hesekiel Ezek 1 27 17 Юда й Ізраїлів Край це купці твої; пшеницю з Мінніту, солодощі, і мед, і оливу й бальзам давали вони за замінний крам твій.
Hesekiel Ezek 1 27 18 Дамаск твій купець через многість виробів твоїх, через многість багатства усякого, вином із Хелбону та білою вовною.
Hesekiel Ezek 1 27 19 Ведан та Яван із Уззалу давали тобі за крам залізо оброблене, бальзам та очерет, було це замінним крамом твоїм.
Hesekiel Ezek 1 27 20 Дедан твій купець килимками до сідел при їждженні.
Hesekiel Ezek 1 27 21 Арабія та всі кедарські князі покупці це твоєї руки; ягнятами, і баранами, і козлами, ними торгівля твоя.
Hesekiel Ezek 1 27 22 Купці Шеви й Рами покупці це твої, коштовним бальзамом, і дорогим усіляким камінням та злотом давали вони за товар твій.
Hesekiel Ezek 1 27 23 Харан, і Ханне, і Еден, купці Шеви, Ашшур та Кілмад це твої покупці.
Hesekiel Ezek 1 27 24 Це твої покупці коштовним убранням: покривалами блакитними, і квітчастими, і багатокольоровими тканими виробами, міцними шнурами пов'язаними за крам твій.
Hesekiel Ezek 1 27 25 Кораблі із Таршішу твої каравани, для краму твого замінного, і став ти багатим, і став дуже славним у серці морів.
Hesekiel Ezek 1 27 26 На воду велику тебе завели твої веслярі, і в серці морів східній вітер розіб'є тебе.
Hesekiel Ezek 1 27 27 Багатство твоє та крам твій, і вироби твої замінні, мореплавці твої і твої щоглярі, ті, що латають пробої твої, і ті, що міняють замінний крам твій, і всі твої вояки, які в тебе, і всі збори твої, що серед тебе, попадають в серці морів в дні упадку твого!
Hesekiel Ezek 1 27 28 На лемент твоїх щоглярів затремтять вали морські,
Hesekiel Ezek 1 27 29 і посходять з своїх кораблів усі веслярі, мореплавці, всі морські щоглярі, на землі постають.
Hesekiel Ezek 1 27 30 І заголосять за тебе вони тужним голосом, і кричатимуть гірко, і свої голови порохом пообсипають, у попелі будуть качатись!
Hesekiel Ezek 1 27 31 І зроблять собі ради тебе жалобную лисину, і себе опережуть веретами, і плакатимуть за тобою в гіркоті душі гірким голосінням....
Hesekiel Ezek 1 27 32 І пісню жалоби сини їхні здіймуть про тебе, і над тобою співатимуть жалібно: Хто інший, як Тир, посередині моря зруйнований?
Hesekiel Ezek 1 27 33 Коли припливали вироби твої із морів, насищав ти численні народи; многотою багатства твого та виробів замінних твоїх ти збагачував земських царів!
Hesekiel Ezek 1 27 34 Тепер же, коли ти розбитий на морі, у водних глибинах, то замінний виріб твій і всі збори твої серед тебе попадали...
Hesekiel Ezek 1 27 35 Над тобою стовпіють усі остров'яни, а їхні царі затремтіли від жаху, засльозилися їхні обличчя!
Hesekiel Ezek 1 27 36 Купці серед народів глузливо свистять над тобою, ти пострахом став, і не буде навіки тебе!...
Hesekiel Ezek 1 28 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 28 2 Сину людський, скажи князеві Тиру: Так говорить Господь Бог: за те, що повищилось серце твоє й ти сказав: Я Бог, сиджу на Божому престолі в серці морів, а ти тільки людина, а не Бог, хоч ставив своє серце нарівні з серцем Божим...
Hesekiel Ezek 1 28 3 Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе.
Hesekiel Ezek 1 28 4 Своєю мудрістю та своїм розумом набув ти собі багатство, і назгромадив золота та срібла в скарбницях своїх.
Hesekiel Ezek 1 28 5 Великою своєю мудрістю та торгівлею свою помножив ти багатство своє, і повищилось твоє серце багатством своїм!
Hesekiel Ezek 1 28 6 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ти ставиш своє серце нарівні з серцем Божим,
Hesekiel Ezek 1 28 7 тому ось Я спроваджу на тебе чужих, насильників поміж народами, і вони повитягають мечі свої на красу твоєї мудрости, і зневажать красу твою.
Hesekiel Ezek 1 28 8 Вони скинуть тебе в могилу, і помреш ти смертю пробитого в серці морів.
Hesekiel Ezek 1 28 9 Чи справді ти скажеш: Я бог! перед убивником своїм, а ти ж тільки людина, а не Бог, у руці тих, що зневажають тебе?
Hesekiel Ezek 1 28 10 Ти помреш смертю необрізанців, від руки чужих, бо Я це сказав, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 28 11 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 28 12 Сину людський, здійми жалобну пісню на тирського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать досконалости, повен мудрости, і корона краси.
Hesekiel Ezek 1 28 13 Ти пробував ув Едені, садку Божому: усякий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз і яспіс, хризоліт, согам, і онікс, сапфір, рубін і смарагд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопілок твоїх були в тебе що дня, коли був ти створений, були вони наготовлені.
Hesekiel Ezek 1 28 14 Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння.
Hesekiel Ezek 1 28 15 Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість.
Hesekiel Ezek 1 28 16 Через велику торгівлю твою твоє нутро переповнилось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння.
Hesekiel Ezek 1 28 17 Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе.
Hesekiel Ezek 1 28 18 Многотою провин своїх, через кривду торгівлі своєї зневажив ти святині свої. І вивів Я огонь з твоєї середини, і він пожер тебе, і Я зробив тебе попелом на землі на очах усіх, хто бачить тебе.
Hesekiel Ezek 1 28 19 Усі, хто знає тебе серед народів, остовпіють над тобою; ти пострахом станеш, і не буде тебе аж навіки!...
Hesekiel Ezek 1 28 20 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 28 21 Сину людський, зверни своє обличчя до Сидону, і пророкуй на нього,
Hesekiel Ezek 1 28 22 та й скажеш: так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Сидоне, і буду шанований серед тебе, і пізнають, що Я Господь, коли робитиму на нього присуди, і коли покажу Свою святість серед нього.
Hesekiel Ezek 1 28 23 І пошлю на нього моровицю та кров на його вулиці, і впаде серед нього пробитий, що прийде на нього знавкола, і пізнають, що Я Господь.
Hesekiel Ezek 1 28 24 І не буде вже для Ізраїлевого дому колючої тернини та будяччя, що приносить біль зо всіх їхніх околиць, що погорджують ними, і пізнають вони, що Я Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 28 25 Так говорить Господь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із народів, між якими вони розпорошені, то Я покажу на ньому Свою святість на очах народів, і вони осядуть на землі своїй, яку Я дав Своєму рабові Якову.
Hesekiel Ezek 1 28 26 І осядуть вони на ній безпечно, і будуватимуть доми та садитимуть виноградники, і будуть сидіти безпечно, коли Я чинитиму присуди на всіх тих, що погорджують ними з їхнього довкілля. І пізнають вони, що Я Господь, їхній Бог!
Hesekiel Ezek 1 29 1 За десятого року, десятого місяця, дванадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 29 2 Сину людський, зверни своє обличчя до фараона, єгипетського царя, і пророкуй на нього та на ввесь Єгипет.
Hesekiel Ezek 1 29 3 Говори та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, фараоне, царю єгипетський, крокодиле великий, що лежиш серед своїх рік, що говориш: Моя річка моя, і я утворив її для себе!
Hesekiel Ezek 1 29 4 І вкладу гачки в щелепи твої, і поприліплюю рибу твоїх річок до твоєї луски, і підійму тебе з середини твоїх річок, і всі риби твоїх річок поприліплюються до твоєї луски!
Hesekiel Ezek 1 29 5 І вирву тебе й кину в пустиню, тебе та всі риби річок твоїх; ти впадеш на поверхні поля, не будеш згромаджений і не будеш позбираний, для земної звірини та для птаства небесного дам Я на їжу тебе...
Hesekiel Ezek 1 29 6 І пізнають усі мешканці Єгипту, що Я Господь, бо вони були для Ізраїлевого дому очеретяною палицею.
Hesekiel Ezek 1 29 7 Коли вони хапались за тебе долонею, ти ламався й роздирав їм усе рамено; а коли вони опиралися на тебе, ти ламався й чинив, що їм тряслися всі стегна.
Hesekiel Ezek 1 29 8 Тому так говорить Господь Бог: Ось Я наведу на тебе меча, і витну з-між тебе людину й скотину.
Hesekiel Ezek 1 29 9 І стане єгипетський край спустошенням та руїною, і пізнають вони, що Я Господь, за те, що він говорив: Річка моя, і то я її утворив!
Hesekiel Ezek 1 29 10 Тому ось Я проти тебе та проти річок твоїх, і оберну єгипетський край на поруйновані руїни, на спустошення від Міґдолу аж до Севене, і аж до границі Етіопії,
Hesekiel Ezek 1 29 11 не перейде по ньому нога людська, і нога звірини не перейде по ньому, і не буде він замешканий сорок років...
Hesekiel Ezek 1 29 12 І оберну Я єгипетський край на спустошення серед спустошених країв, а його міста серед поруйнованих міст будуть спустошенням сорок років, і розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях...
Hesekiel Ezek 1 29 13 Бо так говорить Господь Бог: Наприкінці сорока років позбираю Єгипет з-між народів, де вони були розпорошені.
Hesekiel Ezek 1 29 14 І верну долю Єгипту, і верну їх до краю Патрос, до краю їхнього походження, і вони будуть там царством слабим.
Hesekiel Ezek 1 29 15 З-поміж царств воно буде найнижче, і не підійметься вже понад народами, і поменшу їх, щоб не панували над народами.
Hesekiel Ezek 1 29 16 І не буде вже воно для Ізраїлевого дому надією, яка пригадувала б беззаконня, коли вони, зверталися до нього. І пізнають вони що Я Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 29 17 І сталося за двадцятого й сьомого року, першого місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 29 18 Сину людський, Навуходоносор, цар вавилонський, змусив своє військо робити велику працю проти Тиру. Кожна голова вилисіла, і всяке рамено витерте, та нема нагороди ані йому, ані війську його від Тиру за ту працю, яку він робив проти нього.
Hesekiel Ezek 1 29 19 Тому так говорить Господь Бог: Ось Я дам Навуходоносорові, цареві вавилонському, єгипетську землю, і він забере багатство її, і ограбує грабунком її, і забере її здобиччю, і вона стане нагородою для війська його.
Hesekiel Ezek 1 29 20 За працю його, яку він робив у ній, Я даю йому єгипетську землю, бо вони це зробили Мені, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 29 21 Того дня вирощу рога Ізраїлевому домові, а тобі відкрию уста серед них. І вони пізнають, що Я Господь.
Hesekiel Ezek 1 30 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 30 2 Сину людський, пророкуй, і скажеш: Так говорить Господь Бог: Голосіть Ой! цього дня!
Hesekiel Ezek 1 30 3 Бо близький день, і близький день Господній, день хмарний, настає час народів!
Hesekiel Ezek 1 30 4 І прийде меч на Єгипет, і буде тремтіння в Етіопії, коли будуть падати забиті в Єгипті, і заберуть багатство його, і будуть розбиті основи його.
Hesekiel Ezek 1 30 5 Куш, і Пут, і Луд, і ввесь помішаний народ, і Кув, і сини землі заповіту попадають з ними від меча.
Hesekiel Ezek 1 30 6 Так говорить Господь: І попадають підпори Єгипту, і так упаде гординя сили його, від Міґдолу аж до Севене, від меча попадають у ньому, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 30 7 І буде він спустошений серед попустошених країв, а міста його будуть серед міст поруйнованих.
Hesekiel Ezek 1 30 8 І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам огонь на Єгипет, і будуть поторощені всі, хто йому помагає.
Hesekiel Ezek 1 30 9 Того дня повиходять посланці з-перед Мого лиця на кораблях, щоб налякати безпечну Етіопію, і буде через них жах, як у день Єгипту, бо це ось надходить!
Hesekiel Ezek 1 30 10 Так говорить Господь Бог: І Я зроблю кінець єгипетському многолюдству рукою Навуходоносора, вавилонського царя.
Hesekiel Ezek 1 30 11 Він та народ його з ним, насильники людів, будуть спроваджені знищити землю, і вони повитягують мечі свої на Єгипет, і наповнять край побитими!
Hesekiel Ezek 1 30 12 І оберну Я річки на суходіл, і передам землю в руку злочинців, і спустошу край та все, що в ньому, рукою чужих. Я, Господь, це сказав!
Hesekiel Ezek 1 30 13 Так говорить Господь Бог: І повигублюю божків, і зроблю кінець бовванам з Нофу, і не буде вже князів в єгипетському краї, і дам пострах на єгипетську землю.
Hesekiel Ezek 1 30 14 І Патрос спустошу, і дам огонь у Цоан, і буду виконувати присуди в Но.
Hesekiel Ezek 1 30 15 І виллю Я гнів Свій на Сіна, твердиню єгипетську, і витну многолюдство Но.
Hesekiel Ezek 1 30 16 І пошлю Я огонь на Єгипет, сильно буде корчитись Сін, а Но буде проламаний, а на Ноф нападуть вороги вдень.
Hesekiel Ezek 1 30 17 Юнаки Авену та Пі-Весету попадають від меча, а інші підуть у полон.
Hesekiel Ezek 1 30 18 А в Тахпанхесі потемніє день, коли Я ламатиму там єгипетські ярма, і скінчиться в ньому пиха сили його. Самого його хмара закриє, а його дочки підуть у полон...
Hesekiel Ezek 1 30 19 І буду виконувати присуди над Єгиптом, і вони пізнають, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 30 20 І сталося, за одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 30 21 Сину людський, Я зламав рамено фараона, єгипетського царя, і ось воно не буде перев'язане, щоб дати ліки, щоб покласти пов'язку, щоб обвинути його, і щоб зміцнити його вхопитися за меча.
Hesekiel Ezek 1 30 22 Тому так говорить Господь Бог: Ось Я на фараона, єгипетського царя, і поламаю рамена його, те дуже та те зламане, і викину меча з його руки.
Hesekiel Ezek 1 30 23 І розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях.
Hesekiel Ezek 1 30 24 І зміцню рамена вавилонського царя, і дам меча Свого в його руку, і зламаю Я фараонові рамена, і він буде стогнати стогоном проколеного перед ним.
Hesekiel Ezek 1 30 25 І зміцню Я рамена вавилонського царя, а фараонові рамена опадуть. І пізнають вони, що Я Господь, коли Я дам Свого меча в руку вавилонського царя, і простягну його на єгипетську землю.
Hesekiel Ezek 1 30 26 І розпорошу Єгипет серед народів, і порозсипаю їх по краях. І пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 31 1 І сталося за одинадцятого року, третього місяця, першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 31 2 Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його многолюдства: До кого ти вподоблюєшся в своїй величі?
Hesekiel Ezek 1 31 3 Ось Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасними галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий, і аж між хмарами буде верховіття його.
Hesekiel Ezek 1 31 4 Води його виховали, безодня його викохала, він річки свої попровадив навколо свого насадження, а канали свої посилав до всіх дерев польових.
Hesekiel Ezek 1 31 5 Тому його зріст став вищий від усіх польових дерев, і помножилися галузки його, і від великої води його віття повидовжувалось, коли вигнався він.
Hesekiel Ezek 1 31 6 В його віттях кублилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.
Hesekiel Ezek 1 31 7 І був він уродливий висотою свого зросту, довготою галузок своїх, бо його корінь був при великих водах.
Hesekiel Ezek 1 31 8 Кедри в Божому садку не були рівні йому, кипариси не були подібні до галузок його, а платани не були, як його віття. Жодне дерево в Божому садку не було подібне до нього красою своєю!
Hesekiel Ezek 1 31 9 Я оздобив його ряснотою галузок його, і йому заздрили всі еденські дерева, що в Божому садку.
Hesekiel Ezek 1 31 10 Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти повищився зростом, і дав верховіття своє аж між хмари, і повищилося серце його, коли він став високим,
Hesekiel Ezek 1 31 11 то дай його в руку сильного з народів, він конче зробить йому за його беззаконня, за це Я вигнав його!
Hesekiel Ezek 1 31 12 І витяли його чужі, насильники народів, і повідкидали його. На гори й на всі долини попадали галузки його, і було поламане віття його по всіх потоках землі, а всі народи землі повиходили з тіні його й покинули його.
Hesekiel Ezek 1 31 13 Над його руїнами пробувало все небесне птаство, а при галуззях його була всяка польова звірина,
Hesekiel Ezek 1 31 14 щоб не повищувалися своїм зростом усі дерева при воді, і не давали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п'ють воду, бо всі вони віддані смерті до підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили.
Hesekiel Ezek 1 31 15 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу, учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана велика вода, і затемнив над ним Лівана, а всі польові дерева помліли над ним.
Hesekiel Ezek 1 31 16 Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному краї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п'ють воду.
Hesekiel Ezek 1 31 17 Також вони зійшли з ними до шеолу, до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів.
Hesekiel Ezek 1 31 18 До кого став ти так подібний у славі та в великості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до підземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолюдство його, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 32 1 І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 32 2 Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!
Hesekiel Ezek 1 32 3 Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну!
Hesekiel Ezek 1 32 4 І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі...
Hesekiel Ezek 1 32 5 І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню...
Hesekiel Ezek 1 32 6 І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища...
Hesekiel Ezek 1 32 7 А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла...
Hesekiel Ezek 1 32 8 Всі світила, що світять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 32 9 І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.
Hesekiel Ezek 1 32 10 І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого...
Hesekiel Ezek 1 32 11 Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе!
Hesekiel Ezek 1 32 12 Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене...
Hesekiel Ezek 1 32 13 І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити.
Hesekiel Ezek 1 32 14 Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 32 15 Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!...
Hesekiel Ezek 1 32 16 Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 32 17 І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 32 18 Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!
Hesekiel Ezek 1 32 19 Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!
Hesekiel Ezek 1 32 20 Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи...
Hesekiel Ezek 1 32 21 Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем:
Hesekiel Ezek 1 32 22 Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали,
Hesekiel Ezek 1 32 23 що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих...
Hesekiel Ezek 1 32 24 Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу...
Hesekiel Ezek 1 32 25 Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він...
Hesekiel Ezek 1 32 26 Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих...
Hesekiel Ezek 1 32 27 І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,
Hesekiel Ezek 1 32 28 а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем...
Hesekiel Ezek 1 32 29 Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу...
Hesekiel Ezek 1 32 30 Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу...
Hesekiel Ezek 1 32 31 Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!...
Hesekiel Ezek 1 32 32 Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 33 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 33 2 Сину людський, говори синам свого народу, та й скажеш до них: Коли б Я спровадив на який край меча, і взяв би народ цього краю одного чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартовим,
Hesekiel Ezek 1 33 3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурмив би в сурму, й остеріг народ,
Hesekiel Ezek 1 33 4 і почув би хто голос сурми, та не був би обережний, і прийшов би меч та й захопив би його, то кров його на голові його буде!
Hesekiel Ezek 1 33 5 Голос сурми він чув, та не був обережний, кров його буде на ньому, а він, коли б був обережний, урятував би свою душу.
Hesekiel Ezek 1 33 6 А той вартовий, коли б побачив меча, що йде, і не засурмив би в сурму, а народ не був би обережний, і прийшов би меч, і захопив би одного з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартового.
Hesekiel Ezek 1 33 7 А ти, сину людський, Я дав тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остережеш їх від Мене.
Hesekiel Ezek 1 33 8 Коли б Я сказав до безбожного: Безбожнику, ти конче помреш!, а ти не говорив би, щоб остерегти безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.
Hesekiel Ezek 1 33 9 А ти, коли остережеш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не вернеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятував.
Hesekiel Ezek 1 33 10 А ти, сину людський, скажи до Ізраїлевого дому: Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми гинемо, то як будемо жити?
Hesekiel Ezek 1 33 11 Скажи їм Як живий Я, говорить Господь Бог, не прагну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих доріг, і нащо вам умирати, доме Ізраїлів?
Hesekiel Ezek 1 33 12 А ти, сину людський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого не врятує його в дні гріха його, а несправедливість несправедливого не спіткнеться він об неї в дні навернення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха.
Hesekiel Ezek 1 33 13 Коли Я скажу справедливому: Буде конче він жити, а він надіявся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде згадана, і за кривду свою, що зробив, він помре!
Hesekiel Ezek 1 33 14 А коли Я скажу до несправедливого: Конче помреш ти, а він навернеться від свого гріха, і робитиме право та справедливість:
Hesekiel Ezek 1 33 15 заставу поверне несправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!
Hesekiel Ezek 1 33 16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому згадані, право та справедливість робив він, конче буде він жити!
Hesekiel Ezek 1 33 17 І кажуть сини твого народу: Несправедлива Господня дорога! тоді як несправедлива їхня власна дорога.
Hesekiel Ezek 1 33 18 Коли справедливий відвернеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!
Hesekiel Ezek 1 33 19 А коли несправедливий відвернеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!
Hesekiel Ezek 1 33 20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його дорогами!
Hesekiel Ezek 1 33 21 І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигнання, прийшов був до мене втікач з Єрусалиму, говорячи: Побите це місто!...
Hesekiel Ezek 1 33 22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед приходом цього втікача, і Він відкрив мої уста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!
Hesekiel Ezek 1 33 23 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 33 24 Сину людський, мешканці цих руїн на Ізраїлевій землі говорять так: Авраам був один, та проте посів цей Край, а нас багато, нам даний цей Край на спадщину!
Hesekiel Ezek 1 33 25 Тому скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зводите до бовванів своїх, і кров проливаєте, і цей Край посядете ви?
Hesekiel Ezek 1 33 26 Ви спираєтесь на свого меча, робите гидоту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, і цей Край посядете ви?
Hesekiel Ezek 1 33 27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, ті, хто в руїнах, попадають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині, щоб пожерла його, а ті, хто в твердинях та в печерах, помруть від моровиці!
Hesekiel Ezek 1 33 28 І оберну Я цей Край на спустошення та на сплюндрування, і скінчиться пиха сили його, і опустошіють Ізраїлеві гори, так що не буде й перехожого...
Hesekiel Ezek 1 33 29 І пізнають вони, що Я Господь, коли Я оберну цей Край на спустошення та на сплюндрування за всі їхні гидоти, що зробили вони.
Hesekiel Ezek 1 33 30 А ти, сину людський, сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа?
Hesekiel Ezek 1 33 31 І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою.
Hesekiel Ezek 1 33 32 І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують!
Hesekiel Ezek 1 33 33 А коли оце прийде, ось воно вже приходить! то пізнають вони, що серед них був пророк.
Hesekiel Ezek 1 34 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 34 2 Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пастирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих пастирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе! Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?
Hesekiel Ezek 1 34 3 Жир ви їсте, та вовну вдягаєте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасете!
Hesekiel Ezek 1 34 4 Слабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев'язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю!
Hesekiel Ezek 1 34 5 І порозпорошувалися вони з браку пастиря, і стали за їжу для всякої польової звірини, і порозбігалися...
Hesekiel Ezek 1 34 6 Блукає отара Моя по всіх горах та по всіх високих згір'ях, і по всій широкій землі розпорошена отара Моя, і немає нікого, хто турбувався б про них, і немає нікого, хто б їх шукав!...
Hesekiel Ezek 1 34 7 Тому, пастирі, послухайте слова Господнього:
Hesekiel Ezek 1 34 8 Як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що отара Моя полишена на здобич, і стала отара Моя за їжу для всякої польової звірини через брак пастиря, і пастирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасуть пастирі Мої, а отари Моєї не пасуть,
Hesekiel Ezek 1 34 9 тому, пастирі, послухайте слова Господнього:
Hesekiel Ezek 1 34 10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих пастирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву їх від пасіння отари, і ті пастирі не будуть уже пасти самих себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за їжу.
Hesekiel Ezek 1 34 11 Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх.
Hesekiel Ezek 1 34 12 Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.
Hesekiel Ezek 1 34 13 І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю.
Hesekiel Ezek 1 34 14 На пасовищі доброму пастиму їх, і на високих Ізраїлевих горах буде їхній випас, там вони будуть лежати на випасі доброму, і випасатимуть сите пасовище на Ізраїлевих горах!
Hesekiel Ezek 1 34 15 Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 34 16 Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев'яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям!
Hesekiel Ezek 1 34 17 А ви, отаро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я буду судити між вівцею й вівцею, між бараном і козлами.
Hesekiel Ezek 1 34 18 Чи мало вам того, що ви спасуєте хороше пасовище, а решту ваших пасовищ ви топчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте, а позосталу ногами своїми каламутите?
Hesekiel Ezek 1 34 19 І отара Моя мусить випасати потоптане вашими ногами, і пити скаламучене вашими ногами!
Hesekiel Ezek 1 34 20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу між вівцею ситою й між вівцею худою.
Hesekiel Ezek 1 34 21 За те, що ви боком і раменом попихаєте, і рогами вашими колете всіх слабих, аж поки не порозпорошуєте їх геть,
Hesekiel Ezek 1 34 22 то Я спасу отару Свою, і вона не буде вже за здобич, і Я розсуджу між вівцею та вівцею!
Hesekiel Ezek 1 34 23 І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря!
Hesekiel Ezek 1 34 24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид князем серед них. Я, Господь, це сказав!
Hesekiel Ezek 1 34 25 І складу Я з ними заповіта миру, і прикінчу на землі злу звірину, і вони пробуватимуть в пустині безпечно, і будуть спати по лісах.
Hesekiel Ezek 1 34 26 І вчиню їх та довкілля Мого взгір'я благословенням, і спущу дощ в його часі, будуть це дощі благословенні.
Hesekiel Ezek 1 34 27 І польове дерево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я Господь, коли зламаю занози їхнього ярма, і врятую їх від руки тих, хто їх поневолив.
Hesekiel Ezek 1 34 28 І не будуть уже вони за здобич для народів, і звірина земна не жертиме їх, і будуть вони сидіти безпечно, і не буде нікого, хто б їх настрашив.
Hesekiel Ezek 1 34 29 І викохаю їм саджанця на славу, і не будуть вони вже забрані голодом із землі, і не понесуть уже ганьби народів.
Hesekiel Ezek 1 34 30 І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, з ними, а вони народ Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 34 31 А ви отара Моя, отара Мого випасу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 35 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 35 2 Сину людський, зверни своє обличчя до гори Сеїр, і пророкуй на неї
Hesekiel Ezek 1 35 3 та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, горо Сеїре, і витягну руку Свою на тебе, й оберну тебе на спустошення та на сплюндрування.
Hesekiel Ezek 1 35 4 Міста твої оберну на руїну, а ти будеш спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 35 5 За те, що ти маєш вічну ворожнечу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінцевої,
Hesekiel Ezek 1 35 6 тому як живий Я, говорить Господь Бог, на кров оберну тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!
Hesekiel Ezek 1 35 7 Оберну Я гору Сеїр на спустошення та на сплюндрування, і витну з неї того, хто йде та вертається.
Hesekiel Ezek 1 35 8 І наповню його гори трупами його! Згір'я твої й долини твої та всі твої річища, побиті мечем попадають у них!
Hesekiel Ezek 1 35 9 На вічні руїни оберну Я тебе, а міста твої не заселяться, і пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 35 10 За те, що ти кажеш: Два ці народи, і два ці краї будуть мої, і ми посядемо те, де Господь був,
Hesekiel Ezek 1 35 11 тому, як живий Я, говорить Господь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздрістю твоєю, які ти робив із своєї ненависти до них, і вони пізнають Мене, коли буду судити тебе.
Hesekiel Ezek 1 35 12 І пізнаєш ти, що Я Господь, чув усі образи твої, які ти казав на Ізраїлеві гори, говорячи: Вони опустошілі, дані нам на їжу!
Hesekiel Ezek 1 35 13 І ви величалися проти Мене своїми устами, і збільшували проти Мене слова свої, Я це чув!
Hesekiel Ezek 1 35 14 Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню її тобі спустошенням!
Hesekiel Ezek 1 35 15 Як радієш ти зо спадку Ізраїлевого дому через те, що опустошіло воно, так зроблю Я й тобі. Спустошенням станеш, горо Сеїре, та ввесь Едом, увесь він, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 36 1 А ти, сину людський, пророкуй на Ізраїлеві гори, та й скажеш: Ізраїлеві гори, послухайте слова Господнього!
Hesekiel Ezek 1 36 2 Так говорить Господь Бог: За те, що ворог говорить на вас Ага! і вічні пагірки стали вам за спадщину,
Hesekiel Ezek 1 36 3 тому пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пустошено й топтано вас знавкола, щоб були ви спадком для останку народів, і були ви взяті на кінчик язика й на балаканину народу,
Hesekiel Ezek 1 36 4 тому, Ізраїлеві гори, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згір'їв, до річищ та до долин, і до спустошілих руїн, і до опущених міст, що стали за здобич та за посміховисько для решти тих народів, що навколо.
Hesekiel Ezek 1 36 5 Так говорить Господь Бог: Поправді кажу, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих народів та на ввесь Едом, що взяли собі Мій Край за спадок у радості всього серця, у погорді душі, щоб вигнати його на здобич.
Hesekiel Ezek 1 36 6 Тому пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до річищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ревності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили ганьбу народів.
Hesekiel Ezek 1 36 7 Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою руку, що ті люди, які навколо вас, вони понесуть свою ганьбу!
Hesekiel Ezek 1 36 8 А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше віття, і будете приносити плід свій для Мого народу Ізраїля, бо вони зблизилися, щоб прийти.
Hesekiel Ezek 1 36 9 Бо ось Я прийду до вас, і звернуся до вас, і ви будете оброблені та обсіяні.
Hesekiel Ezek 1 36 10 І розмножу на вас людину, увесь Ізраїлів дім, усього його, і будуть заселені ці міста, а руїни будуть забудовані.
Hesekiel Ezek 1 36 11 І розмножу на вас людину та скотину, і вони помножаться та розплодяться, і позаселюю вас, як за вашої давнини, і буду чинити вам краще, як за ваших початків, і ви пізнаєте, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 36 12 І попроваджу на вас людину, мій народ Ізраїлів, і вони посядуть тебе, і станеш ти їм на спадок, і не будеш уже більше позбавляти їх дітей.
Hesekiel Ezek 1 36 13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси людину, і позбавляєш народ свій дітей,
Hesekiel Ezek 1 36 14 тому ти не будеш уже їсти людини, і більше не позбавиш свій народ дітей, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 36 15 І не почуєш уже ти більше ганьби від поган, і наруги народів не будеш більше носити, і не вчиниш більше, щоб народ твій спотикався, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 36 16 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 36 17 Сину людський, Ізраїлів дім вони жили на землі своїй, та й занечистили її своєю дорогою та своїми вчинками, як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем!
Hesekiel Ezek 1 36 18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовванами своїми занечистили її.
Hesekiel Ezek 1 36 19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпорошені по країнах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсудив Я їх.
Hesekiel Ezek 1 36 20 І коли прийшли вони до тих народів, куди поприходили, то зневажили святе Моє Ймення, коли стали до них говорити: Вони народ Господа, та з землі Його повиходили!
Hesekiel Ezek 1 36 21 І змилувався Я над Своїм святим Ім'ям, що його зневажив Ізраїлів дім серед народів, куди вони поприходили.
Hesekiel Ezek 1 36 22 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Не для вас Я роблю це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Ймення, яке ви зневажили серед народів, куди ви поприходили.
Hesekiel Ezek 1 36 23 І освячу Я велике Ім'я Своє, зневажене серед народів, що ви зневажили серед них, і пізнають ті люди, що Я Господь, говорить Господь Бог, коли Я покажу Свою святість серед вас на їхніх очах.
Hesekiel Ezek 1 36 24 І візьму вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу вас до вашої землі.
Hesekiel Ezek 1 36 25 І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас.
Hesekiel Ezek 1 36 26 І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.
Hesekiel Ezek 1 36 27 І духа Свого дам Я до вашого нутра, і зроблю Я те, що уставами Моїми будете ходити, а постанови Мої будете стерегти та виконувати.
Hesekiel Ezek 1 36 28 І ви будете сидіти в Краю, якого Я дав вашим батькам, і будете Мені народом, а Я буду вам Богом!
Hesekiel Ezek 1 36 29 І спасу вас від усіх ваших нечистот, і покличу збіжжя, і помножу його, і не дам на вас голоду.
Hesekiel Ezek 1 36 30 І намножу плід дерева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися сорому через голод між народами.
Hesekiel Ezek 1 36 31 І згадаєте ви про ваші дороги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бридитися самих себе за свої провини та за гидоти свої.
Hesekiel Ezek 1 36 32 Не для вас Я це робитиму, говорить Господь Бог, нехай буде це вам відоме! Зашарійтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів доме!
Hesekiel Ezek 1 36 33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очищу вас зо всіх ваших провин, то позаселюю ці міста, і будуть забудовані руїни.
Hesekiel Ezek 1 36 34 А спустошена земля буде оброблювана за те, що була спустошенням на очах кожного перехожого.
Hesekiel Ezek 1 36 35 І скажуть: Цей опустошілий Край став як той еденський садок, а ці міста, повалені й попустошені та поруйновані, тепер укріплені та замешкані!
Hesekiel Ezek 1 36 36 І пізнають народи, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйноване, засадив спустошіле. Я, Господь, говорив це і зробив!
Hesekiel Ezek 1 36 37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилюся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помножу їх, як людську отару!
Hesekiel Ezek 1 36 38 Як освячена отара, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйновані міста, повні отари людської, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 37 1 Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона повна кісток!
Hesekiel Ezek 1 37 2 І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі!
Hesekiel Ezek 1 37 3 І сказав Він мені: Сину людський, чи оживуть оці кості? А я відказав: Господи Боже, Ти знаєш!
Hesekiel Ezek 1 37 4 І сказав Він мені: Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!
Hesekiel Ezek 1 37 5 Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа і ви оживете!
Hesekiel Ezek 1 37 6 І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 37 7 І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї.
Hesekiel Ezek 1 37 8 І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.
Hesekiel Ezek 1 37 9 І сказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть!
Hesekiel Ezek 1 37 10 І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, військо дуже-дуже велике!...
Hesekiel Ezek 1 37 11 І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!
Hesekiel Ezek 1 37 12 Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!
Hesekiel Ezek 1 37 13 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!
Hesekiel Ezek 1 37 14 І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!
Hesekiel Ezek 1 37 15 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 37 16 А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: Юді та синам Ізраїля, його друзям. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його.
Hesekiel Ezek 1 37 17 І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, і вони стануть за одне в твоїй руці!
Hesekiel Ezek 1 37 18 І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?
Hesekiel Ezek 1 37 19 то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, і стануть вони одним у Моїй руці!
Hesekiel Ezek 1 37 20 І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.
Hesekiel Ezek 1 37 21 І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.
Hesekiel Ezek 1 37 22 І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.
Hesekiel Ezek 1 37 23 І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!
Hesekiel Ezek 1 37 24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.
Hesekiel Ezek 1 37 25 І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!
Hesekiel Ezek 1 37 26 І складу з ними заповіта миру, це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!
Hesekiel Ezek 1 37 27 І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.
Hesekiel Ezek 1 37 28 І пізнають ці народи, що Я Господь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!
Hesekiel Ezek 1 38 1 І було мені слово Господнє таке:
Hesekiel Ezek 1 38 2 Сину людський, зверни своє обличчя до Ґоґа, краю Маґоґа, князя Рошу, Мешеху та Тувалу, і пророкуй на нього
Hesekiel Ezek 1 38 3 та й скажеш: Так сказав Господь: Ось Я проти тебе, Ґоґу, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!
Hesekiel Ezek 1 38 4 І заверну тебе, і вкладу гачки в щелепи твої, і виведу тебе та все військо твоє, коней та верхівців, усі вони досконало озброєні, велике зборище, зо щитами та щитками, усі озброєні мечами.
Hesekiel Ezek 1 38 5 Парас, Куш і Пут із ними, усі вони зо щитом та з шоломом.
Hesekiel Ezek 1 38 6 Ґомер і всі орди його, дім Тоґарми, кінці північні та всі відділи його, численні народи з тобою.
Hesekiel Ezek 1 38 7 Приготуйся, і приготуй собі ти та все зборище твоє, зібрані при тобі, і будеш для них сторожею.
Hesekiel Ezek 1 38 8 По багатьох днях ти будеш потрібний, у кінці років прийдеш до Краю, що повернений від меча, що зібраний від численних народів, на Ізраїлеві гори, що завжди були руїною, а він був виведений від народів, і всі вони сидять безпечно.
Hesekiel Ezek 1 38 9 І вийдеш, прийдеш як буря, будеш як хмара, щоб покрити землю, ти та всі відділи твої, та численні народи з тобою.
Hesekiel Ezek 1 38 10 Так говорить Господь Бог: І станеться того дня, увійдуть слова на твоє серце, і ти будеш думати злу думку,
Hesekiel Ezek 1 38 11 та й скажеш: Піду на неукріплений край, знайду спокійних, що безпечно сидять, усі вони сидять в осадах без муру, і нема в них засува та воріт,
Hesekiel Ezek 1 38 12 щоб набрати здобичі, і чинити грабунок, щоб повернути свою руку на заселені руїни, і на народ, зібраний з народів, що набувають добуток та маєток, що сидять посеред землі.
Hesekiel Ezek 1 38 13 Шева та Дедан, і купці Таршішу, і всі левчуки його скажуть тобі: Чи ти прийшов набрати здобичі, чи ти зібрав своє зборище, щоб чинити грабунок, щоб винести срібло та золото, щоб набрати добутку та маєтку, щоб набрати великої здобичі?
Hesekiel Ezek 1 38 14 Тому пророкуй, сину людський, та й скажеш до Ґоґа: Так говорить Господь Бог: Чи того дня, коли народ Мій сидітиме безпечно, ти не довідаєшся про це?
Hesekiel Ezek 1 38 15 І прийдеш із свого місця, із північних кінців, ти та численні народи з тобою, всі вони гарцюють на конях, зборище велике й військо численне!
Hesekiel Ezek 1 38 16 І здіймешся на народ Мій Ізраїлів, як хмара, щоб покрити землю. Буде це на кінці днів, і виведу тебе на Мій Край, щоб народи пізнали Мене, коли Я покажу Свою святість тобі, Ґоґу, на їхніх очах.
Hesekiel Ezek 1 38 17 Так говорить Господь Бог: Чи ти той, що про нього говорив Я за давніх днів через Моїх рабів, Ізраїлевих пророків, що пророкували за тих днів про роки, щоб привести тебе на них?
Hesekiel Ezek 1 38 18 І станеться того дня, у дні приходу Ґоґа на Ізраїлеву землю, говорить Господь Бог, увійде ревність Моя в ніздрі Мої.
Hesekiel Ezek 1 38 19 І в ревності своїй, в огні Свого гніву Я сказав: цього дня буде великий трус на Ізраїлевій землі.
Hesekiel Ezek 1 38 20 І затремтять перед Моїм лицем морські риби та птаство небесне, і польова звірина, всяке гаддя, що плазує по землі, і всяка людина, що на поверхні землі, і будуть поруйновані гори, і поваляться урвища, і всякий мур на землю впаде.
Hesekiel Ezek 1 38 21 І покличу проти нього меча на всіх горах Моїх, говорить Господь Бог, меч кожного буде на брата його!
Hesekiel Ezek 1 38 22 І буду судитися з ними моровицею та кров'ю, і пущу заливний дощ та камінний град, огонь та сірку на нього та на відділи його, та на численні народи, що з ним.
Hesekiel Ezek 1 38 23 І звеличуся, і покажу Свою святість, і буду пізнаний на очах численних народів, і вони пізнають, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 39 1 А ти, сину людський, пророкуй на Ґоґа та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Ото Я на тебе, княже Рошу, Мешеху та Тувалу!
Hesekiel Ezek 1 39 2 І верну тебе, і попроваджу тебе, і підійму тебе з північних кінців, і впроваджу тебе на Ізраїлеві гори.
Hesekiel Ezek 1 39 3 І виб'ю лука твого з твоєї лівиці, а твої стріли кину з твоєї правиці.
Hesekiel Ezek 1 39 4 Упадеш на Ізраїлевих горах ти й усі відділи твої та народи, що з тобою; віддам тебе на з'їдження хижому птаству, усякому крилатому та польовій звірині.
Hesekiel Ezek 1 39 5 На відкритому полі впадеш ти, бо це Я говорив, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 39 6 І пошлю Я огонь на Маґоґа та на тих, що безпечно замешкують острови, і пізнають вони, що Я Господь!
Hesekiel Ezek 1 39 7 А Своє святе Ім'я розголошу посеред Мого народу Ізраїля, і більше не дам зневажити святе Моє Ймення, і народи пізнають, що Я Господь, Святий Ізраїлів!
Hesekiel Ezek 1 39 8 Ось прийде і станеться, говорить Господь Бог, це той день, що Я говорив.
Hesekiel Ezek 1 39 9 І повиходять мешканці Ізраїлевих міст, і накладуть огонь, і палитимуть зброю та щитка й щита, лука та стріли, і ручноно кия та ратище, і будуть ними палити огонь сім років.
Hesekiel Ezek 1 39 10 І не будуть носити дров з поля, і не будуть рубати з лісів, бо зброєю будуть палити огонь, і візьмуть здобич із тих, хто брав здобич із них, і пограбують тих, хто їх грабував, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 39 11 І станеться того дня, дам Я там Ґоґові місце гробу в Ізраїлі, Долину Перехожих, на схід від моря, і що замикає дорогу перехожим. І поховають там Ґоґа й усе його многолюдство, та й назвуть: Долина Многолюдства Ґоґа.
Hesekiel Ezek 1 39 12 І буде ховати їх Ізраїлів дім, щоб очистити землю, сім місяців.
Hesekiel Ezek 1 39 13 І буде ховати ввесь народ краю, і він стане для них за пам'ятку, того дня, коли Я прославлю Себе, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 39 14 І відділять людей, які без перерви ходитимуть по краю й ховатимуть з перехожими позосталих ще на поверхні землі, щоб її очистити. По семи місяцях вони ще будуть вишукувати.
Hesekiel Ezek 1 39 15 І перейдуть ті обхідники по краю, і коли хто побачить людську кістку, то поставить при ній знака, аж поки не поховають її похоронники в Долині Многолюдства Ґоґа.
Hesekiel Ezek 1 39 16 А ім'я міста Гамона. І очистять землю.
Hesekiel Ezek 1 39 17 А ти, сину людський, так говорить Господь Бог: Скажи птахові, усякому крилатому, та всій польовій звірині: Згромадьтеся й прийдіть, зберіться навколо над жертвою, що Я принесу для вас, велика жертва на Ізраїлевих горах, і ви будете їсти м'ясо, і будете пити кров.
Hesekiel Ezek 1 39 18 Ви будете їсти тіло лицарів, а кров князів землі будете пити, барани, і вівці, і козли, бики, ситі башанські бики всі вони.
Hesekiel Ezek 1 39 19 І будете їсти лій аж до ситости, і будете пити кров аж до впоєння з Моєї жертви, яку Я приніс для вас,
Hesekiel Ezek 1 39 20 і насититеся при Моєму столі кіньми та верхівцями, лицарями та всякими вояками, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 39 21 І дам Свою славу між народами, і побачать усі народи Мій суд, що зроблю Я, та Мою руку, що на них покладу.
Hesekiel Ezek 1 39 22 І пізнає Ізраїлів дім, що Я Господь, їхній Бог, від цього дня й далі.
Hesekiel Ezek 1 39 23 І пізнають народи, що Ізраїлів дім пішов на вигнання за провини свої, за те, що спроневірилися Мені, а Я сховав був від них лице Своє, і віддав їх у руку їхніх неприятелів, і всі вони попадали від меча.
Hesekiel Ezek 1 39 24 За їхньою нечистістю та за їхнє беззаконня зробив Я це з ними, і сховав від них лице Своє.
Hesekiel Ezek 1 39 25 Тому так говорить Господь Бог: Тепер поверну долю Якова, і змилуюся над усім Ізраїлевим домом, і буду ревний за Своє святе Ймення.
Hesekiel Ezek 1 39 26 І відчують вони свою ганьбу та все своє спроневірення, яким спроневірилися Мені, коли сядуть безпечно на своїй землі, і не буде вже нікого, хто б їх страшив,
Hesekiel Ezek 1 39 27 коли поверну їх з народів, і позбираю їх із країв їхніх ворогів, і покажу Свою святість у них на очах численних народів.
Hesekiel Ezek 1 39 28 І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, коли вижену їх у полон до народів, а потому позбираю їх на їхню землю, і більш не позоставлю там нікого з них.
Hesekiel Ezek 1 39 29 І не сховаю вже від них Свого лиця, бо виллю Духа Свого на Ізраїлів дім, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 40 1 Двадцятого й п'ятого року нашого вигнання, на початку року, десятого дня місяця, чотирнадцятого року по тому, як було зруйноване місто, того самого дня була на мені Господня рука, і Він упровадив мене туди.
Hesekiel Ezek 1 40 2 У Божих видіннях упровадив Він мене до Ізраїлевого Краю, і дав спочити мені на дуже високій горі, а на ній була ніби будова міста, з полудня.
Hesekiel Ezek 1 40 3 І привів мене туди, і ось чоловік, що його вид, ніби вид блискучої міді, а в його руці льняна нитка та мірнича палиця, і він стояв у брамі.
Hesekiel Ezek 1 40 4 І сказав мені цей чоловік: Сину людський, дивися своїми очима й слухай своїми вухами, і зверни своє серце на все, що я покажу тобі, бо ти приведений сюди, щоб показати тобі. Усе, що ти побачиш, об'яви Ізраїлевому домові.
Hesekiel Ezek 1 40 5 І ось мур назовні храму навколо, а в руці того чоловіка мірнича палиця на шість ліктів, на міру ліктем та долонею. І зміряв він ширину тієї будівлі одна палиця, і заввишки одна палиця.
Hesekiel Ezek 1 40 6 І прийшов він до брами, що її перед у напрямі до сходу, і ввійшов її сходами, і зміряв порога тієї брами одна палиця завширшки, і другий поріг одна палиця завширшки.
Hesekiel Ezek 1 40 7 А вартівня одна палиця завдовжки й одна палиця завширшки, а поміж вартівнями п'ять ліктів; а поріг брами з боку сінечок тієї брами, зсередини одна палиця.
Hesekiel Ezek 1 40 8 І зміряв він сіни тієї брами зсередини одна палиця.
Hesekiel Ezek 1 40 9 І зміряв сіни брами вісім ліктів, а стовпи її два лікті, а сіни брами зсередини.
Hesekiel Ezek 1 40 10 А брамні вартівні в напрямі на схід три звідси й три звідти, і міра одна їм трьом, і міра одна стовпам звідси та звідти.
Hesekiel Ezek 1 40 11 І зміряв він ширину входу до брами десять ліктів, довжина брами тринадцять ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 12 А розмежування перед вартівнями один лікоть, і один лікоть звідти, а вартівня шість ліктів звідси й шість ліктів звідти.
Hesekiel Ezek 1 40 13 І зміряв браму з даху вартівні до даху її, завширшки двадцять і п'ять ліктів, двері навпроти дверей.
Hesekiel Ezek 1 40 14 І поробив стовпи, шістдесят ліктів, і до стовпів підходить подвір'я, навколо брами.
Hesekiel Ezek 1 40 15 А від переду брамного входу аж до переду сіней внутрішньої брами п'ятдесят ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 16 І були вікна, широкі знадвору й вузькі в середині, до вартівень та до їхніх стовпів у середині брами навколо, і так до сіней, і вікна навколо до середини, а на стовпах вирізьблені пальми.
Hesekiel Ezek 1 40 17 І він впровадив мене до зовнішнього подвір'я. І ось комори та підлога, викладена з каміння, зроблена для подвір'я навколо, тридцять комір на підлозі.
Hesekiel Ezek 1 40 18 А ця підлога була позад брам, по довжині брам, долішня підлога.
Hesekiel Ezek 1 40 19 І зміряв він ширину від переду долішньої брами до переду внутрішнього подвір'я назовні, сто ліктів, на схід та на північ.
Hesekiel Ezek 1 40 20 А та брама, що перед її в напрямі на північ до зовнішнього подвір'я, він зміряв довжину її та ширину її.
Hesekiel Ezek 1 40 21 І вартівні її три звідси й три звідти, і стовпи її, і сіни її були за мірою першої брами, п'ятдесят ліктів довжина її, а ширина двадцять і п'ять на міру ліктем.
Hesekiel Ezek 1 40 22 А вікна її, і сіни її та вирізьблені пальми її за мірою брами, що перед її в напрямі на схід, а сімома східцями входять у неї, а її сіни перед ними.
Hesekiel Ezek 1 40 23 І брама внутрішнього подвір'я навпроти брами на північ та на схід. І зміряв він від брами до брами сто ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 24 І він попровадив мене в напрямі на південь, аж ось брама в напрямі на південь. І він зміряв стовпи її та сіни її за тими мірами.
Hesekiel Ezek 1 40 25 А в неї вікна та сіни її навколо, які ті вікна, п'ятдесят ліктів завдовжки, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 26 А семеро східців вхід до неї, і сіни її перед ними, а вирізьблені пальми її одна звідси, а одна звідти при стовпах її.
Hesekiel Ezek 1 40 27 А брама внутрішнього подвір'я у напрямі на південь, і він зміряв від брами до брами в напрямі на південь сто ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 28 І впровадив мене до внутрішнього подвір'я південною брамою, і зміряв південну браму за тими мірами.
Hesekiel Ezek 1 40 29 І вартівні її, і стовпи її, і сіни її за тими мірами, і вікна її, і в сінях її навколо п'ятдесят ліктів завдовжки, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 30 А сіни її навколо завдовжки двадцять і п'ять ліктів, а завширшки п'ять ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 31 І сіни її при зовнішньому подвір'ї, і пальми при стовпах її, а вісім сходів її вхід.
Hesekiel Ezek 1 40 32 І він упровадив мене до внутрішнього подвір'я в напрямі на схід, і зміряв брами за тими мірами.
Hesekiel Ezek 1 40 33 І вартівні її, і стовпи її, і сіни її за тими мірами, а в неї вікна та в її сінях навколо, завдовжки п'ятдесят ліктів, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 34 А її сіни були до зовнішнього подвір'я, а пальми її при її стовпах звідси й звідти, а вісім східців її вхід.
Hesekiel Ezek 1 40 35 І впровадив мене до північної брами, і зміряв тими мірами.
Hesekiel Ezek 1 40 36 Вартівні її, стовпи її, і її сіни та вікна в неї навколо, завдовжки п'ятдесят ліктів, а завширшки двадцять і п'ять ліктів.
Hesekiel Ezek 1 40 37 А стовпи її до зовнішнього подвір'я, а пальми при стовпах її з цього й з того боку, а вісім сходів її вхід.
Hesekiel Ezek 1 40 38 І комора, і її вхід у стовпах брам, там полощуть цілопалення.
Hesekiel Ezek 1 40 39 А в сінях брами два столи звідси й два столи звідти, щоб різати на них цілопалення й жертви за гріх та жертви за провину.
Hesekiel Ezek 1 40 40 А при зовнішньому боці, що підіймається до входу північної брами, два столи, і при боці іншому, що при сінях брами, два столи.
Hesekiel Ezek 1 40 41 Чотири столи звідси й чотири столи звідти при боці брами, вісім столів, що на них ріжуть.
Hesekiel Ezek 1 40 42 І чотири столи на цілопалення, каміння тесане, завдовжки лікоть один і і пів, а заввишки один лікоть; на них кладуть знаряддя, що ними ріжуть цілопалення та жертву.
Hesekiel Ezek 1 40 43 І гаки, на одну долоню, були приготовлені в домі навколо, а на столах жертовне м'ясо.
Hesekiel Ezek 1 40 44 А назовні внутрішньої брами були дві кімнаті у внутрішньому подвір'ї, що при північному боці брами, а їхній перед у напрямі на південь, одна при боці східньої брами, перед її у напрямі на північ.
Hesekiel Ezek 1 40 45 І сказав він до мене: Ця кімната, що перед її в напрямі на південь, для священиків, що стережуть сторожу храму.
Hesekiel Ezek 1 40 46 А та кімната, що перед її в напрямі на північ, для священиків, що виконують сторожу жертівника. Це Садокові сини, що з Левієвих синів наближуються до Господа, щоб служити Йому.
Hesekiel Ezek 1 40 47 І зміряв подвір'я завдовжки сто ліктів, і завширшки сто ліктів, чотирикутнє, а жертівник був перед храмом.
Hesekiel Ezek 1 40 48 І впровадив мене до сіней храму, і зміряв стовпа сіней, п'ять ліктів звідси, і п'ять ліктів звідти, а ширина брами три лікті звідси й три лікті звідти.
Hesekiel Ezek 1 40 49 Довжина сіней двадцять ліктів, а завширшки одинадцять ліктів, а десятьма сходами ходять до нього; а стовпи при стовпах, один звідси, а один звідти.
Hesekiel Ezek 1 41 1 І впровадив мене до храму, і він зміряв стовпи, шість ліктів завширшки звідси, і шість ліктів завширшки звідти, ширина скинії.
Hesekiel Ezek 1 41 2 А ширина входу десять ліктів, а боки входу п'ять ліктів звідси й п'ять ліктів звідти; і зміряв довжину його сорок ліктів, а завширшки двадцять ліктів.
Hesekiel Ezek 1 41 3 І ввійшов він до середини, і зміряв входового стовпа два лікті, а вхід шість ліктів, а ширина входу сім ліктів.
Hesekiel Ezek 1 41 4 І зміряв довжину його двадцять ліктів, а завширшки двадцять ліктів на переді храму. І сказав він мені: Це Святеє Святих!
Hesekiel Ezek 1 41 5 І зміряв він стіну храму шість ліктів, а ширина бічної кімнати чотири лікті кругом навколо храму.
Hesekiel Ezek 1 41 6 А кімнати бічні, кімната при кімнаті, тридцять в трьох поверхах, і входили в стіну, що храм мав для бічних кімнат навколо кругом, щоб держалися, і не держалися в стіні того храму.
Hesekiel Ezek 1 41 7 І він ставав ширший, і обертався все більше вгору до бічних кімнат, бо той храм був обернений більше вгору, кругом навколо храму, тому храм був ширший вгору, і так долішній поверх входить на горішній через середній.
Hesekiel Ezek 1 41 8 І бачив я вишину храму навколо, підвалини бічних кімнат повна палиця, шість ліктів.
Hesekiel Ezek 1 41 9 Ширина стіни, що в бічній кімнаті назовні, п'ять ліктів, а вільне місце між бічними кімнатами, що належить до храму.
Hesekiel Ezek 1 41 10 І поміж коморами завширшки двадцять ліктів кругом навколо храму.
Hesekiel Ezek 1 41 11 А вхід з бічної кімнати до вільного місця вхід один у напрямі на північ, і вхід один на південь, а ширина вільного місця п'ять ліктів кругом навколо.
Hesekiel Ezek 1 41 12 А будівля, що перед відгородженим майданом у напрямі на захід, завширшки сімдесят ліктів, а стіна будівлі п'ять ліктів, ширина кругом навколо, а довжина її дев'ятдесят ліктів.
Hesekiel Ezek 1 41 13 І він зміряв той храм, завдовжки сто ліктів, а відгороджений майдан і будівля та стіни її, завдовжки сто ліктів.
Hesekiel Ezek 1 41 14 А ширина передньої частини храму та відгородженого майдану на схід сто ліктів.
Hesekiel Ezek 1 41 15 І зміряв він довжину будівлі до переду відгородженого майдану, що позад неї, ґалерія звідси й звідти, сто ліктів, і так внутрішній храм і сінечки подвір'я.
Hesekiel Ezek 1 41 16 Пороги та вікна, широкі знадвору, і вузькі всередині, ґалерія навколо них трьох, навпроти порогу дерев'яний обклад навколо й земля до вікон, а вікна зачинені.
Hesekiel Ezek 1 41 17 Усе понад входом і аж до внутрішнього храму, і назовні при кожній стіні кругом навколо, у внутрішньому й у зовнішньому, вирізьблене,
Hesekiel Ezek 1 41 18 і було зроблене херувимами та пальмами, і пальма була між херувимом та херувимом, два обличчя в херувима.
Hesekiel Ezek 1 41 19 І людське обличчя мали пальми звідси, а обличчя левчука мали пальми звідти, пороблені при всьому домі навколо.
Hesekiel Ezek 1 41 20 Від землі аж понад вхід пороблені херувими та пальми на стіні храму.
Hesekiel Ezek 1 41 21 Храм мав чотирикутні одвірки, а перед святині мав такий самий вигляд.
Hesekiel Ezek 1 41 22 Жертівник був із дерева, три лікті високий, а довжина його два лікті, а в нього його кути й підніжжя його та стіни його дерево. І сказав він мені: Це той стіл, що перед Господнім лицем!
Hesekiel Ezek 1 41 23 А в храмі та в святині було двоє дверей.
Hesekiel Ezek 1 41 24 І в тих дверях було по дві дошці, обидві дошки оберталися, дві в одних дверях, і дві в інших дверях.
Hesekiel Ezek 1 41 25 І були зроблені на них, на дверях храму, херувими та пальми, як пороблені були в стінах, а дерев'яний ґанок при переді сіней назовні.
Hesekiel Ezek 1 41 26 І вікна, широкі знадвору й вузькі всередині, і пальми звідси та звідти при боках сіней, і такі бічні кімнати храму та стріхи.
Hesekiel Ezek 1 42 1 І він вивів мене до зовнішнього подвір'я дорогою в напрямі на північ, і ввів мене до кімнат, що навпроти відгородженої площі, і що навпроти будівлі на північ.
Hesekiel Ezek 1 42 2 Навпроти завдовжки сто ліктів, вхід північний, а завширшки п'ятдесят ліктів.
Hesekiel Ezek 1 42 3 Навпроти двадцять ліктів, що у внутрішньому подвір'ї, і навпроти викладеної підлоги, що в зовнішньому подвір'ї, ґалерія до переду ґалерії на три поверхи.
Hesekiel Ezek 1 42 4 А перед кімнатами був хід на десять ліктів ширини до внутрішнього подвір'я, дорогою ста ліктів, а виходи їхні на північ.
Hesekiel Ezek 1 42 5 А горішні кімнати були коротші, бо ґалерії забирали від них більше місця, ніж з долішніх та з середніх тієї будівлі.
Hesekiel Ezek 1 42 6 Бо вони були триповерхові, і не було в них стовпів, як стовпи подвір'я, тому вони були вужчі від долішніх та від середніх на землі.
Hesekiel Ezek 1 42 7 А мур, що назовні навпроти кімнат, у напрямі зовнішнього подвір'я, до переду кімнат довжина його п'ятдесят ліктів.
Hesekiel Ezek 1 42 8 Бо довжина тих кімнат, що в зовнішнього подвір'я, п'ятдесят ліктів, і ось на переді храму сто ліктів.
Hesekiel Ezek 1 42 9 А під тими кімнатами хід від сходу, коли входити до них з зовнішнього подвір'я.
Hesekiel Ezek 1 42 10 По ширині муру подвір'я в напрямі на схід до переду вільного місця й до переду будівлі кімнати.
Hesekiel Ezek 1 42 11 А дорога перед ними як вид кімнат, що в напрямі на північ; яка довжина, така ширина їхня, а всі виходи були за їхніми способами та за їхніми виходами.
Hesekiel Ezek 1 42 12 І як входи кімнат, що в напрямі півдня, такий був вхід на початку дороги, дороги перед відповідним муром у напрямі на схід, коли йти до них.
Hesekiel Ezek 1 42 13 І сказав він мені: Кімнати північні і кімнати південні, що на переді вільного місця, це кімнати священні, де їдять священики, що наближуються до Господа, найсвятіше, там складають найсвятіше, і жертву хлібну, і жертву за гріх, і жертву за провину, бо це місце святе.
Hesekiel Ezek 1 42 14 Коли священики ввійдуть, то не сміють виходити зо святині до зовнішнього подвір'я, і мають там складати свої шати, в яких служать, бо вони святощі. І зодягнуть вони інші шати, і тоді тільки можуть зближатися до того, що належить народові.
Hesekiel Ezek 1 42 15 І скінчив він вимірювання внутрішнього храму, і випровадив мене в напрямі брами, що перед її в напрямі на схід, і зміряв те кругом навколо.
Hesekiel Ezek 1 42 16 Він зміряв мірничою палицею східній бік, п'ять сотень палиць мірничою палицею навколо.
Hesekiel Ezek 1 42 17 Зміряв північний бік, п'ять сотень палиць мірничною палицею навколо.
Hesekiel Ezek 1 42 18 Зміряв південний бік, п'ять сотень палиць мірничою палицею.
Hesekiel Ezek 1 42 19 Обернувся до західнього боку, наміряв п'ять сотень палиць мірничою палицею.
Hesekiel Ezek 1 42 20 На чотири сторони відміряв те. Мало воно мур кругом навколо, завдовжки п'ять сотень, і завширшки п'ять сотень, щоб відділити між святим та звичайним.
Hesekiel Ezek 1 43 1 І попровадив мене до брами, до брами, що звернена в напрямі сходу.
Hesekiel Ezek 1 43 2 І ось слава Ізраїлевого Бога йшла в напрямі від сходу, а голос Його був, як шум великої води, а земля засвітилася від слави Його!
Hesekiel Ezek 1 43 3 І вид був такий же, як я бачив: як те видиво, що я бачив, коли я приходив руйнувати місто, і види були, як той вид, що я бачив при річці Кевар. І впав я на обличчя своє!
Hesekiel Ezek 1 43 4 І слава Господня ввійшла в храм у напрямі брами, що перед її в напрямі сходу!
Hesekiel Ezek 1 43 5 І підняв мене Дух, і впровадив мене до внутрішнього подвір'я, і ось слава Господня наповнила храм!
Hesekiel Ezek 1 43 6 І почув я Промовляючого до мене з храму, а той муж стояв при мені.
Hesekiel Ezek 1 43 7 І сказав Він мені: Сину людський, це місце престолу Мого, і місце стіп Моїх ніг, де Я буду перебувати навіки посеред Ізраїлевих синів, не занечистить уже Ізраїлів дім святе Ім'я Моє, вони та їхні царі розпустою своєю та трупами їхніх царів при їхньому вмиранні!
Hesekiel Ezek 1 43 8 Вони ставили свого порога при Моєму порозі, і свої одвірки при одвірках Моїх, так що тільки стіна була між Мною та між ними, і вони занечистили святе Ім'я Моє своїми гидотами, яких наробили, і Я вигубив їх у Своїм гніві...
Hesekiel Ezek 1 43 9 Тепер нехай вони віддалять від Мене розпусту свою та трупи своїх царів, і Я буду пробувати між ними навіки.
Hesekiel Ezek 1 43 10 Ти, сину людський, об'яви Ізраїлевому домові про цей храм, і вони посоромляться від своїх провин, і зміряють міру.
Hesekiel Ezek 1 43 11 А якщо вони засоромляться від усього, чого наробили, то виясни їм вигляд храму, і план його, і виходи його та його входи, і всі устави його, і всі начерки його, і всі закони його, і напиши це на очах їх, і нехай вони стережуть усякий начерк його, і всі устави його, і нехай вони роблять їх!
Hesekiel Ezek 1 43 12 Оце закон храму: на вершині гори вся границя його кругом навколо має бути Святеє Святих. Ось це закон храму.
Hesekiel Ezek 1 43 13 А оце міри жертівника ліктями, лікоть це лікоть та долоня. І основа жертівника лікоть, і лікоть завширшки, а його границя до його краю навколо одна п'ядь, і це задня сторона жертівника.
Hesekiel Ezek 1 43 14 А від основи на землі аж до долішнього обкладу жертівника два лікті, а завширшки один лікоть, а від малого відступу жертівника аж до великого чотири лікті, а завширшки лікоть.
Hesekiel Ezek 1 43 15 А жертівник чотири лікті високий, а від жертівника й вище чотири роги.
Hesekiel Ezek 1 43 16 А огнище дванадцять ліктів завдовжки на дванадцять завширшки, чотирикутнє при чотирьох своїх боках.
Hesekiel Ezek 1 43 17 А долішній обклад чотирнадцять ліктів завдовжки на чотирнадцять завширшки при чотирьох боках її, а границя навколо нього півліктя, а основа його лікоть навколо, а сходи його звернені на схід.
Hesekiel Ezek 1 43 18 І сказав Він мені: Сину людський, так говорить Господь Бог: Оце устави жертівника на день, коли він буде зроблений, щоб приносити на ньому цілопалення, і кропити на нього кров.
Hesekiel Ezek 1 43 19 І даси священикам-Левитам, що вони з Садокового насіння, що наближуються до Мене, говорить Господь Бог, щоб служили Мені, молодого бика з великої худоби на жертву за гріх.
Hesekiel Ezek 1 43 20 І візьмеш з його крови, і покропи на чотири його роги й до чотирьох кутів оправи та до границі навколо, і очисти його та освяти його.
Hesekiel Ezek 1 43 21 І візьмеш бика тієї жертви за гріх, і спалять його на означеному місці храму назовні святині.
Hesekiel Ezek 1 43 22 А другого дня принесеш у жертву козла безвадного на жертву за гріх, і очистять жертівника, як очистили биком.
Hesekiel Ezek 1 43 23 А коли покінчиш очищати, принесеш у жертву молодого бика з великої худоби, безвадного, і безвадного барана з отари.
Hesekiel Ezek 1 43 24 І приведи їх перед Господнє лице, і кинуть священики на них сіль, і принесуть їх цілопаленням для Господа.
Hesekiel Ezek 1 43 25 Сім день будеш приготовляти козла жертви за гріх на кожен день, і молодого бика з великої худоби, і барана з отари, безвадних приготовлять.
Hesekiel Ezek 1 43 26 Сім день будуть очищати того жертівника, і очистять його, і освятять його.
Hesekiel Ezek 1 43 27 І скінчаться ті дні, і станеться, восьмого дня й далі приготовлять священики на жертівнику ваші цілопалення та ваші жертви мирні, і вподобаю Собі вас, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 44 1 І вернув мене в напрямі брами зовнішньої святині, що обернена на схід, а вона замкнена.
Hesekiel Ezek 1 44 2 І сказав мені Господь: Брама ця буде замкнена, не буде відчинена, і ніхто не ввійде в неї, бо в неї ввійшов Господь, Бог Ізраїлів, і вона буде замкнена.
Hesekiel Ezek 1 44 3 Князь, сам князь буде сидіти в ній, щоб їсти хліб перед Господнім лицем; сіньми брами він увійде, і сіньми вийде.
Hesekiel Ezek 1 44 4 І випровадив мене в напрямі північної брами до переду храму, і побачив я, аж ось слава Господня наповнила Господній дім! І впав я на обличчя своє...
Hesekiel Ezek 1 44 5 І сказав мені Господь: Сину людський, зверни своє серце, і побач своїми очима, а своїми вухами послухай усе, що Я говоритиму з тобою щодо всіх постанов Господнього дому, і щодо всяких законів його, і звернеш своє серце до входу того храму в усіх виходах святині.
Hesekiel Ezek 1 44 6 І скажеш до ворохобників, до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Досить вам усіх ваших гидот, Ізраїлів доме,
Hesekiel Ezek 1 44 7 що ви вводили чужинців, необрізаносердих та необрізанотілих, щоб були в Моїй святині, щоб зневажити його, Мій храм, коли приносили Мій хліб, лій та кров, і, крім усіх ваших гидот, зламали Мого заповіта.
Hesekiel Ezek 1 44 8 І ви не несли сторожі святощів Моїх, але поставили їх собі за сторожів Моєї варти в Моїй святині.
Hesekiel Ezek 1 44 9 Так говорить Господь Бог: Кожен чужинець, необрізаносердий та необрізанотілий не ввійде до Моєї святині; це і про всякого чужинця, що живе серед Ізраїлевих синів.
Hesekiel Ezek 1 44 10 І навіть Левити, що були віддалилися від Мене, коли блукав Ізраїль, що були зблудили від Мене за своїми божками, і вони понесуть кару за свою вину,
Hesekiel Ezek 1 44 11 і будуть вони в святині Моїй служити сторожами при брамах храму, і обслуговувати храм, вони будуть приносити цілопалення й жертву народові, і вони будуть ставати перед ними, щоб служити їм.
Hesekiel Ezek 1 44 12 За те, що вони служили їм перед їхніми бовванами, і стали для Ізраїлевого дому за спотикання на провину, тому підняв Я Свою руку на них, говорить Господь Бог, і вони понесуть провину свою!
Hesekiel Ezek 1 44 13 І вони не підійдуть до Мене, щоб бути священиками Мені, і щоб підходити до всіх святощів Моїх, до Святого Святих, і будуть носити ганьбу свою та гидоти свої, які наробили...
Hesekiel Ezek 1 44 14 І дам Я їх сторожами варти храму щодо всієї його праці, і щодо всього, що робиться в ньому.
Hesekiel Ezek 1 44 15 А священики-Левити, Садокові сини, що несли сторожу Моєї святині, коли Ізраїлеві сини зблудили були від Мене, вони наблизяться до Мене на службу Мені, і будуть стояти перед Моїм лицем, щоб приносити Мені лій та кров, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 44 16 Вони ввійдуть до Моєї святині, і вони наблизяться до Мого столу на службу Мені, і будуть нести Мої сторожі.
Hesekiel Ezek 1 44 17 І станеться, коли вони входитимуть до брами внутрішнього подвір'я, то зодягатимуть льняну одіж, і не ввійде на них вовна, коли вони служитимуть у брамах внутрішнього подвір'я та назовні.
Hesekiel Ezek 1 44 18 Льняні завої будуть на їхній голові, а льняна спідня одежа буде на їхніх стегнах; не будуть оперізуватися тим, що викликає піт.
Hesekiel Ezek 1 44 19 А коли вони будуть виходити до зовнішнього подвір'я, до народу, здійматимуть шати свої, в яких служили, і поскладають їх у священних кімнатах, і зодягнуть іншу одежу, щоб своїми священними шатами не торкатися народу.
Hesekiel Ezek 1 44 20 А голови своєї вони не будуть голити, і волосся не запустять, конче будуть стригти волосся своє.
Hesekiel Ezek 1 44 21 І вина не будуть пити кожен із священиків, коли мають входити до внутрішнього подвір'я.
Hesekiel Ezek 1 44 22 А вдів та розвідок не братимуть собі за жінок, а братимуть тільки дівчат із насіння Ізраїлевого дому, та вдову, що буде вдовою по священикові.
Hesekiel Ezek 1 44 23 А народ Мій будуть вони навчати розрізняти між святим та звичайним, і зроблять їх знаючими різницю між нечистим та чистим.
Hesekiel Ezek 1 44 24 А в суперечці вони стануть, щоб судити, правосуддям Моїм розсудять її, і будуть стерегти Закони Мої, і устави Мої при всіх святах Моїх, і суботи Мої будуть святити!
Hesekiel Ezek 1 44 25 І до мертвої людини не підійдуть, щоб не занечистити себе, а тільки ради батька й матері, і ради сина, і дочки, і ради брата й сестри, що не належала чоловікові, занечистяться.
Hesekiel Ezek 1 44 26 А по його очищенні прирахують йому ще сім день.
Hesekiel Ezek 1 44 27 А того дня, коли він входить до святині, до внутрішнього подвір'я, щоб служити в святині, він принесе свою жертву за гріх, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 44 28 І оце буде їм за спадщину: Я їхня спадщина, а володіння не дасте їм в Ізраїлі, Я їхнє володіння!
Hesekiel Ezek 1 44 29 Жертву хлібну, і жертву за гріх, і жертву за провину, оце будуть вони їсти, і все закляте в Ізраїлі буде їхнє.
Hesekiel Ezek 1 44 30 І перше з усяких первонароджених зо всього, і всякі приношення всього зо всіх ваших приношень буде священикам, і початок ваших діж дасте священикові, щоб він поклав благословення на вашому домі.
Hesekiel Ezek 1 44 31 Усякого падла та пошматованого з птаства та скотини священики не будуть їсти.
Hesekiel Ezek 1 45 1 А коли ви будете кидати жеребка про землю в спадщину, то дасте приношення Господеві, святе із землі, двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовжки, а десять тисяч завширшки йому. Це буде святе в усій його границі навколо.
Hesekiel Ezek 1 45 2 З того буде для святині чотирикутнє місце довкола, п'ять сотень на п'ять сотень, і п'ятдесят ліктів вигін йому навколо.
Hesekiel Ezek 1 45 3 А з цієї міри відміряєш двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж та десять тисяч завшир, і в цьому буде святиня, Святеє Святих.
Hesekiel Ezek 1 45 4 Це святість із землі; вона буде для священиків, що служать святині, для тих, що наближуються, щоб служити Господеві, і буде їм місцем для домів і святим місцем.
Hesekiel Ezek 1 45 5 А двадцять і п'ять тисяч ліктів завдовж і десять тисяч завшир буде для Левитів, що служать храмові, їм на володіння, міста на сидіння.
Hesekiel Ezek 1 45 6 А на володіння місту дасте п'ять тисяч завшир і двадцять і п'ять тисяч завдовж, навпроти святого приношення; воно буде для всього Ізраїлевого дому.
Hesekiel Ezek 1 45 7 А для князя буде з того й з того боку святого приношення й володіння міста, навпроти святого приношення й на переді володіння міста від західнього краю на захід, і від східнього краю на схід, а завдовж відповідно одній частині племена від західньої границі до границі східньої
Hesekiel Ezek 1 45 8 землі; це буде йому за володіння в Ізраїлі, і Мої князі не будуть уже тиснути народу Мого, а Край дадуть Ізраїлевому домові, їхнім племенам.
Hesekiel Ezek 1 45 9 Так говорить Господь Бог: Досить вам, Ізраїлеві князі! Насильство та утиски відсуньте, а робіть правосуддя та правду, перестаньте випихати народ Мій з його землі, говорить Господь Бог!
Hesekiel Ezek 1 45 10 Майте справедливу вагу, і справедливу ефу та справедливого бата.
Hesekiel Ezek 1 45 11 Ефа й бат буде однакова міра, щоб бат виносив десяту частину хомеру, а десята частина хомеру ефа; згідно з хомером буде міра його.
Hesekiel Ezek 1 45 12 А шекель двадцять ґерів; двадцять шеклів, двадцять і п'ять шеклів, та п'ятнадцять шеклів буде вам міна.
Hesekiel Ezek 1 45 13 Оце те приношення, що ви принесете: шоста частина ефи з хомеру пшениці й шоста частина ефи з хомеру ячменю.
Hesekiel Ezek 1 45 14 А постанова про оливу з бата оливи: десята частина бата з кору, десять батів хомер, бо десять батів хомер.
Hesekiel Ezek 1 45 15 І одна штука з отари з двохсот штук з доброго пасовиська Ізраїлевого на жертву хлібну, і на цілопалення, і на жертви мирні, щоб очистити їх, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 45 16 Увесь народ цього Краю повинен давати приношення для князя в Ізраїлі.
Hesekiel Ezek 1 45 17 А на обов'язку князя буде: цілопалення, і жертва хлібна та жертва лита в свята, і в новомісяччя та в суботи, в усі свята Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, і жертву хлібну, і цілопалення, і жертви мирні на очищення за Ізраїлів дім.
Hesekiel Ezek 1 45 18 Так говорить Господь Бог: У першому місяці, першого дня місяця візьмеш молодого бика з великої худоби, безвадного, й очистиш святиню.
Hesekiel Ezek 1 45 19 І візьме священик з крови жертви за гріх, і покропить на одвірок храму та на чотири кути відступу жертівника, і на одвірок брами внутрішнього подвір'я.
Hesekiel Ezek 1 45 20 І так зробиш сьомого дня першого місяця за кожного, хто прогрішиться через помилку або з глупоти, і очистите храма.
Hesekiel Ezek 1 45 21 У першому місяці, чотирнадцятого дня місяця буде вам Пасха, свято семиденне; будете їсти опрісноки.
Hesekiel Ezek 1 45 22 І приготує того дня князь за себе та за ввесь народ Краю бика на жертву за гріх.
Hesekiel Ezek 1 45 23 І сім день свята буде він приготовлювати цілопалення для Господа, сім биків і сім баранів безвадних на день, сім день, і жертву за гріх, козла на день.
Hesekiel Ezek 1 45 24 І приготовить жертву хлібну, ефу на бика й ефу на барана, а оливи гін на ефу.
Hesekiel Ezek 1 45 25 Сьомого місяця, п'ятнадцятого дня місяця в свято буде він приготовлювати те саме, сім день, як жертву за гріх, як цілопалення, так і жертву хлібну, так і оливу.
Hesekiel Ezek 1 46 1 Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір'я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена.
Hesekiel Ezek 1 46 2 І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора.
Hesekiel Ezek 1 46 3 І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.
Hesekiel Ezek 1 46 4 А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран.
Hesekiel Ezek 1 46 5 А жертва мучна ефа на барана, а на овець жертва хлібна, скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.
Hesekiel Ezek 1 46 6 А в день новомісяччя молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні.
Hesekiel Ezek 1 46 7 І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець як сягне рука його, а оливи гін на ефу.
Hesekiel Ezek 1 46 8 А коли приходитиме князь, то він увійде ходом сіней брами, і тим же ходом своїм вийде.
Hesekiel Ezek 1 46 9 А коли народ Краю буде приходити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом північної брама, щоб поклонитися, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, не вернеться ходом тієї брами, яким увійшов, але вийде протилеглою йому.
Hesekiel Ezek 1 46 10 А князь буде серед них: при вході їх ввійде, і при виході їх вийде.
Hesekiel Ezek 1 46 11 А в свята та в урочисті дні буде хлібна жертва, ефа на бика й ефа на барана, а на вівці скільки дасть рука його, а оливи гін на ефу.
Hesekiel Ezek 1 46 12 А коли князь приготує добровільного дара, цілопалення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопалення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і вийде, і замкнуть браму по його виході.
Hesekiel Ezek 1 46 13 А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його.
Hesekiel Ezek 1 46 14 А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди.
Hesekiel Ezek 1 46 15 І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення.
Hesekiel Ezek 1 46 16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зо своїх синів дара зо спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині.
Hesekiel Ezek 1 46 17 А коли він дасть дара з свого спадку одному з своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме.
Hesekiel Ezek 1 46 18 А князь не візьме зо спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зо свого володіння.
Hesekiel Ezek 1 46 19 І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід.
Hesekiel Ezek 1 46 20 І сказав він мені: Оце місце, де священики будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виносити до зовнішнього подвір'я, і не посвятити народа.
Hesekiel Ezek 1 46 21 І він вивів мене до зовнішнього подвір'я, і провів мене по чотирьох рогах подвір'я, і ось ще подвір'я на кожному розі подвір'я.
Hesekiel Ezek 1 46 22 На чотирьох рогах подвір'я були малі подвір'я, сорок ліктів завдовж і тридцять завшир, міра одна для них чотирьох, простокутні.
Hesekiel Ezek 1 46 23 І був ряд каміння навколо них, навколо них чотирьох, і пороблені кухні під горожею навколо.
Hesekiel Ezek 1 46 24 І сказав він мені: Оце дім кухарів, що там варять слуги храму жертву народові.
Hesekiel Ezek 1 47 1 І він вернув мене до дверей храму, аж ось виходить вода з-під порога храму на схід, бо перед того храму на схід. А вода сходила здолу, з правого боку храму, з півдня від жертівника.
Hesekiel Ezek 1 47 2 І він випровадив мене в напрямі брами на північ, і провів мене навколо зовнішньою дорогою до зовнішньої брами, дорогою, зверненою на схід; і ось вода виприскувала з правого боку.
Hesekiel Ezek 1 47 3 І вийшов цей чоловік на схід, а шнур був у його руці, і він відміряв тисячу ліктів, і перепровадив мене водою, водою по кістки.
Hesekiel Ezek 1 47 4 І відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою, водою по коліна; і відміряв ще тисячу, і перепровадив мене водою по стегна.
Hesekiel Ezek 1 47 5 І відміряв він ще тисячу, і був потік, якого я не міг перейти, бо стала великою та вода на пливання, потік, що був неперехідний.
Hesekiel Ezek 1 47 6 І сказав він мені: Чи ти бачив це, сину людський? І повів мене, і вернув мене на берег цього потоку.
Hesekiel Ezek 1 47 7 А коли я вернувся, то ось на березі потоку дуже багато дерев з цього й з того боку.
Hesekiel Ezek 1 47 8 І сказав він до мене: Ця вода виходить до східньої округи, і сходить на степ, і сходить до моря, до води солоної, і вздоровиться вода.
Hesekiel Ezek 1 47 9 І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди приходить той потік, буде жити, і буде дуже багато риби, бо ввійшла туди та вода, і буде вздоровлена, і буде жити все, куди пройде той потік.
Hesekiel Ezek 1 47 10 І станеться, стануть при ньому рибаки від Ен-Ґеді й аж до Ен-Еґлаїму; вода буде місцем розтягнення неводу, їхня риба буде за родом своїм, як риба Великого моря, дуже численна.
Hesekiel Ezek 1 47 11 Його ж багна та калюжі його не будуть уздоровлені, на сіль вони дані.
Hesekiel Ezek 1 47 12 А над потоком виросте на його березі з цього й з того боку всяке дерево їстивне; не опаде його листя, і не перестане плід його, кожного місяця буде давати первоплоди, бо вода його вона зо святині виходить, і буде плід його на їжу, а його листя на лік.
Hesekiel Ezek 1 47 13 Так говорить Господь Бог: Оце границя, що ви посядете собі цю землю для дванадцяти Ізраїлевих племен; Йосип матиме два уділи.
Hesekiel Ezek 1 47 14 І посядете її як один, так і другий, бо, прирікаючи, підняв Я був руку Свою дати її вашим батькам, і припаде цей Край вам у спадщину.
Hesekiel Ezek 1 47 15 А оце границя Краю: на північному кінці від Великого моря напрямець до Хетлону, як іти до Цедаду,
Hesekiel Ezek 1 47 16 Хамат, Берота, Сівраїм, що між границею Дамаску та між границею Хамату, середущий Хацар, що при границі Хаврану.
Hesekiel Ezek 1 47 17 І буде границя від моря: Хацар-Енон, границя Дамаску на північ, і границя Хамату. Це північний кінець.
Hesekiel Ezek 1 47 18 А східній кінець, з-між Хаврану та з-між Дамаску, і з-між Ґілеаду та з-між Ізраїлевого краю Йордан; від границі аж до східнього моря відміряєте. Це східній кінець.
Hesekiel Ezek 1 47 19 А південний кінець, на південь: від Тамару аж до води Мерівот-Кадешу, потоку, до Великого моря. Це південний кінець, на південь.
Hesekiel Ezek 1 47 20 А західній кінець Велике море, від границі аж навпроти того, де йти на Хамат. Це західній кінець.
Hesekiel Ezek 1 47 21 І поділите цю землю собі, Ізраїлевим племенам.
Hesekiel Ezek 1 47 22 І станеться, поділите її жеребком на спадок собі та чужинцям, що мешкають серед вас, що породили синів серед вас, і стануть вам, як тубільці між синами Ізраїлевими; з вами вони кинуть жеребка про спадок серед Ізраїлевих племен.
Hesekiel Ezek 1 47 23 І станеться, у тому племені, де мешкатиме з ним той чужинець, там дасте його спадок, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 48 1 А оце імена племен: Від північного кінця по боці дороги до Хетлону, де йти до Хамату, Хацар-Енан, на границі Дамаску на північ, по боці Хамату, і будуть вони йому від східнього кінця аж до моря, один уділ Данові.
Hesekiel Ezek 1 48 2 А при границі Дана від східнього кінця й аж до кінця західнього, один уділ Ассирові.
Hesekiel Ezek 1 48 3 А при границі Ассира від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Нефталимові.
Hesekiel Ezek 1 48 4 А при границі Нефталима від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Манасії.
Hesekiel Ezek 1 48 5 А при границі Манасії від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Єфремові.
Hesekiel Ezek 1 48 6 А при границі Єфрема від східнього кінця й аж до кінця західнього, один уділ Рувимові.
Hesekiel Ezek 1 48 7 А при границі Рувима від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Юді.
Hesekiel Ezek 1 48 8 А при границі Юди від східнього кінця аж до кінця західнього буде те приношення, що ви принесете, ділянка на двадцять і п'ять тисяч завшир, а завдовж як одна з частин племен зо східнього кінця аж до кінця західнього, і буде в ній святиня.
Hesekiel Ezek 1 48 9 Те приношення, що принесете Господеві, ділянка буде завдовж двадцять і п'ять тисяч, а завшир двадцять тисяч.
Hesekiel Ezek 1 48 10 А святе приношення буде для оцих: ділянка священикам на північ двадцять і п'ять тисяч, а на захід завшир десять тисяч, а на схід завшир десять тисяч, а на південь завдовж двадцять і п'ять тисяч, і Господня святиня буде серед того.
Hesekiel Ezek 1 48 11 Священиками, посвяченим із синів Садока, що виконували Мою сторожу, що не блукали блуканиною Ізраїлевих синів, як блукали Левити,
Hesekiel Ezek 1 48 12 то буде їм приношення з приношення цієї землі, найсвятіша святість, при границі Левитів.
Hesekiel Ezek 1 48 13 А Левити відповідно границі священиків, ділянка їм на двадцять і п'ять тисяч завдовж, а завшир десять тисяч, уся довжина двадцять і п'ять тисяч, а ширина десять тисяч.
Hesekiel Ezek 1 48 14 І вони не продадуть із цього, і не виміняють, і первоплід землі ні до кого не перейде, бо це святість для Господа.
Hesekiel Ezek 1 48 15 А ділянка на п'ять тисяч завширшки й на двадцять і п'ять тисяч завдовжки призначається на оселення й на пасовиська, а саме те місто буде всередині.
Hesekiel Ezek 1 48 16 А оце розміри його: північний край чотири тисячі й п'ять сотень, і південний край чотири тисячі й п'ять сотень, і від східнього краю чотири тисячі й п'ять сотень, а західній край чотири тисячі й п'ять сотень.
Hesekiel Ezek 1 48 17 І буде пасовисько для міста, на північ двісті й п'ятдесят, і на південь двісті й п'ятдесят, і на схід двісті й п'ятдесят, і на захід двісті й п'ятдесят.
Hesekiel Ezek 1 48 18 А позостале на довжину навпроти святого приношення десять тисяч на схід і десять тисяч на захід, і буде воно навпроти святого приношення, і буде плід його на хліб робітникам міста.
Hesekiel Ezek 1 48 19 А робітники міста будуть оброблювати його зо всіх Ізраїлевих племен.
Hesekiel Ezek 1 48 20 Усе приношення ділянка на двадцять і п'ять тисяч завдовж і на двадцять і п'ять тисяч завшир, чотирикутнє, і піднесене святе приношення понад володіння міста.
Hesekiel Ezek 1 48 21 А позостале для князя, з цього й з того боку святого приношення та володіння міста перед тими двадцятьма й п'ятьма тисячами приношення аж до границі на схід та на захід, навпроти тих двадцяти й п'яти тисяч аж до границі на захід, навпроти частин племен, це князеві, і буде святе приношення, а святиня дому серед них.
Hesekiel Ezek 1 48 22 А з володіння Левитів і з володіння міста серед того, що буде князеві, між границею Юди й між границею Веніямина, буде це князеві.
Hesekiel Ezek 1 48 23 А решта племен від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Веніяминові.
Hesekiel Ezek 1 48 24 А при границі Веніямина від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Симеонові.
Hesekiel Ezek 1 48 25 А при границі Симеона від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Іссахарові.
Hesekiel Ezek 1 48 26 А при границі Іссахара від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Завулонові.
Hesekiel Ezek 1 48 27 А при границі Завулона від східнього кінця аж до кінця західнього, один уділ Ґадові.
Hesekiel Ezek 1 48 28 А при границі Ґада до границі південної, на півдні, то буде границя від Тамару до води Меріват-Кадешу, потоку, до Великого моря.
Hesekiel Ezek 1 48 29 Оце Край, що поділите жеребком у спадок Ізраїлевим племенам, і це їхні уділи, говорить Господь Бог.
Hesekiel Ezek 1 48 30 А оце виходи міста: з північного кінця чотири тисячі й п'ять сотень міри.
Hesekiel Ezek 1 48 31 А міські брами на імена Ізраїлевих племен, три брамі на північ: одна брама Рувимова, одна брама Юдина, одна брама Левієва.
Hesekiel Ezek 1 48 32 А при східньому кінці чотири тисячі й п'ять сотень, а брам троє: одна брама Йосипова, одна брама Веніяминова, одна брама Данова.
Hesekiel Ezek 1 48 33 І південний край чотири тисячі й п'ять сотень міри, а брам троє: одна брама Симеонова, одна брама Іссахарова, одна брама Завулонова.
Hesekiel Ezek 1 48 34 Західній кінець чотири тисячі й п'ятьсот, три їхні брамі: одна брама Ґадова, одна брама Ассирова, одна брама Нефталимова.
Hesekiel Ezek 1 48 35 Навколо вісімнадцять тисяч. А ім'я міста з того дня: Тут Господь.
Daniel Dan 1 1 1 За третього року царювання Йоякима, Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його.
Daniel Dan 1 1 2 І дав Господь в його руку Йоякима, Юдиного царя, та частину посуду Божого дому, і він вірправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога.
Daniel Dan 1 1 3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду,
Daniel Dan 1 1 4 юнаків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.
Daniel Dan 1 1 5 І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям.
Daniel Dan 1 1 6 І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія.
Daniel Dan 1 1 7 А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо.
Daniel Dan 1 1 8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися.
Daniel Dan 1 1 9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів.
Daniel Dan 1 1 10 І сказав начальник евнухів до Даниїла: Боюсь я свого пана царя, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.
Daniel Dan 1 1 11 І сказав Даниїл до старшого, якого начальник евнухів призначив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:
Daniel Dan 1 1 12 Випробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини, і ми будемо їсти, та воду і будемо пити.
Daniel Dan 1 1 13 І нехай з'являться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнаків, що їдять царську їжу, і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами.
Daniel Dan 1 1 14 І той послухався їх у цьому, і випробовував їх десять день.
Daniel Dan 1 1 15 А по десяти днях їхній вигляд виявився кращим, і вони були здоровіші на тілі, аніж усі ті юнаки, що їли царську їжу.
Daniel Dan 1 1 16 І цей старший відносив їхню їжу та вино їхнього пиття, а давав їм ярину.
Daniel Dan 1 1 17 А ці четверо юнаків, дав їм Бог пізнання та розуміння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому видінні та снах.
Daniel Dan 1 1 18 А на кінець тих днів, коли цар сказав привести їх, то начальник евнухів привів їх перед обличчя Навуходоносорове.
Daniel Dan 1 1 19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був знайдений таким, як Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. І вони ставали перед царським обличчям.
Daniel Dan 1 1 20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх удесятеро мудрішими від усіх чарівників та заклиначів, що були в усьому його царстві.
Daniel Dan 1 1 21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кіра.
Daniel Dan 1 2 1 А за другого року Навуходоносорового царювання приснилися Навуходоносорові сни. І занепокоївся дух його, і сон його утік від нього.
Daniel Dan 1 2 2 І сказав цар покликати чарівників та заклиначів, і чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його сни. І вони поприходили, і поставали перед царським обличчям.
Daniel Dan 1 2 3 І сказав до них цар: Снився мені сон, і занепокоївся дух мій, щоб пізнати той сон.
Daniel Dan 1 2 4 А халдеї говорили цареві по-арамейському: Царю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.
Daniel Dan 1 2 5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте мені сна та його розв'язку, будете почетвертовані, а ваші доми обернуться в руїни.
Daniel Dan 1 2 6 А якщо ви розповісте сон та його розв'язку, одержите від мене дари й нагороду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його розв'язку.
Daniel Dan 1 2 7 Вони відповіли вдруге та й сказали: Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'явимо розв'язку.
Daniel Dan 1 2 8 Цар відповів та й сказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкличне.
Daniel Dan 1 2 9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас задум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж поки зміниться час. Тому розкажіть мені сон, і я пізнаю, що ви об'явите мені, і його розв'язку.
Daniel Dan 1 2 10 Халдеї відповіли перед царем та й сказали: Нема на суходолі людини, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівний цар не питався такої речі від жодного чарівника й заклинача та халдея.
Daniel Dan 1 2 11 А справа, про яку питається цар, тяжка, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богів, що не мають своїх мешкань разом із тілом.
Daniel Dan 1 2 12 За це цар розгнівався, та сильно розпінився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреців.
Daniel Dan 1 2 13 І вийшов наказ, і вбивали мудреців, і шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.
Daniel Dan 1 2 14 Того часу Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царської сторожі, що вийшов був побивати вавилонських мудреців.
Daniel Dan 1 2 15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царському владиці: Чому такий жорстокий наказ від царя? Тоді Арйох розповів Даниїлові справу.
Daniel Dan 1 2 16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому часу, і він об'явить цареві розв'язку сна.
Daniel Dan 1 2 17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідомив про справу товаришів своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
Daniel Dan 1 2 18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонських мудреців.
Daniel Dan 1 2 19 Тоді Даниїлові відкрита була таємниця в нічному видінні, і Даниїл прославив Небесного Бога.
Daniel Dan 1 2 20 Даниїл заговорив та й сказав: Нехай буде благословенне Боже Ім'я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.
Daniel Dan 1 2 21 І Він зміняє часи та пори року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізнання розумним.
Daniel Dan 1 2 22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в темряві, а світло спочиває з Ним.
Daniel Dan 1 2 23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та славлю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкрив мені, що я від Тебе просив, бо Ти відкрив нам справу цареву.
Daniel Dan 1 2 24 Потому Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призначив вигубити вавилонських мудреців. Пішов він та й так йому сказав: Не губи вавилонських мудреців! Заведи мене перед царя, і я об'явлю цареві розв'язку сна.
Daniel Dan 1 2 25 Тоді Арйох негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: Знайшов я мужа з синів Юдиного вигнання, що об'явить цареві розв'язку сна.
Daniel Dan 1 2 26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було ймення Валтасар: Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його розв'язку?
Daniel Dan 1 2 27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємниці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.
Daniel Dan 1 2 28 Але є на небесах Бог, що відкриває таємниці, і Він завідомив царя Навуходоносора про те, що буде в кінці днів. Твій сон та видіння твоєї голови на ложі твоїм оце вони:
Daniel Dan 1 2 29 Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.
Daniel Dan 1 2 30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити цареві розв'язку, і ти пізнаєш думки свого серця.
Daniel Dan 1 2 31 Ти, царю, бачив, аж ось один великий бовван, бовван цей величезний, а блиск його дуже сильний; він стояв перед тобою, а вигляд його був страшний.
Daniel Dan 1 2 32 Цей бовван такий: голова його з чистого золота, груди його та рамена його зо срібла, нутро його та стегно його з міді,
Daniel Dan 1 2 33 голінки його з заліза, ноги його частинно з заліза, а частинно з глини.
Daniel Dan 1 2 34 Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, і розторощив їх.
Daniel Dan 1 2 35 Того часу розторощилося, як одне, залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.
Daniel Dan 1 2 36 Оце той сон, а його розв'язку зараз скажемо перед царем.
Daniel Dan 1 2 37 Ти, царю, цар над царями, якому Небесний Бог дав царство, владу й міць та славу.
Daniel Dan 1 2 38 І скрізь, де мешкають людські сини, польова звірина та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пануючим над усіма ними. Ти голова, що з золота.
Daniel Dan 1 2 39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
Daniel Dan 1 2 40 А царство четверте буде сильне, як залізо, бо залізо товче й розбиває все, так і воно стовче й розіб'є, як залізо, що все розбиває.
Daniel Dan 1 2 41 А що ти бачив ноги та пальці частинно з ганчарської глини, частинно з заліза, то це буде поділене царство, і в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.
Daniel Dan 1 2 42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде сильна, а частина буде ламлива.
Daniel Dan 1 2 43 А що бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людським насінням, а не будуть прилягати одне до одного, як залізо не змішується з глиною.
Daniel Dan 1 2 44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
Daniel Dan 1 2 45 Бо ти бачив, що з гори відірвався камінь сам, не руками, і потовк залізо, мідь, глину, срібло та золото. Великий Бог об'явив цареві те, що станеться потім. А сон цей певний, і певна його розв'язка!
Daniel Dan 1 2 46 Тоді цар Навуходоносор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав приносити йому хлібну жертву та любі пахощі!
Daniel Dan 1 2 47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: Направду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!
Daniel Dan 1 2 48 Тоді цар звеличив Даниїла, і дав йому численні дарунки, і вчинив його паном над усім вавилонським краєм, і великим провідником над усіма вавилонськими мудрецями.
Daniel Dan 1 2 49 А Даниїл просив від царя, і він призначив над справами вавилонського краю Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, а Даниїл був при царському дворі.
Daniel Dan 1 3 1 Цар Навуходоносор зробив був золотого боввана, заввишки йому шістдесят ліктів, завширшки йому шість ліктів. Він поставив його в долині Дура в вавилонській окрузі.
Daniel Dan 1 3 2 І цар Навуходоносор послав зібрати сатрапів, заступників, підсатрапів, радників, суддів, вищих урядників та всіх округових володарів, щоб прийшли на посвячення боввана, якого поставив цар Навуходоносор.
Daniel Dan 1 3 3 Того часу зібралися сатрапи, заступники, підсатрапи, радники, скарбники, судді, вищі урядники та всі округові володарі, щоб посвятити боввана, якого поставив цар Навуходоносор, і поставали навпроти боввана, якого поставив Навуходоносор.
Daniel Dan 1 3 4 А оповісник закликав лунким Голосом: До вас говориться, народи, люди та язики!
Daniel Dan 1 3 5 Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря, флейти та всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.
Daniel Dan 1 3 6 А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.
Daniel Dan 1 3 7 Тому того часу, як усі народи почують голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря та всілякого роду музику, попадають всі народи, люди та язики, і поклоняться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор.
Daniel Dan 1 3 8 А цього часу наблизилися халдейські мужі, і доносили на юдеїв.
Daniel Dan 1 3 9 Вони заговорили та й сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи навіки!
Daniel Dan 1 3 10 Ти царю, видав наказа, щоб кожен чоловік, хто почує голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всілякої музики, упав і поклонився золотому бовванові.
Daniel Dan 1 3 11 А той, хто не впаде й не поклониться, буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі.
Daniel Dan 1 3 12 Є юдейські мужі, яких ти призначив над справами вавилонської округи, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, ці мужі не звернули на тебе, царю, уваги: богам твоїм не служать, і золотому бовванові, якого ти поставив, не вклоняються.
Daniel Dan 1 3 13 Тоді Навуходоносор у гніві та в лютості наказав привести Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, і того часу цих людей привели перед царя.
Daniel Dan 1 3 14 Навуходоносор заговорив та й сказав їм: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, чи це правда, що ви моїм богам не служите, а золотому бовванові, якого я поставив, не вклоняєтеся?
Daniel Dan 1 3 15 Тепер, якщо ви готові, щоб того часу, коли почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всіляких родів музику, попадали й кланялися бовванові, якого я зробив. А якщо ви не поклонитеся, тієї години будете вкинені до середини палахкотючої огненної печі, і хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?
Daniel Dan 1 3 16 Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові: Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово.
Daniel Dan 1 3 17 Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю!
Daniel Dan 1 3 18 А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!
Daniel Dan 1 3 19 Тоді Навуходоносор переповнився лютістю, і вигляд його обличчя змінився проти Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Він відповів, і наказав напалити піч усемеро понад те, як повинно було напалити її.
Daniel Dan 1 3 20 І він наказав хоробрим військовим мужам, що були в його війську, зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі.
Daniel Dan 1 3 21 Того часу ці мужі були пов'язані в своїх плащах, у своїх сорочках і в своїх шапках, і в своїх убраннях, і були повкидані до середини палахкотючої огненної печі.
Daniel Dan 1 3 22 А що слово царя було гостре, то піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих мужів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, забило їх огняне полум'я.
Daniel Dan 1 3 23 А ці три мужі, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, упали до середини палахкотючої огненної печі пов'язані.
Daniel Dan 1 3 24 Тоді цар Навуходоносор здивувався, і поспішно встав, заговорив та й сказав до своїх радників: Чи ж не трьох зв'язаних мужів ми кинули до середини огню? Ті відповіли та й сказали цареві: Певне, царю!
Daniel Dan 1 3 25 Він відповів та й сказав: Таж я бачу чотирьох мужів непов'язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина!
Daniel Dan 1 3 26 Тоді Навуходоносор наблизився до челюстів палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню.
Daniel Dan 1 3 27 І зібралися сатрапи, заступники, і підсатрапи, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і запах огню не ввійшов у них.
Daniel Dan 1 3 28 Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого.
Daniel Dan 1 3 29 А тепер від мене видається наказ, що кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце.
Daniel Dan 1 3 30 Того часу цар зробив, щоб добре велося Шадрахові, Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окрузі.
Daniel Dan 1 4 1 (3-31) Цар Навуходоносор, до всіх народів, племен та язиків, що мешкають на всій землі: Нехай вам примножиться мир!
Daniel Dan 1 4 2 (3-32) Знаки та чуда, які зробив зо мною Всевишній Бог, уважаю за відповідне об'явити.
Daniel Dan 1 4 3 (3-33) Які великі Його знаки, й які потужні Його чуда! Царство Його царство вічне, а Його панування з покоління в покоління!
Daniel Dan 1 4 4 (4-1) Я, Навуходоносор, був спокійний в своєму домі, і щасливий у палаті своїй.
Daniel Dan 1 4 5 (4-2) Я бачив сон, і він настрашив мене, а думки на моєму ложі та видіння моєї голови налякали мене.
Daniel Dan 1 4 6 (4-3) І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об'явили мені розв'язку сна.
Daniel Dan 1 4 7 (4-4) Того часу поприходили чарівники, заклиначі, халдеї та віщуни, і я розповів перед ними сон, та вони не об'явили мені його розв'язки.
Daniel Dan 1 4 8 (4-5) І аж останній прийшов перед мене Даниїл, якому ім'я Валтасар, як ім'я мого бога, і що в ньому дух Святого Бога. І я розповів йому сон та й сказав:
Daniel Dan 1 4 9 (4-6) Валтасаре, начальнику чарівників, я знаю, що в тобі дух Святого Бога, і всяка таємниця не тяжка тобі. Скажи видіння мого сну, що я бачив, та його розв'язку.
Daniel Dan 1 4 10 (4-7) А видіння моєї голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж ось дерево серед землі, а вишина його велика.
Daniel Dan 1 4 11 (4-8) Це дерево стало велике та сильне, і вишина його сягала до Неба, а його обвід до кінця всієї землі.
Daniel Dan 1 4 12 (4-9) Віття його гарне, плід його великий, а в ньому пожива для всіх. Під ним знаходила собі тінь польова звірина, а на його галуззях мешкали птахи небесні, і з нього живилося кожне тіло.
Daniel Dan 1 4 13 (4-10) Бачив я у видіннях своєї голови на моєму ложі, аж ось зійшов з неба Сторож Божий та Святий.
Daniel Dan 1 4 14 (4-11) І він кликнув із силою, і так проказав: Зрубайте це дерево, і повідрубуйте галуззя його, позривайте віття його, і порозсипайте його плід. Нехай розійдеться з-під нього звірина, а птахи з галуззя його!
Daniel Dan 1 4 15 (4-12) Та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві. І небесною росою нехай він зрошується, а його частка зо звіриною на польовій траві.
Daniel Dan 1 4 16 (4-13) Його людське серце змінять, і буде дане йому серце звірине, і сім часів перейдуть над ним.
Daniel Dan 1 4 17 (4-14) Через постанову Сторожів Божих це слово, а повідженням Святих ця річ, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людським царством панує Всевишній, і кому схоче, дає його, і низького з людей ставить над ним.
Daniel Dan 1 4 18 (4-15) Оцей сон бачив я, цар Навуходоносор, а ти, Валтасаре, скажи його розв'язку, бо всі мудреці мого царства не можуть сказати мені розв'язки, а ти можеш, бо в тобі дух Святого Бога.
Daniel Dan 1 4 19 (4-16) Тоді Даниїл, що ім'я йому Валтасар, остовпів на одну годину, і думки його перестрашили його. Цар заговорив та й сказав: Валтасаре, нехай не страшить тебе цей сон та його розв'язка! Валтасар відповів та й сказав: Мій пане, на ворогів би твоїх цей сон, а його розв'язка на твоїх би неприятелів!
Daniel Dan 1 4 20 (4-17) Дерево, яке ти бачив, що було велике та міцне, і вишина його сягала до неба, а обвід його на всю землю,
Daniel Dan 1 4 21 (4-18) а віття його гарне, і плід його великий, і в ньому пожива для всіх, під ним мешкала польова звірина, а на його галуззях перебували птахи небесні,
Daniel Dan 1 4 22 (4-19) ти, царю, той, що став великий та потужний, і твоя великість побільшилася, і сягнула аж до небес, а панування твоє до кінців землі.
Daniel Dan 1 4 23 (4-20) А що цар бачив Божого Сторожа та Святого, який сходив із небес, і сказав: Зрубайте це дерево, і знищте його, та позоставте в землі пня його кореня, але в путах залізних та мідяних, на зеленій польовій траві; і небесною росою нехай він зрошується, а його частка з польовою звіриною, аж поки перейдуть над ним сім часів,
Daniel Dan 1 4 24 (4-21) то ось розв'язка, царю, і це постанова Всевишнього, що сягає на мого пана царя:
Daniel Dan 1 4 25 (4-22) І тебе виженуть від людей, і з польовою звіриною буде пробування твоє, і дадуть тобі їсти траву, як волам, і з небесної роси тебе зросять, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.
Daniel Dan 1 4 26 (4-23) А що сказали позоставити пня кореня дерева, твоє царство позостанеться тобі, якщо ти пізнаєш, що панує небо.
Daniel Dan 1 4 27 (4-24) Тому, царю, нехай буде до вподоби моя рада тобі, зламай же свої гріхи справедливістю, а свої провини милістю для вбогих, щоб твій мир був довготривалий.
Daniel Dan 1 4 28 (4-25) Усе це сталося над царем Навуходоносором.
Daniel Dan 1 4 29 (4-26) На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні.
Daniel Dan 1 4 30 (4-27) Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти?
Daniel Dan 1 4 31 (4-28) Ще це слово було в устах царських, коли з неба впав голос: Тобі говорять, царю Навуходоносоре: Оце царство відходить від тебе!
Daniel Dan 1 4 32 (4-29) І від людей тебе відлучать, і з польовою звіриною буде пробування твоє, тобі дадуть на їжу траву, як волам, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче.
Daniel Dan 1 4 33 (4-30) Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі як у птахів.
Daniel Dan 1 4 34 (4-31) А на кінці тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум вернувся до мене, й я поблагословив Всевишнього, і вічно Живого хвалив я та славив, що Його панування панування вічне, а царство Його з покоління в покоління.
Daniel Dan 1 4 35 (4-32) А всі мешканці землі пораховані за ніщо, і Він чинить за Своєю Волею серед небесного війська та мешканців землі, і немає нікого, хто спротивився б Його руці та й сказав би Йому: Що Ти робиш?
Daniel Dan 1 4 36 (4-33) Того часу вернувся мій розум до мене, і я вернувся до слави царства свого, і ясність моя вернулася на мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої, і над царством своїм я був поставлений знову, і мені була додана дуже велика величність.
Daniel Dan 1 4 37 (4-34) Тепер я, Навуходоносор, хвалю й звеличую та славлю Небесного Царя, що всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.
Daniel Dan 1 5 1 Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.
Daniel Dan 1 5 2 Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.
Daniel Dan 1 5 3 Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.
Daniel Dan 1 5 4 Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.
Daniel Dan 1 5 5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала.
Daniel Dan 1 5 6 Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.
Daniel Dan 1 5 7 Цар сильно закричав привести заклиначів, халдеїв та віщунів. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудрецям: Кожен муж, що прочитає це писання й об'явить мені його розв'язку, той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию, і буде панувати третім у царстві.
Daniel Dan 1 5 8 Тоді поприходили всі царські мудреці, та не могли прочитати писання й об'явити цареві його розв'язку.
Daniel Dan 1 5 9 Тоді цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні.
Daniel Dan 1 5 10 На слова царя та вельмож його ввійшла до дому прийняття цариця. Цариця заговорила та й сказала: Царю, живи навіки! Нехай не страшать тебе думки твої, а ясність твоя нехай не міняється!
Daniel Dan 1 5 11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богів, а за днів твого батька в ньому знаходилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богів. І цар Навуходоносор, твій батько, настановив його начальником чарівників, заклиначів, халдеїв, віщунів, батько твій цар,
Daniel Dan 1 5 12 бо в ньому, в Даниїлові, якому цар дав ім'я Валтасар, знаходився надмірний дух, і знання та розум розв'язувати сни, і висловлювати загадки та розплутувати вузли. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить розв'язку!
Daniel Dan 1 5 13 Того часу Даниїл був приведений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигнання, яких вивів цар, мій батько, з Юдеї?
Daniel Dan 1 5 14 І чув я про тебе, що в тобі дух богів, і що в тобі знаходиться ясність, і розум та надмірна мудрість.
Daniel Dan 1 5 15 А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його розв'язку, та не могли вони висловити розв'язки цієї речі.
Daniel Dan 1 5 16 А я чув про тебе, що ти можеш розв'язувати недовідоме, і розплутувати вузли. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писання, і розповісти мені його розв'язку, то зодягнеш пурпуру, а золотий ланцюг на твою шию, і ти будеш панувати третім у царстві.
Daniel Dan 1 5 17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв'язку.
Daniel Dan 1 5 18 Ти, царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і велич, і славу та пишноту.
Daniel Dan 1 5 19 А через велич, яку Він дав був йому, всі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хотів забивав, а кого хотів лишав при житті, і кого хотів підіймав, а кого хотів понижував.
Daniel Dan 1 5 20 А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від нього.
Daniel Dan 1 5 21 І він був вигнаний з-поміж людських синів, і серце його було зрівняне зо звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.
Daniel Dan 1 5 22 А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.
Daniel Dan 1 5 23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.
Daniel Dan 1 5 24 Того часу від Нього посланий зарис руки, і написане оце писання.
Daniel Dan 1 5 25 А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін.
Daniel Dan 1 5 26 Ось розв'язка цієї речі: Мене порахував Бог царство твоє, і покінчив його.
Daniel Dan 1 5 27 Текел ти зважений на вазі, і знайдений легеньким.
Daniel Dan 1 5 28 Перес поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам.
Daniel Dan 1 5 29 Тоді наказав Валтасар, і надягли на Даниїла пурпуру, а золотого ланцюга на шию його, і розголосили про нього, що він буде третім пануючим у царстві.
Daniel Dan 1 5 30 Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.
Daniel Dan 1 5 31 (6-1) А мідянин Дарій одержав царство в віці шостидесяти й двох років.
Daniel Dan 1 6 1 (6-2) Сподобалося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатрапів, щоб були над усім царством.
Daniel Dan 1 6 2 (6-3) А вище від них три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодований.
Daniel Dan 1 6 3 (6-4) Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами, бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством.
Daniel Dan 1 6 4 (6-5) Тоді найвищі урядники та сатрапи стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього.
Daniel Dan 1 6 5 (6-6) Тоді ці люди сказали: Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога.
Daniel Dan 1 6 6 (6-7) Тоді найвищі урядники та ті сатрапи поспішили до царя, і так йому говорили: Царю Даріє, живи навіки!
Daniel Dan 1 6 7 (6-8) Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев'ячої ями.
Daniel Dan 1 6 8 (6-9) Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений.
Daniel Dan 1 6 9 (6-10) Тому цар Дарій написав це писання та заборону.
Daniel Dan 1 6 10 (6-11) А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим.
Daniel Dan 1 6 11 (6-12) Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.
Daniel Dan 1 6 12 (6-13) Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царську заборону: Чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев'ячої ями? Цар відповів та й сказав: Це слово певне, як право мідян та персів, що не може бути відмінене.
Daniel Dan 1 6 13 (6-14) Тоді вони відповіли та й сказали перед царем: Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені порі на день приносить свою молитву.
Daniel Dan 1 6 14 (6-15) Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його.
Daniel Dan 1 6 15 (6-16) Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена.
Daniel Dan 1 6 16 (6-17) Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!
Daniel Dan 1 6 17 (6-18) І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа.
Daniel Dan 1 6 18 (6-19) Тоді цар пішов до свого палацу, і провів ніч у пості, і до нього не впроваджено наложниці, а сон його помандрував від нього.
Daniel Dan 1 6 19 (6-20) Того часу цар устав за зірниці на світанку, і в поспіху пішов до лев'ячої ями.
Daniel Dan 1 6 20 (6-21) А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?
Daniel Dan 1 6 21 (6-22) Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи!
Daniel Dan 1 6 22 (6-23) Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди.
Daniel Dan 1 6 23 (6-24) Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.
Daniel Dan 1 6 24 (6-25) І сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на Даниїла, і повкидали до лев'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і поторощили всі їхні кості.
Daniel Dan 1 6 25 (6-26) Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі: Нехай мир вам примножиться!
Daniel Dan 1 6 26 (6-27) Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його аж до кінця.
Daniel Dan 1 6 27 (6-28) Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев'ячої сили.
Daniel Dan 1 6 28 (6-29) І той Даниїл мав поводження за царювання Дарія та за царювання Кіра перського.
Daniel Dan 1 7 1 За першого року Валтасара, царя вавилонського, бачив Даниїл сон та пророцьке видіння голови своєї на своєму ложі. Того часу записав він сон, сказавши з нього головне.
Daniel Dan 1 7 2 Даниїл заговорив та й сказав: Бачив я в своєму видінні вночі, аж ось чотири небесні вітри вдарили на Велике море.
Daniel Dan 1 7 3 І чотири великі звірі піднялися з моря, різні один від одного.
Daniel Dan 1 7 4 Передній був, як лев, а крила в нього орлині. Я бачив, аж ось були вирвані йому крила, і він був піднятий від землі, і поставлений на ноги, як людина, і серце людське було йому дане.
Daniel Dan 1 7 5 А ось звір інший, другий, подібний до ведмедя, і був поставлений на одному боці, і було три ребрі в його пащі між зубами його. І йому сказали так: Уставай, їж багато м'яса!
Daniel Dan 1 7 6 Потому я бачив, аж ось звір інший, мов пантера, а в нього на спині чотири пташині крилі. Цей звір мав чотири голові, і була йому дана влада.
Daniel Dan 1 7 7 Потому я бачив у видіннях тієї ночі, аж ось четвертий звір, страшний і грізний, та надмірно міцний, і в нього великі залізні зуби. Він жер та торощив, а решту ногами своїми топтав, і він різнився від усіх звірів, що були перед ним, і мав десять рогів.
Daniel Dan 1 7 8 Я приглядався до тих рогів, аж ось поміж ними піднісся ріг інший, малий, а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним. І ось у того рога очі, як очі людські, і уста, що говорили про великі речі.
Daniel Dan 1 7 9 Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Старий днями. Одежа Його біла, як сніг, а волосся голови Його немов чиста вовна, а престол Його огняне полум'я, колеса Його палахкотючий огонь.
Daniel Dan 1 7 10 Огненна річка пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому, і десять тисяч десятків тисяч стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги.
Daniel Dan 1 7 11 Я бачив того часу, що від голосу великих слів, які цей ріг говорив, я бачив, аж ось був забитий той звір, і було погублене тіло його, і було віддане на спалення огню.
Daniel Dan 1 7 12 А решті тих звірів відняли їхнє панування, а довгота в житті була їм дана аж до усталеного часу та години.
Daniel Dan 1 7 13 Я бачив у видіннях ночі, аж ось разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього.
Daniel Dan 1 7 14 І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване.
Daniel Dan 1 7 15 Дух мій, Даниїлів, був засумований через це, і видіння голови моєї стурбували мене.
Daniel Dan 1 7 16 Я наблизився до одного з тих, що стояли, і поспитався від нього про істоту всього того. І він сказав мені, і познайомив мене з розв'язкою цих речей.
Daniel Dan 1 7 17 Ці великі звірі, що їх чотири, це чотири царі встануть з землі.
Daniel Dan 1 7 18 І приймуть царство святі Всевишнього, і будуть міцно держати царювання аж навіки, і аж на віки віків.
Daniel Dan 1 7 19 Тоді хотів я знати певне про четвертого звіра, що різнився від їх усіх, він страшний, надмірний, зуби його залізні, а пазурі його мідяні, він жер та торощив, а решту ногами своїми топтав,
Daniel Dan 1 7 20 і про десять рогів, що на його голові, і про іншого, що піднісся, а три через нього випали, і про цього рога, що мав очі, а уста говорили про великі речі, а вид його більший від його друзів.
Daniel Dan 1 7 21 Я бачив, що цей ріг учинив бій зо святими, і переміг їх.
Daniel Dan 1 7 22 Аж ось прийшов Старий днями, і даний був суд святим Всевишнього, і надійшов умовлений час, і царство взяли святі.
Daniel Dan 1 7 23 Він так сказав: Четвертий звір четверте царство буде на землі, яке буде різнитися від усіх царств, і пожере всю землю, і вимолотить її та розторощить її.
Daniel Dan 1 7 24 А десять рогів визначають, що з того царства встане десять царів, а по них встане інший, що буде різнитися від попередніх, і скине трьох царів.
Daniel Dan 1 7 25 І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу.
Daniel Dan 1 7 26 Та засяде суд, і скинуть його панування, щоб його знищити та вигубити аж до кінця.
Daniel Dan 1 7 27 А царство, і панування, і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього. Його царство буде царство вічне, а всі панування Йому будуть служити й будуть слухняні.
Daniel Dan 1 7 28 Аж поти кінець цього слова. Мене, Даниїла, сильно лякали думки мої, і змінилася ясність моя, але це слово я заховав у своїм серці.
Daniel Dan 1 8 1 За третього року царювання царя Валтасара з'явилося мені, Даниїлові, видіння по тому, що з'явилося мені перше.
Daniel Dan 1 8 2 І бачив я в видінні, і сталося в моєму видінні, а я був у твердині Шушані, що в окрузі Еламі, і бачив я в видінні, ніби я був над потоком Улай.
Daniel Dan 1 8 3 І звів я очі свої та й побачив, аж ось один баран стоїть перед потоком, і в нього два роги. А обидва ці роги високі, і один вищий від другого, а той вищий виріс наостанку.
Daniel Dan 1 8 4 Я бачив барана, що колов на захід, і на північ, і на південь, і жоден звір не міг стати проти нього, і не було нікого, хто б урятував від його руки. І він робив за своїм уподобанням, і став величний.
Daniel Dan 1 8 5 І я придивлявся, аж ось козел з кіз приходить із заходу по поверхні всієї землі, і не дотикається до землі. А той козел мав подобу рога між своїми очима.
Daniel Dan 1 8 6 І прийшов він до того барана, що мав ті два роги, якого я бачив, що стояв перед потоком, і помчав на нього в лютості своєї сили.
Daniel Dan 1 8 7 І я бачив його, що він добіг аж до барана, і роз'ярився на нього, та й ударив того барана, і зламав йому ті два роги, а в барана не було сили стати проти нього. І той кинув його на землю, і потоптав його, і не було нікого, хто б вирятував барана від його руки.
Daniel Dan 1 8 8 А козел з кіз став аж надто великий. А коли він зміцнився, то був зламаний той великий ріг, а замість нього виросли чотири подобі рога на чотири вітри неба.
Daniel Dan 1 8 9 А з одного з них вийшов один малий ріг, і з малого став дуже великий до півдня, і до сходу, і до Пишноти.
Daniel Dan 1 8 10 І він побільшився аж до війська небесного, і скинув на землю декого з війська, із зір, і потоптав їх.
Daniel Dan 1 8 11 І він побільшився аж до Вождя того війська, і від Нього була віднята стала жертва, і покинене місце святині Його.
Daniel Dan 1 8 12 І буде віддане йому військо враз із щоденною службою через гріхи, і він кине правду на землю, і зробить, і матиме успіх.
Daniel Dan 1 8 13 І почув я одного святого, що говорив. А інший святий сказав до того, що говорив: Аж доки це видіння про сталу жертву та про нищівний гріх, доки святиня й військо віддані на топтання?
Daniel Dan 1 8 14 І відказав він мені: Аж до двох тисяч і трьох сотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною святиня.
Daniel Dan 1 8 15 І сталося, коли я, Даниїл, бачив те видіння, і шукав значення його, ось став передо мною ніби муж.
Daniel Dan 1 8 16 І почув я поміж берегами Улаю людський голос, що кликнув і сказав: Гавриїле, виясни йому це видіння!
Daniel Dan 1 8 17 І він прийшов туди, де я стояв, а коли він прийшов, я настрашився й упав на обличчя своє. І сказав він мені: Зрозумій, сину людський, бо на час кінця це видіння!
Daniel Dan 1 8 18 А коли він говорив зо мною, я зомлів, і припав своїм обличчям до землі, але він діткнувся до мене, і поставив мене на моєму місці,
Daniel Dan 1 8 19 та й сказав: Ось я об'являю тобі, що буде в кінці гніву, бо на кінець призначеного часу це видіння.
Daniel Dan 1 8 20 Той козел, якого ти бачив, що мав ті два роги, це царі мідян та персів.
Daniel Dan 1 8 21 А козел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.
Daniel Dan 1 8 22 А той зламаний ріг, і що стали на його місці чотири, це чотири царства постануть із цього народу, але вже не в його силі.
Daniel Dan 1 8 23 А в кінці їхнього царства, коли покінчать своє ті грішники, постане цар нахабний та вправний у підступах.
Daniel Dan 1 8 24 І зміцніє його сила, але не його власною силою, і дивно винищить він, і буде мати успіх, і діятиме. І винищить він сильних і народ святих.
Daniel Dan 1 8 25 А через свою мудрість буде мати успіх, омана буде в його руці, і він звеличиться в своєму серці. І в часі миру він понищить багатьох, і повстане на Владику над владиками, але без руки буде зламаний.
Daniel Dan 1 8 26 А видіння вечора та ранку, про яке було сказано, це правда, та ти сховай це видіння, бо воно відноситься на далекі часи.
Daniel Dan 1 8 27 А я, Даниїл, знемігся й заслаб на кілька днів. І встав я, і робив цареву працю, і остовпів з того видіння, але ніхто того не завважив.
Daniel Dan 1 9 1 За першого року Дарія, Ахашверошового сина, з насіння мідян, що зацарював над халдейським царством,
Daniel Dan 1 9 2 за першого року його царювання я, Даниїл, бачив у книгах число тих років, про які було Господнє слово до пророка Єремії, що сповниться для руїн Єрусалиму сімдесят років.
Daniel Dan 1 9 3 І звернув я своє обличчя до Господа Бога, прохати з молитвою та з благаннями, у пості, у веретищі та в попелі.
Daniel Dan 1 9 4 І молився я Господеві, Богові своєму, і сповідався й казав: О мій Господи, Боже великий і грізний, що стережеш заповіта та милість для тих, хто кохає Тебе, та для тих, хто виконує Твої заповіді!
Daniel Dan 1 9 5 Ми прогрішилися та чинили беззаконня, і були несправедливі, і бунтувалися, і відверталися від Твоїх заповідей та від постанов Твоїх.
Daniel Dan 1 9 6 І не прислухалися ми до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, і до всього народу землі.
Daniel Dan 1 9 7 Тобі, Господи, справедливість, а нам сором на обличчя, як цього дня для юдея, і для мешканців Єрусалиму, і для всього Ізраїля, близьких та далеких, по всіх тих краях, куди Ти їх вигнав за їхнє спроневірення, що допустилися його перед Тобою.
Daniel Dan 1 9 8 Господи, сором на обличчя нам, нашим царям, князям нашим та нашим батькам, що згрішили перед Тобою!
Daniel Dan 1 9 9 А Господеві, нашому Богові, милість та прощення, бо ми бунтувалися проти Нього,
Daniel Dan 1 9 10 і не слухалися голосу Господа, нашого Бога, щоб ходити законами Його, які Він дав нам через Своїх рабів пророків.
Daniel Dan 1 9 11 І ввесь Ізраїль переступив Закона Твого, і відвернулися, щоб не слухатися Твого голосу, і було вилите на нас те прокляття й та присяга, що написана в Законі Мойсея, Божого раба, бо ми прогрішилися Йому.
Daniel Dan 1 9 12 І Він сповнив Своє слово, яке говорив на нас та на наших суддів, що судили нас, щоб спровадити на нас велике зло, такого не було вчинено під цілим небом, яке було вчинене в Єрусалимі!
Daniel Dan 1 9 13 Як написано в Мойсеєвому Законі, усе те лихо прийшло на нас, та ми не вблагали Господа, нашого Бога, щоб вернутися нам від свого гріха, і щоб порозумнішати в Твоїй правді.
Daniel Dan 1 9 14 І Господь пильнував того лиха, і спровадив його на нас, бо справедливий Господь, Бог наш, у всіх Своїх чинах, які Він зробив, та ми не слухали Його голосу.
Daniel Dan 1 9 15 А тепер, Господи, Боже наш, що вивів з єгипетського краю Свій народ потужною рукою, і зробив Собі славне Ім'я, як цього дня, згрішили ми, стали несправедливі!
Daniel Dan 1 9 16 Господи, у міру всієї Твоєї справедливости нехай відвернеться гнів Твій та Твоя ревність від Твого міста Єрусалиму, Твоєї святої гори, бо через наші гріхи та через провини наших батьків Єрусалим та народ Твій відданий на ганьбу для всіх наших околиць.
Daniel Dan 1 9 17 І нині прислухайся, Боже наш, до молитви Твого раба та до його благань, і нехай засвітиться Твоє лице над Твоєю спустошеною святинею, ради Господа!
Daniel Dan 1 9 18 Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спустошення та те місто, де кликалося Ім'я Твоє в ньому, бо ми кладемо свої благання перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість.
Daniel Dan 1 9 19 Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислухайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо Ім'я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом!
Daniel Dan 1 9 20 А ще я говорив і молився, та ісповідував гріх свій та народу мого Ізраїля, і клав свою молитву перед лице Господа, мого Бога, за святу гору мого Бога,
Daniel Dan 1 9 21 і ще я говорив на цій молитві, а той муж Гавриїл, якого я бачив у видінні напочатку, швидко прилетів, і доторкнувся до мене за часу вечірньої хлібної жертви.
Daniel Dan 1 9 22 І він напучував мене, і говорив зо мною та й сказав: Даниїле, я тепер вийшов, щоб умудрити тебе в розумінні.
Daniel Dan 1 9 23 На початку молитов твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улюблений, і приглянься до цього слова, і придивися до видіння.
Daniel Dan 1 9 24 Сімдесят років-тижнів призначено для твого народу та для міста твоєї святині, аж поки переступ буде докінчений, і міра гріха буде повна, аж поки вина буде спокутувана, і вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені видіння й пророк, і щоб помазати Святеє Святих.
Daniel Dan 1 9 25 Та знай і розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати Єрусалим, аж до Владики Месії сім тижнів та шістдесят і два тижні. І вернеться народ, і відбудований буде майдан і вулиця, і то буде за тяжкого часу.
Daniel Dan 1 9 26 І по тих шостидесятьох і двох тижнях буде погублений Месія, хоч не буде на Ньому вини. А це місто й святиню знищить народ володаря, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до кінця буде війна, гострі спустошення.
Daniel Dan 1 9 27 І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя.
Daniel Dan 1 10 1 За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім'ям Валтасар, а слово це правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозуміння того видіння.
Daniel Dan 1 10 2 Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу.
Daniel Dan 1 10 3 Любої страви я не їв, а м'ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу.
Daniel Dan 1 10 4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, це Хіддекел.
Daniel Dan 1 10 5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у льняну одіж, а стегна його оперезані золотом з Уфазу.
Daniel Dan 1 10 6 А тіло його як топаз, а обличчя його як вид блискавки, а очі його як огняне полум'я, а рамена його та ноги його ніби блискуча мідь, а звук слів його як гук натовпу.
Daniel Dan 1 10 7 А я, Даниїл, сам бачив це видіння, а люди, що були разом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремтіння спало на них, і вони повтікали в укриття.
Daniel Dan 1 10 8 А я зостався сам, і бачив це велике видіння, і не зосталося в мені сили, а краса обличчя мого змінилася й знищилася, і я не задержав у собі сили...
Daniel Dan 1 10 9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.
Daniel Dan 1 10 10 І ось рука доторкнулася до мене, і звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук.
Daniel Dan 1 10 11 І сказав він до мене: Даниїле, мужу любий, зрозумій ті слова, що я скажу тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я посланий до тебе! А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.
Daniel Dan 1 10 12 А він промовив до мене: Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокоритися перед лицем твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов ради твоїх слів.
Daniel Dan 1 10 13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.
Daniel Dan 1 10 14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні.
Daniel Dan 1 10 15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.
Daniel Dan 1 10 16 І ось хтось, як подоба до людських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: Мій пане, у цьому видінні обернулися на мене болі мої, і я не задержав сили в собі.
Daniel Dan 1 10 17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?
Daniel Dan 1 10 18 І знов доторкнувся до мене хтось, як вид людини, і зміцнив мене,
Daniel Dan 1 10 19 та й сказав: Не бійся, любий мужу, мир тобі! Будь міцний і будь сильний! А коли він говорив зо мною, я зміцнився й сказав: Нехай говорить мій пан, бо я зміцнився!
Daniel Dan 1 10 20 І він сказав: Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я вертаюсь, щоб воювати з перським князем, а коли вийду, то ось прийде грецький князь.
Daniel Dan 1 10 21 Але об'являю тобі записане в книзі правди. І немає нікого, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого князя Михаїла.
Daniel Dan 1 11 1 А я в першому році мідянина Дарія стояв, щоб зміцнити й посилити його.
Daniel Dan 1 11 2 А тепер об'явлю тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагатиться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбурить усе проти грецького царства.
Daniel Dan 1 11 3 І повстане хоробрий цар, і запанує великим пануванням, і робитиме за своїм уподобанням.
Daniel Dan 1 11 4 Та коли він повстане, буде зруйноване його царство, і буде розділене на чотири небесні вітри, а не на його нащадків, і не за його пануванням, яким він панував, бо царство його буде вирване й дане іншим, а не їм.
Daniel Dan 1 11 5 І зміцниться південний цар, але один з його князів пересилить його й запанує, його панування панування велике.
Daniel Dan 1 11 6 Але по роках вони поєднаються, і дочка південного царя прийде до царя північного, щоб зробити мир. Але не затримає він сили свого рамена, і не встане потомство його, але буде видана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів.
Daniel Dan 1 11 7 І повстане один із галузки її кореня на його місце, і він вийде проти війська, і ввійде в твердиню північного царя, і буде діяти проти них, і опанує їх.
Daniel Dan 1 11 8 І їхніх богів з їхніми литими бовванами, разом з їхнім улюбленим посудом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя.
Daniel Dan 1 11 9 І він увійде в царство південного царя, але вернеться до своєї землі.
Daniel Dan 1 11 10 А сини його озброються, і зберуть натовп численних войовників, і один із них конче піде, і все позаливає, і перейде край, і вернеться, і воюватиме аж до його твердині.
Daniel Dan 1 11 11 І розлютиться південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолюдство, і цей натовп буде відданий у його руку.
Daniel Dan 1 11 12 І буде знищений той натовп, і повищиться його серце, і він кине десятитисячки, та не буде сильний.
Daniel Dan 1 11 13 І вернеться північний цар, і виставить натовп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче прийде з великим військом та з численним маєтком.
Daniel Dan 1 11 14 І за того часу багато-хто повстануть на південного царя, а сини насильників твого народу підіймуться, щоб справдилось видіння, і вони спіткнуться.
Daniel Dan 1 11 15 І прийде північний цар, і насипле вала, і здобуде твердинне місто, і не встоять рамена півдня та його добірний народ, і не буде сили встояти.
Daniel Dan 1 11 16 І робитиме той, хто прийде на нього, за своєю вподобою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Краї, і буде погибель у його руці.
Daniel Dan 1 11 17 І зверне він своє обличчя, щоб прийти з потугою всього свого царства, і складе договора з ним. І дасть йому молоду дочку за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому.
Daniel Dan 1 11 18 І зверне він обличчя своє на острови, і здобуде багато. Але вождь спинить йому наругу його, всемеро заплатить йому за наруги його.
Daniel Dan 1 11 19 І зверне він своє обличчя до твердинь свого краю, і спіткнеться й упаде, і не буде знайдений.
Daniel Dan 1 11 20 А на його місці стане той, що скаже побірникові податків перейти пишноту царства, та за кілька днів від загине, але не від гніву й не від бою.
Daniel Dan 1 11 21 І стане на його місці погорджуваний, та не дадуть йому царської пошани, але він прийде непомітно, й опанує царство лестощами.
Daniel Dan 1 11 22 А війська, що затоплювали, він затопить і знищить, і навіть самого володаря, що з ним поєднався.
Daniel Dan 1 11 23 А від часу поєднання з ним він робитиме оману, і підійметься, і зміцниться малим народом.
Daniel Dan 1 11 24 Він увійде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкидає їм награбоване, і здобич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої задуми, але до часу.
Daniel Dan 1 11 25 І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підготовиться до війни з військом великим та дуже міцним, та не встоїть, бо замишляють на нього задуми.
Daniel Dan 1 11 26 А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його військо позаливає край, і попадають численні забиті.
Daniel Dan 1 11 27 А серце обох цих царів буде на лихе, і при одному столі вони будуть говорити неправду, але не буде успіху, бо кінець буде ще відкладений на означений час.
Daniel Dan 1 11 28 І він вернеться до свого краю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і вернеться до свого краю.
Daniel Dan 1 11 29 На умовлений час він повернеться, і прийде на південь, але останнє не буде, як перше.
Daniel Dan 1 11 30 І прийдуть на нього кіттейські кораблі, і він налякається, і вернеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він вернеться, і погодиться з тими, хто покинув святий заповіт.
Daniel Dan 1 11 31 І повстануть його війська та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидоту спустошення.
Daniel Dan 1 11 32 А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через лестощі. А народ, що знає свого Бога, зміцніє та й діятиме.
Daniel Dan 1 11 33 А розумні з народу навчать багатьох, але спіткнуться об меча та полум'я, об полон та грабіж якийсь час.
Daniel Dan 1 11 34 А коли вони спіткнуться, будуть споможені малою поміччю, хоч до них прилучаться багато-хто лестощами.
Daniel Dan 1 11 35 А дехто з тих розумних спіткнуться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінцевого часу, бо ще час до умовленого часу.
Daniel Dan 1 11 36 І буде робити той цар за своїм уподобанням, і підійметься, і повищиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не довершиться гнів, бо виконається те, що було вирішене.
Daniel Dan 1 11 37 І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на пожадливість жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звеличить себе понад кожного.
Daniel Dan 1 11 38 Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і сріблом, і дорогоцінним камінням, і речами коштовними.
Daniel Dan 1 11 39 І він посадить у твердині народа чужого бога. Тому, хто пізнає його, примножить славу, і вчинить їх панами над багатьма, і поділить землю на заплату.
Daniel Dan 1 11 40 А в кінцевому часі зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями, і прийде на краї, і позаливає та перейде їх.
Daniel Dan 1 11 41 І він прийде до Пишного Краю, і багато-хто спіткнуться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів.
Daniel Dan 1 11 42 І він простягне свою руку на краї, і не втече єгипетський край.
Daniel Dan 1 11 43 І він запанує над скарбами золота й срібла, та над усіма коштовними речами Єгипту. А лівійці та етіопляни підуть за ним.
Daniel Dan 1 11 44 Але його налякають вістки зо сходу та з півночі, і він вийде з великою лютістю, щоб багатьох погубити та зробити закляттям.
Daniel Dan 1 11 45 І поставить намети свого палацу між морями та горою пишної святині. Та він прийде до свого кінця, але не буде йому помічника.
Daniel Dan 1 12 1 І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.
Daniel Dan 1 12 2 І багато-хто з тих, що сплять у земному поросі, збудяться, одні на вічне життя, а одні на наруги, на вічну гидоту.
Daniel Dan 1 12 3 А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків.
Daniel Dan 1 12 4 А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання.
Daniel Dan 1 12 5 І побачив я, Даниїл, аж ось стоять два інші Анголи, один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки.
Daniel Dan 1 12 6 І сказав він до мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки: Коли буде кінець цим дивним речам?
Daniel Dan 1 12 7 І почув я того мужа, одягненого в льняну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою правицю та свою лівицю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи і за пів часу, і коли скінчиться розбивання сили святого народу, все це сповниться.
Daniel Dan 1 12 8 А я це слухав і не розумів. І сказав я: Мій пане, який цьому кінець?
Daniel Dan 1 12 9 І він сказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці слова аж до часу кінця.
Daniel Dan 1 12 10 Багато-хто будуть очищені, і вибіляться, і будуть перетоплені; і будуть несправедливі несправедливими, і цього не зрозуміють усі несправедливі, а розумні зрозуміють.
Daniel Dan 1 12 11 А від часу, коли буде припинена стала жертва, щоб була поставлена гидота спустошення, мине тисяча двісті й дев'ятдесят день.
Daniel Dan 1 12 12 Благословенний той, хто чекає, і досягне до тисячі трьох сотень тридцяти й п'яти день!
Daniel Dan 1 12 13 А ти йди до кінця, і відпочинеш, і встанеш на свою долю під кінець тих днів!
Hosea Hos 1 1 1 Слово Господнє, що було до Осії, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, Юдиних царів, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя.
Hosea Hos 1 1 2 Початок того, що Господь говорив через Осію. І сказав Господь до Осії: Іди, візьми собі жінку блудливу, і вона породить дітей блуду, бо сильно блудодіє цей Край, відступивши від Господа.
Hosea Hos 1 1 3 І він пішов, і взяв Ґомер, дочку Дівлаїма, і вона зачала, і породила йому сина.
Hosea Hos 1 1 4 І сказав Господь до нього: Назви ім'я йому Їзреел, бо ще трохи, і покараю кров Їзреелу на домі Єгу, і вчиню кінець царству Ізраїлевого дому.
Hosea Hos 1 1 5 І станеться того дня, і Я зламаю Ізраїлевого лука в долині Їзреел.
Hosea Hos 1 1 6 І зачала вона ще, і породила дочку. І сказав Він йому: Назви ім'я їй Ло-Рухама, бо більше Я вже не змилуюся над Ізраїлевим домом, бо вже більше не прощу Я їм.
Hosea Hos 1 1 7 А над Юдиним домом Я змилуюся, і допоможу їм через Господа, їхнього Бога, але не допоможу їм ані луком, ані мечем, ані війною, кіньми чи верхівцями.
Hosea Hos 1 1 8 І відлучила вона Ло-Рухаму, і зачала знову, і породила сина.
Hosea Hos 1 1 9 А Він сказав: Назви ім'я йому Ло-Аммі, бо ви не народ Мій, і Я не буду ваш!
Hosea Hos 1 1 10 (2-1) І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: Ви не народ Мій, буде їм сказано: Ви сини Бога Живого.
Hosea Hos 1 1 11 (2-2) І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
Hosea Hos 1 2 1 (2-3) Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.
Hosea Hos 1 2 2 (2-4) Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,
Hosea Hos 1 2 3 (2-5) щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
Hosea Hos 1 2 4 (2-6) Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
Hosea Hos 1 2 5 (2-7) бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
Hosea Hos 1 2 6 (2-8) Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.
Hosea Hos 1 2 7 (2-9) І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
Hosea Hos 1 2 8 (2-10) А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
Hosea Hos 1 2 9 (2-11) Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
Hosea Hos 1 2 10 (2-12) А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
Hosea Hos 1 2 11 (2-13) І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
Hosea Hos 1 2 12 (2-14) І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!
Hosea Hos 1 2 13 (2-15) І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
Hosea Hos 1 2 14 (2-16) Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
Hosea Hos 1 2 15 (2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
Hosea Hos 1 2 16 (2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.
Hosea Hos 1 2 17 (2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
Hosea Hos 1 2 18 (2-20) І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
Hosea Hos 1 2 19 (2-21) І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.
Hosea Hos 1 2 20 (2-22) І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
Hosea Hos 1 2 21 (2-23) І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,
Hosea Hos 1 2 22 (2-24) а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
Hosea Hos 1 2 23 (2-25) І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!
Hosea Hos 1 3 1 І сказав Господь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приятелем, але перелюбну, подібно, як любить Господь Ізраїлевих синів, а вони звертаються до інших богів, і кохаються у виноградних коржиках.
Hosea Hos 1 3 2 І я купив її собі за п'ятнадцять шеклів срібла й хомер ячменю та летех ячменю.
Hosea Hos 1 3 3 І сказав я до неї: Сиди довгі дні в мене, не будь блудлива, і не будь нічия, також і я буду такий до тебе.
Hosea Hos 1 3 4 Бо Ізраїлеві сини будуть сидіти довгі дні без царя та без князя, і без жертви та без камінного стовпа, і без ефода та без домашніх божків.
Hosea Hos 1 3 5 Потому Ізраїлеві сини навернуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обернуться до Господа та до Його добра.
Hosea Hos 1 4 1 Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання.
Hosea Hos 1 4 2 Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови.
Hosea Hos 1 4 3 Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть.
Hosea Hos 1 4 4 Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! А народ Мій як суперечник з священиком.
Hosea Hos 1 4 5 І спіткнешся ти вдень, і спіткнеться з тобою й пророк уночі, і знищу Я матір твою!
Hosea Hos 1 4 6 Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти для Мене священиком. А тому, що забув ти Закон свого Бога, забуду синів твоїх й Я!
Hosea Hos 1 4 7 Що більше розмножуються, то більше грішать проти Мене. Їхню славу зміню Я на ганьбу!
Hosea Hos 1 4 8 Вони жертву за прогріх народу Мого їдять, і до провини його свою душу схиляють.
Hosea Hos 1 4 9 І буде священикові, як і народові, і дороги його навіщу Я на нім, і йому відплачу згідно вчинків його.
Hosea Hos 1 4 10 І вони будуть їсти, але не наситяться, чинитимуть блуд, та не розмножаться, бо покинули дбати про Господа.
Hosea Hos 1 4 11 Блуд і вино та сік виноградний володіють їхнім серцем.
Hosea Hos 1 4 12 Народ Мій допитується в свого дерева, і об'являє йому його палиця, бо дух блудодійства заводить до блуду, і вони заблудили від Бога свого.
Hosea Hos 1 4 13 На верховинах гірських вони жертви приносять, і кадять на взгір'ях під дубом, і тополею та теребінтом, бо хороша їхня тінь, тому ваші дочки блудливими стали, а ваші невістки вчиняють перелюб.
Hosea Hos 1 4 14 Та не покараю ще ваших дочок, що вони блудодіють, та ваших невісток, що чинять перелюб, як відходять вони з блудодійками і жертви приносять з розпусницями. А народ без знання загибає!
Hosea Hos 1 4 15 Якщо ти блудливий, Ізраїлю, нехай Юда не буде провинний! І не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайте: Як живий Господь!
Hosea Hos 1 4 16 Бо Ізраїль зробився упертий, немов та уперта корова. Та тепер Господь пастиме їх, як вівцю на привіллі!
Hosea Hos 1 4 17 Прилучивсь до бовванів Єфрем, покинь ти його!
Hosea Hos 1 4 18 Збір п'яниць звироднілих учинився розпусним, їхні провідники покохали нечистість.
Hosea Hos 1 4 19 Вітер їх похапає на крила свої, і вони посоромляться жертов своїх.
Hosea Hos 1 5 1 Послухайте цього, священики, і почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царський доме, візьміть до вух, бо вам буде суд, бо ви для Міцпи були пасткою й сіткою, розтягненою на Фавор.
Hosea Hos 1 5 2 І глибоко вгрузли в розпусті вони, та Я поплямую всіх їх.
Hosea Hos 1 5 3 Я знаю Єфрема, а Ізраїль не схований передо Мною, бо тепер блудодійним, Єфреме, ти став, занечистивсь Ізраїль.
Hosea Hos 1 5 4 Не дають їхні вчинки вернутись до Бога, бо дух блудодійства в середині їхній, і не відають Господа.
Hosea Hos 1 5 5 І гордість Ізраїлева засвідчиться перед обличчям його. А Ізраїль й Єфрем упадуть за провину свою, також Юда із ними впаде.
Hosea Hos 1 5 6 З своєю отарою та з своєю худобою вони Господа підуть шукати, але не знайдуть, Він від них віддалився.
Hosea Hos 1 5 7 Вони зрадили Господа, бо породили сторонніх дітей, тепер їх пожере молодик разом із частками їхнього поля.
Hosea Hos 1 5 8 Засурміте у рога в Ґів'ї, сурмою в Рамі, закричіть у Бет-Авені за тобою, Веніямине!
Hosea Hos 1 5 9 В день картання Єфрем за спустошення стане; поміж племенами Ізраїля Я завідомив про певне.
Hosea Hos 1 5 10 Стали зверхники Юди, мов ті, що межу переносять, на них виллю, як воду, Свій гнів!
Hosea Hos 1 5 11 Єфрем став пригноблений, судом розбитий, бо він намагався ходити за марнотою.
Hosea Hos 1 5 12 І Я буду, як міль, для Єфрема, і мов та гнилизна для дому Юди.
Hosea Hos 1 5 13 І побачив Єфрем свою хворість, а Юда свого чиряка, і Єфрем відійшов до Ашшура і послав до царя до великого. Та він вилікувати вас не зможе, і не вигоїть вам чиряка!
Hosea Hos 1 5 14 Бо Я немов лев для Єфрема, і немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, і ніхто не врятує!
Hosea Hos 1 5 15 Піду, повернуся до місця Свого, аж поки провини своєї вони не признають, і не стануть шукати Мого лиця. Та в утиску будуть шукати Мене!
Hosea Hos 1 6 1 Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував і нас вилікує, ударив і нас перев'яже!
Hosea Hos 1 6 2 Оживить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, і будемо жити ми перед обличчям Його.
Hosea Hos 1 6 3 І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він прийде до нас, немов дощ, немов дощ весняний, що напоює землю.
Hosea Hos 1 6 4 Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці,
Hosea Hos 1 6 5 тому Я тесав їх пророками, позабивав їх прореченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.
Hosea Hos 1 6 6 Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізнання більше від цілопалень.
Hosea Hos 1 6 7 Вони заповіта Мого порушили, мов той Адам, вони там Мене зрадили.
Hosea Hos 1 6 8 Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.
Hosea Hos 1 6 9 І як той розбишака чигає, так ватага священиків на дорозі в Сихем учиняють розбій, бо злочин учиняють вони.
Hosea Hos 1 6 10 У домі Ізраїля бачу жахливе, там блуд у Єфрема, занечистивсь Ізраїль.
Hosea Hos 1 6 11 Також, Юдо, для тебе жнива приготовлені, як Я долю народу Свого поверну!
Hosea Hos 1 7 1 Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблять вони неправдиве, і злодій приходить, грабує на вулиці банда.
Hosea Hos 1 7 2 І не думають в серці своєму, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. Тепер їхні вчинки ось їх оточили і перед обличчям Моїм поставали.
Hosea Hos 1 7 3 Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обманами зверхників.
Hosea Hos 1 7 4 Усі вони чинять перелюб, мов піч, яку пекар розпалює, що напалювати перестає, як тісто замісить та вкисне воно.
Hosea Hos 1 7 5 У святковий день нашого царя похворіли князі від жару вина, і він простяг до насмішників руку свою.
Hosea Hos 1 7 6 Бо їхнє нутро, як піч, у них палає їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ранок горить, як палючий огонь.
Hosea Hos 1 7 7 Вони всі гарячі, як піч, і суддів своїх пожирають. Усі царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.
Hosea Hos 1 7 8 Змішався Єфрем із народами, Єфрем став млинцем, що печеться неперевернений.
Hosea Hos 1 7 9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волосся посивіло в нього, а того він не знає.
Hosea Hos 1 7 10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не вертаються, і не шукають Його у всім цім.
Hosea Hos 1 7 11 А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
Hosea Hos 1 7 12 Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.
Hosea Hos 1 7 13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
Hosea Hos 1 7 14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ложах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
Hosea Hos 1 7 15 А Я їх картав, їхні рамена зміцняв, а вони зло на Мене задумують...
Hosea Hos 1 7 16 Вони навертаються, та не до Всевишнього, стали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні князі за гордість свого язика, це їхня наруга в єгипетськім краї!
Hosea Hos 1 8 1 Рога до уст своїх, та й засурми: на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.
Hosea Hos 1 8 2 До Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!
Hosea Hos 1 8 3 Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!
Hosea Hos 1 8 4 Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,
Hosea Hos 1 8 5 відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, аж доки не можуть вони від провини очиститись?
Hosea Hos 1 8 6 Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.
Hosea Hos 1 8 7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.
Hosea Hos 1 8 8 Ізраїль проковтнений, став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.
Hosea Hos 1 8 9 Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.
Hosea Hos 1 8 10 І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.
Hosea Hos 1 8 11 Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому стали ці жертівники!
Hosea Hos 1 8 12 Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, як чуже пораховане буде!
Hosea Hos 1 8 13 Вони ж жертви кохають, ріжуть м'ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернуться!
Hosea Hos 1 8 14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, і пожере він палати його!
Hosea Hos 1 9 1 Не тішся, Ізраїлю, радістю, як ті народи, бо ти чиниш блуд, відступаючи від свого Бога, дар блудодійний кохаєш на всіх токах збіжжевих.
Hosea Hos 1 9 2 Годувати не буде їх тік та чавило, а сік виноградний зведе їх.
Hosea Hos 1 9 3 Не будуть сидіти в Господньому Краї вони, і Єфрем до Єгипту повернеться, і вони будуть їсти нечисте в Асирії.
Hosea Hos 1 9 4 Господеві вина вони лити не будуть, і жертви не будуть приємні Йому; це буде для них, немов хліб похоронний, усі, що будуть його споживати, занечистяться, бо їхній хліб для насичення їх, не для дому Господнього.
Hosea Hos 1 9 5 Що зробите ви на день урочистий та на день свята Господнього?
Hosea Hos 1 9 6 Бо йдуть ось вони до Асирії, їх збирає Єгипет, Мемфіс їх ховає, коштовність їхнього срібла посяде кропива, будяччя по їхніх наметах.
Hosea Hos 1 9 7 Прийшли дні навіщення, прийшли дні заплати, Ізраїль пізнає оце: Нерозумний пророк цей, шалений муж духа, за численність провин твоїх і велике зненавидження!
Hosea Hos 1 9 8 Єфрем сторож із Богом моїм, пророк пастка птахолова на всіх дорогах його, ненависть у домі Бога його.
Hosea Hos 1 9 9 Глибоко зіпсулись вони, як за днів тих Ґів'ї, Він згадає за їхні провини, Він їхні гріхи покарає!
Hosea Hos 1 9 10 Немов виноград на пустині, знайшов Я Ізраїля, як фіґу поранню на фіґовім дереві, Я бачив був ваших батьків на початку його, та вони до Баал-Пеору прийшли, і себе присвятили для Бошета, і стали гидотою, як полюблене ними.
Hosea Hos 1 9 11 Єфремова слава, як птах, відлетить: не буде народження, ані зачаття, ані вагітности.
Hosea Hos 1 9 12 Бо якщо вони викохають свої діти, то їх повбиваю, так що не буде людини, бо горе їм, як відступлю Я від них.
Hosea Hos 1 9 13 Єфрем, як Я бачу, для вловів йому подали його власних дітей, і Єфрем поведе своїх власних дітей на заріз...
Hosea Hos 1 9 14 Дай їм, Господи, що ж Ти даси? дай їм утробу неплідну та висохлі груди!
Hosea Hos 1 9 15 Усе їхнє зло у Ґілґалі, бо там Я зненавидів їх; за зло їхніх учинків Я вижену їх з Свого дому. Не буду їх більше любити, всі їхні князі ворохобники!
Hosea Hos 1 9 16 Побитий Єфрем, їхній корень посох, він плоду не зродить. А коли вони зродять, то Я повбиваю улюблених їхнього лона.
Hosea Hos 1 9 17 Відкине їх Бог мій, бо вони неслухняні для Нього були, і будуть вони мандрувати між народами.
Hosea Hos 1 10 1 Ізраїль буйний виноград, що родить подібне собі. Та за многістю плоду свого він намножує жертівники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.
Hosea Hos 1 10 2 Облудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує стовпи їхні.
Hosea Hos 1 10 3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?
Hosea Hos 1 10 4 Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.
Hosea Hos 1 10 5 За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.
Hosea Hos 1 10 6 Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.
Hosea Hos 1 10 7 Самарія загине; її цар немов тріска ота на поверхні води!
Hosea Hos 1 10 8 І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до гір вони скажуть: Накрийте ви нас! а до взгір'їв: На нас упадіть!
Hosea Hos 1 10 9 Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були, чи ж їх не досягне в Ґів'ї війна проти синів беззаконних?
Hosea Hos 1 10 10 За жаданням Своїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.
Hosea Hos 1 10 11 А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скородити.
Hosea Hos 1 10 12 Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.
Hosea Hos 1 10 13 Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства свого.
Hosea Hos 1 10 14 І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з синами убита.
Hosea Hos 1 10 15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на світанку!
Hosea Hos 1 11 1 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.
Hosea Hos 1 11 2 Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.
Hosea Hos 1 11 3 Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.
Hosea Hos 1 11 4 Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.
Hosea Hos 1 11 5 До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.
Hosea Hos 1 11 6 А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.
Hosea Hos 1 11 7 А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.
Hosea Hos 1 11 8 Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!
Hosea Hos 1 11 9 Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.
Hosea Hos 1 11 10 За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.
Hosea Hos 1 11 11 Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.
Hosea Hos 1 11 12 (12-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.
Hosea Hos 1 12 1 (12-2) Єфрем пасе вітра й женеться за вітром із сходу. Неправду й руїну розмножує він кожного дня, умову складають з Ашшуром, олива ж несеться в Єгипет.
Hosea Hos 1 12 2 (12-3) Та в Господа з Юдою пря, і Якова Він навістить за путями його, за ділами його йому зверне.
Hosea Hos 1 12 3 (12-4) Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом,
Hosea Hos 1 12 4 (12-5) і боровся він з Анголом, та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.
Hosea Hos 1 12 5 (12-6) А Господь Бог Саваот, Його Ймення Господь.
Hosea Hos 1 12 6 (12-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого!
Hosea Hos 1 12 7 (12-8) Немов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.
Hosea Hos 1 12 8 (12-9) І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.
Hosea Hos 1 12 9 (12-10) А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.
Hosea Hos 1 12 10 (12-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.
Hosea Hos 1 12 11 (12-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті купи каміння на борознах пільних.
Hosea Hos 1 12 12 (12-13) І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.
Hosea Hos 1 12 13 (12-14) І через пророка Господь із Єгипту Ізраїля вивів, і пророком стережений був він.
Hosea Hos 1 12 14 (12-15) Єфрем Господа гірко розгнівав, і тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, і поверне йому його сором.
Hosea Hos 1 13 1 Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.
Hosea Hos 1 13 2 А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.
Hosea Hos 1 13 3 Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.
Hosea Hos 1 13 4 А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.
Hosea Hos 1 13 5 Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.
Hosea Hos 1 13 6 Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!
Hosea Hos 1 13 7 І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.
Hosea Hos 1 13 8 Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.
Hosea Hos 1 13 9 Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.
Hosea Hos 1 13 10 Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?
Hosea Hos 1 13 11 Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.
Hosea Hos 1 13 12 Провина Єфремова зв'язана, схований прогріх його.
Hosea Hos 1 13 13 Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.
Hosea Hos 1 13 14 З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!
Hosea Hos 1 13 15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!
Hosea Hos 1 13 16 (14-1) Завинить Самарія, бо стала уперта до Бога свого, поляжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!
Hosea Hos 1 14 1 (14-2) Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!
Hosea Hos 1 14 2 (14-3) Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!
Hosea Hos 1 14 3 (14-4) Ашшур не спасе нас, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота.
Hosea Hos 1 14 4 (14-5) Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього.
Hosea Hos 1 14 5 (14-6) Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван.
Hosea Hos 1 14 6 (14-7) Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.
Hosea Hos 1 14 7 (14-8) Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.
Hosea Hos 1 14 8 (14-9) Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід.
Hosea Hos 1 14 9 (14-10) Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!
Joel Joel 1 1 1 Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.
Joel Joel 1 1 2 Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?
Joel Joel 1 1 3 Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.
Joel Joel 1 1 4 Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.
Joel Joel 1 1 5 Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!
Joel Joel 1 1 6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.
Joel Joel 1 1 7 Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.
Joel Joel 1 1 8 Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.
Joel Joel 1 1 9 Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.
Joel Joel 1 1 10 Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.
Joel Joel 1 1 11 Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.
Joel Joel 1 1 12 Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.
Joel Joel 1 1 13 Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!
Joel Joel 1 1 14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.
Joel Joel 1 1 15 Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!
Joel Joel 1 1 16 Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?
Joel Joel 1 1 17 Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.
Joel Joel 1 1 18 Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!
Joel Joel 1 1 19 До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.
Joel Joel 1 1 20 Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!
Joel Joel 1 2 1 Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,
Joel Joel 1 2 2 день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!
Joel Joel 1 2 3 Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!
Joel Joel 1 2 4 Його вигляд ніби коні, гарцюють вони, наче ті верхівці!
Joel Joel 1 2 5 Як гуркіт військових возів, вони скачуть гірськими верхів'ями, як вереск огнистого полум'я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений.
Joel Joel 1 2 6 Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли.
Joel Joel 1 2 7 Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,
Joel Joel 1 2 8 не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться.
Joel Joel 1 2 9 По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій.
Joel Joel 1 2 10 Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє.
Joel Joel 1 2 11 І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?
Joel Joel 1 2 12 Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!
Joel Joel 1 2 13 І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!
Joel Joel 1 2 14 Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.
Joel Joel 1 2 15 Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!
Joel Joel 1 2 16 Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття!
Joel Joel 1 2 17 Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?
Joel Joel 1 2 18 І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм.
Joel Joel 1 2 19 І Господь відповів і сказав до народу Свого: Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.
Joel Joel 1 2 20 А цього північного ворога віддалю Я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його перед до східнього моря, його ж край до того моря заднього. І вийде злий запах його, і підійметься сморід його, бо він лихо велике чинив.
Joel Joel 1 2 21 Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь учинив!
Joel Joel 1 2 22 Не бійтеся, ти пільна худобо, бо пустинні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід, фіґовниця та виноград свою силу дадуть.
Joel Joel 1 2 23 А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі Він дасть на спасіння, і найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього.
Joel Joel 1 2 24 І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки будуть переливатись вином молодим та оливою.
Joel Joel 1 2 25 І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник і черва та гусінь, Моє військо велике, що Я посилав проти вас.
Joel Joel 1 2 26 А їсти ви будете їсти й насичуватись, і хвалитимете Ім'я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!
Joel Joel 1 2 27 І пізнаєте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!
Joel Joel 1 2 28 (3-1) І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння.
Joel Joel 1 2 29 (3-2) І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого.
Joel Joel 1 2 30 (3-3) І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму.
Joel Joel 1 2 31 (3-4) Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!
Joel Joel 1 2 32 (3-5) І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе.
Joel Joel 1 3 1 (4-1) Бо ось тими днями та часу того, коли долю Юді та Єрусалиму верну,
Joel Joel 1 3 2 (4-2) то зберу всі народи, зведу їх у долину Йосафатову, і там буду судитися з ними за народ Мій й спадщину Мою, за Ізраїля, що його розпорошили поміж народами, а Мій Край поділили.
Joel Joel 1 3 3 (4-3) І за народ Мій вони кидали жереба, і юнака за блудницю давали, а дівчину за вино продавали, і пили.
Joel Joel 1 3 4 (4-4) І що вам до Мене, Тире й Сидоне, та всі филистимські довкілля? Чи свій чин на Мені надолужите? Може хочете щось учинити Мені, то легко та скоро зверну Я ваш чин вам на голову,
Joel Joel 1 3 5 (4-5) що срібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в свої храми повносили...
Joel Joel 1 3 6 (4-6) А синів Юди та Єрусалиму ви грецьким синам продали, щоб їх віддалити від їхніх границь...
Joel Joel 1 3 7 (4-7) Ось Я їх позбуджую з місця того, куди їх продали, ваш чин поверну вам на голову!
Joel Joel 1 3 8 (4-8) І попродаю ваших синів та ваших дочок в руку Юдських синів, а вони віддадуть їх шев'янам, до люду далекого, бо Господь так сказав.
Joel Joel 1 3 9 (4-9) Кличте про це між народами, оголосіте святую війну, збудіте лицарство, хай сходяться, нехай підіймаються всі вояки.
Joel Joel 1 3 10 (4-10) Перекуйте свої лемеші на мечі, а ваші серпи на списи, хай навіть безсилий говорить: Я лицар!
Joel Joel 1 3 11 (4-11) Поспішіть і прийдіть, всі народи з довкілля, й зберіться, туди, Господи, спустиш лицарство Своє.
Joel Joel 1 3 12 (4-12) Нехай збудяться й зійдуть народи в долину Йосафатову, бо сяду Я там, щоб судити всі народи з довкілля.
Joel Joel 1 3 13 (4-13) Пошліть на роботу серпа, бо жниво дозріло, приходьте, зійдіть, бо чавило наповнене, кадки переливаються, бо зло їхнє розмножилось!
Joel Joel 1 3 14 (4-14) Натовпи, натовпи у вирішальній долині, бо близький день Господній у вирішальній долині.
Joel Joel 1 3 15 (4-15) Сонце та місяць стемніють, а зорі загублять свій блиск,
Joel Joel 1 3 16 (4-16) і Господь загримить із Сіону, та з Єрусалиму Свій голос подасть, і небо й земля затремтять, та Господь охорона Своєму народові, і твердиня синам Ізраїлевим!
Joel Joel 1 3 17 (4-17) І пізнаєте ви, що Я Господь, Бог ваш, Який пробуває в Сіоні, на святій Своїй горі. І станеться Єрусалим за святиню, і чужі вже не будуть ходити по ньому.
Joel Joel 1 3 18 (4-18) І станеться в день той, гори будуть кропити виноградовий сік, а підгірки стоятимуть у молоці, і всі Юдські потоки водою заб'ють, а з дому Господнього вийде джерело, і напоїть долину Шіттім.
Joel Joel 1 3 19 (4-19) Єгипет спустошенням стане, і пустинею голою стане Едом за насильство синам Юди, за те, що лили кров невинну у їхньому Краї.
Joel Joel 1 3 20 (4-20) А Юдея жити буде повіки, і Єрусалим з роду в рід,
Joel Joel 1 3 21 (4-21) і помщу за їхню кров, що за неї Я ще не помстив, і буде Господь пробувати на Сіоні!
Amos Amos 1 1 1 Слова Амоса, що був між вівчарями з Текої, які він бачив на Ізраїля за днів Уззійї, Юдиного царя, та за днів Єровоама, Йоашового сина, Ізраїлевого царя, за два роки перед землетрусом.
Amos Amos 1 1 2 І він проказав: Загримить із Сіону Господь, і з Єрусалиму Свій голос подасть, і впадуть пасовища пастуші в жалобу та всохне вершина Кармелу!
Amos Amos 1 1 3 Так говорить Господь: За три переступи Дамаску й за чотири цього не прощу: за те, що вони молотили Ґілеада ціпами залізними.
Amos Amos 1 1 4 І пошлю Я огонь на дім Хазаїла, і пожере він палати Бен-Гадада.
Amos Amos 1 1 5 І зламаю засува Дамаску, і мешканця витну з долини Авен, і того, хто держатиме берло з Бет-Едене, і арамський народ піде в Кір на вигнання, говорить Господь.
Amos Amos 1 1 6 Так говорить Господь: За три переступи Аззи й за чотири цього не прощу: що всіх гнали в полон, щоб віддати Едомові.
Amos Amos 1 1 7 І пошлю Я огонь на мур Ґази, і поїсть він палати її.
Amos Amos 1 1 8 І мешканця витну з Ашдоду, і берлодержця з Ашкелону, і зверну Свою руку на Екрон, і вигинуть рештки филистимлян, говорить Господь.
Amos Amos 1 1 9 Так говорить Господь: За три переступи Тиру й за чотири цього не прощу: за те, що він видав усіх на вигнання в Едом, і не пам'ятав заповіту братів.
Amos Amos 1 1 10 І пошлю Я огонь на мур Тиру, і пожере він палати його!
Amos Amos 1 1 11 Так говорить Господь: За три переступи Едому й за чотири цього не прощу: за те, що мечем він гнав брата свого, і знищив своє милосердя, свій гнів завжди стеріг, а лютість свою пильнував повсякчасно.
Amos Amos 1 1 12 І пошлю Я огонь до Теману і пожере він палати Боцри!
Amos Amos 1 1 13 Так говорить Господь: За три переступи Аммонових синів й за чотири цього не прощу: за те, що пороли ґілеадських вагітних, щоб поширити границі свої!
Amos Amos 1 1 14 І огонь запалю Я на мурі Рабби, і пожере він палати її, із криком в день бою, із вихром в день бурі.
Amos Amos 1 1 15 І піде їхній цар на вигнання, він і князі його разом, говорить Господь.
Amos Amos 1 2 1 Так говорить Господь: За три переступи Моава й за чотири цього не прощу: за те, що спалив на вапно кості едомського царя!
Amos Amos 1 2 2 І пошлю Я огонь на Моава, і пожере він палати Керіййоту, і загине Моав серед галасу, серед крику, при голосі рога.
Amos Amos 1 2 3 І витну суддю з-серед нього, а з ним позабиваю князів його всіх, говорить Господь.
Amos Amos 1 2 4 Так говорить Господь: За три прогріхи Юди й за чотири цього не прощу: за те, що повідкидали Господній Закон, і постанов Його не стерегли, і що на манівці їх звели їхні лжебоги, за якими пішли їхні батьки.
Amos Amos 1 2 5 І пошлю Я на Юду огонь, і пожере він палати Єрусалиму!
Amos Amos 1 2 6 Так говорить Господь: За три переступи Ізраїлеві й за чотири цього не прощу: за те, що за срібло вони продають справедливого, а за чоботи вбогого!
Amos Amos 1 2 7 Вони топчуть у земному поросі голову бідних, а дорогу сумирних викривлюють. А син й його батько вчащають до однієї блудниці, щоб святе Моє Ймення зневажити.
Amos Amos 1 2 8 І вони стелять одіж заставлену, щоб півлежати при кожному жертівнику, і п'ють в домі Бога свого вино від покараних.
Amos Amos 1 2 9 І Я вигубив був з-перед них Аморея, що його височінь, як високий той кедр, і він міцний, як дуб. Та Я плід його знищив згори, а здолу коріння його.
Amos Amos 1 2 10 А вас Я був вивів із краю єгипетського, і сорок років провадив пустинею вас, щоб ви Край аморейський успадкували.
Amos Amos 1 2 11 І пророків Я збуджував з ваших синів, а з ваших юнців назореїв. Хіба ж то не так, синове Ізраїлеві? говорить Господь.
Amos Amos 1 2 12 А ви назореїв поїли вином, а пророкам наказували й говорили: Не пророкуйте!
Amos Amos 1 2 13 Отож Я потисну на вас, як тисне снопами наповнений віз,
Amos Amos 1 2 14 і згине й в моторного втеча, і потужний не втримає сили своєї, а лицар свого життя не врятує.
Amos Amos 1 2 15 І не встоїть із лука стрілець, і своїми ногами прудкий не втече, і верхівець не врятує свого життя.
Amos Amos 1 2 16 І наймужніший з лицарства нагим утече того дня, говорить Господь.
Amos Amos 1 3 1 Послухайте слова того, що Господь говорив проти вас, синове Ізраїлеві, на ввесь оцей рід, що його Я підніс був із краю єгипетського, промовляючи:
Amos Amos 1 3 2 Тільки вас Я пізнав зо всіх родів землі, тому вас навіщу за всі ваші провини!
Amos Amos 1 3 3 Чи йдуть двоє разом, якщо не умовились?
Amos Amos 1 3 4 Чи реве в лісі лев, як нема йому здобичі? Чи левчук видає голос свій із своєї нори, якщо він не зловив?
Amos Amos 1 3 5 Чи впаде на землі пташка в сітку, як немає сільця? Чи підійметься сітка з землі, як нічого не зловить?
Amos Amos 1 3 6 Чи в місті засурмлять у сурму, а народ не тремтітиме? Чи станеться в місті нещастя, що його не Господь допустив?
Amos Amos 1 3 7 Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам.
Amos Amos 1 3 8 Лев зареве, хто того не злякається? Господь Бог заговорить, хто пророкувати не буде?
Amos Amos 1 3 9 Розголосіть над палацами в Ашдоді, і над палатами в краї єгипетському, та й скажіть: Позбирайтеся на горах Самарії, і побачте велике збентеження в ній, та утиск у ній!
Amos Amos 1 3 10 І правдиво не вміють робити вони, говорить Господь, насильство громадять та грабунок в палатах своїх.
Amos Amos 1 3 11 Тому так Господь Бог промовляє: Ворог обляже навколо цієї землі, і скине із тебе він силу твою, і пограбовані будуть палати твої.
Amos Amos 1 3 12 Так говорить Господь: Як часом рятує пастух з пащі лев'ячої дві коліні, або пипку вуха, так будуть врятовані діти Ізраїлеві, що сидять в Самарії в закуточку ліжка, та на адамашку постелі.
Amos Amos 1 3 13 Послухайте ви та й засвідчіть ув Якововім домі, говорить Господь Бог, Бог Саваот.
Amos Amos 1 3 14 Бо в той день, коли Я покараю Ізраїля за провини його, то Я покараю за жертівники Бет-Елу, і будуть відрубані роги жертівника, і на землю попадають.
Amos Amos 1 3 15 І Я розіб'ю дім зимовий разом з домом літнім, і загинуть доми із слонової кости, і не стане багато домів, говорить Господь.
Amos Amos 1 4 1 Послухайте слова оцього, корови башанські, які на горі самарійській, що тиснете бідних, торощите вбогих, що своїм хазяям ви говорите: Принеси, і ми будемо пити!
Amos Amos 1 4 2 Присягав Господь Бог Своєю святістю, що ось дні настають на вас, і будуть тягти вас гаками, а ваших нащадків гачками для ловлення риби!
Amos Amos 1 4 3 І ви повиходите виломами, кожна окремо собі, і кинетеся до Хермону, говорить Господь.
Amos Amos 1 4 4 Прийдіть до Бет-Елу й грішіть, до Ґілґалу примножте грішити. І свої жертви приносьте щоранку, на три дні ваші десятини.
Amos Amos 1 4 5 І з димом пустіть жертву вдячну квасну, і сповістіть добровільні дарунки, розголосіть, бо ви любите так, синове Ізраїлеві, говорить Господь Бог.
Amos Amos 1 4 6 І тому Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах, і брак хліба по всіх ваших місцях, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos Amos 1 4 7 І Я стримав вам дощ за три місяці перед жнивами, і дощ посилав на одне місто, а на друге місто не посилав; одна ділянка була побита дощем, а ділянка, на яку не пустив Я дощу, висихала.
Amos Amos 1 4 8 І два-три міста рушали до міста одного напитись води, але не насичувались, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos Amos 1 4 9 Я бив вас посухою та зеленячкою, сарана жерла безліч ваших садків й виноградників ваших, і ваших фіґовниць та ваших олив, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos Amos 1 4 10 Я на вас посилав моровицю, немов на Єгипет, мечем побивав ваших хлопців, полонячи разом і коней у вас, підіймав до ніздер сморід ваших таборів, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos Amos 1 4 11 Я винищив вас, як Содом та Гоморру Бог винищив, і ви стали, немов головешка, з пожару врятована, та ви не вернулись до Мене, говорить Господь...
Amos Amos 1 4 12 Тому то зроблю тобі так, о Ізраїлю, а що Я зроблю тобі це, приготуйся, Ізраїлю, до зустрічі Бога свого!
Amos Amos 1 4 13 Бо це Той, що вформовує гори, і що створює вітра, що людині показує задум її, що робить зірницю темнотою, і ступає по згір'ях землі, Господь Бог Саваот Йому Ймення!
Amos Amos 1 5 1 Послухайте слова цього, що я ним голосіння підношу за вас, о доме Ізраїлів!
Amos Amos 1 5 2 Упала, і більше не встане та діва Ізраїлева! Вона кинена на свою землю, немає, хто звів би її!
Amos Amos 1 5 3 Бо так Господь Бог промовляє: Місто, що виходило тисячею, позоставить лиш сотню, а те, що виходило сотнею, позоставить десятку для дому Ізраїля.
Amos Amos 1 5 4 Бо так промовляє Господь до дому Ізраїлевого: Наверніться до Мене й живіть!
Amos Amos 1 5 5 І не звертайтеся до Бет-Елу, і до Ґілґалу не приходьте, а через Беер-Шеву не переходьте, бо на вигнання Ґілґал конче піде, і марнотою стане Бет-Ел.
Amos Amos 1 5 6 Наверніться до Господа, і будете жити, щоб Він не ввійшов, як огонь до Йосипового дому, і буде він жерти, та не буде кому погасити в Бет-Елі,
Amos Amos 1 5 7 вони змінюють суд на полин, і кидають правду на землю.
Amos Amos 1 5 8 Той, хто Волосожара й Оріона створив, Хто смертну темноту зміняє на ранок, а день затемняє на ніч, хто прикликує воду морську й виливає її на поверхню землі, Господь Ймення Йому!
Amos Amos 1 5 9 Він наводить погибіль на сильного, і прийде погибіль твердині!
Amos Amos 1 5 10 Вони ненавидять того, хто у брамі картає, і обриджують тим, хто говорить правдиве.
Amos Amos 1 5 11 Тому, що нужденного топчете ви, і дарунки збіжеві берете від нього, що ви набудували будинків із каменя тесаного, то сидіти не будете в них; понасаджували винограду улюбленого, та не будете пити із нього вина!
Amos Amos 1 5 12 Бо Я знаю про ваші численні провини і про ваші великі гріхи: тиснете ви справедливого, берете ви підкупа та викривляєте право убогих у брамі.
Amos Amos 1 5 13 Тому то розумний мовчить цього часу, бо це час лихий.
Amos Amos 1 5 14 Шукайте добра, а не зла, щоб вам жити, і буде із вами Господь, Бог Саваот, так, як кажете ви.
Amos Amos 1 5 15 Ненавидьте зло й покохайте добро, і правосуддя поставте у брамі, може змилується Господь, Бог Саваот над решткою Йосипа.
Amos Amos 1 5 16 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот, Вседержитель: На майданах усіх голосіння, на всіх вулицях крики: ой, ой! І покличуть хліборобів на жалобу, і голосільниць, що вміють плачливі пісні,
Amos Amos 1 5 17 і стане ридання по всіх виноградниках, бо Я перейду серед тебе, говорить Господь!
Amos Amos 1 5 18 Горе тим, що жадають Господнього дня, нащо це вам день Господній? Він не світло, а темрява!
Amos Amos 1 5 19 Це так, коли хто утікає від лева, і ведмідь спотикає його! І він убігає до дому, і оперся своєю рукою об стіну, аж гадюка кусає його...
Amos Amos 1 5 20 Чи ж не є день Господній темнота, а не світло, і хіба він не темний, і сяйва немає у ньому?
Amos Amos 1 5 21 Зненавидів Я, обридив Собі ваші свята, і не нюхаю жертов ваших зборів...
Amos Amos 1 5 22 І коли принесете Мені цілопалення та хлібні жертви свої, Я Собі не вподобаю їх, а на мирні жертви ваші із ситих баранів не погляну...
Amos Amos 1 5 23 Усунь же від Мене пісень своїх гук, і не почую Я рокоту гусел твоїх,
Amos Amos 1 5 24 і хай тече правосуддя, немов та вода, а справедливість як сильний потік!
Amos Amos 1 5 25 Чи ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?
Amos Amos 1 5 26 Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.
Amos Amos 1 5 27 Тому Я вас вижену геть за Дамаск, говорить Господь, що Бог Саваот Йому Ймення!
Amos Amos 1 6 1 Горе безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним першого з народів, до яких прибуває Ізраїлів дім!
Amos Amos 1 6 2 Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?
Amos Amos 1 6 3 День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!
Amos Amos 1 6 4 Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.
Amos Amos 1 6 5 Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.
Amos Amos 1 6 6 Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.
Amos Amos 1 6 7 Тому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.
Amos Amos 1 6 8 Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому.
Amos Amos 1 6 9 І буде, якщо десять люда зостануться в домі одному, то й вони повмирають.
Amos Amos 1 6 10 І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: Чи ще є хто з тобою? А той відповість: Вже немає нікого! і скаже той: Тихше, бо не згадується Ймення Господа!
Amos Amos 1 6 11 Бо Господь ось накаже, і ворог розіб'є великий той дім на відламки, а дім малий на тріски.
Amos Amos 1 6 12 Чи бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости на полин!
Amos Amos 1 6 13 Ви марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги?
Amos Amos 1 6 14 Бо ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, каже Господь, Бог Саваот, і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!
Amos Amos 1 7 1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Він утворив сарану, коли почала виростати отава, і ось отава як по сінокосі царському!
Amos Amos 1 7 2 І сталось, як вона вже пожерла траву на землі, я сказав: Господи, Боже, прости! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
Amos Amos 1 7 3 І Господь пожалів був про те. Не станеться це, промовив Господь.
Amos Amos 1 7 4 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось Господь Бог покликав судитись огнем, і пожер той велику безодню, і частку пожер.
Amos Amos 1 7 5 І сказав я: О, Господи, Боже, спини! Як же Яків устояти може, бо такий він малий?
Amos Amos 1 7 6 І Господь пожалів був про те. Не станеться й це! сказав Господь Бог!
Amos Amos 1 7 7 І Він знов учинив, що я бачив таке: Ось на мурі стрімкому стоїть Господь Бог, а в руці Його висок.
Amos Amos 1 7 8 І промовив до мене Господь: Що ти бачиш, Амосе? А я відказав: Виска. І промовив Господь: Ось Я цього виска покладу посеред народу Мого, Ізраїля, уже більше йому не прощу!
Amos Amos 1 7 9 І спустошіють жертовні підгірки Ісакові, і поруйновані будуть святині Ізраїлеві, і Я стану з мечем на дім Єровоамів.
Amos Amos 1 7 10 І послав Амація, священик Бет-Елу, до Єровоама, царя Ізраїлевого, кажучи: Амос змовлюється на тебе серед Ізраїлевого дому, не може земля змістити всіх його слів!
Amos Amos 1 7 11 Бо так говорить Амос: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!
Amos Amos 1 7 12 І сказав Амація до Амоса: Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй.
Amos Amos 1 7 13 А в Бет-Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства.
Amos Amos 1 7 14 І відповів Амос і сказав до Амації: Я не пророк, і не син я пророків, я пастух та оброблювач диких фіґовниць.
Amos Amos 1 7 15 І взяв мене Господь від отари, і промовив до мене Господь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!
Amos Amos 1 7 16 А тепер послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім.
Amos Amos 1 7 17 Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!
Amos Amos 1 8 1 Господь Бог учинив, що я бачив таке: Ось кіш доспілих плодів.
Amos Amos 1 8 2 І сказав Він: Що бачиш, Амосе? А я відказав: Кіш доспілих плодів. І промовив до мене Господь: Доспів кінець Моєму народові Ізраїлеві, уже більше йому не прощу!
Amos Amos 1 8 3 І обернуться пісні в палатах на зойк того дня, говорить Господь Бог: буде трупів багато, бо ворог на кожному місці накидає їх!
Amos Amos 1 8 4 Послухайте це, ви, що топчете бідного, і що прагнете винищити всіх убогих з землі,
Amos Amos 1 8 5 кажучи: Коли то мине новомісяччя, щоб нам збіжжя продати? і субота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, і щоб шекля побільшити, і щоб викривляти обманну вагу,
Amos Amos 1 8 6 щоб купувати за срібло нужденних, а вбогого за взуття, і попродати послід збіжевий?
Amos Amos 1 8 7 Господь присягнув славою Якова: Не забуду ніколи усіх їхніх вчинків!
Amos Amos 1 8 8 Чи не затрясеться від цього земля, і всі мешканці її не впадуть у жалобу? Вся вона захвилюється, мов та Ріка, і бурхливо поплине й обнизиться знов, немов річка Єгипту.
Amos Amos 1 8 9 І станеться в день той, говорить Господь Бог, і вчиню захід сонця опівдні, і для землі серед світлого дня воно стемніє.
Amos Amos 1 8 10 І оберну ваші свята в жалобу, а всі ваші пісні в голосіння, і на всі стегна спроваджу верету, а на всякую голову лисину, і вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, немов гіркий день!
Amos Amos 1 8 11 Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!
Amos Amos 1 8 12 І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, та не знайдуть його!
Amos Amos 1 8 13 Того дня будуть мліти від спраги вродливі дівчата та хлопці,
Amos Amos 1 8 14 що клянуться гріхом самарійським та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, і як жива дорога до Беер-Шеви! Та вони всі попадають, і більше не встануть...
Amos Amos 1 9 1 Я бачив Господа, що стояв над жертівником, і Він сказав: Удар но по маковиці цих воріт, щоб затряслися пороги, і порозбивай їх на всіх їхніх головах, а їхній останок заб'ю Я мечем. Не втече їм втікач, і гонець не врятується в них!
Amos Amos 1 9 2 Якщо б закопались вони до шеолу, то й звідти рука Моя їх забере, і якщо б піднялися на небо, то й звідти їх скину!
Amos Amos 1 9 3 А якщо б поховались вони на верховині Кармелу, звідти вишукаю й заберу їх, а якщо на дні моря вони поховаються з-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю, і вона їх покусає!
Amos Amos 1 9 4 А якщо вони підуть в полон перед своїми ворогами, то й там накажу Я мечеві і він їх повбиває, і на них Я зверну Своє око на зле, а не на добре.
Amos Amos 1 9 5 Бо коли Господь Бог Саваот доторкнеться землі, то розтане вона, і в жалобу впадуть всі мешканці її. І вся вона вийде, немов та Ріка, і мов річка Єгипту обнизиться.
Amos Amos 1 9 6 Він будує на небі чертоги Свої, а Свій небозвід заклав над землею, воду морську Він кличе, і виливає її на поверхню землі, Господь Йому Ймення!
Amos Amos 1 9 7 Хіба ж ви, Ізраїлеві сини, Мені не такі, як сини етіоплян? говорить Господь. Хіба ж не Ізраїля вивів Я з краю єгипетського, а филистимлян з Кафтору, а Арама із Кіру?
Amos Amos 1 9 8 Ось очі Господа Бога на грішне це царство, і з поверхні землі його вигублю, та вигублюючи, не погублю дому Якового, говорить Господь.
Amos Amos 1 9 9 Бо ось Я звелів, і серед народів усіх пересію Ізраїлів дім, як пересівається решетом, і жодне зеренце на землю не випаде!
Amos Amos 1 9 10 Упадуть усі грішні народу Мого від меча, що говорять: Не досягне до нас і не стріне оце нас нещастя!
Amos Amos 1 9 11 Того дня Я поставлю упалу Давидову скинію і проломи в ній загороджу, і поставлю руїни його, і відбудую його, як за днів стародавніх,
Amos Amos 1 9 12 щоб решту Едому посіли вони, і всі ті народи, що в них кликалося Моє Ймення, говорить Господь, Який чинить оце.
Amos Amos 1 9 13 Ось дні настають, говорить Господь, і орач із женцем зустрінеться, а топтач винограду із сіячем, і гори закрапають виноградовим соком, а всі взгір'я добром потечуть.
Amos Amos 1 9 14 І долю народу Свого, Ізраїля, Я поверну, і побудую міста попустошені, і осядуть вони, і засадять вони виноградники, й питимуть їхнє вино, і порозводять садки, і будуть їсти їхній овоч.
Amos Amos 1 9 15 І Я посаджу їх на їхній землі, і не будуть їх більш виривати з своєї землі, яку Я їм дав, говорить Господь, Бог твій!
Obadja Obad 1 1 1 Видіння Овдія. Так сказав Господь Бог на Едом: Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бою!
Obadja Obad 1 1 2 Оце Я малим тебе дав між народи, ти дуже погорджений.
Obadja Obad 1 1 3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?
Obadja Obad 1 1 4 Якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь!
Obadja Obad 1 1 5 Чи ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті грабіжники, такий ти понищений! чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч вибірків?
Obadja Obad 1 1 6 Як Ісав перешуканий, як криївки його переглянені!
Obadja Obad 1 1 7 Аж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розставлять на тебе, нема в тому розуму!
Obadja Obad 1 1 8 Чи ж не станеться це того дня, промовляє Господь, і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори Ісавової?
Obadja Obad 1 1 9 І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був витятий кожен з Ісава убивством.
Obadja Obad 1 1 10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки.
Obadja Obad 1 1 11 Того дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!
Obadja Obad 1 1 12 І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.
Obadja Obad 1 1 13 І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!
Obadja Obad 1 1 14 І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!
Obadja Obad 1 1 15 Бо близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!
Obadja Obad 1 1 16 Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було.
Obadja Obad 1 1 17 А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів.
Obadja Obad 1 1 18 І дім Якова стане огнем, і дім Йосипа полум'ям, а дім Ісава соломою, і будуть палати вони проти них, і їх пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це сказав.
Obadja Obad 1 1 19 І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин Ґілеад.
Obadja Obad 1 1 20 А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфату, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, посядуть міста полудневі.
Obadja Obad 1 1 21 І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, і царство Господнє настане!
Jona Jonah 1 1 1 І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке:
Jona Jonah 1 1 2 Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє.
Jona Jonah 1 1 3 І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.
Jona Jonah 1 1 4 А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.
Jona Jonah 1 1 5 І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув.
Jona Jonah 1 1 6 І приступив до нього керівник корабля, та й сказав йому: Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, може згадає цей Бог про нас, і ми не згинемо.
Jona Jonah 1 1 7 І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону.
Jona Jonah 1 1 8 І сказали до нього: Об'яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу?
Jona Jonah 1 1 9 І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл.
Jona Jonah 1 1 10 І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: Що це ти наробив? Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'явив.
Jona Jonah 1 1 11 І вони сказали до нього: Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас? Бо море бушувало все більше.
Jona Jonah 1 1 12 І сказав він до них: Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас.
Jona Jonah 1 1 13 І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.
Jona Jonah 1 1 14 І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!
Jona Jonah 1 1 15 І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости.
Jona Jonah 1 1 16 І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.
Jona Jonah 1 1 17 (2-1) І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі.
Jona Jonah 1 2 1 (2-2) І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби,
Jona Jonah 1 2 2 (2-3) та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос!
Jona Jonah 1 2 3 (2-4) І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли.
Jona Jonah 1 2 4 (2-5) І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий.
Jona Jonah 1 2 5 (2-6) Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову!
Jona Jonah 1 2 6 (2-7) Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій!
Jona Jonah 1 2 7 (2-8) Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого!
Jona Jonah 1 2 8 (2-9) Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають.
Jona Jonah 1 2 9 (2-10) А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа!
Jona Jonah 1 2 10 (2-11) І Господь звелів рибі, і вона викинула Йону на суходіл.
Jona Jonah 1 3 1 І було Господнє слово до Йони вдруге таке:
Jona Jonah 1 3 2 Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!
Jona Jonah 1 3 3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи.
Jona Jonah 1 3 4 І зачав Йона ходити по місті, на один день ходи, і проповідував і казав: Ще сорок день, і Ніневія буде зруйнована!
Jona Jonah 1 3 5 І ніневітяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали верети, від найбільшого з них аж до найменшого.
Jona Jonah 1 3 6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща свого з себе, і покрився веретою, та й сів на попелі.
Jona Jonah 1 3 7 І він звелів кликнути й сказати в Ніневії з наказу царя та його вельмож, говорячи: Нехай не покуштують нічого ані людина, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води!
Jona Jonah 1 3 8 І нехай покриваються веретами та людина й та худоба, і нехай сильно кличуть до Бога, і нехай кожен зверне з своєї дороги та від насильства, що в їхніх руках.
Jona Jonah 1 3 9 Хто знає, може Бог обернеться й пожалує, і відвернеться з жару гніву Свого, і ми не погинемо!
Jona Jonah 1 3 10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив.
Jona Jonah 1 4 1 І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.
Jona Jonah 1 4 2 І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.
Jona Jonah 1 4 3 А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!
Jona Jonah 1 4 4 А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?
Jona Jonah 1 4 5 І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.
Jona Jonah 1 4 6 І виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю.
Jona Jonah 1 4 7 А при сході зірниці другого дня призначив Бог червяка, і він підточив рицинового куща, і той усох.
Jona Jonah 1 4 8 І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!
Jona Jonah 1 4 9 І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!
Jona Jonah 1 4 10 І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.
Jona Jonah 1 4 11 А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?
Micha Mic 1 1 1 Слово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.
Micha Mic 1 1 2 Почуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого!
Micha Mic 1 1 3 Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі.
Micha Mic 1 1 4 І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя.
Micha Mic 1 1 5 Усе це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим?
Micha Mic 1 1 6 І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її.
Micha Mic 1 1 7 І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться.
Micha Mic 1 1 8 Над оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі!
Micha Mic 1 1 9 Бо рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму.
Micha Mic 1 1 10 Цього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі.
Micha Mic 1 1 11 Переходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому.
Micha Mic 1 1 12 Бо мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.
Micha Mic 1 1 13 Запряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві,
Micha Mic 1 1 14 тому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів.
Micha Mic 1 1 15 Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.
Micha Mic 1 1 16 Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони!
Micha Mic 1 2 1 Горе тим, що задумують кривду і на ложах своїх учиняють лихе! За світла поранку виконують це, бо їхня рука має силу.
Micha Mic 1 2 2 Якщо піль жадають, то грабують вони, а домів то хапають. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спадки його.
Micha Mic 1 2 3 Тому так промовляє Господь: Ось Я замишляю на цей рід лихе, що ший своїх з нього не визволите, і ходити не будете гордо, бо це час лихий.
Micha Mic 1 2 4 Того дня проголосять на вас приповістку, і співатимуть пісню жалобну, говорячи: Сталось! До пня опустошені ми, уділ народу мого змінився, як це діткнуло мене! Наше поле поділене буде чужинцями,
Micha Mic 1 2 5 тому в тебе не буде нікого, хто кидав би шнура мірничого, як жеребка на Господнім зібранні.
Micha Mic 1 2 6 Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, не досягне нас ганьба.
Micha Mic 1 2 7 О ти, що звешся Яковів дім, чи змалів Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова Мої тому, хто ходить правдиво?
Micha Mic 1 2 8 Ще вчора були ви народом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща ви стягаєте з тих, хто проходить безпечно, як здобич війни.
Micha Mic 1 2 9 Жінок Мого народу з приємного дому її виганяєте кожну, з дітей славу Мою ви берете навіки.
Micha Mic 1 2 10 Устаньте й ідіть, бо тут не спочинок, це за занечищення ваше, що загладу для вас принесе, вирішальну загладу.
Micha Mic 1 2 11 Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про напій п'янкий, то був би він любим пророком оцьому народові.
Micha Mic 1 2 12 Невідмінно зберу тебе всього, о Якове, невідмінно згромаджу останок Ізраїлів, разом поставлю його, як отару в Боцрі, як ту череду на пасовищі, і будуть гомоніти вони від многолюдства!
Micha Mic 1 2 13 Перед ними виламувач піде, вони продеруться та браму перейдуть і вийдуть із неї. І піде їхній цар перед ними, а Господь на чолі їх!
Micha Mic 1 3 1 А я відказав: Послухайте ж, голови Якова та начальники дому Ізраїля, чи ж не вам знати право?
Micha Mic 1 3 2 Добро ви ненавидите та кохаєте зло, шкіру їхню здираєте з них, а їхнє тіло з костей їхніх.
Micha Mic 1 3 3 Ви останок народу Мого їсте та стягаєте з них їхню шкіру, а їхні кості ламаєте, і січете, немов до горняти, і мов м'ясо в котел.
Micha Mic 1 3 4 Вони тоді кликати будуть до Господа, та Він відповіді їм не дасть, і заховає обличчя Своє того часу від них, коли будуть робити лихі свої вчинки.
Micha Mic 1 3 5 Так говорить Господь на пророків, що вводять народ Мій у блуд, що зубами своїми гризуть та покликують: Мир! А на того, хто їм не дає що до рота, на нього святую війну оголошують.
Micha Mic 1 3 6 Тому буде вам ніч, щоб не стало видіння, і стемніє вам, щоб не чарувати. І над тими пророками сонце закотиться, і над ними потемніє день.
Micha Mic 1 3 7 І посоромлені будуть такі прозорливці, і будуть застиджені чарівники, і всі вони свої уста закриють, бо не буде їм Божої відповіді.
Micha Mic 1 3 8 А я повний сили й Господнього Духа, і правди й відваги, щоб представити Якову прогріх його, а Ізраїлеві його гріх.
Micha Mic 1 3 9 Почуйте ж це, голови дому Якового та начальники дому Ізраїля, які нехтують справедливість, а все просте викривлюють,
Micha Mic 1 3 10 вони кров'ю будують Сіона, а кривдою Єрусалима.
Micha Mic 1 3 11 Його голови судять за хабара, і навчають за плату його ті священики, і за срібло ворожать пророки його, хоч на Господа вони опираються, кажучи: Хіба не Господь серед нас? Зло не прийде на нас!
Micha Mic 1 3 12 О так, через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора храмова стане взгір'ями лісу...
Micha Mic 1 4 1 Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти.
Micha Mic 1 4 2 І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму.
Micha Mic 1 4 3 І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни!
Micha Mic 1 4 4 І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли.
Micha Mic 1 4 5 Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків!
Micha Mic 1 4 6 Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо.
Micha Mic 1 4 7 І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки!
Micha Mic 1 4 8 А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму.
Micha Mic 1 4 9 Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля?
Micha Mic 1 4 10 Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!
Micha Mic 1 4 11 А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!
Micha Mic 1 4 12 Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи.
Micha Mic 1 4 13 Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі.
Micha Mic 1 5 1 (4-14) І згромаджуйсь тепер, дочко товпищ! Облогу вчинили на нас, тростиною б'ють по щоці Ізраїлевого суддю...
Micha Mic 1 5 2 (5-1) А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних.
Micha Mic 1 5 3 (5-2) Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити, а останок братів Його вернеться до Ізраїлевих синів.
Micha Mic 1 5 4 (5-3) І стане, і буде Він пасти Господньою силою, величністю Ймення Господа Бога Свого. І осядуть вони, бо Він стане великий тепер аж до кінців землі!
Micha Mic 1 5 5 (5-4) І Він буде миром. Як прийде до нашого краю Ашшур, і буде топтатись по наших палатах, то поставимо на нього сім пастирів та восьмеро людських княжат.
Micha Mic 1 5 6 (5-5) І вони будуть пасти мечем край Ашшура, край же Німрода у воротях його. Та Він від Ашшура врятує, як той прийде в наш Край, і коли буде топтатись по наших границях.
Micha Mic 1 5 7 (5-6) І Яковів залишок буде посеред численних народів, як роса та від Господа, як той дощ на траві, і він надії не кластиме на чоловіка, і не буде надії складати на людських синів.
Micha Mic 1 5 8 (5-7) І Яковів залишок буде між людами, серед численних народів, як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець, що як він переходить, то топче й шматує, і немає нікого, хто б зміг урятувати.
Micha Mic 1 5 9 (5-8) Хай зведеться рука твоя на твоїх ненависників, і хай всі вороги твої витяті будуть!
Micha Mic 1 5 10 (5-9) І станеться в день той, говорить Господь, і витну Я коні твої з-серед тебе, і колесниці твої повигублюю.
Micha Mic 1 5 11 (5-10) І понищу міста твого Краю, і всі твердині твої порозвалюю.
Micha Mic 1 5 12 (5-11) І повиполюю чари з твоєї руки, і ворожбитів у тебе не буде.
Micha Mic 1 5 13 (5-12) І понищу боввани твої та жертовні стовпи твої з-посеред тебе, і ти чинові рук своїх більше не будеш вклонятися.
Micha Mic 1 5 14 (5-13) І повитинаю дерева жертовні твої з-серед тебе, і міста твої вигублю.
Micha Mic 1 5 15 (5-14) І в гніві та в лютості помсту вчиню над народами, що Мене не послухались!
Micha Mic 1 6 1 Послухайте, що промовляє Господь: Устань, сперечайсь перед горами, і хай узгір'я почують твій голос!
Micha Mic 1 6 2 Послухайте, гори, Господнього суду, і візьміть до вух, ви, основи землі, бо в Господа пря із народом Своїм, і з Ізраїлем буде судитися Він!
Micha Mic 1 6 3 Народе ти Мій, що тобі Я зробив і чим мучив тебе, свідчи на Мене!
Micha Mic 1 6 4 Бо Я з краю єгипетського тебе вивів, і тебе викупив з дому рабів, і перед тобою послав Я Мойсея, Аарона та Маріям.
Micha Mic 1 6 5 Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб пізнати тобі справедливості Господа.
Micha Mic 1 6 6 З чим піду перед Господа, схилюсь перед Богом Високости? Чи піду перед Нього з цілопаленнями, з річними телятами?
Micha Mic 1 6 7 Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятитисячки потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого первенця, плід утроби моєї за гріх моєї душі?
Micha Mic 1 6 8 Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно.
Micha Mic 1 6 9 Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, боїться той Ймення Твого: Послухайте жезла й Того, Хто призначив його:
Micha Mic 1 6 10 Чи є ще у домі безбожного коштовності несправедливі, та неповна й неправна ефа?
Micha Mic 1 6 11 Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками обманними?
Micha Mic 1 6 12 Що повні насильства його багачі, мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах омана,
Micha Mic 1 6 13 то теж бити зачну Я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.
Micha Mic 1 6 14 Будеш ти їсти, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоїм, і станеш ховати, але не врятуєш, а що ти врятуєш мечеві віддам.
Micha Mic 1 6 15 Ти сіяти будеш, але не пожнеш, ти будеш оливку топтати, та не будеш маститись оливою, і молодий виноград, та вина ти не питимеш!
Micha Mic 1 6 16 Бо ще переховуються всі устави Омрі та всі вчинки дому Ахава, і за їхніми радами ходите ви, тому то Я видам тебе на спустошення, і на посміх мешканців його, і ви ганьбу народу Мого понесете!
Micha Mic 1 7 1 Горе мені, бо я став, мов недобірки літні, як залишки по винобранні; нема грона на їжу, немає доспілої фіґи, якої жадає душа моя!
Micha Mic 1 7 2 Згинув побожний з землі, і нема поміж людьми правдивого. Вони всі чатують на кров, один одного ловлять у сітку.
Micha Mic 1 7 3 Наставлені руки на зло, щоб вправно чинити його, начальник жадає дарунків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жадання своєї душі, і викривлюють все.
Micha Mic 1 7 4 Найліпший із них як будяк, найправдивіший гірший від терену. Настає день Твоїх сторожів, Твоїх відвідин, тепер буде збентеження їхнє!
Micha Mic 1 7 5 І другові не довіряйте, не надійтесь на приятеля, від тієї, що при лоні твоєму лежить, пильнуй двері уст своїх!
Micha Mic 1 7 6 Бо гордує син батьком своїм, дочка повстає проти неньки своєї, невістка проти свекрухи своєї, вороги чоловіку домашні його!
Micha Mic 1 7 7 А я виглядаю на Господа, надіюсь на Бога спасіння мого, Бог мій почує мене!
Micha Mic 1 7 8 Не тішся, моя супротивнице, з мене, хоч я впала, Сіонська дочка, проте встану, хоч сиджу в темноті, та Господь мені світло!
Micha Mic 1 7 9 Буду зносити я гнів Господній, бо згрішила Йому, аж поки не вирішить справи моєї, та суду не вчинить мені. Він на світло мене попровадить, побачу Його справедливість!
Micha Mic 1 7 10 І побачить оце все моя супротивниця, і сором покриє її, бо казала мені: Де Він, Господь, Бог твій? Приглядатимуться мої очі до неї, її топчуть тепер, як болото на вулицях.
Micha Mic 1 7 11 Настане той день, щоб мури твої будувати, тоді віддалиться границя твоя цього дня!
Micha Mic 1 7 12 Це той день, коли прийдуть до тебе з Асирії та аж до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки, і від моря до моря, і від гори до гори.
Micha Mic 1 7 13 І спустошенням стане земля на мешканців її, через плід їхніх учинків.
Micha Mic 1 7 14 Паси Мій народ своїм берлом, отару спадку Твого; що пробуває в лісі самотно, у середині саду, хай пасуться вони на Башані й Ґілеаді, як за днів стародавніх.
Micha Mic 1 7 15 Як за днів твого виходу з краю єгипетського, покажу йому чуда.
Micha Mic 1 7 16 Народи побачать оце, і посоромлені будуть при всій своїй силі, руку покладуть на уста, їхні вуха оглухнуть.
Micha Mic 1 7 17 Будуть порох лизати вони, як той гад, як плазюче землі, повилазять з дрижанням з укріплень своїх, вони будуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і будуть боятись Тебе!
Micha Mic 1 7 18 Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?
Micha Mic 1 7 19 Знов над нами Він змилується, наші провини потопче, Ти кинеш у морську глибочінь усі наші гріхи.
Micha Mic 1 7 20 Ти даси правду Яковові, Авраамові милість, яку присягнув Він для наших батьків від днів стародавніх.
Nahum Nah 1 1 1 Пророцтво на Ніневію. Книга видіння елкошейця Наума.
Nahum Nah 1 1 2 Палкий Бог, і мстивий Господь, Господь мстивий та лютий, Господь мстивий до тих, хто Його ненавидить, і пам'ятає про кривду Своїх ворогів.
Nahum Nah 1 1 3 Господь довготерпеливий і великої потуги, та очистити винного Він не очистить. Господь у бурі та в вихрі дорога Його, а хмара від стіп Його курява.
Nahum Nah 1 1 4 Як загнівається Він на море, то сушить його, і всі ріки висушує, в'яне Башан та Кармел, і в'яне та квітка Лівану.
Nahum Nah 1 1 5 Гори тремтять перед Ним, а підгірки топніють, перед обличчям Його трясеться земля та вселенна, та всі її мешканці.
Nahum Nah 1 1 6 Хто встоїть перед гнівом Його, і хто стане у полум'ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпадаються скелі від Нього!
Nahum Nah 1 1 7 Добрий Господь, пристановище Він у день утиску, і знає Він тих, хто на Нього надіється!
Nahum Nah 1 1 8 Але в зливі навальній Він зробить кінця між Його заколотниками, і ворогів зажене у темноту.
Nahum Nah 1 1 9 Що ви думаєте проти Господа? Бо Він зробить кінця, не постане два рази насильство.
Nahum Nah 1 1 10 Бо вони переплутані, наче той терен, і повпивались, немов би вином, вони будуть пожерті зовсім, мов солома суха!
Nahum Nah 1 1 11 З тебе вийшов задумуючий проти Господа лихо, радник нікчемний.
Nahum Nah 1 1 12 Так говорить Господь: Хоч були б найсильніші і дуже численні, та постинані будуть вони, та й минуться! І хоч Я тебе мучив, та мучити більше тебе вже не буду!
Nahum Nah 1 1 13 А тепер Я зламаю ярмо його, яке на тобі, і пута твої позриваю.
Nahum Nah 1 1 14 І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: Більш не буде вже сіятися з твого ймення! З дому бога твого Я боввана та ідола витну, зроблю тобі гроба із них, бо ти став легковажений.
Nahum Nah 1 1 15 (2-1) Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не буде нікчемний ходити по тобі, він витятий ввесь!
Nahum Nah 1 2 1 (2-2) На тебе йде розпорошувач, твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу,
Nahum Nah 1 2 2 (2-3) бо верне Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що їхні спустошителі поруйнували, і понищили їхні виноградні галузки.
Nahum Nah 1 2 3 (2-4) Щит хоробрих його зачервонений, вояки в кармазині; блищить сталь у день зброєння їхнього на колесницях, хвилюються ратища.
Nahum Nah 1 2 4 (2-5) Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид немов полум'я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.
Nahum Nah 1 2 5 (2-6) Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги.
Nahum Nah 1 2 6 (2-7) Брами річок відчиняються, а палата руйнується.
Nahum Nah 1 2 7 (2-8) І постановлено: буде оголена, відведеться в полон, а рабині її голоситимуть, мов ті голубки, що воркують на персах своїх.
Nahum Nah 1 2 8 (2-9) І Ніневія як саджавка водна, що води її відпливають. Стійте, стійте! Та немає нікого, хто б їх завернув!
Nahum Nah 1 2 9 (2-10) Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей.
Nahum Nah 1 2 10 (2-11) Знищення та зруйнування й спустошення буде... І серце розтопиться, і ноги дрижатимуть, і корчі по крижах усіх, а обличчя їх всіх на червоно розпаляться.
Nahum Nah 1 2 11 (2-12) Де леговище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, і ніхто не лякав?
Nahum Nah 1 2 12 (2-13) Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої награбованим.
Nahum Nah 1 2 13 (2-14) Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і попалю серед диму твої колесниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і повитинаю з землі грабування твої, і вже не почується голос твого посла.
Nahum Nah 1 3 1 Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!
Nahum Nah 1 3 2 Чути свист батога, гуркіт колеса, і чвал коней, і колеснична гуркотнява,
Nahum Nah 1 3 3 і гін верхівця, і полум'я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп,
Nahum Nah 1 3 4 це за многоту блудодійства розпусниці, привабно ласкавої, вправної в чарах, що народи за блуд свій вона продавала, а роди за чари свої.
Nahum Nah 1 3 5 Ось Я проти тебе, говорить Господь Саваот, і подолка твого підійму на обличчя твоє, і покажу Я твій сором народам, а царствам твій стид!
Nahum Nah 1 3 6 І кину на тебе огиди, і погордженою вчиню Я тебе, і зроблю Я тебе, мов позорище!
Nahum Nah 1 3 7 І станеться, кожен, хто вгледить тебе, від тебе втече та й прокаже: Пограбована Ніневія! Хто висловить їй співчуття? Звідки буду шукати тобі потішителів?
Nahum Nah 1 3 8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, вода коло нього, що вал його море, від моря його мур?
Nahum Nah 1 3 9 Етіопія сила його, і Єгипет, і не має кінця. Пут та лівійці були тобі в поміч,
Nahum Nah 1 3 10 та й він на вигнання пішов, у полон... А діти його порозбивані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали жереб про славних його, й всі вельможі його у кайдани закуті.
Nahum Nah 1 3 11 Уп'єшся і ти, будеш схована, твердині від ворога будеш шукати і ти!
Nahum Nah 1 3 12 Всі фортеці твої, мов ті фіґи з доспілими овочами: коли затрясуться, то падають в уста того, хто їх їсть.
Nahum Nah 1 3 13 Ось народ твій немов ті жінки серед тебе: вони повідчиняють твоїм ворогам брами краю твого, огонь пожере твої засуви.
Nahum Nah 1 3 14 Води на облогу собі набери, твердині свої позміцняй, увійди до болота та в глині топчись, форму на цеглу візьми міцно в руку.
Nahum Nah 1 3 15 Там огонь тебе з'їсть, посіче тебе меч, пожеруть тебе, наче та гусінь. Стань численна, як гусінь, стань численна, немов сарана,
Nahum Nah 1 3 16 понамножуй купців своїх більше від зірок небесних, але гусінь та знищить тебе й полетить!
Nahum Nah 1 3 17 Вельможні твої немов та сарана, гетьмани твої мов мошва, що гніздиться по стінах в день холоду, але сонце засвітить і вони помандрують, і не пізнане буде те місце, де вони пробували.
Nahum Nah 1 3 18 Твої пастирі, царю асирійський, поснули, лежать вельможі твої, твій народ розпорошивсь по горах, і немає кому позбирати його.
Nahum Nah 1 3 19 Нема ліку для лиха твого, рана твоя невигойна! Всі, що звістку про тебе почують, заплещуть у долоні на тебе, бо над ким твоє зло не ходило постійно?
Habakuk Hab 1 1 1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.
Habakuk Hab 1 1 2 Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!
Habakuk Hab 1 1 3 Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.
Habakuk Hab 1 1 4 Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.
Habakuk Hab 1 1 5 Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.
Habakuk Hab 1 1 6 Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.
Habakuk Hab 1 1 7 Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.
Habakuk Hab 1 1 8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.
Habakuk Hab 1 1 9 Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.
Habakuk Hab 1 1 10 І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!
Habakuk Hab 1 1 11 Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.
Habakuk Hab 1 1 12 Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!
Habakuk Hab 1 1 13 Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?
Habakuk Hab 1 1 14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.
Habakuk Hab 1 1 15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.
Habakuk Hab 1 1 16 Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!
Habakuk Hab 1 1 17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?
Habakuk Hab 1 2 1 Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.
Habakuk Hab 1 2 2 А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.
Habakuk Hab 1 2 3 Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.
Habakuk Hab 1 2 4 Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
Habakuk Hab 1 2 5 І що ж, як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.
Habakuk Hab 1 2 6 Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!
Habakuk Hab 1 2 7 Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?
Habakuk Hab 1 2 8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
Habakuk Hab 1 2 9 Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!
Habakuk Hab 1 2 10 Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.
Habakuk Hab 1 2 11 Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.
Habakuk Hab 1 2 12 Горе тому, хто кров'ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!
Habakuk Hab 1 2 13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?
Habakuk Hab 1 2 14 Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
Habakuk Hab 1 2 15 Горе тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!
Habakuk Hab 1 2 16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!
Habakuk Hab 1 2 17 Бо насилля твоє над Ліваном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
Habakuk Hab 1 2 18 Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?
Habakuk Hab 1 2 19 Горе тому, хто дереву каже: Збудись, мовчазливому каменю: Зрушся! Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!
Habakuk Hab 1 2 20 А Господь у Своїм храмі святім, мовчи перед обличчям Його, уся земле!
Habakuk Hab 1 3 1 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному приладі:
Habakuk Hab 1 3 2 Господи, звістку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє діло в середині років, у середині літ об'яви, у гніві про милість згадай!
Habakuk Hab 1 3 3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Села. Велич Його вкрила небо, і слави Його стала повна земля!
Habakuk Hab 1 3 4 А сяйво було, наче соняшне світло, проміння при боці у Нього, і там укриття Його потуги.
Habakuk Hab 1 3 5 Перед обличчям Його моровиця іде, а по стопах Його пнеться полум'я.
Habakuk Hab 1 3 6 Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір'я. Путі Його вічні.
Habakuk Hab 1 3 7 Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю.
Habakuk Hab 1 3 8 Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях?
Habakuk Hab 1 3 9 Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік.
Habakuk Hab 1 3 10 Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.
Habakuk Hab 1 3 11 Сонце й місяць спинилися в мешканні своєму при світлі Твоїх стріл, що літають при сяйві блискучого списа Твого.
Habakuk Hab 1 3 12 У люті ступав Ти землею, у гніві людей молотив.
Habakuk Hab 1 3 13 Ти вийшов спасти Свій народ, спасти Помазанця Свого. Ти з дому безбожного голову збив, обнажив Ти основу по шию. Села.
Habakuk Hab 1 3 14 Ти пробив його списами голову князя його, як вони піднялись, щоб мене розпорошити; вони тішилися, немов мали пожерти таємно убогого.
Habakuk Hab 1 3 15 Ти кіньми Своїми по морю топтав, по водній великій громаді.
Habakuk Hab 1 3 16 Я почув і затремтіла утроба моя, задзвеніли на голос цей губи мої, гнилизна ввійшла в мої кості, і тремчу я на місці своїм, бо маю чекати в спокої день утиску, коли прийде народ, який має на вас наступати.
Habakuk Hab 1 3 17 Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала отара з кошари і не стало б в оборах худоби,
Habakuk Hab 1 3 18 то я Господом тішитись буду й тоді, радітиму Богом спасіння свого!
Habakuk Hab 1 3 19 Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги мої, як у лані, і водить мене по висотах! Для дириґента хору на моїх струнних знаряддях.
Zephania Zeph 1 1 1 Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.
Zephania Zeph 1 1 2 Забираючи, все заберу з-над поверхні землі, промовляє Господь.
Zephania Zeph 1 1 3 Заберу Я людину й худобу, заберу птаство небесне і риби морські, і спокуси з безбожними, і витну людину з поверхні землі, промовляє Господь.
Zephania Zeph 1 1 4 І руку Свою простягну Я на Юду і на всіх мешканців Єрусалиму, і вигублю з місця оцього останок Ваала, імення жерців зо священиками,
Zephania Zeph 1 1 5 і тих, хто вклоняється на дахах світилам небесним, і тих, хто вклоняється, хто присягає Господом, і хто присягає царем своїм,
Zephania Zeph 1 1 6 і тих, хто відступає від Господа, і хто не шукає Господа, і не звертається до Нього.
Zephania Zeph 1 1 7 Замовчи перед Господом Богом, бо близький день Господній, бо жертву Господь приготовив, посвятив Своїх покликаних.
Zephania Zeph 1 1 8 І станеться в день Господньої жертви, і навіщу Я князів, і синів царя, і всіх, хто зодягає одежу чужинну.
Zephania Zeph 1 1 9 І навіщу Я кожного, хто перескакує через поріг того дня, тих, хто наповнює дім свого пана насиллям й оманою.
Zephania Zeph 1 1 10 І буде в дні тому, говорить Господь, голос крику із Рибної брами, і завивання із Міста Нового, і велика руїна із пагірків.
Zephania Zeph 1 1 11 Ридайте, мешканці Махтешу, бо понищений буде ввесь купецький народ, будуть вигублені всі, хто важить срібло.
Zephania Zeph 1 1 12 І станеться часу того, і перешукаю Я з лямпами Єрусалим, і навіщу Я тих мужів, які задубіли на дріжджах своїх, що говорять у серці своєму: Господь не вчинить добра, і лиха не зробить.
Zephania Zeph 1 1 13 І здобиччю стане все їхнє багатство, а їхні доми за спустошення, і будуть вони будувати доми, але в них не сидітимуть, і виноградники будуть садити, та вина їхнього не питимуть.
Zephania Zeph 1 1 14 Близький день Господній великий, він близький й дуже швидко настане. Ось голос Господнього дня, тоді гірко кричатиме навіть хоробрий!
Zephania Zeph 1 1 15 День гніву цей день, день смутку й насилля, день збурення та зруйнування, день темноти та темряви, день хмари й імли,
Zephania Zeph 1 1 16 день сурмлення й окрику проти укріплених міст та проти високих міських заборолів.
Zephania Zeph 1 1 17 І буду чинити Я утиск людині, і будуть ходити вони, як сліпі, бо згрішили вони проти Господа. І виллється кров їхня, немов той пісок, а їхнє тіло, як гній.
Zephania Zeph 1 1 18 Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього.
Zephania Zeph 1 2 1 Посоромтеся та застидайтесь, народе без сорому,
Zephania Zeph 1 2 2 поки народиться установлене, мине день, як полова! поки не прийде на вас лютість гніву Господнього, поки не прийде на вас день Господнього гніву!
Zephania Zeph 1 2 3 Шукайте Господа, всі покірні землі, хто виконує право Його! Шукайте правди, шукайте смирення, може будете сховані ви в день Господнього гніву!
Zephania Zeph 1 2 4 Бо покинута буде Азза, а Ашкелон опустошенням стане, Ашдод опівдня його виженуть, а Екрон буде вирваний.
Zephania Zeph 1 2 5 Горе мешканцям довкілля морського, народові критському! Слово Господнє на вас, хананеї, краю филистимлян, Я тебе вигублю так, що не буде мешканця!
Zephania Zeph 1 2 6 І буде довкілля морське пасовищами, повними ям пастухів та кошар для отари,
Zephania Zeph 1 2 7 і буде оце побережжя останкові дому Юдиного, на них пасти будуть, у домах Ашкелону ввечорі будуть лягати, бо їх відвідає Господь, їхній Бог, і Він їхню долю приверне.
Zephania Zeph 1 2 8 Чув Я ганьбу Моавову й образи Аммонових синів, які ображали народ Мій і чванилися над границею їхньою.
Zephania Zeph 1 2 9 Тому як живий Я! говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, стане Моав як Содом, а Аммонові сини як Гоморра: землею тернини, і солончаком, і навіки спустошенням! Пограбує їх решта народу Мого, а залишок люду Мого їх посяде.
Zephania Zeph 1 2 10 Оце їм за їхню пиху, бо вони ображали й чванилися проти народу Господа Саваота.
Zephania Zeph 1 2 11 Господь буде грізний проти них, бо Він знищить всіх богів землі, і вклонятися будуть Йому кожен з місця свого, усі острови тих народів.
Zephania Zeph 1 2 12 Також ви, етіопляни, побиті мечем Моїм будете.
Zephania Zeph 1 2 13 І на північ простягне Він руку Свою, та й погубить Ашшура, і Ніневію учинить спустошенням, суходолом, мов ту пустелю.
Zephania Zeph 1 2 14 І будуть лежати серед неї стада, усяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на мистецьких прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо віддерто кедрину його.
Zephania Zeph 1 2 15 Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!
Zephania Zeph 1 3 1 Горе місту тому ворохобному та занечищеному, місту насильникові!
Zephania Zeph 1 3 2 Не слухається воно голосу, не приймає картання, не складає надії на Господа, до Бога свого не зближається.
Zephania Zeph 1 3 3 Його зверхники посеред нього то леви ревучі, його судді вечірні вовки, які не лишають до ранку нічого.
Zephania Zeph 1 3 4 Пророки його чванькуваті, зрадливі, його священики зневажають святиню, ламають Закона.
Zephania Zeph 1 3 5 Серед нього Господь справедливий, Він кривди не чинить, щоранку дає Своє право на соняшне світло, не бракне його, але кривдник не відає сорому.
Zephania Zeph 1 3 6 Народи Я вигубив, попустошені їхні заборола, Я вулиці їхні зруйнував, і нема перехожого, їхні міста поруйновані, так що немає й людини, немає й мешканця!
Zephania Zeph 1 3 7 Я йому говорив: Тільки будеш боятись Мене, тільки приймеш картання, і не витяте буде мешкання його, усе, що про нього Я постановив, та вони ревно псули всі чини свої!
Zephania Zeph 1 3 8 Тому то чекайте Мене, промовляє Господь, на той день, коли встану, як свідок, бо право Моє позбирати народи, згромадити царства, щоб вилити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх заздрощів буде поглинута ціла земля!
Zephania Zeph 1 3 9 Бо тоді уста чисті народам Я дам, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому.
Zephania Zeph 1 3 10 З другого боку річок Етіопії Моїх поклонників, Моїх розпорошених дарунком Мені принесуть.
Zephania Zeph 1 3 11 Того дня ти не будеш соромитись всіма своїми ділами, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відкину з твоєї середини тих, хто радіє твоєю пишнотою, і ти високо більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.
Zephania Zeph 1 3 12 І серед тебе зоставлю убогий й нужденний народ, і будуть шукати пристановища в Іменні Господнім вони.
Zephania Zeph 1 3 13 Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не будуть казати неправди, і облудний язик в їхніх устах не знайдеться, бо пастися будуть вони та вилежуватись, і не буде такого, хто б їх настрашив.
Zephania Zeph 1 3 14 Співай, дочко Сіону! Втішайся, Ізраїлю! Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!
Zephania Zeph 1 3 15 Відкинув Господь твої присуди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, цар Ізраїлів, уже ти не будеш боятися зла!
Zephania Zeph 1 3 16 Того дня буде сказане Єрусалимові: Не бійся! Сіонові: Нехай не опустяться руки твої!
Zephania Zeph 1 3 17 Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!
Zephania Zeph 1 3 18 Тих, що сумують за святами, Я позбираю, від тебе вони, тягарем над ними був сором.
Zephania Zeph 1 3 19 Ось Я вчиню зо всіма мучителями твоїми кінець того часу, і спасу кульгаве, і позбираю розігнане, і зроблю їх хвалою та йменням у цілому Краї їхнього сорому.
Zephania Zeph 1 3 20 Того часу спроваджу Я вас, і того часу Я вас позбираю, бо на ймення й на славу віддам вас поміж усіх народів землі, коли долю верну вам на ваших очах, промовляє Господь.
Haggai Hag 1 1 1 Другого року царя Дарія, шостого місяця, першого дня місяця, було Господнє слово через пророка Огія до Зоровавеля, Шеалтіїлового сина, Юдиного намісника, та до Ісуса, Єгосадакового сина, великого священика, кажучи:
Haggai Hag 1 1 2 Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Народ цей говорить: Не прийшов тепер час дому Господнього, щоб бути збудованим!
Haggai Hag 1 1 3 І було Господнє слово через пророка Огія, говорячи:
Haggai Hag 1 1 4 Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих кафлями, хоч дім цей збурений?
Haggai Hag 1 1 5 А тепер отак промовляє Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!
Haggai Hag 1 1 6 Багато ви сієте, та збираєте мало, їсте, та не насичуєтеся, п'єте та не напиваєтеся, зодягаєтеся та не тепло вам, а той, хто заробляє, заробляє для дірявого гаманця.
Haggai Hag 1 1 7 Так говорить Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!
Haggai Hag 1 1 8 Виходьте на гору, і спроваджуйте дерево, і храм цей будуйте, і в ньому знайду Я вподобу, та буду шанований, каже Господь.
Haggai Hag 1 1 9 Звертаєтесь до численного, та виходить ось мало, і що приносите в дім, то розвіюю те. Защо? питає Господь Саваот. За храм Мій, що збурений він, а ви кожен женете до дому свого.
Haggai Hag 1 1 10 Тому то над вами затрималось небо давати росу, а земля урожай свій задержала.
Haggai Hag 1 1 11 І Я кликав посуху на Край, і на гори, і на збіжжя, і на сік виноградний, і на молоду оливку, і на те, що земля видає, і на людину, і на худобу, і на всю працю рук.
Haggai Hag 1 1 12 І Зоровавель, син Шалтіелів, та Ісус, син Єгосадака, великого священика, та вся решта народу послухалися голосу Господа, Бога свого, і слів пророка Огія, як послав його Господь, їхній Бог. І боявся народ лиця Господнього.
Haggai Hag 1 1 13 І сказав Огій, посол Господній, від Господа посланий до народу, говорячи: Я з вами, говорить Господь!
Haggai Hag 1 1 14 І збудив Господь духа Зоровавеля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і духа Ісуса, сина Єгосадака, великого священика, і духа всієї решти народу, і вони поприходили, і зробили роботу в домі Господа Саваота, їхнього Бога,
Haggai Hag 1 1 15 двадцятого й четвертого дня шостого місяця, другого року царя Дарія.
Haggai Hag 1 2 1 Сьомого місяця, двадцятого й першого дня місяця було слово Господнє через пророка Огія таке:
Haggai Hag 1 2 2 Скажи но до Зоровавеля, сина Шалтіїлового, намісника Юдиного, і до Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика, та до решти народу, говорячи.
Haggai Hag 1 2 3 Хто серед вас позостався, що бачив цей дім у першій його славі? А яким ви бачите його тепер? Чи ж не є він супроти того, як ніщо в ваших очах?
Haggai Hag 1 2 4 А тепер будь мужній, Зоровавелю, говорить Господь, і зміцнися, Ісусе, сину Єгосадаків, священику великий, і зміцнися, ввесь народе землі, говорить Господь, і робіть, бо Я з вами, говорить Господь Саваот.
Haggai Hag 1 2 5 Слова, яким Я склав з вами заповіта, коли ви виходили з Єгипту, а дух Мій пробуває серед вас, не бійтеся!
Haggai Hag 1 2 6 Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, а станеться це незабаром, і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл!
Haggai Hag 1 2 7 І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.
Haggai Hag 1 2 8 Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот.
Haggai Hag 1 2 9 Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир, говорить Господь Саваот.
Haggai Hag 1 2 10 Двадцятого й четвертого дня, дев'ятого місяця, другого року Дарія було слово Господнє через пророка Огія таке:
Haggai Hag 1 2 11 Так говорить Господь Саваот: Запитай но священиків про Закона, говорячи:
Haggai Hag 1 2 12 Ось несе хтось освячене м'ясо в полі своєї одежі, і доторкнеться полою своєю до хліба, чи до потрави, чи до вина, чи до оливи, чи до якої поживи, чи стане те освяченим? І священики відповіли та й сказали: Ні!
Haggai Hag 1 2 13 Тоді Огій сказав: Якщо б нечистий через мертвого доторкнувся до всього цього, чи стане воно нечистим? І відповіли священики та й сказали: Стане нечистим!
Haggai Hag 1 2 14 І відповів Огій та й сказав: Отакий народ цей, і такий цей люд перед Моїм лицем, говорить Господь, і такий усякий чин їхніх рук, і що вони складають там, нечисте воно!
Haggai Hag 1 2 15 А тепер зверніть но своє серце на час від цього дня й далі, ще поки не був покладений камінь до каменя в Господньому храмі.
Haggai Hag 1 2 16 Відколи то було, що приходив бувало до копиці набирати двадцять мір, а було тільки десять, приходив до чавила набрати п'ятдесят мір, а було двадцять.
Haggai Hag 1 2 17 Бив Я вас посухою й зеленячкою та градом, усі чини ваших рук, та не кликали ви до Мене, говорить Господь.
Haggai Hag 1 2 18 Зверніть ваші серця на час від цього дня й далі, від дня двадцятого й четвертого, дев'ятого місяця, від того дня, коли був заснований Господній храм, зверніть ваше серце на це.
Haggai Hag 1 2 19 Чи є ще насіння в коморі? Бо ще виноград, і фіґове дерево, і дерево гранатове, і дерево оливкове, ніщо не приносило плоду. Від цього дня Я поблагословлю їх.
Haggai Hag 1 2 20 І було слово Господнє до Огія вдруге двадцятого й четвертого дня того ж місяця таке:
Haggai Hag 1 2 21 Скажи Зоровавелю, намісникові Юдиному, говорячи: Я затрясу небо та землю,
Haggai Hag 1 2 22 і поперевертаю трони царств, і повигублюю силу поганських царств, і поперевертаю колесниці та тих, хто їздить у них, і попадають коні та їхні верхівці, один мечем одного.
Haggai Hag 1 2 23 Того дня, говорить Господь Саваот, візьму Я тебе, Зоровавелю, сину Шеалтіїлів, Мій рабе, говорить Господь, і покладу тебе, немов ту печатку, бо Я тебе вибрав, говорить Господь Саваот.
Sacharia Zech 1 1 1 Восьмого місяця другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:
Sacharia Zech 1 1 2 Розгнівався Господь на батьків ваших палючим гнівом.
Sacharia Zech 1 1 3 І скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене, говорить Господь Саваот, і вернуся до вас, говорить Господь Саваот.
Sacharia Zech 1 1 4 Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь.
Sacharia Zech 1 1 5 Де вони, батьки ваші? А пророки чи ж навіки живуть?
Sacharia Zech 1 1 6 Та слова Мої й постанови Мої, що Я наказав рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли вони до ваших батьків? І вернулись вони та й сказали: Як задумав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами.
Sacharia Zech 1 1 7 Двадцятого й четвертого дня, одинадцятого місяця, це місяць шеват, за другого року Дарія було слово Господнє до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:
Sacharia Zech 1 1 8 Бачив я цієї ночі, аж ось на червоному коні їде муж, і він стоїть між миртами, що в глибині, а за ним коні червоні, руді та білі.
Sacharia Zech 1 1 9 І сказав я: Що це, мій пане? І відказав мені той Ангол, що говорив зо мною: Я тобі покажу, що це таке.
Sacharia Zech 1 1 10 І відповів той муж, що стояв між миртами, та й сказав: Це ті, що Господь їх послав обійти землю.
Sacharia Zech 1 1 11 І відповіли вони Господньому Анголові, що стояв між миртами, та й сказали: Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокійно.
Sacharia Zech 1 1 12 І відповів Ангол Господній та й сказав: Господи Саваоте, аж доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом та над Юдиними містами, на які Ти гніваєшся оце сімдесят літ?
Sacharia Zech 1 1 13 І відповів Господь Анголові, що говорив зо мною, слова добрі, слова втішливі.
Sacharia Zech 1 1 14 І сказав до мене той Ангол, що говорив зо мною: Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклуванням.
Sacharia Zech 1 1 15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокійні народи, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли злому.
Sacharia Zech 1 1 16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудований у ньому, говорить Господь Саваот, а мірничий шнур буде розтягнений над Єрусалимом.
Sacharia Zech 1 1 17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром переповняться міста Мої, і Господь ще потішить Сіона, і ще вибере Єрусалима!
Sacharia Zech 1 1 18 (2-1) І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.
Sacharia Zech 1 1 19 (2-2) І запитав я Ангола, що говорив зо мною: Що це? А він відказав мені: Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим.
Sacharia Zech 1 1 20 (2-3) І Господь показав мені чотирьох майстрів.
Sacharia Zech 1 1 21 (2-4) І запитав я: Що вони приходять зробити? А Він відказав, говорячи: Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити.
Sacharia Zech 1 2 1 (2-5) І звів Я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур.
Sacharia Zech 1 2 2 (2-6) І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його.
Sacharia Zech 1 2 3 (2-7) Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.
Sacharia Zech 1 2 4 (2-8) І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.
Sacharia Zech 1 2 5 (2-9) А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його.
Sacharia Zech 1 2 6 (2-10) Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.
Sacharia Zech 1 2 7 (2-11) Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!
Sacharia Zech 1 2 8 (2-12) Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.
Sacharia Zech 1 2 9 (2-13) Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.
Sacharia Zech 1 2 10 (2-14) Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь!
Sacharia Zech 1 2 11 (2-15) І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.
Sacharia Zech 1 2 12 (2-16) І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!
Sacharia Zech 1 2 13 (2-17) Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!
Sacharia Zech 1 3 1 І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому.
Sacharia Zech 1 3 2 І сказав Господь сатані: Господь буде картати тебе, сатано, і буде картати тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не головешка, що вціліла від огню?
Sacharia Zech 1 3 3 А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем Ангола.
Sacharia Zech 1 3 4 І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: Здійміть з нього цю брудну одежу! І сказав він йому: Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні.
Sacharia Zech 1 3 5 І він сказав: Нехай покладуть чистого завоя на його голову! І поклали чистого завоя на його голову, і зодягли його в шати, а Ангол Господній стояв.
Sacharia Zech 1 3 6 І освідчив Ангол Господній Ісусові, промовляючи:
Sacharia Zech 1 3 7 Так говорить Господь Саваот: Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти Мої подвір'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут.
Sacharia Zech 1 3 8 Послухай но, Ісусе, великий священику, ти та ближні твої, що сидять перед тобою, бо вони мужі знаменні, бо ось Я приведу Свого раба Пагінця.
Sacharia Zech 1 3 9 Бо оце той камінь, що його Я поклав перед Ісусом. На одному камені сім очей. Ось Я вирізьблю на ньому різьбу його, говорить Господь Саваот, і відкину вину цієї землі за один день.
Sacharia Zech 1 3 10 Того дня, говорить Господь Саваот, ви будете кликати один одного під виноград і під фіґове дерево.
Sacharia Zech 1 4 1 І вернувся той Ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо сну його.
Sacharia Zech 1 4 2 І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Бачу я, ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його.
Sacharia Zech 1 4 3 І дві оливки на ньому, одна з правиці чаші, а одна на лівиці її.
Sacharia Zech 1 4 4 І говорив я й сказав до Ангола, що говорив зо мною, кажучи: Що це, мій пане?
Sacharia Zech 1 4 5 І відповів Ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: Чи ж ти не знаєш, що це таке? А я відказав: Ні, пане!
Sacharia Zech 1 4 6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.
Sacharia Zech 1 4 7 Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!
Sacharia Zech 1 4 8 І було мені слово Господнє таке:
Sacharia Zech 1 4 9 Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.
Sacharia Zech 1 4 10 Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, Господні очі, що ходять по всій землі.
Sacharia Zech 1 4 11 І заговорив я та й до нього сказав: Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?
Sacharia Zech 1 4 12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?
Sacharia Zech 1 4 13 І сказав він до мене, говорячи: Хіба ти не знаєш, що це? А я відказав: Ні, пане!
Sacharia Zech 1 4 14 І він сказав: Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі.
Sacharia Zech 1 5 1 І знову підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.
Sacharia Zech 1 5 2 І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу летючого звоя. Довжина його двадцять мірою ліктем, а ширина його десять ліктів.
Sacharia Zech 1 5 3 І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.
Sacharia Zech 1 5 4 І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.
Sacharia Zech 1 5 5 І вийшов той Ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: Зведи но свої очі й побач, що це виходить?
Sacharia Zech 1 5 6 І сказав я: Що це таке? А він відказав: Це ефа, що виходить. І ще він сказав: Це їхнє око в усьому Краї.
Sacharia Zech 1 5 7 Аж ось піднялася олив'яна покришка, а це була одна жінка, що сиділа посеред ефи.
Sacharia Zech 1 5 8 І він сказав: Це та несправедливість. І кинув її до середини ефи, і кинув олив'яного куска до її отвору.
Sacharia Zech 1 5 9 І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх крилах, а їхні крила як крила чорногуза. І підняли вони ефу між землею та між небом.
Sacharia Zech 1 5 10 І сказав я до Ангола, що зо мною говорив: Куди вони несуть цю ефу?
Sacharia Zech 1 5 11 І сказав він до мене: Щоб збудувати їй дім у краю Шін'ар. А коли він буде поставлений, то буде покладена там на місці своєму.
Sacharia Zech 1 6 1 І знову звів я очі свої та й побачив, аж ось чотири колесниці виходять з-між двох гір, а ті гори гори з міді.
Sacharia Zech 1 6 2 В колесниці першій коні червоні, а в колесниці другій коні чорні,
Sacharia Zech 1 6 3 а в колесниці третій коні білі, а в колесниці четвертій коні пасасті, міцні.
Sacharia Zech 1 6 4 І відповів я та й сказав до Ангола, що говорив зо мною: Що це таке, мій пане?
Sacharia Zech 1 6 5 І Ангол відповів та й сказав до мене: Це чотири небесні вітри, що виходять після стояння перед Господом усієї землі.
Sacharia Zech 1 6 6 У котрім коні чорні, ті виходять до північного краю, а ті білі вийшли за ними, а ті пасасті вийшли до південного краю,
Sacharia Zech 1 6 7 а ті сильні вийшли й шукали ходи, щоб перейти по землі. І він сказав: Ідіть, ходіть по землі! І ходили вони по землі.
Sacharia Zech 1 6 8 І кликнув він до мене й казав мені, говорячи: Побач, ті, що вийшли до північного краю, заспокоїли духа мого в північному краї.
Sacharia Zech 1 6 9 І було мені слово Господнє таке:
Sacharia Zech 1 6 10 Візьми від вигнання, від Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і прийдеш ти того дня, і ввійдеш до дому Йошійї, Цефанієвого сина, що прийшли з Вавилону.
Sacharia Zech 1 6 11 І візьмеш срібло та золото, і зробиш корону, і покладеш на голову Ісуса, Єгосадакового сина, великого священика.
Sacharia Zech 1 6 12 І скажеш до нього, говорячи: Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Оце муж, Цема ім'я йому, і зо свого місця виросте він, і збудує храма Господнього.
Sacharia Zech 1 6 13 І він збудує храма Господнього, і він буде носити величність, і сяде, і буде панувати на троні своєму, і він стане священиком на троні своєму, і рада миру буде поміж ними обома.
Sacharia Zech 1 6 14 А ті корони будуть Хелдаєві, і Товійї, і Єдаї, і Хенові, сину Цефанії, на пам'ятку в храмі Господньому.
Sacharia Zech 1 6 15 І далекі прийдуть, і побудують у храмі Господньому, і ви пізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас. І це станеться, якщо ви конче будете слухати голосу Господа, вашого Бога!
Sacharia Zech 1 7 1 І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.
Sacharia Zech 1 7 2 І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,
Sacharia Zech 1 7 3 щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?
Sacharia Zech 1 7 4 І було слово Господа Саваота таке:
Sacharia Zech 1 7 5 Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п'ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?
Sacharia Zech 1 7 6 А коли ви їсте та коли ви п'єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте?
Sacharia Zech 1 7 7 Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?
Sacharia Zech 1 7 8 І було до Захарія слово Господнє таке:
Sacharia Zech 1 7 9 Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.
Sacharia Zech 1 7 10 А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!
Sacharia Zech 1 7 11 Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,
Sacharia Zech 1 7 12 і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
Sacharia Zech 1 7 13 І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.
Sacharia Zech 1 7 14 І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.
Sacharia Zech 1 8 1 І було мені слово Господнє таке:
Sacharia Zech 1 8 2 Так говорить Господь Саваот: Заздрю Я за Сіон великою заздрістю, і великою ревністю Я заздрю за нього.
Sacharia Zech 1 8 3 Так говорить Господь: Вернуся Я до Сіону, і буду пробувати в середині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим Містом Правди, а гора Господа Саваота горою святою.
Sacharia Zech 1 8 4 Так говорить Господь Саваот: Ще будуть сидіти на єрусалимських майданах діди та баби, і кожен з палицею в своїй руці через довгий вік.
Sacharia Zech 1 8 5 А міські майдани будуть переповнені хлопцями та дівчатами, що будуть бавитися на майданах його.
Sacharia Zech 1 8 6 Так говорить Господь Саваот: Коли дивне це в очах останку народу цього за цих днів, чи ж воно буде дивне в очах Моїх? промовляє Господь Саваот.
Sacharia Zech 1 8 7 Так говорить Господь Саваот: Ото Я спасу Свій народ із східнього краю та з краю заходу сонця.
Sacharia Zech 1 8 8 І спроваджу Я їх, і вони будуть пробувати в середині Єрусалиму, і стануть народом Моїм, а Я стану їм Богом у правді та в праведності.
Sacharia Zech 1 8 9 Так говорить Господь Саваот: Нехай стануть сильними ваші руки, ви, що слухаєте цими днями слова ці з уст пророків, що були в день закладин дому Господа Саваота, храму, щоб був побудований.
Sacharia Zech 1 8 10 Бо перед цими днями не було нагороди для людини, ані нагороди для худоби, і для того, хто виходив, і для того, хто входив не було спокою від ворога, і пускав Я всіх людей одного проти одного.
Sacharia Zech 1 8 11 Тому Я тепер для останку оцього народу не буду такий, як за тих давніх днів, промовляє Господь Саваот.
Sacharia Zech 1 8 12 Бо буде насіння миру: виноград дасть свій плід, а земля урожай свій подасть, а небо дасть росу свою, і вчиню Я, що решта оцього народу це все посяде.
Sacharia Zech 1 8 13 І станеться, як були ви прокляттям серед народів, доме Юдин та доме Ізраїлів, так Я вас спасу, і ви станете благословенням. Не бійтесь, хай зміцніють ваші руки!
Sacharia Zech 1 8 14 Бо так промовляє Господь Саваот: Як Я думав зробити вам зле, коли ваші батьки прогнівляли Мене, промовляє Господь Саваот, і не жалував Я,
Sacharia Zech 1 8 15 так знову задумав Я днями оцими вчинити добро Єрусалимові та Юдиному домові. Не бійтесь!
Sacharia Zech 1 8 16 Оце речі, які будете робити: Говоріть правду один одному, правду та суд миру судіть у ваших брамах.
Sacharia Zech 1 8 17 І не думайте зла в своїм серці один проти одного, і не любіть неправдивої присяги, бо це все оте, що зненавидив Я, промовляє Господь.
Sacharia Zech 1 8 18 І було мені слово Господнє таке:
Sacharia Zech 1 8 19 Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого, і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого місяця стане для Юдиного дому на радість і на втіху, та на веселі свята, але правду та мир кохайте!
Sacharia Zech 1 8 20 Так говорить Господь Саваот: Ще прийдуть народи та мешканці численних міст.
Sacharia Zech 1 8 21 І прийдуть мешканці одного міста до другого, кажучи: Ходімо, ходімо вблагати Господа, шукати Господа Саваота! Піду також я.
Sacharia Zech 1 8 22 І поприходять численні народи та сильні люди шукати Господа Саваота в Єрусалимі, і благати Господа.
Sacharia Zech 1 8 23 Так говорить Господь Саваот: І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!
Sacharia Zech 1 9 1 Пророцтво Господнього слова на землю Хадрах та Дамаск, місця спочинку його, бо око Господнє на Арам та на всі Ізраїлеві племена,
Sacharia Zech 1 9 2 а також на Гамат, що межує із ним, на Тир та Сидон, бо він став дуже мудрий.
Sacharia Zech 1 9 3 І Тир твердиню собі збудував, і срібла нагромадив, як пороху, а щирого золота як багна на вулицях.
Sacharia Zech 1 9 4 Ось Господь зробить бідним його, і на морі поб'є його потугу, і він сам буде пожертий огнем.
Sacharia Zech 1 9 5 Побачить це Ашкелон, та й злякається, і Азза, і дуже настрашиться, і Екрон, бо надія його засоромиться. І згине цар із Аззи, а Ашкелон не буде заселений.
Sacharia Zech 1 9 6 І буде в Ашдоді сидіти байстрюк, і Я вигублю гордість филистимлян.
Sacharia Zech 1 9 7 І викину кров його з його уст, а гидоту його з-між зубів його, і для нашого Бога достанеться й він, і він буде, як князь той у Юді, а Екрон як євусей.
Sacharia Zech 1 9 8 І стану табором біля Свого дому проти війська, проти того, хто переходить і хто вертається; і вже не перейде гнобитель повз них, бо тепер Я це бачив Своїми очима.
Sacharia Zech 1 9 9 Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.
Sacharia Zech 1 9 10 І вигублю Я колесниці з Єфрема, і коня з Єрусалиму, і військовий лук знищений буде. І народам Він мир сповістить, а Його панування від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі.
Sacharia Zech 1 9 11 Також ти, за кров заповіту твого Я пустив твоїх в'язнів із ями, в якій немає води.
Sacharia Zech 1 9 12 До твердині верніться, о в'язні надії! І сьогодні звіщаю: Подвійно тобі поверну!
Sacharia Zech 1 9 13 Бо Юду собі натягну, немов лука, наповню Єфремом його, і збуджу твоїх синів, Сіоне, на синів твоїх, Яване, і вчиню Я тебе за меча для лицарства.
Sacharia Zech 1 9 14 А Господь з'явиться над ними, і стріла Його вийде, як блискавка, і Господь Бог засурмить у сурму, і піде південними бурями.
Sacharia Zech 1 9 15 І Господь Саваот берегтиме всіх їх, і вони поїдять та потопчуть каміння, що кидається, і вони будуть пити та будуть шуміти, немов те вино, і будуть повні, як чаша жертовна, неначе ті роги жертівника.
Sacharia Zech 1 9 16 І спасе їх Господь, їхній Бог, того дня, Свій народ, як отару, бо вони, як каміння корони, засяють у Краї Його.
Sacharia Zech 1 9 17 і що за добро Його буде, і що за краса Його! Збіжжя поможе рости юнакам, а дівчатам вино молоде.
Sacharia Zech 1 10 1 Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу, Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі.
Sacharia Zech 1 10 2 Бо говорять марноту домові божки, і віщуни бачать лжу, і розказують сни неправдиві, потішають марнотою. Тому вони бродять, немов та отара, мандрують вони, бо без пастиря.
Sacharia Zech 1 10 3 На пастирів гнів Мій палає, а козлів навіщу, бо стадо Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Своїм славним конем на війні.
Sacharia Zech 1 10 4 З нього буде наріжник, із нього кілок, з нього лук бойовий, з нього вийдуть керманичі разом усі,
Sacharia Zech 1 10 5 І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кіннотних їздців засоромляться.
Sacharia Zech 1 10 6 І вчиню Я лицарським дім Юдин, а дім Йосипів спасу, і верну їх, бо змилосердивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я Господь Бог їхній, і буду Я їх вислуховувати.
Sacharia Zech 1 10 7 І стане лицарським Єфрем, і звеселіє їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та будуть радіти, потішиться серце їхнє Господом.
Sacharia Zech 1 10 8 Я їм дам знака та їх позбираю, бо Я викупив їх, і множитись будуть, як множились.
Sacharia Zech 1 10 9 І розсію Я їх між народами, і в далеких краях вони будуть Мене згадувати, і житимуть з дітьми своїми, і вернуться.
Sacharia Zech 1 10 10 І верну їх із краю єгипетського, і позгромаджую їх із Ашшуру, і введу їх до краю Ґілеаду й Лівану, і місця не вистачить їм.
Sacharia Zech 1 10 11 І прийде по морі нещастя, і хвилі на морі ударить, і повисихають усі глибини Ріки, і буде понижена гордість Ашшуру, і від Єгипту відійметься берло.
Sacharia Zech 1 10 12 І зміцню їх у Господі, і Йменням Його вони будуть ходити, говорить Господь!
Sacharia Zech 1 11 1 Ліване, відкрий свої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!
Sacharia Zech 1 11 2 Голоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!
Sacharia Zech 1 11 3 Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...
Sacharia Zech 1 11 4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,
Sacharia Zech 1 11 5 що ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...
Sacharia Zech 1 11 6 Бо Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!
Sacharia Zech 1 11 7 І пас Я отару, яка на заріз тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.
Sacharia Zech 1 11 8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.
Sacharia Zech 1 11 9 Тому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!
Sacharia Zech 1 11 10 І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.
Sacharia Zech 1 11 11 І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.
Sacharia Zech 1 11 12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.
Sacharia Zech 1 11 13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.
Sacharia Zech 1 11 14 І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.
Sacharia Zech 1 11 15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.
Sacharia Zech 1 11 16 Бо ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.
Sacharia Zech 1 11 17 Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!
Sacharia Zech 1 12 1 Пророцтво Господнього слова на Ізраїля. Говорить Господь, що небо напнув та землю заклав, і вформував дух людині у нутрі її:
Sacharia Zech 1 12 2 Ось Я Єрусалим учиню за келіха оп'яніння всім народам навколо, і на Юду також, коли буде в облозі на Єрусалим.
Sacharia Zech 1 12 3 І буде в той день, Я зроблю Єрусалима за камінь тяжкий всім народам: усі, хто буде його порушати, будуть конче поранені, і зберуться на нього всі народи землі.
Sacharia Zech 1 12 4 Того дня, промовляє Господь, ударю всіх коней сполошенням, і шаленством його верхівця, а над Юдиним домом відкрию Я очі Свої, і всіх коней народів поб'ю сліпотою.
Sacharia Zech 1 12 5 І скажуть тоді князі Юдині в серці своєму: Моя потуга то мешканці Єрусалиму у Господі Саваоті, їхньому Бозі!
Sacharia Zech 1 12 6 Того дня Я вчиню князів Юди, немов ту жаровню з огнем між дровами, і як палаючий смолоскип між снопами, і будуть вони пожирати праворуч і ліворуч всі довкільні народи. І знову осяде на місці своєму Єрусалим, у Єрусалимі.
Sacharia Zech 1 12 7 І Господь допоможе найперше Юдиним наметам, щоб не збільшилась слава Давидового дому та єрусалимського мешканця понад Юду.
Sacharia Zech 1 12 8 Того дня оборонить Господь єрусалимського мешканця, і буде того дня той, хто спотикається серед них, як Давид, а дім Давидів як Бог, як Ангол Господній перед ними.
Sacharia Zech 1 12 9 І станеться в день той, і Я буду шукати, щоб понищити всі ті народи, що приходять на Єрусалим.
Sacharia Zech 1 12 10 А на Давидів дім та на єрусалимського мешканця Я виллю Духа милости та молитви. І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем.
Sacharia Zech 1 12 11 Того дня здійметься велике голосіння в Єрусалимі, як голосіння Гададріммона в Меґіддонській долині.
Sacharia Zech 1 12 12 І буде земля голосити, кожен рід окремо: окремо рід дому Давида, і окремо жінки їх, окремо рід дому Натана, й окремо жінки їх,
Sacharia Zech 1 12 13 окремо рід дому Левія, і окремо жінки їх, окремо рід Шім'ї, і окремо жінки їх.
Sacharia Zech 1 12 14 Усі роди, які позостали, кожен рід окремо, і окремо жінки їх.
Sacharia Zech 1 13 1 Того дня відкриється джерело для Давидового дому та для єрусалимських мешканців для жертви за гріх і за нечистоту.
Sacharia Zech 1 13 2 І станеться в день той, говорить Господь Саваот, повигублюю ймення бовванів з землі, і не будуть вони більше згадуватись, бо й пророків та духа нечистого виведу Я із землі!
Sacharia Zech 1 13 3 І станеться, коли буде хто пророкувати ще, то скажуть йому його батько та мати його, що його породили: Не будеш ти жити, бо ложне говориш Господнім Ім'ям! І заколють його його батько та мати його, що його породили, за те, що неправду він пророкував.
Sacharia Zech 1 13 4 І станеться в день той, посоромлені будуть пророки оті, кожен видінням своїм, коли пророкував він, і волосяниці не будуть вони зодягати, щоб обманювати.
Sacharia Zech 1 13 5 І скаже він: Я не пророк, я людина, що порає землю, бо земля мій набуток з юнацтва мого.
Sacharia Zech 1 13 6 А коли йому скаже хто: Що це за рани на твоїх руках? то відкаже: Побито мене в домі тих, хто кохає мене...
Sacharia Zech 1 13 7 О мечу, збудися на Мого пастиря та на мужа, Мого товариша, каже Господь Саваот! Удар пастиря і розпорошаться вівці, і Я оберну на малих Свою руку.
Sacharia Zech 1 13 8 І станеться в цілому Краї, говорить Господь, дві частині в нім витяті будуть, помруть, а третя частина зоставлена буде у ньому.
Sacharia Zech 1 13 9 І цю третю частину введу на огонь, і очищу їх, як очищається срібло, і їх випробую, як випробовується оте золото. Він кликати буде Ймення Моє, і Я йому відповім і скажу: Це народ Мій, а він скаже: Господь то мій Бог!
Sacharia Zech 1 14 1 Ось день настає для Господа, і серед тебе поділена буде здобич.
Sacharia Zech 1 14 2 І зберу всі народи до Єрусалиму на бій, і буде здобуте це місто, і пограбовані будуть доми, а жінки побезчещені. І вийде півміста в полон на вигнання, а решта народу не буде погублена з міста.
Sacharia Zech 1 14 3 І вийде Господь, і стане на прю із народами цими, як дня боротьби Його, за дня бою.
Sacharia Zech 1 14 4 І того дня стануть ноги Його на Оливній горі, що перед Єрусалимом зо сходу, а Оливна гора на свої половини роздвоїться, на схід і на захід, на дуже велику долину. І на північ осунеться половина гори, а половина її на південь.
Sacharia Zech 1 14 5 І втікати ви будете в долину Моїх гір, бо долина гірська сягатиме по Ацал. І втікати ви будете, як утікали перед землетрусом за днів Уззійї, царя Юдиного. І прийде Господь, Бог мій, і з Ним усі святі.
Sacharia Zech 1 14 6 І станеться в день той, світла не буде, і буде холод та замерзання.
Sacharia Zech 1 14 7 І буде єдиний то день, Господу знаний, то буде не день, і не ніч, і буде, на час вечора станеться світло.
Sacharia Zech 1 14 8 І станеться в день той, вийде з Єрусалиму живая вода, половина її до східнього моря, а половина її до моря західнього. Літом і зимою це буде.
Sacharia Zech 1 14 9 І стане Господь за царя над землею всією, Господь буде один того дня, і одне Ймення Його.
Sacharia Zech 1 14 10 Уся ця земля стане степом від Ґеви до Ріммону, на південь Єрусалиму, який стане високим, і пробуватиме на місці своєму від брами Веніямина аж до місця Першої брами, аж до брами Наріжинків, і від башти Хананеїла аж до царського чавила.
Sacharia Zech 1 14 11 І осядуть у ньому, і закляття вже більше не буде, і безпечно сидітиме Єрусалим.
Sacharia Zech 1 14 12 А оце буде рана, що нею поранить Господь всі народи, хто піде війною на Єрусалим: згниє тіло його, хоч він на ногах своїх буде стояти, і очі йому погниють в своїх ямках, і язик його погниє в своїх устах.
Sacharia Zech 1 14 13 І станеться в день той, між ними настане велике збентеження, і схопить один руку одного, і підійметься рука його понад руку свого ближнього.
Sacharia Zech 1 14 14 І навіть Юда воюватиме в Єрусалимі, і буде згромаджений маєток всіх навкільних народів, золото й срібло та одіж, дуже багато.
Sacharia Zech 1 14 15 І буде такий самий удар на коня, мула, верблюда й осла, та на всяку худобу, що буде в таборах у них, як пораза оця.
Sacharia Zech 1 14 16 І станеться, що позосталі з усіх тих народів, що приходили на Єрусалим, то будуть приходити з року на рік, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, і щоб святкувати свято Кучок.
Sacharia Zech 1 14 17 І станеться, хто від земних племен до Єрусалиму не прийде, щоб вклонятись Цареві, Господу Саваоту, то не буде дощу в них.
Sacharia Zech 1 14 18 А якщо не прийде племено єгипетське, і не ввійде всередину, то буде на них та пораза, якою народи ударить Господь, хто святкувати свято Кучок не прийде.
Sacharia Zech 1 14 19 Оце гріх Єгиптові буде, і гріх всім народам, хто святкувати свято Кучок не прийде.
Sacharia Zech 1 14 20 Буде того дня на кінських дзвінках: Святе Господеві, і будуть горнята в Господньому домі, немов ті кропильниці перед жертовником.
Sacharia Zech 1 14 21 І буде усяке горня в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота, і будуть приходити всі, хто жертву приносить, і будуть з них брати й варитимуть в них. І того дня не буде вже більше купця в домі Господа Саваота.
Maleachi Mal 1 1 1 Пророцтво Господнього слова до Ізраїля через Малахію.
Maleachi Mal 1 1 2 Я вас покохав, говорить Господь, а ви кажете: Як Ти нас покохав? Чи ж не брат Ісав Якову? каже Господь, а Я Якова був покохав,
Maleachi Mal 1 1 3 а Ісава зненавидів, і зробив його гори спустошенням, а спадок його для шакалів пустині.
Maleachi Mal 1 1 4 Коли скаже Едом: Ми зруйновані, та знову збудуємо руїни, то так промовляє Господь Саваот: Вони побудують, а Я розвалю! І звати їх будуть: Країна безбожности, і народ, на якого навіки розгнівавсь Господь!
Maleachi Mal 1 1 5 І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Господь понад границю Ізраїлеву!
Maleachi Mal 1 1 6 Шанує син батька, а раб свого пана; та якщо Я вам батько, де пошана Моя? А якщо Я вам пан, де страх передо Мною? говорить Господь Саваот вам, священики, що погорджуєте Моїм Іменням та й кажете: Чим ми погордили Йменням Твоїм?
Maleachi Mal 1 1 7 На жертівник Мій ви приносите хліб занечищений і кажете: Чим Тебе ми зневажили? Тим, що кажете ви: Трапеза Господня вона погорджена!
Maleachi Mal 1 1 8 І коли ви проносите в жертву сліпе, це не зле? І як кульгаве та хворе приносите, чи ж це не зле? Принеси но подібне своєму намісникові, чи тебе він вподобає, чи підійме обличчя твоє? промовляє Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 1 9 А тепер ублагайте ви Боже лице, і хай стане для нас милостивим. З ваших рук це було, то хіба кому з вас Він обличчя підійме? говорить Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 1 10 Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не буде надармо освічувати Мого жертівника! Я не маю вподоби до вас, говорить Господь Саваот, і з ваших рук не вподобаю дару!
Maleachi Mal 1 1 11 Бо від сходу сонця й аж по захід його звеличиться Ймення Моє між народами, і кадиться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звеличиться Ймення Моє між народами, каже Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 1 12 Ви ж Його зневажаєте, кажучи: Трапеза Господня вона занечищена, й дохід її, обриджена страва її.
Maleachi Mal 1 1 13 І до того говорите: Ось стільки праці! і ним нехтуєте, говорить Господь Саваот, і приносите крадене, і кульгаве та хворе, і таку жертву хлібну приносите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Господь.
Maleachi Mal 1 1 14 І проклятий обманець, що в стаді його є самець, а він обіцяє та в жертву дає Господеві зіпсуте, а Я Цар великий, говорить Господь, і серед народів грізне Моє Ймення!
Maleachi Mal 1 2 1 А тепер до вас заповідь цяя, священики!
Maleachi Mal 1 2 2 Якщо ви не послухаєтесь, і не покладете на серце собі, щоб Іменню Моєму давати хвалу, говорить Господь Саваот, то пошлю Я прокляття на вас, і прокляну благословення ваші, і вже проклинаю, бо ви не берете до серця цього!
Maleachi Mal 1 2 3 Ось Я обітну вам рамено, і розпорошу нечистість на ваших обличчях, нечистість свят ваших, і до неї вас винесуть.
Maleachi Mal 1 2 4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Левієм, каже Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 2 5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боявсь перед Іменням Моїм.
Maleachi Mal 1 2 6 Закон правди в устах його був, і не знайшлась на губах його кривда, у мирі й простоті ходив він зо Мною, і багато-кого відвернув від вини.
Maleachi Mal 1 2 7 Бо уста священикові знання стережуть та Закона шукають із уст його, бо він Ангол Господа Саваота.
Maleachi Mal 1 2 8 А ви відхилились з дороги, вчинили таке, що багато спіткнулись в Законі, Левієвого заповіта понищили, говорить Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 2 9 Тому то і Я вас зробив погорджуваними й низькими для всього народу, бо не стережете доріг Моїх ви, та не безсторонні в Законі.
Maleachi Mal 1 2 10 Чи Отець нам усім не один? Хіба Бог не один нас створив? Чому ж один одного зраджуємо ми, щоб нам зневажати заповіт батьків наших?
Maleachi Mal 1 2 11 Зраджує Юда, і робиться нечисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узяв.
Maleachi Mal 1 2 12 Нехай Господь вигубить кожного, хто таке робить, того, хто чуває та відповідає з наметів Якова, і хто дар приносить Господу Саваоту.
Maleachi Mal 1 2 13 І робите й друге таке: Господнього жертівника ви слізьми покриваєте, плачем та стогнанням, бо до дарів уже Він не звернеться більше, і милої жертви з рук ваших не візьме.
Maleachi Mal 1 2 14 А ви ще й говорите: Защо? За те, що засвідчив Господь між тобою й жоною юнацтва твого, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя подруга, і дружина умови твоєї!
Maleachi Mal 1 2 15 Хіба Бог не один нас учинив? І залишок духу Його. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свойого не зраджуйте!
Maleachi Mal 1 2 16 Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів, і того, хто вкриває насильством одежу свою, промовляє Господь Саваот. Тому свого духа пильнуйте, і не зраджуйте!
Maleachi Mal 1 2 17 Словами своїми ви мучите Господа, та й питаєте ще: Чим ми мучимо? Говоренням вашим: Кожен, хто чинить лихе, той добрий у Господніх очах, і Він у них уподобання має, або: Де Бог правосуддя?
Maleachi Mal 1 3 1 Ось Я посилаю Свого Ангола, і він перед обличчям Моїм приготує дорогу. І нагло прибуде до храму Свого Господь, Якого шукаєте ви, і Ангол заповіту, Якого жадаєте. Ось іде Він, говорить Господь Саваот!
Maleachi Mal 1 3 2 І хто витерпить день Його прибуття, і хто встоїть, коли Він з'явиться? Бо Він, як огонь той у золотаря, і як у пральників луг.
Maleachi Mal 1 3 3 І Він сяде топити та чистити срібло, і очистить синів Левія, і їх перечистить, як золото й срібло, і будуть для Господа жертву приносити в правді.
Maleachi Mal 1 3 4 Тоді буде дар Юди та Єрусалиму приємний для Господа, як за днів віковічних і за років стародавніх.
Maleachi Mal 1 3 5 І прибуду до вас Я на суд, і буду свідком швидким проти чарівників, і на перелюбників, і проти тих, хто присягу складає на лжу, і проти тих, хто заплатою наймита тисне, вдову й сироту, хто відхилює право чужинця, Мене ж не боїться, говорить Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 3 6 Бо Я, Господь, не змінююся, тому ви, сини Яковові, не будете знищені.
Maleachi Mal 1 3 7 Від устав Моїх ви відступили з днів ваших батьків, і їх не стерегли. Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! промовляє Господь Саваот. Та говорите ви: У чому повернемось?
Maleachi Mal 1 3 8 Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманили? Десятиною та приносами!
Maleachi Mal 1 3 9 Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люду ти ввесь!
Maleachi Mal 1 3 10 Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?
Maleachi Mal 1 3 11 І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду, і не заб'є винограду вам на полі, говорить Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 3 12 І будуть всі люди вважати вас блаженними, бо будете ви любим Краєм, говорить Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 3 13 Жорсткі ваші слова проти Мене, говорить Господь, а ви кажете: Що ми на Тебе сказали?
Maleachi Mal 1 3 14 Ви кажете: Марність служити для Бога! І що за користь, що ми стережемо Його службу, та ходимо в жалобі перед лицем Господа Саваота?
Maleachi Mal 1 3 15 А тепер ми вважаємо пишних щасливими, і ті, хто вчиняє безбожне, будуються та випробовують Бога, і втікають...
Maleachi Mal 1 3 16 Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має, і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам'ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його.
Maleachi Mal 1 3 17 І будуть Мені вони власністю, каже Господь Саваот, на той день, що вчиню, і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому.
Maleachi Mal 1 3 18 І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому.
Maleachi Mal 1 4 1 Бо ось наступає той день, що палає, як піч, і стануть всі пишні та кожен, хто чинить безбожне, соломою, і спалить їх день той, який наступає, говорить Господь Саваот, Який не позоставить їм кореня, ані галузки.
Maleachi Mal 1 4 2 А для вас, хто Ймення Мойого боїться, зійде Сонце Правди та лікування в промінях Його, і ви вийдете та поскакаєте, мов ті ситі телята!
Maleachi Mal 1 4 3 І безбожних топтати ви будете, бо стануть за попіл вони під п'ятами ніг ваших у той день, що його Я вчиню, промовляє Господь Саваот.
Maleachi Mal 1 4 4 Згадайте Закона Мойсея, Мого раба, що йому наказав на Хориві устави й права щодо всього Ізраїля.
Maleachi Mal 1 4 5 Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!
Maleachi Mal 1 4 6 І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!
Matthäus Matt 1 1 1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового:
Matthäus Matt 1 1 2 Авраам породив Ісака, а Ісак породив Якова, а Яків породив Юду й братів його.
Matthäus Matt 1 1 3 Юда ж породив Фареса та Зару від Тамари. Фарес же породив Есрома, а Есром породив Арама.
Matthäus Matt 1 1 4 А Арам породив Амінадава, Амінадав же породив Наассона, а Наассон породив Салмона.
Matthäus Matt 1 1 5 Салмон же породив Вооза від Рахави, а Вооз породив Йовіда від Рути, Йовід же породив Єссея.
Matthäus Matt 1 1 6 А Єссей породив царя Давида, Давид же породив Соломона від Урієвої.
Matthäus Matt 1 1 7 Соломон же породив Ровоама, а Ровоам породив Авію, а Авія породив Асафа.
Matthäus Matt 1 1 8 Асаф же породив Йосафата, а Йосафат породив Йорама, Йорам же породив Озію.
Matthäus Matt 1 1 9 Озія ж породив Йоатама, а Йоатам породив Ахаза, Ахаз же породив Єзекію.
Matthäus Matt 1 1 10 А Єзекія породив Манасію, Манасія ж породив Амоса, а Амос породив Йосію.
Matthäus Matt 1 1 11 Йосія ж породив Йоякима, Йояким породив Єхонію й братів його за вавилонського переселення.
Matthäus Matt 1 1 12 А по вавилонськім переселенні Єхонія породив Салатіїля, а Салатіїль породив Зоровавеля.
Matthäus Matt 1 1 13 Зоровавель же породив Авіюда, а Авіюд породив Еліякима, а Еліяким породив Азора.
Matthäus Matt 1 1 14 Азор же породив Садока, а Садок породив Ахіма, а Ахім породив Еліюда.
Matthäus Matt 1 1 15 Еліюд же породив Елеазара, а Елеазар породив Маттана, а Маттан породив Якова.
Matthäus Matt 1 1 16 А Яків породив Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус, званий Христос.
Matthäus Matt 1 1 17 А всіх поколінь від Авраама аж до Давида чотирнадцять поколінь, і від Давида аж до вавилонського переселення чотирнадцять поколінь, і від вавилонського переселення до Христа поколінь чотирнадцять.
Matthäus Matt 1 1 18 Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.
Matthäus Matt 1 1 19 А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.
Matthäus Matt 1 1 20 Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.
Matthäus Matt 1 1 21 І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.
Matthäus Matt 1 1 22 А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає:
Matthäus Matt 1 1 23 Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.
Matthäus Matt 1 1 24 Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою.
Matthäus Matt 1 1 25 І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус.
Matthäus Matt 1 2 1 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
Matthäus Matt 1 2 2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.
Matthäus Matt 1 2 3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
Matthäus Matt 1 2 4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
Matthäus Matt 1 2 5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
Matthäus Matt 1 2 6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
Matthäus Matt 1 2 7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.
Matthäus Matt 1 2 8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
Matthäus Matt 1 2 9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
Matthäus Matt 1 2 10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
Matthäus Matt 1 2 11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
Matthäus Matt 1 2 12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.
Matthäus Matt 1 2 13 Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.
Matthäus Matt 1 2 14 І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.
Matthäus Matt 1 2 15 І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
Matthäus Matt 1 2 16 Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.
Matthäus Matt 1 2 17 Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:
Matthäus Matt 1 2 18 Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...
Matthäus Matt 1 2 19 Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:
Matthäus Matt 1 2 20 Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини.
Matthäus Matt 1 2 21 І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву.
Matthäus Matt 1 2 22 Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до країв галілейських.
Matthäus Matt 1 2 23 А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий.
Matthäus Matt 1 3 1 Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,
Matthäus Matt 1 3 2 та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!
Matthäus Matt 1 3 3 Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
Matthäus Matt 1 3 4 Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу, і пояс ремінний на стегнах своїх; а пожива для нього була сарана та мед польовий.
Matthäus Matt 1 3 5 Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця,
Matthäus Matt 1 3 6 і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.
Matthäus Matt 1 3 7 Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?
Matthäus Matt 1 3 8 Отож, учиніть гідний плід покаяння!
Matthäus Matt 1 3 9 І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!
Matthäus Matt 1 3 10 Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.
Matthäus Matt 1 3 11 Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.
Matthäus Matt 1 3 12 У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім.
Matthäus Matt 1 3 13 Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.
Matthäus Matt 1 3 14 Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?
Matthäus Matt 1 3 15 А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його.
Matthäus Matt 1 3 16 І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.
Matthäus Matt 1 3 17 І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
Matthäus Matt 1 4 1 Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.
Matthäus Matt 1 4 2 І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.
Matthäus Matt 1 4 3 І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!
Matthäus Matt 1 4 4 А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих.
Matthäus Matt 1 4 5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
Matthäus Matt 1 4 6 та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги.
Matthäus Matt 1 4 7 Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!
Matthäus Matt 1 4 8 Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,
Matthäus Matt 1 4 9 та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!
Matthäus Matt 1 4 10 Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
Matthäus Matt 1 4 11 Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.
Matthäus Matt 1 4 12 Як довідавсь Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею.
Matthäus Matt 1 4 13 І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової,
Matthäus Matt 1 4 14 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
Matthäus Matt 1 4 15 Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська!
Matthäus Matt 1 4 16 Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло.
Matthäus Matt 1 4 17 Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!
Matthäus Matt 1 4 18 Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були.
Matthäus Matt 1 4 19 І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!
Matthäus Matt 1 4 20 І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним.
Matthäus Matt 1 4 21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав Він їх.
Matthäus Matt 1 4 22 Вони зараз залишили човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним.
Matthäus Matt 1 4 23 І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми.
Matthäus Matt 1 4 24 А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв.
Matthäus Matt 1 4 25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання.
Matthäus Matt 1 5 1 І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.
Matthäus Matt 1 5 2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
Matthäus Matt 1 5 3 Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
Matthäus Matt 1 5 4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
Matthäus Matt 1 5 5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
Matthäus Matt 1 5 6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
Matthäus Matt 1 5 7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
Matthäus Matt 1 5 8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Matthäus Matt 1 5 9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.
Matthäus Matt 1 5 10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
Matthäus Matt 1 5 11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
Matthäus Matt 1 5 12 Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Matthäus Matt 1 5 13 Ви сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Matthäus Matt 1 5 14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
Matthäus Matt 1 5 15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.
Matthäus Matt 1 5 16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Matthäus Matt 1 5 17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.
Matthäus Matt 1 5 18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
Matthäus Matt 1 5 19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
Matthäus Matt 1 5 20 Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!
Matthäus Matt 1 5 21 Ви чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.
Matthäus Matt 1 5 22 А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.
Matthäus Matt 1 5 23 Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,
Matthäus Matt 1 5 24 залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.
Matthäus Matt 1 5 25 Зо своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.
Matthäus Matt 1 5 26 Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!
Matthäus Matt 1 5 27 Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.
Matthäus Matt 1 5 28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.
Matthäus Matt 1 5 29 Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
Matthäus Matt 1 5 30 І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
Matthäus Matt 1 5 31 Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.
Matthäus Matt 1 5 32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.
Matthäus Matt 1 5 33 Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.
Matthäus Matt 1 5 34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;
Matthäus Matt 1 5 35 ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
Matthäus Matt 1 5 36 не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.
Matthäus Matt 1 5 37 Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.
Matthäus Matt 1 5 38 Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.
Matthäus Matt 1 5 39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.
Matthäus Matt 1 5 40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.
Matthäus Matt 1 5 41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.
Matthäus Matt 1 5 42 Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.
Matthäus Matt 1 5 43 Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.
Matthäus Matt 1 5 44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
Matthäus Matt 1 5 45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
Matthäus Matt 1 5 46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
Matthäus Matt 1 5 47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?
Matthäus Matt 1 5 48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Matthäus Matt 1 6 1 Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
Matthäus Matt 1 6 2 Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
Matthäus Matt 1 6 3 А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
Matthäus Matt 1 6 4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Matthäus Matt 1 6 5 А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
Matthäus Matt 1 6 6 А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Matthäus Matt 1 6 7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
Matthäus Matt 1 6 8 Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
Matthäus Matt 1 6 9 Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,
Matthäus Matt 1 6 10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Matthäus Matt 1 6 11 Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
Matthäus Matt 1 6 12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
Matthäus Matt 1 6 13 І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
Matthäus Matt 1 6 14 Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.
Matthäus Matt 1 6 15 А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.
Matthäus Matt 1 6 16 А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
Matthäus Matt 1 6 17 А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,
Matthäus Matt 1 6 18 щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Matthäus Matt 1 6 19 Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
Matthäus Matt 1 6 20 Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
Matthäus Matt 1 6 21 Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!
Matthäus Matt 1 6 22 Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
Matthäus Matt 1 6 23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява!
Matthäus Matt 1 6 24 Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.
Matthäus Matt 1 6 25 Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
Matthäus Matt 1 6 26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
Matthäus Matt 1 6 27 Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
Matthäus Matt 1 6 28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть.
Matthäus Matt 1 6 29 А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
Matthäus Matt 1 6 30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
Matthäus Matt 1 6 31 Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
Matthäus Matt 1 6 32 Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
Matthäus Matt 1 6 33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.
Matthäus Matt 1 6 34 Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!
Matthäus Matt 1 7 1 Не судіть, щоб і вас не судили;
Matthäus Matt 1 7 2 бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.
Matthäus Matt 1 7 3 І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
Matthäus Matt 1 7 4 Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці?
Matthäus Matt 1 7 5 Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.
Matthäus Matt 1 7 6 Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас...
Matthäus Matt 1 7 7 Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;
Matthäus Matt 1 7 8 бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.
Matthäus Matt 1 7 9 Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
Matthäus Matt 1 7 10 Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину?
Matthäus Matt 1 7 11 Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!
Matthäus Matt 1 7 12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки.
Matthäus Matt 1 7 13 Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять.
Matthäus Matt 1 7 14 Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!
Matthäus Matt 1 7 15 Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки.
Matthäus Matt 1 7 16 По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?
Matthäus Matt 1 7 17 Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
Matthäus Matt 1 7 18 Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
Matthäus Matt 1 7 19 Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається.
Matthäus Matt 1 7 20 Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!
Matthäus Matt 1 7 21 Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
Matthäus Matt 1 7 22 Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?
Matthäus Matt 1 7 23 І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!
Matthäus Matt 1 7 24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
Matthäus Matt 1 7 25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.
Matthäus Matt 1 7 26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.
Matthäus Matt 1 7 27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!
Matthäus Matt 1 7 28 І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його.
Matthäus Matt 1 7 29 Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні.
Matthäus Matt 1 8 1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.
Matthäus Matt 1 8 2 І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!
Matthäus Matt 1 8 3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
Matthäus Matt 1 8 4 І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
Matthäus Matt 1 8 5 А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,
Matthäus Matt 1 8 6 кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.
Matthäus Matt 1 8 7 Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.
Matthäus Matt 1 8 8 А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!
Matthäus Matt 1 8 9 Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.
Matthäus Matt 1 8 10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
Matthäus Matt 1 8 11 Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
Matthäus Matt 1 8 12 Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...
Matthäus Matt 1 8 13 І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.
Matthäus Matt 1 8 14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
Matthäus Matt 1 8 15 І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!
Matthäus Matt 1 8 16 А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,
Matthäus Matt 1 8 17 щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.
Matthäus Matt 1 8 18 А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.
Matthäus Matt 1 8 19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!
Matthäus Matt 1 8 20 Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...
Matthäus Matt 1 8 21 А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.
Matthäus Matt 1 8 22 А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!
Matthäus Matt 1 8 23 І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.
Matthäus Matt 1 8 24 І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...
Matthäus Matt 1 8 25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!
Matthäus Matt 1 8 26 А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...
Matthäus Matt 1 8 27 А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?
Matthäus Matt 1 8 28 І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.
Matthäus Matt 1 8 29 І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?
Matthäus Matt 1 8 30 А оподаль від них пасся гурт великий свиней.
Matthäus Matt 1 8 31 І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.
Matthäus Matt 1 8 32 А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.
Matthäus Matt 1 8 33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.
Matthäus Matt 1 8 34 І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..
Matthäus Matt 1 9 1 І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
Matthäus Matt 1 9 2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
Matthäus Matt 1 9 3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
Matthäus Matt 1 9 4 Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
Matthäus Matt 1 9 5 Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
Matthäus Matt 1 9 6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
Matthäus Matt 1 9 7 Той устав і пішов у свій дім.
Matthäus Matt 1 9 8 А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...
Matthäus Matt 1 9 9 А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
Matthäus Matt 1 9 10 І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.
Matthäus Matt 1 9 11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?
Matthäus Matt 1 9 12 А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!
Matthäus Matt 1 9 13 Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.
Matthäus Matt 1 9 14 Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?
Matthäus Matt 1 9 15 Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.
Matthäus Matt 1 9 16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.
Matthäus Matt 1 9 17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.
Matthäus Matt 1 9 18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.
Matthäus Matt 1 9 19 І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.
Matthäus Matt 1 9 20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.
Matthäus Matt 1 9 21 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.
Matthäus Matt 1 9 22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.
Matthäus Matt 1 9 23 А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,
Matthäus Matt 1 9 24 то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.
Matthäus Matt 1 9 25 А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!
Matthäus Matt 1 9 26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
Matthäus Matt 1 9 27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!
Matthäus Matt 1 9 28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.
Matthäus Matt 1 9 29 Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!
Matthäus Matt 1 9 30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!
Matthäus Matt 1 9 31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
Matthäus Matt 1 9 32 Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
Matthäus Matt 1 9 33 І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!
Matthäus Matt 1 9 34 Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.
Matthäus Matt 1 9 35 І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.
Matthäus Matt 1 9 36 А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.
Matthäus Matt 1 9 37 Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;
Matthäus Matt 1 9 38 тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.
Matthäus Matt 1 10 1 І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.
Matthäus Matt 1 10 2 А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;
Matthäus Matt 1 10 3 Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;
Matthäus Matt 1 10 4 Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.
Matthäus Matt 1 10 5 Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,
Matthäus Matt 1 10 6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.
Matthäus Matt 1 10 7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.
Matthäus Matt 1 10 8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.
Matthäus Matt 1 10 9 Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,
Matthäus Matt 1 10 10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.
Matthäus Matt 1 10 11 А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.
Matthäus Matt 1 10 12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!
Matthäus Matt 1 10 13 І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.
Matthäus Matt 1 10 14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.
Matthäus Matt 1 10 15 Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!
Matthäus Matt 1 10 16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.
Matthäus Matt 1 10 17 Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.
Matthäus Matt 1 10 18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.
Matthäus Matt 1 10 19 А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,
Matthäus Matt 1 10 20 бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.
Matthäus Matt 1 10 21 І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.
Matthäus Matt 1 10 22 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.
Matthäus Matt 1 10 23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
Matthäus Matt 1 10 24 Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.
Matthäus Matt 1 10 25 Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!
Matthäus Matt 1 10 26 Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.
Matthäus Matt 1 10 27 Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.
Matthäus Matt 1 10 28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.
Matthäus Matt 1 10 29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.
Matthäus Matt 1 10 30 А вам і волосся все на голові пораховано.
Matthäus Matt 1 10 31 Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.
Matthäus Matt 1 10 32 Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
Matthäus Matt 1 10 33 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
Matthäus Matt 1 10 34 Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.
Matthäus Matt 1 10 35 Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.
Matthäus Matt 1 10 36 І: вороги чоловікові домашні його!
Matthäus Matt 1 10 37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
Matthäus Matt 1 10 38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.
Matthäus Matt 1 10 39 Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.
Matthäus Matt 1 10 40 Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
Matthäus Matt 1 10 41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
Matthäus Matt 1 10 42 І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.
Matthäus Matt 1 11 1 І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
Matthäus Matt 1 11 2 Прочувши ж Іван у в'язниці про дії Христові, послав через учнів своїх,
Matthäus Matt 1 11 3 щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
Matthäus Matt 1 11 4 Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:
Matthäus Matt 1 11 5 Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина...
Matthäus Matt 1 11 6 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
Matthäus Matt 1 11 7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
Matthäus Matt 1 11 8 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м'яке, по палатах царських.
Matthäus Matt 1 11 9 По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка.
Matthäus Matt 1 11 10 Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
Matthäus Matt 1 11 11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!
Matthäus Matt 1 11 12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
Matthäus Matt 1 11 13 Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
Matthäus Matt 1 11 14 Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти.
Matthäus Matt 1 11 15 Хто має вуха, нехай слухає!
Matthäus Matt 1 11 16 До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
Matthäus Matt 1 11 17 і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
Matthäus Matt 1 11 18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.
Matthäus Matt 1 11 19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами.
Matthäus Matt 1 11 20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись:
Matthäus Matt 1 11 21 Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.
Matthäus Matt 1 11 22 Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!
Matthäus Matt 1 11 23 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день.
Matthäus Matt 1 11 24 Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...
Matthäus Matt 1 11 25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.
Matthäus Matt 1 11 26 Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
Matthäus Matt 1 11 27 Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити.
Matthäus Matt 1 11 28 Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
Matthäus Matt 1 11 29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
Matthäus Matt 1 11 30 Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
Matthäus Matt 1 12 1 Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
Matthäus Matt 1 12 2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу...
Matthäus Matt 1 12 3 А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
Matthäus Matt 1 12 4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
Matthäus Matt 1 12 5 Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони?
Matthäus Matt 1 12 6 А Я вам кажу, що тут Більший, як храм!
Matthäus Matt 1 12 7 Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних...
Matthäus Matt 1 12 8 Бо Син Людський Господь і суботі!
Matthäus Matt 1 12 9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
Matthäus Matt 1 12 10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу?
Matthäus Matt 1 12 11 А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
Matthäus Matt 1 12 12 А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!
Matthäus Matt 1 12 13 І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...
Matthäus Matt 1 12 14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?...
Matthäus Matt 1 12 15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх.
Matthäus Matt 1 12 16 А Він наказав їм суворо Його не виявляти,
Matthäus Matt 1 12 17 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
Matthäus Matt 1 12 18 Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам.
Matthäus Matt 1 12 19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
Matthäus Matt 1 12 20 Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги...
Matthäus Matt 1 12 21 І погани надіятись будуть на Ймення Його!
Matthäus Matt 1 12 22 Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.
Matthäus Matt 1 12 23 І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?
Matthäus Matt 1 12 24 Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.
Matthäus Matt 1 12 25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.
Matthäus Matt 1 12 26 І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?
Matthäus Matt 1 12 27 І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.
Matthäus Matt 1 12 28 А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.
Matthäus Matt 1 12 29 Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.
Matthäus Matt 1 12 30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.
Matthäus Matt 1 12 31 Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!
Matthäus Matt 1 12 32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!
Matthäus Matt 1 12 33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!
Matthäus Matt 1 12 34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
Matthäus Matt 1 12 35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.
Matthäus Matt 1 12 36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
Matthäus Matt 1 12 37 Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.
Matthäus Matt 1 12 38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.
Matthäus Matt 1 12 39 А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
Matthäus Matt 1 12 40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.
Matthäus Matt 1 12 41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!
Matthäus Matt 1 12 42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
Matthäus Matt 1 12 43 А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.
Matthäus Matt 1 12 44 Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.
Matthäus Matt 1 12 45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!
Matthäus Matt 1 12 46 Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
Matthäus Matt 1 12 47 І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.
Matthäus Matt 1 12 48 А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?
Matthäus Matt 1 12 49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!
Matthäus Matt 1 12 50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!
Matthäus Matt 1 13 1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
Matthäus Matt 1 13 2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.
Matthäus Matt 1 13 3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
Matthäus Matt 1 13 4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
Matthäus Matt 1 13 5 Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;
Matthäus Matt 1 13 6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.
Matthäus Matt 1 13 7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.
Matthäus Matt 1 13 8 Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
Matthäus Matt 1 13 9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Matthäus Matt 1 13 10 І учні Його приступили й сказали до Нього: Чому притчами Ти промовляєш до них?
Matthäus Matt 1 13 11 А Він відповів і промовив: Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано.
Matthäus Matt 1 13 12 Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
Matthäus Matt 1 13 13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
Matthäus Matt 1 13 14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите...
Matthäus Matt 1 13 15 Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
Matthäus Matt 1 13 16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.
Matthäus Matt 1 13 17 Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви, та не бачили, і почути, що чуєте ви, і не чули.
Matthäus Matt 1 13 18 Послухайте ж притчу про сіяча.
Matthäus Matt 1 13 19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
Matthäus Matt 1 13 20 А посіяне на кам'янистому ґрунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
Matthäus Matt 1 13 21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.
Matthäus Matt 1 13 22 А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду.
Matthäus Matt 1 13 23 А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро.
Matthäus Matt 1 13 24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
Matthäus Matt 1 13 25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
Matthäus Matt 1 13 26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.
Matthäus Matt 1 13 27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?
Matthäus Matt 1 13 28 А він їм відказав: Чоловік супротивник накоїв оце. А раби відказали йому: Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?
Matthäus Matt 1 13 29 Але він відказав: Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.
Matthäus Matt 1 13 30 Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї.
Matthäus Matt 1 13 31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
Matthäus Matt 1 13 32 Воно найдрібніше з увсього насіння, але, коли виросте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і кублиться в віттях його.
Matthäus Matt 1 13 33 Іншу притчу Він їм розповів: Царство Небесне подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вкисне.
Matthäus Matt 1 13 34 Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав,
Matthäus Matt 1 13 35 щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу!
Matthäus Matt 1 13 36 Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу про кукіль польовий.
Matthäus Matt 1 13 37 А Він відповів і промовив до них: Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський,
Matthäus Matt 1 13 38 а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого;
Matthäus Matt 1 13 39 а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи.
Matthäus Matt 1 13 40 І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього.
Matthäus Matt 1 13 41 Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня,
Matthäus Matt 1 13 42 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
Matthäus Matt 1 13 43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
Matthäus Matt 1 13 44 Царство Небесне подібне ще до захованого в полі скарбу, що людина, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
Matthäus Matt 1 13 45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих,
Matthäus Matt 1 13 46 а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її.
Matthäus Matt 1 13 47 Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину.
Matthäus Matt 1 13 48 Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають.
Matthäus Matt 1 13 49 Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних,
Matthäus Matt 1 13 50 і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!
Matthäus Matt 1 13 51 Чи ви зрозуміли це все? Так! відказали Йому.
Matthäus Matt 1 13 52 І Він їм сказав: Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе.
Matthäus Matt 1 13 53 І сталось, як скінчив Ісус притчі оці, Він звідти пішов.
Matthäus Matt 1 13 54 І прийшов Він до Своєї батьківщини, і навчав їх у їхній синагозі, так що стали вони дивуватися й питати: Звідки в Нього ця мудрість та сили чудодійні?
Matthäus Matt 1 13 55 Чи ж Він не син теслі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон та Юда?
Matthäus Matt 1 13 56 І чи ж сестри Його не всі з нами? Звідки ж Йому все оте?
Matthäus Matt 1 13 57 І вони спокушалися Ним. А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй та в домі своїм!
Matthäus Matt 1 13 58 І Він не вчинив тут чуд багатьох через їхню невіру.
Matthäus Matt 1 14 1 Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
Matthäus Matt 1 14 2 і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...
Matthäus Matt 1 14 3 Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
Matthäus Matt 1 14 4 Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!
Matthäus Matt 1 14 5 І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.
Matthäus Matt 1 14 6 А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.
Matthäus Matt 1 14 7 Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
Matthäus Matt 1 14 8 А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...
Matthäus Matt 1 14 9 І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
Matthäus Matt 1 14 10 І послав стяти Івана в в'язниці.
Matthäus Matt 1 14 11 І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...
Matthäus Matt 1 14 12 А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
Matthäus Matt 1 14 13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
Matthäus Matt 1 14 14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
Matthäus Matt 1 14 15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
Matthäus Matt 1 14 16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
Matthäus Matt 1 14 17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
Matthäus Matt 1 14 18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
Matthäus Matt 1 14 19 І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
Matthäus Matt 1 14 20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
Matthäus Matt 1 14 21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
Matthäus Matt 1 14 22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
Matthäus Matt 1 14 23 Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
Matthäus Matt 1 14 24 А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
Matthäus Matt 1 14 25 А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
Matthäus Matt 1 14 26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...
Matthäus Matt 1 14 27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
Matthäus Matt 1 14 28 Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
Matthäus Matt 1 14 29 А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
Matthäus Matt 1 14 30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
Matthäus Matt 1 14 31 І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
Matthäus Matt 1 14 32 Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
Matthäus Matt 1 14 33 А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
Matthäus Matt 1 14 34 Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
Matthäus Matt 1 14 35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
Matthäus Matt 1 14 36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.
Matthäus Matt 1 15 1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
Matthäus Matt 1 15 2 Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.
Matthäus Matt 1 15 3 А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
Matthäus Matt 1 15 4 Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
Matthäus Matt 1 15 5 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,
Matthäus Matt 1 15 6 то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
Matthäus Matt 1 15 7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
Matthäus Matt 1 15 8 Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
Matthäus Matt 1 15 9 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...
Matthäus Matt 1 15 10 І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!
Matthäus Matt 1 15 11 Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.
Matthäus Matt 1 15 12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
Matthäus Matt 1 15 13 А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
Matthäus Matt 1 15 14 Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...
Matthäus Matt 1 15 15 А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.
Matthäus Matt 1 15 16 А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?
Matthäus Matt 1 15 17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
Matthäus Matt 1 15 18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
Matthäus Matt 1 15 19 Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
Matthäus Matt 1 15 20 Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!
Matthäus Matt 1 15 21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
Matthäus Matt 1 15 22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!
Matthäus Matt 1 15 23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!
Matthäus Matt 1 15 24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
Matthäus Matt 1 15 25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!
Matthäus Matt 1 15 26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...
Matthäus Matt 1 15 27 Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.
Matthäus Matt 1 15 28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.
Matthäus Matt 1 15 29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.
Matthäus Matt 1 15 30 І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.
Matthäus Matt 1 15 31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!
Matthäus Matt 1 15 32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.
Matthäus Matt 1 15 33 А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
Matthäus Matt 1 15 34 А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.
Matthäus Matt 1 15 35 І Він ізвелів на землі посідати народові.
Matthäus Matt 1 15 36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.
Matthäus Matt 1 15 37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...
Matthäus Matt 1 15 38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
Matthäus Matt 1 15 39 І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.
Matthäus Matt 1 16 1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
Matthäus Matt 1 16 2 А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.
Matthäus Matt 1 16 3 А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!
Matthäus Matt 1 16 4 Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов.
Matthäus Matt 1 16 5 А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.
Matthäus Matt 1 16 6 Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!
Matthäus Matt 1 16 7 Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.
Matthäus Matt 1 16 8 А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?
Matthäus Matt 1 16 9 Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?
Matthäus Matt 1 16 10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?
Matthäus Matt 1 16 11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!
Matthäus Matt 1 16 12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.
Matthäus Matt 1 16 13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?
Matthäus Matt 1 16 14 Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.
Matthäus Matt 1 16 15 Він каже до них: А ви за кого Мене маєте?
Matthäus Matt 1 16 16 А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!
Matthäus Matt 1 16 17 А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
Matthäus Matt 1 16 18 І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.
Matthäus Matt 1 16 19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!
Matthäus Matt 1 16 20 Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос.
Matthäus Matt 1 16 21 Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня.
Matthäus Matt 1 16 22 І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!
Matthäus Matt 1 16 23 А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!
Matthäus Matt 1 16 24 Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
Matthäus Matt 1 16 25 Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.
Matthäus Matt 1 16 26 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?
Matthäus Matt 1 16 27 Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його.
Matthäus Matt 1 16 28 Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм.
Matthäus Matt 1 17 1 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.
Matthäus Matt 1 17 2 І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
Matthäus Matt 1 17 3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
Matthäus Matt 1 17 4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.
Matthäus Matt 1 17 5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!
Matthäus Matt 1 17 6 А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...
Matthäus Matt 1 17 7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!
Matthäus Matt 1 17 8 Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
Matthäus Matt 1 17 9 А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
Matthäus Matt 1 17 10 І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?
Matthäus Matt 1 17 11 А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує.
Matthäus Matt 1 17 12 Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.
Matthäus Matt 1 17 13 Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.
Matthäus Matt 1 17 14 І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,
Matthäus Matt 1 17 15 і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.
Matthäus Matt 1 17 16 Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.
Matthäus Matt 1 17 17 А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!
Matthäus Matt 1 17 18 Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!
Matthäus Matt 1 17 19 Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?
Matthäus Matt 1 17 20 А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!
Matthäus Matt 1 17 21 Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.
Matthäus Matt 1 17 22 Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,
Matthäus Matt 1 17 23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...
Matthäus Matt 1 17 24 Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?
Matthäus Matt 1 17 25 Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?
Matthäus Matt 1 17 26 А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!
Matthäus Matt 1 17 27 Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...
Matthäus Matt 1 18 1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?
Matthäus Matt 1 18 2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,
Matthäus Matt 1 18 3 та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!
Matthäus Matt 1 18 4 Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.
Matthäus Matt 1 18 5 І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.
Matthäus Matt 1 18 6 Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...
Matthäus Matt 1 18 7 Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!
Matthäus Matt 1 18 8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.
Matthäus Matt 1 18 9 І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.
Matthäus Matt 1 18 10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.
Matthäus Matt 1 18 11 Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.
Matthäus Matt 1 18 12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?
Matthäus Matt 1 18 13 І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.
Matthäus Matt 1 18 14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.
Matthäus Matt 1 18 15 А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.
Matthäus Matt 1 18 16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.
Matthäus Matt 1 18 17 А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!
Matthäus Matt 1 18 18 Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.
Matthäus Matt 1 18 19 Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!
Matthäus Matt 1 18 20 Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.
Matthäus Matt 1 18 21 Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?
Matthäus Matt 1 18 22 Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!
Matthäus Matt 1 18 23 Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.
Matthäus Matt 1 18 24 Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.
Matthäus Matt 1 18 25 А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.
Matthäus Matt 1 18 26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!
Matthäus Matt 1 18 27 І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.
Matthäus Matt 1 18 28 А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!
Matthäus Matt 1 18 29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!
Matthäus Matt 1 18 30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.
Matthäus Matt 1 18 31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.
Matthäus Matt 1 18 32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.
Matthäus Matt 1 18 33 Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?
Matthäus Matt 1 18 34 І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.
Matthäus Matt 1 18 35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.
Matthäus Matt 1 19 1 І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.
Matthäus Matt 1 19 2 А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут.
Matthäus Matt 1 19 3 І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?
Matthäus Matt 1 19 4 А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?
Matthäus Matt 1 19 5 І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,
Matthäus Matt 1 19 6 тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!
Matthäus Matt 1 19 7 Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?
Matthäus Matt 1 19 8 Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.
Matthäus Matt 1 19 9 А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.
Matthäus Matt 1 19 10 Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.
Matthäus Matt 1 19 11 А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.
Matthäus Matt 1 19 12 Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.
Matthäus Matt 1 19 13 Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.
Matthäus Matt 1 19 14 Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.
Matthäus Matt 1 19 15 І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.
Matthäus Matt 1 19 16 І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?
Matthäus Matt 1 19 17 Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.
Matthäus Matt 1 19 18 Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.
Matthäus Matt 1 19 19 Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.
Matthäus Matt 1 19 20 Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?
Matthäus Matt 1 19 21 Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.
Matthäus Matt 1 19 22 Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.
Matthäus Matt 1 19 23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.
Matthäus Matt 1 19 24 Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!
Matthäus Matt 1 19 25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?
Matthäus Matt 1 19 26 А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.
Matthäus Matt 1 19 27 Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це?
Matthäus Matt 1 19 28 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.
Matthäus Matt 1 19 29 І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.
Matthäus Matt 1 19 30 І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.
Matthäus Matt 1 20 1 Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
Matthäus Matt 1 20 2 Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
Matthäus Matt 1 20 3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
Matthäus Matt 1 20 4 та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.
Matthäus Matt 1 20 5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
Matthäus Matt 1 20 6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
Matthäus Matt 1 20 7 Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.
Matthäus Matt 1 20 8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.
Matthäus Matt 1 20 9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
Matthäus Matt 1 20 10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
Matthäus Matt 1 20 11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,
Matthäus Matt 1 20 12 кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...
Matthäus Matt 1 20 13 А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?
Matthäus Matt 1 20 14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
Matthäus Matt 1 20 15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?
Matthäus Matt 1 20 16 Отак будуть останні першими, а перші останніми!
Matthäus Matt 1 20 17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
Matthäus Matt 1 20 18 Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...
Matthäus Matt 1 20 19 І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!
Matthäus Matt 1 20 20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
Matthäus Matt 1 20 21 А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.
Matthäus Matt 1 20 22 А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.
Matthäus Matt 1 20 23 Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.
Matthäus Matt 1 20 24 Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
Matthäus Matt 1 20 25 А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
Matthäus Matt 1 20 26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.
Matthäus Matt 1 20 27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.
Matthäus Matt 1 20 28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
Matthäus Matt 1 20 29 Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
Matthäus Matt 1 20 30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
Matthäus Matt 1 20 31 Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
Matthäus Matt 1 20 32 Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?
Matthäus Matt 1 20 33 Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!
Matthäus Matt 1 20 34 І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
Matthäus Matt 1 21 1 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,
Matthäus Matt 1 21 2 до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
Matthäus Matt 1 21 3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.
Matthäus Matt 1 21 4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
Matthäus Matt 1 21 5 Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.
Matthäus Matt 1 21 6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
Matthäus Matt 1 21 7 Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.
Matthäus Matt 1 21 8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.
Matthäus Matt 1 21 9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!
Matthäus Matt 1 21 10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?
Matthäus Matt 1 21 11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!
Matthäus Matt 1 21 12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.
Matthäus Matt 1 21 13 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.
Matthäus Matt 1 21 14 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.
Matthäus Matt 1 21 15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,
Matthäus Matt 1 21 16 та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?
Matthäus Matt 1 21 17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.
Matthäus Matt 1 21 18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
Matthäus Matt 1 21 19 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.
Matthäus Matt 1 21 20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...
Matthäus Matt 1 21 21 Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!
Matthäus Matt 1 21 22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.
Matthäus Matt 1 21 23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?
Matthäus Matt 1 21 24 Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.
Matthäus Matt 1 21 25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?
Matthäus Matt 1 21 26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.
Matthäus Matt 1 21 27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.
Matthäus Matt 1 21 28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!
Matthäus Matt 1 21 29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.
Matthäus Matt 1 21 30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.
Matthäus Matt 1 21 31 Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.
Matthäus Matt 1 21 32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.
Matthäus Matt 1 21 33 Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
Matthäus Matt 1 21 34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.
Matthäus Matt 1 21 35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.
Matthäus Matt 1 21 36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.
Matthäus Matt 1 21 37 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.
Matthäus Matt 1 21 38 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!
Matthäus Matt 1 21 39 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
Matthäus Matt 1 21 40 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?
Matthäus Matt 1 21 41 Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.
Matthäus Matt 1 21 42 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
Matthäus Matt 1 21 43 Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.
Matthäus Matt 1 21 44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.
Matthäus Matt 1 21 45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.
Matthäus Matt 1 21 46 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
Matthäus Matt 1 22 1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
Matthäus Matt 1 22 2 Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
Matthäus Matt 1 22 3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.
Matthäus Matt 1 22 4 Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!
Matthäus Matt 1 22 5 Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.
Matthäus Matt 1 22 6 А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
Matthäus Matt 1 22 7 І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
Matthäus Matt 1 22 8 Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
Matthäus Matt 1 22 9 Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
Matthäus Matt 1 22 10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
Matthäus Matt 1 22 11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
Matthäus Matt 1 22 12 та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
Matthäus Matt 1 22 13 Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...
Matthäus Matt 1 22 14 Бо багато покликаних, та вибраних мало.
Matthäus Matt 1 22 15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
Matthäus Matt 1 22 16 І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.
Matthäus Matt 1 22 17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
Matthäus Matt 1 22 18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?
Matthäus Matt 1 22 19 Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.
Matthäus Matt 1 22 20 А Він каже до них: Чий це образ і напис?
Matthäus Matt 1 22 21 Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.
Matthäus Matt 1 22 22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
Matthäus Matt 1 22 23 Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
Matthäus Matt 1 22 24 та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.
Matthäus Matt 1 22 25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.
Matthäus Matt 1 22 26 Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
Matthäus Matt 1 22 27 А по всіх вмерла й жінка.
Matthäus Matt 1 22 28 Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.
Matthäus Matt 1 22 29 Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.
Matthäus Matt 1 22 30 Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.
Matthäus Matt 1 22 31 А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:
Matthäus Matt 1 22 32 Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.
Matthäus Matt 1 22 33 А народ, чувши це, дивувався науці Його.
Matthäus Matt 1 22 34 Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
Matthäus Matt 1 22 35 І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
Matthäus Matt 1 22 36 Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
Matthäus Matt 1 22 37 Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
Matthäus Matt 1 22 38 Це найбільша й найперша заповідь.
Matthäus Matt 1 22 39 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
Matthäus Matt 1 22 40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
Matthäus Matt 1 22 41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
Matthäus Matt 1 22 42 і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.
Matthäus Matt 1 22 43 Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
Matthäus Matt 1 22 44 Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.
Matthäus Matt 1 22 45 Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?
Matthäus Matt 1 22 46 І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
Matthäus Matt 1 23 1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Matthäus Matt 1 23 2 і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
Matthäus Matt 1 23 3 Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!
Matthäus Matt 1 23 4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...
Matthäus Matt 1 23 5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.
Matthäus Matt 1 23 6 І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,
Matthäus Matt 1 23 7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
Matthäus Matt 1 23 8 А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.
Matthäus Matt 1 23 9 І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.
Matthäus Matt 1 23 10 І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.
Matthäus Matt 1 23 11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
Matthäus Matt 1 23 12 Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.
Matthäus Matt 1 23 13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
Matthäus Matt 1 23 14 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!
Matthäus Matt 1 23 15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!
Matthäus Matt 1 23 16 Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.
Matthäus Matt 1 23 17 Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
Matthäus Matt 1 23 18 І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.
Matthäus Matt 1 23 19 Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?
Matthäus Matt 1 23 20 Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому.
Matthäus Matt 1 23 21 І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
Matthäus Matt 1 23 22 І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
Matthäus Matt 1 23 23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.
Matthäus Matt 1 23 24 Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!
Matthäus Matt 1 23 25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
Matthäus Matt 1 23 26 Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
Matthäus Matt 1 23 27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!
Matthäus Matt 1 23 28 Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!
Matthäus Matt 1 23 29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,
Matthäus Matt 1 23 30 та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.
Matthäus Matt 1 23 31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Matthäus Matt 1 23 32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Matthäus Matt 1 23 33 О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?
Matthäus Matt 1 23 34 І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Matthäus Matt 1 23 35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!
Matthäus Matt 1 23 36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Matthäus Matt 1 23 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
Matthäus Matt 1 23 38 Ось ваш дім залишається порожній для вас!
Matthäus Matt 1 23 39 Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!
Matthäus Matt 1 24 1 І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмові.
Matthäus Matt 1 24 2 Він же промовив у відповідь їм: Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!...
Matthäus Matt 1 24 3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку?
Matthäus Matt 1 24 4 Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів!
Matthäus Matt 1 24 5 Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох.
Matthäus Matt 1 24 6 Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще.
Matthäus Matt 1 24 7 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями.
Matthäus Matt 1 24 8 А все це початок терпінь породільних.
Matthäus Matt 1 24 9 На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє.
Matthäus Matt 1 24 10 І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти.
Matthäus Matt 1 24 11 Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох.
Matthäus Matt 1 24 12 І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.
Matthäus Matt 1 24 13 А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!
Matthäus Matt 1 24 14 І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!
Matthäus Matt 1 24 15 Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє,
Matthäus Matt 1 24 16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
Matthäus Matt 1 24 17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.
Matthäus Matt 1 24 18 І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.
Matthäus Matt 1 24 19 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!
Matthäus Matt 1 24 20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
Matthäus Matt 1 24 21 Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде.
Matthäus Matt 1 24 22 І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.
Matthäus Matt 1 24 23 Тоді, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут чи Отам, не йміть віри.
Matthäus Matt 1 24 24 Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.
Matthäus Matt 1 24 25 Оце Я наперед вам сказав.
Matthäus Matt 1 24 26 А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте!
Matthäus Matt 1 24 27 Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського.
Matthäus Matt 1 24 28 Бо де труп, там зберуться орли.
Matthäus Matt 1 24 29 І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
Matthäus Matt 1 24 30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.
Matthäus Matt 1 24 31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його.
Matthäus Matt 1 24 32 Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.
Matthäus Matt 1 24 33 Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима!
Matthäus Matt 1 24 34 Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться.
Matthäus Matt 1 24 35 Небо й земля проминеться, але не минуться слова Мої!
Matthäus Matt 1 24 36 А про день той й годину не знає ніхто: ані Анголи небесні, ані Син, лише Сам Отець.
Matthäus Matt 1 24 37 Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського.
Matthäus Matt 1 24 38 Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу,
Matthäus Matt 1 24 39 і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, так буде і прихід Сина Людського.
Matthäus Matt 1 24 40 Будуть двоє на полі тоді, один візьметься, а другий полишиться.
Matthäus Matt 1 24 41 Дві будуть молоти на жорнах, одна візьметься, а друга полишиться.
Matthäus Matt 1 24 42 Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш.
Matthäus Matt 1 24 43 Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій сторожі прийде злодій, то він пильнував би, і підкопати свого дому не дав би.
Matthäus Matt 1 24 44 Тому будьте готові й ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
Matthäus Matt 1 24 45 Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них?
Matthäus Matt 1 24 46 Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
Matthäus Matt 1 24 47 Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його.
Matthäus Matt 1 24 48 А як той злий раб скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти,
Matthäus Matt 1 24 49 і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,
Matthäus Matt 1 24 50 то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
Matthäus Matt 1 24 51 І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, буде плач там і скрегіт зубів!
Matthäus Matt 1 25 1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
Matthäus Matt 1 25 2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
Matthäus Matt 1 25 3 Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
Matthäus Matt 1 25 4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
Matthäus Matt 1 25 5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
Matthäus Matt 1 25 6 А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
Matthäus Matt 1 25 7 Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
Matthäus Matt 1 25 8 Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
Matthäus Matt 1 25 9 Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
Matthäus Matt 1 25 10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
Matthäus Matt 1 25 11 А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
Matthäus Matt 1 25 12 Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
Matthäus Matt 1 25 13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
Matthäus Matt 1 25 14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
Matthäus Matt 1 25 15 І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
Matthäus Matt 1 25 16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
Matthäus Matt 1 25 17 Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
Matthäus Matt 1 25 18 А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
Matthäus Matt 1 25 19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
Matthäus Matt 1 25 20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
Matthäus Matt 1 25 21 Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Matthäus Matt 1 25 22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
Matthäus Matt 1 25 23 казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Matthäus Matt 1 25 24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
Matthäus Matt 1 25 25 І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
Matthäus Matt 1 25 26 І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
Matthäus Matt 1 25 27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
Matthäus Matt 1 25 28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
Matthäus Matt 1 25 29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
Matthäus Matt 1 25 30 А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
Matthäus Matt 1 25 31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
Matthäus Matt 1 25 32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
Matthäus Matt 1 25 33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
Matthäus Matt 1 25 34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
Matthäus Matt 1 25 35 Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
Matthäus Matt 1 25 36 Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
Matthäus Matt 1 25 37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
Matthäus Matt 1 25 38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
Matthäus Matt 1 25 39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
Matthäus Matt 1 25 40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
Matthäus Matt 1 25 41 Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
Matthäus Matt 1 25 42 Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
Matthäus Matt 1 25 43 мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
Matthäus Matt 1 25 44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
Matthäus Matt 1 25 45 Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
Matthäus Matt 1 25 46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
Matthäus Matt 1 26 1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
Matthäus Matt 1 26 2 Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.
Matthäus Matt 1 26 3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,
Matthäus Matt 1 26 4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.
Matthäus Matt 1 26 5 І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
Matthäus Matt 1 26 6 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,
Matthäus Matt 1 26 7 підійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
Matthäus Matt 1 26 8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?
Matthäus Matt 1 26 9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим.
Matthäus Matt 1 26 10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
Matthäus Matt 1 26 11 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
Matthäus Matt 1 26 12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.
Matthäus Matt 1 26 13 Поправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
Matthäus Matt 1 26 14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
Matthäus Matt 1 26 15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.
Matthäus Matt 1 26 16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.
Matthäus Matt 1 26 17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?
Matthäus Matt 1 26 18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.
Matthäus Matt 1 26 19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.
Matthäus Matt 1 26 20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
Matthäus Matt 1 26 21 І, як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...
Matthäus Matt 1 26 22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?
Matthäus Matt 1 26 23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
Matthäus Matt 1 26 24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!
Matthäus Matt 1 26 25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...
Matthäus Matt 1 26 26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.
Matthäus Matt 1 26 27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
Matthäus Matt 1 26 28 бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!
Matthäus Matt 1 26 29 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.
Matthäus Matt 1 26 30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.
Matthäus Matt 1 26 31 Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.
Matthäus Matt 1 26 32 По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.
Matthäus Matt 1 26 33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.
Matthäus Matt 1 26 34 Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...
Matthäus Matt 1 26 35 Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.
Matthäus Matt 1 26 36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.
Matthäus Matt 1 26 37 І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.
Matthäus Matt 1 26 38 Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...
Matthäus Matt 1 26 39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...
Matthäus Matt 1 26 40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...
Matthäus Matt 1 26 41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.
Matthäus Matt 1 26 42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!
Matthäus Matt 1 26 43 І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.
Matthäus Matt 1 26 44 І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.
Matthäus Matt 1 26 45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...
Matthäus Matt 1 26 46 Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!
Matthäus Matt 1 26 47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.
Matthäus Matt 1 26 48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.
Matthäus Matt 1 26 49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.
Matthäus Matt 1 26 50 Ісус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.
Matthäus Matt 1 26 51 А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
Matthäus Matt 1 26 52 Тоді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.
Matthäus Matt 1 26 53 Чи ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?
Matthäus Matt 1 26 54 Але як має збутись Писання, що так статися мусить?
Matthäus Matt 1 26 55 Тієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.
Matthäus Matt 1 26 56 Це ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...
Matthäus Matt 1 26 57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Matthäus Matt 1 26 58 Петро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.
Matthäus Matt 1 26 59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
Matthäus Matt 1 26 60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
Matthäus Matt 1 26 61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.
Matthäus Matt 1 26 62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?
Matthäus Matt 1 26 63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?
Matthäus Matt 1 26 64 Промовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
Matthäus Matt 1 26 65 Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
Matthäus Matt 1 26 66 Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!
Matthäus Matt 1 26 67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,
Matthäus Matt 1 26 68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...
Matthäus Matt 1 26 69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!
Matthäus Matt 1 26 70 А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...
Matthäus Matt 1 26 71 А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!
Matthäus Matt 1 26 72 І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...
Matthäus Matt 1 26 73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.
Matthäus Matt 1 26 74 Тоді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...
Matthäus Matt 1 26 75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...
Matthäus Matt 1 27 1 А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
Matthäus Matt 1 27 2 І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.
Matthäus Matt 1 27 3 Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,
Matthäus Matt 1 27 4 та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...
Matthäus Matt 1 27 5 І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...
Matthäus Matt 1 27 6 А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.
Matthäus Matt 1 27 7 А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,
Matthäus Matt 1 27 8 чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.
Matthäus Matt 1 27 9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
Matthäus Matt 1 27 10 і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.
Matthäus Matt 1 27 11 Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.
Matthäus Matt 1 27 12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.
Matthäus Matt 1 27 13 Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?
Matthäus Matt 1 27 14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.
Matthäus Matt 1 27 15 Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.
Matthäus Matt 1 27 16 Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.
Matthäus Matt 1 27 17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?
Matthäus Matt 1 27 18 Бо він знав, що Його через заздрощі видали.
Matthäus Matt 1 27 19 Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...
Matthäus Matt 1 27 20 А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.
Matthäus Matt 1 27 21 Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.
Matthäus Matt 1 27 22 Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...
Matthäus Matt 1 27 23 А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!
Matthäus Matt 1 27 24 І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...
Matthäus Matt 1 27 25 А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...
Matthäus Matt 1 27 26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.
Matthäus Matt 1 27 27 Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
Matthäus Matt 1 27 28 І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.
Matthäus Matt 1 27 29 І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
Matthäus Matt 1 27 30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...
Matthäus Matt 1 27 31 А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.
Matthäus Matt 1 27 32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.
Matthäus Matt 1 27 33 І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,
Matthäus Matt 1 27 34 дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.
Matthäus Matt 1 27 35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.
Matthäus Matt 1 27 36 І, посідавши, стерегли Його там.
Matthäus Matt 1 27 37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.
Matthäus Matt 1 27 38 Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.
Matthäus Matt 1 27 39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,
Matthäus Matt 1 27 40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!
Matthäus Matt 1 27 41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:
Matthäus Matt 1 27 42 Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!
Matthäus Matt 1 27 43 Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...
Matthäus Matt 1 27 44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.
Matthäus Matt 1 27 45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!
Matthäus Matt 1 27 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...
Matthäus Matt 1 27 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.
Matthäus Matt 1 27 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.
Matthäus Matt 1 27 49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.
Matthäus Matt 1 27 50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...
Matthäus Matt 1 27 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,
Matthäus Matt 1 27 52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,
Matthäus Matt 1 27 53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.
Matthäus Matt 1 27 54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!
Matthäus Matt 1 27 55 Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.
Matthäus Matt 1 27 56 Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.
Matthäus Matt 1 27 57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.
Matthäus Matt 1 27 58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
Matthäus Matt 1 27 59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,
Matthäus Matt 1 27 60 і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.
Matthäus Matt 1 27 61 Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.
Matthäus Matt 1 27 62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
Matthäus Matt 1 27 63 і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.
Matthäus Matt 1 27 64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...
Matthäus Matt 1 27 65 Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.
Matthäus Matt 1 27 66 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.
Matthäus Matt 1 28 1 Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.
Matthäus Matt 1 28 2 І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому.
Matthäus Matt 1 28 3 Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг.
Matthäus Matt 1 28 4 І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва.
Matthäus Matt 1 28 5 А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте.
Matthäus Matt 1 28 6 Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він.
Matthäus Matt 1 28 7 Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!
Matthäus Matt 1 28 8 І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
Matthäus Matt 1 28 9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
Matthäus Matt 1 28 10 Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!
Matthäus Matt 1 28 11 Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли все, що сталось.
Matthäus Matt 1 28 12 І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали сторожі чимало срібняків,
Matthäus Matt 1 28 13 і сказали: Розповідайте: Його учні вночі прибули, і вкрали Його, як ми спали.
Matthäus Matt 1 28 14 Як почує ж намісник про це, то його ми переконаємо, і від клопоту визволимо вас.
Matthäus Matt 1 28 15 І, взявши вони срібняки, зробили, як навчено їх. І пронеслося слово оце між юдеями, і тримається аж до сьогодні.
Matthäus Matt 1 28 16 Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус.
Matthäus Matt 1 28 17 І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.
Matthäus Matt 1 28 18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.
Matthäus Matt 1 28 19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,
Matthäus Matt 1 28 20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь
Markus Mark 1 1 1 Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.
Markus Mark 1 1 2 Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує.
Markus Mark 1 1 3 Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
Markus Mark 1 1 4 виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів.
Markus Mark 1 1 5 І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.
Markus Mark 1 1 6 А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.
Markus Mark 1 1 7 І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця від узуття Його.
Markus Mark 1 1 8 Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.
Markus Mark 1 1 9 І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані.
Markus Mark 1 1 10 І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.
Markus Mark 1 1 11 І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!
Markus Mark 1 1 12 І зараз повів Його Дух у пустиню.
Markus Mark 1 1 13 І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною. І служили Йому Анголи.
Markus Mark 1 1 14 А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію,
Markus Mark 1 1 15 і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!
Markus Mark 1 1 16 А коли Він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали, бо рибалки були.
Markus Mark 1 1 17 І сказав їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей.
Markus Mark 1 1 18 І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним.
Markus Mark 1 1 19 А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.
Markus Mark 1 1 20 І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним.
Markus Mark 1 1 21 І приходять вони в Капернаум. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.
Markus Mark 1 1 22 І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники.
Markus Mark 1 1 23 І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
Markus Mark 1 1 24 і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.
Markus Mark 1 1 25 Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього!
Markus Mark 1 1 26 І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього.
Markus Mark 1 1 27 І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають.
Markus Mark 1 1 28 І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.
Markus Mark 1 1 29 І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.
Markus Mark 1 1 30 А теща Симонова лежала в гарячці; і зараз сказали про неї Йому.
Markus Mark 1 1 31 І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм.
Markus Mark 1 1 32 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.
Markus Mark 1 1 33 І все місто зібралося перед дверима.
Markus Mark 1 1 34 І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
Markus Mark 1 1 35 А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.
Markus Mark 1 1 36 А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
Markus Mark 1 1 37 І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе.
Markus Mark 1 1 38 А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов.
Markus Mark 1 1 39 І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
Markus Mark 1 1 40 І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
Markus Mark 1 1 41 І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий!
Markus Mark 1 1 42 І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став.
Markus Mark 1 1 43 А Він, погрозивши йому, зараз вислав його,
Markus Mark 1 1 44 і йому наказав: Гляди, не оповідай нічого нікому. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
Markus Mark 1 1 45 А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях. І сходилися звідусюди до Нього.
Markus Mark 1 2 1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.
Markus Mark 1 2 2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.
Markus Mark 1 2 3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.
Markus Mark 1 2 4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.
Markus Mark 1 2 5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!
Markus Mark 1 2 6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:
Markus Mark 1 2 7 Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?
Markus Mark 1 2 8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?
Markus Mark 1 2 9 Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?
Markus Mark 1 2 10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:
Markus Mark 1 2 11 Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
Markus Mark 1 2 12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!
Markus Mark 1 2 13 І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.
Markus Mark 1 2 14 А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.
Markus Mark 1 2 15 Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.
Markus Mark 1 2 16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?
Markus Mark 1 2 17 А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.
Markus Mark 1 2 18 А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?
Markus Mark 1 2 19 Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.
Markus Mark 1 2 20 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.
Markus Mark 1 2 21 І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.
Markus Mark 1 2 22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.
Markus Mark 1 2 23 І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.
Markus Mark 1 2 24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?
Markus Mark 1 2 25 А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?
Markus Mark 1 2 26 Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?
Markus Mark 1 2 27 І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,
Markus Mark 1 2 28 а тому то Син Людський Господь і суботі.
Markus Mark 1 3 1 І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
Markus Mark 1 3 2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.
Markus Mark 1 3 3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!
Markus Mark 1 3 4 А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.
Markus Mark 1 3 5 І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!
Markus Mark 1 3 6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.
Markus Mark 1 3 7 А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
Markus Mark 1 3 8 і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
Markus Mark 1 3 9 І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.
Markus Mark 1 3 10 Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.
Markus Mark 1 3 11 І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!
Markus Mark 1 3 12 А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.
Markus Mark 1 3 13 І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
Markus Mark 1 3 14 І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,
Markus Mark 1 3 15 і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.
Markus Mark 1 3 16 І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,
Markus Mark 1 3 17 і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,
Markus Mark 1 3 18 і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта
Markus Mark 1 3 19 та Юду Іскаріотського, що й видав Його.
Markus Mark 1 3 20 І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
Markus Mark 1 3 21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.
Markus Mark 1 3 22 А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.
Markus Mark 1 3 23 І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?
Markus Mark 1 3 24 І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.
Markus Mark 1 3 25 І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.
Markus Mark 1 3 26 І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.
Markus Mark 1 3 27 Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.
Markus Mark 1 3 28 Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
Markus Mark 1 3 29 Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.
Markus Mark 1 3 30 Бож казали вони: Він духа нечистого має.
Markus Mark 1 3 31 І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.
Markus Mark 1 3 32 А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.
Markus Mark 1 3 33 А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?
Markus Mark 1 3 34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!
Markus Mark 1 3 35 Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.
Markus Mark 1 4 1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.
Markus Mark 1 4 2 І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
Markus Mark 1 4 3 Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
Markus Mark 1 4 4 І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.
Markus Mark 1 4 5 Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;
Markus Mark 1 4 6 а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.
Markus Mark 1 4 7 А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
Markus Mark 1 4 8 Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
Markus Mark 1 4 9 І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Markus Mark 1 4 10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу.
Markus Mark 1 4 11 І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах,
Markus Mark 1 4 12 щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!
Markus Mark 1 4 13 І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
Markus Mark 1 4 14 Сіяч сіє слово.
Markus Mark 1 4 15 А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
Markus Mark 1 4 16 Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
Markus Mark 1 4 17 та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
Markus Mark 1 4 18 А між терен посіяне, це ті, що слухають слово,
Markus Mark 1 4 19 але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає.
Markus Mark 1 4 20 А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
Markus Mark 1 4 21 І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику?
Markus Mark 1 4 22 Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв.
Markus Mark 1 4 23 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Markus Mark 1 4 24 І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам.
Markus Mark 1 4 25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
Markus Mark 1 4 26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння,
Markus Mark 1 4 27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як.
Markus Mark 1 4 28 Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі.
Markus Mark 1 4 29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива.
Markus Mark 1 4 30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його?
Markus Mark 1 4 31 Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння.
Markus Mark 1 4 32 Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне.
Markus Mark 1 4 33 І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.
Markus Mark 1 4 34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.
Markus Mark 1 4 35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік.
Markus Mark 1 4 36 І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним.
Markus Mark 1 4 37 І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився!
Markus Mark 1 4 38 А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?...
Markus Mark 1 4 39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала...
Markus Mark 1 4 40 І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?
Markus Mark 1 4 41 А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?
Markus Mark 1 5 1 І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.
Markus Mark 1 5 2 І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.
Markus Mark 1 5 3 Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,
Markus Mark 1 5 4 бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.
Markus Mark 1 5 5 І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...
Markus Mark 1 5 6 А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,
Markus Mark 1 5 7 і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!
Markus Mark 1 5 8 Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!
Markus Mark 1 5 9 І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.
Markus Mark 1 5 10 І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.
Markus Mark 1 5 11 Пасся ж там на горі гурт великий свиней.
Markus Mark 1 5 12 І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.
Markus Mark 1 5 13 І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...
Markus Mark 1 5 14 А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.
Markus Mark 1 5 15 І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...
Markus Mark 1 5 16 Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.
Markus Mark 1 5 17 І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.
Markus Mark 1 5 18 А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.
Markus Mark 1 5 19 Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!
Markus Mark 1 5 20 І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!
Markus Mark 1 5 21 І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.
Markus Mark 1 5 22 І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,
Markus Mark 1 5 23 і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...
Markus Mark 1 5 24 І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.
Markus Mark 1 5 25 А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,
Markus Mark 1 5 26 що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,
Markus Mark 1 5 27 як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...
Markus Mark 1 5 28 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...
Markus Mark 1 5 29 І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!
Markus Mark 1 5 30 І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?
Markus Mark 1 5 31 І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?
Markus Mark 1 5 32 А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.
Markus Mark 1 5 33 І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...
Markus Mark 1 5 34 А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!
Markus Mark 1 5 35 Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...
Markus Mark 1 5 36 А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!
Markus Mark 1 5 37 І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.
Markus Mark 1 5 38 І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.
Markus Mark 1 5 39 А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!
Markus Mark 1 5 40 І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.
Markus Mark 1 5 41 І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!
Markus Mark 1 5 42 І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...
Markus Mark 1 5 43 А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.
Markus Mark 1 6 1 І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.
Markus Mark 1 6 2 Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?
Markus Mark 1 6 3 Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...
Markus Mark 1 6 4 А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.
Markus Mark 1 6 5 І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.
Markus Mark 1 6 6 І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.
Markus Mark 1 6 7 І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.
Markus Mark 1 6 8 І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,
Markus Mark 1 6 9 а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.
Markus Mark 1 6 10 І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.
Markus Mark 1 6 11 А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!
Markus Mark 1 6 12 І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.
Markus Mark 1 6 13 І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.
Markus Mark 1 6 14 І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.
Markus Mark 1 6 15 Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.
Markus Mark 1 6 16 А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!
Markus Mark 1 6 17 Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.
Markus Mark 1 6 18 Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!
Markus Mark 1 6 19 А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.
Markus Mark 1 6 20 Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.
Markus Mark 1 6 21 Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,
Markus Mark 1 6 22 і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!
Markus Mark 1 6 23 І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!
Markus Mark 1 6 24 Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...
Markus Mark 1 6 25 І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!
Markus Mark 1 6 26 І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.
Markus Mark 1 6 27 І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.
Markus Mark 1 6 28 І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...
Markus Mark 1 6 29 А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.
Markus Mark 1 6 30 І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили.
Markus Mark 1 6 31 І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
Markus Mark 1 6 32 І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного.
Markus Mark 1 6 33 І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили.
Markus Mark 1 6 34 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати.
Markus Mark 1 6 35 І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня.
Markus Mark 1 6 36 Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти.
Markus Mark 1 6 37 А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти?
Markus Mark 1 6 38 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі.
Markus Mark 1 6 39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного.
Markus Mark 1 6 40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят.
Markus Mark 1 6 41 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.
Markus Mark 1 6 42 І всі їли й наїлися!
Markus Mark 1 6 43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
Markus Mark 1 6 44 А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
Markus Mark 1 6 45 І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.
Markus Mark 1 6 46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.
Markus Mark 1 6 47 А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.
Markus Mark 1 6 48 Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.
Markus Mark 1 6 49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати,
Markus Mark 1 6 50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь!
Markus Mark 1 6 51 І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі,
Markus Mark 1 6 52 бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе.
Markus Mark 1 6 53 Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.
Markus Mark 1 6 54 І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його,
Markus Mark 1 6 55 і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є.
Markus Mark 1 6 56 І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!
Markus Mark 1 7 1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,
Markus Mark 1 7 2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.
Markus Mark 1 7 3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;
Markus Mark 1 7 4 а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.
Markus Mark 1 7 5 І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?
Markus Mark 1 7 6 А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...
Markus Mark 1 7 7 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.
Markus Mark 1 7 8 Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.
Markus Mark 1 7 9 І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.
Markus Mark 1 7 10 Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.
Markus Mark 1 7 11 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,
Markus Mark 1 7 12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,
Markus Mark 1 7 13 порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.
Markus Mark 1 7 14 І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!
Markus Mark 1 7 15 Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.
Markus Mark 1 7 16 Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Markus Mark 1 7 17 А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.
Markus Mark 1 7 18 І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?
Markus Mark 1 7 19 Бо не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.
Markus Mark 1 7 20 А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.
Markus Mark 1 7 21 Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,
Markus Mark 1 7 22 перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.
Markus Mark 1 7 23 Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!
Markus Mark 1 7 24 І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
Markus Mark 1 7 25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.
Markus Mark 1 7 26 А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.
Markus Mark 1 7 27 А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!
Markus Mark 1 7 28 А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...
Markus Mark 1 7 29 І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!
Markus Mark 1 7 30 А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.
Markus Mark 1 7 31 І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.
Markus Mark 1 7 32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.
Markus Mark 1 7 33 І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.
Markus Mark 1 7 34 І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!
Markus Mark 1 7 35 І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!
Markus Mark 1 7 36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.
Markus Mark 1 7 37 І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!
Markus Mark 1 8 1 Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:
Markus Mark 1 8 2 Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.
Markus Mark 1 8 3 А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека.
Markus Mark 1 8 4 І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
Markus Mark 1 8 5 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро.
Markus Mark 1 8 6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.
Markus Mark 1 8 7 І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
Markus Mark 1 8 8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...
Markus Mark 1 8 9 А їдців було тисяч з чотири!
Markus Mark 1 8 10 І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.
Markus Mark 1 8 11 І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
Markus Mark 1 8 12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!
Markus Mark 1 8 13 І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.
Markus Mark 1 8 14 І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.
Markus Mark 1 8 15 А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!
Markus Mark 1 8 16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
Markus Mark 1 8 17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?
Markus Mark 1 8 18 Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам'ятаєте,
Markus Mark 1 8 19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять.
Markus Mark 1 8 20 А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім.
Markus Mark 1 8 21 І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...
Markus Mark 1 8 22 І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.
Markus Mark 1 8 23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
Markus Mark 1 8 24 І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева...
Markus Mark 1 8 25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!
Markus Mark 1 8 26 І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!
Markus Mark 1 8 27 Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
Markus Mark 1 8 28 Вони ж відповіли Йому, кажучи: За Івана Христителя, другі за Іллю, а інші за одного з пророків.
Markus Mark 1 8 29 І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!
Markus Mark 1 8 30 І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!
Markus Mark 1 8 31 І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, але третього дня Він воскресне.
Markus Mark 1 8 32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.
Markus Mark 1 8 33 А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!
Markus Mark 1 8 34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!
Markus Mark 1 8 35 Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.
Markus Mark 1 8 36 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
Markus Mark 1 8 37 Або що назамін дасть людина за душу свою?
Markus Mark 1 8 38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими.
Markus Mark 1 9 1 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.
Markus Mark 1 9 2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.
Markus Mark 1 9 3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!
Markus Mark 1 9 4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.
Markus Mark 1 9 5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...
Markus Mark 1 9 6 Бо не знав, що казати, бо були перелякані.
Markus Mark 1 9 7 Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!
Markus Mark 1 9 8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.
Markus Mark 1 9 9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.
Markus Mark 1 9 10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.
Markus Mark 1 9 11 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?
Markus Mark 1 9 12 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?
Markus Mark 1 9 13 Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...
Markus Mark 1 9 14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.
Markus Mark 1 9 15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.
Markus Mark 1 9 16 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?
Markus Mark 1 9 17 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.
Markus Mark 1 9 18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.
Markus Mark 1 9 19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!
Markus Mark 1 9 20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...
Markus Mark 1 9 21 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.
Markus Mark 1 9 22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!
Markus Mark 1 9 23 Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!
Markus Mark 1 9 24 Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!
Markus Mark 1 9 25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!
Markus Mark 1 9 26 І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...
Markus Mark 1 9 27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.
Markus Mark 1 9 28 Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?
Markus Mark 1 9 29 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.
Markus Mark 1 9 30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.
Markus Mark 1 9 31 Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!
Markus Mark 1 9 32 Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.
Markus Mark 1 9 33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?
Markus Mark 1 9 34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.
Markus Mark 1 9 35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!
Markus Mark 1 9 36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:
Markus Mark 1 9 37 Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!
Markus Mark 1 9 38 Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.
Markus Mark 1 9 39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.
Markus Mark 1 9 40 Хто бо не супроти нас, той за нас!
Markus Mark 1 9 41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!
Markus Mark 1 9 42 Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!
Markus Mark 1 9 43 І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,
Markus Mark 1 9 44 де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.
Markus Mark 1 9 45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,
Markus Mark 1 9 46 де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.
Markus Mark 1 9 47 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,
Markus Mark 1 9 48 де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!
Markus Mark 1 9 49 Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.
Markus Mark 1 9 50 Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!
Markus Mark 1 10 1 І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.
Markus Mark 1 10 2 І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?
Markus Mark 1 10 3 А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?
Markus Mark 1 10 4 Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.
Markus Mark 1 10 5 Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.
Markus Mark 1 10 6 Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.
Markus Mark 1 10 7 Покине тому чоловік свого батька та матір,
Markus Mark 1 10 8 і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.
Markus Mark 1 10 9 Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!
Markus Mark 1 10 10 А вдома про це учні знов запитали Його.
Markus Mark 1 10 11 І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.
Markus Mark 1 10 12 І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.
Markus Mark 1 10 13 Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.
Markus Mark 1 10 14 А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!
Markus Mark 1 10 15 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.
Markus Mark 1 10 16 І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.
Markus Mark 1 10 17 І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?
Markus Mark 1 10 18 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.
Markus Mark 1 10 19 Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.
Markus Mark 1 10 20 А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.
Markus Mark 1 10 21 Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.
Markus Mark 1 10 22 А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!
Markus Mark 1 10 23 І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
Markus Mark 1 10 24 І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!
Markus Mark 1 10 25 Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!
Markus Mark 1 10 26 А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?
Markus Mark 1 10 27 Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!
Markus Mark 1 10 28 А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
Markus Mark 1 10 29 Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,
Markus Mark 1 10 30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.
Markus Mark 1 10 31 І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.
Markus Mark 1 10 32 Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:
Markus Mark 1 10 33 Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
Markus Mark 1 10 34 і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!
Markus Mark 1 10 35 І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.
Markus Mark 1 10 36 А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?
Markus Mark 1 10 37 Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!
Markus Mark 1 10 38 А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?
Markus Mark 1 10 39 Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.
Markus Mark 1 10 40 А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.
Markus Mark 1 10 41 Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.
Markus Mark 1 10 42 А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.
Markus Mark 1 10 43 Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.
Markus Mark 1 10 44 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.
Markus Mark 1 10 45 Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.
Markus Mark 1 10 46 І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.
Markus Mark 1 10 47 І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
Markus Mark 1 10 48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
Markus Mark 1 10 49 І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.
Markus Mark 1 10 50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.
Markus Mark 1 10 51 А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!
Markus Mark 1 10 52 Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.
Markus Mark 1 11 1 І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,
Markus Mark 1 11 2 і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
Markus Mark 1 11 3 Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.
Markus Mark 1 11 4 І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.
Markus Mark 1 11 5 А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?
Markus Mark 1 11 6 Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.
Markus Mark 1 11 7 І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.
Markus Mark 1 11 8 Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.
Markus Mark 1 11 9 А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!
Markus Mark 1 11 10 Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!
Markus Mark 1 11 11 Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.
Markus Mark 1 11 12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.
Markus Mark 1 11 13 І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була.
Markus Mark 1 11 14 І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.
Markus Mark 1 11 15 І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.
Markus Mark 1 11 16 І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.
Markus Mark 1 11 17 І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!
Markus Mark 1 11 18 І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.
Markus Mark 1 11 19 А як пізно ставало, вони поза місто виходили.
Markus Mark 1 11 20 А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня.
Markus Mark 1 11 21 І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!
Markus Mark 1 11 22 А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!
Markus Mark 1 11 23 Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!
Markus Mark 1 11 24 Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.
Markus Mark 1 11 25 І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.
Markus Mark 1 11 26 Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.
Markus Mark 1 11 27 І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,
Markus Mark 1 11 28 і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?
Markus Mark 1 11 29 А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.
Markus Mark 1 11 30 Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!
Markus Mark 1 11 31 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
Markus Mark 1 11 32 А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.
Markus Mark 1 11 33 І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.
Markus Mark 1 12 1 І почав Він у притчах до них промовляти: Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
Markus Mark 1 12 2 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб прийняти частину плоду з виноградника в тих винарів.
Markus Mark 1 12 3 Та вони схопили його та й побили, і відіслали ні з чим.
Markus Mark 1 12 4 І знову послав він до них раба іншого, та й того вони зранили в голову та зневажили.
Markus Mark 1 12 5 Тоді вислав він іншого, і того вони вбили. І багатьох іще інших, набили одних, а одних повбивали.
Markus Mark 1 12 6 І він мав ще одного, сина улюбленого. Наостанок послав і того він до них і сказав: Посоромляться сина мого!
Markus Mark 1 12 7 А ті винарі міркували собі: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і нашою спадщина буде!
Markus Mark 1 12 8 І вони схопили його та й убили, і викинули його за виноградник...
Markus Mark 1 12 9 Отож, що пан виноградника зробить? Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградника іншим.
Markus Mark 1 12 10 Чи ви не читали в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
Markus Mark 1 12 11 Від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших.
Markus Mark 1 12 12 І шукали Його, щоб схопити, але побоялись народу. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю притчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
Markus Mark 1 12 13 І вони вислали деяких із фарисеїв та іродіянів до Нього, щоб зловити на слові Його.
Markus Mark 1 12 14 Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?
Markus Mark 1 12 15 А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: Чого ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити.
Markus Mark 1 12 16 І принесли вони. А Він каже до них: Чий це образ і напис? Ті ж Йому відказали: Кесарів.
Markus Mark 1 12 17 Ісус тоді каже в відповідь їм: Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже! І дивувалися з Нього вони...
Markus Mark 1 12 18 І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали:
Markus Mark 1 12 19 Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого.
Markus Mark 1 12 20 Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей.
Markus Mark 1 12 21 Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій.
Markus Mark 1 12 22 І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
Markus Mark 1 12 23 А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
Markus Mark 1 12 24 Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили?
Markus Mark 1 12 25 Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі.
Markus Mark 1 12 26 Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів,
Markus Mark 1 12 27 Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже.
Markus Mark 1 12 28 А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?
Markus Mark 1 12 29 Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
Markus Mark 1 12 30 І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
Markus Mark 1 12 31 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
Markus Mark 1 12 32 І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього,
Markus Mark 1 12 33 і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви!
Markus Mark 1 12 34 Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його.
Markus Mark 1 12 35 Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів?
Markus Mark 1 12 36 Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Markus Mark 1 12 37 Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали.
Markus Mark 1 12 38 Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках,
Markus Mark 1 12 39 і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях,
Markus Mark 1 12 40 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
Markus Mark 1 12 41 І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато.
Markus Mark 1 12 42 І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш.
Markus Mark 1 12 43 І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
Markus Mark 1 12 44 Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...
Markus Mark 1 13 1 І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі!
Markus Mark 1 13 2 Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!
Markus Mark 1 13 3 Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
Markus Mark 1 13 4 Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?
Markus Mark 1 13 5 Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів.
Markus Mark 1 13 6 Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох.
Markus Mark 1 13 7 І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець.
Markus Mark 1 13 8 Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних.
Markus Mark 1 13 9 Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм.
Markus Mark 1 13 10 Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана.
Markus Mark 1 13 11 Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
Markus Mark 1 13 12 І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють.
Markus Mark 1 13 13 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!
Markus Mark 1 13 14 Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
Markus Mark 1 13 15 І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого.
Markus Mark 1 13 16 І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою.
Markus Mark 1 13 17 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні!
Markus Mark 1 13 18 Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
Markus Mark 1 13 19 Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде.
Markus Mark 1 13 20 І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні.
Markus Mark 1 13 21 Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри.
Markus Mark 1 13 22 Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних.
Markus Mark 1 13 23 Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед.
Markus Mark 1 13 24 Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла.
Markus Mark 1 13 25 і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться...
Markus Mark 1 13 26 І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою.
Markus Mark 1 13 27 І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба.
Markus Mark 1 13 28 Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
Markus Mark 1 13 29 Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима.
Markus Mark 1 13 30 Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться!
Markus Mark 1 13 31 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!
Markus Mark 1 13 32 Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець.
Markus Mark 1 13 33 Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
Markus Mark 1 13 34 Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати.
Markus Mark 1 13 35 Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком.
Markus Mark 1 13 36 Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано.
Markus Mark 1 13 37 А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!
Markus Mark 1 14 1 За два ж дні була Пасха й Опрісноки. А первосвященики й книжники стали шукати, як би підступом взяти Його та забити.
Markus Mark 1 14 2 Вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.
Markus Mark 1 14 3 Коли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона, на проказу слабого, і сидів при столі, підійшла одна жінка, алябастрову пляшечку маючи щирого нардового дуже цінного мира. І розбила вона алябастрову пляшечку, і вилила миро на голову Йому!
Markus Mark 1 14 4 А дехто обурювались між собою й казали: Нащо таке марнотратство на миро?
Markus Mark 1 14 5 Бо можна було б це миро продати більше, як за три сотні динаріїв, і вбогим роздати. І нарікали на неї.
Markus Mark 1 14 6 Ісус же сказав: Залишіть її! Чого прикрість їй робите? Вона добрий учинок зробила Мені.
Markus Mark 1 14 7 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, і коли схочете, можете їм робити добро, Мене ж не постійно ви маєте.
Markus Mark 1 14 8 Що могла, те зробила вона: заздалегідь намастила Моє тіло на похорон...
Markus Mark 1 14 9 Поправді кажу вам: де тільки ця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!
Markus Mark 1 14 10 Юда ж Іскаріотський, один із Дванадцятьох, подався до первосвящеників, щоб їм Його видати.
Markus Mark 1 14 11 А вони, як почули, зраділи, і обіцяли йому срібняків за те дати. І він став вишукувати, як би слушного часу їм видати Його.
Markus Mark 1 14 12 А першого дня Опрісноків, коли пасху приношено в жертву, сказали Йому Його учні: Куди хочеш, щоб пішли й приготували ми Тобі пасху спожити?
Markus Mark 1 14 13 І посилає Він двох із Своїх учнів, і каже до них: Підіть до міста, і стріне вас чоловік, що нестиме в глекові воду, то йдіть за ним.
Markus Mark 1 14 14 І там, куди він увійде, скажіть до господаря дому: Учитель питає: Де кімната Моя, в якій Я споживу зо Своїми учнями пасху?
Markus Mark 1 14 15 І він вам покаже великую горницю, вистелену та готову: там приготуйте для нас.
Markus Mark 1 14 16 І учні пішли, і до міста прийшли, і знайшли, як Він їм сказав, і зачали вони пасху готувати.
Markus Mark 1 14 17 А коли настав вечір, Він приходить із Дванадцятьма.
Markus Mark 1 14 18 І як сиділи вони при столі й споживали, промовив Ісус: Поправді кажу вам, що один з-поміж вас, який споживає зо Мною, видасть Мене...
Markus Mark 1 14 19 Вони зачали сумувати, і один по одному питати Його: Чи не я?
Markus Mark 1 14 20 А Він їм сказав: Один із Дванадцятьох, що в миску мачає зо Мною...
Markus Mark 1 14 21 Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому чоловікові, що видасть він Людського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!...
Markus Mark 1 14 22 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і дав їм, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє!
Markus Mark 1 14 23 І взяв Він чашу, і, вчинивши подяку, подав їм, і пили з неї всі.
Markus Mark 1 14 24 І промовив до них: Це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається.
Markus Mark 1 14 25 Поправді кажу вам, що віднині не питиму Я від плоду виноградного до того дня, як новим буду пити його в Царстві Божім!
Markus Mark 1 14 26 А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли.
Markus Mark 1 14 27 Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви спокуситесь ночі цієї, як написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці!
Markus Mark 1 14 28 По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.
Markus Mark 1 14 29 І відізвався до Нього Петро: Хоч спокусяться й усі, та не я!
Markus Mark 1 14 30 Ісус же йому відказав: Поправді кажу тобі, що сьогодні, цієї ось ночі, перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене!
Markus Mark 1 14 31 А він ще сильніш запевняв: Коли б мені й умерти з Тобою, я не відречуся Тебе! Так же само сказали й усі...
Markus Mark 1 14 32 І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся.
Markus Mark 1 14 33 І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити...
Markus Mark 1 14 34 І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте!
Markus Mark 1 14 35 І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година.
Markus Mark 1 14 36 І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...
Markus Mark 1 14 37 І вернувся, і знайшов їх, що спали, та й каже Петрові: Симоне, спиш ти? Однієї години не зміг попильнувати?
Markus Mark 1 14 38 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу, бадьорий бо дух, але немічне тіло!
Markus Mark 1 14 39 І знову пішов і молився, те саме промовивши слово.
Markus Mark 1 14 40 А вернувшись, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І не знали вони, що Йому відказати...
Markus Mark 1 14 41 І вернувсь Він утретє, та й каже до них: Ви ще далі спите й спочиваєте? Скінчено, надійшла та година: у руки грішникам ось видається Син Людський!...
Markus Mark 1 14 42 Уставайте, ходім, ось наблизивсь Мій зрадник...
Markus Mark 1 14 43 І зараз, як Він ще говорив, прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люди з мечами та киями від первосвящеників, і книжників, і старших.
Markus Mark 1 14 44 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого я поцілую, то Він, беріть Його, і обережно ведіть.
Markus Mark 1 14 45 І, прийшовши, підійшов він негайно та й каже: Учителю! І поцілував Його...
Markus Mark 1 14 46 Вони ж руки свої наклали на Нього, і схопили Його.
Markus Mark 1 14 47 А один із тих, що стояли навколо, меча вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.
Markus Mark 1 14 48 А Ісус їм промовив у відповідь: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене.
Markus Mark 1 14 49 Я щодня був із вами у храмі, навчаючи, і Мене не взяли ви. Але, щоб збулися Писання.
Markus Mark 1 14 50 Тоді всі полишили Його й повтікали...
Markus Mark 1 14 51 Один же юнак, по нагому загорнений у покривало, ішов услід за Ним. І хапають його.
Markus Mark 1 14 52 Але він, покривало покинувши, утік нагий.
Markus Mark 1 14 53 А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники.
Markus Mark 1 14 54 Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні.
Markus Mark 1 14 55 А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили.
Markus Mark 1 14 56 Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень.
Markus Mark 1 14 57 Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали:
Markus Mark 1 14 58 Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний.
Markus Mark 1 14 59 Але й так не було їхнє свідчення згідне.
Markus Mark 1 14 60 Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе?
Markus Mark 1 14 61 Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного?
Markus Mark 1 14 62 А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!
Markus Mark 1 14 63 Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні?
Markus Mark 1 14 64 Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен...
Markus Mark 1 14 65 Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках...
Markus Mark 1 14 66 А коли Петро був на подвір'ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика,
Markus Mark 1 14 67 і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином!
Markus Mark 1 14 68 Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір'я. І заспівав тоді півень.
Markus Mark 1 14 69 Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них!
Markus Mark 1 14 70 І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама.
Markus Mark 1 14 71 А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви!
Markus Mark 1 14 72 І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...
Markus Mark 1 15 1 А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
Markus Mark 1 15 2 А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...
Markus Mark 1 15 3 А первосвященики міцно Його винуватили.
Markus Mark 1 15 4 Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!
Markus Mark 1 15 5 А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
Markus Mark 1 15 6 На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.
Markus Mark 1 15 7 Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.
Markus Mark 1 15 8 Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.
Markus Mark 1 15 9 Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
Markus Mark 1 15 10 Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.
Markus Mark 1 15 11 А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.
Markus Mark 1 15 12 Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?
Markus Mark 1 15 13 Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!
Markus Mark 1 15 14 Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...
Markus Mark 1 15 15 Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.
Markus Mark 1 15 16 Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
Markus Mark 1 15 17 І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
Markus Mark 1 15 18 І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
Markus Mark 1 15 19 І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...
Markus Mark 1 15 20 І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.
Markus Mark 1 15 21 І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
Markus Mark 1 15 22 І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
Markus Mark 1 15 23 І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
Markus Mark 1 15 24 І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
Markus Mark 1 15 25 Була ж третя година, як Його розп'яли.
Markus Mark 1 15 26 І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
Markus Mark 1 15 27 Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
Markus Mark 1 15 28 І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
Markus Mark 1 15 29 А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
Markus Mark 1 15 30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
Markus Mark 1 15 31 Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
Markus Mark 1 15 32 Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...
Markus Mark 1 15 33 А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.
Markus Mark 1 15 34 О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?
Markus Mark 1 15 35 Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!
Markus Mark 1 15 36 А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!
Markus Mark 1 15 37 А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...
Markus Mark 1 15 38 І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.
Markus Mark 1 15 39 А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!
Markus Mark 1 15 40 Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,
Markus Mark 1 15 41 що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
Markus Mark 1 15 42 А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,
Markus Mark 1 15 43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
Markus Mark 1 15 44 А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.
Markus Mark 1 15 45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
Markus Mark 1 15 46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.
Markus Mark 1 15 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.
Markus Mark 1 16 1 Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.
Markus Mark 1 16 2 І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,
Markus Mark 1 16 3 і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?
Markus Mark 1 16 4 А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...
Markus Mark 1 16 5 І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...
Markus Mark 1 16 6 А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.
Markus Mark 1 16 7 Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.
Markus Mark 1 16 8 А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...
Markus Mark 1 16 9 Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.
Markus Mark 1 16 10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.
Markus Mark 1 16 11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.
Markus Mark 1 16 12 По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.
Markus Mark 1 16 13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.
Markus Mark 1 16 14 Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.
Markus Mark 1 16 15 І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!
Markus Mark 1 16 16 Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.
Markus Mark 1 16 17 А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,
Markus Mark 1 16 18 братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!
Markus Mark 1 16 19 Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.
Markus Mark 1 16 20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.
Lukas Luke 1 1 1 Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,
Lukas Luke 1 1 2 як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,
Lukas Luke 1 1 3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,
Lukas Luke 1 1 4 щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.
Lukas Luke 1 1 5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.
Lukas Luke 1 1 6 І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.
Lukas Luke 1 1 7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.
Lukas Luke 1 1 8 І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,
Lukas Luke 1 1 9 за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.
Lukas Luke 1 1 10 Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.
Lukas Luke 1 1 11 І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.
Lukas Luke 1 1 12 І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.
Lukas Luke 1 1 13 А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.
Lukas Luke 1 1 14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.
Lukas Luke 1 1 15 Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.
Lukas Luke 1 1 16 І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.
Lukas Luke 1 1 17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.
Lukas Luke 1 1 18 І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...
Lukas Luke 1 1 19 А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.
Lukas Luke 1 1 20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!
Lukas Luke 1 1 21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.
Lukas Luke 1 1 22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...
Lukas Luke 1 1 23 І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.
Lukas Luke 1 1 24 А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
Lukas Luke 1 1 25 Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!
Lukas Luke 1 1 26 А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,
Lukas Luke 1 1 27 до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.
Lukas Luke 1 1 28 І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!
Lukas Luke 1 1 29 Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.
Lukas Luke 1 1 30 А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!
Lukas Luke 1 1 31 І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.
Lukas Luke 1 1 32 Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.
Lukas Luke 1 1 33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.
Lukas Luke 1 1 34 А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...
Lukas Luke 1 1 35 І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!
Lukas Luke 1 1 36 А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
Lukas Luke 1 1 37 Бо для Бога нема неможливої жадної речі!
Lukas Luke 1 1 38 А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.
Lukas Luke 1 1 39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.
Lukas Luke 1 1 40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.
Lukas Luke 1 1 41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,
Lukas Luke 1 1 42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!
Lukas Luke 1 1 43 І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Lukas Luke 1 1 44 Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!
Lukas Luke 1 1 45 Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!
Lukas Luke 1 1 46 А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
Lukas Luke 1 1 47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
Lukas Luke 1 1 48 що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
Lukas Luke 1 1 49 бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
Lukas Luke 1 1 50 і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!
Lukas Luke 1 1 51 Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
Lukas Luke 1 1 52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
Lukas Luke 1 1 53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
Lukas Luke 1 1 54 Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
Lukas Luke 1 1 55 як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!
Lukas Luke 1 1 56 І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.
Lukas Luke 1 1 57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.
Lukas Luke 1 1 58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.
Lukas Luke 1 1 59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.
Lukas Luke 1 1 60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!
Lukas Luke 1 1 61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!
Lukas Luke 1 1 62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?
Lukas Luke 1 1 63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.
Lukas Luke 1 1 64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!
Lukas Luke 1 1 65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...
Lukas Luke 1 1 66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.
Lukas Luke 1 1 67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
Lukas Luke 1 1 68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
Lukas Luke 1 1 69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,
Lukas Luke 1 1 70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,
Lukas Luke 1 1 71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
Lukas Luke 1 1 72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
Lukas Luke 1 1 73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,
Lukas Luke 1 1 74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
Lukas Luke 1 1 75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
Lukas Luke 1 1 76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,
Lukas Luke 1 1 77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,
Lukas Luke 1 1 78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
Lukas Luke 1 1 79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!
Lukas Luke 1 1 80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.
Lukas Luke 1 2 1 І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
Lukas Luke 1 2 2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
Lukas Luke 1 2 3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Lukas Luke 1 2 4 Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
Lukas Luke 1 2 5 щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
Lukas Luke 1 2 6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
Lukas Luke 1 2 7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
Lukas Luke 1 2 8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
Lukas Luke 1 2 9 Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
Lukas Luke 1 2 10 Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
Lukas Luke 1 2 11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Lukas Luke 1 2 12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
Lukas Luke 1 2 13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Lukas Luke 1 2 14 Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
Lukas Luke 1 2 15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
Lukas Luke 1 2 16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
Lukas Luke 1 2 17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
Lukas Luke 1 2 18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
Lukas Luke 1 2 19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Lukas Luke 1 2 20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Lukas Luke 1 2 21 Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
Lukas Luke 1 2 22 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Lukas Luke 1 2 23 як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
Lukas Luke 1 2 24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
Lukas Luke 1 2 25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
Lukas Luke 1 2 26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Lukas Luke 1 2 27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
Lukas Luke 1 2 28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Lukas Luke 1 2 29 Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
Lukas Luke 1 2 30 бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
Lukas Luke 1 2 31 яке Ти приготував перед всіма народами,
Lukas Luke 1 2 32 Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
Lukas Luke 1 2 33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
Lukas Luke 1 2 34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
Lukas Luke 1 2 35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
Lukas Luke 1 2 36 Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
Lukas Luke 1 2 37 удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
Lukas Luke 1 2 38 І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
Lukas Luke 1 2 39 А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Lukas Luke 1 2 40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
Lukas Luke 1 2 41 А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Lukas Luke 1 2 42 І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
Lukas Luke 1 2 43 Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
Lukas Luke 1 2 44 Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
Lukas Luke 1 2 45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Lukas Luke 1 2 46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
Lukas Luke 1 2 47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Lukas Luke 1 2 48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
Lukas Luke 1 2 49 А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
Lukas Luke 1 2 50 Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
Lukas Luke 1 2 51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
Lukas Luke 1 2 52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Lukas Luke 1 3 1 У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,
Lukas Luke 1 3 2 за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.
Lukas Luke 1 3 3 І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,
Lukas Luke 1 3 4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
Lukas Luke 1 3 5 Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,
Lukas Luke 1 3 6 і кожна людина побачить Боже спасіння!
Lukas Luke 1 3 7 А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?
Lukas Luke 1 3 8 Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.
Lukas Luke 1 3 9 Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.
Lukas Luke 1 3 10 А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?
Lukas Luke 1 3 11 І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.
Lukas Luke 1 3 12 І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?
Lukas Luke 1 3 13 А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.
Lukas Luke 1 3 14 Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.
Lukas Luke 1 3 15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,
Lukas Luke 1 3 16 Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
Lukas Luke 1 3 17 У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.
Lukas Luke 1 3 18 Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.
Lukas Luke 1 3 19 А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,
Lukas Luke 1 3 20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.
Lukas Luke 1 3 21 І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,
Lukas Luke 1 3 22 і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!
Lukas Luke 1 3 23 А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять, бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія,
Lukas Luke 1 3 24 сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,
Lukas Luke 1 3 25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
Lukas Luke 1 3 26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,
Lukas Luke 1 3 27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
Lukas Luke 1 3 28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
Lukas Luke 1 3 29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,
Lukas Luke 1 3 30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
Lukas Luke 1 3 31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,
Lukas Luke 1 3 32 сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
Lukas Luke 1 3 33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,
Lukas Luke 1 3 34 сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
Lukas Luke 1 3 35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
Lukas Luke 1 3 36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,
Lukas Luke 1 3 37 сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
Lukas Luke 1 3 38 сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, Сином Божим.
Lukas Luke 1 4 1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
Lukas Luke 1 4 2 Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.
Lukas Luke 1 4 3 І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!
Lukas Luke 1 4 4 А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!
Lukas Luke 1 4 5 І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
Lukas Luke 1 4 6 І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
Lukas Luke 1 4 7 Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!
Lukas Luke 1 4 8 І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
Lukas Luke 1 4 9 І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!
Lukas Luke 1 4 10 Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!
Lukas Luke 1 4 11 і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!
Lukas Luke 1 4 12 А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!
Lukas Luke 1 4 13 І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.
Lukas Luke 1 4 14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
Lukas Luke 1 4 15 І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.
Lukas Luke 1 4 16 І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
Lukas Luke 1 4 17 І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
Lukas Luke 1 4 18 На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
Lukas Luke 1 4 19 щоб проповідувати рік Господнього змилування.
Lukas Luke 1 4 20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
Lukas Luke 1 4 21 І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
Lukas Luke 1 4 22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?
Lukas Luke 1 4 23 Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.
Lukas Luke 1 4 24 І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
Lukas Luke 1 4 25 Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
Lukas Luke 1 4 26 а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
Lukas Luke 1 4 27 І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.
Lukas Luke 1 4 28 І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.
Lukas Luke 1 4 29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...
Lukas Luke 1 4 30 Але Він перейшов серед них, і віддалився.
Lukas Luke 1 4 31 І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
Lukas Luke 1 4 32 І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.
Lukas Luke 1 4 33 І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:
Lukas Luke 1 4 34 Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...
Lukas Luke 1 4 35 А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.
Lukas Luke 1 4 36 І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...
Lukas Luke 1 4 37 І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.
Lukas Luke 1 4 38 А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
Lukas Luke 1 4 39 І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.
Lukas Luke 1 4 40 Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.
Lukas Luke 1 4 41 Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
Lukas Luke 1 4 42 Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.
Lukas Luke 1 4 43 Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.
Lukas Luke 1 4 44 І Він проповідував по синагогах Галілеї.
Lukas Luke 1 5 1 І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.
Lukas Luke 1 5 2 І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.
Lukas Luke 1 5 3 І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.
Lukas Luke 1 5 4 А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.
Lukas Luke 1 5 5 А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.
Lukas Luke 1 5 6 А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...
Lukas Luke 1 5 7 І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.
Lukas Luke 1 5 8 А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!
Lukas Luke 1 5 9 Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,
Lukas Luke 1 5 10 також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!
Lukas Luke 1 5 11 І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.
Lukas Luke 1 5 12 А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
Lukas Luke 1 5 13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...
Lukas Luke 1 5 14 І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.
Lukas Luke 1 5 15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.
Lukas Luke 1 5 16 Він же відходив на місце самотнє й молився.
Lukas Luke 1 5 17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,
Lukas Luke 1 5 18 і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.
Lukas Luke 1 5 19 Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.
Lukas Luke 1 5 20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!
Lukas Luke 1 5 21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...
Lukas Luke 1 5 22 Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?
Lukas Luke 1 5 23 Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?
Lukas Luke 1 5 24 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
Lukas Luke 1 5 25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.
Lukas Luke 1 5 26 І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...
Lukas Luke 1 5 27 Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!
Lukas Luke 1 5 28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.
Lukas Luke 1 5 29 І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.
Lukas Luke 1 5 30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?
Lukas Luke 1 5 31 А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.
Lukas Luke 1 5 32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.
Lukas Luke 1 5 33 Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?
Lukas Luke 1 5 34 Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?
Lukas Luke 1 5 35 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...
Lukas Luke 1 5 36 Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.
Lukas Luke 1 5 37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.
Lukas Luke 1 5 38 Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.
Lukas Luke 1 5 39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!
Lukas Luke 1 6 1 І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.
Lukas Luke 1 6 2 А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?
Lukas Luke 1 6 3 І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?
Lukas Luke 1 6 4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?
Lukas Luke 1 6 5 І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!
Lukas Luke 1 6 6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.
Lukas Luke 1 6 7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.
Lukas Luke 1 6 8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.
Lukas Luke 1 6 9 Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?
Lukas Luke 1 6 10 І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!
Lukas Luke 1 6 11 А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...
Lukas Luke 1 6 12 І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
Lukas Luke 1 6 13 А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:
Lukas Luke 1 6 14 Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,
Lukas Luke 1 6 15 Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,
Lukas Luke 1 6 16 Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.
Lukas Luke 1 6 17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,
Lukas Luke 1 6 18 що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.
Lukas Luke 1 6 19 Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.
Lukas Luke 1 6 20 А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.
Lukas Luke 1 6 21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.
Lukas Luke 1 6 22 Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.
Lukas Luke 1 6 23 Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.
Lukas Luke 1 6 24 Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.
Lukas Luke 1 6 25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.
Lukas Luke 1 6 26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!
Lukas Luke 1 6 27 А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.
Lukas Luke 1 6 28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
Lukas Luke 1 6 29 Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.
Lukas Luke 1 6 30 І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.
Lukas Luke 1 6 31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
Lukas Luke 1 6 32 А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
Lukas Luke 1 6 33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.
Lukas Luke 1 6 34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
Lukas Luke 1 6 35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!
Lukas Luke 1 6 36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
Lukas Luke 1 6 37 Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.
Lukas Luke 1 6 38 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.
Lukas Luke 1 6 39 Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?
Lukas Luke 1 6 40 Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.
Lukas Luke 1 6 41 Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?
Lukas Luke 1 6 42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!
Lukas Luke 1 6 43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
Lukas Luke 1 6 44 Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фіґ із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.
Lukas Luke 1 6 45 Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!
Lukas Luke 1 6 46 Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?
Lukas Luke 1 6 47 Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
Lukas Luke 1 6 48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
Lukas Luke 1 6 49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!
Lukas Luke 1 7 1 А коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то ввійшов у Капернаум.
Lukas Luke 1 7 2 У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав.
Lukas Luke 1 7 3 А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його.
Lukas Luke 1 7 4 Вони ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
Lukas Luke 1 7 5 Бо він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив.
Lukas Luke 1 7 6 І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.
Lukas Luke 1 7 7 Тому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає.
Lukas Luke 1 7 8 Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, то йде він, а тому: прийди, і приходить, а своєму рабові: зроби теє і зробить.
Lukas Luke 1 7 9 Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
Lukas Luke 1 7 10 А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
Lukas Luke 1 7 11 І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.
Lukas Luke 1 7 12 І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.
Lukas Luke 1 7 13 Як Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!
Lukas Luke 1 7 14 І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!
Lukas Luke 1 7 15 І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
Lukas Luke 1 7 16 А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!
Lukas Luke 1 7 17 І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.
Lukas Luke 1 7 18 Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,
Lukas Luke 1 7 19 і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
Lukas Luke 1 7 20 А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?
Lukas Luke 1 7 21 А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.
Lukas Luke 1 7 22 І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.
Lukas Luke 1 7 23 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!
Lukas Luke 1 7 24 А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
Lukas Luke 1 7 25 Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.
Lukas Luke 1 7 26 На що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.
Lukas Luke 1 7 27 Це той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!
Lukas Luke 1 7 28 Кажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.
Lukas Luke 1 7 29 І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.
Lukas Luke 1 7 30 А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.
Lukas Luke 1 7 31 І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони?
Lukas Luke 1 7 32 Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...
Lukas Luke 1 7 33 Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона.
Lukas Luke 1 7 34 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників.
Lukas Luke 1 7 35 І виправдалася мудрість усіма своїми ділами.
Lukas Luke 1 7 36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
Lukas Luke 1 7 37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,
Lukas Luke 1 7 38 і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...
Lukas Luke 1 7 39 Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!
Lukas Luke 1 7 40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.
Lukas Luke 1 7 41 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.
Lukas Luke 1 7 42 Як вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?
Lukas Luke 1 7 43 Відповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.
Lukas Luke 1 7 44 І, обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.
Lukas Luke 1 7 45 Поцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.
Lukas Luke 1 7 46 Голови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...
Lukas Luke 1 7 47 Ось тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.
Lukas Luke 1 7 48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!
Lukas Luke 1 7 49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?
Lukas Luke 1 7 50 А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!
Lukas Luke 1 8 1 І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були,
Lukas Luke 1 8 2 та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло,
Lukas Luke 1 8 3 і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового, і Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.
Lukas Luke 1 8 4 І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.
Lukas Luke 1 8 5 Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.
Lukas Luke 1 8 6 Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.
Lukas Luke 1 8 7 А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.
Lukas Luke 1 8 8 Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Lukas Luke 1 8 9 Запитали ж Його Його учні, говорячи: Що визначає ця притча?
Lukas Luke 1 8 10 А Він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим у притчах, щоб дивились вони і не бачили, слухали і не розуміли.
Lukas Luke 1 8 11 Ось що означає ця притча: Зерно це Боже Слово.
Lukas Luke 1 8 12 А котрі край дороги, це ті, хто слухає, але потім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
Lukas Luke 1 8 13 А що на кам'янистому ґрунті, це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують дочасно, і за час випробовування відпадають.
Lukas Luke 1 8 14 А що впало між терен, це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами, та багатством, та життьовими розкошами, і плоду вони не дають.
Lukas Luke 1 8 15 А те, що на добрій землі, це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, і плід приносять вони в терпеливості.
Lukas Luke 1 8 16 А світла засвіченого ніхто не покриває посудиною, і не ставить під ліжко, але ставить його на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
Lukas Luke 1 8 17 Немає нічого захованого, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не вийде наяв.
Lukas Luke 1 8 18 Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що, здається йому, ніби має.
Lukas Luke 1 8 19 До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через народ не могли доступитись до Нього.
Lukas Luke 1 8 20 І сповістили Йому: Твоя мати й брати Твої он стоять осторонь, і бажають побачити Тебе.
Lukas Luke 1 8 21 А Він відповів і промовив до них: Моя мати й брати Мої це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!
Lukas Luke 1 8 22 І сталось, одного з тих днів увійшов Він до човна, а з Ним Його учні. І сказав Він до них: Переплиньмо на другий бік озера. І відчалили.
Lukas Luke 1 8 23 А коли вони плинули, Він заснув. І знялася на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпеці вони.
Lukas Luke 1 8 24 І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: Учителю, Учителю, гинемо! Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони вщухнули, і тиша настала!
Lukas Luke 1 8 25 А до них Він сказав: Де ж ваша віра? І дивувались вони, перестрашені, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітрам і воді Він наказує, а вони Його слухають?
Lukas Luke 1 8 26 І вони припливли до землі Гадаринської, що навпроти Галілеї.
Lukas Luke 1 8 27 І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі роки мав він демонів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гробах.
Lukas Luke 1 8 28 А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!
Lukas Luke 1 8 29 Бо звелів Він нечистому духові вийти з людини. Довгий час він хапав був його, і в'язали його ланцюгами й кайданами, і стерегли його, але він розривав ланцюги, і демон гнав по пустині його.
Lukas Luke 1 8 30 А Ісус запитався його: Як тобі на ім'я? І той відказав: Леґіон, бо багато ввійшло в нього демонів.
Lukas Luke 1 8 31 І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню.
Lukas Luke 1 8 32 Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.
Lukas Luke 1 8 33 А як демони вийшли з того чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, і потопилась.
Lukas Luke 1 8 34 Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по селах звістили.
Lukas Luke 1 8 35 І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались...
Lukas Luke 1 8 36 Самовидці ж їм розповіли, як видужав той біснуватий.
Lukas Luke 1 8 37 І ввесь народ Гадаринського краю став благати Його, щоб пішов Він від них, великий бо страх обгорнув їх. Він же до човна ввійшов і вернувся.
Lukas Luke 1 8 38 А той чоловік, що демони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:
Lukas Luke 1 8 39 Вернися до дому свого, і розповіж, які речі великі вчинив тобі Бог! І той пішов, і по цілому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!
Lukas Luke 1 8 40 А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли, бо всі чекали Його.
Lukas Luke 1 8 41 Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я, що був старшим синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
Lukas Luke 1 8 42 Бо він мав одиначку дочку, років десь із дванадцять, і вмирала вона. А коли Він ішов, народ тиснув Його.
Lukas Luke 1 8 43 А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що ніхто вздоровити не міг її,
Lukas Luke 1 8 44 підійшовши ззаду, доторкнулась до краю одежі Його, і хвилі тієї спинилася їй кровотеча!
Lukas Luke 1 8 45 А Ісус запитав: Хто доторкнувся до Мене? Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: Учителю, народ коло Тебе он товпиться й тисне.
Lukas Luke 1 8 46 Ісус же промовив: Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене...
Lukas Luke 1 8 47 А жінка, побачивши, що вона не втаїлась, трясучись, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
Lukas Luke 1 8 48 Він же промовив до неї: Дочко, твоя віра спасла тебе; іди з миром собі!
Lukas Luke 1 8 49 Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини синагоги один та й говорить: Дочка твоя вмерла, не турбуй же Вчителя!
Lukas Luke 1 8 50 Ісус же, почувши, йому відповів: Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона.
Lukas Luke 1 8 51 Прийшовши ж до дому, не пустив Він нікого з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівчати, та матері.
Lukas Luke 1 8 52 А всі плакали та голосили за нею... Він же промовив: Не плачте, не вмерла вона, але спить!
Lukas Luke 1 8 53 І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
Lukas Luke 1 8 54 А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!
Lukas Luke 1 8 55 І вернувся їй дух, і хвилі тієї вона ожила... І звелів дать їй їсти.
Lukas Luke 1 8 56 І здивувались батьки її. А Він наказав їм нікому не розповідати, що сталось.
Lukas Luke 1 9 1 І скликав Він Дванадцятьох, і дав їм силу та владу над усіма демонами, і вздоровляти недуги.
Lukas Luke 1 9 2 І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
Lukas Luke 1 9 3 І промовив до них: Не беріть нічого в дорогу: ані палиці, ані торби, ні хліба, ні срібла, ані майте по двоє убрань.
Lukas Luke 1 9 4 І в який дім увійдете, зоставайтеся там, і звідти відходьте.
Lukas Luke 1 9 5 А як хто вас не прийме, то, виходячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших порох на свідчення супроти них.
Lukas Luke 1 9 6 І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та всюди вздоровляючи.
Lukas Luke 1 9 7 А Ірод тетрарх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
Lukas Luke 1 9 8 а інші, що Ілля то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
Lukas Luke 1 9 9 Тоді Ірод сказав: Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі? І він намагався побачити Його.
Lukas Luke 1 9 10 А коли повернулись апостоли, вони розповіли Йому, що зробили. І Він їх узяв, та й пішов самотою на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаіда.
Lukas Luke 1 9 11 А як люди довідалися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровляв, хто потребував уздоровлення.
Lukas Luke 1 9 12 А день став схилятися. І Дванадцятеро підійшли та й сказали Йому: Відпусти вже людей, нехай вони йдуть у довколишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлюдному!
Lukas Luke 1 9 13 А Він їм сказав: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали: Немає в нас більше, як п'ятеро хліба й дві рибі. Хіба підемо та купимо поживи для всього народу цього.
Lukas Luke 1 9 14 Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до учнів Своїх: Розсадіть їх рядами по п'ятидесяти.
Lukas Luke 1 9 15 І зробили отак, і всіх їх розсадили.
Lukas Luke 1 9 16 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали народові.
Lukas Luke 1 9 17 І всі їли й наситились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять кошів...
Lukas Luke 1 9 18 І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають?
Lukas Luke 1 9 19 Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків.
Lukas Luke 1 9 20 А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого!
Lukas Luke 1 9 21 Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це.
Lukas Luke 1 9 22 І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!
Lukas Luke 1 9 23 А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
Lukas Luke 1 9 24 Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже.
Lukas Luke 1 9 25 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але занапастить чи згубить себе?
Lukas Luke 1 9 26 Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Своїй, і Отчій, і святих Анголів.
Lukas Luke 1 9 27 Правдиво ж кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого.
Lukas Luke 1 9 28 І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на гору.
Lukas Luke 1 9 29 І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобразився, а одежа Його стала біла й блискуча.
Lukas Luke 1 9 30 І ось два мужі з Ним розмовляли, були то Мойсей та Ілля,
Lukas Luke 1 9 31 що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчити.
Lukas Luke 1 9 32 А Петро та приявні з ним були зморені сном, але, пробудившись, бачили славу Його й обох мужів, що стояли при Ньому.
Lukas Luke 1 9 33 І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатрі: задля Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі! Він не знав, що говорить...
Lukas Luke 1 9 34 А як він говорив це, насунула хмара та їх заслонила. І вони полякались, як стали ті входити в хмару.
Lukas Luke 1 9 35 І почувся ось голос із хмари, який промовляв: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!
Lukas Luke 1 9 36 А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовчали, і нікому нічого тих днів не казали, що бачили.
Lukas Luke 1 9 37 А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його натовп великий.
Lukas Luke 1 9 38 І закричав ось один чоловік із народу й сказав: Учителю, благаю Тебе, зглянься над сином моїм, бо одинак він у мене!
Lukas Luke 1 9 39 А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить.
Lukas Luke 1 9 40 І учнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли.
Lukas Luke 1 9 41 А Ісус відповів і промовив: О, роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи свого сина сюди!
Lukas Luke 1 9 42 А як той іще йшов, демон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, і вздоровив дитину, і віддав її батькові її.
Lukas Luke 1 9 43 І всі дивувалися величі Божій! А як усі дивувались усьому, що чинив був Ісус, Він промовив до учнів Своїх:
Lukas Luke 1 9 44 Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук...
Lukas Luke 1 9 45 Проте не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запитати про це слово.
Lukas Luke 1 9 46 І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
Lukas Luke 1 9 47 А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
Lukas Luke 1 9 48 І промовив до них: Як хто прийме дитину оцю в Ім'я Моє, Мене він приймає, а як хто Мене прийме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма, той великий!
Lukas Luke 1 9 49 А Іван відповів і сказав: Учителю, ми бачили одного чоловіка, що Ім'ям Твоїм демонів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить.
Lukas Luke 1 9 50 Ісус же йому відказав: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас!
Lukas Luke 1 9 51 І сталось, коли дні вознесення Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
Lukas Luke 1 9 52 І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули до села самарянського, щоб ночівлю Йому приготовити.
Lukas Luke 1 9 53 А ті не прийняли Його, бо йшов Він у напрямі Єрусалиму.
Lukas Luke 1 9 54 Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив.
Lukas Luke 1 9 55 А Він обернувся до них, їм докорив та й сказав: Ви не знаєте, якого ви духа.
Lukas Luke 1 9 56 Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати! І пішли вони в інше село.
Lukas Luke 1 9 57 І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов.
Lukas Luke 1 9 58 Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!
Lukas Luke 1 9 59 І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати.
Lukas Luke 1 9 60 Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже.
Lukas Luke 1 9 61 А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми.
Lukas Luke 1 9 62 Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!
Lukas Luke 1 10 1 Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
Lukas Luke 1 10 2 І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.
Lukas Luke 1 10 3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.
Lukas Luke 1 10 4 Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.
Lukas Luke 1 10 5 Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!
Lukas Luke 1 10 6 І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.
Lukas Luke 1 10 7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
Lukas Luke 1 10 8 А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.
Lukas Luke 1 10 9 Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!
Lukas Luke 1 10 10 А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
Lukas Luke 1 10 11 Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!
Lukas Luke 1 10 12 Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!
Lukas Luke 1 10 13 Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!
Lukas Luke 1 10 14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...
Lukas Luke 1 10 15 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!
Lukas Luke 1 10 16 Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.
Lukas Luke 1 10 17 А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!
Lukas Luke 1 10 18 Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
Lukas Luke 1 10 19 Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.
Lukas Luke 1 10 20 Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!
Lukas Luke 1 10 21 Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
Lukas Luke 1 10 22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.
Lukas Luke 1 10 23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!
Lukas Luke 1 10 24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!
Lukas Luke 1 10 25 І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?
Lukas Luke 1 10 26 Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?
Lukas Luke 1 10 27 А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.
Lukas Luke 1 10 28 Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.
Lukas Luke 1 10 29 А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?
Lukas Luke 1 10 30 А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.
Lukas Luke 1 10 31 Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.
Lukas Luke 1 10 32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.
Lukas Luke 1 10 33 Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.
Lukas Luke 1 10 34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.
Lukas Luke 1 10 35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.
Lukas Luke 1 10 36 Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?
Lukas Luke 1 10 37 А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!
Lukas Luke 1 10 38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.
Lukas Luke 1 10 39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.
Lukas Luke 1 10 40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.
Lukas Luke 1 10 41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,
Lukas Luke 1 10 42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...
Lukas Luke 1 11 1 І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.
Lukas Luke 1 11 2 Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Lukas Luke 1 11 3 Хліба нашого насущного дай нам на кожний день.
Lukas Luke 1 11 4 І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!
Lukas Luke 1 11 5 І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби,
Lukas Luke 1 11 6 бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому.
Lukas Luke 1 11 7 А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі.
Lukas Luke 1 11 8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.
Lukas Luke 1 11 9 І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!
Lukas Luke 1 11 10 Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять.
Lukas Luke 1 11 11 І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?
Lukas Luke 1 11 12 Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?
Lukas Luke 1 11 13 Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?
Lukas Luke 1 11 14 Раз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.
Lukas Luke 1 11 15 А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів...
Lukas Luke 1 11 16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
Lukas Luke 1 11 17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.
Lukas Luke 1 11 18 А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.
Lukas Luke 1 11 19 Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.
Lukas Luke 1 11 20 А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
Lukas Luke 1 11 21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.
Lukas Luke 1 11 22 Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.
Lukas Luke 1 11 23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
Lukas Luke 1 11 24 Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.
Lukas Luke 1 11 25 А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.
Lukas Luke 1 11 26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!
Lukas Luke 1 11 27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!
Lukas Luke 1 11 28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!
Lukas Luke 1 11 29 А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.
Lukas Luke 1 11 30 Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.
Lukas Luke 1 11 31 Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!
Lukas Luke 1 11 32 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
Lukas Luke 1 11 33 Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
Lukas Luke 1 11 34 Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.
Lukas Luke 1 11 35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!
Lukas Luke 1 11 36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе.
Lukas Luke 1 11 37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
Lukas Luke 1 11 38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
Lukas Luke 1 11 39 Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
Lukas Luke 1 11 40 Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?
Lukas Luke 1 11 41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте.
Lukas Luke 1 11 42 Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!
Lukas Luke 1 11 43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!
Lukas Luke 1 11 44 Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...
Lukas Luke 1 11 45 Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!
Lukas Luke 1 11 46 А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!
Lukas Luke 1 11 47 Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали...
Lukas Luke 1 11 48 Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
Lukas Luke 1 11 49 Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,
Lukas Luke 1 11 50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
Lukas Luke 1 11 51 від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді!
Lukas Luke 1 11 52 Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!
Lukas Luke 1 11 53 А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей,
Lukas Luke 1 11 54 вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).
Lukas Luke 1 12 1 Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
Lukas Luke 1 12 2 Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
Lukas Luke 1 12 3 Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
Lukas Luke 1 12 4 Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
Lukas Luke 1 12 5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
Lukas Luke 1 12 6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Lukas Luke 1 12 7 Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Lukas Luke 1 12 8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
Lukas Luke 1 12 9 Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
Lukas Luke 1 12 10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
Lukas Luke 1 12 11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
Lukas Luke 1 12 12 Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
Lukas Luke 1 12 13 І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
Lukas Luke 1 12 14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
Lukas Luke 1 12 15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
Lukas Luke 1 12 16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
Lukas Luke 1 12 17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
Lukas Luke 1 12 18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
Lukas Luke 1 12 19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
Lukas Luke 1 12 20 Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
Lukas Luke 1 12 21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
Lukas Luke 1 12 22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
Lukas Luke 1 12 23 Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
Lukas Luke 1 12 24 Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Lukas Luke 1 12 25 Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
Lukas Luke 1 12 26 Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
Lukas Luke 1 12 27 Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Lukas Luke 1 12 28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
Lukas Luke 1 12 29 І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
Lukas Luke 1 12 30 Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
Lukas Luke 1 12 31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Lukas Luke 1 12 32 Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
Lukas Luke 1 12 33 Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
Lukas Luke 1 12 34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Lukas Luke 1 12 35 Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!
Lukas Luke 1 12 36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.
Lukas Luke 1 12 37 Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.
Lukas Luke 1 12 38 І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!
Lukas Luke 1 12 39 Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.
Lukas Luke 1 12 40 Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
Lukas Luke 1 12 41 Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?
Lukas Luke 1 12 42 А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?
Lukas Luke 1 12 43 Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
Lukas Luke 1 12 44 Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Lukas Luke 1 12 45 А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
Lukas Luke 1 12 46 то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
Lukas Luke 1 12 47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
Lukas Luke 1 12 48 Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.
Lukas Luke 1 12 49 Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
Lukas Luke 1 12 50 Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!
Lukas Luke 1 12 51 Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!
Lukas Luke 1 12 52 Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Lukas Luke 1 12 53 Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...
Lukas Luke 1 12 54 Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.
Lukas Luke 1 12 55 А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.
Lukas Luke 1 12 56 Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?
Lukas Luke 1 12 57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?
Lukas Luke 1 12 58 Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
Lukas Luke 1 12 59 Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!
Lukas Luke 1 13 1 Того часу прийшли були дехто, та й розповіли Йому про галілеян, що їхню кров Пилат змішав був із їхніми жертвами.
Lukas Luke 1 13 2 Ісус же сказав їм у відповідь: Чи ви думаєте, що оці галілеяни, що так постраждали, грішніші були від усіх галілеян?
Lukas Luke 1 13 3 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
Lukas Luke 1 13 4 Або ті вісімнадцять, що башта на них завалилась була в Сілоамі й побила їх, чи думаєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
Lukas Luke 1 13 5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
Lukas Luke 1 13 6 І Він розповів оцю притчу: Один чоловік у своїм винограднику мав посаджене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
Lukas Luke 1 13 7 І сказав винареві: Оце третій рік, відколи приходжу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знаходжу; зрубай його, нащо й землю марнує воно?
Lukas Luke 1 13 8 А той йому в відповідь каже: Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопаю довкола, і обкладу його гноєм,
Lukas Luke 1 13 9 чи року наступного плоду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його.
Lukas Luke 1 13 10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.
Lukas Luke 1 13 11 І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись.
Lukas Luke 1 13 12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї.
Lukas Luke 1 13 13 І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога!
Lukas Luke 1 13 14 Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього.
Lukas Luke 1 13 15 А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти?
Lukas Luke 1 13 16 Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут?
Lukas Luke 1 13 17 А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
Lukas Luke 1 13 18 Він же промовив: До чого подібне Царство Боже, і до чого його прирівняю?
Lukas Luke 1 13 19 Подібне воно до гірчичного зерна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм саді. І воно виросло, і деревом стало, і кублилось птаство небесне на віттях його.
Lukas Luke 1 13 20 І знову сказав Він: Із чим порівняю Я Божеє Царство?
Lukas Luke 1 13 21 Подібне до розчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вкисне.
Lukas Luke 1 13 22 І проходив містами та селами Він і навчав, до Єрусалиму простуючи.
Lukas Luke 1 13 23 І озвався до Нього один: Господи, хіба буде мало спасених? А Він відказав їм:
Lukas Luke 1 13 24 Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми, бо кажу вам, багато-хто будуть намагатися ввійти, та не зможуть!
Lukas Luke 1 13 25 Як устане Господар та двері замкне, ви зачнете вистоювати ізнадвору, та стукати в двері й казати: Господи, відчини нам! А Він вам у відповідь скаже: Не знаю Я вас, звідки ви!
Lukas Luke 1 13 26 Тоді станете ви говорити: Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти...
Lukas Luke 1 13 27 А Він вам відкаже: Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!
Lukas Luke 1 13 28 Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...
Lukas Luke 1 13 29 І прийдуть інші від сходу й заходу, і півночі й півдня, і при столі в Царстві Божім засядуть!
Lukas Luke 1 13 30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!
Lukas Luke 1 13 31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: Вийди собі, і піди звідси, хоче бо Ірод убити Тебе...
Lukas Luke 1 13 32 А Він відказав їм: Ідіть і скажіть тому лисові: Ось демонів Я виганяю, і чиню вздоровлення, сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу.
Lukas Luke 1 13 33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і часу найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
Lukas Luke 1 13 34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
Lukas Luke 1 13 35 Ось ваш дім зостається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не настане, що скажете: Благословенний, Хто йде в Господнє Ім'я!
Lukas Luke 1 14 1 І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одного з фарисейських старшин, щоб хліба спожити, а вони назирали за Ним.
Lukas Luke 1 14 2 І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водянку.
Lukas Luke 1 14 3 Ісус же озвався й сказав до законників та фарисеїв: Чи вздоровляти в суботу годиться чи ні?
Lukas Luke 1 14 4 Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, уздоровив його та відпустив...
Lukas Luke 1 14 5 І сказав Він до них: Коли осел або віл котрогось із вас упаде до криниці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?
Lukas Luke 1 14 6 І вони не могли відповісти на це.
Lukas Luke 1 14 7 А як Він спостеріг, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запрошених притчу:
Lukas Luke 1 14 8 Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,
Lukas Luke 1 14 9 і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем! І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...
Lukas Luke 1 14 10 Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: Приятелю, сідай вище! Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.
Lukas Luke 1 14 11 Хто бо підноситься буде впокорений, а хто впокоряється той піднесеться.
Lukas Luke 1 14 12 А тому, хто Його був покликав, сказав Він: Коли ти справляєш обід чи вечерю, не клич друзів своїх, ні братів своїх, ані своїх родичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, і буде взаємна відплата тобі.
Lukas Luke 1 14 13 Але, як справляєш гостину, клич убогих, калік, кривих та сліпих,
Lukas Luke 1 14 14 і будеш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, віддасться ж тобі за воскресіння праведних!
Lukas Luke 1 14 15 Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!
Lukas Luke 1 14 16 Він же промовив до нього: Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.
Lukas Luke 1 14 17 І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано.
Lukas Luke 1 14 18 І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені!
Lukas Luke 1 14 19 А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені!
Lukas Luke 1 14 20 І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути.
Lukas Luke 1 14 21 І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.
Lukas Luke 1 14 22 І згодом раб повідомив: Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще.
Lukas Luke 1 14 23 І сказав пан рабові: Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.
Lukas Luke 1 14 24 Кажу бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!
Lukas Luke 1 14 25 Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
Lukas Luke 1 14 26 Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!
Lukas Luke 1 14 27 І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, той не може бути учнем Моїм!
Lukas Luke 1 14 28 Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання,
Lukas Luke 1 14 29 щоб, коли покладе він основу, але докінчити не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
Lukas Luke 1 14 30 говорячи: Чоловік цей почав будувати, але докінчити не міг...
Lukas Luke 1 14 31 Або який цар, ідучи на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спроможен він із десятьма тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
Lukas Luke 1 14 32 Коли ж ні, то, як той ще далеко, шле посольство до нього та й просить про мир.
Lukas Luke 1 14 33 Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм.
Lukas Luke 1 14 34 Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?
Lukas Luke 1 14 35 Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, її геть викидають. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
Lukas Luke 1 15 1 Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.
Lukas Luke 1 15 2 Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.
Lukas Luke 1 15 3 А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:
Lukas Luke 1 15 4 Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
Lukas Luke 1 15 5 А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.
Lukas Luke 1 15 6 І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.
Lukas Luke 1 15 7 Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...
Lukas Luke 1 15 8 Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?
Lukas Luke 1 15 9 А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!
Lukas Luke 1 15 10 Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.
Lukas Luke 1 15 11 І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.
Lukas Luke 1 15 12 І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.
Lukas Luke 1 15 13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.
Lukas Luke 1 15 14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.
Lukas Luke 1 15 15 І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.
Lukas Luke 1 15 16 І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.
Lukas Luke 1 15 17 Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!
Lukas Luke 1 15 18 Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...
Lukas Luke 1 15 19 Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...
Lukas Luke 1 15 20 І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!
Lukas Luke 1 15 21 І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...
Lukas Luke 1 15 22 А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.
Lukas Luke 1 15 23 Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,
Lukas Luke 1 15 24 бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.
Lukas Luke 1 15 25 А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.
Lukas Luke 1 15 26 І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?
Lukas Luke 1 15 27 А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.
Lukas Luke 1 15 28 І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.
Lukas Luke 1 15 29 А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...
Lukas Luke 1 15 30 Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...
Lukas Luke 1 15 31 І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!
Lukas Luke 1 15 32 Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!
Lukas Luke 1 16 1 Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.
Lukas Luke 1 16 2 І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити.
Lukas Luke 1 16 3 І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
Lukas Luke 1 16 4 Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства.
Lukas Luke 1 16 5 І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму?
Lukas Luke 1 16 6 А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят.
Lukas Luke 1 16 7 А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят.
Lukas Luke 1 16 8 І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.
Lukas Luke 1 16 9 І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель.
Lukas Luke 1 16 10 Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.
Lukas Luke 1 16 11 Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?
Lukas Luke 1 16 12 І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?
Lukas Luke 1 16 13 Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити!
Lukas Luke 1 16 14 Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
Lukas Luke 1 16 15 Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота.
Lukas Luke 1 16 16 Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього.
Lukas Luke 1 16 17 Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине.
Lukas Luke 1 16 18 Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб.
Lukas Luke 1 16 19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.
Lukas Luke 1 16 20 Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий,
Lukas Luke 1 16 21 і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому...
Lukas Luke 1 16 22 Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.
Lukas Luke 1 16 23 І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.
Lukas Luke 1 16 24 І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...
Lukas Luke 1 16 25 Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся.
Lukas Luke 1 16 26 А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас.
Lukas Luke 1 16 27 А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого,
Lukas Luke 1 16 28 бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!
Lukas Luke 1 16 29 Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх!
Lukas Luke 1 16 30 А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються.
Lukas Luke 1 16 31 Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!
Lukas Luke 1 17 1 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
Lukas Luke 1 17 2 Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
Lukas Luke 1 17 3 Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
Lukas Luke 1 17 4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
Lukas Luke 1 17 5 І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
Lukas Luke 1 17 6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
Lukas Luke 1 17 7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
Lukas Luke 1 17 8 Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
Lukas Luke 1 17 9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Lukas Luke 1 17 10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
Lukas Luke 1 17 11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
Lukas Luke 1 17 12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
Lukas Luke 1 17 13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
Lukas Luke 1 17 14 І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...
Lukas Luke 1 17 15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
Lukas Luke 1 17 16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
Lukas Luke 1 17 17 Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
Lukas Luke 1 17 18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
Lukas Luke 1 17 19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
Lukas Luke 1 17 20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
Lukas Luke 1 17 21 і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!
Lukas Luke 1 17 22 І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...
Lukas Luke 1 17 23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
Lukas Luke 1 17 24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
Lukas Luke 1 17 25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...
Lukas Luke 1 17 26 І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
Lukas Luke 1 17 27 їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.
Lukas Luke 1 17 28 Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Lukas Luke 1 17 29 того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
Lukas Luke 1 17 30 Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
Lukas Luke 1 17 31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,
Lukas Luke 1 17 32 пам'ятайте про Лотову дружину!
Lukas Luke 1 17 33 Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.
Lukas Luke 1 17 34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
Lukas Luke 1 17 35 Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.
Lukas Luke 1 17 36 Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!
Lukas Luke 1 17 37 І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...
Lukas Luke 1 18 1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,
Lukas Luke 1 18 2 говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.
Lukas Luke 1 18 3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!
Lukas Luke 1 18 4 Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,
Lukas Luke 1 18 5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.
Lukas Luke 1 18 6 І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?
Lukas Luke 1 18 7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?
Lukas Luke 1 18 8 Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...
Lukas Luke 1 18 9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.
Lukas Luke 1 18 10 Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.
Lukas Luke 1 18 11 Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.
Lukas Luke 1 18 12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!
Lukas Luke 1 18 13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...
Lukas Luke 1 18 14 Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.
Lukas Luke 1 18 15 До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
Lukas Luke 1 18 16 А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.
Lukas Luke 1 18 17 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!
Lukas Luke 1 18 18 І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?
Lukas Luke 1 18 19 Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!
Lukas Luke 1 18 20 Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.
Lukas Luke 1 18 21 А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!
Lukas Luke 1 18 22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!
Lukas Luke 1 18 23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.
Lukas Luke 1 18 24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
Lukas Luke 1 18 25 Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...
Lukas Luke 1 18 26 Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?
Lukas Luke 1 18 27 А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!
Lukas Luke 1 18 28 І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.
Lukas Luke 1 18 29 А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
Lukas Luke 1 18 30 і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.
Lukas Luke 1 18 31 І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.
Lukas Luke 1 18 32 Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,
Lukas Luke 1 18 33 і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!
Lukas Luke 1 18 34 Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.
Lukas Luke 1 18 35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.
Lukas Luke 1 18 36 А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?
Lukas Luke 1 18 37 А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
Lukas Luke 1 18 38 І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!
Lukas Luke 1 18 39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
Lukas Luke 1 18 40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:
Lukas Luke 1 18 41 Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!
Lukas Luke 1 18 42 Ісус же до нього сказав. Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!
Lukas Luke 1 18 43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.
Lukas Luke 1 19 1 І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.
Lukas Luke 1 19 2 І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,
Lukas Luke 1 19 3 бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.
Lukas Luke 1 19 4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.
Lukas Luke 1 19 5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!
Lukas Luke 1 19 6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
Lukas Luke 1 19 7 А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!
Lukas Luke 1 19 8 Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.
Lukas Luke 1 19 9 Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.
Lukas Luke 1 19 10 Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!
Lukas Luke 1 19 11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.
Lukas Luke 1 19 12 Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
Lukas Luke 1 19 13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.
Lukas Luke 1 19 14 Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.
Lukas Luke 1 19 15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.
Lukas Luke 1 19 16 І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.
Lukas Luke 1 19 17 І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.
Lukas Luke 1 19 18 І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.
Lukas Luke 1 19 19 Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.
Lukas Luke 1 19 20 І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
Lukas Luke 1 19 21 Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
Lukas Luke 1 19 22 І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
Lukas Luke 1 19 23 Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?
Lukas Luke 1 19 24 І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.
Lukas Luke 1 19 25 І відказали йому: Пане, він десять мін має.
Lukas Luke 1 19 26 Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.
Lukas Luke 1 19 27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.
Lukas Luke 1 19 28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
Lukas Luke 1 19 29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
Lukas Luke 1 19 30 наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
Lukas Luke 1 19 31 Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
Lukas Luke 1 19 32 Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.
Lukas Luke 1 19 33 А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?
Lukas Luke 1 19 34 Вони ж відказали: Господь потребує його.
Lukas Luke 1 19 35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
Lukas Luke 1 19 36 Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
Lukas Luke 1 19 37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
Lukas Luke 1 19 38 кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!
Lukas Luke 1 19 39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!
Lukas Luke 1 19 40 А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!
Lukas Luke 1 19 41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
Lukas Luke 1 19 42 і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
Lukas Luke 1 19 43 Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
Lukas Luke 1 19 44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...
Lukas Luke 1 19 45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
Lukas Luke 1 19 46 до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.
Lukas Luke 1 19 47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,
Lukas Luke 1 19 48 але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.
Lukas Luke 1 20 1 І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
Lukas Luke 1 20 2 та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?
Lukas Luke 1 20 3 І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:
Lukas Luke 1 20 4 Іванове хрищення з неба було, чи від людей?
Lukas Luke 1 20 5 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
Lukas Luke 1 20 6 А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.
Lukas Luke 1 20 7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки...
Lukas Luke 1 20 8 А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.
Lukas Luke 1 20 9 І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
Lukas Luke 1 20 10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
Lukas Luke 1 20 11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.
Lukas Luke 1 20 12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
Lukas Luke 1 20 13 Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...
Lukas Luke 1 20 14 Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.
Lukas Luke 1 20 15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?
Lukas Luke 1 20 16 Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!
Lukas Luke 1 20 17 А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
Lukas Luke 1 20 18 Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.
Lukas Luke 1 20 19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
Lukas Luke 1 20 20 І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
Lukas Luke 1 20 21 І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
Lukas Luke 1 20 22 Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
Lukas Luke 1 20 23 Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?
Lukas Luke 1 20 24 Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.
Lukas Luke 1 20 25 А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!
Lukas Luke 1 20 26 І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
Lukas Luke 1 20 27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
Lukas Luke 1 20 28 та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
Lukas Luke 1 20 29 Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
Lukas Luke 1 20 30 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
Lukas Luke 1 20 31 І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
Lukas Luke 1 20 32 А по всіх умерла й жінка.
Lukas Luke 1 20 33 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
Lukas Luke 1 20 34 Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.
Lukas Luke 1 20 35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
Lukas Luke 1 20 36 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
Lukas Luke 1 20 37 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.
Lukas Luke 1 20 38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.
Lukas Luke 1 20 39 Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!
Lukas Luke 1 20 40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
Lukas Luke 1 20 41 І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?
Lukas Luke 1 20 42 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
Lukas Luke 1 20 43 поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Lukas Luke 1 20 44 Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?
Lukas Luke 1 20 45 І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
Lukas Luke 1 20 46 Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
Lukas Luke 1 20 47 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
Lukas Luke 1 21 1 І поглянув Він угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці.
Lukas Luke 1 21 2 Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула.
Lukas Luke 1 21 3 І сказав Він: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
Lukas Luke 1 21 4 Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала...
Lukas Luke 1 21 5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
Lukas Luke 1 21 6 Надійдуть ті дні, коли з того, що бачите, не зостанеться й каменя на камені, який не зруйнується...
Lukas Luke 1 21 7 І запитали Його та сказали: Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?
Lukas Luke 1 21 8 Він же промовив: Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть!
Lukas Luke 1 21 9 І, як про війни та розрухи почуєте ви, не лякайтесь, бо перш статись належить тому. Але це не кінець ще.
Lukas Luke 1 21 10 Тоді промовляв Він до них: Повстане народ на народ, і царство на царство.
Lukas Luke 1 21 11 І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
Lukas Luke 1 21 12 Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язниці, і поведуть вас до царів та правителів через Ім'я Моє.
Lukas Luke 1 21 13 Але це стане вам на свідоцтво.
Lukas Luke 1 21 14 Отож, покладіть у серця свої наперед не гадати, що будете відповідати,
Lukas Luke 1 21 15 бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші.
Lukas Luke 1 21 16 І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть.
Lukas Luke 1 21 17 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти.
Lukas Luke 1 21 18 Але й волосина вам із голови не загине!
Lukas Luke 1 21 19 Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете.
Lukas Luke 1 21 20 А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення.
Lukas Luke 1 21 21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, хай не вертаються в нього!
Lukas Luke 1 21 22 Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.
Lukas Luke 1 21 23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом!
Lukas Luke 1 21 24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...
Lukas Luke 1 21 25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,
Lukas Luke 1 21 26 коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться.
Lukas Luke 1 21 27 І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою!
Lukas Luke 1 21 28 Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!
Lukas Luke 1 21 29 І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева:
Lukas Luke 1 21 30 як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
Lukas Luke 1 21 31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
Lukas Luke 1 21 32 Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться.
Lukas Luke 1 21 33 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!
Lukas Luke 1 21 34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
Lukas Luke 1 21 35 немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.
Lukas Luke 1 21 36 Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!
Lukas Luke 1 21 37 За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна.
Lukas Luke 1 21 38 А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його.
Lukas Luke 1 22 1 Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.
Lukas Luke 1 22 2 А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...
Lukas Luke 1 22 3 Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.
Lukas Luke 1 22 4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.
Lukas Luke 1 22 5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.
Lukas Luke 1 22 6 І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...
Lukas Luke 1 22 7 І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.
Lukas Luke 1 22 8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.
Lukas Luke 1 22 9 А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?
Lukas Luke 1 22 10 А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.
Lukas Luke 1 22 11 І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?
Lukas Luke 1 22 12 І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.
Lukas Luke 1 22 13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.
Lukas Luke 1 22 14 А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.
Lukas Luke 1 22 15 І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.
Lukas Luke 1 22 16 Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.
Lukas Luke 1 22 17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.
Lukas Luke 1 22 18 Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.
Lukas Luke 1 22 19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!
Lukas Luke 1 22 20 По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
Lukas Luke 1 22 21 Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.
Lukas Luke 1 22 22 Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!
Lukas Luke 1 22 23 А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?
Lukas Luke 1 22 24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
Lukas Luke 1 22 25 Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.
Lukas Luke 1 22 26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.
Lukas Luke 1 22 27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.
Lukas Luke 1 22 28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
Lukas Luke 1 22 29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
Lukas Luke 1 22 30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.
Lukas Luke 1 22 31 І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.
Lukas Luke 1 22 32 Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!
Lukas Luke 1 22 33 А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!
Lukas Luke 1 22 34 Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...
Lukas Luke 1 22 35 І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.
Lukas Luke 1 22 36 А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
Lukas Luke 1 22 37 Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.
Lukas Luke 1 22 38 І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!
Lukas Luke 1 22 39 І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.
Lukas Luke 1 22 40 А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.
Lukas Luke 1 22 41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,
Lukas Luke 1 22 42 благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...
Lukas Luke 1 22 43 І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.
Lukas Luke 1 22 44 А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...
Lukas Luke 1 22 45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...
Lukas Luke 1 22 46 І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
Lukas Luke 1 22 47 І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!
Lukas Luke 1 22 48 Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?
Lukas Luke 1 22 49 А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?
Lukas Luke 1 22 50 І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.
Lukas Luke 1 22 51 Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.
Lukas Luke 1 22 52 А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...
Lukas Luke 1 22 53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...
Lukas Luke 1 22 54 А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.
Lukas Luke 1 22 55 Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
Lukas Luke 1 22 56 А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!
Lukas Luke 1 22 57 І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!
Lukas Luke 1 22 58 Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...
Lukas Luke 1 22 59 І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.
Lukas Luke 1 22 60 А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
Lukas Luke 1 22 61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.
Lukas Luke 1 22 62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!
Lukas Luke 1 22 63 А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.
Lukas Luke 1 22 64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?
Lukas Luke 1 22 65 І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...
Lukas Luke 1 22 66 А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,
Lukas Luke 1 22 67 і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.
Lukas Luke 1 22 68 А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.
Lukas Luke 1 22 69 Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!
Lukas Luke 1 22 70 Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...
Lukas Luke 1 22 71 А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!
Lukas Luke 1 23 1 І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
Lukas Luke 1 23 2 І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.
Lukas Luke 1 23 3 І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...
Lukas Luke 1 23 4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.
Lukas Luke 1 23 5 А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.
Lukas Luke 1 23 6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?
Lukas Luke 1 23 7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.
Lukas Luke 1 23 8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
Lukas Luke 1 23 9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
Lukas Luke 1 23 10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.
Lukas Luke 1 23 11 Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.
Lukas Luke 1 23 12 І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.
Lukas Luke 1 23 13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,
Lukas Luke 1 23 14 і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.
Lukas Luke 1 23 15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.
Lukas Luke 1 23 16 Отже я покараю Його й відпущу.
Lukas Luke 1 23 17 Бо повинен був їм відпустити одного на свято.
Lukas Luke 1 23 18 А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!
Lukas Luke 1 23 19 А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.
Lukas Luke 1 23 20 І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.
Lukas Luke 1 23 21 Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!
Lukas Luke 1 23 22 Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.
Lukas Luke 1 23 23 А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.
Lukas Luke 1 23 24 І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:
Lukas Luke 1 23 25 відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
Lukas Luke 1 23 26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
Lukas Luke 1 23 27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
Lukas Luke 1 23 28 А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!
Lukas Luke 1 23 29 Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...
Lukas Luke 1 23 30 Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!
Lukas Luke 1 23 31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
Lukas Luke 1 23 32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
Lukas Luke 1 23 33 А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
Lukas Luke 1 23 34 Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.
Lukas Luke 1 23 35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!
Lukas Luke 1 23 36 І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,
Lukas Luke 1 23 37 і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!
Lukas Luke 1 23 38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.
Lukas Luke 1 23 39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!
Lukas Luke 1 23 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
Lukas Luke 1 23 41 Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.
Lukas Luke 1 23 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!
Lukas Luke 1 23 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!
Lukas Luke 1 23 44 Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...
Lukas Luke 1 23 45 І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...
Lukas Luke 1 23 46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...
Lukas Luke 1 23 47 Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!
Lukas Luke 1 23 48 І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...
Lukas Luke 1 23 49 Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...
Lukas Luke 1 23 50 І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,
Lukas Luke 1 23 51 не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,
Lukas Luke 1 23 52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
Lukas Luke 1 23 53 І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.
Lukas Luke 1 23 54 День той був Приготування, і наставала субота.
Lukas Luke 1 23 55 А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.
Lukas Luke 1 23 56 Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
Lukas Luke 1 24 1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
Lukas Luke 1 24 2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
Lukas Luke 1 24 3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
Lukas Luke 1 24 4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.
Lukas Luke 1 24 5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
Lukas Luke 1 24 6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
Lukas Luke 1 24 7 Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.
Lukas Luke 1 24 8 І згадали вони ті слова Його!
Lukas Luke 1 24 9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
Lukas Luke 1 24 10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.
Lukas Luke 1 24 11 Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.
Lukas Luke 1 24 12 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...
Lukas Luke 1 24 13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
Lukas Luke 1 24 14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
Lukas Luke 1 24 15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.
Lukas Luke 1 24 16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
Lukas Luke 1 24 17 І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?
Lukas Luke 1 24 18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?
Lukas Luke 1 24 19 І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
Lukas Luke 1 24 20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...
Lukas Luke 1 24 21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
Lukas Luke 1 24 22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
Lukas Luke 1 24 23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
Lukas Luke 1 24 24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...
Lukas Luke 1 24 25 Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
Lukas Luke 1 24 26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?
Lukas Luke 1 24 27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
Lukas Luke 1 24 28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
Lukas Luke 1 24 29 А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.
Lukas Luke 1 24 30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
Lukas Luke 1 24 31 Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...
Lukas Luke 1 24 32 І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...
Lukas Luke 1 24 33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
Lukas Luke 1 24 34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.
Lukas Luke 1 24 35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
Lukas Luke 1 24 36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!
Lukas Luke 1 24 37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
Lukas Luke 1 24 38 Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
Lukas Luke 1 24 39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.
Lukas Luke 1 24 40 І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
Lukas Luke 1 24 41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?
Lukas Luke 1 24 42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
Lukas Luke 1 24 43 І, взявши, Він їв перед ними.
Lukas Luke 1 24 44 І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.
Lukas Luke 1 24 45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
Lukas Luke 1 24 46 І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
Lukas Luke 1 24 47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
Lukas Luke 1 24 48 А ви свідки того.
Lukas Luke 1 24 49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.
Lukas Luke 1 24 50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
Lukas Luke 1 24 51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
Lukas Luke 1 24 52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
Lukas Luke 1 24 53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.
Johannes John 1 1 1 Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
Johannes John 1 1 2 Воно в Бога було споконвіку.
Johannes John 1 1 3 Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
Johannes John 1 1 4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
Johannes John 1 1 5 А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
Johannes John 1 1 6 Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.
Johannes John 1 1 7 Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
Johannes John 1 1 8 Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.
Johannes John 1 1 9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
Johannes John 1 1 10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
Johannes John 1 1 11 До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
Johannes John 1 1 12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
Johannes John 1 1 13 що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
Johannes John 1 1 14 І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.
Johannes John 1 1 15 Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.
Johannes John 1 1 16 А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.
Johannes John 1 1 17 Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.
Johannes John 1 1 18 Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
Johannes John 1 1 19 А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?
Johannes John 1 1 20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.
Johannes John 1 1 21 І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!
Johannes John 1 1 22 Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?
Johannes John 1 1 23 Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.
Johannes John 1 1 24 Посланці ж із фарисеїв були.
Johannes John 1 1 25 І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?
Johannes John 1 1 26 Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
Johannes John 1 1 27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.
Johannes John 1 1 28 Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.
Johannes John 1 1 29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
Johannes John 1 1 30 Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
Johannes John 1 1 31 І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.
Johannes John 1 1 32 І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
Johannes John 1 1 33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.
Johannes John 1 1 34 І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!
Johannes John 1 1 35 Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.
Johannes John 1 1 36 І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!
Johannes John 1 1 37 І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
Johannes John 1 1 38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?
Johannes John 1 1 39 Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.
Johannes John 1 1 40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
Johannes John 1 1 41 Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.
Johannes John 1 1 42 І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.
Johannes John 1 1 43 Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!
Johannes John 1 1 44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.
Johannes John 1 1 45 Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.
Johannes John 1 1 46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.
Johannes John 1 1 47 Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!
Johannes John 1 1 48 Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.
Johannes John 1 1 49 Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!
Johannes John 1 1 50 Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!
Johannes John 1 1 51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.
Johannes John 1 2 1 А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати.
Johannes John 1 2 2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.
Johannes John 1 2 3 Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина!
Johannes John 1 2 4 Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!
Johannes John 1 2 5 А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже!
Johannes John 1 2 6 Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.
Johannes John 1 2 7 Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть.
Johannes John 1 2 8 І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли.
Johannes John 1 2 9 Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого
Johannes John 1 2 10 та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...
Johannes John 1 2 11 Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.
Johannes John 1 2 12 Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернауму, і там перебули небагато днів.
Johannes John 1 2 13 А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.
Johannes John 1 2 14 І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міняльники.
Johannes John 1 2 15 І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи.
Johannes John 1 2 16 І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торгового!
Johannes John 1 2 17 Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене!
Johannes John 1 2 18 І обізвались юдеї й сказали Йому: Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке?
Johannes John 1 2 19 Ісус відповів і промовив до них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його!
Johannes John 1 2 20 Відказали ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його?
Johannes John 1 2 21 А Він говорив про храм тіла Свого.
Johannes John 1 2 22 Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус.
Johannes John 1 2 23 А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Ймення, побачивши чуда Його, що чинив.
Johannes John 1 2 24 Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх,
Johannes John 1 2 25 і потреби не мав, щоб хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині було.
Johannes John 1 3 1 Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський.
Johannes John 1 3 2 Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.
Johannes John 1 3 3 Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
Johannes John 1 3 4 Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?
Johannes John 1 3 5 Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.
Johannes John 1 3 6 Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.
Johannes John 1 3 7 Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори.
Johannes John 1 3 8 Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.
Johannes John 1 3 9 Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?
Johannes John 1 3 10 Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш?
Johannes John 1 3 11 Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте.
Johannes John 1 3 12 Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?
Johannes John 1 3 13 І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.
Johannes John 1 3 14 І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,
Johannes John 1 3 15 щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.
Johannes John 1 3 16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
Johannes John 1 3 17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.
Johannes John 1 3 18 Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого.
Johannes John 1 3 19 Суд же такий, що світло на світ прибуло, люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки!
Johannes John 1 3 20 Бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.
Johannes John 1 3 21 А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони.
Johannes John 1 3 22 По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.
Johannes John 1 3 23 А Іван теж христив в Еноні поблизу Салиму, бо було там багато води; і приходили люди й христились,
Johannes John 1 3 24 бо Іван до в'язниці не був ще посаджений.
Johannes John 1 3 25 І зчинилось змагання Іванових учнів з юдеями про очищення.
Johannes John 1 3 26 І прийшли до Івана вони та й сказали йому: Учителю, Той, Хто був із тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ото христить і Він, і до Нього всі йдуть.
Johannes John 1 3 27 Іван відповів і сказав: Людина нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
Johannes John 1 3 28 Ви самі мені свідчите, що я говорив: я не Христос, але посланий я перед Ним.
Johannes John 1 3 29 Хто має заручену, той молодий. А дружко молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!
Johannes John 1 3 30 Він має рости, я ж маліти.
Johannes John 1 3 31 Хто зверху приходить, Той над усіма. Хто походить із землі, то той земний, і говорить поземному. Хто приходить із неба, Той над усіма,
Johannes John 1 3 32 і що бачив і чув, те Він свідчить, та свідоцтва Його не приймає ніхто.
Johannes John 1 3 33 Хто ж прийняв свідоцтво Його, той ствердив тим, що Бог правдивий.
Johannes John 1 3 34 Бо Кого Бог послав, Той Божі слова промовляє, бо Духа дає Бог без міри.
Johannes John 1 3 35 Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.
Johannes John 1 3 36 Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.
Johannes John 1 4 1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
Johannes John 1 4 2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
Johannes John 1 4 3 Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.
Johannes John 1 4 4 І потрібно було Самарію Йому переходити.
Johannes John 1 4 5 Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.
Johannes John 1 4 6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
Johannes John 1 4 7 Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!
Johannes John 1 4 8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.
Johannes John 1 4 9 Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Johannes John 1 4 10 Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.
Johannes John 1 4 11 Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?
Johannes John 1 4 12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?
Johannes John 1 4 13 Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.
Johannes John 1 4 14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.
Johannes John 1 4 15 Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.
Johannes John 1 4 16 Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.
Johannes John 1 4 17 Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
Johannes John 1 4 18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.
Johannes John 1 4 19 Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.
Johannes John 1 4 20 Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.
Johannes John 1 4 21 Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.
Johannes John 1 4 22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.
Johannes John 1 4 23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.
Johannes John 1 4 24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.
Johannes John 1 4 25 Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.
Johannes John 1 4 26 Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...
Johannes John 1 4 27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?
Johannes John 1 4 28 Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:
Johannes John 1 4 29 Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?
Johannes John 1 4 30 І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.
Johannes John 1 4 31 Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!
Johannes John 1 4 32 А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.
Johannes John 1 4 33 Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?
Johannes John 1 4 34 Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.
Johannes John 1 4 35 Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!
Johannes John 1 4 36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.
Johannes John 1 4 37 Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.
Johannes John 1 4 38 Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.
Johannes John 1 4 39 З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!
Johannes John 1 4 40 А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
Johannes John 1 4 41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
Johannes John 1 4 42 А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!
Johannes John 1 4 43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
Johannes John 1 4 44 Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.
Johannes John 1 4 45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
Johannes John 1 4 46 Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.
Johannes John 1 4 47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
Johannes John 1 4 48 Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!
Johannes John 1 4 49 Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!
Johannes John 1 4 50 Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.
Johannes John 1 4 51 А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.
Johannes John 1 4 52 А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.
Johannes John 1 4 53 Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.
Johannes John 1 4 54 Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
Johannes John 1 5 1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
Johannes John 1 5 2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.
Johannes John 1 5 3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.
Johannes John 1 5 4 Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.
Johannes John 1 5 5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.
Johannes John 1 5 6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
Johannes John 1 5 7 Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.
Johannes John 1 5 8 Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!
Johannes John 1 5 9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,
Johannes John 1 5 10 тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.
Johannes John 1 5 11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.
Johannes John 1 5 12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?
Johannes John 1 5 13 Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.
Johannes John 1 5 14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!
Johannes John 1 5 15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.
Johannes John 1 5 16 І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
Johannes John 1 5 17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.
Johannes John 1 5 18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.
Johannes John 1 5 19 Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.
Johannes John 1 5 20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.
Johannes John 1 5 21 Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
Johannes John 1 5 22 Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,
Johannes John 1 5 23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.
Johannes John 1 5 24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.
Johannes John 1 5 25 Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
Johannes John 1 5 26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
Johannes John 1 5 27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.
Johannes John 1 5 28 Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,
Johannes John 1 5 29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.
Johannes John 1 5 30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
Johannes John 1 5 31 Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.
Johannes John 1 5 32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.
Johannes John 1 5 33 Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.
Johannes John 1 5 34 Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.
Johannes John 1 5 35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.
Johannes John 1 5 36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!
Johannes John 1 5 37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.
Johannes John 1 5 38 Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
Johannes John 1 5 39 Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!
Johannes John 1 5 40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
Johannes John 1 5 41 Від людей не приймаю Я слави,
Johannes John 1 5 42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
Johannes John 1 5 43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.
Johannes John 1 5 44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?
Johannes John 1 5 45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!
Johannes John 1 5 46 Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
Johannes John 1 5 47 Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?
Johannes John 1 6 1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.
Johannes John 1 6 2 А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.
Johannes John 1 6 3 Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
Johannes John 1 6 4 Наближалася ж Пасха, свято юдейське.
Johannes John 1 6 5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?
Johannes John 1 6 6 Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.
Johannes John 1 6 7 Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.
Johannes John 1 6 8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:
Johannes John 1 6 9 Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!
Johannes John 1 6 10 А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
Johannes John 1 6 11 А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
Johannes John 1 6 12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.
Johannes John 1 6 13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.
Johannes John 1 6 14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!
Johannes John 1 6 15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.
Johannes John 1 6 16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
Johannes John 1 6 17 І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.
Johannes John 1 6 18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.
Johannes John 1 6 19 Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...
Johannes John 1 6 20 Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!
Johannes John 1 6 21 І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.
Johannes John 1 6 22 А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.
Johannes John 1 6 23 А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
Johannes John 1 6 24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.
Johannes John 1 6 25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?
Johannes John 1 6 26 Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.
Johannes John 1 6 27 Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.
Johannes John 1 6 28 Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?
Johannes John 1 6 29 Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.
Johannes John 1 6 30 А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?
Johannes John 1 6 31 Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.
Johannes John 1 6 32 А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
Johannes John 1 6 33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.
Johannes John 1 6 34 А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!
Johannes John 1 6 35 Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.
Johannes John 1 6 36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
Johannes John 1 6 37 Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
Johannes John 1 6 38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
Johannes John 1 6 39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.
Johannes John 1 6 40 Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
Johannes John 1 6 41 Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.
Johannes John 1 6 42 І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?
Johannes John 1 6 43 А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!
Johannes John 1 6 44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.
Johannes John 1 6 45 У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
Johannes John 1 6 46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
Johannes John 1 6 47 Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.
Johannes John 1 6 48 Я хліб життя!
Johannes John 1 6 49 Отці ваші в пустині їли манну, і померли.
Johannes John 1 6 50 То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.
Johannes John 1 6 51 Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.
Johannes John 1 6 52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?
Johannes John 1 6 53 І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
Johannes John 1 6 54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.
Johannes John 1 6 55 Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.
Johannes John 1 6 56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.
Johannes John 1 6 57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
Johannes John 1 6 58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!
Johannes John 1 6 59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
Johannes John 1 6 60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?
Johannes John 1 6 61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?
Johannes John 1 6 62 А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
Johannes John 1 6 63 То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
Johannes John 1 6 64 Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
Johannes John 1 6 65 І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.
Johannes John 1 6 66 Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
Johannes John 1 6 67 І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?
Johannes John 1 6 68 Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.
Johannes John 1 6 69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!
Johannes John 1 6 70 Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...
Johannes John 1 6 71 Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.
Johannes John 1 7 1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.
Johannes John 1 7 2 А надходило свято юдейське Кучки.
Johannes John 1 7 3 І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
Johannes John 1 7 4 Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.
Johannes John 1 7 5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
Johannes John 1 7 6 А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.
Johannes John 1 7 7 Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
Johannes John 1 7 8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.
Johannes John 1 7 9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
Johannes John 1 7 10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.
Johannes John 1 7 11 А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?
Johannes John 1 7 12 І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...
Johannes John 1 7 13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.
Johannes John 1 7 14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
Johannes John 1 7 15 І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?
Johannes John 1 7 16 Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Johannes John 1 7 17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.
Johannes John 1 7 18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.
Johannes John 1 7 19 Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?
Johannes John 1 7 20 Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?
Johannes John 1 7 21 Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.
Johannes John 1 7 22 Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
Johannes John 1 7 23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?
Johannes John 1 7 24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!
Johannes John 1 7 25 Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?
Johannes John 1 7 26 Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
Johannes John 1 7 27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.
Johannes John 1 7 28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Johannes John 1 7 29 Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!
Johannes John 1 7 30 Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.
Johannes John 1 7 31 А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?
Johannes John 1 7 32 Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.
Johannes John 1 7 33 Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.
Johannes John 1 7 34 Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...
Johannes John 1 7 35 Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?
Johannes John 1 7 36 Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?
Johannes John 1 7 37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!
Johannes John 1 7 38 Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.
Johannes John 1 7 39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.
Johannes John 1 7 40 А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!
Johannes John 1 7 41 Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?
Johannes John 1 7 42 Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?
Johannes John 1 7 43 Так повстала незгода в народі з-за Нього.
Johannes John 1 7 44 А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.
Johannes John 1 7 45 І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?
Johannes John 1 7 46 Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...
Johannes John 1 7 47 А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?
Johannes John 1 7 48 Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?
Johannes John 1 7 49 Та проклятий народ, що не знає Закону!
Johannes John 1 7 50 Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:
Johannes John 1 7 51 Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?
Johannes John 1 7 52 Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.
Johannes John 1 7 53 І до дому свого пішов кожен.
Johannes John 1 8 1 Ісус же на гору Оливну пішов.
Johannes John 1 8 2 А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
Johannes John 1 8 3 І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,
Johannes John 1 8 4 та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...
Johannes John 1 8 5 Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?
Johannes John 1 8 6 Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
Johannes John 1 8 7 А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...
Johannes John 1 8 8 І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...
Johannes John 1 8 9 А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...
Johannes John 1 8 10 І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?
Johannes John 1 8 11 А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!
Johannes John 1 8 12 І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.
Johannes John 1 8 13 Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.
Johannes John 1 8 14 Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.
Johannes John 1 8 15 Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.
Johannes John 1 8 16 А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
Johannes John 1 8 17 Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.
Johannes John 1 8 18 Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.
Johannes John 1 8 19 І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.
Johannes John 1 8 20 Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...
Johannes John 1 8 21 І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...
Johannes John 1 8 22 А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?
Johannes John 1 8 23 І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
Johannes John 1 8 24 Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.
Johannes John 1 8 25 А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.
Johannes John 1 8 26 Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.
Johannes John 1 8 27 Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
Johannes John 1 8 28 Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.
Johannes John 1 8 29 А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.
Johannes John 1 8 30 Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
Johannes John 1 8 31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
Johannes John 1 8 32 і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!
Johannes John 1 8 33 Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?
Johannes John 1 8 34 Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.
Johannes John 1 8 35 І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
Johannes John 1 8 36 Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
Johannes John 1 8 37 Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
Johannes John 1 8 38 Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.
Johannes John 1 8 39 Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.
Johannes John 1 8 40 А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
Johannes John 1 8 41 Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.
Johannes John 1 8 42 А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
Johannes John 1 8 43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.
Johannes John 1 8 44 Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.
Johannes John 1 8 45 А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.
Johannes John 1 8 46 Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?
Johannes John 1 8 47 Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.
Johannes John 1 8 48 Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?
Johannes John 1 8 49 Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.
Johannes John 1 8 50 Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.
Johannes John 1 8 51 Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!
Johannes John 1 8 52 І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
Johannes John 1 8 53 Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?
Johannes John 1 8 54 Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
Johannes John 1 8 55 І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.
Johannes John 1 8 56 Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.
Johannes John 1 8 57 А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?
Johannes John 1 8 58 Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.
Johannes John 1 8 59 І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.
Johannes John 1 9 1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.
Johannes John 1 9 2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?
Johannes John 1 9 3 Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.
Johannes John 1 9 4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.
Johannes John 1 9 5 Доки Я в світі, Я Світло для світу.
Johannes John 1 9 6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,
Johannes John 1 9 7 і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...
Johannes John 1 9 8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?
Johannes John 1 9 9 Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!
Johannes John 1 9 10 І питали його: Як же очі відкрились тобі?
Johannes John 1 9 11 А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.
Johannes John 1 9 12 І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.
Johannes John 1 9 13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.
Johannes John 1 9 14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.
Johannes John 1 9 15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.
Johannes John 1 9 16 Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.
Johannes John 1 9 17 Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!
Johannes John 1 9 18 Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.
Johannes John 1 9 19 І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?
Johannes John 1 9 20 А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.
Johannes John 1 9 21 Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...
Johannes John 1 9 22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.
Johannes John 1 9 23 Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.
Johannes John 1 9 24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.
Johannes John 1 9 25 Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...
Johannes John 1 9 26 І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?
Johannes John 1 9 27 Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?
Johannes John 1 9 28 А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.
Johannes John 1 9 29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.
Johannes John 1 9 30 Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!
Johannes John 1 9 31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.
Johannes John 1 9 32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.
Johannes John 1 9 33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.
Johannes John 1 9 34 Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.
Johannes John 1 9 35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?
Johannes John 1 9 36 Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?
Johannes John 1 9 37 Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...
Johannes John 1 9 38 А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.
Johannes John 1 9 39 І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі.
Johannes John 1 9 40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?
Johannes John 1 9 41 Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!
Johannes John 1 10 1 Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, той злодій і розбійник.
Johannes John 1 10 2 А хто входить дверима, той вівцям пастух.
Johannes John 1 10 3 Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.
Johannes John 1 10 4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.
Johannes John 1 10 5 За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу.
Johannes John 1 10 6 Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.
Johannes John 1 10 7 І знову промовив Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що Я двері вівцям.
Johannes John 1 10 8 Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
Johannes John 1 10 9 Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
Johannes John 1 10 10 Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
Johannes John 1 10 11 Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
Johannes John 1 10 12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
Johannes John 1 10 13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
Johannes John 1 10 14 Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
Johannes John 1 10 15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
Johannes John 1 10 16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, і буде отара одна й Один Пастир!
Johannes John 1 10 17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
Johannes John 1 10 18 Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, Я цю заповідь взяв від Свого Отця.
Johannes John 1 10 19 З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.
Johannes John 1 10 20 І багато-хто з них говорили: Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?
Johannes John 1 10 21 Інші казали: Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?...
Johannes John 1 10 22 Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.
Johannes John 1 10 23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.
Johannes John 1 10 24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, то відкрито скажи нам!
Johannes John 1 10 25 Відповів їм Ісус: Я вам був сказав, та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, вони свідчать про Мене.
Johannes John 1 10 26 Та не вірите ви, не з Моїх бо овець ви.
Johannes John 1 10 27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
Johannes John 1 10 28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.
Johannes John 1 10 29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.
Johannes John 1 10 30 Я й Отець Ми одне!
Johannes John 1 10 31 Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.
Johannes John 1 10 32 Відповів їм Ісус: Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?
Johannes John 1 10 33 Юдеї Йому відказали: Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш...
Johannes John 1 10 34 Відповів їм Ісус: Хіба не написано в вашім Законі: Я сказав: ви боги?
Johannes John 1 10 35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, а Писання не може порушене бути,
Johannes John 1 10 36 то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: Зневажаєш Ти Бога, через те, що сказав Я: Я Син Божий?
Johannes John 1 10 37 Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.
Johannes John 1 10 38 А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я ув Отці!
Johannes John 1 10 39 Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.
Johannes John 1 10 40 І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.
Johannes John 1 10 41 І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.
Johannes John 1 10 42 І багато-хто ввірували в Нього там.
Johannes John 1 11 1 Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти.
Johannes John 1 11 2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і волоссям своїм Йому ноги обтерла.
Johannes John 1 11 3 Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!...
Johannes John 1 11 4 Як почув же Ісус, то промовив: Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею.
Johannes John 1 11 5 А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
Johannes John 1 11 6 А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.
Johannes John 1 11 7 Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею.
Johannes John 1 11 8 Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш?
Johannes John 1 11 9 Ісус відповів: Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткнеться, цьогосвітнє бо світло він бачить.
Johannes John 1 11 10 А хто ходить нічної пори, той спіткнеться, бо немає в нім світла.
Johannes John 1 11 11 Оце Він сказав, а по тому говорить до них: Друг наш Лазар заснув, та піду розбудити Його.
Johannes John 1 11 12 А учні сказали Йому: Як заснув, то він, Господи, видужає.
Johannes John 1 11 13 Та про смерть його мовив Ісус, вони ж думали, що про сонний спочинок Він каже.
Johannes John 1 11 14 Тоді просто сказав їм Ісус: Умер Лазар.
Johannes John 1 11 15 І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього.
Johannes John 1 11 16 Сказав же Хома, називаний Близнюк, до співучнів: Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати.
Johannes John 1 11 17 Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі.
Johannes John 1 11 18 А Віфанія поблизу Єрусалиму була, яких стадій з п'ятнадцять.
Johannes John 1 11 19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розважити їх.
Johannes John 1 11 20 Тоді Марта, почувши, що надходить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
Johannes John 1 11 21 І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...
Johannes John 1 11 22 Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!
Johannes John 1 11 23 Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!
Johannes John 1 11 24 Відказує Марта Йому: Знаю, що в воскресення останнього дня він воскресне.
Johannes John 1 11 25 Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити.
Johannes John 1 11 26 І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?
Johannes John 1 11 27 Вона каже Йому: Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ.
Johannes John 1 11 28 І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут, і Він кличе тебе!
Johannes John 1 11 29 А та, як зачула, квапливо встала й до Нього пішла.
Johannes John 1 11 30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знаходивсь на місці, де Марта зустріла Його.
Johannes John 1 11 31 Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапливо встала й побігла, подалися за нею, гадаючи, що до гробу пішла вона, плакати там.
Johannes John 1 11 32 Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!
Johannes John 1 11 33 А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам,
Johannes John 1 11 34 і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися!
Johannes John 1 11 35 І закапали сльози Ісусові...
Johannes John 1 11 36 А юдеї казали: Дивись, як кохав Він його!
Johannes John 1 11 37 А з них дехто сказали: Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?
Johannes John 1 11 38 Ісус же розжалобивсь знову в Собі, і до гробу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній налягав.
Johannes John 1 11 39 Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі...
Johannes John 1 11 40 Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?
Johannes John 1 11 41 І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув.
Johannes John 1 11 42 Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене.
Johannes John 1 11 43 І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!
Johannes John 1 11 44 І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Ісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...
Johannes John 1 11 45 І багато з юдеїв, що посходилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
Johannes John 1 11 46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що Ісус учинив.
Johannes John 1 11 47 Тоді первосвященики та фарисеї скликали раду й казали: Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?
Johannes John 1 11 48 Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!
Johannes John 1 11 49 А один із них, Кайяфа, що був первосвящеником року того, промовив до них: Ви нічого не знаєте,
Johannes John 1 11 50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути!
Johannes John 1 11 51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за народ мав умерти,
Johannes John 1 11 52 і не лише за народ, але й щоб сполучити в одне розпорошених Божих дітей.
Johannes John 1 11 53 Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його.
Johannes John 1 11 54 І тому не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфрем, і тут залишався з Своїми учнями.
Johannes John 1 11 55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з Краю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очистити себе.
Johannes John 1 11 56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одного: А як вам здається? Хіба Він не прийде на свято?
Johannes John 1 11 57 А первосвященики та фарисеї наказа дали: як дізнається хто, де Він перебуватиме, нехай донесе, щоб схопити Його.
Johannes John 1 12 1 Ісус же за шість день до Пасхи прибув до Віфанії, де жив Лазар, що його воскресив Ісус із мертвих.
Johannes John 1 12 2 І для Нього вечерю там справили, а Марта прислуговувала. Був же й Лазар одним із тих, що до столу з Ним сіли.
Johannes John 1 12 3 А Марія взяла літру мира, з найдорожчого нарду пахучого, і намастила Ісусові ноги, і волоссям своїм Йому ноги обтерла... І пахощі мира наповнили дім!
Johannes John 1 12 4 І говорить один з Його учнів, Юда Іскаріотський, що мав Його видати:
Johannes John 1 12 5 Чому мира оцього за триста динарів не продано, та й не роздано вбогим?
Johannes John 1 12 6 А це він сказав не тому, що про вбогих журився, а тому, що був злодій: він мав скриньку на гроші, і крав те, що вкидали.
Johannes John 1 12 7 І промовив Ісус: Позостав її ти, це вона на день похорону заховала Мені...
Johannes John 1 12 8 Бо вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте!
Johannes John 1 12 9 А натовп великий юдеїв довідався, що Він там, та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.
Johannes John 1 12 10 А первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти,
Johannes John 1 12 11 бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували.
Johannes John 1 12 12 А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус,
Johannes John 1 12 13 то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів!
Johannes John 1 12 14 Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано:
Johannes John 1 12 15 Не бійся, дочко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи на ослі молодому!
Johannes John 1 12 16 А учні Його спочатку того не зрозуміли були, але, як прославивсь Ісус, то згадали тоді, що про Нього було так написано, і що цеє вчинили Йому.
Johannes John 1 12 17 Тоді свідчив народ, який був із Ним, що Він викликав Лазаря з гробу, і воскресив його з мертвих.
Johannes John 1 12 18 Через це й зустрів натовп Його, бо почув, що Він учинив таке чудо.
Johannes John 1 12 19 Фарисеї тоді між собою казали: Ви бачите, що нічого не вдієте: ось пішов увесь світ услід за Ним!
Johannes John 1 12 20 А між тими, що в свято прийшли поклонитись, були й деякі геллени.
Johannes John 1 12 21 І вони підійшли до Пилипа, що з Віфсаїди Галілейської, і просили його та казали: Ми хочемо, пане, побачити Ісуса.
Johannes John 1 12 22 Іде Пилип та Андрієві каже; іде Андрій і Пилип та Ісусові розповідають.
Johannes John 1 12 23 Ісус же їм відповідає, говорячи: Надійшла година, щоб Син Людський прославивсь.
Johannes John 1 12 24 Поправді, поправді кажу вам: коли зерно пшеничне, як у землю впаде, не помре, то одне зостається; як умре ж, плід рясний принесе.
Johannes John 1 12 25 Хто кохає душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою на цім світі, збереже її в вічне життя.
Johannes John 1 12 26 Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.
Johannes John 1 12 27 Затривожена зараз душа Моя. І що Я повім? Заступи Мене, Отче, від цієї години! Та на те Я й прийшов на годину оцю...
Johannes John 1 12 28 Прослав, Отче, Ім'я Своє! Залунав тоді голос із неба: І прославив, і знову прославлю!
Johannes John 1 12 29 А народ, що стояв і почув, говорив: Загреміло! Інші казали: Це Ангол Йому говорив!
Johannes John 1 12 30 Ісус відповів і сказав: Не для Мене цей голос лунав, а для вас.
Johannes John 1 12 31 Тепер суд цьому світові. Князь світу цього буде вигнаний звідси тепер.
Johannes John 1 12 32 І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну.
Johannes John 1 12 33 А Він це говорив, щоб зазначити, якою то смертю Він має померти.
Johannes John 1 12 34 А народ відповів Йому: Ми чули з Закону, що Христос перебуває повік, то чого ж Ти говориш, що Людському Сину потрібно піднесеному бути? Хто такий Цей Син Людський?
Johannes John 1 12 35 І сказав їм Ісус: Короткий ще час світло з вами. Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула. А хто в темряві ходить, не знає, куди він іде...
Johannes John 1 12 36 Аж доки ви маєте світло, то віруйте в світло, щоб синами світла ви стали. Промовивши це, Ісус відійшов, і сховався від них.
Johannes John 1 12 37 І хоч Він стільки чуд перед ними вчинив був, та в Нього вони не ввірували,
Johannes John 1 12 38 щоб справдилось слово пророка Ісаї, який провіщав: Хто повірив тому, що ми, Господи, чули, а Господнє рамено кому об'явилось?
Johannes John 1 12 39 Тому не могли вони вірити, що знову Ісая прорік:
Johannes John 1 12 40 Засліпив їхні очі, і скам'янив їхнє серце, щоб очима не бачили, ані серцем щоб не зрозуміли, і не навернулись, щоб Я їх уздоровив!
Johannes John 1 12 41 Це Ісая сказав, коли бачив славу Його, і про Нього звіщав.
Johannes John 1 12 42 Проте багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, щоб не вигнано їх із синагоги.
Johannes John 1 12 43 Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
Johannes John 1 12 44 А Ісус підняв голос, та й промовляв: Хто вірує в Мене, не в Мене він вірує, але в Того, Хто послав Мене.
Johannes John 1 12 45 А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене.
Johannes John 1 12 46 Я, Світло, на світ прийшов, щоб кожен, хто вірує в Мене, у темряві не зоставався.
Johannes John 1 12 47 Коли б же хто слів Моїх слухав та не вірував, Я того не суджу, бо Я не прийшов світ судити, але щоб спасти світ.
Johannes John 1 12 48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!
Johannes John 1 12 49 Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, то Він Мені заповідь дав, що Я маю казати та що говорити.
Johannes John 1 12 50 І відаю Я, що Його ота заповідь то вічне життя. Тож що Я говорю, то так говорю, як Отець Мені розповідав.
Johannes John 1 13 1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
Johannes John 1 13 2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
Johannes John 1 13 3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
Johannes John 1 13 4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
Johannes John 1 13 5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
Johannes John 1 13 6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?
Johannes John 1 13 7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
Johannes John 1 13 8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.
Johannes John 1 13 9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
Johannes John 1 13 10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
Johannes John 1 13 11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
Johannes John 1 13 12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
Johannes John 1 13 13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.
Johannes John 1 13 14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
Johannes John 1 13 15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Johannes John 1 13 16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
Johannes John 1 13 17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Johannes John 1 13 18 Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!
Johannes John 1 13 19 Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Johannes John 1 13 20 Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
Johannes John 1 13 21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...
Johannes John 1 13 22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
Johannes John 1 13 23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Johannes John 1 13 24 От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?
Johannes John 1 13 25 І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?
Johannes John 1 13 26 Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...
Johannes John 1 13 27 За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...
Johannes John 1 13 28 Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
Johannes John 1 13 29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.
Johannes John 1 13 30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Johannes John 1 13 31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
Johannes John 1 13 32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
Johannes John 1 13 33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
Johannes John 1 13 34 Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
Johannes John 1 13 35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
Johannes John 1 13 36 А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
Johannes John 1 13 37 Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!
Johannes John 1 13 38 Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...
Johannes John 1 14 1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
Johannes John 1 14 2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
Johannes John 1 14 3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви.
Johannes John 1 14 4 А куди Я йду дорогу ви знаєте.
Johannes John 1 14 5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?
Johannes John 1 14 6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
Johannes John 1 14 7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.
Johannes John 1 14 8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам!
Johannes John 1 14 9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця?
Johannes John 1 14 10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
Johannes John 1 14 11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
Johannes John 1 14 12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
Johannes John 1 14 13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
Johannes John 1 14 14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
Johannes John 1 14 15 Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!
Johannes John 1 14 16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував,
Johannes John 1 14 17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
Johannes John 1 14 18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!
Johannes John 1 14 19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете!
Johannes John 1 14 20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
Johannes John 1 14 21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам.
Johannes John 1 14 22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?
Johannes John 1 14 23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
Johannes John 1 14 24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
Johannes John 1 14 25 Говорив це Я вам, бувши з вами.
Johannes John 1 14 26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
Johannes John 1 14 27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
Johannes John 1 14 28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець.
Johannes John 1 14 29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
Johannes John 1 14 30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
Johannes John 1 14 31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля!
Johannes John 1 15 1 Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар.
Johannes John 1 15 2 Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила.
Johannes John 1 15 3 Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.
Johannes John 1 15 4 Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.
Johannes John 1 15 5 Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.
Johannes John 1 15 6 Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять.
Johannes John 1 15 7 Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!
Johannes John 1 15 8 Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.
Johannes John 1 15 9 Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!
Johannes John 1 15 10 Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
Johannes John 1 15 11 Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
Johannes John 1 15 12 Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!
Johannes John 1 15 13 Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
Johannes John 1 15 14 Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.
Johannes John 1 15 15 Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.
Johannes John 1 15 16 Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.
Johannes John 1 15 17 Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви!
Johannes John 1 15 18 Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас.
Johannes John 1 15 19 Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить.
Johannes John 1 15 20 Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше.
Johannes John 1 15 21 Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.
Johannes John 1 15 22 Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх.
Johannes John 1 15 23 Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить.
Johannes John 1 15 24 Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця.
Johannes John 1 15 25 Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи!
Johannes John 1 15 26 А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.
Johannes John 1 15 27 Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною.
Johannes John 1 16 1 Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.
Johannes John 1 16 2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!
Johannes John 1 16 3 А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
Johannes John 1 16 4 Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.
Johannes John 1 16 5 Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?
Johannes John 1 16 6 Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.
Johannes John 1 16 7 Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.
Johannes John 1 16 8 А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
Johannes John 1 16 9 тож про гріх, що не вірують у Мене;
Johannes John 1 16 10 а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
Johannes John 1 16 11 а про суд, що засуджений князь цього світу.
Johannes John 1 16 12 Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
Johannes John 1 16 13 А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.
Johannes John 1 16 14 Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.
Johannes John 1 16 15 Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.
Johannes John 1 16 16 Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.
Johannes John 1 16 17 А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...
Johannes John 1 16 18 Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...
Johannes John 1 16 19 Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?
Johannes John 1 16 20 Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!
Johannes John 1 16 21 Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...
Johannes John 1 16 22 Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!
Johannes John 1 16 23 Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.
Johannes John 1 16 24 Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
Johannes John 1 16 25 Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам.
Johannes John 1 16 26 Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,
Johannes John 1 16 27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
Johannes John 1 16 28 Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.
Johannes John 1 16 29 Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.
Johannes John 1 16 30 Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!
Johannes John 1 16 31 Ісус їм відповів: Тепер віруєте?
Johannes John 1 16 32 Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
Johannes John 1 16 33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!
Johannes John 1 17 1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
Johannes John 1 17 2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
Johannes John 1 17 3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
Johannes John 1 17 4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.
Johannes John 1 17 5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
Johannes John 1 17 6 Я Ім'я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.
Johannes John 1 17 7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,
Johannes John 1 17 8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
Johannes John 1 17 9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!
Johannes John 1 17 10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.
Johannes John 1 17 11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім'я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
Johannes John 1 17 12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
Johannes John 1 17 13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.
Johannes John 1 17 14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
Johannes John 1 17 15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
Johannes John 1 17 16 Не від світу вони, як і Я не від світу.
Johannes John 1 17 17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.
Johannes John 1 17 18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
Johannes John 1 17 19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
Johannes John 1 17 20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,
Johannes John 1 17 21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
Johannes John 1 17 22 А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
Johannes John 1 17 23 Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
Johannes John 1 17 24 Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.
Johannes John 1 17 25 Отче Праведний! Хоча не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
Johannes John 1 17 26 Я ж Ім'я Твоє їм об'явив й об'являтиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була в них, а Я в них!...
Johannes John 1 18 1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
Johannes John 1 18 2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
Johannes John 1 18 3 Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.
Johannes John 1 18 4 А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?
Johannes John 1 18 5 Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.
Johannes John 1 18 6 І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...
Johannes John 1 18 7 І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.
Johannes John 1 18 8 Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,
Johannes John 1 18 9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.
Johannes John 1 18 10 Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.
Johannes John 1 18 11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?
Johannes John 1 18 12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,
Johannes John 1 18 13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
Johannes John 1 18 14 Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.
Johannes John 1 18 15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
Johannes John 1 18 16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.
Johannes John 1 18 17 І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!
Johannes John 1 18 18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
Johannes John 1 18 19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
Johannes John 1 18 20 Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.
Johannes John 1 18 21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.
Johannes John 1 18 22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?
Johannes John 1 18 23 Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?
Johannes John 1 18 24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
Johannes John 1 18 25 А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!
Johannes John 1 18 26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?
Johannes John 1 18 27 І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...
Johannes John 1 18 28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
Johannes John 1 18 29 Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?
Johannes John 1 18 30 Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.
Johannes John 1 18 31 А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,
Johannes John 1 18 32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
Johannes John 1 18 33 Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
Johannes John 1 18 34 Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?
Johannes John 1 18 35 Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?
Johannes John 1 18 36 Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...
Johannes John 1 18 37 Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.
Johannes John 1 18 38 Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
Johannes John 1 18 39 Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?
Johannes John 1 18 40 Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.
Johannes John 1 19 1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
Johannes John 1 19 2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
Johannes John 1 19 3 і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! І били по щоках Його...
Johannes John 1 19 4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.
Johannes John 1 19 5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!
Johannes John 1 19 6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни! Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!
Johannes John 1 19 7 Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!
Johannes John 1 19 8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
Johannes John 1 19 9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти? Та Ісус йому відповіді не подав.
Johannes John 1 19 10 І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?
Johannes John 1 19 11 Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав...
Johannes John 1 19 12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.
Johannes John 1 19 13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
Johannes John 1 19 14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої. І він каже юдеям: Ось ваш Цар!
Johannes John 1 19 15 Та вони закричали: Геть, геть із Ним! Розіпни Його! Пилат каже до них: Царя вашого маю розп'ясти? Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!
Johannes John 1 19 16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...
Johannes John 1 19 17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.
Johannes John 1 19 18 Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.
Johannes John 1 19 19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.
Johannes John 1 19 20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
Johannes John 1 19 21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.
Johannes John 1 19 22 Пилат відповів: Що я написав написав!
Johannes John 1 19 23 Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.
Johannes John 1 19 24 Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...
Johannes John 1 19 25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
Johannes John 1 19 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!
Johannes John 1 19 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.
Johannes John 1 19 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!
Johannes John 1 19 29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
Johannes John 1 19 30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...
Johannes John 1 19 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.
Johannes John 1 19 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.
Johannes John 1 19 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
Johannes John 1 19 34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.
Johannes John 1 19 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
Johannes John 1 19 36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!
Johannes John 1 19 37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.
Johannes John 1 19 38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
Johannes John 1 19 39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
Johannes John 1 19 40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
Johannes John 1 19 41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
Johannes John 1 19 42 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.
Johannes John 1 20 1 А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.
Johannes John 1 20 2 Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!
Johannes John 1 20 3 Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.
Johannes John 1 20 4 Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
Johannes John 1 20 5 І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.
Johannes John 1 20 6 Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,
Johannes John 1 20 7 і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...
Johannes John 1 20 8 Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.
Johannes John 1 20 9 Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.
Johannes John 1 20 10 І учні вернулися знову до себе.
Johannes John 1 20 11 А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.
Johannes John 1 20 12 І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...
Johannes John 1 20 13 І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...
Johannes John 1 20 14 І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...
Johannes John 1 20 15 Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!
Johannes John 1 20 16 Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!
Johannes John 1 20 17 Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!
Johannes John 1 20 18 Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...
Johannes John 1 20 19 Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!
Johannes John 1 20 20 І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.
Johannes John 1 20 21 Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!
Johannes John 1 20 22 Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!
Johannes John 1 20 23 Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!
Johannes John 1 20 24 А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.
Johannes John 1 20 25 Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!
Johannes John 1 20 26 За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!
Johannes John 1 20 27 Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!
Johannes John 1 20 28 А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
Johannes John 1 20 29 Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!
Johannes John 1 20 30 Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
Johannes John 1 20 31 Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!
Johannes John 1 21 1 Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверіядським. А з'явився отак.
Johannes John 1 21 2 Укупі були Симон Петро, і Хома, званий Близнюк, і Нафанаїл, із Кани Галілейської, і обидва сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.
Johannes John 1 21 3 Говорить їм Симон Петро: Піду риби вловити. Вони кажуть до нього: І ми підемо з тобою. І пішли вони, і всіли до човна. Та ночі тієї нічого вони не вловили.
Johannes John 1 21 4 А як ранок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то був Ісус.
Johannes John 1 21 5 Ісус тоді каже до них: Чи не маєте, діти, якоїсь поживи? Ні, вони відказали.
Johannes John 1 21 6 А Він їм сказав: Закиньте невода праворуч від човна, то й знайдете! Вони кинули, і вже не могли його витягнути із-за безлічі риби...
Johannes John 1 21 7 Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море...
Johannes John 1 21 8 Інші ж учні, що були недалеко від берега якихсь ліктів із двісті припливли човником, тягнучи невода з рибою.
Johannes John 1 21 9 А коли вони вийшли на землю, то бачать розложений жар, а на нім рибу й хліб.
Johannes John 1 21 10 Ісус каже до них: Принесіть тієї риби, що оце ви вловили!
Johannes John 1 21 11 Пішов Симон Петро та й на землю витягнув невода, повного риби великої, сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, не продерся проте невід.
Johannes John 1 21 12 Ісус каже до учнів: Ідіть, снідайте! А з учнів ніхто не наважився спитати Його: Хто Ти такий? Бо знали вони, що Господь то...
Johannes John 1 21 13 Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.
Johannes John 1 21 14 Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскрес.
Johannes John 1 21 15 Як вони вже поснідали, то Ісус промовляє до Симона Петра: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене більше цих? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси ягнята Мої!
Johannes John 1 21 16 І говорить йому Він удруге: Симоне, сину Йонин, чи ти любиш Мене? Той каже Йому: Так, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє йому: Паси вівці Мої!
Johannes John 1 21 17 Утретє Він каже йому: Симоне, сину Йонин, чи кохаєш Мене? Засмутився Петро, що спитав його втретє: Чи кохаєш Мене? І він каже Йому: Ти все відаєш, Господи, відаєш Ти, що кохаю Тебе! Промовляє до нього Ісус: Паси вівці Мої!
Johannes John 1 21 18 Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підперізувався, і ходив, куди ти бажав. А коли постарієш, свої руки простягнеш, і інший тебе підпереже, і поведе, куди не захочеш...
Johannes John 1 21 19 А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога прославить. Сказавши таке, Він говорить йому: Іди за Мною!
Johannes John 1 21 20 Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до лоня Йому був схилився й спитав: Хто, Господи, видасть Тебе?
Johannes John 1 21 21 Петро, як побачив того, говорить Ісусові: Господи, цей же що?
Johannes John 1 21 22 Промовляє до нього Ісус: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі? Ти йди за Мною!
Johannes John 1 21 23 І це слово рознеслось було між братами, що той учень не вмре. Проте Ісус не сказав йому, що не вмре, а: Якщо Я схотів, щоб він позостався, аж поки прийду, що до того тобі?
Johannes John 1 21 24 Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його!
Johannes John 1 21 25 Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь.
Apostelgeschichte Acts 1 1 1 Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,
Apostelgeschichte Acts 1 1 2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.
Apostelgeschichte Acts 1 1 3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.
Apostelgeschichte Acts 1 1 4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.
Apostelgeschichte Acts 1 1 5 Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!
Apostelgeschichte Acts 1 1 6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?
Apostelgeschichte Acts 1 1 7 А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.
Apostelgeschichte Acts 1 1 8 Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.
Apostelgeschichte Acts 1 1 9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...
Apostelgeschichte Acts 1 1 10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
Apostelgeschichte Acts 1 1 11 та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!
Apostelgeschichte Acts 1 1 12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
Apostelgeschichte Acts 1 1 13 А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
Apostelgeschichte Acts 1 1 14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
Apostelgeschichte Acts 1 1 15 Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:
Apostelgeschichte Acts 1 1 16 Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,
Apostelgeschichte Acts 1 1 17 бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.
Apostelgeschichte Acts 1 1 18 І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...
Apostelgeschichte Acts 1 1 19 І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.
Apostelgeschichte Acts 1 1 20 Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.
Apostelgeschichte Acts 1 1 21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,
Apostelgeschichte Acts 1 1 22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.
Apostelgeschichte Acts 1 1 23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.
Apostelgeschichte Acts 1 1 24 А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,
Apostelgeschichte Acts 1 1 25 щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.
Apostelgeschichte Acts 1 1 26 І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.
Apostelgeschichte Acts 1 2 1 Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі.
Apostelgeschichte Acts 1 2 2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
Apostelgeschichte Acts 1 2 3 І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів.
Apostelgeschichte Acts 1 2 4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
Apostelgeschichte Acts 1 2 5 Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
Apostelgeschichte Acts 1 2 6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...
Apostelgeschichte Acts 1 2 7 Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?
Apostelgeschichte Acts 1 2 8 Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?
Apostelgeschichte Acts 1 2 9 Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,
Apostelgeschichte Acts 1 2 10 і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,
Apostelgeschichte Acts 1 2 11 юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!
Apostelgeschichte Acts 1 2 12 І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?
Apostelgeschichte Acts 1 2 13 А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим!
Apostelgeschichte Acts 1 2 14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!
Apostelgeschichte Acts 1 2 15 Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня,
Apostelgeschichte Acts 1 2 16 а це те, що пророк Йоіл передрік:
Apostelgeschichte Acts 1 2 17 І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.
Apostelgeschichte Acts 1 2 18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!
Apostelgeschichte Acts 1 2 19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.
Apostelgeschichte Acts 1 2 20 Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
Apostelgeschichte Acts 1 2 21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться.
Apostelgeschichte Acts 1 2 22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
Apostelgeschichte Acts 1 2 23 Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили.
Apostelgeschichte Acts 1 2 24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.
Apostelgeschichte Acts 1 2 25 Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
Apostelgeschichte Acts 1 2 26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.
Apostelgeschichte Acts 1 2 27 Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
Apostelgeschichte Acts 1 2 28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!
Apostelgeschichte Acts 1 2 29 Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.
Apostelgeschichte Acts 1 2 30 А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон,
Apostelgeschichte Acts 1 2 31 у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління.
Apostelgeschichte Acts 1 2 32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
Apostelgeschichte Acts 1 2 33 А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
Apostelgeschichte Acts 1 2 34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,
Apostelgeschichte Acts 1 2 35 доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Apostelgeschichte Acts 1 2 36 Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви!
Apostelgeschichte Acts 1 2 37 Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття?
Apostelgeschichte Acts 1 2 38 А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете!
Apostelgeschichte Acts 1 2 39 Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.
Apostelgeschichte Acts 1 2 40 І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду!
Apostelgeschichte Acts 1 2 41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
Apostelgeschichte Acts 1 2 42 І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах.
Apostelgeschichte Acts 1 2 43 І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.
Apostelgeschichte Acts 1 2 44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.
Apostelgeschichte Acts 1 2 45 І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.
Apostelgeschichte Acts 1 2 46 І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,
Apostelgeschichte Acts 1 2 47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.
Apostelgeschichte Acts 1 3 1 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.
Apostelgeschichte Acts 1 3 2 І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
Apostelgeschichte Acts 1 3 3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.
Apostelgeschichte Acts 1 3 4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!
Apostelgeschichte Acts 1 3 5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
Apostelgeschichte Acts 1 3 6 Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!
Apostelgeschichte Acts 1 3 7 І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...
Apostelgeschichte Acts 1 3 8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!
Apostelgeschichte Acts 1 3 9 Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.
Apostelgeschichte Acts 1 3 10 І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!
Apostelgeschichte Acts 1 3 11 А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.
Apostelgeschichte Acts 1 3 12 І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?
Apostelgeschichte Acts 1 3 13 Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.
Apostelgeschichte Acts 1 3 14 Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.
Apostelgeschichte Acts 1 3 15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!
Apostelgeschichte Acts 1 3 16 І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.
Apostelgeschichte Acts 1 3 17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.
Apostelgeschichte Acts 1 3 18 А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.
Apostelgeschichte Acts 1 3 19 Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,
Apostelgeschichte Acts 1 3 20 щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,
Apostelgeschichte Acts 1 3 21 що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!
Apostelgeschichte Acts 1 3 22 Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!
Apostelgeschichte Acts 1 3 23 І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.
Apostelgeschichte Acts 1 3 24 Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.
Apostelgeschichte Acts 1 3 25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!
Apostelgeschichte Acts 1 3 26 Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!
Apostelgeschichte Acts 1 4 1 А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,
Apostelgeschichte Acts 1 4 2 обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.
Apostelgeschichte Acts 1 4 3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.
Apostelgeschichte Acts 1 4 4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.
Apostelgeschichte Acts 1 4 5 І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,
Apostelgeschichte Acts 1 4 6 і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.
Apostelgeschichte Acts 1 4 7 І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?
Apostelgeschichte Acts 1 4 8 Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!
Apostelgeschichte Acts 1 4 9 Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,
Apostelgeschichte Acts 1 4 10 нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!
Apostelgeschichte Acts 1 4 11 Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!
Apostelgeschichte Acts 1 4 12 І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.
Apostelgeschichte Acts 1 4 13 А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.
Apostelgeschichte Acts 1 4 14 Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.
Apostelgeschichte Acts 1 4 15 І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,
Apostelgeschichte Acts 1 4 16 говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.
Apostelgeschichte Acts 1 4 17 Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.
Apostelgeschichte Acts 1 4 18 І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.
Apostelgeschichte Acts 1 4 19 І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?
Apostelgeschichte Acts 1 4 20 Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!
Apostelgeschichte Acts 1 4 21 А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.
Apostelgeschichte Acts 1 4 22 Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.
Apostelgeschichte Acts 1 4 23 Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.
Apostelgeschichte Acts 1 4 24 Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!
Apostelgeschichte Acts 1 4 25 Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?
Apostelgeschichte Acts 1 4 26 Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.
Apostelgeschichte Acts 1 4 27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,
Apostelgeschichte Acts 1 4 28 учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.
Apostelgeschichte Acts 1 4 29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,
Apostelgeschichte Acts 1 4 30 коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.
Apostelgeschichte Acts 1 4 31 Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!
Apostelgeschichte Acts 1 4 32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.
Apostelgeschichte Acts 1 4 33 І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!
Apostelgeschichte Acts 1 4 34 Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,
Apostelgeschichte Acts 1 4 35 та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.
Apostelgeschichte Acts 1 4 36 Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,
Apostelgeschichte Acts 1 4 37 мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.
Apostelgeschichte Acts 1 5 1 А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,
Apostelgeschichte Acts 1 5 2 та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.
Apostelgeschichte Acts 1 5 3 І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?
Apostelgeschichte Acts 1 5 4 Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!
Apostelgeschichte Acts 1 5 5 Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!
Apostelgeschichte Acts 1 5 6 Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.
Apostelgeschichte Acts 1 5 7 І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.
Apostelgeschichte Acts 1 5 8 І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.
Apostelgeschichte Acts 1 5 9 До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...
Apostelgeschichte Acts 1 5 10 І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.
Apostelgeschichte Acts 1 5 11 І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...
Apostelgeschichte Acts 1 5 12 А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.
Apostelgeschichte Acts 1 5 13 А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.
Apostelgeschichte Acts 1 5 14 І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,
Apostelgeschichte Acts 1 5 15 так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.
Apostelgeschichte Acts 1 5 16 І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!
Apostelgeschichte Acts 1 5 17 А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,
Apostelgeschichte Acts 1 5 18 і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.
Apostelgeschichte Acts 1 5 19 Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:
Apostelgeschichte Acts 1 5 20 Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.
Apostelgeschichte Acts 1 5 21 Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.
Apostelgeschichte Acts 1 5 22 А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,
Apostelgeschichte Acts 1 5 23 говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!
Apostelgeschichte Acts 1 5 24 Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.
Apostelgeschichte Acts 1 5 25 Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.
Apostelgeschichte Acts 1 5 26 Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.
Apostelgeschichte Acts 1 5 27 Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:
Apostelgeschichte Acts 1 5 28 Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...
Apostelgeschichte Acts 1 5 29 Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!
Apostelgeschichte Acts 1 5 30 Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.
Apostelgeschichte Acts 1 5 31 Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.
Apostelgeschichte Acts 1 5 32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.
Apostelgeschichte Acts 1 5 33 Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...
Apostelgeschichte Acts 1 5 34 І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.
Apostelgeschichte Acts 1 5 35 І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.
Apostelgeschichte Acts 1 5 36 Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.
Apostelgeschichte Acts 1 5 37 Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.
Apostelgeschichte Acts 1 5 38 І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.
Apostelgeschichte Acts 1 5 39 А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.
Apostelgeschichte Acts 1 5 40 І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.
Apostelgeschichte Acts 1 5 41 А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.
Apostelgeschichte Acts 1 5 42 І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.
Apostelgeschichte Acts 1 6 1 Тими ж днями, як учнів намножилось, зачали нарікати на євреїв огречені, що в щоденному служінні їхні вдовиці занедбані.
Apostelgeschichte Acts 1 6 2 Тоді ті Дванадцять покликали багатьох учнів та й сказали: Нам не личить покинути Боже Слово, і служити при столах.
Apostelgeschichte Acts 1 6 3 Отож, браття, виглядіть ізпоміж себе сімох мужів доброї слави, повних Духа Святого та мудрости, їх поставимо на службу оцю.
Apostelgeschichte Acts 1 6 4 А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову.
Apostelgeschichte Acts 1 6 5 І всім людям сподобалося оце слово, і обрали Степана, мужа повного віри та Духа Святого, і Пилипа, і Прохора та Никанора, і Тимона та Пармена, і нововірця Миколу з Антіохії,
Apostelgeschichte Acts 1 6 6 їх поставили перед апостолів, і, помолившись, вони руки поклали на них.
Apostelgeschichte Acts 1 6 7 І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі.
Apostelgeschichte Acts 1 6 8 А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда.
Apostelgeschichte Acts 1 6 9 Тому дехто повстав із синагоги, що зветься лібертинська, і кірінейська, і олександрійська, та з тих, хто походить із Кілікії та з Азії, і зачали сперечатись із Степаном.
Apostelgeschichte Acts 1 6 10 Але встояти вони не могли проти мудрости й Духа, що він Ним говорив.
Apostelgeschichte Acts 1 6 11 Тоді вони підмовили людей, що казали, ніби чули, як він богозневажні слова говорив на Мойсея та Бога.
Apostelgeschichte Acts 1 6 12 І людей попідбурювали, і старших та книжників, і, напавши, схопили його, і припровадили в синедріон.
Apostelgeschichte Acts 1 6 13 Також свідків фальшивих поставили, які говорили: Чоловік оцей богозневажні слова безперестань говорить на це святе місце та проти Закону.
Apostelgeschichte Acts 1 6 14 Бо ми чули, як він говорив, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які передав нам Мойсей.
Apostelgeschichte Acts 1 6 15 Коли всі, хто в синедріоні сидів, на нього споглянули, то бачили лице його, як лице Ангола!
Apostelgeschichte Acts 1 7 1 Запитав тоді первосвященик: Чи це так?
Apostelgeschichte Acts 1 7 2 Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,
Apostelgeschichte Acts 1 7 3 і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.
Apostelgeschichte Acts 1 7 4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.
Apostelgeschichte Acts 1 7 5 Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.
Apostelgeschichte Acts 1 7 6 І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років.
Apostelgeschichte Acts 1 7 7 Але Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.
Apostelgeschichte Acts 1 7 8 І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.
Apostelgeschichte Acts 1 7 9 А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним,
Apostelgeschichte Acts 1 7 10 і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
Apostelgeschichte Acts 1 7 11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки.
Apostelgeschichte Acts 1 7 12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
Apostelgeschichte Acts 1 7 13 А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.
Apostelgeschichte Acts 1 7 14 Тоді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.
Apostelgeschichte Acts 1 7 15 І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
Apostelgeschichte Acts 1 7 16 І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.
Apostelgeschichte Acts 1 7 17 А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті,
Apostelgeschichte Acts 1 7 18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.
Apostelgeschichte Acts 1 7 19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
Apostelgeschichte Acts 1 7 20 Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці.
Apostelgeschichte Acts 1 7 21 А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
Apostelgeschichte Acts 1 7 22 І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.
Apostelgeschichte Acts 1 7 23 А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
Apostelgeschichte Acts 1 7 24 Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.
Apostelgeschichte Acts 1 7 25 Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.
Apostelgeschichte Acts 1 7 26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?
Apostelgeschichte Acts 1 7 27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю?
Apostelgeschichte Acts 1 7 28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?
Apostelgeschichte Acts 1 7 29 І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів.
Apostelgeschichte Acts 1 7 30 А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори.
Apostelgeschichte Acts 1 7 31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
Apostelgeschichte Acts 1 7 32 Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...
Apostelgeschichte Acts 1 7 33 І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
Apostelgeschichte Acts 1 7 34 Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.
Apostelgeschichte Acts 1 7 35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.
Apostelgeschichte Acts 1 7 36 Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині.
Apostelgeschichte Acts 1 7 37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!
Apostelgeschichte Acts 1 7 38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;
Apostelgeschichte Acts 1 7 39 що його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
Apostelgeschichte Acts 1 7 40 промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...
Apostelgeschichte Acts 1 7 41 І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.
Apostelgeschichte Acts 1 7 42 Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів?
Apostelgeschichte Acts 1 7 43 Ви ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон!
Apostelgeschichte Acts 1 7 44 У наших отців на пустині була скинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
Apostelgeschichte Acts 1 7 45 Її наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида.
Apostelgeschichte Acts 1 7 46 Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
Apostelgeschichte Acts 1 7 47 І Соломон збудував Йому дім.
Apostelgeschichte Acts 1 7 48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
Apostelgeschichte Acts 1 7 49 Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?
Apostelgeschichte Acts 1 7 50 Хіба не рука Моя все це створила?...
Apostelgeschichte Acts 1 7 51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
Apostelgeschichte Acts 1 7 52 Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
Apostelgeschichte Acts 1 7 53 ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...
Apostelgeschichte Acts 1 7 54 Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...
Apostelgeschichte Acts 1 7 55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
Apostelgeschichte Acts 1 7 56 і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...
Apostelgeschichte Acts 1 7 57 Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
Apostelgeschichte Acts 1 7 58 І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.
Apostelgeschichte Acts 1 7 59 І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...
Apostelgeschichte Acts 1 7 60 Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...
Apostelgeschichte Acts 1 8 1 А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.
Apostelgeschichte Acts 1 8 2 І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.
Apostelgeschichte Acts 1 8 3 А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...
Apostelgeschichte Acts 1 8 4 Ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.
Apostelgeschichte Acts 1 8 5 Ось Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.
Apostelgeschichte Acts 1 8 6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.
Apostelgeschichte Acts 1 8 7 Із багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.
Apostelgeschichte Acts 1 8 8 І радість велика в тім місті була!
Apostelgeschichte Acts 1 8 9 Був один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.
Apostelgeschichte Acts 1 8 10 Його слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!
Apostelgeschichte Acts 1 8 11 Його ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.
Apostelgeschichte Acts 1 8 12 Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.
Apostelgeschichte Acts 1 8 13 Увірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.
Apostelgeschichte Acts 1 8 14 Як зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.
Apostelgeschichte Acts 1 8 15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,
Apostelgeschichte Acts 1 8 16 бо ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.
Apostelgeschichte Acts 1 8 17 Тоді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!
Apostelgeschichte Acts 1 8 18 Як побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,
Apostelgeschichte Acts 1 8 19 і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!
Apostelgeschichte Acts 1 8 20 Та промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!
Apostelgeschichte Acts 1 8 21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
Apostelgeschichte Acts 1 8 22 Тож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!
Apostelgeschichte Acts 1 8 23 Бо я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.
Apostelgeschichte Acts 1 8 24 А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...
Apostelgeschichte Acts 1 8 25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.
Apostelgeschichte Acts 1 8 26 А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.
Apostelgeschichte Acts 1 8 27 І, вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,
Apostelgeschichte Acts 1 8 28 вертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.
Apostelgeschichte Acts 1 8 29 А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.
Apostelgeschichte Acts 1 8 30 Пилип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?
Apostelgeschichte Acts 1 8 31 А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
Apostelgeschichte Acts 1 8 32 А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!
Apostelgeschichte Acts 1 8 33 У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...
Apostelgeschichte Acts 1 8 34 Відізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?
Apostelgeschichte Acts 1 8 35 А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.
Apostelgeschichte Acts 1 8 36 І, як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?
Apostelgeschichte Acts 1 8 37 А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!
Apostelgeschichte Acts 1 8 38 І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.
Apostelgeschichte Acts 1 8 39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.
Apostelgeschichte Acts 1 8 40 А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.
Apostelgeschichte Acts 1 9 1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
Apostelgeschichte Acts 1 9 2 попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.
Apostelgeschichte Acts 1 9 3 А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,
Apostelgeschichte Acts 1 9 4 а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
Apostelgeschichte Acts 1 9 5 А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!
Apostelgeschichte Acts 1 9 6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!
Apostelgeschichte Acts 1 9 7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.
Apostelgeschichte Acts 1 9 8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.
Apostelgeschichte Acts 1 9 9 І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.
Apostelgeschichte Acts 1 9 10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!
Apostelgeschichte Acts 1 9 11 Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,
Apostelgeschichte Acts 1 9 12 і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...
Apostelgeschichte Acts 1 9 13 Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
Apostelgeschichte Acts 1 9 14 І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.
Apostelgeschichte Acts 1 9 15 І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.
Apostelgeschichte Acts 1 9 16 Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.
Apostelgeschichte Acts 1 9 17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!
Apostelgeschichte Acts 1 9 18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,
Apostelgeschichte Acts 1 9 19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
Apostelgeschichte Acts 1 9 20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,
Apostelgeschichte Acts 1 9 21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?
Apostelgeschichte Acts 1 9 22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.
Apostelgeschichte Acts 1 9 23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
Apostelgeschichte Acts 1 9 24 та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.
Apostelgeschichte Acts 1 9 25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.
Apostelgeschichte Acts 1 9 26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
Apostelgeschichte Acts 1 9 27 Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.
Apostelgeschichte Acts 1 9 28 І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.
Apostelgeschichte Acts 1 9 29 Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.
Apostelgeschichte Acts 1 9 30 Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.
Apostelgeschichte Acts 1 9 31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.
Apostelgeschichte Acts 1 9 32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
Apostelgeschichte Acts 1 9 33 Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.
Apostelgeschichte Acts 1 9 34 І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...
Apostelgeschichte Acts 1 9 35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.
Apostelgeschichte Acts 1 9 36 А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.
Apostelgeschichte Acts 1 9 37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.
Apostelgeschichte Acts 1 9 38 А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!
Apostelgeschichte Acts 1 9 39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.
Apostelgeschichte Acts 1 9 40 Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...
Apostelgeschichte Acts 1 9 41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
Apostelgeschichte Acts 1 9 42 А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.
Apostelgeschichte Acts 1 9 43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.
Apostelgeschichte Acts 1 10 1 Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.
Apostelgeschichte Acts 1 10 2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.
Apostelgeschichte Acts 1 10 3 Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!
Apostelgeschichte Acts 1 10 4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.
Apostelgeschichte Acts 1 10 5 Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.
Apostelgeschichte Acts 1 10 6 Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.
Apostelgeschichte Acts 1 10 7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,
Apostelgeschichte Acts 1 10 8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.
Apostelgeschichte Acts 1 10 9 А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
Apostelgeschichte Acts 1 10 10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,
Apostelgeschichte Acts 1 10 11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
Apostelgeschichte Acts 1 10 12 У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.
Apostelgeschichte Acts 1 10 13 І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!
Apostelgeschichte Acts 1 10 14 А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!
Apostelgeschichte Acts 1 10 15 І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
Apostelgeschichte Acts 1 10 16 І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.
Apostelgeschichte Acts 1 10 17 Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,
Apostelgeschichte Acts 1 10 18 і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?
Apostelgeschichte Acts 1 10 19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.
Apostelgeschichte Acts 1 10 20 Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!
Apostelgeschichte Acts 1 10 21 І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?
Apostelgeschichte Acts 1 10 22 А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.
Apostelgeschichte Acts 1 10 23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.
Apostelgeschichte Acts 1 10 24 І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.
Apostelgeschichte Acts 1 10 25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
Apostelgeschichte Acts 1 10 26 Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!
Apostelgeschichte Acts 1 10 27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
Apostelgeschichte Acts 1 10 28 і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.
Apostelgeschichte Acts 1 10 29 Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?
Apostelgeschichte Acts 1 10 30 А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
Apostelgeschichte Acts 1 10 31 й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.
Apostelgeschichte Acts 1 10 32 Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.
Apostelgeschichte Acts 1 10 33 Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.
Apostelgeschichte Acts 1 10 34 А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя,
Apostelgeschichte Acts 1 10 35 але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду.
Apostelgeschichte Acts 1 10 36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.
Apostelgeschichte Acts 1 10 37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
Apostelgeschichte Acts 1 10 38 Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
Apostelgeschichte Acts 1 10 39 І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши...
Apostelgeschichte Acts 1 10 40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
Apostelgeschichte Acts 1 10 41 не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
Apostelgeschichte Acts 1 10 42 І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
Apostelgeschichte Acts 1 10 43 Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.
Apostelgeschichte Acts 1 10 44 Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.
Apostelgeschichte Acts 1 10 45 А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!
Apostelgeschichte Acts 1 10 46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:
Apostelgeschichte Acts 1 10 47 Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?
Apostelgeschichte Acts 1 10 48 І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
Apostelgeschichte Acts 1 11 1 Почули ж апостоли й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли Слово Боже.
Apostelgeschichte Acts 1 11 2 І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрізання,
Apostelgeschichte Acts 1 11 3 кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав із ними?
Apostelgeschichte Acts 1 11 4 Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
Apostelgeschichte Acts 1 11 5 Був я в місті йоппійськім і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
Apostelgeschichte Acts 1 11 6 Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
Apostelgeschichte Acts 1 11 7 І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!
Apostelgeschichte Acts 1 11 8 А я відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого в уста мої не ввіходило!
Apostelgeschichte Acts 1 11 9 І відповів мені голос із неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
Apostelgeschichte Acts 1 11 10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
Apostelgeschichte Acts 1 11 11 І ось три чоловіки, посланці з Кесарії до мене, перед домом, де був я, спинилися зараз.
Apostelgeschichte Acts 1 11 12 І сказав мені Дух іти з ними без жадного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
Apostelgeschichte Acts 1 11 13 І він нам розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і сказав: Пошли до Йоппії, та приклич того Симона, що зветься Петром,
Apostelgeschichte Acts 1 11 14 він слова тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій.
Apostelgeschichte Acts 1 11 15 А як я промовляв, злинув на них Святий Дух, як спочатку й на нас.
Apostelgeschichte Acts 1 11 16 І я згадав слово Господнє, як Він говорив: Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим.
Apostelgeschichte Acts 1 11 17 Отож, коли Бог дав однаковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заперечити Богові?
Apostelgeschichte Acts 1 11 18 І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!
Apostelgeschichte Acts 1 11 19 А ті, хто розпорошився від переслідування, що знялося було через Степана, перейшли навіть до Фінікії, і Кіпру, і Антіохії, не звістуючи слова нікому, крім юдеїв.
Apostelgeschichte Acts 1 11 20 А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кірінеї, що до Антіохії прийшли, і промовляли й до греків, благовістячи про Господа Ісуса.
Apostelgeschichte Acts 1 11 21 І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
Apostelgeschichte Acts 1 11 22 І вістка про них досягла до вух єрусалимської Церкви, і до Антіохії послали Варнаву.
Apostelgeschichte Acts 1 11 23 А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
Apostelgeschichte Acts 1 11 24 Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато народу до Господа!
Apostelgeschichte Acts 1 11 25 Після того подався Варнава до Тарсу, щоб Савла шукати.
Apostelgeschichte Acts 1 11 26 А знайшовши, привів в Антіохію. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів.
Apostelgeschichte Acts 1 11 27 Прибули ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохії.
Apostelgeschichte Acts 1 11 28 І встав один з них, на ймення Агав, і Духом прорік, що голод великий у цілому світі настане, як за Клавдія був.
Apostelgeschichte Acts 1 11 29 Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
Apostelgeschichte Acts 1 11 30 Що й зробили, через руки Варнави та Савла, пославши до старших.
Apostelgeschichte Acts 1 12 1 А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.
Apostelgeschichte Acts 1 12 2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.
Apostelgeschichte Acts 1 12 3 А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.
Apostelgeschichte Acts 1 12 4 І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.
Apostelgeschichte Acts 1 12 5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.
Apostelgeschichte Acts 1 12 6 А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.
Apostelgeschichte Acts 1 12 7 І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.
Apostelgeschichte Acts 1 12 8 А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.
Apostelgeschichte Acts 1 12 9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.
Apostelgeschichte Acts 1 12 10 Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.
Apostelgeschichte Acts 1 12 11 Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.
Apostelgeschichte Acts 1 12 12 А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.
Apostelgeschichte Acts 1 12 13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,
Apostelgeschichte Acts 1 12 14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...
Apostelgeschichte Acts 1 12 15 А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!
Apostelgeschichte Acts 1 12 16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.
Apostelgeschichte Acts 1 12 17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.
Apostelgeschichte Acts 1 12 18 Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.
Apostelgeschichte Acts 1 12 19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.
Apostelgeschichte Acts 1 12 20 А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.
Apostelgeschichte Acts 1 12 21 Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.
Apostelgeschichte Acts 1 12 22 А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!
Apostelgeschichte Acts 1 12 23 І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...
Apostelgeschichte Acts 1 12 24 Слово ж Боже росло та помножувалось.
Apostelgeschichte Acts 1 12 25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.
Apostelgeschichte Acts 1 13 1 А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ніґер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл.
Apostelgeschichte Acts 1 13 2 Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх!
Apostelgeschichte Acts 1 13 3 Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили.
Apostelgeschichte Acts 1 13 4 Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули.
Apostelgeschichte Acts 1 13 5 Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана.
Apostelgeschichte Acts 1 13 6 А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус.
Apostelgeschichte Acts 1 13 7 Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова.
Apostelgeschichte Acts 1 13 8 Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула.
Apostelgeschichte Acts 1 13 9 Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув,
Apostelgeschichte Acts 1 13 10 і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг?
Apostelgeschichte Acts 1 13 11 І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора...
Apostelgeschichte Acts 1 13 12 Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній!
Apostelgeschichte Acts 1 13 13 І, як від Пафа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пергію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму.
Apostelgeschichte Acts 1 13 14 А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали.
Apostelgeschichte Acts 1 13 15 А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послали до них, переказуючи: Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте!
Apostelgeschichte Acts 1 13 16 Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: Послухайте, мужі ізраїльтяни, та ви, богобійні!
Apostelgeschichte Acts 1 13 17 Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив народ, як він перебував у єгипетськім краї, і рукою потужною вивів їх із нього,
Apostelgeschichte Acts 1 13 18 і літ із сорок Він їх годував у пустині,
Apostelgeschichte Acts 1 13 19 а вигубивши сім народів в землі ханаанській, поділив жеребком їхню землю між ними,
Apostelgeschichte Acts 1 13 20 майже що по чотириста й п'ятидесяти роках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів давав.
Apostelgeschichte Acts 1 13 21 А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років.
Apostelgeschichte Acts 1 13 22 А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде.
Apostelgeschichte Acts 1 13 23 За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасіння Ізраїлеві,
Apostelgeschichte Acts 1 13 24 як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння.
Apostelgeschichte Acts 1 13 25 А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний.
Apostelgeschichte Acts 1 13 26 Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього.
Apostelgeschichte Acts 1 13 27 Бо мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом,
Apostelgeschichte Acts 1 13 28 і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його.
Apostelgeschichte Acts 1 13 29 Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали.
Apostelgeschichte Acts 1 13 30 Але Бог воскресив Його з мертвих!
Apostelgeschichte Acts 1 13 31 Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми.
Apostelgeschichte Acts 1 13 32 І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям,
Apostelgeschichte Acts 1 13 33 що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив!
Apostelgeschichte Acts 1 13 34 А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були!
Apostelgeschichte Acts 1 13 35 Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
Apostelgeschichte Acts 1 13 36 Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.
Apostelgeschichte Acts 1 13 37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.
Apostelgeschichte Acts 1 13 38 Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам.
Apostelgeschichte Acts 1 13 39 І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий.
Apostelgeschichte Acts 1 13 40 Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене:
Apostelgeschichte Acts 1 13 41 Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам!
Apostelgeschichte Acts 1 13 42 А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова.
Apostelgeschichte Acts 1 13 43 А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій.
Apostelgeschichte Acts 1 13 44 А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.
Apostelgeschichte Acts 1 13 45 Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати.
Apostelgeschichte Acts 1 13 46 Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось.
Apostelgeschichte Acts 1 13 47 Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі!
Apostelgeschichte Acts 1 13 48 А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували.
Apostelgeschichte Acts 1 13 49 І ширилось Слово Господнє по цілій країні.
Apostelgeschichte Acts 1 13 50 Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі.
Apostelgeschichte Acts 1 13 51 Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію.
Apostelgeschichte Acts 1 13 52 А учні сповнялися радощів і Духа Святого.
Apostelgeschichte Acts 1 14 1 І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.
Apostelgeschichte Acts 1 14 2 Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.
Apostelgeschichte Acts 1 14 3 Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.
Apostelgeschichte Acts 1 14 4 А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.
Apostelgeschichte Acts 1 14 5 Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,
Apostelgeschichte Acts 1 14 6 то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,
Apostelgeschichte Acts 1 14 7 і Євангелію там звіщали.
Apostelgeschichte Acts 1 14 8 А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.
Apostelgeschichte Acts 1 14 9 Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,
Apostelgeschichte Acts 1 14 10 то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...
Apostelgeschichte Acts 1 14 11 А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...
Apostelgeschichte Acts 1 14 12 І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.
Apostelgeschichte Acts 1 14 13 А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.
Apostelgeschichte Acts 1 14 14 Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи
Apostelgeschichte Acts 1 14 15 та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
Apostelgeschichte Acts 1 14 16 За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,
Apostelgeschichte Acts 1 14 17 але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.
Apostelgeschichte Acts 1 14 18 І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.
Apostelgeschichte Acts 1 14 19 А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...
Apostelgeschichte Acts 1 14 20 Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.
Apostelgeschichte Acts 1 14 21 І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,
Apostelgeschichte Acts 1 14 22 душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.
Apostelgeschichte Acts 1 14 23 І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.
Apostelgeschichte Acts 1 14 24 Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;
Apostelgeschichte Acts 1 14 25 і, звістивши Господнє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,
Apostelgeschichte Acts 1 14 26 а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані на діло, що його й закінчили.
Apostelgeschichte Acts 1 14 27 А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.
Apostelgeschichte Acts 1 14 28 І перебували вони немалий час із учнями.
Apostelgeschichte Acts 1 15 1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.
Apostelgeschichte Acts 1 15 2 Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
Apostelgeschichte Acts 1 15 3 Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.
Apostelgeschichte Acts 1 15 4 Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.
Apostelgeschichte Acts 1 15 5 Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.
Apostelgeschichte Acts 1 15 6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.
Apostelgeschichte Acts 1 15 7 Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.
Apostelgeschichte Acts 1 15 8 І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
Apostelgeschichte Acts 1 15 9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
Apostelgeschichte Acts 1 15 10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?
Apostelgeschichte Acts 1 15 11 Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.
Apostelgeschichte Acts 1 15 12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!
Apostelgeschichte Acts 1 15 13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.
Apostelgeschichte Acts 1 15 14 Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.
Apostelgeschichte Acts 1 15 15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:
Apostelgeschichte Acts 1 15 16 Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
Apostelgeschichte Acts 1 15 17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!
Apostelgeschichte Acts 1 15 18 Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.
Apostelgeschichte Acts 1 15 19 Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,
Apostelgeschichte Acts 1 15 20 але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.
Apostelgeschichte Acts 1 15 21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.
Apostelgeschichte Acts 1 15 22 Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,
Apostelgeschichte Acts 1 15 23 написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!
Apostelgeschichte Acts 1 15 24 Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
Apostelgeschichte Acts 1 15 25 то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,
Apostelgeschichte Acts 1 15 26 людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
Apostelgeschichte Acts 1 15 27 Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
Apostelgeschichte Acts 1 15 28 Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:
Apostelgeschichte Acts 1 15 29 стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...
Apostelgeschichte Acts 1 15 30 Посланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.
Apostelgeschichte Acts 1 15 31 А перечитавши, раділи з потішення того.
Apostelgeschichte Acts 1 15 32 А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.
Apostelgeschichte Acts 1 15 33 А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
Apostelgeschichte Acts 1 15 34 Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
Apostelgeschichte Acts 1 15 35 А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.
Apostelgeschichte Acts 1 15 36 А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.
Apostelgeschichte Acts 1 15 37 А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.
Apostelgeschichte Acts 1 15 38 Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
Apostelgeschichte Acts 1 15 39 І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.
Apostelgeschichte Acts 1 15 40 А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.
Apostelgeschichte Acts 1 15 41 І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.
Apostelgeschichte Acts 1 16 1 І прибув він у Дервію й Лістру. І ото був там один учень, на ім'я Тимофій, син наверненої однієї юдеянки, а батько був геллен.
Apostelgeschichte Acts 1 16 2 Добре свідоцтво про нього давали брати, що були в Лістрі та в Іконії.
Apostelgeschichte Acts 1 16 3 Павло захотів його взяти з собою, і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був геллен.
Apostelgeschichte Acts 1 16 4 Як міста ж переходили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постанови, які видали в Єрусалимі апостоли та старші.
Apostelgeschichte Acts 1 16 5 А Церкви зміцнювалися в вірі, і щоденно зростали кількістю.
Apostelgeschichte Acts 1 16 6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну галатську.
Apostelgeschichte Acts 1 16 7 Дійшовши ж до Мізії, хотіли піти до Вітінії, та їм не дозволив Дух Ісусів.
Apostelgeschichte Acts 1 16 8 Обминувши ж Мізію, прибули до Троади.
Apostelgeschichte Acts 1 16 9 І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македонянин став перед ним і благав його, кажучи: Прийди в Македонію, і нам поможи!
Apostelgeschichte Acts 1 16 10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македонію, зрозумівши, що Господь нас покликав звіщати їм Євангелію.
Apostelgeschichte Acts 1 16 11 Тож відпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя,
Apostelgeschichte Acts 1 16 12 звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька.
Apostelgeschichte Acts 1 16 13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились.
Apostelgeschichte Acts 1 16 14 Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.
Apostelgeschichte Acts 1 16 15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.
Apostelgeschichte Acts 1 16 16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм.
Apostelgeschichte Acts 1 16 17 Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!
Apostelgeschichte Acts 1 16 18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім'я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.
Apostelgeschichte Acts 1 16 19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших.
Apostelgeschichte Acts 1 16 20 Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,
Apostelgeschichte Acts 1 16 21 і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.
Apostelgeschichte Acts 1 16 22 І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти.
Apostelgeschichte Acts 1 16 23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.
Apostelgeschichte Acts 1 16 24 Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в'язниці, а їхні ноги забив у колоди.
Apostelgeschichte Acts 1 16 25 А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх.
Apostelgeschichte Acts 1 16 26 І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...
Apostelgeschichte Acts 1 16 27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені.
Apostelgeschichte Acts 1 16 28 А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!
Apostelgeschichte Acts 1 16 29 Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили.
Apostelgeschichte Acts 1 16 30 І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?
Apostelgeschichte Acts 1 16 31 А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.
Apostelgeschichte Acts 1 16 32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його.
Apostelgeschichte Acts 1 16 33 І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні.
Apostelgeschichte Acts 1 16 34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.
Apostelgeschichte Acts 1 16 35 А коли настав день, то прислали начальники слуг поліційних, наказуючи: Відпусти тих людей!
Apostelgeschichte Acts 1 16 36 І сказав той в'язничний дозорець слова ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. Отож, вийдіть тепер та й з миром ідіть!
Apostelgeschichte Acts 1 16 37 А Павло відказав їм: Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі прийдуть, та й виведуть нас!
Apostelgeschichte Acts 1 16 38 Ці ж слова поліційні слуги донесли начальникам. А ті налякались, почувши, що римляни вони.
Apostelgeschichte Acts 1 16 39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли.
Apostelgeschichte Acts 1 16 40 І, вийшовши з в'язниці, прибули вони до Лідії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли.
Apostelgeschichte Acts 1 17 1 Як вони перейшли Амфіполь й Аполлонію, то прийшли до Солуня, де була синагога юдейська.
Apostelgeschichte Acts 1 17 2 І Павло, за звичаєм своїм, до них увійшов, і з ними змагавсь три суботі з Писання,
Apostelgeschichte Acts 1 17 3 виказуючи та доводячи, що мусів Христос постраждати й воскреснути з мертвих, і що Христос Той Ісус, про Якого я вам проповідую.
Apostelgeschichte Acts 1 17 4 І ввірували дехто з них і до Павла та до Сили пристали, безліч побожних із гелленів та немало з шляхетних жінок.
Apostelgeschichte Acts 1 17 5 А невірні юдеї були запалилися заздрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіговисько та й бунтували те місто, а набігши на хату Ясонову, шукали апостолів, щоб до натовпу вивести їх.
Apostelgeschichte Acts 1 17 6 А як їх не знайшли, потягли до начальників міста Ясона та декого з братті, кричачи: Ті, що світ сколотили, і сюди ось вони поприходили!
Apostelgeschichte Acts 1 17 7 А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, говорячи, ніби інший є цар Ісус...
Apostelgeschichte Acts 1 17 8 І вони зворохобили народ та начальників міста, що слухали це.
Apostelgeschichte Acts 1 17 9 Але, узявши поруку з Ясона та з інших, вони їх відпустили.
Apostelgeschichte Acts 1 17 10 А брати відіслали негайно вночі Павла й Силу до Верії. І, прибувши вони, пішли в синагогу юдейську.
Apostelgeschichte Acts 1 17 11 Ці були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є.
Apostelgeschichte Acts 1 17 12 Тож багато із них тоді ввірували, і з почесних гелленських жінок та немало із мужів.
Apostelgeschichte Acts 1 17 13 Як солунські ж юдеї довідалися, що Павло проповідує Боже Слово й у Верії, прибули вони, і там баламутили та бунтували народ.
Apostelgeschichte Acts 1 17 14 Тоді браття негайно Павла відпустили, щоб до моря йшов; а Сила та Тимофій позосталися там.
Apostelgeschichte Acts 1 17 15 А ті, що Павла відпроваджували, провели його аж до Атен, а прийнявши наказа про Силу та Тимофія, щоб до нього вернулися якнайшвидше, відбули.
Apostelgeschichte Acts 1 17 16 Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.
Apostelgeschichte Acts 1 17 17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними.
Apostelgeschichte Acts 1 17 18 А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.
Apostelgeschichte Acts 1 17 19 І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти?
Apostelgeschichte Acts 1 17 20 Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?
Apostelgeschichte Acts 1 17 21 А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.
Apostelgeschichte Acts 1 17 22 Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.
Apostelgeschichte Acts 1 17 23 Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.
Apostelgeschichte Acts 1 17 24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,
Apostelgeschichte Acts 1 17 25 і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.
Apostelgeschichte Acts 1 17 26 І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,
Apostelgeschichte Acts 1 17 27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.
Apostelgeschichte Acts 1 17 28 Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!
Apostelgeschichte Acts 1 17 29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.
Apostelgeschichte Acts 1 17 30 Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,
Apostelgeschichte Acts 1 17 31 бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.
Apostelgeschichte Acts 1 17 32 Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...
Apostelgeschichte Acts 1 17 33 Так вийшов Павло з-поміж них.
Apostelgeschichte Acts 1 17 34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними.
Apostelgeschichte Acts 1 18 1 Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.
Apostelgeschichte Acts 1 18 2 І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,
Apostelgeschichte Acts 1 18 3 а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.
Apostelgeschichte Acts 1 18 4 І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.
Apostelgeschichte Acts 1 18 5 А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.
Apostelgeschichte Acts 1 18 6 Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.
Apostelgeschichte Acts 1 18 7 І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.
Apostelgeschichte Acts 1 18 8 А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.
Apostelgeschichte Acts 1 18 9 Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,
Apostelgeschichte Acts 1 18 10 бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.
Apostelgeschichte Acts 1 18 11 І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.
Apostelgeschichte Acts 1 18 12 А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,
Apostelgeschichte Acts 1 18 13 кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!
Apostelgeschichte Acts 1 18 14 Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.
Apostelgeschichte Acts 1 18 15 Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.
Apostelgeschichte Acts 1 18 16 І прогнав їх від суду.
Apostelgeschichte Acts 1 18 17 Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.
Apostelgeschichte Acts 1 18 18 А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.
Apostelgeschichte Acts 1 18 19 І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.
Apostelgeschichte Acts 1 18 20 Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,
Apostelgeschichte Acts 1 18 21 але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.
Apostelgeschichte Acts 1 18 22 І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.
Apostelgeschichte Acts 1 18 23 І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фріґію, та всіх учнів зміцняючи.
Apostelgeschichte Acts 1 18 24 Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.
Apostelgeschichte Acts 1 18 25 Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.
Apostelgeschichte Acts 1 18 26 І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.
Apostelgeschichte Acts 1 18 27 А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,
Apostelgeschichte Acts 1 18 28 бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.
Apostelgeschichte Acts 1 19 1 І сталося, що коли Аполлос перебував у Коринті, то Павло, перейшовши горішні країни, прибув до Ефесу, і деяких учнів знайшов,
Apostelgeschichte Acts 1 19 2 та й спитав їх: Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий!
Apostelgeschichte Acts 1 19 3 І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрищення.
Apostelgeschichte Acts 1 19 4 І промовив Павло: Таж Іван христив хрищенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса.
Apostelgeschichte Acts 1 19 5 Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса.
Apostelgeschichte Acts 1 19 6 А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!
Apostelgeschichte Acts 1 19 7 А всіх їх було чоловіка з дванадцять.
Apostelgeschichte Acts 1 19 8 А до синагоги ввійшовши, промовляв він відважно, три місяці про Боже Царство навчаючи та переконуючи.
Apostelgeschichte Acts 1 19 9 А коли опиралися дехто й не вірували, і дорогу Господню лихословили перед народом, то він їх покинув і виділив учнів, і щодня проповідував у школі одного Тирана.
Apostelgeschichte Acts 1 19 10 Це ж два роки продовжувалось, так що всі, хто замешкував в Азії, юдеї та геллени, слухали слово про Господа.
Apostelgeschichte Acts 1 19 11 І Бог чуда чинив надзвичайні руками Павловими,
Apostelgeschichte Acts 1 19 12 так що навіть хустки й пояси з його тіла приносили хворим, і хвороби їх кидали, і духи лукаві виходили з них.
Apostelgeschichte Acts 1 19 13 Дехто ж із мандрівних ворожбитів юдейських зачали закликати Ім'я Господа Ісуса над тими, хто мав злих духів, проказуючи: Заклинаємо вас Ісусом, Якого Павло проповідує!
Apostelgeschichte Acts 1 19 14 Це ж робили якісь сім синів юдейського первосвященика Скеви.
Apostelgeschichte Acts 1 19 15 Відповів же злий дух і сказав їм: Я знаю Ісуса, і знаю Павла, а ви хто такі?
Apostelgeschichte Acts 1 19 16 І скочив на них чоловік, що в ньому злий дух був, і, перемігши обох, подужав їх так, що втекли вони з дому нагі та поранені.
Apostelgeschichte Acts 1 19 17 І це стало відоме юдеям та гелленам, усім, що в Ефесі замешкують, і острах напав на всіх їх, і славилося Ім'я Господа Ісуса.
Apostelgeschichte Acts 1 19 18 І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
Apostelgeschichte Acts 1 19 19 І багато-хто з тих, що займалися чарами, позносили книги свої та й перед усіма попалили. І злічили ціну їх, і вийшло на срібло п'ятдесят тисяч драхм.
Apostelgeschichte Acts 1 19 20 Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово!
Apostelgeschichte Acts 1 19 21 А як сповнилось це, Павло в Дусі задумав перейти Македонію та Ахаю, та й удатись у Єрусалим, говорячи: Як побуду я там, то треба мені й Рим побачити.
Apostelgeschichte Acts 1 19 22 Тож він послав у Македонію двох із тих, що служили йому, Тимофія й Ераста, а сам позостався якийсь час ув Азії.
Apostelgeschichte Acts 1 19 23 І розрух чималий був стався там часу того за Господню дорогу.
Apostelgeschichte Acts 1 19 24 Бо один золотар, Дмитро на ім'я, що робив срібляні Артемідині храмки, та ремісникам заробіток чималий давав,
Apostelgeschichte Acts 1 19 25 згромадив він їх і ще інших подібних робітників, та й промовив: Ви знаєте, мужі, що з цього ремесла заробіток ми маємо.
Apostelgeschichte Acts 1 19 26 І ви бачите й чуєте, що не тільки в Ефесі, але мало не в усій Азії цей Павло збаламутив і відвернув багатенно народу, говорячи, ніби то не боги, що руками пороблені.
Apostelgeschichte Acts 1 19 27 І не тільки оце нам загрожує, що прийде зайняття в упадок, а й храм богині великої Артеміди в ніщо зарахується, і буде зруйнована й велич тієї, що шанує її ціла Азія та цілий світ.
Apostelgeschichte Acts 1 19 28 Почувши ж оце, вони переповнились гнівом, та й стали кричати, говорячи: Артеміда ефеська велика!
Apostelgeschichte Acts 1 19 29 І місто наповнилось заколотом. І кинулися однодушно до видовища, схопивши Павлових супутників Гая та Аристарха, македонян.
Apostelgeschichte Acts 1 19 30 Як Павло ж хотів у народ увійти, то учні його не пустили.
Apostelgeschichte Acts 1 19 31 Також дехто з азійських начальників, що були йому приятелі, послали до нього й просили, щоб він не вдававсь на видовище.
Apostelgeschichte Acts 1 19 32 І кожен що інше кричав, бо збори бурхливі були, і багатенно з них навіть не знали, чого ради зібралися.
Apostelgeschichte Acts 1 19 33 А з народу взяли Олександра, бо юдеї його висували. І Олександер дав знака рукою, і хотів виправдатися перед народом.
Apostelgeschichte Acts 1 19 34 А коли розпізнали, що юдеянин він, то злилися всі в один голос, і годин зо дві гукали: Артеміда ефеська велика!
Apostelgeschichte Acts 1 19 35 А як писар міський заспокоїв народ, то промовив: Мужі ефеські, яка ж то людина не знає, що місто Ефес то храмовий доглядач Артеміди великої й її образу, упалого з неба?
Apostelgeschichte Acts 1 19 36 Коли ж цьому перечити не можна, то потрібно вам бути спокійними, і не робити необачно нічого.
Apostelgeschichte Acts 1 19 37 А ви ж привели цих людей, що ані святокрадці, ані вашої богині не зневажили.
Apostelgeschichte Acts 1 19 38 Отож, як Дмитро та його ремісники мають справу на кого, то суди є на ринку й проконсули, один одного хай позивають.
Apostelgeschichte Acts 1 19 39 А коли чогось іншого допоминаєтеся, то те вирішиться на законнім зібранні.
Apostelgeschichte Acts 1 19 40 Бо ось є небезпека, що нас за сьогоднішній розрух оскаржити можуть, і немає жадної причини, якою могли б виправдати це зборище.
Apostelgeschichte Acts 1 19 41 (19-40) І, промовивши це, розпустив він громаду.
Apostelgeschichte Acts 1 20 1 А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.
Apostelgeschichte Acts 1 20 2 Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади,
Apostelgeschichte Acts 1 20 3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.
Apostelgeschichte Acts 1 20 4 Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв'янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим.
Apostelgeschichte Acts 1 20 5 Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді.
Apostelgeschichte Acts 1 20 6 А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили.
Apostelgeschichte Acts 1 20 7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.
Apostelgeschichte Acts 1 20 8 А в горниці, де зібралися ми, було багато світел.
Apostelgeschichte Acts 1 20 9 Юнак же один, Євтих на ім'я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого...
Apostelgeschichte Acts 1 20 10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому!
Apostelgeschichte Acts 1 20 11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув.
Apostelgeschichte Acts 1 20 12 А хлопця живим привели, і зраділи немало.
Apostelgeschichte Acts 1 20 13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.
Apostelgeschichte Acts 1 20 14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену.
Apostelgeschichte Acts 1 20 15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету.
Apostelgeschichte Acts 1 20 16 Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.
Apostelgeschichte Acts 1 20 17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
Apostelgeschichte Acts 1 20 18 І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,
Apostelgeschichte Acts 1 20 19 і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,
Apostelgeschichte Acts 1 20 20 як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.
Apostelgeschichte Acts 1 20 21 І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.
Apostelgeschichte Acts 1 20 22 І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,
Apostelgeschichte Acts 1 20 23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...
Apostelgeschichte Acts 1 20 24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.
Apostelgeschichte Acts 1 20 25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...
Apostelgeschichte Acts 1 20 26 Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,
Apostelgeschichte Acts 1 20 27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
Apostelgeschichte Acts 1 20 28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
Apostelgeschichte Acts 1 20 29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
Apostelgeschichte Acts 1 20 30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...
Apostelgeschichte Acts 1 20 31 Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.
Apostelgeschichte Acts 1 20 32 А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.
Apostelgeschichte Acts 1 20 33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...
Apostelgeschichte Acts 1 20 34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
Apostelgeschichte Acts 1 20 35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!
Apostelgeschichte Acts 1 20 36 Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.
Apostelgeschichte Acts 1 20 37 І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...
Apostelgeschichte Acts 1 20 38 А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.
Apostelgeschichte Acts 1 21 1 А як ми розлучилися з ними й відплинули, то дорогою простою в Кос прибули, а другого дня до Родосу, а звідти в Патару.
Apostelgeschichte Acts 1 21 2 І знайшли корабля, що плив у Фінікію, увійшли та й поплинули.
Apostelgeschichte Acts 1 21 3 А коли показався нам Кіпр, ми лишили ліворуч його та й поплинули в Сирію. І пристали ми в Тирі, бо там корабель вантажа мав скласти.
Apostelgeschichte Acts 1 21 4 І, учнів знайшовши, перебули тут сім день. Вони через Духа казали Павлові, щоб до Єрусалиму не йшов.
Apostelgeschichte Acts 1 21 5 І, як дні побуту скінчилися, то ми вийшли й пішли, а всі нас проводили з дружинами й дітьми аж за місто. І, ставши навколішки, помолились на березі.
Apostelgeschichte Acts 1 21 6 І, попрощавшись один із одним, ми ввійшли в корабель, а вони повернулись додому.
Apostelgeschichte Acts 1 21 7 А ми, закінчивши від Тиру плавбу, пристали до Птолемаїди, і, братів привітавши, один день перебули в них.
Apostelgeschichte Acts 1 21 8 А назавтра в дорогу ми вибрались, і прийшли в Кесарію. І ввійшли до господи благовісника Пилипа, одного з семи, і позосталися в нього.
Apostelgeschichte Acts 1 21 9 Він мав чотири панні дочки, що пророкували.
Apostelgeschichte Acts 1 21 10 І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім'я.
Apostelgeschichte Acts 1 21 11 І прийшов він до нас, і взяв пояса Павлового, та й зв'язав свої руки та ноги й сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв'яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган...
Apostelgeschichte Acts 1 21 12 Як почули ж оце, то благали ми та тамтешні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов.
Apostelgeschichte Acts 1 21 13 А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім'я Господа Ісуса я готовий не тільки зв'язаним бути, а й померти в Єрусалимі!
Apostelgeschichte Acts 1 21 14 І не могли ми його вмовити, і замовкли, сказавши: Нехай діється Божая воля!
Apostelgeschichte Acts 1 21 15 А після оцих днів приготувались ми, та до Єрусалиму вирушили.
Apostelgeschichte Acts 1 21 16 А з нами пішли й деякі учні із Кесарії, ведучи якогось кіпрянина Мнасона, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.
Apostelgeschichte Acts 1 21 17 А коли ми прийшли в Єрусалим, то брати прийняли нас гостинно.
Apostelgeschichte Acts 1 21 18 А другого дня Павло з нами подався до Якова. І всі старші посходились.
Apostelgeschichte Acts 1 21 19 Поздоровивши ж їх, розповів він докладно, що Бог через служіння його вчинив між поганами.
Apostelgeschichte Acts 1 21 20 Як вони ж це почули, то славили Бога, а до нього промовили: Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони ревні оборонці Закону!
Apostelgeschichte Acts 1 21 21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відступлення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звичаїв.
Apostelgeschichte Acts 1 21 22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.
Apostelgeschichte Acts 1 21 23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох мужів, що обітницю склали на себе.
Apostelgeschichte Acts 1 21 24 Візьми їх, та й із ними очисться, і видатки за них заплати, щоб постригли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Закона пильнуєш.
Apostelgeschichte Acts 1 21 25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушенини, та від блуду.
Apostelgeschichte Acts 1 21 26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очистився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про виконання днів очищення, так, аж за кожного з них була жертва принесена.
Apostelgeschichte Acts 1 21 27 А коли ті сім день закінчитися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбурили ввесь народ, та руки на нього наклали,
Apostelgeschichte Acts 1 21 28 кричачи: Ізраїльські мужі, рятуйте! Це людина ота, що проти народу й Закону та місця цього всіх усюди навчає!... А до того у храм упровадив і гелленів, і занечистив це місце святе!
Apostelgeschichte Acts 1 21 29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним разом Трохима ефесянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.
Apostelgeschichte Acts 1 21 30 І порушилося ціле місто, і повстало збіговисько люду. І, схопивши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено...
Apostelgeschichte Acts 1 21 31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полкового тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!
Apostelgeschichte Acts 1 21 32 І він зараз узяв вояків та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.
Apostelgeschichte Acts 1 21 33 Приступив тоді тисяцький, та й ухопив його, і двома ланцюгами зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що він зробив?
Apostelgeschichte Acts 1 21 34 Але кожен що інше викрикував у натовпі. І, не мігши довідатись певного через заколот, він звелів відпровадити його до фортеці.
Apostelgeschichte Acts 1 21 35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли нести його вояки із-за натовпу людського,
Apostelgeschichte Acts 1 21 36 бо безліч народу йшла слідкома та кричала: Геть із ним!
Apostelgeschichte Acts 1 21 37 А коли Павло входив до фортеці, то тисяцького поспитався: Чи можна мені щось сказати тобі? А той відказав: То ти вмієш по-грецькому?
Apostelgeschichte Acts 1 21 38 Чи не той ти єгиптянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і випровадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?
Apostelgeschichte Acts 1 21 39 А Павло відказав: Я юдеянин із Тарсу, громадянин відомого міста в Кілікії. Благаю тебе, дозволь мені до народу промовити!
Apostelgeschichte Acts 1 21 40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою народові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, кажучи:
Apostelgeschichte Acts 1 22 1 Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер виправдання мого перед вами!
Apostelgeschichte Acts 1 22 2 Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:
Apostelgeschichte Acts 1 22 3 Я юдеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений Закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні.
Apostelgeschichte Acts 1 22 4 Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,
Apostelgeschichte Acts 1 22 5 як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина. Я від них був узяв навіть листи на братів, і пішов до Дамаску, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалиму на кару.
Apostelgeschichte Acts 1 22 6 І сталося, як у дорозі я був, і наближавсь до Дамаску опівдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!
Apostelgeschichte Acts 1 22 7 І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
Apostelgeschichte Acts 1 22 8 А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він мені відказав: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти...
Apostelgeschichte Acts 1 22 9 А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.
Apostelgeschichte Acts 1 22 10 А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити.
Apostelgeschichte Acts 1 22 11 А від ясности світла того невидющим я став... І присутні зо мною за руку мене повели, і до Дамаску прибув я.
Apostelgeschichte Acts 1 22 12 А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,
Apostelgeschichte Acts 1 22 13 до мене прибув, і, ставши, промовив мені: Савле брате, стань видющий! І я хвилі тієї побачив його...
Apostelgeschichte Acts 1 22 14 І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.
Apostelgeschichte Acts 1 22 15 Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!
Apostelgeschichte Acts 1 22 16 А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!
Apostelgeschichte Acts 1 22 17 І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,
Apostelgeschichte Acts 1 22 18 і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене...
Apostelgeschichte Acts 1 22 19 А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.
Apostelgeschichte Acts 1 22 20 А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив...
Apostelgeschichte Acts 1 22 21 Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!
Apostelgeschichte Acts 1 22 22 І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаючи: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!...
Apostelgeschichte Acts 1 22 23 І як вони верещали, і одежу шпурляли, і кидали порох у повітря,
Apostelgeschichte Acts 1 22 24 то звелів тисяцький у фортецю його відвести, і звелів бичуванням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.
Apostelgeschichte Acts 1 22 25 І як його розтягли для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба бичувати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого?
Apostelgeschichte Acts 1 22 26 Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідомив, говорячи: Що хочеш робити? Бож римлянин цей чоловік!
Apostelgeschichte Acts 1 22 27 Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: Скажи мені, чи ти римлянин? А він: Так! відказав.
Apostelgeschichte Acts 1 22 28 Відповів на те тисяцький: За великі гроші громадянство оце я набув... А Павло відказав: А я в нім і родився!
Apostelgeschichte Acts 1 22 29 І відступили негайно від нього оті, що хотіли допитувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той римлянин, і що він ізв'язав був його.
Apostelgeschichte Acts 1 22 30 А другого дня, бажавши довідатись правди, у чому юдеї його оскаржають, він звільнив його та звелів, щоб зібралися первосвященики та ввесь синедріон. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.
Apostelgeschichte Acts 1 23 1 І вп'явся очима Павло на той синедріон і промовив: Мужі-браття, я аж по сьогоднішній день жив для Бога всім добрим сумлінням!
Apostelgeschichte Acts 1 23 2 Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли при ньому, щоб били його по устах.
Apostelgeschichte Acts 1 23 3 Тоді промовив до нього Павло: Тебе битиме Бог, ти стіно побілена... Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, наказуєш бити мене проти Закону?
Apostelgeschichte Acts 1 23 4 А присутні сказали: То ти Божому первосвященикові лихословиш?
Apostelgeschichte Acts 1 23 5 І промовив Павло: Не знав я, брати, що то первосвященик. Бо написано: На начальника люду твого не лихослов.
Apostelgeschichte Acts 1 23 6 І Павло, спостерігши, що частина одна саддукеї, а друга фарисеї, покликнув у синедріоні: Мужі-браття, я фарисей, і син фарисея. За надію на воскресення мертвих мене судять!
Apostelgeschichte Acts 1 23 7 Якже він це промовив, колотнеча постала поміж саддукеями та фарисеями, і розділилась юрба.
Apostelgeschichte Acts 1 23 8 Саддукеї бо твердять, що немає воскресення, ані Ангола, ані духа, фарисеї ж оце визнають.
Apostelgeschichte Acts 1 23 9 І галас великий зчинився. А деякі книжники, із фарисейської групи, уставши, почали сперечатися, кажучи: У чоловікові цьому ми жадного лиха не знаходимо! А коли промовляв Дух до нього, чи Ангол, не противмося Богові.
Apostelgeschichte Acts 1 23 10 А коли колотнеча велика зчинилась, то тисяцький, боячись, щоб Павла не роздерли, звелів воякам увійти та забрати його з-поміж них, і відвести в фортецю.
Apostelgeschichte Acts 1 23 11 А наступної ночі став Господь перед ним і промовив: Будь бадьорий! Бо як в Єрусалимі про Мене ти свідчив, так треба тобі свідкувати й у Римі!
Apostelgeschichte Acts 1 23 12 А коли настав день, то дехто з юдеїв зібрались, та клятву склали, говорячи, що ні їсти, ні пити не будуть, аж доки Павла не заб'ють!
Apostelgeschichte Acts 1 23 13 А тих, що закляття таке поклали, було більш сорока.
Apostelgeschichte Acts 1 23 14 І вони приступили до первосвящеників та старших і сказали: Ми клятву склали нічого не їсти, аж поки заб'ємо Павла!
Apostelgeschichte Acts 1 23 15 Отож разом із синедріоном передайте тисяцькому, щоб до вас він привів його, ніби хочете ви докладніш розізнати про нього. А ми, перше ніж він наблизиться, готові забити його...
Apostelgeschichte Acts 1 23 16 Як зачув же сестрінець Павлів про цю змову, то прибув, і ввійшов у фортецю, і Павла завідомив.
Apostelgeschichte Acts 1 23 17 Павло ж зараз покликав одного з сотників, та й сказав: Цього юнака запровадь до тисяцького, бо він має йому щось сказати.
Apostelgeschichte Acts 1 23 18 Той же взяв його, та й запровадив до тисяцького та сказав: Павло в'язень покликав мене, і просив запровадити до тебе цього юнака, що має тобі щось сказати.
Apostelgeschichte Acts 1 23 19 І взяв тисяцький того за руку, і набік відвів і спитав: Що ти маєш звістити мені?
Apostelgeschichte Acts 1 23 20 А той розповів: Змову склали юдеї, просити тебе, щоб ти взавтра до синедріону Павла припровадив, ніби хочуть вони докладніш розпізнати про нього.
Apostelgeschichte Acts 1 23 21 Отож, не послухайся їх, бо чигає на нього їх більш сорока чоловіка, що клятву склали ні їсти, ні пити, аж доки його не заб'ють... І тепер он готові вони, і чекають твого приречення.
Apostelgeschichte Acts 1 23 22 Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши йому не розповідати ані одному, що мені ти це виявив.
Apostelgeschichte Acts 1 23 23 І він закликав котрихсь двох із сотників, і наказа: Пришикуйте на третю годину вночі дві сотні вояків, щоб іти до Кесарії, і кіннотчиків сімдесят, та дві сотні стрільців.
Apostelgeschichte Acts 1 23 24 Приготуйте також в'ючаків і Павла посадіть, і здоровим його проведіть до намісника Фелікса.
Apostelgeschichte Acts 1 23 25 І листа написав він такого ось змісту:
Apostelgeschichte Acts 1 23 26 Клавдій Лісій намісникові вседостойному Феліксові поздоровлення!
Apostelgeschichte Acts 1 23 27 Цього мужа, що його юдеї схопили були та хотіли забити, урятувава я, із вояками прийшовши, довідавшися, що він римлянин.
Apostelgeschichte Acts 1 23 28 І хотів я довідатися про причину, що за неї його оскаржали, та й привів був його до їхнього синедріону.
Apostelgeschichte Acts 1 23 29 Я знайшов, що його винуватять у спірних речах їхнього Закону, і що провини не має він жадної, вартої смерти або ланцюгів.
Apostelgeschichte Acts 1 23 30 Як донесли ж мені про ту змову, що юдеї вчинили на мужа цього, я зараз до тебе його відіслав, наказавши також позивальникам, щоб перед тобою сказали, що мають на нього. Будь здоровий!
Apostelgeschichte Acts 1 23 31 Отож вояки, як наказано їм, забрали Павла, і вночі попровадили в Антипатриду.
Apostelgeschichte Acts 1 23 32 А другого дня, полишивши кіннотчиків, щоб ішли з ним, у фортецю вони повернулись.
Apostelgeschichte Acts 1 23 33 А ті прибули в Кесарію, і, листа передавши намісникові, поставили також Павла перед ним.
Apostelgeschichte Acts 1 23 34 Намісник листа прочитав і спитав, із якого він краю. А довідавшись, що з Кілікії, промовив:
Apostelgeschichte Acts 1 23 35 Я тебе переслухаю, як прийдуть і твої позивальники. І звелів стерегти його в Іродовому преторії.
Apostelgeschichte Acts 1 24 1 А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.
Apostelgeschichte Acts 1 24 2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,
Apostelgeschichte Acts 1 24 3 це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!
Apostelgeschichte Acts 1 24 4 Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.
Apostelgeschichte Acts 1 24 5 Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.
Apostelgeschichte Acts 1 24 6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.
Apostelgeschichte Acts 1 24 7 Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,
Apostelgeschichte Acts 1 24 8 а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.
Apostelgeschichte Acts 1 24 9 Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.
Apostelgeschichte Acts 1 24 10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.
Apostelgeschichte Acts 1 24 11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.
Apostelgeschichte Acts 1 24 12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.
Apostelgeschichte Acts 1 24 13 І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.
Apostelgeschichte Acts 1 24 14 Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.
Apostelgeschichte Acts 1 24 15 І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.
Apostelgeschichte Acts 1 24 16 І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.
Apostelgeschichte Acts 1 24 17 А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.
Apostelgeschichte Acts 1 24 18 Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.
Apostelgeschichte Acts 1 24 19 Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.
Apostelgeschichte Acts 1 24 20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,
Apostelgeschichte Acts 1 24 21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!
Apostelgeschichte Acts 1 24 22 Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.
Apostelgeschichte Acts 1 24 23 І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.
Apostelgeschichte Acts 1 24 24 А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.
Apostelgeschichte Acts 1 24 25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!
Apostelgeschichte Acts 1 24 26 Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.
Apostelgeschichte Acts 1 24 27 Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.
Apostelgeschichte Acts 1 25 1 А коли прибув Фест до свого намісництва, то він по трьох днях відійшов із Кесарії до Єрусалиму.
Apostelgeschichte Acts 1 25 2 І поскаржилися йому на Павла первосвященики та головніші з юдеїв, і благали його,
Apostelgeschichte Acts 1 25 3 і ніби милости просили для нього, щоб до Єрусалиму його припровадив, вони змову вчинили, щоб смерть заподіяти йому по дорозі.
Apostelgeschichte Acts 1 25 4 А Фест відповів, що Павла стережуть у Кесарії, і він сам незабаром туди подається.
Apostelgeschichte Acts 1 25 5 Отже, сказав він, хто спроможен із вас, нехай ті вирушають разом зо мною, і коли є неправда яка в чоловікові цьому, нехай оскаржають його.
Apostelgeschichte Acts 1 25 6 І, пробувши в них днів не більше як вісім чи десять, він повернувся до Кесарії. А другого дня він засів на суддевім сидінні, і звелів, щоб привести Павла.
Apostelgeschichte Acts 1 25 7 Як його ж привели, то стали навколо юдеї, що поприходили з Єрусалиму, і Павлу закидали багато тяжких винувачень, що їх не могли довести,
Apostelgeschichte Acts 1 25 8 бо Павло боронився: Я не провинився ні в чім ані проти Закону юдейського, ані проти храму, ані супроти кесаря.
Apostelgeschichte Acts 1 25 9 Тоді Фест, що бажав догодити юдеям, промовив Павлові на відповідь: Чи ти хочеш до Єрусалиму піти, і там суд прийняти від мене про це?
Apostelgeschichte Acts 1 25 10 Та Павло відказав: Я стою перед судом кесаревим, де належить мені суд прийняти. Юдеїв нічим я не скривдив, як і ти дуже добре те знаєш.
Apostelgeschichte Acts 1 25 11 Бо коли допустився я кривди, або гідне смерти вчинив що, то не відмовляюся вмерти. Як нема ж нічого того, у чім вони винуватять мене, то не може ніхто мене видати їм. Відкликаюсь до кесаря!
Apostelgeschichte Acts 1 25 12 Тоді Фест, побалакавши з радою, відповідь дав: Ти відкликавсь до кесаря, до кесаря підеш!
Apostelgeschichte Acts 1 25 13 Як минуло ж днів кілька, цар Агріппа й Верніка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати.
Apostelgeschichte Acts 1 25 14 А що там багато днів вони пробули, то Фест виклав справу Павлову цареві й промовив: Є один чоловік від Фелікса лишений в'язень,
Apostelgeschichte Acts 1 25 15 на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські принесли скаргу, домагаючись його осуду.
Apostelgeschichte Acts 1 25 16 Я їм відповів, що римляни не мають звичаю людину якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачів, і не буде йому дано можности для оборони від закидів.
Apostelgeschichte Acts 1 25 17 І як зійшлись вони тут, то я, зволікання не роблячи жадного, сів наступного дня на сидіння суддеве, і звелів привести цього мужа.
Apostelgeschichte Acts 1 25 18 І винувальники стали круг нього, проте не вказали вини ані жадної з тих, яких я сподівався.
Apostelgeschichte Acts 1 25 19 Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.
Apostelgeschichte Acts 1 25 20 І я був непевний у цьому змаганні й спитав, чи не хоче піти він до Єрусалиму, і там суд прийняти про це?
Apostelgeschichte Acts 1 25 21 Через те ж, що Павло заявив, щоб залишений був він на кесарів розсуд, я звелів сторожити його, аж поки його не відправлю до кесаря.
Apostelgeschichte Acts 1 25 22 А Агріппа промовив до Феста: Хотів би і я цього мужа послухати! Узавтра сказав той почуєш його.
Apostelgeschichte Acts 1 25 23 А назавтра Агріппа й Верніка прийшли з превеликою пишнотою, і на залю судову ввійшли разом з тисяцькими та значнішими мужами міста. І як Фест наказав, то Павло був приведений.
Apostelgeschichte Acts 1 25 24 І сказав до них Фест: О царю Агріппо, та з нами присутні всі мужі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи, що йому не повинно більш жити.
Apostelgeschichte Acts 1 25 25 Я ж дізнавсь, що нічого, вартого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його.
Apostelgeschichte Acts 1 25 26 Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, царю Агріппо, щоб після переслухання мав що писати.
Apostelgeschichte Acts 1 25 27 Бо здається мені нерозважливим ув'язненого посилати, і не означити обвинувачень на нього.
Apostelgeschichte Acts 1 26 1 А Агріппа сказав до Павла: Дозволяємо тобі говорити про себе самого. Павло тоді простягнув руку, і промовив у своїй обороні:
Apostelgeschichte Acts 1 26 2 О царю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усього, у чім мене винуватять юдеї,
Apostelgeschichte Acts 1 26 3 особливо ж тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечки. Тому я прошу мене вислухати терпляче.
Apostelgeschichte Acts 1 26 4 А життя моє змалку, що спочатку точилося в Єрусалимі серед народу мого, знають усі юдеї,
Apostelgeschichte Acts 1 26 5 які відають здавна мене, аби тільки схотіли засвідчити, що я жив фарисеєм за найдокладнішою сектою нашої віри.
Apostelgeschichte Acts 1 26 6 І тепер я стою отут суджений за надію обітниці, що Бог дав її нашим отцям,
Apostelgeschichte Acts 1 26 7 а її виконання чекають побачити наші дванадцять племен, служачи Богові безперестанно вдень та вночі. За цю надію, о царю, мене винуватять юдеї!
Apostelgeschichte Acts 1 26 8 Чому ви вважаєте за неймовірне, що Бог воскрешає померлих?
Apostelgeschichte Acts 1 26 9 Правда, думав був я, що мені належить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назарянина,
Apostelgeschichte Acts 1 26 10 що я в Єрусалимі й робив, і багато кого зо святих до в'язниць я замкнув, як отримав був владу від первосвящеників; а як їх убивали, я голос давав проти них.
Apostelgeschichte Acts 1 26 11 І часто по всіх синагогах караючи їх, до богозневаги примушував я, а лютуючи вельми на них, переслідував їх навіть по закордонних містах.
Apostelgeschichte Acts 1 26 12 Коли в цих справах я йшов до Дамаску зо владою та припорученням первосвящеників,
Apostelgeschichte Acts 1 26 13 то опівдні, о царю, на дорозі побачив я світло із неба, ясніше від світлости сонця, що осяяло мене та тих, хто разом зо мною йшов!...
Apostelgeschichte Acts 1 26 14 І як ми всі повалились на землю, я голос почув, що мені говорив єврейською мовою: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш? Трудно тобі бити ногою колючку!
Apostelgeschichte Acts 1 26 15 А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він відказав: Я Ісус, що Його переслідуєш ти.
Apostelgeschichte Acts 1 26 16 Але підведися, і стань на ноги свої. Бо на те Я з'явився тобі, щоб тебе вчинити слугою та свідком того, що ти бачив та що Я відкрию тобі.
Apostelgeschichte Acts 1 26 17 Визволяю тебе від твого народу та від поган, до яких Я тебе посилаю,
Apostelgeschichte Acts 1 26 18 відкрити їм очі, щоб вони навернулись від темряви в світло та від сатаниної влади до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарування гріхів і долю з освяченими.
Apostelgeschichte Acts 1 26 19 Через це я, о царю Агріппо, не був супротивний видінню небесному,
Apostelgeschichte Acts 1 26 20 але мешканцям перше Дамаску, потім Єрусалиму й усякого краю юдейського та поганам я проповідував, щоб покаялися й навернулись до Бога, і чинили діла, гідні покаяння.
Apostelgeschichte Acts 1 26 21 Через це юдеї в святині схопили мене та й хотіли роздерти.
Apostelgeschichte Acts 1 26 22 Але, поміч від Бога одержавши, я стою аж до дня сьогоднішнього та свідкую малому й великому, нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має,
Apostelgeschichte Acts 1 26 23 що має Христос постраждати, що Він, як перший воскреснувши з мертвих, проповідувати буде світло народові й поганам!
Apostelgeschichte Acts 1 26 24 Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучним голосом: Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму!
Apostelgeschichte Acts 1 26 25 А Павло: Не дурію сказав, о Фесте достойний, але провіщаю слова правди та щирого розуму.
Apostelgeschichte Acts 1 26 26 Цар бо знає про це, до нього з відвагою я й промовляю. Бо не гадаю я, щоб із цього щобудь сховалось від нього, бо не в закутку діялось це.
Apostelgeschichte Acts 1 26 27 Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам? Я знаю, що віруєш.
Apostelgeschichte Acts 1 26 28 Агріппа ж Павлові: Ти малощо не намовляєш мене, щоб я став християнином...
Apostelgeschichte Acts 1 26 29 А Павло: Благав би я Бога, щоб чи мало, чи багато, не тільки но ти, але й усі, хто чує сьогодні мене, зробились такими, як і я, крім оцих ланцюгів...
Apostelgeschichte Acts 1 26 30 І встав цар та намісник, і Верніка та ті, хто з ними сидів.
Apostelgeschichte Acts 1 26 31 І набік вони відійшли, і розмовляли один до одного й казали: Нічого, вартого смерти або ланцюгів, чоловік цей не робить!
Apostelgeschichte Acts 1 26 32 Агріппа ж до Феста сказав: Міг би бути відпущений цей чоловік, якби не відкликавсь був до кесаря.
Apostelgeschichte Acts 1 27 1 А коли постановлено, щоб відплинули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'язнених сотникові, Юлієві на ім'я, з полку Августа.
Apostelgeschichte Acts 1 27 2 І посідали ми на корабля адрамітського, що пливсти мав біля місць азійських, та й відчалили. Із нами був Арістарх македонець із Солуня.
Apostelgeschichte Acts 1 27 3 А другого дня ми пристали в Сидоні. До Павла ж Юлій ставивсь по-людському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.
Apostelgeschichte Acts 1 27 4 А вирушивши звідти, припливли ми до Кіпру, бо вітри супротивні були.
Apostelgeschichte Acts 1 27 5 Коли ж переплинули море, що біля Кілікії й Памфілії, то ми прибули до Лікійської Міри.
Apostelgeschichte Acts 1 27 6 І там сотник знайшов корабля олександрійського, що плинув в Італію, і всадив нас на нього.
Apostelgeschichte Acts 1 27 7 І днів багато помалу пливли ми, і насилу насупроти Кніду приплинули, а що вітер нас не допускав, попливли ми додолу на Кріт при Салмоні.
Apostelgeschichte Acts 1 27 8 І коли ми насилу минули його, то припливли до одного місця, що зветься Доброю Пристанню, недалеко якого знаходиться місто Ласея.
Apostelgeschichte Acts 1 27 9 А як часу минуло багато, і була вже плавба небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,
Apostelgeschichte Acts 1 27 10 говорячи їм: О мужі! Я бачу, що буде плавба з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу й корабля, але й для наших душ.
Apostelgeschichte Acts 1 27 11 Та сотник довіряв більше стерничому та власникові корабля, ніж тому, що Павло говорив.
Apostelgeschichte Acts 1 27 12 А що пристань була на зимівлю невигідна, то більшість давала пораду відплинути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітрам із півдня та з півночі.
Apostelgeschichte Acts 1 27 13 А як вітер південний повіяв, то подумали, що бажання вони досягли, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.
Apostelgeschichte Acts 1 27 14 Але незабаром ударив на них рвачкий вітер, що зветься евроклідон.
Apostelgeschichte Acts 1 27 15 А коли корабель був підхоплений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й понеслися.
Apostelgeschichte Acts 1 27 16 І наїхали ми на один острівець, що Клавдою зветься, і човна насилу затримати змогли.
Apostelgeschichte Acts 1 27 17 Коли ж його витягли, то засобів допомічних добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітрила, і носилися так.
Apostelgeschichte Acts 1 27 18 А коли зачала буря міцно нас кидати, то другого дня стали ми розвантажуватись,
Apostelgeschichte Acts 1 27 19 а третього дня корабельне знаряддя ми повикидали власноруч.
Apostelgeschichte Acts 1 27 20 А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зорі, і буря чимала на нас напирала, то останню надію ми втратили, щоб нам урятуватись...
Apostelgeschichte Acts 1 27 21 А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, і обминули б були ці терпіння та шкоди.
Apostelgeschichte Acts 1 27 22 А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні одна душа з вас не згине, окрім корабля.
Apostelgeschichte Acts 1 27 23 Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу,
Apostelgeschichte Acts 1 27 24 та і прорік: Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе.
Apostelgeschichte Acts 1 27 25 Тому то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.
Apostelgeschichte Acts 1 27 26 І ми мусимо наткнутись на острів якійсь.
Apostelgeschichte Acts 1 27 27 А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріятицькому морю, то десь коло півночі стали домислюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.
Apostelgeschichte Acts 1 27 28 І, запустивши оливницю, двадцять сяжнів знайшли. А від'їхавши трохи, запустити оливницю знову, і знайшли сяжнів п'ятнадцять.
Apostelgeschichte Acts 1 27 29 І боявшись, щоб не натрапити нам на скелясті місця, ми закинули чотири кітві з корми, і благали, щоб настав день.
Apostelgeschichte Acts 1 27 30 А коли моряки намагались утекти з корабля, і човна спускали до моря, вдаючи, ніби кітви закинути з носа хочуть,
Apostelgeschichte Acts 1 27 31 то сказав Павло сотникові й воякам: Як вони в кораблі не зостануться, то спастись ви не зможете!
Apostelgeschichte Acts 1 27 32 Тоді вояки перерізали мотузи в човна, і дали йому впасти.
Apostelgeschichte Acts 1 27 33 А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: Чотирнадцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.
Apostelgeschichte Acts 1 27 34 Тому то благаю вас їжу прийняти, бо це на рятунок вам буде, бо жадному з вас не спаде з голови й волосина!
Apostelgeschichte Acts 1 27 35 А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма, і, поламавши, став їсти.
Apostelgeschichte Acts 1 27 36 Тоді всі піднеслись на дусі, і, стали поживу приймати.
Apostelgeschichte Acts 1 27 37 А всіх душ нас було в кораблі двісті сімдесят шість.
Apostelgeschichte Acts 1 27 38 І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.
Apostelgeschichte Acts 1 27 39 А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе затоку якусь там угледіли, що берега плаского мала, до якого й вирішили, як можна, приплисти з кораблем.
Apostelgeschichte Acts 1 27 40 Підняли тоді кітви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворозки в стерна, і вітрило мале за вітром поставили, та й покерували до берега.
Apostelgeschichte Acts 1 27 41 Та ось ми натрапили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілкому: ніс загруз й позоставсь нерухомий, а корма розбивалася силою хвиль...
Apostelgeschichte Acts 1 27 42 Вояки ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котрийсь не поплив і не втік.
Apostelgeschichte Acts 1 27 43 Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній намір, і звелів усім тим, хто пливати вміє, щоб скакали та перші на берег виходили,
Apostelgeschichte Acts 1 27 44 а інші хто на дошках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!
Apostelgeschichte Acts 1 28 1 А коли врятувалися ми, то довідалися, що острів той зветься Меліта.
Apostelgeschichte Acts 1 28 2 Тубільці ж нам виявили надзвичайну людяність, бо вони запалили огонь, ішов бо дощ і був холод, і прийняли нас усіх.
Apostelgeschichte Acts 1 28 3 Як Павло ж назбирав купу хмизу та й поклав на огонь, змія вискочила через жар, і почепилась на руку йому...
Apostelgeschichte Acts 1 28 4 Як тубільці ж угледіли, що змія почепилась на руку йому, зачали говорити один одному: Либонь цей чоловік душогуб, що йому, від моря врятованому, Помста жити не дозволила!
Apostelgeschichte Acts 1 28 5 Він струснув ту звірюку в огонь, і ніякої шкоди не зазнав!
Apostelgeschichte Acts 1 28 6 А вони сподівалися, що він спухне або впаде мертвий умить. Коли ж довго чекали того та побачили, що ніякого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог...
Apostelgeschichte Acts 1 28 7 Навкруги ж того місця знаходились, добра начальника острова, на ім'я Публія, він прийняв нас, і три дні ласкаво гостив.
Apostelgeschichte Acts 1 28 8 І сталось, що Публіїв батько лежав, слабий на пропасницю та на червінку. До нього Павло ввійшов і помолився, і, руки на нього поклавши, уздоровив його.
Apostelgeschichte Acts 1 28 9 Якже трапилось це, то й інші на острові, що мали хвороби, приходили та вздоровлялись.
Apostelgeschichte Acts 1 28 10 Вони нас вшанували й великими почестями, а як ми від'їжджали, понакладали, чого було треба.
Apostelgeschichte Acts 1 28 11 А по трьох місяцях ми відпливли на олександрійському кораблі, що мав знака братів Діоскурів, і що на острові він перезимував.
Apostelgeschichte Acts 1 28 12 І, як ми допливли в Сіракузи, пробули там три дні.
Apostelgeschichte Acts 1 28 13 А звідти, пливучи понад берегом, прибули ми до Реґії, а що вітер південний повіяв за день, то другого дня прибули в Путеолі,
Apostelgeschichte Acts 1 28 14 де знайшли ми братів, вони ж нас ублагали сім день позостатися в них. І ось так прибули ми до Риму.
Apostelgeschichte Acts 1 28 15 А звідти брати, прочувши про нас, назустріч нам вийшли аж до Аппіфору та до Тритаверни. Побачивши їх, Павло дякував Богові та посмілішав.
Apostelgeschichte Acts 1 28 16 А коли прибули ми до Риму, Павлові дозволено жити осібно, ураз із вояком, що його сторожив.
Apostelgeschichte Acts 1 28 17 І сталось, по трьох днях Павло скликав знатніших з юдеїв. Як зійшлися ж вони, він промовив до них: Мужі-браття! Не вчинив я нічого проти люду чи звичаїв отцівських, та проте мене видано з Єрусалиму ув'язненого в руки римлян.
Apostelgeschichte Acts 1 28 18 Вони мене вислухали та й хотіли пустити, бож провини смертельної ні однієї в мені не було.
Apostelgeschichte Acts 1 28 19 Та юдеї противилися, тому змушений був я відкликатися на суд кесарів, але не для того, щоб народ свій у чомусь оскаржити.
Apostelgeschichte Acts 1 28 20 Тож із цієї причини покликав я вас, щоб побачити й порозмовляти, бо то за надію Ізраїлеву я обкутий цими кайданами...
Apostelgeschichte Acts 1 28 21 А вони відказали йому: Не одержали ми ні листів із Юдеї про тебе, ані жоден із братів не прийшов, і не звістив, і не казав чого злого про тебе.
Apostelgeschichte Acts 1 28 22 Але прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються.
Apostelgeschichte Acts 1 28 23 А коли вони визначили йому день, то дуже багато прийшло їх до нього в господу. А він їм від ранку до вечора розповідав, та про Божеє Царство свідоцтва давав, і переконував їх про Ісуса Законом Мойсея й Пророками.
Apostelgeschichte Acts 1 28 24 І одні вірили в те, про що він говорив, а інші не вірили.
Apostelgeschichte Acts 1 28 25 Вони між собою незгідні були й повиходили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
Apostelgeschichte Acts 1 28 26 промовляючи: Піди до народу цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не будете, дивитися будете оком, але не побачите!
Apostelgeschichte Acts 1 28 27 Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на вуха вони, і зажмурили очі свої, щоб якось не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!
Apostelgeschichte Acts 1 28 28 Тож нехай для вас буде відоме, що послано Боже спасіння оце до поган, і почують вони!
Apostelgeschichte Acts 1 28 29 Як промовив він це, розійшлися юдеї, велику суперечку провадивши поміж собою.
Apostelgeschichte Acts 1 28 30 І цілих два роки Павло пробув у найнятім домі своїм, і приймав усіх, хто приходив до нього,
Apostelgeschichte Acts 1 28 31 і проповідував він Боже Царство, та з відвагою повною беззаборонно навчав про Господа Ісуса Христа!
Römer Rom 1 1 1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,
Römer Rom 1 1 2 яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,
Römer Rom 1 1 3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
Römer Rom 1 1 4 і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
Römer Rom 1 1 5 що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,
Römer Rom 1 1 6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа,
Römer Rom 1 1 7 усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
Römer Rom 1 1 8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
Römer Rom 1 1 9 Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,
Römer Rom 1 1 10 і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.
Römer Rom 1 1 11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
Römer Rom 1 1 12 цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.
Römer Rom 1 1 13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.
Römer Rom 1 1 14 А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.
Römer Rom 1 1 15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.
Römer Rom 1 1 16 Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.
Römer Rom 1 1 17 Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.
Römer Rom 1 1 18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,
Römer Rom 1 1 19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
Römer Rom 1 1 20 Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,
Römer Rom 1 1 21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.
Römer Rom 1 1 22 Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,
Römer Rom 1 1 23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.
Römer Rom 1 1 24 Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
Römer Rom 1 1 25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.
Römer Rom 1 1 26 Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.
Römer Rom 1 1 27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.
Römer Rom 1 1 28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.
Römer Rom 1 1 29 Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,
Römer Rom 1 1 30 обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,
Römer Rom 1 1 31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.
Römer Rom 1 1 32 Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
Römer Rom 1 2 1 Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чому осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.
Römer Rom 1 2 2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.
Römer Rom 1 2 3 Чи ти думаєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, що ти втечеш від суду Божого?
Römer Rom 1 2 4 Або погорджуєш багатством Його добрости, лагідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа добрість провадить тебе до покаяння?
Römer Rom 1 2 5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'явлення справедливого суду Бога,
Römer Rom 1 2 6 що кожному віддасть за його вчинками:
Römer Rom 1 2 7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, життя вічне,
Römer Rom 1 2 8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, лютість та гнів.
Römer Rom 1 2 9 Недоля та утиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та геллена,
Römer Rom 1 2 10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та гелленові.
Römer Rom 1 2 11 Бо не дивиться Бог на обличчя!
Römer Rom 1 2 12 Котрі бо згрішили без Закону, без Закону й загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом.
Römer Rom 1 2 13 Бо не слухачі Закону справедливі перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть.
Römer Rom 1 2 14 Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,
Römer Rom 1 2 15 що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну,
Römer Rom 1 2 16 дня, коли Бог, згідно з моїм благовістям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.
Römer Rom 1 2 17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Закона, і хвалишся Богом,
Römer Rom 1 2 18 і знаєш волю Його, і розумієш, що краще, навчившись із Закону,
Römer Rom 1 2 19 і маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, хто знаходиться в темряві,
Römer Rom 1 2 20 виховник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання й правди в Законі.
Römer Rom 1 2 21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!
Römer Rom 1 2 22 Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство!
Römer Rom 1 2 23 Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону!
Römer Rom 1 2 24 Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган, як написано.
Römer Rom 1 2 25 Обрізання корисне, коли виконуєш Закона; а коли ти переступник Закону, то обрізання твоє стало необрізанням.
Römer Rom 1 2 26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Закону, то чи не порахується його необрізання за обрізання?
Römer Rom 1 2 27 І необрізаний з природи, виконуючи Закона, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писанням і обрізанням?
Römer Rom 1 2 28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,
Römer Rom 1 2 29 але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.
Römer Rom 1 3 1 Отож, що має більшого юдей, або яка користь від обрізання?
Römer Rom 1 3 2 Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були Слова Божі.
Römer Rom 1 3 3 Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
Römer Rom 1 3 4 Зовсім ні! Бож Бог правдивий, а кожна людина неправдива, як написано: Щоб був Ти виправданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися.
Römer Rom 1 3 5 А коли наша неправда виставляє правду Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю по-людському.
Römer Rom 1 3 6 Зовсім ні! Бож як Бог судитиме світ?
Römer Rom 1 3 7 Бо коли Божа правда через мою неправду збільшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
Römer Rom 1 3 8 І чи не так, як нас лають, і як деякі говорять, ніби ми кажемо: Робімо зле, щоб вийшло добре? Справедливий осуд на таких!
Römer Rom 1 3 9 То що ж? Маємо перевагу? Анітрохи! Бож ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом,
Römer Rom 1 3 10 як написано: Нема праведного ані одного;
Römer Rom 1 3 11 нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би,
Römer Rom 1 3 12 усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного!
Römer Rom 1 3 13 Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах,
Römer Rom 1 3 14 уста їхні повні прокляття й гіркоти!
Römer Rom 1 3 15 Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
Römer Rom 1 3 16 руїна та злидні на їхніх дорогах,
Römer Rom 1 3 17 а дороги миру вони не пізнали!
Römer Rom 1 3 18 Нема страху Божого перед очима їхніми...
Römer Rom 1 3 19 А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові.
Römer Rom 1 3 20 Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається.
Römer Rom 1 3 21 А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки.
Römer Rom 1 3 22 А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
Römer Rom 1 3 23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
Römer Rom 1 3 24 але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,
Römer Rom 1 3 25 що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,
Römer Rom 1 3 26 за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
Römer Rom 1 3 27 Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри.
Römer Rom 1 3 28 Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону.
Römer Rom 1 3 29 Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
Römer Rom 1 3 30 бо є один тільки Бог, що виправдає обрізання з віри й необрізання через віру.
Römer Rom 1 3 31 Тож чи не нищимо ми Закона вірою? Зовсім ні, але зміцнюємо Закона.
Römer Rom 1 4 1 Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?
Römer Rom 1 4 2 Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.
Römer Rom 1 4 3 Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.
Römer Rom 1 4 4 А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
Römer Rom 1 4 5 А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
Römer Rom 1 4 6 Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:
Römer Rom 1 4 7 Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
Römer Rom 1 4 8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!
Römer Rom 1 4 9 Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.
Römer Rom 1 4 10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
Römer Rom 1 4 11 І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
Römer Rom 1 4 12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
Römer Rom 1 4 13 Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.
Römer Rom 1 4 14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.
Römer Rom 1 4 15 Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.
Römer Rom 1 4 16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
Römer Rom 1 4 17 як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
Römer Rom 1 4 18 Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!
Römer Rom 1 4 19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,
Römer Rom 1 4 20 і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,
Römer Rom 1 4 21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
Römer Rom 1 4 22 Тому й залічено це йому в праведність.
Römer Rom 1 4 23 Та не написано за нього одного, що залічено йому,
Römer Rom 1 4 24 а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
Römer Rom 1 4 25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.
Römer Rom 1 5 1 Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,
Römer Rom 1 5 2 через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої.
Römer Rom 1 5 3 І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість,
Römer Rom 1 5 4 а терпеливість досвід, а досвід надію,
Römer Rom 1 5 5 а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.
Römer Rom 1 5 6 Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих.
Römer Rom 1 5 7 Бо навряд чи помре хто за праведника, ще бо за доброго може хто й відважиться вмерти.
Römer Rom 1 5 8 А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.
Römer Rom 1 5 9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.
Römer Rom 1 5 10 Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.
Römer Rom 1 5 11 І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення.
Römer Rom 1 5 12 Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили.
Römer Rom 1 5 13 Гріх бо був у світі й до Закону, але гріх не ставиться в провину, коли немає Закону.
Römer Rom 1 5 14 Та смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу Адама, який є образ майбутнього.
Römer Rom 1 5 15 Але не такий дар благодаті, як переступ. Бо коли за переступ одного померло багато, то тим більш благодать Божа й дар через благодать однієї Людини, Ісуса Христа, щедро спливли на багатьох.
Römer Rom 1 5 16 І дар не такий, як те, що сталось від одного, що згрішив; бо суд за один прогріх на осуд, а дар благодаті на виправдання від багатьох прогріхів.
Römer Rom 1 5 17 Бо коли за переступ одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, хто приймає рясноту благодаті й дар праведности, запанують у житті через одного Ісуса Христа.
Römer Rom 1 5 18 Ось тому, як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного прийшло виправдання для життя на всіх людей.
Römer Rom 1 5 19 Бо як через непослух одного чоловіка багато-хто стали грішними, так і через послух Одного багато-хто стануть праведними.
Römer Rom 1 5 20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ. А де збільшився гріх, там зарясніла благодать,
Römer Rom 1 5 21 щоб, як гріх панував через смерть, так само й благодать запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим.
Römer Rom 1 6 1 Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!
Römer Rom 1 6 2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?
Römer Rom 1 6 3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?
Römer Rom 1 6 4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.
Römer Rom 1 6 5 Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,
Römer Rom 1 6 6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,
Römer Rom 1 6 7 бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!
Römer Rom 1 6 8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,
Römer Rom 1 6 9 знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!
Römer Rom 1 6 10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.
Römer Rom 1 6 11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.
Römer Rom 1 6 12 Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,
Römer Rom 1 6 13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.
Römer Rom 1 6 14 Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.
Römer Rom 1 6 15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!
Römer Rom 1 6 16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?
Römer Rom 1 6 17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.
Römer Rom 1 6 18 А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.
Römer Rom 1 6 19 Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.
Römer Rom 1 6 20 Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.
Römer Rom 1 6 21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.
Römer Rom 1 6 22 А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.
Römer Rom 1 6 23 Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!
Römer Rom 1 7 1 Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?
Römer Rom 1 7 2 Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
Römer Rom 1 7 3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.
Römer Rom 1 7 4 Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
Römer Rom 1 7 5 Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.
Römer Rom 1 7 6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.
Römer Rom 1 7 7 Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.
Römer Rom 1 7 8 Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
Römer Rom 1 7 9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
Römer Rom 1 7 10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
Römer Rom 1 7 11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.
Römer Rom 1 7 12 Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
Römer Rom 1 7 13 Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.
Römer Rom 1 7 14 Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.
Römer Rom 1 7 15 Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.
Römer Rom 1 7 16 А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
Römer Rom 1 7 17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
Römer Rom 1 7 18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.
Römer Rom 1 7 19 Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
Römer Rom 1 7 20 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
Römer Rom 1 7 21 Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.
Römer Rom 1 7 22 Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,
Römer Rom 1 7 23 та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.
Römer Rom 1 7 24 Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?
Römer Rom 1 7 25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...
Römer Rom 1 8 1 Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,
Römer Rom 1 8 2 бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.
Römer Rom 1 8 3 Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
Römer Rom 1 8 4 щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
Römer Rom 1 8 5 Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.
Römer Rom 1 8 6 Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,
Römer Rom 1 8 7 думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.
Römer Rom 1 8 8 І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.
Römer Rom 1 8 9 А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
Römer Rom 1 8 10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
Römer Rom 1 8 11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
Römer Rom 1 8 12 Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;
Römer Rom 1 8 13 бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
Römer Rom 1 8 14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
Römer Rom 1 8 15 бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!
Römer Rom 1 8 16 Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.
Römer Rom 1 8 17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.
Römer Rom 1 8 18 Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
Römer Rom 1 8 19 Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,
Römer Rom 1 8 20 бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,
Römer Rom 1 8 21 що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
Römer Rom 1 8 22 Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.
Römer Rom 1 8 23 Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
Römer Rom 1 8 24 Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?
Römer Rom 1 8 25 А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
Römer Rom 1 8 26 Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.
Römer Rom 1 8 27 А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
Römer Rom 1 8 28 І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Römer Rom 1 8 29 Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.
Römer Rom 1 8 30 А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.
Römer Rom 1 8 31 Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Römer Rom 1 8 32 Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?
Römer Rom 1 8 33 Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
Römer Rom 1 8 34 Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.
Römer Rom 1 8 35 Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Römer Rom 1 8 36 Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.
Römer Rom 1 8 37 Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Römer Rom 1 8 38 Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
Römer Rom 1 8 39 ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!
Römer Rom 1 9 1 Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,
Römer Rom 1 9 2 що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!
Römer Rom 1 9 3 Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
Römer Rom 1 9 4 вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,
Römer Rom 1 9 5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.
Römer Rom 1 9 6 Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
Römer Rom 1 9 7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.
Römer Rom 1 9 8 Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.
Römer Rom 1 9 9 А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.
Römer Rom 1 9 10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,
Römer Rom 1 9 11 бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні
Römer Rom 1 9 12 не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,
Römer Rom 1 9 13 як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.
Römer Rom 1 9 14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!
Römer Rom 1 9 15 Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.
Römer Rom 1 9 16 Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
Römer Rom 1 9 17 Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.
Römer Rom 1 9 18 Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.
Römer Rom 1 9 19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?
Römer Rom 1 9 20 Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?
Römer Rom 1 9 21 Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?
Römer Rom 1 9 22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,
Römer Rom 1 9 23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,
Römer Rom 1 9 24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
Römer Rom 1 9 25 Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,
Römer Rom 1 9 26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!
Römer Rom 1 9 27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,
Römer Rom 1 9 28 бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!
Römer Rom 1 9 29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!
Römer Rom 1 9 30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
Römer Rom 1 9 31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
Römer Rom 1 9 32 Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,
Römer Rom 1 9 33 як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!
Römer Rom 1 10 1 Браття, бажання мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасіння.
Römer Rom 1 10 2 Бо я свідчу їм, що вони мають ревність про Бога, але не за розумом.
Römer Rom 1 10 3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
Römer Rom 1 10 4 Бо кінець Закону Христос на праведність кожному, хто вірує.
Römer Rom 1 10 5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що людина, яка його виконує, буде ним жити.
Römer Rom 1 10 6 А про праведність, що від віри, говорить так: Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо? цебто звести додолу Христа,
Römer Rom 1 10 7 або: Хто зійде в безодню? цебто вивести з мертвих Христа.
Römer Rom 1 10 8 Але що каже ще? Близько тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, цебто слово віри, що його проповідуємо.
Römer Rom 1 10 9 Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
Römer Rom 1 10 10 бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння.
Römer Rom 1 10 11 Каже бо Писання: Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоромлений.
Römer Rom 1 10 12 Бо нема різниці поміж юдеєм та гелленом, бо той же Господь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
Römer Rom 1 10 13 Бо кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасений.
Römer Rom 1 10 14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
Römer Rom 1 10 15 І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги благовісників миру, благовісників добра.
Römer Rom 1 10 16 Але не всі послухались Євангелії. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?
Römer Rom 1 10 17 Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове.
Römer Rom 1 10 18 Та кажу: Чи не чули вони? Отож: По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова в кінці світу!
Römer Rom 1 10 19 Але кажу: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: Я викличу заздрість у вас ненародом, роздражню вас нерозумним народом.
Römer Rom 1 10 20 А Ісая сміливо говорить: Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!
Römer Rom 1 10 21 А про Ізраїля каже: Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухняних і суперечних!
Römer Rom 1 11 1 Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.
Römer Rom 1 11 2 Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
Römer Rom 1 11 3 Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.
Römer Rom 1 11 4 Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.
Römer Rom 1 11 5 Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.
Römer Rom 1 11 6 А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.
Römer Rom 1 11 7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,
Römer Rom 1 11 8 як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.
Römer Rom 1 11 9 А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;
Römer Rom 1 11 10 нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!
Römer Rom 1 11 11 Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.
Römer Rom 1 11 12 А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?
Römer Rom 1 11 13 Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,
Römer Rom 1 11 14 може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.
Römer Rom 1 11 15 Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
Römer Rom 1 11 16 А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
Römer Rom 1 11 17 Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
Römer Rom 1 11 18 то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
Römer Rom 1 11 19 Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
Römer Rom 1 11 20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
Römer Rom 1 11 21 Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!
Römer Rom 1 11 22 Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.
Römer Rom 1 11 23 Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.
Römer Rom 1 11 24 Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?
Römer Rom 1 11 25 Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,
Römer Rom 1 11 26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,
Römer Rom 1 11 27 і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!
Römer Rom 1 11 28 Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.
Römer Rom 1 11 29 Бо дари й покликання Божі невідмінні.
Römer Rom 1 11 30 Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
Römer Rom 1 11 31 так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.
Römer Rom 1 11 32 Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.
Römer Rom 1 11 33 О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!
Römer Rom 1 11 34 Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
Römer Rom 1 11 35 Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?
Römer Rom 1 11 36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.
Römer Rom 1 12 1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу,
Römer Rom 1 12 2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.
Römer Rom 1 12 3 Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.
Römer Rom 1 12 4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння,
Römer Rom 1 12 5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени.
Römer Rom 1 12 6 І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри,
Römer Rom 1 12 7 а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,
Römer Rom 1 12 8 коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю!
Römer Rom 1 12 9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!
Römer Rom 1 12 10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!
Römer Rom 1 12 11 У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,
Römer Rom 1 12 12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
Römer Rom 1 12 13 беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!
Römer Rom 1 12 14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
Römer Rom 1 12 15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!
Römer Rom 1 12 16 Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!
Römer Rom 1 12 17 Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!
Römer Rom 1 12 18 Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми!
Römer Rom 1 12 19 Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь.
Römer Rom 1 12 20 Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову.
Römer Rom 1 12 21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
Römer Rom 1 13 1 Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога.
Römer Rom 1 13 2 Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе.
Römer Rom 1 13 3 Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї,
Römer Rom 1 13 4 бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!
Römer Rom 1 13 5 Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління.
Römer Rom 1 13 6 Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті.
Römer Rom 1 13 7 Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь.
Römer Rom 1 13 8 Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.
Römer Rom 1 13 9 Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!
Römer Rom 1 13 10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.
Römer Rom 1 13 11 І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.
Römer Rom 1 13 12 Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла.
Römer Rom 1 13 13 Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,
Römer Rom 1 13 14 але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!
Römer Rom 1 14 1 Слабого в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.
Römer Rom 1 14 2 Один бо вірує, що можна їсти все, а немічний споживає ярину.
Römer Rom 1 14 3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, Бог бо прийняв його.
Römer Rom 1 14 4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він устоїть, бо має Бог силу поставити його.
Römer Rom 1 14 5 Один вирізнює день від дня, інший же про кожен день судить однаково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання.
Römer Rom 1 14 6 Хто вважає на день, для Господа вважає, а хто не вважає на день, для Господа не вважає. Хто їсть, для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, для Господа не їсть, і дякує Богові.
Römer Rom 1 14 7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.
Römer Rom 1 14 8 Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!
Römer Rom 1 14 9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.
Römer Rom 1 14 10 А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.
Römer Rom 1 14 11 Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик!
Römer Rom 1 14 12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.
Römer Rom 1 14 13 Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси.
Römer Rom 1 14 14 Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте.
Römer Rom 1 14 15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю поводишся ти, не губи своєю поживою того, за кого Христос був умер.
Römer Rom 1 14 16 Нехай ваше добре не зневажається.
Römer Rom 1 14 17 Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.
Römer Rom 1 14 18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шанований поміж людьми.
Römer Rom 1 14 19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудування один одного!
Römer Rom 1 14 20 Не руйнуй діла Божого ради поживи, усе бо чисте, але зле людині, що їсть на спотикання.
Römer Rom 1 14 21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гіршиться, або спокушується, або слабне.
Römer Rom 1 14 22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробовується!
Römer Rom 1 14 23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осуджений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.
Römer Rom 1 15 1 Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.
Römer Rom 1 15 2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.
Römer Rom 1 15 3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.
Römer Rom 1 15 4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.
Römer Rom 1 15 5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
Römer Rom 1 15 6 щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
Römer Rom 1 15 7 Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
Römer Rom 1 15 8 Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці,
Römer Rom 1 15 9 а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!
Römer Rom 1 15 10 І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!
Römer Rom 1 15 11 І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!
Römer Rom 1 15 12 І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!
Römer Rom 1 15 13 Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!
Römer Rom 1 15 14 І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.
Römer Rom 1 15 15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,
Römer Rom 1 15 16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
Römer Rom 1 15 17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
Römer Rom 1 15 18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,
Römer Rom 1 15 19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.
Römer Rom 1 15 20 При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,
Römer Rom 1 15 21 але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!
Römer Rom 1 15 22 Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
Römer Rom 1 15 23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,
Römer Rom 1 15 24 коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.
Römer Rom 1 15 25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,
Römer Rom 1 15 26 бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.
Römer Rom 1 15 27 Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.
Römer Rom 1 15 28 Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.
Römer Rom 1 15 29 І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.
Römer Rom 1 15 30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,
Römer Rom 1 15 31 щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим,
Römer Rom 1 15 32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами!
Römer Rom 1 15 33 А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.
Römer Rom 1 16 1 Поручаю ж вам сестру нашу Фіву, служебницю Церкви в Кенхреях,
Römer Rom 1 16 2 щоб ви прийняли її в Господі, як личить святим, і допомагайте їй, у якій речі буде вона чого потребувати від вас, бо й вона опікунка була багатьом і самому мені.
Römer Rom 1 16 3 Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі,
Römer Rom 1 16 4 що голови свої за душу мою клали, яким не я сам дякую, але й усі Церкви з поган, і їхню домашню Церкву.
Römer Rom 1 16 5 Вітайте улюбленого мого Епенета, він первісток Ахаї для Христа.
Römer Rom 1 16 6 Вітайте Марію, що напрацювалася багато для вас.
Römer Rom 1 16 7 Вітайте Андроніка й Юнія, родичів моїх і співв'язнів моїх, що славні вони між апостолами, що й у Христі були перше мене.
Römer Rom 1 16 8 Вітайте Амплія, мого улюбленого в Господі.
Römer Rom 1 16 9 Вітайте Урбана, співробітника нашого в Христі, і улюбленого мого Стахія.
Römer Rom 1 16 10 Вітайте Апеллеса, випробуваного в Христі. Вітайте Аристовулових.
Römer Rom 1 16 11 Вітайте мого родича Іродіона. Вітайте Наркисових, що в Господі.
Römer Rom 1 16 12 Вітайте Трифену й Трифосу, що працюють у Господі. Вітайте улюблену Персиду, що багато попрацювала в Господі.
Römer Rom 1 16 13 Вітайте вибраного в Господі Руфа, і матір його та мою.
Römer Rom 1 16 14 Вітайте Асинкрита, Флегонта, Єрма, Патрова, Єрмія і братів, що з ними.
Römer Rom 1 16 15 Вітайте Філолога та Юлію, Нірея й сестру його, і Олімпіяна, і всіх святих, що з ними.
Römer Rom 1 16 16 Вітайте один одного святим поцілунком. Вітають вас усі Церкви Христові!
Römer Rom 1 16 17 Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх,
Römer Rom 1 16 18 бо такі не служать Господеві нашому Ісусу Христу, але власному череву; вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних.
Römer Rom 1 16 19 Ваша ж слухняність дійшла до всіх. І я тішусь за вас, але хочу, щоб були ви мудрі в доброму, а прості в злому.
Römer Rom 1 16 20 А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь.
Römer Rom 1 16 21 Вітає вас мій співробітник Тимофій, і Лукій, і Ясон, і Сосипатр, мої родичі.
Römer Rom 1 16 22 Вітаю вас у Господі й я, Тертій, що цього листа написав.
Römer Rom 1 16 23 Вітає вас Гай, гостинний для мене й цілої Церкви. Вітає вас міський доморядник Ераст і брат Кварт.
Römer Rom 1 16 24 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь.
Römer Rom 1 16 25 А Тому, хто може поставити вас міцно згідно з моєю Євангелією й проповіддю Ісуса Христа, за об'явленням таємниці, що від вічних часів була замовчана,
Römer Rom 1 16 26 а тепер виявлена, і через пророцькі писання, з наказу вічного Бога, на послух вірі по всіх народах провіщена,
Römer Rom 1 16 27 єдиному мудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь.
1 Korinther 1Cor 1 1 1 Павло, волею Божою покликаний за апостола Ісуса Христа, і брат Состен,
1 Korinther 1Cor 1 1 2 Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого,
1 Korinther 1Cor 1 1 3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
1 Korinther 1Cor 1 1 4 Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі,
1 Korinther 1Cor 1 1 5 бо ви всім збагатилися в Ньому, словом усяким і всяким знанням,
1 Korinther 1Cor 1 1 6 бо свідоцтво Христове між вами утвердилось,
1 Korinther 1Cor 1 1 7 так що не маєте недостачі в жаднім дарі благодаті ви, що очікуєте з'явлення Господа нашого Ісуса Христа.
1 Korinther 1Cor 1 1 8 Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!
1 Korinther 1Cor 1 1 9 Вірний Бог, що ви через Нього покликані до спільноти Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.
1 Korinther 1Cor 1 1 10 Тож благаю вас, браття, Ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!
1 Korinther 1Cor 1 1 11 Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.
1 Korinther 1Cor 1 1 12 А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.
1 Korinther 1Cor 1 1 13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христились?
1 Korinther 1Cor 1 1 14 Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,
1 Korinther 1Cor 1 1 15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.
1 Korinther 1Cor 1 1 16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
1 Korinther 1Cor 1 1 17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
1 Korinther 1Cor 1 1 18 Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!
1 Korinther 1Cor 1 1 19 Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!
1 Korinther 1Cor 1 1 20 Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?
1 Korinther 1Cor 1 1 21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.
1 Korinther 1Cor 1 1 22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости,
1 Korinther 1Cor 1 1 23 а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,
1 Korinther 1Cor 1 1 24 а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!
1 Korinther 1Cor 1 1 25 Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей!
1 Korinther 1Cor 1 1 26 Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні.
1 Korinther 1Cor 1 1 27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,
1 Korinther 1Cor 1 1 28 і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити,
1 Korinther 1Cor 1 1 29 так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло.
1 Korinther 1Cor 1 1 30 А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням,
1 Korinther 1Cor 1 1 31 щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!
1 Korinther 1Cor 1 2 1 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,
1 Korinther 1Cor 1 2 2 бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...
1 Korinther 1Cor 1 2 3 І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.
1 Korinther 1Cor 1 2 4 І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,
1 Korinther 1Cor 1 2 5 щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!
1 Korinther 1Cor 1 2 6 А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
1 Korinther 1Cor 1 2 7 але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,
1 Korinther 1Cor 1 2 8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!
1 Korinther 1Cor 1 2 9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!
1 Korinther 1Cor 1 2 10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.
1 Korinther 1Cor 1 2 11 Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
1 Korinther 1Cor 1 2 12 А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,
1 Korinther 1Cor 1 2 13 що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.
1 Korinther 1Cor 1 2 14 А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
1 Korinther 1Cor 1 2 15 Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.
1 Korinther 1Cor 1 2 16 Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!
1 Korinther 1Cor 1 3 1 І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі.
1 Korinther 1Cor 1 3 2 Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,
1 Korinther 1Cor 1 3 3 бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите?
1 Korinther 1Cor 1 3 4 Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?
1 Korinther 1Cor 1 3 5 Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь.
1 Korinther 1Cor 1 3 6 Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив,
1 Korinther 1Cor 1 3 7 тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить!
1 Korinther 1Cor 1 3 8 І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю!
1 Korinther 1Cor 1 3 9 Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля.
1 Korinther 1Cor 1 3 10 Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!
1 Korinther 1Cor 1 3 11 Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.
1 Korinther 1Cor 1 3 12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,
1 Korinther 1Cor 1 3 13 то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.
1 Korinther 1Cor 1 3 14 І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;
1 Korinther 1Cor 1 3 15 коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.
1 Korinther 1Cor 1 3 16 Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?
1 Korinther 1Cor 1 3 17 Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!
1 Korinther 1Cor 1 3 18 Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.
1 Korinther 1Cor 1 3 19 Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх!
1 Korinther 1Cor 1 3 20 І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!
1 Korinther 1Cor 1 3 21 Тож нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше:
1 Korinther 1Cor 1 3 22 чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше,
1 Korinther 1Cor 1 3 23 ви ж Христові, а Христос Божий!
1 Korinther 1Cor 1 4 1 Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;
1 Korinther 1Cor 1 4 2 а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.
1 Korinther 1Cor 1 4 3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.
1 Korinther 1Cor 1 4 4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.
1 Korinther 1Cor 1 4 5 Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
1 Korinther 1Cor 1 4 6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.
1 Korinther 1Cor 1 4 7 Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
1 Korinther 1Cor 1 4 8 Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!
1 Korinther 1Cor 1 4 9 Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.
1 Korinther 1Cor 1 4 10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!
1 Korinther 1Cor 1 4 11 Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,
1 Korinther 1Cor 1 4 12 і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;
1 Korinther 1Cor 1 4 13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!
1 Korinther 1Cor 1 4 14 Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.
1 Korinther 1Cor 1 4 15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...
1 Korinther 1Cor 1 4 16 Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!
1 Korinther 1Cor 1 4 17 Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
1 Korinther 1Cor 1 4 18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
1 Korinther 1Cor 1 4 19 Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.
1 Korinther 1Cor 1 4 20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
1 Korinther 1Cor 1 4 21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?
1 Korinther 1Cor 1 5 1 Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову...
1 Korinther 1Cor 1 5 2 І ви завеличалися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив.
1 Korinther 1Cor 1 5 3 Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це,
1 Korinther 1Cor 1 5 4 у Ім'я Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса,
1 Korinther 1Cor 1 5 5 віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!
1 Korinther 1Cor 1 5 6 Величання ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала розчина все тісто заквашує?
1 Korinther 1Cor 1 5 7 Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.
1 Korinther 1Cor 1 5 8 Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости та правди!
1 Korinther 1Cor 1 5 9 Я писав вам у листі не єднатися з перелюбниками,
1 Korinther 1Cor 1 5 10 але не взагалі з цьогосвітніми перелюбниками, чи з користолюбцями, чи з хижаками, чи з ідолянами, бо ви мусіли були б відійти від світу.
1 Korinther 1Cor 1 5 11 А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!
1 Korinther 1Cor 1 5 12 Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?
1 Korinther 1Cor 1 5 13 А чужих судить Бог. Тож вилучіть лукавого з-поміж себе самих!
1 Korinther 1Cor 1 6 1 Чи посміє хто з вас, маючи справу до іншого, судитися в неправедних, а не в святих?
1 Korinther 1Cor 1 6 2 Хіба ви не знаєте, що святі світ судитимуть? Коли ж будете ви світ судити, то чи ж ви негідні судити незначні справи?
1 Korinther 1Cor 1 6 3 Хіба ви не знаєте, що ми будем судити Анголів, а не тільки життєве?
1 Korinther 1Cor 1 6 4 А ви, коли маєте суд за життєве, то ставите суддями тих, хто нічого не значить у Церкві.
1 Korinther 1Cor 1 6 5 Я на сором це вам говорю. Чи ж між вами немає ні одного мудрого, щоб він міг розсудити між братами своїми?
1 Korinther 1Cor 1 6 6 Та брат судиться з братом, і то перед невірними!
1 Korinther 1Cor 1 6 7 Тож уже для вас сором зовсім, що суди між собою ви маєте. Чому краще не терпите кривди? Чому краще не маєте шкоди?
1 Korinther 1Cor 1 6 8 Але ви самі кривду чините та обдираєте, та ще братів...
1 Korinther 1Cor 1 6 9 Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники,
1 Korinther 1Cor 1 6 10 ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!
1 Korinther 1Cor 1 6 11 І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.
1 Korinther 1Cor 1 6 12 Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.
1 Korinther 1Cor 1 6 13 Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла.
1 Korinther 1Cor 1 6 14 Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!
1 Korinther 1Cor 1 6 15 Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні!
1 Korinther 1Cor 1 6 16 Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним.
1 Korinther 1Cor 1 6 17 А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним.
1 Korinther 1Cor 1 6 18 Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла.
1 Korinther 1Cor 1 6 19 Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?
1 Korinther 1Cor 1 6 20 Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!
1 Korinther 1Cor 1 7 1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
1 Korinther 1Cor 1 7 2 Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
1 Korinther 1Cor 1 7 3 Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.
1 Korinther 1Cor 1 7 4 Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.
1 Korinther 1Cor 1 7 5 Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.
1 Korinther 1Cor 1 7 6 А це говорю вам як раду, а не як наказа.
1 Korinther 1Cor 1 7 7 Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.
1 Korinther 1Cor 1 7 8 Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
1 Korinther 1Cor 1 7 9 Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.
1 Korinther 1Cor 1 7 10 А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
1 Korinther 1Cor 1 7 11 А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!
1 Korinther 1Cor 1 7 12 Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.
1 Korinther 1Cor 1 7 13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.
1 Korinther 1Cor 1 7 14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
1 Korinther 1Cor 1 7 15 А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
1 Korinther 1Cor 1 7 16 Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?
1 Korinther 1Cor 1 7 17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.
1 Korinther 1Cor 1 7 18 Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.
1 Korinther 1Cor 1 7 19 Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.
1 Korinther 1Cor 1 7 20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.
1 Korinther 1Cor 1 7 21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.
1 Korinther 1Cor 1 7 22 Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.
1 Korinther 1Cor 1 7 23 Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!
1 Korinther 1Cor 1 7 24 Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!
1 Korinther 1Cor 1 7 25 Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.
1 Korinther 1Cor 1 7 26 Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
1 Korinther 1Cor 1 7 27 Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.
1 Korinther 1Cor 1 7 28 А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
1 Korinther 1Cor 1 7 29 А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,
1 Korinther 1Cor 1 7 30 а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,
1 Korinther 1Cor 1 7 31 а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.
1 Korinther 1Cor 1 7 32 А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
1 Korinther 1Cor 1 7 33 а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
1 Korinther 1Cor 1 7 34 і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
1 Korinther 1Cor 1 7 35 А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.
1 Korinther 1Cor 1 7 36 А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.
1 Korinther 1Cor 1 7 37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.
1 Korinther 1Cor 1 7 38 Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.
1 Korinther 1Cor 1 7 39 Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.
1 Korinther 1Cor 1 7 40 Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.
1 Korinther 1Cor 1 8 1 А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!
1 Korinther 1Cor 1 8 2 Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.
1 Korinther 1Cor 1 8 3 Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.
1 Korinther 1Cor 1 8 4 Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного.
1 Korinther 1Cor 1 8 5 Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,
1 Korinther 1Cor 1 8 6 та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.
1 Korinther 1Cor 1 8 7 Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється.
1 Korinther 1Cor 1 8 8 Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого.
1 Korinther 1Cor 1 8 9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!
1 Korinther 1Cor 1 8 10 Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви?
1 Korinther 1Cor 1 8 11 І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!
1 Korinther 1Cor 1 8 12 Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.
1 Korinther 1Cor 1 8 13 Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!
1 Korinther 1Cor 1 9 1 Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, то не справа моя перед Господом?
1 Korinther 1Cor 1 9 2 Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, ви бо печать мого апостольства в Господі.
1 Korinther 1Cor 1 9 3 Оце оборона моя перед тими, хто судить мене.
1 Korinther 1Cor 1 9 4 Чи ми права не маємо їсти та пити?
1 Korinther 1Cor 1 9 5 Чи ми права не маємо водити з собою сестру, дружину, як і інші апостоли, і Господні брати, і Кифа?
1 Korinther 1Cor 1 9 6 Хіба я один і Варнава не маємо права, щоб не працювати?
1 Korinther 1Cor 1 9 7 Хто коштом своїм коли служить у війську? Або хто виноградника садить, і не їсть з його плоду? Або хто отару пасе, і не їсть молока від отари?
1 Korinther 1Cor 1 9 8 Чи я тільки по-людському це говорю? Хіба ж і Закон не говорить цього?
1 Korinther 1Cor 1 9 9 Бо в Законі Мойсеєвім писано: Не в'яжи рота волові, що молотить. Хіба за волів Бог турбується?
1 Korinther 1Cor 1 9 10 Чи говорить Він зовсім для нас? Для нас, бо написано, що з надією мусить орати орач, а молотник молотити з надією мати частку в своїм сподіванні.
1 Korinther 1Cor 1 9 11 Коли ми сіяли вам духовне, чи ж велика то річ, як пожнемо ми ваше тілесне?
1 Korinther 1Cor 1 9 12 Як право на вас мають інші, то тим більше ми. Але ми не вжили цього права, та все терпимо, аби перешкоди якої Христовій Євангелії ми не вчинили.
1 Korinther 1Cor 1 9 13 Хіба ви не знаєте, що священнослужителі від святині годуються? Що ті, хто служить вівтареві, із вівтаря мають частку?
1 Korinther 1Cor 1 9 14 Так і Господь наказав проповідникам Євангелії жити з Євангелії.
1 Korinther 1Cor 1 9 15 Але з того нічого не вжив я. А цього не писав я для того, щоб для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою!
1 Korinther 1Cor 1 9 16 Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії!
1 Korinther 1Cor 1 9 17 Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену.
1 Korinther 1Cor 1 9 18 Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя.
1 Korinther 1Cor 1 9 19 Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати.
1 Korinther 1Cor 1 9 20 Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних.
1 Korinther 1Cor 1 9 21 Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних.
1 Korinther 1Cor 1 9 22 Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.
1 Korinther 1Cor 1 9 23 А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником.
1 Korinther 1Cor 1 9 24 Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!
1 Korinther 1Cor 1 9 25 І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний.
1 Korinther 1Cor 1 9 26 Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи.
1 Korinther 1Cor 1 9 27 Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним.
1 Korinther 1Cor 1 10 1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,
1 Korinther 1Cor 1 10 2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
1 Korinther 1Cor 1 10 3 і всі їли ту саму поживу духовну,
1 Korinther 1Cor 1 10 4 і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!
1 Korinther 1Cor 1 10 5 Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
1 Korinther 1Cor 1 10 6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
1 Korinther 1Cor 1 10 7 Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.
1 Korinther 1Cor 1 10 8 Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
1 Korinther 1Cor 1 10 9 Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.
1 Korinther 1Cor 1 10 10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.
1 Korinther 1Cor 1 10 11 Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
1 Korinther 1Cor 1 10 12 Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
1 Korinther 1Cor 1 10 13 Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
1 Korinther 1Cor 1 10 14 Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
1 Korinther 1Cor 1 10 15 Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
1 Korinther 1Cor 1 10 16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
1 Korinther 1Cor 1 10 17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
1 Korinther 1Cor 1 10 18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
1 Korinther 1Cor 1 10 19 Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
1 Korinther 1Cor 1 10 20 Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
1 Korinther 1Cor 1 10 21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
1 Korinther 1Cor 1 10 22 Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
1 Korinther 1Cor 1 10 23 Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!
1 Korinther 1Cor 1 10 24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!
1 Korinther 1Cor 1 10 25 Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
1 Korinther 1Cor 1 10 26 Бо Господня земля, і все, що на ній!
1 Korinther 1Cor 1 10 27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
1 Korinther 1Cor 1 10 28 Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
1 Korinther 1Cor 1 10 29 Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
1 Korinther 1Cor 1 10 30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?
1 Korinther 1Cor 1 10 31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!
1 Korinther 1Cor 1 10 32 Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,
1 Korinther 1Cor 1 10 33 як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.
1 Korinther 1Cor 1 11 1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!
1 Korinther 1Cor 1 11 2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і заховуєте так передання, як я вам передав.
1 Korinther 1Cor 1 11 3 Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.
1 Korinther 1Cor 1 11 4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, осоромлює він свою голову.
1 Korinther 1Cor 1 11 5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою голову, бо це є те саме, як була б вона виголена.
1 Korinther 1Cor 1 11 6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стригтися чи голитися, нехай покривається!
1 Korinther 1Cor 1 11 7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка чоловікові слава.
1 Korinther 1Cor 1 11 8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
1 Korinther 1Cor 1 11 9 не створений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
1 Korinther 1Cor 1 11 10 Тому жінка повина мати на голові знака влади над нею, ради Анголів.
1 Korinther 1Cor 1 11 11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
1 Korinther 1Cor 1 11 12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все від Бога.
1 Korinther 1Cor 1 11 13 Поміркуйте самі між собою, чи пристойне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
1 Korinther 1Cor 1 11 14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то безчестя для нього?
1 Korinther 1Cor 1 11 15 Коли ж жінка косу запускає, це слава для неї, бо замість покривала дана коса їй.
1 Korinther 1Cor 1 11 16 Коли ж хто сперечатися хоче, ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.
1 Korinther 1Cor 1 11 17 Пропонуючи це вам, я не хвалю, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
1 Korinther 1Cor 1 11 18 Бо найперше, я чую, що як сходитесь ви на збори, то між вами бувають поділення, у що почасти я й вірю.
1 Korinther 1Cor 1 11 19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
1 Korinther 1Cor 1 11 20 А далі, коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню Вечерю.
1 Korinther 1Cor 1 11 21 Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається.
1 Korinther 1Cor 1 11 22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю!
1 Korinther 1Cor 1 11 23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб,
1 Korinther 1Cor 1 11 24 подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!
1 Korinther 1Cor 1 11 25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!
1 Korinther 1Cor 1 11 26 Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.
1 Korinther 1Cor 1 11 27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої!
1 Korinther 1Cor 1 11 28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
1 Korinther 1Cor 1 11 29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
1 Korinther 1Cor 1 11 30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули.
1 Korinther 1Cor 1 11 31 Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б.
1 Korinther 1Cor 1 11 32 Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом.
1 Korinther 1Cor 1 11 33 Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного.
1 Korinther 1Cor 1 11 34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.
1 Korinther 1Cor 1 12 1 А щодо духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви.
1 Korinther 1Cor 1 12 2 Знаєте, що коли ви поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
1 Korinther 1Cor 1 12 3 Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.
1 Korinther 1Cor 1 12 4 Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий.
1 Korinther 1Cor 1 12 5 Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий.
1 Korinther 1Cor 1 12 6 Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
1 Korinther 1Cor 1 12 7 І кожному дається виявлення Духа на користь.
1 Korinther 1Cor 1 12 8 Одному бо Духом дається слово мудрости, а другому слово знання тим же Духом,
1 Korinther 1Cor 1 12 9 а іншому віра тим же Духом, а іншому дари вздоровлення тим же Духом,
1 Korinther 1Cor 1 12 10 а іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов.
1 Korinther 1Cor 1 12 11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.
1 Korinther 1Cor 1 12 12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж члени тіла, хоч їх багато, то тіло одне, так і Христос.
1 Korinther 1Cor 1 12 13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним.
1 Korinther 1Cor 1 12 14 Бо тіло не є один член, а багато.
1 Korinther 1Cor 1 12 15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, то хіба через це не від тіла вона?
1 Korinther 1Cor 1 12 16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, то хіба через це не від тіла воно?
1 Korinther 1Cor 1 12 17 Коли б оком було ціле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
1 Korinther 1Cor 1 12 18 Та нині Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів.
1 Korinther 1Cor 1 12 19 Якби всі одним членом були, то де тіло було б?
1 Korinther 1Cor 1 12 20 Отож, тепер членів багато, та тіло одне.
1 Korinther 1Cor 1 12 21 Бо око не може сказати руці: Ти мені непотрібна; або голова знов ногам: Ви мені непотрібні.
1 Korinther 1Cor 1 12 22 Але члени тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
1 Korinther 1Cor 1 12 23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
1 Korinther 1Cor 1 12 24 а нашим пристойним того не потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
1 Korinther 1Cor 1 12 25 щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного.
1 Korinther 1Cor 1 12 26 І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішаться.
1 Korinther 1Cor 1 12 27 І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!
1 Korinther 1Cor 1 12 28 А інших поставив Бог у Церкві поперше апостолами, подруге пророками, потретє учителями, потім дав сили, також дари вздоровлення, допомоги, управління, різні мови.
1 Korinther 1Cor 1 12 29 Чи ж усі апостоли? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?
1 Korinther 1Cor 1 12 30 Чи ж усі мають дари вздоровлення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясняють?
1 Korinther 1Cor 1 12 31 Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!
1 Korinther 1Cor 1 13 1 Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
1 Korinther 1Cor 1 13 2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!
1 Korinther 1Cor 1 13 3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!
1 Korinther 1Cor 1 13 4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
1 Korinther 1Cor 1 13 5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
1 Korinther 1Cor 1 13 6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,
1 Korinther 1Cor 1 13 7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
1 Korinther 1Cor 1 13 8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
1 Korinther 1Cor 1 13 9 Бо ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;
1 Korinther 1Cor 1 13 10 коли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.
1 Korinther 1Cor 1 13 11 Коли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.
1 Korinther 1Cor 1 13 12 Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.
1 Korinther 1Cor 1 13 13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!
1 Korinther 1Cor 1 14 1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.
1 Korinther 1Cor 1 14 2 Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
1 Korinther 1Cor 1 14 3 А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
1 Korinther 1Cor 1 14 4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
1 Korinther 1Cor 1 14 5 Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
1 Korinther 1Cor 1 14 6 А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
1 Korinther 1Cor 1 14 7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
1 Korinther 1Cor 1 14 8 Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
1 Korinther 1Cor 1 14 9 Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
1 Korinther 1Cor 1 14 10 Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
1 Korinther 1Cor 1 14 11 І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
1 Korinther 1Cor 1 14 12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
1 Korinther 1Cor 1 14 13 Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
1 Korinther 1Cor 1 14 14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
1 Korinther 1Cor 1 14 15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
1 Korinther 1Cor 1 14 16 Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
1 Korinther 1Cor 1 14 17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.
1 Korinther 1Cor 1 14 18 Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.
1 Korinther 1Cor 1 14 19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
1 Korinther 1Cor 1 14 20 Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!
1 Korinther 1Cor 1 14 21 У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.
1 Korinther 1Cor 1 14 22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.
1 Korinther 1Cor 1 14 23 А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
1 Korinther 1Cor 1 14 24 Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
1 Korinther 1Cor 1 14 25 і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!
1 Korinther 1Cor 1 14 26 То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!
1 Korinther 1Cor 1 14 27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!
1 Korinther 1Cor 1 14 28 А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
1 Korinther 1Cor 1 14 29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.
1 Korinther 1Cor 1 14 30 Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!
1 Korinther 1Cor 1 14 31 Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!
1 Korinther 1Cor 1 14 32 І коряться духи пророчі пророкам,
1 Korinther 1Cor 1 14 33 бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,
1 Korinther 1Cor 1 14 34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.
1 Korinther 1Cor 1 14 35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!
1 Korinther 1Cor 1 14 36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
1 Korinther 1Cor 1 14 37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!
1 Korinther 1Cor 1 14 38 Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!
1 Korinther 1Cor 1 14 39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
1 Korinther 1Cor 1 14 40 Але все нехай буде добропристойно і статечно!
1 Korinther 1Cor 1 15 1 Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,
1 Korinther 1Cor 1 15 2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.
1 Korinther 1Cor 1 15 3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,
1 Korinther 1Cor 1 15 4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,
1 Korinther 1Cor 1 15 5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.
1 Korinther 1Cor 1 15 6 А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.
1 Korinther 1Cor 1 15 7 Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.
1 Korinther 1Cor 1 15 8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.
1 Korinther 1Cor 1 15 9 Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.
1 Korinther 1Cor 1 15 10 Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.
1 Korinther 1Cor 1 15 11 Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
1 Korinther 1Cor 1 15 12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?
1 Korinther 1Cor 1 15 13 Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!
1 Korinther 1Cor 1 15 14 оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
1 Korinther 1Cor 1 15 15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
1 Korinther 1Cor 1 15 16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
1 Korinther 1Cor 1 15 17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,
1 Korinther 1Cor 1 15 18 тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!
1 Korinther 1Cor 1 15 19 Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!
1 Korinther 1Cor 1 15 20 Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.
1 Korinther 1Cor 1 15 21 Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.
1 Korinther 1Cor 1 15 22 Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
1 Korinther 1Cor 1 15 23 кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.
1 Korinther 1Cor 1 15 24 А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.
1 Korinther 1Cor 1 15 25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!
1 Korinther 1Cor 1 15 26 Як ворог останній смерть знищиться,
1 Korinther 1Cor 1 15 27 бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.
1 Korinther 1Cor 1 15 28 А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.
1 Korinther 1Cor 1 15 29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?
1 Korinther 1Cor 1 15 30 Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?
1 Korinther 1Cor 1 15 31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
1 Korinther 1Cor 1 15 32 Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...
1 Korinther 1Cor 1 15 33 Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!
1 Korinther 1Cor 1 15 34 Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!
1 Korinther 1Cor 1 15 35 Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?
1 Korinther 1Cor 1 15 36 Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.
1 Korinther 1Cor 1 15 37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,
1 Korinther 1Cor 1 15 38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.
1 Korinther 1Cor 1 15 39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.
1 Korinther 1Cor 1 15 40 Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.
1 Korinther 1Cor 1 15 41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!
1 Korinther 1Cor 1 15 42 Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,
1 Korinther 1Cor 1 15 43 сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,
1 Korinther 1Cor 1 15 44 сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
1 Korinther 1Cor 1 15 45 Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
1 Korinther 1Cor 1 15 46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
1 Korinther 1Cor 1 15 47 Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.
1 Korinther 1Cor 1 15 48 Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
1 Korinther 1Cor 1 15 49 І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.
1 Korinther 1Cor 1 15 50 І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
1 Korinther 1Cor 1 15 51 Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,
1 Korinther 1Cor 1 15 52 раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...
1 Korinther 1Cor 1 15 53 Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
1 Korinther 1Cor 1 15 54 А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!
1 Korinther 1Cor 1 15 55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
1 Korinther 1Cor 1 15 56 Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.
1 Korinther 1Cor 1 15 57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
1 Korinther 1Cor 1 15 58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!
1 Korinther 1Cor 1 16 1 А щодо складок на святих, то й ви робіть так, як я постановив для Церков галатійських.
1 Korinther 1Cor 1 16 2 А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду.
1 Korinther 1Cor 1 16 3 А коли я прийду, тоді тих, кого виберете, тих пошлю я з листами, щоб вони ваш дар любови віднесли до Єрусалиму.
1 Korinther 1Cor 1 16 4 А коли ж і мені випадатиме йти, то зо мною підуть.
1 Korinther 1Cor 1 16 5 Я прибуду до вас, коли перейду Македонію, бо проходжу через Македонію.
1 Korinther 1Cor 1 16 6 А в вас, коли трапиться, я поживу або й перезимую, щоб мене провели ви, куди я піду.
1 Korinther 1Cor 1 16 7 Не хочу я бачитись з вами тепер мимохідь, але сподіваюся деякий час перебути у вас, як дозволить Господь.
1 Korinther 1Cor 1 16 8 А в Ефесі пробуду я до П'ятдесятниці,
1 Korinther 1Cor 1 16 9 бо двері великі й широкі мені відчинилися, та багато противників...
1 Korinther 1Cor 1 16 10 Коли ж прийде до вас Тимофій, то пильнуйте, щоб він був безпечний у вас, бо діло Господнє він робить, як і я.
1 Korinther 1Cor 1 16 11 Тому то нехай ним ніхто не погорджує, але відпровадьте його з миром, щоб прийшов він до мене, бо чекаю його з братами.
1 Korinther 1Cor 1 16 12 А щодо брата Аполлоса, то я дуже благав був його, щоб прийшов до вас з братами, та охоти не мав він прибути тепер, але прийде, як матиме час відповідний.
1 Korinther 1Cor 1 16 13 Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні,
1 Korinther 1Cor 1 16 14 хай з любов'ю все робиться в вас!
1 Korinther 1Cor 1 16 15 Благаю ж вас, браття, знаєте ви дім Степанів, що в Ахаї він первісток, і що службі святим присвятились вони,
1 Korinther 1Cor 1 16 16 і ви підкоряйтесь таким, також кожному, хто помагає та працює.
1 Korinther 1Cor 1 16 17 Я тішусь з приходу Степана, і Фортуната, і Ахаїка, бо вашу відсутність вони заступили,
1 Korinther 1Cor 1 16 18 бо вони заспокоїли духа мого й вашого. Тож шануйте таких!
1 Korinther 1Cor 1 16 19 Вітають вас азійські Церкви; Акила й Прискилла з домашньою Церквою їхньою гаряче вітають у Господі вас.
1 Korinther 1Cor 1 16 20 Вітають вас усі брати. Вітайте один одного святим поцілунком.
1 Korinther 1Cor 1 16 21 Привітання моєю рукою Павловою.
1 Korinther 1Cor 1 16 22 Коли хто не любить Господа, нехай буде проклятий! Марана та!
1 Korinther 1Cor 1 16 23 Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами!
1 Korinther 1Cor 1 16 24 Любов моя з вами всіма у Христі Ісусі, амінь!
2 Korinther 2Cor 1 1 1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, та брат Тимофій, до Божої Церкви в Коринті, з усіма святими в цілій Ахаї,
2 Korinther 2Cor 1 1 2 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
2 Korinther 2Cor 1 1 3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,
2 Korinther 2Cor 1 1 4 що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
2 Korinther 2Cor 1 1 5 Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, так через Христа й потішення наше намножується.
2 Korinther 2Cor 1 1 6 Бо як терпимо скорботи, то на вашу потіху й спасіння; коли потішаємось, то на вашу потіху в терпінні тих самих страждань, які терпимо й ми.
2 Korinther 2Cor 1 1 7 А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі.
2 Korinther 2Cor 1 1 8 Бо не хочемо, браття, щоб не відали ви про нашу скорботу, що в Азії трапилась нам, бо над міру й над силу були ми обтяжені, так що ми не надіялися навіть жити.
2 Korinther 2Cor 1 1 9 Та самі ми в собі мали присуд на смерть, щоб нам не покладати надії на себе, а на Бога, що воскрешує мертвих,
2 Korinther 2Cor 1 1 10 що від смерти такої нас визволив і визволяє, і на Нього й покладаємося, що й ще визволить Він,
2 Korinther 2Cor 1 1 11 як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас.
2 Korinther 2Cor 1 1 12 Бо це нам хвала, свідчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті жили ми на світі, особливо ж у вас.
2 Korinther 2Cor 1 1 13 Бо іншого вам ми не пишемо, тільки те, що читаєте та розумієте, а сподіваюсь, що ви й до кінця зрозумієте,
2 Korinther 2Cor 1 1 14 як частинно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.
2 Korinther 2Cor 1 1 15 І з певністю цією хотів я давніше прибути до вас, щоб мали ви благодать удруге,
2 Korinther 2Cor 1 1 16 і через вас перейти в Македонію, а з Македонії знову прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпровадили.
2 Korinther 2Cor 1 1 17 Маючи задум такий, чи я чинив легковажно? Чи те, що задумую, за тілом задумую, щоб було в мене і Так, так, і Ні, ні?
2 Korinther 2Cor 1 1 18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було Так і Ні.
2 Korinther 2Cor 1 1 19 Бо Син Божий Ісус Христос, що ми Його вам проповідували, я й Силуан, і Тимофій, не був Так і Ні, але в Нім було Так.
2 Korinther 2Cor 1 1 20 Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому Так, і в Ньому Амінь, Богові на славу через нас.
2 Korinther 2Cor 1 1 21 А Той, Хто нас із вами в Христа утверджує, і Хто нас намастив, то Бог,
2 Korinther 2Cor 1 1 22 Який і назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа.
2 Korinther 2Cor 1 1 23 А я кличу Бога на свідка на душу мою, що я, щадячи вас, не прийшов у Коринт дотепер,
2 Korinther 2Cor 1 1 24 не тому, ніби ми беремо владу над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, бо ви встояли вірою!
2 Korinther 2Cor 1 2 1 А я постановив у собі те, щоб до вас не прийти знов у смутку.
2 Korinther 2Cor 1 2 2 Бо коли я засмучую вас, то хто той, хто потішить мене, як не той, кого я засмутив?
2 Korinther 2Cor 1 2 3 І це саме писав я до вас, щоб, прийшовши, я смутку не мав би від тих, що від них мені тішитися належало, про всіх вас бувши певний, що радість моя то радість усіх вас!
2 Korinther 2Cor 1 2 4 Бо з великого горя та з туги сердечної я написав вам з рясними слізьми не на те, щоб були ви засмучені, але щоб пізнали любов, що в мене її пребагато до вас!
2 Korinther 2Cor 1 2 5 А як хто засмутив, не мене засмутив, а почасти щоб не пригнітити і всіх вас.
2 Korinther 2Cor 1 2 6 Досить такому карання того, що від багатьох,
2 Korinther 2Cor 1 2 7 через те навпаки, краще простити й потішити, щоб смуток великий його не пожер.
2 Korinther 2Cor 1 2 8 Через те вас благаю: зміцніть до нього любов!
2 Korinther 2Cor 1 2 9 Бо на це я й писав, щоб пізнати ваш досвід, чи в усім ви слухняні.
2 Korinther 2Cor 1 2 10 А кому ви прощаєте що, тому й я; бо й я, як простив що кому, то кому я простив, зробив те через вас від Особи Христа,
2 Korinther 2Cor 1 2 11 щоб нас сатана не перехитрував, відомі бо нам його задуми!
2 Korinther 2Cor 1 2 12 А коли я прийшов до Троади звіщати Христову Євангелію, і були двері для мене відчинені в Господі,
2 Korinther 2Cor 1 2 13 не мав я спокою для духа свого, бо я не знайшов був свого брата Тита; але, попрощавшися з ними, я пішов в Македонію.
2 Korinther 2Cor 1 2 14 А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запашність знання про Себе через нас виявляє на всякому місці!
2 Korinther 2Cor 1 2 15 Ми бо для Бога Христова запашність серед тих, хто спасається, і тих, які гинуть,
2 Korinther 2Cor 1 2 16 для одних бо смертельна запашність на смерть, а для других запашність життєва в життя. І хто здатен на це?
2 Korinther 2Cor 1 2 17 Бо ми не такі, як багато-хто, що Боже Слово фальшують, але ми провіщаємо, як із щирости, як від Бога, перед Богом, у Христі!
2 Korinther 2Cor 1 3 1 Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?
2 Korinther 2Cor 1 3 2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
2 Korinther 2Cor 1 3 3 Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.
2 Korinther 2Cor 1 3 4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
2 Korinther 2Cor 1 3 5 не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.
2 Korinther 2Cor 1 3 6 І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.
2 Korinther 2Cor 1 3 7 Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,
2 Korinther 2Cor 1 3 8 скільки ж більш буде в славі те служіння духа!
2 Korinther 2Cor 1 3 9 Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
2 Korinther 2Cor 1 3 10 Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
2 Korinther 2Cor 1 3 11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
2 Korinther 2Cor 1 3 12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,
2 Korinther 2Cor 1 3 13 а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
2 Korinther 2Cor 1 3 14 Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.
2 Korinther 2Cor 1 3 15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,
2 Korinther 2Cor 1 3 16 коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.
2 Korinther 2Cor 1 3 17 Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.
2 Korinther 2Cor 1 3 18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.
2 Korinther 2Cor 1 4 1 Ось тому, мавши за милосердям Божим таке служіння, ми не тратимо відваги,
2 Korinther 2Cor 1 4 2 але ми відреклися тайного сорому, не ходячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'явленням правди доручуємо себе кожному сумлінню людському перед Богом.
2 Korinther 2Cor 1 4 3 Коли ж наша Євангелія й закрита, то закрита для тих, хто гине,
2 Korinther 2Cor 1 4 4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа, а Він образ Божий.
2 Korinther 2Cor 1 4 5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі раби ваші ради Ісуса.
2 Korinther 2Cor 1 4 6 Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.
2 Korinther 2Cor 1 4 7 А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас.
2 Korinther 2Cor 1 4 8 У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач.
2 Korinther 2Cor 1 4 9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.
2 Korinther 2Cor 1 4 10 Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.
2 Korinther 2Cor 1 4 11 Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.
2 Korinther 2Cor 1 4 12 Тому то смерть діє в нас, а життя у вас.
2 Korinther 2Cor 1 4 13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: Вірував я, через те говорив, і ми віруємо, тому то й говоримо,
2 Korinther 2Cor 1 4 14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить з Ісусом і нас, і поставить із вами.
2 Korinther 2Cor 1 4 15 Усе бо для вас, щоб благодать, розмножена через багатьох, збагатила подяку на Божу славу.
2 Korinther 2Cor 1 4 16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній.
2 Korinther 2Cor 1 4 17 Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,
2 Korinther 2Cor 1 4 18 коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!
2 Korinther 2Cor 1 5 1 Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний.
2 Korinther 2Cor 1 5 2 Тому то й зідхаємо, бажаючи приодягтися будівлею нашею, що з неба,
2 Korinther 2Cor 1 5 3 коли б тільки й одягнені ми не знайшлися нагі!
2 Korinther 2Cor 1 5 4 Бо ми, знаходячися в цьому наметі, зідхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне пожерлось життям.
2 Korinther 2Cor 1 5 5 А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завдаток Духа.
2 Korinther 2Cor 1 5 6 Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,
2 Korinther 2Cor 1 5 7 бо ходимо вірою, а не видінням,
2 Korinther 2Cor 1 5 8 ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.
2 Korinther 2Cor 1 5 9 Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими.
2 Korinther 2Cor 1 5 10 Бо мусимо всі ми з'явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе.
2 Korinther 2Cor 1 5 11 Отже, відаючи страх Господній, ми людей переконуємо, а Богові явні; але маю надію, що й у ваших сумліннях ми явні.
2 Korinther 2Cor 1 5 12 Бо не знову себе ми доручуємо вам, але даємо вам привід хвалитися нами, щоб мали ви що проти тих, що хваляться обличчям, а не серцем.
2 Korinther 2Cor 1 5 13 Коли бо ми з розуму сходимо, то Богові, коли ж при здоровому розумі, то для вас.
2 Korinther 2Cor 1 5 14 Бо Христова любов спонукує нас, що думають так, що коли вмер Один за всіх, то всі померли.
2 Korinther 2Cor 1 5 15 А вмер Він за всіх, щоб ті, хто живе, не жили вже для себе самих, а для Того, Хто за них був умер і воскрес.
2 Korinther 2Cor 1 5 16 Через те відтепер ми нікого не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!
2 Korinther 2Cor 1 5 17 Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове!
2 Korinther 2Cor 1 5 18 Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення,
2 Korinther 2Cor 1 5 19 бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення.
2 Korinther 2Cor 1 5 20 Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!
2 Korinther 2Cor 1 5 21 Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в Нім!
2 Korinther 2Cor 1 6 1 А ми, як співробітники, благаємо, щоб ви Божої благодаті не брали надармо.
2 Korinther 2Cor 1 6 2 Бо каже: Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!
2 Korinther 2Cor 1 6 3 Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне,
2 Korinther 2Cor 1 6 4 а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах,
2 Korinther 2Cor 1 6 5 у вдарах, у в'язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах,
2 Korinther 2Cor 1 6 6 у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові,
2 Korinther 2Cor 1 6 7 у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці,
2 Korinther 2Cor 1 6 8 через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві;
2 Korinther 2Cor 1 6 9 як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті;
2 Korinther 2Cor 1 6 10 як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо.
2 Korinther 2Cor 1 6 11 Уста наші відкрились до вас, коринтяни, серце наше розширене!
2 Korinther 2Cor 1 6 12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях!
2 Korinther 2Cor 1 6 13 Такою ж відплатою говорю, немов дітям розширені будьте й ви!
2 Korinther 2Cor 1 6 14 До чужого ярма не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою?
2 Korinther 2Cor 1 6 15 Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним?
2 Korinther 2Cor 1 6 16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, а вони будуть народом Моїм!
2 Korinther 2Cor 1 6 17 Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, каже Господь, і не торкайтесь нечистого, і Я вас прийму,
2 Korinther 2Cor 1 6 18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете, говорить Господь Вседержитель!
2 Korinther 2Cor 1 7 1 Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!
2 Korinther 2Cor 1 7 2 Дайте місце для нас! Ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не ошукали!
2 Korinther 2Cor 1 7 3 Говорю не на осуд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.
2 Korinther 2Cor 1 7 4 У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.
2 Korinther 2Cor 1 7 5 Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні бої, страхіття всередині.
2 Korinther 2Cor 1 7 6 Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита,
2 Korinther 2Cor 1 7 7 і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився.
2 Korinther 2Cor 1 7 8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
2 Korinther 2Cor 1 7 9 Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас.
2 Korinther 2Cor 1 7 10 Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.
2 Korinther 2Cor 1 7 11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажання, яку горливість, яку помсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.
2 Korinther 2Cor 1 7 12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.
2 Korinther 2Cor 1 7 13 Тому то потіхою вашою втішились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспокоїли духа його.
2 Korinther 2Cor 1 7 14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоромився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала перед Титом правдива була!
2 Korinther 2Cor 1 7 15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням.
2 Korinther 2Cor 1 7 16 Отож, тішуся я, що можу покластись у всьому на вас!
2 Korinther 2Cor 1 8 1 Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,
2 Korinther 2Cor 1 8 2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;
2 Korinther 2Cor 1 8 3 бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,
2 Korinther 2Cor 1 8 4 із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.
2 Korinther 2Cor 1 8 5 І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,
2 Korinther 2Cor 1 8 6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.
2 Korinther 2Cor 1 8 7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.
2 Korinther 2Cor 1 8 8 Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.
2 Korinther 2Cor 1 8 9 Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.
2 Korinther 2Cor 1 8 10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.
2 Korinther 2Cor 1 8 11 А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.
2 Korinther 2Cor 1 8 12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.
2 Korinther 2Cor 1 8 13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.
2 Korinther 2Cor 1 8 14 Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,
2 Korinther 2Cor 1 8 15 як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.
2 Korinther 2Cor 1 8 16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,
2 Korinther 2Cor 1 8 17 бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.
2 Korinther 2Cor 1 8 18 А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,
2 Korinther 2Cor 1 8 19 і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,
2 Korinther 2Cor 1 8 20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,
2 Korinther 2Cor 1 8 21 дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.
2 Korinther 2Cor 1 8 22 А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас.
2 Korinther 2Cor 1 8 23 Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!
2 Korinther 2Cor 1 8 24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!
2 Korinther 2Cor 1 9 1 А про службу святим мені зайво писати до вас,
2 Korinther 2Cor 1 9 2 бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македонянам, що Ахая готова з минулого року, а ваша ревність заохотила багатьох.
2 Korinther 2Cor 1 9 3 А я послав братів, щоб моя похвала, щодо вас, не даремна була в цім випадкові, але, як казав, щоб були ви приготовані,
2 Korinther 2Cor 1 9 4 щоб, коли македоняни прийдуть зо мною та знайдуть, що ви неготові, щоб не осоромитись нам не кажемо вам у цій речі.
2 Korinther 2Cor 1 9 5 Отож, я надумався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготували заздалегідь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він приготований, як щедрий дар, а не річ примусова.
2 Korinther 2Cor 1 9 6 А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме!
2 Korinther 2Cor 1 9 7 Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
2 Korinther 2Cor 1 9 8 А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком,
2 Korinther 2Cor 1 9 9 як написано: Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!
2 Korinther 2Cor 1 9 10 А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої,
2 Korinther 2Cor 1 9 11 щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
2 Korinther 2Cor 1 9 12 Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові.
2 Korinther 2Cor 1 9 13 Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма,
2 Korinther 2Cor 1 9 14 вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас.
2 Korinther 2Cor 1 9 15 Дяка Богові за невимовний дар Його!
2 Korinther 2Cor 1 10 1 А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.
2 Korinther 2Cor 1 10 2 І благаю, щоб я, прибувши, не осмілився надією, що нею я думаю сміливим бути проти деяких, що про нас вони гадають, ніби ми поступаєм за тілом.
2 Korinther 2Cor 1 10 3 Бо ходячи в тілі, не за тілом воюємо ми,
2 Korinther 2Cor 1 10 4 зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми,
2 Korinther 2Cor 1 10 5 і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові,
2 Korinther 2Cor 1 10 6 і покарати ми готові всякий непослух, коли здійсниться послух ваш.
2 Korinther 2Cor 1 10 7 Чи на обличчя ви дивитеся? Як хто певний про себе, що Христовий він, нехай думає знов по собі, що як сам він Христовий, так само Христові й ми.
2 Korinther 2Cor 1 10 8 Бо коли б я ще більш став хвалитися нашою владою, яку дав нам Господь на збудування, а не на зруйнування ваше, то не осоромлюсь.
2 Korinther 2Cor 1 10 9 Та щоб не здавалось, ніби хочу лякати вас листами.
2 Korinther 2Cor 1 10 10 Бо листи його кажуть важкі та міцні, але особисто присутній слабий, а мова його незначна,
2 Korinther 2Cor 1 10 11 такий нехай знає оце, що які ми на слові в листах, неприсутніми бувши, такі ми й на ділі, присутніми бувши.
2 Korinther 2Cor 1 10 12 Бо не сміємо вважати себе чи рівняти до інших, що самі себе хвалять, вони нерозумно самі себе міряють собою, і рівняють з собою себе.
2 Korinther 2Cor 1 10 13 Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру мірила, що його Бог призначив на міру для нас, щоб і до нас досягти.
2 Korinther 2Cor 1 10 14 Бо ми не розтягуємося над міру, ніби не досягли ми до вас, бо ми досягли аж до вас із Євангелією Христовою.
2 Korinther 2Cor 1 10 15 Ми не хвалимось над міру у чужих працях, але маємо надію, що як буде рости ваша віра, то за нашим мірилом сильно звеличимося ми між вами,
2 Korinther 2Cor 1 10 16 щоб і в дальших за вами країнах звіщати Євангелію, а не хвалитись готовим, як це чужі твердять.
2 Korinther 2Cor 1 10 17 А хто хвалиться, нехай хвалиться в Господі!
2 Korinther 2Cor 1 10 18 Бо достойний не той, хто сам себе хвалить, але кого хвалить Господь!
2 Korinther 2Cor 1 11 1 О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.
2 Korinther 2Cor 1 11 2 Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.
2 Korinther 2Cor 1 11 3 Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.
2 Korinther 2Cor 1 11 4 Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!
2 Korinther 2Cor 1 11 5 Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів.
2 Korinther 2Cor 1 11 6 Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами.
2 Korinther 2Cor 1 11 7 Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?
2 Korinther 2Cor 1 11 8 Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.
2 Korinther 2Cor 1 11 9 Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.
2 Korinther 2Cor 1 11 10 Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.
2 Korinther 2Cor 1 11 11 Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!
2 Korinther 2Cor 1 11 12 А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.
2 Korinther 2Cor 1 11 13 Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.
2 Korinther 2Cor 1 11 14 І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!
2 Korinther 2Cor 1 11 15 Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!
2 Korinther 2Cor 1 11 16 Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився!
2 Korinther 2Cor 1 11 17 А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали.
2 Korinther 2Cor 1 11 18 Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся.
2 Korinther 2Cor 1 11 19 Бо ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши.
2 Korinther 2Cor 1 11 20 Бо ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є.
2 Korinther 2Cor 1 11 21 На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я.
2 Korinther 2Cor 1 11 22 Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я!
2 Korinther 2Cor 1 11 23 Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті.
2 Korinther 2Cor 1 11 24 Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного,
2 Korinther 2Cor 1 11 25 тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській;
2 Korinther 2Cor 1 11 26 у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими,
2 Korinther 2Cor 1 11 27 у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі.
2 Korinther 2Cor 1 11 28 Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви.
2 Korinther 2Cor 1 11 29 Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся?
2 Korinther 2Cor 1 11 30 Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся.
2 Korinther 2Cor 1 11 31 Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди.
2 Korinther 2Cor 1 11 32 У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене,
2 Korinther 2Cor 1 11 33 але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!
2 Korinther 2Cor 1 12 1 Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх.
2 Korinther 2Cor 1 12 2 Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.
2 Korinther 2Cor 1 12 3 І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,
2 Korinther 2Cor 1 12 4 що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити.
2 Korinther 2Cor 1 12 5 Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами.
2 Korinther 2Cor 1 12 6 Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене.
2 Korinther 2Cor 1 12 7 А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.
2 Korinther 2Cor 1 12 8 Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.
2 Korinther 2Cor 1 12 9 І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.
2 Korinther 2Cor 1 12 10 Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.
2 Korinther 2Cor 1 12 11 Хвалячися, я став нерозумний, до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів, хоч я й ніщо.
2 Korinther 2Cor 1 12 12 А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах.
2 Korinther 2Cor 1 12 13 Що бо є, що ним ви понизилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягарем вам не був? Даруйте мені цю провину!
2 Korinther 2Cor 1 12 14 Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.
2 Korinther 2Cor 1 12 15 Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений.
2 Korinther 2Cor 1 12 16 Та нехай буде так, тягара я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав.
2 Korinther 2Cor 1 12 17 Чи я використовував вас через когось із тих, кого до вас посилав?
2 Korinther 2Cor 1 12 18 Ублагав я був Тита, і з ним послав брата. Чи Тит використав вас чим? Хіба ми ходили не в одному дусі? Хіба не одними стопами?
2 Korinther 2Cor 1 12 19 Чи ви знову не думаєте, що виправдуємось перед вами? Перед Богом, у Христі ми говоримо, а все, любі, на вашу будову!
2 Korinther 2Cor 1 12 20 Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хочу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, свари, нашепти, пихи, безладдя,
2 Korinther 2Cor 1 12 21 щоб знову, коли я прийду, не принизив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечистості, і в перелюбі, і в розпусті, що коїли їх.
2 Korinther 2Cor 1 13 1 Оце втретє до вас я йду. Кожна справа хай станеться вироком двох чи трьох свідків.
2 Korinther 2Cor 1 13 2 Попереджував я й попередую, як у вас був удруге, так тепер неприсутній, отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,
2 Korinther 2Cor 1 13 3 через те, що шукаєте доказу, що в мені промовляє Христос, Який не безсилий до вас, але сильний у вас.
2 Korinther 2Cor 1 13 4 Бо хоч Він був і розп'ятий в немочі, та живий із сили Божої. Так і ми, хоча немічні в Нім, та з Ним будемо жити з Божої сили у вас.
2 Korinther 2Cor 1 13 5 Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі, пізнавайте самих себе. Хіба ви не знаєте самих себе, що Ісус Христос у вас? Хіба тільки, що ви не такі, якими мали б бути.
2 Korinther 2Cor 1 13 6 Але маю надію, що пізнаєте ви, що ми такі, якими мали б бути.
2 Korinther 2Cor 1 13 7 І ми молимо Бога, щоб ви не чинили ніякого лиха, не для того, щоб виявились ми досвідчені, а щоб учинили ви добре, а ми будем немов негідні.
2 Korinther 2Cor 1 13 8 Бо нічого не можемо ми проти правди, а за правду.
2 Korinther 2Cor 1 13 9 Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й молимось щоб були досконалими ви!
2 Korinther 2Cor 1 13 10 Ось тому то, відсутній, пишу це, щоб прийшовши, не мав я вчинити суворо за владою, якої Господь мені дав на будування, а не на руйнування.
2 Korinther 2Cor 1 13 11 А накінець, браття, радійте, удосконалюйтесь, тіштеся, будьте однодумні, майте мир, і Бог любови та миру буде з вами!
2 Korinther 2Cor 1 13 12 Вітайте один одного святим поцілунком!
2 Korinther 2Cor 1 13 13 (13-12) Усі святі вас вітають!
2 Korinther 2Cor 1 13 14 (13-13) Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.
Galater Gal 1 1 1 Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
Galater Gal 1 1 2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:
Galater Gal 1 1 3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
Galater Gal 1 1 4 що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,
Galater Gal 1 1 5 Йому слава на віки вічні, амінь!
Galater Gal 1 1 6 Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,
Galater Gal 1 1 7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.
Galater Gal 1 1 8 Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!
Galater Gal 1 1 9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!
Galater Gal 1 1 10 Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.
Galater Gal 1 1 11 Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.
Galater Gal 1 1 12 Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.
Galater Gal 1 1 13 Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.
Galater Gal 1 1 14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.
Galater Gal 1 1 15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав
Galater Gal 1 1 16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,
Galater Gal 1 1 17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.
Galater Gal 1 1 18 По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
Galater Gal 1 1 19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Galater Gal 1 1 20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!
Galater Gal 1 1 21 Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.
Galater Gal 1 1 22 Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,
Galater Gal 1 1 23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.
Galater Gal 1 1 24 І славили Бога вони через мене!
Galater Gal 1 2 1 Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.
Galater Gal 1 2 2 А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.
Galater Gal 1 2 3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.
Galater Gal 1 2 4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,
Galater Gal 1 2 5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.
Galater Gal 1 2 6 Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,
Galater Gal 1 2 7 але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,
Galater Gal 1 2 8 бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,
Galater Gal 1 2 9 і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,
Galater Gal 1 2 10 тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.
Galater Gal 1 2 11 Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.
Galater Gal 1 2 12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.
Galater Gal 1 2 13 А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.
Galater Gal 1 2 14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?
Galater Gal 1 2 15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган...
Galater Gal 1 2 16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!
Galater Gal 1 2 17 Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!
Galater Gal 1 2 18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.
Galater Gal 1 2 19 Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.
Galater Gal 1 2 20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.
Galater Gal 1 2 21 Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!
Galater Gal 1 3 1 О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?
Galater Gal 1 3 2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?
Galater Gal 1 3 3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?
Galater Gal 1 3 4 Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
Galater Gal 1 3 5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?
Galater Gal 1 3 6 Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.
Galater Gal 1 3 7 Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.
Galater Gal 1 3 8 І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!
Galater Gal 1 3 9 Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.
Galater Gal 1 3 10 А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!
Galater Gal 1 3 11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.
Galater Gal 1 3 12 А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.
Galater Gal 1 3 13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,
Galater Gal 1 3 14 щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.
Galater Gal 1 3 15 Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
Galater Gal 1 3 16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
Galater Gal 1 3 17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
Galater Gal 1 3 18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
Galater Gal 1 3 19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
Galater Gal 1 3 20 Але посередник не є для одного, Бог же один.
Galater Gal 1 3 21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!
Galater Gal 1 3 22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
Galater Gal 1 3 23 Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.
Galater Gal 1 3 24 Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
Galater Gal 1 3 25 А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.
Galater Gal 1 3 26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
Galater Gal 1 3 27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
Galater Gal 1 3 28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
Galater Gal 1 3 29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.
Galater Gal 1 4 1 Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,
Galater Gal 1 4 2 але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
Galater Gal 1 4 3 Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
Galater Gal 1 4 4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
Galater Gal 1 4 5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
Galater Gal 1 4 6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!
Galater Gal 1 4 7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
Galater Gal 1 4 8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.
Galater Gal 1 4 9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?
Galater Gal 1 4 10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.
Galater Gal 1 4 11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...
Galater Gal 1 4 12 Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!
Galater Gal 1 4 13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
Galater Gal 1 4 14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
Galater Gal 1 4 15 Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!
Galater Gal 1 4 16 Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?
Galater Gal 1 4 17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.
Galater Gal 1 4 18 То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.
Galater Gal 1 4 19 Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!
Galater Gal 1 4 20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
Galater Gal 1 4 21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
Galater Gal 1 4 22 Бо написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.
Galater Gal 1 4 23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.
Galater Gal 1 4 24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.
Galater Gal 1 4 25 Бо Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
Galater Gal 1 4 26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!
Galater Gal 1 4 27 Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!
Galater Gal 1 4 28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
Galater Gal 1 4 29 Але як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
Galater Gal 1 4 30 Та що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.
Galater Gal 1 4 31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!
Galater Gal 1 5 1 Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства!
Galater Gal 1 5 2 Ось я, Павло, кажу вам, що коли ви обрізуєтесь, то нема вам тоді жадної користи від Христа.
Galater Gal 1 5 3 І свідкую я знову всякому чоловікові, який обрізується, що повинен він виконати ввесь Закон.
Galater Gal 1 5 4 Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!
Galater Gal 1 5 5 Бо ми в дусі з віри чекаємо надії праведности.
Galater Gal 1 5 6 Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання, але віра, що чинна любов'ю.
Galater Gal 1 5 7 Бігли ви добре. Хто заборонив вам коритися правді?
Galater Gal 1 5 8 Таке переконання не від Того, Хто вас покликав.
Galater Gal 1 5 9 Трохи розчини квасить усе тісто!
Galater Gal 1 5 10 Я в Господі маю надію на вас, що нічого іншого думати не будете ви. А хто вас непокоїть, осуджений буде, хоч би він хто був!
Galater Gal 1 5 11 Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається!
Galater Gal 1 5 12 О, коли б були навіть відсічені ті, хто підбурює вас!
Galater Gal 1 5 13 Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов'ю служити один одному!
Galater Gal 1 5 14 Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!
Galater Gal 1 5 15 Коли ж ви гризете та їсте один одного, то глядіть, щоб не знищили ви один одного!
Galater Gal 1 5 16 І кажу: ходіть за духом, і не вчините пожадливости тіла,
Galater Gal 1 5 17 бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете.
Galater Gal 1 5 18 Коли ж дух вас провадить, то ви не під Законом.
Galater Gal 1 5 19 Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста,
Galater Gal 1 5 20 ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі,
Galater Gal 1 5 21 завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!
Galater Gal 1 5 22 А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра,
Galater Gal 1 5 23 лагідність, здержливість: Закону нема на таких!
Galater Gal 1 5 24 А ті, що Христові Ісусові, розп'яли вони тіло з пожадливостями та з похотями.
Galater Gal 1 5 25 Коли духом живемо, то й духом ходімо!
Galater Gal 1 5 26 Не будьмо чванливі, не дражнімо один одного, не завидуймо один одному!
Galater Gal 1 6 1 Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
Galater Gal 1 6 2 Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.
Galater Gal 1 6 3 Коли бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює.
Galater Gal 1 6 4 Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому!
Galater Gal 1 6 5 Бо кожен нестиме свій власний тягар!
Galater Gal 1 6 6 А хто слова навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.
Galater Gal 1 6 7 Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!
Galater Gal 1 6 8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне.
Galater Gal 1 6 9 А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо.
Galater Gal 1 6 10 Тож тому, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!
Galater Gal 1 6 11 Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!
Galater Gal 1 6 12 Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.
Galater Gal 1 6 13 Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.
Galater Gal 1 6 14 А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я для світу.
Galater Gal 1 6 15 Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння нове.
Galater Gal 1 6 16 А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!
Galater Gal 1 6 17 Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани на тілі своїм!...
Galater Gal 1 6 18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амінь.
Epheser Eph 1 1 1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі,
Epheser Eph 1 1 2 нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
Epheser Eph 1 1 3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах,
Epheser Eph 1 1 4 так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові,
Epheser Eph 1 1 5 призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї,
Epheser Eph 1 1 6 на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім,
Epheser Eph 1 1 7 що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його,
Epheser Eph 1 1 8 яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності,
Epheser Eph 1 1 9 об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі,
Epheser Eph 1 1 10 для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі.
Epheser Eph 1 1 11 У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї,
Epheser Eph 1 1 12 щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа.
Epheser Eph 1 1 13 У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці,
Epheser Eph 1 1 14 Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!
Epheser Eph 1 1 15 Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,
Epheser Eph 1 1 16 не перестаю за вас дякувати, і в молитвах своїх за вас згадую,
Epheser Eph 1 1 17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудрости та відкриття для пізнання Його,
Epheser Eph 1 1 18 просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих,
Epheser Eph 1 1 19 і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його,
Epheser Eph 1 1 20 яку виявив Він у Христі, воскресивши із мертвих Його, і посадивши на небі праворуч Себе,
Epheser Eph 1 1 21 вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому.
Epheser Eph 1 1 22 І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви,
Epheser Eph 1 1 23 а вона Його тіло, повня Того, що все всім наповняє!
Epheser Eph 1 2 1 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,
Epheser Eph 1 2 2 в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,
Epheser Eph 1 2 3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,
Epheser Eph 1 2 4 Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,
Epheser Eph 1 2 5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,
Epheser Eph 1 2 6 і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,
Epheser Eph 1 2 7 щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.
Epheser Eph 1 2 8 Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,
Epheser Eph 1 2 9 не від діл, щоб ніхто не хвалився.
Epheser Eph 1 2 10 Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.
Epheser Eph 1 2 11 Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,
Epheser Eph 1 2 12 що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.
Epheser Eph 1 2 13 А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.
Epheser Eph 1 2 14 Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,
Epheser Eph 1 2 15 Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,
Epheser Eph 1 2 16 і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.
Epheser Eph 1 2 17 І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,
Epheser Eph 1 2 18 бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця.
Epheser Eph 1 2 19 Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,
Epheser Eph 1 2 20 збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,
Epheser Eph 1 2 21 що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,
Epheser Eph 1 2 22 що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.
Epheser Eph 1 3 1 Через це я, Павло, є в'язень Ісуса Христа за вас, поган,
Epheser Eph 1 3 2 якщо ви тільки чули про зарядження Божої благодаті, що для вас мені дана.
Epheser Eph 1 3 3 Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище,
Epheser Eph 1 3 4 з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розуміння таємниці Христової.
Epheser Eph 1 3 5 А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,
Epheser Eph 1 3 6 що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,
Epheser Eph 1 3 7 якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його.
Epheser Eph 1 3 8 Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,
Epheser Eph 1 3 9 та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе,
Epheser Eph 1 3 10 щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа,
Epheser Eph 1 3 11 за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім,
Epheser Eph 1 3 12 в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього.
Epheser Eph 1 3 13 Тому то благаю я вас не занепадати духом через терпіння моє через вас, бо воно ваша слава.
Epheser Eph 1 3 14 Для того схиляю коліна свої перед Отцем,
Epheser Eph 1 3 15 що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі,
Epheser Eph 1 3 16 щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім,
Epheser Eph 1 3 17 щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові,
Epheser Eph 1 3 18 змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина,
Epheser Eph 1 3 19 і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою.
Epheser Eph 1 3 20 А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас,
Epheser Eph 1 3 21 Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь.
Epheser Eph 1 4 1 Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,
Epheser Eph 1 4 2 зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,
Epheser Eph 1 4 3 пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.
Epheser Eph 1 4 4 Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
Epheser Eph 1 4 5 Один Господь, одна віра, одне хрищення,
Epheser Eph 1 4 6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.
Epheser Eph 1 4 7 А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.
Epheser Eph 1 4 8 Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!
Epheser Eph 1 4 9 А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?
Epheser Eph 1 4 10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.
Epheser Eph 1 4 11 І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,
Epheser Eph 1 4 12 щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,
Epheser Eph 1 4 13 аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,
Epheser Eph 1 4 14 щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,
Epheser Eph 1 4 15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.
Epheser Eph 1 4 16 А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.
Epheser Eph 1 4 17 Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,
Epheser Eph 1 4 18 вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,
Epheser Eph 1 4 19 вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.
Epheser Eph 1 4 20 Але ви не так пізнали Христа,
Epheser Eph 1 4 21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
Epheser Eph 1 4 22 щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,
Epheser Eph 1 4 23 та відновлятися духом вашого розуму,
Epheser Eph 1 4 24 і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.
Epheser Eph 1 4 25 Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.
Epheser Eph 1 4 26 Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,
Epheser Eph 1 4 27 і місця дияволові не давайте!
Epheser Eph 1 4 28 Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.
Epheser Eph 1 4 29 Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.
Epheser Eph 1 4 30 І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.
Epheser Eph 1 4 31 Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.
Epheser Eph 1 4 32 А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!
Epheser Eph 1 5 1 Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,
Epheser Eph 1 5 2 і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.
Epheser Eph 1 5 3 А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,
Epheser Eph 1 5 4 і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.
Epheser Eph 1 5 5 Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!
Epheser Eph 1 5 6 Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних,
Epheser Eph 1 5 7 тож не будьте їм спільниками!
Epheser Eph 1 5 8 Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла,
Epheser Eph 1 5 9 бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.
Epheser Eph 1 5 10 Допевняйтеся, що приємне для Господа,
Epheser Eph 1 5 11 і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте.
Epheser Eph 1 5 12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!
Epheser Eph 1 5 13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
Epheser Eph 1 5 14 Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!
Epheser Eph 1 5 15 Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,
Epheser Eph 1 5 16 використовуючи час, дні бо лукаві!
Epheser Eph 1 5 17 Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що є воля Господня.
Epheser Eph 1 5 18 І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом,
Epheser Eph 1 5 19 розмовляючи поміж собою псалмами, і гімнами, і піснями духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
Epheser Eph 1 5 20 дякуючи завжди за все Богові й Отцеві в Ім'я Господа нашого Ісуса Христа,
Epheser Eph 1 5 21 корячися один одному у Христовім страху.
Epheser Eph 1 5 22 Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві,
Epheser Eph 1 5 23 бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
Epheser Eph 1 5 24 І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.
Epheser Eph 1 5 25 Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
Epheser Eph 1 5 26 щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові,
Epheser Eph 1 5 27 щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!
Epheser Eph 1 5 28 Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.
Epheser Eph 1 5 29 Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
Epheser Eph 1 5 30 бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!
Epheser Eph 1 5 31 Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом.
Epheser Eph 1 5 32 Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!
Epheser Eph 1 5 33 Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!
Epheser Eph 1 6 1 Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!
Epheser Eph 1 6 2 Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,
Epheser Eph 1 6 3 щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!
Epheser Eph 1 6 4 А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!
Epheser Eph 1 6 5 Раби, слухайтеся тілесних панів зо страхом і тремтінням у простоті серця вашого, як Христа!
Epheser Eph 1 6 6 Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,
Epheser Eph 1 6 7 служіть із зичливістю, немов Господеві, а не людям!
Epheser Eph 1 6 8 Знайте, що кожен, коли зробить що добре, те саме одержить від Господа, чи то раб, чи то вільний.
Epheser Eph 1 6 9 А пани, чиніть їм те саме, занехаюйте погрози, знайте, що для вас і для них є на небі Господь, а Він на обличчя не дивиться!
Epheser Eph 1 6 10 Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили Його!
Epheser Eph 1 6 11 Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських.
Epheser Eph 1 6 12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.
Epheser Eph 1 6 13 Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати.
Epheser Eph 1 6 14 Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности,
Epheser Eph 1 6 15 і взувши ноги в готовість Євангелії миру.
Epheser Eph 1 6 16 А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого.
Epheser Eph 1 6 17 Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.
Epheser Eph 1 6 18 Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих,
Epheser Eph 1 6 19 і за мене, щоб дане було мені слово відкрити уста свої, і зо сміливістю провіщати таємницю Євангелії,
Epheser Eph 1 6 20 для якої посол я в кайданах, щоб сміливо про неї звіщати, як належить мені.
Epheser Eph 1 6 21 А щоб знали і ви щось про мене, та що я роблю, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і в Господі вірний служитель,
Epheser Eph 1 6 22 якого послав я до вас на це саме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він потішив.
Epheser Eph 1 6 23 Мир братам і любов із вірою від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!
Epheser Eph 1 6 24 Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь.
Philipper Phil 1 1 1 Павло й Тимофій, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Филипах, з єпископами та дияконами:
Philipper Phil 1 1 2 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
Philipper Phil 1 1 3 Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,
Philipper Phil 1 1 4 і завжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню я молитву з радощами,
Philipper Phil 1 1 5 за участь вашу в Євангелії від першого дня аж дотепер.
Philipper Phil 1 1 6 Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре діло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
Philipper Phil 1 1 7 Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.
Philipper Phil 1 1 8 Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.
Philipper Phil 1 1 9 І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,
Philipper Phil 1 1 10 щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,
Philipper Phil 1 1 11 наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.
Philipper Phil 1 1 12 Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,
Philipper Phil 1 1 13 бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.
Philipper Phil 1 1 14 А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.
Philipper Phil 1 1 15 Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;
Philipper Phil 1 1 16 а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;
Philipper Phil 1 1 17 а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.
Philipper Phil 1 1 18 Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.
Philipper Phil 1 1 19 Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,
Philipper Phil 1 1 20 через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
Philipper Phil 1 1 21 Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.
Philipper Phil 1 1 22 А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.
Philipper Phil 1 1 23 Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.
Philipper Phil 1 1 24 А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.
Philipper Phil 1 1 25 І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,
Philipper Phil 1 1 26 щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.
Philipper Phil 1 1 27 Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,
Philipper Phil 1 1 28 і ні в чому не боячися противників; це їм доказ загибелі, вам же спасіння. А це від Бога!
Philipper Phil 1 1 29 Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,
Philipper Phil 1 1 30 маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.
Philipper Phil 1 2 1 Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,
Philipper Phil 1 2 2 то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
Philipper Phil 1 2 3 Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.
Philipper Phil 1 2 4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
Philipper Phil 1 2 5 Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
Philipper Phil 1 2 6 Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
Philipper Phil 1 2 7 але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,
Philipper Phil 1 2 8 Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
Philipper Phil 1 2 9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,
Philipper Phil 1 2 10 щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,
Philipper Phil 1 2 11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!
Philipper Phil 1 2 12 Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.
Philipper Phil 1 2 13 Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.
Philipper Phil 1 2 14 Робіть усе без нарікання та сумніву,
Philipper Phil 1 2 15 щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
Philipper Phil 1 2 16 додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.
Philipper Phil 1 2 17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.
Philipper Phil 1 2 18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!
Philipper Phil 1 2 19 Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
Philipper Phil 1 2 20 Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.
Philipper Phil 1 2 21 Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.
Philipper Phil 1 2 22 Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.
Philipper Phil 1 2 23 Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.
Philipper Phil 1 2 24 Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.
Philipper Phil 1 2 25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,
Philipper Phil 1 2 26 бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.
Philipper Phil 1 2 27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
Philipper Phil 1 2 28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.
Philipper Phil 1 2 29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
Philipper Phil 1 2 30 бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.
Philipper Phil 1 3 1 Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.
Philipper Phil 1 3 2 Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання!
Philipper Phil 1 3 3 Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
Philipper Phil 1 3 4 хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,
Philipper Phil 1 3 5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
Philipper Phil 1 3 6 Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.
Philipper Phil 1 3 7 Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.
Philipper Phil 1 3 8 Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,
Philipper Phil 1 3 9 щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
Philipper Phil 1 3 10 щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,
Philipper Phil 1 3 11 аби досягнути якось воскресення з мертвих.
Philipper Phil 1 3 12 Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
Philipper Phil 1 3 13 Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,
Philipper Phil 1 3 14 я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.
Philipper Phil 1 3 15 Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.
Philipper Phil 1 3 16 Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.
Philipper Phil 1 3 17 Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.
Philipper Phil 1 3 18 Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового.
Philipper Phil 1 3 19 Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!
Philipper Phil 1 3 20 Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,
Philipper Phil 1 3 21 Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.
Philipper Phil 1 4 1 Отож, мої браття улюблені, за якими так сильно тужу, моя радосте й вінче, так у Господі стійте, улюблені!
Philipper Phil 1 4 2 Благаю Еводію, благаю й Синтихію думати однаково в Господі.
Philipper Phil 1 4 3 Так, благаю й тебе, товаришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Євангелію помагали мені та Климентові й іншим моїм співробітникам, яких імення записані в Книзі Життя.
Philipper Phil 1 4 4 Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!
Philipper Phil 1 4 5 Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько!
Philipper Phil 1 4 6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.
Philipper Phil 1 4 7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.
Philipper Phil 1 4 8 Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!
Philipper Phil 1 4 9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!
Philipper Phil 1 4 10 Я вельми потішився в Господі, що справді ви вже нових сил набули піклуватись про мене; ви й давніш піклувались, та часу сприятливого ви не мали.
Philipper Phil 1 4 11 Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю.
Philipper Phil 1 4 12 Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.
Philipper Phil 1 4 13 Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.
Philipper Phil 1 4 14 Тож ви добре зробили, що участь узяли в моїм горі.
Philipper Phil 1 4 15 І знаєте й ви, филип'яни, що на початку благовістя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була жадна Церква до справи давання й приймання для мене, самі тільки ви,
Philipper Phil 1 4 16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солуня.
Philipper Phil 1 4 17 Кажу це не тому, щоб шукав я давання, я шукаю плоду, що примножується на річ вашу.
Philipper Phil 1 4 18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафродита, що ви послали, як пахощі запашні, жертву приємну, Богові вгодну.
Philipper Phil 1 4 19 А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.
Philipper Phil 1 4 20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амінь.
Philipper Phil 1 4 21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.
Philipper Phil 1 4 22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з кесаревого дому.
Philipper Phil 1 4 23 Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.
Kolosser Col 1 1 1 Павло, із волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимофій
Kolosser Col 1 1 2 до святих і вірних братів у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!
Kolosser Col 1 1 3 Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись,
Kolosser Col 1 1 4 прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих
Kolosser Col 1 1 5 через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії,
Kolosser Col 1 1 6 що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.
Kolosser Col 1 1 7 Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,
Kolosser Col 1 1 8 що й виявив нам про вашу духовну любов.
Kolosser Col 1 1 9 Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним,
Kolosser Col 1 1 10 щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога,
Kolosser Col 1 1 11 зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю,
Kolosser Col 1 1 12 дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі,
Kolosser Col 1 1 13 що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина,
Kolosser Col 1 1 14 в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів.
Kolosser Col 1 1 15 Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива.
Kolosser Col 1 1 16 Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено!
Kolosser Col 1 1 17 А Він є перший від усього, і все Ним стоїть.
Kolosser Col 1 1 18 І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство.
Kolosser Col 1 1 19 Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота,
Kolosser Col 1 1 20 і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне.
Kolosser Col 1 1 21 І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,
Kolosser Col 1 1 22 тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,
Kolosser Col 1 1 23 якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем.
Kolosser Col 1 1 24 Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква;
Kolosser Col 1 1 25 якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже,
Kolosser Col 1 1 26 Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,
Kolosser Col 1 1 27 що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави!
Kolosser Col 1 1 28 Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі.
Kolosser Col 1 1 29 У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.
Kolosser Col 1 2 1 Я хочу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я маю за вас і за тих, хто в Лаодикії, і за всіх, хто не бачив мого тілесного обличчя.
Kolosser Col 1 2 2 Хай потішаться їхні серця, у любові поєднані, для всякого багатства повного розуміння, для пізнання таємниці Бога, Христа,
Kolosser Col 1 2 3 в Якому всі скарби премудрости й пізнання заховані.
Kolosser Col 1 2 4 А це говорю, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці.
Kolosser Col 1 2 5 Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.
Kolosser Col 1 2 6 Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,
Kolosser Col 1 2 7 бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.
Kolosser Col 1 2 8 Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом,
Kolosser Col 1 2 9 бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества.
Kolosser Col 1 2 10 І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства.
Kolosser Col 1 2 11 Ви в Ньому були й обрізані нерукотворним обрізанням, скинувши людське тіло гріховне в Христовім обрізанні.
Kolosser Col 1 2 12 Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й разом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив.
Kolosser Col 1 2 13 І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи,
Kolosser Col 1 2 14 знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті,
Kolosser Col 1 2 15 роззброївши влади й начальства, сміливо їх вивів на посміховисько, перемігши їх на хресті!
Kolosser Col 1 2 16 Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво, чи за чергове свято, чи за новомісяччя, чи за суботи,
Kolosser Col 1 2 17 бо це тінь майбутнього, а тіло Христове.
Kolosser Col 1 2 18 Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою Анголам, вдаючися до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом,
Kolosser Col 1 2 19 а не тримачись Голови, від Якої все тіло, суглобами й зв'язями з'єднане й зміцнене, росте зростом Божим.
Kolosser Col 1 2 20 Отож, як ви вмерли з Христом для стихій світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови:
Kolosser Col 1 2 21 не дотикайся, ані їж, ані рухай,
Kolosser Col 1 2 22 бо то все знищиться, як уживати його, за приказами та наукою людською.
Kolosser Col 1 2 23 Воно ж має вид мудрости в самовільній службі й покорі та в знесилюванні тіла, та не має якогось значення, хіба щодо насичення тіла.
Kolosser Col 1 3 1 Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці.
Kolosser Col 1 3 2 Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі.
Kolosser Col 1 3 3 Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом.
Kolosser Col 1 3 4 Коли з'явиться Христос, наше життя, тоді з'явитеся з Ним у славі і ви.
Kolosser Col 1 3 5 Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, нечисть, пристрасть, лиху пожадливість та зажерливість, що вона ідолослуження,
Kolosser Col 1 3 6 бо гнів Божий приходить за них на неслухняних.
Kolosser Col 1 3 7 І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними.
Kolosser Col 1 3 8 Тепер же відкиньте і ви все оте: гнів, лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова з ваших уст.
Kolosser Col 1 3 9 Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками,
Kolosser Col 1 3 10 та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її,
Kolosser Col 1 3 11 де нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос!
Kolosser Col 1 3 12 Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння.
Kolosser Col 1 3 13 Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви!
Kolosser Col 1 3 14 А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!
Kolosser Col 1 3 15 І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!
Kolosser Col 1 3 16 Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!
Kolosser Col 1 3 17 І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.
Kolosser Col 1 3 18 Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі!
Kolosser Col 1 3 19 Чоловіки, любіть дружин своїх, і не будьте суворі до них!
Kolosser Col 1 3 20 Діти, будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємне!
Kolosser Col 1 3 21 Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!
Kolosser Col 1 3 22 Раби, слухайтеся в усьому тілесних панів, і не працюйте тільки про людське око, немов підлещуючись, але в простоті серця, боячися Бога!
Kolosser Col 1 3 23 І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям!
Kolosser Col 1 3 24 Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господеві Христові.
Kolosser Col 1 3 25 А хто кривдить, той одержить за свою кривду. Бо не дивиться Бог на особу!
Kolosser Col 1 4 1 Пани, виявляйте до рабів справедливість та рівність, і знайте, що й для вас є на небі Господь!
Kolosser Col 1 4 2 Будьте тривалі в молитві, і пильнуйте з подякою в ній!
Kolosser Col 1 4 3 Моліться разом і за нас, щоб Бог нам відчинив двері слова, звіщати таємницю Христову, що за неї я й зв'язаний,
Kolosser Col 1 4 4 щоб з'явив я її, як звіщати належить мені.
Kolosser Col 1 4 5 Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час.
Kolosser Col 1 4 6 Слово ваше нехай буде завжди ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як ви маєте кожному відповідати.
Kolosser Col 1 4 7 Що зо мною, то все вам розповість Тихик, улюблений брат і вірний служитель і співробітник у Господі.
Kolosser Col 1 4 8 Я саме на те його вислав до вас, щоб довідались ви про нас, і щоб ваші серця він потішив,
Kolosser Col 1 4 9 із Онисимом, вірним та улюбленим братом, який з-поміж вас. Вони все вам розповідять, що діється тут.
Kolosser Col 1 4 10 Поздоровлює вас Аристарх, ув'язнений разом зо мною, і Марко, небіж Варнавин, що про нього ви дістали накази; як прийде до вас, то прийміть його,
Kolosser Col 1 4 11 теж Ісус, на прізвище Юст, вони із обрізаних. Для Божого Царства єдині вони співробітники, що були мені втіхою.
Kolosser Col 1 4 12 Поздоровлює вас Епафрас, що з ваших, раб Христа Ісуса. Він завжди обстоює вас у молитвах, щоб ви досконалі були та наповнені всякою Божою волею.
Kolosser Col 1 4 13 І я свідчу за нього, що він має велику горливість про вас та про тих, що знаходяться в Лаодикії та в Гієраполі.
Kolosser Col 1 4 14 Вітає вас Лука, улюблений лікар, та Димас.
Kolosser Col 1 4 15 Привітайте братів, що в Лаодикії, і Німфана, і Церкву домашню його.
Kolosser Col 1 4 16 І як буде прочитаний лист цей у вас, то зробіть, щоб прочитаний був він також у Церкві Лаодикійській, а того, що написаний з Лаодикії, прочитайте і ви.
Kolosser Col 1 4 17 Та скажіть Архіпові: Доглядай того служіння, що прийняв його в Господі, щоб ти його виконав!
Kolosser Col 1 4 18 Привітання моєю рукою Павловою. Пам'ятайте про пута мої! Благодать Божа нехай буде з вами! Амінь.
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 1 Павло й Силуан та Тимофій до Церкви Солунської в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир!
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 2 Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах.
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 3 Ми згадуємо безперестанку про ваше діло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим,
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 4 знаючи, Богом улюблені браття, про ваше обрання.
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 5 Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 6 І ви стали наслідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого,
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 7 так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 8 Бо пронеслося Слово Господнє від вас не тільки в Македонії та в Ахаї, а й до кожного міста прийшла ваша віра в Бога, так що вам непотрібно казати чогось.
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 9 Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,
1 Thessalonicher 1Thess 1 1 10 і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбутнього гніву.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 1 Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марний він був.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 2 Та хоч ми натерпілися перед тим, і дізнали зневаги в Филипах, як знаєте, проте ми відважилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Євангелію з великою боротьбою.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 3 Бо покликання наше було не з обмани, ані з нечистости, ані від лукавства,
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 5 Ми слова підлесливого не вживали ніколи, як знаєте, і не винні в зажерливості. Бог свідок тому!
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 7 Хоч могли ми потужними бути, як Христові апостоли, але ми серед вас були тихі, немов годувальниця та, яка доглядає дітей своїх.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 8 Так бувши ласкаві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Євангелію, але й душі свої, бо були ви улюблені нам.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше струднення й утому: день і ніч ми робили, щоб жадного з вас не обтяжити, і проповідували вам Божу Євангелію.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездоганно поводилися ми між вами, віруючими!
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов батько дітей своїх власних,
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 12 просили ми вас, і намовлювали та показували, щоб ви гідно поводилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 13 Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але як правдиво то є Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 14 Бо стали ви, браття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були витерпіли від своїх земляків, як і ті від юдеїв,
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджають, і супротивні всім людям.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповняти їм завжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці!
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 17 А ми, браття, на короткий часок розлучившися з вами лицем, а не серцем, тим із більшим бажанням силкувались побачити ваше лице.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана перешкодив був нам.
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його приході?
1 Thessalonicher 1Thess 1 2 20 Бо ви наша слава та радість!
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 1 Тому то, не стерпівши більше, ми схотіли зостатися в Атенах самі,
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 2 і послали Тимофія, нашого брата й служителя Божого в Христовій Євангелії, щоб упевнити вас та потішити в вашій вірі,
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено.
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 4 Бо коли ми були в вас, то казали вам наперед, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви.
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 5 Тому й я, не стерпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб часом спокусник вас не спокусив, і труд наш не стався б даремний.
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що завжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 7 через те ми потішились, браття, за вас, у всякому горі та в нашій нужді, ради вашої віри.
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 8 Бо тепер ми живемо, якщо в Господі ви стоїте!
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 9 Яку бо подяку ми можемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми тішимося ради вас перед нашим Богом?
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 10 Ми вдень та вночі ревно молимося, щоб побачити ваше лице та доповнити те, чого не вистачає вашій вірі.
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас!
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 12 А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас!
1 Thessalonicher 1Thess 1 3 13 Нехай Він зміцнить серця ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при приході Господа нашого Ісуса з усіма святими Його!
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 1 А далі, браття, просимо вас та благаємо в Господі Ісусі, щоб, як прийняли ви від нас, як належить поводитись вам та догоджувати Богові, як ви й поводитеся, щоб у тому ще більше зростали!
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 2 Бо ви знаєте, які вам накази дали ми Господом Ісусом.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 3 Бо це воля Божа, освячення ваше: щоб ви береглись від розпусти,
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 4 щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі,
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 5 а не в пристрасній похоті, як і погани, що Бога не знають.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 6 Щоб ніхто не кривдив і не визискував брата свого в якійбудь справі, бо месник Господь за все це, як і перше казали ми вам та засвідчили.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 7 Бо покликав нас Бог не на нечистість, але на освячення.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 8 Отож, хто оце відкидає, зневажає не людину, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 9 А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога навчені любити один одного,
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 10 бо чините те всім братам у всій Македонії. Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали,
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 11 і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували,
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 12 щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали!
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 13 Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 14 Коли бо ми віруємо, що Ісус був умер і воскрес, так і покійних через Ісуса приведе Бог із Ним.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім, що ми, хто живе, хто полишений до приходу Господнього, ми не попередимо покійних.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 16 Сам бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі,
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 17 потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завсіди будемо з Господом.
1 Thessalonicher 1Thess 1 4 18 Отож, потішайте один одного цими словами!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 1 А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас,
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 2 бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі.
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 3 Бо коли говоритимуть: Мир і безпечність, тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 4 А ви, браття, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій.
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 5 Бо ви всі сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві.
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 6 Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 7 Ті бо, що сплять сплять уночі, а ті, що напиваються вночі напиваються.
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 8 А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння,
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 9 бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом,
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 10 що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, укупі з Ним ми жили.
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 11 Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 12 Благаємо ж, браття, ми вас, шануйте тих, що працюють між вами, і в вас старшинують у Господі, і навчають вас вони,
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 13 і в великій любові їх майте за їхню працю. Між собою заховуйте мир!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 14 Благаємо ж, браття, ми вас: напоумляйте непорядних, потішайте малодушних, підтримуйте слабих, усім довготерпіть!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 15 Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 16 Завжди радійте!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 17 Безперестанку моліться!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 18 Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 19 Духа не вгашайте!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 20 Не гордуйте пророцтвами!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 21 Усе досліджуючи, тримайтеся доброго!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 22 Стережіться лихого в усякому вигляді!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 23 А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 24 Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 25 Браття, моліться за нас!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 26 Привітайте всю браттю святим поцілунком!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 27 Заклинаю вас Господом, цього листа прочитати перед усіма братами!
1 Thessalonicher 1Thess 1 5 28 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами. Амінь!
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 1 Павло, і Силуан, і Тимофій до Солунської Церкви в нашім Бозі Отці й Господі Ісусі Христі:
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 2 благодать вам і мир від Бога Отця й Господа Ісуса Христа!
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 3 Ми завжди повинні подяку складати за вас Богові, браття, як і годиться, бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного.
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 4 Так що ми самі хвалимось вами по Божих Церквах за ваші страждання та віру в усіх переслідуваннях ваших та в утисках, що їх переносите ви.
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 5 А це доказ праведного Божого суду, щоб стали ви гідні Божого Царства, що за нього й страждаєте ви!
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 6 Бо то справедливе в Бога віддати утиском тим, хто вас утискає,
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 7 а вам, хто утиски терпить, відпочинок із нами, коли з'явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 8 в огні полум'яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає Євангелії Господа нашого Ісуса.
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 9 Вони кару приймуть, вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його,
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 10 як Він прийде того дня прославитися в Своїх святих, і стати дивним у всіх віруючих, бо свідчення наше знайшло віру між вами.
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 11 За це ми й молимось завжди за вас, щоб наш Бог учинив вас гідними покликання, і міццю наповнив усю добру волю добрости й діло віри,
2 Thessalonicher 2Thess 1 1 12 щоб прославилося Ім'я Господа нашого Ісуса в вас, а ви в Ньому, за благодаттю Бога нашого й Господа Ісуса Христа.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 1 Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього,
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 2 щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 3 Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль,
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 4 що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 5 Чи ви не пам'ятаєте, як, ще в вас живши, я це вам говорив був?
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 6 І тепер ви знаєте, що саме не допускає з'явитись йому своєчасно.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 7 Бо вже діється таємниця беззаконня; тільки той, хто тримає тепер, буде тримати, аж поки не буде усунений він із середини.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 8 І тоді то з'явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб'є Духом уст Своїх і знищить з'явленням приходу Свого.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 9 Його прихід за чином сатани буде з усякою силою й знаками та з неправдивими чудами,
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 10 і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 11 І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили,
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 12 щоб стали засуджені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправду.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 13 А ми завжди повинні дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог вибрав вас спочатку на спасіння освяченням Духа та вірою в правду,
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 14 до чого покликав Він вас через нашу Євангелію, щоб отримати славу Господа нашого Ісуса Христа.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 15 Отже, браття, стійте й тримайтеся передань, яких ви навчились чи то словом, чи нашим посланням.
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 16 Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію,
2 Thessalonicher 2Thess 1 2 17 нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 1 Наостанку, моліться, браття, за нас, щоб ширилось Слово Господнє та славилось, як і в вас,
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 2 і щоб ми визволилися від злих та лукавих людей, бо віра не в усіх.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 3 І вірний Господь, що зміцнить вас і збереже від лукавого.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 4 А про вас покладаємо надію на Господа, що й чините ви, і чинити будете те, що наказуємо вам.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 5 Господь же нехай серця ваші спрямує на Божу любов та терпеливість Христову!
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 6 А ми вам наказуємо, браття, Ім'ям Господа Ісуса Христа, щоб ви цуралися кожного брата, що живе по-ледачому, а не за переданням, яке прийняли ви від нас.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 7 Самі бо ви знаєте, як належить наслідувати нас. Бо ми поміж вами не сидні справляли,
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 8 і хліба не їли ні в кого даремно, але в перевтомі й напруженні день і ніч працювали, щоб не бути нікому із вас тягарем,
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 9 не тому, щоб ми влади не мали, але щоб себе за взірця дати вам, щоб нас ви наслідували.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 10 Бо коли ми в вас перебували, то це вам наказували, що як хто працювати не хоче, нехай той не їсть!
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 11 Бо ми чуємо, що дехто між вами живуть по-ледачому, нічого не роблять, а тільки вдають, ніби роблять.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 12 Таким ми наказуємо та благаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки вони працювали та власний хліб їли.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 13 А ви, браття, не втомлюйтеся, коли чините добре.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 14 Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, зауважте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 15 Та не майте його за неприятеля, а навчайте, як брата.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 16 А Сам Господь миру нехай завжди дасть вам мир усяким способом. Господь з вами всіма!
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 17 Привіт вам моєю рукою Павловою, це править за знака в усякім листі. Так пишу я.
2 Thessalonicher 2Thess 1 3 18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами всіма! Амінь.
1 Timotheus 1Tim 1 1 1 Павло, апостол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,
1 Timotheus 1Tim 1 1 2 до Тимофія, щирого сина за вірою: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!
1 Timotheus 1Tim 1 1 3 Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,
1 Timotheus 1Tim 1 1 4 і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно.
1 Timotheus 1Tim 1 1 5 Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.
1 Timotheus 1Tim 1 1 6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомовність,
1 Timotheus 1Tim 1 1 7 вони забажали бути вчителями Закону, та не розуміли ні того, що говорять, ні про що запевняють.
1 Timotheus 1Tim 1 1 8 А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його,
1 Timotheus 1Tim 1 1 9 та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців,
1 Timotheus 1Tim 1 1 10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці,
1 Timotheus 1Tim 1 1 11 за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена.
1 Timotheus 1Tim 1 1 12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,
1 Timotheus 1Tim 1 1 13 мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.
1 Timotheus 1Tim 1 1 14 І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.
1 Timotheus 1Tim 1 1 15 Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.
1 Timotheus 1Tim 1 1 16 Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.
1 Timotheus 1Tim 1 1 17 А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.
1 Timotheus 1Tim 1 1 18 Цього наказа я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,
1 Timotheus 1Tim 1 1 19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.
1 Timotheus 1Tim 1 1 20 Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.
1 Timotheus 1Tim 1 2 1 Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей,
1 Timotheus 1Tim 1 2 2 за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості.
1 Timotheus 1Tim 1 2 3 Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові,
1 Timotheus 1Tim 1 2 4 що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди.
1 Timotheus 1Tim 1 2 5 Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,
1 Timotheus 1Tim 1 2 6 що дав Самого Себе на викуп за всіх. Таке було свідоцтво часу свого,
1 Timotheus 1Tim 1 2 7 на що я поставлений був за проповідника та за апостола, правду кажу, не обманюю, за вчителя поганів у вірі та в правді.
1 Timotheus 1Tim 1 2 8 Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву.
1 Timotheus 1Tim 1 2 9 Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами,
1 Timotheus 1Tim 1 2 10 але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність.
1 Timotheus 1Tim 1 2 11 Нехай жінка навчається мовчки в повній покорі.
1 Timotheus 1Tim 1 2 12 А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні.
1 Timotheus 1Tim 1 2 13 Адам бо був створений перше, а Єва потому.
1 Timotheus 1Tim 1 2 14 І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ.
1 Timotheus 1Tim 1 2 15 Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.
1 Timotheus 1Tim 1 3 1 Вірне це слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла він прагне.
1 Timotheus 1Tim 1 3 2 А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати,
1 Timotheus 1Tim 1 3 3 не п'яниця, не заводіяка, але тихий, несварливий, не сріблолюбець,
1 Timotheus 1Tim 1 3 4 щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю,
1 Timotheus 1Tim 1 3 5 бо хто власним домом рядити не вміє, як він зможе пильнувати про Божу Церкву?
1 Timotheus 1Tim 1 3 6 не новонавернений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий осуд.
1 Timotheus 1Tim 1 3 7 Треба, щоб мав він і добре засвідчення від чужинців, щоб не впасти в догану та в сітку диявольську.
1 Timotheus 1Tim 1 3 8 Так само диякони мають бути поважні, не двомовці, не багато віддані вину, не соромнозахланні,
1 Timotheus 1Tim 1 3 9 такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні.
1 Timotheus 1Tim 1 3 10 Отже, і вони нехай перш випробовуються, а потому хай служать, якщо будуть бездоганні.
1 Timotheus 1Tim 1 3 11 Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому.
1 Timotheus 1Tim 1 3 12 Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами.
1 Timotheus 1Tim 1 3 13 Бо хто добре виконує службу, той добрий ступінь набуває собі та велику відвагу в вірі через Христа Ісуса.
1 Timotheus 1Tim 1 3 14 Це пишу я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незабаром.
1 Timotheus 1Tim 1 3 15 А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.
1 Timotheus 1Tim 1 3 16 Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!
1 Timotheus 1Tim 1 4 1 А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів,
1 Timotheus 1Tim 1 4 2 хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє,
1 Timotheus 1Tim 1 4 3 хто одружуватися забороняє, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав.
1 Timotheus 1Tim 1 4 4 Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою,
1 Timotheus 1Tim 1 4 5 воно бо освячується Божим Словом і молитвою.
1 Timotheus 1Tim 1 4 6 Як будеш оце подавати братам, то будеш ти добрий служитель Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, що за нею слідом ти пішов.
1 Timotheus 1Tim 1 4 7 Цурайся нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочесті.
1 Timotheus 1Tim 1 4 8 Бо вправа тілесна мало корисна, а благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього.
1 Timotheus 1Tim 1 4 9 Вірне це слово, і гідне всякого прийняття!
1 Timotheus 1Tim 1 4 10 Бо на це ми й працюємо і зносимо ганьбу, що надію кладемо на Бога Живого, Який усім людям Спаситель, найбільше ж для вірних.
1 Timotheus 1Tim 1 4 11 Наказуй оце та навчай!
1 Timotheus 1Tim 1 4 12 Нехай молодим твоїм віком ніхто не гордує, але будь зразком для вірних у слові, у житті, у любові, у дусі, у вірі, у чистості!
1 Timotheus 1Tim 1 4 13 Поки прийду я, пильнуй читання, нагадування та науки!
1 Timotheus 1Tim 1 4 14 Не занедбуй благодатного дара в собі, що був даний тобі за пророцтвом із покладенням рук пресвітерів.
1 Timotheus 1Tim 1 4 15 Про це піклуйся, у цім пробувай, щоб успіх твій був явний для всіх!
1 Timotheus 1Tim 1 4 16 Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!
1 Timotheus 1Tim 1 5 1 Старшого не докоряй, але вмовляй, немов батька, а молодших як братів,
1 Timotheus 1Tim 1 5 2 старших жінок немов матірок, молодших як сестер, зо всякою чистістю.
1 Timotheus 1Tim 1 5 3 Шануй вдів, удів правдивих.
1 Timotheus 1Tim 1 5 4 А як має вдовиця яка дітей чи внучат, нехай учаться перше побожно шанувати родину свою, і віддячуватися батькам, бо це Богові вгодно.
1 Timotheus 1Tim 1 5 5 А вдовиця правдива й самотна надію складає на Бога, та перебуває день і ніч у молитвах і благаннях.
1 Timotheus 1Tim 1 5 6 А котра у розкошах живе, та живою померла.
1 Timotheus 1Tim 1 5 7 І це наказуй, щоб були непорочні.
1 Timotheus 1Tim 1 5 8 Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.
1 Timotheus 1Tim 1 5 9 А вдову вносити до списку не менше, як шістдесятлітню, що була за дружину одному чоловікові,
1 Timotheus 1Tim 1 5 10 засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленим, якщо всякий добрий учинок виконувала.
1 Timotheus 1Tim 1 5 11 Але вдів молодих не приймай, бо вони, розпалившися, хочуть, наперекір Христові, заміж виходити,
1 Timotheus 1Tim 1 5 12 через що мають осуд, бо від першої віри відкинулись.
1 Timotheus 1Tim 1 5 13 А разом із тим неробітні вони, бо вчаться ходити по домах, і не тільки неробітні, але й лепетливі, і занадто цікаві, і говорять, чого не годиться.
1 Timotheus 1Tim 1 5 14 Отож бо, я хочу, щоб молодші заміж виходили, родили дітей, домом рядили, не давали противникові ані жадного поводу для лихомовства.
1 Timotheus 1Tim 1 5 15 Бо вже дехто пішли слідом за сатаною.
1 Timotheus 1Tim 1 5 16 А коли має вдів який вірний, нехай їх утримує, а Церква нехай не обтяжується, щоб могла вона втримувати вдів правдивих.
1 Timotheus 1Tim 1 5 17 А пресвітери, які добре пильнують діла, нехай будуть наділені подвійною честю, а надто ті, хто працює у слові й науці.
1 Timotheus 1Tim 1 5 18 Бо каже Писання: Не в'яжи рота волові, що молотить, та: Вартий працівник своєї нагороди.
1 Timotheus 1Tim 1 5 19 Не приймай скарги проти пресвітера, хібащо при двох чи трьох свідках.
1 Timotheus 1Tim 1 5 20 А тих, хто грішить, картай перед усіма, щоб і інші страх мали.
1 Timotheus 1Tim 1 5 21 Заклинаю тебе перед Богом й Ісусом Христом та вибраними Анголами, щоб ти заховав це без лицемірства, нічого не роблячи з упередженням.
1 Timotheus 1Tim 1 5 22 Не рукополагай скоро нікого, і не приставай до чужих гріхів. Бережи себе чистим!
1 Timotheus 1Tim 1 5 23 Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлунка твого та частих недугів твоїх.
1 Timotheus 1Tim 1 5 24 У інших людей гріхи явні і йдуть перед ними на осуд, а за іншими йдуть слідкома.
1 Timotheus 1Tim 1 5 25 Явні так само й добрі діла, а ті, хто інакший, сховатись не можуть.
1 Timotheus 1Tim 1 6 1 Усі раби, які під ярмом, нехай уважають панів своїх гідними всякої чести, щоб не зневажалися Боже Ім'я та наука.
1 Timotheus 1Tim 1 6 2 А ті, хто має панів віруючих, не повинні недбати про них через те, що браття вони, але нехай служать їм тим більше, що вони віруючі та улюблені, що вони добродійства Божі приймають. Оцього навчай та нагадуй!
1 Timotheus 1Tim 1 6 3 А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою,
1 Timotheus 1Tim 1 6 4 той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади,
1 Timotheus 1Tim 1 6 5 постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!
1 Timotheus 1Tim 1 6 6 Великий же зиск то благочестя із задоволенням.
1 Timotheus 1Tim 1 6 7 Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести.
1 Timotheus 1Tim 1 6 8 А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того.
1 Timotheus 1Tim 1 6 9 А ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль.
1 Timotheus 1Tim 1 6 10 Бо корень усього лихого то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання.
1 Timotheus 1Tim 1 6 11 Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов'ю, терпеливістю, лагідністю!
1 Timotheus 1Tim 1 6 12 Змагай добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома.
1 Timotheus 1Tim 1 6 13 Наказую перед Богом, що оживлює все, і перед Христом Ісусом, Який добре визнання засвідчив за Понтія Пилата,
1 Timotheus 1Tim 1 6 14 щоб додержав ти заповідь чистою та бездоганною аж до з'явлення Господа нашого Ісуса Христа,
1 Timotheus 1Tim 1 6 15 що його свого часу покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,
1 Timotheus 1Tim 1 6 16 Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь!
1 Timotheus 1Tim 1 6 17 Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток,
1 Timotheus 1Tim 1 6 18 щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні,
1 Timotheus 1Tim 1 6 19 щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя.
1 Timotheus 1Tim 1 6 20 О Тимофію, бережи передання, стережися марного базікання та суперечок знання, неправдиво названого так.
1 Timotheus 1Tim 1 6 21 Дехто віддався йому, та й від віри відпав. Благодать з тобою. Амінь.
2 Timotheus 2Tim 1 1 1 Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, за обітницею життя, що в Христі Ісусі,
2 Timotheus 2Tim 1 1 2 до Тимофія, сина улюбленого: благодать, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!
2 Timotheus 2Tim 1 1 3 Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч.
2 Timotheus 2Tim 1 1 4 Я бажаю побачити тебе, пам'ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю.
2 Timotheus 2Tim 1 1 5 Я приводжу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась.
2 Timotheus 2Tim 1 1 6 З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх.
2 Timotheus 2Tim 1 1 7 Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.
2 Timotheus 2Tim 1 1 8 Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але страждай з Євангелією за силою Бога,
2 Timotheus 2Tim 1 1 9 що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів.
2 Timotheus 2Tim 1 1 10 А тепер об'явилась через з'явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією,
2 Timotheus 2Tim 1 1 11 що для неї я був настановлений за проповідника, апостола й учителя.
2 Timotheus 2Tim 1 1 12 З цієї причини й терплю я оце, але не соромлюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впевнився, що має Він силу заховати на той день заставу мою.
2 Timotheus 2Tim 1 1 13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.
2 Timotheus 2Tim 1 1 14 Добро припоручене стережи Святим Духом, що в нас пробуває.
2 Timotheus 2Tim 1 1 15 Ти знаєш оце, що відвернулись від мене всі, хто в Азії, а між ними Фігел та Гермоген.
2 Timotheus 2Tim 1 1 16 Хай Господь подасть милосердя Онисифоровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився.
2 Timotheus 2Tim 1 1 17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов,
2 Timotheus 2Tim 1 1 18 хай Господь йому дасть знайти милість від Господа в день той, скільки ж він послужив був в Ефесі мені, ти відаєш краще!
2 Timotheus 2Tim 1 2 1 Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона!
2 Timotheus 2Tim 1 2 2 А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити.
2 Timotheus 2Tim 1 2 3 А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса!
2 Timotheus 2Tim 1 2 4 Бо жаден вояк не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає.
2 Timotheus 2Tim 1 2 5 А як хто йде на змаги, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається.
2 Timotheus 2Tim 1 2 6 Трудящому хліборобові належиться першому покуштувати з плоду.
2 Timotheus 2Tim 1 2 7 Розумій, що я говорю. А Господь нехай дасть тобі розум у всьому.
2 Timotheus 2Tim 1 2 8 Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією,
2 Timotheus 2Tim 1 2 9 за яку я терплю муки аж до ув'язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув'язнити!
2 Timotheus 2Tim 1 2 10 Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною.
2 Timotheus 2Tim 1 2 11 Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним!
2 Timotheus 2Tim 1 2 12 А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас!
2 Timotheus 2Tim 1 2 13 А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!
2 Timotheus 2Tim 1 2 14 Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну.
2 Timotheus 2Tim 1 2 15 Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди.
2 Timotheus 2Tim 1 2 16 Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности,
2 Timotheus 2Tim 1 2 17 а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт,
2 Timotheus 2Tim 1 2 18 що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують.
2 Timotheus 2Tim 1 2 19 Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає!
2 Timotheus 2Tim 1 2 20 А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть.
2 Timotheus 2Tim 1 2 21 Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло.
2 Timotheus 2Tim 1 2 22 Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця.
2 Timotheus 2Tim 1 2 23 А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки.
2 Timotheus 2Tim 1 2 24 А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим,
2 Timotheus 2Tim 1 2 25 що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати,
2 Timotheus 2Tim 1 2 26 щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї.
2 Timotheus 2Tim 1 3 1 Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.
2 Timotheus 2Tim 1 3 2 Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,
2 Timotheus 2Tim 1 3 3 нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,
2 Timotheus 2Tim 1 3 4 зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,
2 Timotheus 2Tim 1 3 5 вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!
2 Timotheus 2Tim 1 3 6 До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,
2 Timotheus 2Tim 1 3 7 що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.
2 Timotheus 2Tim 1 3 8 Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.
2 Timotheus 2Tim 1 3 9 Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.
2 Timotheus 2Tim 1 3 10 Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю,
2 Timotheus 2Tim 1 3 11 переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив.
2 Timotheus 2Tim 1 3 12 Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.
2 Timotheus 2Tim 1 3 13 А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.
2 Timotheus 2Tim 1 3 14 А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.
2 Timotheus 2Tim 1 3 15 І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.
2 Timotheus 2Tim 1 3 16 Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,
2 Timotheus 2Tim 1 3 17 щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.
2 Timotheus 2Tim 1 4 1 Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства.
2 Timotheus 2Tim 1 4 2 Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.
2 Timotheus 2Tim 1 4 3 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували.
2 Timotheus 2Tim 1 4 4 Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться.
2 Timotheus 2Tim 1 4 5 Але ти будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, сповняй свою службу.
2 Timotheus 2Tim 1 4 6 Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав.
2 Timotheus 2Tim 1 4 7 Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг.
2 Timotheus 2Tim 1 4 8 Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.
2 Timotheus 2Tim 1 4 9 Подбай незабаром прибути до мене.
2 Timotheus 2Tim 1 4 10 Бо Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня, Крискент до Галатії, Тит до Далматії.
2 Timotheus 2Tim 1 4 11 Зо мною сам тільки Лука. Візьми Марка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби.
2 Timotheus 2Tim 1 4 12 А Тихика послав я в Ефес.
2 Timotheus 2Tim 1 4 13 Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді зоставив у Карпа, і книжки, особливо пергаменові.
2 Timotheus 2Tim 1 4 14 Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені... Нехай Господь йому віддасть за його вчинками!
2 Timotheus 2Tim 1 4 15 Стережись його й ти, бо він міцно противився нашим словам!
2 Timotheus 2Tim 1 4 16 При першій моїй обороні жаден не був при мені, але всі покинули мене... Хай Господь їм того не полічить!
2 Timotheus 2Tim 1 4 17 Але Господь став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...
2 Timotheus 2Tim 1 4 18 А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амінь!
2 Timotheus 2Tim 1 4 19 Поздоров Прискиллу й Акилу та дім Онисифора.
2 Timotheus 2Tim 1 4 20 Ераст позостався в Коринті, а Трохима лишив я слабого в Мілеті.
2 Timotheus 2Tim 1 4 21 Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, і Пуд, і Лин, і Клавдія, і вся браття.
2 Timotheus 2Tim 1 4 22 Господь з твоїм духом! Благодать з вами! Амінь.
Titus Titus 1 1 1 Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям,
Titus Titus 1 1 2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог,
Titus Titus 1 1 3 і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога,
Titus Titus 1 1 4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
Titus Titus 1 1 5 Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,
Titus Titus 1 1 6 коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність.
Titus Titus 1 1 7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,
Titus Titus 1 1 8 але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,
Titus Titus 1 1 9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.
Titus Titus 1 1 10 Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних,
Titus Titus 1 1 11 їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.
Titus Titus 1 1 12 Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...
Titus Titus 1 1 13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,
Titus Titus 1 1 14 і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що від правди відвертаються.
Titus Titus 1 1 15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління.
Titus Titus 1 1 16 Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
Titus Titus 1 2 1 А ти говори, що відповідає здоровій науці.
Titus Titus 1 2 2 Щоб старі чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.
Titus Titus 1 2 3 Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,
Titus Titus 1 2 4 щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
Titus Titus 1 2 5 щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.
Titus Titus 1 2 6 Так само благай юнаків, щоб були помірковані.
Titus Titus 1 2 7 У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навчанні непорушеність, повагу,
Titus Titus 1 2 8 слово здорове, неосудливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.
Titus Titus 1 2 9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не перечили,
Titus Titus 1 2 10 не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.
Titus Titus 1 2 11 Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей,
Titus Titus 1 2 12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці,
Titus Titus 1 2 13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,
Titus Titus 1 2 14 що Самого Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконства та очистити Собі людей вибраних, у добрих ділах запопадливих.
Titus Titus 1 2 15 Оце говори та нагадуй, та з усяким наказом картай. Хай тобою ніхто не погордує!
Titus Titus 1 3 1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякого доброго діла готові були,
Titus Titus 1 3 2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
Titus Titus 1 3 3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.
Titus Titus 1 3 4 А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога,
Titus Titus 1 3 5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим,
Titus Titus 1 3 6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,
Titus Titus 1 3 7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоємцями за надією на вічне життя.
Titus Titus 1 3 8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевняв, щоб ті, хто ввірував у Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!
Titus Titus 1 3 9 Вистерігайсь нерозумних змагань, і родоводів, і спорів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.
Titus Titus 1 3 10 Людини єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,
Titus Titus 1 3 11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.
Titus Titus 1 3 12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.
Titus Titus 1 3 13 Законника Зину та Аполлоса вишли квапливо вперед, щоб для них не забракло нічого.
Titus Titus 1 3 14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були.
Titus Titus 1 3 15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.
Philemon Phlm 1 1 1 Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,
Philemon Phlm 1 1 2 і сестрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній твоїй:
Philemon Phlm 1 1 3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
Philemon Phlm 1 1 4 Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.
Philemon Phlm 1 1 5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
Philemon Phlm 1 1 6 щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа.
Philemon Phlm 1 1 7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.
Philemon Phlm 1 1 8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне,
Philemon Phlm 1 1 9 але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
Philemon Phlm 1 1 10 Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх.
Philemon Phlm 1 1 11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
Philemon Phlm 1 1 12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
Philemon Phlm 1 1 13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію,
Philemon Phlm 1 1 14 та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний.
Philemon Phlm 1 1 15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,
Philemon Phlm 1 1 16 і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі.
Philemon Phlm 1 1 17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
Philemon Phlm 1 1 18 Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.
Philemon Phlm 1 1 19 Я, Павло, написав це рукою своєю: Я віддам, щоб тобі не казати, що ти навіть самого себе мені винен.
Philemon Phlm 1 1 20 Так, брате, нехай я одержу те, що від тебе прохаю в Господі. Заспокой моє серце в Христі!
Philemon Phlm 1 1 21 Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю.
Philemon Phlm 1 1 22 А разом мені приготуй і помешкання, бо надіюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.
Philemon Phlm 1 1 23 Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,
Philemon Phlm 1 1 24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.
Philemon Phlm 1 1 25 Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.
Hebräer Heb 1 1 1 Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків,
Hebräer Heb 1 1 2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив.
Hebräer Heb 1 1 3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті.
Hebräer Heb 1 1 4 Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я.
Hebräer Heb 1 1 5 Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина!
Hebräer Heb 1 1 6 І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі.
Hebräer Heb 1 1 7 А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами.
Hebräer Heb 1 1 8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности.
Hebräer Heb 1 1 9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх.
Hebräer Heb 1 1 10 І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук.
Hebräer Heb 1 1 11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
Hebräer Heb 1 1 12 Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться!
Hebräer Heb 1 1 13 Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
Hebräer Heb 1 1 14 Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати?
Hebräer Heb 1 2 1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли.
Hebräer Heb 1 2 2 Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу заплату,
Hebräer Heb 1 2 3 то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,
Hebräer Heb 1 2 4 коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї.
Hebräer Heb 1 2 5 Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо.
Hebräer Heb 1 2 6 Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є чоловік, що Ти пам'ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш?
Hebräer Heb 1 2 7 Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх,
Hebräer Heb 1 2 8 усе піддав Ти під ноги йому! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб піддане було йому все.
Hebräer Heb 1 2 9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.
Hebräer Heb 1 2 10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.
Hebräer Heb 1 2 11 Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:
Hebräer Heb 1 2 12 Сповіщу про Ім'я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви!
Hebräer Heb 1 2 13 І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав.
Hebräer Heb 1 2 14 А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,
Hebräer Heb 1 2 15 та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.
Hebräer Heb 1 2 16 Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.
Hebräer Heb 1 2 17 Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.
Hebräer Heb 1 2 18 Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.
Hebräer Heb 1 3 1 Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
Hebräer Heb 1 3 2 що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
Hebräer Heb 1 3 3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.
Hebräer Heb 1 3 4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.
Hebräer Heb 1 3 5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.
Hebräer Heb 1 3 6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.
Hebräer Heb 1 3 7 Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
Hebräer Heb 1 3 8 не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,
Hebräer Heb 1 3 9 де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.
Hebräer Heb 1 3 10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
Hebräer Heb 1 3 11 тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!
Hebräer Heb 1 3 12 Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Hebräer Heb 1 3 13 Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.
Hebräer Heb 1 3 14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,
Hebräer Heb 1 3 15 аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!
Hebräer Heb 1 3 16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
Hebräer Heb 1 3 17 На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?
Hebräer Heb 1 3 18 Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?
Hebräer Heb 1 3 19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.
Hebräer Heb 1 4 1 Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.
Hebräer Heb 1 4 2 Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.
Hebräer Heb 1 4 3 Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.
Hebräer Heb 1 4 4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.
Hebräer Heb 1 4 5 А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!
Hebräer Heb 1 4 6 Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,
Hebräer Heb 1 4 7 то ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!
Hebräer Heb 1 4 8 Бо коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.
Hebräer Heb 1 4 9 Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок.
Hebräer Heb 1 4 10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.
Hebräer Heb 1 4 11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.
Hebräer Heb 1 4 12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.
Hebräer Heb 1 4 13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!
Hebräer Heb 1 4 14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!
Hebräer Heb 1 4 15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.
Hebräer Heb 1 4 16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.
Hebräer Heb 1 5 1 Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи,
Hebräer Heb 1 5 2 і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю.
Hebräer Heb 1 5 3 І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи.
Hebräer Heb 1 5 4 А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон.
Hebräer Heb 1 5 5 Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
Hebräer Heb 1 5 6 Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
Hebräer Heb 1 5 7 Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою.
Hebräer Heb 1 5 8 І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був.
Hebräer Heb 1 5 9 А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння,
Hebräer Heb 1 5 10 і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
Hebräer Heb 1 5 11 Про це нам би треба багато казати, та висловити важко його, бо нездібні ви стали, щоб слухати.
Hebräer Heb 1 5 12 Ви бо за віком повинні б бути вчителями, але ви потребуєте ще, щоб хтось вас навчав перших початків Божого Слова. І ви стали такими, яким потрібне молоко, а не страва тверда.
Hebräer Heb 1 5 13 Бо хто молока вживає, той недосвідчений у слові правди, бо він немовля.
Hebräer Heb 1 5 14 А страва тверда для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло.
Hebräer Heb 1 6 1 Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,
Hebräer Heb 1 6 2 науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.
Hebräer Heb 1 6 3 Зробимо й це, коли Бог дозволить.
Hebräer Heb 1 6 4 Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,
Hebräer Heb 1 6 5 і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,
Hebräer Heb 1 6 6 та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.
Hebräer Heb 1 6 7 Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.
Hebräer Heb 1 6 8 Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.
Hebräer Heb 1 6 9 Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.
Hebräer Heb 1 6 10 Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.
Hebräer Heb 1 6 11 Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,
Hebräer Heb 1 6 12 щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.
Hebräer Heb 1 6 13 Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,
Hebräer Heb 1 6 14 говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!
Hebräer Heb 1 6 15 І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.
Hebräer Heb 1 6 16 Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.
Hebräer Heb 1 6 17 Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
Hebräer Heb 1 6 18 щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
Hebräer Heb 1 6 19 що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,
Hebräer Heb 1 6 20 куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
Hebräer Heb 1 7 1 Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
Hebräer Heb 1 7 2 Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.
Hebräer Heb 1 7 3 Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.
Hebräer Heb 1 7 4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
Hebräer Heb 1 7 5 Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.
Hebräer Heb 1 7 6 Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.
Hebräer Heb 1 7 7 І без усякої суперечки більший меншого благословляє.
Hebräer Heb 1 7 8 І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.
Hebräer Heb 1 7 9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.
Hebräer Heb 1 7 10 Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.
Hebräer Heb 1 7 11 Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?
Hebräer Heb 1 7 12 Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.
Hebräer Heb 1 7 13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.
Hebräer Heb 1 7 14 Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.
Hebräer Heb 1 7 15 І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,
Hebräer Heb 1 7 16 що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.
Hebräer Heb 1 7 17 Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
Hebräer Heb 1 7 18 Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.
Hebräer Heb 1 7 19 Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
Hebräer Heb 1 7 20 І поскільки воно не без клятви,
Hebräer Heb 1 7 21 вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,
Hebräer Heb 1 7 22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
Hebräer Heb 1 7 23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
Hebräer Heb 1 7 24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.
Hebräer Heb 1 7 25 Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.
Hebräer Heb 1 7 26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,
Hebräer Heb 1 7 27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.
Hebräer Heb 1 7 28 Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!
Hebräer Heb 1 8 1 Головна ж річ у тому, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засів на небесах, по правиці престолу величности,
Hebräer Heb 1 8 2 що Він Священнослужитель святині й правдивої скинії, що її збудував був Господь, а не людина.
Hebräer Heb 1 8 3 Усякий бо первосвященик настановляється, щоб приносити дари та жертви, а тому було треба, щоб і Цей щось мав, що принести.
Hebräer Heb 1 8 4 Бо коли б на землі перебував, то не був би Він священиком, бо тут пробувають священики, що дари приносять за Законом.
Hebräer Heb 1 8 5 Вони служать образові й тіні небесного, як Мойсеєві сказано, коли мав докінчити скинію: Дивись бо, сказав, зроби все за зразком, що тобі на горі був показаний!
Hebräer Heb 1 8 6 А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.
Hebräer Heb 1 8 7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.
Hebräer Heb 1 8 8 Бо їм докоряючи, каже: Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового,
Hebräer Heb 1 8 9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!
Hebräer Heb 1 8 10 Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!
Hebräer Heb 1 8 11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: Пізнай Господа! Усі бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!
Hebräer Heb 1 8 12 Буду бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш!
Hebräer Heb 1 8 13 Коли ж каже Новий Заповіт, то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.
Hebräer Heb 1 9 1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.
Hebräer Heb 1 9 2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.
Hebräer Heb 1 9 3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.
Hebräer Heb 1 9 4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.
Hebräer Heb 1 9 5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
Hebräer Heb 1 9 6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,
Hebräer Heb 1 9 7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.
Hebräer Heb 1 9 8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.
Hebräer Heb 1 9 9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,
Hebräer Heb 1 9 10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.
Hebräer Heb 1 9 11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,
Hebräer Heb 1 9 12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.
Hebräer Heb 1 9 13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,
Hebräer Heb 1 9 14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!
Hebräer Heb 1 9 15 Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.
Hebräer Heb 1 9 16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,
Hebräer Heb 1 9 17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.
Hebräer Heb 1 9 18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови:
Hebräer Heb 1 9 19 Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,
Hebräer Heb 1 9 20 проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!
Hebräer Heb 1 9 21 Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.
Hebräer Heb 1 9 22 І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.
Hebräer Heb 1 9 23 Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.
Hebräer Heb 1 9 24 Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,
Hebräer Heb 1 9 25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,
Hebräer Heb 1 9 26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.
Hebräer Heb 1 9 27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,
Hebräer Heb 1 9 28 так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.
Hebräer Heb 1 10 1 Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.
Hebräer Heb 1 10 2 Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.
Hebräer Heb 1 10 3 Але в них спомин про гріхи буває щороку,
Hebräer Heb 1 10 4 бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!
Hebräer Heb 1 10 5 Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.
Hebräer Heb 1 10 6 Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
Hebräer Heb 1 10 7 Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!
Hebräer Heb 1 10 8 Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.
Hebräer Heb 1 10 9 Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.
Hebräer Heb 1 10 10 У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.
Hebräer Heb 1 10 11 І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.
Hebräer Heb 1 10 12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,
Hebräer Heb 1 10 13 далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.
Hebräer Heb 1 10 14 Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.
Hebräer Heb 1 10 15 Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
Hebräer Heb 1 10 16 Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.
Hebräer Heb 1 10 17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!
Hebräer Heb 1 10 18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.
Hebräer Heb 1 10 19 Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,
Hebräer Heb 1 10 20 новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,
Hebräer Heb 1 10 21 маємо й Великого Священика над домом Божим,
Hebräer Heb 1 10 22 то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!
Hebräer Heb 1 10 23 Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
Hebräer Heb 1 10 24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.
Hebräer Heb 1 10 25 Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
Hebräer Heb 1 10 26 Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,
Hebräer Heb 1 10 27 а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.
Hebräer Heb 1 10 28 Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,
Hebräer Heb 1 10 29 скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
Hebräer Heb 1 10 30 Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!
Hebräer Heb 1 10 31 Страшна річ упасти в руки Бога Живого!
Hebräer Heb 1 10 32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.
Hebräer Heb 1 10 33 Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.
Hebräer Heb 1 10 34 Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.
Hebräer Heb 1 10 35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.
Hebräer Heb 1 10 36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
Hebräer Heb 1 10 37 Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!
Hebräer Heb 1 10 38 А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.
Hebräer Heb 1 10 39 Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.
Hebräer Heb 1 11 1 А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.
Hebräer Heb 1 11 2 Бо нею засвідчені старші були.
Hebräer Heb 1 11 3 Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
Hebräer Heb 1 11 4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
Hebräer Heb 1 11 5 Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.
Hebräer Heb 1 11 6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
Hebräer Heb 1 11 7 Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
Hebräer Heb 1 11 8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
Hebräer Heb 1 11 9 Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
Hebräer Heb 1 11 10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
Hebräer Heb 1 11 11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
Hebräer Heb 1 11 12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
Hebräer Heb 1 11 13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.
Hebräer Heb 1 11 14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
Hebräer Heb 1 11 15 І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
Hebräer Heb 1 11 16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
Hebräer Heb 1 11 17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
Hebräer Heb 1 11 18 що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.
Hebräer Heb 1 11 19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
Hebräer Heb 1 11 20 Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
Hebräer Heb 1 11 21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.
Hebräer Heb 1 11 22 Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.
Hebräer Heb 1 11 23 Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
Hebräer Heb 1 11 24 Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.
Hebräer Heb 1 11 25 Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.
Hebräer Heb 1 11 26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
Hebräer Heb 1 11 27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.
Hebräer Heb 1 11 28 Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
Hebräer Heb 1 11 29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.
Hebräer Heb 1 11 30 Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.
Hebräer Heb 1 11 31 Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.
Hebräer Heb 1 11 32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
Hebräer Heb 1 11 33 що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
Hebräer Heb 1 11 34 силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
Hebräer Heb 1 11 35 жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
Hebräer Heb 1 11 36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.
Hebräer Heb 1 11 37 Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
Hebräer Heb 1 11 38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
Hebräer Heb 1 11 39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
Hebräer Heb 1 11 40 бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.
Hebräer Heb 1 12 1 Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,
Hebräer Heb 1 12 2 дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.
Hebräer Heb 1 12 3 Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.
Hebräer Heb 1 12 4 Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха,
Hebräer Heb 1 12 5 і забули нагад, що говорить до вас, як синів: Мій сину, не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоряє тобі.
Hebräer Heb 1 12 6 Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає!
Hebräer Heb 1 12 7 Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає?
Hebräer Heb 1 12 8 А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з перелюбу, а не сини.
Hebräer Heb 1 12 9 А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні коритися ми Отцеві духів, щоб жити?
Hebräer Heb 1 12 10 Ті нас за короткого часу карали, як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости.
Hebräer Heb 1 12 11 Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!
Hebräer Heb 1 12 12 Тому то опущені руки й коліна знеможені випростуйте,
Hebräer Heb 1 12 13 і чиніть прості стежки ногам вашим, щоб кульгаве не збочило, але краще виправилось.
Hebräer Heb 1 12 14 Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.
Hebräer Heb 1 12 15 Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим.
Hebräer Heb 1 12 16 Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворідство віддав за поживу саму.
Hebräer Heb 1 12 17 Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкувати благословення, відкинутий був, не знайшов бо був можливости до покаяння, хоч його із слізьми шукав.
Hebräer Heb 1 12 18 Бо ви не приступили до гори дотикальної та до палючого огню, і до хмари, і до темряви, та до бурі,
Hebräer Heb 1 12 19 і до сурмового звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.
Hebräer Heb 1 12 20 Не могли бо вони того витримати, що наказано: Коли й звірина до гори доторкнеться, то буде камінням побита.
Hebräer Heb 1 12 21 І таке страшне те видіння було, що Мойсей проказав: Я боюся й тремчу!...
Hebräer Heb 1 12 22 Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів,
Hebräer Heb 1 12 23 і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників,
Hebräer Heb 1 12 24 і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева.
Hebräer Heb 1 12 25 Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,
Hebräer Heb 1 12 26 що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом.
Hebräer Heb 1 12 27 А ще раз визначає заміну захитаного, як створеного, щоб зосталися ті, хто непохитний.
Hebräer Heb 1 12 28 Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благодать, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо страхом.
Hebräer Heb 1 12 29 Бо наш Бог то палючий огонь!
Hebräer Heb 1 13 1 Братолюбство нехай пробуває між вами!
Hebräer Heb 1 13 2 Не забувайте любови до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи, гостинно були прийняли Анголів.
Hebräer Heb 1 13 3 Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі.
Hebräer Heb 1 13 4 Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог.
Hebräer Heb 1 13 5 Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!
Hebräer Heb 1 13 6 Тому то ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?
Hebräer Heb 1 13 7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.
Hebräer Heb 1 13 8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий!
Hebräer Heb 1 13 9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благодаттю, а не стравами, що користи від них не одержали ті, хто за ними ходив.
Hebräer Heb 1 13 10 Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить,
Hebräer Heb 1 13 11 бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором,
Hebräer Heb 1 13 12 тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою.
Hebräer Heb 1 13 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо,
Hebräer Heb 1 13 14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!
Hebräer Heb 1 13 15 Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.
Hebräer Heb 1 13 16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
Hebräer Heb 1 13 17 Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, бо це для вас не корисне.
Hebräer Heb 1 13 18 Моліться за нас, бо надіємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому поводитись.
Hebräer Heb 1 13 19 А надто прошу це робити, щоб швидше до вас мене вернено.
Hebräer Heb 1 13 20 Бог же миру, що з мертвих підняв великого Пастиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса,
Hebräer Heb 1 13 21 нехай вас удосконалить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амінь.
Hebräer Heb 1 13 22 Благаю ж вас, браття, прийміть слово потіхи, бо коротко я написав вам.
Hebräer Heb 1 13 23 Знайте, що наш брат Тимофій вже випущений, і я з ним; коли незабаром він прийде, я вас побачу.
Hebräer Heb 1 13 24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.
Hebräer Heb 1 13 25 Благодать зо всіма вами! Амінь.
Jakobus Jas 1 1 1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
Jakobus Jas 1 1 2 Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
Jakobus Jas 1 1 3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
Jakobus Jas 1 1 4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
Jakobus Jas 1 1 5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
Jakobus Jas 1 1 6 Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
Jakobus Jas 1 1 7 Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
Jakobus Jas 1 1 8 Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
Jakobus Jas 1 1 9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
Jakobus Jas 1 1 10 а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,
Jakobus Jas 1 1 11 бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
Jakobus Jas 1 1 12 Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
Jakobus Jas 1 1 13 Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
Jakobus Jas 1 1 14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
Jakobus Jas 1 1 15 Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
Jakobus Jas 1 1 16 Не обманюйтесь, брати мої любі!
Jakobus Jas 1 1 17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
Jakobus Jas 1 1 18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
Jakobus Jas 1 1 19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
Jakobus Jas 1 1 20 Бо гнів людський не чинить правди Божої.
Jakobus Jas 1 1 21 Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
Jakobus Jas 1 1 22 Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
Jakobus Jas 1 1 23 Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,
Jakobus Jas 1 1 24 бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
Jakobus Jas 1 1 25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!
Jakobus Jas 1 1 26 Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!
Jakobus Jas 1 1 27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
Jakobus Jas 1 2 1 Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
Jakobus Jas 1 2 2 Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,
Jakobus Jas 1 2 3 і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,
Jakobus Jas 1 2 4 то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?
Jakobus Jas 1 2 5 Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
Jakobus Jas 1 2 6 А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?
Jakobus Jas 1 2 7 Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?
Jakobus Jas 1 2 8 Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.
Jakobus Jas 1 2 9 Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.
Jakobus Jas 1 2 10 Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.
Jakobus Jas 1 2 11 Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону.
Jakobus Jas 1 2 12 Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.
Jakobus Jas 1 2 13 Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
Jakobus Jas 1 2 14 Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
Jakobus Jas 1 2 15 Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,
Jakobus Jas 1 2 16 а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?
Jakobus Jas 1 2 17 Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!
Jakobus Jas 1 2 18 Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх.
Jakobus Jas 1 2 19 Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.
Jakobus Jas 1 2 20 Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?
Jakobus Jas 1 2 21 Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?
Jakobus Jas 1 2 22 Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?
Jakobus Jas 1 2 23 І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.
Jakobus Jas 1 2 24 Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?
Jakobus Jas 1 2 25 Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?
Jakobus Jas 1 2 26 Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!
Jakobus Jas 1 3 1 Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.
Jakobus Jas 1 3 2 Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.
Jakobus Jas 1 3 3 От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
Jakobus Jas 1 3 4 От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.
Jakobus Jas 1 3 5 Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
Jakobus Jas 1 3 6 І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.
Jakobus Jas 1 3 7 Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,
Jakobus Jas 1 3 8 та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
Jakobus Jas 1 3 9 Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
Jakobus Jas 1 3 10 Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!
Jakobus Jas 1 3 11 Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?
Jakobus Jas 1 3 12 Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.
Jakobus Jas 1 3 13 Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!
Jakobus Jas 1 3 14 Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,
Jakobus Jas 1 3 15 це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.
Jakobus Jas 1 3 16 Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!
Jakobus Jas 1 3 17 А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.
Jakobus Jas 1 3 18 А плід правди сіється творцями миру.
Jakobus Jas 1 4 1 Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
Jakobus Jas 1 4 2 Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,
Jakobus Jas 1 4 3 прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
Jakobus Jas 1 4 4 Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
Jakobus Jas 1 4 5 Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?
Jakobus Jas 1 4 6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
Jakobus Jas 1 4 7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
Jakobus Jas 1 4 8 Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
Jakobus Jas 1 4 9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
Jakobus Jas 1 4 10 Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
Jakobus Jas 1 4 11 Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
Jakobus Jas 1 4 12 Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
Jakobus Jas 1 4 13 А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
Jakobus Jas 1 4 14 ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...
Jakobus Jas 1 4 15 Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
Jakobus Jas 1 4 16 А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
Jakobus Jas 1 4 17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!
Jakobus Jas 1 5 1 А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
Jakobus Jas 1 5 2 ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!
Jakobus Jas 1 5 3 Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
Jakobus Jas 1 5 4 Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!
Jakobus Jas 1 5 5 Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.
Jakobus Jas 1 5 6 Ви Праведного засудили й убили, Він вам не противився!
Jakobus Jas 1 5 7 Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній.
Jakobus Jas 1 5 8 Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!
Jakobus Jas 1 5 9 Не нарікайте один на одного, браття, щоб вас не засуджено, он Суддя стоїть перед дверима!
Jakobus Jas 1 5 10 Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім Ім'ям!
Jakobus Jas 1 5 11 Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.
Jakobus Jas 1 5 12 А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд.
Jakobus Jas 1 5 13 Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!
Jakobus Jas 1 5 14 Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я,
Jakobus Jas 1 5 15 і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
Jakobus Jas 1 5 16 Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!
Jakobus Jas 1 5 17 Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців...
Jakobus Jas 1 5 18 І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!
Jakobus Jas 1 5 19 Браття мої, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
Jakobus Jas 1 5 20 хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!
1 Petrus 1Pet 1 1 1 Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним
1 Petrus 1Pet 1 1 2 із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!
1 Petrus 1Pet 1 1 3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,
1 Petrus 1Pet 1 1 4 на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас,
1 Petrus 1Pet 1 1 5 що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з'явитися останнього часу.
1 Petrus 1Pet 1 1 6 Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,
1 Petrus 1Pet 1 1 7 щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа.
1 Petrus 1Pet 1 1 8 Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю,
1 Petrus 1Pet 1 1 9 бо досягаєте мети віри вашої спасіння душам.
1 Petrus 1Pet 1 1 10 Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам.
1 Petrus 1Pet 1 1 11 Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.
1 Petrus 1Pet 1 1 12 Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.
1 Petrus 1Pet 1 1 13 Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа.
1 Petrus 1Pet 1 1 14 Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання,
1 Petrus 1Pet 1 1 15 але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,
1 Petrus 1Pet 1 1 16 бо написано: Будьте святі, Я бо святий!
1 Petrus 1Pet 1 1 17 І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.
1 Petrus 1Pet 1 1 18 І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,
1 Petrus 1Pet 1 1 19 але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,
1 Petrus 1Pet 1 1 20 що призначений був іще перед закладинами світу, але був з'явлений вам за останнього часу.
1 Petrus 1Pet 1 1 21 Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.
1 Petrus 1Pet 1 1 22 Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,
1 Petrus 1Pet 1 1 23 бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим.
1 Petrus 1Pet 1 1 24 Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде,
1 Petrus 1Pet 1 1 25 а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.
1 Petrus 1Pet 1 2 1 Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
1 Petrus 1Pet 1 2 2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,
1 Petrus 1Pet 1 2 3 якщо ви спробували, що добрий Господь.
1 Petrus 1Pet 1 2 4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
1 Petrus 1Pet 1 2 5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
1 Petrus 1Pet 1 2 6 Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!
1 Petrus 1Pet 1 2 7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,
1 Petrus 1Pet 1 2 8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
1 Petrus 1Pet 1 2 9 Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
1 Petrus 1Pet 1 2 10 колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!
1 Petrus 1Pet 1 2 11 Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
1 Petrus 1Pet 1 2 12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.
1 Petrus 1Pet 1 2 13 Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,
1 Petrus 1Pet 1 2 14 чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
1 Petrus 1Pet 1 2 15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,
1 Petrus 1Pet 1 2 16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
1 Petrus 1Pet 1 2 17 Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
1 Petrus 1Pet 1 2 18 Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
1 Petrus 1Pet 1 2 19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.
1 Petrus 1Pet 1 2 20 Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
1 Petrus 1Pet 1 2 21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
1 Petrus 1Pet 1 2 22 Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
1 Petrus 1Pet 1 2 23 Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
1 Petrus 1Pet 1 2 24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
1 Petrus 1Pet 1 2 25 Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
1 Petrus 1Pet 1 3 1 Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,
1 Petrus 1Pet 1 3 2 як побачать ваше поводження чисте в страху.
1 Petrus 1Pet 1 3 3 А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,
1 Petrus 1Pet 1 3 4 але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.
1 Petrus 1Pet 1 3 5 Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.
1 Petrus 1Pet 1 3 6 Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.
1 Petrus 1Pet 1 3 7 Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.
1 Petrus 1Pet 1 3 8 Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.
1 Petrus 1Pet 1 3 9 Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.
1 Petrus 1Pet 1 3 10 Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.
1 Petrus 1Pet 1 3 11 Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!
1 Petrus 1Pet 1 3 12 Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!
1 Petrus 1Pet 1 3 13 І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?
1 Petrus 1Pet 1 3 14 А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!
1 Petrus 1Pet 1 3 15 А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.
1 Petrus 1Pet 1 3 16 Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі.
1 Petrus 1Pet 1 3 17 Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі.
1 Petrus 1Pet 1 3 18 Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,
1 Petrus 1Pet 1 3 19 Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав;
1 Petrus 1Pet 1 3 20 вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.
1 Petrus 1Pet 1 3 21 Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа,
1 Petrus 1Pet 1 3 22 що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили.
1 Petrus 1Pet 1 4 1 Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,
1 Petrus 1Pet 1 4 2 щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.
1 Petrus 1Pet 1 4 3 Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.
1 Petrus 1Pet 1 4 4 Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.
1 Petrus 1Pet 1 4 5 Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!
1 Petrus 1Pet 1 4 6 Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом.
1 Petrus 1Pet 1 4 7 Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!
1 Petrus 1Pet 1 4 8 Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!
1 Petrus 1Pet 1 4 9 Будьте гостинні один до одного без нехоті!
1 Petrus 1Pet 1 4 10 Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.
1 Petrus 1Pet 1 4 11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.
1 Petrus 1Pet 1 4 12 Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.
1 Petrus 1Pet 1 4 13 Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись.
1 Petrus 1Pet 1 4 14 Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.
1 Petrus 1Pet 1 4 15 Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник,
1 Petrus 1Pet 1 4 16 а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те.
1 Petrus 1Pet 1 4 17 Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії?
1 Petrus 1Pet 1 4 18 А коли праведний ледве спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?
1 Petrus 1Pet 1 4 19 Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.
1 Petrus 1Pet 1 5 1 Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:
1 Petrus 1Pet 1 5 2 пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,
1 Petrus 1Pet 1 5 3 не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.
1 Petrus 1Pet 1 5 4 А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.
1 Petrus 1Pet 1 5 5 Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!
1 Petrus 1Pet 1 5 6 Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.
1 Petrus 1Pet 1 5 7 Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!
1 Petrus 1Pet 1 5 8 Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.
1 Petrus 1Pet 1 5 9 Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.
1 Petrus 1Pet 1 5 10 А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.
1 Petrus 1Pet 1 5 11 Йому слава та влада на вічні віки, амінь.
1 Petrus 1Pet 1 5 12 Я коротко вам написав через Силуяна, як гадаю вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благодать правдива, що ви в ній стоїте.
1 Petrus 1Pet 1 5 13 Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.
1 Petrus 1Pet 1 5 14 Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.
2 Petrus 2Pet 1 1 1 Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
2 Petrus 2Pet 1 1 2 благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
2 Petrus 2Pet 1 1 3 Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
2 Petrus 2Pet 1 1 4 Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
2 Petrus 2Pet 1 1 5 Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
2 Petrus 2Pet 1 1 6 а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
2 Petrus 2Pet 1 1 7 а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
2 Petrus 2Pet 1 1 8 Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
2 Petrus 2Pet 1 1 9 А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
2 Petrus 2Pet 1 1 10 Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
2 Petrus 2Pet 1 1 11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
2 Petrus 2Pet 1 1 12 Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
2 Petrus 2Pet 1 1 13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
2 Petrus 2Pet 1 1 14 знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.
2 Petrus 2Pet 1 1 15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.
2 Petrus 2Pet 1 1 16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
2 Petrus 2Pet 1 1 17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
2 Petrus 2Pet 1 1 18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
2 Petrus 2Pet 1 1 19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
2 Petrus 2Pet 1 1 20 бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
2 Petrus 2Pet 1 1 21 Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.
2 Petrus 2Pet 1 2 1 А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.
2 Petrus 2Pet 1 2 2 І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.
2 Petrus 2Pet 1 2 3 І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!
2 Petrus 2Pet 1 2 4 Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд;
2 Petrus 2Pet 1 2 5 і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;
2 Petrus 2Pet 1 2 6 і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників,
2 Petrus 2Pet 1 2 7 а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей,
2 Petrus 2Pet 1 2 8 бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні,
2 Petrus 2Pet 1 2 9 то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,
2 Petrus 2Pet 1 2 10 а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,
2 Petrus 2Pet 1 2 11 хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них.
2 Petrus 2Pet 1 2 12 Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,
2 Petrus 2Pet 1 2 13 і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.
2 Petrus 2Pet 1 2 14 Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.
2 Petrus 2Pet 1 2 15 Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,
2 Petrus 2Pet 1 2 16 але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.
2 Petrus 2Pet 1 2 17 Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви!
2 Petrus 2Pet 1 2 18 Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.
2 Petrus 2Pet 1 2 19 Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.
2 Petrus 2Pet 1 2 20 Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.
2 Petrus 2Pet 1 2 21 Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!
2 Petrus 2Pet 1 2 22 Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...
2 Petrus 2Pet 1 3 1 Це вже другого листа пишу я до вас, улюблені. У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку,
2 Petrus 2Pet 1 3 2 щоб ви пам'ятали слова, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що одержали через ваших апостолів.
2 Petrus 2Pet 1 3 3 Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,
2 Petrus 2Pet 1 3 4 та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння.
2 Petrus 2Pet 1 3 5 Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,
2 Petrus 2Pet 1 3 6 тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.
2 Petrus 2Pet 1 3 7 А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.
2 Petrus 2Pet 1 3 8 Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!
2 Petrus 2Pet 1 3 9 Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.
2 Petrus 2Pet 1 3 10 День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять...
2 Petrus 2Pet 1 3 11 А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,
2 Petrus 2Pet 1 3 12 що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?
2 Petrus 2Pet 1 3 13 Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.
2 Petrus 2Pet 1 3 14 Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі.
2 Petrus 2Pet 1 3 15 А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю,
2 Petrus 2Pet 1 3 16 як і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою.
2 Petrus 2Pet 1 3 17 Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування,
2 Petrus 2Pet 1 3 18 але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.
1 Johannes 1John 1 1 1 Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя,
1 Johannes 1John 1 1 2 а життя з'явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з'явилося нам,
1 Johannes 1John 1 1 3 що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.
1 Johannes 1John 1 1 4 А це пишемо вам, щоб повна була ваша радість!
1 Johannes 1John 1 1 5 А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!
1 Johannes 1John 1 1 6 Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!
1 Johannes 1John 1 1 7 Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.
1 Johannes 1John 1 1 8 Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!
1 Johannes 1John 1 1 9 Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.
1 Johannes 1John 1 1 10 А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!
1 Johannes 1John 1 2 1 Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.
1 Johannes 1John 1 2 2 Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
1 Johannes 1John 1 2 3 А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.
1 Johannes 1John 1 2 4 Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!
1 Johannes 1John 1 2 5 А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.
1 Johannes 1John 1 2 6 А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.
1 Johannes 1John 1 2 7 Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.
1 Johannes 1John 1 2 8 Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.
1 Johannes 1John 1 2 9 Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.
1 Johannes 1John 1 2 10 А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.
1 Johannes 1John 1 2 11 Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.
1 Johannes 1John 1 2 12 Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.
1 Johannes 1John 1 2 13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.
1 Johannes 1John 1 2 14 Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
1 Johannes 1John 1 2 15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
1 Johannes 1John 1 2 16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.
1 Johannes 1John 1 2 17 Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
1 Johannes 1John 1 2 18 Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!
1 Johannes 1John 1 2 19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
1 Johannes 1John 1 2 20 А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.
1 Johannes 1John 1 2 21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.
1 Johannes 1John 1 2 22 Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!
1 Johannes 1John 1 2 23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.
1 Johannes 1John 1 2 24 Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.
1 Johannes 1John 1 2 25 А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.
1 Johannes 1John 1 2 26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас.
1 Johannes 1John 1 2 27 А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.
1 Johannes 1John 1 2 28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.
1 Johannes 1John 1 2 29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього.
1 Johannes 1John 1 3 1 Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.
1 Johannes 1John 1 3 2 Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.
1 Johannes 1John 1 3 3 І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.
1 Johannes 1John 1 3 4 Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.
1 Johannes 1John 1 3 5 І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.
1 Johannes 1John 1 3 6 Кожен, хто в Нім пробуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.
1 Johannes 1John 1 3 7 Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він!
1 Johannes 1John 1 3 8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.
1 Johannes 1John 1 3 9 Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.
1 Johannes 1John 1 3 10 Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
1 Johannes 1John 1 3 11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного,
1 Johannes 1John 1 3 12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні.
1 Johannes 1John 1 3 13 Не дивуйтеся, браття мої, коли світ вас ненавидить!
1 Johannes 1John 1 3 14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.
1 Johannes 1John 1 3 15 Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.
1 Johannes 1John 1 3 16 Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!
1 Johannes 1John 1 3 17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?
1 Johannes 1John 1 3 18 Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!
1 Johannes 1John 1 3 19 Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця перед Ним,
1 Johannes 1John 1 3 20 бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!
1 Johannes 1John 1 3 21 Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,
1 Johannes 1John 1 3 22 і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.
1 Johannes 1John 1 3 23 І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!
1 Johannes 1John 1 3 24 А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.
1 Johannes 1John 1 4 1 Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.
1 Johannes 1John 1 4 2 Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.
1 Johannes 1John 1 4 3 А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.
1 Johannes 1John 1 4 4 Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.
1 Johannes 1John 1 4 5 Вони від світу, тому то говорять від світу, а світ слухає їх.
1 Johannes 1John 1 4 6 Ми від Бога, хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнаємо Духа правди та духа обмани.
1 Johannes 1John 1 4 7 Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!
1 Johannes 1John 1 4 8 Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!
1 Johannes 1John 1 4 9 Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.
1 Johannes 1John 1 4 10 Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.
1 Johannes 1John 1 4 11 Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
1 Johannes 1John 1 4 12 Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
1 Johannes 1John 1 4 13 Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.
1 Johannes 1John 1 4 14 І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.
1 Johannes 1John 1 4 15 Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.
1 Johannes 1John 1 4 16 Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!
1 Johannes 1John 1 4 17 Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.
1 Johannes 1John 1 4 18 Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.
1 Johannes 1John 1 4 19 Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив.
1 Johannes 1John 1 4 20 Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?
1 Johannes 1John 1 4 21 І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!
1 Johannes 1John 1 5 1 Кожен, хто вірує, що Ісус то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.
1 Johannes 1John 1 5 2 Що ми любимо Божих дітей, дізнаємося з того, коли любимо Бога і Його заповіді додержуємо.
1 Johannes 1John 1 5 3 Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.
1 Johannes 1John 1 5 4 Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша.
1 Johannes 1John 1 5 5 А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус то Син Божий?
1 Johannes 1John 1 5 6 То Той, що прийшов був водою та кров'ю, Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда.
1 Johannes 1John 1 5 7 Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно.
1 Johannes 1John 1 5 8 І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє в одно.
1 Johannes 1John 1 5 9 Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого.
1 Johannes 1John 1 5 10 Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого.
1 Johannes 1John 1 5 11 А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це у Сині Його.
1 Johannes 1John 1 5 12 Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.
1 Johannes 1John 1 5 13 Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя.
1 Johannes 1John 1 5 14 І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.
1 Johannes 1John 1 5 15 А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього.
1 Johannes 1John 1 5 16 Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.
1 Johannes 1John 1 5 17 Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть.
1 Johannes 1John 1 5 18 Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.
1 Johannes 1John 1 5 19 Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.
1 Johannes 1John 1 5 20 Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!
1 Johannes 1John 1 5 21 Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.
2 Johannes 2John 1 1 1 Старець вибраній пані та дітям її, яких я поправді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,
2 Johannes 2John 1 1 2 за правду, що в нас пробуває й повік буде з нами:
2 Johannes 2John 1 1 3 нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!
2 Johannes 2John 1 1 4 Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.
2 Johannes 2John 1 1 5 І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!
2 Johannes 2John 1 1 6 А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.
2 Johannes 2John 1 1 7 Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!
2 Johannes 2John 1 1 8 Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду.
2 Johannes 2John 1 1 9 Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина.
2 Johannes 2John 1 1 10 Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!
2 Johannes 2John 1 1 11 Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.
2 Johannes 2John 1 1 12 Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити устами до уст, щоб повна була ваша радість!
2 Johannes 2John 1 1 13 Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.
3 Johannes 3John 1 1 1 Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.
3 Johannes 3John 1 1 2 Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.
3 Johannes 3John 1 1 3 Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.
3 Johannes 3John 1 1 4 Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
3 Johannes 3John 1 1 5 Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,
3 Johannes 3John 1 1 6 вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,
3 Johannes 3John 1 1 7 бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.
3 Johannes 3John 1 1 8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.
3 Johannes 3John 1 1 9 Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
3 Johannes 3John 1 1 10 Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.
3 Johannes 3John 1 1 11 Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
3 Johannes 3John 1 1 12 Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
3 Johannes 3John 1 1 13 Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,
3 Johannes 3John 1 1 14 але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст. (1-15) Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.
Judas Jude 1 1 1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
Judas Jude 1 1 2 милість вам, і мир, і любов хай примножиться!
Judas Jude 1 1 3 Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
Judas Jude 1 1 4 Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.
Judas Jude 1 1 5 А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
Judas Jude 1 1 6 І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.
Judas Jude 1 1 7 Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад,
Judas Jude 1 1 8 так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.
Judas Jude 1 1 9 І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!
Judas Jude 1 1 10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються.
Judas Jude 1 1 11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!
Judas Jude 1 1 12 Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;
Judas Jude 1 1 13 люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.
Judas Jude 1 1 14 Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,
Judas Jude 1 1 15 щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.
Judas Jude 1 1 16 Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!
Judas Jude 1 1 17 А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,
Judas Jude 1 1 18 які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.
Judas Jude 1 1 19 Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.
Judas Jude 1 1 20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,
Judas Jude 1 1 21 бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.
Judas Jude 1 1 22 І до одних, хто вагається, будьте милостиві,
Judas Jude 1 1 23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!
Judas Jude 1 1 24 А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
Judas Jude 1 1 25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.
Offenbarung Rev 1 1 1 Об'явлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має. І Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові,
Offenbarung Rev 1 1 2 який свідчив про Слово Боже, і про свідчення Ісуса Христа, і про все, що він бачив.
Offenbarung Rev 1 1 3 Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!
Offenbarung Rev 1 1 4 Іван до семи Церков, що в Азії: благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти; і від семи духів, що перед престолом Його,
Offenbarung Rev 1 1 5 та від Ісуса Христа, а Він Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,
Offenbarung Rev 1 1 6 що вчинив нас царями, священиками Богові й Отцеві Своєму, Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.
Offenbarung Rev 1 1 7 Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь!
Offenbarung Rev 1 1 8 Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!
Offenbarung Rev 1 1 9 Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.
Offenbarung Rev 1 1 10 Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми,
Offenbarung Rev 1 1 11 який говорив: Що бачиш, напиши те до книги, і пошли до сімох Церков: до Ефесу, і до Смірни, і до Пергаму, і до Тіятирів, і до Сард, і до Філядельфії, і до Лаодикії.
Offenbarung Rev 1 1 12 І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих;
Offenbarung Rev 1 1 13 а посеред семи свічників Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного по грудях золотим поясом.
Offenbarung Rev 1 1 14 А Його голова та волосся білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його немов полум'я огняне.
Offenbarung Rev 1 1 15 А ноги Його подібні до міді, розпалені, наче в печі; а голос Його немов шум великої води.
Offenbarung Rev 1 1 16 І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй.
Offenbarung Rev 1 1 17 І коли я побачив Його, то до ніг Йому впав, немов мертвий. І поклав Він на мене правицю Свою та й промовив мені: Не лякайся! Я Перший і Останній,
Offenbarung Rev 1 1 18 і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від аду.
Offenbarung Rev 1 1 19 Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що має бути по цьому!
Offenbarung Rev 1 1 20 Таємниця семи зір, що бачив ти їх на правиці Моїй, і семи свічників золотих: сім зір, то Анголи семи Церков, а сім свічників, що ти бачив, то сім Церков.
Offenbarung Rev 1 2 1 До Ангола Церкви в Ефесі напиши: Оце каже Той, Хто тримає сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи свічників золотих:
Offenbarung Rev 1 2 2 Я знаю діла твої, і працю твою, і твою терпеливість, і що не можеш терпіти лихих, і випробував тих, хто себе називає апостолами, але ними не є, і знайшов, що фальшиві вони.
Offenbarung Rev 1 2 3 І ти маєш терпіння, і працював для Ймення Мого, але не знемігся.
Offenbarung Rev 1 2 4 Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов.
Offenbarung Rev 1 2 5 Отож, пам'ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого свічника з його місця, якщо не покаєшся.
Offenbarung Rev 1 2 6 Але маєш оце, що ненавидиш учинки Николаїтів, яких і Я ненавиджу.
Offenbarung Rev 1 2 7 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім.
Offenbarung Rev 1 2 8 А до Ангола Церкви в Смірні напиши: Оце каже Перший й Останній, що був мертвий й ожив:
Offenbarung Rev 1 2 9 Я знаю діла твої, і біду, і убозтво, але ти багатий, і зневагу тих, що говорять про себе, ніби юдеї вони, та ними не є, але вони зборище сатани.
Offenbarung Rev 1 2 10 Не бійся того, що маєш страждати! Ось диявол вкидатиме декого з вас до в'язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя!
Offenbarung Rev 1 2 11 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможець не буде пошкоджений від другої смерти.
Offenbarung Rev 1 2 12 А до Ангола Церкви в Пергамі напиши: Оце каже Той, що має меча обосічного:
Offenbarung Rev 1 2 13 Я знаю діла твої, і що де ти живеш, там престол сатани. І тримаєш ти Ймення Моє, і ти не відкинувся від віри Моєї навіть за днів, коли в вас, де живе сатана, був убитий Антипа, свідок Мій вірний.
Offenbarung Rev 1 2 14 Але трохи Я маю на тебе, бо маєш там тих, хто тримається науки Валаама, що навчав був Балака покласти спотикання перед синами Ізраїля, щоб їли ідольські жертви й розпусту чинили.
Offenbarung Rev 1 2 15 Так маєш і ти таких, що тримаються науки Николаїтської так само.
Offenbarung Rev 1 2 16 Тож покайся! Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і воюватиму з ними мечем Своїх уст.
Offenbarung Rev 1 2 17 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його.
Offenbarung Rev 1 2 18 І до Ангола Церкви в Тіятирах напиши: Оце каже Син Божий, що має очі Свої, як полум'я огняне, а ноги Його подібні до міді:
Offenbarung Rev 1 2 19 Я знаю діла твої, і любов, і віру, і службу, і твою терпеливість, і останні вчинки твої, що більші за перші.
Offenbarung Rev 1 2 20 Але маю на тебе, що жінці Єзавелі, яка каже, ніби вона пророкиня, ти попускаєш навчати та зводити рабів Моїх, чинити розпусту та їсти ідольські жертви.
Offenbarung Rev 1 2 21 І Я дав був їй часу, щоб покаялася, та вона не схотіла покаятися в розпусті своїй.
Offenbarung Rev 1 2 22 Ось Я кину її на ложе, а тих, що чинять із нею розпусту, у велику біду, коли тільки в учинках своїх не покаються,
Offenbarung Rev 1 2 23 а діти її поб'ю смертю. І пізнають усі Церкви, що Я Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими.
Offenbarung Rev 1 2 24 А вам, та іншим, що в Тіятирах, що не мають науки цієї, і як кажуть не розуміють так званих глибин сатани, кажу: не накладу на вас іншого тягару,
Offenbarung Rev 1 2 25 тільки те, що ви маєте, тримайте, аж поки прийду.
Offenbarung Rev 1 2 26 А переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу над поганами,
Offenbarung Rev 1 2 27 і буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глиняний посуд, покрушаться, як і Я одержав владу від Свого Отця,
Offenbarung Rev 1 2 28 і дам Я йому зорю досвітню.
Offenbarung Rev 1 2 29 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Offenbarung Rev 1 3 1 А до Ангола Церкви в Сардах напиши: Оце каже Той, Хто має сім Божих духів і сім зір: Я знаю діла твої, що маєш ім'я, ніби живий, а ти мертвий.
Offenbarung Rev 1 3 2 Будь чуйний та решту зміцняй, що мають померти. Бо Я не знайшов твоїх діл закінченими перед Богом Моїм.
Offenbarung Rev 1 3 3 Отож, пам'ятай, як ти взяв і почув, і бережи, і покайся. А коли ти не чуйний, то на тебе прийду, немов злодій, і ти знати не будеш, якої години на тебе прийду.
Offenbarung Rev 1 3 4 Та ти маєш і в Сардах кілька імен, що одежі своєї вони не споганили, і в білій зо Мною ходитимуть, бо гідні вони.
Offenbarung Rev 1 3 5 Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами.
Offenbarung Rev 1 3 6 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Offenbarung Rev 1 3 7 І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, і ніхто не відчинить.
Offenbarung Rev 1 3 8 Я знаю діла твої. Ось Я перед тобою дверей не зачинив, і їх зачинити не може ніхто. Хоч малу маєш силу, але слово Моє ти зберіг, і від Ймення Мого не відкинувся.
Offenbarung Rev 1 3 9 Ось Я зроблю, що декого з зборища сатани, із тих, що себе називають юдеями, та ними не є, але кажуть неправду, ось Я зроблю, що вони прийдуть та вклоняться перед ногами твоїми, і пізнають, що Я полюбив тебе.
Offenbarung Rev 1 3 10 А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі.
Offenbarung Rev 1 3 11 Я прийду незабаром. Тримай, що ти маєш, щоб твого вінця ніхто не забрав.
Offenbarung Rev 1 3 12 Переможця зроблю Я стовпом у храмі Бога Мого, і він вже не вийде назовні, і на нім напишу Ім'я Бога Мого й ім'я міста Бога Мого, Єрусалиму Нового, що з неба сходить від Бога Мого, та нове Ім'я Своє.
Offenbarung Rev 1 3 13 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Offenbarung Rev 1 3 14 І до Ангола Церкви в Лаодикії напиши: Оце каже Амінь, Свідок вірний і правдивий, початок Божого творива:
Offenbarung Rev 1 3 15 Я знаю діла твої, що ти не холодний, ані гарячий. Якби то холодний чи гарячий ти був!
Offenbarung Rev 1 3 16 А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст...
Offenbarung Rev 1 3 17 Бо ти кажеш: Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!
Offenbarung Rev 1 3 18 Раджу тобі купити в Мене золота, в огні перечищеного, щоб збагатитись, і білу одежу, щоб зодягтися, і щоб ганьба наготи твоєї не видна була, а мастю на очі намасти свої очі, щоб бачити.
Offenbarung Rev 1 3 19 Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся!
Offenbarung Rev 1 3 20 Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.
Offenbarung Rev 1 3 21 Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його.
Offenbarung Rev 1 3 22 Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам!
Offenbarung Rev 1 4 1 По цьому я поглянув, і ось двері на небі відчинені, і перший голос, що я чув його, як сурму, що зо мною говорив, сказав: Іди сюди, і Я тобі покажу, що статися має по цьому!
Offenbarung Rev 1 4 2 І зараз у дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий.
Offenbarung Rev 1 4 3 А Сидячий подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса, а веселка навколо престолу видом подібна була до смарагду.
Offenbarung Rev 1 4 4 А навколо престолу двадцять чотири престоли, а на престолах я бачив двадцятьох чотирьох старців, що сиділи, у шати білі одягнені, а на головах своїх мали вінці золоті.
Offenbarung Rev 1 4 5 А від престолу виходили блискавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім свічників огняних, а вони сім духів Божих.
Offenbarung Rev 1 4 6 І перед престолом як море скляне, до кришталю подібне. А серед престолу й навколо престолу четверо тварин, повні очей спереду й ззаду.
Offenbarung Rev 1 4 7 І перша тварина подібна до лева, а друга тварина подібна до теляти, а третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить.
Offenbarung Rev 1 4 8 І ті чотири тварині, кожна з них мала навколо по шість крил, а всередині повна очей. І спокою не мають вони день і ніч, промовляючи: Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!
Offenbarung Rev 1 4 9 І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,
Offenbarung Rev 1 4 10 тоді падають двадцять чотири старці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:
Offenbarung Rev 1 4 11 Достойний Ти, Господи й Боже наш, прийняти славу, і честь, і силу, бо все Ти створив, і з волі Твоєї існує та створене все!
Offenbarung Rev 1 5 1 І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками.
Offenbarung Rev 1 5 2 І бачив я потужного Ангола, який гучним голосом кликав: Хто гідний розгорнути книгу, і зламати печатки її?
Offenbarung Rev 1 5 3 І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї.
Offenbarung Rev 1 5 4 І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гідний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї.
Offenbarung Rev 1 5 5 А один із старців промовив до мене: Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її.
Offenbarung Rev 1 5 6 І я глянув, і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений, що має сім рогів і сім очей, а це сім Божих духів, посланих на всю землю.
Offenbarung Rev 1 5 7 І Він підійшов, і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі.
Offenbarung Rev 1 5 8 А коли Він узяв книгу, то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, повні пахощів, а вони молитви святих.
Offenbarung Rev 1 5 9 І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.
Offenbarung Rev 1 5 10 І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!
Offenbarung Rev 1 5 11 І я бачив, і чув голос багатьох Анголів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч.
Offenbarung Rev 1 5 12 І казали вони гучним голосом: Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!
Offenbarung Rev 1 5 13 І кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки!
Offenbarung Rev 1 5 14 А чотири тварині казали: Амінь! І двадцять чотири старці попадали та поклонились Тому, Хто живе повік віку!
Offenbarung Rev 1 6 1 І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: Підійди!
Offenbarung Rev 1 6 2 І я глянув, і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.
Offenbarung Rev 1 6 3 І коли другу печатку розкрив, я другу тварину почув, що казала: Підійди!
Offenbarung Rev 1 6 4 І вийшов кінь другий, червоний. А тому, хто на ньому сидів, було дано взяти мир із землі та щоб убивали один одного. І меч великий був даний йому.
Offenbarung Rev 1 6 5 І коли третю печатку розкрив, я третю тварину почув, що казала: Підійди! І я глянув, і ось кінь вороний. А той, хто на ньому сидів, мав вагу в своїй руці.
Offenbarung Rev 1 6 6 І я ніби голос почув посеред чотирьох тих тварин, що казав: Ківш пшениці за динарія, і три ковші ячменю за динарія, а оливи й вина не марнуй!
Offenbarung Rev 1 6 7 А коли Він четверту печатку розкрив, я четверту тварину почув, що казала: Підійди!
Offenbarung Rev 1 6 8 І я глянув, і ось кінь чалий. А той, хто на ньому сидів, на ім'я йому Смерть, за ним же слідом ішов Ад. І дана їм влада була на четвертій частині землі забивати мечем, і голодом, і мором, і земними звірми.
Offenbarung Rev 1 6 9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
Offenbarung Rev 1 6 10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?
Offenbarung Rev 1 6 11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.
Offenbarung Rev 1 6 12 І коли шосту печатку розкрив, я поглянув, і ось сталось велике трясіння землі, і сонце зчорніло, як міх волосяний, і ввесь місяць зробився, як кров...
Offenbarung Rev 1 6 13 І на землю попадали зорі небесні, як фіґове дерево ронить свої недозрілі плоди, коли потрясе сильний вітер...
Offenbarung Rev 1 6 14 І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій пергамену, і кожна гора, і кожен острів порушилися з своїх місць...
Offenbarung Rev 1 6 15 І земні царі, і вельможі та тисячники, і багаті та сильні, і кожен раб та кожен вільний, поховались у печери та в скелі гірські,
Offenbarung Rev 1 6 16 та й кажуть до гір та до скель: Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, і від гніву Агнця!...
Offenbarung Rev 1 6 17 Бо прийшов це великий день гніву Його, і хто встояти може?
Offenbarung Rev 1 7 1 А по цьому я бачив чотирьох Анголів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево.
Offenbarung Rev 1 7 2 І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю,
Offenbarung Rev 1 7 3 говорячи: Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!
Offenbarung Rev 1 7 4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
Offenbarung Rev 1 7 5 з племени Юдиного дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового дванадцять тисяч, з племени Ґадового дванадцять тисяч,
Offenbarung Rev 1 7 6 з племени Асирового дванадцять тисяч, з племени Нефталимового дванадцять тисяч, з племени Манасіїного дванадцять тисяч,
Offenbarung Rev 1 7 7 з племени Симеонового дванадцять тисяч, з племени Левіїного дванадцять тисяч, з племени Іссахарового дванадцять тисяч,
Offenbarung Rev 1 7 8 з племени Завулонового дванадцять тисяч, з племени Йосипового дванадцять тисяч, з племени Веніяминового дванадцять тисяч попечатаних.
Offenbarung Rev 1 7 9 Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.
Offenbarung Rev 1 7 10 І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!
Offenbarung Rev 1 7 11 А всі Анголи стояли навколо престолу та старців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові,
Offenbarung Rev 1 7 12 кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!
Offenbarung Rev 1 7 13 І відповів один із старців, і до мене сказав: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили?
Offenbarung Rev 1 7 14 І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...
Offenbarung Rev 1 7 15 Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.
Offenbarung Rev 1 7 16 Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.
Offenbarung Rev 1 7 17 Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!
Offenbarung Rev 1 8 1 І коли сьому печатку розкрив, німа тиша настала на небі десь на півгодини.
Offenbarung Rev 1 8 2 І я бачив сімох Анголів, що стояли перед Богом. І дано було їм сім сурем.
Offenbarung Rev 1 8 3 І прийшов другий Ангол, та й став перед жертівником із золотою кадильницею. І було йому дано багато кадила, щоб до молитов усіх святих додав на золотого жертівника, що перед престолом.
Offenbarung Rev 1 8 4 І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки Ангола перед Бога.
Offenbarung Rev 1 8 5 А Ангол кадильницю взяв, і наповнив її огнем із жертівника, та й кинув на землю. І зчинилися громи, і гуркотнява, і блискавиці та трясіння землі...
Offenbarung Rev 1 8 6 І сім Анголів, що мали сім сурем, приготувалися, щоб сурмити.
Offenbarung Rev 1 8 7 І засурмив перший Ангол, і вчинилися град та огонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю. І спалилась третина землі, і згоріла третина дерев, і всіляка зелена трава погоріла...
Offenbarung Rev 1 8 8 І засурмив другий Ангол, і немов би велика гора, розпалена огнем, була вкинена в море. І третина моря зробилася кров'ю,
Offenbarung Rev 1 8 9 і померла третина морського створіння, що мають життя, і загинула третина кораблів...
Offenbarung Rev 1 8 10 І засурмив третій Ангол, і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І спала вона на третину річок та на водні джерела.
Offenbarung Rev 1 8 11 А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона...
Offenbarung Rev 1 8 12 І засурмив Ангол четвертий, і вдарено третину сонця, і третину місяця, і третину зір, щоб затьмилася їхня третина, щоб третина дня не світила, так само ж і ніч...
Offenbarung Rev 1 8 13 І бачив, і чув я одного орла, що летів серед неба і кликав гучним голосом: Горе, горе, горе тим, хто живе на землі, від голосів сурмових позосталих трьох Анголів, що мають сурмити!...
Offenbarung Rev 1 9 1 І засурмив п'ятий Ангол, і я бачив зорю, що спала із неба додолу. І їй даний був ключ від криниці безодньої.
Offenbarung Rev 1 9 2 І вона відімкнула криницю безодню, і дим повалив із криниці, мов дим із великої печі. І затьмилося сонце й повітря від криничного диму...
Offenbarung Rev 1 9 3 А з диму на землю вийшла сарана, і дано їй міць, як мають міць скорпіони земні.
Offenbarung Rev 1 9 4 І наказано їй, щоб вона не шкодила земній траві, ані жадному зіллю, ані жадному дереву, але тільки тим людям, які на чолах не мають печатки Божої.
Offenbarung Rev 1 9 5 І було дано їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а мука від неї, як мука від скорпіона, коли вкусить людину.
Offenbarung Rev 1 9 6 І в ті дні люди смерти шукатимуть, та не знайдуть її! Померти вони захотять, та втече від них смерть!...
Offenbarung Rev 1 9 7 А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих; а на головах у неї немов би вінки, подібні на золото, а обличчя її немов людські обличчя.
Offenbarung Rev 1 9 8 І мала волосся як волосся жіноче, а її зуби були немов лев'ячі.
Offenbarung Rev 1 9 9 І мала вона панцери, немов панцери залізні; а шум її крил немов шум колесниць, коли коней багато біжить на війну.
Offenbarung Rev 1 9 10 І мала хвости, подібні до скорпіонових, та жала, а в неї в хвостах її влада п'ять місяців шкодити людям.
Offenbarung Rev 1 9 11 І мала вона над собою царя, ангола безодні; йому по-єврейському ім'я Аваддон, а по-грецькому звався він Аполліон!
Offenbarung Rev 1 9 12 Одне горе минуло! Ось за ним ще два горя надходять!
Offenbarung Rev 1 9 13 І засурмив шостий Ангол, і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,
Offenbarung Rev 1 9 14 що казав шостому Анголові, який мав сурму: Розв'яжи чотирьох Анголів, що пов'язані при великій річці Ефраті.
Offenbarung Rev 1 9 15 І були порозв'язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.
Offenbarung Rev 1 9 16 А число кінного війська двадцять тисяч раз по десять тисяч; і я чув їхнє число.
Offenbarung Rev 1 9 17 І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.
Offenbarung Rev 1 9 18 І побита була третина людей від цих трьох поразок, від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.
Offenbarung Rev 1 9 19 Сила бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять.
Offenbarung Rev 1 9 20 А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.
Offenbarung Rev 1 9 21 І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх...
Offenbarung Rev 1 10 1 І бачив я іншого потужного Ангола, що сходив із неба. Був одягнений в хмару, і над його головою веселка була, а обличчя його як стовпи огняні,
Offenbarung Rev 1 10 2 і мав у руці своїй книжку розгорнену. І він поставив свою праву ногу на море, а ліву на землю,
Offenbarung Rev 1 10 3 і закричав гучним голосом, як лев той ричить. І як він закричав, то заговорили сім громів голосами своїми.
Offenbarung Rev 1 10 4 А як заговорили сім громів голосами своїми, я хотів був писати. Та я почув голос із неба, що до мене казав: Запечатай оте, що сім громів казали, і того не пиши!
Offenbarung Rev 1 10 5 А Ангол, що я бачив його, як стояв він на морі й землі, зняв до неба правицю свою
Offenbarung Rev 1 10 6 та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, що вже часу не буде,
Offenbarung Rev 1 10 7 а дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам.
Offenbarung Rev 1 10 8 І голос, що я чув його з неба, став знов говорити зо мною й казати: Піди, та візьми розгорнену книжку з руки Ангола, що стоїть на морі й землі.
Offenbarung Rev 1 10 9 І пішов я до Ангола та й промовив йому, щоб дав мені книжку. А він мені каже: Візьми, і з'їж її! І гіркість учинить вона для твого живота, та в устах твоїх буде солодка, як мед.
Offenbarung Rev 1 10 10 І я взяв з руки Ангола книжку та й з'їв її. І була вона в устах моїх, немов мед той, солодка. Та коли її з'їв, вона гіркість зробила в моїм животі...
Offenbarung Rev 1 10 11 І сказали мені: Ти мусиш знову пророкувати про народи, і поган, і язики, і про багато царів.
Offenbarung Rev 1 11 1 І дано тростину мені, подібну до палиці, і сказано: Устань, і зміряй храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому.
Offenbarung Rev 1 11 2 А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він даний поганам, і сорок два місяці будуть топтати вони святе місто.
Offenbarung Rev 1 11 3 І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.
Offenbarung Rev 1 11 4 Вони дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.
Offenbarung Rev 1 11 5 І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, той отак мусить бути забитий.
Offenbarung Rev 1 11 6 Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтва не йшов дощ. І мають владу вони над водою, у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть.
Offenbarung Rev 1 11 7 А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе, і вона їх переможе та їх повбиває.
Offenbarung Rev 1 11 8 І їхні трупи полишить на майдані великого міста, що зветься духовно Содом і Єгипет, де й Господь наш був розп'ятий.
Offenbarung Rev 1 11 9 І багато з народів, і з племен, і з язиків, і з поган будуть дивитися півчверта дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби їхніх трупів.
Offenbarung Rev 1 11 10 А мешканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дарунки пошлють один одному, бо мучили ці два пророки мешканців землі.
Offenbarung Rev 1 11 11 А по півчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!
Offenbarung Rev 1 11 12 І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: Зійдіть сюди! І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.
Offenbarung Rev 1 11 13 І тієї години зчинився страшний землетрус, і десята частина міста того завалилась... І в цім трусі загинуло сім тисяч людських імен, а решта обгорнена жахом була, і вони віддали славу Богу Небесному!...
Offenbarung Rev 1 11 14 Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!
Offenbarung Rev 1 11 15 І засурмив сьомий Ангол, і на небі зчинились гучні голоси, що казали: Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, і Він зацарює на вічні віки!
Offenbarung Rev 1 11 16 І двадцять чотири старці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попадали на обличчя свої, та й уклонилися Богові,
Offenbarung Rev 1 11 17 кажучи: Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював!
Offenbarung Rev 1 11 18 А погани розлютилися, та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто Ймення Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю.
Offenbarung Rev 1 11 19 І розкрився храм Божий на небі, і ковчег заповіту Його в Його храмі з'явився. І зчинилися блискавки, і гуркіт, і громи, і землетрус, і великий град...
Offenbarung Rev 1 12 1 І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.
Offenbarung Rev 1 12 2 І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.
Offenbarung Rev 1 12 3 І з'явилася інша ознака на небі, ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців.
Offenbarung Rev 1 12 4 Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. І змій стояв перед жінкою, що мала вродити, щоб з'їсти дитину її, коли вродить...
Offenbarung Rev 1 12 5 І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.
Offenbarung Rev 1 12 6 А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.
Offenbarung Rev 1 12 7 І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи,
Offenbarung Rev 1 12 8 та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.
Offenbarung Rev 1 12 9 І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені.
Offenbarung Rev 1 12 10 І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!
Offenbarung Rev 1 12 11 І вони його перемогли кров'ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерти!
Offenbarung Rev 1 12 12 Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!
Offenbarung Rev 1 12 13 А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп'я.
Offenbarung Rev 1 12 14 І жінці дані були дві крилі великого орла, щоб від змія летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи, і півчасу.
Offenbarung Rev 1 12 15 І пустив змій за жінкою з уст своїх воду, як річку, щоб річка схопила її.
Offenbarung Rev 1 12 16 Та жінці земля помогла, і розкрила земля свої уста, та й випила річку, яку змій був пустив із своїх уст...
Offenbarung Rev 1 12 17 І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.
Offenbarung Rev 1 13 1 (12-18) І я став на морському піску. (13-1) І я бачив звірину, що виходила з моря, яка мала десять рогів та сім голів, а на рогах її було десять вінців, а на її головах богозневажні імена.
Offenbarung Rev 1 13 2 А звірина, що я її бачив, подібна до рися була, а ноги її як ведмежі, а паща її немов лев'яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого, і владу велику.
Offenbarung Rev 1 13 3 А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана смертельна її вздоровилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіриною!
Offenbarung Rev 1 13 4 І вклонилися змієві, що дав владу звірині. І вклонились звірині, говорячи: Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?
Offenbarung Rev 1 13 5 І їй дано уста, що говорили зухвале та богозневажне. І їй дано владу діяти сорок два місяці.
Offenbarung Rev 1 13 6 І відкрила вона свої уста на зневагу проти Бога, щоб богозневажати Ім'я Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе.
Offenbarung Rev 1 13 7 І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом.
Offenbarung Rev 1 13 8 І їй вклоняться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, заколеного від закладин світу.
Offenbarung Rev 1 13 9 Коли має хто вухо, нехай слухає:
Offenbarung Rev 1 13 10 Коли хто до полону веде, сам піде в полон. Коли хто мечем убиває, такий мусить сам бути вбитий мечем! Отут терпеливість та віра святих!
Offenbarung Rev 1 13 11 І бачив я іншу звірину, що виходила з землі. І вона мала два роги, подібні ягнячим, та говорила, як змій.
Offenbarung Rev 1 13 12 І вона виконувала всю владу першої звірини перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звірині, що в неї вздоровлена була її рана смертельна.
Offenbarung Rev 1 13 13 І чинить вона великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми.
Offenbarung Rev 1 13 14 І зводить вона мешканців землі через ознаки, що їх дано їй чинити перед звіриною, намовляючи мешканців землі зробити образа звірини, що має рану від меча, та живе.
Offenbarung Rev 1 13 15 І дано їй вкласти духа образові звірини, щоб заговорив образ звірини, і зробити, щоб усі, хто не поклониться образові звірини, побиті були.
Offenbarung Rev 1 13 16 І зробить вона, щоб усім малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола,
Offenbarung Rev 1 13 17 щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...
Offenbarung Rev 1 13 18 Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її шістсот шістдесят шість.
Offenbarung Rev 1 14 1 І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.
Offenbarung Rev 1 14 2 І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,
Offenbarung Rev 1 14 3 і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.
Offenbarung Rev 1 14 4 Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,
Offenbarung Rev 1 14 5 не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!
Offenbarung Rev 1 14 6 І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.
Offenbarung Rev 1 14 7 І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!
Offenbarung Rev 1 14 8 А інший, другий Ангол летів слідом і казав: Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи!
Offenbarung Rev 1 14 9 А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй,
Offenbarung Rev 1 14 10 то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем.
Offenbarung Rev 1 14 11 А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його.
Offenbarung Rev 1 14 12 Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!
Offenbarung Rev 1 14 13 І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом.
Offenbarung Rev 1 14 14 І я глянув, і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп.
Offenbarung Rev 1 14 15 І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!
Offenbarung Rev 1 14 16 І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата.
Offenbarung Rev 1 14 17 І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, і він мав гострого серпа.
Offenbarung Rev 1 14 18 І інший Ангол, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли.
Offenbarung Rev 1 14 19 І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.
Offenbarung Rev 1 14 20 І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...
Offenbarung Rev 1 15 1 І бачив я інше знамено на небі, велике та дивне, сім Анголів, що сім кар вони мали, бо ними кінчався гнів Божий.
Offenbarung Rev 1 15 2 І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли звірину та образа його, і знамено його, і число його ймення, стояли на морі склянім, та мали гусла Божі.
Offenbarung Rev 1 15 3 І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих!
Offenbarung Rev 1 15 4 Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? Бо один Ти святий, бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою, бо з'явилися суди Твої!
Offenbarung Rev 1 15 5 А по цьому я глянув, і ось відчинився храм скинії свідчення в небі,
Offenbarung Rev 1 15 6 і сім Анголів вийшли з храму, і сім кар вони мали. Вони були вдягнені в шати льняні, чисті й ясні, і підперезані довкола грудей золотими поясами.
Offenbarung Rev 1 15 7 І одна з чотирьох тих тварин дала сімом Анголам сім чаш золотих, наповнених гніву Бога, що живе повік віку.
Offenbarung Rev 1 15 8 І храм переповнився димом від Божої слави, і від сили Його. Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчилися ті сім кар сімох Анголів.
Offenbarung Rev 1 16 1 І я почув гучний голос із храму, що казав до семи Анголів: Ідіть, і вилийте на землю сім чаш гніву Божого!
Offenbarung Rev 1 16 2 І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу.
Offenbarung Rev 1 16 3 А другий Ангол вилив свою чашу до моря. І сталася кров, немов у мерця, і кожна істота жива вмерла в морі.
Offenbarung Rev 1 16 4 Третій же Ангол вилив чашу свою на річки та на водні джерела, і сталася кров.
Offenbarung Rev 1 16 5 І почув я Ангола вод, який говорив: Ти праведний, що Ти є й що Ти був, і святий, що Ти це присудив!
Offenbarung Rev 1 16 6 Бо вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!
Offenbarung Rev 1 16 7 І я чув, як жертівник говорив: Так, Господи, Боже Вседержителю! Правдиві й справедливі суди Твої!
Offenbarung Rev 1 16 8 А Ангол четвертий вилив свою чашу на сонце. І дано йому палити людей огнем.
Offenbarung Rev 1 16 9 І спека велика палила людей, і зневажали вони Ім'я Бога, що має владу над карами тими, і вони не покаялися, щоб славу віддати Йому.
Offenbarung Rev 1 16 10 А п'ятий Ангол вилив чашу свою на престола звірини. І затьмилося царство її, і люди від болю кусали свої язики,
Offenbarung Rev 1 16 11 і Бога Небесного вони зневажали від болю свого й від своїх болячок, та в учинках своїх не покаялись!
Offenbarung Rev 1 16 12 Шостий же Ангол вилив чашу свою на річку велику Ефрат, і вода її висохла, щоб приготовити дорогу царям, які від схід сонця.
Offenbarung Rev 1 16 13 І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби,
Offenbarung Rev 1 16 14 це духи демонські, що чинять ознаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
Offenbarung Rev 1 16 15 Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його!
Offenbarung Rev 1 16 16 І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.
Offenbarung Rev 1 16 17 Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: Сталося!
Offenbarung Rev 1 16 18 І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі... Великий такий землетрус, такий міцний!
Offenbarung Rev 1 16 19 І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву...
Offenbarung Rev 1 16 20 І зник кожен острів, і не знайдено гір!...
Offenbarung Rev 1 16 21 І великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, бо кара Його була дуже велика!...
Offenbarung Rev 1 17 1 І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами.
Offenbarung Rev 1 17 2 З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивались мешканці землі.
Offenbarung Rev 1 17 3 І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій іменами богозневажними, яка мала сім голів і десять рогів.
Offenbarung Rev 1 17 4 А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її.
Offenbarung Rev 1 17 5 А на чолі її було написане ім'я, таємниця: Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі.
Offenbarung Rev 1 17 6 І бачив я жінку, п'яну від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивувався я дивом великим.
Offenbarung Rev 1 17 7 А Ангол промовив до мене: Чого ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки й звірини, яка носить її, яка має сім голів і десять рогів.
Offenbarung Rev 1 17 8 Звірина, яку бачив я, була і нема, і має вийти з безодні і піде вона на погибіль. А мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звірина була і нема, і з'явиться.
Offenbarung Rev 1 17 9 Тут розум, що має він мудрість. Сім голів це сім гір, що на них сидить жінка. І сім царів,
Offenbarung Rev 1 17 10 п'ять їх упало, один є, другий іще не прийшов, а як прийде, то мусить він трохи пробути.
Offenbarung Rev 1 17 11 І звірина, що була і нема, і вона сама восьма й з сімох, і йде на погибіль.
Offenbarung Rev 1 17 12 А десять тих рогів, що бачив ти їх, то десять царів, що ще не прийняли царства, але приймуть владу царську із звіриною на одну годину.
Offenbarung Rev 1 17 13 Вони мають одну думку, а силу та владу свою віддадуть звірині.
Offenbarung Rev 1 17 14 Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він Господь над панами та Цар над царями. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні.
Offenbarung Rev 1 17 15 І говорить до мене: Води, що бачив ти їх, де сидить та розпусниця, то народи та люди, і племена та язики.
Offenbarung Rev 1 17 16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять.
Offenbarung Rev 1 17 17 Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали звірині, аж поки не виповняться слова Божі.
Offenbarung Rev 1 17 18 А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними.
Offenbarung Rev 1 18 1 Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.
Offenbarung Rev 1 18 2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,
Offenbarung Rev 1 18 3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!
Offenbarung Rev 1 18 4 І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.
Offenbarung Rev 1 18 5 Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.
Offenbarung Rev 1 18 6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!
Offenbarung Rev 1 18 7 Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!
Offenbarung Rev 1 18 8 Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!
Offenbarung Rev 1 18 9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.
Offenbarung Rev 1 18 10 Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!
Offenbarung Rev 1 18 11 І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу,
Offenbarung Rev 1 18 12 вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,
Offenbarung Rev 1 18 13 і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.
Offenbarung Rev 1 18 14 І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, і вже їх ти не знайдеш!
Offenbarung Rev 1 18 15 Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,
Offenbarung Rev 1 18 16 і казати: Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,
Offenbarung Rev 1 18 17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, стали здалека,
Offenbarung Rev 1 18 18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: Котре до великого міста подібне?
Offenbarung Rev 1 18 19 І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!
Offenbarung Rev 1 18 20 Радій з цього, небо, і святі апостоли та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!
Offenbarung Rev 1 18 21 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, і вже він не знайдеться!
Offenbarung Rev 1 18 22 І голос гуслярів, і співаків, і сопільників, і сурмачів уже не буде чутий в тобі! І вже не знайдеться в тобі жадного мистця й ніякого мистецтва, і шум жорен уже не буде чутий в тобі!
Offenbarung Rev 1 18 23 І світло свічника вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були земні вельможі, бо твоїм ворожбитством були зведені всі народи!
Offenbarung Rev 1 18 24 Бо в нім знайдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі...
Offenbarung Rev 1 19 1 По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому,
Offenbarung Rev 1 19 2 правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!
Offenbarung Rev 1 19 3 І вдруге сказали вони: Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!
Offenbarung Rev 1 19 4 І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: Амінь, алілуя!
Offenbarung Rev 1 19 5 А від престолу вийшов голос, що кликав: Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!
Offenbarung Rev 1 19 6 І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!
Offenbarung Rev 1 19 7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!
Offenbarung Rev 1 19 8 І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих.
Offenbarung Rev 1 19 9 І сказав він мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця! І сказав він мені: Це правдиві Божі слова!
Offenbarung Rev 1 19 10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.
Offenbarung Rev 1 19 11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.
Offenbarung Rev 1 19 12 Очі Його немов полум'я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.
Offenbarung Rev 1 19 13 І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.
Offenbarung Rev 1 19 14 А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях.
Offenbarung Rev 1 19 15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!
Offenbarung Rev 1 19 16 І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами.
Offenbarung Rev 1 19 17 І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю,
Offenbarung Rev 1 19 18 щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих...
Offenbarung Rev 1 19 19 І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його.
Offenbarung Rev 1 19 20 І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...
Offenbarung Rev 1 19 21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами...
Offenbarung Rev 1 20 1 І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй.
Offenbarung Rev 1 20 2 І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв'язав його на тисячу років,
Offenbarung Rev 1 20 3 та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час.
Offenbarung Rev 1 20 4 І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і суд їм був даний, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років.
Offenbarung Rev 1 20 5 А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння.
Offenbarung Rev 1 20 6 Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу років.
Offenbarung Rev 1 20 7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї.
Offenbarung Rev 1 20 8 І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок.
Offenbarung Rev 1 20 9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, і пожер їх.
Offenbarung Rev 1 20 10 А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.
Offenbarung Rev 1 20 11 І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.
Offenbarung Rev 1 20 12 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.
Offenbarung Rev 1 20 13 І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно з їхніми вчинками.
Offenbarung Rev 1 20 14 Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, озеро огняне.
Offenbarung Rev 1 20 15 А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...
Offenbarung Rev 1 21 1 І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.
Offenbarung Rev 1 21 2 І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого.
Offenbarung Rev 1 21 3 І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними,
Offenbarung Rev 1 21 4 і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!
Offenbarung Rev 1 21 5 І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!
Offenbarung Rev 1 21 6 І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води.
Offenbarung Rev 1 21 7 Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!
Offenbarung Rev 1 21 8 А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!
Offenbarung Rev 1 21 9 І прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця.
Offenbarung Rev 1 21 10 І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога.
Offenbarung Rev 1 21 11 Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь.
Offenbarung Rev 1 21 12 Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля.
Offenbarung Rev 1 21 13 Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі.
Offenbarung Rev 1 21 14 І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.
Offenbarung Rev 1 21 15 А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур.
Offenbarung Rev 1 21 16 А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і вишина його рівні.
Offenbarung Rev 1 21 17 І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола.
Offenbarung Rev 1 21 18 Його мур був збудований з яспису, а місто було щире золото, подібне до чистого скла.
Offenbarung Rev 1 21 19 Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд,
Offenbarung Rev 1 21 20 п'ята сардонікс, шоста сардій, сьома хризоліт, восьма берил, дев'ята топаз, десята хрисопрас, одинадцята якинт, дванадцята аметист.
Offenbarung Rev 1 21 21 А дванадцять брам то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста щире золото, прозорі, як скло.
Offenbarung Rev 1 21 22 А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець.
Offenbarung Rev 1 21 23 І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець.
Offenbarung Rev 1 21 24 І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього.
Offenbarung Rev 1 21 25 А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде.
Offenbarung Rev 1 21 26 І принесуть до нього славу й честь народів.
Offenbarung Rev 1 21 27 І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.
Offenbarung Rev 1 22 1 І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця.
Offenbarung Rev 1 22 2 Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів.
Offenbarung Rev 1 22 3 І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,
Offenbarung Rev 1 22 4 і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах.
Offenbarung Rev 1 22 5 А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки.
Offenbarung Rev 1 22 6 І сказав він до мене: Це вірні й правдиві слова, а Господь, Бог духів пророчих, послав Свого Ангола, щоб він показав своїм рабам, що незабаром статися мусить.
Offenbarung Rev 1 22 7 Ото, незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає пророчі слова цієї книги!
Offenbarung Rev 1 22 8 І я, Іван, чув і бачив оце. А коли я почув та побачив, я впав до ніг Ангола, що мені це показував, щоб вклонитись йому.
Offenbarung Rev 1 22 9 І сказав він до мене: Таж ні! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігає слова цієї книги. Богові вклонися!
Offenbarung Rev 1 22 10 І сказав він до мене: Не запечатуй слів пророцтва цієї книги. Час бо близький!
Offenbarung Rev 1 22 11 Неправедний не<D1>